«Поспішайте творити добро»koippo.in.ua/arhiv/druk/233_16.pdf · 2017-03-20 · Щастя – почуття і стан повного задоволення

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО»

О. Голик, В. Нудний

До 100-річчя від дня народження

В.О. Сухомлинського

«Поспішайте творити добро...»

(система духовно-морального виховання школярів

на основі творчої спадщини В.О. Сухомлинського)

Друкується за рішенням науково-методичної ради

комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут

післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»

(від 19 квітня 2016 року, протокол № 2)

Кіровоград 2016

2

ББК 74.262+7.4.200

П – 41

Голик О., Нудний В. «Поспішайте творити добро...» (система духовно-

морального виховання школярів на основі творчої спадщини

В.О. Сухомлинського) / О. Голик, В. Нудний. – Кіровоград: КЗ «КОІППО імені

Василя Сухомлинського», 2016. – 72 с.

Посібник розрахований на вчителів-філологів, студентів філологічного

факультету, учнів старших класів.

Рецензенти:

О.М. Вікторіна – старший викладач кафедри теорії і методики середньої

освіти комунального закладу «КОІППО імені Василя

Сухомлинського», кандидат філологічних наук;

Л.В. Осаулець – учитель української мови та літератури комунального

закладу «Навчально-виховне об'єднання

«Загальноосвітній навчальний заклад

I-III ступенів №20 – дитячий юнацький центр «Сузір’я»

Кіровоградської міської ради Кіровоградської області».

Відповідальна за випуск – Корецька Л.В.

© КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2016

© О. Голик, В. Нудний, 2016

3

ЗМІСТ

Хай добре слово в серці озоветься……………………………………………... 4

5 клас Істина людини – те, що робить її людиною

(За твором Гр. Тютюнника «Дивак»)…………………………………………… 5

«Найглибше бачиш тільки серцем...»

(Паралельні світи та системи життєвих цінностей

в оповіданні Григора Тютюнника «Дивак»

та в казці А.Сент-Екзюпері «Маленький принц»)………………………..…… 14

«Як навчити відчувати душу, розуміть, як десь комусь болить?»

(За оповіданням О.Жовни «Маленьке життя»)………………………………... 23

6 клас

Протистояння добра і зла в оповіданні Є.Гуцала «Лось»……………………. 38

Урок позакласного читання. «Поспішайте творити добро...»

(За оповіданням Б. Грінченка «Грицько»)…………………………………….. 47

7 клас

«Найвища наука життя – мудрість, а найвища мудрість – бути добрим»

(Осмислення загальнолюдських цінностей

у творі Є.Гуцала «Сім’я дикої качки»)………………………………………….. 54

Природа – це казка, яку треба читати серцем

(Людська доброта і жорстокість, милосердя і справжня турбота

про природу в оповіданні Є.Гуцала «Сім’я дикої качки»)…………………….. 60

4

Хай добре слово в серці озоветься

Нині в умовах розкутості, демократизації, гласності, гостро виявилися

брак духовності, жорстокість, низька культура людей. Коли думаєш про це,

намагаєшся дошукатися причин такої жорстокої деформації, знову й знову

повертаєшся до першооснови суспільства – людини, до її душі, почуттів,

потреб.

Розкриваючи таїну художнього слова, зачарувавши і полонивши ним

дитяче серце, хочеться дати школяреві орієнтири, показати безмежжя духовних

багатств, продумавши стимули до безупинного живлення ними свого серця,

спонукати до співпраці.

Маса проблем нашого складного життя, політичні й економічні пошуки

витіснили розмову про літературу зі сторінок преси, екранів телебачення..

Єдина надія – на вчителя. Якщо ми, вчителі, у шкільні роки в дитині не

виплекаємо любові до рідного слова, до української книжки, не розбудимо

почуття національної гідності, не прищепимо потреби в духовному

самовдосконаленні, ми так і не матимемо своєї духовної державності.

Художні твори, звертаючись до далекої і близької історії, сьогодення і

майбутнього, сіють знання, спроможні підняти в людини силу духу, виховують

любов і гордість за свій народ, плекають бажання й готовність захистити його

від нових незгод, відчути себе органічною часткою народу, повноцінною

особистістю, людиною високої гідності і неповторності.

Бо, як говорив великий педагог В.О.Сухомлинський, звертаючи особливу

увагу на систему духовно-морального виховання школярів, орієнтацію на

загальнолюдські цінності: «Турбота про гармонійний розвиток моралі, розуму,

почуттів, про виховання благородства серця, чистоти всіх духовних поривань і

устремлінь є суттю виховання нової людини».

Тож нехай художнє слово озветься в юних серцях ваших вихованців

щедрою добротою до людей!

Виховай у собі Людину – ось що головне.

В.О.Сухомлинський

Духовна діяльність – це активні зусилля особистості для того, щоб

моральні багатства суспільства ... стали багатствами особистості, внутрішніми

цінностями людини, нормами і правилами її поведінки... Це творча, кипуча

громадська діяльність людини.


Вчити жити – це значить передавати з серця в серце моральні багатства,

здобуті, нагромаджені людством.


Автори

5

5 КЛАС

ІСТИНА ЛЮДИНИ – ТЕ, ЩО РОБИТЬ ЇЇ ЛЮДИНОЮ

(За твором Григора Тютюнника «Дивак», 2 год.)

МЕТА: за допомогою художнього слова розкрити красу та багатство

довколишнього світу, рідної землі; формувати в учнів життєву позицію; уміння

користуватися таким джерелом інформації, як обмін думками з однолітками;

формувати здібності аргументувати свою думку; розвивати у школярів

здатність до мислительної діяльності в парі, групі чи самостійно; розвивати

почуття терпимості, взаємоповаги; розвивати мовлення (у процесі роздумів про

людину, її стосунки з іншими, про добро і зло), мислення; комунікативні

уміння і навички учнів, їх пізнавальну діяльність; збагачувати словниковий

запас учнів; виховувати розуміння вподобань інших, самостійність; бажання

творити добро; виховувати чуйність, милосердя, безкорисливість; повагу до

неординарності людського мислення, неповторності людського «я».

Тип уроку: комбінований.

Обладнання, наочність: портрет Григора Тютюнника, аркуші паперу,

маркери, тлумачні, фразеологічні словники, словники власних імен, дошка,

малюнки учнів, таблиці, схеми, тест.

Методи проведення: бесіда, робота в парах, групах, розповідь, робота з

словниками, гра, тестування.

Методи навчання: креативні (асоціативний кущ, схема), критичне

мислення («мозковий штурм», «квітка толерантності»), когнітивні (метод

емпатії), методи організації навчання.

Ключові поняття: духовність, толерантність, добро, зло, порядність,

щастя, душа, гармонія.

Теорія літератури: діалог у художньому творі, епіграф, пейзаж.

Проблемне запитання: «Чи потрібні в світі доброта і диваки?»

Епіграф: Людина не що інше, як те, чим вона робить

сама себе.

Ж.-П.Сартр

Девіз уроку: Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай!

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра.

Л.Забашта

Міжпредметні зв’язки: природознавство, образотворче мистецтво,

естетична культура, психологія, рідна мова.

Консультація: Емпатія – здатність співчувати, емоційний відгук на чиєсь переживання,

проникнення в переживання іншої людини, вживання, осягнення її емоційного

6

стану. Цей термін уведений у психологію американським психологом Едуардом

Тітченером.

Метод організації навчання (учень самостійно оцінює свій рівень знань

чи відбувається взаємонавчання, взаємоконтроль).

Перебіг уроку

I. ФОРМУВАННЯ ЕМПАТІЙНОЇ ЗДАТНОСТІ (ЕМОЦІЙНОГО

НАСТРОЮ)

- Починаємо урок. Але спершу посміхніться один одному, щоб вам було

приємно співпрацювати.

II. РОЗМИНКА

- Народна мудрість стверджує, що «не роби зла Землі - …»

Спробуйте закінчити фразу.

Робота в групах. Запис варіантів закінчення на дошці.

Висновок. Народна мудрість стверджує, що «не роби зла Землі – будеш

жити у добрі». (Прислів’я).

- Як ви розумієте ці слова?

- Розкажіть (коротко) про свої добрі діла.

III. ОБГРУНТУВАННЯ НАВЧАННЯ

- Упевнена, що наш урок допоможе кожному з вас зрозуміти значення і

важливість слів «доброта», «чуйність», «порядність». Вже заради цього варто

вивчити тему, а ще для того, щоб дізнатися про щось нове, про живу природу,

навколишній світ, часткою якої є і ми.

IV. СТУПІНЬ АКТУАЛІЗАЦІЇ

1. Бесіда.

- Які твори Григора Тютюнника ви вивчали в попередніх класах?

(«Степова казка», «Лісова сторожка».)

- Про що чи про кого ці оповідання? (Про дітей, їх внутрішній світ.) 2. Робота в парах.

- Які асоціації викликає у вас слово «дитина»?

- Обговоріть їх з сусідом за партою.

- Занесіть асоціації до асоціативної схеми.

Асоціативна схема.

Чисте, незіпсуте любов син, дочка

створіння

довіра ДИТИНА піклування

хлопчик,

дівчинка

Батьки добро сім’я щастя

- Про що твір Григора Тютюнника «Дивак»?

7

(Про становлення особистості, про неповторну індивідуальність

кожного, про те, що кожний із нас – частка світу.)

3. Складання асоціативного куща «Я – частка світу» (колективно).

Я

Частка світу

Хлопчик, дівчинка українець, українка громадянин

Європеєць гуманіст людина естетично розвинена

Людина духовно багата Homo sapiens

4. Переказ (стислий) цікавого епізоду з дитинства автора, в якому

розповідається про Гр. Тютюнника як особистість.

V. РОБОТА НАД ТЕКСТОМ ТВОРУ. СИСТЕМА ЗАВДАНЬ ТА

ЗАПИТАНЬ

- Як звати головного героя оповідання Григора Тютюнника «Дивак»?

- Кого ми можемо впізнати в образі Олеся?(Автора).

- Чому? Обґрунтуйте свою відповідь.

- Як називається такий твір? (Автобіографічним).

- Так, дійсно, автор використав у творі події свого особистого життя як

вихідний матеріал, опрацьований ним.

- Як ви думаєте, чи важливо бути індивідуальністю, дбайливо оберігати

свою сутність від зовнішніх впливів (а вони в нинішній час можуть бути дуже

різними!).

- Поясніть назву оповідання.

- Доберіть синоніми до слова «дивак».

Словникова робота.

Дивак – незвичайний, не схожий, дивакуватий, чудакуватий, біла ворона.

- Поясніть значення фразеологізму біла ворона.

Біла ворона – той, хто виділяється серед інших чимось незвичайним,

зовсім не схожий на інших.

- Чому саме так називали Олеся? Хто?

- Зачитайте діалог (на вибір). Поясніть його значення в тексті.

- Що називається діалогом?

Теорія літератури.

(Діалог – розмова, в якій беруть участь дві особи, іноді – кілька осіб).

- Розкажіть про особливості характеру Олеся.

Робота в парах. - Складіть цитатний план для характеристики образу Олеся.

Цитатний план (орієнтовний). 1. «Малий, головою ледь до клямки дістає».

8

2. «Очі в нього чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов

одразу хочуть збагнути увесь світ».

3. «Смирно стоїть біля порога…»

4. «Олесь любить зиму».

5. «Відмінник».

6. «Дивак».

7. «Невстріливий …, дивний єси».

8. «Неглемедза».

Словникова робота (пояснення незрозумілих слів). Робота з тлумачним

словником.

Неглемедза – ні те, ні се; ніякий; ні риба, ні м’ясо.

Невстріливий – дивакуватий.

- То яким перед вами постає образ Олеся?

(Роздуми учнів).

- Що в його образі вам подобається?

Орієнтовні відповіді дітей.

- Олесь – відкритий, щедрий душею хлопчик. Він добрий, порядний, з

почуттям власної гідності.

- Щасливий, що живе серед природи, у своєму маленькому світі.

- Допитливий і чуйний.

- А мене вражає його жага пізнати загадковий світ природи, вміння

фантазувати, уявляти.

- Ми говорили сьогодні про особистість. Так от, Олесь відстоює свою

позицію особистості гідною поведінкою.

Робота в групах. Словникова робота (тлумачний словник).

- Знайдіть ключові поняття, про які ми говоримо на уроці. Поясніть їх

значення.

Душа – 1. Внутрішній світ людини, її думи, почуття, настрій, характер.

2. Життєдайні джерела, що є сутністю внутрішнього світу

людини.

Щастя – почуття і стан повного задоволення своїм життям, справами та

ін.

Порядність – нездатність на погані, нечесні або аморальні вчинки;

чесний, добропорядний, путящий, доброчесний.

- Якими обдаруваннями був наділений Олесь?

(Малював, читав книгу природи, фантазував, уявляв).

- Так, перед нами виразно постає маленька людина, дитина, ваш

ровесник, який любить рідну землю у конкретних її виявах, оберігає і захищає

її.

- До речі, ви звернули увагу на ім’я хлопчика? Що воно означає?

Повідомлення учня.

Олесь (Лесь, Олександр – гр.; alexo – захищаю і aner (род. androz) –

чоловік (буквально: мужній оборонець, захисник людей).

9

- Чи випадково письменник саме так назвав свого головного героя?

- Хлопчик по-особливому сприймає довколишній світ, він є вільним

дитям природи, яку глибоко розуміє, чує душею, з якою живе в гармонії, - від

того й сам щедрий на любов, злагоду, добро.

- Наведіть приклади з тексту.

- Які ви знаєте полотна українських художників, на яких зображена краса

рідної природи?

- Як називається літературний опис природи?


Пейзаж – опис, картина природи, частина реальної обстановки, у якій

розгортається подія. Пейзаж може підкреслювати або передавати душевний

стан персонажів: при цьому внутрішній стан людини уподібнюється або

протиставляється життю природи.


Гармонія – поняття, що окреслює органічне поєднання, злагодженість,

взаємну відповідальність в існуванні предметів, речей, явищ світу).

«Поетична хвилинка».

Вірш М.Рильського «Люби природу…» (читає заздалегідь підготовлений

учень).

Люби природу не як символ

Душі своєї,

Люби природу не для себе,

Люби для неї.

Вона – не тільки тема вірша

Або картини, -

В ній є висоти незміримі

Й святі глибини.

У неї є душа могуча,

Порив є в неї,

Що більший над усі пориви

Душі твоєї..

Вона – це мати. Будь же сином,

А не естетом,

І станеш ти не папіряним –

Живим поетом!


Естет – прихильник усього прекрасного, витонченого.

- Чи погоджуєтеся ви, що на тлі прагматичної сучасності Олесь таки

дивак?

- Як ви розумієте епіграф уроку?

(Епіграф – той, що стоїть попереду).

10

- Зверніть увагу на дошку. Дайте відповідь на проблемне питання: «Чи

потрібні в світі доброта і диваки?»

Висновок. Якби таких диваків було більше!

- Образ дитини, добра завжди протиставляється злу.

- Що ви розумієте під поняттями «добро», «зло»?


Добро – це почуття й усвідомлення людиною своєї здатності творити

благо.

Зло – це почуття й усвідомлення людиною своєї здатності робити шкоду.

Робота над експресивною лексикою.

- Прочитайте записані на дошці емоційні слова:

чуйний, жорстокий, злий, співчутливий, доброзичливий, байдужий,

щирий, милосердний, сердечний, впертий, невихований.

- Поділіть їх на дві групи – слова з позитивним емоційним забарвленням,

які відповідають поняттю «добро» і слова з негативним емоційним

забарвленням, які відповідають поняттю «зло».

- Чому зло роблять, а добро творять?

(Роздуми дітей).

- Кожна людина може стояти перед вибором між злом і добром.

Можливо, цей вибір вже доводилось робити і вам. Варто замислитись над

таким вибором. І все ж… - поспішайте творити добро!

- Пам’ятаєте девіз нашого уроку?

Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай!

Хай оживає істина стара:


(Розгляд учнівських малюнків про добро і зло).

- Я бачу, ви сприйняли твір не тільки розумом, а й серцем, що він

схвилював вас, знайшов відгук у вашій душі, ви співпереживаєте, співчуваєте

головному героєві.

- Чи вважаєте ви справедливим і доречним таке ставлення до людини, яка

має власні погляди, віру, переконання, здається нам дивною?

(Учні висловлюють свої думки).

- У сучасному світі актуальною проблемою є переборення проявів

нетерпимості. Слово «терпіння» латинською мовою – tolerantia. Широко

розповсюджений у сучасному лексиконі термін «толерантність» є синонімом до

слова «терпимість». Таким чином, толерантність – це терпимість, неупереджене

ставлення до когось чи чогось.

Робота в групах.

Завдання 1. Намалювати «квітку толерантності». Заповнити її пелюстки

синонімами (рисами характеру людини).

11

Учнівський проект «Квітка толерантності».

люди люди

(Після представлення своїх проектів учні виділяють риси, які

повторюються в усіх групах).

