Аналіз природоохоронного

законодавства і стратегія

його розвитку в лісовому

секторі України (захід 2.1.5. проекту FLEG)

А.Артов, Г.Бондарук, О.Кагало,

Б.Проць, Л.Проценко

Удосконалення правозастосування та управління в лісовому секторі країн східного напрямку

Європейської політики добросусідства та Росії

Законодавчо-нормативна база

Проаналізовано:

• Рішення Конференції сторін Конвенції біологічного різноманіття VI/22 COP (2002) “Розширена програма робіт щодо лісового біологічного різноманіття”

• Кодекси – 5;

• Закони - 10;

• Постанови і розпорядження КМ України - 9;

• Положення,правила, інструкції і рекомендації, затверджені Мінлісгоспом, Держкомлісгоспом, Мінприроди, Мінекобезпеки – 8;

• Настанову, інструкцію і кадастр – 3.

Всього - 36 документів

Основні результати огляду 1). “Розширена програма робіт щодо лісового

біологічного різноманіття”, прийнята рішенням Конференції сторін Конвенції про біологічне різноманіття, в основному виконується, але близько десятка заходів не виконується, зокрема, щодо:

• збереження ендемічних та зникаючих видів рослин і тварин,

• створення адекватної та ефективної мережі лісових природоохоронних територій,

• впровадження економічних заходів, що сприяють збереженню біорізноманіття та сталому використанню,

• зменшення загроз і негативних впливів на біорізноманіття в лісах та інші.

Основні результати огляду 2). Рішення Міністерських конференцій щодо

захисту лісів Європи, що стосуються сталого ведення лісового господарства, в основному виконуються.

Не врахованими лишаються Рекомендації щодо збереження сухостою, сухих стовбурів, що впали, дуплястих дерев, а також ключових біотопів.

Ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку задекларовано на законодавчому рівні в Лісовому кодексі. Складовою частиною сталого лісового господарювання є сертифікація лісів, але до цього часу в нормативних документах України не знайшла відображення концепція «Особливо цінні для збереження ліси», яка широко використовується на міжнародному рівні при сертифікації лісів.

Практичний посібник для України щодо впровадження цієї концепції підготовано в рамках проекту WWF у 2008 році.

Основні результати огляду 3). В 2012 році виповнюється двадцятирічний ювілей з

дати прийняття Конвенції про біологічне різноманіття (1992), Директиви Ради 92/43/ЄEC від 21 травня 1992 року про збереження природних типів оселищ (habitats) та видів природної фауни й флори» (далі - HD 92/43/EEC) та ключового Закону України «Про природно-заповідний фонд» (1992).

В Україні склалася ситуація, що Директиви HD 92/43/EEC та BD79/409/ЕЕС «Про охорону природних видів птахів» не знайшли відображення в законодавстві. Вступ України до Європейського Союзу передбачає необхідність адаптації українського законодавства до зазначених директив HD 92/43/EEC та BD79/409/ЕЕС. Адаптація передбачена Законом України “Про державну програму з адаптації українського законодавства до законодавства Європейського Союзу” (2004)

Основні результати огляду

3). Директива ЄС HD 92/43/EEC передбачає створення мережі спеціальних територій з особливим природо-охоронним статусом під назвою «Natura 2000» для забезпечення процесів відновлення чи підтримки існування природних оселищ та видів тварин і рослин.

Аналіз показав, що адаптація українського законодавства до Директив ЄС потребує деяких змін і доповнень до таких законів:

1.Про природно-заповідний фонд України;

2.Про рослинний світ;

3.Про тваринний світ;

4.Про Червону книгу України;

5.Адміністративний кодекс України;

6.Кримінальний кодекс України.

Колективом експертів запропоновано концептуальні підходи і пропозиції щодо зазначеної адаптації

Головний висновок огляду законодавчо-нормативної бази

Через відсутність адекватної

нормативно-правової бази цінне

біорізноманіття (цінні види рослин,

тварин та грибів) на землях

лісогосподарського призначення

не забезпечене належною охороною

Вирішення цієї проблеми

можливе у спосіб змін і

доповнень у національному

природоохоронному

законодавстві, а також у

галузевих нормативно-

правових документах, які діють

у лісовому господарстві України

Наприклад, згідно ст. 85 Лісового кодексу

Збереження біорізноманіття в лісах здійснюється їх власниками та постійними лісокористувачами на генетичному, видовому, популяційному та екосистемному рівнях шляхом:

1) створення і оголошення в установленому законом порядку на найбільш цінних лісових ділянках територій та об'єктів природно-заповідного фонду, розвитку екологічної мережі; _ Виконується

….

5) забезпечення охорони рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, пралісів, інших цінних природних комплексів відповідно до природоохоронного законодавства. _ Не виконується поза межами ПЗФ

Чому не виконується в лісах поза межами ПЗФ

охорона рідкісних і зникаючих видів тваринного та рослинного світу, рослинних угруповань, інших цінних природних комплексів ?

Тому що ніколи не проводилася їх інвентаризація та немає нормативних документів, щодо охорони зазначених видів та рослинних угруповань. В Україні не визначено суб'єкт державного моніторингу біорізноманіття в лісах (за винятком різноманіття лісової рослинності), а тому такий моніторинг не здійснюється.

