баранова л.і. екологія кривбасу та сталий розвиток.конспекти занять для вчителів

1

КРИВОРІЗЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І – ІІІ СТУПЕНІВ

№ 15 ІМ. М. РЕШЕТНЯКА

Л. Баранова

Екологічна проблема Кривого Рогу та сталий розвиток

Конспекти занять для вчителів

2

Баранова Л. Екологічні проблеми Кривого Рогу та сталий розвиток.

Конспекти занять для вчителів/ Л.І.Баранова – Кривий Ріг, 2013. - 46 с.

Конспекти занять – складаються з занять, практичних робіт, самостійних робіт, звітів з екскурсій за програмою спецкурсу «Екологічні проблеми Кривого Рогу та сталий розвиток». Заняття розраховані на учнів 8 – 9 класів.

Даний спецкурс «Екологічні проблеми Кривого Рогу та сталий розвиток» спрямований на отримання знань учнями з екології Кривого Рогу та стійкого розвитку. При вивченні якого учні знайомляться з основними екологічними законами та поняттями, практично опановують отримані знання на практиці, враховуючи особливості міста Кривого Рогу.

Посібник розрахований для вчителів та всіх, хто цікавиться проблемами екології міста Кривого Рогу.

3

4

З М І С Т

Тема № 1 Екологічні кризи в історії цивілізації. Заняття № 1 Вступ. Екологічні кризи в історії цивілізації……………………………………………………………………………………….

Заняття № 2 Тема №2 Третє тисячоліття: успіх економіки та екологічна криза…………………………………………………………………………………………….

Заняття № 5 Тема № 4 Від екологічної кризи до стійкого розвитку….........................

Практична робота № 5 «Складання геологічної картосхеми Кривого Рогу» до теми № 13 Рельєф та геологічна будова Кривого Рогу……………………………………………

Самостійна робота № 4 Складання правил поведінки на природі (за особистим планом) до теми № 22 Презентація учнівських робіт: «Природоохоронні території Криворіжжя»……………………………………………………………………………………

Практична робота № 9 «Складання реєстру видів рослин і тварин Криворіжжя» до теми № 19 «Біологічне різноманіття Кривого Рогу. Грунтово – рослинний покрив, тваринний світ»…………………………………………………………………………………

Практична робота № 7 «Побудова діаграми хімічних речовин в атмосферу міста» до теми № 16 «Атмосфера міста та джерела її забруднення»………………………………….

Самостійна робота № 6 Складання звіту про екскурсію до водоочисних споруд до теми № 26 «Водопостачання міста. Екскурсія на станцію водоочисних споруд»………..

Заняття № 22 Тема № 21 Природоохоронні об’єкти Кривого Рогу……………………

«Екологія Кривбасу» шкільний захід для учнів 8-х класів……………………………

Заняття № 13 Тема № 12 Основні види впливу людини на довкілля……………..

Заняття № 8 Тема № 7 Характеристика економіко – географічного розташування міста Кривого Рогу………………………………………....................................................

Заняття № 16 Тема № 15 Кліматичні та погодні умови Криворіжжя………………..

Використана література……………………………………………………………………..

5

Тема № 1. Екологічні кризи в історії цивілізації. Заняття № 1. Вступ.

Екологічні кризи в історії цивілізації.

Мета : Визначення значення термінів «стійкий розвиток», «екологія», «біосфера». Формування екологічних знань, умінь, навичок. Проаналізувати історію екологічної кризи та катастроф у світі»

Тип заняття: Засвоєння нових знань

Обладнання: Енциклопедія для дітей :Країни, народи, цивілізації. Презентації : «Екологічні проблеми світу». Карти світу.

Хід заняття

І. Організаційний момент

Мета та задачі спецкурсу: «Екологічні проблеми Кривого Рогу та сталий розвиток»; практичні роботи та екскурсії.

ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів.

1. Визначення термінів:а ) «стійкий розвиток» - розвиток, що задовольняє потреби сьогодення, але не ставить під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої потреби»;б ) «екологія» - наука про взаємозв’язок між живою та неживою природою. Складається з двох греч. слів «екос» - житло, місцезнаходження та «логос» - слово, навчання. Це наука, якавчить людину, як потрібно розумно, раціонально, обережно використовувати природу.в ) «біосфера» - «біо» - життя, «сфера» - земля, коло, тобто жива сфера планети.

2. Розвиток промисловості: перетворення біосфери в неосферу.

В середині ХУШ ст.. в Англії була винайдена парова машина, і цей час вважають початком промислової революції. Людина приборкала мінеї механізми і нові джерела енергії. З їх допомогою людина почала міняти ландшафти, перебудовувати кругообіги речовин, хімічний склад географічної оболонки у масштабах всієї Землі.

6

У ХХ столітті спалення вуглю, нафти, газу, розщеплення атомного ядра – вся промисловість стала 3-тім джерелом енергії після енергії Соня та земних надр. У великих містах котельні, теплостанції, заводи, фабрики давали в 20 разів менше тепла, ніж його приносить сонячне проміння.

Якщо в античну епоху люди використовували тільки 19 елементів таблиці Мендєлєєва; в ХУШ – 51 елемент, то зараз люди використовують всі 108. Спалюючи нафту, газ та вугілля, людина викидає у повітря більше вуглецю, ніж вулкани. Склад атмосфери за останні 100 років змінився: кількість вуглекислого газу у ній збільшився на ¼, метана – в 2 рази, а сірки в окремих районах планети – в 25 разів!

Не менше вплинула людина на гідросферу. З танкерів та трубопроводів у воду щорічно потрапляє у 85 – 100 разів більше нафти, ніж виходить з тріщин надр Землі. Практично весь Світовий океан вкритий тонким шаром нафтової плівки, що сприяє загибелі життя у океані. За допомогою греблі людина стала регулювати потік води. Зараз у водосховищах утримується 6 тис.км3 води – у три рази більше, ніж у всіх річках світу!

Оснащена технікою людина почала переробляти літосферу. При добичу вугілля на рівнинах людина почала утворювати штучні гори – терикони та западини – кар’єри. Шахти у Європі досягли глибини більше 1,5 км, в Індії – 3800 м, в Південній Африці – до 4000 м.

У першій половині ХХ століття російський вчений Володимир Вернадський писав про появу на планеті нової сфери «ноосфери» - «сфери розума». «Ноосфера есть новое геологическое явление на нашей планете. В ней впервые человек становится крупнейшей геологической силой. Он должен и может перестраивать своим трудом и мыслью область своей жизни, перестраивать коренным образом по сравнению с тем, что было раньше».

Перероблюючи природу на свій лад люди виснажили її, майже вичерпали її ресурси, безжалісно винищили годівницю землю. Результатом стали екологічні кризи.

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

1. Екологічні кризи планети.

7

Бажання взяти від природи більше, ніж вона може дати супроводжували людину на протязі багатьох століть, і тому вся історія – е шлях від однієї екологічної кризи до іншої.

а ) Першою в історії людства глобальною екологічною кризою – це охота на диких тварин. На планеті зникло велика кількість різних видів тварин, які ми ніколи не зможемо побачити.

б ) екологічна криза сільського господарства

Існує легенда про Вавілон, саме тут відбулася перша екологічна криза пов’язана з сільським господарством, причина загибелі міста і упадку стародавньої цивілізації. Землеробці осушили болота та оросили пустелі та бажання збору більшого врожаю, надмірне зволоження грунту призвели до його засолення. Земля втратила свою плодючість і багатолюдний Вавілон зник, мешканці його покинули.

У ХХ столітті в розпорядженні сільського господарства опинилися трактори, мінеральні добрива, останні досягнення науки та техніки. Але це не спасло землеробство від екологічних криз. Ці кризи розвиваються за одним і тим же сценарієм і в давнину і зараз. Бажання получити якома більше врожаю і затратити при цьому мінімум добрив, часу, грошей, сил, не захищати їх від вітрової та водної ерозії, все е призводить до їх обідніння, виснаження, руйнування. Стародавні землеробі, американські фермери , племена майя, українські селяни , всі вони вели себе однаково, не зважаючи на різну культуру, мову, рівень освідченності. Такий спосіб ведення господарства завжди завершується екологічною кризою.

