О.В. Заболотний, В.В. Заболотний українська мова 10 клас (рівень стандартний)

Ðåêîìåíäîâàíî Ìіíіñòåðñòâîì îñâіòè і íàóêè Óêðàїíè

Êèїâ«Ãåíåçà»

2010

Ðіâåíü ñòàíäàðòó

клас10

УУкраїнськакраїнська мова мова

О.В. Заболотний, В.В. Заболотний

Óìîâí і ïî çíà÷åííÿ:

òåîðåòè÷íі âіäîìîñòі ç ìîâè; çàâäàííÿ êîíêóðñíîãî õàðàêòåðó;

çàâäàííÿ ïіäâèùåíîї ñêëàäíîñòі; çàâäàííÿ äëÿ ðîáîòè çі ñëîâíèêîì;

çàâäàííÿ ç ðîçâèòêó çâ’ÿçíîãî ìîâëåííÿ;

çàâäàííÿ ç åëåìåíòàìè äîñëіäæåííÿ.

3

Äîðîãі äåñÿòèêëàñíèêè!

Öèì ïіäðó÷íèêîì ïî÷èíàєòüñÿ âèâ÷åííÿ óêðàїíñüêîї ìîâè íà ðіâíі ñòàíäàðòó â ñòàðøіé ïðîôіëüíіé øêîëі.

Âè ìàòèìåòå çìîãó ïîãëèáèòè é ñèñòåìàòèçóâàòè îòðèìàíі ðàíіøå çíàííÿ ç îðôîåïії, ôîíåòèêè, ëåêñèêîëîãії, ôðàçåîëîãії, áóäîâè ñëîâà, ìîðôîëîãії, ñòèëіñòèêè. Íàâ÷èòåñÿ äîöіëüíî âèêîðèñòîâóâàòè ìîâíі çà-ñîáè â ðіçíèõ æèòòєâèõ ñèòóàöіÿõ іç äîòðèìàííÿì óêðàїíñüêîãî ìîâ-ëåííєâîãî åòèêåòó, çíàéäåòå òî÷êè äîòèêó ìîâè ÿê ç ëіòåðàòóðîþ òà іñòîðі єþ, òàê і ç ìàòåìàòèêîþ, áіîëîãієþ, ãåîãðàôієþ òîùî. Îòðèìàєòå çàäîâîëåííÿ âіä ñàìîñòіéíîãî äîñëіäæåííÿ ìîâíèõ ÿâèù, âèêîíàííÿ òâîð÷èõ ïðîåêòіâ, ñòâîðåííÿ âëàñíèõ âèñëîâëþâàíü, ðîáîòè ç äîäàòêîâè-ìè іíôîðìàöіéíèìè äæåðåëàìè, à òàêîæ ìàíäðіâîê ðóáðèêàìè «Êóëü-òóðà ìîâëåííÿ», «Ìîÿ ñòîðіíêà», «Ìîâëåííєâà ñèòóàöіÿ».

Ïåðø íіæ ðîçïî÷àòè ðîáîòó çà ïіäðó÷íèêîì, çâåðíіòü óâàãó íà óçà-ãàëüíþâàëüíі ñõåìè â äîäàòêàõ – òóò ïðåäñòàâëåíі îñíîâíі òåîðåòè÷íі âіäîìîñòі ç êóðñó óêðàїíñüêîї ìîâè 5–9-õ êëàñіâ. Öåé ìàòåðіàë äîïîìîæå âàì ó íàâ÷àííі â 10-ìó êëàñі.

Ïіä ÷àñ îïðàöþâàííÿ êîæíîãî ïàðàãðàôà ðàäèìî ñïî÷àòêó îçíàéîìè-òèñÿ ç êëþ÷îâèìè ïèòàííÿìè òåìè, ïðèãàäàòè âèâ÷åíå òà âèêîíàòè âñòóïíå çàâäàííÿ äîñëіäíèöüêîãî õàðàêòåðó, ùîá çðîáèòè õî÷à é íåâå-ëèêå, àëå âëàñíå âіäêðèòòÿ. Ïîòіì äîöіëüíî óâàæíî ïðî÷èòàòè òåîðåòè÷-íі âіäîìîñòі, îñìèñëèòè їõ òà âèêîíàòè ðіçíîìàíіòíі òðåíóâàëüíі âïðàâè. Çàâåðøóþòüñÿ ïàðàãðàôè âèñíîâêàìè, ó ÿêèõ ñòèñëî ïîäàþòüñÿ îñíîâíі ïîëîæåííÿ òåìè. Çàâäàííÿ ðóáðèêè «Ñàìîîöіíêà і ñàìîïåðåâіðêà» ñòà-íóòü âàì ó ïðèãîäі ïіä ÷àñ ïîâòîðåííÿ âèâ÷åíîãî òà ïіäãîòîâêè äî ïіä-ñóìêîâîї àòåñòàöіéíîї ðîáîòè.

Âïðàâè ç ïîçíà÷êàìè «Ïîïðàöþéòå â ïàðàõ», «Äâà – ÷îòèðè – âñі ðàçîì», «Ìîçêîâèé øòóðì», «Ìіêðîôîí» âèêîíóþòüñÿ êîëåêòèâíî é çà îêðåìèìè ïðàâèëàìè, îçíàéîìèòèñÿ ç ÿêèìè ìîæíà â äîäàòêàõ íà-ïðèêіíöі ïіäðó÷íèêà. Òóò âè çíàéäåòå ÷îòèðè ñëîâíè÷êè, ñêîðî÷åíі âіäïîâіäі äî âïðàâ, ïîêàæ÷èê òåðìіíіâ і ïîíÿòü.

Áàæàєìî âàì óñïіõіâ ó íàáóòòі çíàíü, â îâîëîäіííі âìіííÿì їõ çàñòî-ñîâóâàòè, à òàêîæ ñàìîñòіéíèõ òâîð÷èõ ïîøóêіâ і âіäêðèòòіâ.

4

ÂÑÒÓÏ

Ôóíêöії ìîâè і ìîâëåííÿ. Ðîëü ìîâè ó ôîðìóâàííі

é ñàìîâèðàæåííі îñîáèñòîñòі

Ìîâî! Ïðåñâÿòàÿ Áîãîðîäèöå ìîãî íàðîäó!

Ê. Ìîòðè÷

1. Прочитайте висловлювання і поміркуйте над поданими після них запитання-ми. Два висловлювання (на вибір) запишіть у зошит.

* * *Ìîâî ðіäíà! Òè æ – ÿê ìîðå – áåçêîíå÷íà, ìîãóòíÿ, ãëèáèííà. Êîòèø

і êîòèø õâèëі ñâîїõ ëåêñèêîíіâ, à їì íåìàє êіíöÿ-êðàþ.Êðàñî ìîÿ! Ó òîáі ìóäðіñòü âіêіâ, і ïàì’ÿòü òèñÿ÷îëіòü, і çîéê ìàòåðіâ

ó ãîäèíó ëèõó, і ïåðåìîæíèé ãóê ëèöàðіâ ó äíèíó ïîáіäíó, і ïіñíÿ ñåðöÿ äіâî÷îãî â êîõàííі ñâîїì, і êðèê íîâîíàðîäæåíîãî; ó òîáі, ìîâî, íåîñÿæ-íà äóøà íàðîäó – éîãî ùèðіñòü і ùåäðіñòü, ðàäîùі é ïå÷àëі, éîãî òðóä, і ïіò, і êðîâ, і ñìіõ, і áåçñìåðòÿ éîãî...

Ñâіòëîíîñíà! Òè çàâæäè âàáèø, ÷àðóєø, êëè÷åø íà òåïëі é ìîãóòíі õâèëі ñâîї. І ÿ âіðíèé і âі÷íèé þíãà òâіé... Єäèíà ïå÷àëü ïðîéìàє, ùî íå âèñòà÷èòü æèòòÿ, àáè ïåðåïëèñòè òâіé ìîâíèé îêåàí. Áî òè є Âі÷íіñòü. Òè є Ïðàâäà, Äîáðî і Êðàñà íàðîäó íàøîãî (Ñ. Ïëà÷èíäà).

І. Ìàð÷óê. Ïðîáóäæåííÿ

5

Âñòóï

* * *Íàöіîíàëüíà ìîâà – öå çäîáóòîê êóëü-

òóðè, äóõîâíîї äіÿëüíîñòі ïåâíîãî íàðîäó, à îäíî÷àñíî çäîáóòîê êóëüòóðè âñüîãî ëþäñò âà, áî êîæíà ìîâà äîïîâíþє іíøó, à ðàçîì – âîíè âèòâіð ñâіòîâîãî êîëåêòèâíî-ãî ëþäñüêîãî ðîçóìó (Ã. Íóäüãà).

* * *Ñëîâî – íàøå ïîâíîêðîâíå æèòòÿ, íåâìè-

ðóùå äæåðåëî ïîñòóïó. Ç öüîãî íåâè÷åðïíîãî äæåðåëà ìîâåöü çäîáóâàє íå òіëüêè çíàííÿ ïðî íàâêîëèøíіé ñâіò, à é ìîðàëüíі і åñòå-òè÷íі îöіíêè òà âïîäîáàííÿ (І. Âèõîâàíåöü).

* * *Ó íàðîäó є ÷àøà, ÿêó ìîæíà íàçâàòè

îáåðåãîì âі÷íîñòі. Òó êðèíèöþ æèâèòü ïî-òóæíà ðіêà ìîâè, ó íåї âïàäàþòü äæåðåëà êàçêè, ïіñíі, ìðії, óÿâè, âñåîñÿæíîї òâîð-÷îñòі. Íàðîäè, ÿêі íå îáåðіãàþòü ÷àøó ïàì’ÿòі, íåìèíó÷å ãèíóòü (Î. Áåðäíèê).

* * *Íàéáіëüøå é íàéäîðîæ÷å äîáðî â êîæíîãî íàðîäó – öå éîãî ìîâà, îòà

æèâà ñõîâàíêà ëþäñüêîãî äóõó, éîãî áàãàòà ñêàðáíèöÿ, ó ÿêó íàðîä ñêëà-äàє і ñâîє äàâíє æèòòÿ, і ñâîї ñïîäіâàííÿ, ðîçóì, äîñâіä (Ïàíàñ Ìèðíèé).

* * *Ìîâà – öå íå ïðîñòî ñïîñіá ñïіëêóâàííÿ, à ùîñü áіëüø çíà÷óùå. Ìîâà –

öå âñі ãëèáèííі ïëàñòè äóõîâíîãî æèòòÿ íàðîäó, éîãî іñòîðè÷íà ïàì’ÿòü, íàéöіííіøå íàäáàííÿ âіêіâ, ìîâà – öå ùå é ìóçèêà, ìåëîäèêà, ôàðáè, áóòòÿ, ñó÷àñíà õóäîæíÿ, іíòåëåêòóàëüíà і ìèñëåííєâà äіÿëüíіñòü íàðîäó (Î. Ãîí÷àð).

* * * Íіæíà äóøà íàøîãî íàðîäó áðèíèòü ó ñëîâі. Ñëîâî, îïîâèòå ëþáîâ’þ,

âèãðàíåíå âі÷íіñòþ, ìóçè÷íî-íåçáàãíåííå і ñîíÿ÷íî-ïðîçîðå, çàõîäèòü ó ñåðöå і íàñòðîþє ñòðóíè íіæíîñòі. Íіæíіñòü ó ùàñòі, íіæíіñòü ó ñóìі, íіæíіñòü ó ùåìíó ãîäèíó. Ç íіæíîї äóøі – ó ñëîâî íіæíå é çàïàøíå, ÿê ðîçïðîñòåðòà ó ñâіò íåïåðåâåðøåíà óêðàїíñüêà ïіñíÿ, ó ñëîâî-äèâî, ó ñëîâî ñîíÿ÷íî-êëàðíåòíå. Äèâèòüñÿ ìóäðèìè î÷èìà íіæíіñòü і ïðîìîâëÿє äî íàñ çåëåí-òðàâîþ, ÿáëóíåâîöâіòíîþ âåñíîþ, ÷åðâîíèì îñіííіì çîéêîì êëåíà – і íіæíіñòþ ñëîâà (І. Âèõîâàíåöü).

Поміркуйте

Що може трапитися з людиною, коли її позбавити можливості спілкування? Які існують засоби спілкування? Чому мова серед них є найважливішим засобом? Які факти свідчать про те, що мова – засіб пізнання? Що, крім інформації, ми передаємо іншим людям, спілкуючись із ними за

допомогою мови?

Ðіäíèé êðàé. Ìàëþíîê Ìàðèíè Ìàêàð÷èê, 14 ðîêіâ

6

Âñòóï

Чи правильно кажуть, що мова – це носій культури? Чому мова – це скарбниця? Що треба зробити, щоб вона поповнювалася? Чи може суспільство функціонувати без мови?

Ìîâà і ìîâëåííÿ íàëåæàòü äî óíіêàëüíèõ ÿâèù ëþäñü êî-ãî æèòòÿ і âèêîíóþòü ó ñóñïіëüñòâі ðіçíîìàíіòíі ôóíêöії.

Íàéâàæëèâіøà ç íèõ – ôóíêöіÿ ñïіëêóâàííÿ (êîìóíіêà-òèâíà). Çàâäÿêè ìîâі ëþäè ñïіëêóþòüñÿ ìіæ ñîáîþ, ïó-áëі÷íî âèñëîâëþþòü ñâîþ âîëþ, áàæàííÿ, ïðàãíåííÿ é ïåðåñòîðîãè. Ùå âèäàòíèé ôðàíöóçüêèé ïèñüìåííèê Àí-òóàí äå Ñåíò-Åêçþïåðі ïèñàâ, ùî íàéáіëüøà ó ñâіòі ðîç-êіø – öå ðîçêіø ëþäñüêîãî ñïіëêóâàííÿ.

Êðіì òîãî, ìîâà є âàæëèâèì çàñîáîì ïіçíàííÿ íàâêî-ëèøíüîãî ñâіòó, àäæå â íіé íàãðîìàäæåíî äîñâіä ïîïåðåä-íіõ ïîêîëіíü, ÿêèé çàêîäîâàíî ó ñëîâі. Ó êîæíіé ìîâі òàêèì ÷èíîì ôіêñóєòüñÿ íåïîâòîðíà êàðòèíà ñâіòó, áàãà-òà іíôîðìàöіÿ, ÿêà ïîòіì çàñâîþєòüñÿ ëþäèíîþ.

Ìîâà є íîñієì êóëüòóðè. ×åðåç ìîâó âіäáóâàєòüñÿ çàñâî-єííÿ ëþäèíîþ êóëüòóðè ñâîãî òà іíøèõ íàðîäіâ. Ðàçîì ç ìîâîþ ìè ñïðèéìàєìî ïіñíі, êàçêè, æàðòè, çâè÷àї é òðà-äèöії íàðîäó.

ßêùî â ïîáóòîâîìó ìîâëåííі ìîâà âèêîíóє ïåðåâàæíî ôóíêöіþ ñïіëêóâàííÿ, òî â õóäîæíüîìó âîíà є çàñîáîì îáðàçîòâîðåííÿ, âèêîíóє åñòåòè÷íó ôóíêöіþ, òîáòî є äæåðåëîì åñòåòè÷íîї íàñîëîäè âіä ñïðèéíÿòòÿ õóäîæíüî-ãî îáðàçó. Ìîâà äîïîìàãàє ñïðèéìàòè é ðîçóìіòè ñâіò êðіçü ïðèçìó ïðåêðàñíîãî. Îòæå, âîíà є ïåðøîåëåìåíòîì êóëüòóðè é ëåæèòü â îñíîâі ðîçâèòêó ðіçíèõ âèäіâ ìèñòåö-òâà, ÿêі ìàþòü åñòåòè÷íå çíà÷åííÿ â ñóñïіëüñòâі.

Åêñïðåñèâíà ôóíêöіÿ ìîâè ïîëÿãàє â òîìó, ùî çàâäÿêè ñëîâó êîæåí ç íàñ ðîçêðèâàє äëÿ іíøèõ ëþäåé ñâіé íåïî-âòîðíèé âíóòðіøíіé ñâіò, ñâіò ñâîєðіäíèõ äóìîê і ïî÷óò-òіâ. «Çàãîâîðè, ùîá ÿ òåáå ïîáà÷èâ», – êàçàëè àíòè÷íі ìóäðåöі.

2. Мозковий штурм. Що є спільного для всіх функцій мови?

3. Прочитайте висловлювання і поміркуйте над поданими після них запитаннями.

* * *Ðіäíà ìîâà – öå íàéîñîáèñòіøà é íàéãëèáøà ñôåðà îáñòîþâàííÿ ñâîãî

«ÿ», êîëè âîíî є, ñâîєї îñîáèñòîñòі і íàöіîíàëüíîї ãіäíîñòі (І. Äçþáà).

* * *Ìîâà єäíàє ìіæ ñîáîþ ïðåäñòàâíèêіâ ïåâíîãî íàðîäó â ÷àñі і â ïðî-

ñòîðі. Ïðèëó÷åííÿ ëþäèíè äî ðіäíîї ìîâè – öå âõîäæåííÿ її â ñóñïіëüñò âî, ïіäêëþ÷åííÿ äî êîëåêòèâíîãî ðîçóìó. Óñâіäîìëåííÿ ñåáå ÿê ëþäèíè çäіéñíþєòüñÿ ÷åðåç ìîâó ðіäíèõ äèòèíі ëþäåé, à òîìó ïðîòÿãîì óñüîãî ñâîãî æèòòÿ êîæåí ñïðèéìàє öþ ïåðøó ìîâó â îòî÷åííі

Функція спілкування

Пізнавальна функція

Культуро-носна

функція

Естетична функція

Експресивна функція

7

Âñòóï

ñïîãàäіâ ïðî áàòüêà é ìàòіð, áðàòіâ і ñåñòåð, ïðî ðіäíèé äіì. Ïîçáàâèòè ëþäèíó ðіäíîї ìîâè – ÷è òî çãіäíî ç її âîëåþ, ÷è âñóïåðå÷ їé – àìîðàëüíî: öå òå æ ñàìå, ùî ïіäðіçàòè êîðіííÿ її äóõîâíîñòі (Â. Ðóñàíіâñüêèé).

* * *Íàøà ìîâà – íàéâàæëèâіøà ÷àñ-

òèíà íå ëèøå íàøîї ïîâåäіíêè, à é íàøîї îñîáèñòîñòі, íàøîї äóøі, ðîçó-ìó, íàøîї çäàòíîñòі íå ïіääàâàòèñÿ âïëèâàì ñåðåäîâèùà, ÿêùî âîíî çà-òÿãóє (Ä. Ëèõà÷îâ).

* * *Ìîâîþ íå òіëüêè âèçíà÷àєòüñÿ íàöіîíàëüíèé õàðàêòåð ëþäèíè, її çà-

êëàäåíî â íàñ ãåíåòè÷íî, âîíà âèñòóïàє òèì óñïàäêîâàíèì іíñòðóìåí-òîì, ÿêèé ïîєäíóє òåïåðіøíі ïîêîëіííÿ ç ïîïåðåäíіìè. Íàóêîâöі ñòâåð-äæóþòü, ùî ñó÷àñíà åëåêòðîíіêà äîçâîëÿє ðîçðіçíèòè íàöіîíàëüíі îñîáëèâîñòі ïëà÷ó íîâîíàðîäæåíîї äèòèíè. Çäîãàä ïðî ãåíåòè÷íó ñïàä-êîâіñòü ìîâè ùå â XVIII ñò. âèñëîâèâ íіìåöüêèé ôіëîëîã Âіëüãåëüì ôîí Ãóìáîëüäò. Âіí ââàæàâ, ùî ìîâó çàêëàäåíî ó âèãëÿäі êîäó â íåéðîêëі-òèíàõ ëþäñüêîãî ìîçêó, ùî öåé êîä ãåíåòè÷íî ïåðåäàєòüñÿ âіä áàòüêіâ äіòÿì. Òåîðіÿ Ãóìáîëüäòà çíàõîäèòü ïіäòâåðäæåííÿ é ó íàø ÷àñ. Ñó÷àñíі â÷åíі ñïîñòåðåãëè, ÿê ÷óæà ìîâà, íàñàäæåíà â ðàííüîìó âіöі, ãàëüìóє ðîçóìîâèé ðîçâèòîê ëþäèíè (Ã. Ñòóëüñüêà).

Поміркуйте

Серед учених існує думка про те, що людина може найбільше розвинути свій талант на основі рідної мови. З чим це пов’язано?

Як ви вважаєте, чому не можна забувати рідну мову? Чому мову називають генетичним кодом народу? Як мова впливає на формування особистості? Яку роль відіграє мова в житті кожної людини?

Çáàãà÷óþ÷èñü çíàííÿìè, âіäîáðàæåíèìè â ìîâі, ëþäèíà ôîðìóє ñåáå ÿê îñîáèñòіñòü. À ïіä ÷àñ ïîâñÿêäåííîãî ñïіë-êóâàííÿ ìè ðåàëіçîâóєìî ñåáå, âèÿâëÿþ÷è ñâîє ñòàâëåííÿ äî íàâêîëèøíüîãî ñâіòó. Íàñàìïåðåä ìîâà ñïðèÿє íàöіî-íàëüíîìó ñàìîîòîòîæíåííþ. Òàê, óêðàїíöі Ðîñії, Êàíàäè, Àìåðèêè òà іíøèõ êðàїí, äå є óêðàїíñüêà äіàñïîðà, âèðà-æàþòü íàëåæíіñòü äî óêðàїíñòâà óêðàїíñüêîþ ìîâîþ.Îñîáëèâî çðîñòàє ðîëü ìîâè â íàø ÷àñ, êîëè íà íåї ïîêëà-äàєòüñÿ âàæëèâå çàâäàííÿ ïðèëó÷åííÿ ÿêíàéáіëüøîї êіëüêîñòі íàøèõ ñïіâãðîìàäÿí äî âèÿâëåíèõ ó ñëîâі íà-öіîíàëüíîї äóõîâíîñòі, ìîðàëі é êóëüòóðè.

4. Колективне завдання. Дайте кожен відповіді на подані запитання одним-двома словами. Узагальніть колективом усі учнівські відповіді і впишіть най-влучніші з них у заздалегідь накреслені на дошці схеми.

Мова й особистість

Ïëàêàò Ñîëîìії Ñòàðàê, 14 ðîêіâ

8

Âñòóï

1. ×èì äëÿ ëþäèíè є ìîâà? 2. ×èì çáàãà÷óєòüñÿ ëþäèíà, âèâ÷àþ÷è ìîâó?

Áåçñìåðòÿ ìîâè є ÷àñòî÷êîþ áåçñìåðòÿ ëþäèíè і її íàðîäó. Òîìó ïîòðіáíî áåðåãòè ñâîþ ìîâó, â ÿêіé âіäáèëàñÿ äóøà íàðîäó, ùîá äîíåñòè äî ìàéáóòíіõ ïîêîëіíü íàéçà-ïî âіòíіøі äóìêè íàøèõ ïðåäêіâ і ñïîäіâàííÿ íàøèõ ñó÷àñíèêіâ:

Íàñ äàëåêî ÷óòè, íàñ äàëåêî âèäíî,Äìóòü âіòðè іñòîðії â íàøі ïàðóñè.Ðîçâèâàéñÿ é äàëі, ìîâî íàøà ðіäíà,І ïðî íàñ íàùàäêàì âіñòêó äîíåñè.

(Î. Ïіäñóõà)

Запитання і завдання для узагальнення

1. ßêі ôóíêöії âèêîíóє ìîâà â ñóñïіëüñòâі?2. ßêà îñíîâíà ôóíêöіÿ ìîâè? ßêі ñòðóêòóðíі îäèíèöі ìîâè âèêîíóþòü її?3. Ðîçêàæіòü ïðî ðîëü ìîâè ó ôîðìóâàííі é ñàìîâèðàæåííі îñîáèñòîñòі.4. Àðãóìåíòîâàíî äîâåäіòü, ùî ìîâà є íàéäèâîâèæíіøèì ÿâèùåì ó ñâіòі.

5. ßêèì øëÿõîì, íà âàøó äóìêó, òðåáà éòè Óêðàїíі, áóäóþ÷è ìîâíó ïîëіòèêó?

6. Ïðîâåäіòü ó êëàñі êîíêóðñ íà çíàííÿ ïðèñëіâ’їâ, ïðèêàçîê, àôîðèçìіâ ïðî ìîâó, ñëîâî. Ïіñëÿ çàêіí÷åííÿ êîíêóðñó çàïèøіòü 2–5 òàêèõ âèñëîâіâ ó ñâіé çîøèò.7. Ñêëàäіòü âіðø àáî ïіäãîòóéòå óñíå ïîâіäîìëåííÿ ïðî ôóíêöії ìîâè â ñó-ñïіëüñòâі.

Право на життя

9

МОЯ СТОРІНКАСлаветні імена

Àãàòàíãåë Êðèìñüêèé

Íàéâіäîìіøèì ïîëіãëîòîì Óêðàїíè є, áåçïåðå÷íî, àêàäåìіê Àãà-òàíãåë Êðèìñüêèé – âèäàòíèé óêðàїíñüêèé ñõîäîçíàâåöü, іñòîðèê, ìîâîçíàâåöü, ïèñüìåííèê і ãðîìàäñüêèé äіÿ÷, ëþäèíà óíіâåðñàëü-íèõ çíàíü і êîëîñàëüíîї òâîð÷îї ñïðîìîãè. Âіí íàâіòü íå ìіã íàçâàòè òî÷íîї êіëüêîñòі òèõ ìîâ, ÿêі çíàâ (à öå áóëè íå òіëüêè æèâі ìîâè, àëå é ìåðòâі), ïðîòå ïðèáëèçíî îêðåñëþâàâ їõ ÷èñëî øіñòäåñÿòüìà. Ãîëîâíà ñïåöіàëіçàöіÿ â÷åíîãî – ñõіäíі ìîâè, ç ÿêèõ âіí çàëèøèâ äóæå áàãàòî ïåðåêëàäіâ, à òàêîæ äîñëіäæóâàâ їõíі îñîáëèâîñòі. Íàéáіëüøå öåé âèäàòíèé ïîëіãëîò âèâ÷àâ ñàìå óêðàїíñüêó ìîâó.

Ïðî éîãî ôåíîìåíàëüíі ìîâíі çäіáíîñòі õîäèëè ëåãåíäè, ñó÷àñ-íèêè ïåðåêàçóâàëè ÷èñëåííі êîìі÷íі âèïàäêè, ïîâ’ÿçàíі ç äèâî-ìîâíèêîì. Îñü îäèí іç òàêèõ âèïàäêіâ. ßêîñü äî Àãàòàíãåëà Êðèìñüêîãî ïðèéøîâ ñòóäåíò і ïіä ÷àñ ðîçìîâè ïîöіêàâèâñÿ, ÷è ïðèéíÿâ áè ïðîôåñîð éîãî íà ðîáîòó, ÿêáè âіí ïî÷àâ âèâ÷àòè âñі àçіéñüêі ìîâè, ùî їõ çíàє Êðèìñüêèé. Íà öå Àãàòàíãåë Þõèìîâè÷ âіäïîâіâ: «Íі, àëå äóæå ðàäî ïðèéíÿâ áè âàñ íà ðîáîòó òîäі, êîëè á âè âèâ÷èëè âñі òі єâðîïåéñüêі ìîâè, ÿêèõ ÿ íå çíàþ». Çðîçóìіëî, ùî öå áóëî íåìîæëèâî, îñêіëüêè òàêèõ ìîâ ó ïðèðîäі íå іñíóâàëî.

Цікаво знатиÄîñëіäíèêè óêðàїíñüêèõ ïðіçâèù ç’ÿñóâàëè, ùî íàé÷èñëåííі-

øîþ ãðóïîþ ñåðåä íàéìåíóâàíü є òі, ùî óòâîðèëèñÿ âіä âëàñíèõ іìåí. Íàéïîøèðåíіøі ïðіçâèùà, ÿêі ïîõîäÿòü âіä іìåíі Іâàí (áëèçü- êî 130 ôîðì), – Іâàíåíêî, Іâàíèøèí, Іâàíіâ, Іâàíöіâ, Іâàñ, Іâàíèöÿ, Іâàí÷åíêî... Áіëüøå ÿê ïіâñîòíі ïðіçâèù ïîõîäÿòü âіä òàêèõ іìåí, ÿê Ãðèãіð, Ìèõàéëî, Ñåìåí, Ñòåïàí, Ôåäіð, ßêіâ.

Як це булоÑèíóñ і çàòîêà

Ñëîâî ñèíóñ ëàòèíñüêîãî ïîõîäæåííÿ і îçíà÷àє «çàòîêà». ßêèé æå çâ’ÿçîê ìàє çàòîêà іç ñèíóñîì?

Äóãó êîëà ìîæíà óïîäіáíèòè äî çіãíóòîãî ëóêà, à õîðäó, ùî її ñòÿãóє, – äî òÿòèâè öüîãî ëóêà. Îäèí іíäіéñüêèé ìàòåìàòèê ñàìå òàê і íàçâàâ ñâîãî ÷àñó ïіâõîðäó – òÿòèâîþ. Ïðîòå ïðè ïåðåêëàäі іíäіéñüêîãî òåêñòó àðàáñüêі ìàòåìàòèêè çіòêíóëèñÿ ç ïðîáëåìîþ: îñîáëèâіñòþ àðàáñüêîї ìîâè є òå, ùî â íіé âèïèñóþòüñÿ ëèøå ïðè-ãîëîñíі ëіòåðè, à ãîëîñíі ïðîïóñêàþòüñÿ. Îòæå, ãîëîñíі, óæèòі â ñëîâі, äîâîäèòüñÿ âñòàíîâëþâàòè ç êîíòåêñòó. Ñëîâî çàòîêà àðàá-ñüêîþ ìàє îäíàêîâі ïðèãîëîñíі çі ñëîâîì òÿòèâà. Ïåðåêëàäà÷, ÿêèé ïіçíіøå ïåðåêëàäàâ àðàáñüêèé òåêñò ëàòèíñüêîþ ìîâîþ, óìó-äðèâñÿ ïðî÷èòàòè éîãî ÿê çàòîêà, ùî ëàòèíîþ çâó÷èòü ÿê ñèíóñ.

Êóëüòóðà ìîâè ïî÷èíàєòüñÿ іç ñàìîóñâіäîìëåííÿ ìîâíîї îñîáèñòîñòі. Âîíà çàðîäæóєòüñÿ é ðîçâèâàєòüñÿ òàì, äå

íîñіÿì íàöіîíàëüíîї ëіòåðàòóðíîї ìîâè íå áàéäóæå, ÿê âîíè ãîâîðÿòü і ïèøóòü, ÿê ñïðèéìàєòüñÿ їõíÿ ìîâà â ðіçíèõ

ñóñïіëüíèõ ñåðåäîâèùàõ, à òàêîæ ó êîíòåêñòі іíøèõ ìîâ.

Ì. Ïèëèíñüêèé

РІВНІ МОВНОЇ СИСТЕМИ. РІВНІ МОВНОЇ СИСТЕМИ. НОРМИ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ. НОРМИ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ.

КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ І СПІЛКУВАННЯІ СПІЛКУВАННЯ

Ви знатимете:

рівні мовної системи та норми української літе-ратурної мови;

види й засоби спілкування; вимоги до культури мовлення; особливості національного мовленнєвого етикету.

Ви вмітимете:

спілкуватися відповідно до вимог культури мов-лення;

використовувати вербальні і невербальні засоби спілкування.

11

Ðіâíі ìîâíîї ñèñòåìè

§ 1. Ðіâíі ìîâíîї ñèñòåìè.Íîðìè ëіòåðàòóðíîї ìîâè

Ïðî ðіâíі ìîâíîї ñèñòåìè, їõíі îäèíèöі òà íåîáõіäíіñòüäîòðèìàííÿ íîðì ëіòåðàòóðíîї ìîâè

Пригадайте

Які розділи мовознавства ви знаєте? Що вивчає кожен із них?

5. І. Прочитайте текст. Визначте його основну думку. Як ви розумієте твер-дження автора: «Мова є системою»? Які приклади інших систем ви могли б

навести? Чим мовна система подібна до них?

Ìîâà є ñèñòåìîþ. Ñèñòåìà – öå ñóêóïíіñòü âçàєìîïîâ’ÿçàíèõ і âçàєìî-çóìîâëåíèõ åëåìåíòіâ. ßêùî іç ñèñòåìè âèëó÷èòè ÿêèéñü åëåìåíò, âîíà íå çìîæå ôóíêöіîíóâàòè àáî її ôóíêöіîíóâàííÿ áóäå íåäîñòàòíüî åôåê-òèâíèì. Óÿâіòü ñîáі, ùî ç íàøîї ìîâè çíèê çâóê [á]. Ó òàêîìó âèïàäêó ñëîâà, ÿêі ìàþòü öåé çâóê, äîâåëîñÿ á âèìîâëÿòè áåç íüîãî àáî çàìіñòü íüîãî âæèâàòè íàéáëèæ÷èé çà çâó÷àííÿì äî íüîãî çâóê [ï], ùî ïðèçâåëî á äî íåïîðîçóìіíü (Ì. Êî÷åðãàí).

ІІ. Наведіть кілька прикладів того, як вилучення окремого елемента із мовної си-стеми може стати причиною непорозуміння.

Ìîâíà ñèñòåìà ìàє ÷ î ò è ð è ð і â í і. Íàéíèæ÷èì ðіâíåì є ôîíåòè÷íèé, äàëі éäå ìîðôåìíèé, ïîòіì ëåêñè÷íèé, і íàéâèùèì ðіâíåì є ñèíòàêñè÷íèé. Êîæåí ðіâåíü ìàє ñâîþ îäèíèöþ:

ôîíåòè÷íèé – çâóê; ìîðôåìíèé – ìîðôåìó; ëåêñè÷íèé – ñëîâî; ñèíòàêñè÷íèé – ñëîâîñïîëó÷åííÿ, ðå÷åííÿ.

Ìîâíі ðіâíі íå є àâòîíîìíèìè, íåçàëåæíèìè. Ìîðôåì-íèé ðіâåíü âèðàæàє íàéçàãàëüíіøі åëåìåíòè çìіñòó і ãî-òóє ìàòåðіàë äëÿ ïîáóäîâè ñëіâ. Íà ëåêñè÷íîìó ðіâíі ôîðìóþòüñÿ êîíêðåòíі åëåìåíòè çìіñòó, àëå öå ùå íå ñàì çìіñò. Íà ðіâíі ñëîâîñïîëó÷åííÿ àêòóàëіçóþòüñÿ, óòî÷-íþþòüñÿ ïîòðіáíі äëÿ âèðàæåííÿ çìіñòó çíà÷åííÿ ñëіâ. Çìіñò âèðàæàєòüñÿ ÷åðåç ðå÷åííÿ, ÿêå є îñíîâíèì çíàêîì ìîâëåííÿ. Íà ðіâíі òåêñòó çìіñòè îêðåìèõ ðå÷åíü çëèâà-þòüñÿ, âçàєìîäîïîâíþþòüñÿ і òàêèì ÷èíîì ïåðåäàþòü íå іçîëüîâàíі äåòàëі äіéñíîñòі ÷è îêðåìі äóìêè, à öіëіñíó êàðòèíó â її äèíàìіöі é ðîçâèòêó.Òàêà ëîãі÷íà ñõåìà áіëüø-ìåíø îäíàêîâà äëÿ âñіõ ìîâ. Àëå ÷èì ãëèáøå ìè ïðîíèêàєìî â ñòðóêòóðó ìîâè, òèì áіëüøå âèÿâëÿєòüñÿ її ñâîєðіäíіñòü.

Ðіâíі ìîâè ìîæóòü çìіíþâàòèñÿ. Íàéáіëüø ÷óòëèâîþ äî çìіí ó ñóñïіëüñòâі є ëåêñèêà. Îäíі ñëîâà ç’ÿâëÿþòüñÿ â ìîâі (ñàìіò, åëåêòîðàò, ïîðòôîëіî), іíøі çíèêàþòü.

Мовні рівні

Одиниці мови

Зміни мовної

системи

12


Ùîïðàâäà, îñíîâíèé ñëîâíèêîâèé ñêëàä çìіíþєòüñÿ ïîâіëüíî. Çà äàíèìè àìåðèêàíñüêîãî ìîâîçíàâöÿ Ì. Ñâî-äåøà, çà 1000 ðîêіâ çìіíþєòüñÿ 20 % ñëіâ îñíîâíîãî ñëîâíèêîâîãî ôîíäó. Ïîâіëüíіøå çà ñëîâíèêîâèé ñêëàä çìіíþєòüñÿ ôîíåòèêà. Çìіíè ó ôîíåòèöі âàæêî ïîìіòèòè ïðîòÿãîì æèòòÿ îäíîãî ïîêîëіííÿ. Îäíàê ôîíåòè÷íі çìі-íè âñå æ ìàþòü ìіñöå. Íàïðèêëàä, ó äàâíüîóêðàїíñüêіé ìîâі çíèêëè ãîëîñíі çâóêè [ú] і [ü], çâóê [ü] ïåðåéøîâ ó [і], ñòàëî äіÿòè ÷åðãóâàííÿ [î], [å] ç [і] â çàêðèòîìó ñêëàäі òîùî.

6. Мозковий штурм. Що є спільного й відмінного між звуком, словом і ре-ченням?

7. І. Прочитайте виразно вірш, визначте його основний мотив. Поясніть, як ви ро-зумієте зміст двох перших рядків.

І êîõàííÿ ìàє ïîðè ðîêó,Ìàє âèõіäíі é ñâÿòêîâі äíі,Òî âîíî äàє ãіðêі óðîêè,Òî ìàéíå ïðîùàëüíî âäàëèíі.Òî â æèòòєâèõ íåòðÿõ çàáëóêàєÉ, ïîâåðíóâøèñü, óïàäå äî íіã.І íà âñіé çåìëі òîãî íåìàє,Õòî á éîìó ïðîñòèòü öüîãî íå ìіã.Ñêіëüêè ñëіç ïðîëèòî ÷åðåç íüîãî,Òà âèðóє ïðèñòðàñòü â íіì ÿêà!І õî÷ òåðíîì âñòåëåíà äîðîãà,Òà íіõòî іç íåї íå çâåðòà.

(Ã. Äóäêà)

II. На основі тексту покажіть функціонування в мовній системі чотирьох рівнів. Наве діть приклади одиниць кожного рівня. Який із рівнів реалізується лише в усному мовленні?III. Запишіть вірш під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим. Обґрун-туйте орфограми та пунктограми. Накресліть схему останнього речення.

8. І. Прочитайте текст. Визначте його тему та мікротеми. Обґрунтуйте поділ тек-сту на абзаци. До якого стилю мовлення він належить?

ÊÓÄÈ ÏËÈÂÅ ÌIÑÒÎ

Ó ÕІÕ ñòîëіòòі ïðî êàòàñòðîôі÷íі íàñëіäêè ãëîáàëüíîãî ïîòåïëіííÿ ùå é íå ÷óëè, ââàæàþ÷è éîãî ïî÷àòêîì ðàéñüêîãî æèòòÿ äëÿ çåìëÿí. Òîäі ìðіÿëè ïðî ðіçíі ñïîñîáè ïîêðàùåííÿ êëіìàòó.

Îäèí ó÷åíèé, íàïðèêëàä, çàïðîïîíóâàâ ðîçòîïèòè ëüîäè, ïîñèïàâøè ÷îðíèì ïèëîì àðêòè÷íó êðèãó, àäæå òåìíèé êîëіð äîáðå ïðèòÿãóє ñî-íÿ÷íó åíåðãіþ. Ïîíàä 100 ðîêіâ òîìó íå çâàæàëè íà òå, ùî ðіâåíü âîäè ïіäâèùèòüñÿ. Íàâïàêè, ñïîäіâàëèñÿ, ùî íà óçáåðåææі Ïіâíі÷íîãî Ëüîäîâè òîãî îêåàíó ñòàíå çíà÷íî òåïëіøå. Îòîäі, ìîâëÿâ, ëþäñòâî íå çíàòèìå ãîðÿ-áіäè, ñіÿòèìå íà Ïіâíî÷і ïøåíè÷êó òà ñàäèòèìå êàðòî-ïåëüêó. À ðÿñíі äîùі, ìîæå, âèïàäóòü àæ â àçіéñüêèõ òà àôðèêàíñüêèõ ïóñòåëÿõ.

Ì. Àëåêñîìàòі. Ïîáà÷åííÿ (ôðàãìåíò)

13


Çàðàç ó÷åíі äàëåêі âіä äóìêè âëà-øòóâàòè ç äîáðîãî äèâà íîâèé âñå-ñâіòíіé ïîòîï. Їõ òðèâîæèòü çàãðîçà òàíåííÿ êðèæàíîї øàïêè Çåìëі. Òîæ íàéâèäàòíіøі óìè ïëàíåòè ïðîïîíó-þòü ñâîї ïðîåêòè, ÿê öüîãî óíèêíó-òè. Ïî-ïåðøå, ðàäÿòü âèâåñòè íà êîñ-ìі÷íó îðáіòó âåëè÷åçíі äçåð êàëà, ùî âіäáèâàòèìóòü íàäëèøêè ñîíÿ÷íîї åíåðãії, ïî-äðóãå, ðîçïèëþâàòè â àò-ìîñôåðі õіìі÷íі ðå÷îâèíè, ÿêі á íå ïðîïóñêàëè ÷àñòèíó ñîíÿ÷íèõ ïðîìåíіâ äî çåìíîї ïîâåðõíі, ïî-òðåòє, âèâåñòè ðîñëèíè ç ëèñòÿì, ùî âіäáèâàëî á ñîíÿ÷íå ïðîìіííÿ.

Ïîêè â÷åíі ðîáëÿòü ñâîþ ñïðàâó, àðõіòåêòîðè îáìіðêîâóþòü, ÿê ìè æèòèìåìî, êîëè âñÿ ïîâåðõíÿ Çåìëі îïèíèòüñÿ ïіä âîäîþ. Çà ïðîãíî-çàìè, ïðîòÿãîì ÕÕІ ñòîëіòòÿ ðіâåíü Ñâіòîâîãî îêåàíó ïіäíіìåòüñÿ íà 20–90 ñì!

Íåùîäàâíî çîä÷і çàïðîïîíóâàëè ïðîåêò ïëàâó÷èõ ìіñò-îñòðîâіâ, ùî íàãàäóþòü âåëåòåíñüêі ëіëії. Òàêі ìіñòà òðèìàòèìóòüñÿ íà âîäі, ÿê ïî-ïëàâêè, і âìіùàòèìóòü äî 50 òèñÿ÷ ìåøêàíöіâ. Æèòòÿ ãîðîäÿí çàáåçïå-÷àòü åêîëîãі÷íî ÷èñòі âèäè åíåðãії – âіòðó, ñîíöÿ, ïðèïëèâіâ і âіäëèâіâ; à ðîñëèíè, ÿêèìè öі ìіñòà áóäóòü îçåëåíåíі, ïîñòà÷àòèìóòü ñìà÷íі îâî÷і òà ôðóêòè (Іç æóðíàëó).

ІІ. Виконайте завдання до тексту.

1. Визначте, які речення – прості чи складні – переважають у тексті. Як ви ду-маєте, чому? Які з цих двох видів речень допомагають повніше передати думку, точніше виразити зв’язки між явищами?

2. Запишіть у фонетичній транскрипції чотири слова (на вибір), у яких є букви, що позначають два звуки.

3. Знайдіть слова із суфіксами, які надають словам зменшено-пестливого відтін ку. З якою метою використано ці слова в тексті?

4. Випишіть словосполучення, характерні для наукового стилю мовлення. Визнач те головне та залежне слово в кожному словосполученні.

5. Випишіть із речень тексту вставні слова. Яку роль відіграють вони в структу-рі тексту?

6. З’ясуйте за тлумачним словником лексичне значення двох виділених слів. Чи є вони синонімічними? З якою метою в тексті використано обидва слова?

9. І. Спишіть речення. Підкресліть члени речення та надпишіть над кожним сло-вом його частину мови. Випишіть словосполучення.

Ïîõèëèâñÿ êîëîñ íà äîëîíþ, äîâãèì âóñîì øåï÷å ïðî âðîæàé (Ï. Äî-ðîøêî).

ІІ. Два – чотири – всі разом. Доберіть до кожного повнозначного слова спільнокореневі. Виділіть словотворчі суфікси та префікси.

Î. Øîâêóíåíêî. Êðèãîëàì

14


Óïîðÿäêîâàíîñòі ìîâíіé ñèñòåìі íàäàþòü ìîâíі íîðìè. Íîðìà âëàñòèâà êîæíіé íàöіîíàëüíіé ëіòåðàòóðíіé ìîâі ÿê îñíîâíà і íåîáõіäíà óìîâà її іñíóâàííÿ é ïîâíîöіííîãî ôóíêöіîíóâàííÿ â ñóñïіëüñòâі.Ìîâíà íîðìà – öå ñóêóïíіñòü ìîâíèõ çàñîáіâ, ùî ââàæà-þòüñÿ ïðàâèëüíèìè і ñïðèéìàþòüñÿ íîñіÿìè ìîâè ÿê çðàçîê ñóñïіëüíîãî ñïіëêóâàííÿ â ïåâíèé ïåðіîä ðîçâèòêó ìîâè і ñóñïіëüñòâà.

Âèçíà÷àëüíèìè îçíàêàìè ìîâíîї íîðìè є ãíó÷êà ñòàáіëü-íіñòü, âàðіàíòíіñòü, äîòðèìàííÿ óñòàëåíèõ, çàãàëüíî-ïðèéíÿòèõ ïðàâèë ùîäî ñëîâîâæèâàííÿ, íàïèñàííÿ, íàãîëîøó âàííÿ ñëіâ, ãðàìàòè÷íîãî îôîðìëåííÿ âèñëîâ-ëþâàííÿ. Ïîðóøåííÿ ëіòåðàòóðíîї ìîâíîї íîðìè ñïðè÷è-íÿþòüñÿ, íàïðèêëàä, ñïëóòóâàííÿì ñëіâ, ùî ìàþòü áëèçüêå çâó÷àííÿ, àëå âіäìіííå ëåêñè÷íå çíà÷åííÿ (òàê-òîâíèé – òàêòè÷íèé, òàëàí – òàëàíò); âïëèâîì äіàëåêòíîї âèìîâè (õîæó, õîäþ çàìіñòü ëіòåðàòóðíîãî õî-äæó); íåçíàííÿì çàêîíіâ ñèíòàêñè÷íîї ñïîëó÷óâàíîñòі ñëіâ (ìîëîäøèé áðàòà çàìіñòü íîðìàòèâíîãî ìîëîäøèé çà áðàòà) òîùî.

Ìîâíі íîðìè є ñïіëüíèìè äëÿ ðіçíèõ ñòèëіâ ìîâëåííÿ. Ïðîòå êîæåí ç íèõ ìàє і ñâîþ ñïåöèôі÷íó – âíóòðіøíþ – íîðìó. Íàïðèêëàä, âèêîðèñòàííÿ ñëіâ ïðèâіò! áóâàé! ó çíà÷åííі îäèíèöü ìîâíîãî åòèêåòó äëÿ ñó÷àñíîї óêðà-їíñüêîї ëіòåðàòóðíîї ìîâè є íîðìàòèâíèì. Îäíàê âíóòðіøíÿ íîðìà îôіöіéíî-äіëîâîãî ñòèëþ íå äîïóñêàє âæèâàííÿ öèõ ñëіâ ó ñâîїõ òåêñòàõ. Äëÿ ñòèëüîâîї æ íîð-ìè ðîçìîâíîãî ìîâëåííÿ íàçâàíі ñëîâà є öіëêîì ïðè-éíÿòíèìè.

Зверніть увагу! Çàêîíè ïèñåìíîї ìîâè çіáðàíі â «Óêðàїíñüêîìó ïðà-âîïèñі» (ðåäàêöіÿ 1993 ðîêó). Ó öüîìó äîêóìåíòі âіäòâîðåíî îñíîâíі ïðàâèëà ãðàìàòèêè, îðôîåïії, ãðàôіêè. Óñå, ùî ñóïåðå÷èòü öèì ïðàâè-ëàì, є ïîðóøåííÿì íîðìè. Іëþñòðàöії äî íàâåäåíèõ ïðàâèë âè çíàéäåòå â ñëîâíèêàõ.

Íîðìè óêðàїíñüêîї ëіòåðàòóðíîї ìîâè ïîäіëÿþòüñÿ íà îðôîåïі÷íі, ëåêñè÷íі, ãðàìàòè÷íі (ìîðôîëîãі÷íі, ñèíòàê-ñè÷íі), ñòèëіñòè÷íі, îðôîãðàôі÷íі, ïóíêòóàöіéíі.

Âèäè íîðì óêðàїíñüêîї ëіòåðàòóðíîї ìîâè

Îðôîåïі÷íі Ðåãóëþþòü íàãîëîøóâàííÿ ñëіâ, à òàêîæ âèìîâó ãîëîñ-íèõ і ïðèãîëîñíèõ çâóêіâ

Ëåêñè÷íі Âèçíà÷àþòü ìîæëèâîñòі âèêîðèñòàííÿ ñëîâà âіäïîâіä-íî äî ëåêñè÷íîãî çíà÷åííÿ òà éîãî âіäòіíêіâ, à òàêîæ ïðàâèëà ñïîëó÷óâàíîñòі ñëіâ ó ðå÷åííі

Ìîðôîëîãі÷íі Âèçíà÷àþòü ëіòåðàòóðíі ôîðìè ñëіâ

Норми мови

Ознаки мовної норми

Мовні норми і стиль

Види норм

15


Âèäè íîðì óêðàїíñüêîї ëіòåðàòóðíîї ìîâè

Ñèíòàêñè÷íі Âèçíà÷àþòü ïðàâèëà ïîáóäîâè ñëîâîñïîëó÷åíü і ðå÷åíü

Ñòèëіñòè÷íі Âèçíà÷àþòü äîöіëüíіñòü âèêîðèñòàííÿ ìîâíèõ îäèíèöü ðіçíèõ ðіâíіâ ó òîìó ÷è іíøîìó ñòèëі ìîâëåííÿ

Îðôîãðàôі÷íі Âèçíà÷àþòü ïðàâèëà íàïèñàííÿ ñëіâ

Ïóíêòóàöіéíі Ôіêñóþòü ñèñòåìó ïðàâèë óæèâàííÿ ðîçäіëîâèõ çíàêіâ

Ìîâíі íîðìè ðіçíÿòüñÿ ñôåðîþ çàñòîñóâàííÿ. Íàïðè-êëàä, îðôîãðàôі÷íі і ïóíêòóàöіéíі íîðìè ñòîñóþòüñÿ ëè-øå ïèñüìà, à îðôîåïі÷íі ðåàëіçóþòüñÿ òіëüêè â óñíîìó ìîâëåííі. ×àñòèíà íîðì є àêòóàëüíîþ ÿê äëÿ ïèñüìà, òàê і äëÿ óñíîãî ìîâëåííÿ. Òàêèìè є íîðìè, ùî ñòîñóþòü-ñÿ ëåêñè÷íîãî ñêëàäó ìîâè àáî óòâîðåííÿ ôîðìè ñëîâà ÷è ïîáóäîâè ðå÷åííÿ çãіäíî ç ãðàìàòè÷íèìè ïðàâèëàìè.

10. Прочитайте висловлювання відомого українського мовознавця. Поміркуйте, чи має право носій мови ігнорувати уста-лені мовні норми, якщо його смаки й оцінки не збігаються з ними.

Ç ïîãëÿäó ñóòî íàóêîâîãî íå ìîæ-íà ãîâîðèòè, ùî â ìîâі ùî-íåáóäü є ïðàâèëüíå àáî íåïðàâèëüíå, – áî âñå, ùî є â ìîâі, ìàє ïðè÷èíè ñâîєї ïîÿâè, îòæå, ïî-ñâîєìó îáґðóíòîâàíå. Îäíàê ïðàêòè÷íі ïîòðåáè ïîðîçóìіííÿ, ñïіëêóâàííÿ і çàêðіïëåííÿ íàöіî-íàëüíîї єäíîñòі âëàäíî âèìàãàþòü, ùîá íîðìè áóëè і ùîá ó ìîâі çàñó-äæóâàëîñÿ âñå òå, ùî öèì íîðìàì íå âіäïîâіäàє (Þ. Øåðåõ).

11. І. Прочитайте типові мовні звороти, що вживаються в автобіографії, характе-ристиці. Які норми в них порушено? Запишіть правильно.

Ïіäâèùåííÿ â ïîñàäі, óðÿäîâі âèíàãîðîäè, ðîáîòà ïî ñóìіñíèöò âó, ïî çàêіí÷åííþ, ïîñòóïèòè â іíñòèòóò, ïðèéìàòè ó÷àñòü, ïðàöþþ â ÿêîñòі â÷èòåëÿ, íàïèñàòè ñâîþ âëàñíó áіîãðàôіþ, ïðàöþþ÷è íà äàíіé ïîñàäі, âäîñêîíàëèâ çíàííÿ ïî ðîáîòі, іíæåíåð ïî îáñëóãîâóâàííþ, âіäíîøåííÿ â êîëåêòèâі, âіäíîøåííÿ äî ðîáîòè, ãàðìîíі÷íèé ðîçâèòîê, îñîáîâèé ïðèêëàä, îòðèìóâàòè äîñâіä, êóðñè ïî âèâ÷åííþ іíîçåìíèõ ìîâ.

II. З двома зворотами складіть і запишіть речення, характерні для вищезгаданих ділових паперів.

12. І. Спишіть речення. Розставте пропущені розділові знаки відповідно до пунк-туаційних норм. Обґрунтуйте орфограми.

1. Êðèíèöÿ ðîçáàëàêàëàñü ç âіäðîì і âіêíà ïðîìåíÿìè ïðîòèðàþòü î÷і (Í. Ãíàòþê). 2. Óìіííÿ ðîçâ’ÿçóâàòè çàäà÷і òàêå æ ïðàêòè÷íå ìèñòåöòâî ÿê і âìіííÿ ïëàâàòè áіãàòè ÷è òàíöþâàòè (Ä. Ïîéÿ). 3. Ïî÷àëîñÿ ó ñîíöÿ

Сфера застосування

норм

16


áåçñîííÿ і ïîäîâøàëè ðàïòîì äíі (Â. Ñèìîíåíêî). 4. Âæå ëèñòîïàä ïіäêðàâñÿ ç-çà äóáіâ і ãàé çíіìàє çîëîòó ïåðóêó (Ë. Êîñòåíêî). 5. Òèõі âîäè äíіïðîâі ÿ ñòðі÷àâ ó äîðîçі ñèíі õìàðè äіáðîâè ñïіëі ðàíêè òà ãðîçè (À. Ìàëèøêî). 6. Íàòðóäèâøèñÿ ó êâіòíі ïåðåöâіâøè ó ìàþ éäóòü äåðåâà ïåðåëіòíі â ïîâіíü ëàãіäíó ñâîþ (Ì. Ðèëüñüêèé). 7. Êðàé ïðîãíóòîãî âå÷î-ðîâîãî íåáà âðіçàþ÷èñü ó çîðÿíó іìëó і äîñі òðóäèòüñÿ ñòàðèé íàãîðáëå-íèé âіòðÿê (Ì. Ñòåëüìàõ).

ІІ. Назвіть, чим ускладнено кожне речення. Знайдіть і підкресліть у двох реченнях дієприслівникові звороти.

Мовні норми з часом можуть змінюватися, утрачати силу. Ці зміни вивча-ють мовознавці і на ґрунті досліджень формують нові правила чи редагу-ють існуючі. Іноді в мові співіснує кілька норм. Сучасна українська літера-турна мова має значну кількість варіантів на різних рівнях, наприклад на фонетичному (зaгaдка, пoмuлка, зaвждu), морфологічному (подарунок сину – подарунок синові, п’ятьма – п’ятьома) тощо.

Із глибин мовознавства

13. Попрацюйте в парах. Запишіть по черзі словосполучення, добираючи з дужок найбільш точне слово. Мотивуйте свій вибір.

(Ïðèõèëüíèê, øàíóâàëüíèê, ïîñëіäîâíèê) òàëàíòó; (äîñòóïíèé, çðî-çóìіëèé, äîñÿæíèé) âèêëàä; (îáіéìàòè, îñÿãàòè, îõîïëþâàòè) ïîñàäó; (ñâіäîöòâî, ïîñâіä÷åííÿ, ïîñâіäêà) ïðî íàðîäæåííÿ; (ñïåðå÷àííÿ, ñïіð, äèñêóñіÿ) ó ïðåñі; (ãîâîðèòè, êàçàòè, âèñëîâëþâàòè) äóìêè; (îïëà÷óâàòè, ñïëà÷óâàòè, ïëàòèòè) áîðãè; (äіñòàâàòè, çäîáóâàòè, íàáóâàòè) îñâіòó; (âè-÷åðïíà, ôóíäàìåíòàëüíà, ãëèáîêà) âіäïîâіäü; (õèáà, ïîìèëêà, âàäà) â ðîçðàõóíêàõ; (ïðîâåäåííÿ, çäіéñíåííÿ) âàëþòíèõ îïåðàöіé.

14. Мікрофон. Чи згодні ви з твердженням польського письменника Адама Міцкевича: «Одного неточ ного, невдало сказаного або хоча б погано ви-мовленого слова іноді досить, щоб зіпсувати все враження»? Обґрунтуйте свою відповідь.

15. Відредагуйте подані речення відповідно до норм літературної мови і запишіть.

1. Ñëóõà÷і íå çðîçóìіëè ñìèñëó íîâîãî òåðìіíà. 2. Âіä ñüîãîäíі âіí çâіëüíåíèé іç öієї ïîñàäè. 3. Âіäíîøåííÿ ìіæ ó÷íÿìè òà â÷èòåëÿìè ìàþòü áóòè äîáðîçè÷ëèâèìè. 4. Äëÿ êàïіòàëüíîãî ðåìîíòó íàì ïіäіéäå ëþáèé ìàòåðіàë. 5. Ó öüîìó ðîöі ÿ çàâåðøóþ íàâ÷àííÿ â іíñòèòóòі. 6. Ó âіäïîâіäíîñòі ç ðіøåííÿì æóðі ïåðåìîãó áóëî ïðèñóäæåíî íàéìî-ëîäøîìó ó÷àñíèêó. 7. Ïåðåäñâÿòêîâà âèñòàâêà-ïðîäàæà âіäáóäåòüñÿ çà àäðåñîì: âóëèöÿ Äìèòðіâñüêà, 34. 8. Çàâäàííÿ ïîòðіáíî âèêîíàòè ïðè âñіõ îáñòàâèíàõ. 9. Ïðè âіäñóòíîñòі ñòàðîñòè êëàñó éîãî çàìіùàє õòîñü äðóãèé. 10. Òàê ÿê îðàòîð íå äîäåðæóâàâñÿ ðåãëàìåíòó, òî ãîëîâà çáîðіâ ëèøèâ éîãî ñëîâà.

16. І. Порівняйте наведені тексти. Визначте тему, стиль і тип мовлення кожного з них. Яким завданням підпорядковується добір мовних засобів у цих текстах? Чи дотримано стилістичних норм?

1. Äóá çâè÷àéíèé – îäíîäîìíà ðîñëèíà ðîäèíè áóêîâèõ. Äåðåâî 20–50 ì çàââèøêè, ç øèðîêîþ íåïðàâèëüíîþ êðîíîþ. Ìîëîäі ãіëêè çå-

17


ëå íóâàòî-áóðі àáî ÷åðâîíóâàòі, ãîëі àáî ëåäâå îïóøåíі. Êîðà íà ñòîâáóðі і áàãàòîðі÷íèõ ãіëêàõ òåìíî-ñіðà. Ëèñòêè êîðîò êî ÷å ðåø êîâі, âè äîâ-æå íî-îáåð íå íî ÿéöå ïî äіáíі, ïåðèñ òî -ëîïà òåâі, áіëÿ îñíîâè – ç âóøêàìè. Öâіòå ïðîòÿãîì êâіòíÿ – òðàâíÿ; ïëîäîíî ñèòü ó âåðåñíі – æîâòíі.

