У Київському національному університеті імені Тараса Шевченкавідбулася Міжнародна наукова конференція «Соціальні катастрофипершої половини ХХ століття в Україні та світі: історичний кон$текст та демографічні наслідки». Окрім КНУ ім. Тараса Шевченкадо її організації долучилися Інститут історії України НАН України,Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. В. ПтухиНАН України, Український інститут національної пам’яті, Укра$їнський науково$дослідний та освітній центр вивчення Голодомору,Національний музей історії України у Другій світовій війні, Україн$ський центр вивчення історії Голокосту, Інститут українознавстваім. Крип’якевича НАН України та інші установи й організації.

Конференція, що тривала три дні, була присвячена одному знайбільш актуальних напрямів – дослідженню демографічнихвтрат в Україні та світі у першій половині ХХ століття. Першасвітова війна, розпад імперій, війни за незалежність та постаннянових держав ознаменували початок глобальних соціальних ката&строф «короткого» ХХ століття. Тоталітарні ідеології міжвоєнногоперіоду обернулися справжньою національною трагедією для бага&тьох народів Європи і світу. Голодомор, масові репресії в СРСР таДруга світова війна назавжди змінили етнічне обличчя не тількиУкраїни, але й всієї Центрально&Східної Європи. Інструмен&талізація історії Другої світової війни, маніпуляції щодо оцінкивтрат під час Голодомору та репресій стали однією з головних скла&дових інформаційної війни. У сучасній політичній риториці істо&ричні аргументи використовуються для виправдування неоімперсь&кої політики, загарбання чужих територій, убивств та руйнувань,

що підриває основи міжнародної безпеки. Це вимагає від істориківі демографів консолідованого виступу на захист професійних стан&дартів, принципу науковості, а також дати фахову оцінку трагічнихісторичних подій та їх наслідків.

Нагадаємо, що на початку жовтня в Києві за ініціативиНаціонального музею «Меморіал жертв Голодомору», двох ака&демічних інститутів та кількох громадських організацій відбуласяконференція, за підсумками якої було прийнято резолюцію, поши&рену на фейсбук&сторінці музею та розтиражовану серед наукової ігромадської аудиторії. Резолюція, зокрема, пропонує вважати ба&зові дані, які використовує Інститут демографії та соціальнихдосліджень НАН України для підрахунку жертв Голодомору&гено&циду 1932–1933 років, некоректними та рекомендує вживати по&казник кількості втрат від цього злочину — 7 млн. в Україні та 3 млн. за її межами.

Зважаючи на гостру дискусійність і водночас надзвичайну важ&ливість теми Голодомору, Інститут демографії та соціальнихдосліджень провів наукову оцінку демографічних втрат Українивнаслідок голоду у 1932–1934 рр. (у 1934 р. також ще був голод).Зокрема, втрати від голоду становлять 3,9 млн. осіб через над&смертність і близько 0,6 млн. ненароджених. Результати цихдосліджень були неодноразово оприлюднені на багатьох вітчизня&них і зарубіжних наукових конференціях, а методологія розрахунківдетально опублікована в поважних рецензованих виданнях, як ук&раїнських, так і зарубіжних.

н а у к ан а у к а

о с в і т ао с в і т а

т е х н і к ат е х н і к а

п р о г р е сп р о г р е сСВІТСВІТ№ 39—40 (931—932) жовтень 2016 Газета заснована у квітні 1997 р.

Закінчення на 2 стор.

Фо

то В

ол

од

им

ир

а З

АЇК

И

4 стор. Нескорений Превелі

С Ь О Г О Д Н І В Н О М Е Р І :

3 стор. Львівськійполітехніці — 200 років!

2 стор. Українці освоятьєвропейські практики переробки відходів

Світ це має знаСвіт це має знатитиНауковці говорили про соціальні катастрофи ХХ століття

Наука й економіка повинні виробляти

конкурентний національний продуктПрем’єр�міністр України

Володимир Гройсман відвідавекспозицію вітчизняних на�уково�технічних розробок ус�танов Національної академіїнаук України, які працювали умежах ІХ Міжнародної вистав�ки «LABComplEX. Аналітика.Лабораторія. Біотехнології.HI�TECH і PHARMATechEx�po», інформує сайт НАН Ук�раїни з посиланням на «Урядо�вий кур’єр».

Практичні можливості ук�раїнської науки мають бутиобов’язково поєднані з реаль�ним сектором економіки, що восяжній перспективі дастьзмогу виробляти українськийпродукт. Таку думку глава уря�ду висловив, спілкуючись ізжурналістами під час ознайом�лення з експозиціями. «Нашезавдання полягає в поєднанніможливостей української на�уки і перенесенні їх у реальнийсектор, щоб виробляти конку�рентний український на�ціональний продукт», — кон�кретизував В. Гройсман.

Прем’єр�міністр наголосив,що потрібно побудувати на�лежні промислові ланцюги,які сприяли б виготовленнюсаме такої конкурентної про�дукції в Україні. У цьому кон�тексті він нагадав, що урядстворив Національний комітетз промислового розвитку.

