Вступні уроки в 10-11 кл. (2011-2012 н.р.)

Увага!Кількість поданих дидактичних матеріалів свідомо збільшено.

Вибравши те, що можна використати на вступному уроці, інші матеріали словесник зможе використати принагідно.

Підготувала Олександра Глазова.

10 класРівень стандарту

Тема: Функції мови і мовлення: комунікативна, когнітивна (пізнавальна), кумулятивна (культуроносна), естетична, експресивна. Роль мови у формуванні й самовираженні особистості. Мета: поглибити знання про функції мови та мовлення, пояснити роль мови у формуванні й самовираженні особистості; спонукати до роздумів над необхідністю мовної самоосвіти та безперервного самовдосконалення, розвивати логічне мислення, культуру усного й писемного мовлення, збагачувати й уточнювати словниковий запас, виховувати повагу до української мови.Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.Обладнання: підручник1, таблиця, проектор.http://www.mon.gov.ua/pidruchniki10/ukr-mova.pdf

Зміст уроку

І. Організаційно-психологічний момент.1 Українська мова: підручник дял учнів 10 класу: Рівень стандарту. / О.В.Заболотний, В.В.Заболотний. – К.: Ґенеза, 2010.

* Знайомство з новим підручником.o Читання передмови.o Ознайомлення з використаними в підручнику умовними позначеннями (знаками-символами).

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.*Робота з підручником. Колективне виконання вправ 1,2.

*Опрацювання таблиці.

ФУНКЦІЇ МОВИКОМУНІКАТИВНА(СПІЛКУВАННЯ)

за допомогою мови люди обмінюються думками, діляться досвідом, висловлюють свою волю, бажання, почуття

ПІЗНАВАЛЬНА(КОГНІТИВНА)

світ людина пізнає не стільки власним досвідом, скільки через мову, бо в ній накопичено досвід попередніх поколінь, узагальнено знання

КУЛЬТУРОНОСНА(КУМУЛЯТИВНА)

через мову люди засвоюють культуру рідного та інших народів, сприймають традиції, звичаї, фольклор, мистецтво

ЕКСПРЕСИВНА(ВИРАЖАЛЬНА)

за допомогою мови людина виражає свій неповторний внутрішній світ, здобутки інтелекту, почуття та емоції

ЕСТЕТИЧНА мова – джерело естетичної насолоди, вона допомагає сприймати світ через призму прекрасного, це основа розвитку різних видів мистецтва, мова фіксує естетичні смаки й уподобання людей

* Прочитати спроектовані на дошку речення. Яку з функцій мови витлумачує кожне з них? Як пов’язані мова та мовлення?

2

1.Кожна мова – то унікальне знаряддя пізнання світу (В. Радчук). 2. Мова – це не тільки символ розуміння, вона витворюється в певній культурі, певній традиції. І поки живе мова – житиме й народ, яко національність... (І.Огієнко). 3. Мова - це засіб переносити ідеї з мого до твого мозку, не вдаючись до хірургії (М.Амідон). 4. Людина має схильність спiлкуватися з собi подiбними, тому що в такому станi бiльше почуває себе людиною (І. Кант). 5. Неповторно звучить мелодія рідного слова. Але це не тільки предивні звуки, це й найтонші відтінки думок і переживань, адресовані нащадкам (З журналу). 6. Мова виражає і передає не лише думки, а й почуття, волю людей, а також стани свідомості, які називають естетичними переживаннями (З підручника).

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

* Робота в парах. Прочитати текст, сформулювати по чотири запитання за його змістом. Поставити ці запитання одне одному, дати на них відповідь. Який тип мовлення покладено в основу тексту? Свою думку обґрунтувати.

Комунікативна функція мови — це функція спілкування. Мова й створена для того, щоб спілкуватися, а спілкування можливе лише в суспільстві. Існують і інші комунікативні засоби, наприклад, жести й міміка. Мовознавці навіть висловлюють думку, що спочатку люди спілкувалися за допомогою жестів і міміки, і лише згодом — звуковою мовою. Як доказ комунікативної придатності жестів та міміки можна навести пантоміму. Однак у людському спілкуванні жести й міміка є лише допоміжними, супровідними щодо звукової мови засобами.

Допоміжними засобами спілкування можна назвати музику й живопис, але замінити мову вони не можуть. У кожної людини музика й живопис викликають різні почуття й думки. А от спілкуючись за допомогою мови, всі люди приблизно однаково розуміють висловлене. Тому-то мову вважають найважливішим засобом людського спілкування.

Комунікативну функцію виконує не тільки звукове, тобто усне мовлення, а й написані чи надруковані тексти.Мова, якою не спілкуються, вмирає. Без мовлення не може бути мови. Зі смертю мови вмирає і народ, що був її

творцем і носієм, умирає жива культура, створена цим народом і мовою, а писемна та матеріальна культура губиться у віках і забувається. Народ, що втратив свою мову, втрачає і весь той духовно-культурний світ цінностей, що витворився на ґрунті його мови. Але втративши все своє, надбане віками, асимільований народ ніколи не зрівняється з сусідом, чию мову він прийняв, бо він втратив національний ґрунт і гідність, він є менш вартісний, вторинний. Ось чому слід не

3

тільки на словах визнавати право української мови на широке вживання в суспільному житті, а й повсюдно спілкуватися нею, аби мова жила повнокровним життям (За О.Федик).Словник. Асиміляція (від лат. assimilatio – уподібнення) – процес, за якого сформовані етноси, опинившись у середовищі іншого народу, переймають його мову і культуру, зливаються з ним, асоціюють себе з цим народом. Може супроводжуватися явищем маргінальності, що властиве групам та індивідам, які втратили зв’язок зі старою культурою, але не повністю сприйняли риси нової культури. Цей процес може підтримуватися ще й слабким володінням новою мовою (Зі Словника термінів міжкультурної комунікації).

*Попереджувальний диктант.

1. Мова – засіб спілкування. Але мова – це ще й великий емоційний скарб. Почуті в чужомовному оточенні слова рідної мови здатні викликати в людини стан особливого хвилювання, відчуття родинної близькості. (С.Єрмоленко). 2. Істинна рушійна сила – це правильно вибране слово. Як тільки ми знаходимо одне з таких проникливих правильних слів, відповіддю стає духовний та емоційний підйом (Марк Твен). 3. Кожна людина, оволодіваючи рідною мовою, засвоює культуру свого народу від покоління до покоління, сприймаючи разом з мовою пісні, казки, жарти, легенди, думи, перекази, історію, промисли, звичаї, традиції матеріальної культури і духовного життя нації (З підручника).* Витлумачити вислови

Мова - генофонд культури (Олесь Гончар); Мова для культури – те саме, що центральна нервова система для людини (С.-Є.Лец).

*Робота з підручником. Колективне виконання вправи. 3.

* Пояснення вчителя. У лінгвістиці мову розглядають переважно у двох аспектах:

як соціальне явище (мова слугує потребам мовної спільноти та забезпечує спілкування між індивідами); як явище особисте (засіб вираження думок та бажань індивіда). У першому випадку мова є результатом діяльності суспільства, «громадським ресурсом», що забезпечує

життєдіяльність тієї чи іншої мовної спільноти. У другому - мова - важливий чинник створення особистої та соціальної

4

ідентичності індивіда; мовні звички та уподобання є відображенням його біографії, досвіду, рівня мовленнєвої та загальної культури, духовності, свідомості. Внутрішній «голос», який постійно звучить у людині, формує її внутрішній світ, що надзвичайно важливо для самоідентифікації особистості, за допомогою мови викристалізовується психологія поведінки кожного, здійснюється внутрішня психологічна кореляція, окреслюється певний «вектор» психологічного скерування особи.

Мовлення кожної людини глибоко індивідуальне, воно відображає її особистісне наповнення. Як зазначає В.Федоренко, це дало змогу мовознавцям виділити таке поняття, яв ідіолект (своєрідність мови окремого індивіда) та концептосфера (концептуальна картина світу індивіда, відображена в його мовленні).

Скалічена мова отупляє людину, зводить її мислення до примітива Адже мова виражає не тільки думку. Слово стимулює свідомість, підпорядковує її собі, формує.

*Прочитати. Як подані зразки мовлення характеризують персонажів літературних творів? Який зміст ви вкладаєте в слово «суржикомовець»?

1. Як заходиш і бачиш Наталку з бандурою – зразу понімаєш: в українську культуру прийшов. Для наших дідів і не только – балдьож (І.Марченко. «Музей нашої пам’яті»). 2. Ти Леську з тридцять другої групи в училищі помниш? Крашена така, нічо особенне! Так вона тепер в Італії, в цій, ну такий город з водою тіпа як Вєнєция, знаєш? У неї там місто в платном туалеті – просто сидіти весь день. І получає нормально… (Ю.Андрухович. «Дванадцять обручів»). 3. Не звіть мене по-сільському – Петрику, а звіть по-городському – Петя! Інакше я з вами разговарувать не стану (В.Шевчук. «Стежка у траві. Житомирська сага»).* Чи згодні ви з поданими нижче висловами? Поясніть.

Мова та мовлення – найперші характеристики людини. Кожен iз нас має свiй мовний «портрет», мовний «паспорт», у якому вiдображено всi параметри нашого Я –

нацiонально-етнiчнi, соцiальнi, культурнi, духовнi, вiковi. * Прокоментуйте рядок з поезії О.Забужко: Роздвоєний язик, у мовах плутаючись, гірко шекерявить. Чи стосуються ці слова суржику? Поясніть.

5

* З’ясуйте за словником пряме й переносне значення слова «суржик». Мовний суржик чи інтерфероване мовлення переважає у вашому місті (селі)? Яка цьому причина? Чи згодні ви з автором тексту щодо засобів боротьби із суржиком? Поясніть.

Суржик – негативне, розкладове явище. Але це хибна думка, яку навіть енциклопедія озвучує, що в нас мільйони людей розмовляють суржиком, це не відповідає дійсності. Суржиком, оцією мовною мішаниною розмовляє відсотків 15 українців у перехідних зонах, і їхня кількість збільшується, переходячи з Центральної України в Східну. Суржик треба відрізняти від так званого інтерферованого мовлення.. Ющенко, Янукович, Тимошенко і Кучма говорять інтерферованим мовленням, тобто з великим впливом російської. У Тимошенко є «акання» (кааліція). Суржик - це коли в людини дві мови як одна. Але його легко можна вивести, якщо наситити інформаційний простір українською літературною мовою (За Л.Масенко).

*Що утворює інформаційний простір держави? Яка мова переважає в інформаційному просторі України? Свою думку проілюструйте прикладами.* Які з відомих вам артистів експлуатують образ суржикомовця? Що вони хочуть, на вашу думку, цим увиразнити?

* Робота в парах. Прочитайте. З якою з поданих оцінок ви згодні? Якою мірою? Поясніть.

І. Андрій Данилко – талановитий хлопчина. І його образ Сердючки непоганий, але якби у своїх виступах він спілкувався не з російськими зірками, які говорять чистою мовою, а він суржиком, а навпаки, з українськими, то люди би навчалися говорити правильно українською, тобто в них у підсвідомості закладалася б українська як нормативна

ІІ. Одна з усеукраїнських FM-станцій свого часу розпочала акцію протесту проти участі Андрія Данилка в Євробаченні, наголошуючи на тому, що його поява на міжнародному пісенному фестивалі обернеться для України «культурною катастрофою та втратою авторитету й поваги з боку європейців». Організатори акції виголошували заклик «Ні Євросердючці! Нам не потрібна така перемога!» та закликали громадськість підтримати акцію протесту. Конгрес українських націоналістів підкреслив, що, на їх думку, цей персонаж є втіленням «малоросійщини» і ганьбить Україну. Чимало українців сприймають творчість Данилка як шоу для відсталих,

6

правильна мова. А так суржик провідниці переноситься на українську (За Л.Масенко).

людей, які не вміють і не хочуть мислити (З інтернет-форуму).

* Сформулювати своє ставлення до суржику. Чи всі, хто спілкується суржиком, малоосвічені люди? *Прокоментувати слова мовознавця О.Рудякова: Я не закликаю говорити  суржиком, я не закликаю бути безграмотним і не знати норм кожної з мов. Я закликаю розмежувати ті явища в суржику, які обумовлені малограмотністю, і ті явища, які обумовлені можливістю для носія двох мов обирати найбільш влучні словаї, найбільш комфортні засоби вираження граматичних значень.

* Робота в групах. Прочитати уривки з журнальних публікацій. Як характеризує авторів текстів їхнє ставлення до мовного питання? їхнє мовлення? У формі відкритого листа висловити згоду або незгоду з автором тексту. Прочитати й обговорити лист у класі.

Для І групи.Мову не можна прокип'ятити і тримати законсервованою в трилітровій банці. Вона там скисне. Мова - ріка, вона тече,

куди їй заманеться, а якщо на її шляху споруджують греблі, знищують джерела чи намагаються спрямувати в інше русло, вона або затхнеться в болоті, або ж прорве ті греблі. Сьогодні, на жаль, у нас немає ніякої державної мовної політики - лише істеричні крики «рятуйте!» або зачумлене самозомбування: «наша мова калинова!». Ми вже до того заговорили цю тему, що вона не викликає в людей жодної реакції. І чомусь завжди шпетимо народ, він, мовляв, не хоче вивчати гарну, чисту українську мову. І чомусь завжди ставимо на протилежні береги «літературну мову» і «мову народу», «живу, побутову мову» так, нібито це якісь ворогуючі сторонни. І чомусь завжди намагаємося «підтягнути» простий люд до мови «правильної». А хто сказав, що вона така вже правильна, ота, затверджена в кабінетах і вписана в словники? Людей ніхто й ніколи не змусить говорити прокип'яченою мовою, і що більше ми будемо їх силувати це робити, то більше їх буде відрікатися від неї взагалі. Процес мовотворення має бути зворотнім: не вчити народ, а вчитися в нього, не нав'язувати людям відібрані, висушені і передерті на жорнах мовних інститутів слова й звороти, відкидаючи при цьому все, що не проходить через псевдонаукове решето, а прислухатися до простих людей-мовотворців і не боятися

7

узаконювати, затверджувати, вносити у словники ту мову, якою споконвіку балакали, балакають і будуть балакати наші люди!

І як же тільки не обзивають ті бідні слова - і покручами, і суржиком, і мовним сміттям, і найголовнішим звинуваченням - русизмом, калькою з російської... «Калька з російської» - це як вирок сумнозвісної «трійки», після нього - розстріл! (За В.Трубаєм).

Для ІІ групи. Людина і мова – дуже складний вузол стосунків. Тут і психологія, і соціологія, й географія з історією, і – не дай Боже – політика. У будь-якому разі мова є зусиллям, над нею треба працювати – хоч іноді, хоч трохи. А людина – істота лінива. Навіть рідною мовою розмовляє так, щоб не напружуватися, щоб карочє – обтинаючи слова, імена. Тєлік замість телевізор, вєлік замість велосипед, комп замість комп’ютер… Люди лінуються вивчати мови, спілкуватись ними, читати. Людство на порозі того, щоб звести всю вербальну активність до натискання на своїх компах «лайк» та «ріпост». Та й айфони з айпедами, якими тепер користуються просунуті (але куди?) члени нашого суспільства, максимально відповідають цій перспективі – жмі пальцем, юзєр. Утім, щоб бути просунутим юзером, треба бодай англійську знати. Іноземними ж мовами говорити і читати ми тим більше лінуємося й не збираємося.

Я впевнений, що кожна наша людина хоча б трохи, хоча б якоюсь іноземною мовою та володіє. Але вона не хоче й не буде нею говорити, бо їй в облом. Оце і є пояснення: в облом – і все. Тому нас усі кому не ліньки намагаються нагнути. Тому що нам усе в облом. Усе, що вимагає зусиль. В облом навчатись, в облом розвиватись, в облом узяти і раз та назавжди покінчити з цим потворним обломом. От і деякі наші російськомовні співвітчизники. Сказали б щиро – нам українська в облом, і жодних мотивацій більше не треба. Хіба ми не люди, не зрозуміємо? Навіть кіно українською їм дивитися в облом, не те, щоб ще й книжку в руки взяти. Така от запущена відсталість. Однак, щоб її прикрити, а з нею й лінощі, і легкодухість, і всю цю класичну російську обломівщину, вони вигадують якісь ідейні месиджі. Вигадують наступ на свої права – і самі йдуть у наступ. Переконують себе та собі подібних у тому, що української мови взагалі немає, й самі ж починають у це вірити (За Ю.Андруховичем).

8

Для ІІІ групи.Дуже небезпечною, на мій погляд, є нині боротьба за так звану «чисту» українську мову, коли з неї «проганяють»

діалектизми, архаїзми, слова високого стилістичного регістру (піснь, небеса, вишній, днесь...), вони, мовляв, «незрозумілі». Але ж високе покликання мови передусім у тому, щоб людина множила кількість душевних струн, а не одну лиш «інформативну» струну плекала, щоб на рівні слова відчувала єдність поколінь, свого роду. Утім, не тільки в нас праця душі тепер не вельми шанована — світ здебільшого прагматичний: у естетичній сфері переважають видовища, споглядання (екран, шоу, віртуальна реальність), що не вимагає праці душі.

Мовну практику, чуття мови формують, на жаль, не оригінальні чи перекладні твори, а радше те, що чуємо: радіо та телепередачі, реклами, телевізійні серіали. Гадаю, нині маємо три найболючіші «точки» нашого мовного організму, і всі вони пов’язані з безпосереднім впливом російської мови. Дедалі частіше звертаємося до описового ступенювання прикметників (більш, найбільш), хоч для української мови притаманне суфіксальне: «ширший», а не «більш широкий», «наймилозвучніший», а не «більш милозвучний». За сучасним правописом, ті форми рівноправні. Постійно чуємо важкі «канцелярські» штампи у вигляді чужих українській мові пасивних конструкцій: «мною було сказано», «президентом підписано», «комісією встановлено». Ми вже майже втратили нашу прекрасну дієслівну форму — заклик, без чого й уявити собі годі українську пісню: «Роздуймо, браття, вогонь багаття», «Заспіваймо пісню веселеньку», безліч інших. Це не тільки граматична категорія, у ній — відлуння нашої історії, ментальності, бо це ж не наказ (як трактують цю форму нові наші правописи), а заклик, голос громади. Сьогодні ж тільки-но заклик, як у російській, — «давайте», навіть на найвищому державному рівні — «тож будемо гідні», замість «будьмо ж гідні», «давайте не будемо забувати», замість «не забуваймо».

