Ми українці

У березні 2014 рокусвітова громадськістьвідзначатиме 200�урічницю від дня народ�ження українськогогенія Тараса Шевчен�ка. У зв'язку з підго�товкою до цього юві�лею планетарного мас�штабу Міжнароднагромадська організа�ція "Ми Українці" про�водить низку заходів,присвячених Видатно�му Українцеві. Розпоч�неться такий "культу�рологічний марафон"12 березня 2013 рокуспільною акцією МГО"Ми Українці" та Істо�рико�меморіальногомузею Михайла Гру�шевського � відкрит�тям виставки "З Шев�ченком у серці: за рікдо 200�ліття національ�ного генія". В трьохрозділах експозиції �"Грушевський і Шев�ченко", "Шевченків�ські свята українськоїеміграції", "Шевченков кераміці" � будепредставлено експона�ти з фондів музею; до�кументи (афіші, запро�шення, оголошення,програми) про відзна�

чення шевченківськихсвят українською еміг�рацією 1920�1940�х ро�ків, що висвітлюютьставлення емігрантівдо постаті Т.Г.Шевчен�ка, участь у цих захо�дах емігрантських по�літичних партій, гро�

мадських, культурних імистецьких організа�цій, наукових установ,вищих і середніх шкілтощо, виявлені в чесь�ких архівах доцентомСумського державногоуніверситету, кандида�том історичних наук,

керівником Сумськоговідділення МГО "МиУкраїнці" ВалеріємМиколайовичем та де�коративні тарелі за мо�тивами творівТ.Г.Шевченка авторс�тва Народного худож�ника України, профе�сора Київського дер�жавного інституту де�коративно прикладно�го мистецтва і дизайнуімені Михайла Бойчу�ка, лауреата Держав�ної премії імені ТарасаШевченка 2013 р. Пет�ра Петровича Печор�ного. Упродовж місяцяпісля відкриття з вис�тавкою можна буде оз�найомитися в примі�щенні Історико�мемо�ріального музею Ми�хайла Грушевського заадресою: м. Київ, вул.Паньківська, 9.. Якмистецька складоваакції, передбачено вис�туп живої легенди су�часного кобзарства,народного артиста Ук�раїни, лауреата Дер�жавної премії імені Та�раса Шевченка (2006)Василя ГригоровичаНечепи. Під час прове�дення заходу відбу�

деться вручення наго�род переможцям кон�курсу журналістів накраще висвітлення те�матики "Ми Українці".Для вручення нагородзапрошено спеціаль�ного гостя � україн�ського і німецького ак�тора театру і кіно ЮріяРозстального.

Серед інших запла�нованих заходів МГО"Ми Українці" � культур�но�мистецька акція � єв�ропейський інформа�ційний тур "З Шевчен�ком усерці", що прово�дитиметься у серпні �ве�ресні 2013 р. у формікультурно�мистецькихзаходів у країнах Євро�пи і включатиме спеці�альні експозиції (архівнідокументи та роботи су�часних фотомитців),майстер�класи майстрівнародного мистецтва(вишивка, лялька�мо�танка), концерти знанихмайстрів мистецтв та та�лановитої молоді, попу�лярні лекції відомихшевченкознавців,право�ві консультації.

Ірина Матяш.

З Шевченком у серціУкраїнці готуються гідно відзначити 200�річний ювілей Тараса Шевченка

Міжнародна громадська організація "Ми Українці" проводить низку заходів, присвячених Видатному Українцеві. Розпочнеться такий "культурологічний марафон" 12 березня 2013 року спільною акцією МГО "Ми Українці" та Історико�меморіального музею Михайла Грушевського �відкриттям виставки "З Шевченком у серці: за рік до 200�ліття національного генія".

Символічно, що весна настаєразом зі святом 8 Березня. Усе навколо пробуджується,розквітає і вселяє добрі на�дії. Весна, як і жінка, на�роджує лише світлі і тепліпочуття. Відходять усі нега�разди, забуваються образи.І ми готові обійняти увесьсвіт, захистити його від усіхлих, аби лишень серед наспанувала злагода, взаємо�повага та любов.Споконвіку жінка була бере�гинею домашнього затишку,сім'ї, цілого роду. Від насзалежить, якими виростати�муть діти, які цінності вонипонесуть у життя, яким зміс�том наповнять дорослі буд�ні. Це з�під нашого затиш�ного крила виростають імужні захисники, вправнібудівничі, інженери, вчите�лі, лікарі чи трудолюбивіхлібороби. Ми тішимося тагордимося їхніми здобутка�ми та завше залишаємосяпереконаними, що наші дітинайкращі.Звичайно нас ще обіймаютьтривоги інколи ховаєш відсторонніх сльозу через нега�разди. Але давайте сьогодніне будемо згадувати просумне. Весна ж бо стукає внаші оселі. Несе надію накраще. Тож дозволю собі, як головаМіжнародної громадськоїорганізації "Ми Українці",від імені і чоловіків, і жінокпривітати усіх українок зцим чудовим святом весни!