2. Самостійно підготувати доповіді, презентації, повідомлення: «Екологічні кризи пов’язані з розвитком промисловості»

ІУ. Підсумок до заняття

Як спастися від екологічної кризи? Ваші пропозиції?

(учні висловлюють свої пропозиції, думки).

На протязі тисячоліть люди намагалися якома більше взяти від природи, але не допомогали їй відновити свої сили: відродити чисельність тварин, не опікувалися про підтримання плодючості грунту, будуючи заводи не хвилювалися про чистоту повітря та води . Але ці катастрофи послужать уроком для людей і вони поступово почнуть їх виправляти.

8

Заняття № 2. Тема 2 «Третє тисячоліття: успіх економіки та екологічна криза»

Мета: Визначити особливості сучасної екологічної кризи, її соціально-економічної та демографічної передумови. Навчити характеризувати програмні документи та міжнародні заходи, які направлені на втілення ідей сталого розвитку. Вміти класифікувати екологічні кризи. Робота з картою світу.

Тип заняття: Нових знань

Обладнання: Карта Світу(політична, фізична); енциклопедія для дітей «Географія»Аванта, презентації.



а ) Перевірка домашнього завдання

Екологічні кризи пов’язані з розвитком промисловості. (відповіді дітей).

б ) Підведення ітогів відповідей: Головна екологічна небезпека від промисловості – е забруднення навколишнього середовища. Тисячі заводських труб за рік вікидаютьмілліарди тоннебезпечних для людини та природи речовин. Завдяки їм повітря стає шкідливим для дихання, вода – для пиття, а їжа іноді отруйною.

Смог – який покриває міста отруйним туманом - викликає у людей приступи ядухи і хвороб легень. Такий смог уніс життя 4000 мешканців Лондона у 1952 році. У 60-70 рр. повітря Парижу, Милана, Мадрида, Лос-Анжелеса та інших місць являло собою суміш отруйних газів. В Токіо поліцейським - регулюровщикам видавали протигази, щоб вони не отруїлися.

Отруйні викиди заводів та машин розповсюджуються на тисячі і тисячі кілометрів, отруюючи всю нашу планету.

ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

Як утворилася озонова діра?(вислови учнів)

9

Взимку над Антарктидою виникає «навколо полюсний вихор» - воронка з вітрів, яка всмоктує в себе повітря з великої території. Опинившись біля цієї воронки гази – фреони попадають у верхній шар атмосфери під обстріл космічних променів, які звільняють з них хлор. Він з’єднується з озоном і в умовах низької температури (до 90 градусів С) замерзає. Навесні Сонце розриває це з’єднання, але створюється не озон і хлор, а кисень і хлор! Так 1 атом хлора може зруйнувати 100 тис. молекул озона! За декілька тижнів весняних зникає 97 % озона і його зміст у атмосфері різко падає. Так Антарктида перетворюється на пастку, де фреони рік за роком знищують озоновий шар всієї планети.

Навіщо потрібний планеті озоновий шар?(він фільтрує, пом’якшує

Радіоактивність сонячного проміння з Космосу)

З відкіля беруться гази – фреони?

Важко повірити, але звичайний холодильник або балончик з дезодорантом можуть нести в собі небезпеку для життя всієї планети, тому, що саме в них використовуються гази – фреони.

Що робить людство для вирішення цієї проблеми?

На керівництво країн, що виробляють фреони натиснули – вчені, громадські спільноти, ООН. У 1990 році керівництво 92 держав зібралося у Лондоні і підписали документ про повне припинення виробництва фреонів до 2000 року. Досягнення цієї умови не було легким. Багато держав виробників відмовилися брати участь, або поставили умови, щоб їм розвинуті держави покрили збитки. Після довгих сперечань такий фонд був створений. Це була перемога. Вперше за історію людства – держави світу об’єдналися разом проти глобальної екологічної небезпеки.

Поки шли переговори, вчені створили заміну газам – фреонам, які не порушують озоновий шар і дешевші та зручніші у виробництві та побуті. Зараз стан озонового шару землі постійно контролюється у всіх частинах планети вченими різних країн. Для цього використовують космічні супутники, літаки. А виконання підписаного договору контролюють дипломати.

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

1. Демографічний вибух – передумова екологічної кризи.

10

Поки люди жили мисливством та збиранням рослин, вели кочове життя, чисельність населення росло повільно. Але перехід на землеробство, осіле життя прискорило зростання населення Землі. Збільшення чисельності населення землі останнє десятиріччя йде з великою швидкістю, цей процес був названий дослідниками демографічним вибухом. Землі не є безмежною, тому процес народжуваності потрібно контролювати, інакше -деградація природних систем, які не зможуть забезпечити їжою, ресурсами все більшу кількість людей. Припинення росту чисельності населення є стабілізацією демографічної ситуації (народжуваність без приросту). Але поки, що кожну добу збільшується людей на чверть міліонна. При цьому 90 % приросту населення припадає на країни, що розвиваються. (Індія, Китай, Країни Латинської Америки та Африки).

На Землі існує прямий зв’язок між бідністю та демографічною кризою. Бідність стимулює народжуваність, тому, що діти в бідних сім’ях – єдина надія на підтримку у старості. Діти допомагають у господарстві, пасуть скот… Дитячий труд коштує дешевше.

Хто винен? Що потрібно робити?

Мешканці економічно розвинутих країн вживають за рік в середньому у 15 20 разів більше їжі, паливних, мінерально-сировинних та других ресурсів, ніж мешканці країн, що розвиваються. І приблизно у стільки разів вони сильніше забруднюють навколишнє середовище. Шведський вчений РольфЕдберг пише: «Швед,швейцарець, американець потребляють у 40 разів більше ресурсів Землі, ніж сомалієць, з’їдають у 75 разів більше м’ясних продуктів, чим індієць. Один англійський журналіст підрахував, що кішка їсть у 2 рази більше білків м’яса, ніж середній африканець. Забезпечена

четверта частина населення світу – могла б відмовитися від надмірного, зайвого, щоб бідні країни могли мати те, без чого жити неможливо – їжу.

ІУ. Закріплення пройденого матеріалу

Який висновок ви сьогодні зробили для себе?

Як би Ви вирішили екологічні проблеми, які ми розглянули на занятті?

Підраховано, що кожній людині для матеріального благополучча і психологічної рівноваги сьогодні потрібно 2 га землі: 0,2 га – для розселення і промислових нужд; 0,6 га – для виробництва продовольства; 1 – 1,2 га

11

повинні бути недоторканними, щоб відпочивати і мандрувати, та для екологічної стійкості біосфери. Цю названу комфортну ємкість Землі можливо поділити на 5 млрд. людей. Тобто, поріг комфортного простору існування було перейдено у 1987 році , коли чисельність нашої планети перевисила 5 млрд. чоловік.

У. Домашнє завдання

Підготувати статистичні данні про голод у країнах світу; про демографічну політику деяких країн, що законами обмежують народжуваність – підготувати повідомлення.

12

Заняття №5. Тема № 4 Від екологічної кризи до стійкого розвитку

Мета: Назвати особливості стійкого розвитку. Скласти самостійно історичну довідку, щодо ідей виходу цивілізації з екологічної кризи. Наведення прикладів екологічних проблем України, міста. Удосконалювати групову роботу.

Тип заняття: Засвоєння нових знань

Обладнання: Фотоматеріали міста Кривого Рогу. Карта «Екологія України», довідники.



ІІ. Перевірка домашнього завдання

Перегляд презентацій з інтернета та створених самостійно


Що таке сталий розвиток?

На початку ХХІ століття відбувається перетворення світового господарства на єдиний ринок. Цей процес, який дістав назву глобалізації, характеризується взаємопроникненням не тільки економік країн світу, але і їх культур.

Однією зі складових глобалізації можна розглядати концепцію сталого розвитку. Сталий розвиток – це розвиток, який до мінімуму зменшує негативний вплив на навколишнє середовище. Центральне місце в ньому посідає проблема обліку довгострокових економічних наслідків економічних рішень, які приймаються сьогодні. Завдання сталого розвитку полягає в тому, щоб люди могли задовольняти потреби в товарах і послугах, але при цьому не створювати загрози для життя майбутніх поколінь.

