ЗАТВЕРДЖУЮ « » 2013 р. ПРОМІЖНИЙ ЗВІТ · 2017. 2. 10. · 4.3.4. Екологічна оцінка стану Каховського водосховища

МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ (УкрНДІЕП) 61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6; тел./факс: (057) 702 15 78

ЗАТВЕРДЖУЮ Директор

_________________ А.В. Гриценко

«_______» _____________ 2013 р.

ПРОМІЖНИЙ ЗВІТ

«Проведення комплексної екологічної оцінки стану навколишнього

природного середовища та екологічного аудиту м. Нікополя» (договір № 2/1095 від 24 травня 2013 року)

Етап 1 «Проведення екологічного аудиту території м. Нікополь»

Перший заступник директора

з наукової роботи

__________________

О.Г. Васенко

Зав. лаб. автоматизованих

систем та інформаційного забезпечення екологічного

менеджменту, науковий керівник

_________________

Є. Л. Макаровський

.

2013

2

СПИСОК ВИКОНАВЦІВ

Наук. керівник, зав. лаб. автоматизованих систем та

інформаційного забезпечення екологічного менеджменту,

к.т.н.

Є. Л. Макаровський

Відп. виконавець, наук. співро-

бітник, екологічний аудитор

О. С. Артемова

Наук. співробітник, екологічний

аудитор

О. Ю. Ієвлєва

Мол. наук. співробітник

В. О. Зінич

Зав. лаб. досліджень екологічної стійкості об'єктів

довкілля, к.б.н.

О. Г. Васенко

Ст. наук. співробітник

Н. В. Старко

Ст. наук. співробітник, к.б.н. Д. Ю. Верниченко-Цветков


Л.Л. Юрченко

Наук. співробітник

А. В. Коробкова


Н. В. Мельникова

Технік I под.

В. С. Волобуєва

Зав. лаб. проблем природних

територій та об'єктів особливої охорони, к.г.н.

О. В. Клімов

Ст. наук. співробітник, к.б.н.

О. В. Філатова


Г. С. Надточій


Д. О. Клімов

Мол. наук. співробітник

І. М. Гайдріх

Зав. лаб. міських і виробничих стічних вод, к.б.н.

Н. С. Горбань

3


О. Ю. Шостенко


Д. М. Аскретков

Інженер

А. О. Мацак

Зав. лаб. засобів і методів

моніторингу та контролю навколишнього природного

середовища, к.т.н.

Є. М. Варламов

Ст. наук. співробітник, к.т.н.

В. А. Квасов

Ст. наук. співробітник, к.б.н.

О. В. Ільїнський

Пров. інженер

А. М. Яковенко

Зав. лаб. інженерної екології,

ОВНС і екологічної експертизи, д.т.н., доцент

Л. Я. Аніщенко

Ст. наук. співробітник Б. С. Свердлов

Пров. наук. співробітник, к.т.н.

Л. А. Пісня

Наук. співробітник Г. Ю. Міланіч

Наук. співробітник І. В. Барміна

Зав. лаб. радіоекологічної

безпеки та радіаційного моніторингу, д.ф.-м.н., проф.

Г. Д. Коваленко

Пров. наук. співробітник, к.ф.-м.н.

В. І. Вітько

Пров. наук. співробітник, к.т.н.

В. В. Карташов

Ст. наук. співробітник, к.т.н.

С. О. Сегеда

Зав. лаб. аналізу стану

повітряного басейну, розробки нормативно-природоохоронної

документації та повітряноохоронних заходів,

к.т.н.

Т. Ф. Жуковський


О. М. Андрейченко

Зав. сектором В. М. Топчий

4


В. Г. Карцев

Мол. наук. cпівробітник

О. Л. Проценко

Інженер ІІ групи

М. М. Котеливець

5

РЕФЕРАТ

Проміжний звіт про НДР: «Проведення комплексної екологічної оцінки стану навколишнього природного середовища та екологічного аудиту м. Нікополя», етап 1, 282 с.

Об'єкт аудиту – територія та система екологічного управління

м.Нікополь. Мета всієї роботи - проведення комплексної оцінки стану

навколишнього природного середовища м. Нікополь за результатами екологічного аудиту, а також визначення головних напрямків дій, заходів і

ресурсів, необхідних для поліпшення екологічної безпеки та оздоровлення стану навколишнього середовища м. Нікополя.

Мета першого етапу - проведення екологічного аудиту території м. Нікополь.

Метод дослідження – інформаційний пошук, системний аналіз, аналіз даних щодо стану навколишнього природного середовища та екологічного

менеджменту в місті, аналіз даних антропогенного впливу та природоохоронної діяльності основних підприємств-природокористувачів, власні лабораторні дослідження.

Результатом НДР за 1 етапом є проміжний звіт, присвячений проведенню екологічного аудиту м. Нікополь, включаючи оцінку стану

основних компонентів довкілля та антропогенного тиску на них, екологічного менеджменту в місті та на підприємствах, екологічної освіти

тощо. Галузь застосування – інформаційна підтримка управління

природоохоронною діяльністю в м. Нікополі, створення інформаційної бази для розробки комплексної Програми з екологічної безпеки та оздоровлення

м. Нікополя на 2014 - 2017 р.р. та її інформаційного супроводження.

М. НІКОПОЛЬ, СТАН НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА, АНТРОПОГЕННИЙ ТИСК, ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ, ЕКОЛОГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

6

ЗМІСТ

Перелік скорочень 12

Вступ 14

1. Загальна інформація про м. Нікополь 16

1.1. Географічне положення 16

1.2. Кліматичні умови 16

1.3. Промисловість 18

1.4. Стан здоров’я населення 22

1.5. Рекреаційні зони та об’єкти природно-заповідного фонду 25

1.6. Огляд екологічної політики міста Нікополь 27

2. Управління та моніторинг в сфері охорони довкілля та екологічної безпеки 29

2.1. Наявність та дієвість системи екологічного управління в

м. Нікополь 29

2.2. Існування та спрямованість екологічної політики у місті 32

2.3. Спеціально уповноважені державні органи управління з охорони довкілля в м. Нікополь 32

2.4. Наявність сертифікації підприємств-забруднювачів,

організацій та установ, які займаються діяльністю, пов’язаною з екологічним станом міста, у відповідності з ДСТУ ISO 14001:2006 34

2.5. Наявність процедур щодо поводження у разі виникнення

надзвичайних ситуацій 35

2.6. Аналітичний огляд існуючих систем спостережень моніторингу НПС в м. Нікополь 37

2.6.1. Система спостережень атмосферного повітря в м.

Нікополь 37

2.6.2. Система спостережень поверхневих вод в м. Нікополь 40

2.6.3. Система спостережень ґрунтів в м. Нікополь 41

2.7. Звернення громадян відносно забруднення навколишнього середовища 42

2.8. Стан дотримання природоохоронного законодавства у м. Нікополь та штрафні санкції за його порушення 42

2.9. Динаміка нарахувань та повнота сплати зборів за забруднення

навколишнього природного середовища 44

7

Висновки до розділу 46

3. Оцінка стану атмосферного повітря м. Нікополь, визначення пріоритетних джерел забруднення атмосфери 48

3.1. Характеристика підприємств, розташованих у м. Нікополь, що

перебувають на державному обліку в галузі охорони атмосферного повітря, та динаміка викидів забруднюючих

речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел 52

3.2. Дані статистичної звітності підприємств щодо обсягів викидів забруднюючих речовин за період 2008-2012 рр. 85

3.3. Характеристика викидів забруднюючих речовин від

пересувних джерел (автотранспорту) 87

3.4. Аналіз діяльності промислових підприємств щодо отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

та дотримання нормативів ГДВ 89

3.5. План заходів щодо зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та забезпечення екологічної безпеки 90

3.6. Аналіз виконання основних заходів щодо зменшення

забруднення атмосферного повітря, які знаходяться на контролі природоохоронних органів та міської ради 91

3.7. Перелік показників хімічного забруднення атмосферного

повітря та регламент спостережень 91

3.8. Оцінка стану атмосферного повітря м. Нікополь (по даним Нікопольського міськрайонного управління ГУ ДержСЕС

Дніпропетровської області) 93


4. Стан природних вод, водопостачання та водовідведення 98

4.1. Загальна характеристика природних водних об'єктів, що знаходяться у водокористуванні (поверхневі та підземні води) 98

4.2. Загальна характеристика стану прибрежно-захисної смуги

Каховського водосховища в межах м. Нікополя 101

4.3. Показники забруднення (теплового, хімічного, радіаційного) у місцях водокористування і вплив водокористування м. Нікополя

на стан водного об'єкту 110

4.3.1. Об’єкти й методи 110

4.3.2. Показники якості води Каховського водосховища 113

4.3.3. Водогосподарська оцінка якості води Каховського

водосховища 118

8

4.3.4. Екологічна оцінка стану Каховського водосховища 124

4.4. Заходи, які вживаються та плануються з метою економії водних ресурсів та поліпшення якості водопостачання 130

4.5. Вплив дощових та талих вод на стан Каховського

водосховища 131

4.6. Ведення первинного обліку водоспоживання та наявність водомірних пристроїв у первинних водокористувачів, наявність та

стан споруд рибозахисту в місцях забору поверхневих вод 132

4.7. Якість води, що подається до водогінної мережі 136

4.8. Стан водогінної та каналізаційної мережі 137

4.9. Оцінка впливу основних підприємств на екологічний стан водних ресурсів міста 139

4.10. Стан і ефективність роботи очисних споруд міста Нікополь 143

4.11. Результати самомоніторингу та контрольних перевірок

комунальних підприємств, що приймають для очищення та здійснюють скиди зворотних вод, випадків наднормативних

скидів та факторів, що їм сприяли 151


5. Стан поводження з відходами 155

5.1. Загальна характеристика стану поводження з відходами 155

5.2. Промислові відходи 155

5.2.1. Аналіз інформації щодо обсягів утворення промислових

відходів в цілому по місту 155

5.2.2. Характеристика об’єктів оброблення та утилізації промислових відходів на території аудиту, місць видалення та

розміщення промислових відходів 169

5.2.3. Стан місць видалення відходів, обсяги розміщення відходів та технології знешкодження 172

5.2.4. Стан місць постійного та тимчасового зберігання відходів 180

5.2.5. Характеристика умов здійснення операцій у сфері

поводження з небезпечними відходами 180

5.2.6. Ефективність використання промислових відходів у якості вторинних ресурсів 183

5.2.7. Процедури транспортування відходів 183

5.3. Тверді побутові відходи 184

9

5.3.1. Обсяги та джерела утворення ТПВ 184

5.3.2. Централізований збір та вивезення ТПВ від населення та юридичних осіб 185

5.3.3. Недодержання екологічних вимог та санітарних норм при

зборі та вивезенні ТПВ 186

5.3.4. Утилізація та розміщення відходів 189

5.3.5. Вторинне використання відходів та заходи щодо зменшення обсягів первинного утворення ТПВ 192

5.3.6. Специфічні потоки ТПВ 193


6. Стан забруднення ґрунтів та використання земель міста 195

6.1. Використання земель по категоріям зайнятості та динаміка змін у показниках використання земель 195

6.2. Показники забруднення ґрунтів, порушення та деградації

земель 196

6.3. Фактори впливу та об'єкти, що спричиняють забруднення ґрунтів, порушення та деградацію земель 197

6.4. Основні заходи щодо зменшення забруднення та порушення

земель 198

6.5. Аналіз інших показників та інформації 198


7. Стан біологічного різноманіття, збереження зелених зон міста 200

7.1. Зелені насадження м. Нікополь 200

7.1.1. Мережа парків та скверів 201

7.1.2. Стан насаджень парків та скверів 201

7.1.3. Загальна характеристика парків та стану їх дендрофлори 205

7.1.4. Характеристика зелених насаджень санітарної зони

навколо Нікопольського заводу феросплавів 210

7.2. Природні елементи ландшафту м. Нікополь 211

7.2.1. Перспективна для заповідання територія 211

7.2.2. Види рослин, що підлягають особливій охороні у м. Нікополь 212

7.2.3. Види тварин, що підлягають особливій охороні у м.

Нікополь 213

10


8. Фізичні фактори впливу на здоров’я людей та довкілля 218

8.1. Радіаційні фактори впливу на здоров’я людей та довкілля 218

8.1.1. Потужність дози гамма-випромінювання в приземному шарі атмосферного повітря 218

8.1.2. Показники радіоактивності атмосферного повітря 219

8.1.3. Щільність забруднення ґрунтів радіонуклідами 220

8.1.4. Радіоактивність поверхневих, підземних вод та питної

води 220

8.1.5. Вплив викидів радіоактивних речовин з Запорізької АЕС та Запорізької ТЕС на населення м. Нікополь 221

8.2. Джерела електромагнітного впливу 227

8.3. Джерела акустичного впливу та місця з наднормативним акустичним впливом 228

8.4. Інтегральна оцінка екологічного ризику для здоров'я

населення міста та наявність токсико-мутагенного фону 228


9. Стан екологічної освіти та інформування населення міста 232

9.1. Екологічна освіта в м. Нікополь 232

9.2. Громадські організації м. Нікополь та їх участь в інформуванні населення з питань охорони навколишнього

середовища 234

9.3. Фінансування заходів з екологічної освіти та інформування населення з питань охорони навколишнього природного

середовища 242

9.4. Публічні обговорення проектів та проведення їх екологічної експертизи 243


10. Виконання окремих елементів екологічного аудиту на основних

підприємствах-забруднювачах, що здійснюють негативний вплив на територію м. Нікополь 245

10.1. Структура екологічного управління 245

10.2. Аналіз інформації щодо дозвільної діяльності на основних

підприємствах міста 246

10.3. Наявність планів заходів щодо екологічної безпеки 247

11

10.4. Наявність приписів спеціально уповноважених органів в сфері охорони навколишнього природного середовища 247

10.5. Проведення лабораторно-аналітичних досліджень

результатів природоохоронної діяльності деяких підприємств м. Нікополь 248

10.6. Наявність системи екологічного самомоніторингу на

підприємствах 248

Загальні висновки 250

Перелік використаної літератури 256

ДОДАТОК А - Перелік документів, наданих групі аудиту підприємствами та установами м. Нікополь 261

ДОДАТОК Б - Характеристика стаціонарних джерел викидів,

оснащених пилогазоочисними установками 277

12

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

АЕС − Атомна електростанція

АПАР − Аніонні поверхнево-активні речовини

АПС − Автоматизований пункт спостережень

БСК − Біохімічне споживання кисню

ВАТ − Вікрите акціонерне товариство

ВЕЛ − Всеукраїнська Екологічна Ліга

ГДВ − Гранично-допустимий вміст

ГДК − Гранично-допустима концентрація

ГО − Громадська організація

ДЛФ − Державний лісовий фонд

ДП − Державне підприємство

ДСНС − Державна служба України з надзвичайних ситуацій

ДСТУ − Державний стандарт України

ЕкоНУО − Екологічна неурядова організація

ЄДСЦЗ − Єдина державна система цивільного захисту

ЖКГ − Житлово-комунальне господарство

ЗАТ − Закрите акціонерне товариство

ЗМЧ − Загальна мікробне число

ЗР − Забруднююча речовина

ІУПП − Інтегрований умовний показник пошкоджуваності

біопараметру

КП − Комунальне підприємство

ЛКП − Лактозопозитивна кишкова паличка

МЕМР − Проект Місцевого економічного розвитку міст

України

МОЗ − Міністерство охорони здоров’я України

НАРР − Нікопольсьа агенція регіонального розвитку

НВУВКГ − Виробниче управління водопровідно-

каналізаційного господарства міста Нікополь.

НЗФ − Нікопольський феросплавний завод

НМО − Нікопольський міський осередок

НПР − Нормальний підпірний рівень (на водосховищі)

13

НПС − Навколишнє природне середовище

НФС − Насосна фільтруюча станція водозабору

ПАТ − Публічне акціонерне товариство

ПГУ − Пилогазоочисна установка

ПЛАС − План ліквідації та локалізації аварійних ситуацій

ПрАТ − Приватне акціонерне товариство

РУВР − Регіональне управління водних ресурсів

СЕС − Санітарно-епідеміологічна служба України

СПАР − Синтетичні поверхнево-активні речовини

ТОВ − Товариство з обмеженою відповідальністю

ТПВ − Тверді побутові відходи

УКМ − Управління комунального майна

УкрНДІЕП − Український науково-дослідний інститут

екологічних проблем

УПП − Умовний показник пошкоджуваності біопараметру

ХСК − Хімічне споживання кисню

14

ВСТУП

Робота виконується в рамках демонстраційного проекту «Розробка

міської комплексної Програми з екологічної безпеки та оздоровлення м. Нікополя на 2014 - 2017 роки та її інформаційно-промоційний супровід»,

який фінансується в рамках угоди б/н від 23 січня 2013 року між Проектом Місцевого економічного розвитку міст України (МЕРМ), Нікопольською

міською радою та ГО «Нікопольська агенція регіонального розвитку». Основна мета роботи – проведення комплексної оцінки стану

навколишнього природного середовища м. Нікополь за результатами екологічного аудиту, а також визначення головних напрямків дій, заходів і

ресурсів, необхідних для поліпшення екологічної безпеки та оздоровлення стану навколишнього середовища м. Нікополя.

Мета першого етапу - проведення екологічного аудиту території м. Нікополь.

Необхідно визначити, що поняття екологічного аудиту

адміністративно-територіальних одиниць чи їх об’єднання – міста, району або регіону – не визначене на законодавчому рівні, в т.ч. в Законі України

«Про екологічний аудит». Відповідно, відсутні і встановлені методичні підходи до виконання такого екологічного аудиту.

Екологічний аудит в Україні проводиться з метою забезпечення додержання законодавства про охорону навколишнього природного

середовища в процесі господарської та іншої діяльності. Відносини у сфері екологічного аудиту в Україні регулюються Законом

України «Про екологічний аудит» та Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Екологічний аудит – це документально оформлений системний незалежний процес оцінювання об'єкта екологічного аудиту, що включає збирання і об'єктивне оцінювання доказів для встановлення відповідності

визначених видів діяльності, заходів, умов, системи екологічного управління та інформації з цих питань вимогам законодавства України.

Кінцевою метою екологічного аудиту є визначення відповідності сучасної екологічної ситуації екологічним стандартам, які б забезпечували

оптимальний стан довкілля та безпеку життєдіяльності людини. Об'єктами екологічного аудиту є підприємства, установи та організації,

їх філії та представництва чи об'єднання, окремі виробництва, інші господарські об'єкти. В нашому випадку об’єктом екологічного аудиту є

екологічний стан території м. Нікополь та система екологічного управління в місті.

За формами екологічний аудит в Україні поділяється на добровільний чи обов'язковий, та на внутрішній та зовнішній. В нашому випадку мова йде

про добровільний зовнішній екологічний аудит, або такий, що виконується на замовлення заінтересованого суб'єкта за згодою керівника чи власника об'єкта екологічного аудиту. Замовником екологічного аудиту виступає ГО

«НАРР», яка діє в даному випадку від імені і за дорученням органу місцевого

http://uk.wikipedia.org/wiki/Безпека_життєдіяльності

15

самоврядування – Нікопольської міської ради. Згідно з Технічним Завданням на виконання аудиту, робота

виконувалась шляхом формування інформаційних запитів до основних підприємств-забруднювачів, отримання від них інформації за запитом та її аналізу, перевірки, визначення необхідності у додатковій інформації та

проведення за необхідності додаткових досліджень, в т.ч. аналітично-лабораторних.

Для проведення аудиту необхідна також інформація спеціально уповноважених організацій та установ в галузі управління

природоохоронною діяльністю, санітарно-гігієнічної безпеки та інших відповідних сфер. Відповідні інформаційні запити були підготовлені та

надіслані від імені Нікопольської міської ради. В процесі виконання екологічного аудиту доводилося долати деякі

організаційні та юридичні невідповідності в процесі отримання необхідної інформації. В ході отримання даних за інформаційними запитами виконавці

екологічного аудиту зустрілися з певними труднощами та затримками. Так, інформація від підприємств-природокористувачів м. Нікополя або

не була надана в повному обсязі, або надходила із значними затримками. Дані від спеціально уповноважених організацій та установ в галузі

управління природоохоронною діяльністю, які не мають своїх

територіальних представництв та філій в м. Нікополі, надійшли із значними затримками та в недостатньому для повноцінної оцінки обсязі.

Виконавці екологічного аудиту зустрілися і з обмеженнями в допуску на об’єкти для проведення додаткових аналітично-лабораторних досліджень

результатів природоохоронної діяльності деяких підприємств міста. Вказані труднощі позначилися на повноті огляду стану довкілля та

антропогенного тиску на території міста. В подальшому в разі надходження необхідної інформації вона буде

використана при проведенні комплексної екологічної оцінки м. Нікополь. Перелік документів, що були надані групі аудиту підприємствами та

установами міста Нікополь та області, наведений в Додатку А.

16

1. Загальна інформація про м. Нікополь

Місто Нікополь розташоване на правому березі Каховського водосховища, у південно-східній частині Дніпропетровської області.

Нікополь є одним з важливих адміністративних та промислово-транспортних центрів у південно-західній частині Дніпропетровської області, місто

обласного значення, що є також і центром однойменного району. Протяжність міста з півночі на південь становить 13 км, зі сходу на захід —

17 км. Станом на 1 січня 2014 року чисельність населення міста становить 117 800 осіб.

Нікополь має річковий порт, залізничну станцію на магістралі Апостолове – Запоріжжя. В адміністративних межах міста проходить електрифікована залізнична магістраль Кривий Ріг - Запоріжжя, а також

автомобільна дорога загальнодержавного значення Кіровоград - Запоріжжя.

1.1. Географічне положення

Нікополь розташований у південно-східній частині України на правому березі річки Дніпро (рис. 1.1.1). Місто розташоване у степовій зоні, в межах

північної і средньостепової ландшафтної підзон. Фізична відстань від Нікополя до обласного центру (м. Дніпропетровськ) становить 99 км

2.

Територія міста становить 5001 га (50,01 км²), у тому числі під

житловою забудовою – 2030 га, об'єктами транспорту - 165 га, промисловими об'єктами – 1349 га, відвалами – 7 га. Землі загального

сільськогосподарського призначення займають площу 1390 га, з них на землях лісництва - 299 га, в межах міста - 1062 га; під болотами, ярами,

балками, водою - 53 га. Забезпеченість зеленими насадженнями, в розрахунку на одного жителя міста, складає, в межах міської межі, близько 25 м

2, в тому

числі, загального користування – 16.9 м2.

Південна частина міста омивається водами Каховського водосховища.

З метою недопущення переробки берегів, в межах міської межі побудовано 8,6 га захисної дамби, інша частина захищена банкетами з гірської маси,

виконаної піонерним способом. З метою запобігання підтоплення, в південно-східній частині міста виконана протифільтраційна завіса, що включає в себе дренажну мережу, компресорну і насосну станції.

Протяжність річкового кордону – 23 км.

1.2. Кліматичні умови

Клімат у м. Нікополь помірно-континентальний, з посушливим літом та малосніжною зимою. Літо переважно спекотне і сухе, зима м’яка та

малосніжна. Місто розташоване у межах південного посушливого дуже теплого агрокліматичного району.

Середньорічна температура повітря становить +9,2°C, середня температура у січні — -4,4°C, у липні — +22,0°C.

.

17

Рисунок 1.1.1 – Супутниковий знімок м. Нікополь; межа Дніпропертровської та Запорізької областей

-

18

Норма атмосферних опадів, прийнята для міста, складає 430 мм. Найбільша середня кількість опадів випадає у Нікополі у червні (60 мм),

найменша — у жовтні (27 мм). Щорічно у Нікополі утворюється сніговий покрив, проте його висота

незначна.

В силу свого географічного положення Нікополь знаходиться під впливом повітряних мас, що приходять з Атлантики, Арктичного басейну або

сформувалися над великими континентальними територіями Євразії. Найбільшу повторюваність у Нікополі має північно-східний вітер

(17,2%), найменшу — південно-західний (10,4%). Істотний вплив на клімат міста має антропогенний чинник. Після

створення Каховського водосховища значно змінився розподіл атмосферних опадів у зоні впливу водойми. Водосховище також створює термічний вплив

на прилеглу територію, сприяючи розвитку додаткових висхідних потоків повітря і має ефект утеплення.

1.3. Промисловість

Нікополь є великим промисловим центром Дніпропетровської області

та України. За видами економічної діяльності основними забруднювачами довкілля у попередніх роках Дніпропетровської області залишалися підприємства видобувної та обробної промисловості. Промислові

підприємства є основним наповнювачем міського бюджету, основна галузь економіки – металургія та оброблення металу, вона складає 95,6% від

загального обсягу виробництва промислової продукції міста. Промисловий комплекс за інтенсивністю впливу на довкілля посідає

провідне місце. В промисловості головними причинами, що призвели до загрозливого стану довкілля, є:

− застарілі технології виробництва та обладнання, висока енергомісткість та матеріаломісткість;

− несприятлива структура промислового виробництва з високою концентрацією екологічно небезпечних виробництв;

− недостатнє забезпечення належними природоохоронними системами (очисні споруди, оборотні системи водозабезпечення);

− відсутність надійного правового та економічного механізмів, які

стимулювали б розвиток екологічно безпечних технологій та природоохоронних систем.

У місті є три промислових зони. У територіальному підпорядкуванні міста розташовані 38 основних підприємств, що є потенційними

забруднювачами навколишнього середовища. На підприємствах міста є близько 1600 джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу. У

Нікополі досягнутий найвищий в області відсоток уловлюваних речовин по відношенню до вступників на очисні споруди - 93,7% (в середньому по

області - 75,8%). Однак ця перевага пояснюється тим, що основна частина речовин викидається в атмосферу в зоні житлової забудови та виділяється від

19

стаціонарних джерел, які не обладнані очисними спорудами, а також автотранспортом.

Вплив промисловості на навколишнє середовище та здоров'я населення має комплексний характер. Цей вплив різноманітний і має регіональне значення.

Зайве прагнення до спеціалізації і концентрації виробництва, відсутність зацікавленості у використанні вторинних ресурсів, залишковий

принцип при вирішенні екологічних та медико-біологічних проблем створили передумови для кризи природокористування, яке спостерігається в

сучасний період на території Придніпров'я та інших областей України. Екологічні проблеми в Нікополі та регіоні підтверджують цей висновок. На

базі Нікопольського марганцеворудного басейну працює комплекс заводів з розробки руди, гірничодобувні комплекси. У радіусі 20-30 км від Нікополя

розміщено більше ніж 300 млн. тонн гірничо-рудних та інших небезпечних відходів. У місті працює один з найбільших у світі заводів феросплавів і

підприємства, створені на базі Південнотрубного заводу. Основними забруднювачами атмосферного повітря в Нікополі та

Нікопольському районі є підприємства металургійної галузі. У 3 кілометрах північніше міста розташований Нікопольський завод

феросплавів (НЗФ), найбільший в Європі і другий у світі (за іншими даними

найбільший в світі) завод з виробництва марганцевих сплавів - продукції, застосовуваної як необхідний легуючий елемент при виготовленні

спеціальних сплавів в чорній і кольоровій металургії та подальшого їх використання в різних виробничих галузях. На частку НЗФ доводиться 11,5%

світового виробництва феросплавної продукції. У західній частині Нікополя розташовано ряд підприємств з

виробництва труб (колишній Нікопольський Південнотрубний завод), один з найбільших виробників трубної продукції Східної Європи.

У 1999-2000 рр.. ВАТ «ПТЗ» був реорганізований в систему закритих акціонерних товариств (ЗАТ «Нікопольський завод нержавіючих труб» (з

2007 року - ЗАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН»), ЗАТ «ЮТіСТ», ЗАТ НВО «Трубосталь» та ін.) На сьогоднішній день ці підприємства є одними з найбільших у світі спеціалізованими структурами з випуску труб з

корозійно-стійких нержавіючих сталей, призначених для використання в умовах широкого спектру корозійного середовища і температур в хімічній і

нафтохімічній промисловості, атомної і теплової енергетики, а науково - виробниче об'єднання «Трубосталь» є найбільшим на Україні виробником

елементів трубопроводів, крутовигнутих суцільнотягнених відводів та центробіжнолитих сталевих труб широкого використання.

На території Нікопольського регіону знаходиться одне з найбільших у світі родовищ марганцевої руди (рис. 1.3.1). Спочатку руда в басейні

добувалася тільки підземним способом. У 1952 р. був введений в дію Богданівський кар'єр і відкритий спосіб видобутку руди став основним. Зараз

марганець добувають на Орджонікідзевському та Марганецькому гірничо -збагачувальних комбінатах. Останнім часом широкого поширення отримав

20

відкритий спосіб видобутку корисних копалин, який призводить до порушення ґрунтового шару, забруднення повітряного басейну, зміни

гідрологічних умов і природних ландшафтів. Площа земельного відводу під розробки тільки на Орджонікідзевському ГЗК складає для 8 кар'єрів близько 11121 га. Щороку комбінат охоплює гірничими роботами по 220-240 га

нових орних земель. Ще у минулому столітті комбінат почав займатися проблемою оновлення порушених ґрунтів. Спочатку здійснюється

гірничотехнічна рекультивація: формування та планування відвалів на місці відпрацьованих кар’єрів, а також формування родючого шару, який

створюється з нетоксичних порід. Мета біологічної рекультивації - відновлення родючості земель для використання сільськогосподарських та

лісових угідь. Під час рекультивації формується ґрунтовий шар. Витрати на рекультивацію дуже великі. Усього ОГЗК було порушено 7 207 га,

рекультивовано 5 740 га. Площа земельного відводу ВАТ «Марганецький гірничо-

збагачувальний комбінат» налічує 4 084 га землі. Загальна кількість рекультивованих земель - 2 538 га. Зрозуміло, що рекультивація - це краще,

ніж «місячний ландшафт», який створюється після видобутку руди. Але не слід і радіти ії наслідкам тому, що більша частина цих земель використовується під висадку лісу, для покращення санітарної функції

ландшафту. Велике значення для місцевих потреб мають будівельні матеріали, в тому числі граніти. Новопавлівське родовище гранітів відомо з

дореволюційних часів. Регулярний видобуток граніту почалася з 1928 р. Зараз запаси його дорівнюють 12 млн. м

3. Новопавлівський кар'єр викидає в

повітря 372 000 тонн пилу і твердих речовин щорічно.

Рисунок 1.3.1 - Нікопольське родовище марганцевих руд

21

Для міста характерний високий рівень розвитку промисловості. Основними підприємствами м. Нікополь на сьогоднішній день є:

1. ВАТ «Нікопольський завод феросплавів», (включаючи фабрику з виробництва трикотажу «Ніка» та котельно-монтажний завод). Виробництво феросплавів (силікомарганець, феромарганець, феросиліцій), електрофлюси,

електродна маса, агломерат, граншлак, щебінь, трикотаж. 2. ТОВ «ІНТЕРПАЙП Нікотьюб». Виробництво безшовних

бурильних і обсадних геологорозвідувальних, горячедеформірованних і насосно-компресорних труб.

3. ЗАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН». Виробництво корозійно-стійких (нержавіючих) труб, безшовних труб з жароміцних

сплавів, безшовних гарячекатаних труб, сталевих труб для котельних установок, сталевих прямошовних електрозварювальних труб,

холоднотягнутих труб високої точності і ін. 4. ЗАТ «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ». Виробництво

геологорозвідувальних, газонафтопровідних, насосно-компресорних труб і катаних труб для котлів високого тиску.

5. ЗАТ НВО «Трубосталь». Виробництво центробіжнолитих труб, біметалевих втулок бурових насосів, холоднодеформованих безшовних труб, елементів трубопроводів (відводи крутовигнуті, відводи гнуті, трійники,

переходи, фланці, заглушки). 6. ТОВ «ЗСК Мастерпласт». Завод з виробництва світлопрозорих

конструкцій, авторизований партнер REHAU. Виробничі площі укомплектовані сучасними високотехнологічними автоматичними лініями.

Обсяги виробництва (вікон / місяць): 15000. На ринку з 2002 р. 7. ЗАТ «Трубний завод «ВСПМО-АВІСМА». Виробництво

безшовних труб зі сплавів титану. 8. ВАТ «Нікопольський кранобудівний завод». Виробництво

баштових кранів, кранів-маніпуляторів, запасних частин до баштових кранів, будівельних металоконструкцій, сталеве і чавунне лиття, послуги з ремонту

обладнання і мехобробці. 9. ВАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» (сел. Кам'янське).

Щебінь фракційний, відсів гранітний збагачений, крихта грубозерниста,

пісок для руберойду, пісок будівельний з відсіву роздрібнюваних гірських порід, камінь бутовий.

10. ТОВ «НікоТрейд». Виробництво полімерних і металевих труб для використання у внутрішніх інженерних системах (автономне радіаторне

опалення, підлогове опалення, системи сніготанення та підігріву поверхні, водопостачання) і зовнішніх мережах (газопроводи).

11. ВАТ «Нікопольський завод трубопровідної арматури». Виробництво засувок, вантузів, затворів, клапанів, люків, споживчих товарів

(лавки, дощоприймачі, решітки, пічне литво). 12. ВАТ «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій».

Виробництво збірного залізобетону і стінових матеріалів.

22

13. ВАТ «Нікопольська зернова компанія». Виробництво та зберігання зерна.

14. ЗАТ «Птахокомбінат Дніпровський». Бройлерна продукція в асортименті.

15. ПАТ «Хлібокомбінат». Хлібобулочні і кондитерські вироби.

16. Нікопольська фабрика «ЄВРОМЕБЛІ». Виробництво м'яких меблів.

Особливе місце в житті нікопольців займає проблема проживання поблизу Запорізького енергокомплексу АЕС – ГРЕС (рис. 2), який

розташований на лівому березі Каховського водосховища в 10 км від водозабору м. Нікополя і на 100 км вище від водозабору Каховського

магістрального каналу, що відповідно визначає приналежність м. Нікополь до так званої умовно обмеженої 30-ти кілометрової зони.

1.4. Стан здоров’я населення

Місто Нікополь на протязі декількох років відноситься до територій,

неблагополучних з захворюваності на гострі кишкові інфекції. Показники захворюваності перевищують середньообластні показники більш як у два

рази (таблиця 1.4.1).

Динаміка захворюваності населення м. Нікополь за 2010-2012 роки

Таблиця 1.4.1 Загальна поширеність хвороб

населення на 100 тис. осіб

по нозологічних формах:

Роки

2010 2011 2012

Хвороби опорно-рухового апарату 9158 10819 10005

Хвороби системи кровообігу 61982 62727 65245

Хвороби крові та кровотворних органів

1539 1631 1471

Хвороби органів дихання 34106 30986 33856

Новоутворення (онкологічні хвороби) 337,8 331,1 397,4

Хвороби ендокринної системи 8040 8115 7802

Розлад живлення, порушення обміну речовин (ожиріння)

402 408 441

Генетичні хвороби (уроджені

аномалії)

141 158 191

Цукровий діабет 2837 3064 2999

При цьому загальний рівень захворюваності вищий серед жінок і

становить близько 59%, проти 41% серед чоловіків (на 100 тисяч осіб), однак розподіл за напрямками захворювань не є таким однозначним. Так,

наприклад, серед жінок найбільш поширеними є захворювання систем кровобігу, хвороб крові, ендокринної системи, розлад живлення та обміну речовин, цукровий діабет. Серед чоловіків найбільш поширеними є хвороби

органів дихання та опорно-рухового апарату. Поширеність онкологічних захворювань та генетичних аномалій приблизно однакова для обох статей.

Протягом останніх років залишаються не вирішеними ряд питань щодо

23

поліпшення стану водопостачання у м. Нікополі, на теперішній час населенню міста подається питна вода, якість якої не відповідає діючому

законодавству по органолептичних показниках (каламутності) та санітарно-хімічним (вмісту хлороформу). При цьому, слід зазначити, що хлороформ має канцерогенну та мутагенну активність та спричиняє

виникнення онкозахворювання. У 2009-2010 р.р., І квартал 2011 року в усіх досліджених пробах питної води, відібраних після головних водопровідних

споруд КП НВУВКГ, цеху ГВС ЗАТ «Енергоресурси» зафіксовано перевищення вмісту хлороформу в 1,3-3,2 рази. У 2010 році крім цих

показників в 16,2 % проб відмічалось перевищення по кольоровості в 1,1-2,4 рази, в 20,1 % проб питної води перевищення по каламутності в 1,5-4,0 рази.

З серпня 2010 року до теперішнього часу відмічається перевищення показника перманганатної окиснюваності в усіх пробах питної води (наведені

дані взято з Довідки від Головного державного санітарного лікаря м. Нікополя на засідання Громадської ради від 25.05.2011 року).

Якість питної води напряму залежить від якості води Каховського водосховища, в яке здійснюється скид неочищених промислових та

госппобутових стічних вод підприємств та населених пунктів по всьому каскаду Дніпра. Нікополь не є виключенням з даного питання: в комунальному підприємстві «НВУВКГ» відсутні очисні споруди для

промивних вод і ці неочищені стоки попадають безпосередньо в зону водозабору; на більшості підприємств чорної металургії, розташованих на

території колишнього НПТЗ, відсутня технологія оборотного циклу використання охолоджуючих вод, що в свою чергу призводить до

додаткового забруднення вод Каховського водосховища у місті випуску промстоків.

Відповідно до Закону України «Про генеральну схему планування території України» № 1291 від 28.09.02 р., Водного кодексу України,

санітарних правил «Охорони водойм від забруднень» № 4930-80, постанови Кабінету Міністрів України № 486 від 08.05.96 р. «Про затвердження

порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них», в місті не вирішується питання визначення водоохоронної зони та прибережної захисної смуги уздовж урізу

Каховського водосховища на всій території міста, що призводить до погіршення екологічної ситуації та подальшого забруднення Каховського

водосховища, яке є на сьогодні єдиними джерелом питного водопостачання для міста. На теперішній час на території прибережно-захисних смуг

ведеться забудова, проте не завжди вирішуються питання дотримання режиму регульованої господарської діяльності відповідно до вимог діючого

законодавства. Відсутність в місті генеральної схеми санітарної очистки - основного

організаційного документу, розроблення якого входить до повноважень міських рад та передбачено ст. 10 Закону України «Про благоустрій

населених пунктів» та ст. 21 Закону України «Про відходи», не дозволяє утримувати територію міста в належному санітарному стані, призводить до

24

створення стихійних сміттєзвалищ по всій території міста, в тому числі і в водоохоронних зонах, не дає можливості утримувати в належному

санітарному стані ділянки міста, які є не закріпленими. Як правило приділяється увага центральним вулицям міста та парку і скверам біля виконкому, остання частина міста залишається без достатньої уваги

комунальних служб міста і поступово забруднюється. Вищезазначене може сприяти виникненню та розповсюдженню інфекційних хвороб серед

населення міста. Питання розробки генеральної схеми санітарної очистки міста не вирішено протягом багатьох років і на теперішній час залишається

більш ніж актуальним. Залишається не вирішеним питанням рекультивації закритого полігону

«СД-28», розташованого по Кіровоградському шосе, на якому на теперішній час ведуться «розкопки» вторинної сировини. Ситуація, що склалася на

даному об’єкті, може призвести до забруднення навколишнього середовища та сприяти виникненню небезпечних захворювань серед населення міста.

Проблемним питанням для міста щодо попередження масових спалахів інфекційних захворювань, інфікування навколишнього середовища, є

будівництво локальних очисних споруд на каналізаційному колекторі від інфекційного стаціонару, патологоанатомічного відділення, протитуберкульозного закладу. Будівництво очисних споруд передбачено

обласною Програмою протидії поширенню інфекційних соціально-небезпечних хвороб на 2008-2012 рр., затвердженою рішенням

Дніпропетровської обласної ради від 29.01.2008 р. та передбачалось програмою протидії поширенню інфекційних соціально-небезпечних хвороб

на 2009-2010 рр. в м. Нікополі, затвердженою рішенням сесії міськради № 18 – 36/V від 30.01.09 р.), проте питання залишається не вирішеним.

Слід визначити, що ці медичні заклади розташовані в центрі житлової настройки, що унеможливлює побудову локальних очисних споруд,

санітарно-захисна зона яких має бути не менше 100 м. На території міста є підприємства, де не витримується санітарно -

захисна зона. Їх виробнича діяльність може призвести до забруднення навколишнього середовища, бути причиною виникнення захворювань серед населення. Генеральним планом розвитку міст 1984 року було передбачено

винос деяких підприємств – забруднювачів з зони житлової забудови у комунально-складську та промислову. На теперішній час частина

підприємств зупинила свою діяльність та існування. Проте, не вирішено питання виносу таких підприємств, як Нікопольська філія ВАТ

«Дніпронафтопродукт» (колишня нафтобаза), механічний та ремонтно-інструментальний цехи по вул. Сагайдачного ДП «НЗТА-Сервіс» ВАТ

«Нікопольський завод трубопровідної арматури». Не до кінця реалізований генеральний план розвитку міста щодо

зниження шумового та пилового навантаження території житлової забудови за рахунок будівництва об’їзної дороги. На теперішній час транзитний рух

автотранспорту проходить по вул. Г.Чорнобиля та вул. Херсонська. Питання по завершенню будівництва об’їзної дороги залишається відкритим. Тому

25

вкрай необхідний або новий генеральний план розвитку міста або зміни до існуючого.

Коефіцієнт смертності в Нікополі з 2004 року досягає 18-19%. У 2010 році він склав 18,1% (по Україні -15,2%, по Дніпропетровській області - 16,3% (Держстат України). Взагалі екологічна ситуація в місті Нікополь

дуже несприятлива, багато людей хворіють і передчасно вмирають (таблиця 1.4.2).

Динаміка смертності за окремими віковими групами за 2010-2012 роки

Таблиця 1.4.2 Смертність населення

(на 100 тис. осіб) Роки

2010 2011 2012

Малюкова смертність:

Рання неонатальна смертність 5,0 2,3 6,1

Неонатальна смертність 6,6 5,3 7,6

Постнеонатальна смертність 4,2 2,3 1,5

Діти (0 – 17 років) 82,8 79,7 11,5

Дорослі (18 та старше) 1688,2 1628,2 1676,3

Широкомасштабне забруднення навколишнього середовища міста Нікополя призвело до різкого збільшення канцерогенних і мутагенних

факторів, які викликали погіршення стану здоров'я населення міста і, перш за все, дітей. Показник смертності у м. Нікополь є значно вище показників

смертності в найбільших промислових містах України. Природжені аномалії збільшилися в кілька разів. Різко зросла за останні роки дитяча

захворюваність, яка на 30% вище, ніж у Дніпропетровській області та в цілому по Україні. Оскільки рівень здоров'я населення знизився до критичної

позначки, а кількість населення за останні 12 років скоротилася на 32 000 осіб (на 1/5), на фоні розширення несприятливої екологічної ситуації

необхідні невідкладні, рішучі та ефективні системні заходи для того, щоб змінити загрозливе становище міста, зупинити його подальше вимирання, поліпшити стан навколишнього середовища.

1.5. Рекреаційні зони та об’єкти природно-заповідного фонду

Курортно-рекреаційні зони

За станом ландшафтних ресурсів і потенційних потреб в рекреаційних територіях, а також їх взаємному розміщенню в межах регіону,

Дніпропетровська область належить до областей з дуже вираженим їх дефіцитом. Рівень забезпеченості рекреаційними ландшафтними ресурсами

складає лише 57,5%. В Дніпропетровській області зарезервовано 14 рекреаційних зон, дві з яких розташовані на території Нікопольського

району:

Район м. Нікополя – 0,1 тис. га, в межах Нікопольського району на

березі Каховського водосховища (для короткочасного відпочинку).

Район с. Червоногригорівка – 0,2 тис. га, в межах Нікопольського

26

району на березі Каховського водосховища (для тривалого та короткочасного відпочинку).

Курортно-техногенні зони туризму

Сучасний стан розвитку туристичної галузі в світі та Україні відзначається появою нетрадиційних (альтернативних) видів туризму. Одним

із них є техногенний і промисловий туризм. Техногенний туризм у своєму розвитку спирається на просторову структуру власних ресурсів, серед яких

головними є промислові ландшафти (гірничого та фабричного характеру). На основі рекреаційно-техногенного районування Донецько-

Придніпровської рекреаційно-техногенної зони, був виділений Нікопольсько-Енергодарський мікрорайон у складі Нікопольського підрайону рекреаційно-

техногенної зони (рис. 1.5.1).

Рисунок 1.5.1 - Схема районування Придніпровського рекреаційно-

техногенного району для цілей техногенного туризму. Рекреаційно-техногенні підрайони: 1.2.1. – Подніпровський, 1.2.2. – Криворізький, 1.2.3. –

Нікопольський, 1.2.4. – Олександрійський, 1.2.5. – Кременчуцький.

Ландшафтно - техногенну структуру цієї території представляють територіально роз’єднані 3 мікрорайони – Марганецький, Нікопольсько-

Енергодарський і Орджонікідзевський. Природно-промислова структура території виникла на базі видобутку та переробки марганцевих руд

Нікопольського басейну. Особливістю Нікопольсько-Енергодарського мікрорайону є домінування

фабрично-заводських ландшафтів, які розташовані обабіч Каховського

водосховища. На правому березі знаходяться всесвітньо відомі металургійні

27

підприємства м. Нікополя – ЗАТ «Нікопольський завод феросплавів», ЗАТ «Нікопольський Південнотрубний завод» із системою закритих акціонерних

товариств «Ют. і Ст.», «Нікопольський завод нержавіючих труб» та ін. На протилежному березі розташована в м. Енергодарі Запорізька АЕС,

до якої можна дістатися привабливою водною подорожжю через

водосховище.

Пам’ятники природи

На території Нікопольського району також представлена низка пам’ятників природи загальнодержавного та місцевого значення, до них

належать: – Балки м. Нікополь в районі Лапинки. Це об’єкти – залишки від

Великого Лугу, тут збереглись елементи флори та фауни, що були характерними для «материнського» об’єкту. Процеси ерозії скінчились і

балки поросли високостовбурною флорою. У верхів’ях знаходяться джерела, з яких течуть струмки, які впадають у Каховське водосховище (характерна

наявність невеликих замулених озерець у низов’ях балок). Це значно поліпшує гідрогеологічну ситуацію у місті. Зараз існують проблеми з

забрудненням балок сміттям, що веде до їх знищення. – Плавні в гирлах річки Базавлук та річки Ревун, разом з балками міста

Нікополя, об’єкти – залишки Великого Лугу. Це місце міграції перелітних

птахів, нересту річкових риб, також тут збереглись представники фауни та флори заплавних ділянок річки Дніпро.

– Алексіївська та Новопавлівська затоки – комплексні пам’ятки природи; сюди також слід віднести «Верби» – місце поширення заплавної

високостовбурної рослинності в басейні р. Сухий Чортомлик, що північніше м. Нікополь. Це місця активного рибальського та мисливського промислу.

Риба заходить в ці затоки на нерест. Пропонований статус виділених об’єктів – мисливсько-рибальське господарство.

– Шолоховські водоспади – комплексна пам’ятка природи, включає виходи гранітних порід Українського кристалічного щита в районі р.

Базавлук, а також базавлуцький комплекс, до якого відносяться унікальні для сучасної степової рослинності флористичні комплекси. Місце вражає своєю туристичною аттрактивністю і нині використовується як місце відпочинку.

– Перспективна акваторія у гирлі Алексіївської затоки як місце нересту та зимівлі іхтіофауни Каховського водосховища.

Існують й інші об’єкти, яких на даний момент нараховується близько 30 (Білі Тополі, балка Кам’янка, балка Пугачова та інші). Більшість об’єктів

на сьогодні не відповідають статусу пам’ятки природи внаслідок антропогенного впливу, а тому потребують відповідного захисту.

1.6. Огляд екологічної політики міста Нікополь

У січні 1999 р. м. Нікополь в особі міського голови одним з перших в

Україні підписало Ольборгську Хартію і включилось до Кампанії по стійкому розвитку великих і малих європейських міст, узявши на себе

28

зобов’язання при активній участі громадськості розробити і прийняти стратегічний план дій на 21 століття для досягнення стійкого розвитку.

Необхідно відзначити, що Екологічна політика міста Нікополя і Місцевий План Дій на 21 століття не є догмою навіть після прийняття міською радою, а вимагають постійного удосконалювання і коректування, які

повинні також узгоджуватись з громадськістю. Головне завдання цих документів – створення надійних гарантій

технологічної та техногенної безпеки, оновлення виробничого обладнання, рівень зношеності якого наближається до критичного, забезпечення

безаварійної роботи на об’єктах підвищеної небезпеки, вирішення питань щодо утилізації небезпечних відходів, впровадження новітніх технологій їх

переробки, здійснення на місцевому, регіональному та об’єктовому рівнях найбільш гострих поточних завдань і довгострокових пріоритетів екологічної

безпеки та охорони навколишнього природного середовища, розвиток і вдосконалення відповідної законодавчо-правової бази, застосування

економічних інструментів (поетапного запровадження платного природокористування) для відтворення та раціонального використання

природних ресурсів. Екологічна політика міста виходить з наявності фінансових обмежень,

у яких знаходиться міська влада і які будуть зберігатися ще досить тривалий

період часу. Тому в перші 5-10 років розвиток повинен здійснюватися за рахунок внутрішніх міських резервів та інвестиційних проектів.

Отже, внаслідок інтенсивного природокористування сьогодні існує реальна небезпека порушення замкнутості кругообігу біосфери,

відбуваються прогресуюча втрата біорізноманіття, перехід багатьох відновлюваних (до недавнього часу) природних ресурсів до розряду

невідновних, саме тому, виникла потреба здійснити комплексне наукове дослідження сучасного стану усіх компонентів природних екосистем

м. Нікополь, стану життєвого середовища та стану здоров’я людей, що проживають на зазначеній території.

Більш докладно інформація про стан екологічної політики в м. Нікополь викладена у розділі 2.2. «Існування та спрямованість екологічної політики у місті» даного звіту.

29

2. Управління та моніторинг в сфері охорони довкілля та екологічної безпеки

2.1. Наявність та дієвість системи екологічного управління в м. Нікополь

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування» [1],

органи місцевого управління м. Нікополь, зокрема міська рада, мають наступні повноваження в сфері охорони навколишнього природного

середовища:

а) власні (самоврядні) повноваження:

1) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними

ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад;

визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності

за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних

населених пунктів; 2) підготовка і подання на затвердження ради проектів місцевих програм

охорони довкілля, участь у підготовці загальнодержавних і регіональних

програм охорони довкілля; 3) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо прийняття

рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні;

внесення пропозицій до відповідних державних органів про оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або

наукову цінність, пам'ятками природи, історії або культури, які охороняються законом;

4) справляння плати за землю;

б) делеговані повноваження:

1) здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням

лісів; 2) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

3) погодження клопотань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів загальнодержавного значення;

4) вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом; 5) вжиття необхідних заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайних

ситуацій відповідно до закону, інформування про них населення, залучення в установленому законом порядку до цих робіт підприємств, установ та

організацій, а також населення; 6) визначення території для розміщення відходів відповідно до

30

законодавства; 7) здійснення контролю за діяльністю суб'єктів підприємницької

діяльності у сфері поводження з відходами; 8) підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому

законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої

влади та органами місцевого самоврядування; 9) організація і здійснення землеустрою, погодження проектів

землеустрою; 10) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених

документацією із землеустрою; 11) створення та забезпечення функціонування місцевих екологічних

автоматизованих інформаційно-аналітичних систем, які є складовою мережі загальнодержавної екологічної автоматизованої інформаційно-аналітичної

системи забезпечення доступу до екологічної інформації; 12) здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними

особами вимог у сфері поводження з побутовими та виробничими відходами та розгляд справ про адміністративні правопорушення або передача їх

матеріалів на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи.

Склад і структура виконавчих органів Нікопольської міської ради,

затверджені Рішенням міської ради від 25.01.2013 року № 1-27/VІ, наведені нижче на рис. 2.1.1.

Зі структури видно, що основний обсяг роботи з контролю та управління з питань охорони довкілля покладено на відділ екології

Управління комунального майна (УКМ), яке, в свою чергу, підпорядковане заступнику міського голови м. Нікополь. З огляду на те, що в

2012 було проведено реструктуризацію виконавчих органів влади і відділ екології перейшов до підпорядкування УКМ (до цього відділ екології був

підпорядкований Управлінню житлово-комунального господарства), посадові інструкції працівників відділу екології на поточний момент не

актуалізовані та не затверджені. Окрім того, треба зауважити, що у відділі спостерігається значна текучість кадрів, що, за наявності у відділі лише одного співробітника, становить під загрозу ефективність екологічного

управління міської ради. Постійна депутатська комісія міської ради з питань

містобудування, землекористування та охорони навколишнього середовища залучається до природоохоронних питань та активно

включається до праці із захисту екоправ населення м. Нікополь. Наприклад, з подачі комісії було значно вдосконалено природоохоронну частину проекту

послідоспалюючого заводу, що планується до будівництва найближчим часом.

У 2011 році, а після завершення терміну повноважень – у травні 2013 року, у складі Нікопольської місцевої ради було скликано Громадську Раду

при міському голові. В свою чергу, в межах громадської Ради створений комітет з питань екології довкілля. Поряд із різноманітними питаннями, що

31

Рисунок 2.1.1 – Структура виконавчих органів Нікопольської міської ради

32

потребують розгляду та вирішення з боку органів влади (такі як залучення населення до функціонування та реформ в житлово-комунальному

господарстві або оцінки стану виконання Державних та регіональних програм в галузі науки та освіти в м. Нікополі), Громадська рада ефективно генерує рекомендації щодо розробки природоохоронної Програми міста

Нікополь та контролю її виконання. Так, на засіданні Громадської Ради від 23 травня 2011 року на тему «Проблеми стану довкілля Нікополя в

Стратегічних цілях розвитку та програмних документах міської ради: стан виконання, проблеми, перспективи» було рекомендовано визначити стан

виконання програм з охорони довкілля та доповнити їх необхідним заходами на період 2011-2020 рр., внести Програму до Стратегічного плану розвитку

міста на період до 2020 року та контролювати наявність заходів міської природоохоронної програми при затвердженні поточних планів роботи

підприємств та організацій.

2.2. Існування та спрямованість екологічної політики у місті

Для м. Нікополь в рамках проекту «Місцевий економічний розвиток міст України» було розроблено «Стратегічний план економічного розвитку

та підвищення конкурентоспроможності м. Нікополь до 2015 року». Одним з напрямків цього плану є забезпечення екологічної безпеки міста. В межах даного напрямку поставлена стратегічна ціль – забезпечення ефективної

міської політики в сфері екологічної безпеки, для чого планується виконання цілої низки заходів: розроблення Комплексної Програми екологічної безпеки,

розроблення рекомендацій для підприємств щодо забезпечення екологічної безпеки території, проведення обласного екологічного Форуму,

запровадження системної екологічної освіти тощо. Відповідальність за виконання цього напрямку Плану покладений на органи місцевого

самоврядування, зокрема, на заступника міського голови та відділ екології міської ради.

Окрім вищесказаного, управління в сфері охорони навколишнього середовища здійснюється за рахунок виконання Міської програми охорони

довкілля «Екологія 2013-2017» (попередня програма – «Екологія 2003-2012»). Програма містить перелік заходів з охорони всіх компонентів навколишнього середовища (повітря, вода, землі, рослинні та тваринні

ресурси), а також набір заходів щодо поводження із відходами, підтримку наукових досліджень, екологічної освіти та інформування громадськості.

Таким чином, екологічна політика міської влади реалізується шляхом виконання Програми. Окремого документу декларативного характеру, який,

відповідно до ISO 14001 (ДСТУ ISO 14001), вважається Екологічною Політикою, в рамках проведення аудиту групі аудиторів надано не було.

2.3. Спеціально уповноважені державні органи управління з охорони довкілля в м. Нікополь

До відання міських виконавчих органів також належить координація на відповідній території діяльності спеціально уповноважених державних

органів управління з охорони природи.

33

Місцевого спеціально уповноваженого представництва Міністерства екології та природних ресурсів України в м. Нікополь немає. До 2012 року в

місті функціонувало Нікопольське відділення обласної екологічної інспекції, але з 2013 припинило своє існування, і з цього року місто Нікополь підпорядковане та звітує безпосередньо Державній екологічній інспекції

в Дніпропетровській області. В свою чергу, Державна екологічна інспекція регулярно проводить перевірки дотримання вимог природоохоронного

законодавства України та вжитих заходів, в разі порушень – складає відповідні протоколи та притягує до адміністративної відповідальності

фізичні та юридичні особи міста. В місті працює Нікопольська міжрайонна прокуратура з нагляду за

дотриманням законів у природоохоронній сфері. До повноважень природоохоронної прокуратури входять: забезпечення нагляду за

додержанням і правильним застосуванням природоохоронного законодавства органами місцевого самоврядування та їх виконавчими органами,

підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами, зокрема, нагляду за додержанням законодавства, спрямованого

на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи, безпечну експлуатацію діючих в Україні АЕС і утилізацію, знищення та поховання радіоактивних, токсичних, промислових та побутових відходів. Крім того, природоохоронна

прокуратура виконує наступні завдання: домагається ліквідації джерел забруднення, кваліфіковано розслідує екологічні злочини; здійснює нагляд за

законністю розгляду цих справ у судах, тощо. Нікопольське міжрайонне управління головного управління

держсанепідслужби у Дніпропетровській області діє в рамках Указу Президенту України від 06.04.2011 № 400/2011 «Про Положення про

Державну санітарно-епідеміологічну службу України», та виконує такі основні завдання:

а) реалізовує першочергові заходи щодо профілактики інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань

(отруєнь), радіаційних уражень людей, запобігання шкідливому впливу на стан здоров'я і життя людини факторів середовища;

б) здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд та контроль

за дотриманням вимог санітарного законодавства органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування;

в) застосовує передбачені законодавством заходи для припинення порушення санітарного законодавства;

г) видає дозволи, висновки, гігієнічні сертифікати, інші документи дозвільного характеру, передбачені законодавством;

д) погоджує санітарні та протиепідемічні (профілактичні) заходи, що розробляються органами виконавчої влади, органами місцевого

самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, контролює їх здійснення;

є) проводить державний соціально-гігієнічний моніторинг, моніторинг атмосферного повітря, поверхневих вод суші й питної води, морських вод,

34

мінеральних і термальних вод, лікувальних грязей, озокериту, ропи лиманів і озер, ґрунтів, фізичних факторів у місцях відпочинку населення, у тому числі

на природних територіях курортів, та моніторинг забруднення вод у районах водозаборів, які перебувають у зоні впливу аварії, стихійного лиха, катастрофи; та інші.

В 2008-2012 році дослідження з моніторингу стану довкілля та забруднення проводила Нікопольська міська санітарно-епідеміологічна

станція. З 2013 року дослідження проводить відокремлений структурний підрозділ «Нікопольський міськрайонний відділ лабораторних

досліджень» ДУ «Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України».

2.4. Наявність сертифікації підприємств-забруднювачів, організацій та установ, які займаються діяльністю, пов’язаною з екологічним станом

міста, у відповідності з ДСТУ ISO 14001:2006

За даними, отриманими від відділу екології Управління комунального

майна міської ради, на поточний момент на території міста Нікополь функціонують 4 підприємства, що мають сертифіковану за ISO 14001 (ДСТУ

ISO 14001) систему екологічного управління: ВАТ «Нікопольський завод феросплавів», ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН», ТОВ «ВСМПО ТИТАН УКРАЇНА», ТОВ «Інтерпайп Нікотьюб».

ВАТ «НЗФ» сертифікований за ISO 14001-2004 в 2005 році, сертифікат виданий Bureau Veritas Certification. Підприємство підтвердило відповідність

своєї системи управління вимогам стандарту в 2011 році, чинність поточного сертифікату – до жовтня 2014 року.

ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» сертифікований за ISO 14001-2004 в 2005 році, сертифікат виданий TUV NORD SERT, сертифікат

чинний до травня 2014 року. ТОВ «ВСМПО ТИТАН УКРАЇНА» сертифікований за ISO 14001-2004

в 2013 році, сертифікат виданий TUV NORD SERT, сертифікат чинний до серпня 2016 року.

ТОВ «Інтерпайп Нікотьюб» сертифікований за ISO 14001-2004 в 2002 році, сертифікат виданий Bureau Veritas Certification. Підприємство підтвердило відповідність своєї системи управління вимогам стандарту в

2011 році, чинність поточного сертифікату – до липня 2014 року. ВАТ «НЗФ» регулярно звітує про виконання «Програми про

поліпшення екологічного стану Дніпропетровської області за рахунок зменшення забруднення довкілля основними підприємствами-

забруднювачами на 2007-2015 роки» (обласної програми) та заводської природоохоронної програми на своєму офіційному сайті. Щодо наявності та

відповідності стандарту ISO 14001-2004 інших елементів системи екологічного менеджменту як ВАТ «НЗФ», так і ПрАТ «СЕНТРАВІС

ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» можна робити висновки лише на підставі того, що ці підприємства успішно проходять ресертифікацію від поважних

сертифікаційних органів. Жодних документів, що дозволили б оцінити

35

функціонування системи екологічного управління, групі аудиту надано не було.

2.5. Наявність процедур щодо поводження у разі виникнення надзвичайних ситуацій

Забезпечення безпеки населення м. Нікополь у разі виникнення

надзвичайних ситуацій покладено на Нікопольське міськрайонне управління Державного управління державної служби з надзвичайних

ситуацій та Нікопольську міську ланку Дніпропетровської територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту.

Державне управління ДСНС України входить до системи органів

виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах

цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної

справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого

характеру, а також гідрометеорологічної діяльності. Відповідно до Положення про ДСНС, затвердженого Указом Президента України №20/2013

від 16.01.2013 року, ДСНС в рамках своєї діяльності може залучати аварійно -рятувальні служби і підрозділи центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій усіх форм власності до проведення

заходів із попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій. З останніх заходів, проведених Нікопольським управлінням ДУ ДСНС

в місті, можна відмітити підготовку школярів та студентів до конкурсу «Кращий рятувальник 2014 р.». В рамках підготовки до конкурсу, різновікові

категорії учнів проходять безкоштовне теоретичне та практичне навчання з питань безпеки життєдіяльності, з метою зниження нещасних випадків серед

дітей та недопущення надзвичайних ситуацій з їх участю. Нікопольська міська ланка Дніпропетровської територіальної

підсистеми ЄДСЦЗ була створена як складова частина Дніпропетровської

територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту для

запобігання й ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного та військового характеру в межах території міста та включає Нікопольській районний відділ Головного управління Міністерства України з

питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Дніпропетровській області та міську комісію з

питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій. Начальником міської ланки за посадою є міський голова. Свої

повноваження він здійснює через начальника районного відділу Головного управління МНС України в Дніпропетровській області та міську комісію з

питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій. Нікопольська міська ланка Дніпропетровської територіальної підсистеми

єдиної державної системи цивільного захисту в своїй діяльності керується Положенням про міську ланку ЄДСЦЗ та законодавчими актами України в

сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних

36

ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, тощо.

Міська ланка складається з координуючого органу міської ланки, постійного органу управління з питань цивільного захисту, спеціалізованих, спеціальних аварійно(пошуково)-рятувальних формувань, сил і засобів

підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та підпорядкування.

В свою чергу, міська рада має в своєму складі відділ з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, що

підпорядкований заступнику міського голови, який координує діяльність виконавчих органів міської ради з питань ЖКГ, комунального майна,

охорони довкілля, благоустрою міста, надзвичайних ситуацій, тощо. Відділ є постійним органом управління з питань організації спостереження і

контролю за масштабами та наслідками аварій на радіаційно і хімічно небезпечних об’єктах на місцевому рівні.

Ці структури, за умови координування дій, повинні забезпечити належний рівень безпеки населення міста, а також наявність

ефективних процедур щодо поводження в разі виникнення надзвичайних ситуацій. В місті має бути розроблена, перевірятись та корегуватись загальноміська система реагування на надзвичайні

ситуації. Саме з метою запобігання негативного впливу на стан здоров'я

населення міста Нікополь в разі виникнення надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру, в виконкомі Нікопольської міської

ради, створена міська евакуаційна комісія, основною метою якої є планування, підготовка та проведення евакуації населення (працівників) у

разі загрози або виникнення: а) аварії на атомній станції з можливим забрудненням території; б) усіх видів аварій з викидом сильнодіючих

отруйних речовин; в) загрози катастрофічного затоплення місцевості; г) лісових пожеж, геофізичних та гідрометеорологічних явищ з тяжкими

наслідками, що загрожують населенню міста. Окрім того, на об’єктовому рівні, всі підприємства або об’єкти, які є

потенційно небезпечними, на яких можливі аварії із залповими викидами

вибухонебезпечних і токсичних продуктів, вибухами й загоряннями (пожежами) в апаратурі, виробничих приміщеннях і зовнішніх спорудах, які

можуть призвести до зруйнування будинків, споруд, технологічного устаткування, ураження людей, негативного впливу на довкілля – повинні

мати розроблений у відповідності до Положення, затвердженого Наказом міністерства праці та соціальної політики України та Комітету по нагляду за

охороною праці України № 112 від 17.06.99 р., План локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (ПЛАС).

Відповідно до інформації, наданої підприємствами м. Нікополь на запит групи аудиту, ПЛАС або Інструкція щодо поводження у разі

надзвичайної ситуації розроблені на наступних підприємствах:

37

- ПАТ «Нікопольський хлібокомбінат» - ПрАТ Сентрасервіс Продакшн Юкрейн

- ТОВ ВНЦ «Трубосталь» - ВАТ «НЗФ».

2.6. Аналітичний огляд існуючих систем спостережень моніторингу

НПС в м. Нікополь

В м. Нікополь є три промислових зони. На території міста розташоване

38 основних підприємств, які є потенційними забруднювачами НПС. Основними підприємствами, які забруднюють НПС у м. Нікополь та

Нікопольському районі, є підприємства металургійної галузі, серед яких найбільшими забруднювачами є ПАТ «Нікопольський завод феросплавів»,

підприємства, які створені на базі ПАТ «НПТЗ» (ЗАТ «Інтерпайп», ЗАО «НікоТьюб», ПрАТ «Сентравіс Продакшн Юкрейн», ТОВ «Нікопольській

завод сталевих труб «ЮТІСТ», ПрАТ «ЕНЕРГОРЕСУРСИ», ЗАТ ТЗ ВСМПО «Ависта»), ТОВ «Нікопольський кранобудівний завод», ПАТ

«Новопавловський гранітний кар’єр», ТОВ «Птицекомплекс «Дніпровський», ПАО «Нікопольська районна Агропромтехніка».

В теперішній час єдиної системи моніторингу НПС міста з елементами автоматизованого спостереження в місті немає. Але є періодичний моніторинг з елементами постійного контролю об’єктів НПС,

результати якого можна прийняти як результати моніторингу.

2.6.1. Система спостережень атмосферного повітря в м. Нікополь.

Крім основних підприємств м. Нікополь, які є потенційними

забруднювачами довкілля, на Нікопольському марганцеворудному басейні працює комплекс заводів по розробці руди, гірнічнодобувні комплекси. У

радіусі 20-30 км від Нікополя розташовано більш ніж 300 млн. тонн гірничо-рудних та інших небезпечних відходів. У місті працює найбільший у світі

завод феросплавів та підприємства, які створені на базі Південнотрубного заводу.

Основним джерелом забруднення атмосфери міста є Нікопольській завод феросплавів. На підприємствах міста є близько 1600 стаціонарних джерел викидів ЗР в атмосферу. В Нікополі досягнуто достатньо високий

відсоток речовин, що уловлюється очисними спорудами — 93,7 %. Однак ця перевага нівелюється тим, що основна частина ЗР, які викидаються в

атмосферне повітря, викидаються в зоні житлової забудови міста стаціонарними джерелами, які не обладнані очисними спорудами.

Крім того, в Нікополі є близько 20 тис. одиниць автотранспорту. Аналіз частки викидів ЗР від автотранспорту та сумарні викиди від стаціонарних

джерел підприємств міста показує, що ця частка в загальному обсягу викидів по місту достатньо велика.

Таким чином, спостерігається значне навантаження на атмосферне повітря, що потребує організації постійного моніторингу та системи

спостреженння.

