1

Відділ освіти Амвросіївської райдержадміністрації

Районний методичний кабінет

ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ –

ДОМІНАНТА

ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЇ ВЧИТЕЛЯ, ВИКЛАДАЧА

ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ ЯК ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ

ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВ В УМОВАХ ОСОБИСТІСНО

ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ХІМІЇ

Благодатнівська загальноосвітня школа

І – ІІІ ступенів

Амвросіївської районної ради Донецької області

вчитель Подлєсна О.М.

Амвросіївський район

2014 рік

2

Рекомендовано педагогічною радою школи

(протокол № 2 від 26.12. 2013 року)

Укладач:

Подлєсна Ольга Миколаївна, вчитель вищої кваліфікаційної категорії, педагогічне

звання «старший учитель»

Відповідальні за випуск:

Подлєсна О.М. – директор Благодатнівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Красовська І.П. – заступник директора з виховної роботи Благодатнівської ЗОШ І-ІІІ

ступенів

Рецензенти:

Г.В.Денисенко – завідувач районним методичним кабінетом відділу освіти

Амвросіївської райдержадміністрації

Л.Ф.Козлова – методист районного методичного кабінету відділу освіти Амвросіївської

райдержадміністрації

Анотація роботи: в роботі представлено опис педагогічного

досвіду, творчі доробки вчителя, який активно

використовує ІКТ при викладанні хімії та в

позаурочний час.

3

І ВСТУП

Майстерність – це фах з печаткою досконалості.

Кардинальні зміни сьогодення, розвиток науки, техніки, інформаційних

технологій потребують від школи і вчителя нової філософії виховання підростаючого

покоління. Учень сучасної школи, який живе, навчається і працюватиме в новому

тисячолітті, повинен володіти певними якостями, зокрема:

самостійно набувати необхідні знання, вміло застосовуючи їх на практиці для

розв'язування назрілих проблем;

критично мислити, уміти бачити труднощі і шукати шляхи їх подолання;

грамотно працювати з інформацією;

бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах;

самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, культурного і

морального рівня.

Сформувати такі якості можливо лише через особистісно орієнтовані технології,

оскільки навчання, орієнтоване на «середньостатистичного» учня, засвоєння і

відтворення ним знань, умінь та навичок, не може задовольнити сучасні потреби.

Особистісно орієнтоване навчання - це навчання, у якому особистість учня перебуває в

центрі уваги вчителя, і саме його, учнівська, пізнавальна активність, і як логічне

продовження – продуктивна діяльність, а не викладання, є визначальною.

У навчальному процесі вчитель виступає в новій ролі - організатора самостійної

активної пізнавальної діяльності учнів, компетентного помічника і консультанта. Його

досвід і професійна майстерність повинні спрямовуватися не тільки на передачу і

контроль певної суми знань і вмінь школярів, а й на стимулювання, підтримку процесу

самоосвіти та саморозвитку творчої учнівської особистості, діагностику та координацію

діяльності всіх суб’єктів навчальної діяльності.

4

ІІ РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ ХІМІЇ

2.1 Пізнавальний інтерес і пізнавальна активність учнів - рушійна сила

навчального процесу

Завданням сучасної школи є виховання особистості, яка володіє не тільки

знаннями, високими моральними якостями, а й уміє діяти адекватно у відповідних

ситуаціях, застосовуючи знання, беручи на себе відповідальність за свою діяльність.

На мій погляд, учень сучасної школи повинен володіти певними якостями, і своє

завдання я вбачаю у створенні умов для формування освіченої, творчої особистості

громадянина, реалізації його природних задатків і можливостей в освітньому процесі.

Усіма можливими засобами потрібно запалювати

в дітях гаряче прагнення до знань і навчання.

Я.А.Коменський

Робота вчителя – постійний пошук. Сьогодні, в умовах лавини інформації, яка

звалюється на кожного учня, від учителя вимагається велика майстерність, щоб

учень сучасної школи

повинен мати здатність до

навчання протягом усього

життя

мати упевненість у собі, здатність до реалізації

намічених цілей

мати відповідальність

перед суспільством і толерантність

гнучко адаптуватися в життєвих ситуаціях,

професійна мобільність

самостійно і критично мислити

грамотно працювати з

різними джерелами інформації

уміти самостійно працювати над

розвитком особистого

інтелектуального, морального і

культурного рівня

5

підтримати стійкий інтерес своїх вихованців до навчання. Завдання вчителя –

розвивати розумову активність учня, пропонуючи йому завдання, які відповідають його

індивідуальним нахилам, спонукають його до активної співпраці, сприяють

формуванню основних груп компетентностей.

Пізнавальна (навчальна) активність школярів полягає в прагненні вчитися,

долаючи труднощі на шляху отримання знань, докладанні максимальних вольових

зусиль та енергії в розумовій діяльності.

Досвід роботи в школі показав, що для розвитку пізнавальної активності

недостатньо покладатися лише на зміст предмету, яким би цікавим він не був, така

активність – ситуаційна, швидкоплинна, це активність спостерігача. Тому і доводиться з

нескінченної кількості технологій, методів і прийомів, форм і засобів навчання обирати

найбільш ефективні, єдино необхідні і особистісно-зорієнтовані, ті, що зроблять урок

інформативним, пізнавальним, захоплюючим і дієвим для моїх учнів.

Рушійною силою освітніх досягнень є пізнавальний інтерес – це той «детонатор»,

який перетворює школяра із об’єкта діяльності вчителя на суб’єкта навчального

процесу. Розвиток пізнавального інтересу – складна задача, від її розв’язку залежить

ефективність навчальної діяльності учнів. В педагогіці і психології розроблені загальні

шляхи щодо формування пізнавального інтересу учнів. З’ясовано, що інтерес викликає

як зміст навчального матеріалу, так і організація пізнавальної діяльності. Як

стверджують психологи, активізація пізнавальної діяльності сприяє розвитку

пізнавального інтересу. Спеціальні дослідження, присвячені проблемі формування

пізнавального інтересу, показують, що інтерес в усіх його видах і на всіх його етапах

розвитку характеризується, принаймні, трьома моментами:

наявністю мотиву, який формує власне

діяльність

наявністю пізнавального боку

цієї емоції

позитивними емоціями щодо навчальної

діяльності

пізнавальний інтерес і пізнавальна активність учнів

6

2.2 Пізнавальний інтерес як провідний мотив навчання.

