СВІТ прогресСВІТ прогрес 17—18 (813—814) травень 2014 Газета...

н а у к ан а у к а

о с в і т ао с в і т а

т е х н і к ат е х н і к а

п р о г р е сп р о г р е сСВІТСВІТ№ 17—18 (813—814) травень 2014 Газета заснована у квітні 1997 р.

С Ь О Г О Д Н І В Н О М Е Р І :

4 стор. Науково�освітнійінтернет�портал «Тарас Шевченко»запрошує до співпраці

2—3 стор. Справжня Україна – в Антарктиді!

Національна академія наук України разом із Київською міськоюдержавною адміністрацією в рамках VIII Всеукраїнського фести#валю науки презентувала інноваційні розробки, готові до впровад#ження у виробництво. Організатори заходу зазначають, що новінауково#технічні розробки, які можуть бути впроваджені у вироб#ництво та здійснювати заміщення імпортної продукції вітчизня#ними аналогами, не поступаються зарубіжним або й перевищуютьїх за основними якісними показниками.

У презентації, що відбулася в Національному комплексі «Експо#центр України», взяли участь понад 50 наукових установ НАН Ук#раїни, Національний авіаційний університет, Київська мала ака#демія наук учнівської молоді, суб’єкти підприємницької діяльностістолиці.

Під час виставки продемонстровано близько 600 науково#технічних розробок, з яких 450 — Національної академії наук Ук#раїни. Представлені інновації спрямовані на підвищення техно#логічного та технічного рівня різних галузей господарства країни:інформаційних технологій, охорони здоров’я, авіабудування, судно#будування, приладобудування, машинобудування, енергетики,житлово#комунального господарства, хімічної промисловості,оборонної промисловості, будівельної галузі, сільського господар#ства, харчової промисловості, екології, охорони навколишнього се#редовища.

Про науково�технічні досягнення вітчизняної науки читайте в наступних номерах «Світу».

ІннІнн оо вв аційні розробкиаційні розробкивітчизнянвітчизнян ої наої науки – уки –

для виробництвдля виробництв аа

Фо

то В

ол

од

им

ир

а З

АЇК

И

Інтегрувати науку і освіту

Міністр освіти і науки Украї�ни Сергій Квіт на брифінгу вБудинку уряду ознайомив пред�ставників ЗМІ з актуальнимипитаннями, якими сьогодніопікується МОН. Він зазначив,що до концептуальних питаньвідомства відноситься роботанад трьома законопроектами:«Про освіту», «Про вищу осві�ту» (прийнятий у першому чи�танні), «Про наукову і науково�технічну діяльність».

Зокрема, Сергій Квіт пові�домив, що наприкінці травня уМОН відбудеться конферен�ція, де освітяни з усіх областейкраїни обговорюватимуть За�кон «Про освіту».

Стосовно Закону «Про вищуосвіту», що базується на ідеїуніверситетської автономії, мі�ністр підкреслив: «Ми зміню�ємо всі правила всередині ви�щої освіти. Цей закон важли�вий також тим, що проекту�ється на середню освіту, вистав�ляє певні стандарти і певні ви�моги: що повинен знати і вмітивипускник школи, аби статиуспішним студентом».

Коментуючи Закон «Про на�укову і науково�технічну діяль�ність», Сергій Квіт зазначив:«Загальна концепція є такою,що неможливо розвивати ні на�уку без вищої освіти, ні вищуосвіту без науки. Ми повинні ін�тегрувати науку і освіту». Вінповідомив, що МОН і НАН тіс�но співпрацюють та шукаютьшляхи реформування. За ініціа�тивою МОН буде проведеноспільне засідання Президії На�ціональної академії наук і Ко�легії Міністерства освіти і науки,повідомляє прес�служба МОН.

Міністр не оминув увагоюмолодих фахівців, які закінчу�ють університети та їдуть шу�кати роботу або продовжуватинавчання на Заході. «Ми частозабуваємо, що має місце зво�ротний процес, коли люди на�вчаються на Заході, одержу�ють там наукові ступені, вченізвання, а повертаючись назад,завжди мають великі пробле�ми з визнанням цих дипломівтут. Це велика, тривала і при�низлива процедура нострифі�кації», — підкреслив СергійКвіт. Він повідомив, що МОНпропонує визнавати дипломи100 кращих університетів світуза авторитетними світовимирейтингами.

Т Е М А

Об’єктиви для космічного експерименту «Летиція» — від Головної астрономічної обсерваторії НАН України

ВВііттааєєммоо ззДДннеемм ннааууккии!!