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B3%D1%80%D1%8F%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%8B%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%8B

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B7

38

Результати спостережень за станом атмосферного повітря у місті в житловій зоні проводяться щомісячно на трьох стаціонарних постах НЗФ

(пост № 1 – с. Менжинське, пост № 2 – вул. Жігульовська, пост № 3 – с/к «Електрометалург») та на стаціонарному посту спостереження «Нікопольського МРВЛД» (СЕС) по вул. Першотравнева, 26а.

Для оцінки стану атмосферного повітря міста можливо використовувати дані постійного посту спостереження за станом

атмосферного повітря, який розташований на межі санітарно-захисної зони Нікопольського кранобудівельного заводу, та дані постійного посту

спостереження за станом атмосферного повітря, який розташований на межі санітарно-захисної зони Південнотрубного заводу.

Рисунок 2.6.1 - Розташування існуючих постів спостережень за

станом атмосферного повітря Крім того, у місті періодично відбираються проби повітря у деяких

точках міста. Відібрані проби в пунктах вул. Електрометалургів, 143,

39

вул..Жуковського, 112, пр. Трубників, 87-а, пр. Трубників, 99, вул.. Херсонська, 493, вул.. Херсонська, 521, м-н Трубнік-2, вул.. К. Хохлові,

9, вул.. К. Лібкнехта, 115, вул.. Кар’єрна, 2, вул.. Хлястикові, 68, вул.. Першотравнева, 26а, вул.. К. Лібкнехта, 162, вул.. Ушинського, 25, вул. Г. Чорнобиля, 24 аналізуються на вміст оксиду азоту, двооксиду азоту,

двооксиду сірки, пилу, оксиду вуглецю, заліза. Відібрані проби в пунктах вул. Електрометалургів, 143, вул..Жуковського, 112, вул. К. Лібкнехта, 162,

вул. Ушинського, 25, вул. Г. Чорнобиля, 24 аналізуються на присутність марганцю та його сполук. Відібрані проби в пунктах вул. Херсонська, 557,

вул. К. Лібкнехта, 136, вул. Першотравнева, 1, вул. К. Лібкнехта, 162, пр. Трубників, 2, вул. Довгалівська, 129 аналізуються на присутність та

концентрацію вуглеводнів. Відібрані проби в пунктах вул. 2, вул. Курчатова,26, вул. Уральська. 1

аналізуються на присутність та концентрацію фосфатів, ПАР, сульфатів, карбонатів. Відібрані проби в пунктах моніторингу атмосферного повітря в

зонах впливу автотранспорту перехрестя вулиць Г. Чорнобиля та вул. К. Лібкнехта; перехрестя вулиць Г. Чорнобиля та пр. Трубників; перехрестя

вулиць Г. Чорнобиля та Електрометалургів; вул. Херсонська, 267; вул.. Електрометалургів, 3; Електрометалургів, 55; територія парків "Електрометалург", "Перемоги" аналізуються на оксид вуглецю. Період

аналізу складу атмосферного повітря у деяких точках міста не дозволяє долучити своєчасну картину стану атмосферного повітря по місту, тому

результати цього моніторингу не достатні для своєчасного прийняття необхідних управлінських рішень.

Для дотримання достатнього, об’єктивного та достовірного контролю якості атмосферного повітря та прийняття оперативних

рішень щодо реагування на забруднення і прогнозування його стану у м. Нікополь необхідно удосконалити існуючу систему моніторингу

атмосферного повітря. Виходячи з проведеного аналізу стану атмосферного повітря, стану

системи моніторингу в м. Нікополь та аналізу нормативно-законодавчих документів України можливо зробити висновок, що у м. Нікополь необхідно створити автоматизовану систему моніторингу атмосферного повітря з

постійно діючими автоматизованими пунктами спостереження. При функціонуванні автоматизована система спостережень стану

атмосферного повітря сумісно з існуючими постами дасть необхідну інформацію для оцінки складу атмосферного повітря у всіх основних

житлових районів міста та прийняття необхідних управлінських рішень для підтримання стану атмосферного повітря на необхідному рівні.

У 2012 р. був розроблений проект створення автоматизованої системи спостережень стану атмосферного повітря у складі 5 АПС: за адресами:

АПС 1 - вул. Будьоновська, 33, школа №14 (SO2, NO2, CO, пил); АПС 2 - вул. Шевченко, 204, школа №20 (SO2, NO2, CO, HF, пил);

АПС 3 - вул. Гагаріна, 161, школа №21 (SO2, NO2, CO, пил); АПС 4 - ул. Добролюбова, 47, школа №22 (SO2, NO2, CO, HF, пил);

40

АПС 5 - ул. Довгалівська, 244, школа №17 (SO2, NO2, CO, пил). Розташування цих АПС було вибрано на підставі забруднення

атмосферного повітря міста, рози вітрів і факторів найбільщого впливу на основні житлові райони та можливості розміщення і збереження апаратури АПС.

2.6.2. Система спостережень поверхневих вод в м. Нікополь.

Єдиним джерелом питного та господарського водопостачання

м. Нікополь є Каховське водосховище. Підземні водозабори в районі м. Нікополь відсутні.

Контроль складу вод Каховського водосховища у прибережній частині міста в районі скидання стічних вод підприємствами колишнього ПТЗ по

вул. Декабристів є недостатнім. Єдиної системи моніторингу з автоматизованими елементами, що

проводить спостереження стану вод Каховського водосховища в теперішній час не існує, але здійснюється постійний контроль вод Каховського

водосховища службами Дніпропетровського обласного центру з гідрометеорології, Головним управлінням Держсанепідслужби у

Дніпропетровській області та Державного агентства водних ресурсів. Дніпропетровський обласний центр з гідрометеорології здійснює

спостереження на 3 постійних постах спостереження безпосередньо і близько

м. Нікополь і на 1 посту здійснює контроль впливу скиду зворотних вод м. Марганця (рис. 2.6.2). Державна санітарно-епідеміологічна служба в

Дніпропетровській області здійснює спостереження на 1 посту спостереження на водозаборі, Державне агентство водних ресурсів також

здійснює спостереження на 1 посту спостереження. Параметри моніторингу забруднення води відкритих водоймищ

Головне управління Державної санітарно-епідеміологічної служби в Дніпропетровській області, Дніпропетровський обласний центр з

гідрометеорології і Державне агентство водних ресурсів періодично контролюють такі параметри моніторингу забруднення води відкритих

водоймищ: кольоровість, у град; мутність, м/гдм.куб; рН; загальна жорсткість, мг-екв/дм.куб; сухий залишок, мг/дм.куб; сульфати, мг/дм.куб; хлориди, мг/дм.куб; кальцій, мг/дм.куб; магній, мг/дм.куб; залізо загальне,

мг/дм.куб; фтор, мг/дм.куб; марганець, мг/дм.куб; мідь, мг/дм.куб; цинк, мг/дм.куб; алюміній, мг/дм.куб; свинець, мг/дм.куб; хром, мг/дм.куб; ртуть,

мг/дм.куб; кадмій, мг/дм.куб; феноли, мг/дм.куб; нафтопродукти, мг/дм.куб; азот аміаку, мг/дм.куб; азот нітратів, мг/дм.куб; розчинений кисень,

мг/дм.куб; БСК-5 мг02/дм.куб; окисність біхроматна мгО2/дм.куб; окисність перманганатна, мгО2/дм.куб; індекс ЛКП; індекс E.Coli; індекс ентерококів;

індекс стафілококів; сапрофітні м/о в 1 мг. при 370/22

0.

41

Рисунок 2.6.2 - Розташування постів спостережень за станом поверхневих

вод в районі м. Нікополь

Діюча система контролю вод Каховського водосховища достатня для отримання інформації щодо стану вод і оцінки впливу на них зворотних вод

підприємств та міста. Але контроль (моніторинг) зворотних вод, які скидаються підприємствами, є недостатнім. В першу чергу необхідно

створити систему постійного (автоматизованого) моніторингу скиду зворотних вод ПрАТ «ЕНЕРГОРЕСУРСИ».

2.6.3. Система спостережень ґрунтів в м. Нікополь.

Контроль (моніторинг) за станом ґрунтів в теперішній час проводиться

раз на рік по точках в зонах впливу транспортних магістралей, промислових підприємств, в житловій зоні та рекреаційній зоні за показниками:

нафтопродукти, свинець, мідь, нікель, цинк. На території дитячих та навчальних закладів за токсикологічними показниками: вміст важких

металів, мікробіологічними та паразитологічними показниками. Чисельність точок контролю стану ґрунтів у місті і чисельність відібраних проб у кожному році не постійне (від 22 у 2008 р. до 63 у 2012 р.). За останні 5 років

перевищення ГДК при контролі параметрів не визначено. Тому систему моніторингу ґрунтів у м. Нікополь на теперішній час можливо оставити таку,

яка є.

42

Моніторинг стану НПС у м. Нікополь проводиться мікробіологічною та санітарно-гігієнічною лабораторіями ВСП «Нікопольського міськрайонного

відділу лабораторних досліджень» ДУ «Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» згідно річних планів.

Результати моніторингу НПС надаються в ДУ «Дніпропетровський

обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» та до Головного Управління Держсанепідслужби у Дніпропетровській області – щомісячно,

до міськвиконкому у вигляді довідки наприкінці року.

2.7. Звернення громадян відносно забруднення навколишнього

середовища

За даними Нікопольської міської ради, жодних звернень пересічних

громадян з питань порушення їх прав, встановлених статтею 50 Конституції України, а саме – прав на безпечне для життя і здоров'я довкілля, та жодних

скарг екологічної спрямованості протягом останніх 5 років до спеціалізованих відділів міської ради не надходило.

Проте, активну позицію щодо привертання уваги місцевої влади на випадки порушення екологічного законодавства займають громадські

організації. Лише від «Громадського дозору» (за інформацію, отриманою від керівника спілки) протягом останніх п’яти років в органи місцевого самоврядування було подано понад 200 звернень (як через письмові

депутатські звернення, так і через письмові звернення спілки). Але підтвердження цих відомостей від виконкому міської ради група аудиту не

отримала.

Органи Державної екологічної інспекції та природоохоронної

прокуратури, у відомстві яких знаходиться місто Нікополь, також не надали інформацію щодо кількості звернень/скарг громадян та ГО, пояснюючи це

тим, що окремий облік по категоріях звернень не ведеться, що значно ускладнює підготовку вибірки даних за запитом групи аудиту.

2.8. Стан дотримання природоохоронного законодавства у м. Нікополь та штрафні санкції за його порушення

Нагляд за дотриманням природоохоронного законодавства у м Нікополь здійснює Нікопольська міжрайонна природоохоронна прокуратура та Державна екологічна інспекція в Дніпропетровської області.

Державна екологічна інспекція в Дніпропетровської області здійснює ресурсні перевірки дотримання вимог природного законодавства суб’єктами

господарювання м. Нікополь. В таблиці 2.8.1 наведені дані, отримані від Держекоінспекції на запит групи аудиторів щодо кількості перевірок та

виявлених порушень законодавчих вимог в сфері охорони навколишнього природного середовища протягом останніх 5 років.

43

Відомості про діяльність Держекоінспекції в м. Нікополь Таблиця 2.8.1

2009 2010 2011 2012 2013 (6 місяців)

Кількість ресурсних перевірок

225 211 181 154 119

Кількість складених

протоколів про адмінпорушення

54 95 113 122 29

Сума сплачених

штрафів за адмінпорушення

6681,00 16847,00 21165,00 26656,00 8313,00

Кількість

пред’явлених претензій за

порушення природоохоронного

законодавства (виставлені/сплачені)

5/5 12/6 14/6 9/8 6/4

Пред’явлені

претензії за порушення

природоохоронного законодавства, грн.

4091,96 774251,13 2172846,06 378391,04 179104,50

Сплачені збитки,

грн.

4091,96 42156,13 85751,06 22674,87 47474,47

Кількість призупинень

діяльності об’єктів або ділянок

виробництв

1 2 9 8 -

Отримані в якості штрафів кошти спрямовуються до державного

бюджету, звідки, після перерозподілу, визначена доля спрямовується до місцевих фондів ОНПС (табл. 2.8.1).

В свою чергу, прокуратура з нагляду за дотриманням законів у природоохоронній сфері, за запитом групи аудиту про порушення

екологічного законодавства Україні за останні 5 років, надала три документи, датовані 2011 роком, які містять наступні приписи:

1) По відношенню до міської ради м. Нікополь: припис про вжиття заходів щодо усунення порушень законодавства про відходи (відсутність

правоустановчих документів на земельну ділянку під полігоном ТПВ «СД-28», відсутність розробленої та затвердженої в установленому порядку

проектно-технологічної документації, тощо);

44

2) По відношенню до міської ради м. Нікополь: подання про усунення порушень вимог Закону України «Про рослинний світ» та іншого

природоохоронного законодавства (щодо невиконання Програми «Екологія 2003-2012» в частині фінансування запланованих заходів з озеленення міста в повному обсязі, розробки та прийняття програми «Парки Нікополя»);

3) По відношенню до Державної екологічної інспекції в Дніпропетровської області: подання про усунення порушень

природоохоронного законодавства України (щодо діяльності сектору оперативного екологічного контролю в Нікопольському районі Державної

екологічної інспекції в Дніпропетровській області, зокрема, щодо невиконання перевірок з проведенням інструментально-лабораторних

вимірювань викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на території Нікопольського регіону).

Інформації щодо виконання або невиконання приписів природоохоронної прокуратури група аудиту не отримала.

За інформацією щодо надходження коштів до фонду охорони навколишнього природного середовища по м. Нікополь, загальна сума

грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в 2011 році сягнула рекордної порівняно з іншими роками

відмітки (див. табл. 2.8.2), але розгорнутої калькуляції цієї суми надано не було.

Надходження коштів до фонду охорони навколишнього природного середовища

Таблиця 2.8.2

Надходження коштів до фонду ОНПС

2008 2009 2010 2011 2012

Грошові стягнення за

шкоду, заподіяну порушенням

природоохоронного законодавства

2 тис.

300 грн.

10 тис. 200

грн.

8 тис. 800

грн.

1 млн. 727

тис. 900

грн.

12 тис. 100

грн.

Також слід зауважити, що в місті працює відповідна комісія з адміністративних порушень, до яких, в частині охорони НПС, відносяться

спалювання листя та сміття. Засідання комісія проводяться 1 раз на тиждень, на них розглядаються скарги громадян щодо несанкціонованої діяльності

приватних та юридичних осіб зі спалювання листя та сміття. На правопорушників накладаються штрафи, кошти від сплати яких поступають

до місцевого бюджету.

2.9. Динаміка нарахувань та повнота сплати зборів за забруднення

навколишнього природного середовища

З 1 січня 2011 року в податковому законодавстві України, в тому числі,

в частині платності за забруднення довкілля, відбулися зміни: на заміну

45

збору за забруднення навколишнього природного середовища став екологічний податок [2]. В результаті схема сплати дещо спростилася, коло

платників податку розширилося, а ставки податку зросли за поетапною схемою.

Відповідно до положень Кодексу, об'єктом та базою оподаткування є:

а) обсяги та види: забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне

повітря стаціонарними джерелами; забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у

водні об'єкти; відходів, що розміщуються у спеціально відведених для

цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що

розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих

видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів;

палива, реалізованого податковими агентами; б) обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються

внаслідок діяльності суб'єктів господарювання та/або тимчасово

зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

в) обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

За інформацією про надходження коштів до фонду охорони навколишнього природного середовища по м. Нікополь, суми коштів, що

надійшли до фонду від сплати збору за забруднення НПС та екологічного податку, мають таке графічне вираження (рис. 2.9.1).

Надходження в Фонд ОНПС коштів за рахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища в 2011 році пов’язане, напевне, із

тим, що нараховані за 2010 рік суми сплачувалися підприємствами із запізненням. Від’ємні значення сум виплат збору за забруднення навколишнього природного середовища в 2012 року пов’язані із

перерахунком сум збору та поверненням переплати за заявами платників збору. Загалом діаграма наявно показує ефективність екологічного податку

порівняно зі збором за забруднення НПС.

46

314,1 390683,5

180,6

5057,8

-1,6

4171,1

-1000

0

1000

2000

3000

4000

5000

2008 2009 2010 2011 2012

Збір за забруднення

НПС, тис.грн.

Екологічний податок,

тис.грн.

Рисунок 2.9.1 – Динаміка сплати збору за забруднення НПС та екологічного податку

Висновки до Розділу 2. Управління та моніторинг в сфері охорони

довкілля та екологічної безпеки

1. Ефективне управління охороною навколишнього природного середовища на рівні міста Нікополь відсутнє. Міська влада не має достатніх власних та

делегованих повноважень та фінансових ресурсів для проведення ефективної природоохоронної політики. Більшість повноважень із

нормування та регулювання природокористування на рівні міста та можливості контролю за додержанням природоохоронного законодавства

покладені на центральні органи влади та обласну державну адміністрацію. 2. Зв’язки виконавчих органів влади міста із спеціально уповноваженими

державними органами в галузі охорони навколишнього природного

середовища недостатньо розвинуті (з огляду на реагування на інформаційні запити, скоординованість дій та ін.). В міській раді відсутні

дані щодо штрафів та інших санкцій по відношенню до порушників природоохоронного законодавства від органів природоохоронної

прокуратури та екологічної інспекції. 3. Відділ екології Управління комунальним майном виконкому міської ради

потребує розширення штату та розробки посадових інструкцій для спеціалістів відділу для забезпечення безперебійності та ефективності

роботи відділу.

47

4. Органи виконавчої влади не мають чітко вираженої задекларованої політики в сфері охорони навколишнього середовища, хоча

природоохоронні програми створюються та реалізовуються, в т.ч. із залученням думки громадськості.

5. На сьогодні в м. Нікополь немає єдиної системи моніторингу довкілля

міста з елементами автоматизованого спостереження, але є періодичний з елементами постійного контролю об’єктів НПС, результати якого можна

прийняти як результати моніторингу. 6. Для ведення об’єктивного та достовірного контролю НПС та отримання

інформації, достатньої для прийняття обґрунтованих рішень щодо реагування на забруднення і прогнозування стану довкілля у м. Нікополь

необхідно науково обґрунтоване удосконалення існуючої системи моніторингу довкілля.

48

3. Оцінка стану атмосферного повітря м. Нікополь, визначення

пріоритетних джерел забруднення атмосфери

Атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів

навколишнього природного середовища. Чисте повітря – головне з необхідних умов здоров’я та благополуччя людини.

Атмосфера здійснює великий вплив не тільки на людину і біоту, а також на гідросферу, ґрунтово - рослинний покрив, геологічне середовище

будівлі, споруди та інші технологічні об`єкти. Тому, охорона атмосферного повітря є найбільш пріоритетною проблемою збереження довкілля і їй

приділяється значна увага в усіх розвинених країнах. Закон України «Про охорону атмосферного повітря» «… спрямований

на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної

безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров’я людей та навколишнє природне середовище» [3].

В м. Нікополь працює 21 велике і середнє промислове підприємство, які є джерелами антропогенного забруднення атмосферного повітря. Економічну основу міста становлять підприємства, що спеціалізуються на

виробництві металургійної та трубної продукції, з яких найбільшими є ПАТ «Нікопольський завод феросплавів», ТОВ ВНЦ «Трубосталь» і ТОВ

«Інтерпайп Ніко Т’юб» [4]. Виробництво непродовольчих товарів у місті здійснює близько 20

підприємств, які виготовляють товари легкої промисловості, культурно -побутового й господарського призначення, а також будівельної групи.

Будівельний комплекс представлений організаціями різної спеціалізації: міні-заводами з виробництва залізобетону, будматеріалів та ін.

Продукти харчування у місті виробляють 5 підприємств харчової та переробної промисловості та близько 30 інших суб’єктів підприємництва.

Основні підприємства м. Нікополь надали УкрНДІЕП інформацію (часткову), яка необхідна для оцінки стану атмосферного повітря, визначення пріоритетних джерел забруднення атмосфери та надання висновків і

рекомендацій щодо поліпшення стану атмосферного повітря у місті. Перелік наданої інформації приведено в таблиці 3.1.

Із даних табл. 3.1 слідує, що повну інформацію, необхідну для комплексної екологічної оцінки забруднення атмосферного повітря

м. Нікополь, надав тільки ПАТ «Нікопольський завод феросплавів».

49

Перелік інформації, наданої основними підприємствами м. Нікополь Таблиця 3.1

№

п/п

Підприємства Форма 2тп-

повітря за

2008-2012 р.р.

Обсяги

випущеної

продукції за

2008-2009 р.р.

Характеристика

пилогазового

устаткування (ПГУ)

Кількість

стаціонарних і

пересувних

джерел

Звіти з останньої

інвентаризації

джерел викидів

Основні заходи зі

зменшення викидів в

атмосферу

1 2 3 4 5 6 7 8

1 ПАТ «Нікопольський завод

феросплавів”

Надана

інформація за

2008-2012 р.р.

Надана


2008-2012 р.р.

Надана Надано Надані Надані

2 ТОВ ВНЦ «Трубосталь” Надана


2008-2012 р.р.

Надана Немає пересувних

джерел - Надані

3 ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО

ТЬЮБ»

За 2012 – I

півр іччя 2013

р.р.

За 2008 –2012

р.р. Надана - - -

4 ПрАТ «СЕНТРАВІС

ПРОДАКШН ЮКРЕЙН”

За 2008 –2012

р.р. - Надана Надано - Надані

5 ТОВ «ВО ОСКАР» За 2012 р.

Надана за 2012

р. - - - Надані

6 ТОВ «ВС МПО ТИТАН

УКРАЇНА”

За 2011 –2012

р.р. - Надана - -

Заходи не

встановлювалися

7 ТОВ «Нікопольський

механічний завод” За 2012 р. - - - - -

8 ТОВ «Нікопольський

кранобудівний завод”

За 2012 – I

півр іччя 2013

р.р.

Надана (1 ПГУ) - - Надані

9 ПАТ «Нікопольський

хлібокомбінат”

За 2008 –2012

р.р.

За 2008 –2012

р.р. - - - -

50

Продовження таблиці 3.1

1 2 3 4 5 6 7 8 10 ПрАТ «ЕНЕРГОРЕСУРСИ” Надана - - -

11 ПрАТ «Нікопольський

ремонтний завод” - - - - - -

12 ПАТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ

ЗАВОД ТРУБОПРОВОДНОЇ

АРМАТУРИ»

- - - - - -

13 ВСП «Нікопольська дистанція

електропостачання» ДП

«Придніпровська залізниця»

- - - - - -

14 ПАТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ

ЗАВОД ТЕХНОЛОГІЧНОГО

ОСНАЩЕННЯ»

- - - - - -

15 Птахофабрика - - - - - -

51

Рангований перелік основних підприємств міста за викидами забруднюючих речовин (ЗР) в атмосферне повітря в 2012 р. наведено в

таблиці 3.2. Обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за 2012

рік основних підприємств м. Нікополь (без урахування парникових газів) Таблиця 3.2

№ Підприємство Обсяг викидів забруднюючих речовин в

атмосферне повітря за

2012 рік, т

1 ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» 21138,800

2 ТОВ «Інтерпайп Нікотьюб» 502,792

3 ПрАТ «Сентравіс Продакшн Юкрейн» 153,510

4 ТОВ «ВО «Оскар» 72,466

5 ПАТ «Нікопольський хлібокомбінат» 57,187

6 ТОВ ВНЦ «Трубосталь» 50,870

7 ТОВ «Нікопольський механічний завод» 21,992

8 ТОВ «ВСМПО Титан Україна» 7,261

9 ПрАТ «Енергоресурси» 0,621

10 ТОВ «Нікопольський кранобудівний завод» 0,461

Співвідношення валових викидів 10 підприємств Нікопольського регіону наведено на діаграмі (рис. 3.1).

Вклад підприємств в валові викиди забруднюючих

речовин в атмосферне повітря Нікопольського регіону

за 2012 рік, %

96,05%

1,66%2,28% Завод феросплавів

Інтерпайп Нікотьюб

Решта підприємств

(сума)

Рисунок 3.1 - Співвідношення валових викидів 10 підприємств Нікопольського

регіону Примітка: Дані щодо викидів по ПрАТ «Нікопольський ремонтний завод» не вр аховані за їх відсутністю.

Основними забруднюючими речовинами в викидах підприємств міста є

оксид вуглецю, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок,

52

сполуки азоту, діоксид сірки , метали та їх сполуки, фтор та його сполуки, манган та інші.

3.1. Характеристика підприємств, розташованих у м. Нікополь, що перебувають на державному обліку в галузі охорони атмосферного

повітря, та динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел

3.1.1. ПАТ «Нікопольський завод феросплавів»

ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» (далі – ПАТ «НЗФ») –

найбільше в Україні підприємство металургійного комплексу з феросплавним виробництвом.

Основною продукцією підприємства є виробництво марганцевих сплавів (силікомарганець і феромарганець), необхідних легуючих елементів

для виробництва високоякісних і високоміцних сплавів в чорній і кольоровій металургії. Також завод виробляє: агломерат, флюси, електродну масу,

граншлак, щебінь. Максимальна річна виробнича потужність підприємства складає 1200 тис. т феросплавів та 2400 тис. т марганцевого агломерату.

Перелік та об’єми продукції, що випущено підприємством за 2008-2012

рр., наведено в таблиці 3.1.1.

Об’єми виробництва ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» за 2008-2012р.р.


№ п/п

Вид продукції Об’єми виробництва за 2008-2012 рр., т

2008 2009 2010 2011 2012

1 Феромарганець 847914 670762 937899 791874 673136

2 Феросилікомарганець

3 Марганцевий агломерат 1080792

Як видно з таблиці 3.1.1, випуск продукції підприємства скоротився з 2008 по 2012 рр. на 20,6 %. Найбільше скорочення виробництва феросплавів

відбулося в 2009 р. та 2012 р. На території проммайданчику основного виробництва розташовано ряд

структурних підрозділів. До основного виробництва відносяться: - цех № 1 та цех № 2 виробництва феросплавів;

- агломераційний цех; - плавильний цех № 9;

- цех електродної маси; - цех вторинної переробки феросплавного виробництва.

На території проммайданчиків № 2 та № 3 основними технологічними процесами, під час яких утворюються та викидаються в атмосферу забруднюючі речовини (в основному СО, NOx та ін.) є спалювання

53

феросплавного та природного газу. Пилогазоочисне обладнання на даній території відсутнє.

Всього на підприємстві 163 джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, з них 145 – організовані. Газоочисними спорудами оснащено 91 джерело.

Річні обсяги викидів забруднюючих речовин (за винятком діазоту оксиду та вуглецю діоксиду) в атмосферне повітря за 2008-2012 рр. наведені

в таблиці 3.1.2.

Обсяги викидів ЗР в атмосферне повітря за 2008-2012 р.р. Таблиця 3.1.2

Рік Річний обсяг викидів забруднюючих речовин

в атмосферне повітря, т/рік

2008 23474,12

2009 18839,89

2010 24952,18

2011 24120,77

2012 21138,80

Аналіз даних (табл. 3.1.2) показує, що обсяги викидів ЗР у 2012 році, у

порівняні з 2010 та 2011 р.р., скоротилися на 14-18 %. Це обумовлено скороченням об’ємів виробництва феросплавів у 2012 р. Пропорційно скоротилися обсяги викидів основних забруднюючих речовин (СО, NOx, SO2,

СТЧ та ін.). Річні обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за

2008-2012 р.р. по групам речовин наведені в таблиці 3.1.3 та на діаграмах (рис. 3.1.1-3.1.8).

Річні обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за 2008-

2012 р.р. по групам речовин Таблиця 3.1.3

Групи речовин Обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне

повітря по роках, т/рік

2008 2009 2010 2011 2012

Метали та їх

сполуки 610,017 435,367 525,559 504,503 413,09

Речовини у вигляді

суспендованих твердих частинок

(СТЧ)

943,705 697,895 866,573 771,535 679,123

Сполуки азоту (NOX)

511,333 380,187 506,217 463,818 436,911

Діоксид та інші 242,082 182,696 253,274 209,575 188,699

54

сполуки сірки

Оксид вуглецю

(CO) 21140,927 17132,905 22784,353 22156,029 19411,619

Неметанові леткі органічні сполуки

16,702 5,627 8,847 7,548 6,642

Стійкі органічні забруднювачі

0,111 0,023 0,355 0,321 0,247

Метан 0,148 0,108 0,108 0,096 0,146

Фтор та його

сполуки 8,234 4,525 6,148 6,695 1,908

Фреони 0,856 0,558 0,745 0,653 0,409

Діоксид вуглецю

(CO2) 811026,15 616848,17 1491254,63 1528226,53 1343708,64

Марганець (MnO) 441,03 326,86 405,46 375,77 281,52

Залізо (Fe) 66,10 46,79 58,97 62,70 58,64

Свинець та його сполуки (Pb)

0,62 0,50 0,52 0,43 0,42

Валові викиди забруднюючих речовин в

атмосферне повітря по ПАТ "Нікопольський завод

феросплавів" за 2008-2012 роки

0

5000

10000

15000

20000

25000

30000

2008 2009 2010 2011 2012

Роки

Т/р

ік

Рисунок 3.1.1 - Валові викиди ЗР в атмосферне повітря по ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» за 2008-2012 роки

55

Викиди металів та їх сполук за 2008-2012 роки

0

100

200

300

400

500

600

700

2008 2009 2010 2011 2012

Роки

Т/р

ік

Рисунок 3.1.2 - Викиди металів та їх сполук за 2008-2012 роки

Викиди речовин у вигляді суспендованих твердих

частинок за 2008-2012 роки

0

100

200

300

400

500

600

700

800

900

1000

2008 2009 2010 2011 2012

Роки

Т/р

ік

Рисунок 3.1.3 – Викиди речовин у вигляді суспендованих твердих частинок за 2008-2012 роки

56

Викиди сполук азоту за 2008-2012 роки

0

100

200

300

400

500

600

2008 2009 2010 2011 2012

Роки

Т/р

ік

Рисунок 3.1.4 - Викиди сполук азоту за 2008-2012 роки

Викиди діоксиду та інших сполук сірки

за 2008-2012 роки

0

50

100

150

200

250

300

2008 2009 2010 2011 2012

Роки

Т/р

ік

Рисунок 3.1.5 - Викиди діоксиду та інших сполук сірки за 2008-2012 роки

57

Викиди вуглецю оксиду за 2008-2012 роки

0

5000

10000

15000

20000

25000

2008 2009 2010 2011 2012

Роки

Т/р

ік

Рисунок 3.1.6 - Викиди вуглецю оксиду за 2008-2012 роки

Викиди неметанових летких органічних сполук

за 2008-2012 роки

0

2

4

6

8

10

12

14

16

18

2008 2009 2010 2011 2012

Роки

Т/р

ік

Рисунок 3.1.7 - Викиди не метанових летких органічних сполук за 2008-2012 роки

58

Викиди фтору та його сполук за 2008-2012 роки

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

2008 2009 2010 2011 2012

Роки

Т/р

ік

Рисунок 3.1.8 - Викиди фтору та його сполук за 2008-2012 роки

Заходи по зменшенню викидів забруднюючих речовин в атмосферне

повітря наведено в таблиці 3.1.4.

Заходи по зменшенню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Таблиця 3.1.4

№

з/п

Найменування заходів Запланований ефект Заплановані

витрати, грн.

1 Будівництво і введення в дію нових

газоочисних споруд

Зменшення викидів

забруднюючих речовин в

атмосферне повітря на 442,6

т/рік

120 000 000

Основними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне

повітря на ПАТ «Нікопольський завод ферросплавів» є технологічні процеси у цехах виробництва феросплавів № 1 та № 2, а також агломераційна

фабрика. Валовий викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря при виробництві феросплавів на ПАТ «НЗФ» у 2012 році склав близько 22 тис. т.

Крім того, викидів діоксиду вуглецю (СО2) – 1343,708 тис. т в рік. Найбільш поширеними забруднюючими речовинами у викидах є оксид

вуглецю (91,8 % від загального об’єму викидів ЗР в атмосферу), речовини у

вигляді суспендованих твердих частинок (3,2 %), сполуки азоту (~ 2,1%), метали та їх сполуки (1,9 %) та ін.

Технологічне обладнання на території проммайданчиків № 2 та № 3 (котельні) працює у параметрах відповідно до середніх показників у даній

галузі. ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» постійно впроваджує заходи

щодо зменшення викидів ЗР в атмосферне повітря та поліпшення екологічного стану в м. Нікополь.

59

Згідно «Заходів Програми поліпшення екологічного стану Дніпропетровської області за рахунок зменшення забруднення довкілля

основними підприємствами – забруднювачами на 2007-2015 роки» підприємством розроблено комплекс заходів (будівництво та реконструкція газоочисток з установкою рукавних фільтрів, оптимізація режиму роботи

«мокрої» газоочистки, ліквідація неорганізованих викидів та ін.). ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» має дозвіл на викиди

забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, строк дії дозволу до 2018 року.

3.1.2. ТОВ «Нікопольський кранобудівний завод»

Основною продукцією ТОВ «Нікопольський кранобудівний завод» є

виробництво баштових та мостових кранів, конвеєрів для підземних робіт. Також завод надає послуги по механічній обробці. За 2012 р. та І півріччя

2013 р. виготовлено продукції на суму 6279,9 тис. грн. Перелік видів продукції, що випускається підприємством, наведений в таблиці 3.1.5.

Перелік видів продукції, що випускається ТОВ «Нікопольський кранобудівний

завод»


№ п/п

Вид продукції Випуск продукції

1 Баштові крани 2 од.

2 Мостові крани 1 од.

3 Конвеєри для підземних робіт 5 од.

4 Надання послуг по механічній обробці 1596,7 тис. грн.

За 2012 р. викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря склали 0,461 т/рік (за винятком вуглецю діоксиду), в тому числі по групам речовин:

- метали та їх сполуки – 0,004 т/рік; - речовини у вигляді суспендованих твердих частинок – 0,033 т/рік; - неметанові леткі органічні сполуки – 0,424 т/рік.

Кількість джерел викидів складає 26, у тому числі 12 організованих. На ТОВ «Нікопольський кранобудівний завод» на джерелі № 23

(заточувальні верстати) встановлена пилоочисна споруда з ефективністю очистки 82,7% (проект – 85 %).

Заходів по зменшенню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 2013 р. не заплановано.

На підприємстві здійснюється контроль за дотриманням встановлених гранично-допустимих викидів забруднюючих речовин та умов дозволу на

викиди. Перелік заходів щодо здійснення контролю наведено в таблиці 3.1.6.

60

Перелік заходів щодо здійснення контролю Таблиця 3.1.6

Номер джерел викидів

Найменування ЗР

Затверджений гранично-

допустимий викид, мг/м

3

Періодичність вимірювання

Методика виконання

вимірювань

Місце відбору проб

1 2 3 4 5 6

3, 6

Речовини у вигляді суспендованих

твердих частинок, недиференційованих

за складом

50 1 раз на рік

У відповідності до діючого

переліку методик

виконання вимірювань вмісту ЗР

У відповідності

до КНД 211.2.3.063-

98

1, 4, 5, 8, 9, 10, 19,

23

Речовини у вигляді суспендованих

твердих частинок, недиференційованих

за складом

150 1 раз на рік





до КНД 211.2.3.063-

98

17 Ксилол 100 1 раз на рік





до КНД 211.2.3.063-

98

В 2012 році ТОВ «Нікопольський кранобудівний завод» отримало

дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

3.1.3. ПАТ «Нікопольський хлібокомбінат»

Основною продукцією підприємства є виробництво хлібобулочних та

кондитерських виробів. Об’єми та вид продукції, що випускається представлені в таблиці 3.1.7 та на діаграмі (рис. 3.1.9).

Об’єми та вид продукції, що випускається ПАТ «Нікопольський

хлібокомбінат» Таблиця 3.1.7

№

п/п

Вид продукції Річний випуск продукції по роках, т

2008 2009 2010 2011 2012

1 Виробництво

хлібобулочних виробів

11471

9630,7

9067,9

7824,5

7118,6

61

Випуск хлібобулочних та кондитерських виробів

ПАТ "Нікопольський хлібокомбінат" за 2008-2012

роки

6000

7000

8000

9000

10000

11000

12000

13000

2008 2009 2010 2011 2012

Роки

Т/р

ік

Рисунок 3.1.9 - Випуск хлібобулочних та кондитерських виробів ПАТ

«Нікопольський хлібокомбінат» за 2008-2012 роки

Основними виробничими процесами (устаткуванням), що забруднюють

атмосферне повітря, є:

- установки для спалювання (котлоагрегати); - виробництва хліба (печі);

- виготовлення тіста; - деревообробні роботи;

- зварювальні роботи; - холодильні установки;

- фарбувальні роботи; - зарядка АКБ;

- механічна обробка металів. Річні обсяги викидів забруднюючих речовин (за винятком діазоту

оксиду та вуглецю діоксиду) в атмосферне повітря за 2008-2012 рр. наведені в таблиці 3.1.8.

Річні обсяги викидів забруднюючих речовин (за винятком діазоту оксиду та

вуглецю діоксиду) в атмосферне повітря за 2008-2012 р.р


Рік Річний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, т/рік

2008 109,52

2009 94,41

2010 89,0

62

2011 75,82

2012 57,187

Річні обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за

2008-2012 рр. по групам речовин наведені в таблиці 3.1.9 та діаграмах (рис. 3.1.10-3.1.13).


2012 рр. по групам речовин Таблиця 3.1.9

Групи речовин Обсяги викидів забруднюючих речовин в

атмосферне повітря по роках, т/рік

2008 2009 2010 2011 2012

Метали та їх сполуки 0,005 0,004 0,003 0,001 0,019

Речовини у вигляді суспен-

дованих твердих частинок 1,833 1,381 1,281 1,034 0,764

Сполуки азоту 3,225 3,026 2,763 2,141 1,841

Діоксид та інші сполуки сірки

0,09 0,049 0,029 0,012 0,008

Оксид вуглецю 7,995 7,538 6,883 5,331 4,273


96,16 82,256 77,929 67,216 50,222

Метан 0,007 0,007 0,007 0,005 0,007

Фреони 0,21 0,148 0,107 0,082 0,053


атмосферне повітря по ПАТ "Нікопольський

хлібокомбінат" за 2008-2012 роки

0

20

40

60

80

100

120

2008 2009 2010 2011 2012

Роки

Т/р

ік

Рисунок 3.1.10 - Валові викиди ЗР в атмосферне повітря по ПАТ

«Нікопольський хлібокомбінат» за 2008-2012 роки

63


0

0,005

0,01

0,015

0,02

2008 2009 2010 2011 2012

Роки

т/р

ік метали


Аналіз виробництва основної продукції підприємства (табл.. 3.1.7 і рис.

3.1.9) за 2008-2012 рр. і викидів ЗР в атмосферне повітря за то же період

показує, що існує тенденція зменшення випуску продукції та викидів ЗР в атмосферне повітря. По невідомим причинам та необґрунтовано зріс об’єм

викидів металів в атмосферне повітря.

Викиди речовин у вигляді суспендованих

твердих частинок за 2008-2012 роки

0

0,5

1

1,5

2

2008 2009 2010 2011 2012

Роки

Т/р

ік

Рисунок 3.1.12 - Викиди речовин у вигляді суспендованих твердих частинок за

2008-2012 роки

64


0

0,5

1

1,5

2

2,5

3

3,5

2008 2009 2010 2011 2012

Роки

Т/р

ік


Підприємство не надало інформацію про пилогазоочисне обладнання (ПГУ) та заходи по зменшенню викидів ЗР в атмосферне повітря. Тому неможливо оцінити ефективність роботи ПГУ та виконаних

природоохоронних заходів.

3.1.4. ПрАТ «ЕНЕРГОРЕСУРСИ»

Основним виробництвом приватного акціонерного товариства «ЕНЕРГОРЕСУРСИ» є виробництво технічної і питної води та нейтралізація

та очищення стоків. Підприємство приймає стічні води промислових підприємств, утворених на базі Нікопольського південно-трубного заводу та

здійснює їхнє очищення й скидання в Каховське водосховище по 5 випускам на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Викиди ЗР в атмосферне повітря від знезараження питної води відсутні. Викиди гіпохлоріту натрію можливі лише через аварійне

пошкодження комунікацій. На ПрАТ «ЕНЕРГОРЕСУРСИ» основними джерелами викидів ЗР в

атмосферу є 2 водогрійних котла, 2 заточувальні та шліфувальний верстати,

зварювальні апарати та вентиляційна установка хіміко-бактеріологічної лабораторії.

Річні обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за 2008-2012 рр. наведені в таблиці 3.1.10 [за даними звіту «Про охорону

атмосферного повітря № 2-ТП (повітря)»].

65

Річні обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за 2008-2012 рр.



2008 1,28

2009 0,68

2010 0,69

2011 0,44

2012 0,62 (з загальної таблиці)

За 2012 р. викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

складають 1,949 т/рік (за винятком діазоту оксиду та вуглецю діоксиду), в тому числі по групам речовин:

- метали та їх сполуки – 0,061 т/рік; - речовини у вигляді суспендованих твердих частинок – 0,49 т/рік;

- сполуки азоту – 0,25 т/рік; - діоксид та інші сполуки сірки – 0,00063 т/рік;

- вуглецю оксид – 0,071 т/рік; - неметанові леткі органічні сполуки – 1,068 т/рік; - метан – 0,003 т/рік;

- фтор та його сполуки – 0,00164 т/рік; - хлор та його сполуки – 0,0038 т/рік.

По результатам проведеної у 2011 році інвентаризації джерел викидів ЗР в атмосферне повітря по проммайданчику підприємства визначено:

- кількість забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу – 24; - кількість джерел викидів – 18, із них організованих – 7, решта

неорганізовані. На підприємстві є свій автотранспортний цех. У результаті

внутрішньогаражних роз’їздів в атмосферу виділяються: азоту діоксид, ангідрид сірчистий, сажа та вуглеводні граничні.

Для очистки пилогазовоповітряної суміші від абразивно-металевого пилу, що надходить в атмосферу від заточувальних, абразивно-відрізного та шліфувального верстатів, встановлені 3 очисні установки: ЗИЛ-900- 2 шт. та

ИРП – 1,5. Пилогзоочисне обладнання працює ефективно, на рівні проектних даних.

Перелік заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря не розроблявся, тому що підприємство відноситься до 3

групи. В 2012 році підприємство отримало дозвіл на викиди забруднюючих

речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

66

3.1.5. ТОВ «Нікопольський механічний завод»

ТОВ «Нікопольський механічний завод» спеціалізується на механічній обробці деталей для обладнання гірничо-збагачувальних виробництв, сільськогосподарських машин, змінних вузлів, запасних частин та деталей до

них, товарів народного використання та ін.

Основними джерелами забруднення атмосфери на підприємстві є:

заточувальні, шліфувальні, свердлильні, деревообробні, фрезерні верстати, вибивна решітка, сушка формувальних пісків, електрозварка, нагрівальні печі,

опалювальні котли, камера фарбування, лабораторія, витяжні установки від ванн термічної дільниці.

Кількість джерел викидів складає 54, в тому числі 33 організованих. За 2012 р. викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

складали 21,954 т/рік (за винятком діазоту оксиду та вуглецю діоксиду), у тому числі по групам речовин:


- сполуки азоту – 1,549 т/рік; - діоксид та інші сполуки сірки – 0,039 т/рік; - вуглецю оксид – 5,105 т/рік;

- неметанові леткі органічні сполуки – 0,0678 т/рік; - метан – 0,0012 т/рік;

- фтор та його сполуки – 0,0177 т/рік. Заходів по зменшенню викидів забруднюючих речовин в атмосферне

повітря на 2013 р. не заплановано. Згідно виконаних розрахунків розсіювання забруднюючих речовин в

атмосферне повітря встановлено, що концентрації ЗР на межі санітарно -захисної зони не перевищують ГДК.

3.1.6. ПрАТ «Нікопольський ремонтний завод»

ПрАТ «НРЗ» є спеціалізованим ремонтним підприємством, який

створено на базі групи ремонтних цехів колишнього Нікопольського

південно-трубного заводу. До складу підприємства входять наступні цеха:

- цех по механічному ремонту технологічного обладнання;

- Дільниця по механічній обробці №1 - ЦМРТО-1; - Дільниця по механічній обробці №2 - ЦМРТО-2;

- Ковальско-наплавочна дільниця (КНД) - ЦМРТО-3. - цех металоконструкцій - (ЦМК);

- ливарний цех. Основні технологічні операції підприємства:

- механічна обробка (токарна, довбальна, фрезерна, та ін.); - реставрація з наплавленням та механічною обробкою;

- наплавлення; - ковальські операції (згинання, усадка, пробивка та інше);

67

- штампувальні операції; - електричне зварювання металів, зварювання під флюсом;

- нагрів металу в печах, термообробка; - переплавка в ливарному цеху; - зборка металоконструкцій.

До допоміжних робот відносяться: газова різка, деревообробка (модельні дільниці), фарбування, виготовлення гумовотехнічних та

пластмасових виробів, лабораторні роботи. Основними джерелами викидів забруднюючих речовин на

підприємстві є сталеливарні печі, обладнання кольорового переплаву, печі нагріву та термічної обробки деталей, витяжні вентиляційні установки

ливарного виробництва, верстати механічної та деревообробки, верстати наплавлення, пости зварювальних та газорізальних робот, місця

фарбувальних робот та неорганізовані джерела з викидом забруднюючих речовин через аераційні ліхтарі.

Всього на підприємстві 54 джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, із них 53 – організовані.

При роботі вищевказаного обладнання до атмосфери надходять наступні забруднюючі речовини: оксиди заліза та марганцю, оксид азоту та вуглецю, фтористий водень, фториди добре та погано розчинні, речовини у

вигляді суспендованих твердих частинок (в тому числі діоксид кремнію), емульсол, ксилол, уайт-спірит, масло мінеральне, натрію гідроксид, діоксид

сірки, кислоти азотна та 0-фосфорна, вуглеводні граничні та оксиди наступних металів від процесів плавки кольорових металів: оксид алюмінію,

оксид міді, оксид свинцю, оксид цинку. Аналіз роботи очисних установок по результатам обслідування їх

технічного стану і інструментальних вимірів показує, що ефективність уловлювання забруднюючих речовин відповідає паспортним та каталожним

величинам. Зменшення впливу газоподібних викидів на навколишнє середовище на

підприємстві досягається за рахунок розсіювання забруднюючих речовин через викидні труби.

Згідно класифікації Державних санітарних правил планування та

забудови населених пунктів виробництва ПрАТ «ДРЗ» з чавунним та сталевим (до 10000 т/рік), кольоровим литвом (100 т/рік); для нужд

трубопрокатних цехів відноситься до 3-го класу з розміром нормативної санітарно-захисної зони 300 м.

Житлова забудова в межах СЗЗ відсутня, найближча житлова забудова м. Нікополь знаходиться в 600 м.

Перелік заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря не розроблявся, тому що підприємство відноситься до 3

групи. Заходи по зменшенню викидів забруднюючих речовин в атмосферне

повітря на 2013-2017 рр. наведено в таблиці 3.1.11.

68

Заходи по зменшенню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 2013-2017 рр.

Таблиця 3.1.11 №

з/п



Термін

виконання

1

Реконструкція термічної камерної печі

сушіння форм та стрижнів № 3 ливарного

цеху

Зменшення викидів

забруднюючих

речовин в атмосферне

повітря

100 000 2013 р.

2

Установка системи автоматичного

управління технологічним процесом,

заміна пальників, заміна футеровки на

керамоволокнисті матеріали барабана

сушильного № 1 ливарного цеху

200 000 2015 р.

3 Капітальний ремонт електродугової печі №

1 ливарного цеху 200 000 2016 р.

4 Капітальний ремонт електродугової печі №

2 ливарного цеху 150 000 2016 р.

5

Модернізація витяжної системи

фарбувального відділення цеху

металоконструкцій

200 000 2017 р.

ПрАТ «Нікопольський ремонтний завод» має дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами,

строк дії якого з 2012 по 2017 рр.

3.1.7. ТОВ «ВО ОСКАР»

ТОВ «ВО «ОСКАР» спеціалізується на виробництві труб із сплавів на

основі титану, а саме: тонкостінних нержавіючих, особливо тонкостінних нержавіючих, безшовних холоднодеформованих та інших видів труб

спеціального призначення. Запланована максимальна потужність виготовлення труб на

підприємстві на 2012-2017 pp. - 12,92 т/місяць (155 т/рік). Підприємство складається з наступних структурних підрозділів:

- склад сировини та матеріалів; - відділення підготовки виробництва;

- термічна дільниця; - дільниця обробки труб;

- відділення прокатки труб; - травильна дільниця; - блок знешкодження травильних розчинів;

- склад готової продукції; - допоміжне виробництво, а саме:

- метрологічна лабораторія; - відділ технічного контролю;

- відділ неруйнівного контролю; - механослужба;

- енергослужба. Технологічний процес виготовлення трубної продукції на підприємстві

складається з наступних технологічних етапів:

69

а) приймання заготовок труб; б) підготовка труб до прокатки та волочіння, в тому числі:

- механічна обробка; - обробка труб в травильній дільниці; - обрізка, торцівка та правка труб;

- огляд труб на ВТК, ремонт дефектів заготовок; - забивка та підготовка головок;

в) деформація труб на станах (прокатка, волочіння); г) видалення змазок, покриття, та нанесення окислювальної плівки, в

тому числі: - видалення емульсій та змазок;

- піскоструминна обробка; - протирання органічними розчинниками;

- електрообробка та знежирення; д) термічна обробка труб у газових та електропечах;

є) електрополірування внутрішнього та зовнішнього діаметру труб; ж) оздоблення, контроль та здача продукції.

За 2012 р. викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря складають 72,466 т/рік (за винятком діазоту оксиду та вуглецю діоксиду), у тому числі по групам речовин:


- сполуки азоту – 6,811 т/рік; - діоксид та інші сполуки сірки – 0,769 т/рік;

- вуглецю оксид – 15,084 т/рік; - неметанові леткі органічні сполуки – 12,396 т/рік;

- метан – 0,048 т/рік; - фтор та його сполуки – 1,009 т/рік.

- хлор та його сполуки – 4,032 т/рік Екологічна програма з охорони атмосферного повітря на 2013 р.

наведена в таблиці 3.1.12. Екологічна програма з охорони атмосферного повітря на 2013 р.


№

з/п

Найменування заходів Заплановані


Термін

виконання

1 Розробка проекту системи вентиляції травильної дільниці

30 000 2013 р.

2 Будівництво котельні на біологічному

паливі 5 750

І півріччя

2013 р.

ТОВ «ВО ОСКАР» надало інформацію про охорону атмосферного

повітря з 2012 року. Відсутні дані по пилогазоочисному обладнанні та хід виконання в 2013 році завдань і заходів екологічної програми, що не

70

дозволяє виконати оцінку їх ефективності та відповідності нормативним показникам в Україні.

3.1.8. ТОВ ВНЦ «ТРУБОСТАЛЬ»

ТОВ Виробничо-науковий центр «ТРУБОСТАЛЬ” спеціалізується на виробництві елементів трубопроводів крутовигнутих відходів та

центробіжналитих труб сталевих труб сортименту. Випуск продукції підприємства наведено в таблиці 3.1.13 та діаграмі

(рис. 3.1.14).

Випуск продукції підприємства ТОВ ВНЦ «ТРУБОСТАЛЬ» Таблиця 3.1.13

№

п/п


2008 2009 2010 2011 2012

1 Виробництво відцентрових литих

труб

2258

2 Виробництво металевих відводів

1551 977 1233 1261 987

Випуск металевих відводів ТОВ ВНЦ "Трубосталь"

за 2008-2012 роки

600

800

1000

1200

1400

1600

1800

2008 2009 2010 2011 2012

Роки

Т/р

ік

Рисунок 3.1.14 - Випуск металевих відводів ТОВ ВНЦ «Трубосталь» за 2008-

2012 роки

Основними виробничими процесами (устаткуванням), що забруднюють атмосферне повітря, є:

71

- установки для спалювання (котлоагрегати); - деревообробні роботи;

- зварювальні роботи; - фарбувальні роботи; - механічна обробка металів.

Всього на підприємстві 66 джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, з них: 50 – організовані, 21 джерело оснащенно

газоочисними спорудами. Річні обсяги викидів забруднюючих речовин (за винятком діазоту



вуглецю діоксиду) в атмосферне повітря за 2008-2012 рр. Таблиця 3.1.14



2008 18,53

2009 19,23

2010 20,87

2011 21,84

2012 50,87

Річні обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за 2008-2012 рр. по групам речовин наведені в таблиці 3.1.15 та діаграмах

(рис. 3.1.15-3.1.20).

Річні обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за 2008-2012 рр. по групам речовин


Групи речовин Обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря по роках, т/рік

2008 2009 2010 2011 2012


Речовини у вигляді суспен-дованих твердих частинок

6,224 2,804 5,115 4,929 25,07

Сполуки азоту 2,174 2,674 2,985 2,744 3,929

Діоксид та інші сполуки

сірки - - - - 0,032

Оксид вуглецю 8,721 12,63 11,411 13,089 19,87

Неметанові леткі органічні

сполуки 1,148 0,836 1,063 0,845 0,819

Метан 0,01 0,007 0,008 0,008 0,644

Фтор та його сполуки 0,013 0,002 0,004 0,009 0,01

72

Групи речовин Обсяги викидів забруднюючих речовин в

атмосферне повітря по роках, т/рік

2008 2009 2010 2011 2012

Ціаніди - - - - 0,059


атмосферне повітря по ТОВ ВНЦ Трубосталь за

2008-2012 роки

0

10

20

30

40

50

60

2008 2009 2010 2011 2012

Роки

Т/р

ік

Рисунок 3.1.15 - Валові викиди ЗР в атмосферне повітря по ТОВ ВНЦ «Трубосталь» за 2008-2012 роки


0

0,05

0,1

0,15

0,2

0,25

0,3

0,35

0,4

0,45

0,5

2008 2009 2010 2011 2012

Роки

Т/р

ік


73



0

5

10

15

20

25

30

2008 2009 2010 2011 2012

Роки

Т/р

ік

Рисунок 3.1.17 - Викиди речовин у вигляді суспендованих твердих частинок за 2008-2012 роки


0

0,5

1

1,5

2

2,5

3

3,5

4

4,5

2008 2009 2010 2011 2012

Роки

Т/р

ік


74


0

5

10

15

20

25

2008 2009 2010 2011 2012

Роки

Т/р

ік



за 2008-2012 роки

0

0,2

0,4

0,6

0,8

1

1,2

1,4

2008 2009 2010 2011 2012

Роки

Т/р

ік

Рисунок 3.1.20 - Викиди не метанових летких органічних сполук

за 2008-2012 роки

Заходів по зменшенню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на 2013 р. не заплановано.

Аналіз даних (табл.. 3.1.15 та рис. 3.1.15) показує, що обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з 2008 по 2012 роки зріс більш

ніж у 2,7 рази. Дані випуску підприємством продукції (табл. 3.1.14) та відсутність інформації по виробництву центрових литих трую не дозволяють

обґрунтувати значне підвищення обсягів викидів ЗР в атмосферу.

75

В дозволі (2008-2013 р.р.) на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами було заплановано виконання в

2010 році заходів щодо скорочення та досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів оксиду вуглецю від наступних джерел: нагрівальна піч (джер. 13), камерні печі (джер. 14,15,50,51) та ковальські

горни (джер. 47,48). В інформації підприємства відсутні дані о виконанні запланованих заходів.

ТОВ ВНЦ «Трубосталь» не надало дані про характеристики пилогазоочисного обладнання, їх ефективність та план заходів по

зменшенню викидів ЗР в атмосферу на 2013 р.

3.1.9. ТОВ «ВСМПО ТИТАН УКРАЇНА»

ТОВ «ВСМПО ТИТАН УКРАЇНА» підприємство спеціалізується на виробництві труб із сплавів титану.

Випуск продукції підприємства за 2011-2012 р.р. наведено в таблиці 3.1.16.

Випуск продукції підприємства ТОВ «ВСМПО ТИТАН УКРАЇНА» за 2011-2012 р.р.


№ п/п


2011 2012

1 Виробництво труб із сплаву титану

302,605 253,394


- травильні ванни; - зварювальні роботи;

- фарбувальні роботи; - механічна обробка металів.

Всього на підприємстві 28 джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, з них: 19 – організовані. Газоочисними спорудами

оснащено 9 джерел. Річні обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за

2011-2012 рр. наведені в таблиці 3.1.17.


2012 рр. Таблиця 3.1.17


2011 7,0

2012 7,26

76

Річні обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за 2008-2012 рр. по групам речовин наведені в таблиці 3.1.18.


2012 рр. по групам речовин


Групи речовин Обсяги викидів забруднюючих речовин

в атмосферне повітря по роках, т/рік

2011 2012

Метали та їх сполуки 0,024 0,022

Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок

1,844 2,08

Сполуки азоту 3,725 3,469

Діоксид та інші сполуки сірки 0,098 0,103

Оксид вуглецю 0,004 0,004


1,279 1,553

Фтор та його сполуки 0,03 0,03

Заходів по зменшенню викидів забруднюючих речовин в атмосферне

повітря на 2013 р. не заплановано. Термін дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне

повітря стаціонарними джерелами ТОВ «ВСМПО ТИТАН УКРАЇНА» з 2010

до 2015 року. В інформації, наданої підприємством, відсутні дані по характеристикам

очисного обладнання.

3.1.10. ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН»

Підприємство спеціалізується на виробництві труб з корозійностійких (нержавіючих) сталей, призначених для застосування в умовах широкого

спектру корозійних середовищ та температур в хімічній та нафтохімічній індустрії, атомній та тепловій енергетиці.


- спалювання в промисловості (технологічні печі); - прокатне виробництво; - знежирення та хімічне очищення;

- електрогальванізація; - зварювальні роботи;

- механічна обробка металів. Річні обсяги викидів забруднюючих речовин (за винятком діазоту


77

Річні обсяги викидів забруднюючих речовин (за винятком діазоту оксиду та вуглецю діоксиду) в атмосферне повітря за 2008-2012 рр.




2008 203,371

2009 195,716

2010 166,434

2011 154,104

2012 153,510

Річні обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за 2008-2012 рр. по групам речовин наведені в таблиці 3.1.20 та діаграмах

(рис. 3.1.21-3.1.29).

Річні обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за 2008-2012 рр. по групам речовин


Групи речовин Обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря по роках, т/рік

2008 2009 2010 2011 2012

1 2 3 4 5 6


Речовини у вигляді суспен-дованих твердих частинок

25,922 31,804 32,223 34,761 41,783

Сполуки азоту 44,853 44,904 44,3 40,193 40,164

Діоксид та інші сполуки

сірки 12,806 10,558 8,587 8,117 8,755

Оксид вуглецю 66,182 59,454 33,15 18,393 14,279

Неметанові леткі органічні

сполуки 6,394 7,678 7,434 11,106 11,114

Фтор та його сполуки 18,82 20,02 15,95 11,594 12,729

Хлор та його сполуки 13,263 13,399 17,058 20,335 19,582

78


атмосферне повітря по ПАТ "СЕНТРАВІС

ПРОДАКШН ЮКРЕЙН" за 2008-2012 роки

0

50

100

150

200

250

2008 2009 2010 2011 2012

Роки

Т/р

ік

Рисунок 3.1.21 - Валові викиди ЗР в атмосферне повітря по ПАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШИН ЮКРЕЙН» за 2008-2012 роки


0

2

4

6

8

10

12

14

2008 2009 2010 2011 2012

Роки

Т/р

ік


79



0

5

10

15

20

25

30

35

40

45

2008 2009 2010 2011 2012

Роки

Т/р

ік

Рисунок 3.1.23 - Викиди речовин у вигляді суспендованих твердих частинок за 2008-2012 роки


37

38

39

40

41

42

43

44

45

46

2008 2009 2010 2011 2012

Роки

Т/р

ік


80

Викиди діоксиду та інших сполук сірки

за 2008-2012 роки

0

2

4

6

8

10

12

14

2008 2009 2010 2011 2012

Роки

Т/р

ік

Рисунок 3.1.25 - Викиди діоксиду та інших сполук сірки за 2008-2012 роки


0

10

20

30

40

50

60

70

2008 2009 2010 2011 2012

Роки

Т/р

ік


81


за 2008-2012 роки

0

2

4

6

8

10

12

2008 2009 2010 2011 2012

Роки

Т/р

ік

Рисунок 3.1.27 - Викиди неметанових летких органічних сполук за 2008-2012 роки

Викиди фтору та його сполук за 2008-2012 роки

0

5

10

15

20

25

2008 2009 2010 2011 2012

Роки

Т/р

ік


82

Викиди хлору та його сполук за 2008-2012 роки

0

5

10

15

20

25

2008 2009 2010 2011 2012

Роки

Т/р

ік


За 24 джерелами викидів встановлені пилоочисні споруди. Програма

управління навколишнім середовищем (в сфері охорони атмосферного повітря) на 2013 р. наведена в таблиці 3.1.21.

Програма управління навколишнім середовищем (в сфері охорони

атмосферного повітря) на 2013 р. Таблиця 3.1.21

№

з/п



Термін

виконання

1

Проведення аеродинамічних

вимірювань характеристик

вентиляційних споруд

підвищення ефективності

споруд до проектних

параметрів

23 220 2013 р.

2 Проведення ремонтних робіт верстату

для зняття фаски трубної заготовки

зниження викиду пилу

металевого на 3% 164 916

ІІ кв.

2013 р.

3 Проведення ремонтних робіт

роликової газової печі

зниження викиду оксидів

азоту на 20%

ІІ кв.

2013 р.

4

Розробка технології видалення

окалини з труб гарячого та холодного

прокату з використанням безазотного

кислотного розчину на основі сірчаної

та плавикової кислот з окислювачем

зниження викиду оксидів

азоту на 80% 261 000 2013 р.

5

Проведення ремонтних робіт

автоматичної азотної станції

запобігання ризику

виникнення авар ійної

ситуації забруднення

атмосферного повітря

251 952 І кв.

2013 р.

З даних табл. 3.1.21 слідує, що термін виконання заходів щодо зниження викиду забруднюючих речовин (оксидів азоту, пилу металевого та

ін.) закінчився (за виключенням п.п. 1,4), але підприємство не надало інформації про їх виконання та досягнення запланованого ефекту.

Аналіз характеристик газоочисних установок показує, що більшість ПГУ ефективно очищує пилогазову суміш (на рівні проектних даних). Тільки на джерелі № 17 (ГОУ-17) концентрація речовин на виході з ГОУ перевищує

83

нормативні показники згідно наказу від 27.06.2006 р. № 309 Мінприроди України.

3.1.11. ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ»

Підприємство спеціалізується на виробництві стальних труб, у тому числі бурильних та насосно-компресорних.

Програма випуску продукції за 2008-2012 рр. представлена в таблиці 3.1.22 та діаграмі (рис. 3.1.30).

Програма випуску продукції ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» за 2008-2012

рр. Таблиця 3.1.22

№

п/п


2008 2009 2010 2011 2012

1 Труби сталеві безшовні

298456,0 174864,8 208767,0 427994,4 488647,9

Випуск сталевих безшовних труб ТОВ

"ІНТЕРПАЙП НІКОТЬЮБ" за 2008-2012 роки

0

100

200

300

400

500

600

2008 2009 2010 2011 2012

Роки

Ти

с. т/

рік

Рисунок 3.1.30 - Випуск сталевих безшовних труб ТОВ «ІНТЕРПАЙП

НІКОТЬЮБ» за 2008-2012 роки


- спалювання в промисловості (технологічні печі); - прокатне виробництво;

84

- знежирення та хімічне очищення; - електрогальванізація;

- обробка полівінілхлориду; - зварювальні роботи; - механічна обробка металів;

- фарбувальні роботи. Річні обсяги викидів забруднюючих речовин (за винятком діазоту



вуглецю діоксиду) в атмосферне повітря за 2008-2012 рр Таблиця 3.1.23



2012 502,792

І півріччя 2013 198,495

Річні обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за 2008-2012 рр. по групам речовин наведені в таблиці 3.1.24.


2012 рр. по групам речовин


Групи речовин Обсяги викидів забруднюючих речовин

в атмосферне повітря по роках, т/рік

2012 І півріччя 2013

Метали та їх сполуки 43,959 13,3

Речовини у вигляді суспендованих твердих частинок

26,764 38,31

Сполуки азоту 273,68 101,497

Діоксид та інші сполуки сірки 0,44 0,114

Оксид вуглецю 58,644 15,086


64,816 21,469

Метан 0,186 0,045

Фтор та його сполуки 0,098 0,039

Хлор та його сполуки 34,205 8,635

За 18 джерелами викидів встановлені газоочисні споруди.

Заходи з охорони атмосферного повітря на 2013 р. наведено в таблиці 3.1.25.

85

Заходи з охорони атмосферного повітря на 2013 р. Таблиця 3.1.25

№

з/п

Найменування заходів Заплановані


Термін

виконання

1 Введення в дію сучасної нагрівальної кільцевої печі

13 784 000 2013 р.

У зв’язку з відсутністю інформації підприємства по звітам «Про охорону атмосферного повітря» за формою № 2-ТП (повітря) за 2008-

2011р.р. неможливо оцінити динаміку змінювання викидів ЗР в атмосферне повітря із підвищенням в 1,6 рази об’ємів випуску продукції.

Аналіз характеристик устаткування очистки газів показує, що більшість установок працює ефективно на рівні проектних даних.

Концентрації забруднюючих речовин на виході з газоочисної установки (ГОУ) нижче нормативних показників згідно наказу від 27.06.2013 р. № 309

Мінприроди України. Підприємство приймає участь у виконанні заходів міської програми

охорони довкілля «Екологія 2013-2017». У 2013 р. в області охорони атмосферного повітря заплановано введення в дію сучасної нагрівальної кільцевої печі.

Строк дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами 2010-2015 рр.

Аналіз впливу основних підприємств на стан атмосферного повітря

м. Нікополь показав, що найбільшими «забруднювачами» повітря є підприємства металургійної галузі серед яких найбільші ПАТ

«Нікопольський завод феросплавів» та підприємства, які створені на базі ВАТ «Нікопольський південно-трубний завод».

3.2. Дані статистичної звітності підприємств щодо обсягів викидів

забруднюючих речовин (ЗР) за період 2008-2012 рр.

Дані статистичної звітності («Про охорону атмосферного повітря» за

формою № 2-ТП (повітря)) щодо обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за період 2008-2012 рр. наведені

в таблиці 3.2.1. На підставі аналізу даних табл. 3.2.1 можемо зробити висновок, що з

2008 по 2012 роки викиди ЗР в атмосферне повітря від основних підприємств (ПАТ «НЗФ» ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» та ін..)

скоротилися на 10-25 %. Це, в основному, пов’язано зі зменшенням об’ємів продукції внаслідок світової економічної кризи 2007-2008 рр. Проте на ТОВ

ВНЦ «Трубосталь» викиди ЗР збільшилися в 2,75 рази, у зв’язку із збільшенням об’ємів виробництва продукції.

86

Перелік основних підприємств м. Нікополя та викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за період 2008 -

2012 рр. (без урахування діоксиду вуглецю)


№

п/п

Підприємство Річний викид забруднюючих речовин, т

2008 2009 2010 2011 2012

1 2 3 4 5 6 7

1 ПАТ „Нікопольський завод феросплавів”

23474,12 18839,89 24952,18 24120,77 21138,800

2 ТОВ ВНЦ „Трубосталь” 18,53 19,23 20,87 21,84 50,870

3 ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ»

502,792

4 ПрАТ „СЕНТРАВІС

ПРОДАКШН ЮКРЕЙН”

153,510

5 ТОВ «ВО ОСКАР» 72,466

6 ТОВ „ВС МПО ТИТАН УКРАЇНА”

7,00 7,261

7 ТОВ „Нікопольський

механічний завод”

21,992

8 ТОВ „Нікопольський кранобудівний завод”

0,461

9 ПАМ „Нікопольський хлібокомбінат”

109,52 94,41 89,00 75,82 57,187

10 ПрАТ „ЕНЕРГОРЕСУРСИ” 1,28 0,68 0,69 0,44 0,621

Загальні викиди ЗР 24384,1 22006,00

87

Основним підприємством – забруднювачем атмосфери в м. Нікополь є ПАТ «Нікопольський завод феросплавів», викиди якого

складають близько 96 % від валового викиду ЗР усіх підприємств міста. Аналіз інформації по об’ємам викидів ЗР в атмосферне повітря за 9

місяців 2013 року показує, що тенденція їх зменшення зберігається. 3.3. Характеристика викидів забруднюючих речовин від пересувних

джерел

Значний внесок у викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюють пересувні джерела - автомобільний, залізничний, водний

(морський та річковий) і авіаційний транспорт. Внесок викидів автотранспорту в Україні знаходиться в межах 30-50 %

від загального обсягу. У містах з менш розвиненою промисловістю внесок автотранспорту в сумарне забруднення атмосферного повітря зростає і в

окремих випадках досягає 65-90%. Головна екологічна проблема міст - занадто швидке збільшення кількості особистих транспортних засобів,

низька якість палива, підвищений в ньому вміст сірки і недостатньо якісне техобслуговування [5].

