Якось вчитель-психолог вирішив провес- zти незвичайний експеримент в одному з класів початкової школи. Маючи для цього відповідне фінансове забезпечення, він за-пропонував дітям зробити наступний вибір: вони можуть отримати 10 доларів зараз, або 10.000 доларів – після закінчення школи. Кожен з них мав написати на аркуші паперу своє прізвище та суму яку, він обирає.

Протягом двадцяти хвилин учні мали обміркувати пропозицію і здати аркуші кожен зі своїм рішенням. У класі почалося жваве обговорення зі своїми сусідами про те, скільки й чого можна б купити за 10 доларів. Після того як стали відомі результати, виявилося, що майже всі, за винятком кількох учнів, вибрали перший варіант – отримати гроші зараз.

Більшість батьків, довідавшись про рішення своїх дітей, докоряли їм за нерозумний вибір. Напевно й ми так само реагували б на вибір своїх дітей, якби довідалися, що за подібних обставин вони вчинили таку ж помилку.

– Які ж ви нерозумні, – почали б ми повчати дітей, – то ці гроші допомогли б нам добре подбати про ваше майбутнє. Можна було б купити автомобіль, чи просто мати стартовий капітал для якоїсь справи, а ви про-ґавили таку можливість…

Ну, що ж, це дитяче мислення! Проте варто було б подумати, а хто ж буде докоряти нам, дорослим, коли чинимо щось подібне, надаючи перевагу тимчасовим речам, ігноруючи при цьому вічні інтереси? Чи не пе-реходимо ми на дитячий розум, коли захоплюємося дочасним, дріб’язковим, втрачаючи при цьому доле-

носне, вічне?В епоху глибоких світових криз багато чого зміню-

ється, людство вступає на незвідані шляхи, і не тільки наші діти, але й ми самі не знаємо, в яких умовах бу-демо жити. Мінливі обставини нашого світу постійно вимагають від нас своєчасного вибору, а кожен вибір свідчить про те, кому або чому ми віддаємо пере-вагу.

Напевно хтось читаючи ці рядки подумав про себе, про свою здатність робити розумний вибір: «Я завжди віддаю перевагу тільки найкращим речам, щоб все було якісним, добротним і натуральним». Можливо ви дійсно є добрим господарем, любите, щоб у всьому був порядок, щоб все знаходилося на своїх місцях, і тому є нестерпними до хаосу чи безладу. Напевно у буденних справах так воно й є. А як щодо вічності? Чи в наших духовних справах так само все до ладу?

Ми не можемо відкинути той факт, що усі є смерт-ними. А це означає – дочасними, тимчасовими. Наяв-ність гріха у світі робить нас такими. Та, на щастя, ми, земляни, маємо тверду надію на те, що гріх є також дочасним. Отже, в майбутньому грішник має шанс жити в безгрішних умовах, де усім править любов! А поки-що сьогодні мусимо відповісти на деякі питання і прийняти відповідні рішення.

Чи будете ви отримувати внутрішнє задоволення від тих речей, які свого часу підтримували в належному порядку, якщо згодом не зможете ними користуватися? Що є пріоритетним у повсякденному виборі? Багатьом здається, що уміння добре господарювати завжди є свідченням розумного вибору. Це дійсно так, але не в усіх випадках… Запрошуємо читачів разом із нами шукати гідної відповіді…

2014№ 2

АнонсиКуди їдемо?

Чому приваблює тимчасове?

«Я – світло для світу; хто піде за Мною, той не ходитиме в темряві, але матиме світло життя». (Ісус Христос, Іоанна 8:12)

ЯКИМ БУДЕ НАШ ВИБІР?

стор.

6

стор.

3

стор.

2

Молодість – перевага і ризик

Не кожну релігійність визнає

Христос

Царство Боже і закон любові

Пропозиція, яка може влаштувати кожного

стор.

7

стор.

8

Переваги вічного над тимчасовим

стор.

4

стор.

5

2 СВІТЛО твого ЖИТТЯ

Який би шлях не вибрала людина, це її вибір.З видимого пізнавай невидиме. Григорій Сковорода.

Куди їдемо?Напевно, ви чули притчу z

про п’яного чоловіка, який увійшовши в автобус, почав чіплятися до пасажирів з одним запитанням: «Куди я їду?» Усі ухилялися від відповіді і мовчали. Але ось одна жінка, спостерігаючи його поведінку, відповіла йому: «Ви їдете в пекло!». П'яний пасажир закричав водієві: «Зупини негайно, я сів не в той автобус!».

Можливо життєва суєта настіль-ки затьмарила нас, що й ми не знаємо куди їдемо? А питання є дуже доречним, тому що більшість людей дійсно не задумується над кінцевою метою свого життєвого шляху. Адже можна поїхати туди куди не треба.

Дорога життя відрізняється від земних доріг тим, що вона одна і її відстань вимірюється не кіло-метрами, але часом та вибором. Біблія пише: «Днів літ наших – сімдесят років, а при силах – ві-сімдесят років ...» (Пс.89). Це при-близна довжина дороги нашого життя. Подумайте, якою короткою є наша життєва дорога, а тому, потрібно дорожити нею. Кажуть,

скільки людей, стільки й доріг, але фактично їх усього дві: дорога жит-тя і дорога смерті, дорога у вічність і дорога в нікуди.

Людина живе у двох світах. Це фізичний, або зовнішній світ, і духо-вний, або внутрішній світ.

Зовнішній світ – це оточуючі нас

обставини, наш фізичний стан. Він є видимим для всіх людей.

Внутрішній світ – це наш духо-вний стан, духовне багатство. Сюди входять смирення або гордість, лю-бов чи ненависть, довіра Богу або самовпевненість і тому подібне.

Бог діє як у зовнішньому світі, так

і у внутрішньому. Можна сказати, що Він робить і для нас, і всере-дині нас. Для нас – коли посилає їжу, одяг, здоров'я, допомагає у придбанні необхідного. На жаль, ми скоріше за все зацікавлені тим зовнішнім, що Бог робить для нас. Ми хочемо отримувати від Нього все необхідне для життя, а також мати успіх у справах.

Те, що Бог робить всередині нас, має набагато більше значення від того, що Він робить для наших зо-внішніх потреб. Його турбота про наше фізичне благополуччя, має значення тільки для тимчасового життя, а те, що визріло всередині, – набуває вічної цінності.

Для Бога немає проблеми, щоб забезпечити для нас благополучне життя, задовольнити потребу в їжі, одязі, житлі, здоров'ї і у всьому, що стосується зовнішнього фізичного життя. Проте як важко досягти в нас лагідності, вірності або послуху! Якщо не йти проти совісті, Бог спря-мовує обставини так, щоб ми були сповненими любов'ю, смиренням, зміцнювалися у вірі та довір’ї до Господа.

Нехай же у наших пріоритетах вагомими стануть ті речі, які мають вічну цінність!

Кто из нас ни разу в жизни zне болел? Да, наверное нет такого счастливчика. Все мы рождаемся, живем, болеем, и умираем. Очень древняя пословица гласит: «Самый драгоценный подарок от Бога это любовь и здоровье. Если люди не научатся ценить этот дар, они никогда не проживут эту жизнь с пользой».

Каждый день мы выбираем что ку-шать, сколько, когда. Чем заниматься, как развлекаться, сколько спать, сколь-ко работать, как относиться к разным жизненным ситуациям, чего бояться, во что верить? Можно услышать очень противоречивые вещи и недоказуемые, но я хочу обратить ваше внимание на методы и принципы проверенные мно-жеством людей во всем мире, и не один год. Это простые принципы здорового образа жизни – всего их 8 принципов. Итак начнем с того, без чего нельзя прожить и несколько минут...