Шановні колеги!Сердечно вітаю Вас із про�

фесійним святом – Днем на�уки! У сучасному глобалізова�ному світі саме наука і техно�логії відіграють вирішальнуроль у розвитку суспільства,визначають міць держави та за�кладають підґрунтя для її неза�лежності.

Вітчизняна наука має по�тужний потенціал, а досягнен�ня наших учених широковідомі в Україні та за її межа�ми. Сьогодні, в дуже непро�

стий для нашої країни час,розвиток науки, посиленнявнеску наукової спільноти увирішення державних про�блем є особливо важливими таактуальними. Ми повинні до�класти максимум зусиль длязміцнення вітчизняної еко�номіки, посилення обороно�здатності країни, розвитку їїсоціогуманітарної сфери. На�ука має стати локомотивомпрогресивних перетворень,основою для побудови про�цвітаючої держави.

Щиро бажаю українській

науковій спільноті, колективута читачам науково�популярноїгазети «Світ», усім, чиє життяпов’язане з наукою, міцногоздоров’я, щастя, невичерпноготворчого натхнення, плідноїпраці та нових відкриттів в ім’янауки і на благо України.

З глибокою повагоюПрезидент

Національної академії наук України

академік НАН України

Борис ПАТОН

В І Т А Н Н Я Н О М Е Р А

Наприкінці квітня у Київ по�вернулися учасники 18�ї зимівліна станції Академік Вернадськийта члени групи сезоннихдосліджень 19�ї Української ан�тарктичної експедиції. До речі,сезонна група відрізнялася відусіх, проведених раніше. У нійпрацювали аж дві (!) жінки�до�слідниці (за майже 20�річнуісторію українських антарктич�них експедицій жінки входили доскладу лише 2�ї УАЕ). А на долюнаших зимівників випало чималопереживань і очікувань у зв’язку зподіями останніх місяців в Ук�раїні. Про це «Світу» розповів на�чальник станції Академік Вер�надський 18�ї УАЕ ЮрійГордієнко. Чи не вперше миспілкувалися з науковцями сезон�них досліджень (зазвичай вонизалишаються непоміченими се�ред групи зимівників, що повер�таються з цілорічного відряджен�ня) Стефаном Мадяром та Оле�ною Мірошниченко і дослідника�ми з установ Національної ака�демії наук – Анною Муровськоюта Іваном Парнікозою.

Юрій ГОРДІЄНКО: «Ми були готові залишитися

і на другу зимівлю…»

Провідний інженер Головно�го центру спеціального контро�лю Державного космічногоагентства України Юрій Гор�дієнко в Антарктиці побував уд�руге. У 18�й Українській антарк�тичній експедиції він виконувавобов’язки начальника станції.

— Хрещення було вдалим? –запитую в нього.

— Усе пройшло, як�то ка�жуть, гладко. Ми просто поїхалина українську станцію в Антарк�тиді і просто виконували тамсвою роботу… Більшість зимів�ників вже мали досвід роботи внепростих антарктичних умо�вах, причому це та частина ко�манди, яка відповідає за жит�тєзабезпечення станції: механікі лікар там працювали втретє,повар – удруге. Тому особливих

труднощів ми не мали, всі одра�зу кинулися до роботи. Молодь,та, котра прибула на станціювперше, одразу взялася за вико�нання своїх обов’язків. Колек�тив підібрався хороший — цепрофесіонали не лише у своїхгалузях, за потреби вони моглиспівпрацювати і в інших напря�мах. Якщо виникали проблеми зпитань технічних засобів чи на�укової апаратури, все оператив�но відновлювали.

Не на диктофон Юрій Гордієн�ко зізнається, що простих зимі�вель не буває. Кожна зимівля маєсвої особливості. Завдяки роботіНаціонального антарктичного на�укового центру була підібрана зла�годжена професійна команда, якапереборювала всі труднощі: як унауковому плані, так і в технічно�му забезпеченні станції. Українсь�кі зимівники контактували з на�уковцями інших країн, із росіянамив тому числі. Але ніколи ніякихпроблем між ними не виникало.Основний девіз: якщо хтось потре�бує допомоги, треба кинути все інадати її.

— Як дізнавалися про події вУкраїні?

— Дізнавалися, можна сказа�ти, шматочками. Один раз натиждень довідувалися про нови�ни з НАНЦ, від екіпажів суден,які відвідували станцію і на яких,до речі, теж було чимало ук�раїнців. Туристи розповідалипро останні події в Україні іспівчували нам. Найтяжчийперіод зимівлі був пов’язаний ізтим, що ми не знали достемен�но, що саме відбувається набатьківщині (обмеженість ін�формації давала про себе знати).Переживали і за свою країну, і заблизьких, адже серед нас були якіз Харкова, так і з Донецька. За�галом це був найважчий період.Але ми всі трималися разом.