«Хто цікавиться предметом, у того відкриті очі і розум» – цю педагогічну істину

можна закласти в основу пізнання, в основу навчання, в основу активних та

інтерактивних технологій навчання. Адже, навчально-виховний процес організований

оптимально, якщо учня не виховують, а створюють умови для виховання, не вчать, а

створюють умови в яких він вчиться. Очевидно, що організація таких умов навчання

повинна бути тісно пов’язана з розвитком відповідної мотивації. Останнім часом у

методиці викладання хімії на формування позитивної мотивації звертають дедалі

більше уваги. Будь-яка діяльність, включаючи навчально-пізнавальну стимулюється

мотивами, заснована на потребах. Проблема мотивації зводиться, по суті, до

перетворення потреб на мотиви, до формування пізнавального інтересу – провідного

мотиву в навчанні.

Свідома, мотивована робота на уроці починається з розуміння і сприймання

учнями навчальних цілей, які логічно виправдані і аргументовані. Тобто «спочатку було

слово» - слово вчителя. Цілепокладання, педагогічний стимул – перший крок до

успіху. З перших уроків знайомства учнів з цікавою, але досить складною до

сприйняття, наукою хімією намагаюсь завжди чітко окреслювати перед учнями мету

навчальної діяльності, показувати значущість хімічних наукових знань для суспільства

взагалі і для пересічного громадянина зокрема.

успішна особистість

система сформованих життєвих компетентностей

розвиток розумових здібностей

т в о р ч а а к т и в н і с т ь

п і з н а в а л ь н а д і я л ь н і с т ь

м о т и в а ц і я н а в ч а н н я

п е д а г о г і ч н и й с т и м у л

7

2.3 Методи стимулювання навчально-пізнавальної діяльності на уроках хімії

Широко простирает химия руки свои

в дела человеческие.

М.В.Ломоносов

Ці слова і через століття не втратили своєї актуальності, і на моїх уроках учні

«відкривають» для себе філософські закони єдності і боротьби протилежностей,

збереження і перетворення матерії, невичерпні знання про речовини, природу, Всесвіт,

встановлюють логічні взаємозв’язки між складом, будовою і властивостями речовин,

знаходять шляхи застосування хімічних знань для вирішення глобальних проблем

сучасності і щоденних побутових проблем.

В якості мотиву пізнавальної діяльності використовую:

зв'язок навчального матеріалу з життям, з досягненнями науки і техніки;

створення проблемних ситуацій;

зразки художньої і науково-популярної літератури;

цікаві факти, приклади, досліди;

екскурс в історію;

показ недостатнього обсягу наявних знань;

порівняння.

Наприклад, при вивченні ІV групи хімічних елементів /10 клас/ знайомлю учнів з

історичними фактами, пов’язаними з алотропією Станума, а скільки цікавих,

неймовірних фактів про воду можна використати для активізації уваги учнів при

вивченні теми «Вода – природний оксид» у 8 класі, теми «Розчини» у 9 класі /додаток

4/. Досить часто порівнюю хімічні класи речовин з казковими персонажами, а їх

властивості – з рисами характеру /додаток 3/.

Мета – з’ясована, час активної пізнавальної діяльності, і вірним «соратником» в

неосяжному морі наукових знань, на мою думку, є вчительська презентація та опорний

конспект. До більшості тем маю авторські відео презентації /додаток 1/ та опорні

конспекти, опрацьовуючи які учень отримує нову інформацію, систематизує і

структурує її. Велику допомогу опорні конспекти мають на уроках узагальнення і

систематизації вивченого матеріалу, оскільки учням буває достатньо одного погляду,

8

щоб відтворити тему і бути готовим для того, щоб показати рівень своєї компетентності

/додаток 2/. Вважаю доцільним використання закритих схем-конспектів /тобто без

записів у блоках/ як при вивченні нового матеріалу, так і при перевірці рівня засвоєння

знань. Як свідчить практика, учні зберігають такі конспекти протягом всього курсу

вивчення хімії та використовують їх при підготовці до Державної підсумкової атестації,

зовнішнього незалежного оцінювання.

У старших класах доцільно використовувати дослідження як метод вивчення нового

матеріалу. Маючи опорні знання з вивчених раніше тем, учні інтегрують їх в єдиний

логічний ланцюг міркувань, і моя роль, як вчителя, координувати їхні дії, іноді

консультувати. Так, при вивченні теми «Неметали

і їх сполуки» /10клас/ використовуються знання

про: * будову атома хімічного елемента / 9клас/;

* характеристику елемента за його місцем у

періодичній системі /9клас/;

* хімічний зв'язок і будову речовини /9клас/;

*фізичні властивості простої речовини /8клас/;

* основні хімічні поняття /8клас/.

Дослідження може проводитися з метою здобуття нових знань, узагальнення,

набуття умінь застосовувати отримані знання, а також при вивченні конкретних

речовин, явищ, процесів. Пропоную учням висловити власні думки про причини

вивчення сполук і припущення щодо змісту уроку, скласти план розв’язання

пізнавальної задачі, використовуючи «Трикутник пізнання»: /додаток 10/

ВЛАСТИВОСТІ

СКЛАД БУДОВА

Важко переоцінити значення хімічного експерименту для активізації пізнавальної

діяльності учнів. Хімічний дослід, особливо якщо він яскравий, цікавий або

прив’язаний до практичного життя, здатний по-справжньому захопити учня

досліджуваним предметом. Під час демонстрації дослідів або проведення їх самими

ДОБУВАННЯ РЕЧОВИНА

ЗАСТОСУВАННЯ

9

учнями активізуються всі канали надходження інформації – візуальний, слуховий,

тактильний. На мій погляд, хімічний експеримент - це форма навчальної діяльності, яка

зацікавить і спокійного, відповідального учня, і учня, який не відрізняється

посидючістю.

…Хімії в жодному разі навчитися

неможливо, не убачивши самої практики й

не беручись за хімічні операції.

