Добровільні пожежні команди та організація системи...

ДОБРОВІЛЬНІ ПОЖЕЖНІ КОМАНДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ РЕАГУВАННЯ НА

НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ В ОБЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАДАХВ ОБЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАДАХ

Щорічно в Україні виникає до 300 надзвичайних ситуацій та 70 тис. пожеж під час яких гине понад 2 тис. громадян

Економіка країни втрачає близько 5 млрд. гривень

Сили і засоби ДСНС забезпечують мінімальний рівень захисту населення від надзвичайних ситуацій і пожеж Результативність дій пожежно-рятувальних підрозділів досягається за рахунок самовідданості та професіоналізму рятувальників.

Дані про надзвичайні ситуації 2015 рік

cтаном на 31.12.2015

2016 рік станом на 31.12.2016

Зменшення (збільшення),

у відсоткахЗагальна кількість НС: 148 147 0,7

В тому числі за класами:

Техногенного характеру 63 56 11,1

Природного характеру 77 87 13,0

Cоціального характеру 8 4 50,0

В тому числі за рівнями:

Державного рівня 2 1 50,0

Регіонального рівня 9 8 11,1

Місцевого рівня 62 62 0,0

Об’єктового рівня 75 76 1,3Загинуло людей внаслідок НС 242 179 26,0Постраждало людей внаслідок НС 962 1840 91,3

Матеріальні збитки від НС, тис. грн. 532 723 265 306 50,2

ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКАпро надзвичайні ситуації, що виникли в Україні

з початку 2016 року,порівняно із аналогічним періодом 2015 року

ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКАпро надзвичайні ситуації та пожеж, що виникли в

Одеськый області з початку 2016 року,порівняно із аналогічним періодом 2015 року

ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКАпро надзвичайні ситуації та пожеж, що виникли в

Одеськый області з початку 2016 року,порівняно із аналогічним періодом 2015 року

ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКАпро надзвичайні ситуації та пожеж, що виникли в

Одеськый області з початку 2016 року,порівняно із аналогічним періодом 2015 року

Система місцевого самоврядування на сьогодні не задовольняє потреб суспільства. На цей час у більшості територіальних громад не забезпечується надання населенню органами місцевого самоврядування, утвореними ними установами та організаціями високоякісних і доступних адміністративних, соціальних та інших послуг на відповідних територіях.

Це стосується також забезпечення належного захисту населення і територій громад від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, в першу чергу попередження та гасіння пожеж (тобто створення в громаді ефективної системи цивільного захисту).

Згідно Концепцією реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні до основних повноважень органів місцевого самоврядування базового рівня планується віднести гасіння пожеж.

Також Концепція передбачає, що територія адміністративно-територіальної одиниці базового рівня визначається з урахуванням доступності основних публічних послуг, що надаються на території громади (час прибуття для надання швидкої медичної допомоги в ургентних випадках та пожежної допомоги не має перевищувати 30 хвилин).

Існуючий стан:Надання адміністративних та соціальних послуг, розміщення різних служб, пожежних частин та рятувальних підрозділів, як правило, здійснюється у районному центрі (містах обласного значення)

Пропонуємий стан:Такі послуги, при необхідності, надаватимуться у кожному центрі громади шляхом створення відповідних органів управління та сил цивільного захисту (місцевих пожежних частин, комунальних та добровільних рятувальних формувань) та їх належного забезпечення

Надання більшості публічних послуг та задоволення інтересів громадян у сфері безпеки життєдіяльності безпосередньо на територіях об'єднаних громад (на цей час ці послуги надаються, як правило, у районному центрі чи містах обласного значення)

Мета реформи:

Норми Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» містять ряд повноважень органів місцевого самоврядування, що відносяться до питань цивільного захисту, але вони визначенні як функції у різних сферах діяльності, інколи дублюються між собою.

Так, згідно цього закону, організація та участь у здійсненні заходів, пов'язаних з цивільним захистом, віднесено до делегованих повноважень у галузі оборонної роботи (стаття 36). Певні повноваження у сфері цивільного захисту також присутні у галузі будівництва (стаття 31), охорони навколишнього природного середовища (стаття 33), сферах соціального захисту населення (стаття 34), забезпечення законності та правопорядку (стаття 38). В той же час статтями 2 та 38 визначено деякі завдання у сфері цивільного захисту, як власні повноваження відповідних рад та їх виконавчих органів.

Статтею 19 Кодексу цивільного захисту України визначено повноваження у сфері цивільного захисту органів місцевого самоврядування. Але норми цієї статті не розподіляють ці повноваження органів місцевого самоврядування на власні (самоврядні) та делеговані (делеговані повноваження - повноваження органів виконавчої влади, які надані органам місцевого самоврядування за законом), що ускладнює механізм їх реалізації.

Таким чином існує невідповідність у переліку та розподілі повноважень у сфері цивільного захисту органів місцевого самоврядування, визначених Кодексом цивільного захисту України і Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Висновок: підготовка відповідних змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Кодексу цивільного захисту України.

Вимоги законодавства щодо повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту

підготовлено пропозиції щодо уточненого розподілу повноважень у сфері цивільного захисту між суб’єктами місцевого самоврядування (громадами, районами, областями), які направлено до Мінрегіону для їх розгляду та включення до нової редакції Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Робочою групою ДСНС України, визначеної наказом від 25.08.2015 № 436 (зміна наказ №528 від 26.10.2015):

Запропоновані повноваження громад у сфері цивільного захисту

створення комісій з питань ТЕБ і НС,

а в разі виникнення НС- спеціальних

комісій з їх ліквідації

здійснення навчання населення

до дій у НС

забезпечення життєдіяльності

постраждалих від НС забезпечення хімічного, радіаційногота медичного захисту

населення

організація та здійснення евакуації населення, майна

у безпечні райони,їх розміщення та життєзабезпечення

організація укриття населення

в захисних спорудах цивільного захисту

організація робіт з:гасіння пожеж

ліквідації наслідків НС

забезпечення оповіщення

та інформування населення про загрозу і виникнення НС

До основних повноважень у сфері цивільного захисту

належать:

Побудова сучасної автоматизованої системи централізованого оповіщення має забезпечити:

Інтеграцію автоматизованих систем раннього виявлення НС та оповіщення до територіальних систем централізованого оповіщення.

