Як допомогти дитиніпережити горе втрати

близької людини?

• Ситуація зсуворої

дійсності: у дитини помер

хтось із батьків, інших близьких

родичів. Цежорстокий удар по незміцнілійдитячій психіці.

• Далеко не кожному

дорослому під силу "гідно" винеститакий удар: не

впасти у відчай, в депресію, не

озлобитися на світ. А як впоратися

дитині?

Поради«Як допомогти дитині пережити

горе втрати близької людинибез тяжких наслідків для

психіки»

• 1. Якою б дитина не була малою (навіть

якщо їй всього 3 рочки), не потрібно

приховувати від неїсмерть родича.

Потрібно знайти слова, які були б доступні для

дитячого розуміння.

• 2. Не треба щадитипсихіку дитини,

приховуючи від ньогосвоє горе, сльози.

Нехай дитина бачить ізнає, що ви теж

оплакує, сумуєте, страждаєте, журитесь і тужите. Це збудить в

дитині співчуття, співпереживання.

• 3. Не слід залишати дитину одну у своєму горі. Адже смерть близького -нещастя всієї родини, тому важливо,

щоб вся сім'я журилася разом. Потрібноговорити з дитиною про померлого,

допомагати йому виплакатися, не треба заспокоювати і втішати, нехай журиться

нарівні з дорослими.

• 4. Не треба, щоб дитинауникала перебувати на

процесії похорону. Нехай теж поїде на цвинтар, побуде на поминках.

Зрозуміло, що йому стане страшно, тому важливо,

щоб з ним поручзнаходився хтось, не

сильно охоплений горем, наприклад, друг сім'ї.

• 5. Не треба сердитися на дитину,

звинувачувати її в черствості,

бездушності, якщовін незабаром після

смерті близькоїлюдини виявляє

радість, радіє. Особливо це

відноситься до дітей-дошкільнят.

• 6. Якщо це можливо, нехай дитинапобуде з помираючим родичем останніхвилини життя. Це необхідно для того, щоб дитина не відчував потім почуття

провини за те, що не побула, непопрощалася і щоб не зароджувалися

ілюзії і помилкові надії.

• 7. Потрібно, щобповсякденний режим

дитини, особливо маленької, не сильно порушувався у зв'язкузі смертю родича. Не треба відміняти свята

в сім'ї.

• 8. Не треба примушувати дитину

постійно пам'ятатипро померлого і

говорити тільки пронього, особливо

перший час.

• 9. Дуже важливо, щоб у перші години і дніпісля смерті родича, з дитиною, родину

якого спіткало нещастя, знаходиласялюдина, не охопленa горем. Потрібно, щоб

у ці важкі миті дитині було на кого покластися, щоб була підтримка, був той, з

ким можна спокійно поговорити про померлого.