Комп'ютер на уроках біології

Комп'ютер на уроках біології. Стреліна В.О. – Вознесенка: «Орієнтир», 2008.–80с.: іл. – Методичний посібник.

У методичному посібнику подано коротку характеристику нових технологій навчання та розкрито їх дидактичні можливості при викладанні шкільного курсу біології. Вчителі біології знайдуть в посібнику цікаві довідкові та методичні матеріали.

Погоджено науково-методичною радою Мелітопольського районного відділу освіти

Протокол № _ від ______ 2008 р.

2

ЗмістВступ 4Інформаційна підтримка уроків біології 6Використання інформаційних технологій в проектній діяльності учнівз біології 14Використання слайд-лекцій на уроках біології 31Наочні електронні енциклопедії як жанр навчально-методичногозабезпечення навчального процесу 33Використання анімації в мультимедійних навчальних програмах 38Технології підтримки процесів отримання знань і відпрацювання навичок при вивченні шкільного курсу біології з використанням МПМК «Віртуальна біологічна лабораторія» 39Підготовка педагогів до розробки навчальних занять із мультимедійним супроводом у класі інформаційно-комунікаційних технологій 46Створення ефективної презентації 51Інтернет-ресурси на уроках біології 70Література 78

3

ВступОстанніми роками стала очевидна необхідність зміни системи викладання

предметів природничонаукового циклу: біології, хімії, географії і фізики. Ці зміни повинні полягати, як нам здається, не в "косметичних перетвореннях" програм цих курсів, а в переосмисленні їх змісту, його орієнтації на відповідний "профіль". Важливу роль тут можуть зіграти інформаційні та комунікаційні технології, що дозволяють здійснити на практиці реальну інтеграцію навчальних предметів і вже давно всім добре відому ідею міжнаочних зв'язків на рівні методів дослідження.

В міру накопичення досвіду спілкування з комп'ютером і на уроках, і в позаурочний час поступово приходить усвідомлення практично безмежного розширення діапазону його застосування.

Комп'ютери виступають як могутній засіб, застосування якого в навчальному процесі може істотно допомогти, наприклад, в тих випадках, коли необхідно організувати закріплення знань і умінь в ході самостійної роботи.

Комп'ютерний контроль знань дає істотні переваги, які дозволяють здійснювати індивідуалізацію процесу навчання та контролю знань (облік різної швидкості роботи учнів), диференціацію робіт за ступенем інформованості та інтелектуальної гнучкості учнів. Перш за все нами використовується розроблений в нашій гімназії спеціальний «Редактор для складання тестів» по самих різних розділах біології.

Переваги використання комп'ютера для подібної роботи очевидні: кількість варіантів тестових робіт може бути дуже велике. Варіанти тестів можуть бути різного рівня, кількість відповідей, як правило, не обмежується двома. Тести можуть охоплювати невеликі розділи тем або всю тему повністю. При цьому ми вважаємо безперечним, що зберігання інформації по різних темах в пам'яті комп'ютера істотно економить час і зусилля вчителя. До складання тестів і до їх перевірки притягуються учні, які використовують для цієї мети комп'ютери в кабінеті інформатики.

В даний час все більшого поширення як одного з видів науково-практичної роботи школярів набувають так звані дослідницькі проекти. Як правило, подібний проект є методикою, яка доступна для реалізації в умовах середньої школи та орієнтована на дослідження з якої-небудь конкретної тематики. Дуже велику допомогу в організації й виконанні подібних проектів надають сучасні комунікаційні технології.

Електронна пошта (E-mail) є одним з найдешевших і одночасно оперативних засобів комунікації, який охоплює весь світ. В багатьох країнах світу статистика свідчить про те, що з кожним роком зростає число учнів, які мають комп'ютери вдома; і все частіше використовується така форма домашніх завдань, як реферативна робота.

4

Ми маємо в своєму розпорядженні також численні свідоцтва того, що використання інформаційних ресурсів мережі Інтернет як вчителями, так й учнями дозволяє здійснювати пошук матеріалів в світовому інформаційному просторі та одержувати новітні відомості з самих різних розділів біології. Особливо ефективна ця форма роботи при вивченні таких розділів, як «Біотехнологія», «Генна інженерія», «Антропогенні дії на екосистеми», «Медична генетика», «Мозок, психіка та здоров'я». Велику допомогу в такій роботі надає і наш шкільний інформаційний вузол, на якому зберігається багато цікавих і корисних матеріалів з біології, хімії, фізиці тощо. Для роботи в шкільній мережі нами підготовлена мережева енциклопедія, що містить тексти по цьому курсу, а також «електронна бібліотека малюнків», матеріали якої можна використовувати як для роботи по засвоєнню графічних редакторів, так і для оформлення звітів за наслідками своїх спостережень, креслень виготовлених приладів, а також при підготовці до видання тез і доповідей навчальних телекомунікаційних конференцій.

У позаурочній роботі (наприклад, в роботі гуртків) комп'ютер дуже зручний для створення баз даних, особливо при роботі з великими об'ємами інформації, які надалі використовуються для самої різної інтерпретації (графіки, діаграми, розрахункові індекси тощо).

Біологія - це експериментальна наука, але проведення експериментів в умовах школи можливе далеко не завжди. Тому важливе значення мають задачі моделювання деяких експериментів за допомогою комп'ютера, обробки на комп'ютері результатів вимірювань, розрахунку погрішностей при виконанні лабораторних робіт, проведення демонстраційного експерименту в режимі реального часу.

5

Інформаційна підтримка уроків біології

Біологія - предмет особливий. Його викладання повинне розкрити перед дитиною таємниці живої природи. У межах кабінету і в рамках 45 хвилин шкільного уроку зробити це дуже важко… Тому з тих пір, як в нашій гімназії з'явився комп'ютерний центр, ми прагнемо всіляко розширити наші можливості в навчанні біології за рахунок використання комп'ютерних технологій.

З нашими колегами - викладачами інформатики ми співпрацюємо по двох напрямках. Перший з них - це інформаційна підтримка предмету, що полягає у використанні стандартного програмного забезпечення з біології. У 5-у класі ми епізодично використовуємо на уроках мультимедійні енциклопедії («Погода», «Рослини»). А з 6-го класу починаємо систематично використовувати в процесі навчання електронні підручники «Віртуальна школа «Кирила і Мефодія» («Уроки біології. 6-7-й клас»; «Уроки біології. 9-й клас»; «Уроки загальної біології. 10-11-й клас»).

Вчитель біології може використовувати готові Уроки, Енциклопедії, Репетитори, Медіатеку з Бази Знань «КМ - Школи».

1. УрокиПочинаючи працювати з готовими уроками з Бази Знань «КМ-Школи»,

слід мати на увазі, що готові уроки можна редагувати: видаляти непотрібні слайди, додавати нові шаблони, наповнювати слайди новим змістом, вставляти медіа об’єкти, робити гіперпосилання на енциклопедичні статті, на слайди з інших уроків, на особисті матеріали вчителя та багато що інше. Уроки зберігаються в Рубрикаторі, в закладці «Уроки».

Як працювати з готовими уроками з Бази Знань?1. Для того, щоб знайти готовий урок, треба відкрити закладку «Робочі матеріали» в

Індивідуальному портфелі Автоматизованого робочого місця «Вчитель».

Робоче місце «Вчитель», початок роботи

2. У Робочих матеріалах в Рубрикаторі вибираємо закладку «Уроки», предмет «Біологія» і тему.

6

Індивідуальний портфель, Робочі

матеріали, Результати пошуку

3. Вибравши тему, відкриваємо урок. Урок біології Медіалекция з уроку

Для редагування готового уроку з Бази Знань необхідно скопіювати його в теку Індивідуального портфеля. В уроці, збереженому в одній з тек, з'являються інструменти для його зміни: видалити або додати слайди, зробити гіперпосилання на енциклопедичну статтю, слайд уроку, на художній твір в електронній бібліотеці в Індивідуальному портфелі АРМ «Вчитель» і багато що інше.

Як зберегти готовий урок в теці Індивідуального портфеля Автоматизованого робочого місця «Вчитель»?

1. У Рубрикаторі Індивідуального портфеля АРМа «Вчитель», в закладці «Уроки» знаходимо предмет «Біологія», потім розділ і тему.

2. Клацніть по посиланню «Урок №…» - з'являться наступні інструменти: - «Відкрити» - «Додати в теку» - «Провести урок в класі»

7

- «Трансляція на проектор» Для копіювання уроку в теку Індивідуального портфеля клацніть по

посиланню «Додати в теку…» (ім'я теки, в якій зберігатиметься урок).

2. ЕнциклопедіїНа уроках біології можна використовувати Енциклопедії з Бази Знань

«КМ-Школи». Енциклопедичні статті супроводжуються високоякісними фотоілюстраціями, унікальними аудіо- та відеозаписами, тривимірними анімаційними моделями, інтерактивними панорамами, таблицями.У КМ-Школі 12 спеціалізованих мультимедіа-енциклопедії «Кирила і Мефодія», серед яких:

Універсальна енциклопедія Енциклопедія Тварин Енциклопедія Кіно Енциклопедія Здоров'я Енциклопедія Персонального комп'ютера Кулінарна енциклопедія Енциклопедія Популярної музики Енциклопедія Етикету Енциклопедія Спорту Автомобільна енциклопедія Дитяча Енциклопедія Туристичний Атлас світу

На енциклопедичну статтю із слайду уроку можна вийти за допомогою гіперпосилання.

8

Гіперпосилання на статтю «Комахи»

Для того, щоб зробити гіперпосилання в тексті, необхідно виконати наступні дії:

1. Відкрити урок і зробити поточним слайд, в змісті якого передбачається використання енциклопедичної статті.

2. Виділити мишею слова, які будуть гіперпосиланням на статтю енциклопедії, клацнути по них правою кнопкою миші. З'явиться команда «Вставити гіперсилку/Вставити формулу».

3. Клацнути по команді «Вставити гіперпосилання», відкриється вікно Індивідуального портфеля.

4. Знайти потрібну енциклопедичну статтю, задавши пошук в Базі Знань, клацнути по її піктограмі. Стаття виділиться рамкою (стане поточною).

5. Натиснути на кнопку «Вставити» в правій нижній частині вікна, після чого виділені слова на слайді стануть гіперпосиланням на вибрану статтю Енциклопедії.

6. Розкрити слайд з гіперпосиланням в повно екранному режимі, клацнути по створеному гіперпосиланню - стаття відкриється.

Стаття Енциклопедії відкривається в окремому вікні. Центральна його частина містить текст статті, зліва розташовується область відображення інформаційних об'єктів статті.

9

Стаття «Земноводні» з розгорненою

мультимедіапанорамою, внутрішніми

гіперпосиланнями

Стаття «Черепаха» з мультимедіпанорамою та

інформаційними об'єктами

Стаття «Антропогенез» Стаття «Хто винайшов шкаралупу?»

3. РепетиториБаза Знань «КМ-Школи» включає Репетитори по предметах шкільної

програми - більше 11 000 тестових завдань і контрольних вправ. Всі вони дозволяють вчителю проводити контрольні роботи по наступних предметах: Фізика - 2636 тестових завдань Хімія - 1212 Біологія - 3027! Історія - 1513 Географія - 1323 Англійська мова - 1293 Математика - 304 Російська мова - 3054 Література - 1390 Інформатика - 1114 ОБЖ - 865

Вчитель біології може використовувати Репетитори в контрольній роботі, вікторині, уроці.

Як знайти Репетитори в Базі Знань «КМ-Школи»?1. Відкрити урок біології, клацнути по закладці «Тести» в лівому нижньому

кутку. Відкриється вікно з шаблонами тестових завдань (для розробки своїх тестових завдань) і посилання «Репетитори».

10

2. Натиснути на посилання «Репетитори» - відкриється вікно «Рубрикатор Репетиторів». Вибрати предмет (Біологія) - Розділ - Тему та репетитори.

1.Відкрити потрібний урок: «Тести» 2.

Посилання «Репетитори»

Предмет - Розділ – Тема Результати пошуку - Репетитори

Приклад: «Які з приведених ознак…»

Приклад: «Яка гіпотеза реплікації ДНК була

підтверджена експериментально?»

4. МедіатекаВ «КМ-Школі» існує два способи пошуку інформації: у Базі знань і в

Рубрикаторі, закладка «Медіатека».

11

Типи інформаційних об'єктів в Базі Знань «КМ-Школи»1. СТАТИЧНІ

Малюнок Фото Схема

2. ІНТЕРАКТИВИТренажер Тривимірна модель Мультимедіапанорама

3. АНІМАЦІЇВідео Медіалекція

4. АУДІОАудіофрагмент

Цей програмний продукт має багато позитивних сторін. Перш за все, електронні підручники «Кирила і Мефодія» складені достатньо професійно з погляду біології, методики викладання і вікової психології. Матеріал відібраний відповідно до навчального плану, точно дозований (все, що

12

запропоновано в блоці одного уроку, відповідає можливостям середнього учня даної вікової групи для роботи протягом 30-35 хв.). Уроки супроводжуються вдало підібраними ілюстраціями, що також сприяє кращому запам'ятовуванню матеріалу. По ходу уроку неодноразово міняються форми діяльності учнів: вони то слухають голос диктора, то читають текст, то розглядають ілюстрації, то підшукують правильні відповіді по схемах. Це знімає стомлення і забезпечує активну роботу протягом всього уроку .

На таких уроках учні одержують інструктивну картку, яку складає вчитель відповідно до тексту електронного підручника. У ній позначені питання, на які треба знайти відповіді в електронному підручнику і записати їх в робочі зошити; вказано, які малюнки за темою уроку треба зробити, які дані потрібно знайти і занести в запропоновані таблиці.

Приклад інструктивної карткиТема уроку. Ділянки (зони) кореня

Працюючи на уроці з електронним підручником, ти повинен робити наступне:

1. Слухати і читати текст, розглядати ілюстрації і пояснення до них.2. Зробити схематичний малюнок будови молодого кореня і вказати

розташування зон на ньому. 3. Виписати в зошит назви зон і вказати їх функції (заповнити таблицю в

робочому зошиті).

Назва зони Функції зони

1.2.3.4.5.

 

4. Знайти в тексті відповіді на питання і записати їх в зошит:- Що таке «кореневий волосок»? - Яке значення кореневого волоска у функціонуванні молодого коріння?

5. Замалювати схему будови кореневого волоска в зошит.6. Здати зошит вчителю на перевірку. 7. Виконати тестове завдання, пропоноване електронним підручником, і

результат показати вчителю. Учні працюють з електронним підручником, читаючи текст, розглядаючи

ілюстрації і слухаючи коментарі диктора до цих ілюстрацій. Виконавши всі завдання, здають зошити на перевірку вчителю і переходять до виконання тестової частини уроку, в якій запропоновані питання за вивченим матеріалом. Часто питання супроводжуються ілюстраціями, що допомагають учням дати правильну відповідь. Крім того, дуже важливо, що кожна дитина може

13

працювати на уроці відповідно до своїх індивідуальних можливостей і в тому ритмі, який його влаштовує. У будь-який момент учень, прослухавши матеріал і проглянувши ілюстрації ще раз, може повернутися до питання, яке він не зрозумів або не розібрав до кінця. Все це підвищує ефективність уроку, а використання комп'ютерних технологій, поза сумнівом, стимулює інтерес до предмету і активізує пізнавальну діяльність учнів.

Втім, використання електронних підручників має і негативні моменти. Наприклад, комп'ютер не може, як вчитель на уроці, неодноразово звертати увагу учнів на найскладніші питання, поки не переконається, що учні все зрозуміли. Крім того, на уроках з використанням електронних підручників ми позбавлені можливості працювати над монологічними відповідями учнів.

Другий напрямок нашої співпраці з викладачами інформатики - розробка уроків супроводу з використанням цифрового проектора. Що є таким супроводом? Ретельно підібраний відеоряд, який допомагає ілюструвати теоретичний матеріал уроку. Використовуючи фотографії, ми можемо, наприклад, розглядати і обговорювати особливості будови органів рослин різних родин. Учні втягуються в бесіду, згадують вивчений раніше матеріал, використовують його в новій конкретній ситуації. Все це сприяє кращому запам'ятовуванню матеріалу.

