View
65
Download
2
Category
Preview:
DESCRIPTION
У курсі “ Об’єктно-орієнтоване програмування ” заплановані наступні роботи:. лабораторна робота №1 (вивчення найпростіших операцій мови С) – до 4 балів ; лабораторна робота №2 (вивчення основних конструкцій мов С та С++ – розгалуження та цикли) – до 6 балів ; - PowerPoint PPT Presentation
Citation preview
У курсі “Об’єктно-орієнтоване програмування” заплановані наступні роботи:
лабораторна робота №1 (вивчення найпростіших операцій мови С) – до 4 балів; лабораторна робота №2 (вивчення основних конструкцій мов С та С++ – розгалуження та цикли) – до 6 балів; лабораторна робота №3 (використання бітових операцій) – до 6 балів; лабораторна робота №4 (робота з структурованими типами мов С та С++ – масиви) – до 8 балів; лабораторна робота №5 (робота із структурами, файлами, потоками) – до 8 балів; лабораторна робота №6 (вивчення властивостей класів) – до 8 балів; лабораторна робота №7 (побудова і створення об’єктно-орієнтованого проекту) – до 10 балів;
Всього в сумі до 50 балів.
У кожному змістовному модуль враховуються також наступні складові:
• контрольна робота (на семестр 2 контрольні роботи – в кінці 1-го та 2-го модулів) – по 5 балів кожна;
• за затверджений звіт – кількість балів входить у «вартість» лабораторної роботи.
• Студенти, які не виконали план лабораторних робіт, мають оцінку 0 балів за відповідний змістовний модуль.
• Студентам, які достроково виконали план лабораторних робіт першого змістовного модуля, відповідна надлишкова кількість балів зараховується до другого змістовного модуля і так далі.
Терміни проведення модульних контролів:1 модульний контроль – до 1 квітня 2011 року;2 модульний контроль – до 30 квітня 2011 року;3 модульний контроль – до 1 червня 2011 року.
Література (основний список)
Керниган Б., Ритчи Д. Язык программирования Си.
Страуструп Б. Язык программирования С++.
Липпман Стенли Б., Лажойе Ж. Язык программирования С++.
Єфіменко С.В., Сугакова О.В. Програмування: мови С і С++. Методична розробка до лабораторних робіт. (бібліотека)
Із історії мов С та С++Автором мови С є Деніс Рітчі, який, працюючи в фірмі Bell Labs, в 1972 році розробив нову мову програмування та перший компілятор з неї. Вона стала результатом еволюційного розвитку мов B та BCPL, які використовувались для реалізацій операційних систем та мовних процесорів, завдяки своїм можливостям забезпечення ефективного інтерфейсу з апаратними засобами. Нова мова одержала назву в алфавітному порядку – С. Її основна відміна та безперечна перевага перед своїми попередницями – введення типів даних. В 1978 році була видана книжка Б. Кернігана та Д. Рітчі з повним описом мови, а в 1983 році був затверджений ANSI-стандарт мови С. Нові концепції теорії програмування, зокрема принципи об’єктно-орієнтованого програмування, вимагали створення об’єктно-орієнтованої мови програмування, яка була б спадкоємицею мови С. Такою мовою стала мова С++, розроблена Б. Страуструпом. Її перевага – сумісність з мовою С знизу. Тобто всі програми, написані мовою С, можуть виконуватись під управлінням компілятора С++. ANSI-стандарт мови С++ був прийнятим в 1998 році.(Для порівняння – початок розробок мови C# датується 1998 роком.)
ОСНОВНІ ЛЕКСЕМИ (тобто мовні одиниці) МОВИ С діляться на:
ключові (зарезервовані) слова;операції; ідентифікатори;обмежувачі (тобто розділові знаки, такі як: ( ) { } [ ] : ; , );
константи.Відокремлюються один від одного коментарями, пробілами або деякими спеціальними символами, які належать до групи так званих "пробільних літер", наприклад, знаки табуляції чи початку нового рядка.
КОНСТАНТИ (ЛІТЕРАЛИ) МОВ С та С++
бувають 4-х типів:
цілі; дійсні; символьні; текстові (рядкові або стрінгові);
Цілі константи задаються в десятковій, вісімковій або шістнадцятковій системах числення.
Десяткові константи складаються із десяткових цифр від 0 до 9: -1, 100, 1024.
Вісімкові константи складаються із вісімкових цифр від 0 до 7, причому перша цифра є нулем: 010, 0177.
Шістнадцяткові константи починаються з цифри 0, за яким має йти символ Х або х, а потім одна або більше шістнадцяткових цифр (тобто цифри від 0 до 9 і латинські літери від A до F або від a до f), наприклад: 0XFF, 0X10; 0x12b.
Дійсні константи мають десяткову крапку або експоненційну частину, або те й інше, наприклад: 1.125, 1е–10, –1.5е+05.
Символьна (інколи літерна) константа – це один символ у одинарних лапках, наприклад 'A' або '1'. Крім того, до символьних констант відносяться і так звані esc-послідовності, які зображуються двома символами, перший з яких знак \ (слеш), наприклад '\n', або '\\' – слеш; '\'' – одинарні лапки; '\"' – подвійні лапки. У вигляді escпослідовностей можуть зображуватись і безпосередньо коди символів: '\013' – це те саме, що '\v' – символ вертикальної табуляції. Особливу роль відіграє символ з нульовим кодом – '\0' (так звана null-літера)
Текстова константа – це нуль або більше символів у подвійних лапках, наприклад "Text", "" або "0123456789". «Секрет» текстової константи полягає у тому, що компілятор завершує її null-літерою – для позначення її закінчення. Таким чином, "0" '0' та 0 – це абсолютно різні сутності, які до того ж для свого збереження вимагають різних об'ємів пам'яті (перша – текстова константа, займає 2 байти пам'яті, друга – символьна константа, займає 1 байт пам'яті, третя – просто ціла константа, яка вимагає стільки є пам'яті, скільки й ціла змінна)
ОСНОВНІ СТАНДАРТНІ ТИПИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІННИХ (ANSI)
Синтаксис визначення змінної:<тип> <список змінних>; або <тип> < змінна> = < початкове значення>;
Тип Об’єм (в байтах)
Діапазон значень
int (цілий) 2 –32767 .. 32768 unsigned (цілий без знака) 2 0 .. 65535 short (короткий цілий) 2 –32767 .. 32768long (довгий цілий) 4 -231 .. 231 -1
float (дійсний) 4 3,4е-38 .. 3,4е+38
double (довгий дійсний) 8 1,7е-308 .. 1,7е+308
char (символьний) 1 –127..128
unsigned char (без знака) 1 0..255
ОПЕРАЦІЇ С/C++
Операції мов С та С++ діляться на : арифметичні операції; операції відношення; логічні операції; побітові операції; операції присвоєння; операції інкременту та декременту; умовна операція.
ПРІОРИТЕТ ОПЕРАЦІЙ
Операції Порядок виконання
! ~ ++ -- + – * & (унарні) Праворуч
* / % (арифметичні операції типу множення) Ліворуч
+ – (арифметичні операції типу додавання) Ліворуч
<< >> (операції зсувів) Ліворуч
< <= > >= (операції відношення) Ліворуч
== != (операції відношення) Ліворуч
& (побітове множення) Ліворуч
^ (побітове виключне АБО) Ліворуч
| (побітове додавання) Ліворуч
&& (логічне множення) Ліворуч
|| (логічне додавання) Ліворуч
?:; (умовний вираз) Праворуч
= += -= *= /= %= &= ^= |= <<= >>= Праворуч
Recommended