Форми подання відомостей. Дані й повідомлення. Кількісні характеристики повідомлень. Інформаційні процеси. Інформаційна інфраструктура й інформаційні ресурси. Інформаційна культура

Незважаючи на те, що людині постійно доводиться мати справу з інформацією (віна отримує її за допомогою органів почуттів), чіткого наукового визначення, що ж таке інформація, не існує. У тих випадках, коли наука не може дати чіткого визначення якогось предмета чи явища, люди користуються поняттями.

Поняття відрізняються від визначень тим, що різні люди за різних обставин можуть вкладати в них різний зміст. У побутовому сенсі під інформацією звичайно розуміють ті відомості, які людина отримує від навколишньої природи і суспільства за допомогою органів почуттів. Спостерігаючи за природою, спілкуючись з іншими людьми, читаючи книги й газети, переглядаючи телевізійні передачі, ми отримуємо інформацію.

Математик розгляне це поняття ширше і включить до нього ті відомості, які людина не отримувала, а створила сама за допомогою розумових висновків.

Біолог же піде ще далі і віднесе до інформації і ті дані, які людина не отримувала за допомогою органів почуттів і не створювала у своєму розумі, а зберігає в собі з моменту народження і до смерті. Це генетичний код, завдяки якому діти так схожі на батьків.

Поняття "інформація" багатозначне, належить до первісних понять інформатики. Спрощено його можна тлумачити так: інформація - це набір відомостей про об'єкти, явища і процеси навколишнього світу, або інформація — це відомості, знання, які ми отримуємо із зовнішнього світу за допомогою органів чуттів..

«Інформація»

Отже, в різних наукових дисциплінах і в різних областях техніки існують різні поняття про інформацію. Нам же треба знайти щось спільне, що об'єднує різні підходи. І такі спільні риси є. Усі галузі науки і техніки, які мають справу з інформацією, сходяться в її характерних рисах та властивостях.

До характерних рис інформації належать:

Інформація — це нематеріальна субстанція, але передається вона в вигляді повідомлень за допомогою матеріальних носіїв (світлові чи звукові хвилі, магнітне поле, хімічні речовини, тощо).

Зміст інформації не залежить від носія, яким вона передається (слово сказане і слово записане)

Зміст інформації залежить не тільки від набору знаків та сигналів, за допомогою яких вона передається, але залежить від їх взаємного розташування. (Сир — рис).

Якщо з однієї точки простору інформація передається в іншу, то в початковій точці вона не зникає. (Читаючи книгу, ми отримуємо інформацію, але при цьому вона залишається на папері.)

Інформація є зрозумілою лише для того, хто здатний її розпізнати. (Приклад: текст на іноземній мові)

До характерних властивостей інформації належать:

Об'єктивність. (вона є відображенням зовнішнього світу, a він існує незалежно від нашої свідомості, знань, думок та суджень про нього.

Достовірність. Інформація є достовірною, якщо вона відображає істинний стан справ. На основі достовірної інформації приймаються правильні рішення.

Повнота. Інформацію можна назвати повною, якщо її достатньо для розуміння ситуації та прийняття рішення.

Актуальність інформації — важливість, істотність для даного часу.

Корисність. Ступінь корисності інформації залежить від потреб конкретних людей і від тих задач, які за допомогою отриманої інформації можна розв'язати.

Зрозумілість. — Інформація повинна бути представлена в доступному для сприйняття вигляді.

Одна з найважливіших властивостей інформації – це її здатність вступати в інформаційні процеси. • створення;• передавання;• зберігання;• обробка;

Правила проведення інформаційних процесів для досягнення практичних результатів називаються інформаційними технологіями

Інформацію можна класифікувати різними способами, і різні науки роблять це по-різному. Наприклад, у філософії розрізняють інформацію об'єктивну і суб'єктивну. Об'єктивна інформація відображає явища природи і людського суспільства. Суб'єктивна інформація створюється людьми і відображає їх погляд на об'єктивні явища.

Кожна наука, що займається питаннями, пов'язаними з інформацією, впроваджує свою систему класифікації. Для інформатики найголовнішим питанням є те, яким чином використовуються засоби обчислювальної техніки для створення, зберігання, обробки і передачі інформації, тому у інформатики особливий підхід до класифікації інформації. В інформатиці окремо розглядають аналогову інформацію та цифрову. Це важливо, оскільки людина завдяки своїм органам почуттів, звик мати справу з аналоговою інформацією, а обчислювальна техніка, навпаки, в основному працює з цифровою інформацією.

Людина так влаштована, що сприймає інформацію за допомогою органів почуттів. Світло, звук і тепло - це енергетичні сигнали, а смак і запах - це результат впливу хімічних сполук, в основі якого теж енергетична природа. Людина відчуває енергетичні впливу безперервно і може ніколи не зустрітися з однією і тією ж їх комбінацією двічі. Ми не знайдемо двох однакових зелених листків на одному дереві і не почуємо двох абсолютно однакових звуків - це інформація аналогова. Інформацію можна закодувати наприклад якщо ж різним кольорам дати номери, а різним звукам – ноти.

Існує багато способів кодування інформації, найбільш цікаве для інформатики двійкове кодування. При такому кодуванні інформація описується за допомогою комбінацій двох елементів ("0" і "1"). Подання інформації за допомогою двійкових кодів конструктивно і технічно виявилося зручним для побудови електронних обчислювальних приладів.

«Кодування інформації»

Біт - це найменша порція інформації. Назву "біт" для одиниці інформації обрано не випадково. Подія, що мае два можливих варіанти, може бути записана за допомогою двох цифр: O i l. Число, що набувае двох значень, називаеться двійковим числом, або англійською мовою Binary Digit (скорочено bit - біт).Біт - одиниця досить дрібна, її недостатньо для вимірювання обсягів інформації, якими оперують сучасні комп'ютери та інші обчислювальні пристрої. Тому використовують більші одиниці, основною із них е байт: 1 байт 23 = 8 бітБайт кратний біту і е послідовністю з восьми двійкових знаків Oil, наприклад, 10110100 або 00101110.Ще більшими одиницями інформації є одиниці, кратні байту:1 Кбайт (кілобайт) = 210 байт = 1024 байт1 Мбайт (мегабайт) = 210 кілобайт = 1024 Кбайт1 Гбайт (гігабайт) = 210 мегабайт = 1024 Мбайт1 Тбайт (терабайт) = 210 гігабайт = 1024 Гбайт.Зверніть увагу, що префікс "кіло" означае не 1000, а число 1024. Саме стільки дає піднесення двійки в десятий степінь.

«Вимірювання інформації»