Жінки на військовій службі

ЖІНКИ НА ВІЙСЬКОВІЙ СЛУЖБІ:

ЗАРУБІЖНІ ТА ВІТЧИЗНЯНІ РЕАЛІЇ

(для подіумної дискусії)

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

СЛУЖБИ ЖІНОК У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ

У більшості країн світу служба жінок в армії базується на

добровільних засадах.

Вважається, що чи не вперше в світі жінки у можливості служити у війську стали рівними з чоловіками

ще в Канаді в1895 році.

Їх брали на військову службу в мирний час не тільки в структури

забезпечення, але й у бойові частини.

Ухвалення в 1985 році закону про права людини сприяло тому, що

жінкам стали доступні 75% військових спеціальностей.

У Великобританії у складі Збройних сил у 1917-1919 рр. були сформовані

Жіночі королівські військово-повітряні сили, Королівський

допоміжний корпус Військово-морських сил і Жіночий

автотранспортний легіон. Після зняття багаторічної заборони в 1990 р. жінкам було дозволено служити у

ВМС, а в травні 2012 р. вперше в історії країни жінка стала

командиром бойового корабля. З 2013 р. жінки почали служити на

підводних човнах. В даний час чисельність жінок в армії становить близько 10% від загального числа

військовослужбовців.

У США жінки були допущені до військової служби в 1942 р., коли на

додаток до корпусу медичних сестер, створеному в 1901 р. була

сформована жіноча допоміжна служба сухопутних військ.

На даний час жінки складають близько 20% особового складу

американських збройних сил. Жінки-військовослужбовці повністю

зрівняні в правах з чоловіками. Вони приймаються на службу у віці 17-18

років, обов’язковою умовою є наявність середньої освіти.

Мінімальний термін контракту – два роки. Добровольцям надається

право вибору роду військ, спеціальності, а також місця служби.

У 2011 р. було знято заборону для жінок на службу в підводному флоті. Сьогодні американські жінки задіяні

у всіх родах збройних сил, крім частин спеціального призначення.

З 2014 р. вони можуть перебувати на лінії фронту.

У Франції жінки служать в армії з 1939 р. Сьогодні французька армія сама “фемінізована” у Європі, адже

понад 22% службовців – жінки. Вони служать практично у всіх

військах, крім іноземного легіону, морської піхоти та екіпажів

підводних човнів. З 1995 р. їм дозволено пілотувати всі

види літаків. З 2014 р. жінки можуть брати участь

в бойових діях.

У ФРН в 1975 р. жінкам було надано право служити в бундесвері в

санітарних військах.

У 2001 р. вони отримали можливість проходити службу в бойових

підрозділах.

На даний час службу за контрактом проходять 19 тис. жінок (10% всього особового складу), які допускаються

до всіх видів військових спеціальностей.

У Швеції прийом жінок на службу на добровільній основі дозволено в 1980 р. Закон гарантує їм рівні з

чоловіками можливості по заняттю будь-яких посад. Сьогодні жінки складають близько 10-15% від

загальної кількості призовників. На службу жінки приймаються віці

18-25 років (у ВПС до 23 років). Жінки-військовослужбовці активно

залучаються до участі в міжнародних миротворчих операціях

за межами території країни.

В Іспанії жінки служать в армії нарівні з чоловіками.

В 1989 р. були зняті всі обмеження (раніше жінки не могли служити в

бойових частинах і спеціалізувалися в основному в галузі медичного та

інженерного забезпечення).

На даний час частка жінок становить близько 14% від усього особового

складу ЗС країни.

Привабливіші умови проходження війської служби для

жінок намагаються створити і в Збройних силах Польщі.

Нещодавно в польській армії створили посаду Уповноваженого

у справах військової служби жінок.

Це військовослужбовець, яка займається всім спектром «жіночих» проблем в армії.

Серед перших кроків до інтеграції жінок в НАТО увагу було звернуто

на розвиток політики рівних можливостей, боротьби

з дискримінацією і домаганнями.

У 1976 році створено таку структуру

як Комітет з питань жінок у Збройних

силах НАТО, який в 2009 році був перейменований в Комітет НАТО

з гендерних питань.

