Іван Драч · 2019-09-03 · , – згадується прислів’я «Козацькому роду нема переводу». Поезія І. Драча «Балада

Іван Драч

(1936–2018) Іван Федорович Драч народився 17 жовтня 1936 р. у с. Теліжинці

Тетіївського району на Київщині. Перші вірші поета були опубліковані в

районній газеті ще ті в часи, коли він був школярем. 1954 р. юнак

закінчив школу й почав працювати вчителем у сусідньому селі Дзвеняче,

а 1958-го – вступив до Київського університету. Згодом Івана з вишу

було виключено за політичні погляди – ледь вдалося поновитися на

заочне відділення.

Працював у редакції газети «Літературна Україна». Березневий

номер журналу «Вітчизна» за 1960 р. помістив сім віршів молодого

поета, серед яких – і особливо вдала поезія про хліб, яка увійшла до

першої збірки І. Драча «Соняшник» (1962). А через три роки побачили

світ «Протуберанці серця».

«Соняшна ця книжечка. Залита по вінця світлом подиву і захоплення

світом, який відкривається у слові, росте-виростає до тичинівських

“космічних хоралів” і несе на хвилях образно-авантюрних,

провокативно-загонистих химерних епітетів, метафор, алітерацій ген у

нові поетичні галактики, до яких, віриться, не дотягнуться інші поети-

відчайдухи… Саме “Соняшником” Іван Драч феєрично розквітувався на

українському поетичному небі. Як Микола Вінграновський “Атомними

прелюдами”, як “Тишею і громом” Василь Симоненко».

Микола Жулинський

До підручника "Українська література. 11 клас (профільний рівень)"Слоньовської О. В. та ін.

Колаж з обкладинок збірок поезій Івана Драча

Іван Драч навчався на Вищих сценарних курсах у Москві.

Працюючи сценаристом Київської студії художніх фільмів ім.

О. Довженка, 1965 р. митець у співавторстві з кінорежисером Юрієм

Іллєнком створив картину «Криниця для спраглих», прокат якої з огляду

на виразний національний колорит заборонили.

У фільмі вголос зазвучала тема національного безпам’ятства. Щоб

зібрати синів додому, батько надсилає всім дванадцятьом телеграми про

власний похорон. У рідне село діти їдуть неохоче, про людське око

везуть похоронні вінки. Побачивши старого живим, вони ледь

стримують гнів, але, щоб уникнути людського осуду, вирішують усе ж

віднести привезені штучні квіти на могилу матері. Однак жоден син не

пам’ятає, де вона похована, адже роками ніхто не навідував могилу. Один

із них хоче запитати бабу Маройку, та не наважується – соромно. Тоді він

кладе свого вінка на випадкову першу-ліпшу могилу. Услід за ним

залишають вінки інші сини – й до машини... Баба Маройка ж вирвала

жмуток чебрецю і пішла до нагробку Параски, який оминули її сини.

Кінострічка наповнена метафорами й етнографічною символікою;

центральний символ – криниця – втілення життя роду. Ця кінокартина

належить до українського поетичного кіно.

Кадри з художнього фільму «Криниця для спраглих» (1965)

До підручника "Українська література. 11 клас (профільний рівень)" Слоньовської О. В. та ін.

За участю І. Драча були написані сценарії фільмів «Камінний хрест», «Іду

до тебе», «Пропала грамота», «Дід лівого крайнього», «Вечори на хуторі

біля Диканьки», «І в звуках пам’ять відгукнеться», «Мамо рідна, люба»,

«Зона». Поет був безпосередньо причетний і до постановки цих

кінокартин.

Кадр із художнього фільму «Пропала грамота» (1972)

Іван Драч завжди мав стійку громадянську позицію. На вечорі,

присвяченому пам’яті Володимира Сосюри, він прочитав вірш про «ніж,

загорнутий у газету». Це був прозорий натяк на те, що саме московська

газета «Правда» своєю публікацією викликала нову хвилю цькувань

автора вірша «Любіть Україну».