— Переживали, що можете за�лишитися серед царства айсбергіві пінгвінів?

— Ми були готові за не�обхідності залишитися і на другузимівлю, бо ж добре розуміли,що наступну експедицію урядможе і не профінансувати. Ра�зом із тим чудово розуміли йінше – станцію кидати наприз�воляще не маємо права…

— В Антарктичному центрі ка�жуть, що туристичний сезон наукраїнській станції був менш вда�лий, ніж у попередні роки…

— Я прихильник того, щоАкадемік Вернадський – все жтаки не туристична база, а на�укова. Ми від меншої кількостівідвідувачів не потерпали, аджерідше доводилося відволікатисявід основної роботи.

Разом з тим, мушу констату�вати, що з’являються в Антарк�тиці вже й українські туристи, їхкількість зростає з кожним ро�ком. Наприкінці листопада при�було судно, на якому було понад20 туристів з України й Росії. Ук�раїнці «штурмом взяли» капі�танський місток, вимагаючи за�йти на нашу станцію, хоча в пла�нах судна її не було. Вони здійс�нили пішохідну прогулянку доАкадеміка Вернадського, здо�лавши близько 4 км (до нас суд�на не доходять), і здивувалися,як нам вдалося так швидко доїхнього приходу прибрати стан�цію. Туристам пояснили, що це їїзвичний, щоденний вигляд.

До речі, траплялося й таке,що росіяни просили вибаченняв наших зимівників за події, яківідбувалися в той час у Криму…

Анна МУРОВСЬКА: «Я була вражена комфортом,

чистотою і дружелюбністю на станції»

На долю Анни Муровської,наукового співробітника Інсти�туту геофізики ім. С. І. Суббо�тіна НАН України, випалаунікальна можливість впершепрацювати в Антарктиці. Вонавиконувала структурно�геоло�гічні та тектонофізичні дослід�ження. У природних відслонен�нях Анна вивчала гірські поро�ди, контакти між ними, тріщи�ни, складки, зони дроблення,поверхні нашарування, дайки,жили, відбирала зразки порід. Ціматеріали допоможуть охаракте�ризувати сили, які формують ізмінюють зовнішність нашоїпланети.

Західна Антарктика — регіонактивної сучасної тектоніки.

Образно кажучи, на наших очахпіднімаються гори, поглиблю�ються моря, переміщуютьсяблоки земної кори, формуютьсякорисні копалини. Вивчення су�часних геодинамічних процесів,каже науковець, є ключем длярозуміння древніх процесів, щовідбувалися сотні мільйонів інавіть мільярди років тому. Цеосновний принцип у геології,який називають принципом ак�туалізму.

Дослідження зі станції вдало�ся провести на площі 50х50 кв.км, а по маршруту судна булообстежено декілька пунктів назагальній території 200х400 кв.км. У такому широкому мас�штабі тектонофізичні дослід�ження здійснювалися вперше.

— Анно, які враження від біло�го континенту, адже в Антарктидіви побували вперше?

— Мене дуже вразили меш�канці білого континенту. Те,наскільки вони унікально адап�товані до складних умов; як во�ни граються в льодяній воді, апотім засмагають на крижинах;як, на перший погляд, незграбніпінгвіни плавають подібно дометеорів; наскільки толерантнікити. Сталося так, що я на ма�ленькому надувному човні опи�нилася дуже близько від вели�чезного кита. На мить здалося,ось�ось тварина випадково мах�не «хвостиком» — і човник пере�вернеться. На щастя, цього несталося (більше того, не відоможодного випадку, коли б вонинеакуратно вильнули хвости�ком). Мабуть, кити не таять усобі злості до людей, хоч ранішелюди поводилися з ними зовсімне толерантно, заробляючи накитобійному промислі…

— Зазвичай зимівники післяпершої подорожі на українськустанцію захоплено розповідаютьпро неї…

— О, це моє друге враження!По дорозі до Академіка Вер�надського ми заходили й на іншістанції, однак захоплення вонив мене не викликали. Зате я булавражена комфортом, чистотою ідружелюбністю на нашій стан�ції. Мене тепло прийняли у ро�дину зимівників, у мене було не�забутнє 8 Березня. Всі учасникиекспедиції – неординарні, тала�новиті люди: вони малюють,співають, танцюють, майстру�

ють. Повар Василь готував так,як вміє готувати тільки мама.Після того, як він дізнався, щомені смакує варене згущене мо�локо, на кухні, в потаємному ку�точку, завжди стояли мої улюб�лені ласощі…

Іван ПАРНІКОЗА: «Дух антарктичного братства

залишається з людиною назавжди»

Старший науковий співро�бітник Інституту молекулярноїбіології і генетики НАН УкраїниІван Парнікоза шість років пос�піль займається дослідженнямназемної рослинності прибе�режної Антарктики. Однак намісце досліджень потрапивуперше. Розповів, що для ньогоце було дуже важливо, так як от�римані раніше результати пов�ністю підтвердилися.