М.В.Ломоносов

Практичні роботи, лабораторні досліди, на яких

учні самостійно розв’язують експериментальні

і експериментально-розрахункові задачі,

допомагають їм навчитися застосовувати набуті

теоретичні знання на практиці, свідомо засвоювати знання про властивості речовин і

способи їх одержання як з якісного, так і з кількісного боку. При цьому активізується

розумова діяльність учнів, розвиваються пізнавальні здібності, спостережливість,

уміння робити узагальнюючі висновки, що сприяє формуванню науково-

матеріалістичного світогляду школярів. Сам процес виконання хімічного експерименту

формує в учнів прагнення до трудової діяльності, прищеплює їм навички економного

використання хімічних реактивів і дбайливого ставлення до обладнання кабінету, а ще,

що найбільш актуально, сприяє розвитку комунікативної компетентності, навичкам

групової чи парної роботи, формує ситуаційну відповідальність за прийняття рішень,

дисциплінує і виховує особистість, впевнену у своїх силах.

Сьогодні, в умовах відсутності

постачання хімічних реактивів, зростає

значення хімічного експерименту ужиткового

характеру, який дозволяє використовувати в

якості реактивів продукти харчування, товари

побутової хімії, ліки тощо, а це в свою чергу

формує прикладну складову хімічних знань.

Значний потенціал у підвищенні інформативності уроків із хімії міститься у

10

використанні комп'ютерної техніки. Саме з хімії за останній час розроблено найбільшу

кількість навчальних комп'ютерних програм. Серед них - педагогічні програмні засоби:

«Бібліотека електронної наочності. Хімія 8-9 та 10-11 класи», розроблені компанією

«Квазар-Мікро», «Віртуальна хімічна лабораторія» та інші, які я використовую. Ці ППЗ

дозволяють мені конструювати урок, включаючи до його змісту демонстрації,

проведення віртуальних експериментів, перевірку знань та умінь учнів.

Кількісні обчислення – невід’ємна

сторона будь-якого хімічного процесу, а

уміння розв’язувати розрахункові задачі

свідчить про гнучкий розум, творчі здібності

моїх учнів. Розрахункова задача – мов

діамант – багатогранна, а її розв’язування

вимагає від учнів інтегрувати всі свої

знання, вимагає майстерності і творчості.

Тому розв’язування задач вимагає кропіткої,

систематичної роботи з боку вчителя, фундаментом якої є розуміння кількісних

співвідношень в хімії і чітке знання основних понять і законів хімії. У 8 класі знайомлю

учнів з алгоритмом розв’язування розрахункових задач за хімічними рівняннями,

підкреслюю їх наукову і практичну значущість /додаток 5/. На уроках пропоную учням

розв’язувати задачі «естафетою», за варіантами, що вносить елемент змагання і

активізує увагу і самоосвітню діяльність учнів, є однією із форм групової діяльності

учнів.

Метод «Хімічна естафета» ефективно працює на уроках первинного

використання знань, систематизації і узагальнення вивченого матеріалу при виконанні

завдань на встановлення генетичного зв’язку між вивченими класами речовин. Учні,

за власною ініціативою, змінюючи один одного пишуть рівняння реакцій, пояснюють

умови перебігу процесів та дають назви речовинам.

Ефективно організувати діяльність учнів допомагає мені використання хімічних

тренажерів, адже в шкільному курсі хімії є дуже багато вправ, які вимагають

напрацювання навичок. Одночасно охопити весь клас індивідуальними завданнями,

11

виключивши можливість механічної бездумної роботи, яку деякі учні з різних причин

намагаються зробити, списавши в «авторитетних хіміків», можна, використовуючи

таблиці із завданнями на 12 і більше варіантів, такі завдання компактні, структуровані

та дозволяють мені одночасно дати пояснення з усіх варіантів. Хімічний тренажер

використовую як елемент самоосвітньої діяльності учнів, індивідуальне домашнє

завдання, а також як поточний бліц-контроль знань /додаток 6/ .

Для систематизації досить великого обсягу теоретичних знань про класи

неорганічних і органічних речовин використовую узагальнюючі таблиці, практикую

використання загальних формул і схем

реакцій в загальному вигляді, причому їх

використання не обмежене однією темою

чи класом, а сприяє формуванню глибоких

системних знань, забезпечує наступність у

вивченні хімії з 7 по 12 клас. При вивченні

нового матеріалу, наприклад, з теми

«Неметали і їх сполуки» /10клас/

використання узагальнюючої таблиці

«Хімічні властивості основних класів неорганічних сполук» дозволяє учням

спроектувати загальні знання про оксиди, кислоти, солі на конкретні речовини і тим

самим заохочує до активної пізнавальної діяльності на уроці. Позиція «Я це знаю»

створює ситуацію успіху для сильних учнів, робить їх співавторами і консультантами

на уроці, а для інших є вагомим стимулом для навчально-пізнавальної діяльності

/додаток 7/.

Невід’ємною частиною сучасного уроку є використання тестових завдань для

систематичного контролю якості засвоєння навчального матеріалу та з метою

ефективної підготовки школярів до зовнішнього незалежного оцінювання. Для

встановлення зворотного зв’язку з учнями, закріплення, повторення, систематизації та

контролю знань використовую тести різних типів, в тому числі і аналогічні тестам ЗНО.

12

ІІІ ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ ЯК ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ

ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВ В УМОВАХ ОСОБИСТІСНО

ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ХІМІЇ

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили орієнтацію

в галузі освіти. Нова освітня філософія визначила головну стратегію педагогічної

діяльності: спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного світу

особистості, у твердження загальнолюдських цінностей, розкриття потенційних

можливостей та здібностей дитини. Розв’язання цих актуальних проблем можливе лише

на основі широкого запровадження нових педагогічних технологій спрямованих на

розвиток творчих сил, здібностей та нахилів особистості. Слід відзначити, що

інтерактивне навчання дозволяє розв’язати відразу кілька завдань. Головне – розвиває

комунікативні уміння і навички, що дуже важливо для молоді, сприяє встановленню

емоційних контактів між учасниками процесу, забезпечує виховне завдання, бо учить

працювати в команді, дослухатись до думки кожного. І ще – використання

інтерактиву знімає нервову напругу, дає змогу змінювати форми діяльності,

переключати увагу на вузлові питання.