"Методичні рекомендації щодо режиму збереження лісових екосистем на територіях природно-заповідного фонду України різних категорій“ (наказ Мінекоресурсів та

Держкомлісгоспу від 24.12.2004) встановлюють вимоги щодо режиму збереження цінних природних комплексів та лісових екосистем на територіях та об’єктах ПЗФ України. Однак, ці рекомендації практично не приділяють уваги збереженню цінних видів рослинного і тваринного світу в лісових екосистемах об’єктів ПЗФ.

Для створення правової бази і механізмів охорони

біорізноманіття в лісах і виконання положень статті 85

ЛКУ, експерти запропонували внести зміни до

наступних документів:

• Методичні рекомендації щодо режиму збереження

лісових екосистем на територіях природно-заповідного

фонду України різних категорій;

• Постанову КМУ «Про затвердження Порядку поділу

лісів на категорії та виділення особливо захисних

лісових ділянок»;

• Закон України «Про екологічну мережу»;

• Закон України «Про природно-заповідний фонд

України»

Зміни до Методичних рекомендацій

У лісових екосистемах міститься цінне біорізноманіття, тобто види регіонального, національного чи світового значення, зокрема “зникаючі”, “рідкісні” та “вразливі” види згідно закону “Про Червону книгу України”, ендемічні, реліктові види, а також інші види, що мають наукову та екологічну цінність.

Ратифіковані Україною міжнародні конвенції та угоди (зокрема, Бернська, Боннська, Вашингтонська (CITES) тощо), містять види тварин і рослин та оселища (рослинні угруповання), які зустрічаються в лісових екосистемах України і які Україна зобов'язалася охороняти у відповідності зі ст. 9 Конституції України.

Запропоновані експертами зміни до Методичних рекомендації надають переліки цінного біорізноманіття України та механізми і порядок його охорони в лісових екосистемах об'єктів ПЗФ

Зміни до Постанови КМУ «Про затвердження

Порядку поділу лісів на категорії та виділення

особливо захисних лісових ділянок»

Постанова КМУ фактично не враховує потреби

збереження цінного лісового біорізноманіття як в

межах так і поза межами об’єктів ПЗФ і потребує

суттєвого доповнення. Ідея змін до Постанови КМУ

полягає у:

1. Створенні особливо захисних лісових ділянок (ОЗЛД)

для охорони цінного біорізноманіття перш за все поза

межами ПЗФ. Механізм створення ОЗЛД значно

простіший, ніж об'єктів ПЗФ.

2. Створення ОЗЛД відповідно до вимог концепції

«Особливо цінні для збереження ліси» (High

Conservation Value Forests) для використання її під

час сертифікації лісів.

Зміни до Законів України «Про екологічну мережу» та

„Про природно-заповідний фонд України”»

Національна екомережа є важливим механізмом

охорони біорізноманіття в межах та поза межами

ПЗФ, однак на сьогодні відсутня система і порядок

впровадження природоохоронних заходів та

обмежень для різних категорій земель елементів

екомережі, не достатньо повно врегульовано порядок

державного управління у цій сфері, не встановлено

правовий статус структурних елементів екомережі

(ключові, сполучні, буферні і відновлювальні

території), не визначена відповідальність за

правопорушення проти встановленого режиму земель елементів екомережі тощо.

Зміни до Законів України «Про екологічну мережу» «Про природно-заповідний фонд України» та

«Земельний кодекс України»

Для усунення зазначених на попередньому слайді недоліків запропоновано внести:

• ключові, сполучні (екокоридори) і буферні території до закону про ПЗФ, і надати ключовим і сполучним територіям статус об'єкта ПЗФ (аналогічно до територій особливої охорони в системі Natura 2000), що дозволить поширити дію чинного природоохоронного законодавства на структурні елементи екомережі;

• зміни до Земельного кодексу щодо посилення відповідальності власників земель елементів екомережі;

• поняття менеджмент плану екомережі, оскільки без обґрунтованого управління екомережа нормально функціонувати не може.

Заходи посилення боротьби з браконьєрством (Кримінальний кодекс України)

Пропонується частину 1 статті 248 Кримінального кодексу України закріпити у такій редакції: «Порушення правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду, а також незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, а також на території земель – структурних елементів екологічної мережі України, або полювання на звірів, птахів, чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України – караються штрафом від трьохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до від двох до п’яти років з конфіскацією знарядь та засобів полювання та всього добутого.»;

• Лісовий кодекс України

• Земельний кодекс Украіни

• Кримінальний кодекс України;

• Закон України «Про екологічну мережу»;

• Закон України „Про природно-заповідний фонд України”;

• "Методичні рекомендації щодо режиму збереження лісових екосистем на територіях природно-заповідного фонду України різних категорій";

• Постанову КМУ «Про затвердження Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок»

• Санітарні правила в лісах України

• Інструкцію з впорядкування лісового фонду Украіни

• Правила поліпшення якісного складу лісів

• Правила рубок головного користування

• Правила рубок головного користування в гірських лісах Карпат

• Положення про державну систему моніторингу довкілля

• Інструкцію з проведення рубок формування і оздоровлення лісів.

Експертами

надано конкретні пропозиції щодо змін в:

Д Я К У Ю!!!