СЕКЦІЯ ТОВАРОЗНАВСТВА ТА ТОРГОВЕЛЬНОГО

ПІДПРИЄМНИЦТВА УКД 658.62

ВИЗНАЧЕННЯ СПОЖИВЧИХ ПЕРЕВАГ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ВІНІЛОВИХ

ШПАЛЕР

Л.О.Войтенко, ст.гр.МТК-061

Науковий керівник: д.т.н., професор кафедри Товарознавства та комерційної діяльності Дудла І.О.

Використання матеріалу для обробки стін – шпалер на сьогоднішній день є достатньо актуальним, хоча їх

виробництво за останні роки дещо скоротилося. Існує надзвичайно різноманітний асортимент шпалер, який може

задовольнити найвибагливішого покупця. Технологічний процес виробництва є дуже складним і для кожного виду

унікальним. Він впливає на ряд показників, які формують шпалери як товар. В першу чергу це показники якості.

Метою даної роботи є визначення споживчих переваг та показників якості вінілових шпалер марки С

різних виробників в лабораторних умовах та порівняння отриманих значень з нормативними шляхом їх

оцінювання. Із кількісних методів збору даних дуже часто використовують опитування та анкетування.

Під опитуванням розуміють метод збору інформації шляхом встановлення контактів з об’єктами дослідження.

В якості знаряддя дослідження методом опитування використовується анкета, яка представляє собою збірку запитань

які передбачають фіксацію відповідей. Опитування може бути в усній чи письмовій формі.

Анкетування проводиться для всіх споживачів незалежно від віку та соціального положення.

Анкета – це комплекс взаємопов’язаних запитань, на які опитуваний дає відповідь. Анкета є гнучким

інструментом опитування тому, що для отримання необхідної інформації можуть використовуватися запитання, які

відрізняються формою, формуванням, послідовністю.

В залежності від форми розрізняють два типи запитання: відкриті та закриті. Відкриті запитання мають форму,

яка дає для опитуваного повну свободу в формулюванні відповіді, а закриті – мають набір альтернативних відповідей,

з яких він повинен вибрати одну. Вся зібрана інформація обробляється і аналізується, на основі чого робляться

висновки. З метою вивчення попиту на продукцію виробництва ВАТ „КФТП‖ проводилося анкетування споживачів.

Під час анкетування було опитано 50 чоловік. Всі опитані – відвідувачі магазину, який пропонує споживачу

продукцію виробництва ВАТ ‖КФТП‖.

Серед опитаних покупців виявилося більше жінок, ніж чоловіків, а саме 39 (або 78%) і 11 (22%) осіб

відповідно. Це можна пояснити тим, що частіше жінки планують ремонти, підбирають шпалери, меблі і все інше.

Опитаними були люди різного віку: чотирнадцять чоловік віком 18-29 років, двадцять одна людина 30-39

років, вісім чоловік 40-49років, п’ять чоловік – 50-59 років, дві людини віком від 60 років .

Такий показник як рівень доходів впливає на купівельну спроможність споживачів і є вирішальним при виборі

шпалер.

Серед опитаних 10 % мають дохід до 800 грн., 70 % респондентів мають дохід 800-2000, 20 % з опитаних

мають дохід більше 2000 грн. За соціальним положенням коло опитаних має такий вигляд: 38 чоловік робітники, 13 –

службовці, 6 – військові, 2 – студенти. З них 38 відвідувачів – мешканці міста і 12 – мешканці з області.

Торгова марка виробника має важливе значення. При опитуванні покупців, було виявлено, що більшість з них

– 92% (46 чоловік) знайомі з торговою маркою „Слов`янські шпалери‖, і лише 8% незнайомі (4 респонденти).

Опитування відвідувачів магазину показало, що 50% (25 чоловік) прийшли до магазину з метою попереднього

ознайомлення з представленим асортиментом, з метою конкретної покупки до магазину завітали 44% опитаних (22

людини ), і тільки 6% (3 чоловіки) – без конкретної мети, з цікавості.

Більшість споживачів (88%) купують шпалери вітчизняного виробництва, і лише 12% цікавлять шпалери

зарубіжного виробництва.

Обираючи шпалери більшість споживачів 39% приділяють увагу відповідності моді, доступна ціна цікавить

30%, 26 % турбує якість товару, для 5 % важлива зручність при наклеюванні.

Обираючи шпалери, більшість споживачів віддають перевагу однокольоровим - 49%, 41% -

багатокольоровим, 10% - яскравим.

Переважна кількість споживачів – 55% змінюють шпалери більше, ніж через 3 роки, через три роки - 27%, 9%

- через два роки, 9 % клеять приміщення через рік. Респондентів, які б змінювали шпалери кожного року не було.

При опитуванні було встановлено, що 88% респондентів задовольняє якість шпалер, і незначний відсоток 12%

- не задовольняє.

Було виявлено, що 85% опитуваних вважають конкурентоспроможною торгову марку „Слов`янські шпалери‖,

і 15% не підтримують цієї думки .

При анкетуванні потенційних споживачів з’ясувалося, що 67% опитаних задоволені асортиментом шпалер у

магазинах нашого міста, 33% опитаних на це питання дали негативну відповідь.

Об’єктами даного дослідження є вінілові шпалери марки С таких виробників:

– зразок 1 – «VIP Class» ВАТ «Корюківська фабрика технічних паперів» (Україна);

– зразок 2 – «EcoVlies» ЗАТ « Московська шпалерна фабрика» (Росія);

– зразок 3 – «SunLight» «AS Creation» (Німеччина);

– зразок 4 – «Лаура» ВАТ «Гомільшпалери» (Білорусія).

Дослідження були проведені у випробувальному центрі ВАТ „КФТП‖, що акредитований в національній

Системі сертифікації УкрСЕПРО. Результати досліджень та випробувань занесені у „Журнал контролю якості

шпалер‖. Для визначення якості шпалер використано ГОСТ 6810 – 2002 (ЕН 233-89) «Обои. Технические условия».

Дослідження здійснювались за стандартними методами, що наведені нижче.

Спочатку проводилися дослідження органолептичних показників, таких як упаковка рулонів шпалер в

п/плівку, маркування, ширина і довжина полотна шпалер в рулон, розмір виступів по краях рулону. Дослідження

здійснювались згідно з ДСТУ ГОСТ 6810:2004.

Випробування стійкості до стирання проводилися відповідно до ГОСТ 6810-2004 на апараті ИКБ-4, що

здійснює обертально-поступальні рухи столика. Зразок кладеться на основу столика апарату і закріплюється

кришкою з прокладкою і продольним пазом, що визначає зону стирання зразка.

Визначення руйнівного зусилля у вологому стані (у машинному напрямку) проводилось відповідно до

ГОСТ 1325.7 на розривній машині РМБ 30-2А. Перед випробуванням зразки витримувались протягом 300+-5 с. у

ванночці з дистильованою водою (температура 23+-10С). За результат приймається значення, отримане у момент

розриву основи.

Визначення стійкості забарвлення до дії світла здійснювалось відповідно до ГОСТ 8702-88 на апараті

«Контраст». Випробування проводились при освітленні зразків – 180клк+-10%,

температурі в камері 25+-5 0С, відносній вологості робочої камери – 50+-5%. Оцінка стійкості забарвлення

визначалась візуальним порівнянням.

За результатами проведених досліджень можна зробити такі висновки:

– органолептичні показники вінілових шпалер марки С усіх виробників повністю відповідають вимогам

ДСТУ ГОСТ 6810:2004. Кожен рулон шпалер запакований у прозору полімерну термоусадкову плівку з повним

захистом торців рулону. Маркування чітке, доступне для споживача без порушення упаковки і містить всі необхідні

дані за НД. Ширина і довжина знаходиться у межах, допустимих НД. Виступів по краях рулону не виявлено на

жодному зразку.

– показники стійкості до стирання усіх досліджуваних зразків перевищують стандартне значення (не

менше 20 стирань). Найбільше випробувань витримав зразок 1 (29 стирань), найменше – зразок 4 (25 стирань).

– руйнівне зусилля всіх зразків шпалер у вологому стані задовольняє вимоги НД (не менше 6,0 Н).

Найвище середнє значення даного показника мав зразок 3 (30,4 Н.), найнижче зразок 2 – 30,0 Н.

– стійкість забарвлення до дії світла у зразків 1,2,4 становить 5 балів, зразок 3 отримав 6 балів, що

знаходиться у межах вимог стандарту (не менше : задовільна 4, добра 5, дуже добра 6, відмінна 7 балів).

Отже, за результатами опитування можна зробити висновок про те, що ТМ „Слов`янські шпалери‖ досить

відома. Більшість опитуваних цікавляться вітчизняними шпалерами, їх модою та доступною ціною. Основна більшість

респондентів задоволена якістю шпалер, але деякі вказували як недолік незручність наклеювання дуплексних шпалер.

Більшість опитаних задоволені асортиментом магазину, інша частина вказує на неможливість вибору через

недостатньо широкий асортимент.

За результатами дослідження показників якості шпалер марки С різних виробників у лабораторних умовах

встановлено, що всі перелічені зразки відповідають вимогам нормативної документації, що свідчить про високу

якість виробленої продукції.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Старостіна А.О., Зрульов О.В. ―Основи маркетингу‖. Навчальний посібник. - К., 1998 Р. – 97 С.

2. ―Національний стандарт України. Шпалери. Технічні умови (ГОСТ 6810-2002(ЕН 233-89), IDT), ДСТУ

ГОСТ 6810:2004 (ЕН 233-89)‖;

3. Технічні умови ТУ 00278876-048-99 „Виробництво вінілових шпалер‖;

4. Технологічний регламент № 102 „Виробництво вінілових шпалер‖, 1999;

УДК 620.22.006.83

РОЗРОБКА БАЛЬНОЇ ШКАЛИ ОЦІНКИ ЯКОСТІ ЗВАРНИХ ВИРОБІВ

ЗА ДОПОМОГОЮ СТАТИСТИЧНОГО ПЛАНУВАННЯ ЕКСПЕРИМЕНТУ

Ганєєва Т.В., аспірант кафедри товарознавства та комерційної діяльності

Науковий керівник: доктор техн. наук, професор кафедри товарознавства та комерційної діяльності, Дудла І.О.

Якість визначає сукупність властивостей виробу, що зумовлюють його здатність до експлуатації. При

виготовленні товарів часто для нероз’ємного з’єднання деталей використовується зварювання. Під якістю

зварного з’єднання у більшості випадків розуміють достатню його міцність.

У сучасній промисловості велика увага приділяється високопродуктивному, легкоавтоматизованому

контактному зварюванню, що забезпечує стабільну якість та високу ефективність. Контактне зварювання,

запропоноване в 1882 році М.М. Бенардосом, широко застосовується в автомобільній, авіаційній і електронній

промисловості, виробництві побутових приладів і т. ін. [4].

При оцінці якості виробу товарознавцем пріоритетними є неруйнівні методи оцінки якості. Тому виникає

необхідність розробки бальної шкали оцінки якості точкового зварного з’єднання. Створення такої шкали

можливе при статистичній обробці даних та побудуванні на їх основі математичної моделі залежності якості

зварного з’єднання від режимів процесу зварювання.

Найбільш ефективним та доступним методом математичного описання процесів обробки металів тиском

є статистичне планування експерименту [1]. Це поняття включає:

– розгляд процесів, що досліджуються, з позицій статистичного, вірогіднісного характеру;

– використання статистичних методів для аналізу раніше отриманої інформації;

– використання статистичних методів при плануванні власних дослідів;

– використання математичної статистики для аналізу дослідних даних і отримання математичного

описання отриманих результатів;

– використання статистичних методів для перевірки та уточнення моделей, що спираються на ―механізм‖

явищ.

Практичними перевагами статистичного планування експерименту є:

– прагнення до зменшення загальної кількості дослідів;

– одночасне варіювання всіма або більшістю змінних (факторів);

– доповнення інтуїції експериментатора формалізованими математичними операціями на всіх або

більшості етапів дослідження;

– наявність чіткої і обґрунтованої стратегії експерименту;

– економія часу та витрат на дослідження.

З літературних даних [4] відомо, що такі дефекти точкового зварювання, як непровар і малий діаметр

ядра та надмірні вм’ятини пов’язані із параметрами режиму зварювання: зварювальний струм (Iзв), тривалість

зварювання (τзв) та діаметр електроду (dе,). Так, у першому випадку дефект непровар викликаний великим

діаметром електроду та малими струмом і часом зварювання; у другому (надмірні вм’ятини) – малим діаметром

електроду, підвищеними струмом та часом зварювання. Зазначені дефекти виявляються без руйнування зразку і

можуть бути виміряні. Таким чином, експерт має можливість при проведенні зовнішнього огляду кількісно

описати такі дефекти.

Міцність зварного з’єднання значною мірою залежить від площі з’єднання. Для точкового зварювання

площа з’єднання деталей – це площа ядра зварної точки. Якість точки оцінюють зусиллям зрізу, відношенням

зусилля відриву до зусилля зрізу, діаметром ядра зварної точки та іншими показниками. Найбільш часто

міцність зварної точки пов’язують із діаметром її ядра [4].

Розміри ядра зварної точки можливо регулювати зміною зварювального струму, часом зварювання та

зусиллям зварювання. Зі збільшенням зварювального струму росте діаметр ядра зварної точки, однак при

заданих значеннях часу зварювання та зусиллі зварювання існує критичне значення зварювального струму, при

якому відбувається виплеск. При незмінних значеннях струму і зусилля зварювання таким же чином впливає

збільшення часу зварювання. Зі збільшенням зусилля та незмінними струмом і часом зварювання діаметр ядра

зменшується [4].

За даними [4] між діаметром вм’ятини та діаметром ядра зварної точки існує співвідношення. На підставі

літературних даних можна зробити висновок, що оцінити якість зварної точки без руйнування можливо

вимірюванням діаметра вм’ятини.

Метою нашої роботи є дослідження впливу параметрів зварювання на міцність зварного з’єднання у

виробі, що виконане точковим електроконтактним зварюванням, та залежності його міцності від діаметру

вм’ятини, а також розробка бальної шкали товарознавчої оцінки якості для цього з’єднання.

Було розглянуто точкове електроконтактне зварювання алюмінієвої фольги товщиною 0,115 мм.

Зварювання виконувалось на конденсаторній машині контактного зварювання ТКМ-7. Машина дозволяє

регулювати заряд конденсаторів та зусилля стискання деталей. При підготовці зразків до зварювання їх

поверхню механічно очищали шліфувальним папером та для видалення тугоплавкого окислу алюмінію

обробляли розчином гідроксиду натрію.

Зусилля зрізу визначали за допомогою розривної машини РТ-250.

На основі отриманих даних побудували графіки залежності міцності на зріз зварної точки від зусилля

стискання та заряду конденсаторів.

При недостатньому зусиллі стискання ущільнююче кільце не в змозі утримати рідкий метал ядра і

відбувається внутрішній виплеск металу. Проведені експерименти підтверджують літературні дані, що при

зменшенні зусилля стискання спостерігається зниження міцності зварного з’єднання. Також при проведенні

дослідів з більшим зусиллям стискання спостерігалось продавлювання електродами зони контакту та вирив

металу.

Недостатня сила зварювального струму призводить до непровару, а при перевищенні критичного

значення – до прожогу. Отримана залежність діаметру вм’ятини від заряду конденсаторів при зусиллі

стискання 21 Н має падіння при значенні заряду конденсаторів 155 мкФ, це обумовлено зменшенням площі

контакту зразків за рахунок прожогу. Таким чином експериментально підтверджені літературні дані.

Тобто існують оптимальні параметри режимів зварювання, що дозволяють отримати якісне з’єднання

деталей у виріб. При цьому утворюється вм’ятина діаметром у визначених межах. З’ясувати оптимальні

параметри та межі діаметру вм’ятини допомагає статистичне планування.

На підставі експериментально отриманих даних було побудовано дві математичні моделі [1, 2, 3], які

представляють залежність відгуків (міцність зварного з’єднання і діаметру вм’ятини) від факторів (зусилля

стискання та заряд конденсаторів). Розраховані коефіцієнти впливу. Отримані два математичні рівняння, що

відображують вплив факторів (зусилля стискання та заряду конденсаторів) на відгуки (міцність зварного

з’єднання (1) і діаметр вм’ятини (2)):

g a b( ) b0 b1

a 24

3b2

b 115

40b1 k a b( )

(1)

f a b( ) bf0 bf1

a 24

3bf2

b 115

40bf12 k a b( )

(2)

Залежності зображують площини, розміщення яких вказує на подібність цих залежностей. Таким чином,

експериментально підтверджена можливість орієнтовного визначення міцності точкового зварного з’єднання

[4, 5] вимірюванням діаметру вм’ятини.

На підставі отриманих даних побудована бальна шкала оцінки якості зварного з’єднання алюмінію

товщиною 0,115 мм в залежності від діаметру вм’ятини.

В ході роботи:

отримане практичне підтвердження залежності міцності зварного з’єднання, що виконане точковим

електроконтактним зварюванням, від параметрів режиму зварювання (зусилля стискання деталей та

заряду конденсаторів);

зображена на практичних результатах залежність міцності з’єднання від діаметру вм’ятини;

на основі отриманих даних побудовано дві математичні моделі, які представляють залежність відгуків

(міцність зварного з’єднання і діаметру вм’ятини) від факторів (зусилля стискання та заряд

конденсаторів);

на основі математичної моделі розроблено бальну шкалу товарознавчої оцінки якості зварного з’єднання,

отриманого точковим електроконтактним зварюванням.

Література

1. Мастеров В.А. Практика статистического планирования эксперимента в технологии биметаллов /

Мастеров В.А. – М.: Металлургия, 1974. – 160 с.

2. Налимов В.В. Теория эксперимента / Налимов В.В. – М.: Наука, 1971. – 208 с.

3. Калмыкова Т.Ф. Методические рекомендации по планированию эксперимента в товароведении /

Т.Ф. Калмыкова, В.Е. Сыцко, А.А. Цветкова – М.: Центральный учебно-методический кабинет, 1984. – 82 с.

4. Кабанов Н.С. Сварка на контактных машинах / Кабанов Н.С. – М.: Высш. Шк., 1979. – 215 с.

5. Орлов Б.Д. Технология и оборудование контактной сварки / Б.Д. Орлов, Ю.В. Дмитриев, А.А. Чакалев – М.:

Машиностроение, 1975. – 536 с.

УДК 658.628:65.012.16

ПОРІВНЯЛЬНА ТОВАРОЗНАВЧА ЕКСПЕРТИЗА ТАРІЛОК ПІДСТАВНИХ ФАРФОРОВИХ

ВІТЧИЗНЯНОГО ТА ІНОЗЕМНОГО ВИРОБНИЦТВ НА МАТЕРІАЛАХ МАГАЗИНУ «ПОСУДНА

ЛАВКА»

А.І. Диль, студ. гр. ТК-061

Науковий керівник: старший викладач кафедри товарознавства та торговельного підприємництва,

Гаценко С.В.

Товарознавча експертиза є одним з обов’язкових і важливих видів експертизи, особливо при встановленні

якості товару. Тут об’єктами експертизи можуть виступати як самий товар, так і сировина, що використовується

для його виготовлення, технологія виробництва, паковання, маркування, транспортування, зберігання та

безпосередня реалізація. [5]

Метою дослідження є порівняльна експертиза посуду вітчизняного та іноземного виробництв на

матеріалах магазину «Посудна лавка». За об’єкт товарознавчої експертизи було вибрано тарілки підставні

іноземного та вітчизняного виробництв.

Зразок № 1

Група керамічні побутові товари, підгрупа посуд, тарілка підставна «Соняшник» TM Royal Ceramics

England виробництва Китай. За призначенням: посуд столовий для подачі та приймання їжі. Декорування:

літографічною та зсувною деколлю розміщено букетом (2 лепки). Спосіб виробництва: пластичне формування.

Форма проста кругла плоска на піддоні. Діаметр: 230 мм, висота: 23 мм. [4]

Товарознавча експертиза зразків посуду проходила поетапно: перевірка паковання, перевірка маркування

та перевірка органолептичних показників.

Паковання зразку №1 відповідає вимогам ГОСТ 25564-82 «Посуда фарфоровая и фаянсовая. Упаковка,

транспортирование и хранение». Маркування не повне, оскільки відсутня будь-яка інформація окрім зазначеного

логотипу виробника на тильній стороні виробу. [1]

За результатами органолептичної оцінки зразок фарфорового посуду відповідає таким вимогам: лінійні

розміри становлять: діаметр: 230 мм, висота: 23 мм; виріб стійкий на горизонтальній поверхні; суцільно вкритий

прозорою глазур’ю; трафарет та деколь як літографічна, так і зсувна - чіткі, але наявні незначні малопомітні

складки деколі. Виріб було перевірено на наявність таких дефектів: матовість глазурі, плішина, мушка, скол

зашліфований чи за глазурований, розрив декору, вільний від глазурі край, прищ, задувка. Всі недопустимі

дефекти відсутні. Колір білий з помітним голубувато-сіруватим відтінком, не прозорий. [2], [3]

Висновок експертизи: за результатами експертизи тарілка фарфорова підставна «Соняшник» іноземного

виробництва відповідає вимогам ГОСТ 28390-89 «Изделия фарфорове. Технические условия». За показниками

якості виріб можна віднести до 1-го сорту.

Зразок № 2.

Група керамічні побутові товари, підгрупа посуд, тарілка фарфорова плоска «Гладіолус» ТОВ

«Дружковський фарфоровий завод», Україна. За призначенням: посуд столовий для подачі та приймання їжі.

Декорування: деколь літографічна розміщена букетом – два лепки, по борту відводка. Спосіб виробництва:

пластичне формування. Форма проста кругла, край фігурний, на піддоні. Діаметр: 240 мм, висота: 30 мм. [4]

Паковання зразку №2 відповідає вимогам ГОСТ 25564-82 «Посуда фарфоровая и фаянсовая. Упаковка,

транспортирование и хранение». Маркування повне із зазначенням сорту на тильній стороні виробу

штемпелюванням керамічною фарбою. [1]

За результатами органолептичної оцінки зразок фарфорового посуду відповідає таким вимогам: лінійні

розміри становлять: діаметр: 240 мм, висота: 30 мм; виріб стійкий на горизонтальній поверхні; виріб суцільно

вкритий прозорою глазур’ю. Також, зразок у виробі було виявлено такі дефекти, як: мушки, скол за глазурований,

розрив декору, засмічення підглазурне, що не царапає, наколи – в кількості і розмірах, що відповідають вимогам

стандарту ГОСТ 28390-89 «Изделия фарфорове. Технические условия» щодо 2го сорту. [2], [3]

Висновок експертизи: за результатами експертизи тарілка фарфорова підставна «Гладіолус»

вітчизняного виробництва відповідає вимогам ГОСТ 28390-89 «Изделия фарфорове. Технические условия» для

2го сорту.

Отже, в результаті проведення товарознавчої експертизи було встановлено, що зразок № 1 (тарілка

підставна «Соняшник» TM Royal Ceramics England виробництва Китай) і зразок № 2 (тарілка підставна

«Гладіолус», ТОВ «Дружковський фарфоровий завод», Україна) відповідають вимогам ГОСТ 28390-89 «Изделия

фарфоровые. Технические условия» і визнані товарами 1го і 2го сорту відповідно.

Література

1. Посуда фарфоровая и фаянсовая. Упаковка, транспортирование и хранение: ГОСТ 25564-82. –

[Действует с 01.01.84]. – М.: Государственный комитет СССР по стандартам, 1984. – 6 с.

2. Изделия фарфоровые. Технические условия: ГОСТ 29390-89. – [Действует с 01.01.91]. – М.:

Государственный комитет СССР по управлению качеством продукции и стандартам, 1991. – 13 с.

3. Посуд фарфоровий і фаянсовий. Дефекти. Терміни та визначення: ДСТУ 2085-92. – [Чинний від

01.07.93]. – К.: Держстандарт України, 1993. – 9 с.

4. Товарознавство непродовольчих товарів. Частина 1. Підручник / (Л.Г. Войнаш, І.О. Дудла, Д.І.

Козьмич, Н.В. Павловська, М.В. Приходько); за ред. Л.Г. Войнаш. – К.: НМЦ "Укоопосвіта", 2004. - 436 с.

5. Шепелев А.Ф. Товароведение и экспертиза силикатных и строительных товаров: Учебное пособие –

Ростов н/Д.: Изд. центр «МарТ», 2002. – 196 с.

УДК 664.68

СТАН РИНКУ ТА АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА БОРОШНЯНИХ КОНДИТЕРСЬКИХ ВИРОБІВ В

УКРАЇНІ

Т.П. Колісник, студент групи ТК-061

Науковий керівник: кандидат технічних наук, доцент кафедри товарознавства та комерційної діяльності

Денисенко Т.М.

Чернігівський державний технологічний університет

Ринок продуктів харчування відрізняється від інших найбільшою стабільністю попиту. Споживачами

ринку продуктових товарів є усі без винятку мешканці нашої планети. Але ринок кондитерських виробів –

дещо специфічний. Печиво та цукерки – ласощі, а не їжа, тож їх продажі залежать від купівельної

спроможності населення.

Проте, кондитерські вироби є традиційно популярними в Україні. При рівні споживання 7,4 кг на душу

населення в рік, Україна є 8-ою у світі за споживанням кондитерських виробів. Тому, стабільно високий попит

на цю продукцію та достатня забезпеченість власними сировинними ресурсами сприяли розвитку

кондитерської галузі в Україні. Разом із цим, варто зазначити, що динамічне зростання цієї галузі в Україні

після розпаду СРСР почалося лише з 1994 року, коли на вітчизняному ринку почали з’являтися світові гравці,

першим з яких був Kraft Foods, за ним ішли Mars, Nestle та Suchard. До цього, галузь протягом 3 років

переживала занепад: після розпаду планової економіки припинилось постачання імпортної сировини, а саме

какао та какао продуктів, горіхів, ароматизаторів та пакувальних матеріалів. У результаті, виробники змушені

були замінити какао менш якісним матеріалом – цикорієм, наслідком чого стало загальне зниження якості

виробленої продукції.

Однак, протягом останніх років ситуація докорінно змінилася за рахунок активізації внутрішніх

інвесторів, які долучилися до приватизації наявних в Україні кондитерських фабрик, після чого активно

оновлювали основні фонди придбаних підприємств. Зараз на території країни працює близько 800

кондитерських підприємств, а деякі українські компанії навіть володіють фабриками за кордоном, зокрема, в

Росії. При цьому п'ять компаній-лідерів ринку займають більше 60% в структурі національного

виробництва [1].

Український ринок кондитерських виробів є одним з найрозвиненіших у вітчизняній харчовій

промисловості, який на сьогоднішній день пройшов етап кількісного зростання і вступив у фазу якісного

вдосконалення продукції. Він характеризується широким номенклатурним рядом товарів, які традиційно

об'єднують у три групи: борошняні кондитерські вироби (торти, солодке печиво, вафлі, пряники, рулети, кекси

тощо); шоколадні вироби, що містять какао (шоколад, шоколадні цукерки тощо); цукристі вироби без какао

(карамель, мармелад, желе, зефір та інші).