Крім того, саме такі уроки активно допомагають працювати над монологічними відповідями учнів. Наприклад, ми можемо наперед запропонувати декільком з них підготувати невеликі повідомлення, які потім будуть включені в загальну канву уроку як коментарі до окремих слайдів.

У завершальній частині такого уроку я обов'язково використовую ряд слайдів, що містять питання, які дозволяють проконтролювати, як засвоєний новий матеріал. Це і текстові питання, і питання, що супроводжуються фотографіями .

По своєму досвіду можу сказати, що матеріал, пропонований учням в такій формі, запам'ятовується набагато краще, ніж на традиційних уроках в кабінеті біології. А правильно підібрана система уроків з використанням електронних підручників і уроків супроводу зрештою приводить до вищого рівня засвоєння предмету.

Використання інформаційних технологійв проектній діяльності учнів з біології

За роки роботи в школі у мене поступово накопичилися свої напрацювання в рамках реалізації системи проектної діяльності. Спочатку, для глибшого розуміння вивченого на уроках, ми вдавалися до традиційних екскурсій в музеї, відвідували заповідні території. Потім учні нашої гімназії стали самі організовувати виставки, підбирати цікавий матеріал про виставкові об'єкти та проводити екскурсії. Протягом декількох років ми з учнями збирали колекцію рослин і створили експозицію зимового саду, по розділах якої учні розробили та стали проводити тематичні екскурсії. Поступово склався великий проект «Подорож в царство Флори», який вже декілька років реалізується

14

учнями 5-, 6- і 7-х класів нашої гімназії. Але це не означає, що кожен рік ми все повторюємо наново. Кожен новий клас привносить в загальний проект щось своє. Думаю, що ще не один рік ми успішно продовжуватимемо цю діяльність.

Цілком природно, що, маючи в гімназії комп'ютерний клас, ми стали використовувати в роботі над проектами й інформаційні технології. У 2006/07 навчальному році в нашій гімназії був реалізований сумісний проект з біології та інформатики «Створення мультимедійного енциклопедичного посібника «Рослини Мелітопольського краю».

Початковим посиланням до створення цього проекту стала необхідність підвищення зацікавленості учнів у вивченні навколишнього нас світу, зокрема, рослинного різноманіття району мешкання – Мелітопольського району. Проект виконувався всіма учнями в паралелі 7-х класів (37 чоловік).

Приступаючи до цієї роботи, ми вирішили наступні задачі:- формування в учнів певних особистих якостей, які розвиваються в діяльнісній

формі навчання (уміння самостійно знаходити варіанти рішення задач, застосовувати на практиці знання й уміння з різних освітніх областей, прогнозувати та аналізувати результати, доводити роботу до кінця тощо);

- засвоєння та розширення знань по відповідним темам курсів шкільних предметів, інтегрованих в проекті;

- оволодіння уміннями: інтелектуальними (всі аспекти роботи з інформацією), творчими (генерація ідей або шляхів їх досягнення), комунікативними (аргументувати та відстоювати свою точку зору, знаходити компроміс і свою роль в загальній роботі тощо);

- активізація пізнавального інтересу учнів і підвищення вмотивованості навчання;

- формування погляду на комп'ютер і інформаційні технології як на інструмент, необхідний для реалізації своїх професійних (навчальних) задач;

- формування свідомої необхідності постійного самонавчання.Робота над проектом - достатньо складна праця, що вимагає

систематичних зусиль як від виконавця-учня, так і від вчителя. Дуже важливо, щоб вчитель правильно обкреслив коло питань, з якими працюватимуть учні, визначив об'єм матеріалу та співвідніс його з віковими особливостями школярів, чітко спланував всі етапи роботи й на кожному з цих етапів був би для своїх учнів «дороговказною зіркою». При цьому працювати з кожною дитиною треба індивідуально. Не випадково дуже важливим кроком в реалізації проекту стає найперший етап.

Перший, або підготовчий, етапНа цьому етапі (хід якого розробляється спільно вчителями біології та

інформатики, а потім обговорюється з учнями) здійснюється:- виділення в плануванні на навчальний рік з біології та інформатики тем, які

будуть винесені на проект;

15

- формулювання проблеми, способу її рішення, технології реалізації (учням 6-х класів, що будуть вперше брати участь в міжпредметній проектній діяльності, пропонується визначений - у загальних рисах - кінцевий результат проекту);

- розробка методичних матеріалів за проектом (вимоги по предметах, рекомендована література та адреси сайтів в мережі Інтернет, роздатковий матеріал для учнів тощо);

- побудова концепції проекту (тобто узагальнення сукупності поглядів і пропозицій на початковий задум, який здійснюється вчителями спільно з учнями на уроках біології та інформатики);

- вибір учнями тем для індивідуальних проектів (із запропонованих вчителем), обговорення та осмислення ними етапів своєї роботи, термінів її проведення;

- остаточна розробка, оформлення та роздача друкарського методичного матеріалу кожному учню.

Другий етап роботи - реалізація проекту, або технологічний етапВін здійснюється в два прийоми. А. Реалізація індивідуальних проектів учнівВ ході цієї частини кожен учень виконував свою роботу відповідно до

вибраної теми. Багатьом етапам роботи учнів доводилося навчати буквально «з нуля». Ми вчилися складати докладний план майбутнього проекту, працювати в бібліотеці з науково-популярною та науковою літературою, відбирати потрібний матеріал. Крім того, школярі вчилися здобувати необхідну інформацію в Інтернеті. Потім, підготувавши необхідний матеріал, вони реалізовували свій проект засобами комп'ютерних технологій. Закінчивши роботу, учні представляли її до захисту викладачам інформатики та біології.

Б. Збір всіх індивідуальних робіт в єдиний проект і навігація по ньому. Цю частину здійснюють найуспішніші учні разом з вчителями біології та інформатики.

Третій етап - завершальний, або презентаційнийНа цьому етапі учні представляють свої роботи. Презентація відбувається

в святковій обстановці у вигляді конкурсу із запрошенням гостей (класного керівника, адміністрації, інших вчителів, батьків). Переможцям вручаються призи з різних номінацій (I, II і III місця, краща робота з інформатики, біології, за творчий підхід, приз глядацьких симпатій тощо).

Звичайно, робота була нелегкою. Але всі труднощі окупилися сповна. По-перше, проект виконувався відповідно до курсу «Біологія. Рослини. 7-й

клас». Матеріал, включений в даний курс, достатньо складний для цього віку, часто «сухий», що вимагає механічного запам'ятовування. Деяким учням він здається малоцікавим. Використання ж проектної діяльності, а тим більше із застосуванням комп'ютерних технологій, робить об'єкт вивчення набагато привабливішим і цікавішим. А цікаве запам'ятовується легше і краще. Крім того, мимовільно учні починають замислюватися та глибше вникати в суть того, що вивчається. В них виникають питання, на які вони самі намагаються знайти відповіді. Таким чином, виконуючи проект, учні одержують могутній

16

імпульс до активізації пізнавальної діяльності. І було дуже відрадно, коли, завершуючи роботу над проектом і підводячи підсумки, учні дійшли розуміння необхідності продовження роботи. Їм захотілося докладніше познайомитися не тільки з квітковими рослинами, які склали основу проекту «Рослини Мелітопольського краю», але й дізнатися про представників інших відділів рослин, яких можна зустріти в нашому районі. Виникла пропозиція: ретельно дослідити флору Мелітопольського краю та створити віртуальну екскурсію «Подорож в царство Флори», яка є логічним продовженням проекту. Робота над цією екскурсією здійснювалася в 2007 - 2008 навчальному році.

По-друге, працюючи над проектом «Рослини Мелітопольського краю », учні створили достатньо цікавий посібник - мультимедійну енциклопедію, яку побачать не тільки вони, але й подальші покоління учнів нашої гімназії, оскільки ця енциклопедія з успіхом може бути використана на уроках ботаніки в 7-х класах (наприклад, при вивченні теми «Рослинні угрупування», де необхідно дати уявлення про флористичний склад угрупування та навчити школярів визначати рослини на вигляд, тоді як в підручнику є далеко не всі необхідні фотографії, до того ж їх якість залишає бажати кращого).

Ну, а найголовніший підсумок - працюючи над проектом з використанням комп'ютерних технологій, ми вручаємо учням інструмент, за допомогою якого вони зможуть одержувати інформацію, спілкуватися, працювати, відчувати себе впевнено.

Вимоги до проектів учнів з предмету «Біологія»I. Індивідуальний проект повинен бути частиною загального проекту, відповідати його темі та стилю виконання.II. Індивідуальний проект повинен бути виконаний з використанням додаткової наукової та науково-популярної літератури, періодичних видань, інформації з інших джерел. Вони повинні бути відображені в прикладеному списку використаної літератури.III. Індивідуальний проект повинен містити, як обов'язкові компоненти, інформацію по наступних пунктах:- видова назва рослини (українська та латинська), її систематичне положення;- життєва форма рослини й етапи її життєвого циклу;- умови життя рослини;- морфологічні особливості рослини;- особливості зростання та розвитку рослини;- цікаві історії, легенди про рослину;- значення рослини в природі , використання її людиною.IV. В індивідуальному проекті обов'язкова присутність ілюстративного матеріалу. Це можуть бути фотографії та малюнки, зроблені автором проекту, можливе використання ілюстрацій з книг, посібників, наборів листівок. Розташування ілюстрацій повинне відповідати змісту роботи.V. Об'єм індивідуального проекту повинен складати 3-4 сторінки друкарського тексту.

17

Вимоги до проектів учнів з предмету інформаційні технологіїI. Проект є частиною загального проекту та повинен відповідати його темі, стилю оформлення.II. Мультимедійність і інтерактивність проекту забезпечується за рахунок реалізації його в розвиваючому середовищі.III. Проект повинен включати:

- титульний лист з авторським знаком, темою, відомостями про автора (учнів);- текстові поля з наочним змістом, оформлені за правилами обробки текстової

інформації (абзаци, заголовки, шрифти, розміри, стилі, колір тексту та фону);- ілюстрації (свої малюнки, матеріали електронних джерел, відскановані

зображення, дозволяється використання штампувань стандартних форм);- аудіооформлення;- навігацію за проектом з використанням управляючих об'єктів «кнопка»;- мінімальний обсяг проекту - 5 листів альбому.

IV. Від учнів потрібне чітке виконання всіх етапів проектної роботи.

Проект учениці 7 класу

Тема «Дослідження стану атмосферного повітря в районі гімназії за допомогою лишайників»

Етапи проектної роботи1. Постановка загальної задачі проекту. Отримання та осмислення свого проектного завдання

25.10.2007.2. Створення та захист паперового варіанту авторського знаку для проекту з біології

12.11 - 16.11.2007.3. Створення та захист авторського знаку для проекту з біології

до 28.11.2007.4. Збір інформації, її аналіз і систематизація, створення плану проекту

до 03.12.2007.5. Створення та захист паперового варіанту ескізу проекту з біології

до 20.12.2007.6. Створення та захист паперового варіанту ескізу проекту з інформатики

до 16.01.2008.7.Реалізація проекту засобами інформаційних технологій

до 20.03.2008.8. Захист свого проекту

25.02 - 02.03. 2008.9. Презентація проекту

до 22.03.2008.

18

Дослідження стану атмосферного повітряв районі гімназії за допомогою

лишайників

ДослідженняДослідження станустану атмосферногоатмосферного повітряповітрявв районірайоні гімназіїгімназії заза допомогоюдопомогою

лишайниківлишайників

Мета та задачі дослідження

Мета: визначити стан атмосферного повітря в районі гімназії за допомогою лишайників

Задачі:1. Визначити ступінь видової різноманітності лишайників

2. Визначити різноманітність біологічних форм лишайників

3. Визначити частоту видів лишайників, які зустрічаються , чутливих до антропогенногозабруднення повітря

4. Визначити площу проектного покриття дерев видами лишайників, чутливими доантропогенного забруднення

5. Проаналізувати одержані результати і зробити висновки про ступінь забрудненняатмосферного повітря в мікрорайоні гімназії

6. Зробити прогноз подальшої зміни стану атмосферного повітря в районі гімназії під

впливом антропогенних чинників і запропонувати шляхи збереження лісовогобіологічного співтовариства на даній території

19

Лишайники як індикатори стану оточуючогосередовища

• Лишайники - симбіотичні організми, що складаютьсяз гриба і водорості

• Лишайники володіють достатньо високоювитривалістю до кліматичних чинників, проте дужечутливі до забруднення атмосферного повітря, особливо сульфур (ІV)оксид ( SO2)

• Найбільш чутливі до забруднення повітря кущистілишайники, вони першими гинуть на забрудненійтериторії, за ними зникають листуваті лишайники, останніми - накипні

• Чим сильніше забруднено повітря на певній території, тим менше зустрічається видів лишайників там

• Чим сильніше забруднено повітря, тим меншу площупокривають лишайники на стовбурах дерев

Методика дослідження1. Для дослідження якості атмосферного повітря були вибрані 2

експериментальні майданчики - майданчик №1 - поблизу здорогою і майданчик №2 - в глибині зеленої зони

2. На кожному майданчику було обстежено 50 дерев різних видівна наявність лишайників (відзначали кількість знайдених видів, різноманітність біологічних форм лишайників (кущисті, листуваті, накипні) і площу дерев, що покриваєтьсялишайниками

3. Вимірювання площі проектного покриття (площі дерева, покритої лишайником) проводилося на тополях. Як об'єктдослідження вибрали листуватий лишайник жовто - оранжевогокольору - Xanthoria parietina (Ксанторія настінна)

4. Вимірювання площі лишайникового покриття виробляли з 4 напрямків горизонту і на різній висоті (60см, 90см, 120см, 150см)

5. Розраховане проектне покриття дозволило нам обчислити індекспалеотолерантності, відповідний певній концентрації сульфур(ІV)оксид ( SO2) , виходячи з якої був зроблений висновок проступінь забруднення повітря на обстеженій території

Різноманіття лишайниківна території гімназії

20

Кущистий лишайник Evernia prunastri

Листуватий лишайник Parmelia sulcata

Листуватий лишайник Physcia aipolia

21

Листуватий лишайник Physcia caesia

Листуватий лишайник Physcia caesia

Листуватий лишайник Hypogymnia physodes

22

Листуватий лишайник Xanthoria parietina

Листуватий лишайник Hyperphyacia adglutinata

Листуватий лишайник Xanthoparmelia caperata

23

Накипний лишайник Lecidella meiococca

Результати дослідження

• На майданчику №1 (край дороги) відмічено меншу видовурізноманітність лишайників, ніж на майданчику №2 (у зеленійзоні)

• З кущистих лишайників знайдено тільки 1 вид (Lecidellameiococca), що є низьким показником для досліджуваноїтериторії

• Площа дерев, що покривається лишайниками більше в зеленійзоні, ніж край дороги

• Мінімальне лишайникове покриття виявлене на північній сторонідерев і на висоті 60см від поверхні землі

• Максимальне лишайникове покриття дерев край дорогиспостерігалося на східній стороні, на висоті 120см

• Максимальне лишайникове покриття дерев в глибині зеленоїзони спостерігалося із західної сторони, на висоті 150см

• Розрахований індекс палеотолерантності відповідає концентраціїсульфур (ІV)оксид ( SO2) рівної 0,01 - 0,03 мг/м3

Порівняння площі лишайниковогопокриття

по напрямках горизонту

0

5

10

15

20

площ

а лиш

айни

ково

го

пок

ритт

я у

%

біля дороги в зеленій зоні

Північ

Схід

Південь

Захід

24

Порівняння площі лишайникового покриттяпо висоті

0

5

10

15

20

площ

а л

иш

айнико

вого

покр

итт

я у

%біля дороги в зеленій зоні

60см

90см

120см

150см

Висновки• 1.Повітря в районі гімназії забруднено помірно• 2.Концентрація сульфур (ІV)оксид ( SO2) в повітрі

низька, це відповідає помірно сприятливій екологічнійобстановці на обстеженій території

• 3.Повітря край дороги забруднене сильніше, ніж вглибині зеленої зони. Основний внесок в забрудненнявносить автотранспорт

• 4.Забруднення повітря вихлопними газамидостатньою мірою нейтралізується деревами ічагарниками, що ростуть уздовж дороги

• 5.При недбалому відношенні до зеленого насадження, при його частковому або повному знищенні, антропогенний чинник може привести до подальшогопогіршення екологічного стану повітря

Рекомендації

Роботу по збереженню лісового масиву в районігімназії необхідно вести по наступних напрямах:

1. Запобігати подальшому забрудненню лісупобутовими відходами

2. Підвищувати особисту культуру поведінки в лісі (несмітити, дбайливо поводитися з деревами ічагарниками, гуманно відноситися до лісовихмешканців)

3. Проводити штучне озеленення (висаджувати дереваі чагарники), особливо зблизу автодоріг

4. Збереження лісового багатства повинно статизагальною задачею як дорослих, так і дітей!