Завдання 2. «Мозковий штурм». Методом «мозкового штурму» скласти проект «Як навчитися

толерантності».

Учнівський проект:

- не забувати, що всі люди різні, але всі вони мають рівні права;

- поважати почуття, думки інших;

- намагатися знайти спільну мову з усіма;

- вчитися взаємодіяти з іншими людьми.

Завдання 3. Виберіть правильну відповідь.

- Чому Федько Тойкало образив, ударив Олеся?

- він був найрозумніший;

- він був не такий, як інші;

- він був найталановитіший (умів малювати).

Завдання 4. Життєва ситуація - Як би ви вчинили на місці Олеся?

- Чому саме так?

- Обґрунтуйте свою думку.

- Ще раз спробуймо поміркувати: «Як у поведінці людей має проявлятися

повага до життя і ншої людини»?

- А яка ситуація у вас у класі?

- Чи всі поважають один одного?

- Як ви знаходите вихід із ситуацій? (Відповіді учнів).

Висновок. Пам’ятаймо, що нетерпимість, ворожнеча принесли багато бід

людству, нерідко призводячи до воєн, конфліктів. Тому в наш неспокійний

Чуйність

Взаємоповага

Доброзичливість

Людяність

Терпимість

Толерантність

12

складний час ми повинні знайти нові форми спілкування, створити нове

суспільство, побудоване на повазі до життя інших людей, на взаєморозумінні,

доброті.

Гра «Спілкування» .

- Візьміться за руки, створивши коло (сидячи). Подивіться один на

одного і посміхніться. Відчуйте тепло долонь свого сусіда (сусідки) і

намагайтесь передати по колу тепло своїх рук, свого серця.

- Німецький поет Гете сказав: «Перед великим розумом я схиляю голову,

Перед великим серцем я стаю на коліна».

- Які ваші думки з цього приводу?

VI. ПІДСУМОК УРОКІВ

- Що сподобалось на уроках? Що ні? Чому?

- Чи дізналися ви про щось нове?

- Якими вміннями та навичками оволоділи?

Тест «Ваші враження від уроку» (роздрукований для кожного учня).

Інформація достатня. (Так, ні).

Мені вдалося висловитися. (Так, ні).

Я задоволений(а) співпрацею з однокласниками. (Так, ні).

Я краще пізнаю своїх ровесників, що допоможе мені у навчанні та

спілкуванні. (Так, ні).

Мене зацікавила така форма роботи. (Так, ні).

Аналіз та коментар результатів тестування.

VII. ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ. АРГУМЕНТАЦІЯ ОЦІНОК

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (диференційоване).

ІНСТРУКТАЖ ДО ВИКОНАННЯ

1. Завдання для всіх: придумайте рекламу оповіданням Григора

Тютюнника, яка зацікавила б читачів.

2. Завдання на вибір:

а) складіть поради, які допоможуть вам у житті;

б) напишіть твір-роздум «Чи потрібні в світі диваки?»

3. Література для самостійного читання.

Б. Комар «Диваки».

Дякую за співпрацю!

Додаток

Я прагну добра, бо воно прекрасне й нестримно вабить мене, і зневажаю

зло, бо воно огидне й противне мені… Всі наші вчинки повинні витікати з

джерел безкорисливої любові.

Г.Гейне

Ідеалом для мене завжди була доброта, самовідданість і милосердя

людської душі в найрізноманітніших виявах.

Григір Тютюнник

13

Тьохкає крига

Річка сховалась – була і нема:

Замурувала річку зима.

Там, де рибалки сипали сіть,

Можна сьогодні пішки ходить.

І розглядати щуку на дні,

Наче крізь чисту шибку в вікні.

Там, де недавно латаття цвіло,

В гості побігла стежка в село.

І розмальовують лід ковзани

Там, де гойдала хвиля човни.

Січень надворі, а для дітей

Тьохкає крига, мов соловей.

Анатолій Качан

І кожен в світі, кожен – неповторність,

чи то людина, чи крилатий птах.

Антоніна Листопад

Ми – це не безліч стандартних «я»,

а безліч всесвітів різних.

Василь Симоненко

Поважайте в собі і в інших людську особистість.

Дмитро Писарєв

Основа всякої мудрості – терпіння.

Платон

Щоб захистити дитину від зла, подолати його і утвердити добро, – треба

бачити й розуміти минуле і уявляти майбутнє дитини, виразно накреслити

перед собою ідеал вихованця.


Учнівський проект

ПОРАДИ, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ МЕНІ У ЖИТТІ

1. Кожна людина заслуговує на розуміння, співчуття, повагу.

2. Спокійно й з гідністю сприймай самого себе.

3. Вияви до себе повагу, відповідальність, турботу, адже сприйняття

себе є умовою любові до інших.

14

У центрі гармонійного всебічного розвитку стоїть висока моральність.

Життя, праця, навчання, взаємовідносини в колективі – усе це ми прагнемо

одухотворити високими моральними ідеалами.


«... дитинство, дитячий світ – це світ особливий. Діти живуть своїми

уявленнями про добро і зло, про честь і безчестя, про людську гідність...»


Добра людина не падає з неба, її потрібно виховувати.


Мудре і добре слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане і

нетактовне – приносить біду.


Виховуйте добром.


«НАЙГЛИБШЕ БАЧИТЬ ТІЛЬКИ СЕРЦЕ …»

(Паралельні світи та системи життєвих цінностей в оповіданні Григора

Тютюнника «Дивак» та в казці А.Сент-Екзюпері «Маленький принц»)

Мета: за допомогою художніх текстів показати учням паралельні світи та

системи життєвих цінностей у творах; продовжувати роботу над художньою

деталлю, виявленням авторської позиції; розвивати у школярів уміння

виражати думку, брати участь в обговоренні проблемних питань; розвивати

вміння глибоко розуміти мотиви вчинків героїв; розвивати вміння та навички

зіставляти, аналізувати тексти, знаходити спільне та відмінне; розвивати

образне мислення, фантазію, уяву; виховувати любов та повагу до оточуючих,

навколишнього світу, життя в цілому; виховувати кращі риси характеру на

основі загальнолюдських цінностей.

Тип уроку: компаративний.

Наочність, обладнання: портрети Гр.Тютюнника та А.Сент-Екзюпері,

виставка книжок письменників, карта світу, ілюстрації до творів, тест, схеми,

таблиці, звукозапис.

Епіграф: «Шукайте мене в тому, що я пишу…».

А.Сент-Екзюпері

Звукопис: пісня «Маленький принц» (сл. М.Добронравова, муз.

М. Таривердієва).

15

Проблемне запитання: «Про що мріяли письменники, пишучи свої

твори?».

Міжпредметні зв’язки: українська література, образотворче мистецтво,

географія, музика, зарубіжна література.

Теорія літератури: оповідання, казка, епіграф, філософська казка.

Консультація: Урок компаративного аналізу – заняття, на якому

домінуючим є компаративний (порівняльний) аналіз художньої літератури.

Ґрунтується він на набутках науки компаративістики.

Компаративізм (лат. comparativus – порівняльний) – порівняльно-

історичне літературознавство, яке досліджує розбіжності й відмінності, зв’язки

та впливи літератур різних країн світу.

Цей метод запропонований німецьким філологом Теодором Бенфеєм

(1809-1881), має у своїй основі теорію «запозичень». Його прибічники

вивчають певні сюжети, мотиви, образи та ін., відстежуючи їх у літературах

різних народів і епох.


I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Слово вчителя.

- Наш урок сьогодні – незвичайний. Незвичайний тим, що на одному

уроці ми спробуємо поєднати два предмети – українську та зарубіжну

літератури, вивчити два твори. І тому запрошую вас до знайомства з творчістю

талановитих письменників, які збагатили літературу і прославили свої народи.

- Що ви знаєте про Григора Тютюнника та А.Сент-Екзюпері?

2. Короткі повідомлення заздалегідь підготовлених учнів (найцікавіші

факти з життя письменників).

Робота з картою світу (позначаються країни – Франція, Україна).

Довідка. Матеріал про А.Сент-Екзюпері дуже широко поданий у статті

«Слово про письменника». О.М.Ніколенко // Зар. літ. – 1999. - № 1. – С. 6-21.

3. Евристична бесіда.

- Які твори зарубіжної та української літератури за тематикою, манерою

написання дуже схожі між собою?

(А.Ліндгрен «Пеппі Довгапанчоха», А.Сент-Екзюпері «Маленький принц»

та Гр. Тютюнник «Дивак»).

- Чим саме вони схожі? Що їх об’єднує?

(У цих творах у письменників постає складний, дорослий світ, побачений

зором дитини). II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

- Зверніть увагу на дошку, там записана тема сьогоднішнього уроку –

«Найглибше бачить тільки серце…» (Паралельні світи та системи життєвих

цінностей в оповіданні Григора Тютюнника «Дивак» та в казці А.Сент-

Екзюпері «Маленький принц»). На цьому уроці ми будемо працювати над

текстами, аналізувати, зіставляти, знаходити спільне та відмінне, звертати увагу

на мотивацію вчинків героїв.

16

III. УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ В ПРОЦЕСІ

ПРАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Система завдань та запитань.

- Визначити, які ці твори за жанрами?

(Оповідання, казка).

- Що називається оповіданням?


Оповідання – прозовий твір малого обсягу з динамічним розвитком

сюжету. Звичайно в оповіданні зображується один епізод або подія з життя

героя, тому діючих осіб в оповіданні небагато, а описувані дії протікають на

невеликому, обмеженому проміжку часу.

- Що ви знаєте про казку?

Розгляд таблиці «Будиночок казки».

Казка –

переважно прозове

оповідання з усталеною

композицією про вигадані та

фантастичні пригоди героїв.

Літературна

(авторська)

Народна

(фольклорна)

Тісно пов’язана з народною, але на відміну

від неї, не має автора (поета або

письменника), виражає, в першу чергу,

погляд на світ, притаманний конкретному

письменнику, а не всьому народові, хоча

зовнішньо казки (авторські і народні) дуже

схожі.

Цікаве усне оповідання про неймовірну, але

повчальну історію. Головною наявною рисою

є ознаки дива, фантастики, вимислу,

розважливої спрямованості.

- Назвіть види казок.

- Заповніть схему на дошці.

Схема «Види казок».

про тварин

фантастичні побутові

- До якого виду належить казка А.Сент-Екзюпері «Маленький принц»?

(Фантастична).

17


Фантастика – (від гр. – здатність уявляти) – створені уявою думки,

образи, поняття, в яких дійсність виступає в незвичайному вигляді.

- Чи сподобалися вам твори, які ми сьогодні будемо аналізувати?

- Які у вас склалися враження від прочитаного?

- Що в казці вам здалося дивним, незрозумілим?

- А в оповіданні?

- Чи не здалося вам, що ці твори написані більше для дорослих, ніж для

дітей?

Робота в групах (за інтересами). Доберіть питання, які б ви хотіли

задати Маленькому принцу та Олесю. Обговоріть їх у класі.

- Що найбільше запам’яталося з цих творів?

- Як ви думаєте, чому?

(Цікавий сюжет, читаєш і хочеться дізнатися про те, чим закінчиться

твір, якою буде доля героїв).

- Що допомагає донести до читача слово, думку, образ?

(Художня література – мистецтво слова).

- Кого ми можемо назвати головними героями?

(Олеся, Маленького принца).

- Чому?

- Які проблеми піднімають автори?

(Автори піднімають такі проблеми – добро і зло, життя і смерть,

любов і ненависть, прекрасне – потворне).

Робота в парах. Складіть із цих слів логічний ланцюжок (слова написані

на окремих картках).

Добро – зло моральні категорії вічні філософські

Життя – смерть

Любов – ненависть

- Чи зацікавили вони вас? Чим?

- Про які два світи йде мова у творах?

(Світ дорослих і світ дітей).

- Що цінять одні, а що – інші?

Робота з текстами. Зачитування уривків, мотивація вибраного матеріалу.


Складання опорної таблиці «Життєві цінності»

(I група – за твором А.Сент-Екзюпері, а II група – за твором

Гр. Тютюнника).

Учнівський проект I групи

18

А.Сент-Екзюпері «Маленький принц» Світ дітей Світ дорослих

1. Пригоди, щось незвичайне («повне пригод

життя джунглів»).

2. Творчість як необхідність виразити себе.

(Малюнки № 1, № 2).

3. Прекрасне в світі, яке приносить радість та

насолоду (захід сонця, квіти,

зірки).

4. Віра в диво як у вищу справедливість

(криниця в пустелі).

5. Дружба і любов як вищі форми людського

спілкування.

1. Практична користь, цифри, точні науки

(географія, арифметика, правопис), гроші

(будинок за сто тисяч франків – «Яка

краса!»).

2. Мода, загальноприйнятий стандарт

(престиж, краватки, гра в бридж і гольф,

політика).

3. Влада (монарх).

4. Слава (актор).

5. Справа (вчений).

Учнівський проект II групи

Гр. Тютюнник «Дивак» Світ дітей Світ дорослих

1.Зачудування світом («…одразу хочуть

збагнути увесь світ»).

2. Любов до природи, її захист («помирає

сосна», «навіщо лід псуєте?», «Щука!», «А я

не забрав у дятла шишки!», «А якщо коням

важко буде?», «сердито сопів і підбивав

руку», «Не бий, бачиш: важко»).

3. Особливість характеру («ніяково

посміхнувся», «соромливо ховає обличчя в

рукав», «винувато підсьорбує носом»).

4. Вміння уявляти, фантазувати.

(«І ввижається Олесеві…», «благав матір

розповісти…»).

5. Потяг до прекрасного. («Дятла хочу…»).

1. Байдужість до оточуючого середовища.

2.Жорстокість світу («Прокіп хльоскав

батогом і лаявся», «Тут, на землі, не бити не

можна», «Тут не ти, так тебе одрепають, ще й

плакати не дадуть», «Затопчуть його».

3. Суворість. («Слухай і на вус мотай»).

4. Прагматизм (дід).

5. Принциповість (вчителька). («Я наказала

всім малювати горщечок…»).

6. Конкуренція. («Все чогось у землі

порпаєшся. А треба – в людях. Того – ліктем,

того – почотом. Гульк – уперед вийшов. А

першого не перечепиш, бо не доженеш»).

7. Практична користь. («Це як путнє щось

побачиш – дощечку, скажімо, або гвіздочок –

тоді бери. Пригодиться». «Як навіщо? Це ж

собі, а не тещі». «Нічого. Зато нам легко»).

(Читання, зіставлення творчих знахідок учнів).

- Який із цих світів ви б запропонували нашим героям?

- А який більше приваблює вас? Чому? Чим?

- На чиєму ви боці?

- Чи співпадають ваші думки про життя з думками Олеся та Маленького

принца?

- Чи співзвучні вони (образи) вашому душевному настрою?

19

Висновок. Діти – Олесь і Маленький принц – душа світу. Дорослі й діти

по-різному оцінюють життя. Для дорослих найголовніше – гроші, влада,

кар’єра, задоволення. Для дітей – дружба, краса, чесність, совість, співчуття.

(«Тільки діти знають, чого шукають»).

- Чому дорослі й діти часто не розуміють один одного?

- Як у вас складаються стосунки із дорослими?

Недарма кажуть, що вустами малюка говорить істина. Потрібно

прислухатися один до одного, поважати думки інших і намагатися пояснити

чужі слова й поведінку так, щоб це призвело до порозуміння.

Важливо, щоб дорослі пам’ятали той час, коли вони були дітьми. А діти,

що ставатимуть дорослими, не забували про країну Дитинства.

Усне малювання. Спробуйте уявити і «намалювати» країну Дитинства.

- Як ви думаєте, чи виявляють письменники в цих творах свою авторську

позицію?

- Яка система життєвих цінностей близька Гр. Тютюннику та А.Сент-

Екзюпері?

- Чому ви так вважаєте? Обґрунтуйте свою відповідь.

- Яка роль духовних цінностей у житті людини?

(Роздуми учнів).

- Яка глибока думка, закладена в Біблії, знайшла відображення в цих

творах?

(«Чини з людьми так, як ти хотів би, щоб вони чинили з тобою»).

- Чи можемо ми сказати, що в творі піднімаються питання і про сенс

людського буття?

(Так.)

- То яка ця казка – фантастична чи філософська?

(Філософська).


Філософська казка – це художній твір незвичайного змісту, в якому

порушуються вічні проблеми людського буття.

- Прослухайте пісню «Маленький принц».

- Про що ви думали, коли слухали пісню?

- Які образи виникали у вашій уяві?

- Пофантазуйте. Якби зустрілися Олесь і Маленький принц, чи стали б

вони друзями?

- А Гр.Тютюнник та А.Сент-Екзюпері? Чому?

Робота в групах. Завдання «Прогнозування долі героїв».

- Ким, на вашу думку, у дорослому житті стане Олесь, і ким – Маленький

принц? (Роздуми учнів.)

Завдання «Експеримент».

- Порівняйте одного з літературних героїв із собою. Поставте себе на його

місце.

20

- Що ви можете сказати про те, чи змогли письменники, за допомогою

слова, передати відчуття «природа – людина»? (Так, бо людина – частина

природи. Природа формує людину.)

