Заповідні куточки рідного краюТворчий екологічний проект

Презентацію створила Гекало Любов Володимирівнавчитель початкових класівМиронівської

загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

Світловодського району

Щоб бути справжнім патріотом свого краю, потрібно не тільки любити його, але й знати його історію, природу.

Погляньте, діти, навкруги,

Яка земля чудова.

Моря і гори, і луги,

Ліси, гаї, діброви.

Ми всі живем на цій землі,

Радієм кожній миті.

І нам усім із вишини

Яскраве сонце світить.

Де степ широкий, наче море,

Де дише пахощами гай,

Де небо зоряне, прозоре –

То наш святий, чудовий край.

Де житом ниви зеленіють,

Де пісня жалісно луна,

Де хати в вишеньках біліють –

То мила, рідна сторона.

Василь Залізняк

10 січня 1939 року була утворена Кіровоградська область

Край, де: Ятрань круто в'ється на берегах сивого Славутича, в'юнкого Тясмина, чарівної Висі, журливої Синюхи,

казкового Південного Бугу зароджувалося Українське козацтво, збивали пил і ковилу копита баских коней Богдана Хмельницького, Івана Сірка, Петра Дорошенка, Івана Мазепи

жили, творили український професіональний театр та українську культуру видатні її діячі і патріоти рідної землі Марко Кропивницький, брати Тобілевичі – Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський, Панас Саксаганський, їхня сестра Марія, неперевершена зірка української сцени Марія Заньковецька

народилися і “гострили” перо класики української літератури Юрій Яновський та Іван Микитенко

звучало натхненне слово Павла Тичини, Володимира Сосюри, Максима Рильського, Олеся Гончара

нараджувалися геніальні думки піонера космосу Юрія Кондратюка пестив землю з думкою про хліб невтомний трудівник Олександр Гіталов серце віддав дітям Великий Педагог Василь Сухомлинський громив ворогів рідної землі маршал Петро Кошовий

Надра, в яких є:

золото, вугілля, графіт, граніт, майже всі метали таблиці Менделєєва

Інформація з путівника “Заповідні місця Кіровоградщини”

Між широким Дніпром і Південним Бугом розкинулась щедра земля Кіровоградщини. Дві могутні ріки обіймають її, а перетинають десятки рік і річечок.

Неозорі степи золотавої пшениці. Неквапливі, тихоплинні річки і озерця, долини яких уквітчані рунами пахучих трав, волошками, різними квітами. Закучерявлені рясними вербами ставки. Чепурні села у вишневих і яблуневих садках. Невеликі ліси і переліски у долинах річок. Це благодатна кіровоградська земля, яку природа наділила красою, родючою силою і підземними скарбами.

Інформація з Інтернету

Територія Кіровоградщини становить 24,6 тисячі квадратних кілометрів. Із заходу на схід вона простягнулася більш як на 300 кілометрів, з півночі на південь – майже на 170. Колись тут був цілинний різнотравний степ. Кіровоградська земля славиться своїми чорноземами.

На території області налічують 278 видів птахів із 348, якими багата фауна України. Мешкають тут різні ссавці, плазуни, земноводні.

На Кіровоградщині – 438 великих і малих річок, загальна довжина яких – понад п'ять з половиною тисяч кілометрів. В області близько двох тисяч ставків та водосховищ.

В Кіровоградській області нема заповідників, але є 32 заповідних території, загальною площею 4,2 тис. гектарів.

В нашій області є заказники : Чорноліський (Знамянський район), Редьчино (Олександрівський район), Троянова балка (Новомиргородський район), державний дендрологічний парк “Веселі Боковеньки” (Долинський район), парки – пам'ятки садово-паркової архітектури, найвідоміші з яких Онуфріївський та “Хутір Надія”.

Невичерпні скарбниціПерлини Чорного лісу

Чорний ліс розташований на вододілі річок Інгул, Інгулець і Тясмин, він займає близько восьми тисяч гектарів. Є тут і рівні масиви, і чимало яруг і балок.

Чорний ліс славиться своїми породами. Дуби тут займають 90 % площ. Переважає дуб черешчатий. Шість процентів становлять ясен та інші твердолистяні.

Одначе окремі рослини стали тут рідкісними. І їх слід надійно оберігати. Серед них – в’язіль, бруслина, бандрушка,воручка та інші, занесені до Червоної книги України

Чорний ліс приваблював і приваблює до себе багатьох дослідників. Майже всі вчені-лісівники проводили тут свої дослідження. Приїздили сюди ґрунтознавці, геологи, ботаніки, гідрологи, орнітологи.

За постановою Ради Міністрів УРСР від 11 вересня 1980 року створено державний ландшафтний заказник «Чорноліський» з метою охорони найбільших в Україні масивів листяних порід.

