1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ

І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

На правах рукопису

Грунтковський Микола Сергійович

УДК 636.2.082.4:615.3

БІОТЕХНОЛОГІЧНИЙ СПОСІБ СТИМУЛЯЦІЇ

ВІДТВОРЮВАЛЬНОЇ ЗДАТНОСТІ КОРІВ

НЕЙРОТРОПНО-МЕТАБОЛІЧНИМИ ПРЕПАРАТАМИ

03.00.20 − біотехнологія

Дисертація

на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Науковий керівник – доктор

сільськогосподарських наук,

професор Шеремета В.І.

Київ – 2015

2

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4

ВСТУП 5

ОСНОВНА ЧАСТИНА

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1. Відтворювальна здатність самиць великої рогатої худоби та

методи її поліпшення

11

1.1 Відтворювальна здатність корів та ознаки, які її характеризують 11

1.2 Основні причини неплідності тварин 14

1.3 Біотехнологічні методи стимуляції відтворювальної здатності

самиць великої рогатої худоби

16

1.4 Роль Купруму в організмі тварин та його зв'язок з

відтворювальною здатністю самиць

24

1.4.1 Зв'язок Купруму з метаболічними процесами та його

трансформація в організмі тварин

24

1.4.2 Потреба тварин у Купрумі та його вплив на процеси відтворення

і лактації

26

1.4.3 Джерела надходження Купруму в організм тварин 29

1.5 Використання альтернативних негормональних нейротропно-

метаболічних препаратів для стимуляції відтворювальної

здатності тварин

31

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ 36

2.1 Загальні дослідження 36

2.2 Дослідження впливу біологічно активних препаратів на

відтворювальну здатність тварин

38

2.3 Методи визначення біохімічного, гормонального та

ферментативного фону в сироватці крові піддослідних самиць

44

2.4 Визначення терморегуляції та якості молока піддослідних

самиць під час введення препарату Нановулін-ВРХ

47

3

2.5 Сировина для виготовлення препарату Нановулін-ВРХ 49

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ 51

3.1 Біотехнологія препарату Нановулін-ВРХ 51

3.2 Застосування препарату Стимулін-Вет та Глютам 1 М для

стимуляції овуляції фолікулів у яєчниках корів

53

3.2.1 Розробка схеми введення препаратів Стимулін-Вет та Глютам

1М для стимуляції овуляції фолікулів у яєчниках самиць

(пошукові досліди)

53

3.2.2 Перевірка ефективності використання препарату Стимулін-Вет

за розробленою схемою

58

3.3 Застосування препарату Нановулін-ВРХ для стимуляції

овуляції фолікулів у яєчнику самиць великої рогатої худоби

67

3.4 Біохімічні зміни в організмі піддослідних корів і телиць 79

3.4.1 Заплідненість корів залежно від вмісту в крові глюкози та

сечовини під час штучного осіменіння

79

3.4.2 Біохімічні показники крові самиць великої рогатої худоби за

використання препаратів Стимулін-Вет та Нановулін-ВРХ

85

3.4.3 Концентрація гормонів у крові телиць за введення нейротропно-

метаболічних препаратів

91

3.4.4 Ферментативні зміни в сироватці крові піддослідних телиць 95

3.4.5 Біохімічні, ферментативні та гормональні зміни в крові тільних

піддослідних телиць

97

3.5 Вплив препарату Нановулін-ВРХ на терморегуляцію організму

корів та хімічний склад молока

101

3.6 Економічна ефективність отриманих результатів 109

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ 111

ВИСНОВКИ 124

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ 126

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 127

ДОДАТКИ 159

4

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АЛТ – аланінамінотрансфераза;

АСТ – аспартатамінотрансфераза;

ЛГ – лютеїнізуючий гормон;

СЗМЗ – сухий знежирений молочний залишок;

БАП – біологічно активні препарати;

ПГ2α –простагландин;

ПГ – прогестерон;

ВП – відокремлений підрозділ;

НДГ – навчально-дослідне господарство;

ЕПК – енергетично-пластичний коефіцієнт;

Г – концентрація глюкози в групі тварин;

ІП – індекс приживлення;

С – концентрація сечовини в групі тварин;

ТОВ – товариство з обмеженою відповідальністю;

ТДВ – товариство з додатковою відповідальністю;

ВП – відокремлений підрозділ;

БАТ – біологічно активні точки;

ГСЖК – гонадотропін сироватки жеребних кобил;

АСДф2 – антисепнтичний стимулятор Дорогова.