Залучення до оповіщення населення операторів

телекомунікацій, телерадіоорганізації, Інтернет-провайдерів, рухомого (мобільного) зв’язку

Своєчасне оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій:

50% населення – у термін не більш ніж 3 хв.97% населення – у термін не більше ніж 5

хв. Зазначені показники відповідають

Європейському стандарту ЕTSI 102182

Оповіщення населення

Гасіння пожеж та проведення рятувальних робіт

У кожному центрі громади або іншому населеному пункті, при необхідності, створюється місцевий пожежно-рятувальний підрозділ, який є основою для формування команд добровільних пожежних-рятувальників.

Гасіння пожеж, ліквідація наслідків НС здійснються спільними зусилями місцевих пожежних-рятувальників (час прибуття до місту події – до 5 хв.), добровільних пожежних-рятувальних (до 10-15 хв.) та державних пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС України (не більше 20 хв.)

визначити наявний стан захисних споруд цивільного захисту на території громади;

провести розрахунки укриття населення в захисних спорудах, в тому числі споруд подвійного призначення, найпростіших укриттів підвальних та інших заглиблених приміщень

Для укриття у фонді захисних спорудв об'єднаних територіальних громадах необхідно:

визначити зони прогнозованого (розрахункового) забруднення

провести оцінку впливу на безпеку життєдіяльності населення наявних хімічно небезпечних об’єктів;

організувати забезпечення засобами індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин персоналу хімічно небезпечних об’єктів та непрацюючого населення, яке проживає у прогнозованих зонах хімічного забруднення

Для організації РХБ захисту необхідно:

Порядок проведення евакуації (ПКМУ 30.10.13 № 841):

Реалії сьогодення, а саме досвід переміщення населення із зони АТО, свідчить про:

потребує ретельної підготовки органів влади,

потребує матеріальних та фінансових затрат

є складним в організаційному плані

використання пересувних транзитних пунктів

необхідність спрощення організації евакуації

залучення громадських та волонтерських організацій.

максимальної координації усіх відомств, які залучаються до проведення цих заходів

Щодо організації та проведення евакозаходів

забезпечити постійне інформування населення

застосовувати соціальну рекламу

організувати просвітницьку роботу

налагодити розроблення та виготовлення навчально-наочних брошур, буклетів та пам'яток

Для навчання населення з питань цивільного захисту необхідно:

Типова схема організації цивільного захисту територіальної громади

Спеціалізовані служби цивільного захисту

(енергетики, комунально-технічні,

медичні, зв’язку і оповіщення,

транспортного забезпечення, охорони громадського порядку)

Добровільна пожежна дружина (підприємств та

об’єднання громадян)

Місцева пожежно- рятувальна частина

Голова Громади Керівник цивільного захисту, керівниккомісії з питань ТЕБ та НС

Підрозділ з питань ЦЗ (відділ,

відділення, сектор, посадова особа)

СТРАТЕГІЯ РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОЇ

СЛУЖБИ УКРАЇНИЗ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів Українивід 25 січня 2017 р. № 61-р

Державна служба України з надзвичайних ситуацій

П О Л О Ж Е Н Н Япро Державну службу України з надзвичайних ситуацій

Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України

від 16 грудня 2015 р. № 1052

Пожежно-рятувальні частини

Основу сил ДСНС складають 986 пожежно-рятувальних підрозділів чисельністю 36 тис. чоловік. Пожежно-рятувальні підрозділи Служби мають на озброєнні понад 4 тис. одиниць пожежної техніки,

Негативні наслідки надзвичайних ситуацій та пожеж:

• надмірна централізація системи реагування на надзвичайні ситуації та пожежі

• застарілий пострадянській підхід до регулювання пожежної та техногенної безпеки

• хибне почуття безпеки через недостатню обізнаність та безвідповідальність

Чому потрібна реформа?

Сучасна система державного нагляду в сфері пожежної і техногенної безпеки:

Стан Матеріально-технічне забезпечення:• не відповідає сучасним вимогам • 80 відсотків спеціальної техніки знаходяться в експлуатації понад 30 років•практична відсутність технічних засобів для гасіння пожеж та рятування людей з висотних будинків.

Система реагування на пожежі та надзвичайні ситуації не завжди своєчасне надання допомоги через віддаленість державних пожежно-рятувальних підрозділів від окремих населених пунктів у сільській місцевості

• покарання порушників, а не попередження пожеж• неякісне проведення перевірок об'єктів через їх велику кількість• невиправданий адміністративний тиск на суб'єкти господарювання• забюрократизована діяльність, низькій рівня довіри населення• корупційні прояви

Чому потрібна реформа?

СТАН МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДРОЗДІЛІВ ДСНС УКРАЇНИ

Перехід від нагляду і контролю до профілактики і управління ризиками

Децентралізація системи реагування на пожежі та надзвичайні ситуації:

Підвищення ефективності системи ДСНС щодо захисту населення і територій від пожеж та надзвичайних ситуацій.

Напрямки реформи системи ДСНС

• забезпечення належного обґрунтованого рівня безпеки• зменшення адміністративного впливу на суб’єкти господарювання• усунення корупційних складових у діяльності наглядових органів• покращення інвестиційного клімату в державі

• розвинута мережа пожежної охорони територіальних громадах• добровільні пожежні у всіх населених пунктах • скорочення часу прибуття першого рятувального підрозділу на допомогу• взаємодія професійних і добровільних пожежно-рятувальників• врятовані життя, оселі та майно громадян

• вдосконалення системи управління • оптимізація органів і підрозділів всіх рівнів• оновлення техніки та спеціального обладнання• підвищення соціальних стандартів рятувальників

Реформування органів управління та пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС районного рівня

кількість органів управління районного рівня буде відповідати кількості новостворених адміністративних районів

частина пожежних депо та пожежної техніки ДСНС буде передана територіальним громадам для організації власної пожежної охорони, а всі штатні одиниці ДСНС, будуть використані для підсилення пожежно-рятувальних підрозділів районного рівня, склад чергових караулів буде доукомплектований до нормативної чисельності.

пожежно-рятувальні частини ДСНСпожежні частині громад

Основні завдання пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС районного рівня

•гасіння складних пожеж, рятування людей; •надання допомоги місцевим органам вади у ліквідації надзвичайних ситуацій природно-техногенного характеру, характерних для району;•реагування на небезпечні події, в тому числі при дорожньо-транспортних пригодах, на водних об'єктах, хімічних та вибухопожежонебезпечних об'єктах;•оперативно-диспетчерське управління всіма видами пожежної охорони та аварійно-рятувальними службами на території району

Реформа територіальної організація влади в України

Реформа територіальної організація влади в України

Реформування системи реагування на пожежі та надзвичайні ситуації

Шляхи :1. Створення в територіальних громадах розвинутої мережі

місцевої пожежної охорони.

2. Формування в населених пунктах добровільних пожежних команд.