Основним завданням ученогобуло налагодити базу для по�дальшого моніторингу реакціїкрихкої органічної матерії (рос�линність на межі свого існуван�ня) на зміни клімату. Бо ж най�менші кліматичні зміни в Ан�тарктиці викликають скорочен�ня її площі, поліпшення кліма�тичних показників – її розши�рення. Це, до речі, чудовий інди�катор того, що відбувається напланеті загалом. За змінами на�земної рослинності науковці мо�жуть прогнозувати танення льо�довиків. А танення льодовиків —це надзвичайно загрозливе яви�ще, яке може призвести до за�топлення багатьох міст світу.

— Іване, сезонні дослідження вАнтарктиці ви виконували разом замериканськими й російськимивченими. Що саме цікавило ва�ших колег?

2 №17—18 травень 2014св іт

Майже два десятиліття Національний антарктичний науковийцентр гідно виконує свою місію організатора й координатора науковоїантарктичної діяльності на Південному полюсі Землі. Ця робота на#буває особливого значення не лише завдяки унікальності та екстре#мальності природної антарктичної лабораторії, в якій працюютьнаші вчені, а й безлічі цікавих людських контактів, що виникають упрацівників НАНЦ і зимівників упродовж цілорічної наукової вахти.Адже крім професійних обов’язків, спільних проектів, обміну фахівця#ми між колективами станції Академік Вернадський та інших країн,острів Галіндез щороку відвідують тисячі туристів із різних куточківпланети. Чимало з них саме таким чином уперше знайомляться з Ук#раїною і українцями. Це знайомство світу через Україну наукову!

Гостинність українських зимівників, дружня атмосфера, що пануєна станції, сприяє тому, що гості отримують про нашу державу ціка#ву та правдиву інформацію. Завдяки цій народній дипломатії коло на#ших друзів і прихильників у світі постійно зростає.

18�та Українська антарктична експедиція свою місію виконала з честю!

Е К С П Е Д И Ц І Я

Справжня Україна – в Антарктиді!

— Підвищення рівня світово�го океану внаслідок потепління— нині чи не найактуальнішепитання. А у випадку нашоїстанції – унікальна можливістьйого відстежувати. На станціїАкадемік Вернадський ми має�мо найдовший у світі ряд непе�рервних метеорологічних спос�тережень. Тут зафіксоване стрім�ке регіональне потепління в За�хідній Антарктиці, а також єцінні старі британські дані і новінаші (за останні 6 років), які по�казують, куди рухається наземнарослинність. Саме тому амери�канські дослідники були заці�кавлені попрацювати на нашійстанції (хоч за 50 км вони малисвою). Вони намагалися «при�в’язати» свої дослідження до то�го, що вже зроблено і допомогтинам довідатися: коли взагалі цяфантастично витривала рос�линність могла проникнути вцей регіон?

Із першокласним спеціаліс�том, доктором наук із Санкт�Пе�тербурзького університету Євге�ном Абакумовим ми намагалисявідповісти на запитання, що че�кає Антарктиду в перспективі: чиможе бути там, образно кажучи,рай на Землі в процесі зафіксова�ного потепління? Адже, скажімо,на Шетлендах ми спостерігаєморясну рослинність (антарктичнісади), а на розташованій значнопівденніше українській станції —все має набагато скромніший ви�гляд. Дослідження тендітних ан�тарктичних ґрунтів дає змогу пе�редбачити, чи можлива така жситуація у нас.

— Що найбільше запам’ятало�ся вам у цій міжнародній спів�праці?

— Після нашого кількатиж�невого спілкування англійськоюна кораблі вже на нашій станціїмої американські колеги не�сподівано попросили навчити їх«трохи української мови». Пояс�нили тим, що хочуть саме ук�раїнською подякувати командізимівників 18�ї УАЕ за наданудопомогу, сприяння і чудовугостинність. Мені було дужеприємно.

— Які враження від Антаркти�ки загалом?

