ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ Брюссель, 19 травня 2010 р. COM (2010) 245 Неофіційний переклад ПОВІДОМЛЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОМІСІЇ ДЛЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ, РАДИ, ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО КОМІТЕТУ ТА КОМІТЕТУ РЕГІОНІВ Цифровий порядок денний для Європи Переклад здійснено в рамках проекту «Демократизація, права людини ірозвиток громадянського суспільства в Україні», який реалізується ПРООН за фінансовоїпідтримки Міністерства закордонних справ Данії. Остаточне редагування — мНУО “Європейська Медіа Платформа” 1. ВСТУП Загальною метою Цифрового порядку денного є забезпечення сталих економічних та соціальних переваг від запровадження єдиного цифрового ринку на основі швидкісного та надшвидкісного Інтернет­зв’язку та додатків, що мають багатоцільове призначення. Криза призвела до втрати значної частини надбань, що з'явились протягом довгих років економічного та соціального прогресу, та продемонструвала структурні слабкості європейської економіки. Нині основною ціллю Європи є повернення динаміки зростання. Для забезпечення сталого росту у майбутньому потрібно використовувати довгострокову перспективу. В умовах старіння населення на глобальної конкуренції перед нами є три основні варіанти: працювати більше, працювати довше або працювати розумніше. Напевне, ми спробуємо зробити все це одночасно, але єдиною можливістю гарантувати підвищення рівня життя європейців є обрання третього варіанту. У зв’язку із цим, Цифровий порядок денний пропонує заходи, яких слід невідкладно вжити для переходу до розумного, сталого та всеохоплюючого зростання Європи. Ці заходи передбачають створення передумов для довгострокових перетворень, які будуть викликані розвитком цифрової економіки та суспільства. У березні 2010 р. Європейська Комісія розпочала реалізацію Стратегії «Європа 2020» (1), метою якої є вихід з кризи та підготовка економіки ЄС до викликів наступного десятиліття. У Стратегії визначено бачення щодо підвищення рівня

зайнятості, низьковуглецевого зростання економіки, і підвищення продуктивності та соціальної згуртованості, якого можна досягти за рахунок вжиття конкретних заходів на рівні ЄС та на національному рівні. Для здійснення боротьби за зростання та нові робочі місця потрібно забезпечити відповідальність органів влади на найвищому рівні та мобілізацію зусиль всіх європейських установ та організацій. Цифровий порядок денний для Європи є однією з семи флагманських ініціатив Стратегії «Європа 2020». Його мета – визначити ключову роль, яку можевідіграти використання інформаційно­комунікаційних технологій (ІКТ ) для досягнення пріоритетів та амбіцій Європи до 2020 р (2). Завдання цього Порядку денного – окреслити способи максимального використання потенціалу ІКТ, у першу чергу Інтернету, в якості життєво важливого методу ведення економічної та соціальної діяльності: для бізнесу, навчання, ігор, спілкування та вільного вираження своєї особистості. Успішна реалізація цього Порядку денного пришвидшить інновації, економічне зростання та покращення повсякденного життя громадян та бізнесу. Таким чином більш широке та ефективне застосування цифрових технологій дасть Європі змогу розв’язати основні проблеми, які стоять перед нею, та сприятиме покращенню якості життя європейців, зокрема, забезпечить кращу охорону здоров’я, більш безпечний та ефективний транспорту, більш чисте довкілля, нові можливості у сфері медіа та легший доступ до державних послуг та культурного розвитку. Сфера ІКТ безпосередньо забезпечує 5% ВВП Європи, її ринкова вартість складає 660 млрд. євро. Але рівень впливу ІКТ на загальне зростання обсягів виробництва є набагато вищим (20% безпосередньо від сфери ІКТ та 30% від інвестицій у цій сфері). Це пов’язано із високим рівнем динамізму та інновацій у сфері ІКТ та тому, що ІКТ суттєвим чином впливають на характер змін в інших сферах бізнесу. У той же час зростає соціальний вимір ІКТ – наприклад, той факт, що більше 250 мільйонів європейців щоденно використовують Інтернет та майже кожен житель Європи має мобільний телефон, значно змінив спосіб життя людей. Розвиток високошвидкісних мереж нині має такий самий революційний ефект, як винайдення електрики та розвиток транспортних мереж сторіччя тому. Постійний розвиток електронних товарів для споживачів призводить до все більшого обміну інформацію між цифровими пристроями. Послуги стають все більш інтегрованими та все частіше надаються у цифровий спосіб. Таким чином вони стають універсально доступними з будь­якого пристрою: смартфона, планшета, цифрового комп’ютера, цифрового радіоприймача або телевізора високої чіткості. Передбачається, що до 2020 р. цифровий контент та додатки будуть майже повністю розповсюджуватися онлайн. Такий значний потенціал ІКТ може бути використаний за рахунок добре організованого «доброчесного цикла» заходів. Цікавий контент та сервіси мають стати доступними за рахунок розвитку Інтернет­середовища, в якому немає кордонів і яке придатне для

багатоцільового використання. Це сприятиме попиту на зростання швидкості та збільшення можливостей Інтернету, що, у свою чергу, створює аргументацію для інвестицій у створення більш швидкісних мереж. Відповідно, розгортання та розвиток більш швидкісних мереж відкриває нові можливості для розробки та надання інноваційних послуг через більш швидкісні мережі. Цей процес проілюстровано на зовнішньому колі графіка 1 (див. нижче).

Графік 1. «Доброчесний цикл» цифрової економіки Цей ланцюжок заходів створює суттєве підґрунтя для власного посилення. Для його реалізації необхідне бізнес­ середовище, сприятливе для інвестицій та підприємництва. Але у той час, як трансформаційний потенціал ІКТ є очевидним, необхідно усунути серйозні прогалини, які заважають його повноцінному використанню. Хоча все більше європейців знайомляться із цифровим способом життя, який ґрунтується на технологіях, що розповсюджені в усьому світі та не визнають кордонів, вони досі не можуть прийняти того факту, що єдиний ринок, створений до появи Інтернету, є недостатньо сформованим онлайн. Використання цифрових технологій людьми – громадянами, споживачами або працівниками – обмежується міркуваннями приватності та безпеки, недостатнім рівнем доступу до Інтернету, недостатньою зручністю, браком відповідних навичок або його недоступності

для всіх. Європейці відчувають розчарування, коли ІКТ не сприяють кращому наданню державних послуг, незважаючи на відповідні обіцянки. Вони стурбовані тим, що у той час, коли Інтернет загострює конкуренцію за інвестиції, робочі місця та економічний вплив на глобальному рівні, Європа ще не має достатньо засобів для забезпечення процвітання у цій сфері економіки знань. На основі консультацій із зацікавленими сторонами та принципів, проголошених у Гранадській декларації та Резолюції Європейського парламенту, Комісія визначила сім найбільш важливих перешкод. Вони перелічені у внутрішньому колі графіка 1 та коротко описані нижче. Ці перешкоди самі по собі або у поєднанні суттєво знижують ефективність зусиль із використання ІКТ. Очевидно, що є потреба у підготовці та реалізації комплексної та узгодженої політики з усунення цих перешкод на європейському рівні. Вони свідчать, що у цій сфері Європа знаходиться позаду своїх розвинених партнерів. Нині у США музичні файли завантажуються у чотири рази частіше, ніж в ЄС. Це пов’язано із браком легальної пропозиції та розрізненістю ринків. 30% європейців досі жодного разу в житті не використовували Інтернет. Рівень прокладення оптоволоконних високошвидкісних мереж в Європі складає лише 1%, у той час як в Японії цей показник становить 12%, а в Південній Кореї – 15%. Нарешті, видатки ЄС на дослідження та розробки у сфері ІКТ складаються лише 40% від рівня видатків США. • Розрізнені цифрові ринки Європа досі складена з клаптиків національних онлайн ринків. Проблеми, які не дозволяють європейцям повністю скористатися перевагами єдиного цифрового ринку, є вирішуваними. Комерційний та соціальний контент та послуги мають легко перетинати кордони. Цього можна досягти за рахунок усунення регуляторних бар’єрів та сприяння розвитку системи електронних платежів та виставлення рахунків, вирішення спорів та підвищення довіри споживачів. У рамках чинної системи нормативного регулювання можна та треба зробити більше для формування єдиного ринку у телекомунікаційній сфері. • Брак інтероперабельності Європа ще не навчилася отримувати максимальну вигоду від інтероперабельності (придатності послуги чи сервісу до багатоцільового використання). Проблеми у сфері встановлення стандартів, державних закупівель та координації діяльності між органами влади не дають забезпечити належним чином узгоджену спільну роботу цифрових пристроїв та сервісів, якими користуються європейці. Цифровий порядок денний може призвести до потрібних результатів лише за умови, що різні програми та додатки є інтероперабельними та заснованими на уніфікованих стандартах і відкритих платформах.

• Зростання кіберзлочинності та зниження довіри до мереж Європейці не будуть користуватися складними та просунутими онлайн­послугами та програмами, поки не будуть переконані, що вони самі та їхні діти можуть повністю довіряти мережам. Таким чином, Європі слід розв’язати проблему появи нового виду злочинності – кіберзлочинності – який проявляється у різних формах: від сексуального насильства над дітьми до крадіжки ідентичності та кібер­атак – та розробити відповідні засоби захисту. Одночасно з цим поява все більшої кількості баз даних та нових технологій, що дозволяють контролювати життя людей у віддаленому доступі, призводить до нових викликів щодо захисту основоположних прав громадян країн ЄС на захист персональних даних та приватності. Інтернет нині стає таким самим важливим елементом інформаційної інфраструктури для громадян, як і для європейської економіки в цілому. Тому наші ІТ­системи та мережі мають бути надійними та захищеними від усіх видів нових загроз. • Брак інвестицій у мережі Необхідно докласти більш зусиль для розширення мереж широкосмугових та високошвидкісних каналів для всіх користувачів за рахунок як провідних, так і безпровідних технологій, а також для сприяння інвестиціям до нових інтернет­мереж, які стрімко розвиваються і стають все більш і більш конкурентоздатними. Саме ці мережі у майбутньому стануть основними «артеріями» економіки. Наші дії мають бути спрямованими у першу чергу на забезпечення належних умов для заохочення приватних інвестицій, а для підвищення їх ефективності потрібно одночасно з цим здійснювати цільові державні інвестиції, при цьому не допускаючи повторної монополізації наших мереж, а також вдосконалити систему розподілу частот. • Недостатня кількість досліджень та інновацій Європа досі не виділяє достатньо коштів та не здійснює комплексних заходів у сфері сприяння дослідженням, а також недостатньо повно використовує творчий потенціал малого і середнього бізнесу. Таким чином, Європа нездатна перетворити результати досліджень у конкурентні переваги ринкових інновацій. Ми маємо відштовхуватися від таланту та навичок наших дослідників для розвитку інноваційної екосистеми, в якій європейські ІКТ­компанії різного розміру будуть виробляти продукцію світового класу, на яку буде збільшуватися попит. Отже, нам необхідно сприяти зростанню масштабів та ефективності зусиль у сфері досліджень та інновацій шляхом заохочення більшої кількості приватних інвестицій, кращої координації та використання зібраних ресурсів, забезпечення більш простого та швидкого доступу цифрових малих і середніх підприємств до дослідницьких фондів Союзу, розробкою спільної інфраструктури для досліджень та інновацій та створенням стандартів та відкритих платформ для нових додатків та сервісами. • Недостатній рівень цифрових навичок та грамотності

Європа страждає від зростання дефіциту професійних навичок у сфері ІКТ та браку цифрової грамотності. Через ці проблеми велика кількість громадян залишаються виключеними з цифрового суспільства та економіки. Крім того, вони обмежують потенціал ІКТ щодо сприяння зростанню продуктивності. Для усунення цих прогалин потрібна скоординована відповідь, у центрі якої мають стояти держави­члени та інші зацікавлені сторони. • Недостатня спроможність дати відповіді на соціальні виклики Якщо Європа буде повністю використовувати потенціал ІКТ, вона зможе краще дати відповідь на деякі з найбільш гострих викликів у соціальних сфері: зміну клімату та попередження інших видів негативного впливу на наше довкілля, старіння населення та підвищення вартості медичних послуг, розробку більше дієвих державних послуг, соціальну інтеграцію людей з інвалідністю, оцифровку європейської культурної спадщини та розширення їхньої доступності для теперішнього та майбутніх поколінь. У Цифровому порядку денному для Європи визначаються ключові заходи, які необхідно систематично впроваджувати для забезпечення прогресу в кожній із семи проблемних сфер. На горизонтальному рівні вони стосуються трьох пріоритетних напрямків діяльності, визначених у Стратегії «Європа 2020». Ці проблемні сфери більш докладно проаналізовані в окремих параграфах нижче. У результаті цього аналізу визначається актуальність заходів, спрямованих на пришвидшення економічного і соціального зростання в Європі. Комісія продовжує уважно стежити за появою нових перешкод та буде готувати необхідні кроки у відповідь. Цифровий порядок денний передбачає, що як ЄС, так і держави­члени підтримують високий рівень політичної волі щодо перетворень у цій сфері (у т.ч. на регіональному рівні). Успіху неможливо буде досягти без значних внесків з боку інших зацікавлених сторін, у тому числі молодого цифрового покоління, яке може навчити нас великій кількості потрібних речей. Цей Порядок денний є коротким оглядом проблем та можливостей, які існують нині або які можна передбачити. До нього будуть вноситися зміни з урахуванням досвіду його реалізації та стрімких змін у суспільстві та технологіях. 2. ПРІОРИТЕТНІ СФЕРИ ЦИФРОВОГО ПОРЯДКУ ДЕННОГО 2.1. Динамічний єдиний цифровий ринок Настав час створити новий єдиний ринок, який дозволить скористатися всіма перевагами цифрової ери. В Інтернеті немає кордонів, але онлайн­ринки як на глобальному рівні, так і на рівні ЄС, досі розділені численними бар’єрами, що впливає не тільки на доступність загальноєвропейських послуг у сфері телекомунікацій, а також на розвиток глобальних Інтернет­сервісів та контенту. Необхідно виправляти цю ситуацію. По­перше, створення цікавих онлайн­сервісів та контенту та забезпечення їх вільного обігу всередині та поза межами Європи є

