Побудова безпечної громади: попередження правопорушень серед дітей та молоді (Дорожня карта)

ПОБУДОВA БЕЗПЕЧНОЇ ГРОМАДИ:

попередження

правопорушень

серед дітей та молоді

Дорожня карта

Що таке безпечна громада

Трирівнева модельпрофілактики

Етапи впровадження

Корисні ресурси

2

3

Для більшості людей незаперечними цінностями є мир, добробут, безпека та здоров’я родини, повага до особистості, можливість самореалізації та загальна атмосфера довіри. Зазвичай жителів однієї територіальної громади — села чи селища, великого міста чи району в ньому — об’єднують спільні інтереси та потреби, що у своїй основі мають спільні цінності.

Безпечною громадою можна вважати ту, жителі якої почуваються впевнено та комфортно, бо їхні цінності поважають і їм ніщо не загрожує. Рівень правопорушень у громаді зазвичай якнайкраще відображає реальну ситуацію в ній. Причинами зростання злочинності часто є бідність, втрата ціннісних орієнтирів, соціальні та економічні проблеми, слабкість місцевої влади, порушені соціальні зв’язки.

Жити в суспільстві, де панують беззаконня, агресія і насилля — страшно й небезпечно. Залучення всіх жителів громади до переосмислення причин, що призводять до правопорушень, понять «шкода», «насилля», «відповідальність», «спільні цінності» і «взаємодія» допомагають громаді відновити порушені стосунки і разом працювати на зміцнення відчуття захищеності.

Спільний пошук відповідей на проблемні питання, планування комплексних програм і забезпечення їхньої реалізації сприяють позитивним змінам у соціальній та економічній сферах, розвиткові місцевої інфраструктури та захисті довкілля.

Саме така взаємодія наснажує громаду в цілому і кожного з її мешканців зокрема відповідально ставитися до майбутнього своєї громади та її сталого розвитку.

Що таке безпечна громада

Що таке безпечна гром

ада

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, Україна займає п’яте місце у Європі за рівнем насильства серед молоді – майже 6 смертей на кожні 100 000 населення. Загалом у Європі щодня помирає 40 молодих осіб у віці від 10 до 29 років, або 15 тисяч на рік (дані 2010 р.). Ситуацію можна поліпшити лише якщо суспільство поставиться більш серйозно до питання запобігання насильству. З боку держави ефективними заходами для про-філактики правопорушень вважаються програми з навчання вирішення конфліктних ситуацій для дітей, молоді та дорослих, програми для батьків, соціальні програми, вдосконалення нормативно-правової бази. Важливим вважається обсяг інвестицій, які готові робити державні інститути, а також рівень співпраці місцевої влади з правоохоронними органами, освітянами та соціальними службами. За даними ВООЗ, кожне євро, вкладене в програ-ми профілактики, заощаджує державі 39 євро.

4

За даними МВС України:

Упродовж січня – серпня 2010 року до органів внутрішніх справ надійшло понад 2 мільйони заяв та повідомлень про злочини, що на 8% біль-ше, ніж у 2009 р.; кількість тяжких та особливо тяжких злочинів зросла відповідно на 25%.

Щороку зростає рівень підліткової злочинності. Сьогодні на долю підлітків припадає в 7 разів біль-ше негативних вчинків, ніж на інші дитячі кате-горії; у цьому віці в 40 разів зростає кількість не-вмотивованих вчинків. Підлітки віком 16–17 років вчиняють до 62% злочинів від загальної кількості, незалежно від соціального статусу. Вийшла на перший план проблема здобування грошей – кож-на п’ята дитина заради них краде та реалізовує накрадене. Це пов’язують із погіршенням матері-ального стану дорослої частини населення та заго-стренням сутичок між дітьми та батьками.

Протиправна поведінка — це серйозна перешкода на шляху до створення без-печної громади, особливо якщо правопо-рушення скоюють діти та молоді люди, на яких лежить відповідальність за майбутнє цієї громади. Отже, одним із ключових за-вдань для представників місцевої влади, правової системи, державних соціальних органів та служб, громадських організацій та пересічних жителів громади є питання ефективної взаємодії задля попереджен-ня правопорушень серед дітей та молоді, формування в громаді відповідального ставлення до спільних цінностей та нави-чок вирішувати конфліктні ситуації. Кож-на копійка, вкладена у формування комп-лексних місцевих програм профілактики злочинності, є серйозною інвестицією в майбутнє громади і її добробут.

Що

таке

без

печн

а гр

омад

а

ГРОМ

Взаємодія

Співпраця

Координаційна

Рада

Держ

та муніц

служ

Залучення

Прав

сист

Міліція

Університет Ринок

Крамниця

Музей

Прокуратура

Суд

Дитячий майданчик

Центр відновнихпрактик у громаді

Кінотеатр

5

МАДА

Інформація

Супровід

Мультидисциплінарна

команда

жавні

ципальні

жби

Відновні практики

Колопримирення

Сімейнагрупова нарада

вова

тема

Медіація

Місцева влада

Шкільна служба порозуміння

Поліклініка

Соціальна служба

Школа

Театр

Дорожня карта побудови безпечної громади покликана допомогти ініціа-тивним та відповідальним громадам визначити свій шлях поетапного впрова-дження Трирівневої моделі профілактики правопорушень серед дітей та мо-лоді. Ми поділимося досвідом функціонування цієї моделі в інших громадах України, розповімо про можливості Центрів відновних практик у громаді та Шкільних служб порозуміння — організацій, що допомагають вирішувати кон-фліктні ситуації в громаді, зміцнюють її і сприяють підвищенню рівня безпеки.

Міжвідомчі ради та комісії, що опікуються питаннями підліткової злочинності (до складу яких входять представники Міністерства юсти-ції, Міністерства внутрішніх справ, Генераль-ної прокуратури, Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки та ін.) рекомендують органам влади сприяти про-філактичній роботі з дітьми, молоддю та їхнім оточенням та залучати місцеві ресурси.

Що таке безпечна гром

ада

6

Трир

івне

ва м

одел

ь пр

офіл

акти

ки

Трирівнева модельпрофілактики

Що таке Трирівнева модель профілактики правопорушень серед дітей та молоді?

Попри наявність великої кількості різних державних органів та служб, які від-повідають і за роботу з профілактики правопорушень, і за стан злочинності у суспільстві загалом та за реакцію на кожен злочин зокрема, великою пробле-мою залишається ефективність взаємодії всіх цих органів. Кожне правопору-шення формально часто залишається «злочином проти держави», попри те, що його учасниками є конкретні люди і у них є власне бачення цієї ситуації. Часто неправильна поведінка у конфліктній ситуації призводить до перетво-рення конфлікту на кримінальний злочин, який впливає не лише на безпосе-редніх учасників ситуації, але й на їхнє оточення. Як поєднати індивідуальний підхід та офіційні функції державних органів?

Трирівнева модель профілактики правопорушень серед дітей та молоді — це комплексна система, яка на рівні громади об’єднує зусилля органів місцевої влади та самоуправління, правоохоронних органів, соціальних служб, освіт-ніх закладів та громадських організацій задля ефективного попередження та реагування на порушення закону та суспільного порядку в громаді, виховання молоді в дусі поваги до загальнолюдських цінностей та прав людини.