Концепція сталого розвитку будується на принципах раціонального природокористування. Його основні положення передбачають максимальне уповільнення темпів вичерпання запасів вичерпних ресурсів із перспективою заміни на їхні відновні й невичерпні види.

13

Наприклад, можлива часткова заміна нафти, газу, вугілля на альтернативні джерела енергії – вітрову, сонячну, геотермальну. Відновні природні ресурси необхідно вже зараз використовувати в межах, які дадуть можливість природі відновити їхні запаси.

2. Робота в групі

Як вирішуються екологічні проблеми України в концепції сталого розвитку?

На жаль, для України й інших країн світу більш характерне нераціональне природокористування. Воно полягає в споживацькому ставленні до навколишнього середовища, коли ресурси використовуються бездумно, що призводить до їхнього виснаження й погіршення стану природи.

Україна належить до країн із високим рівнем господарського освоєння території. Вона має розвинену видобувну промисловість, велику роль відіграють енаргозатратні й матеріаломісткі виробництва, які часто використовують потенційно небезпечні речовини. При цьому характерна висока концентрація підприємств в окремих районах, де створені великі промислові комплекси. На багатьох із них експлуатується морально застаріле й фізично зношене обладнання. Це обумовило інтенсивне споживання енергоносіїв, рудних корисних копалин і води; призвело до високого рівня забруднення компонентів природи, значних викидів забруднюючих речовин і збільшення ймовірності виникнення надзвичайних техногенних ситуацій.

ІУ. Закріплення пройденого матеріалу

Які ж особливості стійкого розвитку?

(учні висловлюють свої думки, наводять приклади, аналізують)

У. Домашнє завдання

Самостійно добрати інформацію про сталий розвиток з прикладами.

14

Практична робота № 5 «Складання геологічної картосхеми Кривого Рогу» ( до теми 13: «Рельєф та геологічна будова Кривого Рогу»)

Мета: Визначити великі та малі форми рельєфу, на яких розташоване місто. Скласти схему геологічної будови Криворіжжя.

Тип заняття: Практична робота

Обладнання: Атлас Дніпропетровщини; план-карта міста Кривого Рогу.

Хід роботи


ІІ. Виконання роботи

Що вивчає геологія?

Геологія в перекладі з греч. мови позначає «земля» і «слово». Це наука про історію розвитку Землі. Вона вивчає будову земної кори і більш глибокі надра. Історію Землі можна вивчати по гірським породам, тому геологія вивчає мінерали, гірські породи і залишки давніх рослин і тварин.

Історія походження Криворізького залізорудного басейну

Криворізький район відомий на весь світ, як найбільший залізорудний басейн. Кривий Ріг розташований на найбільшій рівнині світу – Східно-Європейській, на виступу Українського кришталевого щита. Кришталеві породи фундаменту платформи – найдавніші на Землі, їх вік більше 3 млрд. років, а породи чохла накопичувались близько 600 млн. років.

Залізо наші пращури знали дуже давно і поклонялись йому. Олександр Миколайович Поль – верхньодніпровський поміщик, талановитий дослідник. Це його колекція з 5 тисячами експонатів стала основою краєзнавчого музею, нині Дніпропетровського історичного музею ім.Д.І.Яворницького.

Опис властивостей басейну

Криворізький залізорудний басейн представлений смугою порід, шириною від 2 до 7 км. І довжиною більше 100 км., за вмістом залізистих мінералів. Залізну руду розробляють відкритим способом (80 %) в кар’єрах і

15

підземним способом в шахтах. Глибина шахт досягає 1100 м, глибина кар’єрів – більше 200 метрів.

Залягання залізних руд утворилося завдяки геологічній та тектонічній будові края. В докембрійську еру АR – PR та кайнозойську еру. В докембрійську еру в архейський та протерозойський періоди утворилися такі гірські породи: граніти, гнейси, магматити, кварцити, слані, лабрадорити, габро. Утворення гірських порід у кайнозойську еру неогенового періоду, індексів N2, N1 –пліоцина і літоціна: глини, піски,пісковики.

ІІІ. Висновки до роботи

Дніпропетровська область – одна з найбагатіших в Україні за різноманітністю і промисловими запасами корисних копалин. Тут містяться унікальні Криворізький залізорудний і Нікопольський марганцеворудний басейни. Є поклади титанових руд, нікелю, кобальту. Значні запаси кам’яного та бурого вугілля.

16

Самостійна робота № 4. Складання правил поведінки на природі(за особистим планом) до теми № 22 Презентація учнівських робіт: «Природоохоронні території Криворіжжя».

Мета: Самостійно скласти правила поведінки на природі. Виховувати екологічну культуру поведінки в природі.

Тип заняття: Самостійна робота



ІІ. Самостійна робота

Описати правила поведінки на природі

Промова вчителя: Опинившись у природі, ви повинні розуміти, що ваші дії не мають завдавати шкоди природному середовищу і поводити себе згідно правил «Дослідити, але не зашкодити!».

Зразок плану:

1. Правильно оберіть місце для вогнища в лісі, подалі від дерев і чагарників, сухої трави. Зніміть верхній шар землі, потім використайте, коли вогнище буде непотрібним;

2. Якщо є можливість, ставте намети на вільному від рослинності місці. Кілочки беріть із собою, або робіть їх з сухого гілля, не ламайте живе гілля;

3. Красиві, рідкісні рослини ліпше не зривати, а фотографувати;4. Сміття забирайте із собою (або спалюйте). Залишки їжі слід

закопувати. Залишайте після себе чисте місце;5. Користуйтеся прокладеними маршрутами, не псуйте ландшафт.

Намагайтеся не галасувати –н е лякайте диких тварин;6. Не забруднюйте водойми миючими засобами;7. Якщо в лісі загорілась трава, невеликі чагарники, важливо не

розгубитися і спробувати загасити полум’я. Можна засипати його землею, піском або залити водою;

17

8. Якщо, пожежа сталася , діяти слід розважливо. Якщо пожежа низова, треба, перейти зону вогню проти вітру, закривши голову та обличча верхнім одягом, краще вологою тканиною;

9. Якщо швидкість поширення вогню невелика, можна виходити проти вітру відкритими ділянками (галявинами), дорогами, струмками, річечками;

10. Якщо вийшли з вогню, негайно попередити про пожежу в лісі в найближчому селищі.

18

Практична робота № 9 «Складання реєстру видів рослин і тварин Криворіжжя» До теми № 19 «Біологічне різноманіття Кривого Рогу. Грунтово – рослинний покрив, тваринний світ»

Мета: Дослідити й охарактеризувати стан міського біорізноманіття. Самостійно скласти реєстр видів рослин і тварин краю. Назвати рослини, тварини занесені до «Червоної книги» України.

Тип заняття: Практична робота

Обладнання:Атлас України «Рослинний і тваринний світ», довідники, власні спостереження.

Хід роботи


ІІ. Виконання практичної роботи

Що ми називаємо біорізноманіттям ?

Це видовий склад рослин і тварин живої природи, пов’язаних біологічним ланцюжком в ПТК даної місцевості.

Чинники, які визначають біорізноманіття?

Це компоненти природи екосистеми: кліматичні умови, температура, вологість, грунт, водойми, рельєф, тварини, рослини.

Грунти Криворіжжя:Черноземи звичайні на льосових породах; мало гумусові і малопотужні південного степу України.

Складання реєстру видів рослин і тварин Кривого Рогу:

Рослини:

19

Лісонасадження - дуб, клен, акація ; сільськогосподарські угіддя на місці південних спепівтипчаково - ковилових . Примітка: Природні ділянки степу збереглися лише на скелях річкових долин, ярів та балок.

До Червоної книги відносяться:шафран, астрагал, які збережено в ландшафтному заказнику «Червона Балка Північна».

Лікарські рослини:Звіробой, бузина, ромашка, шипшина, камела.

Тварини:

Савці: Хом’ячок сірий, ховрах, земляний заєць, миша, полівка, ондатра, тхір чорний.