У процесі навчання учні звикають до стандартних ситуацій, такі ситуації

позбавляють школярів можливості діяти самостійно, ефективно використовувати і

розвивати власний інтелектуальний і творчий потенціал, тому, розробляючи уроки, я

використовую різноманітні інтерактивні технології.

Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я пам’ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю – я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю – я набуваю знань.

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

Конфуцій

Застосування інтерактивних технологій потребує старанної підготовки від мене,

як вчителя, і від учнів. Потрібно навчитись успішно спілкуватися, сформувати навички

активного слухання, висловлювати особисті думки, вміти ставити питання й

відповідати на них.

13

Ефективність інтерактивних технологій залежить від уміння вчителя:

давати завдання учням для попередньої підготовки: прочитати, обміркувати, виконати

самостійні підготовчі завдання;

відбирати для уроку такі інтерактивні вправи, які дали б учням «ключ» до засвоєння теми;

під час інтерактивних вправ давати учням час подумати над завданням, щоб вони

сприйняли його серйозно, а не механічно, або, «граючись», виконали його;

на одному занятті використовувати одну – дві інтерактивні вправи, а не їх «калейдоскоп»;

здійснювати спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи,

акцентуючи увагу й на іншому матеріалі теми;

проводити швидкі опитування, самостійні роботи.

«Ажурна пилка». Цей метод дає можливість учням опрацювати великий обсяг

інформації за короткий час, наприклад, при вивченні теми «Кислоти, їх склад, назви і

класифікація» клас поділяється на «домашні» групи за допомогою різнокольорових

пронумерованих карток. Кожна група отримує завдання-інформацію, яку повинна

засвоїти.

«Червоні» - виразити склад кислот через загальну формулу, дати

визначення поняття «кислота», скласти таблицю такого змісту: назва,

формула, кислотний залишок і його валентність.

«Сині» - запропонувати способи добування кислот.

п

е

р

е

в

а

г

и

і

н

т

е

р

а

к

т

и

в

н

и

х

т

е

х

н

о

л

о

г

і

й

учні використовують всі рівні пізнання: знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка

диференційований підхід до учнів зі спеціальними потребами - особистісними і інтелектуальними

розвиток комунікативної компетентності, формування організаторських здібностей

джерелом пізнавальної мотивації стає інтерес самого учня

педагог розкривається перед учнями як лідер, організатор

учні отримують особистий досвід учителювання, змінюють погляд на роль учителя і учня в ньому

14

«Жовті» - розглянути класифікацію кислот за складом і основністю.

Скласти відповідні схеми.

«Зелені» - дослідити фізичні властивості виданих зразків кислот.

«Фіолетові» - використовуючи підручник і довідникову літературу,

підготувати цікаву інформацію про кислоти.

«Мозкова атака» - ефективний метод колективного обмірковування, пошук вірного

рішення спонукає учасників виявити ініціативу й творчість. Наприклад, при роботі над

темою «Роль хімії у розв’язанні енергетичної проблеми» пропоную групам до

обговорення питання.

Чому сьогодні економіка України переживає кризу, пов’язану з переробкою і

використанням природного газу і нафти?

Як ви вважаєте, чи рентабельна заміна природного газу і нафти, яких не вистачає,

на кам’яне вугілля, і тим самим розв’язати проблему забезпечення необхідною

енергією господарство Донбасу, України?

Які альтернативні джерела вуглеводневої сировини можна використовувати в

нашому регіоні?

«Мікрофон» дає можливість швидко висловити твердження, думку чи свою позицію.

Наприклад, працюючи над темою «Оксиген, Сульфур і їх сполуки», складаємо усне

«досьє» на прості і складні речовини: кисень, озон, сірку, оксиди Сульфуру,

сірководень і т.д.

«Спіймай помилку» - метод, який не залишає байдужим жодного учня, бо дає

можливість відчути себе вчителем. Пропоную серію формул або тверджень, серед яких

є і правильні, і неправильні. Задача групи – знайти помилки і запропонувати

правильний варіант.

«Асоціативне ґронування» Метод, який використовую при проведенні

бліцопитувань, які оформляються у формі «грона», або для перевірки засвоєння занять з

метою корекції. На початку вивчення теми «гроно» росте - учні накопичують факти і

відомості про явище, клас речовин тощо, як за допомогою вчителя, так і

використовуючи підручник чи залучаючи додаткові джерела інформації. або для

перевірки засвоєння занять з метою корекції. / додаток 7/

15

5Е

ерудиція

енергійність

емоційність етика

естетика

Невичерпним джерелом цікавих інтерактивних методів для мене особисто є

посібник Гін А.О. «Прийоми педагогічної техніки: Вільний вибір. Відкритість.

Діяльність. Зворотній зв'язок. Ідеальність.»

Інтерактивні методи мають багато переваг, але їх застосування не розв’язує всіх

проблем навчання і виховання. Для навчання потрібна серйозна праця, засвоєння знань

не може відбуватися без особливих зусиль, бо у навчанні не все може бути цікавим, у

ньому є і серйозні речі.

Для своїх учнів я, в першу чергу, намагаюсь

бути другом і взірцем. Моє педагогічне кредо,

як вчителя – 5Е.

Перше «Е» - ерудиція. Ерудований учитель

набагато легше може «завоювати» клас,

особливо старшокласників.

Друге «Е» - енергійність – флегматичний,

в’ялий, кволий учитель рідко досягає мети.

Третє «Е» - емоційність – здатність не тільки інформувати, передавати певну суму

знань, а й «запалювати» учнів,

пробуджувати емоції в процесі

пізнання

Четверте «Е» - етика – простота і

відповідальність, природність і

доброзичливе ставлення до учнів.

П’яте «Е» - естетика – вчитель, його

мова, зовнішній вигляд, наочність на

уроці мають бути приємними, привабливими для учнів.