Модель охоплює три рівні профілактики, що забезпечує комплексність під-ходу до вирішення проблеми попередження правопорушень.

Первинний рівень профілактики — налагодження конструктивної соціальної взаємодії підлітків, форму-вання у них соціально прийнятної, законослухняної поведінки. На цьому етапі відбувається формування ціннісної основи для побудови стосунків, утвердження принципів поваги до людської гідності, суспільної мо-ралі та відповідальності.

Вторинний рівень профілактики — реагування на прояви протиправної поведінки серед дітей та молоді, мета якого — усунення її причин та запобігання вчинен-ню правопорушень у майбутньому. На цьому етапі ви-користовуються різні відновні практики, індивідуальні консультації та групова робота.

Третинний рівень профілактики — реакція на вчи-нення злочину, яка має на меті попередження повтор-них правопорушень (через усунення причин, які спо-нукали до вчинення злочину) та створення умов для прийняття правопорушником чи правопорушницею відповідальності за скоєне та відшкодування завданої злочином шкоди.

Ми знаємо як уникнутипротиправної поведінки

У нас бувають конфліктиі ми їх вирішуємо

Правопорушення сталось і ми прагнемо виправити

завдану шкоду

7

У чому секрет ефективності Моделі?

Трирівнева модель профілактики працює за рахунок:

усунення причин та обставин, які спонукають під-• літків до вчинення протиправних дій (проактивний підхід)

активного залучення громади до процесу реабілітації • дітей та молоді, що перебувають у конфлікті з зако-ном, або виявляють девіантну поведінку (включення в громаду)створення умов, за яких правопорушники можуть • усвідомити наслідки своїх вчинків та взяти на себе відповідальність за усунення завданої ними шкоди (відновний підхід)

Що треба зробити, щоб впровадити Модель у громаді?

Впровадження Моделі передбачає узгодження бачен-ня організації роботи з профілактики у громаді та при-йняття відповідних рішень, інформування та навчання широкого кола фахівців, визначення лідерів та ключо-вих учасників процесу, формування завдань та плану ді-яльності, розподіл обов’язків, забезпечення ресурсів та домовленості щодо комунікації та інформування.

Діяльність з упровадження Моделі можна умовно поді-лити на такі етапи:

Етап 1. Аналіз ситуації в громаді та прийняття рішення про впровадження Моделі.

Етап 2. Організаційно-адміністративне забезпе-чення та навчання фахівців.Крок 1. Створення Координаційної ради з пи-

тань профілактики правопорушень та прийняття місцевої програми профілак-тики правопорушень серед дітей та мо-лоді, плану впровадження Моделі.

Крок 2. Заснування Центру відновних практик у громаді; навчання фахівців, налаго-дження співпраці між ключовими учас-никами впровадження Моделі.

Крок 3. Започаткування мережі Шкільних служб порозуміння.

Етап 3. Перегляд досягнутих результатів та планування подальших кроків.

Наступні розділи присвячені більш детальному розгляду кожного етапу впровадження Трирівневої моделі про-філактики правопорушень серед дітей та молоді. Також далі будуть представлені: загальна схема Моделі, карта взаємодії суб’єктів впровадження Моделі, пленер для спільного планування, приблизний річний бюджет та ще багато корисної інформації.

Трирівнева модель проф

ілактики

Відновний підхід — підхід до ви-рішення конфліктів, який базується на таких принципах:

повага до особистості, віра в її • здатність вирішувати конфлікти в найкращий для себе спосіб; учас-ники конфлікту активно залучені до процесу обговорення та само-стійно приймають рішення щодо подальших дій; тому медіатор – це не суддя, не порадник, а «той, хто допомагає спілкуватися»; відповідальність у стосунках сто-• совно інших – процес перегово-рів побудовано таким чином, щоб учасники конфлікту мали можли-вість зрозуміти один одного, усві-домити власні вчинки та наслідки, до яких вони призводять, тобто власну відповідальність. Атмос-фера довіри і поваги сприяє тому, що учасники конфлікту охочіше беруть на себе зобов’язання щодо виправлення ситуації або віднов-лення стосунків; віра в кожну особистість та її здат-• ність змінюватися – вирішення конфлікту за участю медіатора побудовано як процес перегово-рів партнерів, а не суперників, що сприяє засвоєнню конструктивної моделі розв’язання конфліктів, яка використовуватиметься в май-бутньому.

Медіатор — посередник, спеціаль-но підготовлена особа, яка прово-дить процедуру медіації.

Медіація — метод вирішення кон-фліктів із залученням посередника, який допомагає сторонам налагоди-ти процес комунікації та аналізу кон-фліктної ситуації таким чином, щоб вони самі могли виявити та обрати той варіант вирішення конфлікту, який задовольнив би потреби та ін-тереси всіх учасників. Медіація ґрун-тується на принципах добровільної участі сторін, конфіденційності, ней-тральності медіатора та відповідаль-ності сторін за виконання прийнятого рішення.

Медіація у кримінальних спра-вах — добровільний і конфіденцій-ний процес, у результаті якого по-терпілий та правопорушник мають можливість примиритися за допо-могою участі медіатора.

Центр відновних практик у гро-маді — це команда підготовлених фахівців, що впроваджують віднов-ний підхід до вирішення конфліктних ситуацій у громаді, активно залуча-ючи для цього ресурси громади. Зо-крема, Центр може організовувати та проводити медіації, кола примирен-ня, сімейні групові наради, а також проводити навчальні семінари.

Глосарій

8

Схема Трирівневої моделі профілактики правопорушень серед дітей та молодіСхема Трирівневої моделі профілактики правопорушень серед дітей та молоді

Трир

івне

ва м

одел

ь пр

офіл

акти

ки

9

Ефективність функціонування Трирівневої моделі профілактики правопорушень серед дітей та молоді на практиці було апробовано в чотирьох громадах України, а досвід упровадження відновних практик мають сімнадцять громад з різних регіонів України. Узагальнення впливу на розвиток громади різних відновних програм можна представити так:

Яких результатів можна досягти?

Вплив на громаду

Принаймні 70% підлітків (дівчат та юнаків), які взяли участь у відновних про-грамах, відтепер володіють навичками побудови со-ціально конструктивної взаємодії

Поширення цін-ностей та навичок мирного вирі-шення конфліктів у підлітковому середовищі

Зниження рівня конфлік-тності серед учнів на 80%, зменшення кількості про-пусків школярами навчан-ня на 75%

Зміцнення без-печної атмосфери в учнівському середовищі та створення спри-ятливих умов для навчального процесу

85% дітей та молоді, яким було надано соціальні по-слуги в рамках Трирівневої моделі, не вчиняють по-вторних правопорушень

Суттєве зниження рівня повторного вчинення право-порушень

Щонайменше 70% потер-пілих від злочину та про-типравної поведінки, які взяли участь у програмах Центру відновних практик, отримають моральне та матеріальне відшкодуван-ня заподіяної їм шкоди

Зменшення соці-альної напруги в громаді

Залучення ресурсів соціаль-ного оточення (родини, пе-дагогів, сусідів тощо) до усу-нення причин вчинення пра-вопорушень відбувається у 95% випадків застосування відновних практик до дітей та молоді, що перебувають у конфлікті з законом

Консолідація зу-силь громади та прийняття нею відповідальності за протидію про-типравній пове-дінці серед дітей та молоді

Що робити, якщо недостатньо коштів на впровадження Моделі?