Самі «чисті» українські слова — це ще не українська мова. Важливо, як ті слова «в’яжемо» — згідно із природою нашої мови чи мови чужої. Визначальною ж рисою нашої «солов’їної» мови є милозвучність, виняткова увага до сув’язі слів, їхнього ритмічного рисунку. Навіть звична фраза має «лягати» на душу, виховувати смак до мови. Хіба можна мати чуття мови, подаючи, скажімо, як паралельну форму до зручніший» — «більш зручний»? Лунають пропозиції «навести порядок» у подвоєнні приголосних: в українській мові, мовляв, подвоєння не відчувається. Але ж ідеться не про приголосні, а про голосні, що творять звуковий образ мови. Перед подвоєним приголосним вони подовжуються: одна річ «беладонна», інша — «беладона». У першому випадку — слово протяжне, співуче, у другому — якесь наче вкорочене, безбарвне. Уже й «Мадонна» пропонують писати з одним «н»… (А.Содомора, перекладач).

9

V. Підбиття підсумків уроку.

Робота з підручником. Колективне виконання вправи 4.

* Диктант із коментуванням.

1. Знання інших мов збагачує людину. Скільки мов ти знаєш, стільки разів ти Людина. Але пам’ятаймо: найбільш конкурентноспроможні нації - одномовні, бо в них більший суспільний капітал. На щастя, в Україні відсутній етнічний антагонізм і прості люди не мають проблем у спілкуванні між собою різними мовами (М.Бойко). 2. Проблема розвитку будь-якого суспільства, його успіхів і благополуччя визначається досконалістю мислення. Мислення формується законами мови як цілісної системи. І на сьогодні мова є найбільшою силою інформаційного впливу на стан інтелектуального здоров’я суспільства та досягненя ним благополуччя на всіх рівнях життя народу і держави. Мова - це вербальна зброя нації (З журналу). 3. Мовознавці попереджають: суржик в Україні є небезпечним і шкідливим, бо паразитує на мові, що формувалась упродовж віків, загрожує скалічити і мову, і самого суржикомовця (З журналу). 4. Мова - головне знаряддя соцiалiзацiї, тобто перетворення бiологiчної iстоти на соцiальну, на члена певного суспiльства. Мова бере участь у твореннi людини (З підручника).

* Витлумачити значення вислову: Чим менше індивід знає слів своєї мови, тим швидше він з асимілюється (М.Шаповал).* Що означає вираз україномовний нігілізм? Чи поширене це явище у вашому оточенні? Чим воно шкідливе?

VІ. Домашнє завдання. Підготувати відповіді на запитання на с. 8. Прокоментувати вислів лауреата Нобелівської премії, мексиканського поета Октавіо Паса: Слово – це сама людина. Нас зіткано зі слів.

Академічний рівень

10

Тема. Мовлення як предмет стилістики і культури мовлення. Стилістика та її підрозділи: стилістика мови (практична) і стилістика мовлення (функціональна), їх відмінність (2 год).Мета: дати поняття про загальнонародну мову та літературну мову, мовну норму та мовний варіант, культуру мови та культуру мовлення, розмежувати мовлення правильне і мовлення комунікативно доцільне; розвивати логічне мислення, увагу до системи вимог щодо вживання мови в мовленнєвій діяльності; виховувати повагу до рідної мови.Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.Обладнання: підручник2, проектор, таблиця.http://ostriv.in.ua//downloads/New_Books/ukr_mova10.pdf

Словничок використовуваних на уроці термінівЗагальнонародна мова – сукупність слів, граматичних форм, особливостей вимови й наголошення, що їх використовують люди, для яких мова є рідною. Загальнонародна мова охоплює діалекти, просторіччя, професійну лексику, жаргони тощо.Літературна мова – відшліфована форма загальнонародної мови, що постає на основі її писемної форми і в усному й писемному виявах обслуговує життя нації: державну діяльність, законодавство, науку, культуру, художню літературу, театр, засоби масової інформації.Мовна норма – мовний варіант у сфері вимови, слововживання, словозміни, закріплений практикою та рекомендований до вживання.Мовне правило – наукове осмислення, визначення, формулювання мовної норми. Саме норми літературної мови є підґрунтям правил, якими користуються в усному та писемному мовленні.Культура мови - уміння правильно говорити й писати, добирати мовні засоби відповідно до мети та обставин спілкування, грамотно, логічно, точно й виразно передавати засобами мови свої думки, почуття й переживання.Культура мовлення – система вимог щодо вживання мови в мовленнєвій діяльності – усній і писемній. Належний рівень культури мовлення засвідчує розвинений інтелект та високу загальну культуру особистості.Суржик - 1. Суміш зерна пшениці й жита, жита й ячменю, ячменю й вівса і т. ін.; борошно з такої суміші; 2. перен., розм. Елементи двох або кількох мов, об’єднані штучно, без додержання норм літературної мови; нечиста мова».

2 Українська мова: підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл./ О.П. Глазова, Ю.Б.Кузнецов; наук. ред. І.Вихованець. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2011.

11

Зміст уроку

І. Організаційно-психологічний момент.

* Знайомство з новим підручником.o Читання передмови.o Ознайомлення з використаними в підручнику умовними позначеннями (знаками-символами).

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Підготовка до вивчення нового матеріалу

*Робота з підручником. Колективне усне виконання вправи 1.

*Прочитати спроектовані на дошку речення. Про який вид мовленнєвої діяльності йдеться в кожному з речень? Назвати види мовленнєвої діяльності, за допомогою яких здійснюється мовленнєве спілкування. Чому мова й мовлення нерозривні? Поєднання яких видів мовленнєвої діяльності являє собою спілкування?

1. Будь здібний до слухання, обмірковану давай відповідь (З Біблії). 2. Люблю говорити – це допомагає думати (Т.Еліот). 3.Що є читання, як не поступове осягнення думок іншої людини? (О.Памук). 4. Я пишу, щоб зрозуміти, що я думаю (Д.Бурстин). 5. Невміння слухати відриває людину від світу людей (Е.Кант). 6. У вигляді друкованого слова думка стала безсмертна (В.Гюго). 7. Люди надто багато працюють за комп’ютерами, вони забагато говорять замість того, щоб слухати й чути одне одного (Рей Бредбері). * Про які функції мови йдеться в реченнях? Які ще функції мови ви знаєте? Звіритися з поданою в кінці підручника таблицею.

12

ІV. Сприйняття нового матеріалу.

*Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу.

Спілкування – це передавання певної інформації, обмін нею між людьми.Процес спілкування являє собою різні види мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письмо. Форми

спілкування бувають різні: полілог (групова розмова), діалог (розмова двох людей), монолог (наявність співрозмовника не обов»язкова). Отже, мовлення – це діяльність, пов»язана з функціонуванням мови, це спілкування засобами мови, тобто через посередництво мовних одиниць. Мова і мовлення нерозривні.

Розмежовують поняття загальнонародна мова і літературна мова. Загальнонародна мова - це сукупність слів, граматичних форм, особливостей вимови й наголошення, що їх

використовують люди, для яких українська мова рідна. Загальнонародна мова охоплює діалекти, просторіччя, професійну лексику, жаргони тощо.

Вищою формою загальнонародної мови є літературна мова. Літературна мова - відшліфована форма загальнонародної мови, що постає на основі її писемної форми і в

усному та писемному виявах обслуговує життя нації: державну діяльність, законодавство, науку, культуру, художню літературу, театр, засоби масової інформації. Сучасна українська літературна мова опрацьовується науковцями, письменниками та іншими діячами культури і науки. Шанобливе та дбайливе ставлення до літературної мови є ознакою патріотизму й високої духовності.

V. Вправи на закріплення здобутих знань.

*Робота з підручником. Усне виконання вправи 2.

* Дати відповіді на запитання: Які види мовленнєвих помилок вам відомі? Які помилки трапляються у вашому мовленні? у мовленні ваших однокласників?

13

Як ви ставитеся до помилок у мовленні? Наскільки важливо володіти літературною мовою? Чому?

*Робота з підручником. Усне виконання вправи 3.

*Прочитати. Пояснити відмінність між поняттями культура мови та культура мовлення.

Важливим поняттям мовознавства є варіативність.Варіанти - це паралельні форми існування мовних одиниць. Серед мовних варіантів виділяють : варіанти звука,

фонетичні варіанти слова (униз/вниз), словотвірні варіанти слова (олениця/олениха), варіанти морфеми (префікси з-/зі-/із), варіанти словосполучення (українська пшениця/пшениця з україни) і речення (Сказати слово/Сказано слово), варіанти фразеологізмів (підрізати/обтяти крила).

Мовна норма – мовний варіант у сфері вимови, слововживання, словозміни, який закріплений практикою та рекомендований до вживання як обов’язковий. Порушення мовних норм утруднює спілкування.

Саме з поняттям мовної норми нерозривно пов’язана літературна мова. Адже літературна мова – це унормована та відшліфована форма загальнонаціональної мови.

Мовне правило - це наукове осмислення, визначення, формулювання мовної норми. Саме норми літературної мови є підґрунтям правил, якими користуються в усному і писемному мовленні.

Нормативність мови, її відповідність тим вимогам, які ставлять перед мовою в суспільстві, вивчає розділ мовознавчої науки «Культура мови». У цьому розділі науки про мову розглядають питання мовних норм і доцільності вживання мовних засобів залежно від мети й умов спілкування.

Інше значення терміна культура мови - уміння правильно говорити й писати, добирати мовні засоби відповідно до мети й обставин спілкування, грамотно, логічно, точно й виразно передавати засобами мови свої думки, почуття й переживання. Мові високої культури властиві багатство словника, різноманітність граматичних форм і синтаксичних конструкцій, логічна стрункість і виразність.

Таким чином, розрізняють мовлення правильне (таке, що відповідає мовним нормам) і мовлення комунікативно доцільне (скероване на максимальне досягнення мети спілкування).

Культура мовлення - це система вимог щодо вживання мови і мовленнєвій діяльності – усній і писемній.

14

Належний рівень культури мовлення засвідчує розвинений інтелект та високу загальну культуру особистості. Культура мовлення забезпечує високий рівень спілкування, ушляхетнює стосунки між людьми, сприяє підвищенн. Загальної культури особистості та суспільства в цілому. Плекати культуру мовлення - обов’язок кожного.

Отже, літературна мова - це оброблена, унормована форма загальнонародної мови. Саме унормованістю літературна мова протиставляється іншим різновидам національної мови: діалектам, жаргонам, просторіччю. У писемному та усному різновидах вона обслуговує культурне життя народу.

Українська літературна мова постійно розвивається й збагачується. Цей процес супроводжується усталенням, шліфуванням обов»язкових для всіх мовців літературних норм (З підручника.)

*Навчальний диктант. Визначити стиль висловлювання. Сформулювати за його змістом три-п’ять запитань.

І. Національна мова і літературна мова не є тотожними. Між цими двома феноменами складний зв'язок. Літературна мова - штучний витвір провідних мислителів, художників слова. Вона потребує нормалізації, тримання стрижня, збереження монолітної єдності, що керується чинним правописом як кодексом (законом). Якщо для пересічних мовлян форми вільніші, то для самої системи мови вони є невблаганними.

Формами існування національної мови є літературна мова, діалекти, фольклор і розмовна мова. Правопис – це частина мови, її формальне, лінійне відбиття, відкрита система. Мета досліджень феномена мови - це вивчення форм існування національної мови в системі етнокультурних

вартостей (літературна мова, діалекти, розмовна мова, фольклор). (За С.Костянтиновою). ІІ. Мова - один з основних націєтворчих принципів. Доки під впливом певних історичних процесів не буде створено єдину, старанно оброблену літературну мову, мову офіційних документів, мову наукової термінології, мову журналів, часописів, газет, мову модерної художньої літератури, доти жоден народ не може претендувати на те, щоб називатися нацією. Літературна мова створюється сторіччями. У процесі мовотворчості бере участь багато людей. Це передовсім літератори: письменники, поети, а також науковці, політики. Проте є окрема група людей, без яких справу цю неможливо завершити, це - лексикографи. Мова має бути пропущена крізь густе сито, аби відсіяти усі плевели,

15

необхідно звести мову до спільного знаменника, усунути розбіжності. Словники виконують і іншу функцію - зберігають велетенські скарби народної мови, ознайомлюють з тими скарбами велику кількість людей (З журналу).

* Пояснювальний диктант. Витлумачити відмінність між культурою мови та культурою мовлення.

1. Культура мови починається із самоусвідомлення мовної особистості. Вона зароджується і розвивається тільки тоді, коли носіям мови не байдуже те, як вони говорять і пишуть, як сприймають їхнє мовлення. 2. Культура мови тісно пов’язана з формуванням мовної свідомості народу (Г.Гайович). 2. Культура мовлення – це система вимог, регламентацiй стосовно вживання мови в мовленнєвiй дiяльностi (уснiй i писемнiй). Належна культура мовлення – це свiдчення розвинутого iнтелекту i високої загальної культури особистостi (В.Іванишин, Я.Радевич-Винницький). 3. Культура мовлення має велике національне і соціальне значення: вона забезпечує толерантне спілкування людей, облагороджує їхні стосунки, сприяє підвищенню загальної культури як окремої людини, так і суспільства в цілому. Тому кожний з нас повинен дбати про свою мовну культуру і вимагати цього від інших. (О.Ряска). 4. Усі ми, на жаль, далекі від ідеального мовлення. Не раз і сам себе ловлю на помилці. А скільки разів не помічаю, недобачаю власних мовних вад! Та коли мене вже «підловлять» на тих помилках і виправлять, завжди щиро дякую за це. Принаймні ніколи не відмахнуся роздратовано: «Хіба не однаково, як я говорю? Аби лише мене зрозуміли...» (А.Бортняк).

* Пояснити слова В.О.Сухомлинського: Мовна культура - це дзеркало духовної культури

* Диктант із коментуванням.

Культура мовлення проявляється передовсім у такому основному її аспекті, як нормативнiсть. Нормативнiсть – це дотримання правил усного i писемного мовлення: правильне наголошування, iнтонування, слововживання, будова речень, дiалогу, тексту тощо. Нормативнiсть – це, так би мовити, «технiчна» сторона мовлення, дотримання загальноприйнятих стандартiв.

Мова наша багата, їй властива розвинена синонiмiка та варiантнiсть на фонетичному, лексичному i граматичному рiвнях. Наше завдання – розвинути в собi здатнiсть оптимального вибору мовних засобiв вiдповiдно до предмета розмови, спiврозмовника, мовленнєвої ситуацiї.

16

Умiй слухати себе та iнших з погляду нормативностi. Будь вдячний тому, хто виправляє твої мовленнєвi помилки. Свої ж зауваження, поради та рекомендацiї iншим роби тактовно, делiкатно (В.Іванишин, Я.Радевич-Винницький).

* Прокоментувати вислів: Норма виконує роль фільтра при рухові від системи мови до мовлення.

* Опрацювати таблицю.

НОРМИ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИСТИЛІСТИЧНІ правильне вживання у висловлюванні певного стилю властивих йому мовних засобівОРФОЕПІЧНІ правильна вимова голосних і приголосних звуків, звукосполучень, правильне

наголошення слівОРФОГРАФІЧНІ правильне написання слів і їхніх значущих частин, написання слів окремо, разом чи через

дефіс, правильне вживання великої літериЛЕКСИЧНІ використання слів у властивому їм значенні та правильне поєднання слів за змістом у

реченні і словосполученніСЛОВОТВІРНІ правильне творення слівМОРФОЛОГІЧНІ правильна словозміна самостійних частин мовиСИНТАКСИЧНІ правильна будова словосполучень і реченьПУНКТУАЦІЙНІ дотримання правил уживання розділових знаків

* Прочитати речення, визначити, які мовні норми в них порушено. Відредагувати речення.

1. Без хороших знаннів дуже важко прилічно здати ЗНО уступити до вищого учбового закладу і вообще знайти своє місто в житті. 2. Готуючись до початку навчального року, нам уявляється новий комп’ютерний клас, снабжонний новою технікою. 3. Сидячі в такому класі учні зможуть пользоватися Інтернетом не тільки во врем’я уроків, а коли угодно. 4. Це серйозно продвинуло б наші знання по інформатиці, які являються сьогодні необхідними. 5. Можна, наверно було б підняти питання про те, що більша половина наших учнів хоче приймати участь не тільки в районній а й у міській олімпіаді з веб-дизайна. 6. Ще ми мріємо про бібліотеку, у шкафах якої буде все від словаря до модного журнала.

17

*Робота в групах. Прочитати лист, надісланий школярем до редакції мовної телепрограми (стилістику та орфографію збережено). Завдання:

Визначити допущені в листі мовленнєві помилки, виправити їх (усно). Які норми літературної мови порушено? Написати відповідь авторові листа, висловивши ваше розуміння порушеної проблеми.

Велика помилка відповідальних осіб є в тому, що дозволяють людям позначати у паспортах та інших офіційних документах імена, прізвища українськими літерами у російському варіанті, наприклад: «Нікіта» замість Микита, «Анна» замість Ганна, «Крістіна» замість Христина чи прізвища, наприклад: «Іванєнко» замість Іваненко, «Літвінова» замість «Литвинова»... Це дуже псує нашу мову.

Потрібен бути вироблений єдиний український стандарт стосовно цього, бо українська мова також має свою власну історичну специфіку, отже імена, прізвища, назви повинні відповідати їй. Ну от так заведено у нас що не «Анна» як скрізь у світі, а Ганна, що не «Ніколай», а Микола.

Просто в основному на ці імена негативна реакція багатьох людей, наприклад, на Слобожанщині, нехотять бути Миколою чи Ганною, чи Наталкою (доречі бачив у документах тільки «Наталія») а мало чого не хотять, не подобається називатися як належить по-вкраїнські - хай їдуть звідси. Що буде, як Тома Сойєра перефарбувати на Хому Квасоленка?

* Робота з підручником. Колективне усне виконання вправи 5. Письмове виконання вправи 6.

* Пояснювальний диктант.

І. 1. Культура мовлення суспiльства – це чи не найяскравiший показник стану його моральностi, духовностi, культури взагалi. Словесний бруд, що заполонив мовлення наших спiвгромадян, мовленнєвий примiтивізм, вульгарщина – тривожнi симптоми духовного нездоров'я народу (В.Іванишин, Я.Радевич-Винницький). 2. Мова та мовлення – найперші характеристики людини, її соціального стану та внутрішньої природи. Будь-яке шляхетство передбачає такий собі внутрішній стрижень людини, що має на меті самозаглиблення духу, а також дотримання норм моралі, права, соціальної поведінки. Невід’ємною ознакою шляхетності є й орієнтація в побутовому мовленні на нормативи літературної мови (чи то української, чи то російської, чи то ще якоїсь) (А.Окара).

18

ІІ. 1. Єдина літературна мова є нормативом у культурному й науковому житті країни. Проте мова не є щось застигле на віки вічні, тому й далі триває впорядкування мовних норм, уточнення сумнівних моментів у вживанні різних слів, дослідження мовних явищ і формулювання правил підпорядкування слів та складання речень, далі відбувається словотворення. Мова – тонкий інструмент. В одних устах вона звучить як музика, в інших – тільки ріже слух, перевторюючись на лушпиння без животворного зерна…(Б.Антоненко-Давидович).* Якою мірою ви згодні з висловом мовознавця В.Радчука В останні роки чимало сфер занімлено катастрофічно, зокрема й побут, де головою сім’ї став зомбівний телевізор? Розкажіть про вплив телебачення на культуру мовлення молодих українців.

VІ. Підбиття підсумків уроку.

*Бесіда. Як співвідносяться мова загальнонародна та літературна мова? Які існують мовні норми? Які типи мовленнєвих помилок ви знаєте? Наведіть приклади за принципом «правильно/неправильно». Прокоментуйте вислови мовознавця Ірини Фаріон «Синтаксичні норми — дзеркало мислення» , «Словотвірні норми

— фундамент слова». Яка роль в унормуванні української літературної мови Тараса Шевченка? Інших класиків української літератури? Як пов’язані культура мовлення та український національний етикет? У чому відмінність між поняттями культура мови та культура мовлення? Витлумачте терміни мовлення правильне і мовлення комунікативно доцільне. Що таке мовне правило? Наведіть приклади. Чи впливають на розвиток літературної мови глобалізаційні процеси? У чому такий вплив виявляється? Чи здійснюють, на вашу думку, влив на рівень культури мовлення наших сучасників ЗМІ, зокрема Інтернет? Який це

вплив? Який ваш улюблений україномовний сайт? Чим він вам імпонує? Чи дотримано на ньому норм української

літературної мови? Наскільки необхідно це для Інтернету? Як ви до цього ставитесь? Які ви знаєте мовні сайти? Яке їхнє призначення? Складіть перелік таких ресурсів.

19

Які норми літературної мови порушуються, на вашу думку, найчастіше? Проілюструйте відповідь прикладами.

Опрацювати пам’ятку.

ЯК ПІДВИЩУВАТИ КУЛЬТУРУ МОВЛЕННЯ

Виробляй стiйкi навички мовленнєвого самоконтролю та самоаналiзу. Привчи себе «заглядати у словник» (М. Рильський) – хай він стане твоєю настільною книгою.

Не говори швидко, «ковтаючи» закінчення слів і речень, правильно інтонуй фрази.

Виробляй звичку читати з олiвцем у руках – жоден цiкавий i вартiсний за змістом і формою вираз не має бути забутий.

Якнайчастіше читай уголос – рідним і друзям - iз дотриманням норм літературної мови.

Привчи себе до систематичного викладу власних думок та спостережень – не лише на форумах, а й на папері. Дотримуйся при цьому норм літературної мови.

Наполегливо оволодiвай різними жанрами писемного мовлення, особливу увагу зверни на дiлове мовлення.

VІІ. Домашнє завдання. Вправа 7.

20

Профільний рівеньТема. Основні функції мови: комунікативна, мислетворча, когнітивна (пізнавальна), кумулятивна (культуроносна), естетична, експресивна. Причини звуження функцій мови (2 год)Мета: поглибити знання про функції мови, роль мови у збереженні духовних надбань народу, залежність розвитку і функціонування мови від стану розвитку і функціонування суспільства, пояснити причини звуження функцій української мови сьогодні; розвивати аналітичні здібності, критичне мислення, культуру мовлення, увагу, пам’ять, збагачувати словниковий запас, виховувати повагу до української мови.Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.Обладання: підручник3 (с. 8-11), таблиця, проектор.

http://ostriv.in.ua/downloads/New_Books/Plusch-Karaman_10_kl_Ukr/003_32.pdf

Зміст уроків

І. Організаційно-психологічний момент.

* Знайомство з новим підручником.o Читання передмови.o Ознайомлення з використаними в підручнику умовними позначеннями (знаками-символами).

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

*Робота з підручником. Колективне виконання вправ 7, 8, 9.3 Українська мова: підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. Профільний рівень/ М.Я.Плющ, В.І.Тихоша, С.О.Караман, О.В.Караман, – К.: Освіта, 2010

21

Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 8-9, комунікативна та мислетворча функції мови)

* Пояснювальний диктант. Про яку функцію мови йдеться в кожному з речень? Як пов’язані ці функції мови?

1. Мова - лише тінь, що ніби годинниковий дзвіночок дзвенить у повітрі, а сама пружина — се думка (Г.Сковорода). 2. Енергія мовленого слова формує духовне середовище, у якому діють доцентрові сили спілкування, спрага пізнання, радість взаєморозуміння (С.Єрмоленко). 3. Мова – далеко не тільки засіб спілкування, тобто передачі вже готових думок. Куди серйозніша її місія – бути способом народження тих думок: коли нема мови, людині просто-напросто нема чим думати (О.Забужко).4. Головним чинником способу мислення (отже, способу життя) є база знань — мова, яка визначає життєві поняття і взаємозв’язки між ними, уявлення народу про красиве і потворне, добро і зло (З журналу). 5. Вільним володіння мовою вважається тоді, коли людина мислить і говорить цією мовою одночасно (З підручника).

*Робота з підручником. Колективне виконання вправ 11–14. * Диктант із коментуванням. Про яку функцію мови йдеться в реченнях? Наскільки актуальні роздуми про культуроносність української мови сьогодні? Пояснити. І. 1.Будь-який народ хоче бути не тiльки ситим, але й вiчним… Безсмеpтя народу - в його мовi (Ч. Айтматов). 2. Абсолютно ніщо не є таким само важливим для культури нації, як її мова (В.фон Гумбольдт). 3. Мова народу є тим стрижнем, на якому формується культурна самобутність народу (Н. Гаджиахмедов). 4. Як і раніше, культура через Слово найменовує Світ, виносить із небуття й німоти, тобто творить Світ у національному Логосі. І ця твірна місія за нею буде завжди (І.Дзюба). ІІ. 1. Мова – це символічний ключ до культури (Е. Сепір). 2. За станом мови можна визначити стан культури (В.фон Гумбольдт). 3. Мова є знаряддям i водночас матерiалом створення культурних цiнностей. Вона – першоелемент культури. Фольклор, художня лiтература, театр, пiсня – усе це дає пiдстави стверджувати, що мова – становий хребет культури, її робiтня, її храм (В.Іванишин, Я.Радевич-Винницький).

* Вільний диктант. Тричі прослухавши текст, усно його переказати.

22

Мова - носiй культури, вона виконує функцiю каналу зв’язку мiж народами. Культура кожного народу зафiксована в його мовi. Пропагуючи свою мову в свiтi, кожен народ пропагує власну культуру, її надбання, збагачує свiтову культуру. За допомогою мови вiдбувається «переливання» духовних цiнностей, транспортування їх iншими мовами, iснування народу-носія мови стає фактором свiтової цивiлiзацiї. Через мову вiдбувається засвоєння кожною людиною культури свого народу, забезпечується передавання духовних цiнностей вiд поколiння до поколiння. Чим повнiше, повнокровнiше функцiонує в суспiльствi мова, тим надiйнiший цей духовний зв’язок поколiнь, тим багатша духовнiсть кожного наступного з них. Кожна людина, пiзнаючи мову свого народу, прилучається до джерел духовностi нацiї, з часом стає її носiєм i навiть творцем (В.Іванишин, Я.Радевич-Винницький)..

* Пояснити слова Махатми Гандi: Я хочу, щоб культура всiх країн проникала до мого дому. Але я не бажаю, щоб мене збивали з нiг.

V. Вправи на закріплення здобутих знань.

*Опрацювання таблиці (роздавальний матеріал).

Функції мовикомунікативна Спілкування - це процес задоволення однієї з найбільш ранніх і найважливіших суспільних

потреб, а саме потреби людини в іншій людині. Це не просто міжособистісний, а соціальний процес. Мова не просто передає інформацію, вона є засобом адаптації відомостей, повідомлень до конкретних осіб, змісту, умов і мети спілкування тощо.

мислетворча Мислення вiдбувається у формах певної мови, здебiльшого рiдної. Отже, сам процес мислення має нацiональну спецiфiку, яка обумовлена нацiональним характером мови. Мова – першопоштовх думання (слово є стимулом для виникнення та продовження розмови); мова – сам процес мислення: роз’єднати думку і слово неможливо, адже мислення не має іншого способу формулювання, як слово; мова – результат мислення, завдяки мові результати мислення

23

закріплюються в інтелектуальній пам’яті нації, помножують та збагачують інтелектуальний досвід народу; мова – провідник інтелекту між людьми в горизонтальному (між сучасниками) плані і у вертикальному (між поколіннями); завдяки мові в духовному світі нації (а також у суспільстві) виникає інтелектуальна «смуга», що вирізняється підтримуванням певного інтелектуального рівня.

когнітивна (пізнавальна)

Людині не треба починати пiзнання свiту «з нуля», вона користується не стiльки iндивiдуальним досвiдом, скільки тим, що досягли її попередники та сучасники, тобто досвiдом суспiльним. Досвiд суспiльства закодовано i зафiксовано в мовi, її словнику, текстах. Пiзнаючи мову, людина пiзнає свiт. Чим поінформованішим стає людство, тим важливіша роль належить мові, вона стає для людини навіть уже не адекватом, а значною мірою замінником дійсності: є багато явищ та предметів, які людина пізнає тільки через слово (так зване живе споглядання відсутнє).

кумулятивна (культуроносна)

Мова - носiй культури, вона виконує функцiю каналу зв’язку мiж народами. Культура кожного народу зафiксована в його мовi. Пропагуючи свою мову в свiтi, кожен народ пропагує власну культуру, її надбання, збагачує свiтову культуру.Через мову вiдбувається засвоєння кожною людиною культури свого народу, забезпечується передавання духовних цiнностей вiд поколiння до поколiння. Чим повнiше, повнокровнiше функцiонує в суспiльствi мова, тим надiйнiший цей духовний зв’язок поколiнь, тим багатша духовнiсть кожного наступного з них. Кожна людина, пiзнаючи мову свого народу, прилучається до джерел духовностi нацiї.

естетична У художньому творi головне призначення мови - образотворення. А вже за допомогою мовних образiв художнього твору вiдбувається акт «спiлкування» митця з читачем/слухачем, здійснюється вплив на нього..Ключем до образної структури твору, його iдейно-естетичного потенцiалу є мова тексту. Тому необхiдною передумовою лiтературної творчостi є досконале володiння мовою. Що краще знаємо мову, то повнiше розкриваються перед нами глибини мистецького твору.

експресивна Мова є унiверсальним засобом вираження внутрiшнього свiту особи. У слові зафіксовано всю гаму людських почуттів, почуттєві коливання, переживання. Для передачі почуттів використовуються різні мовні засоби: переносне значення слова, словотвірні формати,

24

фразеологізми, інтонація, сила голосу, вигуки, частки, структура речення тощо. Мова не тільки передає почуття, а є їхнім подразником: слово здатне викликати і радість, і сміх, і журбу - мова виконує подвійну інформаційну роль: для розуму і почуттів. Чим досконалiше людина володiє мовою, тим виразнiше, повнiше, яскравiше постає вона перед іншими людьми як особистiсть.

* Прочитати (прослухати) текст. Про яку функцію мови в ньому йдеться: естетичну чи експресивну? Свою думку довести. Що є слово для поета? Чим є слово для читача? Чому автор тексту розводить поняття поет і літератор?

Слова безперервно стикаються, розсипаючи іскорки та поєднуючись у виблискуючі словосполучення. На нічному небосхилі слів безперервно спалахують нові зорі. Кожного дня на поверхню мови спливають нові слова та фрази, з холодної луски яких стікає вологе мовчання. І тоді всі попередні слова кудись щезають. Занедбане поле мови зненацька вкривається словесними суцвіттями. У їхній гущавині оселяються світлячки. Слід зауважити, що це кровожерні створіння. В утробі мови йде безжальна війна. Всі проти одного. Один проти всіх. Урухомлена неокраєна маса, що без кінця творить та пересотворює сама себе. З уст дітей, шаленців, філософів, дурнів, закоханих, пустельників безперевно злітають метафори – химерні створіння, що виникають з нічого. Вони спалахують і гаснуть. Зіткані з легкозаймистої тканини, слова спалахують, як тільки до них торкнеться уява. Та полум’я їм не втримати. Мова творить тіло поетичного твору, живить його, проте не є самим твором. Нуртування мовної стихії саме по собі ще не є творчістю, і в цьому легко переконатись, адже не існує вірша, не позначеного печаттю творчої волі автора. Так, мова – це поезія, і кожне слово заміноване метафорою, що готова вибухнути від найменшого доторку до приховано ї пружини, проте творча сила слова вивільнюється промовцем. Урухомлює мову людина.

Написання поезії починається з наруги над мовою. У першій дії слова виривають з коренем. Поет зчищає з них нашарування повсякденності, налиплі в мутній атмосфері буденного застосування, слова стають голенькими, мов немовлята. У другій дії їх наново висаджують у ґрунт. Дві протилежно спрямовані сили співіснують у вірші: одна вивільняє, вириває слова з кореневої системи мови, інша – сила тяжіння – повертає їх назад. Вірш записаний – унікальний і неповторний, а його ще ж читають та декламують. Поет пише, народ, декламуючи, переписує. Поет змінює читача а читач – поета, і в цьому циклічному чергуванні твориться силове поле, у якому іскрять блискавиці поезії.

Філософ, оратор та літератор вибирають слова. Перший – відповідно до їхніх значень, інші – залежно від психологічного, морального чи художнього впливу. Поет слів не вибирає. Коли кажуть, що поет шукає мову, це не

25

означає, що він нишпорить по бібліотеках чи тиняється вулицями, вишуковуючи архаїчні звороти чи переймаючи модерний сленг. Це означає, що він болісно роздумує, які йому вибрати слова – ті, що справді належать йому, що жили з ним віддавна, чи інші, вишпортані в книгах або підслухані на вулиці. Коли поет знаходить слово, він його впізнає, тому що воно вже було у ньому і він вже був із ним. Поетичне слово спаяне з його життям. Він і є словом. (Октавіо Пас, мексиканський поет, лауреат Нобелівської премії).

* Пояснювальний диктант. Про яку функцію мови йдеться в кожному з речень? Які сучасні науки досліджують поняття «рідна мова»? Витлумачити це поняття з позиції сучасної молодої людини.

1. Мова єднає між собою представників певного народу в часі і в просторі. Прилучення людини до рідної мови – це входження її в суспільство, підключення до колективного розуму (В.Русанівський). 2. Сучасна наука була б неможливою без мови не тільки і не стільки тому, що це прописна істина: науку творити без мови неможливо, але й тому, що, навпаки, мова і є найпершою наукою (Х. Ортега-і-Гассет). 3. Властивi мовi закони евфонiї, милозвучностi, а також досконала органiзацiя мовного матерiалу в процесi спiлкування може бути джерелом естетичної насолоди, що найвиразнiше проявляється при сприйняттi ораторського та художнього, зокрема поетичного, мовлення (В.Іванишин, Я.Радевич-Винницький).

Словник. Мова рідна – одне з найважливіших понять соціолінгвістики, етнолінгвістики, лінгвокультурології, міжкультурної комунікації, одна з найважливіших ознак етнічної (національної) приналежності людини. 1) мова нації, мова предків, що пов’язує людину з її етносом, попередніми поколіннями, їхнім духовним світом; 2) перша мова, яку засвоїла людина з дитинства в процесах соціалізації та акультурації («материнська мова»); мова, якою людина володіє з максимальною глибиною і повнотою, якою їй легше, простіше, швидше мислиться («функціонально перша мова»). У випадку збігу цих ознак мова, якою користується людина, є рідною мовою. У інших випадках питання рідної мови вирішується індивідуально (Зі словника термінів міжкультурної комунікації).

Вивчення нового матеріалу.

Пояснення вчителя.

26

Глобалізація, що спричиняє проникність міжнародних інформаційних кордонів, комерціалізація ЗМІ та масової культури – це новітні загрози для незахищених мов. Привабливі, на думку багатьох сучасних теоретиків, ідеї європоцентризму та євразійського регіоналізму подекуди стають знаряддям етнокультурної агресії, зокрема й щодо України.

Міське середовище Сходу та Півдня України сьогодні здебільшого російськомовне. Традиції спілкування міського населення російською мовою спричинені різними історико-культурними причинами. Для деяких міст це надбання останніх десятиліть, пов’язане з особливостями національно-мовної політики, результатом постійних міграцій, урбанізацією та індустріалізацією, впливом НТР; для інших – результат розвитку монокультурної структури соціуму, закладений ще за часів Петра І.

Як стверджують у праці «Мова і нація» В.Іванишин, Я.Радевич-Винницький, є два способи забезпечити статус престижностi для своєї мови. Перший – через всебiчний розвиток суспiльства на шляху прогресу. Другий – шляхом утиску iнших мов полiтичними, вiйськовими, економiчними засобами. Наприклад, у франкiстськiй Іспанiї були офiцiйно забороненi всi мови, крiм кастильської (iспанської). Зрозумiло, що другий шлях може привести тiльки до тимчасового успiху.

В умовах відвертого нав’язування однієї мови на шкоду іншій науковці виділяють три можливі індивідуальні реакції мовців: дії на захист мови, що домінує (прихильники всього російського), дії на користь підлеглої мови (прихильники всього рідного) і апатія. Ті, кому властива апатія, прагнуть уникнути мовного конфлікту, ідеалізуючи двомовність. По суті, апатія спричинена втратою мовної стійкості в попередній колоніальний період.

Як зазначає Л.Масенко, мовний конформізм українців, їхня звичка підпорядковуватись диктатові російськомовних партнерів по комунікації стали масовим явищем. Це виразно виявляють соціологічні дослідження мовної поведінки киян у ситуаціях неформального спілкування. «83,2 % опитаних українців при звертанні до них українською мовою відповідають також українською, - пише Л.Масенко, - Водночас при звертанні російською абсолютна більшість української молоді (90,6 %) переходить на російську мову спілкування». Фактично до білінгвів, тобто до осіб, котрі поперемінно користуються обома мовами, належать переважно українці, абсолютна ж більшість росіян надає перевагу вживанню однієї мови.

Нині в Україні тривають процеси мовно-культурної креолізації, тобто змішування української та російської мов, що є деструктивним для суспільства явищем, наслідок якого – розростання здеградованих форм усного мовлення – гібридної російсько-української субмови, характерна риса якої – обмежений словник і спрощені синтаксичні структури,

27

а також спрощеного й звульгаризованого варіанту російського усного мовлення. Поширення таких люмпенізованих форм спілкування підтримується експансією російської масової культури в її гірших примітивних зразках. Україна дедалі більше стає ареною поширення виробів російської кіноіндустрії та продукції російського шоу-бізнесу. Виразне домінування російської мови зберігається в періодиці. На україномовні газети припадає тільки 31% разового тиражу, а на російськомовні – 64%. Російськомовні мас-медії, що панують в Україні, значно посилюють і без того сильну комунікативну потужність російської мови. Мережа розповсюдження російськомовної преси охоплює всі без винятку області України, тоді як у деяких регіонах Півдня та Сходу україномовна преса майже відсутня. Подібну ситуацію спостерігаємо й на книжковому ринку України, де цілком переважає російська мова: на дев’ять книжок російською припадає лише одна українська. Науковці відзначають, що мовно-культурна атмосфера сучасних міст зробила російську мовою пристосування, тоді як українська є мовою протистояння. На думку політолога О.Медведєва, сьогодні для України важливе досягнення компромісу між двома найбільшими мовними спільнотами. Україномовні повинні погодитися з широкою присутністю в Україні російської мови і усвідомити, що шляху до одномовної України немає. Російськомовні повинні зрозуміти, що час безроздільного панування російської мови минув, що жити в Україні і бути вільним від української мови неможливо, а державна підтримка української мови та втручання держави в мовну сферу необхідні для того, щоб компенсувати негативні наслідки багатовікового упослідження української мови та урівняти її у фактичних правах із російською.

Важливо розширити вживання української мови у засобах масової інформації – на телебаченні й радіо. Як зазначає Л.Масенко, «загальноприйнята практика двомовних телепрограм, двомовних ведучих, запрошення на телебачення, у тім числі державне, московських дикторів, ведучих, котрі впроваджують нормативне російське мовлення, консервує асиметричну двомовність і сприяє поширенню змішаної українсько-російської мови». Необхідно поширювати українську мову в масовій пресі та популярній літературі, що стимулюватиме розширення вживання державної мови в основній її функції – функції засобу щоденного спілкування.

Як зазначає політолог О.Медведєв, до числа 25-ти основних життєвих проблем, що їх непокоять, мовне питання (зокрема проблему надання державного статусу російській мові) відносять лише 7% громадян України. Однак проблема російської мови, попри очевидну непріоритетність, стала символічно знаковою при визначенні позиції виборців щодо політичних сил.

28

Словник. Креольська мова (фр. creole від ісп. criollo – нащадки, наступники) – мова, яка сформувалася на основі піджинів і стала рідною (першою) для певного кола її носіїв. Розповсюджена в Африці, Азії, Америці, Океанії. Граматика такої мови максимально спрощена, словозмінна парадигматика відсутня, фонологічна система формується на основі спрощення фонологічної системи мови-джерела. Піджин (спотворена форма англ. business - справа) - тип мов, що сформувався шляхом значного спрощення національних мов, які використовувались як мови-посередники в поліетнічних суспільствах. Відомо близько 50 піджинізованих форм мови. В основному вони функціонують в Південно-Східній Азії, Океанії, Африці, Америці.Субмова - (Зі словника термінів міжкультурної комунікації).

*Бесіда. Чи можна сказати, що на стан української мови впливає розгорнута проти України інформаційна війна? У чому це

виявляється? (Під терміном «інформаційна війна» розуміють масоване просування вигідної комусь інформації і замовчування невигідної, а також тенденційну інтерпретацію поточних подій. Нинішнє пресування свідомості українців ідеями меншовартості, страху і безперспективності нагадує пропагандистську кампанію з метою зниження вартості підприємства перед його дешевою приватизацію).

Чи пов’язана мовна агресія з інтернаціоналізмом? (Інтернацiоналiзм – це не бажання допомогти iншому позбутися своєї мови, а навпаки, бажання i вмiння бути корисним у розбудовi його мови, розширеннi сфер її вживання, її розквiтi. Інтернацiональне не iснує само по собi як ненацiональне, наднацiональне чи антинацiональне. Воно iснує тiльки в нацiональному як загальне в окремому, як його частина. Чим багатше i рiзноманiтнiше нацiональне, тим глибше i змiстовнiше iнтернацiональне).

Як сприймаються в добу глобалізації слова Григорія Сковороди: «Русь неруська бачиться мені диковинкою, подібно до того, коли б народилася людина з риб’ячим хвостом або з собачою головою. Всяк мусить пізнати свій народ і в народі себе. Чи ти рус?.. Будь ним… Чи ти лях? Лях будь. Чи ти німець? Німечествуй. Француз? Французюй. Татарин? Татарствуй. Усе добре на своєму місці і в своєму лиці, і все красно, що чисто, природно, що не є підробкою»? Поясніть.

Чи згодні ви з висловом Людські взаємини завжди багатоканальні, кожний землянин так чи інакше – перекладач і поліглот? Якою мірою?

Наскільки важливим для стану української мови є створення україномовного Інтернет-середовища? Поясніть.

29

Як пояснити значне переважання в Інтернеті англійської мови? Чим спричинено її високий престиж? (Понад 75% наукової продукції світу друкується цією мовою).

Як ви ставитеся до ідеї упровадження в глобалізованому суспільстві єдиної універсальної мови? Які мови претендують сьогодні на статус єдиної? На якій підставі?

* Робота в парах. Прочитати. Визначити головну думку тексту. Дібрати аргументи з позиції за/проти. Використати ці аргументи у складеному вами діалозі.

У ХХI столітті на планеті відійде в небуття близько половини мов, що існують сьогодні у світі. Такі дані дослідження оприлюднені в одному з останніх номерів американського лінгвістичного журналу. Глобалізація світу й особливо мови пов’язана з дуже серйозними проблемами. Глобальна мова — глобальна проблема. Хочу привернути увагу саме до небезпек, які приховує в собі цей процес. У всьому світі обговорюються проекти, згідно з якими в середніх школах викладатиметься одна іноземна мова — англійська. Кілька років тому в багатьох країнах відмінили квоту на іноземну мову, тож батьки й діти почали самі вибирати мову, й вивчення англійської збільшилося на 60 — 80%. Це — серйозна проблема. Уявляєте, що вийде, якщо ми всі дивитимемося на світ очима англомовних народів? Універсальна мова може бути реальністю лише як нав’язаний вибір, оскільки зручно спілкуватися, наприклад, англійською в науковому світі або у світі бізнесу. Певно, ви помітили, що в історії весь час були спроби нав’язати єдину мову суспільству (латину, французьку, тепер — англійську). Проте лінгвістичні відмінності, як і ментальні, не можна нехтувати (За Д.Дроздовським).

* Навести приклади наукових термінів, що є інтернаціоналізмами. Як ви ставитеся до інтернаціоналізації науки? Чим спричинено цей процес? Позитивним чи негативним є він, на вашу думку? Пояснити.* Витлумачити слова науковця Луї Пастера Не має батьківщини наука, але мають батьківщину вчені.Статистична довідка. Сучасний німецький дослідник Г.Гарман щодо кількості мов наводить точну цифру — 6417, лише 300 з них репрезентовані понад 1 млн. носіїв; більше половини мають кілька тисяч носіїв, майже 2000 — менше однієї тисячі.

30

* Диктант із коментуванням. Пояснити лексичне значення виділених слів. Які штучні мови вам відомі? Чи спроможна котрась із них стати універсальною? Пояснити.

1. Спічрайтеру послужить волапюк, а есперанто – доктору наук прислужиться із волапюком в парі, щоб монографій множити Стожари. …Слів і чуттів заставши волапюки, не візьме й Бог це людство на поруки (М.Стрельбицький). 2. Мова забезпечує первинний і глибокий погляд на світ, утворює той мовний образ світу й ієрархію духовних уявлень, які лежать в основі формування національного характеру та реалізується в процесі мовного діалогового спілкування (З підручника). 3. Ми не лише говоримо якоюсь мовою, ми думаємо, ковзаючи вже прокладеною колією, на яку ставить нас мовна доля (Х. Ортега-і-Гассет, іспанський філософ).

Довідка. Волапюк (Volapük: від vol — світ + pük — мова, тобто «мова світу») — штучна мова, створена в 1879 р. році німецьким католицьким священиком Йоганном Мартіном Шлейєром. Есперанто - (ісп. esperanto - той, що сподівається) – міжнародна мова, створена у 1887 році польським лікарем Людовіком Лазарем Заменгофом на основі найпоширеніших європейських мов, інтернаціональної лексики та простої, суворо нормалізованої граматики. Як стверджує Вікіпедія, спілкуючись мовою есперанто, люди не відчувають тиску іноземної мови, тому при спілкуванні з представниками інших країн виникає відчуття рівноправності, що призводить до підвищення відчуття людської та національної гідності Спічрайтер (англ. speech writer) – фахівець, який пише для політиків тексти офіційних доповідей, неформальних звернень, сценарії зустрічей і т.ін.

* Прослухати (прочитати) уривок з видрукованої 1994 року праці В.Іванишина та Я.Радевича-Винницького «Мова і нація». Наскільки роздуми авторів книжки актуальні сьогодні? Чи реальна для втілення пропозиція авторів? Пояснити.

Питання багатомовностi завжди цiкавило людей. Трактувалось вона по-рiзному: i як «одно з найбiльших нещасть бутя» (Вольтер) – покарання за гординю (вавилонське стовпотворiння), i як Божий дар – зiшестя Святого Духа на апостолiв i одержання ними здатностi проповiдувати рiзними мовами.

Обидвi думки мають право на слушнiсть, i може бути знайдено чимало доказiв правильностi кожної з них.

31

Багатомовнiсть створює бар'єри мiж народами, що iнодi мiцнiшi за державнi кордони, – мова виступає як фактор розмежування, вiдчуження. Можна зрозумiти теоретикiв, якi хотiли ощасливити людство, лiквiдувавши цi бар'єри. Так виникла теорiя злиття мов, якою вправно маскувалася полiтика на знищення всiх мов задля однiєї.

Для «органiзацiї життя», може, достатньо й однiєї мови – якщо пiд «життям» розумiти двi потреби: не голодно їсти й плодитися. Якщо народ довести до стану, коли цi потреби стають єдиними i визначальними, то нiчого дивуватися, що вiн вiдмовляється вiд рiдної мови.

Одномовнiсть була б не тiльки бажаною, але й можливою, якби були однаковими клiматичнi та географiчнi умови, економiка, праця, вiдпочинок, культура, iсторична спадщина, а вся Земля – гiгантською казармою.

Бо ж навiщо туареговi Сахари знати десятки назв рiзновидiв снiгу, вiдомих ескiмосовi? Навiщо iннуїтовi з Аляски пам'ятати пастушу термiнологiю бедуїнiв? І як витлумачити мешканцям тропiчного поясу всi емоцiї європейських лiрикiв, пов'язанi зi змiною зими на весну, а лiта на осiнь, коли такi явища їм не вiдомi?.. А куди подiти iсторiю кожного з народiв, його пiснi, легенди, мiфи, традицiї? Невже це все треба вiдкинути, щоб позбутися одного з «нещасть бутя»?

Якщо вже й шукати шляхiв подолання мiжмовних бар'єрiв, то аж нiяк не в одномовностi, коли за засiб вселюдського спiлкування нав'язується мова одного з народiв. Це завжди буде викликати нацiональнi заздрощi, протидiю iнших народiв, впадання одних у шовiнiзм, а iнших – у грiх «буржуазного нацiоналiзму». Недарма в сучасному свiтi преса стiльки пише про лiнгвiстичний iмперiалiзм, конкуренцiю престижних мов, а держави приймають закони, спрямованi на захист своїх мов. У 1975 роцi це зробила навiть Францiя.

Бiльш гуманними, людяними були спроби запровадити для вселюдського спiлкування штучнi мови, наприклад, есперанто. Однак цi спроби виявилися марними – передусiм через спротив сильних свiту цього, якi не мали й не мають намiру поступатись i своїми мовними iнтересами. Мова – могутнiй канал впливу одного народу на iншi, канал iнформацiйної, а значить– культурної, економiчної i полiтичної експансiї.

Скорiш за все проблема мiжмовних бар'єрiв буде розв'язана завдяки успiхам науково-технiчного прогрессу – шляхом створення пристроїв, здатних перекодовувати iнформацiю з одної мови на iншу i навпаки. У цьому напрямку в розвинених країнах уже зроблено чимало.

* Робота в групах. Прочитати лист, надісланий на адресу газети «День». Підготувати відповідь його авторові. Свою згоду (незгоду) з його думками аргументувати та підтверджувати прикладами.

32

Зберегти більшість існуючих зараз мов (усього їх нараховується приблизно сім-вісім тисяч), я думаю, не вдасться вже в найближчому майбутньому. Мови та діалекти зникають на Землі так само стрімко, як і різні види тварин. За даними ЮНЕСКО, щороку на півсотні мов на планеті меншає. І темпи зростають. Учені б’ють на сполох і створюють Червону лінгвістичну книгу. Але, на відміну від Червоної книги тварин, коли зникаючі види, занесені в неї, штучно підтримують і зберігають у заповідниках, з мовами так не вчиниш. Люди самі перестають говорити ними, і вченим залишається максимум складати словники і класти їх на полицю, наче надмогильні плити. Без надії на ексгумацію. Чому ж таке відбувається? І чи треба протистояти цьому процесу?

Наш світ, якщо подивитися в історичному аспекті, тяжіє, з одного боку, до розмаїття, де кожна людина — неповторна особистість, а з другого, — до уніфікації. Так, ми прагнемо мати автомобілі всіляких марок і технічних характеристик, з індивідуальним, ні на чий не схожим дизайном, і пишаємося, що відрізняємося від інших. Але паливо має залишатися спільним, відповідати одним стандартам. Захочеш виділитися — ніде не заправишся. Зростає незліченна кількість побутових приладів, але ми знаємо, що хоч би якими різними вони були: фен для волосся, машинка для стрижки собак або кавоварка — напругу вони зобов’язані використовувати тільки 220 вольт.

Мова — це те саме паливо, та ж енергія, необхідна для спілкування людей. А різноманітність мов створює дедалі очевиднішу незручність, заважає бізнесу, ускладнює політику. І не виручать тут посередники-перекладачі, живі або програмні, які можуть легко фразу: «Я пригощу вас «Вiспою» перекласти як: «Я заражу вас віспою». І для мене дикими видаються слова одного українського політика, який висловив надію на те, що настане скоро час, коли наш Президент їхатиме на переговори в Москву зі своїм перекладачем. Я не бажаю Україні подібного «щастя». Щастя — це коли тебе все-таки розуміють.

Світ приречений на об’єднання. У цьому сенсі навіть мас-культура, яку чимало людей критикують, з’явилася неспроста — вона виконує колосальну консолідуючу роль. Людство дедалі більше стає єдиним організмом. У нас у всіх уже є блискавичний зв’язок практично з будь-якою людиною на будь-якому материку. Мова, хоч як банально це звучить, — це насамперед засіб спілкування, і в ситуації, коли треба швидко й правильно зрозуміти одне одного, «випендрюватися», що в тебе своя мова, це прирікати себе на ізоляцію й труднощі.

Ми все більше потрібні одне одному й залежимо одне від одного, й інтернетівські форуми як мозкові атаки для вирішення всіляких проблем стають нормою, й недалеко той час, коли на викрик однієї людини обертатиметься вся планета. По суті, цей час уже настав. Відомі випадки, коли лікарі під час операції, зіткнувшись з нештатною для них

33

ситуацією, зверталися через всесвітню павутину до всього людства й отримували-таки необхідну підказку від незнайомого фахівця й рятували життя пацієнту.

Звісно, шкода вмираючих мов. Я люблю українську мову не менше за її носіїв. Я люблю неповторний український гумор, я виховувався на українській літературі так само, як і на російській. Мені дорогі українські пісні. Я зі смутком і з розумінням дивлюся на судорожні потуги тих, хто намагається зберегти цю мову, захистити її від трьох-чотирьох лінгвістичних велетнів, що насуваються. Ці люди живуть у минулому і в своїх ілюзіях. Вони намагаються утримати те, що їм не належить. Урятувати від зникнення те, що наші внуки самі викинуть через непотрібність. Мені це боляче так само, як і їм, але майбутнє невблаганне. Хіба ви не знаєте, що все рано чи пізно вмирає? В історії це було не раз. Зовсім недавно ще жителі сіл із жахом дивилися, як на них насуваються міста і йдуть під знос їхні хати, їхній побут і їхнє минуле. Вони щосили опиралися, а їхні діти вже сприймали все це байдуже, а внуки й зовсім глузували зі старих, які відстали від життя.

Кажуть, зберегти мову — зберегти культуру. Скільки сил було витрачено в минулому й позаминулому століттях, аби зберегти незайману чистоту мови! І що з того? Нині вона наполовину складається із запозичень. І це, я думаю, нормально. Спробували б ми поговорити зараз мовою двохсотрічної давності. То за збереження якої мови треба боротися? Яка зараз? Яка була сто років тому? Тисячу? Так нащадки й питати нас не будуть! Річ у тім, що зміни в мовах відображають зміни в нашій культурі. Ми самі кардинально міняємося. Мова ж вторинна. Вона служить людям, а не навпаки. То чи варто з неї робити культ?

Стародавня людина навчилася говорити, щоб легше було разом полювати, будувати житло, передавати досвід дітям, протистояти стихійним лихам, одним словом, щоб вижити. Ось первинне значення мови, про яке ми забули. Але тепер, коли ця ж проблема виживання постала вже перед усім людством, коли зовнішні й внутрішні загрози набувають планетарного масштабу, коли зброя знищення от-от досягне такого рівня, що будь-яка людина зможе за власним бажанням спричинити загибель усієї цивілізації, питання взаєморозуміння кожного з кожним не здадуться пустим звуком. Дев’яносто дев’ять відсотків бід на Землі відбувається через те, що ми одне одного не розуміємо або розуміємо неточно.

Тому, може, і вмирають мови. Людство скидає їх, як дерева скидають листя, щоб перейти в нову якість і пережити сувору зиму. Тож чи варто їх штучно прив’язувати? Ігор Судак, Київ

VІ. Підбиття підсумків уроку.

34

* Прочитати текст, усно його переказати. Про які функції мови йдеться в тексті?

Дитина відкриває світ через слово. Перші усвідомлені звуки рідної мови, перша загадка, казка, пісенька, віршик прилучають дитину до народної творчості. Слово об’єднує людей у родину, рід, народ, націю. Воно виступає виразником інтелектуально-раціонального й психічно-емоційного розвитку як окремої людини, так і всього суспільства Якщо для окремої людини мова – це можливість порозумітися, сигнал про глибинний зв’язок з іншими людьми, а також засіб інтелектуального й емоційного осягнення світу, то для історичного об’єднання людей, для певного суспільства мова – це вияв ментальності народу, пульсування його душі в характері сприймання навколишнього світу. Народ творить свою мову і водночас мова творить народ, виступаючи важливим націєтворчим, державотворчим чинником (С.Єрмоленко).

* Диктант із коментуванням.

