Підготовка фахівців · 2012-02-22 · підготовка студентів до професійно-педагогічної та науково-педагогічної

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Фізичний факультет

Підготовка фахівців

освітньо-кваліфікаційного рівня

«МАГІСТР»

Спеціальність: 8.05070105 – Світлотехніка і джерела світла

ЧЕРНІВЦІ 2012

Магістерська програма спеціальності8.05070105 – Світлотехніка і джерела світла

Інформація про випускову кафедруДля спеціальності 8.05070105 – Світлотехніка і джерела світла

випусковою є кафедра електроніки і енергетики ЧНУ. Завідувач кафедри –доктор фізико-математичних наук, професор Мар’янчук Павло Дмитрович.Викладацький склад кафедри: 3 доктори фізико-математичних наук,професори; 16 кандидатів фізико-математичних наук: 8 доцентів,8 асистентів.

Обґрунтування потреби підготовки магістрів спеціальності8.05070105 – Світлотехніка і джерела світла

На сучасному етапі розвитку суспільства в умовах перебудови економікикраїни, енергетичного дефіциту, зростання вартості енергоносіїв для Українинеобхідна всебічна та різностороння підготовка фахівців, спроможних пліднопрацювати на промислових підприємствах, науково-дослідних установах, убізнесі та в навчальних закладах. Особливо це стосується фахівцівінженерних спеціальностей електротехнічного профілю зі спеціалізацією вобласті сучасних енергоефективних джерел світла, здатних забезпечитивходження України у лоно високорозвинутих у науково-технічному планієвропейських країн; здійснювати організацію масового виробництваенергоефективних електротехнічних приладів і пристроїв з використаннямсвітлодіодних джерел світла, які б характеризувалися підвищенимитехнічними характеристиками та низькою собівартістю; забезпечувативиконання стратегічного і середньострокового пріоритетного напрямуінноваційної діяльності в Україні згідно Державної цільової науково-технічної програми “Розробка і впровадження енергозберігаючихсвітлодіодних джерел світла та освітлювальних систем на їх основі”,затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.08 № 632 на2009-2013 роки. Наявність таких фахівців буде всебічно сприяти економічнійі фінансовій стабілізації роботи електротехнічних підприємств України і,зокрема, Чернівецького регіону, зумовить появу нових автономнихенергоефективних світлодіодних джерел світла, економію енергетичнихресурсів.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика спеціальності8.05070105 – Світлотехніка і джерела світла

Мета програми підготовки фахівця ОКР «Магістр» за спеціальністю8.05070105 – Світлотехніка і джерела світла – забезпечитифундаментальну теоретичну та практичну підготовку висококваліфікованихкадрів, які б набули глибоких міцних знань для виконання професійнихзавдань та обов’язків науково-дослідницького та інноваційного характеру в

галузі сучасної електротехніки, здатності до самостійної науково-педагогічної діяльності в умовах вищих навчальних закладів різного рівняакредитації.

Метою програми підготовки фахівця зі спеціальності 8.05070105 –Світлотехніка і джерела світла є:

− ознайомлення студента, як майбутнього викладача, з психолого-педагогічними особливостями навчально-виховного процесу у вищійшколі, озброєння його сучасними психолого-педагогічнимитехнологіями, методами організації творчого пошуку майбутньогофахівця; засобами виховання та розвитку особистості; теоретичнапідготовка студентів до професійно-педагогічної та науково-педагогічної діяльності у вищій школі, формування інтересу іготовності до самостійного пізнання проблем дидактики, теорії таметодики професійної освіти, сучасних тенденцій розвитку освіти таінтеграційних процесів у ній шляхом опанування засад загальноїметодології педагогічного знання та методики психолого-педагогічноїдіагностики; удосконалення практичних навичок та вмінь студентівщодо реалізації методик психолого-педагогічної діагностики,розширення їх особистісного професійного досвіду організаціїбезперервної самоосвітньої діяльності та науково-дослідної роботи вумовах сучасного педагогічного процесу вищої школи, її інтеграції вЄвропейський освітній простір;

− формування знань про методи, засоби, форми, принципи викладаннятеоретичного та практичного курсу «Методика викладання фізико-технічних дисциплін у вищій школі»;

− вивчення шляхів і способів підвищення організації і проведеннярятувальних та інших невідкладних робіт при ліквідації аварій,катастроф, наслідків стихійних лих і в осередках ураження, пов’язанихз дією зброї масового ураження; теоретична й практична підготовкастудентів з питань організації захисту працюючих у народномугосподарстві;

− формування базових уявлень студентів про інтелектуальну власність;орієнтування в питаннях сфери інтелектуальної власності та ефективновикористовувати результати своєї творчої та технічної діяльності;

− ознайомлення студентів з основними завданнями, принципами тадокументами, прийнятими в рамках Болонського процесу, сприянняоволодінню студентами методами та засобами запровадження вимогБолонської декларації у систему вищої освіти України;

− надання студентам необхідного обсягу знань у галузі науковихдосліджень, підготовка їх до самостійного виконання наукової роботи,ознайомлення з формами звітів, методикою підготовки повідомлень,доповідей, наукових статей, курсових та дипломних робіт;

− ознайомлення студентів з можливими причинами аварій, вибухів,пожеж, нещасних випадків та професійних захворювань, а також

формування знань з питань безпеки і охорони праці на усіх етапахвиробництва, перетворення, передачі і використання різних форменергії в енергетичних галузях господарства;

− формування у студентів необхідних знань та умінь роботи зсвітлотехнічними САПР, необхідними для проектуваннясвітлотехнічних пристроїв і систем та візуалізації розробленихпроектів;

− формування знань спеціалістів з принципів роботи і конструкційсвітлодіодів і приймачів оптичного випромінювання, основних їххарактеристик і параметрів, схем їх підключення і вибору типуприладу;

− формування у студентів професійних знань про принципи побудовиосвітлювальних установок, набуття вмінь світлотехнічногопроектування, та розрахунку електротехнічної частини освітлювальнихпристроїв;

− формування у студентів знань про основні технологічні процесистворення мікроелектронних приладів на основі напівпровідниковихматеріалів а також ламп розжарювання та газорозрядних ламп;

− вивчення фізики вакууму, методів, приладів і пристроїв для одержанняі вимірювання вакууму, основ проектування вакуумних систем,кріогенної техніки;

− ознайомлення студентів з фізичними основами роботи джерел світла тасвітлових приладів, які використовуються у світлотехніці, різнимитипами матеріалів, що є необхідними для їх виготовлення; отриманняними знань про фотометричні характеристики світлових потоків іматеріалів світлотехніки, основні технічні та експлуатаційні параметриджерел світла; засвоєння ними методик по експериментальномувизначенню відповідних параметрів джерел світла та конструкційнихматеріалів;

У результаті виконання даної програми студент-магістр має набутитаких компетенцій:знати:

− специфіку педагогіки та психології вищої школи як науки та галузіпрофесійної діяльності; понятійно-категоріального апарату інтегрова-ного навчального курсу; принципи, методи, форми організації педаго-гічного процесу та науково-педагогічної діяльності у ВНЗ; сучаснийстан і перспективи розвитку системи вищої освіти в Україні;специфіку застосування новітніх технологій навчання у вищій школі;особливості управлінської діяльності у ВНЗ; психологічні законо-мірності психолого-педагогічних умов ефективності організаціїпроцесу навчання і виховання у вищій школі.

− психолого-педагогічні основи діяльності основних підрозділів вищогонавчального закладу; форм та методів організації навчально-виховної

роботи у вищій школі України в контексті вимог Європейськогоосвітнього простору, основних методів профорієнтації студентів;психолого-педагогічний зміст навчальної та пізнавальної діяльностістудентів, методів і форм активізації самостійного наукового пошукустудентів; психолого-педагогічних характеристик педагогічноїмайстерності викладача; вікові особливості студентського віку, основнікомпоненти структури особистості студента, його ціннісно-мотиваційну систему, будову та закономірності формування і проявуЯ-концепції студента; особистісних якостей викладача ВНЗ іпрофесійних вимог до нього;

− основи методики викладання як науки та навчальної дисципліни всистемі підготовки фахівців, теоретичні основи щодо організаціїнавчального процесу при викладанні фізико-технічних дисциплін;шляхи активізації пізнавальної діяльності студентів у процесівивчення фізики; особливості та специфіку викладання окремихрозділів фізики;

− характеристику осередків ураження, які виникають у надзвичайнихумовах мирного та воєнного часу;

− способи і засоби захисту населення від вражаючих факторів аварій,катастроф, стихійних лих і сучасної зброї масового ураження;

− порядок дій сил ЦО і населення в умовах надзвичайних обставин;− призначення і порядок роботи з приладами радіаційної і хімічної

розвідки, дозиметричного контролю;− методику прогнозування можливої радіаційної, хімічної

(бактеріологічної), біологічної обстановки, яка може виникнутивнаслідок стихійного лиха та аварії;

− основні стійкості роботи галузей сільського і лісового господарства вНС;

− основи організації і здійснення заходів щодо надання допомогипотерпілим і життєзабезпечення населення при виникненні НС;

− основні поняття, об’єкти та суб’єкти права інтелектуальної власності;подвійну природу права на об’єкти інтелектуальної власності; основиправового захисту і правову охорону; підходи до оцінки і способикомерціалізації об’єктів інтелектуальної власності;

− загальні засади формування і функціонування системи вищої освіти таїї інститути; хронологію та зміст подій з налагодження співробітництваУкраїни і ЄС; зміст основних документів Болонського процесу,механізми адаптації законодавства України до законодавства ЄС;

− основні засади науково-технічного співробітництва України та ЄС;специфіку функціонування системи вищої освіти у країнах Європи іАмерики; основні підходи, завдання, принципи та етапи формуванняЗони європейської вищої освіти; характерні особливості ЕСТS, базовіелементи системи; загальні умови користування ЕСТS, зобов'язання збоку навчального закладу; структуру кредитів ЕСТS, їх призначення,

зв'язок з академічним навантаженням студента; особливостіпризначення і присвоєння кредитів ЕСТS; зміст і призначення шкалиоцінювання ЕСТS; принципи, шляхи і засоби адаптації Європейськоїсистеми перезарахування кредитів (ЕСТS) у вищу освіту України;заходи щодо запровадження кредитно-модульної системи організаціїнавчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнівакредитації;

− методологію і методику досліджень; понятійний апарат, методикувиконання та оформлення науково-дослідної роботи;

− джерела і параметри небезпечних фізичних, хімічних і інших факторівв енергетиці, які загрожують життю і здоров’ю людей при експлуатаціїобладнання різного призначення: для генерування, перетворення,передачі, розподілу, акумулювання і постачання електроенергіїспоживачам; технічні методи і заходи щодо зниження параметрівшкідливих факторів до безпечних величин, встановленихнормативними документами;

− принципи функціонування а також характеристики світлотехнічнихСАПР;

− принципи роботи і конструкцію світлодіодів і приймачів оптичноговипромінювання, основні їх характеристики і параметри, схеми їхпідключення і вибір типу приладу;

− державні норми щодо проектування освітлювальних установок;основні типові схемні рішення; основні характеристики серійнихсвітильників, апаратів захисту та комутаційної апаратури; методирозрахунку системи освітлення та мереж живлення освітлювальнихустановок;

− основні властивості матеріалів, які використовуються для виготовленняприладів електроніки; технологію вирощування кристалів і плівокнапівпровідникових матеріалів; технологію виготовлення і очисткипластин і підкладок; отримання різного типу шарів і структурметодами випаровування, дифузії, епітаксії, іонної імплантації;принцип літографії та захист поверхні приладів діелектриками;принцип роботи світловипромінюючих діодів; класифікацію джерелсвітла; матеріали, які застосовуються для виготовлення лампрозжарювання та газорозрядних ламп; технологію виготовлення ітермічну обробку металевих деталей; обробку скловиробів;виробництво спіралей і катодів; операції збирання ламп;

− фізичні процеси, які відбуваються у вакуумі; будову та принцип діїприладів і пристроїв для одержання і вимірювання вакууму, а такождля одержання і використання кріогенних рідин;

− основні фотометричні характеристики світлових потоків; основнітехнічні та експлуатаційні параметри джерел світла та світловихприладів; види матеріалів, які використовуються у світлотехніці таоптоелектроніці, та вимоги до них; параметри основних груп

напівпровідникових матеріалів, які використовуються при створеннітвердотільних джерел світла;

розуміти:− принцип роботи та специфіку побудови освітлювальних установок;

фізику процесів та методику розрахунку електричних кіл змінногоструму; методику розрахунку оптичних систем та електричних схем;

− фізико-хімічні процеси очистки поверхні напівпровідникових пластин;фізико-хімічні аспекти процесів випаровування, дифузії, епітаксії,іонної імплантації; фізичну сутність виникнення люмінесценції унапівпровіднику; виникнення випромінювальної і безвипроміню-вальної рекомбінації; принципи роботи ламп розжарювання; принципроботи газорозрядних ламп; причини відмінності конструктивноговиготовлення різних джерел світла;

− фізичні основи роботи джерел світлового випромінювання, яківикористовуються у світлотехніці та оптоелектроніці; залежністьтехнічних та експлуатаційних параметрів світлових приладів відхарактеристик матеріалів, використаних при їх виготовленні;

вміти:− проектувати елементи навчального процесу, зокрема навчальну

програму, лекцію, тести тощо та оцінювати якість навчальногопроцесу;

− організовувати навчальну діяльність студентів, активізувати їхсамостійну роботу та наукову творчість; готувати, організовувати йпроводити на високому рівні лекції, практичні та семінарські заняття,застосовувати сучасні освітні технології, добирати оптимальні формита методи педагогічної діяльності, керувати процесом особистісногорозвитку студентів, стимулювати самостійну роботу студентів;забезпечувати управління ВНЗ; використовувати педагогічний досвідзарубіжних вищих навчальних закладів; організовувати виховну роботузі студентами; здійснювати саморозвиток, самоосвіту, самовиховання,самоорганізацію; аналізувати сучасний стан і головні тенденціїрозвитку освіти в Україні і за рубежем, шляхи інтеграції системивітчизняної освіти в європейську і світову освітню систему;

− підбирати зміст лекційних чи практичних занять; розробляти структурулекційних, практичних та лабораторних занять; здійснювати системуоцінювання знань, умінь та навичок студентів у процесі вивченняфізико-технічних дисциплін;

− практично здійснювати заходи захисту населення від наслідків аварій,катастроф, стихійного лиха і застосування сучасної зброї масовогоураження;

− оцінювати радіаційну, хімічну, біологічну обстановку й обстановку,яка може виникнути в результаті стихійного лиха та аварії;

− керувати підготовкою формувань і проведенням рятувальних та іншихневідкладних робіт на об’єктах н/г відповідно до майбутньоїспеціальності;

− розпізнавати порушення своїх прав на результат інтелектуальноїдіяльності та захищати їх; правильно оцінювати об’єктиінтелектуальної власності та отримувати від них комерційну вигоду; непорушувати прав інтелектуальної власності інших осіб;

− аналізувати євроінтеграційні процеси України як чинник соціально-економічного розвитку партнерства України з іншими державами;аналізувати сучасні принципи побудови та завдання вищої освіти урозвинених країнах: Великій Британії, Іспанії, Італії, Німеччині,Польщі, Росії, Франції, США, Японії; здійснювати порівняльний аналізсистем вищої освіти у країнах Європи; характеризувати чинникиєвроінтеграції вищої освіти; аналізувати зміст та послідовність дій длядосягнення цілей Болонського процесу;

− формувати зміст та структуру інформаційного пакету навчальногозакладу, факультету, навчальної дисципліни, змістового кредиту та ін.;

− використовувати європейську систему «полегшеної шкалиоцінювання» навчальних досягнень студента; визначати сумісністьрізних систем оцінювання зі шкалою ЕСТS;

− відбирати та аналізувати необхідну інформацію, формулювати мету,завдання та гіпотезу, планувати та проводити експеримент,порівнювати його результати з теоретичними обґрунтуваннямипроблеми; формулювати висновки наукового дослідження;

− виконувати вимоги безпеки, користуватися засобами колективного таіндивідуального захисту, здійснювати першу допомогу потерпілим відураження електричним струмом;

− користуватись інструментами систем автоматизованого проектуваннясвітлотехнічних пристроїв, систем та деталей світлотехнічноговиробництва;

− вибирати і використовувати ті чи інші типи приладів і схеми їхпідключення в залежності від умов використання приладів і зврахуванням характеристик і параметрів приладів;

− правильно вибирати нормовану освітленість згідно нормативнихдокументів; застосовувати типові схемні рішення при проектуваннісвітлотехнічного та електричного розрахунку освітлювальноїустановки; вибирати світильники відповідного ступеня захисту відпилу і вологи; розраховувати кількість та розташування світильниківзастосовуючи ЕОМ; правильно розраховувати та вибирати мережуживлення, апаратуру захисту та комутації освітлювальних установок;

− вибирати і класифікувати матеріали за властивостями для створеннясвітловипромінюючих джерел; пояснити суть методів одержанняматеріалів AIIIBV і AIIBVI та твердих розчинів на їх основі; навестисхеми установок для одержання кристалів і шарів AIIIBV і AIIBVI та

пояснити принцип їх роботи; аналізувати можливості покращеннявластивостей існуючих та створення нових матеріалів з покращенимисвітловими характеристиками; здійснювати підготовку і обробкуповерхонь підкладок; користуватися технологічним обладнанням длявирощування об’ємних кристалів, плівок і скловиробів;

− використовувати вакуумну і кріогенну техніку та проектувати вакуумніта кріогенні системи;

− визначити основні технічні та експлуатаційні параметри джерел світларізного типу; провести дослідження фотометричних параметрів світло-технічних матеріалів; визначити електрофізичні та оптичні властивостікристалічних напівпровідникових матеріалів, які використовуються усвітлотехніці та оптоелектроніці.

