МедіаСтар №2 (22) / 2012

121 січня – 2 лютого 2012

Опозиція до опозиції

Фот

о С

ергі

я М

АР

ЧЕ

НК

А

ТМ

№ 2(22)21 січня -2 лютого 2012

2 21 січня – 2 лютого 2012

Коаліції у Верховній Раді України

Коаліція демократичних сил 2006 БЮТ, Блок „Наша Україна”, Соціалістична партія України

Антикризова коаліція(Коаліція Національної Єд-

ності)

2006-2007 Партія регіонів, Соціаліс-тична партія України, Кому-ністична партія України

Коаліція демократичних сил 2007 - 2008 БЮТ, Блок „НУНС”

Коаліція національного роз-витку, стабільності та порядку

2008 - 2010 БЮТ, Блок „НУНС”, Блок Литвина

Каліція стабільності та ре-форм

2010 – 2012 Партія регіонів, Комуністич-на партія України, Блок Лит-вина

Коаліція ? З 2012 ?


Інформаційна Україна «смакує» історич-не звершення – опозиції нарешті вдалося об’єднатися. Втім, події 22 січня одразу по-родили чимало питань. Найголовніше і най-цікавіше із них – чи повелися три найбільших опозиційних партії чесно і по совісті із дріб-нішими опозиційними політичними силами. Також залишається інтригою, чи будуть усі партії, які підписали угоду, невідступно до-тримуватися її принципів, та, зрештою, хто очолить опозицію і поведе її на вибори. Окрім цього, ми міркуємо над тим, що віщує Укра-їні призначення Валерія Хорошковського, прогнозуємо, як розвиватиметься українсько-російська газова суперечка. Міркуємо також про світову фінансово-економічну кризу, яка у 2012 році набирає нових обертів і може поро-дити непередбачувані наслідки для економіки цілої планети. В цей же час, українські чинов-ники забюрократизували навіть смерть. Ми намагаємося розібратися із новими правилами поховання, адже відтепер навіть до людини, яка померла власною смертю від тривалої хво-роби, родичі не мають права доторкатися до приходу дільничного міліціонера і медика. На завершення також розмірковуємо над стано-вищем із українською мовою в нашій державі, адже ця тема, на жаль, залишається актуаль-ною впродовж всієї історії незалежної Україн-ської держави.

Зоряна ПАВЛИШИН

Видавець: Інформаційне агентство «Медіастар»www.mediastar.net.uaм. Львів, вул. Личаківська, 102/12Тел.: (032) 260 17 43e-mail: [email protected]Свідоцтво про державну реєстрацію друкованогозасобу масової інформації «Медіастар»:Серія ЛВ № 950/203 рКод ЄДРПОУ 2622006806АТ “ОТП Банк” Україна, м.Київ, 01033вул. Жилянська, 43МФО Банку 300528Ідентифікаційний код Банку 21685166р/р № 26006001347393Головний редактор: Зоряна ПавлишинДрук: Інформагентство «Медіастар»Наклад: 1000 примірниківСвітлини: Валерій Шмаков та Інтернет мережаВерстка: Мирослава КлехВипусковий редактор: Микола Крат

Що віщує призначення Хорошковського?

Чи виплачуватимуть українцям «Вітіну тисячу»?

Чому застигають померлі тіла у наших квартирах?

Мирон Іванків: «Сьогодні немає рецепту, після якого всі заговорять українською»


Шановні читачі!Ви можете передплатити газету «МедіаСтар»

у найближчому до Вас поштовому відділенніза передплатним індексом 49728.

Передплатна ціна на 1 місяць становить 10,90 грн.,на 3 місяці – 32,70 грн., на 6 місяців – 65,40 грн.,

на 12 місяців – 130, 80 грн


Передісторія ни-нішніх переговорів така: Україна вже майже півтори роки домагається знижен-ня ціни на російський газ, називаючи чинні контракти від 2009 року «кабальними». Росія в обмін на зниження ціни хоче отримати доступ до управління україн-ською газотранспорт-ною системою. Київ і

Політичні прогнози від «MediaStar»

Україна готова по-годитись на створен-ня газотранспортного консорціуму для тран-зиту російського газу на Захід, але відкидає можливість віддати контроль над вну-трішнім ринком газу. Нинішній конфлікт не призведе до зриву поставок російського газу в Україну та дер-жави Євросоюзу, як це було в 2006 та 2009 роках.

Газова війна ви-дається мало правдо-подібною та не дуже привабливою. Тим більше, що зараз між сторонами діє кон-

Володимий ЛАНОВИЙ, колишній міністр економіки:

Україні не варто спо-діватися на поступки з боку Росії. Триває оцінка ГТС - необхід-на умова, щоб вести повноцінні переговори про створення консор-ціуму, так як саме ГТС буде в цьому консор-ціумі часткою Укра-їни. Так, «Газпром» нещодавно заявив, що Україна оцінює свою ГТС в 20 млрд. дола-рів. Але насправді 20 млрд. назвали тому,

Валентин ЗЕМЛЯНСЬКИЙ, незалежний експерт, екс-прес-секретар НАК «Нафтогаз України»

Оцінку ГТС вва-жаю підготовкою до здачі національних інтересів.

Тут важливо не в скільки оцінять, а для чого проводить-ся оцінка, - тільки для того, щоб прода-ти або здати в орен-ду.

При цьому потріб-но пам’ятати стару заяву Володимира Путіна, що він не

Олександр ГУДИ-МА, радник Тимошенко з газо-вих питань

Перспективи су-дових розглядів з га-зового питання між Москвою і Києвом мають бути більш- менш прийнятними

Олександр ПАЛІЙ, політолог

Україна і Росія ведуть переговори щодо газового питання. У газовій україно-російській тематиці актуальним залишається питання долі вітчизняної газотранспортної системи, оцінка якої наразі триває. Оцінка вартості української ГТС різниться - від 4 млрд. доларів США, принаймні, так спочатку на переговорах оцінив «Газпром», до 200 млрд. доларів, названих колишнім прем’єр-міністром Юлією Тимошенко.

Москва не виключа-ють, що в результаті переговорів може бути створений кон-сорціум з управління українською ГТС, однак формат такого консорціуму поки не визначений. Украї-на наполягає, щоб у консорціум увійшла європейська сторона.

Сьогодні влада пе-реможно звітує: пере-мовини з Росією на

завершальному етапі, газовою війною і не «пахне», а президент України не поступа-ється національними інтересами. Проте, ку-луарні домовленості залишилися за шир-мою. «МедіаСтар» цитує українських екс-пертів, яке майбутнє у «газової війни» та які перспективи україно-російських «газових» взаємин. тракт, котрий регулює

спірні питання. Як-що Україна порушить положення угоди, то «Газпром» може звернутися до Арбі-тражного суду в Сток-гольмі. Відтак, згідно з підписаним в 2009 році десятирічним контрактом, Україна в 2012 році має ви-купити щонайменше 33 млрд. кубометрів газу. Бо, якщо візьме 27 мільярдів кубоме-трів (при нинішніх цінах), це означає, що «Газ пром» буде нара-ховувати Україні борг в розмірі 2,5 млрд. до-ларів щорічно.

та взаємовигідними. Європа, яка отримала тільки що знижки від «Газпрому», має аль-тернативні джерела отримання газу. Тому

Росія пішла на по-ступки для того, щоб не втрачати ринки. Україна зараз подіб-них альтернатив не має, тому Росія ви-чавлює з неї все, що може. Проте, вкрай складно в судовому порядку змусити дер-жаву платити за той обсяг товару, який во-на не споживає. Тому Росії буде непросто через суд домогтися від України «виби-рання» призначеного за контрактом обсягу газу.

що саме стільки росі-янам потрібно вкласти у «Південний потік», який вони хочуть бу-дувати в обхід України. Моя думка: білоруську ГТС оцінили в 5 млрд. доларів, наша в п’ять разів більша плюс має підземне сховище газу, тому її ціна - 40 млрд. Але, вважаю, оціночна вартість буде посеред-ині між 20 млрд. і 40 млрд., тобто близько 30 млрд.

збирається ділити українську ГТС ні з ким.


Хоча відставка з посади міністра фі-нансів Федора ЯРО-ШЕНКА загалом не стала великою несподіванкою, все ж після неї постає ряд питань, на які в українському по-літикумі активно шукають відповіді. Найжвавіше обго-ворюється питання про те, чи відставка Ярошенка не є пре-людією до зміни прем’єр-міністра. Принаймні, такої думки дотримується не лише ряд експер-тів, а й деякі депута-ти в лавах самої Пар-тії регіонів. Зокрема, в ефірі телепередачі «Шустер Live» на-родний депутат Інна БОГОСЛОВСЬКА заявила, що, на її думку, в уряд по-винні прийти нові сучасні люди. «Я ду-маю, що президент зробив лише перший

Що віщує призначення Хорошковського?крок. Думаю, скоро буде зроблений дру-гий», – зазначила вона.

