2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Грошово-кредитні системи зарубіжних країн

Методичні вказівки до вивчення курсу для студентів

спеціальності “Міжнародні економічні відносини”

Затверджено на засіданні кафедри міжнародних економічних відносин.

протокол №4 від

Хмельницький 2010

3

Грошово-кредитні системи зарубіжних країн. Методичні

вказівки до вивчення курсу для студентів спеціальності

―Міжнародні економічні відносини‖ / Л.П. Теляча. –

Хмельницький: ХНУ,- 2010. - 178 с.

Укладач: Теляча Л.П., ст. викл.

Відповідальний за випуск: Нижник В.М., д.е.н., проф

Редактор-коректор:

Компютерна верстка:

Макетування та друк здійснено редакційно-видавничим

уентром Хмельницького національного університету

(м. Хмельницький, вул Інститутська, 7/1). Підп. До друку

_______2010р. Тир.____

4

Вступ

В умовах ринкової економіки грошово-кредитні системи

набувають особливої ваги в суспільному житті. Грошово-кредитні

відносини, фінансово-кредитні інститути істотно впливають на

економічні та соціальні процеси у країні. Грошово-кредитна система

забезпечує ринкову систему механізмами та інструментами реалізації

її здатності до саморегулювання, надає державі можливість ефективно

впливати на економіку. В ринкових умовах з грошово-кредитною

системою стикаються підприємства й великі господарські структури,

виконавчі та законодавчі органи влади і, звичайно, власне працівники

сфери фінансів.

Останніми роками, коли наукові теорії переглядаються задля

виявлення реальної ситуації у грошово-кредитній сфері, фінансова

справа зазнала докорінних змін. Тому знання етапів та особливостей

розвитку грошово-кредитної системи конче потрібне не лише

фахівцям фінансової сфери, а й людям практичного бізнесу. Адже

розвиток грошово-кредитних систем, маючи об’єктивний характер,

втілюється в суб’єктивних діях держави — у законах і політиці,

спрямованих на регулювання цієї сфери і зумовлених певними

завданнями й особливостями розвитку країни.

З огляду на зазначене члени суспільства з ринковою

економікою мають бути обізнані з грошово-кредитними системами

різних країн.

Це стосується передусім економістів-міжнародників. Проте й

особи, котрі займаються економічними та фінансовими питаннями

підприємств чи установ або ж тільки фінансовими питаннями власної

сім’ї, повинні знати ази грошово-кредитної системи. Особливо це

актуально для сучасного українського суспільства, яке здійснює

ринкові реформи і розвиває власну сучасну грошово-кредитну

систему.

“Грошово-кредитні системи зарубіжних країн” —

загальнотеоретичний курс, предметом якого є вивчення суті грошово-

кредитних систем країн з розвиненою ринковою економікою,

основних етапів та особливостей їх розвитку, а також ознайомлення з

перспективами становлення грошово-кредитних систем країн, що

розвиваються.

Мета вивчення дисципліни — розгляд, вивчення й

узагальнення досвiду зарубiжних країн щодо створення національних

грошово-кредитних систем та інтеграції їх до світової фінансової

5

системи, аналіз шляхів вирiшення проблем підвищення ефективності

функцiонування грошово-кредитних систем.

Виходячи з викладеного можна сформулювати основні

завдання курсу:

• зрозуміти суть та основні етапи еволюції грошово-кредитних

систем країн з розвиненою ринковою економікою;

• ознайомитися з процесами інтеграції у грошово-кредитній

сфері;

• показати сучасний стан грошово-кредитних систем

розвинених країн і механізм грошово-кредитного регулювання;

• охарактеризувати грошово-кредитну політику країн з

розвиненою ринковою економікою;

• розглянути наслідки розпаду радянської грошово-кредитної

системи та способи формування національних кредитних систем у

колишніх республіках СРСР;

• простежити закономірності та перспективи розвитку

грошово-кредитних систем країн, що розвиваються.

Для розв’язання цих завдань використано методи системного

підходу, діалектики та історизму.

Метод системного підходу передбачає розгляд категорій і

понять курсу як сукупності відносин, взаємопов’язаних з процесом

суспільного відтворення, дослідження внутрішньої структури

сучасних грошово-кредитних систем, аналіз взаємодії структурних

елементів цих систем.

Метод діалектики грунтується на вивченні економічних

категорій і понять у процесі їх розвитку, еволюції від нижчого рівня до

вищого.

Метод історизму полягає в тому, що кожне явище

розглядається у зв’язку з конкретним історичним періодом.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен:

Знати:

- основні економічні категорiї, що визначають характер

функцiонування грошових і кредитних систем у зарубiжних

країнах;

- закономірності та основні етапи еволюції грошово-

кредитних систем;

- принципи побудови та особливості форм організаціі

грошових та кредитних систем зарубіжних країн;

- основні фактори, що впливають на формування

національних грошово-кредитних систем.

Уміти:

6

- кваліфіковано аналiзувати та обгрунтовувати сучасні

проблеми розвитку грошового обігу та кредитної системи;

- знаходити шляхи їх вирiшення виходячи iз аналiзу

передового досвiду зарубiжних країн;

- аналізувати шляхи розвитку вітчизняної грошово-

кредитної системи в контексті загальноцивілізаційних процесів.

Навчальна дисципліна «Грошово-кредитні системи

зарубіжних країн» охоплює 10 тем, де послідовно висвітлюються

особливості грошово-кредитних систем зарубіжних країн, а саме:

грошова та кредина системи зарубіжних країн та основні етапи їх

розвитку (теми 1, 2) , грошово-кредитна система США (тема 3),

грошово-кредитна система Японії (тема 4), грошово-кредитні системи

країн Європи (теми 5, 6, 7), особливості функціонування грошово-

кредитних систем в країнах з перехідною економікою (тема 8), в

нових індустріальних країнах (тема 9), в країнах, що розвиваються

(тема 10).

По закінченні вивчення дисципліни студенти здають залік.

Вивчення дисципліни грунтується на знаннях, отриманих

студентами з дисциплін ―Гроші та кредит‖, ―Міжнародні фінанси‖,

―Міжнародні економічні відносини‖.

Цей зв’язок простежується через такі категорії, як гроші,

кредит, банки, грошові й кредитні системи. Курс є самостійним

розділом економічної науки, що вивчає особливості акумулювання

грошей, суть кредитних відносин та інститутів, що їх організовують.

Його специфіка полягає у розгляді цих питань з погляду закону

грошового обігу, взаємозв’язків грошової, кредитної та валютної

систем з економічною кон’юнктурою, а також впливу спеціальних

фінансово-кредитних інститутів на процес суспільного відтворення.

7

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“Грошово-кредитні системи зарубіжних країн”

Кредит 1. Основні принципи функціонування грошово-

кредитних систем у зарубіжних країнах

Тема 1 Грошова система зарубіжних країн та основні етапи

її еволюції Поняття грошової системи. Види й основні елементи

грошової системи. Національна валютна система: поняття та

елементи. Грошова система та її функції. Емiсiйнi механiзми в

зарубiжних країнах. Інфляцiйнi процеси в економiцi зарубiжних країн

і грошово-кредитна політика. Ринки грошей, типи та механізми їх

функціонування.

Основні етапи розвитку грошових систем. Загальні

закономірності формування грошових і кредитних систем у період

становлення капіталізму. Золотий стандарт і сталість грошово-

кредитних систем. Перехід від металевих до паперових грошових

систем під час Першої світової війни. Світова економічна криза

1923–1933 рр., її особливості й наслідки для кредитних систем.

Закономірності розвитку грошових і кредитних систем у повоєнні

роки. Грошові та кредитні системи на сучасному етапі розвитку.