5

ВСТУП

Актуальність теми. На комплексах з виробництва молока валовий

надій залежить від відтворення корів. Сучасні технологічні підходи, рівень

годівлі та експлуатації корів призводить до зниження резистентності

організму тварин, підвищення їх схильності до захворювань,

морфофункціональних розладів фізіологічних систем, зокрема регулятора

відтворення – гіпоталамус-гіпофіз-яєчники-матка [53, 83, 158, 282]. За

останні роки із підвищенням молочної продуктивності показники

відтворювальної здатності у великої рогатої худоби мають тенденцію до

зниження: зменшується кількість телят від кожної корови, подовжується час

настання першої статевої охоти, сервіс-періоду, знижується заплідненість

після першого осіменіння, проявляються неповноцінні статеві цикли, зокрема

ановуляторні [26, 122, 145].

Сьогодні у вітчизняній та зарубіжній практиці широко пропонується

запровадження біотехнологічних способів, які базуються на застосуванні

гормональних препаратів [40, 83, 98, 100, 101, 156, 175]. Але виробники

молока застосовують гормональні препарати не тільки з лікувальною метою,

а і для тотальної синхронізації статевого циклу у корів, незважаючи на

негативний вплив продукції таких тварин на здоров’я людини, зокрема дітей

[8, 140].

У зв’язку з цим, актуальним завданням сьогодення є подальше

вдосконалення біотехнологічних способів стимуляції відтворювальної

здатності корів шляхом розробки нових більш ефективних та водночас

безпечних до організму тварин негормональних екологічно чистих

біологічно активних препаратів [121, 178, 193].

Серед таких препаратів особливе місце посідають нейротропно-

метаболічні препарати: Глютам, Глютам 1М та Стимулін-Вет, які є

екологічно чистими. Діючими речовинами препаратів є глутамінат натрію та

сукцинат натрію. Складові препаратів в організмі тварин включаються в

обмін речовин в нервовій системі, особливо в нейрозалозі гіпоталамус [4, 33,

6

34, 212, 163].

Нині залишилося невивченим питання про вплив нейротропно-

метаболічних препаратів, уведених під час нативної статевої охоти корів, на

овуляцію фолікулів у їх яєчниках та відтворювальну здатність у цілому.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами.

Дисертаційна робота є частиною комплексних досліджень держбюджетних

тем Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК Національного

університету біоресурсів і природокористування України «Розробити

ефективні способи стимуляції репродуктивної здатності корів та свиней»

(номер державної реєстрації 0110U003626) та кафедри генетики, розведення

та біотехнології тварин «Розробити теоретичні основи моніторингу

продуктивності племінних ресурсів свійських тварин в Україні» (номер

державної реєстрації 0114U000655).

Мета та задачі досліджень. Мета роботи полягала в розробці

біотехнологічної схеми стимуляції відтворювальної здатності самиць великої

рогатої худоби та біологічно активного препарату нейротропно-метаболічної

дії негормонального поход-ження для використання його з метою стимуляції.

