СВІТ - nas.gov.ua fileЦе вже українська історія, хоч і новітня:...

Це вже українська історія, хоч і новітня: 6 лютого 1996 року вАнтарктиці, на британській станції Фарадей, перейменованій вАкадемік Вернадський, було піднято український прапор. Ми ста#ли антарктичною державою, нині — однією з понад 40#ка, яка маєна далекому крижаному континенті свою постійну науковустанцію. З цієї нагоди у Державному агентстві з питань науки,інновацій та інформації України відбувся телеміст між пред#ставниками наукових кіл та дослідниками 15#ї антарктичної ек#спедиції, які працюють на станції.

— Сьогодні Україна не лише згадує сторінки своєї історії в Ан�тарктиці, а й креслить плани на майбутнє, адже 15�річний ювілейстанції Академік Вернадський розпочинається з реалізації Держав�ної цільової науково�технічної програми виконання досліджень Ук�раїни в Антарктиці на 2011—2020 роки, — сказав, відкриваючибрифінг, голова Державного агентства з питань науки, інновацій таінформації Володимир Семиноженко. — На часі перед країноюстоїть важливе завдання — як відповісти на виклики ХХІ століття.У цьому контексті інноваційний «портфель» Антарктиди — унікаль�ний. Саме на шостому континенті вирішуються найактуальніші пи�тання, від яких, без перебільшення, залежить доля людства: пошукрезервів питної води (в Антарктиді 90% світових запасів прісної во�ди) — це не менший стратегічний актив, ніж нафта і газ; вивченнявпливу атмосферних процесів у полярних регіонах Землі на загаль�ний стан довкілля; дослідження сейсмологічної активності; збере�ження ресурсів планети та унікальних форм життя.

На переконання керівника Держінформнауки, лідерство в ан�тарктичних дослідженнях — обов’язкова умова науково�техно�логічного лідерства всієї держави. А тому Антарктида може статидля України одним із тих полігонів, з яких ми почнемо інно�ваційний ривок.

Під час сеансу інтернет�зв’язку із станцією Академік Вернадсь�кий віце�президент НАН України Антон Наумовець зазначив, що

Академія наук завжди з нетерпінням очікує на результати до�сліджень, отримані мужніми українцями на крижаному континен�ті. «Те, що в Антарктиді (на російській станції «Восток». — Авт.)просвердлили льодяну товщу на 3720 метрів углиб, ще більшепідсилює наш величезний інтерес: що за інформація записана нацих історичних кернах? Сподіваємося, вона дасть змогу науковцямнаблизитися до розуміння, що ж відбувається з нашою матінкою�землею», — говорить академік Антон Наумовець. До речі, подібніроботи ведуться і на українській станції.

Директор Інституту геологічних наук НАН України, науковийдиректор Національного антарктичного наукового центру ПетроГожик пригадав наукові експедиції 90�х років в Антарктику. Тодівітчизняні дослідники отримали перші результати стосовно «по�ведінки» озонової дірки та парникових газів.

Закінчення на 4 стор.

н а у к ан а у к а

о с в і т ао с в і т а

т е х н і к ат е х н і к а

п р о г р е сп р о г р е с

Т Е М А

Інвестиції повиннімати нову якість«Хто оволодіє новими тех�

нологіями, той пануватиме

світом. Інші ніколи не вийдуть

із сировинного колоніального

стану», — сказав голова Дер�

жавного агентства з питань на�

уки, інновацій та інформації

України Володимир Семино�

женко, беручи участь у кругло�

му столі «Київщина. Перспек�

тиви інноваційної та інвес�

тиційної діяльності у 2011

році», повідомляє сайт Держ�

інформнауки.

Володимир Семиноженко

зазначив, що наскрізні стра�

тегії розвитку — від державної

до місцевої — потрібно насичу�

вати конкретними проектами,

які посилюватимуть конкурен�

тоспроможність. Серед таких

проектів — створення елек�

тронної системи розрахунків за

послуги ЖКГ, комплексні захо�

ди із енергозбереження, насам�

перед — перехід на новітні

освітлювальні прилади на ос�

нові світлодіодів, реалізація

програми електронного уряду�

вання. «Завдання держави з

модернізації мають поєднува�

тися з нашою ініціативою», —

сказав голова Держінформнау�

ки, наголосивши на принци�

повій важливості регіональної

складової інноваційного роз�

витку.

Він також підкреслив, що

вихід із кризи наразі пов’яза�

ний не стільки з фінансовою

стабілізацією, скільки з випе�

реджаючим науково�техноло�

гічним розвитком. Голова

Держінформнауки послався на

досвід провідних країн світу:

«Під час кризи компанії збіль�

шують удвічі інвестиції у тех�

нології завтрашнього дня. Так,

Nokia витрачає в рік 5,9 млрд.

євро на дослідження і розроб�

ки. І цей показник зростати�

ме». У той же час в Україні

впродовж останніх п’яти років

частка інвестицій у середньо�

та високотехнологічні галузі

становила не більше 2—3%.

«Звичайно, будь�який про�

ект — це інвестиції, але інвес�

тиції повинні мати нову якість.

Щось повторювати — це зайве

витрачання грошей. Інвести�

ційна складова повинна бути

сучасною, щоб ми вкладали ко�

шти у власну конкурентоспро�

можність», — зазначив Володи�

мир Семиноженко.