25

Проект в системі уроківПроекти або органічно вписуються в навчальний процес, або

виконуються в позаурочний час. Подивимося на прикладі двох проектів, як це відбувається. Почнемо, природно, з уроків, оскільки ми маємо справу з методом навчання. Розглянемо як приклад розробку проекту на уроці.

Дослідницький проект в 7 класі по темі «Еволюція рослин. Порівняння вищих спорових і насінних рослин на прикладі папоротей і голонасінних»

Ідея проекту запозичена з книги «Нові педагогічні і інформаційні технології в системі освіти» під редакцією доктора педагогічних наук, професора Є.С Полата.

Ботаніка в школі прагматична, в ній все ясно й зрозуміло, все описано й пояснено. Чи може метод проектів внести в її вивчення щось нове? Що тут може підлягати дослідженню? При обговоренні на уроці прикладів схожості та відмінності сосни, ялини, різних видів папоротей, дітей зацікавили питання виживання живого. Вони наводили різні приклади про стародавніх представників даних відділів, що черпають з книг, з телепередач. І ось спільними зусиллями визначена та оформлена проблема. Вона звучить так:

Чому одні види живих істот в процесі еволюції вимирають, «переможені», більш організованими, розвиненішими організмами.

У таблиці приведені основні етапи роботи над даним проектом:Етапи проекту Використані

методи, прийомиРезультати роботи

I. Постановка проблеми

Проблемний метод - через суперечність, від ситуації

Проблема: чому одні види живих істот в процесі еволюції вимирають, «переможені», більш організованими, розвиненішими організмами

II. Визначення об'єкту дослідження

Загальна бесіда з використанням відеофільму, мультимедійних таблиць з теми, програмних дисків

Об'єкт дослідження – рослини - представники відділів папоротей і голонасінних

III. Виявлення предмету дослідження

Пояснення вчителя, виявлення питань, що підлягають дослідженню в групах

Особливості зовнішньої та внутрішньої будови голонасінних і папоротей; процеси їх життєдіяльності: дихання, живлення; періоди активності та спокою

IV.Формулювання гіпотез

Виявлення зв'язків між об'єктами та

Причина виживання одних рослин в порівнянні з іншими полягає:

26

явищами в цілому: пропозиції дітей по поясненню суперечностей проблеми, систематизація їх під керівництвом вчителя

а) у зміні їх будови відповідно до зміни середовища існування в процесі еволюції (ті рослини, які набули корисні зміни виживають, а ті, які не набули таких – гинуть);б) рослини доживають до наших днів без зміни в тому випадку, якщо середовище їх життя мало змінюється або не змінюється взагалі

V. Визначення напрямків роботи, безпосередніх задач

Дискусія: в яких напрямках потрібно шукати підтвердження положень гіпотез (клас ділиться на 3 групи, кожна група займається всіма чотирма напрямками пошуку аргументів)

Весь клас вирішує одну проблему по 4 напрямкам: 1. Адаптація вегетативних органів до умов різної вологості 2. Зміни, що відбуваються з генеративними органами вищих рослин 3. Розселення голонасінних як результат їх еволюційних видозмін 4. Розселення папоротей як результат відповідності їх будови умовам середовища

VI. Визначення способів пошуку джерел інформації по напрямках

Пропозиція вчителя по роботі з літературою, використання ресурсів Інтернет, програмних дисків: 1С -Репетитор, Відкрита біологія

Рекомендовані підручники, Енциклопедичні словники, сайти Інтернет, медіотека

V. Підготовка до захисту проекту

Складання сценарію захисту

Мультимедійна презентація

Урок 1 Визначення цілей проекту, проведення організаційної роботи1. Сформульована проблема дослідження2. Висунуті гіпотези, які її пояснюють і вимагають доказів3. Визначені напрямки пошуку інформації по роботі з гіпотезами4. Організовані групи по 4 напрямкам кожна5. Визначені ролі кожного члена групиУрок 2Аналіз зібраної групами інформації, одержаної з різних джерел1. Обговорення зібраної інформації в групах

27

2. Висновки по напрямках, аргументування3. Розподіл ролей для захисту проекту4. Робота в малих групах по складанню сценарію захисту. Урок 3 Захист проектів з використанням програми Power Point на уроці

узагальнення1. Організаційний момент2. Актуалізація знань - повторення особливостей рослинних організмів;- повторення відмінних ознак вищих і нижчих рослин, спорових і

насінних рослин;- повторення циклів розвитку папоротей і голонасінних.3. Застосування знань

Захист проектів по напрямках: - Еволюція будови вегетативних органів- Еволюція генеративних органів- Еволюція типів розмноження від спорових до голонасінних рослин- Розселення голонасінних і папоротей по Землі.

Відповіді на питання опонентів 4. Підведення підсумків уроку.- Узагальнення, висновки.Подібні проекти можуть продовжуватися два або більш уроків (до

шести), але це зовсім не означає, що вони займають ці уроки повністю. Урок структурується відповідно до логіки пізнавальної діяльності над даною темою, питанням програми, а робота над проектом на кожному уроці може займати лише частину часу. З другого боку, захист проекту звичайно вимагає здвоєного уроку. Адже слово необхідне надати всім групам, що брали участь в роботі. Учні старалися й тому важливо їх уважно вислухати, з повагою віднестися до результатів їх праці.

В цьому навчальному році я і мої учні успішно здійснили проект «Подорож по річках і каналах нашого організму». Тема вивчення - кровоносна система. Учні провели велику дослідницьку діяльність, в результаті якої актуальність і значущість проектної методики, комп'ютера збільшилася у декілька разів. Дітям стало цікаво знаходити матеріал, проводити досліди, здобувати інформацію, просто спілкуватися в комп'ютерному залі при підведенні підсумків і їх коректування. Разом з вчителями природничого циклу та учнями вибрали ще одну цікаву тему - «Вода». І почалася бурхлива діяльність, яка надалі охопила не тільки самих учнів і вчителів, але і всю гімназію включаючи батьків.

Учень дістає можливість працювати в зручному йому темпі та звертає особливу увагу на ті питання теми, які викликають інтерес саме в нього. Питання, що стосуються цього дивовижного проекту, дійсно привели учнів і вчителів до цікавих висновків в ході дослідження.

28

Для того, щоб проблеми, які виникли, були розділені між всіма учнями даного класу, навчальна діяльність повинна бути колективною. У спільній навчальній роботі змінюється характер взаємостосунків, як між школярами, так і між учнями й вчителем. Допомога педагога стає необхідною лише при входженні дітей в спільну роботу. Почавши діяти спільно, учні надалі самі регулюють взаємостосунки та обговорюють поставлені питання, вирішуючи спірні проблеми у вільній дискусії. При цьому вони опановують ті сторони навчальної діяльності, які звичайно бере на себе вчитель: цілепокладання, планування, контроль і облік роботи тощо. При цьому змінюються традиційні функції вчителя. Він стає організатором навчальної діяльності школяра, передає учню свої функції управління навчанням, тим самим, забезпечуючи перехід від зовнішнього до внутрішнього контролю.

Проектна діяльність з використанням інформаційних технологій приводить до наступних позитивних результатів:- завданнями охоплений майже кожен учень класу (що не завжди вдається призвичайних методиках);- під час навчального процесу йде збір і класифікація навчальної інформації;- робота над проектом відповідає характеру сучасної праці (робота з комп'ютером), розвиває уміння самостійно працювати;- на діяльнісну основу поставлена самопідготовка;- реалізується можливість учнів переробляти величезний потік інформації, який вони одержують, і прагнення до самостійності;- зростаючий інтерес учнів до предмету, радісне очікування ними кожного уроку, їх успіхи на олімпіадах і під час вступу до вузів;- накопичується цілий цикл уроків і практикумів, які складають інтелектуальне багатство вчителя.

Проект в позаурочній діяльності учнівНаступний приклад проекту є логічним продовженням першого. При

захисті попереднього проекту виникли нові питання. Щоб не погасити інтерес учнів, виникла необхідність розробки нового проекту «Стародавні папороті та голонасінні», але основна його частина вже виконується в позаурочний час. За домінуючою діяльністю цей проект ознайомлювально-орієнтований. За наочно-змістовною областю - міжнаочний.

Етапи роботи над проектом:Етапи проекту Використані

методи, прийомиРезультати роботи

I. Постановка проблеми

Проблемний метод - через суперечність, від ситуації

Проблема: Частина щодо просто влаштованих рослин в процесі еволюції дожила до наших днів без істотних змін, не дивлячись на появу прогресивніших видів. Частина рослин зникли з планети. Чому?

29

II. Визначення об'єкту дослідження

Загальна бесіда з використанням відеофільму, програмних дисків

Об'єкт дослідження – стародавні рослини відділів папоротей і голонасінних

III. Виявлення предмету дослідження

Пояснення вчителя, виявлення питань, що підлягають вивченню

Особливості зовнішньої та внутрішньої будови стародавніх голонасінних і папоротей; умови їх існування

IV.Формулювання гіпотез

Виявлення зв'язків між об'єктами та явищами в цілому

Причина вимирання стародавніх рослин полягає в тому що: а) на земній кулі змінилися умови існування в зв'язку з геологічними перетвореннями; б) рослини не набули корисних ознак в нових умовах існування й тому не дожили до наших днів

V. Визначення напрямків роботи, безпосередніх задач

Дискусія: в яких напрямках потрібно шукати підтвердження положень гіпотез

1. Вивчити середовища існування стародавніх папоротей і голонасінних 2. Вивчити умови існування стародавніх папоротей і голосеменних 3. Знайти інформацію про представників стародавніх папоротей і голонасінних

VI. Визначення способів пошуку джерел інформації

Пропозиція вчителя по роботі з літературою, використання ресурсів Інтернет, програмних дисків: 1С - Репетитор, Відкрита біологія.

Рекомендовані підручники, Енциклопедичні словники, сайти Інтернет, медіотека.

V. Підготовка до захисту проекту

Складання сценарію захисту

Мультимедійна презентація

Робота учнів над медіапроектами дозволила зробити висновок, що дана форма навчальної діяльності дозволяє максимально розвинути свій творчий потенціал за рахунок інтенсивного формування властивостей і якостей особистості, які визначають її суть надалі. У центрі уваги - різноманітність навчальної та практичної творчої діяльності учнів, заснованої на індивідуально-особистому підході до навчання. Це дозволяє підтримувати

30

високий рівень пізнавальної активності та позитивної дослідницької мотивації учнів.

Використання слайд-лекцій на уроках біології Використання нових педагогічних технологій є невід'ємною частиною

сучасного педагогічного процесу. В освітньому просторі є різноманітний набір інтерактивних засобів навчання. Серед них особливу роль займає використання на уроках біології, особливо в старших класах, слайд-лекцій. Вони ефективно доповнюють наявні комплекти навчально-методичних матеріалів і деколи успішно конкурують з ними завдяки своїм технічним можливостям.

Цілі використання слайд-лекції:- забезпечення кращого засвоєння знань за допомогою аудіовізуальних засобів інформації;- розширення аудиторії слухачів.

Задачі:1. Підбір методів формування навчально-пізнавальної компетенції учнів.2. Підготовка змісту курсу, де необхідне використання слайд-лекцій, оскільки

існують теми, при вивченні яких застосування останніх не дає великого ефекту.3. Розробка конспекту уроку та методики його проведення.4. Підібрати методи й засоби індивідуалізації та диференціації процесу навчання,

сприяючі розвитку інтересу учнів до предмету, а також що підвищують активність учнів на уроках біології та ефективність навчального процесу в цілому.

5. Обґрунтування та апробація використання слайд-лекцій у викладанні шкільного курсу біології.

Що ж таке слайд-лекція?Під слайд-лекціями розуміється така форма навчання, яка дозволяє

акцентувати увагу учнів на значущих моментах висловлюваної вчителем інформації, використовуючи наочні ефектні образи у вигляді таблиць, схем, діаграм, графіків, ранжируваних рядів, фото, відео-слайдів тощо. Використовуючи програмний додаток MS Office «Power Point» у вчителя з'являється можливість швидкого доступу до необхідної інформації, здійснення перегляду в необхідному на даний момент режимі - прискорення його, або, навпаки, уповільнення; «заглянути вперед» або повернутися назад. Можливість повернутися до проглянутого слайду та дати додаткові пояснення допомагають усвідомити навчальний матеріал.

Зображення - це лише один з інструментів передачі інформації. Під час проведення слайд - лекції учень сприймає інформацію одночасно за допомогою зорового й слухового аналізаторів. Таке поєднання одержуваної інформації створюють сприятливі умови для розуміння та засвоєння матеріалу, що вивчається.

Структура слайд - лекціїСлайд-лекція має практично однакову структуру і повинна бути

закінченим модулем. Лекції можуть розроблятися за матеріалами всього

31

модуля, частіше по його певних розділах або як виняток по конкретних темах, що вивчаються. Основний каркас слайд-лекції це призначений в подальшому для вчителя текстовий матеріал, а також ілюстрації та музичне оформлення.

Центральний слайд - це навігаційне меню, яке за допомогою гіперпосилань сполучене зі всіма розділами лекції.

Меню може містити інформацію по темі однієї лекції, або ж воно є зв'язуючою ланкою між декількома лекціями. При створенні такого меню можна використовувати фреймову технологію.

Слово «фрейм» має англійське походження: «frame» означає «рама», «каркас».

М. Мінський, основоположник теорії фреймів, вважає, що «відправним моментом для цієї теорії служить той факт, що «людина, намагаючись пізнати нову для себе ситуацію або по-новому поглянути на вже звичні речі, вибирає з своєї пам'яті деяку структуру даних (образ), звану нами фреймом» (Фрейми для представлення знань. М. енергія, 1979.).

В ході такої роботи використовуються наступні групи методів:1. Теоретичні: аналіз літератури, моделювання та проектування процесів, що

відбуваються, і кінцевих результатів.2. Емпіричні: аналіз творчих робіт і виконання тестових завдань, спостереження,

узагальнення, дослідна робота.3. Статистичні: ранжирування, рейтингова оцінка.

Методика слайд-лекційДосвід застосування слайд-лекцій в навчальному процесі підкреслив

безперечні переваги цього виду навчання, особливо при вивченні матеріалу, що вимагає великої кількості наочного матеріалу та посібників.

Завдяки розвитку комп'ютерних технологій, з'явилася можливість використання при веденні лекції методу моделювання процесів, що вивчаються, і явищ.

Під час ведення лекції вчитель не усуває учня з навчального процесу. Інтерактивний діалог, коли вчитель відповідає на питання учнів, є важливою складовою успіху.

Так, при вивченні теми «Рушійні сили, напрямки та шляхи еволюції», складання опорних схем можна проводити разом з учнями, відкриваючи по черзі блок за блоком.

Для ефективнішого становлення інформаційної компетентності учнів порівняно з наявною практикою необхідно дотриманні наступних умов:- залучення учнів до відбору та структуризації навчальної інформації;- надання учням можливості виступати як лектори на уроці.