З днем 8 Березня Вас, українки!

Лідія Горбунова, Голова Ради Старійшин

МГО "Ми Українці"

Зі святомвесни!

Метою цього Меморандуму є консолідація зусиль сторін,спрямованих на покращення загальної

ситуації з дотримання прав людини і основоположних свобод.

Одним із напрям

ків співпраці сторін єсприяння попередженню та поновленню порушених прав ісвобод людини, зок

рема, шляхом надання Гуманітарноправовим центром Міжнародної громадськоїорганізації "Ми Українці" у приміщенніСекретаріату Уповноваженого ВерховноїРади з прав людинибезоплатної первинної правової допомоги всім, хто звернеться за такою допомогою.

Первинна правовадопомога надаєтьсязазначеним Центромбезкоштовно, що полягає в інформуванніособи про її права ісвободи, порядок їхреалізації та захисту,відновлення у випадках їх порушення, порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів

місцевого самоврядування, посадових іслужбових осіб.

У Гуманітарноправових центрахМГО "Ми Українці",правова допомога буде надаватися юристами та адвокатами"Правозахисної консалтингової групи" іЮридичної компанії"Адвокат".

МГО “Ми Українці” співпрацюватиме з УповноваженимВерховної Ради України з прав людиниУ Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України зправ людини відбулося урочисте підписання Меморанду�му про співробітництво між Уповноваженим ВерховноїРади України з прав людини та Міжнародною громад�ською організацією "Ми Українці"

# 1 (13) 2013 рік

http://ukr-puple.orgберезень 20132

Лідіє Миколаївно,МГО "Ми Українці" чине єдина громадська організація, яка уже нинірозпочала підготовкудо відзначення 200річчя Тараса Шевченка. Чине поспішаєте? В Українській традиції останніх десятиліть прийнято за кілька днів до подіїякось поговорити проту чи іншу визначнуособу, а надалі знову засунути у глибоку шухляду пам'ять про неї.

� Ми якраз і хочемополамати цю сумну тра�дицію. Україна багатамудрою спадщиною таглибокими традиціями.Подекуди щось зберег�лося, але у цілому, націявтратила, розпорошилау минулих роках те, щодозволяло їй бути ціліс�ним організмом. Хочеть�ся нам того чи ні, а укра�їнське суспільство нара�зі залишається розрізне�ним, що у свою чергупозначається і на духов�ній та політичній культу�рі, а звідси на економіч�ній та суспільній стабіль�ності. І це яскраво засвід�чують події останніх де�сятиліть, коли кожногоразу при зміні влади, но�

ві очільники країни по�чинають будувати іншуУкраїну. Такого немаєніде у світі. В Іспанії, Ні�меччині чи у Польщі,будь�яка зміна владижодним чином не позна�чається на національнихпріоритетах. Громадянитих країн упевнені, щокожна нова влада так са�мо буде іспанською, ні�мецькою чи польською.Наразі для українськогосуспільства важливо від�найти центр, який об'єд�нує нас і на сході, і на за�ході, і півдні та півночі тапо усіх світах, де є укра�їнці. Якраз Тарас Шев�ченко і є тим національ�ним набутком, який до�поможе нам зрозумітисвою цілісність.

Гадаєте суспільствоготове на цей крок? Здається, Тарас Шевченконайбільш шанованийсеред українців Геній.Великому поетові і художнику Тарасові Шевченку в Україні і світівстановлено приблизно1100 пам'ятників. Загалом це найбільша кількість монументів, встановлених одній особі.

� Справа не у пам'ят�никах, хоча і вони показу�

ють наше шанобливеставлення до національ�ного пророка. Важливо,щоб кожен з нас внут�рішньо осягнув ТарасаШевченка. Бо він для ук�раїнців значить більшеніж поет і художник. Ра�ніш чи не у кожній укра�їнській хаті на видномумісці стояла ікона і пор�трет Тараса Шевченка.Можливо котрийсь укра�їнець окрім "Заповіту" ні�чого більше з творчостіпоета не відав, але він дос�теменно знав, що передним поруч з образамистоїть дух українця. ТарасШевченко � це ікона ук�раїнця, уособлення націо�нальної приналежності,уособлення волі. Якщохочете, для кожного вінще й приклад українськоїмрії: хлопчина з кріпаківстав на ноги і виборов длясебе волю. Шевченкове:"вільні люди у вільній кра�їні" залишається актуаль�ним і сьогодні. Громад�ська організація "Ми Ук�раїнці" уже не першийрік провадить роботу,щоб кожен українець по�чувався вільним у своїйкраїні. Ми багато робимоі для відновлення тради�цій, і для поширення се�

ред українців правовоїкультури, бо тільки так,вважаємо, можна вико�нати шевченковий запо�віт про вільних людей. Анинішні заходи заходирозпочинаємо заздале�гідь, бо маємо надію зро�бити свій внесок в усві�домлення українцямиШевченкових заповітів,щоб його 200�ліття коженз нас і в Україні, і не в Ук�раїні зустрів з почуттямєдиної родини.

