ЗІ ЩОДЕННИКАЗАКОХАНОЇ

ГАЛИНА БІЛОКРИНИЦЬКА

Невідправленілисти

ЗІ ЩОДЕННИКА ЗАКОХАНОЇ

ЛьвівВидавництво “Свічадо”

2013

Білокриницька ГалинаБ 61 Невідправлені листи : Зі щоденника

закоханої / Галина Білокриницька. – Львів : Свічадо, 2013. - 80 с.

ISBN 978-966-395-559-9 У щоденнику пишуть найпотаємніше, йо му

звіряють найніжніші переживання сповненого любови серця. Щоденник ховають від чужих очей, але іноді Бог дозволяє відкрити його пе-ред довколишніми. І тоді нашим очам відкри-вається ніжна, зворушлива і по-справжньому велична Любов.

У цих листах – почуття юної дівчини, котра дорослішає, закохується, розчаровується, але ні на мить не припиняє вірити, надіятися і лю-бити. Бог завжди присутній у її серці. Чудовий взірець для жінки, як радісно і глибоко можна переживати своє покликання.

УДК 821.161.2-3ББК 84 (4 УКР)

УДК 821.161.2-3ББК 84 (4 УКР) Б 61

© Видавництво «Свічадо», 2013ISBN 978-966-395-559-9

Видавництво спирається на «Український правопис. Проєкт найновішої редакції»

Інституту української мови НАН України, 1999

5

ПЕРЕДМОВА

Одного разу, коли я поверталася до-дому потягом, у купе зі мною їхала вродлива жінка з добрим, теплим по-глядом. Вона випромінюва ла радість і справила на мене враження внут-рішньо цілісної людини. Ми спілкува-лися невимушено й просто, здавалося, ніби знаємося з дитинства. Наша роз-мова нагадувала віртуозне виконання концерту для скрипки і віолончелі, де голоси інструментів то звучали в уні-сон, то перегукувалися переливами мелодій… Випадковості невипадкові - не раз переконувалася в правдивості цього каламбуру.

Жінка мала виходити на зупинку швидше від мене. Перед виходом вона

6

на мить завагалася, а тоді витягла з тор-бинки об’ємного нотатника з потер -тою обкладинкою, простягнула його ме ні й сказала: «Ви – редактор і має-те знайомих у видавничій сфері, тож візьміть мій щоденник. Можете його опублікувати, але не підписуйте моїм іменем». Я ґречно подякувала й по-прощалася. Більше ми не бачилися. Коли вже вдома я перечитала ці запи-си, то здивувалась, адже во ни й справді були варті публікації.

Перед тобою, читачу, щоденник цієї жінки. Я виконала її прохання – дала їй інше ім’я, також змінила датування, географічні назви, імена людей, про яких ідеться. Ця книжка – про закоха-ність і справжню любов, про віру в Бо-га й безтурботну молодість, про радість і смуток, це шлях однієї жіночої душі до свого судженого. Я вирішила нічого від себе не додавати, але усі ці записи, роздуми, невідправлені листи, молит-ви нанизуються, як коштовні намисти-ни на дивовижне кольє ручної роботи. Отож, гарного читання!

Сердечно,Галина Білокриницька

кінь увесь у літерах – у синіх квітах –мого листа до тебе –

придуманого, але не написаного,а коли й написаного, то не відправленого,а коли й відправленого, то не отриманого

ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО, «ДУМКА У СИНІХ КВІТАХ»

Загадковий

13

Лист першийПривіт, Загадковий! Дуже хочу з тобою розмовляти,

тож і вирішила писати тобі. Цих лис тів ти ніколи не читатимеш, тому можу писати все, що думаю, не при-ховуючи нічого.

Знаю, що мені дуже подобається в тобі! Те, чого сама не маю: ти ні -коли не скажеш зайвого слова: або го вориш важливе, або мовчиш. Зда-ється, в Посланні Якова написано: «Будьте швидкі послухати, але не по-спішайте говорити і гніватися». Ти ближчий до цього, ніж я.

14

Ти серйозний, цілеспрямований, со ро м’яз ливий. Зовсім не схожий на інших. Ти – Загадковий.

Що відбувається у твоєму серці? Не знаю. Але хотіла б! Мабуть, тобі й на думку не спадає, що я розмов-ляю з тобою. Чи зможу тепер диви-тись тобі у вічі без змови, без особ-ливої іскринки? Я ж зовсім не вмію приховувати того, що відчуваю. Хоча, звісно, я не зможу розповісти тобі всього. І не розповім!

Ми з тобою дуже різні. Напевне, починаю тебе ідеалізувати. Так було, коли я вперше закохалася. Утім зараз, коли пишу тобі, вже не відчуваю та-кої нестримної жаги, як на початку осені. Просто мені приємно думати про тебе. Щодня, коли повертаюся з університету, шукаю тебе поглядом серед перехожих і мрію: от би зустрі-ти тебе! Чому? Я й сама не знаю.

Чому ти снишся мені? Перед ман-дрівкою наснилося, що даруєш мені

15

перстень. Я запи тую: «Навіщо?». А ти кажеш: «Просто так. Дивитимешся на нього – і будеш згадувати ме не». І ось тепер вже декілька ночей по-спіль ти снився мені...

Цікаво, скільки разів доведеться ще закохуватися, перш ніж я зустрі-ну свого чоловіка? Не вірю у нашу з тобою взаємність, принаймні, те-пер. Адже це не любов, а щось не-зрозуміле. Вона слабка. То просто вибрики мого тіла й душі.

Але все-таки серце сповнюється трепетом, коли пишу тобі й усвідом-люю, що це – моя таємниця. Як дав -но в мене не було особистих таєм-ниць, а тепер є!

Я дуже хочу йти за Ісусом. Вірю, що це і твоє найбільше бажання. Сьо-годні молилася за тебе. Вирішила: коли тільки згадуватиму тебе – мо-литимуся. Правда, це добра ідея? Це набагато краще – молитися за тебе, ніж фантазувати хтозна-що!

ЗмістЗагадковий ...................................... 11

Подорожній .................................... 33

Лицар .............................................. 59

ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЄ ВИДАННЯ

Галина Білокриницька

НЕВІДПРАВЛЕНІ ЛИСТИЗі щоденника закоханої

Відповідальний редакторОльга Гнатишин

Літературний редакторНаталія Малетич

Художньо-технічний редакторПетро Клим

Підписано до друку 25.01.13. Формат 70x84 1/32.Папір офс. Офс. друк. Ум.;друк. арк. 2,7.

Ум. фарбовідб. 3,0. Обл.;вид. арк. 1,2.

ТзОВ Видавництво «Свічадо»Свідоцтво серія ДК № 1651 від 15.01.2004 р.79008, м. Львів, а/c 808, вул. Винниченка, 22.Тел.: (032) 235-73-09, факс: (032) 240-35-08

e-mail: post@svichado.com, url: www.svichado.com

³ääðóêîâàíî çã³äíî ç íàäàíèì îðèã³íàë-ìàêåòîì ó ÏðÀÒ “Ëüâ³âñüêà êíèæêîâà ôàáðèêà “Àòëàñ”

Êîðïîðàòèâíå ï³äïðèºìñòâî ÄÀÊ “Óêðâèäàâïîë³ãðàô³ÿ”ì. Ëüâ³â,âóë. Çåëåíà, 20