Крім того, передбачається йурядове інвестування в науковірозробки та виробництво ре�альної продукції, повідомляєдепартамент інформації та ко�мунікацій з громадськістю Се�кретаріату Кабміну. Так, ужевідбувається інвестування воборонну галузь. На наступ�ний рік заплановано підви�щення фінансування розробокмолодих науковців.

Володимир Гройсман зазна�чив, що є багато інфраструк�турних проектів, де можна ре�алізувати рішення українськоїнауки, зокрема щодо вагоно�будування. Також через про�грами підтримки агропромис�лового комплексу є змога сти�мулювати виробництво вітчиз�няної сільськогосподарськоїтехніки. «Тобто в нас є напря�ми, де ми можемо об’єднуватизусилля», — резюмував Воло�димир Гройсман.

Меморіал жертв Голодомору. Скульптура «Гірка пам’ять дитинства» (м. Київ)

О Ф І Ц І Й Н О

Чистий прибуток (дохід), отриманий за ре�зультатами фінансово�господарської діяль�ності, у повному обсязі залишиться в розпо�рядженні наукових установ та науково�техно�логічних комплексів. Відповідну постановубуло прийнято на засіданні уряду.

«Це рішення дасть можливість спрямову�вати прибутки цих установ на провадженняініціативної наукової та науково�технічної

діяльності, розширення їх власної матеріаль�но�технічної бази та фінансування інно�вацій», — зазначила міністр освіти і наукиУкраїни Лілія Гриневич.

Таке рішення уряду продиктовано зміна�ми, які впроваджує у життя прийнятийраніше Закон України «Про наукову і науко�во�технічну діяльність». Зокрема, в рамкахзакону встановлюється, що ці наукові уста�

нови звільняються від сплати частини при�

бутку за результатами своєї фінансово�гос�

подарської діяльності до загального фонду

Держбюджету України. Натомість закон зо�

бов’язує їх не менш як 50 відсотків чистого

прибутку від своєї діяльності спрямовувати

на проведення ініціативної наукової та на�

уково�технічної діяльності, фінансування

інновацій та розширення власної матеріаль�

но�технічної бази.

Прибутки наукових установ – на їхній розвиток

Т Е М А

2 №39—40 жовтень 2016св іт

Е К О С В І Т

Зберегти українськуідентичність

Українські культурно�ос�вітні центри відіграють важ�ливу роль, підтримуючи зв’я�зок закордонних українськихгромад з батьківщиною, томудуже важливо, щоб у Порту�галії було врегульовано їхюридичний статус. Це зазна�чила міністр освіти і наукиУкраїни Лілія Гриневич назустрічі з представниками ук�раїнських громадських ор�ганізацій у Португалії та ке�рівниками українських куль�турно�освітніх центрів, пові�домляє офіційний сайт МОН.

Зустріч відбулася в рамкахробочої поїздки Лілії Гриневичдо Португалії, де вона такожвиступила з доповіддю «Укра�їнське шкільництво за кордо�ном» у межах форуму, що бувприсвячений розвитку сус�пільного життя новітніх ук�раїнських мігрантів в Європі.

Урегулювання питань щодоюридичного статусу важливедля якісного функціонуванняукраїнських культурно�освіт�ніх центрів. Наразі вони функ�ціонують при українських гро�мадських організаціях, тому, зюридичної точки зору, можутьвважатися неналежним чиномоформленими.

Також під час обговоренняпорушувалося питання роз�витку та поширення україн�ської мови в Україні та в сере�довищі українських громад.Зокрема, представники ук�раїнських громадських ор�ганізацій у Португалії заува�жили, що навіть після пе�реїзду з батьківщини дітипродовжують спілкуватисяросійською, а не українськоюмовою в середовищі громади.

Міністр наголосила, що на�разі існує лише один вид на�вчальних програм для україн�ських дітей за кордоном. Ціпрограми передбачають ґрун�товну підготовку дітей для їх�нього подальшого вступу в ук�раїнські виші. Але зараз цьогомеханізму недостатньо – пот�рібно розробити навчальні про�грами, які були б орієнтовані навсіх українських дітей за кордо�ном і без додаткового наванта�ження давали дітям українськукультурну компоненту.

«Якщо українські діти непланують вступати до ук�раїнського університету, тодінайбільше завдання для нас –зберегти їхню українську іден�тичність і в іншомовному се�редовищі дати потрібний їмукраїнський освітній компо�нент. Це охоплюватиме знан�ня з української мови, історіїУкраїни, культури України.Це завдання, яке мусить бутивирішено найближчим ча�сом», – пояснила Лілія Грине�вич. Вона також підкреслила,що, попри всі побоювання,динаміка використання ук�раїнської мови в освітянськійсфері покращується.

У зустрічі з представникамиукраїнських громадських ор�ганізацій у Португалії та керів�никами українських культур�но�освітніх центрів також взя�ли участь Надзвичайний і По�вноважний Посол України вПортугальській Республіці Ін�на Огнівець, начальник УЗУЕДМЗС України Лариса Дір тапредставник Світового Кон�гресу Українців Галина Сенчук.