Óòâîðþє ÷èñòі íàñàäæåííÿ àáî ðîñòå â ñóìіøі ç іíøèìè ïîðîäàìè ìàéæå ïî âñіé òåðèòîðії Óêðàїíè (Ç åíöèêëîïåäè÷íîãî äîâіäíèêà).

2. Ó áàãàòüîõ ÷óäîâèõ óêðàїíñüêèõ íàðîäíèõ ïіñíÿõ îñïіâàíî çåëåíî-ãî ïàòðіàðõà ëіñіâ. Ó áàãàòüîõ âіðøàõ ïîñòàє âіí ÿê ñèìâîë íåçëàìíîї ñèëè, ìîãóòíîñòі òà ïåðåìîæíîãî äîâãîëіòòÿ!

Äóá і ñïðàâäі æèâå íàäçâè÷àéíî äîâãî. Ó ñåëі Âåðõíÿ Õîðòèöÿ, ÿêå íèíі ïåðåòâîðèëîñÿ íà ïåðåäìіñòÿ Çàïîðіææÿ, âèñî÷èòü ñòàðåçíèé äóá-âåëåòåíü, âіê ÿêîãî – ïîíàä âіñіìñîò ðîêіâ. Ùå çà ÷àñіâ Êèїâñüêîї Ðóñі ç áðóíàòíîãî æîëóäÿ ïðîêëþíóâñÿ ïàðîñòîê і, íàáèðàþ÷è ñèëè, çãîäîì ïåðåòâîðèâñÿ íà ìîãóòíє ðîçëîãå äåðåâî. Ïіä íèì ïðîõîäèëè ñëîâ’ÿíñüêі ïëåìåíà, ìåøêàíöі ïіâäåííèõ ñòåïіâ, ó éîãî çàòіíêó âіäïî÷èâàëè, õîâàëè ñÿ âіä äîùó àáî ïàëþ÷îãî ñîíöÿ. Íèíі íàä äóáîì-âåëåòíåì ì÷àòü ðåàêòèâíі ëàéíåðè, ïðîëіòàþòü øòó÷íі ñóïóòíèêè Çåìëі, à âіí, ÿê і êî-ëèñü, æèâå, çåëåíіє, çàäóìëèâî øóìèòü ñåðåä áåçêðàїõ ðіäíèõ îáøèðіâ (Ñ. Іâ÷åíêî).

ІІ. Перекажіть усно другий текст. Завершіть переказ висновком про такі риси людини, як незламність, могутність і стійкість, символом яких є дуб.

17. Відредагуйте текст. Поясніть типові помилки у вживанні лексичних засобів.

Ãàëèíà ïåðåáóâàëà íà ïіäïðèєìñòâі íà ãàðíîìó ðàõóíêó. Âîíà äîìî-ãëàñÿ óñïіõó øëÿõîì ñóìëіííîї ïðàöі. Õî÷ íà ïî÷àòêó ç íåþ і íå õîòіëè ðàõóâàòèñÿ. Öå їé êîøòóâàëî ÷èìàëî çóñèëü. Òðóäîâà íàïîëåãëèâіñòü âèêëèêàєòüñÿ çàіíòåðåñîâàíіñòþ äіâ÷èíè â çáіëüøåííі âèõîäó ïðîäóê-öії. І öüîãî àæ íіÿê íå ìîæíà ñêèíóòè ç ðàõіâíèöі. Çáîêó âîíà âèãëÿäà-ëà öіëêîì ùàñëèâîþ. Ñïî÷àòêó âîíà ëèøå íàìàöóâàëà íîâèé ñòèëü â ðîáîòі, òà çãîäîì ðîçãîðíóëà ñâîþ äіÿëüíіñòü. Ó êіíöåâîìó ðàõóíêó âîíà ïåðå ìîãëà (Çà Ê. Ãîðäієíêîì).

18. Мозковий штурм. Як відомо, мова – це одночасно і жива діяльність, і про-дукт минулого. Стосовно цього доведіть або спростуйте тезу: «Мовна норма – категорія історична». Скористайтеся пам’яткою «Як довести думку», вміщеною наприкінці підручника.

ВИ

СН

ОВ

КИ 1. Мова має чотири рівні, які утворюють загальну систему мови. Кожен

рівень має свою одиницю і вивчається окремим розділом мовознав-ства.

2. Унормованість літературної мови є її найголовнішою ознакою. Опа-нування норм сприяє підвищенню культури мовлення.

Ã. Òîëïєêіí. Äóáîâèé ãàé

18

Êóëüòóðà ìîâëåííÿ

§ 2. Êóëüòóðà ìîâëåííÿ

Ïðî îñíîâíі âèìîãè äî êóëüòóðè ìîâëåííÿ, à òàêîæ ïðî òèïîâі ìîâëåííєâі ïîìèëêè òà ñïîñîáè їõ óñóíåííÿ


Яке мовлення вважається доречним, точним і змістовним? Що означає говорити й писати правильно?

19. І. Прочитайте текст. Як автор тлумачить поняття культура і мовна культу-ра? Користуючись довідниковою літературою, дайте визначення термінів

культура і культура мовлення. Порівняйте визначення, знайдені вами, з автор-ськими тлумаченнями.

ËÞÄÈÍÀ І ÊÓËÜÒÓÐÀ

Ëþäèíà ñòâîðèëà êóëüòóðó, à êóëüòóðà – ëþäèíó. Ëþäèíà ðåàëіçóєòüñÿ â êóëüòóðі äóìêè, êóëüòóðі ïðàöі é êóëüòóðі ìîâè.

Êóëüòóðà – öå íå òіëüêè âñå òå, ùî ñòâîðåíî ðóêàìè é ðîçóìîì ëþäè-íè, à é âèðîáëåíèé âіêàìè ñïîñіá ñóñïіëüíîãî ïîâîäæåííÿ, ùî âèðàæà-єòüñÿ â íàðîäíèõ çâè÷àÿõ, âіðóâàííÿõ, ó ñòàâëåííі îäèí äî îäíîãî, äî ïðàöі, äî ìîâè.

Ìîâíà êóëüòóðà – öå íàäіéíà îïîðà ó âèðàæåííі íåçàëåæíîñòі äóìêè, ðîçâèíåíîñòі ëþäñüêèõ ïî÷óòòіâ, ó âèõîâàííі äіÿëüíîãî, ñïðàâæíüîãî ïàòðіîòèçìó. Êóëüòóðà ìîâè ïåðåäáà÷àє âèðîáëåííÿ åòè÷íèõ íîðì ìіæíàöіî íàëüíîãî ñïіëêóâàííÿ, ÿêі õàðàêòåðèçóþòü çàãàëüíó êóëüòóðó íàøîãî ñó÷àñíèêà (Â. Ðóñàíіâñüêèé).

ІІ. Поясніть, як ви розумієте зміст першого речення тексту. Чи погоджуєтеся ви з автором?

Êóëüòóðà ìîâëåííÿ – öå äîòðèìàííÿ ìîâöÿìè óñòàëåíèõ ìîâíèõ íîðì óñíîї і ïèñåìíîї ôîðì ëіòåðàòóðíîї ìîâè òà ìàéñòåðíå âèêîðèñòàííÿ âèðàæàëüíèõ çàñîáіâ ìîâè çàëåæíî âіä ñòèëþ, æàíðó, òèïó ìîâëåííÿ.Êðіì òîãî, êóëüòóðà ìîâëåííÿ – öå і âіäïîâіäíèé ðîçäіë ìîâîçíàâñòâà, ÿêèé ðîçðîáëÿє ïðàâèëà âèìîâè, íàãîëî-øåííÿ, ñëîâîâæèâàííÿ, ôîðìîòâîðåííÿ, ïîáóäîâè ñëîâî-ñïîëó÷åíü і ðå÷åíü òà âèìàãàє âіä ìîâöіâ їõ íåóõèëüíîãî äîòðèìàííÿ.

Âîëîäіþ÷è íîðìàìè êóëüòóðè ìîâëåííÿ, ìîæíà óíèê-íóòè áàãàòüîõ ïðîáëåì, êîíôëіêòіâ, øâèäøå äîñÿãòè æèòòєâèõ öіëåé. Ìîâëåííÿ ëþäèíè – öå ñâîєðіäíà âіçèò-íà êàðòêà, öå ñâіä÷åííÿ ðіâíÿ îñâі÷åíîñòі îñîáè, її êóëü-òóðè, à ðàçîì ç òèì – öå і ïîêàçíèê êóëüòóðè ñóñïіëüñòâà. Ñëîâåñíèé áðóä, ùî çàïîëîíÿє ìîâëåííÿ ãðîìàäÿí, ìîâ-ëåííєâèé ïðèìіòèâіçì, âóëüãàðùèíà – òðèâîæíі ñèìïòî-ìè äóõîâíîãî íåçäîðîâ’ÿ íàðîäó. Ùå ìóäðèé Åçîï äîâіâ, ùî íàøå ñëîâî – öå і íàéêðàùå, ùî є â ðîçïîðÿäæåííі ëþäèíè, і íàéãіðøå, ÷èì âîíà âîëîäіє.

Поняття культури

мовлення

Значення культури

мовлення

19


Îñíîâíі âèìîãè äî êóëüòóðè ìîâëåííÿ

ßêîñòі ìîâëåííÿ

Ïðàâèëà ìîâëåííÿ

Çìіñòîâíіñòü Ïðîäóìóâàòè òåìó é îñíîâíó äóìêó âèñëîâëþâàííÿ; ïіäïî-ðÿäêîâóâàòè ìàòåðіàë òåìі é îñíîâíіé äóìöі; ãîâîðèòè é ïèñàòè ëèøå òå, ùî äîáðå âіäîìî; íå ãîâîðèòè é íå ïè-ñàòè çàéâîãî

Ëîãі÷íà ïîñëіäîâíіñòü

Ãîâîðèòè é ïèñàòè ïîñëіäîâíî, çàáåçïå÷óâàòè ñìèñëîâі çâ’ÿçêè ìіæ ñëîâàìè і ðå÷åííÿìè â òåêñòі, ñèñòåìàòèçó-âàòè äіáðàíèé ìàòåðіàë

Áàãàòñòâîìîâíèõçàñîáіâ

Âèêîðèñòîâóâàòè ðіçíîìàíіòíі ìîâíі çàñîáè (ñëîâà, ñëî-âîñïîëó÷åííÿ, ðå÷åííÿ), óíèêàòè íåâèïðàâäàíîãî ïî-âòîðåííÿ ñëіâ, îäíîòèïíèõ ñèíòàêñè÷íèõ êîíñòðóêöіé

Âèðàçíіñòü Äîáèðàòè ñëîâà é áóäóâàòè ðå÷åííÿ òàê, ùîá ÿêíàéêðàùå ïåðåäàòè äóìêó, áóòè îðèãіíàëüíèì ó âèñëîâëþâàííі

Òî÷íіñòü Çíàòè ïðåäìåò ìîâëåííÿ é çàêîíè ëіòåðàòóðíîї ìîâè, äîáèðàòè ñëîâà é áóäóâàòè ðå÷åííÿ òàê, ùîá íàéòî÷íіøå ïåðåäàòè çìіñò âèñëîâëþâàííÿ, ïðàâèëüíî âèêîðèñòî-âóâàòè áàãàòîçíà÷íі ñëîâà, ñèíîíіìè, îìîíіìè, àíòîíіìè, ïàðîíіìè, ôðàçåîëîãіçìè

Äîðå÷íіñòü Óðàõîâóâàòè àäðåñàòà âèñëîâëþâàííÿ, ÿê áóäå ñïðèéíÿ-òå ñêàçàíå, çà ÿêèõ îáñòàâèí âіäáóâàєòüñÿ ñïіëêóâàííÿ

Ïðàâèëüíіñòü Äîòðèìóâàòèñü îðôîåïі÷íèõ, ëåêñè÷íèõ, ôðàçåîëîãі÷íèõ, ñëîâîòâîð÷èõ, ãðàìàòè÷íèõ, îðôîãðàôі÷íèõ, ïóíêòó-àöіéíèõ òà ñòèëіñòè÷íèõ ïðàâèë ëіòåðàòóðíîї ìîâè

Îñíîâîþ ìîâëåííєâîї êóëüòóðè є ãðàìîòíіñòü, òîáòî äîòðè ìàííÿ çàãàëüíîïðèéíÿòèõ ëіòåðàòóðíèõ íîðì ó êî-ðèñòóâàííі ëåêñè÷íèìè, ôîíåòè÷íèìè, ìîðôîëîãі÷íèìè, ñèíòàêñè÷íèìè і ñòèëіñòè÷íèìè çàñîáàìè ìîâè. Àëå ìîâëåííÿ ìàє áóòè íå òіëüêè ïðàâèëüíèì, à é ëåêñè÷íî áàãàòèì, ñèíòàêñè÷íî ðіçíîìàíіòíèì. Ùîá öüîãî äîñÿã-òè, ïîòðіáíî âñëóõàòèñÿ â æèâå ìîâëåííÿ, âäóìëèâî ÷èòà òè ðіçíó ëіòåðàòóðó, çâåðòàþ÷è óâàãó íà âæèâàííÿ îêðåìèõ ñëіâ, íà îñîáëèâî âäàëі âèñëîâëþâàííÿ, íà ïîáó-äîâó ðå÷åíü. Òðåáà àêòèâíî ðîçâèâàòè ñâîє ìîâëåííÿ: óñíî é ïèñüìîâî âèêëàäàòè äóìêè, âèïðàâëÿòè ñåáå, ïåðåáó äîâóâàòè ñêàçàíå, øóêàòè íàéêðàùі âàðіàíòè âèñëîâ ëþâàííÿ.Áàãàòñòâî ìîâëåííÿ âèçíà÷àєòüñÿ ñìèñëîâèì íàñè÷åííÿì ñëîâà, ùî ñòâîðþєòüñÿ ïðàâèëüíèì і äîðå÷íèì çàñòî-ñóâàííÿì ó ìîâëåííі ñèíîíіìіâ, îìîíіìіâ, ïàðîíіìіâ, áà-ãàòîçíà÷íèõ ñëіâ. Åìîöіéíå çàáàðâëåííÿ òåêñò îòðèìóє çàâäÿêè âèêîðèñòàííþ ðіçíèõ ñóôіêñіâ, ôðàçåîëîãіçìіâ, ïðèñëіâ’їâ, ïðèêàçîê.

Грамотність і багатство

мовлення

20


Çíà÷íî çáіäíþþòü ìîâó, ðîáëÿòü її íåâèðàçíîþ øòàìïè òà êàíöåëÿðèçìè. Íàïðèêëàä: ç ÿêîãî ïèòàííÿ? çàìіñòü ÷îìó?; ñïðÿìóâàòè óâàãó íà âèêîíàííÿ çàâäàíü çàìіñòü ñòàðàííî âèêîíóâàòè çàâäàííÿ. Òàêі âèñëîâè äîðå÷íі ëèøå â îôіöіéíî-äіëîâîìó ñïіëêóâàííі. Çàñìі÷óþòü ìîâó ñëîâà-ïàðàçèòè (òàê áè ìîâèòè, çíà÷èòü, âëàñíå êàæó-÷è), ïàóçè âàãàííÿ (å-å..., ãì..., òîé..., íó...), ëàéëèâі ñëîâà òà íåöåíçóðíі âèñëîâè, ïðîñòîðі÷÷ÿ òîùî. Ïîòðіáíî òàêîæ äîðå÷íî âæèâàòè òåðìіíè òà іíøîìîâíі ñëîâà.

Зверніть увагу! Êóëüòóðà ìîâëåííÿ òіñíî ïîâ’ÿçàíà ç êóëüòóðîþ ìèñ-ëåííÿ. ßêùî ëþäèíà ÿñíî, ëîãі÷íî ìèñëèòü, òî é ìîâëåííÿ â íåї ÿñíå, ëîãі÷íå. І íàâïàêè, ÿêùî â ëþäèíè íåìàє äóìîê, ÿêùî âîíà ãîâîðèòü ïðî òå, ÷îãî íå ðîçóìіє, òî é ìîâëåííÿ â íåї ïëóòàíå, áåççìіñòîâíå.

20. І. Прочитайте текст. Визначте його тему та основну думку. Поясніть, чому піс-ню вважають душею народу.

ÏІÑÍß-ÏÅÐÅÌÎÃÀ

Êîëè Òâîðåöü ïîäàðóâàâ Óêðàїíі Ïіñíþ – ïіñåííîþ ñòàëà Äóøà óêðà-їíöіâ. Ç Ïіñíåþ âîíè ïðàöþâàëè, ñâÿòêóâàëè, ïðîâîäæàëè ðîäàêіâ äî âîãíèù ïðåäêіâ, ñòàâàëè óäàòíіøèìè, ñëàâíіøèìè.

Óæå ìàëà Ïіñíÿ íîâîíàðîäæåíèõ äîíå÷îê: Âåñíÿíêó, Êóïàéëè÷êó, Âåñіëüíè÷êó. Ñëàâà ïðî òå äèâî ïî âñіõ óñþäàõ ãîðäî êîòèëàñÿ!

Íå ìіã çìèðèòèñÿ ç òàêîþ êðàñîþ, ç òàêèì óñïіõîì Ðîäà-Òâîðöÿ ×îð-íîáîã. Òîæ ÿêîñü, êîëè âäîñâіòà Ïіñíÿ ç äîíüêàìè ìîëèëàñÿ ó ñâîєìó Õðàìі, íåç÷èñëåííå âіéñüêî Òåìðÿâè îòî÷èëî їõ, ãóñòèì íåïðîãëÿäíèì ìîðîêîì çàêðèëî âіä Îêà Ñîíöÿ.

– Ïîáà÷èìî, – ìîâèâ äî Ïіñíі ×îðíîáîã, – ÿê ëþäè òåáå ëþáëÿòü, ÿê âèçâîëÿòè êèíóòüñÿ! À áåç æèâèëüíîї åíåðãії ñâіòëà òè õóòêî çà-÷àõíåø!

Ñïåðøó, і ñïðàâäі, óñі ëèøå ñëіçíî æóðèëèñÿ, àëå ñêîðî ñìіëèâіøі ðó-øèëè äî Õðàìó Ïіñíі, ÿêèé âèñî÷іâ íà íàéâèùіé ãîðі. Òà äîðîãà áóëà íàäçâè÷àéíî âàæêîþ. Ëþäè òåðïіëè õîëîä, ãîëîä, ðàíèëèñÿ îá ãîñòðå êàìіííÿ, çðèâàëèñÿ â ïðіðâó... Ñëàáîäóõі ïîâåðíóëèñÿ, ìîâëÿâ: æèëè æ ñîáі ÿêîñü áåç ïіñåíü, òî é äàëі ïðîæèâåìî. Àëå íàéâèòðèâàëіøі і íàéõî-ðîáðіøі, òі, ùî óñâіäîìèëè ãëèáèíó, øèðèíó, âèñîòó ñóòíîñòі Ëþäèíè, іç çàïàëåíèìè ôàêåëàìè, ñâі÷êàìè, ç ãіëî÷êàìè äåðåâà âåðáè (ç íåї âîíè

ìàéñòðóâàëè áàíäóðè, ââàæàëè ñèì-âîëîì Ìàòåðі Âñåñâіòó і ïðîâіñíèöåþ Âåñíè) âñå æ äіéøëè äî îòî÷åíîãî çëèìè ñèëàìè Õðàìó, äå íà íèõ îñêà-æåíіëî íàêîòèâñÿ ÷îðíèé Ñìåð÷. Ïî-ãàñèâ ôàêåëè і ñâі÷êè, êðóòèâ ëþäåé ïî çåìëі, øìàòó âàâ îäÿã і òіëî. Çäà-âàëîñÿ – öå âæå êіíåöü... Òà ðàïòîì âåðáîâі ãіëî÷êè çàäçâåíіëè áàíäóðíî і... ðîçêâіò ëè!

Öå Ñîíöå, ïî÷óâøè òðèâîæíó, ñèãíàëüíó ìóçèêó âåðáè, ïîñëàëî íà òі çâóêè ñâîї ïðîìіíöі. Òåìðÿâà ðî-Â. Îëüäðèõ. ×àðіâíèé êîíöåðò

21


çіðâàëàñÿ íà øìàòêè – і çîëîòèìè ïîòî êàìè ïîëëÿëîñÿ ñâіòëî! Íàæàõà-íі âîÿêè Ïіòüìè ç êðèêàìè ðâîíóëè íàâòі êà÷à.

À çíåñèëåíà Ïіñíÿ ñòðіïíóëà âåñåëêîâèìè êðèëüìè, çëîòîñòðóííèì âîëîññÿì і çàñïіâàëà, à ðàçîì ç íåþ ñïіâàëè ëåäü æèâі ëþäè. І âіä òîї íåçíèùåííîї åíåðãії íàðîäèëàñÿ ùå îäíà äîíüêà Ïіñíі – Ïіñíÿ-Ïåðåìîãà (Í. Ïåòðóê).

ІІ. Проаналізуйте текст стосовно дотримання в ньому вимог культури мовлення. Скористайтеся відповідною таблицею параграфа.

ІІІ. Складіть і запишіть план тексту. За планом стисло перекажіть прочитане (усно). Дотримуйтеся логічності та точності мовлення.

Прийшовши з магазину, хлопчик на обгортці одного з молочних продуктів прочитав уголос: «Продукція нашого заводу надзвичайно корислива».– Ой, краще не їсти цієї продукції, – сказала бабуся.– Чому? – здивувався онук.– Бо вона в них «схильна до наживи».Як ви думаєте, чому такий висновок зробила бабуся? Обґрунтуйте свою відповідь.

Мовленнєва ситуація

21. З’ясуйте лексичні значення поданих слів-паронімів. Складіть і запишіть з ними словосполучення. За потреби скористайтеся тлумачним словником або словником паронімів.

Âіéñüêîâèé – âîєííèé; îñîáîâèé – îñîáèñòèé; àôåêò – åôåêò; åôåêò-íèé – åôåêòèâíèé; àâòîðèòåòíèé – àâòîðèòàðíèé; êîðèñíèé – êî-ðèñëèâèé; ïàì’ÿòêà – ïàì’ÿòíèê; ïîêàçíèê – ïîêàæ÷èê; êàìïàíіÿ – êîìïàíіÿ.

22. І. Спишіть речення, вставляючи на місці крапок синонімічні сполучні слова який, що, котрий як засіб зв’язку підрядних частин. Чи допомогла вам ва-ріативність сполучних засобів уникнути однотипності й урізноманітнити мовлення?

Çàéøîâ äî іñòîðè÷íîãî ìóçåþ, äèâèâñÿ íà ðå÷і, ... ÿêèìñü ÷èíîì íå çãîðіëè â ÷àñі, íà çáðîþ, ... ÿêèìñü ÷èíîì íå çàðæàâіëà, íà êíèãè, ... âèïóñêàëèñÿ áîçíà-ÿê äàâíî і ... ãîðòàëèñÿ âïðîäîâæ ñòîðі÷ íîâèìè é íîâèìè ëþäüìè, ... øóêàëè â íèõ çàãàäêè âі÷íîãî (Çà Â. Øåâ÷óêîì).

ІІ. Накресліть схему речення, визначте його вид. Підкресліть вставлені вами слова як члени речення.

23. Відредагуйте речення. Поясніть суть допущених помилок. Відредаговані речення запишіть. Скористайтеся поданою нижче довідкою.

1. Ïèòàííÿ éøëî ïðî íîâå áóäіâíèöòâî øêîëè íà ïðîòÿçі ðîêó. 2. Íà íàðàäі áóëî ðîçãëÿíóòî êîìïëåêñ ïèòàíü, ïîâ’ÿçàíèõ ç àãðàðíèì êîì-ïëåêñîì. 3. Òåêñò çàÿâè ìàє áóòè ëàêîíі÷íèì і ñòèñëèì. 4. Ïóáëіêà çà-õîïëåíî ñëóõàëà òðіî ç òðüîõ âèêîíàâöіâ. 5. Ïèòàííÿ ïðî öåé àïàðàò äîñëіäæóâàëîñÿ â êіëüêîõ äîñëіäæåííÿõ. 6. Ó ïîäàëüøîìó ìàéáóòíüîìó ïіäïðèєìñòâî ïëàíóє ïîêðàùèòè ðåçóëüòàòè ðîáîòè. 7. Ó òðàâíі ìіñÿöі êèÿíè ñâÿòêóþòü äåíü ìіñòà. 8. Ñâîєþ ïðàöåþ ïðàöіâíèêè ãàëóçі çìіöíþ-

22


þòü åêîíîìіêó äåðæàâè. 9. Ìè çàâæäè ïàì’ÿòàєìî і íå çàáóâàєìî ïî-â÷àëüíі ñòîðіíêè іñòîðії íàøîї êðàїíè. 10. Âіäêðèâøè î÷і, âіí ïîáà÷èâ, ùî ñâіòëî â êіìíàòі âæå âèêëþ÷åíî, à ó âіäêðèòå âіêíî ëëєòüñÿ ÿñêðàâå ñîíÿ÷íå ïðîìіííÿ.

Довідка

Ïðàâèëüíî Íåïðàâèëüíî

Éäåòüñÿ ïðî íàâ÷àííÿ.Ðîçïëþùèòè î÷і ïіñëÿ ñíó.ß ïàì’ÿòàþ ïðî âàñ.Âèáà÷òå.

Ìîâà éäå ïðî íàâ÷àííÿ.Ðîçêðèòè î÷і ïіñëÿ ñíó.ß ïàì’ÿòàþ і íå çàáóâàþ ïðî âàñ.ß âèáà÷àþñÿ.

24. Мозковий штурм. Чому мовну культуру вважають опорою у вираженні дум-ки, розвиненості почуттів?

25. З’ясуйте лексичні значення слів, які записані першими в кожному синоні-мічному ряді. Визначте, яке з наведених слів синонімічного ряду буде точнішим, доцільнішим, найбільш придатним у тому чи іншому конкретному випадку. За по-треби скористайтеся тлумачним словником або словником синонімів.

Àâòîðèòåò – ïîâàãà, ïîøàíà, ïðåñòèæ, âàãà.Àðãóìåíò – äîêàç, ïіäñòàâà, îáґðóíòóâàííÿ, ìîòèâ.Äåôåêò – ïîìèëêà, ïðîðàõóíîê, õèáà, âàäà.Ðåìîíòóâàòè – ëàãîäèòè, íàëàãîäæóâàòè, âèïðàâëÿòè, âіäíîâëþâàòè.×іòêèé – ÿñíèé, î÷åâèäíèé, íåäâîçíà÷íèé, îäíîçíà÷íèé.Åêñòðåíèé – íåãàéíèé, ñïіøíèé, òåðìіíîâèé, íàäçâè÷àéíèé,

íåâіäêëàä íèé.Åíåðãіéíèé – ðіøó÷èé, íàïîëåãëèâèé, àêòèâíèé, ïðàöüîâèòèé.Îñíîâíèé – ãîëîâíèé, íàéâàæëèâіøèé, íàéàêòóàëüíіøèé, ïåðøî÷åð-

ãîâèé.Ñòèìóë – ïðè÷èíà, ïîøòîâõ, ðóøіéíà ñèëà, іìïóëüñ.

ІІ. Складіть і запишіть речення з кожним словом одного з синонімічних рядів (на вибір).

26. Мікрофон. Як ви розумієте вислів французького письменника Франсуа де Ларошфуко: «Істинне красномовство полягає в тому, щоб сказати все, що треба, але не більше»? Чи тотожні поняття багато говорити й багато ска-зати?

27. І. Прочитайте текст. Поміркуйте, які якості мовлення порушено в ньому, чи всі слова вжито доречно.

ÏÎÂÍÀ ÊÎÍÑÎËІÄÀÖІß

Äîáðèé äåíü, Ïîëіíî Ïëàòîíіâíî!Íå çíàéøîâøè êîíñåíñóñó, òè íåçíà÷íó êîíôðîíòàöіþ òàê áëèçüêî

ïðèéíÿëà äî ñåðöÿ, ùî íàâіòü íå ïîãîäèëàñÿ íà äåÿêèé êîíñîðöіóì і âè-ðіøèëà ïðèïèíèòè íàøі ñòîñóíêè.

ß ùå ðàç îôіöіéíî çàÿâëÿþ, ùî íіÿêîї àëüòåðíàòèâíîї òîáі îñîáè â ìåíå íåìàє. Ó òîìó, ùî ÷àñòî ïðèõîäèâ ïіçíî, âèíóâàòі áðèôіíãè, áî ÿ ìàþ âèñîêèé ðåéòèíã і ìåíі äîðó÷àëè їõ ïðîâîäèòè.

23


Ñïîäіâàþñÿ, ùî òè âñå äîáðå îáìіðêóєø, ïðèéäåø äî êîíâåðñії і, íåçâà æàþ÷è íà ïëþðàëіçì íàøèõ äóìîê, ïîâåðíåøñÿ і â íàñ ç’ÿâèòüñÿ ïîâíà êîíñîëіäàöіÿ.

Óñå áóäå î’êåé. ×åêàþ. Êèðèëî (Ô. Ëóçàí).

ІІ. Випишіть слова іншомовного походження і, скориставшися словником іншо мовних слів, доберіть до них українські відповідники. Прочитайте текст удру-ге, замінюючи слова іншомовного походження українськими відповідниками. Як це вплинуло на емоційне забарвлення тексту?

28. І. Прочитайте вголос вірш з правильною інтонацією. Які мовні засоби допома-гають автору досягти образності й виразності тексту?

Ïðèöîêàëî, ïðèáèëîñü, ïðèòåêëî,Ïðèïàëî, ïðèãîðíóëîñü, ïðè÷èíèëîñü,Çàïëàêàëî і – íèêìà óòåêëî×îðíÿâå ïîëóì’ÿ ç ïå÷àëüíèìè î÷èìà.

Äî òåëåôîíó – âіí éîãî íå áà÷èâ.Õî÷ òåëåôîí – ñþäè-òóäè: íåìà!À íі÷, à äîù, à ãðàä ïî ðèíâàõ ñêà÷å,І ãðóøà ç ãðóøàìè ïðèáèëàñü äî âіêíà.

Ïðèöîêàëî, ïðèáèëîñü, ïðèëþáèëîñü...Óçÿâ ó ãîëîâó, ÷è, ìîæå, òàê – ïðèñíèëîñü!

×îðíÿâå ïîëóì’ÿ, ÷îðíÿâó òó çàâіþÓçÿâ ó äóøó, ÿê áëàêèòíèé ñîí.À ÷óòè ïëà÷ – òî ïëà÷å òåëåôîí,Ïðîñóíóâøè ó íі÷ ñâîþ õîëîäíó øèþ.

(Ì. Âіíãðàíîâñüêèé)

ІІ. Два – чотири – всі разом. Доберіть синоніми до виділених слів. За потреби скористайтеся словником синонімів.

29. І. Поясніть лексичне значення поданих фразеологізмів. Походження яких із них ви можете пояснити? Які помилки трапляються при використанні фразеологізмів у мовленні?

Êîëåñî іñòîðії, íàðіæíèé êàìіíü, òåðíèñòèé øëÿõ, òèòàíі÷íà áîðîòüáà, áåðåãòè ÿê çіíèöþ îêà, âîãíåì і ìå÷åì, àëüôà і îìåãà, ìàííà íåáåñíà, ãðàòè ïåðøó ñêðèïêó, ïîêëàñòè â äîâãèé ÿùèê, çà ñіìîìà çàìêàìè, âіòåð ó ãîëîâі, áіñèêè ïóñêàòè, ïåðåéòè ðóáіêîí, âèâåñòè íà ÷èñòó âîäó, ðîçñòàâèòè âñі êðàïêè íàä «і», ñèäіòè íà øèї, ïîâіÿëî іíøèì âіòðîì, ïіòè çà âіòðîì, äðèæàêè õàïàòè.

ІІ. Складіть і запишіть два речення з фразеологізмами. Підкресліть фразеологіз-ми як члени речення.

Зверніть увагу! Îêðåìі ïîíÿòòÿ ìîæóòü ïåðåäàâàòèñÿ ðіçíèìè ÷àñòè-íàìè ìîâè. Íàïðèêëàä: іìåííèêîì і äієñëîâîì (õîäüáà – õîäèòè), ïðè-êìåòíèêîì і іìåííèêîì (ìóäðèé – ìóäðіñòü) òà іí. Öå äàє çìîãó óíèêàòè îäíîìàíіòíîñòі òà óðіçíîìàíіòíþâàòè òåêñò.

Ïîðіâíÿéòå:óñïіøíî âèêîíàâ çàâäàííÿ – âèêîíàâ çàâäàííÿ ç óñïіõîì

ïîáà÷èâ Ìàðóñèíó äîíüêó – ïîáà÷èâ äîíüêó Ìàðóñіïîòðåáóє ñàíàòîðíîãî ëіêóâàííÿ – ïîòðåáóє ëіêóâàííÿ â ñàíàòîðії

24

Ñïіëêóâàííÿ

30. Виконайте завдання одного із запропонованих варіантів.

Варіант А. Напишіть твір-опис за картиною С. Васильківського «Монастир. Пейзаж», дотримуючись точності й логічності мовлення та використовуючи різноманітні мовні засоби для уникнення одноманітності. Варіант Б. Напишіть твір-розповідь на одну з тем: «Жертовність у житті людини», «Тепло отчого дому», «У вирій відлітають журавлі». Зверніть увагу на змістовність висловлювання та логічну послідовність.

ВИ

СН

ОВ

КИ

1. Культура мовлення залежить від кожного мовця, від того, яку він створює навколо себе комунікативну ситуацію, мовну ауру.

2. Важливо дбати про те, щоб мовлення було змістовним, логічно по-слідовним, багатим, виразним, точним, доречним, правильним.

§ 3. Ñïіëêóâàííÿ. Ìîâëåííєâà äіÿëüíіñòüÏðî ñóòíіñòü ñïіëêóâàííÿ òà éîãî âèäè,

à òàêîæ ïðî âåðáàëüíі é íåâåðáàëüíі çàñîáè ñïіëêóâàííÿâ ðіçíèõ âèäàõ ìîâëåííєâîї äіÿëüíîñòі


Які особливості усного й писемного спілкування? З якою метою в мовленні використовуються міміка й жести?

31. І. Прочитайте виразно за особами вірш Ліни Костенко, передаючи інтонацією почуття і настрій співрозмовників.

ÏІÍÃ-ÏÎÍÃ

– äîáðèäåíü –– çäðàñòóéòå –– ÿê ñïðàâè? –– ñïàñèáі – äîáðå – ÿê ó âàñ?

Ñ. Âàñèëüêіâñüêèé. Ìîíàñòèð. Ïåéçàæ

25


– ðîáîòà – ëіòî – ñïåêà – ñïðàãà –– à íàñòðіé? –– äîáðå –– âñå ãàðàçä –– íåïðàâäà – î÷і –– âàì çäàëîñÿ –– âè çáëіäëè –– îáåðåæíî – ì’ÿ÷!– âîãíåì ìîâ÷àííÿ çàéíÿëîñÿ –ñõðåñòèëèñü ïîãëÿäè – ïðîáà÷ –êàæè ñëîâà ëåãêі é ïîðîæíі –êàæè їõ çíîâ –êàæè їõ çíîâ! –à òàê äèâèòèñÿ íå ìîæíàâ íàñòіëüíіì òåíіñі ðîçìîâ.

ІІ. Поміркуйте, яку основну думку висловлено у вірші. Поясніть його назву. Від чого застерігає поетеса? Чи лише про випадкову зустріч йдеться у творі?

Ñïіëêóâàííÿ – öå îáìіí іíôîðìàöієþ, ïåðåäà÷à її îäíієþ ëþäèíîþ іíøіé.Ó ïðîöåñі ñïіëêóâàííÿ ìîæíà ïіçíàòè іíøèõ ëþäåé, îáìіíÿ òèñÿ ç íèìè іíôîðìàöієþ, ñïіâïðàöþâàòè ç íèìè і âîäíî÷àñ ïåðåæèòè åìîöіéíèé ñòàí, ùî âèíèêàє â ðåçóëü-òàòі öüîãî.Çäіáíіñòü äî ñïіëêóâàííÿ çàâæäè áóëà îäíієþ ç íàéâàæ-ëèâіøèõ ëþäñüêèõ ÿêîñòåé. Äî ëþäåé, ÿêі ëåãêî âñòóïà-þòü ó êîíòàêò і âìіþòü ïðèâåðíóòè óâàãó äî ñåáå, ñòàâ-ëÿòüñÿ іç ñèìïàòієþ. Іç çàìêíóòèìè ëþäüìè íàìàãàþòüñÿ îáìåæèòè êîíòàêòè àáî âçàãàëі óíèêàòè їõ.

Ïіä ÷àñ ñïіëêóâàííÿ äóæå âàæëèâî áóäóâàòè ñâîї âèñëîâ-ëþâàííÿ ç óðàõóâàííÿì ìîâëåííєâîї ñèòóàöії. Îñíîâíè-ìè її óìîâàìè є: àäðåñàò ìîâëåííÿ, òåìà é îñíîâíà äóìêà âèñëîâëþâàííÿ, ìåòà і ìіñöå ñïіëêóâàííÿ.

Ñïіëêóâàííÿ ìîæå áóòè óñíèì òà ïèñåìíèì.

Ó ñóêóïíîñòі îñíîâíèõ ìîâíèõ çàñîáіâ (ó ëåêñèöі, ôîíå-òèöі, ãðàìàòèöі) óñíå é ïèñåìíå ñïіëêóâàííÿ ìàéæå íå ðîçðіçíÿþòüñÿ, àëå їì âëàñòèâі é ñïåöèôі÷íі îçíàêè. Îñ-íîâíà âіäìіííіñòü ïîëÿãàє â òîìó, ùî óñíå ñïіëêóâàííÿ ðîçðàõîâàíå íà ñëóõîâå ñïðèéíÿòòÿ, íàé÷àñòіøå íåòðèâà-ëå, íåïîâòîðþâàíå, à ïèñåìíå – íà çîðîâå ñïðèéíÿòòÿ,

Спілкування


Усне та писемне

спілкування

Ã. Øïîíüêî. Ãðà â ïіíã-ïîíã

26


ÿêå ìîæå âіäòâîðþâàòèñÿ áåç çìіí áàãàòîðàçîâî é ïåðåä-áà÷àє ïîïåðåäíіé àíàëіç. Ïèñåìíå ñïіëêóâàííÿ ïîâ’ÿçàíå ç îáäóìóâàííÿì. Óñíå ñïіëêóâàííÿ çâè÷àéíî є іìïðîâіçî-âàíèì, ÷іòêî іíäèâіäóàëіçîâàíèì, åìîöіéíèì òà åêñïðå-ñèâíèì.

Ïèñåìíå ñïіëêóâàííÿ õàðàêòåðèçóєòüñÿ òî÷íіøèì ñëîâîâæèâàííÿì, áіëüøîþ êіëüêіñòþ àáñòðàêòíîї òà òåð-ìіíîëîãі÷íîї ëåêñèêè, øèðîêèì âèêîðèñòàííÿì ñêëàä-íèõ ñèíòàêñè÷íèõ êîíñòðóêöіé, âіäîêðåìëåíèõ ÷ëåíіâ ðå÷åííÿ, âñòàâíèõ ñëіâ.

Â óñíîìó ñïіëêóâàííі ÷àñòî ïîєäíóþòüñÿ ðіçíîñòèëüî-âі åëåìåíòè (ïðîñòîðі÷íі ñëîâà, äіàëåêòèçìè, æàðãîíіçìè òîùî). Äëÿ óñíîãî ñïіëêóâàííÿ òèïîâèì є âæèâàííÿ ïðî-ñòèõ ñèíòàêñè÷íèõ êîíñòðóêöіé.

32. Мозковий штурм. Чому французький письменник Жан де Лабрюйєр вва-жав, що «в усне мовлення можна вкласти ще тонший смисл, ніж у писемне»?

Çà õàðàêòåðîì çâ’ÿçêó ñïіëêóâàííÿ ïîäіëÿєòüñÿ íà: êîíòàêòíå (áåçïîñåðåäíє, îäèí íà îäèí); äèñòàíöіéíå (îïîñåðåäêîâàíå, çà äîïîìîãîþ ïèñüìîâèõ

÷è òåõíі÷íèõ çàñîáіâ, âіääàëåíèõ ó ÷àñі ÷è â ïðîñòîðі ó÷àñíèêіâ ñïіëêóâàííÿ).

Çà âèêîðèñòàííÿì çíàêîâèõ ñèñòåì âèäіëÿþòü òàêі âèäè ñïіëêóâàííÿ: âåðáàëüíå (ñëîâåñíå); íåâåðáàëüíå (áåçñëîâåñíå).

Çà äåÿêèìè äàíèìè, 50–70 % іíôîðìàöії âіä ñïіâðîçìîâ-íèêà ìè îòðèìóєìî íåâåðáàëüíèì êàíàëîì. Ïîíàä äâі òè- ñÿ÷і ðîêіâ òîìó êèòàéñüêèé ìóäðåöü Ëó Âàí âèïàäêîâî çóñòðіâ íåçíàéîìîãî þíàêà, ÿêîìó âіääàâ çà äðóæèíó ñâîþ äîíüêó. Ïðîçіðëèâîñòі ìóäðåöÿ ìîæíà äèâóâàòèñÿ: ÷åðåç êіëüêà ðîêіâ þíàê ïðîãîëîñèâ ñåáå ïîâåëèòåëåì Ïіäíåáåñíîї, ïåðøèì іìïåðàòîðîì äèíàñòії Õàíü. Ùàñëè-âèé òåñòü ñòâåðäæóâàâ, ùî âèíÿòêîâі çäіáíîñòі òà âåëèêå ìàéáóòíє âіí ïðî÷èòàâ ó ðèñàõ îáëè÷÷ÿ íåçíàéîìöÿ. Íåâåðáàëüíі çàñîáè ñïіëêóâàííÿ äîâîëі ðіçíîìàíіòíі.

Íåâåðáàëüíі çàñîáè ñïіëêóâàííÿ

Âіçóàëüíі çàñîáè Ìіìіêà, æåñòè, ïðîñòîðîâà äèñòàíöіÿ, ïîçà, ïîñòàâà, çîâíіøíіé âèãëÿä

Àóäіàëüíі çàñîáè ßêіñòü ãîëîñó, éîãî äіàïàçîí, òåìï, ðèòì, âèñîòà çâóêó, ìîâíі ïàóçè, ñìіõ, ïëà÷, çіòõàííÿ, ïëåñêàííÿ, êàøåëü òîùî

Òàêòèëüíі çàñîáè Ïîòèñêàííÿ ðóê, îáіéìè, ïîöіëóíêè, ïîïëåñêóâàííÿ ïî ïëå÷àõ òîùî

Îëüôàêòîðíі çàñîáè

Çàïàõè íàâêîëèøíüîãî ñâіòó, ïðèðîäíі òà øòó÷íі çàïàõè ëþäèíè

Контактне й дистанційне спілкування

Вербальне й невербальне

спілкування

27


Òðàêòóþ÷è íåâåðáàëüíі çàñîáè ñïіëêóâàííÿ, âàðòî çâåð-íóòè óâàãó íà íàöіîíàëüíі òðàäèöії ñïіâðîçìîâíèêіâ. Íàïðèêëàä, ìàéæå âñі єâðîïåéöі, õèòàþ÷è ãîëîâîþ çâåð-õó âíèç, ïåðåäàþòü çãîäó, áîëãàðè – íåçãîäó, ÿïîíöі ïіäòâåðäæó þòü, ùî óâàæíî ñëóõàþòü ñïіâðîçìîâíèêà. Äëÿ êèòàéöіâ ïіäíÿòі áðîâè – çíàê ãíіâó, à äëÿ àìåðè-êàíöіâ – âëàñòèâà їì ìàíåðà çäèâóâàííÿ.Çíà÷åííÿ áàãàòüîõ ðóõіâ і æåñòіâ çóìîâëåíі êóëüòóðíèì ñåðåäîâèùåì, ó ÿêîìó ìè æèâåìî.Æåñòîì і ìіìіêîþ òðåáà âìіòè êîðèñòóâàòèñÿ äëÿ ïîñè-ëåííÿ ñìèñëîâîї âèðàçíîñòі, ïàì’ÿòàþ÷è ïðè öüîìó, ùî æåñòè âòðà÷àþòü ñâîþ âèðàçíіñòü ïðè ÷àñòîìó ïîâòî ðåí-íі, ùî çàïàñ æåñòіâ ó êîæíîї ëþäèíè äîñèòü îáìåæåíèé і ùî ìîâà ìіìіêè і æåñòіâ íå ìîæå і íå ïîâèííà çàìіíÿòè ìîâó ñëіâ.

Âàðòî ïàì’ÿòàòè ïðî âàäè æåñòèêóëÿöії: çàéâі ðóõè çàâà-æàþòü ñëóõà÷àì, íå äàþòü їì çîñåðåäèòèñÿ; îäíîìàíіòíà æåñòèêóëÿöіÿ âòîìëþє ñëóõà÷іâ, íàáðèäàє їì; áіäíі, ïðèìіòèâ íі, âóëüãàðíі æåñòè ðîçöіíþþòüñÿ ÿê íåâèõî-âàíіñòü; íåçãðàáíі ðóõè, íåäîëàäíà ìіìіêà ñìіøàòü ñïіâ-ðîçìîâíèêіâ (ÿê і æåñòè âèïàäêîâі àáî íåïðèðîäíі); ðóõè, ðîçðàõîâàíі ëèøå íà çîâíіøíіé åôåêò, âіäøòîâõóþòü ñïіâðîçìîâíèêà.

Ïіä ÷àñ ñïіëêóâàííÿ ïîòðіáíî òðèìàòèñÿ ÿêîìîãà ïðî-ñòіøå é ïðèðîäíіøå. Íåìàє íі÷îãî ãіðøîãî, íіæ êîëè ñïіâðîçìîâíèê ïîìі÷àє íåïðàâäó â ìîâëåííі, íàäóìàíіñòü і ïåðåáіëüøåíіñòü іíòîíàöіé, ôàëüø ó æåñòàõ òà ïîâåäіíöі. Ó òèõ âèïàäêàõ, êîëè іíôîðìàöіÿ, ÿêà ïåðåäàєòüñÿ ñëîâàìè, íå âіäïîâіäàє òîìó, ïðî ùî ãîâîðÿòü æåñòè, ìіìіêà, іíòîíàöіÿ, íà áіëüøó äîâіðó çàñëóãîâóє іíôîð-ìàöіÿ íåâåðáàëüíà.

Зверніть увагу! І æåñòè, і ìіìіêà – öå іíòóїòèâíå âèðàæåííÿ äóìêè, òîìó íå ìîæóòü áóòè íàïåðåä ïіäãîòîâëåíèìè. Âîíè âèçíà÷àþòüñÿ ñè-òóàöієþ ñïіëêóâàííÿ, íàñòðîєì ñïіâðîçìîâíèêà, à íå ëèøå òåìîþ ðîçìîâè.

33. І. Прочитайте текст. Визначте тему та мету спілкування персонажів. Помір-куйте, чому в деяких людей переважає споживацьке ставлення до природи.

ÃÎËÎÂÍÈÉ ÇÀÊÎÍ – Ó ÄÓØІÓ áëіäî-ñèíüîìó íåáі âñòàâàëî ïîíàä ñòіíîþ òåìíî-çåëåíîãî ëіñó

áàãðÿ íå ñîíöå. Ñàìîöâіòíі êðàïëі ðîñè çàãðàëè íà òðàâі.Õðèñòèíà ãëÿíóëà íà îáðіé, òðèâîæíî ïðîìîâèëà, óïåðøå ïîðóøèâ-

øè ìîâ÷àííÿ:– Ñïåêà áóäå. Â÷îðà ãðèìіëî, ãðèìіëî, à äîùó íåìà. Óñå ñóõå äîâêîëà,

ìîâ òðóò. Êèíü ñіðíèêà – ñïàëàõíå. Õî÷ áè äîùі ïðîéøëè.Äîðîãó ïåðåáіã çàєöü. Çóïèíèâñÿ, ïіäíÿâøè âóõà. Íå ïîñïіøàþ÷è, ïî-

ñòðèáàâ äàëі. Ñàâà çàñìіÿâñÿ.– Ïðèєìíî. Íå áîїòüñÿ.

Міміка та жести

Вади жестикуляції

Довіра в спілкуванні

28


– І öå ëèøå çà ï’ÿòíàäöÿòü ðîêіâ. Ðàíіøå òóò òåæ âñå áóëî çíèùåíî. Ïîðîæíіé ëіñ áóâ. Ìèñëèâöі â ñåçîí ïîëþâàííÿ âèíèùóâàëè âñå, íàâіòü ïî âîðîíàõ ñòðіëÿëè.

– Ëèøå ï’ÿòíàäöÿòü ðîêіâ? – çäè-âóâàâñÿ õëîïåöü. – À âåëèêèé ó âàñ çàïîâіäíèê?

– Òðè òèñÿ÷і ãåêòàðіâ. Êðàïëÿ â ìîðі. Êіëüêà ñïіâðîáіòíèêіâ: ÿ – åêîëîã, є çíàâöі ôëîðè, ôàóíè. Ï’ÿòü ÷î ëî âіê.

Ñåìåðî єãåðіâ. Àëå íàâіòü çà öþ ïëîùó éäå áіé. Çàãîòіâåëüíі îð ãàíіçàöії êðè÷àòü, ùî ïëàí ó íèõ ãîðèòü, à â íàñ є, ìîâëÿâ, áàãàòî äåðåâà, êîòðå ìîæíà áåçáîëіñíî ðåàëіçóâàòè. Ñëîâî ÿêå ñòðàøíå – ðåàëіçóâàòè!

– À äî ÷îãî òóò їõíіé ïëàí? Ó íèõ – ñâîї ëіñè, ó âàñ – ñâîї.– Çàçäðіñíî, ùî äîáðî ïðîïàäàє, – ãіðêî âñìіõíóëàñÿ Õðèñòèíà. – Òà

íі÷îãî. Ìè âîþєìî. Òåïåð ñòàëî ëåãøå, ãàçåòè ïіäõîïèëè іäåї çàõèñòó ïðèðîäè. Іíñòèòóò áîòàíіêè íàì ïîìàãàє. Òà áðàêîíüєðè íå ñïëÿòü. Ñàì áà÷èâ, ÿêі «êðàñóí÷èêè» õîäÿòü. І ïåðåä óáèâñòâîì íå çóïèíÿþòüñÿ.

– Äèâíî. Є çàêîí ïðî çàõèñò ïðèðîäè, à ëþäè...– Ãîëîâíèé çàêîí – ó äóøі. Íàì òðåáà áóëî ôîðìóâàòè òâåðäèíі êðà-

ñè, çàêîíó, ëþáîâі. À ìè іãíîðóâàëè äóøó, óñå äáàëè ïðî òіëî, ïðî ÷åðå-âî. Îò і ñòàëà ïðèðîäà äëÿ áàãàòüîõ ëþäåé äæåðåëîì íàñîëîäè, ñïîæè-âàííÿ (Î. Áåðäíèê).

II. З’ясуйте за тлумачним словником лексичні значення виділених слів. Які з цих слів є однозначними, а які – багатозначними?

III. На основі тексту побудуйте діалог-обговорення (у формі «запитання – відповідь») порушеної в ньому проблеми.

34. Мікрофон. Які заходи з охорони довкілля ви б ініціювали, якби були міні-стром відповідного відомства?

35. І. Спишіть висловлювання, розставляючи пропущені розділові знаки. Яке з висловлювань, на вашу думку, більш образне й метафоричне? Поясніть його значення.

1. Ïðîìîâà òàê ñàìî ÿê і íàøі â÷èíêè ñòâîðþє ñïðèÿòëèâå âðàæåííÿ òіëüêè òîäі êîëè âîíà ñïîâíåíà íåâèìóøåíîñòі ïðîñòîòè é ùèðîñòі (Ô. Âåéññ). 2. Âèðàçíèé ïîãëÿä äîðå÷íî çðîáëåíèé ðóõ òіëà âàðòі іíîäі çíà÷íî áіëüøå âñіõ ïðîìîâ (Ã. Ãàéàð). 3. Áåñіäà ìèñòåöòâî â ÿêîìó ñóïåð-íèêîì ëþäèíè âèñòóïàє âñå ëþäñòâî (Єìåðñîí). 4. Ëåêöіÿ ïåðåîáòÿæåíà ôàêòàìè íàãàäóє âîãíèùå íàñòіëüêè çàâàëåíå äðîâàìè ùî âîíî ïî÷èíàє çãàñàòè (Ä. Ìåíäåëєєâ). 5. Òîí ãîëîñó î÷і і âèðàç îáëè÷÷ÿ ìîâöÿ є íå ìåíø êðàñíîìîâíèìè íіæ ñàìі ñëîâà (Æ. äå Ëàáðþéєð). 6. Ìîæíà ÿçè-êîì ãîâîðèòè îäíå à îáëè÷÷ÿì і æåñòàìè âèðàæàòè ïðÿìî ïðîòèëåæíå (І. Íüєâî). 7. Æåñòè é ìàíåðè ìàþòü áóòè ÿê ìèìîâіëüíèé íàñëіäîê ñåð-äå÷íèõ ðóõіâ à íå íàâïàêè... (Ô. Âåéññ). 8. Õòî íі ïðî ùî íå çàïèòóє òîé íі÷îìó íå â÷èòüñÿ (Ôóëëåð). 9. Óìіííÿ âåñòè ðîçìîâó öå òàëàíò (Ñòåí-äàëü).

ІІ. Виконайте письмовий синтаксичний розбір четвертого речення. Накресліть схему.

Êàðïàòñüêèé áіîñôåðíèé çàïîâіäíèê

29


36. І. Прочитайте текст. Визначте мотив мовлення кожного учасника спілкування в описаній ситуації. Проаналізуйте їхню мовленнєву поведінку, зверніть увагу на вербальні й невербальні засоби спілкування.

Âіä äâåðåé ïî÷óëèñÿ ïðóäêі êðîêè, ïîñòàòü ó áіëîìó êèíóëàñÿ äî õâî-ðîãî, çàìåðåõòіëè ñèíі î÷і, ïîâíі ñëіç і ñòðàæäàííÿ, áðîâè, òàêі æ ãóñòі, ÿê і â Ãðèöÿ, çіéøëèñÿ íà ïåðåíіññі ç íіìèì çàïèòîì.

– Áðàòèêó, áðàòèêó... ßê òîáі, ùî òîáі?Ãðèöü ïðèãîðíóâ її ãîëîâó äî ñåáå, ïîöіëóâàâ ó ÷îëî.– Ñîêîëèöå ìîÿ, ñåñòðî... ïðèëåòіëà? Ñïàñèáі, ñïàñèáі... Áàòüêè íå

çíàþòü?– Ùî òè, ùî òè? – êðіçü ñëüîçè ïðîìîâèëà Õðèñòèíà, ïåñòÿ÷è éîãî

ùîêè, ñõóäëі ðóêè. – Ìàìà íå âèòðèìàє, ÿê çíàòèìå âñå. Êðàùå ïðèїäåø ó ãîñòі, ñêàæåø, ùî ïåðåíіñ ÿêóñü íåäóãó, àëå ïðî áіéêó ç áàíäèòàìè – íі ñëîâà!

– Çãîäà, çãîäà! – óñìіõíóâñÿ Ãðèöü. – Ñàì õîòіâ ïðîñèòè ïðî öå... (Î. Áåðäíèê).

ІІ. Закрийте підручники і запишіть текст під диктовку вчителя. Перевірте пра-вильність написання. Обґрунтуйте вживання розділових знаків при діалозі.

37. Попрацюйте в парах. Доберіть з художньої літератури діалогічний про зовий текст. Зробіть комунікативний аналіз тексту в такій послідо вності:

а) місце й час спілкування учасників діалогу; б) соціальна характеристика мовців (за текстом); в) комунікативна мета учасників спілкування; г) тип спіл-кування – офіційне чи неофіційне, етикетне чи фамільярне, напружене, конфлікт-не чи спокійне, злагоджене, дружнє; ґ) мовленнєва характеристика мовців; д) аналіз засобів їхнього спілкування; е) висновок про досягнення мети спілку-вання.

38. Прочитайте текст. Які поради промовцю щодо використання невербальних засобів спілкування дає автор? Чому до цих порад варто прислухатися? А що могли б порадити ви?

ÏÎÐÀÄÈ ÏÐÎÌÎÂÖÞ

Âèñòóï ïî÷èíàєòüñÿ íå çі ñëіâ, à ç æåñòіâ.Íàäçâè÷àéíî âàæëèâî, ÿêèìè ðóõàìè âè ðîçêëàäåòå ïåðåä ñîáîþ

ïàïіð öі, âèòÿãíåòå îêóëÿðè, âіäêèíåòå ç ëîáà ïàñìî âîëîññÿ. Ïðèéíÿòíі ëèøå òàêі ðóõè, ÿêі íå âèäàþòü, ùî ó âàñ òðåìòÿòü ðóêè àáî ïî ñïèíі ñòіêàє ïіò. Íå ðàäèìî íàâàëþâàòèñÿ ëіêòÿìè íà êðàé òðèáóíè – ìîæóòü ïî-äóìàòè, ùî âè íå òðèìàєòåñÿ íà íîãàõ. Ðåêîìåíäóєòüñÿ âñå, ùî ñâіä÷èòü ïðî òå, ùî âè і òðèáóíà – íå äâà àâòîíîì-íèõ ìåõàíіçìè, à єäèíå öіëå. Òîìó ìàє ñåíñ çíÿòè ç ðóêè é ïîêëàñòè íà ïþïіòð* òðèáóíè ãîäèííèê: ñòâî-ðþєòüñÿ âðàæåííÿ, íà÷åáòî âè ëèøå ïåðåêëàëè їõ ç îäíієї äіëÿíêè òіëà íà іíøó...

Îðàòîðàì ïðîïîíóєòüñÿ ÷àñ âіä ÷à-ñó, ïðîáіãøè î÷èìà òåêñò íàñòóïíîї ôðàçè, ïіäâåñòè î÷і íà çàë, çàäóìëèâî

30


çìîðùèòè ëîáà é âèìîâèòè öþ ôðàçó ÿê ñâіæó äóìêó, ÿêà òіëüêè-íî ïðèéøëà â ãîëîâó. Îäíàê íå çàáóäüòå ïðè öüîìó òèêíóòè ïàëåöü ó êі-íåöü ôðàçè, áî ÿêùî, âіäøóêóþ÷è ïðîäîâæåííÿ ïðîìîâè, âè íàäîâãî çàìîâêíåòå, âåñü åôåêò «ñâіæîї äóìêè» âèëåòèòü ó òðóáó.

Òðàïëÿєòüñÿ, ùî îðàòîð íå ìîæå ðàïòîì çíàéòè îäíîãî ëèñòî÷êà ïіäãîòîâ ëåíîї ïðîìîâè àáî ïåðåêîíóєòüñÿ, ùî çàõîïèâ іç ñîáîþ íå òîé òåêñò. Ùî òóò ðîáèòè? Ñïîêіéíî ðîçâåäіòü ðóêè і îãîëîñіòü, ùî íà çíè-êëîìó ëèñòî÷êó áóëî âèïèñàíî äóæå áàãàòî íîâèõ і äóæå òî÷íèõ äàíèõ, ÿêі íàïàì’ÿòü ìîãëà á âіäòâîðèòè õіáà ùî åëåêòðîí íà ìàøèíà.

ßêùî áіëÿ âàñ ïîñòàâèëè ñêëÿíêó ç âîäîþ, òî âіäïèâàòè ìîæíà íå áіëüøå äâîõ ðàçіâ.І ãîëîâíå: òðèáóíó ïîòðіáíî çàëèøàòè ç óïåâíåíіñòþ, ùî âè íå ñêàçà-

ëè ùîñü òàêå, ÷îãî ãîâîðèòè áóëî íå òðåáà (Â. Æèëіíñêàéòå).

