30
Журнал ЗЕМЛЕОПИС №3,2010 Веломандрівки Україною Леоніда Балацького Керченський півострів. Грязьові вулкани. 1

журнал землеопис №3,2010

  • Upload
    yurecdm

  • View
    981

  • Download
    0

Embed Size (px)

Citation preview

Page 1: журнал  землеопис  №3,2010

Журнал ЗЕМЛЕОПИС №3,2010

Веломандрівки Україною Леоніда Балацького

Керченський півострів.Грязьові вулкани.

1

Page 2: журнал  землеопис  №3,2010

Рекомендовано до друку РМО вчителів географії Олександрійського району Кіровоградської області

Видання розраховано на широкий загал читачів -вчителів географії, біології та екології, краєзнавців, учнів шкіл, студентів.

Адреса: Кіровоградська областьОлександрійський районПротопопівська ЗШ І-ІІІ ст. Редактор: Балацький Леонід Юрійович, вчитель географії та біології, керівник краєзнавчого гуртка. Кіровоградське відділення українського географічного товариства тел. (моб.) 0993493867 Е-mail: [email protected]

Page 3: журнал  землеопис  №3,2010

Узбережжя Азовського моря. Керченчський півострів

омивається Азовським (на півночі) та Чорним (на півдні) морями, що з'єднуються Керченською

протокою. Площа його2850км.

Довжина берегової лінії 292км.

Берегова лінія розчленована затоками (Арабатська, Казантіпська, Феодосійська) і бухтами (Керченська). Є миси.

Page 4: журнал  землеопис  №3,2010

Керченський півострів — східний виступ Кримського півострова

Page 5: журнал  землеопис  №3,2010

Бухта Булганак. На задньому плані мис Хроні.

На півострові переважають абразійно-обвальні, абразійно-бухтові, абразійно-скидові та первинно-акумулятивні деградовані береги. Висота до 189 м. Рельєф північної і північно-східної частин півострова — горбисто-пасмовий, на південному заході — рівнинний. Складається з глин, вапняків і мертелів. Багато діючих, періодично діючих і згаслих грязьових вулканів (Джау-Тепе, Восходівський, Булганацька група грязьових вулканів).

На півострові добувають залізну руду, флюсові вапняки, гіпс тощо. Є також мінеральні джерела, на узбережжі — солоні озера (Комиш-Бурунське, Чокрацьке, Тобечицьке, Узунларське та інші).

Page 6: журнал  землеопис  №3,2010
Page 7: журнал  землеопис  №3,2010

Карта Керченського півострова.

Page 8: журнал  землеопис  №3,2010

На Керченському півострові поширені степові ландшафти.

Page 9: журнал  землеопис  №3,2010

Місто Керч. Залізничний вокзал.

Page 10: журнал  землеопис  №3,2010

Район автовокзалу.

Page 11: журнал  землеопис  №3,2010

Канал біля Центрального ринку.

Page 12: журнал  землеопис  №3,2010

В центрі міста.

Page 13: журнал  землеопис  №3,2010

Набережна. Район Комиш-Бурун.

Page 14: журнал  землеопис  №3,2010

Морський вокзал.

Page 15: журнал  землеопис  №3,2010

Пам’ятник жертвам фашистської окупації.

Page 16: журнал  землеопис  №3,2010

Місто Керч – порт на березі Керченської протоки.

Місто в східній частині Криму, на березі Керченської протоки. Місто було засноване в VII в до н.е. греками з Мілета, який протягом 900 років був

столицею могутньої боспорського держави. Керч є одним з якнайдавніших міст миру, і в даний час на її території знаходиться

безліч пам’ятників історії і архітектури, що відносяться до різних епох і культур. Основними визначними пам’ятками Керчі є Мітрідатова гора. На висоту 90м над

рівнем моря ведуть 400 ступенів так званих великих мітрідатової сходів. За переказами, саме тут, на очах у всього свого новообретенного царства кинувся на меч найбільший ворог Риму, цар Пергама і Боспора Мітрідат, зраджений всіма, аж до братів і охоронців.Зараз тут розкопки пантікопейського акрополя, а над ним обеліск Слави всім захисникам і визволителям Керчі у Великій Вітчизняній війні.

Близько 5 км. на північ від міста, в селищі Аджімушкай знаходиться Царський курган - некрополь епохи бронзи, усипальня одного з боспорськіх царів, IV в до н.е.

В цьому ж селищі розташовані легендарні каменоломні, де 170 діб, з травня по листопад 1942г, тримали оборону бійці Керченської Феодосії і Керченсько-ельтігенського десантів. У цих каменоломнях влаштований Музей історії оборони Аджімушкайськой каменоломень, а так само картинна галерея «Герої Аджімушкая»

Page 17: журнал  землеопис  №3,2010

Прапор і герб Керчі

Page 18: журнал  землеопис  №3,2010

Зліва на фото драматичний театр імені О.С Пушкіна

Page 19: журнал  землеопис  №3,2010

Керченський порт.