Запропонована у цій брошурі послідовність ета пів впровадження Моделі є бажаною, але необов’язковою. Представлена Модель профілак-тики передбачає можливість розбити її на складові елементи та впроваджувати їх по черзі. Наприклад, можна спочатку зосередитись на створенні мережі Шкільних служб порозуміння в навчальних закла-дах міста, а потім перейти до заснування Центру від-новних практик у громаді та роботи на третинному рівні профілактики (або навпаки).

Трирівнева модель проф

ілактики

Шкільна служба порозуміння (ШСП) — це команда підготовлених старшокласників-медіаторів, які допома-гають одноліткам вирішувати конфлікти шляхом медіації, кола прийняття рішень та інших відновних практик. Координує роботу Служби шкільний психолог чи со-ціальний педагог, який пройшов відповід-ну підготовку.

Координаційна рада — команда, до складу якої входять представники право-вої системи, зокрема правоохоронних ор-ганів, а також органів місцевої влади, соці-альних служб і неурядових організацій. Ко-ординаційна рада ухвалює рішення щодо адаптації і забезпечення функціонування моделі на рівні міста, району чи області.

Мультидисциплінарна команда — група фахівців (працівники соціальних служб, правоохоронних органів, освітніх закладів та ін.), які об’єдналися для надан-ня безпосередньої допомоги в кожному конкретному випадку скоєння правопо-рушення або в інших випадках, коли пред-ставники громади потребують соціальної підтримки.

Відновне правосуддя — підхід у ре-агуванні на злочини, який базується на принципах усунення завданої потерпілому емоційної, матеріальної та фізичної шкоди та прийнятті правопорушником відпові-дальності за скоєне.

Програми відновного правосуддя — процедури, за допомогою яких прин-ципи відновного правосуддя застосову-ються під час вирішення кримінальних ситуацій. Серед програм відновного пра-восуддя, зокрема, розрізняють медіацію у кримінальних справах, кола правосуддя та сімейні конференції.

Кола примирення — одна з програм відновного правосуддя, яка передбачає участь у процедурі вирішення криміналь-ного конфлікту представників громади, у якій було скоєно злочин чи правопору-шення (напр., жителів селища, представ-ників навчального закладу тощо).

Сімейна групова нарада — одна з від-новних практик, що має на меті залучення широкого кола сім’ї до вирішення проблем; спеціалісти у сфері надання підтримки сі-мей, що перебувають у кризі, залучаються тільки для надання інформації, а не для прийняття рішень щодо проблем родини.

Сімейна конференція — одна з про-грам відновного правосуддя, під час якої до процесу обговорення долучаються, крім потерпілого та правопорушника, та-кож члени родини правопорушника. Мета їхньої участі — допомогти правопоруш-никові розробити план його реабілітації та підтримувати його під час реалізації цього плану. Зазвичай сімейні конференції засто-совуються у випадках, коли правопорушен-ня було вчинене неповнолітньою особою.

Глосарій

10

Прийняття рішення про впровадження МоделіБудь-яка справа має починатися з прийняття свідомого та виваженого рішення стосовно бажаного результату (іншими словами — з бачення тих змін у грома-ді, яких ми прагнемо досягти). Відправною точкою має бути аналіз стану гро-мади та її потреб як щодо попередження підліткової злочинності, так і щодо загального рівня конфліктності в громаді.

Одну з ключових ролей у впровадженні Моделі відіграє Центр відновних прак-тик у громаді. Функцію Центру має виконувати недержавна (благодійна, гро-мадська) організація, місія якої відповідає завданню формування безпечної громади та реалізації профілактичних програм, і яка візьме на себе коорди-наційну роль під час реалізації Моделі. Звісно, може статися так, що у місті/районі відсутня ініціативна організація, яка може взяти на себе відповідаль-ність виконувати обов’язки Центру відновних практик. У такому разі під час

підготовки плану впровадження Моделі необхідно передбачити створен-ня такого Центру.

Надзвичайно важливою для подальшого успіху функціонування Моделі в громаді є наявність лідера, який би ба-чив перспективу та користь для громади від впровадження такої діяльності, вмів налагоджувати співпрацю з партнерами в правовій системі, органах державної влади, а також поділяв цінності віднов-ного підходу, закладені в основу Моделі (дивись попередній розділ).


Більше про формування бачення необхідних змін у громаді читайте в посібнику

«Стратегії забезпечен-ня життєздатності відновних практик» (див. диск)

Етап I

С


11

Організаційно-адміністративне забезпечення та навчання фахівців

Цей етап є найбільш важливим та ресурсозатратним. Від того, наскільки якіс-ним буде результат цього етапу, залежатиме ефективність усієї подальшої діяльності в рамках Моделі, швидкість та успішність роботи, спрямованої на відновлення здоров’я громади – профілактику правопорушень, вирішення конфліктів та зміцнення стосунків і співпраці в громаді. Він складається з на-ступних кроків:

Створення Координаційної ради та прийняття місцевої програми про-Крок 1. філактики правопорушень серед дітей та молоді, плану впровадження Моделі. Заснування Центру відновних практик у громаді; навчання фахівців та Крок 2. налагодження співпраці.Започаткування мережі Шкільних служб порозуміння.Крок 3.

Крок 1. Створення Координаційної ради та прийняття місцевої програми профілактики правопорушень серед дітей та молоді, плану впровадження Моделі.

План роботи

1Створення Координаційної ради з питань профілактики правопору-шень

2Презентаційний семінар з представлення та обговорення Трирівне-вої моделі

3Розробка та обговорення програми профілактики правопорушень серед дітей та молоді

4 Розгляд та прийняття програми

Координаційна рада з питань профілактики правопорушень серед дітей та молоді може бути створена рішенням міської/районної/обласної ради разом з прийняттям місцевої програми профілактики правопорушень серед дітей та молоді. Склад Координаційної ради об’єднує керівників органів та служб, що залучені до вирішення завдань профілактики злочинності серед дітей та моло-ді в місті/районі/області, керівників правоохоронних органів, суду та коорди-натора Центру відновних практик у громаді. Склад координаційної ради може значно відрізнятися і за кількісними, і за якісними показниками, адже вона повинна формуватися відповідно до потреб та особливостей регіону, проте обов’язково треба звертати увагу на те, що до її складу мають увійти особи, які можуть приймати відповідальні рішення на місцевому рівні і забезпечувати їхню реалізацію.

Кількісний та якісний склад Координаційних рад у регіонах

Вінниця Жмеринка Івано-ФранківськКиїв, Дарницький

район

Загальна кількість осіб в координаційній раді 15 27 11

Повний склад не є постійним

Представники правової системи

6 3 3 3

Державні та муніципальні служби

6 14 7 6

Громадськість 3 10 2 6

Етап 2


12

Проект місцевої програми профілактики правопорушень серед дітей та моло-ді, що затверджується рішенням місцевої ради, містить покроковий план за-ходів з упровадження Моделі, який, фактично, є детальнішим та адаптованим до потреб конкретної громади відображенням наведеного покрокового плану впровадження Моделі з зазначенням строків, відповідальних осіб та обсягу фінансування заходів.