Прикметно, що саме на зміну Яро-шенкові, людині, близькій до Миколи АЗАРОВА, з ким останній працював спільно, починаючи з 1997 року, прий-шов Валерій ХО-РОШКОВСЬКИЙ, який покидав свого часу уряд Януко-вича, протестуючи саме проти «азаров-щини». Відтак, є під-стави припускати, що невдовзі Хорош-ковський обійме по-саду самого Азаро-ва. Втім, як зазначає в одному із комента-рів політолог Вадим КАРАСЬОВ, прихід Хорошковського не означає автоматич-ної відставки Азаро-ва. Але все ж, пер-спектива очолити уряд у нього є. Ціл-

ком можливо, що на нього зроблять став-ку, як на відносно молодого політика, який буде здатний повести на вибо-ри Партію регіонів, ставши символічним обличчям партії.

Натомість, пред-ставники опозиції висувають тези про те, що прихід на по-саду міністра фінан-сів Валерія Хорош-

коського означатиме посилення фіскаль-них визисків. Зокре-ма, Олександр ТУР-ЧИНОВ стверджує, що той прийшов у міністерство вста-новити «податковий терор», оскільки знекровлений бю-джет до виборів по-трібно якось попо-внити.

Ще одним аспек-том перестановок у

владних ешелонах виступає очевидність певних протиріч та боротьби за розподіл сфер впливу в уряді, оточенні президента та Партії регіонів. І в першу чергу, мова йде якраз про по-слаблення позицій Миколи Азарова, а також є підстави го-ворити про посилен-ня тіньового впливу Дмитра ФІРТАША.

Нещодавно Віктор КОСАРЧУК, началь-ник управління кому-нікацій Міністерства фінансів України, за-явив, що в недрах його відомства йде підго-товка відповідного за-конопроекту, який би передбачив механізми повернення українцям внесків в Ощадбанк СРСР. Він зазначив, що у березні Міністерство планує внести цей до-кумент до Верховної Ради. Ще раніше що-йно звільнений з по-сади міністра фінансів Федір ЯРОШЕНКО також заявляв, що до-ручив підготувати

Чи виплачуватимуть українцям «Вітіну тисячу»?законопроект щодо компенсації внесків в Ощадбанк СРСР.

Після цих заяв екс-перти одразу загово-рили про фактичний початок передвиборчої кампанії провладних політичних сил. Зрозу-міло, що той рівень під-тримки населення, на який зараз може розра-ховувати діюча влада, дає їй мало підстав спо-діватися на перемогу. Тому, логічно припус-тити, що повернення в інформаційний простір теми компенсації знеці-нених вкладів спрямо-ваний на покращення іміджу влади.

Втім, експерти скеп-тично поставилися до спроможності уряду здійснити реальні кроки у цьому напрямку, адже у Державному бюджеті на 2012 рік не передба-чено жодних коштів для цього.

Більше того, зважа-ючи на ті проблеми, з якими зіткнулася діюча влада наприкінці 2011 року, коли затримували-ся соціальні виплати, а також на погіршення фі-нансової та економічної ситуації у світі, Кабі-нету Міністрів нелегко буде впоратися навіть з тими витратами, які вже закладені у бюджет.


В Україні зно-ву заговорили про Митний союз. Іні-ціатором такого обговорення став прем’єр-міністр Ми-кола Азаров, який днями заявив про те, що не виключає мож-ливості приєднання України до Митного союзу. За його слова-ми, в уряді вивчають питання про те, як працює ця організа-ція, та які приносить вигоди своїм держа-вам-учасницям.

Питання про при-єднання України до Митного союзу на-бирає нових обертів ще й тому, що зовсім скоро Росія врешті-решт приєднається до Світової організації торгівлі, і, відповідно, інтеграція України до союзу із Росією, Біло-русією та Казахста-ном не виключатиме можливості підпи-сання між Україною та ЄС угоди про Зону вільної торгівлі.

Втім, у політиків, експертів та еконо-містів немає єдності у питанні, чи прине-се Україні користь приєднання до Мит-ного союзу. Більше того, висловлюва-лись припущення про те, що це приєд-нання може слугува-

Україну втягують у Митний союз?Митний Союз – це

більш високий рі-вень інтеграції, бо він, крім вільної тор-гівлі між країнами-членами митного союзу, встановлює спільний зовнішній тариф для третіх країн. Члени митно-го союзу домовля-ються про скасуван-ня всіх тарифів між собою.

Проте вони замі-нюють свої індиві-дуальні тарифи на спільні (уніфіковані) ставки імпортних тарифів, які засто-совуються членами митного союзу до країн, що не є члена-ми союзу.

До останнього часу, входження України до Митно-го Союзу з Росією, Білоруссю та Казах-станом означало б кінець для України переговорів по утво-ренню зони вільної торгівлі з ЄС, бо в цьому випадку ЄС повинна буде утво-рювати зону віль-ної торгівлі тільки з Митним Союзом, а не з окремою краї-ною, яка входить до цього союзу.

Але це також не-можливо, бо для ЄС основною вимогою укладення угоди про зону вільної торгівлі є членство країн у СОТ. ЄС не практи-кує утворення зон вільної торгівлі з тими регіональними угрупуваннями кра-їн, до яких входять не члени СОТ.

ти умовою у своєрід-ному політичному шантажі з боку Росії у надскладних газо-вих перемовинах.

Так, екс-регіонал Тарас ЧОРНОВІЛ вважає, що приєд-нання до Митного союзу не принесе Україні ніяких плю-сів. За його словами, на Білорусію після приєднання до сою-зу чекав обвал валю-ти, в Казахстані біз-нес загалом програв, а сільське господар-ство опинилося на межі катастрофи. Також він зазначає, що український бю-джет в такому ви-падку був би змуше-ний відмовитися від частини митних збо-рів на користь Росії.

Негативне ставлен-ня до Митного союзу

розділяє відносна більшість українців, принаймні, про це свідчать минулорічні дані Центру Разум-кова, згідно із якими частки українців, які обирали між Євро-пейським союзом та Митним союзом ста-новили 43,7 % і 30,5 % на користь першого.

Крім того, народ-ний депутат Андрій ШКІЛЬ раніше ви-словлював припу-щення, що в лавах самої Партії регіонів більшість – проти-вники приєднання до Митного союзу, оскільки фінансово-промислові групи, близькі до Партії ре-гіонів, в основному здійснюють торгів-лю із Європейським союзом та західним світом загалом.

Світова організація торгівлі (СОТ) – це провідна міжнародна економічна організа-ція, членами якої вже є 156 країни, на долю яких припадає більше 96% обсягів світової

Хоча, існують і протилежні думки. Наприклад, Ентоні САЛВІЯ, директор Американського ін-ституту в Україні за-являв, що для Укра-їни більше користі принесло б приєд-нання до Митного союзу, ніж підпи-сання угоди про Зо-ну вільної торгівлі із Європейським со-юзом. За його слова-ми, користь від зони вільної торгівлі із ЄС не така очевидна і не така помітна для України, ніж від при-єднання до Митного союзу. Останнє, на його думку, принесло б Україні вільний до-ступ української про-дукції на ринки Росії, Білорусії і Казахста-ну та збільшення іно-земних інвестицій.

торгівлі; її функціями є встановлення пра-вил міжнародної сис-теми торгівлі і вирі-шення спірних питань між країнами-члена-ми, що підписані під близько 30-ма угода-

ми організації. Піс-ля приєднання ряду країн, які зараз є кан-дидатами на вступ, у рамках СОТ здійсню-ватиметься майже весь світовий торго-вельний оборот това-

рів та послуг. Україна стала членом Світової організації торгівлі 16 травня 2008 року. Росія має наміри оста-точно приєднатись до СОТ у першій поло-вині 2012 року.

Дивись глибше



Президент США Барак ОБАМА черго-вий раз звернувся до Конгресу із проханням підвищити межу дер-жавного боргу країни, мотивуючи це необ-хідністю забезпечити функціонування уря-ду та обслуговування самого боргу. Пише ТСН. ua

Відтак, Обама хоче підвищити цю межу до 15,5 трильйонів доларів. При цьому, якщо Вашингтон за-тримає принаймні на день виплати по держ-боргу, це може озна-чати дефолт країни, який викличе неперед-бачувані наслідки для світової економіки. Втім, Конгрес поки відмовив президен-тові у піднятті цієї межі на 1,2 трильйо-на доларів. На думку

Нова хвиля світової кризиконгресменів, Обамі не можна дозволяти збільшувати держав-ний борг, оскільки він не в силах стримати зростання витрат дер-жави. Це вже вдруге, починаючи з минулого літа, з’являється ін-формація про можли-вість дефолту США. Тоді, на тлі невтішних інформаційних пові-домлень рейтингове агентство Standard & Poor‘s вперше знизило рейтинг США з ААА до АА+, спричинивши паніку на фондовому ринку. Все ж влітку компромісу між пре-зидентом та Конгре-сом було досягнуто, державний борг зріс до 14,3 трилйонів до-ларів С ША.

В цей же час 13 січ-ня це ж таки рейтинго-ве агентство Standard

& Poor ‘s оголосило про зниження кре-дитних рейтингів 9 із 17 держав єврозони, в тому числі таких економічних гігантів, як Франції та Італії. Це найбільший в іс-торії груповий обвал рейтингів країн Євро-пейського союзу.За-значає газета «2000» На додачу до цього, через кілька днів було знижено кредитний

рейтинг навіть Євро-пейського фонду фі-нансової стабільності, який створено саме для стабілізації ситу-ації у єврозоні. При цьому, провідні світові економісти та фінан-систи, опитані служ-бою «ВВС», вважа-ють, що вірогідність розпаду єврозони ста-новить 30 %.