- Завдяки чому це відчуття передається? (Використання кольорів, звуків.)

- А що ще можна передати за допомогою слова? (Інформацію, думки,

стан душі, колір, почуття.)

Робота в групах (пошуково-дослідницька).

I група. Прослідкуйте, яким був стан душі героїв на протязі всього

твору? (Радість – печаль; любов – ненависть, злість; сум – веселощі;

захоплення – розчарування.)

II група. Дослідіть, які кольори переважають у творах?

(Яскраві, радісні, життєстверджуючі, хоч поряд із ними вживаються і

чорні, темні, сірі кольори.)

- Яка роль кольорів у творі?

- Уявіть ситуацію: ви художник-ілюстратор. Які малюнки ви б

намалювали? Поясніть свій вибір.

Творче завдання. Які слова із текстів ви взяли б епіграфом до нашого

уроку? Обґрунтуйте свою думку.

- Що називається епіграфом?


Епіграф – той, що стоїть попереду.

- З якою метою він вживається?

- Що за допомогою нього хотів сказати автор?

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Розв’язування проблемної ситуації.

- Як ви гадаєте, про що мріяли письменники, пишучи свої твори? (Про

гармонію людини і природи, про те, що кожна мить в житті – прекрасна, про

життєві цінності, моральні категорії, дружбу.)

- Що ж цінували в людині автори? (Духовність.)


Гармонія – поняття, що окреслює органічне поєднання, злагодженість,

взаємну відповідальність в існуванні предметів, речей, явищ світу.

Духовність – зв’язок із внутрішнім психічним життям людини, її

моральним світом.

V. ПІДСУМОК УРОКУ

Заключне слово вчителя.

- Так, дійсно, письменники любили людей, щедро віддавали їм тепло

свого серця, відчували на своїх плечах тягар скорботи і страждань цілого світу.

Вони неухильно йшли до великих істин, стверджуючи, що найголовнішого

очима не побачиш: найглибше бачиш тільки серцем.

Важливо, щоб людина відродила в своїй душі по-дитячому чисте

сприйняття світу.

Головне в тому, що світ, природа лише тоді відкривають свої таємниці,

коли людина знаходить в собі те прекрасне, що глибоко заховане в ній чи що

21

заснуло в її серці під тягарем «дорослих» років. Збудити це згасле прекрасне у

дорослої людини, примусити її пильніше вдивлятися в світ, щоб і світ цей

зробити краще, - такий смисл оповідання Григора Тютюнника «Дивак» та казки

А.Сент-Екзюпері «Маленький принц».

Тест «Оцінка уроку» (роздрукований для кожного учня)

- Дайте, будь ласка, оцінку вашого ставлення до сьогоднішнього уроку,

підкресливши той бал, який відповідає вашій оцінці:

5 – 6 балів - мінімально задоволений(а);

7 – 8 балів - задоволений(а);

9 – 10 балів - добре;

11- 12 балів - дуже добре.

VI. ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ. АРГУМЕНТАЦІЯ ОЦІНОК

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. ІНСТРУКТАЖ ДО ВИКОНАННЯ

(диференційоване).

Завдання для всіх учнів: підготуйте виразне читання епізодів, які

найбільше вам сподобалися і змусили вас замислитися над основними

цінностями людського життя.

Завдання на вибір: напишіть невеликий твір на одну з тем:

1. «Чи справді дорослі – дивні люди?»

2. «Якби я зустрів Маленького принца…»

3. «Найглибше бачиш тільки серцем…»

ЛІТЕРАТУРА

1. В глубь смысла. Сборник материалов из опыта работы учителей

зарубежной литературы области. – Кировоград, 2001.

2. Журба К. Що таке духовність? // Шк. світ. – 2002. - № 9. – С. 3-4.

3. Противенська О.Г., Мещерякова М.Г., Теміз Я.В. Українська література

у схемах і таблицях. – Х.: Країна мрій, 2002.

4. Репа Н., Слюсаренко В. Виховання духовного світу школярів. – К.,

1995.

5. Саргарян С.І., Султанов Ю.І. Зарубіжна література: Підручник для 8 кл.

загальноосвітніх навчальних закладів. – 3-тє вид., переробл. і доповн. – К.:

Вежа, 2002.

6. Українська література: Хрестоматія нововведених творів за програмою

2002 року. У трьох частинах. Частина перша (5-6 класи). – К.: Генеза, 2002.

Краса людини в праці, в добрих ділах.


Роблячи добро, ти здобуваєш неоціненне багатство. Той, хто живе в ім’я

блага людей, – найбагатша, найщасливіша людина.


22

Школа... за самою природою своєю має бути святим місцем гуманності,

людяності, храмом високої культури людських почуттів.


Додатковий матеріал

Ідеалом для мене завжди була доброта, самовідданість і милосердя

людської душі в найрізноманітніших виявах.

Гр.Тютюнник

Антуан де Сент-Екзюпері

Навіщо повертатися назад

З небес на землю, де війни катуші,

Де Францію дрібні й підступні

Зжирають, наче гусениця сад,

І свій літак тісний, немов снаряд,

Веде він у бездумнім без оружжі

Крізь вибухи, що, мов сліпучі ружі,

Цвітуть і осипаються підряд…

В палаючій, як метеор машині,

Його вхопила неба течія

І занесла в глибини темно-сині.

Світ у зірках читав його ім’я,

Лиш у пісках Лівійської пустині

Не відала про це сліпа змія.

Д.Павличко

У людському світі безліч доблестей, але одна доблесть є вершиною

людяності, – це почуття власної гідності.


23

«ЯК НАВЧИТИ ВІДЧУВАТИ ДУШУ, РОЗУМІТЬ,

ЩО ДЕСЬ КОМУСЬ БОЛИТЬ?»

(За оповіданням О.Жовни «Маленьке життя»)

Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом письменника-

земляка, зацікавити його творчістю; спонукати до роздумів про складність

людського життя і доброту, яка робить його легшим; акцентувати увагу на

надзвичайно тонкі морально-етичні моменти; поповнювати теоретико-

літературні знання учнів новими відомостями; спонукати виявляти

ініціативність і самостійність; виховувати в учнів емоційну чутливість, вміння

аналізувати вчинки і поведінку персонажів, робити висновки (і щодо себе теж),

пояснювати й обґрунтовувати свої думки; виробляти вміння творчо

використовувати здобуті знання; розвивати вміння помічати в тексті художні

деталі, працювати з текстом; виховувати любов до своєї малої батьківщини,

інтерес до її літератури, гордість за рідний край.

Тип уроку: урок літератури рідного краю.

Обладнання, наочність: портрет О.Жовни, образ святого Пантелеймона,

свічки, вишитий рушник, виставка книжок письменника, малюнки учнів,

літературна карта Кіровоградщини, таблиця, фонозапис, магнітофон,

репродукції картин І.Шишкіна, М.Глущенка, І.Білецького, аркуші паперу,

маркери, тлумачні словники, словники власних імен, висловлювання видатних

людей.

Методи проведення: бесіда, робота в парах, індивідуальна робота,

групова проектна діяльність, міні-диспут, відповіді на проблемні запитання,

інтерв’ю, робота з таблицею, метод ПРЕС, «Незакінчене речення-1»,

«Незакінчене речення-2», «Займи позицію», «Світлофор», завдання-змагання.

Методи навчання: критичне мислення, ономастична хвилинка,

життєвість ситуації, самооцінка, метод емпатії, креативні(асоціативний кущ,

схема, малюнки), когнітивні, методи організації навчання.

Ключові поняття: милосердя, віра, добро, чутливість, співчуття,

людяність, турбота, жалісливість.

Теорія літератури: оповідання, образ автора, сценарій, художня деталь,

портрет, проза, автограф, епіграф, пейзаж, обрамлення.

Проблемні запитання: 1. Чи маленьке «маленьке» життя? 2. «Як навчити

відчувати душу, розуміти, що десь комусь болить?» 3. Доброта – це порятунок

людства, життєдайний дар чи непотрібний пережиток?

Епіграф: ? (Наприкінці уроку учні доберуть його самостійно (за

допомогою висловів, записаних на дошці) і запишуть у зошити).

Фонозаписи: А.Вівальді «Зима» (з циклу концертів «Пори року»,

Л.Бетховен «Місячна соната»).

Міжпредметні зв’язки: образотворче мистецтво (І.Шишкін «Зима»,

М.Глущенко «Зима», І.Білецький «Зима»; музика (А.Вівальді «Зима»(з циклу

концертів «Пори року»), Л.Бетховен «Місячна соната»), українська мова

(застарілі слова, пестливі слова, діалог).

Девіз уроку: Нехай добрими і милосердними будуть наші серця!

24

Не за обличчя судіть, а за серце.

Г.Сковорода

Жити – це не значить тільки брати, а й давати.

Д.Ткач

Живе лиш той, хто не живе для себе,

Хто для других виборює життя.

В.Симоненко

Життя – воно тому й життя,

що вміє все: і страждати, і радіти...

О.Гончар

Життя – урок... Неначе мимохіть суть істин пізнаєм.

Л.Скирда

Життя дається людині на добрі справи.

Г.Гейне

Життя цінується не за тривалістю, а за змістом.

Сенека

Число років ще не свідчить про тривалість життя;

життя людини вимірюється тим, що вона відчула в ньому.

С.Смайлс

Добро починається з людського доброго серця.

М.Сингаївський

Випереджаючі завдання:

індивідуальна робота – прочитати оповідання О.Жовни «Маленьке

життя»;

групова проектна діяльність: I група – створити афішу про зустріч із

письменником-земляком О.Жовною; II група – намалювати головного героя

таким, яким ви його уявляєте; III група – користуючись додатковою

літературою, знайти відомості про письменника і підготувати зв’язну розповідь

про нього;

завдання для вчителя – підготувати учня-старшокласника до виступу в

ролі письменника (або запросити письменника на урок).


I. З’ЯСУВАННЯ ЕМОЦІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ УЧНІВ ДО УРОКУ Технологія «Світлофор».

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ «Незакінчене речення-1».

Від зустрічі з творчістю О.Жовни я очікую...

III. СТУПІНЬ АКТУАЛІЗАЦІЇ

Вступне слово вчителя. (На дошці - літературна карта Кіровоградщини.)

Кіровоградщина – край багатих літературних традицій, один із центрів

театральної культури України, колиска для таких талановитих людей як

25

Є.Маланюк, Ю.Яновський, В.Винниченко, І.Карпенко-Карий та багатьох

інших.

І нині ця прадавня земля дає силу й наснагу майстрам слова. Серед них –

письменник-прозаїк Олександр Жовна.

Сьогоднішній урок – перша для вас зустріч з чудовою прозою нашого

земляка. Сподіваюся, що після уроку ви захочете ще більше дізнатися про

письменника, зацікавитеся його творчістю.


Проза – (прозова художня мова) (від лат. prosa – вільна мова) – всі види

невіршовано організованої мови. На відміну від віршів, проза немелодична,

часто – неритмічна і не підпорядкована жодному віршованому розмірові.

Виділяються три основні жанрові форми прози: оповідання, повість, роман.

Бесіда.

- Що ви знаєте про письменника-земляка? Що можете розказати про

нього?

Жовна Олександр Юрійович (15.02.1960) – прозаїк. Народився в

м. Новомиргороді. Закінчив Київський педінститут. Вчителює в

м. Новомиргороді.

Друкується в республіканській періодиці. Автор книг новел, оповідань та

повістей. За сценаріями О.Жовни знято кілька кінофільмів. Член Спілки

письменників України.

- А хотіли б дізнатися про письменника більше?

- У вас є можливість взяти уявне інтерв’ю у письменника, задати йому

запитання, які вас цікавлять.

(Запрошений письменник заходить і сідає на стілець, відповідає на

запитання учнів). Інтерв’ю.

Учні: Шановний Олександре Юрійовичу, як для Вас починалося все те,

що називається літературною творчістю?

Автор: Я навчався у Київському педагогічному інституті. Тоді й

спробував вперше написати. Це було під час лекції.

Учні: А коли Вам вперше спало на думку віддати написане до друку?

Автор: Це прийшло в голову не мені, а моєму другові-полякові

Войцехові, з яким ми разом жили у Києві.

Учні: Зйомки художніх фільмів за Вашими сценаріями – чи стали вони

подією у Вашому житті?


Сценарій – (іт.scenario, від лат. scaena – сцена) – літературний твір, на

основі якого створюється кіно- чи телефільм. Письменники, які створюють

сценарії, називаються кінодраматургами.

Автор. – Студентом я марив про кіно і навіть збирався перейти вчитися

до Київського театрального інституту на кінофакультет. Правда, тоді мене

відрадили це робити... І раптом – така нагода! Зустрічі й робота з людьми, яких

досі бачив тільки на екрані. Я після цього повірив, що написав дійсно непогану

річ.

26

Учні: Ви не проти того, щоб бути відомим?

Автор: Звичайно, не проти.

Учні: Чому Ви обрали для життя не столицю, а маленьке містечко?

Автор: У Новомиргороді є щось незвичайне, якась природна особливість,

що притягує і зачаровує... Звик, приріс до свого Новомиргорода назавжди.

Учні: Дякуємо за цікаву розповідь, відверті відповіді на запитання.

Бажаємо нових творчих успіхів!

Учитель: Дякуємо і запрошуємо Вас бути присутнім на нашому уроці.

IV. ПІДГОТОВКА ДО РОБОТИ НАД ТВОРОМ

- Діти, яким було ваше домашнє завдання? (Прочитати оповідання

О.Жовни «Маленьке життя», підготувати індивідуальні та групові завдання.)

- Ця книжка з автографом автора. Хто знає, що означає це слово?


Автограф – (від гр. autos – сам і grapfo – пишу) – власноручний

авторський текст, а також пам’ятний напис на книжці чи підпис письменника,

вченого, артиста тощо.

- Чи всі прочитали оповідання?

- Чи сподобалося воно вам?

- А чим саме сподобалося?

- Чи легко вам було читати твір, чи все ви зрозуміли?

- Запишіть 2-3 питання, які виникли у вас під час читання твору. Якщо

протягом уроку ви не почуєте на них відповіді, то задасте їх в кінці уроку.

«Незакінчене речення-2» (усно).

- Прочитавши назву твору, я

подумав...

зрозумів...

відчув...

- Чому автор назвав своє оповідання саме так?

- Як ви зрозуміли назву твору?

- А як би ви назвали цей твір?


I група - (методика «Асоціативне мислення»).

- Які асоціації викликає у вас слово «життя»?

- Обговоріть їх з одногрупниками.

- Занесіть асоціації до асоціативної схеми.

II група – (пошуково-дослідницька).

- За допомогою тлумачних словників знайдіть значення поняття

«життя».

- Складіть схему.

III група – (креативне мислення, тест Фідлера).

Гра «Намалюйте поняття «Моє життя».

27

Учнівський проект I групи

Краса

біографія виклик можливість боротьба батьки

блаженство гра

багатство удача дійсність

таємниця час мрія діти любов весна

квіти

Учнівський проект II групи

Життя

існування всього живого;

протилежне смерті

стан живого організму в стадії

розвитку, зросту

все пережите, зроблене людиною

за час її існування; біографія

прояв фізичних і духовних сил

живих істот

те, що реально існує,

дійсність

Учнівський проект III групи

родина

МОЄ

школа країна

дитинство прагнення

друзі мрії

ЖИТТЯ

внутрішній світ

ЖИТТЯ

28

Захист кожною групою своїх творчих знахідок.

- Що є спільним у ваших проектах, відповідях?

- Про що твір О.Жовни «Маленьке життя»?

V. РОБОТА НАД ТЕКСТОМ ТВОРУ

Система запитань та завдань.

- На скільки частин (умовно) ви поділили б твір?

- Які часові межі охоплює оповідання?

- Чи багато в оповіданні дійових осіб?


Дійові особи (персонажі) – (фр. personage, від лат. persona – особа) –

дійова особа мистецького твору.

- Від чийого імені ведеться розповідь? (Автора, оповідача).

- Чому ви так думаєте?


Оповідач – умовний образ людини, від особи якої ведеться оповідь у

літературному творі.

Образ автора (оповідача) – умовний носій авторської мови в прозовому

творі.

- Чому маленька ікона викликала подив і непорозуміння у гостей?

- Чому оповідач уникав розмови?

- Про кого розповідається в оповіданні?

- Чи можемо ми назвати хлопчика головним героєм? Чому?

- Чому для головного героя вибрано ім’я – Пилипко?

Хвилинка ономастики.

Пилип – гр.; особове ім’я Philippos; від philippos – який любить коней,

людей.

- Чи випадково автор вибрав для героя оповідання саме це ім’я?

- У яку пору року відбуваються описані події?

- Доведіть, користуючись текстом. («... мела хуртовина», «майже зник під

снігом», «хуртовина нарешті стихла», «на розмальованій морозом шибі»,

«намело» і т.д.)

- Чи любив хлопчик зиму? Чому?

- Що сталося з мамою Пилипка?

- Яка причина смерті мами? (На хуторі панував голод.)