Птахи:жайворонок, перепілка, куріпка, курочка водяна, крячок, плиска, дятли, синиця, шпак, горобці, сороки, ворони.

Плазуни:ящірка прутка, вуж, черепаха болотяна, вуж водяний.

Риби: лящ, щука, окунь, карась, короп, плітка.

До Червоної книги відносяться:горностай, сліпак, тушканчик великий.

Для Криворіжжя характерно таке ведення сільського господарства: молочно – овочеве господарство приміського типу; вирощування зернових культур; птахівництво; баштанництво; картоплярство; вирощування соняшнику; овочевництво.

20

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 7 «Побудова діаграми хімічних речовин в атмосферу міста» до теми № 16 «Атмосфера міста та джерела її забруднення»

Мета: Визначення основних джерел забруднення атмосфери. Складання таблиць основних джерел забруднення міста. Побудова діаграми хімічних речовин в атмосферу міста.

Тип заняття: практична робота

Обладнання:Екологічний паспорт міста Кривого Рога; кліматичні карти Атласа Дніпропетровської області, атлас України.

Хід роботи


ІІ. Виконання роботи

1. Причини забруднення атмосфери міста Кривого Рогу.

На території м. Кривий Ріг розташовано 74 підприємства. Викиди шкідливих речовин в атмосферу від них у 2011 році становили 358,558 тис. тон (38 % від загальних викидів по Дніпропетровській області).

Основними забруднюючими речовинами, що надходять в атмосферне повітря є оксид вуглецю – 234,549 тис.тон, пил - 62,264 тис. тонн, сірчаний ангідрид – 16,066 тис. тон, окисли азоту – 27,953 тис. тон. Крім того, в атмосферу надійшло 16,6 млн. тонн діоксину діоксиду вуглецю:

Таблиця забруднюючих речовин в атмосферу м. Кривого Рогу

Рік всього пил діоксид сірки

Діоксин азоту

Оксид вуглецю

2011 рік 358,558 64,264 16,066 14,157 234,549

21

Основними забруднювачами атиосфери повітря міста є ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ВАТ «Південний ГЗК», ПАТ «Північний ГЗК», ПАТ «Центральний ГЗК», ПАТ «Інгулеький ГЗК», ПАТ «Хайдельберг Цемент України», ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», ПрАТ «Криворізький завод гірничного обладнання», ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка», ГЗК «Укрмеханобр» СП ПАТ «ММК ім. Ілліча».

Основні підприємства – забруднювачі

№ з/п Підприємства - забруднювачі Викид тис.тон 2011 рік

1 ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» 287,36 Металургійне виробництво 136,248 Гірничо – збагачувальний комплекс 144,318 Коксохімічне виробнитво 6,614 Шахтоуправління з підземного

видобутку 0,178

2 ВАТ «Підземний ГЗК» 47,5363 ПАТ «Північний ГЗК» 14,5714 ПАТ «Центральний ГЗК» 3,088

5 ПАТ «Хайдельберг Цемент Україна» 2,1877 ПрАТ «Криворізький завод гірничого обладнання» 0,475

22

8 ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» 0,2739 ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» 0,14610 СП ПАТ «ММК ім. Ілліча» ГЗК «Укрмеханобр» 0,087

2. Якість атмосферного повітря в місті Кривому Розі

В 2011 році граничнодопустимі конентраії перевищували:

- Середньорічні Пил в 2 -3,33 рази; Діоксид азоту – 1,25 – 1,5 рази; Оксид вуглецю – 1,33 рази Формальдегід – 2,67 – 3,67 рази.

Середньомісячний:

Пил в 1,33 – 4,67 рази; Оксид вуглею – 1,33 – 1,67 рази; Діоксид азоту – 1,25 – 1,75 рази; Аміак – 1,25 – 1,5 рази; Формальдегід - 1,67 – 6, 33 рази.

В період несприятливих метереологічнихумов перевищували граничнодопустимі конентраії:

- Середньодобові: по фенолу в 1,08 – 2,17 рази, по аміаку в 1,25 – 2,5 рази;

- Максимально – разові: по пилу в 1,2 – 4,4 рази, по оксиду вуглецю в 2,2 – 1,8 рази.

3. Висновок

Вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини

У розрахунку на одну особу населення міста викиди від стаціонарних джерел за 2011 рік, дорівнювали 541 кг., у тому числі: твердих речовин – 93,9 кг; сірчистого ангідріду – 24,2 кг, діоксиду азоту – 21,3 кг, оксиду вуглецю – 353, 8 кг. Що, свідчить про високий рівень антропогенного забруднення. Така концентрація шкідливих речовин у повітрі призводить до ряду захворювань: дихальної системи; серцево- судинної, новоутворень якісних та злоякісних пухлин (онкозахворювань).

23

Самостійна робота № 6«Складання звіту про екскурсію до водоочисних споруд» до теми №26 «Водопостачання міста. Екскурсія на станцію водоочисних споруд»

Мета: Винести судження щодо запобігання забруднення поверхневих та грунтових вод. Скласти звіт про екскурсію на станію водоочисних споруд.

Тип заняття: Екскурсія

Хід уроку

І. Організація екскурсії до водоочисних споруд міста Кривого Рогу.

ІІ. Складання звіту про екскурсію на станцію водоочисних споруд:

ЗВІТ

На Криворіжжі водні ресурси представлені водами річок і штучних водоймищ, підземними водами кількох водоносних горизонтів. Водні ресурси поверхневих водних об’єктів використовуються через значне зарегулювання поверхневого стоку (на р. Саксагань і Інгулець). На річках, у балках та подах Кривбасу створено 5 водосховищ і понад 100 ставків.

Територія Кривбасу належить до південної частини Українського басейну тріщин них вод (частини Широківського, Апостолівського районів, Криворізький, Софіївський і П’ятихатський райони). Загальний напрям стоку підземних вод Криворіжжя – на південь – в бік Причорноморської тектонічної западини.

На території Криворіжжя протікають 8 річок (всі входять до басейну Дніпра) : Інгулець, з притоками – Саксагань, Зелена, Жовта, Бокова (з притокою Боковенька), Вербова (притока р. Вісунь, яка, в свою чергу впадає в р. Інгулець), а також Кам’янка – притока р. Базавлук. Всі річки, окрім Інгульця та Саксагані відносяться до розряду малих річок.

За підсумками 2011 року обсяги скидів стічних вод КП «Кривбасводоканал» у поверхневі водойми м. Кривого Рогу склали 62,8 млн.м3.

У схемі збору і перекачування стічних вод на очисні споруди міста задіяно 115 каналізаційних насосних станцій КП «Кривбасводоканал», на яких встановлено 312 насосних агрегатів. З огляду на особливості функціонування

24

системи водовідведених в межах міста підприємств експлуатує 4 комплекси біологічного очищення господарсько – побутових стічних вод.

- Центральна станція аерації потужністю 360 тис м3/добу з випуском біологічного очищення стічних вод у р.Широка, далі по системі ставків накопичувачів в р. Кам’янка, Базавлук, у яких відбуваються процеси самоочищення, а потім у Каховське водосховище – джерело питного водопостачання, в т. ч. і нашого міста.

Південна станція аерації потужністю 37 тис.м3/добу з випуском біологічного очищення стічних вод в р. Інгулець;

- Північна станція аерації потужністю 36 тис.м3/добу з випуском біологічного очищення стічних вод в р. Саксагань;

Інгулецька станція аерації потужністю 24 тис.м3/добу з випуском біологічного очищення стічних вод в р. Інгулець. В даний час стічні води від Інгулецької стації аерації не скидають до водного об’єкту, а надходять до шламосховища ПАТ «Інгулецький ГЗК», для використання в зворотному циклі підприємства.

Станції аерації експлуатуються 50 років і більше. Прийняті проектами станції аерації технологічні рішення й обладнання морально і фізично застарілі. З огляду на цей факт з метою недопущення вимог природоохоронного та санітарного законодавства, запобігання забрудненню довкілля стічними водами, за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища здійснюються роботи з реконструкції і модернізації станції аерації. У 2011 році завершено робота щодо розширення та реконструкції загальноміських каналізаційних очисних споруд. Південної та Центральної станцій аерації потужністю 37,5 тис.м3 стоків на добу відповідно. Продовжуються роботи щодо розширення та реконструкції загальноміських каналізаційних очисних споруд Північна станція аерації потужністю 36,0 тис.м3 стоків на добу та Центральна станція аерації ІІ черга.

