Хіба жила на світі ще така жінка, в Хіба жила на світі ще така жінка, в серці якої поєдналися б така мужність, серці якої поєдналися б така мужність, така геніальність, такий вогонь і розум, така геніальність, такий вогонь і розум, така пристрасна любов і відданість така пристрасна любов і відданість народові та батьківщині? Ні, другої такої народові та батьківщині? Ні, другої такої на світі не було. Леся – неповторна!на світі не було. Леся – неповторна!

Л.СмілянськийЛ.Смілянський

В старому В старому НовоградіНовограді на Волині на ВолиніСтаресенький будиночок стоїтьСтаресенький будиночок стоїть … …

25 лютого (13 лютого за старим 25 лютого (13 лютого за старим стилем) 1871 року народилася стилем) 1871 року народилася Лариса Петрівна Косач.Те “13” Лариса Петрівна Косач.Те “13” згадувалося завжди й тоді, коли згадувалося завжди й тоді, коли сама Леся чи хтось інший говорив сама Леся чи хтось інший говорив про те, яка вона невдачлива. про те, яка вона невдачлива.

Тут вона вперше побачила життя, Тут вона вперше побачила життя, сонце, почула рідне слово.сонце, почула рідне слово. Тут її душі вперше народилося ще Тут її душі вперше народилося ще не назване тоді почуття безмежної не назване тоді почуття безмежної любові до батьківщини.любові до батьківщини. Звідси Леся пішла у широкий світ. Звідси Леся пішла у широкий світ.

Петро Антонович

Косач, батько Лесі

Українки.

Ольга Петрівна Драгоманова,

в одруженні Косач, мати Лесі Українки..

У Лесі було два брати і три сестри.У Лесі було два брати і три сестри.

Учителями її були мати – Олена Пчілка, батько – юрист Петро Антонович, книги і саме життя. У сім’ї панувало мистецтво художнього слова. Тут перекладали, писали твори, переказували історії, записували пісні, декламували вірші, дуже часто читали вголос. У чотири роки Леся уже читала. Її улюблені твори – “Кобзар” Т. Шевченка, твори Ж. Верна, Д. Дефо. Леся добре вивчила дев’ять мов, розуміла грецьку та латинську.

Леся була складена із суцільних захоплень…

“ “Говорила Леся змалку Говорила Леся змалку по-українському, бо того по-українському, бо того хотіла її близька родина. хотіла її близька родина. Діти чули навколо себе Діти чули навколо себе гарну волинську мову; гарну волинську мову; чули багато пісень, казок; чули багато пісень, казок; влітку їх часто возили у влітку їх часто возили у волинське село під волинське село під Звягелем.”Звягелем.”

Олена ПчілкаОлена Пчілка

Жила сімЖила сім’’я Косачів на Волині. Леся я Косачів на Волині. Леся виростала в гарній , великій родині. Мати і виростала в гарній , великій родині. Мати і

батько походили з давніх родів батько походили з давніх родів Драгоманових і Косачів. Мудра мама Драгоманових і Косачів. Мудра мама намагалася оточити дітей народними намагалася оточити дітей народними

звичаями. Діти змалку одягалися в народне звичаями. Діти змалку одягалися в народне вбрання, товаришували з однолітками – вбрання, товаришували з однолітками –

односельцями, з ранку до вечора гасали з односельцями, з ранку до вечора гасали з ними босі зрошеними волинськими луками.ними босі зрошеними волинськими луками.

Леся дуже гарно вишивала, допомагала мамі Леся дуже гарно вишивала, допомагала мамі та бабусі в домашніх справах.та бабусі в домашніх справах.

Майбутня поетеса дуже захоплювалася Майбутня поетеса дуже захоплювалася народними казками, піснями, легендами, із народними казками, піснями, легендами, із

задоволенням брала участь у дитячих задоволенням брала участь у дитячих святкуваннях Івана Купала, Різдва. Ще святкуваннях Івана Купала, Різдва. Ще

зовсім малою пішла вона з братом Михайлом зовсім малою пішла вона з братом Михайлом до Стиру на Водохреще. Із захопленням до Стиру на Водохреще. Із захопленням

спостерігала за освяченням води, слухала спостерігала за освяченням води, слухала пісні. Леся тоді застудилася і тяжко пісні. Леся тоді застудилася і тяжко

захворіла. Місяць вона не підводилася, захворіла. Місяць вона не підводилася, відтоді тяжка хвороба мучила її все життя. відтоді тяжка хвороба мучила її все життя. Мала туберкульоз нирок, кісток і легенів. Мала туберкульоз нирок, кісток і легенів. Часто була прикута до ліжка. Але з малих Часто була прикута до ліжка. Але з малих літ намагалася переборювати труднощі, не літ намагалася переборювати труднощі, не

плакати, не квилити.плакати, не квилити.

