13 – 16 лютого 2012

ТМ

№ 3(23)3 - 16 лютого 2012 року

Скільки коштує виборча кампанія?

2 3 – 16 лютого 2012

В яку суму обійдуться вибори майбутнім кандидатам?

Мінімально Максимально

В мажоритарному окрузі 1 млн. доларів США 5 млн. доларів США

В мажоритарному окрузі Києва 5 млн. доларів США 20 млн. доларів США

Вартість виборчої кампанії партії за пропорційною системою

30 млн. доларів США Більше 50 млн. доларів США

Вартість одного місця у прохідній частині списку партії

млн. доларів США 10-14 млн. доларів США

Інформаційне партнерство

33 – 16 лютого 2012

Впродовж останніх днів стало очевидним, що Україна по-справжньому втягується у передвиборчий процес. Після сумнівного об’єднання опозиції, уже лунає інформа-ція про конфлікти та суперечки, як в лавах окремих опозиційних політичних сил, так і серед тих партій, які підписали Угоду про об’єднання опозиції. В цей же час, починає з’являтися скандальна інформація про мож-ливість застосування адмінресурсу на май-бутніх виборах, в тому числі, побоювання викликає нещодавня реорганізація струк-тури СБУ. На фоні такої інтенсивної підго-товки до майбутніх виборів, ми аналізуємо, скільки потенційним кандидатам доведеться витратити коштів на виборчу кампанію, як у мажоритарних округах, так і за пропо-рційною системою. У цей же час, в Україні можуть підвищити мито на імпортні авто-мобілі, водіїв турбує суперечлива ситуація із правилами паркування, адже уряд вимагає здійснювати паркування винятково за допо-могою паркувальних автоматів, хоча самих паркоматів в Україні катастрофічно бракує. Але завершимо все-таки приємною інфор-мацією про появу першої у Львові кавової штольні, де замість вугілля, гірники видають на-гора традиційний львівський напій.

Зоряна ПАВЛИШИН

Видавець: Інформаційне агентство «Медіастар»www.mediastar.net.uaм. Львів, вул. Личаківська, 102/12Тел.: (032) 260 17 43e-mail: mediastar2008@ukr.netСвідоцтво про державну реєстрацію друкованогозасобу масової інформації «Медіастар»:Серія ЛВ № 950/203 рКод ЄДРПОУ 2622006806АТ “ОТП Банк” Україна, м.Київ, 01033вул. Жилянська, 43МФО Банку 300528Ідентифікаційний код Банку 21685166р/р № 26006001347393Головний редактор: Зоряна ПавлишинДрук: Інформагентство «Медіастар»Наклад: 1000 примірниківСвітлини: Валерій Шмаков та Інтернет мережаВерстка: Мирослава КлехВипусковий редактор: Микола Крат

Шановні читачі!Ви можете передплатити газету «МедіаСтар»

у найближчому до Вас поштовому відділенніза передплатним індексом 49728.

Передплатна ціна на 1 місяць становить 10,90 грн.,на 3 місяці – 32,70 грн., на 6 місяців – 65,40 грн.,

на 12 місяців – 130, 80 грн

Нова скандальна теорія Валерія Бебика

Вибори-2012 - хто спроможний відродити Україну

Лікбез: скільки коштує виборча кампанія?

Безготівкова оплата паркування. Чи готовий Львів до квітневих перемін?

Автомобільний коцтабір в Україні. Міф чи реальність?

4 3 – 16 лютого 2012

Наступного тижня ми зможемо спостері-

Політичні прогнози від „MediaStar”Україну чекають кадрові ротації та перестановки в уряді. Окрім цього, відбудеться активізація політичних гравців та партій, які не оминуть нагоди попіаритися довкола газових угод та вітчизня-них реформ, які матимуть місце у 2012 році.

Ігор ЖДАНОВ, президент аналітич-ного центру «Від-крита політика» прогнозує, що ново-призначений на поса-ду міністра фінансів Валерій ХОРОШ-КОВСЬКИЙ згодом може очолити уряд за умови, якщо успіш-но впорається з по-кладеними на нього обов’язками.

- Призначення Хорошковського в

уряд відбулося з ті-єю метою, щоб під час парламентської кампанії він «пра-вильно» розподіляв фінансові потоки по округах, - каже екс-перт. - Міністерство фінансів дає можли-вість фінансувати на виборах пріоритетно ті округи, де балоту-ються провідні пред-ставники влади. Во-но дозволяє кидати туди великі гроші і

реалізовувати перед-виборчі проекти у вигляді підвищення пенсій на «покра-щення вашого жит-тя» вже сьогодні.

Крім того, за його словами, саме Мі-ністерство фінансів курирує податкову службу, на яку під час виборчої кампа-нії «покладаються великі надії». «По-даткова буде вико-ристовуватися як засіб передвиборчої боротьби.

Ці «маски-шоу» ми вже бачили», - зазначає Ігор Жда-нов. Він не відкидає можливості, що у випадку, якщо Вале-рій Хорошковський «виправдає надії» на посаді міністра фінансів, то вже влітку може очоли-ти уряд.

Ігор ЖДАНОВ, президент аналітичного центру «Відкрита політика»

Володимир ФЕ-СЕНКО впевнений, що фігура Хорошков-ського внесе розлад у конфігурацію уряду Миколи АЗАРОВА. При цьому аналітики сходяться в тому, що нинішнього прем’єра Миколу Азарова «принесуть у жертву» переможним резуль-татам на парламент-ських виборах.

- Можливі нові українсько-російські газові угоди, що впли-не на формування тарифів на житлово-комунальні послуги.

Володимир ФЕСЕНКО, глава Центру при-кладних політичних досліджень «Пента»

- До речі, якщо нам не вдасться домовитися про поступки щодо ціни на газ, то ми на-ступного року пере-платимо приблизно 5 мільярдів доларів США. По-друге, в цьому році можливе підписання Угоди про Асоціацію та створен-ня Зони вільної тор-гівлі з Євросоюзом. А підписання цих доку-ментів буде значною мірою залежати від оцінки Євросоюзом рівня демократичнос-ті виборів до Верхо-вної Ради.

Володимир ЦИБУЛЬКО, політичний експерт

гати активізацію пар-тій та різноманітних

«проектів». Ці вибо-ри будуть важливими

для подальшої укра-їнської перспективи, бо вони не тільки визначатимуть конфі-гурацію політичних сил у Верховній Раді, а й будуть впливати на електоральну кар-тину президентських виборів 2015 року.Також, в цьому році Україна продовжить рухатись шляхом ре-форм. Основними напрямками будуть: конституційна, зе-мельна, пенсійна, су-дова, ЖКГ, реформу-вання галузей освіти, медицини та соціаль-ної сфери в цілому.

З упевненістю мо-жу сказати, що по-зитивом буде для України проведення Євро-2012. За про-гнозами експертів, чемпіонат збільшить приріст валового внутрішнього про-дукту на 0,5 %. Очі-кується, що іноземці привезуть в Україну від 400 до 600 міль-йонів доларів. Як на мене, це все-таки імі-джевий проект, який може позначитися на надходженнях ін-вестицій в економі-ку нашої держави в майбутньому.

53 – 16 лютого 2012

В Україні знову заговорили про змі-ни до Конституції. Зокрема, Президент Віктор ЯНУКОВИЧ повернувся до ідеї створення Конститу-ційної асамблеї, як органу, на якого бу-дуть покладені функ-ції розроблення про-позицій щодо зміни Основного закону.

Представники опо -зиції вже висловили своє занепокоєння новою законодавчою ініціативою Януко-вича. На їхню думку,

Конституційний суд вирішив, що збира-ти інформацію про статки чиновників та держслужбовців незаконно. Рішення Конституційного суду про те, що банківські рахунки, нерухомість та інше майно чинов-ників та їх сімей є кон-фіденційною інфор-мацією, дозволить їм витрачати та заробля-ти мільйони без звіту перед народом. Більше того, згідно з вердик-том КС, розголошення такої інформації ка-ратиметься законом. Це робить практично неможливими жур-налістські розсліду-вання про «мажорне» життя можновладців. Винуватець може по-нести покарання за ст. 182 Кримінального кодексу (незаконний збір, зберігання, вико-ристання, поширення конфіденційної інфор-мації), за якою йому світить на вибір суд-дів: штраф від 8,5 тис. до 17 тис гривень, ви-правні роботи до двох років, арешт на строк

Всередині Блоку Юлії Тимошенко ви-ник конфлікт між двома лідерами цієї політичної сили – Олександром ТУРЧИ-НОВИМ та Андрієм КОЖЕМ’ЯКІНИМ. Принаймні, про це пи-ше газета «Сегодня» з посиланням на власні джерела. У виданні йдеться про те, що цей конфлікт уже призвів до утворення всере-дині парламентської фракції двох окремих груп, які орієнтуються

В Україні знову мінятимуть Конституцію?

ці зміни можуть ма-ти на меті створити умови для фальсифі-кацій, або ж повер-нути 3-% прохідний бар’єр на виборах до Верховної Ради з тим, аби розсварити між собою опози-цію.

Зокрема, у виданні «Українська правда» з’явився коментар Арсенія ЯЦЕНЮКА, який зазначає: «Я чіт-ко заявив, що у влади існують плани зміни-ти закон про вибори. Як вона може реа-

лізувати цей план? Вони (представники влади) збираються знайти кілька народ-них депутатів Укра-їни, нібито з опози-ційного табору, що внесуть свої пропо-зиції в закон про ви-бори і зареєструють законопроект у Вер-ховній Раді. Більше того, щоб одержати певні голоси, вони хочуть кинути кістку у вигляді зниження виборчого бар’єру (у законі прохідний бар’єр складає 5 %). Ну, якщо буде зниже-ний виборчий бар’єр – це відразу ж від-новить хворобливе гетьманство серед окремих українських опозиціонерів».