І на останок – рецепт приготування УРОКУ

Візьміть знання і щедро додайте до кожного свого уроку:

12 порцій мудрості

11 порцій терпіння

10 порцій хоробрості

16

9 порцій працездатності

8 порцій оптимізму

7 порцій відданості своїй справі

6 порцій доброти

5 порцій гумору

4 порції відпочинку й турботи про здоров’я

3 порції такту

2 порції гарного настрою

Порцію віри в кожного свого учня

Для того, щоб додати гостроти і насолоди вашому уроку, додайте до нього скибочку

нерозсудливості, за смаком розваги, обов’язково додайте гри й рясно приправте

добрим гумором. А тепер налийте любові до дітей і збийте все енергійними рухами, не

припускаючи застою. Поставте вашу «страву» на вогонь дитячих сердець, прикрасьте її

усмішками та гілочками радості. Перед подачею учням урок сервіруйте спокоєм,

самовідданістю та власним професіоналізмом.

17

ІV ВИСНОВКИ

Сучасна стратегія педагогічної діяльності: спрямування навчально-виховного

процесу на розкриття потенційних можливостей та здібностей дитини, формування

духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, вимагає від

вчителя широкого запровадження педагогічних технологій спрямованих на розвиток

творчих сил, таланту та нахилів особистості. Працюючи в школі 20 років, зрозуміла, що

успішним буде урок лише за умови вдалого співвідношення і поєднання традиційних

та інтерактивних методів викладання хімії. Слід відзначити, що організація

інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання

рольових ігор, роботу над проектами, дослідження і спільне розв’язання проблем на

основі аналізу обставин та відповідної ситуації, воно ефективно сприяє формуванню

навичок і вмінь, а головне – розвиває комунікативні уміння і навички, що дуже

важливо для молоді, сприяє встановленню емоційних контактів між учасниками

процесу, забезпечує виховне завдання, бо учить працювати в команді, дослухатись до

думки кожного. І ще – використання інтерактиву знімає нервову напругу, дає змогу

змінювати форми діяльності, переключати увагу на вузлові питання.

Використання розглянутих в роботі різноманітних методів, прийомів,

педагогічних технологій у навчальному процесі, на мій погляд, сприяє розвитку

пізнавальної активності учнів, а також, через стимулювання пізнавальної діяльності

учнів, заохочує їх до самоосвіти і саморозвитку, дозволяє конструювати цікаві,

інноваційні уроки, під час яких вчитель виступає ролі організатора самостійної

активної пізнавальної діяльності учнів, компетентного помічника і консультанта.

18

19

Додаток 1

20

21

22

23

• ОКСИГЕНВМІСНІ: нітратнаHNO3, сульфатна -H2SO4 , карбонатна H2CO3

• БЕЗОКСИГЕНОВІ: хлоридна -HCl , бромідна -HBr , сульфідна -H2S

класифікація кислот за наявністю атомів

Оксигену

• ОДНООСНОВНІ: HF, HBr, HCl, HNO3

• ДВООСНОВНІ: H2S, H2SO3, H2SO4, H2CO3, H2SiO3

• ТРИОСНОВНІ: H3PO4, H3BO3

класифікація кислот за кількісттю атомів

Гідрогену

Додаток 2 Додаток 1

ВЛАСТИВОСТІ КИСЛОТ: HnROm+Ме → MeROm+ Н2

HnROm+ MexOy→ MeROm+ H2O HnROm+ Me(OH)n → MeROm+ H2

назва формула Традиційна назва кислоти

Валентність кислотного залишку, назва

Фторидна HF Фторводнева І, фторид

Хлоридна HCl Соляна І, хлорид

Бромідна HBr Бромводнева І, бромід

йодидна HI Йодводнева І, йодид

Сульфідна H2S Сірководнева ІІ, сульфід

Сульфітна H2SO3 Сірчиста ІІ, сульфіт

Сульфатна H2SO4 Сірчана ІІ, сульфат

Нітратна HNO3 Азотна І, нітрат

Нітритна HNO2 Азотиста І, нітрит

Карбонатна H2CO3 Вугільна ІІ, карбонат

Силікатна H2SiO3 Кремнієва ІІ, сілікат

метафосфатна HPO3 Метафосфорна І, метафосфат

ортофосфатна H3PO4 ортофосфорна ІІІ, ортофосфат

Способи добування

кислот: з простих

речовин H2+Cl2→2HCl

кислотних оксидів RxOy+

H2O→HnROm при взаємодії

сильних кислот з солями

слабких кислот.

Фізичні властивості кислот: речовини

молекулярної будови – рідини, або легкоплавкі тверді речовини, більшість добре розчинна у воді, їх розчини – їдкі небезпечні речовини, працювати ОБЕРЕЖНО!

Кислоти – складні сполуки, до складу яких входять атоми

Гідрогену, що здатні заміщуватися атомами

металів, і кислотних залишків.

HnROm

24

- складні сполуки, утворені двома

хімічними елементами, один з яких ОКСИГЕН (ІІ)

- оксиди металів

(І, ІІ)

-оксиди

металів (ІІІ,ІV)

ZnO

- оксиди металів (V,VІ,VІІ) і оксиди неметалів(ІV-VІІ)

R2O5 ,

RO3

R2O7 RO2

при взаємодії з водою

→ ОСНОВИ не реагують з водою при взаємодії з водою → КИСЛОТИ

Добування оксидів:

Властивості оксидів:

Оксиди в природі:

R+O2→RxOy MexOy+H2O→Me(OH)n основа H2O – вода –

Горіння простих речовин найпоширеніший

оксид в природі

AB+ O2→AxOy+ BxOy RxOy+ H2O→HnROm кислота SiO2 – пісок,

Горіння складних речовин кремнезем,

кришталь

Me(OH)n → MexOy+H2O MexOy+ RxOy→MeROm сіль CO2 – вуглекислий

Розклад нерозчинних газ (0,03%)

основ

HnROm→ RxOy+ H2O MexOy+ HnROm→ MeROm+ H2O Al2O3 – глина,

Розклад слабких кислот каолін,

рубін,

сапфір

MeROm→ MexOy+ RxOy RxOy+ Me(OH)n → MeROm+ H2O Fe2O3 – залізні

Розклад солей руди, іржа

25

Додаток 3

В тридев’ятому царстві, в тридесятому государстві жила королева Хімія.