Переваги застосування слайд - лекцій в процесі навчання:- слайд-лекції концентрують увагу учнів на основних моментах навчального матеріалу;- поєднання усного лекційного матеріалу із зображенням ілюстрацій, схем, таблиць, діаграм, відео і звукової інформації робить лекцію цікавою, наочною

32

та переконливою за рахунок використання сучасних мультимедійних технологій;- використання слайд-лекцій під час позаурочної діяльності для самостійної роботи, для додаткових занять, для виконання домашнього завдання;- зручне використання для висновку інформації у вигляді роздрукованих матеріалів на принтері як роздатковий матеріал для учнів: довідкового матеріалу, пам'яток тощо;- можливість перевірки знань в інтерактивному режимі;- сумісного (в ході лекції) складання опорних схем і таблиць, проведення порівняння тощо;- одночасне використання різних способів представлення інформації: текстового, графічного, анімаційного, відео і звуковий.Практична значущість визначається тим, що слайд-лекції складають основу для вирішення таких актуальних задач практики безперервної освіти педагога, як формування понятійного апарату в учнів, глибокого осмислення процесів і закономірностей, що відбуваються в природі, а також інтенсифікація навчального процесу на уроках біології. Розроблена і експериментально перевірена модель «слайд-лекції» може служити основою для пошуку нових педагогічних рішень в сучасній освітній практиці. Розроблені методичні рекомендації до занять і проектні завдання, а також апробована педагогічна технологія, забезпечують якісно новий освітній ефект, що має практичну цінність при рішенні проблем формування інформаційної, навчально-пізнавальної компетенції в учнів старших класів .

Наочні електронні енциклопедії як жанр навчально-методичного забезпечення навчального

процесу

Необхідність використання інформаційних технологій в навчанні стимулює багато вчителів до самостійної розробки електронних посібників до навчальних занять з предмету. Практика підготовки таких посібників повинна базуватися на знанні форм і жанрів електронних навчальних видань (ЕНВ), на уявленнях про структуру дидактичного апарату навчального посібника. Розробку електронних посібників до навчальних курсів краще починати з найпростіших жанрів ЕНВ. До таких жанрів відносяться тематичні електронні колекції, хрестоматії, енциклопедії.

Досвід застосування комп'ютерних технологій в навчанні привів до виникнення різноманітних електронних форм навчально-методичного забезпечення навчального процесу. Є актуальною проблема жанрової класифікації електронних навчальних видань. Представляється раціональним розрізняти наступні різновиди форм і жанрів навчально-методичного забезпечення процесу навчання.

Це:

33

I. Електронні копії:- навчальних видань на поліграфічній основі (підручників і навчальних посібників, хрестоматій, дидактичних матеріалів тощо);- навчальних аудіо- та відеоматеріалів.

II. Програмно-педагогічні засоби (ППЗ), розроблені на основі мультимедійного інструментарію віртуального середовища. До теперішнього часу сформувалася деяка система жанрів ППЗ:

1. Електронні енциклопедії (загального призначення, тематичні).2. Електронні енциклопедичні словники (загального призначення, тематичні).3. Електронні довідники (загального призначення, тематичні).5. Електронні каталоги: малюнків, фотоілюстрацій, моделей, відеоматеріалів,

таблиць, схем, опорних конспектів, тематичних презентацій, апплетів тощо. 6. Електронні колекції: малюнків, фотоілюстрацій, моделей, відеоматеріалів,

таблиць, схем, опорних конспектів, тематичних презентацій, апплетів тощо. 7. Електронні бібліотеки (тобто каталоги та відповідні їм колекції).8. Інтерактивне навчальне відео.9. Електронні підручники. 10. Електронні задачники.11. Інтерактивні навчальні середовища (ILE - Interactiv Learning Environment),

що передбачають використання комплексу засобів педагогічної дії (мотивація навчання, пред'явлення матеріалу, відробіток, контроль), інтерактивний характер навчання, варіативність його способів.

Розрізняють: - навчальні сценарії; - навчальні моделюючі середовища (різного рівня доступу до моделювання

об'єктів середовища), зокрема: електронні конструктори, навчальні інструментальні моделюючі середовища;

- комплексні навчальні середовища (навчальні сценарії в поєднанні з навчальним моделюванням).

12. Віртуальні лабораторії.13. Електронні навчальні заняття (лекції, уроки, лабораторні роботи, екскурсії

тощо)14. Електронні тренажери.15. Електронні репетитори.16. Електронні музеї.17. Електронні дидактичні ігри (сюжетно-ролеві, ділові).18. Електронні експертні системи навчальних досягнень (наприклад,

електронні тести).19. Електронні експертні навчальні системи, що моделюють діяльність

експертів і забезпечують відповідь на конкретний запит користувача (призначені для вирішення задач різної складності з певної наочної області).

Можна говорити про проблему моделювання структури, змісту та інтерфейсу електронних видань кожного з типів. Дана проблема знаходиться

34

поки у стадії своєї постановки та накопичення першого емпіричного досвіду в її рішенні.

Перспективним жанром серед навчальних електронних видань є електронні енциклопедії. Цікавими для обговорення в зв'язку з цим є питання: про видову різноманітність електронних навчальних енциклопедій, про їх структуру, про способи та форми представлення в них наочних знань, про зміст навчальної діяльності школярів з електронними виданнями цього жанру. Вся сукупність питань, пов'язаних з розробкою енциклопедій цього виду може бути об'єднана в рамках загальної проблеми побудови в дидактиці узагальненої моделі навчальної електронної енциклопедії. Спробуємо визначити її найважливіші складові.

Енциклопедія (від грец. Enkyklios paideia - навчання по всьому колу знань) як наукове або науково-популярне довідкове видання в умовах активного розширення об'єму соціальної інформації стає дуже затребуваним видавничим жанром. Росте загальнодоступність енциклопедій. Вони міняють свою форму. Разом з універсальними наростає число галузевих і спеціальних енциклопедій. За рахунок спеціалізації виявляється можливим зменшення об'єму багатотомних енциклопедичних видань.

Віртуальна форма представлення енциклопедичної інформації відкриває нові перспективи в розвитку видань даного жанру. В умовах активного зростання інтересу до розробки електронних енциклопедій, адресованих молоді (студентам і школярам), важливо уточнити та конкретизувати ключові напрямки цього розвитку.

1. Новий носій інформації дозволяє відносно легко забезпечити значну різноманітність видів електронних навчальних енциклопедій (ЕНЕ). Їх можна диференціювати: - за структурою: алфавітні, систематичні; - за змістом інформації: універсальні (по всіх предметах), наочні (загальнонаочні, спеціалізовані або тематичні); - за рівнями та профілями освіти: загальноосвітні (початкова школа, основна школа, старша школа), профільні (для основних курсів, для елективних курсів); - за формами представлення інформації: електронні копії традиційних енциклопедичних видань, мультимедійні енциклопедичні видання; - за виконанням: як різновид локальних інформаційних ресурсів (на CD), як різновид ресурсів мережі Інтернет; - за ступенем активності віртуального середовища: пасивні (орієнтовані тільки на пред'явлення інформації); інтерактивні (що спираються на використання «зворотного зв'язку»).

Розвиток жанру навчальної електронної енциклопедії повинен припускати забезпечення всього різноманіття його видів.

2. Важливою проблемою розвитку ЕНЕ є проблема вдосконалення її дидактичного апарату.

35

Дидактичний апарат будь-якого навчального посібника включає: апарат представлення навчальної інформації (текст, знаки та символи штучних мов, малюнки, фотознімки); апарат орієнтування (зміст, передмову, висновок, покажчики, словники, систему додатків ); апарат засвоєння (приклади рішення задач різних видів, таблиці та схеми як засіб систематизації навчальної інформації, системи завдань і питань, тести для самоконтролю ).

Навчальні енциклопедичні видання рухаються по шляху безперервного вдосконалення свого дидактичного апарату. У віртуальному інформаційному середовищі можливості для його розвитку значно збагачуються.

Очевидно, що віртуальне середовище дозволяє принципово змінити зміст апарату представлення навчальної інформації. До способів її представлення в електронній енциклопедії відносяться:

1) гіпертекст як засіб нелінійної архітектури викладу навчального матеріалу;

2) анімації - динамічні малюнки, графіки, таблиці, схеми, діаграми; 3) демонстраційні та маніпулятивні динамічні моделі об'єктів і процесів; 4) аудіоінформація; 5) відеосюжети; 6)елементи «віртуальної реальності». При цьому у віртуальному енциклопедичному середовищі збережені й

традиційні статичні способи представлення предмету навчання (тексти, символіка, малюнки, фотознімки ).

Інформаційне середовище навчальної енциклопедії носить мультимедійний характер, тобто реалізує, як правило, комплекс форм і способів інформаційного обміну. - пасивне сприйняття інформації, - цільовий пошук і обробка необхідної інформації; - редагування та «програвання» відібраних блоків інформації у формі тематичних презентацій; - робота з вбудованими в навчальну енциклопедію «експертними системами»; - самоконтроль якості засвоєння інформації (електронне тестування); - робота в ігровому блоці енциклопедії .

В електронну енциклопедію, як і в традиційну, входять: статті-огляди, статті-довідки, статті-тлумачення й статті-посилання. Перші два типи статі відрізняються лише об'ємом, в їх склад входить інформація по суті питання та зведення про шлях отримання глибших і повніших знань (по посиланнях на літературу в кінці статті або в спеціальному бібліографічному блоці енциклопедії).

Велике значення в енциклопедії надається її бібліографічному оснащенню. В електронній енциклопедії бібліографічні посилання можуть включати інтернет-адреси відповідних електронних видань і бібліотек.

36

Значне місце в ЕНЕ займають ілюстрації: фотознімки, малюнки, карти, плани, схеми, креслення. Вони можуть носити анімаційний характер і включати елементи інтерактивності та гіперграфіки.

У першому обігу до інформації по посиланню її ілюстративний блок повинен превалювати над текстовим (ілюстрація + стаття-довідка або стаття-тлумачення). При бажанні користувач по гіперпосиланню може перейти до статті-огляду та одержати повнішу інформацію про об'єкт, що цікавить.

Принципово важливим для електронної енциклопедії є апарат орієнтування. Це можуть бути традиційні способи орієнтування користувача в енциклопедичному матеріалі: тематичний план (покажчик розподілу статей за типами та видами), словник (повний перелік термінів, яким присвячені статті). При цьому ясно, що можливості ЕОМ для відображення структури інформації в енциклопедії, системи зв'язків між її основними елементами незрівняні з можливостями традиційної книги. Електронна енциклопедія може включати різні види «навігаторів». У неї може бути закладена ціла система покажчиків (алфавітних, систематичних, бібліографічних), яка може бути доповнена пошуковою системою на конкретний термін, на ключове слово .

Особливістю навчальної електронної енциклопедії є наявність в ній яскраво представленого апарату засвоєння навчального матеріалу. Даний апарат представлений різноманітними способами систематизації навчальної інформації та особливо способами візуального відображення структури наукового знання (схемами, таблицями, діаграмами, класифікаціями, опорними сигналами ).

Важливою складовою апарату засвоєння є система завдань для самостійної роботи з матеріалами енциклопедії. Зміст таких завдань визначається областю наукового знання та можливими видами діяльності учнів по сприйняттю, обробці й використанню енциклопедичної інформації даної наочної області.

На відміну від традиційних навчальних видань електронні видання, зокрема електронні енциклопедії навчального призначення повинні включати апарат обробки навчальної інформації. Цей модуль дидактичного апарату ЕНІ містить стандартні та навчальні інструментальні програми, що підтримують процеси відбору, сортування, систематизації інформації, її статистичної обробки, редагування, уявлення в інших знакових системах .

3. Ефективність використання електронної навчальної енциклопедії у викладанні шкільних предметів і в самоосвіті в значній мірі залежить від наявності в ній різних інструментальних програм, що підтримують процеси відбору, сортування і редагування інформації. Редактор презентацій і «програвач» дозволить користувачу оперативно використовувати енциклопедичний матеріал для підготовки усних виступів. Такими «інструментальними» послугами може з успіхом скористатися як учень, так і вчитель.

37

4. Інтерфейс електронної навчальної енциклопедії повинен включати типові для електронних видань елементи, враховувати сучасні вимоги до рівня інформаційної письменності масового споживача та відрізнятися якісним дизайном.

Використання анімації в мультимедійних навчальних програмах

Використання засобів мультимедіа (анімації, відео, звуку, динамічних об’єктів) в навчанні дозволяє відчутно підвищити якість навчання, створюючи привабливі інтерактивні навчальні програми.

Під час вибору програмного забезпечення для розробки навчальних програм (ПН) необхідно враховувати такі базові характеристики: сумісність; ресурсоємність; надійність продукту; забезпечення авторизованого доступу.

Спектр програмного забезпечення для розробки навчальних програм досить широкий, від найпростіших HTML-редакторів, до складних систем керування навчальними даними, що використовуються в комп'ютерних мережах. Правильний вибір програмного забезпечення повинен відповідати конкретним вимогам.

Зараз вже не можна представити без анімації розробку якісної мережевої навчальної програми. Перед HTML не ставилося завдання надання можливостей для створення привабливих, барвистих сторінок, а DHTML й JavaScript лише частково знімають ці обмеження. Програми створення векторної графіки для Інтернет прискорюють подачу інформації за рахунок векторних технологій побудови й подання об'єктів, а також значно розширюють можливості завдяки роботі з мультимедіа та використання інтерактивності. Все це дає незаперечні переваги перед традиційним способом подання інформації в Інтернет.

Багато відомих виробників розробили інструменти для створення векторної графіки під Інтернет. Разом з цим активно розвиваються й інші технології, засновані на векторному поданні об'єктів - технології передачі тривимірної моделі об'єктів з наступною їх візуалізацією у вікні браузера, також технологію SVG розроблену як альтернативу Flash. Особливе місце займають редактори, призначені для конвертації тривимірних моделей у формат SWF, та модулі, що підключаються безпосередньо до спеціалізованих 3D-додатків і перетворюють тривимірні моделі в плоске векторне подання.

Продукт Macromedia FlashMX має всі необхідні можливості для розробки, сумісний з потужними засобами розробки векторної й растрової графіки, тісно пов'язаний з Інтернет-технологіями, а також володіє потужною вбудованою скриптовою мовою, що дозволяє програмувати складні анімації і зв'язуватися з зовнішніми джерелами даних.

Головна особливість Flash - це анімація яка побудована на використанні ключових кадрів. Підтримуються обидва типи - анімація руху й анімація зміни форми. Анімуватися можуть всі параметри: яскравість, кольори, прозорість. В

38

бібліотеці (Library) всі об'єкти можна поєднувати в групи, щоб об’єкти, що часто використовуються постійно перебували під рукою.

У порівнянні з аналогічними редакторами, обсяг створюваних роликів за допомогою Flash найменший. Це результат застосування векторної графіки, що дає значно менший розмір файлів та дозволяє завантажувати їх навіть по низькошвидкісним каналам.

Одною з основних переваг технології Flash є здатність сприймати дії користувача та реагувати на них. Flash підтримує мову написання інтерактивних сценаріїв ActionScript. За допомогою ActionScript значно простіше розробляти інтерактивні фільми, опитувальні форми й навіть системи, що діють у режимі реального часу.

Проведений аналіз інструментальних засобів показує, що для створення лабораторних робіт по біології з поставленими вимогами найкращим чином відповідає Macromedia FlashMX. За допомогою даної технології створені лабораторні роботи мультимедійного програмно-методичного комплексу «Віртуальна біологічна лабораторія».

Віртуальна біологічна лабораторія є програмним середовищем, у якому є можливість створити (сконструювати) віртуальну установку для проведення біологічного експерименту, зробити спостереження, виміри та розрахунки, зафіксувати їх у електронному зошиті, проаналізувати результати роботи та зробити висновки. З усіма програмами можна працювати в інтерактивному режимі, проводити віртуальний експеримент так само, як і в реальній лабораторії.