1.Это воздух. Какое счастливое детство было еще 20 лет назад. Дети

больше времени проводили на улице, а теперь компьютер, телевизор, игры, детей тяжело выгнать на улицу. Да и взрослые тоже больше просиживают в закрытых помещениях. А поскольку нам нужен кислород для каждой клеточки нашего организма, то давайте больше двигаться на открытом воздухе, дышать полной грудью, проветривать помеще-ния и особенно детям гулять не меньше четырех часов в день. Только хорошо насыщенный кислородом мозг может принимать правильные решения.

2. Без чего нельзя прожить не-сколько дней? Это вода. В среднем 8-10 стаканов в день – норма чтобы хорошо себя чувствовать. Нельзя пить воду во время еды, чтобы не мешать пищеварению. Лучше всего, пить за 20 минут до еды, и через 2 часа после еды. И самое главное – ничто воду не заменит: ни кофе, ни чай, ни кола, ни пиво...и т.д

3. Без чего нельзя прожить не-сколько недель? Это наша пища. Чем проще еда и естественнее, тем лучше она усваивается. В последнее время болезни века – рак, сердечно-

Я выбираю здоровье

От чего зависит наше здоровье?От чего зависит наше здоровье?Наследственность

Экология

Медицина

Здоровый образ жизни

сосудистые и ди-абет 2 типа. Все они нажитые и с ними не рожда-ются. А раз мы их приобрета-ем, то можем и не приобрести! Часто когда я ги-пертоникам со-ветую изменить рацион питания, они говорят: «Пи-тание ничего не изменит, у нас в семье это на-следственное».

Это неправда! Наследственной, на-верное, здесь бывает только любовь к жареной, жирной, острой и соленой пище – традиция готовить одни и те же любимые, и не очень здоровые блюда. Есть даже полезную еду нужно умеренно, и не на ночь. Желательно больше растительной пищи, фруктов и овощей.

4. Сон. Сколько мы можем быть без отдыха? Скажете, смотря что де-лать? Да, каждый имеет свой запас выносливости, но лучше всего шесть дней работать, а 7-ой отдыхать, как написано в Библии, а так же отдыхать ночью 7-8 часов. Очень важно придер-живаться биоритмов, ложиться лучше всего, около 10 часов вечера и вста-вать в 6-7 часов утра. Если ложиться пораньше, то лучше выделяется ме-латонин – это чудо гормон, который ремонтирует весь организм. 2 часа сна до полуночи, ценнее четырех часов сна после полуночи. Совы сде-лайте выводы.

5. Солнышко! Куда нам без него – оно способствует образованию ви-тамина Д, укрепляет иммунитет, кости, делает красивой кожу, повышает на-строение и так далее... Но стоп! Не пе-редозируйте! Лучше утром и вечером принимать солнечные ванны, когда лучи солнца косые и проходят через толстый слой атмосферы. Солнечные ожоги опасны для кожи.

6. Физические нагрузки. Пословица говорит: «Чем мы не пользуемся – то теряем». Точно сказано по отношению к нашим мышцам и костям. Двигай-тесь всегда когда это возможно, ходи-те побольше пешком, гуляйте вместо просмотра телевизора. Каждый день выполняйте какие-то упражнения, чтобы наши суставы получили прилив крови и смазку.

7. Воздержание. Что это такое? Это отказ от вредного и умеренность в по-лезном. Кофе, алкоголь, курение – это все яды. И как бы кто ни оправдывал их – яды в любых дозах вредны и разрушительны для нашего тела. Бак-терий и вирусов, которые противостоят нашему организму, и так достаточно – зачем им еще помогать, отравляя свой организм. Хороший врач сам никаких ядов не употребляет и пациенту не посоветует. Слыхали о профессоре из Новосибирска? В 93 года он еще опе-рировал, профессор Уваров сказал в одном из интервью, что ни разу в жизни не курил, и не употреблял спиртное. Вот и вознаграждение.

8. Последний пункт – Доверие! Читатель может спросить: «А как это относится к моему здоровью?». Все, что влияет на тело, влияет и на разум. Библия говорит, что дух, душа и тело – одно целое. Физические болезни порой бывают вызваны какими-то умственными или эмоциональными расстройствами. Например, беспокой-ство становится причиной болезни же-лудка, тревога ведет к нарушению сна, гнев может быть причиной сердечных заболеваний. Именно доверие Богу помогает нам оставаться спокойным в любых ситуациях. Бог, как добрый отец, хочет каждого из нас оградить от всего плохого, наполнить наше сердце миром. Он хочет, чтобы имея хорошее здоровье, имея чистый разум мы могли понять Его, принять Его план спасения. Таким образом, наша жизнь, какой бы длительности она ни была – не закон-чится впустую.

Если мы выбираем Исуса Христа как нашего Спасителя – будем иметь жизнь с избытком здесь, на земле, и в будущем – в вечности.

Мария Гафинец

3СВІТЛО твого ЖИТТЯ

Кожен з нас, в залежності від обставин, може бути дикуном або святим. Хороша людина відрізняється від поганої вибором.

Гадаю, багатьом із нас zзнайома така ситуація: вважаючи якусь річ або по-дію тимчасовими, згодом ми змушені були визнати її постійність. Наприклад, влаштовуючись на робо-ту, ви планували попра-цювати там невеликий термін, поки не знайдете для себе кращий варіант. Але обставини склалися таким чином, що довело-ся залишитись на цьому місці на досить тривалий термін. Або переїхавши до іншої місцевості, ви осе-лились у приміщенні, яке планували от-от змінити, але воно так припало вам до душі, що не хотілось уже нікуди звідти виїж-джати. З цього приводу в народі навіть з’явилась приказка: «Немає нічого більш постійного, ніж тим-часове». Це явище важко пояснити, але воно стало невід’ємною частиною життя кожного з нас.

Та найбільша проблема вини-кає тоді, коли у своєму духовно-му житті з-поміж вічних цінностей люди обирають тимчасові. Сло-во Боже свідчить, що Спаситель Ісус Христос пропонує всьому людству визволення з рабства гріха, смерті, болю та щоденних переживань. Судячи з Біблійних пророцтв,ця подія відбудеться вже дуже скоро. Здавалось би,

Чому приваблює тимчасове?

кожен з нас бажав би для себе такого майбутнього. Але чому замість цього більшість обирає тимчасові блага і задоволення? Відповідей на це запитання є декілька.

По-перше, далеко не кожен визнає свою гріховність і потребу в Спасителі. Грішними можемо називати наших сусідів, родичів або колег по роботі, але в жодно-му випадку не себе. Проте Біблія говорить, що «всі згрішили, і по-збавлені слави Божої». Гордість, почуття власної праведності не дозволяє людині наблизитись до Викупителя і змушує продо-вжувати жити своїми звичними цінностями.

Другий фактор - це сила наших звичок. Багатьом людям важко

відмовитись від тимчасових, грі-ховних насолод заради вічного блаженства. Вони не уявляють свого життя без галасливих компаній, веселощів та інших сумнівного роду розваг. Все це надзвичайно притягує до зем-ного та не дозволяє мріяти про справді цінне та вічне.