У К Р А Ї Н А У С В І Т І

Про втрати, яких зазнало ук&раїнське суспільство в першій поло&вині ХХ століття, «Світу» розповівдоктор історичних наук, головнийнауковий співробітник Інститутуісторії України НАН УкраїниСтаніслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ:

— На початку 20 століття умежах двох імперій – Російськоїй Австро�Угорської – прожива�ло близько 40 мільйонів ук�раїнців. Порівняймо з тери�торією сучасної України – це тіж самі 40 мільйонів! Тобто, увесьприродний приріст населеннябув поглинутий втратами. Цежахливо, адже навіть у Німеч�чині, яка розв’язала дві світовівійни і зазнала величезнихвтрат, зараз населення вдвічібільше, ніж було на початку 20ст. (я вже не кажу про Францію іВелику Британію).

Чому ж так сталося в Укра�їні? По�перше, через світовівійни. Її територією увесь часходили різні війська (і не обо�в’язково українські), то була ненаша громадянська війна нанашій території, коли червонівоювали з білими. По�друге, іце найбільш жахливо, був пе�ріод будівництва комуносоці�

алізму, який супроводжувавсягеноцидом.

У своїй доповіді я згадував,що геноцид починався на тери�торії сучасної України з 1920 ро�ку, коли близько 100 тисячбіженців з Росії було знищено,як тільки подолали Врангеля.Так само знищили й донськихкозаків (хоч це вже інша тери�торія) – це теж геноцид. Ну, апотім великий голод накривавУкраїну тричі. Між двома вели�кими голодами (1921—23 рр. і1946�47 рр.) був голод винищу�вальний – це 1932—33 років, ко�ли радянська влада шляхом ни�щення певної частини україн�ських селян змушувала всіх ін�ших працювати на її умовах. Цебув терор.

Перший великий голод1921—23 років спровокувалаграндіозна посуха. Проте її невизнавали на території України,тому відбирали хліб скрізь, детільки можна було. Антира�дянські повстання долалися задопомогою продрозкладки. Вза�галі життя людське в ті часинічого не було варте. Нам требаце знати й адекватно про це роз�повідати: і в підручниках з іс�торії, і в наших наукових працях.Добре, що в Україні є Інститутдемографії та соціальних до�сліджень, фахівці якого адекват�но інформують суспільство проте, що насправді трапилося.

До речі, на конференції істо�рики і демографи сперечалисяміж собою. Річ у тім, що істори�ки звикли до конкретної цифри,а демографи оперують умовни�ми величинами. Але ці умовнівеличини є найбільш правиль�ними і точними, бо стосуютьсявсього розкладу фактів, а нетільки тих конкретних, якимиоперують деякі історики. Вониназивають цифру втрат від Голо�домору, яка перевищила втрати

від Голокосту. Така філософіяненаукова, вона порочна і не�безпечна, бо ж ми ніколи незможемо довести світу, що булонасправді.

Конкретні втрати від третьогоголоду, 1946—47 років, важконазвати через те, що не було пе�репису населення (передвоєн�ний перепис проводили в 1939р., післявоєнний – у 1959�му). Яне схильний думати, що було ду�же багато жертв. Тоді Сталінзвернувся до ООН, яка надаланашій країні значну допомогу.Цю західну допомогу розподіля�ло управління при Раді Мініст�рів: кава, какао, різні делікатесийшли в Москву… В той час менібуло 10 років, я жив в Одесі і до�бре пам’ятаю смак жувальноїгумки, яку жував уперше вжитті, а також смак фініків замериканських посилок…

Основними результатами на&укових досліджень поділився док&тор Олег ВОЛОВИНА з Універси&тету Північної Кароліни (США):

— Ми доклали багато зусильдля того, щоб якнайточніше об�рахувати втрати від Голодомору.Дехто певен, що потерпали відголоду й ті українці, які жили в

Росії та на інших територіях. Миж вважаємо, що поняття втративід Голодомору повинно бутиобмежене до людей, які жили натериторії України і померли з го�лоду.

Загальновідомо, що Голодо�мор відрізняється від майже всіхголодів ХХ століття, аджебільшість втрат зафіксована вдуже вузькому відрізку часу.Йдеться про те, що 85% усіхвтрат припало на першу полови�ну 1933�го року – від січня дочервня 33�го в Харківській іКиївській областях кількістьсмертей від голоду зросла майжев 11 разів! Це жахливе явище,якого не зазнала жодна країна,що пережила голод. Світ це маєзнати. Мало щось статися ката�строфічне, щоб, починаючи зкінця 1932 року, люди вмиралишаленими темпами. А це тому,що Сталін забрав усе від людей,а надану продовольчу допомогу(хоч і мізерну) кинув на ті об�ласті, з якими пов’язував свійвласний інтерес, інші ж – пішлина поталу.

Щоб зрозуміти історію Голо�домору, треба аналізувати, щобуло всередині України, в облас�тях, у районах. Більшість втратфіксували на півночі (в Києві іХаркові), а не на півдні, і на тебули політичні причини (Сталінпідтримував окремі регіони).