Деякі твори письменника-модерніста (а в окремих поезіях – навіть

виразного авангардиста), який висміював обмеження і стереотипи в

мистецтві, відверто шокували публіку. Авторська позиція іноді лякала

вірнопідданих громадян.

«Згадаймо, який благородний гнів збурили в так званих оборонців

цнотливості поезії (серед яких був і автор цього слова) Драчеві “Балада

ДНК”, “Балада про випрані штани” чи поема “Ніж у сонці”, уже сама назва

якої епатувала наш вишуканий (чи скоріше хуторянський?) слух... А нині

ми, ані на мить не вагаючись, вводимо в трепетну тканину поезії

найсучаснішу наукову термінологію».

Борис Олійник

Структура ДНК


У І. Драча не було «прохідних» поезій. За збірку «Корінь і крона»

1976 р. він став лауреатом Державної премії України ім. Т. Шевченка.

А ще митець зробив чимало напрочуд вдалих перекладів з інших

мов. Його вірші теж було перекладено російською, польською,

білоруською, болгарською, угорською та іншими мовами світу.

Відгукнувся поет і на Чорнобильську катастрофу. Поруч із «Марією

з полином в кінці століття» В. Яворівського, «Чорнобилем» Ю. Щербака,

поемою «Сім» Б. Олійника поема-цикл І. Драча «Чорнобильська мадонна»

звучить як попередження всьому людству, яке необачно грається з

«мирним» атомом. Жіночі образи у цьому творі – унікальні.

В останні роки СРСР І. Драч став головою Народного Руху України.

Він був одним з ініціаторів створення 1990 р. «живого ланцюга» між

Києвом і Львовом, що символізував ідею єдності Східної та Західної

України.

Акція «живий ланцюг» («Українська хвиля») 21 січня 1990 р.

«Іван Драч обдарований зором, що здатний бачити крізь товщу нашої

планети. Цим зором “користується” герой вірша “Блудний син”, який,

упавши долілиць на газоні в Лос-Анджелесі, дивиться й бачить крізь усю

Землю “траву свою і стежечку свою”, “і сиву матір з сивими очима”. Він

плаче, уткнувшись обличчям у мураву. Здається, нема в сучасній поезії

трагічнішого образу, як той американський незнайомець, заблукалий

син нашого народу. А все це – погляд, що проникає в глибини людської

душі».

Дмитро Павличко


1996 р. Україна святкувала шістдесятиріччя Івана Драча. Поета

нагородили орденом Ярослава Мудрого, він одержав звання відмінника

народної освіти, а також перстень Івана Мазепи, який вважають

перехідним (останнього разу уряд УНР в екзилі1 його вручив Богдану

Лепкому з нагоди шістдесятиріччя письменника).

Тетяна Яблонська | Іван Драч. Тетяна Яблонська. Наречена (1966)

Книга, яку знищили

Цікаво знати!

25 січня 2018 р. в Національному музеї літератури України презентували

книжку «Тетяна Яблонська | Іван Драч. Книга, яку знищили». Це була

художня реконструкція альбому Т. Яблонської з творами І. Драча. У

період хрущовської «відлиги» художниця створила понад 10 картин:

«Наречена», «Вдови», «Життя продовжується», «Молода мати» та ін.

Полотна надихнули поета написати балади до них. 1969 р. наклад у 4

тис. примірників пішов під ніж одразу після видання, адже радянська

влада злякалася промовистого національного спрямування книжки.

Іван Драч на схилі років

Іван Драч писав до останніх своїх днів,

про що свідчить його книжка поезій

«Дожити до соловейка» (2017) та збірка

унікальних прозових бувальщин «Золотий

цап» (2018). Помер митець 19 червня 2018 р.,

похований у рідних Теліжинцях поряд із

могилою сина Максима. У рік смерті поета засновано літературну

премію «Золотий цап» імені Івана Драча.

1 В екзилі – у вигнанні.


Діалог із текстом

1. * За допомогою інтернету знайдіть цікаву інформацію про І.

Драча, якої немає в підручнику, й ознайомте з нею клас.