Третє-це небажання людини відрізнятись від загальноприй-нятих норм поведінки, звичаїв або стилю життя, бути «білою вороною». Для багатьох дуже важливим є йти в ногу з часом і модою, тому тимчасове тут сто-їть на першому місці.

Четвертий момент можна охарактеризувати приказкою «Краще синиця в руках – ніж журавель у небі». Тобто те, що в

даний момент можна побачити, відчути або скуштувати, цінуєть-ся нами більше, ніж те, що має відбутися десь у далекому май-бутньому. Один з таких прикладів записаний у Книзі Буття 25:29-34. Старший син Ісака Ісав володів особливою перевагою перво-родства. Це створювало йому великі привілеї: він наділявся правом володіти великою части-ною батькового майна, бути після свого батька головним у родині та бути її священиком. Але Ісав знехтував цими можливостями і не вагаючись, продав перво-родство своєму братові Якову за миску сочевичної юшки! Безглуз-дий вибір? Звісно! Але скількох сучасних Ісавів можна побачити у цій повчальній історії… Скільки чоловіків та жінок, молоді та лю-дей старшого віку з легкістю від-мовляються від вічних цінностей заради щоденних, тимчасових речей, які здебільшого не можуть задовольнити потреб спрагненої душі та заповнити духовну по-рожнечу…

Прислухайтесь до Біблійної обітниці: «Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготу-вав був тим, хто любить Його». Дорогий читачу! Прийми вірою слова Спасителя та роздумуй над тим, що очікує тебе в най-ближчому майбутньому! Поки є час, давайте добре все зважимо та зробимо вибір: земне та тим-часове, чи небесне та вічне? Дмитро Гіленко

Чи замислювалися ви, zдрузі, яким би могло бути життя для кожного з нас без Бога? Пропоную задумати-ся. Мабуть… егоїстичним, скупим, ненависним, спо-вненим суєти, страху, без справжнього щастя, щирого сміху, без змоги дарувати близьким любов…

У світі все більш популярними стають товстий гаманець та шелест купюр, і за цими мірками оцінюєть-ся все те, що раніше цінувалось душею. Оглядаючи пресу, дедалі частіше бачимо, що реклама на-стирливо зображує привабливі краєвиди, предмети розкошів, яхти, готелі замість щасливих, по-справжньому радісних людей. Так! На фото видніється посмішка, та чи вона від істинної радості? Адже справжнє, довготривале відчуття радості може дати тільки Бог!

Кожного ранку, прокинувшись, люди розпочинають погоню за цією зовнішньою радістю, не розуміючи, що задоволення там, де є Господь. Весь день пропрацювавши і зне-силившись йдуть додому, де чекає родина, і їм потрібно приділити

увагу домашнім… Та сил не за-лишається! І так день за днем, рік за роком! Складається враження, що життя, це ніби якесь замкнуте коло, з якого неможливо вийти, та й, зрештою, і не хочеться щось змінювати!

Чому ж тоді так знецінюються відносини з Господом? Можливо, через страх, людина боїться но-вих змін? Звісно, краще за все, одягнути на себе панцир критика і, киваючи на тих, котрі сприймають Біблію як найвищий авторитет, мо-ляться та ходять до церкви, авто-ритетним тоном заявляти: «Це ж не популярно!». На жаль, ці критики не звертають уваги на те, що такі люди багаті душею, а не кількістю коштів на рахунку, що ці люди знають для чого живуть, куди вони йдуть і зна-ють, як досягнути своєї мети.

Раніше, я гналась за примарним щастям, не розуміючи, чого ж на-справді хочу. Уся світська ідеологія була туманною, розмитою, і хоч вона не містила в собі високого духовного компоненту, я також їй слідувала (адже всі так роблять, це ж популярно)! Та часом я відчува-ла, що за відсутності чогось вічного, стабільного в душі існує пустота,

яку не здатні заповнити друзі ні своїми словами підбадьорення, ні порадами.

Слава Богу, що Він бачить кожну спрагнену душу і через певні обста-вини дає відповіді і на мої пошуки. Зрозумівши, що Бог є любов’ю, я відчинила двері свого серця! З тих пір, віддаю перевагу саме такому життю, життю для Божої слави. Кожного ранку, в молитві прошу благословення на прийдешній день і знаю, що все буде тільки згідно з Його волею. Те щастя, котре дарує Господь, ні з чим земним не порів-няти. Усі свої мрії та сподівання по-кладаю на задум Творця, що дає впевненість у за-втрашньому дні! Славлю і величаю небесного Батька за Його милість і любов!

На жаль, не всі готові пожертву-вати земним, тим-часовим, заради вічного. Цей факт наводить сму-ток… Для когось

важливими є зовнішні прояви: ви-шукані манери, уміння справляти враження, висока заробітна плат-ня, престиж, аплодисменти – а що далі?!!! Тому я обираю Господа і шлях, запропонований Ним, а Він у своєму Слові запевнив: «Кожен, хто вірує в Нього, не буде засором-лений» (Рим.10:11). Повірте – Бог слів на вітер не кидає!

Насамкінець хочу додати: за щастям не потрібно бігти, друзі, просто оберіть Бога – і щастя буде йти поруч з вами!

Вікторія Бараннік

Хоч мій вибір служити Богу не є популярним...

4 СВІТЛО твого ЖИТТЯ

Не дивина дорогу віднайти, але ніхто не хоче шукати, кожен своїм шляхом бреде та й іншого веде – в цьому і важкість. Григорій Сковорода.

Переваги вічного над тимчасовимСьогодні живемо у світі, z

який постійно змінюється. В ньому немає нічого постійно-го, вічного. Ми більше часу витрачаємо на розмови про хвороби, екологічні проблеми та інші суспільні недоліки, ніж на те, як їх вирішити. І навіть вже тоді, коли беремося за усунення наших життєвих не-гараздів, забуваємо, що Бог вклав у людину вічні прагнен-ня, які не можуть бути задо-волені тимчасовими речами або цілями.

Коли людина відвертається від Бога, то сенс її життя зосереджується на тому, щоб просто жити на землі. Люди оточили себе тимчасовим, за-бувши про вічне. Вони сказали собі, що найголовніше – це домогтися результатів тут, на землі, і це стало їх фатальною помилкою.

Самі того не розуміючи, люди пе-реживають всередині себе конфлікт тимчасового і вічного, намагаються задовольнити вічні прагнення ско-роминущими досягненнями, відно-синами чи речами. Виявляється, що результат таких дій завжди розчаро-вує. На жаль, більшість сьогоднішніх християн, уподібнюючись до світських людей, також задовольняються тим-часовим.

Та, на щастя, не всі так мислять! Відомий Біблійний муж апостол Пав-ло, незважаючи на життєві труднощі, що випали на його долю, упевнено та переконливо свідчить: «…я знаю в Кого увірував». З досвіду апостола видно, що в його служінні не було жодного сумніву, ніякої паніки, навіть

перед загрозою смерті. Чому? Бо він достатньо добре знав Бога.

Знати Бога, переконатись у Його лю-бові властиво не тільки дорослим, а й дітям. Їхні, чутливі до будь-якої фальші дитячі душі, чітко відчувають випромі-нення доброти. Ось чому вже з ранніх років юне серце тягнеться до Бога. Ось

чому Ісус наказав своїм учням: «Пус-тіте дітей, щоб до Мене приходили, і не забороняйте їм, бо таких Царство Боже». Прославляти Господа з моло-дих років – це щасливе дитяче право, це красномовне свідчення переваги вічного над тимчасовим!

капітан і.ф.