Національна валютна система та її складові. Інтегрування

національних грошових систем. Західноєвропейська інтеграція та

перехід до євро: цілі й основні етапи.

Тема 2. Кредитна система зарубіжних країн та основні

етапи її розвитку Поняття кредитної системи. Структура кредитної системи,

види кредитних установ. Концентрація й централізація банківського

капіталу. Універсалізація та інтернаціоналізація банківської діяльності.

Банківські монополії та їх форми, транснаціональні банки.

Конкуренція в банківській сфері. Утворення електронних систем

міжбанківських переказів. Банківська криза: поняття, причини,

форми й наслідки. Розгляд систем страхування депозитів у різних

країнах. Контроль за діяльністю комерційних банків. Моделі

банківських систем у країнах з розвиненою ринковою економiкою:

англійська, американська, німецька та японська, їх основні ознаки.

Історичні та економічні чинники формування моделей. Взаємозв’язок

банків і промисловості, особливостi структури фінансового ринку.

Інтеграційні процеси у світовій економіці та трансформація

8

національних банківських систем. Моделі банківських систем у

країнах з недостатньо розвиненою або нерозвиненою ринковою

структурою: латиноамериканська, моделі країн з перехідною

економікою, моделі країн, що розвиваються; їх особливості. Проблеми

розвитку фінансових ринків у країнах з економікою, що

трансформується.

Кредит 2 Особливостi функцiонування грошово-кредитних

систем окремих зарубiжних країн

Тема 3. Грошово-кредитна система США

Становлення й розвиток грошової системи США. Особливості

розвитку грошової системи США до 1913 р. Особливості грошової

системи США у роки Першої світової війни та у повоєнні роки до

краху золотого стандарту. Причини краху золотого стандарту.

Девальвація долара у 1934 р., її цілі та особливості. Інфляція у роки

Другої світової та у повоєнні роки. Долар у ролі світової резервної та

розрахункової валюти. Сучасна структура грошового обігу США та

стан долара. Федеральна резервна система США: структура і

принципи функцiонування. Федеральна резервна система і грошовий

обiг у США. Формування кредитної системи США. Федеральний

резервний акт 1913 р. і зміни у кредитній системі. Федеральна

резервна система, її становлення й організаційна структура.

Структура кредитної системи США. Федеральні резервні

банки — емісійний центр країни, їх функції та операції. Комерційні

банки: приховані форми концентрації, особливості організації та

операцій. Нацiональнi банки і банки штатiв. Комерцiйнi банки США:

особливостi їх розвитку та функцiонування. Закон Гласса — Стигола

1933 р. та його роль у формуваннi специфiки американської моделi

банкiвської системи. Зміни у діяльності комерційних банків, внесені

відповідно до банківських законів. Спеціальні кредитно-фінансові

інститути у США. Позичково-ощаднi банки в США, їх діяльність на

фiнансових ринках. Договiрнi фiнансовi установи США та зростання

їх ролi. Інвестицiйнi банки США, їх функцiї на ринку капiталу США.

Грошово-кредитна політика, її еволюція та особливості в

сучасних умовах. Загальні і селективні методи регулювання. Роль

грошових агрегатів у регулюванні грошового обігу у США.

Моноцентрична модель фондового ринку США. Нью-Йоркська

фондова бiржа та її роль на ринку капiталу США. Розвиток

позабiржового ринку США. Інтернаціоналізація фінансового ринку

США.

9

Тема 4. Грошово-кредитна система Японії

Генезис грошової системи Японії. Особливості розвитку

грошової системи і грошового обігу до Другої світової війни.

Інфляція у період Другої світової війни. Особливості відбудовного

періоду. Валютна система Японії. Перетворення єни на регіональну і

світову резервну валюту. Проблеми стабілізації курсу єни в сучасних

умовах. Становлення і розвиток кредитної системи Японії.

Японськi комерцiйнi банки. Процеси концентрацiї банкiвського

капiталу в Японiї.

Роль японських банкiв у створенi дзайбацу. Провідні японськi

банки, їх роль у фінансуванні економіки та її прискореного розвитку.

Особливості розвитку кредитної системи Японії до Другої

світової війни та після неї. Роль кредитно-банківської системи після

Другої світової війни. Банк Японії, його управління, функції та

операції. Комерційні банки, особливості їх організації та операцій.

Спеціальні кредитно-фінансові установи. Сучасні проблеми розвитку

кредитної системи Японії, банківська криза 1998 р.у та її наслідки.

Реформа кредитної системи Японії у 1998–2000 рр., її мета та основні

етапи.

Доми цiнних паперiв у Японiї. Токiйська фондова бiржа.

Грошово-кредитна політика Японії. Особливості та механізм грошово-

кредитного регулювання. Основні напрямки регулювання.

Тема 5. Грошово-кредитна система Франції

Еволюція грошової системи Франції. Грошовий обіг

Франції до Першої світової війни. Інфляція у період та після Першої

світової війни. Грошова реформа у 1928 р. та причини збереження

Фран-цією золотого стандарту під час світової економічної кризи

1929–1933 рр. Інфляція під час Другої світової війни та в повоєнні

роки, її особливості. Зона франка. Еволюція грошової системи

Франції в умовах західноєвропейської інтеграції.

Будова і структура кредитної системи. Особливості розвитку

кредитної системи Франції після Другої світової війни. Хвилi

нацiоналiзацiї у Францiї: чинники та наслiдки. Націоналізація банків

відповідно до закону 1982 р. Банк Франції, особливості його

функцій. Особливостi кредитно-грошового регулювання у Францiї та

функцiї банку Францiї. Характернi особливостi французьких

комерцiйних банкiв. Провiднi французькі комерцiйнi банки.

Особливостi процесiв концентрацiї банкiвського капiталу у Францiї.

Французькі дiловi банки. Фiнансовий інжиніринг у дiлових банках.

10

Трансформація банківської системи країни в умовах

західноєвропейської інтеграції.

Мережа спiльного та кооперативного кредитування Францiї.

Депозитно-консигнацiйнi каси Францiї та їх роль у довгостроковому

фiнансуваннi економiки. Характеристика інших кредитних установ

Франції. Механізм грошово-кредитної політики Франції, роль

держави в її формуванні та здійсненні. Еволюція грошово-кредитної

політики в умовах західноєвропейської інтеграції

Тема 6. Грошово-кредитна система Німеччини

Еволюція грошової системи. Грошова система Німеччини до

Першої світової війни. Гіперінфляція у роки Першої світової

війни. Грошова реформа 1924 р. Скасування золотого стандарту під

час світової економічної кризи. Грошова система Німеччини у період

підготовки та під час Другої світової війни. Грошова реформа 1948 р.

за Л. Ерхардом. Еволюція ролі марки в Європейській валютній

системі. Зміни у грошовій сфері після об’єднання зі Східною

Німеччиною. Грошова система Нiмеччини та її еволюція в процесі

західноєвропейської інтеграції. Роль німецької грошово-кредитної

системи в процесах переходу до євро. Будова і структура кредитної

системи. Німецький федеральний банк (бундесбанк), його

організаційна структура, управління, завдання та функції. Грошово-

кредитна політика. Особливості грошово-кредитного регулювання у

Німеччині. Основні інструменти грошово-кредитної політики.

Еволюція грошово-кредитної політики в умовах західноєвропейської

інтеграції.

Унiверсальнi банки Нiмеччини та процеси концентрацiї

банкiвського капiталу. Мiсце унiверсальних банкiв у банкiвськiй

системi Нiмеччини. Комерційні банки: гроссбанки, регіональні та

інші, особливості їх організації та операцій.