Які заходи плануєте до ювілею Кобзаря?

� Ми вирішили про�вести "культурологічниймарафон". Розпочнемойого з виставки "З Шев�ченком у серці: за рік до

200�ліття національногогенія". Найближчим ча�сом проведемо культур�но�мистецьку акцію � єв�ропейський інформацій�ний тур "З Шевченком усерці". У планах � культур�но�мистецькі акції за учас�тю провідних українськихмитців, науковців, прав�ників, передбачаєтьсяпроведення виставок,майстер�класів, концертівталановитої молоді. Однеслово, заходів запланова�но багато. Але основнийлейтмотив наших почи�нань � донести докожногопочуття Шевченковогоукраїнства.

Розмовляв

Микола Влащук

Шевченкове: "вільні люди у вільній країні"залишається актуальним і сьогодні

Голова Ради Старійшин МГО "Ми Українці" Лідія Горбунова:

В Міжнародній громадській організації "Ми Українці" вирішили, що рік доювілею національного пророка має пройти під знаком шевченкових запові�тів. Голова Ради Старійшин МГО "Ми Українці" Лідія Горбунова поділилася знами думками з цього приводу.

2014 рік в УкраїнібудеРоком ТарасаШевченка

На державному рівні передба�чається низка заходів щодоширокого відзначення міжна�родною спільнотою 200�річчяТараса Шевченка в Україні таза кордоном: у Російській Фе�дерації, Казахстані, Литві,Польщі тощо. Йдеться такожпро організацію та проведенняу 2014 році Шевченківськоговсеукраїнського форуму "СвоюУкраїну любіть!" і міжнародно�го літературного конгресу.Уряду доручено розробити тазатвердити державну цільовупрограму "Шевченківськийдім", започаткувати проект"Шевченківські читання", за�вершити видання 12�томногозібрання творів Тараса Шев�ченка та 6�томної "Шевченків�ської енциклопедії".Передбачається видання "Коб�заря" іноземними мовами, аль�бому репродукцій художніхтворів Тараса Шевченка, ката�логу повернутих в Україну до�кументів і матеріалів, пов'яза�них із життям і творчістю митця.До ювілею мають завершитисяремонтні роботи у Національ�ному музеї Тараса Шевченка тайого київських філіях: Літера�турно�меморіальному будин�ку�музеї Т.Г.Шевченка та Ме�моріальному будинку�музеїТ.Г.Шевченка, � обладнання їхприміщень сучасними охорон�ними засобами та музейнимустаткуванням, створення інте�рактивних музейних експози�цій. Оргкомітет з відзначення200�річного ювілею Кобзарясподівається організувати про�ведення урочистостей на рівніООН. Йдеться зокрема пропроведення міжнародної те�матичної конференції тавключення до Календаряпам'ятних дат ЮНЕСКО на 2014рік ювілею Тараса Шевченка.

До речі, викривленесприйняття, а то й відвертефальшування місця й роліШевченка в суспільному тадуховному житті нації роз�почалося аж ніяк не в радян�ську добу, як уважає чималонинішніх апологетів Кобза�ря.

Відомий поет і філософЄвген Маланюк справедли�во зазначав, що біля витоківпершого міфу, який спотво�рив образ справжньогоШевченка в XIX сторіччі,стояли українські "народни�ки".

Саме вони послідовнонав'язували стереотип "ко�жушного поета" � співця жі�

ночої недолі та майстра ча�рівних сільських пейзажів.

"На тім тлі й у тій атмос�фері, � писав Маланюк, � по�калічена цензурою й у пеньзакобзарена суспільствомпоезія Шевченка обернула�ся у вельмишановну, алемайже мертву реліквію, аобраз Шевченка сплощивсяй завмер народницькою іко�ною, перед якою відбували�ся нелегальні й безнадійно�панахидні відправи".

Така вульгаризація твор�чості Великого Кобзаря не�минуче призводила до дег�радації національної свідо�мості. Просякнута етногра�ф і ч н о � к у л ь т у р н и ц ь к и м

змістом, вона так і не вий�шла на рівень усвідомленнянеминучості жертовної бо�ротьби за державницькі іде�али нації.

А тому, на зламі віків, ко�ли у вихорі революцій на�роджувалися молоді націо�нальні держави, коли поля�ки здобули Польщу, фіни �Фінляндію, мадяри � Угор�щину; українці отримали со�ціалізм і "довгу ніч бездер�жавності" (Маланюк).