Площа заказника – три з половиною тисячі гектарів.

В осінньо-зимовий період урочище чорного забарвлення. Певно, ось така ознака й дала назву лісу з епітетом «чорний».

Онуфріївська казка

Онуфріївський дендропарк На початку XVII століття запорізький

козак Онуфрієнко звів тут свій зимівник. Від імені цього козака й пішла назва населеного пункту.

З родиною графа Толстого і пов'язується заснування

Онуфріївського дендропарку. Історія не зберегла точних даних про

автора проекту. Прізвища безпосередні будівників парку теж невідомі, однак цілком ясно одне: всі роботи в парку виконувалися руками простого люду – кріпаків графа Толстого. У той час селянам суворо заборонялося входити до парку. До революції він з усіх боків був обнесений двохметровою огорожею. Лише в одному ставку, який дістав назву Селянського, граф дозволив селянам поїти худобу, купатися дітворі, брати воду для господарських потреб.

“Веселі Боковеньки”

Заснував цей парк палкий любитель і знавець природи Микола Львович Давидов – виходець із дворянської сім'ї. парк закладався протягом 1893 – 1903 років, практично на голій місцевості, в умовах посушливого степу. Вибираючи проект, Давидов зупинився на роботі талановитого художника-пейзажиста І.В.Владиславського-Падалки.

Висаджувались в основному ті породи, які здатні витримати тривалу недостачу вологи в грунті.

У 1940 році дендропарк оголошено заповідником.

Тепер тут зосереджено 963 види дерев і чагарників. На відміну від Онуфріївського парку у «Веселих Боковеньках» менше безіменних алей. Алея Комсомольців, Алея Давидова, Алея Регеля, Набережна, Каштанова, Тополева.

У лісових балках цілий каскад мальовничих ставків. Є тут озеро «Кит», назва якого пішла від його форми і віл того, що у свій час у його головній частині бив фонтан висотою 21 метр.

Сам дендропарк розмістився на пологих схилах річки Боковеньки на 109 гектарах. Ботанічна колекція парку представляє флору усіх континентів земної кулі. На кожному кроці постають перед нами екзоти.

“Хутір Надія”

На правому березі р. Комишувата Сугоклея, на північному схилі рівнини, знаходиться «Хутір Надія» – рукотворна оаза в степу України, з 1975 р. - парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Повернувшись із заслання в 1887 р. І.Карпенко-Карий починає впорядковувати садибу, де навколо батьківської хати був голий степ – ці роки можна вважати початком зародження парку. Під пагорбком біля дороги, І.К.Тобілевич копає криничку. Розмічаються і впорядковуються доріжки, вздовж яких створюються калинова алея та алея порічок, висаджуються біля хати бузок, дикий виноград. Виділено окремі ділянки для польових квітів, таких, як маки, мальви, волошки, ромашки, дзвіночки та сокирки. Закладаються квітники із конвалій.

У ті роки в степу, де не було жодного деревця, у садибі і навколо неї висаджуються гледичія, акація, ясен, осокори, верби та груші, закладається фруктовий сад.

Споруджується ставок. В ньому постійно підтримується однаковий рівень води. Прикрасою ставка є верби, висаджені особисто драматургом. Сторічні дерева, немов вартові, стоять навколо ставу і своїми величезними кронами захищають його джерельну воду від степової спеки.

І.Карпенко-Карий любив працювати на землі, а тому завів добру традицію, кожен із друзів чи гостей , на згадку висаджував дерево і давав йому ім'я. так з'явилися дерева – «Любомудр», «Орел», «Бурлака», «Козак», «Чародій», «Степовий», «Побратим», «Скульптор».

“Монастирище”

«Монастирище» характеризується як долина річки Інгул з мальовничим краєвидом на кристалічних останках у руслі ріки та з нагромадженням кам’яних брил по берегових схилах. Тут ріка Інгул прорізує гранітний щит і утворює глибокий крутий каньйон.

На території заказника збереглися рідкісніпетрофітні рослини, занесені до Червоної та Зеленої книг України. У вологих тріщинах скель зростають кілька видів дрібних папоротей. На кам’яних схилах щовесни вабить зір тюльпан бузький, ефедра, громовик, гвоздика Анджиєвського, сон луговий, три види ковили, мигдаль степовий, гіацинт білуватий, ломінс, буквиця, пижмо. На скелях водиться гадюка степова.

Степові рослинні угруповання «Монастирища» мають велику наукову цінність.

Селяни, які живуть біля оцієї краси, бережуть «Монастирище», унікальний живий куточок природи,незайманий, тихий і величавий.