Мережа народних банкiв і банкiв Райффайзена. Система

ощадкас у Нiмеччинi. Інші фінансові установи кредитної системи

країни, їх роль у процесах руху фінансових ресурсів.

Фінансовий ринок Нiмеччини: основні етапи розвитку та

сучасний стан.

Тема 7. Грошово-кредитна система Великої Британії

Генезис грошової системи. Грошовий обіг Англії до Першої

світової війни. Інфляція у період та після Першої світової війни.

Мотиви повернення до золотого стандарту методом реставрації.

Грошова реформа 1925–1928 рр. Крах золотого стандарту та поява

11

―стерлінгової зони‖. Інфляція під час Другої світової війни та у

повоєнні роки. Причини й наслідки девальвації фунта стерлінгів у

1949 і 1967 р. Падіння ролі фунта стерлінгів у міжнародних

розрахунках. Особливості організації грошового ринку країни.

Проблеми входження до зони євро. Сучасна кредитна система Англії

та її розвиток. Банківські закони 1979 і 1987 р. Банк Англії, його

утворення, управління, функції та роль. Комерційні банки, у тому

числі клірингові, торгові, іноземні, облiковi (вексельнi контори)

тощо, особливості їх організації та операцій. Види кредитних

установ Великої Британії. Британські вексельнi контори, їх роль на

грошовому ринку. Британськi торговi доми, будівельні товариства

та інші фінансові установи кредитної системи. Механізм грошово-

кредитного регулювання Великої Британії. Еволюція грошово-

кредитної політики в умовах західноєвропейської інтеграції.

Тема 8. Особливості функціонування грошово-кредитної

системи в країнах з перехідною економікою Утворення національної грошової системи в країнах з

перехідною економікою. Формування механізму регулювання обігу

національних грошей. Інфляційні процеси в економіках країн з

трансформаційною економікою, грошові реформи. Проблеми

становлення національної валютної системи. Конвертованість нових

національних валют. Грошово-кредитна політика й особливості її

інструментарію у країнах з перехідною економікою.

Необхідність утворення власної кредитної системи. Завдання

центрального банку, його функції та труднощі становлення.

Формування дволанкової структури кредитних систем у країнах з

перехiдною економiкою. Система комерцiйних банкiв. Формування

―нових‖ комерційних банків, їх операції. Іноземні банки і кредитні

системи країн з перехідною економікою. Спеціальні кредитно-

фінансові установи та проблеми їх розвитку.

Проблеми формування і розвитку фiнансових ринкiв у країнах

з перехiдною економiкою. Процеси приватизацiї та створення

фондових ринкiв.

Тема 9. Особливості функціонування грошово-кредитної

системи в нових індустріальних країнах Особливості розвитку грошово-кредитних систем нових

індустріальних країн (НІК) Латинської Америки. Становлення і

розвиток національних грошових систем після отримання

незалежності. Центральний банк та особливості регулювання

12

грошово-кредитної системи в НІК Латинської Америки. Інфляція та

грошові реформи. Особливості становлення національної валютної

системи. Роль комерційних банків НІК Латинської Америки в

забезпеченні економічного зростання. Реформи банківської системи

80-х років ХХ ст., зміст і наслідки. Проблеми інтегрування фінансових

ринків, що зростають, у світовий фінансовий ринок.

Формування національних грошових і валютних систем у

НІК Південно-Східної Азії. Роль державного грошово-кредитного

регулювання та забезпечення стабільності грошової системи.

Особливості формування кредитної системи в НІК Південно-Східної

Азії. Небанківські фінансові установи та їх функції. Фінансова криза і

реформування фінансових ринків у 90-х роках ХХ ст.

Тема 10. Особливості функціонування фінансової та

грошово-кредитної системи в країнах, що розвиваються Загальнi особливостi грошових і кредитних систем країн, що

розвиваються. Двоїстий характер грошової системи. Ефект

валютного заміщення. Випуск національних валют. Боротьба країн,

що розвиваються, за валютну незалежність. Проблеми валютної

інтеграції. Колективні валюти країн, що розвиваються. Валютні блоки.

Валютні зони. Ломейські конвенції. Програма колективних дій країн

―третього світу‖: валютно-фінансовий аспект.

Роль грошово-кредитного співробітництва у вирішенні

економіч-них проблем країн, що розвиваються. Розвиток грошово-

кредит-ного співробітництва у країнах Латинської Америки, Азії та

Африки. Формування колективних банків. Співробітництво на

регіональному і субрегіональному рівні. Характер iнфляцiйних

процесiв та антиiнфляцiйна полiтика. Особливостi центральних

банкiвських установ у країнах ―третього свiту‖. Типи центральних

банкiвських установ. Контроль за іноземними банками. Утворення

національних кредитних установ. Система банкiв у країнах, що

розвиваються. Банки роз-витку, їх значення для забезпечення

економiчного розвитку. Неформальний фiнансовий сектор. Розвиток

ринкiв капiталу у країнах ―третього свiту‖.

13

ЗМІСТ ОСНОВНИХ ПОЛОЖЕНЬ ПРОГРАМИ

ДИСЦИПЛІНИ З ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА

САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ЗА ТЕМАМИ

Змістовний модуль 1. Основні принципи функціонування

грошово-кредитних систем у зарубіжних країнах

Тема 1 Грошова система зарубіжних країн та основні етапи

її еволюції

План практичного заняття

1.Грошова система: поняття та основні елементи

2. Типи грошових систем

3. Гроші і золото

4. Грошові реформи та їх види

5. Основні етапи еволюції валютної системи

Питання для самостійного поглибленого вивчення

1. Функцiї грошово-кредитної системи в економiцi зарубiжних

країн.

2. Поняття моделi кредитно-грошової системи та її структурнi

елементи.

3. Історичнi, географiчнi, соцiально-культурнi, економiчнi

чинники, їх вплив на формування моделей грошово-кредитних систем.

4. Фiнансовi ринки: структура, функцiї та роль у розвитку

сучасної грошово-кредитної системи в економiцi зарубiжних країн.

5. Національна валютна система: поняття та елементи.

6. Ринки грошей, типи та механізми їх функціонування.

7. Золотий стандарт і сталість грошово-кредитних систем.

8. Перехід від металевих до паперових грошових систем під

час Першої світової війни.

9. Грошово-кредитна полiтика держави: цілі та інструменти.

10. Грошово-кредитні реформи та їх вплив на розвиток

грошово-кредитних систем.

11. Світова економічна криза 1923–1933 рр., її особливості

й наслідки для кредитних систем.

12. Грошові та кредитні системи на сучасному етапі розвитку.

Література:

основна [1, 2, 6, 8, 16, 27]

додаткова [4, 7, 12, 14, 22]

14

Тема 2. Кредитна система зарубіжних країн та основні

етапи її розвитку

План практичного заняття

1. Поняття кредитної системи

2. Види кредитних установ

3. Спеціальні фінансово-кредитні інститути

Питання для самостійного поглибленого вивчення

1. Концентрація й централізація банківського капіталу.

2. Універсалізація та інтернаціоналізація банківської

діяльності.

3. Банківські монополії та їх форми, транснаціональні банки.

4. Інтегрування національних грошових систем.

5. Західноєвропейська інтеграція та перехід до євро: цілі й

основні етапи.

6. Конкуренція в банківській сфері.

7. Банківська криза: поняття, причини, форми й наслідки.

8. Основнi ознаки моделей банківських систем у країнах з

розвиненою ринковою економiкою: англійської, американської,

німецької та японської.

9. Взаємозв’язок банків і промисловості та особливостi

структури фінансового ринку.