Для всіх лабораторних робіт комплексу існують деякі важливі нефункціональні умови, які потрібно враховувати при виборі програмного засобу для розробки такі як орієнтованість на Інтернет, підтримка інтерактивної взаємодії з користувачем демонстраційні елементи в завданнях роботи, підтримка механізму оцінювання та ін.

Технології підтримки процесів отримання знань і відпрацювання навичок при вивченні шкільного курсу біології з використанням

МПМК «Віртуальна біологічна лабораторія»

Мультимедійний програмно-методичний комплекс "Віртуальна біологічна лабораторія" (МПМК) призначений для використання вчителями на уроках біології в загальноосвітній школі при підготовці до проведення уроків різних типів, а саме уроку узагальнення, підсумкового уроку, уроку-лекції тощо, або учнями для самостійної роботи при виконанні лабораторних, практичних робіт і домашніх завдань .

Методичні особливості реалізації підтримки процесів отримання знань і навичок при вивченні шкільного курсу біології

Дослідження останніх років дозволяють зробити висновок про те, що використання комп'ютера в учбовому процесі може не тільки сприяти розвитку

39

самостійності і творчих здібностей вчаться, але і в значній мірі змінити саму технологію навчання .

У сучасній дидактиці загальноосвітньої школи панують три концепції навчання: традиційна, особисто орієнтована та діяльнісна .

Традиційна концепція навчання передбачає контактне навчання, засноване на принципі свідомості, побудований за дисциплінарно-наочним принципом навчальний процес. Діяльнісна або розвиваюча концепція навчання заснована на ідеї вітчизняного психолога Л. Виготського про те, що навчання повинне вести за собою розвиток, спираючись не тільки на функції дитини, що вже сформувалися, але й на ті, які формуються за участю дорослого. Особисто орієнтована концепція навчання пропонує шукати опору для конструювання теорії та здійснення практики навчання в самій дитині, в його природних здібностях і особливостях .

Розглядаються також можливості інтеграції діяльнісного та особисто орієнтованого навчання. На наш погляд, найперспективнішим напрямком реформування навчання біології є обґрунтування підходу, який спрямований на реалізацію в навчальному процесі системи елементів трьох відмічених вище концепцій, саме такий підхід забезпечує формування більшості компетенцій особистості. Комп'ютерна підтримка шкільного курсу біології дозволяє забезпечити впровадження цієї системи при вивченні шкільного курсу про живу природу, особливо, при проведенні лабораторних і практичних робіт.

А.Г. Козленко, аналізуючи існуючі мультимедійні програми з біології як засоби навчання, вважає, що є три можливості їх використання, а саме, використання окремих типів файлів (зображення, аудіо, відео, анімація); створення власних уроків (інтеграція різних об'єктів в одну формат-презентацію, веб-сторінку); використання існуючих мультимедійних програм (електронних підручників). Автор розглядає можливість їх застосування вчителем для організації фронтальної і групової форм роботи на уроці. Ю.А. Дорошенко детально аналізує можливість використання комп'ютерної підтримки: для проведення лабораторно-практичних робіт з біології. Автор приводить методичні рекомендації по використанню комп'ютерних програм при вивченні біології .

Актуальність колективної розробки МПМК«Віртуальна біологічна лабораторія», окрім вказаних раніше, була обумовлена ще декількома аспектами:

- втілення даного комплексу в процес вивчення шкільного курсу біології істотно поліпшить розвиток таких основних компетенцій особистості учнів, як комунікативні, інформаційні, саморозвитку та самоосвіти, продуктивної творчої діяльності;

- його використання під час навчання біології істотно підсилить практичну домінанту цього шкільного курсу в цілому тому, що, по-перше, він забезпечить лабораторним і практичним роботам з біології індивідуально-практичний статус, а не роль демонстраційної форми роботи на уроці. По-друге, даний

40

комплекс дає можливість кожному учню не тільки надійно оволодіти певними уміннями, але й здійснити контроль і самоконтроль за процесом їх формування. По-третє, він розширює можливості самоосвіти школярів в ході своєї практичної діяльності, тобто створює умови для широкого втілення в навчання особисто діяльнісного підходу, який хоча й відповідає сучасним парадигмам шкільної освіти, але все ще недостатньо реалізований в практиці викладання біології в загальноосвітніх школах. Крім того, МПМК припускає використання на уроках і прийомів традиційного навчання.

МПМК за тематикою та методичним забезпеченням відповідає діючій шкільній програмі та змісту робочих зошитів з біології, які рекомендовані Міністерством освіти і науки України.

Модульна структура МПМКМПМК розроблена по модульній структурі та створена по архітектурі

клієнт-сервер. Концептуальна модель МПМК в режимі роботи «Робоче місце учня» представлена на малюнку.

Концептуальна модель МПМК

В архітектурі клієнт-сервер, прийнятої в системі дистанційного навчання як стандарт проектування, мультимедійні програмні модулі: середовище виконання лабораторних і практичних робіт, зошит, тренажер і теоретичний довідник є клієнтськими додатками, які працюють під керівництвом веб-серверу.

У режимі роботи "Робоче місце вчителя" МПМК надає вчителю можливість створювати власні навчальні інформаційні ресурси, такі як, лабораторні, практичні роботи, тренажери, тести, теоретичні довідки. У цьому режимі вчитель також перевіряє електронні зошити учнів, аналізує якість виконання лабораторної або практичної роботи, виставляє оцінку за виконану роботу.

При запуску відкривається головне вікно МПМК (мал. 1), в якому користувач здійснює персоніфікацію; вибирає той модуль, з якого він починає

41

Сервер управління

Сервер

База знань дисципліни

Практичні

Довідник

Інструментарій

Користувач

Зошит

Клієнт

Персоніфікація

Тренажер

Лабораторні

роботу. Модулі ПМК: середовище виконання робіт, зошит, адміністратор, допомога.

Мал. 1. Загальний вид головного вікна МПМК

Персоніфікація користувача означає вибір свого екземпляру Зошита. Вона здійснюється користувачем при кожному початку сеансу роботи з МПМК. У цьому модулі користувач може виконувати додавання та видалення класів, користувачів і уроків зошита. Також користувач вибирає мову, на якій він працюватиме (український, російський).

ПМ Середовище виконання робіт (СВР) є основним програмним модулем МПМК. Цей програмний модуль (ПМ) містить навчальний матеріал з біології для загальноосвітніх шкіл. Він має чотири режими роботи: виконання лабораторних робіт, виконання практичних робіт, тренажера та отримання теоретичної довідки по відповідній темі (мал. 2).

СВР є гіпертекстом, який структурований змістом. Практично кожний з параграфів містить завдання для виконання в персональному Зошиті. Для того, щоб приступити до роботи із Зошитом, треба натиснути на відповідне гіпертекстове посилання.

42

Лабораторні роботи

Практичні роботи

Теоретичний довідник

Зошит

Допомога

Тренажер

Мал. 2. Загальний вид середовища виконання робіт в режимі виконання лабораторних робіт

Вікно Середовища виконання робіт розділене на Робоче поле та три панелі: панель заголовка, панель змісту й панель приміток. На панелі заголовка розташована назва поточної лабораторної роботи, кнопки навігації Назад і вперед, ікони приміток. На панелі змісту розташовані кнопки вибору лабораторних робіт по їх назві. Панель приміток використовується для запису контекстних приміток. Робоче поле програми використовується для розташування гіпертекстовою, графічною, відео- та аудіо інформації. Виконання кожного завдання розподілено на кроки, в яких учню пропонуються "провести" віртуальні біологічні експерименти, дослідження та демонстрації за допомогою інтерактивних мультимедійних об'єктів.

ПМ Зошит є основним документом учня. В Зошит учень вносить записи про свої спостереження, відповіді на питання, які містять завдання в середовищі виконання робіт. Весь матеріал зберігається в зошиті в структурованому вигляді - по уроках. Структура зошита зображається у вигляді списку уроків в лівій частині зошита - поле Зміст (мал.3). Для роботи використовуються команди меню та кнопки Панелі інструментів, які зовні нагадують відповідні кнопки відомого текстового редактора Microsoft Word.

43

Панель змісту

Мультимедійний об'єкт

Панель приміток

Іконки приміток

Назва лабораторної роботи

Кнопки навігації Панель заголовку

Робоче поле (поле виконання лабораторних робіт)

Мал. 3. Загальний вигляд ПМ Зошит

МПМК є відкритою системою для створення нових уроків, які доповнюють бібліотеку уроків. Для цього вчитель використовує ПМ Персоніфікація та ПМ Адміністратор.

ПМ Адміністратор є основним інструментом вчителя щодо створення власних інформаційних ресурсів і організації роботи класу (мал. 4).

Мал. 4. Загальний вигляд ПМ Адміністратор в режимі адміністрування уроків

В режимі Перевірки зошитів вчитель має нагоду одержати зошити учнів для перевірки та виставляння оцінок. Для цього потрібно в Полі уроків вибрати

44

Поле Зміст

Панель інструментів

Робоче поле

Панель Розділи / Уроки

Панель інструментів

Робоче поле

клас, прізвище учня й урок його зошита для перевірки. В Робочому полі вчитель перевіряє цей урок, і виставляє потрібну оцінку.

Апробація МПМК продемонструвала можливість: - використовувати МПМК як засіб для підвищення мотивації учнів до

навчання біології; - забезпечити практичне виконання учнями (у віртуальному просторі)

лабораторних робіт з біології, тобто реалізувати їх безпосереднє призначення в шкільному курсі про живу природу;

- організувати вчителем індивідуальну роботу учня на уроці по відпрацюванню цілого кола практичних умінь;

- здійснити індивідуальний контроль з боку вчителя за ходом відпрацювання цих умінь, і саме основне, оцінити рівень оволодіння їх кожним учнем, що є абсолютно неможливим при фронтальному її виконанні в класі;

- автоматизувати роботу вчителя при оцінюванні результатів виконання лабораторних робіт учнями;

- привернути до навчання біології форми інтерактивної роботи з використанням комп'ютера, серед яких групова форма займає провідне місце;

- надати вчителю можливість реалізувати свої творчі здібності в процесі розробки нових уроків із застосуванням комп'ютера.

Разом з позитивними моментами апробація виявила необхідність істотної доробки методичних рекомендацій вчителю з практичного застосування МПМК в навчальному процесі.

Серед них слід зазначити необхідність: - виготовлення для проведення перших двох занять методичних розробок

на паперових носіях для учнів; - особливої уваги з боку вчителя до формування груп учнів, які працюють

разом (у кожній групі повинен обов'язково бути хоч один, який достатньо добре володіє комп'ютером, він призначається „старшим" групи);

- виконання першого завдання (хоча б на перших двох заняттях) учнями під безпосереднім керівництвом і контролем вчителя.

Отже, МПМК, як свідчить апробація, істотно змінює технологію уроку - лабораторна робота, яка вимагає від вчителя не тільки умінь вільної роботи на комп'ютері, але й певної методичної підготовки у відборі адекватних методів навчання, прийомів організації навчального процесу в цілому. Разом з тим, опитування учнів і вчителів показав, що цей засіб навчання біології викликає зацікавленість і з боку вчителів, і з боку учнів, сприяє налагодженню їх тісної плідної співпраці на уроці, яке і є заставою досягнення школярами високого рівня знань і умінь, успішному формуванню основних особистих компетенцій.

45

Підготовка педагогів до розробки навчальних занятьіз мультимедійним супроводом у класі

інформаційно-комунікаційних технологій

Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті визначає пріоритетними шляхами розвитку освіти формування високого рівня інформаційної культури кожного члена суспільства, держави, впровадження сучасних інформаційних технологій у практику навчально-виховного процесу. 

Докорінні зміни, що відбуваються нині в українському суспільстві, в тому числі в освіті, вимагають глибокої перебудови педагогічної та психологічної науки відповідно до нових реалій сучасного життя, перспектив соціально-економічного та науково-технічного розвитку нашої держави.

Характерною рисою нашої епохи є перехід суспільства від індустріального до постіндустріального, а нині – до інформаційного. Інформаційні технології все глибше проникають в усі сфери людської життєдіяльності, стають потужною продуктивною силою суспільства. Тому у найближчому майбутньому від рівня інформаційної культури молодого покоління залежатиме науковий, технічний, виробничий, соціально-економічний потенціал народного господарства будь-якої держави та рівень добробуту її народу. 

На сучасному етапі інформатизація освіти розглядається як система взаємопов’язаних організаційно-правових, соціально-економічних, навчально-методичних, науково-технічних, виробничих та управлінських процесів, спрямованих на задоволення освітніх, інформаційних, обчислювальних і телекомунікаційних потреб учасників навчально-виховного процесу. 

Саме тому інформатизація освіти як невід’ємна складова загальної інформатизації суспільства має вирішити завдання підготовки нового покоління до його продуктивної діяльності в умовах інформаційного суспільства. Запровадження в навчальний процес сучасних інформаційних, зокрема, комп’ютерно-орієнтованих і телекомунікаційних технологій, відкриває нові шляхи й надає широкі можливості для подальшої диференціації загального навчання, всебічної активізації творчих, пошукових, особистісно-орієнтованих комунікативних форм навчання, підвищення його ефективності, мобільності й відповідності запитам практики. 

Об’єктивна потреба підвищення ефективності навчання час від часу призводить до оновлення засобів навчально-виховного процесу. А розв’язання проблеми інтеграції навчальних предметів потребує модернізації методик викладання навчальних дисциплін. 

У сучасному світі потреба в комп’ютерних технологіях постійно зростає – вони необхідні і на робочому місці, і вдома. Не секрет, що частина учнів володіє комп’ютером досконаліше ніж вчителі. Не може не викликати занепокоєння той факт, що сьогодні лише один вчитель із п’яти почувається

46

“справді добре підготовленим” для впровадження комп’ютерних технологій у процес навчання своєму предмету. Тому вищезазначену статистику потрібно змінювати. Школа більше не може дозволити собі залишатись осторонь. Очевидно, що найважливішою складовою навчального процесу є не комп’ютери, а вчителі, які освоїли методики застосування комп’ютерних технологій. Учителі усвідомили це , але потребують допомоги. 

Сучасному вчителю для застосування комп’ютерних технологій на заняттях потрібна, насамперед, теоретична підготовка (практичну роботу може виконати лаборант). 

Для вчителів нашої гімназії найоптимальнішими були такі етапи оволодіння цими технологіями:     -  вивчення нових інформаційних технологій;  - розгляд застосування нових інформаційних технологій, зокрема мультимедійних, у навчанні. 

Цьому служило ознайомлення педагогів з арсеналом дидактичних можливостей мультимедійних засобів навчання, в тому числі: 

- урізноманітнення форм подання інформації;  - урізноманітнення типів навчальних завдань;  - створення навчальних середовищ, які забезпечують «занурення» учня в

уявний світ, у певні соціальні й виробничі ситуації;  - широке застосування ігрових прийомів;  - широкі можливості відтворення фрагмента навчальної діяльності

(предметно-змістового, предметно-операційного та рефлексивного);  - активізація навчальної роботи учнів, посилення їх ролі як суб’єкта

учбової діяльності; посилення мотивації навчання . Необхідним було й осмислення критеріїв доцільності використання

мультимедійних засобів на певному занятті, якими є:      1. Вища, ніж при використанні традиційних засобів навчання, ефективність навчання.      2. Неможливість реалізації певних засобів навчання у вигляді матеріальних об’єктів (оригінали у природних або штучних умовах). 

3. Недостатня наочність та зрозумілість або надлишкова складність відповідних вербально-знакових, графічних (статичних або динамічних), знакових, логічно-математичних моделей. 

Доречним було б розміщення в методичному куточку “Словника основних понять мультимедійних технологій”, який підготували учителі інформатики. У цьому матеріалі пояснювались значення таких термінів: анімація, вербальне подання інформації, динаміка, інтерактивність програми, мультимедіа, систематичність викладу матеріалу. 