Прогнозування подальшої діяльності: підготовка магістра спрямованана його адаптацію до конкретної науково-дослідної та виробничої діяльностів освітніх, науково-дослідних та виробничих інституціях, а також є базоюдля продовження навчання в аспірантурі та підготовки професорсько-викладацького складу для кафедр з напряму підготовки “Електротехніка таелектротехнології” (за спеціальністю 8.05070105 – Світлотехніка і джереласвітла) у вищих навчальних закладах різного рівня акредитації.

Зміст підготовки фахівця за ОКР «Магістр» спеціальності8.05070105 – Світлотехніка і джерела світла

№п/п

Назва дисципліни К-стьгодин

К-стькредитів

I. Цикл гуманітарної та соціально-економічної підготовкиДисципліни нормативної частини

1. Педагогіка та психологія вищої школи 108 32. Методика викладання фізико-

технічних дисциплін у вищій школі54 1,5

3. Цивільний захист 36 1Дисципліни самостійного вибору ВНЗ

4. Інтелектуальна власність 36 15. Вища освіта і Болонський процес 36 1

II. Цикл природничо-наукової підготовки1. Основи наукових досліджень та

організація науки72 2

III. Цикл професійної та практичної підготовкиДисципліни нормативної частини

1. Охорона праці в електротехніці 36 12. Комп'ютерні технології в світлотехніці 162 4,53. Джерела світла і приймачі оптичного

випромінювання198 5,5

4. Асистентська практика 432 125. Магістерська робота 360 10

Дисципліни самостійного вибору ВНЗ6. Світлотехнічне проектування та

конструювання освітлювальнихпристроїв

180 5

7. Технологія оптоелектронних приладівта інших джерел світла

162 4,5

Дисципліни самостійного вибору студента8. Основи вакуумної і кріогенної техніки 126 3,59. Методи дослідження матеріалів для

світлотехніки і джерел світла таоптоелектронних матеріалів і приладів

162 4,5

Програми навчальних дисциплін для підготовки фахівцяза ОКР «Магістр» спеціальності

8.05070105 – Світлотехніка і джерела світла

«ПЕДАГОГІКА ТА ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ»(Всього годин – 108; 3 кредита)

Форма контролю: іспитВикладацький склад:Предик Аліна Анатоліївна – к.пед.н., доцент кафедри педагогіки та методики початковоїосвіти (факультет педагогіки, психології та соціальної роботи).

Метою даного навчального курсу є ознайомлення студента, якмайбутнього викладача, з психолого-педагогічними особливостяминавчально-виховного процесу у вищій школі, озброєння його сучаснимипсихолого-педагогічними технологіями, методами організації творчогопошуку майбутнього фахівця; засобами виховання та розвиткуособистості; теоретична підготовка студентів до професійно-педагогічноїта науково- педагогічної діяльності у вищій школі, формування інтересу іготовності до самостійного пізнання проблем дидактики, теорії таметодики професійної освіти, сучасних тенденцій розвитку освіти таінтеграційних процесів у ній шляхом опанування засад загальноїметодології педагогічного знання та методики психолого-педагогічноїдіагностики; удосконалення практичних навичок та вмінь студентів щодореалізації методик психолого-педагогічної діагностики, розширення їхособистісного професійного досвіду організації безперервної самоосвітньоїдіяльності та науково-дослідної роботи в умовах сучасного педагогічногопроцесу вищої школи, її інтеграції в Європейський освітній простір.

Після опанування змісту даної навчальної дисципліни студентповинен оволодіти наступними компетенціями:

знання:- специфіки педагогіки та психології вищої школи як науки та галузі

професійної діяльності; понятійно-категоріального апарату інтегрованогонавчального курсу; принципів, методів, форм організації педагогічногопроцесу та науково-педагогічної діяльності у ВНЗ; сучасного стану іперспективи розвитку системи вищої освіти в Україні; специфікизастосування новітніх технологій навчання у вищій школі; особливостейуправлінської діяльності у ВНЗ; психологічних закономірностей психолого-педагогічних умов ефективності організації процесу навчання і виховання увищій школі.

- психолого-педагогічних основ діяльності основних підрозділіввищого навчального закладу; форм та методів організації навчально-виховної роботи у вищій школі України в контексті вимог Європейськогоосвітнього простору, основних методів профорієнтації студентів;психолого- педагогічний зміст навчальної та пізнавальної діяльностістудентів, методів і форм активізації самостійного наукового пошуку

студентів; психолого-педагогічних характеристик педагогічної майстерностівикладача; вікові особливості студентського віку, основні компонентиструктури особистості студента, його ціннісно-мотиваційну систему,будову та закономірності формування і прояву Я-концепції студента;особистісних якостей викладача ВНЗ і професійних вимог до нього.

вміння:- проектувати елементи навчального процесу, зокрема навчальну

програму, лекцію, тести тощо та оцінювати якість навчального процесу;- організовувати навчальну діяльність студентів, активізувати їх

самостійну роботу та наукову творчість; готувати, організовувати йпроводити на високому рівні лекції, практичні та семінарські заняття,застосовувати сучасні освітні технології, добирати оптимальні форми таметоди педагогічної діяльності, керувати процесом особистісного розвиткустудентів, стимулювати самостійну роботу студентів; забезпечуватиуправління ВНЗ; використовувати педагогічний досвід зарубіжних вищихнавчальних закладів; організовувати виховну роботу зі студентами;здійснювати саморозвиток, самоосвіту, самовиховання, самоорганізацію;аналізувати сучасний стан і головні тенденції розвитку освіти в Україні іза рубежем, шляхи інтеграції системи вітчизняної освіти в європейську ісвітову освітню систему.

Навчальним планом на вивчення інтегрованого курсу "Педагогіка тапсихологія вищої школи" передбачено 108год. (3 кредити), два модулі:модуль «Педагогіка вищої школи» та модуль «Психологія вищої школи»,кожен з яких містить свої змістові модулі (ЗМ). Кожен змістовий модульмістить навчальні елементи (НЕ) – теми лекційних занять.

Після вивчення дисципліни проводиться підсумковий модуль-контроль -екзамен.

Вивчення курсу здійснюється за двома модулями:

МОДУЛЬ «ПЕДАГОІКА ВИЩОЇ ШКОЛИ»ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

«ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПЕДАГОГІКИ ВИЩОЇ ШКОЛИ»НЕ 1.1. Педагогіка вищої школи як наука. Предмет педагогіки вищоїшколи. Основні категорії педагогіки вищої школи. Місце педагогіки вищоїшколи в системі педагогічних наук. Зв'язок педагогіки вищої школи зіншими науками. Основи наукового педагогічного дослідження.Методологія і принципи організації наукового дослідження. Логікапедагогічного дослідження. Методи наукового педагогічного дослідження.НЕ 1.2. Система вищої освіти в Україні. Структура вищої освіти вУкраїні. Освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти. Документипро вищу освіту. Рівні акредитації та типи вищих навчальних закладів.Принципи побудови системи вищої освіти в Україні. Перспективи розвиткувищої освіти України в рамках Болонського процесу. Болонський процес якзасіб інтеграції і демократизації вищої освіти. Кредитно-модульна система

організації навчального процесу у вищих навчальних закладах України.Управління вищою освітою в Україні.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2«ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРОЦЕС У ВИЩІЙ ШКОЛІ»

НЕ 2.1. Теоретичні основи процесу навчання у вищій школі. Сутність іструктура процесу навчання у вищій школі. Основні ланки процесунавчання та їх характеристика. Функції навчання. Дидактика як галузьпедагогіки вищої школи. Закономірності дидактики вищої школи.Характеристика принципів дидактики вищої школи. Структура діяльностісуб’єктів навчального процесу.НЕ 2.2. 3міст освіти у вищій школі та способи його реалізації. Змістосвіти у вищій школі. Поняття про зміст освіти у вищій школі.Характеристика навчальних планів, програм і підручників для вищоїшколи. Методи і засоби навчання у вищій школі. Особливостівикористання загальних методів навчання у вищій школі. Характеристикаметодів навчання за Ю.К.Бабанським. Засоби навчання у вищій школі.НЕ 2.3. Форми організації навчання у вищій школі . Характеристикаосновних форм організації навчання у вищій школі. Лекції, їх види,методика підготовки і проведення. Семінарські заняття, їх види, методикапідготовки і проведення. Лабораторні та практичні заняття, методика їхпідготовки і проведення. Факультативи, спецкурси та спецсемінари,методика їх підготовки і проведення. Самостійна робота студентів.Навчальна і виробнича практика у професійній підготовці фахівців.НЕ 2.4. Сучасні технології навчання у вищій школі. Поняття пропедагогічні технології. Проблемне навчання у вищій колі. Використанняділових та рольових ігор у навчальному процесі ВНЗ. Кредитно-модульна(рейтингова) система навчання у вищій школі. Інформаційні технологіїнавчання у ВНЗ.НЕ 2.5. Контроль і оцінювання знань, умінь та навичок студентів.Функції контролю знань, умінь і навичок студентів. Вимоги до організаціїконтролю. Види контролю. Міжсесійний контроль. Підсумковий контроль.Методи контролю. Усний контроль. Письмовий контроль. Тестовийконтроль. Програмований контроль. Практична перевірка. Методисамоконтролю і самооцінки. Форми контролю знань, умінь і навичокстудентів. Індивідуальна перевірка успішності студентів. Фронтальнаперевірка. Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльностістудентів. Об'єкти оцінювання. Критерії і норми оцінювання успішностістудентів. Рейтингова система оцінювання знань.НЕ 2.6. Виховна робота зі студентською молоддю. Суть процесувиховання. Поняття процесу виховання. Основні завдання вихованнястудентської молоді. Етапи процесу виховання. Закономірності і принципивиховання. Основні напрями змісту виховання студентської молоді.Моральне виховання студентів. Правове виховання студентів. Екологічневиховання студентів. Естетичне виховання студентів. Фізичне виховання

студентів. Шляхи реалізації змісту виховання студентів. Форми виховноїроботи у ВНЗ. Методика виховної роботи куратора в академічній групі.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3«УПРАВЛІННЯ ВИЩОЮ ШКОЛОЮ»

НЕ 3.1. Управління навчально-виховним процесом вищого навчальногозакладу. Вищий навчальний заклад. Структура вищого навчальногозакладу та планування його діяльності. Управління навчально-виховнимпроцесом у ВНЗ. Органи громадського самоврядування у вищихнавчальних закладах. Студентське самоврядування у ВНЗ.

МОДУЛЬ «ПСИХОЛОГІЯ ВИЩОЇ ШКОЛИ»ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

«ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ПСИХОЛОГІЇ ВИЩОЇ ШКОЛИПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТУДЕНТСЬКОГО ВІКУ»

НЕ 1.1. Психологія вищої школи як наука: предмет, завдання та методипсихологічних досліджень. Психологія вищої школи як галузьпсихологічної науки: предмет, завдання, зв’язок з іншими галузямипсихологічних знань. Принципи, методи та методики психологічнихдосліджень. Дослідницькі вміння викладача вищої школи. Виникненняпсихології вищої школи як нової галузі психологічних знань. Предмет,основні категорії та завдання психології вищої школи. Зв'язокпсихологи вищої школи з іншими галузями психологічних знань.Принципи, класифікація методів, та методик психологічного дослідження.НЕ 1.2. Загальна психологічна характеристика студентського віку тастудентської групи. Психологічна характеристика студентського віку якперіоду пізньої юності або ранньої дорослості. Суперечливості та кризистудентського віку. Типологічні особливості сучасних студентів. Вищийнавчальний заклад - один із провідних факторів соціалізації особистостістудента як фахівця (адаптація, індивідуалізація, інтеграція)

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2«ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ ІВИХОВАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ТА УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНО-

ПРОФЕСІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ СТУДЕНТІВ»НЕ 2.1. Становлення особистості студента як майбутнього фахівця звищою освітою у навчально-професійній діяльності. Навчально-професійна діяльність як провідна, її ознаки. Професіоналізація особистостістудента як новоутворення віку: а) професіоналізація пізнавальноїсфери; б)формування мотиваційно-професійної спрямованості особистості;в) розвиток «Я-концепції» як показника професійного зростання; г)формування професійних здібностей. Фахова компетентність як показникпсихологічної готовності студента до професійної діяльності. Рольсамовиховання в професійному зростанні студента.

НЕ 2.2. Психологічний аналіз учіння студентів. Студент як суб'єктвласної навчально-професійної діяльності. Роль мотивації в навчально-професійній діяльності. Організація самостійної навчально-пізнавальноїдіяльності студентів та розвиток їх творчого потенціалу як майбутніхфахівців. Психологічні передумови і показники успішності студентів унавчально-професійній діяльності, причини неуспішності і шляхи їхусунення.НЕ 2.3. Психологія виховання особистості студента як фахівця звищою освітою. Сучасні вимоги до особистості фахівця з вищою освітоюта мета, зміст, завдання виховання студентів. Психологічні механізмиформування якостей особистості та аналіз відповідних функцій виховання.Основні напрями реалізації виховних функцій у вищому навчальномузакладі та їх характеристика.НЕ 2.4. Психологічний аналіз функцій управління навчально-виховнимпроцесом у вищій школі. Освіта як система, характерні для неїособливості. Необхідність і об'єктивні можливості управління системоюосвіти. Психологічний аналіз функцій педагогічного управління.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3«ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ВИКЛАДАЧА ВНЗ»НЕ 3.1. Психологічна характеристика науково-педагогічної діяльностіта особистості викладача вищої школи .Психологічний аналіз видівнауково-педагогічної діяльності викладачів ВНЗ. Психолого-педагогічнаструктура діяльності викладача.НЕ 3.2. Психологія педагогічної комунікативної взаємодії викладача зістудентами. Психологічна характеристика педагогічної взаємодії.Педагогічне спілкування як форма контактної взаємодії. Труднощі табар'єри в професійно-педагогічному спілкуванні викладачів і студентів.Діалогічне спілкування, його психологічна характеристика.НЕ 3.3. Психологічний аналіз протиріч і конфліктів у педагогічнійвзаємодії, шляхи їх запобігання та вирішення. Протиріччя і конфлікти впедагогічній взаємодії та засоби їх регулювання. Психологічні передумовизапобігання та шляхи вирішення педагогічного конфлікту.

Основна література до курсу:1. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи. - К.: центр. Навчальної літератури,

2003. – 316 с.2. Вітвицька С.С. Практикум з педагогіки вищої школи: Навч. посіб. за модульно-

рейтинговою системою навчання для студентів магістратури. – К.: Центр навчальноїлітератури, 2005. – 396 с.

3. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. – К.: Знання, 2005. – 486 с.4. Педагогіка вищої школи: Навч. посібник /За ред. З.Н.Курлянд. – К.: Знання, 2005.