Це була велична, серйозна дама, яка до того ж рідко сміялася. Вона полюбляла

сидіти у своєму кабінеті, і вивчати молекули і атоми, з яких побудований Світ,

вивчала різні прості і складні речовини, що утворені її підлеглими – хімічними

елементами, та суворо контролювала виконання основних законів – Закону сталості

складу речовини, Закону збереження маси і Закону Авогадро. Іноді її Величність

зустрічалась зі своїми найкращими подругами – царицею Математикою та

королевою Фізикою, але останнім часом вона все частіше залишалася у своєму

кабінеті. У королеви з’явилося багато роботи – необхідно було розробити

Конституцію для всіх вірнопідданих хімічних елементів – основний закон, який

встановлював би відповідність між складом, будовою атомів хімічних елементів і

складом, будовою і властивостями речовин, що вони утворили. Однак чим більше

вона пізнавала Світ, тим більше їй потрібно було помічників. І вже у грудні 1871

року були готові жилі приміщення для помічників – хімічних елементів. Ці

приміщення розташовувалися у палаці, що мав аж сім поверхів – періодів. На

першому поверху – періоді розташувалися найбільш поширені у Всесвіті елементи –

Гідроген і Гелій. На перших трьох поверхах розташовувалися від двох до восьми

елементів, а з четвертого по сьомий – від вісімнадцяти до тридцяти двох. Кожен

елемент мав свою групу, в яку об’єднувалися хімічні елементи зі схожими

властивостями, але головним було те, що всі елементи були дуже дружніми, любили

одне одного й завжди готові були допомогти Хімії. Наприклад, Оксиген був

необхідний для дихання і горіння, окислював більшість елементів, утворюючи

цілий клас сполук – оксиди.

Незамінним був Гідроген він завжди допомагав хімічним елементам Металам

відновити свої властивості і знову стати простими речовинами, бо вважав за честь

реагувати з Оксигеном утворюючи унікальну сполуку Воду. Всі помічники

королеви працювали не покладаючи рук, і наслідком їх спільної праці був

незаперечний Закон Властивості хімічних елементів і сполук, що вони

утворюють, знаходяться в періодичній залежності від величини заряду ядер їх

атомів. Зрозумівши це королева відкрила нові горизонти для свого царства, бо

отримала унікальну можливість передбачати:

властивості і склад усіх сполук, навіть не утворених

прогнозувати наслідки хімічних процесів

створювати речовини з передбаченими

властивостями.

Хімічне королівство і її Величність Хімія розширюють

свої кордони і все глибше проникають в наше життя,

полегшуючи його і допомагаючи нам вирішувати

наукові, господарчі і побутові проблеми.

Хімія – рушійна сила прогресу.

26

Додаток 4

Що перше з’явилося: вода чи

Земля? Вода з’явилася з моменту появи газопилової

хмари (яка складалася переважно з льоду), що з часом ущільнилася

і стала Землею.

Звідки взялася вода на Землі? Існує дві теорії походження поверхневих вод на

Землі: «протонний обстріл»: потоками з Космосу проходять протони через

атмосферу, захоплюють електрони, перетворюються на Гідроген, а потім

окислюються до води; геохімічна: реакції, які проходять у земних глибинах,

викидають назовні багато речовий, найбільше – водяної пари. За

підрахунками, у такий спосіб на поверхні Землі з’явилося 3,4*109км

3 води.

Як багато води на Землі? Вода становить лише 0,25% від маси Землі: у мантії

на глибині до 3 тис. км під земною корою – 13млрд. км3, у земній корі –

1,5млрд. км3 ( у зв’язаному стані ); у гідросфері – 1,5млрд. км

3, в атмосфері –

14 тис. км3.

Чи є вода в середині Землі? За розрахунками вчених, у складі мантії Землі

води міститься в 10 – 12 разів більше ніж у Світовому Океані.

Як багато питної води? Доступної для людей прісної води зовсім небагато –

2*1014

т, або 0,0014% від води, що є на поверхні Землі. Сьогодні 1млрд.

населення планети не має доступу до безпечної питної води

Чи буває лід гарячим? У разі стискання льоду до 40 тис. атмосфер

утворюється лід, який неможливо розплавити навіть при 1000С.

27

Наскільки чиста дощова вода? У дощових краплинах знаходяться десятки

хімічних елементів і різних органічних речовин. 1л дощової води «промиває»

300 тис. л повітря, захоплюючи 100мг домішок. На кожен квадратний

кілометр за рік випадає приблизно 700кг лише азотистих сполук.

Як багато випаровується води з поверхні Землі? Метеорологи підрахували, що

за 1хвилину випаровується 1 млрд. тонн води.

Чому на льоду можна кататися на ковзанах, а на склі, що також має гладку

поверхню, - ні? Тому, що лід під ковзанами, внаслідок підвищення тиску,

тане. Вода, яка при цьому утворюється, виконує роль мастила і зменшує тертя.

На склі такого ефекту мастила не утворюється.

Де в організмі людини міститься найбільше води? Найбільше води містить

склисте тіло ока – 99%, найменше – зубна емаль (0,2%).

Скільки води, в середньому, випиває людина за своє життя? Щорічно людина

випиває води в п’ять разів більше за власну вагу. За нормальної тривалості

життя людина випиває близько 25т води.

Кому треба більше пити води – дітям чи дорослим? Потреба у воді дітей

набагато більша, ніж у дорослих. Дорослій людині потрібно приблизно 35мл

води на 1кг ваги, а новонародженому – 140мл на 1кг.

Коли організм відчуває спрагу? Організм людини відчуває спрагу коли

втрачає води близько 1% від ваги тіла.

Як багато хвороб приносить вода? 80% хвороб приходять з неякісною питною

водою, серед них і карієс, жовчнокам’яна хвороба, хвороби шлунка,

дизентерія, гепатит, черевний тиф, холера

Чи може вода горіти? Може, у струмені флуору: 2Н2О +2F2→O2+4HF

Які відомі способи знезараження води?

Хлорування

Озонування

Ультрафіолетове

опромінення

Ультразвукові

коливання

Дія йонами Аргентуму

Як витрачає воду пересічний міський мешканець: протягом доби один

мешканець, в середньому, витрачає 230 – 320л води, з яких:

43% - змивний бачок

34% - ванна та душ

3% - прибирання

приміщення

4% - прання

6% - миття посуду

5% - пиття та

приготування їжі

5% - решта (поливання і

т.д.).