 Поступово цей словник розширюється та доповнюється.  З метою створення умов для застосування мультимедійних засобів

навчання в школі створюється спеціальний кабінет - клас інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).

47

У ньому не передбачено виконання безпосередньої роботи учнів з ПК. Призначення класу ІКТ – використання вчителем ПК при проведенні занять з різних предметів, враховуючи школу І ступеня. І не тільки для демонстрації явищ – це дуже вузький, обмежений погляд на можливості класу ІКТ.

У класі встановлюється комп'ютер з потужними комплектуючими та розвинутою периферією, акустична система. До комп'ютера через сплітер (розгалужувач) приєднується чотири монітори. Один монітор використовується вчителем та лаборантом, а інші розташовані по периметру класу.

Відмінність комп'ютерного класу від класу ІКТ полягає не тільки в його призначенні та можливостях, а ще й у тому, що на сьогодні ліцензійних програмно-педагогічних засобів існує недостатня кількість, не для всіх предметів, не для всіх класів і вони не завжди адаптовані до використання на уроках, не завжди відповідають сучасним вимогам до навчання, але все-таки вони є. Для роботи в класі ІКТ тематичних розробок немає взагалі. Тому для проведення заняття в класі ІКТ вчитель не тільки планує хід занятті, а і сам (або з лаборантом) створює відповідні мультимедійні засоби, які будуть застосовані на занятті. Для цього використовуються фрагменти з різноманітних навчальних програм, енциклопедій, анімація явищ та процесів, відеосюжети, скануються статичні матеріали. Оскільки відстань від учнів до моніторів все ж більша прийнятої, то й розмір зображення, текстового матеріалу відповідно збільшені від стандартного.

Алгоритм підготовки до проведення навчальних занять з використанням мультимедійних засобів навчання в класі ІКТ: перш за все потрібно перевірити наявність графічних матеріалів у довідковій літературі, аудіо та відео матеріалів в шкільній медіатеці та мережі Internet.

Алгоритмрозробки мультимедійного супроводу

навчальних занять у класі ІКТ 

1. Визначення типу заняття – засвоєння нових знань, повторення вивченого, узагальнення та систематизація знань. 

Застосування інформаційних засобів не повністю замінює методику проведення навчальних занять, але дає змогу урізноманітнити та застосувати ефективніші та раціональніші методичні прийоми. 

Одним із ефективних методичних варіантів пояснення на уроці є проведення “мультимедійних екскурсій”, що допомагають підвищити пізнавальну діяльність учнів, створити сприятливі умови для унаочнення та пояснення навчального матеріалу. 

Відмінність методики використання засобів мультимедіа на уроці пояснення та на уроці повторення полягає у тому, що в другому випадку вони можуть охоплювати матеріал кількох уроків і використовуватись вже не як

48

джерело знань ( хоч окремі відомості, що вони подають, є новими для учнів), а як основна або додаткова ілюстрація до повторення чи засіб відтворення та систематизації вже здобутих знань. 

2. Вибір форм навчальної діяльності :     - фронтальна – пояснення або повторення навчального матеріалу на основі використання мультимедійних засобів з метою унаочнення;    - колективно-індивідуальна – одночасна робота учнів над виконанням навчальних задач з метою закріплення навчального матеріалу (тестування, кросворди);    - індивідуальна – визначення рівня навчальних досягнень та виконання навчальних задач, спрямованих на формування умінь та навичок.  

3. Визначення переважного виду навчальної діяльності :    - продуктивна діяльність, спрямована на формування нових знань;    - продуктивно-репродуктивна діяльність, спрямована на формування умінь, навичок, актуалізацію та закріплення знань. 

4. Вибір відповідних демонстраційно-моделюючих засобів (відповіді на запитання: “Що унаочнювати?” та “Як унаочнювати?”) Вчитель виконує функції сценариста, режисера й постановника.  

5. Написання сценарію навчального заняття з описанням змісту кожного слайду (звуковий супровід, графічне зображення, використання аудіо- та відеофрагментів, можливостей програми PowerPoint). 

Для раціонального чередування логічних зв’язок, підтримки діяльності учня та вчителя під час заняття широко застосовується метод презентації. Створення різноманітних презентацій справа доступна. Це підтверджує той факт, що учні нашої гімназії виконують презентації, починаючи з 7 класу. 

Мультимедійні засоби навчання мають безперечну перевагу над іншими засобами, коли потрібно показати недоступні для безпосереднього спостереження явища та процеси в розвитку й динаміці. Тому край доцільно використовувати їх для фіксації уваги учня на окремих частинах статичного матеріалу. 

Мультимедійні засоби навчання доцільно використовувати в комплексі з іншими відповідно до завдань навчального заняття, яке не повинно перетворюватися на видовище замість навчальної роботи. Доцільно підібрані презентації можуть повністю замінити інші засоби навчання, що є однією із переваг класів ІКТ. 

Тимчасовою є проблема незначної кількості україномовного мультимедійного матеріалу. Питання про створення супроводу мовою навчання позитивно вирішується вчителем у процесі підготовки до навчального заняття. 

Зміст мультимедійного матеріалу має відповідати вимогам навчальних програм. 

49

Методичні рекомендаціїщодо створення мультимедійного супроводу

навчальних занять у класі ІКТ      Об'єктивна потреба підвищення ефективності навчання час від часу призводить до оновлення засобів, які використовуються в освітньому процесі.      Впровадження інформаційних комп'ютерно-орієнтованих технологій навчання є завданням педагогів. Розв'язання проблеми інтеграції актуальних навчальних предметів потребує модернізації викладання навчальних дисциплін.      Ліцензійних програмно-педагогічних засобів (ППЗ) існує незначна кількість, не для всіх предметів і класів, вони не завжди адаптовані до використання на уроках, не завжди відповідають сучасним вимогам до навчання. Тому питання створення вчителем спільно з лаборантом мультимедійного супроводу уроку або фрагментарного його використання існуючих ППЗ є актуальним.      Основне завдання методики викладання будь-якого предмета – формування інформаційного середовища, що забезпечує досягнення педагогічних цілей. Це здійснюється за допомогою цілого комплексу засобів навчання. Найефективніший вплив на людину здійснює та інформація, яка впливає на кілька органів чуття і запам’ятовується вона тим краще і міцніше, чим більше каналів було активізовано. К.Ушинський стверджував: “Педагог має подбати про те, щоб якомога більше органів чуття – око, вухо, голос, чуття мускульних рухів і, навіть, якщо можливо нюх та смак, взяли участь в акті запам’ятовування... За такого дружного сприяння всіх органів в акті засвоєння ви переможете найлінивішу пам’ять”. Саме цим пояснюється роль мультимедійних засобів навчання, що виникли з появою потужних багатофункціональних комп’ютерів, якісних навчальних програм, розвинутих комп’ютерних систем навчання в діяльності сучасного закладу освіти.

Пропонуємо значення окремих термінів: мультимедіа – це сучасна комп’ютерна інформаційна технологія, що

дозволяє об’єднувати в одній комп’ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію, мультиплікацію; 

анімація – (від латинського “animation” – оживляю) - метод створення серії знімків, малюнків, кольорових плям, ляльок або силуетів у окремих фазах руху, за допомогою якого на екрані виникає враження оживлення мертвих форм уроку;

презентація – це набір слайдів, в якому є текст, графічні об’єкти, малюнки.      Програма MS Power Point призначена для створення та демонстрації презентацій, зокрема, для реалізації сценаріїв мультимедійних проектів у вигляді набору слайдів. Вона є складовою частиною пакету MS Office.      З метою підвищення ефективності навчально-пізнавальної діяльності учнів, пошуку раціональних методів і шляхів розв'язування завдань навчально-

50

виховного процесу доцільно проведення в класі ІКТ уроків всіх типів (особливо уроків вивчення нового матеріалу, узагальнення та систематизації знань), за винятком уроку контролю знань. Для проведення уроків контролю знань доцільне використання стандартного комп’ютерного класу.      Створення та вибір мультимедійного супроводу навчального заняття, вирішення питання про місце і час їх використання, належить учителеві.      Дидактичні можливості та методичні варіанти застосування мультимедійних засобів навчання досить широкі та різноманітні. Вони можуть використовуватися в найрізноманітніших ситуаціях (перед вивченням чи після вивчення навчальної теми, на початку або наприкінці уроку, у поєднанні з іншими засобами навчання).      У різних ситуаціях мультимедійні засоби навчання можуть мати різні дидактичні функціональні призначення: служити опорою (слуховою, зоровою) для подальшого засвоєння учнями знань, ілюстрацією або засобом повторення та узагальнення навчального матеріалу, замінити традиційний посібник-книгу. У будь-якому випадку мультимедійний засіб навчання є основним або додатковим джерелом знань та уявлень.      Вчитель має врахувати конкретні умови навчальної роботи, вікові особливості дітей, рівень знань учнів, їхній життєвий досвід та технічні можливості обладнання класу ІКТ.      Мультимедійний супровід повинен містити багатий фактичний та ілюстративний матеріал, який може бути використаний у навчальних цілях, мати чітке дидактичне призначення, педагогічну спрямованість, адекватно відповідати навчальній програмі й легко активізуватися на комп’ютері.      Навчальна інформація, подана через мультимедійні засоби, не повинна містити наукових помилок. Спрощення допустиме лише в тій мірі, в якій воно не впливає на жодну із сутностей того, що описується. Система понять має подаватися на логічній, науковій основі

Створення ефективної презентації З чого почати?

Створення ефективної презентації - справа тривала та копітка, вимагає витрат часу та творчих сил. Але, скориставшись запропонованими ідеями, ви зможете заощадити час і швидше набути досвіду створення яскравих презентацій.

З чого почати?Перший крок - це визначення головної ідеї, навколо якої і будуватиметься

презентація. Головна ідея повинна бути пов'язана з об'єктом і повинна служити стрижнем, на який кожен слухач повинен нанизувати одержувану від доповідача інформацію.

51

Мета - розробити таку головну ідею, щоб зробити презентацію цікавою для аудиторії , зробити об'єкт презентації для присутніх таким же цікавим, як він цікавий розробнику (а він цікавий, оскільки тема усвідомлено вибрана).

Спробуйте сформулювати вашу головну ідею в одне речення.З добре розробленою головною ідеєю вашої презентації, можете

приступити до планування часу і структури вашого виступу. Структура, яку ви затвердите для виступу, повинна бути пов'язана з метою, аудиторією, предметом презентації і відведеного для виступу часу.

Планування часу виступу

Якщо у вас 10 або менше хвилин для виступу, необхідно організувати його так, щоб умістити основні пункти, отже воно буде схоже на короткий витяг з повної, розгорненої презентації.

Постарайтеся лімітувати кількість основних пунктів і думок вашого виступу до 3-4 навіть якщо об'єм інформації досить великий.

Упевніться, що ви вибрали найкорисніші і цікавіші дані.Довжина презентації часто строго обмежена. Оскільки, разом з вами

повинні виступати інші оратори, крім того, у самих слухачів є безліч інших справ. Ви повинні навчитися урізувати ваші дані так, щоб залишати найголовніше, економлячи при цьому свій час і час своїх слухачів.

У десятихвилинній презентації, можна витратити 2 хвилини на поверхневе пояснення кожного пункту, зробивши вступ і висновок по хвилині завдовжки.

Вступ

Багато що потрібно зрозуміти й зробити в перші хвилини презентації.Перше, що необхідно зробити, це привернути інтерес публіки. Будуйте презентацію навколо яскравого прикладу. Психологи говорять,

що можна примусити людей пам'ятати важливі пункти вашого виступу пов'язуючи їх з конкретним чином.

Поставте питання. Завдання питання залучає публіку до вашого виступу. Приведіть цікаві статистичні дані. Люди люблять подробиці.

Крім того, вступ повинен стисло містити основну думку презентації, ідентифікувати додаткові (supporting) дані, звести наклеп подальшого розвитку виступу.

Як тільки ви встановили каркас виступу, можна приступати до основою частини.

Основна частина виступу

Пам'ятайте, що основна частина повинна містити не більш 3-4 основні думки, інакше аудиторія дуже погано сприймає всю презентацію. Необхідно прагнути до простоти і уникати складних, важко сприйманих словесних

52

конструкцій, якщо ви не хочете тут же втратити інтерес аудиторії до вашої роботи.

Чим довше презентація, чим більше за факти і думки ви надаєте, тим складніше публіка сприймає. Тому, якщо ви переходите від однієї важливої думки до іншої, стисло повторюйте основну думку сказаної частини.

Ось деякі поради, які допомагають утримати увагу аудиторії

Використовуйте просту мову.Якщо презентація включає абстрактні ідеї, постарайтеся показати як ця

абстракція співвідноситься з реальним життям.Поясніть як ваш об'єкт співвідноситься з вже знайомими і прийнятими

ідеями. Наводьте приклади. Це дозволяє глядачам легше зрозуміти про що ви

говорите і запам'ятати.Висновок

Як тільки ви закінчили викладати основні пункти вашої презентації, приступайте до висновку.

Не дозволяйте собі після важливої основної частини зім'яти висновок. Висновок також важливий, і навіть важливіший ніж вступ або основна частина презентації. На висновок плануйте приблизно 10% від загальної тривалості виступу.

Почніть висновок з повідомлення про це. Це дозволить аудиторії докласти останні зусилля по утриманню своєї уваги. Після цього можна стисло повторити основні думки виступу. Декількох пропозицій досить, щоб нагадати людям про сказані речі і закріпити це в їх пам'яті.

Закінчуйте на позитивній ноті. Останні слова повинні сказані з ентузіазмом і запам'ятатися. Альтернатива цьому - закінчення питанням. Закінчивши презентацію, примусьте її думати.

Пам'ятайте, що висновок повинен закінчувати презентацію. Не пред'являйте нових ідей під час висновку. Після того, як визначена структура виступу, підібрані матеріали - приступаємо до створення презентації.

Створення презентації

Для того, щоб її зробити необхідно оволодіти наступними навичками:1 - Оцифровка зображень (сканування).2 - Оцифровка відео (запис з відеокасет в комп'ютер і вирізка кадрів з

готових файлів), робота з відео редактором.3 - Елементарні навички роботи в MS Power Point.Якщо чогось не умієш - не переживай. Звертайся до вчителя з інформатики

- він із задоволенням тебе навчить. Ну а поки…

53

Використання наочних методів і матеріалівНаочні матеріали допомагають запам'ятати основні пункти виступу.

Більшість формальних мов і презентацій включає використання наочних посібників.

Вони подобаються як професійним ораторам, оскільки допомагають переконати публіку в своїй точці зору і допомогти їй запам'ятати основні моменти, так і новачкам, оскільки відволікають увагу слухачів від фігури оратора.

Існують два основні типи наочних посібників:Текстові. Допомагають слухачу стежити за ходом розгортання аргументів.

Використовують зорову пам'ять аудиторії, допомагаючи при цьому в запам'ятовуванні.

Графічні. Ілюструватимуться головні пункти виступу. створюють образи, які впливають морально і створюють глибше і грунтовніше враження від презентації. Допомагають в запам'ятовуванні.

Як текстові так і графічні наочні посібники повинні бути досить прості, оскільки глядачі не можуть одночасно і слухати оратора, і аналізувати, і сприймати складні наочні посібники.

Текстові повинні складатися не більше ніж з шести рядків, не більше ніж з шістьма словами в рядку. Вони повинні бути наочні: написані великими буквами і з використанням порожнього простору між ними.

Графічні звичайно є діаграмами, графіками, малюнками, схемами. Графічні матеріали повинні бути спрощеною версією аналогічних в документах. Щоб допомогти аудиторії зрозуміти призначення матеріалу коротке його значення повинне бути там написано.

Коли представляєте наочні матеріали публіці потрібно, щоб слухачі одночасно слухали оратора та витягували значення з матеріалів.

Як зробити це?