І, нарешті, треба проаналізу�вати, що діялося з усім Радянсь�ким Союзом. Голод був також уКазахстані, Росії. Ми впершезробили обчислення втрат відголоду в Росії і представили їх наконференції. Але Україна по�терпіла як ціла країна, а в Росії— лише специфічні регіони: дебуло найбільше українців, нім�ців – там лютував найбільшийголод (Кубань, Краснодарськийкрай, Республіка німців Повол�жя, Саратов). Отже, динамікаголоду є комплексною і вона ви�магає подальшого неупередже�ного вивчення на науковихпідставах.

Марія ВОЛИНСЬКА

Наприкінці вересня розпочавдіяльність 3&річний проект Євро&пейського Союзу, який покращитьефективність управління відхода&ми в Україні та допоможе зменши&ти їхній вплив на довкілля. Про&ект ЄС «Українське громадянськесуспільство за європейське повод&ження з відходами» втілює Міжна&родна благодійна організація «Еко&логія&Право&Людина» у парт&нерстві з громадською організацією«Екологічні ініціативи» (Україна).

Система поводження з відхо�дами в Україні потребує реформу�вання. Відповідно до статистикиМіністерства регіонального роз�витку України, 94,4% твердих по�бутових відходів в Україні захоро�нюється, тоді як у європейськихкраїнах цей відсоток набли�жається до нуля завдяки належнійполітиці поводження з відходами,що передбачає їх переробку та по�вторне використання.

Відходи є важливим джереломенергії, сировини та забезпечу�ють додаткові робочі місця, про�те сьогодні Україна майже не ви�користовує цей потенціал. «Існу�ють альтернативи захороненню.Відходи насправді можуть вико�ристовуватися як ресурс; пере�робка відходів не лише корисна

для здоров’я людей і довкілля, атакож сприяє економічному зро�станню. Ми підтримуємо цейпроект, тому що він буде супро�воджувати зміни в українськомусуспільстві, які зроблять пере�робку відходів можливою в Ук�раїні», — зазначив Йоганнес Ба�ур, керівник відділу програм до�помоги «Енергетика, транспортта навколишнє середовище».

Проект ЄС «Українське гро�мадянське суспільство за євро�пейське поводження з відхода�

ми» із бюджетом 493086 євросприятиме демократичним ре�формам та посиленню спромож�ності громадянського сус�пільства брати участь у прийняттірішень щодо поводження звідходами. Він слугуватиме спів�праці між українськими органа�ми влади у сфері екології, євро�пейськими інституціями та екс�пертами, які будуть ділитисясвоїм досвідом у сфері повод�ження з відходами. Він такожсприятиме ратифікації Україною

міжнародної Мінаматської кон�венції про ртуть, що, зі слів пред�ставника ГО «Екологічні ініціа�тиви» Олега Гладчука, важливодля захисту здоров’я людей ідовкілля від забруднення ртуттю.

«Наразі Мінприроди спільноз європейськими експертамирозробляє Національну стра�тегію поводження з відходами.Вона стане підґрунтям длярегіональних програм повод�ження з відходами та вирішенняекологічних проблем. Мисподіваємося на допомогу тапідтримку громадськості», –сказав заступник міністра еко�логії та природних ресурсів Ук�раїни з питань європейськоїінтеграції Микола Кузьо. На�родний депутат Остап Єднак за�явив, що до кінця 2016 рокупотрібно розробити та затверди�ти стратегію, програму та законпро відходи, згідно із стандарта�ми ЄС. А виконавчий директорМБО «Екологія�Право�Люди�на» Олена Кравченко підсуму�вала, що проект стане однією зрушійних сил законодавчих тапрактичних змін у сфері повод�ження з відходами в Україні.

Інф. МБО «Екологія$Право$Людина»

Світ це має знатиНауковці говорили про соціальні катастрофи ХХ століття

Українці освоять європейські практики переробки відходів

Д О С Л І Д Ж Е Н Н Я

Упродовж тривалого часу гру�па активістів Асоціації випу�

скників Львівської політехніки,знані історики за підтримкиректора університету професораЮрія Бобало вивчали історіюзародження та розвитку цьогославетного навчального закла�ду. Згідно з прийнятим у Європіпринципом історизму, євро�пейськими стандартами літо�числення вищих навчальних за�кладів ініціативна група дійшлависновку, що справжньою да�тою народження університетуслід вважати не 1844, а 1816 рік!

Зокрема, польський дослідникЗдіслав Поплавський у статті«Походження Львівської політех�ніки» вказує на те, що у Німеч�чині, Австрії та Швейцарії вищітехнічні навчальні заклади булизапочатковані саме від подібнихдо тодішньої львівської реальнихшкіл. Біографія Львівської полі�техніки розпочалася зі створенняу Львові Цісарсько�королівськоїреальної школи 1816 року, колиавстрійський імператор Франц Іпідписав свій декрет. У Коро�лівському декреті від 7 березня1816 року зазначено, що Реальнушколу засновано для задоволен�ня навчальних потреб місцевогонаселення, насамперед для підго�товки кадрів з гірництва, дорож�нього і цивільного будівництва,містобудування тощо.