10. Контроль за діяльністю комерційних банків.

11. Інтеграційні процеси і розвиток банківських систем.

Література:

основна [1, 2, 8, 16, 22]

додаткова [4, 7, 12, 14, 22]

Змістовний модуль 1. Особливостi функцiонування грошово-

кредитних систем окремих зарубiжних країн

Тема 3. Грошово-кредитна система США

План практичного заняття

1. Гроші в економіці США

2. Федеральна резервна система

3. Кредитна система

Питання для самостійного поглибленого вивчення

1. Еволюція грошової системи США.

2. Федеральна резервна система і грошовий обiг у США.

15

3. Комерцiйнi банки США: особливостi розвитку та

функцiонування.

4. Закон Гласса - Стигола 1933 р. і його роль у формуваннi

специфiки американської моделi банкiвської системи.

5. Позичково-ощаднi банки в США та їх діяльність на

фiнансових ринках.

6. Договiрнi фiнансовi установи США та зростання їх ролi.

7. Інвестицiйнi банки США та їх функцiї на ринку капiталу

США.

8. Моноцентрична модель фондового ринку США.

9. Позабiржовий ринок США та його інститути.

Література:

основна [1, 2, 10, 18, 20, 30]

додаткова [1, 2, 8, 15]

Тема 4. Грошово-кредитна система Японії

План практичного заняття

1. Грошовий обіг. Зміни у грошовій системі

2. Особливості розвитку валютної

3. Розвиток кредитної системи країни

4. Спеціальні фінансово-кредитні інститути

5. Грошово-кредитна політика та її еволюція (1945–1998 рр.)

Питання для самостійного поглибленого вивчення

1. Грошова система Японії: еволюція та сучасний стан.

2. Роль єни у світовій валютній системі.

3. Особливості грошово-кредитної політики банку Японії.

4. Японськi комерцiйнi банки.

5. Процеси концентрацiї банкiвського капiталу в Японiї.

6. Роль японських банкiв у створенi дзайбацу.

7. Провідні японськi банки, їх роль у фінансуванні економiки.

8. Доми цiнних паперiв у Японiї.

9. Фінансовий ринок Японії: розвиток і сучасний стан.

Література:

основна [2, 7, 10, 11, 12, 27]

додаткова [3, 11, 16, 23]

16

Тема 5. Грошово-кредитна система Франції

План практичного заняття

1. Розвиток грошової системи

2. Кредитна система

Питання для самостійного поглибленого вивчення

1. Особливостi кредитно-грошового регулювання у Францiї та

функцiї банку Францiї.

2. Зона франка та особливості її функціонування.

3. Характернi особливостi французьких комерцiйних банкiв.

4. Провiднi французькі комерцiйнi банки.

5. Особливостi процесiв концентрацiї банкiвського капiталу у

Францiї.

6. Хвилi нацiоналiзацiї у Францiї: чинники та наслiдки.

7. Французькі дiловi банки та специфiка їх діяльності.

8. Мережа спiльного та кооперативного кредитування Францiї.

9. Депозитно-консигнацiйнi каси Францiї та їх роль у

довгостроковому фiнансуваннi економiки.

Література:

основна [8, 10, 14, 25, 30]

додаткова [13, 14, 23]

Тема 6. Грошово-кредитна система Німеччини

План практичного заняття

1. Еволюція грошової системи

2. Валютне регулювання

3. Банківська система

4. Спеціальні фінансово-кредитні інститути

5. Регулювання грошово-кредитної системи

Питання для самостійного поглибленого вивчення

1. Грошова система Нiмеччини та функцiї бундесбанку.

2. Унiверсальнi банки Нiмеччини та процеси концентрацiї

банкiвського капiталу.

3. Мiсце унiверсальних банкiв у банкiвськiй системi

Нiмеччини.

4. Мережа народних банкiв і банкiв Райффайзена.

5. Система ощадкас у Нiмеччинi.

6. Фондовий ринок Німеччини та перспективи його розвитку.

17

Література:

основна [6, 10, 15, 30]

додаткова [2, 7, 9, 11, 23]

Тема 7. Грошово-кредитна система Великої Британії

План практичного заняття

1. Розвиток грошової системи

2. Банківська система країни

3. Спеціальні фінансово-кредитні інститути

Питання для самостійного поглибленого вивчення

1. Грошовий обіг у Великій Британії та його регулювання.

2. Стерлінгова зона та принципи її функціонування.

3. Комерцiйнi банки Великої Британiї.

4. Британськi вексельнi контори та їх роль на грошовому

ринку.

5. Британськi торговi доми та їх роль у розвитку фондового

ринку.

Література:

основна [6, 10, 15, 21, 30]

додаткова [7, 12, 14, 22]

Тема 8. Особливості функціонування грошово-кредитної

системи в країнах з перехідною економікою

План практичного заняття

1. Загальна характеристика грошово-кредитних систем країн з

перехідною економікою

2. Становлення валютної системи та валютна політика

3. Формування дволанкової структури кредитних систем у

країнах з перехiдною економiкою.

4. Проблеми формування і розвитку фiнансових ринкiв у

країнах з перехiдною економiкою

Питання для самостійного поглибленого вивчення

1. Проблеми становлення національних грошових систем у

країнах з перехідною економікою.

2. Інфляцiйнi процеси в перехiдних економiках: чинники та

механiзми подолання.

18

3. Роль і функцiї центральних банків у країнах з перехідною

економікою.

5. Система комерцiйних банків у країнах з перехідною

економікою.

Література:

основна [4, 14, 17, 23, 30]

додаткова [5, 16, 19, 21]

Тема 9. Особливості функціонування грошово-кредитної

системи в нових індустріальних країнах

План практичного заняття

1. Особливості розвитку грошово-кредитних систем нових

індустріальних країн (НІК)

2. Особливості становлення національної валютної системи.

3. Проблеми інтегрування фінансових ринків, що зростають, у

світовий фінансовий ринок.

Питання для самостійного поглибленого вивчення

1. Становлення національної грошової системи та проблеми її

стабілізації в нових індустріальних країнах.

2. Центральний банк та особливості регулювання грошово-

кредитної системи в нових індустріальних країнах різних регіонів

світу.

3. Роль комерційних банків нових індустріальних країн у

забезпеченні економічного зростання.

4. Фінансові кризи і реформування фінансових ринків у нових

індустріальних країнах.

Література:

основна [6, 10, 15, 21, 30]

додаткова [7, 12, 14, 22]

Тема 10. Особливості функціонування фінансової та

грошово-кредитної системи в країнах, що розвиваються

План практичного заняття

1. Загальнi особливостi грошових і кредитних систем країн,

що розвиваються.

2. Валютна політика країн, що розвиваються.

3. Характер iнфляцiйних процесiв та антиiнфляцiйна полiтика.

19

4. Утворення національних кредитних установ. Система банкiв

у країнах, що розвиваються.

Питання для самостійного поглибленого вивчення

1. Загальнi особливостi фiнансових систем країн, що

розвиваються.

2. Система банкiв у країнах, що розвиваються.

3. Розвиток ринкiв капiталу в країнах ―третього свiту‖

Література:

основна [3, 4, 9, 17, 18, 30]

додаткова [4, 5, 12, 16, 20]

Тестові завдання для перевірки знань та самоконтролю

1. Який компонент ГКС США діє досі:

а) металевий обіг,

б) золотомонетний обіг,

в) кредитний обіг

2. Який з перелічених компонентів не входить до складу

Федеральної резервної системи США:

а) Рада керуючих,

б) Федеральні резервні банки

в) Правління федеральних банків земель

г) Федеральний комітет відкритого ринку,

д) Федеральна консультативна рада.