2. * Об’єднайтеся в пари й підготуйте усні виступи про Драча ―

громадського діяча, Драча-кіносценариста, Драча-поета (на ваш вибір).

3. Опишіть ставлення митця до канонів у поетичній творчості.

Обміняйтесь думками у класі.

4. Як ви вважаєте, що нового привніс І. Драч у жанр балади?

Проаналізуйте назви балади і те, як вони співвідносяться з пафосом,

притаманним для цього жанру.

5. Чи можна стверджувати, зважаючи вже на назви окремих збірок,

що поезія І. Драча ― інтелектуальна? Свою відповідь аргументуйте.

Діалоги текстів

Пригадайте, хто ще з українських поетів згадував чебрець у своїх

творах. За допомогою інтернету знайдіть інформацію, що саме ця

рослина традиційно символізує. Порівняйте значення символів у

творчості обох письменників із народним. Чи можна чебрець

вважати легендарним євшан-зіллям? Чому?

Мистецькі діалоги

Знайдіть за допомогою інтернету інформацію про художницю Т.

Яблонську. Виберіть одну з картин мисткині та схарактеризуйте

стиль її виконання.

Поетична творчість

«Балада роду»

Твір написаний під впливом картини Т. Яблонської «Життя

продовжується».

Як підказує назва, І. Драч визначає жанр свого твору як баладу. У цьому

вірші нема метаморфоз, але є романтично-гіперболізоване національне

чуття, адже окрема сім’я, рід, родина – це питома частка нації, про що

афористично йдеться у заключних рядках: «Сто вітрів в ногах лежить /

Мого роду і народу...». Архетипні образи поезії – це дорога, вітер, вік, але

звичайна українська хата як основний архетип і водночас символ постає

одвічним родинним гніздом. Вітри ХХ ст.., яке запрягло всі катастрофи,


щоб українську «сиву хату розхитати», не можуть завдати родові

невигойної рани. Рід, який вистояв упродовж століть, не боїться жодних

випробувань: «Сто скажених сивих бід / Та й сушило ж роду вроду, / Та не

висхне зроду рід / Ні в погоду, ні в негоду».

Архетипний образ – первинний давній образ, загальний для міфів,

фольклору та літератур різних народів.

Образ найменшого паростка роду – внука, який лише вчиться

ходити, але має зберегти козацький спадок, дуже влучний: «Сто стежин

у світ летить, / Він – сто першеньку протопче...».

Тетяна Яблонська. Життя

продовжується (1971) Тетяна Яблонська. Життя (1966)

Коли митець заявляє: «Роде рідний! Не стлумить / Нашу жилаву

породу», – згадується прислів’я «Козацькому роду нема переводу».

Поезія І. Драча «Балада роду» належить до інтимної (родинної)

лірики, водночас це філософський ліричний текст із виразним

громадянським звучанням. У ній поєднано роздуми про загальнолюдські

цінності з картинами, що за своїми зовнішніми ознаками видаються

абсолютно буденними, приземленими.

Вірш не поділений на строфи, але за структурою має п’ять

катренів; римування – перехресне, рими в непарних рядках ― жіночі, у

парних – чоловічі. Написана «Балада роду» чотиристопним хореєм.


«Крила»

Поезія баладного змісту «Крила» має підзаголовок «Новорічна

казка». Ідеться про те, що люди до Нового року отримують подарунки,

про які мріяли, або які мусили з’явитися як важливі маркери зрілості чи

атрибути кар’єри, а Кирилові припадають крила. Селянин, недовго

думаючи, їх позбувається, однак щоночі вони виростають знову і знову.

Як добрий господар, Кирило не оминає нагоди хоч якось використати

неочікуваний подарунок: «На крилах навіть розжився – / Крилами хату

вшив, / Крилами обгородився». Але й крилам дуже незатишно в Кирила,

важко ставати матеріалом для примітивних господарських застосувань:

«І снилося небо порубаним крилам».

«На поетичному прапорі Івана Драча яскраво палахкотіло сліпучо-

сонячне – «Метафора». Саме парадоксальна метафоричність розцвітила

сіру звичність та образну застиглість повоєнної поезії. Вона нагадувала

дзеркальну кулю, від якої відбивалися тисячі блискотливих промінців, і

цією грою яскравого світла творився феєрверк на святі Поезії».