*Ïþïіòð – ïіäñòàâêà äëÿ íîò àáî êíèæîê ó âèãëÿäі ïîõèëîї ðàìêè àáî äîøêè.

39. Висловте свої думки стосовно таких тверджень: «Випадкова зустріч – не привід для посвячення когось у перипетії свого життя», «Співрозмовник – не

ван тажівка, на яку можна скидати тонни своїх емоцій і справ».

Ìîâà íå ëèøå àêòèâíî âèêîðèñòîâóєòüñÿ ó ñôåðі äóõîâíîї êóëüòóðè, à é ïîâ’ÿçàíà ç âèðîáíèöòâîì, éîãî ãàëóçÿìè òà ïðîöåñàìè, іç ñîöіàëüíèìè âіäíîñèíàìè. Çíàòè ìîâó ñâîєї ïðîôåñії – öå çíà÷èòü âіëüíî âîëîäіòè, ïîñëóãîâó-âàòèñÿ ëåêñèêîþ ñâîãî ôàõó. Ïðàâèëüíîãî ïðîôåñіéíîãî ñïіëêóâàííÿ ëþäèíà â÷èòüñÿ âñå ñâîє æèòòÿ. Çíàííÿ ìîâè ïðîôåñії ïіäâèùóє åôåêòèâíіñòü ïðàöі, äîïîìàãàє êðàùå îðієíòóâàòèñÿ íà âèðîáíèöòâі òà â áåçïîñåðåäíіõ íàóêîâèõ і äіëîâèõ êîíòàêòàõ.Îäíèì ç íàéãîëîâíіøèõ ëåêñè÷íèõ ìàñèâіâ ïðîôåñіéíîї ìîâè є òåðìіíîëîãіÿ. Âèêîðèñòîâóþ÷è òåðìіíè â ïðî-ôåñіéíîìó ñïіëêóâàííі, ïîòðіáíî äîòðèìóâàòèñÿ òàêèõ âèìîã: à) êîæåí òåðìіí ìàє ëèøå îäíå çíà÷åííÿ â ïåâíіé ãàëóçі; á) ÿêùî ïåâíèé òåðìіí âèêëèêàє ñóìíіâ, òî ïîòðіáíî ïåðåâіðèòè éîãî íàïèñàííÿ ÷è òëóìà÷åííÿ çà ñëîâíèêîì.

40. І. Прочитайте виразно вірш. Випишіть з нього театральну лексику. Доповніть цей перелік самостійно дібраними прикладами. З’ясуйте за словником лексичне значення не зрозумілих вам слів.

ÎÑІÍÍІÉ ÒÅÀÒÐ

Ñõîâàëèñÿ àðòèñòè çà ëàøòóíêè,І ÿ â òåàòðі ñâіé øóêàþ ñåêòîð,Ïðåì’єðà áóäå â îñåíі-÷àêëóíêè,Ç-çà õìàð íàâîäèòü ñîíöå ñâіé ïðîæåêòîð.

Çàâіñà çâèñëà çîëîòîì íà ñöåíó,Âіòðè її ïîâîëі ïіäіéìàþòü,Öіêàâі ãëÿäà÷і íàâêîëî ìåíåËèñòêè-ïðîãðàìêè âêîòðå ðîçãëÿäàþòü.

Професійне спілкування

31


Ñìè÷îê òîðêíóâñÿ ñêðèïêè – і ïîâîëіÎçâàâñü îðêåñòð, çëåòіëè äèâíі çâóêè,Ñòðóíêà áåðіçêà çàñïіâàëà ñîëî,Çäіéìàþ÷è äî íåáà ñâîї ðóêè.

Òóò öіëó íі÷ òðóäèâñÿ äåêîðàòîð,Ç íèòîê äîùó âіí ñèçèé òêàâ ñåðïàíîê,Îñü äóá íà ñöåíі, íà÷å ãëàäіàòîð,Ùî çàõèùàє íіæíèõ ïîëîíÿíîê.

І îñü – ôіíàë і øêâàë àïëîäèñìåíòіâ,Òðіóìô... Ïîêëîíè... І ùàñëèâі ñëüîçè –Çàõîäæó â çîëîòі àïàðòàìåíòè,Íåñó æîðæèíè ç іñêðàìè ìîðîçó.

(Ã. Äóäêà)

ІІ. Попрацюйте в парах. Уявіть себе акторами, режисерами чи іншими праців никами театру. Розіграйте за особами діалог (10–12 реплік) професій-

ного спрямуван ня, використовуючи відповідну театральну лексику та доречну міміку і жести.

41. І. Уявіть, що ви працюєте на одному з підприємств. Прочитайте подані запитання, добираючи з дужок потрібне слово, і дайте повні відповіді.

1. ßê (íàçèâàєòüñÿ, çâåòüñÿ) Âàøà ïîñàäà?2. Õòî (є, ÿâëÿєòüñÿ) Âàøèì áåçïîñåðåäíіì êåðіâíèêîì?3. ßêі Âàøі îñíîâíі ôóíêöіîíàëüíі (îáîâ’ÿçêè, çîáîâ’ÿçàííÿ)?4. ßêó çàðîáіòíó (ïëàòó, ïëàòíþ) Âè (îòðèìóєòå, îäåðæóєòå)?5. ßêîþ є òðèâàëіñòü Âàøîãî (ðîáî÷îãî, ðîáіòíè÷îãî) äíÿ?6. ßêèìè (íàâè÷êàìè, íàâèêàìè) âîëîäієòå?

ІІ. Складіть розповідь про уявну роботу за поданими запитаннями.

42. Спишіть, виправляючи допущені помилки.

1. ß íàñòîþþ íà çâіëüíåííі Âàñèëåíêà ç ïîñàäè. 2. ß ïðèéøîâ äî òà-êîãî âèñíîâêó. 3. ß íå ðàç ïіäíіìàâ ïèòàííÿ ïðî ïіäâèùåííÿ çàðïëàòíі. 4. Ìîє çàêëþ÷åííÿ ñëіäóþ÷å. 5. Öÿ ïðîïîçèöіÿ çàñëóãîâóє óâàãè. 6. Íàøі äóìêè ñïіâïàäàþòü. 7. ß ïîâèíåí çëîæèòè ñâîї ïîâíîâàæåííÿ. 8. Âèáà-÷àþñü, ÿêùî áóëî ùîñü íå òàê. 9. Âèðîáè ïіäïðèєìñòâà ïîñòóïèëè â ïðîäà æó. 10. Ìè ðîçðîáèëè ìіðè ïî ïîëіïøåííþ óìîâ ïðàöі. 11. Çáîðè àêöіîíåðіâ ïðîãîëîñèëè âіäêðèòèìè. 12. Áóðÿ íàíåñëà âåëèêó øêîäó ïîñіâàì.

43. Попрацюйте в парах. І. Доберіть до 5–7 поданих іменників (на вибір) пери-фрази – описові звороти. Прочитайте однокласнику дібрані перифрази. Чи зумів він відгадати, про людину якої професії ви говорите? Які перифрази вашого однокласника ви вважаєте найбільш вдалими?

Ç ð à ç î ê. Çàëіçíè÷íèêè – ãîñïîäàðі ñòàëåâèõ ìàãіñòðàëåé.Ïåäàãîãè, ãåîëîãè, áîêñåðè, ãóìîðèñòè, êëîóíè, äàëåêîáіéíèêè, êîñ-

ìîíàâòè, àëüïіíіñòè, õëіáîðîáè, êîìáàéíåðè, ëіêàðі, áóäіâåëüíèêè, ëіñ-íè÷і, ñêðèïàëі, ïèñüìåííèêè, ïîæåæíèêè.

ІІ. У текстах яких стилів мовлення і з якою метою можуть бути використані дібрані вами перифрази?

Îäåñüêèé äåðæàâíèé àêàäåìі÷íèé òåàòð îïåðè òà áàëåòó

32

Ìîâëåííєâèé åòèêåò

44. Об’єднайтеся в декілька груп, які представлятимуть різні міста України під час уявного телемосту. Висловте свої міркування щодо не обхідності розвитку тієї чи іншої галузі виробництва в обраному вами місті.

ВИ

СН

ОВ

КИ

1. Спілкування є формою взаємодії людей. Воно може бути усним і пи-семним, монологічним і діалогічним, контактним і дистанційним.

2. У різних видах мовленнєвої діяльності використовуються вербальні і невербальні засоби спілкування.

§ 4. Ìîâëåííєâèé åòèêåòÏðî åòè÷íі íîðìè ìîâëåííєâîї êóëüòóðè,

îñîáëèâîñòі íàöіîíàëüíîãî ìîâëåííєâîãî åòèêåòóòà åòèêó ïðîôåñіéíîãî ñïіëêóâàííÿ


Які етичні норми мовленнєвої культури має український народ?

45. Прочитайте прислів’я. Сформулюйте і запишіть за їх змістом правила мов-леннєвого етикету. Доповніть цей перелік власними правилами.

1. Íå õî÷åø ïî÷óòè ïîãàíèõ і äóðíèõ ñëіâ, íå êàæè їõ ñàì. 2. Ùî ìàєø êàçàòè – íàïåðåä îáìіðêóé. 3. Êðàùå íåäîãîâîðèòè, íіæ ïåðåãîâîðèòè. 4. Óìієø ãîâîðèòè – óìіé ñëóõàòè. 5. Êîëè ñàì äîáðå íå çíàєø, òî íå ãîâîðè. 6. Êðàùå ìîâ÷àòè, íіæ áðåõàòè. 7. Òðåáà çíàòè, äå ùî ñêàçàòè. 8. Áåñіäè áàãàòî, à ðîçóìó ìàëî. 9. Íå êèäàé ñëіâ íà âіòåð. 10. Áóäü äîá-ðèì ñëóõà÷åì – áóäåø äîáðèì îïîâіäà÷åì. 11. Êîëè õî÷åø ùî êàçàòè, òî ïîäóìàé, ÿê ïî÷àòè.

Åòèêåò – öå ñóêóïíіñòü ïðàâèë ïîâåäіíêè, ùî ðåãóëþþòü çîâíіøíі âèÿâè ëþäñüêèõ âçàєìèí (ïîâîäæåííÿ ç îòî÷ó-þ÷èìè, ôîðìè çâåðòàíü і ïðèâіòàíü, ìàíåðè òà îäÿã òîùî). Åòèêåò ôóíêöіîíóє â ñóñïіëüñòâі ÿê ñóêóïíіñòü äâîõ ôîðì ïîâåäіíêè: ìîâëåííєâîї і íåìîâëåííєâîї.

Ìîâëåííєâèé åòèêåò – öå ñóêóïíіñòü ìîâíèõ çàñîáіâ, ÿêі ðåãóëþþòü íàøó ïîâåäіíêó â ïðîöåñі ìîâëåííÿ.Ïðàâèëà ìîâëåííєâîãî åòèêåòó çàëåæàòü âіä ìîâëåííє-âèõ ñèòóàöіé, äî ÿêèõ íàëåæàòü çíàéîìñòâî, ïðîùàííÿ, âèáà÷åííÿ, ïðîõàííÿ, çàïðîøåííÿ, âіòàííÿ, ïðîïîçèöіÿ, ïîðàäà, âіäìîâà, çãîäà, ñïіâ÷óòòÿ, êîìïëіìåíò òîùî. Êîæ íà ñèòóàöіÿ âèìàãàє âèêîðèñòàííÿ õàðàêòåðíèõ äëÿ íåї ìîâëåííєâèõ ôîðìóë. Íàïðèêëàä, ïіä ÷àñ çóñòðі÷і âæèâàєìî âèñëîâè: ßêà ïðèєìíà çóñòðі÷! Ðàäі âàñ áà÷è-òè! Ëàñêàâî ïðîñèìî! Ïіä ÷àñ ïðîùàííÿ ãîâîðèìî: Íà âñå äîáðå! Õàé âàì ùàñòèòü! Äî ïîáà÷åííÿ!Çà äîïîìîãîþ åòèêåòíèõ ìîâëåííєâèõ ôîðìóë ëþäè íà-ëàãîäæóþòü êîíòàêò ìіæ ñîáîþ, âèÿâëÿþòü ââі÷ëèâіñòü, ïîøàíó, ñòðèìàíіñòü, òàêò, ïіäòðèìóþòü äîáðîçè÷ëèâó

Етикет

Мовленнє-вий етикет

Формули етикету

33


òîíàëüíіñòü ðîçìîâè. Íàïðèêëàä: Ùèðî äÿêóþ! Âèáà÷òå, áóäü ëàñêà! Äîçâîëüòå çàéòè! Íà âñå äîáðå! Êîëè âàøà ëàñêà, äîïîìîæіòü! Ìîâëåííєâèé åòèêåò ðîáèòü ñïіëêó-âàííÿ ëþäåé ïðèєìíèì, áàæàíèì.

Íàöіîíàëüíèé ìîâëåííєâèé åòèêåò ïîñòàâ іç æèâîї ìîâ-íîї ïðàêòèêè óêðàїíñüêîãî íàðîäó. «Âіí, – çà ñëîâàìè óêðàїíñüêîãî â÷åíîãî Ìèðîñëàâà Ñòåëüìàõîâè÷à, – ñôîð-ìóâàâñÿ іñòîðè÷íî â êóëüòóðíèõ âåðñòâàõ íàøîãî íàðîäó é ïåðåäàєòüñÿ âіä ïîêîëіííÿ äî ïîêîëіííÿ ÿê åòàëîí ïîðÿä íîї ìîâëåííєâîї ïîâåäіíêè óêðàїíöÿ, âèðàçíèê ëþäñüêîї ãіäíîñòі é ÷åñòі, óêðàїíñüêîї øëÿõåòíîñòі é àðèñòîêðàòèçìó äóõó... Óêðàїíñüêå âèõîâàííÿ çàñòåðіãàє äіòåé і ìîëîäü âіä âæèâàííÿ ãðóáèõ, ëàéëèâèõ, îáðàçëè-âèõ ñëіâ».Âåëèêèé êíÿçü Âîëîäèìèð Ìîíîìàõ ó ñâîєìó «Ïî-ó÷åííі...» ðàäèâ і äіòÿì, і äîðîñëèì: «ïðè ñòàðøèõ ãî-äèòüñÿ ìîâ÷àòè, ïðåìóäðèõ ñëóõàòè», «áåñіäó âåñòè áåç ëóêàâñòâà, à ùîíàéáіëüøå ðîçóìîì âáèðàòè», «íå ëþòó-âàòè ñëîâîì, íå ãàíüáèòè íіêîãî â ðîçìîâі», «áðåõíі îñòåðіãà òèñü», «íå ïðîìèíóòè íіêîëè ëþäèíó, íå ïðèâі-òàâøè її, і äîáðå ñëîâî їé ìîâèòè».

46. І. Прочитайте і прокоментуйте подані висловлювання. Які етичні норми мов-леннєвої культури вони виражають?

1. Íіùî íå öіíèòüñÿ òàê äîðîãî і íå êîøòóє òàê äåøåâî, ÿê ââі÷ëè-âіñòü (Ìіґåëü äå Ñåðâàíòåñ). 2. Õî÷åø áóòè ðîçóìíèì, íàâ÷èñÿ ðîçóìíî çàïèòóâàòè, óâàæíî ñëóõàòè, ñïîêіéíî âіäïîâіäàòè і ïðèïèíÿòè ðîçìîâó, êîëè íі÷îãî áіëüøå ñêàçàòè (І. Ëàôàòåð). 3. Ïðèâіòíіñòü і ââі÷ëèâіñòü – íàéêðàùі çàñîáè áîðîòüáè ç íå÷åìíіñòþ (І. Òîìàí). 4. Äðóæíє ñòàâëåííÿ ïîëåãøóє ñïіëêóâàííÿ ìіæ ëþäüìè ëèøå òîäі, êîëè âîíî ùèðå (І. Òîìàí). 5. Ñëîâà – òåæ â÷èíêè (À. Ôðàíö). 6. Îäíå ñëîâî, ñêàçàíå âіä ùèðîãî ñåðöÿ, äіє íà íàø ðîçóì ñèëüíіøå óñÿêèõ íàéâàæëèâіøèõ äîêàçіâ і ïåðåêîíëèâіøå óñÿêèõ ðîçìіðêîâóâàíü (À. Àëієâ).

ІІ. Виконайте письмовий синтаксичний розбір останнього речення.

Одного разу у Відні до композитора Берліоза підбіг маленький жвавий чо-ловічок і захоплено вигукнув:– Пане Берліозе, я пристрасний прихильник Вашого таланту… Прошу Вашої ласки, дозвольте торкнутися руки, що написала «Ромео і Юлію», – з цими словами він учепився за рукав композитора і блаженно завмер.– Пане, – торкнувся за плече Берліоз, – тримайтеся ліпше за інший рукав: я маю звичку писати правою рукою.Поміркуйте, що в описаній ситуації виходить за межі мовленнєвого етикету й етикету взагалі.


Національний мовленнєвий

етикет

34


47. І. Прочитайте текст, визначте його тему та основну думку. Складіть і запишіть план тексту. Розкажіть про основні вимоги мовленнєвого етикету. Для чого їх по-трібно дотримуватися?

ÌÀÃІß ÑËÎÂÀ

Ìîâîçíàâöі ñòâåðäæóþòü, ùî îäíèì ç âàæëèâèõ ïîêàçíèêіâ ëþäñüêîї øëÿõåòíîñòі є êóëüòóðà ìîâëåííÿ – ïîíÿòòÿ íå ëèøå ëіíãâіñòè÷íå, à é ïñèõîëîãі÷íå, ïåäàãîãі÷íå, åñòåòè÷íå, åòè÷íå. Ó áàãàòîìó ìîâíîìó àðñå-íàëі âèðîáèëàñÿ é çàêðіïèëàñÿ ñïðàâæíÿ ñèñòåìà ñëîâåñíèõ âіòàíü: «äîáðîãî ðàíêó», «äîáðîãî çäîðîâ’ÿ», «äîáðèäåíü», «áóâàéòå çäîðîâі» òîùî.

Ïîïðè òå, ùî â íàø ïîáóò óâіéøëî áàãàòî ñëîâåñíèõ âіòàíü, óêðàїíöі çàâæäè áóëè îáà÷ëèâèìè ç íèìè, äî êîæíîãî âèïàäêó çàñòîñîâóâàëè äàëåêî íå âåñü àðñåíàë. Çðàíêó, â îáіä ÷è ââå÷åðі âæèâàëè ëèøå òі, ùî âіäïîâіäàþòü ïåâíîìó ÷àñîâі. Öå æ ñòîñóєòüñÿ і êіëüêîñòі îñіá, їõíüîãî âіêó, íàâіòü ñîöіàëüíîї íàëåæíîñòі. Ñêàæіìî, êîëè îäèíàê âіòàâñÿ ç ãóð-òîì ëþäåé, íåîäìіííî âæèâàâ ìíîæèííó ôîðìó: «çäîðîâåíüêі áóäüòå» ÷è «äîáðîãî âàì çäîðîâ’ÿ» òîùî.

Íåàáèÿêå çíà÷åííÿ ìàє òîí ðîçìîâè, óìіííÿ âèñëóõàòè іíøîãî, â÷àñíî é äîðå÷íî ïіäòðèìàòè òåìó. Ââі÷ëèâіñòü, óâàæíіñòü і ÷åìíіñòü – îñíîâíі âèìîãè ìîâëåííєâîãî åòèêåòó. Âіä ÷åìíîãî ïðèâіòàííÿ, øëÿõåòíîãî ïîòèñêó ðóêè, íåâèìóøåíîї, íåíàâ’ÿçëèâîї ðîçìîâè âèãðàø îáîïіëüíèé. Ëèõîñëіâ’ÿ, ëèöå-ìіðíіñòü, íåâìіííÿ âèñëóõàòè êîëåãó, íàâïàêè, ëèøå íåðâóє, ïñóє íàñòðіé.Є â íàøіé ìîâі êîðîòêå, àëå íàïðî÷óä òåïëå ñëîâî «äÿêóþ». ×è ÷àñòî

êîðèñòóєìîñÿ ìè íèì, îñîáëèâî â ìàãàçèíàõ? Öіëèé äåíü ñòîїòü çà ïðè-ëàâêîì ïðîäàâåöü. Áåðó÷è ïîêóïêó, ìè íåðіäêî çàáóâàєìî ñêàçàòè îäíå-єäèíå ñëîâî. À ìîæå, âîíî á çíÿëî â ëþäèíè âòîìó, ïіäíÿëî íàñòðіé.

Âèðîáëåíі âіêàìè é çàêðіïëåíі â ïîáóòі êðàùі ôîðìè âіòàíü-çâåðíåíü, ïîâñÿêäåííîãî ñïіëêóâàííÿ – íå çâè÷àéíà ëþäñüêà çàáàãàíêà. Öå íàø ïîâñÿêäåííèé åòèêåò, íàøà êóëüòóðà, âçàєìîñòîñóíêè, çðåøòîþ, íàøå çäîðîâ’ÿ íå ëèøå â áóêâàëüíîìó, àëå é ïåðåíîñíîìó çíà÷åííі. Êîðîòøå êàæó÷è, öå íàø ñïîñіá æèòòÿ (Çà Â. Ñêóðàòіâñüêèì).

ІІ. Запишіть 8–10 етикетних мовленнєвих формул, які в звичайних побутових си-туаціях могли б покращити настрій людини.

48. І. Запишіть текст під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим. Об-ґрунтуйте вживання розділових знаків при діалозі.

Âóñòà íåçíàéîìöÿ çäðèãíóëèñÿ, íà îáëè÷÷і ìàéíóâ âèðàç іðîíії, ïðî-òå ñëîâà áóëè ïðèâіòíі é äðóæåëþáíі:

– Äîáðîãî ðàíêó, äðóæå. Äèâîâèæíèé êðàєâèä – ÷è íå òàê? Òàêîãî âíèçó íå ïîáà÷èø!..

– Çäðàñòóéòå, – âіäïîâіâ Ãðèöü. – Ïðàâäà âàøà, ÿ âæå ìèëóâàâñÿ âñіì öèì... àëå, ïðîáà÷òå...

– Âàñ õâèëþє ìіé âèãëÿä?– Òà íі, – ðîçãóáèâñÿ Ãóê, – àëå ìåíі çäàëîñÿ... ùî âàì ïîòðіáíà äî-

ïîìîãà...– Íå ïîòðåáóþ, – âіäãóêíóâñÿ âåñåëî íåçíàéîìåöü, ñòðіïíóâøè äîâãè-

ìè ÷îðíèìè êó÷åðÿìè. – ß íå áîæåâіëüíèé, ÿê âè ïîäóìàëè... íі, íі, âèáà÷åíü íå òðåáà! ß é íå ïîòåðïіëèé. Òàêèé æå ìàíäðіâíèê, ÿê і âè. «Äèêóí». Ëþáëþ ñàìîòíіñòü, êðàñèâі ìіñöÿ, äå ìîæíà çàãëèáèòèñÿ â ñåáå, ïîäóìàòè...(Î. Áåðäíèê).

35


ІІ. Розкажіть, що відображає мовленнєва поведінка героїв тексту. Проаналізуйте вживання формул мовленнєвого етикету в наведеній ситуації. Зверніть увагу на роль привітання в спілкуванні (вносить нову інформацію, передає ставлення мов-ця до співрозмовника, задає тон розмові). Яку функцію виконує звертання – ін-формаційну, спонукальну чи контактовстановлювальну?

49. І. Прочитайте текст. Розкажіть, що нового для себе ви дізналися з нього. Яки-ми формулами вітання чи прощання ви можете доповнити текст?

ÇÄÎÐÎÂÅÍÜÊІ ÁÓËÈ!

Ùîäíÿ, çóñòðі÷àþ÷èñü ç ëþäüìè, ìè âіòàєìîñÿ. Âіòàííÿ íàëåæèòü äî íàéóæèâàíіøèõ åòèêåòíèõ âèðàçіâ, âîíî є îñíîâíîþ ôîðìîþ ґðå÷íîñòі. Ç éîãî äîïîìîãîþ âñòàíîâëþєòüñÿ êîíòàêò ìіæ ëþäüìè, âèçíà÷àþòüñÿ їõíі âçàєìèíè âäîìà ÷è íà ðîáîòі, ïіäòðèìóþòüñÿ äðóæåëþáíі ñòîñóíêè.

Çäàâíà â Óêðàїíі, çîêðåìà â ñіëüñüêіé ìіñöåâîñòі, іñíóâàëà äîáðà òðà-äèöіÿ: âіòàòèñÿ ç ëþäüìè íåçàëåæíî âіä їõ áëèçüêîñòі, çíàéîìñòâà. Öå áóëî îçíàêîþ âèõîâàíîñòі òà øëÿõåòíîñòі.

Âèáіð âіòàëüíîãî ñëîâà çàëåæèòü âіä ðіçíèõ îáñòàâèí. Óðàíöі ìè âè-êîðèñòîâóєìî òàêі ñëîâà, ÿê «Äîáðèé ðàíîê!» àáî «Äîáðîãî ðàíêó!». Íèíі íàáóâàє ïîøèðåííÿ îñòàííÿ ôîðìà ÿê áіëüø іíòèìíà, ÿêà âèðàæàє ïî-áàæàííÿ ëþäèíі. Àäæå ìè ñâîїì ïðèâіòàííÿì ïіä ÷àñ çóñòðі÷і áàæàєìî îäèí îäíîìó äîáðà, áëàãîïîëó÷÷ÿ. Êðіì òîãî, âèðàç «Äîáðîãî ðàíêó!» çâó÷èòü íàáàãàòî òåïëіøå ó ñòàâëåííі äî çóñòðі÷íîãî, íіæ âèðàç «Äîáðèé ðàíîê!», õî÷à îáèäâі ôîðìè є íîðìàòèâíèìè äëÿ ñó÷àñíîї óêðàїíñüêîї ìîâè.

Ó ñâîєìó ïðèâіòàííі ìè âèñëîâëþєìî ëþäèíі íå ëèøå ïîáàæàííÿ äîáðà, à é çäîðîâ’ÿ. Äëÿ öüîãî ñëóãóþòü òàêі âèñëîâè: «Äîáðîãî çäîðîâ’ÿ!» òà «Çäðà-ñòóéòå!». Ôîðìà âіòàííÿ «Çäîðîâåíüêі áóëè!» íàáóëà â óêðà їíñü êіé ìîâі íàöіîíàëüíîãî ìîâíîãî êîëîðèòó. Â óêðàїíöіâ є ùå îäíå ñâîєðіäíå ïðèâіòàííÿ, ÿêå âæèâàєòüñÿ ìіæ äîáðå çíàéîìèìè ëþäüìè, – «Ìîє øàíóâàííÿ!».

Ëþäè ðіçíîãî âіêó ìîæóòü âіòàòèñÿ ïî-ðіçíîìó: òàê, ìîëîäü àáî äîáðå çíàéî-ìі êîëåãè, ðîâåñíèêè ÷àñòî âæèâàþòü îäíîñëіâíå âіòàííÿ: «Ïðèâіò!», ëþäè ñòàðøîãî âіêó âæèâàþòü áіëüø óðî ÷èñòі âèðàçè: «Ìîє âіòàííÿ!», «Âіòàþ Âàñ!», à òàêîæ âèðàæàþòü ñâîє ñòàâëåííÿ äî ëþäèíè, ðàäіñòü âіä çóñòðі÷і: «Ðàäèé Âàñ áà÷èòè!», «ßê ñïðàâè?», «ßê çäî ðî-â’ÿ?». Ó ñâÿòêîâі äíі âіòàþòüñÿ: «Çі ñâÿ-òîì áóäüòå çäîðîâі!», «Ç Ðіçäâîì Õðè-ñòîâèì!», «Ç Íîâèì ðîêîì!» òîùî. ×àñîì âіòàííÿ ìîæå ìіñòèòè åëåìåíò çàïðîñèí: «Ëàñêàâî ïðîñèìî!», «Ïðîñèìî çàâі òà-òè!». Ó çàõіäíèõ ðåãіîíàõ Óêðàїíè ïî-øèðåíèì є âіòàííÿ «Ñëàâà Іñóñó!». Äî öüîãî ÷àñó çáåðіãàєòüñÿ â íàøіé ìîâі ôîðìà ïðèâіòàííÿ ëþäèíè, ùî çàéíÿòà ÿêîþñü ðîáîòîþ: «Áîæå ïîìîæè!», «Áîã íà ïîìі÷!»... Â. Âîëêîâ. Äâîє

36


Ðіçíîìàíіòíèìè é êîëîðèòíèìè є ôîðìóëè ïðîùàííÿ â óêðàїíñüêіé ìîâі. Êîëè çàâåðøóþòü çóñòðі÷ äîáðå çíàéîìі ëþäè, òî âæèâàþòü òàêі ìîâíі çâîðîòè: «Äî ïîáà÷åííÿ!», «Äî çóñòðі÷і!», «Íà äîáðàíі÷!», «Ïðîùà-âàéòå!», à â êîëі íàéáëèæ÷èõ äðóçіâ – «Áóâàé!». Ïðè öüîìó ìîæóòü âèêîðèñòîâóâàòè ðіçíі ïîáàæàííÿ: «Óñüîãî íàéêðàùîãî!», «Õîäіòü çäîðîâі!», «Õàé ùàñòèòü!», «Ç ðîñè і âîäè!», «Ùàñëèâîї äîðîãè!» òîùî.

Êîëè æ õî÷óòü ïåðåðâàòè ðîçìîâó і çàëèøèòè òîâàðèñòâî, ìîæíà â êóëü òóð-íіé ôîðìі ïîïðîùàòèñÿ: «Âèáà÷òå, ìåíі ÷àñ іòè!», «Íà æàëü, ÿ ïîñïіøàþ!»...

ßê áà÷èìî, є ÷èìàëî ðіçíîìàíіòíèõ ôîðì ïðèâіòàíü òà ïðîùàíü ó íàøіé ìîâі, ÿêі ñâіä÷àòü ïðî її áàãàòñòâî, ïðî âèñîêó äóõîâíіñòü її íîñіїâ (Î. Êîðíіÿêà).

ІІ. Уявіть, що вам потрібно перервати розмову і на декілька хвилин залишити своїх співрозмовників. Доберіть кілька етикетних мовленнєвих формул, яки-

ми ви могли б скористатися в такій ситуації.

50. Попрацюйте в парах. Накресліть таблицю і заповніть її формулами мов-леннєвого етикету. За потреби скористайтеся інформацією, поданою на сторінці «Культура мовлення» (с. 42).

Ìîâëåííєâà ñèòóàöіÿ Åòèêåòíі ìîâëåííєâі ôîðìóëè

ÂіòàííÿÇ îäíîêëàñíèêàìè:Ç ó÷èòåëåì:Ç áàòüêàìè:

ÏðîùàííÿÇ îäíîëіòêàìè:Ç ó÷àñíèêàìè êîíôåðåíöії:Ç ðåäàêòîðîì ãàçåòè:

ÏîäÿêàËþäÿì, ÿêі äîïîìîãëè â ñêðóòíó õâèëèíó:Ìàìі (áàáóñі) çà ñíіäàíîê:Åêñêóðñîâîäó:Òðåíåðó ç ôóòáîëó:

Âèáà÷åííÿÂ îäíîêëàñíèêà:Ó áðàòà (ñåñòðè):Ó ïåðåõîæîãî:Ó áàòüêіâ:

51. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Яку проблему мовленнє вого етикету порушує автор? Висловте свої міркування стосовно про-читаного.

ßêîþ ìîâîþ ãîâîðèòè â êîæíіé êîíêðåòíіé ñèòóàöії – öå ïðîáëåìà äëÿ áàãàòüîõ. Çâè÷àéíî, ñåðåä íàñ є òі, õòî çà áóäü-ÿêèõ îáñòàâèí óæè-âàє ÿêóñü îäíó ìîâó, – öå, áåçóìîâíî, ëþäè іç ñèëüíîþ ïñèõіêîþ, і їì íå áóâàє äèñêîìôîðòíî*, êîëè âñі íàâêîëî ãîâîðÿòü îäíієþ ìîâîþ, à âîíè – іíøîþ. «Ñïðàâà íå â òîìó, ÿêîþ ìîâîþ ãîâîðèòè, à â òîìó, ÿêîþ âіäïî-âіäàòè», – öåé àôîðèñòè÷íèé âèñëіâ ìîâîçíàâöÿ Ñâіòëàíè Єðìîëåíêî ìîæíà âçÿòè çà êðåäî ñïіëêóâàííÿ äâîìîâíèõ ìîâöіâ, àäæå òóò ÷іòêî

37


âèñâіòëåíà óñòàíîâêà íà ñïіâðîçìîâíèêà. Ìîæíà, іãíîðóþ÷è àäðåñàòà, âïåðòî ãîâîðèòè ÿêîþñü îäíієþ ìîâîþ, – і òîäі âñі ïîäèâóþòüñÿ âàøіé ñèëі äóõó. Ìîæíà, ïåðåáóâàþ÷è â òîâàðèñòâі, äå çâó÷àòü îáèäâі ìîâè, äî îäíèõ çâåðòàòèñÿ îäíієþ, äî іíøèõ – іíøîþ ìîâîþ, і â öüîìó ðàçі âñі ïåðåñâіä÷àòüñÿ ó âàøèõ êîìóíіêàòèâíèõ çäіáíîñòÿõ. Äâà ïðîòèëåæíèõ øëÿõè – à ìіæ íèìè ìîðå íþàíñіâ (Â. Ñèíþòà).

*Äèñêîìôîðò – íåçðó÷íіñòü, âіäñóòíіñòü íàëåæíèõ óìîâ, ïîòðіáíèõ äëÿ íîð-ìàëüíîї æèòòєäіÿëüíîñòі ëþäèíè, âèêîíàííÿ ïåâíîї ðîáîòè.

Чи вмієте ви правильно вітатися? Чи знаєте, у яких випадках уживають слова «чинний» і «діючий», як уникнути тавтології в словосполученні «від-шкодувати шкоду», яка відмінність між словами «додержання» і «дотриман-ня» та навіть як правильно звернутися до Президента держави?Відповіді на ці та інші запитання ви можете знайти в посібнику «Довідник з культури мови» (за ред. С. Єрмо ленко).Поділіться своїми знахідками з однолітками, рідними, знайомими.

Для вас, допитливі

52. Прочитайте текст. Про які правила звертання до посадових і титулованих осіб ви дізна лися?

ßÊ ÇÂÅÐÍÓÒÈÑß ÄÎ ÏÐÅÇÈÄÅÍÒÀ

Ùîá ïðàâèëüíî íàçèâàòè і çâåðòàòèñÿ äî ïîñàäîâèõ і òèòóëîâàíèõ îñіá âèñîêèõ ðàíãіâ, äîòðèìóþ÷èñü ìіæíàðîäíîãî åòèêåòó, âàðòî çàïàì’ÿòàòè äåÿêі ìîâíі ôîðìóëè.

Äî ìîíàðõіâ (êîðîëіâ) òà їõíіõ äðóæèí çâåðòàþòüñÿ Âàøà âåëè÷íîñ-òå; ïðî íèõ êàæóòü – Éîãî (Її) âåëè÷íіñòü.

Äî êíÿçіâ ìîíàðøîãî äîìó, à îòæå, äî ïðèíöіâ, ïðèíöåñ çâåðòàþòüñÿ Âàøà âèñîêîñòå; ïðî íèõ êàæóòü – Éîãî (Її) âèñîêіñòü.

Äî êíÿçіâ, êðîâíî íå ïîâ’ÿçàíèõ ç ìîíàðøîþ ðîäèíîþ, äî ìîæíîâëàäíèõ îñіá, à òàêîæ äî îñіá, ùî îáіéìàþòü âèñîêі ïîñòè (ãîëîâà óðÿäó, äåðæàâè), çâåð-òàþòüñÿ Ñâіòëèé ïàíå, Âàøà ñâіòëîñòå; ïðî íèõ êàæóòü – Éîãî ñâіòëіñòü.

Ùîäî êåðіâíèêіâ ôåäåðàëüíèõ, öåíòðàëüíèõ îðãàíіâ äåðæàâíîї âëà-äè, ïîñëіâ óæèâàþòüñÿ âèðàçè äîñòîéíèé, âèñîêîäîñòîéíèé ïàíå.

Ñòîñîâíî ïðàâîïèñó ïîòðіáíî çâàæèòè íà òàêå: ó øàíîáëèâîìó çâåð-òàííі ÷è çâåðòàííі äî íàéâèùèõ ïîñàäîâèõ îñіá ìîæëèâå íàïèñàííÿ Ïàí íà çðàçîê: Âåëüìèøàíîâíèé Ïàíå Ïðåçèäåíòå! Âèñîêîøàíîâíèé Ïàíå Ìіíіñòðå! (Ç äîâіäíèêà).

53. І. Прочитайте текст. Поясніть, у чому полягає комічність описаної ситуації.

ßÊ ÂÀÑ ÒÅÏÅÐ ÂÅËÈ×ÀÒÈ?

ßê íàì òåïåð âåëè÷àòè îäèí îäíîãî?Êîëèñü áóëî çðîçóìіëî: «òîâàðèø». Õàé âіí õî÷ íà ñòî ðîêіâ âіä òåáå

ñòàðøèé, à âñå îäíî – «òîâàðèø». ß áóëî ïîïðîñèâ îäíîãî:– Òîâàðèøó, äàé ïðèêóðèòè.Âіí і äàâ... Òà òàê, ùî ÿ ëåäâå äîäîìó äîïëåíòàâñÿ. І ùå «òîâàðèøåì»

íàçèâàєòüñÿ.

38


Òîäі ÿ ïîäóìàâ: «ïàí». Êàæóòü æå «ïàíîâå äåïóòàòè»... Ïіäõîäæó äî äàìè â ãîðæåòöі:

– Ïàíі, ñêàæіòü, áóäü ëàñêà...À âîíà çìіðÿëà ìåíå ïіäâåäåíèìè î÷èñüêàìè ç íіã äî ãîëîâè, ïõèêíó-

ëà і äî âіòðèíè îäâåðíóëàñÿ. Íå «ïàí» ÿ äëÿ íåї, çíà÷èòü...Ìîæå, ïðî «äîáðîäіÿ» çãàäàòè?.. Çãàäàâ. Êîëè â òðîëåéáóñі їõàâ. Âè-

ðіøèâ ïåðåâіðèòè. Êàæó îäíîìó â êàïåëþñі:– Äîáðîäіþ, çàêîìïîñòóéòå êâèòîê.Âіí ÷îãîñü ðîçñåðäèâñÿ:– À ìîæå, ÿ çîâñіì íå äîáðîäіé.ß òåæ ðîçñåðäèâñÿ.– Íó, òîäі âè çëîäіé, – êàæó.Âіí ìåíі, çâіñíî, «âіääÿ÷èâ». І íå âñòóïèëèñÿ íі «ïàíîâå», íі «òîâàðèøі»...Ïіøîâ ÿ â íåäіëþ íà áàçàð, ïîñëóõàòè, ÿê íàðîä ãîâîðèòü. À òàì îäíå

îäíîãî íàé÷àñòіøå âåëè÷àþòü «äàìî÷êîþ» àáî «äÿäüêîì».Òàê і ïèòàþ â îäíîãî:– Äÿäüêó, ïî÷іì ñàëî?– Ïî òðèäöÿòü, íåáîæå.Íå ïîëіíóâàâñÿ, â ñëîâíèê çàçèðíóâ: «íåáіæ» îçíà÷àє «ïëåìіííèê».

Ãàðíå ñëîâî. Òðåáà çàïàì’ÿòàòè.Ïðèõîäæó â ïîíåäіëîê äî ñåáå â ìàéñòåðíþ. Ñèäÿòü ìîї õëîïöі, ìåíå

÷åêàþòü.– Ïðèâіò, íåáіæ÷èêè. Àíó âñòàâàéòå.Ùå òàê øïàðêî ìîї õëîïöі íіêîëè íå ñõîïëþâàëèñÿ. À Ïåòðî íàâіòü

çàїêàòèñÿ ïî÷àâ...Òåïåð ÿ äî âñіõ êàæó ëèøå «åé» àáî «àãîâ»... (Çà Â. Äóáîì).

ІІ. Пригадайте й запишіть шанобливі форми звертань, які ви могли б використати у спілкуванні зі старшими за віком людьми, незнайомцями, батьками, однолітка-ми; під час звертання до слухачів в аудиторії, до невеликої групи людей у коридо-рі школи, до продавця в магазині, до телеглядачів. З трьома дібраними звертан-нями складіть і запишіть речення.

Ó ñïіëêóâàííі íàéêðàùå âèÿâëÿþòüñÿ ìîðàëüíі ÿêîñòі ëþäèíè, âіäïîâіäíіñòü її ïîâåäіíêè çàãàëüíîïðèéíÿòèì ìîðàëüíèì íîðìàì òà ïðèíöèïàì.Âèêîíóþ÷è ïðîôåñіéíі îáîâ’ÿçêè, ëþäèíà âèÿâëÿє ñâîї äіëîâі òà ìîðàëüíі ÿêîñòі, âïëèâàє ÷åðåç íèõ íà іíøèõ. Ïðè öüîìó âîíà âèÿâëÿє ñâîþ ïðîôåñіéíó êóëüòóðó. Öå

Етика професійного спілкування

39


ïîíÿòòÿ îçíà÷àє âіäïîâіäíіñòü ïîâåäіíêè, ãîâîðіííÿ, ñëóõàí íÿ, ìîâëåííÿ â ïðîôåñіéíіé äіÿëüíîñòі çàãàëüíî-ïðèéíÿòèì ìîðàëüíèì íîðìàì і ïðèíöèïàì, à òàêîæ âèìî ãàì, ùî ñòàâëÿòüñÿ äî ïðîôåñії.

Åòèêà ñëóæáîâèõ âçàєìèí âèêëþ÷àє ïðîÿâè ãðóáîñòі, íå-òåðïèìîñòі äî äóìêè іíøèõ, íåïðàâäèâіñòü òà іí. Ïåð-øîþ åòè÷íîþ âèìîãîþ ó ñòîñóíêàõ êåðіâíèêà і ïіäëåãëèõ є âèìîãà ïîâàãè і äîáðîçè÷ëèâîñòі: êåðіâíèê íіêîëè íå ïîâèíåí âèñëîâëþâàòè àáî çàãàëîì áóäü-ÿêèì ÷èíîì ïðî-ÿâëÿòè íåïîâàãó äî ñâîãî ïіäëåãëîãî. Çâè÷àéíî, ó áàãà-òüîõ ñèòóàöіÿõ êåðіâíèê ïîâèíåí ñêàçàòè: «ÿ ââàæàþ», «ÿ ïåðåêîíàíèé», «ÿ âèìàãàþ». Òàêі ñëîâà îçíà÷àþòü, ùî êåðіâíèê ãîòîâèé âçÿòè íà ñåáå âіäïîâіäàëüíіñòü çà âèðі-øåííÿ ÿêèõîñü ïðîáëåì. Ïðîòå â ïèòàííÿõ, ÿêі íå ìàþòü ïðèíöèïîâîãî çíà÷åííÿ, êåðіâíèê ïîâèíåí óìіòè âèáðàòè ì’ÿêøèé âàðіàíò («ÿ äóìàþ», «ìåíі çäàєòüñÿ», «÷è íå çäà-єòüñÿ âàì, ùî»). Ñàìå êåðіâíèê ñòâîðþє â êîëåêòèâі ïîòðіáíèé òîí ñïіëêó-âàííÿ. Öå çíà÷èòü, ùî â êîëåêòèâі ìàþòü ðîçìîâëÿòè ñïîêіéíî, êîðåêòíî, ââі÷ëèâî, ìàє ïàíóâàòè àòìîñôåðà äîáðîçè÷ëèâîñòі і âçàєìîïîâàãè. ßê ñâіä÷àòü ñîöіîëîãè, â îáðàæåíîї, âèâåäåíîї ç ðіâíîâàãè ëþäèíè ïðîäóêòèâíіñòü ïðàöі ïîìіòíî çíèæóєòüñÿ. Òðàâìóє ïðàöіâíèêіâ і ìàíåðà êåðіâíèêà áàãàòîçíà÷íèì òîíîì âèêëèêàòè їõ íà ðîçìîâó äî ñåáå. Ïіñëÿ ïî÷óòîї ïî òåëåôîíó ôðàçè «Çàéäіòü äî ìåíå» áàãàòî ëþäåé ó ãëèáèíі äóøі âіä÷óâàþòü õâèëþ-âàííÿ, ÷åêàþ÷è íåïðèєìíîї ðîçìîâè. Òîìó, çàïðîøóþ÷è äî ñåáå ëþäèíó, âèñîêîïðîôåñіéíèé êåðіâíèê õî÷à á êіëü-êîìà ñëîâàìè ïîïåðåäèòü ïðî òåìó ìàéáóòíüîї ðîçìîâè.Êîæíå äîðó÷åííÿ, çàâäàííÿ, ñïðàâà òèì êðàùå çðîçó-ìіëі, ÷èì êîðîòøå âîíè âèêëàäåíі; ïîòðіáíî çàâæäè, äå ëèøå ìîæëèâî, áåç âòðàò äëÿ çìіñòó êîðèñòóâàòèñÿ çàãàëüíîïðèéíÿòèìè і çðîçóìіëèìè ñëîâàìè.

54. Запишіть традиційні мовленнєві формули прохання на адресу посадових осіб, складаючи тексти таких заяв:

à) ïðî äîïóñê äî ñêëàäàííÿ åêçàìåíіâ;á) ïðî íàäàííÿ âіäïóñòêè;â) ïðî çâіëüíåííÿ ç ðîáîòè;ã) ïðî ïîíîâëåííÿ íà ïîñàäі.

55. Попрацюйте в парах. Використовуючи етикетні мовленнєві формули, складіть і розіграйте за особами діалог (8–12 реплік) відповідно до однієї з

поданих ситуацій.Ситуація 1. Ви хочете влаштуватися на роботу, прийшли на прийом до директо-ра підприємства. Вас запросили до кабінету. Зайдіть, привітайтеся, відрекомен-дуйтеся, підтримайте розмову.Ситуація 2. Ви голова профспілкового комітету. До Вас прийшов працівник. Прийміть його, з’ясуйте, що його хвилює, допоможіть у вирішенні проблеми.

Ситуація 3. Ви керівник установи. В установі є вакантне місце. Ви ведете роз-мову з претендентом на це місце.

Керівникі підлеглі

40


ВИ

СН

ОВ

КИ 1. Мовленнєвий етикет – це усталені мовні звороти, які використову-

ють у певних життєвих ситуаціях і які відповідають національним культурним традиціям.

2. В українській мові вироблено чимало етикетних мовленнєвих фор-мул, які використовуються в різних життєвих ситуаціях.

САМООЦІНКА І САМОПЕРЕВІРКА

56. Мікрофон. Продовжте фрази.

1. Îïðàöþâàâøè òåìó «Êóëüòóðà ìîâëåííÿ. Ñïіëêóâàííÿ», ÿ çðîçóìіâ (çðîçóìіëà), ùî...

2. Íàéñêëàäíіøèì ïіä ÷àñ îïðàöþâàííÿ ìàòåðіàëó äëÿ ìåíå áóëî...3. Ñâîї çíàííÿ ç òåì ðîçäіëó ÿ á îöіíèâ (îöіíèëà) íà...

57. Тест для самоперевірки.

1. Ðіâíі ìîâíîї ñèñòåìè çàïèñàíî â ðÿäêó:À àóäіþâàííÿ, ÷èòàííÿ, ãîâîðіííÿ, ïèñüìî;Á çâóê, ìîðôåìà, ñëîâî, ðå÷åííÿ;Â îðôîãðàôіÿ, ïóíêòóàöіÿ, îðôîåïіÿ, ñëîâîòâіð;Ã ôîíåòè÷íèé, ìîðôåìíèé, ëåêñè÷íèé, ñèíòàêñè÷íèé.

2. Ìîâëåííєâèé åòèêåò – öå:À ñóêóïíіñòü ðå÷åíü, îá’єäíàíèõ ó òåìàòè÷íó öіëіñíіñòü çà ïðàâèëà-

ìè ïåâíîї ìîâíîї ñèñòåìè;Á ïðàâèëà ìîâëåííєâîї ïîâåäіíêè, ïðèéíÿòі íàöіîíàëüíèì êîëåêòè-

âîì ìîâöіâ;Â îáìіí іíôîðìàöієþ, ïåðåäà÷à її îäíієþ ëþäèíîþ іíøіé;Ã ïðàâèëà âæèâàííÿ ñëіâ.

3. Âèêîðèñòàííÿ ðіçíîìàíіòíèõ ìîâíèõ çàñîáіâ, óíèêíåííÿ íåâèïðàâ-äà íîãî ïîâòîðåííÿ ñëіâ, îäíîòèïíèõ ñèíòàêñè÷íèõ êîíñòðóêöіé є îçíàêîþ:À òî÷íîñòі ìîâëåííÿ;Á âèðàçíîñòі ìîâëåííÿ;Â áàãàòñòâà ìîâëåííÿ;Ã ëîãі÷íîñòі ìîâëåííÿ.

4. Äî íåâåðáàëüíèõ çàñîáіâ ñïіëêóâàííÿ íàëåæàòü:À ìіìіêà і æåñòè;Á ìîðôåìè і ñëîâà;Â ñëîâîñïîëó÷åííÿ і ðå÷åííÿ;Ã òåêñò і ñêëàäíå ñèíòàêñè÷íå öіëå.

5. Ïîòðåáóє ðåäàãóâàííÿ ðå÷åííÿ:À Ùèðî Âàì äÿêóþ, Ïåòðå Іâàíîâè÷ó!Á Äîáðîãî ðàíêó, Ñâіòëàíî!Â «ß âèáà÷àþñÿ», – òèõî ïðîìîâèâ Íàçàð.Ã Áóäüòå ëàñêàâі, ïåðåäàéòå êâèòîê.

6. ßêùî òåëåôîííó òðóáêó ïіäíÿëà íå òà ëþäèíà, ÿêà âàì ïîòðіáíà, âè ïîâèííі:

41


À ïîêëàñòè òðóáêó é çàòåëåôîíóâàòè ïіçíіøå;Á ç’ÿñóâàòè ïðіçâèùå ëþäèíè, ÿêà ïіäіéøëà äî òåëåôîíó;Â ðîçïîâіñòè êîðîòêî ïðî ñåáå;Ã ïåðåïðîñèòè é çâåðíóòèñÿ ç ïðîõàííÿì ïîêëèêàòè ïîòðіáíó ëþ-

äèíó.

ÇÀÏÈÒÀÍÍß І ÇÀÂÄÀÍÍß ÄËß ÑÀÌÎÏÅÐÅÂІÐÊÈ

1. Ùî òàêå ìîâíà íîðìà? ×è îáîâ’ÿçêîâîþ âîíà є äëÿ âñіõ íîñіїâ ìîâè?2. ßêі âèäè íîðì ðîçðіçíÿþòü ó ñó÷àñíіé óêðàїíñüêіé ëіòåðàòóðíіé ìîâі? Íà-

âåäіòü ïðèêëàäè ðіçíèõ íîðì і ñõàðàêòåðèçóéòå їõ.3. Ùî òàêå ñïіëêóâàííÿ? ×îìó êàæóòü, ùî ñïіëêóâàííÿ – íàéáіëüøà ðîç-

êіø? Âèçíà÷òå îñîáëèâîñòі óñíîãî é ïèñåìíîãî ñïіëêóâàííÿ.4. Íàçâіòü âåðáàëüíі é íåâåðáàëüíі çàñîáè ñïіëêóâàííÿ. Íàâåäіòü ïðèêëàäè

çàñòîñóâàííÿ çàñîáіâ íåâåðáàëüíîãî ñïіëêóâàííÿ â äіëîâèõ ñòîñóíêàõ.5. Ðîçêðèéòå ïîíÿòòÿ «êóëüòóðà ìîâëåííÿ». Ó ÷îìó âèÿâëÿєòüñÿ ïðàâèëü-

íіñòü ìîâëåííÿ?6. Ùî òàêå ëîãі÷íіñòü ìîâëåííÿ? Ùî ñïіëüíîãî â ëîãі÷íîñòі é òî÷íîñòі ìîâ-

ëåííÿ? ×îìó ëîãі÷íіñòü ìîâëåííÿ çàëåæèòü âіä ëîãіêè ìèñëåííÿ?7. Âèçíà÷òå óìîâè, çà ÿêèõ ìîâëåííÿ ñòàє áàãàòèì і ðіçíîìàíіòíèì. ßê âïëè-

âàє íà ìîâëåííÿ ëåêñè÷íå áàãàòñòâî ìîâè?8. Âіä ÷îãî çàëåæèòü äîðå÷íіñòü ìîâëåííÿ? ßêó ðîëü ó äîðå÷íîìó âèáîðі

ìîâíèõ çàñîáіâ âіäіãðàє ñèòóàöіÿ ñïіëêóâàííÿ?9. Íà ùî âè ïîðàäèëè á çâåðíóòè óâàãó â ñïіëêóâàííі ñâîїì ðîâåñíèêàì?10. Ðîçêàæіòü ïðî îñîáëèâîñòі íàöіîíàëüíîãî ìîâëåííєâîãî åòèêåòó. Íàâå-

äіòü ïðèñëіâ’ÿ òà ïðèêàçêè, ÿêі âіäîáðàæàþòü íîðìè ìîâëåííєâîї êóëüòóðè.

Уявіть себе: ведучим ранкових новин; ведучим популярного ігрового шоу; ведучим вечірнього випуску новин; ведучим прогнозу погоди; коментатором футбольного матчу.

Об’єднайтеся в групи (2–5 учнів) відповідно до обраних «ролей».Підготуйте групою виступ (на 3–4 хвилини) і проведіть уявну телевізійну

програму в класі, використавши шанобливі форми звертань до глядачів, оригінальні етикетні мовленнєві формули привітання, прощання, вибачен-ня, подяки, а також невербальні засоби спілкування.

Визначте, яка група найкраще впоралася із завданням.

Проект

42

КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ

Корисно знатиÔîðìóëè ìîâëåííєâîãî åòèêåòó

ÏðîõàííÿÏðîøó âàñ...Áóäüòå ëþá’ÿçíі... Ìåíі õîòіëîñÿ á ïîïðîñèòè Âàñ...×è ìîæó ÿ ïîïðîõàòè Âàñ... Âàì íå âàæêî áóäå...

ÂіäìîâàÍà æàëü, íå ìîæó... Ìåíі äóæå øêîäà, àëå... Øêîäóþ, ùî íå çìіã... Іç çàäîâîëåííÿì, àëå... Îõî÷å, àëå... Ìåíі íåçðó÷íî âіäìîâëÿòè, àëå...

Ñïіâ÷óòòÿÏðèéìіòü ìîє íàéùèðіøå ñïіâ-÷óòòÿ.Äîçâîëüòå âèñëîâèòè Âàì...Ïðîøó ïðèéíÿòè ìîї íàéùèðіøі...Õîòіâ áè âèñëîâèòè Âàì...ß ðîçóìіþ Âàøå ãîðå.ß ñóìóþ ðàçîì ç Âàìè.

ÊîìïëіìåíòÇ òîáîþ òàê öіêàâî ðîçìîâëÿòè!Òè ñüîãîäíі òàê ÷óäîâî âèñòóïèâ!Ïðèєìíî áà÷èòè, ÿê Âè âіäïî÷èëè.Ìåíі ïðèєìíî ïî÷óòè öå âіä Âàñ.

ÏîðàäàÄîçâîëüòå ïîðàäèòè Âàì... ß ïîðàäèâ áè Âàì... ×è ìîæó ÿ äàòè Âàì ïîðàäó... Ìîæå, Âàì ñëіä áóëî á...

ÏîäÿêàÏðèéìіòü ìîþ ùèðó âäÿ÷íіñòü. Äîçâîëüòå âèñëîâèòè Âàì ïîäÿêó. Äóæå âäÿ÷íèé çà Âàøó òóðáîòó. Ùèðî âäÿ÷íèé і çâîðóøåíèé Âàøîþ óâàãîþ. Öå äóæå ëþá’ÿçíî ç Âàøîãî áîêó. Äÿêóþ, Âè òàê áàãàòî çðîáèëè äëÿ ìåíå.Äÿêóþ çà öіííі ïîðàäè, çà íîâó іíôîðìàöіþ.Äÿêóþ, ùî âèñëóõàëè ìåíå.Äÿêóþ, ùî çíàéøëè ÷àñ çóñòðіòèñÿ çі ìíîþ.

Çíàéîìñòâî ß õîòіâ áè ç òîáîþ ïîçíàéîìèòèñÿ.Äîçâîëüòå ç Âàìè ïîçíàéîìèòèñÿ.Äîçâîëüòå âіäðåêîìåíäóâàòèñÿ.ß ðàäèé ç Âàìè ïîçíàéîìèòèñÿ.Äóæå ðàäèé, ùî çíàéîìñòâî íàðåøòі âіäáóëîñÿ.ß õî÷ó ïîçíàéîìèòè òåáå ç... Äîçâîëüòå ïîçíàéîìèòè Âàñ ç... Äîçâîëüòå âіäðåêîìåíäóâàòè Âàì...

Розрізняйте!Ïåðåãîâîðè ÷è ïåðåìîâèíè?

Îñòàííіì ÷àñîì àêòóàëіçóâàëîñÿ ñëîâî ïåðåìîâèíè. Êîëè æ äîöіëü-íî âæèâàòè ïåðåìîâèíè, à êîëè – ïåðåãîâîðè?

Ñëîâà ïåðåìîâà òà ïåðåìîâëÿòè іñíóâàëè íà ïî÷àòêó ÕÕ ñò. Öі ñëî-âà, ïîõіäíèì âіä ÿêèõ ñòàëî ïåðåìîâèíè, ìàëè ïåðåâàæíî íåãàòèâíèé âіäòіíîê – «ïåðåìàíþâàííÿ, ïîðîæíÿ ðîçìîâà, ïåðåêàçóâàííÿ, ïåðå-äðàæíþâàííÿ».

Ñëîâî ïåðåìîâèíè íà ñüîãîäíі є íåéòðàëüíèì, ïîçáàâëåíèì åêñïðå-ñèâíîãî âіäòіíêó. Ïðîòå ñòèëіñòè÷íî âîíî îáìåæóєòüñÿ ïóáëіöèñòè÷-íèì і ðîçìîâíèì ñòèëåì. Îôіöіéíî-äіëîâà ìîâà íàäàє ïåðåâàãó ñëîâó ïåðåãîâîðè, іíîäі âæèâàєòüñÿ é ñèíîíіì ïåðåìîâèíè. Ìîæåìî ïðè-ïóñòèòè, ùî íåâäîâçі ñëîâî ïåðåìîâèíè óâіéäå äî àêòèâíîãî ñëîâíèêà ñó÷àñíîãî óêðàїíöÿ.

43

МОЯ СТОРІНКА

Як це булоÅÒÈÊÅÒ

Ïî-ôðàíöóçüêè ñëîâî «åòèêåò» îçíà÷àє «êâèòîê», «ÿðëèê». Êî-ëèñü äëÿ ó÷àñíèêіâ ðіçíèõ öåðåìîíіé àáî óðî÷èñòèõ ïðèéîìіâ âè-ïóñêàëè êâèòêè іç âêàçіâêàìè ïðî òå, ùî öі ëþäè ìàþòü ðîáèòè, ÿê ïîâîäèòèñÿ. Âіäòîäі ñëîâî, ÿêå îçíà÷àëî «êâèòîê», ïî÷àëî îç íà÷àòè é ïðàâèëà ïîâåäіíêè íà îôіöіéíèõ çóñòðі÷àõ і öåðå-ìîíіÿõ (Є. ×àê).