Участь у телемості взяли академіки НАН України Сергій КОМІСАРЕНКО, Антон НАУМОВЕЦЬ, Володимир СЕМИНОЖЕНКО, Петро ГОЖИК та директор НАНЦ Валерій ЛИТВИНОВ. Фото Євгена ЧОРНОГО

Українські полярники на станції Академік Вернадський

АнтарктикАнтарктика — як трамплін а — як трамплін для інндля інноовваційнаційногого ривко ривкаа

Україна відзначила 15#річчя антарктичної станції Академік Вернадський

Прем’єр�міністр України Микола Азаровдоручив Державному агентству з питань на�уки, інновацій та інформації України разом зіншими органами виконавчої влади (Держ�спецзв’язку, Держкомтелерадіо) підготуватипропозиції щодо розробки концептуальногопроекту урядового порталу, який би відпо�відав сучасному світовому рівню.

Портал буде побудовано за принципомєдиного вікна, де як окремі громадяни, так іпідприємці зможуть легко й швидко скорис�татися послугами адміністративної процеду�ри в режимі он�лайн, мати електронний до�ступ до адміністративних формулярів, подан�ня електронних файлів і он�лайн поверненняформулярів цілодобово сім днів на тиждень.

Урядовий портал також забезпечить опера�тивний доступ до відкритої інформації, яказнаходиться у відомчих інформаційних систе�мах, публікацію відомостей про держпослугита умови їх отримання, бланків форм, анкет,заяв, довідкових та методичних рекомендаційщодо їх заповнення, доступних роз’яснень длянепідготовленої категорії громадян.

Урядовий портал перебудують за принципом єдиного вікнаО Ф І Ц І Й Н О

СВІТСВІТ№ 5—6 (656—657) лютий 2011 Газета заснована у квітні 1997 р.

С Ь О Г О Д Н І В Н О М Е Р І :

2—3 стор. Що день грядущий нам готує?

4 стор. Конкурс проектів заДержавною програмою«Впровадження і застосування грід�технологій на 2009—2013 роки»

2 №5—6 лютий 2011св іт

Перед тим, як прийняти рішення, дізнайтесь, що з цього приводу

говорить наука.Дж. Уотсон,

лауреат Нобелівської премії за відкриття ДНК

Усвіті все ще вирує фінансово�економічна криза, остаточно

приборкати яку поки що не взмозі жодна країна, і наша — невиняток. Цілком можливо, щокриза матиме новий виток. Протебагато передових країн у боротьбіз нею та її наслідками роблятьставку виключно на науку. Такийвибір зробили США, Японія, де�які інші країни, зокрема, майжевсі країни ЄС. Вище керівництвоУкраїни, очевидно, теж хотіло бпочути певні рекомендації з бокунаукових організацій і, насампе�ред, НАН України.

Вона ж чекає дещо іншого, асаме: коли нарешті державні ор�гани та їх керманичі звернутьсправжню увагу на такий найваж�ливіший чинник розвитку будь�якої освіченої країни, яким є на�укова сфера та її рівень. У зв’язкуз цими очікуваннями, а такожпісля нещодавнього оприлюд�нення чергових і, що стало майжетрадиційним, не дуже втішнихцифр бюджету на 2011 рік меніздалося необхідним ще раз висло�витись щодо критичного і навітьнебезпечного для майбутньогоУкраїни стану, в якому опинивсяїї науково�технічний сектор.

Йдеться про кризу, яка почала вньому розвиватися набагато ра�ніше, продовжує поглиблюватись,охопивши і фундаментальну, іприкладну науку нашої держави.Для виходу з цієї кризи лідерикраїни мають проявити неабиякутверду політичну волю і вжитиенергійних та цілеспрямованихзаходів, щоб врятувати і зберегтите цінне, що створено сумлінноюпрацею багатьох поколінь учених.

Ще до недавніх часів наша на�ука витримувала конкуренцію знаукою таких країн, як Англія,Німеччина, Франція, а якщо й ус�тупала, то лише науці таких супер�держав, якими є Росія і США, дояких тепер стрімко долучаєтьсяКитай. При цьому ми трималисяна світовому рівні в багатьох на�прямах природничих і технічнихнаук, витрачаючи на них приблиз�но на порядок менше коштів.

Витоки наукової кризи йдуть ізпочатку 90�х років, коли часткаасигнувань на громадянську на�укову сферу була скорочена в ра�зи від характерного для радянсь�ких часів середньосвітового рівняблизько 2% ВНП до менше ніж

0,5% (стабільно 0,4% в останнєдесятиріччя). Більше того, всяісторія незалежності свідчить, щонаукова і освітня галузі, на жаль,вийшли із списку життєво не�обхідних для нашої держави, то�му скорочення фінансування наних вважається нормальним і ви�правданим, особливо зараз, колисвіт дійсно охопила важка криза.

Але таке ставлення до науки(не без «допомоги» державнихорганів) виникло набагато ра�ніше, коли, як мені здається, підгаслами короткочасності пе�рехідного періоду та на основіпомилкової тези про надмірнутехнократичність нашого сус�пільства і брак у ньому гума�ністичних, а також патріотич�них начал наука припинила гра�ти роль стратегічного пріоритетуУкраїни, а державні органи різ�них рівнів практично усунулисьвід керування науковою сфе�рою. Крім того, серед науково�освітньої спільноти не знайшло�ся представників, які змогли б уцей час довести протилежне, на�лагодили б конструктивнийпублічний діалог, щоб ті, від ко�го залежить напрямок розвиткудержави, зрозуміли згубністьподібного самоусунення.