Що ж до історичних витоківзапровадження повноцінної тех�нічної освіти, то йдеться про зламХVIII і ХІХ століть, коли в розви�нутих країнах Європи відбуваласяпромислово�технічна революція,котра вже не могла вдовольнити�ся класичними університетами.Вона потребувала фахівців новоготипу, насамперед інженерів і кон�структорів, а також науковців –прикладників, здатних «уречеви�ти» найновіші досягнення тодіш�ніх теоретиків і поставити їх наслужбу потребам майбутньої ін�дустріальної ери. Не оминула цяреволюція і Львів – тодішнійцентр галицького краю, так зва�ного Королівства Галичини й Ло�домерії, що перебувало у складіАвстрійської (з 1867 р. — Австро�Угорської) монархії. У 1835 р. вжезгадана Реальна школа отримуєназву Реальної торговельної ака�демії, а потім, коли виникла по�треба розділити навчання на ко�мерційне й технічне, з неї вилучи�ли цю окрему складову, реор�ганізувавши її 4 листопада 1844 р.у Цісарсько�королівську технічнуакадемію. Завдяки технічній ос�віті та науці в місті почала розви�ватися промисловість, де, зокре�ма, й українська молодь отрималаможливість здобути вищу освіту, аотже — посісти відповідне стано�вище в суспільстві. Першим ди�ректором Академії призначилидоктора філософії професораФлоріана Шиндлера. А його за�ступником став уродженець Гали�чини професор математики Алєк�сандер Райзінгер.

У перші роки діяльності Ака�демії в її складі функціонувалидворічний (а від 1847–1848 н. р.— трирічний) технічний відділ,однорічний торговий відділ, а та�кож реальна школа з дворічнимтерміном навчання. Тут працюва�ли кафедри фізики й природо�знавства, вищої математики ймеханіки, технічної хімії; викла�

дали професори математики,фізики, практичної геометрії,вексельного й торговельногоправа, загальної географії, бух�галтерії, німецької мови, ариф�метики й елементарної матема�тики, вчителі польської, фран�цузької, англійської та італійськоїмов, рисунка й каліграфії.

З початку другої половини ХІХтут зосередились на найваж�ливіших галузях інженерного фа�ху. Академія поступово здобуваєвизнання як осередок якісноїтехнічної освіти і науки. При�міром, у 1851 р. кафедру матема�тики очолив українець ЛаврентійЖмурко (1824–1889), який ставодним із найперших творців такзваної львівської математичноїшколи. А професор фізики Фе�лікс Стжелецький вперше ана�літично обґрунтував фігури Ліса�жа, відкриті цим французькимфізиком дослідним шляхом.

У 1861 р. до міста проклализалізницю, отож постало завданнящодо виходу м. Львова на євро�пейський ринок. Це зумовилоприскорення розвитку крайовоїекономіки, що вимагало ква�ліфікованих інженерних кадрів.Відтак професори Технічної ака�демії підготували проект її реор�ганізації, поклавши в його основудосвід австрійських та іншихтехнічних освітніх закладів, а у1871 р. академія ще більше підви�щила свій статус — отримала пра�ва вищого навчального закладу.Статутом визначалося, що ака�демією керує колегія професорівна чолі з ректором. Ректора термі�ном на один навчальний рік оби�рала колегія професорів зі свогоскладу, а затверджувало міністерст�во освіти. Першим ректором Тех�нічної академії у 1872– 1873 н. р.обрано уже професора фізики Ф.Стжелецького. Саме тоді булопроголошено про зрівняння вправах професури академічнихвищих навчальних закладів Авст�ро�Угорщини й Технічної академіїм. Львова. В академії створили трифакультети: інженерії, архітекту�ри, технічної хімії, а в 1877 р. —машинобудівний.

Згодом ректором закладу стаєЮліан�Октавіан Захарієвич —професор архітектури Технічноїакадемії, автор проектів тепе�рішніх історичних корпусів«Львівської політехніки». А зва�жаючи на підвищення статусу йзначення львівської Технічноїакадемії як вищої школи, колегіяпрофесорів пропонує змінити їїназву. Таким чином, 8 жовтня1877 р. академія стає «TechnischeHochschule», що в перекладі зву�чить як «Політехнічна вищашкола». До речі, у ці ж дні вПолітехніці відбулася перша натеренах Австро�Угорської мо�нархії публічна лекція із демон�страцією нового винаходу — те�лефону. Зала головного корпусубула з’єднана двома міднимидротами з амфітеатральною ау�диторією хімічного корпусу.

Не менш важливою подією вжитті Політехнічної школи ставвізит до неї 13 вересня 1880 р.цісаря Австро�Угорщини ФранцаЙосифа І. Спеціально для львів�ської Політехніки цісар замовив увідомого польського художникаЯна Матейка одинадцять картин,які б відображали технічний про�грес людства.