Відтак, про свою відмову брати будь-яку участь у роботі майбутньої Кон-ституційної асамб-леї вже заявили «Фронт змін» та «УДАР» Віталія КЛИЧКА.

Чи існує конфлікт всередині БЮТ?на різних лідерів. За інформацією газети, конфлікт розгорівся під час пам’ятного за-сідання фракції, на якому було оголошено догани Наталії КОРО-ЛЕВСЬКІЙ та двом відсутнім без поваж-ної причини депута-там. Проте, видання наводить також іншу версію, згідно із якою насправді конфлікт стосувався питання виключення Королев-ської із фракції, на чо-му нібито наполягав

лідер фракції Андрій Кожем’якін за під-тримки віце-спікера Миколи ТОМЕНКА та деяких інших депу-татів. Водночас, проти такого рішення висту-пив Турчинов, який посилався на побажан-ня Юлії ТМОШЕН-КО щодо об’єднання опозиції. Втім, в офі-ційних коментарях представники фракції БЮТ спростовують наявність будь-якого конфлікту всередині їхньої політичної сили.

Інформацію про статки чиновників зробили «державною таємницею»

до шести місяців або позбавлення волі до трьох років. Статусом інформації про при-ватне життя чиновни-ків Конституційний суд зацікавився за по-данням Жашківської райради Черкаської області. Місцева влада звернулася до суддів в жовтні 2011 року з про-ханням роз’яснити, які дані можна вважати даними про особис-тий і сімейний побут, чи є така інформація конфіденційною і чи вважається її пошук, зберігання, викорис-тання та поширення втручанням у приват-не життя.

Підвищений інтер-ес до чиновницької персони представ-никам ЗМІ відтепер загрожує для нього судовим розглядом. Адже, прикриваючись згаданим рішенням КС, викриті чиновни-ки зможуть сміливо йти до суду і доводи-ти, що оприлюднені факти є втручанням в їх особисте життя.

ТСН.ua

6 3 – 16 лютого 2012

- Чому опозиційні політичні партії не скористалися су-довими процесами над Юлією Тимо-шенко та Юрієм Луценком?

- Що таке «Бать-ківщина»? - кожен скаже: «партія Ти-мошенко», не більше. Судовий процес над Тимошенко і Луцен-ком давав можливість підняти питання про політичні переслі-дування, репресії в Україні - і показати своїх лідерів як най-більш відомих серед великої кількості пе-реслідуваних. Це би дало значний суспіль-ний резонанс і ви-кликало народну під-тримку. Натомість, протести повели в форматі: «Наша Юля - краще всіх, тому ви-пустіть її».

- Чому народ не зміг організувати жоден із претен-

Вибори-2012 - хто спроможний відродити УкраїнуРейтинг правлячої партії і Президента стрімко наближається до рівня проходження в парламент – проте, це не призводить до зростання довіри до опозиції. Хто може змінити ситуацію в Україні і чому опозиційні партії не отримують всенародної підтримки - про це наша розмова з колишнім дисидентом, правозахисником і політоло-гом, головою Блоку соціального партнерства «Порядок і Достаток» Олександром МІСЮРОЮ.

дентів із доволі численної черги на місце «лідера» опо-зиції?

- Ідею законності і справедливості гото-ві підтримати 38,4 % громадян; ідею «Юлі - волю, бо вона наш майбутній Прези-дент» - близько 0,1 %. Люди схильні боро-тися за свої права, але не за визволення сто-ронньої особи. Адже лідери опозиції не сформулювали аль-тернативних поглядів на майбутнє України.

- Опозиція гово-рить про незакон-ність процедури повернення до Кон-ституції 1996 року. У кого і коли ви-никла ідея повер-нення до норм цієї Конституції?

- Механізм скасу-вання конституційної реформи 2004 року розробили Блок Юлії Тимошенко і «Наша

Україна» у 2006 ро-ці, а ПР скористалася лише цими напрацю-ваннями. В принципі, реформа-2004 дійсно була незаконною, це результат ультима-туму соціалістів, які погоджувалися під-тримати вимогу пере-голосування 2-го туру виборів лише за умов такої реформи. Але зміна Конституції має відбуватися шляхом референдуму. По-ступившись Морозу заради його підтрим-ки, «помаранчеві» згодом вирішили по-вернути собі втрачені повноваження. Але не встигли - і пода-рували свої доробки «біло-блакитним».

- Чи можлива двоїтість парла-ментської опозиції?

- Опозиція не про-понує зрозумілих народу принципо-вих перетворень суспільно-економіч-них відносин у сус-пільстві. Лише до-магається заміни нинішніх очільників на себе, коханих. Тому в народі вже стало популярним твердження, що опо-зиція - це та частина влади, яку відштов-хнули від годівни-ці. Тому так званий Комітет опору дик-татурі, який влучно прозвали Комітетом опори диктатури, від початку зосередився не на самій бороть-

бі з владою, а на за-безпеченні власної монополії на таку боротьбу, оголо-сивши, що будь-які сили поза КОДом є креатурами Банко-вої. Це паніка, бо-язнь втратити шлях до влади. Переважно ті, кого не влашто-вує запропонована їм роль в офіційній «об’єднаній опози-ції» - намагаються зробити ставку на громадські рухи і організації. Проте, вони продовжують бачити в них лише біомасу, масовку, яка має їх підтримувати.

- Як відбувати-муться вибори 2012 року. Чи буде розі-груватися «бруд-ний сценарій», фальсифікації, ад-мінресурс?

- Питання скоріше риторичне. Єдиним шляхом до збережен-ня влади для чинної верхівки залиша-ються фальсифікації волевиявлення на-роду. І для нас це є основним фронтом боротьби за Україну. Кривавий розвиток подій не потрібен і неможливий. Рево-люція сьогодні - це висунути гідних кандидатів до влади з народу і забезпечи-ти правдивість вибо-рів. Легше і корисні-ше проконтролювати ви борчу дільницю, аніж бігти під кулі

внутрішніх військ.- Політтехнології,

що застосовувати-муться найчастіше під час виборчої кампанії 2012 року до парламенту.

- Ми звикли по-вторювати нав’язані владою твердження про «брудні політ-технології», забува-ючи, що технологія - основа будь-якого процесу. Так, бу-дуть, безумовно, і викиди сумнівного компромату, і кло-нування. Найбільш підступною техно-логією є створення радикальних клонів. Скажімо, є націона-лістична сила - ство-рюється архінаціо-налістична з такою риторикою, що інші поруч з нею вигляда-ють лібералами. Во-на не прийде до ВР, але позбавить части-ни голосів справжню силу. Так само щодо комуністів, демокра-тів і т. ін. Звичайно, будуть підкупи, ка-руселі, підтасовки. Це не технології - це шахрайство.

Справжня техно-логія - це дослухати-ся до потреб народу України, взяти їх як основу програми і донести народові, що ці потреби - наша головна задача. Це вже здійснюється.

Інтерв’ювала Зо-ряна ІЛЕНКО

73 – 16 лютого 2012

По мажоритарці, як мінімум – це два мільйони доларів, а за списком, в залежності від віддаленос-ті від початку списку, від п’яти до десяти мільйонів доларів. Якщо за списком, то гроші потрібно вкла-дати в рекламу партії, зарплату офісним працівни-кам, оренду приміщень, зарплату членів комісій, спостерігачів, біл-борди, телебачення і таке інше, а щодо мажоритарки, це те ж саме: на рекламу, можливо, на якісь добрі справи для виборців, ви-готовлення символіки партії, друкованої продукції, газет, листівок, а також на зарплату працівникам, рекламу на телебаченні, радіо, тощо.

Проте, ці два мільйони не дають гарантії, що-до виграшу мажоритарників. Тут уже, хто скільки зможе, стільки і буде витрачати: є різні форми за-охочення виборців, наявність доступу до ресурсів бюджетних коштів, можливість щось побудувати, відновити, відремонтувати за власний рахунок чи за бюджетні кошти. Я вже не кажу про підкуп ви-борців чи комісій – це кримінальні справи, я це не обговорюю, хоча, напевно, і таке буде, але ті, хто про це знає, вам не скаже.

Володимир ПОДГОРНОВ, соціолог, президент Українського фонду « Громадська думка»

Лікбез: скільки коштує виборча кампанія?

Тема вартості ви-борчої кампанії уже давно стала доступ-ною для публічного обговорення. Так, ще у 2001 році Комітет ви-борців України провів дослідження вартості виборчої кампанії із врахуванням тих ви-трат, які не можна на-звати офіційними і які не значаться у декла-раціях та звітах партій державним органам. Тоді Комітет виборців України оцінив кам-панію партії або бло-ку на парламентських виборах як мінімум у 12 мільйонів доларів США. При цьому дану цифру можна вважати дуже скромною, адже у неї не входять, на-приклад, оплата про-відних вітчизняних та зарубіжних політтех-нологів, оплата роботи представників шоу-біз-несу тощо. Зокрема, у дослідженні вказують-ся такі витрати: робота представників партії у виборчих комісіях (по двоє на 33 тисячі діль-ниць, тобто 66 тисяч чоловік по 20 доларів США) – 1,32 млн. дола-рів; оплата праці спо-стерігачів – 33 тисячі

по 10 доларів – 330 тис. доларів; оплата праці агітаторів – 33 тисячі по 50 доларів, всьо-го – 1,65 млн. доларів; витрати на функціо-нування центрального штабу – принаймні по 100 тисяч впродовж шести місяців, всьо-го – 600 тис. доларів; витрати на діяльність обласних штабів – принаймні по 5 тисяч впродовж шести міся-ців, всього – 750 тисяч доларів; друк агітацій-них матеріалів – 1 млн. доларів;представлення партії в центральних та регіональних ЗМІ – щонайменше 1 млн. доларів; витрати на хабарі для сприяння адмінресурсу – при-наймні 1 млн. доларів; підкуп виборців шля-хом роздачі різнома-нітних «подачок» – ще хоча б 1 млн. доларів.

