ккарбонові кислоти

Тема уроку:«Карбонові кислоти.

Естери. Жири. Мило.»

Цілі:

• Карбонові кислоти,як похідні добування естерів,жирів та мила.

• Реакція естеріфікації.• Властивості естерів та значення їх в промисловості та

побуті• Роль жирів у життєдіяльності людини• Класифікація жирів• Будова молекули• Фізичні властивості• Хімічні властивості• Добування• Застосування• Мило.

Карбонові кислоти

Природні Синтетичні( входять до складу ( добуті в рез. хім. синтезу)

рослин, тварин)

Нижчі Вищі

Тверді речовини Білого кольору Нерозчинні у воді

C15H31COOH пальміноваC17H35COOH стеаринова

C17H33COOH олеїнова

Однією з важливих хімічних властивостей карбонових кислот є реакція

естерифікації

Естери - сполуки із загальною формулою R-COOR ', де R і R' - вуглеводні радикали

Естери можуть бути отримані при взаємодії карбонових кислот зі спиртами (реакція естерифікації).

• Естери нижчих карбонових кислот і нижчих одноатомних спиртів мають приємний запах квітів, ягід і фруктів.

• Естери вищих одноосновних кислот і вищих одноатомних спиртів - основа природних восків.

• Наприклад, бджолиний віск містить естер пальмітинової кислоти і міріцілового спирту (міріцілпальмітат) CH3(CH2)14–CO–OCH2(CH2)29CH3.

"Одежда украшает внешность, а духи отражают внутренний мир..."

Жак Польж, парфюмер фирмы Шанель

Види запахів : ГІРКІ : герань, лимон, мандарин , півонія , бузок,флердоранж (квітка апельсина) .ТОНКІ : акація, геліотроп, ірис, левкой , магнолія , мімоза , настурція , півонія, троянда. солодкуватий : акація, мандарин, тубероза, ваніль. ЗЕЛЕНІ : гвоздика , фіалка (листя), нарцис, гальбанум (смола ) мирра . ТЕПЛІ : акація , запашний горошок , персик , сандал , тубероза , жимолость , тварини ТЯЖКІ : гвоздика, ладан , лілія , пачулі, тубероза, ладан. ? o ПРЯНІ : жасмин , пачулі, цикламен, кориця, гвоздика, ветивер ( коріння), ладан. ЗАПАХ ШКІРИ , ТЮТЮНУ :отримують з безсмертникаТВАРИНИ запахи: Сіра амбра - заліза кашалота виділяє секрет, який дає живий, теплий

ЖириЖири Жири - естери гліцерину та вищих

одноатомных карбоновых кислот.

Загальна назва таких з'єднань - тригліцериди. До складу природніх тригліцеридів входять

залишки насичених кислот (пальмітинової CC1515HH3131COOHCOOH, стеарінової CC1717HH3535COOHCOOH) та ненасичених (олеїнової CC1717HH3333COOHCOOH, линолевої CC1717HH2929COOHCOOH).

Класифікація жирів:

Тваринні:

вершкове масло,

сало,

риб’ячий жир.

Рослинні жири :

оливковa олія ,

соняшникова,

кукурудзяна,

соєва ,

пальмова ,тощо.

РацРаціон харчуванняіон харчування

БілкиБілки ЖириЖири ВуглеводиВуглеводи

2а, 2б2а, 2б 11 4б, 54б, 5

Фізичні властивості жирів:

• Жири не розчинні у воді

• Густина їх менше 1г/см3

• Тверді- жири,рідкі- олії.

• У жирів низькі температури кипіния.

Хімічні властивості жирів:

• Гідроліз ( омилення з водою та лугами).

• Гідратація жирів :CH3

CH3

CH3

Жири добувають:

• Витаплюванням

• Экстрагуванням

• Пресуванням

• Сепаруванням

• Гідруванням жирів в

техніці.

Похідні карбонових кислот

Тваринні жири — давня й досить цінна сировина миловарної промисловості. Вони містять до 40 % (насичених) жирних кислот. Штучні, тобто синтетичні, жирні кислоти одержують з парафіну нафти шляхом каталітичного окиснення киснем повітря. У спрощеній формі реакцію можна описати таким рівнянням

Виробництво мила

У господарське мило синтетичні кислоти вводять у кількості 35-40 %. Для виробництва мила також застосовують нафтенові кислоти, що виділяють у процесі очищення нафтопродуктів (бензину, гасу та ін.);У виробництві мила давно використовують каніфоль, яку одержують у процесі переробки живиці хвойних дерев. Каніфоль складається із суміші смоляних кислот, що містять у ланцюзі близько двадцяти атомів Карбону. До рецептури господарського мила зазвичай додають 12-15 % каніфолі від маси жирних кислот, а до рецептури туалетних мил — не більш ніж 10 %. Уведення каніфолі у великих кількостях робить мило м’яким і липким.