У результаті, можна констату�вати: жодна галузь України не за�знала таких руйнівних наслідків.Сьогодні ми у відсотках ВНП ви�трачаємо на наукову сферу мен�ше, ніж нещодавно витрачалислаборозвинені у науковому від�ношенні Іспанія, Республіка Ко�рея, Португалія, а особливо —Бразилія, Індія, Австралія, Поль�ща тощо. У «підсумку» річнийбюджет НАН України становитьприблизно 2 млрд. гривень, або$250—300 млн., що менше бюд�жету дуже середнього амери�канського університету. Зазналивтрат потужні і всесвітньо відомінаукові школи, поступово дегра�дують навіть елітні академічніНДІ, відбувається розпад науко�вої інфраструктури, попри певнесприяння з боку Уряду невпинностаріє матеріально�технічна база.Рівень заробітної платні в науцізалишається настільки приниз�ливим, що в молоді не виникаєстимулів займатися нею, а тимбільше він не відповідає знан�ням, кваліфікації та здійсню�ваній ученими складній роботі.

У той же час світова практикадоводить: для нормального функ�ціонування науки середня зар�плата в цій галузі повинна пере�вищувати середню по країні в 2—2,5 рази (в радянські часи булосаме так). Варто також нагадати,

що країни ЄС, потрапити до чис�ла яких ми так прагнемо, маютьза Лісабонською конвенцією фі�нансувати наукові дослідження вобсязі не менше 3% ВВП, тобто в7—8 разів більше, ніж це робимоми. Величезні кошти почалавкладати в науку також Росія, десередня зарплата науковців втри�чі вища, ніж у нас. Ми ж поки щонебезпечно не квапимося...

Зазначені обставини зумовилипояву такого дуже образливогодля нас явища, як інтенсивний«відтік мізків», що тепер почи�нається вже після школи. Упринципі, воно характерне длявсіх розвинених країн, але за та�кою кількістю бажаючих, як унас, — лише для країн так звано�го третього світу.

Із власного досвіду викладачауніверситету можу оцінити, щоприблизно 70—80% випускниківприродничих факультетів взагаліне збираються працювати заспеціальністю і висловлюють ба�жання спробувати себе у бізнесіабо політиці, тобто вони втраченідля науково�інженерної діяль�ності. Решта, ще гірше, сподіва�ються працювати за фахом, алене в Україні, тобто втрачені длянашої науки. Останнє притаман�не також випускникам аспіранту�ри і відносно молодим, але вжесильним спеціалістам.

Як результат, маємо статисти�ку, за якою сьогодні значна час�тина докторів наук і майже поло�вина кандидатів перетнули пен�сійний вік, а середній вік на�уковців більшості інститутів на�ближається до 55 років. Попов�нення, що приходить до НАНУкраїни після університетів абоаспірантури, не компенсує ста�ріння її особового складу.

Взагалі склалася парадоксаль�на ситуація: держава вкладає до�сить великі кошти у підготовкумолодих фахівців, а потім вияв�ляється, що вони їй не потрібні.Ні, формально вакансії для нихє, але аспірантські стипендії абозарплати сміховинні, якщо несказати ганебні, надії на власнежитло немає, сучасного облад�нання обмаль, участь у міжна�родних конференціях примарна.Наукову молодь буквально виш�товхують за кордон.

З іншого боку, як свідчитьсоціологія, повага до роботи вче�них і розуміння ролі науки в про�гресі країни поступово дійшли вукраїнському суспільстві до ну�ля, що також не в останню чергупов’язано з їхнім низьким соці�альним статусом.

На мій погляд, головна причи�

на подібного становища полягає втому, що вжиті у 1991—92 рокахшокові заходи по неприпустимо�му скороченню державної під�тримки науки були несумірнимив порівнянні з можливостямиНАН України швидко адаптува�тися до нових умов існування устихійно виниклому ринковомусередовищі. Я вже не кажу про те,що фундаментальна наука — ос�новне призначення НАН України— взагалі не є і не може бути при�бутковою, а отже ринковою, га�луззю, бо працює на перспективу,інколи досить далеку.

У сучасному світі розвитоккраїн вже не диктується природ�ними ресурсами. Японія, Сінга�пур, Франція, Велика Британія,ФРН, Скандинавські країни —їхній достаток значною міроютримається на науково�техно�логічній галузі, а її слабкість по�роджує злиденність там, де ре�сурси навіть у надлишку — краї�ни Африки і Центральної Аме�рики, Ближнього Сходу. В Украї�ні збереження науки і освіти маєпринципове значення, оскількивисокий їх рівень завжди бувпритаманний нашому народу.Ресурсами Природа нас такожне обділила, але, як на мене, са�ме науки (в першу чергу, природ�ничі) могли б і повинні були бстати головним чинником на�шого економічного відроджен�ня, включаючи забезпечення по�літичної стабільності і соціаль�ного прогресу. Цивілізаційнийпоступ України, що спираєтьсяна високорозвинені науку, освітуі культуру, міг би і навіть мав бистати невід’ємною складовоюнашої національної ідеї.