Слід зазначити, що найбільшим попитом на ринку України стали користуватися борошняні

кондитерські вироби, що пояснюється впливом кризових аспектів на території України, які продовжуються до

теперішнього часу, що призвело до зростання безробіття, скорочення робочих місць і зниження рівня доходів

населення. Таким чином, збільшення сегменту борошняних кондитерських виробів в 2010 році підтверджує

доступність цього сегмента для найширших верств населення.

Борошняні кондитерські вироби займають значну частку в загальному обсязі виробництва

кондитерської продукції і представлені широким асортиментом. Вони можуть задовольняти різноманітні

потреби споживачів. Більшість з них характеризується привабливим зовнішнім виглядом, достатньо високою

енергетичною цінністю, крім вуглеводів та жирів, містять також білки. Випуск борошняних кондитерських

виробів організований на кондитерських фабриках, в кондитерських цехах хлібопекарної промисловості.

Залежно від набору сировини і особливостей технологічного процесу виділяють печиво, крекери, галети,

пряники, вафлі, тістечка, торти, кекси, рулети, ромові баби.

Отже, що стосується ринку борошняних кондитерських виробів, то він має великий потенціал для

українських виробників, тому що тепер така продукція посідає перше місце щодо продажу серед кондитерської

продукції усіх видів. Завдяки стабільному попиту у споживачів тортів і тістечок, печива і вафель, кексів і

рулетів, їхнє споживання, і відповідно виробництво, у цілому по Україні збільшується.

Зростання виробництва борошняних кондитерських виробів порівняно з 2009 роком становило більш

ніж 200%. Велика частина продажів припадає на дешеву вагову продукцію, але при цьому виробники

працюють над розширенням асортименту й у більш дорогих сегментах. Найбільші підприємства, такі як "Київ-

Конті", "Roshen", АВК, "Бісквіт-шоколад", "Світ солодощів", "Лагода", "Житомирські ласощі",

"Полтавакондитер", виготовляють 55,5% борошняних кондитерських виробів. Основна частина виробленої в

країні продукції споживається на внутрішньому ринку (84%), частка експорту становить 16% [2].

За результатами роботи кондитерскої галузі України за 2010 рік, потужності виробництва цих виробів

розподіляються досить рівномірно, але найбільш високий їхній рівень зосереджений у Донецькій, Київській,

Черкаській і Харківській областях, на території яких діють такі великі компанії як корпорація "Roshen "

(м. Київ), група "КОНТІ" (м. Донецьк), компанія "АВК" (м. Київ), корпорація "Бісквіт-Шоколад" (м. Харків),

ЗАТ "Житомирські ласощі" (м. Київ), ВАТ "Полтавакондитер" (м. Полтава), які в сукупності займають

більше 65% ринку [3].

Маркетингова політика багатьох провідних виробників печива і вафель, і насамперед – "Київ-Конті",

корпорації "Roshen", "Світ Ласощів", "Житомирські ласощі", корпорації "Бісквіт - Шоколад", "Лагода",

Львівської кондитерської фабрики "Світоч" – зорієнтована не тільки на постачання в країни СНД, але також на

окремі ринки Європи і США. Тому у нашій країні дуже швидко розвивається продукція середнього і

преміального цінових сегментів.

Печиво має найбільший сегмент ринку за обсягами продажу борошняних кондитерських виробів, який

є найбільш динамічним у кондитерській галузі за останні роки. За оцінками операторів ринку, лідерами з

виробництва печива є такі компанії: ЗАТ "Київ-Конті" (23%), корпорація "Roshen" (15%), корпорація "АВК"

(10%), ТОВ "Світ ласощів" (6%) і ВАТ "Полтавакондитер" (6%), КФ "Лагода" (5%), корпорація "Бісквіт-

Шоколад" (5%), ЗАТ "Житомирські ласощі" (3%).

Виробництво вафель, на відміну від сегмента печива, відзначено більш високим ступенем концентрації

потужностей в межах невеликої групи виробників. У 2010 році близько 70% вафель вироблялося в Донецькій

(25%), Черкаської (21%), Харківської (9%), Дніпропетровській (7%) і Житомирській (7%) областях.

Досить динамічно розвивається пряниковий ринок, а також ринок крекерів. Основні потужності з

виробництва пряників у 2010 році було зосереджено на підприємствах Чернігівської, Сумської, Полтавської,

Дніпропетровської та Луганської областей, що становило приблизно 18,3 тис. т продукції (близько 52%)

загальгалузевого виробництва (35 тис.т.) [4].

Найчастіше більша частина борошняної кондитерської продукції розподіляється в регіоні знаходження

самого підприємства. Відбувається це не стільки через проблеми перевезень, скільки з-за труднощів, пов'язаних

з реалізацією продукції не на своїй території.

Основна боротьба за перші місця на ринку борошняних кондитерських виробів йде між гравцями цього

сегмента ринку. І основні зусилля спрямовуються на витіснення з магазинних полиць шоколаду і шоколадних

цукерок, а також солодкої молочної продукції (морозива і тортів-морозива), які претендують на місце

борошняних кондитерких виробів вже навіть і в період свят, стаючи серйозними конкурентами. На сучасному

етапі акцент ставиться на якість продукції та інвестування коштів на оновлення виробництва, освоєння нових

видів продукції. Вже через 1-2 роки чекаєся закінчення відносного затишшя на ринку борошняних

кондитерських виробів, коли відбудеться перерозподіл ринка на користь десятка великих виробників, здатних

потіснити дрібних. Тим не менш, ринок борошняних кондитерських виробів з кожним роком стає усе

цікавішим для виробників. Адже поріг входження на цей ринок залишається відносно невисоким. Технологія їх

виробництва в порівнянні, з тими ж шоколадними цукерками проста, і щоб відкрити виробництво, достатньо

кількох сотень тисяч євро.

Частка фасованої борошняної кондитерської продукції поступово збільшується, що пов'язано із

зростанням добробуту споживачів і розвитком роздрібної торгівлі. Деякі великі виробники повністю

відмовилися від виробництва вагового печива. Порівняно новою тенденцією виробників кондитерських виробів

є освоєння нових ніш і категорій продукції: великі підприємства замислюються про освоєння ніші елітних

борошняних виробів. На сьогоднішній день ця ніша зайнята в основному імпортною продукцією, і її ємність не

перевищує 1% ринку. Але якщо такі вироби почнуть випускати вітчизняні підприємства, у них є шанс

розширити ємність сегмента, оскільки ціни на українську елітну випічку будуть нижчими, і в свою чергу

зможуть потіснити на вітчизняному ринку імпортерів і в цьому сегменті.

Також динамічно збільшується ринок борошняних кондитерських виробів, призначених для здорового

харчування. На сьогоднішній день все більша кількість людей хочуть зробити свій раціон більш здоровим, з

великим вмістом корисних речовин та вітамінів. Використання в виробництві борошняних кондитерських

виробів функціональних речовин збагачує виріб, робить його поживним та корисним, заповнює необхідні

організму мікроелементи і речовини при одночасному зниженні енергетичної цінності продукту.

Вважається, що галузь буде розвиватися в направленні розширення пропозиції «корисних» продуктів.

Можна також очікувати новинок в сумісних товарних категоріях – «цукерка-печиво», «вафля-карамель»,

«зефір-печиво-цукерка» і тому подібні.

Отже, основними сегментами ринку кондитерських виробів за товарними групами в 2010 році і

минулому періоді 2009 року були шоколадні, цукристі та борошняні вироби. Але за цей період найбільшого

розвитку отримав саме сегмент борошняних кондитерських виробів – як найдоступніший за цінами для

широких верств населення (37% загального виробництва), що пояснюється як зростаючим попитом, так і

впливом фінансової кризи. У звя'зку з цим вивченню цього сегменту потрібно приділити першочергову увагу з

метою значного розширення його асортименту, поліпшення якості, зовнішнього оформлення та введення

розумної цінової політики.

Література:

1. Стрельникова Д.А. Сегментация украинского рынка кондитерських изделий. // Економіка та

держава. – 2010. № 3. – 69-71.

2.Конд-удар. Кондитерский рынок // Бизнес – 2010. – №31. – с.72-74.

3.Аналіз розвитку ринку борошняних кондитерських виробів в Україні. Офіційний сайт. – Режим

доступу: htt: // www.nbuv.gov.ua.

4. Огляд ринку борошняних кондитерських виробів. – Офіцфйний сайт. – Режим доступу:

htt://www.lisovakazka.com.ua.

УДК 339.138:167

МАРКЕТИНГОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ЛЬНЯНОЇ ПРОДУКЦІЇ

ПОТРЕБАМ СПОЖИВАЧІВ

А.М. Коробка, аспірантка кафедри товарознавства та комерційної діяльності

Чернігівський державний технологічний університет

Науковий керівник: д.т.н., проф. кафедри товарознавства та комерційної діяльності Дудла І.О.

Льняні тканини користуються попитом у населення, їх використовують у багатьох галузях народного

господарства, так як вони мають значні експлуатаційні властивості.

Починаючи з 30-х років ХХ століття льонарство та льонопереробна промисловість в Україні набула

найбільшого розвитку (почали будувати льонозаводи, льонопрядивні та льоноткацькі підприємства).

Найбільших результатів розвиток льонарства досягнув у 70-80 роки.

Враховуючи цінні властивості льоноволокна, такі як міцність, зносостійкість, повітропроникність,

швидке вбирання вологи та її випаровування, гігієнічність та інші, вчені різних країн у період 30-80 рр. ХХ ст.

розробили широкий асортимент льняних тканин та технології їх виготовлення. З льоноволокна почали

виготовляти побутові тканини: постільну білизну, тканини для костюмів, суконь, сорочок, підкладок,

декоративні інтер'єрні тканини, ковдри, текстильні шпалери та інші; технічні тканини: брезенти, тканини для

вітрил; тарні та пакувальні тканини та інші. Розширилися сфери застосування тканин. В усьому світі

проявляється великий інтерес до виробів з натуральних волокон льону, які в порівнянні з синтетичними більш

гігієнічні, приємні, не мають протипоказань для здоров'я та відчуттів людини.

Льоноволокно почали використовувати для виготовлення різноманітних медичних виробів:

гігроскопічної вати, перев'язувальних засобів, предметів жіночої гігієни, медичних серветок, еластичних бинтів

та багато інших. З льоноволокна виробляють кручені вироби - шпагат, канати, тощо, прокладні, тепло- та

звукоізоляційні матеріали, пожежні рукави.

Стійкий попит на льняне волокно сформувався в автомобільній промисловості. Заміна пластиків -

поліуретану, поліпропілену в автомобілі більш легкими луб'яними волокнами дозволяє суттєво знизити вагу

машини. Натуральне волокно застосовують у своєму виробництві такі фірми як BMV, Audi, Opel, Nissan,

Volvo, Ford та інші.

У зв’язку з тенденцією насичення сучасного ринку текстильної промисловості виробами із синтетичних

матеріалів актуальним є питання щодо сприяння становлення стабільності попиту на льняну продукцію, а

також необхідність визначення найбільш вагомих показників якості різних груп льняних виробів для

вітчизняних споживачів.

З метою визначення переваг споживачів при виборі льняної продукції було проведено соціологічне

опитування серед її користувачів. Так як найбільшим попитом користуються групи білизняних, платтяно-

костюмних та поштучних льняних виробів, то і відповідно опитування проводилося по даним групам продукції.

При виборі респондентів усвідомлено допущено гендерне зміщення до переваги жінок, ґрунтуючись на

їх більшій обізнаності про наявність льняних виробів в домашньому господарстві та про їх якісні

характеристики. По віковій категорії серед респондентів найбільшу частку складали жінки віком 18 – 27 років

(55%), а також 28 – 35 (36%).

Для споживачів надавалася можливість вказати найбільш вагомі, на їх думку, показники якості для

кожної групи льняних виробів.

В результаті проведеного соціологічного опитування отримані результати свідчать, що для більшості

респондентів для групи білизняних льняних тканин показники призначення відповідають вимогам, при цьому

показник довговічності являється несуттєвим для 27% опитаних, а показник незминаємості не відповідає для

36%. Серед естетичних показників не суттєвими виявилися показники художньо-колористичного оформлення

(45%), а не відповідає вимогам споживачів показник білизни (55%).

Вагому частку серед асортименту льняних виробів представляє платтяно-костюмна група. Значну увагу

льняним тканинам приділяють сучасні дизайнери при пошиві чоловічих костюмів для показів мод і, відповідно,

для задоволення потреб клієнтів.

За оцінкою респондентів не відповідають потребам показники призначення платтяно-костюмних

виробів – зміна розмірів після мокрої та теплової обробки (для 55% респондентів) та незминаємість (для 36%).

Не суттєвим являється показник довговічності, що можна аргументувати моральним старінням виробів, а

також зміною моди, що відповідно вимагає зміни гардеробу.

Серед ергономічних показників всі відповідають вимогам респондентів, а саме гігроскопічність,

повітропроникність, нешкідливість, теплозахист.

Естетичні показники в середньому задовольняють вимоги споживачів на 80%.

Значну частку серед асортименту льняних виробів складають штучні. Так, значним попитом

користуються льняні серветки та рушники. При святковому сервіруванні столу наявність льняних серветок

свідчить про вишуканий смак господині та підвищує загальний естетичний вигляд інтер’єру. Льняний рушник

являється незамінним атрибутом шлюбних церемоній. А льняні гардини здавна користувалися значним

попитом, і дана тенденція залишилася актуальною і на сьогодні.

По показникам призначення для споживача було запропоновано оцінити наступні показники – стійкість

фарбування, зміна розмірів після мокрих та теплових обробок, стійкість до дії миючих засобів, незминаємість

та довговічність. За оцінкою споживачів всі показники в значній мірі відповідають вимогам, окрім

незминаємості та зміни розмірів після мокрих та теплових обробок (не відповідає на 36%)

Не суттєвими для споживачів серед естетичних, економічних, ергономічних показників є

гігроскопічність, повітропроникність, відповідність моді, а також вартість експлуатації. Відповідають вимогам

споживачів в найвищій мірі – нешкідливість, художньо-колористичне оформлення та ціна.

З метою визначення коефіцієнтів вагомості для льняних виробів білизняних, платтяно-костюмних та

поштучних проведено анкетне опитування експертів.

Згідно балів, проставлених експертами, маємо змогу виділити наступне ранжування коефіцієнтів

вагомості показників якості льняних виробів:

1. Ергономічні показники – 0,325.

2. Естетичні показники – 0,205.

3. Економічні показники – 0,13.

4. Показники призначення – 0,12.

5. Показники надійності – 0,11.

6. Показники безпеки – 0,11.

З групи ергономічних показників найвищий коефіцієнт вагомості складає 0,31 для гігроскопічних та

гігієнічних показників, а найнижчий – для показника електризуємості (0,17).

Експертами виділено найвищі коефіцієнти серед естетичних показників – відповідність моді (0,31),

художньо-колористичне оформлення (0,2) та фактура поверхні (0,16).

Серед економічних показників – в рівних пропорціях розділилися показники ціни та вартості

експлуатації.

Коефіцієнти вагомості показників призначення складають:

- стійкість до стирання – 0,3;

- ступінь стійкості фарбування - 0,17;

- зміна лінійних розмірів після вологих та теплових обробок – 0,17;

- міцність при розтягуванні – 0,21;

- пілінгуємість – 0,15.

Таким чином, враховуючи результати проведеного анкетування споживачів і експертів можна зробити

наступні висновки:

- для групи білизняних льняних виробів найбільш вагомими (на думку споживачів) є показники стійкості

фарбування, нешкідливість, відповідність призначенню та ціні;

- найвищу вагомість для споживачів в групі платтяно-костюмних виробів складають показники –

стійкість до стирання, нешкідливість, ціна;

- найбільш ваговимими для групи штучних льняних виробів за оцінкою споживачів виявилися наступні

показники - незминаємість, білизна, відповідність призначенню;

- найвищий коефіцієнт вагомості склав 0,325 для ергономічних показників, а найнижчий для показників

надійності і показників безпеки – по 0,11.

Література

1. Дудла І.О. Товарознавчі аспекти маркетингу. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. –

224 с.

2. Кругла Н.А. Історія розвитку льонарства в Україні (друга половина ХІХ – ХХ століття): автореф. дис. на

здобуття наук. ступеня канд. іст. наук : спец. 07.00.07 ‖Історія науки і техніки‖ / Н.А. Кругла. – К., 2002. – 20 с. 3. Мельник А.І. Товарознавча оцінка лляних тканин для столової білизни: автореф. дис. на здобуття наук.

ступеня канд. техн. наук : спец. 05.19.08 «Товарознавство промислових товарів»/ А.І. Мельник . – К, 2006. –

20 с.

4. Москаленко А.М., Москаленко В.А. Історико-економічні аспекти розвитку вітчизняного льоновиробництва //

Економіка АПК. – 2007. – №6.- С. 41-46

УДК 339.146

КЛАССИФИКАЦИЯ ЦВЕТОЧНЫХ РЫНКОВ

М.Н.Коротич, ст. гр.МТК-071

Научный руководитель: старший преподаватель кафедры товароведения и коммерческой деятельности

Соломаха И.В.

Цветочный рынок, как и любое другое подразделение, имеет свою структуру. На каждом из рынков

возникают отношения купли-продажи между разными субъектами, выступающими либо в роли продавцов,

либо в роли покупателей.

К основным элементам любого рынка, и цветочного в том числе, относятся: спрос, предложение и цена.

Для того чтобы рынок успешно функционировал, необходимо выполнение трѐх основных условий:

наличие в экономике частной собственности, свободных цен и конкуренции [1].

Кроме того можно назвать следующие признаки структуры рынка:

- тесные связи между ее элементами;

- определенная устойчивость этих связей;

- целостность, совокупность данных элементов.

Цветочные рынки подразделяют зависимо от следующих классификационных признаков (рисунок 1).

Рисунок 1 – Классификация цветочных рынков

По организационному признаку рынки подразделяют на такие виды:

- рынок совершенной (свободной) конкуренции, который характеризуется наличием многих

продавцов, однородностью цветочной продукции. При этом продавец не имеет возможности влиять на

уровень цен;

- рынок монополистической конкуренции, для которого характерно наличие многих продавцов.

Товар имеет определенные свойства, отличающие его от других. Продавец способен в определенной мере

влиять на цену своей продукции;

- олигополистический рынок, характеризующийся наличием немногих продавцов. Они

предлагают однородную или дифференцированную цветочную продукцию. Цены устанавливаются по типу

лидерства, т.е. большинство фирм стремится установить такую же цену, как и наиболее крупные фирмы на

этом рынке;

- монополистический рынок, который характеризуется наличием одного продавца. Он

устанавливает максимально высокую цену, но в пределах платежеспособного спроса [2].

По географическому расположению рынки бывают:

- местные;

- региональные;

- национальные;

- мировые.

По характеру продаж различают:

- оптовый рынок;

- розничный рынок;

- фьючерсный рынок - рынок, на котором осуществляется торговля фьючерсными контрактами в

противоположность торговле реальным товаром.

По степени регулируемости рынки подразделяют на:

- регулируемый;

- свободный (классический) рынок.

Регулируемый рынок - это результат цивилизации, результат гуманизации общества, когда государство

стремится как-то смягчить удары рынка по интересам отдельных членов общества, но не настолько, чтобы

свести на нет мотивацию к творческому, инициативному труду и риску в хозяйственной деятельности. Рынок

должен быть регулируемым, чтобы снять или как-то ограничить отрицательные его последствия.

Свободный (классический) рынок характеризуется следующими чертами:

1) неограниченное число участников рыночных отношений и свободная конкуренция между ними;

2) абсолютно свободный доступ к любой хозяйственной деятельности всех членов общества;

3) абсолютная мобильность факторов производства; неограниченная свобода передвижения капитала;

4) наличие у каждого участника абсолютно полной информации о рынке (о норме прибыли, спросе,

предложении и т.д.). Осуществление принципа рационального поведения рыночных субъектов (оптимизация

индивидуального благосостояния в результате прироста доходов) невозможно без информации;

5) абсолютная однородность одноименных товаров (отсутствие торговых марок и т.д.);

6) ни один участок свободной конкуренции не в состоянии оказать непосредственное влияние на

решение другого неэкономическими методами;

7) цены устанавливаются стихийно в ходе свободной конкуренции;

8) отсутствие монополии и государственного регулирования [2].

В зависимости от уровня насыщения выделяют:

- равновесный рынок, то есть конкурентный рынок, на котором предложение и запросы цен

временно одинаковы, то есть, как бы сцеплены друг с другом;

- избыточный рынок, которому характерно преобладание предложения над спросом;

- дефицитный рынок, то есть рынок, на котором спрос значительно превышает предложение, что

приводит к дефициту товаров и росту цен.

По степени соблюдения законности рынки бывают:

- легальный (официальный) рынок;

- нелегальный (теневой);

- чѐрный рынок - часть теневой экономики, связанная с оборотом товаров и услуг, которые в данной

стране либо вообще не могут являться предметом легальной продажи, либо ограничены в обороте. Как правило,

чѐрный рынок тесно связан с контрабандой и часто контролируется организованной преступностью.

Зависимо от степени зрелости:

- неразвитый рынок. Он характеризуется тем, что рыночные отношения носят случайный, чаще

всего товарный (бартерный) характер. Но уже и здесь рынок играет определенную роль, способствует

дифференциации членов общества, усилению мотивации к развитию производства цветочных товаров;

- развитый рынок - рынок, на котором рыночный механизм получает полный простор для

проявления, где имеется отлаженная система рыночной инфраструктуры, а участники рыночных отношений

(собственники) обладают свободой рыночной деятельности;

- формирующийся рынок – рынок, который находится в процессе формования налаженного

рыночного механизма.

По характеру ассортимента товаров рынки подразделяют на:

- замкнутый рынок, на котором представлены цветы только первого производителя;

- насыщенный рынок, на котором представлено множество сходных цветов многих производителей;

- рынок широкого ассортимента, на котором есть ряд цветочных товаров, связанных между собой

и направленных на удовлетворение одной или нескольких связанных между собой потребностей;

- смешанный рынок, на котором имеются разнообразные товары, не связанные между собой.

На практике основные виды рынков подразделяют на различные субрынки, или рыночные сегменты.

Сегментация рынка – это разделение потребителей данного товара, в частности цветов, на отдельные

группы, предъявляющие к товару неодинаковые требования.

Сегментация рынка может быть проведена разными путями с использованием различных факторов:

1. С учетом географических факторов можно выделить группы потребителей по регионам,

административному делению, плотности населения, климатическим условиям.

2. С учетом демографических факторов можно сгруппировать потребителей по возрасту, полу,

размеру семьи, уровню доходов, профессиональному составу, уровню образования, религиозной

принадлежности, национальному составу.

3. Потребителей также можно разделить на группы:

- по социальному составу (с различной степенью достатка);

- стилю жизни (элитарный, молодежный, спортивный и т.д.);

- личным качествам (амбициозные, авторитарные, импульсивные).

Типы и виды рынков не изолированы, а неразрывно связаны и существуют как единая рыночная

система, все элементы которой находятся в определенных соотношениях друг с другом. Роль этих

соотношений, пропорций исключительно велика.

Литература:

1. http://www.bishelp.ru/ekonomika/mikro/rinok.php

2.http://6og.ru/2007/04/29/klassifikacija_rynkov_struktura_i_vidy_nacionalnogo_rynka.html

УДК 339.138

ЗАПАХИ ТА ЇХ РОЛЬ У ЖИТТІ СПОЖИВАЧА

М. І. Кукшинова, ст. гр. ТК-081

Науковий керівник: к.т.н., доцент кафедри товарознавства та комерційної діяльності Денисенко Т. М.

Згідно теорії комунікації реципієнт сприймає інформацію візуально, аудіально та кінетично. Кінетичне

(тактильне) ділиться в свою чергу на три категорії: смак, нюх, дотик. У масовій комунікації особливу увагу

приділяють аудіальному та візуальному каналам сприйняття. Але про кінетичний згадують лише як про його

існування, не поглиблюючись в нього.

Запахи відіграють важливу роль в нашому житті. Вони перешкоджають вживати недоброякісні

продукти та збуджують апетит. Медики встановили, що вдихання приємних запахів уповільнює ритм дихання,

пульс, знижує кров’яний та внутрічерепний тиск, а вдихання неприємних – знижує температуру шкіри,

послаблює слух та зір, негативно впливає на пульс, ритм дихання, кров’яний тиск і т. д [1].

У кожної живої істоти є улюблені запахи. Наприклад, у собак – анісу, у кішок – валеріани, у верблюда –

тютюнового диму, у людини – свіжого хліба, кави [2].

Визначені запахи та аромати можуть впливати на успіх торгівлі. Дослідження показали, що завдяки

запахам можливо регулювати купівельний попит – наприклад, якщо у приміщенні магазину штучно

синтезувати запах свіжовипеченого хліба, то клієнти більш жваво купують товари. Але вибір запаху

визначається національними особливостями покупця (японці люблять запах жасмину, американці –

грейпфруту).

Розумова активність та працездатність також залежать від навколишніх запахів – фізіолог

Д.І.Шатенштейн у 1939 році науково обґрунтував і довів, що деякі нюхові подразники впливають на деякі

функції, зокрема на працездатність [3].

Експериментально доведено, що вдихання запаху лимону, евкаліпту, мускусу знімає відчуття

втомленості, збуджує нервову систему, сприяє розумовій праці, збільшує працездатність. Розмарин сприяє

процесу пізнання, стимулює пам·ять. Троянда викликає підвищену здатність до зосередження та швидкому

виконанню завдань. Запах апельсину, лаванди, троянди, розмарину, сандалу чудово знімають стрес [3].

Осмотерапія – метод лікування за допомогою запахів. Термін відноситься переважно до профілактики

нервових розладів, терапіі психічних захворювань. Термін цей рідко використовується через поглинання

змістовної частини осмотерапії науковою ароматерапією [9].

Ароматерапія – галузь знань про методи і форми дії на організм летких ароматичних речовин, що

отримані переважно з різних частин рослин з використанням різноманітних фізичних та фізико-хімічних

методів [8].

Аромакологія – це порівняно нова наука, що вивчає дію запахів на психофізичний стан людини.

Сьогодні спеціалісти у сфері PR практично не використовують запах – як канал комунікації. В дійсності це

ефективний інструмент маніпуляції реципієнтом, що діє на підсвідомому рівні. Згідно багатьом дослідженням –

він є ефективним засобом для стимулювання продажу, формування іміджу бренда, корпоративної культури

компаніі.

У другій половині 1980-х років на вітчизняний ринок стали активно проникати миючі засоби західних

виробників: SC Johnson, Procter & Gamble та інші. Але радянські покупці погано покупали дані продукти. Для

визначення причини компанії витратили великі гроші на маркетингові дослідження. І відповідь знайшли

випадково. Радянським домогосподаркам не вистачало запаху хлорки, що асоціювався з продукцією радянських

хімзаводів. Спеціально для СРСР західними компаніями були терміново винайдені добавки, які надавали її

продукції звичний для радянських людей запах. Протягом року об’єм продажу зріс в 5-7 разів.

Зараз винайдені особливі духи, які пропонуються продавцям для розбризкування в салонах

автомобілів. Так створюється аромат, який признаний збільшувати довіри покупця до конкретної марки

машини.