основоположним кроком для зміцнення «доброчесного циклу» попиту. Водночас фрагментація та розрізнення, яке ми спостерігаємо зараз, знижує рівень конкурентоздатності Європи в цифровій економіці. Тому немає нічого дивного в тому, що Європа знаходиться позаду на таких ринках, як медіа­послуги: як в аспекті сервісів і контенту, до яких мають доступ споживачі, так і в аспекті розвитку бізнес­моделей, які можуть створювати нові робочі місця в Європі. Більшість з Інтернет­компаній і брендів, які стали успішними останнім часом (як­от Google, eBay, Amazon та Facebook) створені поза межами Європи (3). По­друге, незважаючи на наявність ключового законодавства про єдиний ринок у сфері електронної комерції, електронних рахунків та цифрових підписів, процес здійснення електронних транзакцій залишається занадто складним, а відповідні правила по­різному реалізуються державами­членами. По­третє, споживачі та бізнес досі не можуть бути абсолютно впевненими у дотриманні їхніх прав та правовому захисті ведення бізнесу онлайн. По­ четверте, Європа ще не наблизилася до створення єдиного ринку телекомунікаційних послуг. Таким чином, необхідно суттєво оновити єдиний ринок для приведення у відповідність з ерою Інтернет. 2.1.1. Відкриття доступу до контенту Споживачі справедливо розраховують, що вони можуть мати доступ до контенту онлайн принаймні так само ефективно, як у реальному світі (офлайн). В Європі немає єдиного ринку у сфері контенту. Наприклад, для створення загальноєвропейського сервісу онлайн­магазин музики має провести переговори із численними суб’єктами управління авторськими правами з 27 країн. Споживачі можуть купити CD у будь­якому магазині, але часто у них немає можливості придбати музику на європейських онлайн­платформах, тому що права власності регулюються на національному рівні. В цьому аспекті ЄС сильно відрізняється від інших регіонів, де середовище ведення бізнесу та каналів розповсюдження контенту є більш сприятливим (зокрема, США ), та сильно подібний до інших розрізнених ринків, як­от в Азії (графік 2). Для підтримання довіри правовласників та користувачів та для сприяння транскордонній видачі дозволів необхідно вдосконалити врядування та прозорість управління колективними правами та привести їх у відповідність до технологічного прогресу. Більш прості, уніфіковані та технологічно­нейтральні рішення щодо транскордонної та загальноєвропейської системи видачі дозволів в аудіовізуальній сфері будуть заохочувати творчість та сприяти виробникам контенту та мовним компаніям для блага всіх європейських громадян. Такі рішення мають забезпечувати свободу правовласників на укладення договорів. Правовласники не мають бути зобов’язаними надавати дозвіл на продаж контенту в усіх країнах Європи – навпаки, за ними має зберігатися право обмежувати дозволи лише на певні країни та встановлювати ставки ліцензійних зборів у договорах.

У разі потреби необхідно розглянути додаткові заходи, які враховують специфіку різних видів онлайн­контенту. У цьому зв’язку, Комісія на цьому етапі не виключає та віддає переваги жодному заходу або правовому інструменту. Ці питання були розглянуті професором Монті в його доповіді «Нова стратегія для єдиного ринку», представленій Президенту Європейської комісії 9 травня 2010 р., щодо якої Комісія підготує Повідомлення до літа 2010 р. (4) Цифрове розповсюдження культурного, творчого та журналістського контенту є дешевшим та більш швидким, воно дозволяє авторам та провайдерам контенту поширювати його серед нового та більш широкого кола аудиторії. Європа має просуватися вперед на шляху створення, виробництва та розповсюдження цифрового контенту на всіх платформах. Наприклад, в Європі є потужні видавництва, але необхідно створювати більш конкурентоздатні онлайн­платформи. Для цього потрібно використовувати інноваційні бізнес­моделі, за допомогою яких контент можна буде отримати та оплатити низкою способів. Це забезпечить справедливий баланс між доходами правовласників та рівнем доступу широкої аудиторії до контенту та знань. Не обов’язково приймати відповідне законодавство для створення таких бізнес­моделей, якщо всі зацікавлені сторони готові співпрацювати на договірній основі. Наявність великої кількості цікавого контенту, використання якого онлайн дозволено законом, є ще одним ефективним способом подолання піратства.

Графік 2. Завантажування музики: рівень США в чотири рази перевищує рівень ЄС Джерело: Screen digest

Органи влади мають відігравати свою роль у процесах розвитку ринків для онлайн­контенту. Виклики, пов’язані з інтеграцією ринків, мають бути враховані під час всіх заходів з перегляду політики, у т.ч. щодо податкових питань. Наприклад, уряди можуть заохочувати розвиток ринків контенту шляхом розповсюдження інформації державного сектора на умовах прозорості, ефективності та недискримінації. Це важливе джерело потенційного зростання інноваційних онлайн­послуг. Повторне використання цієї інформації все частково було врегульовано (5), але на органи влади також має бути покладено обов’язок відкривати свої дані та інформацію для створення та розвитку міжнародних сервісів та додатків (тих, що надаються із перетином кордону) (6). ЗАХОДИ Комісія буде вживати таких заходів: • Ключовий захід 1: Спрощення дозволу на використання авторського права, управління та транскордонну видачу дозволів за рахунок: • Зміцнення врядування, прозорості та загальноєвропейської видачі дозволів на управління правами (онлайн) шляхом підготовки рамкової Директиви про управління колективними правами до кінця 2010 р.; • Створення нормативної бази для сприяння оцифровці та розповсюдженню культурного надбання в Європі шляхом розробки Директиви про «сирітські твори» до кінця 2010 р., проведення діалогу із зацікавленими сторонами про подальші кроки щодо творів, які більше не видаються, та сприяння розвитку баз даних про право власності; • Перегляд до 2012 р. Директиви про повторне використання інформації державного сектора в аспекті її обсягу та принципів плати за доступ та користування такою інформацією. • Інші заходи: • Після проведення широких консультацій із зацікавленими сторонами підготувати до 2012 р. Звіт про необхідність вжиття додаткових заходів поза межами управління колективними правами, що б дозволили громадянам європейських держав, провайдерам онлайн­контенту та сервісів та правовласникам повністю отримувати вигоду від розвитку цифрового внутрішнього ринку, у т.ч. заходів, спрямованих на просування транскордонних та загальноєвропейських дозволів (без виключення або надання переваги на цьому етапі будь­якому можливому законному заходу); • У рамках підготовки вищеперерахованих заходів до кінця 2010 р. видати Зелену книгу, в якій будуть визначені можливості та виклики розповсюдження аудіовізуальних творів та іншого креативного контенту онлайн; • У рамках перегляду Директиви про забезпечення прав інтелектуальної власності та наступних широких консультацій із зацікавленими сторонами підготувати до 2012 р. звіт про необхідність вжиття додаткових заходів для

посилення захисту прав інтелектуальної власності від постійних порушень в онлайн­середовищі, які б відповідали гарантіям, наданим у Рамковому документі щодо телекомунікаційної сфери та основоположним правам на захист даних та приватності. 2.1.2. Спрощення онлайн та транскордонних транзакцій Європейські споживачі досі не можуть скористатися перевагами низьких цін та широкого асортименту, які має пропонувати єдиний ринок, оскільки онлайн­транзакції залишаються дуже складними. Розрізнення ринків також обмежує зростання попиту на транскордонні електронні комерційні транзакції. Транскордонними є менше 10% транзакцій у сфері електронної комерції, і для європейців часто простіше провести транскордонну транзакцію з компанією з США, ніж з компанією з іншої європейської країни. Цілих 92% осіб, які замовляють товари та послуги в Інтернеті, купують їх у продавців з власної країни, а не з інших. Через правові та технічні причини (як­от відмова приймати картки з інших країн) близько 60% спроб купити товар або послугу в Інтернеті із перетином кордону є неуспішними. Ці факти підкреслюють важливість та актуальність усунення регуляторних бар’єрів, які перешкоджають європейським компаніям вести транскордонну торгівлю. Комісія визначила ці бар’єри у Повідомленні про електронну торгівлю між транскордонним бізнесом і споживачами в ЄС (7). В Європі створено спільну грошову одиницю, але ринок електронних платежів та електронних рахунків досі є розрізненим за національними кордонами. Підприємства та споживачі зможуть бути впевненими у надійності та ефективності платіжних механізмів тільки в умовах інтегрованого ринку платежів (8). У зв’язку із цим необхідно невідкладно створити Єдину зону платежів у євро (SEPA). Ця зона стане також майданчиком для надання послуг з доданою вартістю, пов’язаних із платежами, як­от розвиток Європейської системи електронних рахунків. Необхідно оперативно реалізувати Директиву про електронні гроші (9), що надасть можливості новим суб’єктам на ринку пропонувати інноваційні рішення у сфері електронних грошей – як­от мобільні гаманці – із забезпеченням належного рівня захисту коштів споживачів. До 2012 р. цей ринок вже може вийти на обсяг у 10 мільярдів євро. Технології електронної ідентичності та сервіси з автентифікації є дуже важливими для здійснення транзакцій в мережі Інтернет як для державного, так і для приватного сектора. Нині найбільш розповсюдженим способом автентифікації є використання паролів. Для великої кількості додатків цього достатньо, але водночас зростає необхідність у розробці більш безпечних рішень (10). Оскільки з’являється все більше і більше нових рішень, ІТ­сфера за підтримки відповідних зусиль органів влади (наприклад, послуг з електронного врядування) – має забезпечити придатність цих рішень до багатоцільового

використання на основі стандартів та відкритих програмних платформ. ЗАХОДИ Комісія буде вживати таких заходів: • Ключовий захід 2: Забезпечення створення Єдиної зони платежів у євро (SEPA) шляхом законодавчого визначення кінцевого строку до грудня 2010 р. та сприяння появі європейської системи інтероперабельних електронних рахунків через Повідомлення про електронні рахунки, а також шляхом створення форуму для багатосторонніх консультацій; • Ключовий захід 3: Розробка у 2011 р. пропозицій щодо перегляду Директиви про цифровий підпис з огляду на необхідність забезпечити правове регулювання транскордонного визнання та інтероперабельності безпечних систем електронної автентифікації. • Інші заходи: • Проведення до кінця 2010 р. оцінки впливу Директиви про електронну торгівлю на онлайн­ринки та підготовка конкретних пропозицій за результатами оцінки. Держави­члени мають вживати таких заходів: • Комплексно та оперативно реалізувати ключові Директиви у сфері розвитку єдиного цифрового ринку, у т.ч. Директиву про послуги, Директиву про нечесні комерційні практики та Рамковий документ щодо телекомунікаційної сфери; • Адаптувати до 2013 р. національне законодавство у відповідності до положень Директиви про ПДВ(11), які забезпечують рівний правовий статус електронних та паперових рахунків. 2.1.3. Підвищення довіри до цифрових мереж і сервісів Нині громадяни країн ЄС відповідно до європейського законодавства володіють низкою прав, що стосуються цифрового середовища, як­от правом на вільне вираження особистості, на інформацію, на захист особистих даних та приватності. Встановлено вимоги щодо прозорості та універсальних телефонних та Інтернет­сервісів, а також стандарти якості. Водночас ці права передбачені різними актами, й іноді буває непросто скласти їх повний перелік. Користувачам має бути надано можливість знайти просте й узагальнене пояснення їхніх прав та обов’язків, встановлене у прозорий та зрозумілий спосіб (наприклад, за допомогою онлайн­платформ, створених за прикладом eYou Guide (12). Брак довіри до онлайн­середовища суттєвим чином сповільнює темпи розвитку цифрової економіки Європи. У 2009 р. було проведено дослідження того, чому люди не здійснюють покупки онлайн. Серед основних причин було названо такі: занепокоєння щодо безпеки платежів, занепокоєння щодо приватності та занепокоєння щодо довіри (див. Графік 3 нижче). Загальний перегляд нормативного регулювання захисту даних, який триває нині, має на меті осучаснити всі відповідні правові документи та механізми, аби вони

відповідали викликам глобалізації, а також створити технологічно­нейтральні способи підвищення довіри шляхом розширення та зміцнення прав громадян.