Цікаво знатиÙÎ ÍÅ ÊÐÀÉ – ÒÎ ÇÂÈ×ÀÉ

Äîâîëі ðіçíîìàíіòíèìè â ðіçíèõ íàðîäіâ є æåñòè, ùî âèêîðèñ-òîâóþòüñÿ ïіä ÷àñ ñïіëêóâàííÿ. ßêùî â íàñ ïіä ÷àñ ïðèâіòàííÿ íàéïîøèðåíіøèìè є ðóêîñòèñêàííÿ, óêëіí ãîëîâè, ñêèäàííÿ êà-ïåëþõà ÷è øàïêè, êîëè çàõîäèø ó ïðèìіùåííÿ, òî â Çàõіäíіé Àôðèöі âіòàþòüñÿ óäàðàìè äîëîíі ïî ãðóäÿõ, à â Öåíòðàëüíіé Àô-ðèöі – ïîêëîíàìè é ïëåñêàííÿì ó äîëîíі. Êèòàéöі, çóñòðі÷àþ÷è îäèí îäíîãî, òèñíóòü ðóêè ñàìі ñîáі òàê, ÿê ñó÷àñíèé îðàòîð ó íàñ ÷àñòî âіòàє àóäèòîðіþ. Єãèïòÿíè ïðèêëàäàþòü ðóêó äî ëîáà, íіáè âіääàþ÷è ÷åñòü.

Ïàíіáðàòñüêå ïîïëåñêóâàííÿ ïî øèї äëÿ àðàáіâ є äóæå îáðàç-ëèâèì, à àìåðèêàíöі ïіä ÷àñ ïðîùàííÿ óäàðÿþòü îäèí îäíîãî ïî äîëîíі. Ó Êèòàї òà ßïîíії ðóêîñòèñêàííÿ óçâè÷àєíå ëèøå ñåðåä ðіâíèõ çà ñîöіàëüíèì ñòàòóñîì ëþäåé, â іíøèõ âèïàäêàõ óñіõ, õòî ñòîїòü íà âèùîìó ñîöіàëüíîìó ùàáëі, âіòàþòü ââі÷ëèâèì ïîêëî-íîì. À æèòåëі ïіâäíÿ Єâðîïè, Ïіâäåííîї Àìåðèêè, êðàїí Ñõîäó ïіä ÷àñ çóñòðі÷і îáîâ’ÿçêîâî öіëóþòüñÿ (Іç æóðíàëó).

І таке буваєÓÂÅÐÒÞÐÀ

Ñèäÿòü äâîє ó òåàòðі –Íå äåñü, à â ïàðòåðі,Âîíà і âіí. Íàäóëèñÿ,Íåíà÷å òåòåðі.Áóð÷èòü âîíà: – Ùî çà ëþäè,Îòі äèðèãåíòè?Ìîãëè á ðàíіø íàñòðîїòèÑâîї іíñòðóìåíòè.Öåé òðèíäèêíå, òîé öèãèêíå,Òðåòіé äìå ó äóäêó...Çàòÿã ìåíå íà îïåðó,

Íó òåáå ó áóäêó! –Ïîïåðåäó ëіòíÿ æіíêàÍàñóïèëà áðîâè.– Òèõî, – øåï÷å. – Óâåðòþðà...Ïðèïèíіòü ðîçìîâè.Òà, ùî ççàäó, îãðèçíóëàñü:– Òåæ ìåíі êóëüòóðà...Öå ùå òðåáà ïîäóìàòè,Õòî ç íàñ óâåðòþðà! (Ï. Ãëàçîâèé)

Ìîâà é ïіñíÿ – äâі íàéâàæëèâіøі ôîðòåöі, ÿêі íàðîä ïîâèíåí îáåðіãàòè ïèëüíіøå

é âіä÷àéäóøíіøå, íіæ ñâîї êîðäîíè.

Ã. Íóäüãà

ПОГЛИБЛЕННЯ ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ

НАЙВАЖЛИВІШИХ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ОРФОЕПІЇ, ВІДОМОСТЕЙ З ОРФОЕПІЇ, ФОНЕТИКИ, СТИЛІСТИКИФОНЕТИКИ, СТИЛІСТИКИ


норми української літературної вимови; засоби милозвучності української мови.


вимовляти звуки відповідно до орфоепічних норм; визначати стилістичні функції в тексті звуків мови; використовувати засоби милозвучності; правильно писати слова з ненаголошеними

голосними, м’яким знаком, апострофом; користуватися орфоепічним і орфографічним

словниками.

45

Îðôîåïіÿ. Ôîíåòèêà. Ñòèëіñòèêà

Ôîíåòèêà (âіä ãð. phonetikos – çâóêîâèé) – öå ðîçäіë ìîâîçíàâñòâà, ÿêèé âèâ÷àє çâóêîâèé ñêëàä ìîâè.

Îðôîåïіÿ (âіä ãð. orthos – ïðàâèëüíèé, epos – ìîâà) – öå ðîçäіë ìîâî-çíàâñòâà, ÿêèé âèâ÷àє ïðàâèëà ëіòåðàòóðíîї âèìîâè.

Îðôîãðàôіÿ (âіä ãð. orthos – ïðàâèëüíèé, grapho – ïèøó) – öå ðîçäіë ìîâîçíàâñòâà, ÿêèé âèâ÷àє ïðàâèëà íàïèñàííÿ ñëіâ.

§ 5. Îñíîâíі íîðìèóêðàїíñüêîї ëіòåðàòóðíîї âèìîâèÏðî òå, ÿê òðåáà âèìîâëÿòè ãîëîñíі çâóêè

â íàãîëîøåíіé і íåíàãîëîøåíіé ïîçèöії,ïðî îñîáëèâîñòі âèìîâè ïðèãîëîñíèõ

òà çìіíè öèõ ïðèãîëîñíèõ ó ìîâíîìó ïîòîöі

58. Прочитайте текст, визначте його тему. Що, на вашу думку, спонукало автора до таких міркувань?

ÍÀÎÄÈÍÖІ ÇІ ÑËÎÂÎÌ

Âèìîâëÿþ÷è ñëîâî «ñîâà», õî÷åòüñÿ ïðèêëàñòè ïàëåöü äî âóñò, çàêëè-êàþ÷è äî òèøі. «Ñî-âà...», – ðàäøå ïðîøåï÷åìî, íіæ ïðîêàæåìî, ñïî-ñòåðіãàþ÷è íå÷óòíèé ëåò «íі÷íèöі» – òàê íàçèâàëè òó ïòàõó ðèìëÿíè. Óòіì, ñëîâî «ïðîøåï÷åìî» òóò òåæ íå ãîäèòüñÿ: õіáà ìîæíà ïðîøåïòàòè çіòõàííÿ?.. À â ñëîâі «ñîâà», äå ñóñіäóþòü «î» ç «à», â÷óâàєòüñÿ òèõå çі-òõàííÿ; ó íüîìó æ – ÷è òî ïîäèâ, ÷è æàëü, à ùå íåâèðàçíå, ÿê і ñàìі ñóòіíêè, ïî÷óòòÿ. Çіòõàííÿ ñïðàâäі òèõå, áî â íåíàãîëîøåíîìó «î» íіáè â÷óâàєòüñÿ ãëóõå «ó», à ìîâëåíå ëèøåíü ãóáàìè «â» ïðèãëóøóє òå ñëîâî: âîíî õî÷ ïðîòÿæíå, òà áåçãîìіííå, ÿê îòå «îââà!». Òîìó-òî âèíèêàє áà-æàííÿ ùå ðàç ïîâòîðþâàòè ñëîâî, – íà÷åáòî, ïðîíèêíóâøè â éîãî ãëè-áèíó, çáàãíåìî äèâíó ïðèðîäó ñàìîї ïòàõè, ÿêà ââàæàєòüñÿ ñèìâîëîì ìóäðîñòі, ÿêà íàäàє ïåðåâàãó íî÷і, øàíóє ìîâ÷àíêó і äèâóє íàñ ñâîїì ãîëîñîì: «Íå ïëà÷å é íå ñïіâàє» (Çà À. Ñîäîìîðîþ).


На які групи поділяються звуки української мови? Що таке фонетична транскрипція? Які знаки в ній використовують? Як вимовляються голосні в наголошеній і ненаголошеній позиції? Які приголосні й у якій позиції уподібнюються? Які особливості наголосу в українській мові?

59. Порівняйте вимову з написанням кожного слова в поданих групах. Які орфоепічні закономірності простежуються в цих групах слів? Сформулюйте

норми української літературної вимови, які проілюстровано прикладами. Для чого, на вашу думку, існують такі норми?

1. Çåðíî [çåèðíî], çèìà [çèåìà], âèäåëêà [âèåäåëêà].2. Ñòðóæêà [ñòðóæêà], ñîëîäêèé [ñîëîäêèé], ëîá [ëîá].3. Ìîëîòüáà [ìîëîä/áà], ïðîñüáà [ïðîç/áà], àíåêäîò [àíåèґäîò].4. Ñòіë [ñ/ò/іë], êóçíÿ [êóç/í/à], õàòíіé [õàò/í/іé].

46


Îðôîåïі÷íі íîðìè âèÿâëÿþòüñÿ â äîäåðæàííі ïðàâèëüíî-ãî âæèâàííÿ çâóêіâ ìîâè, çîêðåìà â óðàõóâàííі ïðàâèë ÷åðãóâàííÿ ãîëîñíèõ і ïðèãîëîñíèõ, ïîäîâæåííÿ, óïîäіá-íåííÿ òîùî. Öі íîðìè â óêðàїíñüêіé ëіòåðàòóðíіé ìîâі ñêëàëèñÿ íà áàçі ñåðåäíüîíàääíіïðÿíñüêèõ ãîâіðîê.Çðàçêàìè ïðàâèëüíîї âèìîâè є îðôîåïі÷íі ñëîâíèêè.

Îñíîâíі íîðìè óêðàїíñüêîї ëіòåðàòóðíîї âèìîâè

Ïðàâèëà âèìîâè Ïðèêëàäè

Âèìîâà ãîëîñíèõ çâóêіâ

Óñі ãîëîñíі â íàãîëîøåíіé ïîçèöії, à òàêîæ [à], [ó], [і] â íåíàãîëîøåíіé ïîçèöії âèìîâëÿþòüñÿ ÷іòêî

âå÷іð [âå÷’іð]

Çâóêè [å] òà [è] â íåíàãîëîøåíіé ïîçèöії âèìîâëÿ-þòüñÿ âіäïîâіäíî ÿê [åè], [èå].Çâóê [î] ïåðåä ñêëàäîì ç íàãîëîøåíèì [ó] â îñíîâі ñëîâà íàáëèæàєòüñÿ äî [ó]: [îó]

âåñíà [âåèñíà]çèìà [çèåìà]çîçóëÿ [çîóçóë/à]

Âèìîâà ïðèãîëîñíèõ çâóêіâ

Ïðèãîëîñíі ïåðåä ãîëîñíèìè і â êіíöі ñëîâà âèìîâëÿþòüñÿ ÷іòêî

äóá [äóá]

Ãëóõі ïåðåä äçâіíêèìè âèìîâëÿþòüñÿ ÿê ïàðíі їì äçâіíêі

áîðîòüáà [áîðîä/áà]

Äçâіíêі ïåðåä ãëóõèìè ïåðåâàæíî íå îãëóøóþòüñÿ.Îãëóøóþòüñÿ ïåðåä ãëóõèìè ëèøå [ã] ó ñëîâàõ íіãòі, êіãòі, ëåãêî, âîãêî, äіãòÿð, à òàêîæ ïðåôіêñ ç-

êàçêà [êàçêà]ëåãêî [ëåõêî]çñóíóâ [ñ:óíóâ]

Ó ïðåôіêñàõ ðîç-, áåç- äçâіíêèé [ç] ïåðåä íàñòóï-íèì ãëóõèì âèìîâëÿєòüñÿ äçâіíêî (ó ïîâіëüíîìó òåìïі ìîâëåííÿ) àáî ãëóõî (ó øâèäêîìó òåìïі)

ðîçïèñàâ[ðîçïèåñàâ] і [ðîñïèåñàâ]

Òâåðäі ïðèãîëîñíі [ä], [ò], [ç], [ñ], [ö], [äç], [ë], [í] ïåðåä ì’ÿêèìè óïîäіáíþþòüñÿ äî ïàðíèõ ì’ÿêèõ;ïðèãîëîñíі [ç], [ñ], [ö], [äç] óïîäіáíþþòüñÿ äî ïàðíèõ ì’ÿêèõ ùå é ïåðåä íàïіâïîì’ÿêøåíèìè

ïіñíÿ [ï’іñ/í/à]

ñâіòëî [ñ/â’іòëî]

Çâóêè [ç], [ö], [ñ] ïåðåä øèïëÿ÷èìè [æ], [÷], [ø] âèìîâëÿþòüñÿ âіäïîâіäíî ÿê [æ], [÷], [ø]

ïðèíіñøè [ïðèåí/іø:èå]

Øèïëÿ÷і [æ], [÷], [ø] ïåðåä [ç/], [ö/], [ñ/] âèìîâëÿ-þòüñÿ âіäïîâіäíî ÿê [ç/], [ö/], [ñ/]

êíèæöі [êíèç/ö/і]

Çâóêè [äæ], [äç] [äç/] âèìîâëÿþòüñÿ çëèòî õîäæó [õîäæó]Áóêâîñïîëó÷åííÿ -òüñÿ, -øñÿ ó äієñëîâàõ âèìîâ-ëÿþòüñÿ âіäïîâіäíî ÿê [ö/:à], [ñ/:à]

ïèøóòüñÿ [ïèøóö/:à]äèâèøñÿ [äèâèåñ/:à]

Зверніть увагу! Íàïіâïîì’ÿêøåíі ïðèãîëîñíі є ðіçíîâèäàìè òâåðäèõ çâóêіâ, à îò ì’ÿêі і òâåðäі ïðèãîëîñíі – öå ðіçíі çâóêè. Òîìó íå ìîæíà êàçàòè, ùî ñëîâà ñèí і ñіëü ïî÷èíàþòüñÿ îäíàêîâèì çâóêîì, àäæå â ïåð-øîìó ñëîâі ìàєìî çâóê [ñ], à â äðóãîìó – [ñ/].

Літературна вимова

47


Ó ñó÷àñíіé óêðàїíñüêіé ìîâі ðîçðіçíÿєìî çâóêè [ã] і [ґ].Çâóê [ґ] íàáëèæàєòüñÿ âèìîâîþ äî ëàòèíñüêîãî [g]. Ó ñó-÷àñíіé ìîâі âіí âèìîâëÿєòüñÿ â íåâåëèêіé ãðóïі ñëіâ, çäåáіëüøîãî іíøîìîâíîãî ïîõîäæåííÿ. Íàïðèêëàä: àґðóñ, ґàíîê, ґðàòè, ґíіò, ґóëÿ, ґàâà, ґðå÷íèé, ґðóíò, ґðèí-äæîëè, ґàòóíîê, ґâàëò, ґåäçü, ґåëґîòàòè, äçèґà, ґóäçèê, ìàìàëèґà, ґàçäà.Çâóê [ã] âæèâàєòüñÿ â áàãàòüîõ óêðàїíñüêèõ і çàïîçè÷å-íèõ ñëîâàõ. Íàïðèêëàä: ãàé, ãіìíàñòèêà, ñíіã.Ó äåÿêèõ âëàñíèõ íàçâàõ ïðàâèëüíîþ є ïîäâіéíà âèìîâà: Ãðåíëàíäіÿ і Ґðåíëàíäіÿ, Ãåòå é Ґåòå.

60. І. Прочитайте текст, дотримуючись норм літературної вимови. Визначте за-соби зв’язку речень у ньому. Доберіть заголовок.

Âіòåð êèäàє ïðèãîðùі ïіñêó, ÿêèé ñóõî øåëåñòèòü íà ñòіíàõ íàìåòó. Âãîðі ïðîëåòіëè ÿêіñü ïòàõè, ïîïèñêóþ÷è. Äèâèøñÿ â íåáî é íå áà÷èø éîãî, ïðîñòî ÷îðíà òâåðäü ïåðåä î÷èìà (òàêі íî÷і ëèøå â ñåðïíі áóâàþòü), òà ïîòðîõó çâèêàєø äî òåìðÿâè, ïðèçâè÷àþєøñÿ, і îñü óæå êіëüêà çіðîê ïðîêëüîâóєòüñÿ íà òåìíîìó òëі, çà íèìè äðіáíіøі, à ïîòіì ×óìàöüêèé Øëÿõ âèñієòüñÿ, íåáî ïåðåä òîáîþ âñå áåçêðàє. Òîâàðèø òàêîæ ëåæèòü ãîðіëèöü, à çãîäîì òèõî ãîâîðèòü, ùî âіòåð ðîçãîéäóє äèøëî Âîçà. І ñïðàâäі, êîëè äîâãî äèâèòèñÿ íà Âіç, òî ïî÷èíàє çäàâàòèñÿ, ùî âіí êî-òèòüñÿ. Çàïëþùèø î÷і, çóïèíèø éîãî ðóõ, ïî÷óєø, ÿê íåâïèííî á’є â áåðåã âèñîêà õâèëÿ, ÿê øåëåñòèòü øåëþãà, ÿê ïàõíå ïðèâ’ÿëîþ êîðîþ, – і çíîâó ïîêîòèâñÿ Âіç (Çà Î. Âàñèëüêіâñüêèì).

ІІ. Запишіть виділені слова в транскрипції. Поясніть їхню вимову відповідно до орфоепічних норм та порівняйте її з написанням. За потреби зверніться до орфоепічного словника.

61. І. Прочитайте слова вголос, користуючись транскрипцією. Запишіть ці слова відповідно до орфографічних норм.

[äçèґà], [ґðóíò], [êíèç/ö/і], [ðóö/:і], [õâèåë/óéåèñ/:à], [âèáàö/ñ/à], [âåèñ/іë/:à], [ñ/ì’іéåñ/:à], [õàòèí/ö/і], [ë/àë/ö/і], [âîõêî], [ïåèòðóñ/ö/і], [ø’іñíàäç/ö/àò/], [ñ:àäèòèå], [áëèç/êî], [õîâàéåèö/:à], [ç/á’іãàéóö/:à], [÷åñ/ò/].

ІІ. Укажіть слова, у вимові яких відбувається спрощення. Чи закріплено це спрощення на письмі?

62. Мозковий штурм. Які порушення орфоепічних норм найбільш поширені в мовленні носіїв української мови?

63. Орфоепічний тренажер. Вимовте чітко слова, дотримуючись поданих ін-струкцій.

1. Íåíàãîëîøåíі ãîëîñíі [å] òà [è] âèìîâëÿéòå âіäïîâіäíî ÿê [åè] òà [èå]: ïøåíèöÿ, ëåâàäà, áåðåçà, Ñåìåí, ëåëåêà, çèìà, äèòèíà, ìèëóâàâñÿ.

2. Áóêâîñïîëó÷åííÿ äæ, äç âèìîâëÿéòå ÿê îäèí çâóê [äæ], [äç] ó ñëî-âàõ: õîäæó, äæåðåëî, ïіäæàê, äæàç, ïðîäçâåíіòè, äçåíüêàòè.

3. Çâóêè [á], [ä], [ç] âèìîâëÿéòå äçâіíêî, íå äîïóñêàþ÷è їõ îãëóøåííÿ: áåðіçêà, áîÿãóç, â’ÿçêà, íèçêà, äóá, ãîðá, ëіñîðóá, áóäêà, øâèäêî, êëàäêà, õіä, ïðóäêî.

Український [ґ]

48


4. Çâóê [ô] âèìîâëÿéòå ÷іòêî, íå äîïóñêàþ÷è âèìîâè [õâ]: ôåðìà, ôà-çàí, øàôà, ôàíåðà, ôàðáà.

5. Çâóê [ð] âèìîâëÿéòå òâåðäî, íå äîïóñêàþ÷è éîãî ïîì’ÿêøåííÿ: Õàðêіâ, Іãîð, ëіêàð, Ìàðòі.

6. Íàïіâïîì’ÿêøåíі çâóêè [æ’], [÷’], [ø’] âèìîâëÿéòå òàê, ùîá íå äî-ïóñòèòè ïîâíîãî ïîì’ÿêøåííÿ, àëå é íå òâåðäî: øіñòü, òîâàðèøі, ãàëî-øі, ÷іïàòè, ÷іòêî, óíî÷і, ÷іïëÿòè, æіíêà, ìåæі.

7. Çâóêè [ø], [÷] âèìîâëÿéòå òâåðäî, íå äîïóñêàþ÷è їõ ïîì’ÿêøåííÿ: êóëіø, áåðåø, ùóêà, ãóùà, ÷àñòî, êëþ÷, ÷èòàòè, âіò÷èçíà, ì’ÿ÷.

8. Âèìîâëÿéòå [ë] òâåðäî, íå äîïóñêàþ÷è éîãî ïîì’ÿêøåííÿ: åëåêòðè-êà, ëåêöіÿ, ëåãåíäà, ìîëåêóëà.

64. Попрацюйте в парах. Прочитайте по черзі один одному пари слів, чітко й виразно вимовляючи кожен звук. Назвіть і схарактеризуйте усно звуки, за допо-могою яких розрізняються слова в парах.

Ç ð à ç î ê. Ðèñ – ðèñü: [ñ] – ïðèãîë., òâåðä.; [ñ/] – ïðèãîë., ì’ÿê.Ãðàòè – ґðàòè, ïëþù – ïëþø, êîòè – êóòè, ãðèá – ãðèï, âåçòè – âåñòè,

âèùèé – âèùіé, ñèí – ñèíü, áіëèòè – áіëіòè, ïîëèí – ïîëèíü, ãàäêà – ãàòêà, çíàòè – çíÿòè, ïèøó – ïèùó, áóðàí – áóð’ÿí, ëіä – ëіò.

65. І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки і розкриваючи дужки.

1. Ó âіëüíèé ÷àñ çèìîþ ïîðіâíþþ÷è òàєìíèöі ïðèðîäè іç çàêîíàìè ìà-òåìàòèêè ÿ íàñìіëþþñü (ç,ñ)ïîäіâàòèñÿ ùî çíàéøîâ îñíîâó äèâíîї íàóêè (Ð. Äåêàðò). 2. І ñòå(æ,ø)êà ò(å,è)êëà âіä êðèíèöі â îñåëþ äå ñìіõ êð(å,è)é -äÿíèé âіä(ç,äç)åðêàëèëà ñòåëÿ äå ëóíêî áóðóëüêè öâіëè íà øíóðêó і òèõî ñèäіëà ñîâà íà äàøêó (Ï. Ìîâ÷àí). 3. Ìåíå ñïèíèëà áіëà ïіíà ãðå÷êè, ëå(ã,õ)êà і çàïàøíà íåíà÷å (ç,ñ)áèòà êðèëüìè â(å,è)ñåëèõ áäæіë (Ä. Áіëîóñ). 4. Îé ç(î,ó)çóëå ç(î,ó)çóëåíüêî íàùî æ òè êóâàëà! (Ò. Øåâ÷åíêî). 5. Âå÷іð çіðêîþ â íåáі ïîâèñ і ðî(ç,ñ)ñèïàâ ñâîї áðè(ç,ñ)êè íà òðåìòëèâі ë(å,è)ñòî÷êè áåðіç... І çäàє(òüñ,ö)ÿ ùî ïëà÷óòü áåðі(ç,ñ)êè (Â. Ñîñþðà). 6. ßêùî ïðÿìі ïåðåòèíàþòüñÿ òî âîíè (íå)çáіãàþòüñÿ і íå є ïàðàëåëüíèìè (Ç ïіäðó÷íèêà).

ІІ. Підкресліть слова, у яких простежується розбіжність між вимовою і напи-санням. Поясніть вимову цих слів відповідно до орфоепічних норм. За потреби скористайтеся орфоепічним словником.ІІІ. Назвіть м’які й напівпом’якшені звуки у виділених словах.

66. І. Випишіть із поданих слів п’ять, які пишуться з літерою ґ. Правильність виконання перевірте за словником.

(Ã,Ґ)àëàñ, (ã,ґ)ðóíò, (ã,ґ)àíüáà, (ã,ґ)àâà, (ã,ґ)ëóõèé, (ã,ґ)îäèíà, (ã,ґ)óä çèê, (ã,ґ)ðèìіòè, (ã,ґ)àíäæ, (ã,ґ)ðåöüêèé, (ã,ґ)ðèíäæîëè, (ã,ґ)àëèöüêèé, (ã,ґ)іðêèé.

ІІ. Поясніть відмінність у значенні, вимові й написанні слів: а) грати й ґрати; б) гулі й ґулі.

67. Два – чотири – всі разом. І. Поміркуйте, чому в усному мовленні можна сплутати слова мишці й (у) мисці.ІІ. Поміркуйте, які помилки й чому можна допустити у вимові слів форма, дуб, ґрунт, вмиваєшся, людський.

68. Позмагайтеся! Хто швидше і правильно визначить, скільки разів ужито звук [д/] у поданій групі слів?

49


Ãàíäáîë, áîðîòüáà, äçèґà, äçâіí, äÿäüêî, äіæêà, Ãіäðîãåí, äèòèíñòâî, âіäæàòè, ñïåðåñåðäÿ, ìіääþ, áäæîëè, äîñâіä.

69. Знайдіть помилки в передачі вимови слів. Запишіть ці слова у фонетичній транскрипції правильно.

Cåëî [ñèëî], êîæóõ [êóæóõ], ґóäçèê [ãóäçèåê], åëåêòðèêà [åë/åêòðèåêà], ëіêàð [ë/іêàð/], íі÷ [í/і÷/], çëіñòü [ç/ë/іñò/], ëі÷áà [ë/і÷/áà], âîãêî [âîãêî], ïðîñüáà [ïðîñ/áà], ñåðåæêà [ñèåðåøêà], âіäðіæ [â’іä/ð/іø], ó÷èòüñÿ [ó÷èåò/ñ/à], ãëÿäà÷öі [ãë/àäà÷ö/і], ëîæöі [ëîæö/і].

70. І. Прочитайте вірш, дотримуючись орфоепічних норм. Зверніть особливу увагу на вимову кінцевих приголосних, а також губних і шиплячих звуків.

Âæå ñêîñèëè ãðå÷êó, îñіíü íåäàëå÷êî,Ìіñÿ÷íà âóçäå÷êà âïàëà íà ïîðіã.І òðàâà øåïî÷å ïðî íåáåñíі î÷і,Ùî êðіçü äàëі íî÷і ñÿéâî øëþòü äî íіã...

À òóìàí, äå ëóêè, ëîìèòü áіëі ðóêè,Ãëóøèòü íî÷і çâóêè ìàðåâîì ãóñòèì.Òіíі, òіíі, òіíі... Íå äçâåíÿòü ó ñèíіñïіâè ñîëîâ’їíі çà âіêíîì ìîїì.

Ïіñíþ êàëèíîâó ÿ ñêëàäàþ çíîâó,і ç ëþäüìè ðîçìîâó ñåðöåì ÿ âåäó...Òèøèíà, íі ðóõó... Íåáî çåìëþ ñëóõà,ïàäàþòü äåñü ãëóõî ÿáëóêà â ñàäó.

(Â. Ñîñþðà)

ІІ. Укажіть слова, у яких можливі орфоепічні помилки. Затранскрибуйте першу строфу вірша.ІІІ. Підготуйтеся до виразного читання вірша.

71. І. Спишіть слова, розкриваючи дужки. Обґрунтуйте написання. Для цього змініть слова або утворіть споріднені так, щоб після сумнівного приголосного стояв голосний.

Ëå(ã,õ)êî, âî(ã,õ)êî, êі(ã,õ)òі, äі(ã,õ)òÿð, õî(ä,ò)üáà, ìîëî(ä,ò)üáà, ïðî(ç,ñ)üáà, äîâі(ä,ò)êà, ëî(æ,ø)êà, ëі(æ,ø)êî, ðі(ä,ò)êî, áåðі(ç,ñ)êà, âó(ç,ñ)üêî, êî(ç,ñ)üáà, òÿ(ã,õ)òè, ãðÿ(ä,ò)êà, ñíі(æ,ø)êà, ïðó(ä,ò)êî, ìîòó(ç,ñ)êà, ñîëî(ä,ò)êèé, âå(ç,ñ)òè.

ІІ. Прочитайте вголос записані слова, пам’ятаючи, що дзвінкі приголосні перед глухими, як правило, не оглушуються.

72. Прочитайте речення, ставлячи слова, що в дужках, у потрібній формі. Про-аналізуйте вимову цих слів при їхній словозміні.

1. Ïðèéøîâ ó íîâіé (ñîðî÷êà). 2. Áàáóñÿ ïîäàðóâàëà (îíó÷êà) íîâó ñóêíþ. 3. Òè òåïåð (ñïîäіâàòèñÿ) íà êðà-ùå. 4. ×îìó òè (êðóòèòèñÿ) ÿê áіëêà â êîëåñі? 5. Âðàíöі êâіòè (âìèâàòèñÿ) ðîñîþ. 6. Óñå (çìіíþâàòèñÿ) íà êðàùå.

÷öі – [ö/:і]øñÿ – [ñ/:à]òüñÿ – [ö/:à]

Ìіñÿ÷íà íі÷

50


73. І. Від поданих слів утворіть нові за допомогою префіксів роз- або без-. Про-читайте утворені слова з оглушенням кінцевого приголосного в префіксі і без оглушення.

Òàíóòè, ñèïàòè, ñòðàøíèé, õèòàòè, òóëèòè, ôîðìóâàòè, ïèñàòè, ñìåðòíèé.

ІІ. Підкресліть і поясніть орфограми в утворених словах.

На запрошення свого друга з Великобританії львів’янин Тарас побував у столиці цієї країни. В одному з лондонських музеїв хлопець звернувся до екскурсовода англійською мовою і дуже здивувався, коли той одразу зро-зумів, що Тарас з України.– Як Ви здогадалися, що я українець? Я ж не говорив по-українськи.– Так, але я чув, як Ви говорили по-англійськи.Поміркуйте, чому, вивчаючи іноземну мову, дуже важко позбутися акценту, а от лексичну, граматичну, синтаксичну систему опанувати легко.


Зверніть увагу! Äëÿ óêðàїíñüêîї ìîâè õàðàêòåðíèé íå ôіêñîâàíèé, à âіëüíèé, ðóõîìèé íàãîëîñ. Âіí ìîæå ïàäàòè â ðіçíèõ ñëîâàõ íà áóäü-ÿêèé ñêëàä, ïåðåñóâàòèñÿ ç îäíîãî ñêëàäó íà іíøèé ïðè çìіíі ñëîâà. Íàïðèêëàä: âåñíà – âåñíè, âіòåð – âіòðè.

74. І. Прочитайте вголос слова, правильно їх наголошуючи. За потреби зверніть-ся до сторінки «Культура мовлення» та поданого в додатках словничка наголосів.

Òîâñòèé, òîíêèé, âіäñòîÿòè, äîïіçíà, ÷îòèðíàä-öÿòü, ñåðåäèíà, äî÷êà, æèâîïèñ, êðîïèâà, ëåãêèé, êèäàòè, ëіòîïèñ, ìіëêèé, íåíàâèñòü, íåñòè, âåçòè, çàâäàííÿ, çàïèòàííÿ, îáðó÷, îëåíü, ïîñèäіòè, ïðè-÷іï, ïðèÿòåëü, ðóñëî, ñòîëÿð, êàæó, ðîáëþ.

ІІ. Поясніть відмінність лексичного та граматичного значень слів, що розрізняють-ся наголосом: тéпло – теплó, вíдомість – відóмість, загалóм – загáлом, óбразу – обрáзу, вéрхи – верхи.

75. І. Проаналізуйте мовлення дикторів та ведучих програм на радіо, телеба-ченні стосовно дотримання ними орфоепічних норм.

ІІ. Зробіть аудіозапис власного мовлення й проаналізуйте його стосовно дотри-мання орфоепічних норм.

76. Складіть і запишіть невеликий текст (8–10 речень) у публіцистичному сти-лі на довільну тему. Підкресліть слова, у яких можливі орфоепічні помилки.

Визначте, з якою інтонацією слід читати ваш текст. Підготуйтеся до його вираз-ного читання перед аудиторією.

Якщо ви прагнете пізнати глибину Слова, відчути його ритмічний, мелодій-ний подих, зверніться до книжки Андрія Содомори «Наодинці зі сло-вом». Ця праця – спроба побачити світ через слух, світ, що у слові, за словом. Тут звичайні слова «палиця», «обрій», «хата», «дим» непомітно переходять у сферу поезії та пісні, історії, етнографії, філософії... Про те, що вам най-більше сподобається в цій книжці, розкажіть однокласникам.


Çàïàì’ÿòàéòå!íîâèé, òîíêèé,âèïàäîê, ñåðåäèíà,êàæó, íåñëà, іäåìî

51


ВИ

СН

ОВ

КИ

1. Взаємодія звуків у мовному потоці підпорядкована певним прави-лам, порушення яких веде до того, що слухач не може виділити із цього потоку певний звук.

2. Особливістю української орфоепії є чітка вимова всіх голосних зву-ків у наголошеній позиції. Глухі приголосні перед дзвінкими одзвін-чуються, а от дзвінкі, як правило, не оглушуються. Тверді перед м’якими уподібнюються за м’якістю. Звуки [з], [ц], [с] перед шипля-чими уподібнюються до шиплячих і навпаки.

§ 6. Ïðàâîïèñ íåíàãîëîøåíèõ ãîëîñíèõ,ì’ÿêîãî çíàêà, àïîñòðîôà

Ïðî òå, ÿê óíèêíóòè ïîìèëîê ó ïåðåäà÷і íà ïèñüìіíåíàãîëîøåíèõ [å], [è], [î], ïðî ðîëü ì’ÿêîãî çíàêà é àïîñòðîôà

íà ïèñüìі òà ñêëàäíі âèïàäêè їõíüîãî ïðàâîïèñó


Як перевірити написання ненаголошених голосних [е], [и]? Як передається м’якість приголосних на письмі? Коли в словах пишемо м’який знак? За яких умов ставимо у словах апостроф?

77. І. Прочитайте виразно текст, звертаючи особливу увагу на вимову ненаголо-шених і наголошених голосних. Поміркуйте, що символізують собою дві скрипки. Чому автор назвав свій твір баладою?

ÁÀËÀÄÀ ÏÐÎ ÄÂІ ÑÊÐÈÏÊÈ

Îé çðîáèâ õëîï÷èíà òà é äâі êðàñíі ñêðèïêè –Ïîäіëèâ íàäâîє ñíіâ ñâîїõ êðàñó.Ùî ïåðøà ñêðèïêà – áіëà ëåáіäêà,À äðóãà ñêðèïêà – âå÷іðíіé ñóì.

Çàêîõàëèñü â íüîãî äâі ñåñòðè âåñíîþ.Îäíà – ÿê òà íі÷êà, äðóãà – ìîâ òîé äåíü.Ïåðøà ïðîñèëà ãðàòè ñóìíîї,Äðóãà õîòіëà âåñåëèõ ïіñåíü.

À ÿê ðîçіéøëèñÿ òі ïіñíі ëóíîþ,Âіí çàìîâêëі ñêðèïêè ñåñòðàì äâîì âіääàâ.Êîæíà äіâ÷èíà ñòàëà âåðáîþ,Ëåãіíü ìіæ íèìè ÿâîðîì ñòàâ.

Çàëèøèâ íà ñâіòі äâі ñàìîòíі ñêðèïêè,Çàëèøèâ íà ñâіòі ñíіâ ñâîїõ êðàñó.Ùî ïåðøà ñêðèïêà – áіëà ëåáіäêà,À äðóãà ñêðèïêà – âå÷іðíіé ñóì. Ô. Ìàíàéëî. Âîäîïàä

52


Òàì, äå ñòàâ ÿâіð ïîíàä ïëàÿìè,Çíîâó ÿ ÷óþ âіäëóííÿ ïіñåíü:Îäíà âåðáà ñïіâàє íî÷àìè,Äðóãà âåðáà ñïіâàє óäåíü.

(Â. Ìàðñþê)

ІІ. Укажіть у тексті слова з ненаголошеними [е],[и], поясніть їхню вимову й напи-сання. Якщо можливо, змініть ці слова або доберіть до них спільнокореневі так, щоб ненаголошений голосний став наголошеним.ІІІ. Поясніть уживання тире в реченнях тексту.

Â óêðàїíñüêіé ëіòåðàòóðíіé âèìîâі ïëóòàþòüñÿ íåíàãîëî-øåíі ãîëîñíі [å] ç [è], [è] ç [å], [î] ç [ó], ùî ÷àñòî âèêëèêàє òðóäíîùі â їõíüîìó íàïèñàííі. Ó öèõ âèïàäêàõ òðåáà êåðóâàòèñÿ âіäïîâіäíèìè ïðàâèëàìè.Ó äåÿêèõ ñëîâàõ ç ïîñòіéíèì íàãîëîñîì (ïåðåâàæíî іí-øîìîâíîãî ïîõîäæåííÿ) íåâèðàçíèé çâóê ðåêîìåíäóєòü-ñÿ ïåðåâіðÿòè çà ñëîâíèêàìè. Íàïðèêëàä: ïèðіã, êèøåíÿ, ïøåíèöÿ, ëîïóõ.

Зверніть увагу! Ó êîðåíÿõ äієñëіâ, ÿêùî äàëі ç’ÿâëÿєòüñÿ íàãîëîøå-íèé ñóôіêñ à, ïèøåìî è. Íàïðèêëàä: ñòèðàòè (õî÷ òåðòè), âìèðàòè (õî÷ âìåðòè).

78. І. Спишіть слова, розкриваючи дужки. Поясніть, якими правилами ви керува-лися. Написання яких слів можна перевірити тільки за словником?

Ë(î,ó)ïóõ, ã(î,ó)ëóáêà, ì(å,è)ëіøèé, ïðîì(å,è)íіє, îñ(å,è)íі, òèæä(å,è)íü, õëîï(å,è)öü, øåë(å,è)ñòèòü, á(å,è)ð(å,è)ãèíÿ, òð(å,è)âîãà, áð(å,è)íіòè, ïø(å,è)íèöÿ, ì(å,è)ëîäіéíèé, àï(å,è)ëüñèí, ì(å,è)íóëèé, òð(å,è)íó-âàííÿ, ë(å,è)âàäà, ò(å,è)ðìîä(å,è)íàìіêà, Îêñ(å,è)ãåí, ñòåï(å,è)íåâèé, ä(å,è)ðåêòîð, ñò(å,è)ðàòè, çä(å,è)ðàòè.

ІІ. Перевірте правильність написання слів за допомогою орфографічного словника.ІІІ. З двома словами (на вибір) складіть і запишіть словосполучення.

Ì’ÿêèé çíàê ïіñëÿ áóêâ íà ïîçíà÷åííÿ ïðèãîëîñíèõ óêà-çóє, ùî öі ïðèãîëîñíі òðåáà âèìîâëÿòè ì’ÿêî.ßêùî â óêðàїíñüêіé ëіòåðàòóðíіé âèìîâі ïðèãîëîñíèé çâó÷èòü òâåðäî, òî ì’ÿêèé çíàê ïèñàòè íå òðåáà. Òðóäíî-ùі â óæèâàííі ì’ÿêîãî çíàêà âèíèêàþòü òàì, äå ñëіä ïî-çíà÷èòè ì’ÿêіñòü ïðèãîëîñíîãî. Ó òàêèõ âèïàäêàõ ì’ÿêèé çíàê ïèøóòü íå çàâæäè, à òîìó òðåáà êåðóâàòèñÿ âіäïî-âіäíèìè ïðàâèëàìè.

Íàäðÿäêîâèé çíàê àïîñòðîô óæèâàєòüñÿ äëÿ ïîçíà÷åííÿ ðîçäіëüíîї âèìîâè òâåðäîãî ïðèãîëîñíîãî ïåðåä íàñòóï-íèì ì’ÿêèì [é]. Íàïðèêëàä: â’ÿçàòè – [âéàçàòè]; áóð’ÿí – [áóðéàí].Áóêâè ÿ, þ, є, ї ïіñëÿ àïîñòðîôà ïîçíà÷àþòü äâà çâóêè [éà], [éó], [éå], [éі]. Ïðèãîëîñíèé ïåðåä àïîñòðîôîì âè-ìîâëÿєìî òâåðäî.

Ненаго-лошені голосні

Çàïàì’ÿòàéòå!ëåâàäà

ìèíóëèéïøåíèöÿìåëîäіÿ

М’який знак

Апостроф

53


Зверніть увагу! Ó íàïèñàííі â ñëîâàõ ì’ÿêîãî çíàêà é àïîñòðîôà òðå-áà ÷іòêî ðîçðіçíÿòè ñïîêîíâі÷íі óêðàїíñüêі ñëîâà é ñëîâà іíøîìîâíîãî ïîõîäæåííÿ, áî âîíè ïèøóòüñÿ çà ðіçíèìè ïðàâèëàìè.

79. Слова, записані фонетичною транскрипцією, передайте звичайним пись-мом. Зіставте вимову й написання кожного слова. Поясніть уживання або відсут-ність у них м’якого знака чи апострофа.

[ñ/іë/ñ/êèé], [ìîðñ/êèé], [ö/â’àõ], [ë/óáîâéó].

80. Попрацюйте в парах. І. Прочитайте слова іншомовного походження. Вибе-ріть з них кожен 6–8 слів і продиктуйте однокласнику (однокласниці). Перевірте написання.

Êîíôåðàíñüє, àòåëüє, ïîðòüєðà, ìіëüÿðä, ìіëüéîí, êàíüéîí, Íüþòîí, Íüþ-Éîðê, àëüáàòðîñ, äîñüє, êîëüє, âіíüєòêà, êîìï’þòåð, áàð’єð, êàð’єðà, Ìîíòåñê’є, ìèø’ÿê, ïðåì’єð, àä’þòàíò, іí’єêöіÿ, êîí’þíêòóðà, іíòåð’єð, áþäæåò, áþðî, áþëåòåíü.

ІІ. З’ясуйте за словником іншомовних слів лексичне значення не зрозумілих вам слів.

81. Запишіть іменники у формі давального відмінка однини. Підкресліть і пояс-ніть орфограми в утворених словах. Свою відповідь звірте з поданим нижче мір-куванням.

Íàòàëêà, Ãàëüêà, Ìàðèíêà, òâàðèíêà, ñòîðіíêà, äîíüêà, äîíêà*, ñî-ïіëêà, õìàðèíêà, ñêðèíüêà, õàòèíêà, ëÿëüêà.

*Äîíêà – âóäêà äëÿ ëîâіííÿ ðèáè ç äíà âîäîéìèùà.

Міркуйте! Ó ñëîâі õàòèíöі ì’ÿêèé çíàê íå ïèøåìî, áî éîãî íåìàє і â ñëîâі õàòèíêà, à â ñëîâі ñêðèíüöі ì’ÿêèé çíàê ïèøåìî, áî ó ñëîâі ñêðèíüêà âіí є.

82. І. Спишіть слова, вставляючи, де потрібно, м’який знак. Обґрунтуйте напи-сання. Виділені слова запишіть у фонетичній транскрипції. Зіставте їхню вимову й написання.

Êàìіí..÷èê, íÿí..÷èòè, òîí..øèé, çìåí..øåííÿ, äîðі-æåí..öі, çîçóë..÷èí, Ãåò..ìàí÷óê, ðіç..áëåííÿ, ìàëåñåí..-êèé, êîâàë..ñ..êèé, âåëåòåí..ñ..êèé, äîíåö..êèé, äåâ’ÿò..-ñîò, ïîâіñò..þ, ìіë..ÿðäåð, ÷îòèð..îõ, ñë..îçèíêà, áàòà-ë..éîí, êîìïàí..éîí, âîë..єð, çäіéìàþò..ñÿ, ñìієø..ñÿ.

ІІ. Одне слово (на вибір) уведіть у складне речення. Речення запишіть.

83. Два – чотири – всі разом. Поясніть, чому в слові свято не пишеться апо-строф, а в слові зв’язок – пишеться.

84. І. Спишіть слова, вставляючи, де потрібно, апостроф. Поясніть орфограму «Написання апострофа». Свою відповідь зіставте з поданим нижче міркуванням.

Ïіâ(’)ÿáëóêà, ïіâ(’)ÿùèêà, ëë(’)єòüñÿ, ìîðêâ(’)ÿ -íèé, áðóêâ(’)ÿíèé, ìåäâ(’)ÿíèé, äóõì(’)ÿíèé, òîðô(’)ÿ -íèñ òèé, ñâ(’)ÿòêîâèé, Ñâ(’)ÿòîñëàâ, âîçç(’)єäíàííÿ, ç(’)їæäæàòè, áåç(’)ÿäåðíèé, ïіä(’)þäæóâàòè, ïå-ðåä(’)þâі ëåéíèé, Ëóê(’)ÿíіâêà, áåçõìàð(’)ÿ, ìàòіð(’)þ, ëþáîâ(’)þ, äèò(’)ÿñëà.

Çàïàì’ÿòàéòå!ìåíøèéòîíøèéäîíü÷èííåíü÷èí

Çàïàì’ÿòàéòå!ñâÿòî

äóõìÿíèéïіâ’ÿáëóêàëëєòüñÿ

54


ІІ. Виділені слова запишіть у фонетичній транскрипції. Зіставте вимову й написання.ІІІ. З одним словом (на вибір) складіть речення, ускладнене відокремленим озна-ченням.

Міркуйте! Ó ñëîâі äóõìÿíèé àïîñòðîô íå ïèøåìî, áî ïåðåä áóêâîþ ì ñòîїòü áóêâà íà ïîçíà÷åííÿ ïðèãîëîñíîãî, ÿêà íàëåæèòü äî êîðåíÿ. Ó ñëî-âі ðîçâ’ÿçàòè ïåðåä â òàêîæ ñòîїòü áóêâà íà ïîçíà÷åííÿ ïðèãîëîñíîãî, àëå âîíà íàëåæèòü íå äî êîðåíÿ, à äî ïðåôіêñà, òîìó àïîñòðîô ïè øåìî.

85. І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки й розкриваючи дужки. Підкресліть пунктограми й орфограми.

1. Áóëî ïіñëÿ äîùó і ãðîìîâèöі ïëîäіâ ñîëî(ä,ò)êèõ â ïåëåíó çá(å,è)-ðåø é ñìàêóєø їõ ñîëî(ä,ò)êèõ і äóõì(’)ÿíèõ à ÿáëóêà âèãóïóþòü â ñàäó... (Ã. Äóäêà). 2. À ç(å,è)ìëÿ ë(å,è)æèòü ì(å,è)äîâà à ïîëÿ ïîæàòі ìðіþòü íà ãîðîäàõ äîñò(å,è)ãàþòü ãàðáóçè ç(å,è)ëåíîðåáðі (Ì. Ðèëüñüêèé). 3. Іñòîðіÿ öå ñâ(’)ÿòàÿ ñâ(’)ÿòèõ íàðîäó íåäîòîðêàííà äëÿ çëîäіéñ(ü)êèõ ðóê (Î. Äî-âæåíêî). 4. Çàïàðóâàëà ðі(ëë,ë)ÿ ò(ü)ì(’)ÿíî çàáë(å,è)ùàëè íà ñîíöі îäâåðíóòі ëåì(å,è)øàìè ñêèáè ç(å,è)ìëі (Ã. Òþòþííèê). 5. Ðîçò(éî,üî)õ êàâ-ñÿ ñîëîâåéêî íà êàëèíîí(ü)öі ùîñü íå (ç,ñ)ïèòüñÿ ñåðåä íî÷і ñèðîòèíîí(ü)öі (Ï. Ãðàáîâñüêèé). 6. Òåìðÿâó òð(å,è)âîæèëè êðèêàìè ïіâíі òàíöþâàëè ëåá(å,è)äі â õàòі íà ñòіíі ëîïîòіëè êðèëàìè і ðîæåâèì ïіð(’)ÿì ëîñêîòàëè ìàð(å,è)âî çîëîòèì ñóçіð(’)ÿì (Â. Ñèìîíåíêî). 7. Çàòèõëè ëþä(ü)ñ(ü)êі ãî-ëîñè â ìàëåí(ü)êіé õàòèí(ü)öі ëèøå öâіðêóíè äåñü ïіä ïå÷åþ òà â ñòàðèõ ñòіíàõ çàë(å,è)âàëèñü ñâîїì öâіðêîòîì... (Ò. Áîðäóëÿê). 8. Ñêіëüêè ñëіç ïðîë(å,è)ëîñü íà ç(å,è)ìëі çà ìіë(ü)éîíè, ìіë(’,ü)ÿðäè ðîêіâ. À êîëè âæå çàïіçíî òîäі êîæåí êàæå Òà ÿ æ íå õîòіâ (Ã. Äóäêà).

ІІ. Підкресліть граматичні основи, визначте види речень за будовою.

86. Третє зайве. У кожній групі слів знайдіть одне, яке відрізняється від інших двох написанням.

1. Áëèç(ü)êіñòü, íÿí(ü)÷èòè, òîí(ü)øèé.2. Ïðîä(å,è)øåâèòè, ê(å,è)øåíÿ, ÷(å,è)ìïіîí.3. Ïіäâ(’)ÿçàòè, ñâ(’)ÿùåíèê, òîðô(’)ÿíèê.4. Âіò(å,è)ð, áð(å,è)íіòè, ì(å,è)òåëèê.5. Á(’)þëåòåíü, іí(’)єêöіÿ, êîí(’)þíêòóðà.

87. І. Спишіть слова, згрупувавши їх за видами орфограм. Уставте пропущені букви або апостроф. Доповніть кожну групу власним прикладом.

Іí..єêöіÿ, ä..ðåâöå, ìèø..ÿê, àä..þòàíò, ïðіîð..òåò, Õ..þñòîí, ïðåì..єðà, ×..êàãî, ñò..ïîâèé, î÷..ð..òÿíèé, ä..öèìåòð, ñ..ö..ëіéñüêèé, á..þðî, ïîðò..єðà, òð..âîæíèé, êîë..є, Í..þòîí, Áðàç..ëіÿ, ä..ðèãåíò, âåë..÷àëüíèé.

ІІ. Виділені слова запишіть у фонетичній транскрипції. Назвіть у них звуки й букви.

88. Позмагайтеся! Відгадайте і запишіть іменування поданих тлумачень. Усі відповіді – це слова іншомовного походження з орфограмами щодо напи-сання ненаголошених голосних, м’якого знака, апострофа.

1. Ñòîëèöÿ Ñïîëó÷åíèõ Øòàòіâ Àìåðèêè.2. Âіäîìèé ôіçèê, іìåíåì ÿêîãî íàçâàíî ìіæíàðîäíó îäèíèöþ ñèëè.3. Âïîðñêóâàííÿ ïіä øêіðó àáî ó âåíó ÿêèõ-íåáóäü ëіêóâàëüíèõ ðå÷îâèí.4. Çàâіñà ç âàæêîї, ùіëüíîї òêàíèíè íà äâåðÿõ àáî íà âіêíі.5. Îñîáà, ùî î÷îëþє óðÿä, ñòîїòü íà ÷îëі êàáіíåòó ìіíіñòðіâ.

55


6. Êåðіâíèê êîëåêòèâó âèêîíàâöіâ ó õîðі, îðêåñòðі, îïåðíîìó àáî áà-ëåòíîìó ñïåêòàêëі.

7. Ïåðøà âèñòàâà ï’єñè â òåàòðі, ïåðøèé ïîêàç åñòðàäíîї, êîíöåðòíîї àáî öèðêîâîї ïðîãðàìè.

8. Îäèíèöÿ äîâæèíè, ÿêà äîðіâíþє îäíіé äåñÿòіé ÷àñòèíі ìåòðà.9. Ìàéñòåðíÿ îäÿãó, âçóòòÿ, ãîëîâíèõ óáîðіâ.10. Âóçüêà ðі÷êîâà äîëèíà, ãëèáîêî âðіçàíà â êîðіííó ïîðîäó.

89. І. Доберіть і запишіть 5–10 слів з орфограмами щодо написання ненаголо-шених голосних, м’якого знака, апострофа так, щоб ці слова асоціювалися з

однією із зазначених нижче сфер людської діяльності.

Ìåäèöèíà, ñіëüñüêå ãîñïîäàðñòâî, êóëüòóðà, ñïîðò, ïðîìèñëîâіñòü, òó-ðèçì, åêîíîìіêà, ëіòåðàòóðà.

ІІ. Складіть з кількома дібраними словами два складних речення.

90. Попрацюйте в парах. Візьміть один в одного інтерв’ю (2–4 запитання) на тему «Правопис ненаголошених голосних, м’якого знака, апострофа».

91. Попрацюйте в парах. Складіть кожен словниковий диктант (8–10 слів) на правила написання ненаголошених голосних, м’якого знака, апострофа. Про-диктуйте диктант однокласнику (однокласниці), перевірте написання.

92. І. Спишіть текст, розкриваючи дужки. Підкресліть слова, у яких можливі орфо-епічні помилки.

Ñåëî ñòîÿëî ó â(å,è)ë(å,è)÷åçíіé áàë(ü)öі, à áàëêîþ ïðîòіêàëà â(å,è)-ëÿþ÷è ñò(å,è)ïîâà ðі÷(å,è)÷êà. Îäèí áіê áàëêè çð(å,è)âàâñÿ â(å,è)ñîêîþ êðó÷(å,è)þ. Ñêåëÿ, ïð(å,è)ïàâøè ç(å,è)ìëåþ, ïîðîñëà ä(å,è)ðåâàìè. Ïî-ìіæ íèõ ñëàëàñÿ ñòå(æ,ø)êà, ùî äîâîäèëà äî ìіñòêà ÷åðåç ðі÷êó. Äæ(å,è)-ðåëî áèëî çі ñêåëі. Çäàâàëîñÿ, ÿêàñü â(å,è)ë(å,è)÷åçíà ñèëà âèêèíóëà іç çåìëі ñòðàøå(í,íí)ó êàì(’)ÿíó áðèëó. Âîäà â(å,è)òіêàëà ÷èñòîþ õîëîäíîþ ò(å,è)÷ієþ. Íà(â)êîëî áóëî êàìі(í,íí)ÿ, (ç,ñ)êëàäåíå ëþ(ä,ò)ñ(ü)êîþ ðóêîþ. Õòîñü çìóðóâàâ öÿìðè(í,íí)ÿ, à íà íіì ïîñòàâèâ äàâíіé îáðàç. Íå áóëî âæå âèäíî ìàëþâà(í,íí)ÿ, àëå, íåçâàæàþ÷è íà öå, (ùî)ðîêó íà (Ç,ç)åëåíі ñâ(’)ÿòà äіâ÷àòà êâіò÷àëè іêîíó íàä êð(å,è)íè÷êîþ (Çà Á. Ãðіí÷åíêîì).

ІІ. Визначте, які засоби служать для створення художнього образу. Підготуйтеся до виразного читання тексту.

93. Виконайте завдання одного з поданих варіантів.Варіант А. Складіть мовознавчу казку або вірш для п’ятикласників про на-

писання ненаголошених голосних, м’якого знака або апострофа.Варіант Б. Підготуйте невелике мовознавче повідомлення про написання нена-голошених голосних, м’якого знака або апострофа.

ВИ

СН

ОВ

КИ

1. Оскільки ненаголошені голосні [е], [и], [о] звучать у вимові нечітко, для написання користуємося орфографічними правилами. Проте правопис деяких слів з такими голосними треба запам’ятати.

2. М’який знак є одним зі способів позначення м’якості приголосних на письмі, а за допомогою апострофа позначаємо роздільну вимову твердого приголосного перед наступним м’яким [й]. Для правиль-ного написання м’якого знака й апострофа теж користуємося відпо-відними орфографічними нормами.

56


§ 7. Ñòèëіñòè÷íі çàñîáè ôîíåòèêèÏðî çâóêîâі ïîâòîðè і çâóêîâіäòâîðåííÿ

â õóäîæíіõ òåêñòàõ, à òàêîæ ïðî ìèëîçâó÷íіñòü óêðàїíñüêîї ìîâèÿê õàðàêòåðíó îçíàêó âñіõ її ñòèëіâ

94. Прочитайте уривок з поезії Ліни Костенко. Про що в ньому йдеться? Помір-куйте, чому «С» сичало, мов кобра, «Ю» пручалось, «А» приготувалося співати соло. Які асоціації викликають у вас названі літери (звуки)?

... Ñè÷àëî «Ñ», ìîâ êîáðà íà õâîñòі.Øêâàð÷àëî «Ø», і «Ô» âçÿëîñÿ â áîêè.І âіðíå «Ê» óïåðøå ó æèòòіÇðîáèëî âáіê êàòåãîðè÷íі êðîêè.

Ñòîãíàëî «Í», ïðó÷àëàñü áóêâà «Þ»,êóñàëîñü «Є», і «Ò» êðè÷àëî: «Òàòó!».Ñêàçàëî «Ë»: «Íà öüîìó ÿ ñòîþ!» –Íó, òîáòî ïðÿìî ç Ëþòåðà öèòàòó.

Ñëóõíÿíå «À» áóëî âæå íà ìàçі,ïðèãîòóâàëîñü çàñïіâàòè ñîëî,ïåðåêðóòèëîñü íà îäíіé íîçі,íåíà÷å öèðêóëü, – і çàìêíóëîñü â êîëî.

Êîòèâñÿ ïåðñòåíü ëіòåðîþ «Î»,éîãî çãóáèâ ìіçèííèé ïàëåöü çìіñòó.Òîäі âçÿëà ÿ çíîâó òå ïåðî,ßê і íàëåæèòü äîáðîìó ñòèëіñòó... (Ë. Êîñòåíêî)


Які основні ознаки художнього стилю мовлення? Що таке асонанс і алітерація? Яка роль звуконаслідування в художніх текстах? Які є засоби милозвучності української мови?

95. Прочитайте уривки віршів і порівняйте їхні звукові «малюнки». У якому прикладі відтворено душевний стан людини, а в якому – стан природи? По-

міркуйте, з якою метою кожен автор використовує повторення однакових звуків. Чи підсилюється таким чином виразність? Зробіть висновок про стилістичну роль звукових повторів.

1. Âіòåð â ãàї íå ãóëÿє,âíî÷і ñïî÷èâàє;ïðîêèíåòüñÿ, òèõåñåíüêîâ îñîêè ïèòàє:«Õòî ñå, õòî ñå ïî ñіì áîöіðâå íà ñîáі êîñè?Õòî ñå, õòî ñå?» – òèõåñåíüêîñïèòàє-ïîâіє,òà é çàäðіìà, ïîêè íåáà êðàéçà÷åðâîíіє...

(Ò. Øåâ÷åíêî)

2. Äî äóìè äóìà äîðóøà...Ñòîäîëè äóì – â îäíó ñòîäîëó!Äèâèñü і äóìàé, ìîÿ äîëå, –Äî äóìè äóìà äîðóøà.

Ñòîáàëüíèì, ñòîãëîáàëüíèì áîëåìÄî íåáà äèáèòüñÿ äóøà.Äî äóìè äóìà äîðóøà...Ñòîäîëè äóì – â îäíó ñòîäîëó!


57


Êîæåí ñòèëü ìàє ñâîї ôîíåòè÷íі îñîáëèâîñòі, àëå íàé-áіëüøå âîíè ïðîÿâëÿþòüñÿ â õóäîæíüîìó ìîâëåííі.

ßê ñòèëіñòè÷íèé çàñіá ïіäñèëåííÿ âèðàçíîñòі ìîâëåííÿ âèêîðèñòîâóþòü çâóêîâі ïîâòîðè.