Треба враховувати той факт, що члени деяких спільнот хоч і усвідомлюють себе як громаду, проте звикли до знайомого з радянських часів командно-адміністративного підходу, за якого рішення про нововведення та зміни в житті громади насаджуються «згори», тобто владою. Безумовно, відповідаль-не рішення влади дуже важливе, але вже на цьому етапі можна і корисно за-стосувати відновний підхід: залучити представників громади (усіх потенційних учасників Моделі включно з Центром відновних практик та іншими зацікавле-ними представниками громадськості) до процесу спільного обговорення ба-чення майбутнього громади, створення Координаційної ради та планування подальших дій.

Хоча цей процес може зайняти більше часу, ніж звичайне голосування на чер-говому засіданні ради за проект Положення, користь від подібної практики є неоціненною. Якщо зустріч робочої групи з розроблення програми профі-лактики та створення Координаційної ради добре підготовлена та професійно проведена — учасники такої зустрічі не тільки відчувають свою причетність до вирішення проблем у громаді, але й реально беруть на себе відповідальність за подальші дії в рамках плану реалізації.

Презентаційний семінар з Трирівневої моделі профілактики правопорушень серед дітей та молоді.

Тривалість: 1 день.Цільова група: Представники органів місцевої влади та самоврядування, соціальних служб, шкіл, правоохоронних органів та громадських організацій, залучених до роботи з дітьми та молоддю. Мета: Ознайомити учасників зі змістом Трирівневої моделі профілактики, її принципами та інструментами, а також етапами її впровадження у громаді.

Етап

и вп

рова

джен

ня

13

Крок 2. Заснування Центру відновних практик у громаді, навчання фахівців та налагодження співпраці.


1 Заснування Центру відновних практик у громаді

2 Навчання медіаторів – ведучих програм відновного правосуддя.

3Налагодження співпраці Центру відновних практик у громаді з правовою системою.

4 Навчання представників мультидисциплінарної команди.

1. Заснування Центру відновних практик у громаді

Центр відновних практик у громаді (ЦВПГ) — це агенція, яка в Моделі бере на себе завдання організації та проведення усіх відновних процедур (таких як медіації між потерпілими та правопорушниками, сімейні групові наради, кола примирення та інші). Крім того, координатор Центру зазвичай виконує координаційну функцію і в справах, які Центр отримує від партнерів з право-охоронних органів або суду.

Необхідні умови існування Центру:наявність приміщення;• наявність лідера — громадського діяча, який усвідомлює цінності та прин-• ципи відновного підходу і в змозі налагодити партнерські стосунки з усіма учасниками Моделі;наявність фінансування принаймні для двох штатних працівників Центру;• забезпечення навчання штатних працівників та відібраних добровольців • (позаштатних працівників) як медіаторів — ведучих відновних практик (2 семінари)

2. Навчання медіаторів — ведучих програм відновного правосуддя

До початку навчання кандидати на участь у тренінгу мають пройти відбір-співбесіду з фаховими тренерами та медіаторами. Відбір здійснюється шля-хом інтерв’ю за спеціально розробленим опитувальником задля забезпечення якісного надання послуг фахівцями ЦВПГ. Досвід показує що, на жаль, не кож-на людина має природні здібності оволодіти необхідними знаннями та нави-чками ведучого програм відновного правосуддя за 4 дні тренінгу.

Семінар «Базові навички медіації між потерпілими та правопорушниками».

Семінар спрямований на формування навичок ведення процедури медіації в криміналь-них випадках. Тривалість: 4 дні (24 години).Цільова група: працівники ЦВПГ, представники правової системи та муніципальних орга-нів та служб, а також зацікавлені представники громади.Мета: підготувати спеціалістів, які зможуть самостійно проводити медіації між потерпі-лими та правопорушниками, керуючись у своїй роботі цінностями та принципами від-новного підходу.


14

Семінар з організації та проведення сімейних групових нарад (СГН).

Семінар спрямований на оволодіння медіаторами центрів відновних практик навичками організації та проведення однієї з найбільш ефективних відновних практик, яка дозво-ляє сприяти позитивним змінам в кризових сім’ях та змінити несприятливе середовище, у якому виховується дитина. Найбільш ефективний спосіб навчання — проводити цей се-мінар разом з іншими учасниками Моделі, які залучені до СГН, щоб одразу будувати спів-працю та спільне розуміння процедури, принципів і правил її проведення.Тривалість: 4 дні (24 години).Цільова група: працівники ЦВПГ, соціальні працівники, соціальні педагоги, шкільні психологи.Мета: підготувати команду спеціалістів, які володіють знаннями та навичками, достатніми для застосовування відновного підходу в роботі з кризовими сім’ями і самостійної органі-зації сімейних групових нарад.

3. Налагодження співпраці ЦВПГ з правовою системою

Практична взаємодія ЦВПГ з правовою системою є питанням часу і зусиль з обох боків, хоча традиційно більш активними в налагодженні співпраці ви-являються фахівці Центру. Побудова довірливих стосунків між партнерами вимагає, у першу чергу, хорошого розуміння самої Моделі та суті відновного підходу. Представники правової системи займають ключову роль у визначенні доцільності застосування програми відновного правосуддя в тому чи іншому випадку. Саме вони можуть оцінити наскільки справа підходить для прове-дення процедури медіації, проінформувати належним чином учасників кри-мінальної ситуації про можливість застосування програми відновного право-суддя та врахувати юридичні наслідки відновних програм у подальшому про-вадженні по справі.

Київ

Суми

ПирятинБіла Церква

ВінницяЖмеринка

Одеса

Івано-Франківськ

ЛьвівДрогобич

Стрий

СімферопольКрасногвардійське

Бахчисарай

Кіровоград

Харків

Луганськ

Громади, які мають досвід упровадження відновних практик Ет

апи

впро

вадж

ення

15

Інформаційно-навчальні семінари для представників правової системи.

Тривалість: 4–6 годин.Цільова група: інспектори кримінальної міліції у справах дітей, дільничні інспектори міліції, слідчі, прокурори, судді (у першу чергу ті, що залучені до розгляду справ неповнолітніх).Мета: сформувати розуміння учасниками переваг застосування відновного підходу до ви-рішення кримінальних ситуацій та побудови співпраці з ЦВПГ.Завдання: ознайомлення з принципами відновного підходу до кримінальних ситуацій, вивчення Механізму взаємодії з Центром відновних практик, відпрацювання навичок практичного застосування Механізму.

4. Навчання представників мультидисциплінарної команди

На даному етапі необхідно ознайомити членів мільтидисциплінарної команди з відновним підходом, його принципами, відновними практиками.

Навчальний семінар з відновних практик.

Цільова група: окремі представники правової системи, спеціалісти муніципальних органів і служб (мультидисциплінарної команди), які працюють з дітьми та сім’ями і залучені до вирішення завдань профілактики злочинності серед дітей та молоді.Мета: сформувати розуміння учасниками переваг застосування відновного підходу, на-вчити навичкам його впровадження у власну практику в співпраці з іншими учасниками Моделі.Тривалість – 3 дні (18 годин).