Ось декілька корисних рад з використовування наочних посібників

Один наочний посібник повинен висловлювати одну ідею.Ілюструйте тільки головні пункти, а не всю презентацію.Не демонструйте те, що може конфліктувати з тим, що ви презентуєте.Не читайте те, що написане на наочному посібнику, натомість

перефразуйте і доповніть.Коли ви закінчили дискусію з питання, яке ілюструється, приберіть

матеріали з очей аудиторії.Пам'ятайте, що наочні матеріали не головне, не захоплюйтеся ними, вони

лише доповнюють ваші слова, а не навпаки.

54

Вимоги до оформлення презентаціїСтиль - дотримуйте єдиний стиль (дизайн) оформлення

- уникайте стилів, які відволікатимуть від самої презентації - допоміжна інформація (управляючі кнопки) не повинні переважати над основною інформацією (текст, малюнки)

Фон - для фону вибирайте холодніші тони (синій або зелений)Використання кольору

- на одному слайді рекомендується використовувати не більш трьох кольорів: один для фону, один для заголовків, один для тексту - для фону і тексту використовуйте контрастні кольори - зверніть увагу на колір гіперпосилань (до і після використання)

Анімаційні ефекти

- використовуйте можливості комп'ютерної анімації для представлення інформації на слайді - не варто зловживати різними анімаційними ефектами, вони не повинні відволікати увагу від змісту інформації на слайді

Зміст інформації

- використовуйте короткі слова і пропозиції - мінімізуйте кількість прийменників, займенників, прикметників - заголовки повинні привертати увагу аудиторії

Розташування інформації на сторінці

- переважне горизонтальне розташування інформації - найважливіша інформація повинна розташовуватися в центрі екрану - якщо на слайді розташовується картинка, підпис повинен розташовуватися під нею

Шрифти - для заголовків - не менше 24 шт. - для інформації - не менше 18 шт. - шрифти без зарубок легше читати з великої відстані - не можна змішувати різні типи шрифтів в одній презентації - для виділення інформації слід використовувати жирний шрифт, курсив або підкреслення - не можна зловживати прописними буквами (вони читаються гірше рядкових)

Способи виділення інформації

Слід використовувати: - рамки, межі, заливку - різні кольори шрифтів, штрихування, стрілки - малюнки, діаграми, схеми для ілюстрації найважливіших фактів

Об'єм інформації

- не варто заповнювати один слайд дуже великим об'ємом інформації: люди можуть одноразово запам'ятати не більш трьох фактів, висновків, визначень - найбільша ефективність

55

досягається тоді, коли ключові пункти відображаються поодинці на кожному окремому слайді

Види слайдів

Для забезпечення різноманітності слід використовувати різні види слайдів: - з текстом - з таблицями - з діаграмами - з картинками - з відеофрагментами

Наприкінці...

Коли ви зробили презентацію - відкладіть її на пару днів (якщо часу не вистачає, то - на пару годин). Потім критично подивіться її ще раз і внесіть корективи, краще запитати поради сторонніх людей. Чим більше думок ви врахуєте - тим краще буде ваша презентація. Але не забувайте, що і ви знаєте деякі секрети, про яких інші і не здогадуються. Якщо ви упевнені в чомусь - згодитеся з думкою іншої людини, а зробіть так, як вважаєте за правильне.

З появою в школах комп'ютерів класу Pentium, а також підключенням шкіл до мережі Інтернет з боку вчителів інформатики та вчителів-предметників росте інтерес до програм пакету Microsoft Office. Один з варіантів мультимедійних додатків - педагогічний мультимедійний майстер-шаблонів, створюваних на базі програм пакету Microsoft Office 97-2000 (Word, Excel і PowerPoint). Педагогічний майстер-шаблон - зразок програмної реалізації навчального матеріалу. Основними об'єктами педагогічного мультимедійного майстер-шаблону є: інтерфейс користувача та управляючі елементи. Можливість налагодження педагогічного мультимедійного майстер-шаблону шляхом змін , що вносяться вчителем інформатики (або вчителем-предметником) дозволяє використовувати його при рішенні однотипних дидактичних задач.

Перехід на розширений випуск пакету Microsoft Office 2000 ( додаток), до складу якого включена програма FrontPage 2000, призначена для створення, підтримки та публікації WEB-вузлів в Інтернет, дозволив значно розширити можливості педагогічних мультимедійних майстер-шаблонів. Це пов’язано з тим, що тепер вони можуть бути реалізовані не тільки у формі презентацій (у середовищі програми PowerPoint), але й формі WEB-сайтів (у середовищі програми FrontPage 2000), публікованих у Всесвітній павутині (WWW - World Wide Web).

Аналіз технологічних етапів створення педагогічних мультимедійних майстер-шаблонів у вигляді презентації та WEB-сайту показує, що для цих двох випадків більшість з етапів співпадає. У зв'язку з цим представляється доцільним проводити навчання вчителів по єдиному курсу, що включає загальні розділи для обох форм реалізації педагогічних мультимедійних

56

майстер-шаблонів і розділи, що відносяться до кожної з форм. Такий підхід до навчання дозволяє скоротити час навчання та підвищити його ефективність.

Класифікація педагогічних мультимедійних додатків

Один з варіантів класифікації педагогічних мультимедійних майстер-шаблонів, виконаних у вигляді презентацій і WEB-сайтів (при подальшому викладенні ми використовуватимемо узагальнений термін "мультимедійний додаток"), створених в середовищі програм PowerPoint 2000 і FrontPage 2000, приведена в таблиці 1.

Таблиця 1Класифікації мультимедійних додатків

Форма реалізації

Середовище розробки

Середовище перегляду

Презентація з типом файлу 1) Презентація (*.ppt)

PowerPoint 2000 Для показу презентації на комп'ютері повинна бути встановлена програма PowerPoint.

Презентація з типом файлу Демонстрація Power-Point(*.pps)

PowerPoint 2000 При відкритті файлу з робочого столу автоматично запускається показ слайдів. Після закінчення показу презентація закривається та відновлюється робочий стіл. Якщо файл відкритий з PowerPoint, то його можна редагувати.

Презентація з типом файлу Web-сторінка (*.htm; *html)

PowerPoint 2000 Презентація може бути опублікована у Всесвітній павутині та переглянута за допомогою Microsoft Internet Explorer або іншими програмами перегляду (рис.2).

WEB-сайт FrontPage 2000 Публікується у Всесвітній павутині та є видимим Microsoft Internet Explorer або іншими програмами проглядання WEB-сайтів.

1) Тип файлу встановлюється при його збереженні.

Зовнішній вигляд екранів, одержаних при прогляданні мультимедійного додатку, виконаного у формі презентації з типами файлу Презентація (*.ppt), Демонстрація PowerPoint(*.pps), Web-сторінка (*.htm; *html) і у формі WEB-сайту, показані на мал. 1 - 2 і мал. 8-11.

57

Мал. 1. Презентація з типами файлу Презентація (*.ppt) та Демонстрація PowerPoint (*.pps)

Рис.2. Презентація з типом файлу Web-сторінка(*.htm; *html)Етапи розробки мультимедійного додатку

Розробка мультимедійного додатку складається з ряду етапів, основними з яких є:

1. Планування2. Розробка елементів 3. Програмна реалізація4. Тестування 5. Публікація6. Реклама7. Супровід

Розглянемо перелік робіт, які виконуються на цих етапах.Планування

На етапі планування повинні бути вирішені наступні питання:

58

1. Яке призначення мультимедійного додатку?2. На яку аудиторію орієнтований мультимедійний додаток?3. Яка інформація буде розміщена в мультимедійному додатку?4. Яким чином здійснюватиметься зворотний зв'язок з аудиторією

(користувачами). Розробка елементів

На даному етапі проводяться роботи по реалізації мультимедійного додатку як програмного продукту. Вони полягають в наступному:

1. Розробка навігаційної структури. 2. Розробка дизайну сторінок для WEB-сайту або слайдів для презентації (далі

використовуватимемо термін "сторінка" для обох випадків реалізації мультимедійного додатку).

3. Підготовка текстового та ілюстративного матеріалу для наповнення сторінок (таблиці, графіки, малюнки і ін.).

Програмна реалізаціяДаний етап полягає в створенні сторінок мультимедійного додатку.

ТестуванняОдним з найважливіших етапів створення мультимедійного додатку є його

тестування. В процесі тестування перевіряється коректність роботи мультимедійного додатку, зокрема:

- правильність роботи гіперсилок;- наявність помилок в текстах та ілюстрованому матеріалі;- зручність навігації по сторінках мультимедійного додатку; - правильність роботи поштової та інших форм (для WEB-сайту);- правильність завантаження графічних файлів (для WEB-сайту);- коректна робота сайта в різних браузерах (для WEB-сайту).

Публікація педагогічного мультимедійного майстер-шаблонуПісля завершення тестування WEB-сайт публікується на сервері

провайдера та знов піддається тестуванню.Реклама мультимедійного додатку (для WEB-сайту)

Для того, щоб WEB-співтовариство дізналося про знов опублікований мультимедійний додаток, необхідно повідомити йому адресу сайту та анотацію про матеріали, які розташовані на WEB-сайті.

Для цих цілей використовуються наступні можливості:- включення адреси WEB-сайта в лист, візитні картки, брошури, бюлетені, буклети, спеціальні комп’ютерні видання, випуски "Жовтих сторінок" Інтернет-ресурсів та інші друковані видання;- регістрація WEB-сайту в популярних пошукових системах.- розміщення посилань на WEB-сайтах.- використання банерів для реклами WEB-сайту.

Супровід (для WEB-сайту)Відвідування WEB-сайту після його публікації та реклами в значній мірі

визначається корисністю, новизною та актуальністю інформації, розміщеної на

59

його сторінках. Рекомендується для підтримки іміджу WEB-сайту проводити регулярне оновлення інформації на ньому, інакше висока вірогідність того, що потенційні відвідувачі сайту до нього не повертатимуться (відзначимо, що у Всесвітній павутині зустрічаються сайти, які не обновлялися декілька років).

Схема реалізації технологічних етапівАналіз змісту технологічних етапів показує, що ряд робіт і, що саме

головне, результати цих робіт не залежать від форми представлення педагогічного мультимедійного майстер-шаблону, що наочно демонструє схема, представлена на мал. 1. На схемі відсутні етапи «Публікація», «Реклама» та «Супровід», оскільки вони специфічні для WEB-сайтів.

Мал. 1. Послідовність виконання технологічних етапів (виділені етапи специфічні для даної форми реалізації педагогічного мультимедійного майстер-шаблону)

Навігаційні схеми мультимедійного додаткуУ педагогічному мультимедійному додатку, що складається більш ніж з

однієї сторінки, повинна бути реалізована можливість навігації (переміщення) по сторінках або слайдах за допомогою гіперпосилань. Вибір схеми навігації залежить від функціонального призначення додатку, числа сторінок і багатьох інших чинників. Необхідно раціонально вибрати схему навігації щоб виключити ситуації, при яких користувач може "заплутатися" в сторінках мультимедійного проекту.

Узагальнюючи навігаційні схеми, одержимо чотири схеми: лінійну, ієрархічну, нелінійну та змішану.

60

При використанні лінійної схеми (мал. 2) переміщення по сторінках здійснюється послідовно, починаючи з титульної (виділена кольором), а повернення - в зворотному порядку.

Мал. 2. Лінійна навігаційна схемаІєрархічна навігаційна схема (мал. 3) дозволяє користувачу вибирати на

свій розсуд послідовність переміщення по сторінках в межах гілок деревовидної структури відповідно до логіки переміщення по сторінках, запрограмованої розробником педагогічного мультимедійного майстер-шаблону.

Мал. 3. Ієрархічна схема навігаціїПри реалізації нелінійної схеми навігації (мал. 4) з'являється можливість

переходу від кожної сторінки до кожної.

Мал. 4. Нелінійна схема навігаціїЗмішана схема навігації є комбінацією приведених вище схем. На малюнку

5 проілюстровані два приклади змішаних навігаційних схем.

61

Мал. 5. Змішана схема навігації Основні елементи сторінки

При всій нескінченній різноманітності оформлення сторінок можна виділити ряд основних елементів. Кількість, розташування та набір цих елементів на сторінці залежить від форми представлення мультимедійного додатку, призначення сторінки, об'єму матеріалу, розміщеного на ній, тощо.

У таблиці 2 перераховані основні елементи, вказані їх функціональне призначення, а також форма реалізації

Таблиця 2Основні елементи сторінки

Назва елементу

Призначення Форма реалізації

Заголовок сторінки

Інформує користувача про те, на якій сторінці він в даний момент знаходиться

Текст і/або графіка

Елемент навігації (меню)

Забезпечують навігацію по сторінках

Текст і/або графіка

Логотип Ідентифікує фірму, організацію, товар, послугу, окрему людину

Текст і/або графіка

Інформаційне наповнення сторінки

Інформаційні матеріали, ради яких створюється педагогічний мультимедійний майстер-шаблон

Текст і/або таблиці і/або ілюстрації, аудіо та відео-супровід, тощо.

Графічні елементи дизайну

Служать для прикраси сторінки та виділення ділянок, на які користувач повинен звернути увагу

Статичні або анімовані одне та тривимірні зображення, роздільники, мітки ,тощо.

Рекламний банер (WEB-сайт)

Служить для реклами інших WEB-сайтів і забезпечує перехід на них по гіперпосиланнях

Статичні або анімовані зображення

Лічильник відвідин (WEB-сайт)

Фіксує число відвідин WEB-сайту Текст і/або графіка

62

Повідомлення про захист авторського права

Символ ©, повідомляючий користувача про захист матеріалів педагогічного мультимедійного майстер-шаблону законом про авторське право. 1)

Текст і/або графіка

Інформація для зворотнього зв'язку

Надає користувачу інформацію (поштова адреса, телефони, адреса електронної пошти) розробника мультимедійного додатку

Текст і/або графіка

1) «Закон про авторське право і суміжні права»

Як випливає з малюнків 2 - 5 перегляд мультимедійного додатку починається з титульної сторінки. Можливі два варіанти її оформлення. У першому випадку на титульній сторінці розміщується назва педагогічного мультимедійного майстер-шаблону, логотип (якщо такий є), лічильник відвідин (для WEB-сайту), повідомлення про захист авторського права та інформація для зворотнього зв'язку. Друга сторінка містить елементи навігації (меню) та інформаційне наповнення сторінки. При використанні другого варіанту на першій сторінці розміщується більшість з перерахованих вище елементів. На малюнках 6-7 показані копії екранів для сторінок WEB-сайту та презентації з титульними сторінками обох типів з вказівкою основних елементів.

Мал. 6. Перший варіант титульного листу WEB-сайту

63

Мал. 7. Другий варіант титульного листу WEB-сайту

Мал. 8. Перший варіант титульного листу презентації

64

Мал. 9. Другий варіант титульного листу презентації

Чи потрібен вчителю сайт ?

Сайт потрібен тому, кому є що сказати, або поділитися з іншими людьми. Якщо вчитель хоче поділитися своїм досвідом, то не можна нехтувати можливостями, які дає Інтернет для цього. Тим більше, якщо все продумати та грамотно створити свої сторінки, можна організувати й зворотний зв'язок. Створення власних сторінок - форма звіту роботи . Тут головне - не соромитися.

Останнє віяння - портфоліо вже міцно увійшло до моди. При проходженні атестації вже необхідно представити електронне портфоліо вчителі (щоб не возитися з папірцями), навіть розроблена його основна форма. І, чесно кажучи, шкода, але мені здається, що особисті досягнення вчителя в області освоєння Інтернету та ІКТ ніяк не позначатимуться при проходженні атестації. А ось на професійне зростання, сподіваюся, вплинуть. Адже всесвітня павутина - це криниця інформації, а одержуючи інформацію, ми вчимося. Та й сучасному вчителю не можна ніяк відставати від своїх учнів.

65

66

67

68

69

Інтернет-ресурси на уроках біологіїОдним з досягнень сучасної цивілізації є створення Всесвітньої інформаційної мережі. Вона містить не тільки величезну кількість різноманітної інформації, але й дозволяє швидко передати письмове повідомлення в будь-який куточок світу та просто напряму

обмінюватися думками з іншими користувачами.