Çâóêîâі ïîâòîðè

àëіòåðàöіÿ çâóêîâà àíàôîðàðèìà

àñîíàíñ çâóêîâà åïіôîðà

Àëіòåðàöіÿ – ïîâòîð îäíîãî àáî êіëüêîõ ïðèãîëîñíèõ çâóêіâ ó ñóìіæíèõ àáî ðîçòàøîâàíèõ íåäàëåêî îäíå âіä îäíîãî ñëîâàõ. Íàïðèêëàä: Ó ïîëі ñïèòü çîðÿ ïіä êîëî-ñêîì і ñîííî ñëóõà äóìó êîëîñêîâó, і ñîííà òèøà ñîííèì ÿçèêîì øåïî÷å ñàäó ñèâó êîëèñêîâó (Ì. Âіíãðàíîâñüêèé). Ó öüîìó ïðèêëàäі àëіòåðàöіÿ çâóêà [ñ] ïіäêðåñëþє ñïîêіé ïðèðîäè.

Àñîíàíñ – ïîâòîð îäíîãî àáî êіëüêîõ ãîëîñíèõ çâóêіâ ó ñóìіæíèõ àáî ðîçòàøîâàíèõ íåäàëåêî îäíå âіä îäíîãî ñëîâàõ. Íàïðèêëàä: Áóëà ãðîçà, і ãðіì ãðèìіâ, âіí òàê ëþáèâ ãðèìіòè, ùî àæ òðåìòіâ, ùî àæ ãîðіâ íà òðàâè і íà êâіòè (Ì. Âіíãðàíîâñüêèé). Ó öüîìó ïðèêëàäі ïîâòî-ðåííÿ ãîëîñíîãî [і] ó ïîєäíàííі ç àëіòåðàöієþ ÿñêðàâî óâèðàçíþє òåêñò, ñòâîðþє åôåêò ìèëîçâó÷íîñòі.

Çâóêîâà àíàôîðà – ïîâòîðåííÿ îäíàêîâèõ çâóêіâ íà ïî÷àò-êó ñëіâ, ðÿäêіâ, ðå÷åíü òâîðó. Íàïðèêëàä: І ïî êëàâіøàõ ñèâîãî ñìóòêó õîäÿòü ñèíі, ñóìíі ñëîíè (І. Äðà÷).

Çâóêîâà åïіôîðà – ïîâòîðåííÿ îäíàêîâèõ çâóêіâ íàïðè-êіíöі ñëіâ, ðÿäêіâ, ðå÷åíü òâîðó. Íàïðèêëàä: Íà ëàíàõ, íà òðàâàõ, íà ñðіáíî-çåëåíèõ, ó æèòàõ çëîòèñòèõ, ñòðóíêîêîëîñêîâèõ – ãåé òàì, òàì øóìіëè øóìè! Òàì øóìіëè øóìè! (Ï. Òè÷èíà).

Ðèìà – çâóêîâèé ïîâòîð, ïîáóäîâàíèé íà ñïіâçâó÷íîñòі êіíöåâèõ ñëіâ àáî їõ ÷àñòèí. Íàïðèêëàä:

Òè ïàõíåø, ÿê ïëîìіíü æèâèöі,ßê áіëåíüêèé äçâіíîê ìåäóíèöі.ßê âóëèê, äå ñõîâàíå ñîíöå,ßê ìàìèíèõ ìðіé âîëîêîíöå.

(Ä. Ïàâëè÷êî)

Ïіäñèëþþòü âèðàçíіñòü ìîâëåííÿ òàêîæ çâóêîíàñëіäó-âàëüíі ñëîâà, ùî âіäîáðàæàþòü çâóêè ðåàëüíîї äіéñíîñ-òі. Íàïðèêëàä: Ñîëîìіÿ ñèäіëà ïåðåñòðàøåíî òà ïðè-ñëóõàëàñÿ, ïðî ùî øåïî÷å ìîðîê. Øó... øó... øó... – ïî÷èíàâ âіí çäàëåêó, øó... øó... øó... – îäçèâàëîñÿ òóò êîëî íåї (Ì. Êîöþáèíñüêèé).

Звукові повтори

Алітерація

Асонанс

Анафора

Епіфора

Рима

Звуконаслі-дування

58


Îäíèì іç çàñîáіâ âèðàçíîñòі ìîâëåííÿ є ìèëîçâó÷íіñòü (åâôîíі÷íіñòü). Öå õàðàêòåðíà ðèñà óêðàїíñüêîї ëіòåðà-òóðíîї ìîâè.Ìèëîçâó÷íіñòü â óêðàїíñüêіé ìîâі äîñÿãàєòüñÿ ÷åðãóâàí-íÿì ãîëîñíèõ і ïðèãîëîñíèõ ó – â, і – é, âèêîðèñòàííÿì ôîíåòè÷íèõ âàðіàíòіâ ïîâíîçíà÷íèõ і ñëóæáîâèõ ñëіâ, çîêðåìà ïðèéìåííèêіâ ç – іç – çі, ó – óâі, ïіä – ïіäі – ïіäî, íàä – íàäі. Íàïðèêëàä: ó äîðîçі, â Îäåñі; óòðåòє – âòðåòє; іìëà – ìëà; ïіä ñòîëîì – ïіäі (ïіäî) ìíîþ; çі ñòîëó – ç äîðîãè.Íåäîòðèìàííÿ ïðàâèë ÷åðãóâàííÿ ïðèçâîäèòü äî âèíèê-íåí íÿ ÷óæèõ óêðàїíñüêіé ìîâі íåìèëîçâó÷íèõ ñïîëó÷åíü.Ñïðèÿє ìèëîçâó÷íîñòі é òå, ùî äçâіíêі ïðèãîëîñíі íå îãëóøóþòüñÿ (ðіçüáà, õîäüáà), à âàæêі äëÿ âèìîâè ãðóïè ïðèãîëîñíèõ ñïðîùóþòüñÿ (òèæäåíü – òèæíåâèé).

96. Прочитайте виразно уривки з віршів. Яким настроєм пройнятий кожен з них? Які почуття вони викликають? Поясніть, як за допомогою асонансу авторам уда-лося втілити свої задуми. Відповідь зіставте з міркуванням, поданим нижче.

1. Ïіä âåðáîëîççÿì â êàçàíі×îðòè ðіçäâÿíå òіñòî ìіñÿòü,É íà çîëîòîìó êîâçàíі×óìàöüêèì Âîçîì ïðàâèòü ìіñÿöü.


2. Çâè÷àéíà ñîáі ìèòü. Çâè÷àéíà õàòà ç êîìèíîì.Íà ðîñàõ і äîùàõ íàñòîÿíèé áóçîê.Îöÿ ðåàëüíà ìèòü âæå çàâòðà áóäå ñïîìèíîì,à ïіñëÿçàâòðà – êàçêîþ êàçîê.

(Ë. Êîñòåíêî)

Міркуйте! Ó ïåðøîìó óðèâêó äçâіíêі [ç] òà [ç/] íàïîâíþþòü ðÿäêè áàäüîðèì, âåñåëèì (íàâіòü ïóñòîòëèâèì) çâó÷àííÿì. Àâòîð íіáè ãðàєòüñÿ öèìè çâóêàìè: ó ïåðøîìó і òðåòüîìó ðÿäêàõ óæèâàє їõ äâі÷і, à â äðóãî-ìó òà ÷åòâåðòîìó – ïî îäíîìó ðàçó, ñòâîðþþ÷è ñëóõîâó àñîöіàöіþ ïîñèëåííÿ-ïîñëàáëåííÿ çâóêіâ: çäàєòüñÿ, ìîæíà íàâіòü ïî÷óòè ïîðèïó-âàííÿ ñíіãó íà ìîðîçі.

97. Мозковий штурм. Чому саме художній стиль вирізняється особливими фо-нетичними засобами?

98. І. Прочитайте речення. Визначте в них алітерації й асонанси. Поясніть роль цих засобів у кожному випадку.

1. Îñіííіé äåíü, îñіííіé äåíü, îñіííіé! Îñіííіé äåíü, î ñèíіé äåíü, î ñèíіé! Îñàííà îñåíі, î ñóì! Îñàííà. Íåâæå öå îñіíü, îñіíü, î! – òà ñàìà (Ë. Êîñòåíêî).

2. Çàìіòíà ñíіæèíêà ñëüîçîþ çіéøëà íà äîëîíі, ìîðîçîì øåïíóëà ìåíі ñèâèíà, ùî âæå íå ïîâåðíóòüñÿ þíîñòі íàøîї êîíі, áî íàäòî äàëåêà ìіæ íàìè ëÿãëà äàëèíà (Á. Îëіéíèê).

3. Æåíå ç ãіð áóðåëîì, êîòèòü âàëóíè, ðіêà ãëóõî ãóðêî÷å, ïåðåìåëþ-þ÷è âñå â ãëèáèíі íà êàì’ÿíèõ ñâîїõ æîðíàõ (Î. Ãîí÷àð).

Милозвуч-ність мови

59


4. Çåëåíèì ãîëîñîì ñàäè çîâóòü çîçóëþ, çåëåíèé áîðù çáіãàє íà ïëè-òó. Ðîçïëþùèâ î÷і âå÷іð íà öèáóëþ, êàðòîïëÿ äèâèòüñÿ ó çåìëþ çîëîòó (Ì. Âіíãðàíîâñüêèé).

5. Ðîçáèâøè âіòåð ÷îðíі õìàðè, ëіã áіëÿ ìîðÿ îäïî÷èòü (Ò. Øåâ÷åíêî).

ІІ. Спробуйте дібрати слова, у яких звукове оформлення увиразнює лексичне значення слова. Наприклад, слова грім, гуркіт, у яких значущим є звук [р]. Уведіть дібрані слова в речення так, щоб вони створили звуковий образ.

99. І. Прочитайте тексти, дотримуючись норм літературної вимови. Знайдіть у них звукову анафору й епіфору. З’ясуйте стилістичну роль цих засобів.

1. Çäàєòüñÿ, ÷àñó і íå ãàþ,À íå âñòèãàþ, íå âñòèãàþ!Ùîäíÿ ñåáå ïåðåìàãàþ,Âіä ñóєòè çàñòåðіãàþ,І çíîâ äî ñòðі÷êè äîáіãàþ,І çíîâ ñåáå ïåðåìàãàþ,І íå âñòèãàòè íå âñòèãàþ,І íі õâèëèíî÷êè æ íå ãàþ!


2. Ìîї äóìè çàêëîïîòàíèìè ãîðîáöÿìè –Çà ñíіæèíêàìè çà ëåòþ÷èìè...

(Â. Ñîñþðà)

3. Ñòèõëè ñòðóíè, ñòèõëè ñïіâè,Ñðіáíі ñïіâè ñåðåíàä, –Ñðіáíî ñòåëÿòüñÿ ñíіæèíêè –Ñïèòü ñàìîòíіé ñàä.

(Â. Êîáèëÿíñüêèé)

4. Ìîæå á, ìàòè òóò ðèäàëà,Ìîæå á, ìèëà ïðèëåòіëà,Òіëüêè á çíàëà, òіëüêè á çíàëà,Òіëüêè á ìàëà âіëüíі êðèëà.

(Ãðèãîðіé Êîñèíêà)

ІІ. Які звуки римуються у віршах? Чи збігаються вони з епіфорою?

100. Два – чотири – всі разом. І. Прочитайте крилаті вислови. Поміркуйте, на якому стилістичному прийомі вони побудовані.

1. Çà÷åïèâñÿ çà ïåíü, òà é ïðîñòîÿâ öіëèé äåíü. 2. Ãîðå òîìó, ùî íà ïå÷і: ñþäè ïå÷å, òóäè ãàðÿ÷å; äîáðå òîìó, ùî â äîðîçі – ëåæèòü ñîáі íà âîçі. 3. Êîáèëà çà âîâêîì ãíàëàñü, òà âîâêîâі â çóáè ïîïàëàñü. 4. Äîáðà ñâèòà, òà íå íà ìåíå øèòà.

ІІ. Як ви розумієте зміст першого вислову? Доберіть і запишіть кілька при -слів’їв чи приказок, які побудовані на тому самому стилістичному прийомі, що й подані.

101. І. Прочитайте вірш. Визначте його основну думку. Простежте, як поет дібрав слова зі звуками, що символізують значення самого слова. Опишіть створені ав-тором звукову й зорову картини.

60


ÍÀ ÎÊÎËÈÖІ ÁÎÐÈÑËÀÂÀ

ß ÷óþ, ÿê øóìëÿòü äîëèíè,ÿ ÷óþ òåìíèé ãóë ëіñíèé,і øåïіò âòîìëåíèé ÿëèíè,і ìіäíèé ïåðåäçâіí ñîñíè.Êðóæëÿííÿ ðіê, ðèïіííÿ ðèíі*,øóãàííÿ äèìó ç äèìàðіâ.Âãîðі – ëіñè ñðіáëÿñòî-ñèíі,âíèçó – ðîçëèâ ìîëî÷íèõ íèâ.І ñêðіçü ïëèâóòü øèðîêі çâóêèãó÷íîї ñâіòëîї çåìëі.Ïëèâóòü íàä ñåëà і íàä ëóêèïіñåííîíîñíі êîðàáëі.Øóì âåëè÷åçíîãî âіòðèëà,ìàõ íåçäîëàííîãî êðèëà –öå ìóçèêè çåìíîї ñèëàó ëþäñüêå ñåðöå óâіéøëà.

(Ì. Áàæàí)

*Ðèíü, ðіíü – 1. Ãðóáèé ïіñîê, ãðàâіé, ãàëüêà. 2. Áåðåã àáî äíî ðі÷êè ç ãðóáî-ãî ïіñêó, ãðàâіþ, ãàëüêè.

ІІ. Поміркуйте, які засоби служать для створення художнього образу. Знайдіть словосполучення з епітетами і метафорами.ІІІ. Підготуйтеся до виразного читання вірша.

102. Користуючись тлумачним словником, доберіть 5–10 слів, звукове оформлення яких увиразнює лексичне значення.

103. Фонетичний тренажер. Доберіть звуки, а потім з ними 5–10 слів, за до-помогою яких можна описати в художньому стилі: а) літній ранок; б) листопад; в) завірюху; г) весняний грім.

104. Прочитайте уривок з усмішки Остапа Вишні. Доберіть до нього заголовок. Аргументуйте належність тексту до художнього стилю. Яку стилістичну функцію виконують вигуки та звуконаслідувальні слова в цьому тексті?

Ïіøîâ ÿ ç ðóøíèöåþ â ëіñ, ìîæå, äóìàþ, äå çàéöÿ ïіäíіìó. Âèéøîâ íà ëè÷àêîâó ïîëÿíó, çèðê! – à ïåðåäî ìíîþ, íó, íå äàëі ÿê äî êîìîðè, ñòîÿòü äâі êîçè é äèâëÿòüñÿ íà ìåíå. Îòóò ó ìåíå ÿê çàòiïàєòüñÿ! Íå âè-òðèìàâ: ïðèëîæèâñÿ – á-áàõ! – îäíà íà ìiñöi! À äðóãà âòåêëà! ß áiæó äî íåї i ñâiòó ïiä ñîáîþ íå áà÷ó! Ïðèáiã, çäiéìàþ ÷åðåñêà, ïóòàþ íîãè! À ðóêè òðåìòÿòü, à íîãè òðåìòÿòü! Íi÷îãî é íå áà÷ó, íi÷îãî é íå ÷óþ! Êîëè õòîñü ïî ïîòèëèöi ìåíå ÿê øàðàõíå, òàê ÿ ñâîїì ëîáîì îá êîçèíÿ÷èé òiëüêè – ëóñü! À â î÷àõ îãíèêè òiëüêè – áëèñü! áëèñü! áëèñü! Îòÿìèâñÿ, à ïåðåäî ìíîþ ëiñíè÷èé (Îñòàï Âèøíÿ).

105. І. Розгляньте ілюстрацію «Сорочинський ярмарок». Розкажіть, що на ній зображено та яким настро єм вона перейнята. Уявіть, що ви потрапили

на ярмарок, зобра жений худож ником. Що ви могли б там побачити й почути? Які звуки переважали б?ІІ. Складіть за ілюстрацією і запишіть 2–4 речення, намагаючись передати зоровий і слуховий малюнки. Використайте алітерацію, асонанс чи звуконаслідування.

Â. Áåðíàäñüêèé. Îêîëèöÿ

61


106. Прочитайте тексти. Визначте в них стилістичні засоби фонетики. Які образи створено авторами за допомогою цих засобів?

1. Âіòåð âіє, âіє, ìëіє,Íàâіâàє ñðіáíі ñíè,Íàâіâàє çëîòíі ìðії,×åøå êó÷åðі Âåñíè.

Òî çàãëÿíå â ÷îðíі ïðіðâè,Òî çëåòèòü â áëàêèòü ÿñíó,Òî ïåëþñòêè áіëі çіðâåІ ïîñèïëå íà Âåñíó.

Òî çàìîâêíå, òî çàãðàє,Òî âñìіõíåòüñÿ, òî çіòõíå...Ç êîæíèì ç íàñ òàêå áóâàє,ßê êîõàííÿ ñïàëàõíå.

(Îëåêñàíäð Îëåñü)

2. ÑËÜÎÒÀÑèòîì ñіє ñèâі ñòðóїÕòîñü õèìåðíèé. Õìàð õèòîíÐîçïðîñòåð íà íåáі âіòåð.Ñëèçüêî. Ñëіçíî. Ñóìíî. Ñîí.

Âèìîê âîðîí íà âîðіòÿõ.Ñëüîçè ñêàïóþòü çі ñòðіõ.Ëàñòіâêà ïðîéøëà, ÿê ñòðіëêà.Ñíèòüñÿ: Ñÿéâî. Ñîíöå. Ñìіõ.

(Ð. Êóï÷èíñüêèé)

3. Ø-ø-øóã! Ø-ø-øóã!..Ñïіâàє êîñà. Ñïіâàє ðàíîê – óñìіõíåíèé. І ðîçïèðàє ãðóäè ãîñòðîëîñ-

êіòíå äóõìіííÿ êîñîâèöі.Ø-ø-øóã! Ø-ø-øóã!Ñòðóñíóâøè ðîñÿíå íàìèñòî, òðàâà ëÿãàє ó ïîêіñ. Íàëèòà, âèñòîÿíà,

ó ïîâíіé ñèëі – ÿêðàç íà ïîðі...Ç îäíîãî ñèíüîãî êåëèøêà ëіíèâî âèâàëþєòüñÿ ñîííèé äæìіëü. Äæ!..

Äæ!.. – âèáåâêóє áàñîâèòî ñâîє íåâäîâîëåííÿ.Åõ òè, ñïëþõî-äðіìëþêî! Ïîãëÿíü-íî: ìîëîäå ñîíöå âñå âèùàє і âè-

ùàє. À òè – íіæèòèñÿ... Êîñîâèöÿ æ ó íàñ!Ñïіâàє êîñà. Ñïіâàє ðàíîê – óñìіõíåíèé (Є. Øìîðãóí).

Î. Ëèòâèíîâ. Ñîðî÷èíñüêèé ÿðìàðîê

62


107. Прочитайте вірш. Схарактеризуйте його звуковий фон. За допомогою яких мовних засобів автор творить цей фон?

Òàì, äå âòîìíî â òåìіíü òîíåÊó÷åðÿâèé âå÷іð,Õòîñü íåâòîìíèì äçâîíîì äçâîíèòüÏðî ÷àðіâíі ðå÷і.Øåëåñòÿòü øîâêîâі õìàðèÁåç÷èñëåííèì øîâêîì.Âå÷іð õìàðàìè ãіòàðèòü –Ìàðèòü áåçóìîâêó.

Ïðîñòÿãíóëàñü ãåí ç äіáðîâèÒіíü íі÷íîãî äóõà.Âå÷іð ñíîì ïðèìðóæèâ áðîâèІ íàïðóæèâ âóõà.Âå÷іð ÷àðîì çà÷åðâîíèâÌîíîòîííå ïëåñî.Õòîñü â ÷àðіâíіì öàðñòâі òîíіâÂіäïðàâëÿє ìåñó.

(Â. Êîáèëÿíñüêèé)

Звуки нашої мови – це не лише сухий, механічний засіб, за допомогою яко-го будуються самі слова, не мертвий акустичний матеріал, – кожен звук малює собою цілу картину, малює її не тільки в мові, а в голосах природи, зріднюючи її з людиною своїми звуковими чарами. Тому письменники сві-домо звернули увагу на цей бік життя звуків, вбачаючи в ньому корисний художній засіб словесної творчості.


108. Прочитайте вголос текст, дотримуючись норм літературної вимови та на-магаючись передати інтонацією відчуття ліричного героя. Проаналізуйте засоби милозвучності тексту.

І ðàíêîâі, é âå÷іðíі äîðîãè ÷àÿòü ó ñîáі òàєìíèöþ, ñïîäіâàííÿ і æàëü. І ñêіëüêè íå çáèðàєøñÿ ó òі äîðîãè, âîíè êîëèâàþòüñÿ ïåðåä î÷èìà, ïðî-õîäÿòü ÷åðåç óñå òâîє ñåðöå, íàñíîâóþòü íà íüîãî íàäії, ðîçìîòóþòü ïå-ðåæèòå.

ßêàñü íåçáàãíåííà ñèëà é ïðèíàäà є ó ñèíіì òóìàíöі äàëèíè, âіí ç äèòèíñòâà áåíòåæèòü і âàáèòü òåáå. І äîâіêó çäàєòüñÿ, ùî çà òèì òóìàí-öåì ÷è ìàðåâîì äàëèíè ëåæèòü òâîÿ íàéêðàùà ñòîðіíêà æèòòÿ, ùî òàì, ó ðàìöі ðîñÿíèõ äіáðîâ ÷è ñèíüîîêèõ ëóêіâ, çàãóáèâñÿ òàêèé çàêóòîê çåìëі, ÿêèé íå ñíèâñÿ і ãåíіÿì Âіäðîäæåííÿ, ùî, ìîæå, òàì ïî ðàíіøíіõ ÷è âå÷іðíіõ ðîñàõ ïîñïіøàє íàçóñòðі÷ òîáі òâîє ùàñòÿ.І ðàíêîâі, é âå÷іðíі äîðîãè çàâæäè õâèëþâàëè Ñòåïàíèäó, ÿê õâèëþ-

âàëè її äîñâіòíі é âå÷іðíі çîðі, ÿê õâèëþâàëà ñèçà ñâіòàíêîâà і ðîæåâà âå÷іðíÿ ðîñà (Ì. Ñòåëüìàõ).

109. І. Спишіть речення, вибираючи з дужок найбільш доречний варіант букви. Поясніть свій вибір. Позначте в реченнях логічно наголошені слова і місця пауз.

1. Ñàäîê (ó,â)æå îäöâіâñÿ (і,é) ãóñòî (ó,â)êðèâ çåìëþ áіëèìè ïåëþñòêà-ìè (Ã. Òþòþííèê). 2. Ïëà÷óòü (і,é) ìîëÿòüñÿ áіëі òðîÿíäè (Ë. Êîñòåíêî). 3. (Ó,Â) ñåðöå (ó,â)ïàëà іñêðà áëàæåíñòâà, çàëèøèâøè (ó,â) íüîìó íà-çàâæäè âіä÷óòòÿ íåáà (Â. Øåâ÷óê). 4. (І,é) íà ãðÿäêàõ, (ó,â) êîãî âæå çîðàíî, ÷åðâîíî âèáëèñêóþòü ñêèáè, à (ó,â) áîðîçíàõ, ÿê ñíіã (ó,â) ïðî-âàëëі, áіëіє îïàëèé öâіò (Ã. Òþòþííèê). 5. Êîëè (ó,â)÷èòåëü íå (ó,â)ìіє çàâîþâàòè ïîâíîãî äîâіð’ÿ ñâîїõ ó÷íіâ, âіí íіêîëè íå áóäå ñïðàâæíіì (ó,â)÷èòåëåì (Þ. Çáàíàöüêèé). 6. Òèõî íàâêðóãè, ìåðòâî... Ëèø äå-íå-äå ïðîêèíåòüñÿ ïòàøêà, íåïåâíèì ãîëîñîì îáіçâåòüñÿ (ç,çі,іç) ñâîãî çàòèø-

63


êó (Ì. Êîöþáèíñüêèé). 7. Çäàєòüñÿ, âіí (і,é) ñïðàâäі ñòîїòü íà ëіâîìó ôëàíçі, (і,é) òàì, (ó,â) ÷іòêèõ øåðåíãàõ, çáëèñêóє éîãî áàãíåò (І. Öþïà).

ІІ. Які засоби милозвучності притаманні українській мові? Наведіть приклади з цієї та попередньої вправ.

110. Доберіть з вашої хрестоматії з української чи зарубіжної літератури 2–4 при-клади використання в художніх творах засобів виразності (асонансу, алітерації, звукової анафори й епіфори, звуконаслідування).

111. Виконайте завдання одного з варіантів.Варіант А. Складіть і запишіть невеликий опис у художньому стилі на одну з

поданих тем, використовуючи засоби виразності: «На міднім небі вечір по -чорнів», «Свіча плакала», «Вертається той довгий листопад», «У росах стелеться трава».Варіант Б. Складіть і запишіть невелику розповідь у художньому стилі на одну з поданих тем, використовуючи засоби виразності: «Зустріч у лісі», «Очікування дощу», «Радість хлібороба», «На полюванні».

112. Напишіть твір на одну з мовознавчих тем: «Що не звук – то подарунок», «Кожен звук промовляє до мене», «Звукове живописання». Висвітліть у творі

питання зв’язку звуків людської мови і природи, звукового символізму, сприй-няття звуків, звуконаслідування тощо.

ВИ

СН

ОВ

КИ

1. У художньому стилі мовлення з метою підсилення виразності широ-ко використовують звукові повтори, зокрема алітерацію, асонанс, звукову анафору й епіфору. Таку функцію виконують і звуконасліду-вальні слова.

2. Характерною ознакою всіх стилів української мови є милозвучність, яка потребує свідомого прагнення уникати незграбності в поєднан-ні звуків під час мовлення.



1. Îïðàöþâàííÿ òåì ç ôîíåòèêè, îðôîåïії òà ñòèëіñòèêè äëÿ ìåíå áóëî êîðèñíèì òèì, ùî...

2. Íàéëåãøèì ïіä ÷àñ îïðàöþâàííÿ ìàòåðіàëó äëÿ ìåíå áóëî...3. Ñâîї çíàííÿ ç òåì ðîçäіëó ÿ á îöіíèâ (îöіíèëà) íà...


1. Ïðàâèëüíó âèìîâó âіäîáðàæàє ôîíåòè÷íèé çàïèñ îáîõ ñëіâ ó ðÿäêó:À õîäüáà [õîò/áà], äæìіëü [äæì’іë/];Á çàéìàєøñÿ [çàéìàéåèñ/:à], ñâÿòî [ñâéàòî];Â äæåðåëî [äæåèðåèëî], âîêçàë [âîґçàë];Ã êîëåòüñÿ [êîëåèò/ñ/à], ñíіã [ñ/í/іõ].

2. Óïîäіáíþþòüñÿ ïіä ÷àñ âèìîâè ïðèãîëîñíі â óñіõ ñëîâàõ ðÿäêà:À ïîäîðîæ, (íà) ñòåæèíöі, ïðîñüáà;Á ÿùіðêà, êàçêà, ñïіâà÷öі;Â íàñіííÿ, ñòіæêè, ç÷èñòèòè;Ã áîðîòüáà, ïіñíÿ, ëåãêî.

64


3. Ëіòåðó å íà ìіñöі ïðîïóñêó òðåáà ïèñàòè â óñіõ ñëîâàõ ðÿäêà:À òð..ìòіòè, ñò..õàòè, ð..÷èòàòèâ;Á çàë..âàòè, êâіò..íü, ëåá..äèíèé;Â îñ..ëèòèñÿ, ê..øåíÿ, ì..íóëèé;Ã ìàéñò..ð, ÷åð..äà, øåë..ñòіòè.

4. Ì’ÿêèé çíàê ÍÅ ïèøåòüñÿ â óñіõ ñëîâàõ ðÿäêà:À íÿí..÷èí, Óìàí..ùèíà, ïîðò..єðà;Á ìåí..øèé, ìіë..ÿðä, îéêàí..íÿ;Â âіñ..ñþ, іí..øèé, õàòèí..öі;Ã êèí..ìî, ðіæ..ìî, ñêðèí..öі.

5. Ó ðå÷åííі І äàé ùå ñèëè òîãî äíÿ äіæäàòè! (Ä. Ïàâëè÷êî) âèêîðèñ-òàíî:À àñîíàíñ;Á àëіòåðàöіþ;Â àíàôîðó;Ã åïіôîðó.

6. Çâóêîâіäòâîðåííÿ íàÿâíå â óðèâêó:À À ùå ÿ ëþáëþ, ÿê ç ëiñó íåñïîäiâàíî âèãóëüêíå õàòèíà, çàñêðèï-

ëÿòü âîðiòöÿ, ïîáiæàòü ñòåæêè äî ñàäó i äî ïàñi÷èñüêà (Ì. Ñòåëü-ìàõ).

Á І âіí іäå, і ÿ ñîáі іäó. Éäåìî óäâîõ ïіä âå÷іð ïî ñòåæèíі. À âіí ìåíі äóäóêàє: äó-äó! À äàëі ÿð і äіòè ó îæèíі (Ë. Êîñòåíêî).

Â Ó ñèíüîìó ìîðі ÿ âèñіÿâ ñíè, ó ñèíüîìó ìîðі íà ñèíüîìó ãëåї ÿ âè-ñіÿâ ñíè іç òâîєї âåñíè, ó ñèíüîìó ìîðі ç âåñíè іç òâîєї (Ì. Âіíãðà-íîâñüêèé).

Ã Òè â÷èø ëþáèòè âñå, ùî ïåðåìіííå і ùî íåçìіííå, ÿê íåçìіííèé ñâіò... Ðîçñèïàëèñÿ êðóãëі íàìèñòèíêè... (Ï. Òè÷èíà).


1. Ùî òàêå ìîâíà íîðìà? ßêі òèïè íîðì ðîçðіçíÿþòü ó ñó÷àñíіé óê ðàїíñüêіé ëіòåðàòóðíіé ìîâі? ×îìó íå ìîæíà ïîðóøóâàòè ëіòåðàòóðíó íîðìó?

2. ßêі îñíîâíі íîðìè âèìîâè ãîëîñíèõ çâóêіâ? Íàâåäіòü ïðèêëàäè.3. ßêі îñíîâíі íîðìè âèìîâè ïðèãîëîñíèõ çâóêіâ? Íàâåäіòü ïðèêëàäè.4. Íàçâіòü îñíîâíі ïðàâèëà íàïèñàííÿ íåíàãîëîøåíèõ ãîëîñíèõ. Íà-

âåäіòü ïðèêëàäè.5. Ðîçêàæіòü ïðî ðîëü àïîñòðîôà â óêðàїíñüêîìó ïèñüìі. Ó ÿêèõ âè-

ïàäêàõ ñòàâèìî àïîñòðîô?6. Êîëè ïèøåìî ì’ÿêèé çíàê? Íàâåäіòü ïðèêëàäè.7. ßêі ôîíåòè÷íі çàñîáè âëàñòèâі õóäîæíüîìó ñòèëþ? Ç ÿêîþ ìåòîþ

âîíè âèêîðèñòîâóþòüñÿ?8. Ðîçêàæіòü ïðî àñîíàíñ òà àëіòåðàöіþ ÿê çàñîáè âèðàçíîñòі ìîâ-

ëåííÿ.9. ×îìó óêðàїíñüêó ìîâó íàçèâàþòü ìèëîçâó÷íîþ? ßêі çàñîáè ìèëî-

çâó÷íîñòі їé ïðèòàìàííі?10. Íàâåäіòü êіëüêà ïðèêëàäіâ âèêîðèñòàííÿ â õóäîæíіõ òâîðàõ çàñî-

áіâ ôîíåòè÷íîї ñòèëіñòèêè.

65


Об’єднайтеся в групи. Створіть рекламу норм української літератур-

ної вимови.

Мета реклами: спонукати носіїв мови дотримуватися норм української літературної вимови.

Поради щодо роботи над проектом

1. Окресліть матеріал, який стане предметом вашої реклами (тема чи її окремий фрагмент).

2. Чітко визначте, на яку цільову аудиторію розрахована ваша реклама та якого результату ви очікуєте.

3. Продумайте форму реклами (реклама на телебаченні, радіо, біг-борді, у друкованих засобах масової інформації тощо), її тривалість (обсяг).

4. Зверніть увагу, що в рекламі кожне слово, дія чи зображення має ве-лике значення.

5. Телевізійну рекламу можна інсценізувати або підготувати її словес-ний опис.

Якщо бажаєте, можна провести в класі конкурс реклам. Обрати журі, яке присвоїть кожному проекту одне із звань: найоригінальніший, найар-гументованіший, найкумедніший, найяскравіший тощо. Кращі проекти за-пропонуйте адміністрації вашого навчального закладу для їх показу.

Проект

66


Мовні порадиÙîá âàñ áóëî ïðèєìíî ñëóõàòè

Íå âàðòî áåç ïîòðåáè ãîâîðèòè äóæå øâèäêî. Òÿãó÷å, ïîâіëüíå ìîâ-ëåííÿ âіäâîëіêàє ñëóõà÷à âіä îñíîâíîї äóìêè.

Íå ïîòðіáíî ãîâîðèòè áåçïðè÷èííî ãîëîñíî. Âàäîþ є і äóæå òèõå ìîâ-ëåííÿ, íå çóìîâëåíå âіäïîâіäíîþ ñèòóàöієþ.

Òðåáà óíèêàòè ðіçêèõ êîðîòêèõ іíòîíàöіé.

Говоріть правильно!

Ïðàâèëüíî ÍÅïðàâèëüíî Ïðàâèëüíî ÍÅïðàâèëüíî

áàëåòÃàíñÃîôìàíҐåòåÇàïîðіçüêà Ñі÷ÉîãàííåñáóðãÊåëüíëåêöіÿËåòàíіãіëіçìïðîáëåìàòåëåãðàìà×åëåíäæåð

áàëєòÕàíñÕîôìàíÃüîòåÇàïîðîçüêà Ñі÷ÉîõàííåñáóðãÊüîëüíëєêöіÿËєòàíіґіëіçìïðîáëєìàòåëєґðàìà×åëєíäæåð

âіâòàð (îëòàð)ëіêóâàííÿâàíòàæïîñòà÷àëüíèêìðÿ÷èòèïіäáóðþâàòèâèõîäèòüõóòðîâèé÷îòèðèíîãèéøâà÷êàîòðóòàãíàíèéâðàçëèâèé

àëòàðâðà÷óâàííÿãðóçïîñòàâùèêìîðîñèòèïіäñòðіêàòèïîëó÷àєòüñÿïóøíèé÷åòâåðîíîãèéøâåÿÿäãîíèìèéðàíèìèé

Розрізняйте!Ãðèâíÿ і ãðèâíà

Ãðîøîâà îäèíèöÿ Óêðàїíè çâåòüñÿ ãðèâíÿ, à ãðèâíà – öå ìåòàëåâà øèéíà ïðèêðàñà ó âèãëÿäі îáðó÷à. Ãðèâíÿ âіäìіíþєòüñÿ ÿê âèøíÿ: äâі ãðèâíі (à íå ãðèâíè), øіñòü ãðèâåíü (à íå ãðèâåí), äâàäöÿòüìà øіñòüìà ãðèâíÿìè (à íå ãðèâíàìè) і ïîä.

Êàìïàíіÿ і êîìïàíіÿ

Öі äâà ñëîâà íå ëèøå íå òîòîæíі ó âèìîâі, à é âåëüìè âіääàëåíі ùîäî ïîõîäæåííÿ òà çíà÷åííÿ. Êàìïàíіÿ ïîâ’ÿçàíå ç ôð. campagne «ïîõіä» і âèêîðèñòîâóєòüñÿ äëÿ ïîçíà÷åííÿ ñóêóïíîñòі çàõîäіâ, ñïðÿ-ìîâàíèõ íà âèêîíàííÿ ïåâíîãî çàâäàííÿ (íàïðèêëàä, âèáîð÷à êàìïà-íіÿ, ïîñіâíà êàìïàíіÿ). Êîìïàíіÿ ïîõîäèòü âіä іò. compagnia, ùî îçíà-÷àє «ãðóïà îñіá, ïîâ’ÿçàíèõ ïåâíèìè іíòåðåñàìè» (íàïðèêëàä, âåñåëà êîìïàíіÿ) (Çà Î. Ïîíîìàðåâèì).

67

МОЯ СТОРІНКА

Цікаво знати

ÇÂÓÊÎÂІ ÂІÄ×ÓÒÒß

Äîñëіäíèêè çâóêîñèìâîëіçìó ïåðåêîíàëèñÿ, ùî ðіçíі çâóêè âè-êëèêàþòü íåîäíàêîâі àñîöіàöії. Çîêðåìà, ÿê «ïîãàíі» çâóêè îïè-òóâàíі íàçâàëè [õ], [ø], [æ], [ö], [ô], ÿê «ãðóáі» – [á], [ä], [ã], [æ], ÿê «ãàðíèé», «íіæíèé» – [ë].

Âіäîìèé óêðàїíñüêèé ìîâîçíàâåöü Îëåêñàíäð Ïîòåáíÿ, íàïðè-êëàä, îêðåìі çâóêè ïîâ’ÿçóâàâ іç ïî÷óòòєâîþ ñôåðîþ ëþäèíè: [à] äëÿ íüîãî – çàãàëüíèé âèÿâ ðіâíîìіðíîãî, òèõîãî, ÿñíîãî ïî÷óòòÿ, ñïîêіéíîãî ñïîñòåðåæåííÿ, àëå îäíî÷àñíî é ïîäèâó; â [ó] âèÿâëÿєòüñÿ ïî÷óòòÿ ïðîòèäії, ñòðàõó; [і] – öå âèÿâ ëþáîâі, ïðàã-íåííÿ íàáëèçèòè äî ñåáå ïðåäìåò, äîáðå éîãî ñïðèéíÿòè.

Çâóêîâèé çìіñò òåêñòó, çíà÷åííÿ çâóêîâîї ôîðìè â ìîâі ñüîãîäíі îá’єäíóþòü ó ñóñïіëüíèõ ïîøóêàõ çóñèëëÿ ôіëîëîãіâ і ìàòåìàòèêіâ, ïñèõîëîãіâ і õóäîæíèêіâ, ïîåòіâ і êіáåðíåòèêіâ. Іäåòüñÿ ïåðåäóñіì ïðî ïîøóêè ãàðìîíії ìіæ çâó÷àííÿì і çíà÷åííÿì ñëîâà (Î. Ñåð-áåíñüêà, Ì. Âîëîùàê).

Зорова поезія

ÊÈЇÂ ÓÂÅ×ÅÐІ

100æàðòіâ íàìè100ãó100,òëó100,÷è100,ïðîìåíè100,ïðî100ðîâî íà100ÿíå ìі100. (Ì. Ìіðîøíè÷åíêî)

Тавтограма

ÃÀÇÅËÜ

Ñëіïó÷î-ñðіáíà ñòðі÷êà ñíіãó...Ñîðîêè ñòðåêіò ñòðіøèâ ñòðіõó.Ñåëî ñåëÿíñüêі ñëóõà ñíè.Ñíіã ñієòüñÿ-ñíóєòüñÿ ñòèõà...Ñïðîñîííÿ ñêðèêíå ñèâà ñîéêà.Ñòàðåçíèé ñòîâáóð –Ñêðóøíî ñìіõîì...Ñàõíåòüñÿ ñåðöå... ñòðåïåíåòüñÿÑêàçàííÿì ñòàðîâèííèì ñêіôà. (À. Ìîéñієíêî)

ÑÊÎÐÎÌÎÂÊÈ

Ïðî÷èòàéòå ñêîðîìîâêè, äîòðèìóþ÷èñü íîðì ëіòåðàòóðíîї âèìîâè.

Ïîâòîðè ðàçіâ òðè:Ïàìіð, Àðìàâіð,Ãіáðàëòàð, Ãâàäàëêâіâіð...×è äîñÿãíåø òè Ëà-Ìàíøó,ÿçèêà íå ïîëàìàâøè? (Ä. Áіëîóñ)

Ãëÿíü: ó ëåëå÷іé ó îñåëіâ áіëèõ ëüîëÿõ ìèëі ëåëі.Ëåëі, ëåëåíüêè ìàëіó êóáåëüöі, ó òåïëі. (Ä. Áіëîóñ)

Êîæíå ñëîâî ëþäñüêó іñòîðіþ ÷óäîâî, ÿê ÷èñòà êðàïëÿ, âіäáèâà.

Ì. Ðèëüñüêèé

ПОГЛИБЛЕННЯ ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ

НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З БУДОВИ СЛОВА, СЛОВОТВОРУ, З БУДОВИ СЛОВА, СЛОВОТВОРУ,

СТИЛІСТИКИСТИЛІСТИКИВи знатимете:

морфологічну будову слова, способи творення слів; стилістичні особливості значущих частин слова; стилістичні засоби словотвору.


розбирати слова за будовою, визначати спо со би творення слів;

визначати стилістичні функції в тексті значущих частин слова;

використовувати правильно і доречно сло во творчі засоби в мовленні;

правильно писати слова з орфограмами в коре-нях, префіксах і суфіксах.

69

Áóäîâà ñëîâà. Ñòèëіñòèêà

Ñëîâîòâіð (âіä ëàò. derivacio – âіäõèëåííÿ, óòâîðåííÿ) – öå ðîçäіë ìîâîçíàâñòâà, ÿêèé âèâ÷àє ñòðóêòóðó ñëіâ і ñïîñîáè їõíüîãî òâîðåííÿ.

§ 8. Ìîðôîëîãі÷íà áóäîâà ñëîâà.Òâîðåííÿ ñëіâ

Ïðî çíà÷óùі ÷àñòèíè ñëîâà, òâіðíó îñíîâó,ñïîñîáè ñëîâîòâîðåííÿ òà îñíîâíі îðôîãðàìè â êîðåíÿõ,

ïðåôіêñàõ і ñóôіêñàõ


З яких значущих частин складаються слова?Що відрізняє спільнокореневі слова від форм слів?Які є основні способи словотворення?

115. Порівняйте записані парами слова. Визначте їхню будову. Чим цікаві ці слова з погляду словотворення? Поміркуйте, яке слово кожної пари є похід-

ним, а яке – твірним. Обґрунтуйте думку.

Äîÿðêà – äîÿð.Øâåÿ – øâåéíèê.Áàíäóðèñò – áàíäóðèñòêà.Ñïîðòñìåí – ñïîðòñìåíêà.

Ñëîâà ïîäіëÿþòüñÿ íà ìîðôåìè – íàéìåíøі çíà÷óùі ÷àñ-òèíè (êîðіíü, ïðåôіêñ, ñóôіêñ, çàêіí÷åííÿ). Çà äîïîìî-ãîþ ïðåôіêñіâ і ñóôіêñіâ óòâîðþþòüñÿ íîâі ñëîâà òà їõíі ôîðìè, à çà äîïîìîãîþ çàêіí÷åíü – ëèøå ôîðìè ñëîâà.

ÁÓÄÎÂÀ ÑËÎÂÀ

Îñíîâà ñëîâà Çàêіí÷åííÿ

Ïðåôіêñ Êîðіíü Ñóôіêñ Âèðàæàє ãðàìàòè÷íåçíà÷åííÿ ñëîâàÂèðàæàє ëåêñè÷íå çíà÷åííÿ ñëîâà

Âіäïîâіäíå ðîçìіùåííÿ ìîðôåì ó ñëîâі є éîãî áóäîâîþ. Íàïðèêëàä:

ó÷åíü , ïåðåâåäåíèé, âèñîêî, õîäèòè.

Зверніть увагу! Ïðè âèçíà÷åííі êîðåíÿ òðåáà âðàõîâóâàòè ÷åðãóâàííÿ çâóêіâ. Íàïðèêëàä: õîäèòè – õîäæó – õіä (ñïіëüíîêîðåíåâі ñëîâà).

Îñíîâíèì çàñîáîì çáàãà÷åííÿ ñëîâíèêîâîãî ñêëàäó ìîâè є ñëîâîòâîðåííÿ. Ïðè öüîìó íîâі ñëîâà óòâîðþþòüñÿ íà îñíîâі âæå іñíóþ÷èõ.Îñíîâà, âіä ÿêîї òâîðèòüñÿ íîâå ñëîâî, íàçèâàєòüñÿ òâіð-íîþ. Äî íåї äîäàþòüñÿ ñëîâîòâîð÷і ñóôіêñè і ïðåôіêñè (àôіêñè). Íàïðèêëàä:

1. ëіñ + îâ ëіñîâèé (òâіðíà îñíîâà ëіñ).2. ëіñîâ(èé) + èê ëіñîâèê (òâіðíà îñíîâà ëіñîâ).

Будова слова

Морфеми

Слово-творення

Твірна основа

70


Ñëîâà ïîäіëÿþòüñÿ íà íåïîõіäíі і ïîõіäíі. Ïîõіäíå ñëîâî ìîòèâóєòüñÿ ÷åðåç çâ’ÿçêè ç іíøèì ñëîâîì òîãî ñàìîãî êîðåíÿ.

Ïîðіâíÿéòå:

ëіñ ëіñîâèé ëіñîâèê (íåïîõіäíå) (ïîõіäíå) (ïîõіäíå)

Ñëîâà â óêðàїíñüêіé ìîâі òâîðÿòüñÿ ðіçíèìè ñïîñîáàìè.

Ñïîñîáè ñëîâîòâîðåííÿ

Ñóôіêñàëüíèé îñіííіé îñіíü + í

Ïðåôіêñàëüíèé ïðåìóäðèé ïðå + ìóäðèé

Ïðåôіêñàëüíî-ñóôіêñàëüíèé çàïі÷îê çà + ïі÷ + îê

Áåçàôіêñíèé (âіäêèäàííÿ ìîðôåì) ïóñê ïóñêàòè

Ñêëàäàííÿ ñëіâ àáî îñíîâ ñëіâ ðóòà-ì’ÿòà ðóòà + ì’ÿòà;ïðàöåçäàòíèé ïðàöÿ + çäàòíèé

Ñêëàäàííÿ óñі÷åíèõ îñíîâ îáëêîì îáëàñíèé + êîìіòåò;ЄÑ Єâðîïåéñüêèé Ñîþç

Ïåðåõіä ñëіâ ç îäíієї ÷àñòèíè ìîâè â іíøó

÷åðãîâèé (іìåííèê) ÷åðãîâèé (ïðèêìåòíèê) ó÷åíü

116. І. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Чи розкриває за-головок тему висловлювання?

ÀÐÕІÒÅÊÒÓÐÍÀ ÑÏÀÄÙÈÍÀ ËÜÂÎÂÀ

Íåáàãàòî ìіñò ìîæíà ïîðіâíÿòè ç ìóçåÿìè ïðîñòî íåáà. Ñàìå äî íèõ íàëåæèòü Ëüâіâ, ó ÷óäîâèõ àðõіòåêòóðíèõ àíñàìáëÿõ і ïàì’ÿòíèêàõ ÿêî-

ãî âòіëåíà ñêëàäíà іñòîðè÷íà äîëÿ, ïîâ’ÿçàíà ç áàãàòîâіêîâîþ áîðîòüáîþ óêðàїíñüêîãî íàðîäó ïðîòè ÷óæîçåì-íèõ ïðèãíîáëþâà÷іâ, âіäîáðàæåíèé ðîçâèòîê àðõіòåêòóðè âіä äàâíüîðóñü-êèõ і ãîòè÷íèõ áóäіâåëü ÕІІІ–ÕVІ ñòî-ëіòü, òâîðіâ ìîäåðíó é êîíñòðóêòèâіç-ìó ïåðøèõ äåñÿòèðі÷ äâàäöÿòîãî ñòîëіòòÿ äî ñó÷àñíèõ ñïîðóä. Ñàì ïëàí ìіñòà ç âóëèöÿìè, ùî ðàäіàëüíî ðîç-õîäÿòüñÿ âіä ñåðåäíüîãî ÿäðà, õàðàê-òåðíèé äëÿ ïîñåëåíü, ÿêі ñêëàäàëèñÿ ñòîëіòòÿìè.

Îñîáëèâіñòü àðõіòåêòóðíîї ñïàäùè-íè ìіñòà – її áàãàòîíàöіîíàëüíèé õàðàê òåð, іñòîðè÷íî çóìîâëåíèé âàæ-ëèâèì çíà÷åííÿì Ëüâîâà â ìіæíàðîä-íіé òîðãіâëі. Ïîðÿä ç êîðіííèì óêðà-їíñüêèì íàñåëåííÿì òóò æèëè é

Похідні слова

Способи слово-

творення

Ìіñòî Ëüâіâ

71


òðóäèëèñÿ âіðìåíñüêі êóïöі òà ðåìіñíèêè, íіìöі, ïîëÿêè, єâðåї, ïðàöþ-âàëè іòàëіéñüêі ìàéñòðè-áóäіâíè÷і òîùî. Çàãàëüíîєâðîïåéñüêі ñòèëüîâі ñèñòåìè, çáàãà÷åíі ìіñöåâèìè òðàäèöіÿìè, ùî áåðóòü ñâіé ïî÷àòîê ç ÷à-ñіâ Êèїâñüêîї Ðóñі, ëèøèëè íà ëüâіâñüêіé çåìëі ãëèáîêî ñàìîáóòíі âè-òâîðè, ÿêі ñêëàäàþòü îäíó ç íàéÿñêðàâіøèõ ñòîðіíîê â іñòîðії êóëüòóðè Óêðàїíè.

Ëüâіâ âèíèê ÿê íåâåëèêå ìіñòî-ôîðòåöÿ Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêîãî êíÿ-çіâñòâà, à âèðіñ ó çíà÷íèé åêîíîìі÷íèé і êóëüòóðíèé öåíòð, ùî ñïðàâèâ âåëèêèé âïëèâ íà ðîçâèòîê àðõіòåêòóðè äîâêîëèøíüîãî ðåãіîíó (Ò. Òðå-ãóáîâà, Ð. Ìèõ).

ІІ. Виконайте подані завдання до тексту.

1. Óêàæіòü äâà ïîâíîçíà÷íèõ ñëîâà, òâîðåííÿ ÿêèõ íåìîæëèâî ïîÿñíèòè.2. Âèïèøіòü ñëîâà, ÿêі ìіñòÿòü òðè і áіëüøå ìîðôåìè. Ðîçáåðіòü öі

ñëîâà çà áóäîâîþ.3. Âèïèøіòü ôîðìè ñëîâà ìіñòî. Âèäіëіòü çàêіí÷åííÿ.4. Çíàéäіòü äâà ñëîâà, óòâîðåíі ïðåôіêñàëüíî-ñóôіêñàëüíèì ñïîñî-

áîì. Âèäіëіòü ñëîâîòâîð÷і ñóôіêñè і ïðåôіêñè.5. Çíàéäіòü äâà ñëîâà ç íóëüîâèìè çàêіí÷åííÿìè. Çìіíіòü öі ñëîâà òàê,

ùîá çàêіí÷åííÿ ñòàëè áóêâåíèìè. ×è є â òåêñòі ñëîâà áåç çàêіí÷åíü?6. Íàâåäіòü ïðèêëàäè ïîõіäíèõ ñëіâ. Âіä ÿêèõ ñëіâ їõ óòâîðåíî? Âè-

çíà÷òå òâіðíі îñíîâè.7. Ðîçáåðіòü çà áóäîâîþ âèäіëåíі ñëîâà, âèçíà÷òå ñïîñіá їõíüîãî òâî-

ðåííÿ.8. Äîáåðіòü óñíî äî ñëіâ Ëüâіâ і àðõіòåêòóðà ñïіëüíîêîðåíåâі.9. Óòâîðіòü âіä ñëіâ ìіñòî і âóëèöÿ ïî äâà íîâèõ.

117. Мікрофон. Чи доречно змінювати, осучаснювати архітектурну спадщину наших міст? Чому?

118. І. Згрупуйте і запишіть подані слова за схемами. Виділіть у словах твірні основи. Доповніть кожну групу власним прикладом.

1. 2. 3. 4. 5. Áåçõìàðíèé, çâ’ÿçîê, áіãòè, æàéâîðîíîê, âèñîêî, âîäÿíèñòèé, ïîðîç-

íîñèëà, ìàéñòåðíÿ, ãîðîäèíà, áåçïåðåøêîäíèé.

ІІ. Визначте слова, які не мають закінчень, і слова з нульовим закінченням.

119. І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте пунктограми. Накресліть схему першого речення.

1. Ìè íіêîëè íå ñòàíåìî ìàòåìàòèêàìè íàâіòü çíàþ÷è íàïàì’ÿòü óñі ÷óæі äîâåäåííÿ ÿêùî íàø ðîçóì íå çäàòíèé ñàìîñòіéíî ðîçâ’ÿçóâàòè ïðîáëåìè (Ð. Äåêàðò). 2. Ìîї ñëіäè çìèâàє ñіðèé äîù їõ îáðèñè òðàâîþ çàðîñòàþòü (Í. Êèð’ÿí). 3. Îá ñòåæêó âäàðèëîñü òâåðäó і ðîçêîëîëîñü äî çåðíèíè îñòàííє ÿáëóêî â ñàäó (Ë. Òà ëàëàé). 4. Ìàëåíüêèé õëîï÷èê ìîëîêî íåñå ó áіëîìó áëÿøàíîìó áіäîíі à íàäâå÷іð’ÿ ñòîðîæêî ïàñå

72


íàòîìëåíі æíèâàìè ñèâі êîíі (Ò. ßêîâåíêî). 5. Îáëè÷÷ÿ íàòõíåííî ðîç-øàðіëîñü і îñâіòèâøèñü ÿêèìèñü íîâèìè äóìêàìè ñòàëî ìîâáè òîíøèì іíòåëåêòóàëüíіøèì áàãàòøèì (Î. Ãîí÷àð). 6. Äîçâîëü ìåíі ìіé âå÷îðîâèé ñâіòå óïàñòè çåðíîì â ðіäíіé ñòîðîíі (Â. Ñòóñ).

ІІ. Розберіть виділені слова за будовою. Доберіть до кожного по 2–3 спільнокоре-невих.

120. Мозковий штурм. Чому словотворення є основним засобом збагачення словникового складу мови?

121. І. Згрупуйте слова за способами їхнього творення. Чи всі вони утворені за допомогою морфем? Виділіть, де можливо, словотворчі суфікси і префікси. За потреби скористайтеся словотворчим словником.

Ðîçêàçàòè, êðèæèíà, ЄÑ, êðàєçíàâñòâî, ïî-íàøîìó, ÃÅÑ, íàäçâè÷àéíèé, çàïóñê, øâèäêî, ïîäîðîæíèê, ñòåïåíåâèé, ïàðîóòâîðåííÿ, íàñòіëüíèé, ÷åðãîâèé (іìåííèê), ÷åðãîâèé (ïðèêìåòíèê), þííàò, ÎÎÍ.

ІІ. З одним із поданих слів складіть речення, ускладнене однорідними членами речення.

122. Два – чотири – всі разом. І. Установіть послідовність словотворення слів у кожній групі.

1. Ïèñüìåííèê, ïèñüìî, ïèñüìåííèöüêèé, ïèñüìåííèé.2. Âåñíÿíèé, âåñíÿíêà, âåñíÿíêóâàòèé, âåñíà.

ІІ. Утворіть словотворчий ланцюжок від слова лід.

123. Поміркуйте над запитаннями.

1. Ñêіëüêè ïðåôіêñіâ ó ñëîâі íàâçäîãіí?2. ×è îäíàêîâå çíà÷åííÿ ìàє ñëîâîòâîð÷à ÷àñòèíà àâòî â ñëîâàõ àâ-

òîïîðòðåò, àâòîâіäïîâіäà÷, àâòîìîáіëü?3. ×îìó â ñëîâі ëіêàðíÿ âèäіëÿþòü äâà ñóôіêñè (-àð- і -í-), à â ñëîâі

ñóøàðíÿ – îäèí (-àðí-)?

124. І. Позмагайтеся! З’ясуйте, що означають виділені в словах словотворчі елементи грецького походження.

1. Òåëåâіçîð, òåëåñêîï.2. Òåðìîÿäåðíèé, òåðìîìåòð.3. Ïñåâäîíіì, ïñåâäîíàóêîâèé.4. Äåìîêðàòіÿ, äåìîãðàôіÿ.

5. Áіáëіîòåêà, áіáëіîìàí.6. Àãðîêóëüòóðà, àãðîáіçíåñ.7. Áіîëîãіÿ, áіîìàñà.8. Òåëåñêîï, ôіëüìîñêîï.

ІІ. Випишіть із тлумачного словника чи словника іншомовних слів кілька слів зі спільними словотворчими елементами (наприклад, полі, лого, зоо, фізіо, тека). Визначте, що означають ці частини.

Фінський підліток, який почав вивчати українську мову, витлумачив зна-чення слів гусар, жрець, забрало так: гусар – пташник, що доглядає гусей; жрець – ненажера; забрало – вантажний автомобіль.Поясніть, чим викликані помилки, чому хлопець саме так витлумачив значення слів. З’ясуйте значення і походження цих слів.


73


Îñíîâíі îðôîãðàìè ó ïðåôіêñàõ, êîðåíÿõ, ñóôіêñàõ

Ìіñöå îðôîãðàìè

Îðôîãðàìè Ïðèêëàäè

Ó ïðåôіêñі Áóêâè å, è, і â ïðåôіêñàõ ïðå-, ïðè-, ïðі- ïðåäîáðèé, ïðèõіä

Áóêâè ç, ñ ó ïðåôіêñàõ ðîç-, áåç-, ç- (çі-, ñ-) ðîçêàçàòè, ñïèñàòè

Ó êîðåíіÎðôîãðàìè, ïîâ’ÿçàíі іç ÷åðãóâàííÿì ãîëîñíèõ і ïðèãîëîñíèõ çâóêіâ

ñòåëþ – çàñòèëà-òè, ðóêà – ðóöі

Ïîäâîєííÿ áóêâ ãіëëÿ, ñіëëþ

Íà ìåæі êîðåíÿ і ñóôіêñà

Áóêâîñïîëóêè -öüê-, -çüê-, -ñüê-, -öòâ-, -çòâ-, -ñòâ-

êîçàöüêèé, ïòàñòâî

Áóêâè ù, ÷÷ â іìåííèêàõ іç ñóôіêñîì -èí(à)

êîçà÷÷èíà, Æèòîìèðùèíà

Ó ñóôіêñі

Áóêâè è, å(є) â ñóôіêñàõ -å÷îê, -є÷îê, -å÷ê(à), -є÷ê(à), -è÷îê, -è÷ê(à)

äіæå÷êà, âîãíè÷îê

Áóêâà è â ñóôіêñі -èâ(î) âàðèâî, ïå÷èâî

Áóêâè è, і â ñóôіêñàõ -èð, -èñò, -èçì, -іð, -іñò, -іçì

áàíäóðèñò, ïіàíіñò

Áóêâè è, і, å(є) â ñóôіêñàõ -èíí(ÿ), -іíí(ÿ), -åíí(ÿ), -єíí(ÿ)

ïàâóòèííÿ, çâåðíåííÿ

Áóêâè î, å(є) â ñóôіêñàõ -îâ(èé), -åâ(èé), -єâ(èé)

îâî÷åâèé, êàçêîâèé

Áóêâè è, ї â ñóôіêñàõ -èí, -їí Îëüæèí, Ìàðіїí

125. Випишіть послідовно лише ті слова, у префіксах яких слід писати букву з.

..õâàëèòè, áå..àïåëÿöіéíèé, ..ôîòîãðàôóâàòè, ..äîáóòè, áå..ñëàâíèé, ðî..ñòàâèòè, ..ñàäèòè, ..ïî÷àòêó, ðî..õâàëåíèé, ðî..ôàðáóâàòè, ..òîïòàòè.

КЛЮЧ. Ïіäêðåñëіòü ó âèïèñàíèõ ñëîâàõ äðóãó áóêâó êîðåíÿ. ßêùî âè ïðàâèëüíî âèêîíàëè çàâäàííÿ, òî ç ïіäêðåñëåíèõ áóêâ ïðî÷èòàєòå íàçâó îäíîãî ç ìіñò Óêðàїíè.