–399 с.5. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник. – К.: «Академвидав»,

2007. – 352 с.6. Організація самостійної роботи студентів в умовах інтенсифікації навчання. – К., 1993.

7. Слєпкань З.І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі. – К., 2005.8. Васьков Ю.В. Педагогічні теорії, технології, досвід (Дидактичний аспект). - X.:

Скорпіон, 2000. - 120 с.9. Болюбаш Я.Я. Положення про організацію навчального процесу у вищому

навчальному закладі. - К., 199610. Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі

підготовки фахівців. - Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В.Гнатюка, 2004. - 48 с.11. Авдєєва І.М., Мельникова І.М. Інноваційні комунікативні технології в роботі

куратора академгрупи. – К., 2007. – 304 с.12. Виховна робота зі студентською молоддю . Навч. посібник. – Одеса, 2006. – 288.13. Виховна робота зі студентською молоддю. – Концепція виховної роботи. -

Тернопіль, 2001.14. Мороз В.Д. Сучасні проблеми управління вищою школою // Педагогіка і психологія.

- 2002. - №3.15. Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи К.: 2000, – 313с.16. Смирнов С.Д. Педагогика и психология высшего образования М.: 2005. – 392 с.17. Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи (Практикум), – К.: 2008, – 333с.

«МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ФІЗИКО-ТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН УВИЩІЙ ШКОЛІ»

(Всього годин – 54; 1,5 кредита)Форма контролю: іспит

Викладацький склад:Головацький Володимир Анатолійович – доктор фіз.-мат. наук, професор кафедритеоретичної фізики (фізичний факультет).

Мета дисципліни: викласти магістрантам основи формування знаньпро методи, засоби, форми, принципи викладання теоретичного тапрактичного курсу «Методика викладання фізико-технічних дисциплін увищій школі».

У результаті вивчення курсу студент повинен набути такихкомпетенцій: знання про основи методики викладання як науки танавчальної дисципліни в системі підготовки фахівців, теоретичні основищодо організації навчального процесу при викладанні фізико-технічнихдисциплін; шляхи активізації пізнавальної діяльності студентів у процесівивчення фізики; особливості та специфіку викладання окремих розділівфізики; уміння підбирати зміст лекційних чи практичних занять; розроблятиструктуру лекційних, практичних та лабораторних занять; здійснюватисистему оцінювання знань, умінь та навичок студентів у процесі вивченняфізико-технічних дисциплін.

Вивчення курсу здійснюється за двома змістовими модулями:

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1«ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ

«МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ФІЗИКО-ТЕХНІЧНИХДИСЦИПЛІН У ВИЩІЙ ШКОЛІ»

НЕ 1.1. Предмет, мета, завдання вивчення курсу «Методика викладанняфізико-технічних дисциплін у вищій школі».Освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр» як початковий етап формуваннявикладача фізико-технічних дисциплін «Методика викладання фізико-технічних дисциплін у вищій школі» в системі підготовки магістрантів.НЕ 1.2. Особливості навчально-методичного забезпечення курсу«Методика викладання фізико-технічних дисциплін у вищій школі».Створення навчально-методичного комплексу дисципліни «Методикавикладання фізико-технічних дисциплін у вищій школі». Вимоги таособливості створення навчально-методичного комплексу дисципліни.НЕ 1.3. Основні форми організації навчального процесу в системі вивченнякурсу «Методика викладання фізико-технічних дисциплін у вищійшколі»: лекція, семінар, практичне заняття, лабораторний практикум.Аналіз основних форм організації навчального процесу у вищій школі звивчення фізико-технічних дисциплін.

Лекція в системі формування професійно-орієнтованих знаньмайбутніх магістрів. Практичні та семінарські заняття як основа поглибленнятеоретичних знань та формування практичних умінь майбутніх магістрів.Характеристика методів і засобів навчання при вивченні фізико-тахнічнихдисциплін.НЕ 1.4. Організація самостійної роботи студентів при вивченні фізико-технічних дисциплін, активізація їх навчально-пізнавальної діяльності упроцесі навчання. Перевірка та оцінювання знань, умінь та навичокстудентів.

Теоретично-методичні засоби самостійної роботи у навчально-виховному процесі ВНЗ. Методи та прийоми активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів у процесі вивчення фізико-технічнихдисциплін. Основи педагогічного контролю та основні форми йогоздійснення при формуванні знань студентів.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ

«МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ФІЗИКО-ТЕХНІЧНИХДИСЦИПЛІН У ВИЩІЙ ШКОЛІ»

НЕ 2.1. Методичні рекомендації до викладання курсів загальної фізики увищій школі:

МЕХАНІКА. Способи описування руху систем матеріальних точок.Основні закони механіки.

МОЛЕКУЛЯРНА ФІЗИКА. Описування теплових процесів на макро- імікрорівнях. Основні положення молекулярно-кінетичної теорії та основнізакони термодинаміки і їх застосування.

ЕЛЕКТРИКА І МАГНЕТИЗМ. Електромагнітна взаємодія.Електродинаміка. Розповсюдження електромагнітних хвиль. Основні закониелектродинаміки, їх застосування.

ОПТИКА. Описування оптичних явищ на основі корпускулярно-хвильового дуалізму світла.

АТОМНА ФІЗИКА. Структура атома.Поглинання та випромінювання енергії.ФІЗИКА АТОМНОГО ЯДРА.

Радіоактивність. Структура атомних ядер. Ядерні реакції . Аналіз змісту таособливостей вивчення курсів.НЕ 2.2. Методичні рекомендації до викладання курсів теоретичної фізикиу вищій школі: Теоретична механіка і основи механіки суцільнихсередовищ. Електродинаміка. Квантова механіка. Термодинаміка істатистична фізика. Аналіз змісту та особливостей вивчення курсів.НЕ 2.3. Методичні рекомендації до викладання спеціальних курсів.Аналіз змісту та особливостей вивчення.НЕ 2.4. Методичні рекомендації до керівництва курсовими, дипломнимита магістерськими роботами студентів.Аналіз змісту та особливостей вивчення.

Основна література до курсу:1. Артемова Л.В. Педагогіка і методика вищої школи: Навчально-методичний посібник

для викладачів, аспірантів, студентів магістратури. – К.: Кондор, 2008. – 272 с.2. Нагаєв В.М. Методика викладання у вищій школі: Навчальний посібник. –К.: Центр

учбової літератури, 2007. – 232 с.3. Слєпкань З.І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі: Навчальний

посібник. – К.: Вища школа, 2005. – 239 с.4. Болюбаш Я.Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти. – К., 1997. –

63 с.5. Валуев А.А., Зубицкая Э.Г., Яринина Е.Ф. Преподавание физики в высшей школе. – М.:

Просвещение, 1984. – 375 с.6. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2005. –

486 с.

«ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ»(Всього годин – 36; 1 кредит)

Форма контролю: залікВикладацький склад:Пасевич Світлана Петрівна – кандидат медичних наук, викладач кафедри безпекижиттєдіяльності (факультет фізичної культури та здоров’я людини).

Навчальна дисципліна «Цивільний захист» є нормативноюдисципліною, що включається в навчальні плани як самостійна дисциплінаобов’язкового вибору.

Обсяг навчального часу для вивчення дисципліни «ЦЗ» визначенийдержавними вимогами (спільний наказ Міністерства освіти і науки України,Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захистунаселення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітетуУкраїни з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від

21.10.2010 року, № 969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчанняз питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту увищих навчальних закладах України»).

Мета викладання дисципліни – це теоретична й практичнапідготовка студентів з питань організації захисту працюючих у народномугосподарстві; вивчення шляхів і способів підвищення організації іпроведення рятувальних та інших невідкладних робіт при ліквідації аварій,катастроф, наслідків стихійних лих і в осередках ураження, пов’язаних з дієюзброї масового ураження.

У результаті вивчення курсу студент має набути такі компетенції:а) знати:

- характеристику осередків ураження, які виникають у надзвичайних умовахмирного та воєнного часу;- способи і засоби захисту населення від вражаючих факторів аварій,катастроф, стихійних лих і сучасної зброї масового ураження;- порядок дій сил ЦО і населення в умовах надзвичайних обставин;- призначення і порядок роботи з приладами радіаційної і хімічної розвідки,дозиметричного контролю;- методику прогнозування можливої радіаційної, хімічної (бактеріологічної),біологічної обстановки, яка може виникнути внаслідок стихійного лиха тааварії;- основні стійкості роботи галузей сільського і лісового господарства в НС;- основи організації і здійснення заходів щодо надання допомоги потерпілимі життєзабезпечення населення при виникненні Н С.

б) уміти:- практично здійснювати заходи захисту населення від наслідків аварій,катастроф, стихійного лиха і застосування сучасної зброї масового ураження;- оцінювати радіаційну, хімічну, біологічну обстановку й обстановку, якаможе виникнути в результаті стихійного лиха та аварії;- керувати підготовкою формувань і проведенням рятувальних та іншихневідкладних робіт на об’єктах н/г відповідно до майбутньої спеціальності


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1«ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ»

НЕ 1.1. Цивільний захист (ЦЗ) в сучасних умовах (лекція)Роль і місце цивільного захисту у державній системі безпеки захистунаселення відповідно до Закону про цивільний захист України від 1993 та1999 років та закону України „Про правові засади цивільного захисту

населення ” від 2004 р. Організаційна структура єдиної державної системицивільного захисту. Основні заходи ЦЗ. Режим функціонування ЄДСЦЗ(єдиної державної системи цивільного захисту). Основні положенняміжнародного права.НЕ 1.2. Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часів та їх вплив нажиттєдіяльність людей (практичне заняття)Надзвичайні ситуації мирного часу та характеристика осередків ураження.Характеристика осередків ураження, що виникають при застосуванні зброїмасового ураження: ядерний осередок; хімічний осередок; бактеріологічнийосередок.НЕ 1.3. Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях (практичне заняття)Основні поняття і визначення щодо оцінки радіаційної, хімічної, інженерної,пожежної обстановки. Методика оцінки радіаційної і хімічної обстановкипри аваріях і катастрофах на радіаційно і хімічно небезпечних об’єктах тапри застосуванні сучасних засобів ураження. Методи виявлення івимірювання іонізуючого випромінювання. Розв’язування типовихситуаційних задач при оцінці обстановки. Прилади радіаційної та хімічноїрозвідки і дозиметричного контролю.НЕ 1.4. Захист населення в надзвичайних ситуаціях (практичне заняття)Основні принципи і способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях.Захисні споруди цивільної оборони і вимоги, які пред’являються до них.Засоби індивідуального захисту населення. Евакуаційні заходи. Спеціальнаобробка.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2«ПРОФІЛЬНА ПІДГОТОВКА»

НЕ 2.1. Організація навчання населення з цивільного захисту, методикапроведення занять з цивільного захисту (практичне заняття)Основи навчання з ЦЗ; види навчань; основні напрямки і методи підготовки.Система навчання. Особливості занять з різними категоріями. Підготовкаробочих, службовців, студентів, учнів та населення з ЦЗ. Підготовкакерівного і управлінського складу з ЦЗ. Планування і організація навчання зЦЗ на об’єктах.НЕ 2.2. Організація і проведення заходів щодо надання допомогипотерпілим та життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях(практичне заняття)Створення, завдання та функції аварійно-рятувальної служби. Основирятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт. Проведеннярятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт. Перша медичнадопомога в осередках ядерного, хімічного, біологічного ураження.Медичне, матеріальне та технічне забезпечення формувань ЦЗ.НЕ 2.3. Дії викладачів і учнів у надзвичайних ситуаціях (практичне заняття)Дії населення в умовах стихійного лиха; режим захисту населення в умовахрадіоактивного забруднення; захист дітей від ЗМУ.

Основна література до курсу:1. Закон України "Про правові засади цивільного захисту", № 1859 - IV, 24 червня 2004.2. Воробйов О.О., Романів Л.В. Цивільний захист. Навчальний посібник. – Чернівці:

Рута, 2008. – 152 с.3. Стеблюк М.І. Цивільна оборона: підручник. - 2-ге видан., перероблене і доповнене.

- К.: Знання - Прес, 2003. - 455 с.Додаткова література:

1. Владимиров В.А., Михеєв О.С, Хмель СІ. та інші ГШ ЗС СРСР. Методика виявлення іоцінки радіаційної обстановки при руйнуваннях (аваріях) атомних електростанцій. -М., 1989.

2. Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв зурахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження, науковікерівники: член кореспондент НАН України СІ. Дорогунцов і генерал-лейтенант В.Ф.Гречанінов. - К.: НАН України, 1995.

3. Закон України "Про аварійно-рятувальні служби" ВРУ, № 1281- XIV. - К., 1999.4. Захист об'єктів народного господарства від зброї масового ураження: Довідник. -

К.: Вища школа, 1989.5. Методика прогнозування масштабів зараження сильнодіючими отруйними

речовинами при аваріях (руйнуваннях) на хіміко небезпечних об'єктах і транспорті,Держгідромет СРСР.-М., 1991.

6. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ - 97). МОЗ України. - К., 1997.7. Положення "Про Цивільну оборону України", постанова КМУ, №299. - К., 1994.8. Положення "Про єдину державну систему запобігання та регулювання на НС

техногенного та природного характеру", постанова КМУ № 1198 від 03.08.1998р. -К., 1998.

9. Положення "Про Міністерство з надзвичайних ситуацій та захисту населеннявід наслідків Чорнобильської катастрофи", Указ Президента України №1005/96.

10. Про концепцію захисту населення і територій у разі загрози тавиникнення надзвичайних ситуацій, Указ Президента України № 284/99. - К., 1999.

11. Положення "Про класифікацію надзвичайних ситуацій", постанова КМУ №1099. - К.,1998.

12. Положення "Про комісії з питань техногенно-екологічної безпеки танадзвичайних ситуацій постанова КМУ № 174 від 16.02.1998 р. - К., 1998.

13. Типове положення про Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільногозахисту населення обласної, Київської та Севастопольської міських державнихадміністрацій, постанова КМУ № 1594. - К., 1998.

«ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ»(Всього годин – 36; 1 кредит)

Форма контролю: залікВикладацький склад:Підкамінь Леонід Йосипович – канд. фіз.-мат. наук, доцент кафедри оптики і спектроско-пії (інженерно-технічний факультет).

Мета викладання дисципліни. Навчальна дисципліна формує базовіуявлення студентів про інтелектуальну власність. В курсі розглядаютьсяосновні поняття та об’єкти, що складають систему інтелектуальної власності,економічні аспекти, такі як оцінка та комерціалізація інтелектуальної

власності, а також правова охорона і правовий захист в юрисдикційній танеюрисдикційній формах. Набуті знання повинні дозволити майбутньомуфахівцю орієнтуватися в питаннях сфери інтелектуальної власності таефективно використовувати результати своєї творчої та технічної діяльності.

У результаті вивчення курсу студент має набути такихкомпетенцій

Знати: основні поняття, об’єкти та суб’єкти права інтелектуальноївласності; подвійну природу права на об’єкти інтелектуальної власності;основи правового захисту і правову охорону; підходи до оцінки і способикомерціалізації об’єктів інтелектуальної власності.

Вміти: розпізнавати порушення своїх прав на результатінтелектуальної діяльності та захищати їх; правильно оцінювати об’єктиінтелектуальної власності та отримувати від них комерційну вигоду; непорушувати прав інтелектуальної власності інших осіб.