Вихлопні гази двигунів внутрішнього згоряння (особливо

карбюраторних) містять величезну кількість сполук - бенз(а)пірену, альдегідів, оксидів азоту і вуглецю (чадний газ).

Дорожній рух – це джерело викидів надто тонкодисперсних часток, які серйозно впливають на здоров’я людини [6].

Дослідження складу відпрацьованих газів двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ) показують, що вони містять складну суміш, що налічує

кілька десятків компонентів, основні з яких, наведені в таблиці 3.3.1. Діоксид сірки утворюється в відведених газах в тому випадку, коли сірка міститься у

вихідному паливі (дизельне паливо) [7].

Основні забруднюючі речовини, які викидаються автотранспортом Таблиця 3.3.1

Компоненти Вміст компонентів, % Примітка

Карбюраторні

ДВС

Дизельні ДВС

N2 74-77 76-78

Нетоксичний O2 0,3-8 2-18

H2O (пари) 3,0-5,5 0,5-4,0

CO2 5,0-12,0 1,0-10,0

H2 0-5,0 -

Токсичний

CO 0,5-12,0 0,01-0,50

NOx До 0,8 0,0002-0,5

CnHm 0,2-3,0 0,009-0,5

Альдегіди До 0,2 мг/л 0,001-0,09 мг/л

88

Сажа 0-0,04 г/м3 0,01-1,1 г/м

3

Бенз(а)пірен 10-20 мкг/м3 До 10 мкг/м

3

Аналіз даних, наведених у таблиці 3.3.1, показує, що найбільшу

токсичність має вихлоп карбюраторних ДВС за рахунок більшого викиду СО,

NOx, CnHm і ін. Дизельні ДВЗ викидають у великих кількостях сажу, яка в чистому вигляді не токсична. Однак тонкодисперсні частинки сажі несуть на

своїй поверхні частки токсичних речовин, у тому числі і канцерогенних. Сажа може тривалий час перебувати в підвішеному стані в повітрі,

збільшуючи тим самим час впливу токсичних речовин на людину. Фактична кількість руху автомобільного транспорту у м. Нікополь

станом на 01.06.2008 року 11800-21000 одиниць на добу. Розрахункова проектна інтенсивність руху на 2008 рік на різних дільницях - 18000-34000

автомобілів на добу. Інтенсивний вплив на забруднення навколишнього середовища в місті має також обслуговуюча автотранспорт інфраструктура:

автозаправні станції, станції технічного обслуговування, склади паливно -мастильних матеріалів, автостоянки та інше. Значний внесок в забруднення

міста вносить, також і транзитний автотранспорт, у зв’язку з відсутністю об’їзної дороги.

У середньому, при пробігу 15 тис. км за рік кожен автомобіль спалює 2

т палива і близько 26-30 т повітря, зокрема 4,5 т кисню, що в 50 разів більше потреб людини. При цьому автомобіль викидає в атмосферу (кг/рік): чадного

газу – 700, діоксиду азоту – 40, незгорілих вуглеводнів – 230, тонкодисперсних твердих речовин – 2-5.

Орієнтований розрахунок кількості руху автомобілів та викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря показує, що в даний час на

долю автотранспорту в м. Нікополь приходить близько половини загального обсягу шкідливих викидів у навколишнє середовище .

Негативний вплив автотранспорту на навколишнє середовище посилює і несприятлива територіально-планувальна структура м. Нікополь внаслідок

сформованого у минулі роки оточення промислових підприємств житловими масивами та проходження транзитного транспорту через місто, що значно збільшує їх загазованість, а населення зазнає ризику розвитку хвороб,

пов’язаних з забрудненням повітря. Надмірна концентрація автотранспорту на території міста призводить

до надзвичайного антропогенного навантаження на довкілля. Тому, незважаючи на тенденцію останніх років (з 2007-2008 р.р. по цей час) щодо

зниження обсягів промислових викидів атмосферного повітря, проблема його охорони від викидів транспорту є актуальною.

89

3.4. Аналіз екологічної діяльності промислових підприємств щодо отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне

повітря, дотримання нормативів ГДВ

Підприємство може здійснювати викиди забруднюючих речовин в

атмосферне повітря стаціонарними джерелами тільки після отримання дозволу, виданого суб’єкту господарювання центральним органом

виконавчої влади, об’єкт якого належить до першої групи, та місцевими державними адміністраціями, об’єкт якого належить до другої та третьої

груп, за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері санітарного та епідемічного

благополуччя населення. Дозвіл на викиди ЗР в атмосферне повітря стаціонарними джерелами

(далі – дозвіл) – це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі – суб’єкт

господарювання) експлуатувати об’єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умов дотримання

встановлених відповідних нормативів гранично допустимих викидів (ГДВ) та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів ЗР протягом визначеного в дозволі терміну [8, 9].

Дозвіл видається підприємству – суб’єкту господарювання на строк не менше, як п’ять років.

Суб’єкт господарювання проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів ЗР в атмосферне повітря та оформлює документи, у яких

обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами [10,

12]. На підставі аналізу даних промислових підприємств м. Нікополя

встановлено наступні суб’єкти господарювання, які мають дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами:

- ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» - термін дії до 2018 року; - ПрАТ «ЕНЕРГОРЕСУРСИ» - до 2017 року; - ТОВ «Нікопольський кранобудівний завод» - до 2017 року;

- ТОВ «ВО ОСКАР» - до 2016 року; - ПрАТ «Нікопольський ремонтний завод» - до 2017 року;

- ТОВ «ВСМПО ТИТАН УКРАЇНА» - до 2015 року; - ТОВ «ІНТЕРТАЙП НІКО ТЬЮБ» - до 2015 року.

Таким чином, серед основних підприємств термін дії дозволу – до 2015-2017 р.р. Тільки ТОВ ВНЦ «Трубосталь» та ПрАТ «СЕНТРАВІС

ПРОДАКШИН ЮКРЕЙН» мають дозволи, термін дії яких, відповідно, 2013 і 2014 роки. Даних по отриманню дозволів для інших підприємств (ТОВ

«Нікопольський механічний завод», ПАТ «Нікопольський хлібокомбінат» та ін.) немає.

90

Щодо дотримання нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря, група аудиту не отримала даних від підприємств,

держекоінспекціїінспекції та інших органів про порушення нормативів ГДВ.

3.5. План заходів щодо зниження викидів забруднюючих речовин в

атмосферне повітря та забезпечення екологічної безпеки (нормативних показників)

Згідно «Заходів Програми поліпшення екологічного стану

Дніпропетровської області за рахунок зменшення забруднення довкілля основними підприємствами – забруднювачами на 2007-2015 роки»

підприємствами м. Нікополь розроблено комплекс заходів щодо зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та забезпечення

екологічної безпеки (нормативних показників). ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» постійно впроваджує заходи

щодо зменшення викидів ЗР в атмосферне повітря та поліпшення екологічного стану в м. Нікополь. Підприємством розроблено комплекс

заходів щодо скорочення викидів ЗР в атмосферне повітря - будівництво та реконструкція газоочисток з установкою рукавних фільтрів, оптимізація режиму роботи «мокрої» газоочистки, ліквідація неорганізованих викидів та

ін. Для зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

на ПрАТ «Нікопольський ремонтний завод» передбачено: реконструкцію термічної камерної печі сушіння форм та стрижнів, установку системи

автоматичного управління технологічним процесом, заміну пальників, футеровки на керамоволокнисті матеріали барабана сушильного, капітальний

ремонт електродугових печей, модернізація витяжної системи фарбувального відділення цеху металоконструкцій.

Для ТОВ «ВО ОСКАР» у екологічній програмі з охорони атмосферного повітря на 2013 р. передбачено розробку проекту системи

вентиляції травильної дільниці та будівництво котельні на біологічному паливі.

Для ТОВ ВНЦ «ТРУБОСТАЛЬ» було заплановано виконання в 2010

році заходів щодо скорочення та досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів оксиду вуглецю від нагрівальної печі, камерних

печей та ковальського горна. Інформації про виконання запланованих заходів відсутня.

Для ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН» у програмі управління навколишнім середовищем (в сфері охорони атмосферного

повітря) на 2013 р. передбачено зниження викиду пилу металевого, оксидів азоту, запобігання ризику виникнення аварійної ситуації забруднення

атмосферного повітря за рахунок проведення аеродинамічних вимірювань характеристик вентиляційних споруд, проведення ремонтних робіт верстату

для зняття фаски трубної заготовки, автоматичної азотної станції та роликової газової печі, розробки технології видалення окалини з труб

91

гарячого та холодного прокату з використанням безазотного кислотного розчину на основі сірчаної та плавикової кислот з окиснювачем.

Для ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» заплановано введення в дію сучасної назріваючої кільцевої печі.

План заходів щодо зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря не заплановано для таких підприємств: ТОВ

«Нікопольський кранобудівний завод», ПАТ «Нікопольський хлібокомбінат», ТОВ «Нікопольський механічний завод», ТОВ «ВСМПО

ТИТАН УКРАЇНА».

3.6. Аналіз виконання основних заходів щодо зменшення забруднення атмосферного повітря, які знаходяться на контролі природоохоронних

органів та міської ради

ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» надав інформацію про виконання основних заходів щодо зменшення забруднення атмосферного

повітря згідно «Програми поліпшення екологічного стану Дніпропетровської області за рахунок зменшення забруднення довкілля основними підприємствами – забруднювачами на 2007-2015 роки». Встановлено, що

основні заходи «Програми …» виконані. Впроваджені високоефективні рукавні фільтри та технічні заходи щодо модернізації пилогазоочисного

обладнання. Це дозволяє значно знизити викиди суспендованих твердих частинок та інших інгредієнтів в атмосферне повітря та поліпшити стан НПС

в районі розташування підприємства. Основні заходи щодо зменшення забруднення атмосферного повітря

інших промислових підприємств міста, які знаходяться на контролі природоохоронних органів та міської ради, не було можливості

проаналізувати у зв’язку з їх відсутністю.

3.7. Перелік показників хімічного забруднення атмосферного повітря, за якими здійснюється спостереження, та регламент спостережень за цими показниками

Україна прагне привести своє законодавство у галузі захисту та

моніторингу стану повітря у повну відповідність із вимогами ЄС. Країни Східної Європи, Казахстану, Центральної Азії (СЕКЦА) прийняли

Екологічну стратегію країн (UNECE, 2003), яка забезпечує політичні рамки, аналогічні 6 ПДОС для ЄС.

У питаннях захисту якості повітря стратегія країн СЕКЦА, в т. ч. України, орієнтована, в основному, на удосконалення екологічного

законодавства, політики та організаційної структури. Однією із задач в країні є оптимізація стандартів якості навколишнього середовища, основаних на

обліку факторів ризику та на признаних міжнародним суспільством нормах [12].

92

В Україні постійно корегуються, обновляються та доповнюються стандарти якості повітря (граничнодопустимі концентрації та орієнтовано

безпечні рівні впливу – табл. 3.7.1). Граничнодопустимі концентрації та орієнтовано безпечні рівні впливу ЗР


№№ Код Найменування речовини

ГДК, мг/м3

Клас

небезпеки Максимально-

разова Середньодобова

1 301 Азоту двоокис 0,02 0,04 2

2 304 Азоту оксид 0,4 0,06 3

3 315 Водень фтористий 0,01 0,001 2

4 316 Водень хлористий (соляна

кислота) по молекулі HCl 0,2 0,2 2

5 143 Марганець та його з’єднання (в

перерах. на діоксид марганцю) 0,01 0,001 2

6 123 Заліза оксид (в перерах. на

залізо) - 0,04 3

7 322 Кислота сульфатна по молекулі

H2SO4 0,3 0,1 2

8 164 Оксид нікелю (в перерах. на

нікель) - 0,001 2

9 326 Озон 0,16 0,03 1

10 703 Бенз(а)пірен - 0,1 мкг на 100 м3 1

11 2908

Пил неорганічний, із вмістом

діоксиду кремнію в % 70-20

(шамот, цемент)

0,3 0,1 3

12 183 Ртуть металічна - 0,0003 1

13 184

Свинець та його неорг.

з’єднання (в перерах. на

свинець)

0,001 0,0003 1

14 2754

Вуглеводні граничні С12-С19 в

перерах. на сумарний

органічний вуглець

1,0 - 4

15 337 Вуглецю оксид 5,0 3,0 4

16 1071 Фенол 0,01 0,003 2

17 330 Ангідрид сірчистий 0,5 0,05 3

Порівняння ГДК з граничними нормами ЄС та стандартами ВОЗ

показує, що для основних забруднюючих речовин вони не більш жорсткі, ніж стандарти ВОЗ або цільове значення ЄС. Крім того, досягнення ГДК не є

юридично обов’язковим, на відміну від граничних норм ЄС. В 2006 році в Україні були затверджені нормативи ГДК забруднюючих

речовин із стаціонарних джерел, діючих, тих що проектуються, будуються або модернізуються. Дотримання нормативів ГДК забруднюючих речовин є

обов’язковим для всіх стаціонарних джерел [8]. Технологічні нормативи допустимих викидів обмежують масову

концентрацію забруднюючих речовин в газах, що відводяться від окремих типів обладнання.

Інформація щодо порушень технологічних нормативів допустимих викидів підприємствами м. Нікополя природоохоронними органами нрупі

аудиту не надана.

93

3.8. Оцінка стану атмосферного повітря м. Нікополь (по даним Нікопольського міськрайонного управління Головного управління

Держсанепідемслужби у Дніпропетровській області)

Моніторинг якості повітря в Україні проводиться

гідрометеорологічною службою в 53 містах на 162 стаціонарних постах і на двох маршрутних постах системи моніторингу. В атмосферному повітрі

визначається вміст 32 забруднюючих речовин, у тому числі важких металів і бенз(а)пірену.

Для спостережень за станом атмосферного повітря в м. Нікополі функціонує стаціонарний пост, розташований за адресою: м. Нікополь, вул.

Першотравнева, 26а, дослідження на якому виконує ВСП «Нікопольський МРВЛД» ДУ «Дніпропетровський ОЛЦ ДСЕСУ». Досліджуються наступні

забруднюючі речовини: сірчистий ангідрид, азоту діоксид, СТЧ, марганець, свинець, залізо. Фонові концентрації основних забруднюючих речовин в

атмосферному повітрі за останні 5 років (2008-2012 р.р.) наведені в таблиці 3.8.1.

Фонові концентрації основних забруднюючих речовин в атмосферному

повітрі за останні 5 років (2008-2012 р.р.)


Рік Середня концентрація Максимальна концентрація

1 2 3

Азоту діоксид

2008 0,060 0,090

2009 0,055 0,084

2010 0,062 0,104

2011 0,055 0,084

2012 0,055 0,084

Пил

2008 0,30 0,50

2009 0,28 0,36

2010 0,332 0,56

2011 0,26 0,34

2012 0,26 0,34

Сірки діоксид

2008 0,044 0,055

2009 0,04 0,052

2010 0,044 0,063

2011 0,04 0,048

2012 0,04 0,048

94

Продовження таблиці 3.9.1

Марганець

2008 0,0005 0,0008

2009 0,0005 0,0008

2010 0,0005 0,0008

2011 <0,000025 <0,000025

2012 <0,000025 <0,000025

Свинець

2008 0,00001 0,00005

2009 0,00001 0,00005

2010 0,00001 0,00005

2011 <0,000025 <0,000025

2012 <0,000025 <0,000025

Залізо

2008 0,001 0,0011

2009 0,0011 0,0012

2010 0,0011 0,0013

2011 <0,000025 <0,000025

2012 <0,000025 <0,000025

Аналіз даних табл. 3.8.1 показує, що перевищень (по середнім

концентраціям ЗР) по вказаним інгредієнтам за 2008-2012 рр. не

зафіксовано. Спостерігалось незначне підвищення концентрацій NO x, SO2, СТЧ, Fe у 2008, 2010 рр. Це зумовлено підвищенням об’ємів продукції, яку

випускають на промислових підприємствах, у т.ч. на ПАТ «Нікопольський завод феросплавів».

Аналіз даних, представлених замовником та промисловими підприємствами міста, по викидам та забрудненню атмосферного повітря

показує, що основними забруднюючими речовинами є суспендовані тверді частинки, діоксид азоту, оксид вуглецю, діоксид сірки, манган,

фтористий водень, залізо та його сполуки. У цей час СЕС та природоохоронні служби контролюють стан повітря

у ряді точок міста. Але показники, які контролюються, інтервали їх проведення та звітність по контролю не повністю відповідають вимогам

організації моніторингу, на підставі даних якого можна приймати управлінські рішення з покращання стану атмосферного повітря та забезпечення дотримання на підприємствах природоохоронних нормативних

актів. Таким чином, для оцінки впливу підприємств міста на стан

атмосферного повітря і з метою отримання оперативної інформації його стану, покращення контролю дотримання підприємством нормативних

показників та підготовки інформації для прийняття керівництвом міста

95

управлінських рішень пропонується додатково на автоматизованих постах спостережень контролювати оксиди вуглецю, фенол, фтористий водень,

формальдегід та збільшити кількість постів до 5.

Висновки до Розділу 3. Оцінка стану атмосферного повітря м. Нікополь,

визначення пріоритетних джерел забруднення атмосфери

1. На підставі наданої основними промисловими підприємствами (ПАТ «НЗФ», ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ», ПрАТ «СЕНТРАВІС

ПРОДАКШИН ЮКРЕЙН», ТОВ ВНЦ «Трубосталь» та ін.) та підприємством харчової промисловості (ПАМ «Нікопольський хлібокомбінат») м. Нікополь

інформації проаналізовані обсяги та склад викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря, кількість джерел викидів та показник їх обладнання

пилогазоочисними установками. Проаналізовано динаміку змін за період 2008-2012 рр. та основні причини.

Валовий викид ЗР речовин в атмосферу основними підприємствами міста в 2012 році склав близько 22,0 тис. т., що на 1,6

тис. т менше ніж у 2008 році. Зменшення викидів ЗР в атмосферне повітря підприємствами м. Нікополь на 20-50 %, крім ТОВ ВНЦ «Трубосталь» (підвищення викидів в 2,7 рази), за звітний період, в

основному, обумовлено «падінням» виробництва продукції на підприємствах, що є наслідком світової економічної кризи. Частка

промислових джерел в забруднення повітря зменшилась, але все таки залишається значною.

2. Серед промислових підприємств міста найбільший «вклад» в забруднення атмосферного повітря (96,05 %) вносить ПАТ «Нікопольський

завод феросплавів». Основними об’єктами ПАТ «Нікопольський завод феросплавів», які

забруднюють навколишнє природне середовище, є плавильні цехи, цех електродної маси та агломераційний цех (проммайданчик № 1).

Технологічне обладнання, що використовується на ПАТ «Нікопольський завод феросплавів», відповідає вимогам, що висуваються до технологій та обладнання даної галузі виробництва. Протягом останніх років

підприємством постійно впроваджуються заходи щодо зменшення викидів забруднюючих речовин; проводилась модернізація окремих ГОУ, а також

налагоджувальні роботи на установках очищення газів; відбулось удосконалення процесу виробництва вуглецевмісних мас та внесення змін до

технологічної інструкції продукції з зниження викидів забруднюючих речовин. За 2008-2012 рр. капіталовкладення на підприємстві склали 150,585

млн. грн. 3. Проаналізовано вплив викидів автомобільного транспорту на

забруднення атмосферного повітря в м. Нікополь. Встановлено, що викиди шкідливих речовин від автотранспорту складають близько 50 % від

загального обсягу викидів в атмосферу. Виявлено основні причини, що призводять до погіршення стану навколишнього середовища.

96

Встановлено, що крім місцевого автотранспорту інтенсивний вплив на навколишнє природне середовище має транзитний транспорт, а також

обслуговуюча транспорт інфраструктура. Для оцінки внеску викидів транспорту в забруднення атмосфери,

уточнення скільки цього автотранспорту (місцевого та транзитного)

проходить через місто та обґрунтування будівництва об’їзної дороги пропонується проведення досліджень, визначення факторів та причин

незадовільної екологічної обстановки в місті. 4. На основних підприємствах м. Нікополь (ПАТ «НЗФ», ПрАТ

«Сентравіс Продакшин Юкрейн», ТОВ ВНЦ «Трубосталь» та ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ») близько 170 стаціонарних джерел викидів ЗР

оснащено пилогазоочисними установками. За даними підприємств міста ПГУ працюють ефективно на рівні проектних показників.

Для очищення пилогазової суміші використовуються рукавні фільтри, циклони ЦН-15, СИОТ ЗИЛ – 900, труби Вентурі, скрубери-

краплевловлювачі та інше обладнання. Концентрації забруднюючих речовин після пилогазоочисних

установок, в основному, не перевищують нормативні показники відповідно до наказу Мінприроди України від 27.06.2006 р. № 309.

5. Для оцінки впливу підприємств на стан атмосферного повітря,

контролю дотримання підприємством природоохоронних нормативних документів (Наказ Мінприроди України від 27.06.2006 року № 309 «Про

затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел» Мінприроди України, Наказ від 06.02.2009

року № 52 «Про затвердження правил технічної експлуатації установок очистки газу» Мінприроди України, Наказ від 09.03.2006 року № 108 «Про

затвердження Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди

забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців» та інші) та

підготовки рішень та заходів щодо запобігання техногенного впливу підприємств на атмосферу рекомендується виконання роботи з інвентаризації джерел викидів підприємств міста з проведенням додаткових досліджень, в

т.ч. лабораторно-інструментальних вимірювань, технічних експертиз, розробики паспортів пилогазоочисних споруд та їх щорічного контролю,

виконання розрахунків розсіювання ЗР з розробкою природоохоронних заходів, необхідних для поліпшення екологічної безпеки та оздоровлення

навколишнього стану м. Нікополя. Проведення цієї роботи під час інвентаризації дозволить встановити наявність неврахованих та

ненормованих джерел викидів, визначити необхідність установки постів спостережень вимірювань ЗР та їх концентрації в різних точках м. Нікополя.

6. Проаналізовано екологічну діяльність промислових підприємств щодо отримання дозволів на викиди ЗР в атмосферне повітря. Не

зареєстровано порушень в отриманні дозволів на викиди ЗР в атмосферне

97

повітря. Основні підприємства міста отримали дозволи на викиди ЗР в атмосферне повітря на термін дії до 2015-2017 рр.

7. Виконано аналіз планів заходів підприємств щодо зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Встановлено, що концентрації забруднюючих речовин не перевищують нормативних показників та

технологічних нормативів допустимих викидів в атмосферне повітря. 8. Проаналізована інформація, надана інституту підприємствами,

природоохоронними органами та міською радою. Надані природоохоронні заходи по зменшенню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

стаціонарними джерелами промислових підприємств та автомобільним транспортом.

98

4. Стан природних вод, водопостачання та водовідведення

4.1. Загальна характеристика природних водних об'єктів, що

знаходяться у водокористуванні (поверхневі та підземні води)

За даними Нікопольського регіонального управління водних ресурсів,

промислові підприємства і населення міста Нікополя споживають воду тільки з поверхневого водного об'єкта - Каховського водосховища. Про те,

що основним джерелом водопостачання м. Нікополь є Каховське водосховище свідчать також дані колишнього Нікопольського сектору

охорони навколишнього природного середовища [13]. Використання підземних вод через їхню високу мінералізацію

(здебільшого близько 3-4 г/дм3) неможливе не тільки в питних цілях, але й у

сільському господарстві та промисловості. У той же час, в окремих районах Нікополя відкачка підземних вод здійснюється постійно - свердловини

працюють у режимі водопониження рівня ґрунтових вод, який постійно зростає.

І.Л. Захарченко, [14], провівши аналіз численної літератури про Каховське водоймище, відзначає, що воно є останнім водоймищем

дніпровського каскаду, що є визначальним у формуванні його водності в зимово-весняний період, коли відбувається спрацювання рівня для пропуску

паводкових вод. У свою чергу, гідрологічний режим багато в чому визначає як структуру біотопів водної екосистеми, так і умови відтворення, а,

відповідно, і видовий склад іхтіофауни. Заповнення чаші Каховського водоймища відбувалося протягом

одного року. У червні 1956 р. рівень води в ньому майже досяг проектної

оцінки 15,5 м (НПР 16,0 м). Внаслідок цього була затоплена вся заплава р. Дніпро від м. Нової Каховки до м. Запоріжжя. І лише у верхів'ях водоймища

(від с. Біленького до м. Запоріжжя) частково залишилася незатопленою її лівобережна прируслова ділянка, що утворила дніпровську гряду, яка

відокремлює верхню ділянку колишніх Кінських плавнів від русла Дніпра. Незатопленими виявилися також і найбільш піднесені бугри піщаного

дюнного масиву (Великі Кучугури), розташованого в центральній частині колишніх Кінських плавнів, що перетворилися на групу островів.

Каховське водоймище є водоймою, що знаходиться між двома греблями. Вершина його замикається греблею Дніпрогесу. Береги майже

скрізь високі, місцями стрімчасті. Берегова лінія, особливо нижче м. Нікополя, порізана численними вузькими, глибокими і довгими затоками,

більшість з яких є колишніми балками. Найбільшими затоками є Рогачикська, Новопавлівська, Новокаїрська, Каїрська, Миловська, Васильовська, Республіканець.

Великих приток у Каховському водоймищі немає. У нього впадає кілька річок: Базавлук, Члртомлик, Томаківка, Конка й інші, які у

99

пригирлових ділянках створюють специфічні умови для мешкання гідробіонтів і локально впливають на гідрологічний режим водоймища.

Площа водоймища при НПР складає 215,5 тис.га, довжина 247 км, (табл. 4.1.1). Максимальна глибина 38 м відзначена у пригреблевій частині в районі м. Берислава. Глибоководна ділянка – від греблі Каховської ГЕС до

м. Марганця, де глибини по колишньому руслу річки досягають 25 м і більше, а на затопленій заплаві - до 10-15 м, займають близько 70% усієї

площі водоймища. Ширина тут коливається від 4 до 18 км, але в самій нижній частині водойми від греблі до с. Малі Гирла вона не перевищує 6км.

Морфометричні характеристики Каховського водосховища при НПР

Таблиця 4.1.1 Об’єм,

км3

Довжина,

км

Глибина, м Площа

дзеркала, км2

Площа мілководної

зони (<2м), % середня максимальна

18 247 7,7 38 2155 5,0

Найбільш мілководною є верхня ділянка від м. Марганця до

м. Запорожжя, що грядою піщаних кіс і островів поділяється на дві частини: вузьку руслову від с. Вишетарасовка до греблі Дніпровської ГЕС, де

протягом усього року зберігається річковий режим зі значним плином, і озероподібну, що представляє собою найбільше мілководне плесо

водоймища шириною до 23 км (територія колишніх Кінських плавнів). На цій ділянці переважають глибини від 3 до 5 м (максимальні – до 8 м).

У порівнянні з іншими водоймищами рівнинної зони України, Каховське відрізняється відносною глибоководністю, при цьому площа

мілководь складає близько 5 % площі водного дзеркала при НПР. Після зарегулювання стоку р. Дніпро греблею Каховської ГЕС у водоймищі різко збільшилися глибини в порівнянні з річковими й істотно зменшилися

проточність і водообмін, а у зв'язку із цим дещо змінився температурний режим. Навесні спостерігається запізнювання прогріву води, восени –

запізнювання охолодження її, особливо на нижній ділянці водоймища. Прогрів води на різних ділянках водоймища відбувається неоднаково.

Водоймище є резервним у каскаді: повне спрацювання його корисного обсягу здійснюється тільки у випадках крайньої необхідності. Зазвичай його

рівень весь навігаційний період підтримується на оцінках, близьких до НПР. Лише в осінньо-зимовий період водоймище спрацьовується на 1-2 м нижче

НПР. Наповнення його починається на початку квітня і продовжується протягом 1-2 місяців. Такий рівневий режим обумовлений вимогами

судноплавства й нормальної роботи самопливного Північно-Кримського каналу.

Каховське водосховище розташоване в зоні помірно-континентального клімату, у лісостеповій і степовій фізико-географічних зонах. Максимальна температура повітря в районі водоймища досягає 38

оС, середньорічна

дорівнює 8оС, мінімальна -35

оС. Середньобагаторічні дати переходу

температури повітря через 0оС навесні – 15-20 березня, восени – 20-26

100

листопада. Сума середньодобових температур води за травень-жовтень у звичайні по кліматичних умовах роки складає 3000-3200, у теплі - 3400-3600,

а в холодні 2700-2900 градусів. Рівномірний розподіл температури по глибинах обумовлено й

інтенсивним вітровим перемішуванням. Перехід температури води через

10оС навесні, як правило, спостерігається наприкінці квітня. Каховське

водоймище характеризується наступними термічними особливостями:

- у період замерзання воно не завжди охолоджується до 00С,

особливо на нижній русловій ділянці;

- спостерігається затягування більш теплої води з глибини до поверхні у певних зонах завдяки наявності у водоймі гвинтоподібного

підлідного стокового плину, а в пригреблевій зоні – ще й за рахунок роботи турбін;

- у зимовий період часто бувають значні відлиги, під час яких вода в ополонках, розводдях і на тимчасово розкритих ділянках прогрівається.

Льодостав встановлюється у середньому наприкінці грудня – на початку січня. Тривалість його в середньому від 53 до 83 днів. Середня

товщина льоду складає у м'які зими 10-25 см, а в суворі - до 40-65 см. Через часті відлиги та сильні вітри льодостав зазвичай хитливий; тимчасові розкриття спостерігаються майже щорічно, частіше на початку льодоставу.

Розкриття водоймища відбувається у другій половині лютого – у березні. Тривалість періоду розкриття складає в середньому 3-4 тижні [14].

В. Л. Булахов із співавторами відмічають, що Каховському водосховищу притаманна найменша у каскаді дніпровських водосховищ

проточність (не більше 1,6 см/с), водообмін не перевищує 2–3 рази протягом року. У зв’язку із цим та внаслідок складної морфометрії водосховище є

дуже замуленим (понад 80 % акваторії), середня товщина мулу досягає 0,18 м (при найбільшій товщині 1,0 м) [15].

Крім того, на екологічний стан Каховського водосховища впливають водосховища, розташовані вище. Багаторічні дослідження дозволили

В. М. Тимченко зробити висновок про взаємозв'язок дніпровських водосховищ, коли зміни рівня води в одному відразу ж позначається на інших. Тобто каскад із шести рівнинних водосховищ на Дніпрі,

розташований у межах України, являє собою унікальну водну систему. Це ланцюжок великих водойм, у яких підпір від нижче розташованих гребель

поширюється до нижніх б’єфів верхніх ГЕС. При цьому за тривалий період існування дніпровських водосховищ встановився певний екологічний статус

кожного з них. Їх екосистеми «настроїлися» на сформований гідрологічний режим, що крім чисто природних факторів значною мірою зумовлений

режимом експлуатації дніпровських ГЕС [16]. Місто Нікополь знаходиться на середній ділянці Каховського

водосховища [17]. За даними І.Л. Захарченко, Каховське водосховище забруднюють

близько 400 промислових і сільськогосподарських об'єктів, що скидають стічні води загальним обсягом 6,1 млн. м

3 за добу. Основними джерелами

101

забруднення Каховського водосховища є промислові і побутові стоки різних підприємств, змив з полів отрутохімікатів та ін., при чому в

Дніпропетровській області основними забруднювачами Каховського водосховища є підприємства м. Нікополя [14].

Надходження у Каховське водосховище органічних речовин і

мінеральних солей зі стічними водами призводить до поширення і збільшення кількості видів хлорококових і синьозелених водоростей, що

властиво для водойм із високою евтрофікацією [18]. Щорічно по всьому водосховищу відбувається, як правило, два спалахи цвітіння води: весняне –

діатомовими водорослями при температурі води в інтервалі від 4 до 8 °С у березні – квітні, та літньо-осіннє синьозеленими водоростями за температури

води вище 19 ˚С тривалістю від середини червня до початку жовтня. Перше цвітіння зумовлюється водоростями роду Melosira, друге – Microcystis.

Взагалі, враховуючи весняне «цвітіння», біомаса фітопланктону в центральній частині водосховища у 2010 році коливалась від 4,8 до 46 г/м

3

[19].

4.2. Загальна характеристика стану прибрежно-захисної смуги

Каховського водосховища в межах м. Нікополя

Створення дніпровських водосховищ призвело до активізації процесу

хвильової абразії берегів. Зона руйнування берегів поширюється на орні землі, лісозахисні насадження, присадибні ділянки, створюється загроза

руйнування житлових будинків та підсобних будівель у населених пунктах, що розташовані вздовж узбережжя річок і водосховищ [20].

Населені пункти і господарські об’єкти, розташовані вздовж берегової лінії водосховищ, після наповнення кожного з них потрапляють до зони

активізації негативних процесів і явищ. Ці зони відносяться до територій із особливим режимом користування. В юридичній і технічній літературі вони

отримали назву «зон заборони чи обмеження нового капітального будівництва», «зон виносу будівель і обов’язкового переселення населення».

Користування такими територіями можливе лише за умови ліквідації або обмеження несприятливих процесів у береговій зоні водосховищ чи планового керування ними. Особливо актуальні ці питання у межах

населених пунктів. У Каховському водоймищі потужність абразійних процесів (відступ

бровки берегів, що розмиваються) у перші 14 років його існування досягала на окремих ділянках 160 м, тобто перевищувала 10 м на рік [25].

Вже тоді наголошувалось на необхідності екологічно обгрунтованих, системних підходів до розробки та реалізації заходів щодо поліпшення

технічного й природного (екологічного) стану водосховищ. Зокрема, це стосувалося таких їх найбільш вагомих з економічної та екологічної точок

зору елементів, як інженерний захист берегів і прибережних територій – з одного боку, та охорона вод від забруднення і засмічення – з іншого [21]. З

цією метою було запропоновано об’єднати водоохоронні та берегоохоронні

102

заходи шляхом встановлення та інженерного й біотехнічного впорядкування прибережних територій з регульованою господарською діяльністю –

водоохоронних зон і прибережних захисних смуг [23, 27]. Саме цей підхід було закріплено в радянському, а пізніше і в українському законодавстві та в нормативно-методичній літературі. На таких засадах були підготовлені

пропозиції щодо проведення берегозахисних заходів і встановлення водоохоронних зон на дніпровських водосховищах [23] до Національної

програми оздоровлення Дніпра (1997 р.), а також до Загальнодержавної програми розвитку водного господарства України (2002 р.). Частина цих

заходів успішно реалізована на окремих ділянках дніпровських водосховищ. Однак вже в 90-х роках минулого століття відбулися події, які

обумовили необхідність пошуків нових підходів до освоєння прибережних територій великих водосховищ та охорони природних ресурсів у їх межах.

Схвалений ООН Порядок денний на XXI століття (1992 р.) передбачав перехід до екосистемного природокористування, основною умовою якого є

збереження біорізноманіття і повне відтворення використаних природних ресурсів. Водна Рамкова Директива Європейського Союзу, прийнята у

2000 р., визначила основні напрямки нової водної політики, пріоритетами якої є досягнення доброї якості води і забезпечення стійкого екологічного стану водних об’єктів.

Верховна Рада України схвалила обидва названі документи і з їх урахуванням прийняла Загальнодержавну програму розвитку водного

господарства України (2002 р.). Законом України «Про забудову територій» (2000 р.) обумовлено містобудівне й архітектурно-планувальне значення

гідротехнічних споруд, у тому числі споруд, що виконують інженерний захист територій. Отже, берегозахисні заходи і споруди на сьогодні повинні

служити не лише засобами боротьби зі шкідливою дією води на береги водосховищ і річок, на яких вони збудовані, а водночас виконувати і

водоохоронні функції (бути елементами водоохоронних зон) та служити основою архітектурно-планувальних рішень на прибережних територіях.

Берегоукріплювальні споруди разом із їх смугами відведення необхідно облаштувати таким чином, щоб вони могли служити бар’єром на шляху забруднень, які можуть надійти з прилеглої території у водойму; згідно з

водним і земельним законодавством ці споруди та їх смуги відведення віднесено до земель водного фонду [27]. У відповідності з будівельним

законодавством берегові зони (споруди і прилеглі до них смуги їх відведення та відмілини) повинні виконувати функції набережних, причальних стінок,

зелених зон, пляжів, тощо. На дніпровських водосховищах використовуються [23] такі традиційні,

добре розроблені в науково-технічному плані види берегоукріплень, як штучні пляжі (примиви), підпірні бетонні стінки і укоси, кам’яно-накидні

банкети, буни і різні комбіновані та нетрадиційні методи (табл. 4.2.1).

103

Довжина захищених берегів дніпровських водосховищ


Тип захисної споруди

Довжина берегів на водосховищах, км

Всього

по каскаду,

км Ки

ївсь

ке

Кан

івсь

ке

Крем

енчуц

ь

ке

Дн

іпродзе

р

жи

нсь

ке

Дн

іпровсь

ке

Ках

овсь

ке

Кам’яно-накидний банкет 2,67 1,80 13,33 45,03 19,45 106,74 189,02

Штучний пляж 6,39 2,97 11,79 - - 5,00 26,15

Бетонні стінки і укоси 1,82 1,67 2,85 10,15 - 1,20 17,69

Буни - - 2,00 - - - 2,00

Комбінований захист 1,98 14,04 7,54 - 42,22 51,01 116,79

Проблема стану берегової лінії Каховського водосховища в районі міста Нікополь знаходиться під постійним контролем Нікопольського

регіонального управління водних ресурсів. Так, 22 березня 2013 року на круглому столі до Всесвітнього Дня водних ресурсів в доповіді начальника

Нікопольського регіонального управління водних ресурсів О. Скрипця «Стан і проблеми берегоукріплення та дамби у межах м. Нікополя» відмічалося, що

будівництво Нікопольської захисної дамби було завершено у 1956 році. Її призначення – захист пониженої частини міста площею 141 га від затоплення

водами Каховського водосховища, наповнення якого до НПР - 16,0 м було завершено у 1958 році. Довжина дамби – 3,85 км, позначка гребеню – 19,0 м,

профіль обтиснутий, з похилом напірного укосу 1:3, а сухого – 1:2,5. Розрахунковий паводок, під який будувалась дамба – 0,1 % забезпеченості (раз на 1000 років) з позначкою рівня води у водосховищі – 18,0 м.

Відноситься до 3 класу гідротехнічних споруд. Разом з дамбою було побудовано дренажі для перехоплення фільтраційного потоку з водосховища:

комбінований (захист старої частини міста), трубчатий та протифільтраційна завіса (захист району Новопавлівки). Слід зазначити, що заходи з підвищення

надійності роботи дренажних споруд передбачаються планами управління, але за браком фінансування з держбюджету вони виконуються у неповному

обсязі. Основними причинами підтоплення старої частини міста та району

Новопавлівка (вул. Довгалівська, Маяковського, 8 Березня, Пархоменко, Вітебська) О. Скрипець вважає: по-перше відсутність водовідведення на

безстічних територіях, по-друге – незадовільний технічний стан деяких водонесучих комунікацій, по-третє – приплив зі сторони вододілу.

Після наповнення водосховища у 1958 році під впливом хвильової

абразії активізувались процеси руйнації берегів, у тому числі й у м. Нікополі. З метою уникнення шкідливого впливу хвильової абразії у різні роки (з

1959 по 1989 р.р.) у м. Нікополі було побудовано близько 20 км берегозахисту різних типів (кам'яне мостіння, кам'яно-накидні банкети,

бетонні стінки, хвильоріз, тощо). Технічний стан цих споруд – задовільний,

104

скарг від жителів міста на активізацію берегоруйнівних процесів не надходило.

О. Скрипцем було визначено, що проектом Каховської ГЕС не передбачалось будівництво берегозахисних споруд, але у 60–70-х роках було розпочато активну роботу з берегоукріплення, у тому числі й за кошти

міністерства меліорації та водного господарства. Завдячуючи цьому на сьогоднішній день захищено 205 км берегів Каховського водосховища з

800 км загальної їх протяжності. В основному це території населених пунктів, промислових підприємств та об'єктів господарювання.

В цілому по водосховищу за 55 років його експлуатації було втрачено близько 3 тис. га земельних угідь, що складає 15 % від загальної площі

прибережної захисної смуги Каховського водосховища. Окремою проблемою є санітарно-екологічний стан берегів Каховського

водосховища, точніше його незадовільний стан на окремих ділянках, як у населених пунктах, так і за їх межами.

Характеристика берегозахисних об’єктів прибережної зони Каховського водосховища у м. Нікополі і загальна схема захисних споруд на

Каховському водосховище за даними Нікопольського РУВР надані в таблиці 4.2.2 і на рис.4.2.1.

Крім руйнації берегів у м. Нікополь, за даними Нікопольського

регіонального управління водних ресурсів, спостерігалося затоплення і підтоплення території міста. Ці факти були зумовлені тим, що меженні рівні

води в річці Дніпро були підняті у верхніх б’єфах гідроелектростанцій водосховищ на: 35,4 м – Дніпрогес; 16 м – Каховська ГЕС; 17,0 м –

Кременчуцька ГЕС; 12,6 м – Дніпродзержинська ГЕС; 11,5 м – Київська ГЕС; 10,5 м – Канівська ГЕС. Виникли зони затоплення і підтоплення земель

водосховищами, що є невід’ємною частиною утворених ними складних природно-технічних геосистем [22, 26].

Місто Нікополь займає площу 4608,4 га. Захищені від затоплення і підтоплення території міста розташовані, за даними Нікопольського

регіонального управління водних ресурсів, на правому березі центральної частини Каховського водосховища в межах ІІ і ІV надзаплавних терас. Друга надзаплавна тераса шириною до 350 м з позначками 10,0-19,0 м розташована

у східній частині міста. Четверта надзаплавна тераса має позначки 20,0-70,0 м, розташована у північній частині міста.

Понижена частина міста від затоплення і підтоплення захищена дамбою та системою берегових дренажів.

Формування рівенного режиму вод на території міста відбувається під впливом рівенного режиму водосховища, роботи дренажних споруд,

інфільтрації атмосферних опадів і промислово - господарських вод, які вносять значні зміни в рівенний режим грунтових вод.

В зоні впливу комбінованого дренажу, побудованому вище базису дренування на 0,7 - 4,5 м із значним відхиленням від проекту, починаючи з

1959 року постійно спостерігається підтоплена ділянка, площа якої коливається в межах від 5 до 30 га. На період повені підтоплена площа

105

склала 13,7 га. Грунтові води у звітному періоді залягали на цій території на глибині від 1,56 м (сверд. № 129 абс. відм. п. з.15,94 м) до 2,78 м (сверд.

№125 абс. відм. п. з. 17,32 м). На території, що прилягає до вертикального берегового дренажу рівні

грунтових вод перевищили природні більш ніж на 9 м.

Середні витрати берегового вертикального дренажу в звітному періоді зменшились порівняно з минулим роком з 86 л/с до 74 л/с. Тому

гідрогеологічна обстановка в зоні впливу дренажу майже не поліпшилась. Підтоплена площа в районі вул. Маяковського - 8 Марта склала 5,9 га.

Для ліквідації підтоплення в зоні впливу берегового вертикального дренажу необхідно перебурити малодебітні свердловини, строк служби яких

перевищив 14-15 років, а дебіт менше 1 л/с: №№ 53, 60, 72, 82, 83. Крім того, необхідно регулярно робити продувку та чистку фільтрової частини всіх

діючих свердловин дренажу [31]. Грунтові води на цій території залягали на глибині від 2,07 м

(сверд.№173 абс. відм. п. з. 13,10 м ) до 2,90 м (сверд. №176 абс. відм. п. з. 15,27 м).

В районі вул. Пархоменко, Вітебська, Гомельська (відстань від дренажу більше 500 м) спостерігається підтоплена ділянка площею біля 3 га проти минулорічних 12 га. Таке зниження підтопленої площі обумовлене тим, що

на цій ділянці додатково до 3 ерліфтних дренажних свердловин було прбурено ще 2 дренажні свердловини під погружні насоси ЕЦВ. Замовником

цих робіт виступали органи міського самоврядування [31]. Карта підтоплення території надана на рисунку 4.2.2.

106

Характеристика берегозахисних об’єктів прибережної зони Каховського водосховища у м. Нікополі (дані

Нікопольського РУВР, серпень 2013р.) Таблиця 4.2.2

№

п/п Назва об’єкту

Місце

знаходження

Рік вводу в

експлуатацію Призначення об’єкту Технічна характеристика Сьогоднішній стан

1 Нікопольська дамба м. Нікополь 1956 Захист пониженоi

частини міста від затоплення площею

0,141тис. га

Довжина 3,85 км; профіль

обтиснутий; кріплення верхового укосу - кам’яне мостіння; позначка

гребню 19,0 м

Задовільний. На

балансі НРУВР

2 Кам’яно-накидний банкет

м. Нікополь 1970 Захист територіi війскової частини

Довжина 1,9 км; позначка 17,5 м; об’єм до 36 м3/п.м.

Задовільний

3 Берегозахист з відходів

будівництва (з/б плити, арматура та інше)

м. Нікополь 1985 Захист гаражів Авто-3 Довжина 0,56 км Неестетичний вигляд

4 Кам’яно-накидний

банкет

м. Нікополь 1970 Захист території СТФ Довжина 0,4 км; позначка 17,0 м;

об’єм до 8 м3/п.м.

Відсутній зворотній

філь тр, занурення банкету у відкладення

мiлини


м. Нікополь 1970 Захист території піонерського табору

Довжина 0,3 км; позначка 17,5 м; об’ем до 8 м3/п.м.

На окремих ділянках занурення банкету

6 Кам’яно-накидний

банкет

м. Нікополь 1975 Захист території мicтa

до НС ПТЗ

Довжина 1,9 км; позначка 18,0 -

18,5 м; об’ем до 30 м3/п.м.

Задовільний На

балансі НРУВР

7 Комбінований захист м. Нікополь 1961 Захист території НС ПТЗ

Довжина 0,45 км; бетона стінка 0,1 км; банкет 0,35 км; об’ем до 8 м3/п.м.



м. Нікополь 1975 Захист території профілакторію

Довжина 0,72 км; позначка 17,0 м; об’ем 20 м3/п.м.


107

№ п/п

Назва об’єкту Місце

знаходження Рік вводу в

експлуатацію Призначення об’єкту Технічна характеристика Сьогоднішній стан


м. Нікополь 1965 Захист території міста до річпортy

Довжина 4,32 км; позначка 17,0-17,5 м; об’ем 10 м3/п.м.

Місцями банкет занурюється у мілину


м. Нікополь 1989 Захист територіiї міста біля piчnopтy

Довжина 0,1 км; позначка 18,0 м; об’єм 20 м3/п.м.


11 Хвильоріз м. Нікополь 1955 Захист території порту Довжина 0,8 км; позначка 18,0 м;

армовано з/б плитами з посиленням кам’яною накидкою


12 Комбінований захист м. Нікополь 1955 Захист території порту Довжина 0,45 км; бетона стінка 0,2 км, позначка 17,8м м;мкам»яний

банкет 0,25 км, позначка 17,8 м;


13 Кам’яне мостіння м. Нікополь 1959 Захист території мiста, берегоукріплення р.

Лапинка

Довжина 1,1 км; позначка гребню 18,0 м; завтовшки до 0,7 м,

підстилаючий шар з щебіню i nicкy

Задовільний. На балансі НРУВР

14 Пляжі, буни, водні станції

м. Нікополь 1965-85 Захист території міста Довжина- 2,02 км; позначка гребіню 18,0 м;


15 Кам’яна накидка м. Нікополь 1965-75 Захист території міста, район Новопавлівки, зон а відпочинку

Довжина 6,7 км; позначка 17,0-17,5 м; об’ем 5-10 м3/п.м.

В районі вул. Рижикова - вул. Короленко,

захист частково зруйновано, місцями банкет занурився у

мілину

108

Рисунок 4.2.1 - Схема захисних споруд на Каховському водосховищі

109

Рисунок 4.2.2 - Карта підтоплення території м.Нікополь (за даними НРУВР)

110

4.3. Показники забруднення (теплового, хімічного, радіаційного) у

місцях водокористування і вплив водокористування м. Нікополя на

стан водного об'єкту

4.3.1. Об’єкти й методи

З поверхневих водних об’єктів єдиним джерелом водопостачання м.

Нікополь є Дніпро (Каховське водосховище); інших поверхневих водних об’єктів розміру, достатнього для організації централізованого

водопостачання міста, поблизу немає. За твердженнями фахівців КП «НВУВКГ», Нікопольського РУВР та інших водогосподарських організацій

Нікополя, підземні води у межах Нікополя непридатні для використання. Аналіз якості підземних вод у межах міста водогосподарські організації

Нікополя не здійснюють. Якість води Каховського водосховища контролюється лабораторіями Нікопольської СЕС (водозабори, організовані

пляжі), КП «НВУВКГ» (водозабір НВУВКГ) та ПрАТ «Енергоресурси» (водозабір ПрАТ «Енергоресурси»).

Водогосподарська оцінка якості води за інформацією, що надійшла від цих організацій, здійснювалася на основі порівняння величин гідрохімічних показників із відповідними значеннями їх гранично допустимих

концентрацій чи рівнів (ГДК) господарсько-побутових (ГДКгп) та рибогосподарських (ГДКрг).

По тій же інформації здійснювалася загальна екологічна оцінка стану вод за методикою [32]. Для цього по кожному показнику з ряду значень

(пунктів та термінів відбору) отримувалися частинні індекси оцінки відповідно до оціночних шкал методики. На основі частинних, блокові

індекси екологічної оцінки (груп показників сольового складу, торфо-сапробності й токсичних речовин) обчислювалися за двома варіантами:

шляхом усереднення категорій показників у блоці та шляхом вибору найгіршої у блоці категорії. Індекс загальної екологічної оцінки знаходився

як середнє блокових індексів по пунктах та/або термінах відбору вибірки, що аналізувалася. Після цього отримані індекси осереднювалися. Таким чином, оцінка проводилася за середніми величинами й за середніми з найгірших

величин. У таблиці 4.3.1.а наводиться розшифровка по класах і категоріях значень індексів екологічної оцінки відповідно до градацій екологічного

стану вод та ступеню їх забрудненості.

111

Шкала екологічної оцінки якості води за методикою [32]

Таблиця 4.3.1.а.

Клас якості вод І II III IV V

Категорія якості вод 1 2 3 4 5 6 7

Назва класів і

категорій якості вод за

їх станом

Відм інні

Добрі Задовільні

Погані Дуже погані Дуже добрі Добрі Задовільні Посередні

Назва класів і

категорій якості вод за

ступенем їх чистоти

(забрудненості)

Дуже чисті

Чисті Забруднені

Брудні Дуже брудні Чисті

Досить

чисті

Слабко

забруднені

Помірно

забруднені

Оцінка трофності вод по чисельності фітопланктону, яку визначали у лабораторії КП «НВУВКГ», проводилася за шкалою, запропонованою у

роботі [33] (таблиця 4.3.1.b).

Оцінка трофності водойм України за показниками фітопланктону [33]

Таблиця 4.3.1.b

Розряди Класи

Чисельність, тис.кл./дм3

Біомаса,

мг/дм3

Хлорофіл а, мкг/дм

3 мішаний склад

домінування

синьозелених

оліготрофний оліготрофний

<20 <100 <0,1 <3

оліго-мезотрофний 20-50 100-500 0,1-0,5 3-7

мезотрофний мезотрофний

60-100 510-1000 0,6-1,0 8-12

мезо-евтрофний 110-500 1010-5000 1,1-2,0 13-20

евтрофний евтрофний

510-1000 5010-10000 2,1-5,0 21-40

ев-політрофний 1010-5000 10010-50000 5,1-10,0 41-75

політрофний політрофний 5010-10000 50010-100000 10,1-50,0 76-150

полі-гіпертрофний гіпертрофний

10010-50000 100010-500000 50,1-100,0 151-250

гіпертрофний >50000 >500000 >100,0 >250

У роботі [33] наводиться шкала оцінки якості природних вод водойм за

титром кишкової палички та кількістю колоній мікроорганізмів на МПА1

(таблиця 4.3.1.с) і величини останнього параметру (табл. 4.3.1.d) у

різнотипних водах (ГДК для нього розроблено тільки для питних вод: 100 КУО

2/дм

3).

Оцінка якості вод водойм за числом колоній мікроорганізмів на МПА [34]

Таблиця 4.3.1.с

Оцінка якості вод Число колоній в 1 см3 (порядок величин) Титр кишкової палички

Дуже чисті 101 100

Чисті 102 1

Помірно забруднені 103 0,1

Забруднені 104 0,01

Брудні 105 0,001

Дуже брудні 106 менше 0,001

1 МПА – м’ясо-пептонний агар – агаризоване середовище для вирощування культур

мікроорганізмів (перш за все сапрофітних). 2 КУО/дм3 – число колонієутворюючих одиниць на 1 дм3 – близько за змістом до числа клітин мікроорганізмів на 1 дм3, але таке формулювання коректніше.

112

Порядок типових величин загального числа мікроорганізмів, визначених прямим підрахунком і посівом на середовище у різнотипних водах [34]

Таблиця 4.3.1.d.

Тип вод Число мікроорганізмів за прямим підрахунком у 1 см3 Число колоній у 1 см

3

Артезіанські 103 10

1

Ґрунтових колодязів 103- 10

4 10

1- 10

3

Річок 104- 10

5 10

2- 10

3

Озер і водосховищ 103- 10

6 10

1- 10

3

Водогінні 103- 10

4 10

1

Стічні 108- 10

10 10

6- 10

8

Також було використано інформацію, надану нікопольською громадською організацією «Громадський дозор» щодо досліджень, які

проводилися 1998 року в рамках міжнародного проекту [35]. Пункти відбору проб води й донних відкладів у районі Нікополя були такі:

І Випуск до Каховського водосховища зливової каналізації південнотрубного заводу м. Нікополь.

ІІ Струмок без назви, що впадає до Алексіївської затоки Каховського водосховища поблизу м. Нікополь.

ІІІ Каховське водосховище, поблизу випуску стічних вод південнотрубного заводу м. Нікополь.

У ході цих досліджень, крім гідрохімічного аналізу, використовувалися також цитогенетичні методи, за якими проводилася біооцінка екологічного

стану поверхневих вод.

За вивченими під час цих досліджень біопараметрами обчислювався умовний показник пошкоджуваності за формулою (4.1):

(4.1) де: УПП – умовний показник пошкоджуваності біопараметру;

Пі - значення біопараметру в досліджуваному пункті; Пкомф – спонтанний генетично обумовлений рівень біопараметру, який

найчастіше зустрічається за сприятливих умов; Пкрит – значення біопараметра при максимальному забрудненні.

Інтегральні показники пошкоджуваності біопараметрів (ІУПП), що характеризують екологічну ситуацію стосовно окремих середовищ і пунктів

дослідження у цілому, визначалися за формулою (4.2):

(4.2) де n – кількість показників.

Шкала оцінки екологічного стану об’єктів довкілля за цитогенетичними показниками наведена у таблиці 4.3.1.е.

113

Шкала оцінки екологічного стану природних об’єктів по цитогенетичним показникам за [35]

Таблиця 4.3.1.е. Діапазон показників пошкодження

тест-систем

Рівень пошкодження Оцінка стану

біосистем

Екологічна ситуація

0-0.15 Низький Благополучний Задовільна

0.16-0.30 Нижче середнього Насторожуючий

0.31-0.45 Середній Конфліктний Незадовільна

0.46-0.60 Вище середнього Загрозливий

0.61-0.75 Високий Критичний Недопустима

4.3.2. Показники якості води Каховського водосховища

Нижче (таблиці 4.3.2.а-4.3.2.с) наведено усереднені показники якості

води Каховського водосховища за інформацією, надісланою контролюючими та водогосподарськими організаціями Нікополя за минулий рік.

Абсолютні величини показників якості води Каховського водосховища у районі водозабору м. Нікополь (за узагальненням щомісячної інформації

ВУВКГ м. Нікополь)*


Показник ГДКгп** ГДКрг** У цілому 2012 Зима

2011-2012 середні

Весна 2012

середні

Літо 2012

середні

Осінь 2012

середні

Зима 2012-2013

середні середні найгірші

Температура,ºС 12,98 - 2,67 10,37 23,70 15,13 2,63

Кольоровість, град 34,58 47,2 34,33 34,21 32,57 36,53 37,10

Каламутність, мг / дм3

4,54 19,7 1,41 2,55 5,96 6,20 3,65

Завислі речовини, мг / дм3 5,55 17,3 1,95 3,93 5,47 9,10 3,25

Водневий показник (рН) 6,5-8,5 6,5-8,5 8,32 8,85 8,18 8,44 8,42 8,30 8,22

Кисень, мг / дм3 4 6 9,19 2,54 12,44 11,76 5,76 6,99 10,82

БСК5***, мг О2 / дм3 3**** 3 2,63 3,79 2,46 2,55 3,15 2,59 2,24

ПО***, мг О2 / дм3 12,19 12,48 16,72 10,38 10,36 10,70 10,36

ХСК***, мг О2 / дм3 15 50 28,91 37 31,90 26,26 28,04 31,67 28,85

Лужність заг., моль / м3 2,76 3,3 2,77 3,08 2,73 2,48 2,65

Жорсткість заг., моль / м3 3,33 3,86 3,48 3,71 3,24 3,00 3,20

Сухий залишок, мг / дм3 1000 288,43 340 289,96 318,57 290,03 263,83 270,35

Кальцій, мг / дм3 180 46,50 59,154 51,79 53,83 44,87 37,96 46,52

Магній, мг / дм3 50 40 13,57 23,67 12,93 13,45 13,38 15,30 11,56

Залізо загальне, мг / дм3 0,3 0,1 0,13 0,154 0,04 0,04 0,04 0,37 0,06

Хлориди, мг / дм3 350 300 25,39 32,61 24,67 29,35 26,48 22,57 22,30

Сульфати, мг / дм3 500 100 45,05 65,01 41,27 56,88 47,21 38,77 31,34

Азот амонійний,

мг N / дм3 2 0,5 0,16 0,261 0,16 0,16 0,14 0,16 0,22

Азот нітритний,

мг N / дм3 1 0,02 0,01 0,023128 0,01 0,01 0,01 0,01

Нітрити по NO2-, мг / дм

3 3,3 0,066 0,03 0,076 0,04 0,03 0,02 0,03

Азот нітратний, мг N / дм3 10 9 0,30 0,616392 0,43 0,24 0,15 0,33 0,52

Нітрати по NO3-, мг / дм

3 45 39,86 1,31 2,73 1,89 1,07 0,68 1,48 2,29

Фториди*****, мг / дм3 1,5 0,05-0,75 0,24 0,345 0,19 0,23 0,28 0,22 0,22

АПАР***, мг / дм3 0,4 0,03 0,0373 0,03

Нафтопродукти, мг / дм3 0,3 0,05 0,03 0,0512 0,04 0,02 0,03 0,03 0,02

Феноли, мг / дм3 0,001 0,001 0,0007 0,00085 0,0007 0,0006 0,0007 0,0005 0,0006

Мідь, мг / дм3 1 0,001 0,0037 0,0053 0,0032 0,0030

Свинець, мг / дм3 0,03 0,1 0,0109 0,075 0,0270 0,0027 0,0030 0,0030 0,0020

Цинк, мг / дм3 1 0,01 0,0006 0,002 0,004 0,0005 0,0010 0,0105

114

Показник ГДКгп** ГДКрг** У цілому 2012 Зима

2011-2012 середні

Весна 2012

середні

Літо 2012

середні

Осінь 2012

середні

Зима 2012-2013


Молібден, мг / дм3 0,25 0,0012 0,0046 0,009 0,0090 0,0060 0,0050 0,0015 0,0030

Марганець, мг / дм3 0,1 0,01 0,0889 0,286 0,0495 0,0297 0,1867 0,0820 0,0437

Ванадій, мг / дм3 0,1 0,001 0,0153 0,028 0,0100 0,0280 0,0080 0,0050

Кадмій, мг / дм3 0,001 0,005 0,0006 0,0009 0,0007 0,0005 0,0004 0,0009 0,0004

Ртуть, мг / дм3 0,0005 0,00001 0,0003 0,0004 0,0004 0,0002 0,0003 0,0003

Кобальт, мг / дм3 0,1 0,01 0,0177 0,024 0,0205 0,0197 0,0207 0,0157 0,0080

Нікель, мг / дм3 0,1 0,01 0,0258 0,041 0,0305 0,0350 0,0207 0,0223 0,0173

Сурьма, мг / дм3 0,05 0,0130 0,0180 0,0110 0,0120 0,0180 0,0110 0,0100

Селен, мг / дм3 0,01 0,0016 0,0024 0,0060 0,0035 0,0022 0,0023 0,0055

Талій, мг / дм3 0,0001 0,0001 0,00007 0,0001

Натрій, мг / дм3 200 120 19,41 28,366 20,94 24,59 20,92 15,01 14,75

Калій, мг / дм3 3,98 4,469 3,54 4,01 4,12 3,97 3,97

Стронцій (стабільний),

мг / дм3 7 0,5000 0,5 0,5000

Ортофосфати, мг / дм3 3,5 0,17 0,3073 0,644 0,3148 0,2187 0,2437 0,4323 0,2987

Арсен, мг / дм3 0,05 0,05 0,0007 0,001 0,0010 0,0006 0,0004 0,0010 0,0017

Органічний вуглець,

мг / дм3 11,24 11,24 9,59 11,24

ЗМЧ***, інкубація при

220С, КУО / см

3 34,8 380 15,0 25,7 42,7 48,7 25,0

ЗМЧ***, інкубація при

370С, КУО / см

3 21,7 226 6,0 12,3 35,0 28,7 14,0

Індекс ЛКП***,

КУО / дм3

10000 2449,2 15000 113,3 186,7 6700,0 2760,0 106,7

Чисельність

фітопланктону, кл / см3

265877 1344272 6737,7 770,3 663809 398564 241,7

Сумарна альфа-

активність, Бк / дм3 0,1 0,0299 0,066 0,0322 0,0275 0,0275 0,0317 0,0319

Сумарна бета-активність,

Бк / дм3 1 0,1524 0,269 0,1847 0,1627 0,1507 0,1683 0,1099

* Тут і далі: величини, виражені не значеннями відповідних концентрацій, а значеннями нижче певної межі

(позначення, прийняте для концентрацій нижче межі визначення за наявним методом) та показники, які

визначалися лише у таких величинах, не розглядаються.

** Для водних об’єктів у межах міст, згідно вимог СанПіН 4630 -88, слід керуватися нормативами

господарсько-побутових ГДК.

*** Позначення: БСК – біохімічне споживання кисню; ХСК – хім ічне споживання кисню (найчастіше

вживається у більш вузькому розумінні, як біхроматна окиснюваність); ПО – перманганат на окиснюваність;

АПАР – аніонні поверхнево-активні речовини; ЗМЧ – загальне мікробне число; ЛКП – лактозопозитивна

кишкова паличка.

**** Нормується БСКповн; у перерахунку на БСК5 – близько 2.

***** Рибогосподарський норматив ГДК становить 0,05 мг / дм3 на додаток до фону, проте не вище

0,75 мг / дм3.

Середні абсолютні величини показників якості води Каховського водосховища у місцях водозаборів м. Нікополь (за узагальненням інформації

СЕС м. Нікополь за 2012 рік)

Таблиця 4.3.2.b.

Показники ГДКгп* ГДКрг*

НФС** «Берегова» НВУВКГ

І підйом НФС**

НВУВКГ

Створ глибинний

Створ поверхневий

ПрАТ «Енергоресурси

» I підйом

рН 6,5-8,5 6,5-8,5 8,12 8,07 8,08 8,14 8,02

Сума іонів, мг/дм3 1000 282,9 285,2 267,9 245,9 291,8

Сухий залишок, мг/дм3 1000 282,9 285,2 267,9 245,9 291,8

Розчинений кисень, мг/дм3 4 6 10,34 7,78 10,67 10,91 10,12

БСК5, мгО2/дм3 3*** 3 1,97 2,07 2,37 3,22 2,05

ПО, мгО2/дм3 8,08 9,02 6,73 6,07 8,22

115


НФС** «Берегова» НВУВКГ

І підйом НФС**

НВУВКГ



ПрАТ «Енергоресурси

» I підйом

ХСК, мгО2/дм3 15 50 31,31 35,90 29,79 33,05 31,91

Хлориди, мг/дм3 350 300 28,52 27,00 30,20 31,39 28,47

Сульфати, мг/дм3 500 100 53,52 49,75 48,33 44,89 53,94

Магній, мг/дм3 50 40 15,67 13,70 15,50 18,70 15,45

Кальцій, мг/дм3 180 52,11 52,70 49,86 45,77 49,64

Азот амонійний, мгN/дм3 2 0,5 0,173 0,229 0,140 0,123 0,185

Азот нітритний, мгN/дм3 1 0,02 0,028 0,109 0,020 0,035 0,022

Азот нітратний, мгN/дм3 10 9 1,000 0,627 0,335 1,213 0,795

Залізо загальне, мг/дм3 0,3 0,1 0,040 0,037 0,040 0,040 0,039

Мідь, мг/дм3 1 0,001 0,0047 0,0052 0,0057 0,0057 0,0054

Марганець, мг/дм3 0,1 0,01 0,029 0,029 0,030 0,028 0,028

Цинк, мг/дм3 1 0,01 0,023 0,024 0,025 0,025 0,025

Свинець, мг/дм3 0,03 0,1 0,0050 0,0054 0,0050 0,0050 0,0058

Нафтопродукти, мг/дм3 0,3 0,05 0,025 0,018 0,022 0,022 0,027

ЗМЧ, 220С, КУО / см

3 27,64 28,00 34,75 19,67 23,73


3 15,40 30,00 23,75 11,67 19,00

Індекс ЛКП, КУО / дм3

10000 1592,73 3660,00 765,00 1170,00 1417,27

* Для водних об’єктів у межах міст, згідно вимог СанПіН 4630-88, слід керуватися нормативами


** НФС – насосна станція водозабору *** Нормується БСКповн; у перерахунку на БСК5 – близько 2.

Середні абсолютні величини показників якості води Каховського

водосховища у районах пляжів м. Нікополь (за узагальненням інформації СЕС м. Нікополь за 2012 рік)

Таблиця 4.3.2.с.