70

71

Вчитель, часто обмежений в можливостях одержувати новітню наукову та науково-популярну інформацію з свого предмету з періодичних видань і книг, що стали для нього недоступними через високі ціни, може одержати цю інформацію з Інтернету. Крім того, Інтернет дозволяє знайти різноманітний ілюстративний матеріал, який вчитель може використати на уроках, демонструючи зображення на екрані, а якщо є можливість їх роздрукувати - і при оформленні кабінету.

Для зручності роботи з Інтернетом створено каталог сайтів, який включає не тільки їх перелік і адреси, але й головні сторінки, карти структури цих сайтів. Це значно полегшує подальший пошук потрібної інформації, оскільки відразу видно, на якій сторінці в мережі вона може знаходитися. Цей каталог доступний учням, завдяки барвистому оформленню сторінок, мимовільно привертає їх увагу, стимулює пізнавальну активність і викликає бажання самим

72

відвідати той або інший сайт. Деякі учні, попрацювавши з каталогом, самі починають шукати сайти з науково-пізнавальною інформацією - не тільки з біології, але й по інших предметах, а потім діляться з вчителем своїми знахідками. Інтерес до самостійної роботи з Інтернетом підкріплюється ще і тим, що вчитель, використовуючи на уроках нову наукову інформацію, одержану в мережі, записує на дошці адреси відповідних сайтів.

Самостійний пошук інформації має сенс доручати в першу чергу старшокласникам. На уроках в класах середньої ланки використання матеріалів, одержаних з Інтернету, носить більшою мірою пізнавально-розважальний характер, дозволяє додатково зацікавити учнів і розширити їх кругозір.

По кожній темі курсу біології підбирається матеріал з мережі, який по мірі вивчення теми розміщується в спеціальних планшетах на стінах кабінету - учні мають нагоду познайомитися з ним на змінах і після занять. На уроках звертається увага учнів на ці планшети, повідомляючи, що там вони можуть одержати додаткову інформацію з тих або інших питань. Але звично діти вже й самі чекають чергового оновлення матеріалу. У планшети обов'язково розміщуються роздруки не тільки тексту, але й ілюстрацій: барвисті картинки мимовільно привертають увагу школярів, - навіть тих, хто не особливо цікавиться біологією.

Інформація, одержана з Інтернету, широко використовується й при новому оформленні кабінету біології.

Проте при користуванні Інтернетом в школі виникає й ряд труднощів. По-перше, інформація в мережі безконтрольна, що часто ставить під

сумнів її достовірність, а часто й серйозність. Одне з найпростіших правил, що дозволяє хоч в якійсь мірі відрізнити достовірну наукову інформацію від неписьменних сенсаційних повідомлень, які опублікованих в «жовтій пресі» та вдосталь з'являються в Інтернеті, - звернути увагу на назву сайту, джерело та автора пропонованого матеріалу або статті. Сайти наукових організацій і центрів, вузів і інших навчальних закладів викликають більше довіри, ніж чисто інформаційні, а сайти відомих науково-популярних видань природничонаукового напрямку - більше, ніж сторінки з новинами та повідомленнями на будь-які теми. В тому випадку, якщо сайт є авторським, тобто створений однією людиною - звернете увагу на ті відомості, які автор приводить про себе, пригадайте, чи знайоме вам його ім'я по інших статтях і публікаціях. Нарешті, значна кількість інформації, яка представлена на сторінках Інтернету, присвячених біології, зібрана в тій же мережі або скопійовано з друкарських видань.

Сайти, які заслуговують довіри завжди вказують джерело отримання матеріалу, на що також слід звернути увагу. За наявності прямих посилань на мережеві джерела - їх варто перевірити. Так, по-перше, можна ще раз переконатися в тому, чи заслуговує матеріал довіри, а по-друге - взнати додаткові подробиці, опущені при цитуванні, але важливі для проведення

73

уроку біології. Всі ці моменти слід пояснити й учням, якщо ви доручаєте їм самим розшукати в мережі ту або іншу інформацію до уроку або позакласного заходу.

По-третє, в мережі представлена така кількість інформації, що для пошуків чогось дійсно потрібного, не дивлячись на існування пошукових систем, часто потрібно дуже багато сил і часу. Крім того, деякі сайти, адреси яких були опубліковані в тих або інших виданнях, можуть з часом змінити свою назву або адресу, або просто зникнути.

По сторінках періодичних виданьГазети та журнали, як правило, приводять на своїх сайтах тільки перелік

опублікованих статей. Проте деякі видання викладають в мережі й повні тексти публікацій разом з ілюстраціями - якщо не з останніх номерів, то за минулі місяці або роки. Вони-то й можуть представляти інтерес для вчителя. Нижче приведений перелік статей з біології, які розміщені на сайті журналу «Вокруг света» www.vokrugsveta.ru. «В семье не без примата»http://www.vokrugsveta.ru/vsuser.exe/viewarticle?id=18 .(Для спрощення в подальшому списку на газетній смузі загальна для всієї статі частина посилань - http://www.vokrugsveta.ru/vsuser.exe/ viewarticle?id= - опущена, приведені тільки номери самої статі (попередній - «18»). Але для їх виклику, звичайно, адреса повинна бути набрана повністю). «Оглохший от любви» – 52; «Шутка природы» – 58; «Обжигающая красота» – 66; «Большое перемирие» – 107; «Владыки морей юрского периода» – 108; «Время белой совы» –169; «Отважная охотница» – 232; «Врожденный феминизм» – 277; «Балтиморская птица» – 287; «Летучая ящерица или дракон?» – 288; «Ход слоном» – 302; «Отшельник из джунглей» – 311; «Израиль. Заповедник Хайбар» – 627; «Эквадор. Чарльз Дарвин» – 719; «Птицы утренней зари» – 723; «Мадагаскар. Хамелеоны и Лемуры» – 749; «Усатые русалки» – 846; «Россия. Зоопарк – 854»; «Россия. Лоси» – 866; «Финляндия. Оленья ферма» – 885; «Тайланд. Змеи» – 962; «Танзания. Долина Серенгети» – 994; «Танзания. Кратер Нгоронгоро» – 998; «Испания. Андалузцы» – 1003; «Таиланд. Слоны» – 1030; «Рожденные не летать» – 1060; «Ровесница динозавров» – 1108; «Солдаты невидимого фронта» – 1135; «Восполнимые потери» – 1139; «Ядовитые интеллектуалы» – 1164; «Австралия. Животные» – 1186; «Эвкалиптовые привереды» – 1243; «Царицы ночи» – 1310; «Ясноглазая жертва» – 1344; «Безжалостные туши» – 1351; «Закон стаи» – 1416; «Проклятие Афины» – 1450; «Тортилла и ее родня» – 1522.

Крім журналу «Вокруг света» для вчителів біології цікаві й сайти ряду інших періодичних видань:Журнал «Друг» - www.droug.ru Журнал «Гео» - www.geoclub.ru

74

Журнал «National Geographic» - www.nationalgeographic.com/index.html (на англ. мові)Газета «Мое зверье» - www.zooclub.ru/animals/ Журнал «Знання-сила» - www.znanie-sila.ru Газета «Біологія» - http://bio.1september.ru/ Журнал «Наука і життя» http://nauka.relis.ruЖурнал «Компьютерра» - http://computerra.ru

Дуже приємно здивував сайт журналу «Компьютерра». Якщо судити тільки по назві, важко уявити, що на сторінках цього видання приводиться дуже нова та цікава інформація з біології.

Деякі сайти пропонують безкоштовно підписатися на розсилки новин. В інформації, що присилається ними, звичайно можна знайти щось цікаве. Наприклад, в розсилці www.subscribe.ru останнім часом були такі цікаві статті, як: «Наші геніальні органи», «Життя починається з черепа», «Візит до однорога», «Світ папуг», матеріали про динозаврів і ведмедів в цікавій і захоплюючій формі http://bio.1september.ru/2003/40/4.htm.

Загальні сайти з біології «Наукова мережа» - www.nature.ru - чудовий помічник для вчителя та

учнів. На цьому сайті приводиться цікава та достовірна наукова інформація з різних галузей науки, в тому числі й з основних розділів біології: анотації книжкових новинок, біографії вчених, курси лекцій, наукові статті, популярні нотатки та багато іншого.

«Кирило і Мефодій. Тваринний світ» - www.zooland.ru - чудовий сайт, що містить велику кількість цікавих відомостей про найрізноманітніших тварин. Інформація викладена стисло, в доступній формі, приведені фотографії. Сайт постійно оновлюється. Матеріали цього сайту можна використовувати для оформлення планшетів в кабінеті біології.

Біологічний факультет МДУ ім. М.В. Ломоносова - www.bio.msu.ru.«Херба» - www.herba.msu.ru - ботанічний сервер МДУ ім. М.В.

Ломоносова; пропонує наукову інформацію про рослини, малюнки гербарних листів, кольорові фотографії, зображення з атласів.

«БіоДан. Новини біології» - www.biodan.narod.ru - авторський сайт, на якому зібрана цікава та корисна для вчителя наукова інформація, але, на жаль, тільки по деяких розділах біології: ботаніці, зоології, генетиці, антропології. До того ж сайт позбавлений ілюстративного матеріалу, що, втім, не знижує його інформаційного значення.

«Тварини» - www.zoomax.ru «Зооклуб. Все про тварин» - www.zooclub.ru - тут знаходиться

інформація про утримання в домашніх умовах найрізноманітніших тварин, рекомендації з догляду за ними та їх лікуванню. Крім того, на цьому сайті розміщений матеріал про різних диких тварин.

«Зоолоція» - www.zoospace.narod.ru - надає матеріал в основному про собак і кішок: рекомендації з їх утримання та лікуванню, нормативні

75

документи, інформацію про клуби та розплідники, оголошення про продаж і виставки.

«Світ тварин Брема» - www.povodok.ru/encyclopedia/brem/ «Все про кішок, диких і домашніх» - www.nata.obninsk.ru/cats/ -

любитель кішок знайде тут рекомендації та поради з утримання, лікування, каталог порід, фотографії, малюнки, світові новини про кішок і навіть казки та вірші, присвячені кішкам.

«Про непереможну любов до тварин» - www.apus.ru - цікава та різноманітна інформація про самих різних тварин.

«Домашні тварини» - www.petslife.narod.ru «Лужок» - www.luzhok.ru/ - чудовий сайт, присвячений декоративним

рослинам. Містить описи кімнатних і садових рослин, рекомендації з розведення, фотографії та малюнки, інформацію про лікарські рослини та їх застосування, легенди про рослини. Сайт дуже інформативний і цікавий, барвисто оформлений.

«Барракуда. Сайт любителів дайвінгу» - www.barracuda.ru - сайт містить інформацію для любителів занурень з аквалангом. Але він буде дуже цікавий і всім любителям природи - тут є багато якісних фотографій морських пейзажів і підводних мешканців, а також їх опис.

«Екзотична зоологія» - www.aib.ru/~loki/zoolog/zoo.htm і «криптозоологія» - www.cryptoz.narod.ru. Ці сайти присвячені міфічним і містичним істотам. Говорити про науковість розміщених тут матеріалів не доводиться, але вони цікаві тим, що допоможуть краще розібратися, чим же є істоти, що населяють міфи різних народів, а останніми роками - і сторінки деяких періодичних видань. Не важливо, вірите ви в них чи ні, але все загадкове привертає...

Сайти про конкретних тварин «Все про бобрів» - www.bober.ru - тут представлена різноманітна

інформація про цих симпатичних тварин. «Популярна черепахологія» - www.turtle.newmail.ru - сайт про черепах. «Великі кішки» - www.bigcats.ru.«Змії та рептилії» - www.insect.narod.ru/ - тут можна знайти багато

фотографій, хоча тексту небагато. Цей же сайт містить розділи, присвячені іншим групам тварин.

«Жуки» - www.zin.ru/animalia/coleoptera/rus - дивовижний сайт. На його численних сторінках дається повна та вичерпна інформація про жуків. Будь-який фахівець, вчитель біології та просто любитель природи знайде тут цікавий і потрібний для себе матеріал.

Вам - www.turubar.com/sharks - сайт, присвячених акулам. Тут приводяться докладні описи видів акул, інформація про випадки нападу акул на людину, відомості про значення акул в природі, про їх використання і необхідність охорони, бібліографія, безліч фотографій.

76

Ефективність будь-якого уроку визначається не тим, що дає дітям вчитель, а тим, що вони взяли в процесі навчання. Уміння раціонально застосовувати ІКТ з традиційними засобами навчання дозволяє вчителю створювати ту палітру фарб, за допомогою якої створюється неповторний шедевр - сучасний урок.

Так що успіху Вам, читачі, в підкоренні вершин інформаційних технологій. Можливо, через декілька років хтось з вас стане найкращим PRщиком. Ми віримо в вас!

Література1. Вовковінська Н.В. Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід, перспективи. – К.: Педагогічна думка, 2003. – 272 с. 

77

2. Дорошенко Ю.О. Біологія та екологія з комп’ютером . – К.: Вид. дім „Шкільний світ: Вид. Л. Галі ціна, 2005. – 128 с.3. Козленко О.Г. Мультимедійні програми з біології: порівняння можливостей // Комп’ютер у школі та сем’ї. – 2004. - №2. – С. 24 – 25.4. Кравцов Г.М., Сидорович М.М. Мультимедійний програмно-методичний комплекс «Віртуальна біологічна лабораторія». Матеріали третьої міжнародної науково-методичної конференції «Інформатизація освіти України: стан, проблеми, перспективи». Херсон, 2005. С.82 – 83. 5. Кравцова А. Ю., Мануйлов В. Г. Педагогічні мультимедійні майстер-шаблони в середовищі Microsoft Office 97. Інформатика та освіта, № 5, 1999. 6. Основи нових інформаційних технологій навчання: Посібник для вчителів / Авт.кол. за ред.. Ю.І. Машбиця, - К.: ІЗМН, 1997. 7. Мануйлов В. Г. Вступ в технологію розробки педагогічних мультимедійних майстер-шаблонів. Інформатика та освіта, № 2, 2001. 8. Педагогика: педагогические теории, системы, технологии: Учеб. для студ. высш. и сред. пед. учеб. заведений / С. А. Смирнов, И. Б. Котова, Е. Н. Шиянов и др.; Под ред. С. А. Смирнова. – 4-е изд., испр. – М.: Издательский центр «Академия»,2001. – С.26.9. Ситаров В. А. Дидактика: Учеб. пособие для студ. высш. пед. заведений / Под ред. В. А. Сластенина. – М.: Издательский центр «Академия», 2002. – 368 с.10. Співаковський В.О., Львов М.С., Кравцов Г.М., Крекнін В.А., Гурій Т.А., Зайцева Т.В., Кушнір Н.А., Кот С.М. Педагогічні технології та педагогічно-орієнтовані програмні системи: предметно-орієнтований підхід. // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2002. – №2 (20). – С.17 – 211. 11. Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи психології та педагогіки: Посібник. – К.: Академвидав, 2003. – 504с. (Альма – матер).12. Хуторской А. В. Методика личностно-ориентированного обучения. Как обучать всех по-разному? : пособие для учителя / А. В. Хуторской. – М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2005. – 383 с. – (Педагогическая мастерская).13. Шамова Т.И., Давиденко Т.М. Управление образовательным процессом в адаптивной школе. – М.: Центр «Педагогический поиск», 2001. – 384 с.

78

Вознесенська гімназія

«Орієнтир»Використання інформаційно-комунікаційних

технологійна уроках біології

З досвіду роботи вчителя біології2008 рік

79

Вознесенська гімназія «Орієнтир»72360, с. Вознесенка , Мелітопольський район, Запорізька область,

вул. Чапаєва, 110 АТел.: (8-061)49-26-14

Стреліна Віра Октавіанівна Вчитель біології

vera.strelina@rambler.ru

Петряник Тетяна Володимирівна

Завідувач інформаційним центром

tanya.vihr@rambler.ru

Сумарюк Владислав Григорович

Оператор комп’ютерного набору

suma.sv@yandex.ru

80