15
(Булах Олександра Несторівна) українська поетеса, перекладачка, прозаїк. Член НСПУ та НСЖУ, Заслужений працівник куль- тури України.

Леся Степовичка

Embed Size (px)

Citation preview

Page 1: Леся Степовичка

(Булах Олександра Несторівна)

українська поетеса, перекладачка, прозаїк.

Член НСПУ та НСЖУ, Заслужений працівник

куль- тури України.

Page 2: Леся Степовичка

Робота учня 11 класу Військової СЗШ Куценка Миколи Учитель Максименко Н.В.

Page 3: Леся Степовичка

• Олександра Булах народилася 21 травня 1952 року в селі Петриківці Царичанського району на Дніпропетровщині. Навчалася в українській школі-інтернаті № 5, закінчила українську школу-інтернат № 1 м. Дніпропетровська. Працювала швачкою, різноробочою на заводі.

Page 4: Леся Степовичка

• У 1976 році з відзнакою закінчила романо-германське відділення (стаціонар) філологічного факультету Дніпропетровського державного університету та аспірантуру при кафедрі німецької мови ДГУ. Спеціальність — філолог-германіст. Автор кандидатської дисертації з германістики. Тривалий час викладала на кафедрі німецької мови ДГУ й на кафедрі іноземних мов Дніпропетровського металургійного інституту.

Page 5: Леся Степовичка

• Закінчила курси гідів-перекладачів (1998). У 1989–1999 працювала перекладачем в Україні, ФРН, Австрії, Люксембурзі, Бельгії. У 1994–1995 роках проживала в Західному Берліні.

Page 6: Леся Степовичка

• Член Національної Спілки письменників України та Національної Спілки журна-лістів України.

У 2002–2012 роках — голова правління Дніпропетровської обласної письменницької організації НСПУ, член Ради та член Президії НСПУ (Київ). З квітня 2012 працює завідуючою літературною частиною Дніпропетровській Філармонії.

Член Всеукраїнського Жіночого товариства імені Олени Теліги.

Заступник голови Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської ГО Українсько-австрійське товариство «Галіція».

Член Всеукраїнської ГО відродження німців «Відродження».

Член громадської організації «Петриківське земляцтво».

Page 7: Леся Степовичка

• Автор поетичних книг «Галатея», «П'ємонт — недалеко», «Стоїмо на зоряному протязі», «Медитації пташиного крила», публіцистичного роману-есе «Біла ворона», роману «Шлюб з келихом пільзенського пива» (українською мовою, 2007; російською мовою, 2008), книги поезії та прози «Стернею долі», книги прози «Німці в городі» та ін. Переклала німецькою мовою книгу казок О. Крилова «Кот Василий» («Kater Basilio», 2001). Співавтор збірок «Львів у серці січеславців», «Місяця серця, любовна лірика ХХ сторіччя». Вірші перекладені російською мовою та іврит, друкувалися в ЗМІ Австралії, США, Чехії, Ізраїлю.

Page 8: Леся Степовичка

• Автор проекту, голова редакційної колегії та упорядник книги нарисів і есе «Слово про літературу та письменників Придніпров'я», Дніпропетровськ, 2005, ISBN 966-401-001-4, 538 з, іл.

Автор проекту та упорядник книги «Шевченкіана Придніпров'я», Дніпропетровськ, 2008, ISBN 978-966-348-146-3, 438 с., Іл. «Таємниця Олександра Билінова» (2009), "Микола Сарма-Соколовський. Услонці" (2011). Укладач (спільно з А. Ратнером і Н. Чабаном) книги «І поліг наш народ, наче скошене жито. Голодомор на Дніпропетровщині 1932-1933 років», Дніпропетровськ, 2008, ISBN 978-966-348-169-2, 630 с. , іл., спільно з І. Прокопенко книги «Сяєво Жар-птиці. Антологія літератури для дітей та юнацтва Придніпров'я (1883–2012)», Дніпропетровськ, 2009 (видання перше). Дніпропетровськ, 2012 (видання друге). Пише українською, російською та німецькою мовами.

Page 9: Леся Степовичка

• Друкувалася в журналах та альманахах «Літературний Чернігів», «Воля і Батьківщина», «Дзвін», «Перехід-IV», «Світ дитини», «Бористен», «Кур'єр Кривбасу», «Січеслав», «Вітчизна», «Ятрань», «Соборність», «Лель», «Носоріг літературний», «Київ», «Море», «Україна», «Золота пектораль», «Березіль», «Буковинський журнал», «Рідний край», в газетах «Літературна Україна», «Кримська світлиця», «Вільна думка», «Літературний Крим».

Page 10: Леся Степовичка

• Засновник (2004) і головний редактор літературно-мистецького журналу-квартальника «Січеслав» (2004–2012). Автор текстів, покладених на музику композиторами А. Переверзєвим, В. Ярцева, І. Тищенко, В. Бронза, Н. Срібною, М. Дяченко, О. Швець-Васіної, Г. Виставною, Ю. Кутєповим та ін. Найвідоміші з них «Гімн українському Тризубу» (муз. А. Переверзєва), (муз. В. Ярцева), який мав успіх на сценах Львова, Дніпропетровська, Києва, Сіднея та «Гімн Дніпропетровщини» (муз. А. Переверзєва), (муз. Ю. Кутепова), який виконують хорові колективи Дніпропетровщини та України в цілому.