В останні роки в стічних водах, що надходять на станції аерації зросла концентрація фосфатів, які являють собою загрозу евтрофікації водойм – приймачів стічних вод. Така проблема існує на всіх станціях вод в Україні. В даний час в місті Кривому Розі виконуютьсяпроектні роботи щодо

25

реконструкції споруд біологічного очищення стічних вод Центральної станції аерації потужністю 81 тис.3м. на добу з втіленням технологій нітри -, денітрифікації та дефосфатизації. При впровадженні проектних рішень планується зменшити обсяги скидання забруднюючих речовин на 60 – 70 тонн на рік та досягти нормативів гранично – допустимого скиду за показником «фосфати» до 3,5 мг/дм3.

Видобуток і переробка залізної руди пов’язана з великою кількістю відкачки і використання вод. Водогосподарська обстановка гірничорудних підприємств Кривбасу характеризується надлишком зворотніх вод. Шахтні і кар’єрні води відкачуються з метою забезпечення безпечних умов відпрацювання рудних покладів. Значна концентрація потенційно небезпечних об’єктів на території міста (шахти, кар’єри, відвали, хвостосховища, відпрацьовані пустоти, тощо), які за умови припинення відкачки підземних вод або переповнення накопичувачів неминуче стануть джерелом розвитку надзвичайних ситуацій та техногенних катастроф.

Відсутність реальної альтернативи повного використання або утилізації надлишків зворотних вод диктує необхідність у щорічному вживанні заходів зі скиду надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу.

З метою стабілізації гідрохімічного стану річки Інгулець та Карачунівського водосховища після завершення скиду зворотних вод з квітня по серпень тривала промивка річки. Обсяг води, поданої у 2011 році каналом Дніпро-Інгулець до Карачунівського водосховища, становить 121,8 млн.м3. У ході промивки зменшено вміст хлоридів у річковій воді з 800мг/дм3 до 290 мг/дм3 , показник жорсткості – на 6 моль/дм3.

Водоохоронні зони та прибережно-захисні смуги

Для створення сприятливого режиму водних об’єктів, попередження їх забруднення засмічення і вичерпання, знищення навколо водних рослин і тварин, а також зменшення коливання стоку вздовж річок, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, в межах яких виділяються земельні ділянки по обидва боки річок та водойм вздовж урізу води під прибережні захисні смуги.

Водоохоронні зони та прибережні захисні смуги є природоохоронними територіями з обмеженою господарською діяльністю, що регламентується Водним кодексом України.

26

Для забезпечення дотримання режиму ведення господарської діяльності в водоохоронних зонах і запобігання негативного впливу на водні ресурси, у м. Кривому Розі в рамках виконання Довгострокової програми по вирішенню екологічних проблем Кривбасу та поліпшенню стану навколишнього природного середовища на 2011 – 2012 роки планується здійснити заходи щодо розробки проектів землеустрою зі встановленням водоохоронних зон та прибережних захисних смуг річок Інгулець та Саксагань. У ході їх реалізації у 2012 році запланована робота проектної документації відповідного порядку.

З метою поліпшення якості питної води, що подається населенню міста, у 2012 році за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього середовища продовжується роботи щодо модернізації Карачунівських очисних споруд ДПП «Кривбаспромводопостачання», яка передбачає, що стічні води з очисних споруд не скидатимуть в річку Інгулець, а очищатимуться й повертатимуться в процес водо підготовки, що сприятиме економному ощадливому використанню водних ресурсів. В поточному рої планується введення в експлуатацію ІІ етапу та виконання робочого проекту «Оборотна система повторного використання промивних вод на Карачунівському водопровідномукомплексі». ІІІ етап – реконструкція».

На сьогоднішній день в м. Кривому Розі КП «Кривбасводоканал» здійснює транспортування та реалізацію питної води споживачам міста. Щодобово ДПП «Кривбаспромводопостачання» здійснює подачу в мережі підприємства до 330 тис.м3 питної води. Всі категорії споживачів міста забезпечені цілодобовим водопостачанням та водовідведенням.

27

Заняття № 22. Тема № 21 Природоохоронні об’єкти Кривого Рогу

28

Мета: Назвати природоохоронні об’єкти свого міста, дати їм характеристику. Самостійно скласти таблицю природоохоронних об’єктів міста. Виховувати розуміння про відповідальність порушення природоохоронного законодавства.

Тип занять: Нових знань умінь

Обладнання: Екологічний паспорт міста Кривого Рогу; використання спостережень, які були під час екскурсії до Ботанічного саду НАН України міста Кривого Рогу (район Терни).



ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

На території міста Кривого Рогу налічується 14 об’єктів природно – заповідного фонду України загальною площею 375,44 га, з яких 142,4 га є об’єктами загальнодержавного значення, інші є об’єктами місцевого значення. На всі зазначені об’єкти підприємствами і установами міста оформлено охоронні забов’язання, вони знаходяться під охороною держави.

До парків-пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення відноситься: «Парк ім. Газети «Правда», знаходиться у Центрально-Міському районі, загальновідома зона відпочинку для мешканців Кривого Рогу.

Об’єктами загальнодержавного значення є: Ландшафтний заказник «Балка Північна Червона»; Геологічна пам’ятка природи «Скелі МОДРУ»; Криворізький ботанічний сад НАН України.


1. Короткий опис природоохоронних територій Кривого Рогу

Перлиною міста називають Криворізький ботанічний сад НАН України, який розташований у Тернівському районі на площі 52 га. Сад відіграє значну роль в покращенні екологічного стану нашого міста. Науковими співробітниками створені рослинні експозиції, в яких зібрано понад 4 тис.

видів рослин. Колекції саду використовуються для біологічної рекультивації відвалів, бортів кар’єрів, для озеленення промислових майданчиків підприємств.

29

Ботанічною пам’яткою природи місцевого значення стала 300 – річна груша «Старовинна груша на Карнаватці» - унікальний екземпляр віковічного дерева, зростає на вулиці Шмідта 13, у Центрально- Міському районі міста на території приватної садиби громадянина Кучми М.Х.

Геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Скелі МОДРу» розташована на площі 62 га в Центрально-Міському районі міста Кривого Рогу на берегах р.Інгулець. У геологічному відношенні модрівська історико-геологічна пам’ятка природи цікава тим, що в процесі метаморфізму, який супроводжувався високими температурами, первинні породи набули пластичного стану і внаслідок тектонічних рухів були зім’яті у різноманітні складки.

Не менш цікавими та унікальними об’єктами природно-заповідного фонду міста є ландшафтні заказники загальнодержавного та місцевого значення «Балка Північна Червона», «Візирка». Наукова цінність заказника «Балка Північна Червона» полягає у наявності в її складі рідкісних видів рослин, серед яких 6 занесені до «Червоної книги України» : астрагал шестистоквітковий, ковила Лессінга, ковила волосиста, ковила українська, тюльпан Біберштейна, шафран сітчастий. Ландшафтний заказник місцевого значення «Візирка» заснований з метою збереження та відновлення цінного природного ландшафту з унікальними виходами гірських порід.

Серед об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення найбільшу кількість складають геологічні пам’ятки природи. Це:

«Виходи аркозових пісковиків»; «Сланцеві скелі»; «Скелеватські виходи»; «Пісковикова скеля»; «Виходи амфіболітів»

Всі геологічні пам’ятки природи - виходи скельних порід. Геологічна будова території, на якій розташоване наше місто є такою, що так званий кристалічний щит знаходиться близько від земної поверхні, а інколи

виходить на поверхню, що дало можливість у свій час провести дослідження щодо покладів залізної руди.