Згадаймо історію. Вона вчить,що саме у періоди соціально�еко�номічних потрясінь здійснюва�лись нетрадиційні кроки в ор�ганізації або збереженні науки іосвіти. Наприклад, у період Пів�нічної війни імператор Петро Істворив Російську академію; підчас Французької революції Напо�леон Бонапарт заснував принци�пово новий, що став і є надзви�чайно престижним, навчальнийзаклад Еколь Політехнік; у най�важчі часи громадянської війнигетьман Павло Скоропадськийпідписав указ про створення Ака�демії наук в УНР; а під час Другоїсвітової війни Академія наукСРСР була повністю евакуйованана Схід разом із найважливішимидля країни оборонними заводами.Не буду нагадувати хрестома�тійний приклад, що саме завдякицьому Євген Оскарович Патонзміг винайти автоматичне зварю�вання корпусів танків, яке значноприскорило перемогу. Більше то�го, фінансування науки в СРСРпід час війни зросло на 30%, а зра�зу після війни — у 3—4 рази.

Водночас німецьке керів�ництво з недалекоглядних мірку�вань економії коштів не підтри�мало своїх фізиків, тим самим,на щастя, втратило можливістьстворити атомну бомбу раніше заамериканців. Ще одним наслід�ком нерозуміння важливостіцього сектору для держави сталавтрата Німеччиною світовоголідерства в науці, яке вона не мо�же відновити впродовж уже семидесятиліть, незважаючи на енер�гійні фінансові зусилля. Теперочевидно, що зникнення науко�

вих шкіл відбувається відносношвидко, а їх поява вимагає 3—4�х нових поколінь і тривалої ор�ганізаційної роботи.

Вітчизняна наука в роки неза�лежності відчула серйозні викли�ки, які поставили її на межу вижи�вання. Але «корабель» Академії начолі з його незмінним кермани�чем Борисом Євгеновичем Пато�ном витримав фінансові шторми іутримався на плаву, продемонст�рувавши вражаючу життєстій�кість. Президія НАН Українизмогла в рамках можливого вжитиефективних заходів для збережен�ня колективів інститутів і присто�сування їх до нових реалій. Зокре�ма, наукова сфера стала більшвідкритою для суспільства і більшдемократичною, розширилосьміжнародне співробітництво, зме�ншилось адміністрування і ві�дійшов у минуле ідеологічнийтиск на науковців. Зросла кіль�кість можливих джерел конкурс�ного фінансування, яке, правдукажучи, залишається вкрай недо�статнім, з’явилися селективні ме�тоди підтримки і видатних учених,і ще молодих, Кабінет Міністрівзатвердив (хоча і вкрай обмеже�ний) перелік державних науковихпрограм.

Проте не можна не визнати,що інтерес державних органів достану науки явно недостатній.Важко згадати, коли він серйознорозглядався КМ, ВР або РНБОУкраїни. Немає відповідних рі�шень, які б стосувались не заходівіз виживання, а стабільного існу�вання науки, виходу її на новийрівень, що відповідає сучасному, іоцінки перспектив. Іншими сло�вами, відсутні кроки із підсилен�ня, насамперед, фундаменталь�ної науки, які, незважаючи на туж саму кризу, демонструє світовікерівництво багатьох передовихкраїн, різко збільшуючи витратина науку.

Зокрема, фінансова підтрим�ка, хоча б у межах відсотків, виз�начених законом про науку Ук�раїни, має стати непорушнимзаконом. Але більш�менш до�стойне майбутнє вітчизняноїнауки залежить не стільки віддостатніх бюджетних вливань,скільки від попиту на результатинауково�дослідних і прикладнихрозробок з боку як державного,так і приватного промисловогосектору. Зараз, коли майже всіпідприємства мають власників,відчувається недосконалість на�шого законодавства, що не ство�рює привабливі умови для бізне�су, який хотів би інвестувати унауково�технічну та інновацій�ну діяльність. Бракує нетриві�альних законотворчих актів, якідозволили б підвищити наш на�уково�виробничий потенціал.Навпаки, заохочуються прива�тизація, торгівля, імпорт�екс�порт, але відсутні преференціїдля високотехнологічного ви�робництва, критичного для роз�витку науки і техніки.

Інколи можна почути: деякінапрями у нас погано розвинуті,тому треба будь�яким чином за�робляти гроші, на які купуватинеобхідні технології. Це глибокохибне твердження — ніхто непродасть технології, що мають,скажімо, відношення до безпеки.Яскравий приклад — коли вСРСР у 30�ті роки минулого

П И Т А Н Н Я Р У Б А

Фундаментальна наука працює на перспективу, інколи досить далеку...

Що день грядущий нам готує?

Академік НАН України Вадим ЛОКТЄВ

Фо

то Є

вге

на

ЧО

РН

ОГО

3№5—6 лютий 2011 св іт

У Всесвітній день боротьби зраком, покликаним зосередитиувагу всіх ланок суспільства напопередженні та ранній діагнос�тиці одного з найскладніших за�хворювань сучасності та поліп�шенні якості життя онкологічниххворих, у Всеукраїнському прес�центрі УКРІНФОРМу відбувсякруглий стіл «Інститут експери�ментальної патології, онкології ірадіобіології ім. Р. Є. КавецькогоНАН України — в контексті су�часної стратегії вирішення про�блеми раку».