Норвегія перша з країн Європи та членів НАТО ввела всезагальну військову повинність для жінок

14 жовтня 2014 р. парламент Норвегії прийняв закон про

введення обов’язкової військової повинності для жінок. Він набув

чинності 1 січня 2015 р., а призивниці розпочнуть службу

влітку 2016 р. Норвегія стала першою

європейською державою і першим членом НАТО, де буде

запроваджено обов’язковий призов для жінок.

Призову підлягають дівчата старше 18 років, термін служби – 19 місяців.

Раніше жінки служили на добровільній основі (вони склали 12,5%

від 8 тис. призовників 2014 р.)

Призову в Армію оборони Ізраїлю, згідно із законом про військову

повинність від 1986 р., підлягають жінки віком від 18 років, придатні за станом здоров’я, не перебуваючі в шлюбі і не маючі дітей. Дівчата з

ортодоксальних сімей, що дотримуються строгих релігійних

правил, мають право на звільнення від військового обов’язку на проходження альтернативної служби. Відмова від служби

карається тюремним ув’язненням. Термін строкової служби – 24 місяці.

На даний час жінки складають до 33% особового складу армії.

Зазвичай вони призиваються в небойові частини.

Близько третини офіцерів ізраїльської армії – жінки.

Прекрасній статі дозволяється залишати на ніч місце служби і

повертатися додому, їм надають пільги під час вступу до

вишу і платять солідну зарплату за

несення служби.

За неповних два роки жінка обов'язково отримує

якусь професію в залежності від того,

в якій частині вона служила.

Ті жінки, кому все-таки пощастило потрапити

в ізраїльську армію, мають ряд послаблень

в порівнянні з чоловіками. Термін несення

військової служби у чоловіків становить 3 роки,

а у жінок - 21 місяць.

У 2003 році був прийнятий закон, що встановлює термін служби за

призовом: до 10 років для чоловіків і до 7 - для

жінок.

Призову в армію М'янми з 2011 року підлягають дівчата віком 18-27 років

і зростом не менше 160 см.

У Піднебесній військовозобов'язаними вважаються

чоловіки, які досягли 18 років. Жінки можуть бути призвані до армії в разі державної необхідності. Поки

такої немає, китаянки непогано справляються з військовими

обов'язками, служачи за контрактом. У 2013 році капітаном ВМС Народно-

визвольної армії Китаю (НВАК) вперше була призначена жінка. Під її керівництвом зараз знаходиться

корабель-госпіталь на 14 тисяч тонн. Видання НВАК Daily називає Китай країною з найбільшою кількістю

жінок – військових пілотів.

Китаянки можуть вибрати службу не тільки в транспортній авіації, але і в

морській піхоті. Є навіть жінки, пілотує винищувачі. А з недавніх

заяв командувачів ВПС можна зробити висновок, що в недалекому

майбутньому жінки почнуть керувати бомбардувальниками і ударними

літаками.

У Північній Кореї жінки теж служать нарівні з чоловіками.

По суті, жінки почали служити в армії з 1995 року, а пік прийшовся на 1997 рік.

Тоді в Північній Кореї вибухнув страшний голод, і багато дівчат пішли в армію

добровільно, знаючи, що там їх хоча б будуть годувати.

У 2003 році був прийнятий закон, що встановлює термін служби

служби за призовом: до 10 років для чоловіків і до 7 - для

жінок.

До речі, військова служба, вважається досить престижною.

Не будь-яка корейська жінка призиваєтьсядо лав Збройних сил.

Туди потрапляють тільки дівчата, які мають хорошу поведінку і довели свою вірність партії.

Особливо велика кількість жінок характерна для зенітних військ і

берегової артилерії. Всього ж серед всіх військовослужбовців корейської

армії більше 10% - жінки.

У Малайзії жінок також зрівняли із чоловіками в праві служити в армії.

Термін служби як для чоловіків, так і для жінок становить три місяці. 

Крім цього, жінка може нарівні з чоловіком записатися до лав контрактників, що в Малайзії вважається дуже престижним.

На Кубі жінки не служать в армії де-юре. Однак держава, що знаходиться в ізоляції від США та інших найближчих сусідів по

Карибському басейну, активно користується всіма ресурсами,

щоб поповнити армію, яка носить назву "Революційних збройних сил".

Більшість жіночого населення країни перебуває в організації

"Федерація кубинських жінок". 