- Чи був у хлопчика тато? Чому автор нічого не розказав про нього?

- Чи відтворив автор у творі почуття страху? Де саме? («мамине тіло

стало холодним», «сьогодні було холодним», «була холодною», «стало

страшно...», «...знав, що відчує холод...».)

- Зачитайте уривок від слів:»Саме півтора століття...» до «теж була

холодною».

- Спробуйте описати внутрішній стан хлопчика.

- Як ви це визначили?

- Подумайте, де ховається страх, тривога? Спробуйте відповісти.

- Яким вам уявляється головний герой?

29

(Протягом уроку діти заповнюють таблицю (робочі сторінки

роздруковані для кожного учня) і в кінці уроку здають.)

Ім’я героя Портрет Вчинки Доля героя

- Хто забрав Пилипка після смерті мами? (Дядько Селантій.)

- Чому хлопчик мовчав, не відповідав на запитання?

- Чи розумів він, що відбувається?

- Як сусіди ставилися до Пилипка? (Жаліли, годували.)

- З чого він зрозумів, що до нього ставляться по-особливому? («...удруге

одержав сьогодні ласощі».)

- Що це за ласощі? (Шматок почорнілого буряка.)

- Чи їли б ви буряк?

- Чому ж Пилипко «доїв буряк і обсмоктав пальчики», а сусідські діти

«неабияк заздрили Пилипкові»? (Був голод.)

- Куди пішов хлопчик наступного ранку? Чому?

- Що називається пейзажем?


Пейзаж (від фр. peysage – країна, місцевість) – опис, картина природи,

частина реальної обстановки, у якій розгортається дія. Пейзаж може

підкреслювати або передавати душевний стан персонажів: при цьому

внутрішній стан людини уподібнюється або протиставляється життю людини.

- Поміркуйте, з якою метою автор використовує описи природи у своєму

творі?

(Звучить музика А.Вівальді «Зима», з циклу концертів «Пори року».)

- Поясніть, як О.Жовна зобразив явища природи у зв’язку із станом

хлопчика?

- Зверніть увагу на репродукції картин І.Шишкіна «Зима», М.Глущенка

«Зима»та І.Білецького «Зима». Визначте спільне і відмінне в 3-х творах на одну

тему.

- Що сталося з хлопчиком у лісі?

- Хто його врятував?

- Куди він потрапив?

- Чому монахи забрали Пилипка з собою? («Жива душа...», С. 22.)

- Що сказав ігумен, побачивши хлопчика? («Навчайте його добру. Але

не ніжте. Життя складне», С. 26.)

- Що він хотів сказати цими словами?

«Звичайний день».

- Розкажіть про життя Пилипка в монастирі (маючи певні відомості,

потрібно докладно описати звичайний день у житті персонажа).

- Як у хлопчика відкрився талант до малювання? (с.27).

- Розкажіть про відчуття Пилипка. (с.27).

- Хто приїхав у монастир? (Француз і дівчинка).

30

- Що здивувало хлопчика? (Очі дівчинки, «...очі таки були чомусь

сумними і байдужими», «...пригнічувала якась нездорова байдужість»,

«дивитися на Пилипка широкими байдужими очима», С. 28.)

Робота в парах.

- Дослідіть, які кольори переважають у творі. (Від темних – до білих.)

«Темні бороди монахів, темні очі, темний одяг і такі ж неяскраві

мешкання...», «ніч», «темінь» «білим світом», «білі коні», «білий сніг»,

«біла пухнаста свитка», «дві лагідно-блакитних плямки».

- Яка роль кольорів у творі?

- Які настрої домінують?

- Чого більше – радості чи смутку?

- Що дізнався Пилипко про дівчинку? (Що вона хвора.)

- Чому він вирішив допомогти незнайомій дівчинці?

- Якими почуттями хлопчик керувався у своїх діях?

- Чи добрим був намір Пилипка? А вчинок?

- Що монахи сказали Пилипкові про хвору дівчинку? («...все в руках

Господа, отож і в цьому разі найголовніше – віра. Треба вірити, молитись і

надіятись», С. 29.)

- Чи вірив хлопчик у те, що робив?

«Поетична хвилинка»

Віра

З вірою в серці виходим у світ,

З вірою творимо благо земне,

З вірою любимо тисячі літ,

Віра на світі тримає мене.

Віра – життя, моя вічна молитва,

Віра засвічує сонце ідей.

Це – невгамовна і праведна битва,

Віра окрилює мудрих людей! Микола Різун

(Звучить музика Л.Бетховена «Місячна соната»).

- Розкажіть про вчинок хлопчика.

«Зазирніть у душу героя».

- Що відчував Пилипко, стоячи під вікнами келії і молячись за життя

дівчинки? Прочитайте відповідні рядки. («...не чув ні холоду, ні морозу, що

щипав його за обличчя, кусав затерплі почервонілі пальці, що відчайдушно

вчепилися за дощечку з святим», С. 33.)

- Пригадайте, які деталі портрета хлопчика найчастіше виділяє автор?


Портрет (фр. portrait ) – у літературному творі це зображення

зовнішності людини – обличчя, постаті, одягу та взуття, манери триматися,

жестів тощо. Портрет – один із засобів характеристики образу.

- А на що звертає особливу увагу? (На очі.)

- З якою метою?

31

Теорія літератури

Деталь художня - (від фр. detail) – така виразна подробиця або штрих,

яка особливо збуджує думку, часто викликає в уяві цілу картину, робить

зображення дуже відчутним і яскравим.

- Про що «говорять» очі хлопчика?

- Чи можна за поглядом, за очима розпізнати вдачу людини?

- Очі – дзеркало душі. Як ви розумієте цей вислів?

- А український письменник В. Яворівський зазначає: «Людина – це очі,

а потім усе те, що довкола очей...»

- Чи погоджуєтеся ви з таким твердженням?

Рольова гра «Розмова очей» - За допомогою очей висловіть прохання, подяку, привітайтеся.

- Які риси характеру маленького хлопчика розкриває автор? (Чуйність,

доброту, співчуття, милосердя, людяність, турботу, жалісливість.)

- Чи ви чекали від нього таких дій?

- Доведіть, що чуйність – основа поведінки Пилипка.

- Чи важко бути добрим, чуйним?

Словникова робота

Доброта – чутливе, дружнє ставлення до людей.

Співчуття – чуйне ставлення до чийогось горя, до чиїхось переживань.

Милосердя – співчуття, жалість, жаль.

Людяність – доброзичливе, чуйне ставлення до інших.

Турбота – увага до чиїхось потреб; піклування про кого-, що-небудь.

- Чи правильно вчинив головний герой?

- Що б ви порадили зробити Пилипку?

- Чи чекав хлопчик подяки від людей за свій вчинок?

- Чому в дівчинки немає імені?

- Чому хлопчик намалював ікону саме святого великомученика

Пантелеймона?

- Що ви знаєте про цього святого?

(Розповіді учнів, учителя, можна запросити священнослужителя.)

9 серпня – пам’ять великомученика й зцілителя Пантелеімона (305 р.) –

день тезоімеництва єпископа Єлисаветградського й Олександрійського

Пантелеімона.

Ономастична хвилинка

Пантелеймон – гр.; pan (род. pantos) все і eleemon – милостивий,

ласкавий, жалісливий. Можливо, від panteleia – досконалість, вищий ступінь.

- Чому не до лікарів, а до Бога, до святого Пантелеймона звертається

хлопчик по допомогу? (Бог – творець усього сущого на землі.)

- Про що говорить поведінка персонажа? (Про небайдужість.)

- Зіставте хлопчика з собою.

Життєва ситуація

- Чи ви переживали колись нещастя інших? Співчували?

- Хотіли допомогти?

32

- Поставте себе в ті умови, коли жили і діяли літературні герої. Чи хотіли

б ви бути на місці хлопчика?

- Яке рішення прийняли б ви, опинившись у такій ситуації?

(Роздуми дітей.)

- Якщо вас не влаштовують запропоновані варіанти, наведіть свої.

- Чому важливо мати добрий характер?

- Чи цінуєте ви доброту?

- А почуття вдячності вам властиве?

- Чи ровесники ви героям у своїх вчинках і поведінці?

- Чи хотіли б ви мати хлопчика своїм другом? Чому?

(Перевірка кількох таблиць, які учні заповнювали протягом уроку.)

- Чому, на вашу думку, автор змалював Пилипка саме таким?

- Які риси характеру ви взяли для себе? Чому?

- У чому актуальність образу хлопчика?

- Чи змінилося щось у внутрішньому світі хлопчика, а вашому?

- Чи можемо ми назвати Пилипка особистістю?

Словникова робота

Особистість – соціальна істота, суб’єкт пізнання, активний діяч

суспільного розвитку.

- Так, можемо. Особистість, можливо, ще не повністю сформована, але

вже мисляча, із власними поглядами на життя.

- Який епізод з твору – найбільш хвилюючий?

- Як він називається?

Теорія літератури

Фінал – (від лат. finis – кінець) – заключна частина в творі.

Кульмінація – (від лат. culmen – вершина) – момент найвищого

напруження дії; кульмінація виявляє основну проблему твору та характери

героїв гранично ясно; після неї дія послаблюється.

- Опишіть ваш стан, коли ви дізналися про смерть хлопчика.

- Чи захотілося вам змінити кінець твору? Чому?

- А кому захотілося побути наодинці з собою, подумати?

- Коли так, про що були ваші думки?

- Аргументуйте свої відповіді.

- Діти, ваші засмучені очі свідчать про те, що ви відчули біль героя,

зрозуміли його

прагнення.

Міні-диспут (проблемні запитання)

1. Чи маленьке «маленьке» життя?

2. Доброта – це порятунок людства, життєдайний дар чи непотрібний

пережиток?

3. «Як навчити відчувати душу, розуміти, що десь комусь болить?»

- А ви навчилися відчувати чужий біль?

«Займи позицію»

- Які міркування ви можете навести на підтвердження своєї думки?

33

- Хто погоджується (або не погоджується) з цією думкою?

- Діти, зверніть увагу на вислови, записані на дошці (зачитати).

- Як ви їх розумієте? Прокоментуйте їх.

Індивідуальне завдання.

- Виберіть і запишіть у зошит той вислів, який, на вашу думку, міг бути

епіграфом нашого уроку. Обґрунтуйте свій вибір.

- Що називається епіграфом?

- З якою метою він вживається?

- Що за допомогою нього хотів сказати автор?


Епіграф – (від гр. epigraphe – нарис) – короткий текст (почасти цитата),

який вміщується перед текстом; передає основну ідею, настрій або колізію

твору.

Перегляд малюнків учнів. - Який малюнок ви вважаєте найвдалішим? Чому?

- Чому всі намалювали Пилипка в моменти боротьби за життя дівчинки і

жоден не намалював мертвим? (Не сприйняли смерті хлопчика.)

- З якою метою автор використовує застарілі слова?

- А пестливі?

- Який жанр твору?

- Доведіть, що твір О.Жовни «Маленьке життя» – це оповідання.

Метод ПРЕС.

1. Я вважаю, що...

2. Тому що...

3. Наприклад...

4. Отже...

Теорія літератури. Оповідання – прозовий твір невеликого обсягу з динамічним розвитком

сюжету.

Ознаки оповідання:

1. Зображення одного епізоду або події з життя героя.

2. Невелика кількість дійових осіб.

3. Обмежений проміжок часу.

- До речі, чи звернули ви увагу на будову твору? Що здалося вам

незвичним, новим? (Початок і кінець твору.)

Теорія літератури. Обрамлення – початкова, а інколи й остання частина в композиції твору,

яка, ніби в рамку, вкладає розповіді про інші події.

VI. ПІДСУМКИ УРОКУ

- Чи справдилися ваші очікування від знайомства з творчістю Олександра

Жовни?

- Чи змінилися ваші сприйняття життя після вивчення твору?

(Зіставлення знань і змін у внутрішньому світі учнів.)

- Чого вас навчило оповідання письменника?

34

- Який урок життя ви взяли для себе?

- До чого спонукає твір?

- Які твори про добрих і чуйних людей, про милосердя ви читали

самостійно, вивчали в школі?

Заключне слово вчителя.

- Своїми творами письменник закликає нас любити той край, де ми

народилися, де вперше побачили світ, любити людей, допомагати іншим, бути

добрими та милосердними. Бо:

Не залежить доброта від росту,

Не залежить доброта від віку,

Доброта з роками не старіє,

Доброта, як сонце гріє!

- Який девіз нашого уроку?

Нехай добрими і милосердними будуть наші серця!

- Тож ніколи не забувайте творити добро!

- Давайте запалимо свічечки як символ віри, надії, любові, як пам’ять

про велике життя маленького хлопчика Пилипка. І нехай цей вогник добра

зігріває вас усе життя!

VII. САМООЦІНЮВАННЯ Моя підготовка до уроку…

Моя робота на уроці…

Загальна кількість балів…

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (на звороті дошки).

ІНСТРУКТАЖ ДО ВИКОНАННЯ

I рівень (4-6 б.). Скласти кросворд (ребус, чайнворд, ключове слово

«життя») або план оповідання, підготувати усний переказ уривка, який

найбільше вразив.

II рівень (7-9 б.). Скласти сенкан до слова «життя» або «Монолог добра».

Сенкан

, (два прикметники).

, (три дієслова).

(речення з чотирьох слів).

(слово-синонім до слова «життя»).

«Монолог добра»

Я – добро.

Я живу...

Я мрію...

Я роблю...

Я знаю...

Я допоміг (допомогла)...

Я бажаю...

III рівень (10-12 б.). Написати міні-есе на одну з тем (на вибір):

35

1. Про що я хотів би запитати в О.Жовни після прочитання його оповідання «Маленьке життя»?

2. Чому я хвилювався, читаючи оповідання? 3. Лист автору від читача. 4. Дозвольте запитати Вас, авторе. 5. Внутрішній монолог Пилипка. 6. Сторінки твору, що найбільше вразили. 7. «Не можу бачить, як людина плаче...» 8. У чому полягає сенс життя? 9. Зроби добра свого краплину! Теорія літератури Есе – (від фр. essai – спроба, нарис) – нарисовий жанр літературної

творчості, для якого властива вільна трактовка питання; замість всебічного охоплення його, виклад своїх вражень, асоціацій і роздумів, переважно відсутність аргументованих висновків. Це просто суб’єктивні міркування, викликані якимось твором, літературним явищем тощо.

Додаткові завдання (за бажанням): 1. Створити власне оповідання на самостійно обрану тему. 2. Перечитати ще раз оповідання О.Жовни «Маленьке життя» і написати,

що ви відчули під час читання, і коли змінювалися ваші почуття. 3. Проектна діяльність (індивідуальна і групова) (протягом усього життя). Естафета допомоги, людської приязні, щирого вболівання за долю

близьких і незнайомих людей.

Додатки Завдання-змагання

Хто швидше доповнить речення Доброму скрізь... (добре). Добре ім’я – найкраще... (багатство). Добре діло роби... (сміло).

Очі

Різні очі дано людині, Та не в тому різниця – чорні чи сині. А в чому ж? А в тому, як світ вони бачать, З чого радіють, Одним усе видиться чорним, потворним, А другим – гарним та неповторним, А третім усе на світі байдуже. Найдужче оцих стережися, мій друже.

І.Муратов

36

Знаю я...

Знаю я: не поділити болі,

Бо вона на кожного одна.

Так буває: в душі росте поволі

А стає без краю і без дна.

Б’є у груди і сутулить плечі,

Засліпляє очі вам слізьми.

Ось тоді, щоб стало трошки

легше,

Поділіться горем із людьми.

І здається, менш почне боліти,

І стає немов світлішим день.

Що не говори – на цьому світі

Неможливо жити без людей.

Хоч і знаю: біль неподілимий,

що кому судилось – відболить.

Але все ж прохаю: « Люди!

мимо

Нічиєї болі не пройдіть!»

Ганна Лиса ***

Чого в житті людському більше:

Чи щирих радощів. Чи сліз?

Де є на світі наймудріший,

Хто визначить і відповість?

Де міра нашим всім стражданням?

Спасіння у яких одне,

Що тільки з подихом останнім

Тебе лишає та мене.

Неначе вищий дар небесний,

У скрутах нашого буття

Загине й раптом знов воскресне...

Надія – ось її ім’я.

І, живучи у серці кожнім,

Коли чорніє світ навкруг,

Людина зрадити не може,

Лиш тільки найвірніший друг.

Коли потреби в ній не буде

(Траплялось з нами усіма),

Надію забувають люди,

Так, начебто її нема.

37

Але рожевим дням на зміну

Прийдуть колись тяжкі часи:

Здається, - пропадеш, загинеш...

Тоді молитву вознеси:

«Благаю. Повернись, надіє,

На самоті не залиши,

Своїм теплом серця ти грієш...

Дай життєдайних сил душі!»

У мить зневіри геть в усьому,

Коли тече з-під ніг земля,

Надія, як стара знайома,

До нас всміхається здаля.

Ця посмішка – неначе диво,

У ній живе сама любов.