Процес виробництва мила складається з хімічної та механічної стадій. На першій стадії (варіння мила) одержують водний розчин солей Натрію (рідше — Калію) жирних кислот або їхніх замінників (нафтенових, смоляних). На другій стадії здійснюють механічну обробку цих солей — охолодження, сушіння, змішування з різними добавками, обробку й пакування.Якщо мило виготовляють із тваринних або рослинних жирів, то з розчину після відокремлення ядра виділяють гліцерин, що утворюється в результаті омилення.

Для одержання особливо чистого і світлого мила його очищують (шліфують): знову переводять у розчин, кип’ятять з гарячою водою й удруге висалюють. У результаті шліфування мило набуває більшої однорідності, низької в’язкості й належної пластичності.Для виготовлення туалетного мила в очищеному ядровому милі знижують уміст води від 30 до 12 %. Потім у нього додають парфумерні віддушки, підбілювач типу TiО2, барвники та ін. Гарні сорти туалетного мила містять до 50 % мила, одержаного з імпортної кокосової або пальмової олії. Кокосова олія добре розчиняється в холодній воді й характеризується високим піноутворенням. Іноді туалетне мило містить до 10 % вільних жирних кислот. Найдорожче туалетне мило цілком виготовляють із кокосової олії.

Синтетичні мийні засоби

• Наразі хімічна промисловість виробляє чималу кількість різних синтетичних мийних засобів (пральних порошків). Найбільше практичне значення мають сполуки, що містять насичений вуглеводневий ланцюг з 10-15 атомів Карбону, так чи інакше зв’язаний із сульфатною або сульфонатною групою, наприклад:

• Виробництво синтетичних мийних засобів базується на дешевій сировинній базі, точніше — на продуктах переробки нафти й газу. Вони зазвичай не утворюють малорозчинних у воді солей Кальцію й Магнію.

• Отже, багато які із синтетичних мийних засобів однаково добре миють як у м’якій, так і у твердій воді. Деякі засоби придатні для прання навіть у морській воді. Синтетичні мийні засоби діють не лише в гарячій воді, як це відбувається з господарським милом, але й у воді з порівняно низькими температурами, що важливо для прання тканин зі штучних волокон. Зрештою, концентрація синтетичних мийних речовин навіть у м’якій воді може бути набагато меншою, ніж концентрація мила, одержаного з жирів. Синтетичні мийні засоби зазвичай є досить складною композицією, оскільки до їхнього складу входять різні добавки: оптичні підбілювачі, хімічні підбілювачі, ферменти, піноутворювачі, пом’якшувачі.

Дослід №1 (Вода з-під крану):

• 1 стаканчик- з милом; 2- з пральним порошком(Гала); 3- засіб для миття посуду(Фейрі); 4- шампунь

• Висновок: піна утворилася у всіх стаканчиках, найменше у першому, найбільше у третьому.

Дослід №2 (Кип’ячена вода):

• Змішуємо все у такій же послідовності, як і в досліді №1

• Висновок: склад піниться краще, найбільша піна у третьому стаканчику

Дослід №3 (Солона вода):

• Висновок: склад майже не вспінюється

Дослід №4 (Вода із содою):

• Висновок: Внаслідок змішування піни утворилось дуже мало. Найбільше її у зразках 3 і 4.

Дайте відповідь:• 1. Функціональну группу -СООН

містять молекули . . . 1 : естерів; 2 : простих ефірів 3 : спиртів; 4 : альдегідів 5 : кетонів; 6 : карбонових кислот

• 2. Какая из приведенных структур соответствует молекуле жира?

• 3. Яка речовина утворюється при окислюванні пропаналю? 1 : пропанол 2 : пропіловий естеро цтової кислоти 3 : пропіонова кислота 4 : метилетиловый эстер

• 4. Етилацетат можна добути при взаємодії . . . 1 : метанол + мурашина кислота 2 : этанол + мурашина кислота 3 : метанол + оцтова кислота 4 : этанол + оцтова кислота

Застосування жирів

Рефлексія

Домашнє завдання:

• Прочитати §

• Виконати завдання: