Осінь 2010ч. 176

2

Редакція, комп’ютерна верстка, оформлення і друк: Ромі Ганкевич.Виконано на комп’ютері Mac Pro 1,1 вживаючи програми InDesign CS4, Photoshop CS4, і OpenOffice.org 3.Думки і погляди висловлені в дописах є властиві ВИКЛЮЧНО АВТОРАМ, за котрі Редакція Комети, ані

Ватага Бурлаків не відповідає.Кометар придержується правописного словника Г. Голоскевича.

В деяких дописах задержано відхилення, щоб віддати кольорит мови автора.Редакція складає подяку Ґоґові за дозвіл вживати ґрафічні мистецькі елементи його авторства.

Зміст, Комета 176

Словo Кометара 3Що до форми Комети 4

Велика Рада 2010р. 5Список Присутних 5Звіт 16-го Курення з Великої Ради 2010р. 6Звіт 1-го Куреня з Великої Ради 2010 р. 11Звіт Референта Членства на Велику Раду 2010р. 13Листи оправдення з Великої Ради 2010р. 14Лист Хіни на Велику Раду 2010р. 16

Велика Рада 2009р. 18Список Присутних 18Звіт 16-го Курення з Великої Ради 2009р. 19Звіт 1-го Курення з Великої Ради 2009р. 21

Прохання Смалюха 22

Бурлацькі Табори 23Планета Мавп 23Без Гальма 2010 (Настя Клименко i Стась Провальний) 24То Що Вона Сказала 2010 26

Бурлаки По Звіті 27Хіни Вступ 27Пітон 28Денис 29Андрій Андрейків 29

Почтівки з Мандрівок 30

Листи від Бурлаків 33Зустрічі Хіни з Бурлаками в Україні 33Веломандрівка (Василь Карпенко) 36My Second Travel Camp (Андрій Зварун) 37В гостях у бабусі Європи (Василь Карпенко) 38Знимки із зустрічі з Сидом у Львові 41Вишкіл з альпінізму «Біла Гора 2010» (Роман Кучкуда) 42Весілля Данила Бузети “Круз” (Ромі) 43Привіт від Дзюня 45Спогад Про Асфальт (Куба) 45Виховна Програма в Пласті (Куба) 45Про Пулюса 46

Адреси Кометара на задні окладинцьі

3

СватдовгостаравсявідпроситисяпостуКометара,іколивіннарештівідступивбезкогосьщобиперебравйогопозицію,язгодивсязбагатьомаякідумалищомабутьвтеперішнимчасінамнепотрібнодрукованоїКомети,щовсіБурлацькіновиниможнарозсилатичерезemailабо“кинути”наwebsiteімабутьзКометоюєбільшероботичимвонаварта.Часминув,імимотогощоянеєдужечуткийнатакісправи,язачаввідчуватибракКомети.ЯздавсобісправущоцільКометинеєтількищоброзноситиновинипоміжБурлакамиалещофізичнаКометасамамаєвартістьякуemailнеможезаступити.Меніпригадалисядавнідні(навітьуменевонивжеіснують)колимояцілародинаскладаласторінкиКометидовколастолауїдальнііпакувалаїхвковертизаадресованідовсіхБурлак.Кометаєзробленаруками;хтосьстараєтьсямудроуложитивсіматеряли,івсіБурлакинаразмаютьдоступдотихсамихновин.Цеємісцедеможнаділитисяпригодамизминулогоіспогадамизвакацій,деможнахвалитисявнуками,іцеєфорумдеможнаобговорюватитаківажнііскладнітеминаякихтількиБурлакирозуміються.Найважніше,КометаєсвогородуХроніка,воназатримуєвсітіспомини,оповідання,почтівки,зголошення,мудростиі.т.д.нанаступніпоколінняБурлак.ЦеєчомуярішивстатиКометарем.НамоюдумкуКометаєважначастинаіснуванняВатагиіяєгордийїїпродовжитиякдовгоможу.Дякую,іприсилайтеменіматеряли! Мандруй! Ромі

Словo Кометара

4

Що до форми КометиЯ хочу додати кілька нових частин до Комети в наступних числах. Я їх тут виясню і я прошу щоб ви присилали мені дописи які підходядь до тих нових частин на наступні числа Комети.

1. Сторінка відгуків: Переважно у перших сторінках журналів знаходиться збірка відписів які пишуть читачі журналу. Вони дають свої думки і ставляють питання на статі від попередної видачі журналу. В Кометі це може служити як цікавий форум на додатки до дописів, на поправки і щоб обговорювати теми.

2. Бурлацький словник: Я здав собі справу що є багато унікальних слів які Бурлаки видумали, і було б добре щоб їх “зібрати” і в одному місце оголосити. На приклад дідьо мені подав слово “скупідрала” а бабцья сказала що в Німечені всі уживали слово “дзюня.” Якщо комусь пригадаєтся слово, прошу мені його прислати в типічні формі: слово, його пояснення, і реченя яке показує вжиток того слова.

3. Бурлацькі мудрости: Ми всі знаємо чому Бурлака має вуха але я знаю що є багато мудростей які тільки існують у головах деяких Бурлак. Знова мені впало на думку що було б варта такі дорогоцінні скарби зібрати разом. Якщо у чиїйсь голові знайдеться яка небуть мудрість, прошу мені її прислати щоби вона на все була визволена і написена в Кометі.

4. Бурлаки По Світі: Тут помістимо дописи від Бурлаків які розїхалися по світі. Це дасть нам нагоду довідитися про їхнє життя і тримати з ними контакт. Ми цю частину Комети вже зачинаємо в тім числі і я прошу щоби Бурлаки до неї дописували.

Наступне число Комети є заплановане на весну. До того часу я радо буду принемати ваші дописи, знимки та інші метаряли. На останні сторінці знайдете мої адреси де можна мені матеряли посилати.

Дякую

Ромі

Віват Тобі новий кометарію і тричі слава

Бурлаки повинні тішитися і радіти що в кінці знайшовся серед них такий відважний очайдух і взяв на себе функцію яку всі оминали як якусь страшну хоробу.

Я певний що Ти даш собі з тим раду бо маєш коло себе бистру бабцю, мудру сестру і діда який тому пів століття теж був кометарем а в додатку старий вікомі заслугами і бувший кометар Сват обіцяв поміч і співпрацю, “Зо гов кан ю фаіл,” як казав Шевченко?

-Куба (який теж оминав цю хоробу)

5

ВЕЛИКА РАДА 2010 ВЕЛИКА РАДА ВАТАГИ БУРЛАКІВ26-27 ЧЕРВНЯ 2010 НА “ВОВЧІЙ ТРОПІ”

СПИСОК ПРИСУТНІХ

ІМЯ І ПРІЗВИЩЕ ПСЕВДО ПІДПОРА КОЛИБА

БУРЛАКИ – 16 КУРІНЬ УПС

Роман Гавриляк Сват Марійка Ню ЙоркЮрій Гук Гучок Ліда Ню ДжерзіЮрій Данилів Дені --- ФілядельфіяДанило Захарчук** Зак --- ФілядельфіяВасиль Карпенко* --- --- ВишгородЮрій Купчинський Куба Вікі Ню ЙоркРоман Левицький Муньо --- ФілядельфіяІгор Сидоряк Сид Адріяна ФілядельфіяОрест Стецяк Стець --- БалтіморЮрій Ференцевич Цюха --- Ню ДжерзіВолодимир Шарко** Хіна Мерилин** ФльоридаБогдан Яців Білий Джек Іванка ТоронтоЮрій Яськів Мозок --- Клівленд

БУРЛАКИ – 1 КУРІНЬ УСП ШНУРІВКА

Максим Артимишин Забуда --- Ню ЙоркРоман Ганкевич Ромі --- Ню ЙоркІван Гаврилко* --- --- ЛьвівАлекс Кнігницький Куцик Адя Ганкевич ФілядельфіяРоман Кучкуда* Фелікс --- ЛьвівТиміш Матийцьо Попільничка Ляриса Кобзяр Ню ЙоркЮстин Матийцьо Джус --- Ню ЙоркТарас О’Коннел Шофер Оленка Боднарук Ню ЙоркМикола Пилип Машина Таля Антоняк Ню ЙоркЮрій Пилип*** --- --- Ню ЙоркСтанислав Провальний* Стась --- Ів. ФранківськДаріян Федаш Амбасадор --- Ню ЙоркЗахар Федорак* --- --- Ів. Франківськ

СМАЛЮХИ-КАНДИДАТИ -- 1 КУРІНЬ УСП

Іван Андрійович --- --- Ню Йорк Христіян Крочак --- --- Філядельфія Максим Маґун --- --- Ню ЙоркМаркіян О’Коннел Макі --- Ню Йорк

БУРЛАЦЬКІ ЗАРАЗИ

Ярослав Бігун Ярі --- ВашінґтонТарас Бойчук* --- --- ЛьвівАндрій Масюк Масло --- ВашінґтонОрест Субтельний Суб Ліля Торонто

* Присутний на частині Ради ‘віртуально’ (через ‘телеміст’ SKYPE з пластової домівки у Львові)** Присутний(а) лише в суботу до полудня*** Новий член, Нетяга, прийнятий до 1-го Куреня на цій Раді

6

Звіт 16-го Курення з Великої Ради 2010р.ВЕЛИКА РАДА Іст Четгем, Н.Й. 26 червня, 2010

Велика рада для 1 куреня почалася о годині 1 по обіді телемостом з Карпатською Полониною.

1. Відкриття – Ватажок як належиться, відкрив Раду. Це сталося майже вчасно, а саме о годині 2.20 пополудні.

2. Присутні – (дивись у прилозі)

Оправдані - (Прочитані)

Кернз, МартухаСлупчинський, Орест “Ґоґо”Захарчук, Данило “Зак”Бузета, Данило “Круз”Хархаліс, АндрійВолчук, Роман “Пицьо”Ковч, Богдан “Мельон”Ковч, Тарас “Кухар”Дашко, Володимир “Валі”Спольський, Мирон “Ґриф”Король, Ігор “Папірчик”Кушнір, Стефан “Стьопа”Бігун, Андрій “Вашінґтон”Галяревич, Андрій “Кет Бой”Курилко, Богдан “Дух”Небеш, ДанкоГрабець, Юрій “Старенький”Добрянський, Лев “Гуґо Пес”Гнатківський, Володимир “Дзюньо”Попель, ЮрійШарко, Володимир “Хіна”

Прочитали лист від Мирона Спольського

Початок Наради

Перша частина (точки 3-8) нарад відбулася спільно з Карпатською Полониною (КП) використовуючи теле-міст, (відео-сполуку).

3. Хустка – У КП є розбіжність у думках щодо хустки. З огляду на це, КП згідна з варіянтом хустки який підготовив 1-ий курінь Американської Полонини (АП). АП подасть внесок до ГПБ, щоб цей варіянт хустки був офіційно схвалений.

4. Пропам’ятна книга

Оглянули пропоновану окладинку

Пропозиція 1 – Змінити «Бурлак» на «Бурлаків», одноголосно перйшла

Пропозиція 2 – Змінити емблему Бурлаків (яка тепер має один відтятий кут) до повної. Перейшла 10 за – 8 проти

7

Пропозиція 3 – Чужі географічні назви у дописах лишити так як їх написали автори. Виправити лише чортики (очевидні помилки). – перейшло одноголосно

Пропозиція 4 – На титульній сторінці помістити, що уложені Сватом матеріяли у книзі були до 2008р. Перейшло. (Всі додаткові признання будуть при кінці книги.)

Всі дальші справи буде рішати комітет який займається пропам’ятною книгою

5. Комета – В останньому році ми не мали кометаря і тому Комета не виходила. Тепер Ромі Ганкевич зголосився перебрати видавництво Комети і стане офіційним кометарем. Просимо пересилати всі матеріяли до нього (rhankewycz@gmail.com). При чому, згідно з рішенням Ради, матеріяли можуть бути в українській або англійській мовах.

6. КП пропонує зорганізувати Ювілейну Бурлацьку Раду на Україні, літом 2011р. Просить, щоб АП повідомила які дати вигідні. Місце ради ще не уточнене але пропонують Буковель. Рада тривала б 2-3 дні, а додаткові зайняття були б організовані або перед або після ради.

Сид зауважив, що зважаючи на поважний вік кількох старших Бурлак які не зможуть їхати в Україну, правдоподібно будемо мати дві Ювілейні Ради – одну в Україні а іншу в Америці. Сид сказав, що АП хотіла б запросити на Ювілейну Раду представника(ів) від КП і запитав які їм для цього потрібні домументи / запрошення? Ватаг КП Стась зауважив, що між Бурлаками КП були попередні розмови і деякі виявляли готовність приїхати і самим заплатити кошт літака, якби АП могли перед і після Ювілейної Ради примістити їх.

7. КП займеться продукцією червачків до Бурлацького однострою.

8. КП пропонує злучити вебсайти КП і АП.

9. Хіна підняв листом питання, чи звання ватажка має мати курінний 1-го куреня, 16-го куреня, чи обидва. Було зауважено, що в історії Бурлаків в США ватажком був курінний 16-го куреня. Ватажок КП Стась пояснив, що у КП багато членів УСП а мало УПС, тому Ватажком є курінний 1-го куреня. КП мусить брати рішення беручи під увагу місцеві обставини. Також зауважено, що формальний титул це «ватаг» а не «ватажок».

Додактове: Сид пропонував, щоб наступня Велика Рада яка відбудеться у США починалася у 12 годині в полудне. Між Україною та США є 7 годин різниці і ця зміна полегшить КП брати участь у сполуці по теле-мості.

Продовження нарад членами 16 Куреня АП

10. Ювілейна Рада на Україні 2011р – На запит Сида, хто з присутніх вже тепер може сказати, що зацікавлений їхати, ніхто не висловив охоти їхати.

11. Ювілейна Рада в США 2011р – З огляду на це, що не багатьом з США буде можливо поїхати на раду на Україні, також буде Ювілейна Рада в США. Була дискусія відносно місця (Союзівка, Вовча Тропа) і часу (одночасно з ЮМПЗ 6-11 серпня, у червні). Вирішено, що Ювілейна Рада у США відбудеться на Вовчій Тропі, 25 червня, 2011р. До Комітету Ювілейної Ради зголосилися Муньо, Дені, Сид і Куба. Попросять Хіну, щоб вислав всім по е-майл прохання внести пропозиції до програми.

12. Мала Рада – Дискутували місце та час Малої Ради. Вирішили Малу Раду відбути 17-го вересня на хуторі Зека, в околиці Лігайтону у Пенсильванії. 17-го вересня це п’ятниця

8

і в цей день відкривають дамбу на ріці і можна поїхати на білі води. Охочі на прогульку мусять зголоситися до Зека. Самі ж наради відбудуться у суботу 18-го вересня.

13. Признання – Сид прочитав грамоту признання яку КПС надало Ватазі за взірцеве і довголітне провадження лещетарських таборів (дивися у прилозі).

14. Звіт референта членства – приготував Хіна, прилога

15. Звіт фінансовий КП – прочитав Сид, прилога

16. Звіт фінансовий АП – приготував Зак, прочитав Муньо, прилога

17. Вибори – Сид спостеріг, що дуже мало з наших молодших сеніорів приїзджають на ради і взагалі уділяються в життя Ватаги, і нам потрібно когось, хто є з ними близько знайомий і мав спільні з ними пережиття, що міг би особисто звернутися і заохотити назад то Ватаги. Пропонував Данка Небеша на ватажка. Данка на раді не було, бо виконував пластові обов’язки вдома. Дені зауважив, що добре було б, щоб новий ватажок хоч рік перед своєю офіційною каденцією працював поруч з ватажком, і тим набрав досвіду. Сид твердив, що найкраще втягнутися у працю, коли хтось має дефінітивні обов’язки. Голосування перейшло за пропозицію Сида, з застереженням що Данко мусить Сид передзвонив до Данка. Данко згодився прийняти пост ватажка і так справа закінчилася.

Сид стає референтом зв’язку з Бурлаками КП.

Інші пости будуть займати ті самі Бурлаки, які їх займали попереднього року.

18. Різне

• Ухвалили вислати 3000 долярів з видавничого фонду на Україну, щоб заплатити за видання пропам’ятної книги.

• Цюха допоможе 1му курені приготувати аплікацію до ГПБ відносно схвалення нової хустки.

• Дені підняв питання про справлення номерування лещетарських таборів у США які почалися 1954р. Це питання ускладнене кількома обставинами.

• деякі табори були відкликані

• на деяких таборах команда була спільна з членами куреня Перші Стежі

• деякі табори відбувалися в Канаді а один навіть в Італії

• у деяких роках були пляновані два табори

• Рада вирішила, що повинні зараховуватися лише табори на яких Бурлаки мали провідну ролю.

• Дені підняв питання про офіційне номерування всіх які є або були членами Ватаги. Це питання часто підходить коли хто відходить а родина хоче у клепсидрі помістити приналежність до куреня. Хіна має точні записи і зможе встановити хто і коли офіційно вступив до Ватаги, і цим способом надати кожному членові порядкове число. Дені пропонував, щоб курінний перщої групи Бурлаків які заснували Ватагу у Мюнхені мав порядкове число 1. Пропозиція перейшла одноголосно.

• Запрошення від АП до КП на Ювілейну Раду в США 2011р. Була дискусія скільки членів КП запросити і скільки подорожей оплатити.

9

• Пропозиція – Зробити окрему збірку з метою оплатити дорогу ($1500) для ватажка КП. Всіх інших членів КП, які готові самі оплатити переліт, також запросимо приїхати і подбаємо про їхній нічліг. Пропозиція перейшла, 7 за, один проте.

• Всі підписали привіти для Дзюня, для Ґоґа і для Пулюса, які тепер нездужають і тому не могли на Раду приїхати.

Вечором спільно 1-ий і 16-ий курені почули дальші звіти.

19. Ромі, писар 1-го куреня оголосив, що 1-ий курінь готовий перебрати на себе більше обов’язків за перепровадження цьогорічного лещетарського табору.

20. Дені дав звіт з лещетарського табору 2009р. Табір був надзвичайно успішний, завдяки вкладу Дзюня, Цюхи та членів 1-го куреня. Дефіциту не було. Одна комплікація, це те що вперше за 9 років був випадок з алькогольом та наркотиками. За це кілька виховників були відразу виділені з табору а на їх місце приїхали інші.

Табір 2010р вже плянується. Відбудеться далі у тому самому місці. На команданта вже зголосився Алекс Кнігницький. Дальші кроки до вибрання булави і команди продовжуються. Одночасно з Бурлацьким лещетарським табором будуть відбуватися зимовий мандрівний табір який провадять Лісові Чорти та лещетарський табір у Кольорадо для старших пластунів. Отже ми конкуруємо з іншими таборами коли розходиться про старших пластунів. Помагає нам це, що даємо прогресивно більшу знижку тим які повертаються до булави. Першого року не даємо жодної знижки, другого та третього по більше а четвертого року не рахуємо вже нічого.

Ціни табору ще не встановлені. До вересня будемо знати.

Як у попередніх роках Дзюньо згідний бути першим організаторам, Цюха другим а Дені референтом. Добре було б мати додаткової допомоги. Дені дав пропозицію, а саме додати ще двох організаторів, Данула Захарчука (Зака) та Мартуху Левицьку-Кернс. Пропозиція перейшла одноголосно.

21. Ромі вніс пропозицію переложити важніші частини Бурлацької Правди на англійську мову. Це дасть змогу потенціяльним смалюхам краще познайомитися з засадами Ватаги. Пропозиція перейшла одноголосно.

22. Дені є референтом на Лісовій Школі а Зак є у команді. Около 8 років тому, Ватага зафундувала шатра для ЛШ. ЛШ знов потребує шатра. Дені вніс пропозицію, щоб Ватага уфундувала 2 нові шатра на суму 800. Пропозиція перейшла одноголосно.

Товариський Вечір

На ватру були запрошені старші пластунки куреня Спартанки, які також мали свою раду. У додатку до знаних пісень були гумористичні скечі, включно з пластовим варіянтом популярної програми Бечилорет, та вказівними до приготовки асфальту. Ромі презентував нового кандидата Юру Смалюха. Куба оглянув, понюхав, помацав та вирішив, що одного дня щось з нього може бути.

Під повним місяцем заспівали Ніч вже йде і всі посунули хто куди. 1-ий курінь далі забавляв Спартанок. Сеніори зійшлися на вечірні напитки. Куба і Цюха оповідали анекдоти про свої пережиття підчас війни. На щастя, це не привело до війни між нами.

10

Замітки

І. Перед початком Ради на Тропу прибули Зак (Данило Захарчук) та Володимир Шарко. Мусіли відїхати по інших пластових обов’язках.

зліва:Сид,БілийДжек,Стець,Цюха,Гучок,Муньо,Суб,Сват,Дені,Куба,АндрійМасюк,Мозок

задна лава зліва:ІванАндрійович,МакіО’Конел,МаксимМаґун,ЮраПилип,ХристіянКрочак.передна лава з ліва:Ромі,Амбасадор,Куцик,Шофер.сам стоїть:Забуда

задна лава зліва:Стець,Сид,Суб,АндрійМасюк,Дені,Сват,БілийДжек,Мозок,Гучок,Муньо,Куба,Цюхапередна лава зліва:Машина,Амбасадор,Ромі,Шофер,Куцик,Забуда,Ярі

11

Звіт 1-го Куреня з Великої Ради 2010 р.Присутність

Бурлаки

• Ромі Ганкевич • Юстин Матійцьо “Джус”• Тарас О’Конел• Коля Пилип “Машина”• Дарко Федаш “Амбасадор”• Максим Артемишин “Забуда”• Алекс Кнігницький “Куцик”• Місьо Матійцьо “Попільничка”

Смалюхи

• Максим Маґун (Ню Йорк)• Іван Андрійович (Ню Йорк)• Маркіян О’Конел (Ню Йорк)• Христіян Крочак (Філядельфія)• Юра Пилип (Ню Йорк) -Став Нетягою

Точки з Ради 1-го Куреня

1. Лещетарський Табір

a. Можуть приїхати на цілий табір: Алекс Кнігницький “Куцик” (комендант), Максим Артемишин “Забуда”, Ромі Ганкевич, Місьо Матійцьо “Попільничка”.

b. Пропозиція була щоби подивитися на деякі заннятя на табір: hockey game, lazer tag, bowling, snow tubing, night skiing.

2. МПЗ

a. Коля Пилип “Машина” репрезентував 1-ий Курінь на теле-конференції про МПЗ яка відбудеться на другий рік на Вовчій Тропі.

b. 1-ий Курінь плянує брати участь в МПЗ надійно у провідничій функції.

3. Одяг

a. 1-ий Курінь хоче зробити шапки (baseball caps) з подертим черевиком. Будемо старатися їх зробити.

b. Також хочуть зробити більше сорочок з написом “Бурлаки 1946 – 1986” бо ці сорочки всім подобаються- може на Ювілейну Раду в 2011 році?

4. Весільні традиції

a. 12 червня, Данило Бузета “Круз” оженився з Ан Нолан і члени 1-го Куреня були в весільному почоті і перевели обряди.

b. Ми годимося, що на другий раз треба мати приготовлений короткий опис “що це Бурлаки,” щоби гості зрозуміли що діється

c. Деякі з 1-го Куреня думають що відспівання Бурлацького Маршу повинно ввійти до традицій.

12

5. Комета

a. Ромі Ганкевич зголосився перебрати Комету. Його 1-ий Курінь підтримує.

6. Коляда

a. Вже два роки підряд члени 1-го Куреня з Ню Йорку колядували для станиці Ню Йорку. Була пропозиція щоби поширити це до Гантеру. Бурлаки їхали б по хатах Гантеру і колядували для 1 куреня.

7. Мала Рада

a. Алекс Кнігницький “Куцик” подав пропозицію відбути Малу Раду на День Пластуна на Вовчій Тропі 17 липня.

8. Вибір Команди

• Курінний: Коля Пилип “Машина”• Заступник Курінного: Дарко Федаш “Амбасадор”• Писар: Ромі Ганкевич• Скарбник: Данило Бузета “Круз”• Головний Господар: Максим Артемишин “Забуда”• Референт Членьства: Тарас О’Конел

Точки з Ради з Карпатською Полониною через телеміст

1. Карпатська Полонина згодилася зі стилем хустки яку амереканьска полонина вибрала. Тепер ми зачнемо процес затвердження цеї хустки з ГПБ. Коли ця хустка буде прийнята ГПБ, зробимо більше хусток для Бурлаків в Американській та Українській полонинах. Пішлемо їм форму цеї хустки електронно.

2. Сказали Карпатській Полонині що Ромі Ганкевич буде заниматися Кометою. Стась збирає всі матеряли до Комети від українських членів і буде їх посилати Ромкові електронно. Хочемо щоби перше видання вийшло якнайскорше а потім будемо видавати Комету два рази на рік так як перед тим (на весні перед таборами і перед Різдвом).

3. Карпатська Полонина хоче зорганізувати Ювілейну Раду на другий рік і просила нас щоби ми їм сказали хто зможе приїхати і коли. 1ий курінь це передискутує. Побачимо хто зможе поїхати.

4. Ми просили чи Карпатська Полонина могла б нам постарати червачки. Стась вже нам зробив замовленмя на 20 червачків у когось який їх робить “високо в Карпатах.” Ціна є $4.50 за кожний і разом виходить на $90 амереканських. Просили чи ми б могли передати готівку Цюхою коли він приїде їх відвідати.

5. Стась нам пригадав що вислав “e-mail” про програму де пластуни США можуть подаватися бути виховниками на пластових таборах в Україні. Це вже запізно на цей рік, але кілька з першого куріня є зацікавлені це зробити на другий рік.

6. Перший Курінь говорив з Карпатською Полониною про можливе створення нового “web site” для Бурлаків який би з’єднав всі теперішні сайти в один. Після Ради Стась сказав Ромі що він (Стась) і Тарас Бойчук зачнуть будувати сайт у серпні. Як сайт буде включений, то кожний зацікавлений зможе до нього додавати.

7. Карпатська Полонина просила список всіх Бурлак у США, щоб могли нас повідомляти через “e-mail.” Стась прислав нам такий список всіх Бурлак в Україні.

13

Звіт Референта Членства на Велику Раду 2010р.

24 червня 2010

Дорогі Ватажку та всі Бурлаки і Зарази!

Подаю звіт про стан членства Ватаги, також деякі справи для полагодження на Раді. Прошу піднести і обговорити ці справи та зробити відповідні рішення.

16-ИЙ КУРІНЬ УПС

За останних кілька літ членство 16-го Куреня постепенно зменшається. На це є три причини: (1) Бурлаки старіються, хворіють і відходять на вічну ватру; (2) перестають бути діяльні і перестають платити вкладки до Ватаги, і тим стають завішені в членстві (зазначені кодом Х3 в списку); і (3) перестають платити вкладки до Пласту та по двох роках є вичеркнені з Пласту, тим самим перестають бути членами Ватаги (код Х4). (Пояснення – лише пластуни можуть бути членами пластових куренів які є складом Ватаги Бурлаків.) Ми не можемо зробити нічого відносно причини (1), але можемо допомогти в причинах (2) і (3). Давнійше я рекомендував кілька разів щоб курінні, старшина, колибарі чи ближчі приятелі завішених членів поговорили з ними «на розум» і заохотили до вирівняння вкладок і повороту до Пласту і/або Ватаги. Але в 2007-у році Велика Рада вирішила щоб тих довго-залеглих лише завісити в членстві (не вичеркати) і чекати на їхній евентуальний поворот. Ця метода не працює – помимо пригадок про вкладки кілька разів на рік, за ці три роки лише один вирівняв довго-залеглі вкладки (Данко Кобзяр). Тому я рекомендую знову щоб говорити зі завішеними членами та вичеркненими з Пласту та заохотити їх до

повороту, або хай остаточно скажуть що не є більше зацікавлені бути членами Пласту і Ватаги. Тоді ми можемо їх остаточно вичеркнути і не тратити на них більше часу і енергії.

1-ИЙ КУРІНЬ УСП

Членство 1-го Куреня також підупало попередно (через перехід до сеніорів і завішення). В Канаді вже нема жадних членів довший час, а в Америці за останних кілька років членство тримається на рівні 11. Один з них незадовго буде переходити до сеніорату, а трйох є на листі вичернення з Пласту якщо негайно не вирівняють вкладок. За останних кілька літ не було прийнято жадних нових членів (смалюхів), не знаю чи тепер є якісь активні смалюхи. Це проблема – 1-ий Курінь в Америці мусить постійно вербувати і принимати нових членів що би отриматися, інакше в невдовзі перестануть існувати так як в Канаді, хоча би лише через перехід до сеніорату. Пропоную щоб Велика Рада особливо взяла це під увагу і дала відповідні доручення до 1-го Куреня.

БУРЛАЦЬКІ ЗАРАЗИ

У нас існує група бувших Бурлаків, т. зв. Бурлацьких Зараз. Кожного року я заохочую їх щоб повернули до Пласту і Ватаги, і один зробив це недавно (Сват). Минулого року я розіслав листи до 24 Зараз зі закликом щоб повернули до Пласту і включив відповідні анкети, але це не принесло жадного успіху. Пропоную щоб говорити з ними особисто так як з тими що залягають вкладки.

Мандруй!

Хіна – Референт Членства і Зв’язку

8. На кінець нам зказали про сторінку на “Flickr.” Це є “web site” на яким можна “закидати” (upload) знимки і ділитися ними. Вони нас запросили розглянути їхні знимки і додати свої. Як хтось є зацікавлений то адреса цего сайту є http://www.flickr.com/photos/burlaky/. А як би хтось хотів додати бурлацькі знимки то треба піти на цю адресу http://www.flickr.com/tour/upload/.

14

Листи оправдення з Великої Ради 2010р.

15

КубаіЦюхавідставляютьточкунаватрі(Роміззаду) ЗабудаіАдяГанкевичведутьспівнаватрі

16

Лист Хіни на Велику Раду 2010р.24 червня 2010

Дорогі Ватажку та всі Бурлаки і Зарази!

Як я повідомив попередно, пляную приїхати на Велику Раду в суботу рано, але буду мусіти відїхати в полудне на родинне весілля в Гантері. Маю надію зустрітися зі всіми присутніми до того часу і поговорити про бурлацькі справи. Подаю внизу мої замітки і пропозиції до деяких точок нарад. Прошу взяти їх під увагу і зробити відповідні рішення.

ПРОПАМЯТНА КНИГА

1. Обкладинка. (Е-майл до комітету книги 21 червня 2010.) Як було вичеркнене «Пропамятна», то немає сенсу писати «КНИГА ВАТАГИ БУРЛАК». Кожний бачить і знає що це книга. «ВАТАГА БУРЛАКІВ» вповні вистарчає. І згідно з Бурлацькою Правдою, повинно бути БУРЛАКІВ а не БУРЛАК. Напис на хребті повинен бути згори на долину, щоб не був догори ногами як книжка лежить на столі. Останне, я до великої міри розумію мистецький вислів, але думаю що обрізана бурлацька емблема є свого рода профанація емблеми. Емблема може бити трохи похилена, але повинна бути ціла. Пропоную щоб зробити 2-3 варіянти обкладинки щоб можна було зробити вибір на Великій Раді.

2. Життєписи. (Е-майл до комітету книги 21 червня 2010.) Всі життєписи повинні бути разом, поазбучно, ми одна Ватага. Список членів над яким я працюю є всі разом поазбучно. Біда є що багато життєписів бракує, а також що деякі є довгі на кілька сторін, а деякі на один параґраф. Це дуже велика нерівність. Я ще давно рекомендував Сватові (як збиралося матеряли) що всі життєписи повинні бути редаґовані до одного формату (а саме до скороченого формату якуй вживають в “Who is Who”), але Сват рішив поміщувати вповні що хто подав без редакції. Я навіть післав йому на приклад книжку про Українську Ґімазію у Берхтесґадені де життєписи були редаґовані.

3. Замітки та рішення. Напевно будуть замітки до макету книги і треба буде зробити відповідні рішення. Попередно було подано хто з КП і Америки міг давати замітки, але не було жадного механізму на рішення і не знати що сталося зі замітками. Пропоную щоб вибрати комітет до закінчення і друку книги. Я готовий бути членом такого комітету.

4. Розсилка і розповсюдження книги. Виглядає що книга буде незадовго видрукувана, ВР повинна вирішити хто буде розсилати книги до членів Ватаги та скільки вони будуть коштувати. Також де росповсюджувати книгу дальше в Америці, Канаді та Україні (бібліотеки, музеї, школи та інші організації).

5. Попередні замітки. До Малої Ради 2009 я подав свої замітки (15 точок), але ніколи не дістав жадної відповіді від Ватажка. Деякі з тих точок вже не актуальні, але інші ще дальше актуальні. Думаю що Ватажок або Ватага повинні дати відповідь.

6. Життєпис Ґоґа. Ґоґо попередно формально виступив з Бурлацьких Зараз (листом 22 липня 2008 р.) і при тім заявив щоб вилучити його біографію з «Історії Бурлацької Ватаги». Це є в першій мірі правова справа. Ватага не має права поміщувати чийсь життєпис проти його волі. Додатково, цей життєпис що є тепер в книзі, не є щось що Ґоґо написав і подав, а є переклад статті про него поміщеної в «The Ukrainian Weekly» в 2000 р.

17

КОМЕТА

Комета конче потрібна, по змозі два рази на рік. Маю надію Велика Рада знайде або назначить нового Кометаря. Якщо від тепер Комету буде видавати КП, треба також вирішити хто буде розсилати Комету в Америці і Канаді.

КАРПАТСЬКА ПОЛОНИНА

1. КП нараховує тепер 31 членів (9 сеніорів і 22 старших пластунів) і до недавна 8 смалюхів (2-ох з них прийнято у Нетяги кілька днів тому). Маю надію решта смалюхів буде прийнята до Ватаги невдовзі. Також КП має кілка Зараз, рекомендую щоб заохочувати їх щоб вступили до Пласту і стали Бурлаками. КП є одинока частина Ватаги що трохи розростається і треба їх до того більше заохочувати та помагати як потрібно. Вони мають добру нагоду вербування смалюхів через різні табори і прогульки – лещетарські, водні, гірсько-мандрівні та скало-лазіння.

2. КП має свого курінного 1-го Куреня УСП (незалежно від курінного 1-Куреня Полонин Америки і Канади), але не має свого курінного 16-го Куреня УПС. Сеніори КП теж повинні мати свого курінного (та інших членів старшини, як потрібно), щоб мали свою репрезентацію у Пласті. Рекомендую щоб ВР рішила це і дала відповідне доручення до КП.

3. Курінний 1-К КП має теж загальну функцію провідника КП що попередно мала назву «Ватаг КП», а тепер вони уживають вислів «Ватажок КП» -- значить що є два Ватажки. ВР повинна продискутувати це і вирішити відповідні назви і відношення між ними.

РІЗНЕ

1. Фонд Начального Пластуна. Добровільні датки від Бурлаків на цей фонд зменшуються кожного року. Я переконаний що одна з причин є то що ніхто не знає скільки на це збирається, на що йдуть ці гроші, і які з того висліди. Якщо Начальний Пластун (або хтось з його булави) написав би звіт принайменше раз на рік, то думаю датки збільшилися би. Фондів особливо буде потрібно на святкування 100-ліття Пласту. Рекомендую щоб Ватага написала лист в цій справі до Начального Пластуна.

2. Життя по Колибах. Крім Філядельфії, жадні з колиб в Америці і Канаді не провадять ніякої діяльності, роками не мають сходин ані іншої активності. Життя по колибах є основа бурлацької діальності. Рекомендую щоб Велика Рада звернулася до всіх колибарів щоб вони відновили діяльність своіх колиб, або щоб вибрали нових колибарів.

Бажаю всім доброї погоди, смачного асфальту, та мудрої і успішної Великої Ради.

Мандруй!

Хіна

18

ВЕЛИКА РАДА 2009 ВЕЛИКА РАДА ВАТАГИ БУРЛАКІВ13-14 ЧЕРВНЯ 2009 НА “ВОВЧІЙ ТРОПІ”

СПИСОК ПРИСУТНІХ

ІМЯ І ПРІЗВИЩЕ ПСЕВДО ПІДПОРА КОЛИБА

БУРЛАКИ – 16 КУРІНЬ УПС

Роман Гавриляк Сват Марійка Ню ЙоркЮрій Гладкий** --- --- ЛвівВолодимир Гнатковський Дзюньо Дуня Ню ЙоркЮрій Грабець Старенький --- БостонЮрій Гук Гучок Ліда Ню ДжерзіЮрій Данилів* Дені --- ФілядельфіяЛев Добрянський Гуґо Пес Арета Ню ЙоркДанило Захарчук Зак Ксеня ФілядельфіяЮрій Купчинський Куба Вікі Ню ЙоркЮрій Попель Þðà Віра Ню ДжерзіІгор Сидоряк Сид Адріяна ФілядельфіяОрест Стецяк Стець --- БалтіморЮрій Ференцевич Цюха Христина Ню Джерзі

БУРЛАКИ – 1-КУРІНЬ УСП ШНУРІВКА

Максим Артимишин Забуда --- Ню ЙоркДанило Бузетта Круз Анн Ню ЙоркМикита Васильченко** --- --- ЛьвівРоман Ганкевич Православний Софійка Ню ЙоркАлекс Книгницький Куцик Адя*** ФілядельфіяРоман Кучкуда** Фелікс --- ЛьвівЯрослав Кушнір** --- --- ЛьвівТиміш Матийцьо Попільничка Ляриса Ню ЙоркЮстин Матийцьо --- --- Ню ЙоркТарас О’Коннел Шофер --- Ню ЙоркМикола Пилип Машина --- Ню ЙоркСтанислав Провальний** Стась --- Ів. ФранківськНазар Тимошик** Тюлень --- ЛьвівДаріян Федаш Амбасадор --- Ню ЙоркПетро Ханас** --- --- СтрийБогдан Шиманський** --- --- Львів

БУРЛАЦЬКІ ЗАРАЗИ

Андрій Зварун Пурцик --- АустинАндрій Масюк Масло --- Вашінґтон

Також було присутніх четверо Бурлаченят: діти Зака, Софійка і Лука, внучка Дзюня, Адя*** і внучка Цюхи, Ліда-Люба.

* Присутний лише в п’ятницю** Присутний ‘віртуально’ (електронною сполукою з пластової домівки у Львові при допомозі відео програми SKYPE)*** Це та сама Адя (щоб не рахувати її подвійно)

19

Звіт 16-го Курення з Великої Ради 2009р.ВЕЛИКА РАДА Іст Четгем, Н.Й. 13 червня, 2009

Пролог – Через зміну дати на Велику Раду, писар не міг прибути. З модерною технологією такі дрібниці перепон великих не ставлять. Хтось з присутніх на Великій Раді гарненьким почерком все, що діялося гарненько виписав на папері і передав Ватажкові. Сид це дав до сканера і вислав електронно писареві. Писар прочитав, видрукував і електронно відіслав. Якщо є які помилки то винні хіба електрони які це все переносили з кінця в куток.

1. Відкриття

2. Присутні

Прилога

3. Оправдані – (прочитані)

Галяревич, АдзьоГаляревич, АндрійДепутат, Мирон (Буда)Ковч, МельонКовч, ТарасКороль, Ігор (Папір)Кушнір (Стьопа)Левицький, МуньоЛевицька, МартухаСілецький, МиронСубтельний, Орест (Суб)Хархаліс, АндрійЯськів, Юрій (Мозок)

Прочитали лист від Папіра

Початок Наради

Перша частина нарад відбулася спільно з Карпатською Полониною використовуючи теле-міст, (відео-сполуку).

4. Де відбудеться Ювілейна Рада?

Карпатська Полонина пропонувала, щоб Ювілейна Рада відбулася на Україні і дала на це кілька причин. Поперше, всі умовини провести раду вже забезпечені. Подруге, це дасть нагоду тим, які жиють поза межами України відвідати рідний край. По третє, Бурлакам Карпатської Полонини не по кишені приїхати до США. До цього є додаткове питання про візи на подорож до США. Треба дослідити, чи Пласт США може посприяти в одержанню візи.

Кнігницький - Пропонував, що з огляду на вік та здоровля старших Бурлаків США, Ювілейна Рада відбулася в США.

Попель – Завважив, що де б рада не відбувалася, всі і так не прибудуть. Тому треба достосовуватися до молодих.

Гуґо Пес – Пропонував обговорювати це питання в меншій групі і можливо до цього створити комітет.

20

5. Бурлацька Хустка – Порівняли два варіянти. Після дискусії вирішили ці варіянти з’єднати в один, а саме черевик та пасочок зі заду пропоновані в одному варіянті та мережку більшу як у другому варіянті. Карпатьска Полонина згодилася зробити проєкт.

6. Пропам’ятна Книга

a. Карпатська Полонина подала кошторис на видання книги, 300 примірників = $5,000 a 500 примірників = $6,000. Також пропонували змінити формат – зменшити сторінку. Дати на обкладинці: 1946 – 2011.

b. Завваги Свата (вже після виключення телемосту) – Зміна формату може спричинити, що фотографії будуть менш чіткі а архівальні матеріяли котрі також є частиною книжки, можуть вийти невиразно. Обкладинка це головно твір Ґоґа. Питання – чи Ґоґо дає згоду на використання свого твору на обкладинку? Сват доповів, що мав розмову про цю справу з Ґоґом і Ґоґо погодився підготувати обкладинку до друку.

c. Рішення – Видати 500 примірників а дальші деталі та розподіл готових книг нехай вирішує комітет.

7. Карпатська Полонина – Письмовий звіт буде поміщений в “Кометі”.

a. Літо - Краєвий табір, джемборі. Члени полонини активні в адміністрації та проводі таборів.

b. Перша спроба “телемосту” на раді, хоча виявила технічні недоліки, вказує, що живий електронний зв’язок корисний і треба його удосконалювати.

c. Розмова з Хіною про придбання хати в Карпатах поміщена в окремому звіті. Треба починати з купівлею землі.

8. Питання до 1-го куреня – Що робите? Чим займаєтеся? Як пластуєте?

Відповідь (Ромі Ганкевич) – Займаємося проводом та адміністрацією літніх таборів, працею в станиці (головно як виховники). Також маємо товариське життя, зустрічі (часами коло пива), зустрічі з дівчатами (нпр. запросили курінь “Спартанки” брати участь в товариській частині ради), весілля (Данило Бузетта заручився і планує одружитися наступнього року). Маємо товариське життя по колибах. Відвідини України – все актуальна можливість.

Ще про 1-ий курінь – а. Прийняли рішення бути більше активними у проведенню лещетарських таборів, б. Відкрили банківське конто в кредитівці у Ню Йорку, в. Колядували та заробили $475.

9. Звіти прочитані –

a. Фінансовий – Зек

b. Лещетарський Табір - Дзюньо. До того Дзюньо нагадував і заохочував, щоб всі Бурлаки були на лещетарському таборі хоча кілька днів – не зважаючи чи їдуть на лещетах чи ні.

c. Членство - Хіна

10. Комета – Сват заявив, що як редактор, видав свою останню Комету (див. на останню

21

Комету, ст. 9). Сват говорив з Дені про передачу обов’язків редактора. Дені не відмовився але це прийняти але ще остаточно і не погодився. Якщо погодиться, буде потребувати редакторської допомоги від Свата. Сват згідний помагати у цьому. У випадку, що Дені відмовиться треба звернутися до Ярі, бо він вже досвідчений у цій праці.

11. Бурлацький вебсайт – http://burlaky.net/index.php?id=22

Гуґо Пес показував що вже зроблено чимало. Ще кілька удосконалень та допомога Свата (який не відмовився цю допомогу дати) і вебсайт уможливить живий зв’язок між всіми Бурлаками. Тоді залежить, щоб всі вебсайтом користувалися та його підтримували.

12. Велика Рада 2010 року – відбудеться на Вовчій Тропі, 12-13 червня. Мала Рада 2009 року відбудеться 10 жовтня на родинному хуторі Зека у Лігайтоні, Пенсильванія.

13. Різне

a. Куба прочитав лист Ґоґа у якому Ґоґо висловлює бажання щоб у Пропам’ятній Книзі дані про нього не були поміщені. Сид спостеріг , що зміст книги був удобрений раніше і дальших змін вже не передбачається.

b. Залишилися гроші з фонду імени І. Суховерського. Ці гроші призначені для карпатської полонини. Треба знайти спосіб іх передати.

c. Ватага не пропонує свого члена на пост Начального Пластуна. Було звернення до Цюхи, але він відмовився.

Звіт 1-го Курення з Великої Ради 2009р.• Алекс Кнігницький має «прототайп» на

нову хустку для куріня, було рішено що треба попрацювати над тим.

• Алекс буде комендантом новацького табору на Вовчі Тропі в літі 2009р.

• Бузетта заручився і в літі 2010 буде весілля.

• 1ший курінь відчинив чекове конто у Самопомочі в Ню Йорку.

• 1ший курінь колядував для станиці Ню Йорк і плянує знова піти колядувати в 2010.

• Члени 1шого куріння плянують  бути на Лещетарському таборі 2009.

• 1ший курінь поміг з Кошовою прогулькою Станиці Ню Йорк у літі 2009.

Присутність на Великі Раді: • Коля Пилип• Дарко Федаш• Данило Бузета• Ромі Ганкевич• Місьо Матійцьо• Максим Артемишин• Алекс Кнігницький• Юстин Матійцьо

Потребує Відзнаку:• Місьо Матійцьо

Потребує Червечок:• Коля Пилип• Ромі Ганкевич• Юстин Матійцьо• Місьо Матійцьо (має велику шию)

Влада 1шого КурінняКурінний: Алекс КнігницькийЗаступник Куріного: Данило БузетаСкарбник: Данило БузетаПисар: Ромі Ганкевич

22

Прохання Смалюха Вступу До БурлаківЛіто 2010

З пересадною скромністю, я Юрій Пилип прошу вступ до Бурлацького Шляху. З голово-махом Діда, я вірно сунуся в дорогу, набиратиме в безчисленних кроках мандрівок: всевічний мандрівний розум, поетичну правду, та Сковородське сумління яке лиш справжні Йоґі Бурлацької традиції досягають. Я пред'являю свої ґенії в пакування наплечника, та здібніст у пізних розмов при по-мандрівні ватрі, до іфосу куреня – та обіцяю всевірно втілювати всі ширості Бурлацького закону; тай неменше, придбати Татові рам'я пахло найкращим людським запахом. З лехкою усмішкою, бажаю в дорогу з Вами !

ст. пл. Юрій Пилип

Прохання Смалюха

23

Це зголошення прийшло від Ярославa Єлісеєвa із Стрійської Колиби

24

Без Гальма 2010 Напередодні 8 березня, вихідними, відбувся Бурлацький вишкіл з лещетарства та сноубордингу Без Гальма 2010. Отримавши оголошення на скриньку, почалась перекличка, щоб дізнатись, хто поїде і коли то буде. І от двох тижнів як небувало, всі їдуть до Франківська. Збирались учасники з середи аж до четверга. А зраненька всі з нетерпінням вирушили в напрямку гір, долаючи мікроавтобусами кілометри асфальтних доріх, бо знали, попереду тіж кілометри засніжених схилів Буковелю. Довгоочікуваний поворот на Паляницю - значить, ще не довго залишилось!!! По дорозі виникали питання чи потрібен каремат, ліхтарик, тарілка, страхівка. Як стало відомо згодом, нічого цього непотрібно, бо тут все безпечно і в кращих традиціях бурлацьких заходів.

От згадуються переписки «вконтакті» в групі Без Гальма: і хто ж таки буде бунчужним, бо за результатом голосування мав би бути Гулик Назар або Степан Семенів, але як далі буде видно не все, як хочеться. А пропозиції до проводу були чиненайрізноманітніші. Що аж аж. Наприклад: ідея грати вечором «UNO», гутірок і то побільше, сходити в сауну, вертеп - це щось, особливо коли скоро 8 березня, мюзикл ставити, фотозйомки учасників. І от як тільки всі ідеї були вичерпані, згадується одвічне, що вибрати: борд чи лещата (і чому?): на борді більше екстріму, а комусь лижі це своє рідне, лижі

то рух, а бордерам хіба мізків стає, щоб трасу псувати - от такі гарячі суперечки лижників, які винні в всіх земних гріхах і бордери, які з’їжають плугом.

…Видніється країна Буковель…перша збірка…прокат…все, ми приїхали і готові до справи!). Розділили по колибах і гайда на схили. День був просто чудовий: гарна погодна і дуже мало людей, тому не виникало черг на витягах. Після 5-6 годин катання - легкий голод, захват і втома. Обід, який плавно переріс у вечерю, але вкрай ситну.

Надворі вже давно темно і учасники тільки прибули на базу у с. Яблуниця, на якій мали провести 2 дні. Складання спорядження, вибирання ліжка не просто, а двоповерхового, легкий душ, відкриття вишколу, гутірки, і нарешті така очікувала нічна тиша.

25

Другий день катання. Людей все-таки побільшало, але не набагато. Середина дня і легкий сніданок для фігури дає про себе знати, тому всі незабували про обід. Катання було вкрай цікаве, нові техніки, швидкість, випадкові зіткнення з людьми. Наближався вечір, але для учасників було передбачено вечірнє катання, яке отримало велику підтримку. Так підійшов до завершення другий день, але тут далеко не все. Була запланована ватра, правда без вогню, але із гарячими таборовими піснями. Нічна тиша, можна сказати «мертва».

Останній день катання, а відчувається радість нових можливостей, нового часу для практики над собою та своїми навиками їзди, але не покидає думка про те, що це останній день і сьогодні всі роз’їдуться. Тут було заплановано зйомки відео, фото для того, щоб було чим хвалитись і просто на згадку. На одному з витягів комендант вишколу Станіслав Провальний розповів трішки з історії лещетарських вишколів: «..в 1955 році відбувся перший Бурлацький лещетарський

табір а Альпах. Ми маємо нагоду через 55 років потрапити на лещетарський табір Бурлак в Україні. Стась запевняв, ті традиції, той дух, той запал, який вирував 55 років тому, і досі палає на Бурлацьких таборах. Тому радо запрошував відбувати бурлацькі вишколи та табори.»

Добігав до свого завершення останній день. Закриття в зимових одностроях, вручення посвідок, привітання проводу і як завжди першуни вишколу: зі сноубордингу Назар Бажалук та з лещетарства Тарас Ковалик. Як кажуть: Мандруй! В дорогу!, Топайте своїми дорогами і не втрачайте дійсно незабутніх пригод.

“Ватага Бурлаків” закликає пластову молодь до активного відпочинку в зимових горах і запрошує до участі в своїх лещетарських таборах, про які дізнатись можна на www.burlaky.net

Автор – Настя Клименко – Стась Провальний

26

Знимка учасників Лещетарського Табору 2009 на Ґленз Фалз, Ню Йорк “То Що Вона Сказала“

Грамота признання яку одержала Ватага Бурлаків на Лещетарським Таборі від КПС

27

Бурлаки по Світі

З цим числом починаємо нову частину в Кометі під рубрикою «Бурлаки по світі» де будемо поміщувати інформаціі про Бурлаків які в недавних роках вимандрували з України. Це частина т. зв. «четвертої хвилі» української еміграції яка почалася в кінці 1980-их років, приблизно з початком розпаду СССР. Ці про яких знаємо і де вони виїхали є Андрій Андрейків – Дельфт, Нідерланди; Тарас Бойчук – Торонто, Канада; Володимир Ковальчик – Портуґалія; Андрій Павлович (Пітон) – Варшава, Польща; Ігор Попович – Едмонтон, Канада; Ігор Сидоряк (Сид) – Філядельфія, США; Денис Угрин (Диньо) – Лондон, Велика Британія; і Святослав Федоришин (Федя) – США. Можливо є інші що вимандрували про котрих не знаємо.

В цім числі поміщуємо що написали про себе Андрій Павлович, Денис Угрин і Андрій Андрейків. Маємо надію інші напишуть про себе до наступної Комети.

А тепер дещо про Побурлакуєм світами, Але повернемось назад. Ця фраза з Бурлацького Маршу стала неформальмим гаслом Ватаги. Цей марш скомпонував (слова і мельодію) письменник і поет Роман Купчинський (батько Куби) невдовзі після створення Ватаги Бурлаків 1946 р. в Німеччині. Тодішні Бурлаки були частиною «третої хвилі» української еміграції яка відбулася підчас і зараз після Другої Світової Війни. Тоді ми всі вірили (або принайменше мали сильну надію) що наш виїзд з Украіни

буде лише тимчасовий, що обставини зміняться і ми зможемо повернути назад в Україну. Так повстала ця фраза.

Але сумна доля мала інакші пляни. Обставини в Украіні не змінилися, хіба що стали ще гіршими, і в наступних роках майже всі Бурлаки виемігрували з Німеччини до Америки, Канади і один навіть до Австралії. Там покінчили студії, устаткувалися з працею, поженилися і остановили родини. Коли вкінці обставини змінилися і Україна стала незалежною в 1991-у році, 45 літ після засновання Ватаги, «повернутися назад» стало дуже складно і важко. Можна говорити багато про різні причини, але факт є що крім багато поїздок багатьох Бурлаків в Україну на візити, також пару що там тимчасово працювали, ані один не повернувся в Україну на стало. Одно що Бурлаки зробили, то заснували в Україні нову частину Ватаги, Карпатську Полонину, та мали там Ювілейу Велику Раду в 1996 р. з нагоди 50-ти ліття Ватаги. Хоча в тім сенсі «повернулися назад».

Ситуація трохи краща з «четвертою хвилею». З вісім що виїхали, один дійсно повернувся назад, а саме Тарас Бойчук. Жив п’ять років в Канаді, одержав там горожанство, відкрив свій бізнес і тепер мешкає у Львові. Сердечно ґратулюємо йому за це! Маємо надію з часом інші теж повернуться.

Але є ще інакший феноменон, є тр’йох молодших Бурлаків які поманрували в противну сторону і в певнім сенсі «повернули назад». Вони родилися вже в діяспорі, а помандрували в Україну. Це є Петро Ковч (Пусь), Маркіян Сілецький (Сильо) і Мирон Спольський (Ґриф). Всі три тепер живуть і працюють в Києві. Запрошуємо їх теж щоб написали про себе до наступної Комети. Я певний що всім буде цікаво почути про долю поодиноких Бурлаків в їх мандрах по світі.

Мандруй! В дорогу!

Хіна

28

Дорогий Хіно!

Я дуже радий чути і знати, що Ватага розвивається і все йде у доброму напрямку! :-)

Дякую за добрі слова про мою писанину, та й взагалі за питання про мене :-) Ну, що ж можу росказати декілька слів про себе, де я є і чим займаюся.

На жаль з 1999 року я вже активно не дію в Пласті та у Ватазі (в травні 1999 року я в останній раз був комендантом бурлацького лещетарського табору на Драгобраті і після цього я вже більше не приймав участі у бурлацьких таборах, на жаль...). З 1 грудня 1997 року і до сих пір я живу у Варшаві, спершу я потрапив сюди на Ph.D. study до Інституту Фізики Польської Академії Наук, де пробував займатися молекулярною лазерною спектроскопією (після спілкування з Трубкою (Олексою Біланюком)) мене якось особливо зацікавили різні маленькі об’єкти які літають довкола нас :-), потім я ще декілька разів міняв напрямки наукових досліджень, аж поки не зрозумів, що фізик з мене такий собі, а от добрим метафізиком я ще зможу стати! :-) Отож я закінчив Graduate School for Social Research при Інституті Філософії і Соціології Польської Академії Наук, де досліджував різні питання зв’язані з Philosophy of Mind. На жаль дисертації я так ще й не захистив, розуміючи, що творчий процес для мене цікавіший, ніж результат :-) Так що тепер це стало моїм основним хобі у вільний від роботи час :-)

Коли я тільки но переїхав зі Львова до Варшави, в мене були думки розвинути Бурлацтво над Віслою, але на жаль кількість пластунів у Польщі є невелика і вони як правило не зосереджені у Варшаві, так що моїм планам прийдеться зачекати, аж поки критична маса пластунів зросте... З 1999 по 2004 рік я активно працював в польському NGO „School for Leaders Assossioation,” де організовував літні школи та семінари для молодих політичних і громадських лідерів з Центрально-Східної Європи, а з 2004 року до тепер я працюю в рамках

програми Європейського Союзу „Молодь в дії” („Youth in Action”, офіційний сайт http://ec.europa.eu/youth/) Я є координатором SALTO Eastern Europe and Caucasus Resource Centre (www.salto-youth.net/eeca), яке власне займається підтримкою розвитку міжнародної молодіжної співпраці між країнами Європейського Союзу та Східної Європи і Кавказу (тобто Азербайджану, Вірменії, Грузії, Білорусі, Молдови, Росії та України). До речі Бурлаки теж могли би використовувати ці фінансові можливості для підтримки різних міжнародних бурлацьких заходів. В разі появи якихось ідей охоче спробую допомогти! :-)

Отож, я далі працюю в молодіжній сфері! Хоч цього літа мені вже „стукнуло” 35 років, але що це для Бурлаки? :-) Період холостяцького Бурлакування я завершив у 2004 році, коли одружився з Аньою, яка є родом з Гдині, але коріння має зі Львова і Бродів, так що майже землячка :-) І Варшава якраз є ідеально посередині між Гдинею та Львовом.

Як хтось колись з шановної ватаги буде у Варшаві, то прошу не забувати про надвіслянську Січ козака Пітона! :-) Буде дуже радий вас у сіх бачити!

Мандруй!

Пітон

29

Дорогий Хіно,

Дякую за листа. Я працюю дитячим неуро-психіятром в Льондоні і викладаю в льондонському університеті. Маю дружину Оксану і доньку Анастазію якій вже 8 років. Я також є виховником у пластові станицьі Льондон і моя донька є жовтодзюбом.

До Анґлії Оксана і я приїхали в 1998 році. Часто буваємо в Україні. Я маю широкі контакти в Україні і коорденую програми обміну досвідом анґлійськими та українськими лікарами шляхом проведення спільних навчальних і лікувальних заходів. Дуже сподіваюся приїхати на ювілейну раду в Україні.

Мандруй!

Денис

Андрій Андрейків Дата народження: 28 січня, 1977 (рівно на 21 рік пізніше за Юрка Гладкого). Вступив у Пласт десь в 1991 році, тоді ж і склав присягу на Святі Весни. Пластова кар’єра почлася в курені Романа Купчинського під проводом Тараса Голубця. Вступив у ватагу десь в 1994-95 роках. Формального Бурлацького Тата не мав, але привів мене до Бурлаків Денис Угрин. В ті самі роки був впорядником гуртка “Кабани” в курені Романа Купчинського.

В 1998 році закінчив механіко-математичній Університет ім. І. Франка, а в 2000 магістратуру факультету комп’ютерних наук в Львівській Політехніці. Був в команді ЛУ по боксу.

З 2000 року проживаю в Нідерландах в містечку Делфт (передмістя Гааги). Тут в 2004 році закінчив аспірантуру Делфтського Технологічного Університету де займався науковими дослідженнями в галузі комп’ютерного моделювання в біомеханіці і механічних мікросистем. Далі працював “молодшим науковим” спершу в Делфті а далі в Мед. Університеті Ляйдену, у відділі ортопедії. З початку 2010 працюю науковим співробітником у фірмі що розробляє програмне забезпечення для комп’ютерного моделювання у геомеханіці.

Одружений. Дружина Марта (також львів’янка), провізор за фахом, працює у фармацевтичній індустрії.

Часом займаюся віндсерфінгом і велоспортом.

30

Почтівки з Мандрівок

31

32

Адя Ганкевич є Бурлачення Внуча; внучка Дзюня і сестра Ромі.

33

Зустрічі Хіни з Бурлаками в Україні- Хіна

11 червня 2009

Дорогі Ватажку та всі Бурлаки!

Подаю тут звіт про мої недавні зустрічі з Бурлаками Карпатської Полонини у Львові і Києві. Пишу скорочено щоб вспіти перед Великою Радою, тут деякі справи для інформації та рішення Великої Ради.

Зустріч у Львові – 20 травня 2009, вечором у кавіярні над Валами

Присутні, довколо стола, зліва:

• Стась Провальний – Бурлака, Ів. Франківськ, курінний 1-го Куреня КП

• Петро Ханас – Бурлака, Стрий• Роман Кучкуда – Бурлака, Львів,

зв’язковий станиці Львів• Степан Семенів – Зараза, Ів. Франківськ• Тарас Войтович – Нетяга, Ів. Франківськ,

Колибар• Тарас Бойчук -- Зараза, Львів (тепер

громадянин Канади, також буває часто в Торонті)

• Іван Гаврилко – Бурлака, Львів• Богдан Шиманський – Бурлака, Львів• Тарас Чушак – Зараза (прихильник

Пласту), Стрий, тепер живе у Львові• Юрко Гладкий – Бурлака/Сеніор, Львів,

Скарбник КП• Володимир «Хіна» Шарко – Референт

Членства Ватаги

Говорили про різні актуальні справи, а саме:

1. Стан членства Карпатської Полонини

Хіна заявив що КП є єдиною будуччиною Ватаги, бо в Америці і Канаді Бурлаки старіються, хворіють і вмирають, а прибутку молодих є дуже мало, тепр є лише 11 в 1-ім Курені. Він питав про стан членства КП – стан такий:

Колиба Львів – 8 членів плюс 2 тепер в Києві (Остап Вихопень і Андрій Міськів) та один в Дніпропетровську (Дмитро Дубиняк).

Колиба Стрий – 6 пластунів та 3 Зарази (тепер поза Стриєм). Сеніори Олег «Пугач» Пясецький та Володимир «Друг О» Олексин тепер віддалилися ві Ватаги.

Колиба Івано-Франківськ – 7 пластунів та 4 Зарази. Сеніор Андрій «Гуцул» Винницький дальше активний.

Колиба Вишгород – там тепер, після смерті Валєрія Новака, тільки сеніор Василь Карпенко.

Колиба Київ – Хіна повідомив що там тепер є кілька Бурлаків з Америки і Канади, також пару зі Львова, так що там “de facto” існує колиба, він буде зустрічатися з ними 28 травня (про це більше внизу).

Колиба в Польщі – Стась повідомив що на мандрах по Карпатах вони заприязнилися з одним «польським» пластуном (членом Українського Пласту в Польщі) і він хоче вступити до Бурлаків і заснувати там колибу Ватаги. Про це дальше ідуть розговори. Хіна говорив дальше про потребу та способи розбудови Ватаги в Україні.

2. Приїзд Бурлаків з Америки на табори чи прогульки в Україні

Стась пропонував щоб було більше спілкування між Бурлаками 1 Куреня Америки і КП. Тому що Бурлакам КП фінансово неможливо приіздити до Америки, він пропонував щоб Бурлаки з

Листи від Бурлаків

34

Америки приїздили на табори чи прогульки в Україні. Хіна відповів що це також не так легго молодим Бурлакам в Америці, вони або ще студіюють або щойно недавно почали працювати. Тарас Бойчук додав що така подорож з Америки буде коштувати приблизно $3000. Хіна подав думку що може Бурлаки приїхали би з Америки як би була якась спеціяльна оказія.

3. Ювілейна Велика Рада з нагоди 65-ліття Ватаги 2011 р. в Україні

З попередної точки виринула ідея що наступна спеціяльна оказія буде 65-ліття Ватаги в 2011 р. і тоді знову буде можна зробити Ювілейну Велику Раду в Україні. Плянувати на це не є заскоро, присутні рекомендують щоб піднести цю ідею на Великій Раді 13 червня.

4. Участь Бурлаків КП у Великій Раді в Америці при помочі SKYPE

Юрко і Стась повідомили що вони пропонували щоб КП взяла участь у Великій Раді 13 червня при помочі системи SKYPE, де вони могли б бачити і чути що діється і давати свій голос з пластової домівки у Львові. Потрібно лише лаптоп компютер, камеру та скоре получення на Інтернет. Вони писали про це до Ватажка Сида, але ще не дістали відповіді. Хіна сказав що це знаменита ідея, але сумнівався чи на приміщенні де буде Рада, на таборі «Вовча Тропа» який є в лісі, буде скоре получення на Інтернет, хіба що там останньо заінсталювали DSL на телефоні. Він рекомендував написати ще раз до Ватажка.

5. Пропамятна Книга Ватаги Бурлаків

Юрко і Стась повідомили що КП підготовляє додаткові матріяли про історію КП, які майже готові, також додаткові біографіі членів та списки всіх попередних членів про які просив Хіна. Хіна казав що також має додаткові дописи і списки, і має надію що все це вдасться додати до книги. Юрко заявив що як книга буде друкуватися в Україні, КП може все це додати перед

оформленням до друку, не потрібно більше турбувати цим Свата. КП може все перебрати на себе – додатки, оформлення і друк, контакт буде Юрко. Кошт друку буде около $6000, Юрко дістане новий кошторис. Найбільша проблема є зі знимками, вони не є достаточно якісні до друку.

6. Комети на СіДі

Стась подав опінію що помимо Пропамятної Книги, ціла історія Ватаги Бурлаків міститься в Кометах. Він запропонував що КП може взяти на севе поскенувати всі Комети і оформити все на СіДі, має всі потрібні знання і технічні споруди, потребує лише цілий комплет Комет. Хіна відповів що про це було говорено кілка разів попередно, одна проблема є що ніхто не має цілого комлету, а ті що мають якусь збірку, не хочуть розлучитиса з тим. Також ніхто не був готови цим зайнятися. Хіна сам має около 90% Комет і старається знайти решту. Також багато перших Комет є в дуже злім стані, друкованих латинською машинкою почотири копії через кальку на бібулці. Стась казав що в таких випадках можливо треба буде їх переписати на компютері. Хіна додав що до всіх давних Комет потрібно додати зміст та «зацифрувати» їх щоб можна робити розшуки, і т.п. Стась потвердив що КП готова зробити все що потрібно. Цю справу закінчили тим що Хіна буде старатися зібрати цілий комплет Комет і думати як безпечно і успішно переслати це до КП.

7. Нова хустина Бурлаків

Стась питав чи є рішення відносно нової хустини Бурлаків. Хіна відповів що знає лише що два проєкти були поміщені в Кометі і голосування має відбутися на наступній Раді. Стась сказав що опінія в КП є поділена – є ще інші проєкти, також чи довгі чи короткі хвости -- і не знав як дальше з тим поступати. Хіна рекомендував щоб КП якнайскорше сконсолідувала свою пропозицію і написала про це Ватажкові. Інакше проголосують про це присутні на Раді Бурлаки які носять хустки лише раз на

35

рік на Раді, і то не все.

8. Колиба – лещетарське приміщення в Карпатах

Хіна питав чи купівля колиби чи ґрунту де можна було б збудувати колибу/приміщення в Карпатах близько лещетарських теренів ще дальше актуальна. Як так, він плянує поїхати на пару днів в Карпати і при тій нагоді хотів би побачити це. Юрко відповів що в дійсності це не актуальне, поки на це не буде призначених фондів. Хоча Ватага Бурлаків вже оформлена як «юридична особа» в Україні, потрібно щоб хтось один хто має потрібні фонди зайнявся тим. Шукати наперід якусь реальніст а тоді чекати місяцями або роками на децизію і зібрання потрібних фондів не є ефектовне.

Зустріч у Києві – 28 травня 2009, на ланч у «Везувіо Піцца»

Присутні були Мирон «Ґриф» Спольський (власник Везувіо Піцца), Остап Вихопень (який мусів відійти скорше назад до праці і не попав на знимку) і Хіна. Петро

Ковч і Маркіян Сілецький повідомили попередно що не зможуть прибути. Василь Карпенко і Андрій Міськів не відповіли на запрошення. Остап казав що Андрій дуже зайнятий працею, є менаджером якоїсь телевізийної програми, я забув якої.

Ми їли добру піццу і пили пиво або каву і приємно провели час. Говорили про різні справи, але особливо про Бурлаків в Києві і створення колиби тут. Мирон є активний в станиці і казав що попередно був один гурток юнаків зацікавлених вступити до Ватаги, але вони були дуже мілітарно настроєні і не підходили до нас. Я офіційно, як Референт Членства, «охрестив» Мирона Колибарем Колиби Київ. Він буде скликати сходини та ініціювати діяльність колиби поки не виберуть когось іншого.

Мандруй! В дорогу!

Хіна

стоять зліва:ТарасЧушак“Чижик,”ТарасБойчук,ЮркоГладкий,РомкоКучкуда,СтасьПровальний,Хіна,ПетроХанас,ІванГаврилко,БогданШиманськийсидять зліва:СтепанСеменів,ТарасВойтович

36

Веломандрівка-Василь Карпенкo

Нарешті настало 9 травня – день веломандрівки. Завчасно пакую наплечник, підкачую колеса, щоб легше котились. Завчасно виходжу з дому й прив’язую наплечник до багажника велосипеда. Від Вишгорода до місця збору 10 км, але мабуть київським учасникам по місту без велодоріжок їхати ще далі. Нарешті виїжджаю. Дорогою приймаю 2 дзвінки з питаннями доїзду до місця збору. Забираю юначку з Вишгорода, учасницю мандрівки. На місце збору прибуваємо за 10 хвилин до другої. Тут уже чекають 3 учасники-юнаки. На жаль не зміг приїхати друг Назар. Рівно о 14:00 вирушаємо.

Першою поставив юначку Ніну Тараруєву, вона показує дорогу, по якій ми приїхали з Вишгорода. Останнім їду я. Рухаємось у достатньо бадьорому темпі. Кілометрів через 4 дзвінок, мені здалося, що то Назар. Каже, що спізнився на 5 хвилин, просить розповісти. як їхати. Залишаю юнацтво, сам вертаюся до розвилки доріг. Зустрічаю. Це виявився друг Роман Бдайцієв, Сіроманець, досвідчений велосипедист і природжений організатор.

Доїхали до Вишгорода. Я їду першим, показую дорогу, Роман замикає нашу невелику групу. В Вишгороді все ще святкують перемогу в так званій Вітчизняній війні, але ми тим не переймаємось і їдемо далі по набережній Київського моря. Через пару кілометрів з’їзджаємо з асфальту штурмувати Дніпрові кручі. Спочатку це грунтова дорога, а потім ведемо ровери в руках на досить крутий схил. Це місце гірськолижної траси. Поруч залишки жолоба санної траси. Подекуди її дерев’яна обшивка згоріла й стирчить лише металевий каркас. На фоні цього каркасу Роман нас сфотографував.

Далі майже горизонтальна дорога вздовж верхнього водосховища Київської гідроакумулюючої станції. Тим часом

виявилось, що в Ніни на велосипеді ледве тримають гальма. Поки я з’їздив у розвідку Роман їх відрегулював. Через вузьку хвіртку в паркані виїжджаємо в котеджне містечко. Потім іде довжелезне село Нові Петрівці. Спочатку рухаємось вулицею села, потім виходимо на трасу Київ-Іванків. Тут досить широкі обочини, то ж рухатись безпечно. Врешті майже проминаємо село та виїжджаємо на високий берег Київського моря. Відкривається широкий краєвид. Роман робить оригінальний знімок нашої групи з роверами над головою.

Метрів за сто високий паркан Межигірського маєтку нашого президента. Паркан іде від моря на гору й зникає за горбами.

Вертаємось у село й крутою дорогою упираємось у великі ворота того ж Межигірського маєтку. Над воротами стоїть відеокамера. Йдемо мимо. За спиною чую голоси друзів: «Посміхайтеся, вас знімають!» А навколо чудовий весняний ліс. Спускаємось крутими східцями в яр. Нарешті, метрів за 100 від паркану кінцева мета мандрвки – Дзвонкова криниця. За переказами саме про цю криницю Тарас Шевченко писав у поемі «Чернець»: «Іде чернець Дзвонковую у яр воду пити»

Біля криниці різного роду таблички. На камені вибита цитата з поеми Шевченка. Інший камінь із віршем про криницю Новопетрівського поета. Інший камінь, що тут буде збудована капличка. Стовп із написом, що це пам’ятка місцевого значення.

Над криницею стоїть капличка. Знизу з труби витікає вода. Поруч довга лавка. То ж ми поставали ровери й сіли відпочити. Набрали води й зробили незапланований перекус.

Біля каплички замість дзвонів висять газові балони з відрізаним дном. Якщо в них вдарити, чується досить мелодійний звук. А до криниці постійно підходили люди. На честь перемоги в Вітчизняній війні частина з них була напідпитку. Міру сп’яніння можна

37

My Second Travel Camp (Mandrivnyy Tabir)-Andriy Zwarun

By 1960, I had been a participant of eight Plast camps, one in Germany and the others in the USA. In 1963 eight of us Burlaky went on a wilderness boat trip to northern Ontario. We met in Toronto, drove north several hundred miles to Smooth Rock Falls near Kapuskasing, and launched our boats – two kayaks and two canoes. We eight (Danyliw, Saj, Korol,the late Lukasewycz, Lewyckyi, the older and younger Yaciw, and I) paddled north on the Matagami river and then joined the Moose River which took us to Moosonee on James Bay.

This was my first non-sedentary camp, but not my last. In December of 1997 I had my left hip totally replaced and, after a year, my ability to flex it was somewhat limited, as it still is. But driving down Interstate 80 between Cleveland and New York, I decided to relive that old Canadian adventure. I stopped in a small town in the hills of western Pennsylvania on the Clarion River. I found a boat rental place and asked for a kayak. It being quite late and cold in the season, and my being alone, the owner was hesitant, but then relented. My kayak and I were taken upriver to a small clearing where the owner was to pick me up. He then took me quite a ways upstream to where I would start my

trip downstream. It was estimated that it would take me three hours to return.

Thanks to my partially healed hip, I got into the kayak with his help. He gave me my camera and paddle and then drove off. I was all alone in the freezing western Pennsylvania Mountains. As I started to paddle, the ice-cold water ran down the paddle and under my sleeves, but it all came back – the feeling of freedom, the rhythmic rowing, the racing with the current, and most of all, the isolation and the silence of a wilderness.

Then it happened. I hit a very shallow spot. It turned the kayak broadside to the current as I became hung up. I could not push off with the paddle. I tried to get out, but I could not. My artificial hip would not allow me to raise my thigh so as to clear the side of the boat. I was stuck. I hit a very shallow rock and the kayak rolled. I was spilled out, literally.

The shock of the freezing water was convulsive. But being out of the kayak, I could now slowly stand up and straighten myself and the half-full boat. I could not stop shaking from the cold water and saturated winter clothing. I saw my camera on the bottom and pulled it out. Later it still yielded six photos I had taken previously, then it went dead forever. But how would I make it to the rendezvous point in my hypothermic condition? And I still could not

було визначити за ударами в балони. Тверезі ніжно стукали й мелодійні звуки пливла по околицям. Тоді як підпилі створювали нестерпну какофонію. Принагідно Роман звернув увагу на дію алкоголю на людину та провів змістовну гутірку про пластову ідеологію.

Побачивши, що ми не місцеві, двоє чоловіків вирішили просвітити нас із історії Межигір’я. Що колись тут був монастир, а потім його зруйнували та зробили урядову резиденцію. Що нині це приватна власність президента. Про те, як резиденцію

охороняли раніше, та який паркан нині. Але ми не стали довго слухати, бо час було вертатися.

Назад їхали без пригод. Коли проїжджали Вишгород, залишили там Ніну, місцеву мешканку. На півдорозі до Києва мене також умовили не їхати до метро, а повернути додому. Бо дорога відома. Час пролетів непомітно, вже більше, ніж 19 година. Здається мандрівка всім сподобалась. Друзі підтримали ідею виїжджати й у інші вихідні.

38

raise my leg to get inside the kayak.

I pushed the kayak into deeper water and then I sat on its rear as if I were riding a horse. In this way, freezing and hip hurting, I slowly paddled and finally made it back to the rendezvous point within the three-hour time frame. When I got there, no one was there. Being of sound mind by then, I tried to get off the kayak, but again, not being able to fold my hip, I rolled into the water and again became thoroughly wet and freezing. As I climbed out of the river onto the bank, I also pulled the kayak after me. I decided that the first thing I would do was to strip myself of all clothing so as to slowly dry out.

Just as I was totally naked, a large yellow school bus pulled into the clearing. Bedlam broke out when about forty kids saw me. And I had no place to hide except crawl behind the beached kayak. The embarrassment was overwhelming.

Finally my contact showed up and realized what was happening. He took me to Clarion where I rented a room to dry out. The next day I completed my trip home to New York.

Adventures like this do not happen often, but when they do, they shine as happy lampposts for life.

В гостях у бабусі Європи- Василь Карпенко

Нам не можна вступати в НАТО!Але чому?

Та тому, що НАТО потягне нас до Європи.????????

Адже в Європі легалізовані наркотики, проституція, гомосексуалізм. Це справжній

Содом і Гоморра!(З розмови)

На початку травня група наших працівників проходила навчання в Швейцарії в місті Цюріх. Протягом 12 днів ми вивчали експлуатацію вимикачів на заводі-виробнику. Хочу поділитися враженнями. Цюріх налічує близько мільйона населення. Але вже дорогою від аеропорту здивувала мала кількість автомобілів на вулицях. В Швейцарії машини не рвуть з місця, не «газують», швидкість по місту до 50 км на годину. На вулицях багато велосипедистів. До речі, прокат велосипедів безкоштовний. Якщо наблизитись до переходу, автомобілі обов’язково зупиняються, пропускаючи пішоходів. Люди спокійні, зрівноважені.

Одягаються більш просто, ніж у Києві, по мобільниках розмовляють менше, ніж у вишгородських маршрутках. Одним словом здається, ніби ми не в мільйонному місті, а в провінційному містечку. Основний засіб пересування в місті – громадський транспорт: трамвай, тролейбус, автобус, електричка. На ці види транспорту, а ще на річковий трамвай і фунікулер використовується єдиний проїзний квиток. Квитки можна купити на кожній зупинці в автоматичній касі. На кожній зупинці вивішено графік руху, який виконується з похвилинною точністю. Найбільше ми користувалися трамваєм. Не знаю, як це виконано технічно, але трамвай рухається багато швидше, ніж у Києві та майже безшумно. Вікна мого номера виходили на кінцеву зупинку трамвая й автобуса, але я це зрозумів лише наступного дня. Нема ні шуму, ні метушні, ні галасу. Вагони в будь-яку пору напівпорожні, тобто завжди є вільні сидячі місця. Сидіння м’які. Біля дверей у вагоні розташована схема руху громадського транспорту міста. На стіні підсвічена схема руху саме цього номера з позначенням пересадок на інші види транспорту. В новіших трамваях назва найближчої зупинки й трьох наступних висвічується на дісплеях з позначенням часу проїзду до зупинок.