126. І. Утворіть від поданих слів нові за допомогою префікса при- або пре-. Якого значення надали префікси словам?

Ñîëèòè, òèñê, ãíóòè, ïèøíèé, êîïàòè, ìіñüêèé, ëåòіòè, ìàëèé, ñîõíó-òè, êðіïèòè, ñóíóòè.

ІІ. Складіть словосполучення з утвореними словами.

127. І. Орфографічний тренажер. Утворіть і запишіть від поданих слів нові за допомогою вказаних суфіксів. Підкресліть і поясніть орфограми в утворених словах.

1. -ñüê-: Ëóöüê, Çàïîðіææÿ, Õåðñîí, Äðîãîáè÷, Ðèãà, ëàòèø.2. -ñòâ-: þíàê, óáîãèé, êîçàê, òîâàðèø, ñòóäåíò.3. -èí(à): âіííèöüêèé, õìåëüíèöüêèé, äíіïðîïåòðîâñüêèé, òó ðåöü-

êèé.4. -è÷îê, -å÷îê: âîãíèê, âåðõ, ïëåìіííèê, êîøèê, ìіøîê.

74


5. -è÷ê(à), -å÷ê(à): âóëèöÿ, ðі÷êà, íіæêà, ðó÷êà.6. -îâ(èé), -åâ(èé), -єâ(èé): âіòåð, ãðóøà, ìîâëåííÿ, àëþìіíіé, ãðîøі,

çàìøà, áîðù, ìàò÷, ìàëüâà.7. -èí, -їí: Ñîôіÿ, Ìàðóñÿ, Ãàëÿ, Êîëÿ, áàáóñÿ, ñâåêðóõà.8. -èíí(ÿ), -іíí(ÿ), -єíí(ÿ): çâіëüíèòè, ãîðіòè, îçáðîїòè.9. -èñò, -іñò, -èçì, -іçì: ïåéçàæ, ìîäåðí, ôóòáîë, áóëüäîçåð.

ІІ. З двома утвореними словами (на вибір) складіть по одному реченню.

128. Випишіть спочатку іменники, у яких пропущено букву е(є), а потім ті, у яких пропущено букву и. Поясніть орфограми.

Ñîí..÷êî, äîí..÷êà, êîí..÷îê, ïîíåâîë..ííÿ, ìіø..÷îê, ëîæ..÷êà, êðà..÷îê, êðèíè÷..÷êà, îçáðî..ííÿ, ìàð..âî, ïàë..âî, òðàâè÷..÷êà, íàïðóæ..ííÿ, ïàâóò..ííÿ, ïåðåâåç..ííÿ, ìіñ..âî, ìîðîç..âî, ïëåò..âî, êíèæ..÷êà, ëіò..÷êî, âóë..÷êà, ïàë..÷êà, ðі÷..÷êà, ìåðåæ..âî.

129. Попрацюйте в парах. Складіть словниковий диктант (8–10 слів) на ор-фограми в префіксах, коренях, суфіксах. Продиктуйте диктант однокласнику (однокласниці). Перевірте написання.

130. І. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть і поясніть орфограми. Позначте морфеми, у яких є ці орфограми.

1. Íà Äîíó ãàðìàòíèìè çàëïàìè êîëîâñÿ ëіä і ïàâè÷(å,î)âèì ï(å,è)ðîì âèáëèñêóâàâ íà ñâіæèõ çëàìàõ (Ã. Òþòþííèê). 2. Äіæ(å,è)÷êà íà äіæ(å,è)-÷öі, à çâåðõó êèò(å,è)÷êà (Íàð. òâîð÷іñòü). 3. Ðî(ç,ñ)êàæіòü, ðî(ç,ñ)êàæіòü ìåíі, õìàðè: âè ÷îãî öå òіêàєòå äàëі? (Ï. Òè÷èíà). 4. Ïð(å,è)êðàñíå ñåëî ñòàëî ùå ìèëіøèì, âîíî ïð(å,è)áðàëîñÿ â çåëî, çàêâіò÷àëîñÿ êëå÷à(í,íí)ÿì (Þ. ßíîâñüêèé). 5. Ìè ïіäåì, äå òðàâè ïîõèëі, äå çîðі â ÿñíіé äàë(å,è)íі, і êàðії î÷і, і ðó÷(å,è)íüêè áіëі íî÷àìè íàñíÿòüñÿ ìåíі (Â. Ñîñþðà). 6. Íіæíà áëàêèòíà õâèëÿ, ÷èñòà é òåïëà, êèäàëà íà áåðåã òîíêå ìåðåæ(å,è)âî (Ì. Êî-öþáèíñüêèé). 7. Ùîñü є ÷àêëóíñüêå â òàєìíè÷îñòі íі÷íîãî öâіò(і,å,è)ííÿ, â ìіñÿ÷íіì ìàð(å,è)âі é òèøі ñâіòëèõ àêàöі(є,éî)âèõ íî÷åé (Î. Ãîí÷àð).

ІІ. Змініть виділені слова або доберіть до них спільнокореневі так, щоб відбулося чергування звуків. Запишіть слова парами, позначте в них корені та запишіть зву-ки, які чергуються.

131. Складіть і запишіть твір-мініатюру про: а) ваш населений пункт та істо-рію його назви; б) пам’ятку історії та культури вашого краю; 3) річку (озеро,

парк, урочище, гори тощо) вашої місцевості та історію її назви.Використайте в тексті спільнокореневі слова як засіб зв’язку речень та сло-ва з орфограмами в значущих частинах слова. Підкресліть і поясніть ці орфо-грами.

Чи знаєте ви, що в давні часи існувало цікаве слово *sold (корінь sol і суфікс d)? Спочатку воно означало «з сіллю», «солоний», потім ширше – «приправле-ний», далі – «смачний», а згодом почало знов звужувати своє значення. Якщо ви хочете дізнатися більше про походження слів української мови (наприклад, хліб, цукор, страва тощо), зверніться до книжки А.П. Коваль

«Слово про слово». Про те, що вам найбільше сподобається в цій праці, розкажіть однокласникам.


75


ВИ

СН

ОВ

КИ

1. Найменшою неподільною значущою частиною слова є морфема (корінь, префікс, суфікс, закінчення). Вона є носієм певного лексич-ного чи граматичного значення.

2. Найбільш активним процесом у збагаченні лексики української мови є творення нових слів, які виникають на базі вже існуючих і сприймаються як похідні. Розрізняють кілька способів слово-творення.

§ 9. Ñòèëіñòè÷íі îñîáëèâîñòіçíà÷óùèõ ÷àñòèí ñëîâà.

Ñòèëіñòè÷íі çàñîáè ñëîâîòâîðóÏðî òå, ÿêîãî ñòèëіñòè÷íîãî çàáàðâëåííÿ íàäàþòü

ñëîâàì і âèñëîâëþâàííÿì äåÿêі ïðåôіêñè òà ñóôіêñè, à òàêîæ ïðî ñòèëіñòè÷íі ôóíêöії ñêëàäíèõ ñëіâ

132. Прочитайте текст, визначте його основну думку. Поміркуйте, чому виділені в тексті слова автор називає ніжними і чому лише вжиті доречно вони збагачують наше мовлення.

ÏÅÑÒËÈÂІ ÑËÎÂÀ

Óêðàїíñüêà ìîâà âèòâîðèëà áàãàòî-áàãàòî ïåñòëèâèõ ñëіâ, ÿêèìè îïî-åòèçîâàíî ñâіò. Íàïåâíå, íàéáіëüøå òàêèõ ñëіâ óòâîðåíî âіä ñëîâà ìàòè... Ìàòè íàðîäèëà íàñ, íàâ÷èëà ãîâîðèòè é çàïàëèëà â ñåðöі âі÷íå ñâіòëî ïіñíі. Ñåðöå çàâæäè ëèíå äî ìàòåðі, äî ðіäíîãî äîìó, ÿáëóíü і âèøåíü ó öâіòó, æóðëèâîї ðі÷å÷êè, çàïàøíîãî ëóãó, ïåðøîї ñòåæèíè, ÿêà êëè÷å íà áàòüêіâñüêі ïîðîãè. Òîìó ìàòіð îïîåòèçîâàíî â íàéíіæíіøèõ ñëîâàõ ìàìà, ìàòіíêà, ìàòіíî÷êà, ìàòóñÿ, ìàìóñå÷êà, ìàòóñåíüêà, ìàìîíüêà, ìàìî÷êà, ìàìóíÿ, ìàìóñÿ... Öі ñëîâà îïîâèòі íіæíèì ñóìîì, ñâÿòîùà-ìè, âåëè÷÷þ ìàòåðі.Іç ãëèáèíè íàéâіðíіøîãî ìàòåðèíñüêîãî ñåðöÿ, âіä ìàòåðèíñüêîї íіæ-

íîñòі é äîáðîòè íàðîäèëèñÿ çìåíøóâàëüíî-ïåñòëèâі ñëîâà, íàïîâíåíі ëþáîâ’þ äî äіòåé. Öå ñëîâà äèòèíêà, äèòèíîíüêà, äèòèíî÷êà, äèòèíÿò-êî, äèòèí÷àòêî, äèòÿòêî, äèòÿòî÷êî, äіòêè, äіòîíüêè, äіòî÷êè, äîíÿ, äîíåíüêà, äîíå÷êà, äî÷å÷êà, ñèíîê, ñèíî÷îê, ñèíî÷å÷îê, ñèíóíüî, ñèíóíü-öüî, ñèíîíüêî, ñèíåíÿ, ñèíÿòêî.

Íіæíі ñëîâà çáàãà÷óþòü íàøå ìîâëåííÿ. ßêùî їõ, çâè÷àéíî, âæèòè äîðå÷íî. Öі ñëîâà âèòâîðèâ íàðîä, âèêîëèõàâ ó ñâîєìó ñåðöі, çіãðіâ òåï-ëîì äóøі ñâîєї é âіääàâ ó ñïàäîê íàì. Êîðèñòóéìîñÿ öèì ñêàðáîì óìіëî і òâîð÷î (Çà І. Âèõîâàíöåì).

133. Прочитайте речення в обох колонках. Поміркуйте, речення якої колонки більш експресивні, виразні. Завдяки яким словам цього досягнуто і як утво-

рено ці слова? Зробіть висновок про стилістичне застосування словотворчих засо бів.

1. Ïîñіÿâñÿ ðÿñíèé äîù.2. Ïåðåä íàìè ðîçêèíóâñÿ ëіñ.3. Çäàëîñÿ, ùî äåñü áëèçüêî ïðîëåòіëà ñîâà.

1. Ïîñіÿâñÿ ðÿñíåíüêèé äîùè÷îê.2. Ïåðåä íàìè ðîçêèíóâñÿ ëіñèùå.3. Çäàëîñÿ, ùî äåñü áëèçüêî-áëèçüêî ïðîëåòіëà ñîâà-íі÷íèöÿ.

76


Ñòèëіñòè÷íі ìîæëèâîñòі ñëîâîòâîðó âèÿâëÿþòüñÿ ïðè çі-ñòàâëåííі ñëіâ, ÿêі ìàþòü îäíàêîâèé êîðіíü і çíà÷åííÿ, àëå ðіçíå ñëîâîòâîð÷å îôîðìëåííÿ. Íàïðèêëàä: âіòåð – âіòåðåöü, âіòðèùå; äàëåêî – äàëåêî-äàëåêî, äàëå÷åíüêî, äàëåêóâàòî.Ó íàâåäåíèõ ïðèêëàäàõ ñëîâà ïðàâîðó÷ åìîöіéíî çàáàðâ-ëåíі, âîíè íàäàþòü ìîâëåííþ ñòèëіñòè÷íîї âèðàçíîñòі òà åêñïðåñèâíîñòі.

Îäíèì ç íàéáіëüø ñòèëіñòè÷íî âèðàçíèõ ñëîâîòâîð÷èõ çàñîáіâ є ñóôіêñè. Íàïðèêëàä: 1. Îé ó ïîëі îçåðå÷êî, òàì ïëàâàëî âіäåðå÷êî (Íàð. òâîð÷іñòü). 2. Äëÿ âèðîáíèöòâà áіîëîãі÷íîãî ñâіòëà ïîòðіáåí ìîëåêóëÿðíèé êèñåíü (Ç ïî-ñіáíèêà).

Ñòèëіñòè÷íå çàáàðâëåííÿ ñóôіêñіâ

Ñóôіêñè Îñîáëèâîñòі ñóôіêñіâ Ïðèêëàäè

-іñòü, -ñòâ(î), -öòâ(î), -çòâ(î), -îò(à), -àíí(ÿ), -åíí(ÿ), -іíí(ÿ), -òò(ÿ), -іçì (-їçì), -èçì òà іí.

Óòâîðþþòü ñëîâà ç àáñò-ðàêò íèì, óçàãàëüíþâàëü-íèì çíà÷åííÿì, íàçâè îïðåäìå÷åíîї äії.Õàðàêòåðíі äëÿ íàóêî-âîãî, îôіöіéíî-äіëîâîãî, ïóáëіöèñòè÷íîãî ñòèëіâ

ãðîìàäñüêіñòü, ëþäñòâî, çáèðàííÿ, ðåàëіçì

-àëüí-, -óâàëüí- (-þâàëüí-), -àðí- (-ÿðí-), -è÷í-, -і÷í- (-ї÷í-)

ñîöіàëüíèé, ãóìàíіòàðíèé, іñòîðè÷íèé

-èñò-, -óâàò-, -àòèñò- àçîòèñòèé, öóêðèñòèé(ñëîâà-òåðìіíè)

-ê-, -îê-, -î÷îê-, -è÷îê-, -î÷ê-, -èê-, -îíüê-, -åíüê-, -åñåíüê-, -іñіíüê-, -í-, -â-, -èù-, -óù- (-þù-), -èñüê-, -þõ-, -èë-, -ë-

Óòâîðþþòü åìîöіéíî çàáàðâ ëåíі ñëîâà.Õàðàêòåðíі äëÿ õóäîæíüîãî і ðîçìîâíîãî ñòèëіâ

ðіäíåíüêèé, ãàéî÷îê, êîòèùå

Зверніть увагу! Ñëîâà іç ñóôіêñàìè ïîçèòèâíîї і íåãàòèâíîї îöіíêè ìàþòü âèðàçíå åìîöіéíî-åêñïðåñèâíå çàáàðâëåííÿ. Ïðèєäíóþ÷èñü äî îñíîâè ñëîâà, öі ñóôіêñè âíîñÿòü äîäàòêîâі âіäòіíêè çäðіáíіëîñòі, ïåñò-ëèâîñòі, ëàñêàâîñòі, íіæíîñòі, çíåâàãè, çãðóáіëîñòі òîùî.

Ñòèëіñòè÷íî âèðàçíіøèìè ðîáëÿòü ñëîâà і ïðåôіêñè.Îñîáëèâîї åêñïðåñії íàáóâàþòü ñëîâà, ó ÿêèõ ïîâòîðþєòü-ñÿ àáî êîìáіíóєòüñÿ ç іíøèìè ïðåôіêñàìè ïðåôіêñ ïî-. Íàïðèêëàä: Ïðèòàїëîñÿ âñå, ïîïîëîõàëîñü ïåðåä ç’ÿâèùåì òó÷і ãðіçíîї... (Ì. Ñòåëüìàõ).Ïðåôіêñè ïà-, ïðà-, óç- òà іíøі íàäàþòü ñëîâàì âіäòіíêó óðî÷èñòîñòі. Íàïðèêëàä: Ïàìîðîçü ðîçêіøíèì ìåðåæè-âîì ïîêðèëà íåðóõîìі äåðåâà (Ì. Ñòåëüìàõ).Çà äîïîìîãîþ ïðåôіêñà íå- âèðàæàєòüñÿ íåãàòèâíèé, çíå-âàæëèâèé âіäòіíîê. Íàïðèêëàä: íåäîòåïà, íåçäàðà.

Стилістичні особливості

морфем

Можливості суфіксів

Можливості префіксів

77


Ñòèëіñòè÷íå çàáàðâëåííÿ ñêëàäíèõ ñëіâ ïîâ’ÿçàíå çäåáіëü-øîãî ç íîâèì çíà÷åííÿì, ùî âèíèêàє âíàñëіäîê ïîєäíàííÿ ñëіâ àáî îñíîâ ñëіâ. Ñêëàäíі ñëîâà âèêîíóþòü ðіçíі ñòè-ëіñòè÷íі ôóíêöії: óæèâàþòüñÿ ÿê òåðìіíè â íàóêîâîìó, îôіöіéíî-äі ëî âî-ìó, ïóáëіöèñòè÷íîìó ñòèëÿõ (ãіäðîêàíàë, êіëîâàò-ãîäèíà); âèðàæàþòü ðіçíîìàíіòíі åìîöіéíî-åêñïðåñèâíі âіäòіí-êè â õóäîæíüîìó ñòèëі (ãðîìîâîçâóêèé, ñìóòîê-æàëü).Íàïðèêëàä: Ðàíîê áóâ ÿñíèé-íàéÿñíèé і òåïëèé-íàé òåï-ëèé (Ìàðêî Âîâ÷îê).

134. І. Прочитайте слова. Визначте усно в них суфікси та префікси і з’ясуйте, як ці морфеми впливають на значення слів. Які з цих слів характерні для художного мовлення, а які – для наукового?

Ñòàíîâëåííÿ, ôîðìóëþâàííÿ, àðõàїçì, àðõàї÷íèé, ïîñåðåäíèöòâî, óïåðòþõ, áóðìèëî, òîíіñіíüêèé, îðäèíàðíèé, ðіâíåñåíüêèé, ãîñòèí÷èê, ïîðîçõîäèòèñü, ïðàäàâíіé, іñòîðèçì, äіéñíіñòü, íåçäàðà, ïàãіííÿ, õëîï-÷èñüêî, õàòèíî÷êà, çâіðÿòêî, âîâ÷èùå, âîäèöÿ.

ІІ. Складіть з одним словом (на вибір) речення, ускладнене однорідними членами речення.

135. І. Прочитайте тексти. Обґрунтуйте їхню належність до певних стилів. Пояс-ніть, як впливають словотворчі засоби на стильове забарвлення текстів.

ÕÐÀÌ ÕÐÀÌІÂ

Êîëèñü Ñêîâîðîäà êàçàâ ïðî òå, ùî ëþäèíà – òî Áîæèé õðàì. І áóëî â öèõ ñëîâàõ äèâîâèæíå çàõîïëåííÿ âåëè÷÷þ ëþäèíè, її êðàñîþ, äîâåðøå-íіñòþ, її áîãîðіâíіñòþ... І íåõàé öå іäåàëіçì, àëå æ ñêіëüêè â íüîìó âіðè â ëþäèíó, â її âåëè÷. Òàê, íàéáіëüøèì õðàìîì, «õðàìîì õðàìіâ» є íà çåìëі Ëþäèíà. Íå çâіð, à ëþäèíà ç ñîíÿ÷íèì ñåðöåì. Òàê, ó äíіâ êðèâàâіì âèðі çàãóáèëèñÿ ñòåæêè äî öüîãî õðàìó õðàìіâ – àëå æ íåîäìіííî òðåáà çíàéòè їõ, òðåáà çíàéòè øëÿõ äî òîãî, ùîá ñâіòîì ïðàâèëà Ëþäèíà, à íå àíòèëþ-äèíà, ïîðîäæåíà ñâіòîì çëà, âèçèñêó, ãðóáîãî ìàòåðіàëіçìó (Ñ. Òåëüíþê).

ÇÓÑÒÐІ×

Çà âîçàìè, ñïèðàþ÷èñü íà êîñòóð, òþïàє æâàâåíüêà áàáóñÿ...– Çäðàñòóéòå, – çäîðîâàþòüñÿ äіòè äî áàáóñі é ÿê îäíî íèçåíüêî âêëî-

íÿþòüñÿ.Áàáóñÿ ñïèíèëàñü.– Çäîðîâі, äіòî÷êè, à ÷îãî æ öå âè, ãîëóá’ÿòà, âñі òàêі çåëåíі?Äіòè âèòåðëè ðóêàâ÷àòàìè íîñèêè é ïîäèâèëèñü íà íåї âåëèêèìè

ñìóòíèìè î÷èìà: ìîâëÿâ – õòî æ éîãî çíàє.– Íó, à äå æ âàøà ìàìà? – ïèòàє áàáóñÿ, ïðèãëÿäàþ÷èñü äî ÷îðíèõ

òåíåò î÷îê íà äіòÿõ.Äіâ÷èíêà óáіê ïîêàçàëà î÷èìà.– Ó õóòîðі – ãîðíèöі ïàíàì ïðèáèðàþòü.Çîðÿòü óñі íà áàáóñþ, ÷îãîñü ñïîäіâàþòüñÿ.Ïîáіäêàëàñü ñòàðåíüêà, ñòàëà æàëóâàòè äіòåé.– Ãàðíі, ëþáі äіòî÷êè... à ãîñòèí÷èêà íåìàє, ëàñòіâ’ÿòà, – íå êóïèëà

(Ñ. Âàñèëü÷åíêî).

Можливості складних

слів

78


ÏËÀÂÀËÜÍÈÉ ÌІÕÓÐ

Ïëàâàëüíèé ìіõóð – öå ïîðîæíèñòèé îðãàí ó òіëі âîäÿíèõ òâàðèí, ùî ðåãóëþє ñåðåäíþ ùіëüíіñòü ïðè їõíüîìó ïåðåìіùåííі íà òó ÷è іíøó ãëè-áèíó. Çà äîïîìîãîþ öüîãî ïðèñòîñóâàííÿ ðèáè çáåðіãàþòü ðіâíîâàãó ó âîäі. Éäó÷è íà ãëèáèíó, ðèáà ïіäòðèìóє â ïëàâàëüíîìó ìіõóðі òèñê, äëÿ ÷îãî áåçïåðåðâíî ïіäêà÷óє êèñåíü іç êðîâі. Ïðè ñïëèâàííі, íàâïàêè, êðîâ ïîñèëåíî âáèðàє êèñåíü ç ìіõóðà. Òàêå ïіäêà÷óâàííÿ і âáèðàííÿ – ïðîöåñè äîñèòü ïîâіëüíі, òîìó ïðè øâèäêîìó âèòÿãóâàííі ðèáè ç âåëè-êîї ãëèáèíè êèñåíü íå âñòèãàє ðîç÷èíèòèñÿ ó êðîâі, é ìіõóð, ðîçäóâàþ-÷èñü, ðîçðèâàє ðèáó. Ó ìîðñüêèõ âóãðіâ íà òàêèé âèïàäîê ïåðåäáà÷åíèé çàïîáіæíèé êëàïàí: ïðè øâèäêîìó ñïëèâàííі âіí âіäêðèâàєòüñÿ é âèïóñêàє êèñåíü ç ìіõóðà (Ç ïîñіáíèêà).

ІІ. Випишіть із кожного тексту по 3–5 слів із стилістично забарвленими морфе-мами.

136. Мозковий штурм. Чи однакова стилістична роль засобів словотвору в різ-них стилях мовлення? Обґрунтуйте думку.

137. Утворіть від поданих слів за допомогою суфіксів позитивної чи негативної оцінки нові слова. Утворені слова запишіть, позначте в них морфеми, назвіть твірну основу. Для якого стилю мовлення характерні ці слова?

Ìàëèé, íі÷, çäîðîâèé, ïòàøêà, âàæêèé, ñòðàõ, çëèé, ñòðàøíèé, ëіòî, ñèëà, âîâê.

138. Позмагайтеся! 1. Хто утворить від слова бабуся найбільше слів з но-вим відтінком значення за допомогою суфіксів позитивної оцінки?2. Хто утворить від слова кіт найбільше слів з новим відтінком значення?

139. Попрацюйте в парах. Доберіть кожен по 5–7 слів із суфіксами, що мають зменшувально-пестливе значення або вживаються на означення згрубілості, збільшення. Прочитайте ці слова однокласнику (однокласниці), запропонуйте пояснити значення й емоційне забарвлення слів, а з одним словом (на вибір) скласти речення.

140. І. Прочитайте виразно вірш. Поясніть, які зорові образи змальовує автор. Якими почуттями наповнений твір?

×îëîâі÷å ìіé, çàïðÿãàé êîíÿ.Òî íå êіíü, à çìіé, ìèãîòèòü ñòåðíÿ.Äîáåðåìîñÿ çà òðè ãîäèíî÷êèÇà ñòîíàäöÿòü âåðñò äî ðîäèíî÷êè.

×óєø, ðîäå ìіé, ðîäå, ðîäîíüêó,×îì áóð’ÿí ïіøîâ ïî ãîðîäîíüêó?Ðîáîòÿùèé ìіé ç äіäà-ïðàäіäà,Äâіð çàíåäáàíèé – Áîæå ïðàâåäíèé.

Îé òè æ, ðîäå ìіé, ìіé ðіäíåñåíüêèé,Õî÷ áè âèéøîâ õòî, õî÷ îäíåñåíüêèé.Ùî æ öå äâåðі âñі ïîçàìèêàíі,×è ïðèїõàëè æ ìè íåêëèêàíі?І. Ìàð÷óê. Ñòðóíè ïå÷àëі і íàäії

79


Äåâ’ÿòü äåíü äóøà ùå ïðó÷àєòüñÿ,À òåïåð âæå äåñü ðîçëó÷àєòüñÿ.Òó ìîðêâèíî÷êó, òóþ êâіòîíüêóÍå ïðîïîëåø іç òîãî ñâіòîíüêó.

Ëþäè çãàäóþòü – ìè íàâіäàëèñü,Îò ìè, ðîäîíüêó, ïåðåâіäàëèñü...

×îëîâі÷å ìіé, çàïðÿãàé êîíÿ.Òî íå êіíü, à çìіé, ìèãîòèòü ñòåðíÿ...


ІІ. Назвіть у тексті словотворчі засоби і з’ясуйте їхню стилістичну роль.ІІІ. Поясніть написання складних слів.

141. І. Спишіть речення, розкриваючи дужки та розставляючи пропущені розді-лові знаки. Підкресліть слова із суфіксами та префіксами, які надають словам і мовленню стилістичного забарвлення. Виділіть ці морфеми і поясніть їхню сти-лістичну роль.

1. Ñîí(å,è)÷êî ïëîìåíèñòå ãðàëîñÿ â íåáі âіòðåöü æâàâ(å,è)íüêî õèòàâ äåðåâàìè ùî ïîïàäàëèñÿ äå-íå-äå ïî äîðîçі і øóìіâ ó ìіñüêèõ ñàäî÷êàõ (Ìàðêî Âîâ÷îê). 2. ßê ãëÿíó íà òåáå – òàêà òè íåâåëè÷êà ìîÿ ïåðåïåëè÷-êî à ãîëîñî÷îê-òî ÿêèé! Òîíåñ(å,è)íüêèé ìèëåñ(å,è)íüêèé òàêèé! (Ë. Ãëі-áîâ). 3. Іç ÿêîãî òè ñàäó ÷óäîâàÿ ðîæå? Òåáå é ìîðîçèùå çâ’ÿëèòè íå ìîæå! (À. Êðèìñüêèé). 4. Âñå òå ùî ìàëî çãîðіòè çãîðіëî òіëüêè ñóìíî ÷îðíіâ îáïàëåíèé êîìèí òà îñіííіé âіòðèñüêî áàáðàâñÿ â ïîïåëі, âèøó-êóþ÷è ïîîäèíîêі æàðèíè (À. Äіìàðîâ). 5. Ïð(å,è)ñòîñóâàâøèñü äî ñåçîí-íîãî æèâëå(í,íí)ÿ і ðîçìíîæå(í,ííÿ) êèòè óòâîðèëè êіëüêà áіîëîãі÷íèõ ãðóï (Ç ïîñіáíèêà). 6. Âñå íіáè â êîëі âіêîâіì ëþáîâ ðîçëóêà âåñíè ãðіì âñå íіáè âîãêîñòі ëóíà ïðàäàâíÿ òèõà òàїíà (À. Ìàëèøêî). 7. Ïîïîõîäèø çà ïëóãîì ïîïîòÿãàєø ÷åïіãè òî é, çðîçóìіëî, âòîìà áåðå ñâîє (Î. Êîâіíü-êà). 8. Îé ó ïîëі òðè êðèíè÷(å,è)íüêè, ëþáèâ êîçàê òðè äіâ÷èíîíüêè (Íàð. òâîð÷іñòü).

ІІ. Поясніть орфограми в суфіксах і префіксах.ІІІ. Наведіть приклади вживання слів із зменшувально-пестливими суфіксами в усній народній творчості.

Зверніть увагу! Äëÿ òåêñòіâ íàóêîâîãî ñòèëþ âëàñòèâå øèðîêå âæè-âàííÿ àáðåâіàòóð, ïðîòå öі ñêîðî÷åííÿ ìóñÿòü áóòè çàãàëüíîïðèéíÿòè-ìè â ìîâі íàóêîâöіâ, óíіôіêîâàíèìè, à òàêîæ âіäïîâіäàòè ïðàâèëàì îðôîãðàôії. Íàïðèêëàä: ÂÍÑ (âåãåòàòèâíà íåðâîâà ñèñòåìà), óíіêîä (óíі-âåðñàëüíå êîäóâàííÿ).

142. І. Утворіть і запишіть абревіатури від поданих сполучень слів. Вимовте пра-вильно абревіатури і поясніть, як вони утворені (з початкових букв, звуків або частин слів). З яким стилем мовлення співвідносні ці слова?

Êîíñòðóêòîðñüêå áþðî, ìàãíіòíà ðåçîíàíñíà òåðàïіÿ, öèòîëîãі÷íà äіà-ãíîñòèêà, Íàöіîíàëüíà àêàäåìіÿ íàóê Óêðàїíè, ñèíäðîì íàáóòîãî іìóíî-äåôіöèòó, òåïëîâà åëåêòðè÷íà ñòàíöіÿ, áіîëîãі÷íà õіìіÿ.

ІІ. З двома утвореними абревіатурами складіть речення.

80


Наукова мова, як правило, уникає вживання слів зі зменшувально-пестливими суфіксами (-ок, -очок та ін.), бо вони надають небажаного в тако му випадку відтінку пестливості. Більше того, якщо слова з такими су-фіксами і потрапляють до цього стилю, то вони позбавляються емоційно-експресивних відтінків. Наприклад, у загальнонародному значенні слова мозочок, шлуночок являють собою зменшувально-пестливі утворення від мозок, шлунок, а в науковій мові вони є анатомічними термінами (шлуночок – частина порожнини серця).Так само слова з книжними суфіксами (-ість, -ізм, -арн- та ін.) зрідка мо-жуть використовуватися в художньому й розмовному стилях. Наприклад: Як шумлять зблідлим листом клени під безладну квапливість хмар! (О. Булига).


143. І. Прочитайте тексти. Простежте, як суфікси здрібнілості, пестливості в по-єднанні з основами книжних слів надають об’єктові зображення гумористичних відтінків.

Ëèñò ñèíîâі

«Äîðîãèé ñèíî÷êó Ïåòðóñèêó! Óæå ñüîìà äíèíêà, ÿê òè âіä íàñ òó-òó â òàáіð âіäïî÷èíêó. Ìè òàê õâèëþєìîñÿ, áî æ òè âïåðøå áåç ìàòóñåíüêè é òàòóñåíüêà. Áóäü öÿöÿ, ìèé ðó÷åíÿòêà. À ãîëîâíå, íå äðóæè ç ïîãàíèìè, íåâèõîâàíèìè äіòêàìè – âîíè íàâ÷àòü òåáå âñÿêèõ äóðíèöü. Áóäü çäîðîâåíüêèé».

Ëèñò áàòüêàì Ïåòðóñÿ

«Øàíîâíі Ïåòðóñèêîâі ìàòóñåíüêî é òàòóñåíüêó! Ïîñïіøàþ ïîòіøè-òè, ùî âàø ñèíî÷îê ïîêè ùî æèâåíüêèé òà çäîðîâåíüêèé. Äóæå æâà-âåíüêèé õëîï÷èíêà. Ó ïåðøèé æå âå÷іð âіí çàêîðîòèâ äâèãóí÷èêà, і ìè äîñі ñèäèìî áåç ñâіòëà. Ðåìîíòèê îáіéäåòüñÿ íàì â îäíó òèñÿ÷êó. Ìàє äóæå âåëèêèé ïîòÿã äî ïðèðîäîíüêè – ó ëіñî÷êó ðîçïàëèâ áàãàòòÿ÷êî, âіä ÿêîãî çãîðіëî 2,5 ãà ñîñíè÷êà, ó ðåçóëüòàòі ÷îãî íàì ïîäàíî ðàõóíî-÷îê íà òðè òèñÿ÷êè. Óðàíöі íàìàãàâñÿ ïðîâåñòè ç Ïåòðóñèêîì âèõîâíó áåñіäó... Ïіñëÿ öієї ðîçìîâîíüêè ÿ íàïèñàâ çàÿâî÷êó ïðî çâіëüíåííÿ çà âëàñíèì áàæàííÿ÷êîì.

81


Âàøîãî ïîñëàííÿ÷êà Ïåòðóñèêîâі ùå íå âіääàâ – âіí òóï-òóï ç äèíà-ìіòèêîì íà ñòàâî÷îê ãëóøèòè ðèáîíüêó.

Ç òàáіðíèì ïðèâіòèêîì äèðåêòîð Äàâèäþê-Âîâ÷åíêî».

ІІ. Прочитайте тексти вдруге, замінюючи емоційно забарвлені слова словотвор-чими синонімами з нейтральним значенням. Що, на вашу думку, за такої заміни втратять тексти?ІІІ. Випишіть три слова, що створюють комічний тон текстів. Визначте їхню будову та спосіб словотворення.

144. Виконайте завдання одного з поданих варіантів.Варіант А. Доберіть із підручника географії, біології чи фізики невеликий уривок, у якому використовуються словотворчі засоби стилістики. Обґрунтуйте стильову належність тексту.Варіант Б. Доберіть із твору Лесі Українки «Лісова пісня» або М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» невеликий уривок, у якому використовуються словотворчі засоби стилістики. Поясніть роль цих засобів.

145. Розгляньте ілюстрацію. Доберіть для її опису емоційно забарвлені сло-ва, утворені різними словотворчими засобами. Складіть усно за картиною

невеликий опис (6–8 речень), використовуючи дібрані слова.

Ï. Áàñàíåöü. Ìàòåðèíñòâî

146. Складіть і запишіть невеликий текст (6–8 речень) у науковому або публі-цистичному стилі на довільну тему, використовуючи словотворчі засоби сти-

лістики. Підкресліть відповідні слова у вашому тексті.

ВИ

СН

ОВ

КИ 1. Словотворчі засоби відіграють важливу роль у стилістичному за-

барвленні слів. Якщо в тексті вжито такі слова, то його стилістична виразність посилюється.

2. Основна роль у стилістичному забарвленні слів належить префіксам і суфіксам. При цьому більш виразними є суфікси, які творять емоцій но забарвлені слова та слова з абстрактним, узагальнювальним значенням.

82




1. Îïðàöþâàâøè òåìè ç áóäîâè ñëîâà, ñëîâîòâîðó, ñòèëіñòèêè, ÿ çðî-çóìіâ (çðîçóìіëà), ùî...

2. Íàéñêëàäíіøèì ïіä ÷àñ îïðàöþâàííÿ ìàòåðіàëó äëÿ ìåíå áóëî...3. Ñâîї çíàííÿ ç òåì ðîçäіëó ÿ á îöіíèâ (îöіíèëà) íà...


1. Óñòàíîâіòü âіäïîâіäíіñòü (îäèí ïðèêëàä є çàéâèì): Ñõåìè

1 2 3 4

ÏðèêëàäèÀ ïðèâ’ÿçàíèé;Á òåíіñíèé;Â æóðі;Ã ãàé;Ґ ïðèїçä.

2. Óñòàíîâіòü âіäïîâіäíіñòü (îäíà ïàðà ñëіâ є çàéâîþ):Ñïîñîáè ñëîâîòâîðåííÿ

1 ñóôіêñàëüíèé;2 ïðåôіêñàëüíèé;3 ïðåôіêñàëüíî-ñóôіêñàëüíèé;4 áåçàôіêñíèé.

ÏðèêëàäèÀ çàïèñàòè, íàäçâè÷àéíèé;Á ïîäîðîæíèê, íàñòіëüíèé;Â äîïèñ, ïåðåäіë;Ã ñïîðòáàçà, ëіñîñìóãà;Ґ êðèæèíà, âіêîííèé.

3. Ëіòåðó ñ òðåáà ïèñàòè â óñіõ ñëîâàõ ðÿäêà:À áå..êîøòîâíèé, ..êàçàòè, ..êåðîâàíèé;Á ..ôîðìóâàòè, ïåðå..êî÷èòè, ..ôîòîãðàôóâàòè;Â ..ïëåòåíèé, ..ïèòàòè, ..øèòè;Ã ..òÿãíóòè, ðî..òëóìà÷èòè, íå..òåðïíèé;Ґ ..ôàëüøóâàòè, áå..ñìåðòÿ, ..õâàëèòè.

4. Ëіòåðó î òðåáà ïèñàòè â ñóôіêñàõ óñіõ ñëіâ ðÿäêà:À äîù..âèé, îâî÷..âèé;Á ãðóø..âèé, ñі÷..âèé;Â ãðîø..âèé, ìàëèí..âèé;Ã ñòåï..âèé; ïàìàðàí÷..âèé.

5. Ñòèëіñòè÷íîї âèðàçíîñòі íàäàþòü ìîðôåìè óñіì ñëîâàì ó ðÿäêó:À àðõіâàæëèâèé, óçãîëіâ’ÿ, ñîíÿ÷íèé;Á âîçðàäóéñÿ, ïîïîõîäèâ, õëîï÷èñüêî;Â ÿáëó÷íèé, ðіæå÷îê, ïîðîçõîäèëèñÿ;Ã ìîçî÷îê, âîðіæåíüêè, âèëіòàòè.

6. Ñòèëіñòè÷íі çàñîáè ñëîâîòâîðó íàÿâíі â ðå÷åííі:À Ðіêó òіñíі çäàâèëè áåðåãè, à їé áè âîëі, ùîá âîäà øóìіëà і äî êî-

çàöüêèõ ñòåïîâèõ ìîãèë âîëîãèìè âóñòàìè æåáîíіëà (Ã. Äóäêà).Á Îñü і ñîíöå. Âñÿ ïðèðîäà ðàäіє éîìó: ñìіþòüñÿ ïîëÿ, äçâåíÿòü ó ïî-

âіòðі áäæîëè, ïòàõè ðîçñïіâàëèñÿ â äіáðîâі (Þ. Çáàíàöüêèé).Â Äèòèíîíüêà ïðåñâÿòà, òàêà ÿñíà, ìîâ çîðÿ, ñïî÷èâàє òèõî, òèõî â

òèõіì ñíі (Íàð. òâîð÷іñòü).Ã І õî÷åòüñÿ áóòè äóæèì, і õî÷åòüñÿ òàê ëþáèòü, ùîá íàâіòü êàìіííÿ

áàéäóæå çàõòіëî îæèòè і æèòü! (Â. Ñèìîíåíêî).

83



1. ßêі є ìîðôåìè â óêðàїíñüêіé ìîâі? Ùî ìіæ íèìè ñïіëüíîãî é âіäìіííîãî?2. ×èì ïîõіäíі ñëîâà âіäðіçíÿþòüñÿ âіä íåïîõіäíèõ? Íàâåäіòü ïðèêëàäè.3. Êîðèñòóþ÷èñü âіäïîâіäíîþ òàáëèöåþ â äîäàòêàõ, îõàðàêòåðèçóéòå

îñíîâíі ñïîñîáè ñëîâîòâîðåííÿ â óêðàїíñüêіé ìîâі.4. ßêі îñíîâíі ÷åðãóâàííÿ çâóêіâ ìîæëèâі â êîðåíі ñëіâ ïðè

ñëîâîòâîðåííі òà ñëîâîçìіíі? Íàâåäіòü ïðèêëàäè.5. Íàçâіòü îñíîâíі îðôîãðàìè â ïðåôіêñàõ. Íàâåäіòü ïðèêëàäè.6. Íàçâіòü îñíîâíі îðôîãðàìè â ñóôіêñàõ. Íàâåäіòü ïðèêëàäè.7. Ïðèãàäàéòå êіëüêà êðèëàòèõ âèñëîâіâ çі ñëîâàìè, ÿêі óòâîðåíі ñïî-

ñîáîì ïåðåõîäó ç îäíієї ÷àñòèíè ìîâè â іíøó.8. ßê âïëèâàþòü ñëîâà, òâîðåíі ðіçíèìè çàñîáàìè, íà ñòèëіñòè÷íå çà-

áàðâëåííÿ òåêñòó?9. ßê âïëèâàþòü íà ñòèëіñòè÷íå çàáàðâëåííÿ ñëіâ ñóôіêñè і ïðåôіêñè?

Íàâåäіòü ïðèêëàäè ñëіâ іç ñóôіêñàìè ïîçèòèâíîї і íåãàòèâíîї îöіíêè.10. ßêі ñòèëіñòè÷íі ôóíêöії âèêîíóþòü ñêëàäíі ñëîâà? Íàâåäіòü ïðèêëàäè.

Проведіть у класі круглий стіл на тему «Географічні назви нашого краю».Для цього об’єднайтеся в групи по 2–4 учні і підготуйте невеликі повідо-

млення про похідні географічні назви вашого населеного пункту, району чи області (назви сіл, міст, мікрорайонів, кутків, вулиць, рік, гір, лісів, парків, урочищ). Зверніть увагу, що йдеться лише про ті назви, які утворені пев-ним способом словотворення, є похідними від інших слів.

Також можна підготувати відповідні фотоматеріали, карти, запросити старожилів, музейних працівників, істориків.

План підготовки повідомленняОбрати географічну назву (кілька назв), про яку ви готуватимете повідом-

лення.Поцікавитися у старожилів, краєзнавців, учителів, знайомих, що їм відомо

про цю назву. Скористатися відповідною довідковою літературою. З’ясувати, у який час могла виникнути назва і хто її міг дати.

Визначити, від якого слова походить назва, вказати спосіб словотворення та морфеми.

Якщо у вас з’явилася власна гіпотеза походження назви, спробувати її довести.

Ðåêîìåíäîâàíà ëіòåðàòóðà

Êîâàëü À. Çíàéîìі íåçíàéîìöі: Ïîõîäæåííÿ íàçâ íàñåëåíèõ ïóíêòіâ Óêðàїíè.Êðóãëÿê Þ. Іì’ÿ âàøîãî ìіñòà.Ïåðåäðіé Ã., Êàðïåíêî Ò. Ó ñâіòі âëàñíèõ íàçâ.Öèìáàëþê Â., Ïàñі÷íèê Þ. Êîëèñêà óêðàїíñüêîãî íàðîäó.ßíêî Ì. Òîïîíіìі÷íèé ñëîâíèê-äîâіäíèê Óêðàїíè.

Проект

84


Мовні порадиÍå òàê óæå é ðіäêî ÷óєìî â íåîôіöіéíîìó, à òî é îôіöіéíîìó ìîâëåííі:

«Íà Îäåùèíі æèâå áàãàòî áîëãàðіâ; ïîâåðíåííÿ êðèìñüêèõ òàòàðіâ íà ðіäíó çåìëþ» òîùî. Ç ïîãëÿäó ìîâíèõ íîðì òàêі ôîðìè є ïîìèëêîâèìè. Іìåííèêè ÷îëîâі÷îãî ðîäó ç âèïàäíèì -èí ó ìíîæèíі ìàþòü íóëüîâå çà-êіí÷åííÿ ðîäîâîãî âіäìіíêà; ðåøòà çàêіí÷óєòüñÿ íà -іâ: ëüâіâ’ÿí-èí – ëüâіâ’ÿíè – ëüâіâ’ÿí; áîëãàð-èí – áîëãàðè – áîëãàð; òàòàð-èí – òàòàðè – òàòàð. Àëå ïîëÿê – ïîëÿêè – ïîëÿêіâ; ñîëäàò – ñîëäàòè – ñîëäàòіâ; íàðîä – íàðîäè – íàðîäіâ (Î. Ïîíîìàðіâ).

* * *«Õî÷åòå ïåðåêîíàòèñü ó öіííèõ âëàñòèâîñòÿõ â’єòíàìñüêèõ êàáà÷êіâ?

Ðîçâîäüòå їõ íà ñâîєìó ãîðîäі», – çàêëèêàє îäíå âèäàííÿ. Ðîçâîäÿòü êî-ãîñü àáî ùîñü ó ðіçíі áîêè; ìîëîêî âîäîþ òîùî. À êàáà÷êè òà іíøі ðîñ-ëèíè âèðîùóþòü. Òîìó óòâîðåííÿ òèïó áóðÿêîâîä, êàðòîïëåâîä, ëіñîâîä, ðîñëèíîâîä, ñàäîâîä і ïîä. äëÿ óêðàїíñüêîї ìîâè íåïðèðîäíі. Їõ óâåëè äî ñëîâíèêіâ òà â çàñîáè ìàñîâîї іíôîðìàöії àäìіíіñòðàòèâíî-êîìàíäíèìè ìåòîäàìè òåîðåòèêè é ïðàêòèêè çëèòòÿ ìîâ. Çàìіñòü òàêèõ ñëіâ ó íàøіé ìîâі âæèâàíі îäíîêîðåíåâі óòâîðåííÿ áóðÿêіâíèê, êàðòîïëÿð, ëіñіâíèê, ðîñëèííèê, ñàäіâíèê. Òàê ñàìî òâîðèìî íàçâè, ïîâ’ÿçàíі ç òâàðèííèöòâîì: îëåíÿð, ñâèíàð, ñêîòàð, ãóñіâíèê, êðîëіâíèê, çâіðіâíèê, ñîáàêіâíèê, à íå îëåíåâîä і ò. ä.

Äâîêîðåíåâі ñëîâà íà -âîä òàêîæ є â íàøіé ìîâі, àëå âîíè ïîâ’ÿçàíі ç òèìè ïðîôåñіÿìè, äå ñïðàâäі êîãîñü ÷è ùîñü âîäÿòü: âàãîíîâîä, åêñêóðñî-âîä (Î. Ïîíîìàðіâ).

Говоріть правильно!

Ïðàâèëüíî ÍÅïðàâèëüíî

çâîðóøëèâà çóñòðі÷ïàíіâíà іäåÿïðèéäåøíє ñâÿòîìèéíі çàñîáèðàçþ÷і ðåçóëüòàòèâîäîïëàâíі ïòàõèçâîëîæóâàëüíèé êðåìïðèâàáëèâà ïðîïîçèöіÿïåðåêîíëèâèé äîêàçäîìіíàíòíà ðèñàêîîðäèíàöіéíèé öåíòðçðàäіëèé ó÷åíüíàâêîëèøíє ñåðåäîâèùåçíåáîëþâàëüíèé çàñіáæèòòєñòâåðäíі íàñòðîїêåðіâíà åëіòà÷èííèé çàêîí

õâèëþþ÷à çóñòðі÷ïàíóþ÷à іäåÿíàñòóïàþ÷å ñâÿòîìèþ÷і çàñîáèâðàæàþ÷і ðåçóëüòàòèâîäîïëàâàþ÷і ïòàõèçâîëîæóþ÷èé êðåìïðèâàáëþþ÷à ïðîïîçèöіÿïåðåêîíóþ÷èé äîêàçäîìіíóþ÷à ðèñàêîîðäèíóþ÷èé öåíòððàäіþ÷èé ó÷åíüîòî÷óþ÷å ñåðåäîâèùåîáåçáîëþþ÷èé çàñіáæèòòєñòâåðäæóþ÷і íàñòðîїïàíіâíà åëіòàäіþ÷èé çàêîí

85

МОЯ СТОРІНКАІ таке буває

ÊÎËÈØÍІ ÐÎÄÈ×І

Ó ñó÷àñíіé ìîâі âæå íå ñïðèéìàþòüñÿ ÿê ñïіëüíîêîðåíåâі ñëî-âà æèð і æèòè, à êîëèñü âîíè íàëåæàëè äî îäíîãî ãíіçäà. Ïåðøå ìàëî çíà÷åííÿ «êîðì, ãîäіâëÿ, їæà», äðóãå, éîãî òâіðíå, – «æèòè, ãîäóâàòèñÿ». Íîñії ìîâè çàðàç íàâðÿä ÷è ñïіââіäíîñÿòü ñìîðîäèíó çі ñìîðîäîì ó çíà÷åííі «ñèëüíèé çàïàõ», ñòîëèöþ çі ñòîëîì ó çíà÷åííі «ïðåñòîë» і òàê äàëі. Ñüîãîäíі êîðèòî íіõòî íå ïîâ’ÿçóє çі ñëîâîì êîðà, à â äàâíèíó öå áóâ âèðіá ç êîðè äåðåâà. Çíàíèé óñіìà îñîêîð òåæ ìàâ ó ñâîєìó ñêëàäі êîðіíü -êîð- і áóâ äî òîãî æ ñêëàäíèì ñëîâîì. Éîãî ïåðøà îñíîâà ïîâ’ÿçóâàëàñÿ çі ñëîâîì îñè-íà, äðóãà – ç êîðü (êîðà).

Ðîçïàä êîëèøíіõ єäèíèõ ãíіçä âіäáóâàєòüñÿ òîìó, ùî çíà÷åí-íєâі çâ’ÿçêè ìіæ ñëîâàìè, ÿêі âõîäÿòü äî íèõ, ïîñòóïîâî ñëàáíóòü àáî çîâñіì âòðà÷àþòüñÿ (Çà Í. Êëèìåíêî).

Цікаво знати Â Óêðàїíі íàëі÷óєòüñÿ ïîíàä 50 íàçâ íàñåëåíèõ ïóíêòіâ ç

êîðåíåì ãîðîä (Ñàìãîðîäîê, Âèøãîðîä, Çâåíèãîðîäêà). Ó ïåðіîä Êèїâñüêîї Ðóñі öå ñëîâî îçíà÷àëî îáãîðîäæåíå ïîñåëåííÿ, óêðіïëå-íå òîâñòèìè ñòіíàìè і âåæàìè.

Ñóôіêñ -іâ ó íàçâàõ ìіñò Õàðêіâ, Ôàñòіâ, Áåðäè÷іâ òà іíøèõ ñâіä÷èòü ïðî òå, ùî öі ñëîâà, íàéіìîâіðíіøå, óòâîðåíî âіä ÷îëîâі-÷èõ іìåí (ïðіçâèù).

Íàçâè áàãàòüîõ ðі÷îê Óêðàїíè óòâîðåíî ñóôіêñàëüíèì ñïîñî-áîì âіä ñëіâ, ÿêі âêàçóþòü íà îñîáëèâіñòü ìіñöåâîñòі íàâêîëî öèõ âîäîéì. Íàïðèêëàä, ðі÷êè Êàì’ÿíêà, Áåðåçÿíêà.

Â óêðàїíñüêіé ìîâі ìàêñèìàëüíà êіëüêіñòü ìîðôåì ó ñëîâі ñòàíîâèòü äâàíàäöÿòü. Çà äàíèìè ìîâîçíàâöіâ, ñëіâ ç 9–12-ìà ìîðôåìàìè ìåíøå îäíîãî âіäñîòêà.

Як це булоÒÀÌ, ÄÅ ÌÀËÀ ÁÓÒÈ ÁÐÀÌÀ

Óñі ìè çíàєìî ñëîâî ïîðò. Òà íå êîæíèé ñêàæå, çâіäêè âîíî. Àäæå porto ïî-ëàòèíі – «íîøó»; ïîðòìîíå (ãàìàíåöü) – «íåñòè ìîíåòè», ïîðòôåëü – «íåñòè àðêóøі». Ïîõîäæåííÿ ñëîâà ïîðò ïîâ’ÿçóþòü ç äàâíüîðèìñüêèì çâè÷àєì. Ïðè çàñíóâàííі ìіñòà ðèìëÿíè îòî÷óâàëè éîãî ñòіíîþ. Àëå ïåðåä òèì, ÿê âèìóðóâàòè її, ìіñöå îáîðþâàëè ïëóãîì. Òàì, äå ìàëà áóòè ìіñüêà áðàìà, íå îðàëè, à íåñëè ïëóãà íà ðóêàõ. Îòæå, portà áóêâàëüíî îçíà÷àє «ìіñöå, äå ïëóãà íåñëè íà ðóêàõ». Çâіäñè çíà÷åííÿ portà – «äâåðі».

Òåïåð íàì ñòàє çðîçóìіëî, ÷îìó ñëóæíèê, ÿêèé ñòîїòü áіëÿ äâå-ðåé ãîòåëþ, íàçèâàєòüñÿ ïîðòüє і çâіäêè ïîõîäèòü ñëîâî ïîðòüєðà (çàâіñà, ùî çàòóëÿє äâåðі) (Є. ×àê).

86

Цікаво знати

ÏÐÀÖÜÎÂÈÒІ ÑÓÔІÊÑÈ

ßêùî ïðèäèâèòèñÿ äî íàéìåíóâàíü ïðîôåñіé, òî ìîæíà ïîìі-òèòè, ùî ïðè їõ òâîðåííі âèêîðèñòîâóþòüñÿ òðàäèöіéíі äëÿ óêðà-їíñüêîї ìîâè ñïîñîáè ñëîâîòâîðåííÿ. Ç äàâíіõ-äàâåí äëÿ òâîðåííÿ íàçâ ëþäåé çà ôàõîì «ïðàöþþòü» ñóôіêñè -èê, -іâíèê, -àð (-ÿð), -òåëü, -ÿ, -åöü, -èñò (-іñò), -åð, -îð, -àëü, -óõ (-þõ), -åíò. Íàïðèêëàä: áіáëіîòåêàð, øâåöü, þðèñò, àðõіòåêòîð, êîâàëü, êîíþõ, êîðåñïîí-äåíò. Îäíàê ó ñó÷àñíіé ìîâі ÷àñòèíà ñóôіêñіâ çäàëà ñâîї ïîçèöії. Òåïåð çà öèì ïðèçíà÷åííÿì ðіäêî ââæèâàþòüñÿ ñóôіêñè -àëü, -è÷, -іé, -óõ.

Ãðåöüêà îñíîâà -ëîã îôîðìëÿє ñêëàäíі ñëîâà – íàçâè ñïåöіà-ëіñòіâ çà ïðåäìåòîì їõíüîї ïðîôåñіéíîї ÷è íàóêîâîї äіÿëüíîñòі (áіîëîã, ãåîëîã, ïñèõîëîã, åïіäåìіîëîã).

Âåëèêà êіëüêіñòü íàéìåíóâàíü ïðîôåñіé óòâîðþєòüñÿ âíàñëі-äîê ñêëàäàííÿ ñëіâ àáî îñíîâ ñëіâ (іíæåíåð-áóäіâåëüíèê, åëåêòðî-õіìіê).

Òèïîâèì âèçíàєòüñÿ íàïðÿìîê ïîõіäíîñòі âіä îñіá ÷îëîâі÷îãî ðîäó äî æіíî÷îãî. Íàïðèêëàä: â÷èòåëü â÷èòåëüêà, ëі-êàð ëіêàðêà. Îäíàê â óêðàїíñüêіé ìîâі òðàïëÿþòüñÿ é âèïàäêè òâîðåííÿ ñëіâ çâîðîòíèì ñïîñîáîì. Òàê, ñëîâî äîÿð óòâî-ðèëîñÿ âіä ñëîâà äîÿðêà (Çà Í. Êëèìåíêî).

І таке буваєÊÂÀÊÀÉÒÅ ÍÀ ÇÄÎÐÎÂ’ß

Є ìîâè, ÿêі «ëþáëÿòü» ïðèãîëîñíі â ïåâíîìó ìіñöі ñëîâà ÷è ñêëàäó. Íàïðèêëàä, ñêëàäè êèòàéñüêîї ìîâè ìîæóòü ïî÷èíàòèñÿ íà áóäü-ÿêèé ïðèãîëîñíèé, à çàêіí÷óâàòèñÿ – ëèøå íà [é], [í], [í/]. Åñêіìîñüêі ñëîâà íå ìîæóòü çàêіí÷óâàòèñÿ òàêèìè çâè÷íèìè äëÿ íàñ çâóêàìè, ÿê [â], [ô], [í], [ë], [ð]. Ó êîðåéñüêіé ìîâі áóäü-ÿêèé ãëóõèé ïðèãîëîñíèé, ïîòðàïëÿþ÷è â îòî÷åííÿ ãîëîñíèõ, ñòàє äçâіíêèì.

Â óñіõ ìîâàõ ñâіòó çâóêè òâîðÿòüñÿ øëÿõîì âèäèõàííÿ ïîâі-òðÿ, ó áóøìåíñüêіé ìîâі – íàâïàêè. Öі çâóêè íàçèâàþòüñÿ êëàöà-þ÷èìè, àáî êëіêñàìè. Íàïðèêëàä, є çâóê «êâàêàþ÷èé», є çâóê, ùî íàãàäóє õëîïàííÿ ïðîáêè, є íàâіòü çâóê, ïîäіáíèé äî çâóêà ïîöіëóíêó. Â îäíіé ç áóøìåíñüêèõ ìîâ êіëüêіñòü êëіêñіâ ñòàíî-âèòü 60 %. Êîëè ðîçìîâëÿþòü òàêîþ ìîâîþ, ñòâîðþєòüñÿ äèâíå âðàæåííÿ ÿêîãîñü êëàöàííÿ, âñìîêòóâàííÿ, õëîïàííÿ ïðîáêè, êâàêàííÿ òîùî (Іç æóðíàëó).

Ó ñëîâà ñâîї çàêîíè âі÷íî ìіíëèâîãî ðóõó,Ó ñëîâі ñâîї îçíàêè ñâіòëà, òåïëà, âàãè.

Ñëîâî – êëіòèíà ìèñëі, àðòåðіÿ ñèëè äóõó,Òіëüêè âîíî єäíàє ðіçíі ëþäñüêі áåðåãè.

Ï. Âîðîíüêî

ПОГЛИБЛЕННЯ ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ НАЙВАЖЛИВІШИХ

ВІДОМОСТЕЙ З ЛЕКСИКИ, ВІДОМОСТЕЙ З ЛЕКСИКИ, ФРАЗЕОЛОГІЇ, СТИЛІСТИКИФРАЗЕОЛОГІЇ, СТИЛІСТИКИ


зміни в лексичній системі української мови; лексичні одиниці; стилістичні засоби лексикології та фразеології.


доречно використовувати в мовленні лексичні одиниці – професійні слова, терміни, власне укра їнську лексику, синоніми, фразеологізми;

визначати стилістичні функції лексичних і фра зе о-логічних одиниць;

користуватися довідковою літературою, словниками; укладати термінологічні словнички.

88

Ëåêñèêà. Ôðàçåîëîãіÿ. Ñòèëіñòèêà

Ëåêñèêîëîãіÿ – öå ðîçäіë ìîâîçíàâñòâà, ùî âèâ÷àє ëåêñèêó, òîáòî ñóêóïíіñòü ñëіâ ïåâíîї ìîâè.

§ 10. Ëåêñèêà óêðàїíñüêîї ìîâè çà ïîõîäæåííÿì.Çìіíè â ëåêñè÷íіé ñèñòåìі

Ïðî óñïàäêîâàíі ñëîâà і çàïîçè÷åííÿ, çàñòàðіëі ñëîâà і íåîëîãіçìè, à òàêîæ ïðî ñòèëіñòè÷íі îñîáëèâîñòі öèõ ëåêñè÷íèõ îäèíèöü


На які групи поділяється лексика української мови за походженням?Чим відрізняються історизми від архаїзмів?Які слова називаються неологізмами?

149. І. Прочитайте слова (словосполучення). Визначте, які з них: а) були нео-логізмами багато десятиліть тому; б) були неологізмами ще відносно недав-

но; в) є неологізмами сьогодні. Поміркуйте, чому ці слова (словосполучення) з’явилися в мові, чому перейшли до активної лексики і за яких умов стануть за-старілими. Зробіть висновок про те, яких змін і чому зазнає лексична система мови в процесі розвитку.