Життя стає таким щасливим,

Немов народжується знов!

Інга Фотінато-Сарло

Цілющі джерела нашої духовності

Українська ікона

Ікона – грецьке слово, перекладається як «образ», «зображення». Тому в

Україні часто називають її образом. Це особливе, витончене і натхненне

зображення головних осіб або подій християнської релігії, передусім Ісуса

Христа, Богородиці Марії і святих. Ікона докорінно відрізняється од звичайного

малярства на релігійні теми. Вона є неначе тінню живого Бога і святих,

спрямованою з неба на землю. Тому ікони площинні, майже не мають виміру

вглиб, фарби накладаються локально, кожна окремо від іншої, не змішуючись.

Дуже ретельно і збільшено малюються очі – вони немов вивчають і аналізують

духовний стан віруючої людини. Всі кольори символічні, кожний щось означає:

золотий – це світ небесного царства, пурпурний – царська влада Господа,

блакитний – чисте і благодатне життя на землі.

Д.Степовик

Література

1. Жовна О. Вдовушка. – Кіровоград, 1996.

2. До храму власної культури (література рідного краю в школі). Ч. I-II. –

Кіровоград, 1994.

3. Куценко Л. Літературне Приінгулля. Навчальний посібник. Програма

та методичні поради з літератури рідного краю для 5-11 класів. – Кіровоград,

2006.

4. Лесин В.М. Літературознавчі терміни: Довідник. – К.: Рад шк., 1985.

38

5. Українська мова і література в школі. - 2005. – № 9.

6. Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та

колегіумах. – 2006. – № 1.

7. Благовіст. – 2005. – № 3 (27).

8. Панченко В. Олександр Жовна // Дніпро. – 1991. – № 5. – С. 142.

9. Черненко Н. Готика дивосвіту Олександра Жовни // Україна-Центр. –

1995. – 27.01.

10. Куценко Л. Літературний словник Кіровоградщини. – Кіровоград,

1995. – С. 39.

11. Літературний часопис «Вежа». – 1995. – №1. – С. 5-27.

12. Олійник О.Б. Українська мова: Підручник для 8-9 кл. середньої

школи. – К.: «Альфа», 1997.

6 КЛАС

ПРОТИСТОЯННЯ ДОБРА І ЗЛА В

ОПОВІДАННІ Є.ГУЦАЛА «ЛОСЬ»

Мета: навчати учнів спостерігати за розвитком подій у творі,

відстоювати проблеми екологічного характеру; розвивати зв’язне мовлення

учнів, формувати вміння коротко і стисло передавати думки; виховувати

гуманні почуття і відразу до бездушного, споживацького ставлення до природи;

розкрити віру в людину – доброго і мудрого господаря; виховувати у дітей

любов до тварин, до всього живого, бажання охороняти природу.


Обладнання: портрет Є.Гуцала, ілюстрації до твору, підручники, аркуші

паперу, тлумачні словники, Книга охорони природи, аудіозапис, схеми,

таблиці.

Епіграф: Любіть травинку і тваринку,

і сонце завтрашнього дня.

Ліна Костенко

Теорія літератури: діалог, дійова особа, конфлікт, епіграф, персонаж.

Проблемне запитання: Людина є господарем, паном чи захисником

природи?

Ключові поняття: доброта, милосердя, співчуття, гуманність, людяність.

Міжпредметні зв’язки: природознавство, зарубіжна література.

Консультація: Рефлексія – фаза уроку, протягом якої учні осмислюють відкриті й

усвідомлені ними на занятті ідеї; в цей час вони запитують, інтерпретують,

застосовують, сперечаються, дискутують, змінюють та поширюють набуті

знання.

Словник:



39

Співчуття – чуйне ставлення до чийого-небудь горя, до чиїхось

переживань.

Гуманність – людяність у своїх діях і ставленні до інших людей.

Людяність – доброзичливе, чуйне ставлення до інших; уважність до

чужих потреб.


I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

- Кожну книжку Є.Гуцала читач розгортає з радістю і надією на зустріч з

яскравими характерами, з людьми, які самовіддано люблять свою землю і

життя, хоч воно не таке вже й просте і безхмарне.

Село на Вінниччині в холодні й голодні повоєнні роки. Там минули

дитячі та юнацькі роки сина сільських учителів, майбутнього письменника. Тут,

на Поділлі, зародилася і зміцніла його любов до рідного слова. Звідси витоки

майже всіх творів Євгена Гуцала. Один з провідних мотивів його творчості –

милосердя. Доброта його героїв, щедрість їхньої душі, прагнення допомогти

людям сіють у наших серцях добро, яке є вічним мірилом людяності. З такими

героями ви зустрінетеся, прочитавши оповідання письменника «Лось».

Читання оповідання вчителем.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

- Зовнішній світ із вивчених вами творів постає красивим, безмежно

чарівним і загадковим.

- Але чи завжди є так у реальному житті?

(Роздуми учнів.)

І в казках, і в творах на історичні теми розповідалося про вічну боротьбу

добра і зла, але там усе закінчувалося щасливо.

Сьогодні ж ви познайомилися з трагічним, вражаючим оповіданням

Є.Гуцала «Лось».

Воно на іншому, вже не казковому, а максимально наближеному до

реальності рівні, розкриває розмаїття зовнішнього світу, болючі суперечності

чорного і білого, правди і кривди, добра і зла. III. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота над текстом.

Система запитань і завдань.

Бесіда

- Про що це оповідання?

(Про великий світ природи і місце людини в цьому світі.)

- Чи сподобалося воно вам? Які почуття викликало? Чим вразило?

Індивідуальна робота.

Знайдіть у тексті опис зовнішнього вигляду лося. (Зачитати). З чого

видно, що автор милується його красою? А які почуття цей опис викликає у

вас?

Уявне малювання.

Намалюйте або опишіть лося таким, яким ви його собі уявляєте.

40

- Що лось любив робити? (Зустрічати схід сонця, коли під його

променями бронзовіли верхівки дерев.)

- Чим наповнювалися очі тварини?

(«Золотим сплеском», який надавав їм виразу розуміння життя природи і

її таємниць.)

Прослуховування аудіозапису (спів пташок, шум лісу).


- Знайдіть у тексті описи, розкрийте їх роль у творі.

- Перечитайте опис місцевості, яку проходив лось. Зверніть увагу на те,

які звуки лунали в лісі (I група) і запахи відчувалися (II група), який колір

переважав (III група). Заповніть таблицю.


Запахи Звуки Кольори

«запах

річкової

криги»,

«запах

сіна»

«тріщить стара гілляка на дубі»,

«шарудіння прив’ялих стеблинок»,

«порипування гілляки», «недуже

тріщання», «приглушене

поцокування своїх ратиць об

землю», «жалібне поскрипування

гілляки», «приглушено

торохнуло».

«… очі все густіше

набрякали кров’янистим

смутком, аж горіли

червоним розпачем»; «вода

в ополонці закров’янилась, і

червоне зразу ж стікало за

течією»; «… червоний

розпач трохи вгомонився».

- В яку біду потрапив лісовий красень?

- Чому лось почав тонути?

- Як він боровся за своє життя?

Робота в парах. - Виберіть із тексту відповідні слова й вирази. Складіть схему «Серце».

Провалився знесилився

Поводився обачно сили покидали

Насторожився ревнув

Принишк захвилювався

Нога боліла конвульсивно здригнув

Вжахано відчув, що сили тілом

занурюється очі горіли

Пробуватиме, поки дихатиме

- Як хлопці рятували лося? Розкажіть про їх винахідливість.

- Що вони при цьому пережили?

- У чому краса їх дій та почуттів?

- Чи подобаються вам хлопчики? Якщо подобаються, то чому?

- Перечитайте абзац, що починається словами: «Лось обтрушував з себе

воду…». Які почуття ви пережили, читаючи ці рядки?

- Розкажіть, як загинув лось?

- Яке враження справило це на хлопчиків?

- На що вони сподівалися? Чому?

Є.Гуцало

«Лось»

41

- Дайте власну оцінку зображуваному.

Робота в парах.

- Знайдіть у тексті й зіставте описи зовнішності хлопчиків та Шпичака.


Опис зовнішності

Хлопчиків Шпичака

«Обидва плечисті, обидва з

широкими, лагідними лицями, і схожі

один на одного так, як маленький

гриб-підберезник схожий на свого

більшого сусіда».

«Кругленький, як підпалок, з

підпалкуватим, добре випеченим

обличчям, в розтоптаних, з довгими

халявами чоботях, в яких тонув мало

не по пояс».

- Які риси характеру персонажів підкреслив автор?

- Що називається діалогом? (Розмова двох – трьох осіб.)

Робота над виразним читанням.

- Прочитайте за особами діалог хлопчиків і дядька-браконьєра,

проаналізуйте їхній внутрішній світ, моральні принципи рятівників лося і

вбивці. (Автор, хлопчики, Шпичак).

Під час виразного читання передавайте напруженість подій та глибокі

переживання хлопчиків інтонацією, темпом читання і тембром голосу.


Браконьєр – людина, що займається браконьєрством.

Браконьєрство – полювання в недозволених місцях або в заборонений

час.

- Які риси вдачі персонажів виявилися в цьому творі?


За допомогою яких слів, словосполучень, речень автор намагається

передати внутрішній (психологічний) стан хлопчиків, Шпичака?

(I група – образ хлопчиків, II група – образ Шпичака, III група – лексичне

значення слова «смага»).


Хлопчики Шпичак

«…ненависним поглядом уп’явся в

підпалкувате обличчя», «лице

почервоніло так, наче з нього ось-

ось мала бризнути кров»,

«одвернувся, приховуючи сльози»,

«вперті й невідступні», «Діти нічого

не сказали – вони ніяк не могли

відвести очей від лося, який ні разу

не поворухнувся, хоча вони й чекали

на це».

«На губах у нього запеклася біла смага,

мабуть, од якогось раптового, скоро

минувшого переживання», «Радість на

його обличчі змагалася з

настороженістю, і воно бралося то

темними, то світлими спалахами»,

«дядько почав гніватися», «наче щось

тіпнуло», «спочатку повільно ступив

один крок, другий – а потім і побіг

навздогінці», «кричав, захлинаючись».


Смага – пересохла плівка на губах від підвищеної температури (при

гарячці, хвилюванні).

42

- Що пережив і передумав Шпичак після від’їзду братів?

- Як звали хлопчиків?

- А як їх називає автор? (Підберезники.)

- Чому автор не дав їм імен, а дядька називає тільки за прізвищем?

(Таких гарних, добрих хлопчиків багато, а злих людей, схожих на дядька –

одиниці. Письменник, називаючи дядька за прізвищем, показує свою авторську

позицію.)

- Як, на вашу думку, ставиться автор до Шпичака та його вчинку?

Підтвердьте свої міркування посиланням на текст.

- Які почуття викликав у вас вчинок Шпичака?

- Яким здається Шпичак коло вбитого ним лося? (Малим і нікчемним.)

- Як ви думаєте, чи покаявся він перед людьми?

- Пригадайте, як різні люди (працівники заповідника, мисливці)

ставилися до лося. Зіставте їхні вчинки із вчинком Шпичака. Який висновок

можна зробити?

- Як ви вважаєте, чи правильно вчинили хлопчики, не спокусившись

обіцянками «рідного дядька»?

- Як би ви діяли на їхньому місці?

- Читач вірить, що Шпичака покарає сувора рука закону. А хлопчики?

Висновок. Так, душі їх поранено, але віриться, що вони і надалі будуть

такими чуйними до тварин, не побояться і виступлять проти тих, хто губить

природу, знищує її багатства й красу.

Твір ніби закликає: «Люди, зупиніться! Природа чекає від вас добра, а

вам вона віддячить сторицею».

- Ваші міркування про великий світ природи і людини в ньому, про добро

і зло, любов і милосердя. (Роздуми дітей.)

Поетична хвилинка

Робіть добро.

Відгукуйтеся участю своєю

На крик зазивний і безмовне SOS

Людини, птаха, навіть деревця.


Не ждіть від цього слави,

Не ждіть багатства, звань чи похвали…


Непоказно, буденно.

Це принесе найвищу з нагород –

Ні з чим не порівнянне відчуття,

Що ти живеш не марно на цім світі.

В.Крищенко

Прогнозування змісту (заміна ходу подій у творі).

- Як, на вашу думку, могла розвиватися далі подія, зображена в

оповіданні? Чим вона закінчилася б? Ваша власна версія подальшого розвитку

подій.

43

- Яким вам уявляється автор: його вдача, ставлення до природи, до

благородних і нечесних вчинків, добрих і злих людей?

Робота в пара.

Скласти діалог з персонажами твору або з автором (на вибір).

- З якою метою письменник написав це оповідання? (Щоб читач

усвідомив турботу про світ природи і рідних людей як неодмінну рису

гуманності, гідної поведінки.)


Гуманність – людяність у своїх діях і ставленнях до інших людей.

- Чи відтворив автор в оповіданні відчуття страху? Де саме?

- Яким кольором ви передали б його на своєму малюнку? Чому саме

таким?

- Назвіть, де, на вашу думку, в оповіданні найнапруженіший момент? Чи

він один?

- На які морально-етичні проблеми в оповіданні звертає нашу увагу

Є.Гуцало? (Людська доброта і жорстокість, милосердя і справжня турбота

про природу.)


Мораль – система поглядів і уявлень, норм і оцінок, що регулюють

поведінку людей.

Етика – наука, що вивчає мораль; норми поведінки, сукупність

моральних правил певної соціальної групи.

- Як ви вважаєте, що в творі перемогло – добро чи зло?

- Як називається протистояння когось чи чогось? (Конфлікт).

- Що є шляхом до перемоги добра? (Співчуття і милосердя, людяність і

гуманність.)



- Знайдіть у тлумачному словнику значення слів «співчуття»,

«милосердя», «людяність», «гуманність», «доброта».

- Запам’ятайте ці слова і старайтеся бути у житті такими, бо саме такими

постають перед вами персонажі багатьох оповідань, які ви вивчаєте.

- Що хотів сказати своїм твором автор?

- Яка основна ідея оповідання «Лось»?

(Возвеличення людського гуманізму і засудження бездушного ставлення

до природи).

- Що таке епіграф?

- Який смисл епіграфа до твору?

Пояснення вчителя.

Є так звана Книга охорони природи, до якої заносять назви тих тварин чи

рослин, які потребують охорони, або яким загрожує вимирання. (Коротка

розповідь про заповідники, де охороняють тварин, про те, що в природі усе

взаємопов’язане.)

- Що ви знаєте про тварин, які живуть у лісах України?

44

- Які твори про світ природи ви вивчали в школі або читали самостійно?

(«Лобо» Е. Сент-Томпсона, «Мауглі» Дж. Р. Кіплінга, «Вірний» М.І. Чабанів-

ського, «Лідер» Л.І. Смілянського.)

- Яка наскрізна тема цих творів? (Вічне протистояння добра і зла.)

Гра «Літературна торбинка». - Назвати тварин чи птахів, які є дійовими особами художніх творів.

Перший починає: лось, другий: лис, третій: зайчик і т.д. Виграє той, хто

назбирає в торбинку найбільше відповідей.

Гру можна ускладнити: учні називають слова, що починаються на букву,

якою закінчилося попереднє слово, наприклад: лис, синиця, ягня, яструб, бичок,

кінь тощо.

- Ще раз прочитайте проблемне запитання, яке записане на дошці:

«Людина є господарем, паном чи захисником природи»? Дайте на нього

відповідь.

Міні-диспут.

1. Хто ж ти, людино?

2. Якою має бути людина?

3. З чого починається людина?

4. Який слід має залишити людина на землі?

Висновок: Людина починається з добра.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

- Твір написала доросла людина. Чи вдалося їй вгадати, передати те, про

що ви думаєте, що почуваєте?

- Чи може зацікавити цей твір дорослих?

- Чи могли б вони повчитися з нього?

V. ПІДСУМОК УРОКІВ

- Чому ж навчає оповідання Є.Гуцала «Лось»?

Орієнтовні відповіді учнів:

I учень. Це оповідання вчить співпереживати, бути чутливим до чужої

біди.

II учень. Спонукає боротися зі злом, гартувати свій характер.

III учень. Зміст оповідання пронизаний ідеєю щирих, доброзичливих

стосунків між людьми, гармонією людини і природи.

Словникова робота. Гармонія – злагодженість, взаємна відповідність різних якостей,

предметів, явищ, частин цілого.

Вчитель. Євген Гуцало на прикладі двох братів показав істинну чистоту

душі і щирість серця, бо саме такі люди, як ці хлопці, зможуть не тільки

захистити свою землю, оселю, а й допомогти іншим у скруті та горі. Саме

такими чесними, безкомпромісними, щирими повинні бути і ви, бо вашому

поколінню належить майбутнє України.

VI. РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ РЕФЛЕКСІЇ

Анкета

1. Чи задоволені ви результатом своєї роботи, процесом уроку? Чому?

45

2. Що ви зрозуміли і дізналися нового?

3. Що найбільше здивувало, вразило?

4. Чи досягнули поставленої мети?