Для реалізації поставленої мети вирішувалися наступні задачі:

- розробити схему стимуляції відтворювальної здатності самиць

великої рогатої худоби з використанням нейротропно-метаболічних

препаратів;

- розробити на підґрунті фундаментальних досліджень біотехнології та

біології відтворення тварин біотехнологію виготовлення негормонального

біологічно активного препарату для стимуляції відтворювальної здатності

корів;

- дослідити вплив препаратів на овуляцію фолікулів у яєчниках корів;

- визначити вплив досліджуваних біологічно активних препаратів на

заплідненість самок великої рогатої худоби;

- дослідити вміст глюкози та сечовини в сироватці крові корів під час

штучного осіменіння та розробити індекс приживлення;

7

- дослідити динаміку естрадіолу, прогестерону та інсуліну в сироватці

крові телиць за використання досліджуваних препаратів;

- вивчити зміни біохімічного складу крові самок великої рогатої худоби

за використання біологічно активних препаратів;

- встановити вплив препарату на хімічний склад молока піддослідних

корів;

- розрахувати економічну ефективність застосування біологічно

активного препарату для стимуляції відтворювальної здатності корів.

Об’єкт дослідження: розробка біологічно активних препаратів для

стимуляції відтворювальної здатності самиць великої рогатої худоби та їх

використання у біотехнології відтворення.

Предмет дослідження: препарати Стимулін-Вет та Нановулін-ВРХ,

їхні компоненти, самиці великої рогатої худоби, овуляція фолікулів у

яєчниках корів, кров, заплідненість, ановуляторний цикл, ембріональна

смертність.

Методи дослідження: біотехнологічні, зоотехнічні, біохімічні,

радіоімунологічні, клінічні, хімічні, статистично-математичні, економічні,

аналітичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Установлено вперше, що

розроблена біотехнологічна схема введення коровам у функціонально

напружений період репродуктивного циклу, а саме в день статевої охоти та

перший день статевого циклу, нейротропно-метаболічних препаратів

Стимулін-Вет та Нановулін-ВРХ сприяє овуляції фолікулів у яєчниках і

приживленню та життєздатності ембріонів у статевому апараті самиць.

Уперше встановлено, що нейротропно-метаболічні сполуки в препараті

Нановулін-ВРХ проявляють синергічну дію з аквахелатом Купруму в

функціонально напружену стадію збудження, а саме стимулюють функцію

підшлункової залози, що призводить до підвищення вмісту інсуліну, який

сприяє овуляції фолікулів у яєчниках корів.

8

Уперше виявлено, що в модельному препараті нейротропно-

метаболічні сполуки та аквахелат Купруму проявляють синергічну

лютеотропну дію на функцію жовтого тіла. Внаслідок цього на сьомий день

статевого циклу зростає концентрація статевих гормонів (прогестерону та

естрадіолу) і в результаті цього інтенсифікується вуглеводний і білковий

обмін, що сприяє підвищенню заплідненості телиць на 50 %, і в цілому корів

– на 24,1 %.

Наукова новизна одержаних результатів підтверджена чотирма

деклараційними патентами України на корисну модель.

Практичне значення одержаних результатів. У результаті

проведених досліджень розроблено негормональний біологічно активний

препарат Нановулін-ВРХ. Розроблено новий біотехнологічний спосіб

використання препаратів Стимулін-Вет та Нановулін-ВРХ для стимуляції

відтворювальної здатності самиць великої рогатої худоби. Експериментально

доведено можливість його застосування для вирішення практичних завдань

тваринництва. Так, уведення коровам цих препаратів під шкіру в ділянці

лопатки через 12 та 24 год в дозі 20 мл після першого штучного осіменіння

збільшує на 9,5–40,0 % кількість самиць, у яких відбулася овуляція фолікулів

у яєчниках, та підвищує заплідненість на 10,0–33,4 %.

Практичні пропозиції висвітлені в методичних рекомендаціях

«Біотехнологічний спосіб стимуляції відтворювальної здатності корів

препаратами нейротропно-метаболічної дії», які схвалені та затверджені

Науково-технічною радою науково-дослідного інституту технологій та якості

продукції тваринництва Національного університету біоресурсів і

природокористування України (протокол № 2 від 28 травня 2015 року).

Розроблений біотехнологічний спосіб стимуляції відтворювальної здатності

самиць великої рогатої худоби із застосуванням препарату Нановулін-ВРХ

впроваджено у виробництво в ТДВ «Терезине» Київської області.

