Тема: Любов і вічність

у майбутньому

злились!

Мета: Формувати в учнів почуття єдності,спільності і

наступності поколінь; ознайомити з митцями України , їх творчим шляхом , досягненнями ; ознайомити з віршами відомих Українських поетів Первомайщини ; пробуджувати пізнавальний інтерес до історії свого народу ; бажання зберігати традиції Українського народу..

Обладнання: презентація,картини,книги,проектор,вислови,вірші.

Є люди - зорі , це світ і велич, Є люди – море , страшне й веселе А є такі ще – мов шовк з поверхні, А зіштовхнешся – і світ померкне… Усі ми різні. Галина Педченко

Вчитель:Добрий день шановні діти.Сьогодні ми поговоримо про любов і вічність у поезії,музиці та мистецтві.

Александра: Добрий день.Ми раді вас вітати у нашому класі.Сподіваємося що і в цій кімнаті і в душах наших буде світло і радісно від тієї великої любові,яка підносить людину над усе,заповнює серце і робить її творцем.

Боюсь,о люди,ярої любові, Вона - що промінь! Може спопелить. Вона - у серці,в помислах,у слові, Вона - як вічна,а не просто - мить! Катерина: А мову поведемо про велику любов до рідної

поезії,пісні,слова. Український письменник Михайло Стельмах казав: « Є прадавні скарби, що намертво лежать у землі, і є живі скарби,що йдуть по землі, ідуть від покоління до покоління,огортаючи глибинним чаром людську душу…».

Давайте послухаємо представлення про любов і вічність у поезії: Лариси Лисогурської,Людмили Чижової та Галини Педченко.

« Театр – це кафедра з якої можна багато добра сказати людям» – М.Гоголь Недарма так уклалося,що на підтвердження вічності і неповторності театрального мистецтва – духовність і талант. Якось незримо і назавжди , впевнено увійшов у життя українського народу театр.

Театральні дійства задаровували глядачів , що разом з акторами плакали і сміялися,раділи і страждали.

Було і буде так у всі часи: Любов,як сонце,світу відкриває Безмежну велич людської краси І тому світ завжди благословляє І сонце,що встає,і серце,що кохає.. Василь Симоненко

Любов і вічність не лише у віршах і прозах , не лише до чоловіка або до жінки, любов до рідного краю,рідної стежинки, що веде до батьківської хати; Любов до оточуючих..

Пісне! Велична,рідна Пісне!

В тобі є все : і древня наша слава, Володимира  хист  і  мудрість  Ярослава, І  наших  прабатьків  ворогування  злісне. І  Богдана  розвага,  і  Богуна  відвага, І  Дорошенка  ум,  і  хитрощі  Мазепи. І  гомін  гір,  і  блиски  зір, І  шум  лісів,  і  розговори  степу. Роман Купчинський « Ода Пісні»

Добрі люди кажуть,що українець співає цілий рік і цілий вік.Так нам від Бога дано. Було заборонено мову,письмо,  щепили до нашої культури те, що їй зроду-віку невластиве. Але нація збереглася. І чи не завдяки тому півмільйонному пісенному вінку, котрим була заквітчана Україна, єдина держава в світі , яка має таку багату пісенну спадщину.