Виконав:Москаленко Ю.А.Керівник: доктор вет. наук, професор ЗасєкІн Д.А.

Мета дослідження - вивчення теоретично-правового регулювання автотранспортних перевезень та удосконалення системи технічного регулювання

Об’єкт дослідження - система технічного регулювання у сфері автомобільних перевезень

Предмет дослідження - вивчення сучасного стану стандартизації та сертифікації автомобільних перевезень, та технічного регулювання при перевезенні вантажів автомобільним транспортом

При виконанні дипломного проекту необхідно було виконати такі завдання:

визначити поняття та види автотранспортних перевезень;

вивчити та проаналізувати нормативно-правові акти, що регулюють перевезення автомобільним транспортом;

вивчити систему стандартизації та сертифікації автоперевезень;

удосконалити систему технічного регулювання при перевезенні вантажів автомобільним транспортом

Методи дослідження

Аналізу Синтезу Узагальненння

Автомобільний транспорт - галузь, яка покликана задовольняти потреби населення і суспільного виробництва в перевезеннях та інших послугах

автомобільного транспорту .

Автомобіль - колісний транспортний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менше

чотирьох коліс, призначений для руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення людей та

(чи) вантажів, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт.

Перевізник - суб'єкт підприємницької діяльності, який здійснює автомобільні перевезення пасажирів чи

вантажів.

автомобільні перевезення - будь-яке переміщення дорогами, що відкриті для загального користування,

навантаженого чи не навантаженого, з пасажирами чи без, транспортного засобу, який використовується для

перевезення пасажирів або вантажів.

Основні закони автоперевезень: «Про автомобільний транспорт» «Про дорожній рух» « Про транспорт » « Про транзит вантажів » « Про перевезення небезпечних вантажів » « Правила перевезень вантажів автомобільним

транспортом »

Для України є чинними наступні законодавчі акти ЄС:

Європейська угода, що доповнює Віденську конвенцію про шляховий рух 1968 p., схвалена Україною 16 грудня 1974 p., чинна з 7 червня 1979 p.

Європейська угода, що доповнює Віденську конвенцію про дорожні знаки і сигнали 1968 p., схвалена Україною 16 грудня 1974 p., чинна з 3 серпня 1979 p.

Європейська угода про міжнародні автомагістралі від 15 листопада 1975 p., схвалена Україною 9 листопада 1982 p., чинна для неї з 29 березня 1983 p.

Протокол про розмітку доріг від 1 березня 1973 р. до Європейської угоди, що доповнює Конвенцію про дорожні знаки і сигнали 1968 p., схвалений Україною 15 березня 1984 p., чинний з 9 травня 1985 p.

Аналіз існуючого фонду НДДорожній транспорт, показав, що

нормативні документи з стандартизації дорожніх транспортних засобів розроблялись хаотично, без чіткої структурної логіки. Наприклад, частина стандартів, що містять в собі вимоги безпеки і мають обов'язковий характер, були розроблені як галузеві. На один об'єкт стандартизації існують окремо стандарти на "терміни та визначення", "технічні вимоги", "методи випробувань", які досить часто не узгоджені між собою, а іноді і суперечливі.

Галузева нормативна база налічує близько 780 нормативних документів, для супроводу і удосконалення яких потрібні значні кошти. Особливістю нормативної бази України в галузі вантажних перевезень є те, що вимоги стандартів, пов'язаних з безпекою ДТЗ, істотно не змінювались протягом останніх 20 років.

На сучасному етапі Україна стоїть перед вибором: освоювати національну нормативну базу, успадковану від СРСР, чи вжити заходів для впровадження чинних міжнародних стандартів.

На наш погляд, перший варіант — це шлях до самознищення і, крім того, він в нинішніх умовах майже нереальний.Чому: транспортні засоби — продукт міжнародної кооперації, який

має виготовлятись за міжнародними стандартами. транспорт може перетинати кордони і експлуатуватись на

територіях багатьох держав, отже повинен відповідати їхнім вимогам щодо безпеки.

застаріла нормативна база унеможливлює конкурентоздатність і розвиток експортного потенціалу, враховуючи, що половина комплектуючих для автомобіля надходить по імпорту, за який необхідно розраховуватись валютою.

майбутнє, українського та усього СНД автомобільного перевезення - за спільними підприємствами і дочірніми фірмами , воно базується на міжнародних стандартах.

Висновки Вивчення та аналіз чинної нормативної бази щодо

системи технічного регулювання у сфері перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні та за її межами дозволяє зробити наступні висновки:

Автомобільна база України нараховує достатню кількість автотранспорту, необхідного для виконання завдань народно-господарського комплексу. Разом з тим, система стандартизації та сертифікації автотранспортних перевезень потребує значних доопрацювань як з боку Міністерства транспорту, так і з боку науковців та фахівців з якості, стандартизації та сертифікації.

Нормативно-правова база, що регламентує систему автотранспортних перевезень в Україні, є застарілою, не гармонізованою між різними галузями та перевантаженою (понад 780 НД).

Досить повільними темпами відбувається адаптація чинної нормативної документації до аналогічної в Європейській спільноті

Особливе занепокоєння викликає той факт, що досить мала кількість автотранспортних засобів може здійснювати автоперевезення на міждержавних автомобільних дорогах

Виконання вимог ЄВРО-3 та ЄВРО-4 вимагає, насамперед, європейського облаштування автомобільних доріг, модернізацію нафтопереробних заводів щодо вироблення певної якості паливно-мастильних матеріалів та поновлення вантажоємних транспортних засобів.

ПРОПОЗИЦІЇ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

1.Запровадити в кожному автотранспортному підприємстві України відповідальну особу за впровадження системи стандартизації та сертифікації автомобільних перевезень.

2. Мінтрансу України спрямувати свої зусилля на поетапний вхід автотранспортної служби до членства в ЄКМТ.

3.В Україні парк автомобілів, що можуть вільно рухатися дорогами ЄС, у 60-70% не відповідає вимогам ЄВРО-3, ЄВРО-4. Нині лише впроваджується ЄВРО-1, ЄВРО-2.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