Áàíêîìàò, єâðî, êîñìîíàâò, ðàêåòà, ÌÐ3-ïëåєð, æàëþçі, êîìï’þòåð, ðàäіî, ÷àò, ôëåøêà, ñóïåðìàðêåò, Іíòåðíåò, єâðîðåìîíò, åëåêòðèêà, áåéñáîë.

ІІ. Наведіть і запишіть кілька прикладів неологізмів нашого часу.

Áëèçüêî 90 % óêðàїíñüêîї ëåêñèêè – öå óñïàäêîâàíі ñëî-âà, à ðåøòà – ñëîâà іíøîìîâíîãî ïîõîäæåííÿ.

Ëåêñèêà çà ïîõîäæåííÿì

Óñïàäêîâàíі ñëîâàÑëîâà іíøîìîâíîãî

ïîõîäæåííÿ

Ñïіëüíîіíäîєâðîïåéñüêі ñëîâà (áðàò, âîäà)

Çàïîçè÷åííÿ çі ñëîâ’ÿíñüêèõ ìîâ: ñòàðîñëîâ’ÿíіçìè, ðóñèç-ìè òà іí. (ñâÿòèíÿ, ÷óäåñà)

Ñïіëüíîñëîâ’ÿíñüêі ñëîâà (äóìà, ëіñ)

Çàïîçè÷åííÿ ç íåñëîâ’ÿíñü-êèõ ìîâ: ãðåöèçìè, ëàòèíіçìè, ñëîâà àíãëіéñüêîãî ïîõîäæåí-íÿ òîùî (òåàòð, ãóìàíіçì, ðåéòèíã)

Ñïіëüíîñõіäíîñëîâ’ÿíñüêі ñëîâà (óðîæàé, äåøåâèé)

Âëàñíå óêðàїíñüêі ñëîâà(âіõîëà, âèñî÷іíü, ïðàâíèê)

Зверніть увагу! Ñïіëüíîіíäîєâðîïåéñüêі òà ñïіëüíîñëîâ’ÿíñüêі ñëîâà çáåðåãëèñÿ âіäïîâіäíî â áàãàòüîõ іíäîєâðîïåéñüêèõ і ñëîâ’ÿíñüêèõ ìî-âàõ, çàçíàâøè, áåçïåðå÷íî, ðіçíèõ çìіí. Ïîðіâíÿéòå: óêð. ñèí, ïîëüñüêå syn, àíãë. son, íіì. Sohn.

Äî âëàñíå óêðàїíñüêîї ëåêñèêè íàëåæàòü ñëîâà, ùî âè-íèêëè íà óêðàїíñüêîìó ґðóíòі. Öèõ ñëіâ íåìàє â іíøèõ ìîâàõ. Íàïðèêëàä: âùóõàòè, çàãàëîì, çàéâèé, ëèíóòè,

Лексика за походженням

Власнеукраїнські

слова

89


çàëіçíèöÿ, ëіòàê, ëþäèíà, ñóíèöі, ìðіÿ, ïëåêàòè, ñìóãà, ãàðíèé. Äî âëàñíå óêðàїíñüêîї ëåêñèêè íàëåæàòü òàêîæ ñëîâà, âèòâîðåíі óêðàїíñüêîþ ìîâîþ âіä ñïіëüíèõ ç іí-øèìè ìîâàìè êîðåíіâ. Íàïðèêëàä: âîäіé, ðîáіòíèê, ñêðè-ïàëü, îñòîðîíü, ìèòòþ, áіãöåì, îáìàëü, óäîñâіòà.

Ó ïðîöåñі іñòîðè÷íîãî ðîçâèòêó ñëîâíèêîâèé ñêëàä êîæ-íîї ìîâè çàçíàє ðіçíèõ çìіí. Òàê, äåÿêі ñëîâà ïåðåñòàþòü áóòè çàãàëüíîâæèâàíèìè, çâóæóþòü ñôåðó ñâîãî ïîøè-ðåííÿ і ïîñòóïîâî âèõîäÿòü ç óæèòêó. Êðіì òîãî, ëåêñèêà ïîñòіéíî ïîïîâíþєòüñÿ íîâèìè ñëîâàìè, çîêðåìà é іí-øîìîâíîãî ïîõîäæåííÿ, ÿêі ñòàþòü çàãàëüíîíàðîäíèì íàäáàííÿì. Îäíàê ïðè öüîìó îñíîâíà ìàñà ñëіâ çàëèøà-єòüñÿ áåç çìіí. Íàÿâíіñòü òàêîãî ÿäðà ëåêñèêè çàáåçïå-÷óє ïîêîëіííÿì ìîæëèâіñòü ñïіëêóâàòèñÿ.

Çà ñòóïåíåì óæèâàíîñòі ëåêñèêà ïîäіëÿєòüñÿ íà àêòèâíó і ïàñèâíó.

Ëåêñèêà çà ñòóïåíåì óæèâàíîñòі

àêòèâíà ïàñèâíà

àðõàїçìè іñòîðèçìè íåîëîãіçìè

çàñòàðіëі ñëîâà

Äî çàñòàðіëîї ëåêñèêè íàëåæàòü іñòîðèçìè é àðõàїçìè. Ïåðøі âèõîäÿòü ç àêòèâíîãî âæèòêó, òîìó ùî ïåâíі ïî-íÿòòÿ ïåðåñòàþòü áóòè àêòóàëüíèìè â æèòòі ïåâíîãî ñóñ-ïіëüñòâà, à äðóãі – òîìó ùî îêðåìі íàçâè çàìіíþþòüñÿ іíøèìè. Íàïðèêëàä: êíÿçü, êîøîâèé, áóí÷óê – іñòîðèç-ìè; ãóäåöü (ñïіâåöü-ïðîðîê), ñëîâåñà (ñëîâà) – àðõàїçìè. Іñòîðèçìè íå ìàþòü ñèíîíіìіâ ó ñó÷àñíіé ìîâі.

Ó õóäîæíüîìó і ïóáëіöèñòè÷íîìó ñòèëÿõ çà äîïîìîãîþ çàñòàðіëèõ ñëіâ òâîðèòüñÿ êîëîðèò ìèíóëèõ âіêіâ, ïåðå-äàєòüñÿ íàöіîíàëüíî-іñòîðè÷íà ñâîєðіäíіñòü çîáðàæóâàíîї åïîõè. Öі ñëîâà є òàêîæ çàñîáîì ñòâîðåííÿ óðî÷èñòîãî, ïіäíåñåíîãî ÷è іðîíі÷íîãî êîëîðèòó.Ó íàóêîâîìó ñòèëі çàñòàðіëі ñëîâà, çîêðåìà іñòîðèçìè, є çàñîáîì íàéìåíóâàííÿ ïåâíèõ іñòîðè÷íèõ ðåàëіé і âè-êîðè ñòîâóþòüñÿ ÿê òåðìіíè. Â îôіöіéíî-äіëîâîìó ñòèëі çàñòàðіëà ëåêñèêà ìîæå âæèâàòèñÿ ç ìåòîþ ñòâîðåííÿ âèñîêîї óðî÷èñòîñòі.

Íåîëîãіçìè ïîäіëÿþòüñÿ íà çàãàëüíîìîâíі é àâòîðñüêі.Âèíèêíåííÿ çàãàëüíîìîâíèõ íåîëîãіçìіâ ñïðè÷èíåíå ïîòðåáîþ äàâàòè íàçâè íîâèì ïðåäìåòàì, ÿâèùàì, ïîíÿò-òÿì, ÿêі ïîñòàþòü óíàñëіäîê ðîçâèòêó íàóêè і òåõíіêè, êóëüòóðè, ñîöіàëüíèõ і ïîëіòè÷íèõ çìіí ó ñóñïіëüñòâі.

Зміни лексики

Ступінь уживаності

слів

Застаріла лексика


Загаль-номовні

неологізми

90


Íàïðèêëàä: íåéðîêіáåðíåòèêà (ðîçäіë íàóêè), áëîã (âåá-ñàéò), ïåíòõàóñ (êâàðòèðà íà äàõó), öèôðîâå òåëåáà÷åííÿ.Êðіì òîãî, ïîâåðòàþòüñÿ ç íåáóòòÿ íåñïðàâåäëèâî âèëó-÷åíі êîëèñü ñëîâà (çîêðåìà, âëàñíі íàçâè), ÿêі òåæ íà ïåâíèé ÷àñ ñòàþòü íåîëîãіçìàìè. Íàïðèêëàä: Ìàðіóïîëü, Ëóãàíñüê, ïîòÿã (ïîїçä), ìàïà (êàðòà), ñâіòëèíà (ôîòî-êàðòêà), ëåòîâèùå (àåðîïîðò).Çàãàëüíîìîâíі íåîëîãіçìè âèêîðèñòîâóþòüñÿ â óñіõ ñòè-ëÿõ ìîâëåííÿ, àëå íàñàìïåðåä â îôіöіéíî-äіëîâîìó, íàó-êîâîìó òà ïóáëіöèñòè÷íîìó. Ó ìîâі õóäîæíіõ òâîðіâ і ïóáëіöèñòèöі íåîëîãіçìè, êðіì ôóíêöії íàéìåíóâàííÿ ïîíÿòü, ìîæóòü âіäòâîðþâàòè êîëîðèò ïåâíîãî ïåðіîäó â ðîçâèòêó ñóñïіëüñòâà, íàäàâàòè ìîâëåííþ óðî÷èñòîãî çâó÷àííÿ.

Зверніть увагу! Íåîëîãіçìè ñïðèéìàþòüñÿ ÿê íîâі, ïîêè íîâèìè é íå-çâè÷íèìè є ïîçíà÷óâàíі íèìè ïîíÿòòÿ. Çàêðіïëþþ÷èñü ó ìîâëåííі, öі ñëîâà ïîñòóïîâî âòðà÷àþòü âіäòіíîê íîâèçíè і ïåðåõîäÿòü äî àêòèâíîї ëåêñèêè.

Àâòîðñüêі íåîëîãіçìè âæèâàþòüñÿ ïåðåâàæíî â îêðåìèõ õóäîæíіõ і ïóáëіöèñòè÷íèõ òåêñòàõ і íå ïåðåòâîðþþòüñÿ íà çàãàëüíîâæèâàíі ñëîâà. Ìèòöі ñòâîðþþòü íîâîòâîðè ç ìåòîþ óâèðàçíèòè ïåâíå ÿâèùå ÷è ïîíÿòòÿ, íàäàòè òåê-ñòó óðî÷èñòîãî, ïіäíåñåíîãî çâó÷àííÿ, âèêëèêàòè â ÷è-òà÷іâ îáðàçíî-åñòåòè÷íі àñîöіàöії. Íàïðèêëàä: Ñàäàìè áðîäèòü áðóíüêîöâіò, à â íåáі çëîòîçîð (Ï. Òè÷èíà).

150. І. Прочитайте виразно текст уголос. Знайдіть власне українські слова. Простеж-те, чи надають вони тексту відтінку невиму-шеності, легкості.

Ñîíöå ñіëî. Íàäâîðі ïî÷àëî ñìåðêàòè. Ìîðå ïî÷îðíіëî, òіëüêè áіëіëà ïåðåñèï, íåíà÷å äîâãèé êëàïîòü áіëîãî ïîëîòíà.

Íàñòàëà íі÷. Íàäâîðі ñòàëî òèõî, ÿê ó õàòі, òіëüêè ìîðå ëàùèëîñü äî áåðåãà ëåãåñåíüêî õâèëåþ é ëåäâå øåëåñòіëî íà ïіñêó.

Òèì ÷àñîì ñõîäèâ ïîâíèé ìіñÿöü, íå-íà÷å âèðèíàâ ç ÷îðíîї õâèëі. Ìàëåíüêà ÷åðâîíà ñòåæêà çàáëèùàëà äåñü äàëåêî íà ìîðі ïіä ñàìèì ìіñÿöåì, íåíà÷å íà ñîòíþ âåðñòîâ. Ìіñÿöü òèõî, êðàäüêîìà âèêîòèâñü óâåñü íà íåáî, íåíà÷å ÷åðåç âåëèêó ñèëó âèëіç іç âîäè (І. Íå÷óé-Ëåâèöüêèé).

ІІ. Доберіть і запишіть до двох ужитих у тексті власне українських слів (на вибір) спіль но кореневі. Розберіть дібрані слова за бу довою.


Авторські неологізми

І. Çàíêіâñüêèé. Ìіñÿ÷íà äîðіæêà â ìîðі

91


ІІІ. Виділені слова перекладіть російською й англійською чи німецькою мовами. Які висновки щодо їхнього походження можна зробити? За потреби скорис-

тайтеся етимологічним і перекладними словниками.

151. Мозковий штурм. Коли почала формуватися власне українська лексика? Чи поповнюється вона новими словами в наш час? Як відрізнити слова цієї групи від інших?

Власне українська лексика є найчисленнішим розрядом, бо сюди належить велика кількість слів, утворених від успадкованих та іншомовних слів за допомогою властивих українській мові словотворчих засобів. Наприклад, від слова спільноіндоєвропейського кореня жінка на українському ґрунті виник іменник жіноцтво. Похідними від коренів, спільних для всіх сло-в’янських мов, є українські прислівники нишком, вистрибом, наздогад і под. А від кореня роб, який характерний для східнослов’янських мов, утво-рилися власне українські слова робити, виріб, виробництво, робітник, ви-робничий та ін.


152. І. Випишіть власне українські слова, виділіть у них корені. З’ясуйте, які з цих слів утворено від спільних з іншими мовами коренів. За потреби скористай-теся етимологічним і перекладними словниками.

Áàãàòòÿ, ìðіÿ, çëîòèé, äèðåêòîð, ìàìà, ãàðíåíüêî, ïðіçâèùå, âèðîá-íèöòâî, ìіðêóâàòè, äåìîêðàòіÿ, îñâіòà, êðóòüêî, ñèí, ãіìíàñòèêà, ñóíèöі, ñâÿùåííèé, ãîðіëèöü, ìàòåìàòèêà, âі÷-íà-âі÷, äóá, ñóçіð’ÿ, äіÿ÷, î÷îëèòè, àóë, âіõîëà, ãîäèííèê, áðàò, çàâäÿêè, áіãöåì.

ІІ. Складіть речення з двома виписаними словами (на вибір).

153. І. Прочитайте текст, визначте його тип і стиль мовлення. Що виражає заго-ловок тексту – тему чи основну думку?

ÑÊÅÉÒÁÎÐÄ*

Êîëè íà ìîðі ïàíóâàâ øòèëü, ëþáèòåëі ñåðôіíãó áðàëè äîøêè, ïðè-êðіïëþâàëè äî íèõ çâè÷àéíі êîëіùàòà і éøëè êàòàòèñÿ íà àñôàëüòі. Òàê ó 50-õ ðîêàõ ìèíóëîãî ñòîëіòòÿ â Êàëіôîðíії (ÑØÀ) ç’ÿâèëèñÿ ïåðøі ó ñâіòі ñêåéòè.

Ñïî÷àòêó òèíåéäæåðè â îñíîâíîìó ïðîñòî äîâіëüíî êàòàëèñÿ íà äîøöі, âèêîðèñòîâóâàëè її ÿê ñâîєðіäíèé àíàëîã ñàìîêàòà. Óñå, ùî âèìàãàëîñÿ íà òîé ÷àñ, – ñòіéêî òðèìàòèñÿ íà ñêåéòі é îá’їæäæàòè ðіçíі ïåðåïîíè. Ïðîòå çãîäîì åíòóçіàñò Ëàððі Ñòіâåíñîí ñòàâ ïîïóëÿðèçóâàòè ñêåéòáîðä ÿê âèä ñïîðòó. Ç’ÿâèëèñÿ ïåðøі êîìàíäè ñêåéòèñòіâ, ïî÷àëè ïðîâîäèòè-ñÿ çìàãàííÿ. Äåÿêі ñïîðòñìåíè íàâ÷èëèñÿ ðîáèòè óíіêàëüíі äëÿ òîãî ÷àñó ðå÷і. Âîíè ñòðèáàëè íà ñêåéòі, ñòîÿëè íà íüîìó íà ðóêàõ, à ùå ïðè-äóìàëè êàòàòèñÿ â ïîêèíóòèõ áàñåéíàõ. Ó ñåðåäèíі 70-õ ðîêіâ, êîëè òåõíі÷íі ðîçðîáêè äîçâîëèëè ïîëіïøèòè êîíñòðóêöіþ äîøêè, ñêåéòáîðä ñòàâ ïîïóëÿðíèì âóëè÷íèì ñïîðòîì, à äëÿ ïðîâåäåííÿ çìàãàíü ïî÷àëè áóäóâàòè ïåðøі ïðîôåñіéíі ðàìïè.

Ó êіíöі 70-õ ðîêіâ áóëî çðîáëåíî íîâîââåäåííÿ, ùî âèçíà÷èëî ìàéáóòíє ñêåéòáîðäó. Ñïîðòñìåí íà іì’ÿ Ðîäíі Ìàëëіí ïðèäóìàâ çàëîìëåíі êіíöі äîøêè, çàâäÿêè ÷îìó ðîçøèðèâñÿ äіàïàçîí âèêîíàííÿ íîâèõ òðþêіâ.

92


Ç ìîìåíòó ñâîãî çàðîäæåííÿ ñêåéòáîðä ïðîéøîâ ÷åðåç áàãàòî çëåòіâ і ïàäіíü, àëå çàâæäè âіäðîäæóâàâñÿ і ïðîäîâæóâàâ ðîçâèâàòèñÿ. Іíòåðåñ äî öüîãî âèäó ñïîðòó íå ïðîïàäàє é äîñі (Іç æóðíàëó).

* Ñêåéòáîðä (âіä àíãë. skate – êàòàòèñÿ і board – äîøêà) – âèä ñïîðòó, êàòàííÿ íà ñïåöіàëüíіé äîøöі ç ðîëèêàìè.

ІІ. Випишіть із тексту 5–10 слів іншомовного походження, поясніть їхнє зна-чення. До активної чи пасивної групи лексики вони належать? Схарактеризуйте особливості функціонування слів іншомовного походження в тексті.

ІІІ. Перекажіть усно текст, використовуючи виписані слова іншомовного по-ходження.

Зверніть увагу! Ëåêñèêîþ іíøîìîâíîãî ïîõîäæåííÿ íå ñëіä çëîâæè-âàòè. Çàïîçè÷åííÿ áóäå çàéâèì, ÿêùî äëÿ íàçèâàííÿ ÿêîãîñü ïîíÿòòÿ â óêðàїíñüêіé ìîâі є âëàñíå ñëîâî.

154. І. Прочитайте речення. Визначте головну сферу функціонування виді-лених слів. Чи доцільно їх ужито? Поясніть значення цих слів за допомогою їхніх синонімів – успадкованих українських слів. За потреби скористайтеся словником іншомовних слів чи тлумачним словником.

1. Âèñòàâêó âіäâіäàëè ðåñïåêòàáåëüíі ãîñòі. 2. Ó ìàãàçèíі ïðåäñòàâëå-íî øèðîêèé äіàïàçîí ïðîäóêòіâ õàð÷óâàííÿ. 3. Äâà ðîêè òîìó ìіñòî âіä-ñâÿòêóâàëî ñâіé ìіëåíіóì. 4. Ãðóïà ïðåçåíòóâàëà âіäåîêëіï íà ñâîþ íîâó ïіñíþ. 5. Êîìàíäà çàçíàëà ôіàñêî. 6. Õëîïåöü êîíôіäåíöіéíî ðîçïîâіâ äðóçÿì ïðî ïðèãîäó. 7. Ó æèòòі çіðêà âèÿâèëàñÿ íå òàêîþ іìïîçàíòíîþ, ÿê íà åêðàíі. 8. ß äîïîìіã òðàíñïîðòóâàòè âàëіçó íåçíàéîìіé áàáóñі.

ІІ. Відредагуйте усно речення, уникаючи невиправданого вживання слів іншо-мовного походження. Два перебудованих речення запишіть, підкресліть у них члени речення.

155. Попрацюйте в парах. Прочитайте словосполучення, поясніть значення слів іншомовного походження. Відредагуйте усно вислови і обґрунтуйте помилки.

Äëÿ ïåðøîãî ó÷àñíèêà: âіëüíà âàêàíñіÿ, çàõèñíèé іìóíіòåò, íàðîäíà äåìîêðàòіÿ, äèòÿ÷èé ëіêàð-ïåäіàòð, ãîëîâíèé ëåéòìîòèâ.

Äëÿ äðóãîãî ó÷àñíèêà: óðî÷èñòèé öåðåìîíіàë, ïіäíåñåíèé ïàôîñ, ïåð-øà ïðèìà, ìіñöåâі àáîðèãåíè, íàðîäíèé ôîëüêëîð.

156. Два – чотири – всі разом. Визначте, у яких двох реченнях ужито архаїз-ми, а в яких – історизми. Відповідь обґрунтуйте.

1. À ñêіôñüêèé êіíü іç ìàçàíîї õàòè ×óìàöüêèì Øëÿõîì çîðі ïðîãîð-òàє (І. Äðà÷). 2. Ïðåêðàñíèé Êèєâå íà ïðåäêîâі÷íèõ ãîðàõ! Ìíîãîñòðà-äàëüíîìó õâàëà òîáі, õâàëà! (Ì. Ðèëüñüêèé). 3. Ðöè îäíî ñëîâî: «Ëþáëþ Âàñ, ïàíå Âîçíèé», і àç, âèùåóïîì’ÿíóòèé, âèêîíàþ ïðèñÿãó î âіðíіì і âі÷íіì ñîþçі ç òîáîþ (І. Êîòëÿðåâñüêèé). 4. Òóò Ñі÷ ñòîÿëà, òóò ãóëè ìàéäàíè, äèìèëèñÿ êîçàöüêі êóðåíі, çìàãàëèñü ñåìåðÿãè і æóïàíè, ëó-íàëè ãîðäі і ñóìíі ïіñíі (Ì. Äðàé-Õìàðà).

157. Мікрофон. Як ви розумієте наведене нижче твердження письменника Фе-лікса Кривіна?

Àðõàїçìè – öå ñëîâà, ÿêі çàáóëè ïðî òå, ùî êîëèñü âîíè áóëè íåîëî-ãіçìàìè.

93


158. І. Прочитайте текст, визначте стиль мовлення, тему та основну думку.

ÊÎÇÀÖÜÊÀ ÏÅÐÅÌÎÃÀ

Áàãàòîòèñÿ÷íà ëàâèíà îðäèíöіâ ðèíóëà íà íåãëèáîêі êîçàöüêі øàíöі. Íàä ñòåïîì çíÿëàñÿ êóðÿâà. Çàñòîãíàëà çåìëÿ. Ãðіì âіä óäàðіâ êіíñüêèõ êîïèò âіäëóíèâñÿ àæ íà ïîëîãèõ áåðåãàõ Ñèâàøà...

Ç âèñîòè øïèëÿ Іâàíîâі Ñіðêîâі áóëî äîáðå âèäíî âñå ïîëå áîþ. Âіí ïіäíÿâ øàïêó і ìàõíóâ íåþ íàä ãîëîâîþ. Ó òó æ ìèòü ãðèìíóâ çàëï ç ãàðìàò і ìóøêåòіâ.І âðàç ÿêàñü íåâèäèìà ñèëà çóïèíèëà ïåðåäíþ ëàâó âîðîãà. Íіáè çà-

øïîðòíóâøèñü, âàæêî âïàëè íà çåìëþ òàòàðñüêі êîíі. ×åðåç їõíі ãîëîâè ïîëåòіëè äîäîëó âåðøíèêè. Êðèê æàõó é áîëþ ïðîëóíàâ íàä ñòåïîì.

Ñіðêî âäðóãå ìàõíóâ øàïêîþ. Ãàðìàòè íà öåé ðàç ìîâ÷àëè: ãàðìàøі íå âñòèãëè çàðÿäèòè їõ. Çàòå äðóæíî óäàðèâ ìóøêåòíèé çàëï. І çíîâó ïîðіäіëè ðÿäè âîðîæèõ âåðøíèêіâ. Àëå àòàêà íå çóïèíèëàñÿ. Çàäíі ðÿäè ëåòіëè âïåðåä і ïîäåêóäè âæå äîñÿãëè êîçàöü-êîї ïîçèöії.І â öåé ÷àñ ó òèëó òàòàðñüêîãî âіéñüêà

çàïàëàõêîòіëè ìàëèíîâі çàïîðîçüêі ïðà-ïîðè, ïðîëóíàâ áîéîâèé êîçàöüêèé êëè÷...

Ïîáà÷èâøè, ÿê ïîçàäó îðäè ðàïòîâî ç’ÿâèâñÿ çàãіí Ïàëіÿ, Ñіðêî ðàäіñíî âè-ãóêíóâ:

– Áðàòòÿ, Ïàëіé ïðèáóâ! Òà ùå é ÿê âіí ïîøèâ ó äóðíі õàíà!.. Îò ìîëîäåöü! – і íàêàçàâ äæóðàì øâèäêî ì÷àòè ïî êó-ðåíÿõ і ñïîâіñòèòè, ùî ïðèáóâ áàõ÷èñà-ðàéñüêèé çàãіí. – ßê òіëüêè ÿ ïîäàì çíàê, óñіì êіííî àòàêóâàòè îðäó!

Ñåðöå ñòàðîãî êîøîâîãî ðàäіñíî áèëî-ñÿ. Øàëі òåðåçіâ ÿâíî ïî÷àëè ñõèëÿòèñÿ íà éîãî áіê. Ñàìå ÷àñ óäàðèòè òàê, ùîá çîâ ñіì ïðèãîëîìøèòè âîðîãà і ïðèìó ñè òè éîãî ïîêàçàòè ñïèíó (Çà Â. Ìà ëèêîì).

ІІ. Випишіть застарілі слова, поясніть їхнє лексичне значення й установіть, до яко-го розряду лексики (історизмів чи архаїзмів) вони належать. Чим зумовлене ви-користання цих слів у тексті?

159. І. Доберіть до кожного архаїзму з довідки його синонім, що вживається в сучасній українській мові. Запишіть слова парами і поясніть, у яких стилях і з якою метою можуть уживатися наведені застарілі слова.

Ëàíіòè, ïåðñò, ñâі÷àäî, âîé, áëàãèé, ðåêòè, áëàâàò, äåñíèöÿ, âàêàöії, ðàòàé, ïіїò.

Äîâіäêà. Ïðîìîâëÿòè, ùîêè, äçåðêàëî, ïîåò, ïàëåöü, äîáðèé, âіéíà, êàíіêóëè, ðóêà, îðà÷, øîâê.

ІІ. З двома словами (на вибір) складіть по одному реченню, ускладненому відо-кремленою обставиною.

Î. Ïèëÿєâ. Êîçàê

94


160. Позмагайтеся! Хто добере якнайбільше застарілих слів, що: а) стосу-ються періоду Київської Русі; б) стосуються визвольної війни українського на-роду проти польської шляхти; в) характеризують український національний

одяг, речі домашнього вжитку?

161. Придумайте і запишіть кілька власних неологізмів для опису: а) шторму на морі; б) осіннього дощу; в) пшеничного поля; г) засніжених гір. Уведіть одне при-думане вами слово в речення або складіть з ним вірш.

У мережі Інтернет можна скористатися послугами віртуальних словників.Так, тлумачний словник української мови за адресою www.slovnyk.net містить близько 220 000 словникових статей та близько 19 000 фразеоло-гізмів. У словнику, зокрема, представлено активну лексику української літера турної мови, слова історичного фонду, що свого часу належали до широковживаних, найуживаніші архаїзми та неологізми.На Українському лінгвістичному порталі (www. ulif.gov.ua) та на сайті www.rozum.org.ua можна перевірити написання слів, дібрати синоніми чи фразео логізми, навчитися відмінювати слова тощо.Також в Інтернеті є багато онлайн-ресурсів, які допоможуть перекласти те чи інше слово. Їхні адреси легко дізнатися, скориставшись пошуковою си стемою. Проте не радимо довіряти електронним перекладачам роботу з текстами.


162. І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки та розкриваю-чи дужки. Підкресліть авторські неологізми й поясніть, як вони впливають на сти-лістичне забарвлення речень. З якою метою автори творять нові слова?

1. Є ëþäè ùî ìàëî ÷èì öіêàâëÿòüñÿ ÿ їõ äðіáíîäóõàìè ÷è é çîâñіì ïóñòîäóõàìè íàçèâàþ (Î. Ãîí÷àð). 2. Çá(å,è)ðàþòü ñâіòëі çîëîòі ìåäè âåñåëîêðèëі òà ïðîçîðі áäæîëè (Ì. Ðèëüñüêèé). 3. Ãîéäàííÿ ëèï ãóäå çî-ëîòîêàðå ñîñíîâà æàëîù óðî÷èñòіñòü ãëèöü і ïð(å,è)ñìåðêîâі ðî(ç,ñ)ñè ïè ñóíèöü і â ïîãàðі (ç,ñ)ïî÷èëі êðóòîÿðè (Â. Ñòóñ). 4. Âæå íåáî íå áіæèòü òèì ñèíüî(áіëèì) áіãîì â ñâîєìó çîðåõìàðíîìó ðÿäó (Ì. Âіíãðàíîâñüêèé). 5. Ïіä õóñòèíó êðóã ÷îëà êîñó îáâèëà ÷îðíîáðіâ’ÿì âîðóõíóëà îêîì ïîâ(å,è)ëà (À. Ìàëèøêî). 6. Àõ äðóæå ìіé òî ãóñè ïîòÿãëè! (Ç,Ñ)ïî÷àòêó çàõîïèëè ÷âåðòêó íåáà à ïîòіì ïîëîâèíó à âæå äàëі âåñü íåáîâèä і ñèíіé âèäíîêіë і íåáîäàëü і çîðі ïîâå÷іðíі ïіä êðèëà äèêі ìîëîäі é íàïðóãі â ïîëîí âåñíÿíèé (À. Ìàëèøêî).

ІІ. Укажіть власне українські слова.

Зверніть увагу! Äëÿ íàäàííÿ ìîâëåííþ óðî÷èñòîãî, ïіäíåñåíîãî çà-áàðâëåííÿ ìîæóòü âèêîðèñòîâóâàòèñÿ ñòàðîñëîâ’ÿíіçìè òà âëàñíå óêðà-їíñüêі ñëîâà.

163. Складіть мініатюру на одну з тем: «Преславний Київ», «Золотоверхий собор», «Богом дана земля», – використавши старослов’янізми та власне

українські слова. Простежте, чи надають ці слова вашому тексту урочисто-піднесеного відтінку в ставленні до описуваних явищ. За потреби скористайтеся старослов’янізмами з довідки.

Äîâіäêà. Ìèëîñåðäіє, âîçíåñòè, âîçëàãàòè, ïðåäêîâі÷íèé, áëàãîñëî-âåííèé, âåëåëþäíèé, âîçâåëè÷èòè, çëîâіùèé, ñòðàæäàòè, ïðåñëàâíèé,

95


áëàãîäàòü, áëàãîäàòíèé, ïðåêðàñíèé, çëàòîãëàâèé, áëàãîðîäíèé, äîáðî-÷åñíèé, ñïðàâåäëèâіñòü.

ВИ

СН

ОВ

КИ

1. Лексика є одним з рівнів мовної системи, який розвивається най-більш динамічно.

2. Наша лексика складається з успадкованих слів, зокрема власне українських, та слів іншомовного походження. Останні часто висту-пають як терміни.

3. Розрізняємо лексику активну і пасивну (застарілі слова й неологізми). Перехід слова з активної групи лексики в пасивну або з па сивної в актив-ну неминуче пов’язаний зі зміною його стилістичної характеристики.

§ 11. Òåðìіíè. Ïðîôåñіéíà ëåêñèêàÏðî ìіñöå òåðìіíіâ і ïðîôåñіîíàëіçìіâ

ó ëåêñèöі óêðàїíñüêîї ìîâè, їõíі ñòèëіñòè÷íі ìîæëèâîñòіòà ïðî òåðìіíîëîãі÷íі ñëîâíèêè


1. Що таке терміни?2. Які слова називають професійними?

164. Прочитайте тексти. Визначте стиль та комунікативні завдання кожного з них. Порівняйте описи явища циклону в обох уривках. Знайдіть терміни, по-

ясніть їхнє лексичне значення й особливості функціонування, обґрунтуйте до-цільність уживання. Зробіть висновок про роль термінів у мові та їхні стилістичні особливості.

ÖÈÊËÎÍ

1. Öèêëîí – ãіãàíòñüêèé àòìîñôåðíèé âèõîð çі çíèæåíèì òèñêîì ïî-âіòðÿ âñåðåäèíі («îêî áóðі»), çі ñêëàäíîþ ñèñòåìîþ âіòðіâ, ùî äìóòü ïðî-òè ãîäèííèêîâîї ñòðіëêè â Ïіâíі÷íіé ïіâêóëі і çà ãîäèííèêîâîþ – â Ïіâ-äåííіé. Öèêëîíè îõîïëþþòü âåëè÷åçíі ðàéîíè ïëàíåòè. Ðîçâèâàþ÷èñü, ÷àñîì äîñÿãàþòü óðàãàííîї ñèëè, ñïðè÷èíÿþòü êàòàñòðîôі÷íі íàñëіäêè.

Öèêëîíè òà àíòèöèêëîíè âіäіãðàþòü âåëèêó ðîëü ó ôîðìóâàííі ïî-ãîäè, ó çàãàëüíіé öèðêóëÿöії àòìîñôåðè. Ïðè÷èíè âèíèêíåííÿ öèõ ÿâèù îñòàòî÷íî ùå íå ç’ÿñîâàíі (Ç ïіäðó÷íèêà).

2. Áåç ïîïåðåäæåíü ç’ÿâëÿþòüñÿ öèêëîíè. Ðîçøàëåíіëàñÿ äåñü òàì ñòèõіÿ, ó òåìíі âèðóþ÷і íàäðà її íåçàáàðîì áóäå êèíóòî é âàøі æèòòÿ...

Ñïåðøó, íіáè íåâïåâíåíî, âèíèêàþòü íàä ãîëèçíîþ îêåàíó ëåäü ïîìіò-íі çàâèõðåííÿ, íåâіäîìèì ïîøòîâõîì çðèâàþòüñÿ õâèëі â îòіé ñàìіé ôðîíòàëüíіé çîíі, äå ìàñè òåïëîãî ïîâіòðÿ çіòêíóëèñü іç õîëîäíèì, і êî-ëîñàëüíà, íå ïіäâëàäíà âèìіðàì, åíåðãіÿ òåìïåðàòóðíèõ êîíòðàñòіâ, ðîç-âèâàþ÷èñü ìîâáè ñïîíòàííî, ùîäàëі ãðіçíіøå âèÿâëÿє ñåáå, ïîñòóïîâî ôîðìóєòüñÿ «îêî áóðі» – ðàéîí äèïðåñії, ãðàíè÷íî çíèæåíîãî òèñêó. Ðó-õàєòüñÿ âåëè÷åçíèé êîëîäÿçü ïîðîæíå÷і, îòî÷åíèé òèñÿ÷îêіëîìåòðîâèì êіëüöåì öèêëîíі÷íèõ ñòіí і ñóöіëüíî âèðóþ÷èõ õìàð, äå âñå êèïèòü, çà-êðó÷óєòüñÿ ñïіðàëÿìè íà âèõðîâèõ îáåðòîâèõ øâèäêîñòÿõ... (Î. Ãîí÷àð).

96


Ó ñëîâíèêîâîìó ñêëàäі óêðàїíñüêîї ëіòåðàòóðíîї ìîâè îñîáëèâå ìіñöå ïîñіäàє ñïåöіàëüíà ëåêñèêà – òåðìіíè і ïðîôåñіéíі ñëîâà.

Òåðìіíè (ëàò. terminus – ìåæà, êîðäîí) – öå ñëîâà, ùî âæèâàþòüñÿ äëÿ òî÷íîãî âèçíà÷åííÿ ïåâíîãî ïîíÿòòÿ ÿêîї-íåáóäü ãàëóçі íàóêè, òåõíіêè, ìèñòåöòâà òîùî. Íà-ïðèêëàä: àîðòà, âîäåíü, ïðÿìèé êóò, çåìíîâîäíі, òåïëî-îáìіí, ñòàðòîâèé ãîë.

Âèäè òåðìіíіâ

Çàãàëüíîâæèâàíі Âóçüêîñïåöіàëüíі

Ïîøèðåíі â ðіçíèõ ãàëóçÿõ çíàíü:àíàëіç, ïðîöåñ, åêâіâàëåíò

Óæèâàþòüñÿ â îäíіé ãàëóçі çíàíü:ãіïîòåíóçà, àñïіðèí

Òåðìіí ó ìåæàõ îäíієї ãàëóçі çíàíü ìàє îäíå çíà÷åííÿ. Íàïðèêëàä, ñëîâî êîðіíü áàãàòîçíà÷íå, àëå â ìîâîçíàâ-ñòâі ïіä íèì ðîçóìіþòü ëèøå ìîðôåìó, à â áîòàíіöі – òіëüêè îðãàí ðîñëèíè.Ó òåðìіíîëîãії íåáàæàíі îìîíіìè é ñèíîíіìè, õî÷à âîíè â öüîìó ðîçðÿäі ëåêñèêè є. Íàïðèêëàä: ñèíîíіìè òðóäî-âèé äîãîâіð – òðóäîâèé êîíòðàêò; íåðóõîìå ìàéíî – íåðóõî ìіñòü; îìîíіìè àêöіÿ (öіííèé ïàïіð) – àêöіÿ (äіÿ), âіäâåäåííÿ (êàíäèäàòóðè) – âіäâåäåííÿ (çåìåëü).

Øëÿõè ïîïîâíåííÿ óêðàїíñüêîї òåðìіíîëîãії: óòâîðåííÿ òà âæèâàííÿ â çíà÷åííі òåðìіíà óêðàїíñüêî-ãî çàãàëüíîâæèâàíîãî ñëîâà (âіäíіìàííÿ, òіëî, êîðіíü); çàïîçè÷åííÿ ç іíøèõ ìîâ (áðàñ, àòîì, ñóôіêñ).

Зверніть увагу! Òåðìіí íå òіëüêè íàçèâàє, à é ëîãі÷íî âè÷åðïíî, òî÷íî âèçíà÷àє ïîíÿòòÿ, òîáòî ìіñòèòü ó ñîáі áіëüøå іíôîðìàöії, íіæ íåòåðìі-íîëîãі÷íà îäèíèöÿ ëåêñèêè.

Òåðìіíîëîãі÷íà ëåêñèêà ïîçáàâëåíà åìîöіéíî-åêñïðå-ñèâíîãî çàáàðâëåííÿ. Îñíîâíà ñôåðà її çàñòîñóâàííÿ – îôіöіéíî-äіëîâèé òà íàóêîâèé ñòèëі. Òåðìіíè øèðîêî âèêîðèñòîâóþòüñÿ і â ïóáëіöèñòèöі, ùîá ç’ÿñóâàòè ñóò-íіñòü ÿâèùà, ðîçêðèòè éîãî çìіñò. Ïðîòå íàÿâíіñòü òàêîї ëåêñèêè íå ïîâèííà óñêëàäíþâàòè ñïðèéìàííÿ òåêñòó.

Ïðîôåñіéíèìè (ëàò. professio – çàíÿòòÿ, ôàõ) íàçèâàþòü-ñÿ òàêі ñëîâà òà ñëîâîñïîëó÷åííÿ, ÿêі âëàñòèâі ìîâëåííþ ïåâíîї ïðîôåñіéíîї ãðóïè ëþäåé. Öå â îñíîâíîìó íàçâè çíàðÿäü âèðîáíèöòâà, òðóäîâèõ ïðîöåñіâ, ñïåöіàëüíі ïðî-ôåñіéíі âèñëîâè òîùî. Іñíóє ïðîôåñіéíà ëåêñèêà ìîðÿ-êіâ, øàõòàðіâ, áóõãàëòåðіâ, þðèñòіâ, ìóçèêàíòіâ òîùî. Íàïðèêëàä: 1) ç ìîâëåííÿ àãðàðіїâ: áîðîíóâàííÿ, îáìîëîò, êîñîâèöÿ; 2) ç ìîâëåííÿ ñïîðòèâíèõ òðåíåðіâ: êîìïëåêñíі âïðàâè, çìàãàííÿ, òðåíóâàëüíèé ïðîöåñ.

Терміни

Вимоги до термінів

Поповнення словника


Професіо-налізми

97


Áàãàòî ïðîôåñіîíàëіçìіâ є ñëîâàìè çàãàëüíîíàðîäíîї ìîâè, âæèòèìè â ïåðåíîñíîìó çíà÷åííі. Íàïðèêëàä: ïіä-âàë (íèæíÿ ÷àñòèíà ãàçåòíîї ñòîðіíêè), âіêíî (âіëüíèé ìіæ óðîêàìè ÷àñ ó â÷èòåëÿ).

Ó íåõóäîæíіõ ñòèëÿõ ïðîôåñіéíà ëåêñèêà âæèâàєòüñÿ äëÿ íàéìåíóâàííÿ ïîíÿòü, ïðîöåñіâ òîùî àáî ïåâíîї õà-ðàêòåðèñòèêè îá’єêòà. Ïðè öüîìó â ïóáëіöèñòè÷íîìó ñòèëі âæèâàþòüñÿ, ÿê ïðàâèëî, ïðîôåñіîíàëіçìè, ùî ââіéøëè â çàãàëüíîíàðîäíó ìîâó. Ó õóäîæíüîìó ñòèëі òàêà ëåêñèêà äîïîìàãàє ñòâîðþâàòè ÿñêðàâі îïèñè, óâè-ðàçíþє ìîâíó õàðàêòåðèñòèêó äіéîâèõ îñіá.

Âàæëèâà ðîëü ó ïðîôåñіéíîìó ìîâëåííі íàëåæèòü ôðà-çåîëîãіçìàì. Íàïðèêëàä: âèäàâàòè íà-ãîðà (ç ìîâëåííÿ øàõòàðіâ), ïіäíÿòòÿ ïàðіâ (ç ìîâëåííÿ àãðàðіїâ), âіäêðè-òèé ôóòáîë (ç ìîâëåííÿ ôóòáîëіñòіâ).

Зверніть увагу! Çíà÷íà ÷àñòèíà ïðîôåñіéíèõ ñëіâ (ñëîâîñïîëó÷åíü) – öå íåîôіöіéíі çàìіííèêè òåðìіíіâ. Ïðîôåñіîíàëіçìè íå ñòàíîâëÿòü ÷іò-êîї ñèñòåìè, à òåðìіíè є ñèñòåìàòèçîâàíèìè íàçâàìè ïîíÿòü.

Òåðìіíè ïîÿñíþþòü ó òåðìіíîëîãі÷íèõ ñëîâíèêàõ, à íàé-áіëüø óæèâàíі ç íèõ – і â òëóìà÷íèõ ñëîâíèêàõ, äå їõ ñóïðîâîäæóþòü ïîçíà÷êàìè ñïåö. (ñïåöіàëüíå ñëîâî), òåõ. (òåõíіêà), õіì. (õіìіÿ), ôіçê. (ôіçêóëüòóðà) òîùî. Íàïðèêëàä: Åíåðãіÿ, -ї, æ. ñïåö. Îäíà ç îñíîâíèõ âëàñòè-âîñòåé ìàòåðії, çàãàëüíà ìіðà âñіõ ôîðì її ðóõó.Áåç ñâîãî ãàëóçåâîãî ñëîâíèêà íå ìîæå îáіéòèñÿ æîäíà íàóêà, òîìó íà ñüîãîäíі âèäàíî áàãàòî òàêèõ ïðàöü: Ñëîâíèê ëіíãâіñòè÷íèõ òåðìіíіâ (Ä. Ãàíè÷, І. Îëіéíèê), Áіîëîãі÷-íèé ñëîâíèê (çà ðåä. Ê. Ñèòíèêà), Øêіëüíèé ãåîëîãі÷íèé ñëîâíèê (À. Áåçóãëèé òà іí.), Óíіâåðñàëüíèé ñëîâíèê åêî-íîìі÷íèõ òåðìіíіâ (Â. Êîëîìîéöåâ) òà іíøі.

165. І. Прочитайте терміни. Визначте, які з них загальновживані, а які вузько-спеціальні. Для якої галузі знань характерні останні? Якими з поданих термінів користуєтеся ви під час навчання? Значення незрозумілих вам термінів з’ясуйте за тлумачним словником.

Ñåðåäíüîâі÷÷ÿ, âàæêі ìåòàëè, ñèíòàêñèñ, àêñіîìà, ðåñóðñîçàáåçïå÷å-íіñòü, êîñèíóñ, íàïіâøïàãàò, ôîðìóëà, ïîõіäíà ôóíêöії, åïіòåò, ãіïîòåçà, öèòîïëàçìà, ðåàêòèâíèé ðóõ, îïîðíèé ñòðèáîê, ïіâîñòðіâ.

ІІ. З двома термінами (на вибір) складіть усно речення.

166. І. Прочитайте текст, обґрунтуйте його належність до наукового стилю. З якою галуззю науки він співвідносний? Як ви це визначили?

ÏÎÄІËÜÑÜÊІ ÒÎÂÒÐÈ

Çàãàëüíà ïëîùà Íàöіîíàëüíîãî ïðèðîäíîãî ïàðêó «Ïîäіëüñüêі Òîâ-òðè», ùî íà Õìåëüíè÷÷èíі, – 261 316 ãåêòàðіâ.

Òîâòðè – öå ìіñöåâà íàçâà ñêåëÿñòîї äóãîïîäіáíîї ãðÿäè, âèñîòà ÿêîї â ìåæàõ ïàðêó ñÿãàє â ñåðåäíüîìó 400 ìåòðіâ íàä ðіâíåì ìîðÿ. Íàä íà-


Професійні фразеоло-

гізми

Словники

98


âêîëèøíüîþ Ïîäіëüñüêîþ ðiâíèíîþ öÿ ãðÿäà ïiäíiìàєòüñÿ íà 60–65 ì. Її äîâæèíà äîñÿãàє 250 êì, øèðèíà 15–20 êì. Îêðåìі ôîðìè ïіäíіìà-þòüñÿ ó âèãëÿäі âèòÿãíóòîãî âàëó àáî îêðåìèõ êîíóñîïîäіáíèõ ãîðáіâ, іíîäі ìàþòü ôîðìó ìîðñüêèõ àòîëiâ; íàéáiëüø ïîøèðåíîþ ôîðìîþ є êðÿæi ó âèãëÿäi âèòÿãíóòèõ âàëiâ øèðèíîþ äî 0,5 êì. Ïîâåðõíÿ їõíÿ çäåáiëüøîãî õâèëÿñòà, ñõèëè îïóêëi.

«Ïîäіëüñüêі Òîâòðè» âіäçíà÷àþòüñÿ ãåîëîãі÷íîþ áóäîâîþ, ðіäêіñíîþ і íåâëàñòèâîþ ðіâíèííî-ïëàòôîðìíèì îáëàñòÿì. Öå ñóêóïíіñòü âèêîï-íèõ ðèôîâèõ ñïîðóä óçáåðåææÿ áàð’єðíîãî õàðàêòåðó, ùî óòâîðèëèñÿ â ìіëêîâîäíèõ ìiîöåíîâèõ ìîðÿõ.

Ó ìåæàõ ïàðêó ðîñòå ìàéæå 1700 âèäіâ ðîñëèí, ç ÿêèõ áëèçüêî 300 – åíäåìі÷íі òà ñóáåíäåìі÷íі ïîäіëüñüêі âèäè, à òàêîæ ðіäêіñíі ðîñëèíè. Ôàóíà íàëі÷óє 55 âèäіâ ññàâöіâ, 214 – ïòàõіâ, 10 – ïëàçóíіâ, 11 – çåìíî-âîäíèõ òà íèçêó âèäіâ áåçõðåáåòíèõ òâàðèí, ÿêі ùå ïîòðåáóþòü äåòàëü-íèõ äîñëіäæåíü. Íàÿâíіñòü íà òåðèòîðії ïàðêó ñòàðèõ ëіñîâèõ ìàñè âіâ òà êàðñòîâèõ ïå÷åð ñïðèÿє ïîøèðåííþ òóò õèæèõ ïòàõіâ òà êàæàíіâ.

«Ïîäiëüñüêi Òîâòðè» ñüîãîäíi íå ìàþòü àíàëîãà â Єâðîïi i є óíiêàëüíèìè çà ñâîєþ ïðèðîäîþ (Ç äîâіäíèêà).

ІІ. Випишіть ужиті в тексті терміни. Користуючись тлумачним або відповідним термінологічним словником, з’ясуйте значення незрозумілих вам слів. Доберіть самостійно 2–5 термінів цієї ж галузі знань і доповніть ними ваші записи.

ІІІ. Перекажіть усно текст. Чи всі вжиті в тексті терміни ви використали? По-ясніть, як впливає форма літературної мови (усна чи писемна) на добір мов-

них засобів. Чому, на вашу думку, цей текст важко переказувати?

167. Мозковий штурм. Чому питанню упорядкування термінології приді-ляється величезна увага? Які, на вашу думку, можливі шляхи вдосконалення терміно логічних систем різних галузей науки?

168. І. Спишіть речення, підкресліть у них терміни. Користуючись тлумачним словником, поясніть значення цих слів. Зверніть увагу, якою позначкою вони

Íàöіîíàëüíèé ïðèðîäíèé ïàðê «Ïîäіëüñüêі Òîâòðè»

99


супро воджуються в словнику. З’ясуйте галузь їхнього функціонування і проана-лізуйте стилістичні функції.

1. Îïіêà òà ïіêëóâàííÿ âñòàíîâëþþòüñÿ ç ìåòîþ çàáåçïå÷åííÿ îñîáèñòèõ íåìàéíîâèõ і ìàéíîâèõ ïðàâ òà іíòåðåñіâ íåïîâíîëіòíіõ îñіá (Ç êîäåêñó). 2. Àòîìíó åíåðãіþ ïðèáîðêàíî â ÕÕ ñòîëіòòі, òà ïіäâàëèíè àòîìіñòèêè çà-êëàëè ùå ñèíè Åëëàäè – Ëåâêіïï і Äåìîêðіò (Ï. Óòåâñüêà). 3. Êóì òàêè ïðèçåìëèâñÿ, õî÷ і ñêàïîòóâàâ, à ÿ ç ïіêå – â øòîïîð, іç øòîïîðà íå âè-éøîâ, ïðîòàðàíèâ Ëóêåðöі ñïіäíèöþ é óðіçàâñÿ â çåìëþ (Îñòàï Âèøíÿ). 4. Ãîëîâíèé ìîçîê ññàâöіâ âіäíîñíî âåëèêîãî ðîçìіðó, îñîáëèâî âåëèêі ïіâ-êóëі ïåðåäíüîãî ìîçêó òà ìîçî÷îê (Ç åíöèêëîïåäії). 5. Ùîá íàâ÷èòèñÿ ïіä-òðèìóâàòè åêîëîãі÷íó ðіâíîâàãó íà Çåìëі, ëþäèíà ïîâèííà äáàòè ïðî äіëÿí-êè ëàíäøàôòіâ, äå ðîñëèííèé і òâàðèííèé ñâіò çáåðіãàþòüñÿ â ïðèðîäíîìó ñòàíі (Ç ãàçåòè). 6. Âіäðіçîê, ÿêèé ñïîëó÷àє âåðøèíó òðèêóòíèêà ç òî÷-êîþ íà ïðîòèëåæíіé ñòîðîíі öüîãî òðèêóòíèêà, íàçèâàþòü ÷åâіàíîþ (Ç ïіäðó÷íèêà).

ІІ. Підкресліть і поясніть пунктограми й орфограми.

Будь-який термін уводиться в науковий текст згідно з суворими «правилами гри». Ці правила включають такі основні положення: 1) системність; 2) одно-значність; 3) точність; 4) відсутність експресії; 5) стилістична нейтральність.Найпоширенішими способами творення термінів є суфіксальний та префік-сальний. Наприклад: ділення, архаїзм, полігібрид.


169. Дайте визначення термінів та уведіть їх до складу речень.

Âèðîáíè÷à ïîòóæíіñòü, ôіíàíñîâèé çâіò, òåõíîëîãіÿ óïðàâëіííÿ, ïëà-íóâàííÿ, âàíòàæîîáіã, íàäçâè÷àéíèé ñòàí, êîìàíäíèé ïðåñèíã.

170. І. Прочитайте текст, визначте його тип і стиль мовлення. Розкажіть, що вас вразило в роботі хірурга Олександра Шалімова. Завдяки чому, на вашу думку, він досяг високих результатів у праці?

ÕІÐÓÐÃ ØÀËІÌÎÂ

Êàæóòü, ëþäèíà íå ìàðíî ïðîæèëà æèòòÿ, ÿêùî âèðîñòèëà äіòåé і ïîñàäèëà äåðåâî. Â àêàäåìіêà Îëåêñàíäðà Øàëіìîâà äâîє ïðåêðàñíèõ ñèíіâ, à äåðåâî – éîãî øêîëà óêðàїíñüêèõ õіðóðãіâ, ó ÿêіé áіëüøå 150 äîê-òîðіâ, êàíäèäàòіâ ìåäè÷íèõ íàóê і òèñÿ÷і ñïåöіàëіñòіâ-ïðàêòèêіâ. Âіí ðîçðîáèâ ìàéæå 50 íîâèõ ìåòîäèê ïðîâåäåííÿ îïåðàöіé. Âäÿ÷íі ïàöієí-òè íàçèâàþòü іíñòèòóò ó Êèєâі, ÿêèé õіðóðã ñòâîðèâ і â ÿêîìó áàãàòî ðîêіâ ïðàöþâàâ, íå іíàêøå ÿê «іíñòèòóò Øàëіìîâà».

Îäèí ç ó÷íіâ òàëàíîâèòîãî õіðóðãà äîêòîð ìåäè÷íèõ íàóê Іâàí Òîäó-ðîâ ïðèãàäóє:

– Îëåêñàíäð Øàëіìîâ çàâæäè ðàíî ïðèõîäèâ íà ðîáîòó. Çàïіçíèòèñÿ â îïåðàöіéíèé äåíü ââàæàëîñÿ çëî÷èíîì... Îïåðàöії â іíñòèòóòі ïî÷è íàëèñÿ î äåâ’ÿòіé îäíî÷àñíî íà 12 ñòîëàõ, і Îëåêñàíäð Îëåêñіéîâè÷ ïåðåõî äèâ âіä îäíîãî äî іíøîãî. Íà îäíîìó ñòîëі îïåðóâàëè ñåðöå, íà äðóãîìó – ñòðàâîõіä, íà òðåòüîìó – ïå÷іíêó, äàëі ëåæàëè ïàöієíòè іç ñóäèííîþ ïàòîëî ãієþ...

Öå áóëà îäåðæèìà ëþäèíà. Óÿâіòü: Øàëіìîâ ó âіäïóñòöі, ïëèâå ïî Äóíàþ íà òåïëîõîäі. Â îäíîìó ç ïîðòіâ éîìó ïîâіäîìëÿþòü, ùî êîìóñü

100


òåðìіíîâî ïîòðіáíå õіðóðãі÷íå âòðó÷àí-íÿ. Âіí òієї æ ìèòі âіäïðàâëÿєòüñÿ íà áåðåã, ùîá íàäàòè õâîðîìó ìåäè÷íó äî-ïîìîãó.

Íà îïåðàöіÿõ øåô áóâ ñïîêіéíèì. Íі-êîëè íå êîìåíòóâàâ, ùî êîìó ðîáèòè. Àäæå ïåðåä òèì, ÿê ñòàâàòè äî îïåðà-öіéíîãî ñòîëó, âñі äії âіäïðàöüîâóâàâ äî àâòîìàòèçìó. Íàâіòü êîëè ñèòóàöіÿ âè-õîäèëà ç-ïіä êîíòðîëþ (íàïðèêëàä, âè-íèêàëà ñèëüíà êðîâîòå÷à), Øàëіìîâ çà-ëèøàâñÿ íåçâîðóøíèì. Ïðàâäà, ìіã äàòè іíñòðóìåíòîì ïî ðóêàõ, ÿêі ïîëіçëè íå

òóäè, êóäè òðåáà. Ìè, ìîëîäі ìåäè÷íі ïðàöіâíèêè, ñïåöіàëüíî ïіäñòàâ-ëÿëè ðóêè, ùîá îòðèìàòè êіëüêà óäàðіâ, ââàæàþ÷è ñèíöі ïåâíîþ îçíà-êîþ ïðè÷åòíîñòі äî âèùîãî ñâіòó õіðóðãії. Çíàëè, ùî øåô, âèéøîâøè ç îïåðàöіéíîї, îäðàçó âñå çàáóäå. Âіí âіðèâ: ëþäèíà çìîæå âèïðàâèòèñÿ.

Êîëè Îëåêñàíäð Îëåêñіéîâè÷ ïåðåñòàâ îïåðóâàòè, âіí ïðèõîäèâ äî íàñ ïîãîâîðèòè, äіçíàòèñÿ íîâèíè. Ìè ðîçïîâіäàëè, ÿêі ìåòîäèêè îïåðàöіé ðîçðîáèëè, і â íüîãî î÷і ñÿÿëè: «ßê æå ÿ ðàíіøå äî öüîãî íå äîäóìàâ-ñÿ!». Àëå òîãî, ùî âіí çðîáèâ, âèñòà÷èëî á íà êіëüêà æèòòіâ (Ç ãàçåòè).

ІІ. Випишіть з тексту професійні слова та словосполучення, характерні для мов-лення лікарів. Поясніть роль цих одиниць у змалюванні постаті відомого хірурга. Чи зрозуміла ця лексика для читачів і чи доречно її вжито в газетній публікації?

171. Мікрофон. Чи в кожній професії, на вашу думку, можна досягти високих результатів? Яка праця буде успішною?

172. І. Назвіть і запишіть кілька професіоналізмів, уживаних у мовленні: а) учите-лів; б) лікарів; в) бібліотекарів; г) фермерів; ґ) спортсменів; д) продавців; е) артис-тів; є) водіїв. Чи є з-поміж дібраного вами лексичного матеріалу фразеологізми?ІІ. Складіть і запишіть складнопідрядне речення з одним або кількома дібраними вами професіоналізмами.

173. Попрацюйте в парах. Складіть і розіграйте за особами діалог (10–12 реплік), який міг би відбутися між десятикласником і спеціалістом пев-

ної галузі: а) у хімічній лабораторії; б) у теплиці; в) на фермі; г) в аптеці; ґ) на космодромі; д) у зоопарку; е) у лікарні; є) на студії звукозапису; ж) у художній майстерні; з) у спортзалі. Використайте в діалозі професіоналізми та етикет-ні слова (словосполучення).

174. На основі тлумачного та галузевого словників укладіть свій невеликий термінологічний словничок (8–15 статей), що характеризує одну з галузей знань: математику, фізику, астрономію, біологію, хімію, фізичну культуру і спорт, право-знавство, літературознавство, українознавство, фольклористику, етнографію.

Ç ð à ç î ê. Ïðàâîçäàòíіñòü – âèçíàíà äåðæàâîþ çäàòíіñòü ôіçè÷íèõ îñіá (ãðîìàäÿí) òà þðèäè÷íèõ îñіá ìàòè ïðàâà і âèêîíóâàòè îáîâ’ÿçêè, ùî ïåðåäáà÷àþòüñÿ і äîïóñêàþòüñÿ çàêîíîì.

175. Випишіть з усіх підручників, за якими ви навчаєтеся, по 2–3 найуживаніших, на ваш погляд, терміни. На основі виписаних слів виконайте завдання одного з поданих варіантів.Варіант А. Складіть список термінів (в алфавітному порядку), уживаних у мовлен-ні десятикласників. Біля термінів зазначте галузь їхнього використання.

Î. Øàëіìîâ

101


Варіант Б. Укладіть словничок термінів, уживаних у мовленні десятикласників. Біля термінів зазначте галузь їхнього використання.