1.Коли я молюся чужою мовою, то вуста мої моляться, а серце спить (Апостол Павло). 2. Якщо ви гадаєте, що всі колись поступляться універсальній мові – не задля потреб науки, політики чи бізнесу, а щоб передавати емоційні нюанси, виражати внутрішнє життя – тоді я, здається, знаю, що може з того вийти: це буде не єдина культура, а смерть культури (І. Берлін). 3. Межi моєї мови означають межi мого свiту (Л. Вiтгенштейн). 4. Знищити нашу мову неможливо – це те саме, що запломбувати Ніагару (Лесь Танюк). 5. Що більше карлючать українську, то виразніше вона промальовується, то більше здобуває імунітету (Ю.Андрухович). 6. Мовна зоряна світобудово, ворог твій – шовіністична тьма. Зникне десь одна-єдина мова – і уже гармонії нема. Тож несімо естафету гідно: в ріднім слові – мир і благодать. Ми як скарб нетлінний мову рідну мусимо нащадкам передать. Йди в тисячоліття, рідна мово, до сердець і душ людських доходь. Квітни калиново й барвінково, бо на те благословив Господь (Д.Білоус).

*Прочитати (прослухати). Усно переказати висловлювання, завершивши його відповідями на поставлені в ньому запитання.

35

Багато хто витрачає сили на дискусії про те, чому утискається або навіть занепадає в Україні українська мова. Але, як сказав Конфуцій, «замість того, щоб нарікати на темряву, засвіти свою свічку». У чому ж полягає конструктивна позиція щодо підвищення авторитету української мови? Що повинен робити кожен з нас?

Д л я д о в і д о к.Конфуцій (Кунцзи) (бл. 551 -479 рр. до н. е.) китайський філософ і політичний діяч. Конструктивний – який створює умови для наступної роботи, може бути основою чогось.

VІІ. Домашнє завдання. Вправа 15.

АВТОРИТЕТНА ДУМКА

От я зараз розмовляю якою мовою? Державною? – Рідною! Мова – це щось таке інтимне, таке своє, що не можна людину примушувати говорити не своєю мовою. І я так думаю, що росіянам теж дивно переходити в родині на українську мову. Інша річ, що треба оцей шовінізм щоб вони з себе викидали, навіть якийсь мимовільний. Тому що якщо росіяни нарешті зрозуміють, що нам українська мова така ж дорога, як їм – російська...  Ми за розуміння відплатимо повагою, і не буде ніяких конфронтацій.   Кожен розмовляє в своїй родині так, як говорить його душа.

Інша річ – державні мужі. Державна мова в державних установах повинна бути, а не ті пародії, які ми чуємо. На державному рівні повинна бути висока культура мови. …Люди, які не поважають українську мову, повинні не з’являтися нам на очі.  Якщо є нерозуміння України, української культури – такі люди не повинні керувати нами, керувати державою (З інтерв’ю Ліни Костенко).

На сьогодні російська мова і демократія – це історична дилема, досі НЕ РОЗВ’ЯЗАНА. Не хотілось би думати, що це проблема НЕРОЗВ’ЯЗНА. Тією мірою, якою російська мова ставатиме – поряд з іншими мовами геополітичного регіону Східної Європи, польською і українською, угорською і словацькою, чеською і литовською, - мовою демократії, зніматиметься хвороблива конфліктність цього питання. Тоді з імперськи забарвленої ідеологеми «великорусского языка» російська мова перетвориться на мову НОРМАЛЬНОГО ЛЮДСЬКОГО СПІЛКУВАННЯ.

36

Врешті, та демократія і та європейськість, якої так відчайдушно прагне переважна більшість українського суспільства, - і прагне цього для всіх без винятку своїх громадян, - це є всього лише ті СТАНДАРТИ НОРМАЛЬНОСТІ, які надають людському життю гідності, сенсу, шляхетної екзистенційної і моральної перспективи.

(З кн. Оксани Пахльовської «Ave, Europa!»).

11 класРівень стандарту

Тема. Українська мова у світі. Українська діаспора.Мета: ознайомити зі статистичними даними про функціонування української мови в Україні та поза її межами; поглибити знання про українську діаспору, формувати відчуття причетності до світового українства та переконаність у тому, що доля української мови та становлення й зміцнення української державності нерозривно пов’язані; розвивати критичне мислення, уяву, пам'ять, культуру усного та писемного мовлення, забагачувати й уточнювати словниковий запас учнів, виховувати повагу до української мови.Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.Обладнання: підручник4 (с.18-22), проектор, фотоілюстрації.Міжпредметні зв’язки: історія, українська література.

Зміст уроку

І. Організаційно-психологічний момент.

* Знайомство з новим підручником. Читання передмови. Ознайомлення з використаними в підручнику умовними позначеннями (знаками-символами).

4 Українська мова: підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закд./ О.П. Глазова, Ю.Б.Кузнецов; наук. ред. І.Вихованець. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2011.

37

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

*Прочитати спроектовані на дошку речення. Пояснити вислів іспанського філософа. Витлумачити значення терміна історична свідомість. Яким чином історичну свідомість можна успадкувати?

Людина насамперед і понад усе спадкоємець. Саме це, а не будь-що інше засадничо відрізняє її від тварин. Але усвідомити себе спадкоємцем – означає здобути історичну свідомість (Ортега-і-Гассет).

*Коментар учителя (мотивація навчання). Невід’ємною частиною народу держави Україна є українська діаспора, яка спільно з громадянами материкової України творить глобальний український простір. Культурні надбання української діаспори є насамперед надбанням України, а лише потім – світової цивілізації (під культурним надбанням розуміємо досягнення в усіх сферах людської діяльності, зокрема: гуманітарній, природничій, технічній, суспільній, політичній). За часів уже незалежної України відкрився доступ до архівів, настав час активного вивчення української історії, особливо замовчуваних її сторінок, до яких належать і здобутки діаспори. Віднайдене минуле України потребує детального вивчення, закриває штучно витворені пустоти українського внеску у світовий культурний контекст. Без знання про українську діаспору не можна мати цілісного уявлення про національну самобутність українства, його перспектив державотворення. Вивчення цієї теми надзвичайно важливе з погляду пізнання українського менталітету (За І.Ключковською, Н.Гумницькою).

ІІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

* Прочитати. Про що свідчить той факт, що 120-річчя поселення українців у Канаді було відзначено відкриттям пам’ятника Т.Г.Шевченкові? Що засвідчує той факт, що пам’ятник відкрито в столиці країни?

38

У 2011 році виповнилося 120 років від часу поселення українців у Канаді. З метою відзначення цієї річниці з 23 червня по 8 липня 2011 року Посольство України в Канаді за підтримки Канадсько-української парламентської групи дружби реалізувало масштабний культурно-іміджевий проект «Історичний Потяг українських піонерів».

Мета проекту - здійснення символічної подорожі шляхом, який проходили перші українські емігранти в Канаді, від прибуття в порт м. Галіфакс (на Атлантичному узбережжі) до поїздки залізницею до інших міст на заході Канади.

За задумом організаторів, цей захід дав змогу представити найкращі зразки української культури в найбільших містах Канади, а також привернути увагу громадськості, українських та канадських політиків і медіа до внеску, який зробила українська громада в розбудову Канадської держави.

Одним із заходів стало відкриття пам’ятника Тарасові Шевченку роботи всесвітньовідомого канадського скульптора українського походження Лео Мола в столиці країни – місті Оттава.

Пам'ятник зображує Кобзаря на повний зріст в оточенні персонажів його творів. Тарас Шевченко одягнутий у довгий плащ із накидкою – одяг, характерний для доби Шевченка. У руці митець тримає палітру і пензлі. Висота бронзової скульптури 3 метри, маса — 630 кг.

Три барельєфи, що доповнюють композицію, зображують гайдамаків, Катерину з немовлям та бандуриста (З газети).

Довідка. Лео Мол (1915-2009, спр. ім’я – Молодожанин Леонід Григорович). Народився в Хмельницькій області. З 1948 року постійно проживав у Канаді (Вінніпег). Президент Об’єднання Митців Манітоби, дійсний член Королівської Академії Митців Канади, Об’єднання Американських Митців США, Товариства митців в Мюнхені, Об’єднання Українських мистців в діаспорі. Створив пам'ятники Тарасові Шевченку у Вашингтоні, Буенос-Айресі і Санкт-Петербурзі. Автор пам’яnників Лесі Українці, В.Стефанику. За внесок у розвиток мистецтва нагороджений Орденом Канади (1989) та орденом України (2002).

*Робота з підручником. Роздивитися зображення пам’ятників Тарасу Шевченкові в різних країнах світу (с.22). Відповісти на запитання:

Яка роль у згуртуванні світового українства належить мистецтву? Що вам відомо про українську діаспору з уроків історії та української літератури? У чому різниця між діаспорою та еміграцією? Як пов’язані ці явища?

39

Словник. Діаспора (з гр. diaspora - розсіяння) - частина народу, яка добровільно або примусово живе на території іншої держави, поза історичною батьківщиною. Еміграція (з лат. emigratio — виселення, переселення) вимушена чи добровільна зміна місця проживання людей (емігрантів, переселенців), переселення зі своєї батьківщини, країни, де вони народилися і виросли, у інші країни з економічних, політичних, або релігійних причин. Міграція (від лат. migratio – перехід, переїзд) – масове переміщення людей або народів у межах однієї країни або з однієї країни в іншу, що здебільшого пов’язано зі зміною місця проживання. Імміграція (з лат .immigratio, лат.im - усередині, migratio переселення) - в'їзд чужоземців до будь-якої країни на постійне проживання.

*Дати відповідь на запитання: Чи можна сказати, коли в Україні почалися еміграційні процеси? Хто з відомих діячів української історії був емігрантом? Що вам відомо про гетьмана України в екзилі (вигнанні) Пилипа Орлика?Довідка. Ще за княжих часів міжусобні війни призводили до переміщення людей. Відомі факти переміщення козаків (зокрема, після зруйнування Запорозької Січі). з ХVIII ст. почалося масове переселення українців у Поволжя, на Урал. Пізніше — у Сибір, Казахстан, на Далекий Схід..

*Робота з підручником. Усне виконання вправ 17-18.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

*Пояснення вчителя. Увага! Будьте уважні щодо статистики: відомості, надані різними джерелами, не збігаються! Урахуйте це при поясненні.

Українською діаспорою називають усіх етнічних українців, які мешкають поза політичними кордонами своєї історичної батьківщини, але не втратили з нею духовних зв'язків. Це українці, які опинилися за межами «материкової» України з різних причин: розвалу імперій, світових воєн, природних катаклізмів, політичних чи економічних криз, особистих обставин. Зберегти свої корені, мову, культуру, не розчинитися в іншому середовищі - такі завдання ставить перед собою українська діаспора в усьому світі.

40

За межами Української держави у 64/100 країнах світу (різні джерела подають різну статистику) мешкає понад 12 млн. українців − майже третина нації. За неофіційними даними, чисельність української діаспори може сягати 20 млн. осіб.

Українську діаспору умовно поділяють на представників далекого зарубіжжя (країни Західної Європи, Азії, Північної та Південної Америки, Австралія) та близького (держави – колишні республіки Радянського Союзу). Такий поділ зумовлено як історичними обставинами, так і виразними відмінностями умов проживання українців за кордоном. Масова українська еміграція відбувалося чотирма основними «хвилями».

Перша «хвиля», так звана трудова (з кінця ХІХ століття до 1914 р.) до Канади, Бразилії, США була зумовлена економічними проблемами на етнічних українських землях. Значна частина західноукраїнських селянських родин потерпала від малоземелля, що викликало бажання змінити ситуацію.

Друга хвиля, так звана інтелектуальна, охопила міжвоєнний період. Виїжджали в основному до США й Канади. Усе частішими ставали політичні мотиви еміграції.

Третя хвиля – політична. Після Другої світової війни на території Німеччини та Австрії перебувало багато іноземних робітників, в’язнів, біженців, серед яких було багато українців. Частина з них повернулась на батьківщину, але багато хто залишився. У 1945 р. при ООН було створено агентство допомоги та реабілітації, що займалося долею цих людей, яких називали «переміщеними особами». Було здійснено переселення переміщених осіб на місця постійного проживання до США, Канади, Австралії, Латинської Америки. Ця хвиля була наймасовішою, її основна причина - політичні переслідування в СРСР, небажання залишатися під радянським режимом.

Четверту хвилю пов’язують із падінням радянського режиму та відкриттям кордонів. Викликана вона переважно економічними негараздами, бажанням змінити своє життя, розкрити перспективи перед молодшими поколіннями. Сьогоднішніх представників четвертої хвилі української еміграції можна розділити на кілька груп: ті, хто взяв громадянство іншої країни;· заробітчани — найчисленніша складова четвертої хвилі; інтелектуальні заробітчани — ті, хто працює за контрактом в університетах, наукових лабораторіях, аналітичних центрах; студенти, які навчаються за кордоном, щоб потім застосувати набуті знання в Україні.

Сьогодні переїзди з однієї країни до іншої є нормою цивілізованого життя.Українці є практично в усіх країнах світу, але компактно вони проживають (тобто мають громади) у Північній та

Південній Америці, у країнах Європи, в Австралії та Новій Зеландії, у країнах Близького і Далекого Сходу. Так звана Східна діаспора охоплює українців, які мешкають у державах - колишніх республіках Радянського Союзу.

41

Найбільша кількість громадян, які вважають себе українцями, проживає в Канаді (800 тис.) та та США (2 млн.). Тут діють українські політичні організації: Ліга визволення України, Світовий конгрес вільних українців, Комітет українців Канади, Спілка українських студентів Канади, Федерація українських фахівців та бізнесменів, Ліга американських українців, Союз українок Америки та ін., виходить кілька десятків українських періодичних видань. Гуртуються українські земляцтва, об'єднання професіоналів певного профілю. Створено українські школи, наукові українознавчі центри в Торонто, Едмонтоні, Вінніпезі, Нью-Йорку, Філадельфії, Чикаго та інших містах. Організовано кафедри українських студій в університетах. Велику роботу ведуть Наукове товариство імені Тараса Шевченка в Торонто й Українська вільна академія наук у Вінніпегу (Канада), Центр українознавчих студій при Гарвардському університеті (США). Найбільшим досягненням є те, що в найкращому і найпрестижнішому американському університеті Гарварді існує кафедра українських студій.

Українські письменники Канади та США з 1954 р. мають своє об»єднання «Слово», видавали альманах. Чимала роль музеїв: «Село української культурної спадщини» в Едмонтоні, «Український музей Канади» у Саскатуні з філіями в Торонто, Вінніпезі та Едмонтоні, «Парк української писанки» в Саскатуні, центру «Осередок української культури та освіти» у Вінніпезі. Серед українських музеїв у США можна назвати «Музей модернового мистецтва» (Чикаго), «Український музей» у Нью-Йорку, «Музей української спадщини» поблизу Філадельфії. Вагоме значення українських книгарень, зокрема книгарні в Едмонтоні (заснована 1915 р.). Є ряд радіопрограм українською мовою, у Торонто – годинна програма «Світогляд», серія телепрограм для дітей. В Австралії та Франції мешкає по 40 тис., у Великій Британії — 30 тис., у Німеччині — 25 тис. жителів українського походження. Активно діють Наукове товариство імені Тараса Шевченка (Австралія), Європейський відділ Наукового товариства імені Тараса Шевченка і Головна редакція енциклопедії українознавства в м. Сарселі поблизу Парижа (Франція), Український вільний університет у Мюнхені (ФРН). Особливо багатим культурним життям українців відзначається Австралія. Хоч українців там лише близько 30 тисяч, вони мають свої школи, газети і журнали, радіопередачі.У деяких штатах, зокрема у Вікторії, українська мова з 1975 р. заноситься до свідоцтва про середню освіту. 1983 р. при університеті Мельбурна відкрито лекторат україністики імені М.Зерова.У Мельбурні транслюються українські радіопередачі (2 год щотижня).

У Бразилії та Аргентині живе по 400 тис. українців, У кожній із цих країн створено по кілька десятків українських товариств, клубів, спілок.

42

У Польщі налічують понад 300 тис. українців, у Словаччині існує 257 українських сіл із населенням понад 109 тис., у Румунії – понад 66 тис., у Сербії – 15 тис.

Близько 7 мільйонів українців (це за офіційними даними, насправді ж значно більше) проживають у колишніх республіках Радянського Союзу. Із них найбільше (понад 4/5 млн.) — у Російській Федерації. У Москві живе близько 1 млн. українців, на Кубані - близько 2 млн.; 800 тис. осіб - у Тюменській області. У Казахстані мешкає понад 3 млн./900 тис. українців, у Молдові — 600 тис., у Бєларусі – близько 300 тис. (За І.Ключковською, Н.Гумницькою, матеріалами Вікіпедії та «Острова знань»).

Україна підтримує зв'язки з багатьма національними українськими товариствами в різних регіонах колишнього СРСР. Серед них найвідоміші товариства імені Т.Г.Шевченка в Санкт-Петербурзі, «Славутич» у Москві, «Дніпро» в Ризі, асоціація українців у Бєларусі «Ватра», «Кобзар» в Уфі, українське земляцтво в Естонії, товариство «Зелений Клин» у м. Спаськ-Дальний Приморського краю, громада українців Литви та ін.

2011 року V Всесвітній Форум українців відбудеться 19–21 серпня: урочисте відкриття заходу - в Національній опері, а пленарні засідання та робота секцій – в Українському домі. У Форумі візьмуть участь представники української діаспори із 40 країн світу. Працюватиме 300 делегатів - представники східної, західної діаспори та України.

V. Виконання вправ на закріплення сприйнятого.

* Попереджувальний диктант. Що вам відомо про авторів записаних слів? До яких хвиль української еміграції слід їх віднести? Як склалася доля кожного?

1. О рідна мово, скарбе мій! В мертвотних напастях чужини ти – мій цілющий, мій єдиний душі підбитої напій (С.Черкасенко, 1876-1940, Прага). 2. О слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, дітьми безпам’ятно забутий! (Олександр Олесь, 1878-1944, Прага). 3. Нащо слова? Ми діло несемо. 4. Держава не твориться в будучині, держава будується нині (Олег Ольжич, 1907-1944, концтабір Заксенхаузен). 5. Коротаєм вік свій на чужині і тамуєм наш сердечний біль. Ти повій же, вітре, з України, принеси нам запах рідних піль. Ой ти, доле, нещаслива доле, не зупинить цього вітру час, зашумить ще українське поле (Роман Купчинський, 1894-1976, Нью-Йорк). 6. Ми є. Були. І будем Ми! Й Вітчизна наша з нами! (Іван Багряний, 1906-1963, Новий Ульм, ФРН).