У мороці соціалістичногореалізму народився другийміф про Шевченка як "про�летарського поета", який на�чебто передбачив "світлемайбутнє" та був виразни�ком соціальних прагнень ро�бітників і селян.

"Трагізм цієї псевдона�родної легенди полягає в тім,що точнісінько як у випадкуз "кожухом і шапкою", авто�

рами її були земляки поета.“Сучасні бєлінські лише

скористали з творчості наїв�них шевченколюбів і відпо�відно обробили і спопуляри�зували готовий матеріал", �писав Маланюк.

І все ж, незважаючи на"окожушнення" й "пролета�ризацію" Шевченка, підсві�домо зберігався його "первіс�ний" образ. Не випадково підчас національного відрод�ження в ХХ сторіччі на чолісиньо�жовтих колон людинесли поруч “образом “ Бо�жої Матері портрет Кобза�ря. Це, власне, мало символі�зувати національну правду.

Так хто ж такий � "справ�жній Шевченко"?

Найвлучніше з цьогоприводу висловився ПанькоКуліш: "Широко він обнявУкраїну з її могилами крива�вими, з її страшною славою,

і співану народну річ обер�нув на живопис того, що бу�ло і що єсть на Вкраїні... і зтого часу всі в нас поділили�ся на живих і мертвих, та йдовго ще ділитимуться".

Іншими словами, сенсбуття нації Тарас Шевченкобачив у самій нації та її праг�ненні реалізувати свій ідеал,який чітко означив: "У своїйхаті, своя правда, і сила, і во�ля"...

....Було б наївним уважа�ти, що цьогорічне відзначен�ня дня народження Велико�го Кобзаря, радикально змі�нить образ Тараса Григоро�вича. Але з упевненістюможна констатувати, щосьогодні як ніколи нація пот�ребує пізнати саме "справ�жнього Шевченка".

Богдан Червак

Шевченко: між двома міфамиГосподь подарував українському народові пророка, якийстав для нього ідейним, моральним та духовним дорогов�казом. Парадокс полягає в тому, що впродовж багатьох де�сятиліть канонізуючи Тараса Шевченка, мало що зробилидля пізнання причин його істинної слави та величі

http://ukr-puple.orgберезень 2013 3Міжнародна громадська організація "Ми Українці" та Національна спілка журналістів України напередодні дня народження Тараса Шевченка підбили остаточні підсумки конкурсу на краще висвітлення тематики: "Ми Українці"

Рухаючись з Києва до Переяс�лава перед самим містом наміліцейському КПП, біля бен�зозаправки, звертаємо ліво�руч. Їдемо прямо по дорозі,переїжджаємо дамбу річкиАльта (вона зараз поділена наставки) та потрапляємоємо усело Борисівку (колишній ху�тір Бабачиха). Повертаємо упершу вулицю ліворуч і прос�туємо нею прямо, нікуди незвертаючи, доки не побачимоБорисоглібську Церкву, вонабуде ліворуч, а кладовищеправоруч. Місцевий мешка�нець Мишко Білокур розка�зав, що у радянські часи уЦеркві був клуб, куди все селоходило на танці. А знамени�тий кам'яний хрест був вики�нутий на вулицю.

На вході до БорисоглібськоїЦеркви праворуч є табличка,що " влітку 1845 р. за завдан�ням Археографічної комісіїтут був Т.Г.Шевченко". Тогочасу ним було виконано ма�люнок "Кам'яний хрест св. Бо�риса".Згідно з історико�етнографіч�ними матеріалами XVII�XIXст., Мартирій св. Бориса стоявна березі річки Альти за 4 кмвід Переяслава, в районі хуто�ра Бабачиха (тепер с. Борисів�ка). Перша згадка про нього вактових документах зустріча�ється у зверненні ченців Ме�жигірського монастиря домосковського царя ОлексіяМихайловича, датованого1660 р. Межигірці порушиликлопотання перед самодер�

жцем, аби він дав їм дозвіл"на строение монастыря накрови святогострастотерпцаБориса" у вказаній місцевості,посилаючись при цьому настародавню традицію. Відтодісюди щороку в день пам'ятіСвятих (2 травня) від Переяс�лавського кафедрального со�бору вирушали багатолюдніхресні ходи. Невдовзі тут пос�тавили пам'ятний кам'янийхрест на пошану Бориса і Глібата невеличку каплицю надним. Пізніше цю каплицюкілька разів поновлювали, а в1839�41 pp. переяславськийархиєпископ Гедеон звелівспорудити на її місці мурова�ний храм Бориса і Гліба. Древ�ній хрест при цьому опинивсявсередині будівлі на її лівому

клиросі, під північною стіною.Його й досі можна побачити вцеркві і прочитати на сіромупіщанику невигадливий на�пис: "Сей крестъ зде на местесем убіенія святаго страсто�терпца христова Бориса, Ве�ликого князя російскаго, вод�

рузи Грігорій Бутовіч, прото�поп переяславсский с поспе�шеством" Селивана Кірилові�ча Белого, голови стрелецко�го, лета ЗРОВ (тобто 6172 відсотворіння світу), а отро[ждества Христова] АХУД(1164) месяця мая дня второ�го". Археологічно обійстя Бо�рисоглібівської церкви XIX ст.ніколи не досліджувалося, щоускладнює визначення вікукам'яного хреста.