— Я багато спілкувався з по�лярниками ще до поїздки на ук�раїнську станцію, тому чималознав про шостий континент.Звичайно, сяючі антарктичні го�ри, неповторні світанки та захо�ди сонця, непередбачувана, якжіночий характер, антарктичнапогода… Проте от що, справді,було для мене найдиво�вижнішим – це той дух антарк�тичного братства, який існує вцьому регіоні. Він залишається злюдиною, що побувала тут, на�завжди. Загалом Антарктида не�мовби оселяється в серці кожно�

го, хто там побував, і її вже не�можливо забути.

Антарктичний регіон не схо�жий на жоден інший на Землі,регіон, за який ми, люди, несе�мо найбільшу відповідальність.На жаль, там зростає рівень ту�ризму і рівень забруднення. Алеми маємо не допустити, щоб Ан�тарктиду поділили поміж краї�нами, щоб вона стала полігономдля випробування зброї, конф�ліктів, воєн чи розробки корис�них копалин.

Антарктика – неповторнеунікальне явище, яке ми по�винні зберегти для нащадків. Уній має бути введено виключнозаповідний режим. Дуже приєм�но, що українці мають там свійкуточок, де панує зразкова чис�тота та чудова українська атмо�сфера. Коли я був на станції, тонавіть не відчував, що я в Ан�тарктиді, адже навколо — ріднамова, рідна страва та чоловічадружба. Це, справді, немов нашедалеке посольство, на якому ук�раїнська команда несе свою не�легку наукову службу.

Стефан�Арпад МАДЯР: «Україна – вона не тут,

вона – там, в Антарктиді»

Понад 30 років президентміжнародної громадської ака�демії «Модус Колорис» Стефан�Арпад Мадяр (до речі, угорець занаціональністю) досліджуєвплив кольору на психологічнийстан організму людини. Долязвела його з Антарктичним цен�тром ще в 2000�му році. Разом зісвоїм керівником Євгеном Моі�сеєнком та лікарем станції Ака�демік Вернадський він проводивдослідження впливу світлоди�намічного середовища на станзимівників. Торік науковець ізТаврійського університету отри�мав з допомогою енцефалогра�фа та світлового біологічногозворотного зв’язку цікаві дані,тому виникла потреба відправи�ти в наступну експедицію двохфахівців.

Стефан Мадяр разом з Оле�ною Мірошниченко, автономноодин від одного, проводили пси�

хологічні та психофізіологічнідослідження. Результатом їхньоїроботи, окрім, звісно, науковихданих, буде видання посібника,який допомагатиме людям адап�туватися в екстремальних умовахі пройти реадаптацію після по�вернення в Україну.

— Стефане, яке найбільшевідкриття ви зробили в Антарк�тиді?

— Для мене найбільшевідкриття – філософське понят�тя того, що Україна – вона не тутнасправді, не в центрі Європи,вона – там, в Антарктиді. Настанції – представник Донець�ка, Житомира, Львова, Києва…За рік вони не мали там ніякихконфліктів, їхнє співжиття — цегармонія, взаємовиручка, вза�єморозуміння, турбота один проодного. Це і є справжня Україна.

До речі, розповідаючи про ку�медні історії в Антарктиді, Сте�фан запропонував усім, хто побу�вав на українській станції, зібра�ти їх докупи і видати окремоюзбіркою. Назва скаже сама за се�бе — «Там, де недопалки носять укишені». (Складати в кишеню ци�гаркові недопалки порадив йомуначальник станції).

Олена МІРОШНИЧЕНКО:«Запевняю всіх політиків: мовного питання в Україні

не існує!»Колега Стефана Мадяра

Олена Мірошниченко, доценткафедри педагогіки, психологіїта управління навчальними за�кладами Житомирського дер�жавного університету ім. ІванаФранка, зізнається: «Мій ке�рівник Євген Моісеєнко сказавкоротко і чітко: «Ви повиннінаписати психологічний порт�рет українського полярника».Крім того, завданням науковцябуло виділити психологічні ти�пи і зробити висновок, які зних між собою найкраще спів�існують. І все задля того, щобнадалі в процесі підбору ко�манди уникати можливих кон�фліктних ситуацій і протиріч уцілорічній зимівлі на антарк�тичному континенті, а також

допомогти кожному типу окре�мо відшукати свої шляхи дляадаптації.