Разом це 8 мільйонів доларів США, але Ко-мітет виборців України радить збільшити цю цифру на 50 %, адже саме стільки, в серед-ньому, розкрадається на різних рівнях під час виборчої кампанії.

Ці цифри 2001 року, тож зрозуміло, що вони

істотно зросли. Напере-додні останніх парла-ментських виборів 2007 року керівник аналітич-ної групи «Політтех» Тарас БЕРЕЗОВЕЦЬ стверджував, що вибор-ча кампанія трьох най-більших українських політичних сил обі-йдеться їм у суму від 30 до 50 мільйонів доларів.

Щодо мажоритарно-го округу, то, за даними Комітету виборців, ви-борча кампанія на той час коштувала щонай-менше 400 тисяч дола-рів США. Втім, з того часу ціни на виборчу кампанію зросли що-найменше втричі. Так, до прикладу, у 2011 році голова Івано-Франків-ського відділення Комі-тету виборців України Олександр ЧЕРНЕНКО стверджував, що в од-номандатному окрузі в його регіоні виборча кампанія обійдеться у 10-12 мільйонів гри-вень, тобто приблизно у 1,5 млн. доларів США. Натомість, в газеті «Сегодня» з’являлася інформація про те, що з витратами на вибор-чу кампанію у якомусь сільському мажори-тарному окрузі можна вкластися у 1 млн. до-ларів при наявності сприятливих обставин – більш-менш високого рейтингу, домовленос-тей із представниками влади. У протилежному випадку ці витрати мо-жуть сягнути позначки у 5 млн. доларів. В той же час, в кожному із окру-гів Києва, за словами українського політолога Костя БОНДАРЕНКА, кандидатам доведеться витратити на виборчу кампанію щонайменше 5 млн. доларів США, а у

випадку, коли в одному окрузі зійдуться кілька авторитетних і популяр-них політиків, ця сума може сягнути до 20 млн. доларів.

Варто додати, що для тих, хто не хоче витрачати свій час та нерви на проведення виборчої кампанії, іс-нує простіша можли-вість потрапити до Верховної Ради. Для цього потрібно лише здійснити невеличке пожертвування партії у розмірі кількох міль-йонів доларів для того,

щоб потрапити у про-хідну частину партій-них списків. Про точні суми, на жаль, дізнати-ся важко, принаймні у різних ЗМІ з’являлися цифри від 2 до 14 міль-йонів доларів США. Хоча, самі народні об-ранці визнають, що явище елементарної купівлі депутатського мандату має місце, але, звісно, відхрещуються від того, що саме їхня політична партія чи фракція має до цього якесь відношення.

Микола КРАТ

В Україні фактично вже стартувала передвиборча кампанія. В яку суму вона обійдеться потенційним кандидтам та політичним партіям? Експерти стверджують: в мажоритарному окрузі кожен учасник виборів, який претен-дує на перемогу, повинен викласти щонайменше 1-1,5 млн. доларів США.

8 3 – 16 лютого 2012

ТарасСТЕЦЬКІВ

СтепанКУРПІЛЬ

РостиславНОВОЖЕНЕЦЬ

Степан КУБІВ

Віктор ПИНЗЕНИК

«Народна самооборона»

ВО «Батьківщина» УРП «Фронт змін» «Реформи і поря-док»

«Медіастар» про-довжує огляд мажо-ритарних округів у Львівській області та прогнозує, які полі-тики виступатимуть імовірними канди-датами на майбут-ніх парламентських виборах. Продовжу-ючи тему Львова, розглянемо цього разу Франківській виборчий округ, до складу якого у 2002 році входили Фран-ківський, частина Сихівського районів Львова та деякі се-лищні ради Пусто-митівського району.

Тоді перемогу у цьому окрузі здобув

Мажоритарники на старті:

Тарас СТЕЦЬКІВ, представник Ви-борчого блоку Ві-ктора Ющенка «На-ша Україна». Він обирався до Вер-хов ної Ради перших чотирьох демокра-тичних скликань, а у 2005-2006 роках перебував на посаді Президента Націо-нальної телекомпа-нії України, після короткої перерви знову став народ-ним депутатом у 2007 році. Сьогодні він представляє у парламенті партію «Народна само-оборона» і, можна припустити, знову

спробує свої сили у Франківському ви-борчому окрузі.

У 2002 році го-ловним конкурен-том Стецьківа був Степан КУРПІЛЬ, який виступав кан-дидатом у народні депутати, як безпар-тійний. Після цього він двічі отримував мандат народного депутата у 2006 і 2007 роках, і чима-ло львів’ян ще досі пам’ятають його, як колишнього голов-ного редактора газе-ти «Високий замок». Цього разу Степан Курпіль знову мо-же спробувати свої

сили на виборах у даному окрузі, вже як представник ВО «Батьківщина».

Ще один ймовір-ний претендент на депутатське крісло, який брав участь у виборах 2002 року у Франківському окрузі – Ростислав НОВОЖЕНЕЦЬ, заступник голови Української респу-бліканської партії, екс-депутат Львів-ської обласної ради від фракції БЮТ, ко-лишній голова Яво-рівської райдержад-міністрації.

«Фронт змін» мо-же розраховувати

на участь у виборах Степана КУБІВА, голови Львівської обласної організації Громадської органі-зації «Фронт змін», відомого у регіоні банкіра, члена на-глядової ради банку «Львів», депутата Львівської обласної ради.

Ще один імовір-ний кандидат із ве-ликим досвідом ро-боти у центральних органах влади у цьо-му окрузі – Віктор ПИНЗЕНИК, який п’ять разів обирався до Верховної Ради, тричі очолював мі-ністерства: один раз

Про те, що в Укра-їні вже у повну силу триває передвибор-ча кампанія свідчать численні скандали, пов’язані із провідни-ми політичними сила-ми, які дедалі частіше з’являються у ЗМІ. Та, нещодавно прес-служба ВО «Свобода» поширила інформа-цію про те, що з боку Служби безпеки Укра-їни відбувається ці-лодобове стеження за деякими представни-

Чи братиме СБУ участь у виборчій кампанії?ками цієї партії. Мова йде про керівника Ле-бединсьої райорганці ВО «Свобода» у Сум-ській області Володи-мира БИСТРЕНКА, який стверджує, що мав тривалу розмову із високопоставленим представником СБУ, який схиляв його до співпраці.

На жаль, перевірити істинність заяви пред-ставника ВО «Сво-бода» ми не маємо можливості. Проте,

звертає на себе ува-гу заява Олександра СКІПАЛЬСЬКГО, екс-заступника СБУ, яку він зробив у коментарі для видання «Тиж-день». Зокрема, він ви-словив стурбованість через зміни у структу-рі СБУ, оскільки вона, за його словами, не завжди захищає наці-ональні інтереси. Мо-ва йде про новоство-рений Департамент контррозвідувально-го захисту інтересів

держави у сфері ін-формаційної безпеки, створений нещодавно згідно указу Прези-дента. Експерт зазна-чає, що потреба у ін-формаційному захисті дійсно існує, оскільки новітні комунікативні технології використо-вуються як агентурні мережі. Відповідно, для контролю за ін-формаційними потока-ми потрібні необхідні повноваження, проте важливо розробити

такі механізми, які б унеможливили вико-ристання цих повно-важень для порушення прав людини.

«Якщо у законах буде нечітко сформу-льовано, кому і які повноваження дають-ся, поле для маневру буде широко відкрито. Безумовно, при сьо-годнішніх підходах це використовуватиметь-ся для боротьби з опо-зицією», - підсумував Скіпальський.

93 – 16 лютого 2012

ПетроПИСАРЧУК

ТеодорДЯКІВ

Дмитро ДОРБРОДОМОВ

ІванЗАЛІЗНИЙ

Партія регіонів «Громадянська по-зиція»

безпартійний «Сильна Україна»

ПетроАДАМИК

«Пора»

Хто пройде до парламенту від округів Львівщини?

Міністерство еко-номіки і двічі – Мі-ністерство фінансів. Під час парламент-ських виборів 2007 року був № 6 у ви-борчому списку Бло-ку Юлії Тимошенко, членом партії «Ре-форми і порядок». Починаючи із січня 2011 року, працював у банківській сфері – на посаді заступ-ника голови нагля-дової ради «УкрСиб-банку».

Партія регіонів у даному окрузі може бути представлена на майбутніх ви-борах Петром ПИ-САРЧУКОМ. Хоча

він і брав участь у виборах 2002 році у Миколаївському ма-жоритарному окру-зі, все ж є ймовір-ність, що цього разу він виступить кан-дидатом у депутати саме у Львові. Петро Писарчук тричі оби-рався до парламенту, відомий у Львові по-літик та бізнесмен, неодноразово ви-ступав кандидатом на посаду міського голови Львова.