Микола Жулинський

Як бачимо, високий Божий дар (крила у вірші – це символ таланту,

найвищої обдарованості, мистецьких здібностей) для Кирила нічого не

значить, але лірики й естети (художники, композитори, співаки)

змушені в нього відрізані крила потай красти: «А ті крила розкрали

поети, / Щоб їх муза була небезкрила, / На ті крила молились естети».

«Метафора у творах І. Драча – не просто оригінальний мовно-

виражальний засіб, що орнаментує художній текст. У його стилі це –

метафоризація як спосіб поетового проникливого, імпульсивного,

уявно-асоціативного мислення».

Лілія Невідомська

Балада «Крила» – це метафоричні роздуми про сенс життя. Крила

символізують мрії та вічне прагнення людини творити, а образ Кирила

навпаки втілює її нездатність подолати тяжіння мізерних потреб і

осягнути високі пориви духу.

У цьому творі І. Драч надзвичайно вдало обігрує ідею «сродної

праці» Григорія Сковороди. Баладу написано дактилем, рими – чоловічі.


«Балада про соняшник»

Цей твір І. Драча, що

належить до ранньої лірики,

сюжетний. Він написаний

трискладовим розміром –

анапестом, римування

відсутнє, адже ця поезія –

типовий білий вірш. За жанром

віршований текст справді є

баладою, адже помітні

метаморфози-перевтілення: малий хлопчик постає соняшником, Сонце

переростає у символічний сукупний образ поезії. Слід зазначити, що

Сонце – улюблений образ-символ поета. Соняшники зустрічають схід сонця.

Любительське фото

«Сонце – це втілення людських прагнень до правди, до краси, до

сміливості, до справедливості, до ніжності... Сонце виникло у фокусі

людських поглядів, звернених у небо, бо ж людина звикла дивитись у

небо, якщо вона не тварина».

Іван Драч

Автор змальовує життя і типові для українського села розваги

хлопчика-соняшника (цей образ підкреслює духовну чистоту дитини):

«Він бігав наввипередки з вітром, / Він вилазив на грушу, / і рвав у пазуху

гнилиці, / І купався коло млина, і лежав у піску, / І стріляв горобців з

рогатки. / Він стрибав на одній нозі, / Щоб вилити з вуха воду». Коли ж

настає ключовий момент і хлопчик-соняшник уперше звертає увагу на

сонце, яке показано у фольклорному ключі, і водночас – немов крізь

призму дитячого сприйняття світу й власної мрії про велосипед

(«Красиве засмагле сонце, – / В золотих переливах кучерів, / У червоній

сорочці навипуск, / Що їхало на велосипеді, / Обминаючи хмари на небі»),

здається, що «застиг він на роки й століття / В золотому німому

захопленні». Так уперше проявляється талант, озивається муза, і останні

рядки вірша свідчать про це: «Поезіє, сонце моє оранжеве! / Щомиті


якийсь хлопчисько / Відкриває тебе для себе, / Щоб стати навіки

соняшником».

Митець обігрує той факт, що соняшник – геліотроп (рослина,

квітка якої завжди повертається за сонцем). Подібно до соняшника,

талановита людина повернена душею до тієї сфери мистецтва, яка їй

найближча, а тому без реалізації власних творчих здібностей жити не

може. Солярна1 поезія І. Драча вписує його творчість у контекст

найкращих здобутків світової літератури.

Діалог із текстом

1. *За допомогою мережі інтернет знайдіть цікаву інформацію про

І. Драча, якої немає в підручнику, й ознайомте з нею клас.

2. *Об’єднайтеся в пари й підготуйте усні виступи про Драча –

громадського діяча, Драча-кіносценариста, Драча-поета (на ваш

вибір).

3. Опишіть ставлення митця до канонів у поетичній творчості.

Обміняйтесь думками у класі.

4. Як ви вважаєте, що нового привніс І. Драч у жанр балади?