Page 11: Леся Степовичка

• Дипломант літературного конкурсу ім. О. Гончара журналу «Бористен» (номінація «Публіцистика», 1997) і (номінація «Художній переклад», 2001). Дипломант Другого Міжнародного книжкового Форуму у Тернополі (номінація «Найкращий політичний портрет», 2004). Лауреат обласних літературних премій ім. Івана Сокульського (номінація «Поезія», 2004), імені Валер'яна Підмогильного (номінація «Проза», 2004), імені Дмитра Кедріна (номінація «Поезія», 2008), Всеукраїнських премій «Благовіст» (номінація «Проза», 2009) й ім. В. Короленка (номінація «Найкраща книга в Україні російською мовою», 2009), Міжнародної премії ім. І. Кошелівця (за цикл поезій «Паломництво», 2010, Ізраїль). Дипломант конкурсу «Світоч Придніпров'я» у номінації «Найкращий діяч культури Придніпров'я-2008». Дипломант міського конкурсу «Сузір'я муз Дніпропетровська» (номінація «Найкраще видання» за книгу «Сяєво Жар-птиці», 2012).

Page 12: Леся Степовичка

• Дипломант літературного конкурсу ім. О. Гончара журналу «Бористен» (номінація «Публіцистика», 1997) і (номінація «Художній переклад», 2001). Дипломант Другого Міжнародного книжкового Форуму у Тернополі (номінація «Найкращий політичний портрет», 2004). Лауреат обласних літературних премій ім. Івана Сокульського (номінація «Поезія», 2004), імені Валер'яна Підмогильного (номінація «Проза», 2004), імені Дмитра Кедріна (номінація «Поезія», 2008), Всеукраїнських премій «Благовіст» (номінація «Проза», 2009) й ім. В. Короленка (номінація «Найкраща книга в Україні російською мовою», 2009), Міжнародної премії ім. І. Кошелівця (за цикл поезій «Паломництво», 2010, Ізраїль). Дипломант конкурсу «Світоч Придніпров'я» у номінації «Найкращий діяч культури Придніпров'я-2008». Дипломант міського конкурсу «Сузір'я муз Дніпропетровська» (номінація «Найкраще видання» за книгу «Сяєво Жар-птиці», (2012).

Page 13: Леся Степовичка

• Нагороджена Почесними відзнаками Національної Спілки письменників України (2004, 2008), Міністерства культури і туризму України «За досягнення в розвитку культури і мистецтва» (2003), Почесною грамотою та іменним годинником Київського міського голови (2003), Подякою Президента України (2005), медаллю Національного гірничого університету «За заслуги» (2007), Почесною грамотою Міністерства культури і туризму України «За значний особистий внесок у створення духовних цінностей та високу професійну майстерність» (2009), Почесною грамотою Голови Дніпропетровської обласної ради «За значний внесок у розвиток літературного процесу Придніпров'я, високий професіоналізм, активну громадську діяльність та у зв'язку з 75-річчям з дня заснування Дніпропетровської організації Національної Спілки письменників України» (2009), Почесною грамотою голови Дніпропетровської облдержадміністрації «За плідну і чесну працю, високий професіоналізм, творчий пошук та ініціативу в роботі, і у зв'язку зі святкуванням 20-ї річниці Незалежності України» (2011), Грамотою голови управління освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації «За плідну роботу з естетичного виховання підростаючого покоління, активну участь

у проведенні обласних конкурсів юних літераторів „Собори наших душ“ і в зв'язку з 80-річчям Дніпропетровської області» (2012).

Page 14: Леся Степовичка

Нагороджена Грамотою Всеукраїнського товариства імені Олени Теліги «За активну громадянську позицію, за самопожертву в ім'я України» (2006), Грамотою Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка "За вагомий особистий внесок у справу будівництва і зміцнення Української держа-ви та з нагоди 140-річчя Товариства «Прос-віта», Подячним дипломом Ліги україн-ських меценатів «За високу громадянську позицію, виховання у молоді почуття патріотизму та любові до рідної мови, за допомогу в проведенні конкурсу імені Петра Яцика на Дніпропетровщині» (2011), Грамотою НСПУ за вагомий особистий внесок у літературу, активну участь у громадському житті та у зв'язку з ювілеєм (2012), Медаллю Міністерства освіти, науки та спорту України «Знак подяки НГУ» (2012). Заслужений працівник культури України (2007)

Page 15: Леся Степовичка

Я більше тебе не покличу… Я більше тебе не покличу в діброви Едему, де так нас чекли посестри мої безкорисні — Надія і Ніжність тремтлива столи застеляли, а ложе ладнали — Жага й неземна Насолода. Казали мені — ти приходь з ним по зорі вечірній, уроча вечеря стоїть на тонкій скатертині, і чаша труй-зілля, що втому вгамовує денну, вам серце зворушить, і мужності дасть, і наснаги… Хоч мить, а в раю, хто із смертних собі в тім відмовить? Стояв остовпілий, ні кроку ступити не в змозі, Лиш блиснули очі, й чоло твоє божисте зблідло, Та торбу свою полотняну тримав наготові. Чому ж зволікав ти, розгублений мій пілігріме, на прощу до кого рушаєш, мандрівнику бідний?.. Ворота зачинено. В рай не запрошують двічі. Іди собі, старче, ціпок не зламай по дорозі.