Вивчення курсу здійснюється за одним змістовим модулем:

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1«ПОНЯТТЯ ПРО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНУ ВЛАСНІСТЬ,

СИСТЕМА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ,ОХОРОНА ПРАВА НА ОБ'ЄКТИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ,ЕКОНОМІКА ТА ЗАХИСТ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ»

НЕ 1.1. Інтелектуальна власність як право на результати творчоїдіяльності людини. Мета і завдання курсу. Актуальність інтелектуальноївласності в сучасному суспільстві. Поняття інтелектуальної власності.Інтелектуальна власність як результат творчої діяльності. Інтелектуальнавласність як право. Еволюція інтелектуальної власності: еволюціяпромислової власності; еволюція авторського права і суміжних прав. Місце іроль інтелектуальної власності в економічному і соціальному розвитку.НЕ 1.2. Система інтелектуальної власності. Класифікація об'єктів праваінтелектуальної власності. Суб'єкти права інтелектуальної власності. Системазаконодавства України про інтелектуальну власність. Державна системаправової охорони інтелектуальної власності. Міжнародна системаінтелектуальної власності. Громадські організації з інтелектуальної власностів Україні. Міжнародні договори ВОІВ.НЕ 1.3. Охорона права на об'єкти інтелектуальної власності. Мета іпринципи правової охорони. Охорона прав на об'єкти промислової власності.Охорона прав на нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності. Охоронаоб'єктів авторського права і суміжних прав. Охорона прав на об'єктиінтелектуальної власності за кордоном. Процедура оформлення прав наоб'єкти промислової власності, основні положення Паризької, Бернської таРимської конвенцій, Мадридського договору.НЕ 1.4. Економіка інтелектуальної власності. Особливості праваінтелектуальної власності як товару. Інтелектуальна власність якнематеріальний актив. Комерціалізація прав на об'єкти інтелектуальної

власності. Оцінка вартості прав на об'єкти інтелектуальної власності. Методита послідовність оцінки об'єктів інтелектуальної власності. Життєвий циклоб'єкта інтелектуальної власності. Способи управління правамиінтелектуальної власності на різних етапах життєвого циклу.НЕ 1.5. Захист прав інтелектуальної власності. Система захисту правінтелектуальної власності та її призначення. Дії, що визнаються порушеннямправа інтелектуальної власності. Категорії спорів. Форми, порядки таспособи захисту права інтелектуальної власності. Способи захисту праваінтелектуальної власності: адміністративно-правовий, цивільно-правовийспосіб захисту та кримінальна відповідальність за порушення прав.

Основна література до курсу:1. Понікаров В.Д., Єрмоленко О.О., Медведєв І.А. Авторські права та інтелектуальна

власність. Підручник. Х.: ВД“ІНЖЕК”, 2008. – 304 с.2. Цибульов П.М. Основи інтелектуальної власності / Навчальний посібник. – К: “Ін-т. ін

тел. Власн. І права”, 2005. – 108 с.3. Підопригора О.А., Підопригора О.О. Право інтелектуальної власності. – К.: Хрінком

Інтер, 1998. – 336 с.4. Цибульов П.М., Чеботарьов В.П. Популярно про інтелектуальну власність: абетка / За

заг. ред. к.е.н. М.В.Паладія. – К.: ТОВ“Альфа-ПіК”, 2004. – 56 с.5. Дроб’язко В.С., Дроб’язко Р.В. Право інтелектуальної власності: навч. посібник. – К.:

Хрінком Інтер, 2004. – 512 с.Додаткова література:

1. Крайнєв П.П., Роботяго ва Л.І., Дятлик І.І. Патентування винаходів в Україні / За ред..П.П.Крайнєва. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2000. – 340 с.

2. Демченко Т.С., Охорона товарних знаків. – К.: Інститут держави і праваім. В.М. Корецького НАН України, 2004. – 184 с.

3. Зинов В.Г. Управление интеллектуальной собственностью: Учебное пособие. – М.:Дело, 2003. – 512 с.

4. Цыбульов П.Н. Оценка интеллектуальной собственности: Учебное пособие. – К.: Ин-тинтел. собств. и права, 2005. – 196.

5. Жаров В.О. Захист права інтелектуальної власності - К.: Інститут інтелектуальноївласності і права, 2004. – 64 с.

6. Добриніна Г.П., Пархоменко В.Д. Патентна інформація і документація. Патентнідослідження – К.: Інститут інтелект-ої власності і права, 2004. – 96 с.

7. Цивільний кодекс України від 16.03.2003 № 435-IV.

«ВИЩА ОСВІТА І БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС»(Всього годин – 36; 1 кредит)

Форма контролю: залікВикладацький склад:Романюк Світлана Захарівна – канд. пед. н., доцент кафедри педагогіки та методикипочаткової освіти (факультет педагогіки, психології та соціальної роботи).

Мета курсу «Вища освіта та Болонський процес» полягає в тому, щобознайомити студентів з основними завданнями, принципами та документами,прийнятими в рамках Болонського процесу, сприяти оволодінню студентамиметодами та засобами запровадження вимог Болонської декларації у систему

вищої освіти України.У результаті вивчення дисципліни студент повинензнати: поняття «вища освіта», загальні засади формування і

функціонування системи вищої освіти та її інститути; хронологію та змістподій з налагодження співробітництва України і ЄС; зміст основнихдокументів Болонського процесу, механізми адаптації законодавства Українидо законодавства ЄС; забезпечення участі ЄС у національних дослідницькихпрограмах, входження освіти і науки України у європейське інформаційне таосвітнє поле; основні засади науково-технічного співробітництва України таЄС; специфіку функціонування системи вищої освіти у країнах Європи іАмерики; основні підходи, завдання, принципи та етапи формування Зониєвропейської вищої освіти; характерні особливості ЕСТS, базові елементисистеми; загальні умови користування ЕСТS, зобов'язання з бокунавчального закладу; структуру кредитів ЕСТS, їх призначення, зв'язок закадемічним навантаженням студента; особливості призначення і присвоєннякредитів ЕСТS; зміст і призначення шкали оцінювання ЕСТS; принципи,шляхи і засоби адаптації Європейської системи перезарахування кредитів(ЕСТS) у вищу освіту України; заходи щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальнихзакладах ІІІ-IV рівнів акредитації.

уміти: аналізувати євроінтеграційні процеси України як чинниксоціально-економічного розвитку партнерства України з іншими державами;аналізувати сучасні принципи побудови та завдання вищої освіти урозвинених країнах: Великій Британії, Іспанії, Італії, Німеччині, Польщі,Росії, Франції, США, Японії; здійснювати порівняльний аналіз системвищої освіти у країнах Європи; характеризувати чинники євроінтеграціївищої освіти; аналізувати зміст та послідовність дій для досягнення цілейБолонського процесу; - формувати зміст та структуру інформаційногопакету навчального закладу, факультету, навчальної дисципліни, змістовогокредиту та ін.; - використовувати європейську систему «полегшеної шкалиоцінювання» навчальних досягнень студента; визначати сумісність різнихсистем оцінювання зі шкалою ЕСТS.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1«ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ

ЗОНИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ»НЕ 1.1. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічногорозвитку держави. Роль освіти в розвитку партнерства України зіншими державами. Європейський вибір України – невід'ємна складова їїподальшого розвитку. Хронологія та коротка характеристика подій зналагодження співробітництва України і ЄС. Адаптація законодавстваУкраїни до законодавства ЄС – один із важливих інструментів створення вУкраїні нової правової системи та громадянського суспільства. Науково-

технічне співробітництво України та ЄС. Забезпечення участі ЄС унаціональних дослідницьких програмах. Входження освіти і науки України уєвропейське інформаційне та освітнє поле як вагомий чинник економічного,соціального, інтелектуального, інноваційно-технологічного та культурногорозвитку.НЕ 1.2. Системи вищої освіти у країнах Європи і Америки. Формуваннясистеми вищої освіти Європейських країн. Сучасні принципи побудови тазавдання вищої освіти у розвинених країнах: Великій Британії, Іспанії, Італії,Німеччині, Польщі, Росії, Франції, США, Японії. Вища освіта України.Доступ громадян до освіти. Заклади освіти. Ступеневість освіти.Кваліфікації. Організація навчання, академічний рік і екзамени. Методи ізасоби навчання. Навчання студентів-іноземців. Порівняльний аналіз системвищої освіти у країнах Європи.НЕ 1.3. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищоїосвіти країн Європи. Документи Болонського процесу. Євроінтеграція яксоціально-економічний процес. Чинники євро інтеграції вищої освіти.Основні підходи та етапи формування Зони європейської вищої освіти.Хронологія подій Болонського процесу. Залучення європейських держав уБолонський процес. Основні документи Болонського процесу. Спільнадекларація про гармонізацію архітектури, європейської системи вищої освітичотирьох міністрів, що презентують Великобританію, Німеччину, Італію іФранцію (Сорбонна, 25травня 1998 р.), Зона європейської вищої освіти:Спільна заява європейських міністрів освіти (Болонья, 18-19 червня 1999 р.),Формування майбутнього. Конференція європейських вищих навчальнихзакладів і освітніх організацій (Саламанка, 29-30 березня 2001р.), Зонаєвропейської вищої освіти: Комюніке зустрічі європейських міністрів,відповідальних за вищу освіту (Прага, 13-19 травня 2001 р.). Створеннязагальноєвропейського простору вищої освіти: Комюніке КонференціїМіністрів, відповідальних за Вищу освіту (Берлін, 19-20 вересня 2003 р.)НЕ 1.4. Основні завдання, принципи та етапи формування. Зониєвропейської вищої освіти. Гармонізація архітектури системи європейськоївищої освіти як основнек завдання Болонського процесу. Визначальнівластивості європейської вищої освіти: якість, конкурентоспроможністьвищих навчальних закладів Європи, взаємна довіра держав і вищихнавчальних закладів, сумісність структури освіти та кваліфікацій надоступеневому і післяступеневому рівнях, мобільність студентів,привабливість освіти. Основні завдання та принципи створення ЗониЄвропейської вищої освіти (шість цілей Болонського процесу): уведеннядвоциклового навчання; запровадження кредитної системи; формуваннясистеми контролю якості освіти; розширення мобільності студентів івикладачів; забезпечення працевлаштування випускників та привабливостієвропейської системи освіти. Подальші дії для досягнення шести цілейБолонського процесу: прийняття системи легкозрозумілих і адекватнихступенів; прийняття системи двоциклової освіти (доступеневе іпісляступеневе навчання); запровадження системи кредитів - системи

накопичення кредитів (ЕСТS) або інших сумісних з нею систем, якіздатні забезпечити як диференційно-розрізнювальну, так і функціїнакопичення; сприяння мобільності студентів і викладачів (усуненняперешкод вільному пересуванню студентів і викладачів); забезпеченнявисокоякісних стандартів вищої освіти; сприяння європейському підходу довищої освіти (запровадження програм, курсів, модулів із "європейським"змістом); навчання протягом усього життя; спільна праця вищих навчальнихзакладів і студентів як компетентних, активних і конструктивних партнерів узаснуванні та формуванні Зони європейської вищої освіти.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2«ЄВРОПЕЙСЬКА СИСТЕМА ПЕРЕЗАРАХУВАННЯ КРЕДИТІВ (ЕСТS)

У ВИЩІЙ ОСВІТІ УКРАЇНИНЕ 2.1. Європейська кредитно-трансферна система та системанакопичення (ЕСТS). Характерні особливості ЕСТS. Базові елементисистеми: інформація (стосовно навчальних програм і здобутків студентів),взаємна угода (між закладами-партнерами і студентом), використаннякредитів ЕСТS (визначення навчального навантаження студентів). Основнідокументи ЕСТS: інформаційний пакет, навчальний контракт, перелік оцінокдисциплін. Загальні умови користування ЕСТS. Зобов'язання з бокунавчального закладу. Кредити ЕСТS: структура, призначення, зв'язок закадемічним навантаженням студента (години занять). Особливостіпризначення і присвоєння кредитів ЕСТS. Координатори ЕСТS:університетський координатор, факультетський координатор. Зміст таструктура інформаційного пакету навчального закладу, факультету,навчальної дисципліни, змістового кредиту. Структура курсу з присвоєнняступенів (структурно-логічна схема, навчальний план). Опис предмета курсу.Опис дисципліни курсу. Шкала оцінювання ЕСТS. Європейська система«полегшеної шкали оцінювання» навчальних досягнень студента. Сумісністьрізних систем оцінювання зі шкалою ЕСТS.НЕ 2.2. Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської системиперезарахування кредитів (ЕСТS) у вищу освіту України. Стратегічнізавдання розвитку освіти України. Узгодження і поєднання національнихкомпонентів вищої освіти різних країн із вимогами Болонського процесущодо створення Зони європейської вищої освіти. Тенденції розвитку вищоїосвіти України на сучасному етапі. Відмінність та подібність систем вищоїосвіти України і Європейських держав. Передумови входження вищої освітиУкраїни до Болонського процесу: адаптація законодавства, структурні зміниосвіти, запровадження у систему вищої освіти Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ЕСТS), проведення педагогічногоексперименту щодо запровадження кредитно-модульної системиорганізації навчального процесу у вищих навчальних закладах III - IVрівнів акредитації. Основні завдання для створення умов щодозапровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесуу навчальних закладах III- IV рівнів акредитації (розроблення структурно-

логічних схем підготовки фахівців за усіма напрямами та спеціальностями;запровадження модульної системи організації навчального процесу, системитестування та рейтингового оцінювання знань студентів; організаціянавчального процесу на базі програм навчання, які формуються як набірзалікових кредитів; введення граничного терміну навчання за програмоюнавчання, включаючи граничний термін бюджетного фінансування;створення нового покоління галузевих стандартів вищої освіти; розробленняіндивідуальних графіків навчального процесу з урахуванням особливостейкредитно-модульної системи організації навчального процесу; зарахуванняна навчання до вищого навчального закладу тільки за напрямами підготовки;вдосконалення наявного та створення нового навчально-методичного,матеріально- технічного та інформаційного забезпечення навчання вумовах кредитно- модульної системи організації навчального процесу;формування програм навчання усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів наоснові освітньо- кваліфікаційних характеристик випускників та освітньо-професійних програм підготовки, які передбачають можливі зміниспіввідношення обсягів кредитів освітньої та кваліфікаційної складовихпідготовки; введення інституту викладачів-кураторів індивідуальних програмнавчання).НЕ 2.3. Запровадження кредитно-модульної системи організаціїнавчального процесу (КМСОНП) у ВНЗ України. Основні заходи зпідготовки та програма проведення педагогічного експерименту щодозапровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесуу вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації. Розроблення таекспериментальна перевірка технології застосування елементів Європейськоїкредитно-трансферної та акумулюючої системи (ЕСТS) в системі вищоїосвіти України та створення сучасної системи управління якістю освітньоїдіяльності суб'єктів навчального процесу. Організація навчального процесу увищих навчальних закладах України за кредитно-модульною системоюпідготовки фахівців. Поняття про кредитно-модульну систему організаціїнавчального процесу як модель організації навчального процесу; заліковийкредит як одиницю виміру навчального навантаження; модуль якзадокументовану завершену частину освітньо-професійної програми;змістовий модуль як систему поєднаних навчальних елементів, відповіднихпевному навчальному об'єктові. Структура і вимоги до складання основнихкомпонентів КМСОНП: інформаційний пакет; договір про навчання міжстудентом і вищим навчальним закладом; академічна довідка. Формуваннята реалізація індивідуального навчального плану студента. Контроль заіндивідуальним навчальним планом студента. Форми організації навчання вумовах КМСОНП. Організаційно-методичне забезпечення КМСОНП.Контроль успішності студента та шкала оцінювання навчальних досягненьстудента. Державна атестація студентів. Нормування навчальногонавантаження студента і викладача. Особливості переведення, відрахування,поновлення студентів, переривання їхнього навчання. Стипендіальнезабезпечення студентів.

Основна література до курсу:1. Болонський процес: Документи/ Укладачі З.І. Тимошенко, А.М. Греков, Ю.А. Гамон,

Ю.І. Полеха. – К.: Вид.-во Європ. ун.-ту, 2004. – 169 с.2. Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник./ За ред. В.Г.Кременя.

– Тернопіль, 2004. – 384 с.3. Журавський В.С., Згуровський М.З. Болонський процес: головні принципи входження

в Європейський простір вищої освіти. – К.: ІВЦ Видавництво “Політехніка”, 2003.–200 с.

4. Іванюк І.В. Оцінювання освітніх проектів та програм. Навч. посіб. – К.: Таксон, 2004. –208 с. (Вища освіта в сучасному світі).

5. Кремень В.Г. Освіта і наука в Україні: інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація.Результати. – К.: Грамота, 2005. – 448 с.

6. Кремень В.Г. Освіта і наука України: шляхи модернізації (факти, роздуми,перспективи). – К.: Грамота, 2003. – 216 с.

7. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес / Уклад. М.Ф. Степко, Я.Я.Боголюбаш, К.М. Левківський. – К., 2004. – 24 с.