У 1894 році прийнято статутПолітехнічної школи, а в 1901році вона одержала право наприсудження наукових ступенівдокторів технічних наук і почес�них докторів. У 1912 році, на�приклад, звання почесного док�тора удостоїлись Марія Скло�довська�Кюрі, Ян Франк, ЮліанМедведський, Август Вітковсь�кий. А до 1918 року ступінь док�тора наук здобули 64 інженери.

Після закінчення Першоїсвітової війни відбулися значнізміни на політичній карті Євро�пи. Розпад Австро�Угорської таРосійської імперій зумовив ви�никнення незалежних країн, зок�рема Польщі, до складу якої тодіувійшла більша частина ЗахідноїУкраїни. Львів став воєводськиммістом, тут відновили роботувищі навчальні заклади. Розпо�чався польський період історіїПолітехнічної школи.

У листопаді 1919 р. до неї при�єднали Рільничу академію в Дуб�лянах і Вищу школу лісництва уЛьвові. З приєднаних закладів ут�ворили рільничо�лісовий факуль�тет. У 1921 р. з метою підготовкивчителів математики, фізики йхімії та рисунка для середніх за�гальноосвітніх і спеціальних шкілвідкрили загальний факультет.Політехнічна школа отримує но�вий статус вищого технічного на�вчального закладу. Її статут, схва�лений загальними зборами про�фесорів, був прийнятий 20 червня1920 р. У ньому було передбаченогосподарське та адміністративнесамоврядування. А керівними ор�ганами самоврядування стали: за�гальні збори професорів; сенат(організований зі старших профе�сорів); ради факультетів. І щоцікаво: ректора тоді обирали наодин навчальний рік, виконавчиморганом при ректорові став сенат,до складу якого входили секре�таріат, квестура (фінансовий від�діл), інтендатура (управління бу�динками).

13 січня 1921 р. Політехнічнушколу перейменували на Львів�ську політехніку. У ній діяли шістьфакультетів. Факультет сухопутноїта водної інженерії мав три відділи(сухопутний, водний, геодезич�ний) та 19 кафедр, окрім того —обладнані астрономічну та метео�рологічну обсерваторії із сейсмо�графічною станцією, музей гео�логії та мінералогії. Архітектурнийфакультет складався з двохвідділів (художній і конст�рукційний) та 8 кафедр із лабора�торіями — фотографічною та мо�делювання. Хімічний факультетналічував 10 кафедр, у його складітакож була лабораторія з проблем

технології калійної солі, фізичналабораторія, керамічна експери�ментальна станція. Механічнийфакультет мав 3 відділи — маши�нобудівний, електротехнічний,нафтовий — та 19 кафедр, тут пра�цювали радіотехнічна й аероди�намічна лабораторії, музей маши�нобудування. Рільничо�лісовийфакультет налічував 18 кафедр.Загальний факультет (діяв упро�довж 1921–1933 рр.) складався зматематичної, фізико�хімічної тагрупи креслення. Саме в 1930�тіроки у Львівській політехніцісформувалась одна з найбільших уЄвропі науково�технічних бібліо�тек, що мала статус федеральної (в1938 р. її фонд становив понад 88тисяч примірників).

Львівська політехніка за Поль�щі відіграла значну роль у станов�ленні та розвитку авіаційної наукий техніки. Адже наукова рада ме�ханічного відділу прийняла рішен�ня про створення в 1928 р. авіа�ційного факультету. Планувалосязбудувати при доцентурі аероди�наміки лабораторію. В цьому булизацікавлені урядові структурипольської держави. За сприянняпольського Міністерства протипо�вітряної оборони в 1927–1930 рр.було зведено та обладнано буди�нок між головним та хімічнимкорпусами, де розташовуваласяаеродинамічна труба та аероди�намічна вага — технічне диво натой час. Унікальною спорудою ваеродинамічній лабораторії був ігідроканал для фотографуваннявихрових потоків при вдоскона�ленні аеродинамічних форм літа�льних апаратів. А у 1930–1931 рр.тут відбулися перші практичні за�няття студентів. Отож, після відро�дження польської держави Львівстав джерелом кваліфікованихкадрів для всієї Польщі. А політи�ками національного масштабу бу�ло чимало львів’ян, серед них —професор Львівської політехнікиКазімєж Бартель, який у 1926–1930 рр. тричі був прем’єр�мі�ністром Польщі, а Ігнаци Мос�ціцький упродовж 1926–1939 рр.— президентом цієї держави. Ужовтні 1939 року Львівська полі�техніка після вступу до міста Чер�воної Армії перейменовується наЛьвівський політехнічний інсти�тут.

Друга світова війна перерваланавчально�наукову роботу інс�титуту. В ніч із 3 на 4 липня 1941року на Вулецьких горбах гіт�лерівці розстріляли десятки най�відоміших львівських учених,зокрема професорів ПолітехнікиК. Вайгеля, Р. Віткевича, В. Кру�ковського, А. Ломницького, С. Пілята, В. Стожека та інших.

26 липня у підвалах гестапо заги�нув професор Казимир Бартель.