Графік 3. Причини, чому люди не купують онлайн (% осіб, які відмовилися робити замовлення онлайн протягом 2009 р.) Джерело: Дослідження Євростату про використання ІКТ домогосподарствами та окремими особами, 2009 р. Споживачі не будуть купувати онлайн, якщо вони не впевнені, що вони чітко розуміють свої права та ці права належним чином захищені. Хоча Директива про електронну торгівлю висуває до провайдерів послуг в інформаційному суспільстві вимоги щодо прозорості та надання інформації та встановлює мінімальні вимоги щодо комерційних комунікацій (13), необхідно проводити детальний моніторинг виконання цих вимог. Ухвалення та виконання Директиви про нечесні комерційні практики (14) та Директиви про дистанційні послуги у сфері маркетингу та фінансовій сфері(15) має певною мірою поліпшити ситуацію. Необхідно оперативно прийняти запропоновану Директиву про права споживачів (16), яка сприятиме підвищенню довіри споживачів та торгівельних компаній до транскордонних покупок. Але Комісія також має провести аналіз того, яким чином можна поліпшити захист прав споживачів, які купують цифрові продукти. Крім того,

спростити порядок транскордонних транзакцій можна також і шляхом забезпечення більшої узгодженості європейського законодавства у сфері договорів за рахунок підвищення рівня захисту споживачів. Комісія також введе в дію Загальноєвропейську стратегію вдосконалення альтернативних систем вирішення спорів та розробить загальноєвропейський онлайн­механізм відшкодування для системи електронної торгівлі та поліпшить доступ до онлайн­правосуддя. Крім того, можна поліпшити систему порівняння споживчих цін (наприклад, шляхом проведення порівняльного аналізу, тестування продукції або порівняння цін на веб­сайтах). Це дозволить сприяти розвитку конкуренції та посилить стан захисту споживачів. Для підвищення довіри до цифрового середовища планується створити систему «онлайн­марок довіри» ЄС для веб­сайтів, що здійснюють роздрібну торгівлю. ЗАХОДИ Комісія буде вживати таких заходів: • Ключовий захід 4: Перегляд нормативного регулювання ЄС щодо захисту даних з метою посилення довіри громадян та зміцнення їхніх прав (до кінця 2010 р.); • Інші заходи: • Розробити до 2012 р. факультативні законодавчі акти у сфері права договорів, які б доповнили Директиву про права споживачів та дозволили б подолати розрізненість законодавства у цій сфері, зокрема з приводу цифрового середовища; • Провести до 2011 р. огляд ініціатив щодо альтернативного вирішення спорів за участю споживачів в ЄС (шляхом підготовки відповідної Зеленої книги) з метою розробки пропозицій щодо створення до 2012 р. Загальноєвропейської системи вирішення спорів онлайн, яка б використовувалася для електронних комерційних транзакцій; • Провести огляд пропозицій у сфері колективного відшкодування на основі консультацій із зацікавленими сторонами; • Видати до 2012 р. Кодекс ЄС з прав в онлайн­середовищі, в якому в доступній та зрозумілій формі має бути зведено існуючі права користувачів у цифровій сфері в ЄС, а також представлено річний огляд основних порушень законодавства щодо прав споживачів в онлайн­середовищі та відповідні правозастосовні заходи (у співпраці з Європейською мережею установ захисту споживачів); • Створити до 2012 р. платформу для «онлайн­марок довіри» ЄС, зокрема для веб­сайтів, що здійснюють роздрібну торгівлю. 2.1.4. Зміцнення єдиного ринку телекомунікаційних послуг Нині ринки телекомунікаційних послуг в Європі характеризуються розрізненістю між державами­членами. На них застосовуються національні, а не загальноєвропейські правила та механізми кодування, видання дозволу та

розподілу частот. Перед такими національними механізмами постають виклики щодо загострення глобальної конкуренції та розвитку Інтернету. Першим пріоритетом Комісії є оперативне та послідовне виконання оновленої нормативної бази, а також посилення координації з питань використання спектру радіочастот та узгодження частотних смуг (у разі необхідності). Це дозволить забезпечити ефект масштабу для розвитку ринків обладнання та послуг. Оскільки для цілей єдиного ринку необхідно забезпечити однаковий статус однакових регуляторних положень, Комісія в якості пріоритету своєї діяльності планує підготувати керівниці принципи щодо ключових регуляторних підходів у сфері розробки правил електронних комунікацій (зокрема з питань методологій оцінки витрат та недискримінації), а також до 2012 р. здійснити пошук сталих рішень у сфері голосового та цифрового роумінгу. Комісія також підвищить потенціал нещодавно створеного Органу європейських регуляторів електронних комунікацій щодо подолання перешкод, які не дозволяють бізнесу та громадянам в Європі максимально використовувати транскордонні послуги та сервіси у сфері електронних комунікацій. Наприклад, посилення процесів гармонізації національних режимів кодування на основі чинних європейських засад може допомогти європейським виробникам та операторам роздрібної торгівлі створювати та надавати послуги під час і після продажу та у відповідь на звернення споживачів шляхом використання єдиної загальноєвропейської системи кодування. Таким чином, громадяни зможуть отримати користь від поліпшеного функціонування соціально­корисних номерів телефонів (наприклад, 116 номерів «гарячих ліній», що використовуються для пошуку зниклих дітей). Так само вдосконалення системи порівняння споживчих цін (наприклад, шляхом проведення порівняльного аналізу) сприятиме посиленню конкуренції та посилить захист споживачів. Нарешті, Комісія проведе оцінку соціально­економічної втрат від слабкої присутності Європи на телекомунікаційних ринках (у т.ч. за практичної допомоги зацікавлених сторін), визначить переваги краще інтегрованого ринку та запропонує відповідні кроки для зниження цих втрат. ЗАХОДИ Комісія буде вживати таких заходів: • Розробка кроків, спрямованих на посилення гармонізації механізмів кодування для надання послуг бізнесу в усіх країнах Європи (до 2011 р.); • Здійснення координації технічних та регуляторних умов, що застосовуються до використання спектру радіочастот (на основі Європейської програми управління використанням радіочастот (17)) та узгодження частотних смуг (у разі необхідності) з метою забезпечення ефекту масштабу для розвитку ринків обладнання та послуг та надання споживачам можливості використовувати однакове обладнанням та користуватися однаковими послугами в усіх країнах

ЄС; • Проведення до 2011 р. оцінки соціально­економічних втрат від слабкої присутності Європи на телекомунікаційних ринках з метою розробки подальших заходів для підвищення спроможності використовувати переваги єдиного ринку. 2.2. Інтероперабельність та стандарти Нам потрібно забезпечити дієву інтероперабельність ІТ продуктів та послуг для створення справжнього цифрового суспільства. Найкращим прикладом корисності технічної інтероперабельності (придатності для багатоцільового використання) є Інтернет. Його відкрита архітектура дозволяє мільярдам людей в усьому світі використовувати його з різних пристроїв. Але для досягнення усіх переваг необхідно посилити застосування принципу інтероперабельності ІКТ для різних пристроїв, додатків, архівів даних, сервісів та мереж. 2.2.1. Вдосконалення системи встановлення стандартів у сфері ІКТ Динаміка системи встановлення стандартів в Європі має відповідати стрімкому розвитку ринків технологій, оскільки стандарти є життєво­важливими для забезпечення інтероперабельності. Комісія продовжить перегляд Європейської політики у галузі стандартизації шляхом огляду виконання Білої книги «Модернізація стандартів ІКТ в ЄС» (18) та проведення відповідних громадських обговорень. Враховуючи розвиток та зростання ролі стандартів ІКТ, які розробляються певними глобальними форумами та консорціумами, важливим завданням є забезпечити їх використання у розробці законодавства та державних закупівлях. Більше того, якщо буде прийнято керівництво щодо прозорих правил попереднього розкриття інформації про суттєві права інтелектуальної власності та умов видачі дозволів у контексті встановлення стандартів, яке буде підготовлене зокрема у рамках майбутньої реформи політики ЄС у галузі стандартизації, а також в рамках оновлення антимонопольних правил щодо угод про горизонтальну співпрацю, це може сприяти зниженню рівня вимог щодо оплати за право користування стандартами і, відтак, зниженню рівня витрат, необхідних для виходу на ринок. 2.2.2. Сприяння більш ефективному використанню стандартів Органи влади мають з максимальною користю використовувати повний спектр відповідних стандартів під час закупівлі обладнання, програмного забезпечення та ІТ ­послуг (наприклад, під час вибору стандартів, яким зможуть відповідати всі зацікавлені постачальники, що сприятиме підвищенню конкуренції та зниженню ризику непрозорих закупівель.

2.2.3. Зміцнення інтероперабельності через координацію Ключовим заходом для просування інтероперабельності між органами влади є ухвалення Комісією амбітної Європейської стратегії забезпечення інтероперабельності та Європейської рамкової програми забезпечення інтероперабельності, які будуть розроблені в рамках Програми інтероперабельних рішень у державному управлінні європейських країн (19). Оскільки не всі широко розповсюджені технології засновані на універсальних стандартах, є ризик втрати переваг інтероперабельності у відповідних сферах. Комісія проведе аналіз здійсненності заходів, які можуть привести до того, що основні гравці на ринку будуть ліцензувати інформацію щодо інтероперабельності та у той же час сприяти просуванню інновацій та розвитку конкуренції. ЗАХОДИ Комісія буде вживати таких заходів: • Ключовий захід 5: Розробка до кінця 2010 р. правових інструментів забезпечення інтероперабельності (як складова перегляду політики ЄС у галузі стандартизації) для реформування правил щодо впровадження стандартів ІКТ в Європі, що дозволить забезпечити використання певних стандартів ІКТ, які розробляються міжнародними форумами та консорціумами. • Інші заходи: • Сприяти розповсюдженню відповідних правил щодо суттєвих прав інтелектуальної власності та умов ліцензування у встановленні стандартів, у т.ч. для попереднього розкриття, зокрема шляхом розробки до 2011 р. відповідних керівних принципів; • Видати у 2011 р. Повідомлення, яке буде містити керівництво щодо взаємозв’язку між стандартизацією ІКТ для державними закупівлями, що допоможе органам влади використовувати стандарти для підвищення ефективності та зниження ризику непрозорих закупівель; • Просувати інтероперабельність шляхом ухвалення у 2010 р. Європейської стратегії забезпечення інтероперабельності та Європейської рамкової програми забезпечення інтероперабельності; • Провести аналіз здійсненності заходів, які можуть привести до того, що основні гравці на ринку будуть ліцензувати інформацію щодо інтероперабельності, та підготувати до 2012 р. відповідний звіт. Держави­члени мають вживати таких заходів: • До 2013 р. ухвалити національний план дій щодо реалізації Європейської рамкової програми забезпечення інтероперабельності; • До 2013 р. виконати зобов’язання щодо інтероперабельності та стандартів, які були прийняті у Декларації Мальме та Гранадській декларації.

2.3. Довіра та безпека Громадяни країн ЄС не будуть використовувати технології, яким не довіряють – цифрова ера не має означати появу в цифрових медіа «старшого брата» або їхній розвиток у дусі «дикого заходу». Користувачі мають почуватись в мережі безпечно і надійно. Як і злочини в реальному світі, кіберзлочини мають каратися. Крім того, деяких найбільш інноваційних та передових онлайн сервісів, як, наприклад, електронний банкінг або електронна охорона здоров’я, просто не існувало б, якби вони не були абсолютно надійними. Наразі Інтернет проявляє себе як виключно безпечна, стійка і стабільна мережа, але ІТ­мережі та обладнання користувачів, як і раніше, уразливі широкому колу зростаючих загроз: в останні роки кількість спаму зросла до рівня, що серйозно гальмує поштовий трафік – він, за різними оцінками, займає від 80 до 98% усіх електронних листів, що циркулюють у мережі (20) – і він поширює широкий спектр вірусів та шкідливого програмного забезпечення. Зростає рівень крадіжок особистих даних та інтернет­шахрайства. Напади стають все більш складними (з використанням троянів, ботів тощо) та часто мають на меті фінансове збагачення. Як показали нещодавні кібер­атаки на Естонію, Литву та Грузію, цілі можуть бути також і політичними. Спільну відповідальність за вирішення цих загроз та зміцнення безпеки в цифровому суспільства несуть як громадяни, так і приватні установи і державні органи на місцевому та глобальному рівні. Наприклад, для вирішення проблеми сексуальної експлуатації та дитячої порнографії, можна створювати інформаційні платформ та проводити заходи щодо усунення та запобігання доступу до шкідливого змісту як на національному рівні, так і на рівні ЄС. Освітня діяльність та інформаційні кампанії, спрямовані на широкий загал, також мають важливе значення: ЄС та держави­члени можуть активізувати свої зусилля, наприклад, в рамках програми «Безпечніший Інтернет», надаючи інформацію та проводячи освітні заняття для дітей та їх сімей про онлайн­безпеку, а також аналізуючи вплив цифрових технологій на дітей. Виробників також варто заохочувати до подальшої розробки та реалізації схем саморегуляції, зокрема щодо захисту неповнолітніх, які користуються їх послугами. Право на недоторканість приватного життя і захист персональних даних є основоположними правами, визнаними в ЄС. Необхідно ефективно захищати їх, у т.ч. у мережі, шляхом використання різноманітних засобів: починаючи від широкого застосування принципу «адресного захисту персональних даних»(21) у відповідних ІКТ до використання стримуючих санкцій (у разі потреби). Оновлена політика ЄС у галузі електронних комунікацій уточнює обов'язки мережевих операторів і постачальників послуг, в тому числі їх зобов'язання повідомляти про порушення безпеки персональних даних. Нещодавно розпочатий перегляд загальної політики у сфері захисту персональних даних, вірогідно, буде передбачати розширення обов’язку повідомляти про порушення безпеки даних. Реалізація заборони на спам буде посилена через мережу