Навчальний семінар з організації та проведення сімейних групових нарад.

Цільова група: Представники мультидисциплінарної команди, що беруть участь у роботі з кризовими сім’ями, — працівники управлінь у справах дітей, сім’ї та молоді, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді та інші. Учасники долу-чаються до Семінару з організації та проведення сімейних групових нарад (див. Крок 2).

«Загалом, вразило те, що зараз всі служби працюють разом по профілактиці. Зараз ці зусилля об’єднуються, служби починають розуміти функції та роботу один одного. Я думаю, що модель якраз дозволила більш чіт-ко налагодити спільну діяльність, дозволила об’єднати служби у спільних заходах, які є про-писані, та офіційно організовані».

Наталія Величко, координатор у м. Вінниця, вересень 2009 р.

Із 2008 р. навчання щодо різних аспектів від-новного підходу та моделі профілактики про-ходять близько 200 представників правової системи щороку.

«Проведені заходи (семінари, тренінги, зустрі-чі) дозволили нам згуртувати команду, по-кращити міжособистісні стосунки; тому нам стало простіше співпрацювати із органами, залученими до Моделі. Це особливо було б ак-туально в нашому районі, тому що фактично в нас всі служби не мали партнерських стосун-ків між собою. КМСД взагалі було відстороне-но від усіх служб». Мар’яна Синюшко, координатор у Дарницькому

районі м. Києва, вересень 2009 р.


16

Крок 3. Започаткування мережі Шкільних служб порозуміння (ШСП).


1Презентація Моделі функціонування ШСП та проведення відбору учасників навчальної програми підготовки координаторів.

2Навчання координаторів Шкільних служб порозуміння (1-й модуль).

3Заснування пілотних ШСП (проведення презентацій для педагогіч-них колективів та учнів шкіл, відбір школярів — потенційних канди-датів на навчання медіаторів-однолітків).

4Навчання координаторів Шкільних служб порозуміння (2-й модуль).

5Проведення навчальних семінарів «Базові навички медіації» для медіаторів однолітків в пілотних школах та підтримка функціону-вання пілотних ШСП.

1. Презентація Моделі функціонування ШСП та проведення відбору учасників навчальної програми підготовки координаторів

У співпраці з відділом освіти та Методичним центром практичної психології та соціальної роботи проводиться презентація Моделі та ШСП для шкільних психологів (представників шкільної адміністрації) усіх навчальних закладів громади з метою виявлення зацікавлених представників системи освіти та від-бору пілотних шкіл. Тривалість презентаційного семінару — 3–4 години. Після закінчення тренінгу учасники заповнюють аплікаційні форми, на основі яких створюється перелік пілотних шкіл, де можуть бути створені ресурсні ШСП. Важливо зауважити, що кожен навчальний заклад, який висловив бажання створити ШСП, має надати лист підтримки від адміністрації закладу, що де-монструє готовність вкладати власні ресурси у функціонування ШСП: надання окремого приміщення для Служби, виділення часу для презентацій ШСП тощо. Також принципово важливо узгодити права і обов’язки координатора ШСП та учнів-медіаторів, зокрема на особливу увагу заслуговує питання передачі від-повідальності за діяльність ШСП школярам-медіаторам.

2. Навчання координаторів Шкільних служб порозуміння (1-й модуль)

Для учасників презентаційного семінару, які пройшли відбір, проводиться на-вчальний тренінг, на якому вони мають опанувати знання і навички медіатора. Координатор Шкільної служби порозуміння має обов’язково володіти нави-чками організації та самостійного проведення відновних процедур, щоб допо-могти учням-медіаторам оволодіти мистецтвом вирішення конфліктів (коор-

динатор проводить тренінг з оволодіння базовими навичками медіації, організо-вує коучинг та супервізію), допомагати як ко-медіатор у вирішенні конфліктів між дітьми та дорослими (вчителями та батьками), вирішувати конфлікти в педагогічному колективі і т. п. Власний досвід проведення медіації є важливою передумовою ефективності роботи тре-нера та координатора Шкільної служби порозуміння. За результатами першого модуля учасники, які успішно пройшли навчання, отримують сертифікат меді-атора та рекомендації щодо подальшої роботи.

На сьогодні створено та успішно функціонує більше 100 шкільних служб порозуміння в 10 областях України.За інформацією адміністрації однієї зі шкіл громади, де впроваджується Модель, кількість дітей на внутрішньошкільному обліку за перші три місяці діяльності Шкільної служби порозуміння зменшилась із 50 до 44. У м. Жме-ринка за 4 місяці було проведено 8 тренінгів, на яких підготовлено 120 медіаторів Шкільних служб порозуміння.

Тетяна Кирилюк, методист відділу освіти м. Жмеринка, лютий 2009 р.

«Досвід шкіл, де діють ШСП, показує, що кіль-кість конфліктів зменшується на 70-80%. Одна із найважливіших функцій ШСП полягає в тому, що вони дозволяють виявляти кон-флікти вчасно».

Микола Гунько, заступник міського голови з гуманітарних питань, м. Вінниця, лютий 2009 р.

Етап

и вп

рова

джен

ня

17

Тренінг «Базові навички медіатора — координатора Шкільної служби порозуміння».

Тривалість: 4 дні (24 години).Цільова група: шкільні психологи, соціальні педагоги та інші педагоги, які виявили бажан-ня координувати діяльність ШСП та пройшли відбір.Максимальна кількість учасників тренінгу: 16 осіб.Мета: підготувати спеціалістів, які мають достатньо знань і навичок, щоб вирішувати кон-флікти за допомогою процедури медіації, проведення кола прийняття рішень та впро-вадження ШСП, керуючись у своїй діяльності цінностями та принципами відновного підходу.

3. Заснування пілотних ШСП (проведення презентацій для педагогічних колективів та учнів шкіл, відбір школярів — потенційних кандидатів на навчання медіаторів-однолітків)

У разі успішного проходження навчання координатори ресурсних ШСП мають провести презентації у своєму навчальному закладі та відібрати учнів — по-тенційних медіаторів, керуючись відповідними методичними вказівками. Орі-єнтовна кількість потенційних медіаторів для одного навчального закладу — 10–12 осіб. Протягом декількох місяців координатори ШСП проводять інфор-мування щодо медіації та співробітницького підходу до вирішення конфліктів, проводять медіації.

4. Навчання координаторів Шкільних служб порозуміння (2-й модуль)

Координатори ресурсних Шкільних служб порозуміння проходять черговий етап навчання, на якому опановують навички з проведення тренінгу для меді-аторів ШСП. На цьому етапі майбутні координатори презентують власні досяг-нення та напрацювання в напрямку створення таких Служб у власних навчаль-них закладах. Другий модуль передбачає навчання координаторів проведенню тренінгу «Базові навички медіації». Учасники пробують проводити елементи тренінгу самостійно і отримують зворотний зв’язок від тренерів-супервізорів. Відгуки супервізорів можуть містити як дозвіл на самостійне проведення коор-динатором тренінгу з базових навичок медіації для учнів, так і рекомендацію обов’язкової участі супервізора/ко-тренера на тренінгу.