Служити можуть жінки у віці від 17 до 40 років. Крім армії, багато дівчат записані у війська

народного ополчення. Деякі підрозділи ополченців складаються виключно з жінок.

В Ірані існують жіночі батальйони “Аз-Зохра”.

Це – жіночий “спецназ”, підрозділи, що входять до напіввійськове

формування “басідж” при міністерстві

внутрішніх справ. Ці підрозділи діють під егідою

Корпусу вартових ісламської революції. Дівчата отримують

спеціальну підготовку у спеціалізованій школі під Тегераном,

створену наприкінці 1980-х рр.Вони єдині у своєму роді.

Відповідно до Резолюції Ради безпеки ООН №1325 (2000) “ЖІНКИ.

МИР. БЕЗПЕКА”. (її Україна ще не підписала) підкреслюється

важливість зміни бачення ролі жінок не тільки як жертв конфліктів, але й як учасників розв'язання конфліктів і

миротворчої діяльності нарівні з чоловіками.

ЖІНКИ ТА ЗБРОЙНІ СИЛИ: УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ

В Україні військовозобов'язаними є жінки, які за фахом мають медичну підготовку або підготовку, близьку до відповідної військово-облікової

спеціальності за переліком. Зокрема це: телефоністи, радисти, оператори обчислювальної техніки,

засобів вимірювань і метрології, картографи, геодезисти

Відповідно до статті 11 Закону України «Про військовий обов’язок і

військову службу» беруться на військовий облік

військовозобов’язаних жінки, які:1. Мають спеціальність, близьку до

відповідної військово-облікової спеціальності, які перераховані в списку, затвердженому Кабінетом

Міністрів України.2. Придатні до проходження військової служби за станом

здоров’я.3. Придатні за віком.

4. Придатні за сімейним станом.

Наступна стаття 12 говорить, що дана категорія жінок може бути

покликана на військову службу або залучатися для виконання робіт із забезпечення оборони держави у

воєнний час.

Відповідно до наказу міністра оборони України №46 "Про введення в дію

Переліку посад офіцерського складу, на які можуть призначатися жінки, прийняті

на військову службу за контрактом у добровільному порядку", жінки можуть

бути призначені на такі посади: офіцер/психолог,

офіцер/народознавець, офіцер з правового виховання,

офіцер/психофізіолог, перекладач, старший начальник (помічник

начальника) фінансової служби, старший (молодший) науковий співробітник,

начальник аптеки, начальник лазарету (медпункту), начальник відділення

поліклініки (санаторію, будинку відпочинку), старший ординатор тощо. 

Внести зміни до наказу Міністра оборони №337 від

27.05.2014, який не дозволяє жінкам служити в армії

на “чоловічих” посадах.

З такою вимогою 21.01.2016 р. прийшов під КПП оборонного

відомства на Повітрофлотському проспекті пікет із кількох десятків

дівчат та жінок.

“Марш невидимого батальйону” – так називалася акція, що мала на

меті змінити ставлення керівництва МО та Генштабу до прийняття жінок

на армійську службу.

Скандальний наказ вочевидь виходив

із Генштабу і стосувався всіх оперативних командувань.

Але після шуму в соцмережах та ЗМІ

розпорядження скасовано.Нижче подано ксерокопію

нового наказу, який припиняє попередній і,

відповідно, дозволяє з 15 січня брати жінок на

контракт у Збройні сили.

Із кожним роком від початку незалежності українська армія збільшувала кількість жінок-

військовослужбовців, які проходили службу за

контрактом. Уже у 2012 році, згідно зі

статистикою Міністерства оборони України,

кожен п’ятий військовослужбовець в

Україні був жінкою, а українська армія вважається однією з найбільш

фемінізованих у Європі. Проте, на жаль, кількість жінок

зовсім не означає рівні можливості та рівний доступ до всіх посад в

армії.

У Збройних силах України

наразі служить 15 551 жінок-

військовослужбовців.

Залучення жінок на військову службу та військова повинність

передбачається законодавством багатьох держав світу.

Для України в цілому та українського війська зокрема це питання відносно нове.

Проте є сподівання, що питання «фемінізації» армії вирішуватиметься

не тільки в кількісному, але й в якісному вигляді.