Зараз хрест знаходиться натому ж самому місці, де зма�льовував його Т.Г.Шевченко.Всупереч законам фізики і хі�мії камінь мироточить. Я стоюбіля видатної памятки та на�магаюся прочитати майжестерті написи. У сонячномупромінчику виникає усміхне�на постать поета, бере в рукипензля і починає малювати.

Олександр Конєв

Кам'яний хрест на АльтіПереглядаючи реп�родукції малюнківТ.Г. Шевченка, я заці�кавився "Кам'янимхрестом св. Бориса".Часто буваючи наекскурсіях у Переяс�лаві, жодного разу нечув, щоб екскурсоводщось згадав про цейхрест. Опис хреста ітекст на ньому є в іс�торико�археологіч�них записах Т.Г. Шев�ченка. Отже, відпра�вився на пошуки.

Творчий конкурс середжурналістів всеукраїнських,регіональних та місцевих за�собів масової інформації накраще висвітлення тематики"Ми Українці", оголошений вжовтні 2012 року МГО "МиУкраїнці", дійшов свого ло�гічного завершення. 12 бе�резня 2013 року оргкомітетконкурсу віншуватиме пере�можців і лауреатів, роботияких отримали найвищі оцін�ки жюрі конкурсу. Так, з�проміж понад сімдесятижурналістських заявок, з�по�над двома стами роботами,найбільш повніше і профе�сійніше розкрили головнумету всеукраїнського творчо�го заходу п’ятнадцять авторівцентральних і місцевих дру�кованих органів, державних іприватних теле� і радіокомпа�ній України. Зважаючи наскладність визначеної тема�тики конкурсу, обмеженістьстроків і обов’язковість опри�люднення робіт у ЗМІ, жюрівирішило не визначати голов�ного переможця, натомістьвстановити два рівноціннихдругих місця, три третіх ідванадцять заохочувальнихмісць.

Як і було передбаченоумовами конкурсу, усі вонибудуть нагороджені грошо�вими призами, дипломамилауреатів і цінними подарун�ками. Окрім того, оргкоміте�том конкурсу ухвалено рі�шення усі друковані роботипереможців опублікувати нашпальтах нашої газети, аелектронні доробки � розміс�тити на сайті МГО "Ми Укра�їнці". У цьому березневомуномері газети ми вирішилиздійснити перший крок доцього і коротко анонсуватитвори переможців, а такожпредставити самих авторів.Отож знайомтесь.

Зоряна НАГІРНЯК, ко�респондент газети Мініс�

терства оборони України"Народна Армія", відзначенадругим місцем за серію ста�тей, серед яких робота "Щи�ра сповідь Василя Лопати" єособливо знаковою. "Вінмешкає у далекому Сан�Франциско, але щороку бу�ває в Україні і є вічним укра�їнцем за всіма параметрамижиття…Перебуваючи за кор�доном уже 17 років, він здо�був звання народного худож�ника України (2001 р.), лауре�ата Національної преміїім. Т.Г. Шевченка (1993 р.) талауреата літературної преміїім. Олеся Гончара (2007 р.). Інеспроста… У творчості Ва�силя Лопати завжди вирізня�лася християнська ідеологія.Він зробив цикл гравюр набіблейську тему: “Хреснийшлях України" та “До життя івоскресіння". Творчий доро�бок художника нараховуєпонад 700 робіт. Вони високооцінені багатьма відомимимитцями. "Василь Лопата �писав академік Г. Якутович,�чудовий художник і прекрас�ний гравер, один з найкра�щих в Україні. Його гравюри,крім глибини змісту, яскра�вості почуття, мають ще й ви�тончену красу, виконані зблискучою віртуозністю. Вних хочеться вдивлятися, ми�луватися красою ліній… Вонизавжди дають високу есте�тичну насолоду глядачам". Аяка щира й емоційна сповідьйого душі і серця в автобіог�рафічній повісті "Десь на днімого серця" (2001 р.). До речі,за цю книгу його було прий�нято до Національної спілкиписьменників України". "Ва�силь Лопата тихо, скромно,непомітно, � зазначив Дмит�ро Степовик, � показав нам,тут сущим, що де б ти фізич�но не був, Україна залиша�ється твоєю Мамою: плекай,бережи її, твори їй славу!"