Принагідно слід зазначити,що Львівська політехніка завж�ди була одним з найдемокра�тичніших вищих закладів осві�ти, і саме в ній поневолене різ�ними окупаційними режимамиукраїнське населення малошанс здобути вищу освіту. З їїстін вийшли видатні політичнідіячі, провідники й учасникинаціонально�визвольних зма�гань – Степан Бандера, РоманШухевич, Олекса Гасин, Кате�рина Зарицька, Петро Франко.

Діяльність Львівської полі�техніки відновилась тільки у 1944році. В ній навчались тоді близь�ко 440 студентів. Практично на�ново почав відроджуватися на�уковий потенціал інституту. Уньому виявили бажання працю�вати видатні вчені низки на�вчальних закладів України таРосії: академіки Г. Савін, В.Сель�ський, О.Харкевич, професориК. Карандєєв, Г. Погодін�Алєк�сєєв, Г. Кияниця, А. Занько таінші. Змінювалися структура інс�титуту і профіль спеціальностей.На базі рільничо�лісового інсти�туту утворилися два самостійніінститути – сільськогосподарсь�кий та лісотехнічний. Для набли�ження навчального процесу іпідготовки спеціалістів до вироб�ничих потреб промислових ре�гіонів інститут відкрив у Дрого�бичі, Тернополі, Івано�Франків�ську та Луцьку свої філії, які зго�дом відокремились і стали самос�тійними вищими технічними на�вчальними закладами.

У червні 1993 року Львівськийполітехнічний інститут отримавнайвищий, четвертий, рівень ак�редитації, статус державного уні�верситету. А 11 вересня 2000 рокуУказом Президента України уні�верситету «Львівська політех�ніка» надано статус національно�го і відповідно назву – Націо�нальний університет «Львівськаполітехніка».

Сьогодні тут навчається близь�ко 30 тисяч студентів за 41 напря�мами підготовки та 101 спеціаль�ностями. Традиційно у Львівськійполітехніці виконуються фунда�ментальні дослідження з фізики,електроніки, механіки, хімії тахімічної технології, математичнихнаук, приладобудування, геодезії,будівництва. Засновниками но�вих шкіл у різних галузях науковоїтехнічної думки були професориС. Ямпольський, О. Харкевич, К. Карандєєв, О. Андрієвський,М.Шульга, М. Медвідь, Б. Швець�кий, В. Кочан, Т. Юрженко, Ю. Величко, Т. Губенко, В. Кия�ниця, Є. Замора, Д. Толопко табагато інших.

А найголовніше, що сьогодніЛьвівська політехніка має висо�кий рейтинг у здібної українсь�кої молоді. Мабуть, не випадко�во за результатами інтегровано�го рейтингу ВНЗ України, якийпроводився Міжнародною кад�ровою академією, Львівська по�літехніка увійшла і в десяткунайкращих навчальних закладівУкраїни. Встановлення фактич�ної дати народження Львівськоїполітехніки виводить її в десят�ку найстаріших технічних уні�верситетів Європи і світу.

Ігор ГАЛУЩАК

3№39—40 жовтень 2016 св іт

Львівській політехніці — 200 років!

Зелена оаза в монастирському дворі

ЗАСНОВНИКИ:

Міністерство освіти і науки України

Національна академія наук України

Голова Наглядової ради —

академік НАН України Борис ПАТОН

Головний редактор Людмила ФІСЮН

Індекс газети «Світ» — 40744Реєстраційне свідоцтво КВ №2497 від 4 квітня 1997 р.

Адреса редакції:

01601, МСП, Київ"601, бульв. Т. Шевченка, 16.

Телефон/ факс 287"82"47

E�mail: svit@dknii.gov.ua www1.nas.gov.ua/svit

Відповідальність за достовірність інформації та

реклами несуть автори та рекламодавці

Редакція не завжди поділяє позицію авторів

публікацій

Зам. 20

Газету віддруковано у ПП «Фірма «Гранмна»

св іт

4 №39—40 жовтень 2016св іт

М І Ж Н А Р О Д Н АС П І В П Р А Ц Я

С В І Т О Ч И М А « С В І Т У »

У розпал сильної посухи вПівденній Африці 16�річна шко�лярка Кіара Нірджін із Йоганне�сбурга створила суперабсорбую�чий полімер, який зможе зміни�ти спосіб вирощування сільсько�господарських культур. Еко�полімер виготовлений зі шкірокапельсинів і авокадо. Він здат�ний зберігати воду в кількості,що в сотні разів перевищує йоговласну вагу. Ця розробка можедопомогти Південній Африціборотися з посухою.

Розробка отримала нагородуGoogle Science Fair для Близько�го Сходу і Африки. Сільськогос�подарський союз Південної Аф�рики завжди змушений проситив уряду субсидії на те, щоб пере�жити посуху. І винахід школярки

може допомогти їм у вирішенніпроблеми. Наприклад, матеріалможе бути використаний длястворення водосховищ з міні�мальними витратами. Цю водуфермери зможуть використову�вати для свого врожаю.