8. Мороз І.В. Кредитно-модульна система організації навч. процесу: Довідник длястудентів. – К.: «Освіта України», 2005. – 90 с.

9. Мороз І.В. Педагогічні умови запровадження кредитно-модульної системи організаціїнавчального процесу. – К.: «Освіта України», 2005. – 278 с.

10. Організація навчального процесу у навчальних закладах. / Упоряд. О.В. Ситяшенко.– К.: Задруга, 2004. – 338 с.

11. Основні засади розвитку вищої освіти в контексті Болонського процесу: Документиі матеріали / Упоряд. Степко М.Ф. та ін. – Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В.Гнатюка, 2005. – 188 с.

12. Поважнянський Л.Л. Сокол Є.І., Клименко Б.В. Болонський процес: цикли,ступені, кредити. – Харків: НТУ “ХПІ”, 2004. – 144 с.

13. Сікорський П.І. Кредитно-модульна система навчання: Навч. посіб. – К.: Вид.-воЄвроп. ун-ту, 2004. – 127 с.

14. Степко М.Ф., Клименко Б.В., Поважнянський П.Л. Болонський процес і навчаннявпродовж життя:. – Харків: НТУ «ХПІ», 2004. – 112 с.

«ОСНОВИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКИ»(Всього годин – 72; 2 кредита)

Форма контролю: залікВикладацький склад:Ковалюк Захар Дмитрович – доктор фіз.-мат. наук, професор кафедри електроніки іенергетики (фізичний факультет).

Метою викладання дисципліни «Основи наукових досліджень таорганізація науки» є надання студентам необхідного обсягу знань у галузінаукових досліджень, підготовка їх до самостійного виконання науковоїроботи, ознайомлення з формами звітів, методикою підготовки повідомлень,доповідей, наукових статей, курсових та дипломних робіт.

Завдання вивчення дисципліни є висвітлення теоретичних основ,питань методики, технології та організації науково-дослідницької діяльності,тобто формування теоретичного й практичного підґрунтя для ефективного,

кваліфікованого проведення наукових досліджень студентами, магістрами, яку процесі навчання у вузі, так і на практиці.

Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивченнядисципліни. В результаті вивчення теоретичного курсу та виконаннядослідження за обраною тематикою студенти повинні:знати і розуміти: методологію і методику досліджень; понятійний апарат,методику виконання та оформлення науково-дослідної роботи;уміти: відбирати та аналізувати необхідну інформацію, формулювати мету,завдання та гіпотезу, планувати та проводити експеримент, порівнювати йогорезультати з теоретичними обґрунтуваннями проблеми; формулювативисновки наукового дослідження;набути навиків: складання звітів, доповідей та статей за результатамидослідження.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1«МІСЦЕ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ

ФАХІВЦІВ КАФЕДРИ ЕЛЕКТРОНІКИ ТА ЕНЕРГЕТИКИ»НЕ 1.1. Наука – продуктивна сила суспільства.Предмет та поняття про науку, її сутність, історичні аспекти розвитку.Процес пізнання, його види та структура, понятійний апарат, зміст і функціїнауки. Наука як система знань, закономірності її розвитку. Гіпотеза, доказита формування теорій. Класифікація науки, взаємозв'язок між: трьомарозділами наукового знання: природознавством, суспільними (соціальними)науками і філософією. Організація наукової діяльності в Україні та в вищихнавчальних закладах. Наукові школи, їх головні ознаки.НЕ 1.2. Наукові дослідження — шлях, до розв'язання проблем методики.Суть і основні види та етапи наукових досліджень. Об'єкт, предмет науковогодослідження. Науково-дослідницька діяльність студентів, напрями роботи таорганізаційна структура. Вибір теми та реалізація дослідження, визначеннямети і задач наукового дослідження. Основні форми та етапи науковихдосліджень студентів. Розробка структури проблеми. Послідовність іконкретизація. Вивчення історичного аспекту проблеми. Попередній план таскладання графіку роботи, план змісту роботи. Принцип системного підходув наукових дослідженнях: цілісність, всебічність, системоутворюючівідносини, субординація, динамічність. Розрахунок ефективності науково-дослідних робіт, її критерії та проблеми оцінки. Ефективність науковоїдіяльності у вищому навчальному закладі.НЕ 1.3. Основи методологи науково-дослідної роботи.Поняття про методологію досліджень, види та функції наукових досліджень.Два рівні пізнання в методології наукових досліджень: емпіричний ітеоретичний. Загальна і часткова методологія науки. Методи та техніканаукових досліджень, їх класифікація. Методи емпіричного дослідження.Методи теоретичного дослідження. Експеримент та його характерні

особливості в процесі дослідження. Аналіз і синтез, індукція і дедукція,історичний і логічний методи дослідження. Гіпотеза і докази у науковихдослідженнях. Способи встановлення істини: безпосередній іопосередкований. Стадії наукових досліджень: організаційна, дослідна,узагальнення, апробація, реалізація результатів.НЕ 1.4. Інформаційне забезпечення наукових досліджень.Поняття, терміни та роль інформації в проведенні наукових досліджень.Види та галузі інформації. Пошук вторинної документальної інформації зтеми дослідження, бібліографічні видання. Отримання і аналіз первинноїінформації. Інформація в інформаційно-пошукових системах бібліотек таустановах науково-технічної інформації. Вторинна інформація. Процес зборута аналізу наукової інформації. Бібліотечно-бібліографічні джерелаінформації та автоматизовані системи обробки інформації на ЕОМ. Каталоги,їх види та характеристика. Техніка роботи з науковою літературою.Оформлення бібліографічного опису літератури та списку використанихджерел в процесі наукового дослідження.НЕ 1.5. Курсова, дипломна (магістерська) роботи: написання,оформлення, захист.Форми завершення наукових досліджень у вищих навчальних закладахосвіти. Курсова (дипломна) робота: загальна характеристика, послідовністьвиконання, підготовчий етап, робота з текстом, оформлення. Керівництвокурсовою (дипломною) роботою, її рецензування та захист. Магістерська(дипломна) робота як кваліфікаційне дослідження. Оформлення документівна магістерську дипломну роботу. Етапи написання. Підготовка до захистудипломної роботи повідомлення про основні результати науковогодослідження. Характерні недоліки при виконанні дипломної роботи.НЕ 1.6. Оформлення та форми впровадження результатів науковогодослідження.Сутність наукової публікації, її основні види, функції, кількість і обсяг.Наукова монографія, наукова стаття, тези наукової доповіді. Реферат.Доповідь. Методика написання тексту. Літературна обробка науковоготексту. Одиниці обчислення обсягу наукової роботи. Вимоги до текстунаукової статті. Тон викладу. Особливості цитування. Редагування тексту іпідготовка його до друку. Типова структура рецензії (відгуку). Внесенняправок після рецензування. Підручник, навчальний посібник, вимоги донаписання та оформлення. Методика підготовки та оформлення публікацій.Надання грифу Міністерства освіти, науки, молоді і спорту України. Формизвітності при науковому дослідженні та апробації результатів дослідження.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2«СУЧАСНІ НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ В ОБЛАСТІ НАНОФІЗИКИ»

НЕ 2.1. Розробка новітніх методик отримання наноматеріалів.Наноматеріали для автономної енергетики. Нано-вугле-графітові матеріалидля формування катодів літієвих джерел живлення і електродівсуперконденсаторів.

НЕ 2.2. Наноелектроніка.Потенціальні ями, бар’єри і тунелювання. Квантоворозмірні ефекти.Особливості квантоворозмірних структур.

Основна література до курсу:1. Цехмістрова Г.С. Основи наукових досліджень. Навчальний посібник. – Київ:

Видавничий Дім «Слово», 2004. – 240 с.2. Копаєва Є.В. Курс лекцій з дисципліни «Основи наукових досліджень».

Дніпропетровськ, 2010. – 112 с.3. Харрис П. Углеродные нанотрубы и родственные структуры. Новые материалы ХХІ

века. Москва: Техносфера, 2003. – 336 с.4. Мікроелектроніка і наноелектроніка. Вступ до спеціальності: навч. посіб. / Ю. М.

Поплавко, О. В. Борисов, В. І. Ільченко та ін. –К.: НТУУ «КПІ», 2010. – 160 с. –Бібліогр.: с. 157.

«ОХОРОНА ПРАЦІ В ЕЛЕКТРОТЕХНІЦІ»(Всього годин – 36; 1 кредит)

Форма контролю: іспитВикладацький склад:Парфенюк Орест Архипович – доктор фіз.-мат. наук, професор кафедри електроніки іенергетики (фізичний факультет).

Мета викладання дисципліни: ознайомлення студентів з можливимипричинами аварій, вибухів, пожеж, нещасних випадків та професійнихзахворювань, а також формування знань з питань безпеки і охорони праці наусіх етапах виробництва, перетворення, передачі і використання різних форменергії в енергетичних галузях господарства.

Завдання вивчення дисципліни: надати знання студентам щодонаукового обґрунтування потенціальних небезпек, методів аналізу причинвиробничого травматизму, заходів безпечного проведення робіт іпрофілактики професійних захворювань і отруєнь, організації охорони праців галузях господарства, які охоплюють виробництво і використання різнихформ енергії, перетворення, передачу, розподіл, акумулювання таспоживання енергії.

Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивченнядисципліни: знання про джерела і параметри небезпечних фізичних, хімічнихі інших факторів в енергетиці, які загрожують життю і здоров’ю людей приексплуатації обладнання різного призначення: для генерування,перетворення, передачі, розподілу, акумулювання і постачанняелектроенергії споживачам; знання про технічні методи і заходи щодозниження параметрів шкідливих факторів до безпечних величин,встановлених нормативними документами; уміння виконувати вимогибезпеки, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту,здійснювати першу допомогу потерпілим від ураження електричнимструмом.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1«СИСТЕМА НОРМ БЕЗПЕЧНИХ УМОВ ПРАЦІ»

НЕ 1.1. Основні поняття і визначення охорони праціНаукове і технічне забезпечення охорони праці. Структура і завдання охоронипраці. Зв’язок охорони праці з правовими, економічними, технічними,медичними та іншими науковими дисциплінами.НЕ 1.2. Правові і нормативні основи охорони праціОснови законодавства про охорону праці. Закон України про охорону праці.ормативно-технічна документація.НЕ 1.3. Причини аварій, виробничого травматизму і професійнихзахворюваньНебезпечні й шкідливі виробничі фактори в енергетиці. Характеристикатоксичних речовин, високих температур і тисків робочих тіл. Вимоги безпекипри роботі котельних установок.НЕ 1.4. Небезпека механічних коливань пружних середовищШум та інфразвук механічного та аеродинамічного походження при роботіпарових і газових турбін. Їх біологічна дія та гранично допустимі рівні.Норми безпеки та методи захисту.НЕ 1.5. Норми радіаційної безпеки на підприємствіТипи іонізуючих випромінювань. Дози і біологічна дія на організм людини.Принципи дозових навантажень. Будівельні і санітарні вимоги до реакторів,приміщень, техпроцесів.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2«ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ І

ВИКОРИСТАННІ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ»НЕ 2.1. Автоматичний захист обладнання електростанцій в аварійнихумовахЕлектрична апаратура для автоматичного захисту силового обладнання.Комутаційна апаратура. Апаратура і пристрої захисту від коротких замикань.Захисні реле. Головні та додаткові реле. Електромагнітне струмове реле.Схеми пристроїв захистуНЕ 2.2. Заходи безпеки на розподільних пристрояхТипи розподільних пристроїв. Заходи безпеки.НЕ 2.3. Захисні засоби і пристрої при нормальному режимі роботиелектрообладнанняІзоляція і недоступність струмоведучих частин. Типи блокувань безпеки, їхпринцип дії. Захисне заземлення. Вимоги до заземлення опор повітрянихліній електропередач. Занулення. Захисне відключення.НЕ 2.4. Захист від електричних і магнітних полів промислової частотиБіологічна дія електричного і магнітного полів і принципи їх нормування.Методи захисту.

Основна література до курсу:1. Жидецький В. Ц., Джигирей В. С., Мельников О. В. Основи охорони праці. — Вид. 2-

е, стериотипне. — Львів: Афіша, 2000. — 348 с.2. Долин П.А. Основы техники безопасности в электроустановках. Изд.2-е, перераб. и

доп. М.: Энергоатомиздат, 1984. − 442.с.3. Основи охорони праці Навч. посіб. / В. В. Березуцький, Т. С. Бондаренко, Г. Г.

Валенко та ін.; За заг. ред. В. В. Березуцького. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Х.: Факт,2007. – 480 с.

4. Охорона праці в промисловому виробництві: Навчальний посібник / Укл.: ГрушкаО.Г., Грушка З.М. – Чернівці: Рута, 2008. – 80 с.

5. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовский М.О. Основи охорони праці: Підручник. К.:Каравелла, 2004. – 408 с.

6. Голубев Б.П. Дозиметрия и защита от ионизирующих излучений. М.: Атомиздат, 1976.– 406 с.

7. Охрана труда в електроустановках / Под ред. Б.А. Князевского. М.: Высш.шк., 1980. –290 с.

8. Сабарно Р.В. Защита от электрических полей промышленной частоты. Киев: Знание,1981. – 25 с.

Додаткова література:1. Крылов В.А., Юченкова Т.В. Защита от электромагнитных излучений. М.: Сов. Радио,

1972. – 216 с.2. Щербина Я.Я. Основы противопожарной техники. Киев: Вища шк., 1977. – 233 с.3. Москальова В.М. Охорона праці. / Інтерактивний комплекс навчально-методичного

забезпечення, формат mht − Рівне: НУВГП , 2009, − 4,4мб.

«КОМП'ЮТЕРНІ ТЕХНОЛОГІЇ В СВІТЛОТЕХНІЦІ»(Всього годин – 162; 4,5 кредита)

Форма контролю: іспитВикладацький склад:

• лекції: Чупира Сергій Миколайович – канд. фіз.-мат. наук, доцент кафедриелектроніки і енергетики (фізичний факультет);

• лабораторні заняття: Андрущак Галина Олегівна – канд. фіз.-мат. наук, асистенткафедри електроніки і енергетики (фізичний факультет).

«Комп’ютерні технології в світлотехніці» є базовою дисципліною, звивченням якої починається підготовка магістрів та спеціалістівспеціальності «Світлотехніка і джерела світла».

Метою викладання дисципліни є формування у студентів необхіднихзнань та умінь роботи з світлотехнічними САПР, необхідними дляпроектування світлотехнічних пристроїв і систем та візуалізації розробленихпроектів.

Завдання вивчення дисципліни: навчити студентів застосовуватисвітлотехнічні САПР для проектування світлотехнічних пристроїв і систем.

Компетенції, якими має володіти студент в процесі вивченнядисципліни:

• знати та розуміти принципи функціонування а також характеристикисвітлотехнічних САПР;

• вміти користуватись інструментами систем автоматизованогопроектування світлотехнічних пристроїв, систем та деталейсвітлотехнічного виробництва.

Вивчення курсу здійснюється за трьома змістовими модулями:

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1«ПРОЕКТУВАННЯ ОСВІТЛЮВАЛЬНИХ УСТАНОВОК»

НЕ 1.1. САПР світлотехнічних систем для проектування освітлювальнихустановок.

НЕ 1.2. Проектування освітлювальної установки внутрішнього приміщення.НЕ 1.3. Проектування освітлювальної установки вуличного освітлення.НЕ 1.4. Проектування освітлювальних установок спортивних споруд.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2«ПРОЕКТУВАННЯ ДЕТАЛЕЙ

СВІТЛОТЕХНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА»НЕ 2.1. Основні принципи побудови 3D-моделей. Допоміжні побудови, вимоги

до контурів. Операції видавлювання, обертання, кінематичнаоперація. Створення листового тіла.

НЕ 2.2. Види параметричних зв’язків. Ієрархічна, розмірна та топологічнапараметризація.

НЕ 2.3. Вставка компонентів в зборку. Накладання обмежень на компонентизборки.