9

Розроблено енергетично-пластичний коефіцієнт та індекс приживлення

ембріонів, які дозволяють прогнозувати результати штучного осіменіння

групи корів.

Матеріали дисертаційної роботи використовуються у навчальному

процесі на кафедрі акушерства та хірургії Житомирського національного

агроекологічного університету і при вивченні дисципліни «Біотехнологія» на

кафедрі генетики, розведення та біотехнології тварин Національного

університету біоресурсів і природокористування України.

Особистий внесок здобувача. Всі матеріали дисертації одержані

власними дослідженнями автора під керівництвом наукового керівника.

Дисертантом, за консультативної допомоги наукового керівника, самостійно

визначені задачі досліджень, проведено пошукові та основні досліди,

статистично оброблено одержані результати та здійснено їх аналіз і

узагальнення, сформульовано висновки та практичні пропозиції.

Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень викладено у

доповідях, обговорено і схвалено на: ІV Міжнародній науково-практичній

конференції «Теоретичні та практичні аспекти оології в сучасній зоології» (Київ

– Канів, 5–8 жовт. 2011 р.); міжнародній науково-практичній конференції

«Актуальные проблемы агропромышленного производства» (Курск, 23–25

січня 2013 р.); конференції науково-педагогічних працівників, наукових

співробітників та аспірантів навчально-наукового інституту тваринництва та

водних біоресурсів Національного університету біоресурсів і

природокористування України «Актуальні проблеми розвитку галузей

тваринництва та рибництва» (Київ, 25 берез. 2013 р.); міжнародній науково-

практичній конференції «Актуальные проблемы интенсивного развития

животноводства» (Горки, 2013 р.); конференції науково-педагогічних

працівників, наукових співробітників та аспірантів навчально-наукового

інституту тваринництва та водних біоресурсів Національного університету

біоресурсів і природокористування України «Актуальні проблеми розвитку

галузей тваринництва та рибництва» (Київ, 25 берез. 2014 р.); міжнародній

10

науково-практичній конференції «Теоретичні та інноваційні розробки з

генетики, розведення та біотехнології відтворення тварин» (Київ, 26–28 листоп.

2014 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні напрями

організації та ведення селекційно-генетичної роботи у тваринництві»

(Чубинське, 7 квіт. 2015 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладено у 15 наукових

працях, у тому числі: 7 статей у фахових виданнях (одна – одноосібна), 3

статті у матеріалах конференцій, отримано 4 патенти на корисну модель та

розроблено методичні рекомендації.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 158

сторінках комп’ютерного тексту і складається зі вступу, чотирьох розділів,

висновків, пропозицій виробництву та списку використаних джерел, що

включає 294 найменувань, у тому числі – 68 латиницею. Робота містить 54

таблиці, 9 рисунків та додатки.

11

ОСНОВНА ЧАСТИНА

РОЗДІЛ 1

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1. Відтворювальна здатність самиць великої рогатої худоби та

методи її поліпшення

1. 1 Відтворювальна здатність корів та ознаки, які її

характеризують

Людству відомий лише один шлях отримання біомаси як джерела

продовольчої сировини – це використання можливості живої матерії до

розмноження. Тому рішенням продовольчої проблеми є розробка ефективних

технологій відтворення високопродуктивних представників тваринного світу

[105].

Реалізація відтворення можлива лише за нормального перебігу усіх

його ланок. При їх невідповідності фізіологічним потребам виникають різні

розлади функцій і навіть непліднність. За даними американських дослідників,

низька відтворювальна здатність корів молочних порід посідає друге місце у

переліку причин їх вибракування [12, 60, 151].