Також варто зга-дати про відомого у Львові правозахис-ника Теодора ДЯ-КІВА, колишнього депутата Львівської

міської ради, який також може вистави-ти свою кандидатуру на майбутніх парла-ментських ви борах в якості представника партії «Громадян-ська позиція».

До представни-ків медіа у цьому окрузі може дода-тися генеральний директор телекана-лу «ZIK» Дмитро ДОБРОДОМОВ, який завдяки своїй журналістській ді-яльності впродовж останнього року став доволі відо-мою та популярною у регіоні особою. Але поки що неві-

домо, в лавах якої партії він ітиме на вибори.

Ще одним про-владним кандида-том може виступити у цьому окрузі Іван ЗАЛІЗНИЙ, пере-можець праймеріз «Сильної Украї-ни» у 2010 році на Львівщині, відомий бізнесмен, співвлас-ник холдингу «Олі-яр», що працює під торговою маркою «Майола». Втім, ві-домим Іван Залізний став, в тому числі, завдяки кільком ре-зонансним сканда-лам, фігурантами яких він виступав,

тому можна при-пустити, що відго-лоски цих подій ще живуть у пам’яті ви-борців.

Також можна зга-дати про представ-ника Громадянської партії «Пора» Пе-тра АДАМИКА, голову фракції цієї політичної сили у Львівській міській раді, відомого біз-несмена, а також президента Федера-ції регбі Львівщи-ни. Ймовірно, він також може всту-пити у боротьбу за парламентське кріс-ло у Франківському окрузі.

8 січня, пройшли збори нового полі-тично-громадського руху Самоврядна Громадська Мережа (САМ), повідомляє у своєму блозі громад-ський активіст Ігор ЛУЦЕНКО.

«САМ – це виклик твердженню, що по-літика, особливо українська, є бруд-ною справою», - зая-вили ініціатори руху.

Ноу-хау в українській політиці: чесність та порядністьЗа словами одно-

го з організаторів зібрання Володи-мира В’ЯТРОВИЧ, саме брудні полі-тики зацікавлені в тому, щоб чесні люди були переко-нані у необхідності триматися від полі-тики подалі – «тоді негідникам гаран-товане безтурботне життя і хліб з мас-лом».

Організатори за-певнили, що група людей, котрі вража-ють за необхідне ки-нути виклик бруду в політиці, об’єдналася давно. Зараз вона придумала собі ім’я та план дій.

Також вони наголо-сили, що за САМ не стоять жодні політич-ні сили, бізнесмени чи політтехнологи.

«САМ – багатолі-

дерська структура, де немає головного, немає акціонерів, ко-трі формують клю-чові рішення. Нія-ких вождів, ніяких «впливових спонсо-рів». «Ноухау» руху – це порядність, мо-ральність його пред-ставників», - пише Ігор Луценко.

Зазначимо, 14 січ-ня цього року один із організаторів ново-

створеної політич-ної сили Володимир В’ятрович, став ла-уреатом премії іме-ні Василя Стуса за розкриття таємниць архівів радянських спецслужб – від ЧК то КДБ та свою пу-бліцистичну працю «Історія під грифом «Таємно».

За матеріала-ми Gazeta.ua,

NEWSru.ua

10 3 – 16 лютого 2012

- Для чого створю-валася Самоврядна Альтернативна Ме-режа (САМ) і чому присутні у ній в біль-шій мірі журналісти та представники гро-мадськості?

- Щоб змінити прин-ципи, за якими функ-ціонує українська політика. Ми започат-кували створення ме-режі, котра, зокрема, висуне своїх політич-них кандидатів через прозорі механізми. САМ дійсно можна на-звати явищем «третьо-го сектору».

- САМ - організа-ція, яка заявлена як політично-громадсь-кий рух, все ж скла-дається з переважної більшості журналіст-ської братії. І якщо Ви плануєте здобути мандати у парламен-ті, чи варто робити ставку на представ-ників ЗМІ, котрих все частіше мітять ярликами «продаж-них»?

- Скоріше, там біль-ше громадських ді-ячів, якщо порахувати. Власне журналістів практично немає, хтось просто раніше займався журналісти-кою й у цій ролі відо-мий. Це об’єднання громадських ініціатив і активістів.

- Чому САМ як проект базується на альтернативній ме-режі? Чи не вважа-єте, що суспільство заполонило спілку-вання соціальними мережами, а отже, ор-ганізація САМ є на-родженням продукту соціальних мереж?

Зроби собі все САМУкраїна семимильними кроками готується до виборчого процесу. Минулого тижня опозиція намагалася об’єднатися, а вже цього тижня журналісти та громадські діячі утворили так звану Самоврядну Альтернатив-ну Мережу (САМ). Для «Медіастар» один із лідерів САМ Ігор ЛУЦЕНКО розповідає про різницю новоствореної мережі від інших політичних об’єднань.

- САМ твориться зараз, як мережа лю-дей, як альтернатива хворій чиновницькій вертикалі, котра за-раз тероризує краї-ну. Треба розрізняти софтверні платформи, котрі існують зараз, як окремий приклад со-ціальних мереж, і вза-галі спільноти людей. Ми є саме спільнотою людей. Періодично ви-користовуємо декілька класичних програмних рішень для спілкуван-ня – фейсбук, гугл-групи, лайвджорнал. Але ці ІТ-продукти не є основним. Звісно, нам було б важко без комп’ютерів, але на практиці зараз ми ве-ликою мірою обходи-мося і телефонами, за моїм враженням.

- Самоврядна Аль-тернативна Мережа (САМ), якою б вона не була, рано чи пізно вимагатиме лідера. Без лідера організація не може існувати. Без правильного менедж-менту розпочнеться хаос. А, отже, мережа стане «мертвою»?

- САМ – багатолі-дерна структура, і саме така форма є найбільш ефективною в наш на-сичений інформацій-ними технологіями час.

- Чому було взято слоган Ганді: «Ста-немо змінами, яких прагнемо!» В укра-їнської еліти бракує своєї фантазії чи пе-реконливішими зали-шаються слогани, які свого часу «ковтала» загальна публіка?

- Ця фраза – наш принцип для внутріш-

нього вжитку. На-справді, громадська діяльність – це мате-матика, де формули є універсальними у гео-графічному та часово-му вимірах.

- У кроках прихо-ду до влади є такий пункт: «активісти Мережі мають вису-нути та вибрати через внутрішні праймеріз найкращих кандида-тів на роль політич-них представників». Про шу розказати, які вимоги сформовані до влади та політич-ної еліти?

- Ми не створили готове політичне рі-шення, ми лише його почали будувати. Ми задекларували напря-ми нашої роботи – здоров’я нації, місцеве самоврядування, тощо.

- Якщо ви говорите про праймеріз, все ж доведеться формува-ти лідерську команду, на яку робитимете ставку. То чому ви за-перечуєте політичних лідерів?

- Ми не заперечуємо, просто політичні пред-ставники – це, скоріше, виконавці. Вони не формують завдання, яке виконують. Вимо-ги до них і програму формуватиме мережа.

- В будь-якому ви-падку, в ЗМІ лунає інформація, що но-мінальним лідером САМ є Володимир В’ятрович, а хто ж все-таки є фактич-ним лідером?

- Ні, це не відповідає дійсності. У нас немає одноосібного лідер-ства. Ось невеликий список лідерів, і думаю,

на сьогодні, мабуть, уже не вичерпний: Во-лодимир В’ятрович, Ганна Гопко, Ольга Га-лабала, Андрій Когут, Едуард Курганський, Ігор Луценко, Максим Маньковський, Анато-лій Пінчук, Тарас Плах-тій, Вікторія Сюмар, Єгор Соболєв, Наталія Соколенко, Світлана Тараненко, Михайло Чаплига, Ярина Ясине-вич.

- У перших кроках до влади є цікавий абзац: «представники Мережі мають увійти в партію, яка пого-диться сформувати свій список з них. Якщо такої партії не знайдеться, вони ма-ють балотуватися по мажоритарних окру-гах, одночасно ство-ривши нову партію. В обох варіантах вся Мережа має підтри-мати кампанії цих кандидатів».

- Ми розраховуємо на всі притомні партії, утворити серед них конкурс. Звісно, має бути бездоганна ре-путація у такої партії. Щодо мажоритарки, я не думаю, що на кам-панію нормального кандидата потрібно більше 100 тисяч до-ларів.

- Яку нішу в полі-тичному житті займе САМ і чи стане вона опозиційною до вла-ди, чи вона буде про-владною?

- У нас багато хто не любить формулювати САМ як опозиційну до влади.

Моя особиста дум-ка – ми, звісно, опо-зиційні, ми, звісно, не можемо мати нічого спільного з нинішньою владою, яка давно перейшла моральні і юридичні рубежі.

Інтерв’юювала Зоряна ПАВЛИШИН

113 – 16 лютого 2012

Підготовка до Єв-ро 2012 триває. Май-бутній чемпіонат вже сьогодні залишив вагомий слід в інф-раструктурі міста: відкриття «Арени Львів», реконструк-ція аеропорту, ремонт доріг, нова тран-спортна схема, від-будова бази «Скіф». Втілення в життя жодного з вищезаз-начених проектів не пройшло безхмарно. На черзі нове тран-спортне нововведен-ня, відтерміноване до квітня встановлення на парковках парко-матів чи автоматич-них в’їзних-виїзних терміналів, що пе-редбачає оплату за паркування лише в безготівковій формі. Виникає питання, чи пройде і воно в режи-мі стресу та поспіху, в режимі латання ран на ходу та наступан-ня на одні і ті ж тран-спортні граблі?