3. Правовий статус ФРС обумовлений тим, що федеральні

резервні банки тісно пов’язані з:

а) урядом та всією системою державних установ,

б) комерційними банками,

в) страховими компаніями і пенсійними фондами.

4. Членами ФРС США зобов’язані бути:

а) комерційні банки,

б) національні банки (державні банки),

в) банки штатів.

5. На скільки років призначаються члени Ради керуючих:

20

а) 7, б) 14, в) 10.

6. Яка установа не входить до складу Консультативних органів

ФРС:

а) Федеральна консультативна рада,

б) Консультативна рада з питань стану споживачів,

в) консультативна рада з питань діяльності ощадних

установ,

г) Консультативна рада з питань стабільності

ціноутворення.

7. За яких обставин Японія офіційно відмовилась від золотого

стандарту?

а) знецінення ієни на 64%,

б) країна стала учасницею стерлінгової валютної зони,

в) у зв’язку з економічною кризою 1929-1933 рр.

8. Якими операціями заборонялось займатися комерційним

банкам під час примусової спеціалізації фінансових установ?

а) депозитні операції,

б) облік векселів,

в) позички,

г) випуск і розміщення цінних паперів не фінансових

корпорацій,

д) операції з державними і муніципальними цінними паперами,

є) трастооперації,

е) валютні операції.

9. Центральний Банк Японії було створено:

а) 1882 р. б) 1920 р. в) 1900 р.

10. Взаємодія Центрального Банку Японії як банку банків із

іншими кредитно-фінансовими інститутами виявляється:

а) в керуванні державними фондами,

б) в постійному моніторингу,

в) в стабілізації валютного курсу.

11. Комерційний банк має бути організований у формі

акціонерного товариства і мати статутний капітал не менше ніж:

а) 1 млрд. ієн. б) 100 млн. ієн. в) 10 млн. ієн.

21

12. Експортно-імпортний банк Японії має форму власності:

а) корпоративну, б) приватну, в) державну.

13. До головних особливостей грошово-кредитної системи

Японії належить?

а) політика коригування облікової ставки,

б) жорстка регламентація банківської діяльності,

в) демонополізація.

14. Починаючи з 1949 р. курс італійської ліри стосовно долара

США:

а) залишався незмінним на протязі 22 років,

б) постійно знижувався внаслідок інфляції,

в) постійно підвищувався внаслідок демілітаризації економіки.

15. До вступу в ЄЕС рішення про додатковий випуск банкнот

в Італії приймалося:

а) парламентом,

б) центральним банком,

в) казначейством.

16. Після 1999 р. офіційною валютою Великої Британії є:

а) євро,

б) фунт стерлінгів.

17. В період з 1913 по 1920 р. маса грошей в обігу

Великобританії:

а) зросла втричі,

б) зросла в 16 разів,

в) залишалась на рівні 1913р.

18. Що спричинило розпад стерлінгової валютної зони?

а) Введення в обіг євро на території Великобританії,

б) криза довіри до фунта стерлінгів курс якого постійно

знижувався у 70-х роках 20 ст.

в) скрутне становище Великобританії під час Другої світової

війни,

г) набуття незалежності колоніями Великобританії.

19. Емітентами грошей у Великобританії є:

а) Казначейство,

22

б) Банк Англії,

в) комерційні банки,

г) усі вище перелічені варіанти.

20. Клірингові банки Великобританії виконують:

а) платежі для промислових підприємств,

б) платежі для населення,

в) послуги, притаманні небанківській фінансовій сфері,

г) усі вище перелічені варіанти.

21. Починаючи з 1913 р. у Франції була:

а) нетривала інфляція,

б) тривала (довга) інфляція,

в) не було інфляції.

22. Франція входила до валютної зони:

а) американського долара,

б) фунта стерлінгів,

в) франка.

23. Грошова система Франції:

а) однорівнева,

б) дворівнева,

в) трирівнева.

24. Серед депозитних банків Франції переважають:

а) державні,

б) комерційні,

в) банки змішаної форми власності.

25. Що спричинило крах золотодевізного стандарту?

а) світова економічна криза 1929-1933 рр.

б) виникнення нової форми міжнародної заборгованості,

в) наслідками Першої світової війни.

26. Кількість федеральних резервних банків, які діють на

території США, становить:

а) 9; б) 15;

в) 12.

23

27. Правовий статус Федеральної резервної системи

обумовлений тим, шо федеральні резервні банки тісно пов'язані з:

а) урядом та всією системою державних установ;б)

комерційними банками; в) страховими компаніями і пенсійними фондами.

28. Федеральні резервні банки США є:

а) державними; б) приватними.

29. Членами Федеральної резервної системи США зобов'язані

бути:

а) комерційні банки; б) національні банки;

в) банки штатів.

20. Члени Ради керуючих Федеральної резервної системи

призначаються:

а) членами ФРС; б) Президентом США;

в) Сенатом США.

31. На другому рівні грошово-кредитної системи Японії

знаходяться:

а) комерційні банки; б) небанківські кредитно-фінансові установи;

в) комерційні банки та небанківські кредитно-фінансові

установи.

32. Які кредитно-фінансові установи є основними учасниками

валютного ринку Японії?

а) місцеві (регіональні) банки; б) іноземні банки;

в) міські банки.

33. Експортно-імпортний банк Японії має форму власності:

а) корпоративну; б) приватну;

в) державну.

34. Центральний банк Японії було створено:

24

а) 1882 р.; б) 1920 р.;

в) 1900 р.

35. До головних особливостей грошово-кредитної системи

Японії належить:

а) політика коригування облікової ставки; б) жорстка регламентація банківської діяльності;

в) демонополізація.

36. За роки Другої світової війни готівковий грошовий обіг у

Німеччині:

а) виріс; б) знизився;

в) залишився без змін.

37. Головною особливістю німецької грошово-кредитної

системи є:

а) мінімальна норма обов'язкового банківського резервування; б) високий ступінь універсалізації діяльності.

38. До функцій Ради центральних банків Німеччини

належить:

а) емісія банкнот; б) визначення грошово-кредитної політики;

в) обслуговування державного боргу.

39. Верховним органом Німецького федерального банку є:

а) Рада центральних банків; б) Директорат;

в) Рада керуючих.

40. У Німеччині інструментами грошово-кредитного

регулювання є:

а) забезпечення безперебійного функціонування системи

платеже; б) політика обов'язкових резервів;

в) встановлення загальних правил для ведення діяльності

банків.

41. Особливість клірингових банків Великої Британії — це:

25

а) обслуговування населення; б) орієнтація на послуги притаманні небанківській фінансовій

сфері.

42. Після 1999 р. офіційною валютою Великої Британії є:

а) евро; б) фунт стерлінгів.

43. Банківську систему Великої Британії характеризує:

а) прозорість; б) складність та спеціалізованість;

в) багатофункціональність.

44. Грошова система Франції:

а) однорівнева; б) дворівнева;

в) трирівнева.

45. Відсутність розподілу кредитних інститутів на банківські

та небанківські характерна для грошово-кредитної системи:

а)Франції; б) Великої Британії;

в) Німеччини;

г)Росії.

46. Основну роль у регулюванні діяльності кредитних установ

Франції відіграє:

а) Казначейство; б) Міністерство промисловості;

в) Міністерство економіки і фінансів та Банк Франції.

47. Ощадний банк якої з перелічених країн має державні

гарантії цілісності вкладів:

а) Франції; б) Великої Британії;

в) Росії;

г) Німеччини.

48. У якому році німецька марка остаточно припинила своє

існування, поступившись євро?

а) 2002 р.