За промислової технології виробництва молока у 6-8 % корів

спостерігались тяжкі отелення, у 15–20 % – затримання посліду, у 60–70 % –

ендометрити. Результативність осіменіння становить 40–50 %, тривалість

сервіс-періоду – 140–150 днів. Усі ці порушення не дають змоги отримати

100 телят від 100 корів [96]. Оскільки кількість телят, які отримані від самиць

в основному залежить від тривалості сервіс-періоду, то з подовженням його

вихід приплоду в розрахунку на 100 корів за рік знижується. Отже,

осіменіння корів у перші два місяці після отелення – необхідна умова

підвищення темпів відтворення поголів’я і підвищення економічної

ефективності галузі [120].

12

За даними А.С.Деляна [43], із показників відтворювальної здатності

корів найбільше значення для збереження нащадків мають тривалість

тільності, сервіс- і сухостійного періодів. Установлена криволінійна

кореляція між цими показниками і виходом телят. При вивченні впливу віку

корів-матерів на збереження нащадків виявлено більш високий вихід телят

при першому отеленні порівняно з другим і подальшими отеленнями.

Пеною мірою цей показник визначає молочну продуктивність корів,

оскільки від нього залежить тривалість продуктивного використання тварин.

Нині немає одностайної думки щодо оптимального терміну сервіс-періоду.

Одні вважають, що оптимальним сервіс-періодом є 45–60 днів [94], 45–90

днів [241], 55–65 [28], 80–90 днів [82]; інші – 30–35 днів [69], 31–70 [191], 30–

85 [124], 31–90 днів [21].

Дослідження Й. З. Сірацького (2005 р.) та ін., показали, що у корів,

надої від яких становлять 3–5 тисяч кг молока за лактацію, сервіс-період

триває 60–102 дні. Самиці з продуктивністю від 5001 до 6000 кг за лактацію

розподілялися рівномірно за тривалістю сервіс-періоду – від 161 до 200 днів і

більше. У разі вищих надоїв на кожні 1000 кг молока тривалість сервіс-

періоду збільшується на 14–26 дні, заплідненість знижується на 9,4–10,1%.

Крім того, багато дослідників відзначають, що високопродуктивні корови

мають найдовший сервіс-період. [17, 130, 148, 177, 195, 293]. Очевидно, це

зумовлено тим, що у корів, селекціонованих на високу молочну

продуктивність, у ранній післяродовий період знижується секреція

ендогенного ЛГ та синтез інсуліноподібного фактора росту – 1 [257, 273].

Відзначено вплив генотипу тварин на тривалість сервіс-періоду. Так,

ряд учених вважають, що прилиття крові голштинської породи збільшує

сервіс-період [47, 84, 196] і в цілому знижує відтворювальну здатність тварин

[35]. Було встановлено, що у голштинізованих чорно-рябих корів він

подовжується на 7–18 днів проти 67 днів у чистопородних тварин [7].

Тривалість сервіс-періоду залежить насамперед від перших після родів

повноцінних феноменів стадії збудження та приживлення ембріона в

13

статевих шляхах самиці. Тому за ознаку, що характеризує ці процеси з

біологічної, практичної та економічної сторони, взято заплідненість від

першого осіменіння. Тобто, кількість корів, що стали тільними, від

загального числа тварин, яких осіменяли, виражена у відсотках.

Заплідненість від першого осіменіння залежить від різних факторів:

віку, вгодованості, функціонального стану організму тварин та ін.

Встановлено, що після першого отелення заплідненість дорівнювала 42,9%, і

з кожним наступнимотеленням – знижувалась, а після п’ятого і старше

становила 25,3% [91, 185]. Залежність заплідненості після першого

осіменіння від вгодованості корів за п’ятибальною оцінкою показала, що у

тварин з оцінкою 3–4 бали запліднюваність після першого осіменіння була

найвищою, а у надмірно вгодованих ( 5 балів) корів – найнижчою – 16,6%

[284]. Стимуляція росту телиць призводить до їх ожиріння та погіршення

заплідненості [241].