Цікаво те, що ін-формацію про від-строчення впрова-дження автоматичних паркоматів можна знайти, за словами адвоката Юридич-ного Холдингу Лео-ніда ТАРАСЕНКА, лише в інформацій-них повідомленнях. Оригінальне повідо-млення міститься на сайті Кабміну. Всі решта ЗМІ просто пе-редруковують це по-відомлення. Однак ні на сайті ВРУ (розділ законодавство), ні на сайті КМУ в норма-

Безготівкова оплата паркування. Чи готовий Львів до квітневих перемін?

тивних актах немає змін до цієї постанови про паркування. При чому ніде в пресі, при-наймні поки що, не-має навіть реквізитів постанови КМУ, якою були внесені зміни щодо строків впрова-дження автоматичних паркоматів. Проска-кує лише дата при-йняття 16.01.2012р., але офіційного тексту ще немає.

У Львівській місь-кій раді підтвердили повну неготовність владних структур реалізувати міністер-ське нововведення. Андрій БІЛОУС, за-ступник начальника управління тран-спорту та зв’язку Львівської міської ради, розповів, що сьогодні мова не йде навіть про тендер на операторів для парку-вання: «Поки що, ми очікуємо на кінцевий варіант постанови. До тих пір ніяких дій від місцевої влади не передбачається. Конкурс на обрання оператора ще не роз-почався. Не відомий, навіть, приблизний список суб’єктів під-приємницької діяль-ності, готових фінан-сувати цей проект».

Правила парку-вання транспортних засобів, затвердже-них згаданою поста-новою Уряду, чітко зобов’язують саме оператора обладнати майданчики для пар-кування паркоматами і терміналами. Проте,

за інформацією Мін-регіону, місцеві органи влади також виявили формальне ставлення до нововведення та не вживали належних заходів для широкого впровадження елек-тронних пристроїв.

За даними Мінре-гіону, в Україні на початок 2011 року з 3080 майданчиків для платного паркування лише 116 були облад-нані паркувальними автоматами, а ще 32 – в’їзними-виїзними терміналами, що ра-зом складає менше 5% від загальної кіль-кості. На початок 2011 року майданчиків для паркування, обладна-них паркувальними автоматами, найбіль-ше було у Дніпропе-тровській області (62), Києві (30) та АР Крим (17). У більшості об-ластей паркомати та в’їзні-виїзні терміна-ли взагалі були від-сутні.

На сьогодні, за орі-єнтовною оцінкою Міністерства, для обладнання усіх від-ведених майданчиків

для платного парку-вання в Україні необ-хідно встановити біля 7 тисяч паркоматів. Ці пристрої виробля-ються вітчизняними виробниками у Києві, Львові та Кривому Розі, а їхня вартість,

залежно від комплек-тації, становить від 10400 до 48500 грн. Вітчизняні паркомати спроможні обслугову-вати до 20 паркуваль-них місць одночасно.н

Відведених майданчиків для паркування у місті є 23. Функціонуючих паркоматів на цих майданчиках немає жодного. Спеціаль-но обладнаних майданчиків для паркуван-ня у місті діє 47. З них лише 5 обладнані в’їзними-виїзними терміналами. Потреба у встановленні терміналів є нагальною. Необ-хідно встановити ще 42. Дія постанови при-зупинена до 1 квітня. Після 1 квітня будемо виходити із ситуації. Якщо постанову не відтермінують ще на квартал – шукатимемо оператора, який профінансує встановлен-ня терміналів та паркоматів на усіх плат-них майданчиках для паркування. Головна умова конкурсу – встановлення паркоматів в обов’язковому порядку. На 10 паркомісць передбачається один паркомат. Паркомати львівського виробництва коштують від 2-ох до 5-ти тисяч євро. Для їх встановлення по-трібно, перш за все, визначити законодавчі важелі впливу – адміністративну відпові-дальність за несплату паркувального збору. Найближчим часом на засіданні конкурсно-го комітету колегіально проведеться обгово-рення питання. Конкурсний комітет безпосе-редньо визначає оператора обслуговування паркмайданчиків.

Сергій ЖУК, головний спеціаліст відділу транспорту Львівської міської ради

Крістіна САФАНЮК

12 3 – 16 лютого 2012

В Україні, на від-міну від більшості країн Європейського Союзу, автомобіль-ний ринок в 2011 ро-ці в цілому виріс на 30,8 % у порівнянні з 2010 роком. В той час, коли продажі нових легкових авто-мобілів у Європей-ському Союзі в 2011 році упали на 1,7 %, країни ЄС показали скорочення авто-мобільного ринку: Франція -2,1 % (2,2 млн. автомобілів), Великобританія -4,4 % (1,9 млн. автомо-білів), Італія -10,9 %, Іспанія -17,7 %. Єди-ною великою краї-ною ЄС, де зафіксо-ваний ріст продажів була Німеччина. На фоні політико-еко-номічної кризи в

Чи буде підвище-не мито на імпортні автомобілі і, від-повідно, чи подо-рожчають вони на українському ринку, залежить від того, хто із представників того чи іншого біз-несу краще проло-біює свої інтереси. Проте, в будь-якому випадку спротив щодо підвищення мита надзвичайно сильний буде з бо-ку бізнесу, який від цього найбільше по-страждає. Підвищи-ти зараз ввізне мито значить зачинитися у власному «автомо-більному концтабо-рі» і більшість укра-

Автомобільний концтабір в Україні. Міф чи реальність?

Україні дивує ріст продажів нових лег-кових автомобілів на українському авто-ринку. Інформацію про це нещодавно поширило видання «Українська прав-да».

На тлі такої по-зитивної динаміки, у вересні 2011 року Кабінет Міністрів України звернувся до Світової орга-нізації торгівлі з проханням дати до-звіл на збільшення мита на ввезення імпортних автомо-білів в Україну з 10 до 25 %. Поки що інформації про по-зитивну відповідь із Світової організації торгівлі немає. І, як прогнозують окремі експерти, це питан-

ня буде вирішене не раніше літа 2012 ро-ку. Автовиробники, які завозять імпортні автомобілі не в за-хваті від цієї ідеї, як і потенційні покуп-ці імпортних авто в Україні, оскільки це, звичайно, спри-чинить підвищення цін на імпортні авто-мобілі і невідомо, як на ці зміни відреагує ринок.

Відповідно, така дія передбачає зріст цін на іномарки на 10 – 13 %. «Меді-астар» вирішив не чекати літа і спро-бував уже сьогодні з’ясувати, який стан справ на українсько-му ринку авто та спрогнозувати, яким чином ситуація роз-гортатиметься далі

Олег НАЗАРЕНКО, Директор Всеукраїн-ської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів

їнців не знати муть, що таке якісний автомобіль. Це ста-новить певну загро-зу економіці, адже іноземні виробники можуть надати нам частину авто через крупновузлову збір-ку, без усякого ми-та, і тоді державний бюджет не отримає абсолютно нічого.

Якщо іти пра-вильним шляхом, то потрібно зробити нульове мито, що повністю відповіда-ло б домовленості про підписання Уго-ди про вільну торгів-лю з Євросоюзом, на порозі якої ми стої-мо.

133 – 16 лютого 2012

«Медіастар» вирішив з’ясувати у звичайних водіїв на вулицях Львова, чи готові вони ви-трачати на імпортні автомобілі більше, або ж пересісти на авто вітчизняного виробництва.Роман, 5 років за кермом:

Я готовий більше платити за імпортний автомобіль. Він набагато якісніший, і це про-являється у комплектації машини, у рівні комфорту авто, його зручності, практичності. Наші автомобілі не відповідають тій якості, за яку ми платимо такі гроші. І пасажир, і водій в імпортному авто почувається зручніше і вони набагато безпечніші.Ярослав, 28 років за кермом:

З наших вітчизняних виробників авто уже вся Європа сміється. Що в нас є своє? «Запо-рожець», який коштує 10 тисяч, він ні для чо-го не придатний, за десять тисяч я можу собі купити за кордоном досить пристойну машину. Звичайно, я б хотів їздити на хорошому закор-донному авто, але якщо в даний час мито буде підвищено, то ніхто собі цього не дозволить, окрім дуже багатих людей. Це робиться для того, щоб ми їздили далі на тих «тарадайках», які у даний час випускаємо. Їх не назвеш авто, і не зрівняєш із жодним класом закордонного авто. І мито хочуть підвищити для того, щоб ми не їздили нормально, щоб ми не жили, як нормальні люди живуть. Що тут ще скажеш…Оксана, 15 років за кермом:

Якщо у мене буде така фінансова можли-вість, то я готова більше витратити і отримати якісний, комфортний, безпечний автомобіль. Немає значення: чи це наш виробник, чи іно-земний. Якщо вітчизняні виробники авто змо-жуть змінити підходи, впровадити нові техно-логії, адже я впевнена, що мізки у нас в Україні є, і дуже хороші, усе це в комплексі використа-ти і створити конкурентоспроможний продукт, то я готова навіть не те, що купити наш автомо-біль, а навіть трохи більше за нього заплатити щоб підтримати вітчизняного виробника.

На сьогодні ввіз-не мито на більшість автомобілів складає 10 %, а на деякі авто-мобілі з об’ємом дви-гуна понад 3000 куб. см. та «каравани» його знижено до 6 % і буде ще зменшуватись, як передбачено умовами угоди про Зону вільної торгівлі з ЄС. За дани-ми Асоціації «Украв-топром», продажі авто в Україні в 2012 році зростуть на 15-25 %.