Не важно, какое у вас отно- zшение к чесноку, но этот про-дукт очень важен не только в кулинарии, но и для здоровья человека. Чеснок является природным антибиотиком, ко-торый убивает бактерии и в то же время благоприятно влияет на человеческий организм. К примеру, селен, который в большом количестве находит-ся в чесноке, оказывает омо-лаживающее действие.

Наука подтвердила лечебное и про-филактическое действие чеснока при простуде и гриппе, при заболеваниях сердца и сосудов. Но, судя по всему, чеснок может быть полезен при массе других серьёзных болезней. Каких? Самых страшных: «Значение при раке и сердечно-сосудистых болезнях» – так «скромно» назывался представи-тельный международный симпозиум, прошедший несколько лет назад в Джорджтаунском Университете в

США. Там абсолютно серьёзно обсуж-дались профилактические и лечебные эффекты чеснока и его компонентов при многих видах рака.

ДАйтЕ ЧЕСНОКУ «ПОДыШАть»

В официальные инструкции по фитотерапии противораковое дей-ствие чеснока пока не вошло, но, похоже, он действительно обладает таким свойством (скорее всего из-за содержащегося в нём соединения аллилдисульфида, препятствующего росту злокачественных новообразова-ний). Лучше всего изучено защитное действие чеснока в отношении рака толстого кишечника. В исследова-нии, которое проводили учёные из Университета Северной Каролины, у любителей чеснока этот вид рака развивался почти на 70% реже. Полез-ным оказался любой чеснок – и сырой, и прошедший тепловую обработку. Правда, сырой всё-таки лучше. По-

лезные свойства чеснока обусловлены различны-ми соединениями серы, в том числе и теми, которые вызывает резкий запах при раздавливании его долек. Чтобы усилить ле-чебные свойства, чеснок нужно подготовить. Если съесть зубчик целиком, не разрушив, он будет не столь полезным. Его нужно обязательно из-мельчить или раздавить и оставить «подышать»

на 10-15 минут. Под действием кис-лорода в раздавленных чесночных клетках активируются ферменты, и начинается синтез суперактивных веществ. Эту процедуру рекомен-дуется проводить и перед тепловой обработкой чеснока. Часть полезных компонентов при готовке разрушится, но кое-что остаётся.

ЗУБЧИК ИлИ ПИлюлЯ?

Стоит ли принимать чеснок в виде биологически активных добавок (БДА)? Однозначного ответа на этот вопрос нет, ведь добавки добавкам рознь: в одних может быть много активных веществ, в других – кот на-плакал. И результаты клинических исследований различных добавок, проходящих на Западе, часто бывают противоречивы. Самыми активными там считаются БАДы с особым, так называемым, выдержанным экстрак-том чеснока. Его выдерживают при особых условиях до 20 месяцев, и за это время накапливаются стойкие ак-тивные вещества. Кстати, они лишены чесночного запаха. Это не относится к БАДам, которые, как правило, сдела-ны из чесночного порошка.

Чеснок следует включать в диету всем сердечникам, независимо от того, принимают они лекарства или нет: он очень хорошо сочетается с препаратами и вносит свой положи-тельный эффект, снижая давление, вредный холестерин и липиды в кро-ви. Так же стоит поступать больным сахарным диабетом, особенно 2-го типа, и всем, кому эта болезнь грозит.

Чеснок не только снижает сахар в крови, но и препятствует образованию так называемых конечных продуктов гликолиза (КПГ). При высоком уровне сахара в крови они образуются в из-бытке и повреждают сосуды, и самое главное – способствуют быстрому старению организма. Возможно, на этом основано омолаживающее дей-ствие чеснока, которое сегодня тоже активно обсуждается учёными.

ЧтО БУДУт лЕЧИть ЧЕСНОКОМ В БлИжАйШЕМ

БУДУщЕМ?

Сахарный диабет● Снижение сахара в крови● Предупреждение типичных ослож-

нений диабета, поражающих сосудыПрофилактика и лечение рака● Защитный эффект в отношении

рака толстой кишки, желудка, проста-ты, лёгкого, груди, печени

● Омолаживающее действие на организм, затормаживание процессов старения

Главный недостаток чеснока – запах. У некоторых людей чеснок вызывает аллергию, а у особо чув-ствительных – мигрень. Кроме того, контакты с кожей могут стать причи-ной раздражения и даже привести к дерматиту.

Кстати, чтобы освежить дыхание после чеснока, пожуйте веточки петрушки, семена кардамона или корицы.

Подготовил иван ВарцаБа

Головка чеснока – здоровье сполна

5СВІТЛО твого ЖИТТЯ

Проступок хоч і може дати тимчасове благополуччя, ніколи не принесе справжнього щастя. вальтер Скотт.

Всему своё времяМногие слышали в своей жиз- z

ни фразу «всему свое время». люди часто произносят ее, чтобы показать, что есть вещи в жиз-ни, которых нужно ждать. И эти вещи рано или поздно возникают в нашей жизни, тем самым под-тверждая крылатое выражение, что действительно всему свое время. Многие не подозревают, что это выражение имеет глубокие корни. Более двух с половиной тысячелетий прошло с того вре-мени, когда оно было написано в библейской книге Екклесиаста. В его книге, которая чудесным образом сохранилась до нашего времени, мы читаем «Всему свое время, и время всякой вещи под небом» (Екклесиаст 3:1). Из этого можно сделать вывод, что есть вре-мя взрослеть, и есть время стареть, есть время учиться, и есть время отдыхать, есть время зарабатывать деньги, и есть время любить и со-здавать семью.

Силу и возможности для всех перечис-ленных действий дает нам Господь, ибо написано, что «мы Им [Господом] живем и движемся и существуем» (Деян.17:28). Дыхание нашей жизни в Его руках, и мы полностью принадлежим нашему Созда-телю. Он заповедал каждому человеку, говоря «Господа, Бога твоего, бойся, и Ему [одному] служи» (Второзаконие 6:13). В контексте наших размышлений, следует задать несколько вопросов. Когда время служить Господу? Почему мы должны слу-жить Ему? Какие преимущества служить Богу? Ответам на эти вопросы посвящена данная статья.

1. Существует точка зрения многих людей, что время служить Богу наступа-ет в старости. «Пока еще молодой, буду учиться, работать, и жить своей жизнью, а когда выйду на пенсию, тогда пойду в Церковь», – говорят многие. Почему люди в большинстве случаев мыслят подобным образом? На это есть несколько причин.

Во-первых, это наш эгоизм. Ведь самы-ми лучшими годами нашей жизни является молодость, и поэтому мы хотим все это время посвятить служению себе и своим

Молодість, напевно, найкраща zпора у житті людини. та вона така швидкоплинна, а зробити треба так багато: здобути освіту, знайти роботу, створити сім’ю, здійснити мрії. І хоч якими б важливими не були ці питання, це все тимчасове. юність пройде, сили зрадять лю-дині, й вона вже стоїть на порозі старості.

Чи є в цій суєтній зайнятості місце для Бога? Які переваги має людина, яка в мо-лодості віддала своє серце Ісусові?

Віддаючи себе Ісусові, молодь не звіль-няється від проблем та страждань, що приводять у відчай навіть сильних, проте Сам Ісус йтиме з нею через страждання: «Чи через води йтимеш, Я з тобою, чи крізь ріки, – тебе не затоплять, чи підеш крізь вогонь, – не попечешся, і полум’я не обпалить тебе» (Ісая 43:2).