Слід враховувати, що заплідненість корів від першого осіменіння

також залежить від запліднювальної здатності сперми. У бугаїв-плідників

українських молочних червоно-рябої та чорно-рябої порід вона висока і

становить 75–78 % від першого осіменіння. Автори твердять, що приблизно

така ж запліднювальна здатність і у бугаїв голштинсьткої породи [16]. При

цьому існує думка, що бугаї з високими спадковими задатками молочної

продуктивності одночасно відзначаються пониженим генетичним

потенціалом відтворення [65]. Хоча було встановлено, що бугаї-поліпшувачі

за молочністю своїх дочок мають дещо вищу (+2…+11,5%) запліднювальну

здатність сперми, порівняно з плідниками-погіршувачами [16]. Не менш

важливий вплив справляє поєднання батьківських пар за аглютинінами,

спермоаглютинінами та еритроцитарними антигенами, тому що їх

несумісність спричинює низьку заплідненість та високу ембріональну

смертність [95].

Також заплідненість від першого осіменіння значною мірою залежить

від морфофункціональних процесів, що відбуваються в організмі самиць у

14

сухостійний період. Жива маса корів до кінця тільності збільшується на 65–

110 кг, за рахунок маси плода (25–45 кг), плаценти (5–10 кг), плодової рідини

(13–25 кг) та накопичення жирових запасів в організмі самиці (15–25 кг)

[157]. Мінливість цих ознак певною мірою має різну тривалість

морфофункціональних процесів у післяродовому періоді корів, що зумовлює

інтервал від отелення до першої фізіологічної статевої охоти в межах 20–100

днів, а в середньому – 50–60 днів.

Важливе місце у питанні заплідненості самиць сільськогосподарських

тварин посідає вибір оптимального часу осіменіння. Однак, незважаючи на

численні наукові дослідження, в яких застосовували різні методи виявлення

фаз статевої охоти, і досі залишається не з’ясованим питання вибору

оптимального часу, коли необхідно вводити сперму. Очевидно, це питання не

можна позитивно вирішити без детального врахування ступеня дозрівання

фолікула, строків овуляції, фаз тічки та інших факторів.

Отже, серед більшості ознак відтворювальної здатності корів період від

отелення до першої фізіологічної статевої охоти має важливе значення. Від

цієї ознаки значною мірою залежить ефективність запліднення та тривалість

сервіс-періоду. У свою чергу сервіс-період пов'язаний з молочною

продуктивністю корів. Тобто, ці ознаки відтворної здатності економічно

суттєві і тому мають важливе значення для скотарства.

1. 2 Основні причини неплідності тварин

Інтенсивна експлуатація тварин призводить до пригнічення їх

відтворювальної здатності. В умовах неповноцінної годівлі, догляду та

експлуатації властива їм відтворювальна здатність реалізується не сповна, і

значна частина тварин залишається неплідними [132, 226]. Як наслідок, –

недоотримання господарствами певної кількості приплоду та молока, а в

подальшому – зростання показника яловості маточного поголів’я.

У корів після отелення на початковій стадії лактації трофічна функція

гіпофіза більшою мірою спрямована на забезпечення секреції молока, ніж на

15

відновлення циклічної активності яєчників [180]. Нині численними

дослідженнями виявлено негативний зв'язок між молочною продуктивністю

та плодючістю [92].

Встановлено, що при осіменінні високопродуктивних корів після

отелення в межах 30 днів заплідненість становила 19,7 %; 31–60 днів – 43,0;

61–90 днів – 34,9; більше 90 днів – 35,8 % [153]. С. І. Сергієнко (1978 р.)

встановив, що у 20,8 % корів і телиць проявляються неповноцінні статеві

цикли, зокрема у 10,3 % – ановуляторні. Статева охота у них тривала від 6 до

26 год. Овуляція у більшості корів виникає через 10–12 год. після закінчення

статевої охоти. Водночас у 23,1 % корів вона настає через 30–50 год. [12,

145].

Основними факторами, які впливають на овуляцію фолікулів у

яєчниках самиць, є годівля та чинники зовнішнього середовища [6, 22, 182,

184].