Відтак, для Між-народного валютного

фонду найнагальні-шим питанням стане порятунок економіки держав Європейсько-го союзу, тому, можна очікувати, що МВФ не поспішатиме надавати Україні нові транші.

А коли знизився рейтинг довіри до провідних держав Єв-ропи, ще менше дові-ри викликають менш розвинені країни, зо-крема, й Україна.

Згідно із новою формою податко-вої декларації про майновий стан і до-ходи, хабар вклю-чається в загальний дохід, який підля-гає оподаткуванню (15%, а якщо хабар був великим – 17 %). Крім того, в да-ному пункті декла-рації приписано: «в сумах, визначених обвинувальним ви-роком суду».

Оскільки при на-явності обвину-вального вироку су-ду хабар у людини, звісно, вилучають, то виходить, що

Українці змушені декларувати навіть хабарі

українці змушені платити податок на неотриманий дохід. Люди, заповнюючи декларацію, смі-ються, перегляда-ються і намагають-ся зазирнути через плече до свого сусі-да, подивитися, що він вказав у даній графі.

Очевидно, най-більше питань ви-никає стосовно того, чи потрібно вказувати у декла-рації ті хабарі, про які правоохоронним органам і судові по-ки що нічого не ві-домо.


«Медіастар» продо-вжує прогнозувати, хто виступить імовір-ними кандидатами на парламентських виборах у мажори-тарних округах Львів-щини. Сьогодні про-довжимо розглядати місто Львів – цього разу Залізничний ви-борчий округ, до скла-ду якого під час вибо-рів 2002 року входили Залізничний та части-на Шевченківського районів міста.

Тоді перемогу в цьому окрузі здобув Павло КАЧУР, пред-ставник Народного

Мажоритарники на старті:

Павло КАЧУР

НРУ НРУ

Василь КУЙБІДА

Ірина ФАРІОН

ВО «Свобода»

Роман ІЛИК

ВО «Батьківщина»

Юрій ПІДЛІСНИЙ

«Фронт Змін»

руху України, вису-нутий Виборчим бло-ком Віктора ЮЩЕН-КА «Наша Україна». З 2005 року він обі-ймав також посаду міністра будівництва, архітектури та жит-лово-комунальнго гос подарства, а у 2006 – 2008 роках був головою Сумської обласної державної адміністрації. Відтак, на теренах Львівської області цей політик втратив популяр-ність, адже зник із поля зору пересічно-го виборця. Окрім цього, в даному окру-

зі більшою популяр-ністю користується ще один представ-ник Народного руху України, колишній мер Львова Василь КУЙБІДА. Він також має досвід роботи у парламенті та на мі-ністерській посаді (міністр регіонально-го розвитку у друго-му уряді Юлії ТИМ-ОШЕНКО).

Втім, дуже висо-кі шанси на пере-могу у цьому окрузі має представниця ВО «Свобода» Ірина ФАРІОН, доцент На-ціонального універ-

ситету «Львівська політехніка», депутат обласної ради, яка здобула перемогу у 2010 році якраз у за-лізничному мажори-тарному окрузі. Відо-мий у Львові, області і державі загалом по-літик, яка славиться своєю принциповіс-тю. Втім, певна оді-озність Ірини Фаріон може негативно від-битись на виборчих симпатіях львів’ян. Попри це, експер-ти вважають саме її лідером майбутніх парламентських ви-борів у цьому окрузі.

Категорію «важко-ваговиків» Залізнич-ного округу може продовжити Роман Ілик, адже не виклю-чено, що він брати-ме участь у виборах саме у цьому окрузі. Роман ІЛИК, голова Львівської партійної організації ВО «Бать-ківщина» – також науковець, асистент кафедри у Львівсько-му національному медичному універ-ситеті ім. Данила Га-лицького.

Наступним імовір-ним кандидатом на парламентських ви-

«Ми, представни-ки українських опо-зиційних демокра-тичних політичних партій:

враховуючи увесь досвід українського державотворення та усвідомлюючи висо-ку відповідальність перед українським народом, відстоюю-чи необхідність по-вернення країни на демократичний шлях розвитку та забез-печення умов для

Угода про спільні дії Об’єднаної опозиції Українидобробуту і можли-востей для самореалі-зації кожної людини, наго повноцінного забезпечення євро-пейських стандартів свобод і прав гро-мадян та вимагаючи припинити політичні репресії і звільнити лідерів опозиційних партій - Юлію Тимо-шенко, Юрія Луценка та інших політичних в’язнів, захищаючи конституційне право громадян України на

формування органів влади, отже – на вільні і чесні вибори, у День Соборності України проголошуємо таке:

Повноцінна реа-лізація політичних та соціальних прав громадян України неможлива без усу-нення правлячого режиму Януковича. Вибори до Верховної Ради України у жовтні 2012 року дають нам реальну можливість зробити це конститу-

ційним шляхом.Задля повалення

антинародного ре-жиму та відновлення справжнього народо-владдя – уповнова-жені представники політичних партій, що входять до Комі-тету опору диктатурі, пріоритетним завдан-ням на 2012 рік ви-значають утворення більшості у Верховній Раді України, яка буде спроможна зупинити узурпацію влади, за-

безпечити захист прав та свобод громадян, відновити європей-ську інтеграцію, на-близити життя укра-їнців до європейських політичних і соціаль-них стандартів.

З цією метою опо-зиційні політичні партії виступають як Об’єднана опозиція та здійснюють спільні дії на загальнонаціона-льному та місцевому рівнях:

- узгоджують спіль-


хто пройде до парламенту від округів Львівщини?

Володимир ПІХОЦЬКИЙ

Партія регіонів

Ярослав ГІНКА

«Удар»

Володимир КВУРТ

«Пора»

Павло ХОБЗЕЙ

«Наша Україна»

Микола КНЯЖИЦЬКИЙ

безпартійний

борах у цьому окрузі виступить ще один науковець – викладач кафедри філософії Українського католи-цького університету, депутат Львівської обласної ради Юрій ПІДЛІСНИЙ, пред-ставник «Фронту змін».

Партію регіонів у цьому окрузі може представля ти Воло-димир ПІХО ЦЬКИЙ, начальник терито ріа-ль но го управління Раху нкової палати по Львівській, Волин-ській, Рівне нській та Терно пільській об-

ластях, при наймні він виступав кандидатом у цьому окрузі під час виборів 2010 року до обласної ради.

Також вступити у боротьбу за депу-татський мандат міг би голова Львівської обласної організації партії «УДАР» Ві-талія Кличка Ярос-лав ГІНКА, депутат Львівської міської ради, молодий амбіт-ний політик. Серед інших відомих по-літиків, які могли б спробувати свої си-ли в даному окрузі, можна назвати Во-

лодимира КВУРТА, голову Львівської обласної організації громадянської партії «Пора», який у 2006-2010 роках обіймав посаду секретаря Львівської міської ради. Також варто згадати про ще од-ного представника Українського като-лицького уніве рси-тету, проректора з науково-педагогічної роботи УКУ Павла ХОБЗЕЯ, представ-ника «Нашої Украї-ни», депутата Львів-ської обласної ради.

Слід також відзна-

чити, що в 2002 році у парламент-ських виборах в цьому окрузі участь брав Микола КНЯ-ЖИЦЬКИЙ, облич-чя телеканалу «ТВі», який, отримавши підтримку 14,4 % ви-борців, зайняв друге місце, поступив-шись лише Павлові КАЧУРУ. Тоді він висувався, як без-партійний, втім за-раз вітчизняні ЗМІ активно «сватають» його у Блок Юлії ТИМОШЕНКО. Втім, передвиборча картина може істот-

но змінитися, адже опозиційні пар-тії врешті підпис-ли довгоочікувану угоду і погодилися визначати єдиного опозиційного кан-дидата у мажоритар-них округах, тому, якщо припустити, що партії, які під-писали угоду, будуть її дотримуватися, можна спрогнозува-ти, що значна час-тина із вище пере-лічених політиків не виставлятимуть св ою кандидатуру на корить єдиного кан-дидата від опозиції.

ні політичні принци-пи та підходи, з якими виступають на пар-ламентських виборах 2012 року;

- здійснюють скоор-диновані дії, спрямова-ні на забезпечення під-готовки і проведення чесних виборів народ-них депутатів Укра-їни, встановлення їх правдивих результатів, недопущення фальси-фікації голосування і спотворення волевияв-лення громадян.

Йдеться, зокре-ма, і про погодження кандидатур членів окружних і дільнич-них виборчих комі-сій, спостерігачів, та забезпечення їхньої ефективної роботи;

- формують єдиний список кандидатів у народні депутати України, які балоту-ватимуться у мажо-ритарних округах, за принципом – один округ – один кандидат від Об’єднаної опози-

ції. Визнають базови-ми вимогами до кан-дидатів порядність, принциповість, фахо-вість, громадський ав-торитет та бездоганну репутацію;

- після перемоги на виборах у 2012 році Об’єднана опо-зиція утворює парла-ментську більшість та розпочинає процес формування нової української влади.