За підрахунками спеціалістів «Украв-топром», в 2011 році в Україні з конвеєрів ві-тчизняних автозаводів зійшло 104 тис. 653 автотранспортних за-собів, що на 26 % вище за торішній показник. З

У випадку збільшення в’їзного мита на імпорт-ні автомобілі ситуація на ринку може розвиватись за двома сценаріями: Перший – підвищення ціни на нові імпортні авто, що, в свою чергу, скоротить попит на дану категорію автомобілів. Наслідок – скорочен-

У вересні Кабінет Міністрів України звер-нувся до Світової організації торгівлі щодо отримання згоди на збільшення ставок ввіз-ного мита на автомобілі зарубіжного вироб-ництва. Згоди не отримано, принаймні про це інформація в ЗМІ відсутня.

Розміри ставок мита врегульовано Законом України «Про митний тариф». В кінці грудня Верховна Рада України не збільшила, а част-ково зменшила ввізне мито на деякі автомобі-лі з об’ємом двигуна від 1500 до 3000 см. куб. з 7 до 6 %, але основна ставка не змінилася – 10 %.

них: легкові автомобілі – 97 585 шт. (+30 %); комерційні автомобілі – 3 330 шт. (-37 %); авто-буси – 3 738 шт. (+36%). Проте, незважаючи на 26 % зростання, рівень використання виробни-чих потужностей склав приблизно 20 %.

В структурі ринку за останні три роки ситу-ація залишається не-змінною. Частка імпор-тованих легкових авто становила 71 %, в той час, як частка україн-ського автовиробництва лише 29 %. Така ж тен-денція спостерігається й в сегменті комерцій-них транспортних засо-бів, де 89 % складає ім-порт, а 11 % - українське виробництво. На екс-

порт за 9 міс. 2011 року було поставлено 33749 одиниць транспортних засобів, з яких легкові автомобілі складають 95 % від загальної кіль-кості, комерційні – 4 % та автобуси – 1 %. Нега-тивний баланс експорту до імпорту склав -2,367 млрд. дол. У порівнянні з аналогічним періодом 2010 року обсяги авто-імпорту в Україні зрос-ли на 83 %, а експорту автотранспорту – тільки на 27 %. За підсумками 2011 року обсяг валово-го продукту автопрому склав понад 12 млрд. грн.

Прес-служба Асоціаціації авто-

виробників України «Укравтопром»

підготувала Ольга АНДРІЙЧУК

Структура українського ринку автомобілів

Леонід ТАРАСЕНКО, адвокат Юридичного Холдингу

Віталій КЛИМОВ, директор з продажу авто-кредитів ПАТ «Ідея Банк»

ня ринку в імпортному сегменті та подальша стагнація. Другий – ско-рочення маржі дилерів та імпортерів з метою утримання зростання ціни. Наслідок – низька ефективність бізнесу та падіння продажів. З точки зору кредитів – доля кредитування у

відсотках може значно збільшитись, але у аб-солютних показниках це буде скорочення обсягів кредитування у зв’язку з підвищенням цін на автомобілі на фоні за-гального економічного спаду.

14 3 – 16 лютого 2012

Перейменування од-нієї із львівських ву-лиць може викликати міжнародний скандал. Адже вулицю польсько-го письменника Таде-уша Бой-Желенського хочуть перейменувати на честь діяча ОУН Володимира Тимчія-Лопатинського. У пресі вже розгорілася пере-палка щодо важливості такої теми.

Член міського про-воду КУН, колишній міський голова Льво-ва Василь ШПІЦЕР вважає, що доцільні-ше назвати вулицю іменем Володимира Тимчія-Лопатинсько-го, крайового про-відника ОУН, який загинув 1940 року в бою з енкаведистами. Адже саме ця людина відзначилася культур-ним впровадженням націоналістичних ідей серед молоді та, на думку Василя Шпі-цера, стала першо-прохідцем становлен-ня майбутньої УПА. Водночас блогер Во-лодимир ПАВЛІВ, котрий розмістив свої міркування на Zaxid.net, упевнений: якщо перейменування від-будеться, то «це не стане торжеством на-ціонального духу, а ганебною демонстра-цією комплексу мен-шовартості».

Володимир Павлів упевнений, що «при-чина цього комплексу зрозуміла – примітивні нікчеми з обох боків Збруча, що волею об-ставин стали «госпо-дарями» у цьому місті, надалі почуваються у ньому тимчасовими і другосортними. Тож із гідною зневаги по-

Хто важливіший для Львова: польський письменник чи український націоналіст?

квапливістю вони на-магаються «помітити» тут свою присутність приблизно так, як песи-ки мітять територію на розі кожної кам’яниці».

Василь Шпіцер обурився подібному «неподобству». І ви-словив свою позицію з цього приводу, адже націоналіст Володи-мир Тимчій-Лопатин-ський, на його думку, є відомий щонайменше тим, що активно пра-цював в патріотичних організаціях: в «Про-світі», «Рідній школі», «Пласті» , ОУН. Він організовував походи українців на Маківку, започаткував читання в селі в Грабовець, за-явив про втілення без-алкогольних весіль. «Після проголошення Карпатської України Тимчій займався орга-нізацією переходів че-рез кордон Галицької націоналістичної мо-лоді, яка допомагала закарпатським укра-їнцям захищати неза-лежність рідної землі. Навіть перед початком другої світової війни Тимчій зорганізував мобілізацію на два дні швидше, і українська молодь сховалася в лісі, і не була мобілі-зована до польського війська, а вже згодом усі вони створили са-мооборону та обез-зброювали демора-лізованих польських вояків і це були перші кроки до становлення Української повстан-ської армії», - розповів Василь Шпіцер.

Натомість Володи-мир Павлів стверджує у своїй публікації, що «якби ідею з перейме-нуванням вулиці Таде-

уша Бой-Желенського втілили в життя, це призвело би до гуч-ного міжнародного скандалу. А щодо Во-лодимира Тимчія-Ло-патинського, то його іменем можна назвати (якщо таке рішення ухвалить Львівська міськрада) якусь іншу вулицю міста, з менш відомою назвою».

Правда, Василь Шпі-цер упевнений, що тво-рів Бой-Желенського ніхто з львівян не змо-же назвати. Крім того, якщо врахувати, що на період його смерті було розстріляно близько 40 представників інтелі-генції, а вулицю назва-ли не на їх честь, як це, скажімо, було зробле-но на честь бакинських комісарів. То ж на дум-ку Василя Шпіцера, можна припустити, що Бой-Желенський мав якийсь стосунок до ен-каведистів.

«Бой-Желенський у сороковому році пи-сав: «Я тепер працюю в Львівському універ-ситеті, отримую за це зарплату російськими рублями. Читаю курс французької літера-тури єврейським сту-дентам польською мо-вою.» Не знаю, чому, і які заслуги у нього пе-ред Львовом та перед Україною?», - запитує Василь Шпіцер.

Нагадаємо, що пе-рейменувати вулицю польського письмен-ника Тадеуша Бой-Желенського на честь діяча ОУН Володими-ра Тимчія-Лопатин-ського запропонував член ОУН Василь Пет-рик, після чого ЗМІ підтримали перепалку з цього приводу.

Таде́уш Бой-Желе́нсь-кий — польський пись-менник та перекладач. Народився у Варшаві. Син композитора. Разом з групою краківських авторів і художників створив в 1906р. в кафе «Яма Михалика» кабаре «Зелений кулька» і став автором сатиричних текстів, виданих пізні-ше під назвою «Слівця». Під час Першої світової

Володимир Іванович Тимчій (псевдо «Лопа-тинський», «Євгеній», «Володимир Зборів-ський», «Сніг», «Оку-лярний») народився 28 жовтня 1911 року в селі Грабовець Стрийського району. У 1932 закінчив Стрийську гімназію і вступив до Львівського університету, де навчав-ся на факультеті права. За активну політичну діяльність польський режим неодноразово ки-дав Володимира Тимчія до в’язниці, зокрема, й до табору у Березі Кар-тузькій. З червня 1939

війни працював заліз-ничним лікарем. З 1919 року писав театральні рецензії для краків-ської газети «Час», по-тім для варшавської «Кур’єр Пора». Перша збірка віршованих пам-флетів — «Словечка» (1911). Своїми творами Бой-Желенський бо-ровся з клерикалізмом, псевдопатріотизмом, ідеа лістичними по-глядами на літературу. Останні його праці про Бальзака й Стендаля і особливо Міцкевича проклали шлях марк-систській літературній критиці в Польщі. Бой-Желенському належить близько 200 томів пе-рекладів Бальзака, Мо-льєра, Стендаля, Рабле, Вольтера та ін. Розстрі-ляний гітлерівцями у Львові.

по лютий 1940 – кра-йовий провідник ОУН. Сприяв створенню за-гонів самооборони, які проявили себе у вересні 1939 при захисті місце-вого населення від ма-родерства і звірств поль-ської армії та поліції. Крайовий Провідник Володимир Тимчій-Ло-патинський був одним із творців революційної ОУН у 1940 році. У кін-ці лютого Володимир Тимчій разом із Зенею Левицькою, Микитою Опришком та Теодором Оленьчаком повертався в Україну з наміром під-няти повстання проти більшовицьких загарб-ників. Після переходу кордону їх помітили че-кісти-прикордонники і почали переслідування. В селі Устиянові (по-віт Устрики Долішні) відбувся бій і, щоб не опинитися живими в руках НКВД, хоробра четвірка підірвала себе гранатою.