Використання аромакології в зовнішній рекламі – це дуже специфічний розділ публічної комунікації,

але, не дивлячись на це, деякі представники рекламного бізнесу знайшли йому застосування. В зовнішній

рекламі багато перспектив для реалізації технологій аромакології. Це ароматизовані плакати, вітрини,

розтяжки, стенди [10].

Найважливіші дослідження в аромакології – це створення феромонів – запахів, що керують

сексуальною поведінкою людини. Виявити феромони людини – заповітна мрія менеджерів виробництва

індустрії виробництва ароматичних речовин. Дослідженнями показано, що феромони мають вплив на

фізіологічні реакції ссавців. За нюховими сигналами ссавці розпізнають видову та статеву приналежність

особин, іх фізіологічний стан, вік, стан здоров΄я.

Роль нюхових сигналів у стимулюванні тих чи інших емоційних станів людини, значення гедонічної

оцінки запахів та її зв'язок з емоціями – найбільш популярні та викликають зацікавленість сучасних напрямків

вивчення ролі запахів у житті людини [11].

Окрім специфічних, запахи можуть надавати неспецифічний вплив на настрій людини. Приємні запахи

поліпшують настрій, а неприємні – погіршують. Запахи можуть зберігатися в емоційній пам яті людини та

активізувати емоційну пам'ять. Тому запахи часто використовуються як стимули при вивченні довгострокової

пам яті людини. Запам ятовується зв’язок запаху з визначеним контекстом. Запахові стимули мають здатність

збуджувати пам'ять та уяву, що часто супроводжується сильними емоціями, схожими з тими, що були

випробувані в ситуації, зв’язаною з визначеним запахом.

Запахи володіють потужною мотивуючою дією. Вони можуть надавати репелентний ефект, залучаючи

або відвертаючи людей. Запахи можуть бути як каталізатори, що посилюють той чи інший емоційний стан.

За результатами маркетингових досліджень, ароматизація повітря збільшує продаж в магазинах в

середньому на 10-15% [6]. Але слід зауважити, що використання запахів в торгівлі – свого роду маніпуляція

свідомістю та підсвідомістю споживачів. Крім того, навіть звичні ефірні олії можуть викликати алергію.

Сфера застосування аромакології поступово виходить за рамки профілактичних та лікувальних цілей. У

найближчий час нюх як канал комунікації буде використовуватись на всі 100%. Даний напрямок повинен

зробити переворот у поглядах сучасних теоретиків, що вивчають канали комунікації.

Література

1) Запахи в нашей жизни. Интересные факты/ http://blog.i.ua/community/2149/398926/

2) 10 фактов про запахи/http://www.libo.ru/libo961.html

3) Влияние запахов на настроение и здоровье человека

/http://www.eurolab.ua/aromatherapy/3846/3888/33682/

4) http://aromo.com.ua/vse-o-parfyumerii/

5) http://www.perfumestory.ru/tag/texnologicheskij-process

6) Искусство водить за нос / http://profil-ua.com/index.phtml?action=view&art_id=1466

7) http://fm-group-perm.ucoz.ru/publ/3-1-0-9

8) http://ru.wikipedia.org/wiki/Ароматерапия

9) http://ru.wikipedia.org/wiki/Осмотерапия

10) Использование аромакологии в продажах

/http://www.aromatik.perm.ru/Experts/Ispolsovanie_aromakologii.pdf

11) Запахи и их значение в жизни человека /http://bio.1september.ru/article.php?ID=200100205

УДК

РОЛЬ СОЦІАЛЬНОЇ РЕКЛАМИ В УПРАВЛІННІ

СОЦІАЛЬНИМИ ПРОЦЕСАМИ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА

Лутченко Ю.Ю., Даниленко О.Р., студ. гр. ТК-071

Науковий керівник: Старший викладач, кафедра економічної теорії і економіки підприємництва

Башманова Зоя Георгівна

Чернігівський державний технологічний університет

Складність проведення ефективного аналізу сучасного суспільства полягає в різноманітності

соціальних процесів і явищ, виникнення низки найскладніших факторів і чинників суспільних

перетворень. Основною проблемою процесу демократизації українського суспільства є відсутність

демократичного світогляду як системи поглядів на світ і на національну дійсність на основі чіткої

громадянської позиції, переконань, ідеалів і цінностей. Актуальність проблем суспільного розвитку все

більш виражена унаслідок процесів глобалізації, модернізації, введення прогресивних технологій,

ціннісних рамок сучасного політичного простору тощо. Соціальна реклама органів державної влади є

одним з каналів, який може використовуватись при цілеспрямованому керуванні соціально-економічними

процесами в суспільстві.

Сучасне українське суспільство являє собою комплекс складних соціально-психологічних процесів

і явищ. Вони зумовлені як позитивними, так і негативними наслідками тих радикальних змін, які

розпочалися в Україні наприкінці 1980-х рр. і продовжуються до сьогодні, а саме:

економічними та політичними реформами, які неоднозначно позначилися на розвитку українського

суспільства;

розвитком демократії, гласності та, як наслідок, політико-ідеологічної багатоманітності та

невизначеності;

руйнацією усталених стереотипів, установок суспільної свідомості, норм і традицій, суспільної моралі;

відходом держави від патерналістської опіки громадян і непідготовленістю більшості з них діяти

самостійно, ризикувати і нести;

відповідальність за результати власної діяльності й вибору;

поширенням корупції, злочинності та їх негативними впливами на морально-психологічний клімат

суспільства;

кризовими явищами у сфері культури, духовності тощо. [1, с. 6–7].

Проблемою державного управління в Україні є цілеспрямований розвиток суспільства,

формування нового покоління молоді, уникнення соціальних криз і розквіт держави, що, у свою чергу,

залежить від культури суспільства, його духовної сфери, того способу життя, який домінує в тій чи іншій

соціальній спільноті.

Важливу роль у цьому процесі відіграє соціальна сфера, оскільки все, що пов’язано з розвитком, з

людьми, їхніми почуттями, думками, потребами, способом життя, стандартами поведінки, стереотипами

мислення тощо. Соціальна реклама є одним з каналів, який може використовуватися при

цілеспрямованому керуванні вказаними аспектами.

Для визначення оптимального напрямку соціальної реклами необхідно знати кінцеву стратегічну

мету – модель суспільства. У результаті аналізу основних положень теоретичних розробок науковців, які

розглядали дане питання, можна виділити роботу ―Відкрите суспільство і його вороги‖ Карла Поппера. У

цій роботі викладено критичний аналіз поглядів Платона, Геракліта, Гегеля, Маркса і інших мислителів,

що розглядали суспільство, особу, державу і закономірності суспільного розвитку [2]. Вони розробили

філософсько-соціологічні теорії та ідеологічні концепції моделей суспільного життя. Також були

сформульовані принципи реалізації прийнятої моделі, намічена мета суспільного розвитку, яка мала бути

досягнута суспільством у цілому, класами, державою, його інститутами. Ці принципи показували, як саме

слід реалізовувати передбачувану суспільну модель зусиллями окремих осіб. Поппер охарактеризував такі

теоретичні і одночасно нормативні проекти, увівши поняття ―закрите суспільство‖. Він доводив, що

закритими суспільствами були і залишаються ті, де править влада тиранії, здійснювана окремою особою або

олігархічною групою.

Приймаючи термін ―відкрите суспільство‖, Поппер додав йому сучасне звучання, намагаючись

розкрити і прояснити насущні проблеми соціального життя XX ст. Поняття відкритого суспільства стає для

нього найважливішим засобом в осмисленні найскладнішої соціальної ситуації сучасного світу. Це поняття в

даний час опиняється в центрі досліджень соціальної філософії, що істотно підкреслює епістемологічні

аспекти цього поняття. На це звернув особливу увагу В. Лекторський, відзначивши, що між соціальною

філософією Поппера і його епістемологією виявляються глибинні зв’язки. Пильна увага до цих зв’язків

простежується в новітніх розробках Сороса – учня і послідовника Поппера. У роботах цього відомого

американського кономіста можна знайти детальний аналіз концепції відкритого суспільства, при цьому він

звертається до насущних проблем сучасного життя людства [2].

Сорос, учень і послідовник Поппера, провів спеціальний аналіз ситуації в галузі функціонування

ринку, який привів до конкретних пропозицій по усуненню виявлених вад. Найскладнішим і важливим

виявився аналіз неринкового сектора суспільства. На думку Дж. Сороса, ―відкрите суспільство – це

суспільство, яке ще необхідне створювати, припускаючи віру в справжню свободу і реальну

справедливість, яка вище і гідна за прагнення до власних інтересів. Побудова такого суспільства

залежить від свідомості кожного з нас – від нашого інтелекту, від прагнення до справжніх соціальних

цінностей. У відкритому суспільстві … від людини потрібне самостійне мислення, держава ж швидше

служить людям, а не управляє їх життями‖ [4, с. 177].

Поппер також писав, що в ситуаціях, що вимагають комунікації між людьми, кожний має право бути

вислуханим і захищати своє положення. Відкриваючи себе до розмови і здійснюючи право на взаємне

вислухування, люди неминуче пізнавали, зберігали і вдосконалювали б свою мову, усвідомлюючи, що

він має істотне значення в розмові і спілкуванні, пов’язаному зі створенням і розвитком відкритого

суспільства.

К. Поппер дав низку рекомендацій щодо поліпшення ситуації в суспільстві, і отже, які є

необхідними передумовами формування відкритого суспільства [2, с. 488–489].

1. Зміцнення свободи і усвідомлення витікаючої з неї відповідальності. Відмінною рисою

цивілізованого суспільства є те, що воно постійне зайнято пошуком мирного, ненасильного рішення проблем.

2. Мир у всьому світі. Необхідно стежити за нерозповсюдженням ядерного й іншої зброї і

підтримувати мир.

3. Боротьба з бідністю, рішення проблем безробіття.

4. Боротьба з демографічним бумом.

5. Загальне навчання ненасильству, у тому числі й у світовому масштабі. Основними цілями

мають бути: уникнення руйнуючих озброєних конфліктів, особливо ядерної війни, захист навколишнього

середовища, збереження світової фінансової системи тощо.

Виконання основних положень зазначеної програми залежить не тільки від ефективної державної

політики, але й від дій кожної людини, тому в основу першої необхідно закласти потреби громадян

держави.

Якщо ж розглядати їхню сукупність (а людина завжди має велику кількість одночасних потреб),

автоматично отримуємо сукупність цінностей. При цьому їх ієрархію (найбільш узагальнено – систему

суспільних цінностей певного соціуму) будуть детермінувати два фактори: ієрархія потреб та

дефіцитотворчий вплив на ресурси життєдіяльності людини історичних, природно-географічних,

демографічних та інших факторів [3].

Як відомо, А. Маслоу створив ієрархічну теорію потреб, яка ввійшла в науку під назвою ―піраміда

Маслоу‖ [5] . Вона може бути використана для визначення ролі соціальної реклами в задоволенні базових

потреб особистості.

При цьому напрямки соціальної реклами можуть змінюватись, переходити від однієї групи до

іншої залежно від рівня розвитку суспільства на певному етапі життєвого циклу, ментальності. Наприклад,

на етапі розквіту економіки держави соціальна реклама Центру зайнятості не буде настільки актуальною і

важливою, як у період кризи. Так, у сучасних кризових умовах має місце велика кількість звільнених з

роботи, що призводить в свою чергу до посилення соціальної напруги. Таким чином, ефективна державна

підтримка (в тому числі, соціальна реклама органів державної влади) буде сприяти задоволенню як

престижних потреб, так і соціальних, екзистенціальних, які у свою чергу дозволяють задовольнити

фізіологічні потреби.

Як висновки проведенного дослідження зазначимо, що саме задоволення базових потреб

особистості певним чином моделює соціальну поведінку людини у суспільстві. Ефективним інструментом

управління цим процесом є соціальна реклама, яка здатна мотивувати людей, спрямовувати їх до

реалізації тих чи інших суспільно значущих цілей, змінювати їхні дії, то саме за допомогою

вищевказаної соціальної рекламної комунікації можна вирішити цілу низку проблем, що назріли в суспільстві

– від зростання наркоманії та епідемії СНІДу до відсутності у населення. Можна навіть сказати, що саме

невирішеність цих питань стоїть на заваді побудови відкритого суспільства в Україні.

Література:

1. Логунова М. М. Соціально-психологічні аспекти управлінської діяльності / М. М. Логунова. – К. :

Центр сприяння інституційному розвитку державної служби, 2006. – 196 с. – (Сер. ―Бібліотека молодого

державного службовця‖).

2. Поппер К. Открытое общество и его враги : в 2 т. / К. Поппер; [пер. с англ.]. – М. : Открытое общество. –

1992. – Т. 1. – 446 с.

3. Радченко О. В. Антропологічна природа ціннісної системи суспільства / О. В. Радченко // Теорія та

практика державного управління : зб. наук. пр. – Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ ―Магістр‖, 2008. – Вип. 2 (21). –С.

275–282.

4. Сорос Дж. Кризис мирового капитализма : Открытое общество в опасности / Дж. Сорос. – М. : ИНФРА-М,

1999. – 262 с.

5. Maslow A. Motivation and personality / А. Maslow. – Rev. ed. New York. : Harper and Row. – 1970.

УДК 659.154

КОЛЬОРОВА КОМПОЗИЦІЯ УПАКОВКИ ТА ЇЇ СПРИЙНЯТТЯ

В.А. Отрошко, ст. гр. ТК-081

Науковий керівник: к.т.н., доцент кафедри товарознавства та комерційної діяльності Денисенко Т.М.

Психологами встановлено, що колір значно впливає на психоемоційне сприйняття людиною різних

речей. Адже кольори звертаються до почуттів, а не до логіки людини. При створенні дизайну, будь-то фірмовий

стиль компанії або упаковка нового продукту, потрібно враховувати певну залежність між колірним рішенням і

природним сприйняттям його людиною. Все має працювати на мету - привернути увагу, зацікавити, викликати

потрібні емоції [3].

У системі дизайну упаковки колір вважається одним із основних і активних елементів композиції. Він

може змінювати уяву споживача про форму предмета, його якість, смак, належність, вносити натхнення і

живість в упаковку. Колір може викликати суперечливі почуття, думки та асоціації. Значення кольору в рекламі

величезне, тому знання специфіки цієї проблеми дозволяє більш конкретно розв’язувати завдання пов’язані з

оформленням упаковки [1].

На споживчій упаковці колір виконує дві основні функції: привертає увагу і, створюючи психологічний

вплив, формує образ продукту. Ці дві функції кольору помітно відрізняються одна від одної: вплив кольору

може бути ефективним лише при взаємодії обох функцій, які в певних умовах можуть бути навіть

взаємовиключними, іншими словами, найважливішою вимогою до упаковки є її "моментальна помітність",

тобто вона повинна залучати покупця і свідчити про високу якість. Таким чином, належний зовнішній вигляд

сприяє купівлі товару.

Сприймання кольору відбувається на кількох рівнях: асоціативному, культурному та фізіологічному. В

основному він впливає на людину суб’єктивно, викликає у різних категорій аналогічні або близькі емоційні

реакції. В такому випадку оцінюють об’єктивність фактора психологічної дії кольору [1].

Кольори, що сприймаються оком людини належать до хроматичної або ахроматичної гами. До

останньої належать нейтральні кольори: білий, чорний і всі відтінки сірого. Інші кольори зараховуються до

хроматичній гамі. Основними (первинними) кольорами є червоний, жовтий і синій. До них примикають

додаткові (вторинні) кольори та кольори, які утворюються при змішуванні основних кольорів, і контрастні по

відношенню до основних, наприклад зелений по відношенню до червоного. Крім того, основні кольори

поділяються на холодні (зелений, синій) і теплі (червоний, жовтий), світлі і темні, близькі і далекі, зорово

зменшують і збільшують предмет, легкі і важкі, вологі та сухі, дратівливі і заспокійливі [3].

За словами багатьох фахівців з маркетингу, масовий споживач обирає товар, ґрунтуючись не стільки на

особливостях його якості, але частіше, реагуючи на зовнішню привабливість упаковки. Ця привабливість має

багато складових, і далеко не останню роль відіграє створене професійним дизайнером колірне рішення.

Психологія давно займається вивченням впливу кольору на психіку людини: опубліковані результати

численних досліджень, застосовуються стандартні колірні шкали. Однак загальної згоди навколо цієї проблеми

немає.

У світових культурах прийнято різні тлумачення кольорів. Один з відомих прикладів: у західних

країнах колір жалоби — чорний, а в багатьох азіатських країнах — білий. Звернімося до актуальних для нашого

регіону трактувань:

Чорний — символ відчаю, жалоби. Його характерними особливостями є непроникність, мінімальний

резонанс. Цей колір втілює безвихідь, пустку, вічну безмовність без майбутнього, а також жорстку єдність,

позбавлену індивідуальності. Водночас чорний (особливо з блиском) створює враження оригінальності,

благородності і витонченості та є ознакою розкоші.

Чистий жовтий колір викликає відчуття низькосортності. Людей наче дратує нескінченна, як саме

сонце, сила, з якою він привертає увагу. Але не все так просто. Один з найвідоміших у світі комерційних

образів — арки McDonald’s — яскраво-жовтого кольору, такого чистого і помітного, наскільки можливо, і це

одна з умов ефективності образу. Їх ніхто не сприймає як жовті. Словесна магія перетворила їх в золоті арки, і

те, що потенційно означало низькосортність, набуло таким чином дорогоцінного обертону. А це вже

асоціюється з чистотою і незмінно високою якістю. Так само фірма Kodak намагається трансформувати свій

жовтий колір, оголошуючи «золотою» лінію аматорських плівок.

Червоний колір пов’язаний з коханням, надійністю, силою і теплом. Але небезпека — частіша

асоціація, ніж надійність. І якщо якась компанія бажає включити цей колір у систему своїх образів, їй необхідно

враховувати його двозначність. Відтінки червоного мають свої власні психологічні особливості. Яскраво-

червоний втілює велич і могутність. Помірний червоний символізує активність, силу, рух і пристрасне бажання.

Він бентежить і притягує. Такі відтінки використовують, щоб передати дієвість стимулюючих і зміцнюючих

продуктів. Вишнево-червоний має відтінок чуттєвості, а спокійний ясно-червоний свідчить про енергію,

натхнення, азарт і перемогу (лого Canon). Тож чим темніший червоний, тим він серйозніший, глибший і

проблематичніший, а чим світліший — тим веселіший і багатший образами (лого Barbie).

Щоб завоювати довіру клієнтів і зберегти високі ціни, у фірмовій символіці краще використовувати

блакитний. Темно - блакитний асоціюється з довірою, добрим смаком, якістю, цінністю, силою і

дружелюбністю і тому якнайбільше підходить для фірмового стилю (лого Minolta). Однак прикметник, що

частіш за все пов’язують з блакитний, — це «холодний». Тому до цього кольору необхідно додати чогось

теплішого — наприклад, червоного. Поширена комбінація з червоного, білого і синього кольорів характерна

для багатьох світових авіаліній, фінансових установ та великих корпорацій. Це — піднесення, надійність,

холодна розсудливість, породжена дбайливістю.

Емоційний вплив форми і кольору завжди цікавив дизайнерів. Зокрема, Люїс Ческін — консультант з

дизайну компаній Procter&Gamble, Standard Oil Company, McDonald’s та ін. — у своїх дослідженнях довів,

що [2]:

1) найпомітніша форма — це трикутник. Людей більше приваблює малюнок з гострими кутами. Його

відразу помічають, але це не означає, що він подобається;

2) найпомітніший колір — жовтий, але в нього є додаткові негативні значення;

3) найпозитивніші асоціації викликають круги і овали, та їм бракує індивідуальності.

Існує також і соціологія колірного вибору. Дослідження колірних переваг населення Німеччини

показали, зокрема, що молодь у віці до 20 років дещо частіше вибирає червоний колір в порівнянні з більш

старшими групами. У людей пенсійного віку більшою популярністю користуються відтінки синього, а жовтий

викликає відторгнення. Жителі великих міст частіше обирають жовтий, також серед них більш популярні

зелений і червоний кольори в порівнянні з перевагами жителів населених пунктів невеликого розміру.

Представники найменш забезпечених груп громадян схильні частіше вибирати фіолетовий і жовтий кольори. У

забезпечених верствах населення набагато вище популярність відтінків синього.

Однозначної позиції щодо статевих відмінностей у колірних перевагах немає: згідно з частиною робіт,

така різниця не існує, інші автори стверджують зворотне. Якщо повірити першим і проаналізувати висновки їх

досліджень, виявляється одне найбільш загальне спостереження: серед чоловіків більше тих, хто віддає

перевагу яскравим і теплим тони, жінки, навпаки, частіше вибирають холодні відтінки. Також наголошується,

що чоловіки ставляться до кольорів у загальному більш індиферентно, тоді як у житті жінок колір грає набагато

більшу роль. Їм дуже властиво мати улюблений колір.

Крім загальнопсихологічних моментів при виборі кольору необхідно враховувати історико-культурну

специфіку різних груп споживачів. Найпростіший приклад - асоціації, які виникають з червоним кольором у

колишніх громадян СРСР, які перебували у свідомому віці до 1990-го року. Можливо, що саме асоціація з

кров'ю, з якою семантично пов'язані відтінки червоного кольору в різних мовах світу (криваво-червоний, blood-

red, blutrot, rouge sang), зробила його символом військової мужності.

Особливе значення належить кольорам у житті суспільств з міцними культурними традиціями. У таких

країнах у свідомості багатьох людей формується асоціація кольорів з певними обрядами, ритуалами, з

належністю до відповідних соціальних груп. Зокрема, в Індії існує міцна прив'язка кольору до каст [4].

Після вивчення теоретичного матеріалу нами було проведено соціологічне дослідження. Було

розроблено анкету, що складається із 18 питань. Анкета покликана з’ясувати, які асоціації викликає кожен з

кольорів у споживачів, а також чи співпадають асоціації опитаних споживачів з описаними в літературі чи

відмінні ці асоціації у чоловіків і жінок, у студентів і службовців, чи впливає вік на сприйняття кольору. В

опитуванні прийняли участь 30 осіб - 10 чоловіків і 20 жінок різного віку і статусу.

Проаналізувавши отримані дані, можна зробити ряд висновків:

1) при покупці 80% споживачів звертають увагу на цілісне оформлення упаковки, 20% - на

маркування;

2) 80% покупців надають перевагу кольоровій упаковці, для 20% - колір не має значення;

3) найпозитивніші емоції викликають різноманітні кольори і конкретної тенденції не спостерігається,

але найчастіше вибір падав на такі кольори, як: червоний, жовтий. зелений, рожевий;

4) для більшості опитаних жоден колір не викликає негативних емоцій, для деяких – це чорний та

коричневий колір;

5) в цілому, вибір споживачів відповідає інформації поданій в літературі. Виявилось, що стать, вік та

статус опитаних майже не впливає на емоції, що викликає забарвлення упаковки.

Отже, на основі отриманих даних, можна зробити однозначний висновок: при розробці упаковки

необхідно враховувати безліч факторів, використовувати теоретичні дані про сприйняття споживачами різних

кольорів з метою підвищення популярності свого товару і отримання максимального прибутку.

Література

1. Сирохман І.В. Товарознавство пакувальних товарів і тари: підручник [для студ. вищ. навч. закл.] /

І.В. Сирохман, В.М. Завгородня. – К.: Центр учбової літератури,2009.-с. 373-379

2. Борисенко О. Емоційний вплив кольору та форми //www.hrliga.com

3. Психология цвета // www.arthouse.com.ua

4. Корякин К. Цвет и упаковка: как добиться эффективной коммуникации с потребителем //

www.article.unipack.ru

УДК 004.738.5:339

ЮВЕЛІРНИЙ ІНТЕРНЕТ-МАГАЗИН: ЗА І ПРОТИ

Т.В. Павленко гр. ТК-071

Науковий керівник: асистент Кафедри товарознавства та комерційної діяльності Победаш М.М.

Чернігівський державний технологічний університет

В Україні зростає популярність покупок через Інтернет-магазини. До активної молодіжної аудиторії

покупців долучається більш широке коло споживачів, які здійснюють дистанційні покупки або вивчають на

сайтах електронної торгівлі інформацію про продукцію.

Інтернет-торгівля в Україні як частина сфери електронної комерції має свою специфіку. З одного боку,

для ілюстрації загального стану учасників ринку підходять традиційні торгівельні показники: обороти, об'єми

продажів, виручка, сезонні зміни продажів по групах товарів. З іншою, онлайн-магазини мають свої

особливості, пов'язані з самим середовищем їх діяльності, з покупцями, оплатою і доставкою товарів,

банальною відсутністю законодавства регулюючого сферу електронної торгівлі.

Для реалізації ювелірних виробів інтернет-магазин має наступні переваги:

1. Інтернет-магазин працює 24 години в добу, 365 днів в році, без перерви на обід, без вихідних і

святкових днів.

2. Доступ до віртуальних вітрин магазину може отримати будь-який покупець, що знаходиться в будь-

якій точці планети на будь-якому континенті.

3. Професійно грамотно створений інтернет-магазин може працювати повністю автономно, практично

без обслуговування.

4. Інтернет-магазин не має обмежень на віртуальну площу. Можна розмістити скільки завгодно товарів

або описати будь-яку кількість послуг.

5. Власник інтернет-магазину може здавати в оренду свої віртуальні торгівельні площі так само, як і

власник звичайного магазину.

6. Інтернет-магазин дозволяє спілкуватися з потенційними клієнтами, що знаходяться в будь-якій точці

світу, в режимі реального часу.

7. Термін і вартість створення інтернету-магазину значно нижче, ніж звичайного магазину.

8. Для створення інтернет-магазину не вимагається здобуття багаточисельних дозволів і ліцензій. Його

не перевіряє пожежний інспектор, санепідемнадзор і інші служби.

9. Розвиток мобільних пристроїв доступу в Інтернет (мобільний телефон, КПК та ін.) дозволяє

отримати доступ до інтернет-магазину з будь-якої точки планети. Незалежно від місця розташування

потенційного клієнта.

Після проведення опитування в мережі інтернет було виявлено, що придбання товарів в звичайних

магазинах вважають за краще 60% респондентів. Вони повідомили, що такий спосіб простіший і зручніший,

ніж покупки через інтернет. 25% опитаних говорять, що ним зручніше порівнювати і вибирати товари в

онлайні-магазинах. 15% учасникам опиту важко відповісти. За словами 53% респондентів, купувати товари

через глобальну мережу небезпечно. В безпеці онлайну-магазинів упевнені лише 27% опитаних. Але 43%

учасників дослідження заявили, що не довіряють системам "інтернету-грошей" і системам онлайн-банкинга. Не

дивлячись на те, що в мережі переважає чоловіча аудиторія, 51% покупців в інтернетах-магазинах – жінки.

Покупки товарів в Інтернеті на 2010 рік складають 8% від загальної кількості продажу товарів, а

цікавість товаром, виробниками, цінами – 10%. Відвідування ювелірних інтернет-магазинів – 700-800 чол./добу.

