Філософські погляди Григорія Сковороди

Великий наш філософ щедру залишив нам спадщину по собі: обсягом широку, змістовністю глибоку і щодо світогляду свого - чисту та моральну... Великий наш філософ, який був у конфлікті з царями, царедворцями й панами, багато від цих останніх у житті зазнав переслідувань, заборон і обмежень... Але ж потоки творчого мислення Сковороди такі були потужні, що вони, спадаючи із верховин у долину, ламали на своїй путі усі колючки і бур'ян, перестрибуючи через каміння гостре, і розливались широко по всім роздоллі. П. Тичина

Філософські трактати :

“Вступні двері до християнської добронравності”

“Кільце”

“Вдячний Еродій”

“Убогий Жайворонок”

“Розмова , звана Алфавіт, чи Буквар світу”

Філософія – це…• “Головна мета життя людського,

голова діл людських є дух людини, думки, серце. Кожен має свою мету в житті; але не кожен – головну мету, себто не кожен піклується про голову життя. Один піклується про черево життя, себто усі діла свої скеровує, щоб дати життя череву; інший – очам, інший – волоссю, інший – ногам та іншим частинам тіла; інший – одягам і подібним бездушним речам; філософія, або любов до мудрості, скеровує усе коло діл своїх до тієї мети, щоб дати життя духу нашому, благородство серцю, світлість думкам, яко голові всього. Коли дух людини веселий, думки спокійні, серце мирне, - то й усе світле, щасливе, блаженне. Оце і є філософія”.

Григорій Сковорода

• Філосо́фія (від грец. φιλοσοφια — в дослівному перекладі означає: «пошук істини», «любов до мудрості», «любов до знань») — один з важливих видів людської життєдіяльності, людське мислення, теоретична форма світогляду; особливий вид мислення, в якому думка усвідомлює себе саму у своєму ставленні до дійсності та шукає остаточних, абсолютних засад для власних актів і людського самоствердження у світі. Предметом філософії є відношення людини і світу.

Словник філософських термінів

Світогляд Г.Сковороди

Видиманатура

Невидиманатура

Матеріальнийсвіт

Духовний світ

Людина БОГ

макрокосмос

Всесвіт

Мікрокосмос Світ символів

Людина Біблія

БІБЛІЯ

ФІЛОСОФІЯ ЩАСТЯ

ФІЛОСОФІЯ СЕРЦЯ - ЛЮБОВ

ФІЛОСОФІЯ “СПОРІДНЕНОЇ ПРАЦІ”

ВИХОВАННЯ

самопізнання

ЛЮДИНА

НАЗВА ТВОРУ ОСНОВНА ДУМКА ФІЛОСОФСЬКА ІДЕЯ

“КІЛЬЦЕ” “Весь світ складається з двох натур: одна видима, друга невидима, оця невидима натура , або БОГ , проникає та утримує все створіння”

АНТИТЕТИЧНІСТЬ БУТТЯ

“Вступні двері до християнської добронравності”

Пробудження свідомості людей, роздуми над явищами життя,заповіді Божі“Людина є всієї Біблії і кінець,і центр, і гавань”

Тривимірна картина світобудови

“Наркіс.Розмова про те: пізнай себе”

Пізнаючи себе, ми пізнаємо Бога, а значить – Істину і сенс нашого існування

Філософія щастя через самопізнання

“Розмова, звана Алфавіт, чи Буквар світу ”

Повне щастя не в досягненні якогось результату, а в самому процесі праці за покликанням

Ідея “спорідненої праці”

• Сковородинське «Пізнай себе!» було спрямоване на осягнення людиною захованої в її плоті містичної галузки Софії-Премудрості Божої, тобто власної «сродності». На ідеї «сродності» засновується й уявлення Сковороди про «нерівну рівність»: узяті разом, усі галузки Божого промислу складають «плодоносний сад» суспільності, «так само, як окремі частини складають годинниковий механізм. Він належно рухається тільки тоді, коли кожен його складник не лише добрий, а ще й виконує сродну собі частину розлитого по всьому єству промислу. Саме це й означає бути щасливим, пізнати себе, тобто свою природу, взятися за свою долю й бути зі сродною собі частиною всеосяжного промислу»...