30

2. Скласти таблицю переліка природно-заповідного фонду міста Кривого Рогу (по районам міста)

Перелік природно-заповідного фонду міста Кривого Рогу

№ п/п

Назва На кого покладено охоронні забов’язання

Площа га

Місце знаходження

1 Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Балка Північна Червона»

Управління містобудування і архітектури

28,0 Тернівський район міста Кривого Рогу

2 Криворізький ботанічний сад НАН України загальнодержавного значення

Криворізький ботанічний сад НАН України

52,0 Тернівський район м.Кривого Рогу, вул..Маршака, 50

3 Ландшафтний заказник місцевого значення «балка Північна Червона»

Управління містобудування і архітектури

26,0 Тернівський район м. Кривого Рогу. На території північно-західної околиці міста.

4 Геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Скелі МОДРу»

Управління містобудування і архітектури Криворізької міськради

62,0 Центрально-Міський район м. Кривого Рогу

5 Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Парк ім. Газети «Правда»

Управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради

36 Центрально-Міський район м. Кривого Рогу

6 Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Старовинна груша на Карноватці»(300 р.)

Підприємство об’єднання громадян «Криворізьке учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих

0,015 Центрально-Міський район м. Кривого Рогу, вул.. Шмідта, 13

7 Геологічна пам’ятка природи місцевого значення «Виходи аркозових пісковиків»

ВАТ «Південний ГЗК» 4,0 Інгулецький район м. Кривого Рогу. Селище Південного ГЗК, лівий берег річки Інгулець

8 Геологічна пам’ятка природи місцевого значення «Скелеватські виходи»

ВАТ «Південний ГЗК» 9,0 Інгулецький район м. Кривого Рогу. В 500 м від кар’єру Південного ГЗК, лівий берег р. Інгулець

31

9 Геологічна пам’ятка природи місцевого значення «Пісковикова скеля»

ВАТ «Південний ГЗК» 1,0 Інгулецький район.м. Кривого Рогу. Біля підстанції ВАТ «Південний ГЗК»

10 Ландшафтний заказник місцевого значення «Візирка»

ПАТ «Інгулецький ГЗК» 121,0 Інгулецький район м. Кривого Рогу

11 Геологічна пам’ятка місцевого значення «Сланцеві скелі»

Шахтоуправління ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»

4,0 Саксаганський район м. Кривого Рогу. Біля шахт «Південна» та «Північна», правий берег р. Саксагань»

12 Геологічна пам’ятка природи місцевого значення «Виходи амфіболітів»

Ш.»Родіна» ПАТ «Кривбасзалізрудком»

5,0 Саксаганський район м. Кривого Рогу біля шахти «Родіна»

13 Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Дерево культурної груші» (200 р.)

ГЗК «Укрмеханобр» СП ПАТ «ММК ім. Ілліча»

0,03 Саксаганський район м. Кривого Рогу, вул. Хорцизька, 138

14 Ботанічний сад місцевого значення «Дендрологічний парк»

ДП «Криворізьке лісове господарство»

27,0 Довгинцівський район м. Кривого Рогу, біля сел.За-лізничне

32

Шкільний захід для учнів 8-х класів«Екологія Кривбасу»

ДАТА ПРОВЕДЕННЯ: 2 січня 2013 рік

Мета: Сформувати краєзнавчі знання учнів про екологічну ситуацію Кривого Рогу. Поширювати пізнавальну діяльність свого краю. Виховувати екологічне ставлення до природи, любов до рідного міста. Розвивати дослідницькі навички через екскурсії, фотоматеріали, опис місцевості, презентації.

Обладнання: мультимедійна установка; екран, презентації екскурсій учнів по місту.

Хід заходу

1. Організаційний момент.2. Виступи членів команди: «Екологія Кривбасу та сталий розвиток»А) «Історія екології, як науки, що вивчає взаємозв’язок між людиною та

природою»- Доповідь учня 8-Б класу Шишко Володимира.На прикінці ХУШ ст. в Англії була винайдена парова машина, саме цей

період вважається початком НТР. Заводи, фабрики, взагалі людська діяльність стала джерелом енергії після енергії Сонця. У великих містах за рік, спалюючи вугілля, нафту, газ – котельні, заводи та фабрики всього у 20 разів менше дають тепла, ніж приносить сонячне проміння. ХХ століття вже почало розуміти наслідки своєї діяльності по відношенню до природи. Появилася наука екологія, яка саме почала вивчати взаємовідносини між людиною та природою, конфліктні відносини, особливо з боку людини, яка вміє тільки брати і нічого не віддавати природі. Такий конфлікт привів до екологічної кризи, яка може загубити життя на планеті. Низка екологічних глобальних проблем виникла в результаті неправильної людської діяльності. Глобальні проблеми знищують природу, і саму людину, як частку цієї природи. Отже людство само собі «вирило яму». Саме екологія наука, яка намагається рішити ці проблеми , розібратися у взаємовідносинах між людиною та природою, виправити ті помилки, які люди допустили, розвиваючи науково технічну революцію. Очищати, зберігати, насаджувати, розводити, бережливо ставитися до кожної складової природи: атмосфери; гідросфери; літосфери; біосфери – тільки так можливо спасти нашу планету Землю.

33

Б) Екскурсія до скал МОДРу (затоплений кар’єр)Захист презентації учня Савченко Ярослава 8- Б класу.

Місто Кривий Ріг славиться видобутком залізної руди, та виплавкою чугуна та сталі. Кривий Ріг – найкрупніший у Європі металургійний центр. Але, ця потрібна для народного господарства галузь наносить одночасно велику шкоду атмосфері, рельєфу, виникають екологічні проблеми міста. Природа намагається відтворити пошкоджений рельєф. І саме на екскурсії до скал МОДРу ми це спостерігали. Місцевість кар’єру поступово заповнилась підземними водами, утворивши живописний краєвид озера. І хоча Кривий Ріг знаходиться у степовій зоні, природний рельєф це рівнинно-холмистий, але в місцевості затопленого кар’єру, таке враження, що ми знаходимося високо в горах наприклад Криму. Рослинний світ не залишив голими утворені технікою скелі, він покрив їх чагарниками, травами, деревами місцевого походження, доповнюючи гарний краєвид. Ця місцевість навіть охороняється законом, при вході до кар’єру висить табличка: «Природоохоронна територія». В цій місцевості ми гарно відпочили, насолодилися красою , получили естетичне задоволення.

В) Екскурсія до селища Бажанова («гора Білка») Захист презентації учениці Бринзи Дарини -8-Б клас.

Це унікальне місце знаходиться на 173 кварталі міста Кривого Рогу селище Бажанова. Спочатку ми пройшли по верхніх вулицях Георга Отца, потім по вулиці Карнавальній, потім поступово спустилися в балку, де побачили краєвид «останців» річки Саксагань,загарбних ділянок річки камишом, місцями заболочених.

В цій місцевості виділяється високий холм, який місцеве населення називає «горою білкою», колір холма відрізняється від навколишнього рельєфу тому, що має більосий колір. Цей колір дають нехарактерні для нашої місцевості карстові пісчано-вапнякові породи (такі породи більш характерні для узбережжя Південного берега Криму). Породи, з яких складено холм, ми так вважаємо (наукових підтверджень поки, що не маємо), це останки давнього моря, що вдавнину заповнювало Україну. Ми «покорили» верхівку місцевої «гори Білки», обережно проходячи по протореним стежкам на шляху до верхівки «гори», бо породи з яких вона складена крихкі, сипучі. З верхівки ми спостерігали живописний краєвид. З далеку сходилась лінія горизонту неба та землі. Маленькими, іграшковими здавалися будиночки селища Бажанова, та відкривалася

34

панорама міста Кривого Рогу здалеку, ми трохи відчули себе альпіністами. Потім зійшовши з «верхівки гори», ми збирали дикий бояришник, спілкувалися з козенятами, що випасає місцеве населення. Додому ми поїхали приємно втомлені та задоволені спілкуванням з природою.

Г) Екскурсія до яру відведеного русла річки Інгулець в районі зупинки Трамвайного парку, вулиця Заводська.

Захист презентації учнем Суваловим Артемом 8-Б класу.