Важлива перевага для онлайн-ювелірів – це можливість демонструвати весь асортимент товару. Для

цього покупцеві варто лише «клацнути» по електронній миші. При цьому немає необхідності мати весь

асортимент ювелірних виробів в наявності. Придбання коштовностей он-лайн неначе спеціально призначено

для покупців ювелірних виробів – чоловіків. Залишившись наодинці з комп'ютером, вони можуть годинами

досліджувати різні можливості без необхідності безконечних і деколи стомлюючих прогулянок по магазинах,

традиційних бесід з продавцями, які не часто мають кваліфікацію щодо даної продукції. Добрим для покупців є

привабливі ціни, які можуть бути нижче, ніж в «оффлайн» магазинах. Низька ціна досягається в результаті

великого об'єму закупівель від виробників. Окрім цього, на відміну від звичайного ювелірного магазину,

витрати інтернет-магазину помітно нижче (наприклад, за рахунок оренди меншого по розмірах приміщення,

меншого числа співробітників і тому подібне). В той же час, на відміну від реального магазина в ювелірному

інтернет-магазині покупець не може потримати в руках, приміряти, роздивитись блище товар: у переважній

більшості випадків прикраси, представлені в онлайн-магазині, не можна приміряти і роздивитись у натуральну

величину. Перенесення кольорів прикрас зі вставками з коштовних і кольорових каменів, представлених на

вітрині інтернет-магазину, декілька спотворює реальні кольори, оскільки залежить як від якості вихідних

фотографій, так і від налаштувань монітора. У багатьох випадках у покупця не вистачає об'ємної інформації

про товари, представлені в інтернет-магазині. Власникові віртуального магазину технічно скрутно і економічно

недоцільно виробляти часте оновлення товарів, в порівнянні із заміною товарів в звичайних магазинах.

Багато покупців роблять купівлю товарів у великих і відомих інтернет-магазинах. У більшості

випадків, надійний інтернет магазин це офіційно зареєстрований магазин з досить тривалим стажем роботи. Як

правило, вони дотримуються законів і дорожать репутацією. У них добре налагоджена поставка і доставка в

регіони, а значить, буде менше проблем з наявністю товарів на складі та їх доставкою в регіони.

Все вищевикладене зовсім не означає, що вам треба виключити зі свого пошуку маловідомі, невеликі

або нові інтернет-магазини. Іноді ці магазини працюють навіть краще за своїх великих і іменитих колег. Вони

можуть бути уважнішими до покупця, відрізнятися гнучким та індивідуальним підходом, влаштовувати різні

акції (наприклад, додаткові знижки, подарунки і т.д.), швидше формувати і доставляти замовлення. Просто в

цьому випадку проявіть більше пильності та обережності, щоб не нарватися на несумлінних продавців-

одноденок. Чим відомішим інтернет-магазин, тим більше шансів знайти відгуки на нього і скласти думку про

продавця ще до здійснення покупки.

Найулюбленіша і популярна у покупців форма оплати - готівка з кур'єром. У цьому випадку, покупець

практично нічим не ризикує. Друге місце за популярністю займає, мабуть, накладний платіж. Незважаючи на

необхідність сплати поштового збору, і ризику отримати в посилці замість довгоочікуваної покупки шматок

цегли, така форма оплати користується значно більшою довірою у населення, ніж авансовий платіж. До того ж,

інтернет магазини, які здійснюють доставку в регіони здебільшого по-іншому і не зможуть отримати гроші за

товар.

Якщо інтернет-магазин здійснює свої продажі тільки за передоплатою, то це, звичайно, не означає, що

перед вами шахраї. Багато цілком пристойних і надійних компаній вибирають цей спосіб оплати, особливо коли

мова йде про дорогі і громіздкі речі, або коли товар доводиться відправляти у віддалені регіони. Відомо, що ця

форма платежу часто дозволяє заощадити на доставці, крім того, для продавця не доведеться нести додаткові

фінансові втрати, якщо ви раптом передумаєте і відмовитеся від покупки.

Тим не менш, передоплата залишається найбільш ризикованою формою платежу. Що не дивно, адже

багато недобросовісні продавці пропонують саме такий (а часто, тільки такий) спосіб оплати покупки.

Заплативши гроші, покупець може так і не дочекатися оплаченого товару, або доставка може затягнутися на

довгі місяці. Якщо вам нічого не відомо про компанію, крім адреси сайту, номера телефону, банківських

реквізитів та абонентського ящика, то настійно радимо гарненько подумати, перш ніж оплачувати покупки

авансовим платежем. В іншому випадку, вам буде дуже важко знайти винних.

Основними критеріями для вибору конкретного продавця в онлайні за даними "Софткей Україна"

служать широта асортименту, зручність здійснення замовлення і швидкість його обробки, а також

кваліфікована підтримка по телефону.

Для ефективної роботи Ювелірного Інтерент-магазину необхідно:

обов'язкова наявність всіх необхідних документів для здійснення торгівлі ювелірними виробами;

оперативне виконання замовлення;

оптимальне співвідношення ціни і якості;

зручна для покупця система оплати;

широкий асортимент і найкращий рівень якості товару;

індивідуальний підхід до кожного клієнта;

конструктивність і оперативність у вирішенні виникаючих питань;

система накопичувальних знижок;

упаковку

Багато покупців вважають, що покупка товарів через інтернет магазин це вигідно і для них

вирішальним чинником у виборі інтернет магазину є низька вартість товарів. Але, як показує практика, низькі

ціни далеко не єдиний і навіть не головний критерій правильного вибору.

Однією з проблем, пов'язаних з регуляцією ринку на законодавчому рівні, є захист прав споживачів.

Адже в онлайні перевірити правдивість магазину набагато важче, ніж в настравді. В той же час для того, щоб не

попастися на підробку, необхідно дотримувати прості правила:

- перевіряти наявність сертифікації товару;

- при кур'єрській доставці передоплаченого товару вимагати чек (якщо кур'єр не є приватним

підприємцем, брати гроші за товар він не має права);

- перевіряти роботу інтернет-магазину (телефону і електронної пошти).

На жаль, підробки на ювелірному ринку завжди були і будуть. Не варто сподіватися на сумлінність

продавця, краще мати справу з відомим виробником. Тому, якщо ви хочете щоб ваші прикраси служили довго і

приносили задоволення, до їх покупки варто відноситися відповідально.

Для компаній, що займаються виробництвом і торгівлею ювелірних виробів, інтернет-магазин є одним

з найбільш перспективних способів ведення і розвитку бізнесу, зниження накладних витрат і збільшення

прибутку організації.

Література

1. Рынок ювелирных изделий //www.advertology.ru/

2. Жизнь виртуальной торговли //biz.liga.net/articles/EA100032.html

3. Золотые изделия. Как уберечься от подделки? //www.kartka.com.ua/news/trade/hoztovari-

posuda/1499.html

УДК 338.439.006.83

ДОСЛІДЖЕННЯ АСОРТИМЕНТУ ТА ЯКОСТІ ОРДИНАРНИХ ВИНОГРАДНИХ ВИН

Ю. О.Петренко, студ. гр. ТК-081

Науковий керівник: ст. викладач кафедри товарознавства та комерційної діяльності Яковенко А. М.

Сенс, що вкладається в термін "вино", дуже важливий, оскільки в практиці світового виноробства існує

багато різних визначень, що відображають саме поняття виноградного вина. У Франції, наприклад, строго

натуральними вважають тільки сухі вина, а херес міцний, мадеру і портвейн разом з ігристими винами

відносять до групи спеціальних вин. Це пояснюється тим, що технологія виробництва сухих вин передбачає

додавання спирту виноградного походження, а при приготуванні спеціальних використовують сахарозу.

Характеризуючи значущість вина для здоров'я людини, засновник античної медицини Асклепіад відзначав, що

навряд чи могутність богів дорівнює силі користі вина. Лікування вином разом з латинською культурою

проникло і в країни Європи. Медицина і фармакопея розглядають вино як алкогольний, гігієнічно здоровий

напій, що володіє лікувальними властивостями (частіше в суміші з рослинними препаратами) і іншими

позитивними якостями [1].

У 80-і роки XIX в. виникла енологія - наука про вино. Її становлення надалі було викликано

розширенням уявлень у області мікробіології і хімії, фізичних властивостей і хімічного складу винограду як

сировини для соку, вина, коньяку і різноманітних продуктів виноробства [2].

Дослідженням хімічних процесів, що відбуваються на різних стадіях приготування вин, а також їх

хімічного складу займається сучасна енохімія. Вперше в Росії керівництво по хімії вина було опубліковано в

1933 р., воно називалося "Хімія і методи дослідження продуктів переробки винограду" [1].

Виноградним вином називається алкогольний напій міцністю від 9 до 20%, отриманий зброджуванням

виноградного соку [3].

Основний вид культурного винограду має дуже стародавнє походження, а виноградне вино тісно

пов'язане з історією людської цивілізації. Відомо, що виноградні вина володіють гігієнічною, дієтичною і

терапевтичною цінністю.

Вино – складний харчовий продукт, в якому, за останніми даними, ідентифіковано близько 800 різних

компонентів – органічних і мінеральних речовин.

Світова виноробна промисловість нараховує близько 1200 найменувань виноградних вин, які

відрізняються між собою різноманітністю складу, смаковими, ароматичними відтінками і технологією

виготовлення.

За загальноприйнятою на практиці і в торгівлі класифікацією, виноградні вина в залежності від

технології виготовлення поділяються на групи. Кожна група вина, за складом (переважно за вмістом спирту та

цукру) ділиться на категорії. В свою чергу кожна категорія в залежності від смакових, ароматичних і

кольорових особливостей розділяється на типи.

В основу класифікації виноградних вин покладено різні ознаки.

В залежності від якості і терміну видержки усі виноградні вина поділяються на ординарні і марочні.

До марочного відносяться високоякісні вина, отримані з відповідних сортів винограду, характерні і

постійні за якостю для даного виноробного району і витримані від 2 до 6 років.

Марочні виноградні вина, витримані не менш 6 років, у тому числі не менш 3-х років у пляшках,

називаються колекційними. Якість цих вин у результаті тривалої їхньої витримки значно поліпшується: смак

стає більш гармонічний з яскраво вираженим букетом. На пляшках з колекційним вином наклеюють окремий

ярличок, відзначаючи на ньому рік збору винограду. Старі виноградні вина — вина з енотеки (колекційний

фонд), вік яких може досягати від 10 до 200 років (архівні вина).

До ординарного відносяться виноградні вина, що не мають ознак марочних вин. Вони надходять у

продаж після витримки їх протягом 1 року. Ординарні виноградні вина, віком більше 1 року, називають

витриманими ординарними винами.

Виноградне вино може бути і контрольованого найменування за походженям - це вино високої якості,

виробляється по спеціальній чи традиційній технології з визначених сортів винограду суворо регламентованого

району. Напій відрізняється оригінальними органолептичними властивостями, пов'язаними з екологічними

умовами конкретної місцевості, зазначеної в їхньому найменуванні.

За однорідністю сировини виноградні вина поділяються на сортові та купажні.

До сортового відносяться такі, що завжди виготовляються з того самого сорту винограду. Смак цих вин

може мати різні відтінки, що залежать від ґрунту, кліматичних умов і періоду збору винограду.

До купажних відносяться виноградні вина, виготовлені з декількох сортів винограду. У результаті

змішування одержують вина з більш постійним смаком і ароматом.

За кольором виноградні вина розрізняють білі, рожеві і червоні.

Білі вина виготовляють головним чином з білих сортів винограду шумуванням сусла (видавленого

соку) без шкірочки, насіння і гребенів.

Рожеві вина виготовляють з червоних і рожевих сортів винограду, також шумуванням сусла без

шкірочки, насіння або гребенів, купажуванням білих і червоних вин.

Червоні вина виготовляють з червоних сортів винограду шумуванням сусла разом з мезгою. Червоного

забарвлення цим винам додають барвні речовини, що є в шкірці винограду і які переходять у сусло під час

шумування.

За вмістом вуглекислоти усі виноградні вина поділяються на дві категорії: тихі (не містять

вуглекислого газу) і насичені вуглекислотою – ігристі.

В залежності від технології виготовлення тихі виноградні вина поділяють на три категорії: столові,

кріплені й ароматизовані. Тип вина включає окремі марки, що мають певні найменування.

В залежності від вмісту цукру і спирту кріплені виноградні вина поділяються на 2 групи: міцні

(портвейн, мадера, херес, марсала) та десертні (напівсолодкі, солодкі і лікерні) [4].

Протягом останніх трьох років спостерігається зростання популярності напою: в 2008 році кожен

житель України в середньому спожив 6 літрів вина, 2009 р. – 6,6 л., 2010 – 7,4л. У 2009 р. вітчизняні винарі

наростили виробництво тихих вин більш ніж на 8% і добилися зростання продажів на внутрішньому ринку на

3-5%. За даними Держкомстату, виробництво виноградних вин в 2009 р. виросло, в порівнянні з 2008 р., на

8,2%. Але, як відомо, кількість обернено пропорційна якості. На сьогодні в Україні нараховується 183

підприємства-виробника виноградних вин, при цьому кожна третя пляшка є фальсифікатом, тому якість

вітчизняних виноградних вин є дуже важливим і актуальним питанням.

Мета доповіді – оцінка якості ординарних виноградних вин виробників-лідерів українського ринку.

Для проведення досліджень було взято 2 зразки вин:

1. Вино ординарне десертне солодке купажоване рожеве «Мускатне фестивальне». Вміст спирту

– 16,0% об. Цукор – 13,5 % мас. Місткість 0,75 л. Розлито в пляшки виробником ВАТ «Сонячна долина»

Україна, АР Крим, м. Судак, вул. Миндальна, 8.

2. Вино ординарне столове напівсолодке купажоване червоне «Древній Херсонес». Міцність 9 –

12 % об., цукор 3 – 4 % мас. 0,75 л. ТОВ «Інкерманський завод марочних вин» Крим, м. Севастополь, вул.

.Маліновського, 20. На міжнародних конкурсах нагороджене 4 золотими та 3 срібними медалями.

Висновок про доброякісність вина дається на підставі органолептичних і лабораторноих методів

дослідження.

Серед фізико-хімічних показників були перевірені наступні: масова частка етилового спирту, масова

частка цукру, титрованих кислот, екстрактивність, натуральність барвників та ароматизаторів.

Перший зразок – вино «Мускатне Фестивальне» за результатами балової оцінки отримало 6 балів.

Виявлені барвники та ароматизатори синтетичного походження. Вимоги ГОСТ за фізико-хімічними

показниками: частка етилового спирту – 16% об., масова частка цукру – 13,5 % мас., титрованих кислот – 3 – 7

(±1) г/дм3. Результати отримали такі: понад 25% спирту, 15, 5 % мас. цукру, 4,9 % мас. титрованих кислот.

Даний зразок відповідає лише одному показнику – кислотність. За вмістом спирту напій навіть важко

назвати вином. Такий продукт є неякісним і не повинен надходити у продаж.

Другий зразок – вино «Древній Херсонес». За результатами органолептичної оцінки зразок отримав 8

балів. При перевірці фізико-хімічних показників якості були виявлені ароматизатори та барвники натурального

походження. Вимоги стандартів до цього зразка: частка етилового спирту – 9 – 12 % об., масова частка цукру –

3 – 5 % мас., титрованих кислот – 3 – 7 (±1) г/дм3. Результати: 10% об. спирту, 4,9 % мас. цукру, 7,1 % мас.

титрованих кислот.

Як видно з отриманих даних, всі показники відповідають вимогам стандарту, зразок є продуктом

високої якості.

Результати досліджень показали, що «Древній Херсонес» відповідає всім перерахованим вимогам

стандарту і є якісним продуктом. Підприємству можна порадити детальніше відслідковувати процеси бродіння,

оскільки вино має граничний вміст титрованих кислот та легкий запах оцту. Це могло бути викликано

запізненням при знятті з осаду і, відповідно, переходом спиртового бродіння в оцтовокисле.

«Мускатне фестивальне»: органолептична оцінка не є задовільною, а з усіх фізико-хімічних показників

відповідає лише нормам кислотності, Таке вино є неякісним і не мало б надходити до реалізації. Підприємству

слід задуматись над політикою випуску такої продукції, оскільки за ціновим сегментом даний продукт не

відноситься до дешевих, а за якістю можна знайти набагато кращі молоді вина. Рівень конкуренції підприємств-

виробників на сьогоднішній день надає споживачеві максимально широкий вибір, і навряд чи хтось виявить

бажання спожити такий продукт повторно. Тому підприємству можна порадити підвищити ефективність

роботи відділу контролю якості готової продукції.

Література

1. Булгаков В. Д. Виноградарство. – К., 2002. – 289 с.

2. Бизнес. – 2010. - №12.

3. ГСТУ 202.002-906 «Вина тихі. Загальні технічні умови».

4. Иванов Ю. Г. Мир вина. – Смоленск: Русич, 1998. – 640 с .

5. Консалтинг в Україні. - 2010. - №10 – 11.

УДК 658.827

АКТИВНА УПАКОВКА: ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД

М.П. Пилипович, ст. гр. ТК – 081

Науковий керівник: к.т.н., доцент кафедри товарознавства та комерційної діяльності Денисенко Т.М.

В несприятливій екологічній ситуації їжа може стати джерелом і носієм потенційно небезпечних для

людини хімічних і біологічно активних сполук, що є продуктами життєдіяльності мікроорганізмів. З'єднання,

небезпечні для здоров'я, містяться як в сировині, так і в харчових продуктах на різних технологічних етапах

переробки, пакування, зберігання і реалізації. В той же час, безпека і якість їжі – одне з основних умов, які

визначають здоров'я нації.

Термін «активна упаковка» з'явився в науково-технічній літературі на початку 90-х рр. «Активна

упаковка» містить спеціальні добавки (поглиначі газів і вологи, ароматизатори, антимікробні і ферментні

препарати), що сприяють поліпшенню товарного вигляду і збереженню органолептичних властивостей

харчової продукції, тобто ознак, що діють на органи відчуття [1].

Антимікробні пакувальні плівки. Для захисту харчової продукції від несприятливого впливу патогенної

мікрофлори і токсичних продуктів її життєдіяльності в останні роки застосовують бактерицидні матеріали.

Прикладом реалізації такого способу є використання антимікробних захисних систем на основі гігієнічно

безпечних латексів (водних дисперсій синтетичних полімерів). Плівка з антимікробною добавкою на основі

іонів срібла, яка забезпечує захист від кишкової палички, золотистого стафілокока, сальмонели і деяких типів

цвілевих грибків і допомагає запобігти їх розповсюдженню. Дія добавки обумовлена вмістом іонів срібла,

завдяки яким гине близько 99,99% бактерій. Антимікробний ефект проявляється протягом усього періоду

експлуатації упаковки. При цьому іони срібла ніяк не впливають на якість продукту в упаковці.

Їстівні покриття. Плівкоутворююча основа в цьому випадку – природні полімери полісахариди.

Покриття з похідних целюлози і модифікованих крохмалів захищають харчовий продукт від втрат маси (за

рахунок зниження швидкості випаровування вологи). Також вони створюють певний бар'єр для проникнення

кисню та інших речовин ззовні, сповільнюючи процеси, що обумовлюють псування харчового продукту. Їстівні

плівки на основі природних полімерів володіють високою сорбційною здатністю, що зумовлює їх позитивний

фізіологічний вплив на організм людини. Так, при попаданні в організм ці речовини адсорбують і виводять іони

металів, радіонукліди та інші шкідливі сполуки, виступаючи в ролі детоксиканта. Крім того, здатність їстівної

плівки утримувати різні сполуки дозволяє збагачувати продукти харчування мінеральними речовинами,

вітамінами, комплексами мікроелементів, компенсуючи дефіцит необхідних людині компонентів їжі.

Американські вчені розробили нову пакувальну плівку на основі різних фруктів і овочів, призначену

для захисту м'ясних продуктів. Їстівна оболонка складається з фруктових і овочевих пюре з додаванням жирних

кислот, спиртів, воску, рослинної олії. Така упаковка не тільки збільшує термін зберігання продуктів і виглядає

привабливо, але і приємна на смак. Плівка має вигляд непрозорого аркуша паперу: помаранчева (з моркви,

томатів), червона (з червоного болгарського перцю, полуниці), зелена (з брокколі). На відміну від інших

їстівних тонких плівок, вона дуже гнучка, хоча не містить таких пластифікаторів, як гліцерин. Автори розробки

пропонують заздалегідь виготовляти смачні упаковки у вигляді конвертів і загортати в них продукти

харчування.

Поглиначі кисню. Принцип «активного» контролю атмосфери заснований на абсорбції та емісії

специфічних газів в упаковці. При цьому забезпечується цілеспрямоване регулювання атмосфери в упаковці

завдяки хімічному або ферментативному видалення небажаних газів.

Як поглиначі кисню використовують речовини, які можуть хімічно або ферментативно видалити

кисень, що забезпечить захист продукту від процесів, що приводять до його псування, і збереження його якості.

За допомогою таких систем можна досягти і підтримувати концентрацію кисню нижче 0,01%.

Найбільш часто вживані поглиначі кисню являють собою газопроникні, подушки які наклеюються. У їх

складі є не повністю окислене залізо, здатне відновлюватися в присутності кисню. Подібна самоклеюча

подушка часто застосовується в комбінації з модифікованою атмосферою для виробів з м’яса та сиру.

Необхідно відзначити, що поглиначі кисню є лише допоміжним засобом продовження терміну

придатності упакованих харчових продуктів і не забезпечують споживача оперативною інформацією про рівні

свіжості продукту. Для цього додатково можуть застосовуватися так звані «індикатори кисню». Вони надають

споживачеві додаткову інформацію про цілісність упаковки і відхилення від ідеального складу газу протягом

всього періоду зберігання. Типовий візуальний індикатор складається з окислювально-відновного і лужного

барвників. Пошкоджену упаковку при використанні таких барвників легко виявити по зміні кольору індикатора

при переході від відновленого до окисленого стану.

Поглиначі вологи. Надлишок вологи у чутливих до вологості продуктів призводить до небажаних

наслідків, наприклад, пом'якшення хрустких продуктів, зволоженню гігроскопічних. Дуже велика втрата вологи

також може призвести до негативних наслідків, зокрема усихання продукту. Вирішенням цих проблем може

бути використання вологопоглиначів, які сприяють видаленню талої води з заморожених продуктів, зниження

швидкості росту мікроорганізмів, запобігання конденсації вологи, зниження темпів окиснення жирів.

Для поглинання вологи в транспортній упаковці вже давно використовуються силікагелі і алюмогелі,

що поміщаються в тканинні мішечки. В останні роки розроблені сорбенти вологи, які вводяться в полімерну

композицію, з якої виготовляється плівковий пакувальний матеріал. До них відносяться такі речовини, як

Desimaxtm (Multisorb Technologies), Flo-Techtm (Grace Davison) та ін.

Поряд з цим виробляються індикатори, які відстежують вологість всередині упаковки на рівні 10-60%.

Такі індикатори виробляються фірмою United Desiccants під назвою Desipack. При збільшенні вологості їх колір

змінюється з блакитного на рожевий.

Індикатори «температура – час». Принцип роботи індикаторів «температура-час» ґрунтується на

фізичних, хімічних, мікробіологічних і ферментативних реакціях, що залежать від температури і часу. При

цьому перебіг реакцій повинен супроводжуватися зміною кольору індикатора. Ці видимі зміни на маленьких,

недорогих етикетках дозволяють зробити висновок про умови зберігання упакованих харчових продуктів. Так,

висока температура призводить до швидких змін якісних показників продукту, а низька, навпаки – до

повільних.

На сьогоднішній день індикатори «температура-час» застосовуються тільки в США (Trader Joes) і

Франції (Monoprix) для контролю харчових продуктів. Також такі етикетки використовує Всесвітня організація

охорони здоров'я для контролю холодильного ланцюга при транспортуванні вакцин.

Індикатори свіжості. Принцип індикаторів свіжості ґрунтується на прямомій взаємодії харчового

продукту і індикатора. Зміни, які відбуваються в харчових продуктах і безпосередньо впливають на стан

свіжості, можуть призвести до зростання мікроорганізмів і пов'язаного з цим процесу обміну речовин. Як

правило, індикатори свіжості визначають наявність таких продуктів обміну, як діоксид вуглецю, діоксид сірки,

аміак, етанол, токсини і органічні кислоти. Основою для цього є реакція між індикатором і летким метаболітом,

який може утворитися при зростанні небажаних мікроорганізмів в продукті.

Для вимірювання свіжості харчових продуктів використовуються три різні системи:

– індикатор Fresh Tag фірми Cox Recorders (США) - система реагує зміною кольору на леткі аміни, які

концентруються в незаповненою продуктом верхній частині упаковки. Індикатор-етикетка складається з

пластикового чіпа, в який вставлений реагент, з'єднаний з гнітом. Коли етикетка наноситься на упаковку,

встановлений всередині неї гачок проколює незаповнену верхню частину упаковки. В результаті, газ в упаковці

і реагент вступають в реакцію, колір індикатора змінюється, і потім можна стверджувати про кількісний вміст

амінів;

– система Food Sensinel фірми Sira Technologies (США) ґрунтується на імунно-хімічній реакції. Для

цього комплекс антитіл запроваджено у систему штрих-кодів. Наявність певного мікроорганізму стає помітним

завдяки виникненню чорної смужки на штрих-коді, яку не потрібно розрізняти за допомогою сканера;

– індикаторна плівка Toxin Guard компанії Toxin Alert дає можливість виявляти патогенні

мікроорганізми завдяки використанню іммобілізуючих антитіл. Плівка складається з трьох шарів, з яких

нижній, що прилягає до продукту, проникний для мікроорганізмів. Пройшовши цей поруватий шар, бактерія

потрапляє в другий шар з живильним гелем, що містить антитіла – білки, здатні розпізнавати певний вид

мікроорганізмів. Ці антитіла пов'язані з барвником, так що «спійманий» мікроорганізм зафарбовується і,

рухаючись далі, потрапляє в третій шар, який стає видимим, якщо бактерій багато.

Упаковка, що сама нагрівається. На ринках США і Великобританії у продажу з'явився один з типів

упаковок, що самі нагріваються. Це цільний, сформований інжекцією, багатошаровий, безшовний пластиковий

контейнер. Всередині він обладнаний великою кількістю елементів, що забезпечують автоматичний підігрів.

Власне підігрів починається в ході екзотермічної реакції, коли покупець знімає фольгу і натискає на дно

контейнера. Речовини, які беруть участь в цьому процесі – подрібнений вапняк і чиста вода.

Впровадження «активної» упаковки представляє безперечний інтерес, оскільки введення добавок

відбувається в полімерні плівки, а не в харчовий продукт, що значно підвищує якість і безпеку продукту,

продовжує термін його зберігання. Крім того, використання «активної» упаковки дозволяє отримати додаткову

інформацію про свіжість харчових продуктів (індикатори свіжості), умови зберігання (індикатори

«температура-час»), склад газового середовища в упаковці (індикатори кисню). Важливою перевагою

«активних» упаковок є те, що завдяки іммобілізації добавок міграція їх у харчовий продукт зведена до

мінімуму (або оптимально регулюється), оскільки за останніми даними багато харчових добавок приховують у

собі певну загрозу здоров'ю [2].