співробітництва з захисту прав споживачів. Ефективна та швидка реалізація плану дій ЄС щодо захисту критичної інформаційної інфраструктури (22) та Стокгольмської програми (23) спричинить використання широкого спектру заходів в галузі мережевої та інформаційної безпеки, а також боротьби з кіберзлочинністю. Наприклад, для реагування на загрози в умовах реального часу, в ЄС та його інституціях має бути встановлена добре функціонуюча широка мережа груп реагування на надзвичайні ситуації в комп’ютерній сфері (Computer Emergency Response Teams, CERT ). Співпраця між групами CERT та правоохоронними органами має важливе значення, тому слід заохочувати створення системи контактних осіб для запобігання кіберзлочинності та реагування на надзвичайні ситуації, приміром, кібератаки. Європа також потребує стратегії з управління ідентифікаційною інформацією, зокрема, для надання безпечних та ефективних послуг з електронного урядування (24). Нарешті, співпраця між відповідними суб’єктами потребує організованості на глобальному рівні, щоб мати змогу ефективно боротись та долати безпекові загрози. Це може стати одним з напрямків обговорень щодо управлінням Інтернетом. На більш оперативному рівні необхідно реалізовувати скоординовані на міжнародному рівні заходи, спрямовані на зміцнення інформаційної безпеки, а також спільні дії для боротьби з комп’ютерною злочинністю за підтримки оновленого Європейського агентства з мережевої та інформаційної безпеки. ЗАХОДИ Комісія буде вживати таких заходів: • Ключовий захід 6: Представлення у 2010 р. плану заходів, спрямованих на підвищення та підтримку високого рівня мережевої та інформаційної безпеки, включаючи законодавчі ініціативи,як­от модернізація Європейського агентства з мережевої та інформаційної безпеки, та заходів, спрямованих на швидке реагування у випадках кібер­атак, включаючи запровадження груп CERT в інституціях ЄС; • Ключовий захід 7: Представлення до 2010 р. плану заходів, включно із законодавчими ініціативами, спрямованими на протидію кібер­атакам на інформаційні системи, а також пов’язаних з цим правил щодо визначення юрисдикції на європейському та міжнародному рівнях (до 2013 року). • Інші заходи: • Створити до 2012 р. Європейську платформу протидії кіберзлочинності; • Дослідити можливість створення до 2011 р. Європейського центру боротьби з кіберзлочинністю; • Проводити міжнародну роботу з зацікавленими сторонами щодо зміцнення глобального управління ризиками у цифровому та реальному просторі та щодо проведення узгоджених на міжнародному рівні цільових заходів проти

комп’ютерної злочинності та атак; • Сприяти реалізаації загальноєвропейської програми з підготовки до кібер­атак (починаючи з 2010 р.); • Провести дослідження можливості розширення дії положень щодо зобов’язань повідомляти про порушення безпеки (у якості складової перегляду нормативної бази (25) ЄС у сфері захисту персональних даних та з метою кращої її узгодженості та правової ясності); • Підготувати до 2011 р. керівні положення зі встановлення телекомунікаційних рамок щодо захисту права на недоторканість приватного життя та персональних даних; • Підтримувати створення онлайн­каналів для повідомлення про незаконний контент («гарячих ліній») та проведення національних просвітницьких кампаній щодо Інтернет­безпеки для дітей, а також зміцнювати загальноєвропейське співробітництво та обмінюватись передовим досвідом у цій галузі; • Сприяти багатосторонньому діалогу та саморегуляції європейських і світових постачальників послуг (наприклад, соціальних мереж, мобільних операторів зв'язку), особливо щодо використання їхніх послуг неповнолітніми. Держави­члени мають вживати таких заходів: • Створити до 2012 р. добре функціонуючу мережу груп CERT на національному рівні, що будуть діяти в усіх країнах Європи; • З 2010 р. проводити у співпраці з Комісією масштабні моделювання атак та тестування стратегій пом'якшення їх наслідків; • Повністю реалізувати проект «гарячих ліній» для повідомлень про образливий чи шкідливий онлайн­контент, організовувати просвітницькі кампанії з безпеки в Інтернеті для дітей, вносити пропозиції щодо вивчення питань онлайн­безпеки в школах, заохочувати провайдерів Інтернет­послуг реалізовувати заходи з саморегуляції щодо онлайн­безпеки дітей до 2013 р.; • Починаючи з 2010 і до 2012 р. запровадити або адаптувати вже існуючі національні платформи сповіщення про кіберзлочинність за прикладом платформи Європолу. 2.4. Доступ до швидкісного та надшвидкісного Інтернету Надшвидкий Інтернет потрібен для впевненого зростання економіки, створення робочих місць та процвітання, а також для забезпечення можливості громадян отримувати доступ до контенту та послуг, які вони бажають. Розвиток економіки, пов’язаний з мережевими знаннями, основою яких є Інтернет. Європа потребує широкодоступного швидкісного та надшвидкісного Інтернету за конкурентними цінами. Стратегія «Європа 2020» підкреслила важливість розгортання широкосмугового зв'язку в цілях сприяння соціальній інтеграції та конкурентоспроможності в ЄС. Вона поставила завдання надати базовий широкосмуговий доступ до Інтернету усім громадянам ЄС та визначила такі цілі: до 2020 року усі громадяни ЄС повинні мати доступ до

Інтернету зі швидкістю вищою за 30 Мбіт/с; до 2020 р. не менше 50% домогосподарств на території ЄС повинні мати змогу підключитись до Інтернет­з’єднань швидкістю вище за 100 Мбіт/с. Для досягнення цих амбітних цілей необхідно розробити комплексну політику, засновану на поєднанні технологій, зосередившись на двох паралельних цілях: з одного боку, гарантувати загальне широкосмугове покриття (об'єднавши дротовий і бездротовий зв'язок), поступово збільшуючи швидкість Інтернету до 30 Мбіт/с і вище, а з часом сприяти поширенню і встановленню мереж наступного покоління (next generation access networks, NGA) на значній частині території ЄС, які нададуть надшвидкісне підключення до Інтернету зі швидкістю, вищою за 100 Мбіт/с. 2.4.1. Гарантування загального широкосмугового покриття із зростанням швидкості доступу до мережі Інтернет Без суттєвого державного контролю існує ризик отримання недостатннього результату, коли швидкі широкосмугові мережі будуть покривати тільки кілька територій, а ціна їх підключення та використання буде зависокою. Переваги таких мереж для економіки та суспільства є важливими аргументами для реалізації державної політики гарантування загального охоплення широкосмуговими мережами із зростанням швидкості доступу до мережі Інтернет. Для виконання цієї мети Комісія має намір представити Повідомлення, де будуть викладені загальні рамки, в яких мають розроблятися національна політика та політика ЄС для досягнення цілей Стратегії «Європа 2020». Ці напрямки політики мають, зокрема, сприяти зниженню цін на встановлення широкосмугового зв’язку на всій території ЄС, забезпечити належне планування, координацію та знизити адміністративні бар’єри. Приміром, компетентні органи мають забезпечити систематичне проведення приватними особами та державою інженерних робіт для проведення широкосмугових мереж та встановлення покриття в будівлях; реалізацію права на розчистку для проведення мереж; позначення наявної пасивної інфраструктури, придатної для проведення кабелів. Бездротовий (наземний та супутниковий) широкосмуговий зв’язок може зіграти ключову роль для забезпечення охоплення усіх областей, включаючи віддалені і сільські райони. Центральною проблемою для встановлення бездротових широкосмугових мереж нині є доступ до відповідного спектру радіочастот. Користувачі мобільного Інтернету вже стали свідками перевантажень в мережах через неефективне використання радіочастотних спектрів. На додаток до розчарувань користувачів, гальмується розвиток інновацій на ринках нових технологій, що здійснює вплив на ринок з річним оборотом у 250 млрд. Євро (26). Орієнтована на майбутнє європейська політика має при розширенні покриття сприяти ефективному управлінню радіочастотними спектрами, шляхом встановлення обов’язку до встановленої дати почати

використовувати певні цифрові частоти для надання бездротового широкосмугового доступу, щоб забезпечити додаткову гнучкість (а також можливість проводити торги із використання радіочастотних спектрів) та задля підтримки конкуренції та розвитку інновацій. Крім того, фінансові можливості ЄС, держав­членів та Європейського інвестиційного банку мають бути спрямовані на цільові інвестиції у встановлення широкосмугового зв’язку у районах, де умови для підприємництва слабкі, а тому тільки таке цілеспрямоване втручання може гарантувати стійкість інвестицій. 2.4.2. Сприяння розгортанню мереж наступного покоління Сьогодні в Європі доступ до Інтернету в основному базується на першому поколінні широкосмугового зв’язку, тобто це застарілий доступ через мідні телефонні передавачі або мережі кабельного зв’язку. Проте громадяни та підприємці в усьому світі все частіше потребують швидшого доступу через мережі наступного покоління. У цьому плані Європа до сих пір відстає від деяких з наших основних міжнародних партнерів. Важливим показником є рівень прокладки волоконних кабелів, що є дуже низьким в Європі та набагато нижчим, ніж у відповідних провідних державах G20(графік 4).

Графік 4: Рівень прокладки волоконних кабелів станом на липень 2009 р. Джерело: Point Topic З метою сприяння розгортанню мереж наступного покоління і заохочення ринкових інвестицій у відкриті і конкурентоспроможні мережі Комісія затвердить Рекомендацію щодо мереж наступного покоління, засновану на наступних принципах: (і) інвестиційний ризик повинен бути належним чином врахований при

встановленні орієнтовної ціни підключення, (іі) національні регулюючі органи повинні бути в змозі визначити найбільш відповідні засоби доступу в кожному випадку, щоб забезпечити достатній інвестиційний темп для альтернативних операторів, беручи до уваги рівень конкуренції в тій чи іншій області та (ііі) мають заохочуватись механізми спільного інвестування та розподілу ризиків. 2.4.3. Відкритий і нейтральний Інтернет Комісія також буде уважно стежити за виконанням нових законодавчих положень щодо відкритого і нейтрального характеру Інтернету, які захищають права користувачів на доступ і поширення інформації в Інтернеті та забезпечують прозорість управління трафіком (27). До літа 2010 р. Комісія, в рамках свого загального зобов’язання подавати звіти наприкінці року, розпочне громадські консультації для того, щоб, враховуючи тенденції розвитку ринку та технологій, обговорити необхідність підготовки додаткового керівництва для досягнення основних цілей забезпечення свободи вираження, прозорості, інвестування в ефективні та відкриті мережі, чесної конкуренції та відкритості інноваційним бізнес­моделям. ЗАХОДИ Комісія буде вживати таких заходів: • Ключовий захід 8: Представлення у 2010 р. Повідомлення щодо широкосмугового зв’язку, в якому будуть визначені загальні рамки заходів ЄС та держав­членів у досягненні цілей Стратегії «Європа 2020» щодо широкосмугового зв’язку, у тому числі: • До 2014 р. зміцнити та раціоналізувати фінансування прокладення високошвидкісних широкосмугових мереж за допомогою фінансових інструментів ЄС (наприклад, Європейський фонд регіонального розвитку, Програма розвитку сільської місцевості, Європейський сільськогосподарський фонд, транс’європейські мережі, Рамкова програма конкурентоспроможності та інновацій тощо), вивчати можливості залучення капіталу для інвестування у широкосмугове покриття через кредитне забезпечення (за підтримки ЄІБ та фондів ЄС); • У 2010 р. представити на розгляд Європейського Парламенту та Ради амбітну Європейську програму щодо радіочастотного спектра, що стане основою скоординованої та стратегічної політики на рівні ЄС для підвищення ефективності управління радіочастотними спектрами та максимізації переваг для споживачів та бізнесу; • У 2010 р. видати Рекомендацію для заохочення інвестування у конкурентні мережі нового покоління шляхом прийняття прозорих та ефективних заходів. Держави­члени мають вживати таких заходів:

• Розробити та прийняти оперативні національні плани поширення широкосмугового доступу до 2012 р., в яких охоплення, швидкість та інші заплановані цілі будуть відповідати тим, що визначені в Стратегії «Європа 2020». Вони мають передбачати державне фінансування відповідно до положень конкурентного законодавства ЄС та правил щодо державних дотацій (28); Комісія щорічно буде звітувати про прогрес у рамках Цифрового порядку денного; • Вжити заходів, в тому числі і правових, для спрощення інвестицій у широкосмугове покриття, як­от забезпечення систематичного залучення потенційних інвесторів в інженерне будівництво, реалізацію права на розчистку для проведення мереж; позначення наявної пасивної інфраструктури, придатної для проведення кабелів та оновлення кабелів всередині будівель; • Повністю використовувати структурні фонди та фонди розвитку сільських територій, які призначені для інвестування в інфраструктуру та послуги ІКТ; • Реалізувати Європейську програму з управління радіочастотним спектром для забезпечення узгодженого розподілу спектра, необхідного для досягнення мети охопити 100% території покриттям з швидкістю доступу у 30 Мбіт/с та цілей Рекомендації щодо мереж наступного покоління. 2.5. Дослідження та інновації Європа має більше інвестувати у наукові дослідження та розробки і забезпечувати реалізацію найкращих ідей на ринку. Європа продовжує недостатньо інвестувати у дослідження та розробки, пов’язані з ІКТ. У порівнянні з головними торговими партнерами, як­от США, наукові дослідження та інновації у сфері ІКТ в Європі не тільки займають набагато меншу частку загальних витрат на наукові дослідження та інновації (17% порівняно з 29%), але в абсолютному вираженні представляють близько 40% від видатків США (Графік 5: 37 млрд. євро проти 88 млрд. євро у 2007 р.).