5. Які нові запитання з’явилися у вас?

VII. ОЦІНЮВАННЯ

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ II рівень (4-6 б.). Скласти план до оповідання Є.Гуцала «Лось» і

побудувати за ним свою розповідь.

IIІ рівень (7-9 б.). Підготувати відповідь на запитання «Що таке

людяність?» або написати «Монолог добра».

IV рівень (10-12 б.). Скласти сенкант або написати власну поезію на

екологічну тематику.

Справжній вихователь рідко говорить своїм вихованцям: будьте

хорошими. Доброту його душі вихованці відчувають в глибокій правдивості і

щирості.

Справжня доброта – це правдивість. Вона далеко не завжди буває

приємною. Часто правда буває гіркою, тривожною, у ній – засмучення і образа.

Але найгіркіша правда утверджує в душі дитини прагнення бути хорошим,

тому що доброта – а правдивість це і є справжня доброта – за самою своєю

природою ніколи не принижує людської гідності.


ЛІТЕРАТУРА

1. Вітренко Р.І., Мовчун А.І. Українська література: Календарне

планування. Сучасне прочитання творів. Форми атестації знань за 12-бальною

системою: 5 кл. – К.: Ред. журн. «Дивослово», 2001. – С. 53-54.

2. Волошина Н.Й. Вивчення української літератури в 5-му класі: Метод.

альманах. – К.: Пед. думка, 1997. – С. 85-87.

Додатки

Народні прислів’я та приказки

Світ не без добрих людей.

Добро твориться просто – ні за так.

Добра людина – як сонечко, всяк біля неї зігріється.

Все добре переймай, а зла уникай.

Добро за добром летить, як бджоли на пасіку.

Добро добром згадують.

Нехай твоя зламається рука, що за добро добра собі чека!

Добре роби, добре й буде.

Хто людям добра бажає, той і собі має.

Доброму скрізь добре.

Добрий чоловік – надійніше кам’яного мосту.

46

ПРАВИЛА ПРИВІТНОСТІ, ВВІЧЛИВОСТІ

1. Прагнімо якісного спілкування з першої ж миті зустрічі.

2. Пам’ятаймо, що й звичайне вітання кожного ранку може стати не

тільки етикетною формою, а й першим кроком до подальшого спілкування.

3. Не забуваймо, що наш настрій завжди позначається на якості

привітання, а отже, й спілкування.

4. Готуючись до зустрічі з людиною, пригадаймо лише позитивне.

5. Тримаймо у пам’яті лише добрі згадки про людей.

6. Будьмо за будь-яких обставин привітними й доброзичливими.

Ніщо не коштує так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість.

М.Сервантес

У добрість вірю: птахом до літа. Я знаю: править світом доброта.

А.Бортняк

Переконатися пора: зробивши зло, не жди добра.

Д.Білоус

Доброта і скромність – ось дві якості, які ніколи не повинні б утомлювати

людину.

Р.Стівенсон

Велика мета добра починається з малого – з бажання добра своїм

близьким.

Д.Лихачов

Хай оживає істина стара –


Л.Забашта

Поспішайте творити добро, життя таке коротке.

О.Довженко

Добре діло – це те, що викликає усмішку радості на обличчі іншої

людини.

Народна мудрість

Роблячи добро людям, ви перш за все допомагаєте собі.

Б.Франклін

Добро – це насамперед щастя всіх людей. Мудрість – це розум,

поєднаний з добротою. Розум без доброти – лукавство.

Д.Лихачов

Найвища мудрість – бути добрим.

Гр. Тютюнник

Мудра любов до дітей – вершина нашої педагогічної культури, думки й

почуттів. Сердечність, теплота, доброзичливість у ставленні до дитини – те, що

47

можна назвати загальним словом доброта, є наслідком великої, тривалої

роботи педагога над самовихованням почуттів.


Духовна діяльність – це активні зусилля особистості для того, щоб

моральні багатства суспільства ...стали багатствами особистості, внутрішніми

цінностями людини, нормами і правилами її поведінки... Це творча праця,

кипуча громадська діяльність людини.


В ранньому дитинстві людина повинна пройти велику школу тонких,

сердечних, людяних взаємовідносин.

Ці відносини – найголовніше моральне багатство сім’ї.


УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ

«ПОСПІШАЙТЕ ТВОРИТИ ДОБРО…»

(За оповіданням Б. Грінченка «Грицько»)

Мета: ознайомити учнів з творчістю Бориса Грінченка, викликати в них

глибоке співчуття до знедолених дітей, розкрити психологію поведінки героїв;

розвивати спостережливість, бажання зрозуміти задум автора, уміння уявляти

ситуацію; розвивати навички індивідуально – художнього аналізу твору, дати

імпульс внутрішній роботі думки учнів; розвивати творчий потенціал дітей;

виховувати почуття добра, милосердя, співпереживання, благородні людські

почуття.

Обладнання: портрет письменника, дошка, зошити, підручники, схеми,

скринька, бублик, вишитий рушник, картки, фото П.А. Лук`яненка «Круча»

(підручник).

Оформлення дошки: епіграфи, проблемне запитання, теорія літератури,

словник уроку.

Епіграф: Добро на світі творять,

А зло на світі – роблять.

П.Скупець

Проблемне запитання: Над чим спонукає замислитися твір Б. Грінченка

«Грицько»?


Словник уроку: благородний – той, який відрізняється високими

моральними якостями.

Теорія літератури: синонім, літературний портрет, обрив, дійові особи,

епіграф, пейзаж, монолог.

Консультація: клоуз-тест – це тест-доповнення (учні самі домислюють

пропущені слова і записують їх на аркуші відповідей).

48


І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Організаційний момент.

2. Оголошення теми та мети уроку.

3. Вступне слово вчителя.

- На минулому уроці ви ознайомилися з біографією і творчістю Бориса

Грінченка.

- Яке ж було ваше домашнє завдання?

(Перечитати оповідання «Грицько», підготуватися до його аналізу,

виконати індивідуальні завдання).

І ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

- Зараз я, за допомогою клоуз-тесту, перевіримо, які ви уважні читачі. Всі

знаєте, що таке клоуз-тест і що потрібно робити? Тоді візьміть картку №1.

Напишіть на ній своє прізвище, ім`я, клас і відповідайте на запитання.

Картка №1

Клас_______________________________________________

Прізвище ___________________________________________

Б. Грінченко «Грицько»

Клоуз-тест

1._____________________________________

2._____________________________________

3._____________________________________

4._____________________________________

5._____________________________________

6._____________________________________

7._____________________________________

8. _____________________________________

9. _____________________________________

10.____________________________________

11.____________________________________

12.____________________________________

Клоуз – тест

1. Батько з міста привіз Грицькові …

(дві цукерки і бублика)

2. Бублик був більший, мабуть, від …

(Грицькової голови)

3. Тепер був піст … –

(Петрівка)

4. Бублик був ще смачніший з …

(вишнями)

49

5. Мати не дають їсти – кажуть:…

(продам та хоч на спідницю наберу та тобі чоботи дам пошити)

6. Грицько нарвав вишень у ….

(бриль)

7. Він вирішив з`їсти вишні та бублика…

(біля річки над кручею)

8. З якою метою ішов Семен до Грицька?

(Щоб вирвати бублика)

9. За що, на березі, ухопився Грицько, рятуючи Семена?

(За камінь)

10. Грицько розкрив очі і побачив, що біля нього стоять …..

(батько, люди і Семенова мати)

11. Ту ж мить Семенова мати підбігла до Грицька і …

(тричі поцілувала, заплакала)

12. Чи віддав Грицько свого бублика Семенові?

(Не знаю).

13. Переверніть картки і покладіть на край парти (один учень проходить

між рядами і збирає).

ІІІ. РОБОТА НАД ТЕКСТОМ ОПОВІДАННЯ

Система завдань і запитань.

- Сьогодні на уроці ми розглянемо характеристику героїв, стосунки між

людьми, проблематику твору.

- Поділіться враженнями про текст. Сподобався чи ні? Чому? (Загальна

характеристика.)

- Діти, я прийшла до вас на урок не з пустими руками, а з чарівною

скринькою. Як ви думаєте, що в ній лежить? Не знаєте? Тоді послухайте

загадку, яка допоможе вам відповісти на моє запитання.

Загадка: Як навколо об`їси,

Серединки не проси.

Ми такі гостинці -

Дірка в серединці

(Бублики)

- А чому я у скриньку поклала саме бублика ?

- Чому Грицько так радів бубликові ?

- Він що, ніколи його не їв?

Знайдіть, у тексті, як автор відтворює радісні переживання хлопчика.

Зачитайте. (Радий, веселий.)

- Який він вибіг з хати?

- Чому автор повторює слова «веселий», «радий»? Як ці слова

називаються? З якою метою вживаються в тексті?

- А тепер зверніть увагу на опис бублика. (Текст.)

- Чому автор кілька разів повторює слово «великий»?

50

- Яке на той час було свято? Що ви про нього знаєте? (Відповідає учень,

який готував індивідуальне завдання.)

- Чому Грицько не одразу з`їв бублика?

- Що він вирішив зробити?

- Кого він там зустрів?

- Хто такий Семен? Що ви знаєте про нього?

- Як жили сусіди? (Батьки і діти.)

- Скажіть, як Грицькова мати пояснювала похмурість сусідки Мотрі?

- А батько?

- Чи зрозумів хлопчик слова батька?

- Чию думку спочатку поділяв Грицько?

- Що ви подумали про Семена, коли дізналися, що він рвав вишні у

чужому садку?

- Чим він пояснює свій вчинок? (Що в чужому садку більше вишень.)

- Зверніть увагу на поведінку хлопця. Як автор передає внутрішній стан

Семена? (Зблід, почервонів страшенно, погляд сердитий, почервонів ще дужче,

зробилось сором, С. 147).

- Чому мати не дозволяла сину, Семену, рвати вишні у власному садку?

Зачитайте.

- Поясніть, чому речення не закінчене?

Ця риторична фігура називається обрив – не домовлене висловлювання

персонажа, коли він не наважується повністю висловити свою думку або дуже

хвилюється.

- Чи є ще обрив у тексті? Знайдіть, зачитайте, поясніть.

- Чи виправдовує це Семена? (Коли рвав вишні у чужому садку.)

- Що змусило Грицька налаштуватися до бою?

- Чи треба було це робити?

- Що б зробили ви?

- А тепер давайте прочитаємо за дійовими особами уривок від слів:

«Скрик був голосний…» – до слів: «А потім роздумавсь…» (С. 147-148)

(Автор, Мотря, Грицько і Семен).

- Засобами виразного читання відтворіть особливості вдачі персонажів,

їхнє ставлення один до одного, а також автора до них.

- Чи справилися наші читці з завданням?

- Чи правильно зробив Семен, коли сказав матері, що Грицько хотів його

побити?

- Що ви знаєте про матір Семена? (Вдова, бліде, змучене обличчя,

страшенно любила свого сина, позападалі очі.)

- Що зробив Грицько?

- Як би ви вчинили в такому випадку?

- Як це характеризує Грицька?

- Куди він вирішив піти?

- Чому саме туди?

51

- Прочитайте опис кручі та річки під нею (С. 148). З якою метою автор

описує їх? Яке це має значення для розуміння зображеної далі подій? (Автор

ніби готує читача, щось має статися, відчуття небезпеки.)

- Розгляньте фото П.А. Лук`яненка «Круча». (Підручник.)

- Як називається опис природи в художньому творі, а в живописі?

- Чому на вашу думку, Семен хотів вихопити бублика в Грицька: щоб

помститися за те, що Грицько хотів його побити, чи просто, щоб його з`їсти?

Зачитайте (С. 148).

- Як ви ставитесь до цього вчинку?

- Чому Мотря, мати Семена не спинила свого хлопця?

- Чи правильно вона зробила?

- Що сталося з Семеном?

- Зачитайте слова, в яких передано розпач матері, її відчай (с.149).

- Прочитайте уривок від слів:»Усе зробилося так швидко…»- до слів:

«Він випірнув зараз же…»

- Скільки часу минуло, коли Семен упав у воду?

Психологічний експеримент.

Гра «Ти – літературний герой».

- Розкажіть, що пережив Грицько за цей короткий час.

- Як називається мовлення однієї людини? (Монолог.)

- Чому, незважаючи на те, що трапилось між хлопцями, Грицько кинувся

з кручі в річку, щоб врятувати Семена?

- А як би ви вчинили?

- Чи оцінюєте ви цей вчинок, як благородний?

- Поясніть лексичне значення цього слова (відповідає учень, який

готував індивідуальне завдання).

- Чи змінилося у Грицька ставлення до Семена та його матері?

- Прочитайте роздум хлопчика (С. 150).

- Чи зародилося в хлопчика співчуття до них?

- Перечитайте останній абзац оповідання. Від якої особи він написаний?

Чому?

- Згадайте, кого ми називаємо дійовими особами? Назвіть їх у цьому

творі ( Батько, матері, люди, Семен, Грицько, страх.)

- Страх? Чому?

- Яким персонажам письменник співчуває, а яким – ні ? А ви? Чому?

- Яка головна думка твору?

- Зверніть увагу на дошку і ще раз прочитайте проблемне запитання:

«Над чим спонукає замислитись твір Б.Грінченка «Грицько»? Дайте на нього

відповідь.

- Що таке проблема? (Питання поставлене письменником, яке треба

вирішити).

- Як ви думаєте, яка тут основна проблема ? (Добра і зла, правди і

кривди).

52

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

- На основі вивченого матеріалу складіть (самостійно) порівняльну

характеристику героїв (робота з карткою №2)

Б. Грінченко «Грицько»

Порівняльна характеристика героїв

Семен Грицько

невеличкий, років десяти,

низенький, присадкуватий, сусідин

Мотрин син, мовчазний, похмурий,

вбогий, брехливий, злий, голодний,

не вмів плавати.

років десяти, говіркий, веселий, любив

пореготатися, недостатків не мав, не

любив заводитися, моторний, не

задерикуватий був, сміливий, добрий,

буде добрий козак.

Заслуховування кількох характеристик.

- Як називається опис зовнішності людини в художньому творі? Що

входить в поняття «портрет»?

- А тепер «поговоріть» з героями твору. Висловте свої побажання,

застереження, співчуття, поради, настанови (в другій половині таблиці, картка

№ 2). Читання кількох побажань.

- Діти, хто з вас удома склав схему до твору про стосунки між людьми?

(Розгляд і аналіз схем). (Див. додаток 1).

V. ПІДСУМОК УРОКУ

- Діти, як ви думаєте, чи досягли ми поставленої мети?

- Тож давайте підведемо підсумок нашого уроку.

Орієнтовні відповіді учнів.

- Недобрий, несправедливий вчинок нікуди не дівається, а лишається на

нашій душі. Народна мудрість учить : «Не роби того

- іншому, чого не хочеш, щоб тобі робили». Тоді й на душі завжди буде

легко світло.

- А я теж знаю народні приказки.

Чужий хліб боком вилізе.

Робиш добро – не кайся,

робиш зло – зла й сподівайся.

- А на мою думку, описана автором подія ще раз доводить, що людина

має жити за законами добра. Бідність – велике горе і соціальне зло, але воно не

дає права красти, забирати, мстити. Зло повертається до того, хто його зробив.

Я думаю, Семенко зробив для себе висновок на все життя.

- А тепер зверніть увагу на епіграф, який записаний на дошці.

(Зачитати). Як ви його розумієте? Прокоментуйте.

- Чому в ньому говориться, що добро творять, а зло – роблять?

- Що таке епіграф ? (Той, що стоїть попереду.) Для чого він вживається?

- Так, дійсно, автор показав у творі одвічну боротьбу добра і зла, правди

і кривди. Моральну настанову – не лишай друга в біді. Але чому ж твір

закінчується щасливо? Хто ж правий – Грицько чи Семен? Автор також пише,

що не знає, чи поділився Грицько з Семеном тим бубликом. А ви знаєте? Але

нехай ці питання залишаться вам для роздумів.

53

VI. ОЦІНЮВАННЯ

- Діти, як ви вважаєте, чи досягли ми поставленої мети?

А хто, на вашу думку, був сьогодні на уроці найактивніший, давав точні,

повні відповіді і заслуговує найвищого бала (діти називають найактивнішого

учня, йому і віддається бублик, який був у скриньці. Якщо ж учнів двоє, то

бублик ділиться між ними порівну).

Також сьогодні дуже гарно працювали …

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: (на звороті дошки).

II рівень: Дібрати і записати прислів’я та приказки про дружбу,

4-6 балів добро, стосунки між людьми.

III рівень: Скласти кросворд за прочитаним твором.

7-9 балів Ключове слово – «Грицько».

IY рівень: Прогноз долі героїв. Написати продовження оповідання

10-12 балів Б.Грінченка «Грицько».

Дякую за співпрацю.

Додаток

Схема

до оповідання Б.Грінченка «Грицько»

Грицько Семен

Веселий, говіркий,

добродушний, допитливий

мовчазний, похмурий, злий,

брехливий, тихий, підступний

Вони недолюблювали один одного,

ворогували

Висновок :

через заздрість Семена,добродушність Грицька

та великого бублика вони стали друзями.