Керченський морський рибний порт здійснює весь комплекс робіт, пов’язаних з морськими перевезеннями вантажів, їх перевалкою на інші транспортні судна, транспортно–експедиторські послуги, зберігання вантажів та інші послуги по забезпеченню прийому та опрацюванню суден.

Керченський морський рибний порт - незамерзаючий, приймає судна з осадкою до 6,9 м та довжиною до 160 м. Порт обладнаний портальними кранами, вантажопідйомністю від 3 до 20 тонн.

Page 20: журнал  землеопис  №3,2010

Керченська протока

Page 21: журнал  землеопис  №3,2010

Керченська протока сполучає Чорне та Азовське моря.

Керченська протока (крим. Keriç boğazı), званий стародавніми греками Боспор Кіммерійський (за народом - кіммерійці) — протока, що сполучує Чорне і Азовське моря. Західним берегом протоки є Кримський півострів України, східним — Таманський півострів Росії. Ширина протоки — від 4,5 до 15 км. Найбільша глибина 18 метрів. Найважливіший порт — місто Керч. Після будівництва Цимлянського водосховища течія у протоці змінилась - взимку (випаровування мале) з Азовського у Чорне море, влітку навпаки (велике випаровування) - з Чорного в Азовське море. Влітку Тамань стає правим берегом, що відповідно до фізичних законів розмивається. Виникли проблеми і з косою Тузла. Керченська протока є зоною промислу багатьох видів риб. Сезон ловлі починається в кінці осені, коли риба йде з замерзаючого Азовського моря в солоне Чорне, і триває декілька місяців.

Page 22: журнал  землеопис  №3,2010

Пам’ятник герою Радянського Союзу мол. лейтенанту В.П.Бондаренку.

Page 23: журнал  землеопис  №3,2010

Село Бондаренкове (до 1945року Булганак).

Село Бондаренкове (715 жителів) Ленінського району, розташоване за декілька кілометрів від Керчі. Свою назву село (до 1945 р. воно називалося Булганак) одержало на честь Героя Радянського Союзу В. Бондаренка, який загиігув у боях за визволення Керченського півострова. Неподалік від Бондаренкового знаходиться непоказна на перший погляд улоговина, що при ближчому розгляді є Булганацьким сопковим полем — місцем прояву грязьового вулканізму .

.

Page 24: журнал  землеопис  №3,2010

Грязьові вулкани Керченського півострова.

• Серед діючих вулканів Булганацькоі сопкової групи виділяються три (в 1969 р. узяті під охорону держави), названі на честь видатних дослідників природи — Володимира Обручева (1863-1956 рр.), Миколи Андрусова (1861-1924 рр.) і Володимира Вернадського (1863-1945 рр.

• Грязьовий вулкан Вернадського належить до постійно діючих вулканів Булганацької групи і являє собою велике овальне озеро, заповнене рідкою гряззю, над поверхнею якої досить часто виростають і лопаються пухирі газу. Конфігурація вулканічного поля дуже динамічна — дощі деформують і руйнують тимчасово "згаслі" грязьові конуси, по сусідству з якими незмінно виростають інші.

Page 25: журнал  землеопис  №3,2010

Грязьові вулкани на Керченському півострові.

Виникнення грязьових вулканів на Керченському півострові обумовлено особливостями геологічної будови і нафтогазоносністю району та пов'язане з антиклінальними складками, у ядрах яких залягають пластичні глини. Гази вириваються із глибин 5-7 км по розривних порушеннях і викидають на поверхню перем'яту глинисту масу з уламками порід (сопкову брекчію), що утворює сопкові поля. Найбільша активність грязьових вулканів у цій місцевості відзначалася, на думку вчених, понад 2 млн. років тому. Тому частина вулканів у наш час припинила свою діяльність і вважається згаслими (викопними), а інші підрозділяють на постійно і періодично діючі .

Page 26: журнал  землеопис  №3,2010

Булганацька група. Грязьовий вулкан Вернадського.

Page 27: журнал  землеопис  №3,2010

Урочище Великий вал (поблизу Булганацької групи вулканів).

Page 28: журнал  землеопис  №3,2010

Маршрут понад Узунларським озером

Page 29: журнал  землеопис  №3,2010

Узунларське солоне озеро. Південне узбережжя Керченського

півострова.

Page 30: журнал  землеопис  №3,2010

АВТОР – ЛЕОНІД БАЛАЦЬКИЙ. ДАТА ВИХОДУ – 06.11.2010РОКУ.

В журналі використані фотографії велосипедного походу по Кримському півострові 25-27 жовтня 2010 року.