НЕ 2.4. Створення зв’язків між зборкою і специфікацією. Керування об’єктамиспецифікації. Створення асоціативних та допоміжних виглядів.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3«ЛАБОРАТОРНІ ЗАНЯТТЯ»

НЕ 3.1. Ознайомлення з інтерфейсом та можливостями Europic.НЕ 3.2. Ознайомлення з інтерфейсом та можливостями DIALux.НЕ 3.3. Проектування освітлювальної установки внутрішнього приміщення.НЕ 3.4. Проектування освітлювальної установки вуличного освітлення.НЕ 3.5. Проектування освітлювальних установок спортивних споруд.НЕ 3.6. Ознайомлення з інтерфейсом та можливостями Компас-3D.

Виконання креслення по заданим розмірам і за допомогою прив’язок.НЕ 3.7. Виконання фрагмента креслення з використанням засобів редагування.НЕ 3.8. Побудова 3D-моделі за допомогою операції видавлювання.НЕ 3.9. Побудова моделі світловідбивача.НЕ 3.10. Побудова складального креслення світлового пристрою.

Основна література до курсу:1. Конспект лекцій з дисципліни “Комп’ютерні інформаційні технології у

світлотехніці” (для студентів і магістрів 5 курсу денної та заочної форм навчання

спеціальності 7.090605, 8.090605– Світлотехніка і джерела світла)/ Укл.: ВасильєваЮ.О.– Харків: ХНАМГ. – 2009. – 147с.

2. http://www.dial.de/DIAL/en/home.html3. http://www.gelighting.com/eu/4. Кунгс Я.А. Автоматизация управления электрическим освещением. М.:

Энергоатомиздат.-1989.5. Фомин А.Г. Системы автоматизированного управления электрическим освещением

общественных зданий. -М: Дом света.-1998.6. Журнал «Світлотехніка та електроенергетика».7. Руководство пользователя Компас-3D V12. – ЗАО Аскон, 2010. – 416 с.

Додаткова література:1. Гилл Ф., Мюррей У., Райт М. Практическая оптимизация: Пер. с англ. – М.: Мир, 1985.

– 509 с.2. Потемкин А. Трехмерное твердотельное моделирование. – М.:Компьютер-

Пресс,2002.—296 с.3. Смирнов О.Л. и др. САПР: формирование и функционирование проектных модулей. –

М.: Машиностроение, 1987. – 272 с.4. Горбатов В.А. и др. САПР систем логического управления. М.: энергоатомиздат, 1988.

– 232 с.

«ДЖЕРЕЛА СВІТЛА ІПРИЙМАЧІ ОПТИЧНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ»

(Всього годин – 198; 5,5 кредитів)Форма контролю: іспит

Викладацький склад:• лекції: Мар’янчук Павло Дмитрович – доктор фіз.-мат. наук, професор, завідувач

кафедри електроніки і енергетики (фізичний факультет);• лабораторні заняття: Козярський Дмитро Петрович – канд. фіз.-мат. наук, асистент

кафедри електроніки і енергетики (фізичний факультет).

Мета викладання дисципліни: формування знань спеціалістів зпринципів роботи і конструкцій світлодіодів і приймачів оптичноговипромінювання, основних їх характеристик і параметрів, схем їхпідключення і вибору типу приладу.

У результаті вивчення курсу студент має набути такихкомпетенцій: знати:про принципи роботи і конструкцію світлодіодів іприймачів оптичного випромінювання, основні їх характеристики іпараметри, схеми їх підключення і вибір типу приладу.

уміти: вибирати і використовувати ті чи інші типи приладів і схеми їхпідключення в залежності від умов використання приладів і з врахуваннямхарактеристик і параметрів приладів.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

http://www.dial.de/DIAL/en/home.html

http://www.gelighting.com/eu/

«НОВІ ДЖЕРЕЛА СВІТЛА – СВІТЛО ВИПРОМІНЮЮЧІ ДІОДИ»НЕ 1.1. Предмет, мета, завдання вивчення курсу «Джерела світла іприймачі оптичного випромінювання».Основні етапи розвитку джерел світла і нові джерела світла – світловипромінюючі діоди. Основні типи приймачів оптичного випромінювання іетапи їх розвитку.НЕ 1.2. Джерела світла.Різновиди джерел: електричні лампи накалювання, люмінесцентні лампи,газорозрядні джерела світла, наповнені парами і неонові лампи.Світловипромінюючі діоди.НЕ 1.3. Основні характеристики і параметри світлодіодів.Параметри світлодіодів. Характеристики світлодіодів. Визначення і оцінкапараметрів світлодіодів. Схеми збудження, що забезпечують високу світловуефективність світлодіодів. Вплив температури. Термін служби. Обмеженняструму. Переваги твердотільних випромінювачів.НЕ 1.4. Конструкції і типи світлодіодів.Конструкції світлодіодів. Основні схеми збудження світлодіодів. Вибір типусвітлодіода. Світлодіоди інфрачервоного випромінювання. Світлодіодніджерела підвищеної яскравості і білого світла.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2«НАПІВПРОВІДНИКОВІ ПРИЙМАЧІ ОПТИЧНОГО

ВИПРОМІНЮВАННЯ»НЕ 2.1. Принцип роботи фотоприймачів різних типів.Фоторезистори. Фотодіоди на основі p-n переходу. Фотодіоди з p-i- n-структурою. Фотодіоди Шотткі. Фотодіоди з гетероструктурою. Лавинніфотодіоди. Фототранзистори. Фототиристори. Фотоприймальні прилади ззарядовим зв’язком.НЕ 2.2. Характеристики, параметри і моделі фотоприймачів.Параметри фотоприймачів. Шумові і порогові параметри. Квантоваефективність. Характеристики фотоприймачів.

Основна література до курсу:1. А.Н. Игнатов. Оптоэлектронные приборы и устройства: Учебное пособие: М.: Эко-

трендз, 2006. – 272с.2. А. Берг, П. Дин, Светодиоды (Пер. с англ. под ред. А. Э. Юновича). – М.: Мир, 1979. –

687 с.3. S.M. Sze, K. NG. Kwok, Physics of semiconductor devices, New Jersey, Wiley, 2007. – 815.

«СВІТЛОТЕХНІЧНЕ ПРОЕКТУВАННЯ ТА КОНСТРУЮВАННЯОСВІТЛЮВАЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ»

(Всього годин – 180; 5 кредитів)Форма контролю: залік

Викладацький склад:• лекції: Білічук Сергій Васильович – канд. фіз.-мат. наук, доцент кафедри

електроніки і енергетики (фізичний факультет).• практичні заняття: Андрущак Галина Олегівна – канд. фіз.-мат. наук, асистент

кафедри електроніки і енергетики (фізичний факультет).

Метою викладання дисципліни “Світлотехнічне проектування таконструювання освітлювальних пристроїв” є формування у студентівпрофесійних знань про принципи побудови освітлювальних установок,набуття вмінь світлотехнічного проектування, та розрахункуелектротехнічної частини освітлювальних пристроїв.

Завданнями вивчення дисципліни є ознайомлення студентів зосновними принципами проектування внутрішнього та зовнішньогоелектричного освітлення, класифікацією приміщень по вибухо- іпожежонебезпеці, а пристроїв по захисту від пилу і вологи, набуття навиківвибору нормованої освітленості, типу світильників та розрахунку їхнеобхідної кількості, освоєння методики вибору та розрахунку електричноїмережі освітлювальної установки.

Компетенції, якими має володіти студент в процесі вивченнядисципліни:розуміти:

• принцип роботи та специфіку побудови освітлювальних установок;• фізику процесів та методику розрахунку електричних кіл змінного

струму;• методику розрахунку оптичних систем та електричних схем;

знати:• державні норми щодо проектування освітлювальних установок;• основні типові схемні рішення;• основні характеристики серійних світильників, апаратів захисту та

комутаційної апаратури;• методи розрахунку системи освітлення та мереж живлення

освітлювальних установок;вміти:

• правильно вибирати нормовану освітленість згідно нормативнихдокументів;

• застосовувати типові схемні рішення при проектуваннісвітлотехнічного та електричного розрахунку освітлювальноїустановки;

• вибирати світильники відповідного ступеня захисту від пилу і вологи;

• розраховувати кількість та розташування світильників застосовуючиЕОМ;

• правильно розраховувати та вибирати мережу живлення, апаратурузахисту та комутації освітлювальних установок.


ЗІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1«ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ ОСВІТЛЕННЯ.

СВІТЛОТЕХНІЧНА ЧАСТИНА»НЕ 1.1. Вступ. Історія, тенденції розвитку систем освітлення. Нормативна

база.НЕ 1.2. Стадійність проектування освітлення та комплектність проектної

документації.НЕ 1.3. Основні характеристики джерел світла та особливості їх

застосування.НЕ 1.4. Види освітлення та їх нормування.НЕ 1.5. Класифікація приміщень по вибухо- і пожежонебезпеці. Захист

апаратури від пилу і вологи.НЕ 1.6. Класифікація світильників та особливості їх використання.НЕ 1.7. Вибір світильників при розрахунку освітлювальних установок.НЕ 1.8. Розрахунок кількості світильників та їх розташування.

ЗІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2«ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНА ЧАСТИНА

ОСВІТЛЮВАЛЬНОЇ УСТАНОВКИ»НЕ 2.1. Вимоги до електричної частини освітлювальних установок.НЕ 2.2. Схеми електропостачання освітлювальних установок.НЕ 2.3. Системи резервного електропостачання аварійного освітлення.НЕ 2.4. Схеми керування освітленням.НЕ 2.5. Розрахунок електричної мережі (проводів і кабелів) освітлювальних

установок.НЕ 2.6. Захист електричної мережі. Вибір апаратів захисту та комутаційних

пристроїв.НЕ 2.7. Класифікація кабельно-провідникової продукції та їх вибір.НЕ 2.8. Заземлення і занулення в освітлювальних установках.НЕ 2.9. Компенсація реактивної потужності та корекція коефіцієнта

потужності.

ЗІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3«ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ»

1. Інструктаж по ТБ. Ознайомлення з інтерфейсом програми DIALux2. Завантаження та організація баз даних світильників різних виробників.3. Розрахунок освітлення заданого приміщення згідно норм.4. Ознайомлення з інтерфейсом програми NanoCAD (AutoCAD).

5. Створення умовних графічних зображень світлотехнічних пристроїв згідноДСТУ.

6. Створення плану приміщення у форматі DWG (NanoCAD, AutoCAD).7. Завантаження плану .dwg у DIALux та розрахунок освітлення даного

приміщення.

Основна література до курсуЛітература до змістового модулю 11. ДБН В.2.5-28-2006. – Природне і штучне освітлення.2. ДБН В.2.5-23-2010. – Проектування електрообладнання об’єктів

цивільного призначення.3. ДСТУ Б А.2.4-18:2008 Електричне освітлення території промислових

підприємств. Робочі креслення.4. ДСТУ Б А.2.4-24:2008 Внутрішнє електричне освітлення. Робочі

креслення.5. Справочная книга для проектирования электрического освещения. Под

ред. Г.М. Кнорринга Л., «Энергия», 1976. – 384 с.6. Оболенцев Ю.Б., Гиндин Э.Л. Электрическое освещение

общепромышленных помещений. – М.: Энергоатомиздат, 1990. – 112с.7. Справочная книга по светотехнике / Под ред. Ю.Б. Айзенберга. 3-е изд.

перераб. и доп. М.: Знак, 2006. – 972 с.Література до змістового модулю 21. ДСТУ Б А.2.4-19:2008 Зображення умовні графічні електрообладнання та

проводок на планах.2. ДСТУ Б А.2.4-21:2008 Силове електрообладнання. Робочі креслення.3. Правила улаштування електроустановок. – Х.: В-во «Форт», 2009. – 704 с.4. Справочная книга для проектирования электрического освещения. Под

ред. Г.М. Кнорринга Л., «Энергия», 1976. – 384 с.5. Оболенцев Ю.Б., Гиндин Э.Л. Электрическое освещение

общепромышленных помещений. – М.: Энергоатомиздат, 1990. – 112с.6. Справочная книга по светотехнике / Под ред. Ю.Б. Айзенберга. 3-е изд.

перераб. и доп. М.: Знак, 2006. – 972 с.7. Тульчин И.К., Нудлер Г.И. Электрические сети и электрооборудование

жилых и общественных зданий. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.:Энергоатомиздат, 1990. – 480 с.

Додаткова література:1. Монаков В.К. УЗО. Теория и практика. – М.: Энергосервис, 2007. – 368 с.2. Цигельман И.Е. Электроснабжение гражданских зданий и коммунальных

предприятий.– М.: Высш. Шк., 1988. – 319с3. И.И. Алиев, М.Б. Абрамов Электрические аппараты. Справочник. – М.:

Радиософт, 2004. – 256 с.

«ТЕХНОЛОГІЯ ОПТОЕЛЕКТРОННИХ ПРИЛАДІВ ТАІНШИХ ДЖЕРЕЛ СВІТЛА»

(Всього годин – 162; 4,5 кредита)Форма контролю: залік

Викладацький склад:Хомяк Володимир Васильович – канд. фіз.-мат. наук, доцент кафедри електроніки іенергетики (фізичний факультет).

У курсі „Основи технології оптоелектронних приладів та інших джерелсвітла” вивчаються властивості матеріалів, які використовуються длявиготовлення оптоелектронних приладів, методи їх вирощування, методиобробки а також технологічні операції виготовлення джерел світла (лампрозжарювання та газорозрядних ламп).

Мета викладання дисципліни – формування у студентів знань проосновні технологічні процеси створення мікроелектронних приладів наоснові напівпровідникових матеріалів а також ламп розжарювання тагазорозрядних ламп.

Завдання вивчення дисципліни – ознайомлення з матеріалами, яківикористовуються для виготовлення оптоелектронних приладів, методами їхвирощування, обробки, керування властивостями, створення шарів іпереходів, а також матеріалами їх обробкою і технологічними операціямивиготовлення ламп розжарювання та газорозрядних ламп.

Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивченнядисципліни. В результаті вивчення дисципліни студенти повинні

знати:– основні властивості матеріалів, які використовуються для

виготовлення приладів електроніки;– технологію вирощування кристалів і плівок напівпровідникових

матеріалів;– технологію виготовлення і очистки пластин і підкладок;– отримання різного типу шарів і структур методами випаровування,

дифузії, епітаксії, іонної імплантації;– принцип літографії та захист поверхні приладів діелектриками;– принцип роботи світловипромінюючих діодів;– класифікацію джерел світла;– матеріали, які застосовуються для виготовлення ламп розжарювання

та газорозрядних ламп;– технологію виготовлення і термічну обробку металевих деталей;– обробку скловиробів;– виробництво спіралей і катодів;– операції збирання ламп,розуміти:– фізико-хімічні процеси очистки поверхні напівпровідникових

пластин;

– фізико-хімічні аспекти процесів випаровування, дифузії, епітаксії,іонної імплантації;

– фізичну сутність виникнення люмінесценції у напівпровіднику;– виникнення випромінювальної і безвипромінювальної рекомбінації;– принципи роботи ламп розжарювання;– принцип роботи газорозрядних ламп;– причини відмінності конструктивного виготовлення різних джерел

світла,уміти:– вибирати і класифікувати матеріали за властивостями для створення

світловипромінюючих джерел;– пояснити суть методів одержання матеріалів AIIIBV і AIIBVI та твердих

розчинів на їх основі;– навести схеми установок для одержання кристалів і шарів AIIIBV і

AIIBVI та пояснити принцип їх роботи;– аналізувати можливості покращення властивостей існуючих та

створення нових матеріалів з покращеними світловимихарактеристиками;

– здійснювати підготовку і обробку поверхонь підкладок;– користуватися технологічним обладнанням для вирощування

об’ємних кристалів, плівок і скловиробів.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1«МЕТОДИ ВИГОТОВЛЕННЯ ТА ОЧИСТКИ ПЛАСТИН І

ПІДКЛАДОК І ФОРМУВАННЯ ТОПОЛОГІЇЕЛЕКТРОННИХ ПРИЛАДІВ»