Його учасники — вчені Інсти�туту експериментальної пато�логії, онкології і радіобіології ім.Р. Є. Кавецького НАН України(ІЕПОР), представники гро�мадських організацій, керівникизагальноосвітніх шкіл Києва,студенти вищих навчальних за�кладів — обговорили питання,що складають основу Все�світньої декларації з боротьбипроти раку, зокрема щодо роз�робки новітніх технологій ран�ньої та диференційної діагнос�тики онкозахворювань, а такожпідвищення рівня інформова�ності суспільства про них.

Онкопатологія вже давно пе�рестала бути тільки медико�біологічною проблемою. Теперце величезна соціальна тасоціально�економічна пробле�ма, бо значних коштів, що виді�ляються державою на її роз�в’язання все одно не вистачає. Утой же час, за даними Міжна�родної агенції боротьби з раком,близько 40 відсотків онкопато�логій можна було б попередити,а третину онкохворих — виліку�вати. Сьогодні є технології ісподівання на те, що ця страшнапроблема, яка була чумою не од�ного століття, кінець кінцем уХХІ столітті буде подолана.

На цьому наголосив директорІнституту експериментальноїпатології, онкології і радіобіо�логії ім. Р. Є. Кавецького НАНУкраїни Василь Чехун. Поприте, що інститут уже півстоліттядосліджує природу раку, ніхто небереться стверджувати, що є йо�го першопричиною. Існують де�сятки теорій (вірусна, генетич�на, епігенетична тощо) виник�нення раку, але однозначно ска�зати, що працює та чи інша —неможливо. Тому науковці по�глиблюють пошук у напрямкувиявлення причин перетворен�ня нормальної клітини у зло�якісну, а на засадах нових знаньпро зміни в клітині дуже швидкоз’являються нові технології діаг�ностики і цільової терапії зло�якісного процесу.

Одночасно з науковими до�слідженнями в інституті працю�ють над технологіями, спрямова�ними на зниження техногенногонавантаження організму. Є дані,що впродовж останнього сто�ліття в організмі людини з’яви�лося понад 500 нових сполук, непередбачених природою. За�побігти їхньому негативномувпливу допоможе сорбційна де�токсикація — важливий напря�мок у профілактиці раку.

— Але ми зрозуміли, що іпізнання пухлинного процесу, ірозробка засобів упередженняраку недостатні для того, щобефективно боротися з поширен�

ням онкопатології на загально�державному рівні, — говоритьакадемік НАН України ВасильЧехун. — Знаючи, що 40% за�хворювань можна було б уник�нути, почали шукати ще незадіяну ланку, яка б працювалана зменшення відсотків хворих.Це — громадські організації, за�гальноосвітні та вищі навчальнізаклади, на які ми, науковці, по�кладаємо величезну надію вконтексті загального суспільно�го підходу до вирішення склад�ної проблеми.

Торік напередодні 10�ї річниціДня боротьби проти раку та з на�годи 50�річчя ІЕПОР у рамкахпроекту «Єдність проти раку» на�уковці інституту розробили та пе�редали одній із столичних шкілцикл просвітницьких лекцій з он�кології. Учений переконаний, щотаку профілактичну діяльність се�ред молоді треба починати не зішколи, а ще з дитячого садка. Вінзакликав представників різнихорганізацій «включити новий ме�ханізм, який не існував раніше»,знайти свою нішу, яка сьогодніпрактично ніким ще не зайнята, вцій важливій справі. Проте, за йо�го словами, ефект від такого ме�тоду не відчуємо вже завтра.Можливо, він з’явиться лише че�рез десять років. Але це буде новездорове покоління людей — щас�ливе і багате.

Президент Всеукраїнської гро�мадської організації «Розрада»,кандидат психологічних наукВалентина Бондаровська наго�лосила на психологічному ас�пекті проблеми раку. За її слова�ми, погана екологія і стреси —великі чинники онкологічнихзахворювань. «У Європі є такийтермін «київський синдром» —вирубування зелених насадженьу місті, внаслідок чого наша сто�лиця вже далеко не в десятцінайзеленіших європейських міст,— зазначає науковець. — Киянипостійно «воюють» за дерева. Якпсихолог, можу сказати: колилюдина живе в красі — рівень їїстресу знижується».

Психолог Валентина Бонда�ровська переконана, що в нашо�му житті чимало проблем черезте, що ми самі погоджуємосяпогано жити. Як приклад, наво�

дить Запоріжжя, центральнийпроспект якого «пробігає» ли�шень за 500 метрів від «За�поріжсталі». Сьогодні відсотоконкологічних захворювань уцьому місті — один із найвищихв Україні.

Учасниця круглого столу по�рушила також питання не�обхідності психологічної підго�товки лікарів в онкологічномуконтексті. Чому українці рідкоприходять на профілактичнийогляд до онколога? Тому, що бо�яться почути страшний діагноз.Необхідна довіра і переконання,що рак — не вирок. Прогнос�тично�позитивні стосунки ліка�ря і пацієнта, де ми поки що (чо�го гріха таїти!) не позбулися по�страдянського ставлення до хво�рих, можуть зробити багато за�для успішного лікування.