Графік 5: Загальні видатки на дослідження та інновації у сфері ІКТ у млрд. євро (у 2007 р.) Джерело: Євростат та ІПТД­ОДЦ Враховуючи, що ІКТ являє собою значну частку від загального обсягу доданої вартості європейських промислових потужностей, як­от автомобільна галузь (25%), виробництво побутової техніки (41%) або охорона здоров'я та медичне обслуговування (33%), відсутність інвестицій в наукові дослідження та інновації у сфері ІКТ становить загрозу для всього європейського виробництва та сфери послуг. Інвестиційний розрив пов'язаний з трьома основними проблемами: • Недостатні та неконцентровані державні зусилля з проведення наукових досліджень та інновацій (наприклад, державний сектор ЄС витрачає на наукові дослідження та інновації в сфері ІКТ менше ніж 5,5 млрд. євро на рік – набагато нижче рівня конкуруючих економік). • Фрагментація ринку і розсіювання фінансових засобів для інноваційних компаній та установ, є обмежуючими факторами для росту і розвитку інноваційних підприємств, що працюють у сфері ІКТ, зокрема малих і середніх підприємств. • Європа повільно сприймає інновації у сфері ІКТ, особливо в галузях, що становлять суспільний інтерес. У той час, як соціальні проблеми є основними рушійними силами інновацій, Європа мало використовує інновації та результати наукових досліджень для покращення якості і продуктивності своїх державних послуг. 2.5.1. Активізація зусиль та підвищення ефективності У 2010 році Комісія представить комплексне дослідження та інноваційну стратегію «Інноваційний Союз» як флагманську ініціативу в реалізації Стратегії «Європа 2020» (29). Створюючи європейську стратегію лідерства в галузі ІКТ30, Європа повинна активізовувати, концентрувати та об’єднувати свої інвестиції для збереження своєї конкурентної переваги у цій сфері та продовжувати інвестувати у дослідження з високим ступенем ризику, включаючи міждисциплінарні фундаментальні дослідження. Європа також має вибудувати свою інноваційну перевагу у ключових галузях шляхом зміцнення інфраструктури (31) та через цільовий розвиток інноваційних кластерів у ключових сферах. Також потрібно розробити стратегію для всього ЄС щодо «хмарних обчислень», зокрема для урядування та науки (32). 2.5.2. Керування інноваціями ІКТ за рахунок використання єдиного ринку Витрати державного сектора в Європі слід використовувати для стимулювання інновацій при одночасному підвищенні ефективності та якості державних послуг. Європейські органи державної влади повинні об'єднати зусилля, щоб гармонізувати регулювання, сертифікацію, закупівлі та стандартизацію на

користь інновацій. Державні та приватні партнерства і форуми зацікавлених сторін необхідні для представлення спільних технологічних дорожніх карт, які будуть містити низку питань (від наукових досліджень до комерціалізації) щодо використання інновацій у соціальнихпотребах. Заходи з передачі знань повинні здійснюватися ефективно (33) та підкріплюватись відповідними фінансовими інструментами (34), а фінансовані державою наукові дослідження повинні широко розповсюджуватися за допомогою публікацій у відкритому доступі наукових даних і робіт (35). 2.5.3. Індустріальні ініціативи для відкритих інновацій ІКТ призводить до забезпечення доданої вартості та зростання у всіх секторах економіки. Це означає, що промисловість все більше потребує відкритих і інтероперабельних рішень, щоб використовувати ІКТ у всіх сферах. ЄС має надавати фінансову підтримку для реалізації галузевих ініціатив, спрямованих на впровадження стандартів та відкритих майданчиків для нових продуктів і послуг. Комісія буде зміцнювати діяльність шляхом об'єднання зацікавлених сторін навколо спільних дослідницьких програм в таких областях, як майбутнє Інтернету, включаючи «Інтернет Речей» і в сфері ключових перспективних ІКТ­технологій. ЗАХОДИ Комісія буде вживати таких заходів: • Ключовий захід 9: Залучення більшої кількості приватних інвестицій за рахунок стратегічного використання попередніх комерційних закупівель36 та державно­приватного партнерства (37), залучаючи структурні фонди для досліджень та інновацій та підтримуючи щорічний темп зростання бюджетних видатків на наукові дослідження та розробки у сфері ІКТ принаймні на 20% протягом виконання Рамкової програми з наукових досліджень і технічного розвитку; • Інші заходи: • Посилити разом з державами­членами та представниками промисловості38 координацію і об'єднання ресурсів та приділяти більше уваги підтримці партнерств на основі попиту та потреб користувачів в ЄС, дослідженням та інновацій у сфері ІКТ; • Починаючи з 2011 р.пропонувати заходи для «блискавичного» (негайного) доступу до фондів ЄС з фінансування досліджень у сфері ІКТ, що зробить їх більш привабливими для малих і середніх підприємств та для молодих дослідників, з метою більш широкої реалізації в рамках перегляду Рамкової програми ЄС з наукових досліджень і технічного розвитку (39); • Забезпечити достатню фінансову підтримку спільних дослідницьких інфраструктур ІКТ та інноваційних кластерів, розробити додаткові електронні інфраструктури і підготувати стратегію ЄС для хмарних обчислень, зокрема для урядування та науки;

• Працювати з зацікавленими сторонами щодо розробка нового покоління веб­додатків і послуг, у тому числі для багатомовного контенту та послуг, підтримуючи стандарти і відкриті платформи через програми, що фінансуються ЄС. Держави­члени мають вживати таких заходів: • До 2020 року подвоїти загальні річні видатки на дослідження та розробки у сфері ІКТ з 5,5 млрд. Євро до 11 млрд. євро (включно з програмами ЄС) таким чином, щоб забезпечити еквівалентне збільшення приватних видатків з 35 млрд. євро до 70 млрд. євро; • Брати участь у великих пілотних проектах, які фінансуються Рамковою програмою конкурентоспроможності та інновацій, для тестування і розробки інноваційних та сумісних рішень в галузях, що становлять суспільний інтерес. 2.6. Підвищення комп'ютерної грамотності, навичок та включеності Цифрова ера має бути ерою можливостей та емансипації; попередній досвід або рівень навичок не має створювати бар’єрів для розкриття цього потенціалу. Оскільки все більше повсякденних задач вирішуються через Інтернет, починаючи від влаштування на роботу і аж до сплати податків або бронювання квитків, Інтернет став невід'ємною частиною повсякденного життя для багатьох європейців. Проте, 150 мільйонів європейців – близько 30% – ніколи не використовували Інтернет. Часто вони кажуть, що у них немає в цьому необхідності, або що це занадто дорого. Ця група в значній мірі складається з людей у віці від 65 до 74 років, людей з низькими доходами, безробітних або малоосвічених. У багатьох випадках цей розрив проявляється у відсутності навичок користувача, як­от цифрова та медіа­ грамотність, не тільки у сфері працевлаштування, а також у навчанні, тврочості, участі, впевненості і вимогливості у користуванні цифровими засобами масової інформації. Доступність і зручність можуть бути проблемами для людей з особливими потребами. Подолання цифрового розриву може допомогти членам вразливих соціальних груп брати участь в житті цифрового суспільства на більш рівній основі (включаючи послуги, в яких вони безпосередньо зацікавлені, як­от електронне навчання, електронне урядування, електронна охорона здоров’я) та вирішити проблеми, пов’язані з їхньою вразливістю, шляхом збільшення їх конкурентоспроможності. Цифрова компетентність є однією з восьми основоположних комптентностей, якими мають володіти люди у суспільстві знань. (40) Також ключовим є знання, як забезпечити безпеку в мережі. Крім того, ІКТ не можуть ефективно функціонувати в якості європейського сектора зростання і в якості двигуна конкурентоспроможності і підвищення продуктивності праці європейської економіки без кваліфікованих фахівців­практиків. Економіка ЄС стримується браком навичок у сфері ІКТ у фахівців: Європі може не вистачити кваліфікованих спеціалістів для заповнення 700 000 робочих місць у сфері ІТ на 2015 рік.41

2.6.1. Цифрова грамотність та навички Дуже важливо вчити громадян ЄС користуватися ІКТ та цифровими засобами масової інформації, і зокрема, залучати молодь до освіти в галузі ІКТ. Необхідно розширювати та модернізувати зусилля із надання навичок користування ІКТ та електронного бізнесу, тобто цифрових навичок, необхідних для інновацій та зростання. Крім того, враховуючи, що в Європі є 30 мільйонів жінок віком від 15 до 24 років (42), необхідно збільшити привабливість сектора ІКТ для професійного використання та для виробництва і проектування технологій. Всі громадяни повинні бути поінформовані про вплив ІКТ на всі види професій. Це вимагає утворення багатосторонніх партнерств, інтенсифікації навчання, включення цифрових компетенцій до формальної системи освіти і навчання, а також підвищення рівня інформованості та ефективного навчання в галузі ІКТ та сертифікації поза системою формальної освіти, в тому числі з використанням інтерактивних інструментів і цифрових засобів масової інформації для повторного засвоєння навичок та безперервного професійного розвитку (43). На основі досвіду, накопиченого в перший «Європейський тиждень електронних навичок» (1­5 березня 2010 року) (44), Комісія підтримуватиме в 2010 р. і пізніше національні та європейські заходи щодо підвищення обізнаності з метою сприяння розвитку освіти в сфері ІКТ, кар'єри і робочих місць для молодих людей, а також для сприяння цифровій грамотності серед громадян та підготовки робочої сили в галузі ІКТ та перейняття найкращих практик. 2.6.2. Цифрові послуги для сприяння включеності Переваги цифрового суспільства повинні бути доступні для всіх. Комісія розгляне, в світлі нещодавнього публічного обговорення (45), як найкращим чином задовольнити попит на основні послуги зв'язку на сучасних конкурентних ринках, яку роль універсальні послуги можуть відігравати у досягненні мети надання широкосмугового доступу для всіх, і як універсальні послуги повинні фінансуватись. Якщо це буде необхідно, Комісія внесе пропозиції щодо Директиви з питання про універсальні послуги (46) до кінця 2010 року. Існує також потреба в узгоджених діях для забезпечення того, що новий електронний контент є повністю доступним для людей з особливими потребами. Зокрема, громадські веб­сайти і онлайн­сервіси в ЄС, ознайомлення з якими є важливим в контексті повноцінної участі у суспільному житті, мають бути приведені у відповідність з міжнародними стандартами доступності веб­контенту (47). Крім того, Конвенція ООН про права інвалідів містить зобов'язання, що стосуються забезпечення доступу (48). ЗАХОДИ Комісія буде вживати таких заходів: • Ключовий захід 10: Визначення цифрової грамотності та компетенцій в якості пріоритетів в діяльності Європейського соціального фонду на 2014­2020

рр.; • Ключовий захід 11: Розробка до 2012 р. методики для виявлення та визнання компетенцій фахівців і користувачів ІКТ, пов’язаної з Європейською кваліфікаційною системою (49) та Europass (50), а також розробка рамкових засад визначення професіоналізму у сфері ІКТ для підвищення компетенції та мобільності фахівців у сфері ІКТ в усій Європі. • Інші заходи: • Зробити питання цифрової грамотності та навичок пріоритетом флагманської ініціативи «Нові навички для нових робочих місць», яка має бути розпочата у 2010 р.51, у т.ч. розпочати роботу багатосторонньої галузевої ради з питань навичок ІКТ та зайнятості для забезпечення балансу між попитом і пропозицією; • Сприяти розширенню участі молодих жінок та жінок, що повертаються на ринок праці, у працевалштуванні в сфері ІКТ шляхом створення навчальних ресурсів на основі веб­технологій, електронного навчання на основі ігрових технологій та підтримки їх участі в соціальних мережах; • Розробити до 2011 р. електронні освітні засоби для споживачів з питань нових медіа­технологій (зокрема, прав споживачів в Інтернеті, електронної комерції, захисту даних, медіа­грамотності, соціальних мереж тощо). Це сприятиме наданню споживачам, тренерам та іншим суб’єктам розповсюдження знань в усіх 27 державах­членах ЄС інформації та навчальних матеріалів, спеціально призначених для них; • Підготувати до 2013 р. загальноєвропейські індикатори щодо цифрової компетентності та медіа­грамотності; • Проводити систематичну оцінку доступності цифрових мереж і технології під час перегляду законодавства, запланованого в рамках Цифрового порядку денного для Європи (зокрема з питань електронної комерції, електронної ідентичності та цифрових підписів) на виконання Конвенції ООН про права інвалідів; • Провести аналіз можливостей та до 2011 р. розробити пропозиції щодо забезпечення повної доступності державних веб­сайтів (та веб­сайтів, що надають базові послуги громадянам) до 2015 р.; • У співпраці з державами­членами та відповідними зацікавленими сторонами сприяти ухваленню до 2012 р. Меморандуму про взаєморозуміння щодо цифрового доступу людей з інвалідністю на виконання Конвенції ООН про права інвалідів. Держави­члени мають вживати таких заходів: • До 2011 р. почати запровадження довгострокових програм у сфері електронних навичок та цифрової грамотності та підтримувати реалізацію відповідних ініціатив для малих і середніх підприємств та вразливих категорій населення; • До 2011 р. реалізувати положення Рамкового документу щодо телекомунікаційної сфери та Директиви про аудіовізуальні медіа­послуги, які

стосуються прав людей з інвалідністю; Забезпечити включення електронної освіти до національних програм модернізації системи освіти, у т.ч. До навчальних планів, оцінки результатів навчання та програм професійного підготовки вчителів та викладачів. 2.7. Переваги, що створюються для суспільства ЄС завдяки використанню ІКТ Розумне використання технологій та інформації допоможе нам дати відповідь на виклики, які постають перед нашим суспільством, як­от зміна клімату або старіння населення. Цифрове суспільство – це суспільство, перевагами якого можуть користуватися усі. Розвиток та розширення застосування ІКТ стає ключовим елементом досягнення політичних цілей і завдань у таких сферах, як розв’язання проблем старіння населення, зміни клімату, зниження рівня споживання енергії, підвищення ефективності транспортної інфраструктури, мобільності, розширення прав і можливостей пацієнтів та забезпечення соціальної інтеграції людей з інвалідністю. 2.7.1. ІКТ для навколишнього середовища ЄС взяв на себе зобов’язання скоротити викиди парникових газів до 2020 р. принаймні на 20% у порівнянні із рівнем 1990 р. та підвищити свою енергоефективність на 20%. Сфера ІКТ може відіграти ключове значення у реалізації цих завдань. • ІКТ мають потенціал забезпечення структурного переходу до використання меншої кількості ресурсів для виробництва та надання послуг, для економії енергії в житлово­комунальній сфері та електричних мережах, а також для розвитку більш ефективних та менш енергоємних транспортних систем; • Сфера ІКТ має показувати приклад іншим сферам за рахунок підготовки звітів про свій вплив на досягнення екологічних пріоритетів шляхом розробки спільних засад оцінки цього впливу, які мають стати основою для встановлення цілей щодо скорочення використання енергії та викидів парникових газів від усіх процесів виробництва, розповсюдження, використання та продажу ІКТ­продуктів та надання ІКТ­послуг (52). Співпраця між сферою ІКТ, іншими сферами та органами влади є важливим засобом пришвидшення розвитку та повномасштабного використання ІКТ­рішень для інтелектуальних вимірювальних систем та лічильників, для будівель із використанням енергії, близьким до нуля та інтелектуальних транспортних систем. Принциповим завданням є надання громадянам та організаціях інформації про те, що вони можуть зробити для скорочення викидів парникових газів (53). Установи сфери ІКТ мають розробити інструменти для моделювання, аналізу, моніторингу та візуалізації рівня викидів та використання енергії

