Вільям ШекспірІсторія життя

Вільям Шекспір1564-1616

Біографія В.Шекспіра

В.Шекспір – автор 37 п’єс, 2 поем, а також 154 сонетів, насичених гарячим почуттям, філософськими роздумами. Творчість англійського драматурга В.Шекспіра знаменує вершину європейського Відродження. Створивши свої шедеври на зламі епох, він залишив свій час

далеко позаду – його твори супроводжують людство в його подальшому історичному поступі.

Запис в метричній книзі Стратфордської цекві св. Трійці про народження Шекспіра.

Життя в Стретфорді-на-Ейвон

Народився В.Шекспір 23 квітня 1564 року в місті Стретфорд-на-Ейвоні, був третьою дитиною у родині заможного ремісника і торгівця шкурою Джона Шекспіра, що обіймав значні посади в місцевому самоврядуванні, був навіть бейліфом (головою міста). Мати, Мері, була донькою Роберта Ардена, небагатого дворянина з Уорікшира, який походив з давнього роду католиків Арденів. В.Шекспір відвідував місцеву “граматичну школу,” де сини горожан отримували безкоштовну світську освіту, вивчаю-чи латину, грецьку мову, літератури, історію, міфологію, риторику.

Будинок, в якому народився Шекспір

Школа

Школа, в якій навчався Шекспір . Класна кімната (За переказами, Шекспір сидів у лівому кутку біля полиць)

Сім’я

27 листопада 1582 р. Шекспір одружується з Енн Хетевей, яка була на 8 років старша за нього. Дружині В.Шекспір присвятив сонет № 145. Невдовзі у них народжується донька Сьюзен, через два роки – близнята Гамнет і Джудіт, одна з яких померла ще в дитячому віці. Дітей своїх поет дуже любив. Періодично він повертався в сім’ю, де, в кінці кінців, і помер.

Сонет № 145Я ненавижу, – вот слова, Что с милых уст ее на днях Сорвались в гневе. Но едва Она приметила мой страх, –   Как придержала язычок, Который мне до этих пор Шептал то ласку, то упрек, А не жестокий приговор. … «Я ненавижу», – но тотчас Она добавила: – Не вас!» (Пер. С. Маршака)

“Темні роки”

Роки 1578 – 1586 шекспірознавці називають “темними”. Нема точних відомостей, що робив Шекспір в цей час. Існують дані, що він підробляв сільським вчителем. Стратфорд Шекспір залишає, можливо, з мандрівним театром і направляється у Лондон.

Лондонський період

У 1586 р. Шекспір оселяється в Лондоні. Є версія, що він покинув рідне місто тому, що переслідувався з боку місцевого поміщика, в чиїх лісах таємно полював на оленів. Можливо, це просто легенда. Скоріше всього він змушений був відправитись у Лондон, щоб заробити грошей для сім’ї.

Портрет В.Шекспира.Портрет В.Шекспира. М .Малоне, 1783 годМ .Малоне, 1783 год

Початок кар’єри

У Лондоні Шекспір спочатку наглядав за кіньми джентельменів, які приїздили на вистави верхи. Потім був суфлером, робочим сцени, білетером, переписував п'єси, виконував епізодичні ролі. Для ремесла актора Шекспір був вже “старий”. В актори набирали 10-річних хлопчиків, які спочатку грали дітей, потім дівчат і жінок, а після ламки голосу – дорослих чоловіків. Навчання тривало сім років.

Театр часів ШекспіраТеатр часів Шекспіра

У трупі лорда-камергера У Лондоні Шекспір приєднується до трупи

лорда-камергера Генрі Хенсдона. Акторів називають “людьми” або “слугами” лорда-камергера. І це принципово: якщо не одягнеш на себе ліврею високого покровителя, станеш небезпечним бродягою. Тоді загрожують тюрма, каторга, смерть... Всі театри того часу вважалися власністю якого-небудь вельможі, але на його балансі не знаходились. В ті часи театральне мистецтво було надзвичайно популярне та прибуткове саме по собі. Театральна трупа представляла собою акціонерне товариство, де актори і пайщики отримували свою частину від доходів, причому досить солідну.

Початок літературної творчості

1592 роком датована перша згадка імені

Шекспіра в літературі. Це була поема

“Венера і Адоніс”, присвячена

покровителю літератури герцогу

Саутгемптону. А невдовзі його перші

п'єси “Приборкання норовливої”, “Сон

літньої ночі”, “Багато галасу даремно”,

“Дванадцята ніч” з'являються друком, і

він стає головним драматургом трупи і

пайовиком у товаристві акторів, що дає

йому засоби до існування. Граф Саутгемптон

Театр“Глобус”

Музиканти, які беруть участь у виставі. Гравюра, 1588

Театр часів Шекспіра

Шекспірівський театр-музей в Стратфорді, на березі Авон

Сімейний герб

У 1596 році Шекспір отримує для свого батька ( а отже – й для себе) спадкове дворянство, причому на гербі його зображений білий сокіл, що тримає у пазурах золотого списа із срібним вістрям – адже прізвище Шекспір у перекладі означає “той, хто потрясає списом”. Є на гербі й девіз “Не без прав”.

Злети і падіння

В 1597 році Шекспір купує один з найкращих будинків в Стретфорді – тож справи театру ідуть вгору. У 1599 році у Лондоні, на лівому березі Темзи, будується театр під назвою “Глобус” (точніше, “Земна куля),

і драматург, який написав на той час вже близько половини своїх п'єс, був прийнятий до складу пайовиків театру.

Через два роки на Шекспіра чекають випробування – придушено змову Ессекса, в якій були замішані й покровителі драматурга; йому також загрожувала небезпека. Помирає його батько. Можна припустити, що ці похмурі події вплинули на настрої драматурга, позначилися на творчості тих років. 1600-1608 р.р. були написані трагедії “Гамлет”, “Отелло”, “Король Лір”, “Макбет.”

Останні роки життя

З часом виникає конфлікт між Шекспіром трупою. Актори “Глобуса” придбали для зимових вистав театр “Блекфрайерс”, де ставили спектаклі вже не для широкого загалу глядачів, а для знаті. Це вимагало від Шекспіра перебудови його естетичної системи, але поступатися творчими принципами драматург не хотів. У 1612 році він полишає Лондон і останні чотири роки життя проводить поза театром, у Стретфорді. Помер Шекспір 23 квітня (у день свого народження) 1616 року і похований у рідному місті.