Юнаки та дівчата прагнуть отримати хорошу, престижну освіту. І це добре. Проте є вища, не-бесна мудрість, ко-тра доступна всім, і з найпростішого здатна зробити мудреця: «Я став розумнішим за всіх своїх учителів, – каже Давид, – бо свідоцтва Твої то розмова моя! Став я мудрішим за старших, бо держуся на-казів твоїх» (Пс. 118(119): 99,100).

Буває, молодь припускається помилок, через які може страждати все життя. Але Бог обіцяє: «Бо Я свідомий Моїх щодо вас задумів, – слово Господнє, – задумів щастя, а не лиха, щоб забезпечити вам

надійне майбутнє» (Єрем. 29:11). При-ймаючи волю Божу у своєму житті, молодь огороджує себе від жахливих помилок та неправильного ви-бору.

Практично у всіх сферах життя люди-на з юності зустріча-ється з несправед-ливістю, відчаєм, хворобами, смертю, нестабільністю. В

один момент все може зникнути. Бог же запрошує молодь підняти свої погляди на Небеса, прагнути до Його Царства. «І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерті. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося» (Одкр. 21:4).

Це лише мізерна частина з тих переваг, котрі молодь отримує, віддаючи свої серця Ісусові. Проходячи з Богом життєвий шлях, молоді люди все більше пізнають Його діяння та переконуються в тому, що Бог є люблячим правителем Всесвіту. Голгоф-ська жертва Ісуса красномовне свідчення цьому, і саме вона утверджує нас у вірі, надії та любові.

Є велика різниця між тими, для котрих Ісус є ідеалом, і тими, котрі захоплюються сумнівними кумирами. Одні готуються бути гідними Божого Царства, а, отже, одночас-но стають і порядними громадянами своєї країни. Другі, через деякий час розчарову-ються у своїх кумирах і втрачають мир у душі. Земні задоволення їх уже не раду-ють, а про небесне вони не подбали…

Слава Богу, я своєчасно зрозумів, що служити Богу – велика перевага, в усіх відношеннях!

Владислав Берецки

Молодість – перевага і ризик

прихотям. Построить карьеру, заработать большое количество денег, достичь мно-гих поставленых нами целей. Нам хочется жить своей жизнью, и не иметь никакой ответственности, ни перед людьми, ни перед Богом.

Во-вторых искаженное понимание слу-жения Богу. Одним кажется, что служение Господу это какое-то бремя, другие считают, что это приведет к отказу от многих вещей, которые они любят, третьи думают, что служение Богу перечеркнет полноценную жизнь. Эти искаженные представления подталкивают людей забыть о Боге.

В-третьих, влияние окружающего мира. Пропаганда красивой жизни в кино, и в те-лепередачах, настраивает человека отдать лучшие годы своей жизни для прославле-ния себя и своего имени. Все эти средства оказывают влияние на жизнь многих людей, и, поддавшись эффекту толпы, многие идут по той же дороге.

Но, кроме того, что в основе такого по-нимания лежит эгоизм и грех, есть еще одна большая опасность. Господь говорит: «какая польза человеку, если он приобре-тет весь мир, а душе своей повредит? или какой выкуп даст человек за душу свою?» (Матф. 16:26). Мы не знаем дня своей смерти, и поэтому это очень опасная игра с Богом. Смерть может наступить в любой

день, и в любое время, и тогда какая польза будет из всего, что мы сделали для себя, а душу свою погубили?

Молодые годы имеют много преиму-ществ по сравненю с преклоным возрас-том. Это здоровье, сила, ясный и про-ницательный ум, целенаправленность, и неиссякаемая энергия. Этот период нашей жизни самый лучший и незабываемый. Поэтому, возникает вопрос: на что, и на кого, я потрачу свои лучшие, подаренные Богом годы?

2. Ведь каждый сын и дочь обязаны по-читать отца и мать, поскольку они являются их создателями. Они любят их, переживают, волнуются, кормят, оберегают и обеспе-чивают всем необходимым. Точно также Бог есть нашим Отцом, который дал нам жизнь, таланты, возможности, родителей, и все другие благословения. Он есть нашим Творцом, и любит нас бесконечно глубокой любовью. Иисус Христос искупил нас своею кровью и дает нам вечную жизнь. Поэтому у нас есть большое преимущество хоть чем-то отблагодарить Господа за все Его благословения и надежду на вечную жизнь – это служение Ему. Это привилегия, а не бремя, истинное счастье, а не ограничен-ность. Служение Богу – это исполнение Его воли: «Если любите Меня, соблюдите Мои заповеди» (Иоан.14:15).

3. Потеряем ли мы что-то хорошее, когда примем решение посвятить свою моло-дость вечным ценностям? НЕТ. Мы только потеряем все плохое, которое разрушает нашу жизнь. Служение Богу это не отказ от учебы, работы, и семьи. С Богом все эти вещи обретут более глубокий смысл. Слу-жение Господу это повиновение Его прин-ципам, изложенным в законе Божьем, это подчинение каждого шага в молитве Богу. Когда принимается решение выбирать, где и на кого учиться, куда идти работать, где лучше деньги зарабатывать, нужно просто обращаться в молитве к Богу за советом, и Он даст его через обстоятельства, людей и Священное Писание.

Более того, Бог обещает давать свои благословения всем, кто принимает реше-ние служить Ему. В Священном Писании мы читаем:

«Служите Господу, Богу вашему, и Он благословит хлеб твой и воду твою; и отвращу от вас болезни. Не будет пре-ждевременно рождающих и бесплодных в земле твоей; число дней твоих сделаю полным» (Исход 23:25). Но на этом все не заканчивается, материальные благо-словения, здоровье, и полнота лет, это еще не все. Потому что земная жизнь, она проходящая, и, в конце концов, приходит смерть. Поэтому любящий Господь желает подарить вечную жизнь каждому человеку, который принимает решение служить Ему, и быть в Его руках. В Евангелии от Иоанна, мы читаем: «Иисус сказал ей: Я есмь вос-кресение и жизнь; верующий в Меня, если и умрет, оживет. И всякий, живущий и верую-щий в Меня, не умрет вовек» (Иоан.11:23). Бог есть любовь, и она настолько глубока и сильна, что Иисус Христос пошел на смерть вместо нас, чтобы излить благословения. Только благодаря Его смерти мы теперь живы. Веруя и служа Ему если и умрем, то оживём. Вот наша надежда.

Прямо сейчас, Бог обращается к нам, и говорит: «изберите себе ныне, кому служить» (Иисус Навин 24:15). Поэтому, отдадим свои молодые годы, лучшее время для Господа, и служения Ему. Это самое мудрое решение, которое только есть в жизни. Ибо все проходит, а «Праведник во веки не поколеблется…» (Притчи 10:30).

Богдан курыляк

6 СВІТЛО твого ЖИТТЯ

Є люди настільки скупі, немов вони збираються жити вічно, і настільки марнотратні, немов вони збираються вмерти завтра. Аристотель.

Не кожну релігійність визнає ХристосУ суспільстві, в якому ми жи- z

вемо, є багато релігій, і кожна з них стверджує, що вона правди-ва і веде до Бога. Популярною є й така думка: «Кожна релігія навчає лише добра і своєю осо-бливою дорогою веде людину до Бога». Або схожа думка: «Неважливо, якою дорогою йде людина, – зрештою всі дороги приведуть її до Бога». Багатьом людям вигідна така позиція та служить вагомою мотивацією їхніх думок, намірів та вчинків. Проте християнина, напевно, буде цікавити, що про це думає Христос?