26

б) 1999 р.

в) 1990 р.

49. Яку назву зараз має Німецький федеральний банк?

а) «Рейхсбанк»,

б) «Бундесбанк»,

в) «Ніппон Гінка»,

г) «Креді Агріколь».

50. Хто є центральним виконавчим органом Німецького

федерального банку?

а) Правління центральних банків земель,

б) Директорат,

в) Рада директорів.

51. Коли ГКС США відмовилась від золотого стандарту:

а) в період Першої світової війни,

б) 1929 – 1933 рр. – період економічної кризи,

в) в 1785 р., коли рішенням конгресу США національною

грошовою одиницею

було визначено долар США.

52. Кількість федеральних резервних банків, які діють на

території США, становить:

а) 9, б) 15, в) 12.

53. Федеральні резервні банки формально є:

а) державними, б) приватними.

54. Члени Ради керуючих ФРС призначаються:

а) Членами ФРС,

б) Президентом США,

в) Сенатом США.

55. Яка функція не належить до повноважень Федерального

комітету відкритого ринку:

а) Нагляд за зайнятістю населення,

б) нагляд за емісією та вилученням з обігу банкнот,

в) нагляд за стабільністю ціноутворення,

г) вплив на кон’юнктуру ринку через механізм фінансового і

грошового ринку.

27

56. Яка небанківська кредитна фінансова установа займається

кредитуванням у сфері сільського господарства, житлового

будівництва, вищої освіти:

а) пенсійні фонди,

б) федеральні кредитні установи,

в) страхові компанії,

г) інші небанківські кредитно-фінансові інститути.

57. В який період часу грошова маса Японії зросла в 15 разів, а

оптові ціни в 343 рази, і все це призвело до падіння курсу ієни?

а) 1946 р.

б) 1945-1951 рр.

в) 1914-1920 рр.

58. Відповідно до закону 1942 р. основний капітал Банку

Японії визначений у розмірі:

а) 10 млн. ієн, б) 50 млн. ієн, в) 100 млн. ієн.

59. Хто затверджує бюджет Центрального Банку Японії?

а) Парламент,

б) Міністр фінансів,

в) Кабінет міністрів,

г) Уряд.

60. На другому рівні грошово-кредитної системи Японії

знаходяться:

а) комерційні банки,

б) небанківські кредитно-фінансові установи,

в) комерційні банки та небанківські кредитно-фінансові

установи.

61. Які кредитно фінансові установи є основними учасниками

валютного ринку Японії?

а) місцеві (регіональні) банки,

б) іноземні банки,

в) міські банки.

62. Які кредитно-фінансові установи здійснюють

довгострокове кредитування промисловості, особливо тих галузей, які

є ризиковими з погляду приватних банків?

28

а) Експортно-імпортний банк Японії,

б)Японський банк розвитку,

в) міські банки,

г)місцеві (регіональні) банки.

63. Грошовою одиницею Канади є:

а) долар США,

б) канадський франк,

в) канадський долар.

64. Італія була членом:

а) Латинського монетного двору,

б) Європейської валютної системи,

в) обох перерахованих вище організацій.

65. В основному покупки в Італії відбуваються:

а) по безготівковому розрахунку,

б) за готівку.

66. Від біметалізму до монометалізму Велика Британія

перейшла:

а) в середині 17 ст.

б) наприкінці 18 ст.

в) на початку 20 ст.

67. Головною причиною постійного збільшення дефіциту

платіжного балансу в період з 1945 по1980 рр. були:

а) соціальні витрати,

б) військові витрати,

в) страхові витрати.

68. Головним видом грошей, які перебувають в обігу у

Великобританії є:

а) банкноти та розмінна монета,

б) депозити.

69. Основу банківської системи Великобританії становлять:

а) депозитні банки,

б) клірингові банки,

в)акцептні доми.

29

70. Які фінансові установи у Великобританії не повинні

публікувати докладні відомості про фінансовий стан і свої операції:

а) торговельні банки,

б) клірингові банки,

в) фінансові доми,

г) усі вище перелічені варіанти.

71. Золотий запас Банку Франції в період 1928-1932 рр.:

а) збільшився втричі,

б) зменшився втричі,

в) не змінився.

72. Основну роль у регулюванні діяльності кредитних установ

Франції відіграє:

а) Казначейство,

б) Міністерство промисловості,

в) Міністерство економіки і фінансів та Банк Франції.

73. Генеральна рада Банку Франції здійснює:

а) загальне керівництво діяльністю Банку,

б) нагляд за збереженням золотовалютних запасів,

в) нагляд за випуском банкнот і розмінної монети.

74. Коли виникла нова форма міжнародної заборгованості –

державних боргів у Німеччині?

а) у роки Другої світової війни,

б) внаслідок Першої світової війни,

в) під час світової економічної кризи 1929-1933 рр.

75. Яким було співвідношення курсу марки до долара США

після прийняття Конституції (у травні 1949 р.), яка узаконила

утворення ФРН:

а) 10:1, б) 33,1:1, в) 1:1.

30

Теми рефератів

1. Особливості здійснення грошових реформ у розвинених

країнах Західної Європи.

2. Проблеми становлення спільної грошової системи у

Європейському Союзі.

3. Побудова та функції Європейського центрального банку.

4. Розвиток системи кооперативних банків у країнах Західної

Європи.

5. Механізми іпотечного кредитування та їх роль у

розвитку ринків капіталу розвинених країн.

6. Розвиток ощадної справи в країнах Західної Європи.

7. Тенденції розвитку споживчого кредитування у сучасних

банківських системах розвинених країн.

8. Тенденції універсалізації в банківських системах

розвинених країн.

9. Глобалізація банківської діяльності: форми та перспективи.

10. Проблема незалежності центрального банку та види

центральних банківських установ.

11. Проблеми забезпечення конвертованості національної

валюти в країнах з перехідною економікою.

12. Проблеми стабілізації національних грошових систем у

країнах з перехідною економікою.

13. Розвиток фінансових ринків у центрально- і

східноєвропейських країнах.

14. Комерційні банки в країнах Східної Європи, їх роль у

процесах формування ринкової економіки.

15. Роль держави у трансформаційних процесах країн Східної

Європи.

16. Японія в інтеграційних процесах в Азіатсько-

тихоокеанському регіоні.

17. Інфляційні процеси в нових індустріальних країнах

Латинської Америки.

18. Фінансові ресурси нових індустріальних країн

Південно-Східної Азії: джерела нагромадження, використання для

забезпечення економічного розвитку.

19. Державне регулювання фінансових ринків у Південній

Кореї та у Тайвані.

20. Фінансові ринки розвинених країн та їх глобалізація.

21. Фінансові ринки Японії 80–90-х років ХХ ст.: піднесення і

спад.

31

22. Фінансова криза 90-х років ХХ ст. та її наслідки.

Вибір теми реферату здійснююється за однією із

запропонованих тем, або за власним вибором. В цьому випадку

студент самостійно обирає об'єкт та предмет дослідження, а саме

країну для аналізу та складову горошово-кридитної системи:

-дослідження грошової системи (еволюція грошової системи,

основні параметри монетарної політики, характеристика національної

валюти, опис тa технiчнi хaрaктеристики бaнкнот i монет,

співвідношення з зарубіжними валютами, вплив світової економічної

кризи на грошову систему країни, сучасні тенденції грошової політики

та ін.);

- дослідження кредитної системи (структура кредитної

системи та її еволюція, функції центрального банку, характеристика

банківської системи, анлітичний огляд банківського сектору,

дослідження небанківських фінансово-кредитних установ та їх ролі в

фінансовій системі країни, основні параметри кредитної політики

держави, тенденції розвитку кредитної системи, участь кредитної

системи в міжнародному руху капіталів).