Про співпрацю науковцівІЕПОР та освітян розповіла ди�ректор ЗОШ №286 м. КиєваЛюдмила Марченко. Із 2003 ро�ку цей навчальний заклад пра�цює в рамках проекту «Школасприяння здоров’ю», що має наметі не лише дати певну сумузнань, а зробити дитину успі�шною. «Майбутнє покоління си�дить за партами, і завдання вчи�телів — сприяти їх освіченості вусіх загальнолюдських сенсах, —говорить Людмила Марченко. —Ми повинні дбати про культуруздоров’я, що визначає життєвінавички дитини, у формуванніяких чільне місце відводитьсяпрофілактиці. Школа має актив�но пропагувати здоровий спосібжиття».

Директор розповіла, що її ко�леги із задоволенням відгукну�лися на участь у проекті «Єд�ність проти раку». Загальновідо�мо, що поінформований — зна�чить захищений. Отриману ізперших рук (науковців) інфор�мацію, педагоги адаптують доучнів молодших, середніх і стар�ших класів.

У свою чергу школярі вже ма�ють досвід допомоги онкохво�рим дітям. Вони проводять тра�диційні благодійні ярмарки, а закошти, вилучені від реалізаціївласноруч виготовленої про�дукції, купують і передають удитяче відділення міської онко�

логічної лікарні катетери, систе�ми переливання крові тощо. Уп�родовж трьох років учні школи№286, що в Голосієво, заробилидля таких благодійних цілейблизько 40 тисяч гривень!

На запитання кореспондента«Світу» про доцільність розробкинауковцями своєрідної пам’ят�ки, як не захворіти на рак, дирек�тор Інституту експериментальноїпатології, онкології і радіобіо�логії ім. Р. Є. Кавецького НАНУкраїни Василь Чехун погод�жується, що така інформаційнапам’ятка, дійсно, потрібна, хочавиписати її конкретно для кож�ного надзвичайно складно. «Мизаймаємо активну позицію всуспільстві і зовсім не хочемо за�лишати свої знання в архіві. Томуй шукаємо потенційних парт�нерів. І першими повинні бутиколеги�клініцисти, які б застосо�вували наші розробки», — гово�рить академік.

Сьогодні науковці ІЕПОРпрацюють над створенням від�ділення інституту на базі потуж�ного Донецького онкологічногоцентру під керівництвом ака�деміка НАМН Г. В. Бондаря. Та�ка співпраця передбачає і про�філактичні проекти, в яких бу�дуть максимально враховані всіможливі пункти з первинної,вторинної і третинної профілак�тики. Крім того, профілактикиіндивідуальної, загальносуспіль�ної та профілактики профе�сійного раку. Нині таку роботурозпочато щодо пухлинних за�хворювань молочної залози.

Заступник директора однієї ізстоличних гімназій розповіла,що школи часто отримуютьпам’ятки з профілактики тубер�кульозу, грипу та інших захворю�вань, і погодилася із журналіста�ми, що добре було б мати па�м’ятку про те, як убезпечити се�бе від раку. Вона, до речі, подя�кувала керівництву Інститутуімені Кавецького за цікаві мину�лорічні заходи для шкільної мо�лоді, що відбувалися під час Фе�стивалю науки, і передала про�хання учнів, педагогів і батьківщодо продовження такої роботи.

Марія ВОЛИНСЬКАФото Євгена ЛАСТОВЕЦЬКОГО

Близько 40 відсотків онкопатологій можна попередити, а третину онкохворих — вилікувати

А К Т У А Л Ь Н О

Під час роботи круглого столу. У центрі — кандидат біологічних наук Любов БУЧИНСЬКА та академік НАН України Василь ЧЕХУН

століття вивчалися сутофундаментальні питання будовиядра, які багатьом чиновникамздавалися відірваними від реаль�ного життя і потреб пересічногогромадянина. Якби ці роботиприкрили, припинивши фінансу�вання, зрозуміло, до чого б цепризвело. І тепер з причини кри�зи ми чуємо пропозиції щодозменшення підтримки науки (утому числі через суттєве скоро�чення кількості державних про�грам або зменшення їх фінансу�вання), хоча на Заході прямо про�тилежний підхід. Невже не зро�зуміло, що неможливо утрима�тись серед передових держав (вжене кажучи про входження до«двадцятки»), виділяючи на наукуу 30—50 разів менше коштів?Крім того, подібна фінансоваполітика повністю суперечитьпроголошеному курсу на інно�ваційний розвиток країни, де,тим не менш, інтелектуальне зба�гачення нації продовжує вважа�тися таким, яким можна нехтува�ти у складні часи. Впевнений, щобільшість моїх колег рішуче ізцим погодитися не може.

Треба прийняти і низку невід�кладних законів, які б стимулюва�ли виробничників до переозб�роєння власних підприємств нанові технології, тоді наша країнаотримає непогані перспективи і вгалузі електронної техніки, і вінформаційних технологіях, і всфері наноіндустрії, що швидкозароджується. Усе це ми не маємоправа проспати. Для цього не�обхідна продумана державна стра�тегія, що враховує і митні, і подат�кові пільги для експорту науково�технологічних виробів. Нам не�обхідно твердо усвідомити: є речі,без яких країна неминуче опи�няється серед «третіх» країн — цевласні електроніка і комп’ютернітехнології, без чого ніякі інно�ваційні прориви неможливі.