Лідери політичних партій-учасниць угоди

зобов’язуються забез-печити її безумовне виконання.

Ми наголошуємо, що єдиним опонентом для Об’єднаної опо-зиції є чинний режим і ті політичні сили, які його уособлюють.

Тому ми відмовля-ємось від публічної взаємної критики та де-кларуємо принцип вза-ємоповаги і взаємного непоборювання між усіма опозиційними політичними силами.

З метою консолі-дації демократичних сил і уникнення роз-порошення голосів виборців, закликає-мо всіх, хто здатний протистояти режиму Януковича, підтрима-ти нашу ініціативу та діяти спільно.

Тільки разом ми зможемо досягти спільної мети – побу-дувати справедливу та заможну країну!

Слава Соборній Де-мократичній Україні!».

Угода про спільні дії Об’єднаної опозиції України (продовження тексту)


Після підписання Уго-ди про об’єднання опо-зиційних сил стало зро-зумілим, що в опозиції формується нова опози-ція. Адже, у день підпи-сання угоди, був підпи-саний ще один документ – Меморандум солідар-ності з громадськими ор-ганізаціями. Саме він, на думку експертів, відволік малі опозиційні партії від основного документу. Три великих опозиційних партії, бажаючи створи-ти єдиний пропорційний список на парламентські вибори, зіграли проти малих партій злий жарт, малі партії зможуть про-понувати своїх кандида-тів лише по мажоритар-

УСДП підтримала Угоду про спільні дії об’єднаної опозиції. Об’єднавшись, опозиція може розраховува-ти на підтримку суспільства, і ми повинні завоювати його довіру. Для цього процес подальших переговорів та координації дій опозиції має базуватися на принципах публічності, рівноправності всіх учасників діалогу та максимального залучення громадянського суспільства в політичний процес.

Засоби масової ін-формації розказують про підписані доку-менти. Часом неточно. Для ясності поясню, що я підписав, а чого не підписував від іме-ні «Громадянської по-зиції».

Перше. Підписав Меморандум солідар-ності з громадськими організаціями - під-приємцями, афганця-


них округах. І саме менші політичні партії підпи-сували Меморандум, а не Угоду, бо заздалегідь не читали тексту. Про це йдеться у електронних ЗМІ. Основним каменем спотикання стала заява Анатолія Гриценка про те, що документ перед підписанням майже ніхто не читав. То ж, можемо припустити, одні партії підписували Угоду, а інші Меморандум.

За словами народно-го депутат від НУ-НС Юрія Гримчака, підписи під документом постави-ли представники партій «Батьківщина», «Фронт Змін», ВО «Свобода», а також Європейської

партії, партії «Народна Самооборона», «За Укра-їну», Партії захисників Вітчизни. За іншими да-ними додатково названі партії «Наша Україна», «Народний рух України», «Реформи і порядок», Українська соціал-демо-кратична партія, а також партія «УДАР».

Згідно Угоди, опо-зиційні політичні сили-учасниці формують єди-ний список кандидатів, які балотуватимуться в мажоритарних окру-гах, за принципом один округ – один кандидат від об’єднаної опозиції. Партійні ж списки зали-шатимуться окремими. Опозиційні партії також оголосили, що відмов-ляються від публічної взаємної критики, декла-рують принцип взаємної поваги і відмови від бо-ротьби між собою.

УСДП, яку очолює Наталія Королевська пу-блічно підтримала угоду опозиційних сил. Але підписання лідерами зо-крема, - Української соці-ал-демократичної партії,

«Громадянської позиції» та Європейської партії України та інших Ме-морандуму громадських організацій, говорить про недовіру Угоді. То ж можна припустити, що в майбутньому формувати-меться нова опозиційна сила.

Такої ж думки дотри-мується політолог Віктор Небоженко. «Гриценко, Королевська і Катерин-чук, підписавши свій Маніфест солідарності, відчувають, що щось не так (з вищевказаною Уго-дою - ред.). Вони розу-міють, що «Фронт змін» взаємодіє з владою. Тому будь-яке підписання до-кументів з цією партією - пастка для опозиціо-нерів», - пояснив Небо-женко. За його словами, «Фронт змін» Арсенія Яценюка створює для себе політичні переваги. «Його мажоритарників місцева адміністрація бу-де пропускати, а всіх ін-ших - давити», - запевнив експерт .

Політолог Володимир Фесенко стверджує, що

центром об’єднання ще однієї опозиції можуть стати Микола Катерин-чук і Анатолій Гриценко. «В Катеринчука є вже до-свід великий, непогана регіональна структура. Тому їхнє об’єднання може мати певний ефект. Звичайно, рейтинг в них набагато менший, ніж в Яценюка, чи в Тим-ошенко. Але вони можуть бути ще одним центром об’єднання опозиції», - сказав він. Нагадаємо, рада Європейської пар-тії України ухвалила рі-шення про об’єднання в єдину політичну силу з партією «Громадянська позиція». Як відомо, ра-ніше повідомлялося, що лідери партій «Фронт змін», «Громадянська позиція», Європейська партія України й «Собор» складають статут нової партії.

Водночас лідер «Фрон-ту Змін» Арсеній Яценюк закликав Анатолія Грицен-ка повернутися до лав Ко-мітету опору диктатурі та продовжити переговори.

Анатолій ГРИЦЕНКО, лідер партії «Громадянська позиція»

ми, чорнобильцями та іншими - про спільні дії по зміцненню де-мократії та громадян-ського суспільства. З цими організаціями ми вже співпрацює-мо разом, зокрема в Донецьку, Черкасах, Львові... Підписав цей Меморандум як голо-ва громадської органі-зації, а не партіі, яка має ту ж назву ГП, бо

йдеться про співпра-цю саме громадських організацій.

До єднання опози-ційних партій цей до-кумент не має жодного відношення, хоча ряд ЗМІ помилково трак-тують Меморандум саме як об’єднання опозиції, з посилан-ням на прес-службу УСДП, яку очолює Королевська. Так от, це неправда, просто до відома.

Друге. Не підписував угоду опозиційних пар-тій, оголошену зі сцени біля Святоі Софіі.

Причина? Тексту не бачив, нам його органі-затори акції не надали ні завчасно, ні безпосе-редньо на мітингу.

Прямо запитав Тур-

чинова: Саша, покажи документ, щоб я міг прийняти рішення що-до підписання? Від-повідь: а ти підписуй, як інші, не читаючи. Такого не було і не бу-де - ніколи! Бо наша партія не грається у пі-ар, натомість знає, що таке відповідальність. Якщо ставимо підпис - то маємо виконувати, інакше навіщо усе це, для телекамери, щоб зірвати оваціі людей, а потім все залишиться без змін?!

Тож тепер ми уваж-но вивчимо уже під-писаний іншими опо-зиційними партіями документ - і приймемо відповідальне рішен-ня, про яке повідоми-мо через ЗМІ.

Наталія КОРОЛЕВСЬКА, лідер УСДП


Партія «Україна Майбутнього» відкли-кала своє рішення про готовність співпрацю-вати з політичною пар-тією «УДАР» Віталія Кличка в рамках Угоди про взаємну співпрацю під час виборів і ство-рення демократичної більшості у Верховній Раді VII скликання. Про це йдеться в листі

Угода, оголошена вчора на Софійсько-му майдані, відкри-та до приєднання інших політичних сил. Є політичні си-ли, які не визначи-лись щодо участі у Комітеті опору дик-татурі, але це їх пи-тання. Відмінність політичних сил, які увійшли до КОДу, в тому, що вони не приховують свою опозиційність. Ви-значаються загальні пропорції всіх учас-ників КОД і в меж-ах цього почнеться прив’язка округів в межах кожної об-ласті. Ті питання, які керівники на-ших політичних сил

У день української Соборності, ідеологічно різні опозиційні сили підписали загальну декла-рацію про спільні дії, спрямовані на повалення режиму Януковича. Це символічно, бо саме в цей день 93 роки тому українці з різних частин Украї-ни засвідчили свою волю жити в одній державі. У масштабному протистоянні узурпаторів влади та народу вирішальну роль має відіграти не тільки масовість, а якість опору. Прийшов час зробити докорінні зміни в політичній, соціальній та еконо-мічній системі. Але в масштабному протистоян-ні узурпаторів влади та народу вирішальну роль має відіграти не тільки масовість, а якість опору. Прийшов час зробити докорінні зміни в політич-ній, соціальній та економічній системі. Перш за все, треба повернути віру людей. Це можна зробити, відкрито оголосивши План порятунку України. Не зважаючи на різні ідеології та про-грами, об’єднані опозиційні сили мусять вироби-ти такий план. Без нього будь-яке об’єднання в очах суспільства буде виглядати пустопорожніми деклараціями та круговою порукою політиків за-ради отримання депутатських мандатів.