Така робота ведеться вжекілька років. А для того, щоб насобі спробувати екстремальніумови і зрозуміти, як їх перено�сять певні типи людей, вона йотримала унікальний шанс по�їхати в експедицію. Розповідає,що проводили дослідження, бу�дучи увесь час в дорозі. Це такзвана вербальна робота. Дляцього було підібрано 30 спеці�альних методик, дві з яких ав�торські. Методики давали дужецікаві показники, які змінюва�лися впродовж експедиції. Спо�чатку проводили дослідження в

Макарові, під Києвом, — вонибули одні. Коли здолали Дрейк– інші. На зворотному шляху –ще інші. Порівнюючи з показ�никами минулорічними, поба�чили позитивну динаміку вдослідженнях. Люди багато в чо�му стають спокійнішими, врів�новаженими. Конфліктів у 18�йУАЕ не було. Стосунки міжучасниками команди зимівниківбули психологічно рівні, ста�більні. Група добре зінтегрована,що й підтвердили дослідження.

— Що, окрім досліджень, булонезвичайним під час подорожі? –цікавлюся в психолога ОлениМірошниченко.

— Мабуть, те, що на собі відчу�ла обійми Дрейка і перепади тем�ператур. Але найцікавішим длямене стала зміна сезонів. Ми ви�летіли з України на початку вес�ни, в Туреччині – її розпал,квітнули дерева; в Аргентині –спочатку кінець літа, спекотливеповітря, наповнене пилом; вУшуаї – пізня осінь, а в Антарк�тиді – зима. За декілька днів мина собі випробували всі чотирипори року. Це неймовірно!

— Щоразу в інтерв’ю з директо�ром НАНЦ, генерал�майором Ва�лерієм Литвиновим намагалася зро�зуміти істинну причину відсутностіжінок в українських антарктичнихекспедиціях. Відповідь: край суво�

рий, а ноша для жінки важка…— Скажу відверто: я не відчу�

вала важкої ноші. Дрейк пере�несла нормально, хоча штормбув не дитячий. Почуваласякомфортно, можливо, тому, щоповсякчас відчувалася чоловічапідтримка. Чоловіки дуже шля�хетно ставилися до нас, жінок.Саме в Антарктиді я відчуваласебе жінкою на всі сто відсотків!

Якщо ж говорити про фізичненавантаження, то, напевно, най�важчим був переліт від Стамбуладо Буенос�Айреса. У літаку мипровели загалом 20 годин, непокидаючи його навіть упро�довж півторагодинної зупинки вСан�Паулу.

— Чим вразила Антарктикажінку�психолога?

— Тим, що і в Антарктиді жи�вуть люди (це попри те, щоУшуаю називають краєм Землі).У своїх подорожніх нотатках ятак і написала: «Дуже дивно, щоскрізь живуть люди, і скрізь во�ни прекрасні!»

— Тезу керівництва Антарк�тичного центру про те, що Ан�тарктида – не для жінок, ви спро�стували цілком і повністю?

— Остаточно і безповоротно!— До речі, якою мовою най�

частіше спілкувалися в дорозі й настанції безпосередньо?

— Добираючись до далекоїАнтарктиди, ми постійно спілку�валися з різними людьми, знаю�

чи з десяток слів іспанською,трохи англійською, говорилиросійською й, звісно, ук�раїнською. Що не розуміли – до�повнювали жестами. Розмовля�ли і про науку, і про буденне жит�тя, і про політику в тому числі.

Дехто з політиків вважає мов�не питання дуже важливим длярозв’язання проблем в Україні.Запевняю всіх політиків у тому,що мовного питання в Україніне існує!

Мені сподобалося, як спілку�валися наш біолог Іван Парні�коза з росіянином Євгеном Аба�кумовим. Один – тільки україн�ською, інший – виключно ро�сійською! Але обоє чудово ро�зуміли один одного, не говорячивже про те, що спільно викону�вали польові дослідження, дола�ючи разом снігові кучугури. От укого треба повчитися україн�ським і російським політикам,які роздмухують вогнище мов�них проблем!..

…Шкода, що політикам зараз недо науки. Вона залишена на потім.Можливо, після всіх державних ли�хоманок нова українська влада на�решті доведе, що «залишковийпринцип в науці» уже не в моді?..

Ірина НІКОЛАЙЧУКФото Валерія СОЛОВЙОВА

та НАНЦ

3№17—18 травень 2014 св іт

Вони несуть цілорічну вахту на станції Академік Вернадський

У перерві між дослідженнями головний інженер НАНЦ Ігор МОРОЗ та психолог Олена МІРОШНИЧЕНКО забезпечують смачний обід

Айсберг і скеля

ЗАСНОВНИКИ:

Міністерство освіти і науки УкраїниНаціональна академія наук УкраїниДержавне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації УкраїниГолова Наглядової ради —

академік НАН України Борис ПАТОН

Головний редактор Людмила ФІСЮН

Індекс газети «Світ» — 40744Реєстраційне свідоцтво КВ №2497 від 4 квітня 1997 р.