На літературну стежину Леся Українка вийшла дуже рано. Дев’ять років було дівчинці, коли несподівано для неї заарештували її тітоньку Єлю за революційну діяльність. Так у 1880 році з’явився перший вірш “Надія”. А коли дівчинці було 13 років, у львівському журналі був надрукований вірш “Конвалія”, підписаний ім’ям Леся Українка.

... Ні! Я жива, я вічно буду ... Ні! Я жива, я вічно буду жити! жити!

Леся УкраїнкаЛеся Українка

“Надія”Ні долі, ні волі у мене нема, Зосталася тільки надія одна: Надія вернутись ще раз на Вкраїну, Поглянути ще раз на рідну країну, Поглянути ще раз на синій Дніпро, – Там жити чи вмерти, мені все одно; Поглянути ще раз на степ, могилки, Востаннє згадати палкії гадки… Ні долі, ні волі у мене нема, Зосталася тільки надія одна.

Оптимізмом віє від її Оптимізмом віє від її поезії, прагненням до поезії, прагненням до життя. Але хвороба – життя. Але хвороба – туберкульоз кісток – туберкульоз кісток – прогресувала. Лікарі прогресувала. Лікарі порадили поїхати на порадили поїхати на лікування до моря.лікування до моря. Одеса, Крим, Чорне Одеса, Крим, Чорне море... Леся була море... Леся була приголомшена цим приголомшена цим видовищем. Тут видовищем. Тут зз’’являється цикл віршів являється цикл віршів “Подорож до моря”“Подорож до моря” Але де б не була Але де б не була поетеса, вона завжди поетеса, вона завжди думками линула до думками линула до рідного краю.рідного краю.30-літня війна з 30-літня війна з туберкульозом гнала її туберкульозом гнала її світами.Вона була у світами.Вона була у Криму,Болгарії,Єгипті,Криму,Болгарії,Єгипті,Австрії,Німеччині,ІталіїАвстрії,Німеччині,Італії,на Кавказі.,на Кавказі.

Перше кохання, яке боязко ступило на Перше кохання, яке боязко ступило на тінисту терасу в невеличкому містечку тінисту терасу в невеличкому містечку

Чукурларі, що біля Ялти, де Леся Чукурларі, що біля Ялти, де Леся лікувалась, заглянуло в її очі, лікувалась, заглянуло в її очі,

посміхнулося щирою посмішкою і посміхнулося щирою посмішкою і навіки поселилося у дівочому навіки поселилося у дівочому

серці.Сергій Мержинський, відомий серці.Сергій Мержинський, відомий революціонер , активний член соціал – революціонер , активний член соціал –

демократичних гуртків заворожив демократичних гуртків заворожив серце юної поетеси.серце юної поетеси.

Сили поетеси поступово танули. А між нападами хвороби була напружена письменницька діяльність.(вірш “Хто вам сказав, що я слабка...”)

"Любов – це чудова поема, "Любов – це чудова поема, що люди потім перечитують у що люди потім перечитують у

спогадах…”спогадах…”Леся УкраїнкаЛеся Українка

25 липня 1907 року Леся Українка виходить заміж за 25 липня 1907 року Леся Українка виходить заміж за Климента Васильовича Квітку, людину, яка через усе Климента Васильовича Квітку, людину, яка через усе

життя пронесла любов до Лесі, не бажаючи життя пронесла любов до Лесі, не бажаючи поєднувати свою долю ні з ким.поєднувати свою долю ні з ким.

1 серпня 1913 року в м. 1 серпня 1913 року в м. Сурамі (Грузія) Сурамі (Грузія)

зупинилося серце Лесі зупинилося серце Лесі Українки. Поховали її Українки. Поховали її

на Байковому на Байковому кладовищі, що в Києві, кладовищі, що в Києві, між могилами батька і між могилами батька і

брата.брата.

Світила зірка та й за гору сіла…Світила зірка та й за гору сіла…

““Від часу Від часу Шевченкового Шевченкового “Поховайте та “Поховайте та

вставайте” Україна не вставайте” Україна не чула такого сильного чула такого сильного

гарячого та поетичного гарячого та поетичного слова, як із уст цієї слова, як із уст цієї

слабосилої, хорої слабосилої, хорої дівчини” І.Франкодівчини” І.Франко

Байкове кладовищеБайкове кладовище

Чернівці.1902

Львів.1899

Львів. 1893

Леся Українка

Кредо Лесі Українки

“ Я люблю мати в усьому ясність, і я за правду”.“ Я звикла до кінця завершувати всі розпочаті справи.”“ Я не боюся гіркої правди.”“ Без бібліотеки трудно жити.”