Література:

1. ―Активная‖ упаковка: реальность и перспектива XXI века /Т.Иванова, Э.Розанцев

//www.calculate.ru/book-packing

2. Современные тенденции в упаковывании /А.К. Башкирова

//http://www.meatbusiness.ua/article.php?p=570&j=2

УДК 004.738.5:339

АНАЛІЗ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНТЕРНЕТ-РИНКУ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ

Асистент кафедри товарознавства та комерційної діяльності Победаш М.М.

Чернігівський державний технологічний університет

Значний потенціал електронної комерції в Україні обумовлює необхідність найпильнішої уваги до

питань формування законодавчої і нормативно-правової бази розвитку електронної комерції в країні, а також

дослідження організаційно-правових проблем підвищення ефективності регулювання цих процесів.

Кількість суб’єктів в інтернет-індустрії постійно збільшується, оскільки «вхід» на ринок досить

простий, регулювання з боку держави поки що мінімальне, а кількість постійних користувачів Інтернету —

тобто потенційних клієнтів — стабільно зростає. За даними різних дослідницьких компаній, аудиторія Ua-нету

становить у середньому близько 8,5 млн. осіб. При цьому близько 29% користувачів регулярно роблять

покупки в Інтернеті, завдяки чому в 2010 році частка онлайн-продажів склала 7,5% обсягу роздрібної торгівлі.

Втім, цифри ці доволі умовні, оскільки невідомо, що, власне, потрібно рахувати: в нашому

законодавстві відсутні чіткі визначення електронної торгівлі, інтернет-магазину, електронних грошей та інші,

без яких немислима торгівля в Інтернеті. Навіть деякі учасники ринку не можуть однозначно відповісти, які

види діяльності відносяться до електронної комерції. Класична її модель передбачає, що виставляння і пошук

товару або послуги та оплата відбуваються тільки в Інтернеті або з допомогою інших електронних засобів

зв’язку (наприклад, мобільного телефону). В такому разі до цього виду діяльності не можна віднести інтернет-

магазини, в яких за товар розраховуються переважно готівкою, а саме вони згадуються в першу чергу, коли

йдеться про е-комерцію.

Втім, відсутність єдиної термінології не заважає інтернет-торгівлі нарощувати оберти. Приблизний

оборот електронного ринку України становить близько 1,5 млрд. дол. на рік, обсяги російського електронного

ринку оцінюються в 50 млрд. дол. на рік.

До основних видів незаконних втручань в електронному бізнесі можна віднести:

- розкрадання даних (наприклад, розкрадання номерів кредитних карток із бази даних);

- несанкціоноване втручання (наприклад, перевантаження даними сайту, не призначеного для такого

великого обсягу інформації);

- перекручування даних (наприклад, зміна сум у файлах платежів і рахунків-фактур чи створення

неіснуючих сертифікатів);

- руйнування даних;

- відмова від виконаних дій (наприклад, від факту оформлення замовлення чи одержання товару);

- ненавмисне неправильне застосування засобів сайту користувачем;

- несанкціонований доступ до інформації (несанкціоноване копіювання, відновлення або інше

застосування даних, проведення несанкціонованих трансакцій, несанкціонований перегляд чи передача даних).

Запобігання цим протизаконним діям в електронній комерції відбувається за допомогою різних

методів. Деякі країни світу застосовують жорстку публічно-правову регламентованість більшості процесів, а

інші - приватноправове саморегулювання електронної взаємодії самими учасниками.

В США жорстко визначається захист прав неповнолітніх при здійсненні Інтернет-купівель, захист

власників авторських прав, надання податкових пільг та звільнень. При цьому держава концентрується на

розв’язанні найважливіших питань конституційного й адміністративного права, залишаючи організаційні і

менш значні питання на розгляд професійних асоціацій.

В Україні відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг‖,

суб’єкти господарювання можуть укладати договори по електронній пошті за згодою між собою. Крім того,

вони самостійно визначають порядок збереження електронних документів та їх захист.

Вирішення питання про електронний цифровий підпис покладено на державу. Так, американський уряд

вважає законними всі цифрові підписи, визнані обома контрагентами за угодою. Зокрема, файл із текстом

закону "Про електронні підписи в глобальній і національній торгівлі‖ був підписаний Біллом Клінтоном

фотографічною копією його власного підпису, який він вивів на комп’ютерному графічному планшеті.

Європейські уряди більш жорстко підходять до питання про те, яким повинен бути електронний

цифровий підпис. Директива Європарламенту рекомендує застосовувати другий за ступенем деталізації підхід,

на ньому засновані відповідні закони, наприклад, у Німеччині та Великобританії.

В останні роки простежується посилення інтересу до цього бізнесу і з боку влади, яка намагається

поставити електронний бізнес в чіткі законодавчі рамки. На сьогодні підготовлено п’ять законопроектів про

електронну торгівлю, три з яких зареєстровано у ВР: законопроект, поданий народним депутатом Юрієм

Полунєєвим, законопроект народного депутата Антона Яценка і законопроект депутатів Віталія Коржа та Юрія

Мороко.

Дірок у законодавстві, яке стосується інтернет-торгівлі чимало, дуже важливим є питання електронного

цифрового підпису, без якого неможливий розвиток сучасної е-торгівлі.

З усіх секторів електронної комерції — G2B (Government-to-Business), B2G (Business-to-Government),

B2B (Business-to-Business), B2C (Business-to-Customer), C2B (Customer-to-Business) і C2C (Customer-to-

Customer) — в Україні певного розвитку набув сектор B2C, та й то переважно у вигляді інтернет-магазинів, в

яких найважливіша складова електронної комерції — оплата товарів, робіт і послуг через Інтернет існує

переважно лише в сегментах оплати послуг операторів мобільного зв’язку, кабельного телебачення та

Інтернету.

Повний цикл електронної комерції, коли всі фази просування товарів, робіт і послуг, починаючи від

підписання контракту і закінчуючи їх оплатою, в Україні практично ніде повністю не реалізований. Таким

чином, унікальні переваги електронної торгівлі, як для бізнесу, так і для кінцевого споживача, реалізуються

далеко не повністю. Учасники комерції не «відчувають» всіх цих переваг, і відповідно електронна комерція

розвивається в Україні недостатньо швидко. Наприклад, електронні аукціони в C2C, які інтенсивно

функціонують в інших країнах, в Україні поширені явно недостатньо.

Однак в ситуації що склалася найгостріше стоїть питання захисту прав споживача товарів і послуг

електронної комерції. Лазівок для нечесних комерсантів у цьому виді бізнесу значно більше, ніж при торгівлі у

звичайних магазинах. Щоб продавати товар в електронному вигляді, досить зареєструвати сайт і викласти на

ньому інформацію про товари. Нерідко це товари невідомого походження, невідомої якості, а самі інтернет-

магазини виявляються «одноденками», які навіть не відкривають рахунку в банку.

Стосунки між торговцями і споживачами врегульовані низкою законів, тому в нових законопроектах

цьому питанню не приділяється увага. Проте там приводяться визначення, що таке електронна комерція, яким

чином укладають договори в електронному вигляді, які це договори, яка існує відповідальність продавця і

покупця. Адже відсутність самого поняття «Електронна комерція» робить цей вид бізнесу в прямому і

переносному сенсі віртуальним. І найголовніше, в нових законопроектах договір, урівнюється в правах

електронний і паперовий документ.

Інший законопроект визначає положення, які регулюють електронний обмін, визначає що можна

вважати засобом або прийомом акцептування (згоди покупця придбати товар) і що після укладення договору

вже не можуть бути змінені ціни або умови без згоди обох сторін, також говориться про те, яким чином мають

здійснюватися розрахунки, що вважати місцем операції (місце розташування сервера чи юридичну адресу

суб’єкта підприємницької діяльності, який запропонував товар на сайті, чи фактичне місце діяльності

підприємця) і часом операції.

Представники інтернет-бізнесу також не заперечують, що якісний закон про електронну комерцію нам

потрібен, оскільки сьогодні абсолютно не захищений ні покупець, ні продавець. Однак до нинішніх

законодавчих ініціатив здебільшого ставляться скептично, вважаючи, що розробники документів мають слабке

уявлення про функціонування цього бізнесу, а тому надмірно ускладнюють закон. Необхідний законопроект,

який би дав надбудову над існуючим законодавством, уточнив його, встановив необхідні механізми захисту

учасників електронних угод, одночасно не обмежуючи їх у виборі того чи іншого механізму, відрегулював

стосунки між учасниками ринку, допоміг визначитися з термінологією.

Загалом потрібно сказати, що електронна комерція безперспективна, якщо її учасники не матимуть

можливості захисту своїх прав і законних інтересів. Тому правове регулювання відіграє важливу роль у

розвитку цього виду бізнесу загалом, в підвищенні довіри до цієї сфери і покращує імідж країни на

міжнародному рівні.

Література

1. http://osvita.ua

2. http://itb.ucoz.ru

3. «Дзеркало тижня» №16, 24 Квітеня 2010

4. http://www.nbuv.gov.ua

УДК 664.694.006.83

ТОВАРОЗНАВЧА ОЦІНКА ЯКОСТІ МАКАРОННИХ ВИРОБІВ ВАТ «ЧЕРНІГІВСЬКА МАКАРОННА

ФАБРИКА»

Ю.А. Половецька, студентка групи ТК-061

Чернігівський державний технологічний університет

Науковий керівник: канд. техн. наук, доцент кафедри товарознавства та комерційної діяльності Т.М. Денисенко

Вироби макаронні – найбільш популярні продукти харчування, виготовлені із пшеничного борошна і

води з використанням добавок чи без них. Вони характеризуються високою харчовою цінністю і мають

переваги перед іншими продуктами харчування: тривале зберігання (до одного року), швидкість приготування

(від 5 до 20 хв.).

Споживання макаронних виробів становить (кг/рік) в Італії – 30, Швейцарії, Аргентині, Венесуелі,

Лівії, Тунісі, Чилі – 10-12, Португалії, Греції, Франції, Перу – 6-7, Австрії, США, Бельгії – 2-4, Великобританії,

Норвегії, Данії – 0,2-1,2,в Україні 6-7 (фізіологічна норма 8).

На сьогодні макаронна промисловість нараховує 18 макаронних фабрик, об’єднаних в

Укрмакаронпром. Щорічне виробництво макаронних виробів становить 350 тис. тон.

У зв’язку з високим рівнем споживання даної продукції населенням актуальною є проблема визначення

рівня якості макаронних виробів. Якість макаронних виробів повинна відповідати вимогам ДСТУ 7043:2009

«Вироби макаронні. Загальні технічні умови».

Якість макаронних виробів оцінюють за органолептичними та фізико-хімічними показниками

відповідно стандарту. З органолептичних показників у макаронних виробах визначають колір, поверхню,

форму, смак і запах, стан виробів після варіння. Колір виробів має бути однотонний з кремовим або жовтуватим

відтінком. Він повинен відповідати сорту борошна, без слідів непромісу. У виробах з добавками колір може

дещо змінюватись. Поверхня виробів має бути гладенькою, допускається незначна шорсткість. На зламі вироби

повинні бути склоподібними. Форма виробів правильна і має відповідати їхній назві. У короткорізаних

вермішелі і локшині допускаються викривлення. Смак і запах властиві макаронним виробам без присмаку

гіркоти, затхлості, запаху плісняви та інших сторонніх присмаків і запахів. У виробів з добавками смак

відповідно змінюється. Варильні властивості макаронних виробів характеризуються такими показниками –

тривалість варіння до готовності, кількість увібраної води, втрати сухих речовин, міцність зварених виробів,

ступінь злипання.

З фізико – хімічних показників при оцінці якості макаронних виробів враховують вміст лому, крихт і

деформованих виробів, вологість, кислотність, міцність, вміст металодомішок, наявність амбарних шкідників.

Макаронним ломом називають обломки та обрізки від 5 до 13,5 см завдовжки, а також: макарони, які не

відповідають нормам міцності для певного сорту і діаметра. Крихтами називають обломки макаронів до 5 см

завдовжки, обломки фігурних виробів, ріжків і пер. До деформованих відносять трубчасті вироби, які втратили

форму або мають поздовжній розріз, зам'яті кінці або значні викривлення (у макаронів і пер); локшину і фігурні

вироби, які зім'яті або мають не властиву для певного виду форму. Вміст лому у фасованих макаронних

виробах з борошна вищого сорту не повинен перевищувати 4% за масою, у вагових — 7%; з борошна 1-го

сорту відповідно 5 і 10%. Вміст деформованих виробів і крихт залежить від типу, підтипу і сорту виробів, від

того, фасовані вони чи вагові. Кожний з цих показників коливається в межах 2-10% за масою.

Вологість макаронних виробів не повинна перевищувати 13% (для виробів дитячого харчування 12%),

а кислотність 4 град. (для виробів з добавками томатопродуктів 10 град.). Міцність макаронних виробів

коливається від 100 до 800 гс і більше і залежить від діаметра та класу виробів. У макаронних виробах

допускається незначна кількість металодомішок — до 3 мг на 1 кг. Наявність шкідників хлібних запасів у

макаронних виробах не допускається [1].

Об’єктами дослідження були макаронні вироби: вермішель довга, сорт вищий, «Екстра» – виробник

ЗАТ «Хмельницька макаронна фабрика» і вермішель довга вищого сорту – виробник ВАТ «Чернігівська

макаронна фабрика».

Оцінку органолептичних показників здійснювали за допомогою балової оцінки. Балова оцінка якості

макаронних виробів дає можливість провести порівняльну оцінку якості виробів. Загальна балова оцінка

дорівнює 100: зовнішній вигляд – 25, колір – 15, запах – 10, смак – 25, варильна вода – 10, консистенція 15. за

якістю макаронні вироби поділяють на 4 групи: дуже хороші (96-100), хороші (84-95), задовільні (75-83),

незадовільні (менше 75).

За результатами балової оцінки якості вермішель ЗАТ «Хмельницька макаронна фабрика» і вермішель

ВАТ «Чернігівська макаронна фабрика» отримали по 97 та 98 балів відповідно. Досліджувані макаронні вироби

відносяться до групи «дуже хороші» – після варіння зберігають форму, вільно відокремлюються один від

одного, мають гладку поверхню. Смак і запах – добре виражені, відповідні даному виробу. Колір – типовий,

консистенція – пружна, без борошняного ядра. Варильна вода – з невеликою кількістю зважених частинок.

Фізико – хімічні показники якості досліджуваних виробів знаходяться в межах вимог стандарту. А

саме, тривалість варіння до готовності – 7 хвилин; масова частка лому – 7,2% для обох зразків; кількість

увібраної води – вермішель ЗАТ «Хмельницька макаронна фабрика» становить 2,03, а вермішель ВАТ

«Чернігівська макаронна фабрика» – 2,04; вологість макаронних виробів – 8,1% та 7,6%; кислотність – 2,55

град. та 2,35 град. відповідно.

При проведенні оцінки якості макаронних виробів вермішелі довгої, сорт вищий, «Екстра» виробник

ЗАТ «Хмельницька макаронна фабрика» та вермішелі довгої, сорт вищий, «Екстра» виробник ВАТ

«Чернігівська макаронна фабрика» було встановлено, що вироби належної якості і відповідають вимогам ДСТУ

за всіма показниками.

Література

1. ДСТУ 7043:2009 «Вироби макаронні. Загальні технічні умови».

УДК 659.18

НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРЕДСТАВЛЕННЯ РЕКЛАМИ

Я. М. Попружко гр. ТК-071

Науковий керівник: асистент кафедри товарознавства та комерційної діяльності Кучинська А. М.

Чернігівський державний технологічний університет

Новітні технології дуже часто застосовуються у рекламній діяльності для подання оригінальності

товару і виділення даного товару чи послуги серед конкурентів.

Фантазія розробників застосування наукового прогресу просто уражає. Так компанія Sky

запропонувала у рюкзак розмістити рідкокристалічні дисплеї. Його діагоналі можуть бути 7, 15 і 19 дюймові.

Такі рішення надасть можливість рекламувати товар для вузько визначених місць і потенційної аудиторії. А

саме: метро, кінотеатри, фітнес-зали, заміські клуби, масажні кабінети, бари, інтернет-бари, екскурсії із гідами.

Також слід відмітити широке застосування тривимірної графіки, вона настільки увійшла у наше життя,

що ми навіть не помічаємо її. Розглядаючи інтер’єр кімнати на величезному рекламному щиті, бурштиновий

блиск пива, що ллється у рекламному ролику, багато хто не здогадується, що перед ними не справжні зйомки, а

підсумок роботи майстра 3D графіки. Область використання 3D графіки та 3D моделі небувало широка: від

реклами і кіностудії до дизайну інтер’єру та виробництва комп’ютерних ігор[1].

При створенні реклами тривимірної графіки, допомагає просувати товар в особливо вигідному світлі,

скажімо, з її підтримкою можливо зробити ілюзію бездоганно білих сорочок, кришталево чистої мінеральної

води, смачно розломленого шоколадного батончика, відмінно пінливого миючого засобу і т. д. У реальному

житті рекламований об’єкт може мати зовсім не ті характерні ознаки на які були про рекламовані, бо завдяки

тривимірному «двійнику» легко сховати недоліки. Насправді, після використання миючого засобу, посуд

блищить значно більш тьмяно, ніж в рекламі, а волосся після застосування шампуню не виглядає так прекрасно,

як на екрані телевізора. Отже, надто чистий посуд – лише прораховане комп’ютером зображення, такі тарілки в

дійсності не існують.

Використання комп'ютерних технологій при проектуванні та розробці дизайну інтер'єру допомагає

побачити фінальний варіант задовго до того, як обстановка буде відтворена.

Тривимірна графіка дозволяє створювати тривимірні макети різних об'єктів (крісел, диванів, стільців і

інших предметів), повторюючи їх геометричну форму і імітуючи матеріал, з якого вони зроблені. Щоб

отримати повне уявлення про певний об'єкт, потрібно оглянути його з усіх боків, з різних точок, при різному

освітленні.

3D графіка дозволяє зробити демонстраційний ролик, в якому буде відображена віртуальна прогулянка

по поверхах майбутнього котеджу, який тільки починає будуватися. Цей трюк у рекламі можна застосовувати

для реклами житлової площі, і дана віртуальна обстановка змусить споживачів купувати дану продукцію під

дією емоцій і уявлень як він знаходиться у кімнаті, яку він уявляє.

Також новинкою у 3D технології є поява на виставці Digital Content Expo 2010 в Токіо - прилад

«Повітряний удар». Прилад дозволяє управляти спроектованим тривимірним зображенням за допомогою рук

без контакту з екраном. Торкнутися картинки можна пальцем, на який слід надіти спеціальну стручку. Система

камер спостереження відстежує рух руки всередині проектора і змушує стрічку вібрувати особливим чином, за

рахунок чого створюється відчуття дотику. Ця технологія може застосовуватися у цифровій рекламі [2].

Серед зовнішньої реклами набуває популярності реклама за допомогою Digital Signage. Це реклама, в

якій контент та повідомлення відображаються на електронних екранах з метою донесення цільового

повідомлення у визначене місце та визначений час. Digital signage пропонує краще повернення інвестицій в

порівнянні з традиційними засобами реклами. Елементами digital signage можуть бути рідкокристалічні чи

плазмові панелі, електронні біл-борди, проекційні чи інші типи екранів, що можуть контролюватись

комп'ютером чи іншим приладом, дозволяючи користувачу чи групам користувачів віддалено змінювати та

контролювати контент (зазвичай через Інтернет).

Контент, що відображається на екранах, може варіюватись від простого тексту та статичних зображень

до відео, зі звуком або без. Деякі оператори digital signage мереж, особливо в роздрібній торгівлі, розглядають

свої мережі і порівнюють до телевізійних каналів, показуючи рекламу в перервах між розважальним та

інформаційним контентом.

Цілі використання digital signage:

- інформація — розклад руху потягів чи інформація про польоти тощо;

- реклама в точці продажу — промо-акції в магазинах тощо;

- стороння реклама — продаж digital signage мережами ресторанів рекламного часу місцевим або

національним рекламодавцям тощо;

- комфорт клієнтів — екрани в зонах очікування ресторанів для зменшення сприйнятого часу

очікування, або показ рецептів у продуктових магазинах тощо;

- вплив на поведінку клієнтів — digital signage система, що направляє клієнтів в різні частини

супермаркету тощо;

Розклад та відображення контенту може контролюватись у декілька способів, починаючи від простих

локальних медіа плеєрів, що можуть відображати просту послідовність відеофайлів, до складних мереж, що

контролюють багато територіально розділених дисплеїв з одного місця.

Digital signage в широкому розумінні використовувалось десятки років назад у вигляді LED тикерів та

LED відео стін. Хоча тільки нещодавно це стало одним з основних рекламних засобів. Головними факторами,

що стримували розвиток, були:

- невизначене повернення інвестицій – ціна розгортання digital signage може бути дуже високою.

Наприклад, ціна встановлення одного екрану у кожному закладі великої мережі швидкого харчування може

сягати мільйонів доларів. Будь-яка інвестиція такого масштабу перед затвердженням повинна бути підкріплена

чітким планом повернення інвестицій;

- непідтверджена рекламна ефективність – як Інтернет на почаку 90-x digital signage ще широко не

сприймається як ефективний рекламний простір в порівнянні з традиційними засобами (ТБ, радіо тощо);

- нестача надійних технологій – більшість технологій, що використовуються до сьогоднішнього дня,

призначені для персонального використання, і не в змозі працювати в режимі 24×7×365, що необхідно для

професійних digital signage систем. Часто при навантаженні дані системи виходять з ладу, викликаючи

суперечки між рекламодавцем та оператором digital signage мереж;

На сьогоднішній день подолано більшість цих проблем:

- вивчення повернення інвестицій показало, що digital signage ефективно впливає на відгук та

збереження показаної клієнту інформації, особливо враховуючи тенденцію до зниження ціни на

рідкокристалічні, плазмові панелі та пристрої відтворення.

- зовнішня реклама набирає обертів – рекламні кошти поступово переміщуються із традиційних медіа

(ТБ і радіо) в зовнішню рекламу, що сприяє росту цього сегменту, що включає в себе digital signage. Хоча,

рекламні агенції все ще досить мляво досліджують потенціал ТБ поза домівкою.

Розробка відповідних платформ – розроблені нові технології, з підвищеною надійністю у порівнянні з

технологіями для персонального використання. Як професійні системи для телевізійної трансляції, нові

технології дозволяють розповсюджувати контент по всьому світу і стабільного його відтворювати протягом

тривалого часу [3].

На ринку реклами цікавим стала пропозиції застосування реклами у тунелях при русі поїзда. Дана

система складається із серії плакатів, які підсвічують зображення для створення ілюзії реклами кінофільмів на

екрані у вікні вагона. Ці плакати з послідовних кадрів фільму розвішені поруч один одного на стіні. Коли поїзд

метрополітену проходить їх, вони утворюють чудовий відеоряд у вагоні вікна. Перед зображенням є датчики,

які вмикають підсвічування зображень при наближенні поїзда.

Цей вид представлення реклами стає популярним і він розрахований на великий сегмент цільової

аудиторії, так як велика кількість жителів переміщується завдяки метрополітену [4].

Новинкою у 2010 році було запуск першої у світі 4D реклами модним домом Ralph Lauren. Рекламу,

яку розмістили на центральному фасаді магазину у Лондоні, демонстрували голографічний ролик. Ефект від

даної реклами був настільки реальний, що глядачі навіть пригинались коли на них летіли віртуальні осколки і

при показі даної реклами глядачам була можливість відчути запах нових парфумів модного дому [5].

Нові види реклами і надалі будуть розвиватися так як споживач дуже швидко звикає до стандартної

реклами, тому маркетологи і рекламодавці іще не раз будуть нас дивувати своїм застосуванням наукового

прогресу у створенні реклами.

Література

1. Тривимірне зображення // www.aist.go.jp

2. 3D зображення // www.newsmarket.com.ua

3. Digital Signage // http://ru.wikipedia.org/wiki/Digital_Signage

4. Інновація у тунелі // www.techpark.net

5. 4D реклама // www.kyivpost.com/ua/news/hi-tech/detail/89595/

УДК 339.138:167

МАРКЕТИНГОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОПИТУ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОТІ СКЛЯНОГО

ПОСУДУ

С.К. Соколова, ст.гр МТК-061

Науковий керівник: д.т.н., професор кафедри товарознавства і комерційної діяльності Дудла І.О.

Маркетингове дослідження було проведено методом анкетування. Опитано 100 осіб віком від 20 років

міста Чернігова, рід занять не обмежувався.

Результати анкетування

У 75% опитаних у побуті переважає керамічний посуд, у 25% - скляний. Також у 75% опитаних

найбільша частка скляного посуду припадає на вироби для сервірування святкового столу (келихи, чарки,

карафи, вази для фруктів, торту); у 25% - на вироби для повсякденного попиту (тарілки, чашки). Більша

половина (58%) рідко користується скляним посудом у повсякденному побуті, 42% - постійно використовує

скляний посуд у побуті.

Найвагоміші фактори, які впливають на споживачів при купівлі посуду представлені в порядку

зменшення значимості:

1. Зовнішній вигляд;

2. Ціна;

3. Екологічність матеріалів;

4. Надійність в експлуатації;

5. Торгова марка виробника.

Серед представлених одинадцяти торгових марок скляного посуду, споживачам були відомі лише

шість:

1. Рacabahce, Туреччина - 5% опитаних;

2. Water Glass, Німеччина - 5%;

3. Дятьково, Росія - 5%;

4. Rona, Словаччина - 11%;

5. Luminarc, Франція - 32%;

6. Crystalex Bohemia, Чехія - 42%/

Серед країн-виробників, яким споживач надає перевагу найбільшу питому вагу зайняла Чехія,

однаковий рейтинг мають – Франція, Німеччина і Україна.

Найбільшим попитом серед споживачів користується посуд із звичайного (натрій-кальцій силікатного

скла) 53% голосів опитаних. Майже однаковий попит на кришталевий (27%) і жароміцний посуд (20%).

Найвагоміші показники зовнішнього вигляду представлені в порядку зменшення значимості:

1. Загальний дизайн оформлення;

2. Оригінальність форми;

3. Колір.

Необхідно відмітити, що на сьогоднішній день більшість виробників скляного посуду створюють

окремі лінії посуду у єдиному стильовому рішенні, тим самим даючи можливість споживачам одразу не

витрачатись на купівлю дорогокоштовного сервізу, а поштучно докуповувати необхідний посуд, при цьому не

втрачаючи можливість зберегти єдиний дизайн оформлення.

Також для 75% опитуваних зручність миття і зберігання посуду являється дуже важливим показником.

92% опитаних при купівлі посуду не цікавляться наявністю сертифікатів якості.

Найкращий асортимент скляного посуду, на думку споживачів, представлений в магазинах

«Мегацентр» і «Світ посуду» (по 33% голосів опитаних). По 17% голосів опитаних було віддано магазинам

«Прогрес» і «Ромашка» (магазини м. Чернігова).

Більшість опитаних (83%) віддають перевагу закордонним виробникам аргументуючи це тим, що

імпортні вироби більш якісні, надійніші, мають оригінальний зовнішній вигляд і представлені у широкому

асортименті. І лише 17% віддають перевагу українським виробникам, оскільки вважають вітчизняні вироби

більш якісними і доступними, а також хочуть підтримати українського виробника.