Народні прислів’я та приказки

Добре роби, добре й буде.

Добро довго пам’ятається, а лихо ще довше.

Хто людям добра бажає, той і собі має.

Добре діло роби сміло.

До доброї криниці стежка утоптана.

Добрий чоловік – надійніше кам’яного мосту.

54

Від добра добра не шукають.

Все добре переймай, а зла уникай.

З добрим поживеш – добре й переймеш, з лихим зійдешся – і свого

позбудешся.

Дитина не може жити без сміху. Якщо ви не навчили її сміятися, радісно

дивуючись, співчуваючи, бажаючи добра, якщо не зуміли викликати в неї

мудрої й дотепної посмішки, вона буде сміятися злісно, сміх її буде насмішкою.


7 КЛАС

«НАЙВИЩА НАУКА ЖИТТЯ – МУДРІСТЬ,

А НАЙВИЩА МУДРІСТЬ – БУТИ ДОБРИМ»

(Осмислення загальнолюдських цінностей

у творі Є.Гуцала «Сім’я дикої качки»)

Мета: розширити знання учнів про творчість Є.Гуцала для дітей; сприяти

вихованню морально-етичних цінностей у школярів; формувати вміння дітей

робити самостійні висновки; виховувати почуття прекрасного.


Обладнання: дошка, портрет письменника, музичне оформлення,

виставка збірок Є.Гуцала, тлумачний словник, аркуші, підручник, скотч,

ілюстрації або фотографії дикої качки з каченятами.

Методи навчання: елементи критичного мислення, «Незакінчене

речення», «Займи позицію», креативні, асоціативний кущ.

Методи проведення: робота в групах, бесіда, проектна діяльність учнів,

робота з тлумачним словником, робота в парах.

Епіграф: Важко навчити добра моралями,

легко – прикладами.


Девіз: Так треба жити, щоб нікому зла

не чинити!


Словникова робота: мораль, етика.

Міжпредметні зв’язки: музика, біологія, етика, зарубіжна література,

українська мова.

Попередні завдання: підготувати повідомлення про диких качок з

енциклопедії «Усе про птахів» та із «Словника символів».

55


I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

1. Лунає мелодія із записом голосів пташок.

- Чи вмієте ви слухати птахів? Чи знаєте, про що розмовляє зелене листя,

говорять тварини, шепоче вітер, кому кивають голівками квіти? Послухайте...

Це голос самої природи, яка повсякчас звертається до вас, але чи завжди ми

дослухаємося до її мудрого й доброго голосу?

2. Спробуймо прочитати народні прислів’я (потрібно поставити

стрілочки між частинами речень).

Зрубав онуки

одне прокленуть

дерево

Доглядай посади

землю троє

плідну,

Не псуй як матір

джерела рідну.

1. Бесіда.

- Чому люди так говорять?

- Чому матінку-природу треба охороняти ? Від чого, чи від кого?

- Як ви охороняєте природу?

- Хто з вас посадив деревце, врятував пташку, тваринку? Як це було?

(Розповіді учнів).

- Хто з відомих вам авторів писав твори про природу, про її захист?

(Джек Лондон, Л.Смілянський, Є.Гуцало та інші).

- Сьогодні на уроці ми продовжимо знайомитися з творчістю Євгена

Пилиповича Гуцала. Що ж ви про нього пам’ятаєте?

- Так, ще в дитинстві Євген вдосталь надивився розмаїтої подільської

природи, наслухався щирих і співучих полонян. Батько викладав українську

мову і літературу, а мама – хімію і біологію. Мабуть, тому в Є. Гуцала така

велика любов до рідного слова й рідної природи, до ледь вловимих відтінків

барвистої мови і шовкових трав. Друзі жартома розказували, що коли Євген

Пилипович проходив вранішніми вулицями Києва, то пташки переставали

співати і спурхували йому на плече – природа тонко відчувала справжнього

митця.

ІІ. СПРИЙМАННЯ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ

Робота над заголовком оповідання.

- На перший погляд може здатися, що букви в кружечках розміщені

хаотично. Насправді ж це не так. Якщо ви поставите їх у певному порядку, то

прочитаєте назву твору, який ми сьогодні будемо вивчати.

56

Відповідь: «Сім’я дикої качки».

- Яке значення заголовка в художньому творі?

- Чи здатен заголовок сформувати ваше перше враження про

літературний твір?

- Що очікуєте ви, прочитавши назву твору?

- Що для вас означає слово «сім’я»?


I група. Скласти асоціативний кущ до слова «сім’я».

Учнівський проект.

любов

довір’я піклування

щастя свято

підтримка взаєморозуміння

спокій Сім’я

затишок діти

повага

добро родина

тепло

батьки

II група. У тлумачному словнику знайти лексичне значення слова

«сім’я».


Сім’я – група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших

близьких родичів, які живуть разом; родина, сімейство, фамилія, посімейство.

- Яка різниця між дикими і свійськими птахами?

Свійська – яка живе при людях, не дика (про птахів, тварин); яка звикла

до людини; приручена.

Дика – яка перебуває у первісному природному стані, живе на волі, не

приручена, на відміну від свійської (про тварину).

- Послухайте оповідання, намагайтеся уявити те, що в ньому описується.

Вслухайтесь у слова, можливо, вони вас вразять,схвилюють.

(Читання оповідання вчителем).

- Чи справдилися ваші очікування?

- Як би ви назвали це оповідання? Чому саме так?

ч а я к

м ’ и к и

і к ї

с о

д

Сім’я

57

- Чи сподобався вам цей твір? Чим саме? Поділіться зі мною своїми

думками, враженнями.

- Діти, ви повинні були виконати попереднє завдання: підготувати

невеличкі повідомлення про диких качок з енциклопедії «Усе про птахів» та із

«Словника символів».

(Заслуховування кількох повідомлень, розгляд ілюстрацій або фото).

Хвилинка-цікавинка.

- Чи знаєте ви, що найморозостійкіші птахи – качки й гуси? Вони можуть

переносити температуру до 110 градусів!

Складання усних розповідей з елементами міркування.

- Що називається сюжетом?


Сюжет – (від фр. sujet – предмет, зміст) – система подій у художньому

творі, подана в певному зв’язку, яка розкриває характери дійових осіб та

ставлення письменника до зображуваних життєвих явищ; послідовність подій,

яка складає зміст художнього твору.

- Складіть план розповіді про події.

- Друзі, уявіть, що до нас на урок прийшов автор твору Є.П.Гуцало.

Розкажіть йому, про що ви дізналися з його оповідання, що вас схвилювало, що

найбільше вразило (за складеним планом).

- Що ви знаєте про композицію твору?


Композиція – (від лат. сompositio – укладання, поєднання) –

співвідношення частин твору, яка відбиває складність зображуваних у ньому

явищ життя; послідовність та вибудова, розміщення та взаємозв’язок частин,

образів, епізодів художнього твору; побудова твору, обумовлена його змістом і

жанровою формою.

- Які особливості композиції цього твору ви помітили?

- Як називається момент найвищого напруження дії, вершина конфлікту?


Кульмінація – (від лат. culmen – вершина) – виявляє основну проблему

твору та характери героїв гранично ясно; після неї дія послаблюється.

- Знайдіть кульмінацію в творі. Зачитайте.

- Про що цей твір?

(Твір про людину і світ крізь призму морально-етичних проблем).

- Які проблеми порушує автор в оповіданні «Сім’я дикої качки»?

(Морально-етичні проблеми).


Мораль – система поглядів і уявлень, норм і оцінок, що регулюють

поведінку людей.

Етика – наука, що вивчає мораль; норми поведінки, сукупність

моральних правил певної соціальної групи.

58

Колективне складання схеми (на дошці)

Людина

Доброта, милосердя, співчуття, чуйність

Морально-етичні проблеми

Жорстокість, злість, байдужість

Світ

- Які вічні цінності ви знаєте? (Добро і зло.)

- Що ви розумієте під цими поняттями?


Добро – почуття й усвідомлення людиною своєї здатності творити благо.

Зло – це почуття й усвідомлення людиною своєї здатності робити шкоду.


Учнівський проект «Абсолютні вічні цінності».

На дошці прикріплені слова «добро» і «зло». Необхідно на аркушах

написати слова-відповідники і закріпити на дошці (за допомогою скотчу).

I група працює зі словом «добро».

II група – зі словом «зло».

Добро Зло доброта ненависть

віра зневіра

надія Совість Жорстокість

щастя неволя чесність нечесність

справедливість несправедливість

свобода злопам’ятність

щирість Байдужість

милосердя Правда пасивність

прощення бездушність

великодушність егоїзм

мудрість Підлість

благородство безсердечність

турбота

духовність

любов

(Захист кожною групою своїх проектів).

- Яких цінностей більше?

- Як ви вважаєте, чому?

- Прочитайте ще раз епіграф нашого уроку і поясніть, як ви його

розумієте?

59

- Які категорії ми сьогодні часто називали?

- Складіть із цих слів логічний ланцюжок.

Робота в парах. Земля люди природа любов смерть

Дійсно, ці категорії у Є. Гуцала завжди стоять в одному нерозривному

ланцюгу. Автор стверджує незнищенність природи, проголошує зв’язок і

тотожність людини (дитини) і природи, навколишнього світу – з майбутнім,

простору – з часом.

«Займи позицію (зіставлення різних поглядів).

1. Хто погоджується (або не погоджується) з цією думкою (позицією)?

2. Які міркування ви можете навести на підтвердження своєї думки?

III. ПІДСУМОК УРОКУ

- Чи виконали ми поставлене перед нами завдання?

- Що взяли для себе з уроку?

- Які запитання ви хотіли б ще поставити, які думки висловити?

«Незакінчене речення».

Я ніколи не буду...

Я буду старатися...

Мені хочеться вірити, що ...

Поетична хвилинка

Бережіть природу, любі діти,

Я до цього все життя вас закликаю.

Хто байдуже ставиться до неї,

Той у грудях серденька не має.

А якщо його немає в грудях,

До природи він байдужий буде,

Пам’ятаймо це і я, і ти.

Маймо в серці зерна доброти.

Ці зернятка будуть проростати,

Спів почуєте душі своєї.

Про природу станете ви дбати,

Вірним другом будете для неї.

- Чи зрозуміли ви моє прохання?

- В чому воно полягає?

- Який девіз нашого уроку?

Так треба жити, щоб нікому зла не чинити!

- Нехай ці слова стануть девізом усього вашого життя!

IV. ОЦІНЮВАННЯ. АРГУМЕНТАЦІЯ ОЦІНОК

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. ІНСТРУКТАЖ ДО ВИКОНАННЯ

II рівень. Намалювати ілюстрацію до тієї частини тексту, яка найбільше

сподобалася вам чи схвилювала, або дібрати народні прислів‘я, приказки,

висловлювання видатних людей про природу.

III рівень. Стисло переказати текст від імені певної дійової особи.

60

IV рівень. Написати твір-роздум на одну з тем: «Людина – природи

вершина», «Земля буде такою, якими будуть люди», «Добрі вчинки моїх

товаришів».

За бажанням: робота «Словникового бюро»(за допомогою тлумачного

словника пояснити лексичне значення слів «доброта», «жорстокість»,

«милосердя», «турбота»).


1. Бібліотечка «Дивослова». Інтерактивні технології в системі

особистісно-зорієнтованої освіти. – 2006. – № 4.

2. Історія української літератури XX століття. Підручник / За ред.

В.Г. Дончика. – К.: Либідь, 1998.

3. Кодлюк Я.П., Одинцова Г.С. Розповіді про письменників: Посібник для

вчителя початкових класів. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1997.

4. Противенська О.Г., Мещерякова М.Г., Теміз Л.В. Українська література


Глибоко помиляються ті, хто бачить гуманість в рівному, стриманому

тоні вчителя, який підфарбовує при цьому свої повчання сиропом доброти.

Доброта – це не тон і не спеціально підібрані слова. Справжній вихователь –

завжди людина широкого емоційного діапазона, він глибоко переживає і

радість, і смуток, і тривогу, і незадоволення. Якщо діти відчувають в цих

людських пристрастях свого наставника правдивість – це і є справжня доброта.


ПРИРОДА – ЦЕ КАЗКА, ЯКУ ТРЕБА ЧИТАТИ СЕРЦЕМ

(Людська доброта і жорстокість, милосердя і справжня турбота про

природу в оповіданні Є.Гуцала «Сім’я дикої качки»)

Мета: працюючи з текстом твору, діти мають зрозуміти психологію

персонажів, визначити основну ідею твору; вчитися складати словесні

малюнки, розвивати уяву; вміти вільно й емоційно висловлювати свої думки;

формувати культуру дискусії; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати

любов до рідної природи, бережливе ставлення до птахів, до всього живого;

виховувати доброту, милосердя.


Обладнання та наочність: портрет Є. Гуцала, виставка ілюстрацій до

твору, тлумачні словники, підручник, аркуші паперу, фарби, пензлики.

Епіграф: Крізь прекрасну природу

світиться краса душі людської.

М.Рильський

Теорія літератури: епітет, пейзаж, порівняння, художня деталь,

персоніфікація.

Ключові слова: добро, людяність, милосердя, співчуття, турбота.

61

Словник уроку: пустка, доброта.

Міжпредметні зв’язки: українська мова, образотворче мистецтво,

біологія, етика.

Методи навчання: «Займи позицію», «Мозкова атака», «Мікрофон».

Методи проведення: усне малювання, гра «Парні картки», робота з

таблицею, самодіагностика, прогнозування дій, дискусійні питання, поетична

хвилинка, конкурс «Хто більше».


I. ФОРМУВАННЯ ЕМПАТІЙНОЇ ЗДАТНОСТІ (емоційного

настрою)

1. Вправа «Усмішка по колу»

Усі беруться за руки. Перший учень повертається до свого сусіда й

усміхається йому, і так по колу. Потім бажають один одному щось добре,

світле.

2. Робота в групах

Розминка.

- Відгадайте і запишіть прислів’я.

6 кай 10 ли 3 до 2 биш

11 хо 1 зро 12 на 8 вді

4 бро 9 єш 7 ся 5 не

14 вай 15 ся 13 чу.

Відповідь: Зробиш добро – не кайся, вдієш лихо – начувайся.


- Як ви розумієте зміст цього прислів’я?

II.ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

- А які прислів’я, приказки та висловлювання видатних людей про

природу підготували ви?

Конкурс «Хто більше».

Зразок.

Тому, хто посадить дерево, подякують і онуки, а того, хто загубить,

прокленуть і діти.

З природою живи у дружбі, то й буде вона тобі в службі.

Не бий бобра – не буде добра.

Немає ліпшої краси, ніж гаї та ліси.

Люби природу – не чини їй зла.


Усяке спілкування з природою освітлює людину...

М. Реріх, російський

художник, мислитель

У природи чисте серце.

Хідео Огума, японський поет

62

Будь природі другом, будь природі сином.

А.Камінчук

Рідний край наш над усе.

Ю.Шкрумеляк

Природа – вічне джерело людської творчості, людського мислення.

М. Рильський

Як не буде птахів, то і людське серце стане черствим.

М.Стельмах

Немає краю можливостям матері-природі, як немає межі людському

розуму.

О.Довженко

- Молодці!

Перевірка домашніх творів.

III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, МОТИВАЦІЯ УРОКУ

- На минулому уроці ми почали працювати над твором Є.Гуцала «Сім’я

дикої качки», звертали увагу на такі вічні морально-етичні цінності як добро,

любов, турбота, милосердя, співчуття. Ці слова і сьогодні будуть ключовими .

А зрозуміти їх значення нам допоможе «Словникове бюро».

(Працює з тлумачним словником.)

Тема сьогоднішнього уроку –» Природа – це казка, яку треба читати

серцем. (Людська доброта і жорстокість, милосердя і справжня турбота про

природу в оповіданні Є.Гуцала «Сім’я дикої качки». Тому хочеться розпочати

наше заняття словами В.Романюка:

Людської треба доброти,

Щоб цвіт з’явився на калині,

Щоб ночі в ранок перейти,

Щоб соловейко тьохкав, - нині

Природі, звірові, людині

Людської треба доброти.

- Що означає для вас слово доброта?

- Якого воно кольору? Чому?

Словников робота.


- Є.Гуцало писав, здебільшого, про сільське життя, звідки й черпав

духовну енергію, всотував мову Добра. Звертав увагу на психологізм,

внутрішній світ людини, на єдність природи й людини, майстерно змальовував

живий світ природи, його облагороджуючий вплив на людину.

IV. РОБОТА НАД ТЕКСТОМ ТВОРУ

Система запитань та завдань. - Як починається оповідання? (Описом ранку).

- Прочитайте його (с. 413).

63

Усне малювання.

- Намагайтеся уявити і в інтонаціях голосу передати захоплення

картиною ранкової природи, її неповторною красою.

- Розкажіть, користуючись текстом, що ви «чули», «бачили», «відчували».