Тренінг для координаторів «Методика впровадження Шкільної служби порозуміння».

Тривалість: 4 дні (24 години).Цільова група: координатори ресурсних ШСП, які успішно пройшли навчальну програму тренінгу «Базові навички медіації» та ефективно провели підготовчу роботу у своїх на-вчальних закладах.Мета: оволодіти навичками проведення тренінгу «Базові навички медіатора ШСП» у мо-делі залученого навчання.Кожен учасник отримує зворотний зв’язок від тренерів та рекомендації щодо розвитку тренерської майстерності. За результатами тренінгу тренери Українського Центру Поро-зуміння оцінюють кваліфікацію учасників та приймають рішення про можливість серти-фікації і надання дозволу проводити тренінги для школярів (самостійно або за підтримки досвідчених тренерів).


18

5. Проведення навчальних семінарів «Базові навички медіації» для медіаторів-однолітків у пілотних школах та підтримка функціонуван-ня пілотних ШСП

Залежно від отриманих рекомендацій, координатори ШСП проводять з учня-ми своїх навчальних закладів тренінги з базових навичок медіації.

Для полегшення роботи та більшої ефективності навчання корисно об’єднати зусилля двох координаторів ШСП. (Бажано, щоб загальна кількість учасників тренінгу при цьому залишалась в межах 20–24 осіб). Більш досвідчені трене-ри, у разі необхідності, можуть надавати допомогу координаторам ШСП.

Для проведення навчальних семінарів та тренінгів необхідні такі умови:

Кількість учасників: мінімальна — 8 осіб, максимальна — 20.•

Приміщення — просторе, тепле, добре освітлене, стільці та столи пересувні, • виставлені в коло.

Режим роботи (для заходів тривалістю від 1 дня): 4 сесії по 1,5 години • з двома перервами на каву (по 20 хв.) та перервою на обід (1 година) Обладнання: фліпчарт (пластикова дошка) та блокнот для нього, а та-кож маркери та паперовий/малярський скоч.

Перегляд досягнутих результатів та планування подальших кроків

Особливістю цього етапу є те, що він реалізовується силами самої громади; крім того, пропонована діяльність має регулярно повторюватись — це, власне, можна вважати безпосереднім функціонуванням Моделі.


1 Безпосереднє проведення відновних практик

2 Зустрічі з обговорення практики

3Щорічні зустрічі з оцінки та планування функціонування Моделі в громаді

1. Проведення відновних практик

Безпосередня діяльність медіаторів Центру відновних практик та шкільних служб порозуміння полягає в організації та проведенні медіацій, сімейних

групових нарад, кіл прийняття рішень, презентацій Моделі та її елементів, що відповідає запитам і потребам членів громади. Важливо зауважити, що ця ді-яльність також потребує певної ресурс-ної підтримки, а саме: забезпечення по-точних адміністративних витрат Центрів відновних практик та Шкільних служб порозуміння, наявність приміщення для проведення відновних практик тощо.

Етап 3

«Через певний час після впровадження моделі, ми можемо сказати, що вона є особливо акту-альною для регіону, оскільки акцентує увагу на первинній профілактиці, є комплексною, ефек-тивною, довготривалою, пропонує професійний підхід до профілактики та дозволяє створити сталий механізм роботи із конфліктами та створити систему попередження виникнення правопорушень, об’єднати ресурси та зусилля суб’єктів профілактики, які діють у громаді». Микола Гунько, заступник міського голови з гу-манітарних питань, м. Вінниця, вересень 2009 р.

Більше інформації – у посіб-нику «Шкільна служба розв’язання конфлік-тів: досвід упрова-дження». (див. диск)

ØÊ²ËÜÍÀ ÑËÓÆÁÀ ÐÎÇÂ’ßÇÀÍÍßÊÎÍÔË²ÊÒ²Â:äîñâ³ä óïðîâàäæåííÿ

Êè¿â 2008

н

Етап

и вп

рова

джен

ня

19

Звертаємо увагу також на те, що доречно відслідковувати якість наданих послуг, зо-крема, постійно збирати оціночні анкети від учасників програм відновних практик аналізувати їх тощо.

Зауважимо, що на цьому етапі відбува-ється активна співпраця з правовою сис-темою (міліція, суд, прокуратура). Визна-чені представники цих органів регулярно інформують ЦВП про випадки правопо-рушень, а також інформують громаду про можливість вирішити конфліктну ситуацію за допомогою фахівців Центру.

Тривалість: від кількох годин до одного дня, залежно від потреби.Цільова група: координатор та медіатори ЦВП, члени мультидисциплінарної команди, координатори та медіатори ШСП — залежить від потреби учасників реалізації Моделі.Мета: проаналізувати отриманий досвід, обговорити та прийняти рішення стосовно склад-них випадків, надати зворотний зв’язок у середовищі спеціалістів та проводити інші види діяльності, що сприяють професійному росту суб’єктів реалізації Моделі.

2. Зустрічі з обговорення практики

Тривалість: від кількох годин до кількох днів, залежно від потреби.Цільова група: учасників реалізації Моделі, представники місцевих органів влади та пра-вової системи.Мета: проаналізувати досягнення і отриманий досвід, обговорити труднощі, що виникли в процесі реалізації Моделі, визначити план реалізації Моделі на наступний рік відповідно до потреб громади.

3. Щорічні зустрічі з оцінки та планування функціонування Моделі в громаді

Щороку проводяться зустрічі, на яких усі учасники впровадження моделі аналізу-ють і оцінюють проведену роботу, плану-ють подальшу діяльність з упровадження моделі.

На думку фахівців громад, де впроваджується Модель, регулярна оцінка дозволяє:

«побачити досягнуті результати та успіхи»;• «виявити труднощі та проблемні аспекти • реалізації»;«спланувати заходи, що дозволять поліпши-• ти впровадження моделі»;«адаптувати модель до змінних потреб • громади»;«сформувати бачення подальшого розвитку • міста»;«по-іншому подивитись на свою щоденну • роботу»;«визначити пріоритетні завдання для по-• дальшої роботи».Із зворотного зв’язку, наданого координатора-ми пілотних регіонів після проведення оцінки у

2009 та 2010 рр.

Більше інформації – у по-сібнику «Регіональна мо-дель профілактики під-літкової злочинності: досвід упровадження» (див. диск)

«За останні півроку, коли впроваджується модель профілактики підліткової злочиннос-ті, влада міста помічає зменшення кількості скоєних підлітками правопорушень. Ми, як працівники міліції, також відзначаємо, що ті діти, які мали кримінальну відповідальність, але пройшли відновні програми, реінтегрува-лись у громаду, не мали повторних правопору-шень, та навчаються або працюють». Володимир Сичик, старший оперуповноважений

КМСД Жмеринського району, лютий 2009 р.


20

Фінансовий план реалізації моделі

Описані та пропоновані заходи з започаткування Трирівневої моделі профі-лактики потребують підтримки громади та залучення місцевих ресурсів. Ниж-че наведено приблизний фінансовий план, який може бути адаптований до потреб конкретної громади та в подальшому відображений у місцевій про-грамі з попередження правопорушень.