153 – 16 лютого 2012

Нещодавно львів ’ я-нам представили ще одну теорію величі української нації, згідно із якою саме Україна виступає ко-лискою усіх відомих сьогодні цивілізацій. Апологетом цієї те-орії виступив відо-мий український по-літолог, а впродовж останніх кількох ро-ків також історик – Валерій БЕБИК.

Відповідно до гі-потези Бебика, укра-їнську цивілізацію можна вважати най-давнішою у світі. «За десять тисяч років до усіх відомих циві-лізацій тут уже була цивілізація. І ці люди нікуди не зникли, їхні гени течуть у нас», – стверджує історик. За його словами, таку тезу підтверджує ряд археологічних знахі-док, які свідчать про те, що саме на терито-рії України з’явилися такі надважливі са-

Усі цивілізації пішли від давніх українців? Нова скандальна теорія Валерія Бебика

кральні символи, як хрест, свастика, ме-андр. Втім, важливою складовою теорії Ва-лерія Бебика висту-пають, окрім архео-логічних артефактів, порівняльна лінгвіс-тика та топоніміка. Так, він стверджує, що духовна перлина Азії, а, можливо, усієї планети – гори Тібет, а також нагір’я у пус-телі Сахара Тібесті взяли свою назву від імені скіфської богині Тібеті. Ще один при-клад його порівняль-ного методу: Валерій Бебик стверджує, що відомі міста Тріполі у Лівані та Лівії пере-йняли свою назву у Трипільської культу-ри, яка досягла свого розквіту у третьому тисячолітті до нашої ери. При цьому істо-рик оминає той факт, що імена культурам дають відповідно до назви поселень, в межах яких знаходять

археологічні арте-факти. Так, до при-кладу, Трипільська культура спочатку називалась Кукутень за назвою села в Ру-мунії. Саме ж село Трипілля (спершу – Треполь) було засно-ване у 1032 році за часів Київської Русі і сьогодні абсолютно не відомо, як назива-ли себе, власне, самі представники Три-пільської культури, в той час, як Лівійське Тріполі відоме із VII століття до нашої ери, а Ліванське – із XIV століття до нашої ери, при чому ще фінікій-ці називали це місто Тріполі Атар.

Втім, це не найсмі-ливіше із припущень Валерія Бебика. Так, він наполягає на то-му, що єгипетські фа-раони були древніми українцями, які лише управляли тубільним населенням. Окрім цього, він вважає, що скіфи, тобто українці, принесли у Древню Грецію писемність. Також, за словами науковця, Ісус Хрис-тос лише повторює міфічного Геракла, який був героєм, си-ном бога Зевса, але народився у Керчі, на території сучасної України, отже, саме з України походить вірування у Сина Бо-жого. Підтверджен-ням теорії про те, що саме з України пішли усі відомі цивілізації для Валерія Бебика слугує, наприклад, той факт, що гро-шовою одиницею

М’янми є к’ят, отже, звідси можна провес-ти аналогію до Києва і легендарного Кия.

Приклади із міс-тами Тріполі, гора-ми Тибет, грошовою одиницею М’янми є показовими. Так, можливо, проста співзвучність влас-них назв слугує у Ва-лерія Бебика елемен-том доказової бази таких сміливих тео-рій. Втім, науковець стверджує, що така кількість співпадінь просто не може бути випадковою. Що ж, цю тезу легко переві-рити.

Проведемо неве-личкий експеримент. Виберемо довільно будь-який народ на-шої планети. Нехай, для прикладу, це бу-де маорі – корінне населення Нової Зе-ландії. Придивімося до міфології цього народу. Так, колись ці люди вірили в іс-тоту з головою птаха і тілом людини – ма-наіа. Відтак, у Вікі-педії можна знайти такі співзвучні власні назви: Манаїв і Ма-нява – села в Україні, Мані – місто у Фран-ції, Манаус – місто у Бразилії; Манама – столиця Бахрейну, Манагуа – столиця Нікарагуа, Манаі-ра – муніципалітет у Бразилії. Наступне божество маорі – бо-гиня Фаїтірі. Знову ж, у Вікіпедії можна знайти: Фаї, Фаї-лез-Отре, Фаї-ле-Немур – муніципалітети у Франції, Фаївка – се-

ло в Україні, Файтінг – колишнє поселення в Австрії. Ще одна богиня маорі – Хі-на. Одразу на думка спадає хінді – од-на з державних мов Індії. Окрім цього, англійською мовою назва Китаю пишеть-ся майже так само: China. До того ж, са-ма назва народу мао-рі співзвучна із Мао, містом на іспанських Балеарських остро-вах. Також на думку спадає Мао-Цзедун, великий китайський революціонер і пра-витель. Таким чином, користуючись тезою Валерія Бебика про те, що така кількість співпадінь не може бути випадковою, мо-жемо сміливо будува-ти нову теорію про те, що саме від наро-ду маорі походять всі основні цивілізації.

Варто додати, що Валерій Бебик – не перший з числа укра-їнських дослідників, що у своїх працях на-магаються піднести роль України та укра-їнців в історичному процесі. Згадати хо-ча б Юрія Канигіна, Ігоря Каганця тощо. Також не новий сам метод фонетичних аналогій.

Наприклад, мало не в анекдот уже пе-ретворилися нама-гання таких дослід-ників зробити із Ісуса Христа українця на основі співзвучності таких власних назв як Галілея та Гали-чина.

Микола КРАТ

16 3 – 16 лютого 2012

Тут відсутня місь-ка метушня, а панує лише спокій та при-таманний сільській місцевості затишок. Саме такими слова-ми можна охарак-теризувати сучасне місто-сателіт Льво-ва – Винники. Ще з XIX століття завдяки мальовничому місце-вому рельєфові його називають «Малою Швейцарією».

Назва Винники, зі слів краєзнавців, походить від колись поширеного в цій місцевості вино-робного промислу, сировинною базою якого були тутешні виноградники. Зо-браження офіційно-го герба міста – ви-ноградне гроно на жовтому фоні – під-тверджує це.

Як свідчать іс-торики, місто було

Мала Швейцарія у центрі Галичинизасноване ще у дру-гій половині XIII століття князем Ле-вом Даниловичем і носило назву Ма-лий Винник. Про-те, перша письмова згадка датується 1352 роком. Про бу-дівлю винниківсько-го замку збереглось небагато свідчень. Припускають, що фундамент закладе-но ще у княжі часи. Оскільки стратегіч-них функцій він не виконував, у 1779 році приміщення передано для тю-тюнової фабрики. Поява такої ману-фактури дала по-штовх подальшій розбудові міста. Фабрика була не лише найбільшою у Галичині, а й од-нією з найбільших в Австрійській ім-перії. Сьогодні вона

вважається найста-рішою тютюновою фабрикою в Україні.

Популярність Вин -никам, а саме за-хідній частині, при несла пам’ятка природи – так звані Чортові скелі. Ще з першої полови-ни XIX століття це місце було відомим серед туристів. Його неодноразово від-відували Іван Фран-ко, живописець Іван Труш, письменник, громадський ді-яч Гнат Хоткевич. Найвища точка в околицях Львова висотою 414 метрів стала предметом численних легенд. Зі слів директора історико-краєзнав-чого музею Винни-ків Ігоря Тимця, найпопулярнішим є переказ про чорта, який хотів скинути кам’яну глибу на храм святого Юра у Львові. Проходя-чи повз це місце, він почув спів пер-ших півнів і одразу втратив свою силу. Кам’яна скеля, яку він ніс, відтоді зали-шилася на горі. Ске-

лю також називають Чатовою. За припу-щеннями істориків, у часи Галицько-Волинсько го князів-ства тут була обо-ронна споруда.

На південь від гори розташоване Винниківське озеро – одне з небагатьох водоймищ побли-зу Львова. Штучно створене у 1953 ро-ці на річці Марунці, воно стало улюбле-ним місцем відпо-чинку львів’ян у літній період. До се-редини 1970-х років сюди м ожна було добратися потягом, який курсував побу-дованою ще австро-угорською владою залізничною гілкою Підзамче-Підгайці.

Одним з дав-ніх прогулянкових місць неподалік озе-ра є Медова печера. За даними історика Івана Крип’якевича, вона з’явилися у 1850 році на місці старої каменоломні. Назва походить від кольору вапняку. У 1914-1915 роках тут виконували смертні вироки російських

воєнних судів.При в’їзді до

Львова з боку Вин-ників стоїть кам’я-ний лев, який до 60-х років минулого століття прикрашав польський цвинтар Орлят.

Сьогодні місто з населенням понад 17 тисяч осіб під-порядковане Лича-ківському району Львівської міської ради. У різні пе-ріоди в місті на-роджувались та проживали відо-мі громадські ді-ячі, діячі культу-ри, письменники, художники, по-ети. Тут народився український фізик і громадсько-полі-тичний діяч Орест-Степан Влох, про-живав український вчений, політичний і громадський ді-яч, митрополит УАПЦ Іван Огієн-ко. Своє дитинство у Винниках провів всесвітньо відомий австрійський пись-менник Леопольд фон Захер-Мазох.