500

м в

ищ

е б

ази

від

по

чин

ку

ПА

Т

«Н

ЗФ

»

50

м в

ищ

е б

ази

від

по

чин

ку

ПА

Т

«Н

ЗФ

»

База

від

поч

ин

ку

П

АТ

«Н

ЗФ

»

500

м н

иж

че б

ази

від

по

чин

ку

ПА

Т

«Н

ЗФ

»

ди

тяч

ий

пл

яж

1

00

м в

ищ

е з

а

течіє

ю

ди

тяч

ий

пл

яж

пл

яж

100

м н

иж

че п

ляж

у

рН 6,5-8,5 6,5-8,5 8,19 8,39 8,32 8,16 8,39 8,40 8,35 8,35

Кисень, мг/дм3 11,74 8,66 9,17 13,58 10,40 9,06 9,66 10,40

БСК5, мгО2/дм3 3** 3 1,16 1,85 1,78 0,94 1,35 1,82 1,69 1,40

ПО, мгО2/дм3 7,39 8,74 8,46 7,12 8,40 8,65 8,55 8,32

Хлориди, мг/дм3 350 300 31,33 30,82 30,85 32,25 32,25 30,87 30,68 30,00

Азот амонійний, мгN/дм3 2 0,5 0,200 0,146 0,153 0,280 0,130 0,132 0,130 0,101

Азот нітритний, мгN/дм3 1 0,02 0,034 0,038 0,017 0,030 0,035 0,009

Азот нітратний, мгN/дм3 10 9 3,046 3,146 0,017 2,545 2,621 0,009


3 71,82 83,94 71,64


3 63,59 83,53 68,09

Індекс ЛКП, КУО / дм3

10000 3695,45 4300,00 3663,64



** Нормується БСКповн; у перерахунку на БСК5 – близько 2.

Лабораторією КП «НВУВКГ» визначалися також: 1,2-діхлоретан

(0,005 мг/дм3, у березні 2013 року, в інші періоди, коли визначався – нижче

цієї величини), дібромхлоретан (0,001 мг/дм3, у березні 2013 року, в інші

116

періоди, коли визначався – нижче цієї величини) та бенз(а)пірен (0,000002 мг/дм

3, у березні 2013 року, в інші періоди, коли визначався –

нижче цієї величини), а також: роданіди (<0,02 мг/дм3), ціаніди

(<0,02 мг/дм3), хром ІІІ (<0,02 мг/дм

3), хром VI (<0,001 мг/дм

3), літій

(<0,015 мг/дм3), барій (<0,05 мг/дм

3), алюміній (<0,02 мг/дм

3), хлороформ

(<0,01 мг/дм3), тетрахлорвуглець (<0,0004 мг/дм

3), 1,1-діхлоретілен

(<0,00009 мг/дм3) та (окремі визначення): бензол (<0,1 мг/дм

3), хлорфеноли

(<0,0001 мг/дм3), алдрин (<0,000015 мг/дм

3), гексахлоран (<0,000075 мг/дм

3),

гексахлорбензол (<0,00025 мг/дм3), гептахлор (<0,000025 мг/дм

3), ліндан

(<0,000075 мг/дм3), ДДТ (<0,0003 мг/дм

3), ДДД і ДДЕ (<0,0003 мг/дм

3).

Цезій-137 визначався у кількостях <0,30 Бк/дм3, а стронцій-90 у кількостях

<0,46 Бк/дм3. Контролювалася також наявність коліфагів, паразитарних

патогенів, аденовірусів, ротавірусів, ентеровірусів і антигенів ВГА (по всіх

цих показниках – не виявлено).

За інформацією СЕС м. Нікополь у кількостях, нижче певної межі

визначалися: алюміній (<0,04 мг/дм3), кадмій (<0,0007 мг/дм

3), фенол

(<0,001 мг/дм3), хром (<0,02 мг/дм

3). З мікробіологічних показників

лабораторією СЕС м. Нікополь у поверхневих водах також визначалися патогенні ентеробактерії (не виявлено) та індекс коліфагів (у районах водозаборів – не виявлено, у районах пляжів – від «не виявлено» до <100).

Показники якості води Каховського водосховища у районі водозабору, який використовується ПрАТ «Енергоресурси», за інформацією, яка була

отримана від цієї організації, наведені у таблиці 4.3.2.d.

Середні абсолютні величини показників якості води Каховського водосховища у районі водозабору «Енергоресурси»

Таблиця 4.3.2.d Показник ГДКгп* ГДКрг* Середні Найгірші

Завислі речовини, мг/дм3 2,23 3,80

рН 6,5-8,5 6,5-8,5 8,05 7,81-8,32

Мінералізація, мг/дм3 1000 293,13 347,25

Розчинений кисень, мг/дм3 4 6 9,58 4,96

ХСК, мгО2/дм3 15 50 32,25 36,00

Хлориди, мг/дм3 350 300 25,80 31,75

Сульфати, мг/дм3 500 100 48,38 69,36

Азот амонійний, мгN/дм3 2 0,5 0,203 0,267

Азот нітритний, мгN/дм3 1 0,02 0,012 0,040

Азот нітратний, мгN/дм3 10 9 0,561 0,799

Фосфати, мг/дм3 3,5 0,17 0,432 0,638

Залізо загальне, мг/дм3 0,3 0,1 0,072 0,105

Мідь, мг/дм3 1 0,001 0,005 0,009

Цинк, мг/дм3 1 0,01 0,007 0,009

Нікель, мг/дм3 0,1 0,01 0,043 0,050

Нафтопродукти, мг/дм3 0,3 0,05 0,043 0,069

СПАР**, мг/дм3 0,2 0,050 0,050

Фториди, мг/дм3 1,5 0,05-0,75*** 0,234 0,290

Хром III, мг/дм3 0,005 0,001 0,001

Алюміній, мг/дм3 0,5 0,5 Al2(SO4)3 0,040 0,040

117

Показник ГДКгп* ГДКрг* Середні Найгірші

0,04Al3+

БСК20, мгО2/дм3 3**** 2,64 3,52



** СПАР – синтетичні поверхнево-активні речовини.

*** 0,05 мг/дм3 на додаток до фону, проте не вище 0,75 мг/дм

3.

**** Вважається БСКповн. ≈ БСК20.

Слід зазначити, що лабораторія КП «НВУВКГ» визначає значно більше

параметрів, ніж лабораторії СЕС та ПрАТ «Енергоресурси» та, вочевидь, користується більш широким набором аналітичних технік і має більші

аналітичні можливості у галузі контролю якості води. Концентрації трітію у воді Каховського водосховища. Виходячи з

наявної інформації, водогосподарські й контролюючі організації Нікополя не проводять моніторинг концентрації трітію у воді Каховського водосховища.

Ситуація із розповсюдженням трітію у воді водойми-охолоджувача Запорізької АЕС та Каховського водосховища була проаналізована у роботі

[36], де вказується, що середня об’ємна активність трітію у водоймі-охолоджувачі Запорізької АЕС складала близько 230 Бк / дм

3, а у

Каховському водосховищі – близько 7 Бк / дм3. При цьому вказується, що у

1993 році середня об’ємна активність трітію у поверхневих водах України дорівнювала 4 Бк / дм

3, а у басейні Дніпра, на початку 90-х років, найбільші

концентрації були характерні для верхнього Дніпра (8,8 Бк / дм3), Київського

водосховища (10,6 Бк / дм3) і нижньої частини Каховського водосховища

(7,3 Бк / дм3). Наводяться також значно більші величини, отримані під час

окремих визначень 1994 року, зокрема: у Київському водосховищі – до

36,2 Бк / дм3; у Канівському – до 59,4 Бк / дм

3; у Кременчуцькому – до

52,0 Бк / дм3; у Дніпродзержинському – до 33,4 Бк / дм

3; у Запорізькому – до

26,6 Бк / дм3; у Каховському – до 40,0 Бк / дм

3. Проте, згідно нормативу [37],

такі концентрації не перевищують норм для питної води.

Теплове забруднення Каховського водосховища. Головними джерелами теплового забруднення Каховського водосховища на середній ділянці є

Запорізька ТЕС, що працює на прямотоці, використовуючи для охолодження воду Каховського водосховища, та Запорізька АЕС, що має відокремлену дамбою від водосховища водойму-охолоджувач, яка, за інформацією роботи

[38], використовує для поповнення частину підігрітих вод ТЕС і працює у режимі практично постійної продувки, середня витрата якої у 2010 році

склала 21,9 млн.м3/місяць при обсязі надходження підігрітих вод від АЕС

21,6 млн.м3/добу й обсязі водойми 47 млн.м

3. Використовуючи наявну

інформацію, оцінити вплив підігрітих вод на акваторії водосховища поблизу Нікополя проблематично. Для детального вивчення питання можна

рекомендувати використання супутникових знімків та/чи періодичний контроль температури води на мережі станцій поблизу Нікополя та

Енергодара.

118

4.3.3. Водогосподарська оцінка якості води Каховського водосховища

Згідно вимог СанПіН 4630-88, для акваторій водних об’єктів у межах міст (а до таких відносяться всі проаналізовані пункти) слід керуватися

нормативами санітарно-гігієнічних (господарсько-побутових) ГДК.

За інформацією КП «НВУВКГ», (таблиця 4.3.3.а, рис. 4.3) нормативи

якості поверхневих вод господарсько-побутового використання (ГДКгп) перевищувалися середніми величинами визначених показників по ХСК

(постійно, у середньому в 1,75-2,13 разів), а також по БСК5 (у літній період, у 1,05 рази), вмісту заліза загального (в осінній період, у 1,24 рази) і вмісту

марганцю (у літній період, у 1,87 рази). На межі ГДК знаходився середній показник рН (постійно, 0,96-0,99 ГДКгп) та вміст свинцю (0,90 ГДКгп, у зимовий період). Найгірші з відзначених величин перевищували ГДКгп за

такими показниками: рН, БСК5, ХСК, індекс ЛКП, вміст кисню, свинцю, марганцю. Показники радіаційного стану вод знаходилися у межах норми.

Кратності показників якості води Каховського водосховища у районі

основного водозабору м. Нікополь (за узагальненням щомісячної інформації ВУВКГ м. Нікополь) господарсько-побутовим нормативам (ГДКгп)


Показник У цілому 2012 Зима

2011-2012

середні

Весна

2012

середні

Літо

2012

середні

Осінь

2012

середні

Зима

2012-2013


Водневий показник (рН) 0,98 1,04 0,96 0,99 0,99 0,98 0,97

Кисень 0,44 1,57 0,32 0,34 0,69 0,57 0,37

БСК5 0,88 1,26 0,82 0,85 1,05 0,86 0,75

ХСК (біхромат.окисл.) 1,93 2,47 2,13 1,75 1,87 2,11 1,92

Сухий залишок 0,29 0,34 0,29 0,32 0,29 0,26 0,27

Магній 0,27 0,47 0,26 0,27 0,27 0,31 0,23

Залізо загальне 0,43 0,51 0,12 0,14 0,14 1,24 0,20

Хлориди 0,07 0,09 0,07 0,08 0,08 0,06 0,06

Сульфати 0,09 0,13 0,08 0,11 0,09 0,08 0,06

Азот амонійний 0,08 0,13 0,08 0,08 0,07 0,08 0,11

Нітрити 0,01 0,02 0,01 0,01 0,01 0,01

Нітрати 0,03 0,06 0,04 0,02 0,02 0,03 0,05

Фториди 0,16 0,23 0,13 0,15 0,18 0,15 0,14

АПАР 0,08 0,09 0,08

Нафтопродукти 0,09 0,17 0,14 0,07 0,09 0,08 0,07

Феноли 0,66 0,85 0,70 0,63 0,74 0,53 0,58

Мідь 0,004 0,01 0,003 0,003

Свинець 0,36 2,50 0,90 0,09 0,10 0,10 0,07

Цинк 0,00 0,00 0,004 0,00 0,00 0,01

Молібден 0,02 0,04 0,04 0,02 0,02 0,01 0,01

Марганець 0,89 2,86 0,50 0,30 1,87 0,82 0,44

Ванадій 0,15 0,28 0,10 0,28 0,08 0,05

Кадмій 0,56 0,90 0,70 0,50 0,37 0,90 0,43

Ртуть 0,60 0,80 0,80 0,40 0,60 0,60

Кобальт 0,18 0,24 0,21 0,20 0,21 0,16 0,08

Нікель 0,26 0,41 0,31 0,35 0,21 0,22 0,17

Сурьма 0,26 0,36 0,22 0,24 0,36 0,22 0,20

Селен 0,24 0,60 0,35 0,22 0,23 0,55

Талій 0,70 0,70 0,70

119


2011-2012

середні

Весна

2012

середні

Літо

2012

середні

Осінь

2012

середні

Зима

2012-2013


Натрій 0,10 0,14 0,10 0,12 0,10 0,08 0,07

Стронцій (стабільний) 0,07 0,07 0,07

Ортофосфати 0,09 0,18 0,09 0,06 0,07 0,12 0,09

Арсен 0,01 0,02 0,02 0,01 0,01 0,02 0,03

Індекс ЛКП 0,24 1,50 0,01 0,02 0,67 0,28 0,01

Сумарна α-активність 0,30 0,66 0,32 0,27 0,28 0,32 0,32

Сумарна β-активність 0,15 0,27 0,18 0,16 0,15 0,17 0,11

Рисунок 4.3. Кратності показників якості води Каховського водосховища у

районі основного водозабору м. Нікополь (за узагальненням інформації

НВУВКГ) господарсько-побутовим нормативам (ГДКгп)

За інформацією СЕС (табл. 4.3.3.b і 4.3.3.с) відзначене перевищення

середньорічними величинами якості води нормативів ГДКгп за показником ХСК (на всіх пунктах, де контролювався цей показник), а також БСК5

(1,07 ГДКгп) – на поверхневому водозаборі.

Середні величини кратності показників якості води Каховського водосховища у місцях водозаборів м. Нікополь (за узагальненням інформації

СЕС м. Нікополь за 2012 рік) господарсько-побутовим нормативам (ГДКгп)


Показники

НФС* «Берегова» НВУВКГ

І підйом НФС*

НВУВКГ

Створ

глибинний

Створ

поверхневий

ПрАТ

«Енергоресурси»

I підйом

Сухий залишок 0,28 0,29 0,27 0,25 0,29

Розчинений кисень 0,39 0,51 0,37 0,37 0,40

БСК5 0,66 0,69 0,79 1,07 0,68

ХСК 2,09 2,39 1,99 2,20 2,13

Хлориди 0,08 0,08 0,09 0,09 0,08

Сульфати 0,11 0,10 0,10 0,09 0,11

120

Показники



НВУВКГ

Створ

глибинний

Створ


ПрАТ


I підйом

Магній 0,31 0,27 0,31 0,37 0,31

Азот амонійний 0,12 0,15 0,09 0,08 0,12

Азот нітритний 0,03 0,11 0,02 0,04 0,02

Азот нітратний 0,10 0,06 0,03 0,12 0,08

Залізо загальне 0,13 0,12 0,13 0,13 0,13

Мідь 0,00 0,01 0,01 0,01 0,01

Марганець 0,29 0,29 0,30 0,28 0,28

Цинк 0,02 0,02 0,02 0,03 0,03

Свинець 0,17 0,18 0,17 0,17 0,19

Нафтопродукти 0,08 0,06 0,07 0,07 0,09

У середньому 0,30 0,33 0,30 0,34 0,31

Середні величини кратності показників якості води Каховського

водосховища у районах пляжів м. Нікополь (за узагальненням інформації СЕС м. Нікополь за 2012 рік) господарсько-побутовим нормативам (ГДКгп)


Показники

500м вище

бази

відпочинку

ПАТ «НЗФ»

50 м вище

бази


ПАТ «НЗФ»

База


ПАТ

«НЗФ»

500м нижче

бази


ПАТ «НЗФ»

дитячий

пляж 100м

вище за

течією

дитячий

пляж пляж

100м

нижче

пляжу

Кисень 0,34 0,46 0,44 0,29 0,38 0,44 0,41 0,38

БСК5 0,39 0,62 0,59 0,31 0,45 0,61 0,56 0,47

Хлориди 0,09 0,09 0,09 0,09 0,09 0,09 0,09 0,09

Азот амонійний 0,13 0,10 0,10 0,19 0,09 0,09 0,09 0,07

Азот нітритний 0,03 0,04 0,02 0,03 0,04 0,01

Азот нітратний 0,30 0,31 0,00 0,25 0,26 0,00

У середньому 0,24 0,27 0,26 0,22 0,17 0,25 0,24 0,17

За інформацією ПрАТ «Енергоресурси» (таблиця 4.3.3.d) відзначене перевищення ГДКгп за показником ХСК.

Середні величини кратності показників якості води Каховського

водосховища у районі водозабору «Енергоресурси» господарсько-побутовим нормативам (ГДКгп)

Таблиця 4.3.3.d Показник Середні Найгірші

Сума іонів 0,29 0,35

Розчинений кисень 0,42 0,81

ХСК 2,15 2,40

Хлориди 0,07 0,09

Сульфати 0,10 0,14

Азот амонійний 0,14 0,18

Азот нітритний 0,01 0,04

Азот нітратний 0,06 0,08

Фосфати 0,12 0,18

Залізо загальне 0,24 0,35

Мідь 0,00 0,01

121

Показник Середні Найгірші

Цинк 0,01 0,01

Нікель 0,43 0,50

Нафтопродукти 0,14 0,23

Алюміній 0,08 0,08

Найгірший 2,40

У середньому 0,30

Оскільки Каховське водосховище є водоймою комплексного

використання, додатково до оцінки якості води за господарсько-побутовими ГДК можна навести також оцінку за рибогосподарськими ГДК.

Середні величини показників, визначених НВУВКГ, перевищували рибогосподарські ГДК (таблиця 4.3.4.а, рис. 4.4.) за такими показниками:

- по вмісту кисню та величині БСК5 – у літній період; - по вмісту заліза загального – в осінній період;

- по вмісту цинку – у зимовий період 2012-2013 років; - по вмісту фторидів, міді, молібдену, марганцю, ванадію, ртуті,

нікелю, селену, фосфатів – у всі періоди, коли визначалися відповідні

показники; - по вмісту кобальту – в усі періоди, крім зими 2012-2013 років.

Кратності показників якості води Каховського водосховища у районі основного водозабору м. Нікополь (за узагальненням щомісячної інформації

ВУВКГ м. Нікополь) рибогосподарським нормативам (ГДКрг)


Показник

У цілому 2012 Зима

2011-2012

середні

Весна

2012

середні

Літо

2012

середні

Осінь

2012

середні

Зима

2012-2013


Водневий показник (рН) 0,98 1,04 0,96 0,99 0,99 0,98 0,97

Кисень 0,65 2,36 0,48 0,51 1,04 0,86 0,55

БСК5 0,88 1,26 0,82 0,85 1,05 0,86 0,75

ХСК (біхромат.окисл.) 0,58 0,74 0,64 0,53 0,56 0,63 0,58

Кальцій 0,26 0,33 0,29 0,30 0,25 0,21 0,26

Магній 0,34 0,59 0,32 0,34 0,33 0,38 0,29

Залізо загальне 1,30 1,54 0,36 0,43 0,43 3,72 0,60

Хлориди 0,08 0,11 0,08 0,10 0,09 0,08 0,07

Сульфати 0,45 0,65 0,41 0,57 0,47 0,39 0,31

Азот амонійний 0,31 0,52 0,33 0,31 0,28 0,31 0,43

Нітрити 0,51 1,16 0,64 0,43 0,32 0,50

Нітрати 0,03 0,07 0,05 0,03 0,02 0,04 0,06

Фториди 4,74 6,90 3,87 4,61 5,52 4,35 4,31

Нафтопродукти 0,52 1,02 0,84 0,42 0,54 0,51 0,40

Феноли 0,66 0,85 0,70 0,63 0,74 0,53 0,58

Мідь 3,65 5,30 3,15 3,00

Свинець 0,11 0,75 0,27 0,03 0,03 0,03 0,02

Цинк 0,06 0,20 0,40 0,05 0,10 1,05

Молібден 3,87 7,50 7,50 5,00 4,17 1,22 2,50

Марганець 8,89 28,60 4,95 2,97 18,67 8,20 4,37

Ванадій 15,33 28,00 10,00 28,00 8,00 5,00

Кадмій 0,11 0,18 0,14 0,10 0,07 0,18 0,09

122

Показник

У цілому 2012 Зима

2011-2012

середні

Весна

2012

середні

Літо

2012

середні

Осінь

2012

середні

Зима

2012-2013


Ртуть 30,00 40,00 40,00 20,00 30,00 30,00

Кобальт 1,77 2,40 2,05 1,97 2,07 1,57 0,80

Нікель 2,58 4,10 3,05 3,50 2,07 2,23 1,73

Селен 1,52 3,75 2,17 1,35 1,46 3,42

Натрій 0,16 0,24 0,17 0,20 0,17 0,13 0,12

Ортофосфати 1,81 3,79 1,85 1,29 1,43 2,54 1,76

Арсен 0,01 0,02 0,02 0,01 0,01 0,02 0,03

Рисунок 4.4. Кратності показників якості води Каховського

водосховища у районі основного водозабору м. Нікополь (за узагальненням

інформації НВУВКГ) рибогосподарським нормативам (ГДКрг)

Середні концентрації забруднюючих речовин, визначені СЕС м. Нікополь, (таблиці 4.3.4.b і 4.3.4.с) перевищували ГДКрг за показниками

вмісту нітритного азоту, міді, марганцю та цинку.

Середні значення показників якості води Каховського водосховища у районі водозабору ПрАТ «Енергоресурси», визначених лабораторією цієї

організації (табл. 4.3.4.d), перевищували ГДКрг за вмістом міді та нікелю, а найгірші, крім цього, також кисню, нітритного азоту, заліза загального та

нафтопродуктів.

Значні перевищення ГДКрг були зафіксовані (табл. 4.3.4.е) у ході

досліджень за міжнародним проектом [35] у 1998 році у водах випуску зливової каналізації південнотрубного заводу та струмка без назви, що

впадає до Алексіївської затоки Каховського водосховища поблизу м. Нікополь.

123

Середні величини кратності показників якості води Каховського водосховища у місцях водозаборів м. Нікополь (за узагальненням інформації

СЕС м. Нікополь за 2012 рік) рибогосподарським нормативам (ГДКрг)


Показники НФС*

«Берегова» НВУВКГ

І підйом НФС* НВУВКГ



ПрАТ «Енергоресурси»

I підйом Розчинений кисень 0,58 0,77 0,56 0,55 0,59 БСК5 0,66 0,69 0,79 1,07 0,68

ХСК 0,63 0,72 0,60 0,66 0,64 Хлориди 0,10 0,09 0,10 0,10 0,09 Сульфати 0,54 0,50 0,48 0,45 0,54

Магній 0,39 0,34 0,39 0,47 0,39 Кальцій 0,29 0,29 0,28 0,25 0,28

Азот амонійний 0,35 0,46 0,28 0,25 0,37 Азот нітритний 1,40 5,45 1,00 1,77 1,09

Азот нітратний 0,11 0,07 0,04 0,13 0,09 Залізо загальне 0,40 0,37 0,40 0,40 0,39

Мідь 4,67 5,20 5,67 5,67 5,44 Марганець 2,87 2,92 3,00 2,77 2,81

Цинк 2,28 2,42 2,48 2,50 2,52 Свинець 0,05 0,05 0,05 0,05 0,06

Нафтопродукти 0,51 0,36 0,44 0,44 0,55 У середньому 0,99 1,29 1,03 1,10 1,03

Середні величини кратності показників якості води Каховського водосховища у районах пляжів м. Нікополь (за узагальненням інформації

СЕС м. Нікополь за 2012 рік) рибогосподарським нормативам (ГДКрг)


Показники

500м вище бази

відпочинку ПАТ «НЗФ»

50 м вище бази відпочинку ПАТ «НЗФ»

База відпочинк

у ПАТ «НЗФ»

500м нижче бази

відпочинку ПАТ «НЗФ»

дитячий пляж 100м

вище за течією

дитячий пляж

пляж 100м

нижче пляжу

Кисень 0,51 0,69 0,65 0,44 0,58 0,66 0,62 0,58

БСК5 0,39 0,62 0,59 0,31 0,45 0,61 0,56 0,47 Хлориди 0,10 0,10 0,10 0,11 0,11 0,10 0,10 0,10

Азот амонійний 0,40 0,29 0,31 0,56 0,26 0,26 0,26 0,20 Азот нітритний 1,68 1,90 0,85 1,49 1,76 0,45

Азот нітратний 0,34 0,35 0,00 0,28 0,29 0,00 У середньому 0,35 0,62 0,65 0,36 0,37 0,57 0,60 0,30

Середні величини показників якості води Каховського водосховища у районі водозабору «Енергоресурси» кратності рибогосподарським нормативам

(ГДКрг)

Таблиця 4.3.4.d. Показник Середні Найгірші


ХСК 0,65 0,72







124

Показник Середні Найгірші


Мідь 4,53 9,00

Цинк 0,71 0,90

Нікель 4,34 5,00


СПАР 0,25 0,25

Найгірший 9,00

У середньому 1,04

Кратність показників якості води, які було визначено 1998 року в рамках міжнародного проекту [35] рибогосподарським нормативам (ГДКрг)

Таблиця 4.3.4.е. Пункт Cu Cr NO3 SO4 Жорсткість Сухий залишок Завислі речовини

І 16 2.2 71.2 1.2 - - 6.7

ІІ - 2.0 287.5 6.3 2.2 2.0 9.0

Слід проте зауважити, що періодично виникаючі значні перевищення

рибогосподарських ГДК не є ситуацією, унікальною для акваторій поблизу Нікополя; аналогічні перевищення часто фіксуються у різних пунктах як по

Дніпру, так і по іншим річкам України. Наприклад, за відомчою гідрохімічною інформацією Мінприроди, у І кварталі 2012 року води басейну

Дніпра характеризувалися підвищеними середніми концентраціями заліза загального (3,9 ГДКрг), цинку (1,2 ГДКрг), хрому загального (3,4 ГДКрг) та деяких інших речовин. При цьому, за цією інформацією, максимальні

відзначені у басейні Дніпра концентрації становили: цинку 10 ГДКрг, хрому загального 40 ГДКрг, нікелю 3,9 ГДКрг і т.д. У басейні Сіверського Дінця, за

цією інформацією, у тому ж кварталі відзначені середні концентрації: заліза загального (1,4 ГДКрг), цинку (1,1 ГДКрг), хрому загального (4,7 ГДКрг),

нікелю (1,3 ГДКрг).

4.3.4. Екологічна оцінка стану Каховського водосховища

На відміну від водогосподарських нормативів, які визначають

придатність чи непридатність води для певного виду використання, екологічні нормативи призначені для оцінки стану поверхневих вод, як

природного середовища, компоненту гідроекосистеми, екологічне благополуччя чи неблагополуччя якої, зрештою, зумовлює можливість чи

неможливість відтворення водних ресурсів достатньої якості.

За середніми рівнями показників, які визначено лабораторією НВУВКГ

(табл. 4.3.5.а, рис. 4.5), води Каховського водосховища можна віднести до чистих – достатньо чистих (між 2 і 3 категоріями), а за середніми з найгірших

рівнів – до слабко забруднених із переходом у помірно забруднені (4 категорія з переходом у 5). Найгірша якість води відзначена за

показниками блоку трофо-сапробності (достатньо чисті води з переходом у слабко забруднені за середніми рівнями показників і брудні з переходом у

125

помірно забруднені за середніми з найгірших рівнів). За блоком специфічних речовин токсичної дії води Каховського водосховища за середніми з

найгірших рівнів показників відносилися до помірно забруднених.

За середніми рівнями показників, визначених КП «НВУВКГ», у цілому за рік води Каховського водосховища відносилися: до помірно забруднених

за показником перманганатної окислюваності, до помірно забруднених із переходом у слабко забруднені за вмістом фторидів і до слабко – помірно

забруднених за рН і вмістом нікелю.

При цьому найгірші рівні оцінки досягали 7 категорії (дуже брудні

води / дуже поганий екологічний стан) за показниками рН і вмісту кисню; 6 категорії (брудні води) за вмістом фосфатів і свинцю, 5 категорії (помірно

забруднені води) за показниками перманганатної (ПО) та біхроматної (ХСК) оислюваності, а також за вмістом нітритного азоту, марганцю, нікелю та

фторидів.

Окремо слід зазначити, що за середнім вмістом у воді розчиненого

кисню в літній період (табл. 4.3.5.а) води Каховського водосховища відносилися до 5 категорії (посередній екологічний стан). При цьому, у липні

була відзначена найменша концентрація кисню за 2012 рік (2,54 мг/дм3,

1,57 ГДКгп, 2,36 ГДКрг, 7 категорія, дуже поганий екологічний стан). Близькі за значеннями рівні цього показника зустрічалися у червні

(мінімальна концентрація кисню 3,09 мг/дм3) та у серпні (мінімальна

концентрація кисню 3,15 мг/дм3); ці значення також не відповідають ГДКгп і

ГДКрг і відносяться до 7 категорії екологічної оцінки. Таким чином, можна констатувати періодичне виникнення дефіциту кисню. Низьку якість вод за

екологічною оцінкою за найгіршим значеннями концентрацій розчиненого кисню при сприятливих середніх рівнях відзначено також за інформацією

СЕС м. Нікополь (таблиці 4.3.5.b і 4.3.5.с) та лабораторії ЗАТ «Енергоресурси» (Табл. 4.3.5.d). З огляду на те, що концентрація кисню є

визначальним чинником як для нормального існування гідроекосистем, так і для процесів біологічного самоочищення, це може бути суттєвим

компонентом екологічного ризику.

Екологічна оцінка якості води Каховського водосховища у районі основного водозабору м. Нікополь (за узагальненням щомісячної інформації ВУВКГ

м. Нікополь)


Екологічна оцінка

у цілому

2012

зима

2011-2012

весна

2012

літо

2012

осінь

2012

зима

2012-2013

mod* max* mod* mod* mod* mod* mod*

Індекс загальної оцінки 2,52 4,33 2,52 2,28 2,59 2,73 2,37

Блокові індекси

Індекс сольового складу 1,44 2,25 1,33 1,67 1,44 1,44 1,22

Індекс трофо-сапробності 3,32 5,75 3,13 2,81 3,59 3,77 3,22

Індекс специфічних речовин 2,78 5,00 3,10 2,37 2,74 2,97 2,66

Окремі показники

126


у цілому

2012

зима

2011-2012

весна

2012

літо

2012

осінь

2012

зима

2012-2013

mod* max* mod* mod* mod* mod* mod*

Мінералізація 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00

Хлориди 2,00 3,00 2,00 2,33 2,00 2,00 1,67

Сульфати 1,33 2,00 1,00 1,67 1,33 1,33 1,00

Завислі речовини 1,58 3,00 1,00 1,00 1,67 2,33 1,33

Показник рН 4,42 7,00 3,33 5,00 5,00 4,33 4,00

Розчинений кисень 2,50 7,00 1,00 1,00 5,00 3,00 1,00

Насичення киснем 3,17 4,00 2,33 1,00 4,67 4,67 3,67

БСК5 3,92 4,00 4,00 4,00 4,00 4,00 3,33

ПО 4,92 5,00 5,33 4,33 4,67 5,00 4,67

ХСК 4,25 5,00 4,67 3,67 4,00 5,00 4,00

Азот амонійний 2,00 3,00 2,00 2,00 2,00 2,00 2,67

Азот нітритний 3,25 5,00 3,50 3,00 3,00 3,00

Азот нітратний 2,00 4,00 3,00 1,50 1,00 2,33 3,33

Фосфати 4,33 6,00 4,33 4,00 4,00 5,00 4,33

Залізо загальне 2,08 4,00 1,33 1,33 1,33 3,33 2,00

Мідь 3,50 4,00 4,00 3,50

Марганець 3,64 5,00 3,00 2,33 5,00 4,00 3,00

Цинк 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00 2,00

Свинець 2,33 6,00 5,00 1,67 2,00 2,00 2,00

Нікель 4,45 5,00 5,00 5,00 4,00 4,33 4,33

Кадмій 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00

Нафтопродукти 2,50 4,00 3,33 2,00 2,67 2,67 2,00

Феноли 2,00 2,00 2,00 2,00 2,00 2,00 2,00

Фториди 4,75 5,00 4,33 5,00 5,00 4,33 4,33

Арсен 1,64 2,00 2,00 1,33 1,33 2,00 2,00

* Позначення (тут і у наступних таблицях): mod – індекс оцінки за середніми значеннями показників, max – індекс оцінки за середніми з найгірших значень (для блокових індексів) або за найгіршим значенням (для частинних індексів по окремим показникам).

А В

Рисунок 4.5. Екологічна оцінка якості води Каховського водосховища у

районі основного водозабору м. Нікополь (за узагальненням інформації НВУВКГ)

А – за середніми рівнями показників, В – за середніми з найгірших

127

Екологічна оцінка якості води Каховського водосховища у місцях водозаборів м. Нікополь (за узагальненням інформації СЕС м. Нікополь за 2012 рік)





НВУВКГ

Створ

глибинний

Створ


ПрАТ


I підйом

mod max mod max mod max mod max mod max

Іе 2,50 3,77 2,56 3,80 2,36 3,58 2,57 3,89 2,55 3,70


Сольового складу 1,67 2,40 1,40 2,00 1,50 2,25 1,56 2,33 1,63 2,20

Трофо-сапробності 3,26 5,00 3,63 5,40 2,93 4,75 3,40 5,33 3,28 4,90

Специфічних речовин 2,58 3,90 2,67 4,00 2,65 3,75 2,77 4,00 2,74 4,00

Окремі показники

Показник рН 3,50 5,00 3,40 5,00 3,00 4,00 3,33 4,00 3,20 5,00

Мінералізеція 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00

Розчинений кисень 1,70 4,00 2,40 4,00 1,00 1,00 1,00 1,00 1,90 4,00

БСК5 2,90 4,00 3,40 4,00 3,50 4,00 3,67 4,00 2,90 5,00

ПО 3,60 5,00 4,20 5,00 3,00 4,00 2,67 3,00 3,70 5,00

ХСК 4,20 5,00 5,00 5,00 4,50 5,00 5,00 5,00 4,60 5,00

Хлориди 2,40 3,00 2,00 2,00 2,25 3,00 2,33 3,00 2,20 3,00

Сульфати 1,60 2,00 1,20 2,00 1,25 2,00 1,33 2,00 1,70 2,00

Азот амонійний 2,14 4,00 2,60 4,00 2,00 2,00 1,50 2,00 2,33 4,00

Азот нітритний 4,13 6,00 3,80 7,00 4,00 5,00 4,67 6,00 4,14 6,00

Азот нітратний 4,13 6,00 4,20 5,00 2,00 3,00 4,67 6,00 4,00 6,00

Залізо загальне 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00 1,00

Мідь 4,00 4,00 4,00 4,00 4,00 4,00 4,00 4,00 4,00 4,00

Марганець 2,60 3,00 2,80 3,00 2,75 3,00 2,67 3,00 2,80 3,00

Цинк 3,44 4,00 3,60 4,00 3,75 4,00 4,00 4,00 3,78 4,00

Свинець 2,40 3,00 2,40 3,00 2,50 3,00 2,50 3,00 2,70 3,00

Нафтопродукти 2,30 4,00 2,20 3,00 2,25 3,00 2,33 3,00 2,40 4,00

Екологічна оцінка якості води Каховського водосховища у районах пляжів

м. Нікополь (за узагальненням інформації СЕС м. Нікополь за 2012 рік)


Індекси

500м вище

бази


ПАТ «НЗФ»

50 м вище

бази


ПАТ «НЗФ»

База


ПАТ

«НЗФ»

500м нижче

бази


ПАТ

«НЗФ»

дитячий

пляж 100м

вище за

течією

дитячий

пляж пляж

100м

нижче

пляжу

mod max mod max mod max mod max mod max mod max mod max mod max


сольового складу 2,67 2,67 2,67 2,67 2,65 2,65 2,50 2,50 3,00 3,00 2,61 2,61 2,59 2,59 2,00 2,00

трофо-сапробності 2,40 3,67 3,72 6,47 3,55 6,22 2,35 3,50 2,66 4,50 3,52 6,22 3,44 6,23 2,51 4,50

Індекси по показниках

Показник рН 3,67 5,00 4,73 7,00 4,39 6,00 3,50 4,00 4,50 5,00 4,72 5,00 4,41 5,00 4,50 5,00

Кисень 1,00 1,00 1,47 4,00 1,57 4,00 1,00 1,00 1,00 1,00 1,33 3,00 1,32 3,00 1,00 1,00

БСК5 1,67 3,00 2,93 4,00 2,65 4,00 1,50 2,00 2,00 2,00 2,78 4,00 2,55 4,00 2,00 2,00

ПО 3,33 4,00 3,93 5,00 3,78 5,00 3,00 3,00 4,00 4,00 4,00 5,00 3,82 5,00 4,00 4,00

Хлориди 2,67 3,00 2,67 3,00 2,65 3,00 2,50 3,00 3,00 3,00 2,61 3,00 2,59 3,00 2,00 2,00

Азот амонійний 2,50 3,00 2,00 3,00 2,09 3,00 3,00 3,00 2,00 2,00 1,89 2,00 1,91 2,00 1,50 2,00

Азот нітритний 4,73 6,00 4,85 7,00 4,00 4,00 4,53 5,00 4,52 7,00 3,00 3,00

Азот нітратний 6,27 7,00 6,35 7,00 1,00 1,00 5,65 7,00 5,76 7,00 1,00 1,00

128

Екологічна оцінка якості води Каховського водосховища у районі водозабору «Енергоресурси»

Таблиця 4.3.5.d Екологічна оцінка mod max

Іе 2,81 4,08


сольового складу 1,50 2,17

трофо-сапробності 3,14 5,08

специфічних речовин 3,80 5,00

Індекси по показниках

Завислі речовини 1,00 1,00

Показник 3,00 4,00

Мінералізація 1,00 1,00


ХСК 4,83 5,00








Мідь 4,00 4,00

Цинк 1,00 1,00

Нікель 4,92 5,00


СПАР 4,00 4,00

Фториди 4,83 5,00

Слід зауважити, що сприятлива оцінка за показниками блоку сольового складу, що також дає свій внесок до загальної оцінки, є характерною для

Дніпра, якість води якого значною мірою формується у кліматичному поясі високого зволоження (частина басейну Дніпра, що відноситься до Полісся,

басейни Прип’яті та Десни). Таким територіям здебільшого притаманні невисокі рівні мінералізації поверхневих вод і не дуже значний вміст

сульфатів та хлоридів. За середньою чисельністю фітопланктону, яку визначали у НВУВКГ у

2012 році, за класифікацією [33], води Каховського водосховища (табл. 4.3.5.e, рис. 4.6), навіть якщо припустити домінування синьозелених водоростей (менш жорстка шкала оцінки), мають відноситися до полі-

гіпертрофних. Такий рівень трофності відповідає, за методикою екологічної оцінки, 6-7 категоріям (між поганим і дуже поганим екологічним станом) і

вказує на можливість «цвітіння» (ознаки якого спостерігалося, зокрема, у 2013 році, рис. 4.7). З огляду на те, що у водах Дніпра масово зустрічаються

види синьозелених водоростей, які за певних умов можуть виявляти токсичні властивості (наприклад, Microcystis aeruginosa Kutz. emend. Elenk та інші)

[39], це може бути суттєвим компонентом екологічного ризику.

129

Оцінка трофності Каховського водосховища у районі основного водозабору м. Нікополь (за узагальненням щомісячної інформації НВУВКГ)

Таблиця 4.3.5.е.


2011-2012 Весна 2012 Літо 2012 Осінь 2012

Зима

2012-2013 середній найгірший

Чисельність фітопланктону, кл / см

3 265877,3 1344272 6737,7 770,3 663809,3 398563,7 241,7

Категорія трофності вод, якій відповідає значення

полі-

гіпертрофні гіпертрофні евтрофні мезотрофні гіпертрофні

полі-

гіпертрофні

оліго-

мезотрофні

Рисунок 4.6. Сезонна динаміка чисельності фітопланктону Каховського водосховища у районі основного водозабору м. Нікополь (за інформацією

НВУВКГ)

Рисунок 4.7. «Цвітіння» Каховського водосховища у районі основного

водозабору м. Нікополь, літо 2013 року

Треба також зауважити, що за шкалою, наведеною у роботі [22], величини загального числа колонієутворюючих одиниць мікроорганізмів при

прямому посіві, визначені як КП «НВУВКГ», так і СЕС м. Нікополь у воді Каховського водосховища, відповідають у ряді випадків дуже чистим водам,

що, з огляду на рівень трофності водосховища, потребує уточнення. У ході досліджень за міжнародним проектом [35], у 1998 році

досліджувалися випуск зливової каналізації південнотрубного заводу, ручай

130

без назви, що впадає до Алексіївської затоки Каховського водосховища поблизу м. Нікополь та Каховське водосховище поблизу випуску

південнотрубного заводу (таблиці 4.3.5.f та 4.3.5.g). За оцінкою цих досліджень, екологічна ситуація у Каховському водосховищі у районі випуску є незадовільною. Стан двох інших об’єктів, що досліджувалися,

оцінюються, як ще гірший.

Оцінка екологічного стану води, мулів і грунтів, яку було виконано 1998 року

в рамках міжнародного проекту [35]*

Таблиця 4.3.5.f. Пункт Критерій

токсичності по

мітотичному

індексу,

(УПП1)

Критерій

мутагенності по

аберронтності

хромосом

(УПП2)

Інтегральний

показник загальної

токсичності й

мутагенності

(ІУПП)

Рівень

пошкодження

Стан

біооб’єктів

Екологічна

ситуація

Вода

І 0.68 0.58 0.63 високий критичний недопустима

ІІ 0.74 0.81 0.78 максимальний небезпечний недопустима

ІІІ 0.40 0.35 0.38 середній конфліктний незадовільна

Мули

І 1.0 1.0 1.0 максимальний небезпечний недопустима

ІІІ 0.48 0.45 0.47 вище середнього загрозливий незадовільна

Грунти

І 0.86 0.41 0.64 високий критичний недопустима

* Перелік пунктів контролю наведено вище, у пункті 4.3.1.

Характеристика екологічної ситуації по інтегральному показнику цитогенетічних пошкоджень, яку було виконано 1998 року в рамках

міжнародного проекту [35]

Таблиця 4.3.5.g. Пункт Інтегральний показник мутагенності й

токсичності води, мулів і грунтів

Рівень

пошкодження

Оцінка стану

біосистем

Екологічна

ситуація

І 0.76 Максимальний Небезпечне Недопустима

4.4. Заходи, які вживаються та плануються з метою економії водних

ресурсів та поліпшення якості водопостачання

За інформацією НВУВКГ, у цій організації проводяться або

заплановані такі заходи з економії води: - Виконання проектних робіт по заміні застарілих насосних

агрегатів; - Проектування і впровадження замкнутого циклу використання

технологічних вод на водогінних комплексах із метою недопущення скидання їх у водойму;

- Заміна старих і аварійних ділянок магістрального водогону й розподільчої мережі на пластикові труби.

При цьому, загальні обсяги ремонту, за інформацією НВУВКГ, такі: - Проведено у 2012 р.:

по водогінній мережі – 3,295 км;

131

по каналізаційній мережі – ремонт не проводився. - Планується на 2013 р.:

по водогінній мережі – 2,957 км;

по каналізаційній мережі – 0,11 км. За інформацією ЗАТ «Енергоресурси», цією організацією на цей час

проводиться модернізація оборотного циклу компресорної № 2, що дозволить економити свіжу воду в об’ємі до 250 тис. м

3 на рік; вартість робіт

складає 360 тис. грн.

4.5. Вплив дощових та талих вод на стан Каховського водосховища

За інформацією фахівців Нікопольського РУВР та згідно листа цього управління щодо надання інформації для екологічної оцінки навколишнього середовища (№418 від 25.06.2013 р.), мережею зливової каналізації охоплено

близько 10 км2 (21,7%) території міста. З іншої території поверхневий

(зливовий) стік надходить у водоймище розосереджено.

Збір організованого поверхневого стоку проводиться в так званий зливостічний басейн (на вул. Хлястикова), який являє собою природне

зниження прийомною ємністью 76 тис.м3 (рис. 4.8 - 4.10).

Рисунок 4.8 - Загальний вигляд зливостічного «басейну»

Рисунок 4.9 - Місце забору води, яка перекачується до водосховища

Рисунок 4.10 - Загальний вигляд насосу

132

Крім поверхневого стоку в цей «басейн» надходить вода з водопонижуючих (дренажних) і фільтраційних придамбових систем.

Середній річний об'єм загальної маси води складає 8-8,5млн.м3. При цьому

дренажні води, які профільтрувались через тіло дамби, складають 7,5 млн.м3

(90,9%). Скільки в загальній масі складає поверхневий стік, оцінити важко,

тому що невідомий об'єм стоку водопонижуючих свердловин. Зібрані в «басейні» води постійно перекачуються в Каховське

водосховище. При цьому дані по якості води, що перекачується, відсутні, тому що визначення хімічного складу цих вод не проводиться. Проведення

оцінок впливу дощових та талих вод на стан Каховського водосховища є проблематичним.

4.6. Ведення первинного обліку водоспоживання та наявність водомірних пристроїв у первинних водокористувачів, наявність та

стан споруд рибозахисту в місцях забору поверхневих вод

В місті Нікополь до первинних водокористувачів відносяться тільки

КП «НВУВКГ» та ПрАТ «Енергоресурси». Дані організації виконують функції забору та водо підготовки свіжої води та подачу її вторинним

водокористувачам, приймають на очистку зворотні води та відводять їх у Каховське водосховище.

Обидві організації мають відповідні водомірні пристрої для обліку

забраної, наданої користувачам води та відведеної зворотної води. Ці ж організації ведуть типові форми первинного обліку з

використання води ПОД-11, ПОД-12 та ПОД-13 . Згідно з положеннями Водного кодексу України (ст. 97) водозабірні

спорудження для забезпечення охорони й відтворення рибних запасів, водних тварин і рослин повинні бути обладнані рибозахисними спорудами.

Рибозахисні пристрої - комплекс пристроїв, сполучених з конструкціями водоприймачів або в компонуванні водозабірних споруджень.

Вони призначені для запобігання загибелі молоді риб безпосередньо у водоприймачах або перед ними. При проектуванні рибозахисних пристроїв

враховують основні біологічні характеристики поводження риб, як молоді так і дорослих. Крім того, на ефективність роботи рибозахисних пристроїв впливають місце розташування водозабору і його водоприймача, сезонний і

добовий ритм міграції і підходу риб до водозабору, реакція подразників, використовуваних для відлякування і напрямку руху риб, швидкості руху

риб. Найбільш широке застосування одержали рибозахисні пристрої у

вигляді сіток і об'ємних фільтруючих елементів із різними заповнювачами. Сітка з ячією 1x1 мм служить для захисту молоді риб усіх розмірів, 2x2

мм - з довжиною тіла 15 мм і більше, 4x4 мм - з довжиною тіла 30 мм і більше [40].

Забір води з Каховського водосховища на питні, господарські цілі й для промислових підприємств здійснюють два великих підприємства – НВУВКГ

і ПрАТ «Енергоресурси». Водозабірні станції обох підприємств відповідно

133

до проектів обладнані рибозахисними пристроями. Ці підприємства постійно здійснюють контроль за станом рибозахисних споруджень на водозаборах.

НВУВКГ забирає воду з водосховища двома береговими насосними станціями по 6 ниткам самопливних безнапірних сталевих трубопроводів. При цьому оголовки трубопроводів для запобігання потрапляння в них риби

обладнані фільтруючими елементами. Оголовки трубопроводів берегової насосної станції «Берегова» накриті

циліндром з нержавіючої сітки, розміром ячеї 4мм х 4мм. Берегова насосна станція «Кругла» має два водозабори - «Ближній» і

«Далекий», кожний з яких представлений двома нитками трубопроводів 400мм і 600 мм відповідно. Оголовки трубопроводів закриті сіткою з

розміром ячеї 20 мм х 20 мм. ПрАТ «Енергоресурси» забирає воду з Каховського водосховища по

магістральним трубопроводам, встановленим на берегових насосних станціях № 1 і 2. Насосні станції розташовані на березі Каховського водоймища. Для

запобігання потрапляння у водозабори риби оголовки трубопроводів обладнані рибозахисними пристроями - металевою сіткою і залізобетонними

оголовками для фільтрації через нього води (рис.4.11 і 4.12). Експлуатаційні служби КП «НВУВКГ» і ПрАТ «Енергоресурси»

проводять постійний контроль стану водозабірних конструкцій (у тому числі

рибозахисних елементів). Для контролю водозаборів запрошуються водолазні групи (ТОВ «Техноекспорт» з м. Кривий Ріг, ДОК «Гідросервіс» з

м. Нікополя) та органів рибоохорони. При виявленні недоліків у роботі рибозахисних пристроїв

рибоохороною даються розпорядження і встановлюється термін усунення виявлених недоліків. Останній раз водозабори КП «Нікопольводоканал»

перевірялися 31 липня 2013 року, а на насосних станціях ПрАТ «Енергоресурси» – у квітні 2013 року.

134

Рисунок 4. 11. Залізобетонний оголовок трубопроводу на насосній станції №2 ПрАТ «Енергоресурси»

135

Рисунок 4.12. - Залізний оголовок трубопроводу на насосній станції №2 ПрАТ


136

4.7. Якість води, що подається до водогінної мережі

Якість води, що подається до водогінної мережі, контролюється СЕС та водогосподарськими організаціями, які проводять водопідготовку. У

таблицях 4.10.2.1 і 4.10.2.2 наведено величини показників якості питної води за узагальненням щомісячної інформації СЕС міста Нікополь за 2012 рік.

Абсолютні величини показників якості питної води основних постачальників у м. Нікополь (за усередненням інформації Нікопольської СЕС за 2012 рік)

Таблиця 4.10.2.1.

Показник ГДКпв КП НВУВКГ ПрАТ «Енергоресурси»

середнє найгірше середнє найгірше

Загальна жорсткість, мг-екв/дм3. 7 3,58 4,20 3,68 4,20

Сухий залишок, мг/дм3. 1000 274,5 333,2 295,4 332,2

Хлориди, мг/дм3. 250 31,2 35,2 32,5 41,5

Сульфати, мг/дм3. 250 51,7 69,7 53,8 63,0

рН 7,611 7,820 7,782 8,050

Окислюваність, мгО2/дм3. 5 6,92 7,84 7,37 7,84

Залізо загальне, мг/дм3. 0,2 0,037 0,044 0,036 0,042

Мідь, мг/дм3. 1 0,005 0,006 0,006 0,008

Цинк, мг/дм3. 1 0,023 0,026 0,024 0,030

Нікель, мг/дм3. 0,02 0,004 0,005 0,005 0,005

Свинець, мг/дм3. 0,01 0,004 0,005 0,005 0,006

Фтор, мг/дм3. 0,173 0,220 0,175 0,220

Алюміній, мг/дм3. 0,5 0,141 0,206 0,154 0,210

Марганець, мг/дм3. 0,05 0,029 0,044 0,028 0,039

Залишковий хлор вільний, мг/дм3. 0,5 0,412 0,500 0,426 0,460

Залишковий хлор зв'язаний, мг/дм3. 1,2 0,646 0,730 0,785 0,890

Показники якості питної води основних постачальників у м. Нікополь (за усередненням інформації Нікопольської СЕС за 2012 рік) у кратності ГДК

Таблиця 4.10.2.2.

Показник КП НВУВКГ ПрАТ «Енергоресурси»

середнє найгірше середнє найгірше

Загальна жорсткість 0,51 0,60 0,53 0,60

Сухий залишок 0,27 0,33 0,30 0,33

Хлориди 0,12 0,14 0,13 0,17

Сульфати 0,21 0,28 0,22 0,25

Залізо загальне 0,18 0,22 0,18 0,21

Мідь 0,00 0,01 0,01 0,01

Цинк 0,02 0,03 0,02 0,03

Нікель 0,20 0,25 0,24 0,25

Свинець 0,39 0,50 0,47 0,60

Алюміній 0,28 0,41 0,31 0,42

Марганець 0,58 0,88 0,57 0,78

Залишковий хлор вільний 0,82 1,00 0,85 0,92

Залишковий хлор зв'язаний 0,54 0,61 0,65 0,74

Окислюваність 1,38 1,57 1,47 1,57

137

Мікробіологічні показники питної води на вході у водогінну мережу, за інформацією Нікопольської СЕС: коліформи, коліфаги, ентерококки, E.coli

(не виявлено) і ЗМЧ (дорівнювало нулю). Також, СЕС м. Нікополь надіслано інформацію про мікробіологічні

показники водогінної води з питних фонтанчиків у місцях огранізованого

відпочинку: коліформи, ентерококки, E.coli (не виявлено), а також ЗМЧ: - база відпочинку ПАТ НЗФ 5,2 КУО/см

3;

- дитячий пляж 7,3 КУО/см3;

- пляж 6,7 КУО/см3;

при нормі 100 КУО/см3.

4.8. Стан водогінної та каналізаційної мережі

За інформацією КП «НВУВКГ» стан водогінної та каналізаційної

мережі Нікополя характеризується наступними показниками. Об’єми води, забраної НВУВКГ у 2012-2013 роках з Каховського

водосховища такі: - 2012 р. 12292,4 тис.м

3

- 2013 р. (7 міс.) 7045,9 тис.м3

Об’єми води, забраної ЗАТ «Енергоресурси» з Каховського

водосховища такі: - 2012 р. 12122,1 тис.м

3

- 2013 р. (6 міс.) 5808,0 тис.м3

Об’єми стічних вод, які поступають на очистку на очисні споруди

НВУВКГ з каналізаційної мережі складають: - 2012р. 8416,8 тис.м

3

- 2013р. (7 міс.) 4958,4 тис.м3

Протяглість каналізаційної (напірної й самотічної) мережі 157,3 км; Протяглість водогінної мережі 527 км.

Процент аварійної та старої водогінної мережі 66,5 %. Процент втрат питної води на водогінній мережі:

- 2012р. 28,76 % - 1-е півріччя 2013 р. 28,13 %

Технологічна схема приготування питної води на ПрАТ «Енергоресурси» наведена на рис. 4.13.

КП «НВУВКГ» здійснює водозабір двома насосними станціями 1-го підйому. Далі вода подається на очисні споруди. Проектна потужність

очисних споруд 93,2 тис м3/добу, фактична – до 60,0 тис. м

3/добу. Прийнята

технологічна схема очистки води одноступінчата з використанням метода

контактної коагуляції сульфатом алюмінію і двоступінчатим хлоруванням. Обеззаражування води здійснюється рідким хлором. Далі вода надходить у резервуари чистої води загальним об’ємом 11 тис м

3. Чиста вода подається до

міста насосними станціями другого підйому загальною проектною потужністю 127,8 тис м

3/добу (фактична – до 55 тис м

3/добу).

138

Рисунок 4.13 - Технологічна схема очистки питної води на ПрАТ «Енергоресурси»

(за інформацією ПрАТ «Енергоресурси»)

1 – насосна станція I підйому, 2 – розчин сульфату амонію; 3 - реагентний цех коагулянту; 4 - камера-змішувач;

5 - освітлювач із завислим осадом; 6 - швидкісний фільтр; 7 - реагентний цех дезінфектанту; 8 - резервуар чистої води; 9 – установка УФ-опромінення; 10 - подача води споживачам

2 3

9

8 1

7

6 5

4

Коагулянт

Дезінфектант

10

139

4.9. Оцінка впливу основних підприємств на екологічний стан водних

ресурсів міста

Нікополь – місто, в якому працює значна кількість підприємств, стічні води яких містять метали та органічні сполуки. Обстежити всі підприємства

міста за такий короткий термін неможливо, у зв’язку з цим, ознайомившись з переліком підприємств, ми наводимо ті підприємства, які, на наш погляд,

можуть мати негативний вплив на екологічний стан водних об’єктів. ПАТ «Нікопольський завод феросплавів»

На підприємстві утворюються два типи стічних вод – промислові та господарсько-побутові. У господарчо-побутову каналізацію скидаються

стічні води від господарської діяльності – туалети, умивальників, питних фонтанчиків у цехах, душових, пральні для прання спецодягу, їдалень.

Головні забруднюючі речовини – СПАР, завислі речовини, можуть бути присутні масла (після миття замаслених рук та й прання замасленого

спецодягу). Також можуть надходити стічні води від допоміжного виробництва – виготовлення шкарпеток, на якому є локальні очисні споруди

з коагуляцією та фільтрацією. Виробничі стічні води утворюються, головним чином, при очищенні

газів, що відходять від плавильних печей й агломераційного виробництва, а

також при очищенні газів від флюсоплавильних цехів. Для очищення газів на заводі є декілька зворотних систем, працюючих без скиду стічних вод. При

освіженні зворотніх циклів стічні води скидаються в накопичувач, звідки забираються на підживлення зворотного циклу грануляції шлаку, де

відбувається їх інтенсивне випаровування при поливі розплавленого шлаку цією водою.

Крім цього на заводі є система виробничо-зливна каналізація, куди крім зливовогу стоку надходить вода після охолодження обладнання

газодувок, компресорів тощо. Ці виробничо-зливові стоки після відстоювання скидаються протягом деяких років в Каховське водосховище за

системою ярів, що заборонено ст. 70 Водного кодексу України. На даний час ми не отримали чіткої відповіді, куди скидаються ті стоки.

Забруднюючі компоненти стічних вод головним чином – солі:

сульфати, хлориди лужних та лужноземельних металів, котрі при плавленні й виробництві агломерату випаровуються з руди та надходять до газу, котрий

виходить з печей, карбонати та гідрокарбонати лужних металів, які утворюються при очищенні газів за рахунок високого вмісту вуглекислого

газу. А також метали, головним чином, у невеликих концентраціях залізо та марганець, так як їх сполуки, що утворюються, не розчинні у воді і

знаходяться у твердій фазі у вигляді завислих речовин. Згідно даних, які ми маємо на сьогодні, Нікопольський завод феросплавів не скидає свої стічні

води в міську каналізацію.

140

ПрАТ «Сентравіс продакшин Юкрейн» Виготовлення труб з нержавіючої сталі виконується, головним чином,

при прокаті металевих заготовок на прокатних станах. В стічні води можуть надходити масла, що використовуються для змащування валків прокатних станів, механічні забруднення у вигляді металевих часток, що утворюються

при різанні прокатних труб. Якщо на виробництві мається травильний цех, то в стічні води можуть надходити солі кислот, якими здійснюється травлення

металевих виробів (сульфати, хлориди) та металів (легуючі елементи), що входять у склад труб (залізо, хром, марганець, нікель, ванадій, вольфрам та

ін.) Згідно даних, що ми отримали, стічні води надходять на переробку з

вилученням металів, що в ніх містяться, та їх подальшою регенерацією (якщо їх концентрація дозволяє це робити).

ТОВ «Інтерпайп НІКОТЬЮБ» Виробництво сталевих труб широкого призначення. Вони

виробляються шляхом прокатки металевих заготовок. У стічні води можуть надходити масла від змащування валків, окалина, яка утворюється при

нагріві заготовок, металевий пил, який утворюється при різанні труб після їх охолодження. Звичайно на прокатних виробництвах система водопостачання прокатних станів – зворотна, але здійснюється часткове освіження звортніх

циклів. Куди скидаються стоки від освіження системи – невідомо. На виробництві має бути дільниця травлення труб, де вони обробляються

кислотами – соляною, частіше сірчаною, з утилізацією сульфатів заліза та лігуючих елементів (марганцю, хрому та інших металів), що містяться у

стоках. Після утилізації у стічних водах залишається низький вміст елементів, а куди ці води скидаються не вдалося дізнатися при виконанні

першого етапу теми. ТОВ Виробничо-науковий центр «Трубосталь»

Виготовлення елементів трубопроводів і центробіжнолитих сталевих труб. При наявності прокатних виробництв у стічних водах будуть присутні

забруднюючі компоненти, ті ж самі, як і на тих підприємствах, що описувалися раніше. Крім того, при центробіжному литті використовується газоочищення, по перше, від відходячих від печей газів, по друге, від самих

ливарних машин. Звичайно очищення газів відбувається або сухим засобом - у циклонах, електрофільтрах, а вода використовується для

гідротранспортного уловлення пилу, або при зрошуванні газів у скруберах та трубах Вентурі. Основні забруднення – це механічні домішки (вловлений

пил, який складається з металевих часток, головним чином, заліза та їх окислів, що не розчиняються у воді). У воді також присутні солі, що летять

разом з газами – сульфати, хлориди, гідрокарбонати, головним чином, лужних та лужноземельних металів. Середовище стічних вод залежить від

складу відходячих газів – в основному кисла, за рахунок присутності диоксиду вуглецю, а можливо і сірчаного газу.

141

ТОВ «ВСМПО ТИТАН Україна» Виробництво труб з титану та його сплавів. Технологія виробництва

цих труб повинна бути такою, як і сталевих, з використанням замість залізних сплавів сплавів титану. Стічні води утворюються також при прокатці, але вони не мають окалини (титан не утворює окалини і титанові

трубі схильні до труїння). В стічних водах можна очікувати механічні забруднення та масла.

ПрАТ «Енергоресурси» Виробництво та розподілення електроенергії, промислових газів,

збирання, розподілення води (насосні комунікації та очищення води). Стічні води утворюються на ТЕЦ головним чином при регенерації катіонітових

фільтрів, які використовуються про водопідготовці перед подачею води в котли на виробництво пару, та при продувці котлів – скиду котельної води

для зниження концентрації вмісту солі у воді з котлів. Стічні води ТЕЦ містять хлориди натрію, кальцію і магнію у значних концентраціях, а від

продувки котлів ще й гідрокарбонати натрію та завислі речовини. Очисні споруди (якщо такі маються на підприємстві), дають значну кількість осаду,

головним чином солі, оксиди металів, які використовуються при виготовленні труб.

ПАТ «Нікопольський завод технологічного оснащення»

Постачає трубний інструмент на усі трубні заводи України. Що мається на увазі під «трубним інструментом» - невідомо, но скоріш за все, на

підприємстві використовується механічна обробка металів, тому до стічних вод можуть потрапляти масла, емульсії які використовуються при різанні

металу, механічні забруднення (стружка, тирса та ін.). Можливо в наявності відділення для фарбування та пов’язані з ним стічні води, які містять

компоненти фарб та розчинників. Зазвичай фарбування відбувається шляхом розпилу фарби з фарбопультів над поверхнею, яка зрошується водою яка

стікає. ПрАТ «Нікопольський ремонтний завод»

Під час ремонтування устаткування виконуються токарні, слюсарні, фарбувальні роботи, можлива наявність гальванічної ділянки, тому у стічних водах слід очікувати наявність поперед за все мастил, компонентів

змащувально-охолоджуючих рідин. Які змащувально-охолоджуючи рідини використовуються на підприємстві з’ясувати поки не вдалося, але відомо що

вони можуть мати у своєму складі карбонат та нітрит натрію або органічні речовини. Тому ці компоненти можуть бути присутні у стічних водах. Крім

того, у стічних водах присутні механічні забруднення – металевий пил та частки окалини, головним чином заліза. Господарчо-побутові стічні води від

душових та пралень містять СПАР, сульфати, мастила та фосфати. Фарбувальне відділення утворює стоки, які містять компоненти фарб та

розчинників. Від гальванічного відділення надходить періодичний скид з гальванічних ванн, та постійний скид промивних вод. Ці стічні води містять

солі металів, які містяться у виробах, та кислот, якими виконується травлення. Для того щоб з’ясувати, виконується чи ні підготовлення перед

142

травленням знежирення, необхідно знати, які забруднення можуть бути у стічних водах, а також куди і у якій кількості скидаються стічні води і який

обробці піддаються вироби. ПАТ «Нікопольський завод трубопровідної арматури» Виготовляє засувки, відводи, трійники для мереж водопроводу і

каналізації. Виробництво в цілому пов’язане з литвом та послідуючою механічною обробкою відлитих деталей, а також можливим покриттям

виготовлених виробів бітумним лаком. Стічні води можуть утворюватися при очищенні газів печей (вагранок), які плавлять чавун перед литтям та при

відсмоктуванні повітря у процесі лиття. Головним забрудником стічних вод є пил, який міститься у відходячих газах (головним чином, металевий пил та

оксиди металів). При наявності фарбування у стічні води можуть потрапляти частки бітумного лаку, тобто у стічних водах присутні завислі речовини.

Нікопольський механічний завод Виробництво пов’язане з литтям та механічною обробкою деталей.

Стічні води можуть утворюватися при очищенні відходячих газів печей (вагранок) та при механічній обробці заготівок. У стічних водах присутні,

головним чином, механічні забруднення – металевий пил та оксиди металів. Можлива присутність у стічних водах мастил. Головними забруднювачами стічних вод є завислі речовини та невелика кількість органічних сполук

(внаслідок потрапляння мастил). Нікопольський кранобудівний завод.

Виробництво пов’язане з різанням металу, зварюванням, литтям з вагранок, та покриттям поверхонь (фарбування та нанесення гальванічних

покриттів). Забруднення, присутні у стічних водах – це механічні частки металів та їх оксиди (головним чином, заліза від механічних процесів:

плавленням металів перед литтям, та фарбування деталей). При наявності гальванічного цеху використовують гальванічні розчини та розчини

підготовки поверхонь. В стічних водах можуть бути присутні мастила та компоненти

мастильно-охолоджуваючих рідин від механічної обробки. Підприємства, стічні води яких містять значну кількість

органічних сполук

Для роботи біологічних очисних споруд органічні сполуки необхідні, бо вони є джерелом вуглецю, азоту й фосфору, які є необхідними для

життєдіяльності мікроорганізмів. Але в процесі біохімічного розкладу органічних сполук в очисних спорудах вони потребують кисень і, якщо їх

концентрації перевищують нормативні для активного мулу очисних споруд, то порушується фізіологічний склад активного мулу, що приводить до

погіршення очистки і якості очищених стічних вод, що скидаються у водні об’єкти.

До підприємств, стічні води яких містять органічні сполуки, в м. Нікополі відносяться молокозавод, хлібокомбінат, птахофабрика,

свиноферма.

143

Молокозавод на сьогодні не працює. На хлібокомбінаті стічні води утворюються під час мийки обладнання для приготування тіста та випікання

хліба. Ці стічні води містять органічні сполуки, хімічне споживання (ХСК) їх становить 200-550 мгО2/дм3 (данні наведені за результатами хімічних аналізів лабораторії міських та виробничих стічних вод УкрНДІІЕП для

Новокаховського хлібокомбінату). Крім забруднення органічними сполуками в стічних водах хлібокомбінату може спостерігатися перевищення

допустимих концентрацій по хлоридам 1000 – 1600 мг/дм3, по завислим речовинам та сухому залишку. Щодо Нікопольского хлібокомбінату, данні

по цим показникам потребують уточнення. Відносно птахофабрики потрібно відзначити, що стічні води

птахофабрик зазвичай мають великий негативний вплив на роботу очисних споруд, в багатьох містах і населених пунктах України недостатньо

очищуються і такі стічні води після очисних споруд перевищують нормативні вимоги по сполукам азоту і фосфору, що викликає масове

розвинення водоростей (цвітіння) в водних об’єктах. Стічні води птахокомбінатів, особливо якщо в них працюють забійні цехи, містять

більше 1000 мг/дм3 органічних сполук при надходженні на очисні споруди. Стічні води свиноферм, що більше концентровані, містять органічні

сполуки з ХСК 3000 – 5000 мгО2/дм3. Ці категорії стічних вод потребують

попередньої очистки на локальних очисних спорудах, з подальшою очисткою на очисних спорудах міста. Нажаль, ми не змогли одержати достовірну

інформацію щодо цих підприємств. Згідно з одержаною інформацією, ці води не скидаються на очисні споруди міста, а куди вони надходять нам з’ясувати

не вдалося, хоча стічні води дуже небезпечні.

4.10. Стан і ефективність роботи очисних споруд міста Нікополь

Очистка стічних вод на очисних спорудах КП «Нікопольскький

водоканал» Очистка промислових та побутових стічних вод міста відбувається на

комунальному підприємстві «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» (КП «Нікопольводоканал» та

ПАТ «Енергоресурси»). Система каналізування м. Нікополь загально-сплавна, дощові стічні

води на очисні споруди не скидаються. В міську каналізацію здійснюють скид стічних вод більше 10 автомийок і АТБ, значна кількість кафе та

ресторанів, ТОВ «Дніпровський», ПАТ «Нікопольскький хлібокомбінат». КП «Нікопольводоканал» приймає, очищує та здійснює скид зворотних

вод. Фактичні витрати стічних вод складають 8416,8 м3/рік, затверджені 9275,0 м3/рік. Розроблені місцеві допустимі концентрації показників у стічних водах, що скидаються у каналізаційну мережу, наведені у таблиці 2.1.

Допустимі величини показників якості стічних вод підприємств при скиді в каналізаційну мережу м. Нікополь.

