36
Журнал ЗЕМЛЕОПИС №4,2010 Дендропарки України Онуфріївський, Тростянець, Веселі Боковеньки, Устимівський.

журнал землеопис № 4, 2010

  • Upload
    yurecdm

  • View
    1.108

  • Download
    2

Embed Size (px)

DESCRIPTION

 

Citation preview

Page 1: журнал землеопис № 4, 2010

Журнал ЗЕМЛЕОПИС №4,2010

Дендропарки УкраїниОнуфріївський, Тростянець,

Веселі Боковеньки, Устимівський.

Page 2: журнал землеопис № 4, 2010

Рекомендовано до друку РМО вчителів географії Олександрійського району Кіровоградської області

Видання розраховано на широкий загал читачів - вчителів географії, біології та екології, краєзнавців, учнів шкіл, студентів.

Адреса: Кіровоградська областьОлександрійський районПротопопівська ЗШ І-ІІІ ст. Редактор: Балацький Леонід Юрійович, вчитель географії та біології, керівник краєзнавчого гуртка. Кіровоградське відділення українського географічного товариства тел. (моб.) 0993493867 Е-mail: [email protected]

Page 3: журнал землеопис № 4, 2010
Page 4: журнал землеопис № 4, 2010
Page 5: журнал землеопис № 4, 2010

Площа Онуфріївського парку 64га.Видів дерев та кущів -60.

Page 6: журнал землеопис № 4, 2010

Онуфріївський парк

Page 7: журнал землеопис № 4, 2010

Онуфріївський парк в травні 2008 року

Page 8: журнал землеопис № 4, 2010

Став Онуфріївського парку

Page 9: журнал землеопис № 4, 2010

Коротка історична довідка

Заснування парку пов’язано з іменем М.І. Камбурлея, великого землевласника, яко- му у 70-х роках XVIII ст. перейшло у володін- ня село Онуфріївка.

В цей період на живописних річки Омель- ник проведено роботи по формуванню пар- кових композицій на базі існуючих зелених насаджень.

Page 10: журнал землеопис № 4, 2010

Онуфріївський парк – яскравий зразок пейзажного ландшафтного парку XIX століття.

У 20-х роках XIX cт. власником садиби стає М.Д. Толстой, який продовжує розбудову садибного комплексу. В будівництві брали участь чеські та німецькі майстри садово – паркового мистецтва.

Територія парку ділиться на старий (приса- дибний) парк, та новий заснований у дру- гій половині XIX cтоліття.

Page 11: журнал землеопис № 4, 2010

Державне підприємство ЛДГП “Веселі Боковеньки”

В тому місці, де несе свої води річка Боко- веньки, перетинаючи балку, що носить назву Скотовата, між селами Зелений гай і Іванівкою Долинського району, Кіровоградської області

у 1893 році розпочалися роботи по створен- ню парку.

В посушливій степовій зоні замислив Микола Львович Давидов створити насадження з де-

рев та чагарників, які до цього часу ніколи не росли в цій місцевості.

Page 12: журнал землеопис № 4, 2010
Page 13: журнал землеопис № 4, 2010

В масивах парку зростає 119 порід дерев та чагарників.

Page 14: журнал землеопис № 4, 2010
Page 15: журнал землеопис № 4, 2010

Загальна площа парку – 109 га

Page 16: журнал землеопис № 4, 2010
Page 17: журнал землеопис № 4, 2010

Помічники М.Л.Давидова.

Втілити в життя задум Давидова, де б кожне дерево та кущ мали своє призначення допоміг художник-пейзажист І.В.Вдадиславський-

-Падалка. Під керівництвом відомого-парковода

А.Е.Регеля та губернського лісничого А.А.Яцкевича, консультантів Г.Н.Висоцького та дендролога Е.П.Вольфа на протязі чверті

століття формувалися пейзажі парку.

Page 18: журнал землеопис № 4, 2010

У 1960 році парк набув статусу па- м’ятки садово-паркового мистецтва.

Page 19: журнал землеопис № 4, 2010

Горіх грецький та фундук.

В 1934 році була розпочата робота з ви-пробовування екзотів у лісових культурах і полезахисних лісових смугах та селекції цін-них порід — дубів, горіхів, ліщини, тополі.

Роботи з селекції горіха волоського очолив Ф. Л. Щепотьєв та продовжив П. П. Бадалов, який вивів зимостійкі, урожайні швидкорослі гібриди горіхів та зимостійкі крупноплідні, а в ряді випадків тонкошкаралупні форми фундука.

Page 20: журнал землеопис № 4, 2010

Річка Боковенька

Page 21: журнал землеопис № 4, 2010

В парку ростуть такі види дубів:

1.Бореальний. 9.Скельний.2.Каштанолистий. 10.Вапняковий.3.Крупношпильниковий.11.Гірний.4.Гартвіса. 12.Пушистий.5.Черешчатий. 13.Крупноплодий.6.Імеретинський. 14.Білий.7.Еруколистий. та 26 їх різновидностей8.Довгоножковий. і форм.

