Театр корифеїв — перший

професійний український театр

Кроки становлення Кроки становлення національного театрунаціонального театру

Перші спроби Перші спроби відродити відродити національний театр національний театр з'являються в 60-х з'являються в 60-х роках ХІХ ст.роках ХІХ ст.

1873 р. у Харкові з 1873 р. у Харкові з успіхом пройшли успіхом пройшли вистави, влаштовані вистави, влаштовані Марком Марком КропивницькимКропивницьким

1876 – створено 1876 – створено трупу в трупу в КатеринославіКатеринославі

Започатковано український Започатковано український реалістичний професійний реалістичний професійний театр 27 жовтня 1882 року театр 27 жовтня 1882 року виставою Івана виставою Івана Котляревського «Наталка Котляревського «Наталка Полтавка» «Товариством Полтавка» «Товариством українських артистів під українських артистів під орудою орудою М.Л. Кропивницького» М.Л. Кропивницького»

10 січня 1882 року Марком 10 січня 1882 року Марком Кропивницьким здійснено Кропивницьким здійснено постановку п'єси Т. постановку п'єси Т. Шевченка “Назар Стодоля”Шевченка “Назар Стодоля”

Батько українського Батько українського театрутеатру

Забудовник театруЗабудовник театру

1865 року інженер-1865 року інженер-полковник Георгій полковник Георгій Васильович Васильович Трамбицький купив у Трамбицький купив у міського управління міського управління ділянку землі, на якій ділянку землі, на якій збудував Зимовий театр, збудував Зимовий театр, який став постійним який став постійним приміщенням трупи приміщенням трупи Кропивницького.Кропивницького.

Офіційне відкриття Офіційне відкриття театру відбулося 1867 театру відбулося 1867 року.року.

Фойє театру

Глядацька залаВигляд до 1974 року

 Марко Лукич Кропивницький володів усіма театральними

професіями.

Керівником став Керівником став Михайло Петрович Михайло Петрович

СтарицькийСтарицький На утримання трупи На утримання трупи

він використав він використав гроші з продажу гроші з продажу свого маєткусвого маєтку

Розширив персонал Розширив персонал трупитрупи

Створив власний Створив власний оркестроркестр

Підвищив платню Підвищив платню акторамакторам

"Зложилася трупа, - писав І. Франко,- якої Україна не бачила ані перед тим, ані потому, трупа, яка робила фурор не тільки по українських містах, але також у Москві і Петербурзі, де публіка часто має нагоду бачити найкращих артистів світової слави".

Музичне оформлення здійснювали Музичне оформлення здійснювали неперевершений Микола Лисенко, неперевершений Микола Лисенко,

Павло Нищинський, Кирило СтеценкоПавло Нищинський, Кирило Стеценко

Група єлисаветградських аматорів, яка Група єлисаветградських аматорів, яка вперше виконала славнозвісні вперше виконала славнозвісні

“Вечорниці” “Вечорниці” П. Ніщинського до драми Т. Шевченка П. Ніщинського до драми Т. Шевченка

“Назар Стодоля”. “Назар Стодоля”. Виступ відбувся 1875 рокуВиступ відбувся 1875 року

1885 року театр корифеїв поділився на дві автономні трупи. Основний склад

акторів залишився у Марка Кропивницького, а Старицький

сформував новий колектив

Після Марка Після Марка Кропивницького Кропивницького найдіяльнішим найдіяльнішим

був був Микола Карпович Микола Карпович

Садовський Садовський,, що боровся за що боровся за

українське слово українське слово та український та український

театр за часів їх театр за часів їх заборонизаборони

1907 р. М.К. Садовському вдалося 1907 р. М.К. Садовському вдалося відкрити в відкрити в Києві Києві постійний Український постійний Український театр.театр.

У репертуарі театру були такі вистави, як У репертуарі театру були такі вистави, як «Запорожець за Дунаєм», «Продана «Запорожець за Дунаєм», «Продана наречена»,«Галька»,«Катерина», наречена»,«Галька»,«Катерина», «Енеїда«Енеїда»  Котляревського»  Котляревського. Сміливою перемогою . Сміливою перемогою стала постановка українською мовою стала постановка українською мовою «Ревізора»«Ревізора»  ГоголяГоголя..

Стаціонарний театр по-справжньому став Стаціонарний театр по-справжньому став народним не тільки в репертуарі, але й у народним не тільки в репертуарі, але й у доступності його відвідування. Ціни на доступності його відвідування. Ціни на квитки були значно нижчими за іншi квитки були значно нижчими за іншi київськi театри.київськi театри.