Інший пласт духовної ве�

личі давньої України розкриві осучаснив через образи сла�ветних земляків київськийжурналіст "Всесвітньої служ�би "Українське телебачення ірадіомовлення" АндрійЮричко. Так, квінтесенцієюминулорічного телевізійногоциклу програм "ЗнаменитіУкраїнці" стала телепрограма"Григорій Сковорода". Впро�довж десятиліть по�різномуповерталася до сучасниківземна, загальнонародна і, утой же час, філософськи ві�копомна постать мислителяіз простолюдин у свитці, яко�го світ ловив, але так і не пій�мав. Багатьма митцями дос�ліджувався і пізнавався жит�тєвий подвиг видатного гума�ніста�українця. І цю роботу,судячи із назви, начебто очі�кувало "повторення пройде�ного" узагальнення. Однак,телевізійній версії АндріяЮричка вдалося уникнутинадмірних заглиблень у філо�софські сентенції просвітите�ля, натомість свідомо зосере�дитись на суто людськихякостях мандрівника у свитці,на його ставленні до повсяк�денних чеснот і вад співвіт�чизників. При цьому уся теле�розповідь зрежисована так,що головний герой не лишеспілкується з глядачем дик�торським текстом, а й внут�рішніми емоційними пере�живаннями: з виразними пог�лядами жагучих очей, осмис�леними жестами рук, врешті�решт християнською ходою,так майстерно і правдоподіб�но відтвореною актором в об�разі Григорія Сковороди.Власне, автором підміченовсе те, за що і було визнанороботу однією із кращих.

Треті місця по праву від�дано жюрі також таланови�тим і добре відомим читачам іглибоко шанованих у своїхчасописах журналістам.Олександру Вівчарику зі

Смілянщіни за статті "Кор�сунь � несподіваний і арис�тократичний" та "Героїка ідраматизм Космача", надру�кованих у газетах "Нова до�ба" і "Голос України". Пол�тавській журналістці з газети"Голос Посулля" ЛюдмиліСлиш за творчу публікацію"Шахтарська доблесть ЮріяОхріменка". До трійки при�зерів увійшов і багаторічнийтелевізійний доробок журна�лістки із загальнонаціональ�ного телеканалу "24" ЮліїДаценко, яка завдяки лако�нічному і, у той же час, мис�тецьки акцентованому те�лепроекту "Митці України"довела непересічну істину,що талановиті українці зав�жди дивували світ своїм не�перевершеним прагненнямтворити добро, не зважаючина будь�які життєві негараз�ди і перепони. Бо такими вусі часи були є і будемо Ми �Українці!

Підсумовуючи аналізконкурсних робіт, хочу заз�начити, що завдяки тількидещиці творчо обдарованихавторів із загалу сумліннихукраїнських журналістів, на�ші читачі, радіослухачі і те�леглядачі пізнали і відкрилидля себе сотні непересічнихспіввітчизників, які попривсе живуть і творять поруч ізнами прийдешній день нової,квітучої України. Саме тому,Рада старійшин МГО "МиУкраїнці" прийняла рішенняпідготувати і оголосити нас�тупний конкурс на кращевисвітлення тематики "МиУкраїнці" у 2013 році. Споді�ваємося, він стане не меншпопулярним і плідним, аніжнинішній. А отже � творчепізнання України і українцівтриватиме..

Лідія Горбунова

БЕРЕЗЕНЬ. ШЕВЧЕНКО. УКРАЇНА Дванадцять авторівстали володарями

заохочувальних призів:

1. Мосьондз ОльгаЦДО МО "Народна ар�

мія". Стаття "Мова � пра�пор фільму".

2. Корсак Іван Газета "Сім'я і дім". Стат�

тя "Париж, українськимикольорами мальований".

3. Васильчук ВікторГазета "Вечірній Корос�

тень") Статті "Райські пта�хи, милі кабанці та щирі лю�ди…"; "Твори добро на бла�го людям".

4. Слабишевська Лідія Газета "Пологівські віс�

ті". Статті: "Любов і голуби"," Цвітуть лілеї біля двору".

5. Добош ГалинаІвано�Франківська об�

ласна телерадіокомпаніяОДТРК. Передача "Отець згітарою".

6. Московцева Віталіна Газета "Запорізька прав�

да". Статті: "Бронзові "Борис�фени" для правнуків", " Чи пи�сав Вівальді для Бандури ?".

7. Вандзеляк Галина Газета "Свобода". Стат�

тя "Валентина Семеняк�Штангей: "Світ, який люб�лю, довкола мене � і в Укра�їні, і за її межами…".

8. Якобенко Інна Полтавська ОДТРК

"Лтава") Передача "Кровабо роздвоєна душа ( двапортрети з натури)".

