Він був як зірка осяйнаНа синіх небесах глибинних.

МИ ТЕБЕ НЕ ЗАБУДЕМО, ТАРАСЕ!

Коли до класу на урокПриходить наш Тарас Шевченко, Про Україну і ДоброСлова звучать Не так буденно…

Життя нашого генія таке дивне, що, слухаючи про нього, можна було б сказати, що це – легенда, коли б усе те не було правдою…

Року 1814 з 26 на 27 лютого за старим стилем темної ночі, перед світанком, у селі Моринцях на Звенигородщині, у хаті Григорія Шевченка, кріпака пана Енгельгардта, блиснув у вікні єдиний на все село вогник, народилася панові нова кріпацька душа, а Україні – її Великий співець – Тарас Шевченко.

Минає рік, і два. Росте Тарас Шевченко.

І мандрує мала людина по світу

з ранку до вечора.

Дивовижний світ

Дід ТарасаМати Тараса

Тарас

ДО ШКОЛИ

Та недовго тривала Тарасова “наука”. Несподіване горе випало на долю маленького хлопчика. Замучена важкою працею, померла мати.

Там матір добрую моюЩе молодую – у могилуНужда та праця положила.

І сидить Тарас за Граматикою між школярів у дяківській хаті.

…Ти взялаМене, маленького, за рукуІ в школу хлопця одвелаДо п’яного дяка в науку.“Учися, серденько, колисьЗ нас будуть люде”, – ти сказала…

Там батько плачучи з дітьми,(А ми малі були та голі),Не витерпів лихої долі,Умер на панщині..

МЕНІ ТРИНАДЦЯТИЙ МИНАЛО

Шевченко – художник

Хоче малювати, Прагне він до знань, Та за це багатоЗазнає знущань.

Нишком він малюєСтатуї в саду,Вночі пише віршіПро людську біду…

Іван СошенкоЄвген Гребінка

Карл Брюллов

Олексій Венеціанов

Василь Жуковський

У !845 році Т. Г. Шевченко закінчив Петербурзьку художню академію з двома срібними медалями і званням

“вільного” художника.

За бунтарські вірші 33-річного Тараса

забрали в солдати.

Та малює й пишеВін таємно там.Гнівні його вірші Страх несли панам.

О думи мої! О слава злая!За тебе марно я в чужому краю…

Коли Т.Г.Шевченко був на засланні в далеких степах Казахстану, він дуже тужив за Україною.

Доля України завжди хвилювала великого Кобзаря. Т.Шевченко вірить у краще майбутнє свого краю.

І на оновленій земліВрага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, І будуть люди на землі.

9 березня 1861 року Тарасу Шевченку виповнилось 47

років.

ТАРАСЕ, НАШ КОБЗАРЮ, ВСЮДИПРИХОДИШ НИНІ ТИ, ЯК СВІЙ,ТЕБЕ ВІТАЮТЬ ЩИРО ЛЮДИНА ВСІЙ УКРАЇНІ МОЇЙ.