144

Таблиця 4.10.1 Показник Одиниці

вимірювання Допустима концентрація шкідливих речовин в стічних водах підприємств,

ДК

1 2 3

рН - 6,5 – 9,0

БСК5 мгО2/дм3 200,0

ХСК мгО2/дм3 470,0

Завислі речовини мг/дм3 310,0

Сухий залишок мг/дм3 710,0

Хлориди мг/дм3 100,0

Сульфати мг/дм3 100,0

Аміак по азоту мг/дм3 30,0

Нітрити мг/дм3 1,0

Нітрати мг/дм3 45,0

Фосфати мг/дм3 4,0

Нафтопродукти мг/дм3 2,0

Мідь мг/дм3 0,01

Залізо мг/дм3 0,25

СПАР мг/дм3 2,0

Цинк мг/дм3 0,009

Нікель мг/дм3 0,05

Хром (+3) мг/дм3 0,01

Хром (+6) мг/дм3 відсутній

Алюміній мг/дм3 0,05

Жири мг/дм3 не > 35

На підставі аналізу допустимих величин показників якості стічних вод

слід зауважити, що на наш погляд, деякі величини не зовсім коректні. Так допустима концентрація міді в стічних водах, що скидаються на очисні

споруди, встановлена 0,01 мг/дм3 , а межа визначення за КНД 211.1.4.035-95 складає 0,02 мг/дм3, тобто ця концентрація нижче межи визначення. На

хроматомасспектрометрі можна визначати концентрації нижче за 0,02 мг/дм3, але цей прилад є не в кожній лабораторії. Допустима концентрація

для нікелю 0,05 мг/дм3, а межа визначення 0,1 мг/дм3. При встановлені допустимих величин на міських очисних спорудах

проводиться механічна, біологічна очистка та знезараження зворотних вод. Комплекс очисних споруд біологічної очистки включає: приймальну

камеру, піскоуловлювач, первинні та вторинні радіальні відстійники. Розрахункова потужність одного відстійника 1050-1060 м3 /годину.

Біологічна очистка відбувається в двосекційних та трисекційних аеротенках. На аеротенки подається стисле повітря Q – 270 м3/хв, що, на наш погляд, дуже багато. Осад після первинних та вторинних відстійників

надходить на мулові майданчики. Розмір мулових майданчиків: 1 черги – 50 м х 50 м – 18 штук, 2 черги – 80 х 30 м – 8 штук. Навантаження на мулові

майданчики – 3,5 – 4,0 м3/м2 в рік. Комплекс знезараження зворотних вод включає хлораторну зі складом

гіпохлориту натрія. Контакт води з гіпохлоритом триває 30 хвилин.

145

Використання гіпохлориту натрію більш небезпечне для екологічного стану території очисних споруд і для здоров’я людей, які експлуатують комплекс

знезараження ніж хлору, тому в останні роки в Україні на багатьох очисних спорудах для знезараження використовують замість хлору – гіпохлорит натрія.

Результати аналізів стічної води, що надходить на очисні споруди КП «Нікопольводоканал» після піскоуловлювачів та первинних відстійників,

виконаних лабораторією міських та виробничіх стічних вод УкрНДІЕП, представлені в таблицях 4.10.2 и 4.10.3.

Результати хімічних аналізів стічної води після пісковловлювачів.

Таблиця 4.10.2 Показник Одиниця

вимірювання Результат аналізу

рН - 7,04

Завислі речовини мг/дм3 210

ХПК мгО2/дм3 400

БПК5 мгО2/дм3 190

Азот амонію мг/дм3 31,7


Нітрати мг/дм3 < 0,5



Фосфати розчинені (у перерахунку на РО4) мг/дм3 8,8

АПАР аніоноактивні у перерахунку на лаурілсульфат натрію

мг/дм3 0,34

Нафта і НП мг/дм3 1,1

Результати хімічних аналізів стічної води після первинних відстійників. Таблиця 4.10.3

Показник Одиниця вимірювання

Результат аналізу

рН - 7,21


ХПК мгО2/дм3 200





Сульфати мг/дм3 73



АПАР аніоноактивні у перерахунку на лаурілсульфат натрію

мг/дм3 0,33


В таблицях надані результати разових проб, які по всім показникам, крім БСК майже не відрізняються від результатів лабораторії очисних

146

споруд. З наведених результатів видно, що кількість завислих речовин після первинних відстійників зменшується на 45 відсотків. Вміст органічних

сполук практично не змінюється, що свідчить про те, що органічні сполуки в стічних водах знаходяться в розчиненому стані. Сполуки азоту і фосфору після первинних відстойників майже не змінюються, концентрація нафти

зменшується майже на 50 відсотків, що говорить про те, що частина її затримується разом з завислими речовинами.

Аналіз одержаних результатів свідчить про те, що первинні відстійники працюють задовільно, а стічна вода, що надходить на очисні споруди м.

Нікополя, по всім показникам відповідає допустимим величинам показників якості стічних вод підприємств при скиді в каналізаційну мережу міста.

Результати хімічних аналізів після біологічних очисних споруд представлені у таблиці 4.10.4 .

Результати хімічних аналізів зворотної води після очисних споруд Таблиця 4.10.4

Показник Одиниця

вимірювання


рН - 7,62


ХСК мгО2/дм3 184,3

БСК5 мгО2/дм3 30

Азот амонію мг/дм3 < 0,15






АПАР аніоноактивні у перерахунку на

лаурілсульфат натрію

мг/дм3 < 0,05

Нафта і НП мг/дм3 < 0,05

Аналіз результатів хімічних аналізів стічної води після очисних споруд,

одержаних лабораторією очисних споруд, показав, що стічні води за величинами показників працюють задовільно.

Результати аналізів УкрНДІЕП показали, що концентрації органічних сполук за БСК та ХСК перевищують допустимі і очистка за цими

показниками незадовільна. Але наведені в таблиці результати хімічних аналізів одержані при аналізуванні разової проби, тому не можуть вважатися

представницькими. Відомо, що навіть незначні зміни у технології якогось з підприємств

можуть вплинути на якість стічних вод, що надходять на очисні споруди, і якщо в повторній пробі ХСК і БСК будуть вище нормативних, на це треба звернути увагу. Для оцінки ефективності роботи очисних споруд міста

вважаємо, що ми маємо недостатньо інформації. В зв’язку з цим оцінку роботи очисних споруд слід проводити за результатами аналізів лабораторії

очисних споруд.

147

В місті є птахофабрика і свиноферма. Ми маємо досвід роботи зі стічними водами цих підприємств. З набутого досвіду відомо, що ці води

відносяться до категорії високонцентрованих стічних вод, які мають значний негативний вплив на роботу очисних споруд.

Стічні води птахозаводів при очищенні в біологічних очисних спорудах

споживають значну кількість кисню, сприяють спуханню активного мулу і виносу його з очисних споруд в водні об’єкти.

Аналіз результатів хімічних аналізів лабораторії очисних споруд і лабораторії промислових і міських стічних вод УкрНДІЕП показав, що

концентрації органічних сполук за ХСК і БСК невеликі, при надходженні стічних вод птахокомплексу і свиноферми ХСК складає 1000 – 1500 мг/дм

3.

Ми не одержали інформації щодо того, куди скидаються ці небезпечні для екологічного стану міста стічні води. Сподіваємося одержати таку

інформацію при виконанні другого етапу роботи. Найбільш небезпечним за даними «Нікопольводоканал» є птахокомплекс, з чим ми повністю

погоджуємося, але вважаємо, що коли ми відбирали стічну воду, скиду стічних вод птахокомбінату не було.

ПрАТ «Енергоресурси» Джерелом водопостачання є Каховське водосховище. На підприємстві

утворюються промислові та господарчопромислові стічні води. В систему

каналізації ПАТ «Енергоресурси» надходять стічні води таких підприємств: 1. ТОВ ПО «Оскар»;

2. ТОВ «ВСМПО Титан Україна»; 3. ПРАТ «Нікопольський ремонтний завод»;

4. ПАТ ПО «Індустрія - Сервіс»; 5. ПАТ «Нікопольський завод технологічної оснастки»;

6. ТОВ «Интерпайп НІКО-Тьюб»; 7. ТОВ «Нікопольський завод сталевих труб»;

8. ТОВ ВНЦ «Трубосталь»; 9. ЗАТ «Теплогенерація»;

10. ЗАТ «Сентравіс продакшн Юкрейн»; 11. ПрАТ «Енергоресурси». Господарчо-побутові стічні води скидаються на очисні споруди КП

«Нікопольське ПУВКХ». Кількість працюючих на підприємстві – 366 чоловік.

Водовідведення промислових стічних вод відбувається у Каховське водосховище (скиди 2,3,6) та ручій Сухий Чортомлик (скиди 4, 5).

Промислові води від основного виробництва, за виключенням компресорної станції № 2, скидаються у ставок-шламонакопичувач для повторного

використання в технологічному процесі основного виробництва. Від компресорної станції № 2 скид стічних вод у розмірі 20 % від загального

об’єму скидається у ставок-накопичувач для повторного використання, решта використовується для поливу зелених насаджень і твердого покриття,

а частина скидається (випуск № 4) в ручій Сухий Чертомлик. Перед повторним використанням вода з ставка-шламонакопичувача проходить

148

очистку на очисних спорудах, після чого подається споживачам. Проектна пропускна потужність ставка-шламонакоплювача складає 6,0 тис. м

3/годину

при повному об’ємі ставка 30,0 тис. м3. Оборотне водопостачання – 294,214

тис. м3/рік.

ПРАТ «Енергоресурси» має такі випуски:

− Випуск № 2 - промислові, дощові стічні води, та стічні води від таяння снігу. Витрати цих вод складають 8,683 тис. м

3/рік;

− Випуск № 3 - такі ж води, як випуск №2. Витрати 274,455 тис. м

3/рік;

− Випуск № 4 – також промислові дощові стічні води, також води від таяння снігу. Витрати 1211,126 тис. м

3/рік, затвердженні

витрати 1400,0 тис. м3/рік.;

− Випуск № 5 – промислові, дощові стічні води та води від

таяння снігу. Витрата фактична 3957,073 тис. м3/рік, затверджений скид

4154,927 тис. м3/рік;

− Випуск № 6 – дощові стічні води та води від таяння снігу з промислової площадки берегової насосної станції, витрати 2,205 тис.

м3/рік, скидаються в Каховське водоймище.

Перелік підприємств, які скидають стічні води на очисні споруди ПрАТ «Енергоресурси», дає підставу вважати, що основними забруднювачами

стічних вод мають бути метали. Аналіз допустимих величин показників якості стічних вод підприємств при скиді на очисні споруди ПрАТ і

результатів хімічних аналізів стічних вод випусків 2, 3, 4, 5, виконаних відділом інструментально-лабораторного відділу Державної екологічної

інспекції у Дніпропетровській області показав, що основними забруднювачами є метали: алюміній, цинк, хром (III), мідь, нікель, залізо.

Вивчення результатів цих аналізів показало, що по всім зазначеним металам перевищення нормативних значень не спостерігалося. Результати хімічного

аналізу тяжких металів наведені у таблиці 4.10.5 та 4.10.6.

Результати визначення вмісту металів та нафтопродуктів у стічних водах ПрАТ «Енергоресурси» при скиді в водні об’єкти (дата відбору проби

3.12.12).

Таблиця 4.10.5 Перелік показників

мг/дм3

Скиди (дата відбору 3.12.12)

№ 2 у

Каховське водосховище

№ 3 у


№ 4 р.

Сухий Чортомлик

№ 5 р.


№ 6 ГДК

1 2 3 4 5 7 8

Алюміній не виявлено 0,026 < 0,01 < 0,01 0,05

Цинк 0,005 0,005 0,006 0,007 0,01

Хром (III) 0,003 0,009 0,012 0,08 0,01

Мідь 0,007 0,008 0,006 0,006 0,01

Нікель 0,008 0,011 0,090 0,007 0,01

Залізо 0,032 0,08 0,51 0,13

149

загальне

Нафтопроду

кти (вуглеводні)

0,046 0,29 0,12 0,23

Результати визначення вмісту металів та нафтопродуктів у стічних водах ПрАТ «Енергоресурси» при скиді в водні об’єкти (дата відбору проби

9.07.13) Таблиця 4.10.6

Перелік

показників мг/дм3

Скиди (дата відбору 9.07.13)

№2 у


№3 у


№ 4 р. Сухий

Чортомлик

№ 5 р.


№ 6 ГДК

Алюміній не виявлено не виявлено 0,05

Цинк 0,006 0,006 0,01

Хром (III) 0,008 0,009 0,01

Мідь 0,007 0,008 0,01

Нікель 0,09 0,008 0,01

Нафтопродукти

(вуглеводні)

0,60 0,085 0,17

Вміст органічних сполук за БСК та ХСК за результатами хімічних

аналізів лабораторії міських та виробничих стічних вод УкрНДІЕП, вище ніж результат відділу інструментально-лабораторного контролю. На наш погляд

значення показника БСК5 1,02 – 1,24 викликає сумнів, нам не приходилося поки що зустрічати настільки низькі значення БСК у стічних водах.

Нами була відібрана проба води, що скидається в ручій Сухий

Чертомлик. Результати хімічних аналізів стічних вод випуску № 4 представлені в таблиці 2.7.

Результати хімічних аналізів стічних вод випуску ПАТ «Енергоресурси»

Таблиця 4.10.7 Показник Одиниці

вимірювання Результат аналізу

рН - 7,02

Завислі

речовини

мг/дм3 <5

ХПК мгО2/дм3 223,1

БПК5 мгО2/дм3 83,5

Азот амонію мг/дм3 < 0,15



Сухий залишок мг/дм3 320


Фосфати (у

перерахунку на РО4)

мг/дм3 0,48

150

АПАР

аніоноактивні у перерахунку на лаурілсульфат

натрію

мг/дм3 < 0,01


Залізо загальне мг/дм3 1,1


Як видно з наведених в таблиці результатів, дощові стічні води містять значну кількість органічних сполук за ХСК и БСК, амонійного азоту і

нітритів, завислих речовин, за якими спостерігається перевищення нормативних вимог. Вміст сполук азоту в дощових стічних водах перевищує допустимі нормативи навіть для очисних споруд. Скид таких дощових

стічних вод в водні об’єкти нанесе значну шкоду його екологічному стану. Дощові стічні води надходять в зливостічний басейн, з нього

перекачуються у Каховське водосховище без очистки. Середній річний об’єм перекачування складає близько 8-8,5 млн. м3, в тому числі дренажні води, які

профільтрувалися через тіло дамби близько 7,5 млн. м3. Крім промислових

стічних вод нами були відібрані проби дощових стічних вод з однієї з

селитебних територій міста. Результати аналізів дощових стічних вод наведені у таблиці 4.10.8.

Результати хімічних аналізів дощових стічних вод з однієї території міста

Нікополь Таблиця 4.10.8

Показник Одиниці



рН - 7,39

Завислі речовини

мг/дм3 482






Сульфати мг/дм3 <50

Фосфати розчинені(у

перерахунку на

РО4)

мг/дм3 2,6


В Каховське водосховище крім промислових і дощових стічних вод

скидаються дренажні води. Результат аналізів проби води з дренажної канави наведений у таблиці 4.10.9.

151

Результати хімічних аналізів води з дренажної канави Таблиця 4.10.9

Показник Одиниці



рН - 7,44

Завислі речовини

мг/дм3 20







Фосфати розчинені(у

перерахунку на

РО4)

мг/дм3 2,0


З результатів, наведених в таблиці, видно, що дренажні води, які надходять в Каховське водосховище, містять значні концентрації органічних

сполук, що не відповідає нормативним вимогам. Перевищення нормативних вимог до речовин, які скидаються в водний об’єкт, спостерігається по

нітритам і особливо по нітратам. Перевищення по вмісту нітратів не зрозуміле у зв’язку з невеликими

концентраціями амонійного азоту.

4.11. Результати самомоніторингу та контрольних перевірок

комунальних підприємств, що приймають для очищення та здійснюють

скиди зворотних вод, випадків наднормативних скидів та факторів, що

їм сприяли

В результаті проведених досліджень та аналізу зібраної інформації щодо самомоніторингу та контрольних перевірок комунальних підприємств,

що приймають для очищення та здійснюють скиди зворотних вод, виявлено наступне:

водовідведення у м. Нікополь здійснюється КП “Нікопольводоканал”. КП “Нікопольводоканал” приймає стічні води від промислових підприємств,

організацій та житлового фонду, здійснює транспортування та очищення на комплексі очисних споруд біологічного очищення.

Розроблений та затверджений начальником НВУВКГ план-графік відбору проб стічних вод, що надходять на очищення від підприємств

м. Нікополя. Періодичність відбору проб складає раз на квартал. Контроль складу стічних вод, що надходять на очистку, здійснюється лабораторією,

яка підпорядкована КП “Нікопольводоканал”. Підприємство КП “Нікопольводоканал” здійснює свою діяльність

згідно “Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод

152

підприємств до системи каналізації м. Нікополя”, які затверджені рішенням виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 22.02.2012 р. №124.

Комунальним підприємством розроблені та затверджені нормативи гранично допустимих скидів (ГДС) забруднюючих речовин, що надходять на очисні споруди та скиду вод після очищення до водного об’єкту (Каховське

водосховище). Фактичний обсяг зворотних вод та скид забруднюючих речовин згідно форми №2тп – водгосп за 2012 р. не перевищує значень

затверджених нормативів. Так, фактичний обсяг зворотних вод складає близько 8417 тис. м³/рік, тоді як затверджений обсяг ГДС – 9275 тис. м³/рік.

Фактичні концентрації забруднюючих речовин в зворотних водах не перевищують значень затверджених припустимих концентрацій.

Контроль складу очищених стічних вод провадиться за наступними показниками: завислі речовини, мінералізація (за сухим залишком), хлориди,

сульфати, азот амонійний, нітрити, нітрати, фосфати, нафтопродукти, СПАР, залізо загальне, цинк, алюміній, нікель, мідь, хром (III), хлор активний

(вільний), хлор активний (загальний). Контроль складу очищених стічних вод здійснюється регулярно згідно

регламенту атестованою лабораторією КОС.

Висновки до Розділу 4. Стан природних вод, водопостачання та

водовідведення

1. За надісланою інформацією у Каховському водосховищі, як і по

свідченням низки робіт (наприклад [41, 42]), і на інших водосховищах каскаду, спостерігалися періодичні випадки дефіциту кисню.

2. Рівень трофності Каховського водосховища, виходячи з інформації КП «НВУВКГ», дуже високий. Така оцінка, у принципі, доволі

близька до оцінок «цвітіння» водосховищ Дніпровського каскаду в роботах інших дослідників (хоча й до верхньої межі цих оцінок). Наприклад, за [43]

вміст хлорофілу а в Кременчуцькому водосховищі відповідав ев-політрофним водам за шкалою [33], а Каховського – мезо-евтрофним.

3. За вказаних у двох попередніх пунктах умов, водогосподарська діяльність пов’язана з екологічним ризиком. Це проблема навіть не загальнонаціональна, а всього басейну Дніпра, бо значна частина його стоку

формується за межами України, у тому числі й щодо надходження сполук біогенних елементів, які, зрештою, й спричинюють «цвітіння». Вирішити цю

проблему в масштабах м. Нікополя малоймовірно. Пропозиції: a. ведення спеціального моніторингу, спрямованого на визначення

ризиків, пов’язаних із «цвітінням» води; b. пошук нових технологій доочищення води для мережі централізованого

водопостачання; c. пошук резервних джерел водопостачання, наприклад підземних, на

віддаленні від міста, де гідрогеологічні умови та якість води дозволяють організувати централізоване водопостачання.

153

4. За інформацією, яка надійшла від водогосподарських і контролюючих організацій Нікополя, спостерігаються значні перевищення

рибогосподарських ГДК у воді Каховського водосховища. 5. Нормативи якості питної води, яка подається до водогінної

мережі, перевищуються, за узагальненням інформації СЕС м. Нікополь, за

показником окислюваності. 6. Недостатньо інформації про стан водосховища у районах

можливого впливу м. Нікополь (водовипусків, забруднених струмків на кшталт дослідженого у роботі [45], поверхневого стоку з житлової та

промислової території тощо) уздовж берегової лінії міста, де це може впливати на окремі види водокористування. Можна вважати за доцільне

розширення мережі періодичного контролю якості поверхневих вод, перш за все за рахунок введення додаткових пунктів на акваторіях водосховища,

розташованих поблизу найістотніших місць ймовірного впливу міста на довкілля.

Висновки до підрозділів 4.9, 4.10

На підставі одержаної інформації по підприємствам міста Нікополь, які

скидають стічні води на очисні споруди, та хімічних аналізів стічних вод, які

надходять на очисні споруди, виконаних відділом інструментально-лабораторного контролю лабораторії КП «НВУВКГ» і лабораторії міських та

виробничих стічних вод УкрНДІЕП, можна зробити такі висновки. 1. Система каналізування м. Нікополя загальносплавна, але дощові

стічні води на очисні споруди КП «Нікопольводоканал» з частини селітебної території не скидаються. В міську каналізацію здійснюють скид стічних вод

більше 10 автомийок і АТБ, значна кількість кафе та ресторанів міста, побутові стічні води ПрАТ «Енергоресурси», ТОВ «Дніпровський», ПАТ

«Нікопольський хлібокомбінат». 2. УкрНДІЕП були відібрані проби стічних вод, що надходять на

пісковловлювачі КП «Нікопольводоканал», первинні відстійники та очищена вода після очисних споруд перед скидом в водний об’єкт.

3. Аналіз результатів даних по стічним водам, що надходять на

піскоуловлювачі і первинні відстійники, виконані лабораторією УкрНДІЕП, свідчить про те, що вони працюють задовільно, а стічні води по всім

показникам відповідають допустимим величинам показників якості стічних вод підприємств при скиді в каналізаційну мережу міста.

4. Аналіз результатів хімічних аналізів стічної води після очистки перед скидом в водний об’єкт, виконаних лабораторією очисних споруд КП

«НВУВКГ», показав, що очисні споруди за результатами очистки по всіх забруднюючих речовинах працюють задовільно.

Результати хімічних аналізів стічних вод КП «НВУВКГ»перед скидом стічних вод до водного об’єкту, проведених УкрНДІЕП, показали, що

концентрації органічних сполук за БСК і ХСК перевищують допустимі значення. Необхідно визначити, що результати УкрНДІЕП, одержані при

154

аналізі разової проби в зв’язку з неможливістю провести повторні вимірювання, не можуть вважатися репрезентативними.

Необхідно, однак, звернути увагу на цей факт, особливо в світі того, що біологічні очисні споруди без доочистки стічних вод не можуть забезпечити БСК на рівні 2,4 – 3,0 мгО2/дм

3 (Карі і Клаус Імгофф. Довідник по міським

стічним водам. Мюнхен 1990); 5. Результати аналізу стічних вод після очисних споруд ПрАТ

«Енергоресурси» по всім показникам, крім органічних сполук за БСК, проведені лабораторією очисних споруд, збігаються з результатами

УкрНДІЕП. Результати свідчать про задовільну роботу очисних споруд, особливо по вмісту металів – головних забруднювачів стічних вод, що

надходять на очисні споруди ПрАТ «Енергоресурси»; 6. Дощові стічні води з селітебної території міста забруднені

органічними сполуками (ХСК – 200 мгО2/дм3) і можуть негативно впливати

на екологічний стан Каховського водосховища, куди вони надходять.

Висновки до підрозділу 4.11

Водовідведення у м. Нікополь здійснюється КП «НВУВКГ», який

приймає стічні води від промислових підприємств, організацій та житлового

фонду, здійснює транспортування та очищення на комплексі очисних споруд біологічного очищення.

КП «НВУВКГ» здійснює свою діяльність згідно “Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств до системи каналізації м.

Нікополя”, які затверджені рішенням виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 22.02.2012 р. №124.

Періодичність відбору проб складає раз на квартал. Контроль складу стічних вод, що надходять на очистку, здійснюється лабораторією, яка

підпорядкована КП «НВУВКГ». Фактичний обсяг зворотних вод та скид забруднюючих речовин згідно

форми № 2тп – водгосп за 2012 р. не перевищує значень затверджених нормативів. Фактичні концентрації забруднюючих речовин в зворотних водах не перевищують значень затверджених припустимих концентрацій.

Контроль складу очищених стічних вод здійснюється регулярно згідно регламенту атестованою лабораторією КОС.

155

5. Стан поводження з відходами

5.1. Загальна характеристика стану поводження з відходами

Стан поводження з промисловими відходами у м. Нікополь був

проаналізований за матеріалами, наданими основними промисловими підприємствами та установами м. Нікополь (Додаток А). Перелік основних

промислових підприємств подано далі у п. 5.2.1. Обсяги утворення промислових відходів в цілому по місту, визначені

на підставі цих матеріалів, становлять 5,43 т відходів 1 класу небезпеки, 451,5 т відходів 2 класу, 1704 т відходів 3 класу і 746220 т відходів 4 класу небезпеки. Можна припустити, що з врахуванням решти підприємств ці

значення були б на 10-15% вищими. Для м. Нікополя характерна наявність великої кількості суб’єктів

підприємницької діяльності, які є власниками промислових відходів. Так, перелік власників небезпечних відходів, яким необхідно одержати

ліміти на їх утворення та розміщення на 2013 рік склав 643 найменувань (з матеріалів відділу архітектури та містобудування м. Нікополь, що подавалися

на погодження до Державного управління охорони навколишнього природного середовища) Дніпропетровської області.

Таким чином, є практично неможливим одержати точні та вичерпні дані щодо кількості та видів промислових відходів у м. Нікополь.

Оскільки офіційні дані щодо сучасних обсягів утворення твердих побутових відходів (ТПВ) у м. Нікополь на цей час відсутні, значення річної кількості утворюваних ТПВ для м. Нікополь було одержано розрахунковим

шляхом на підставі статистичних даних щодо кількості населення м. Нікополь (117 800 осіб станом на 1 січня 2014 р.) і середньою питомою

кількістю відходів на душу населення України (350 кг/рік). Це значення становить приблизно 41230 т/рік.

Переважна маса цих відходів розміщуються на полігоні ТПВ СД-32, розташованому за межами міста на місці відпрацьованого глиняного кар'єру.

Дані щодо результатів відомчого або еколого-санітарного контролю стану місць утворення, зберігання, видалення та

знешкодження відходів та їх впливу на стан природних вод, ґрунтів та атмосферного повітря в місцях видалення відходів серед наданих для

проведення аудиту матеріалів відсутні. Більш детальний аналіз стану поводження з відходами у м. Нікополь

наведено далі у підрозділах 5.2 і 5.3.

5.2. Промислові відходи

5.2.1. Аналіз інформації щодо обсягів утворення промислових відходів в

цілому по місту

Обсяги утворення промислових відходів в цілому по місту визначені на

підставі матеріалів (див. Додаток А), наданих основними підприємствами (табл. 5.2.1) . Ці обсяги за звітними даними у 2012 р. становили 5,43 т

156

відходів 1 класу небезпеки, 451,5 т відходів 2 класу, 1704 т відходів 3 класу і 746220 т відходів 4 класу небезпеки.

Дані щодо обсягів утворення промислових відходів на окремих підприємствах за результатами звітів про поводження з відходами за 2012 рік, зокрема небезпечних (1-3 класу ) та 4 класу, зведені у таблицю 5.2.2.

Можна припустити, що з врахуванням решти підприємств ці значення були б на 10-15% вищими.

Доля окремих підприємств в утворенні загальної маси відходів різних класів представлена на діаграмах (рис. 5.2.1 – 5.2.4). Динаміка обсягів

відходів різних класів по підприємствах відображена на діаграмах (рис. 5.2.5–5.2.8).

Перелік основних видів відходів за класами подано у таблиці 5.2.3.

157

Основні підприємства міста Нікополь


з/п Назва

підприємства

та № інф. запиту

Вид діяльності Адреса Посада П.І.Б.

керівника

Телефони Web-сайт,

e-mail


завод феросплавів» 25.06.2013 № 536

Виробництво агломерату,

флюсів, феросплавів

53213, м. Нікополь,

Електрометалургів,

310

Голова

правління,

генеральни

й директор

Куцін

Володимир

Семенович

14.05.50

65-42-36 пр.

65-46-28 ф.

[email protected]

2 ПрАТ «Сентравіс продакшн юкрейн»

25.06.2013 № _543

Виробництво труб з

корозійностійких

(нержавіючих) сталей,

призначених для

застосування в умовах

широкого спектру

корозійних середовищ та

температур в хім ічній та

нафтохімічній індустрії,

атомній та тепловій

енергетиці


пр. Трубників, 56

Генеральни

й директор

Атанасов

Юрій

Васильович

22.07.64

69-11-01 пр. [email protected]

3 ТОВ «Інтерпайп ніко тьюб»

25.06.2013 № _535

Виробництво стальних труб,

у тому числі бурильних та

насосно-компресорних




й директор

Горнштейн

Володимир

Ілліч

22.08.49

63-84-04 пр.

63-93-79 ф.

[email protected]

nterpipe.biz

4 ТОВ ВИРОБНИЧО-

НАУКОВИЙ ЦЕНТР «Трубосталь»

25.06.2013_ № 541

Виробництво елементів

трубопроводів,

крутовигнутих відводів та

центробіжнолитих сталевих

труб широкого сортаменту


пр. Трубників, 56/91


й директор

Фельдман

Олександр

Ісаакович

січень

63-80-01 пр.

69-13-73 ф.

trubostal@

trubostal.com.ua

158

№

з/п Назва




керівника


e-mail

5 ТОВ «ВСМПО - Титан Україна»

25.06.2013_ № 542

Виробництво труб із сплавів

титану




й директор

Журавльов

Андрій

Вікторович

01.06.59

63-88-00 пр. info@tw-

vsmpoavisma.com.ua

6 ПрАТ «Енергоресурси»

25.06.2013_ № 532

Виробництво та

розподілення електроенергії,

виробництво промислових

газів, збирання , очищення

та розподілення води



Голова

правління

Мусатов

Максим

Михайлович

18.10.71

691305

9-13-57 ф.

[email protected]

a

7 ПАТ «Нікопольський завод

технологічного оснащення»

25.06.2013 № 540

Постачальник трубного

інструменту на всі трубні

заводи України



Голова

правління,

генеральни

й директор

Кожушкін

Михайло

Едуардович

01.03.69

69-12-20

63-87-02

[email protected].

ua

8 ПрАТ

«Нікопольський ремонтний завод» 25.06.2013 № 531_

Виробництво та реставрація

промислового обладнання

металургійної,

горнодобувної,

машинобудівної, хім ічної,

нафтодобувної та

переробної галузей



Голова

правління

Дегтяр

Андрій

Вікторович

16.12.78

9-67-83 пр.

9-68-06

2-23-17 ф.

[email protected]

market [email protected].

ua

159

№

з/п Назва




керівника


e-mail


завод трубопровідної

армАТУРИ» 25.06.2013 № 533

Випуск обладнання для

потреб житлового

господарства та

капітального будівництва



300


й директор

Скрипник

Анатолій

Анатолійович

09.03.61

5-05-50 ф. [email protected]

10 ПАТ «Нікополь-ський хлібо-

комбінат» 25.06.2013 № 539

Виробництво хлібобулочних

та кондитерських виробів


Першотравнева,

22/1

Голова

правління

Рудовський

Юрій Борисович

05.06.1971

69-16-60 пр.

68-01-80 ф.

[email protected]

11 ТОВ

«Нікопольський механічний завод» 25.06.2013 № 530

Виробництво

редукторов,пічне литво


К. Лібкнехта , 126

Директор Шапар

Ігор

Анатолійович

63-95-27 ф.

5-00-28 бухг.

[email protected]

12 ПрАТ «Нікопольський кранобудівний

завод» 25.06.2013 № 534

Виробництво кранів,

сталевих деталей та лиття зі

сталі

53207, м. Нікополь

К.Лібкнехта, 169


й директор

Жгульов

Олександр

Андрійович

5-11-33

crane-

[email protected]

13 ТОВ

«ВО «Оскар»

− 53201, м.

Нікополь, пр. Трубників, 56

Директор Москвич

Віталій Олегович.

639-830 office@oscar-

tube.com.ua

14 ТОВ НЗСТ «ЮТіСТ»

− 53201, м. Нікополь, пр.

Трубників, 56

Генеральний

директор

Штакельберг Анатолію

Леонардович

2-50-62 [email protected]

160

Обсяги утворення промислових відходів на окремих підприємствах

Таблиця 5.2.2 Найменування

організації

Кл

асс н

еб

езп

ек

и Наявність на

початок 1

січня

2012 року

Утворилося Дооблік

овано

Утилізовано,

оброблено

(перероблен

о)

Видалено

у

спеціальн

о

відведені

місця чи

об’єкти

Передано

на сторону

Наявність

на 1 січня

2013

Вилучено

з інших

причин,

вкл..

уточненн

я класу

небезпек

и

Осад

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 ПрАТ «Сентравіс продакшн Юрейн»

1 0,65 0,65 0

2 222,15 222,15 0

3 345,148 345,148

4 1884,574 1884,574

ПАТ «НЗФ» 1 0,467 3,01 3,002 0,475

2 0,3 8,285

6 2,585

3 537,554 81,319 34,695 0,393

28,639 67,061 469,368

4 7508527,06 659975,72 425,284 713545,668 4362,034 7483701,233 1299,545

ВО «Оскар» 1 0,062 0,062

2 188,5 128,5

60

3 50

50

4 111,1 111,1

Нікопольский кранобудівний

завод

4 4,616

4,616

ПАТ

«Нікопольський

хлібокомбінат»

1 0,024

0,024

2 0,407

0,407

3 0,843 0,843

4 121,405 14,236

107,169

161

Продовження табл.5.2.2

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

ТОВ ВСНПО

Титан Україна

1 0,143 0,143

2 31,26

31,26

3 649,258

648,735 0,523

4 24,647 277,744 11,545 234,274

ТОВ ВНЦ «Трубосталь»

1 0,24 0,24

2 0,343

0,343

3 21,754

21,754

4 877,891 877,891

ТОВ Нікопольський

механічний завод

3 0,142 0,405

0,44 0,107

4 9,892 970,215 310,735

667,49 1,252

ПАТ

Енергоресурси 1 0,084

0,084

3 51,406 5,666 0,02

9,68 47,372

4 119120,421 855,42 82,97 703,862 52,274 119840,597 703,862

ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ

1 1,216 1,629 1,216

2 0,048 0,552

0,6

3 32,272 549,69

575,548 8,004

4 3453,357 81145,659 25,452 78280,957 6292,646 1499,894

161

162

ВО «Оскар»

1,142

ПАТ

"Нікопольський

хлібокомбінат"

0,442

ПАТ «НЗФ»

55,443

ТОВ ВСНПО


2,634

ТОВ ВНЦ

"Трубосталь"

4,421

ПАТ

Енергоресурси

1,547

ПрАТ «Сентравіс

продакшн

Юкрейн»

11,973

ІНТЕРПАЙП

НІКО ТЬЮБ

22,398

Рисунок 5.2.1 - Відсоток внеску основних підприємств в утворення відходів 1 класу небезпеки (м.Нікополь, 2012 рік)

ПАТ «НЗФ»

1,835

ТОВ ВСНПО


6,924

ВО «Оскар»

41,75

ТОВ ВНЦ


0,076

ІНТЕРПАЙП НІКО

ТЬЮБ

0,122


продакшн

Юкрейн»

49,203

ПАТ



0,09

Рисунок 5.2.2 - Відсоток внеску основних підприємств в утворення відходів

2 класу небезпеки (м.Нікополь, 2012 рік)

163

ПрАТ "Сентравіс

продакшн

Юкрейн"

20,254

ВО «Оскар»

2,934

ПАТ «НЗФ»

4,772

ПАТ



0,049

ТОВ ВСНПО


38,1

ТОВ ВНЦ


1,277

ТОВ


механічний

завод"

0,024

ПАТ

"Енергоресурси"

0,333

ІНТЕРПАЙП

НІКО ТЬЮБ

32,257


ВО «Оскар»

0,02

Нікопольский

кранобудівний завод

0

ПАТ "Нікопольський


0,02

ТОВ ВСНПО Титан

Україна

0,04 ТОВ ВНЦ "Трубосталь"

0,12

ТОВ Нікопольський

механічний завод

0,13

ПАТ Енергоресурси

0,11

ІНТЕРПАЙП НІКО

ТЬЮБ

10,87

ПАТ «НЗФ»

88,44


продакшн Юкрейн»

0,25


164

1 клас небезпеки

1,298

0,0390,09

0,56

0,1

0,269

3,01

1,216

0,084

0,24

00,10,20,30,40,50,60,70,80,9

11,11,21,31,41,51,61,71,81,9

22,12,22,32,42,52,62,72,82,9

33,13,2

ПАТ "НЗФ" Нікопольський

кранобудівний

завод

ТОВ

Нікопольський


завод

Інтерпайп Ніко

Тьюб

ПАТ


ТОВ ВНЦ

Трубосталь

2008

2012

Рисунок 5.2.5 - Динаміка обсягів відходів 1 класу небезпеки на основних

підприємствах м. Нікополя (т/рік)

165


15,59

7,155

1,102

8,285

0,5520,343

0

0,5

1

1,5

2

2,5

3

3,5

4

4,5

5

5,5

6

6,5

7

7,5

8

8,5

9

9,5

10

10,5

11

11,5

12

12,5

13

13,5

14

14,5

15

15,5

16



завод

ТОВ



завод


Тьюб

ПАТ


ТОВ ВНЦ


2008

2012



166

3 клас небезпеки215051,85

0,303 458,95 18,484 32,75981,319 0,405 549,69 5,666 21,754

0300060009000

120001500018000210002400027000300003300036000390004200045000480005100054000570006000063000660006900072000750007800081000840008700090000930009600099000

102000105000108000111000114000117000120000123000126000129000132000135000138000141000144000147000150000153000156000159000162000165000168000171000174000177000180000183000186000189000192000195000198000201000204000207000210000213000216000



завод

ТОВ



завод


Тьюб

ПАТ


ТОВ ВНЦ


2008

2012



167


1187253,209

1049,785 1189,1

17447,754

1307,55984 1860,79

659975,72

4,616 970,215

81145,659

855,42 877,891

0150003000045000

600007500090000

105000120000135000150000

165000180000195000210000225000240000255000270000

285000300000315000330000345000360000375000

390000405000420000435000450000465000480000

495000510000525000540000555000570000585000600000

615000630000645000660000675000690000705000

720000735000750000765000780000795000810000

825000840000855000870000885000900000915000

930000945000960000975000990000

100500010200001035000

1050000106500010800001095000111000011250001140000

1155000117000011850001200000



завод

ТОВ



завод


Тьюб

ПАТ


ТОВ ВНЦ


2008

2012

Рисунок 5.2.8 - Динаміка обсягів відходів 4 класу небезпеки (т/рік) на основних підприємствах м. Нікополя

168

Перелік основних видів промислових відходів на підприємствах м. Нікополь за класами

Таблиця 5.2.3. Клас

небез-

пеки

Вид відходів

1 Відпрацьовані ртутьвмісні лампи

Відпрацьовані люмінесцентні лампи

2 Батареї акумуляторні лужні зіпсовані

Батареї свинцеві відпрацьовані

Розчинники відпрацьовані забруднені

3 Емульсії прокатних цехів відпрацьовані

Промащене ганчір’я

Мастила відпрацьовані

Абразивно-металевий пил

Залишки абразивних кругів

Пил неорганічний від ПГУ

Брухт кольорових металів

Залишки електроізоляційних матеріалів

Відходи отримані у процессі зварювання (окалина)

Лужні відходи

Шлам травильних Ван

Відходи ЛФМ

Відпрацьовані паливні та масляні фільтри

Відходи мастильно-охолоджувальні

Відходи гальванічного виробництва

Відпрацьовані нафтопродукти

Шлам регенерації відпрацьованих нафтопродуктів

Нафтошлам маслоуловлювачів шламавідстойника

4 Окалина прокатного та кузнечно-пресового виробництва

Вироби з абразивних матеріалів відпрацьовані

Осади насосної станції слабо кислих стічних вод

Відходи кислотривкої цегли

Брухт кислотривкої цегли

Відходи невозвратно металевої тари

Відходи ГТВ

Шини автомобільні відпрацьовані

Відходи деревообробки

Емульсії відпрацьовані.

Відходи будівельні

Пил газо очистки СЛЦ

Формувальна суміш СЛЦ

Формувальна суміш ЧЛЦ

Шлак СЛЦ

Шлак СЛЦ

Пил формувальної суміші СЛЦ

Пил формувальної суміші ЧЛЦ

Пил зачистки відливок

Пил зачистки відливокЧЛЦ

Пил вибивки відливок СЛЦ

169

Клас

небез-

пеки

Вид відходів

Пил вибивки відливок ЧЛЦ

Відходи абразивних кругів

Відходи зварювальних матеріалів

Брухт вогнетривів

Брухт чорних металів

Брухт кольорових металів

Відпрацьовані накладки гальмових колодок

Відходи гуми

Накип котлів

Відходи теплоізоляції

Відходи спецодягу

Відходи спецвзуття

Відходи рукавиць

Шлам, що утворюється в процесі водоподготовки

Залишки гасіння вапна

Пил абразивно-металевий

Скло бій

Побутові відходи

На підставі цих та решти розглянутих матеріалів виявлено тенденцію до загального зменшення кількості всіх промислових відходів на більшості

підприємств. Корелятивних зв’язків між динамікою утворення відходів та динамікою випуску продукції виявити не вдалося, оскільки для переважної кількості підприємств дані щодо динаміки випуску окремих видів продукції

відсутні. Аналіз розглянутих матеріалів та оцінка стану поводження з

відходами на основних підприємствах в м. Нікополь задовольняє основні вимоги чинного законодавства України щодо забезпечення екологічної

безпеки, але потребує доопрацювання щодо відповідності Концепції Загальнодержавної програми поводження з відходами на 2013 — 2020 роки

та Технічному регламенту з поводження з відходами електронного та електричного обладнання.

5.2.2. Характеристика об’єктів оброблення та утилізації промислових

відходів на території аудиту

Згідно Закону України «Про відходи» чинними є наступні визначення

щодо поводження з відходами: оброблення (перероблення) відходів - здійснення будь-яких

технологічних операцій, пов'язаних із зміною фізичних, хімічних чи

біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення;

збирання відходів - діяльність, пов'язана з вилученням, накопиченням і

розміщенням відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах,

170

включаючи сортування відходів з метою подальшої утилізації чи видалення;

зберігання відходів - тимчасове розміщення відходів у спеціально

відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення);

перевезення відходів - транспортування відходів від місць їх утворення

або зберігання до місць чи об'єктів оброблення, утилізації чи видалення; утилізація відходів - використання відходів як вторинних матеріальних

чи енергетичних ресурсів; видалення відходів - здійснення операцій з відходами, що не призводять

до їх утилізації;

знешкодження відходів - зменшення чи усунення небезпечності

відходів шляхом механічного, фізико-хімічного чи біологічного

оброблення; захоронення відходів - остаточне розміщення відходів при їх видаленні

у спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином, щоб

довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених

нормативів; об'єкти поводження з відходами - місця чи об'єкти, що

використовуються для збирання, зберігання, сортування, оброблення, перероблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення

відходів; відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (місця розміщення

відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл уповноважених органів на

видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами; операції поводження з відходами - збирання, перевезення, зберігання,

сортування, оброблення (перероблення), утилізація, видалення,

знешкодження і захоронення відходів; розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально

відведених для цього місцях чи об'єктах.

Дані щодо кількості оброблених та утилізованих промислових відходів на прикладі 2008 р. наведені у табл. 5.2.4. Аналогічні відомості за 2012 рік були

наведені вище (див. табл. 5.2.2).

171

Оброблення та утилізація промислових відходів у м.Нікополь (дані 2008 року)

Таблиця 5.2.4 Назва


3 кл. небезпеки 4 кл. небезпеки

Утворено Передано

для

оброблення

та

утилізації

На

підприємстві

Оброблено

та

утилізовано

Утворилось Оброблено та

утилізовано

Передано

для

оброблення

та

утилізації

Розміщено

на своїх

об’єктах

Розміщено

на інших

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

ЗАТ «НЗТО» 42,287

ВАТ «НЗТА» 0,8 1,153 1249,5 1250,5

ТОВ»ВО Індустріал

Сервіс»

4,86 5,279 0,325 45,453 45,178 0,225

ЗАТ «ЮТІСТ» 114,358 112,48 42,773 7,8 17099,921 15525,19 1801,755 135,142

ТОВ»Кристал» 0,019 0,2 0,04

ЗАТ «Нікопольський

ремонтний завод»

7,41352 3,9055 7,683 8,819 1947,68 3,29 206,523 2190,748

ПрАТ


18,484 2,84 52,597 1,511 1307,55984 1,2499 33,24294 1113,722 160,195

ТОВ ВНЦ

«Трубосталь»

32,759 32,819 1860,79 853,512 1,578 1005,7

ВАТ «НЗФ» 215051,85 270,008 154460,545 1187253,21 1275015 3379,56 2346,963 7855,015

ЗАТ «Кранобудівний

завод»

1049,785 59,9 2,555 987,33

ЗАТ»Теплогенерація» 1,372 1,39 0,047 0,023 31,32 20,697 17,387

ЗАТ «Ніко Тьюб» 458,95 383,83 0,4 75,3 17447,754 7,951 13516,58 3037

ЗАТ «НТК» 84 84 6782,35 5768,694 3996,25

ЗАТ «НЗНТ» 235,472 235,472 12145,502 2914

ЗАТ ВСМПО

«АВІСМА»

38,597 37,5 0,245 0,852 4249,6028 163,7595 408здаҐ

Т0В»НЗТТ» 0,8 01.июл 24,87 14 1,7 6

ТОВ»Механічний

завод»

0,303 0,403 1189,1 457,5 174,305 660,197

172

Технології знешкодження (утилізації, переробки, знезараження) у наявності, відповідають зазначеним у паспортах. Дані щодо спеціальних

установок з утилізації відходів на підприємствах міста наведено далі у табл. 5.2.7.

5.2.3. Стан місць видалення відходів, обсяги розміщення відходів та

технології знешкодження

Аналіз інформації щодо наявності на території міста місць видалення

відходів показав, що на підприємствах для всіх зазначених об’єктів є паспорти та реєстрові карти, де вказані категорія екологічної безпеки, код і вид операції з

видалення відходів, режим функціонування, рік початку (закінчення) експлуатації, вказано наявність проектної документації та організація-

проектувальник, а також дані щодо відводу земель, фактичну та проектну площу. Встановлено, що в більшості цих документів відсутня інформація щодо розрахункового терміну експлуатації відповідних об’єктів.

Стан обліку та паспортизації місць видалення відходів наведено у

табл. 5.2.5. Стан обліку та паспортизації місць видалення відходів (МВВ)

(на 01.01.2011 року) Таблиця 5.2.5

№

з/п

Назва одиниці

адміністративно-

територіального

устрою

Кількість

МВВ, од.

Кількість

внесених

у реєстр

МВВ,

од.

Кількість

паспортизованих

МВВ,

од.

Внесено

у реєстр

МВВ за

звітний

період,

од.

Паспорти-

зовано за

звітний

період, од.

1 Нікополь 6 8 8 - -

2 Нікопольський

район

15 5 5 - -

Усього 21 13 13 - -

Реєстр місць видалення відходів наведено у табл.5.2.6.

173

Реєстр місць видалення відходів (МВВ) м. Нікополь та Нікопольського району

Таблиця 5.2.6 Реєстрацій

ний номер

МВВ, дата

реєстрації

Дата

останнь

ої ревізії

Найм

енува

ння

МВВ,

код

Місце

знаходже

ння МВВ,

(населени

й пункт,

район),

код

Повне

найменування

МВВ та адреса

власника

МВВ, код

Режим

функціон

ування

МВВ-

(діючих,

закритих)

Категорія

екологічно

ї безпеки

МВВ


МВВ (обсяг, площа,

наземне, підземне)

Характерис-

тика відходів

(назва, група,

клас

небезпеки)

1 2 3 4 5 6 7 8 9

№53

16.07.02

07.04.10 Шламон

акопичу

вач(окалино-

накопич

увач)

Балка Сухий

Чортломлик,

в 0,8 км від с.Менжинськ

е

ВАТ

«Нікопольський

південно трубний завод»

м.Нікополь,

пр.Трубників, 56

Діюче В 105138,677 т;

24,2/24,2 га;

відкрите заглиблене в землю

Окалина прокатного

та ковальсько-

пресового виробництва;

2.08.00;

4;

Емульсії прокатних

цехів відпрацьовані; 1.30.00;

4;

Розчини травильні

кислі відпрацьовані в

процесі оброблення металевихвиробів;

2.52.00;

4

№54

16.07.02

26.04.10 Полігон

твердих

побутов

их відходів

м.Нікоп

оля та

Нікопол

ьського району

Дніпропетров

ська обл.

ДКП «Управління

капітального

будівництва»

М.Нікополь, вул..Електро-

металургів,216

Діюче В 14440 т;

27,4/29,4 га;

відкрите заглиблене в

землю, насипне;

Дорожне сміття з

вулиць, тротуарів;

Відходи

деревообробки:опилки, стружка;

Гілки, листя, кора;

Будівельні відходи;

Відпрацьовані

формовочні суміші; Шлаки;

Відпрацьована

теплоізоляція(мінера

ловатні вироби);

174

Реєстрацій

ний номер

МВВ, дата


Дата

останнь

ої ревізії

Найм

енува

ння

МВВ,

код

Місце

знаходже

ння МВВ,

(населени

й пункт,

район),

код

Повне



власника

МВВ, код

Режим

функціон

ування

МВВ-

(діючих,

закритих)

Категорія


ї безпеки

МВВ







клас

небезпеки)

Відходи покрівельних

матеріалів;

Пил неорганічний

ПГОУ та

ваграночний; Відпрацьовані

абразивні круги;

Відходи вогнеупорів;

Відходи від чистки

вагонів; Відходи гашеної

ізвісті;

Сухий залишок

карбіду кальція;

Аспіраційні відходи зерна;

Кварцевий пісок;

Котельний шлак;

Грунт; Відходи колгот

очного цеху;

Тверді побутові

відходи;

(всі відходи 4 класу небезпеки)

№55

18.07.02

25.02.10 Накопи

чувач

мулу з сирим

осадком

Нікопольськи

й р-н

сел..Енгельса

ВУВКГ м.Марганець

Вул..К.Лібкнехта, 2а

Діюче

В 25542 м3;

1,7 га

відкрите поверхневе

Мул з сирим

осадком

3

175


ний номер

МВВ, дата


Дата

останнь

ої ревізії

Найм

енува

ння

МВВ,

код

Місце

знаходже

ння МВВ,

(населени

й пункт,

район),

код

Повне



власника

МВВ, код

Режим

функціон

ування

МВВ-

(діючих,

закритих)

Категорія


ї безпеки

МВВ







клас

небезпеки)

№64 30.04.03

01.03.10 Шламонакопичу

вач

Чкалівс

ької

збагачувальної

фабрики

10 км від м.Нікополь,

2,5 км від

м.Орджонікід

зе

ВАТ «Орджонекідзевськи

й ГЗК»

53300,

м.Орджонікідзе,

вул..Калініна,11 00190928

Діюче В 51789,8 тис.т; 480,0;


Хвости збагачення руд марганцевих

13;

4

№65 30.04.03

01.03.10 Шламосховище

в

урочищі

Криві

Луки

10км від м.Нікополь,

2,5км від

м.Орджонікід

зе

-»- Діюче В 56457,0 тис.т; 410,0


Хвости збагачення руд марганцевих

13;

4

№66

30.04.03

01.03.10 Збірник

шламів

миття автотра

нспорту

10км від


0,5км від м.Орджонікід

зе

-»- Діюче В 139,3 т

0,005 га;

окрема ємність

Щлами миття

автотранспорту;

60; 3

№70 28.07.03

01.03.10 Шламонакопичу

вач

місткіст

ю

100000 м3

2,5км на північний

захід від с.

Менжинське

ВАТ «Нікопольський завод феросплавів»

00186520

Закрите В 118 тис.т 3,74 га

відкрите заглиблене в землю

Шлам газоочисних споруд, які

утворюються у

процесі виробництва

феросплавів

3

176


ний номер

МВВ, дата


Дата

останнь

ої ревізії

Найм

енува

ння

МВВ,

код

Місце

знаходже

ння МВВ,

(населени

й пункт,

район),

код

Повне



власника

МВВ, код

Режим

функціон

ування

МВВ-

(діючих,

закритих)

Категорія


ї безпеки

МВВ







клас

небезпеки)

№73 28.07.03

01.03.10 Шлаковий

відвал

2,6км на північний

захід від с.

Менжинське

ВАТ «Нікопольський завод феросплавів»

52311, м.

00186520

Діюче В 8242073,36т 13,8 га


Шлаки феромарганцю

4

шлаки

селікомарганцю

4

шлаки стального та

чавунного литва

3

№81

23.10.03

01.03.10 Шламон

акопичувач

1,5 км від

с.Каменське

ВАТ

«Новопавлівський гранітний кар’єр»

53282 Нікопольський

район с.Каменське

00292304

Діюче В 637063,882 т

24 га відкрите заглиблене в землю

Хвости збагачення

14 4

відходи пилові

14

4

135

22.04.08

22.02.10 Нікопол

ьське

КП

«Західне»

Мулові

площад

ки

каналізаційних

очисних

споруд


вул.Херсонсь

ка 557 , район

с.Олексіївка

Нікопольське

комунальне

підприємство

«Західне» 1211600000,


вул.Херсонська 557

Діюче Б Проектний обсяг видалення

відходів 223200 м3 в рік

Площа зайнята МВВ

46200м2, Відкрите, наливне

9030.2.9.05 відходи

очищення вод

стічних комунальних

( мули очистки стічних вод

комунальних)

4

177


ний номер

МВВ, дата


Дата

останнь

ої ревізії

Найм

енува

ння

МВВ,

код

Місце

знаходже

ння МВВ,

(населени

й пункт,

район),

код

Повне



власника

МВВ, код

Режим

функціон

ування

МВВ-

(діючих,

закритих)

Категорія


ї безпеки

МВВ







клас

небезпеки)

150 15.06.09

Гноєсховище

№1

ТОВ

«Агро-

Еліта»

2,5 км від м. Нікополь, 3,2

км с.

Придніпровсь

ке

ТОВ «Агро-Еліта» 53280,

Дніпропетровська

обл.., Нікопольський

район, с.

Придніпровське, вул.. Високовольтна,

34

33215143

06024

1222986001

Діюче А Проект 5000 т на рік Відкрите заглиблене в

землю

Змішаного типу

15м*140м (0,21 га)

0123.3 Відходи кінцевої

продукції

вирощування та

відгодівлі свиней

01 4

151

15.06.09

Гноєсхо

вище

№2 ТОВ

«Агро-

Еліта»

1,7 км

с.

Придніпровське

ТОВ «Агро-Еліта»

53280,

Дніпропетровська обл.., Нікопольський

район, с.

Придніпровське,

вул.. Високовольтна,

34 33215143

06024

1222986001

Діюче А Проект 10000 т на рік

Відкрите заглиблене в

землю Змішаного типу

70м*200м (1,4 га)

0123.3

Відходи кінцевої

продукції вирощування та

відгодівлі свиней

01

4

178


ний номер

МВВ, дата


Дата

останнь

ої ревізії

Найм

енува

ння

МВВ,

код

Місце

знаходже

ння МВВ,

(населени

й пункт,

район),

код

Повне



власника

МВВ, код

Режим

функціон

ування

МВВ-

(діючих,

закритих)

Категорія


ї безпеки

МВВ







клас

небезпеки)

153 26.06.09

01.03.10 Мулові площад

ки

Південь Дніпропетров

ської області,

17,5 км від м.

Нікополь, 5,4

км від жилих масивів м.

Орджонікідзе

ВАТ «Орджонікідзевськи

й гірничо-

збагачувальний

комбінат»

53300, Дніпропетровська

обл.., м.

Орджонікідзе, вул..

Калініна, 11

00190928 231

1212100000

Діюче В Проект 190 т Відкрите, заглиблене у землю,

наливне

Площа 0,024 га/42,24 га

9030.2.9.05 Мул очисних споруд

90

4

154 26.06.09

01.03.10 Склад зберіган

ня

транспо

ртерної

стрічки



18 км від м.





й гірничо-


комбінат»


обл.., м.

Орджонікідзе, вул..

Калініна, 11

00190928 231

1212100000

Діюче В Проект 5000,0 т Відкрите, поверхневе

Складування на спеціально

відведеній площадці

Площа 0,04 га/1,44 га

2910.1.0.34 Відходи

транспортерної

стрічки

29

4

155 26.06.09

01.03.10 Склад зберіган

ня

відпрац

ьованих

нафтопродуктів



26 км від м.





й гірничо-


комбінат»


обл.., м.

Діюче В Проект 51 т Окрема ємність, металева бочка, заглиблена

у землю

Площа 0,00145 га/0,2896 га

9030.2.9.03 Масла уловлені на

очисних спорудах

90

3

6000.2.8.10 Відходи масел

технічних

179


ний номер

МВВ, дата


Дата

останнь

ої ревізії

Найм

енува

ння

МВВ,

код

Місце

знаходже

ння МВВ,

(населени

й пункт,

район),

код

Повне



власника

МВВ, код

Режим

функціон

ування

МВВ-

(діючих,

закритих)

Категорія


ї безпеки

МВВ







клас

небезпеки)

Орджонікідзе, вул.. Калініна, 11

00190928

231

1212100000

60 3

6000.2.9.17

Відходи зачистки

ємностей зберігання

нафтопродуктів 60

3

174/66 16.06.10

Ємність для

зберіган

ня

шламу

хімочистки

1,0 км на північ від

сел..

Менжинське,

проммайданч

ик ВАТ «НЗФ» в 7 м

від будівлі

дільниці

прання та

ремонту спецодягу

ВАТ «Нікопольський завод феросплавів»,


вул..


310 00186520

06024

1211600000

Діюче

Б Окрема ємність Проектний обсяг 2,0т

Площа 0,00015га/0,000155га

7780.3.1.01 Шлам хімочистки

77

3

186

29.10.10

Біотермі

чна яма (чеська

яма)

1,7 км від с.

Придніпровське

ТОВ «Агро-Еліта»,

53280, Нікопольський

район, с.

Придніпровське,

вул.. Високовольтна,

34 10

33215143

06024

1222986001

Діюче В Підземне, неглибоке

залягання до 50 м, залізобетонні плити,

металева огорожа,

189 м3 /рік

0123.3.1.01

Падіж свиней 4

180

Стан місць видалення відходів, що знаходяться в управлінні підприємств міста, за даними форми «Поводження з відходами», поданої ними в органи

Держстатистики за 2012 рік, наведено у табл.5.2.7.

Стан місць видалення відходів, що знаходяться в управлінні підприємств

м. Нікополь Таблиця 5.2.7

Найменування

організації

За р

ік

Установки для

утилізації та

перероблення

відходів

Спеціальні місця та об’єкти видалення

відходів

Кіл

ьк

іст

ь

од

ин

иц

ь

За

гал

ьн

а

поту

жн

ість,

т/р

ік

Кіл

ьк

іст

ь,

оди

ни

ць

Об’єм, м3 Площа, м2

пр

оек

тн

ий

зал

иш

ков

ий

пр

оек

тн

ий

зал

иш

ков

ий

1 2 3 4 5 6 7 8 9

ПАТ «НЗФ» 2012 9 1745190 4 450002 444409 140000 15000

ПрАТ «Енергоресурси»

2012 1 16- 1 715000 660288 24200 22348

5.2.4. Стан місць постійного та тимчасового зберігання відходів

Аналіз інформації щодо стану місць постійного та тимчасового зберігання промислових відходів показав, що їх облаштування відповідає класу

небезпеки відходів. На всіх розглянутих підприємствах в наявності необхідні погодження, зокрема СЕС.

5.2.5. Характеристика умов здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами

В результаті аналізу інформації щодо здійснення операцій у сфері

поводження з небезпечними відходами (сортування, знешкодження та інші, технології утилізації чи оброблення небезпечних відходів) встановлено, що ці

операції здійснюються лише організаціями, які мають відповідні ліцензії, та виконуються з дотриманням ліцензійних умов. Зазначені операції

здійснюються лише на вимогу підприємств у відповідності до укладених договорів.

Перелік ліцензованих організацій, що здійснюють операції у сфері поводження з небезпечними відходами у м. Нікополь, наведено у таблиці 5.2.8.

181

Суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють діяльність у сфері поводження з небезпечними відходами на території регіону


№

з/п Назва Місце знаходження

Номер та

строк дії

ліцензії

Спеціалізація

(операції та види небезпечних

відходів)

1 ТОВ «Центр

меркурій»

м. Дніпропетровськ,

вул. Коцюбинського,

буд.2/4

АВ№ 361405

до 05.10.2012

Збирання, зберігання

1.Відпрацьовані люмінесцентні лампи

що містять ртуть

2.Прилади, що містять ртуть

2 ТОВ «Резерв-

ойл»

м. Дніпропетровськ,

вул.Дарницька, 21, кв.52

АВ №433651

до 12.12.2013

Збирання, перевезення,зберігання

1.Відпрацьовані нафтопродукти,

непридатні до використання за

призначенням, у т.ч. відпрацьовані

індустріальні, моторні масла та їх

суміші, відходи, забруднені

нафтопродуктами)

3

ТОВ

«Український

центр

поводження з

відходами»

юридична: м. Київ, вул.

Козелецька, буд.24

АГ №594525

до 31.01.2016

Збирання, зберігання, оброблення,

утилізація, знешкодження

1.Відходи виробництва, одержання і

застосування фармацевтичних

препаратів

2. Відпрацьовані нафтопродукти,

непридатні до використання за

призначенням, у т.ч. відпрацьовані

індустріальні, моторні масла та їх

суміші.

3.Відходи сумішей масло/вода,

вуглеводні/вода, емульсії (в т.ч. відходи

забруднені нафтопродуктами –

промаслене ганчір’я, пісок, деревина,

тирса, папір, фільтри)

4. Відходи, які складають або міс тять

хімічні речовини, що не відповідають

специфікації або мають просрочений

термін придатності

5. Відходи упаковок та контейнерів (у

т.ч. тара з під пес тицидів та

агрохімікатів)

6.клінічні та подібні їм відходи, а саме

відходи, що виникають у результаті

медичного догляду, ветеринарної чи

подібної практики, і відходи, що

утворюються у лікарнях або інших

закладах під час досліджень, догляду за

пацієнтами або виконання

дослідницьких робіт

7.Відходи виробництва, одержання і

застосування чорнила, барвників,

пігментів, фарб, лаків, оліфи

8.Відходи речовини або вироби, які

містять, складаються або забруднені

ПХБ

9.Відходи що містять як складові або

забруднювачі ртуть, сполуки ртуті (у

т.ч.відпрацьовані люмінесцентні лампи

та прилади, що містять ртуть) (збирання,

зберігання)

182

№

з/п Назва Місце знаходження

Номер та

строк дії

ліцензії

Спеціалізація

(операції та види небезпечних

відходів)

10.Відходи і брухт електричних та

електронних вузлів, що містять

компоненти, такі як акумуляторні

батареї або інші батареї (збирання,


11.Відпрацьовані батарей свинцевих

акумуляторів, цілі чи розламані

(збирання, зберігання)

12.Відходи розчинів кислот чи основ


13.Гальванічний шлам (збирання,


14.Відходи поверхневої обробки металів

і пластмас (збирання, зберігання)

15.Шлами бензину, що містять свинець


16. Відходи пес тицидів та агрохімікатів,

які не відповідають стандартам, мають

прострочений термін придатності чи не

придатні для використання за

призначенням (збирання).

Збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини,

здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності (табл. 5.2.9).

Суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють збирання, заготівлю

окремих видів відходів як вторинної сировини (за інформацією Держуправліня) Таблиця 5.2.9

№

з/п Назва

Місце

знаходження

Номер та

строк дії

ліцензії

Спеціалізація (види

вторинної сировини)

1. Польовий

В.В.

м. Кривий Ріг,

вул. Лісового. 40,10

АВ №361299

До 30.07.2012

Макулатура, склобій, відходи

полімерних, матеріалів текстильних вторинних

2. ТОВ «АРАГВІ»

м. Кривий Ріг, вул.Модрівська, 1а

АВ №433767 До 22.06.2014

Макулатура, склобій, відходи

полімерних, відходи гумових, у тому числі зношених шин, матеріалів текстильних

вторинних

3. Біденко С.П. м. Марганець, вул. Шмідта,

буд.3

АВ №527650 необмежений

Макулатура, склобій, відходи полімерних, відходи гумових, у

тому числі зношених шин, матеріали текстильні вторинні, використана металева тара

(ящики, фляги, каністри, банки, зокрема алюмінієві банки з під

напоїв, балончики)

Кількісні показники небезпечних відходів, утворених на основних підприємствах та переданих переліченим у табл. 5.2.8-5.2.9 ліцензованим

організаціям за 2012 рік, були наведені вище у таблиці 5.2.2.

183

5.2.6. Ефективність використання промислових відходів у якості вторинних ресурсів

Фактів знищення, псування, захоронення відходів, на які в Україні є технології утилізації, за наданими підприємствами та громадськими

організаціями матеріалами виявлено не було. З документів видно, що на підприємствах організовано дотримання встановлених вимог при поводженні з

використаними пакувальними матеріалами і тарою, приділяється увага заходам щодо ефективного використання цих ресурсів, включаючи повторне

використання чи переробку у виробництві.

5.2.7. Процедури транспортування відходів

Згідно вимог Закону України «Про відходи» (стаття 34 в редакції Закону

N 3073-III від 07.03.2002) суб'єкти господарської діяльності, у власності або у користуванні яких є хоча б один об'єкт поводження з небезпечними відходами,

зобов'язані: − забезпечити запобігання забрудненню ними навколишнього

природного середовища, а у разі виникнення такого забруднення - ліквідувати забруднення та його наслідки для навколишнього природного

середовища та здоров'я людини; − вживати заходів, направлених на запобігання аваріям, обмеження і

ліквідацію їх наслідків та захист людей і навколишнього природного середовища від їх впливу;

− повідомляти про аварію, що сталася на зазначеному об'єкті, і про

заходи, вжиті для ліквідації її наслідків, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та населення;

− забезпечувати експлуатацію зазначених об'єктів і перевезення небезпечних відходів з додержанням вимог природоохоронного

законодавства; − мати ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з

небезпечними відходами; − ідентифікувати об'єкти поводження з небезпечними відходами

відповідно до Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки»; − мати план локалізації та ліквідації аварії на об'єкті;

− мати декларацію безпеки; − надавати інформацію про такі об'єкти відповідно до Закону України

«Про об'єкти підвищеної небезпеки». У разі порушення суб'єктом господарської діяльності ліцензійних умов

поводження з небезпечними відходами ліцензія анулюється у встановленому

законом порядку. До поводження з небезпечними відходами допускаються особи, які мають

професійну підготовку, підтверджену свідоцтвом (сертифікатом) на право роботи з небезпечними речовинами, та не мають медичних протипоказань.

184

Допуск працівників до роботи забезпечується відповідною посадовою особою підприємства, установи, організації.

Перевезення небезпечних відходів дозволяється лише за наявності їх паспорта та ліцензії на поводження з ними і в порядку, визначеному законодавством про перевезення небезпечних вантажів.

Перевезення небезпечних відходів здійснюється за умови обов'язкового страхування цивільної відповідальності перевізника за збитки, які можуть бути

завдані ним під час перевезення, відповідно до закону. Підприємства, установи та організації - суб'єкти господарської діяльності,

на території яких зберігаються небезпечні відходи, відносяться відповідно до закону до об'єктів підвищеної небезпеки.

Відповідальність суб'єкта господарської діяльності, у власності або у користуванні якого є хоча б один об'єкт поводження з небезпечними відходами,

за шкоду, яка може бути заподіяна аваріями на таких об'єктах життю, здоров'ю, майну фізичних та/або юридичних осіб, підлягає обов'язковому страхуванню

відповідно до закону. Аналіз матеріалів показав, що на основних підприємствах м. Нікополь

наявна необхідна документація щодо дотримання чинних вимог безпечного поводження та транспортування відходів.

Щодо здійснення діяльності, пов'язаної із збиранням і заготівлею окремих

видів відходів як вторинної сировини, на підприємствах наявні відповідні договори з ліцензованими спеціалізованими підприємствами та організаціями.

Загальні вимоги до матеріально-технічної бази для збирання і заготівлі відходів як вторинної сировини, забезпечення протипожежної та екологічної

безпеки документально підтверджені. Великогабаритні, ремонтні відходи збираються та транспортуються

окремо від інших видів побутових відходів. Перевезення побутових відходів, що утворюються на підприємствах,

здійснюється спеціально обладнаними транспортними засобами з дотриманням процедур завантаження та транспортування відходів, вимог пакування,

маркування. Наявні засоби контролю та захисту людей. Небезпечні відходи у складі побутових відходів збираються окремо та

передаються спеціалізованим підприємствам, які одержали ліцензії на

здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами. На підприємствах призначені посадові особи, що відповідають за

дотримання зазначених вище вимог.