9. Фабрика Роман Книги "Я�репортер", "На

одинці зі словом")10. Настенко Оксана Газета "Зоря Полісся")

Стаття " І піснями вишилавона своє життя…".

11.Чорна Світлана Газета "Слово Просві�

ти".) Стаття "Козацька фор�теця відкриває таємниці".

12. Сандецька Наталія І н т е р н е т � в и д а н н я

http://rukotvory.com.ua/) ."Гончарство у генах, або іс�торія родини Кахнікевичівз Коломиї".

http://ukr-puple.orgберезень 20134

Газета "МИ ВСІ УКРАЇНЦІ", орган Міжнародної

громадської організації "МИ УКРАЇНЦІ".

Голова редакційної ради Лідія Горбунова.

Редакційна рада:Лідія Горбунова,

Володимир Горобцов,Ігор Шестак,

Олександр Конєв.Головний редактор:

Олександр Конєв.Відповідальний секретар

Микола ВлащукРеєстраційне свідоцтво:

КВ 15317�3889 Р. Адреса редакції: Київ,

пр. Леся Курбаса, 9 , оф. 249Телефон для двідок:

0(63)0403001.www.ukr�people.org

Відповідальність за достовірність інформації

несуть автори.Наклад 4 000 примірників.

В номері використано повідомлення

zn.ua,radiosvoboda.org,

pidruchniki.com.ua,http://ukr�puple.org

Прибирання прибудинкової тери�торії;

Прибирання сходових клітин;Вивезення побутових відходів (зби�

рання, зберігання, перевезення, перероб�ка, утилізація, знешкодження та захоро�нення);

Прибирання підвалів, технічних по�верхів та покрівлі;

Технічне обслуговування ліфтів;

Обслуговування систем диспетче�ризації;

Технічне обслуговування внутріш�ньобудинкових систем: гарячого водо�постачання, холодного водопостачання,водовідведення, централізованого опа�лення, зливової каналізації;

Дератизація;Дезінсекція;Обслуговування димовентиляційних

каналів;Технічне обслуговування та поточ�

ний ремонт систем протипожежної ав�томатики та димовидалення, а також ін�ших внутрішньобудинкових інженер�них систем в разі їх наявності;

Поточний ремонт конструктивнихелементів, внутрішньобудинкових сис�тем гарячого і холодного водопостачан�ня, водовідведення, централізованогоопалення і зливової каналізації і техніч�

них пристроїв будинків та елементівзовнішнього благоустрою, які розміщеніна закріпленій в установленому порядкуприбудинковій території (в тому числіспортивних, дитячих та інших майдан�чиків);

Полив дворів, клумб і газонів;Прибирання і вивезення снігу, поси�

пання частини прибудинкової території,призначеної для проходу та проїзду,протиожеледними сумішами;

Експлуатація номерних знаків на бу�динках;

Освітлення місць загального корис�тування і підвалів та підкачування води;

Енергопостачання ліфтів;Періодична повірка, обслуговування

та ремонт квартирних засобів обліку во�ди і теплової енергії, у тому числі їх де�монтаж, транспортування та монтажпісля повірки;

ПЕРЕЛІК послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій

З Додатку до Порядку формування тарифів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869.

Міжнародна громадська організація "Ми Українці" розширює надання правової допомогигромадянам. Кожен українець її може отримати в гуманітарно�правових центрах та насайті організації за адресою: http://ukr-puple.org

Професор ТімотіСнайдер � блискучийзнавець історії СхідноїЄвропи, п*ять років томуотримав у Кракові стату�етку Галла Аноніма занайкращу книжку з істо�рії Польщі, видану за кор�доном: "Таємна війна.Генрик Юзевский і поль�сько�совєцький розіграшУкраїни" Ще тоді на пи�тання кореспондента, щонам порадив би Юзев�ський сьогодні, профе�сор відповів: "Щоб мизробили усе можливе длябудування українськихеліт і укріплення україн�ської державності. � Вопозиції до Росії? � Навітьне в опозиції до Росії.Йдеться про те, щоб дум�ка про існування світубез України була недо�пустимою для українців.

Щоб для української елі�ти державність була оче�видною. Як говорив ЄжиГедройц: не проти Росії,але для Росії. Бо тільки іс�нування сильної, неза�лежної України допомо�же Росії стати нормаль�ною країною без імпер�ських амбіцій. Юзев�ський так само, як Гед�ройц вважав, що найбіль�шою небезпекою є влас�не імперіалізм. Більшо�вицький, а також росій�ський і польський".

Гедройц, а за ним Ті�моті Снайдер переконані,що держава може бутибагатонаціональною, безконфронтації народів міжсобою і без домінації од�ного над іншими. Небез�печним є націоналістич�ний імперіалізм.