будинками, транспортними засобами, компаніями, містами та регіонами. Використання інтелектуальних вимірювальних систем є важливим способом переходу до низьковуглецевої економіки. Вони мають стати дієвими інструментами контролю передачі та розподілу енергії за рахунок застосування просунутої ІКТ­ інфраструктури та платформ для контролю. Для того, щоб різні вимірювальні системи могли ефективно та безпечно поєднуватися, необхідно створити відкриті інтерфейси для передачі та розподілу енергії. Наприклад, близько 20% електроенергії, що споживається у світі, використовуються для освітлення. Рівень споживання електроенергії можна скоротити майже на 70% за рахунок поєднання провідної технології твердотільного освітлення із інтелектуальними системами управління освітленням. Твердотільне освітлення ґрунтується на технологіях, розроблених у рамках промисловості напівпровідникових металів, в якій Європа займає провідне місце. Для скорочення обсягу викидів необхідно провести комплекс інформаційно­роз’яснювальних і навчальних заходів, а також забезпечити багатосторонню співпрацю. ЗАХОДИ Комісія буде вживати таких заходів: • Ключовий захід 12: Проведення до 2011 р. оцінки того, наскільки своєчасно у сфері ІКТ запроваджується спільна методологія вимірювання енергоефективності та викидів парникових заходів, а також розробка у разі необхідності потрібних заходів у відповідь. • Інші заходи: • Сприяти налагодженню партнерства між сферою ІКТ та сферами, що здійснюють найбільше викидів (сфера будівництва, транспорту та логістики, розподілу енергії тощо) для поліпшення енергоефективності та скорочення обсягу викидів парникових газів у цих сферах до 2013 р.; • Провести до 2011 р. оцінку потенційного впливу використання інтелектуальних вимірювальних систем на зниження вуглецеємності постачання енергії в Європі та до кінця 2010 р. визначитимінімальні функціональні стандарти для сприяння інтероперабельності інтелектуальних вимірювальних систем на європейському рівні; • Надрукувати у 2011 р. Зелену книгу щодо твердотільного освітлення для визначення бар’єрів та пропозицій щодо подальших політичних кроків; одночасно із цим передбачено підтримку реалізації демонстраційних проектів у межах Рамкової програми щодо конкурентоздатності та інновацій. Держави­члени мають вживати таких заходів: • До кінця 2011 р. погодити спільні додаткові функціональні вимоги до інтелектуальних вимірювальних систем і лічильників; • До 2012 р. включити специфікації щодо вартості робіт із підтримки протягом всього строку функціонування (а не лише вартості закупівлі) освітлювального обладнання до відповідної документації державних закупівель.

2.7.2. Використання ІКТ для сталої охорони здоров’я та достойного та незалежного життя 54 Розвиток та застосування електронних технологій у сфері охорони здоров’я в Європі може покращити якість медичних послуг, знизити обсяг видатків на цю сферу та забезпечувати незалежне життя, у т.ч. у віддалених районах. Важливою умовою для досягнення успіху у цій сфері є забезпечення того, що при розробці технологій, спрямованих на забезпечення онлайн­доступності медичних послуг, враховується право громадян на безпечне зберігання їхньої інформації про стан здоров’я. Для максимального використання нових електронних технологій та сервісів у сфері охорони здоров’я ЄС має прибрати правові та організаційні бар’єри, зокрема ті, що перешкоджають запровадженню інтероперабельності на рівні всього ЄС, та посилити співпрацю між державами­членами ЄС у відповідній сфері. Ініціатива провідного ринку у сфері електронної медицини (55) (eHealth Lead Market Initiative) передбачає розвиток стандартизації, тестування інтероперабельності та сертифікації електронних медичних карток та обладнання. Нові послуги у сфері телемедицини, як­от онлайн­консультації лікарів, вдосконалення невідкладної допомоги та створення портативних засобів, що дозволяють слідкувати за станом здоров’я осіб із хронічними захворюваннями та інвалідністю, можуть розширити можливості пересування пацієнтів до безпрецедентного рівня. Технології середовища, що полегшує проживання (Ambient Assisted Living, AAL) передбачають надання всім громадянам доступу до ІКТ. Необхідно посилити реалізацію Спільної програми середовища, що полегшує проживання (спільна ініціатива ЄС та країн­членів) та передові дослідження у цій сфері, а також розробку таких додатків, як віддалений догляд та онлайн­підтримка надання соціальних послуг. Це дозволить провести сертифікацію тих установ, які здійснюють догляд (тобто, вони зможуть надати доступ до інформаційних послуг людям, яким в інших випадках буде складено використовувати Інтернет), та створити нові способи використання ІКТ для надання послуг найбільш вразливим категоріям громадян. Ця програма має на меті забезпечити, що цифрове суспільство гарантує більш незалежне та достойне життя для людей із слабким здоров’ям, хронічними захворюваннями або особливими потребами. Середовище, що полегшує проживання, сприяє інноваціям та застосуванню ІКТ­рішень у ключових сферах, як­от профілактика падіння (від чого страждають більше третини людей старше 65 років), надання підтримки особам, що страждають від старечого слабоумства (це стосується більше 7 мільйонів осіб в ЄС). Метою цієї ініціативи є збільшення можливостей незалежного життя удвічі до 2015 р. ЗАХОДИ Комісія буде співпрацювати з уповноваженими органами влади держав­членів та всіма зацікавленими сторонами для вжиття таких заходів:

• Ключовий захід 13:Проведення до 2015 р. пілотних заходів для забезпечення безпечного онлайн­доступу європейців до даних про їхнє здоров’я та досягнення до 2020 р. повномасштабного надання послуг із телемедицини; • Ключовий захід 14: Підготовка до 2012 р. Рекомендації щодо встановлення мінімального єдиного набору даних про пацієнтів для інтероперабельності медичних карток, до яких буде забезпечено електронний доступ з території усіх держав­членів ЄС (56); • Інші заходи: • Сприяти запровадженню стандартів (57), тестування інтероперабельності та сертифікації систем електронної медицини до 2015 р. в усьому ЄС шляхом консультацій із зацікавленими сторонами; • Інтенсифікувати реалізацію Спільної програми середовища, що полегшує проживання для того, щоб надати можливість особам літнього віку та людям з інвалідністю жити незалежним життям та бути активними у суспільстві. 2.7.3. Просування культурного різноманіття та творчого контенту Конвенція ЮНЕСКО про охорону та заохочення розмаїття форм культурного самовираження (прийнята у 2005 р. Та ратифікована на рівні ЄС у 2006 р.) передбачає просування та захист культурного розмаїття у світі та рівною мірою стосується нового цифрового середовища. Фактично, нові цифрові медіа дозволяють більш широко розповсюджувати культурний та творчий контент, оскільки його відтворення є набагато дешевшим та швидким і створює більше можливостей для авторів та провайдерів контенту досягати нової та ширшої (навіть глобальної) аудиторії. Інтернет також є каталізатором зростання рівня плюралізму у медіа, оскільки він забезпечує як доступ до більшої кількості джерел та точок зору, так і засобів, за допомогою яких люди можуть більш повно та відкрито виражати себе, хоча заінших умов вони б стикалися із обмеженнями у цій сфері. Розвиток цифрового кіно в Європі виявився більш повільним, ніж очікувалося, з огляду на технічні та економічні проблеми, пов’язані відповідно із стандартами та бізнес­моделями. Деякі види кіно взагалі перебувають під загрозою зникнення через високу вартість цифрового обладнання. Таким чином, для забезпечення культурного різноманіття необхідно підтримувати процеси розповсюдження цифрових технологій у кінематографі. Розрізненість та складність чинної системи ліцензування також гальмує процеси оцифровки значної частини європейського культурного надбання останніх років. Необхідно вдосконалити порядок передачі прав від правовласників та інтенсифікувати розвиток Europeana – публічної цифрової бібліотеки ЄС. Потрібно збільшити обсяги державного фінансування для забезпечення повномасштабних процесів оцифровування та заохочувати відповідні ініціативи приватних партнерів (за умови, що вони сприятимуть підвищенню загальної онлайн­доступності європейського спільного культурного надбання (58). Культурна спадщина ЄС також має стати більш доступною для європейців шляхом запровадження та використання сучасних

технологій перекладу. Директива про аудіовізуальні медіа­послуги регулює процеси координації між національним законодавством у сфері аудіовізуальних медіа на рівні всього ЄС. Це стосується і традиційного телебачення, і послуг, що надаються за вимогою. Вона містить положення щодо просування європейських творів як через телебачення, так і через послуги на вимогу. ЗАХОДИ Комісія буде вживати таких заходів: • Ключовий захід 15: Розробка до 2012 р. сталого механізму фінансування публічної цифрової бібліотеки ЄС Europeana та діяльності з оцифровування контенту. • Інші заходи: • Розробити до 2012 р. заходи за результатами консультацій щодо впровадження Зеленої книги «Розкриття потенціалу культурної та творчої діяльності»; • Видати до 2011 р. Рекомендації щодо просування цифрових технологій в європейському кіно; • Забезпечити виконання положень Директиви про аудіовізуальні медіа­послуги, які стосуються культурного різноманіття шляхом запровадження спільної та саморегуляції (там, де це доцільно), та до 2011 р. надіслати державам­членам інформаційний запит про практику застосування цих положень. 2.7.4. Електронне врядування Використання послуг з електронного врядування забезпечує економічно вигідне надання послуг кожному громадянину та компанії, а також сприяє більш відкритому та прозорому державному управлінню. Послуги з електронного урядування можуть знизити грошові витрати та зекономити час, який витрачають органи влади, громадяни та бізнес. Вони також можуть знизити ризики, пов’язані зі зміною клімату та природними і антропогенними катастрофами, зокрема за рахунок обміну даними та інформацією про навколишнє середовище. Незважаючи на високий рівень доступності послуг з електронного врядування в Європі, нині досі існують відмінності між різними державами­членами, а рівень використання послуг з електронного врядування громадянами є невисоким. У 2009 р. 38% громадян ЄС використовували Інтернет для отримання доступу до послуг з електронного врядування (у той час як рівень їх використання серед компаній склав 72%). Загальний рівень користування Інтернетом буде зростати тоді, коли виросте якість, доступність та рівень використання державних послуг онлайн. Уряди європейських країн взяли на себе зобов’язання до 2015 р. організувати надання послуг з електронного урядування, які б відповідали потребам користувачів, були персоналізованими та придатними для різних платформ (59). З цією метою уряди мають вживати кроків для усунення усіх непотрібних

технічних вимог (наприклад, додатків, які можуть функціонувати лише у специфічних технічних умовах або тільки на окремих пристроях). Комісія буде подавати приклад шляхом запровадження інтелектуального електронного урядування. Ці послуги будуть підтримувати вдосконалення адміністративних процедур, сприятимуть обміну інформацією та спрощенню взаємодії із Комісією. Таким чином, вони будуть розширювати можливості користувачів та забезпечать підвищення ефективності та прозорості роботи Комісії. Більшість державних онлайн­сервісів не працюють із перетином кордону, що негативно впливає на рівень мобільності громадян та бізнесу. Органи влади досі концентрують свою увагу на національних потребах і недостатньо враховують перспективи єдиного ринку в аспекті електронного урядування. При цьому окремі ініціативи та правові механізми щодо єдиного ринку (як­от Директива про послуги або План дій з електронних закупівель) передбачають створення можливостей для бізнесу взаємодіяти та вступати у господарські відносини з органами влади за допомогою електронних засобів та із перетином кордону (60). Таким чином, Європа має налагодити кращу адміністративну співпрацю для розробки та розгортання транскордонних державних електронних послуг. Для цього потрібно запровадити транскордонні електронні закупівлі, а також практичні транскордонні послуги із електронної ідентифікації та автентифікації (у т.ч. взаємне визнання рівнів забезпечення безпеки для автентифікації) (61). Послуги з електронного захисту довкілля як складова послуг з електронного врядування досі залишаються недостатньо розвиненими або розрізненими за національними кордонами. Необхідно переглянути та оновити законодавство Співтовариства у цій сфері. По­друге, подолати прогалини у необхідних даних можуть інноваційні рішення, як­от передові сенсорні мережі. ЗАХОДИ Комісія буде вживати таких заходів: • Ключовий захід 16: Розробка до 2012 р. Рішення Ради та Парламенту щодо забезпечення взаємного визнання електронної ідентифікації та електронної автентифікації в усіх країнах ЄС на основі онлайн­сервісів з автентифікації, яке має бути запропоноване усім державам­членам (які можуть передбачати використання найбільш відповідних офіційних документів громадян, що видаються державними або приватними установами). • Інші заходи: • Сприяти запровадженню уніфікованих транскордонних послуг з електронного урядування на єдиному ринку шляхом реалізації Рамкової програми щодо конкурентоздатності та інновацій та Програми інтероперабельних рішень у державному управлінні європейських країн; • До 2011 р. провести огляд реалізації Директиви про доступ громадськості до інформації у сфері охорони довкілля (62);