5.3. Тверді побутові відходи

5.3.1. Обсяги та джерела утворення ТПВ

Законом України «Про відходи» джерелом утворення побутових

відходів визначено об'єкт, на якому утворюються побутові відходи (житловий

будинок, підприємство, установа, організація, земельна ділянка) (статтю

доповнено згідно із Законом N 5402-VI від 02.10.201 ).

185

Основними джерелами утворення побутових відходів у м. Нікополь є житлові будинки та підприємства.

Офіційні дані щодо сучасних обсягів утворення твердих побутових відходів (ТПВ) у м. Нікополь на цей час відсутні, значення річної кількості утворюваних ТПВ для м. Нікополь було одержано розрахунковим шляхом на

підставі статистичних даних щодо кількості населення м. Нікополь (117 800 осіб станом на 1 січня 2014 р.) і середньою питомою кількістю відходів на душу

населення України (350 кг/рік). Це значення становить приблизно 41230 т/рік. Переважна маса цих відходів розміщуються на полігоні ТПВ СД-32,

розташованому за межами міста на місці відпрацьованого глиняного кар'єру

5.3.2 Централізований збір та вивезення ТПВ від населення та юридичних осіб

У відповідності до вимог чинного законодавства «Про місцеве самоврядування в Україні» рішенням виконавчого комітету Нікопольської

міської ради від 27.01.2010 року № 22 за результатами конкурсу було визначено перелік підприємств щодо надання послуг з вивезення твердих побутових

відходів на території міста. До 1 липня 2013 року основним підрядником було ТОВ «КУБ ЛДФ», з яким власники приватного житла та юридичні особи

уклали договори на вивезення сміття. У липні 2013 року власникам квартир у багатоквартирних будинках

міським головою запропоновано укладати договори на вивезення побутових відходів з організаціями ТОВ «Оселя-Нікополь», ТОВ «Комфорт», ТОВ

«Комунальник-Нікополь» (за їх дислокацією). 8 жовтня 2012 року в місті Нікополь почала діяти

сміттєперевантажувальна станція, що належить ТОВ «Заготвторресурс» – приватній компанії, яка заснована на гроші приватних інвесторів. Сума впровадження проекту станції близько 2 млн. грн. (вартість обладнання та

ремонту виробничих будівель). Підприємство зареєстроване у Нікополі і є платником податків до міського бюджету.

Виконкомом міської ради ухвалено рішення: «...з метою зменшення навантаження на полігон, поліпшення екологічного стану в Нікополі, для

підтримки малого і середнього бізнесу та створення нових робочих місць, зобов'язати ТОВ «КУБ ЛДФ» зібрані ТПВ на території міста направляти на

сміттєперевантажувальну станцію з частковим сортуванням ТПВ, а залишки вивозити на полігон».

Механізм роботи станції: сміттєвози привозять на станцію все сміття, зібране на території міста. Після вивантаження воно проходить попереднє

сортування системою конвеєрів, частина з яких механізована. Залишки потрапляють на великовантажні спецавтомобілі, які відвозять

сміття на полігон ТПВ Нікопольського району. На сортувальній лінії з купи сміття виймається 12 видів пластику,

макулатура і скло. Це забезпечує зменшення забруднення навколишнього

середовища.

186

Відібрана вторинна сировина доставляється на переробні підприємства Дніпропетровської області.

Станція працює на 40% від своїх потенційних можливостей, зараз створено 15 робочих місць. При експлуатації станції на повну потужність, роботою будуть забезпечені більше 30 осіб.

Працівники забезпечені засобами особистого захисту. Санітарна зона в 100 м, передбачена для таких виробництв, дотримана (відстань до найближчого

житла – 250 м). Розробником технології є київська компанія ТОВ «Екологічні системи».

Мета технології полягає у скороченні кількості твердих побутових відходів, що потрапляють для поховання на полігон та впровадження

роздільного збору відходів. На першому етапі було створено сміттєперевантажувальну станцію, на другому передбачено закупівлю та

розміщення контейнерів для роздільного збору сміття на території міста. Станція переробкою відходів не займається, а тільки здійснює сортування

сміття та передачу переробникам, зокрема велися переговори з державною компанією «Укрекоресурси».

У Дніпропетровській області подібна лінія введена вперше. Замовником не надані матеріали щодо діючої схеми санітарної очистки м.

Нікополь, програми поводження з побутовими відходами, графіків

централізованого збору та вивезення ТПВ, результатів обстеження стану контейнерів та спецтехніки для вивезення відходів, тому виявилося

неможливим дослідити достатність кількості та обладнання місць збору ТПВ, спецтехніки для їх вивезення та оцінити їх стан.

5.3.3. Недодержання екологічних вимог та санітарних норм при зборі та

вивезенні ТПВ

У м. Нікополь є поширеним недодержання екологічних вимог та

санітарних норм при зборі та вивезенні побутових відходів з прибудинкових територій.

З цього приводу, 05 липня 2013 року Нікопольським міським осередком Всеукраїнської громадської організації «Спілка власників житла України» було

утворено незалежну комісію, до складу якої увійшли представники Асоціації ОВББ «Світлоград», громадської організації «ГРАЖДАНСКИЙ АКТИВ», та

голови правлінь ОВББ. Комісія провела огляд прибудинкових територій багатоповерхових будинків. За декілька годин роботи були обстежені будинки:

вул. Жуковського буд. 88, 96, 101, 106, 109, 110, 111, 112, вул. Сагайдачного 14, вул. Первомайська 25, 27, 34, 56, 36а, пр. Трубників 6, вул. Станіславського 18,

вул. Усова 42, 44, вул. Електрометалургів 42, вул. Каштанова 53, 55, 57, вул. Барнаульська 4, 20, 26, вул. Херсонська 367/1, 372/1, 298Б, вул. Добролюбова

19/1, 19/2. Результати огляду зафіксовані на фото (рис. 5.3.1) та опубліковані ЗМІ на

сайтах міста.

187

Основною причиною такого явища є порушення графіку вивезення сміття внаслідок частої зміни підприємств, що здійснюють послуги з

вивезення твердих побутових відходів на території міста.

188

Рисунок 5.3.1 - Фотофакти несвоєчасного вивезення ТПВ та появи стихійних звалищ (за матеріалами ЗМІ м. Нікополь)

189

5.3.4. Утилізація та розміщення відходів

Кількість об’єктів захоронення ТПВ за даними Держуправління охорони навколишнього природного середовища на території Нікопольського району надані у табл. 5.3.1. За наданою інформацією, на

території міста Нікополь діючі зареєстровані об’єкти захоронення ТПВ відсутні.

Інформація про кількість сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01.2011 року (за формою статзвітності 1-тпв)


№

з/п

Назва одиниці адміністративно

територіального устрою регіону Кількість

Площі під твердими

побутови

ми відходами, га

1 2 3 4

Сміттєзвалища

13 Нікопольський район 12 34,048

Полігони

6 Нікопольський район 1 22,18

До 1999 року видалення ТПВ здійснювалося на полігон СД-28

розташований на місці відпрацьованого глиняного кар'єру на відстані 500 м від с. Кам’янське. Середньомісячний обсяг надходження відходів становив

2-3 тис. м3.

Полігон виник більше 50-ти років тому, але у зв’язку з вичерпанням

корисного об’єму і відсутністю проекту експлуатації та рекультивації діяльність Нікопольського санітарного полігону в 2003 році була припинена.

З вересня 2004 року і дотепер, колишній Нікопольський полігон ТПВ являє собою розрите звалище побутових відходів, на території якого не

проведені рекультиваційні роботи, протипожежні заходи, що не забезпечує вимог екологічної безпеки та сталого розвитку міста. Міською програмою

охорони довкілля «Екологія 2003-2012» був передбачений захід щодо розроблення проекту закриття та рекультивації полігону СД– 28 та створення контролю за його екологічно безпечним станом з відповідним фінансуванням

з місцевого бюджету, однак захід не виконано. За матеріалами, що надав Юрій Бабінін, голова спілки «Громадянський

дозір», на Нікопольському санітарному полігоні ТПВ (СД 28) були наявні грубі порушення діючого законодавства з охорони довкілля та здоров’я

людей, пов’язані з розкопуванням частини території полігону дніпропетровським ПП «Камелія» (рис. 5.3.2).

190

Рисунок 5.3.2 - Фотофакт несанкціонованих робіт

на полігоні СД-28 м. Нікополь

З 2001 року захоронення ТПВ з території м. Нікополь здійснюється на полігоні СД-32, розташованому за межами міста на місці відпрацьованого

глиняного кар'єру (рис. 5.3.2, 5.3.3). Дозвіл на експлуатацію полігону має ТОВ «Полігон СД-№32».

Економічні та екологічні розрахунки, проведені фахівцями ТОВ «Полігон

СД-№32», вказують на можливість гарантованої безпечної експлуатації територій полігону для захоронення ТПВ протягом 25 років.

Рисунок 5.3.3 - Вивіска ТОВ «Полігон СД-32» діючого полігону ТПВ м. Нікополь

В результаті незаконних дій місцевих мешканців та недостатньої роботи квартальних комітетів наявні стихійні сміттєзвалища на території м.

Нікополь, насамперед в прибережно-захисній смузі Каховського водосховища.

Відповідно до результатів інвентаризації несанкціонованих та неконтрольованих сміттєзвалищ на території м. Нікополь, у 2008 році

налічувалось більше 10 стихійних звалищ, в тому числі 6 звалищ в прибережно-захисній смузі Каховського водосховища.

Відповідно до результатів обстеження прибережної смуги від в березні 2009 року відділами екології та благоустрою виконкому Нікопольської

міськради виявлено 7 звалищ побутових та будівельних відходів.

191

Рисунок 5.3.3 - Розташування полігонів СД-32 та СД-28 м. Нікополь

Полігон СД-32

Полігон СД-28

192

За даними робочої групи демонстраційного проекту «Розробка міської комплексної Програми з екологічної безпеки та оздоровлення м. Нікополя на

2014-2017 роки та її інформаційно-промоційний супровід» у прибережно-захисній смузі Каховського водосховища в межах м. Нікополя – тільки на відстані від річкового порту до насосної станції на вул. Декабристів

розташовано 33 звалища ТПВ, але інвентаризація більшості з них не проведена. За відомостями, наданими вищезазначеною робочою групою,

найбільше несанкціоноване звалище промислових і побутових відходів на території міста розташоване по вул. Декабристів, де розміщено понад 100

тис. м3 промислових і побутових відходів.

Несанкціоновані звалища, разом з періодично накопичуваними на

прибудинкових територіях наднормованими обсягами невивезених відходів, призводять до підвищення ризику хімічного та біологічного

забруднення поверхневого дощового стоку з території міста та створюють потенційну загрозу порушення санітарно-епідеміологічного

благополуччя. За звітний період лише першого півріччя 2011 року спеціалістами з

благоустрою будо надано 558 приписів, складено 164 протоколи та виписано штрафів на суму 19 550 тис. грн. Також було видано 18 ордерів на земельні роботи організаціям та підприємствам.

Спеціалісти з благоустрою підпорядковуються відділу архітектури та містобудування Нікопольської міської ради. До їхніх повноважень

відноситься контроль в межах компетенції за наведенням на території міста чистоти і порядку, недопущення несанкціонованого розташування відходів

на території міста, видання ордерів на всі види земляних робіт, заходи по відновленню, належному утриманню і раціональному використанню

територій, охорони та організації впорядкування об’єктів благоустрою.

5.3.5. Вторинне використання відходів та заходи щодо зменшення обсягів

первинного утворення ТПВ

У жовтні 2012 року міська влада зобов’язала зібрані тверді побутові відходи (ТПВ) на території міста Нікополя направляти на

сміттєперевантажувальну станцію з частковим сортуванням ТПВ, яка належить ТОВ «Заготвторресурс» та знаходиться за адресою: м.

Нікополь, вул. Лісна, буд. 1а, а залишки вивозити на полігон. Вторинне використання відходів здійснюється на підставі договорів між

сміттєперевантажувальною станцією та організаціями і підприємцями, що мають відповідні дозволи та ліцензії.

Технологію діяльності сміттєперевантажувальної станції коротко

розкрито в п.п.5.3.2.

Дієвим заходом для скорочення кількості твердих побутових відходів є запровадження системи роздільного збору відходів безпосередньо на

прибудинкових територіях. Цей захід передбачено на другому етапі

193

впровадження у м. Нікополь технології київської компанії ТОВ «Екологічні системи» (див. п.5.3.2).

Завдяки впроваджуваній технології об'єм сміття, що проходить шлях від баків до полігону, зменшується в три рази.

Ще одним дієвим заходом у перспективі мало б стати впровадження

системи матеріального стимулювання населення до здачі вторинної сировини, запропонованої у Програмі розвитку ООН «Муніципальна

програма врядування та сталого розвитку», яка відповідає Рамковій директиві ЄС про відходи (Директива Європарламенту і Ради 2006/12/ЄC від

5 квітня 2006 р. про відходи). 5.3.6. Специфічні потоки ТПВ

Дані щодо поводження з ремонтними та великогабаритними відходами, а також з небезпечними та медичними відходами, що формуються

населенням, замовником не надані. Імовірно, шо, як і в інших містах України, організація специфічних потоків ТПВ відсутня, що призводить то

потрапляння цих відходів разом з основною масою ТПВ на полігон СД–32 та на несанкціоновані звалища відходів.

Висновки до розділу 5. Стан поводження з відходами

1. Для м. Нікополя характерна наявність великого числа суб’єктів підприємницької діяльності, які є власниками промислових відходів. Перелік

власників небезпечних відходів, яким було необхідно одержати ліміти на їх утворення та розміщення на 2013 рік склав 643 найменувань.

2. Обсяги утворення промислових відходів в цілому по місту, визначені за матеріалами, наданими основними промисловими

підприємствами та установами м Нікополь, становлять 5,43 т відходів 1 класу небезпеки, 451,5 т відходів 2 класу, 1704 т відходів 3 класу і 746220 т

відходів 4 класу небезпеки. Можна припустити, що з врахуванням решти підприємств ці значення були б на 10-15% вищими.

3. Аналіз матеріалів, наданих основними промисловими

підприємствами м. Нікополь, показав, що за умови дотримання характеру заявленої діяльності та технологічних процесів екологічний стан міста не

зазнає суттєвого впливу від місць утворення відходів, зберігання, видалення та знешкодження промислових відходів на вказаних підприємствах.

4. Значення річної кількості утворюваних ТПВ для м. Нікополь, одержане розрахунковим шляхом на підставі статистичних даних, становить

приблизно 41230 т/рік. 5. Переважна маса цих відходів розміщуються на полігоні ТПВ СД-32,

розташованому за межами міста на місці відпрацьованого глиняного кар'єру. Полігон знаходиться у задовільному стані і не спричиняє суттєвого впливу на

стан природних вод, ґрунтів та атмосферне повітря.

194

6. Аналіз існуючих публікацій в ЗМІ м. Нікополь, підтверджений результатами обстеження окремих ділянок житлової забудови при

проведенні аудиту, вказує на наявність неконтрольованого негативного впливу місць утворення, зберігання, видалення, тимчасового накопичення ТПВ на прибудинковій території на екологічний стан міста, зумовленого

періодичним накопиченням наднормованої кількості невивезених відходів. 7. На території міста є поширеними стихійні звалища ТПВ, які

призводять до підвищення ризику хімічного та біологічного забруднення поверхневого дощового стоку з території міста та створюють потенційну

загрозу порушення санітарно-епідеміологічного благополуччя. 8. У м. Нікополь наявні суттєві проблеми адміністрування галузі

поводження з відходами а саме:

діяльність органів місцевого самоврядування зводиться лише до

видачі дозволів на розміщення та лімітів на утворення відходів, оскільки єдиної процедури обліку, яка б відповідала Концепції

Загальнодержавної програми поводження з відходами на 2013 – 2020 роки в міськвиконкомі немає, відповідальна особа не визначена,

реєстр необхідної та наявної документації відсутній;

відсутній єдиний план заходів щодо подальшого розвитку об’єктів

поводження з відходами у відповідності до Концепції

Загальнодержавної програми поводження з відходами на 2013 — 2020 роки;

аналіз окремих цільових планів заходів програм щодо поводження з ТПВ на промислових підприємствах та на території житлової забудови

м. Нікополь вказує на недостатню мобілізацію сил та засобів для ефективного впровадження стратегії та заходів, визначених у Концепції

Загальнодержавної програми поводження з відходами на 2013 — 2020 роки, зокрема це полягає у відсутності скоординованої цільової

матеріальної підтримки з боку промислових підприємств міста та низькій ефективності застосування місцевих цільових фондів;

через невідповідність процедурної частини організації обліку, збору та переміщення ТПВ чинному законодавству України і періодичне

виникнення проблемних ситуацій у відношеннях місцевої влади з окремими суб’єктами підприємницької діяльності, які здійснюють

транспортування та захоронення ТПВ, у місті створюються умови для постійного соціального напруження та значних порушень у поводженні

з ТПВ на території житлової забудови.

195

6. Стан забруднення ґрунтів та використання земель міста

6.1. Використання земель по категоріям зайнятості (міська забудова,

зони рекреації, промислові зони, транспортна інфраструктура, полігони відходів і звалища, інші) та динаміка змін у показниках використання земель

За даними форми 6-зем по м. Нікополь за 2010 - 2013 звітні роки, суттєвих змін в розподілі землі по категоріям використання не виявлено.

Тому надалі аналіз розподілу та використання земельних ресурсів наведено за даними ф. 6-зем 2013 року.

Загальна площа м. Нікополь становить 5001 га, більша частина з яких – 65,2% - під промисловими та житловими забудовами, близько третини площі

(27,8%) – загального сільськогосподарського призначення, 5,9% - лісовкриті площі (рис.6.1.1, табл..6.1.1).

Використання земель м. Нікополь по категоріям зайнятості

Таблиця 6.1.1 Загальна

площа

земель,

всього,

га

Сільськог

осподарсь

кі землі

Ліси та

інші

лісовкриті

площі

Забудова

ні землі

Відкриті

заболочені

землі

Відкриті

землі без

рослинног

о покриву

Внутріш

ні води

5001 1392,37 295,33 3262,52 10,5 38,78 1,50

Рисунок 6.1.1 - Розподіл земель м. Нікополь за основними категоріями

196

Забудовані землі по призначенню розподілені між житловою забудовою – 710,12 га та промислово-комерційного призначення 1095,15 га, для

транспорту та зв`язку – 194,97 га, а також землі, які використовуються для технічної інфраструктури - видалення відходів - 0 га, водозабезпечення та очищення стічних вод – 51,82 га, електромереж - 19,36 та інших - 9,58 га.

Розподіл земель м. Нікополь за підприємствами наведено в таблиці 6.1.2.

Розподіл земель м. Нікополь за підприємствами, га Таблиця 6.1.2

Промислові

та інші

Підприємства

та організації

транспорту,

зв`язку

Лісогоспода-

рські

Водогосподарські Організації,

підприємства і

установи

природоохоронного,

оздоровчого,

рекреаційного та

історико-

культурного

призначення

1001,69 171,89 305,24 113,90 87,19

20,03% 3,44% 6,10% 2,28% 1,74%

Землі, які використовуються для відпочинку та інші відкриті землі

становлять 934,10 га, з них зелених насаджень загального користування – 200,19 га або 4% загальної площі м. Нікополь. При населенні 117,8 тис. осіб

це складає 16,99 м2

зелених насаджень. З урахуванням всіх лісовкритих площ - 295,33 га - на 1 жителя припадає всього 25,07 м

2 (повинно бути 100-150 м

2).

За даними Доповіді про стан навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області за 2009 рік у Нікопольскому р-ні площа

сміттєзвалищ (полігонів) станом на 01.01.2009 року становила 27,4 га. За даними форми 6-зем за 2010-2013 площ для видалення відходів –0 га, проте є інші – 6,22 га (підприємства інших галузей промисловості). Полігон ТПВ

м. Нікополь знаходиться в 3-х кілометрах від міської зони м. Нікополя і тому формально на території міста централізованих звалищ та полігонів для

промислових та ТПВ немає. З 2010 року дещо зменшилась площа земель промисловості – з 981,76 до

974,77 та комерційного призначення (зі 127,46 0 до 120,73 га), збільшилася частка відкритих земель без рослинного покриву –з 24,83 до 38,78 га (піски,

яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями тощо).

6.2. Показники забруднення ґрунтів, порушення та деградації земель

За даними Нікопольського міськрайонного управління головного

управління Держсанепідслужби у Дніпропетровській області в 2008-2012 роках дослідження якості ґрунтів проводила Нікопольська міська санітарно -

епідеміологічна станція, результати чого наведено нижче в таблиці 6.2.1. Більш конкретних даних по вмісту важких металів та інших

забруднюючих речовин у досліджених зразках надано не було. За існуючою

197

інформацією, дослідження якості ґрунтів у м. Нікополь за останні роки іншими лабораторіями чи організаціями не проводилося.

Зараз контроль за станом якості ґрунтів на території м. Нікополь проводиться мікробіологічною та санітарно – гігієнічною лабораторіями ВСП «Нікопольського міськрайонного відділу лабораторних досліджень»

ДУ «Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України».

Дослідження проводяться в зоні впливу транспортних магістралей, промислових підприємств, в житловій зоні та реакреаційній зоні за

показниками: нафтопродукти, свинець, мідь, нікель, цинк. На території дитячих навчальних закладів та загальноосвітніх шкіл за токсикологічними

показниками: вміст важких металів (марганець, мідь, цинк, нікель), мікробілологічними та паразитологічними показниками

Дослідження якості ґрунтів м. Нікополь

Таблиця 6.2.1 Рік Кількість відібраних

проб

Кількість

нестандартних проб

Дослідження з

перевищенням

ПДК

2008 22 - -

2009 26 - -

2010 60 - -

2011 62 - -

2012 63 - -

До даних з порушення та деградації земель, згідно форми 6-зем, можна віднести вищезгадані відкриті землі без рослинного покриву –38,78 га, що

віднесені до земель, що не надані у власність або постійне користування в межах населених пунктів (п.96).

6.3. Фактори впливу та об'єкти, що спричиняють забруднення ґрунтів, порушення та деградацію земель

Одним з основних чинників антропогенного впливу на земельні ресурси є промисловість та транспорт, які впливають на якість грунтів через викиди в

атмосферу. Оскільки основним шляхом забруднення ґрунтів є випадання

забруднюючих речовин з атмосферного повітря від стаціонарних та пересувних джерел, слід враховувати показники забруднення атмосферного повітря із джерел, що розташовані безпосередньо в м. Нікополь, а також

поблизу – м. Орджонікідзе та м. Марганець (таблиця 6.3.1). За даними Дніпропетровської медичної академії головними забруднюючими

речовинами в місті Нікополь є діоксид марганцю, діоксид сірки, пил, фтористий водень, діоксид азоту. В середньому за останні роки кількість

викидів становить 25-30 тис.т на рік, що не може не впливати на стан ґрунтів, оскільки в складі викидів присутні сполуки важких металів.

198

Іншим забруднювачем ґрунтів є транспорт – автомобільний та залізничний. Землі, що використовує залізниця, становлять 115,05 га або

2,3% і є потенційно забрудненими. Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від

стаціонарних джерел, тис.т


2000 2005 2006 2007 2008

м. Нікополь 28,443 24,574 28,085 32,241 25,277

м. Марганець 0,458 0,557 0,736 0,537 1,174

м. Орджонiкiдзе 10,667 11,155 13,012 12,386 10,043

6.4. Основні заходи щодо зменшення забруднення та порушення земель

Для зменшення забруднення ґрунтів на території м. Нікополь необхідно запровадити заходи по зменшенню викидів у атмосферне повітря та

збільшити площі зелених насаджень за рахунок листяних порід дерев, збільшити протиерозійні заходи на відкритих ділянках ґрунту.

Особливу увагу слід приділити питанню розміщення та знешкодження твердих побутових та промислових відходів, зокрема тих, що містять важкі

метали.

6.5. Аналіз інших показників та інформації

Для розробки і впровадження системи екологічного моніторингу у

м.Нікополь необхідно провести попереднє незалежне обстеження стану ґрунтів на вміст важких металів та інших забруднюючих речовин. Також

необхідно запровадити регулярний радіологічний контроль стану ґрунтів.

Висновки до Розділу 6. Стан забруднення ґрунтів та використання земель міста

1. За розподілом площ м. Нікополь забудовано 65,24%, з них землі промислово-комерційного призначення займають 20,03%. При цьому площі

зелених насаджень на 1 жителя припадає всього 24,82 м2 при нормі 100-

150м2. 2. Полігон ТПВ м. Нікополь знаходиться в 3-х кілометрах від міської

зони м. Нікополя і тому формально на території міста централізованих звалищ та полігонів для промислових та ТПВ немає. В той же час полігон,

що фактично використовується, заповнений та потребує реконструкції. 3. Станом на 2012 рік за даними Нікопольської міської санітарно-

епідеміологічної станції, що проводила дослідження якості ґрунтів, зразків із перевищенням ГДК за основними забруднювачами, в т.ч. важкими металами,

не виявлено. Враховуючи високий рівень промислових викидів в м. Нікополь, що

становить 25-30 тис.т на рік, це не може не впливати на стан ґрунтів, оскільки у складі викидів присутні сполуки важких металів, зокрема

199

марганцю. Це є підставою для додаткового незалежного обстеження складу ґрунтів у м. Нікополь.

4. З 2010 року збільшилася частка відкритих земель без рослинного покриву –з 24,83 до 38,78 га (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями тощо) – тобто порушених та деградованих земель.

200

7. Стан біологічного різноманіття, збереження зелених зон міста

Згідно з фізико-географічним районуванням України, м. Нікополь розташоване у Степовій зоні Північностепової підзони, Дністровсько-

Дніпровського краю, Південно-Придніпровської схилово-височинної області, Нижньобазавлуцько-Томаківського району на правому березі Каховського

водосховища. Природна поверхня ландшафту зруйнована забудовою міста. У

природному стані збереглася невелика земельна ділянка на березі Каховського водосховища, вздовж вулиці Рижикова, де зростає природна

заплавна діброва. Але останніми роками на території міста сформувалися штучно утворені

ділянки ландшафту, де зростають деякі види рослин та мешкають види

тварин, що є характерними для природних ділянок ландшафтів міста – зелені насадження: парки та сквери, захисні насадження вздовж берега Каховського

водосховища та навколо підприємств. Частину цих насаджень населення міста використовує для рекреаційних потреб.

Таким чином, можна констатувати, що біологічне різноманіття міста цілком залежить від особливостей зелених насаджень м. Нікополь.

7.1. Зелені насадження м. Нікополь

Місто Нікополь є одним з найбільших промислових центрів, де розвинута металургійна галузь. Зелені насадження міста виступають як

важлива середовищевідновна система, що забезпечує комфортність умов проживання людей у місті, регулює (в певних межах) газовий склад повітря і

ступінь його забрудненості, кліматичні характеристики міських територій, знижує вплив шумового фактора і є джерелом естетичного відпочинку

людей, тобто мають величезне значення для людини. Досягнення стабільної екологічної ситуації на території міста не можливе без створення нових

зелених насаджень та особливо без збереження і реконструкції вже існуючих об’єктів зеленого будівництва.

Таким чином, можна зазначити, що зелені насадження відіграють важливу роль у покращенні екологічної ситуації міста, а також в архітектурному образі. Декоративні властивості рослин, різноманітність

форм, кольору і фактури відкривають, що найширші можливості для використання насаджень як одного із засобів вирішення ландшафтної

архітектури міста. У сучасному містобудуванні насадження виступають як повноправні

конструктивні елементи, що беруть активну участь в організації міської території, виконуючи роль центру чи осі просторового вирішення міського

ансамблю, розділяючи забудову чи обрамляючи місто і його житлові райони. Зелені насадження міста складаються з мережі 12 парків та скверів

м. Нікополь, територій площ захисної смуги Каховського водосховища,

201

земель ДЛФ у межах кв. 44, 45 ДП «Марганецьке лісове господарство» та захисних насадженнь навколо комбінату феросплавів.

7.1.1. Мережа парків та скверів

До мережі входять 9 парків та 3 сквери, загальною площею понад 79 га, що складає 1,5% від загальної площі міста.

Перелік парків та скверів м. Нікополя


з/п Назва Площа, га

Площа міста Нікополя 5 001,0000

1 Центральний парк «Перемоги» 31,5970

2 Парк «Загиблим металургам» 2,4050

3 Парк ім. Пушкіна 2,5563

4 Парк «Ровесник» 2,6736

5 Парк по пр. Трубників (р-н міськвиконкому) 4,5418

6 Парк «Комсомольців» 1,8911

7 Сквер по пр. Трубників (р-н площі Незалежності) 1,4404

8 Сквер «Визволення» 2,2575

9 Парк по вул. Лапинській 9,8747

10 Парк в мікрорайоні Жуковський 3,0000

11 Сквер по пр. Трубників, 38 (пам’ятники загиблим афганцям та чорнобильцям)

2,2483

12 Парк «Металург» 15,6681

Загальні площі земельних ділянок, зайнятих під прибережну захисну смугу Каховського водосховища:

13 Від вул. Микитинської до вул. Суворова 7,0057

14 Від вул. Суворова до пров. Очаковський 6,3358

15 Від пров. Очаковський до пров. Український 4,7306

7.1.2. Стан насаджень парків та скверів3

Важливою складовою в системі забезпечення стабільності екологічного стану міста є парки, які потребують реконструкції для їх повного

функціонального використання. До їх складу входять - Центральний парк «Перемоги», Парк «Металургів» по проспекту Трубників, Парк комсомольців

по вул. К. Лібкнехта, Парк «Загиблим металургам» по проспекту Трубників, Парк «ім. Пушкіна», сквер «ім. 80-річчя Дніпропетровської області», сквер

«Визволення» по вул. І.Сірко.

3 Опис парків та скверів, підпорядкованих КП »Міське паркове господарство»

202

Сквер «ім. 80-ти річчя Дніпропетровської області»

Парк знаходиться у центральній частині міста біля міськвиконкому. В

насадженнях використовується велика кількість видів дерев (21 вид) і чагарників (10 видів), переважна більшість яких є інтродуцентами і стійкі до чинників довкілля. Насадження змішані, дерева висаджені окремими

куртинами та алеями. Газони підстрижені, є квітники, за якими ведеться постійний догляд. У парку ведуться доповнення, підсажені молоді дерева і

чагарники, стан їх різний. Парк розташований у підвищеній ділянці міста, підґрунтові води знаходяться досить глибоко, що, за відсутності поливу,

ймовірно впливає на стан окремих дерев і чагарників. Є сухостій ялини колючої, клена гостролистого, черемхи віргінської,

робінії звичайної, суховершинність і наявність значної кількості сухих гілок спостерігається у ясена зеленого, клена сахаристого, горіха волоського,

тополі чорної, катальпи бігонієлистої, тополі Боллє, горобини звичайної, білої акації звичайної тощо. Загальний стан насаджень задовільний.

Парк Перемоги

Парк межує зі Сквером «ім. 80-ти річчя Дніпропетровської області». За

площею він найбільший у Нікополі. Парк гарно спланований, різноманітний за складом дендрофлори (24 види дерев і 9 видів чагарників та ліан), деревні види рослин висаджені окремими масивами і куртинами, вздовж доріг

(алейні насадження), є мальовничі галявини, у партерній частині – квітники і фонтан. Зараз догляд за насадженнями незадовільний. Окремі дерева

усихають та суховершинять, газони не підстригаються, замість них переважно ростуть бур’яни, інколи до 1м заввишки. Подекуди

спостерігається самосів айланта найвищого, в’яза карликового, робінії звичайної. Гіркокаштан звичайний суттєво пошкоджений каштановою міллю,

листки його мають жовте забарвлення. Всихання дерев, що прискорилося у останні роки, ймовірно пов’язане з глибоким заляганням підґрунтових вод,

відсутністю поливу, посухами і літньою спекою. Сквер «Визволення»

Незважаючи на незначну площу (2,2 га), у сквері відмічено значне різноманіття дендрофлори – 20 видів дерев. Сквер широко використовується як місце відпочинку, є дитячий майданчик, лавки, мережа стежок, вкритих

плиткою. Сквер доглядається, газони підстрижені, висаджені молоді дерева дуба звичайного та дуба північного. У гарному стані – софора японська,

самосів айланта найвищого, яловець козачий. Відмічені сухі та напівсухі дерева: ялина звичайна, сосна звичайна, майже всі дерева берези повислої.

Молода рослина дуба північного має хлорозний стан, листки липи серцелистої почали передчасно жовтіти та скручуватися.

Парк ім. Пушкіна

Парк знаходиться на березі Каховського водосховища, що зумовлює

зволоження ґрунту та повітря і позитивно впливає на стан зелених насаджень. 22 види дерев та 4 види чагарників знаходяться у доброму

санітарному стані, листки рослин темно-зелені, сухих дерев майже немає (виняток – біота східна, що зростала у затінку). Відсутність сухостою

203

пов’язана із проведенням санітарних рубок. Найбільш привабливі – горіх, гледичія триколючкова, дуб звичайний, тополя пірамідальна, айлант

найвищий, старі рослини шовковиці білої, діаметр стовбура яких сягає 40 см. Газони викошуються, сміття немає, квітники відсутні.

Сквер по проспекту Трубників (Площа Незалежності)

Сквер розташований на розі вулиць і є найменшим за площею – 1,4 га. Дендрофлора нараховує 14 видів, 12 з яких дерева. Сквер доглянутий, газони

викошені, сухостій прибраний, квітників немає. Весь сквер пронизаний стежками, що ущільнює ґрунт і зазвичай негативно впливає на стан кореневої

системи дерев та уповільнює їх ріст. Санітарний стан насаджень добрий, сухостою немає, суттєвих проявів пошкоджень і захворювань дендрофлори

не виявлено. Проспект Трубників 38

У парку розміщені пам’ятники загиблим афганцям та чорнобильцям, працює фонтан. Парк доглянутий, газони викошують, квітників немає. На

площі 2,2 га зростає 25 видів дерев і чагарників, переважна більшість з яких знаходиться у доброму стані. Окремі дерева (ялина колюча, клен явір, клен

гостролистий) суховершинять або засихають. У парку зростає велика кількість дерев гіркокаштана звичайного, які суттєво позитивно відрізняються від інших у місті. Вони майже не пошкоджені шкідниками (в

інших парках, на вулицях та у скверах понад ¾ листків гіркокаштана пошкоджені).

Парк «Загиблим металургам»

Парк невеликий (площа 2,4 га), у партерній частині – пам’ятник

загиблим металургам. Ця ділянка доглянута, газони підкошені, дерева ялини колючої у гарному стані. Нажаль інша територія у занедбаному стані, хоч

роботи по реконструкції парку і ведуться. У цьому році були висаджені у партерній частині парку групові посадки туї західної. Зараз у парку зростає

16 видів дерев і 6 видів чагарників. Є алейні насадження біоти східної, тополі Боллє та платана східного. Відмічений самосів в’яза карликового, айланта

найвищого, шовковиці білої, білої акації звичайної, що рясно зростає поблизу доріжок та на галявинах і під деревами. Стан насаджень задовільний, але багато дерев суховершинять і усихають (береза повисла, платан східний,

тополя Боллє, ялина колюча). Алейні насадження платана східного потребують реконструкції і обрізки. Спостерігається захаращення, на

окремих високих деревах – гнізда граків. Бур’яни викошуються лише на частині території, подекуди є стихійні звалища сміття.

Парк металургів

Один з найбільших парків міста (площа 15 га). Старий парк з алеями із

гіркокаштану звичайного та тополі Боллє, масивами та куртинами переважно змішані із 24 видів дерев. Чагарників мало як за флористичним різноманіттям

– 6 видів, так і за проективним покриттям. Переважають рослини з уповільненим ростом, ажурною нерівномірно розвиненою кроною. Парк не

доглянутий, бур’яни викошують на частині площі, самосів деяких дерев сягає 1,5 м заввишки, спостерігається захаращення. Значна кількість сухостою - це

204

ціла куртина ялини (Рис. 7.18), окремі дерева берези повислої, клена гостролистого, шовковиці білої, тополі чорної, т. Боллє тощо. Алея

гіркокаштану звичайного стоїть майже гола – 70% площі листків пошкоджені та змінили колір на жовтий. У кронах дерев колоніальні поселення граків.

Перелік видів рослин, які проізростають в парках та скверах

м.Нікополь Таблиця 7.1.2

№ з/п

Українська назва виду

Латинська назва виду

Назви парків

Пар

к «

Заги

бл

им

мет

ал

ур

гам

»

Ск

вер

по п

росп

екту

Тр

убн

ик

ів

Пр

осп

ект Т

рубн

ик

ів 3

8

Ск

вер

«ім

. 80

-ти

річ

чя

Дн

іпр

оп

етр

ов

ськ

ої

обл

аст

і»

Ск

вер

«В

изв

ол

енн

я»

Пар

к М

етал

ур

гів

Пар

к П

ерем

оги

Пар

к ім

. П

уш

кін

а

Дерева

1. Айва звичайна Cydonia oblonga Mill. +

2. Айлант найвищій Ailanthus altissima (Mill.)

Swingle.

+ + +

+ + +

3. Береза повисла Betula pendula L. + + + + + + + +

4. Верба біла Salix alba L. + + + + + +

5. Вишня звичайна Cerasus vulgaris L. + +

6. В'яз гладенький Ulmus laevis Pall. + + + + +

7. В'яз низький Ulmus pumila L. + + + +

8. Гіркокаштан звичайний Aesculus hippocastanum L. + + + + + + + +

9. Гледичія звичайна Gleditschia triacanthos L. +

10. Горіх волоський Juglans regia L. + + + + + +

11. Горобина звичайна Sorbus aucuparia L. + +

12. Груша звичайна Pyrus communis L. + +

13. Дуб звичайний Quercus robur L. + + + +

14. Дуб північний Quercus borealis L. +

15. Катальпа бузколиста Catalpa bignonioides Walt. + + + + +

16. Клен гостролистий Acer platanoides L. + + + + + + + +

17. Клен цукристий Acer saccarinum L. + +

18. Клен явір Acer pseudoplatanus L. + + +

19. Клен ясенелистий Acer negundo L. +

20. Липа серцелиста Tilia cordata Mill. + + + + + +

21. Липа европейська Tilia europaea L. +

22. Персик звичайний Persica vulgaris Mill. + +

23. Платан східний Platanus orientalis L. + + + + +

24. Біла акація звичайна Robinia pseudoacacia L. + + + + + + + +

25. Робінія звичайна ф.

шаровидна

Robinia pseudoacacia L. +

26. Слива домашня Prunus domestica L. +

27. Сосна звичайна Pinus sylvestris L. + + +

28. Сосна кримська Pinus pallasiana D. Don + + +

29. Софора японська Sophora japonica L. + + + + + +

30. Тополя Болле Populus bolleana Lauche + + + + + + + +

31. Тополя чорна

«Пірамідальна»

Populus nigra L.

«Pyramidalis»

+ +

32. Тополя чорна Populus nigra L. + + + +

33. Черемха віргінська Padus virginiana (L.) Mill. +

34. Черемха звичайна Padus racemosa (Lam.) Gilib. +

35. Шовковиця біла Morus alba L. + + + + + + +

36. Шовковиця біла ф.

плакуча

Morus alba L. + +

+ +

37. Ялина европейська Picea abies (L.) Karst. + + +

38. Ялина колюча Picea pungens Engelm. + + + + + + +

205

№

з/п

Українська назва

виду

Латинська назва виду

Назви парків

Пар

к «

Заги

бл

им

мет

ал

ур

гам

»

Ск

вер

по п

росп

екту

Тр

убн

ик

ів

Пр

осп

ект Т

рубн

ик

ів 3

8

Ск

вер

«ім

. 80-т

и р

іччя

Дн

іпр

оп

етр

ов

ськ

ої

обл

аст

і»

Ск

вер

«В

изв

ол

енн

я»

Пар

к М

етал

ур

гів

Пар

к П

ерем

оги

Пар

к ім

. П

уш

кін

а

39. Ялиця бальзамічна Abies balsamea (L.) Mill. +

40. Ясен ланцетний Fraxinus lanceolata Bork. + + + + + + + +

41. Ясен плакучий Fraxinus exelsior f. pendula Ait.

+

42. Ясен звичайний ф.

цілолиста

Fraxinus exelsior L.

+

Разом дерев 16 12 20 21 20 24 24 22

Чагарники і ліани

1. Біота східна Biota orientalis Endl. + + + + + + +

2. Бірючина звичайна Ligustrum vulgare L. + +

3. Бруслина європейська Evonymus europaea L. +

4. Будлея Давида Buddleja davidii Franch. +

5. Бузок звичайний Syringa vulgaris L. +

6. Дикий виноград

п’ятиочковий

Partenocissus quinquefolia

(L.) Planch.

+

7. Жимолость, козолиста

каприфоль

Lonicera caprifolium L.

+

8. Жимолость татарська Lonicera tatarica L. +

9. Ліщина звичайна Corylus avellana L. +

10. Магонія пабуболиста Mahonia aquifolium Nutt. + +

11. Садовий жасмин

звичайний

Philadelphus coronarius L. + + +

+

12. Самшит вічнозелений Buxus sempervirens L. +

13. Таволга Вангутта Spiraea vanhouttei (Briot.)

Zbl.

+ + +

14. Таволга верболиста Spiraea salicifolia L. +

15. Тамарикс

чотирехтичинковий

Tamarix tetrandra Pall.

+

16. Тис ягідний Taxus baccata L. +

17. Туя західна Thuja occidentalis L. + + + + + +

18. Форзіція європейська Forsythia suspensa (Thunb.)

Vahl.

+

+

19. Яловець звичайний Juniperus communis L. + + +

20. Яловець козацький Juniperus sabina L. + + + +

Разом чагарників та

ліан

5

4

5

10

3

6

9

3

7.1.3. Загальна характеристика парків та стану їх дендрофлори

Показник кількості зелених насаджень на 1 людину в місті Нікополь складає близько 25 м

2, а для озеленення місць загального користування –

16,9 м2. Основні зелені засадження Нікополя були створенні близько 40-50

років тому. Сучасний їх стан зумовлений цілою низкою факторів довкілля: а)

розташування Нікополя у степовій зоні України з недостатнім рівнем зволоження з річною сумою опадів близько 430 мм, де для переважної

більшості видів деревних рослин потрібно створювати спеціальні умови або ретельно підбирати асортимент; б) значний вік насаджень (в умовах міста тривалість життя дерев та чагарників скорочується у 2-3 рази); в) атмосферне

забруднення, зумовлене викидами великих промислових підприємств; г) розміщення міста у 10-ти кілометровій зоні Запорізької АЕС; д) недостатнє

http://translate.googleusercontent.com/translate_c?depth=1&hl=uk&prev=/search%3Fq%3Dforsicia%2Bovata%26sa%3DN%26biw%3D1434%26bih%3D676%26hl%3Duk&rurl=translate.google.com.ua&sl=de&u=http://de.wikipedia.org/wiki/Carl_Peter_Thunberg&usg=ALkJrhjM12QT3avMBZbYpjnG-e38j1fAxg

http://translate.googleusercontent.com/translate_c?depth=1&hl=uk&prev=/search%3Fq%3Dforsicia%2Bovata%26sa%3DN%26biw%3D1434%26bih%3D676%26hl%3Duk&rurl=translate.google.com.ua&sl=de&u=http://de.wikipedia.org/wiki/Martin_Vahl&usg=ALkJrhi_rWV7AAcct3tjPIhbrif8MTqy7A

206

фінансування протягом останніх 20 років тощо. Виділити з цих чинників найбільш впливові на дендрофлору міста не завжди можливо.

Вивчення сучасного стану зелених насаджень парків і скверів та проведення попередньої інвентаризації їх дендрофлори дозволило виділити такі основні положення:

1. Площа обстежених 8 парків і скверів дорівнює 61,2 га і коливається від 1,4 га (сквер по проспекту Трубників) до 31 га (парк

Перемоги). 2. При попередній інвентаризації флористичного складу

дендрофлори виявлено 62 видів і форм. З них 42 види дерев і 20 видів чагарників та ліан.

3. Переважна більшість дерев і чагарників є листянодекоративними та красивоквітучими інтродуцентами. Декоративну регулярну форму крони

мають мало поширені робінія звичайна ф. шаровидне, шовковиця біла ф. плакуча; ясен звичайний ф. плакуча. Ліан відмічено лише 2 види: дикий

виноград п’ятилисточковий та жимолость козолиста. 4. У всіх парках і скверах як за флористичним складом, так і за

проективним покриттям переважають дерева над чагарниками, що цілком відповідає вимогам озеленення у степовій зоні.

5. Вік насаджень приблизно однаковий – 40-50 років, в насадженнях

переважають середньовічні дерева з діаметром стовбура 15-30 см. Доля молодих рослин – віком до 15 років незначна.

6. Флористичне багатство дендрофлори у межах одного парку коливається від 14 до 33 видів і зазвичай корелює з площею парків. Основу

парків і скверів складають досить стійкі до умов довкілля види рослин: біла акація звичайна, в’яз карликовий, липа дрібнолиста, клен гостролистий,

сосна звичайна, менш численні софора японська, шовковиця біла, айлант найвищий, що переважно знаходяться у доброму або задовільному стані.

Менш стійкими виявилися береза повисла, стан якої останніми роками значно погіршився, та ялина колюча і ялина звичайна, що всихають при

зростанні у масивах. Погіршений стан відмічений для тополі Боллє та платана східного, що потребують негайних санітарних заходів. Гіркокаштан звичайний останні 10 років страждає від шкідників, ріст його

уповільнюється, декоративні властивості погіршуються. Треба відмітити, що в окремих парках та куточках міста ступінь пошкодження каштанів суттєво

відрізняється. 7. Зовнішній вигляд насаджень, темпи росту дерев, кількісні

показники всихання значно менші у скверах, що знаходяться у нижніх частинах рельєфу (парк Пушкіна), ніж на плакорі (сквер «ім. 80-ти річчя

Дніпропетровської області», парк Перемоги), що свідчить при суттєвий вплив умов зволоження на стан зелених насаджень.

207

Характеристика парків і скверів м. Нікополь Таблиця 7.1.3

Назва парку Площа,

га

Кількість видів

дерев,

шт..

Кількість видів

чагарників,

шт.

Cан деревних

насаджень

парку

Наявність дерев, що

всихають

Стан газонів Наявність

квітників

Сквер «ім. 80-ти

річчя

Дніпропетровської області»

4,5 21 10 задовільний не багато задовільний так

Парк Перемоги 31,0 24 9 задовільний багато незадовільний так

Сквер «Визволення» 2,2 20 3 задовільний не багато задовільний ні

Парк ім. Пушкіна 2,5 22 4 добрий немає задовільний ні

Сквер по проспекту

Трубників

1,4 12 2 добрий не багато задовільний ні

Проспект Трубників

38

2,2 20 5 добрий не багато задовільний ні

Парк «Загиблим

металургам»

2,4 16 5 задовільний багато незадовільний ні

Парк Металургів 15,0 24 6 задовільний багато незадовільний ні

Разом 61,2 42 21

208

Перелік рекреаційних територій в м. Нікополі Таблиця 7.1.4

№

з/п Назва Межі

Рішення Нікопольської міської ради

про затвердження проекту

землеустрою щодо встановлення меж

територій рекреаційного призначення

Площа

Площа міста Нікополя 5 361,7 га

1 Парк «Металург» по пр.

Трубників

Пр. Трубників №94-27/ІV від 23.09.2005р.

15,6681 га код цільового

використання 1.17

(рекреаційного призначення)

2 Центральний парк «Перемога»

пр. Трубників, вул. Електрометалургів, вул.

Шульгіна, вул. Херсонська

№95-27/ІV

від 23.09.2005р.

31,5970 га

код цільового



3

Сквер по пр. Трубників, 38

(пам’ятники загиблим афганцям та

чорнобильцям)

пр. Трубників (район «Елітклубу») №96-27/ІV

від 23.09.2005р.

2,2483 га

код цільового



4 Парк «Визволення»

вул. Сірка, вул. Херсонська, вул. Запорізька,

вул. Кріпака

№2-14/V

від 23.02.2007р.

Загальна площа 1,9301

га, із них:

1,3475 га та 0,4928 га -

код цільового використання 1.17 (рекреаційного призначення);

0,0898 га - код цільового

використання 1.18 (землі

історико-культурного

призначення)

5

Парк по пр. Трубників

(р-н міськвиконкому)

Ім 80-річчя Дніпропетровської

області

пр. Трубників №3-14/V

від 23.02.2007р


га, з них

4,3690 га - код цільового використання 1.17

(рекреаційного призначення);



історико-культурного призначення)

6 Парк «Комсомольців»

вул. Карла Лібкнехта №4-14/V

від 23.02.2007р.


га, із них: 1,7735 га - код цільового


(рекреаційного призначення);



209

№

з/п Назва Межі

Рішення Нікопольської міської ради

про затвердження проекту

землеустрою щодо встановлення меж

територій рекреаційного призначення

Площа



7 Парк ім. Пушкіна

вул. Запорізька, набережна Каховського

водосховища

№5-14/V

від 23.02.2007р

Загальна площа 2,5563 га

з них



(рекреаційного призначення); 0,1898 га - код цільового




8 Парк «Загиблим металургам»

пр. Трубників, вул. Трубченка, до дитячого

комбінату №30

№6-14/V

від 23.02.2007р.


га, з них


використання 1.17 (рекреаційного призначення);





9 Парк по пр. Трубників

(р-н площі Незалежності)

вул. Чубаря, вул. Каштанова, пр. Трубників,

вул. Каштанова

№7-14/V

від 23.02.2007р.


га, із них:


використання 1.17 (рекреаційного призначення);



історико-культурного призначення)

10

Парк по вул. Лапинській

вул. Лапинська

№25-38/V

від 30.04.2009р.


га, з них

5,9659 га - код цільового використання 1.17


11

Парк «Ровесник» вул. Харківська, вул. Мирного, вул.

Дзержинського, вул. Горького

2,6736 га

1

2 Парк в мікрорайоні Жуковський

вул. Жуковського, вул. Ізюмська 3,0 га

210

7.1.4. Характеристика зелених насаджень санітарної зони навколо Нікопольського заводу феросплавів

Рисунок 7.1.1 - Південна частина НЗФ

Лісовий масив віком близько 30 років. Насадження липи серцелистої,

клена гостролистого, сумаха дубильного, ясена звичайного. Розміщення рядове,

відстань між рядами 3 м, у ряду – 1 м (рис. 7.1.2). Дерева заввишки 10-15 м, діаметр

стовбура 12-15 см, багато рослин набули кущеподібної форми. Внаслідок

перегущення частина дерев засохла, багато сухих гілок, значне захаращення (рис. 7.1.3), багато хворих дерев, що

відновлюються із сплячих бруньок, які розташовані по всьому стовбурі та

головних гілках (рис. 7.1.4). Самосів і підріст

ясена звичайного, сумаха дубильного, айланта

найвищого. На узліссях зарості

ясена звичайного,

в’яза карликового,

самосів айланта

найвищого. Узлісся зелені, рослини тут здорові, стан їх добрий.

Загалом насадження життєздатні, захисні функції виконують. Необхідно розрідити

деревостан, провести санітарні рубки.

Рисунок 7.1.2



211

Західна частина

Лісовий масив штучного походження – культури дуба звичайного,

віком близько 30 років (рис. 7.1.5). Діброва сумахова. Рядові насадження: 1 ряд дуба, 1 ряд сумаха дубильного. Висота

дерев дуба 10 м, діаметр – 13-15 см. Насадження життєздатне, ріст дерев дещо

уповільнений, крони розріджені, є сухі гілки. Сумах набув ґрунтопокривних

властивостей, у підліску клен польовий, самосів ясена звичайного. Трав’янистий

покрив часто відсутній, у ньому тонконіг вузьколистий, чистотіл звичайний тощо.

Місце оселення типових лісових видів птахів (дрозди, синиці, іволги, на узліссях фазани, куріпки).

Загалом насадження життєздатні, захисні функції виконують. Необхідно провести рубки догляду.

7.2. Природні елементи ландшафту м. Нікополь

7.2.1. Перспективна для заповідання територія

Природна заплавна діброва (рис. 7.2.1) на березі Каховського

водосховища (у кінці вул. Рижикова). Діброва із дуба звичайного порослевого та насіннєвого походження,

висота дерев понад 20 м, діаметр стовбура окремих дерев сягає 70 см. У другому ярусі

клен польовий, зрідка липа серцелиста, підлісок розріджений із бузини чорної. До

складу природних видів рослин на узліссях та галявинах домішуються інтродуценти – клен

ясенелистий, шовковиця біла, горіх волоський, гледичія триколючкова. Трав’янистий покрив нерівномірний, у ньому чистотіл звичайний,

підмаренник чіпкий, кропива дводомна тощо. На галявинах злаково-різнотравні

угруповання із тонконогу лучного, райграсу багаторічного, деревію майже звичайного, видів осоки. У пониззях та по

берегах водосховища заплавний ліс та окремі дерева верби білої (рис. 7.2.2), угруповання гігро- і гідрофітів – осока берегова, сідач коноплевий, сусак

зонтичний, плакун верболистий, хміль звичайний, зарості очерету звичайного.

Береги та водне дзеркало водосховища є місцем мешкання та живлення типових і рідкісних представників орнітофауни.



212

7.2.2. Види рослин, що підлягають особливій охороні у м. Нікополь №

з/п Назва виду українська Назва виду латинська Місце знаходження

1. Водяний горіх плаваючий Trapa natans L. s. L. Зона відпочинку Ч4,

Б5

2. Зозулинець болотний Orchis palustris Jacq Міська дамба Ч 3. Ковила дніпровська Stipa borysthenica Klok. ex

Prokud. Міська дамба Ч

4. Сальвінія плаваюча Salvinia natans (L.) AIl. Район зони відпочинку та профілакторію НЗФ, 3-тя ділянка

Ч, Б

Сальвінія плаваюча

Водяний горіх плаваючий

4 Червона книга України. Рослини, 2009 р.

5 Додаток 1 Бернської конвенції


213

Зозулинець болотний

Ковила дніпровська

7.2.3. Види тварин, що підлягають особливій охороні у м. Нікополь № з/п

Назва виду українська Назва виду латинська Місце знаходження

Безхребетні

5.

Бражник мертва голова Acherontia atropos L.

Парки Перемоги і

Металургів Ч6

6. Вусач мускусний Aromia moschata L. Парк Перемоги Ч

7.

Дибка степова Saga pedo Pall.

Міська дамба, галяви-ни в

межах міста Є, Ч, Б

8. Ірис плямистокрилий Iris polystictica Район нафтобази Ч

9. Махаон Papilio machaon L. Парки Перемоги і Пушкіна Ч

10. Мухоловка звичайна, скутигера

звичайна Scutіgera coleрtrata

По місту

Ч

11. Подалірій Iphiclides podalirius L. Ч

12.

Сколія-гігант Scolia maculata Drury

Парки Перемоги і

Металургів Ч

13. П’явка медична Hirudo medicinalis L. Зона відпочинку Є, Ч

Хребетні

Плазуни

14. Вуж водяний Natrix tesselata Laur. Міська дамба Б

15. Гадюка степова Vipera renardi Christ. З-я дільниця, район ТВЦ-4 Ч, Б

16. Мідянка Coronella austriaca Laur. Парк Металургів Ч, Б

17.

Черепаха болотяна Emys orbicularis L.

Міська дамба, зона

відпочинку, райони міського

пляжу і профілакторію НЗФ і в інших місцях міста Б

18. Ящірка прудка Lacerta agilis Міська дамба Б

19. Ящірка зелена Lacerta viridis Laur. 3-я дільниця Б, Ч

Птахи

20.

Боривітер звичайний Falco tinnunculus L.

Парк Перемоги, зона

відпочинку Б

21. Дятел середній Dendrocopos medius L. По місту Б

22. Дятел сірійський Dendrocopos syriacus Парк Перемоги Б

23. Зяблик Fringilla coelebs L. По місту Б

24. Іволга Oriolus oriolus L. По місту Б

25. Кам’янка звичайна Oenanthe oenanthe Міська дамба Б

26. Кібчик Falco vespertinus L. Парк Перемоги Б

27. Мухоловка сіра Muscicapa striata Pall. По місту Б

28. Одуд Upupa epops L. Парк Перемоги Б

29. Підкоришник звичайний Certhia familiaris L. Стара частина міста Б

6 Червона книга України. Тварини, 2009 р.

214

30. Плиска біла Motacilla alba L. По місту Б

31. Плиска жовта Motacilla flava L. Міська дамба Б

32. Повзик Sitta europaea L. По місту Б

33. Ремез Remis pendulinus (L.) Зона відпочинку Б

34. Сич хатній Athene noctua (Scop.) Лапинка, Новопавлівка Б

35. Сова вухата Asio otus L. По місту Б

36. Совка Otus scops L. Стара частина міста Б, Ч

37. Сорокопуд-жулан Lanius collurio L. Зона відпочинку Б

38. Горлиця звичайна Streptopelia turtur L. По місту Б

39. Посмітюха Galerida cristata L. По місту Б

40. Горобець польовий Passer montanus L. Парк Перемоги Б

Ссавці

41. Куниця Martes martes L. Стара частина міста

42. Кажан пізній Eptesicus serotinus Schreb. Лапинка, Новопавлівка Ч

43. Нічниця водяна Myotis daubentoni Kühl Лапинка, стара частина міста Б, Ч

44. Вухань звичайний Plecotus auritus L. Парк Перемоги Є7, Б

45. Хом'як звичайний Cricetus cricetus L. По місту Б

Бражник мертва голова

Вусач мускусний

Гадюка степова

Мідянка

Совка

Боривітер звичайний

7 Європейський Червоний список

215

Нічниця водяна

Кажан пізній

Площа земельних насаджень м. Нікополь від загальної території міста

складає 1.8 %. Основна частка парків та скверів міста підпорядкована КП «Міське паркове господарство». Плани заходів щодо розширення,

відновлення стану, реконструкції об’єктів зеленого господарство офіційно не затверджені. Система моніторингу стану зелених зон міста відсутня.

Мережа об’єктів природно-заповідного фонду міста також відсутня.

Висновки до Розділу 7. Стан біологічного різноманіття, збереження зелених зон міста

1. Зелені насадження міста виступають як важлива

середовищевідновна система, що забезпечує комфортність умов проживання людей у місті, впливає (в певних межах) на газовий склад повітря і ступінь його забрудненості, знижує вплив шумового фактора і є джерелом

естетичного виховання людей, тобто мають величезне значення для мешканців. Площа земельних насаджень м. Нікополь від загальної території

міста складає близько 4 %. 2. Зелені засадження у м. Никополь були створені понад 40-50 років

тому. Сучасний їх стан зумовлений цілою низкою факторів: а) розташування Нікополя у степовій зоні України з недостатнім рівнем зволоження і річною

сумою опадів близько 430 мм, де для переважної більшості видів деревних рослин потрібно створювати спеціальні умови або ретельно підбирати

асортимент; б) значний вік насаджень (в умовах міста тривалість життя дерев та чагарників скорочується у 2-3 рази); в) атмосферне забруднення,

зумовлене викидами великих промислових підприємств; д) недостатнє фінансування протягом останніх 20 років тощо. Виділити з цих чинників

найбільш впливові на дендрофлору міста не завжди можливо. 3. Вивчення сучасного стану зелених насаджень 8 парків і скверів м

Нікополь та проведення попередньої інвентаризації їх дендрофлори

дозволило виділити такі основні положення: - дендрофлора парків і скверів налічує не менше 62 видів і форм. З

них 42 види дерев і 20 видів чагарників та ліан. Переважна більшість дерев і чагарників є листянодекоративними та

216

красивоквітучими інтродуцентами. Декоративну регулярну форму крони мають мало поширені робінія звичайна ф.

шаровидна, шовковиця біла ф. плакуча; ясен звичайний ф. плакуча. Ліан відмічено лише 2 види: дикий виноград п’ятилисточковий та жимолость козолиста;

- у всіх парках і скверах як за флористичним складом, так і за проективним покриттям переважають дерева над чагарниками,

що цілком відповідає вимогам озеленення у степовій зоні; - вік насаджень приблизно однаковий – 40-50 років, в насадженнях

переважають середньовічні дерева з діаметром стовбура 15-30 см, доля молодих рослин – віком до 15 років незначна;

- флористичне багатство дендрофлори у межах одного парку коливається від 14 до 33 видів і зазвичай корелює з площею

парків. Основу парків і скверів складають досить стійкі до умов довкілля види рослин: біла акація звичайна, в’яз карликовий,

липа дрібнолиста, клен гостролистий, сосна звичайна, менш численні софора японська, шовковиця біла, айлант найвищий, що

переважно знаходяться у доброму або задовільному стані. Менш стійкими виявилися береза повисла, ялина колюча і ялина звичайна, тополі Боллє, платан східний, гіркокаштан звичайний;

- зовнішній вигляд насаджень, темпи росту дерев, кількісні показники всихання значно менші у скверах, що знаходяться у

нижніх частинах рельєфу (парк Пушкіна), ніж на плакорі (сквер «ім. 80-ти річчя Дніпропетровської області», парк Перемоги), що

свідчить при суттєвий вплив умов зволоження на стан зелених насаджень.

4. Значний вік зелених насаджень м Нікополь та екологічні умови їх існування вимагають розширення та реконструкції цих об’єктів. Основна

частка парків та скверів міста підпорядкована КП «Міське паркове господарство». Плани заходів щодо розширення, відновлення стану,

реконструкції об’єктів зеленого господарство офіційно не затверджені. Система моніторингу стану зелених зон міста відсутня.

5. Складені списки рідкісних рослин і тварин, що мешкають на

території міста, але мережа об’єктів природно-заповідного фонду міста відсутня.

6. Насадження у санітарній зоні м. Нікополь (навколо заводу феросплавів) життєздатні, захисні функції виконують, але потребують

негайних санітарних заходів.

217

8. Фізичні фактори впливу на здоров’я людей та довкілля

8.1. Радіаційні фактори впливу на здоров’я людей та довкілля

Дослідження радіаційних факторів впливу на здоров’я населення та довкілля проведено на основі результатів моніторингу радіаційних

показників в навколишньому середовищі, що проводяться згідно з регламентом контролю на ВП «Запорізька АЕС». Також досліджені впливи

на навколишнє середовище та населення викидів радіоактивних речовин з Запорізької АЕС та Запорізької ТЕС (за звітними даними викидів

радіоактивних речовин зазначених радіаційно-небезпечних підприємств). Досліджені радіаційні параметри перевірялись на відповідність

наступним основним нормативним документам з радіаційного захисту: Закон України «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання» [44],

Норми радіаційної Безпеки України (НРБУ-97) [45], ДержСанПіН «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» [46].

8.1.1. Потужність дози гамма-випромінювання в приземному шарі

атмосферного повітря

На рис.8.1 наведені результати, отримані за вимірювальними каналами вимірювально-інформаційної системи (ВІС) «Кільце» ВП «Запорізька АЕС».

Інформація від датчиків ВІС «Кільце» піддавалась обробці, яка включала усереднення значень потужності експозиційної дози (ПЕД) з різними

часовими періодами (для зниження статистичної похибки) та їх корекцію у залежності від зовнішніх факторів. Наприклад, було відмічено незначні

підвищення значень ПЕД, пов’язані із змінами концентрацій радону, що, в свою чергу, в значній мірі визначаються погодними умовами. Загалом

похибка вимірювань складає δ±34%. ПЕД не відрізняються від значень попередніх років та є характерними для міських територій у даній місцевості.

Рівні ПЕД гамма-випромінювання регулюються НРБУ-97 тільки для приміщень, при цьому найменшій рівень дії згідно НРБУ-97 складає

30 мкР/год. Як бачимо з наведених даних рівень ПЕД гамма-випромінювання на території м. Нікополь коливається у межах 10,1–13,6 мкР/год, при середньому значенні 12,0 мкР/год, що приблизно в три рази менше за

мінімальний рівень дії згідно НРБУ-97. Рівень ПЕД гамма-випромінювання дає змогу оцінити рівень

зовнішнього опромінення населення. Виходячи з наведених результатів рівень природного зовнішнього опромінення населення м. Нікополь за

останні 5 років знаходився у діапазоні 1,03–1,07 мЗв/рік при середньому значенні 1,05 мЗв/рік.

218

10

10,5

11

11,5

12

12,5

13

01.2

008

05.2

008

09.2

008

01.2

009

05.2

009

09.2

009

01.2

010

05.2

010

09.2

010

01.2

011

05.2

011

09.2

011

01.2

012

05.2

012

09.2

012

мкР

/год

Рисунок 8.1.1 - Середньомісячні величини потужності експозиційної дози гамма-випромінювання в приземному шарі атмосферного повітря на

пості радіаційного контролю у м. Нікополь, мкР/год(за даними ВІС «Кільце» ВП ЗАЕС)

8.1.2. Показники радіоактивності атмосферного повітря

В табл.8.1.1 наведені результати спостережень вмісту штучних радіонуклідів

137Cs,

90Sr у атмосферному повітрі у м. Нікополь. Похибка

вимірювань складає δ ± 50 %. Як видно з наведених результатів активність штучних радіонуклідів не перевищують фонових рівнів та допустимих

концентрацій для категорії В (все населення). Регламент радіаційного контролю під час експлуатації об’єктів ВП ЗАЕС не передбачає контроль в

атмосферному повітрі природних радіонуклідів Uприр., 226

Ra, 210

Pb, 40

K, 222

Rn, сумарної об’ємної альфа-активності, що не дає змогу оцінити дозові навантаження на населення від дихання. Також слід зазначити, що для

забезпечення радіоекологічної безпеки у м. Нікополь та здоров’я населення вкрай важливим є контроль об’ємної активності радону-222 у житлових

приміщеннях, дошкільних дитячих навчальних закладах тощо.

Об’ємна активність радіонуклідів в атмосферному повітрі (на ПРК

м.Нікополь за даними ВП ЗАЕС), Бк/м3


Радіонуклід 2008 2009 2010 2011 2012 Фон**

137Cs* <9,3·10

-7 1,2·10

-6 <9,6·10

-7 <4,5·10

-6 <1,1·10

-6 2,2·10

-6±0,7·10

-6

90Sr* 1,9·10

-7 3,6·10

-7 2,0·10

-7 2,2·10

-7 1,3·10

-7

* Допустимі концентрації в повітрі для категорії В відповідно до НРБУ-97 становлять 8·10

-1 Бк/м

3 для 137

Cs, і 2·10-1

Бк/м3 для 90

Sr.

** Значення «нульового фону» наведено за звітом «Радиационная обстановка в районе размещения ЗАЭС до пуска ее в эксплуатацию / ИБФ МЗ СССР. – М., 1983».

219

«Нульовий фон», наведений у таблицях 8.1.1 і 8.1.2, відноситься до рівня активності штучних радіонуклідів у 1983 році, до введення ЗАЕС у

експлуатацію. Тобто цей рівень обумовлений глобальним забрудненням північної півкулі Землі від випробувань атомної зброї, пік яких прийшовся на 1954–1958 рр [47]. Оскільки з моменту досліджень «нульового фону» і

дослідженнями, проведеними у цій роботі, пройшло майже 30 років, а період напіврозпаду складає 30,2 р. для

137Cs, 28,6 р. для

90Sr і 12,33 р. для тритію, то

рівень забруднення цими радіонуклідами ґрунтів та атмосферного повітря за рахунок випробувань атомної зброї зменшився більш ніж у два рази за

рахунок розпаду радіонуклідів та міграційних процесів у атмосферному повітрі та ґрунтах. Як бачимо вплив аварії на ЧАЕС та інших радіаційно-

небезпечних джерел, що можуть або могли вплинути на радіаційне забруднення території м. Нікополь штучними радіонуклідами на фоні

забруднення від випробувань атомної зброї не помітні.