Театр Садовського проіснував сім років, до Театр Садовського проіснував сім років, до початку початку Першої світової війниПершої світової війни, коли , коли царською владою було закрито не тільки царською владою було закрито не тільки театр, а й усі українські газети, журнали, театр, а й усі українські газети, журнали, книгарні.книгарні.

Склад української Склад української професійної трупипрофесійної трупи

Іван Карпенко-Карий (1845 – 1907)Микола Садовський (1856 – 1933)Панас Саксаганський(1859 – 1940)

Створили спочатку аматорські, а згодом – професійні театральні трупи й зробили сцену підмостками морального й патріотичного виховання широких верств народу

Фото початку ХХ ст.

“Сцена ж – мій кумир, театр – священний храм для мене!”

Акторська майстерність Карпенко-Карого була відзначена в численних театральних рецензіях

Іван Карпенко-Карий – Іван Карпенко-Карий – талановитий актор, батько талановитий актор, батько

української комедії та трагедії української комедії та трагедії

Калитка (“Сто тисяч” )

Іван (“Безталанна”)

Ролі Карпенко-КарогоРолі Карпенко-Карого

Панас Саксаганський – керівник Панас Саксаганський – керівник “Товариства російсько-“Товариства російсько-

малоросійських артистів”, яке діяло з малоросійських артистів”, яке діяло з 1895 року1895 року

Ролі П. Саксаганського – “актора Ролі П. Саксаганського – “актора великої правди”великої правди” (за словами В. (за словами В.

Немировича-Данченка) Немировича-Данченка)

Марія Садовська-Марія Садовська-БарілоттіБарілоттіЗа роки, віддані сцені,

Марія зіграла майже всі жіночі ролі в театральному репертуарі 70—80-х років XIX століття. Вона завжди уміла бути оригінальною, знаходила нові барви образу, прагнула якнайглибше розкрити найістотніші риси характеру кожної героїні.

(1855 – 1895)

Краса сестри братів Тобілевичів слугувала еталоном української

вроди

Віртуозне виконання ролі Віртуозне виконання ролі Наталки Полтавки з однойменної пНаталки Полтавки з однойменної п''єси єси

І. П. КотляревськогоІ. П. Котляревського

«У грі її відчувалося глибоке, правдиве чуття, котрому ще

більше сили додавав її чарівний голос, що

мимоволі закрадається в душу глядача, а реалізм і

простота гри доводили враження

часом до повної ілюзії».

(Львів//Зоря. –1891р.)

Марія Костянтинівна ЗаньковецькаМарія Костянтинівна Заньковецька – “родзинка” українського театру – “родзинка” українського театру

корифеївкорифеїв

Акторка за Акторка за покликанням, покликанням, вона навчалася вона навчалася співу у професора співу у професора ГельсингфорськогГельсингфорського відділення о відділення Петербуозької Петербуозької консерваторії консерваторії ГржималіГржималі

(1860 – 1934)(1860 – 1934)

Цвіркунка

Українська дівчина

Ролі неперевершеної Ролі неперевершеної МаріїМарії

Ролі неперевершеної Ролі неперевершеної МаріїМарії

Циганка АзаОлена Глитай

Ганна Затиркевич-Ганна Затиркевич-КарпинськаКарпинська

Найкращі ролі Риндичка (“По

ревізії” М. Кропивницького) Одарка (“Сватання на

Гончарівці” Г. Квітки-Основ‘яненка)

Лимериха “Лимерівна” П. Мирного)1856 -

1921

Любов ЛіницькаЛюбов Ліницька

(1846 – 1914)

Виконувала на сцені жіночі ролі з

1887 року.Її репертуар

налічував 129 прекрасно зіграних

ролей

Гобелен “Корифеї українського Гобелен “Корифеї українського театру” театру”

(Художник Є. Руденко)(Художник Є. Руденко)

Послідовники театру Послідовники театру корифеївкорифеїв

Гнат Юра (1888 – 1966) – український театральний

режисер, актор театру і кіно.

Іван Мар'яненко (1878 – 1962)

талановитий майстер сцени

Ролі Гната ЮриРолі Гната Юри

Фіґаро («Весілля Фіґаро» П'єра-Огюстена Бомарше)

Швейк («Пригоди бравого вояка Швейка» за Ярославом Гашеком)

Дякую за увагу!