3. Реформування, із врахуванням змін територіальної організації влади в Україні, системи органів управління та підрозділів ДСНС всіх рівнів, формування ефективних пожежно-рятувальних та аварійно-рятувальних підрозділів Служби, здатних виконувати широкий комплекс аварійно-рятувальних робіт.

Реформи в умовах децентралізації влади будуть здійснюватись поетапно в громадах, що створюються відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», на районному, регіональному та державному рівнях протягом 2016-2020 років.

Перший етап (2016-2017 роки)

Реалізацію Стратегії передбачається здійснювати поетапно протягом 2016-2020 років.

Реалізація пілотних проектів з питань організації заходів цивільного захисту спроможних територіальних громад в 5 областях

Створення нових та реформування існуючих МПО і ДПО (ПЧ) в ОТГ із урахуванням часу прибуття до найвіддаленішого НП не більше 20 хвилин

Надання ОТГ методичної допомоги щодо створення МПО і ДПО (ПЧ), організація підготовки їх персоналу на базі НП ДСНС, розроблення типових статутів, формування організаційно-штатних структур, включення їх до розрахунку сил реагування на НС та пожежі.

Дооснащення пожежно-рятувальною технікою та спеціальним обладнанням існуючих МПО і ДПО (ПЧ), у тому числі за рахунок надлишкового майна та техніки ДСНС, місцевих, державних і міжнародних гуманітарних програм.

Передача, в окремих районах, до сфери управління ОМС, ДПЧ ДСНС у НП, в яких проживає менше 25 тис. осіб, де відсутні ОПН або масштабні соціально значимі об'єкти, з покладанням на них відповідальності за пожежну безпеку населених пунктів і територій.

Формування структурних підрозділів з питань ЦЗ (управлінь, відділів та секторів) у складі виконавчих органів об'єднаних територіальних громад.

продовження

Перегляд критеріїв створення державних пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС в адміністративно-територіальних одиницях.

Оптимізація та удосконалення діяльності комунальних (громадських) АРС, формування волонтерського руху, підготовка волонтерів та їх включення до розрахунку сил реагування на надзвичайні ситуації та пожежі.

Перегляд критеріїв, які визначають ступінь ризику від провадження господарської діяльності, з метою зменшення кількості суб'єктів з високим ступенем ризику.

Нормативно-правове врегулювання державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки

Імплементація Директиви 2012/18/ЄС ЄП і Ради від 04.07.12 "Про контроль великомасштабних аварій, пов'язаних із небезпечними речовинами", зокрема в частині визначення критеріїв щодо контролю державою за ОПН

Підвищення рівня соціального захисту осіб рядового і начальницького складу служби ЦЗ, а також створення законодавчих умов щодо стимулювання участі громадян у МПО і ДПО.

Підвищення відповідальності керівників СГ за порушення вимог пожежної та техногенної безпеки із запровадженням впливових адміністративних санкцій

Другий етап (2018 рік)

Реформування державних пожежно-рятувальних та аварійно-рятувальних формувань ДСНС

Створення та подальше нарощування матеріально-технічної бази сил ЦЗ за рахунок державних, регіональних та місцевих програм, залучення міжнародної технічної допомоги

Складання реєстру сил ЦЗ із урахуванням їх реформування, визначення зон відповідальності формувань ОРС ЦЗ, МПО і ДПО, комунальних АРС ОТГ

Продовження реформування системи органів управління та пожежно-рятувальних сил місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування на території країни

Залучення ДСНС до забезпечення стійкого функціонування в умовах надзвичайних ситуацій та в особливий період об'єктів критичної інфраструктури

Третій етап (2019 - 2020 роки)

Удосконалення та оптимізація організаційно-штатної структури апарату ДСНС і аварійно-рятувальних формувань ДСНС центрального підпорядкування

Перегляд завдань і функцій ДСНС, виключення дублювання повноважень на регіональному і місцевому рівнях

Уточнення зон відповідальності, підвищення можливостей і розширення спектру реагування державних пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС на території регіону

Формування єдиної бази волонтерів для їх залучення на добровільних засадах, до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та гасіння пожеж

Розвиток Державного центру управління в НС, формування відповідних регіональних центрів, їх взаємодія з Головним ситуаційним центром РНБО та іншими ситуаційними центрами складових сектору безпеки і оборони

Модернізація системи зв'язку та оповіщення цивільного захисту, а також забезпечення її надійного функціонування

Запровадження системи управління техногенною та пожежною безпекою на основі ризик-орієнтованого підходу і європейських стандартів щодо оцінювання й аналізування ризиків пожежної та техногенної безпеки СГ

Поглиблення міжнародного співробітництва та активізація процесів інтеграції ДСНС до Механізму цивільного захисту Європейського Союзу

Пожежна охоронаСтаття 62. Кодексу цивільного захисту УкраїниМісцева пожежна охорона

У селах, селищах, де немає пожежно-рятувальних підрозділів, сільські та селищні ради за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, утворюють пожежно-рятувальні підрозділи для забезпечення місцевої пожежної охорони.

Фінансування та матеріально-технічне забезпечення пожежно-рятувальних підрозділів за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Стаття 63.  Кодексу цивільного захисту України Добровільна пожежна охоронаУ населених пунктах для здійснення заходів із запобігання виникненню

пожеж та організації їх гасіння органи місцевого самоврядування за рішенням територіальних громад, а також керівники суб’єктів господарювання можуть утворювати пожежно-рятувальні підрозділи для забезпечення добровільної пожежної охорони.

Пожежно-рятувальні підрозділи для забезпечення добровільної пожежної охорони населених пунктів утворюється з числа громадян, які постійно проживають у зазначеному населеному пункті.

Утворення та організація діяльності місцевих пожежно-рятувальних підрозділів

Місцеві пожежно-рятувальні підрозділи створюють з урахуванням можливих ризиків, стану доріг, чисельності населення тощо таким чином, щоб рятування людей і гасіння пожеж почалось не пізніше ніж через 20 хвилин з моменту виклику.

Основне завдання місцевого пожежно-рятувального підрозділу – порятунок людей, розвідка пожежі та першочергові заходи з її гасіння. У разі, якщо за результатами розвідки виявиться, що місцевий пожежно-рятувальний підрозділ не в змозі самотужки погасити пожежу, він негайно викликає найближчий державний пожежно-рятувальний підрозділ на підмогу.

Поради щодо створення місцевого пожежно-рятувального підрозділу

•Щоб розмістити працівників, пожежну техніку та обладнання, створити умови для цілодобової служби, обслуговування техніки, слід збудувати чи виділити пожежне депо, а сам підрозділ забезпечити засобами телефонного і радіозв’язку, відповідним технічним обладнанням.