28

Додаток 5 А Л Г О Р И Т М

розв’язування розрахункових задач за хімічними рівняннями

Базовий (8клас)

1. Зробіть короткий запис умови задачі.

2. Запишіть рівняння відповідної реакції,

дотримуючись закону сталості складу речовини і

закону збереження маси

3. Підкресліть формули речовин, згаданих в умові

4. Вкажіть для них кількість речовини за хімічним

рівнянням.

5. Над формулами речовин вкажіть кількісну

інформацію з умови задачі.

6. Використовуючи формули для проведення кількісних

обчислень в хімії, переведіть відому кількість речовини

в масу/об’єм і запишіть пропорційне співвідношення для

підкреслених речовин.

7. Проведіть математичне обчислення, запишіть

відповідь.

29

Додаток 6

ДЛЯ ТЕМИ «КІЛЬКІСТЬ РЕЧОВИНИ. РОЗРАХУНКИ ЗА ХІМІЧНИМИ ФОРМУЛАМИ»

1. Використовуючи відомі вам формули для обчислення, заповніть таблицю:

№ формула М(г/моль) ν,моль m,г V,л N 1023,частинок.

1 H2 5

2 O2 64

3 CH4 56

4 N2O 60,2

5 SO2 4

6 CO2 8.8

7 SO3 112

8 NO2 30,1

9 NH3 2

10 N2O 440

11 NO 2,24

12 BH3 18,06

2. Обчисліть густину і відновну густину газів, заповніть таблицю: № формула М(г/моль) ρ, г/л DH2 DO2 DCO2 Dповітря

1. BH3 2. CH4 3. CO2 4. H2S 5. N2 6. N2O 7. NH3 8. NO 9. NO2 10. O2 11. SO2 12. SO3

3. Об’ємні співвідношення газів

№

Р і в н я н н я р е а к ц і ї

N2 + 3 H2→2 NH3 2 H2S + 3 O2→2 SO2 + 2 H2О

V(N2) V(H2) V(NH3) V(?) V(H2S) V(O2) V(SO2) V (?)

1 8л 25л 12л 25л

2 5л 10л 18л 30л

3 12л 40л 9л 12л

4 2л 7л 6л 10л

5 6л 15л 36л 50л

6 15л 40л 54л 90л

7 9л 30л 5л 7л

V (?) – об’єм газу, що не прореагував, а залишився в надлишку.

30

Додаток 7

ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ОСНОВНИХ КЛАСІВ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК

МЕ

НЕМЕ

О К С И Д И КИСЛОТИ ОСНОВИ СОЛІ

основні

амфотерні

кислотні

сильні

слабкі

луги

Нероз- чинні

МЕ 1 2 2 3

НЕМЕ 1 4

окс

ид

и Основні 5 6 7

Амфотерні 5 8 9 10 кислотні 6 8 11

кисл

от

и

Сильні

2 7 9 13 14 15

Слабкі

2 16

осн

ови

Луги

10 11 13 16 17

Нерозчинні

14

С О Л І 3 15 17 18

1. xMe+yHeMe→MexHeMey 2Mg+O2→2MgO 2Fe+3S→Fe2S3 2. Me+HnROm→MeROm + H2 Ca+2HBr→CaBr2 + H2 2Al + 3H2SO4→Al2(SO4)3 + 3H2 3. Me + MeROm→MeROm+Me Fe + CuSO4→FeSO4+ Cu Zn + HgCl2→ZnCl2 + Hg 4 .xHeMe+yHeMe→HeMeXHeMeY S + O2→SO2 C + 2H2→CH4

5. Me2O (MeO) + Al2O3→Me(AlO2)X K2O+ Al2O3→2KAlO2 Me2O (MeO) + ZnO → MeXZnO2 MgO + ZnO→MgZnO2 6. MexOy+ RnOm→MeROm Na2O + CO2→Na2CO3 CaO +SiO2→CaSiO3 7/9. MexOy+HnROm→MeROm + H2O CaO+2HBr→CaBr2 + H2O Al2O3 + 3H2SO4→Al2(SO4)3 + 3H2O 8. MexOy+ RnOm→MeROm Cr2O3 + 3CO2→Cr2 (CO3)3 SnO2 +2SiO2→Sn(SiO3)2

10.Me(OH)n+ Al2O3→Me(AlO2)X +H2O 2KOH+ Al2O3→2KAlO2 +H 2O Me(OH)n + ZnO → MeXZnO2+ H2O 2LiOH + ZnO→Li2ZnO2 +H 2O 11. Me(OH)n+ RnOm→MeROm +H 2O 2 NaOH + CO2→Na2CO3 +H 2O Ca(OH)2 +SiO2→CaSiO3 +H 2O 13/14/16. Me(OH)n+ HnROm→ MeROm + H2O Al(OH)3 + 3HCl→AlCl3 + 3 H2O 3NaOH + H3PO4→Na3PO4+ 3 H2O 15. MeROm + HnROm→ MeROm + HnROm Na2CO3 + H2SO4→ Na2 SO4+ H2O +CO2↑ ZnS + 2HCl →ZnCl2 + H2S↑ 17. MeROm +Me(OH)n→ MeROm +Me(OH)n ↓ Fe(NO3)3+ 3KOH→Fe(OH)3+ 3KNO3 18. MeROm+ . MeROm→ . MeROm↓+ . MeROm BaCl2 + Na2SO4→BaSO4↓+2NaCl

31

Додаток 8

Вибірковий диктант

На першому уроці з органічної хімії пропонується перелік речовин: метан,

купрум (||), сульфат, пропан, вода, камфора, лимонна кислота, кухонна сіль,

водень, крейда, глюкоза, золото, цукор, калій нітрат, парафін, нафталін,

гідроген хлорид, пісок, скипидар, сульфатна кислота, які вони записують в

таблицю за назвами:

Неорганічні речовини Органічні речовини

Фразеологічний: Вставте в тексті пропущені слова:

1. глюкоза амоніачним розчином аргентум оксиду дає реакцію..., отже в її

молекулі є ... група.

2. Глюкоза є одночасно і ... , і ... , тобто ... .

3. У природі глюкоза, поряд з іншими вуглеводнями утворюється в результаті

реакції ... .

4. Експериментально доведено що молекули сахарози складаються із

зв’язаних залишків молекул ... та ... .