Реферат складається з характеристики усіх питань

самостійно складеного плану обраної теми та списку використаної

літератури. Реферат оформлюється відповідним чином: титульний

лист (де вказується тема реферату, назва курсу з якого він

виконується, прізвище автора, факультет, курс, група), план реферату,

а в кінці — список використаної літератури, який складається за

алфавітом у відповідності до стандартних вимог щодо оформлення

кожного з видів джерел. Зміст реферату може бути викладений

студентом на семінарському занятті або обговорений з викладачем

у індивідуальному порядку після чого студент отримує оцінку за свою

роботу. Матеріали рефератів можуть бути використаними в процесі

підготовки курсової та дипломної роботи, у доповідях на студентських

наукових конференціях.

Основні вимоги до реферату — наявність теоретичної основи,

використання сучасного фактичного і статистичного матеріалу,

конкретний виклад питань та чітких висновків за темою реферату.

32

Термінологічний словник

Банк — юридична особа, яка має виключне право на підставі

ліцензії Національного банку України здійснювати в сукупності такі

операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних

осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних

умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків

фізичних та юридичних осіб.

Банківська система — в Україні дворіїзнева і складається з

Національного банку України та комерційних банків, у тому числі:

Зовнішньоекономічного банку України. Ощадного банку України,

республіканських та інших комерційних банків різних видів і форм

власності.

Банківська діяльність — залучення у вклади грошових

коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів

від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і

ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Банківська холдингова група — об'єднання, до складу якого

входять лише банки. Материнському банку банківської холдингової

групи має належати не менше, ніж 50% акціонерного (пайового)

капіталу' або голосіїз кожного з інших учасників групи, які є його

дочірніми банками. Дочірній банк не має права володіти акціями

материнського банку. У разі, якщо дочірній банк дістав право

власності на акції материнського банку, він зобов'язаний відчужити їх

у місячний термін. Банківські холдингові групи дозволяється

створювати лише за умови, що в угоді про їх створення передбачено

покладання на головний банк групи додаткових організаційних

функцій стосовно банків-членів групи, а також створення системи

управління спільною діяльністю.

Банківські об'єднання — об'єднання, які мають право

створювати банки. Бувають такігх типів: банківська корпорація,

банківська холдингова група, фінансова холдингова група. Банки

можуть бути учасниками промислово-фінансових груп із дотриманням

вимог антимонопольного законодавства України. Банківське

об'єднання створюється за попередньою згодою Національного банку

України та підлягає державній реєстрації шляхом внесення

відповідного запису до Державного реєстру банків. Банк з іноземним

капіталом — банк, у якому частка капіталу. шо належить хоча б

одному нерезиденту, перевищує 10%.

Валюта України — грошові знаки у вигляді банкнот,

казначейських білетів, монет та інших форм, шо перебувають в обігу

33

та є законним платіжним засобом на території України; а також

вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають

обмінові на діючі грошові знаки.

Валютний курс — курс грошової одиниці України до

грошової одиниці іншої країни, встановлений Національним банком

України.

Валютні кошти — валютні цінності: іноземна валюта

готівкою, платіжні документи (чеки, векселі, тратти, депозитні

сертифікати, акредитиви та ін.) в іноземній валюті, цінні папери (акції,

облігації, купони до них, бони, векселі та ін.) в іноземній валюті,

золото й інші дорогоцінні метачи у вигляді зливків, пластин і монет, а

також сертифікати, облігації, варанти та інші цінні папери, номінал

яких виражено у золоті; дорогоцінне каміння.

Грошова одиниця України — гривня, яка дорівнює 100

копійкам.

Інвестиції — всі види майнових та інтелектуальних

цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів

діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або

досягається соціальний ефект.

Інвестиційна компанія — торговець цінними паперами,

який, окрім провадження інших видів діяльності, може залучати кошти

для здійснення спільного інвестування шляхом: емісії цінних паперів

та їх розміщення. Інвестиційна компанія створюється у формі

акціонерного товариства або товариства з обмеженою

відповідальністю у порядку, встановленому для цих товариств, та

здійснює діяльність щодо спільного інвестування згідно з цим

положенням.

Кліринг — отримання, звірка та поточне оноалення

інформації, підготовка бухгалтерських та облікових документів,

потрібних для виконання угод щодо цінних паперів, визначення

взаємних зобов'язань, що передбачає взаємозалік, забезпечення та

гарантування розрахунків за угодами щодо цінних паперів.

Клірингова установа — юридична особа, що за результатами

проведеного нею клірингу формує клірингові вимоги та надає

інформаційні послуги.

Кредит — кошти й матеріальні цінності, які надаються

резидентами чи нерезидентами у користування юридичним або

фізичним особам на визначений термін і під відсоток. Існують такі

види кредиту: фінансовий, товарний, інвестиційний, податковий,

кредит під цінні папери, які засвідчують відносини позики.

34

Кредитна спілка — неприбуткова організація, заснована

громадянами у встановленому законом порядку на засадах

добровільного об'єднання грошових внесків із метою задоволення

потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні інших

фінансових послуг. Кредитна спілка є юридичною особою.

Кредитна установа — фінансова установа, яка відповідно до

закону має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові

кредити на власний ризик.

Кредитні операції банків — розміщення банками від свого

імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів

юридичних осіб (позичальників) і громадян. Кредитними визнаються

банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську

діяльність.

Лізинг — господарська діяльність, спрямована на

інвестування власних чи залучених фінансових коштів. Полягає в

наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у

виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на

визначений термін майна, що належить лізингодавцю або набувається

ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням

лізингоодер-жувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за

умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Лізингодавець — юридична особа, яка передає право

володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу.

Лізингоодержувач — фізична чи юридична особа, яка дістає

право володіння та користування предметом лізингу від лізин-годавця.

Ломбард — фінансова установа, виключним видом діяльності

якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам

готівкою чи у безготівковій формі за рахунок власних або залучених

коштів, крім депозитів, під заставу майна та майнових прав на

визначений термін і під відсоток, а також надання супутніх

ломбардних послуг.

Міжнародні фінансові організації — це організації,

засновниками яких є кілька країн-членів міжнародної фінансової

організації, котрі надають фінансові ресурси країнам-членам

міжнародної фінансової організації — на умовах, визначених їхніми

статутними документами.

Монети — металеві грошові знаки різного номіналу.

Недержавний пенсійний фонд — недержавний пенсійний

фонд, який створений та діє відповідно до законодавства про

недержавне пенсійне забезпечення.

35

Страхування — діяльність спеціально уповноважених

державних організацій і суб'єктів господарювання (страховиків),

пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або

громадянам (страхувальникам) щодо захисту їхніх майнових інтересів

у разі настання визначених законом чи договором страхування подій

(страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються

шляхом сплати страхувальниками страхових платежів. Страхування

може здійснюватися на основі договору між страхувальником і

страховиком (добровільне страхування) або на основі закону

(обов'язкове страхування).

Страхова організація — юридична особа, виключним видом

діяльності якої є страхування життя, і яка має відповідну ліцензію,

видану в порядку, встановленому законодавством, та здійснює

страхування і виплату довічних пенсій.

Факторинг — придбання банком права вимоги у грошовій

формі з поставки товарів чи надання послуг з прийняттям ризику

виконання такої вимоги та прийом платежів. За договором факторингу

банк бере на себе зобов'язання передати за плату кошти в

розпорядження клієнта, а клієнт бере на себе зобов'язання відступити

банкові грошову вимогу до третьої особи, що випливає з відносин

клієнта з цією третьою особою.