•Бажано розрахувати пожежне депо не менше ніж на 2 виїзди і мати не менше ніж 2 пожежних автомобілі.

•Штатні працівники місцевого пожежно-рятувального підрозділу повинні пройти відповідний вишкіл у навчальних закладах ДСНС, що фінансується з коштів місцевого бюджету.

Поради щодо створення місцевого пожежно-рятувального підрозділу

•Працівники місцевого пожежно-рятувального підрозділу забезпечуються спеціальним (форменим) одягом, спорядженням і засобами індивідуального захисту за нормами, передбаченими для особового складу державних пожежно-рятувальних підрозділів.

•Місцева влада має право організувати збір добровільних пожертвувань на підтримку діяльності підрозділу, подавати заявки на гранти тощо, а з ухваленням законопроектів про реформування пожежного нагляду – отримувати платежі від страхових компаній на забезпечення діяльності пожежно-рятувального підрозділу.

Поради щодо створення місцевого пожежно-рятувального підрозділу

•Для економії коштів на підтримання діяльності місцевого пожежно-рятувального підрозділу у разі, якщо це не суперечить розрахункам потреби у місцевого пожежно-рятувального підрозділу, декілька об’єднаних громад можуть домовитись про його спільне фінансування та управління.

Наприклад, замість того щоб кожна громада створювала свій підрозділ, 3 громади-сусіди можуть створити 1-2 пожежно-рятувальних підрозділи, якщо вони здатні покрити всю територію з часом проїзду 20 хвилин.

Забезпечення функціонування підрозділів добровільної пожежної охорони

Пожежно-рятувальні підрозділи добровільної пожежної охорони створюються:

за рішення територіальної громади – з числа жителів відповідного населеного пункту;

за рішенням керівника суб'єкта господарювання – з числа його працівників.

Пожежно-рятувальні підрозділи добровільної пожежної охорони утворюються, як:

пожежна дружина – підрозділ, забезпечений пожежними мотопомпами та\або первинними засобами гасіння пожеж;

пожежна команда – підрозділ, забезпечений пожежними автомобілями або іншою необхідною технікою для гасіння пожеж.

Добровільні пожежні – це особи з числа тих, що постійно проживають на території об’єднаної територіального громади та виявили бажання, незалежно від своєї зайнятості, безоплатно допомагають в гасінні пожеж, подоланні наслідків надзвичайної ситуації тощо. Добровільним пожежним може стати будь-яка дієздатна особа віком від 21 до 60 років, якщо не має медичним протипоказань до роботи, пов’язаної з пожежогасінням. Після проходження відбору така особа обов’язково має пройти спеціальний вишкіл і бути застрахована на рівні з працівниками місцевого пожежно-рятувального підрозділу.

Добровільний пожежно-рятувальний підрозділ – утворення, які складаються з осіб, що виявили бажання брати участь у гасінні пожеж на безоплатній основі. Вони можуть виникнути шляхом самоорганізації населення в громадське об’єднання або ж можуть бути створенні органами місцевого самоврядування за взірцем місцевого пожежно-рятувального підрозділу. Особливі вимоги до членів добровільних підрозділів (громадський об’єднань) можуть встановлювати їхні статути.

Створення місцевого постійного пожежно-рятувального підрозділу та паралельно проведення набору добровільних пожежних і їхній вишкіл необхідно здійснити таким чином, щоб у кожному пункті на території об’єднаної територіальної громади при виникненні пожежі до місцевого пожежно-рятувального підрозділу могли долучитися добровольці.

Наприклад, організація набору добровольців по 3 і більше в кожному населеному пункті. При цьому добровольці залучаються тільки за потреби, інший час добровільні пожежні можуть працювати на основному місці роботи чи займатись своїми справами. В перспективі у кожному населеному пункті можуть бути первинні засоби пожежогасіння і/або мотопомпа, що дадуть змогу добровільним пожежним самостійно погасити незначну пожежу до приїзду місцевого пожежно-рятувального підрозділу або без виклику останньої.

Варіант організації добровільного руху

Пожежно-рятувальні підрозділи добровільної пожежної охорони відповідно до покладених на них завдань:

•проводять заходи із запобігання виникнення пожеж;•здійснюють гасіння пожеж, проводять евакуацію людей

та матеріальних цінностей, заходи для мінімізації або ліквідації наслідків пожеж, зокрема разом з підрозділами державної, відомчої та місцевої пожежної охорони;

•проводять заходи для постійного підтримання своєї готовності;

•інформують територіальні органи ДСНС України про факт виникнення пожеж і порушення вимог пожежної безпеки;

•вживають заходів для широкого інформування громадськості про причини виникнення пожеж та їх небезпеку, порядок дій у разі виникнення пожежі;

Забезпечення функціонування підрозділів добровільної пожежної охорони

• проводять серед працівників підприємств, установ, організацій та громадян роботу з дотримання правил пожежної безпеки, підбір осіб, які бажають стати членами добровільної пожежної охорони;

• вносять органам місцевого самоврядування, що їх утримують, пропозиції щодо забезпечення пожежної безпеки;

• беруть участь у проведенні оглядів-конкурсів протипожежного стану;

• разом з територіальними органами ДСНЧС України, органами освіти, молодіжними організаціями заходів з утримання та організації роботи дружин юних пожежників;

• разом з територіальними органами ДСНС України перевіряють протипожежний стан об'єктів.

Забезпечення функціонування підрозділів добровільної пожежної охорони

Чисельність та склад пожежно-рятувальних підрозділів добровільної пожежної охорони визначають органи місцевого самоврядування з урахуванням пожежної небезпеки та природно-техногенних загроз для життєдіяльності населення на терриорії спроможних територіальних громад.

Фінансування і матеріально-технічне забезпечення пожежно-рятувальних підрозділів добровільної пожежної охорони здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів та коштів суб'єктів господарювання, а також членських внесків, дотацій, прибутків від провадження господарської діяльності, прибутків від майна добровільної пожежної охорони, дивідендів, надходжень від стахових компаній. Пожертвувань юридичних та фізичних осіб, інших джерел, не заборонених законодавстіом.

Забезпечення функціонування підрозділів добровільної пожежної охорони

З метою забезпечення діяльності пожежно-рятувальних підрозділів добровільної пожежної охорони органи місцевого самоврядування і суб'єкти господарювання надають у тимчасове користування будинки, споруди, приміщення, засоби зв'язку, засоби цивільного захисту на період виконання ними завдань за призначенням.