Наукові кадри також маютьпринципове значення, тому за�кони, які б викликали у молодихучених (включаючи тих, хто вжеотримав позиції за кордоном) ба�жання працювати саме в Україні,конче потрібні нам як першочер�гові. Для цього одним із кроківмогла б стати підтримка тихвітчизняних учених, які успішнопрацюють із молодими, оскількироль лідерства в науці, що веде достворення нових шкіл, неможли�во переоцінити. Кількість справ�жніх лідерів у кожному напряміневелика, а рівномірна шкала усистемі оплати, яка не заохочуєдо такої праці, також, гадаю, єоднією з причин, що примушуєбагатьох науковців їхати за кор�дон. Кричущою, повторю, зали�шається проблема житла (хоча бслужбового) для молодих док�торів і кандидатів наук.

Отже, проблем чимало і змі�нити ситуацію на краще можналише шляхом прийняття кон�кретних рішень за особистимвтручанням представників най�вищого керівництва країни. Упротилежному випадку їхнюбездіяльність не можна буде анізрозуміти, ані виправдати...

Можна було б висловитися йпо інших питаннях, але, меніздається, головне сказано. По�гляд, що представлений вище,відображає власну думку автора,хоча більшість питань неоднора�зово обговорювалася з колегами,а також порушувалася на засідан�нях Президії НАН України.

Вадим ЛОКТЄВ,академік НАН України

4 №5—6 лютий 2011св іт

У К Р А Ї Н А І С В І Т

Японські вчені пропонують співпрацю

в галузі IPS'клітин Під час офіційного візиту

Президента України до Японіївідбулася його зустріч з рек�тором Кіотського університе�ту, провідними викладачами,вченими та студентами.

Фахівці університетськогоЦентру досліджень IPS�клі�тин під керінвицтвом профе�сора С. Яманака, презентува�ли для української делегаціїнові технології, які допомага�ють у боротьбі з онкологічни�ми захворюваннями. У своючергу професор Яманака за�значив, що очолюваний нимцентр зацікавлений у спів�праці з українськими науко�вими установами, зокрема зпідготовки наших учених вЯпонії.

За повідомленням Посоль�ства України в Японії, на по�чатку лютого у провідній газеті«The Daily Yomiuri» з’явиласяінформація стосовно передачімайнових прав на патент у га�лузі індукованих плюрипо�тентних стовбурових клітинвід американської фармацев�тичної компанії «iPierian Inc.»до Кіотського університету,щоб уникнути суперечки зпрофесором Яманака. Аджесаме він у 2006 році винайшовунікальну технологію генеру�вання стовбурових клітин, якапередбачає їх відтворення зішкіри людини та вважаєтьсяодним з основних методівмайбутньої відновлювальноїмедицини. Тепер професорЯманака сподівається, що на�решті створені умови для того,щоб зосередитися на подаль�ших дослідженнях, розробці тапросуванні лікарських засобів.

Видання зазначає, що аме�риканська компанія передалапатент без будь�яких фінан�сових платежів. У той же часКіотський університет уклавліцензійну угоду, яка надаєневиключні права «iPierianInc.» на використання патен�ту для подальшого проведен�ня дослідження та розробкиліків.

ЗАСНОВНИКИ:

Міністерство освіти і науки УкраїниНаціональна академія наук УкраїниДержавний комітет України з питань науки,інновацій та інформатизаціїГолова наглядової ради —

академік НАН України Борис ПАТОН

Головний редактор Людмила ФІСЮН

Індекс газети «Світ» — 40744Реєстраційне свідоцтво КВ №2497 від 4 квітня 1997 р.

Адреса редакції:

01601, МСП, Київ"601, бульв. Т. Шевченка, 16, к. 111"а

Телефон/ факс 246"39"15

E!mail: svit@dknii.gov.ua www.nas.gov.ua/svit

Відповідальність за достовірність інформації та

реклами несуть автори та рекламодавці

Редакція не завжди поділяє позицію авторів

публікацій

Зам. 3

Газету віддруковано у ПП «Фірма «Гранмна»

св іт

Укиївській книгарні «Є» від�булася фінальна церемонія

книжкового рейтингу «ЛітАк�цент року 2010». Премія присуд�жується в двох номінаціях: «Ху�дожня література» та «Літерату�рознавство». Також рейтинг пе�редбачає антипремію — «Золотубульку» — за книгу�невдаху року.

За підсумками кількох етапівоцінювання журі обрало «корот�кий список», трьох претендентівна перемогу в художній літера�турі. Ними стали поет і видавецьІван Малкович із книжкою «Всепоруч», Тарас Прохасько з «Бо�такЄ» та Андрій Содомора —

переможець у цій номінації з ви�данням «Сльози речей».

У номінації «Літературознав�ство» перемогла канадськадослідниця українського поход�ження Ірина Макарик із книж�кою «Перетворення Шекспіра.Лесь Курбас, український мо�дернізм і радянська культурнаполітика 1920�х років». Середінших претендентів — ЯрославПоліщук та Людмила Тарна�шинська.

На виконання Постанови Ка�бінету Міністрів України №1020 від23 вересня 2009 року Національнаакадемія наук України оголошуєконкурс наукових і науково�тех�нічних проектів, спрямованих на ви�конання у 2011 році завдань Дер�жавної цільової науково�технічноїпрограми «Впровадження і застосу�вання грід�технологій на 2009—2013 роки».

Умови, порядок проведенняконкурсу та форма запиту научасть у конкурсі, а також кон�

тактні телефони для отриманнядодаткової інформації розміщеніна веб�сайті Державної програмиhttp://grid.nas.gov.ua.