На диску-додатку до брошури подано шаблони розрахунків, які можна використовувати для корегування фінансового плану.

01 02 03

1. Функціонування центру відновних

практик у громаді 4620,00 4620,00 4620,00

2. Навчання 4142,00 17968,00 17852,00

2.1. Презентаційний семінар з Трирівневої мо-делі профілактики правопорушень серед дітей та молоді

2846,00

2.2. Тренінг «Базові навички медіації між потер-пілими та правопорушниками»

15772,00

2.3. Семінар з організації та проведення сімей-них групових нарад

2.4. Інформаційно-навчальний семінар для представників правової системи

2196,00

2.5. Навчальний семінар з відновних практик

2.6. Презентація моделі Шкільних служб по-розуміння та проведення відбору учасників на-вчальної програми підготовки координаторів служб

1296,00

2.7. Тренінг «Базові навички медіатора — коор-динатора Шкільних служб порозуміння»

17852,00

2.8. Тренінг для координаторів «Методика впро-вадження Шкільних служб порозуміння»

3. Оцінка діяльності та планування Забезпечується ресурсами громади,

ВСЬОГО, грн. 8762,00 22588,00 22472,00

21

Звертаємо Вашу увагу на те, що до розрахунків не включено проживання та проїзд учасників, оскільки проведення заходів планується на території грома-ди. Також, вартість заходів необхідних для здійснення етапу 3 «Оцінка діяль-ності та планування» може розраховуватися громадою самостійно на основі подальших планів щодо впровадження Моделі та наявних у громаді ресурсів.

Всього, за рік: 144 778,00 грн.

Календарний рік

04 05 06 07 08 09 10 11 12

4620,00 4620,00 4620,00 4620,00 4620,00 4620,00 4620,00 4620,00 4620,00

17852,00 31524,00

17852,00

13672,00

17852,00

координаторами Центру відновних практик та шкільних служб порозуміння

22472,00 36144,00 4620,00 4620,00 4620,00 4620,00 4620,00 4620,00 4620,00

22

Успіхи чи невдачі роботи міліції, суду, школи, соціальних служб багато в чому залежать від їхньої співпраці з громадою, а отже й рівня усвідомлення жителями громади своєї важливої ролі. Саме гро-мада є ключовою ланкою в процесі зни-ження рівня конфліктності та правопору-шень, бо вона виступає і замовником, і основним партнером державних та муні-ципальних структур, що опікуються цими питаннями. Здатність громади допома-гати людям, що потрапили в скрутне ста-новище, підтримувати суспільно важливі цінності у громаді, сприяти її безпечному та сталому розвитку, значною мірою ви-значає майбутнє всієї держави.

Відновний підхід, який є основою Три-рівневої моделі профілактики правопо-рушень серед дітей та молоді, допомагає усвідомити цінність людських стосунків і сприяє формуванню здорового суспіль-ства. Ми щиро сподіваємося, що досвід впровадження відновних практик для ви-рішення кримінальних, сімейних та шкіль-них конфліктів, допоможе вам також успішно застосовувати відновний підхід до вирішення трудових, сусідських, адмі-ністративних та господарських спорів.

Громада обирає…

«Ми мріємо жити в безпечному середовищі, де люди розуміють один одного, де відсутні суперечки… Звичайно життя без конфліктів неможливе, але пом’якшити наслідки конфлік-ту, зробити так, щоб інтереси потерпілих та правопорушників були враховані повною мі-рою, можна за допомогою програм відновного правосуддя, які впроваджуються у Пирятин-ському районі».

За матеріалами сайту м. Пирятина (Полтавська обл.)

«У м. Івано-Франківську реалізовується досить багато програм різного спрямування, однак дана модель є особливою, адже вона допомагає вирішувати ті питання, які знаходяться на стику повноважень міліції, школи, соціаль-них служб. Регіональна модель профілактики підліткової злочинності дозволяє досягати ефективних результатів нерепресивними ме-тодами.»

Зінаїда Федорук, заступник міського голови з соціальних питань, голова координаційної ради, м. Івано-Франківськ, березень 2009 р.

Видання здійснено в рамках проекту «Стратегії міліції щодо попередження правопорушень серед дітей та молоді. Фаза ІІІ» (2010–2012) і є узагальненням

напрацювань попередніх фаз проекту.

Трирівнева модель профілактики підліткової злочинності була розроблена експертами:БО «Український Центр Порозуміння»; • Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної • служби Національної академії внутрішніх справ; Інституту проблем наркоманії та наркозлочинності;•

за участі фахівців: Міністерства внутрішніх справ;• Генеральної прокуратури України;• Національної академії прокуратури України;• представників інших міністерств і відомств.•

Проект «Стратегії міліції щодо попередження правопорушень серед дітей та молоді» підтримується Швейцарською агенцією з розвитку та співробітництва.

www.swiss-cooperation.admin.ch/ukraine

Над створенням «Дорожньої карти побудови безпечної громади: попередження правопорушень серед дітей та молоді» працювали фахівці

БО «Український Центр Порозуміння»:А. Горова, В. Каневська, Р. Коваль, Н. Прокопенко, С. Пушкар, С. Філь, П. Шевченко,

К. Шкляревська та Л. Мороз (НАВС).Дизайн та видавництво – В.Захаренко

Спільними зусиллями до безпечної громади!

© БО «Український Центр Порозуміння», 2010

23

Презентаційні матеріали: • Презентаційний фільм «Зцілення правосуддям»• Презентаційний фільм «Відновні підходи у профілактиці: співпраця міліції та громади»

• Навчальний фільм для Шкільних служб порозуміння

Довідкові матеріали: • Брошура «Регіональна модель профілактики підліткової злочинності: досвід упровадження. За матеріалами практичної роботи у громадах України»

• Посібник «Стратегії забезпечення життєздатності відновних практик: механізми співпраці правової системи та громади заради суспільної безпеки»

• Посібник «Шкільна служба розв’язання конфліктів: досвід упровадження»

Робочі матеріали • Шаблон для розробки бюджету місцевої програми попередження правопорушень серед дітей та молоді

Ці та інші тематичні матеріали можна знайти на сайтах«Співпраця міліції та громади задля безпеки»

www.bezpekagromad.org.ua«Відновні практики у школах»http://www.safeschool.org.ua

Корисні ресурси

Більше інформації на сайтах:

«Співпраця міліції та громади

задля безпеки»

www.bezpekagromad.org.ua

«Практика вирішення конфліктів»

www.commonground.org.ua

«Відновні практики у школах»

www.safeschool.org.ua

«Відновне правосуддя»

www.rj.org.ua

З питань упровадження

Трирівневої моделі

профілактики правопорушень

серед дітей та молоді

звертайтеся до БО «Український

Центр Порозуміння»

Кловський узвіз, 18

м.Київ, 01021, Україна

Тел.: (044) 537 10 07

e-mail: [email protected]

Протиправна поведінка — серйозна перешкода на шляху створення безпечних українських громад та сталого суспільного розвитку. Особливо, якщо правопорушення скоює молодь, на якій лежить відповідальність за майбутнє країни. Забезпечити комплексний підхід до реагування на злочини і попередження злочинності покликана Трирівнева модель профілактики правопорушень серед дітей та молоді