- Як ви розумієте вислови «добре дихалося зранку», «кришталево чиста»,

«кришталево дзвінка», «світилася білим піском», «тремкими краплинами» та ін.

- За допомогою яких слів автор намалював таку чудову картину ранку?

(Епітетів.)

Теорія літератури. Епітет – (від гр. epitheton – додаток) – художнє визначення, яке

підкреслює певну властивість предмета або явища, на яку автор хоче звернути

увагу і з приводу якої хоче висловити своє ставлення.

- Яка це частина мови? (Прикметник).

Гра «Парні картки». Кожний учасник гри одержує комплект карток. На них написані художні

означення і слова, до яких вони відносяться (з оповідання Є.Гуцала «Сім’я

дикої качки»). Виграє той, хто швидше і правильно підбере пари карток, а саме:

епітети до слів.

Дубовому лісі щавель кінський

Зволоженим листям тремткі краплини

Білим піском літньому лісі

Величезна пустка навколишня тиша

- Письменник малює словами, художник – фарбами. Як називається опис

природи? (Пейзаж.)


Пейзаж – (від фр. peysage – країна, місцевість) – опис, картина природи,

частина реальної обстановки, у якій розгортається дія.

- З’ясуйте, яка роль пейзажів у творі?

- Які художні засоби, крім епітетів, ще використав автор, зображуючи

ранок? (Порівняння).


Порівняння – форма поетичної мови, основана на порівнянні двох

предметів або явищ з метою пояснити один з них за допомогою іншого.

(Перегляд виставки учнівських малюнків та ілюстрацій. Це допоможе

дітям ще яскравіше уявити й побачити багатство й кольорову

різноманітність рідної природи.)

- Що спільного у цих малюнках, ілюстраціях з твором?

- Чому письменник починає свій твір з опису ранку?

64

Орієнтовні відповіді учнів

- Щоб передати велику любов до рідної землі, її багатства й краси.

- Звернути увагу на те, що ці багатства треба любити й берегти.

- Передати настрій, душевний стан хлопчика Юрка.

- Підготувати читача до сприймання твору.

- Який же настрій у хлопчика на початку оповідання? (Текст.)

(«Добре дихалося», «він радів», «обіцяла такі радощі», «хотілося не йти,

а бігти, не мовчати, а співати», «Як добре, як щасливо було Юркові!»);

(вживання пестливих слів «вітерець», «крильцях»).

- Поміркуйте і скажіть, чому ж тоді в тексті (с. 413) є такі слова: «тиша

немов кинулася стрімголов увсібіч, перелякана і тремтяча», «...і голос, наче

вибух, ...порснув угору й по боках, а Юрко остався в пустці, яка все

збільшувалась, бо грім одкочувався все далі й далі, поки весь ліс не

перетворився на величезну пустку»?

- Чому двічі в одному реченні вжито слово «пустка»?

- Що воно означає?


Пустка – нічим не заповнений простір; безлюдне місце, безлюдна

місцевість; запустіння.

- На які групи можна поділити героїв твору?

- Які риси характеру ви вважаєте позитивними, а які – негативними?

Чому?

- Який, по вашому, добрий чи злий Юрко?

Робота в зошитах.

- Запишіть в одну колонку риси його характеру, які вам імпонують, а в

іншу – які не подобаються.

- Що переважає? Чому?

- Що вирішив зробити Юрко, побачивши дику качку з виводком каченят?

- Для чого? («Він уявляв як повезе каченят у місто, як показуватиме

своїм товаришам, як вони заздритимуть.»)

- Як себе поводила дика качка?

- Доберіть з тексту слова, словосполучення, щоб передати її розпач

(«...скрикнула», «кидалася», «захищаючи», «розпачливий материн крик»,

«близько пролетіла»,»зірвалася, гнана страхом і розпукою», «із горя далеко

залетіла»).

- Чи схвилювало це Юрка?

- Як ви можете пояснити слова Сааді: «Якщо ти байдужий до страждань

інших, ти не заслуговуєш назви людини»?

- Що називається художньою деталлю?


Художня деталь – (від фр. detail – подробиця), риса або штрих, що

роблять зображувану автором картину особливо яскравою і глибокою за

змістом.

- Яку художня деталь ви помітили в оповіданні? (Очі).

65

Робота з текстом.

(«Їхні малесенькі очі були схожі на голочки гострого суму», «...благала

душею й очима: попливіть!»).

- З якою метою її використав автор?

- Що робив Юрко з каченятами?

- Як вони себе поводили в неволі?

- Чому каченята так швидко стали хлопчикові «нецікаві»?

- Як можна назвати вчинок Юрка?

- Як би ви вчинили на його місці ?

- Чи схвалює Тося наміри та дії Юрка? («А Тосі було сумно...Може, й

справді вона даремно побоюється, а Юркові удасться їх доглянути й

приручити?», «У її вухах стояв отой качиний крик, довго ще стояв, навіть

тоді, коли вони вийшли з лісу й через городи пішли до хати»).

- А ви? Автор?

Повторення знань про засоби виразного читання.

- Що ви знаєте про особливості читання тих місць твору, де відображено

переживання дійових осіб?

- Прочитайте виразно уривок від слів: «Тося залишилася сама.» до

«...ніби мстилися невідомо за що» (С. 416-417).

- Чому автор зобразив природу саме так? (Підкреслював, передавав

душевний стан персонажа: при цьому внутрішній стан людини уподібнюється

життю природи).

- Чому природа в цьому уривку «олюднена»?

- Як називається такий художній засіб? (Персоніфікація).


Персоніфікація - (від лат. persona – особа і facio – роблю) – окремий вид

уособлення, коли предметам, явищам і абстрактним поняттям надаються

властивості людини, вони олюднюються з метою яскравішого зображення.

- Характеризуючи образи Тосі і Юрка, порівнюйте їхні вчинки.

- Уявіть, що ви можете поспілкуватися з одним із героїв. Кого ви б

вибрали? Які слова хотіли б йому (їй) сказати?

Робота з таблицею (роздрукована для кожного учня)

Юрко Я Тося

- Чи помітили ви що-небудь спільного між Юрком і собою, Тосею і

собою? Що?

Самодіагностика (осмислення критичного ставлення до власних вчинків,

проявів доброти, благородства, чесності).

66

- Оформіть висновки усно (письмово), розмірковуючи, спираючись на

схему.

Я ставлюся До кого ? Як?

людей

друга

молодших

старших

рідних

знайомих

незнайомих

ровесників

птахів

звірів

природи

- Що у вас доброго і що поганого?

- Виявіть, що поганого в вас, й відмовтеся від цього. Перевіряйте свої

вчинки! Чи не чините ви зла, незручностей іншим?

- Прочитайте слова В.Дончика (підручник, с. 413). Поміркуйте і дайте

відповідь.

- Чи погоджуєтеся ви з цими словами?

Життєвість ситуації.

- Як ви оцінюєте вчинки дійових осіб?

- Чи траплялося таке у вашому житті?

- Який урок життя ви взяли для себе?

- У кого з літературних героїв учитеся бути добрими до людей, батьків,

любити й берегти природу?

- Якою, на вашу думку, повинна бути справжня людина? (Любити

природу, все живе, прагнути допомогти, захистити, бути доброю,

непримиренною до зла, милосердною, співчутливою, турботливою).

Робота «Словникового бюро».

- Вам потрібно було знайти в тлумачному словнику значення слів

«співчуття», «милосердя», «людяність», «турбота».

Співчуття – чуйне ставлення до чийогось горя, до чиїхось

переживань.


Людяність – доброзичливе, чуйне ставлення до інших; уважність до

чужих потреб.

Турбота – увага до чиїхось потреб; піклування про кого, що-небудь.

- Запам’ятайте ці слова і старайтеся бути у житті такими, бо саме такими

постають перед нами персонажі багатьох оповідань, які ви вивчаєте.

Прогнозування подій.

- Про історію з хлопчиком будуть знати батьки, ровесники. Запропонуйте

власну версію подальшого розвитку подій.

67

- Яким бачиться вам Юрко у майбутньому?

- Ким він стане? Якою людиною?

- Складіть стислу розповідь про подальше життя героя.

Дискусійне питання.

- Чи розкаже Юрко своїм ровесникам, друзям у місті, а пізніше – своїм

дітям про випадок з дикою качкою?

- Чи заслуговує хлопчик на добре слово та похвалу?

- Порівняйте ваше ставлення до хлопчика (на початку і в кінці твору).

- Воно залишилося однаковим чи змінилося?

- Чому? Обґрунтуйте власну думку. Доведіть, користуючись текстом.

- Чому Юрко затягував від’їзд?

- На що він сподівався? («...бігав до річки, хотів побачити сім’ю дикої

качки. Але так і не побачив. Переконував себе, що каченята вижили, але

подалися в інше місце», «...переживаючи болісний сором»).

- Чи продовжували сільські хлопці товаришувати з Юрком?

- Чи стануть Тося і Юрко друзями?

- Як ви розумієте слова Цицерона: «Дружба можлива лише між добрими

людьми»?

Дискусійне питання.

- У кінці твору автор пише, що Юрко був певен у тому, що Тося не

підійшла б до нього. А ви як думаєте?

Так + Ні -

«появилася»,

«стояла біля своєї хати і дивилася, як

вони сідають у машину», «Їй дуже

кортіло підійти, але вона не

наважувалася»,»мабуть»(припущення),

останнє речення незакінчене (...).

Через нього загинули

каченятка, не стало сім’ї у дикої

качки.

- Чи зрозумів хлопчик свою провину?

- Ви йому вірите?

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

- Яка головна думка твору?

- Над чим спонукає замислитися цей твір?

- До чого закликає нас автор? Знайдіть відповідні рядки.

- Як пов’язані людина і природа?

- Як ви вважаєте, це твір для дітей чи для дорослих? (Точніше – для

дітей і дорослих).

«Займи позицію»

Місце людини у великому світі природи.

«Мозкова атака»

- Чому природа потребує захисту?

- Як жити в єдності з природою?

- Що ти можеш зробити для природи?

- За якої умови людина перестане шкодити природі?

68

«Поетична хвилинка» (читання за ролями)

Птиця

Тріпоче серце спійманої птиці,

В руках моїх не чує доброти.

- Я дам тобі водиці і пшениці,

Моя пташино, тільки не тремти!

-Хіба потоки загубили воду,

Хіба в полях уже зерна нема ?!

Пусти мене, мій хлопче, на свободу,

І все, що треба, я знайду сама.

-Я ж лагідно тебе тримаю, пташко,

В своїх руках, легеньких, як вітрець.

Хіба неволя це? Хіба це важко –

Від мене взяти кілька зеренець?

-Пусти, мене! Мені, дитино мила,

Дорожча воля, ніж зерно твоє!

Страшна, хоч навіть лагідна, та сила,

Яка розкрити крилець не дає!

-Лети! Співай у небі гомінкому;

Хоч і маленький, зрозумів я все.

Моя рука ніколи і нікому

Ні кривди, ні біди не принесе!

Д. Павличко

- Чи схвалюєте ви вчинок ліричного героя?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

«Мікрофон».

- Я переконався(ла), що твори Є.Гуцала...

- Оповідання «Сім’я дикої качки» допомогло мені зрозуміти...

- Я хотів(ла) б, щоб серед моїх друзів був(ла)...

- Я обов’язково прочитаю...

- На сьогоднішньому уроці мені сподобалося... , а не сподобалося...

- А у вашому класі яких дітей більше – добрих чи злих? Зараз ми це

перевіримо.

Тест-малюнок «Чи добра ви людина».

- Ці листочки чарівні, але тільки в добрих руках. Випробуйте себе, чи

стали ви сьогодні ще на краплиночку добрішими і уважнішими.

Візьміть пензлики і розфарбуйте аркуш тим кольором, який відповідає

вашому настрою на уроці (шкала настрою).

(На аркушах парафіном намальована дика качка з каченятами. При

розфарбуванні малюнок проявляється, що викликає у дітей багато емоцій).

- Диво відбулося! Ви щасливі?

- Діти, ви прийшли в цей світ, щоб жити гідно, звершувати добрі справи,

залишити в пам’яті людей добрі спогади, а не страшну пустку. А тому

Я бажаю, щоб із вами

69

Людям було веселіше,

І щоб добрими очима

Ви дивились на людей.

Щоб були ви справедливі

І у рішеннях розумні.

До людей будете добрі –

Люди будуть добрі вам! В.Орлов

VII.ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ АРГУМЕНТАЦІЯ ОЦІНОК

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (різнорівневе)

II рівень (4-6 балів). З оповідання Є.Гуцала «Сім’я дикої качки»

виписати синоніми до слова «йти».

III рівень (7-9 балів). Написати листа героєві твору (на вибір).

IV рівень (10-12 балів). Написати твір-мініатюру на одну із

запропонованих тем: «Урок життя», «Моя розмова з природою», «Природа –

душа людини», або власну поезію про природу.

Додаток Влітку і качка прачка, а зимою і Терезя не береться.

Йому, як з качки (гуски) вода.


Загадки

У воді купалася, а сухою зосталася. (Качка)

У річці купається,

В сорочку вдягається.

В повітрі літає,

Завжди суха буває. (Дика качка)

Мені хочеться кричати:

«Ви не смійте зачіпати

Квіточку червоную,

Гілочку вербовую,

«Сонечко»- комашку

І маленьку пташку!

Їх треба рятувати,

Бо не будем мати

Ні гаїв, ні поля,

Ані неба, моря.

Все живе, вирує,

Нам красу дарує».

О.Голик

70

Зупинімося – останній є шанс,

Схаменімося – благаю я вас.

Все задумано мудро в природі –

Жити всьому у мирі та згоді.

Річка куди хоче тече,

Пташеняті підставим плече.

Як зрубаємо дерево – вмить

Поспішаймо хоч два посадить.

Як асфальт – то не через калину,

Джерельце хай не знає зупину.

Як розоримо світ оцей вщерть,

Вирок нам – без війни буде смерть.

Зупинімось – останній є шанс,

Ця планета не тільки для нас.

Люди, будьмо ж людьми!


1. В. Дончик. Залишаючись самим собою // В.Дончик. Зупинені миті. – К.,

1989. – С. 185-186.

2. Лесин В.М. Літературознавчі терміни: Довідник. – К.: Рад. шк., 1985.

3. Противенська О.Г., Мещерякова М.Г., Теміз Я.В. Українська література


4. Українські загадки. – К.: УКСП «Кобза», 1993.

5. Життя людини – найвища цінність: Методичні рекомендації та

матеріали до першого уроку 2004-2005 н.р. – Кіровоград: ОІППО

ім. В. Сухомлинського (лабораторія інформаційно-методичного забезпечення

освітнього процесу), 2004.

1. Журба К. Що таке духовність? // Шк. світ. – 2002. - № 9. – С. 3-4.

6. Літоцький А. Виховання особистості – основа розвитку суспільства //

Поч. шк. – 1997. - № 9. – С. 1-3.

7. Людина і світ: Підручник / Л.В. Губерський, В.Г. Кремень,

А.О. Приятельчук та ін. – 2-е вид., випр. і доп. – К.: Т-во «Знання, Коо», 2001.

8. Людина і суспільство. Підручник / За ред. Р.А. Арцишевського. – К.,

2002.

9. Новий тлумачний словник української мови у чотирьох томах. – К.:

Аконіт, 1998.

10. Нові технології навчання: Наук.-метод.зб. – К., 2001.

11. Репа Н., Слюсаренко В. Виховання духовного світу школярів. – К.,

1995.

12. Сковорода Г. Твори: У 2 т. – К., 1994. - Т.1.

13. Л.Г. Скрипник, Н.П. Дзятковська. Власні імена людей. Словник-

довідник. – К.: Наукова думка, 1986. – С. 74.

71

14. Словник синонімів української мови: У 2 т. / А.А. Бурячок,

Г.М. Гнатюк, С.І. Головащук та ін. – К.: Наук. думка, 1999.

15. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям: Вибр. твори в 5-ти т. – К.:

Рад. шк., 1997. – Т. 3.

16. Фразеологічний словник української мови / Уклад.: В.М.Білоноженко

та ін. – К.: Наук. думка, 1993.

17. Хуторской А.В. Педагогика. – С.-П., 2001.

18. Благовіст. - 2005. – № 3 (27).

19. Українська мова і література в школі. - 2004. – №4.

72

До 100-річчя від дня народження

В.О. Сухомлинського

«Поспішайте творити добро...»

(система духовно-морального виховання школярів

на основі творчої спадщини В.О. Сухомлинського)

Підписано до друку 25.04.2016 р.

Формат 64x80/16. Папір офсетний. Гарнітура Times New Roman.

Друк – принтер. Тираж 50 прим.

Зам. № 233

КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», вул. Велика Перспективна, 39/63,

Кіровоград, 25006 Віддруковано в лабораторії інформаційно-методичного забезпечення

освітнього процесу КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», вул. Велика Перспективна, 39/63, Кіровоград, 25006

Documents

«Поспішайте творити добро»koippo.in.ua/arhiv/druk/233_16.pdf · 2017-03-20 · Щастя – почуття і стан повного задоволення