Головні переваги скляного посуду, з точки зору споживачів, які були виявлені в процесі опитування це

(градація в порядку зменшення значимості):

1. Високі естетичні властивості;

2. Хімічна стійкість;

3. Хороші ергономічні властивості.

Серед недоліків скляного посуду було визначено:

1. На першому місці для споживача - недостатня надійність;

2. На другому місці – порівняно висока ціна.

В результаті проведеного дослідження можна зробити висновок, що скляний посуд поступово починає

входити в повсякденне використання витісняючи певні види керамічного (зокрема тарілки, чашки). Хоча на

даний момент частка керамічного становить 75%. Також спостерігається негативна тенденція щодо споживання

посуду вітчизняного виробництва, більшість (83% опитаних) надає перевагу іноземним виробникам. І хоча

скляний посуд і має ряд переваг, все ж таки певні його недоліки (висока ціна і низька стійкість до дії

механічних факторів) стримують споживача при купівлі такого посуду.

Для дослідження конкурентоспроможності скляного посуду було обрано три зразки виробів.

Досліджуваними зразками виступили салатники із натрій-кальцій-силікатного скла аналогічних форм і

оздоблення трьох різних виробників.

Зразок №1 - Салатник торгової марки Luminarc, виробник Франція.

Зразок №2 - Салатник виробника ТОВ "Опытный стекольный завод", ТМ "Гусевской хрустальный

завод".

Зразок №3 - Салатник Pasаbahсe (Туреччина), вироблений ТОВ "Посуда", Росія.

Як базові зразки виділяють найліпші з груп аналогів на основі методу попарного зіставлення

послідовно усіх аналогів за значенням обраних оціночних показників.

Для проведеня оцінки якості та ринкових показників конкурентоспроможності було обрано ряд

показників, які є найважливішими для споживача при купівлі та експлуатації скляного посуду. Серед них:

1. Призначення

Діаметр

Стійкість на горизонтальній поверхні

Хімічний склад скла

2. Ергономічні

Легкість миття і чищення

Зручність користування

3. Надійність

4. Естетичні

Декорування

Досконалість форми

Досконалість виробничого виконання

5. Ринкові

Рівень потреби в товарі

Престижність марки

Шляхом порівняння основних параметрів за базовий зразок спочатку було обрано салатник Luminarc,

Франція. Оскільки його характеристики були заявлені як найкращі і фірма-виробник на сьогодні є найбільшим

та найвідомішим виробником скляного посуду та позиціонує себе як підприємство, яке суворо контролює

якість та додержання технологічного процесу виробництва, а також направляє всі свої сили для розробки та

створення товарів, які повністю відповідають всім вимогам споживачів. Але при проведенні перевірки якості

салатника виявилось, що через ряд дефектів салатник не відповідає вимогам ГОСТ 26821 - 86 "Посуда и

декоративные изделия из натрий-кальций-силикатного стекла" і тому не може бути обраний як базовий зразок.

Тому за базовий зразок було обрано салатник "Гладкий" ТОВ Опытный стекольный завод".

В результаті розрахунків інтегральний показник конкурентоспроможності зразка №1 Luminarc склав

0,50, а зразка №3 Pacabahсe 0,65. Ці значення говорять про неперспективність двох зразків в порівнянні з

базовим.

За якісними показниками найкращі результати має зразок №2 (базовий), зразки №1 (0,72) і №3 (0,71) -

друге і третє місця відповідно.

Ринкові показники за бальною оцінкою експертів найкращі у зразка №1, найменше значення у зразка

№2 (базового).

За отриманими значеннями можна зробити висновок, що обидва зразки №1 Luminarc та №3 Pacabahсe є

неконкурентоздатними товарами в порівнянні з базовим зразком. Але цей висновок, як однозначний сприймати

неможна через ряд об’єктивних факторів. Зокрема, узгодженість думок експертів не була однорідною, що

могло значною мірою вплинути на кінцевий результат. Також головним фактором, який значно знизив

інтегральний показник конкурентоспроможності була ціна товарів, яка була вищою за ціну базового зразка. За

якісними характеристиками базовий зразок мав найкращі результати, але два інші зразки є більш

функціональними (являються удароміцними, їх можна використовувати у мікрохвильовій печі та посудомийній

машині) і тому більш відповідають вимогам ринку. Але низька якість виробничого виконання та наявність

недопустимих дефектів переводять ці салатники в категорію недоброякісних та позбавляють їх можливості

створити гідну конкуренцію у визначеному сегменті товарів.

Головними перевагами зразків салатників №1 Luminarc і №3 Pacabahсe є функціональність і

універсальність, а головним недоліком - низька якість виробничого виконання (через недотримання

технологічного процесу та недостатній контроль за якістю продукції).

Головною перевагою базового зразка №2 салатника "Гладкий" є краща якість виробу та досить низька

ціна, недоліком є недостатня універсальність виробу.

Література

1. Гаркавенко С. С. Маркетинг. – К.: Лібра, 1996. – 384 с.

2. Переколина И. С. Качество в системе маркетинга. – М.: Система, 1992.

АНАЛІЗ ТА ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ КВІТІВ

Є. В. Соколова МТК – 071

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Науковий керівник: старший викладач кафедри товарознавства та комерційної діяльності Соломаха І.В.

Головною метою цієї статті є дослідження ринку квітів України. Квіти – це продукт емоційного

сприйняття, товар що купується задля задоволення духовних та соціальних потреб. При чому, частота купівлі

квітів і їх асортимент є індикатором культурного розвитку нації, її особливостей, а також показником росту і

стану національної економіки. Тому, на мою думку, ця тема завжди є актуальною і ми розглянемо квітковий

ринок як сектор української економіки згідно класифікації за кодами УКТЗЕД (живі рослини і продукти

квітництва).

Серед європейських споживачів квіткової продукції, ми не є найактивнішими користувачами цього

ринку. Українці купують квіти та кімнатні рослини на $200 за рік. Це в 20 разів менше, ніж витрачають на

«живу красу» німці. Причина цього – звичка купувати квіти, зазвичай, лише на свята. Але і купити букет

щотижня може дозволити собі не кожен українець. Адже середня ціна букета в Німеччині, Австрії, Швейцарії є

набагато меншою, ніж в українських квіткових салонах та Інтернет – магазинах.

Лідером із продажу та імпорту на національний ринок квітів залишається троянда. І незважаючи на те,

що на сьогоднішній день винайдено сотні сортів троянд різного кольору, розміру та висоти, передові позиції

займає червона троянда на «метровій ніжці».

На жаль, сьогоднішній квітковий імпорт набагато перевищує експорт квіткової продукції. За даними

Держкомстату імпорт становив в 1-му півріччі 2010 року 35002,8 тис. доларів США, а експорт – лише1378,0

тис. доларів США. Такий розрив між експортом і імпортом пов’язують із економічними кризовими явищами,

недостатнім розвитком квіткового ринку, відсутністю фінансування цього сектору економіки та, інколи, більш

вигідного вирощування квітів на інших землях, що роблять навіть в Голландії. Загалом у 2010 році об’єм

квіткового ринку становив 185 млн. доларів США.

Відповідно до структури імпорту у вартісному вираженні троянди займають 36%, гвоздики (28%),

хризантеми (5,2%), орхідеї (3%) та інші квіти (15%), (дивись рисунок 1). Із кожним роком частка «інших» квітів

у загальному обсязі імпорту зростає, покупці обирають більш альтернативні варіанти квіткових букетів: іриси,

кали та польові квіти.

36,0%

28,0%

5,2%

3,0%

15,0%

0,0% 10,0% 20,0% 30,0% 40,0%

троянди

гвоздики

хризантеми

орхідеї

інші квіти

Рисунок 1 – Структура імпорту квітів [1]

За даними Держкомстату та Спілки українських квіткарів, квіти на зріз імпортуються переважно з

Нідерландів (38%), Еквадору (26%), Туреччини (21%), Колумбії (11%), Кенії (2%) та інших країн світу (2% ).

Приблизно 92-94% рослин у горщиках імпортують з Голландії, і відносно невеликі обсяги - з Польщі,

Данії, Великобританії та Італії.

Найвідоміші іноземні фірми українського ринку квітів: Pebaco, Revaho, Ridder, Preesman, Olij Rosen,

Boxflower (Голандія), Польша (Blumex, Debets-Schalke, Хортіко, A.T.C.), Rosen Welt Tantau (Німеччина), A.I.K.

Ltd., Netafim, Enigma (Ізраїль), Bicram Tarim (Туреччина), Galacticblum (Іспанія), Puutarha (Фінляндія),

Агрисовгаз, Мегалюкс (Росія).

До вітчизняних компаній, що займають найбільші площі вирощування квіткової продукції та мають

широкий асортимент відносять: "Асканія-Флора" (Київ) - 22 га виробничих площ (планується збільшення до 42

га), "Украфлора" (Київ) - 12 га, "Камелія" (Київ) - 11 га, "Тандем" (Дрогобич) - 8 га, "Вікторія"

(Дніпропетровськ) - 4,5 га , "Фрезія" (Харків) - 4,5 га, "Євроторг" (Миколаїв) - 2 га.

Виживати в умовах кризи вдається крупним виробникам квітів. Вони інвестують у збільшення обсягів

виробництва та модернізацію обладнання, яке імпортують з Голландії, Ізраїлю, Польщі та Німеччини. Це

дозволяє знизити собівартість продукції, підвищити якість і розширити асортимент виробництва, скоротити

залежність від імпорту та, задовольнивши потреби внутрішнього ринку, орієнтуватись на експорт.

Для виробників квітів перевагою вирощування троянди є її висока рентабельність, що сприяє

швидкому поверненню інвестицій. Після висадки троянду безперервно збирають вже за 3 місяці, в той час як,

наприклад, герберу - лише через 2 роки після висадки. Рентабельність вирощування троянди, згідно з оцінками

експертів галузі, сягає 30%.

Традиційно українці купують квіти переважно на свята, що призводить до значних цінових коливань на

ринку. Часто націнки, які встановлюють роздрібні продавці на ринках у період свят, сягають 100-150%, тобто

ціни на квіти коливаються протягом року, зменшуючись влітку й восени, а взимку та весною традиційно

зростають (рисунок 2).

Рисунок 2 – Коливання цін на квіти протягом року [2]

Продавці таким чином намагаються перекрити матеріальні втрати, яких вони зазнають у період різкого

падіння попиту. Таку негативну практику й напругу на ринках можна зняти, якщо українці почнуть купувати

квіти частіше, так би мовити, недорогі "букетики для щоденної естетичної насолоди", як це популяризується у

країнах Європи.

Деякі сорти квітів значно вигідніше привезти, ніж вирощувати самостійно, а тому має місце імпорт, як

один із наслідків світових процесів глобалізації. Стосовно ж насіння і розсади троянд, тюльпанів, орхідей, не

кажучи вже про екзотичні рослини, то їх купити закордоном набагато дешевше, ніж виростити на місці. Тому

українські квіткарі використовують імпортний посадковий матеріал, ввезений переважно з Голландії, що дає

можливість, не витрачаючи додаткових зусиль і коштів, розширювати масштаби власного виробництва,

відчувати реальний ефект від участі в міжнародному поділі праці.

Період зберігання свіжих квітів досить обмежений, тому ефективність цього "красивого й витонченого"

виду бізнесу залежить від терміну реалізації товарів. Квіти неможливо притримати на складі чи у сховищі в

очікуванні сприятливої цінової кон’юнктури. Орієнтиром для квіткарів завжди слугує споживчий попит, який в

нашій країні характеризується своєю сезонністю.

Отже, у зв’язку з важкою економічною ситуацією ринок українського квітникарства переживає не

найкращі часи, дуже велика частка імпорту квіткової продукції, жорстка конкуренція і економний споживач.

Але цей ринок є потенційно привабливим, і саме державна політика повинна стимулювати, підтримувати та

надавати пільги вітчизняним виробникам квіткової продукції. Зважена і відкрита політика держави допоможе

підняти ринок та вже через декілька років зменшити імпорт та активно експортувати квіткову продукцію у

країни Європи.

Література

1. http://biznes-pro.com/index.php?page=9&id=612

2. http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau/2009_141/09hva.pdf

УДК 339.162(477.51)

СТАН РОЗВИТКУ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ В ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ОБЛСПОЖИВСПІЛЦІ

Топичканова К. С., ст. гр.МТК-061

Науковий керівник: доктор техн. наук, професор кафедри товарознавства та комерційної діяльності

Дудла І. О.

Споживча кооперація Чернігівщини сьогодні - це 1190 підприємств торгівлі, ресторанного

господарства та побутового обслуговування, 7 хлібокомбінатів, 3 консервні заводи, 24 ринки, підприємства

«Універбаза», «Інфоцентр», «Ремонтно-монтажний комбінат», «Заготівельно-переробна база», ряд

заготівельних та інших підприємств. Відомчий навчальний заклад кооперативний технікум, готує фахівців

вищої базової освіти з багатьох актуальних спеціальностей.

До складу Чернігівської обласної спілки споживчих товариств входять: 15 райспоживспiлок; 6

районних споживчих товариств; 70 споживчих товариства (діючі); 8 райкоопзаготпромів.

Ведучою галуззю завжди була і залишається роздрібна торгівля, на якій базуються соціально-

економічні інтереси членів споживчої кооперації. Тому саме її розвитку приділяється особлива увага.

Зараз на систему припадає третина товарообороту області на селі. Кооперативні організації

постачають товари першої необхідності та продукти харчування жителям райцентрів, великих сіл і селищ

міського типу, а також малонаселених пунктів області.

За 2009 рік найвагомішого приросту товарообороту досягли Борзнянська, Менська, Ніжинська,

Новгород-Сіверська, Козелецька, Щорська райспоживспілки, Талалаївське райспоживтовариство - від 2,5 до 4

разів.

Середньомісячний товарооборот Козелецької, Корюківської, Ніжинської, Ріпкинської та Щорської

райспоживспілок перевищує два мільйони гривень, а у Городнянській, Коропській, Менській, Новгород-

Сіверській - півтора мільйони. Взагалі обсяг роздрібного товарообороту, включаючи підприємців, в цілому по

області за 2008 рік складає понад 325 млн.грн.

У 2004 році була розроблена та затверджена Концепція розвитку мережі кооперативних маркетів на

довгострокову перспективу під торговою маркою "ЧеКоС". На сьогоднішній 2010 рік налічується 56 таких

об'єктів у 15 районах, третина з них - з програмним забезпеченням.

Тільки за 2008 рік в області відкрито 14 маркетів, зокрема: в Бобровиці, Сосниці, Березному, 2 міні-

маркети - в Мені та інш., а діючий маркет в Батурині було приведено до вимог Концепції.

Широкий асортимент товарів, максимальні зручності для покупців та належні комфортні умови праці

для працівників, комп'ютеризація товарно-облікових процесів сприяють утвердженню нових закладів на

ринку товарів і послуг, зміцненню позицій споживчої кооперації в регіоні.

Роздрібний товарооборот системи облспоживспілки за 2008 рік у фактичних цінах становив 184,0

млн.грн. і зменшився проти 2007 року на 13,4%, у порівняних цінах – зменшився на 5,1%.

Виключаючи оборот підприємців – працівників системи населенню області реалізовано товарів на

324,9 млн.грн. або 120,0 % до 2007 року.

Ресурсовіддача Чернігівської облспоживспілки знизилася з 1,12 в 2007р. до 0,81 в 2009р.. В той час як

витратовіддача залишилася на колишньому місці.

Роздрібний товарооборот системи облспоживспілки за 2009 рік у фактичних цінах становив 167,6

млн.грн. і зменшився проти 2008 року на 8,9%, у порівняних цінах – зменшився на 24,5%. (рис. 1)

Рисунок 1 - Роздрібний товарооборот Чернігівської облспоживспілки за 2007 – 2009 р

Виключаючи оборот підприємців – працівників системи населенню області реалізовано товарів на

328,3 млн.грн. або 101,1 % до 2008 року.

За 2008 рік кількість роздрібних підприємств скоротилась на 58 одиниць, в тому числі магазинів на 55

одиниць, торговельною площею 4282 кв.м.

На 1 січня 2010 року в системі облспоживспілки нароховувалося 679 роздрібних підприємств, у тому

числі 675 магазинів з торговельною площею 52778 кв. м. За 2009 рік кількість роздрібних підприємств

скоротилась на 100 одиниць, в тому числі магазинів – на 99 одиниць, торговельною площею 6565 кв.м.

Для підвищення ефективності роздрібної діяльності Чернігівської облспоживспілки необхідно широко

впроваджувати науково-технічний прогрес, який представляє собою процес безперервного удосконалення

засобів праці в роздрібному торговому підприємстві, використання нової, більш досконалої техніки і заміна

нею застарілої. У зв'язку з цим однією з першочергових задач використання досягнень науково-технічного

прогресу є оснащення торгових точок сучасними засобами для транспортування, складування,

навантажувально-розвантажувальних і інших технологічних операцій з товарами. Широке впровадження

конвеєрних ліній, комп’ютеризація процесу закупівлі товарів.

Це призведе до стимулювання товарообороту, підвищенню культури торгівлі, створить умови для

удосконалення механізації і автоматизації торгових процесів, більш ефективного використання торгових і

складських площ магазинів.

УДК 658.62.006.83

ПОРЯВНЯЛЬНА ЕКСПЕРТИЗА ЯКОСТІ ЧАЙНОГІБРИДНИХ

ТРОЯНД «GRAND PRIX» РІЗНИХ ВИРОБНИКІВ

Я.М. Харченко, ст. гр. ТК-061

Науковий керівник: ст. викладач кафедри товарознавства та комерційної діяльності Соломаха І.В.

Чернігівський державний технологічний університет

Товарознавча експертиза є одним з обов’язкових і важливих видів експертизи, особливо при

встановленні якості товару. Об’єктами експертизи можуть виступати як самий товар, так і сировина, що

використовується для його виготовлення, технологія виробництва, пакування, маркування, транспортування,

зберігання та безпосередня реалізація.

Для експертизи було обрано троянду чайногібридну Grand Prix двох українських виробників

(виробництва фірми «Тандем» та фірми «Асканія Флора») та французького виробника «Guillot» (імпортер ТОВ

СП «Украфлора»). Експертиза якості троянд проводилась в магазині «Квітковий маєток» ФОП Корж Н.М.

Троянди за ГОСТ 18908.1 – 73 «Цветы срезанные. Розы. Технические условия» ділять на три товарні сорти:

екстра, перший і другий [1]. Троянди приймають партіями з оформленими документами про якість (таблиця 1).

Таблиця 1 – Результати експертизи оформлення документів про якість на партії досліджуваних троянд

№ Вимоги до змісту документа про якість Зразок 1

троянда Grand Prix

фірми «Тандем»

Зразок 2

троянда Grand Prix

фірми «Асканія

Флора»

Зразок 3

троянда Grand Prix

фірми «Guillot»

1 номер документа і дату його видачі; + + +

2 найменування та адресу відправника; + + +

3 найменування та адресу утримувача; + + +

4 найменування виду продукції і товарний

сорт;

+ + +

5 номер ящика; + + +

6 кількість ящиків; + + +

7 кількість квітів і пучків; + + +

8 масу брутто, кг; + + +

9 дату зрізання, пакування і відвантаження; + + +

10 номер бригади або пакувальника; + + +

11 номер транспортного засобу; + + +

12 зазначення даного стандарту. + + +

В документі про якість на досліджувані зразки продукції були вказані всі дані відповідно до стандарту.

Зрізані троянди були зв’язані в пучки по 10 штук, верхня половина пучка обгорнута папером по ГОСТ 16711-

84, ГОСТ 8828-89, і ГОСТ 6445-74. Пучки троянд запаковані в ящики з гофрованого картону по 3 пучки у

кожному. Стики ящиків заклеєні вздовж суцільною паперовою стрічкою. Отже, пакування повністю відповідає

вимогам даного стандарту на троянди.

В результаті дослідження маркування транспортної тари по ГОСТ 14192-77 було виявлено, що кожен

ящик з квітами супроводжувався етикеткою з необхідною інформацією (таблиця 2)

Таблиця 2 – Результати експертизи маркування транспортної тари троянд

№

Вимоги ГОСТ 18908.1 – 73

щодо маркування етикеток

Зразок 1

троянда Grand Prix

фірми «Тандем»

Зразок 2

троянда Grand Prix

фірми «Асканія

Флора»

Зразок 3

троянда Grand Prix

Франція

1 найменування відправника ТзОВ «Тандем»

вул. Самбірська, 87

м. Дрогобич,

Львівська обл.,

Україна

Тел.: +38(0324)410394

Факс: +38(0324)450153

ТОВ «Асканія Флора»

вул. Центральна, 28,

07400, Київська обл.,

Броварський р-н.,

с. Залісся, Україна.

Тел.: +38 045 791-20

Факс: +38 045 79121

«Guillot»

Domaine de la Plaine.

38460. Chamagnieu.

France

Імпортер:

ТОВ СП „Украфлора‖,

вул. Салютна, 2В,

04111, м. Київ,

Україна

Тел.: 38 044 4004334

2 найменування виду

продукції і товарного сорту

троянда Grand Prix,

сорт Екстра

троянда Grand Prix,

сорт Екстра

троянда Grand Prix,

сорт Екстра

3 номер ящика один ящик

пронумерований

один ящик

пронумерований

один ящик

пронумерований

Продовження таблиці 2

4 дата зрізки і упакування 10.02.2011 03.03.2011 02.03.2011

5 кількість квітів і пучків 300 штук троянд,

30 пучків

300 штук троянд,

30 пучків

120 штук троянд,

12 пучків

6 маса брутто, кг 36 кг 37 кг 15 кг

7 номера бригади або

пакувальника

№ 45 №27 відсутні

8 зазначення стандарту ГОСТ 18908.1 – 73 ГОСТ 18908.1 – 73 ГОСТ 18908.1 – 73

9 Відповідність

ГОСТ 18908.1 – 73

відповідає відповідає не відповідає

В зразку №1 (фірма «Тандем») додатково було вказано діаметр бутона при розпуску 10-11 см., також

тривалість життя квітки в вазоні 12-14 днів. Тобто, маркування зразка №1 та №2 повністю відповідаю вимогам

даного стандарту. У зразка №3 в маркуванні відсутня інформація про номер бригади або пакувальника., що є

порушенням вимог ГОСТ 14192-77.

Всі партії троянд були доставлені критим автомобільним транспортом при температурі 2-4°С, що

відповідає вимогам ГОСТ 18908.1 – 73 «Цветы срезанные. Розы. Технические условия».

Наступним етапом є визначення органолептичних показників якості – для встановлення відповідності

вимогам нормативно-технічної документації. Відповідно до ГОСТ 18908.1, методами дослідження є визначення

зовнішнього вигляду квітки, наявність шкідників на стеблах, листах, хвороб та слідів отрутохімікатів, що

визначають візуально. Довжину стебла з квіткою вимірюють від нижньої точки зрізу до верха квітки з

похибкою не більше 0,5 см.

В результаті експертизи перевірялись наступні органолептичні показники якості: зовнішній вигляд,

довжина стебла з квіткою при зрізі та при реалізації, стан квітки при зрізі та реалізації, наявність шкідників,

пошкоджень на квітах шкідниками, хворобами та наявність помітних слідів отрутохімікатів. В таблиці 3

наведені результати експертизи троянд Grand Prix різних виробників.

Таблиця 3 – Результати експертизи троянд Grand Prix різних виробників

Показник якості Вимоги ГОСТ 18908.1-73 Результати дослідження

Зразок 1 Зразок №2 Зразок №3

Зовнішній вигляд

Свіжі, чисті, з характерним

для даного ботанічного

сорту кольором і формою

квітки і листків. Квітка

максимального розміру

для даного ботанічного

сорту. Стебло без

викривлень, досить міцне.

Відповідає

вимогам

Відповідає

вимогам

Відповідає

вимогам

Довжина стебла з квіткою,

см, не менше:

– при зрізі – при реалізації

56,0

55,0

58,0

56,5

61,5

Стан квітки:

– при зрізі – при реалізації

в напіврозпуску

в напіврозпуску і розпуску

в напіврозпуску,

і в розпуску

в

напіврозпуску,

більшість

квітів в

розпуску

в

напіврозпуску,

більшість

квітів в

розпуску

Наявність шкідників на

стеблах, листах і квітах Не допускається Не виявлено Не виявлено Не виявлено

Наявність пошкоджень на

квітах шкідниками, хворобами Не допускається Не виявлено Не виявлено Не виявлено

Наявність видимих слідів

отрутохімікатів Не допускається Не виявлено Виявлено Не виявлено

Відповідність

ГОСТ 18908.1 – 73

Відповідає Не відповідає Відповідає

Для перевірки якості зрізаних троянд на відповідність всім вимогам даного стандарту від партій, які надійшли в

кількості по 300 штук, було відібрано кожну десяту одиницю. Провівши органолептичні дослідження

встановлено, що троянди сорту екстра фірми «Тандем» та французької фірми «Guillot» повністю відповідають

вимогам ГОСТ 18908.1 – 73 «Цветы срезанные. Розы. Технические условия». Результати перевірки

поширюються на всю партію. Це дозволяє вільно поширювати квіткову продукцію в продаж. Переможцем

експертної оцінки стють чайногібридні троянди Grand Prix українського виробника фірми «Тандем».

Література

1. ГОСТ 18908.1-73 Цветы срезанные. Розы. Технические условия. – М.,1990.

УДК 678

ДОСЛІДЖЕННЯ АСОРТИМЕНТУ ТА ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ ПОЛІМЕРНИХ

УКУПОРЮВАЛЬНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ПАРФЮМЕРНО – КОСМЕТИЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ТОВАРІВ

ПОБУТОВОЇ ХІМІЇ

Ю.О. Холява, ст. гр. ТК-082

Науковий керівник: асистент кафедри товарознавства та комерційної діяльності Кучинська А. М.

Чернігівський державний технологічний університет

Асортимент парфюмерно-косметичної продукції та товарів побутової хімії постійно оновлюється та

з'являються нові види укупорювальних засобів для них. Разом з цим з'являються проблеми при експертизі та

сертифікації у експертів при ідентифікації тари. Багато найменувань засобів укупорювання мають фірмову

назву. Тому при описанні паковання можливе порушення авторських прав. В Україні не існує стандарту на

укупорювальні засоби. В Україні діє лише ГОСТ 17527—2003 «Упаковка. Термины и определения», який дає

визначення поняттям: укупорювальний засіб, кришка, пробка, кронен-пробка, аерозольний клапан, ковпачок,

мюзле, обвязуючий засіб, пакувальна стрічка [1].

Існує безліч видів полімерних укупорювальних засобів для товарів: пробки, кришки, ковпачки, дозатори,

розпилювачі, тощо.

Найбільш поширеним видом є кришки. Кришка - елемент упаковки, яка служить для закупорювання

тари після її заповнення або використання. За конструкцією і призначенням розрізняють кришки одноразового

та багаторазового застосування. Кришки кріпляться на горловині ємності за допомогою гвинтової різьби.