Ç ð à ç î ê. Êëіòèíà (áіîë.) – íàéïðîñòіøà îäèíèöÿ áóäîâè îðãàíіçìó, ÿêà ñêëàäàєòüñÿ ç ïðîòîïëàçìè, ÿäðà òà îáîëîíêè.

Ôóíêöіÿ (ìàò.) – âåëè÷èíà, ÿêà çìіíþєòüñÿ çі çìіíîþ íåçàëåæíîї çìіííîї âåëè÷èíè.

176. Уявіть, що ви працівник певного підприємства (установи). До вас з ме-тою обміну досвідом завітали спеціалісти іншого підприємства (установи)

такого ж профілю. Підготуйте для гостей невелику розповідь про вашу роботу, використавши терміни та професійну лексику.

Хлопчик на запитання вчительки, ким зараз працює його мама, відповів:– Замісником директора заводу.– А що, сам директор відсутній на роботі? Він захворів чи поїхав у відря-дження?– Ні, він зараз знаходиться на роботі.Як ви думаєте, чому між вчителькою та учнем сталося таке непорозуміння? Ким же насправді працює мама хлопчика?


177. Спишіть речення, добираючи з дужок потрібне слово. Обґрунтуйте свій ви-бір. За потреби скористайтеся словником паронімів.

1. Ìіé áàòüêî çàâіäóâàâ ëàáîðàòîðієþ â (äîñëіäíîìó, äîñëіäíèöüêîìó) іíñòèòóòі. 2. Ó ìіñòі ïðîâåäåíî íàâ÷àííÿ íàñåëåííÿ äіé â óìîâàõ íàä-çâè÷àéíèõ ñèòóàöіé ìèðíîãî òà (âîєííîãî, âіéñüêîâîãî) ÷àñó. 3. (Ãðîìà-äÿíñüêі, ãðîìàäñüêі) ïðàâà – îñíîâà êîíñòèòóöіéíî-ïðàâîâîãî ñòàòóñó ãðîìàäÿíèíà äåðæàâè. 4. Äàâíî ïîìі÷åíî çâ’ÿçîê ìіæ ñòðåñîì і ðіçíèìè (ñåðäåøíèìè, ñåðöåâèìè) çàõâîðþâàííÿìè. 5. Äëÿ ïðîâåäåííÿ âèáîðіâ äî Âåðõîâíîї Ðàäè Óêðàїíè ñòâîðþþòüñÿ (âèáîðíі, âèáîð÷і) êîìіñії. 6. Çàâòðà â Êèєâі íà äîðîãàõ (îæåëåäü, îæåëåäèöÿ).

178. Виконайте завдання одного з поданих варіантів.Варіант А. Підготуйте усну розповідь про те, якою професією ви хотіли б

оволодіти, коли закінчите школу (ліцей, гімназію). Чому саме цією, а не іншою? Чим вона вас приваблює? У тексті розповіді використайте професійну лексику.Варіант Б. Підготуйте усну розповідь про екскурсію на підприємство, викорис-тавши професійну лексику.

ВИ

СН

ОВ

КИ

1. Термін є ідеальним найменуванням певного поняття в науці, техніці, мистецтві, має точний і визначений зміст, вирізняється змістовою однозначністю, сталістю функціонування. Термінологія проникла майже в усі сфери людської діяльності. Недосконалість термінології може призвести до помилок у практиці.

2. Професійні слова найчастіше застосовуються в усному неофіційно-му мовленні людей певної професії і сприяють кращому взаєморо-зумінню.

102


§ 12. Ñòèëіñòè÷íі çàñîáè ëåêñèêîëîãіїòà ôðàçåîëîãії

Ïðî ñòèëіñòè÷íî íåéòðàëüíó і çàáàðâëåíó ëåêñèêó, à òàêîæ ïðî ñòèëіñòè÷íі ìîæëèâîñòі áàãàòîçíà÷íèõ ñëіâ,

îìîíіìіâ, ñèíîíіìіâ, àíòîíіìіâ і ôðàçåîëîãіçìіâ


Яка лексика називається стилістично забарвленою?Що таке багатозначність?Які основні ознаки синонімів, антонімів, омонімів?Що спільного й відмінного між словом і фразеологізмом?

179. Порівняйте подані парами речення. З яким стилем мовлення співвід-носне кожне з речень? Схарактеризуйте виділені в них багатозначні слова,

синоніми, антоніми чи фразеологізми. Зробіть висновок про стилістичні функції цих мовних одиниць.

1. Îäíà ãîðà âèñîêàÿ, à äðóãàÿ íèçüêà... Îäíà ìèëà äàëåêàÿ, à äðóãàÿ áëèçüêà (Íàð. òâîð÷іñòü)

1. Êîæíà ëþäèíà ìàє ïðàâî íà âіëüíèé ðîçâèòîê ñâîєї îñîáèñòîñòі òà ìàє îáîâ’ÿçêè ïåðåä ñóñïіëüñòâîì (Ç Êîíñòèòóöії)

2. À âіòåð ãàíÿє, à âіòåð ãàñàє – øìàòóє, ëàìàє òå áіäíå îáøàðïàíå äåðåâî (Ñ. Âàñèëü÷åíêî)

2. Ãåïàðä ìîæå áіãòè çі øâèäêіñòþ 112 êіëîìåòðіâ íà ãîäèíó (Ç ïîñіá-íèêà)

3. Õòî ñіÿâ çëî, òîé ïîæèíàâ ñêîð-áîòó (Íàð. òâîð÷іñòü)

3. Êðіï ìîæíà ñіÿòè ïåðіîäè÷íî ç áåðåçíÿ ïî ñåðïåíü (Ç ïîñіáíèêà)

4. Âîíà äîãàäàëàñü, ùî âæå íàãîâî-ðèëà ñіì ìіøêіâ ãðå÷àíîї âîâíè... (І. Íå÷óé-Ëåâèöüêèé)

4. Єâãåí Ìàëàíþê óñëàâëåíèé çà ìåæàìè Âіò÷èçíè, àëå, çà іðîíієþ äîëі, äîíåäàâíà ìàéæå íå âіäî-ìèé çàãàëîâі Óêðàїíè (Ï. Êîíî-íåíêî)

Çі ñòèëіñòè÷íîãî ïîãëÿäó ëåêñèêà ñó÷àñíîї óêðàїíñüêîї ìîâè ïîäіëÿєòüñÿ íà: ñòèëіñòè÷íî íåéòðàëüíó, ÿêà âæèâàєòüñÿ â óñіõ ñòèëÿõ ìîâëåííÿ (ÿáëóíÿ, õîäèòè, äàëåêî); ñòèëіñòè÷íî çàáàðâëåíó, ÿêà ñïіââіäíîñèòüñÿ ç îäíèì ÷è êіëüêîìà (àëå íå ç óñіìà) ñòèëÿìè ìîâëåííÿ (êóìåêà-òè, âèðóøèòè). Çà äîïîìîãîþ ñòèëіñòè÷íî çàáàðâëåíèõ ñëіâ òâîðèòüñÿ ïåâíèé êîëîðèò ìîâëåííÿ, äîñÿãàєòüñÿ åêñïðåñèâíіñòü âèñëîâëþâàííÿ.

Зверніть увагу! Óæèâàþ÷èñü ó ïåðåíîñíîìó çíà÷åííі, ñòèëіñòè÷íî íåéòðàëüíі ñëîâà íàáóâàþòü äîäàòêîâèõ åìîöіéíî-åêñïðåñèâíèõ âіä-òіíêіâ. Íàïðèêëàä: Íàä âîäàìè õèëÿòüñÿ ëîçè, ëåëåêà ïëèâå â âèñîòі (Ì. Ðèëüñüêèé).

Групи лексики

103


Ñòèëіñòè÷íî çàáàðâëåíà ëåêñèêà

Ãðóïè (ïіäãðóïè) Ïðèêëàäè

Êíèæíà ëåêñèêà

ñóñïіëüíî-ïîëіòè÷íà âèáîðè, ãðîìàäÿíèí

îôіöіéíî-äіëîâà іíñòðóêöіÿ, âèðóøèòè

íàóêîâà çіñòàâëåííÿ, ôàóíà

ïðîôåñіéíà áåòîíóâàííÿ, äîìíà

Ðîçìîâíà ëåêñèêà äіòëàõè, çäîðîâàíü

Êíèæíà ëåêñèêà õàðàêòåðíà äëÿ îôіöіéíî-äіëîâîãî, ïó-áëіöèñòè÷íîãî і íàóêîâîãî ñòèëіâ ìîâëåííÿ.

Ðîçìîâíі ñëîâà âèêîðèñòîâóþòüñÿ â ðîçìîâíîìó ñòèëі ìîâëåííÿ. Âîíè íàäàþòü ìîâëåííþ íåîôіöіéíîãî çâó÷àí-íÿ, à îòæå, є íåïðèïóñòèìèìè äëÿ îôіöіéíî-äіëîâîãî òà íàóêîâîãî ñòèëіâ, ïðîòå ìîæóòü âèêîðèñòîâóâàòèñÿ â ïó-áëіöèñòèöі òà õóäîæíіé ëіòåðàòóðі äëÿ òâîðåííÿ êîëîðè-òó íåâèìóøåíîñòі, ïðîñòîòè, åêñïðåñèâíîñòі. Ðîçìîâíі ñëîâà ìîæóòü ìàòè ðіçíå åìîöіéíå çàáàðâëåííÿ (ïîçè-òèâíå, íåãàòèâíå, óðî÷èñòî-ïіäíåñåíå, çíèæåíå, ïåñòëè-âå, æàðòіâëèâå, ãðóáå).

Îñîáëèâå ìіñöå â ëåêñè÷íіé ñòèëіñòèöі íàëåæèòü áàãàòî-çíà÷íèì ñëîâàì, îìîíіìàì, ñèíîíіìàì, àíòîíіìàì.

Áàãàòîçíà÷íі ñëîâà íàéøèðøå ïðåäñòàâëåíі â õóäîæíüî-ìó, ïóáëіöèñòè÷íîìó, ðîçìîâíîìó ìîâëåííі, äå âîíè є çà-ñîáîì òâîðåííÿ îáðàçíîñòі, åìîöіéíîñòі, åêñïðåñèâíîñòі. Íàïðèêëàä: Âñå âèùå, âèùå é âèùå ÿ çäіéìàâñÿ íà êðè-ëàõ ìðіé (Ëåñÿ Óêðàїíêà). Ó çàçíà÷åíèõ ñòèëÿõ áàãàòî-çíà÷íі ñëîâà ìîæóòü óæèâàòèñÿ і â ïðÿìîìó, і â ïåðåíîñ-íîìó çíà÷åííі, à â îôіöіéíî-äіëîâîìó é íàóêîâîìó – ÿê ïðàâèëî, ëèøå ó ïðÿìîìó çíà÷åííі.

Ç áàãàòîçíà÷íіñòþ òіñíî ïîâ’ÿçàíі òðîïè (ìåòàôîðà, ìåòî-íіìіÿ, ñèíåêäîõà, ïåðñîíіôіêàöіÿ, óîñîáëåííÿ, ïîðіâíÿí-íÿ, åïіòåò, ãіïåðáîëà, àëåãîðіÿ òà іí.). Ó íàóêîâîìó é îôіöіéíî-äіëîâîìó ñòèëÿõ óæèâàííÿ òðîïіâ îáìåæåíå, à â õóäîæíüîìó, ïóáëіöèñòè÷íîìó òà êîíôåñіéíîìó âîíè âèêîðèñòîâóþòüñÿ àêòèâíî.

Ó íàóêîâîìó òà îôіöіéíî-äіëîâîìó ñòèëÿõ îìîíіìè âæè-âàþòüñÿ ëèøå äëÿ íàçèâàííÿ ïðåäìåòіâ, ÿâèù äіéñíîñòі. Íàïðèêëàä: ãëàâà äåðæàâè – ãëàâà êîäåêñó. Ó õóäîæíüî-ìó, ðîçìîâíîìó і ïóáëіöèñòè÷íîìó ñòèëÿõ îìîíіìè âè-êîðèñòîâóþòüñÿ ùå é äëÿ äîñÿãíåííÿ æàðòіâëèâîãî ÷è іðîíі÷íîãî åôåêòó íà îñíîâі êàëàìáóðó. Íàïðèêëàä: ßê òіëüêè ñâіòàíîê íàñòàâ, ãóñàê ÷èì÷èêóє íà ñòàâ (Ã. Ïëîòíèêîâ).

Розмовна лексика

Багато-значність

Тропи

Омоніми

104


Âàæëèâèì ñòèëіñòè÷íèì çàñîáîì óêðàїíñüêîї ìîâè є ñè-íîíіìè. Âîíè äàþòü çìîãó íå òіëüêè óíèêíóòè ïîâòîðіâ, à é âèáðàòè íàéäîðå÷íіøå ñëîâî, óòî÷íèòè äóìêó, ïіäñè-ëèòè çîáðàæóâàíå, äàòè éîìó ïîçèòèâíó ÷è íåãàòèâíó îöіíêó.Îêðåìó ãðóïó ñòàíîâëÿòü ñòèëіñòè÷íі ñèíîíіìè. Âîíè õàðàêòåðèçóþòüñÿ íàëåæíіñòþ äî ïåâíèõ ñòèëіâ ìîâëåííÿ òà ðіçíèì åìîöіéíî-åêñïðåñèâíèì çàáàðâëåííÿì. Íàïðè-êëàä: ãîâîðèòè (íåéòðàëüíå) – áàëàêàòè (ðîçìîâíå) – áà-çіêàòè (ðîçìîâíå, íåãàòèâíå) – ãëàãîëèòè (óðî÷èñòå).Îôіöіéíî-äіëîâèé і íàóêîâèé ñòèëі âèêîðèñòîâóþòü ñèíî-íіìè îáìåæåíî, áî öі ñëîâà ìàéæå çàâæäè âíîñÿòü ó ìîâëåí íÿ çìіíè âіäòіíêіâ çíà÷åííÿ. Ó ïóáëіöèñòè÷íîìó, õóäîæ íüîìó і ðîçìîâíîìó ìîâëåííі ñèíîíіìè âèêîðèñòî-âóþòüñÿ äîñèòü øèðîêî, ïðè÷îìó íå ëèøå ëåêñè÷íі, à é êîíòåêñòóàëüíі (ñëîâà, ùî íàáóâàþòü ñèíîíіìі÷íîñòі ëèøå â ïåâíîìó êîíòåêñòі). Íàïðèêëàä: Öіëó íі÷ íàäâîðі âèє õóãà, ïëà÷å, äåðåí÷èòü â âіêîííіì ñêëі (І. Äðà÷).

Ñòèëіñòè÷íèé ïîòåíöіàë àíòîíіìіâ çóìîâëåíèé òèì, ùî âîíè äàþòü êîíòðàñòíó õàðàêòåðèñòèêó ïðåäìåòіâ, ÿâèù, äіé. Ó íàóêîâîìó òà îôіöіéíî-äіëîâîìó ñòèëÿõ їõ âèêîðèñòî-âóþòü ç ìåòîþ ÷іòêîãî ðîçðіçíåííÿ ïîíÿòü, òî÷íîãî âèñëîâ-ëåííÿ äóìêè, äëÿ ïіäêðåñëåííÿ íåïîєäíóâàíîñòі îïèñóâà-íèõ ðåàëіé. Íàïðèêëàä: äçâіíêі і ãëóõі ïðèãîëîñíі, ïðèïëèâè і âіäïëèâè. Ó õóäîæíüîìó, ïóáëіöèñòè÷íîìó é êîíôåñіéíî-ìó ñòèëÿõ âîíè, êðіì òîãî, âèñòóïàþòü ùå é çàñîáîì ñòâî-ðåííÿ îáðàçíîñòі, óâèðàçíåííÿ äóìêè. Íàïðèêëàä: Âåëèêà ðèáà ìàëåíüêó öіëîþ êîâòàє (Íàð. òâîð÷іñòü).

Ó õóäîæíіé ëіòåðàòóðі òà ïóáëіöèñòèöі äëÿ âіäîáðà-æåííÿ êîëîðèòó îïèñóâàíîї ìіñöåâîñòі, âіäòâîðåííÿ çâè-÷àїâ, ïîáóòó, îñîáëèâîñòåé ìîâè íàñåëåííÿ âæèâàþòüñÿ äіàëåêòèçìè.Ó õóäîæíüîìó é ïóáëіöèñòè÷íîìó ñòèëÿõ ç ìåòîþ ñîöіàëü-íîї õàðàêòåðèñòèêè ïåðñîíàæіâ òà ÿê çàñіá ñòâîðåííÿ ãóìî-ðèñòè÷íîãî åôåêòó âèêîðèñòîâóєòüñÿ ïðîñòîðі÷íà ëåêñèêà. Îäíèì іç çàñîáіâ âèÿâó åêñïðåñії, æàðòіâëèâîãî àáî çíåâàæ ëèâîãî ñòàâëåííÿ äî îêðåìèõ ÿâèù äіéñíîñòі є æàðãîíіçìè. Äëÿ âіäòâîðåííÿ êîëîðèòó äîáè, à òàêîæ äëÿ íàäàííÿ òåêñòîâі óðî÷èñòîãî, ïіäíåñåíîãî çâó÷àííÿ âæèâàþòüñÿ ñòàðîñëîâ’ÿíіçìè, çàñòàðіëі ñëîâà, íåîëîãіçìè. Çà äîïîìîãîþ ñëіâ іíøîìîâíîãî ïîõîäæåííÿ òâîðèòüñÿ êîëîðèò îôіöіéíîñòі, äîñÿãàєòüñÿ óðî÷èñòіñòü, ïàôîñíіñòü ìîâëåííÿ ÷è, íàâïàêè, ãóìîðèñòè÷íèé àáî ñàòèðè÷íèé åôåêò.

180. І. Прочитайте текст, визначте стиль мовлення, схарактеризуйте коло-рит. Доповніть текст кількома реченнями – зверненнями до Сонця, дотриму-

ючись відповідного стилістичного забарвлення.

Синоніми

Антоніми

Інші засоби

105


ÁËÀÃÎÑËÎÂÅÍÍß ÑÎÍÖÞ

Ñîíöå, íàø ñâіòîñÿéíèé êíÿçþ, ìè âñі – ñèíè і äîíüêè Òâîї, áëàãî-ñëîâëÿєìî Òåáå. Òè íàø Áàòüêî і íàøà Ìàòè. Óñіì íàì – ìóäðèì і äóð-íÿì, ìàєòíèì і çëèì, íàéáàãàòøèì і çëèäàðÿì, äіòÿì і ñòàðèì, êîæíіé òðàâèíöі і êîìàøöі – Òè äàєø ñâîє ìèëîñòèâå áëàãîñëîâåííÿ. Çà êîëî-âîðîòàìè ïëàíåòè íàâêîëî Òåáå ìè ðàõóєìî ëіòà ñâîї, ëіòà áàòüêіâ і äіòåé ñâîїõ, ÷àñ öèâіëіçàöії і ÷àñ, êîëè íàáëèæàєòüñÿ íàøå æèòòÿ àáî ñìåðòü. Áåç òåáå і òâîєї ëþáîâі ìè íå ïðîæèâåìî é äíÿ. Áåç òâîãî ñâіòëà і òåïëà çàãèíå íàøà ïëàíåòà, ïîìðåìî і ìè. Ç ðàäіñòþ âіòàєìî ÷àñ Òâîїõ ïåðøèõ ïðîìåíіâ ó î÷àõ íàøèõ, áåçìåæíî ñóìóєìî çà Òîáîþ, êîëè Òè ïîêèäà-єø íàñ і íàñòàє íі÷. Õàé ïðîäîâæàòü-ñÿ ðîêè Òâîї íà âіêè âі÷íі. Ìè âіðè-ìî, ùî Òè çàâæäè çіãðіâàòèìåø ïðîìіííÿì ñâîїì òіëà і äóøі íàøі, ïіäòðèìàєø ó ñêðóòíó õâèëèíó, ðîç-äіëèø íàøó ðàäіñòü ó ùàñòі. Äàé íàì ìóäðіñòü і ñèëó, ïðîñâіòè íàøі ðîçóì і äóøó. Áóäü ñïðàâåäëèâèì äî âñіõ íàñ (Çà Ñ. і À. Ðóäåíêàìè).

ІІ. Виконайте подані завдання до тексту.

1. Ïîÿñíіòü, ÿêîãî âіäòіíêó íàäàþòü òåêñòó âèäіëåíі ñëîâà.2. Óêàæіòü ñòèëіñòè÷íî çàáàðâëåíі ñëîâà. Îá´ðóíòóéòå їõíþ äîöіëü-

íіñòü ó òåêñòі.3. Çíàéäіòü àíòîíіìè é ñèíîíіìè. Ïîÿñíіòü їõíþ ðîëü ó ðåàëіçàöії

òåìè òà іäåї òåêñòó.4. Äîáåðіòü ïðèêëàäè і ñõàðàêòåðèçóéòå áàãàòîçíà÷íі ñëîâà, òðîïè.5. Ïîÿñíіòü, ÿê âèáіð ëåêñè÷íèõ çàñîáіâ ïîçíà÷àєòüñÿ íà ñòèëіñòè÷íî-

ìó çàáàðâëåííі òåêñòó.

181. Мозковий штурм. Чому слова діляться на стилістично забарвлені й сти-лістично нейтральні?

182. І. Поділіть стилістично забарвлені слова на групи: а) суспільно-політична лексика; б) наукова лексика; в) офіційно-ділова лексика; г) розмовна лексика. Проаналізуйте ці групи.

Ñèíòåç, íàêàç, іíñòðóêöіÿ, ñàìîâіääàíіñòü, çóáðèòè, ñüîãîäåííÿ, äåìî-êðàòіÿ, êîñèíóñ, òóæëèâèé, äîâіäêà, íàïіâïðîâіäíèê, ðþìñàòè, óïîâíî-âàæåíèé, àçîò, ïîñòàíîâèòè, ãðîìàäñüêіñòü, óõâàëèòè, ïðåôіêñ.

ІІ. До розмовних слів доберіть стилістично нейтральні синоніми.

183. Розширте тему кожного речення кількома реченнями, збагачуючи її но-вими деталями і наповнюючи текст стилістично забарвленими словами.

Ç ð à ç î ê. Õîëîäíèé âіòåð ãðàєòüñÿ çі ñíіãîì і íåñå éîãî êóäèñü ó íі÷.Ó ëіñі ãóëÿє âіõîëà. Ñåðäèòèé õîëîäíèé âіòåð ãðàєòüñÿ çі ñíіãîì,

æáóðëÿє, êðóòèòü і íåñå éîãî êóäèñü ó íі÷, ó íåïðîãëÿäíó òåìðÿâó. Âàæ-êî ñòîãíå ëіñ, øóìëÿòü âіêîâі÷íі ñîñíè, ç òðіñêîì ëàìàєòüñÿ ñóõå ãіëëÿ (Þ. Çáàíàöüêèé).

І. Òþõà. Ñîíöå íàä ìîðåì

106


1. Áіëÿñòå ìîðå ñðіáëèòüñÿ íà ñîíöі, íåïîìіòíî çëèâàþ÷èñü іç ìîëî÷íî-áіëèì íåáîì. 2. Ìіëüéîíè êîìï’þòåðіâ, ïîâ’ÿçàíі â ãëîáàëüíó ìåðåæó, óòâîðþþòü ÷è òî âåëåòåíñüêèé óñåñâіòíіé ñìіòíèê, ÷è òî åëåìåíò «âèùî-ãî ðîçóìó». 3. Ìîâà – öå íå ëèøå çàñіá ñïіëêóâàííÿ, à é ñêàðáíèöÿ íà-öіîíàëüíîї äóõîâíîñòі.

Швидкий пошук лексикографічної інформації забезпечує електронний словник української мови – лазерний диск «Словники України», який об’єднує п’ять словників: орфографічний, орфоепічний, фразеологічний, словники си- нонімів і антонімів.Важливо, що словникова база в «Словниках України» повнозв’язна – у тексті будь-якої статті кожне слово є посиланням на відповідні статті в інших словниках. Працює тут і звичайна для електронних словників система пошу ку. До речі, якщо роздрукувати весь інформаційний

матеріал, записаний на цьому диску, то вийде більше 100 томів по 1000 сторінок кожний.Словник розроблено фахівцями Українського мовно-інформаційного фон-ду НАН України в межах масштабної серії «Словники України», започатко-ваної для сприяння розвиткові національної словникової бази.


184. Позмагайтеся! Хто за 1 хвилину добере найбільше пар синонімів так, щоб одне слово в парі було стилістично забарвленим, а інше – нейтральним?

185. Уявіть, що вам треба розповісти своїм молодшим братам чи сестрам про будову атома, клітини або слова. Якою лексикою ви будете користуватися? Чи відрізнятиметься ваша розповідь від розповіді на цю саму тему на засіданні гуртка юних науковців? Чим саме?

186. І. Прочитайте текст. Яка ваша думка щодо порушеного в ньому питання? Чи підтримуєте ви рішення європейської організації, про яке йдеться в тексті?

ÁÅÐÅÆІÒÜ ÑËÓÕ

Ó êîæíîãî äåñÿòîãî âëàñíèêà CD- àáî ÌÐ3-ïëåєðà – âèñîêèé ðèçèê âòðàòè ñëóõó ÷åðåç íàäòî ãó÷íó ìóçèêó, ÿêà ç íèõ ëóíàє.

Äîñëіäæåííÿ, ïðîâåäåíі íåçàëåæíèìè åêñïåðòàìè, çàñâіä÷èëè, ùî ðåãóëÿðíå ïðîñëóõîâóâàííÿ ìóçèêè â íàâóøíèêàõ ïðîòÿãîì ãîäèíè íà äåíü óïðîäîâæ ï’ÿòè ðîêіâ ñòàíîâèòü ñåðéîçíó çàãðîçó äëÿ ñëóõó. Çà ñòàòèñòèêîþ, âіä 50 äî 100 ìіëüéîíіâ ëþäåé ïî âñіé Єâðîïі ùîäíÿ êîðèñ-òóþòüñÿ àóäіîïëåєðàìè.

Íà âèìîãó Єâðîïåéñüêîãî Ñîþçó ðіâåíü øóìó â íàâóøíèêàõ àóäіîïëå-єðіâ îáìåæåíèé 100 äåöèáåëàìè, óòіì çàëèøàєòüñÿ çàíåïîêîєííÿ ç ïðè-âîäó äóæå ÷àñòîãî ïðîñëóõîâóâàííÿ ìóçèêè íà âèñîêіé ãó÷íîñòі. Áàãàòî її ëþáèòåëіâ çáіëüøóþòü ðіâåíü ãó÷íîñòі ïîíàä 89 äåöèáåëіâ äëÿ òîãî, ùîá çàãëóøèòè øóì âіä ðóõó ãðîìàäñüêîãî òðàíñïîðòó.

107


Íåçàëåæíèé êîìіòåò ôàõіâöіâ, âèâ÷èâøè ïèòàííÿ, äіéøîâ âèñíîâêó, ùî âіä 5 äî 10 âіäñîòêіâ ñëóõà÷іâ ìóçèêè (âіä 2,5 äî 10 ìіëüéîíіâ) ïåðå-áóâàþòü ó ãðóïі ðèçèêó. Íàóêîâöі äóæå ñòóðáîâàíі òèì, ùî âëàñíèêè àóäіîïëåєðіâ, ÿêі ïðîñëóõîâóþòü ìóçèêó íà âèñîêіé ãó÷íîñòі, ìîæóòü çàøêîäèòè ñâîєìó ñëóõó, íàâіòü íå ïіäîçðþþ÷è ïðî öå (Ç ãàçåòè).

ІІ. Визначте стиль тексту. Схарактеризуйте вжиті в ньому стилістичні засоби лек-сикології.

ІІІ. Перекажіть усно текст, змінивши стиль викладу на розмовний. З’ясуйте, як добір мовних засобів позначається на стилістичному забарвленні тексту.

187. Попрацюйте в парах. І. Поясніть, з якими стилями мови пов’язане вико-ристання синонімічних слів у кожній групі. При цьому одне слово групи охаракте-ризуйте ви, а інше – ваш однокласник (ваша однокласниця).

Ìàéáóòíіé – ïðèéäåøíіé; ðîçóìіòè – ìåòèêóâàòè; ïіâåíü – êîãóò; áàéäóæіñòü – іíäèôåðåíòíіñòü; çóñòðі÷ – ðàíäåâó; ãàðíèé – ôàéíèé; îçíàêè – ñèìïòîìè; âëàäàð – ãîñïîäàð; â÷èòè – çóáðÿ÷èòè; ïðèâіòíèé – ëþá’ÿçíèé.

ІІ. Складіть усно речення з синонімами одного ряду (на вибір).

188. Згрупуйте подані слова в синонімічні ряди. Поясніть, у чому полягає від-мінність лексичних значень синонімів. Обґрунтуйте можливість використання

їх у ділових паперах.

Ïîãîäæóâàòèñÿ, ðàäèòè, ðåôåðåíäóì, êîíòàêòè, ôîðóì, ïîâіäîìëÿòè, ðåêîìåíäóâàòè, äàâàòè ïîðàäó, êîíôåðåíöіÿ, âñåíàðîäíå îïèòóâàííÿ, âçàєìèíè, çáîðè, äàâàòè çãîäó, íàðàäà, âі÷å, ïëåáіñöèò, äîâîäèòè äî âіäîìà.

189. Мікрофон. Як ви розумієте твердження письменника Максима Рильсь-кого про те, що багатство синонімів – одна з питомих ознак багатства мови взагалі?

190. Два – чотири – всі разом. Визначте речення, у якому з поданих у дужках синонімів можливий кожен варіант. Відповідь обґрунтуйте.

1. Ñòàðі äóáè (îòî÷óâàëè, îáëÿãàëè) ãàëÿâèíó.2. Ìè ñòîÿëè, çà÷àðîâàíі (äèâíîþ, ïðåêðàñíîþ) ìóçèêîþ âåñíÿíèõ ëóãіâ.3. (Ðåòåëüíі, ïðîíèêëèâі) äîñëіäæåííÿ àðõåîëîãіâ ïіäòâåðäæóþòü

ñëîâà іñòîðèêà.4. Ïðåäñòàâíèêè ðіçíèõ ïîêîëіíü íå çàâæäè (çäàòíі, çäіáíі) ïîðîçóìі-

òèñÿ.5. ×åðâîíі æîðæèíè (ñèëüíіøå, ïîòóæíіøå) ìåðåõòÿòü ðîñàìè.

191. І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки і розкриваючи дужки. Підкресліть стилістичні засоби лексикології, проаналізуйте їхні функції.

1. Ãðèãіð Òþòþííèê ïðèíöèïîâî áëèçüêèé äî íàòóðè çîáðàæå(í,íí)ÿ ïðèíöèïîâî їé âіðíèé ìàþ÷è âðîäæå(í,íí)å ÷óòòÿ íà ïîäðîáèöі íà äåòàëі íà êîëîðèòíі õàðàêòåðíîñòі... (Є. Ãóöàëî). 2. Ðîçïëåëèñü ðî(ç,ñ)ñèïàëèñü ðîçïàëèñü íà÷å êîñè âåð(å,è)ñíåâі äíі ìè ç òîáîþ ùå íå íàêóïàëèñü à âæå ãðàє îñіíü ó âіêíі (Ä. Ïàâëè÷êî). 3. Åíåðãіÿ ïð(å,è)ïëèâіâ і âіäïëèâіâ – îäèí ç (íå)áàãàòüîõ âèäіâ åíåðãії (íå)çîáîâ’ÿçàíèõ ñâîїì ïîõîäæåííÿì òå-ïëó ñîíÿ÷íèõ ïðîì(å,è)íіâ (Ç ïîñіáíèêà). 4. Çàâіðþõà ñìієòüñÿ і ïëà÷å ñòîãíå é øàëåíіє âîíà ñïіâàє âåñіëüíîї і âîäíî÷àñ ïîõîðîííîї, à â ñïіâі

108


æóðà é ìàæîð ïî÷àòêó é êіíöÿ (Á. Àíòîíåíêî-Äàâèäîâè÷). 5. І âëàäà, і її ñóïðîòèâíèêè, çäàєòüñÿ, óçÿëè íà îçáðîєííÿ òàêòèêó «âіäêðèòîãî ôóòáî-ëó», ïðè ÿêіé íà êîæíó àòàêó îáîâ’ÿçêîâî âіäïîâіäàþòü êîíòðàòàêîþ. І, ìàáóòü, íіêîëè ùå ïîëіòè÷íèé ïðåñèíã íå áóâ òàêèé çàïåêëèé, ôîðâàðäè – òàêі íàïîëåãëèâі, à çàõèñíèêè – òàêі íåùàäíі (Ç ãàçåòè). 6. ßê ÷àñòî ïîðî÷íіñòü ðîáèòü ç íàéêðàùîãî òâîðіííÿ (Á,á)îæîãî íàéæàëþãіäíіøó іñòîòó! (Ïàòðіàðõ Ôіëàðåò).

ІІ. Визначте, які речення є складними.

192. Позмагайтеся! Скориставшись власним життєвим досвідом, художні-ми текстами, довідниковою літературою, допомогою знайомих, доберіть як-найбільше синонімів – вторинних образних назв до іменників вересень, заві-

рюха. Простежте, що нового до характеристики додає кожна нова назва. Чи поглиблює вона образ, чи викликає нові асоціації?

Ç ð à ç î ê. Ñîíÿøíèê – æîâòîãîëîâèê, çëîòîñõèëåíü, ñîíöåâîðîò, ñîí-öåïîêëîííèê, ñîíöåëþá, ñîíöåïîäіáíèé, ñîíöåïðîìіííèé.

Îäíèì ç íàéâàãîìіøèõ êîìïîíåíòіâ ñòèëіñòè÷íîї ñèñòå-ìè óêðàїíñüêîї ìîâè є ôðàçåîëîãіçìè. Êîæíèé ñòèëü ìîâëåííÿ âîëîäіє çíà÷íèì çàïàñîì öèõ îäèíèöü.Ó íàóêîâîìó òà îôіöіéíî-äіëîâîìó ñòèëÿõ âæèâàþòü ôðàçåîëîãіçìè êíèæíîãî õàðàêòåðó, ÿêі ïîçáàâëåíі îáðàç-íîñòі, åìîöіéíîãî çàáàðâëåííÿ. Íàïðèêëàä: ñôîðìóëþâà-òè ïðàâèëî, äîâåñòè òåîðåìó, ïîðóøèòè ïèòàííÿ, áðà-òè ó÷àñòü, íàáèðàòè ÷èííîñòі. Äî íàóêîâîї ôðàçåîëîãії íàëåæàòü òàêîæ òåðìіíè-ñëîâîñïîëó÷åííÿ. Íàïðèêëàä: êîðîòêå çàìèêàííÿ.Ó ðîçìîâíîìó é õóäîæíüîìó ñòèëÿõ (ðіäøå – â ïóáëі-öèñòè÷íîìó) øèðîêî âæèâàþòü ðîçìîâíі ôðàçåîëîãіçìè, ÿêі ìàþòü çäåáіëüøîãî çíåâàæëèâî-çíèæåíå åêñïðåñèâíå çàáàðâëåííÿ, ôîðìóþòü êîëîðèò ïðîñòîòè. Íàïðèêëàä: ðîçïóñòèòè ÿçèêà, íі ñіëî íі âïàëî, áåç çàäíіõ íіã.Äëÿ ïóáëіöèñòè÷íîãî é õóäîæíüîãî ñòèëіâ õàðàêòåðíè-ìè є ïîåòè÷íі, ÷àñòî óðî÷èñòî-ïіäíåñåíі ôðàçåîëîãіçìè. Íàïðèêëàä: ëåáåäèíà ïіñíÿ, іðîíіÿ äîëі, çîëîòі ñëîâà, ñàäè Ñåìіðàìіäè, ÷àøà òåðïіííÿ.Ôðàçåîëîãіÿ êîíôåñіéíîãî ñòèëþ õàðàêòåðèçóєòüñÿ âóçü-êîþ ñôåðîþ âæèâàííÿ òà ñïåöіàëüíèì óðî÷èñòî-ïіä-íåñåíèì ñòèëіñòè÷íèì çàáàðâëåííÿì. Íàïðèêëàä: ìíîãії ëіòà.

Зверніть увагу! Ôðàçåîëîãіçìè іç çíåâàæëèâî-çíèæåíèì åêñïðåñèâ-íèì çàáàðâëåííÿì âëàñòèâі ðîçìîâíîìó ìîâëåííþ, à ç óðî÷èñòî-ïіäíå ñå-íèì – ïóáëіöèñòè÷íîìó.

193. І. Прочитайте фразеологізми. З’ясуйте за фразеологічним словником значення незрозумілих вам висловів. Визначте, які з них мають зневажливо-знижене експресивне забарвлення, а які – поетичне, урочисто-піднесене. Як це впливає на їхнє стилістичне використання?

Àæ çà áîêè áðàòèñÿ, іðîíіÿ äîëі, ñüîìå íåáî, ìàòè çà ÷åñòü, ç ïîçèöії ñèëè, çàìèëþâàòè î÷і, íèòêà Àðіàäíè, îëіìïіéñüêèé ñïîêіé, âèòðіøêè

Фразеоло-гізми

109


ïðîäàâàòè, äіñòàòè âіäêîøà, âèïèòè ãіðêó ÷àøó, ëåáåäèíà ïіñíÿ, ñіëü çåìëі, òåðíîâèé âіíîê, ÷àøà òåðïіííÿ, âàðèòè âîäó, áåç çàäíіõ íіã, ïðèò-÷à âî ÿçèöåõ, àçáó÷íà іñòèíà, íåîïàëèìà êóïèíà, áіñèêè ïóñêàòè, çà âîâêà ïðîìîâêà, áóòè íà êîíі, êðàïëÿ â ìîðі, ïðèêèïіòè î÷èìà, îñіäëàòè Ïåãàñà.

ІІ. Доберіть до фразеологізмів, де можливо, синоніми та антоніми.ІІІ. З двома фразеологізмами (на вибір) складіть речення. Підкресліть фразеоло-гізми як члени речення.

194. І. Випишіть фразеологізми. Визначте стилістичну функцію цих мовних засо-бів у кожному реченні.

1. Àëå Ãåïà, áà÷à÷è, ùî ñóääÿ êðіçü ïàëüöі äèâèòüñÿ íà éîãî ïîðó-øåííÿ, òåïåð óæå íàâìèñíå ïåðå÷åïèâ Ìàðóíþ, і òîé çíîâó çàîðàâ íîñîì (Â. Íåñòàéêî). 2. Íà ñòàðîãî Ñіðêà òðîõè íàïàëà áàëàêó÷êà, ÿê ÷àñòî ïіñëÿ äîáðîї âäà÷і, âіí áóâ ó äîáðîìó ãóìîðі (І. Áàãðÿíèé). 3. Íåìàє òàêèõ àêàäåìіé, ùîá íàáèðàëè áåç êëåïîê, à âèïóñêàëè ç êëåïêàìè (Î. Ãîí-÷àð). 4. Ìàéäàí âåñü çàñòàâëåíèé âîçàìè òàê, ùî é êóðöі íіäå êëþíóòè (І. Íå÷óé-Ëåâèöüêèé). 5. ß á äàâíî ìàâ ñèíèöþ â ðóêàõ, à æàäàþ ñÿãíóòü æóðàâëÿ (Ï. Êàðàñü). 6. І â íèõ (äîðîñëèõ) òåæ ÷îãîñü âèñêàêóâàëè êëåï-êè, ðîçñèõàëèñü îáðó÷і, ãóáèëèñü êëþ÷і âіä ðîçóìó, íå âàðèâ áàíÿê, ó ãîëîâі ëіòàëè äæìåëі, çàìіñòü ìіçêіâ ðîñëà êàïóñòà, íå ðîäèëî â ÷åðåïêó, íå áóëî ëîþ ïіä ÷óïðèíîþ (Ì. Ñòåëüìàõ). 7. Íå õî÷åø – íå êàæè. ß ëіç-òè â äóøó ñèëîìіöü íå çâèêëà (Ëåñÿ Óêðàїíêà). 8. ßê ëþáèòè òàêîãî, êîëè ïîðó÷ ñіñòè íåñèëà? Óæå êðàùå â îïîëîíêó ñòîð÷ ãîëîâîþ, íіæ ç òàêèì íà ðóøíèê ñòàòè (Á. Ëåâіí).

ІІ. Визначте синтаксичну роль фразеологізмів у реченнях та доберіть до них сино-німи.

195. І. Прочитайте уривок із Закону України «Про охорону дитинства». Виз-начте стиль мовлення та характерні для цього стилю мовні засоби, у тому

числі лексичні та фразеологічні. Поясніть роль фразеологізмів у тексті.

Ðîçä іë VII

Ìіæíàðîäíå ñïіâðîáіòíèöòâî

Ñòàòòÿ 36. Ó÷àñòü Óêðàїíè â ìіæíàðîäíîìó ñïіâðîáіòíèöòâі ç îõîðîíè äèòèíñòâà

Óêðàїíà áåðå ó÷àñòü ó ìіæíàðîäíîìó ñïіâðîáіòíèöòâі ç ïèòàíü îõîðîíè äèòèíñòâà òà çàõèñòó çàêîííèõ ïðàâ äèòèíè âіäïîâіäíî äî íîðì ìіæíàðîä-íîãî ïðàâà.

Ó ïîðÿäêó, âñòàíîâëåíîìó çàêîíîì, Óêðàїíà óêëàäàє ç іíîçåìíèìè äåð-æàâàìè äîãîâîðè ïðî ïðàâîâó äîïîìîãó і ïðàâîâі âіäíîñèíè â öèâіëüíèõ, ñіìåéíèõ òà êðèìіíàëüíèõ ñïðàâàõ, ç ïèòàíü ïðàâîâîãî çàõèñòó äіòåé – ãðî-ìàäÿí Óêðàїíè, óñèíîâëåíèõ іíîçåìíèìè ãðîìàäÿíàìè, òà çäіéñíåííÿ êîíòðîëþ çà óìîâàìè óòðèìàííÿ òà âèõîâàííÿ òàêèõ äіòåé ó ñіì’ÿõ іíîçåì-íèõ ãðîìàäÿí.

Ñòàòòÿ 37. Ìіæíàðîäíі äîãîâîðèßêùî ìіæíàðîäíèì äîãîâîðîì, çãîäà íà îáîâ’ÿçêîâіñòü ÿêîãî íàäàíà Âåð-

õîâíîþ Ðàäîþ Óêðàїíè, âñòàíîâëåíî іíøі ïðàâèëà, íіæ òі, ùî ìіñòÿòüñÿ â çàêîíîäàâñòâі Óêðàїíè ïðî îõîðîíó äèòèíñòâà, çàñòîñîâóþòüñÿ ïðàâèëà ìіæíàðîäíîãî äîãîâîðó.

110


Ðîçä іë VIII

Ïðèêіíöåâі ïîëîæåííÿÖåé Çàêîí íàáèðàє ÷èííîñòі ç äíÿ éîãî îïóáëіêóâàííÿ.

ІІ. Випишіть стилістично забарвлену лексику. Схарактеризуйте її.

196. Виконайте завдання одного з поданих варіантів.Варіант А. Складіть і запишіть невеликий текст у публіцистичному стилі на

одну з поданих тем, використавши лексичні засоби стилістики: «Майстер на всі руки», «Знання за плечима не носити», «Альма-матер», «Путівка в життя».Варіант Б. Складіть і запишіть невеликий текст у художньому стилі на одну з поданих тем, використавши лексичні засоби стилістики: «Лебедина вірність», «За двома зайцями», «Гуси-лебеді», «З роси та з води», «Язик до Києва до веде», «Штрафний удар», «Бойова нічия».

ВИ

СН

ОВ

КИ

1. Лексична стилістика виділяє групи слів, які здатні створювати сти-лістичні протиставлення (однозначні й багатозначні слова, синоніми й антоніми, нейтральні й емоційно-оцінні слова, книжна, офіційна, розмовна, просторічна лексика тощо).

2. Правильний добір стилістично забарвленої лексики, використання точних словесних позначень предмета думки забезпечує стилістич-ну виразність мовлення.



1. Ïіä ÷àñ îïðàöþâàííÿ òåì ç ëåêñèêîëîãії, ôðàçåîëîãії, ñòèëіñòèêè ÿ äіçíàâñÿ (äіçíàëàñÿ), ùî...

2. Íàéëåãøèì ïіä ÷àñ îïðàöþâàííÿ ìàòåðіàëó äëÿ ìåíå áóëî...3. Ñâîї çíàííÿ ç òåì ðîçäіëó ÿ á îöіíèâ (îöіíèëà) íà...


1. Ñëîâî ïàñèâíîї ëåêñèêè âæèòî â ðå÷åííі:À Íó, ñëîâîì, ëèñòÿ ðîçïóñòèëè âñі íàçóñòðі÷ æèâîäàéíîìó äîùåâі

(Ì. Ðèëüñüêèé).Á Ãîñòåé ó Іâàíà ïîâíà õàòà, ґàçäè і ґàçäèíі (Â. Ñòåôàíèê).Â Âàðòà áåç ñóïåðå÷îê і çâîëіêàíü ïðîïóñòèëà áîÿðèíà Ñëàâóòó і éîãî

ñóïóòíèêіâ äî êíÿçіâñüêîãî õîðîìó, äå âæå ñòîÿëè êíÿçі (Â. Ìà-ëèê).

Ã Äîù ïðîéøîâ øîâêîâîþ õîäîþ і ëèøèâ íà ìіñòі êðàïëі ñëіç (Â. Ñîñþðà).

2. Òåðìіíè âæèòî â ðå÷åííі:À ßêùî ëþäèíà øóêàє і çíàє, ùî ñàìå âîíà ïîâèííà çíàéòè, òî ðàíî

÷è ïіçíî âîíà ñâîãî äîìîæåòüñÿ (Ï. Çàãðåáåëüíèé).Á Äåðæàâíà âëàäà â Óêðàїíі çäіéñíþєòüñÿ íà çàñàäàõ її ïîäіëó íà çà-

êîíîäàâ÷ó, âèêîíàâ÷ó òà ñóäîâó (Ç Êîíñòèòóöії).Â Ùîðîêó íà êіíåöü òðàâíÿ, êîëè ñòóæàâіє, íàáåðåòüñÿ ñèëè çåìëÿ і її æèâëþùі ñîêè äîñõî÷ó íàïîÿòü çåëî, ÿ âèðóøàþ íà ðіäíå Ïîëіñ-ñÿ (Â. Ñêóðàòіâñüêèé).

111


Ã Ïòàõè, âèðèâàþ÷èñü ó ñèçі ïðèñìåðêè ñòåïó, íå ìîãëè çëіòàòè äóæå äàëåêî і âèñîêî, áî êðèëà їõ ðîáèëèñÿ çâîëîæåíèìè, і âîíè îïóñêà-ëèñÿ çîâñіì íèçüêî, ìàéæå äî ñàìîї çåìëі (Ã. Òþòþííèê).

3. Âèäіëåíå ñëîâî âæèòî â íåâëàñòèâîìó éîìó çíà÷åííі â ðå÷åííі:À ßëòó ââàæàþòü îäíèì ç íàéïîïóëÿðíіøèõ êóðîðòіâ.Á Âàíòàæíå âіääіëåííÿ ðîçòàøîâàíå íà ïåðøîìó ïîâåðñі.Â Äâà ïðèìіðíèêè ñëîâíèêà ïðèñóòíі â êàáіíåòі.Ã Äèðåêòîð áàíêó ïåðåáóâàє çà êîðäîíîì.

4. Ñòèëіñòè÷íèì çàáàðâëåííÿì âіäðіçíÿþòüñÿ ñèíîíіìè â ðÿäêó:À ñìіÿòèñÿ, ñêàëèòè çóáè;Á äàâíіé, êîëèøíіé;Â âåðõіâêà, âåðøèíà;Ã ÷åñíèé, ïðàâäèâèé.

5. Ïðàâèëüíèì є òëóìà÷åííÿ ôðàçåîëîãіçìó ñіì ï’ÿòíèöü íà òèæäåíü:À ÷àñòà é ëåãêà çìіíà ñâîїõ ðіøåíü;Á ìîæëèâіñòü âèáîðó ðіçíîìàíіòíèõ âàðіàíòіâ;Â áåçïîðàäíіñòü ó áóäü-ÿêèõ ñïðàâàõ;Ã ñâàðëèâіñòü, çàíàäòî äîñêіïëèâå ñòàâëåííÿ äî ÷îãîñü.

6. Â óðèâêóÙå ×îðòîìëèê ñâіòèâñÿ êîâèëîþ,Ïåðåëèâàâñÿ, ñèçèé âіä ðîñè.І ñîíÿõè, íåíà÷å ñêіôñüêі âîї, ×åêàëè ñîíöÿ, ñïåðøèñü íà ñïèñè

(Á. Ìîçîëåâñüêèé)

âèäіëåíå çàñòàðіëå ñëîâî âæèòî іç ñòèëіñòè÷íîþ ìåòîþ:À âіäòâîðåííÿ іñòîðè÷íîãî êîëîðèòó;Á ñòâîðåííÿ ãóìîðèñòè÷íîãî åôåêòó;Â âіäòâîðåííÿ ìіñöåâîãî êîëîðèòó;Ã íàäàííÿ ìîâëåííþ óðî÷èñòîãî, ïіäíåñåíîãî çàáàðâëåííÿ.


1. ßêà ëåêñèêà íàçèâàєòüñÿ âëàñíå óêðàїíñüêîþ? Íàâåäіòü ïðèêëàäè.2. Ùî òàêå іñòîðèçìè òà àðõàїçìè? Ó ÿêèõ ñòèëÿõ ìîâè і ç ÿêîþ ìå-

òîþ âîíè ôóíêöіîíóþòü?3. Ùî çóìîâëþє ïîÿâó íåîëîãіçìіâ? Ó ÿêèõ ñòèëÿõ âîíè ôóíêöіîíóþòü?4. Íàçâіòü îñíîâíó ñôåðó âèêîðèñòàííÿ òåðìіíіâ. ×îìó áàãàòîçíà÷-

íіñòü òà ñèíîíіìіÿ íåáàæàíі ÿâèùà â òåðìіíîëîãії?5. Ùî òàêå ïðîôåñіîíàëіçìè? Ñõàðàêòåðèçóéòå îñîáëèâîñòі їõíüîãî

ôóíêöіîíóâàííÿ â ðіçíèõ ñòèëÿõ.6. ßêі ñëîâà íàëåæàòü äî ñòèëіñòè÷íî çàáàðâëåíèõ? Íà ÿêі ãðóïè

âîíè ïîäіëÿþòüñÿ? Íàâåäіòü ïðèêëàäè.7. ßêі ñòèëіñòè÷íі ôóíêöії ñëіâ ç ïåðåíîñíèì çíà÷åííÿì, îìîíіìіâ,

àíòîíіìіâ?8. ßêèìè ñòèëіñòè÷íèìè îñîáëèâîñòÿìè õàðàêòåðèçóþòüñÿ ñèíîíі-

ìè? ßêà їõíÿ ðîëü ó ðіçíèõ ôóíêöіîíàëüíèõ ñòèëÿõ?9. ßêà ðîëü ôðàçåîëîãіçìіâ ó ìîâëåííі?

10. Íàâåäіòü 3–5 ïðèêëàäіâ óæèâàííÿ ëåêñè÷íèõ çàñîáіâ ñòèëіñòèêè â óñíіé íàðîäíіé òâîð÷îñòі.

112


Об’єднайтеся в групи. Підготуйте стінну газету на тему «У світі лекси-

кології та фразеології».На першому етапі роботи над проектом обміркуйте, про що ви хотіли б

розповісти у своїй газеті, придумайте їй назву, доберіть епіграф, рубрики тощо, а також розподіліть обов’язки в групі.

Скористайтеся запропонованими інформаційними джерелами: Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити /За заг.

ред. О. Сербенської. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. Коваль А. П. Слово про слово. Словники: тлумачний, фразеологічний, іншомовних слів, омонімів, сино-

німів, антонімів, паронімів, термінів. Содомора А. Наодинці зі словом. Ужченко В. Д. Народження і життя фразеологізму. Чак Є. Д. Мандрівка в країну слова.

Проект

113


Уникайте помилок!Óæèâàííÿ ñëіâ ó íåâëàñòèâîìó їì çíà÷åííі

Ïðàâèëüíî ÍÅïðàâèëüíî Ïîÿñíåííÿ

âàæàòè ïðàâèëüíèì

ðàõóâàòè ïðàâèëüíèì

ñëîâî ðàõóâàòè âæèâàєìî, êîëè éäåòüñÿ ïðî ëі÷áó

âëó÷íå ñëîâî ìåòêå ñëîâî ïðèêìåòíèê ìåòêèé ìàє çíà-÷åííÿ «øâèäêèé, ñïðèò íèé»

ñòàâèòèñÿ ïðèâіòíî

âіäíîñèòèñÿ ïðèâіòíî

ñëîâî âіäíîñèòèñÿ îçíà÷àє «ïåðåáóâàòè â ïåâíіé âіäïî-âіäíîñòі ç ÷èì-íåáóäü»

ïîòðіáíî ðîçìіñòèòè êîøòè

ïîòðіáíî ðîçìіñòèòè ãðîøîâі êîøòè

ïîâòîðåííÿ ñõîæèõ çà çíà÷åííÿì ñëіâ є íåâèïðàâ-äàíèì

Óæèâàííÿ ôðàçåîëîãіçìіâ

Ïðàâèëüíî ÍÅïðàâèëüíî

äîâîäèòè äî âіäîìàäàâàòè ñïîêіéäàâàòè çãîäóìàòè ðàöіþïіäáèâàòè ïіäñóìêèóæèâàòè çàõîäіâáðàòè ó÷àñòüìîÿ õàòà ñêðàþêðèãà ñêðåñëàïðîñòî íåáàçàâäÿêè äîïîìîçіãàðàíòóâàòè áåçïåêó

ñòàâèòè ó âіäîìіñòüçàëèøàòè â ñïîêîїäàâàòè äîáðîáóòè ïðàâèìïіäâîäèòè ïіäñóìêèïðèéìàòè ìіðèïðèéìàòè ó÷àñòüìîє äіëî ñòîðîíàëіä çðóøèâñÿïіä âіäêðèòèì íåáîìäÿêóþ÷è äîïîìîçіçàáåçïå÷óâàòè áåçïåêó

Розрізняйте пароніми!ìóçè÷íà øêîëà – ìóçèêàëüíèé ñëóõâіéñüêîâà ôîðìà – âîєííèé ÷àñâèáîð÷à êîìіñіÿ – âèáîðíèé îðãàíçíàìåíèòèé ïèñüìåííèê – çíàìåííà ïîäіÿçìіñòîâíà äîïîâіäü – çìіñòîâèé çâ’ÿçîêçåìëÿíі âàëè – çåìåëüíèé ôîíääóõîâèé îðêåñòð – äóõîâíà îñîáàäîñëіäíà äіëÿíêà – äîñëіäíèöüêèé ìåòîä

114

МОЯ СТОРІНКАЯк це було

ÂІÄ ÂËÀÑÍÈÕ ÍÀÇÂ

Áàãàòî òåðìіíіâ çîáîâ’ÿçàíі ñâîєþ ïîÿâîþ âëàñíіé íàçâі. Öå, íàïðèêëàä, ðåâîëüâåð êîëüò, íàçâà ÿêîãî çáіãàєòüñÿ ç ïðіçâèùåì éîãî âèíàõіäíèêà – àìåðèêàíñüêîãî çáðîÿðà ÕІÕ ñò. Ñåìþ åëÿ Êîëüòà; àïàðàò äëÿ ïðîñâі÷óâàííÿ і ôîòîãðàôóâàííÿ ðåíòãåí ïîõîäèòü âіä ïðіçâèùà íіìåöüêîãî ôіçèêà Âіëüãåëüìà-Êîíðàäà Ðåíòãåíà; îäèíèöÿ ðîáîòè åëåêòðè÷íîãî ñòðóìó àáî åíåðãії äæîóëü óòâîðåíà âіä ïðіçâèùà àíãëіéöÿ Äæåéìñà-Ïðåñêîòòà Äæîóëÿ.

À çâіäêè ñëîâî òåðìіí? Òåðìіí – ðèìñüêèé áîã ìåæ і ïðèêîð-äîííèõ çíàêіâ, ñòîâïіâ, êàìåíіâ, ÿêі ââàæàëèñÿ ñâÿùåííèìè. Ïî-íÿòòÿ òåðìіí òî÷íî âèçíà÷àє ïåâíó óìîâó (ñòðîê), ïîäіáíî äî òîãî, ÿê ìåæîâі ñòîâïè âèçíà÷àëè ãðàíèöі çåìåëüíèõ äіëÿíîê. Ó ñó÷àñ-íіé ìîâі òåðìіí – ñëîâî, ÿêå ïîçíà÷àє ïåâíå ïîíÿòòÿ, ùî çàñòîñî-âóєòüñÿ â íàóöі, òåõíіöі, ìèñòåöòâі òîùî (Çà Є. ×àê).

Цікаво знатиÄî іíäèâіäóàëüíèõ íåîëîãіçìіâ ñâîãî ÷àñó íàëåæàëè òàêі ñëîâà:

äåòåêòèâ (ñòâîðèâ ïèñüìåííèê Æ. Âåðí); àëëî (Ø. Áіâîð âіä ôðàí-öóçüêîãî alons – «íó»); êîäàê (àìåðèêàíåöü Äæ. Іñòìåí, ÿêîìó ïî-äîáàëàñÿ ëіòåðà Ê); éîä (õіìіê Ãåé-Ëþññàê); ìðіÿ (Îëåíà Ï÷іëêà àáî Ì. Ñòàðèöüêèé, óòâîðåíî âіä äієñëîâà ìðіòè, ùî îçíà÷àє «âèäíіòè-ñÿ», «ìåðåõòіòè»); ÷èííèê (І. Ôðàíêî); åíöèêëîïåäіÿ (Ô. Ðàáëå).

* * *Äëÿ ñòâîðåííÿ óðî÷èñòîñòі, íåáóäåííîñòі ìîâëåííÿ â àíãëіé-

ñüêіé ìîâі ÷àñòî âèêîðèñòîâóþòü ôðàíöóçüêі ñëîâà, à â óêðàїí-ñüêіé äëÿ öüîãî òðàäèöіéíî âæèâàþòüñÿ çàïîçè÷åííÿ çі ñòàðîñëîâ’ÿíñüêîї ìîâè, ùî òðèâàëèé ÷àñ ôóíêöіîíóâàëà ÿê ñàìîñòіéíèé âèñîêèé ñòèëü.

* * *Ç ðîçâèòêîì íàóêè ìîæå íàñòàòè ìîìåíò, êîëè ìіæ òåðìіíîì

òà ïîçíà÷óâàíèì íèì ïîíÿòòÿì âèíèêàє ñóïåðå÷íіñòü. Íàïðè-êëàä, ñëîâî àòîì óòâîðåíî âіä ãð. atoms, ùî îçíà÷àє «íåïîäіëü-íèé». Ç ïîãëèáëåííÿì íàóêîâèõ äîñëіäæåíü ç’ÿñóâàëîñÿ, ùî àòîì ïîäіëüíèé. Ïðîòå òåðìіí çàëèøèâñÿ.

І таке буваєÐÎÌÀÍÒÈÊÈ

Ãàðíó êíèæå÷êó íîâó ÷èòàþòü õëîï’ÿòà.– Ùî öå çíà÷èòü ðîìàíòèçì? – ïèòàþòü ó òàòà.– Î, çíàéøëè ïðî ùî ïèòàòü, – áëèìíóâ òîé ñïіäëîáà. –Öå êîëè êіñòêè áîëÿòü... Є òàêà õâîðîáà.

(Ï. Ãëàçîâèé)

Documents

О.В. Заболотний, В.В. Заболотний українська мова 10 клас (рівень стандартний)