НЕ 1.1. Вступ Мета курсу та його місце в підготовці спеціалістів у галузіелектроніки, світлотехніки і джерел світла. Основні відомості просвітловипромінюючі пристрої та історія розвитку.НЕ 1.2. Основні методи вирощування кристалів Метод Бріджмена, методЧохральського, метод зонної плавки.НЕ 1.3. Виготовлення і очистка пластин та підкладок Підготовка зливківі різка на пластини. Шліфування, знімання фаски і полірування пластин.Контроль якості механічної обробки. Хімічне обезжирювання.Обезжирювання в розчинах миючих порошків. Обезжирювання в лугах.Обезжирювання в пероксидно-аміачних розчинах. Відмивання в кислотах.Відмивання в пероксидно-кислотних розчинах. Кислотне травлення. Лужнетравлення. Хіміко-динамічне травлення. Промивання після травлення.Висушування пластин. Маршрути рідинної очистки. Іонне травлення.НЕ 1.4. Методи отримання тонких плівок Основи термовакуумногонапилювання. Етапи процесу термовакуумного напилювання. Технікатермовакуумного напилювання. Переваги і недоліки методу. Розпилення

іонним бомбардуванням. Фізичне катодне розпилювання. Реактивне катоднерозпилювання. Іонно плазмове розпилювання. Високочастотнерозпилювання. Магнетронне розпилювання.НЕ 1.5. Методи формування топології електронних приладів Загальнівідомості. Оптична літографія. Види браку і забезпечення якості фото-літографії. Електронна літографія. Основи рентгенівської літографії.Особливості іонно-променевої літографії. Формування топології плівковихструктур.НЕ 1.6. Матеріали, які застосовуються для виготовлення лампрозжарювання та газорозрядних ламп Метали – тугоплавкі метали ісплави, чорні і кольорові, інші метали і сплави спеціального призначення.Скло – класифікація і хімічний склад, властивості стекол, внутрішні напругив склі, кварцове скло, спеціальні скла. Люмінофори – люмінофори длялюмінесцентних ламп низького тиску, люмінофори для ртутних лампвисокого тиску. Гази – технологічні гази, паливні гази.НЕ 1.7. Виготовлення металевих деталей і скловиробів та їх обробкаВиготовлення деталей – холодна штамповка , електроерозійна обробка,ультразвукова обробка. Очистка і термічна обробка – обезжирювання,промивка у воді, травлення, полірування, термічна обробка. Гальванічніпокриття металів. Виготовлення цоколів. З’єднання металевих деталей –зварювання, паяння. Обробка скловиробів – очистка поверхні, матування (хімічне матування, матування колоїдним кремнеземом, органосилікатніпокриття), металізація (розпилювання металу у високому вакуумі,металізація хімічним способом), фарбування колб, інші покриття.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2«МЕТОДИ ОТРИМАННЯ НАПІВПРОВІДНИКОВИХ ШАРІВ І

СТРУКТУР. ТЕХНОЛОГІЧНІ ОПЕРАЦІЇ ВИГОТОВЛЕННЯ ЛАМП»НЕ 2.1. Матеріали для світловипромінюючих діодів Класифікаціяматеріалів за властивостями для створення світло випромінюючих джерел.Суть методів одержання матеріалів AIIIBV і AIIBVI та твердих розчинів на їхоснові.НЕ 2.2. Отримання структур методом епітаксійного нарощуванняЗагальні відомості про процеси епітаксійного росту та епітаксійні структури.Епітаксія кремнієвих шарів. Епітаксія з парогазової фази. Молекулярно-променева епітаксія. Гетероепітаксія.НЕ 2.3. Одержання структур методом дифузії Основи методу дифузійноголегування. Техніка виконання дифузійного легування.НЕ 2.4. Одержання структур методом іонної імплантації Іоннелегування. Переваги і недоліки іонного легування. Дефекти та контрольлегованих шарів.НЕ 2.5. Захист поверхні напівпровідникових структур Методи і способигерметизації в корпуси. Холодне зварювання. Контактне зварювання.Лазерне шовне зварювання. Аргонно-дугове зварювання. Мікроплазмовезварювання. Електронно-променеве зварювання. Герметизація корпусів

паянням. Герметизація корпусів склеюванням. Безкорпусна герметизація.Контроль якості процесів збирання.НЕ 2.6. Технохімічні операції при виготовленні джерел світлаПриготування оксидних суспензій. Приготування люмінофорних суспензій інанесення люмінофорного шару. Приготування цоколевих мастик (гарячімастики, холодні цоколеві цементи). Приготування газопоглиначів.Виготовлення фарфорових мостиків.НЕ 2.7. Виробництво спіралей і катодів для ламп Виготовлення спіралей –очистка вольфрамового дроту, спіралізація, обезжирювання та термічнаобробка, різка, травлення, відпал, формування. Виготовлення катодів –загальні відомості, холодні катоди ламп тліючого розряду, катоди дуговихламп низького тиску, катоди ртутних ламп високої інтенсивності, катодигазових ламп високої інтенсивності, катоди імпульсних ламп.НЕ 2.8. Збирання ламп Спаї металу зі склом (види спаїв, спаювання металузі склом, уводи, спаювання кварцового скла з металами). Виготовленняніжок. Зварювання ламп.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3«ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ»

НЕ 3.1. Методи різання та розділення напівпровідникових злитків напластини і кристалиНЕ 3.2. Хімічна обробка поверхні пластин напівпровідниківНЕ 3.3. Одержання гетероструктур тонких плівок методом термічноговипаровування у вакууміНЕ 3.4. Одержання гетероструктур тонких плівок методом високочастотногомагнетронного розпилювання

Основна література до курсу:1. Гуторов М. М. Основы светотехники и источники света.– М.: Энергоатомиздат, 1983.–

384 с.2. Денисов В. П. Производство электрических источников сета.–М.:Энергия, 1975.–488 с.3. Верещагин И. К. Электролюминесцентные источники света.– М.: Энергоатомиздат,

1990.– 169 с.4. Хомяк В.В. Технологічні основи електроніки: Навчальний посібник. – Чернівці:

Рута, 2008. – 303с.5. Таиров Ю.М., Цветков В.Ф. Технология полупроводниковых материалов. – М.: Высш.

шк., 1991. – 272с.6. Готра З.С. Технология микроэлектронных устройств: Справ. – М.: Радио и связь,1991.

– 528с.Додаткова література:

7. Парфенов. О. Д. Технология микросхем. – М.: Высш. шк., 1986. – 320 с.8. Курносов А. И., Юдин В. В. Технология производства полупроводниковых приборов и

интегральных микросхем. – М.: Высш. шк., 1986. – 368 с.9. Пичугин, И. Г. Таиров Ю. М. Технология полупроводниковых приборов. – М.: Высш.

шк., 1984. – 288 с.

10. Хомяк В.В. Фізика і діагностика поверхні напівпровідників: Способи та методиприготування поверхні. Методичні рекомендації до лабораторних робіт. – Чернівці:Рута, 2000. – 41с.

11. Рохлин Г. Н. Разрядные источники света.– М.: Энергоатомиздат,1991.–720 с.

«ОСНОВИ ВАКУУМНОЇ І КРІОГЕННОЇ ТЕХНІКИ»(Всього годин – 126; 3,5 кредита)

Форма контролю: залікВикладацький склад:Мар’янчук Павло Дмитрович – доктор фіз.-мат. наук, професор, завідувач кафедриелектроніки і енергетики (фізичний факультет).

Мета викладання дисципліни: вивчення: фізики вакууму, методів,приладів і пристроїв для одержання і вимірювання вакууму, основпроектування вакуумних систем, кріогенної техніки.

У результаті вивчення курсу студент має набути такихкомпетенцій:

знати: фізичні процеси, які відбуваються у вакуумі; будову та принципдії приладів і пристроїв для одержання і вимірювання вакууму, а також дляодержання і використання кріогенних рідин.

уміти: використовувати вакуумну і кріогенну техніку та проектувативакуумні та кріогенні системи.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1«ВАКУУМНА ТЕХНІКА»

НЕ 1.1. Фізика вакууму і сорбційні явищаПоняття про вакуум і тиск. Одиниці вимірювання тиску. Середня довжинавільного шляху. Поняття про ступені вакууму. Сорбційні сили і процеси.Хемосорбція. Фізична адсорбція.НЕ 1.2. Вакуумна система та її принципіальна схема. Основні параметривакуумних насосів.Схема найпростішої вакуумної системи. Класифікація вакуумних насосів запризначенням. Основні параметри вакуумного насосу: швидкість дії,граничний тиск, найменший робочий тиск найбільший робочий тиск.Найбільший тиск запуску та найбільший випускний тискНЕ 1.3. Вакуумні насосиПоршневий насос. Рідинно-кільцеві насоси або насоси з рідинним поршнемРотаційні пластинчаті насоси Ротаційні насоси з ротором, який котиться(пластинчато статорний насос і золотниковий насос) Ротаційні вакуумнінасоси з обкатуваними профілями. Молекулярні насоси. Пара струминнавідкачка (ежекторний та дифузійний насос). Іонно-сорбційна відкачка.Кріогенна відкачка (кріоконденсаційні, та кріоадсорбційні насоси)НЕ 1.4. Вимірювання величини тиску за допомогою теплових таелектронних перетворювачів

Теплові перетворювачі. Електронні перетворювачіНЕ 1.5. Типові вакуумні системи та методи пошуку натікання всистемахТипові вакуумні системи. Методи пошуку натікання в системах:опресування, високочастотного розряду, манометричний, паладієвогобар’єра, люмінесцентний, мас-спектрометричний, радіоізотопний. Пастки

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2«КРІОГЕННА ТЕХНІКА»

НЕ 2.1. Зрідження газів, зберігання і переливання гелію.Зрідження газів. Посудини для зберігання рідкого гелію. Вимірювачшвидкості випаровування. Вимірювачі рівня. Сифони. Газові аналізатори.НЕ 2.2. Кріостати. Конструювання низькотемпературних установокВикористання як кріостату посудини для зберігання гелію. Простий кріостатзагального призначення. Скляні посудини Дьюара. Зниження температури.Плівка гелію. Застосування гелію-3. Температури нижче 1 К.

НЕ 2.3. Вимірювання і регулювання температури в кріогенних установкахі системахВимірювання температури. Регулювання тиску парів. Регулюваннятемператури.

Основна література до курсу:1. Л.Н. Розанов “Вакуумная техника”, М.: Высшая школа, 1982.2. Роуз-Инс А. Техника низкотемпературного эксперимента. – М.: Мир, 1966. – 216 с.3. Мар’янчук П.Д. Основи вакуумної та кріогенної техніки (Навчальний посібник)

Чернівці „Рута”, 2003 – 90 с.Додаткова література:

1. Кучеренко Е.Т. Справочник по физическим основам вакуумной техники. Киев: Вищашкола, 1981. – 264 с. (Модуль 1,2)

2. Методы получения и измерения низких и сверхнизких температур. Справочник (отв.ред. Веркин Б.И.). – Киев.: Наукова думка, 1987. – 197 с. (Модуль 3)

3. Мендельсон К. Физика низких температур. – М.: Изд-во иностранной литературы,1963, - 230 с. (Модуль 3)

4. Микулин Е.И. Криогенная техника. – М.: Машиностроение, 1969. – 272 с.5. Справочник по физико-техническим основам криогеники. Под ред. М.П. Малкова. –

М.: Энергия, 1973. – 392 с. (Модуль 3)6. Беляков В.П. Криогенная техника и технология. М.: Энергоиздат, 1982. – 272 с.

(Модуль 3)

«МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ МАТЕРІАЛІВ ДЛЯ СВІТЛОТЕХНІКИ ІДЖЕРЕЛ СВІТЛА ТА ОПТОЕЛЕКТРОННИХ МАТЕРІАЛІВ І

ПРИЛАДІВ»(Всього годин – 162; 4,5 кредита)

Форма контролю: залік

Викладацький склад:Парфенюк Орест Архипович – доктор фіз.-мат. наук, професор кафедри електроніки іенергетики (фізичний факультет).

Метою викладання дисципліни “Методи дослідження матеріалів длясвітлотехніки і джерел світла та оптоелектронних матеріалів і приладів ” є:ознайомлення студентів з фізичними основами роботи джерел світла тасвітлових приладів, які використовуються у світлотехніці, різними типамиматеріалів, що є необхідними для їх виготовлення; отримання ними знаньпро фотометричні характеристики світлових потоків і матеріалівсвітлотехніки, основні технічні та експлуатаційні параметри джерел світла;засвоєння ними методик по експериментальному визначенню відповіднихпараметрів джерел світла та конструкційних матеріалів.

Характерною ознакою нашого часу є велика кількість матеріалів, яківикористовуються при зовнішньому і внутрішньому оформленні будівель, атакож різноманітних джерел світла. Створення сучасних ефективних системосвітлення, які би відповідали всім необхідним вимогам, неможливе безґрунтовних знань про технічні та експлуатаційні параметри джерел світла,світлотехнічні характеристики матеріалів світлотехніки. Тому засвоєннястудентами відповідних методик по визначенню параметрів світловихпотоків та світлотехнічних характеристик матеріалів світлотехніки маєвелике значення у загальній системі професійних знань інженера-світлотехніка.

Завдання вивчення дисципліни. Основними завданнями вивченнядисципліни є пізнавальні (ознайомлення з класифікацією джерел світла тасвітлових приладів, видами та класифікацією світлотехнічних матеріалів,основними технічними та експлуатаційними параметрами джерел світла,фотометричними характеристиками світлових потоків і матеріалівсвітлотехніки.); методичні (освоєння методів дослідження матеріалів длясвітлотехніки та оптоелектроніки, фотометричних характеристик світловихпотоків, а також технічних та експлуатаційних параметрів джерел світларізного типу); практичні (вміння провести необхідні вимірювання длявстановлення параметрів світлових потоків, які генеруються світловимиприладами, а також фотометричних характеристик світлотехнічнихматеріалів).

Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивченнядисципліни. У результаті вивчення курсу студенти повинні:

знати:• основні фотометричні характеристики світлових потоків;• основні технічні та експлуатаційні параметри джерел світла та

світлових приладів;• види матеріалів, які використовуються у світлотехніці та

оптоелектроніці, та вимоги до них;• параметри основних груп напівпровідникових матеріалів, які

використовуються при створенні твердотільних джерел світла;

розуміти:• фізичні основи роботи джерел світлового випромінювання, які

використовуються у світлотехніці та оптоелектроніці;• залежність технічних та експлуатаційних параметрів світлових

приладів від характеристик матеріалів, використаних при їхвиготовленні;

уміти:• визначити основні технічні та експлуатаційні параметри джерел

світла різного типу;• провести дослідження фотометричних параметрів

світлотехнічних матеріалів;• визначити електрофізичні та оптичні властивості кристалічних

напівпровідникових матеріалів, які використовуються усвітлотехніці та оптоелектроніці;


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1«МАТЕРІАЛИ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПРИ ВИГОТОВЛЕННІТЕПЛОВИХ І ГАЗОРОЗРЯДНИХ ДЖЕРЕЛ СВІТЛА, А ТАКОЖ ІНШІ

СВІТЛОТЕХНІЧНІ МАТЕРІАЛИ. МЕТОДИ ЇХ ДОСЛІДЖЕННЯ»НЕ 1.1. Вступ. Загальна класифікація джерел світла та світлових приладів.Матеріали, які використовуються світлотехніці, їх види та класифікація.Світлопропускаючі, світловідбиваючі та конструкційні матеріали, яківикористовуються у світлотехніці, вимоги до них та відповідні параметри.Досягнення у матеріалознавчій науці по створенню нових світлотехнічнихматеріалів з кращими параметрами.НЕ 1.2. Фотометричні характеристики світлових потоків і матеріалівсвітлотехніки. Методики їх визначення та необхідні прилади.НЕ 1.3. Технічні та експлуатаційні параметри джерел світла. Методидослідження параметрів теплових та газорозрядних джерел світла.НЕ 1.4. Світлові прилади, їх загальна класифікація. Світлотехнічні таенергетичні характеристики світлових приладів та методики їх визначення.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2«МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОПТОЕЛЕКТРОННИХ

МАТЕРІАЛІВ І ПРИЛАДІВ»НЕ 2.1. Напівпровідникові випромінювальні структури. Фізичні основи їхроботи. Переваги використання світлодіодних джерел світла.НЕ 2.2. Типи світлодіодів. Основні світлотехнічні та експлуатаційніпараметри світлодіодів та методики їх визначення.НЕ 2.3. Основні характеристики напівпровідникових матеріалів, яківикористовуються у мікро- і оптоелектроніці (напівпровідники групи

алмаза, сполуки А3В6, А2В6, А4В6, А2В4С5. Методи визначенняелектричних та оптичних параметрів напівпровідникових кристалів.НЕ 2.4. Прилади когерентного випромінювання. Фізичні основи роботилазерів. Різні типи лазерів. Основні параметри лазерного випромінювання таметодики їх визначення.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3«ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ»

НЕ 3.1. Дослідження параметрів локальних рівнів у високоомнихнапівпровідниках методом термостимульованої провідності.НЕ 3.2. Дослідження спектральної залежності фотопровідності і визначенняширини забороненої зони напівпровідника.НЕ 3.3. Визначення часу життя нерівноважних носіїв у напівпровіднику покривих затухання фотопровідності.