Переваги пластикових кришок - зручність багатократного відкупорювання і забезпечення герметичності

пляшки. Знайшли своє використання, перш за все, в харчовій промисловості,що пов'язано з виробництвом

рідких продуктів.

Пробка - укупорювальний засіб, який вставляється в горловину тари. Завдяки повній герметичності такі

пробки знайшли застосування в хімічній промисловості і фармацевтиці для закупорювання хімічно активних

рідин[2].

Ковпачками називаються кришки, які кріпляться методом набивання на горловину пляшки, охоплюючи

його зовні. Вони не мають різьби і найчастіше використовуються для закупорювання косметичних засобів,

побутової хімії.

Що стосується укупорювальних засобів для різноманітних флаконів і пляшок для парфюмерно-

косметичних та товарів побутової хімії, то існують певні проблеми. Проблема полягає в тому, що виробники

виробляють ексклюзивні, різні за розміром і формою укупорювальні засоби. Тому не можливо провести чітку

класифікацію.

Розглянемо основні типи кришок. Кришки із захистом для дітей. Паковання з використанням кришки із

захистом визначається як паковання, змодельоване таким чином, що відкрити її дітям молодше 5 років буде

дуже складно, тоді як дорослій людині не складе труднощів зробити це.

Кришки Push –pull. Розвиток конструкції кришок пішов по шляху збільшення числа компонентів. Для

упаковки ряду продуктів (наприклад, гелю для душу, рідкого мила, тощо) використовуються ковпачки типу

пуш-пул (push- pull), в яких є центральна частина кришки, що переміщується. Витягуючи голівку кришки,

користувач відкриває канал для рідкого вмісту. Щоб знов герметизувати кришку, необхідно повернути голівку

у вихідний стан натисненням. Недоліком цього простого і відносно недорогого укупорюючого механізму (як і

у випадку з однокомпонентними кришками) є необхідність займати при відкритті обидві руки.

Споживачу зручніше поводитися з упаковкою однією рукою, а також по можливості не перевертати

флакон, чекаючи доки з нього витече вміст. Тому кришки пуш-пул мають обмежане вживання,

використовуються частіше для побутової хімії, чим для косметики.

Більш технічно вдосконаленими є кришки, що дозволяють використовувати вміст упаковки, задіявши

лише одну руку. Це кришки типу фліп-топ (flip top) і диск-топ (disk top). Для того щоб користуватися

флаконом або пляшкою з кришкою фліп-том, необхідно пальцем підняти верхню частину, що дозволяє

відкрити дозуючий отвір. Для повторної герметизації – достатньо повернути у попереднє положення. Ця

кришка застосовується для багатьох косметичних товарів та товарів побутової хімії. Кришка типу диск-топ

також складна і має у верхній частині дископодібну поверхню. Горловина циліндричної форми. При цьому

упаковка відкривається при натисненні: «диск» опускається з одного боку, а з іншої — піднімається поверхня з

отвором.

Кришка з неперервною різьбою. Кришка має різьбу у вигляді спіралі і форму, виконану відповідно до

горловини флакона. Кришка приєднується до місткості тільки при повороті в певному напрямі. Найпростішою

вважаються різьба в один крок.

Кришка - диспенсер "Snip-tip" – кришка з кінчиком, що відрізається[4].

Кришка з оберіганням від розкриття. Існує безліч видів кришок з оберіганням від розкриття. Основне їх

призначення показати, що упаковка порушена і вміст піддавався дії довкілля. Основний показник порушення

упаковки - це відділення гарантійного кільця від корпусу кришки. Зазвичай кришка складається з двох частин:

корпусу з нанесеним різьби і кільця, сполученого з нижньою частиною корпусу. Коли кришка відкривається,

гарантійне кільце частково відривається. Кришка може бути з вкладками або без, забезпечуючи надійний

захист продукту.

Кришка Toggle - swing з дозатором. Цей вид кришки представлений різними розмірами і формами.

Нижня частина кришки надійно закупорює горловину флакона, а верхня - з'єднується з рухливим диском, який

виконує функцію важеля і відповідає за відкриття та закриття кришки. При натисненні на диск його

протилежний край піднімається і кришка відкривається. Різні розміри дозуючих отворів дозволяють

використовувати продукти різної міри в'язкості.

Дуже поширеним для косметичних виробів стала пневматика. Розпилюючі спреї використовуються для

нанесення рідин невисокої в'язкості - туалетна вода, лосьйон, рідина для освіження дихання і тому подібне.

В'язкіші рідини (мило, крем, шампунь і т. п.) не наносяться таким чином, т. як. струмінь повітря не може

розсіювати їх на дрібні краплі.

Для зручного застосування цієї косметики служать інші пневматичні укупорюючі механізми.

Найпростішим з них є помпа-насос (тригер), принцип дії якої також заснований на пневматиці.

Помпа-насос На вигляд помпа нагадує піноутворювач, проте, його внутрішня конструкція набагато

складніша: вона дозволяє отримувати продукт у вспіненному стані. Сьогодні насадка з піноутворювачем часто

застосовується на флаконах з пінками для волосся. Щоб уникнути несанкціонованого розкриття помпи-насоса і

його випадкової розгерметизації при транспортуванні укупорюючий механізм доповнюють блокуючим

кільцем. Для деяких застосувань може бути зручний тригер, розроблений компанією MWVCalmar, що дозволяє

користуватися їм і в перевернутому положенні флакона.

Для рівномірного розпирскування косметичних засобів (сонцезахисні засоби, автозагар, зволожуючі спреї)

може використовуватися також розпилювач курковий, який поєднує властивості помпи-дозатора і кнопкового

розпилювача. У домашньому вжитку цей тип укупорюючого механізму більше зустрічається при поводженні із

засобами побутової хімії.

Кришка - пульверизатор використовується для дозування продукту. Різні конфігурації пульверизатора

дозволяють розпиляти різну кількість вмісту флакона. Ця кришка зазвичай складається з наступних частин:

тригера і сполученого з ним поршня, пружини, резервуару двох клапанів, наконечника, що обертається, і

кришки. Споживач притягує тригер до себе, який у свою чергу давить на поршень. В цілому механізм дії

кришки - пульверизатора відповідає кришці з помпою[2].

Самим останнім винаходом конструкторів укупорюючих механізмів для в'язких косметичних рідин є

вакуумний диспенсер. На відміну від інших пневматичних пристроїв, в яких рідкий продукт замінюється

атмосферним повітрям, у вакуумному диспенсері разом з натисненням аплікатора і виходом рідини

відбувається підйом поршня усередині флакона. Для того, щоб поршень піднімався вгору, в денці флакона є

повітряновівідний отвір. Головною перевагою принципу дії конструкції є виключення контакту продукту з

киснем. По-друге, завдяки підняттю поршня вдається досягти максимального витягання вмісту[3].

У розвитку конструкції кришки можна простежити дві основні тенденції. По-перше, кришка стає усе

більш складною, число компонентів збільшується. Усе розпочиналося з однокомпонентних кришок з

герметизуючими прокладками, а сучасні піноутворювачі кнопкові і куркові розпилювачі можуть містити до

десятка деталей з різних матеріалів. Друга тенденція - все більше злиття кришки з іншою частиною упаковки -

тубою, флаконом і т. п. Укупорюючий механізм стає невід'ємним від неї; щоб скористатися вмістом, не треба

знімати кришку. Проте свого піку цей розвиток досягає у випадку з упаковкою з вакуумним диспенсером, для

функціонування якої потрібний не лише сам диспенсер, але також поршень і отвір в дні флакона.

Таким чином, розглянувши асортимент укупорюючих засобів для парфюмерно-косметичної продукції та

товарів побутової хімії, можна зробити висновок, що визначення у сфері укупорювальних засобів вимагають

подальшої уніфікації і стандартизації і потрібна розробка нормативного документу в цій області.

Література

1.ГОСТ 17527—2003 «Упаковка.Термины и определения»

2.http://www.polymery.ru/production.php?cat_id=101&cat_parent=100&level=3

3.http://article.unipack.ru/24927/

4. http://www.pakkograff.ru/reader/articles/materials/polymers/1068.php

УДК 677.074.54/.58:167

ЕКСПЕРТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ БЕЗПЕКИ КИЛИМОВИХ ПОКРИТТІВ НА ОСНОВІ

СИНТЕТИЧНИХ

Н. М. Чадюк, студ. гр.ТК – 061

Науковий керівник: старший викладач, кафедра товарознавства та комерційної діяльності Хребтань О.Б.

Чернігівський державний технологічний університет

В останні роки популярним стало використання синтетичних матеріалів для виготовлення килимових

покриттів різних видів замість натуральної, більш дорогої сировини. Україна не стала виключенням, так як

провідні виробники килимових покриттів використовують такі види синтетичної сировини: поліпропілен,

поліакрил, поліамід та ін. Ці види синтетичних матеріалів визнані безпечними для життя людини, але при

правильному їх застосування під час виробництва та у побуті. Полімерні матеріали мають істотні недоліки в

гігієнічному відношенні: хімічну нестабільність, диструкцію (старіння), здатність у процесі експлуатації

виділяти в навколишнє середовище хімічні речовини, які можуть бути шкідливими для здоров’я людини. Тому

саме ці фактори потребують суворого контролю.

Ринок килимових покриттів в Україні, в основному, заповнений килимовими виробами імпортного

виробництва, а саме «Дінарсу»,Туреччина; «Таркетт», Росія; «Домо», Бельгія; «Форбо», Швеція та ін.

З вітчизняних виробників функціонують такі підприємства, що виготовляють килимові покриття: ТОВ

«Вінісін» ( Івано-Франківська обл., м. Калуш), ТОВ «Енія» ( м. Івано-Франківськ), ТОВ «Карат» ( м.

Хмельницький, Хмельницька область).

Нами було проведено дослідження токсикологічної безпеки килимових покриттів виготовлених на основі

синтетичних матеріалів. В якості досліджуваних об’єктів було вибрано два зразки килимових виробів, що

реалізують в магазині «Килимові покриття» в м. Чернігові.

Перший зразок: килимове покриття «Абсолют Романс», виробництво «Домо», Бельгія, зразок № 1.

Другий зразок : килимове покриття «Седеф» виробництво «Дінарсу», Туреччина, зразок № 2.

Характеристики обраних килимових виробів наведені в таблиці 1.

Таблиця 1 – Характеристика зразків.

Характеристика технічних

показників килимових виробів

Килимове покриття «Абсолют

Романс», виробництво «Домо»,

Бельгія

Килимове покриття «Седеф»

виробництво «Дінарсу»,

Туреччина

Склад волокон поліамід (PA – 100%) поліамід (PA – 100%)

Спосіб виробництва тафтингове тафтингове

Грунтова основа фелт (повстяна основа) фелт (повстяна основа)

Скрол утворюється петельним

нерозрізним ворсом, нитки двох

кольорів, з різною висотою петель,

що утворюють рельєфний

візерунок

утворюється петельним

нерозрізним ворсом, нитки двох

кольорів, з різною висотою петель,

що утворюють рельєфний

візерунок

Ширина 4 / 5м 4 м

Ці килимові вироби на основі синтетичних матеріалів, а саме поліаміду, призначені для використання у

житлових та офісних приміщень. Килимові вироби обох зразків мали сертифікати відповідності надані

підприємством виробником. Килимові вироби,що знаходяться у закритих приміщеннях можуть виділяти

шкідливі і токсичні речовини, що впливають на здоров’я та самопочуття людини.

До складу синтетичних матеріалів, що є основою килимових виробів, входять наповнювачі, органічні

речовини, залишки мономерів полімеризаційних реакцій, які можуть бути канцерогенима. Саме через наявність

даних хімічних речовин в синтетичних матеріалах і виробах з них ця група товарів потребує особливий

контроль за виділенням шкідливих випаровувань в атмосферу, та у приміщення, де працюють і живуть люди.

Також треба зазначити, що синтетичні матеріали, з яких вироблені обрані килимові вироби, накопичують

статичну електрику. Це негативно впливає на нервову та серцево – судинну системи і загалом організм

людини, а також притягує частки бруду і пилу. Забруднення килимового покриття є найчастішою причиною

виникнення алергії і ураження дихальних шляхів людей.

Тому метою наших досліджень було встановлення безпеки і нешкідливості килимових покриттів іноземного

виробництва, а саме «Домо», Бельгія та «Дінарсу», Туреччина .

В спеціалізованій лабораторії санітарної епідеміологічної станції м. Києві було досліджено показники

безпеки двох зразків килимового покриття іноземного виробництва. Результати санітарно – гігієнічної

експертизи, щодо рівня міграції у повітря хімічних речовин (капролактаму, гексаметилендіаміну,

формальдегіду) наведені у таблиці 2.

Таблиця 2 - Результати санітарно – гігієнічної експертизи.

Назва речовини Рівень міграції речовини у повітря

Зразки

Килимове покриття «Абсолют

Романс», виробництво «Домо»,

Бельгія

Килимове покриття «Седеф»

виробництво «Дінарсу»,

Туреччина

капролактам 0,06 мг/м3 0,07 мг/м

3

гексаметилендіамін 0,001 мг/м3 0,003 мг/м

3

формальдегід 0,003 мг/м3 0,003 мг/м

3

Рівень міграції у повітря капролактаму відрізняється. Для першого зразка становить 0,06 мг/м3, а для

другого зразка становить 0,07 мг/м3 . Капролактам у малих кілкостях не становить загрозу життю людини. Але

при потраплянні у великих кількостях в організм людини викликає судинні неврози і зміни функціонального

стану печінки. Виділення у повітря гексаметилендіаміну відрізняються, але різниця є незначною: для першого

зразка 0,001 мг/м3, а для другого 0,003 мг/м

3. А рівень міграції у повітря формальдегіду виявився однаковим

для двох зразків , а саме 0,003 мг/м3. Вміст формальдегіду в повітрі житлових приміщень не повинен

перевищувати 0,01 мг/м3, в повітрі робочої зони – 0,5 мг/м

3.Отже, згідно оброблених даних об’єкт досліджень ,

а саме напольних килимових покриттів з поліаміду відповідають діючому санітарному законодавства України.

Згідно опрацьованих даних треба зазначити, що різниця між показниками міграції у повітря токсичних

речовин є незначною і не перевищує норму. Обрані зразки килимових покритті є безпечними для використання

у житлових та офісних приміщеннях.

За результатами проведених досліджень можна стверджувати, що килимові покриття, які реалізуються у

роздрібних торгівельних підприємствах м. Чернігова є безпечними, відомості про безпеку і нешкідливість цих

виробів зазначають у супровідних документах з якості – є дійсними і виявленими фактично.

Отже, товари побутового вжитку обов’язково потребують гігієнічного дослідження, а споживачі повинні

вимагати у продавців документи, що підтверджують безпеку товарів побутового призначення ( посуд, килимові

вироби, тюлегардинні вироби).

Література

1. ГОСТ 28867-90 «Покрытия и изделия ковровые нетканые машинного способа производства. Общие

технические условия»

2. Висновок санітарно – епідеміологічної експертизи № 05.03.02-03/65982

3. Висновок санітарно – епідеміологічної експертизи № 05.03.02-03/16729

УДК 663.95

ДОСЛІДЖЕННЯ АСОРТИМЕНТУ ТА ЯКОСТІ ЧАЮ ЧОРНОГО БАЙХОВОГО,

ЩО НАДХОДИТЬ В УКРАЇНУ

О.А. Шестак, ст. гр. ТК-081

Науковий керівник: ст. викладач кафедри ТКД А.М. Яковенко

Актуальність теми обумовлена досить цінними споживчими властивостями чорного чаю, завдяки яким він

займає чільне місце в раціоні українців, а також тим фактом, що на сьогоднішній день на українському ринку

чаю зустрічається багато низькоякісної та фальсифікованої продукції.

Біологічно цінні речовини чаю, утворюючи єдиний комплекс, сприятливо впливають на організм людини. Чай

добре адсорбує шкідливі речовини (важкі метали, радіонукліди) і виводить їх з організму. Чай ― добрий

терморегулятор тіла: в холодну погоду добре зігріває, а в жарку ― охолоджує. Лікувальні властивості чаю

зумовлені його антисептичну і бактерицидну дію, що проявляється при хворобах печінки, шлунку, нирок,

крихкості капілярів. Багато численні дослідження встановили, що він добре знімає втому і головний біль,

підвищує розумову і фізичну активність, стимулює роботу головного мозку, серця, дихання [1].

Отже, метою доповіді є вивчення асортименту чорних байхових чаїв на чайному ринку України та дослідження

їх якості на прикладі продукції двох обраних виробників: ТМ Lipton (виробник – ТОВ "Універсальні харчові

технології", Росія; імпортер – ТОВ "Юнілівер Україна", м. Київ) та ТМ Greenfield (виробник – ТОВ

"Ексімтрейд", м. Київ).

Аналіз останніх літературних джерел показав, що усе різноманіття чаїв ділять на наступні типи: чорний,

зелений, білий, червоний і жовтий. Такий розподіл аж ніяк не обумовлений суто зовнішнім виглядом, різним

забарвленням чаїв як в сухому вигляді, так і у настої. Колір є лише зовнішнім відображенням відмінностей в

біохімічних процесах обробки чайного листа, що в кінцевому рахунку впливає на хімічний склад і основні

смакові та ароматичні ознаки кожного типу чаю. В цьому плані чорний чай відрізняється найбільш повним

циклом виробництва: чайний лист проходить такі стадії обробки, як зав'ялення, скручування, ферментація і

сушка. При виробництві зеленого чаю дві стадії ― зав'ялення і ферментація ― повністю виключені. Таким

чином, чорний і зелений чаї є, так би мовити, діаметрально протилежними типами. Всі інші чаї – білий, жовтий,

червоний – є проміжними типами між ними [2].

Різновидом чорного чаю також є чай Пуер. Істинні гурмани називають саме його справжнім чорним чаєм. Це

зумовлено його органолептичними властивостями, зокрема ― чорний колір настою. Іноді пуери називають ще

постферментованими чаями у зв’язку із особливістю технології їх виробництва. Чим більше витриманий пуер,

тим вище його якість. І це єдиний чай, який покращує свої властивості із плином часу ― всі інші чаї через рік

після виготовлення неабияк втрачають свою якість. Пуер найчастіше можна зустріти в пресованому вигляді –

"цеглин", "млинців", "чаш", але зустрічається і розсипний [3].

Така суть поділу готового сухого чаю на основні типи. Кожен з них поділяється за характером механічної

обробки листа на різновиди. Зокрема, чорні чаї бувають розсипними, пресованими або ж екстрагованими [4].

Розсипні чаї або, як їх називають у торговій практиці, байхові є найпоширенішими. Це маса окремих, не

пов'язаних між собою чаїнок, фасованих в закриту (металеву або паперову) упаковку в найрізноманітніших

кількостях залежно від прийнятих в тій або іншій країні стандартів.

Чорні байхові чаї ділять за розмірами чаїнок на суцільнолистові (за міжнародною класифікацією – Рekoe,

Orange, Orange-Pekoe), листові або середні (Вroken Оrange, Вroken Рekoe), дрібні (висівки і крихта – Fannings,

Dust) і гранульовані ("CTC": Cut, tear & curl - різати-рвати-закручувати).

Дрібні чаї використовуються і в пакетиках. Кожен пакетик містить в середньому 2,27 г чаю. Пакетики бувають

найрізноманітніших форм: квадратні, круглі, традиційні прямокутні з ниточкою, у формі пірамідок тощо.

Різновидом розсипних чаїв є також гранульований чай, листя якого після окислення пропускаються через

обертові валки з дрібними зубцями, які ріжуть і скручують їх. Цей метод нарізки дає менше відходів, ніж

традиційний. В якості сировини використовуються не лише перші два-три листочки, але і четвертий і п'ятий

листи. Чай заварюється міцніше і має більш терпкий смак та яскравий колір, але менш багатий аромат, ніж

листовий чай.

Менш відомі широкому колу споживачів пресовані чаї, що представляють собою брикети, виготовлені з

спресованих під сильним тиском чаїнок різної якості ― від чайної крихти до грубих листя і навіть гілок чайної

рослини. В Україну такі чаї не завозяться (за виключенням чаю Пуер). Вони мають досить вузьке ― локальне

― поширення серед деяких народів Середньої і Центральної Азії, Далекого Сходу і жителів Крайньої Півночі.

Ці брикети можуть мати вид плиток, цегли, циліндра, кулі, диска або яку-небудь більш химерну форму

(наприклад, «Ластівчине гніздо») і досягати маси від 100 і 250 г до 2,5 і більше кілограмів (відомі брикети

масою до двох пудів) .

Екстраговані (або швидкорозчинні) чаї представляють собою екстракти або концентрати чаю, що дають

можливість, по-перше, прискорювати і спрощувати сам процес заварювання чаю, а по-друге, розміщувати

досить значні дози чаю в концентрованому вигляді в порівняно невеликих обсягах. Власне чайного природного

листа ці чаї вже не містять ― це або порошок, або гранули. І справжні чайові гурмани їх не вживають. В

Україні такі чаї майже не споживаються.

Назви деяких спеціальних чаїв походять від єдиних у своєму роді сумішей, куди вони входять, від часу

споживання або від імені їх творця. Наприклад, «Англійський сніданок» (English Breakfast), «Післяобідній чай»

(Afternoon Tea), «Сірий граф" (Earl Grey). Чаї з трав'яними або фруктовими добавками не рахуються справжнім

чаєм [5].

Ароматизовані чаї можна отримати з усіх типів байхових чаїв. Ароматизація не впливає на біохімічний склад

чаю. В результаті чай набуває якийсь один, додатковий, чітко виражений аромат. Ароматизують найчастіше чаї

середньої якості і лише іноді ― високої.

Вивчення асортименту чорних байхових чаїв ТМ Lipton та Greenfield дало певне уявлення про широку

різноманітність цієї продукції на українському чайному ринку. Це китайські, індійські, цейлонські, кенійські

чаї, які можуть бути ароматизованими чи не ароматизованими в залежності від рецептури для кожного

найменування.

Порівнюючи асортимент розглянутих торгових марок, можна відмітити, що ТМ Lipton представлений більш

глибокий асортимент чорних байхових чаїв. Він включає 11 найменувань продукції, в тому числі і 3 види

ароматизованих чорних чаїв. В той же час асортимент аналогічної продукції ТМ Greenfield містить тільки 7

найменувань, втому числі – 1 вид ароматизованого чаю. Характерно, що в обох виробників наявний чай із

назвою EARL GREY, що має ніжний смак із ароматом бергамоту. Мабуть, це пов’язано із стійким попитом

споживачів на продукт, виготовлений за відповідною рецептурою.

Для дослідження якості були обрані зразки чорного байхового чаю двох найвпливовіших компаній на

українському чайному ринку: чай чорний байховий листовий ТМ Lipton (вищий сорт) та чай чорний байховий

суцільно листовий ТМ Greenfield (сорт "Букет").

На першому етапі дослідження проводився аналіз упаковки та маркування. Було встановлено, що в цілому

обидва досліджувані зразки відповідають нормам НТД за цими показниками. Але в плані інформативності та

доступності маркування упаковка зразку чаю Greenfield дещо поступається відповідному зразку чаю Lipton.

Щодо якості самої упаковки і естетичності її оформлення ці два продукти майже еквівалентні.

На другому етапі дослідження був проведений органолептичний аналіз досліджуваних зразків. Якраз на цьому

етапі і були виявлені невідповідності вимогам ГОСТ щодо даних показників якості [6].

Зразок чаю Lipton в цілому відповідає нормам якості для вищого сорту за показниками: смак і аромат, настій і

зовнішній вигляд, а от за кольором розвареного листу його можна віднести тільки до 1-го сорту. Зразок чаю

Greenfield відповідає вимогам якості за показниками: смак і аромат та колір настою, а за кольором розвареного

листа і, зважаючи на присутність великої кількості черешків у чайній масі, цей зразок можна віднести тільки до

1-го сорту. Отже, в обох випадках можна говорити про фальсифікацію чаю, а саме видавання нижчих за якістю

продуктів за товар більш високого сорту (пересортиця).

Третій етап дослідження включав перевірку фізико-хімічних показників якості. Проведені дослідження

показали, що обидва зразки чаю відповідають вимогам якості за всіма перевіреними фізико-хімічними

показниками. При цьому зразок чаю Greenfield має кращі показники по масовій частці сухих водорозчинних

речовин та масовій частці дріб’язку, що є цілком природно для зазначеного на його пакуванні сорту "Букет".

Отже, проведене дослідження якості обраних зразків чаю чорного байхового встановило, що вони не

відповідають вимогам якості для зазначених на їх пакуванні сортів. В ході дослідження було встановлено, що

обидва зразки відносяться до 1-го сорту.

Литература

1. Т. Авдиенко. Что вы знаете о чае…//Мир продуктов. – 2007.- №7. – с. 23-26.

2. Ткаченко К.Г. Вирощування і асортимент чаю // www.gardenia.ru/pages/tea003.htm

3. ru.wikipedia.org/wiki/Пуэр.

4. Михайловський В.С. Товарознавство харчових продуктів: опорний конспект лекції – К.: КНТЕУ, 2002. –

с. 210-216.

5. ru.wikipedia.org/wiki/Чай.

6. ГОСТ 1938-90 "Чай чѐрный байховый фасованный. Технические условия" – М.: Издательство стандартов,

1991.

УДК 637.1(477.51)

ДОСЛІДЖЕННЯ ЯКОСТІ МОЛОКА ПИТНОГО ВИРОБНИЦТВА

ВАТ «ЧЕРНІГІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД»

М. В. Шинкаренко, ст. гр.. МТК-061

Науковий керівник: доктор технічних наук, професор кафедри товарознавства і комерційної діяльності

І. О. Дудла

Молоко, як один з головних базових продуктів харчування, є важливою складовою здорового раціону.

Молоко - це біологічна рідина, яка виробляється молочними залозами самок ссавців. Воно багате

різноманітними поживними речовинами .

До складу молока входить близько 100 поживних речовин. Серед них – 18 амінокислот, 20 жирних

кислот, 25 мінеральних солей, 12 вітамінів, цукор та інші речовини. Загальний вміст білкових речовин у молоці

– 3,0-3,5%, жиру та жироподібних речовин – 3,0-4,0% Таке співвідношення білкових речовин і жирів у

харчових продуктах є найбільш сприятливим, тобто відповідає потребам організму людини і сприяє повному їх

засвоєнню. Найнагальнішими проблемами молочної галузі є недостатність пропозиції молока та переважною

мірою низький рівень його якості. На сьогодні в Україні також гостро стоїть питання якості коров'ячого молока

як сировини. Це пояснюється тим, що переважаюча частка молочної продукції на сучасний ринок постачається

з господарств населення, в яких використовується лише ручне доїння. Звідси потенційна та реальна можливість

бактеріального забруднення молока. Крім того, додаються проблеми на етапах перевезення продукції, що

потребує належної тари, спеціально обладнаних транспортних засобів тощо. Якість молока як початкової

сировини повинна відповідати нормам безпеки.

Метою даної статті є оцінка якості молока, яке виробляється на ВАТ «Чернігівський молокозавод» м.

Чернігова.

Основним нормативним документом, що містить основні вимоги до якості питного молока є ДСТУ

2661-94 «Молоко коров’яче питне. Загальні технічні умови» [1]

Згідно даного нормативного документу питне молоко на товарні сорти не поділяється. Оцінку якості

молока проводять за органолептичними, фізико-хімічними та бактеріологічними показниками.