Проаналізуйте назви балади і те, як вони співвідносяться з

пафосом, притаманним цьому жанру.

5. Чи можна стверджувати, зважаючи вже на назви окремих

збірок, що поезія І. Драча – інтелектуальна? Свою відповідь

аргументуйте.

6. *Пригадайте головні ознаки балади. На прикладі «Балади про

соняшник» І. Драча доведіть традиційність і новаторство митця

в цьому жанрі. Своїми думками поділіться у класі.

7. Поясніть, як саме обігрує письменник ідею «сродної праці»

великого мислителя І. Сковороди у баладі «Соняшник».

8. *Чи можете навести ще приклад балади, написаної верлібром?

9. Івана Драча називають метафористом. Доберіть п’ять

найкращих, на ваш погляд, метафор і доведіть, що вони

абсолютно оригінальні.

10. Попрацюйте в «малих» творчих групах і підготуйте відповідь

на запитання, чим же вирізнялася творчість І. Драча на тлі

«шістдесятників».

1 Солярна – сонячна.


11. Прокоментуйте цитату М. Жулинського, розміщену в цьому

розділі, про збірку «Соняшник» І. Драча. Що обʼєднує творчість І.

Драча і П. Тичини?

Діалоги текстів

1. *Як ви вважаєте, чи є в поезії І. Драча риси авангардизму?

Зіставте його вірші з поезіями М. Семенка й зробіть висновок.

2. *Порівняйте лірику І. Драча і Д. Павличка. Що ви можете сказати

про художні засоби творчості цих авторів?

3. *Пригадайте або ж ознайомтеся за допомогою інтернету з

давньогрецьким міфом про Пегаса. Чому його називали конем

поетів і що він символізує? Який атрибут у його образі ―

обов’язковий?

Мистецькі діалоги

1. *Розгляньте подані в підручнику ілюстрації до віршів І. Драча.

Проаналізуйте одну з них (на вибір). Наскільки вона

перегукується з поетичним задумом митця?

2. *Охарактеризуйте картину «Життя продовжується» української

художниці Т. Яблонської, «Баладу роду» до якої написав І. Драч.

Як ви гадаєте, що поета так вразило в ній? Відповідь детально

аргументуйте.

Діалог із науковцем

Лариса Тиха

Мовно-естетичні знаки національної культури у поезії Івана Драча

Характерно, що майже всі оригінальні метафори І. Драча належать до

мовно-естетичних знаків національної культури (С. Єрмоленко). Щоб

зрозуміти це поняття, варто зауважити, що І. Драч — поет, який

досконало знає культуру і літературу свого народу, фольклор і народні

традиції. Глибина його культурної пам’яті сягає і народів інших країн.

Про це свідчать його поетичні твори, де побутують такі відомі імена, як

О. Пушкін і Л. Толстой, Й.-С. Бах і Р. Вагнер, В. Симоненко і Г. Сковорода

та багато інших. Тут знаходимо також біблійні персонажі, а також

персонажі відомих літературних творів. Оскільки культура, мистецтво,

література не замикаються в межах своєї країни і народу, якому вони


належать, а мають здатність «подорожувати» іншими країнами, то,

безперечно, митці запозичують мотиви й образи, трансформують їх по-

своєму, тобто власні імена виконують не пряму номінативну функцію, а

вводяться у словесно-художні образи з виразною національно-

культурною конотацією.

Навіть звичні, «буденні», такі, що вживаються щодня в побутових

ситуаціях, слова і звороти завдяки метафоричній образності і

розмовності інтонації здатні перетворитися на центральний компонент

мовно-естетичних знаків національної культури.

1. Поясніть, що дослідниця має на увазі, зазначаючи, що «майже всі

оригінальні метафори І. Драча належать до мовно-естетичних

знаків національної культури».

2. Доведіть на прикладі балади «Крила», що образ крил, який у різних

культурних традиціях є символом духу, сходження, польоту, в І.

Драча набув національного колориту.


Documents

Іван Драч · 2019-09-03 · , – згадується прислів’я «Козацькому роду нема переводу». Поезія І. Драча «Балада