5. сахароза входить до складу ... ( 16 – 20%) і ... (14 – 26%).

6. найважливіша властивість сахарози – здатність у присутності мінеральних

кислот і за підвищеної температури піддаватися ... .

7. дослідним шляхом доведено що хімічна формула крохмалю ... , крохмаль є

... полімером, його ланками є залишки молекул ... .

8. характерною реакцією крохмалю є його взаємодія з ... .

9. молекули целюлози, на відміну від крохмалю, мають тільки ... будову.

10. ... являє собою волокнисту речовину, нерозчинну ні у воді, ні у звичайних

органічних розчинниках.

11. одна з найбільш характерних властивостей целюлози – її здатність у

присутності кислот піддаватися ... з утворенням ... . Аналогічно крохмалю

... целюлози відбувається ... .

Формульний диктант. Такі диктанти мають здебільшого тренувальний

характер. Наприклад, за назвами речовин напишіть їх молекулярні формули:

метан, етан, етанол, етин, пропаналь, бутанова кислота, пропантріол.

Логічно-ланцюжковий. Запропонуйте ряд послідовних перетворень

кальцій карбонату в оцтову кислоту і складіть відповідні рівняння реакцій.

Під час виконання такого диктанту учні не просто відтворюють здобуті

знання, а й прогнозують властивості сполук, демонструють розуміння

генетичних зв’язків між класами речовин.

32

Додаток 9

АСОЦІАТИВНЕ ГРОНУВАННЯ

О С Н О В И

Розчинні

основи - ЛУГИ

Містять атоми

металу та

гідроксильні

групи

Нерозчинні

основи

розкладаються

при нагрванні

Луги реагують з

кислотними

оксидами

Валентність

гідроксильної

групи - І

Кількість гідроксильних груп визначає

кислотність основи

Луги – їдкі,

агресивні

речовини.

Основи

змінюють колір

індикатора

Основи

реагують з

кислотами

Луги добувають при взаємодії

активних металів з

водою

Реакція

нейтралізації –

реакція основи

з кислотою

33

Додаток 10

Використання методу дослідження при вивченні теми:

«Нітрати і їх властивості, проблема вмісту нітратів у продуктах харчування.»

На уроці учні знайомитимуться зі способами одержання і властивостями

солей нітратної кислоти, з методом експериментального визначення нітрат-

йона, при цьому вони закріплюватимуть знання про умови перебігу реакцій

йонного обміну і окисно-відновних реакцій, проведуть лабораторні досліди,

дотримуючись вимог безпеки життєдіяльності.

На першому етапі учні, спираючись на знання про способи добування

солей, записують рівняння можливих реакцій добування натрієвої /І варіант/,

калієвої /ІІ варіант/ і аміачної селітри /ІІІ варіант/. Звертаємо увагу на

розчинність нітратів і переходимо до наступного етапу – дослідження фізичних

властивостей нітратів.

Другий етап. Учні відзначають наявність взаємозв’язку між будовою

речовини та її властивостями, поступово вибудовуючи логічний ланцюжок:

тип хімічного зв’язку → тип кристалічної ґратки → сили взаємодії між

частинками у вузлах ґратки → фізичні властивості речовини. Далі учні можуть

передбачити, що всі нітрати – тверді речовини за звичайних умов, мають

достатньо високі температури плавлення. Працюючи з таблицею розчинності,

отримуємо інформацію про розчинність нітратів, прогнозуємо доцільність

внесення селітри навесні, безпосередньо перед посівом рослин, або влітку в

період вегетації, тим самим реалізуємо міжпредметний зв'язок з біологією,

економікою і власним життєвим досвідом /враховується досвід

сільськогосподарських робіт на присадибних ділянках/.

Третій етап. Досліджуючи хімічні властивості нітратів, учні вказують,

що, як і всі солі, нітрати взаємодіють з кислотами, лугами, солями і металами.

Перші три – реакції йонного обміну, учні згадують умови їх перебігу. На

підставі теоретичного аналізу учні роблять висновок про практичну

здійсненість хімічних реакцій, схеми яких представлені на мобільній дошці,

записують рівняння в молекулярному і йонному вигляді, використовуючи

34

запропоновані реактиви, проводять реакції і фіксують результати досліду в

зошиті, здійснюють взаємоперевірку рівнянь.

Четвертий етап. Демонстраційне дослідження розкладу нітратів при

нагріванні і якісна реакція на нітрат-йон привертає увагу всіх учнів, за

результатами спостереження висувається припущення про утворення

речовини, здатної підтримувати горіння – кисню /розклад нітратів/. Знайомлю

учнів з схемою, яка встановлює залежність складу продуктів розкладу від

активності металу, пропоную скласти відповідні окисно-відновні реакції

розкладу нітратів як індивідуальне домашнє завдання.

Аналіз завдань зовнішнього незалежного оцінювання вимагає особливої

уваги до якісних реакцій на неорганічні йони, зокрема нітрат-йон, і органічні

речовини. Вважаю за доцільне включати якісні задачі до практичних робіт, які

учні виконують самостійно, або ж, як у випадку з нітрат-йоном, здійснювати

демонстраційно у витяжній шафі.

35

ЗМІСТ

І Вступ ………………………………………………………………… ….….…..... 3

ІІ Розвиток пізнавальної активності учнів на уроках хімії

2.1 Пізнавальний інтерес і пізнавальна активність учнів - рушійна сила

навчального процесу …...…………………………………………………..…..….. 4

2.2 Пізнавальний інтерес як провідний мотив навчання……….….……...6

2.3 Методи стимулювання навчально-пізнавальної діяльності на уроках

хімії……….…………………………………………………………………...…….. 7

ІІІ Інтерактивні методи навчання як засоби формування пізнавальної активності

учнів ………..…………………………………………………………….……… 12

ІV Висновки………………………………………………..………...…………….16

V Додатки ………………………………………………………..………...……... 17

36

Навчально-методичне видання

Подлєсна Ольга Миколаївна

ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ –

ДОМІНАНТА

ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЇ ВЧИТЕЛЯ, ВИКЛАДАЧА

ІНТЕРАКТИВНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ

ЯК ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВ В

УМОВАХ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ НА УРОКАХ

ХІМІЇ