«Монастирище» - унікальна для нашої області ділянка, яку ще називають

«Кіровоградською швейцарією». Вона оригінальна не тільки мальовничістю, а й різноманітністю рельєфу. Це справді подарунок матінки-природи людині, щоб вона зберегла його для прийдешніх поколінь.

Бандурівські ставки

Є на території Гайворонського району орнітологічний заказник загальнодержавного значення «Бандурівські ставки». Створений у грудні 1994 року. Чудові краєвиди за селом Бандурово, майже 500 гектарів ставків, що каскадом спадають до річки Яланець.

У високо травних водно-болотяних зарослях гніздиться потомство водоплавних і прибережних видів птиць : чаплі сірої, чаплі рудої, гуски сірої, лиски, очеретянки лугової, синиці вусатої, фазана, білих лебедів-шипунів ( взимку вони відлітають до Гайворонської ТЕС, де вода не замерзає). Серед наземногніздових птиць є кряква і травник.

Світловодський районМайбутній проектований парк

Територія проектованого Світловодського РЛП знаходиться неподалік від м.Світловодська. Вона включає узбережжя Кременчуцького водосховища з системою балок, а також прилеглі острови. Загальна площа проектованого парку складає 60320 га, з яких 60 % припадає на акваторію водосховища.

Територія майбутнього парку – своєрідна мальовнича горбиста місцевість з дуже розчленованим рельєфом. Для неї характерні численні балки, яри з крутими схилами, горби.

Парк характеризується багатим рослинним та тваринним світом.

Заповідні території

№ Назва Статус, категорія Площа

(га)

Місце розташування

1 “Цюпина балка” загальнодержавне

значення, заказник,ботанічний36,00 С. Велика Андрусівка

2 “Кінські острови” місцеве значення, заказник, ландшафтний

114,00 Кременчуцьке

водосховище

3 “Острів “Обеліск” місцеве значення, пам'ятка природи, комплексна

36,00 Кременчуцьке

водосховище

4 “Барвінкова і

тюльпанова гори”

заповідне урочище 5,20 с.Подорожнє

5 “Острів Лисячий” місцеве значення, заказник, ландшафтний

100 Кременчуцьке

водосховище

6 “Пташиний базар” місцеве значення, пам'ятка природи, зоологічна

0,20 Кременчуцьке

Водосховище

7 “Степовий горб” місцеве значення, пам'ятка природи, ботанічна

0,20 с. Микільське

8 “Поселення сиворакші” місцеве значення, пам'ятка природи, зоологічна

0,20 с.Подорожнє

9 “Придніпровські кургани” місцеве значення, пам'ятка природи, комплексна

0,50 с.Подорожнє

Пам'ятка природи “Біла скеля”

Приблизно за 1,5 км на північ від с. Миронівка проектується створення заповідної ділянки у досить глибокій балці. На одному із її схилів є значні виходи на поверхню білих кварцитів. Біла скеля, цікавий у геологічному відношенні утвір, має, крім того, специфічну рослинність. Щільні популяції на окремих ділянках скелі утворює молодило руське, характерні тут очитки шестирядний те Рун-рехта, цибулі жовтіюча та Вальдштейна. Яскраві квіти степового різнотрав’я прикрашають верхівки та менш стрімкі схили балки, численні тут злакові, є угруповання типчаку. Серед степових рослин є рідкісні види – астрагал шерстистоквітковий (Червона книга України) та відкасник Біберштейна. Притулком для численних лісових птахів – зябликів, вівчариків жовтобрових, сойок – стали мішані насадження клену татарського, верби білої, липи серцелистої, що тягнуться вздовж русла р. Обломіївки та по відрогах балки. Під покривом невеликого підліску з ліщини та верби попелястої зростають різноманітні лісові види. Найбільш поширені серед них костриця велетенська, яглиця звичайна, розхідник шорсткий. Лісок постійно відвідують козуля європейська, лисиця звичайна,заєць сірий. В заболочених заглибинах днища балки, порослої чагарниками та болотними травами, оселився деркач. Цей вид птахів занесений до Європейського Червоного списку. Збереженню відслонень кварцитів, розмаїтої флори та фауни буде служити заповідання балки, створення комплексної пам’ятки природи «Біла скеля».

Збережімо цю красу для прийдешніх поколінь!

В нашому краї є ще багато чудових куточків природи, тому наша дослідницька робота триватиме. І ми дізнаємося чим ще славиться наша чудова кіровоградська земля.

Усі відшукані перлини незайманої природи рідного краю неповторні, і тому потребують до себе особливої уваги людини.

У кожне дерево , у кожну гілочку творці згаданих заповідних перлин Кіровоградщини вклали велику любов до рідної землі і велику працю.

Зберегти та примножити цю красу для

нащадків – наше завдання !