Членам добровільної пожежної охорони на добровільних засадах може бути особа, яка досягла 21-річного віку і здатна за своїми здібностями та станом здоров'я виконувати покладення на неї обов'язки, проживає на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Члени добровільної пожежної охорони підлягають обов'язковому особистому страхуванню відповідно до Закону України “ Про страхування ”.

Забезпечення функціонування підрозділів добровільної пожежної охорони

Рекомендації щодо організації добору і навчання добровільних пожежних

Спершу варто визначити, за яким підходом ви будете забезпечувати пожежну безпеку на території об’єднаної територіальної громади (місцевий пожежно-рятувальний підрозділ + добровільні пожежні чи створення добровільного пожежно-рятувального підрозділу на взір місцевого пожежно-рятувального підрозділу).

Майте на увазі, що вам необхідно забезпечити цілодобове чергування пожежними у достатній кількості незалежно від пори доби. Саме тому створення місцевого пожежно-рятувального підрозділу – базовий і надійний варіант. Однак якщо ви впевненні, що на вашій території проживає достатньо активне населення, що не пропустить жодного чергування, можете спробувати варіант з лише добровільним підрозділом.

Рекомендації щодо організації добору і навчання добровільних пожежних

По-друге, вирішіть, чи буде місцевий пожежно-рятувальний підрозділ обслуговувати тільки вашу об’єднану територіальну громаду чи й сусідню (і). У разі спільного місцевого пожежно-рятувального підрозділу на декілька громад організовувати добір добровільних пожежних слід проводити також спільно.У разі створення місцевого пожежно-рятувального підрозділу набір добровільних пожежних слід проводити після прийняття рішення про організацію місцевого підрозділу.

Відбір добровільних, пропонується організувати так:

1. Проінформуйте населення про започаткування добровольчого пожежного руху, роз’ясніть роль і функції добровільних пожежних, можливі гарантії для них.

2. Організуйте зустріч з усіма роботодавцями вашої об’єднаної територіальної громади, роз’ясніть їм важливість створення добровольчого корпусу, попросіть сприяти поширенню інформації та адекватно ставитись до того, що їхні працівники можуть раз на місяць чи декілька місяців відлучатися з роботи на час пожежогасіння.

3. Організуйте пункт прийняття заяв добровільних пожежних (це може бути кабінет у приміщенні виконкому або будівля місцевого пожежно-рятувального підрозділу).

Відбір добровільних, пропонується організувати так:

4. Наберіть першу групу охочих стати добровільними пожежними, організуйте проходження ними медогляду на виявлення протипоказань до роботи, пов’язаної з небезпекою для життя.

5. Обов’язково проведіть тестування на психологічну стійкість з кандидатами, які успішно пройшли медогляд. 

6. Проведіть співбесіду з кандидатами та визначте їхню готовність стати добровільними пожежними, серйозність їхніх намірів та усвідомлення ними небезпечності роботи. До складу комісії, що проводитиме співбесіду, можете долучити представників підрозділу з питань цивільного захисту, пенсіонерів ДСНС тощо.

Відбір добровільних, пропонується організувати так:

7. Визначте зручний для всієї групи графік навчання. Зв’яжіться з навчальним пунктом ДСНС і державним пожежно-рятувальним підрозділом свого району і організуйте навчання добровільних пожежних. Зауважте що в навчальних пунктах ДСНС постійно проходять вишкіл професійні пожежні, тому більшість занять буде проводитися на території державного пожежно-рятувального підрозділу. Варто задуматися над організацією зручного транспортування пожежних до місця навчання (розвезення) або компенсації вартості проїзду громадським транспортом.

8. Визначте необхідні навчальні блоки саме для добровільних пожежних вашої об’єднаної територіальної громади разом з навчальним пунктом (наприклад, якщо у вас немає на території багатоповерхових будинків, то добровільним пожежним можуть не знадобитися заняття щодо роботи з машинами, оснащеними високими драбинами).

Відбір добровільних, пропонується організувати так:

9. Скоординуйте свої дії з іншими об’єднаної територіальної громади, які направляють своїх добровільних пожежних у той же державний пожежно-рятувальний підрозділ. Так ви зможете робити змішані групи, що дозволить державним підрозділам проводити одночасну підготовку більшої кількості добровольців.

10.Підпишіть договір з кожним добровольцем про його залучення до пожежогасіння як добровільного пожежного, а також обов’язково застрахуйте його життя та здоров’я. Тільки після набрання чинності договору страхування і після відповідної підготовки добровільний пожежний може бути залучений до роботи.

Відбір добровільних, пропонується організувати так:

11.Забезпечте регулярне тренування добровільних пожежних і працівників місцевого пожежно-рятувального підрозділу, відпрацювання ними базових дій, проведення підвищення кваліфікації у зручний для них час.

12.Організуйте систему добору і навчання нових добровільних пожежних на постійній основі.

1. Карта зони виїзду з розташуванням пожежних водоймищ, гідрантів, водопровідних башт.

2. Витяг з плану залучення сил та засобів цивільного захисту на гасіння пожеж.

3. Довідник телефонів об'єктів, розташованих у зоні обслуговування, сусідніх підрозділів, підрозділів державної пожежної охорони, а також позивні радіостанцій.

4. Журнал обліку пожеж.5. Журнал обліку об'єктів, розташованих у зхоні обслуговування

підрозділу, і графіки їх перевірки.6. Журнал обліку технічного обслуговування пожежних автомобілів,

випробування пожежно-технічного обладнання, інструктажів з техніки безпеки.

7. Розпорядок дня чергової зміни.8. План-графік проведення навчання населення Правилам пожежної

безпеки і матеріали щодо цієї роботи.9. Копії оперативних планів і карток пожежогасіння на особливо

важливих, пожежонебезпечні об'єкти та об'єкти з наявністю сильнодіючих отруйних речовин.

Примірний перелік службової документації

Критерії створення пожежної охорони

Місцева пожежна команда:•врахування наявності на території громади підрозділів ДСНС•мінімальна чисельність персоналу •своєчасний виїзд пожежного автомобіля та гасіння пожежі •20 хвилинне прибуття до віддаленого населеного пункту•підсилення на пожежі добровільними пожежними

Добровільні пожежні команди:•в кожному населеному пункті•проходять відповідну підготовку •взаємодіють із підрозділом пожежної охорони громади, в зоні дії

якого розташований населений пункт.•за викликом прибувають до місця події та з прибуттям

пожежного підрозділу громади спільно здійснюють гасіння пожежі.