На заводі виготовляється молоко двох торгових марок – «Добряна» та «Кринка».

Для дослідження було обрано 2 види молока:

1. Молоко «Українське» пастеризоване 3,2% жирності ТМ «Кринка»

2. Молоко пастеризоване 3,2% жиру ТМ «Добряна» Зразки молока були придбані в супермаркеті «Велика кишеня». В таблиці 1 дана характеристика

упакування молока.

Таблиця 1 – Характеристика упакування молока

Характеристики ТМ Кринка ТМ Добряна

Вид упакування еколін Поліетиленовий мішечок

Маса, г 1000 г 500г

Ціна, грн 8,31 3,76

Маркування:

вид молока

виробник

адреса виробника

адреса потужностей виробництва

склад продукту

поживна цінність 100 г продукту

калорійність (енергетична цінність)

100 г

строк придатності

маса нетто

нормативний документ

Додаткові позначення

пастеризоване, 3,2% жиру

ДП «Мілкіленд-Україна»

Україна, м. Київ, вул.

Бориспільська, 9;

Україна, м. Чернігів, вул..

Любецька, 76;

молоко коров’яче незбиране,

молоко коров’яче знежирене

жири – 3,2 г, білки – 3,0 г,

вуглеводи – 4,5г

63 ккал

5 діб

1000 г

ТУ У 25027034-008-98

Позначення міжнародного

стандарту ISO 9001

пастеризоване, 3,2% жиру

ДП «Мілкіленд-Україна»

Україна, м. Київ, вул.

Бориспільська, 9;

Україна, м. Чернігів, вул..

Любецька, 76;

молоко коров’яче незбиране,

молоко коров’яче знежирене

жири – 3,2 г, білки – 2,8 г,

вуглеводи – 4,7г

58 ккал (243 кДж)

6 діб

500 г

ТУ У 15.5-05417118.023-2002

-

Дані зразки молока мають необхідну інформацію в маркуванні. У всіх зразках зазначено назву, склад

продукту, калорійність, термін зберігання, виробника, масу нетто. Більшу калорійність має молоко ТМ

«Кринка», а термін зберігання його на 1 добу менший.

З органолептичних показників визначали зовнішній вигляд, консистенцію, колір, смак і запах.

Результати одержаної органолептичної оцінки показників молока наведені в таблиці 2.

Таблиця 2 – Дослідження органолептичних показників якості молока пастеризованого ВАТ «Чернігівський

молокозавод»

Найменування

показника

ТМ «Добряна» ТМ «Кринка» Вимоги стандарту

Зовнішній вигляд та

консистенція

Рідина з крупинками білка на

стінках і поверхні

Однорідна Однорідна рідина

без осадку

Смак і запах Сторонній кислуватий запах;

смак кислуватий, присутній

нехарактерний солодкий

присмак

Запах пастеризації з відтінком

пригорілого, смак

пастеризованого молока з

вираженим солодким

присмаком

Чисті, без

сторонніх, не

властивих

свіжому молоку

присмаків і

запахів

Колір Біло-жовтий Біло-жовтий Білий з трохи

жовтуватим

відтінком

Молоко пастеризоване ТМ «Добряна» за органолептичними показниками не відповідає вимогам ГОСТ,

за винятком кольору. Кислий присмак і запах дають підстави говорити про перевищення кількості допустимих

норм в молоці бактерій групи кишкової палички. Що стосується молока ТМ «Кринка», то органолептичні

показники є кращими за попередній зразок і відповідають вимогам стандарту.

З фізико-хімічних показників визначили - масову частку жиру, кислотність, густину молока.

Кислотність і жирність визначали в трьох повторюваностях і за результат брали середнє значення.

Кислотність є основним показником, за яким визначають свіжість молока. Визначення кислотності в

молоці проводять згідно вимог ГОСТ 3624-92 «Молоко и молочные продукты. Методы определения

кислотности»[2]

Визначення густини молока проводять згідно вимог ГОСТ 3625-84 «Молоко и молочне продукты.

Методы определения плотности» [3]. Визначають густину молока спеціальним ареометром-лактоденсиметром.

Визначення масової частки жиру проводиться згідно вимог ГОСТ 5867-90 «Молоко и молочные

продукты. Методы определения жира».[4] Визначають вміст жиру кислотним методом на спеціальному приладі –

жиромірі.

Результати дослідження фізико-хімічних показників молока наведені в таблиці 3

Таблиця 3 - Результати фізико-хімічних досліджень молока

Показник Вимоги ГОСТ

ТМ «Кринка» ТМ «Добряна»

Кислотність, ºТ Не більше 21 14,05 14,38

Густина, г/см3

Не менше 1,027 1,028 1,029

Вміст жиру, % Не менше 3,2 3,2 3,0

Молоко ТМ «Кринка» повністю відповідає вимогам ГОСТ за фізико-хімічними показниками. Молоко

ТМ «Добряна» має жирність меншу ніж зазначено на упакуванні, що дає підстави говорити про його

фальсифікацію – розведення водою.

Додатково були проведені дослідження на наявність соди в молоці згідно ГОСТ 24065-80 «Молоко.

Методы определения соды» [5]. В жодному з зразків сода виявлена не була.

Висновки з даного дослідження:

- за органолептичними показниками якості з двох зразків молока найкращим виявилося молоко

ТМ «Кринка»;

- кислотність та густина у межах нормативу в обох зразках;

- вміст жиру в молоці ТМ «Кринка» відповідає зазначеному на упаковці, а ТМ «Добряна»

фактично є на 0,2% меншим ніж зазначено в маркуванні і не відповідає вимогам стандарту;

- необхідно контролювати якість молока, що надходять у продаж.

Список літературних джерел:

1. ДСТУ 2661-94 Молоко коров’яче питне. Загальні технічні умови - К.: Держспоживстандарт, 1995

2. ГОСТ 3624-92 Молоко и молочные продукты. Методы определения кислотности - М.: ИПК

Издательство стандартов,2001

3. ГОСТ 3625-84 Молоко и молочне продукты. Методы определения плотности - М.: ИПК Издательство

стандартов,1986

4. ГОСТ 5867-90 Молоко и молочные продукты. Методы определения жира - М.: Стандартинформ,2006

5. ГОСТ 24065-80 Молоко. Методы оперделения соды - М.: ИПК Издательство стандартов,1981

УДК 338.439.5:167

АНАЛІЗ РИНКУ ШОКОЛАДНИХ ЦУКЕРОК УКРАЇНИ

І.О. Якимчук, ст. гр. ТК-081

Науковий керівник: старший викладач кафедри товарознавства та комерційної діяльності

Яковенко А.М.

Чернігівський державний технологічний університет

Український ринок кондитерських виробів є одним з найбільш розвинутих в сучасній харчовій

промисловості. Він характеризується широким номенклатурним рядом товарів, які традиційно об’єднують у

три групи: мучні кондитерські вироби (солодке печиво, вафлі, рулети, кекси та ін.); шоколадні вироби, які

мають у своєму складі какао (шоколад, шоколадні цукерки та ін.); цукристі вироби без какао (карамель,

мармелад, желе, зефір та ін.).

Якщо розглянути період з 2006 рік по 2010 рік, то слід сказати, що в період до 2008 року ринок

кондитерських виробів показував позитивну динаміку (зокрема ринок шоколадних цукерок). З 2008 року

спостерігається незначний спад, що зв’язано з кризовою ситуацією світової економіки.

За 2009 рік офіціальний об’єм ринку кондитерських виробів України в натуральному вираженні склав

майже 800 тис.тон. Імпорт заняв 5-7% об’єму ринку, а експорт 25-45% національного виробництва. У

грошовому вираженні об’єм ринку склав приблизно $1,65 млрд. у цінах виробників без НДС [1].

У 2010 р. за даними Державного комітету статистики, українськими кондитерськими підприємствами

було вироблено 926,9 тис. т виробів в категоріях продукції, що містить какао, продукції з цукру, без вмісту

какао і солодкого печива і вафель (332,6 тис. т від вказаних об'ємів). На кінець минулого року сумарний

показник по перших двох категоріях склав 593,1 тис. т, а за підсумками 2009 р. – 594,3 тис. т, що дає підставу

вважати обсяги виробництва стабільними. Це не може не радувати, особливо зважаючи на складний фінансово-

економічний період, який ще не закінчився, і наслідки якого ринок відчуватиме і в поточному році.

Директор по продажам кондитерської компанії «АВК» характеризує причини ринкової ситуації так:

«Конкуренція на кондитерському ринку України і в докризові роки була дуже висока. Але зараз працювати

стало ще складніше і цікавіше. Український споживач став набагато вимогливішим. Відвідуючи супермаркет зі

списком необхідних продуктів, він зважує доцільність кожної покупки, менш схильний до емоцій, орієнтується

не лише на ціну, але і ретельно аналізує інформацію про якість кожного товару, що набуває.» [2]

Певне відновлення попиту на кондитерську продукцію сталося не стільки унаслідок поліпшення

купівельної спроможності українців, скільки завдяки спокійнішому відношенню споживачів до економічних

проблем. Хоча деякі фахівці навіть зв'язують зростання виробництва і реалізації кондитерських із збільшенням

в липні минулого року акцизів на спиртні напої і тютюн [3].

За рік сегмент какаовмісних виробів продемонстрував негативну динаміку на 16,6 тис. т – з 345,6 тис. т

в 2009 р. до 329 тис. тон в 2010 р. Але сегмент виробів з цукру, що не містять какао, виріс на 15,4 тис. тон в

2010 р. в порівнянні з 2009 р. Це сталося завдяки тому, що кондитери сучасно відкоректували об'єми

асортименту між і усередині товарних категорій, збільшивши випуск продукції в групах карамелі, льодяників і

желейних цукерок, удалося уникнути загального падіння показників ринкової динаміки.

У 2010 р. об'єм реалізації групи «КОНТІ» у фінансовому вираженні виріс на 30% в порівнянні з

аналогічним періодом 2009 року, вперше перевищивши 3 млрд грн. (3 млрд 315 млн грн.). Обсяг виробництва

за даний період – 220 тис. т. Доля компанії в загальному обсязі виробництва кондитерських виробів в Україні за

підсумками 2010 р. збільшилася з 13,8 до 14,7% (за даними Держкомстату України). Структура виробництва

істотно не змінилася.

Відносно ЗАТ «Житомирські ласощі» то загалом, 2010 р. був для компанії досить успішний. Компанія

не лише зберегла результати 2009 р., але і перевищила їх. Обсяг виробництва всіх груп продукції в 2010 р. виріс

в натуральному вираженні на 4,6% по відношенню до показників попереднього року. Частка ринку виросла до

5,5% за даними Держкомстату. У асортиментній політиці компанії теж сталися зміни. Оновлення асортименту

вироблюваних виробів склало 23%, що дало додатковий приріст у виручці порядку 10%.

Офіційні дані корпорації «Рошен» говорять про те, що в 2010 році корпорація реалізувала свою

продукцію в кількості 355 тис., що на 4% перевищує аналогічні показники 2009 р. Загальні обсяги виробництва

кондитерської продукції в 2010 р. склали 380 тис. т, що на 7% більше попереднього року. Також корпорація на

30% збільшила експорт своєї продукції порівняно з 2009 р. Об'єм експорту склав 120 тис.т. [3]

Слід також відзначити те, що тенденцією кондитерського ринку останніх декількох років стало

поступове збільшення в структурі вжитку долі вагових цукерок. Позитивна динаміка вагової продукції

пов'язана не лише з економічними чинниками – хоча вони, поза сумнівом, грають первинну роль при виборі

покупцем цукерок в місцях продажів.

Друга за значимістю група чинників лежить в плоскості аналізу споживчої мотивації при покупці

цукерок. За даними досліджень MMI Ukraine проведених TNS в Україні в періоди зима 2008 р. – зима 2010

р.(вік респондентів 12-65 років, що проживають в містах з населенням 50 тис. і вище), в динаміці за три роки в

середньому 43% українців споживали шоколадні цукерки, упаковані в коробки. Максимальний вжиток

доводиться на періоди, передуючі весняним і зимовим святам. У списи сезонного попиту зростає і частота

покупок цукерок в коробках. Це закономірно, оскільки фасовані цукерки чітко асоціюються зі святковими

подіями [4].

Аналіз цілей придбання фасованих цукерок виявляє кореляцію зв'язків між емоційним настроєм

покупця і виглядом кондитерського виробу.

Так, найбільшої кількості респондентів набувають фасовані цукерки в дарунок. Для індивідуального

вжитку такий вибір роблять 21,5% опитаних українців. З одного боку, ці показники говорять про потребу в

особистому святковому настрої, з іншого боку, стає очевидним, що остання частина даної групи покупців

набуває вагових цукерок.

Серед критеріїв вибору цукерок лідируючі позиції займає «потрійний союз»: смак, якість, ціна. Саме у

такому порядку пріоритетності займають позиції ці критерії в респондентів.

Знаючи зміни споживчого ринку і тенденції ринку товарного, вітчизняні кондитери в 2010 році внесли

корективи не лише в обсяги виробництва цукерок, але в асортиментний ряд категорії. Так, кондитерська

корпорація «Рошен», компанія збільшила обсяги випуску вагових цукерок. Причому на вагу стали продаватися

і цукерки преміального сегменту, наприклад «Момблан», «Вишня в шоколаді» і так далі [5].

Приблизно 95% кондитерських виробів на українському ринку – це продукція вітчизняного

виробництва. Імпортна продукція поставляється в основному з Росії, Литви, Туреччини і Польщі. В Україні

працюють приблизно 800 кондитерських підприємств. При цьому 5 компаній-лідерів ринку займають більш,

ніж 60% в структурі національного виробництва. Отже, ринок кондитерських виробів України є

висококонцентрованим. Між першими 12-15 найбільшими компаніями конкуренція зберігається на достатньо

високому рівні, як за ціновими, так і за неціновими (якість, упаковка та ін.) параметрами [1].

Щодо сегменту какаовмісної продукції, то він показував позитивну динаміку в до кризисні часи, проте

на даний момент перебуває дещо в складному становищі. Основні виробники шоколадних кондитерських

виробів – Корпорація «Рошен», група «Конті», компанія «АВК».

Лідерами ринку стали вітчизняні групи компаній, до складу яких входять по декілька виробничих

майданчиків. Завдяки розширенню виробничих потужностей, підвищення якості продукції, проведенню

масштабних рекламних і маркетингових компаній вони зайняли і утримують лідируючі позиції.

Більшість дрібних виробників кондитерських виробів в порівнянні з крупними виробниками слабо

модернізовані, їх ринки збуту чітко визначені, у них відсутні розвинуті торговельні марки. Вони намагаються

не конкурувати з крупними компаніями і займати відносно вільні ніші. Дрібні виробники частіше всього

представлені в низькому ціновому сегменті і широко використовують можливість зниження собівартості

виробництва за рахунок більш дешевих компонентів. В часи економічної кризи вони здатні відвоювати долю

внутрішнього ринку у великих гравців, у яких собівартість продукції вища.

За 2010 рік об’єм ринку кондитерських виробів України скоротився в натуральному вираженні на 14%

у порівнянні з 2009 роком. Як вважають експерти, це відбулося через зниження купівельної спроможності

українців під час кризи, тому з ціллю диверсифікації ринків збуту великі гравці продовжують залишатися

зацікавленими в укріпленні позицій на зовнішньому ринку.

Таким чином, розраховувати на вітчизняного інвестора кондитерам не приходиться. Стосовно

зарубіжних компаній, то вони почали освоювати український ринок кондитерських виробів ще в 90-х роках,

купуючи місцеві працюючі компанії (Kraft Foods, Nestle), і на даний момент зайняли свої ніші на ринку. Доля

компаній, що належать стратегічним іноземним інвесторам, складає 7-8% в структурі національного

виробництва кондитерських виробів.

Проте незважаючи на складні економічні часи, на ринку кондитерських виробів сформувалися явні

лідери - Корпорація Roshen (м.Київ) – 3754 млн. грн., Група «Конті» (м.Донецьк) – 2600 млн. грн., ЗАТ «Крафт

Фудз Україна» (м.Київ) – 2274 млн. грн., Компанія «АВК» (м.Київ) – 1775 млн. грн., Корпорація «Бісквіт-

Шоколад» (м.Харків) – 669 млн. грн. [1]

Проаналізувавши вище наведені дані, слід зробити висновок, що найбільш прибутковою компанією на

ринку кондитерських виробів України за підсумками 2010 року є корпорація Roshen. На ринку продукція

Roshen представлена найширшим асортиментом та поєднанням доступної ціни та високої якості.

Передбачається, що в 2011 році компанія не скоротить темпів випуску продукції та не віддасть іншим

виробникам своє місце на ринку.

Отже, дослідивши стан ринку шоколадних цукерок в Україні, можна зазначити, що для витримки

конкуренції на сучасному ринку кондитерських виробів, виробник повинен слідкувати за якістю своєї

продукції: використовувати якісну сировину, проводити комплексний аналіз виробництва. Одним з важливих

факторів є реклама, тому виробники мають проводити більше акцій, дегустацій, розміщувати інформацію про

свою продукцію в ЗМІ.

Література

1. Солодкий присмак// Інвестгазета. – 2010. - №12 – с. 36-37.

2. www.avk.ua

3. Бут О. Сладкий бастион.//Мир продуктов. – 2011. - №1-2. – с. 16-18.

4. Не всласть. Ринок кондитерських виробів//Бізнес. – 2010. – №51-52 – с. 95-96.

5. roshen.com/ua

УДК 677.017.8

ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ВОВНЯНИХ ТКАНИН

КОСТЮМНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Старший викладач кафедри товарознавства та комерційної діяльності А.М. Яковенко

Науковий керівник:професор кафедри товарознавства та комерційної діяльності, д.т.н. І.О. Дудла

Чернігівський державний технологічний університет

Однією з важливих вимог, які ставляться до текстильних матеріалів одягового призначення, є здатність

зберігати свій початковий зовнішній вигляд протягом тривалого періоду. Тому при розробці нових костюмних

тканин перспективного асортименту головною метою є створення таких структур тканин, які б гарантували

одержання стабільних за формою і розмірами зносостійких виробів.

Як відомо, в формуванні зносостійкості одягових текстильних матеріалів, вагома роль належить

механічним властивостям. В роботі з комплексу механічних властивостей ми досліджували наступні: вплив

волокнистого складу і особливостей будови досліджуваних тканин на зміну їх механічних та одноциклових

характеристик а також їх стійкість до стирання та пілінгоутворення. Вибір цих властивостей обумовлений тим,

що вони є найбільш вагомими при характеристиці процесу та кінетики зношування. Тому, не випадково

показники цих властивостей найбільш повно вивчені саме для одягових тканин. Вибір цих властивостей є

оправданим для оцінки зносостійкості тканин для костюмного одягу.

В практиці матеріалознавчих досліджень текстильних матеріалів для оцінки формостійкості

використовують переважно показники одноциклових характеристик, які й були обрані нами в якості

критеріїв дослідження.

Мета нашої роботи – дослідити нові вовняні камвольні тканини костюмного призначення за

показниками зміни стійкості до стирання по площині, пілінгоутворення, зміни лінійних розмірів після

замочування (усадка), коефіцієнта зминальності і жорсткості при згині.

Для проведення дослідження нами були відібрані зразки тканин, виготовлені на ЗАТ КСК «Чексіл»

м. Чернігів. Експерименти проводилися в лабораторних умовах підприємства згідно з методиками чинних

нормативних документів.

Для дослідження було взято чистововняні зразки тканин, вовняні тканини з додаванням поліефірних

волокон (ПЕВ) та вовняні тканини з додаванням ПЕВ та лайкри.

Аналіз отриманих даних свідчить про те, що стійкість досліджуваних тканин до стирання залежить не

тільки від компонентного складу волокон в цих тканинах, але й від різниці в їхній поверхневій щільності а

також переплетення.

Як відомо, стирання є одним з основних чинників зношування переважної більшості текстильних

виробів. Відомо, що вовно-лавсанові костюмні тканини з домінуючим вмістом поліефірного волокна (лавсану)

характеризуються і високою стійкістю до стирання. Критеріями оцінки зношування досліджуваних тканин

слугує гранична кількість циклів стирання, які тканина витримує до повного руйнування.

Показник стійкості до стирання по площині в тканинах саржевого переплетення складає: у

чистововняній тканині – 5798 циклів, у зразку з 45% вмістом ПЕВ – 6500 циклів, тобто збільшено на 12%, а у

зразку з вмістом лайкри – цей показник збільшений в 2,2 рази.

Введення ПЕВ та лайкри значно покращує і показник стійкості до стирання по площині.

Під час експлуатації зовнішній вигляд вовно-лавсанових костюмних тканин на початковій стадії

стирання може змінюватися внаслідок утворення на поверхні невеликих шариків — пілей. Досліджено, що на

утворення пілей впливає вид синтетичного волокна, його будова і властивості, властивості пряжі і ниток, а

також структурні показники тканин. Загальновідомо, що деякі тканини здатні швидко утворювати стійкі пілі

(тканини з великим вмістом лавсанового волокна). В чистововняних тканинах пілі також утворюються, але із-за

невисокої міцності пілеутворюючих волокон легко відділяють від виробу у процесі носіння, тому зовнішній

вигляд виробу не змінюється. Встановлено, що найбільш схильні до утворення пілінгу синтетичні волокна.

Показник пілінгоутворення у зразках з додаванням хімічних волокон дещо гірший за показник

базових чистововняних зразків.

Показник пілінгоутворення в тканинах полотняного переплетення такий: у чистововняній тканині він

оцінений в 4 бали, а при введенні ПЕВ та лайкри - цей показник дещо погіршується – 3-4 бали.

В тканинах саржевого переплетення показник пілінгоутворення в чистововняній тканині оцінено в 3

бали, зразок з вмістом поліефірних волокон – 3-4 бали, зразок з додаванням волокон лайкри – 4 бали.

Використання в якості критеріїв оцінки формостійкості тканин показників компонентного складу їх

деформації показало, що на характер зміни як повної деформації так і її складових часток впливають не тільки

особливості їх будови, а й характер і тривалість умов зношування.

Проведені експериментальні дослідження споживних властивостей костюмних тканин показали, що

волокнистий склад дослідних зразків мав помітний вплив на фізичні та механічні властивості тканин.

Визначено, що вміст ПЕВ та лайкри значно впливає на міцність тканин, а саме: збільшує розривне

навантаження за основою – в 2 рази, за утоком – в 2,5 рази; а також стійкість до стирання по площині

(особливо тканини з вмістом ПЕВ та лайкри).

В процесі виготовлення і експлуатації одягу в різних його деталях під дією зовнішнього навантаження

виявляються різні по величині і напряму деформації подовження, зминання, згинання, стискання і ін. Особливо

ці деформації виявляються в процесі прання або хімічного чищення. В результаті багаторазової дії сил

деформації в більшості випадків в текстильному матеріалі змінюється зминальність, жорсткість, лінійні

розміри, які приводять до змін форми одягу, погіршення зовнішнього вигляду, тобто погіршенню якості.

Тому проблема підвищення формостойкості текстильних матеріалів вже десятки років є важливою

проблемою створення високоякісного одягу. Постійна зміна асортименту пряжі і тканин ставить нові завдання

по створенню текстильних матеріалів з необхідного і стабільного формостойкостью одягу на весь термін

експлуатації.

Проблема формостойкості текстильних матеріалів дуже складна для вирішення, оскільки на неї

впливають різні чинники, основними з них є жорсткість, зминальність і усадка.

Здатність текстильних тканин і виробів зберігати в процесі носіння стійку поверхню без зморшок і

складок є не менш важливим якісним показником. Зминальність характеризує властивість тканини зберігати

сліди зморшок і складок після усунення механічних зусиль, під дією яких вони виникли. Здатність чинити опір

зминанню характеризує властивість тканини до пружно-еластичного відновлення до первинної форми після

зняття зусиль. У деяких тканин це відновлення відбувається швидко, в інших − більш повільно, з поступовим

зникненням складок, що утворилися.

Ступінь зминальності тканини залежить від природи волокна та її структури (розташування ниток і їх

взаємної пов'язаності). Тканинами, що мають найбільшу зминальність з тих, що виробляються у вовняній

промисловості, є тканини, що містять бавовняну пряжу, льон і віскозне волокно. Зминальність тканин значно

знижується при введенні в суміш синтетичних волокон. Збільшуючи або зменшуючи частковий вміст у суміші

синтетичних волокон, можна надавати тканинам, що містять віскозне волокно, різну ступінь зминальності.

Як показали проведені дослідження, зминальність чистововняних тканин та тканин з вмістом ПЕВ

та лайкри знаходиться майже на одному рівні, а в тканинах з ПЕВ – вона збільшена майже в 2 рази, однак

знаходиться в межах норми.

Зміна лінійних розмірів текстильних матеріалів в процесі експлуатації одягу, переважно їх усадка,

призводить до різного зниження їх формостойкості і у багатьох випадках до зменшення фізичної довговічності.

Найістотніше виявляється усадка тканин в процесі волого-теплової обробки, в умовах якої легко

проходить релаксація накопичених в них різних видів деформацій. Виробництво текстильних матеріалів з

мінімальною усадкою є сьогодні актуальним завданням в освоєнні високоякісних швейних виробів костюмного

призначення.

З отриманих даних видно, що зміна лінійних розмірів після замочування відбувається значною мірою в

напівовняних тканинах, до складу яких входять волокна лавсану, віскози і льону, а практично незмінними

залишаються параметри в напіввовняних тканинах з лавсаном і лайкрою. Коефіцієнт зминальності вищий в

зразку напіввовняної тканини, у складі якої є волокна віскози і льону. У тих зразках, де містяться лише волокна

лавсану і лайкри, показник зминальності найменший.

Найбільш жорсткими при згині визначені чистововняні дослідні тканини, найменш – тканини з

волокнами лавсану і віскози.

Розробка комплексного показника формостойкості текстильних матеріалів на основі одиничних

показників їх механічних властивостей є актуальною проблемою. У роботі проведені також соціологічні і

експертні дослідження оцінки ваговитості показників формостойкості тканин. Результати досліджень

дозволили визначити комплексні показники формостойкості матеріалів чистошерстяних і з вкладеннями різних

хімічних волокон.

У роботі показано, що найкращими комплексними показниками формостойкості володіють, поряд з

чистошерстяними, камвольні тканини, що містять певну кількість волокон лавсану і лайкри. Визначені

оптимальні параметри вкладень різних видів хімічних волокон в камвольні шерстяні тканини для досягнення

високих показників їх формостойкості.

Література

1. Кукин Г. Н., Соловьев А. Н. Текстильное материаловедение. Часть 2, 3. — М.: Легкая индустрия,

1988. — 352 с.

2. Пугачевський Г. Ф. Методологічні основи формування властивостей непродовольчих товарів //

Сучасні проблеми товарознавства. Зб. наук. праць. — К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2002. — С. 11-15.

3. Семак Б. Д. Износостойкость и формоустойчивость одежных тканей с малосминаемой и

малоусадочной отделкой. — М.: Легкая индустрия, 1979. — 150 с.