Останній день подання за�питів на участь у конкурсі — 6березня 2011 року.

Державний комітет України з питань науки, інновацій таінформатизації оголошує конкурспроектів на виконання у 2011—2012 роках науково�технічнихробіт за Державною цільовою на�

уково�технічною програмою впро�вадження і застосування грід�технологій на 2009—2013 роки,затвердженою постановою Кабі�нету Міністрів України від 23 ве�ресня 2009 року № 1020.

Конкурс оголошується з 14лютого до 11 березня 2011 року.

Детальна інформація — наофіційному сайті Державногокомітету України з питань науки,інновацій та інформатизації(www.dknii.gov.ua) та на веб�сайтіПрограми (http://grid.nas.gov.ua).

У В А Г А ! О Г О Л О Ш Е Н О К О Н К У Р С

«ЛітАкцент року 2010» назвав переможцівП О Д І Я

А після перевірки хімічногоскладу домішок у льодовомукерні фахівці з Інституту МаксаПланка підтвердили припущен�ня українських науковців про те,що виявлені фреони, які вважа�лися антропогенного походжен�ня, мають вік 4,5—5 тисяч років.

— Останні наші експедиціїдали нові цікаві результати. Зними виходимо на міжнароднийрівень і отримуємо запрошеннядо співучасті в нових проектах,— продовжує вчений. — Біо�розвідка — надзвичайно важли�вий напрям, в якому вже маємохороші результати щодо біо�логічно активних речовин. Цене тільки науковий здобуток, а йпрямий шлях до практичних за�стосувань, насамперед до роз�робки нових ліків.

За словами академіка ПетраГожика, успіхи українських на�уковців в Антарктиці — одні з не�багатьох у тих сферах, якими Ук�раїна може пишатися у світі.«Держави, що проводять антарк�тичні дослідження, вважаютьсяпередовими в технологічномуплані, тому ми намагаємося три�мати цю високу планку, започат�ковану ще першими експе�диціями», — сказав він.

Начальник станції АкадемікВернадський, співробітник Ра�

діоастрономічного інститутуНАН України Андрій Залізовсь�кий, який очолює ювілейнийзагін зимівників, назвав значу�щою подією приєднання 15років тому України до антарк�тичного клубу держав. За йогословами, Академік Вернадськийсьогодні — потужна комплекснанаукова обсерваторія, що даєзмогу Україні входити в лідиру�ючу групу антарктичних країн.

— Попри те, що наш загінзимівників склав лише 10 осіб,ми не скоротили кількість на�укових напрямів. Ювілейна екс�педиція підходить до завершен�ня, практично всі завдання, щостояли перед нами, виконали.Узагальнюємо результати, пи�шемо звіти, готуємося до повер�нення на батьківщину, — відра�портував із шостого континентуАндрій Залізовський.

А в Україні перейняти вахту15�ї антарктичної експедиції го�тується наступний загін — 11полярників. Як сказав директорНаціонального антарктичногонаукового центру Валерій Лит�винов, економічні проблеми вкраїні не дають змоги підтриму�вати наукові напрями антарк�тичних досліджень у кількості 14зимівників.

— Із 2 січня почала вступати усвої права 16�та антарктична —сезонний загін біологів, а 1 лю�

того на УАС вилетів другий се�зонний загін у складі 4�х осіб. —повідомив директор НАНЦ. —Метеорологи введуть в експлуа�тацію нову метеостанцію, яказамінить стару британську, гео�лог проведе зйомки рельєфу днапоблизу берегів Антарктичногопівострова, а співробітникКиївської політехніки з факуль�тету приладобудування оглянестанцію на предмет її мо�дернізації (з метою визначенняпріоритетних напрямів подаль�шої модернізації УАС Антарк�тичний центр уклав відповіднуугоду з «КПІ»).

Валерій Литвинов розповів,що крім наукових досліджень на

українській станції плануєтьсявстановити капличку, збудовану(на позабюджетні кошти) спіль�но з росіянами та білорусами. ДоНАНЦ звернулася група грома�дян з проханням встановити наантарктичній землі бюст ТарасаШевченка. Така ініціатива буласхвально сприйнята, однак, якзауважив директор центру, нашостому континенті повиненз’явитися ще один пам’ятник —першому президенту Україн�ської академії наук, чиїм іменемназвано станцію, — ВолодимируВернадському.

Ірина НІКОЛАЙЧУКФото НАНЦ

Антарктика — як трамплін для інноваційного ривкаЗакінчення. Початок на 1 стор.

Відкрийте

свій

Вартість передплати

на півроку — 27 грн. 66 коп.

на три місяці — 13 грн. 83 коп.

на місяць — 4 грн. 61 коп.

Передплатний індекс

в усіх відділеннях зв’язку 40744Триває передплата

на 2011 рік на газету «Світ»

ТТррииввааєє ппееррееддппллааттаа

ннаа 22001111 рріікк ннаа ггааззееттуу ««ССввіітт»»

Новий 2011 рік десятеро зимівників ювілейної експедиції зустріли в Антарктиці

Претенденти на перемогу в художній літературі: Іван МАЛКОВИЧ, Андрій СОДОМОРА, Тарас ПРОХАСЬКО. Фото Євгена ЧОРНОГО

Конкурс наукових і науково�технічних проектів за Державною цільовою науково�технічною програмою «Впровадження і застосування грід�технологій на 2009—2013 роки»