Пожежна охорона територіальної громади

Підрозділи пожежної охорони територіальної громади створюються із урахуванням часу прибуття пожежного підрозділу до найвіддаленішого населеного пункту не пізніше 20 хвилин з моменту отримання повідомлення про пожежу та наявності на території пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС . Головна мета – максимально скоротити час прибуття першого пожежно-рятувального підрозділу до місця пожежі або надзвичайної ситуації.

Підрозділи пожежної охорони територіальної громади створюються з мінімальною чисельністю персоналу, що може забезпечити своєчасний виїзд пожежного автомобіля та гасіння пожежі. Передбачається, що на місці пожежі підрозділ буде підсилений добровільними пожежними населеного пункту.

В кожному населеному пункті громади (де введено посаду старости) формуються добровільні пожежні формування, які проходять відповідну підготовку та взаємодіють із підрозділом пожежної охорони громади, в зоні дії якого розташований населений пункт.

З отриманням інформацію про пожежу добровільні пожежні прибувають к місту події та спільно з прибуттям пожежного підрозділу спільно здійснюють гасіння пожежі.

Підрозділи місцевих пожежних команд

Добровільні пожежні команди в межах дії місцевих пожежних команд

Пожежно-рятувальні підрозділи ДСНС Зона відповідальності пожежно-рятувального підрозділу ДСНС

Умовний радіус 20 хвилинного реагування

Як це працюватиме

Бочаниця

Корозвани

Федорівка

Русивель

Жаврів

Майків

Пожежна охорона територіальних громад

В органах місцевого самоврядування функціонує 1,1 тис. місцевих пожежно-рятувальних підрозділів чисельністю близько 6 тис. чоловік

Схема взаємодії підрозділів ДСНС України, керівництва територіальних громад та місцевих

пожежно-рятувальних частин

Підрозділи ДСНС України

Добровільна пожежна дружина (підприємств та

об’єднань громадян)

Місцева пожежно-рятувальна частина

Голова громади

Організація підготовки пожежних для місцевих пожежних команд та добровільних пожежних

Державна пожежно-рятувальна частина ДСНС

На базі державних пожежно-рятувальних підрозділів (за місцем проживання місцевих та добровольців) буде здійснюватися професійно-практична підготовка. До проведення практичних занять будуть залучатися найбільш досвідчені фахівці-практики цих підрозділів. Графік проведення занять - найбільш сприятливий для місцевих та добровільних пожежних (днем, ввечері або у вихідний день)

Навчальний пунктрегіонального органу ДСНС

На базі навчального пункту буде здійснюватися професійно-теоретична підготовка місцевих та добровільних пожежних. Теоретична підготовка передбачає застосування різних форм навчання: очна, заочна, дистанційна. Проведення занять - у навчальному пункті або виїзні заняття. Графік проведення занять - найбільш сприятливий для місцевих та добровільних пожежних (днем, ввечері або у вихідний день)

ДСНС України спільно з облдержадміністраціями протягом 2016 року впроваджено пілотні проекти щодо організації системи цивільного захисту та створення пожежної

охорони в новостворених територіальних громадах

Дніпропетровська областьПілотний проект реалізуеться у 15 об'єднаних територіальних громадах (Апостолівській, Богданівській, Вербківській, Єлізарівській, Жовтневій, Зеленодольській, Ленінській, Ляшківській, Могилівській, Нивотрудівській, Новоолександрівській, Новопокровській, Солонянській, Сурсько-Литовській та Ювілейній)

Вінницька областьПілотний проект реалізується у 2 об'єднаних територіальних громадах (Калинівській та Студенянській)

Донецька областьПілотний проект реалізується у 3 об'єднаних територіальних громадах (Краснолиманській, Черкаській та Октябрьській)

Львівська областьПілотний проект реалізується у 16 об'єднаних територіальних громадах (Бісковицькій, Бабинській, Вільшаницькій, Воле-Баранецькій, Гніздичівській, Грабовецькій, Дублянській, Заболотцівській, Луківській, Меженецькій, Новокалинівській, Новоміській, Новострілищанській, Тростянецькій, Ходорівській та Чукв'янській)

Тернопільська областьПілотний проект реалізується у 26 об'єднаних територіальних громадах (Байковецькій, Білобожницькій, Васильківецькій, Великогаївській, Гусятинській, Заводській, Золотниківській, Золотопотіцькій, Іванівській, Козлівській, Колиндянській, Колодненській, Коропецькій, Лопушнянській, Мельнице-Подільській, Микулинецькій, Новосільській, Озерянській, Озернянській, Підволочиській, Почаївській, Скала-Подільській, Скалатській, Скорівській, Теребовлянській та Шумській)

• надання допомоги щодо створення у структурі виконавчих органів ОТГ підрозділу з питань цивільного захисту (окремої посадової особи);

• надання допомоги щодо створення місцевих та добровільних пожежно-рятувальних формувань;

• надання допомоги у матеріально-технічному забезпеченні утворених пожежно-рятувальних формувань;

• проведення на базі навчальних підрозділів ДСНС навчання (перепідготовки) фахівців з питань цивільного захисту та працівників пожежно-рятувальних формувань;

• сприяння у реалізації проектів (заходів) щодо інфраструктурного розвитку ОТГ у сфері цивільного захисту, які фінансувались з Державного бюджету (Фонд регіонального розвитку, цільова субвенція);

• надання методичної допомоги шляхом підготовки та випуску посібників, порадників, плакатів та іншої друкованої продукції.

Основні заходи пілотних проектів щодо створення системи цивільного захисту в органами місцевого

самоврядування (ОТГ)

Організація пожежної охоронипровести аналіз стану забезпечення пожежної безпеки;визначити необхідну кількість та створити місцеві пожежні команди забезпечити їх необхідною технікою та засобами здійснити підготовку персоналу.

Організація оповіщення населення здійснити аналіз стану існуючих систем оповіщення, їх спроможності щодо своєчасного оповіщення населення територіальної громади;визначити необхідність відновлення або впровадження нових систем оповіщення.

Евакуація населення та майнастворити органи з евакуації, спланувати їх дії у разі проведення евакозаходів; провести розрахунки всебічного забезпечення населення, яке евакуйовується, визначити райони для прийому евакуйованого населення;

Укриття в захисних спорудах цивільного захистувизначити наявний стан захисних споруд цивільного захисту на території громади;провести розрахунки укриття населення в захисних спорудах, в тому числі споруд подвійного призначення, найпростіших укриттів, підвальних та інших заглиблених приміщень.

Навчання населення діям при загрозі та виникненні надзвичайних ситуаційзабезпечення постійного інформування населення, організація просвітницької роботи;розроблення та виготовлення навчально-наочних брошур, буклетів та пам'яток;створення соціальної реклами.