43

* Чому пісню братів Богдана та Левка Лепких «Журавлі» називають плачем українських емігрантів? У період якої хвилі української еміграції її було створено? Який твір В.Стефаника розповідає про трагедію західноукраїнських емігрантів?* Що ви знаєте про поетів Празької школи (Євген Маланюк, Наталя Лівицька-Холодна й Олена Теліга, Олег Ольжич та ін.)? До якої хвилі української еміграції вони належать?

ІІ. Діаспора зуміла бути медіумом між Україною і світом у найстрашніші часи: в період Другої світової війни і повоєнного сталінізму, у добу гротескових хрущовських реприз і брежнєвського консерватизму. Насамперед українській діаспорі в Америці слід подякувати за роботу, спрямовану на розслідування Голодомору 1932-1933 рр в Україні. Емблематичні постаті діаспори – Винниченко, Лисяк-Рудницький, Багряний і Маланюк – серед катастроф ХХ століття мали мужність казати правду , - і казати її в очі як своїм землякам, так і іншокультурним, так би мовити, читачам, у які б світи їх не закидала доля (За О.Пахльовською).

* Що вам відомо про названих у реченнях осіб? Який їхній унесок в українську культуру?Довідка. Винниченко Володимир Кирилович (1880-1951, Мужен, Франція) – український письменник, художник, політичний діяч. Лисяк-Рудницький Іван Павлович (1919-1984, Едмонтон, Канада) - історик, політолог, публіцист; автор праць з історії, що відкривали Європі та світу Україну. Багряний Іван (1906-1963, Новий Ульм, ФРН) – український письменник, політичний діяч. Маланюк Євген Филимонович (1997-1868, Нью-Йорк) – український письменник, літературний критик. Клопотаннями української діаспори в Америці було створено Комісію Конгресу США (де працювала робоча група Джеймса Мейса) з розслідування Голодомору.

* Робота з підручником. Виконання вправ 19-20.

Вивчення нового матеріалу.

*Пояснення вчителя.

44

За поширеністю в світі українська мова посідає 25/22 місце (серед 6 тис. мов) та 3 або 2 місце за поширеністю серед слов'янських мов. Загальна кількість носіїв української мови, за приблизними оцінками, становить від 41 ло 46 млн. осіб.

З майже 38-мільйонного населення України близько 31 млн. може спілкуватися українською мовою. За даними опитування Інституту соціології НАН України, у 2005 році, рідною українську мову визнали 64,3% українського населення, російську 34,4%, іншу — 1,5%. За кордоном перебувають від 4 до 7 українських трудових мігрантів, більшість з яких володіє українською мовою

У Росії українською володіє 1,8 млн осіб, у Молдові (без урахування Придністров'я) українська є рідною для 181 тис. осіб, мовою щоденного спілкування українська є для 130 тис. осіб. У Білорусі рідною її називає 116 тис. осіб. У Казахстані українською говорять 128 тис. осіб, більшою чи меншою мірою нею володіють до 732 тис. осіб.

У Румунії - 57 тис. україномовців, у Польщі - 23 тис. осіб, що постійно проживають на території Польщі, та ще від 20 до 450 тис. осіб з числа трудових мігрантів. У Словаччині - 11 тис. осіб назвали рідною мовою українську, ще 24 тис. осіб вважають за рідну мову русинську.

У Канаді українською мовою володіє 174 тис. осіб, у США - 129 тис. мовців.У Бразилії – українською володіє щонайменше 17 тис. мовців. (За матеріалами Вікіпедії).

VІ. Підбиття підсумків уроку.

* Прочитати. Використавши отриману інформацію, скласти висловлювання «Українська діаспора: сучасний погляд».

1. Українці за кордоном — це невід’ємна частина української нації. Світова українська спільнота має своїх представників у парламентах, в урядах багатьох держав свого поселення, має своїх учених, митців та громадських діячів і може, і вміє впливати на міжнародні установи, а головне — на формування позитивного іміджу України за кордоном. (З виступу на засіданні Верховної ради України). 2. Особливість сучасної української діаспори в тому, що значну її частину становлять громадяни України, які живуть за кордоном. Згідно з Конституцією України вони користуються правом обирати президента України, депутатів ВР, але позбавлені права бути обраними. Маніпулюючи давно віджилими стереотипами, діаспору, трудових емігрантів подекуди намагаються змальовувати як громадян інших держав, які не можуть уявити собі сучасного стану речей в Україні, або запроданців, що покинули Батьківщину, добре влаштувались й нічим не турбуються. Діє схема засудження всіх інакомислячих, людей, які скидають із себе рабське ярмо (Мирослава

45

Роздольська, член Спілки журналістів України і Північної Америки, голова Всеамериканської громадської організації "Нова Українська Хвиля», 8 червня 2011 р.)

* Прокоментувати 2-3 вислови. Яке значення для людини, що опинилася за межами батьківщини, має рідна мова? 1. Мова народу, народності чи діаспори — то генетичний код національної культури, запорука самобутності та самозбереження (В.Овсянико-Куликовський). 2. Гірка емігрантська доля виривала їх із рідної землі з корінням, наче буря дерево, тільки ж коріння те у розлучених із Батьківщиною людей ніколи не всихало і ніколи не переставало боліти (В.Дрозд). 3. І коли, здавалось, не в змозі власним шляхом іти у світи, тяжко скаржились рідній мові: «Освяти, приголуб, захисти...” (В.Малишко). 4. Є таке слово, аж проситься в пісню, є таке слово в народу мого: «Будьмо сьогодні, завтра і прісно, будьмо в хуртечу, в дим і в огонь!» Будьмо в моїй і твоїй Україні, будьмо на Клені, на Клині чи де – серце нехай озветься чаїно, чуючи слово Вкраїна святе. Батьківське слово щире застольне сину своєму колись я повім. Є таке слово, на вірі настояне: «Будьмо! Собою! А отже, - усім!» (В.Мельник). 5. Живе наша мова – і наш голос звучить у вселенському хорі народів. ..Бо наша мова – це ми, українці - добрий, чесний, працьовитий народ, що тисячоліттями живе на берегах Дніпра і Дністра, там, де була колиска індоєвропейських народів (З кн. «Мова і нація»).

* Прочитати. Пояснити лексичне значення виділених слів. Який з термінів ужито в переносному значенні? Розкрити це значення.

Українську діаспору можна розглядати як каталізатор так званої політики мультикультуризму, офіційно проголошеної прем'єр-міністром Канади Жаном Кретьєном на Конгресі українців Канади в 1981 році. Ця політика гарантує вільний розвиток мов і культур усіх етнічних груп країни. Державні установи й організації Канади охоче запрошують до себе українців-випускників університетів, бо вони здавна мають репутацію працелюбів, добре володіють обома державними мовами (англійською і французькою), не забуваючи при цьому і своєї. (З підручника).

Словник. Мультикультура (лат. multis – багато) – співіснування та взаємодія в межах одного суспільства різноманітних, рівноправних і рівноцінних культур; навне в межах цього суспільства позитивне ставлення до

46

різноманіття культур, а також мов. (Зі словника термінів між культурної комунікації). Мультикультуризм - визнання культурного плюралізму та сприяння йому (Із тлумачного словника суспільствознавчих термінів).

* Що вам відомо про наукову, культурно-просвітницьку, мистецьку діяльність української діаспори? Назвіть імена представників української діаспори, розкажіть про їхній внесок у культурне життя світового українства (скульптор Олександр Архипенко, іаконструктор-винахідник Ігор Сікорський, танцівник Серж Лифарь, поети Євген Маланюк та Олена Теліга, піонер комп'ютерних технологій, конструктор першого в світі персонального комп’ютера Стефан (Стів) Возняк, генерал-губернатор Канади Роман Гнатишин, політичний і громадський діяч США, правник Богдан Футей, меценат і суспільний діяч Петро Яцик та ін.)

VІІ. Домашнє завдання. Започаткувати виконання одного з проектів: Українська діаспора і українська культура Мистецтво української діаспори Українська діаспора та українська мова: різні аспекти однієї проблеми Представники української діаспори - видатні діячі світової культури.

РОЗКАЖІТЬ УЧНЯМ Нещодавно виповнилося 25-річчя від часу створення першого персонального комп’ютера. Виготовлено його у США, а винайшов його українець Стефан (Стів) Возняк. Його батько емігрував із Західної України і працював інженером у компанії «Локхід». Стефан був вундеркіндом, ще змалечку захоплювався електронікою. 1976 р. він запатентував комп’ютер під назвою «Еппл 1». Через 7 років президент США присвоїв Стефану Возняку найвищу національну відзнаку за прогресивні наукові досягнення. Про свій винахід С.Возняк сказав так: «Це була революція, мирна революція. І я щасливий, що був її часткою…»

Серед емігрантів з України лауреатами Нобелівської премії були:уродженець Харкова та громадянин США Саймон (Семен) Кузнець – за обґрунтоване тлумачення економічного

зростання, яке привело до глибшого розуміння як економічної та соціальної структур, так і процесу розвитку суспільства (1971 р.);

уродженець Золочева (Львівщина), громадянин США Роальд Гофман – за розробку теорії перебігу хімічних реакцій

47

(1981 р.).За Леонідом Пастушенком.

Інтернет-ресурси:

Укрінформ: Географія світового українстваhttp://diaspora.ukrinform.ua/gsu-5.shtml#

Українці Росії Урядовий портал: Демографічна карта розселення українців у Росіїhttp://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=205202

Бібліотека української літератури в Москвіhttp://mosbul.ru/index-ukr.htm

Об’єднання українців Росіїїhttp://www.ukrros.info/news/

Українці Росії: Кобзаhttp://kobza.com.ua/

Українці Надволжя: Жовтий клинhttp://ukrvolga.seun.ru/index_ua.html

МЗС України: Організації закордонних українцівhttp://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/publication/content/5016.htm

Світовий Конгрес українцівhttp://www.ukrainianworldcongress.net/index.php

Європейський Конгрес українцівhttp://www.eukrainians.net/

Українці КанадиКонгрес українців Канадиhttp://www.ucc.ca/

http://www.istpravda.com.ua/research/2011/02/13/24239/

Ліга українців Канадиhttp://www.lucorg.com/news.phpУкраїнці СШАУкраїнський конгресовий комітет Америки

48

Українці Польщіhttp://www.oup.ukraina.com.pl/index.php?option=com_frontpage&Itemid=1

Товариство вчителів у Польщіhttp://www.interklasa.pl/portal/dokumenty/r_mowa/

Українці Чехіїhttp://www.dzerelo.cz/

Українці Болгаріїhttp://www.ukrpressbg.com/

Українці Латвіїhttp://www.ukrschool.lv/ukr/index_ukr.htm

Українці Румуніїhttp://www.uur.ro/publicatii_nou_ukr.html

Шведські козакиhttp://www.svenskakosacker.se/index.php?id=28&mod=1

http://www.ucca.org/

Українці АвстраліїСоюз українських організацій Австраліїhttp://ozeukes.com/media/the-boomerang-returns/

Про Конкурс імені Петра Яцика в Австраліїhttp://ozeukes.com/events/%d0%9a%d0%be%d0%bd%d0%ba%d1%83%d1%80%d1%81-%d0%b7-%d1%83%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%be%d1%97-%d0%bc%d0%be%d0%b2%d0%b8-%d1%96%d0%bc-%d0%9f%d0%b5%d1%82%d1%80%d0%b0-%d0%af%d1%86/

Українці Великої БританіїАсоціація українів Великобританіїhttp://www.augb.co.uk/index.php

Українці Німеччиниhttp://www.ukraine-frankfurt.de/joomla/index.php

Українці Іспаніїhttp://ucranianosenmadrid.com/

Українці Італіїhttp://www.chiesaucraina.it/http://www.leleky.org/

49

Академічний рівень Тема. Стилістика як розділ науки про мову. Норма літературної мови як основне поняття правильності мовлення, її варіативність.Мета: повторити значення основних термінів стилістики, формувати вміння помічати порушення норм літературної мови та виправляти допущені помилки; розвивати критичне мислення, культуру усного та писемного мовлення, увагу, уяву, пам’ять, збагачувати й уточнювати словниковий запас; виховувати патріотизм і повагу до української мови. Тип уроку: урок повторення вивченого.Обладнання: підручник5 (с.29-33), таблиця, проектор.

Зміст уроку

І. Організаційно-психологічний момент.

* Ознайомлення з новим підручником. Читання передмови. Ознайомлення з використаними в підручнику умовними позначеннями (знаками-символами).

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Відтворення ключових питань.

* Прочитатати. Витлумачити термін «літературна мова». Пояснити різницю між літературною мовою та мовою загальнонародною. Назвати стилі української літературної мови. Який розділ науки про мову вивчає стилі мови та мовлення? Що є предметом вивчення культури мови? Культури мовлення?5 Глазова О.П., Кузнецов Ю.Б. Українська мова: Підруч. для 11 класу загальноосвіт. навч. закл. / О.П.Глазова, Ю.Б.Кузнецов; наук. ред.. І.Вихованець. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2011.

50

Мова не зможе задовольняти інтелектуальні потреби суспільства, якщо не буде повносило функціонувати в ньому з виробленими в ній науковим, діловим, публіцистичним стилями. Щоб увійти в коло цивілізованих народів, українському народові потрібна високорозвинена, поліфункціональна, стилістично розбудована літературна мова (За Л.Мацько).

*Як пов’язані мова і мовлення? мовлення та спілкування? Назвати види мовленнєвої діяльності.*Як змінилися засоби мовленнєвого спілкування упродовж останніх 20 років? Чи змінилися види мовленнєвого спілкування?*Як ви розумієте термін «глобальне інформаційне суспільство»?*Що означає термін «інфолюдина»? Чи відчуваєте ви себе інфолюдиною? Як ви ставитеся до цього терміна?

* Робота з підручником. Виконання вправи 1.Опрацювання теоретичного матеріалу.

Спілкування – це передавання інформації, обмін нею між людьми.Процес спілкування являє собою різні види мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письмо. Яких

би вершин не сягнув технічний прогрес людства, види мовленнєвої діяльності незмінні.Проте слід зазначити, що інших форм набуває письмо. Якщо початковим значенням цього слова було вміння

людини записувати свої думки на папері, то зараз воно набуло ширшого тлумачення: це не тільки писаний від руки текст, а й друкований. Останнім користуються більш масово.

Форми спілкування бувають різні: полілог, діалог, монолог. На форми спілкування так само технічний розвиток людства не впливає.

Проте технічний прогрес значно спрощує і пришвидшує процес передавання інформації, що, безумовно впливає на її зміст.

Поскільки будь-який мовець без жодних утруднень може передавати інформацію будь-кому будь-коли і на будь-яку відстань, висловлювання стають відвертішими і менш контрольованими.

51

Основним засобом спілкування завжди була і залишається мова. Мовлення – це діяльність, пов’язана з функціонуванням мови, це спілкування засобами мови, тобто через

посередництво мовних одиниць.Мова і мовлення нерозривні. В умовах інформаційного суспільства це підтверджується активним передаванням

інформації як через традиційні, «паперові», так і через сучасні електронні носії.Для ефективного мовленнєвого спілкування будь-якими засобами необхідно оволодіти мовними та мовленнєвими

знаннями та вміннями, сформувати мовну, мовленнєву та комунікативну компетентності.

* Робота з підручником. Виконання вправи 2.* Бесіда.

Які мовленнєві вміння забезпечують конструктивне спілкування? Перевірте себе за поданим у «Довідковому бюро» словничком мовознавця.

Якою мірою порозумінню між співрозмовниками сприяє рівень володіння мовою, зокрема знання ними стилістики? Що означає «мудро володіти словом»?

Що вивчає стилістика? З якими розділами науки про мову вона пов’язана? Що вивчає стилістика мови? Стилістика мовлення?

* Робота з підручником.Опрацювання теоретичного матеріалу і таблиці.

Особливості вживання мовних одиниць у різноманітних умовах спілкування вивчає розділ науки про мову стилістика. Іншими словами, стилістика обґрунтовано відбирає виражальні засоби мови для найефективнішого спілкування в різноманітних ситуаціях.

Терміни стилістика мови та стилістика мовлення розмежовують так само, як і відповідні їм терміни мова та мовлення.

Стилістика мови (практична) – вивчає стилістичні засоби мови. Предмет її дослідження – стилістично забарвлені мовні засоби та їхні виражальні можливості.

Стилістика мовлення (функціональна) вивчає особливості функціональних стилів, жанрові різновиди 52

мовлення. Вона визначає стилістичні можливості мови залежно від мети і завдань співвідносно із ситуацією (умовами) спілкування. Завдання стилістики мовлення – вивчення найтонших емоційно-експресивних відмінностей між різними жанрами й видами усного й писемного мовлення.

СТИЛІСТИКА

МОВИ МОВЛЕННЯ

Стилістичнізасоби:

фонетичні,лексичні,

словотвору,граматичні

Стилімови

Стилі мовлення

Стилістичніфункції

мовних одиниць

Стиль мовлення (функціональний стиль) – це доцільний добір та ефективне використання мовних засобів з певною метою та за конкретних умов спілкування.

Стиль мови - це сукупність мовних засобів (слів, граматичних форм, морфем, синтаксичних конструкцій), вибір яких зумовлено змістом, метою та характером висловлювання.

V. Виконання вправ на повторення вивченого.

*Прочитати. Визначити стиль висловлювання, свою думку обгрунтувати. За потреби скористатися поданою в «Довідковому бюро» підручника таблицею «Стилі мовлення».

53

Норма (від лат. norma – дослівно «косинець», у переносному значенні – «правило») – регулятивне правило, узаконений та обов’язковий порядок або стан чогось. Нормам підпорядковується людська діяльність, вона є орієнтиром у світі людей. Термін «норма» вживають у різних науках. Біологічна норма засвідчує відсутність порушень фізичного здоров’я. Психологічна норма так само асоціюється зі здоров’ям, але психічним: нормальним визнають стан, який не спричиняє в людини відчуттів неспокою: дратівливості, пригніченості, почуття вини. Відповідність людини психологічній нормі забезпечує її здатність до успішної соціальної та професійної самореалізації. Соціологічна норма засвідчує повну відповідність поведінки людини загальноприйнятим у певній спільноті звичаям і правилам. Норма права – загальнообов’язкове правило поведінки людей, установлене і забезпечуване державою. Моральна норма – правило співжиття людей у суспільстві, що забезпечує справедливість, толерантність і людяне ставлення одне до одного. Норма – не застигле явище, вона постійно оновлюється та змінюється (З довідника).

* Визначити вжиті в тексті терміни. Чи є терміном вираз «мовна норма»? Розкрити його значення.

* Прочитати речення. Вказати допущені в них помилки. Які норми літературної мови порушено? Відредагувати речення.