Адреса редакції:

01601, МСП, Київ"601, бульв. Т. Шевченка, 16.

Телефон/ факс 287"82"47

E"mail: svit@dknii.gov.ua www1.nas.gov.ua/svit

Відповідальність за достовірність інформації та

реклами несуть автори та рекламодавці

Редакція не завжди поділяє позицію авторів

публікацій

Зам. 9

Газету віддруковано у ПП «Фірма «Гранмна»

св іт

4 №17—18 травень 2014св іт

Знайдено нові види тарантулів

В Аргентині знайшли тринових види павуків�таран�тулів, йдеться в статті, опуб�лікованій у журналі ZooKeys.

Повідомляється, що всіпредставники цих видів меш�кають тільки на території Ла�тинської Америки. Дослідни�ки, що виявили павуків, ствер�джують: усі вони є павуками�птахоїдами Proshapalopus.

Вчені зробили знахідку підчас експедиції джунглями пів�нічної Аргентини. Павуки от�римали назви Melloleitaoinamutquina, Melloleitaoina uru іMelloleitaoina yupanqui. Засловами дослідників, вониживуть від 15 до 30 років і хар�чуються птахами.

Новий вид динозавраназвали «Піноккіо Рекс»

Нещодавно на китайськомубудівельному майданчику ви�явлено і вирито скелет новоготипу динозавра, пише BBC .

Лютий хижак, близько 9метрів довжиною, був дво�юрідним братом тиранозавра.За розмірами він поступавсябратові, але його ніс, утричідовший, дозволяв полювати зпевною тактикою.

Скелет динозавра, якогочерез довгий ніс незабаромобізвали «Піноккіо Рекс»,вивчили вчені з Единбурзько�го університету у Великобри�танії. Офіційна назва хижака,віком 66 млн років, — Qianz�housaurus sinensis. Дослідникипідкреслили, що «Піноккіо»дуже відрізнявся від інших ди�нозаврів і мав трохи кумеднийвигляд, хоча від цього не ста�вав менш небезпечним хижа�ком.

П О Ш У К И , З Н А Х І Д К И ,В І Д К Р И Т Т Я

Відкрийте

свій

Вартість передплати

на півроку — 32 грн. 10 коп.

на три місяці — 16 грн. 05 коп.

на місяць — 5 грн. 35 коп.

Передплатний індекс

в усіх відділеннях зв’язку 40744Триває передплата

на 2014 рік на газету «Світ»

ТТррииввааєє ппееррееддппллааттаа

ннаа 22001144 рріікк ннаа ггааззееттуу ««ССввіітт»»

У Ч Е Н І З А С Т Е Р І Г А Ю Т Ь

Британський астрофізик Сті�вен Хокінг, один із найвідомішихучених світу, висловився про згуб�ну роль штучного інтелекту длявсього людства. У матеріалі длябританського видання Indepen�dent він міркує про можливеблизьке трагічне майбутнє людсь�кої цивілізації.

Стівен Хокінг вважає, щоподібний сценарій розвитку ци�вілізації можливий для людства.Вчений пише, що «немає такогозакону фізики, який зупиняв бивзаємодію частинок, здатнихприйти до такої взаємодії в рам�ках штучного інтелекту, яка доз�воляє їм складати комбінації,недоступні людському мозку.Відповідно, і дії подібних систембудуть перевершувати можли�вості людини».

Хокінг попереджає, що такзвані «інтелектуальні машини»

Google, автопілоти різних сис�тем, особисті помічники Siri іCortana є явними провісникамиблизького майбутнього. «Ужезараз військові виношують пла�ни створення «розумної» зброї,здатної автономно давати оцін�ку значущості цілі і прийматирішення про її знищення». Все�світні організації вже проводятьроботу по забороні розробок по�дібної зброї.

Міркування Хокінга викли�кані голлівудською прем’єроюфантастичного фільму «Перева�ги» з Джонні Деппом. Сюжетналінія кінофільму така, що післязагибелі героя Деппа його мозокстає вмістилищем комп’ютер�ної системи, в поєднанні злюдським розумом дає небаченіможливості, в міру розвиткуяких герой починає загрожува�ти людству.

Штучний інтелект —найбільша помилка

Мобільний додаток для сліпихз’явився в Північному Рейні�Вестфалії. Guide4Blind дає змогусліпим людям і слабозрячим пере�суватися вулицями міста і навітьможе бути використаний у турис�тичних цілях. Як говорить, на�приклад, користувач Хайке Фер�бер, з додатком і собакою�по�водирем вона відчуває себе вповній безпеці.