39

З єдиним проїзним квитком кілька разів їхали електричкою. Залізничний транспорт тут швидкісний і безшумний. Вагони електричок як правило двоповерхові. Сидіння м’які. Завжди були сидячі місця. Місто забудоване будинками не вищими за 4-5 поверхів. Всі вони незвичної для нас архітектури. Будинки гармонійно прикрашені живими квітами та зеленню. Висотні будинки в 12-16-20 поверхів трапляються, але рідко. На газонах росте трава, як і в Вишгороді, а серед трави рясно цвітуть польові квіти. Майже всюди трава не кошена, а там де скошена – на таких галявинах відпочивають люди. На дорогах асфальт, як і в нас. Але чомусь виникає враження чи то казковості чи якихось театральних декорацій. Мабуть тому, що все на своєму місці. Де повинний бути газон – росте трава, де повинний бути асфальт – лежить асфальт. Ні клаптика голої землі. Нема побілених бордюрів, але все що є – все справне, все добротне, все просте, все функціональне. Не рідкість стіни з голого бетону, не пофарбовані й не облицьовані. Іноді на бетоні залишилися відбитки неструганих дошок опалубки, але той бетон має декоративний вигляд. На заводі кожен кабінет має велике вікно з боку коридору. Крізь нього видно все, що робиться в кімнаті. Звичайно вікно можна завісити спеціальною шторою, але для цього треба мати підстави. Випадково спостерігав, як із доріжки для прогулянок прибирали собачий послід. Собака спокійно зробила свою справу. Негайно її господар дістав кульок і почав за нею прибирати. А от котів у місті я не бачив. Мабуть їх не випускають із квартир. На карті міста позначена мережа безкоштовних туалетів. Можна вільно зайти в туалет будь якого кафе чи великого магазина – вони також безкоштовні. Кому лінь туди йти, може піти в туалет платний. Громадські туалети в ідеальному стані. Всюди охайно. Урни для сміття виготовлені з нержавіючої сталі. Їх миють щітками з миючим засобом і не крадуть. Реклами на вулицях і на транспорті

майже не видно. А та, що є, художньо досконала, її приємно бачити. В кімнаті готелю телевізор транслює півтора десятка телеканалів. Один англомовний – цілодобові новини CNN. Пару каналів франкомовні, всі інші німецькомовні. Зміст добропорядний, в усякому разі до 23:00 без крові й насильства. О 7 ранку на 2-3 каналах дитячі передачі. Вранці вихідного дня більше половини телеканалів транслювали сюжети для дітей. Очевидно в Цюріху популярна організація бойскаутів. Кілька разів бачив групи дітей у характерних одностроях та з наплічниками. На диво смачний хліб, особливо булочки, хоча хліба вживають мало. Популярні великі зелені салати. Наш борщ тут не відомий, а суп велика рідкість. Вечорами на вулицях маси людей сидять за виносними столиками з кухлем пива. При тому всі тверезі, всі спокійні. Лише раз я зустрів пару людей на підпитку, але й ті виявились російськомовними. В центрі міста розташоване Цюріхське озеро з безліччю яхт. Протягом кількох кілометрів берег озера вільний як від хмарочосів так і від маєтків «нових швейцарців». Натомість тут розташована паркова зона – улюблене місце відпочинку. За час перебування ми не зустріли жодного жебрака чи бомжа. Поруч із центром міста вечорами можна побачити чоловік 6 чи то панків, чи то хіпі з собаками. Одного разу ввечері на зупинці біля вокзалу побачив чоловіка в широкому чорному плащі, який пудрив обличчя. Він мені видався вуличним актором в образі Гамлета, але колега переконує, ніби то був гомосексуаліст. Серед перехожих представники всіх рас, хоча більшість європейці. Деякі жінки під теплим весняним сонцем закутані в хустку – очевидно мусульманки. В такому змішанні рас відсутнє хамство, хоча поліції не видно. Пізнім вечором у далекому Цюріху я відчував себе більш безпечно, ніж у рідному Вишгороді. В людських стосунках панує доброзичливість, віддалено схожа на атмосферу перших тижнів Помаранчевої

40

революції. В неділю ми їздили на екскурсію до Женевського озера. Автострада Цюріх – Женевське озеро збудована ідеально, мене здивувала мала кількість смуг для руху (лише дві смуги). В вихідний день машин було мало. Швидкість на трасі до 100 км на годину. Нашим водієм був китаєць із Гонконгу із християнським ім’ям, християнин за віросповіданням. Він відпрацював у Швейцарії 30 років і має всі соціальні гарантії крім громадянства. Тобто права обирати депутатів і обов’язку захищати країну. Громадянкою стала лише його дочка. Поблизу містечка Монтрьо ми відвідали відомий з поеми Байрона Шільонський замок. Споруди ХІ-ХІІІ століття збереглися до сьогодні. Замок являє свого роду музей, де основними експонатами є споруди й реставровані внутрішні приміщення. Також зібрано й реконструйоване внутрішнє начиння замку тих часів. Відвідувачі проходять по кімнаті для гостей, їдальні, кухні, спальні, тюрмі, складу, лятрині (туалету) та інших приміщеннях. Текстові пояснення та ілюстрації розташовані поруч. На вході можна отримати аудіогіда. Швейцарія за площею й населенням вдвічі більша Київської області. Вона складається з німецько-, франко- й італомовних кантонів (адміністративних одиниць). З точки зору мови це такі собі держави в державі. В німецькомовному Цюріху всі написи на вулицях, в транспорті, цінники в магазинах, вся реклама виконані німецькою мовою. Відповідно у франкомовному кантоні в районі Женевського озера всі написи франкомовні. Через відсутність єдиної державної мови швейцарська армія також децентралізована. Захист країни здійснюється на партизанській основі. Після тримісячного вишколу кожному вояку видається автомат із запасом патронів, з яким він вертається додому. Всі чоловіки віком від 20 до 52 років військовозобов’язані. Буцім то всі тунелі, мости й

транспортні розв’язки на випадок військового нападу – заміновані. Кожні кілька років потенційні партизани проходять напружений військовий вишкіл в рідному кантоні. Заодно вистрілюють старий боєкомплект та отримують новий. Проходити збори вважається справою честі справжніх чоловіків. В справі захисту Батьківщини всі рівні: від керівника банку до клерка, від менеджера до робітника. Все таки існує єдиний генеральний штаб і професійні повітряні сили з єдиною англійською мовою спілкування. Між іншим ми мешкали в районі Цюріха під назвою «Oerlikon». Це назва зенітної гармати «Ерлікон» часів ІІ Світової війни. Військовий завод працює й сьогодні, хоча Швейцарія ніколи не спеціалізувалася на випуску зброї. Більше 2 століть тому, в часи, коли в Україні цариця Катерина ІІ розганяла Запорізьку Січ, англійський економіст Адам Сміт зробив чудесне відкриття – виявляється джерелом багатства нації є праця. Швейцарія не завойовувала сусідів, не мала колоній, вона не має природних ресурсів, крім чарівної гірської природи. Країна спеціалізується на випуску продукції точного машинобудування, банківській сфері, туризмі. Лише працею досягла вона одного з найвищих у світі рівнів життя. Бути заможною державою не легко. Адже гроші це ще й спокуса. Якщо людина бідна, вона або повинна працювати, або помре з голоду. Але в заможній країні можна працювати без напруження і жити. Або паразитувати на системі соціального забезпечення. Врешті кожна нація знаходить свою долю, свою національну ідею, отримує свої плюси й свої мінуси. Крім добробуту, за свідченням преси, рівень вбивств на сто тисяч населення в Швейцарії в 4 рази менший, ніж в Америці та в 20 раз менший, ніж у Росії. Швейцарія обрала чудовий варіант. Швейцарці не мають потреби святкувати ні День Міжнародної солідарності трудящих 1 та 2 травня, ні День так званої Побєди 9 травня. Натомість 8 травня вони відзначають День Червоного

41

Хреста (повітряними кульками та збором пожертв), а потім День Матері та Трійцю (за новим стилем). Ми так і не знайшли пивну, яку відвідував Ленін. Кажуть там стоїть гіпсова голова Вождя, наполовину зафарбована в чорний колір Без належних переконань армія перетворюється в озброєну банду. Без віри в своє майбутнє держава не може існувати. Підвалиною швейцарського добробуту став протестантський напрям Християнства

– кальвінізм. Напрям, який у стосунках між Богом і людиною відкидає формальне виконання обрядів, наголошуючи на діяльній вірі й безумовному виконанні Заповідей. Сьогодні Служба в кафедральному соборі Цюріха відбувається лише в неділю. Але до ближнього швейцарці намагаються ставитись так, ніби Бог існує.

Знимки із зустрічі з Сидом у Львові, 7 квітня 2010р.

задній ряд:ІгорКарабін,РоманКучкуда,ЮркоГладкий,БогданШиманський,РостикНаумко

попереду:ПетроХанасіСтасьПровальнийБогданШиманський,РостикНаумко,ТарасВойтович,Сид

стоять зліва: РоманКучкуда,ТарасБойчук,ЮркоГладкий,Сид,ІгорКарабінсидять зліва: ТарасВойтович,РостикНаумко,ПетроХанас,СтасьПровальний

42

Вишкіл з альпінізму «Біла Гора 2010»- Роман Кучкуда

З 26 по 28 лютого у підніжжя гори Петрос проходив вишкіл з альпінізму «Біла Гора 2010»

Вже втретє пластуни отримали можливість, окрім звичайно з величезної купи вражень, задоволення та інших незабутніх речей, здобути ази альпінізму від кваліфікованих інструкторів, пожити в зимових горах та відчути весняну теплоту і  морозяну свіжість Петроса. Мабуть найкраще про вишкіл можуть сказати саме ті, хто це все пережив.

Марта Коновал:«...вражень повно, емоції зашкалюють, в голові купа спогадів, я ще там... душею :-) але думки не складаються в речення... це потрібно відчути, там потрібно побувати, це потрібно побачити на власні очі!!! Ніякі фото/відео не передадуть вам цього! Починаєш по-іншому дивитись на світ, на можливості людей і природи! Сподобалась фраза нашого інструктора: “Це не ми такі круті, що вилізли на Петрос, це гора дозволила нам вилізти на неї!” От. Шось таки в цьому є бо сходження було з тих “простішіших” :-) Вітрисько шальоний зі снігом, капішон перетворився в шолом, куртка і штани - в скафандр :-) Рятував нас льодоруб :-) Приколів родилось багацько :-) Хочеться якоїсь афтер-паті, щоб було з ким згадати... я безмежно вдячна Бурлакам!!! Вони грандіозні!!! З ними хоч на край світу :-)…»

Марта Пасічник:«На вишколі “Біла Гора” я була перший раз, і це, мабуть, був найкращий мій вишкіл! Він мені запам’ятався лише з позитивного боку, адже атмосфера була надзвичайно дружня, люди всі веселі! На вишколі було багато практичних занять, де ми зривались із схилу гори, тіки не варто лякатись, адже це все було безпечно, під страховкою! Звичайно ми були трішечки мокрі, але як без цього! Зате в вечері ми мали гарну ватру, де нам розповідали про цікаві факти з альпінізму, і де ми співали в дружньому колі! Було надзвичайно багато сміху, цей вишкіл був неймовірним :-) Дякую Бурлакам і інструкторам, які зробили його таким!»

Андрій Лошак:«Вдячний класним інструкторам, учасникам, які зробили цей вишкіл надійним, радісним, сповнений радощів та веселощів, позитиву та іншого. Класно себе відчувати в надійних руках інструкторів та проводу. На вишколі кожен з нас я певен дізнався багато чого нового... Хочу сказати їдьте на “Білу Гору” і ви, не пошкодуєте. Адже всі моменти позитиву які там були це все завдяки чудовому проводу який це організував, інструкторам та учасникам які були на вишколі....Єдине, що скажу цей вишкіл залишиться в моїх спогадах на завжди, ці позитивні моменти, злети та падіння...Зустрінемось наступного року...»

43

Весілля Данила Бузети “Круз”-Ромі Ганкевич

Хочу описати як було на весіллю нашого Данила Бузети із Ан Нолан і як ми Бурлаки відставили бурлацькі шлюбні традиції.

Все зачалося два роки тому коли Данило нас всіх заскочив новиною що він заручився із Ан. Вони запізналися на університеті у Бінґгамтоні де вони обоє училися. Вони вже довго були парою і ми всі вже добре знали Ан і вона всім подобалася (це важне коли віддаєш колєґу на ціле його життя!). Всеж таки, він нам зголосив заручення і зказав що весіля відбудеця за два роки, тоді коли Ан закінчить медичну школу бути очним доктором. В тім часі він також дав нам всім завдання щоби довідатися які є бурлацькі звичаї щоби ми їх вивчили до часу весілля.

І так Данило і Ан були зарученні два роки. Десь пів року перед весіллям Данило попросив п’ятеро з нас бути дружбами, це були Дарко Федаш, Юстин Матійсьо, Коля Пилип, Максим Артемишин і я. А на головного дружбу він попросив Павла Мулика з котрим він близько товаришував мимо того що він є лісовим чортом. Наша перша відповідальніст була йому постаратися бачелор парті. Ми його взяли до касіно в Конектікут на вечір бо він любить грати в карти а на другий день ми поїхали до Род Айленд на ґолф та інші заняття. Йому дуже подобався вікенд і по тим став час нам серйозно взятися до плянування звичаїв бо за кілька тижнів було весіля.