1.Міністерство намітило конкретні заходи по перебудові освіти. 2. Щоб покращити учбовий процес вважають потрібним прийняти міри по переведенню школьников на комп’ютерне навчання. 3. Обговорюючи проблеми середньої освіти, думки майже всіх присутніх на засіданні співпали. 4. На протязі зовсім короткого терміну наша школа стане самою кращою. 5. Вивчаючи історію, нам часто доводиться користуватися Інтернетом. 6. Висловлюючи своє відношення до подій у освіті, директор наголосив на тому, що вже давно час приймати міри по її налагодженню. 7. 1 вересня на подвір»ї зібрався багаточисельний натовп скінчивших у прошлому році школу. . 1. Опрацювавши належним чином статті закону, депутатами його було включено до порядку денного засідання. 2. На святкування юбілею, котре розпочалося рівно в п’ятнадцять годин, зібралося багато бувших колег по роботі Ігора Анатолієвича Кривошапко. 3. Ми рахуємо, що висновки провіряючих не справедливі, тому що абсолютна більшість прошлогодніх рекомендацій нами виконана. 4. Ми були свідомі, що якщо ми не будемо притримуватися правил, то нас

54

привлікуть до відповідальності, отож треба дивитися в оба. 5. По слідуючому питанню повістки дня виступить голова комісії, він подасть зразок дотримування регламента зборів. 6. Постовий гаїшник з трудом зупинив перебігаючого на червоне світло пішохода. 7. Повертаючись до дому, нашу кампанію настигла злива.

*Пояснити, чому дотримання мовних норм є для культурної людини обов’язковим. Назвати норми літературної мови. За потреби скористатися поданою в кінці підручника таблицею «Мовні норми».

Мовна норма – мовний варіант у сфері вимови, слововживання, словозміни, який закріплений практикою і рекомендований до вживання як обов’язковий. Порушення мовних норм утруднює спілкування.

Саме з поняттям мовної норми пов’язана літературна мова. Літературна мова – унормована та відшліфована форма загальнонаціональної мови.Загальнонародна мова - це сукупність слів, граматичних форм, особливостей вимови й наголошення, що їх

використовують люди, для яких українська мова є рідною. Загальнонародна мова охоплює діалекти, просторіччя, професійну лексику, жаргони.

Літературна мова - вища форма загальнонародної мови.Мовне правило – це наукове осмислення, визначення, формулювання мовної норми. Саме норми літературної

мови є підґрунтям правил, якими користуються в усному і писемному мовленні.

* Робота з підручником. Усне виконання вправ 5, 6.Письмове виконання вправ 7, 9, 11.

VІ. Підбиття підсумків уроку.

* Диктант із коментуванням.

55

1. Мова - це щось далеко більше за зв’язок між людьми, це - відбиток свідомості людини, це – прояв її . З того, як говорить людина, можна уявити собі її загальний розвиток, освіту й культурний рівень (Б.Антоненко-Давидович). 2. Наївно вважати, що люди тільки розмовляють суржиком. Вони ним також і думають. А це призводить до інтелектуально-моральної аморфності, розмитості й невизначеності особистості, утрати нею не лише мовних, а й національних орієнтирів узагалі. Адже мова стимулює свідомість, підпорядковує її собі, формує й розвиває, а не лише виражає думку (Я. Радевич-Винницький).

VІІ. Домашнє завдання. Вправа 32.

Профільний рівеньТема. Мова як особлива система знаків, її місце серед інших знакових систем. Мета: дати поняття про мови природні та штучні, досягти усвідомлення місця і ролі природної мови в житті суспільства, розвивати логічне мислення, увагу, збагачувати словниковий запас учнів.Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.Обладання: підручник6 (с. 4-11).

Зміст уроку

І. Організаційно-психологічний момент.

* Знайомство з новим підручником. Читання передмови. Ознайомлення з використаними в підручнику умовними позначеннями (знаками-символами).

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Підготовка до сприйняття нового матеріалу.6 Глазова О.П., Кузнецов Ю.Б. Українська мова: Підруч. для 11 класу загальноосвіт. навч. закл. / О.П.Глазова, Ю.Б.Кузнецов; наук. ред.. І.Вихованець. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2011.

56

*Робота з підручником. Виконання вправи 1.

* Прочитати (прослухати) висловлювання. За допомогою яких знаків можна передавати інформацію?

Знак — матеріальний, чуттєво сприйманий об’єкт, який у процесах пізнання та спілкування виступає в ролі замінника (представника) іншого предмета, явища, дії або події, і використовується для одержання, зберігання, перетворення та передачі інформації. Знак сприймається як носій певного значення, інформації. Знаки поділяють на природні та штучні. Сукупність знаків утворює знакову систему.

За матеріальною природою знаки бувають: 1) звукові (людське мовлення, музика тощо), сприймаючий аналізатор — слуховий; 2) графічні (алфавіт, живопис, фотографія, стенографія, загальнонаукові символи, ноти, ієрогліфи тощо), сприймаючий аналізатор — зоровий; 3) рух (танець, мова глухонімих, положення рук регулювальника), сприймаючий аналізатор — зоровий; 4) запах (моря, болота, хвойного лісу, згарища, їжі, хімікатів, виробництва), сприймаючий аналізатор — органи нюху; 5) колір (світлофор, кольори як символи), сприймаючий аналізатор — зоровий; 6) форма (співвідношення опуклостей та впадин в алфавіті сліпих), сприймаючий аналізатор — тактильний, органи дотику; 7) предмет (ялинка як символ новорічних свят, обручка як символ пошлюблення), сприймаючий аналізатор — зоровий; 8) матеріал (золото як символ багатства, сталь як символ міцності), сприймаючий аналізатор — зоровий; 9) вчинок (заручини як символ обіцянки вступити у шлюб), сприймаючий аналізатор — переважно зоровий (З підручника).

* Навести приклади природних і штучних знаків: графічних, рухових, предметних, звукових.* Які знаки для зберігання, перетворення та передачі інформації використовують найбільш популярні сучасні ЗМІ: телебачення та Інтернет? Чи може повноцінне передання змісту інформації відбутися без застосування мови?* Яка сукупність знаків використовується в рекламі? Як таке поєднання впливає на сприйняття змісту? Чи може поєднання графіки, музики та ін. знаків повністю витіснити мову?

ІV. Вивчення нового матеріалу.

*Робота з підручником. Виконання вправи 2.

57

* Шкільна лекція з елементами бесіди.

Будь-яку інформацію можна представити як ланцюжок знаків. Що таке знак? Знак — це певний матеріальний об'єкт, який сприймається на чуттєвому рівні і виступає в процесі спілкування і мислення людей представником якогось іншого об'єкта.

Знак або копіює об’єкт (іконічний знак), або на нього вказує (індексальний знак), або його символізує, перебуваючи з ним в умовному зв’язку (знак-символ).

Дим — знак вогню, розбитий автомобіль — знак транспортної аварії, крадіжка автомобіля — знак злочину, безпідставне звільнення людини з роботи — знак правопорушення тощо. Відповісти на запитання:

- До якого типу знаків відносяться названі вище знаки?- Наведіть приклади іконічних знаків.- Які ви знаєте знаки-символи української культури? (Т.Шевченко, Леся Українка, червона калина, вишиванка,

писанка, бандура та ін).- Які знаки-символи Української держави ви можете назвати? (Синьо-жовтий Державний прапор, Державний герб,

Державний гімн). - Які є знаки-символи мистецтва? (Ліра, перо, палітра й пензлі, маска, муза, Аполлон, крилатий кінь Пегас,

кастальське джерело та ін.). - Які символічні зображення покладено в основу української вишивки? (Коло - символ Сонця, птах - вічності,

безсмертя душі; квадрат чи ромб, поділений на кілька частин із крапками в кожній, - символ засіяного поля; трикутник уособлює поєднання Землі, Води та Вогню; постать Богині-Берегині з чотирма або шістьма руками, що робить зображення схожим на дерево або нагадує літеру "Ж", що в кирилиці прочитується як "живіте", символізує вічне життя).

- Які символи наявні в розписі трипільської кераміки? (Дивлячись на посуд зверху, трипільці начебто розгортали у плані увесь художній задум і центром сюжету вибудовували символ – Сваргу, Хрест або Триквестр. Космос бачили єдиним і неподільним, і виображували його триярусним: хвилястою лінією біля вінців посуду зображували Найвище Небо, де перебувають вічний Всетворящий і Всеможний Господар Світу і Світові Води. На другому

58

ярусі зображували Небесні Сили (астральний ряд – сонце, місяць, зорі, дощові потоки, які зумовлюють життєдайний колообіг природи). На третьому ярусі – нижча частина посуду – вимальовували світ Потойбічний, позначений двома паралельними лініями. Світове Дерево вивершується образом самої Берегині (підкреслюється їхнє символічне й семантичне злиття), у якої голова – ромб із хрестом усередині, а руки хрестоподібні. Над її головою - корона з трьох хрестів, тобто Трисвітле Сонце).

Знаки, за допомогою яких люди можуть порозумітися, мають бути наділені такими ознаками: намір (знак використовують для передавання конкретного змісту: ліра – означає музичне мистецтво, а не

живопис; черевик над будкою шевця передає запрошення поремонтувати взуття і под.); двосторонність (знак втілює дві сторони: він щось передає (зміст) і якось це передає (форма), це назвивається

планом змісту й планом вираження; конвенційність (від конвенція – угода: той, хто передає інформацію. і той, хто її сприймає, мають домовитися

про зміст знака, наприклад: зелені – захисники природи; вазон на вікні – явку провалено); обумовленість (розуміння місця знаків у їхній системі: переривчасті гудки в телефоні –лінію зайнято, тоді як

безперервний гудок – лінія вільна). Відповісти на запитання:

– Який знак сповіщає про початок уроку? Які ознаки характерні для цього знака?– Які ще немовні знаки використовують для позначення початку певного процесу, дії тощо? Що потрібно, щоб

люди реагували на такі знаки?– На деяких стільцях у шкільному актовому залі лежать книжки. Чи є це знаком? Що цей знак означає? Чи всім

він зрозумілий?– Чи є знаком оплески після виступу? Чи є знаком відсутність оплесків?– Які ще знаки використовують для вияву оцінки?– Які ви знаєте мови жестів? (Морська сигналізація, жести регулювальника, жестова мова глухих, мова віяла). Чи

зрозуміє їх заздалегідь не підготовлена людина? Чому?

Наука, яка вивчає знаки і знакові процеси, зветься семіотика (від гр. semeion – знак). Семіотика не обмежується аналізом окремих видів знаків, вона досліджує мови людей, тварин, кібернетичних пристроїв.

Різновидами знаків є мовні знаки. Що є мовним знаком?

59

Окремо взятий звук мови так само, які і окремо взятий склад не є знаками. Їм властивий план вираження, але вони не мають плану змісту.

Термін сема – це мінімальний змістовий елемент, так би мовити, «атом» змісту, і тільки поєднавшись із іншими семами, він може утворити зміст. Так, окремо взяте слово «день» має тільки план змісту (семи: «частина доби», «доба», «календарна дата»), тому саме по собі не є знаком. Лише в сукупності з іншими семами план змісту цього слова з»єднається з планом вираження.

Така єдність – обов’язкова для морфеми, слова, словосполучення, речення, тексту.Основний знак мови з-поміж названих вище – слово. План його вираження – послідовність звуків. План змісту –

сукупність сем. Сукупність сем передають терміном семема. У плані вираження слова мати виділяються найменші звукові одиниці мови фонеми [м а т и] а в плані змісту (семемі) такі семи: [+жива істота], [+людина], [+жіноча стать], [+перебуває в родинних зв’язках], [+знаходиться в прямому зв’язку], [+старша на одне покоління].

Зі слів будують речення, з яких утворюють текст.Оскільки центральне місце серед знакових систем посідає мова, предмет вивчення семіотики перетинається з тим, що

досліджує лінгвістика. Таким чином, слово можна вивчати як з позицій семіотики,так і з позицій мовознавства.Мова розвивається, і її розвиток виявляється не тільки в творенні нових слів та зникненні інших. Розвиток

відбувається і в середині мовного знака, який може змінити і план змісту, і план вираження. Передовсім це проявляється у виникненні переносних значень слова (план змісту). Щодо плану вираження, з’являються фонетичні та морфологічні варіанти слів і їхніх форм: Дніпро – Дніпер, учню-учневі; чечен – чеченець.

Один і той план змісту може співвідноситися з кількома планами вираження (синонимія), один і той план вираження відповідати різним планам змісту (омонімія). Такі співвідношення між двома сторонами одного знака називають асиметрією сторін знака.

Людська мова як звукова знакова система виникає при становленні суспільства із його потреб. Поява мови зумовлена суспільними факторами, але разом з тим, обумовлена й біологічно, тобто походження мови передбачає певний ступінь розвитку анатомічного, нейрофізіологічного та психологічного механізмів, які вивищують людину над твариною та якісно відрізняють людське знакове спілкування від сигнальної поведінки тварин.

Виконати завдання і відповісти на запитання:– Виділіть сукупність сем слів батько, книжка, осінь.– Які є знаки мови? Чому основним вважають слово?

60

– Яке явище називають асиметрією сторін знака? Поясніть, як утворюються синоніми та омоніми.– Якими факторами зумовлено появу людської мови?– Чим людське спілкування відрізняється від сигнальної поведінки тварин?

Саме за допомогою мовних знаків позначають предмети, виражають думки, почуття, настрої, бажання, потреби людини. Через мовні знаки реалізується пізнавальна діяльність (людина пізнає світ за допомогою мислення, а мислення реалізується через мову). За допомогою мовних знаків передаються відомості, знання від людини до людини, від покоління до покоління. Через мовні знаки відбувається спілкування; мовні знаки є засобом засвоєння національної та загальнолюдської культури окремою людиною або соціальною групою, через мові знаки відбувається передавання культурних традицій, особистого та колективного досвіду.

Отже, мова - особлива система знаків. Саме через мовні знаки реалізуються всі функції мови. Процес, у якому щось функціонує як знак, називають знаковим процесом, або семіозисом.

Відповісти на запитання:– Чи можна знаковими системами вважати карти, таблиці, схеми, діаграми, формули, графіки? – Чи утворюють ці звукові системи мови? Чому ці мови є штучними?– Чому стосовно природної мови всі штучні мови є допоміжними? Відповідь проілюструйте прикладами.

*Робота з підручником. Опрацювати теоретичний матеріал (с. 5-6)

Сутність мови найбільш зримо, чітко виявляється через аналіз співвідношення природних і штучних мов.Природною (національною, материнською) називають таку мову, основою якої є слово. Як засіб спілкування

природна мова виникла разом зі становленням, формуванням людини впродовж її еволюції.У природній мові фіксуються не лише інформативний зміст, а й почуття, переживання, характер, темперамент, образ

того чи іншого народу. Мова відображає стан розвитку інтелекту людини, її душу.Штучною мовою називають такий засіб спілкування, який має допоміжне значення, не замінюючи природні мови в

повному обсязі. Такими є есперанто, мова кібернетичних пристроїв (мови програмування: Алгол, Фортран, Кобол та ін.) і дорожних знаків, мови кодових систем (наприклад азбука Морзе), різного типу системи сигналізації, попереджень (наприклад сигнал SOS), а також формули, графіки, схеми, коди, шифри тощо.

61

Штучна мова дає людям змогу оперативно, ефективно діяти в інформаційному просторі та часі. Але вона не передає чуттєвого, емоційного стану людини, не має національного колориту, художньої образності, у ній не виявляється особистісне, індивідуальне в людині.

Хоч би якими засобами передавалися думки, врешті-решт вони так чи інакше перекладаються на природну – словесну (звукову) мову – універсальний засіб серед використовуваних людиною знакових систем.

V. Виконання вправ на закріплення сприйнятого.

* Попереджувальний диктант.

Штучні мови створюють спеціально, для певних цілей: міжнародного спілкування, здійснення математичних та логічних операцій із знаками, запису необхідної інформації з певних галузей науки, а також для розваги та гри. Основна особливість штучних мов — їхня допоміжна стосовно природних мов роль, вузькофункціональний характер використання, умовність виразу (З підручника).

*Назвати відомі вам штучні мови. Чи є штучна мова засобом мислення, способом опредметнення та об'єктивізації думки? *Чи стосується штучних мов відомий вислів Скільки ти знаєш мов, стільки разів ти людина? Відповідь побудувати у формі роздуму.

* Попереджувальний диктант. Визначити слова іншомовного походження та похідні від них, витлумачити лексичне значення кожного, пояснити правопис.

Міжнародні мови як засіб спілкування вивчає галузь мовознавства інтерлінгвістика. Основний об’єкт цієї науки – процес творення та функціонування штучних (планових) мов. Виникненню інтерлінгвістики сприяли спроби створення проектів міжнародних допоміжних мов, які знайшли практичне застосування. Пошуки таких мов спричинені занепадом міжнародного значення латини.

62

Інтерлінгвістика займається питаннями свідомого впливу людини на мову, тобто мовного планування і мовної політики, а також питаннями міжнародної стандартизації наук та проблемою рекреації мертвих мов (З енциклопедії «Українська мова»).

* Чому в основу лексики штучних мов здебільшого покладено іннтернаціоналізми?* Чи є слова міжнародний та інтернаціональний дублетами (абсолютними синонімами)? Чи синонімічні терміни світова мова та мова міжнародного спілкування? Перевірити себе за словником.* Що вам відомо про мертві мови? Чи можна відродити мертву мову? Чи відомі історії такі прецеденти? (Наприкінці ХІХ с. в Ізраїлі, завдяки зусиллям ентузіастів, зокрема лінгвіста Еліезера Бен-Єгуди (1859-1922), гебрейська мова (іврит) з суто літургійної, писемної мови, якою вона була понад два тисячоліття, стала розмовною; нині це державна мова Ізраїлю. Сьогодні 65% населення Ізраїлю вважають іврит рідною мовою).* Чи співвідносний з мертвою мовою жаргон (арго)? (Відмираючи, мова може в останній період свого існування ставати засобом спілкування лише певних соціальних або професійних груп, трансформуючись у своїх рештках у арго – умовну говірку, незрозумілу для сторонніх, у вужчому розумінні – мову соціального дна, декласованих елементів).* Чи спроможна, на вашу думку, котрась штучна мова виконувати функцію міжнародної мови? Чому?Словник. Мова міжнаціонального спілкування – мова, що використовується в багатонаціональних державах як мова-посередник. Зазвичай це мова найбільш чисельної нації держави. Мова світова – поняття має такі ознаки: глобальність поширення за межами етнічної території, визначення як робочої в ООН, специфіка суспільних функцій. Нині до світових мов належать англійська, французька, іспанська, російська, арабська і китайська. (Зі Словника термінів між культурної комунікації). Мертва мова - мова, що не має живих носіїв, для яких вона є рідною, існує тільки в писемній формі (латина, санскрит, старотибетська, церковнослов»янська, староанглійська мови). Деякі мертві мови використовують у наукових та релігійних цілях (З Вікіпедії).