Page 22: журнал землеопис № 4, 2010

З лютого 2007 року парк отримав назву Дослідно-селекційний дендрологічний

лісовий центр “Веселі Боковеньки”.

Page 23: журнал землеопис № 4, 2010

Устимівський парк на карті позначений зеленим прапорцем

Page 24: журнал землеопис № 4, 2010

Зелений острів на півдні лісостепу

Одним з унікальніших зразків садово-паркового мистецтва є Устимівський дендропарк, який має загальнодержавне значення. Цей «зелений острів на півдні лісостепу» знаходиться в Глобинському районі Полтавської області, в 35 км. від Кременчуга. На території парку загальною площею всього 8,9 га зростає понад 12 тисяч дерев і кущів.

Page 25: журнал землеопис № 4, 2010
Page 26: журнал землеопис № 4, 2010

Заснування дендропарку

Засновником парку вважається придворний радник, лікар Василь Устимович, на честь якого пізніше і було названо село та дендропарк . Перші дерева на території Устимівського парку були посаджені в 1893 році. У 1929 році уряд України узяв його під охорону, оголосивши державним заповідником республіканського значення.

Page 27: журнал землеопис № 4, 2010

Пам’ятник засновнику парку

Page 28: журнал землеопис № 4, 2010

Емблема парку – чекалкін горіх

Парк представляє різноманітні колекції дерев і кущів. На сьогоднішній день це 489 видів, різновидів, садових форм і сортів, які відносяться до 48 сімей і 116 пологів. Тут зростає 82 різновиди голчастих рослин. Емблемою парку є чекалкін горіх. Батьківщиною цього дерева є північні райони Китаю і Кореї. Ніде в нашій країні не зростає його стільки, скільки в Устимівці: там налічується понад 110 таких рослин у віці від одного до 110 років. Прикрасою парку є красиво квітучі чагарники.

Page 29: журнал землеопис № 4, 2010

Бархат амурський – найстаріше дерево цього виду в Україні

Тут зростає одне з прадавніх дерев на Землі - гінкго дволопатеве, а також бархат амурський. Між іншим, останній - представник Далекого Сходу теж має лікувальні властивості.

В Устимівці зростають найстаріші дерева цього виду на Україні. Ще одним цікавим екзотом дендропарку є дуже рідка форма гірляндної ялини звичайної. Це єдине така рослина в Україні, в 2007 році ялина «відзначила» свій 100-річний ювілей.

Page 30: журнал землеопис № 4, 2010

Державний дендрологічний парк “Тростянець” – розташований на території Ічнянського району

Чернігівської області за 25 км від залізничної станції Качанівка. Парк входить до складу Ічнянського НПП.

Page 31: журнал землеопис № 4, 2010

Тростянець – садиба Скоропадських

Тростянець – садиба Скоропадських. Парк у Тростянці заснував Іван Михайлович Скоропадський (1804-1887) – нащадок відомого гетьмана Івана Скоропадського (близько 1646-1722) та дід останнього гетьмана України Павла Скоропадського (1873-1945). Шляхом поглиблення балок і насипання гребель було створено Великий став, завдовжки 1,3 км і завширшки біля греблі майже 100 м. Він розділив парк посередині з півночі на південьь і став його композиційною віссю. З різних сторін біля ставу було створено два менших за розмірами — Лебединий і Куциха, з якими загальна водня поверхня парку перевищила 10 га.

Місцевість, вибрана для створення дендропарку, на початку ХІХ століття була типовою для Лівобережного лісостепу відкритою рівниною, що розсікалась численними незалісненими заболоченими балками. На південній частині цієї території зростав дубовий гай, частина дерев якого, посаджених в кінці XVIIІ, початку ХІХ століття, збереглися і входять до складу паркових ландшафтів. Решта вибраної території використовувалась як сільськогосподарські угіддя.

Page 32: журнал землеопис № 4, 2010

У “Тростянці” росте понад 400 видів і форм дерев і кущів, у тому числі шпилькових (смерека Фразера і

каліфорнійстька, ялина канадська) і велика колекція листяних (дубів- 15 видів, кленів – 20, лип – 9)

Page 33: журнал землеопис № 4, 2010

Будову парку розпочато у 1834 р. Площа -204,7га. Мальовничність “Тростянця” збільшено будовою

ставів (“Великого” та ін.) загальною площею–10,5га.

Page 34: журнал землеопис № 4, 2010

Засновником парку був власник Іван Михай- лович Скоропадський, який розбудові парку присвяти усе своє життя (тут він і похований)

Page 35: журнал землеопис № 4, 2010

З 1858 року у східній частині парку почали творити штучні гори (так звану Швейцарію), заввишки до

20-30 м, які засаджено шпильковими лісами.

Page 36: журнал землеопис № 4, 2010

АВТОР - ЛЕОНІД БАЛАЦЬКИЙ ДАТА ВИХОДУ - 12.11.2010РОКУ

Фотографії : Онуфріївськй парк (травень 2008р.), Веселі Боковеньки (вересень 2008р.), Тростянець (травень 2009р.), Устимівський парк ( липень 2009р.)