Завдання Пілотних проектів на території громад

Протягом 2016 року завдяки спільній роботі з об'єднаними територіальними громадами на території пілотних областей утворено

9 місцевих (з них 5 в ОТГ) та 98 добровільних (з них 68 в ОТГ) пожежно-рятувальних підрозділів, а саме:

у Дніпропетровській області — 1 місцева пожежна команда (далі – МПК);

у Донецькій області - 3 МПК (з них 3 в ОТГ);у Львівській області - 1 МПК (з них 1 в ОТГ), 83 добровільних

пожежних дружин (далі – ДПД) (з них 65 в ОТГ) та 5 добровільних пожежних команд (далі – ДПК) (з них 2 в ОТГ);

у Тернопільській області - 4 МПК (з них 1 в ОТГ), 8 ДПД та 2 ДПК (з них 1 в ОТГ).

Всі новостворені пожежно-рятувальні підрозділи територіальних громад включено до системи реагування на надзвичайні ситуації та пожежі відповідного регіону.

Основні результатипілотних проектів щодо створення системи цивільного захисту

в органами місцевого самоврядування (ОТГ)

Реалізація пілотного проекту на території Донецької областіКрасноліманська, Октябрська та Черкаська територіальні громади

В кожній громаді :проведено аналіз природно-техногенної та пожежної безпеки територій; створені три місцеві пожежні команди та побудовано сучасні модульні депо (центри громадської безпеки)

Варта Варта Варта Варта

Керівник підрозділу

1. Начальник варти2. Водій автотранспортних засобів3. Пожежний рятувальник

1. Начальник варти2. Водій автотранспортних засобів3. Пожежний рятувальник

1. Начальник варти2. Водій автотранспортних засобів3. Пожежний рятувальник

1. Начальник варти2. Водій автотранспортних засобів3. Пожежний рятувальник

Чисельність: Працівників – 17 осіб

Всього – 17 осіб

Відпрацьовано 4 інвестиційні проекти, що можуть реалізовуватися за рахунок

коштів Державного фонду регіонального розвитку щодо створення на території

об'єднаних територіальних громад формувань місцевої пожежної охорони:

Берездівська сільська ОТГ,

Колибаївська сільська,

Лісогринівецька сільська,

Понінківська селищна.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р.

№ 432-р., вказаним громадам виділено кошти в сумі 2 млн. 520 тис. грн. на

реалізацію інвестиційних проектів.

За рахунок зазначених коштів придбано пожежні автомобілі на конверсійних

шасі, майно і спорядження для виконання завдань із гасіння пожеж та рятування

людей.

Реалізація проектів на території Хмельницької області

Відповідно вимог постанови Кабінету Міністрів України

від 16.03.2016 р. № 200 «Про затвердження Порядку та умов

надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам

на формування інфраструктури об’єднаних територіальних

громад» реалізовано

чотири інфраструктурні проекти на загальну суму 2 млн.

230 тис.грн. :

по закупівлі пожежно-рятувального оснащення для

місцевих пожежних підрозділів у 3-х громадах;

проведенні реконструкції (капітального ремонту)

приміщень пожежного депо в с. Ходоровці Колибаївської.

Реалізація проектів на території Хмельницької області

Джерела фінансування заходів цивільного захисту в об’єднаних територіальних громадах

Фінансове забезпечення витрат, пов'язаних із здійсненням органами місцевого самоврядування повноважень у сфері цивільного захисту, здійснюється відповідно до законодавства за рахунок коштів місцевого та державного бюджетів, коштів суб’єктів господарювання, інших не заборонених законодавством джерел.

Для фінансування спільних проектів відповідних територіальних громад (у тому числі у сфері цивільного захисту) державою можуть передаватись органам місцевого самоврядування кошти у вигляді дотацій та субвенцій, а саме:

кошти Державного фонду регіонального розвитку шляхом розробки та впровадження інвестиційних проектів;

субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад.

Постанова Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 р. № 200 «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад».

Зокрема порядок використання передбачає, що субвенція надається для створення, модернізації інфраструктури об’єднаної територіальної громади та може спрямовуватися на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів інфраструктури, що належать до комунальної форми власності (у тому числі на виготовлення проектної та містобудівної документації), а саме:

створення систем оповіщення населення;

закупівлю пожежної і спеціальної рятувальної техніки та пожежно-рятувального оснащення;

будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт інших об’єктів, які є важливими для посилення спроможності та забезпечення територіальної згуртованості громади, належного рівня безпеки та цивільного захисту громади.

Залучення коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних

територіальних громад

Готовність територіальної громади до реагування на надзвичайні ситуації на відповідній територій

Розробка можливих сценаріїв надзвичайних ситуацій на території ОТГ (пожежа, ДТП, домедична допомога та інше)

Проведено аудит громади1. Суспільство:- кількість населення у поділі на населені пункти;- місцеві основні роботодавці (приватні, публічні) разом з кількістю працюючого населення;- існуючі місцеві громадські організації, місцеві активісти або групи активістів (об’єднання).2. Освіта:- кількість дошкільних закладів разом з кількістю вихованців і працюючих вчителів;- кількість шкіл разом з кількістю учнів та вчителів;- технічний стан освітньої інфраструктури (якість будинків, санвузли, тех. забезпечення, спортзали, стадіони);- нестача кадрів у освітніх закладах3. Інфраструктура:- стан доріг;- частота курсування громадського транспорту;- діючі місцеві перевізники (публічні або приватні) та технічний стан транспорту;- доступний житловий фонд та його технічний стан;- рівень покриття водопроводами та каналізацією, електрифікація, телефонізація; 4. Економічна активність і структура економіки:- сільське господарство (кількість господарств, характер вирощування, рівень автоматизації с/г роботи);- місцеві приватні і публічні підприємства (кількість працюючих, сфера бізнес-діяльності, ринки збуту);- чи існують інституції підтримки місцевого бізнесу.

5. Культура, рекреація, туризм:- існуючі заклади культури (якість елементів будинків, санвузли, технічне забезпечення);- форми проведення вільного часу (місця відпочинку, місцеві свята); - існуючі туристичні переваги;- місцеві історичні символи i культивовані традиції.6. Якість життя:- стан довкілля;- існуюча система утилізації відходів;- існуючі заклади охорони здоров’я (якість елементів будинків, санвузли, забезпечення);- нестача кадрів у закладах охорони здоров’я;- кількість осіб, що користуються соціальним захистом і його характер;- існуючі заклади соціального захисту (якість будинків, санвузли, забезпечення).7. Місцева адміністрація громади:- кількість працюючих службовців та їх освіта;- працівники самоврядування з понад стандартними навиками (іноземні мови, досвід пошуку коштів в рамках проектів);-будинкові і технічні засоби, що є у власності адміністрації громади.