За пропорційною системою повинно йти принаймні три партії (йдеться про «Фронт змін», пар-тію «Батьківщина» та ВО «Свобода», - ред.), а за мажори-тарною – виключ-но один єдиний об’єднаний опози-

Арсеній ЯЦЕНЮК, лідер «Фронту Змін»ційний список. Це, власне, і є предметом нашої угоди. Опози-ція йде об’єднаним мажоритарним спис-ком, узгоджують між собою процедури щодо виборчої кам-панії та формують коаліцію в наступно-му парламенті.

Олександр ТУРЧИНОВ, перший заступник голови партії «Батьківщина»

не зможуть вирі-шити в межах сво-їх областей, будуть розв’язуватися на центральному рівні. Цей процес розпо-чався, і я сподіва-юсь, що протягом січня-лютого ми в принципі, що сто-сується формату, пропорцій, регіо-

нальних прив’язок – ці питання завер-шимо.

Список кандида-тів у мажоритарних округах складати-меться пропорцій-но до показників рейтингу та під-тримки партій в тих чи інших регіонах країни.

Олег Тягнибок, лідер ВО «Свобода»

Не до кінця зрозумі-ла позиція «УДАРу» і в питанні Угоди опози-ційних сил. Адже Віта-лій Кличко підписав її із певними застереження-ми, до того ж відмовив-ся таки приєднуватися до Комітету опору дик-татурі. Відтак, Віталій Кличко висунув власні вимоги щодо спільних дій опозиції на парла-ментських виборах.

Одна із основних ви-мог, яку він поставив

Опозиція продовжує об’єднуватися – це висунення єдиних кандидатів від опозиції у кожному мажоритар-ному окрузі не шляхом розподілу квот між пар-тіями, а шляхом попе-реднього відбору таких кандидатів місцевими виборцями у кожному окрузі. У партії вважа-ють, що єдиним канди-датом, якого підтрима-ють усі партії-учасники Угоди, вважається той, хто має найвищу під-тримку виборців. Інші

кандидати повинні зня-ти свої кандидатури на користь цього канди-дата не пізніше, аніж за місяць до дня голо-сування.

Враховуючи україн-ські реалії, можна при-пустити, що у партії «УДАР» Віталії Клич-ка просто остерігають-ся, що їхні поплічники із опозиції поведуть себе нечесно у розпо-ділі квот. «Українська правда»

«Україна Майбутнього» відкликала рішення про співпрацю з Кличком

лідера «України Май-бутнього», народного депутата Святосла-ва Олійника Віталію Кличку, повідомляє прес-служба УМ.

«У тому вигляді, в якому зараз сформо-вана опозиція, вона деструктивна. Вона на 80% складається з людей і політичних сил, на яких лежить

відповідальність за ко-рупцію результатів По-маранчевої революції. Це старі і збанкрутілі політики, які втратили довіру людей після то-го, як конвертували ре-зультати... Підписавши з ними угоду, Кличко фактично освятив їх деструктивну діяль-ність», - заявив Олій-ник.


Нещодавно дер жа ва зробила ще один крок «назустріч» у мовному питанні. Так, у пар-ламенті зареєстрова-но законопроект, що, як переконують його творці, наближає Укра-їну до європейських мовних стандартів…

- Як Ви можете оці-нити таку ініціативу?

- З часу незалежнос-ті Верховна Рада Укра-їни здійснила єдиний схвальний у мовному питанні крок, закрі-пивши рідну мову у 10 статті Конституції єдиною державною в Україні. Але цього явно недостатньо для того, щоб українська мова могла відроди-тися і закріпитися в усіх сферах життя сус-пільства. Адже країни, які не були під коло-ніальним гнітом, мова їх народів і самі носії мови не знищувались так, як це робила з на-шою мовою російська імперія впродовж ві-ків, приймають закони для підтримки своїх мов, всіляко сприя-ють їх розвитку. У на-шій державі, як це не парадоксально, влада різних гілок, народні депутати України, по-силаючись, від лукаво-го, то на 3-тю частину 10 ст. Конституції, то на Європейську Хар-тію мов національних меншин, то ніби з ме-тою захисту мов на-ціональних меншин, пропонують і прийма-ють рішення на захист російської мови, якій в Україні абсолютно ні-

Мирон Іванків: «Сьогодні немає рецепту, після якого всі заговорять українською»

чого не загрожує. Так з’явився у свій час Указ Президента України В.Ющенка «Про захист прав громадян на ви-користання російської мови та мов інших на-ціональних меншин в Україні». Уже в 2011 році підготовлений сумнозвісний проект Закону України «Про засади державної мов-ної політики», який містить норми, які фактично роблять ро-сійську мову другою державною, всупереч Конституції України.

На жаль, жодна українська влада, неза-лежно від кольору, не розробляла, а значить – і не реалізовувала комплексної держав-ної програми щодо підтримки і розвитку віками нищеної укра-їнської мови. Всупереч логіці, здоровому глуз-ду, історичній правді 5-та колона в Україні репетує на весь світ про якусь загрозу ро-сійській мові в Україні. За їх логікою, будь-яка спроба підтримки в Україні української мо-ви – це уже загроза ро-сійській. На запитан-ня, чому в Україні таке поширення (засилля) російської мови, чуєш одну відповідь: «Так історіческі сложілось».

Коли ж глянути правді у вічі, то поба-чиш, що нічого само не складалось. Починаю-чи з 1686 року, лікві-дація автономії україн-ської церкви, тодішня російська царська, а з 1917 року уже кому-

ністична імперія дуже ретельно і послідовно, а нерідко жорстоко все «історично скла-дала». За цими «скла-даннями» заперечення української мови як окремішньої, її нео-дноразові заборони, погроми українських культурних товариств, засудження і фізичне нищення тисяч най-більш патріотичних українців, письмен-ників, вчених. За весь період перебування українців в російській імперії таких указів, заборон та інших різ-номанітних, часто за-

вуальованих, заходів нищення українства на сьогодні нараховують біля 400! Як не прикро, але і в даний час, через слабкий опір україн-ців, кількісний перелік нищення нашої мови зростає.

- На Вашу думку, чому фракція Партії регіонів у Верховній Раді України так на-стирливо протягує різні законопроекти щодо надання росій-ській мові в Україні статусу другої дер-жавної мови?

- Я не звинувачую усю Партію регіонів у

протягуванні законо-проекту про надання російській мові стату-су другої державної.

Є в цій партії депу-тати, не заражені ім-перським синдромом. І знаходяться вони в партії для захисту своїх бізнесових інтересів, а на жаль, не національ-них. Ті з регіоналів та інші, які демонстру-ють повну зневагу до всього українського, перш за все – до мови, і є тими провідниками політики з-за кордону щодо знищення укра-їнської мови, а з нею – народу і держави.

Мирон ІВАНКІВ, голова Львівської обла сної організації профспілки працівників держав них установ Украї ни, в інтерв’ю для «МедіаСтар» розповідає про тернистий шлях українства, нелюбів української мови та черговий проект Закону України «Про засади державної мовної політики», внесений до Верховної Ради народними депутатами Сергієм КІВАЛОВИМ та Вадимом КОЛІСНИЧЕНКОМ, що надає широкі повноваження російській мові на території України,─ фактично стає другою державною.


Це і є відповідь на запитання.

Якби всі україці до-тримувались жи тейсь -ких гасел великого українця Івана ОГІЄН-КА, які він не втомлю-вався повторювати: не соромтеся свого укра-їнства, любіть свою мову, спілкуйтеся нею повсюдно, невпинно вивчайте її, дотримуй-теся одного право-пису, не занапастіть душі свої зрадництвом усього рідного, ніякі воріженьки не мали б успіху в Україні.

Оскільки такого в суспільстві немає, то українофоби тихою са-пою роблять свою чор-ну справу.

Ось, що відповів на мій лист народному депутатові України п. О.Єфремову другий народний депутат п. М.В. Чечетов на за-питання: «Чому Ва-ша політична сила у свою передвиборну програму закладала зобов’язання перед своїми виборцями, а це далеко не полови-на населення України, надати російській мові статус другої держав-ної»?

«Депутатська фрак-ція Партії регіонів у Верховній Раді Украї-ни послідовно працює у напрямку реалізації програми партії та виконання передви-борчих зобов’язань. І саме тому, усвідомлю-ючи високу відпові-дальність, ми робимо рішучий крок на шля-ху консолідації укра-їнського суспільства у мовному питанні».

Що криється за цією думкою? Вважати, що автор цих слів у тому, що він висловився не розуміється – буде не-справедливо. Він все добре розуміє. Але проголошуючи благо-

родну справу «консо-лідацію суспільства» у мовному питанні завуальовано ствер-джує, що консоліду-вати суспільство в Україні має російська мова. Очевидно, ав-тор і вся решта братія, що є з ним, розуміють просту, але єдино пра-вильну істину, що кон-солідувати суспільство в Україні, яку віками розколювали імперії за принципом «розділяй і владарюй», може і зобов’язана єдина дер-жавна мова – Україн-ська. Так розуміє весь цивілізований світ, так є у всіх народів.

Звернімось за при-кладом до сусідів. Ро-сійська Федерація у своєму державному лоні має значно більше національних меншин і народів з своїми мо-вами.