У 2010 році світову сла�

ву проф. Тімоті Снайдерупринесла книга перекладе�на 12 мовами "Криваві зем�лі. Європа між Гітлером іСталіним". Ніхто ще у Єв�ропі так відважно не опи�сав і не представив трагедіїмільйонних жертв другоїсвітової війни, коли поляг�ло 14 млн цивільного насе�лення від Берліну до Мос�кви: євреїв, поляків, укра�їнців, білорусів, циганів,росіян, німців та інших.Для багатьох європей�ських істориків таке розу�міння вважається непра�вомірним: воно зрівнюєзлочини Сталіна і Гітлера,і тим самим ніби підважуєвинятковість Голокосту.Але Тімоті Снайдер пра�вий, � пише Пьотр Зихо�вич в газеті Rzeczpospolita.

Професор АнджейНовак, натомість, захи�щає образ суверенноїПольщі, високо підноситьдоробок польського ро�мантизму і досягнення"Солідарності" � професо�ра вважають адвокатом

республіканського нап�рямку розвитку Польщі."Самостійна, культу�ротворча роль Польщі,вважаю, виникає власне звідкритості на схід, з амбіт�них завдань, які собі Поль�ща ставила.(…) Без присут�ності Польщі на сході небуло б в нашій культуріМіцкевіча, Словацького,Шопена… Називаю всіхнайбільших творців � вонистали поляками в результа�ті традиції � назвімо її "імпе�ріалістичною" Речі Поспо�литої". Анджей Новак гово�рить, що якщо Польща за�буде свої устремління доволі і незалежності, оспіва�ні романтизмом, якщовтратить почуття націо�нальної гордості за спільніісторичні перемоги і відки�не здобутки польськоїкультури, то залишитьсялише тепла вода в крані і ін�ші привади цивілізації, ацього не досить, щоб бутиполяком.

Ярослава Конєва

Лауреатами цьогорічної, ХІІ нагороди "Річ Пос�полита" ("Rzeczpopolita") ім. Єжи Гедройця сталидвоє істориків: професор Тімоті Снайдер з Єльсь�кого університету і професор Анджей Новак, вик�ладач Ягеллонського університету.

Історичні паралелі

Правовий всеобуч

У Сумській науковій обласній універсальній бібліотеці ім. Н.Крупської відбулася презентація першого тому збірника доку�ментів і матеріалів "Інакодумство на Сумщині" (1955�1990 рр.),що висвітлює історію протестних настроїв та проявів інако�думства в радянській період, від хрущовської "відлиги" до ча�сів "перебудови". Документи засвідчують існування на Сум�щині різних форм "антирадянських проявів" � від випадковихрозмов, поширення листівок, дисидентства інтелігенції і достворення підпільних організацій. Упорядники книги: В. Ар�тюх, Г. Іванущенко, В. Садівничий. Збірник розрахований надослідників історії національно�визвольного руху, краєзнав�ців, учителів, студентів та всіх, хто цікавиться новітньою історі�єю України.Як один з рецензентів збірника у заході взяв участь головаСумського відділення Міжнародної громадської організації"Ми Українці" кандидат історичних наук, доцент Валерій Вла�сенко. Він наголосив на унікальності цього видання як регіо�нального та потребі в сучасній Україні широкої громадськоїініціативи як запобіжника виникненню авторитаризму.

***В літературній вітальні Сумського державного університетувідбувся "круглий стіл", присвячений Дню Соборності України.У ньому взяли участь науковці, викладачі, аспіранти місцевихвишів � Сумського державного університету, Української ака�демії банківської справи, Сумського державного педагогічно�го університету ім. А.С. Макаренка, представники політичнихпартій та громадських організацій, в тому числі й Міжнарод�ної громадської організації "Ми Українці". Обговорювалисяісторичні традиції та сучасні проблеми українського держа�вотворення. Учасники акції наголошували на великому істо�ричному та політичному значенні об'єднання Української На�родної Республіки та Західноукраїнської Народної Республікидля утворення соборної української держави.Голова Сумського відділення МГО "Ми Українці" кандидат іс�торичних наук, доцент Валерій Власенко розповів про відзна�чення Дня Соборності України нашими співвітчизниками, яківнаслідок бурхливих політичних подій 1917�1920 рр. опинили�ся в еміграції. Щороку у січні українські емігранти, незалежновід політичних уподобань, відзначали Акт Злуки УНР і ЗУНР тапроголошення Українською Центральною Радою незалежностіУкраїни (IV Універсал). Науковець навів приклади відзначеннясвята українськими емігрантами у Болгарії, Польщі, Румунії,Чехословаччині та Югославії в міжвоєнний період.

.http://ukr�puple.org

новини організацій

Сумське відділенняМГО "Ми Українці"розгортає роботу

Анджей Новак став лауреатом популярної польської газети