VІ. Підбиття підсумків уроку.

*Прослухати (прочитати). Чи є обмін предметами (яблуками) спілкуванням? Чи можна через яблуко передати інформацію? Чи можна такий обмін інформацією порівняти зі спілкуванням за допомогою звукової мови? Чому?

63

Про спілкування англійський драматург Бернард Шоу говорив так: якщо у тебе є яблуко і в мене є яблуко і якщо ми обміняємося цими яблуками, то в кожного з нас буде по одному яблуку; якщо ж у тебе є думка, і в мене вона є, то після обміну ними в кожного з нас буде аж по дві думки.  Найважливішим засобом спілкування є мова, це найдосконаліший засіб спілкування, тому що…

* Переказати висловлювання, завершивши переказ міркуваннями щодо того, чому саме природну звукову мову можна вважати найдосконалішим засобом спілкування.

* Прочитати.Що означає вислів слова роз’їдає іржа? Що означає часто вживаний у ЗМІ вираз «девальвація слова»? Пояснити з позиції семіотики.

Історію людства можна звести до історії стосунків слів і мислення. Усяка переломна епоха супроводжується кризою мови: зненацька втрачається віра в дієвість слів. Якось Конфуція спитали: «Якщо повелитель покличе тебе керувати країною, з чого почнеш?» Учитель відповів: «Із реформування мови». Важко визначити, де зароджується зло – у словах чи в предметах, діях і вчинках – проте коли слова роз’їдає іржа та їхній смисл стає приблизним, наші вчинки також втрачають сенс (Октавіо Пас, мексиканський поет).

*Витлумачити інший вислів поета: Слово – це сама людина. Нас зіткано зі слів. Вони – єдина наша реальність, принаймні, єдине свідчення того, що ми існуєм. Якою мірою ви з ним згодні?Довідка. «Конфуцій» – латинизація імені філософа, відомого в Китаї як Кун-цзи, Учитель Кун (551-479 г. до н. е.).

VІІ. Домашнє завдання. Вправа 5.Варіант: започаткувати виконання одного з проектів:

Природні та штучні мови: спільне та відмінне. Штучні мови в інформаційному суспільстві: функції та перспективи. Штучні мови в творах письменників-фантастів.

64

З журналу «Методичні діалоги» (№8, 2011)ЮНИМ ЛІНГВІСТАМ

ПРО ШТУЧНІ МОВИ

За призначенням штучні мови поділяють на такі типи: міжнародні допоміжні мови (їхня мета – полегшення міжнародного спілкування), експериментальні (створені з метою експериментування в логіці, філософії, лінгвістиці); вигадані (утворені з метою гумористичного чи естетичного ефекту або для змалювання фантастичного світу.

Найвідоміші серед міжнародних мов – есперанто, ідо, інтерлінгва, волапюк. Мова есперанто (від ісп. esperanto - той, що сподівається) створена 1887 р. польським лікарем-окулістом Людовиком

Лазарем Заменгофом (1859-1917). Свою 40-сторінкову брошуру «Міжнародна мова. Передмова та повний підручник» Заменгоф опублікував російською у Варшаві, підписавши її псевдонімом «Доктор Есперанто». Основою мови есперанто є лексика, яка базується на коренях індоєвропейських мов – романських, германських і слов’янських, та граматика, що підпорядковується лише 16 правилам без жодного винятку. Графічна система включає 28 літер латинського алфавіту, яким відповідають 28 звуків, літера позначає 1 звук незалежно від позиції в складі, наголос завжди падає на передостанній склад. Словотвір має багаті можливості: за допомогою невеликої кількості словотворчих елементів (10 префіксів, 35 суфіксів та 11 закінчень) від кожного кореня можна створювати від 20 до 60 (а від деяких коренів навіть до 100) слів. В есперанто є лише 2 відмінки – називний і знахідний. На навчання та практичне засвоєння есперанто вистачає від 50 до 200 год.

За оцінками Європарламенту, сьогодні в Європі мовою есперанто володіють близько 10 млн людей. Існує експерантомовна оригінальна та перекладна література, есперантомовна періодика, численні есперантомовні веб-сайти. Більшість країн світу мають національні есперанто-організації та есперанто-клуби. Починаючи з 1905 р., Всесвітня Есперанто-Асоціація щороку (в липні або серпні) проводить восьмиденний Всесвітній конгрес есперантистів. Есперантисти мають свій гімн La Espero (Надія) та прапор.

Перший український підручник з есперанто видано ще в 1904 р., перше есперантистське товариство «Поступ» проіснувало в Західній Україні до 30-х рр. Пізніше розвиток есперанто довгий час гальмувався через політичні

65

обставини. За енциклопедією «Українська мова», з 1938 р. в СРСР есперантистів переслідували, мову есперанто називали «мовою шпигунів і космополітів». Есперанто перебувало під забороною до середини 60-х рр.., дослідження в цій галузі не велися.

Сьогодні в Україні діє Українська Есперанто-Асоціація та Благодійний фонд «Есперо» імені Василя Єрошенка. Великий українсько-есперантський словник (2008 р.) містить 280 тис. слів.

Численні дослідження підтверджують, що володіння есперанто значно полегшує вивчення іноземних мов. Певна кількість осіб вважає есперанто рідною мовою (народилися в сім’ях, у яких цією мовою спілкувалися батьки). Серед них Вікіпедія називає фінансиста Джорджа Сороса (США) та лауреата Нобелівської премії фізіолога та фармаколога Даніеля Бове (Швейцарія).

Створюючи мову своєї мрії, Заменгоф прагнув позбавити людство від найстрашнішого, на його думку, зла - міжетнічних конфліктів. Іронія долі виявилась у тому, що в день відкриття Х конгресу есперантистів почалася Перша світова війна. Помер Людовик Лазар Заменгоф у окупованій кайзерівськими військами Варшаві...

Подекуди висловлюється пропозиція зробити есперанто державною всеєвропейською мовою. Певно, це протест проти засилля англійської. Проте функцію допоміжної мови есперанто виконує блискуче.

Ідо - створена на основі есперанто (мовою есперанто іdо – дитина, нащадок) універсальна міжнародна мова. Кожній з 26 літер відповідає 1 звук, наголошеним є передостанній склад слова. Частини мови розрізняють за закінченнями (іменники – -о, прикметники - -а, прислівники – -е).

Інтерлінгва – штучна міжнародна мова, оприлюднена 1951 р. Міжнародною асоціацією допоміжної мови. 1954 р. було утворено Всесвітній союз поширення інтерлінгви. Упродовж 27 років укладався інтерлінгво-англійський словник. Мова має 27 латинських літер, орфографія має відхилення від вимови, наголос ненормований.

Волапюк (від від vol — світ + pük — мова, тобто «мова світу») - перша відома штучна мова, створена у 1879 р.(за 8 років до есперанто) в Німеччині німецьким католицьким священиком Йоганном Мартіном Шлейєром. Більшість коренів слів узято з французької та англійської мов, проте їх значно змінено. Наприклад, англійські world (світ) і speak (говорити) перетворились на vol і pük (саме ці корені дали назву новій мові).

Штучними мовами укладають статті Вікіпедії. Вікіпедія мовою волапюк — найбільший розділ Вікіпедії штучною мовою, посідає 15-е місце серед усіх Вікіпедій за кількістю статей.

Прикладом експериментальної мови є мова логлан (від англ. Logical language -логічна мова), створена для досліджень, зокрема для проведення експерименту з перевірки гіпотези Сепіра-Уорфа стосовно того, що мова, якою

66

спілкується людина, обмежує свідомість, заганяючи її в певні рамки. Задум створити ідеальну, позбавлену будь-яких неточностей штучну мову виник у науковця Джеймса Кука Брауна в 1955 р. Ідею підхопили письменники: у фантастичних повістях Роберта Хайнлайна (1965 р.) комп’ютери спілкуються саме мовою логлан. Браун видав свою книжку про логлан лише 1975 р. Тоді ж почав видаватися журнал «Логланіст», утворилася перша спільнота мовців, які спілкувалися на логлані. Сьогодні знавців логлана налічують до кількох тисяч осіб.

Щодо вигаданих мов, то прикладом такої мови може бути створена в 1827 р. музична мова сольресоль. Автор проекту (сольресоль так і не набула поширення) – француз Жан Франсуа Сюдр. Пізніше до складання мови долучилися музикант Венсан Гаєвські та його син Сизаль Болеслав Гаєвські. Слова мови сольресоль складаються з різних комбінацій семи музичних нот. Наприклад, слово я вимовляється доре, ти – домі, мій - редо, мова - сольресоль. бажання, бажати - міфаля, допомога, допомагати - досіля, любити, любов – мілясі. Речення «Я люблю тебе» звучить так: «Дорі мілясі домі». Антоніми утворюються переставлянням складів (фаля - хороший, добре; ляфа - поганий, погано). У мові сольресоль два роди – жіночий і нежіночий (чоловічий та середній роди граматично не розрізняються). Всього існує 49 двоскладних слів, 336 – трискладових, 2268 – чотирискладових, 9072 – п’ятискладових слів (усього 2660 слів). Записувати слова мови сольресоль автори пропонували кількома способами: 1) словами-назвами нот; 2) назвами нот, але опускаючи голосні, 3) нотами на нотному стані (або на трьох горизонтальних лініях), 4) першими сімома арабськими цифрами; 5) першими сімома літерами латинського алфавіту; 6) знаками спеціальної стенографії сольресоль; 7) кольорами веселки (кольоровими лініями на папері). Щодо усного мовлення, що спілкуватися мовою сольресоль пропонували по-різному: вимовляючи назви нот уголос, застосовуючи мову жестів глухонімих; грою на музичному інструменті; співом; жестами, що повторюють знаки спеціальної стенографії сольресоль; сигнальними прапорцями; кольорами веселки (спалахами світла або кольоровими лініями на папері). Зрозуміло, що така мова мала суто естетичний характер, створювалася заради розваги, і для «спілкування» нею потрібно добре знати музичну грамоту.

Прихильникам творчості Джона Рональда Толкієна (1892–1973) відомо, що саме перейнявшись конструюванням штучних мов, професор, завідувач кафедри англосаксонської мови Оксфордського університету, талановитий лінгвіст Толкієн усвідомив необхіднсть створення світу, у якому такі мови могли б звучати. «Створення мов – це був початок. Либонь, «історії» было написано для того, щоб створити світ для мов, а не навпаки», - пояснював Толкієн. «За суттю своєю я - хобіт (у всьому, крім розміру), - уточнював він пізніше. – Адже я володію унікальною здатністю відчувати одночасно і мову поезії, і поезію мови».

67

Відомо 6 мов, які філолог-фантаст створив для народів, що населяли Арду. А ще існувала єдина мова Westron – щось подібне до есперанто. До речі, Толкієн - один з укладачів Оксфордського словника англійської мови.

2001 р. канадським лінгвістом і перекладачем Сонею Елен Кісою презентовано створену нею штучну «ідеологічну» мову токіпона («гарна мова», «мова добра», «проста мова»). За задумом свого автора, ця мова має допомогти людям «жити просто, жити зараз, жити щасливо». Мова відповідає принципам даосизму, який оспівує просте, чесне життя та невтручання в хід природних процесів. Токіпона має всього 14 фонем, 118 слів та надпросту граматику.

Останнім часом багато пишуть про створення лінкосу — мови для можливих контактів з інопланетянами, яка спе-ціалізується на передачі математичних знань і основ механіки.

Штучні мови поділяють на мови апріорні (створені апріорі, від лат. a priori — первісно, без попереднього досвіду)  та апостеріорні (створені апостеріорі, від лат. a posteriori – на основі певного досвіду, з попереднього). Граматика та словниковий запас перших створюються з нуля, з опорою на уяву автора чи на певні розрахунки, жодні елементи не запозичуються з природних мов. Другі базуються на основі реальних мовних явищ і закономірностей природних мов.

Мови, створені апостеріорі, поділяють на схематичні, у яких природній, чи частково природній словниковий запас змінюється відповідно до заздалегідь установлених правил, і натуралістичні, у яких природні слова зберігають своє звичне звучання й написання.

Есперанто - схематична мова, інтерлінгва - натуралістична. Ідо представляють як компроміс між обома видами штучних мов.

Оскільки межі між видами мов досить розмиті, одна штучна мова може підпадати одночасно під ознаки кількох різних видів.

АВТОРИТЕТНА ДУМКА

Потреба в міжнародних зв’язках зумовила доконечну необхідність виділення ряду живих мов для обслуговування цих зв’язків. Так, у ролі так званих світових мов сьогодні виступають найпоширеніші національні мови – англійська, французька, німецька, іспанська, російська тощо. Дедалі гострішою стає потреба в існуванні універсальної єдиної «іноземної мови», у функції якої найзручніше використовувати планову (штучну) мову. Найпоширенішою й ефективно використовуваною (уже понад 100 років) виявилася тут мова есперанто, відносно незначне поки що поширення якої,

68

очевидно, пояснюється не стільки її лінгвістичною недосконалістю, скільки тим, що мовна картина світу, розвитку людства як суми етнічних суспільств ще не досить визріла для масового застосування цієї мови, оскільки в обставинах, які існують, потреби людства ще задовольняють національні мови вужчого використання і ті з них, які застосовують також у ролі так званих світових мов (З енциклопедії «Українська мова», автор статті «Мова і суспільство» Орест Ткаченко, член-кореспондент НАН України, фахівець із загального мовознавства та соціолінгвістики).

Мова — це не лише засіб комунікації, але й своєрідна операційна система такого великого комп’ютера, яким є суспільство. Так, комп’ютер може працювати на базі «Віндовз» чи «Лінукс», але одночасно включити обидві системи не вийде. Суспільство або людина використовує мову як базову оперативну систему, на основі якої працюють усі інші програми. І якщо ця базова система недорозвинена чи конфліктує з іншою операційною системою, то обов’язково виникають певні помилки, які ведуть до застою, замкнених кіл і до того, що люди, які входять до інших базових систем, де не існує подібних проблем, конкурентно виграють (Кирило Стеценко, музикант, композитор).

Ми не можемо створювати мову, ми приймаємо її з певним наповненням. Це саме те, про що писав Потебня. Це — внутрішня форма слова, яка обростає упродовж століть додатковими смислами, які передаються від покоління до покоління. Тут не лише свої, притаманні народу міфіологеми, але й символічні значення слів. Так, в одній народній пісні співається «Несіть мене, лелеченьки, мертвого додому». Для українців, які асоціювали лелеку з народженням нового життя, це страшно. Тут цілий комплекс символів — ірію, повернення з чужини, лелеки. І це закодовано в кількох словах. Вигадана мова не матиме цих смислів, тож треба буде затратити непорівняно більшу масу слів для того, щоб передати ці відчуття. Слова без внутрішнього образу будуть бюрократичними, сухими, у них не буде емоцій. І це доводить, що мова — це закодована свідомість, це певні цінності, це — колиска твоєї ідентичності (Володимир Моренець, доктор філологічних наук, професор, віцепрезидент НаУКМА)

Використані Інтернет-джерела:

69

Вікіпедія: Українська моваhttp://uk.wikipedia.org/wiki/Українська_мова#cite_note-top-4

Острів знань: Розвиток української мови. Українська мова в світіhttp://ostriv.in.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=2475&Itemid=-5#2.1.

Єрмоленко Світлана. Мова і українознавчий світоглядhttp :// www . nrius . org . ua / images / book / book _ yermolenko . pdf

Масенко Лариса. Мова і суспільство. http://files.ukraine.ck.ua/Ukrayinika/%d0%9a%d0%bd%d0%b8%d0%b3%d0%be%d0%b7%d0%b1%d1%96%d1%80%d0%bd%d1%8f/%d0%a1%d0%9b%d0%9e%d0%92%d0%9d%d0%98%d0%9a%d0%98/%d0%94%d0%9e%d0%92I%d0%94%d0%9d%d0%98%d0%9a%d0%98/%d0%9b%d0%b0%d1%80%d0%b8%d1%81%d0%b0%20%d0%9c%d0%b0%d1%81%d0%b5%d0%bd%d0%ba%d0%be%20''%d0%9c%d0%be%d0%b2%d0%b0%20i%20%d1%81%d1%83%d1%81%d0%bfi%d0%bb%d1%8c%d1%81%d1%82%d0%b2%d0%be.%20%d0%9f%d0%be%d1%81%d1%82%d0%ba%d0%be%d0%bb%d0%be%d0%bdi%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%b8%d0%b9%20%d0%b2%d0%b8%d0%bci%d1%80''.doc

Федик Ольга. Мова як духовний адекват світу (дійсності). – Л.: Видавництво Отців Василіан “Місіонер”. -2000.http://files.ukraine.ck.ua/Ukrayinika/%d0%9a%d0%bd%d0%b8%d0%b3%d0%be%d0%b7%d0%b1%d1%96%d1%80%d0%bd%d1%8f/%d0%a1%d0%9b%d0%9e%d0%92%d0%9d%d0%98%d0%9a%d0%98/%d0%9c%d0%be%d0%b2%d0%b0%20%d1%8f%d0%ba%20%d0%b4%d1%83%d1%85%d0%be%d0%b2%d0%bd%d0%b8%d0%b9%20%d0%b0%d0%b4%d0%b5%d0%ba%d0%b2%d0%b0%d1%82%20%d1%81%d0%b2i%d1%82%d1%83.doc

70

Іванишин Василь, Радевич-Винницький Ярослав. Мова і нація..http://www.ruthenia.info/txt/vidrodzhenia/ivanyshynv/movnaz/index.html#http://www.bibliofond.ru/view.aspx?id=444064

Кочерган М.П. Вступ до мовознавстваhttp://linguistics.lutsk.ua/files/linguistics/kochergan_m_p_vstup_do_movoznavstva.pdf

Півторак Григорій. Звідки ми та наша мова http://www.day.kiev.ua/209832/http://www.day.kiev.ua/210199/http://www.day.kiev.ua/210582

Килимник Ю. За що світу варто сказати спасибі українцямhttp://www.day.kiev.ua/296230

Андрухович Юрій. Вабі-сабіhttp://aratta-ukraine.com/text_ua.php?id=2030

Дроздовський Дмитро. Мовний похорон. http://www.day.kiev.ua/163863/

Трубай Василь. Джерело.http://uanime.org.ua/forum/viewtopic.php?p=8594

Українська діаспора в об'єктиві сучасності - національно-політичний та духовно-культурний феноменhttp://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=303

Українська діаспора: історичний аспект

71

http://www.portugalua.com/ukrainska-diaspora/

Українська діаспора — невід’ємна складова націїhttp://www.meest-online.com/index.php?option=com_content&task=view&id=5991&Itemid=96

На Україну линуть журавлі. Творчість представників діас¬пори: конспект уроку у 8 класіhttp://www.metodportal.net/node/1257

72