Суперабсорбуючі полімери за�сновані на ланцюжках молекулполісахаридів. Коли Нірджін ді�зналася, що апельсинова шкіркана 64% складається з полісахари�ду, а також пектину, який викори�стовується як желююча речовина,вона вирішила розробити власнийполімер. Шкірка апельсина змі�шується зі шкіркою авокадо, насонці відбувається хімічна реак�ція, перетворюючи суміш у по�лімерне з’єднання.

Інф. УкрІНТЕІ

А Я К У Н И Х

Апельсин і авокадо борються із засухою

На південному узбережжіКриту, за 37 км від містеч�

ка Ретимно та за 7 км від ма�льовничого села Плакіас, роз�ташований ставропігійний мо�настир Константинопольськоїправославної церкви – Пре�велі. Його нижня частина, КатоПревелі, присвячена ІоаннуХрестителю, перетворена навизначну туристичну пам’ятку.Натомість верхня частина, ПісоПревелі, присвячена Іоанну

Богослову, залишається діючиммонастирем.

Сам монастир заснований уXVI столітті, коли Крит був час�тиною Венеціанської республіки.Точна дата споруди невідома, хо�ча на дзвіниці монастиря викар�бовано дату — 1594 рік.

У 1649 році монастир бувпрактично зруйнований турка�ми. Під час окупації він став

притулком для борців за визво�лення Греції. А в часи Другоїсвітової війни монастир Превеліпід керівництвом ігумена Ага�фангела (Лагувардоса) врятуваввід полону близько 5 тисяч сол�датів союзників і переправив їхна Близький Схід, за що й бувзруйнований фашистами. Доречі, Агафангела було нагород�жено чотирма орденами країнсоюзників: Греції, Великобри�танії, Австралії та Нової Зе�ландії.

У музеї монастиря збереглося

майже 100 старовинних ікон, туттакож експонуються звіти подій,які сталися під час битви заКрит. Монастирська бібліотекабагата на томи різних книг, ста�ровинні видання та рукописи, атакож молитви, музичні компо�зиції візантійських гімнів тощо.У бібліотеці міститься близькотисячі видань.

Монастир Превелі має багатуісторію і славне минуле завдякиактивній участі ченців у всіхнаціональних битвах за свободународу Криту, а відтак заслуживособливої поваги греків на всійтериторії острова.

Відкрийте

свій

Вартість передплати

на рік — 78 грн. 36 коп.

на півроку — 39 грн. 18 коп.

на три місяці — 19 грн. 59 коп.

Передплатний індекс

в усіх відділеннях зв’язку 40744Триває передплата

на 2017 рік на газету «Світ»

ТТррииввааєє ппееррееддппллааттаа

ннаа 22001177 рріікк ннаа ггааззееттуу ««ССввіітт»»

Консорціум університетів

розширюєтьсяДо співпраці з 15�ма уні�

верситетами Європи долучи�лися ще два українські вищінавчальні заклади – Донець�кий національний універси�тет імені Василя Стуса таНаціональний університет«Острозька академія». Про цейдеться в Меморандумі, щобув підписаний під час другоїконференції Міжнародногоконсорціуму університетів.

Документ підписали про�ректор Національного уні�верситету «Острозька ака�демія» Петро Кралюк, ректорДонецького національногоуніверситету імені ВасиляСтуса Роман Гринюк, а такождійсні члени консорціуму –ректор Ужгородського націо�нального університету Воло�димир Смоланка та інші при�сутні ректори.

Консорціум має на метіналагодження і координаціюміжінституційної співпраці усферах академічної мобіль�ності, наукових досліджень,технологічних розробок та ін�новацій, підвищення конку�рентоспроможності у націо�нальному та міжнародномумасштабах. Серед основнихнапрямів роботи – академіч�на мобільність студентів,докторантів, викладачів; роз�робка спільних освітніх таосвітньо�наукових програм,налагодження спільного ке�рівництва докторантами; роз�робка, просування та реаліза�ція спільних проектів за спри�яння національних і міжна�родних донорів.

Наразі учасниками кон�сорціуму є 15 вищих навчаль�них закладів – Ужгородськийнаціональний університет,Поморська академія у Слуп�ську, Євразійський націо�нальний університет іменіГумільова, Західний універ�ситет імені Васіле Голдіша,Університет Бабеш�Бояї (Ру�мунія), Братиславський еко�номічний університет, Уні�верситет імені Миколаса Ро�меріса, Вища школа бізнесу –Національний університетЛюїса, Мукачівський держав�ний університет, Закарпатсь�кий угорський інститут іменіФеренца Ракоці II, Прикар�патський національний уні�верситет імені Василя Стефа�ника, Український католиць�кий університет, Житомирсь�кий державний університетімені Івана Франка, Кар�патський університет іменіАвґустина Волошина.

За інформацією Ужгородського національного

університету

Древні мури Превелі

Монастирські дзвони на старій сосні

Пам’ятник від держав союзників. Зліва – фігура ігумена Агафангела

Нескорений Превелі

Фо

то М

ар

ії В

ОЛ

ИН

СЬ

КО

Ї