Пройшовши вулицю Заводську в районі Трамвайного парку ми опинилися біля глибокого яру, утвореного вже давно, якщо вірити історії утворений цей яр на місці відведеного русла річки Інгулець. Причиною такого відведення русла річки Інгулець було відкриття покладів залізної руди в районі НКГОКа, відкриття кар’єру по видобутку залізної руди. На місці русла річки утворився глибокий яр, який на даний момент заріс місцевою рослинністю (чагарником, різнотрав’ям, декоративними та фруктовими деревами). Та крім зусиль природи самотужки відтворити цю місцевість в природний ландшафт, приклали зусилля і місцеве населення, але зовсім в інший бік, і нажаль це кучугури сміття різного походження. Всі наші фото є мовчазним свідченням екологічного забруднення місцевості. Пластикові пляшки будуть «прикрашати» цей яр, ще сотні років. Яр знаходиться за огородах селища, тому туди зручно скидати весь мотлох, зайві непотрібні речі, сміття, там навіть є декілька зруйнованих, закинутих нежилих будинків. Люди тут бувають не часто, тому це звалище сміття тут і утворили люди. Та от вивозити й прибирати це сміття ніхто не збирається. Так утворився в жилому кварталі гігантський смітник, розносячи інфекції та сморід по околиці. І нікому до цього не має діла!

3. Запитання до виступаючих, власні пропозиції учнів 8-А класу, що прийшли на захід: «Екологія Кривбасу».

35

Трампарк. Вулиця Заводська. Звалище сміття

36

Селище Бажанова

«гора Білка»

37

Похід до скал МОДРу. Краєвиди

38

Заняття № 13. Тема № 12 «Основні види впливу людини на довкілля»

Мета: Визначити та класифікувати основні типи впливу людини на довкілля. Проаналізувати рівень негативних екологічних наслідків роботи підприємств міста. Оцінити рівень небезпеки , пов’язаний з гравітаційними процесами, викликаними гірничодобувною промисловістю Криворіжжя.

Тип заняття: Нових знань




Криворізький залізорудний басейн - це один з найбільших у світі центрів видобутку залізної руди . Кривий Ріг також є містом потужного гірничо-металургійного комплексу. Криворіжжя – один із найбагатших на корисні копалини районів України. Загальні розвідані запаси залізних руд у Кривбасі складають понад 32 млрд. тонн. Крім того, на Криворіжжі є поклади бурого вугілля, мармуру, доломітів, покрівельних та талькових сланців, сурику, охри, будівельних пісків, суглинків, скандію, ванадію, є унікальне у своєму роді виробне каміння, представлене променистим кварцем – різноманітні природні «котячі», «соколині», «тигрові очі», та криворізька яшма. Сучасний Кривий Ріг – це велике індустріальне місто, про що свідчить той факт, що місячний обсяг виробництва промислової продукції дорівнює аналогічним показникам столиці України – міста Києва.

Всі ці поклади видобуваються більшістю шахтним а також кар’єрним способом. Що, звичайно призводить до погіршення екологічного стану забруднення навколишнього середовища. На території м. Кривий Ріг розташовано 74 підприємства, що звітують органам Держкомстату України по формі № 2 – ТП (повітря), викиди шкідливих речовин в атмосферу від них у 2011 році становили 358,558 тис. тонн (38 % від загальних викидів по Дніпропетровській області. До цього можна додати забруднення від вихлопних газів автотранспорту, спалення опалого листя, поліетилен, полімери та пакети, пляшки, упаковка, що виробляються з цих матеріалів.

39

Все це разом впливає на екологію довкілля, а саме на повітря, грунти, воду, на рослини, тварини, а також здоров’я людини.


1.Оцінемо рівень небезпеки, пов’язаний з гравітаційними процесами, викликаними гірничодобувною діяльністю в жилих масивах міста:

Відомо, що гірничовидобувна галузь є одним з найпотужніших факторів техногенного перетворення рельєфу. Це проявляється у вилучені і механічному пошкодженні значних площ земель, які частково чи повністю втратили природну родючість та стали непридатними для проживання людей. В процесі видобутку залізних руд в Кривбасі були знищені окремі елементи природного рельефу та сформувався нехарактерний для природи антропогенний рельєф (різновиди кар’єрів, вийомок, відстійників, штучних каналів, гірничих виробок). Обумовило такі екзогенні процеси як зсуви, осідання, провали, підтоплення – завдяки пустотам, які утворилися після видобутку порід у шахтах.

На території міста розташовано 9 діючих кар’єрів, в яких проводиться понад 200 масових вибухів за рік. Вплив масових вибухів в кар’єрах на стан грунтів, атмосфери достатньо великий. Пилові викиди при видобутку руд відкритим шляхом (кар’єрним), забруднюють атмосферу і створюють потужні геохімічні аномалії в грунтах. Порівнюючи небезпеку забруднення повітря, водостоків, водойм і грунтів, необхідно врахувати не тільки абсолютну кількість і відносну концентрацію забруднюючих речовин в цих середовищах, а і засвоєння їх живими організмами, надходження забруднюючих речовин у системи життєзабезпечення (їжу, повітря, питну воду). Все це зумовлено особливостями міграції хімічних елементів в техногенних ландшафтно-геохімічних комплексах.

Зміни в рельєфі, як закономірний результат гірничорудного виробництва, відбувається під впливом слідуючих технологічних процесів:

Видобувні і розкривні роботи, що сприяють створенню від’ємних форм рельєфу (кар’єрів, вийомок, траншей, провалів);

Складування твердих відходів, що сприяє створенню акумулятивних форм рельєфу (відвалів, териконів, складів некондиційних руд, насипів);

Складування рідких відходів, захоронення шахтних вод, що сприяють створенню від’ємних форм рельєфу, наповнених токсичними і високо

40

мінеральними водами з хвостосховищ, шламовідстійників, водосховищ, дренажних каналів.

Зміна хімічної рівноваги в середовищі під дією гірничорудної промисловості призводить до забруднення великих площ поверхні і виникнення в грунтах потужних геохімічних аномалій, зумовлених накопиченням окремих хімічних елементів та їх сполук.

Отримані данні проб грунтів (лабораторія УМРу, м.Сімферополь), свідчать про накопичення таких металів, як свинець, цинк, мідь, олово, молібден, германій у грунтах населених пунктів та промислових ландшафтів. У грунтах вздовж автомобільних доріг спостерігаються підвищені концентрації хлору, барію, берилію, скандію. Грунти біля залізниць характеризуються накопиченням молібдену, вісмуту,лантану. Орні землі, розташовані в нижніх частинах схилів, вміщують підвищені концентрації титану, срібла лантану, барію, магнію,міді і кальцію. Агроландшафти південного степу накопичують кобальт, нікель, алюміній, натрій і залізо. Орні землі з штучним зрощенням концентрують в собі хром, ванадій, магній, цирконій, літій і натрій. В лісосмугах спостерігається накопичення міді, кобальту, нікелю, молібдену, хрому, ванадію, олова, марганцю, галію та інших елементів.

ІУ. Висновок до заняття

Як бачимо, діяльність залізорудних підприємств Кривбасу призводить до накопичення в грунтах переважно важких металів в концентраціях. Цей факт не може не викликати занепокоєння, бо накопичення металів в грунті призводить до включення їх в харчові ланцюги та геохімічні ланцюги кругообігу хімічних елементів, що з часом може вплинути на вміст цих металів як в продуцентах (рослин), так і консументах І, ІІ. та вищих рівнів. Крім того, грунти напряму контактують з грунтовими водами, що неминуче призводить до міграції важких елементів з грунту в водоносні горизонти.

41

Заняття № 8. Тема № 7 «Характеристика економіко – географічного розташування міста Кривого Рогу»

Мета: Визначення географічного положення міста. Дати характеристику ЕГП міста. Екскурс в історію утворення міста.

Тип заняття: Нових знань та практичної роботи

Обладнання:Путівник – довідник «Кривий Ріг»; «Рідний край»; план міста Кривий Ріг; Екологічний паспорт міста Кривого Рогу.




1. Сторінки історії міста

Перша офіційна письмова згадка про Кривий Ріг знайдена в «Розписі заснованих поштових станій по річці Інгулець від Кременчука до Херсона» і датована 27 квітня 1775 року.