© БО «Український Центр Порозуміння»

Проведеннямедіацій, кіл,

сімейних груповихнарад

Навчання координаторів

тa учнів-медіаторівМетодично-

інформаційнапідтримка

Навчанняфахівців відновним

підходам

Передаванняданих щодо дітей

з девіантноюповедінкою та

кризових сімей

Застосування відновних

практик у школах,

проведення тренінгів

для школярів

Інформування про

відновні програми,

координація співпраці

та реалізації Моделі;

застосування відновних

практик, навчання

фахівців

Затвердження

програми на

місцевому рівні,

забезпечення

функціонування Моделі

Застосування відновних

практик з дітьми,

молоддю та дорослими

х

Бе

зп

еч

на

гр

ом

ад

а

Проведення медіації у сімейних,

сусідських, трудових,

комерційних конфліктах

Налагоджено

систему проведення

кіл примирення

серед 5-11 класів

Створено групи

старшокласників-

медіаторів

Налагоджено систему

оцінки та застосування

відновних практик

Налагоджено

механізм взаємодії

з Центром


Громаду поінформовано

про послуги центру

Проведено

презентації та

навчальні семінари

Укладено угоду про

співпрацю з Центром

відновних практик Налагоджено

систематичне

інформування Центру


про випадки

правопорушень

Впроваджено

систему оцінки

та планування

Громаду

поінформовано

про програму

Укладено угоду

про співпрацю з

Центром відновних практик

Прийнято

місцеву програму

Ознайомлено та навчено

відновним підходам:

Працівники ОВС

Прокурори

Судді

Створено

Координаційну

раду

Інформування Центру


про випадки

правопорушень;

інформування громади

про послуги Центру

Налагоджено систему

вирішення конфліктів

учнями-медіаторами

ди

Створено

нормативно-правову

базу на місцевому рівні

Передаванняінформації

про випадкиправопорушень

та сімейнихконфліктів

Врахування результатів


Проведеннясемінарів

та презентацій

ШколаЛаскаво просимо!

Органи місцевого самоврядуваннята державні соціальні служби

Навчальнізаклади

ЦВПГ

Центр відновнихпрактик у громаді

Міліція

Прокуратура

Суд

Правова система

Аналіз стану громади

та прийняття рішення

про впровадження Моделі

Карта-схема взаємодії суб’єктів впровадження Трирівневої моделі профілактики правопорушень серед дітей та молоді

Суб’єкти впровадження моделі, їхні завдання та відповідальність

Органи місцевого самоврядування та державні соціальні служби

Правова система(суд, міліція, прокуратура)

Центр відновних практик у громаді (ЦВПГ) Навчальні заклади. Школи

Затвердження програми на місцевому рівні, забезпечення функціонування Моделі

Інформування ЦВПГ про випадки правопорушень;інформування громади про послуги ЦВПГ

Інформування про відновні програми, координація співпраці та реалізації Моделі; застосування відновних практик,

навчання фахівців

Застосування відновних практик у школах, проведення тренінгів для школярів

Прийняття рішення про впровадження Моделі

Аналіз рівня злочинності • та конфліктності у громаді Рішення про впровадження Моделі•

Організаційно-адміністративне забезпечення та навчання фахівців

Крок 1.

Створення координаційної ради; прийняття місцевої програми профілактики та плану впровадження

Моделі

1. Створення координаційної ради з питань профілактики правопорушень

2. Презентаційний семінар з пред-ставлення та обговорення Моделі

3. Розробка та обговорення місцевої програми профілактики

4. Розгляд та прийняття програми

Крок 2.

Заснування Центру відновних практик

у громаді; навчання фахівців та налагодження

співпраці

1. Консультації з громадою, ініціювання та сприяння ство-ренню Центру відновних практик у громаді

4. Навчання представників мультидисциплінарної командиНавчальний семінар з відновних практик, формування мульти-дисциплінарної команди

3. Налагодження співпраці ЦВПГ із правовою системою

Інформаційно-навчальні семінари для представників правової системи

Погодження механізму спів-

праці та укладан-ня угоди з ЦВПГ

Розміщення інформаційних

стендів

Міліція (КМСД)СудПрокуратураСпільно

СИСТЕМАТИЧНЕ ІНФОРМУВАННЯ ЦВПГ ПРО ВИПАДКИ ПРАВОПОРУШЕНЬ

2. Навчання медіаторів – ведучих програм відновного правосуддя

Семінар «Базові навички медіації між потерпілими та правопорушниками»

Семінар з організації та проведення сімейних групових нарад

Крок 3.

Започаткування мережі Шкільних

служб порозуміння

1. Презентація моделі функціонування Шкільної служби порозуміння (ШСП) та прове-дення відбору учасників навчальної програми з підготовки координаторів.

2. Навчання координаторів ШСП (1-й модуль).Тренінг «Базові навички медіатора – координатора ШСП».

3. Заснування пілотних ШСП:Проведення презентацій для педагогічних колективів та учнів шкіл;• Відбір школярів на навчання медіаторів-однолітків;• Тренінг «Методика впровадження ШСП» для координаторів. •

4. Навчання координаторів ШСП (2-й модуль).Тренінг «Методика впровадження ШСП».5. Навчання учнів-медіаторів базовим навичкам медіації.

Перегляд досягнутих результатівта планування подальших кроків

Щорічні зустрічі з оцінки та планування функціонування Моделі в громаді

дата Результат

Загальна кількість засідань Координаційної ради (по роках)

Квартал

І ІI ІII ІV

201 р.

201 р.

201 р.

Збір статистики, інформування Координаційної

ради про стан злочинності

Функціонування ЦВПГ і проведення відновних практик (загальна кількість):

Квартал загалом за рік

І ІI ІII ІV 201 р. 201 р. 201 р.

Зустрічей мультидис-циплінарної команди

Переданих справ

Консультації

Медіації

Кола

___________ (інше)

Зустрічі з обговорен-ня практики

Функціонування ШСП:(загальна кількість)

Квартал загалом за рік

І ІI ІII ІV 201 р. 201 р. 201 р.

Засідань ШСП

Звернень

Консультації

Медіації Кола

________ (інше)

. 201 р.

. 201 р. . 201 р. . 201 р.

. 201 р. . 201 р.

. 201 р. . 201 р. . 201 р. . 201 р. . 201 р. . 201 р.

. 201 р.

. 201 р.

. 201 р.

. 201 р.

. 201 р.

. 201 р.

. 201 р.

. 201 р.

. 201 р. . 201 р.

. 201 р. . 201 р.

. 201 р. . 201 р.

І етап

ІI етап

Крок 1.

Крок 2.

Крок 3.

ІIІ етап

. 201 р.

. 201 р.

. 201 р.

. 201 р.

. 201 р.

. 201 р.

. 201 р.

. 201 р.

. 201 р.

. 201 р.

. 201 р.

Календар поетапного впровадження Трирівневої моделі профілактики правопорушень серед дітей та молоді

Documents

Побудова безпечної громади: попередження правопорушень серед дітей та молоді (Дорожня карта)