У житті нашого Спасителя часто траплялися випадки, коли слід було пояснити людям Свою позицію у цьому питанні. Про один з таких моментів ми читаємо у Євангелії від Матвія: «Не кожен, хто каже до Мене: «Господи, Господи!» увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі. Багато-хто скажуть Мені того дня: Господи, Господи, хіба ми не Ім'ям Твоїм пророкували, хіба не Ім'ям Твоїм демонів ми виганяли, або не Ім'ям Твоїм чуда великі творили? І їм оголошу Я тоді: «Я ніколи не знав вас... Відійдіть від Мене, хто чинить безза-коння!» (Мт.7:21-23)

На що звертає увагу Христос?Релігійні люди моляться до Бога і це

природно, бо молитва до Бога є виявом їхньої релігійності. Окрім молитви є й такі особливі люди, які Божим ім’ям про-рокують, навіть злих духів виганяють та творять чудеса! Самі ці люди та на-віть їхнє оточення переконані, що їхня релігійність є правдивою, бо творяться чудеса. Але Христос своїми словами доводить, що пророцтва, виганяння злих духів та чуда ще не є показниками справжньої віри! Він звертає нашу увагу на найголовніше – те, що може свідчити про істинну віру у Нього.

Нашу увагу Христос звертає на два важливі моменти. Своїми словами: «Я ніколи не знав вас…» Христос дає зрозуміти таким людям, що не визнає їх своїми послідовниками, бо вони не знають Його! Не кожна християнська релігія, навіть така, що визнає своїм Спасителем і Богом Ісуса Христа, – знає самого Христа! Бо знати Хрис-та – це набагато більше, ніж просто визнавати Його своїм Господом та Спасителем. Апостол Іван пише: «Бо кожен, хто родився від Бога, перема-гає світ. Оце перемога, що світ пере-могла, – віра наша!» (Ів.5:4). Духовне народження відбувається лише з тим, хто пізнав Христа, Його характер, Його любов до людей та вдячно прийняв Його у своє серце і таким чином через Хрещення, водою та Духом «народився від Бога!»

Далі апостол та євангеліст Іван твер-дить: «Хто має Сина, той має життя; хто ж не має Сина Божого, той не має життя» (Ів.5:12). Отож «мати Сина», за словами Івана, – означає прийняти у своє серце Христа, жити Ним та мати вічне життя. Коли людина щиро при-ймає Христа у своє серце, то разом з цим приймає Його вчення, – Його віру! Про основні прикмети цієї Ісусової віри написано в Об’явленні 14:12 «Тут терпеливість святих, що додержують

заповіді Божі та Ісусову віру!»

Другий мо-мент, на який звертає нашу увагу Христос, словами: «Віді-йдіть від Мене, хто чинить без-законня!» – це докір людям за їхні беззаконня. Очевидно, що істинність віри та її живучість доводять діла, з а с л о в а м и апостола Яко-ва: «Так само й віра, коли діл не має – мертва в собі!» (Як.2:17). Зайвим було б доводити мерт-вість віри тих людей, що чинять беззаконня!

Загальне розуміння беззаконня, – це гріхи, порушення десяти Заповідей Божих (див.1Ів.3:4). В житті це – не-нависть, гордість, помста, «перелюб, нечистість, розпуста, ідолослуження, чари, ворожнечі, сварка, гнів, суперечки, незгоди, єресі, завидки, пияцтво, гулян-ки й подібне до цього» (Гал.5:19-21).

Отже, неморальне життя тих, хто твердить, що має Христа свідчить про протилежне, – релігійність таких Хрис-тос не визнає та до них каже: «Відійдіть від Мене…»

Підсумовуючи написане, апостол Іван, робить такий висновок: «Кожен, хто робить переступ та не пробуває в науці Христовій, той Бога не має. А хто пробуває в науці Його, той має і Отця, і Сина» (2Ів.9).

Як діє цей принцип помітно в житті апостола Павла. Савл – фарисей, «юдеянин, горливець Божий» (Дії 22:3), був переконаний, що правдиво вірить у Господа. Цей самий Бог, що вів ізра-їльтян пустелею, що годував їх манною та подарував їм обітовану землю, пере-бував з його народом у єрусалимсько-му храмі. У цього Бога вірив Савл та керований своєю ревнивістю, «дишучи грізьбою й убивством на учнів Господ-ніх, приступивши до первосвященика, попросив від нього листи у Дамаск синагогам, щоб, коли знайде яких чо-ловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв’язати й привести до Єрусалиму»(Дії 9:1,2). Савл був переконаний у своїй правоті, але «дишучи грізьбою», бажав в’язати та вбити Христових учнів, яких вважав сектою. Він не знав Христа! Він застосовував злість та насилля та у своїй ревнивості вважав їх оправдани-ми. Але згодом виявилося, що в особі Христових учнів, гонив самого Христа! Адже Савлові були відомі слова Госпо-да: «Умийтесь, очистіть себе! Відкиньте зло ваших учинків із-перед очей Моїх, перестаньте чинити лихе! Я не слухаю вас, – ваші руки наповнені кров’ю!» (Іс.1:15,16). Бог ненавидить насилля, ненависть та злість! Знаючи це, Савл таки продовжував це чинити, тому Бог у своїй великій милості зупинив його в дорозі до Дамаску де, покаявшись, Савл став іншою людиною – Павлом ревнивим учнем того Христа, якого спочатку гонив…

З історії відо-мо про ревни-вість хрестонос-ців, що у ХI-XII ст. відправляли-ся у святу зем-лю «звільняти гріб Господній від сарацинів». У липні 1099 року вони спо-чатку перепра-вилися до Кон-стантинополя, а потім подались в напрямку до Єрусалима та, р оз п оч а в ш и його облогу, не-вдовзі захопили місто… Скіль-ки руйнувань, смертей, горя та плачу прине-сли ці походи!

Місцеві жителі казали: «Не може бути правильним та добрим християнство, що насаджується вогнем та мечем». Методи насилля, злоби та помсти свідчили про протилежне – не мали хрестоносці ні істинної віри, ні Христа у своїх серцях!

Наші реалії в Україні теж підтвер-джують наступне – наявність чуд та дивовижних оздоровлень, дивна поява хрестів на зрізах дерев та різних проро-чих видінь, – ще не є доводом істинності такої релігії!

Сьогодні Україна – у фокусі уваги всього світу. У суспільному житті нашої держави ми помічаємо, що Бог засуджує ті самі речі, які Він засуджував колись, бо вони й сьогодні несуть моральний і духовний розклад нашому суспільству.

Автори книг як Старого, так і Нового Завітів часто виступали проти еконо-мічних зловживань, неправедних судів, соціальної несправедливості і поперед-жували про наслідки таких злодіянь. Прикладом цього може служити такий текст:«Вони ненавидять того, хто ви-криває біля воріт, і гребують тим, хто говорить правду. Отже, за те, що ви зневажаєте бідного і берете від нього подарунки хлібом, ви побудуєте доми із тесаного каменю, але жити не будете у них; розведете прекрасні виноградники, а вино з них не будете пити. Бо Я знаю які численні злочини ваші і які тяжкі гріхи ваші: ви вороги правого, берете хабарі й перекручуєте у суді справи бідних» (Амоса 5:10-12).