Основна література до курсу:1. Щепина Н. С. Основы светотехники. ─ М.:Энергоатомиздат, 1985. ─ 346 с.2. Пляскин П.В., Федоров В.В., Буханов Ю.А. Основы конструирования электрических

источников света. ─ М.:Энергоатомиздат, 1983. ─ 181 с.3. Поліщук В.М. Конспект лекцій з курсу «Фотометрія». ─ Харків:ХНАМГ,2008. ─ 147 с.4. Гуревич М.М. Фотометрия (теория, методы и приборы). ─ Л.:Энергоатомиздат,1983. ─

264 с.5. Оптоэлектроника. Сборник лабораторных работ для студентов / Сост. М. К.

Самохвалов. - 2-е изд., перераб. и доп.-Ульяновск: УлГТУ, 2007. - 43 с.6. Игнатов А.Н. Оптоэлектронные приборы и устройства. ─ М.: ЭКОТРЕНДЗ, 2006. ─

273 с.7. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу “Світлотехнічні

матеріали” Укл. С.Л.Бухарін − Харків: ХНАМГ, 2004. − 55 с.8. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу «Світлові прилади» /

Укл.:Литвиненко А.С. – Харків; ХНАМГ, 2009 р. – 58 с.Додаткова література:

9. Сердюк В.В., Чемерсюк Г.Г. Фотоэлектрические процессы в полупроводниках //„Либідь” (Київ), 1993. − 192 с.

10.Савицький А.В., Бурячек В.Р. Оптичні і фотоелектричні властивості напівпровідників(ч.2). Навчальний посібник // „Рута” (Чернівці),2003, − 93 с.

11.Бурячек В.Р., Бейсюк П.П. Термостимульована релаксація як метод дослідженняширокозонних напівпровідників. Навчальний посібник. // Рута” (Чернівці),1999, − 63 с.

12.Литовченко П.Г., Устьянов В.И. Определение параметров уровней прилипания вполупроводниках методом термостимулированной проводимости // Актуальныевопросы физики полупроводников и полупроводниковых приборов (Вильнюс), 1969, −С.153-171.

13.http://www.kit-e.ru/articles/led.php14.http://www.volgalaser.ru/html2/Texnologija.html

http://www.kit-e.ru/articles/led.php

Основні положенняпедагогічної (асистентської) практикипо підготовці фахівця ОКР «Магістр»

8.05070105 Світлотехніка і джерела світла1. Вступ

Асистентська практика студентів є важливою частиною професійноїпідготовки фахівців-соціальних педагогів. Асистентська практика проходитьпротягом 8 тижнів.

Відповідно до державних вимог щодо змісту й рівня професійноїпідготовки випускника магістратури студент повинен:

- розуміти роль навчальних закладів у суспільстві, основні проблемидисциплін, що визначають конкретну область його діяльності;

- знати основні законодавчі документи, що стосуються системи освіти,права й обов'язки суб'єктів навчального процесу (викладачів, керівників,студентів);

- розуміти концептуальні основи предмета, його місце в загальнійсистемі знань і цінностей і в навчальному плані навчального закладу;

- враховувати в педагогічній діяльності індивідуальні особливостістудентів, включаючи вікові й психологічні;

- володіти знаннями курсу, достатніми для аналітичної оцінки, виборуй реалізації освітньої програми, що відповідає рівню підготовленостістудентів, їхнім потребам, а також вимогам суспільства.

Педагогічний компонент проходження асистентської практикиполягає у формуванні особистості майбутнього викладача вищої школи,застосуванні теоретичних знань у практичній діяльності, засвоєнняпедагогічних умінь, набуття, вивчення та аналіз педагогічного досвіду.Педагогічний компонент містить в собі знання та уміння, якими повиненоволодіти студент-практикант.

Студент-практикант повинен знати:- сутність процесів навчання й виховання, їхні психолого-педагогічні

основи;- шляхи вдосконалення майстерності викладача й способи

самовдосконалення;- дидактику навчальної дисципліни;- питання часткових методик за курсом;- нові технології навчання;- методи формування навичок самостійної роботи й розвиток творчих

здібностей і логічного мислення студентів;- наукові основи курсу, історію й методологію відповідної науки.Студент-практикант повинен уміти:- проектувати, конструювати, організовувати й аналізувати свою

педагогічну діяльність;- планувати навчальні заняття відповідно до навчального плану закладу

й на основі його стратегії;

http://www.volgalaser.ru/html2/Texnologija.html

- забезпечувати міждисциплінарні зв'язки курсу з іншимидисциплінами;

- розробляти й проводити різні за формою навчання заняття найбільшефективні при вивченні відповідних тем і розділів програми, адаптуючи їх дорізних рівнів підготовки студентів;

- ясно, логічно викладати зміст матеріалу, опираючись на знання йдосвід студентів;

- відбирати й використовувати відповідні навчальні засоби дляпобудови технологій навчання;

- аналізувати навчальну й учбово-методичну літературу йвикористовувати її для побудови власного викладу програмного матеріалу;

- організовувати навчальну діяльність студентів, управляти нею йоцінювати її результати;

- застосовувати основні методи об'єктивної діагностики знань студентівз предмету, вносити корективи в процес навчання з урахуванням даннихдіагностики;

- володіти методикою проведення заняття із застосуванняммультимедійних засобів навчання;

- створювати й підтримувати навчальне середовище, що сприяєдосягненню цілей навчання;

- розвивати інтереси студентів і мотивацію навчання, формувати йпідтримувати зворотний зв'язок.

Студент-практикант повинен мати уявлення:- про зв'язки предмета з майбутньою професійною діяльністю

студентів;- про методичні аспекти предмета в цілому, окремих тем і понять;- про методи й прийоми складання завдань, вправ, тестів з різних тем;- про можливості застосування комп'ютерної техніки в навчальному

процесі.Асистентська практика здійснюється з урахуванням обов'язкового

мінімуму змісту програми професійної підготовки викладача середніхспеціальних та вищих навчальних закладів, після проходження студентамибазових психолого-педагогічних дисциплін, методики викладання соціальноїпедагогіки, педагогіки й психології вищої школи.

Організацію практики здійснює факультетський керівник практики,методист практики.

Консультування магістрів-практикантів проводять викладачі-консультанти кафедри електроніки і енергетики.

2. Мета і завдання практикиМета – формування готовності магістрів до викладацької діяльності у

середніх спеціальних та вищих навчальних закладах.Завдання:1. Розвиток професійних умінь педагогічної діяльності викладача

шляхом залучення магістрів до виконання різних форм навчально-виховноїроботи у ВНЗ.

2. Формування умінь щодо планування та організації навчально-методичної роботи викладача ( у межах окремого заняття, теми, курсу).

3. Формування готовності магістрів до здійснення соціально-виховноїроботи зі студентами та студентськими групами.

3. Зміст практики3.1 Методичні рекомендації студентам

Під час проходження практики студент повинен:- Здійснювати спостереження за виконанням викладачем-наставником

різних видів навчальної роботи зі студентами.- Розробити робочу програму з дисципліни, що буде викладати

практикант.- Розробити навчальну та робочу програму спецсемінару для студентів

(за темою магістерської роботи).- Розробити план практичних занять, обговорити їх з викладачем-

наставником та провести заняття відповідно плану.- Підготувати конспекти лекцій, обговорити їх з викладачем, провести

лекційні заняття.- Розробити завдань для самостійної роботи, для поточного контролю,

тести тощо.- Провести лекційні, практичні та лабораторні заняття.- Відвідати лекції, семінарські та практичні заняття викладачів кафедри

електроніки і енергетики; обговорити з викладачами доцільністьвикористаних методів, методичних знахідок тощо (20 годин).

- Відвідати заняття, що проводять магістри в інших групах з наступнимобговоренням (по 2 лекції та 2 лабораторних заняття).

- Здійснювати роботу в якості помічника куратора на молодшихкурсах.

- Організувати 1-2 позааудиторні заняття з застосуванням активнихформ навчання (круглий стіл; зустріч з фахівцями, обговорення актуальнихпроблем курсу у нетрадиційній формі).

- Відвідувати засідання кафедри, брати участь у роботі методичного таметодологічного семінарів.

- Підготувати аналіз матеріалів практики та звіт, звітування наконференції.

Під час проходження асистентської практики студент зобов'язаний:1. Дотримуватися режиму навчального закладу та його вимог.2. Брати активну участь у настановних і підсумкових конференціях.3. Ознайомитися з документацією кафедри й викладача навчального

закладу (навчальним планом спеціальності, графіком навчального процесу,індивідуальним планом викладача, робочими програмами, календарнимпланом, планами занять і та ін. ).

4. Знати вимоги, що ставляться до заповнення документів.5. Планувати свою діяльність і відображати її в індивідуальному плані.

6. Відвідувати заняття викладача методиста, проведені ними протягомпрактики. Спостерігати за діяльністю викладача методиста й фіксуватирезультати в щоденнику практики. Проводити аналіз занять.

7. Надавати допомогу викладачу-методистові:- у розробці робочих програм з дисципліни;- в оформленні наочності, підготовці дидактичного матеріалу;- в перевірці залишкових знань, тестів, контрольних завдань студентів;- у проведенні модульного контролю, атестації студентів;-у виконанні доручень кафедри;- в організації позааудиторної роботи зі студентами.Педагогічна (асистентська) практика здійснюється за трьома

змістовими модулями

ЗМ 1. Підготовка магістранта до забезпечення викладання базових, професійно-орієнтованих дисциплін зі спеціальностей

(викладацький)НЕ 1.1. Ознайомлення з організацією навчально-методичної, виховної,

науково-дослідної роботи студентів у вищому навчальному закладі• відвідування лекцій і практичних (лабораторних) занять провідних

викладачів з дисциплін спеціальностей; кожен студент відвідує неменше 3 лекцій та 2 практичних або лабораторних занять;

• ознайомлення з робочими планами дисциплін спеціальностей таметодикою планування обсягу матеріалу лекції, взаємозв'язку змістулекції зі спеціальністю студентів, для яких вона читається;

• вивчення критеріїв оцінки вузівської лекції;• ознайомлення з концептуальними підходами до системи оцінювання

знань студентів в умова КМСОНП.НЕ 1.2. Підготовка та викладання базових професійно-орієнтованих

дисциплін• підготовка текстів пробних лекцій (не менше 2 лекцій) та розгорнутих

планів (конспектів) лабораторних (практичних) занять (не менше 3занять);

• проведення пробних лекцій і лабораторних занять;• підготовка і проведення 2 залікових занять (1 лекція, 1 лабораторне

(практичне) заняття);• підготовка звіту про виконання завдань практики.

ЗМ 2. Організація виховної роботи в академічних групахОрганізація виховної роботи магістранта як вихователя студентської

молоді спрямована на формування всебічно розвиненої особистості, їїіндивідуальних і професійно значущих якостей. Досягти цього можливозавдяки досконало вибудуваному змісту навчальних предметів, що сприяєформуванню світогляду і загальної культури студентів, а також завдякиполітичним, моральним, естетичним і етичним якостям викладача. Виховнудіяльність магістрант здійснює передусім у процесі навчання,

використовуючи потенційні можливості навчальних дисциплін. Виховнаспрямованість лекції полягає у здійсненні комплексного підходу до змісту іметодики викладання, єдності національно-патріотичного і моральноговиховання, висвітлення досягнень і пріоритету українських учених(української науки) та їх взаємозв’язків із вченими зарубіжних країн.Важливу роль у виховному процесі відіграє спілкування зі студентами упоза-лекційний час. Важливо, щоб магістрант-викладач усвідомивважливість свого виховного впливу на майбутніх фахівців і реалізував цюфункцію не лише через співбесіди, кураторську роботу, керівника гуртків,роботу в гуртожитках, проведення вечорів, екскурсій тощо, а й на власномуприкладі. Усі розглянуті функції виявляються в єдності, хоча у різнихвихователів може одна превалювати над іншими: у деяких переважаєпедагогічна спрямованість, в інших – дослідницька, у третіх – однакововиражена педагогічна і дослідницька. Будь-який виховний захід повиненмати належне морально-естетичне спрямування, враховувати індивідуальніособливості суб’єктів виховного процесу і спиратися на кращі надбаннянаціональної та світової практики.

Виховний процес повинен забезпечувати найширші можливості длярозвитку творчих задатків студентів, зберігати і зміцнювати їх моральне тафізичне здоров’я, формувати високоінтелектуальні особистості, для якихгромадянські інтереси є пріоритетними.

ЗМ 3. Науково-дослідна робота магістранта-викладача в умовахпедагогічної діяльності

НЕ 3.1. Проведення самостійних досліджень з теми магістерськоїроботиПродовження збору і опрацювання матеріалів згідно плану наукової роботимагістранта. Освоєння методик та проведення теоретичних іекспериментальних досліджень. Аналіз та узагальнення результатів науковихдосліджень, підготовка тез на наукові конференції та публікації матеріалів уфахових періодичних виданнях.НЕ 3.2. Організація науково-дослідницької роботи магістранта зістудентами Консультування студентів молодших курсів стосовно пошуку матеріалузгідно їхніх тем наукових та курсових робіт, надання допомоги в освоєнніметодик і проведення спільних експериментальних досліджень, їх аналізу,підготовка рецензій і відзивів як науковця на наукові (курсові) роботистудентів молодших курсів.

3.2 Індивідуальні завдання

Етапи здійснення

Знайомство з кафедрою, навчальною групою.Відвідування занять викладачів, що працюють у групі, уякій студент має проходити практику.

І тиждень Знайомство з документацією.Складання індивідуального плану роботи.Планування роботи на тиждень.Планування й підготовка до занять.

ІІ-III тиждень Затвердження плану й тексту лекцій або практичнихзанять у керівника практики.Підготовка до занять.Проведення пробних занять.Відвідування занять інших практикантів, проведеннявідвідуваних занять.Робота із куратором групи, закріпленої за студентом.

ІІІ – ІVтиждень

Планування індивідуальної роботи на тиждень і звіт затиждень.Затвердження плану й тексту лекцій і практичних занять.Проведення відкритих лекційних та практичних занять.Відвідування відкритих занять інших студентів-практикантів.Проведення виховних заходів в групі.Проведення поза аудиторної роботи зі студентами.

IV тиждень Оформлення документації.Підготовка та здача звітів.Здача дидактичного матеріалу.Підведення підсумків практики.

Навчальні посібники:1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія:

Підручник. - К.: Вища школа, 1998. – 560с.2. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи. - К.: Логос, 2003. – 221 с.3. Вітвицька С.С. Практикум з педагогіки вищої школи: Навч. посібник за

модульно-рейтинговою системою навчання для суд. магістратури. – К.:Освіта, 2005. – 396с.

4. Галагузов В.М., Євтух М.Б. Основи педагогіки та психології вищої школив Україні. – К.: Освіта, 1995. – 241 с.

5. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. - К.: Світ, 2004. – 147 с.6. Козаков В.А. Самостоятельная работа студентов и её информационно-

методическое обеспечение. – К.: Высшая школа, 1990. – 195 с.7. Коротяєв Б.І., Гришин Є.О., Устинко О.А. Педагогіка вищої школи. – К.:

Освіта, 1990. –8. Марушкевич А.А. Педагогіка вищої школи. - К.: Логос, 2006. – 215 с.9. Педагогічна майстерність: Підручник / За ред. І .А.Зязюна. - К.: Вища

школа, 1997.4. Форми та методи контролю

Студенти повинні вести щоденник з практики встановленого зразку, вякому висвітлюються етапи роботи та їх зміст і який додається до звіту зпрактики.

За результатами практики проводиться диференційний залік.

Documents

Підготовка фахівців · 2012-02-22 · підготовка студентів до професійно-педагогічної та науково-педагогічної