Проте для того, щоб хтось з них не на-важився думати про свою мову, її захист, Російська Федерація не ратифікувала Євро-пейську Хартію регіо-нальних мов або мов національних меншин. Наша Верховна Рада цю Хартію ратифіку-вала, напевне, одна з перших у Європі і її відразу почали актив-но використовувати «Колісніченки» та «Че-четови» для захисту російської мови, якій ні теоретично, ні прак-тично нічого не загро-жує. Згадана Європей-ська Хартія покликана зберегти мови наро-дів, які є під загрозою зникнення.

Я також перекона-ний, що читачі мене підтримають у такому ось питанні. Українці в Україні дуже швидко переходять у розмо-ві на російську мову, найперше проявляють повагу до людини, яка

до них звертається ро-сійською. А ось росі-яни в Україні та ще й не пересічні громадя-ни, а високі державні чиновники – народні депутати: Олександр Єфремов, Юрій Бол-дирєв, Костусєв – нині Одеський міський го-лова, та тисячі інших ніколи не переходять у розмові на україн-ську – державну. Хоч зобов’язані, як дер-жавні службовці, по-слуговуватися дер-жавною мовою. Тому ставлю їх у приклад всім хохлам і малоро-сам. Повчіться, як лю-бити рідне.

- Чи не вважаєте Ви, що програми під-тримки і розвитку української мови не-має тому, що так звані чисті, істинні українці нав’язують суспільству націоналізм? Внаслі-док цього держава як апарат, а не інституція, боїться націоналізації України…

- Я б тісно пов’язав той жалюгідний стан відродження і розвит-ку української мови з поняттям націоналізм.

В усіх народів він не є чимось поганим. Націоналізм найпер-ше це – вищий рівень прояву патріотизму. Саме тому російська імперія, особливо ча-сів радянських ціннос-тей, нав’язала всьому радянському простору ідеологему, що націо-налізм та ще й україн-ський буржуазний – це те саме, що нацизм. Цим і сьогодні послу-говують в Україніокре-мі депутати, коли дає оцінку українцям, які захищають свою наці-ональну гідність і на-ціональні цінності.

Якщо в когось ви-никають сумніви щодо націоналізму, добре чи ні бути націоналістом,

то потрібно подиви-тись, як у цих питан-нях діють сусідні на-роди. Наприклад, коли В.В.Путін пре д ставляв щойно обраного пре-зидента Російської Фе-дерації Дмитра Медве-дєва, сказав, що його на посаді заміняє такий же націоналіст, як він.. Отже, бути націона-лістом для росіян – це звучить гордо, а для українців – це вкрай негативно. А тому, якби всі українці, нехай на-віть за минулі двадцять років стали справжні-ми націоналістами, нія-ких програм підтримки і розвитку української мови в нашій держа-ві не було б потрібно. Всупереч сусідам, укра-їнофобам в нашому суспільстві, рідна мова забуяла б своїм роз-квітом. Державі зали-шились би лише про-блеми підтримки мов національних меншин. Якщо ж на сьогодні ви-ходити з реального ста-ну мовного середовища в Україні, то мови на-ціональних меншин, в т.ч. російську мову немає від чого захища-ти, захисту потребує українська мова. Росій-ська мова заполонила інформаційний про-стір України, в державі немає жодного теле-радіоканалу, який би виключно транслював передачі українською мовою, в державі сут-тєво більше російською мовою друкується засо-бів масової інформації, художньої та технічної літератури. В порушен-ня 10 ст. Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 1999 року велика кількість народ-них депутатів, іншого чиновництва вищого ешелону влади відвер-то ігнорують державну мову, послуговуючись

мовою колишнього колонізатора. А щоб цього не відбувалося, мають поважатися і виконуватися Закони України.

Очевидним є також те, що Україна має за-позичити досвід При-балтійських народів, в яких є закон, який передбачає надання громадянства особам некорінної національ-ності, за умов складан-ня іспиту на знання державної мови, історії країни. Для чиновни-ків, які претендують на зайняття, напри-клад, посади міністра – обов’язкове знання двох іноземних мов. В Латвії в перелік цих двох – російська не входить. З усього вище висловленого випли-ває крайня необхід-ність, повторююсь ще раз, розробка комплек-сної державної програ-ми розвитку, віками нищеної, української мови та підтримки мов національних меншин.

- Що можуть зро-бити профспілки у питанні поширен-ня україномовності, окрім переписки з дер-жавними установами? Врешті-решт, Ви як керівник Львівської обласної організації, що могли б запропо-нувати тим держав-ним установам, які Ви представляєте?

У Львові з цим не-має жодним проблем. Всі вільно спілкують-ся, ведуть наради і ви-ступають українською мовою.

Проте, в інших ре-гіонах з цим набагато складніша ситуація. Як на мене, кожен на осо-бистому прикладі по-винен дбати і доводи-ти, що українська мова - державна, рідна, рів-ноправна, нею можна і треба спілкуватися.


Чому застигають померлі тіла у наших квартирах? Закон прийняли, про інструкції забули

Процес реєстрації смерті відбувається таким чином, якщо померла людина похилого віку, або ж тривалий час хворіла на місце смерті виїжджа-ють медики та правоохоронці, які, в свою чергу, засвідчують факт смерті. У всіх інших випадках першими виїжджають слідча оперативна група та судовий експерт. Тіло скеровують на судово-медичне дослідження для встановлення причини смерті.

Механізм дії правоохоронців є чітко узгодже-ним та влагодженим. Нам нічого не відомо про випадки, в яких правоохоронці за якихось при-чин не прибували на місце смерті, або порушува-ли нове законодавство.

Галина ЛЕМІШКО, інспектор сектору зі зв’язків з громадськістю головного управління УМВС у Львівській області

Не секрет, що, врахо-вуючи ціни на ритуаль-ні послуги, матеріальна допомога при похован-ні людини не виявить-ся зайвою. Мінімальна сума, яку родичам по-мерлого доведеться ви-класти за поховання – 2500 гривень. Місце на нині діючому у Львові Голосківському цвин-тарі разом із замовлен-ням та виїздом ката-фалка коштує 1344,5 гривні. КП «Ритуальні

Допоки дільнич-ний інспектор у при-сутності дільничного лікаря не огляне тіло померлого, родичі та рідні не мають права його торкатися. І не важливо, якщо гра-фіки медиків і пра-воохоронців не збі-гаються у часі. Рідні повинні просто… чекати. Без висно-вку, засвідченого двома підписами - міліціянта та медика, що людина померла,

жодних дій (пере-вдягання, омивання) не можна провадити. І нікого не цікавить, що тіло застигає. Бо існує новий наказ, що прийняли, прав-да, ще у жовтні ми-нулого року. Однак, досі інструкції по взаємодії правоохо-ронців та медиків не розробили.

Як наслідок, 20-25 родин, котрі протя-гом доби за статисти-кою у Львові втрача-

ють близьку людину, змушені чекати, по-ки графіки медиків та правоохоронців врешті співпадуть. А якщо це вихідні чи ніч? За словами родичів, які перене-сли втрату, найдо-вше доводиться че-кати міліціянтів, бо медики прибувають дуже швидко. А вже потім довготривала процедура очікуван-ня. Якщо медик та правоохоронець не

знайдуть спільної думки щодо помер-лого, навіть якщо це столітній дідусь, ті-ло буде відправлено на проведення судо-во-медичної експер-тизи.

Тут проглядається дивовижне співпа-діння: термін часу від смерті людини до поховання збіль-шився. Якщо раніше, намагалися поховати людину не пізніше третього дня, то те-пер цей ритуал може бути перенесено і на п’ятий день. Адже ніхто вже не зва-жає на згорьованих близьких.

Без довідки про смерть, яку тепер не так легко отримати в короткі терміни, вам не нададуть міс-це для небіжчика на цвинтарі.

Без тієї ж довідки не можливо отрима-ти допомогу на по-ховання.

А через те, що тіло необхідно притрима-ти довше, заробля-тимуть морги: адже

тепер рідні змушені будуть замовляти не лише поверхневе бальзамування об-личчя та рук для ес-тетичного збережен-ня, а бальзамування усього тіла.

Чинність та ді-євість міністерсько-го документу про-коментував адвокат «Юридичного Хол-дингу» Леонід ТА-РАСЕНКО: «Наказ про затвердження порядку взаємодії між органами вну-трішніх справ, за-кладами охорони здоров’я та органами прокуратури Украї-ни при встановленні факту смерті лю-дини прийнятий 25 жовтня 2011 року і вступив в дію через 10 днів після реє-страції. Трьохзнач-ний номер реєстрації наказу свідчить про те, що документ є зареєстрованим та чинним. Дія наказу розповсюджується на територію всієї України».

послуги» при тому ж кладовищі пропонує домовини за ціною від 400 грн., хрести – від 200 грн., вартість вінків – від 129 грн. На від-міну від комунальних підприємств приватні фірми пропонують та-кі ціни: домовина – від 530 грн., хрести – від 120 грн., вінки – від 65 грн. Найкраще та найдешевше закупову-вати ритуальні товари у фірм-виробників, які

постачають продукцію комунальним підпри-ємствам. Такі фірми зазвичай належать приватному власнику і ціни на товари для по-хорону у них нижчі, а якість продукції – ви-ща.