Фінансова установа — юридична особа, яка відповідно до

закону надає одну чи декілька фінансових послуг і яка внесена до

відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До

фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди,

лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи

накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і

компанії, інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є

надання фінансових послуг.

36

Рекомендована література:

Основна

1. Артус М.М. Гроші та кредит: Навч. посіб. для студ. вищ.

навч. закл. — К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2004. — 162 с.

2. Брагинский СВ. Кредитно-финансовая политика в Японии.

— М.: Наука. Гл. ред. восточной лит-ры, 1989. — 195 с.

3. Воробьев Ю.Н., Боровский В.Н., Узунов В.Н. Центральный

банк и денежно-кредитная политика: Учеб. пособ. для студ. экон. спец.

— Симферополь: Крымская академия природоохранного и курортного

строительства, 2002. — 141 с.

4. Гриньова В.М., Проскура О.Ю. Гроші і кредит: Навч. посіб.

— Харків: ВД "ШЖЕК", 2006. - 207 с.

5. Гроші, банки та кредит: у схемах і коментарях: Навч. посіб.

для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. — Тернопіль: Карт-бланш, 2000.

6. Денежное обращение и кредит при капитализме / Под ред.

Л.Н. Красавиной. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Финансы и

статистика, 1989. — 366 с.

7. Динкевич А.И. Финансовая и денежно-кредитная система

Японии. — М.: Финансы и статистика, 1977. — 135 с.

8. Долан Эдвин Дж., Кэмпбелл Колош Д., Кэмпбелл Розмари

Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика: Пер.с

англ. - М., 1996. - 448 с.

9. Елизарова А.Н., Падерина ТА. Деньги и денежные системы:

Учеб. пособ. — Сыктывкар: Изд-во Сыктывкар, ун-та, 2000. — 65 с.

10. Іванов В.М., Софіщенко І.Я. Грошово-кредитні системи

зарубіжних країн: Курс лекцій. — К: МАУП, 2007. — 228 с

11. Коноваленко Т. Становлення і розвиток банківської справи

в Японії // Вісник НБУ. - 1998. - №4. - С 39-44.

12. Леонтьев ЕЛ. Банки и промышленные компании Японии //

Деньги и кредит. - 1993. - №4. - С. 53-62.

13. Лисенков Ю.М. Облік і аналіз зовнішньоекономічної

діяльності: Навч. пос. для ВНЗ. — К: Вид-во "Зовн. торгівля", 2004. —

200 с

14. Лисенков Ю.М. Валютно-фінансовий механізм

зовнішньоекономічної діяльності: Навч. пос. для ВНЗ. — К. Вид-во

"Зовн. торгівля", 2005. — 232 с

15. Мовсесян А.Г., Огнівцев С.Б. Міжнародні валютно-

кредитні відносини. - М.: ІНФРА, 2003.

16. Носкова И.Я. Международные валютно-кредитные

отношения: Учеб. пособ. для студ. вузов, обуч. по напр. "Экономика",

37

спец. "Финансы, кредит и денежное обращение", "Мировая

экономика". — М.: Банки и биржи, 1995.- 208 с.

17. Котелкин СВ., Круглое А.В., Миишльченко Ю.В.,

Тумарова Т.Г. Основы международных валютно-финансовых и

кредитных отношений: Учебн. для студ. экон. вузов. — М.: Инфра-М.

2000. - 432 с.

18. Рисін В.В. Грошово-кредитні системи зарубіжних країн:

Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Національний банк України;

Львів, банківський ін-т. — Львів, 2001. — 192 с

19. Пуховкіна М.Ф., Остапишин Т.П. Центральний банк і

грошово-кредитна політика: Навч.-метод, посіб. для самост. вивч.

дисципліни / Київ. нац. економічний ун-т. — К., 1999. — 71 с

20. Петенко СВ. Денежно-кредитная политика США. — М.:

Наука, 1988.

21. Печникова А.В. Денежно-кредитное регулирование

экономики Великобритании. — М.: Финансы и Статистика, 1998.

22. Савлук М.І., Мороз А.М., Лазепко І.М. Гроші та кредит.

Підручник / За заг ред Савлука М.І. – К.: КНЕУ, 2006, 744с.

23. Стельмах B.C., Єпіфанов А.О., Гребеник Н.1., Міщенко В.І.

Грошово-кредитна політика в Україні. — К.: Знання, 2000. — 306 с

24. Усоскин В.М. "Денежный мир" Милтона Фридмена. — М.:

Мысль, 1989. - 173 с.

25. Фуклев В. Опыт Японии в долгосрочном кредитовании

экономики. // Экономика Украины. - 1997. - № 10. — С. 77-81.

26. Федоренко В.М., Федоренко А.В. Денежное обращение и

кредит капиталистических стран: Учебн. — 2-е изд., перераб. и доп. -

К.: Вища школа, 1989. - 288 с.

27. Хмыз О.В. Международный рынок капиталов. — М., 2002.

28. Шихирев В.В. Кредитно-финансовые институты в системе

финансового капитала. — М., 1990.

29. Шамова І.B. Грошово-кредитні системи зарубіжних країн:

Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2001.-195 с.

Додаткова

1. Анулова Г. Н. Денежно-кредитное регулирование: опыт

развивающихся стран. — М.: Финансы и статистика, 1991.

2. Ассонов Г. Ф., Хуторенко О. А., Шаблин А. Н.

Особенности экономической культуры в США, Японии, странах

Западной Европы. — М., 1996.

3. Богданов О. С., Сергеев Б. И. Зарубежные интересы

японских банков. — М.: Междунар. отношения, 1991.

38

4. Бойко П. А., Романова И. Н. Финансовые кризисы 90-х

гг. — М., 1999.

5. Гроші та кредит / За ред. М. Н. Савлука. — К.: Либідь,

2000.

6. Денежное обращение и кредит капиталистических стран /

Под ред. Л. И. Красавиной. — М.: Финансы, 1988.

7. Деньги. Кредит. Банки / Под ред. Е. Ф. Жукова. — М., 1999.

8. Деятельность банков. Современный опыт США. — М.,

1992.

9. Долан Дж. Деньги, банки и кредитно-денежная политика.

— СПб., 1994

10. Жуков Е. Ф. Инвестиционные институты. — М., 1998.

11. Іванов В. М., Софіщенко І. Я. Грошово-кредитні

системи зарубіжних країн. — К.: МАУП, 2001.

12. Кураков Л. П. Современные банковские системы. — М.,

2000.

13. Матук Ж. Финансовые системы Франции и других

стран. — М., 1996.

14. Миллер Р. Л., Ван-Хуз Д. Д. Современные деньги и

банковское дело. — М., 2000.

15. Миловидов В. Д. Современное банковское дело: опыт

США. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1992.

16. Мишкін Ф. С. Економіка грошей банківської справи і

фінансових ринків. — К., 1998.

17. Нуреев Р. М. Деньги, банки и кредитно-денежная

политика. — М., 1997.

18. Общая теория денег и кредита / Под ред. Е. Ф. Жукова. —

М., 1999.

19. Строев Е. О. Экономика Содружества Независимых

Государств на кануне третьего тысячелетия. — СПб., 1998.

20. Тодаро М. Экономическое развитие. — М., 1997.

21. Усов В. В. Деньги. Днежное обращение. Инфляция. — М.,

1999.

22. Усоскин В. М. Современный коммерческий банк:

управление и операции. — М.: Все для Вас, 1993.

23. Федоренко В. М., Федоренко А. В. Денежное

обращение и кредит при капитализме. — К.: Выща шк., 1989.