Для можновладців, які чинять без-законня (соціальне і моральне), але думають задобрити Бога показними відвідинами храмів та зустрічами з духовенством, щедрими пожертвами з багатства, вкраденого в народу, оточен-ням своїх домів і кабінетів зовнішніми атрибутами християнської віри (іконами, хрестами), актуальним є слово, сказане Богом через пророка Єремію:«Ви наді-єтеся на слова неправдиві, які не допо-можуть: Чи ви будете красти, вбивати й перелюб чинити... а потім ви прийдете й станете перед обличчям Моїм у цім домі, що зветься Ім'ям Моїм, і скажете: Урятовані ми, щоб чинити гидоти всі ці?» (Єр.7:8-10).

Іван Хреститель в часи Нового Завіту відважно звертався до тодішніх держав-них службовців (митників): «Не стягайте

нічого над те, що вам звелено» (Лк.3:13), а також до представників силових струк-тур (воїнів): «Нікого не кривдьте, ані не оскаржуйте фальшиво, задовольняй-тесь платнею своєю» (Лк.3:14). Всіх, незалежно від рангу, він закликав до покаяння у конкретних злочинах. Саме за відкрите засудження правителя Га-лілеї та Перії Ірода Антипи у гріхах Іван Хреститель був кинений до в’язниці та потім був страчений(Мт.14:3-4). Єван-геліст Лука зазначає, що «Іван докоряв йому за все зло, яке заподіяв був Ірод» (Лк.3:19). Апостол Яків підносить голос проти економічних зловживань свого часу: «Ось голосить заплата, що ви за-тримали в робітників, які жали на ваших полях, і голосіння женців досягли вух Господа Саваота!» (Як.5:4).

Апостол Павло неодноразово ви-словлював своє обурення незаконними діями представників римської судової системи. У Филипах він осуджує безза-конні дії місцевої влади:«Нас, римлян, незасуджених, різками сікли прилюдно, і до в'язниці всадили, а тепер нас таємно виводять? Але ні! Хай вони самі при-йдуть, та й виведуть нас!» (Дії 16:37). У Єрусалимі Павло відстоює своє право на справедливе слідство: «Хіба бичува-ти дозволено вам римського громадяни-на та ще й незасудженого?» (Дії 22:25). Більше того, будучи незаконно осу-дженим, Павло організував своєрідний «сидячий протест» у в’язниці, аж поки римські начальники вибачились за свої протиправні дії (Дії 16:37-40). Цікаво, що в кожному з цих випадків римська влада і силові структури у відповідь на протест Павла виправляли свої помилки і далі чинили справедливо, згідно із тодішнім законом.

Згідно з Конституцією України, найви-ща влада належить народу, який обирає президента, парламентарів та інших представників влади, щоб ті виконували делеговані їм функції. Таким чином, вла-да має не лише відповідальність перед Богом служити на добро людям і карати злочинців, а й відповідальність перед народом, який її обрав. Народ має право оцінювати діяльність представ-ників влади і змінювати їх, якщо вони не виконують належним чином надані їм повноваження. Така громадянська позиція не тільки не суперечить Біблії та законам України, а навпаки — зна-ходить у них свою підтримку.

Тому у сучасних драматичних та водночас доленосних суспільних по-діях будьмо толерантними один до одного та до тих, хто нас оточує, неза-лежно від ідеологічних, політичних чи релігійних поглядів. Як християни, ми повинні молитися і закликати людей до розв’язання цього конфлікту тільки мир-ним шляхом, адже насильство ніколи не було розумною підставою для побудови нового майбутнього як у суспільно-політичному, так і в особистому житті. Маючи вільне право на вираження своєї громадянської позиції, реалізуймо його у контексті Божих Заповідей, в любові до Бога та наших ближніх.

Отож, сподіваюсь, відповідь на за-питання: «Яку ж релігійність визнає Христос?», – тепер не важко буде дати кожному із нас; щиросердечно, у глибині свого серця, перед лицем справедливо-го Господа Бога.

Богдан ГлухоВецький,пресвітер

7СВІТЛО твого ЖИТТЯ

лише прекрасне буде радісне, вічне і цінне у всі часи. оскар Уайльд.

Царство Боже і Закон любові

У кожної країни свої закони. Що вони відтворюють? Характер і прагнення держави, на території якої вони діють. Але якщо дослі-джувати це питання глибше, то легко можна збагнути, що кожен закон має свого автора, тобто особу, яка його запровадила. І той закон, який автор написав, відображає самого законодавця. Наприклад, якщо автор закону добра і високоморальна людина, то таким і буде закон. Якщо ж законодавець не любить людей і є нечесною та егоїстичною лю-диною, то його закон буде відо-бражати його сутність.

Цей принцип стосується також і закону Божого. Бог є автором Свого закону. Божий закон відо-бражає, яким є Господь і яким є Його характер. Біблія говорить: «Бог є любов». Тобто в основі Його характеру закладена лю-бов і, таким чином, закон Госпо-

да також є законом любові. А, взагалі, для чого потрібен

Божий закон сьогодні? І чи го-ворить він щось про майбутнє, про Царство Боже? Чи має він далекоглядні результати, що торкаються Царства Божого? Закон відкриває нам Законо-давця, знайомить нас з Ним, ми бачимо, що Він є добрим, люблячим і бажаючим добра своєму творінню. Він є вічним і незмінним. Цей закон є єдиним у всіх Його володіннях. За цими Божими правилами жили, жи-вуть і будуть жити в усіх куточках Всесвіту. І Царство Боже, яке Господь передбачив у Своєму плані спасіння як останню схо-динку до подолання зла і гріха, також побудоване за цим за-коном.

Кожен християнин прагне бути в Царстві Божому, тобто бути його громадянином. Тому

Усім відомо, що немає більшого zзадоволення, як займатися улю-бленою справою, робити те, що в тебе виходить найкраще. На жаль, обставини сьогодні такі, що часом змушений займатися роботою, яку назвати улюбленою не до-водиться, бо ж потрібно якось ви-живати. Ось і працюємо, з на дією на те, що можливо з часом випаде нагода для кращої роботи.

Але в такому випадку не бажано сиді-ти склавши руки. І ми починаємо у різні фірми розсилати свої резюме, в яких на-магаємося створити у роботодавця гарне враження про себе. Тепер очікуємо, що почнуть надходити пропозиції, які б нас зацікавили. І коли, нарешті, отримуємо декілька слушних варіантів, починаємо зважувати всі «за» і «проти» стосовно таких факторів, як місце роботи, престиж компанії, умови, зарплата і, зрештою, посада.

Мені знайомі ці пошуки і, скажу вам, що це дуже не проста справа, особливо коли відчуваєш певну частку сумніву і невпев-неності у тому чи іншому виборі. Ну, що ж, і не дивно, адже живемо в гріховному світі, де на особливі гарантії не дуже й сподіваємося.

Життя багатогранне, і воно складається не тільки з пошуків роботи. Але навіть розглянувши лише один оцей життєвий

аспект, уже стає зрозумілим, що як у ма-лих, так і у великих справах завжди му-сить бути вибір. Звичайно, коли йдеться

про дріб’язкові речі, ми не дуже й стурбовані тим чи іншим вибором, особливо якщо ця річ має тимчасо-вий характер.

Чи не доводилося вам дивувати-ся деяким вашим знайомим, котрі годинами можуть дискутувати та відстоювати свою думку з приводу того, про що в народі кажуть «і яйця виїденого не варте», і водночас з дивовижною байдужістю не зверта-ють уваги на дійсно життєво важливі справи. Про таких Христос казав: «відціджуєте комара, а верблюда ковтаєте!».