8.1.3. Щільність забруднення ґрунтів радіонуклідами

В таблиці 8.1.2 наведені результати спостережень вмісту штучних

радіонуклідів 137

Cs, 90

Sr у поверхневому шарі ґрунту у м. Нікополь. Похибка вимірювань складає δ ± 50 %. Як видно з наведених результатів активності

штучних радіонуклідів не перевищують фонових рівнів. Регламент радіаційного контролю під час експлуатації об’єктів ВП ЗАЕС не передбачає

контроль в ґрунтах природних радіонуклідів 226

Ra, 232

Th, 40

K, що не дає змогу детально оцінити дозові навантаження на населення від споживання

харчових продуктів, що вирощуються в досліджуваній місцевості.

Питома активність радіонуклідів у поверхневому шарі ґрунту (на ПРК

м. Нікополь за даними ВП ЗАЕС), кБк/м2 сухої маси


Радіонуклід 2008 2209 2010 2011 2012 Фон**

137Cs 5,2Е-01 5,1Е-01 2,1Е-01 1,1Е-01 3,8Е-01 1,18±0,52

90Sr 8,7Е-02 7,0Е-02 7,1Е-02 4,4Е-02 1,2Е-02 0,89±0,41

* Значення «нульового фону» наведено за звітом «Радиационная обстановка в районе размещения ЗАЭС до пуска ее в эксплуатацию / ИБФ МЗ СССР. – М., 1983».

8.1.4. Радіоактивність поверхневих, підземних вод та питної води

В таблиці 8.1.3 наведені результати спостережень вмісту штучних

радіонуклідів 137

Cs, 90

Sr, 3Н та сумарної об’ємної бета-активності у

поверхневих водах в районі м. Нікополь. Похибка вимірювань складає

δ ± 50 %. Як видно з наведених результатів активності штучних радіонуклідів не перевищують фонових рівнів та встановлених нормативними

документами України допустимих концентрацій.

220

Об’ємна активність радіонуклідів у воді Каховського водосховища (район водозабору м. Нікополь за даними ВП ЗАЕС), Бк/м

3


Радіонуклід 2008 2209 2010 2011 2012 Фон

137Cs* <4,4Е+00 <3,7Е+00 <3,5Е+00 <4,3Е+00 <4,1Е+00 2,6±0,8

90Sr* 2,6Е+01 2,7Е+01 4,1Е+01 3,1Е+01 1,9Е+01 24,3±1,2

3Н* <1,30Е+04 <7,90Е+03 <4,60Е+03 <4,35Е+03 <6,95Е+03

Сумарна β-

активність 1,74Е+02 1,80Е+02 1,50Е+02 1,50Е+02 -

* Допустимі концентрації в питній воді для категорії В відповідно до НРБУ-97 становлять 1·10

5 Бк/м

3 для

137Cs, 1·10

4 Бк/м

3 для

90Sr і 3·10

7 Бк/м

3 для

3Н. Допустимі концентрації в питній воді

відповідно до нормативного документу ДержСанПіН «Гігієнічні вимоги до води питної,

призначеної для споживання людиною» становлять 2·103 Бк/м

3 як для

137Cs, так і для

90Sr.

«Регламент радиационного контроля при эксплуатации объектов ОП ЗАЭС» не передбачає контроль радіонуклідів Uприр.,

226Ra,

228Ra,

40K,

232Th,

222Rn, сумарної об’ємної альфа-активності.

8.1.5. Вплив викидів радіоактивних речовин з Запорізької АЕС та

Запорізької ТЕС на населення м. Нікополь

Найбільш важливими підприємствами, що можуть впливати на опромінення населення м. Нікополь, є Запорізька АЕС та Запорізька ТЕС.

Вплив Запорізької ТЕС обумовлений природними радіонуклідами, що містяться у сировині (вугіллі), яка використовується на цій ТЕС для

виробництва електроенергії. Вміст радіоактивних речовин у золошлакових відходах теплових електростанцій, що працюють з використанням вугілля, залежать від низки факторів, таких як потужність електростанції, питомої

активності радіонуклідів у вугіллі, кількості вугілля, що спалюється, температури спалювання, зольності вугілля, а також ефективності систем

очищення викидів. Питома активність природних радіонуклідів в подовій золі (шлаці), легкій золі, що затримується на фільтрах і легкій золі, що

викидається в атмосферу, помітно збільшується у порівнянні з природним вмістом радіоактивних речовин у вугіллі і ґрунтах внаслідок виключення

органічного компоненту вугілля при його спалюванні. Для моделювання розповсюдження радіоактивних речовин в атмосфері

та формування доз, обумовлених викидами радіонуклідів з Запорізької АЕС і Запорізької ТЕС, використовувались програмні комплекси PC CREAM,

розроблений в National Radiological Protection Board (Національний комітет з радіаційного захисту, Англія) [48, 49], і CAP88, розроблений в Environmental

Protection Agency (Агенція з охорони навколишнього середовища, США) [50-52]. Обидва програмних комплекси призначено для оцінки радіаційного впливу викидів радіонуклідів в режимі нормальної (безаварійної)

експлуатації, тобто моделі транспорту домішок призначено для безупинного викиду, а дозові коефіцієнти та методики оцінки ризику призначені для

хронічного опромінення низького рівня – значно нижче ЛД50 (ЛД50 – це доза

221

опромінення, що викликає загибель 50 % опромінених об'єктів, для людини ЛД50 ~ 2-3 Гр [53]).

Коди PC CREAM і CAP88 використовують систему класифікації категорій стабільності атмосфери Пасквілла (в PC CREAM може використовуватись і система класифікації Дьюрі), тому були розроблені та

підготовлені для використовування в моделях метеофайли на базі існуючих даних про метеорологічні умови у м. Нікополь [54].

Урахування повторюваності напрямків вітру для кожної із категорій стабільності атмосфери і в CAP88 і в PC CREAM виконується за формулою:

j

jijii zxAfzxA ,, ,,,

де fi, j – частота повторюваності напрямку вітру у визначений сектор (i)

для категорії стабільності атмосфери j; x – відстань від джерела. Оцінки виконуються для кругової сітки відстаней і напрямків радіусом

80 км (50 міль) навколо джерела викиду. У моделі САР88 використовується модифіковане рівняння Гаусса для

шлейфу викиду для оцінки середнього розсіювання радіонуклідів:

,h

2

1exp

h

2

1exp

2

1exp

2

2

ýôô

2

ýôô

2

zz

yzy

zz

yQA

де A – концентрація в повітрі на відстані х метрів за напрямком вітру, у метрів перпендикулярно напрямку вітру і z метрів над землею, Ки/м

3;

Q – швидкість викиду радіонуклідів з труби, Ки/с;

– швидкість вітру, м/с;

у, z – горизонтальний і вертикальний коефіцієнти дисперсії, м;

hэфф – ефективна висота труби, м. Шляхом спрощень ця формула трансформується в таку формулу для

усередненої по сектору концентрації радіонуклідів в приземному шарі повітря:

Aср = Q/0,397825xL.

Слід відмітити, що для відстаней за напрямком вітру, більших, ніж 2xL

(2xL – значення x, для якого z=0,47L, L є висотою «шару перемішування»), вертикальне розсіювання обмежене і концентрація радіонуклідів в повітрі

вважається однією і тією ж від поверхні ґрунту до висоти «шару перемішування». Таким чином, не можна більше вважати, що розсіювання

моделюється рівнянням Гаусса. Ця модель є просто моделлю рівномірного

розподілу на прямокутнику розмірності L на 2xtan(11,5).

222

Модель, що використовується в САР88, – одна з найбільш поширених моделей в методиках з радіаційної безпеки багатьох країн. Вона дає

результати, які погоджуються з експериментальними даними так само, як і результати інших моделей, але при цьому САР88 є доволі простою в роботі і сумісна з довільним характером турбулентності.

Сухе осадження обчислюється за допомогою моделі виснаження джерела, вологе – з використанням коефіцієнтів вимивання. Зовнішнє

опромінення від радіонуклідів в повітрі розраховується за допомогою кінцевої та безкінцевої моделей шлейфу викиду для гамма- і бета-

випромінювань, відповідно. В САР88 концентрації на поверхні землі і в ґрунтах обчислюються для

часу накопичення 100 років з урахуванням швидкості вилучення радіонуклідів з ґрунтів, яка дорівнює 2% у рік. Час опромінення при

оцінюванні доз та ризиків – 50 років. Розсіювання шлейфу в PC CREAM моделюється модифікованим

рівнянням Гаусса:

02

2

2

3 2

)2(exp

)2(s z

эфф

z

zhsL

x

QA

,

де A – середня активність радіонуклідів в повітрі в точці (x, z), Бк/м

3; Q – швидкість викиду радіонуклідів з труби, Бк/с;

x – відстань за напрямком вітру, м; z – висота над поверхнею землі, м;

– середня швидкість вітру, м/с;

z – вертикальний коефіцієнт дисперсії, м;

hэфф – ефективна висота труби, м; L – висота «шару перемішування», м; s – 0, 1, 2, 3 і т.д.

У PC CREAM після осадження транспорт радіонуклідів оцінюється за допомогою окремих камерних моделей ґрунту і продуктів харчування.

Ефективна еквівалентна доза обчислюється з використанням вагових множників із Публікації МКРЗ № 26 (CAP88) [55] та Публікації МКРЗ №60

(PC CREAM) [56]. Застосовані у розрахунках показники викидів радіоактивних речовин

наведені у таблицях 8.1.4–8.1.5. Наведені величини розраховані на базі щоденних звітів про викиди інертних радіоактивних газів (ІРГ), ізотопів йоду

(йод), радіоактивних аерозолів (ДЖА) Запорізької АЕС та річних звітів про охорону атмосферного повітря за формою №2-ТП (повітря) Запорізької ТЕС

(враховані викиди суспендованих твердих частинок з котлоагрегатів). У розрахунках враховані також викиди з АЕС тритію та радіоактивного

вуглецю, викиди яких не контролюються прямими вимірюваннями.

223

Викиди радіоактивних речовин Запорізької АЕС у 2008–2012 рр.


Рік Викиди радіоактивних речовин, Бк/рік

ІРГ Йод ДЖА

2008 3,98·1013

7,96·107 3,04·10

8

2009 3,86·1013

6,37·107 2,92·10

8

2010 3,31·1013

5,70·107 2,98·10

8

2011 3,37·1013

6,46·107 2,83·10

8

2012 3,21·1013

6,84·107 2,14·10

8

Викиди радіоактивних речовин Запорізької ТЕС у 2008–2012 рр.


Рік Викиди радіоактивних речовин, Бк/рік

238U

234U

230Th

226Ra

210Pb

210Po

232Th

228Ra

228Th

40K

2008 3,67·109 3,67·10

9 2,82·10

9 4,24·10

9 1,42·10

10 1,42·10

10 3,90·10

9 3,90·10

9 3,90·10

9 2,73·10

10

2009 3,02·109 3,02·10

9 2,32·10

9 3,49·10

9 1,17·10

10 1,17·10

10 3,21·10

9 3,21·10

9 3,21·10

9 2,24·10

10

2010 3,42·109 3,42·10

9 2,62·10

9 3,95·10

9 1,32·10

10 1,32·10

10 3,63·10

9 3,63·10

9 3,63·10

9 2,53·10

10

2011 3,63·109 3,63·10

9 2,78·10

9 4,19·10

9 1,40·10

10 1,40·10

10 3,85·10

9 3,85·10

9 3,85·10

9 2,69·10

10

2012 3,47·109 3,47·10

9 2,66·10

9 4,01·10

9 1,34·10

10 1,34·10

10 3,68·10

9 3,68·10

9 3,68·10

9 2,57·10

10

На рис. 8.2 показано залежності потужності індивідуальної ефективної

дози опромінення населення від відстані для викидів радіонуклідів з Запорізької АЕС, розраховані за допомогою програмних комплексів

PC CREAM і CAP-88. Як видно, доза різко спадає на відстанях від 2 км до 10 км, а на більшій відстані доза зменшується більш повільно зі збільшенням

відстані. Місто Нікополь розташоване на відстані 10–30 км від Запорізької АЕС. Таким чином очікувані дози опромінення населення м. Нікополь складуть 0,02–0,1 мкЗв/рік, що на три порядки менше природного

зовнішнього опромінення (див. п. 8.1). Річна індивідуальна доза опромінення в основному формується по

трьох шляхах: внутрішнє опромінення від забруднених радіонуклідами продуктів харчування, зовнішнє опромінення від шлейфу викиду (від

радіонуклідів у повітрі) і внутрішнє опромінення від радіонуклідів, що надходять за рахунок дихання.

Відносний внесок радіонуклідів у річні індивідуальні дози опромінення показано на рис. 8.3. Як видно з рис. 8.3, дози в основному формуються

такими радіонуклідами: 3H,

41Ar,

14C,

87Kr,

131I,

133Xe,

60Co. Внесок інших

радіонуклідів складає менше 1%.

На рис. 8.4 показана залежність потужності індивідуальної ефективної дози опромінення населення від відстані для Запорізької ТЕС. Розрахунки

проведено тільки за допомогою програмного комплексу CAP-88, оскільки в PC CREAM відсутні розрахункові параметри для природних радіонуклідів, що викидаються з ТЕС. Як видно з рис. 8.4, величина дози різко падає на

відстанях від 0,5 до 10 км, а на великих відстанях доза зменшується більш

224

повільно зі збільшенням відстані. Місто Нікополь розташоване на відстані від 10 км до 30 км від Запорізької ТЕС. Таким чином очікувані дози

опромінення населення м. Нікополь складуть 0,2–0,6мкЗв/рік, що на три порядки менше природного зовнішнього опромінення (див. п. 8.1). Як видно з наведених результатів розрахунків викиди радіоактивних речовин з ТЕС

спричиняють дозу опромінення населення, яка в десятки разів перевищує дозу опромінення від АЕС, що працює в режимі нормальної (безаварійної)

експлуатації.

1,E-03

1,E-02

1,E-01

1,E+00

1,E+01

0 10 20 30 40 50 60 70 80

Відстань, км

По

туж

ніс

ть д

ози

оп

ро

мін

енн

я н

асел

енн

я,

мкЗ

в/р

ік

CAP-88

CREAM

\ м. Нікополь /

Риунок 8.1.2 - Залежність потужності індивідуальної ефективної дози опромінення від відстані для ЗАЕС

C-14

18%

H-3

36%

Ar-41

27%

Co-60

1%

Kr-87

9%

I-131

6%

Xe-133

4%

Риунок 8.1.3 - Відносний внесок радіонуклідів в індивідуальну ефективну дозу

опромінення від викидів радіоактивних речовин з ЗАЕС

225

1,E-02

1,E-01

1,E+00

1,E+01

0 10 20 30 40 50 60 70 80

Відстань, км

По

туж

ніс

ть д

ози

оп

ро

мін

енн

я н

асел

енн

я,

мкЗ

в/р

ік

\ м. Нікополь /

Рисунок 8.1.4 – Залежність потужності індивідуальної ефективної дози від

відстані для Запорізької ТЕС Річна індивідуальна доза опромінення в основному формується по двох

шляхах: внутрішнє опромінення від забруднених радіонуклідами продуктів харчування і внутрішнє опромінення від радіонуклідів, що вдихуються.

Відносний внесок радіонуклідів до складу індивідуальної дози наведено на рис. 8.5. Найбільший внесок у дозу обумовлений

210Pb.

210Po

11%

40К

8%228Ra

1%

232Th

13%

228Th

9%226Ra

3%

210Pb

36%

238U

6%

234U

6%230Th

7%

Рисунок 8.1.5 – Відносний внесок радіонуклідів в індивідуальну ефективну дозу опромінення від викидів радіонуклідів з Запорізької ТЕС

226

Більш детально динаміка впливу Запорізької АЕС та Запорізької ТЕС на навколишнє середовище і населення, а також порівняння і оцінки впливу

інших АЕС і ТЕС України та світу на навколишнє середовще та населення наведені у роботах [57–65].

8.2. Джерела електромагнітного впливу

Дослідження дії фізичних факторів впливу на території м. Нікополя до 2013 р. проводила Нікопольська міська санітарно-епідеміологічна станція. З

2013 року дослідження проводить відокремлений структурний підрозділ «Нікопольський міськрайонний відділ лабораторних досліджень» ДУ

«Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України», який розташований за адресою м. Нікополь, вул.Першотравнева, 26а, керівник Стеблов Олександр Михайлович. тел.(05662) 5-01-76,

факс 5-00-08. За даними, наданими Нікопольським міськрайонним управлінням

Головного управління Держсанепідслужби у Дніпропетровській області, за період з 2008 до 2012 р. на території міста було виконано 162 виміри

інтенсивності електромагнітних полів (табл. 8.2.1).

Результати вимірювань інтенсивності електромагнітних полів на території м. Нікополя (дані Нікопольського міськрайонного управління

Головного управління Держсанепідслужби у Дніпропетровській області) Табл. 8.2.1

Рік Кількість вимірів Кількість нестандартних

вимірів

2008 32 -

2009 30 -

2010 46 -

2011 27 -

2012 27 -

Випадків наднормативних рівнів електромагнітного випромінювання за останні 5 років не було виявлено, таким чином,

виходячи з наданої інформації, можна зробити висновок щодо відсутності в межах житлової забудови джерел наднормативного

електромагнітного впливу. Однак, на переконання робочої групи демонстраційного проекту

«Розробка міської комплексної Програми з екологічної безпеки та оздоровлення м. Нікополя на 2014-2017 роки та її інформаційно-

промоційний супровід» наведені у табл. 8.2.1 дані не враховують випромінювання від роботи базових станцій мобільного зв’язку, бо

тривалий час Нікопольська міська санітарно-епідеміологічна станція не була забезпечена приладами для вимірювання рівня електромагнітного

випромінювання в діапазоні роботи цих станцій.

227

Тимчасовою спеціальною комісією міської ради, створеною для перевірки законності розміщення апаратури операторів мобільного зв’язку та

інших інженерно–кабельних споруджень на дахах багатоповерхових будинків м. Нікополя, розробила висновки і рекомендації, які будуть враховані на наступному етапі роботи УкрНДІЕП.

8.3. Джерела акустичного впливу та місця з наднормативним

акустичним впливом

За даними, наданими Нікопольським міськрайонним управлінням

Головного управління Держсанепідслужби у Дніпропетровській області, за період з 2008 до 2012 р. на території міста фахівцями Нікопольської міської

санітарно-епідеміологічної станції було виконано 1554 виміри інтенсивності шуму (табл. 8.3.1).

Результати вимірювань інтенсивності шуму на території м. Нікополя

(за даними Нікопольського міськрайонного управління Головного управління Держсанепідслужби у Дніпропетровській області)

Табл. 8.3.1

Рік Кількість вимірів Кількість нестандартних вимірів

% нестандартних вимірів

2008 303 68 22,4

2009 310 51 16,4

2010 422 75 17,8

2011 305 101 33,1

2012 214 39 18,2

Перевищення допустимого шумового навантаження було виявлено

у 334 вимірах, тобто у 21,5% випадків. Найбільша доля нестандартних вимірів була зафіксована у 2011 р. (33,1%). На жаль, у наданих матеріалах

відсутня інформація щодо місць і умов проведення вимірів, що не дозволяє провести більш детальну оцінку можливого шумового впливу на населення

міста та ідентифікувати джерела наднормативного шумового впливу. Джерела наднормативного акустичного впливу та заходи щодо

зменшення рівнів шуму будуть визначені при розробці міської комплексної Програми з екологічної безпеки та оздоровлення м. Нікополя на 2014 - 2017

роки.

8.4. Інтегральна оцінка екологічного ризику для здоров'я населення

міста та наявність токсико-мутагенного фону

У період з 2002 по 2004 р. у м Нікополь за спеціально затвердженою

програмою проводилися дослідження з цитогенетичного моніторингу навколишнього природного середовища та моніторингу здоров’я населення.

Метою досліджень була оцінка стану довкілля за цитогенетичними

228

показниками біоіндикаторів, які характеризують загальний токсико-мутагенний фон, та розробка рекомендацій щодо поліпшення стану

навколишнього середовища і захисту здоров’я населення м. Нікополь. До завдань програми, зокрема, входили: оцінка генетичної небезпеки для населення м. Нікополь у зв'язку із складною екологічною ситуацією в регіоні

з урахуванням рівня токсико-мутагенного фону та стану генетичного здоров'я населення; оцінка сумарного мутагенного фону об'єктів довкілля

(ґрунт, вода, повітря, рослини) у м. Нікополь цитогенетичними методами, а також інтегральна оцінку екологічного ризику для населення міста за

результатами біотестування токсико-мутагенного фону та популяційних змін здоров’я населення.

Авторами програми і виконавцями досліджень були вчені і співробітники кафедри екології Національного гірничого університету, м.

Дніпропетровськ, під керівництвом завідувачки кафедри доктора біологічних наук, професора, академіка УЕАН Горової Алли Іванівни.

Інтегральна оцінка екологічного стану довкілля за токсико-мутагенним фоном і здоров'я населення проводилася за методикою проф. А.І. Горової.

Контрольною територією була обрана територія курорту ЛОК «Солоний Лиман» Новомосковського району Дніпропетровської області.

За результатами досліджень токсичність атмосфери у м. Нікополь

виявилася вищою, ніж на контрольній території, у 3,1 рази, токсичність ґрунтів – у 10 разів, мутагенність ґрунтів – у 2,8 рази, токсико-мутагенна

активність довкілля – у 3,9 рази (за Авторефератом дисертації Павличенко А.В. Біоіндикаційна оцінка екологічного стану територій

гірничопромислових центрів Дніпропетровської області, Дніпропетровськ, 2008, 37 с.).

При цьому рівень забрудненості ґрунтів на території міста важкими металами було визначено як «допустимий» (було виявлено перевищення над

ГДК вмісту цинку у 1,3 рази та мангану – у 2,5 рази). На підставі аналізу показників, що характеризують генетичне здоров'я,

на досліджуваній території за значенням інтегрального показника генетичного здоров'я встановлено «середній» рівень ушкодження а стан охарактеризовано як «конфліктний», стан здоров'я дитячого населення

оцінено як «загрозливий», а стан здоров'я дорослого населення – як «конфліктний».

Аналіз результатів оцінки рівнів екологічної і еколого-генетичної небезпеки для біоти на досліджуваній території, вказує на рівень екологічної

небезпеки (ЕН) «вище за середній», а рівень еколого-генетичної небезпеки (ЕГН) – «середній» (на контрольній території ці показники були «нижче за

середній»). Слід зазначити, що серед інших гірничопромислових міст

Дніпропетровської області, на території яких також проводилися аналогічні дослідження (Жовті Води, Вільногірськ та Павлоград), за рівнем ЕН м.

Нікополь виявилося найближчим до контрольної території (Автореферат дисертації Павличенко А.В.).

229

Є доцільним передбачити продовження цитогенетичного моніторингу навколишнього природного середовища та моніторингу

здоров’я населення у комплексній Програмі з екологічної безпеки та оздоровлення м. Нікополя на 2014-2017 роки.

Висновки до Розділу 8. Фізичні фактори впливу на здоров’я людей та довкілля

1. За результатами проведених досліджень радіаційних показників у м. Нікополь не виявлено значних коливань або надмірного вмісту

радіоактивних речовин в об’єктах навколишнього природного середовища. Рівень опромінення населення знаходиться на середньому для території

України рівні.

Вплив радіаційно-небезпечних підприємств, що знаходяться поблизу

території м. Нікополь, незначний і не перевищує встановлених у НРБУ–97 лімітів.

Радіаційні ризики для населення за таких умов складуть для ймовірності фатального раку 1,6·10

-2 і для ймовірності стохастичних ефектів

2,3·10-2

(середній природний радіаційний фон в Україні) [55]. Слід зазначити, що ці ризики розраховуються для 70 років опромінення. Ризики від радіаційно-небезпечних підприємств, у межах впливу яких знаходиться

м. Нікополь, а саме Запорізької АЕС та Запорізької ТЕС на 6 порядків менші за природний фон. Від впливу Запорізької АЕС ці ризики складають 1,2·10

-9–

6,0·10-9

для ймовірності фатального раку і 1,5·10-9

–7,3·10-9

для ймовірності стохастичних ефектів. Від впливу Запорізької ТЕС ці ризики складають

1,2·10-8

–3,6·10-8

для ймовірності фатального раку і 1,5·10-8

–4,5·10-8

для ймовірності стохастичних ефектів.

Враховуючи те, що більша частина дози опромінення людини від природних чинників обумовлена радоном-222, до першочергових заходів з

забезпечення радіаційної безпеки населення м. Нікополь слід віднести проведення досліджень об’ємної активності радону-222 у житлових

приміщеннях та дитячих навчальних закладах з метою запобігання надмірному опроміненню населення.

2. Нікопольською міською санітарно-епідеміологічною станцією за

період з 2008 до 2012 р., на протязі якого було виконано 162 виміри інтенсивності електромагнітних полів, наднормативних рівнів

електромагнітного випромінювання не виявлено, але, можливо при цьому не було належним чином враховано випромінювання від роботи базових станцій

мобільного зв’язку, бо тривалий час Нікопольська міська санітарно-епідеміологічна станція не була забезпечена приладами для вимірювання

рівня електромагнітного випромінювання в діапазоні роботи цих станцій.

3. При розробці міської комплексної Програми з екологічної безпеки та

оздоровлення м. Нікополя на 2014-2017 роки необхідно передбачити

230

проведення інвентаризації базових станцій мобільного зв’язку з перевіркою наявності дозвільних документів, які відповідають чинному законодавству,

виконання контрольних вимірів інтенсивності їх випромінювання та, в разі потреби, упорядкування їх розміщення.

4. Нікопольською міською санітарно-епідеміологічною станцією за

період з 2008 до 2012 р. було виконано 1554 виміри інтенсивності шуму, при чому, у 21,5% випадків було виявлено перевищення допустимого шумового

навантаження, але, оскільки у наданих для проведення аудиту матеріалах відсутня інформація щодо місць і умов проведення вимірів, оцінка

можливого шумового впливу на населення міста та ідентифікація джерел наднормативного акустичного впливу виявилися неможливими.

5. При розробці міської комплексної Програми з екологічної безпеки та оздоровлення м. Нікополя на 2014-2017 роки необхідно передбачити

ідентифікацію джерел наднормативного акустичного впливу та розробку заходів щодо зменшення рівнів шуму.

6. У період з 2002 по 2004 р. у м Нікополь вченими і співробітниками кафедри екології Національного гірничого університету, м. Дніпропетровськ,

за спеціальною затвердженою програмою проводилися дослідження з цитогенетичного моніторингу навколишнього природного середовища та моніторингу здоров’я населення. За результатами досліджень токсичність

атмосфери у м. Нікополь виявилася вищою, ніж на контрольній території, у 3,1 рази, токсичність ґрунтів – у 10 разів, мутагенність ґрунтів – у 2,8 рази,

токсико-мутагенна активність довкілля – у 3,9 рази. Стан здоров'я дитячого населення було оцінено як «загрозливий», а стан здоров'я дорослого

населення – як «конфліктний».

7. Таким чином, результати цитогенетичних досліджень підтверджують

актуальність розробки міської комплексної Програми з екологічної безпеки та оздоровлення м. Нікополя на 2014-2017 роки. У цій програмі, зокрема,

необхідно передбачити продовження цитогенетичного моніторингу навколишнього природного середовища та моніторингу здоров’я населення.

231

9. Стан екологічної освіти та інформування населення міста

9.1. Екологічна освіта в м. Нікополь

Мета екологічного виховання та освіти полягає в формуванні відповідального ставлення до навколишнього природного середовища,

усвідомлення правил та норм поведінки на природі та розуміння наслідків діяльності людини для повноцінного та здорового життя майбутній поколінь.

Екологічна освіта та виховання відносяться до головних природоохоронних заходів, орієнтованих на перспективу.

Екологічна освіта має бути багаторівневою, ініціативною та продуктивною.

Саме тому вже в дошкільних освітніх закладах м. Нікополь приділяють значну увагу формуванню екологічного світогляду малечі, наприклад,

шляхом проведення різноманітних екологічних акцій, що навчають дітлахів любити, цінувати та захищати навколишній світ. В Нікополі працюють два

дитячих дошкільних заклади екологічного спрямування. Комунальні екологічні дошкільні навчальні заклади № 36 та № 53 є базовими

дошкільними закладами по впровадженню екологічної програми виховання та освіти «Екологічна освіта – змалку». Вони популяризують серед вихователів комунальних дошкільних навчальних закладів передовий

педагогічний досвід з питань екологічної освіти та виховання дітей дошкільного віку та здійснюють профільну методичну допомогу.

Загальноосвітні навчальні заклади забезпечують наступність екологічної освіти. Питання формування екологічної самосвідомості

школярів проходять через природничі дисципліни з 1 по 11 клас. З 2012 року у 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів введений курс

«Екологія» за рахунок годин інваріативної частини навчального плану. В комунальному закладі «Нікопольська спеціалізована школа І–ІІІ

ступенів № 5» створені профільні екологічні 10-11 класи. Велика увага екологічному вихованню приділяється у комунальному закладі

«Спеціалізована природничо–математична школа при Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара», на базі якого працюють профільні класи та класи з поглибленим вивченням природничих дисциплін.

Учні цих закладів неодноразово ставали переможцями Всеукраїнських та обласних етапів екологічних конкурсів та змагань.

Екологічне виховання є обов’язковим розділом виховної роботи навчального закладу. Кожна школа має свою специфіку, але обов’язково в

кожній школі проводяться заходи, присвячені Дню Землі, Дню довкілля, Дню Води та річниці з Дня Чорнобильської трагедії, екологічні фестивалі,

виставки «Захистимо ялинку» тощо Координатором діяльності роботи закладів освіти міста з питань

екологічної освіти і виховання є Нікопольський міський еколого-натуралістичний центр (НМЕНЦ), який було створено в 1997 році. На даний

232

час в центрі нараховується 20 гуртків, які відвідують більше 300 дітей із різних шкіл міста. Гуртки працюють за 4 основними напрямами:

екологічний, зоологічний, ботанічний та туристсько-краєзнавчий. НМЕНЦ є організатором і постійним учасником міських екологічних та

природоохоронних заходів. Центром щорічно проводяться конкурси

екологічного малюнку, плакату, знаку, малюнку на асфальті, екскурсії, походи з вивчення природи рідного краю для дітей шкіл міста. НМЕНЦ

організовує міські акції: «Чистий берег», «Чистий пляж», «Чистий куточок відпочинку», «Зустрічаємо пернатих друзів», «Чиста річка», «Пожовкле

листя» та інші. На честь святкування Дня міста юннати демонструють натуралістичну виставку. НМЕНЦ щорічно ініціює відбірковий тур і міський

фестиваль екологічних агітбригад, присвячених Дню Землі. Для залучення дітей у гуртки екоцентр організує «День відкритих дверей» для дітей і

дорослих Нікополя. В масових заходах, які проводить екоцентр за рік, беруть участь більше 2000 учнів міста.

Також Нікопольський місцевий еколого-натуралістичний центр активно займається діяльністю з освіти дітей та шкільної молоді шляхом

проведення екскурсій до живого куточку, еколого-ботанічного музею та бібліотеки Центру, що налічує 1500 книг еколого-ботанічної тематики. Майже 800 дітей дошкільного та шкільного віку щорічно відвідують

НМЕНЦ. Щорічно в екоцентрі проводяться засідання методичного об'єднання

вчителів біології міста з проблем екологічного виховання. Центр постійно надає теоретичну і практичну допомогу школам міста, дошкільним

навчальним закладам у вигляді методичних розробок, лекцій, бесід, вікторин, організації екскурсій, походів у природу.

На базі НМЕНЦ влітку вже декілька років працює оздоровчий екотабір «Степ». За сезон його відвідує більше 150 дітей міста. З дітьми проводяться

рухливі ігри, конкурси, вікторини, акції екологічного спрямування. Під час роботи табору організовуються походи та екскурсії у парки міста, до

краєзнавчого музею та історичних місць Нікополя. Діти відвідують міський пляж, де вони купаються, приймають сонячні ванни, з ними проводяться оздоровчі процедури. На пляжі відбуваються театралізовані свята «День

Нептуна», «Лагідне море», конкурси на кращу скульптури з піску та інші. НМЕНЦ працює над створенням Червоної книги Нікопільщини.

Юннатами при проведенні походів обстежено 17 природних ландшафтів, що охоплюють майже всю територію району. Зареєстровано 24 рідкісних видів

рослин, 44 видів тварин. Завдяки цій роботі стало можливим укладання договорів про наукову співпрацю з Інститутом зоології НАН України та

Дніпропетровським Національним Університетом. Центр фінансується за статтями фонду заробітної платні працівників та

витрат на відрядження, дуже рідко виділяються кошти на придбання призів для переможців міських екологічних конкурсів. Міський відділ освіти та

міська влада надають постійну моральну підтримку різних напрямків розвитку Екоцентру.

233

Викладацьким складом центру проводиться постійний пошук інноваційних форм екологічного виховання. Результатом спільного

педагогічного процесу взаємодії педагогів та дітей забезпечується формування творчої особистості дитини з міцним фундаментом повноцінної екологічної культури, яка продовжує розвиватись все її життя.

Окрім дитячої та юнацької освіти, в місті проводяться семінари для

дорослого населення. Їх метою є не тільки освітня, але й практична користь: як правило, на подібних лекціях освітлюються проблеми комунального

господарства, які містять в собі екологічну компоненту. Наприклад, Управлінням житлово-комунального господарства та Відділом по роботі з

громадськістю міської ради м. Нікополь регулярно (мінімум один раз на квартал) проводяться семінари, лекції, роз’яснювальні бесіди щодо

недопустимості несанкціонованого спалювання листя, сухої трави та побутового сміття, пояснюються наслідки цієї діяльності для здоров’я

людини та штрафні санкції за порушення природоохоронного законодавства. За підтримки проекту «МЕРМ» в 2013 році було організовано безкоштовне

розповсюдження буклетів з вищезгаданої тематики серед голів квартальних комітетів.

Також в місті щороку проходить конкурс на кращу прибудинкову

територію в приватному секторі міста. Переможці конкурсу нагороджуються цінними призами, що в свою чергу спонукає мешканців приватних будівель

слідкувати за порядком та проводити заходи з благоустрою прибудинкової території (встановлення лавочок, облаштування квітників, тощо).

9.2. Громадські організації м. Нікополь та їх участь в інформуванні

населення з питань охорони навколишнього середовища

Доступ до інформації – одне з фундаментальних прав людини, що

забезпечуються Конституцією України, а також низкою законних та підзаконних актів. Доступ до інформації є першим основоположним

принципом Орхуської конвенції, який відіграє важливу роль у підтримці принципу участі громадськості в прийнятті рішень.

Доступ до екологічної інформації – це надання громадськості прав і

можливостей шукати і отримувати всі види інформації з питань навколишнього середовища, якими володіють органи місцевої влади та інші

офіційні інстанції. Саме в інформуванні громадськості полягає одне з основних завдань

громадських організацій екологічної спрямованості. У місті Нікополь можна виділити такі основні організації, що активно співпрацюють як з органами

влади, так і з промисловим комплексом міста та населенням: Нікопольська агенція регіонального розвитку, «Громадський Дозор», «Всеукраїнська

Екологічна Ліга» (ВЕЛ), Міжнародний Фонд Дніпра, ВЕР «Хортицький форум» та ін.

234

Громадська організація «Нікопольська агенція регіонального розвитку» (ГО «НАРР») – наймолодша з громадських організацій

м. Нікополя, що мають істотний вплив на рішення місцевих задач, в тому числі таких, що мають природоохоронну значимість. За даними сайта http://nard.org.ua/, ГО «НАРР» була створена у липні 2012 року в рамках

реалізації однієї із оперативних цілей Стратегічного плану економічного розвитку та підвищення конкурентоспроможності м. Нікополя до 2015 року.

Головною метою діяльності ГО «НАРР» є сприяння створенню інституційних засад та інших передумов для системної реалізації державної

та регіональної політики, динамічного збалансованого розвитку території Нікопольського регіону, гармонійного взаємоузгодження державних і

місцевих інтересів шляхом налагодження та підтримки ефективної партнерської взаємодії влади, бізнесу та громадськості; допомога міським,

сільським і селищним громадам Нікопольського району у розробці перспективних стратегій їх розвитку, консолідації зусиль зацікавлених

громад для забезпечення сталого соціально-економічного розвитку Нікопольського регіону вцілому.

Саме ГО «НАРР» є ініціатором здійснення демонстраційного проекту «Розробка міської комплексної Програми з екологічної безпеки та оздоровлення м. Нікополя на 2014-2017 роки та її інформаційно-промоційний

супровід», на першому етапі якого й виконується даний екологічний аудит з метою подальшої підготовки комплексної оцінки стану НПС міста та

рекомендацій щодо його екологічного оздоровлення. Спілка Союз «Громадський дозор» створена у 1995 році групою

екологічних активістів, що об'єдналися з метою координації і консолідації своїх дій у справі розбудови громадянського суспільства, захисту довкілля,

конституційних, екологічних, соціальних та інших прав і суспільних інтересів. В травні 1996 року спілка була офіційно зареєстрована в ЄДР

юридичних осіб. Головними напрямками діяльності спілки є захист природного

середовища та екологічних прав, участь у розробці законодавчих актів місцевого та державного значення в галузі екологічної безпеки та здоров’я людей, екологічна просвіта і проведення громадських акцій з відновлення та

помноження природних ресурсів, здійснення широкого співробітництва з громадськими екологічними, правозахисними та іншими організаціями

України і світу. За час своєї діяльності члени спілки посадили в місті Нікополі тисячі

одиниць зелених насаджень, провели десятки екологічних мітингів, а також акцій по очищенню берегів р. Дніпро і впорядкуванню міських територій,

здійснили в місцевих ЗМІ, учбових закладах міста і на його підприємствах сотні виступів і лекцій.

Починаючи з 1997 р. «Громадянський дозор» втілив у життя низку важливих міжнародних екологічних проектів, спрямованих на захист

навколишнього середовища м. Нікополя і регіону. Впродовж 1997 - 1999 р.р. спілка брала участь в українсько-нідерландському проекті «Дана», під час

http://nard.org.ua/

235

якого були вироблені рекомендації щодо скорочення промислового забруднення, водоспоживання і обсягів промислових скидів

ВАТ «Нікопольський Південнотрубний завод» в р. Дніпро, проведені перші в регіоні цитогенетичні дослідження стану довкілля.

У співпраці з нідерландською організацією Milieu Kontakt Oost Europa

в 2000-2001 р.р. спілкою виконаний проект «Інформаційний екологічний центр», результатом якого стало створення інформаційно-ресурсного центру

для розвитку і підтримки громадських ініціатив і екологічної освіти населення регіону. В межах цього проекту спілкою був створений

Енергетичний офіс, який формує та надає громаді і владі пропозиції щодо розвитку відновлювальної енергетики.

При підтримці USAID (США) в рамках конкурсу проектів ІСАР «Єднання» «Партерство влади і громади - щоб хата чистою була» в 2001 р.

«Громадянський дозор» разом з Нікопольською міською радою втілив у життя проект «Співпраця заради майбутнього», спрямований на розширення

співпраці органів місцевого самоврядування з громадськими організаціями, підвищення екологічної свідомості і культури мешканців міста, підвищення

відповідальності всіх секторів суспільства за стан природного середовища. Під час проекту, вперше в історії Нікополя для його жителів був розроблений і виданий інформаційний буклет «Разом зробимо Нікополь чистим і

безпечним для життя», у якому була надана інформація про стан води в р. Дніпро, викладені вимоги щодо санітарно-екологічних обмежень, діючих у

водоохоронних зонах, наведені безпечні способи утилізації міських відходів, розміщені адреси і телефони служб екологічної безпеки міста, тощо.

Практичним результатом реалізації цього проекту стало очищення берегів Дніпра в зоні розміщення двох найбільших звалищ побутових відходів і

формування на їх місці прибережних захисних смуг за допомогою зелених насаджень. Разом з цим, на кошти проекту були виготовлені і встановлені в

прибережній зоні р. Дніпро у межах території м. Нікополя 32 інформаційних щита з попередженнями про неприпустимість розміщення відходів у

водозахисній зоні річки. В рамках програми Національної Академії Наук «Залучення

громадськості до дослідження і збереження дикої флори і фауни екосистем

міст України», впродовж низки років «Громадянський дозор» провів у м. Нікополі дослідження флори і фауни, завдяки чому був підготовлений

список з 46 видів тварин і рослин, потребуючих особливої охорони згідно Конвенції про охорону дикої флори, фауни і природного середовища в

Європі. У 2001 році спілка стала ініціатором створення Ради громадських

організацій регіону Запорізької АЕС і проведення сесій місцевих рад для вироблення єдиних вимог в захист соціально-екологічних прав мешканців

регіону. Впродовж 2002-2003 р.р. члени спілки взяли активну участь в

українсько-британському проекті «Співпраця задля сталого розвитку» і стали

236

ініціаторами створення в м. Нікополі Комітету сталого розвитку, розробки і застосування індикаторів сталого розвитку міста.

«Громадянський дозор» прийняв активну участь в розробці проекту Статуту територіальної громади м. Нікополя, Стратегічного плану розвитку міста на період з 2003 по 2010 рік та плану розвитку міста до 2020 року,

щорічно направляє до органів державної влади і місцевого самоврядування десятки звернень і пропозицій, спрямованих на забезпечення сталого

розвитку м. Нікополя та його здорового майбутнього. Впродовж 2006-2013 р.р. спілка приймає активну участь у

всеукраїнських проектах, спрямованих на розширення доступу громадян до екологічної інформації і правосуддя, збереження р. Дніпро, протидії

використанню у регіоні ядерних та інших небезпечних для життя і здоров’я людей технологій. Члени спілки сприяли прийняттю Нікопольською міською

радою рішень щодо проведення цитогенетичного моніторингу та екологічного аудиту міста Нікополя, а також надали свій проект технічного

завдання з проведення екологічного аудиту та увійшли до складу його робочої групи.

Спілка «Громадянський дозор» є членом УЕА «Зеленій світ», має Інформаційний центр, видає електронні газети «Набат», «Зелена правда» та «Правозахисні новини».

Всеукраїнська Екологічна Ліга - неурядова громадська організація, що була створена в 1997 році та ставить собі за мету радикальну зміну

екологічної ситуації в державі, формування нового природоохоронного менталітету, підвищення рівня екологічної освіти та культури громадян,

посилення ролі громадськості у прийнятті рішень, які впливають на стан довкілля. За ініціативою ВЕЛ вперше в Україні пройшли парламентські

екологічні слухання. Вперше в європейській практиці громадська організація ініціювала створення та видання Екологічної енциклопедії, що відповідає

класичним енциклопедичним законам. Дніпропетровська обласна організація ВЕЛ була заснована в 1998 році, і того часу проводить активну роботу в

сфері екологічного інформування громадськості та плідної співпраці із органами державної влади з питань охорони довкілля, надавання статусу заповідних територій та дотримання природоохоронного законодавства

стосовно існуючих, поводження з відходами та рекультивації земель. Організація має істотний досвід проведення громадської екологічної

експертизи. Нікопольський міський осередок Всеукраїнської екологічної ліги -

неприбуткова громадська екологічна організація відроджена у 2008 році. Організація налічує близько ста активістів з числа науковців, викладачів,

робітників, студентів. Кількість активних членів – 25чоловік. Своєю метою НМО ВЕЛ ставить об’єднання зусиль громадськості задля вирішення

екологічних проблем; поліпшення екологічної ситуації у місті, відродження природоохоронного менталітету, історично притаманного українцям;

сприяння збереженню природних ресурсів та біорізноманіття; формування екологічної свідомості шляхом пропаганди знань про стан навколишнього

237

природного середовища; сприяння підвищенню рівня екологічної освіти та культури громадян.

За участі НМО ВЕЛ протягом останніх років в місті відбулися наступні культурно-просвітницькі природоохоронні заходи:

- Всеукраїнська науково – практична конференція «Каховське

водосховище +53. Міжобласна басейнова угода – веління та вимога часу», травень, 2009р.

- Перша студентська науково-практична конференція «Від екології довкілля до екології душі» грудень, 2011 р. на базі ПВНЗ

«Нікопольський економічний університет». Робота конференції висвітлювалася у ЗМІ та на офіційному міському сайті, та на

студентському сайті «НЕУ». - Екологічні «круглі столи» зі студентською молоддю за

тематикою: «Роль екологічного виховання у формуванні культури особистості», «Формування екологічної свідомості молоді –

стратегічний напрямок у реалізації державної екологічної політики» (2011 р.).

- Екологічна акція «живий ланцюжок» «Мій голос я віддам на захист довкілля», що проводилася як захід на підтримку загальнодержавної Програми «Довкілля 2010» та інші

Нікопольський міський осередок ВЕЛ підтримав всеукраїнську акцію «Парк тисячоліть» - ініціативу, спрямовану на збільшення площі зелених

легенів міст і сіл, формування нового, не споживацького ставлення до довкілля, виховання у кожної людини потреби дбати про збереження

багатства і краси природи. У рамках розробки Стратегії сталого розвитку м. Нікополя до 2020 року за стратегічним пріоритетом «Підвищення якості

життя в м. Нікополі»,за ініціативи НМО ВЕЛ здійснюється впровадження науково-освітнього проекту «Оптимізація озеленення території навчальних

закладів», із залученням студентів та співробітників, професорсько-викладацького складу ПВНЗ «Нікопольський економічний університет»,

участю громадських екологічних організацій, депутатів Нікопольської міської ради.

Важливого значення НМО ВЕЛ надає посиленню ролі громадськості у

прийнятті екологічно важливих рішень. У громадськості є можливість сприяти розв’язанню екологічних проблем шляхом участі у громадських

слуханнях і донести свої пропозиції до посадових осіб. Робота є реальним внеском у формування моделі участі громадськості у прийнятті рішень на

різних рівнях. Нікопольське відділення Міжнародного фонду Дніпра – еколого-

благодійна (безприбуткова) організація, яка створена та зареєстрована з метою залучення і акумулювання інтелектуальних і фінансових ресурсів для

реалізації программ екологічного оздоровлення басейну р.Дніпро та поліпшення якості питної води.

Нікопольське відділення Міжнародного фонду Дніпра було створене у червні 1999 р. згідно з «Положенням про Міжнародний фонд Дніпра», на

238

підставі рішення правління фонду і на підставі законодавства про благодійницьку діяльність.

Мета діяльності: розробка і реалізація регіональних еколого-інформаційних програм, комплексних природоохоронних заходів, організаційних, фінансових, науково-дослідних, освітніх та інших програм,

спрямованих на поліпшення екологічного стану басейну Каховського водосховища.

Для реалізації статутних цілей МФД співпрацює з урядовими установами, і в першу чергу з Міністерством охорони навколишнього

природного середовища, та з неурядовими та недержавними організаціями. МФД приймав участь в реалізації проектів українсько-канадської програми

«Розвиток управління навколишнім середовищем в Україні (басейн р.Дніпро)».

В межах цієї програми відпрацьована методологія проектного управління в природоохоронній діяльності, здійснюються проекти по

впровадженню екологічного аудиту, видано навчальні посібники з екологічного аудиту, модернізації виробництв.

МФД приділяє велику увагу розвитку екологічного підприємництва, консалтінгу, менеджменту з урахуванням рекомендацій міжнародних стандартів серії ISO 14000.

МФД має розгалужену мережу басейнових відділень, які реалізують програмні завдання на місцевому рівні. У вирішенні проблем басейну

р.Дніпро МФД співпрацює з урядовими та неурядовими структурами Російської Федерації та Білорусі.

Діяльність Нікопольського відділення спрямована на: − реалізацію цілей та завдань Міжнародного фонду Дніпра у Нікополь-

Марганецькому регіоні та басейні Нижнього Дніпра, визначених національними програмами екологічного оздоровлення Дніпра , як

джерела питної води, − сприяння виконанню міжнародних, загальнодержавних регіональних

програм, що спрямовані на поліпшення екологічного і соціально-економічного стану басейну Нижнього Дніпра та регіону;

− розробку та реалізацію регіональних комплексних

природоохоронних організаційних, фінансових та інших заходів і проектів, що спрямовані на поліпшення екологічного стану басейну

Нижнього Дніпра; − сприяння взаємодії Міжнародного фонду Дніпра з місцевими

органами влади в межах басейнової еколого-інвестиційної діяльності;

− розробку та реалізацію власних регіональних цільових інвестиційних програм і проектів, забезпечення їх фінансування;

− сприяння взаємодії галузевих структур і місцевих органів влади в межах басейнової еколого-інвестиційної діяльності, розробку

проектів басейнових нормативних актів, створення інформаційної мережі.

239

Сфера діяльності Нікопольського відділення Міжнародного фонду Дніпра згідно затвердженого Статуту розповсюджується на території

Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської областей. Для успішної реалізації статутних завдань НВ МФД співпрацює з Всеукраїнським Екологічним Рухом «Хортицький Форум» в рамках діяльності якого

створена та діє Нижньодніпровська громадська басейнова рада. В грудні 2006 року в м. Нікополі Міжнародним фондом Дніпра

організована та проведена науково - практична конференція до 50 річчя створення Каховського водосховища та 50 річчя смерті Довженка О.П.

На конференції прийнята та затверджена резолюція, проект «Каховське водосховище +50: передісторія регіону, задум і створення, сьогодення,

проблеми перспективи». В рамках діяльності Всеукраїнського екологічного руху «Хортицький Форум» створена Нижньодніпровська громадська

басейнова рада . Хід реалізації проекту розглядається на різних заходах щороку до Дня

води та науково - практичних конференціях. В 2009 році проведено науково - практичну конференцію «Каховське водосховище + 53…».

Всеукраїнський екологічний рух «Хортицький Форум» є об’єднанням громадських екологічних неурядових організацій України (ЕкоНУО), створений за їхньою ініціативою та легалізований шляхом

повідомлення про заснування в 2008 році. Засновниками «Хортицького Форуму» виступали 60 легалізованих в Україні об’єднань громадян

екологічного спрямування, що представляли 19 областей України та АР Крим, серед яких і Нікопольське відділення Міжнародного фонду Дніпра.

Метою ВЕР «Хортицький Форум» було проголошено: забезпечення участі громадськості в процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля

на загальнодержавному і місцевому рівнях відповідно до положень Орхуської Конвенції та вплив на екологічну політику держави шляхом

об’єднання на коаліційних засадах. ВЕР «Хортицький Форум» неодноразово ставив питання про необхідність укладання міжобласної басейнової угоди

між Дніпропетровською, Запорізькою, Херсонською та Миколаївською областями, з метою контролю стану Каховського водосховища та його придатності для потреб питного водопостачання місцевого населення, з

огляду на розташування та безпосереднє використання даного водного об’єкту Запорізьким енергокомплексом. Але недосконалість правової та

інституційної бази не дозволяють втілити цю ініціативу в життя протягом вже довгого часу.

Разом із НМЕНЦ громадські організації Нікополя підвищують рівень

екологічних знань громадськості. На належному рівні ведеться робота з засобами масової інформації. Постійно готуються статті для міських газет

«Нікопольська правда» і «Репортер» та відеосюжети на каналах «ТВ Кварц» і «НМЦ». Крім того, активну участь в інформуванні населення приймають

Інтернет-ресурси.

240

Так, на сайті міста Нікополь http://nikopol.net.ua була опублікована стаття Тетяни Харлан «Рідний Нікополь» «Крапка кипіння. Нікопольчані

проти забруднення повітря» від 16.10.2013 року. Стаття описує питання, що розглядалося на громадських слуханнях у райдержадміністрації 11.10.2013 року, присвячене будівлі послідозпалювального заводу в

околицях міста Нікополя. Незважаючи на те, що позиція райдержадміністрації є позитивною, депутати міськради і громадськість

налаштовані категорично і не підтримують будівництво послідозпалювального заводу. Однак розуміючи те, що вирішувати проблему

відходів ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» необхідно, депутати міськради пропонують побудувати в околицях Нікопольського району

біогазовий завод, що буде значно екологічніше. На сайті газети «Місто Нікополь» www.nikopol.dp.ua у блозі

«Громадський Актив» постійно публікуються статті, присвячені екологічним проблемам міста. Так, наприклад, 17.10.2013 року голова ГО «Громадський

Актив» Олександр Тихон опублікував статтю, в котрій повідомляється, що спалювалось сміття, котре було прикрито опалим листям. Управління

комунальних служб проігнорувало звернення мешканців даного району щодо палаючих відходів. Однак, завдяки мешканцям будинків по вулиці Богуна, була викликана служба МЧС, і вогнище загоряння було ліквідовано.

Громадський Актив досить часто публікує статті з досить провокативними назвами, але із фактичними прикладами порушення прав громадян на

екологічно безпечне середовище. Наприклад, за останній час були опубліковані статті «Вода-життя або соціальний геноцид нікопольчан?» від

30.092013 р., «Хто труїть хімією нікопольчан?» від 27.09.2013 р., «Техногенна катастрофа в чорті Нікополя» від 25.09.2013 р., тощо.

У газетах міста Нікополя також активно висвітлюються проблеми навколишнього середовища. Так у газеті «Час місцевий» у номері № 85 від

24.10.2013 року була опублікована стаття «Чи продовжувати життя атомним реакторам – вирішать тільки громадські слухання?». У статті висвітлюється

засідання громадської ради при міському голові 17 жовтня, у котрому взяли участь керівник служби радіаційного захисту ЗАЭС Володимир Турбаєвський і перший заступник директора Українського науково-

дослідного інституту екологічних проблем (м. Харків) О.Г. Васенко. Обговорення стану виконання державних і регіональних програм у сфері

охорони навколишнього середовища в Нікополі і виконання рекомендацій громадської ради від 23 травня 2011 року тривало три години. Начальник

Управління комунального майна Нікопольської міської ради Полина Тимошенко доповіла присутнім про реалізацію програми «Екологія 2013-

2017», мета якої - визначення пріоритетних напрямків і реалізація комплексу взаємозалежних заходів щодо мінімізації і запобігання викидів і скидів

забруднюючих речовин у навколишнє середовище, утворення відходів і збереження зелених насаджень у Нікополі. Подив і навіть деяке збурювання

аудиторії викликав виступ представника ЗАЕС - керівника служби радіаційного захисту станції Володимира Турбаєвського, хоча і був досить

http://nikopol.net.ua/

241

професійним. Він повідомив, що ЗАЕС не несе ніякого ризику для людей, а у слухачів виникла думка, що навіть навпаки - ЗАЕС сприяє розвитку

навколишнього природного середовища. Також першим заступником директора УкрНДІЕП О.Г. Васенко був представлений проміжний звіт про перший етап збору інформації для проведення комплексної екологічної

оцінки навколишнього середовища Нікополя. В цілому, можна говорити про активну передачу екологічної

інформації громадськими організаціями через засоби масової інформації до жителів міста Нікополь.

Однак, слід відмітити, що офіційний сайт Нікопольської міської ради не в повній мірі висвітлює екологічні проблеми міста. Громадські організації

нарікають на відсутність екологічного напряму на сайті. Окрім відомостей про підготовку та розробку Програми з екологічної безпеки та оздоровлення

міста на 2014-2017 роки, жодного іншого напрямку не висвітлено. В м. Нікополь регулярно проводяться екологічні конференції різних

рівнів - від місцевих до регіональних. Однією з значущих конференцій останніх років стала Друга науково-практична конференції «Каховське

водосховище +53. Міжобласна басейнова угода – веління та вимога часу» в м. Нікополь, метою якої було визначення та обговорення насущних проблем Каховського водосховища та генерування пропозицій щодо їх вирішення. В

результаті діяльності Конференції було прийнято резолюцію із вимогою укласти міжобласну угоду між Дніпропетровською, Запорізькою,

Херсонською та Миколаївською областями та адаптувати водне законодавство України до вимог Водної Директиви ЄС від 2000 року.

Визначну роль в інформуванні громадськості з усіх насущних питань, в тому числі питань безпеки навколишнього середовища, відіграють засідання

Громадської ради при голові нікопольської місцевої Ради (див. Розділ 2). Засідання Громадської ради проходять за присутності громадян,

представників підприємств міста, представників влади та ЗМІ. Хід засідань, їх результати та рекомендації висвітлюються в місцевих ЗМІ. Таким чином

населення має доступ до процесу прийняття рішень та можливість впливу на його хід.

9.3. Фінансування заходів з екологічної освіти та інформування

населення з питань охорони навколишнього природного середовища

Організаційні заходи з екологічного виховання дітей та учнівської молоді потребують збільшення обсягів фінансування.

Для кращої реалізації завдань, які поставлені перед позашкільною екологічною освітою, потрібно розширювати матеріальну базу ЕНЦ,

профільних спеціалізованих шкіл та дошкільних закладів, оснастити ці заклади сучасною мультимедійною технікою, інтерактивними дошками,

портативними шкільними екологічними лабораторіями «Архімед» (NOVA-500) для проведення екологічних, біологічних та хімічних досліджень,

збільшувати фінансування на заохочення юннатів (призи для різноманітних

242

конкурсів, літнє оздоровлення), забезпечувати педагогів методичними посібниками з позашкільного навчання та виховання. Додатково необхідно

виділити кошти дошкільним навчальним закладам на призовий фонд та затратні матеріали при проведенні екологічних акцій та конкурсів в закладах.

Ці та інші фінансові та організаційні аспекти охоплюються програмою

«Екологія 2012-2017». Виконання програми передбачає додаткове щорічне фінансування МЕНЦ для видання поліграфічної продукції з екологічної тематики, проведення науково-практичних конференцій, семінарів з

пропаганди екологічний знань, проведення природоохоронних конкурсів та акцій, створення екологічного відео лекторію для пропаганди екологічних

знань в навчальних закладах освіти, проведення польових досліджень та практичних робіт з метою вивчення екологічного стану міста та

Нікопольського регіону.

9.4. Публічні обговорення проектів та проведення їх екологічної

експертизи

За даними відділу екології Управління комунального майна виконкому

міської ради м. Нікополь, за останні 5 років громадська екологічна експертиза проектів в місті не проводилася.

Даних про впровадження в місті нових проектів, що передбачають проведення державної екологічної експертизи, а відповідно – громадських

слухань за ними, групі аудиту надано не було. Нікопольським міським осередком ВЕЛ пропонується організувати

широку участь громадськості у розробці міської комплексної Програми з

екологічної безпеки та оздоровлення м. Нікополя на 2013 – 2017 рр., зі створенням групи зацікавлених сторін та робочих комітетів, з проведенням

опитувань, «круглих столів» та науково-практичної конференції для соціально-активних верств населення та освітленням подій в місцевих ЗМІ

(теле-, радіопрограми, друковані видання, Інтернет).

Висновки по Розділу 9. Стан екологічної освіти та інформування

населення міста

Відносно екологічної освіти та інформування населення міста Нікополь з питань, що мають відношення до охорони навколишнього природного

середовища, можна зробити наступні висновки. 1. В місті досить високий рівень дошкільної та шкільної екологічної

освіти. Значний внесок в екологічну освіту юнацтва та молоді вносить Нікопольський міський еколого-натуралістичний центр.

2. Міська влада здійснює просвітницьку роботу серед дорослого

населення з метою попередження порушень природоохоронного законодавства населенням міста (спалювання листя, сміття, тощо). З метою

покращення стану довкілля використовуються не лише карні заходи

243

(адміністративні штрафи, стягнення), але з заохочувальні (наприклад, проведення конкурсів).

3. Громадські організації вносять активний внесок в розповсюдження інформації, в т.ч. щодо впливу довкілля та охорони навколишнього середовища. ГО висвічують свою діяльність в печатних виданнях,

телевізійних програмах, приймають активну участь в розробці програм екологічного оздоровлення міста.

4. Громадська рада при міському голові створює комфортні умови для участі населення в процесі обговорення та прийняття рішень з екологічно

значимих питань.

244

10. Виконання окремих елементів екологічного аудиту на основних

підприємствах-забруднювачах, що здійснюють негативний вплив на

територію м. Нікополь

П. 5 Технічного Завдання на виконання аудиту визначає процедурні

підходи до виконання екологічного аудиту м. Нікополь. Згідно із визначеними процедурними підходами робота має в

основному виконуватись шляхом формування інформаційних запитів до основних підприємств-забруднювачів, отримання від них інформації за

запитом та її аналізу, перевірки, визначення необхідності у додатковій інформації та проведення за необхідності додаткових досліджень, в т.ч . аналітично-лабораторних.

Як було визначено у вступній частині даного звіту, згідно з діючим законодавством, перш за все із Законом України «Про екологічний аудит»,

для підприємств м. Нікополя даний аудит має статус зовнішнього. На всі дії, пов’язані із проведенням аудиторських досліджень, має бути згода

керівництва та/або власників відповідного підприємства. В ході виконання аудиту були сформовані інформаційні вимоги до

підприємств міста, підготовлені та розіслані на основні підприємства-забруднювачі довкілля відповідні інформаційні запити.

Необхідно визначити, що ході отримання даних за інформаційними запитами виконавці екологічного аудиту зустрілися з певними труднощами

та затримками. Деякі підприємства-природокористувачі м. Нікополя необхідну

інформацію не надали у повному обсязі або надали її із значними

затримками. Аналіз антропогенного впливу підприємств м. Нікополя на довкілля

наданий у відповідних розділах даного звіту, присвячених окремим компонентам довкілля.

10.1. Структура екологічного управління

Характеристика структури екологічного управління м. Нікополь надана в розділі 2.

Характеристика структури екологічного управління на підприємствах м. Нікополь не проводилась. За наявною інформацією, на території міста

Нікополь функціонує чотири підприємства, що мають сертифіковану за ISO 14001 (ДСТУ ISO 14001) систему екологічного управління: ВАТ

«Нікопольський завод феросплавів», ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН», ТОВ «ВСМПО ТИТАН УКРАЇНА» та ТОВ «Інтерпайп

Нікотьюб». Всі вищезгадані підприємства мають чинну сертифікацію за стандартом ISO 14001, що свідчить про те, що постсертифікаційний аудит

системи екологічного менеджменту на них проводиться. Відповідно, можна зробити висновок, що система функціонує в рамках стандарту.

245

10.2. Аналіз інформації щодо дозвільної діяльності на основних

підприємствах міста

В ході виконання аудиту основних підприємств міста перевірялась наявність основних дозвільних документів, регламентуючих

природокористування та антропогенний тиск на довкілля. Законодавчо встановлена необхідність наявності на кожний поточний

рік діяльності таких основних дозвільних документів. 1. Дозвіл на спецводокористування та нормативи гранично-

допустимих скидів. 2. Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

3. Погоджені ліміти на утворення та розміщення відходів. 4. Дозвіл на розміщення відходів.

В таблиці 10.2.1 надані дані щодо наявності в основних підприємствах міста дозвільних документів на 2013 р. (згідно з наданими за

інформаційними запитами даними). Наявність дозвільної документації

Таблиця 10.2.1 № з/п

Підприємство Дозвіл на спец водо-

користування та

ГДС

Дозвіл на викиди ЗР

в

атмосферу

Ліміти на утворення

та

розміщення відходів

Дозвіл на розміщення

відходів

1 2 3 4 5 6

1. ПАТ «Нікопольський завод феросплавів»

+ + + +

2. ТОВ НВЦ «Трубосталь» + + +

3. ТОВ «ІНТЕРПАЙП Ніко

Тьюб»

+ + +

4. ПрАТ «Сентравіс Продакшн Юкрейн»

+ + + +

5. ТОВ «ВО ОСКАР» + + + +

6. ТОВ «ВС МПО ТИТАН

Україна»

+ + +

7. ТОВ «Нікопольський механічний завод»

8. ТОВ «Нікопольський

кранобудівний завод»

+ + +

9. ПАТ «Нікопольський хлібокомбінат»

+ + +

10. КП «НВУВКГ» +

11. ПрАТ

«ЕНЕРГОРЕСУРСИ»

+ + + +

12. ПрАТ «Нікопольський ремонтний завод»

13. ПАТ «Нікопольський

завод трубопровідної арматури»

14. Птахофабрика

246

15. ТОВ НЗСТ «ЮТіСТ»

16. ПАТ «Нікопольський

завод технологічного оснащення»

Виходячи із сказаного вище, наявність або відсутність у підприємства відповідних дозвільних документів за отриманою від підприємств

інформацією визначити неможливо. Однак виходячи з даних, наданих Нікопольською міжрайонною

природоохоронною прокуратурою, в місті і раніше існували проблеми у ряду підприємств із наявністю дозвільних документів на ведення господарської діяльності.

Нікопольською міжрайонною природоохоронною прокуратурою вказувалося Державній екологічній інспекції в Дніпропетровській області

щодо слабого контролю за природоохоронною та господарською діяльністю, дотриманням природоохоронного законодавства природо користувачами м.

Нікополь та прилеглого регіону. Згідно з наданих даних, на підприємствах міста в наявності документи

щодо паспортизації промислових відходів – реєстрові карти об’єктів утворення відходів (ОУВ) та паспорти місць видалення відходів (МВВ) та

тимчасового зберігання відходів. Однак дані щодо складання, ведення та використання в практиці

екологічного менеджменту м. Нікополь реєстру об’єктів утворення відходів та реєстру місць видалення відходів відсутні.

10.3. Наявність планів заходів щодо екологічної безпеки

Згідно з отриманою інформацією, програма природоохоронної діяльності є на НЗФ, Нікопольському ремонтному заводі, ПрАТ «Сентравіс

Продакшн Юкреін», ТОВ «ВО «Оскар», ТОВ НВЦ «Трубосталь». Відповідно, наявність планів дій в аварійній ситуації (ПЛАС) відмічена

на ПАТ «Нікопольський хлібокомбінат», ПрАТ «Сентравіс Продакшн Юкреін», ТОВ НВЦ «Трубосталь» та ВАТ «НЗФ».

10.4. Наявність приписів спеціально уповноважених органів в сфері

охорони навколишнього природного середовища.

Дані від спеціально уповноважених організацій та установ, які не мають своїх територіальних представництв та філій в м. Нікополі, надійшли

із затримками та в неповному обсязі. Загалом, можна відмітити, що екологічна інспекція веде активну

контролюючу діяльність в м. Нікополь (див. табл. 2.8.1), проводячи перевірки на відповідність природоохоронному законодавству (за

інформацією Держекоінспекції). Самі підприємства не надали відомостей щодо порушення законодавства та відповідних приписів та штрафів від

контролюючих органів.

247

10.5. Проведення лабораторно-аналітичних досліджень результатів

природоохоронної діяльності деяких підприємств м. Нікополь

Силами групи аудиту було проведено перевірку результатів природоохоронної діяльності підприємств м. Нікополь, які скидають зворотні

води в Каховське водосховище – ПрАТ «ЕНЕРГОРЕСУРСИ» та КП «НВУВКГ».

Виконавці екологічного аудиту зустрілися з обмеженнями в допуску на ці об’єкти для проведення додаткових аналітично-лабораторних досліджень

результатів природоохоронної діяльності – відбору стічних вод в різних місціх виробничого циклу очистки від забруднення для проведення

незалежного хімічного аналізу. Вдалося тільки один раз отримати дозвіл на відбір стічних вод по

кожному підприємству. Результати перевірок та їх аналіз надані в розділі 4.10.

На підприємствах міста налічується близько 1600 стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Проведення

додаткових аналітично-лабораторних досліджень викидів в атмосферне повітря на стаціонарних джерелах викидів не проводилося.

10.6. Наявність системи екологічного самомоніторингу на

підприємствах

На території м. Нікополь розташовано 38 основних підприємств, які є потенційними забруднювачами НПС. Найбільшими забруднювачами

підприємствами є ПАТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ», ПрАТ «СЕНТРАВІС ПРОДАКШН ЮКРЕЙН», ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО

ТЬЮБ», ТОВ ВИРОБНИЧО-НАУКОВИЙ ЦЕНТР «ТРУБОСТАЛЬ», ТОВ «ВСМПО - ТИТАН УКРАЇНА», ПрАТ «ЕНЕРГОРЕСУРСИ», ПАТ

«НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ТРУБОПРОВІДНОЇ АРМАТУРИ», ПрАТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ КРАНОБУДІВНИЙ ЗАВОД», ПрАТ

«НІКОПОЛЬСКИЙ РЕМОНТНИЙ ЗАВОД». Найбільш розвинену систему моніторингу НПС, як в межах санітарно-

захисної зони (СЗЗ), так і на території міст мають підприємства НЗФ,

НІКОПОЛЬСЬКий КРАНОБУДІВНий ЗАВОД, ПрАТ «ЕНЕРГОРЕСУРСИ», але і вони не вирішують завдання моніторингу.