• Співпрацювати із державами­членами та зацікавленими сторонами щодо надання транскордонних послуг з електронного урядування, зокрема передових сенсорних мереж; • Підготувати до 2011 р. Білу книгу, яка буде містити конкретні заходи щодо забезпечення взаємозв’язків у сфері спроможності здійснювати електронні закупівлі на рівні єдиного ринку; • Подавати приклад прозорого та відкритого електронного урядування шляхом підготовки у 2010 р. та реалізації амбітного Плану дій із запровадження електронного урядування у діяльності Комісії на 2011­2015 рр., який зокрема буде охоплювати питання повного циклу електронних закупівель. Держави­члени мають вживати таких заходів: • Забезпечити повну інтероперабельність послуг з електронного урядування за рахунок подолання організаційних, технічних та семантичних бар’єрів та підтримки ІР версії 6; • Забезпечити функціонування повноцінних центрів з електронного урядування у якості єдиної контактної особи для зв’язків із урядовими установами, повноваження яких виходили б за межі вимог та сфер, визначених у Директиві про послуги; • Погодити до 2011 р. спільний перелік ключових транскордонних державних послуг, які відповідають добре визначеним потребам – надання підприємцям можливості започатковувати та вести бізнес у будь­якій країні Європи незалежно від країни свого походження, та надання громадянам можливості навчатися, працювати, проживати та виходити на пенсію у будь­якій країні Європи. Ці ключові послуги мають стати доступними онлайн до 2015 р. 2.7.5. Інтелектуальні транспортні системи для ефективного транспорту та кращої мобільності Використання інтелектуальних транспортних систем (ІТС ) дозволяє зробити транспорт більш ефективним, швидким, простим та надійним. Основна увага присвячується інтелектуальним рішенням для інтеграції різних видів пасажирських та вантажних перевезень та забезпечення сталого розв’язання проблем у сфері інфраструктури, зокрема, мереж автодоріг, залізниці, повітряних, морських та річкових шляхів. У сфері автомобільного транспорту та його зв’язків із іншими видами транспорту ухвалено План дій щодо запровадження ІТС, а також відповідну Директиву. Ці документи передбачають розробку інформаційної системи про трафік та перевезення у режимі реального часу та динамічної системи управління трафіком для уникнення дорожніх заторів та сприяння перевезенням, дружнім до довкілля, а також для підвищення рівня безпеки. Управлінські рішення у сфері повітряних перевезень для Єдиного європейського неба (Air Traffic Management Solutions for the Single European Sky, SESAR) сприятимуть інтеграції повітряних навігаційних послуг та систем забезпечення. Річкова інформаційна служба та електронні послуги у

сфері морської навігації (e­Maritime services) дозволяють забезпечити вищу ефективність і безпечність річкового та морського транспорту. Європейська система управління залізничними перевезеннями має на меті запровадити автоматичну систему контролю швидкості в усій Європі, а телематичні додатки для вантажних (63) та пасажирських залізничних перевезень сприятимуть наданню транскордонних послуг та забезпечать пасажирам можливості планування подорожі (у тому числі у питанні пересадок на інші потяги та види транспорту, бронювання й оплати квитків та відстеження багажу), а також оновлення інформації про залізничний рух у режимі реального часу. ЗАХОДИ Комісія буде вживати таких заходів: • Пришвидшення запровадження інтелектуальних транспортних систем (зокрема для автомобільного та міського транспорту) шляхом застосування розробленої Директиви про ІТС до процесів забезпечення інтероперабельності та швидкої стандартизації; • Ухвалення до кінця 2010 р. стратегії застосування Управлінських рішень у сфері повітряних перевезень для Єдиного європейського неба; • Розробка до 2011 р. Директиви щодо застосування електронних послуг у сфері морської навігації; • Розробка до 2011 р. Директиви, в якій будуть встановлюватися технічні специфікації для телематичних додатків для послуг у сфері залізничних пасажирських перевезень. Держави­члени мають вживати таких заходів: • Виконувати свої зобов’язання у межах плану запровадження Європейської системи управління залізничними перевезеннями, зокрема у тому, що стосується мереж, що мають бути обладнані до 2015 р. 2.8. Міжнародні аспекти Цифрового порядку денного Цифровий порядок денний для Європи має на меті перетворити Європу на локомотив інтелектуального, сталого та всеохоплюючого зростання на глобальному рівні. Всі сім компонентів Цифрового порядку денного мають міжнародний вимір. Зокрема, необхідно визначити особливі міжнародні аспекти єдиного цифрового ринку, оскільки прогрес у більшості із пов’язаних з ним сфер можливий лише на міжнародному рівні. Інтероперабельність та стандарти, визнані на світовому рівні, можуть сприяти більш стрімким інноваціям за рахунок зниження ризиків та вартості нових технологій. Подолання нових загроз кібер­безпеці також вимагає міжнародної співпраці. Крім того, європейські регуляторні рішення, що ґрунтуються на принципах рівних можливостей, прозорого уряду та врядування та відкритих до конкуренції ринків заохочують до розвитку інші країни світу. Нарешті, дуже важливо проводити порівняльний аналіз реалізації Цифрового порядку денного із

найкращими міжнародними прикладами та практиками. Таким чином, міжнародний вимір Цифрового порядку денного є дуже важливим для реалізації його заходів, зокрема з огляду на стратегічну важливість Інтернету. Європа має продовжувати відігравати провідну роль у сприянні максимально відкритому та всеохоплюючому врядуванню в Інтернеті, як це передбачено у Туніському порядку денному для інформаційного суспільства. Нині та особливо у майбутньому Інтернет стане доступним на низці пристроїв та буде розповсюджуватися через низку додатків, які використовуються в усіх сферах життя та незалежно від місця знаходження. Це потужний інструмент забезпечення свободи слова в усьому світі. Для пришвидшення інновацій на міжнародному рівні Комісія працюватиме над створенням сприятливого середовища для зовнішньої торгівлі цифровими товарами та послугами, зокрема, над посиленням партнерства з питань розширення доступу на ринки та інвестиційних можливостей, скорочення тарифних та нетарифних обмежень на глобальному рівні, покращенням захисту прав інтелектуальної власності та запобіганням ринкових диспропорцій. Реалізація Угоди СОТ про інформаційні технології, прийнятої у 1997 р., принесла вагомі результати у розширенні використання ІКТ в Європі та світі. Але разом з тим, зараз цю Угоду необхідно переглянути, щоб взяти до уваги останні події та тенденції, особливо зближення технологій та продуктів. Крім того, технологічний прогрес у сфері цифрових послуг та інтелектуальної власності має бути кращим чином відображений у міжнародних торгівельних угодах. ЗАХОДИ Комісія буде вживати таких заходів: • Сприяння інтерналізації управління у сфері Інтернету та світовій співпраці для підтримки сталості Інтернету на основі багатосторонньої моделі; • Продовження роботи Міжнародного форуму з управління Інтернетом на період після 2010 р.; • Співпраця з третіми країнами для поліпшення умов ведення міжнародної торгівлі цифровими товарами та послугами, у т.ч. в аспекті прав інтелектуальної власності; • Отримання мандату на оновлення міжнародних документів відповідно до технологічного прогресу або підготовка нових документів (за можливості та необхідності). 3. Реалізація та управління Найбільш важливим завданням є забезпечити швидке ухвалення та реалізацію цих заходів, необхідних для досягнення наших цілей. Ми потребуємо спільного розуміння та бачення досягнення цих змін в Європі. Для успішного досягнення цілей Цифрового порядку денного необхідно забезпечити ретельне впровадження комплексу запланованих заходів на основі

схеми управління, визначеної у Стратегії «Європа 2020». Таким чином, як зображено на графіку 6, Комісія має такі функції: 1. Створити внутрішній механізм координації – в центрі цього механізму має бути Група комісарів для забезпечення ефективної координації політики у різних сферах, особлива увага буде присвячуватися комплексу законодавчих ініціатив, запланованих у Цифровому порядку денному (Додаток 1).

Графік 6. Цикл управління реалізацією Цифрового порядку денного для Європи 2. Тісно співпрацювати з державами­членами, Європейським парламентом та всіма зацікавленими сторонами, зокрема шляхом: • Створення Групи високого рівня, в рамках якої буде налагоджено співпрацю із державами­членами; • Започаткування регулярного діалогу із представниками Європейського парламенту; • Створення платформ дій для семи пріоритетних сфер, визначених у Цифровому порядку денному, та залучення широкого кола зацікавлених сторін. 3. Проводити оцінку реалізації Цифрового порядку денного шляхом щорічної (у травні) підготовки оціночного документу, який буде містити (64): • Аналіз соціально­економічних перетворень на основі ключових показників ефективності, визначених відповідно до їх актуальності основним політичним пріоритетам (Додаток 2) (65); • Оцінку прогресу виконання всього комплексу заходів, запланованих у Цифровому порядку денному.

4. Організовувати широкі консультації із зацікавленими сторонами для оцінки прогресу за допомогою цифрового оціночного документу у форматі щорічного засідання з приводу Цифрового порядку денного (у червні), в якому будуть брати участь представники держав­членів, установ ЄС, асоціацій громадян та індустрій, і метою якого буде проведення оцінки досягнень та визначення нових перешкод і викликів. Перше засідання має бути проведено у першій половині 2011 р. 5. Комісія підготує звіт за результати цих заходів та включить його доЩорічної доповіді Європейській раді, яка має подаватися відповідно до схеми управління, визначеної у Стратегії «Європа 2020». Додаток 1. Перелік законодавчих заходів Законодавчі заходи/пропозиції, яких має вжити/розробити Комісія Заплановані строки виконання Динамічний єдиний цифровий ринок Ключовий захід 1: Зміцнення врядування, прозорості та загальноєвропейської видачі дозволів на управління правами (онлайн) шляхом підготовки рамкової Директиви про управління колективними правами 2010 Ключовий захід 1: Створення нормативної бази для сприяння оцифровці та розповсюдженню культурного надбання в Європі шляхом розробки Директиви про «сирітські твори» 2010 Ключовий захід 4: Перегляд нормативного регулювання ЄС щодо захисту даних з метою посилення довіри громадян та зміцнення їхніх прав 2010 Розробка пропозицій щодо оновлення Директиви про електронну торгівлю та розповсюдження її положень на онлайн­ринки 2010 Ключовий захід 2: Забезпечення створення Єдиної зони платежів у євро (SEPA) шляхом законодавчого визначення кінцевого строку 2010 Ключовий захід 3: Перегляд Директиви про цифровий підпис з огляду на необхідність забезпечити правове регулювання транскордонного визнання та інтероперабельності безпечних систем електронної автентифікації. 2011 Розробка законодавчих актів у сфері права договорів, які б доповнили Директиву про права споживачів 2011 Розробка кроків, спрямованих на посилення гармонізації механізмів кодування для надання послуг бізнесу в усіх країнах Європи 2011 Підготувати звіт про перегляд Директиви про забезпечення прав інтелектуальної власності 2012 Підготувати звіт про потребу вжиття додаткових заходів для сприяння видачі транскордонних та загальноєвропейських дозволів 2012 Ключовий захід 1: Перегляд Директиви про повторне використання інформації державного сектора в аспекті її обсягу та принципів плати за доступ та користування такою інформацією 2012

Розробка пропозицій щодо створення Загальноєвропейської системи вирішення спорів онлайн, яка б використовувалася для електронних комерційних транзакцій 2012 Інтероперабельність та стандарти Ключовий захід 5: Розробка пропозицій з реформування правил щодо впровадження стандартів ІКТ в Європі, що дозволить забезпечити використання певних стандартів ІКТ, які розробляються міжнародними форумами та консорціумами 2010 Видання керівних принципів щодо суттєвих прав інтелектуальної власності та умов ліцензування у встановленні стандартів, у т.ч. для попереднього розкриття 2011 Підготовка звіту за результатами аналізу здійсненності заходів, які можуть привести до того, що основні гравці на ринку будуть ліцензувати інформацію щодо інтероперабельності 2012 Довіра та безпека Ключовий захід 6: Розробка Регламенту із модернізації Європейського агентства з мережевої та інформаційної безпеки та пропозицій щодо запровадження груп реагування на надзвичайні ситуації в комп’ютерній сфері (CERT ) в інституціях ЄС 2010 Ключовий захід 4: Дослідження мжливості розширення дії положень щодо зобов’язань повідомляти про порушення безпеки (у якості складової перегляду нормативної бази ЄС у сфері захисту персональних даних 2010 Ключовий захід 7: Розробка законодавчих заходів для протидії кібер­атакам 2010 Ключовий захід 7: Розробка правил щодо визначення юрисдикції у кіберпросторі на європейському та міжнародному рівнях. 2013 Доступ до швидкісного та надшвидкісного Інтернету Ключовий захід 8: Розробка рішення Європейського парламенту та Ради з Європейської програми щодо радіочастотного спектра для підвищення ефективності управління радіочастотними спектрами 2010 Ключовий захід 8: Підготовка Рекомендації для заохочення інвестування у конкурентні мережі нового покоління 2010 Дослідження та інновації Розробка пропозицій щодо забезпечення повної доступності державних веб­сайтів (та веб­сайтів, що надають базові послуги громадянам) до 2015 р. 2011 Ключовий захід 10: Визначення цифрової грамотності та компетенцій в якості пріоритетів в діяльності Європейського соціального фонду на 2014­2020 рр. 2013 Переваги, що створюються для суспільства ЄС завдяки використанню ІКТ Розробка набору мінімальних функціональних стандартів для сприяння інтероперабельності інтелектуальних вимірювальних систем на європейському рівні 2010