А чи не буваємо ми схожими на цих людей? Напевно ви далекі від такої думки про себе. «Я не схиль-ний до того, щоб дрібниці відволіка-ли мене від головного» – скажете ви. Та чи зможете ви стверджувати це саме, якщо мова піде про тимчасове і вічне, про земне і небесне? Якими будуть ваші пріоритети?

Проте, хто би як не мислив, і чому не віддавав би перевагу, я не хочу щоб інтерес до матеріального від-водив мій погляд від вічного. Про-поную й вам також прислухатися до слів Христа-Спасителя: «Шукайте ж найперше Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться».

Габріелла ференці

Я вибираю найкращу пропозицію

Цю історію мені розповів мій друг. Декілька років zтому разом зі своєї дружиною вони поїхали відпочи-вати в одну з мусульманських країн. Місцеві закони відрізнялися від європейських. ще на кордоні, коли вони проходили митницю, їх попередили, щоб вони звернули увагу на деякі речі, які є недозволеними в їхній країні. Було декілька заборон, але одна з них була такою: жінкам-туристкам заборонялося ходити по місту в шортах, міні-спідницях і відвертих кофти-нах. І ось, одного разу вони вдвох вийшли з готелю і забули про попередження. що було далі? люди від-верталися від них, водії сигналили і крутили пальцем біля скроні. Пройшовши кілька метрів вони зрозуміли свою помилку і негайно повернулися до готелю, бо в тій країні за порушення цього закону можна «за-робити» депортацію.

сьогодні Господь відкрив для людей свій закон, щоб кожен, хто хоче бути в Його Царстві, уже зараз мав можливість керу-ватися цим законом любові, та міг з’ясувати для себе, чи буде йому комфортно підкорятися ви-могам закону в майбутньому.

А щоб це для людини не ста-ло несподіванкою, і щоб ніхто колись не міг заявити що йому щось там не підходить, Христос сказав: «Царство Боже є всере-дині вас». Тобто принципи того реального Царства я повинен виховувати в собі вже сьогодні, тут, на землі, дотримуючись

закону Божого. Таким чином, вже сьогодні я можу побачити, чи підходить для мене Царство Боже, чи я був би там бунта-рем.

Отже, 10 Божих заповідей – це своєрідний тест, котрий визначає до чого я більш схиль-ний – до Божого Царства чи до земного, тимчасового.

Ось чому Біблія на останній своїй сторінці каже: «Блаженні ті, хто виконують заповіді Божі, щоб вони мали право увійти в Боже царство».

В.Ю. Чопик

8

Кожен день ми визна- zчаємо власне майбутнє своїми рішеннями, слова-ми і діями.

Наш вибір сьогодні визначає напрям нашого життя і те, що ми будемо пожинати в майбут-ньому. І, зрештою, те, що ми ви-бираємо зараз, визначає нашу вічну долю.

Так, наше життя залежить від Господа, але воно також зале-жить і від того, що ми вибира-ємо. Про це свідчать натхненні слова самого Бога: «У свідки перед вами закликаю сьогодні небо й землю, ви можете ви-брати життя чи смерть, перший вибір принесе вам благословен-ня, другий – прокляття. Вибери життя...» (Повторення закону 30:19).

Що це означає для нас? Жит-тя насправді швидкоплинне, тому не потрібно хапатися осяг-нути все зразу і вести себе так, ніби ми необмежені в часі. Тих років, які нам відведені цілком

достатньо, щоб встигнути по-думати про головне і прийняти відповідне рішення. А врахову-ючи те, що смерть може застати людину будь-де і в будь-якому віці, кожен із нас мусить наперед визначитися зі своїм вибором.

Отже, Бог пропонує життя! Щоб для грішника (котрими усі ми є) це стало можливим, до-велося йти на велику жертву: «Так полюбив Бог світ, що від-дав Сина Свого Єдинородного, щоб усякий віруючий в Нього, не загинув, але мав життя вічне» (Іоанн. 3:16). Фактично навколо цієї події засноване духовне вчення Христа.

Найглибший сенс нашого жит-тя полягає в тому, що це час підготовки до зустрічі з Ісусом Христом, коли Він прийде. У тому що Він прийде, немає жодного сумніву, адже Ісус наперед ого-лосив ознаки Свого повернення, і кожен хто не байдужий до свого майбутнього може особисто в них переконатися. Єдине, що підлягає сумніву, це моя відпо-

відь Ісусу: чи захочу я прийняти Його пропозицію життя.

Бог у Своїй безмежній любові дає людині можливість вибрати те, що вона хоче, – шлях Христа або ж свій власний шлях. Є два шляхи. Вибирати нам! Шлях, що веде до погибелі – широкий, але на ньому не можуть пройти не спробувавши зіштовхнути іншого. На вузькому шляху в Царство Небесне можуть поруч іти і українці, і американці, і ро-сіяни, французи, євреї, китайці, і всі-всі, вважаючи, що спільно лише зручніше рухатися.

Ми народилися в цей світ, щоб зробити вибір, де ми бажаємо провести вічність. Чи варто бра-ти від життя все, щоб у результаті нічого не придбати, а втратити можливість вічного життя, адже все своє ми залишаємо тут – і багатство, і славу. Як незнання закону не звільняє від відпо-відальності, так і незнання про вічність не рятує від загибелі.

Один літній чоловік якось у розмові сказав:

– Віра в Бога дійсно змінює людей. Багато моїх знайомих, увірувавши, стали кращими.

– А ви самі не хочете змінити-ся на краще, щоб мати мир з Бо-гом? – запитав співрозмовник.

– О! – відповів він, – мені вже сімдесят два роки. Вважаю, що у моєму віці пізно що-небудь починати.

– А якби ви почали тонути в річці, то хіба відмовилися б від допомоги рятувальників?

У відповідь він сказав:– Так, ви маєте рацію, але...Ось оце «але» найчастіше

стає перешкодою на шляху до Господа. Багато людей усвідом-люють, що їм необхідно при-йняти пропозицію Ісуса Христа, адже іншого розумного вибору немає, та не роблять цього, че-рез свою байдужість.

Сьогодні ще Господнє запро-шення закликає: «на дорогах спиніться, ... знайдіть шлях добрий та й ідіть ним» (Єремії 6:16). Хіба життя вічне не вартує вашої уваги?

СВІТЛО твого ЖИТТЯ

Пишіть на адресу:

м. Ужгород,вул. Джамбула, 23;

Індекс: 88000

Засновник і видавець:Черничко Іван Петрович

Адреса редакції:м. Ужгород, вул. Гагаріна, 36

моб. тел.: 095-195-41-91e-mail: chernip@i.ua

Газета видається на кошти від благодійних пожертвувань.

Розповсюджується безкоштовно

редакційна колегія:Іван Черничко, Агнеса

Черничко, Юлія Сокирко, Людмила Кастран,

Наталія Різак, Василь Чопик, Віталій Мелесь.

Реєстраційне свідоцтво:ЗТ№ 507/00Р від 21.12.2009 р.

Адреса друкарні:вул. Гагаріна, 42/1

м. Ужгород,Закарпатська обл.

ПРАТ «Видавництво «Закарпаття»тел.: 66-95-68

тираж: 55 000. Зам. №

Пропозиція, яка може влаштувати кожного

щосереди о 20.000 (800) 50 157 80 +380 66 707 000 5+380 93 50 157 80 +380 98 707 000 5

info@contact-hope.com contact-hope www.biblefact.info