У ХУІІІ столітті Кривий Ріг став великим запорізьким поселенням у складі Інгулецької паланки Запорізької Січі, з першої третини ХІХ століття перетворено на військове поселення. У 1860 році Кривий Ріг набув статусу містечка у складі Херсонської губернії, а з 1919 року Кривий Ріг – місто у складі Катеринославської губернії.

Свою назву місто отримало від форми кривого мису (рогу) на злитті річок Інгулець і Саксагань, де було засновано перше поселення. За іншої версії назва виникла від запорізького козака Рога, прозваного «Кривим», що оселився у цьому мальовничому місці.


2. Економіко – географічне положення міста

Місто розташовано у місці впадіння річки Саксагань в річку Інгулець, притоки річки Дніпро.Зараз місто Кривий Ріг займає територію площею 430,0 км2 і має протяжність з півночі на південь 126 км (найбільша в Європі) та ширину до 20 км. Географічне положення

міста - 47◦55 північної широти, 33◦15 східної довготи. Межує з Кіровоградською та Миколаївською областями. Криворізький район

42

входить у Дніпропетровську область, має 86 селищ та 4 селища міського типу. В місті мешкає близько 670 тис. жителів, входить до десятки найбільших міст України. До складу Кривого Рогу входять 7 районів:

Дзержинський район; Довгинцівський район; Жовтневий район; Інгулецький район; Саксаганський район; Тернівський район; Центрально – Міський район;

ІУ. Узагальнення й систематизація матеріалу

Практична робота № 2 «Характеристика ЕГП міста за планом»

1. Положення на території країни;2. Найближче економічне оточення;3. Положення відносно найважливіших шляхів сполучення та морів;4. Природні умови й ресурси:

а ) характер рельєфу;б ) особливості клімату;в ) внутрішні води;г ) найпоширеніші грунти;д ) мінеральні ресурси.

5. Населення і трудові ресурси:а ) кількість і густота населення;б ) демографічні процеси;в ) національний склад;г ) трудові ресурси й зайнятість населення.

6. Особливості господарського комплексу:а ) галузі (виробництва);б ) найважливіші промислові підприємства;в ) рівень розвитку сільського господарства;г) особливості розвитку соціальної сфери;

7. Роль міста в зовнішньоекономічних зв’язках.

43

Заняття № 16. Тема № 15 «Кліматичні та погодні умови Криворіжжя»

Мета: Визначити тип клімату Криворіжжя. Винести судження щодо впливу кліматичних та погодних умов на життя та здоров’я людей. Практично скласти «розу вітрів» за даними криворізького метеоцентру.

Тип заняття: Нових знань та практична робота

Обладнання:Синоптичні данні на 03.04.2013р.; Екологічний паспорт міста Кривого Рога; Рідний край. Атлас.




1. Клімат – помірний, атлантично – континентальний, який характеризується спекотним посушливим літом і помірно м’якою з частими відлигами зимою. Клімат характерний для степової зони в якій і пролягає Кривий Ріг.

Середня тривалість безморозного періоду становить 182 дня, найбільша – 224 дня. Більша частина опадів випадає під час теплої половини року (квітень-жовтень) – 268 мм. Добовий максимум опадів (90 мм) спостерігався у червні 1913 року. Кількість днів із сніжним покровом – 69. Стійкого снігового покрову майже не буває. Середня за зиму висота снігу становить 10 см, максимальна – 30 см.

Переважні напрямки вітру: в теплий період року північний (18,4 % днів), в холодний період – східний (17,6 % днів). Максимальна швидкість вітру – 24 м/с щорічно, 28-29 м/с один раз на 5-10 років, 30-31 м/с один раз на 15-20 років.

Несприятливі стихійні явища характерні для степової зони: суховії, курні та чорні бурі, сильна спека.

2 . Глобальне потепління клімату

В останні роки спостерігається загальне потепління клімату на Землі.

44

За останні 50 років крига Північно-Льодовитого океану зменшилася на 40 %; Гренландії на 16 %; зменшення площ льодовиків в Антарктиді на 150 км2. Наслідками такого явища стає підйом рівня Світового океану на 15 см за 10 років на 1-2 см на рік. Переміщення меж природних зон, зміна клімату і погодних умов. Все це наслідки екологічних забруднень атмосфери і збільшення СО2, яке росте з геометричною прогресією.

В Кривому Розі середня річна температура = +8,5◦С. З 1959 по 2005 рр. температура = 8,83◦ С. З 2000-2010 температура =10,26◦ С. У 2011 році температура = 9,4◦С на 1◦ С менше. За сезонами температура середня січня = 5,1◦ С. Спостереження з 1959 – 2005 рр. середня температура січня = 4,5◦ С. У 2011 році середня температура січня = 4,2◦ С. Середня температура липня = 22◦ С. З 1959 – 2005 рр. = 22◦ С. У 2011 році середня температура липня = 24◦С на 2◦ С тепліша.

Атмосферні опади в середньому у Кривому Розі = 400-430 мм/рік. В останні роки спостерігається строкатість опадів: за останні 100 років найбільша кількість опадів випала у 1981 році = 714,1 мм/рік. Також вологими були роки 1980 рік =664,1 мм/рік; 1978 рік = 589,6 мм/рік. Самі сухі роки: 1934рік= 235,8 мм/рік опадів; 1964 = 240,1 мм/рік; 1975 = 258 мм/рік. У 2011 році випало 372мм/рік.

Висновок: У Кривому Розі також спостерігається вплив глобального потепління клімату.


1. Скласти календар цвітіння найпоширеніших рослин Криворіжжя:

Березень: ліщина,осина, тополя, кизил, мати-й-мачуха, хох латка.

Квітень:кизил, ліщина, осина, тополя, береза, верба, вільха, груша, клен, в’яз, терен, черемха, мати – й-мачуха,дуб,кульбаба.

Травень:береза,верба,вільха, груша,яблуня, вишня, в’яз,клен,ялина, терен, черемха, кульбаба,горобина, дуб, малина, обліпиха, барбарис, бузина, калина, біла акація,шипшина,подорожник, мати –й-мачуха, бояришник, смородина.

Червень:бузина, бояришник, калина, крушина, біла акація, шипшина, смородина,малина,липа,звіробой,клівер,тисячолістник.

2. Виконання практичної роботи № 6 : «Складання графіку «Роза вітрів» за даними Криворізького метеоцентру».

45

Роза вітріву Кривому Розі на 03.04.13

Відносна вологістьповітря в у Кривому Розі за останні 24 години

Температура повітря та погодні явищау КривомуРозі за останні 24 години

46

Використана література

1. Єнциклопедия для детей т.3 География., Москва «Аванта +».,2000; с. 657-685.

2. Хрестоматія з фізичної географії України/8 кл./., Т.В. Бершадська., Тернопіль «Підручники Посібники».,1998., с. 91-101.

3. Кривий Ріг. Путеводитель – справочник/ Л.И. Новик, Д.И. Кан.,Днепропетровск «Промінь». 1986., с. 55 – 77.

4. Зеленская Л.И. Родной край Днепропетровщина//5 кл./Днепропетровск «Генеза –Південь».1998., с. 40-49.

5. Географічний атлас., Дніпропетровська область., «Мапа –Київ».,2001.6. Булава Л.М. Фізична географія України/ 9 кл./., Харків «Ранок».

2008.,с.73; с.102.7. Гілецький Й. Економічна і соціальна географія України/ 9

кл./.,Тернопіль.; Видавництво «Підручники і посібники».2009.; с.234.8. Готуємось до уроків географії /розробки уроків 8 кл./., О.Г. Стаднік,

«Ранок» Веста., 2008; с.115; с. 125 -126.9. Кривий Ріг/ План міста/., Київ ДНВП «Картографія».,2006.10. Екологічний паспорт міста Кривого Рогу., Кривий Ріг.,2012.11.Основи екології., Г.О. Білявський., Р.С. Фурдуй., Київ «Лебидь».,2004.;

с.379-380.; с.400-401.

Documents

баранова л.і. екологія кривбасу та сталий розвиток.конспекти занять для вчителів