Додаток прокладає маршрут івидає звукові сигнали, якщолюдина відхиляється від нього, атакож у разі наявності перешкодна шляху. Нерідко він вибираєбільш довгий, але і більшбезпечний шлях, пише Welt.

Проект, розроблений у містіЗост, обійшовся приблизно 2млн. євро. Поштовхом до йогостворення стала зустріч інже�

нера�геодезиста Йорга Петерсазі сліпою людиною, в бесіді зякою в інженера виникла думкапро створення спеціального на�вігатора.

За словами Петерса, він непросто прорахував маршрути зточністю до сантиметрів, але іпомістив сліпих у туристичнесередовище. Додаток включає всебе звукові файли, з яких ко�ристувач може дізнатися проісторичні та архітектурні па�м’ятки. Є інформація і про мага�зини, медичні установи, зу�пинки громадського транспорту.

Звукові файли озвучуютьсяголосами відомих німецьких ак�торів. Уже створені версії про�грами для зрячих, дітей, іноземців(англійською та голландською),повідомляє MIGnews.com.

А Я К У Н И Х ?

У Німеччині створилимобільний додаток для сліпих

Вважають, що шлюб робитьлюдей щасливими, дає змогу їмпідтримувати здоров’я і жити дов�го. Але, як з’ясувалося, в багатьохвипадках шлюб також є джереломдепресії, пише The Telegraph.

Причина в тому, що причіпкиі критика з боку другої половинивикликають невдоволення шлю�бом. Якщо стрес, спровокова�ний невдоволенням, триває дов�го, то люди втрачають здатністьнасолоджуватися усіма «плюса�ми» шлюбу, а це вже риса де�пресії. Фахівці радять активнопрактикувати медитацію як спо�сіб боротьби із психологічноюнапругою.

Вчені простежили за парами,які прожили в шлюбі 11 років.Фахівці оцінювали емоційнийстан людей і те, як повсякденні

подразники впливали на стрес іможливий розвиток депресії.Добровольці проходили психо�логічне тестування на початкудослідження, а потім — через 9та 11 років.

Професор психології і пси�хіатрії Річард Девідсон з Універ�ситету Вісконсін�Медісон вва�жає: пророблена робота дозво�ляє зрозуміти, чому деякі людиособливо схильні до депресії,викликаної шлюбом. Загаломйдеться про емоційні реакції,які штовхають до депресії.

Дослідження, що були прове�дені раніше, доводили: одруженілюди загалом щасливіші і здо�ровіші самотніх людей. Теперспостереження показали, щошлюб — одне з головних джерелтривалого соціального стресу.

Д О С Л І Д Ж Е Н Н Я

Шлюб — одна з причин депресії

Н А У К А І О С В І Т А

У 2014 році Україна та світоваспільнота широко відзначають200�річчя від дня народженнявидатного українського поета іхудожника Т. Г. Шевченка. Цейрік постановою ЮНЕСКО про�голошено роком Тараса Шевчен�ка. До визначної дати приуроче�но створення науково�освітньоговеб�порталу «Тарас Шевченко»(kobzar.ua), який розпочав своюроботу 9 березня 2014 року, вдень 200�річчя Кобзаря, повідо�мляє прес�служба НАН України.

Ініціатором створення порта�лу виступила Мала академія наукУкраїни. У подальшому до робо�ти було залучено Інститут літера�тури ім. Т. Г. Шевченка НАН Ук�раїни, Національний музей Тара�

са Шевченка, Інститут телеко�мунікацій та глобального інфор�маційного простору НАН Ук�раїни, Інститут кібернетики ім.В. М. Глушкова НАН України,Національний технічний універ�ситет «Київський політехнічнийінститут» та інші організації.

Мета створення порталу —ознайомлення української тасвітової спільноти з усіма аспек�тами життя і творчості ТарасаШевченка. Завдяки науковійскладовій порталу його відвіду�вачі мають змогу проводити са�мостійні дослідження, обгово�рювати їх результати і поповню�вати експозицію веб�ресурсу.

Науково*освітній інтернет*портал «Тарас Шевченко» запрошує

до співпраці

На київських пагорбах. Фото Олексія НЕЧИТАЙЛА

 îᑺêòèâ³îñòàííüî¿ñòîð³íêè

 îîáá‘‘ººêêòòèèââ³³îîññòòààííííüüîî¿¿ññòòîîðð³³ííêêèè