В пятницю, одинадцятого червня, всі що були у весільним почоті зійшлися у маленьким ресторані в давнтавні Ню Йорку недалеко від церкви Св. Юра. На тій вечері ми перший раз запізнали дружок і Анни родичів. Підчас обіду, Данило всім дружбам подарував срібні шпінки до смокінґа які мали бурлацьку відзнаку вирізблену на них (Павла шпінки мали тризуб). Очевидно це фантастичний дарунок і всі що від

тепер будуть женитися будуть мати клопід це перевищити. По обіді цілий почот перейшовся кілька блоків до церкви Св. Юра на вправу а потім ми всі сіли до авта і поїхали до готелю в Ню Джерзі де весілне принятя мало відбутися і де весільний почот мав ночувати.

В тим готелю всі дружби і Данило мали одну величезну кімнату на вечір. Підчас того коли ми розпаковувалися ми мали кілка напитків щов відсвяткувати Данила великий день який надходив. У цей час, коли ми Бурлаки були разом, я попросив всіх увагу і звернувся до Данила і сказав йому кілька слів

Данило“Круз”іАн

44

про те що він з нас перший який вирушає на цю дорогу і що ми задоволенні за него. Втоді я витягнув пару чорних скарпиток які мали вишитий Бурлацкий Черевик і йому їх подарував кажучи що ті скарпитки є на то щоб він не дістав зимної ноги! Я пояснив що ці скарпитки треба носити до шлюбу і він із сміхом згодився.

На другий день, субота дванадцятого червня, був шлюб у Св. Юра. Підчас шлубу, якраз кілька хвилин по тім як молоді підійшли до тетраподу, оден з наших Бурлак фест пописався. Ми яко дружби стояли з переду церкви коло молодої пари. Раптом Дарко зачав дуже крутитися і було видно що він зле чувся. Якраз як я йому зачав казати сісти на лавку щоб він не зімлів він перед мною хлапнув на підлогу! Відразу ми його піднесли і занесли до лавки де він за хвилину став притомним. Він там посидів троха а решта з нас пішли назад на місця з переду церкви, нам було смішно що один з нас зімлів а всі дружки стояли як дуби!

Всеж таке, шлуб зкінчився і став час на приняття. Знова поїхали до того готелю в Ню Джерзі який був дуже близько летовища Ню Арку. Весільне приняття було дуже гарне, майже всі Бурлаки першого куріння були, а окрім уркаїнців було більшість амереканців через те що Ан є амереканкою і також Далила батько є італійського походження. Ми відбули бурлацькі традиції по перших промовах. Всі Бурлаки вийшли на сердину

танцювальної підлоги і попросили щоб молода пара з нами стала. Я взяв мікофон і пояаснив, по англійски, що ми Бурлаки і тим що Далило є Бурлакою ми мали деякі звичаї для пари. Юстин завязав молодих руки разом шнурівкою і Алекс Кнігніцький “Куцик,” поставив деревлянний черевик повний квітів на їхні руки кажучи, “May the golden sun and the silver moon always shine in your window,” (все було сказано по англійськи бо більшість гостей не були Українцьі). Потім, Коля витягнув з кишені срібний компас на яким був подертий черевик вирізблений на одній стороні а Данила псевдо “Круз” на другій. Коля йому подарував компас кажуюучи “This is so that you know the way to good fortune.” І так ми закінчили традиції, ціла громада плескала і ми стали разом до знимки. Решта вечора була дуже гарна, ми всі шаліли до рання і навіть Дарко віджив. На другий день Данило і Ан відїхали на свої вакації на круз по Середземнім Морі. І так скінчлося наше перше бурлацьке весіля.

Я хочу подякувати Кубі за те що він нам переказав про ті традиції і також дякую Аді Ганкевич за те що вона видумала ту традицію із скарпитками. Надіюся що ми добре відставили бурлацькі традиції і чикаєм на наступне весілля.

зліва:Шофер,Попелничка,Джус,Круз,Ромі,Забуда,Куцик,Амбасадор,Машина

стоять зліва:Забуда,КрузіАнНолан,МашинаіТаляАнтонякпри столі зліва:АдяГанкевичіКуцик,Амбасадор,Ромі,Джус, ШоферіОленкаБоднарук

45

Привіт від Дзюня-Дзюньо

Дорогі Бурлаки!

Ромі попросив мене щось написати до Комети. Поздоровляю вас усіх сердечно за телефони, листи і поздоровлення. Ця хвороба що я її маю називаєтся рак. І на мені експерементують: хімо, etc, etc. Нема дня щоб щось зі мною неробили.

Я маю рака на лімфатичних залозах – на шиї під ухом. Переходжу хімо. Нема дня щоб щось зі мною неробили. Ромі возить мене на застрик. Нікому такого небажаю. Здоровлю всіх.

Мандруй!

Дзюньо

Спогад Про Асфальт-Куба

А було це в 1942 році в Нижневі над Дністром. На нещастя усім учасникам цього водного табору команда назначила мене начальником маґазину і кухарем не тому що я мав куховарські здібності а за мої заслуги для пласту, але про це іншим разом.

В перший день табору приплила ґрупа львовяків. Ляв дощ, ляв як з цебра і хлопці були перемоклі до нитки і голодні як пси. Треба було їх підсушити і дати їм щось зїсти.

В маґазині був мішок гречаної муки яку новоприбулі розмісили, розвалкували на дикті і покраяли на довгі паски. Надходив вечір і треба було поспішати. Я кинув ці паски до великого баняка з водою яка ще не кипіла і ці клюски збилися в одну велику кулю. Щоби врятувати ситуацію я дав наказ покраяти цей ґлобус на малі кістки і кожний учасник дістав дві або три і трохи буракової мармуляди. До баняка де варилися клюски я замішав кілька ложок смальцю, добре

Виховна Програма в Пласті-Куба

В недавному “Пластовому Шляху” було питання “Якою має бути виховна програма в Пласті?” В 1905 році Бейден Повел без довшої надуми вирішив що бракує бритийському воякові в боротьбі з Бурами і так зродився Скавтінґ.

Нам треба думати катеґорями Б.П. а що потреби і недоліки нашої спільноти є нагляднеми то не треба фільозофувати. Нам бракує етичної, патрійотично свідомої і політично зрілої еліти. Залишаєтся тільки питання як це осягнути виховною працею в Пласті?

Я на це за старий але я певний що в Пласті знайдутся люди які потрафлять це зробити і як виплекаємо таку еліту ніхто не накине нам таких провідників як Янукович.

Куба

посолив і кожний дістав дві хохлі теплої зупи. Сміліші учасники нарікали що асфалт чіпаєтся зубів і тяжко відчинити губу, інші хвалили зупу бо була горяча і в ній плавали великі ока товщу.

Вже рано команда звільнила мене з посади кухаря і наняла з сусідоного села молоду і гарну дівчину. Вона варила нам обід і вечерю і по вечері треба було відпровадити її до села де вона жила. Професор Заклинський який був опікуном табору, зауважив що дижурні при кухні рвутся до цього обовязку і наказав що двох дижурних буде відпроваджувати її до хати.

Я досьогодні не певний що залишилося глипше в нашій памяті чи асфальт який ліпив зуби чи сніжно-білі зуби нашої кухарки.

Куба

46

З причини смерти Пулюса поміщуємо короткий житєпис Його і також Цюхи промову яку він виголосив на парастасі в похоронному заведенні Union Funeral Home, Union, NJ в п’ятницю 25 серпня 2010р.

Lubomyr Kurylko

Born in Ukraine on Mar. 2, 1932Departed on Aug. 24, 2010 and resided in North Port, FL.

Dr. Lubomyr Kurylko passed away on August 24th, 2010 leaving behind his loving wife Daria of 53 years, daughters Natalie Olds with husband David, and Catherine Kanarsky with husband Thomas, son Andrew and wife Lyudmyla, seven grandchildren, Zachary and his wife Meghan, Nicholas, Miranda, Roman, Stephan, Adrian and Valentyn, brothers Bohdan with his wife Lily, and John and many other relatives in the United States and Ukraine

Lubomyr was born on March 2, 1932 in Lviv, Ukraine. He came to the United States in 1949. He graduated from Syracuse University with his Bachelors and Masters of Science in Chemical Engineering, followed by a Masters of Science in Aerospace and Mechanical Sciences from Princeton University, and a Doctorate in Fuel Science from the Department of Materials Sciences at Pennsylvania State University. He holds several patents and was a registered Professional Engineer. After a career as an Associate Professor at Steven’s Institute of Technology, Lubomyr founded an engineering consulting firm specializing in the fields of heat and power generation, energy utilization and conservation, and environmental engineering. He also founded and was President of Nittany Industries, Inc. a paper conversion manufacturer until his retirement several years ago.

As a youth and into adulthood Lubomyr was active in Plast, the Ukrainian Scouting Organization where he was a member of the Burlaky fraternity. He loved the outdoors, especially camping, hiking, fishing and skiing. One of his fondest memories was his participation in the Ukrainian Peace Walk in 1990 where he made numerous friends.

Throughout his life and more so in retirement, Lubomyr was active in numerous charitable causes including most recently the publication of the Ukrainian-English Version of Dorland’s Illustrated Medical Dictionary 30th edition.

Lubomyr Kurylko served in the United States Army and was honorably discharged in 1964.

47

Дорогий Пулюсе!

Вже минуло багато років від раннього літа в Альпах коли на високі горі Вацман Ти і Твій товариш зі шкільної лавки Хіна, вступили до гурту пластунів яких стиль життя і пластування припав вам до вподоби. Називались вони Бурлаки і співали “Я люблю волю, простір, далечінь бо я Бурлак з далеких поколінь, в одному місці я неможу жить, іти у мандри все мене кортить.” Від ранних літ Твойого життя Тобі прийшлося мандрувати по світі в бурі і негоди великої 2-ої Світової війни. Ти перейшов в житті багато важких хввилин, смерть дорогого Батька в тюрмі НКВД а опісля прийшлося покинути рідний край почалася мандрівка в незнане але Ти вмів побороти всі злидні і негоди та іти побідно в життя.

І тут на тім континенті Ти не розгубився, вчився, працював, здобував знання та знаходив час і дальше пластувати-бурлакувати зі своїми товаришами. Лещетарські, гірські та водні мандрівки, Бурлацькі Ради, праця в Пласті. Ти мав широке поле заінтересувань, був вченим-винахідником, учителем і бизнесменом. Пригадую як одна мама яка знала що ми товариші просила мене щоби я поговорив з Тобою в справі її сина який не дуже добре справувався в Твої класі. Я звернувся до Тебе в тій справі, Ти не поправив його оцінки але допоміг йому вивчити предмет і самому здобути кращу оцінку. Ми, ньюйоркські пластуни незнали нічого про гори в штаті Нью Йорк. Ти відкрив їх для нас і вже літом 1954 року відбувся перший пластовий юнацький мандрівний табір в горах Адірондак. Ти теж відкрив для нас можливості лещетарування в тих горах і ми почали відбувати там юнацькі лещетарські табори на Whiteface, там відбулись теж перші крайові лещетарські змагання.

Пригадую як Хіна і я з пригодами їхали на весілля Твоє з Дарцею до Сиракузів. Але приїхали на час і мали привілей бути учасниками цеї великої події у вашому житті.

В Бурлацькі пісні співаємо, “Побурлакуєм світами але повернемось назад.” Ти був чи не першим з Бурлак шкий повернувся в Україну, свою батківщину, мандрував її широкими шлахами, побував в різних її куточках, пізнав свій нарід та старався принести допомогу потребуючим... Відвідував Ти часто своє рідне місто Львів та батьківщину своєї мами.

Ви з Дарцею жили щасливо, буховували дочок Катерину та Наталку і сина Андрія та дочекались семеро внуків.

Нічого не діеться без Божої волі. Ти пережив гарне, повне життя згідно з Божим законом але нажаль для нас усіх Він покликав Тебе до себе щоби нагородити Тебе за Твоє життя на цьому земніму світі яке для кожного з нас є малою частиною Божої Вічности.

Пращаємо Тебе наш дорогий Пулюсе в дорогу на Вічну Ватру. Пам’ять про Тебе і Твої діла залишиться назавжди у наших серцях.

Пращаємо Теве нашим бурлацьким – Мандруй! - В Дорогу!

-НаписанеЦюхою

48

В пам’ять св. п. Любомира Курилка „Пулюса”склали $6300 USD на Фонд Карпацької Полонини

Дарія КурилкоБогдан Курилко „Дух”Катерина КанарськаЮрій „Цюха” і Христина ФеренцевичВолодимир „Хіна” і Мерилин ШаркоМарія ТимякВасиль і Роксоляна ЛончинаМарія Цегельська КальбаІрена НовосівськаІгор „Папір” і Стефа КорольІгор і Наталія Раковські

Родина та Бурлаки сердечно дякують за щедрі дари в імені нашого покійного Пулюса.

Вічна йому пам’ять!

Хто ще бажавби скласти даток в пам’ять Пулюса, просимо вислати на

Plast Inc – Vataha BurlakyPO Box 352

Worcester, PA 19490-0352

49

Прошу приселати матеряли до наступної Комети!

Почтою:Kometa c/oRoman Hankewycz32-09 Bell Blvd.Bayside, NY 11361

Email:Rhankewycz@gmail.com

(прошу написати “Комета” у “subject”)