Леонід ПАРАНЧАК

173 – 16 лютого 2012

3 лютого1815 — У Швей-

царії засновано пер-шу в світі фабрику з виробництва твердо-го сиру

1984 — В Лонг-Біч (Каліфорнія) народилася перша дитина, зачата мето-дом in vivo (штучне запліднення жінки-донора з наступною імплантацією в орга-нізм матері)

4 лютого1906 — Департа-

мент поліції Нью-Йорку постановив використовувати

Календарвідбитки пальців для ідентифікації зло-чинців

1971 — Оголоше-но про банкрутство британської компанії «Роллс-Ройс»

1974 — Після двох років дресирування шимпанзе Нім Чим-скі в США написав перше слово

1998 — В обличчя Біла Гейтса в Брюс-селі поцілили тортом

2004 — Почала роботу соціальна мережа Facebook. Її заснував студент Гарвардського уні-

верситету Марк Цу-керберг

5 лютого1952 — Нью-Йорк

став першим містом світу, де почали ви-користовувати три-колірні світлофори

1958 — Під час військових навчань поблизу узбережжя Джорджії загублено водневу бомбу, яку знайти не вдалося досі

6 лютого1901 — У Па-

рижі на вокзалах з’явились перші гро-мадські телефони

1935 — У продаж вперше надійшла на-стільна гра «Моно-полія»

1971 — У ході прогулянки по Мі-сяцю американський астронавт Алан Ше-пард продемонстру-вав удар по м’ячику від гольфу

1985 — Компанія Microsoft оголосила про створення тек-стового процесора Word

7 лютого1889 — америка-

нець Герман Гол-леріт запатентував

першу електричну обчислювальну ма-шину

8 лютого1965 — у Британії

заборонили рекламу сигарет на телеба-ченні

9 лютого1863 — америка-

нець Елансон Крейґ запатентував вогне-гасник

1893 — відбувся перший у світі се-анс стриптизу (Па-риж, «Мулен Руж»). Арешт стриптизерки поліцією викликав заворушення в місті

В Коломиї появилися сотні селян і селянок з дооколичних сіл Вербіжа, Сопова, Оскре-сінець і Кійданча. На грудях вони несли великі картки з написами: «Не хочемо лучи-тися з Коломиєю». Як відомо, це місто хоче прилучити до себе дооколичні села, щоби побільшити свої доходи і ратуватись перед банкроцтвом. Інтересовані селяни з тим не годяться, бо ці злуки не будуть мати ніякої користи тільки більші податки.

ДІЛО 1937Де роблять ще гучні весілля?

В Самоборі в Югославії відбулась весільна забава для 500 гостей. Мали знаменитий апе-тит, бо з’їли 10 тисяч фунтів волового м’яса, 8 тисяч фунтів вепровини, 200 тучених інди-ків, 200 фунтів риби і 1000 фунтів хліба. При тім усім випили 3 тисячі літрів вина і тисячу літрів сливовиці.

Проти поширення Коломиї на села

Недавно займався тим питанням ХІ кон-грес університетських професорів і студен-тів у Брукселі. О.Лєклєрк боронив рівності жінок з мущинами. О.Рисіманс виказував, що жінка неспосібна до публичного життя: вона вимагає проводу й опіки, зберігаючи однак свою незалежність. Докторка Бруккер доказувала, що не всі університетські студії відповідають природі жінок, інакше затрачу-ється питомий жінці характер. Панна Стіль-мант є тої гадки, що жінці дуже відповідає займатися вихованням молоді (навчати), опікою над недужими й суспільною опікою. О.Лєклєрк ще раз на кінець забрав голос, кажучи, що покликання жінки це родинне життя.

НОВА ЗОРЯ 1933

НОВА ЗОРЯ 1933

Скажені коти

Скажені коти покусали в окрузі Монса у Франції багато осіб. До Інституту Пастера в Парижі привезли 24 осіб.

Кілька сот купців у Львові відбуло нараду. Зміст її просто розпачливий: зубожіла сус-пільність купує щораз менше, податки над-мірно тяжкі, екзекутори приходять що дня, купецький стан просто ломиться. Добивають його кооперативи, військові та шкільні крам-ниці, вулична продажа, державні монополі, величезні убезпечення і т.д.

Нарада купців

Ще в 1850 році не було в Америці ні од-ного воробця. У тому часі появилося багато гусениць, які робили великі шкоди. Тоді рі-шили спровадити з Европи воробців. Спер-шу перевезено сім пар воробців, але ті з не-відомої причини загинули. Щойно дальші транспорти були щасливі, воробці їхали без «офідавітів» «віз» пашпортів і сьогодні вони вже «натуралізовані» громадяни Америки.

Воробці були імігрантами

Праця жінок

Це були чудові шкільні канікули. Де-сять днів у палацах культури і клубах, у Палаці Спорту, на стадіоні «Динамо», в парках столиці весе-лилась дітвора біля новорічних ялинок.

Надовго запам’я-тають школярі свято ялинки в Московсько-му Кремлі. Незабутня зустріч дітей з Ми-китою Сергійовичем Хрущовим і Климен-том Єфремовичем Ворошиловим. Доро-гі гості разом з дітьми дивилися інтермедію, сфотографувалися з учасниками свята.

За дні шкільних канікул гостями Кремля були понад 200.000 дітей.

Підготував Леонід Паранчак

ВІЛЬНА УКРАЇНА

1960Закінчилося

свято ялинки в Кремлі

18 3 – 16 лютого 2012

Для львівських поціновувачів ка-ви настало свято. У будинку на площі Ринок, 10 – історич-ному палаці Любо-мирських – після ремонту та рекон-струкції почала пра-цювати найбільша в Україні книгарня-кав’ярня – «Львів-ська копальня кави», де усі охочі зможуть придбати якісну су-часну україномовну книгу та посмакува-ти унікальні сорти кави.

Здавалось би, ні-чого особливого в черговому закладі із туристичним кон-цептом немає. Та приваблює «копаль-ня кави», швидше за все, своєю уні-версальністю, адже як кав’ярень, так і книгарень у Львові вистачає, але поєд-нання того й іншого зустріти важко. Пер-шою несподіванкою для туристів, мабуть, стане велетенська кавомельна машина, яку через вітрину видно ще з вулиці. Та й до кави, яка вже стала своєрідним брендом Львова, тут особливе ставлення, але про це згодом. Ще одним приємним сюрпризом для при-їжджих гостей стане те, що література в книгарні виключно україномовна. Уні-кальним є і той факт, що частину книг виставлено на від-реставрованому сте-лажі, з якого колись

У Львові каву видобувають у шахтіпродавала книги дружина Івана Фран-ка – Ольга. І навіть приміщення книгар-ні стало більш про-сторим, ніж колишня книгарня, яка колись тут знаходилась.

«Ми цілком со-лідарні з позицією і міської влади, і громади про те, що у місцях, де були книги і надалі ма-ють бути книги. Це правильно. Тепер львів’яни і гості міста зможуть об-рати дійсно якісну та виключно украї-номовну літературу для себе чи своїх близьких – у ново-му відремонтованому за лі і в комфортних умовах, що дуже важливо, особливо для юних читачів. Переконаний, що «Львівська копальня кави» стане улюбле-ним місцем відпо-чинку поціновувачів як гарної книги, так і доброї кави», - на-голосив голова ради директорів Холдин-гу Емоцій «!ФЕСТ» Андрій ХУДО.

А от щодо самого кавового напою, то тим, кому захотіло-ся випити розчинної кави із пластикового стаканчика явно не сюди. Адже тутешнє кавове меню, оче-видно, розраховане на витончених гур-манів. Та все ж най-більшою атракцією для відвідувачів буде спуск у каво-ву шахту, де «видо-бувають» цей напій.

А для того, щоб по-вністю відчути ат-мосферу штольні, кожному відвідувачу видадуть по шахтар-ській касці з ліхта-риком. Але оскільки Львів – аж ніяк не назвеш шахтарським містом, то гірники в касках, з відбив-ними молотками і каменоломнями у підземеллях пала-цу Любомирських виглядають, м’яко кажучи, незвично. Проте, тутешні ка-вові шахтарі вірять у легенду, що поклади кави, які збереглись у старих львівських підвалах, утвори-лись від доісторич-них кавових кущів та дерев, які тут рос-ли ще до Льодовико-вого періоду.

Та насправді, каву привозять зі всього світу. Як запевнила Ольга КУЛИК, прес-секретар Холдингу емоцій «!ФЕСТ», у меню є мало не всі відомі сорти кави.

Зокрема, серед най-відоміших сортів, тут можна скушту-вати такі як: Мекси-ка альтура, Брази-лія жовтий Бурбон, Колумбія Ексельсо, Бразилія Сантос, Індія Парчмент PB, Індія Плантейшин PB, Індія Чері, Ні-карагуа SHG, Перу Фінка, Нікарагуа Марагоджип та інші. Проте, на поверх-ні копальні ці напої подають по-своєму. Як розповів один із працівників за каво-мельною машиною, із кави тут роблять купажі, тобто змішу-ють певні сорти. Що з цього виходить ко-жен може спробува-ти сам. Та й це ще не остання несподіван-ка, яку приготувала «копальня кави». Потішать гостей і самі назви зміша-них кавових напоїв в меню. Кава тут бу-ває «Бандерівська», «Жителям Донбаса», «Кава вечірня», «Ка-

ва ранкова», «Фран-ца Йосифа», «Кава, яку п’ють у Львові коли падає дощ», та «Надобраніч». Так, «ранковою кавою» тут називають сорт Мексика Альтура, а «Для закоханих» - це кава із Коста-Ріки. А от «Бандерівська» - це як не дивно - Ін-донезія Копі.Валерій ШМАКОВ

Всі види юридичних послуг

(спадкування, зе-мельні, житлові, май-

нові спори тощо).

Кваліфікована допомога, доступні

ціни.

м.Львів, вул.За-марстинівська, 85а,

1 поверх.тел. 032 252-32-97, моб. 096 957 02 27www.yurholding.com,

e-mail: lawholdyng@gmail.com

інформаційне партнерство

193 – 16 лютого 2012

20 3 – 16 лютого 2012