Таку закономірність можна помітити ,порів-нявши висвітлені вище прайси на товари кому-нальних та приватних підприємств «Ритуаль-них послуг».



Сьогодні наказ Генпрокуратури, МВС і МОЗУ щодо реєстрації факту смерті людини обговорю-ється та узгоджується між управліннями. Про вті-лення документу на практиці можна буде говори-ти лише після розробки управліннями детальної інструкції дії наказу. Можливо, саме через те, що інструкція до міністерського наказу знаходиться на стадії доопрацювання, виникають проблеми з практичним втіленням документу.

Борис РІБУН, головний лікар Львівського обласного патологоанатомічного бюро

Часткову допо-могу на поховання надає держава. До-помога диференці-юється залежно від соціального статусу померлого. Так, як-що помер пенсіонер, то за допомогою на поховання родичі повинні звернутися до міськрайонного управління Пенсій-ного фонду, де їм ви-платять матеріальну допомогу у розмірі двох пенсій помер-лого. Якщо людина працювала, то допо-могу на поховання у розмірі 1400 гривень виплачує Фонд соці-ального страхування з тимчасової втрати працездатності. По-ховати безробітного допоможе міськра-йонний центр зайня-тості, виплативши прожитковий міні-мум, який станом на 1 грудня становив 953 гривні. На таку ж допомогу може розраховувати без-робітний львів’янин, який організовує по-хорони людини, яка перебувала на його утриманні. Для всіх інших держава пе-редбачає мінімальну допомогу у розмірі 480,5 гривні.

Набір документів для отримання допо-моги на поховання у всіх випадках стан-дартний: свідоцтво про смерть, на якому у центрі зайнятості роблять відповідну помітку; копія тру-дової книжки та до-відка з ЖЕО (або ж — із сільської ради).


Ускладнення в про-цесі оформлення смерті людини викли-кали незадоволення львів’ян. Перш за все, родичів померлих обу-рює те, що у такий важ-кий момент, коли часу чекати немає і потріб-но якнайшвидше про-водити захоронення, доводиться страждати від нескоординованих дій міліції та меди-ків. За умов співпраці структур, лікар та мі-ліціонер повин ні при-бувати на місце смерті одночасно

Якщо після огля-ду тіла померлого не було виявлено слідів насильницької смерті, то лікарську довідку про смерть видає ам-булаторія і поліклініка. Якщо ж правоохорон-ці приймають рішення про проведення судо-во-медичної експерти-зи, то, після завершен-ня всіх досліджень, лікарську довідку ви-дає Львівське обласне патологоанатомічне бюро чи — судмедек-сперти. Якщо на міс-це події виїжджала “швидка”, то медики повинні залишити ро-

дичам померлого від-повідний талон, з яким ті звертаються у відпо-відну медичну устано-ву за лікарською довід-кою про смерть.

Отримавши ме-дичну довідку про смерть, родичі помер-лого впродовж трьох днів після смерті по-винні звернутися до відділу РАЦСу з тим, щоб отримати свідо-цтво про смерть. Для цього потрібно нада-ти медичну довідку про смерть, паспорт людини, яка померла, та паспорт заявника. Оформлення свідоцтва про смерть — безко-штовне, і відбувається одразу ж після звер-нення.

Як розповіла Наталія ПОВАЖУК, головний лікар КП Львівської станції швидкої ме-дичної допомоги, без інструкції виконання наказу на практиці є не влагодженим. «Ха-отичність у співпраці медиків та правоохо-ронців приносить не-зручності як родичам померлих так і меди-кам. Вочевидь, даний наказ розроблено з

метою попередити небезпеку можливих злочинних дій. Лі-карі виїжджають на місце смерті за 15-30 хвилин. Раніше, у ви-падку не насильниць-кої смерті реєстрація смерті та огляд місця події були обов’язками лікарів діючих поліклі-нік, або лікарів швид-кої допомоги. Відтепер відповідальність за ре-єстрацію факту смерті поширюється як на медиків, так і на мілі-цію. У зв’язку з тим, що природна смерть, або ж смерть без ознак насильства, рідко по-требує подальшого розслідування причин смерті, а формальна реєстрація факту смер-ті є остаточною та ме-дично обґрунтованою, міліція не дуже поспі-

шає на такі виклики, приділяючи більшу увагу справам, що по-требують детального розслідування: на-сильницьким смертям, смертям у громад-ських місцях і т.д. У зв’язку з цим, родичам померлих вдома лю-дей доводиться чекати правоохоронців по де-кілька годин.

У нас вже було де-кілька таких випадків. Це, безперечно, упо-вільнює роботу меди-ків. Таке чекання та-кож неабияк травмує родичів померлих, які переживають вагому втрату. Вдень до по-мерлих виїжджає лі-кар діючої поліклініки, вночі – медики швид-кої допомоги», - резю-мує Наталія Поважук.

Хаотичність у с півпраці медиків та правоохоронців доводить родичів померлих до відчаю

Крістіна САФАНЮК


Понад два десятки років Личаківське кладовище входить до найвідоміших екс-курсійних маршру-тів Львова. Отримав-ши статус музею 25 листопада 1991 року, цвинтар почали від-відувати не тільки жителі міста, але й офіційні іноземні туристичні делега-ції. Популярність це місце здобуло не безпідставно, адже некрополь є одним з найстаріших у Євро-пі. На площі близь-ко 42-ох гектарів за різними даними по-ховано від 300 до 400 тисяч людей.

За даними істо рика Івана Крип’якевича, на місці теперіш-нього Личаківського цвинтаря ще у XVI столітті хоронили померлих від епіде-мічних захворювань.

А наприкінці XVIII століття, коли в сані-тарних цілях ліквіду-вали міські прицер-ковні цвинтарі, його зробили головним некрополем міста. Саме на землях при-міського села Лича-ків, яке з німецької мови перекладається як двір Лютців, мі-щан, у 1786 році офі-ційно було відкрите кладовище.

До середини ХІХ століття територія Личакова мала ви-гляд справжнього передмістя з числен-ними садами та горо-дами. З 1884 року це місце почали заса-

Вічний спокій тут знайшли…джувати смереками, соснами, березою і згодом тут виріс парк, який сьогод-ні називається Ли-чаківським парком. Сама ж вулиця Лича-ківська здавна нази-валась Глинянською дорогою, оскільки вела на схід до Гли-нян та Золочева.

Найдавніша уцілі-ла надмогильна пли-та на цвинтарі дату-ється 1675 роком. З постійною потребою кладовище розши-рювалось. Найбіль-ших змін воно зазна-ло у 1856 році.

Тоді для упорядку-вання території було задіяно ботаніка Кар-ла Бауера. Його зу-силлями некрополь з числен ними доріж-ками алеями та зеле-ними насадженнями набув вигляду відпо-чинкового парку.

В післявоєнні роки тут з’явилося чимало простих захоронень з розповсюдженими на той час скром-ними надгробними плитами. Вже з 1975 року почала діяти заборона на будь-які поховання, за винят-ком відомих осіб та членів родин, що ма-ли на Личаківському кладовищі власні гробівці.

Через байдуже ставлення місцевої влади до цвинтаря в роки радянської влади було знищено багато надгробків та могильних скуль-птур. Окремі захо-

ронення зазнали нападів мародерів, які у трунах шукали коштовності.

Не оминули історію Личаківського кладо-вища загадкові роз-повіді та легенди. Най-відомішим є переказ про закохану пару ху-дожника Артура Грот-гера та Ванду Моне.

Покохавши один одного після знайом-ства на балу, вони часто прогулювались доріжками Личаків-ського цвинтаря.

Під час однієї з та-ких зустрічей Артур зізнався дівчині про захоплення тутеш-ньою красою і про те, що колись він хотів би бути тут похова-ним. Згодом, пере-буваючи у Парижі, хворий на туберку-льоз Артур Гротгер раптово помер. Щоб повернути тіло ко-ханого на батьків-щину Ванда продала

усі свої коштовності. Вражений сильними почуттям дівчини, відомий скульптор Паріс Філіппі ви-готовив надгробну скульптуру Артуру безкоштовно. Зразок для неї власноруч був намальований Вандою Моне.

Історія про склеп початку ХХ століття Розалії та Ванди За-мойських розповідає про загадковий шум кайданів, до яких під-вішувались гроби, і який лякав перехо-жих. Похоронені тут мати з дочкою, які трагічно згоріли під час пожежі.

Ще одна легенда стверджує про існу-вання на кладовищі привида одинокої жінки, який у пізню пору самотньо розгу-лює вулицею вздовж кладовища.

Серед відомих по-ховань вирізняється

могила Івана Франка з встановленим у 1933 році пам’ятником. Авторство цієї скуль-птури належить Сер-гію Литвиненку, який пов’язав її з поемою Івана Фра нка «Каме-нярі».

Впродовж свого іс-нування некрополь постійно поповню-вався над гро бними плитами та пам ’-ятниками ві до мих тогочасних скуль-пторів – Гарт мана Ві-твера, Пауля Ойтеле, Паріса Філі ппі, Таде-уша Баронча, Теодо-зія Брижа, Валенти-на Подольського та інших.