Розробка спільної методології вимірювання енергоефективності та викидів парникових заходів у сфері ІКТ (у разі необхідності) 2011 Видання Рекомендації щодо просування цифрових технологій в європейському кіно 2011 Огляд реалізації Директиви про доступ громадськості до інформації у сфері охорони довкілля 2011 Розробка Директиви щодо застосування електронних послуг у сфері морської навігації 2011 Розробка Директиви, в якій будуть встановлюватися технічні специфікації для телематичних додатків для послуг у сфері залізничних пасажирських перевезень.2011 Ключовий захід 14: Підготовка Рекомендації щодо встановлення мінімального єдиного набору даних про пацієнтів для інтероперабельності медичних карток, до яких буде забезпечено електронний доступ з території усіх держав­членів ЄС 2012 Ключовий захід 16: Розробка Рішення Ради та Парламенту щодо забезпечення взаємного визнання електронної ідентифікації та електронної автентифікації в усіх країнах ЄС на основі онлайн­сервісів з автентифікації 2012 Додаток 2. Ключові показники ефективності Переважна більшість індикаторів складена на основі Рамкової стратегії порівняльного аналізу на 2011­2015 рр. (66), ухваленої державами­членами ЄС у листопаді 2009 р. 1. Індикатори щодо широкосмугових мереж: • Основні широкосмугові мережі для всіх до 2013 р.: охоплення основними широкосмуговими мережами 100% громадян ЄС (Вихідний стан: у грудні 2008 р. рівень охоплення громадян ЄС цифровими абонентськими лініями склав 93%). • Швидкісні широкосмугові мережі до 2020 р.: охоплення 100% громадян ЄС широкосмуговими мережами із пропускною здатністю 30 Мбіт/с. (Вихідний стан: у січні 2010 р. 23% широкосмугових ліній, до яких були підключені абоненти, мали пропускну здатність на рівні 10 Мбіт/с. і вище. • Надшвидкісні широкосмугові мережі до 2020: 50% європейських домогосподарств мають доступ до мереж із пропускною здатністю вище за 100 Мбіт/с. (Вихідний стан не визначено). 2. Єдиний цифровий ринок: • Сприяння електронній торгівлі: до 2015 р. 50% населення здійснюють покупки онлайн (Вихідний стан: станом на 2009 р. 37% громадян у віці 16­74 років протягом останніх 12 місяців замовляли товари або послуги для особистого використання). • Транскордонна торгівля: до 2015 р. 20% громадян мають купувати товари і послуги за кордоном (Вихідний стан: станом на 2009 р. 8% громадян у віці 16­74 років протягом останніх 12 місяців замовляли товари або послуги в

магазинах з інших країн ЄС). • Електронна торгівля для бізнесу: до 2015 р. 33% малих і середніх компаній мають купувати/продавати онлайн (Вихідний стан: протягом 2008 р. 24% компаній купували та 12% компаній продавали товари і послуги через Інтернет, загальний обсяг такої торгівлі складав трохи більше 1% від усього обсягу торгівлі). • Єдиний ринок телекомунікаційних послуг: до 2015 р. різниця між тарифами у роумінгу та національними тарифами має зникнути (Вихідний стан: у 2009 р. середній тариф у роумінгу складав 38 центів на хвилину (на вихідні дзвінки), а середня ціна всіх дзвінків в ЄС (включаючи дзвінки у роумінгу) становила 13 центів на хвилину). 1 Європа 2020. Стратегіярозумного, сталого та всеохоплюючого зростання. COM (2010) 2020. 2 Цифровий порядок денний розроблено у процесі широких консультацій та із використанням Звіту про цифрову конкурентоздатність 2009 р. – COM (2009) 390, а також на основі результатів громадських консультацій щодо майбутніх пріоритетів ІКТ, які Комісія проводила у 2009 р., Рішень Ради з питань транспорту, телекомунікацій та енергетики, ухвалених у грудні 2009 р., консультацій з приводу Стратегії «Європи 2020», результатів Партнерства у галузіІКТ під час головування Іспаніїв Раді ЄС «Цифрова стратегія для Європи», доповіді Європейського парламенту щодо 2015.eu, підготовленого за власної ініціативи, та Декларації, ухваленої на неформальній зустрічі міністрів у Гранаді у квітні 2010 р. Всі документи доступні за посиланням: http://ec.europa.eu/information_society/eeurope/i2010/index_en.htm. 3 Тільки одна з дев’яти ІКТ-компаній, що включені до переліку 500 провідних компаній Financial Times, єєвропейською. Тільки чотири з 54 найбільш відвідуваних європейцями сайтів створені в Європі. 4 Див.

http://ec.europa.eu/commission_2010-2014/president/news/press-releases/pdf/20100510_1_en.pdf, розділ 2.3. 5 Директива 2003/98/EC Європейського парламенту про повторне використання інформації державного сектора. 6 Під час цього перегляду необхідно врахувати Рекомендацію ОЕСР щодо розширеного доступу та більш ефективного використання інформації державного сектора. 7 Повідомлення про електронну торгівлю між транскордонним бізнесом і споживачами в ЄС. СОМ (2009) 557. 8 Запровадження електронних платежів та електронних рахунків є необхідною передумовою для розвитку електронного правосуддя (наприклад, у таких сферах, як розгляд невеликих спорів або онлайн-оплата послуг із судового розгляду). 9 Директива 2009/110/ЕС про започаткування, сприяння та розумний нагляд за діяльністю установ у сфері обігу електронних грошей. 10 Ось чому Комісія розробила Європейську стратегію управління ідентичністю в рамках Стокгольмської програми – СОМ (2010) 171. 11 Ця Директива змінює попередню Директиву 2006/112/ЕС відповідно до пропозицій Комісії у 2009 р. 12 http://www.ec.europa.eu/eyouguide. 13 Директива 2000/31/EC. Крім того, може бути необхідно внести зміни до положень щодо обмеженоївідповідальностіпровайдерів послуг в інформаційному суспільстві у зв’язку з технологічним прогресом.

14 Директива 2005/29/ЕС. 15 Директива 2002/65/ЕС. 16 Для довідок: http://ec.europea.eu/consumers/rights/cons_acquis_en.htm. 17 Див. Ключовий захід 8. 18 Модернізація стандартів ІКТ в ЄС – Шлях уперед – СОМ (2009) 324. 19 Програма інтероперабельних рішень у державному управлінні європейських країн (ISA) (OJ L 260, 3.10.2009, p. 20). Ця Програма замінює Програму інтероперабельного надання загальноєвропейських послуг з електронного урядування для органів влади, бізнесу та громадян (IDABC) (OJ L 181, 18.5.2004, p. 25). 20 Див., наприклад, опитування Європейського агентства з мережевоїта інформаційної безпеки про спам (січень 2010 р.). 21 Цей принцип означає, що недоторканність приватного життя та захисту даних вбудовані і діють протягом усього життєвого циклу технологій, починаючи зі стадії початкової розробки до їх поширення, використання та остаточної утилізації. 22 COM (2009) 149. 23 COM (2010) 171. 24 Така стратегія була запропонована у рамках Стокгольмської програми. 25 Див. Ключовий захід 4. 26 Для довідок: умови та можливості ведення вторинних торгів радіочастотними спектрами в Європейському співтоваристві,

Європейська Комісія, 2004 р. 27 Стаття 8 (4) (g) Директиви 2002/21/EC про загальну нормативну базу для електронних комунікаційних мереж та послуг; Статті 20 (1) (b) і 21 (3) (с) і (d) Загальної Директиви ЄС про надання послуг. 28 Керівніпринципи Співтовариства щодо застосування правил надання державних дотацій у зв’язку з швидким розгортанням широкосмугових мереж (OJ C 235, 30.9.2009, p. 4). 29 Для довідок: звіт про наукові дослідження та розробки у Європейському Союзі за 2009 рік. 30 Стратегія досліджень у сфері ІКТ та інновацій в Європі– Підвищуючиставки – COM (2009) 116. 31 GÉANT (високовмістна мережа електронного зв'язку та інфраструктури) та Європейська Мережа EGI. 32 Ця стратегія повинна враховувати економічні, правові та організаційні аспекти. 33 Див. Рекомендацію Комісіїз управління інтелектуальною власністю в діяльності з передачізнань іКодекс практики для університетів та інших державних науково-дослідних організацій – C (2008) 1329. 34 Наприклад, інвестиційними гарантіями Європейського інвестиційного фонду та іншими інструментами ЄІБ. 35 З цією метою Комісія буде відповідним чином поширювати поточні вимоги до публікацій у відкритому доступі, як це передбачено в рішенні

Комісії С (2008) 4408 (подробиці про цей пілотний проект доступні за посиланням: http://ec.europa.eu/research/science-society/index.cfm?fuseaction=public.topic&id=1680). 36 У 2011-2013 рр. Комісія буде співфінансувати п'ять нових заходів з попередніх комерційних закупівель за участю держав-членів. 37 Наприклад, у 2011-2013 рр. Комісія буде підтримувати шість державно-приватних партнерств з ІКТ в рамках програми з наукових досліджень і технічного розвитку для спільного фінансування в 1 млрд. євро та залученням близько 2 млрд. євро приватних коштів. 38 На основі досвіду спільно координованих програм ААL та досліджень фотоніки ERANET+, на 2011-2012 рр. будуть запропоновані нові заходи у таких сферах, як електронна охорона здоров’я та розумне освітлення. 39 Один важливим кроком є нещодавнє Повідомлення Комісії «Спрощення виконанняРамковоїпрограмизнаукових досліджень ітехнічного розвитку», COM (2010) 187. 40 Для довідок: Рекомендація Європейського Парламенту та Ради від 18 грудня 2006 року про ключовікомпетенції для безперервної освіти. 41 Моніторингове дослідження електронних навичок, Моніторинг попиту та пропозиції електронних навичок в Європі, Європейська Комісія, 2009 рік, див. http://www.eskills-monitor.eu/. В залежності від економічних сценаріїв, розрив, пов’язаний з нестачею електронних навичок, може коливатись від 384000 до 700000 робочих місць. 42 За даними Євростату. 43 Подальші пропозиції в цьому зв'язку

будуть зроблені в майбутній флагманській ініціативіСтратегії«Європа 2020» «Союз Інновацій». 44 Див. http://eskills-week.ec.europa.eu. 45 Див. http://ec.europa.eu/information_society/policy/ecomm/library/public_consult/index_en.htm. 46 Директива 2002/22/ЄС з питання про універсальні послуги і пов'язані з мережами і послугами електронного зв'язку права користувачів. 47 Напр., Керівництво із забезпечення доступності веб-контенту 2.0. 48 Для довідок: http://www.un.org/disabilities/convention/conventionfull.shtml. 49 Для довідок: РекомендаціяЄвропейської Ради та Парламенту щодо Європейської кваліфікаційної системи для безперервного навчання. 50 Для довідок: Рішення 2241/2004/EC Європейського Парламенту та Ради від 15 грудня 2004 р. про єдинурамковуструктуру Співтовариства для прозорості кваліфікацій і компетенцій (Europass). 51 Для довідок: Нові навички для нових робочих місць. – СОМ (2008) 868; Електронні навички для ХХІ ст. – СОМ (2007) 496; та майбутня флагманська Стратегія «Європа 2020». 52 Повідомлення СОМ (2009) 111 та Рекомендація Комісії СОМ (2009) 7604 про використання інформаційно-комунікаційних технологій для сприяння переходу до енегроефективної та низьковуглецевої економіки. 53 У тому, що стосується соціальних змін, слід навести результати соціологічного дослідження, проведеного Євробарометром у 2008 р. Серед громадян 27 країн ЄС. Так, для більшості громадян

безпечне для здоров’я довкілля єне менш важливим для якостіжиття громадян, ніж стан економіки. 64% громадян вважають, що захист довкілля має бути більш пріоритетним завданням, ніж підтримання конкурентоздатності економіки. Разом з тим, 42% європейців досі відчувають, що їм бракуєінформаціїу цій сфері, особливо з питань впливу забруднення довкілля на стан здоров’я. Водночас 63% респондентів погоджуються, що політика, спрямована на захист довкілля, є фактором мотивації для інновацій. 54 Ці заходи сприятимуть реалізації Європейського партнерства у сфері інновацій, що є складовою Стратегії «Європа 2020». 55 Для довідок: СОМ (2007) 860 та SEC (2009) 1198. 56 У відповідностііз вимогами про захист даних. 57 Відповідно до Мандату 403 (CEN). 58 Комісія попросила «раду старійшин» підготувати до кінця 2010 р. рекомендаціїз цього приводу. Див. прес-реліз IP/10/456. 59 Комісія співпрацює із державами-членами щодо реалізації Плану дій із виконання зобов’язань з питань електронного урядування Декларації Мальме (2009 р.) 60 Державні електронні послуги у майбутньому будуть повністю залежати від ефективного та інтероперабельного управління ідентичністю, рамкових механізмів автентифікації та засобів, описаних вище. 61 Розробка комплексного умов для функціонування електронноїмитниців ЄС до 2013 р. забезпечить якісні послуги з електронного врядування для

операторів торгівлі, інтероперабельні національні ІТ-системи та загальноєвропейське управління митними процедурами. 62 Директива2003/4/ЕС про доступ громадськості до інформації у сфері охорони довкілля. 63 OJ L 13, 18.1.2006, p.1. 64 У цьому оціночному документібудуть визначені основні параметри оцінки виконання Цифрового порядку денного. 65 Переважна більшість індикаторів складена на основі Рамкової стратегії порівняльного аналізу на 2011-2015 рр., ухваленої державами- членами ЄС у листопаді2009 р. Це рамковий документ, в якому визначаються засади збору статистичних даних про інформаційне суспільство та перераховано ключові індикатори для порівняльного аналізу. 66 Докладніше див. Рамкову стратегію порівняльного аналізу на 2011-2015 рр. Це рамковий документ, в якому визначаються засади збору статистичних даних про інформаційне суспільство та перераховано ключові індикатори для порівняльного аналізу.