По результатам аудиту складається аналітична записка і визначені загрози (можливі сценарії) на території об'єднаної територіальної громади

Розробка можливих сценаріїв надзвичайних ситуацій на території ОТГ (пожежа, ДТП, домедична допомога та інше)

Розробка можливих сценаріїв надзвичайних ситуацій на території ОТГ

(пожежа, ДТП, домедична допомога та інше)

• пожежі у житловому і промисловому секторах;• аварії і руйнування об’єктів транспортної

інфраструктури та транспортних засобів;• аварії на хімічно небезпечних об'єктах;• загрози пов'язані з водою (руйнування гребель,

затоплення територій, загибель людей під час купання);

• перша домедична допомога.

План інженерного захисту населення і території

Визначення кількості пожежно-рятувальних частин Визначення кількості пожежно-рятувальних частин місцевої пожежної охорони необхідних створити для місцевої пожежної охорони необхідних створити для

базового захисту населення і території базового захисту населення і території

У розвинутих країнах світу кількість пожежних становить в середньому 0,7 відсотку від кількості населення, а в Україні – такий показник лише 0,1 відсоток. (на 42 млн. 760 тис. населення 42 тис. 700 пожежних - 36 тис. 800 - державні пожежно-рятувальні підрозділи ДСНС та 5 тис. 900 - місцеві пожежні підрозділи). Для ефективного та своєчасного гасіння пожеж в Україні бажано мати близько 300 тис. вогнеборців. Така кількість може бути досягнута лише за рахунок створення територіальними громадами місцевих пожежних команд (додатково 1 тис. 300 команд, 24 тис. осіб) та розвитку руху добровільних пожежних.

СПІВВІДНОШЕННЯ КІЛЬКІСТЬ ПОЖЕЖНИХ ДО КІЛЬКОСТІ НАСЕЛЕННЯ В РІЗНИХ КРАЇНАХ

Структура та діяльність добровільної пожежної охорони

республіки Польща

Добровільна пожежна охорона - Добровільна пожежна охорона - створена з людей місцевої територіальної громади, що добровільно погодились реалізувати свій громадський обов'язок у вигляді служби у пожежному формуванні що діє, опираючись на правові засади Республіки Польща та Закону «Про громадські об'єднання» зокрема.Детально їх завдання та організацію окреслює статут Добровільної Пожежної Охорони а також їх Спілка.Враховуючи те, що це підрозділи самоорганізовані то діяльність їх в протипожежній охороні повинна бути узгоджена з відповідним начальником Районного (міського) відділу Державної Пожежної Охорони.

Цілі та завдання добровільної пожежної охорони республіки Польща

Забезпечення пожежної охорони;

Участь у рятувальних роботах;

Інформування населення про екологічні загрози та загрози виникненню пожеж;

Пропагування освітньої та культурної діяльності ДПО, а також фізичної культури та спорту;

Діяльність направлені на охорону навколишнього середовища;

Допомога у розвитку місцевих територіальних громад.

Права рятувальника ДПО:• Безкоштовне проходження медичного огляду;• Безкоштовне забезпечення засобами індивідуального

захисту;• Безкоштовне забезпечення бойовим одягом та

спорядженням;• Правовий захист в період виконання завдань та обов'язків

рятувальника ДПО.• Страхування від нещасних випадків під час виконання

завдань за призначенням;• Страхові виплати у разі травмування в період проведення

рятувальних робіт та навчання;• Виплата встановленого грошового забезпечення за участь у

рятувальних діях та навчаннях у розмірі, що складає 1/175 частину від середньої заробітної плати за годину;

Фінансування частинФінансування частиндобровільної пожежної охорони республіки Польщадобровільної пожежної охорони республіки Польща

Кошти на оснащення, утримування та навчання (за винятком навчання на безоплатній основі, що проводить державна пожежна охорона), а також забезпечення бойової готовності частин ДПО покладено на місцеве територіальне самоврядування, яке також має обов'язок: безкоштовного обмундирування членів ДПО (бойовий захисний одяг)страхування членів ДПО та дружин юних пожежнихвиділення коштів на проходження медичного оглядуКошти від страхових фірмКошти з Державного бюджету, які частково покривають функціонування частин добровільної пожежної охорони, якщо вони діють в рамках Державної Пожежно-Рятувальної Системи.

Організація пожежної охорони Організація пожежної охорони Шльонського ВоєвудстваШльонського Воєвудства

• 31 районних та міських відділів державної пожежної охорони;

• 46 пожежно-рятувальних підрозділів;• 3 окремих пости державної рятувальної служби;• 943 підрозділів ДПО, з них:

• 366 входять в загальну державну систему; • 577 не входять в загальну державну систему.

Кількість пожежників Кількість пожежників рятувальників на території рятувальників на території Шльонського ВоєвудстваШльонського Воєвудства

• Державна пожежна охорона – 3252• Добровільна пожежна охорона – 25 158,

з них:• Добровільна пожежна охорона, що входять в

загальну державну систему - 12 406• Добровільна пожежна охорона, що не входять в

загальну державну систему – 12 752• Об'єктові та інші – 611.

Німеччина:- площа 357 тис. 050 км²- проживає 82 млн. чоловік 16 федеральних земель

Пожежні частини:- 23 тис. добровольних пожежних частин- 107 професійних пожежних частин- 800 пожежних команд на підприємствах

Пожежних: - 1 млн 300 тис. добровольних пожежних- 27 тис. 600 професійних пожежних- 30 тис. пожежних на підприємствах

Пожежна служба в Німеччині Пожежна служба в Німеччині

Повноваження

Громада Протипожежний захист

Район

Федеральна земля

Округ

Вищий орган держ. влади із захисту від надзвичайних ситуацій

Окружний орган державної влади із захисту від надзвичайних ситуацій

Районний державної влади із захисту від надзвичайних ситуацій (нижній

рівень)

Міжнародною організацією IREX у співробітництві з Державною службою України з надзвичайних ситуацій та Міністерством внутрішніх справ України для керівників територіальних громад і органів місцевого самоврядування, діяльність яких пов'язана з організацією і вжиттям заходів цивільного захисту в громадах було розроблено

Практичний порадник з організації цивільного захисту в територіальних громадах

Дякую за увагу!Дякую за увагу!моб. тел. 068-901-24-73моб. тел. 068-901-24-73

Галак Андрій ВалентиновичГалак Андрій Валентинович