Декотрі з них, працюючи за жит-тя над плитами та мо гильними ску-ль птурами для Ли-чаківського кладо-вища, після смерті знайшли тут свій спочинок.Леонід ПАРАНЧАК


Нечувана дорожня запанувала у Львові. Не до-сить, що вже ціна всіляких артикулів поживи дійшла до небувалої висоти, не досить, що м’ясо, масло, яй-ця та всіляка городовина платять ся тепер майже в двоє тілько, що давніше, то в послідніх днях під-скочила ще й ціна дерева так значно, що бідні люде приневолені через те жити в голоді та холоді, бо не годні дерева докупити ся. Хто для отоплення свого мешкання потребує тепер на день сотнар дерева, той мусить платити за нього 2 крони 40 сотиків, що ро-блять в місяци 72 корон. За ті гроші можна було дав-нійше мати вже з порубанєм два сяги дров, які навіть в часах сильних морозів могли вистати на отопленє трьох комнат через три місяці. Нині за ті гроші не можна докупити ся топлива на один місяць. Отак всьо дорожіє, навіть вже й сірнички. З Праги доно-сять, що австрійські фабрики сірничок підвисшили знову ціну сірничок, а то о 6 корон на 1000 пуделках, так званих шведских, а на звичайних сіркових о 10 сотиків на одній пачці, що має в собі 50 пуделок.

ДІЛО 1907

ДІЛО 1907

Нечувана дорожня

З над озера Боденьско-го доносять про ще не-чуваний факт. Рибалки в Альтенрайні коло Штад зловили в озері Бодень-скім щупака, що важив двадцять фунтів. Коли его зарізали і випотроши-ли, знайшли в его череві пів людскої руки, а на ній три золоті перстені.

Щупак з людскою рукою в череві

21 грудня1506 — за розпоря-

дженням римського папи Юлія II утво-рюється армія Ва-тикану — Швейцар-ська гвардія. Червоні мундири гвардійців розроблені під ке-рівництвом самого-Рафаеля. Вважається найстарішою армією на планеті, хоча і на-раховує в своїх лавах усього 80—90 осіб

1790 — день ство-рення гільйотини

1989 — 120-літня американка Августа

Бунж стала пра-пра-прабабусею (най-більша кількість живучих одночасно поколінь в одній ро-дині)

22 грудня1969 — 21-річний

солдат Віктор Ільїн спробував здійсни-ти замах на гене-рального секретаря ЦК КПРС Леоніда Брежнєва, однак по-милково обстріляв машину, в якій їхали космонавти

23 січня1964 — У Медич-

ному центрі універ-ситету штату Місісі-пі дванадцять лікарів під керівництвом доктора Джеймса Харді транспланту-вали серце шимпанзе 64-річному пацієнту, який прожив близь-ко місяця після опе-рації, так і не прий-шовши до тями

2002 — 18-річний Руслан Пономарьов з Краматорська до-строково став наймо-лодшим в історії чем-піоном світу з шахів за версією ФІДЕ

24 січня2010 — Фантас-

тичний бойовик «Аватар» Джеймса Камерона, знятий у форматі 3D, став найкасовішим філь-мом в історії

25 січня1858 — Марш

Мендельсона про-лунав на весіллі англійської принце-си Вікторії з крон-принцем Пруссії Фрідріхом, після чого став популяр-ним, як весільний марш

Календар

Величаво відбулося Йорданське свято у Львові. Гарно прибрано одну з криниць на ринку. Ще далеко до початку відправи зібрав-ся круг криниці здвиг народа. Вскорі почали сходитися процесії з усіх львівських церков, що в поході співали коляди. Незабаром на-дійшов хор греко католицької семінарії, а за хором епископ Боцян в окруженні крилошан. Почалося водосвяття. По водосвятті велича-вий похід із процесіями обійшов ринок до-вкола. Епископ кропив свяченою водою здвиг вірних. Опісля подався похід до Преображен-ської церкви.

НОВА ЗОРЯ 1926Йордан у Львові

Шведський учений доктор Густав Далєн стратив перед кількома роками зір при дослідах із освітлю-ючими апаратами. Лямпи його винаходу освітлю-ють вулиці Штокгольму, а винайдені ним світляні сигнали примінюють у Лондоні. Минулого року дістав нещасний учений нагороду Нобля.

Доля винахідника

НОВА ЗОРЯ 1939

Понад міліон до-лярів

Понад міліон до-лярів украли з авто-матів підземної за-лізниці в Ню-Йорку, витягуючи по 5 цен-тів. Ув’язнено 2 уряд-ників тої за лі зниці, підозріва ють у тім ще 28. Дисциплінар-но ув’язнено 17.

З великою радістю зустріли робітники і робітниці Львівського державного крупзаво-ду повідомлення про великі успіхи героїчної Червоної Армії на фронтах Вітчизняної ві-йни. На заводі відбувся мітинг, присвячений новим блискучим перемогам Червоної Армії.

Виступаючи на мітингу робітники висловлю-вали свою велику подяку доблесній Червоній Армії та її вождеві Верховному Головнокоман-дуючому Маршалові Радянського Союзу това-ришеві Сталіну. Одночасно вони брали на себе конкретні зобов’язання збільшити випуск про-дукції, вище піднести продуктивність праці і зміцнити трудову дисципліну.

Велика радість

ВІЛЬНА УКРАЇНА 1945

НОВА ЗОРЯ 1926

Підготував Леонід ПАРАНЧАК

Всі види юридичних послуг

(спадкування, зе-мельні, житлові, май-

нові спори тощо).

Кваліфікована допомога, доступні

ціни.

м.Львів, вул.За-марстинівська, 85а,

1 поверх.тел. 032 252-32-97, моб. 096 957 02 27www.yurholding.com,

e-mail: [email protected]

інформаційне партнерство


Звідки Ви черпа-єте натхнення для створення таких чудових ляльок? Де беруться ідеї?

Бажання зробити ляльку з’являється, коли побачу цікаву тканину чи різно-барвну стрічку. Від-разу собі уявляю, що може з того вийти. Часто буває, що я за-ходжу до магазину за звичайним білим полотном, а побачу якусь декоративну тканину, що мені спо-добається, не втри-муюсь, купую її, бо вже знаю, яка буде лялька. Взявши тка-нину до рук, в мене з’являється образ, який робитиму. Я йду від матеріалу. Тобто первинно ідею мені підказують тканина, стрічки чи мереживо. Я майже не створюю поодиноких образів, тому, формуючи цикл робіт, потім «полюю» на сумісні за кольоро-вою гамою і факту-рою тканини, щоби завершити його.

Чи трапляється так, що «муза при-ходить»?

Оксана СМЕРЕКА-МАЛИК: «Секрет будь-якого успіху – це Божий помисел, праця і любов»Відома українська мисткиня, авторка справжніх ляльок-шедеврів, а також визнаний письменник ділиться секре-тами своєї мистецької кухні із читачами «Медіастару».

«Лялькова» муза у мене залежить від того, чи потрапить мені на очі якась ці-кава шматинка. Коли готуюся до виставки, ідеї приходять в про-цесі роботи. Часто не можу зупинитися, бо хочеться зробити ще таке, і таке, і таке.

Можливо, у Вас є особистий секрет успіху лялькар-ства? Який саме?

Секрет будь-якого успіху – це Божий по-мисел, праця і любов.

Відомо, що ба-гато поетів згодом стають письменни-ками. А ви пробу-вали писати прозу? Яким сюжетам на-даєте перевагу? Як-би написали роман, про що б він був?

Я не розрізняю по-няття «поет» і «пись-менник». Це творці літератури. Кожен знаходить свою фор-му викладу, яка най-більш притаманна його світогляду, тем-пераменту, ритму життя. Прозу час від часу пишу, це неве-ликі новели, есе. Як-що автор дійсно має

що сказати читачеві, він може це зробити у будь-якій формі. Поєднуючи, скажі-мо, сім’ю, основну роботу, літературу та лялькарство, для мене, наприклад, за-раз складно сісти за роман, бо хронічно бракує часу, хоча й мрію про це. І назва є, і основні сюжетні лінії. Сподіваюсь, що колись таки напишу.

Чи знаходите Ви зараз час для читан-ня та якій літерату-рі надаєте перевагу?

Читати дуже лю-

блю і читаю швидко. На жаль, часто бра-кує часу на читання всмак. Хіба, коли подорожую. Хоча, звичайно, намагаюсь «не випасти з про-цесу», слідкую за новинками друзів-письменників. Лю-блю перечитувати твори, які читала в юності. І порівнюва-ти відчуття від про-читаного. Не сприй-маю брутальності в літературі. Пись-менник, в першу чергу, повинен бути аристократом духу.

Я люблю елегантну літературу, але не бу-ду зараз пояснювати, що маю на увазі. Хто знає, той зрозуміє. Я не одна така.

Більшість твор-чих людей потребує в певній мірі захо-плення своєю пер-соною. Як Ви відно-ситесь до слави?

Я ніяк не відношу-ся до слави, не маю часу про це думати. Хоча слідкую за ре-цензіями після ви-ставок.

Інтерв’юювала Крістіна САФАНЮК



Documents

МедіаСтар №2 (22) / 2012