Основним забруднюючим НПС є ПАТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ». Це підприємство має найбільш розвинену систему

моніторингу НПС, як в межах СЗЗ, так і на території міста. На НФЗ існує контрольно-аналітична лабораторія Центральної заводської лабораторії, яка

проводить дослідження проб атмосферного повітря, викидів з джерел забруднення і скидів стічних вод. Стан ґрунтів у визначених точках (12

точок) заводу контролюється при необхідності. Достатньо розвинута система моніторингу на ПрАТ

«ЕНЕРГОРЕСУРСИ». Найбільша увага приділяється контролю стічних вод,

248

тому що завод скидає недостатньо очищені стічні води. Але існуючого контролю недостатньо. На заводі потрібно встановити автоматизовану

систему спостереження двох випусків зворотних вод. Контроль викидів з джерел не проводиться, так як їх практично немає. Ґрунти на території підприємства контролюється один раз на рік у 5 точках в районі

шламонакопичувача. На «НІКОПОЛЬСЬКОМУ КРАНОБУДІВНОМУ ЗАВОДІ» в

основному проводиться моніторинг атмосферного повітря на межі СЗЗ за допомогою постійного поста спостережень, на якому відбираються проби 4

рази на добу. Крім того періодично (1 раз у квартал) проводиться відбір проб атмосферного повітря у визначених точках на території заводу за допомогою

пересувних засобів. Аналіз проб проводиться в аналітичній лабораторії заводу. Контроль стічних вод на заводі не проводиться і в цьому нема

потреби. Стан ґрунтів контролюється при необхідності. На останніх підприємствах м. Нікополь моніторинг НПС проводиться

недостатньо, але у теперішній час даних контролю об’єктів НПС на цих підприємствах вистачає для прийняття необхідних управлінських рішень

щодо підтримки НПС міста в задовільному стані.

249

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Проведено екологічний аудит м. Нікополь. Згідно з Технічним завданням виконання роботи проводилось за напрямками:

− Оцінка стану навколишнього природного середовища. − Оцінка антропогенного впливу на компоненти навколишнього

природного середовища. − Аналіз природоохоронної діяльності.

2. Місто Нікополь є промислово розвиненим, розміщеним в зоні значного антропогенного впливу. Вплив на довкілля здійснюють як місцеві

підприємства, такі як НЗФ та частини колишнього Нікопольського Південнотрубного заводу, так і розміщені на невеликій відстані енергогенеруючі підприємства Енергодару – ЗАЕС та ЗТЕС, та інших.

Значний вплив на довкілля регіону визваний: − високою концентрацією екологічно небезпечних виробництв в

регіоні, що складається з видобувної, енергогенеруючої, металургійної промисловості, обробки металів та машинобудування, харчової

промисловості; − недостатнім забезпеченням належними природоохоронними

системами (очисні споруди, оборотні системи водозабезпечення); − відсутністю надійного правового та економічного механізмів, які

стимулювали б розвиток екологічно безпечних технологій та природоохоронних систем.

3. Головний водний об’єкт міста та джерело питного та господарсько-побутового водопостачання – Каховське водосховище басейну р. Дніпро.

Водосховище знаходиться під впливом скидів стічних вод більшої

частини басейну р. Дніпро, що є визначальним фактором формування гідрохімічного складу води.

В свою чергу, підприємства м. Нікополь, в першу чергу ПрАТ «Енергоресурси», впливають на забруднення поверхневих вод. В зоні впливу

м. Нікополя в Каховському водосховищі зафіксовані значні перевищення рибогосподарських ГДК органічних речовин, нафтопродуктів, фенолів,

важких металів, азотної групи, що свідчить про вплив скидів м.Нікополя. Важкі метали в зворотних водах є специфікою виробництв міста.

4. За екологічним станом води Каховського водосховища відносяться до чистих – достатньо чистих (між 2 і 3 категоріями), а за середніми з

найгірших рівнів – до слабко забруднених із переходом у помірно забруднені (4 категорія з переходом у 5). Найгірша якість води відзначена за

показниками блоку трофо-сапробності (достатньо чисті води з переходом у слабко забруднені за середніми рівнями показників і брудні з переходом у помірно забруднені за середніми з найгірших рівнів). За блоком специфічних

речовин токсичної дії води Каховського водосховища за середніми з найгірших рівнів показників відносилися до помірно забруднених.

250

5. Очистка зворотних вод в м. Нікополь від забруднення не може в повному обсязі забезпечити виконання екологічних нормативів якості

поверхневих вод в зоні впливу. Державний контроль за рівнем забруднення зворотних вод первинних

водокористувачів міста, який здійснюється Державною екологічною

інспекцією, не забезпечує постійний моніторинг та оперативне реагування на погіршення екологічної ситуації, про що свідчить значні розбіжності в

концентраціях забруднюючих речовин в воді. 6. Значним негативним антропогенним фактором є забруднення

атмосферного повітря міста, що спричиняється визначеними в місті працюючими 21 великим та середнім промисловим підприємством,

стаціонарні джерела викидів яких розташовані поблизу житлової забудови. Крім місцевих стаціонарних джерел викидів, що викидають щорічно в

атмосферу більше 22 тис. тонн забруднюючих речовин, населення міста потенційно може відчувати вплив атмосферного переносу забруднень від

підприємств Енергодару (щорічний сумарний викид більше 100 тис. тонн), Запоріжжя, Дніпропетровська, Кривого Рогу. Вплив цих джерел забруднення

в даний час не визначається. 7. Вагомий вклад в забруднення атмосферного повітря створюють

викиди в атмосферне повітря від автотранспорту. Всього в місті

зареєстровано близько 20 тис. одиниць автотранспорту. До місцевого автотранспорту необхідно віднести транзитний, який щорічно рухається

через місто внаслідок відсутності об’їзних доріг. За експертними оцінками, викиди від пересувних джерел подвоюють загальний обсяг викидів

забруднюючих речовин в атмосферу. 8. За даними Нікопольського міськрайонного управління Головного

управління Держсанепідслужби у Дніпропетровській області, кількість проб атмосферного повітря з перевищенням санітарно-гігієнічних нормативів за

останні 5 років не перевищує 2%. Перевищення зафіксовані лише за вмістом пилу та діоксиду азоту.

За даними Дніпропетровської медичної академії головними забруднюючими речовинами атмосферного повітря в місті Нікополь є діоксид марганцю, діоксид сірки, пил, фтористий водень, діоксид азоту,

сполуки важких металів. Виходячи з наявності у викидах промислових підприємств міста та автотранспорту широкого спектру забруднювачів,

визначена органами СЕС якість атмосферного повітря в місті потребує уточнення та постійного контролю.

9. На території міста в значних обсягах утворюються промислові та побутові відходи. До власників небезпечних відходів відноситься близько

650 суб’єктів господарювання. Впродовж 2013 р. в місті має бути утворено 5,43 т відходів 1 класу

небезпеки, 451,5 т відходів 2 класу, 1704 т відходів 3 класу і 746220 т відходів 4 класу небезпеки.

10. Згідно з результатами аудиту, стан поводження з відходами на основних підприємствах в м. Нікополь задовольняє основним вимогам

251

чинного законодавства України щодо забезпечення екологічної безпеки, але потребує доопрацювання щодо відповідності Загальнодержавній програмі

поводження з відходами на 2013 — 2020 роки та Технічному регламенту з поводження з відходами електронного та електричного обладнання.

Стан місць постійного та тимчасового зберігання промислових відходів

показав, що їх облаштування відповідає класу небезпеки відходів. На всіх розглянутих підприємства в наявності необхідні погодження, зокрема СЕС.

11. Впродовж року у місті утворюється близько 41,5 тис. тонн твердих побутових відходів.

В місті поширеним є недодержання екологічних вимог та санітарних норм при зборі та вивезенні побутових відходів з прибудинкових територій,

викликане порушенням графіку вивезення сміття внаслідок частої зміни підприємств, що здійснюють послуги з вивезення твердих побутових

відходів на території міста. Відсутність в місті генеральної схеми санітарної очистки - основного

організаційного документу, розроблення якого входить до повноважень міських рад та передбачено ст. 10 Закону України «Про благоустрій

населених пунктів» та ст. 21 Закону України «Про відходи» - не дозволяє утримувати територію міста в належному санітарному стані, призводить до створення стихійних сміттєзвалищ по всій території міста, в тому числі і в

водоохоронних зонах, не дає можливості утримувати в належному санітарному стані ділянки міста, які є не закріпленими.

За даними робочої групи демонстраційного проекту «Розробка міської комплексної Програми з екологічної безпеки та оздоровлення м. Нікополя на

2014-2017 роки та її інформаційно-промоційний супровід» у прибережно-захисній смузі Каховського водосховища в межах м. Нікополя тільки на

відстані від річкового порту до насосної станції на вул. Декабристів розташовано 33 звалища ТПВ. Найбільше несанкціоноване звалище

промислових і побутових відходів на території міста розташоване по вул. Декабристів, де розміщено понад 100 тис. м

3 промислових і побутових

відходів. 12. За даними Нікопольської міської санітарно-епідеміологічної станції,

проб якості грунтів із перевищенням ГДК за основними забруднювачами, в

т.ч. важкими металами, не виявлено. Враховуючи високий рівень промислових викидів в м. Нікополь, що

становить близько 22 тис.т на рік, забруднюючі речовини в викидах не можуть не впливати на стан ґрунтів, оскільки у складі викидів присутні в

достатній кількості сполуки важких металів, зокрема марганцю. Це є підставою для додаткового незалежного обстеження складу ґрунтів у

м. Нікополь. 13. За результатами аудиту у м. Нікополь не виявлено значних

коливань або надмірного вмісту радіоактивних речовин в об’єктах навколишнього природного середовища. Рівень опромінення населення

знаходиться на середньому для території України рівні.

252

Вплив радіаційно-небезпечних підприємств, що знаходяться поблизу території м. Нікополь, незначний і не перевищує встановлених у НРБУ–97

лімітів. Враховуючи те, що більша частина дози опромінення людини від

природних чинників обумовлена радоном-222, до першочергових заходів з

забезпечення радіаційної безпеки населення м. Нікополь слід віднести проведення досліджень об’ємної активності радону-222 у житлових

приміщеннях та дитячих навчальних закладах з метою запобігання надмірному опроміненню населення.

14. За даними Нікопольського міськрайонного управління Головного управління Держсанепідслужби у Дніпропетровській області на території

міста впродовж 2008-20112 р.р. не виявлено перевищень рівнів електромагнітного поля.

15. Перевищення допустимого шумового навантаження впродовж 2008-20112 р.р. було виявлено у 334 вимірах, тобто у 21,5% випадків.

Найбільша доля нестандартних вимірів була зафіксована у 2011 р. (33,1%). 16. Якість питної води, що подається централізовано в м. Нікополь, не

відповідає діючому законодавству за органолептичним показником (каламутності) та санітарно-хімічним (вмісту хлороформу). Основна причина – якість питної води напряму залежить від якості води Каховського

водосховища, в яке здійснюються скиди неочищених та недостатньо очищених промислових та господарсько-побутових стічних вод підприємств

та населених міст по всьому каскаду Дніпра. 17. В місті зафіксований підвищений рівень смертності населення. Так,

коефіцієнт смертності в Нікополі з 2004 року досягає 18-19% (по Україні -15,2%, по Дніпропетровській області - 16,3%).

18. Місто Нікополь протягом останніх років відноситься до територій, неблагополучних за захворюваності на гострі кишкові інфекції. Можливою

причиною цього може бути визначена в тексті звіту відсутність локальних очисних споруд на каналізаційному колекторі від інфекційного стаціонару,

патологоанатомічного відділення та протитуберкульозного закладу. 19. За даними медичної статистики в місті не виявлена специфічна

захворюваність, яка може бути пов’язана із станом довкілля.

20. За результатами цитогенетичного моніторингу навколишнього природного середовища, який проводився в м. Нікополь в період з 2002 по

2004 р. вченими і співробітниками кафедри екології Національного гірничого університету, м. Дніпропетровськ, токсичність атмосфери у м. Нікополь

виявилася вищою, ніж на контрольній території, у 3,1 рази, токсичність ґрунтів – у 10 разів, мутагенність ґрунтів – у 2,8 рази, токсико-мутагенна

активність довкілля – у 3,9 рази. Стан здоров'я дитячого населення було оцінено як «загрозливий», а стан здоров'я дорослого населення – як

«конфліктний». 21. Зелені насадження міста Нікополь складаються з мережі 12 парків

та скверів, територій площ захисної смуги Каховського водосховища, земель

253

Державного лісового фонду ДП «Марганецьке лісове господарство» та захисних насадженнь навколо комбінату феросплавів.

Показник кількості зелених насаджень на 1 людину в місті Нікополь складає близько 25 м

2, а для озеленення місць загального користування –

16,9 м2, що менше за рекомендації ВОЗ та вимог ДБН 360-92

"Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень". 22. Аналіз системи екологічного менеджменту в м. Нікополь показав

відсутність на рівні міста ефективного управління охороною навколишнього природного середовища.

Міська влада не має достатніх власних та делегованих повноважень та фінансових ресурсів для проведення ефективної природоохоронної політики.

Більшість повноважень із нормування та регулювання природокористування на рівні міста та можливості контролю за додержанням природоохоронного

законодавства покладені на центральні органи влади, їх територіальні органи та на обласну державну адміністрацію.

Зв’язки виконавчих органів влади міста із спеціально уповноваженими державними органами в галузі охорони навколишнього природного

середовища недостатньо розвинуті. Органи виконавчої влади не мають чітко вираженої задекларованої

політики в сфері охорони навколишнього середовища, хоча природоохоронні

програми створюються та реалізовуються, в т.ч. із залученням думки громадськості.

В практику екологічного менеджменту рівня міста стандарти екологічного управління ISO 14000 не впроваджуються, хоча окремі

підприємства стандартизовані за цими стандартами. В структурі міської виконавчої влади є спеціалізований Відділ екології

Управління комунальним майном. Даний відділ потребує розширення штату та розробки посадових інструкцій для спеціалістів відділу для забезпечення

безперебійності та ефективності роботи. 23. Активну позицію із забезпечення екологічної безпеки в місті

відіграють неурядові екологічні організації. Значний вклад в організації доступу громадян до процедур прийняття рішень з екологічно значимих питань вносить Громадська рада при міському голові.

24. Єдина система моніторингу довкілля в місті з функціями автоматизованого спостереження за станом окремих компонентів

навколишнього природного середовища відсутня. Моніторинг на території міста ведеться силами окремих підприємств та територіальних органів

суб’єктів державної системи моніторингу. Інформування органів міського самоврядування, територіальних підрозділів спеціально уповноважених

органів державної влади та населення в режимі реального часу відсутнє. Виходячи із значного рівня антропогенного тиску, система

екологічного моніторингу в місті потребує свого вдосконалення. 25. В місті затверджена та виконується Міська програма охорони

довкілля «Екологія 2013-2017». Підприємства-природокористувачі міста успішно впроваджують сучасні природоохоронні заходи.

254

На жаль, стан навколишнього природного середовища міста за останні роки значно не покращився, що показує хибність підходу, за яким до

програмних заходів не включаються в якості цільових показників завдання конкретного поліпшення стану окремих компонентів довкілля.

26. Екологічна освіта та виховання відносяться до головних

природоохоронних заходів, орієнтованих на перспективу. В місті досягнуто високий рівень дошкільної та шкільної екологічної

освіти. Міська влада здійснює просвітницьку роботу серед дорослого населення з метою попередження порушень природоохоронного

законодавства населенням міста (спалювання листя, сміття, тощо). З метою покращення стану довкілля використовуються не лише карні заходи

(адміністративні штрафи, стягнення), але і заохочувальні (наприклад, проведення конкурсів).

Активний внесок в розповсюдження інформації, в т.ч. щодо впливу довкілля та охорони навколишнього середовища вносять громадські

організації. 27. На жаль, ряд незалежних від виконавців аудиту обставин

перешкоджав виконанню робіт. По-перше, державний екологічний моніторинг в місті та на прилеглих

територіях не дає повної та адекватної інформації про стан довкілля та рівень

антропогенного тиску на нього. Це стосується всіх компонентів довкілля – атмосферного повітря, поверхневих вод, грунтів, біорізноманіття.

Відсутній зв’язок із системами екологічного контролю крупних підприємсті–забруднювачів. Відомчі дані контролю, надані деякими

природокористувачами, викликають певний сумнів. По-друге, повнота та строки надання інформації окремими

підприємствами-природокористувачами та територіальними підрозділами спеціально уповноважених органів державної влади з питань охорони

довкілля, санітарно-гігієнічного та екологічного благополуччя території не витримує критики.

В ряді випадків необхідна для проведення аудиту інформація взагалі відсутня, що ставить під сумнів ефективність відповідних процедур екологічного управління.

Третім негативним фактором є відсутність електронної карти міста Нікополь та прилеглих територій в органах місцевого самоврядування та

територіальних підрозділах спеціально уповноважених органів державної влади, що завадило нанесенню екологічної ситуації та створенню серії

тематичних карт, пояснюючих текстові та табличні матеріали.

255

Перелік використаної літератури

1. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР, зі змінами та доповненнями

2. Податковий Кодекс України, від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та

доповненнями. 3. Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від

16.10.1992 № 2707-XII, зі змінами та доповненнями. 4. Профіль міста Нікополь: демографія, економіка, бюджет. Проект РЕОП.

2012. – 46 с. 5. Канило П.М., Бей И.С., Ровенский А.И. Автомобиль и окружающая

середа.- Харьков: Прапор, 2000.- 304 с. 6. Загрязнение воздуха транспортными средствами и его воздействие на

здоровье населения. – Европейское региональное бюро ВОЗ. Копенгаген. 2005 г. – 190 стр.

7. В.В. Шило Автомобиль глазами эколога.- Х.: Торнадо, 2002.- 159 с. 8. Наказ Мінприроди України від 27.06. 2006 року № 309 «Про

затвердження нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел»

9. Постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. № 302 «Про

затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

стаціонарними джерелами, обліку підприємств, які отримали такі дозволи».

10. Інструкція про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві.

Затверджена Наказом Мінбезпеки 10.02. 1995 р. № 7. 11. Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища

України від 09.03. 206 р. № 108. 12. Health risks of particulate matter from long-range transboundary air pollution

(Риск для здоровья человека от трансграничного загрязнения воздуха твердыми частицами). – Европейское региональное бюро ВОЗ. Копенгаген. 2006 г. – 113 стр.

13. Інформаційно-аналітична довідка та пріоритети діяльності по м. Нікополь за 2010 рік. Нікопольський сектор охорони навколишнього природного

середовища в Днiпропетровськiй областi. - м. Нікополь, 2011. – 9с. - [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу:

portal.nikopol.net/grrada/fedorova.doc. 14. Захарченко И.Л. Биологическая характеристика судака (Stizostedion

lucioperca (L.)) Каховского водохранилища и его промысловые значение. Дисертаційна робота на здобуття наукового ступеня кандидата

біологічних наук. К.: ІРГ УААН. – 2006. -143 с. 15. Булахов В. Л., Новіцький Р. О., Пахомов О. Є., Христов О. О. Біологічне

різноманіття України. Дніпропетровська область. Круглороті

256

(Cyclostomata). Риби (Pisces) // За загальн. ред. проф. О. Є. Пахомова. – Днепропетровськ: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2008. – 304 с.

16. Тимченко В. М. Экологическая гидрология днепровских водохранилищ // Гидробиол. Журн. – т. 42, №3, 2006. – С. 81-96.

17. Каховское водохранилище и его притоки - [Електронний ресурс] –

Режим доступу до ресурсу: ukrinfo.ru › ... › Бассейн Днепра. 18. Оксіюк О.П. Мікрофітобентос Каховського водосховища в сучасний

період / О.П. Оксіюк, О.А. Давидов, Ю.Г. Карпезо // ISSN 2078-2357. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного

університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. Спеціальний випуск: Гідроекологія. – 2010. – № 2 (43) – С. 377 – 379.

19. Федоненко О.В., Єсіпова Н.Б., Шарамок Т.С., Маренков О.М. Гідроекологічний стан Каховського водосховища // Питання біоіндикації

та екології. – Запоріжжя: ЗНУ, 2010. – Вип. 15, № 2. – С. 214–222. 20. Шалугін В.С., Васюков Д.О, Підсечина П.Г. Моніторинг руслового

процесу каскаду Дніпровських водосховищ. - Екологічна безпека 1/2009(5). – С. 73-75.

21. Правила експлуатації водосховищ Дніпровського каскаду // Кол. авт. – К.:

Генеза, 2003. – 176 с. 22. Дубняк С.А., Крынько И.Н. Организация и проведение мероприятий по

улучшению природно-технического состояния и благоустройству водохранилищ. Учебное пособие. – Киев: Ид-во ВИПК Минводхоза

СССР, 1986. – 102 с. 23. Рекомендації щодо поліпшення екологічного стану прибережних

територій дніпровських водосховищ / Дубняк С.А., Сакевич А.М., Тімченко В.М. та ін. – К: «КСП», 1999. – 182 с.

24. Дубняк С.С. Екологічні особливості систем берегозахисту на крупних рівнинних водосховищах - [Електронний ресурс] – Режим доступу до

ресурсу: ekobereg.com/files/17.doc. 25. Цеєб Я. Я. Каховське водоймище // Гідробіологічний нарис. – Київ:

Наукова думка, 1964.

26. Дубняк С.А. Установление прибрежных водоохранных зон равнинных водохранилищ. – Экспресс-информация // ЦБНТИ Минводхоза СССР. –

1983. – Сер.4, вып.6. – С.1-8. 27. Дубняк С.С., Дубняк С.А. Оцінка стану і проблеми законодавчого

регулювання водоохоронних зон водних об’єктів України // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія: Наук. збірник. – К.: ВГЛ «Обрії», 2005. – Том

7. – С.25-39. 28. Дубняк С.С., Коробка А.А. Динаміка вод як абіотичний фактор

функціонування прибережних зон дніпровських водоймищ та засіб управління їх станом // Тези доповідей Другого з’їзду гідроекологічного

товариства України. – Київ, 1997. – Том 2. – С.202-203. 29. Дубняк С.С. Оцінка водного режиму і пропускної здатності верхньої

ділянки Канівського водосховища в умовах інтенсивної урбанізації //

257

Гідрологія, гідрохімія, гідроекологія: Наук. збірник. – К.: ВГЛ «Обрії», 2004. – Том 6. – С.145-158.

30. Дубняк С.С. Методологія дослідження структурно-функціональних особливостей рівнинних водосховищ // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. – 2006. – Т.10. – С.20-35.

31. Інформація про обстеження підтоплених земель і населених пунктів в зоні впливу Каховського водосхвища за 2012 рік. - Нікопольське

регіональне управління водних ресурсів Дніпровського басейнового управління водних ресурсів. – Нікополь, 2013 рік.

32. Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями. – К.: СИМВОЛ-Т, 1998. – 28 с.

33. Оксиюк О.П., Жданова Г.А., Гусынская С.Л., Головко Т.В. Оценка состояния водных объектов Украины по гидробиологическим

показателям. I Планктон. Гидробиологический журнал, 1994, Т 30. №3.- С26-31.

34. Драчев С.М. Борьба с загрязнением рек, озер и водохранилищ промышленными и бытовыми стоками. М., Л.: Наука, 1964.- 275 с.

35. Исследование качества поверхностных вод в Днепропетровской и Донецкой областях. Годовой отчет по проекту «Дана» / Владимир Максимчук, Joost Rutteman, Алла Горовая, Алла Кораблева и др.

Днепропетровск: Институт проблем природопользования и экологии НАНУ, 1998.

36. Коваленко Г. Д. Радиоэкология Украины. / Г. Д. Коваленко. Х.: Изд. дом «ИНЖЭК», 2008. – 262 с.

37. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). К.: МОЗ України, 1997.- 127 с.

38. Протасов А.А. Контурные группировки гидробионтов в техноэкосистемах ТЭС и АЭС. / А.А. Протасов, А.А. Силаева. К.: ИГБ

НАН У, 2012.- 274 с. 39. Сиренко Л.А., Курейшевич А.В., Медведь В.А. Особенности развития

фитопланктона верхнего и нижнего участков зарегулированной реки (на примере Днепра) // Гидробиол. журн., 1997.- Т. 33.- № 2.- С. 47-56.

40. «Инженерное оборудование зданий и сооружений». Энциклопедия. – Ред.

кол. Яковлев С.В. – Москва: Стройиздат, 1994. 41. Тимченко В.М., Оксиюк О.П., Тимченко О.В. Методические аспекты

регулирования кислородного режима речных участков днепровских водохранилищ в летний период (на примере киевского участка

Каневского водохранилища) // Гидробиол. журн., 2006.- Т. 42.- № 1.- С. 99-107.

42. Жежеря В.А., Федоненко Е.В., Линник П.Н. Современное состояние Днепровского (Запорожского) водохранилища по некоторым

гидрохимическим показателям. // Гидробиол. журн., 2009.- Т. 45.- № 3.- С. 102-119.

258

43. Курейшевич А.В. Связь между величиной БПК5 и содержанием хлорофилла а в планктоне водохранилищ Днепровского каскада. //

Гидробиол. журн., 1995.- Т. 31.- № 3.- С. 67-76. 44. Закон України «Про захист людини від впливу іонізуючих

випромінювань»// Юридичний вісник України. 1998. – С. 8–12.

45. Нормы Радиационной Безопасности Украины (НРБУ-97); Государственные гигиенические нормативы. – Киев: Отдел полиграфии

Украинского центра Госсанэпиднадзора Министерства здравоохранения Украины, 1998. – 134 с.

46. Державні санітарні норми та правила «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною». Затв. наказом МОЗ України від

12.05.2010 р. № 400. Зареєстровані в Мінюсті України 01.06.2010 р. за № 452/17747.

47. Коваленко Г.Д. Радиоэкология Украины. – Харьков: ИД «Инжэк», 2008. – 262 с.

48. PC-CREAM 97. Installing and Using the PC System for Assessing the Radiological Impact of Routine Releases / A. Mayall, T. Cabianca,

C. Attwood et al. – NRPB, 1997. – 172 p. 49. Simmonds J.R., Lawson G., Mayall A. Methodology for assessing the

radiological consequences of routine releases of radionuclides to the

environment. Radiation Protection. – NRPB, 1995. – 353 p. 50. Barry S. Parks. User's Guide for CAP88-PC, Version 1.0. – USA:

Environmental Protection Agency. – 1992. – 30 p. 51. Methods / The Federal Manual for Assessing Environmental Data During a

Radiological Emergency. – 1995. – V. 1. – 121. 52. Tables, charts, worksheets, glossary, references / The Federal Manual for

Assessing Environmental Data During a Radiological Emergency. – 1995. – V. 2. – 291.

53. Крышев И.И., Рязанцев Е.П. Экологическая безопасность ядерно-энергетического комплекса России. – М.: ИздАТ, 2000. – 384 с.

54. Рекомендации по установлению предельно допустимого и контрольного уровня выбросов углерода-14 (для Запорожской АЭС) / Институт биофизики. – М., 1992.

55. Radiation Protection. ICRP Publication 26. Recommendations of the International Commission on Radiological Protection (ICRP).

56. Radiation Protection. ICRP Publication 60. 1990 Recommendations of the International Commission on Radiological Protection (ICRP). – N.Y.:

Pergamon Press, 1991. – 197 p. 57. Богданов В.В., Витько В.И., Гончарова Л.И., Карташев В.В., Коваленко

Г.Д. Влияние АЭС Украины на радиоэкологическую обстановку// Проблеми охорони навколишнього природного середовища та

техногенної безпеки: Зб. наук. пр. – Харків: УкрНДІЕП, 2001. – Вип. XXV. – С. 31–39.

58. Богданов В.В., Витько В.И., Гончарова Л.И., Карташев В.В., Коваленко Г.Д., Рудя К.Г. Формирование радиационной обстановки

259

вокруг АЭС в результате выбросов радионуклидов в атмосферу // Український метрологічний журнал. – 2002. – Вип. 2. – С. 51–57.

59. Витько В.И., Гончарова Л.И., Карташев В.В., Коваленко Г.Д. Оценка радиационного воздействия тепловых электростанций Украины на население // Ядерная и радиационная безопасность. – 2002. – № 2. –

С. 99–106. 60. Богданов В.В., Витько В.И., Гончарова Л.И., Карташев В.В.,

Коваленко Г.Д., Рудя К.Г. Оценка воздействия радиоактивных выбросов АЭС Украины на окружающую природную среду и население // Наукові і

технічні аспекти Чорнобиля: Зб. наук. статей. Міжнародний Чорнобильській центр. – Київ: «Політехніка», 2002. – Вип. 4. – С. 418–

427. 61. Ионизирующее излучение: источники и биологические эффекты // Докл.

Научн. комитета по действию атомной радиации за 1982 год Генеральной Ассамблее. – Нью-Йорк: ООН, 1982. – Т. 1. – 879 с.

62. Sources, effects and risks of ionizing radiation // United Nations Scientific Committee on the Effects of Atomic Radiation 1988 Report to the General

Assambly with annexes. – New York, 1988. – 123 p. 63. Sources and effects of ionizing radiation // Scientific Annexes of United

Nations Scientific Committee on the Effects of Atomic Radiation 1993 Report

to the General Assambly. – New York, 1993. –121 p. 64. Sources and effects of ionizing radiation // Scientific Annexes of United

Nations Scientific Committee on the Effects of Atomic Radiation 2000 Report to the General Assambly. – New York, 2000. – 195 p.

65. Radiation Protection. ICRP Publication 72. Recommendations of the International Commission on Radiological Protection (ICRP). Methodology for

assessing the radiological consequences of routine releases of radionuclides to the environment. – EUR 15760 EN, 1995. – 351 p.

260

ДОДАТОК А

Перелік документів, наданих групі аудиту підприємствами та установами м. Нікополь

Дата Організація, що видала

документ Документ

04.07.2013 ПАТ "Нікопольський хлібокомбінат"

Дозвіл на викиди ЗР в атмосферне повітря


Дозвіл та ліміти на розміщення відходів, 2013 р.


ПЛАС


Паспорт тимчасового зберігання відходів

04.07.2013 ПАТ "Нікопольський


Дозвіл та ліміти на розміщення

відходів у 2010, 2011 та 2012 р.



Поводження з відходами за 2012,

2011, 2010 р.



Звіт про використання води за IV

квартал 2008-2012



Обсяги продукції за осанні 5 років в

натуральних показниках



Перспективний план заходів у сфері

поводження з відходами на 2013 р.



Звіт про використання води за 4

квартал 2008 р.



Дозвіл на розміщення відходів у 2012

р.



Довідка про об’єми випуску продукції

за 2008-2012 роки


Звіт про охорону атмосферного повітря за 2012 р.


Викиди ЗР та парникових газів від виробничих процесів




Найменування виробничих та технологічних процесів





261





Викиди ЗР в атмосферне повітря

основних підприємств м. Нікополя за період 2008-2012



Перелік підприємств, які звернулися до виконавчого комітету з наміром

отримати дозвіл на викиди ЗР в атмосферу

04.07.2013 ТОВ "ВСМПО ТИТАН Україна"

Поводження з відходами за 2012 рік

04.07.2013 ТОВ "ВСМПО ТИТАН

Україна" Поводження з відходами за 2011 рік


Україна"

Звіт про охорону атмосферного

повітря 2011, 2012


Україна"




Україна"

Ліміт на утворення та розміщення

відходів, 2013 р.


Україна"


р.


Україна"

Дозвіл на викиди забруднюючих

речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами


Реєстрова карта ОУВ


Обсяги продукції за осанні 5 років в натуральних показниках


Сертификат СЭМ по 14001, TUV NORD


Україна"

Характеристика газоочисних

установок


Сумарні викиди ЗР та парникових

газів від підприємства в атмосферне повітря

08.07.2013 СЕС

Дані щодо якості довкілля вода підземна, поверхнева, атмосферне

повітря, грунти, шуми, електромагнітні поля, радіаційний

стан тощо за останні п'ять років

08.07.2013 СЕС

Фонові концентрації основних

забруднюючих речовин в повітрі за останні 5 років

262



08.07.2013 СЕС

Точки та параметри моніторингу

забруднення води відкритих водоймищ

08.07.2013 СЕС

Точки та параметри моніторингу забруднення атмосферного повітря в

зонах впливу промислових підприємств

08.07.2013 СЕС

Точки та параметри моніторингу забруднення атмосферного повітря в

зонах впливу автотранспорту на автомагістралях

15.07.2013 Завод трубопровідної арматури

Відстрочка для надання інформації до 19.08.2013

15.07.2013 НЗФ Разрешение на специальное

водопользование, 2013 г.







15.07.2013 НЗФ Звіт про використання води за 4








15.07.2013 НЗФ Звіт про використання води за 4 квартал 2008 р.

15.07.2013 НЗФ Звіт про інвентаризацію джерел утворення та видів промислових

відходів

15.07.2013 НЗФ Дозвіл на викиди ЗР в атмосферне

повітря стаціонарними джерелами

15.07.2013 НЗФ Ліміт на утворення та розміщення

відходів на 2012 р.





263



15.07.2013 НЗФ Дозвіл на розміщення відходів у 2011

р.

15.07.2013 НЗФ Дозвіл на розміщення відходів у 2013 р.

15.07.2013 НЗФ Звіт про утворення, оброблення та утилізацію відходів 1-3 класів

небезпеки за 2008 р.

15.07.2013 НЗФ

Звіт про утворення, оброблення та

утилізацію відходів 1-3 класів небезпеки за 2009 р.

15.07.2013 НЗФ Поводження з відходами за 2010 р.



15.07.2013 НЗФ Паспорт місця видалення відходів

(МВВ), 2010 г.

15.07.2013 НЗФ Паспорт місця видалення відходів (МВВ),№73 2012 г.




15.07.2013 НЗФ Реєстрова картка об׳єктів утворення відходів

15.07.2013 НЗФ Паспорт місця тимчасового зберігання відходів

15.07.2013 НЗФ Звіт про охорону атмосферного повітря за 2012 р.



15.07.2013 НЗФ Звіт про охорону атмосферного

повітря за 2009 р.

15.07.2013 НЗФ Звіт про охорону атмосферного


15.07.2013 НЗФ Звіт з інвентаризації викидів ЗР від

стаціонарних джерел

06.09.2013 НЗФ Річний випуск продукції за 2012 р.

06.09.2013 НЗФ Опис структурних підрозділів

264



06.09.2013 НЗФ


газів в атмосферне повітря від підприємства

06.09.2013 НЗФ

Заходи щодо поліпшення екологічного стану Дніпропетровської

області за рахунок зменшення забруднення довкілля підприємствами

06.09.2013 НЗФ

Виконання програми, націлену на поліпшення екологічного стану

Дніпропетровської області за рахунок зменшення забруднення довкілля

підприємствами

15.07.2013 НРУВР Відповідь на запит по п.3 додатку

15.07.2013 ПрАТ "Енергоресурси"

Разрешение на специальное

водопользование (с 1.10.2006 по 01.10.2009)

15.07.2013 ПрАТ "Енергоресурси" Разрешение на специальное водопользование (с 1.10.2009 по 01.10.2012)


Разрешение на специальное

водопользование (с 1.03.2013 по 31.03.2014)

15.07.2013 ПрАТ "Енергоресурси" Разрешение на специальное водопользование (с 1.10.2012 по

1.03.2013)

15.07.2013 ПрАТ "Енергоресурси" ПДС 2012 г.

15.07.2013 ПрАТ "Енергоресурси" ПДС 2009 г.

15.07.2013 ПрАТ "Енергоресурси" Звіт про використання води за 4 кв.

2008 року

15.07.2013 ПрАТ "Енергоресурси" Поводження з відходами за 2012 р.



15.07.2013 ПрАТ "Енергоресурси" Отчет на тему: Корректировка

инвентаризации отходов 2011 г.

15.07.2013 ПрАТ "Енергоресурси" Інвентаризація відходів за 2011 р.

15.07.2013 ПрАТ "Енергоресурси" Карта-схема ЧАО "Энергоресурсы"

15.07.2013 ПрАТ "Енергоресурси" Ліміти на утворення та розміщення


15.07.2013 ПрАТ "Енергоресурси" Ліміти на утворення та розміщення відходів на 2011 р.

15.07.2013 ПрАТ "Енергоресурси" Ліміти на утворення та розміщення відходів на 2012 р.

265



15.07.2013 ПрАТ "Енергоресурси" Паспорт місця видалення відходів

(МВВ)

15.07.2013 ПрАТ "Енергоресурси" Висновок санітарно-епідеміологічної експертизи щодо поводження з відходами

15.07.2013 ПрАТ "Енергоресурси" Инструкция по безопасному

обращению с отходами




15.07.2013 ПрАТ "Енергоресурси" Звіт про утворення, оброблення та утилізацію відходів I-III класів

небезпеки, 2009 р.



утилізацію відходів I-III класів небезпеки, 2008 р.

15.07.2013 ПрАТ "Енергоресурси" Звіт по інвентаризації викидів ЗР, 2011 р.

15.07.2013 ПрАТ "Енергоресурси" Звіт про охорону атмосферного повітря за 2012 р.





30.08.2013 ПрАТ "Енергоресурси" Водоймища (2012 - 1 підйом)

30.08.2013 ПрАТ "Енергоресурси" Акт обследования о выполнении водолазных, подводно-технических

работ

30.08.2013 ПрАТ "Енергоресурси" Краткое техническое описание

системы подготовки питьевой воды

30.08.2013 ПрАТ "Енергоресурси" Общие сведения о Каховском вдх.

(объемы забранных, сброшенных вод


ПДС ЗВ, поступающих в водные

объекты с возвратными водами (х-ки выпусков: 10 таблиц)

05.09.2013 ПрАТ "Енергоресурси" Отчет о НИР "Разработка нормативов ПДС" в поверхностные воды: 2-3

раздел, стр. 19-30 + цветные схемы с

266



координатами выпусков

17.09.2013 ПрАТ "Енергоресурси" Объем забранной воды из Каховского водохранилища в 2012 г.

17.09.2013 ПрАТ "Енергоресурси" Результаты лабораторного контроля воды Каховского водохранилища за

2012г.


Техническая характеристика

водозаборных и рыбозащитных сооружений:

17.09.2013 ПрАТ "Енергоресурси" Акт№1 Водолазное обследование рыбо-загородительных устройств

водозаборов БНС-1

17.09.2013 ПрАТ "Енергоресурси" Карты: выпуски № 2-6

17.09.2013 ПрАТ "Енергоресурси" Технологическая схема производства питьевой воды

17.09.2013 ПрАТ "Енергоресурси" Протоколы оперативного совещания у председателя правления

17.09.2013 ПрАТ "Енергоресурси" Протоколи вимірювання показників складу та властивостей проб вод

17.09.2013 ПрАТ "Енергоресурси" Акт №2 Водолазное обследование рыбо-загородительных устройств

водозаборов БНС-2

15.07.2013 Сентравіс Продакшн Юкрейн

Дозвіл на розміщення відходів у 2012 р.




Дозвіл на зберігання/використання кислоти соляної


Дозвіл на зберігання/використання ангідриду хромового


СТП 10-2-2013 Реагирование на ЧС и готовность к ним


Ліміт на утворення та розміщення відходів на 2013 р.




Звіт про використання води за 4 квартал 2012 р.

15.07.2013 Сентравіс Продакшн

Юкрейн Поводження з відходами за 2011 р.

267




Юкрейн






Зведена таблиця інвентаризації відходів


Юкрейн

Учет отходов, упаковочных материалов и тары за 2 кв. 2012 г.

(трубоволочительный цех)


Учет отходов, упаковочных

материалов и тары за 1 кв. 2012 г. (трубопрессовый цех)


Юкрейн


(трубопрессовый цех)



материалов и тары за 3 кв. 2012 г. (трубопрессовый цех)


Юкрейн


(трубопрессовый цех)



материалов и тары за 3 кв. 2012 г. (трубоволочительный цех)



(трубоволочительный цех)


Юкрейн

Отчет о выполнении программы

управления ОС за 1-е полугодие 2013


Юкрейн




Юкрейн

Сертификат СЭМ по 14001, TUV

NORD

15.07.2013 ТОВ "ВО "Оскар" Звіт про використання води за 1 квартал 2013 р.




15.07.2013 ТОВ "ВО "Оскар" Звіт про використання води за 4

268




15.07.2013 ТОВ "ВО "Оскар" Звіт з інвентаризації промислових

відходів, 2011 р.

15.07.2013 ТОВ "ВО "Оскар" Протокол дослідження повітря

населених місць

15.07.2013 ТОВ "ВО "Оскар" Звіт про охорону атмосферного


15.07.2013 ТОВ "ВО "Оскар"

План заходів спрямований на

подальше зниження викидів у атмосферне повітря ЗР на 2012 р.

15.07.2013 ТОВ "ВО "Оскар" Звіт по інвентаризації викидів ЗР, 2011 р.

15.07.2013 ТОВ "ВО "Оскар" Реєстрові карти об׳єктів утворення, оброблення та утилізації відходів

15.07.2013 ТОВ "ВО "Оскар" Дозвіл на розміщення відходів у 2012 році

15.07.2013 ТОВ "ВО "Оскар" Дозвіл на розміщення відходів у 2013 році

15.07.2013 ТОВ "ВО "Оскар" Облік відходів та пакувальних материалів і тари за 1 квартал 2012 р.

15.07.2013 ТОВ "ВО "Оскар" Поводження з відходами за 2012 р.

15.07.2013 ТОВ "ВО "Оскар" Разрешение на специальное водопользование, 2013 г.

15.07.2013 ТОВ "ВО "Оскар"

Перелік заходів щодо здійснення контролю за дотриманням

встановлених ГДВ ЗР та умов дозволу на викиди

15.07.2013 ТОВ "ВО "Оскар"

Заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення НС

техногенного та природного характеру

15.07.2013 ТОВ "ВО "Оскар" Дозвіл на викиди ЗР в атмосферне повітря стаціонарними джерелами

15.07.2013 ТОВ "ВО "Оскар" Паспорт місця тимчасового зберігання відходів

15.07.2013 ТОВ ВНЦ "Трубосталь" Справка о выпускаемой продукции за 2008-2012 г.

15.07.2013 ТОВ ВНЦ "Трубосталь" Дозвіл на викиди ЗР в атмосферне повітря стаціонарними джерелами,

2013 р.

15.07.2013 ТОВ ВНЦ "Трубосталь" Количество стационарных

источников, в т.ч. организованных,

269



неорганизованных

15.07.2013 ТОВ ВНЦ "Трубосталь" Звіт про використання води за 1-4 квартал 2008 року





15.07.2013 ТОВ ВНЦ "Трубосталь" Поводження з відходами за 2012 р.



15.07.2013 ТОВ ВНЦ "Трубосталь" Звіт про охорону атмосферного повітря за 2012 р.

15.07.2013 ТОВ ВНЦ "Трубосталь" Звіт про охорону атмосферного повітря за 2008 р.

15.07.2013 ТОВ ВНЦ "Трубосталь" Звіт про утворення, оброблення та утилізацію відходів I-III класів

небезпеки за 2008 р.

15.07.2013 ТОВ ВНЦ "Трубосталь"


утилізацію відходів I-III класів небезпеки за 2009 р.

15.07.2013 ТОВ ВНЦ "Трубосталь" Отчет об инвентаризации отходов и разработка нормативов их

образования, 2012 г.

15.07.2013 ТОВ ВНЦ "Трубосталь" Проект лимитов на образование и

размещение отходов на 2013 г.

15.07.2013 ТОВ ВНЦ "Трубосталь" Ліміт на утворення та розміщення


15.07.2013 ТОВ ВНЦ "Трубосталь" Программа природоохранных мероприятий на 2012-2017 г.г

15.07.2013 ТОВ ВНЦ "Трубосталь" Дозвіл на розміщення відходів у 2013 р.

15.07.2013 ТОВ ВНЦ "Трубосталь" Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари за 1 квартал 2010 р.

15.07.2013 ТОВ ВНЦ "Трубосталь" Реєстрова карта об׳єктів утворення, оброблення та утилізації відходів 2012

15.07.2013 ТОВ ВНЦ "Трубосталь" Інструкція щодо поводження у разі виникнення надзвичайних

270



екологічних ситуацій

15.07.2013 ТОВ ВНЦ "Трубосталь" Отчет об инвентаризации источников выбросов ЗВ в атмосферу от

стационарных источников, 2008 г.


Висновок санітарно-епідеміологічної

експертизи щодо поводження з відходами 2012 р.


Приказ о назначении ответственных лиц по природоохранной д-ти в

структурных подразделениях пр-я 2012 р.


Перспективный план мероприятий в сфере обращения с

производственными отходами в 2013 году

06.09.2013 ТОВ ВНЦ "Трубосталь" Сумарні викиди ЗР та парникових газів в атмосферне повітря від


06.09.2013 ТОВ ВНЦ "Трубосталь" Звіт про охорону атмосферного






16.07.2013 Запорізька АЕС Інформація щодо постів радіаційного

контролю м. Нікополь

29.07.2013 Нікопольський


Справка о выпущенной продукции за

2012- июнь 2013 г.

29.07.2013 Нікопольський кранобудівний завод

Звіт про охорону атмосферного повітря за 1 квартал 2013 р.




Дозвіл на викиди ЗР в атмосферне повітря, 2012 р.


Звіт по інвентаризації викидів ЗР, 2011 р.


кранобудівний завод Інвентаризація відходів за 2011 р.


кранобудівний завод Узагальнені відомості про відходи

29.07.2013 Нікопольський Ліміти на утворення і розміщення

271



кранобудівний завод відходів на 2013 р.


кранобудівний завод Поводження з відходами за 2012 р.











газів від підприємства в атмосферне повітря



29.07.2013 Нікопольський ремонтний завод

Объем произведенной продукции за 5 лет


Пояснювальна записка: х-ка впливу НРЗ на НС


Программа природоохранных мероприятий на 2012-2017 г.г


Паспорт потенційно небезпечного об’єкта

29.07.2013 Нікопольський ремонтний

завод

План-графік контролю за

дотриманням нормативів ГДС


завод




завод




завод




завод




завод Поводження з відходами за 2011 р.


завод


р.


Поводження з відходами за 2012 р.




завод

Звіт про утворення, оброблення відходів 1-3 класів небезпеки за 2009

р.

272




завод

Звіт про утворення, оброблення

відходів 1-3 класів небезпеки за 2008 р.


Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари за 2010 р.


завод

Облік відходів та пакувальних

матеріалів і тари за 2009 р.


Звіт про утворення, використання і

поставку вторинної сировини і відходів виробництва за січень-

грудень 2008 р.


завод

Ліцензія на заготівлю, переробку

металобрухту чорних металів


завод

Звіт про використання води за IV

квартал 2008 р.-2012 р.


Висновок дер. Санітарно-

епідеміологічної експертизи щодо поводження з відходами 2012 р.


Інвентаризація відходів




Перелік сировини та матеріалів, які використовують на підприємстві


Дозвіл на викиди ЗР в атмосферне повітря стаціонарними джерелами


Программа природоохранных мероприятий на 2013-2017 г.

29.07.2013 ТОВ "Інтерпайп Ніко

Тьюб"

Дозвіл на викиди ЗР в атмосферне

повітря стаціонарними джерелами


Тьюб"

Дозвіл на розміщення відходів на

2013 р.


Тьюб"




Тьюб"

Поводження з відходами за 2010 р.,

2011р., 2012 р.

29.07.2013 ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб"

Довідка про обсяг токсичних відходів

та обсяги утворення, використання і поставки відходів як вторинної

сировини в 2011 р.


Тьюб"

Довідка про наявність місць з

видалення відходів

273




Тьюб"

Реєстрова карта об’єктів утворення,

оброблення та утилізації відходів


Звіт про використання води за 4 квартал 2010 р.


Сертификат СЭМ по 14001, Бюро Веритас










Характеристика устаткування очистки газів

29.07.2013 ТОВ "Нікопольський механічний завод"

Інвентаризація викидів ЗР в атмосферне повітря від стаціонарних

джерел

29.07.2013 ТОВ "Нікопольський

механічний завод"




Инвентаризация промышленных и бытовых отходов


Договір на виконання робіт із

збирання, зберігання та утилізації або видалення відходів 2012


Договір утилізації технологічних відходів 2012










Довідка про склад і властивості відходів



29.07.2013 ТОВ "Нікопольський Поводження з відходами за 2010 р.

274






відомості щодо санітарно-захисної

зони




повітря за 1 квартал 2013 р.




повітря за 2 квартал 2013 р.


Звіт про утворення, оброблення

відходів 1-3 класів небезпеки за 2009 р.


Заключение по результатам сан.-гигиенических исследований

промышленных отходов



Справка о наличии специально

отведенных мест размещения отходов



Протокол химического анализа

качества вод



Ліцензія зберігання, заготівлі окремих

видів відходів




р.

08.08.2013 Запорізька ТЕС Звіт про охорону атмосферного повітря за 2008 р.





30.08.2013 КП "НВУВКГ" водоймища (2012 - 1 підйом)

30.08.2013 КП "НВУВКГ" водоймища (2012 - берегова )

30.08.2013 КП "НВУВКГ" водоймища (2012 - створ глибинний)

30.08.2013 КП "НВУВКГ" водоймища (2012 - створ поверхневий)

30.08.2013 КП "НВУВКГ" водоймища (2012 - створ глибинний )

04.07.2013 КП "НВУВКГ" Правила приема сточных вод

04.07.2013 КП "НВУВКГ" ПДС

04.07.2013 КП "НВУВКГ" План-график отбора проб на

предприятиях Никополя на 2013 г.

275



30.08.2013 КП "НВУВКГ" водоймища, зони рекреації (2012 -

база відпочинку ПАТ „НЗФ”)

30.08.2013 КП "НВУВКГ" водоймища, зони рекреації (2012 - дитячий пляж, місце купання)

30.08.2013 КП "НВУВКГ" водоймища, зони рекреації (2012 - дорослий пляж, місце купання)

30.08.2013 КП "НВУВКГ" Показники стану скидання зворотних вод та речовин від біологічних

очисних споруд за 2012, 2013 р.

30.08.2013 ТОВ "Техноекспорт"

Акт водолазного обследования по

органолептическому исследованию рыбозащитных устройств водозабора,

их фильтров

30.08.2013 ТОВ "Техноекспорт" Результати лабораторних досліджень

води відкритих водоймищ

05.09.2013

Виробниче управління

водопровідно-каналізаційного

господарства

якість питної води за липень 2013 р.

05.09.2013




результати проведення відомчого лабораторного контролю якості

поверхневих вод липень 2013

05.09.2013




результати проведення відомчого лабораторного контролю якості

поверхневих вод червень 2013

25.10.2013 Відділ екології Нікопольської міськради

Дані про фінансування видатків по

фонду охорони НПС на 2008-2012 р.р. по м. Нікополь

25.10.2013 Кафедра екології НГУ,

Дніпропетровськ

Програма цитогенетичного моніторингу НПС та моніторинг

здоров'я населення м. Нікополь

25.10.2013 Нікопольська міська рада

Перелік заходів міської програми

охорони довкілля "Екологія 2003-2012"

25.10.2013 Нікопольська міська рада Перелік заходів міської програми охорони довкілля "Екологія 2013-

2017"

276

ДОДАТОК Б

Характеристика стаціонарних джерел викидів, оснащених пилогазоочисними установками

На основних підприємствах м. Нікополя близько 180 стаціонарних джерел викидів ЗР в атмосферне повітря, оснащених пилогазоочисними

установками. Найбільша кількість ПГУ – 91, знаходиться на ПАТ «Нікопольський завод феросплавів”. На інших промислових підприємствах

розташовано близько 90 ПГУ, у т.ч. : - ПрАТ «Сентравіс Продакшин Юкрейн” – 28 шт.;

- ТОВ ВНЦ «Трубосталь” – 21 шт.; - ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ” – 18 шт;

- - ТОВ «ВСМПО Титан Україна» - 9 шт; - ТОВ «ВО ОСКАР» - 13 шт.

Інформації про наявність пилогазоочисних установок на інших підприємствах відсутня.

Для очищення викидів від пилогазової суміші використовуються рукавні фільтри, циклони ЦН-15, ЗИЛ-900, СОТ, труби Вентурі, скрубери-краплевловлювачі та інше обладнання.

Основне пилогазоочисне обладнання на ПАТ «НЗФ» використовується в плавильних цехах №№ 1,2,9, агломераційного виробництва, цеху

електродної маси та цеху вторинної переробки феросплавного виробництва. Проммайданчик № 1 (плавильні цеха № 1 та № 2).

Пилогазоочисне обладнання феросплавного виробництва В цеху виробництва феросплавів очищення від твердих частинок у

газах, що відходять зонтів печей, льоткових камер, кантувальннх камер розливних машин завантажувальних конвеєрів, здійснюється

газоаспіраційними станціями ГАС-1, ГАС -1А (розширення) ГАС-2, ГАС-3, ГАС-4 та ГАС-5.

Газоаспіраційна станція ГАС-1 складається з двоступеневої системи очищення. Перший ступінь складається з циклонів ЦН-15 (від ДСК-2 та ДСК-5). Другий ступінь - з рукавного фільтру напірного типу НДПІМП

«Діпросталь» УкрДНТЦ «Енергосталь» продуктивністю 375000 м3/год.

Збудниками тяги в системі є 2 димососи ДН-24Х2-0,62 (один робочий, а один

резервний). Газоаспіраційна станція ГАС-1 очищує відхідні гази, що відходять від льоткових камер, конвеєрів завантаження герметичних

рудовідновних електротермічних печей РПГ-63 И1 №№ 5,6, дробарко-сортувальних комплексів ДСК-2, ДСК-5 та розливальної машини РМ-4.

Зважаючи на підключення на ГАС-1 додаткових джерел викидів та з метою поліпшення умов праці на робочих місцях і зниження викидів

шкідливих речовин в атмосферу ЦВФ у 2007 році збудована газоаспіраційна установка ГАС-1А (розширення).

Газоаспіраційна станція ГАС-1А (розширення) складається з рукавного фільтру напірного типу НДПІМП «Діпросталь» УкрДНТЦ «Енергосталь,

277

продуктивністю 300 000 м3/год. Збудниками тяги в системі слугують 2

димососи ДН-24Х2-0,62 (один робочий, а один резервний) продуктивністю

375 0000 м3/год.

Газоаспіраційна станція ГАС-1А (розширення) очищує відхідні гази, що відходять від льоткових камер та конвеєрів завантаження герметичних

рудовідновних електротермічних печей РКГ-75 №№ 7,8 та розливальної машини РМ-5.

Запилена газоповітряна суміш з напірного роздавального колектора через клапан, який відкривається автоматично, керований через

командоапарат пневмоциліндром, надходить у внутрішній простір бункера, з якого через отвори в рукавній дошці розподіляється у фільтрувальні рукави.

Пил, який міститься в технологічних газах, осідає на внутрішній поверхні рукава, а знепилені гази, профільтрувавшись через шар пилу та

тканину, надходять в міжрукавний простір фільтру і викидається в атмосферу через жалюзійні решітки, які розташовані на стінках фільтру.

Газоаспіраціна станція ГАС-2 складається з двосекційного рукавного фільтру напірного типу НДПІМП «Діпросталь» УкрДНТЦ «Енергосталь»,

сумарною продуктивністю 300 000 м3/год. Передбачена аварійна витяжка від

зонтів у разі зупинки основної газоочистки та технологічного устаткування. Збудниками тяги в системі є 2 димососи ДН-24Х2-0,62 (один робочий, а один

резервний) продуктивність 375 0000 м3/год. Газоаспіраційна станція ГАС-2

очищує відхідні гази, що відходять від зонтових систем, льоткових камер та

конвеєрів завантаження закритих рудовідновних електротермічних печей РПЗ-48 М2 №№ 1,2,3 та розливальних машин РМ-1 та РМ-2.

Газоаспіраційна станція ГАС-3 складається з двох рукавних фільтрів напірного типу НДПІМП «Діпросталь» УкрДНТЦ «Енергосталь»,

продуктивністю 640 000 м3/год кожен. Передбачена аварійна витяжка від

зонтів у разі зупинки основної газоочистки та технологічного устаткування.

Збудниками тяги в системі слугують 4 димососи ДН-26Х2-0,62 (два робочих і два резервних) продуктивністю 650 000 м

3/год кожен.

Газоаспіраційна станція ГАС-3 очищує гази, що відходять від зонтових систем, льоткових камер та конвеєрів завантаження закритих рудовідновних електротермічних печей РКЗ-16,5 №№ 11,12, від зонтових систем та

льоткових камер закритих рудовідновних електротермічних печей РПЗ-48 М2 №№13,14 та розливальних машин РМ-6 та РМ-7.

Газоаспіраційна станція ГАС-4 складається з двоступеневої системи очищення. Перший ступінь очищення (від ДСК-3) складається з групового

циклону ЦН-15. Другий – з двох рукавних фільтрів напірного типу НДПІМП «Діпросталь» УкрДНТЦ «Енергосталь» продуктивністю 640 000 м

3/год

кожен. Збудниками тяги в системі слугують 4 димососи ДН-26Х2-0,62 (два робочих і два резервних) продуктивністю 650 000 м

3/год кожен.

Газоаспіраційна станція ГАС-4 очищує гази, що відходять від зонтових систем та льоткових камер закритих рудовідновних електротермічних печей

РПЗ-48 М2 №№ 15,16, конвеєрів завантаження та кантувальних конвеєрів закритих рудовідновних електротермічних печей РПЗ-48 М2 №№

278

13,14,15,16,17,18 та кантувальних камерів розливальних машин РМ-8, РМ-9, РМ-10 та РМ-11.

Газоаспіраційна станція ГАС-5 складається з двоступеневої системи очищення. Перший ступінь очищення (від ДСК-1) складається з групового циклону ЦН-15. Другий – з рукавного фільтру ФРИР-7000 виробництва

УкрДНТЦ «Енергосталь» продуктивністю 500 000 м3/год кожен. Збудниками

тяги в системі слугують 2 димососи ДН-26Х2 (один робочий і один

резервний) продуктивністю 500 000 м3/год кожен.

Газоаспіраційна станція ГАС-4 очищує гази, що відходять від зонтових

систем та льоткових камер та конвеєрів завантаження закритих рудовідновних електротермічних печей РПЗ-48 М2 №4, дробарко-

сортувального комплексу ДСК-1 та розливальної машини РМ-3. Відхідні гази, що відходять від льоткових камер герметичних

рудовідновних електротермічних печей РКГ-75 № 17 очищуються за допомогою прямокутних труб Вентурі (3 од.) та краплевловлювачів з

гідрозатвором (2 од.). Збудниками тяги в системі слугують 2 вентилятори ВМ20Р (один робочий і один резервний) продуктивністю 150 000 м

3/год.

Гази, що відходять від льоткових камер герметичних рудовідновних електротермічних печей РКГ-75 № 18 очищуються за допомогою прямокутних скруберів Вентурі (2 од.) та краплевловлювачів з гідрозатвором

(2од.). Збудниками тяги в системі слугують 2 вентилятори ВМ20Р (один робочий і один резервний) продуктивністю 150 000 м

3/год.

Б.1. Очищення технологічних газів агломераційного виробництва

Очищення технологічних газів від зони спікання здійснюється

двоступеневою системою очищення. І (суха) ступінь очищення – розподільний колектор брудного газу -

циклони типу ЦН-25 3 шт. І колектор напівчистого газу зі змінним перерізом для вирівнювання швидкості газу по довжині колектора.

ІІ ступінь очищення – низьконапірна труба Вентурі і скрубера-краплевловлювача ЦС ВП d=6500.

В якості збудника тяги застосовано аглоексгаустер типу Н-9000-11-4.

Пил, який вловлений ІІ ступенем очищення, видаляється в шламову каналізацію. Установка очищення аспіраційного повітря від

завантажувальної частини агломашин № 1,2 складається з вертикального колектора і скрубера МП-ВТІ (d=3300). Збудником тяги є димосос Д-

15,5×2У. Установка очищення аспіраційного повітря від завантажувальної

частини агломашин № 3,4 складається з 2 швидкісних пробивачів Сіота № 10. Збудником тяги є димосос ДН-5,5-8.

Установка очищення аспіраційного повітря від вузла завантаження агломашин № 1,2 охолоджувачів, двух грохотів гарячого агломерату та

конвеєра В-4 складається з двох паралельних труб Вентурі та двох паралельних скруберів (d=5100). Збудником тяги є димососи ДН-26×2-0,62.

279

Установка очищення аспіраційного повітря від розвантажувальної частини агломашини № 3, відділення охолодження та сортування агломерату,

конвеєрів В-5 та РФ-5 складається з циклонів ЦП2П-4250 (3 шт.) та рукавного фільтру ФРІР=7000. Збудником тяги є димососи ДН -26×2-ФКГМ. продуктивність 400000 м /год.

Установка очищення аспіраційного повітря від розвантажувальної частини агломашини № 4, відділення охолодження та сортування агломерату,

конвеєрів В-6 складається з двох паралельних труб Вентурі 410x3160 та двох паралельних скруберів (d = 5100) . Збудником тяги є димососи ДН - 26 х

2-0.62 продуктивністю 604000 м3/год.

Установка очищення аспіраційного повітря від місць перевантаження

розвантажувальної частини агломашини №4 складається з швидкісного промивача СІОТ №6. Збудником тяги є димососи Д 15,5-8-1, продуктивністю

56350 м/год.

Б.2. Очищення технологічних газів плавильного цеху № 9

Газоочистка печей № 1-6 відноситься до «мокрого» типу. Відсмоктування газів з печі здійснюється через отвір у склепінні. Далі через телескопічний газохід, який дозволяє проводити нахил печі, не розриваючи

газового тракту, надходять в похилий газохід. Телескопічний і похилий газохід зрошуються водою. Далі гази надходять на скрубер діаметром 2450

мм і висотою 15000 мм з антикорозійним захистом, потім у трубу Вентурі з горловиною 180 мм. Скрубер і труба Вентурі зрошуються водою. Потім гази

надходять відцентровий краплевловлювач. З краплевловлювача на нагрівач Н - 400 - 12-2.

Відведення технологічних газів від зонтів печей, сушильних барабанів, ліній упаковки і переробки, пічних бункерів, вузлів пересипання, дробарок

здійснюється через 4 аспіраційні системи (АС-1. АС-2, АС-3, АС- 4), до складу якої входить:

- груповий циклон ЦН - 15(16 шт.. d = 800); - дві паралельні труби коагулятори ТК-4509; - два краплевловлювача КЦ-19.

Збудником тяги є димосос ДН - 21, продуктивністю 100000 м3/год.

Мокра очистка газів від сушильних барабанів, розташованих на

території шихтового двору, здійснюється в скрубері (d=1000), трубі Вентурі (d = 130), і циклоні-краплевловлювачі (d = 630).

Витяжна установка від тракту подачі пилоподібних матеріалів складається з циклону ЦН-11 (d = 700), і рукавного фільтра СМЦ - 166 «А».

Збудником тяги є димосос ДН - 12,5, продуктивністю 30000 м3 /год.

Витяжна установка від головки елеваторів і вивантаження сушильних

барабанів шихтового двору (сушіння руди і піску), в ід дозувальних бункерів і пересипання на конвеєри складається з циклонів ЦН -15, фільтру СМЦ-166

«А», двох батарейних циклонів БЦ-2+7х (5-3), двох труб коагуляторів Т-К-

280

4509 і двох краплевловлювачів КЦ-19. Збудником тяги є димосос ДН -21-5 продуктивністю 140000 м /год.

Б.3. Очищення технологічних газів цеху електродної маси

Очищення аспіраційного повітря від деревообробних верстатів здійснюється у циклоні Гіпродревпром Ц-800 Експлуатаційні характеристики

циклону можна вважати задовільними. Від двох прожарювальних печей № 1 та № 2 видалення пилогазової суміші здійснюється двома трактами. У

кожного тракту є своє очищення аспіраційного повітря в скрубері конструкції Енергосталі Ø 2,02 м і висотою 17 м, трубі коагуляторі ТК-350 та

циклоні краплевлювачі(d = 1220). Вентсистема АУ-1 здійснює аспірацію пилогазової суміші від різних

типів перевантаження, полігонального сита, холодильників № 1,2, дробарки та кульового млина, обертових печей та іншого технологічного обладнання.

Очищення пилу відбувається в циклоні ЦН-15 (6 шт., d = 800), скрубері мокрого очищення Ø 3,2 і висотою 4,5 м. Збудником тяги є димососи ДН -

15,5x2, продуктивністю 74000 м3/год.

Б.4. Очищення технологічних газів дільниці цеху вторинної переробки

феросплавного виробництва

Система очищення технологічних газів від ДСК-1 (джерело викидів №165) складається з двох ступенів.

І ступінь очищення - сортувальне відділення, обладнане груповим циклоном ЦН- 15 (d =800), дробарне відділення – 2 циклона СКЦР.

ІІ очищення - двома рукавними фільтрами ФРІ-800-01. В якості збудника тяги застосовано димосос ДН-21, продуктивністю

140000 м3/год.

Система очищення технологічних газів від ДСК-1 ДВ-02 (джерело

викидів №166) складається з двох ступенів. І ступінь очищення - два циклони СІОТ №7 та циклони ЦН-15 (6 шт,

4шт d=800).

ІІ ступінь очищення - двома рукавними фільтрами ФРІ-800-01. В якості збудника тяги застосовано димосос ДН-19М продуктивністю

75000 м3/год.

Аспіраційна установка АУ-4 (джерело викидів №167) від щокових

дробарок та конвеєра КЛ-14 обладнана груповим циклоном ЦН-15 (6 шт., d=800). В якості збудника тяги застосований димосос ДН-12.5,

продуктивністю 35000 м3 /год.

Аспіраційна система В-6 (джерело викидів №169) обладнана груповим

циклоном ЦН-15 (2 шт, d = 600) та циклоном СКНЦ -34 (2 шт., d = 800). В якості збудника тяги застосований вентилятор Ц4-70№ 8, продуктивністю

5000 м /год.

281

Аспіраційна система В-1 (джерело викидів №170, вузол подрібнення) обладнана груповим циклоном ЦН-15 (2 шт., d = 700) та циклоном СКНЦ -34

(2 шт., d = 2000). В якості збудника тяги застосовано димосос ДН-13.5, продуктивністю 40000 м

3/год.

Аспіраційна система В-2, В-3. В-4, В-5 (джерело викидів №171)

обладнані груповим циклоном ЦН-15 та циклоном СКНЦ -34 . Очищення повітря в столярній майстерні, яка розташована на території

дільниці, здійснюється інерційним рукавним пиловловлювачем ІРП - 1.5. Встановлене очисне обладнання відповідає рекомендованому для

використання у даній галузі. На території проммайданчику №2 та проммайданчику №3 газоочисне

обладнання відсутнє. При використані рукавних фільтрів для очистки газів концентрації СТЧ

складають 10-20 мг/м3. Викиди СТЧ (пилу) при застосуванні найкращих

доступних методів (НДМ) мають бути меншими 10 мг/м3. Тому для таких

пилогазоочисних установок необхідно провести їх наладку (заміна рукавів, чистка фільтрів та ін.) та покращити роботу устаткування з доведенням

показників ефективності обладнання до проектних. Слід підкреслити, що за останні роки (2006-2012 р.р.) на ПАТ «НЗФ»

багато зроблено для мінімізації викидів у повітря при проведенні

технологічних процесів. Ця робота ведеться і далі. Робити висновки про досягнуту ефективність нових установок можна за результатами

лабораторно-інструментальних вимірювань. На ПрАТ «Сентравіс Продакшин Юкрейн» основне обладнання, що

використовується для очищення пилогазових викидів, це рукавні фільтри, циклони.

На ТОВ «ВСМПО Титан Україна» для уловлення пилогазової суміші використовуються циклони типів СІОТ, ВЦНІІОТ, МІОТ та фільтри ФВТ-Т.

Ефективність ГОУ складає 85-98,5 %. Концентрації забруднюючих речовин після ГОУ нижче нормативних показників (нижче 50 мг/м

3).

За даними, наданими основними підприємствами міста, пилогазоосичне обладнання забезпечує досягнення нормативних показників концентрації ЗР, які викидаються в атмосферне повітря, відповідно до вимог

Наказу Мінприроди України від 27.06. 2006 року № 309.

Documents

ЗАТВЕРДЖУЮ « » 2013 р. ПРОМІЖНИЙ ЗВІТ · 2017. 2. 10. · 4.3.4. Екологічна оцінка стану Каховського водосховища