Енергетичний баланс в організмі корови відіграє важливу роль:

зокрема, від’ємний баланс негативно позначається на овуляції та якості

ооцитів. Г. Більченко (2011 р.) встановив, що у корів, які за вгодованістю

втратили 0,5 балів, овуляція наставала на 28-й день, а ті, що втратили 1 бал,

приходять в охоту лише на 38-й день. У корів, які втрачають понад 1 бал,

овуляція відбувалася на 44-й день після отелення. Тобто, чим більше маси

тварини втрачають, тим пізніше настає статева охота [11].

Основними факторами зовнішнього середовища, що впливають на

організм і його статеву функцію, вважають сезонні зміни фотоперіоду, які

зумовлюють синхронізацію ендогенних ритмів [149, 182, 213].

Добові ритми природного фотоперіоду тісно пов'язані з порами року та

інтенсивністю сонячної інсоляції. Регулятивні механізми статевої системи

функціонально підсилюються при кінетиці фотоперіоду від меншої до

більшої тривалості світлового дня. Зі зменшенням фотоперіоду гальмуються і

функціональні регулятори статевої функції [149, 182, 213].

16

Проте, ритмічність статевих циклів не буде порушуватись, якщо

зменшення світлового періоду компенсувати повноцінною годівлею та

утриманням зі щоденним активним моціоном по 1,5–2,0 години вранці та

ввечері [215, 216, ]. Також оптимальними факторами для прояву повноцінної

відтворної функції корів і телиць є: температура +10–12 °С; відносна

вологість – 50–85 % при максимальному вмісті в повітрі вуглекислого газу

0,15–0,25 %, аміаку – 0,01–0,02 мл/л, сірководню – 0,005–0,01 мг/л, 50–70

мікробних тіл у м3; вмісті пилу – 0,5 –1,5 мл/м

3; світловому коефіцієнті 1:10–

1:15 [38, 54, 214].

Не менш важливим фактором, ніж відсутність овуляції фолікулів у

яєчниках самиць, що призводить до негативного результату після осіменіння,

є ембріональна смертність. Найчастіше це відбувається в перші дні після

осіменіння та в процесі імплантації. Рання ембріональна смертність часто

зумовлена недостатнім умістом у крові тварин прогестерону та

інсуліноподібного фактору росту (ІФР), що спричинюється неповноцінним

функціонуванням жовтого тіла внаслідок згодовування кормів раціону з

нестачею енергії, а також у корів–носіїв мутаційних комплексів [158, 278,

279, 280].

Отже, встановлено, що більшість систем у нормі працюють лише на

одну третину свого потенціалу. Тому й ведуться активні пошуки

різноманітних методів фізіологічної стимуляції організму, спрямованих на

активізацію його функціональних можливостей, що підвищують

життєдіяльність і, як наслідок, зростає продуктивність [62, 253].

1.3 Біотехнологічні методи стимуляції відтворювальної здатності

самиць великої рогатої худоби

У зимово-весняну пору року незбалансованість раціонів за кількістю

мінеральних речовин, вітамінів, фітоестрогенів та відсутність моціону

спричинюють порушення гормональної регуляції репродуктивної системи

під час відновлення статевої циклічності. У 79 % високопродуктивних

17

молочних корів встановлено порушення функції яєчників. Серед них

численно дрібну фолікулярну кістозність мали 48,4 % корів; гіпофункцію –

21,4; кісти жовтого тіла – 0,52; персистентне жовте тіло – 4,3%; оофоріт –

1,5 % і різну патологію матки – 20,9 % [125]. Серед 1557 безплідних корів

було виявлено 54,2 % з функціональним жовтим тілом, 34,6 % мали

гіпофункцію та 11,2 % – інші захворювання статевого апарату [39].

А. Г. Нежданов (2008 р.) та інші вважають, що вищезазначені проблеми

можна вирішити за допомогою гормональної корекції функціональної

діяльності гіпоталамо-гіпофізарно-гонадальної системи тварин, що

забезпечує підвищення інтенсивності відтворення, збереження їхнього

репродуктивного здоров’я і зниження витрат на виробництво тваринницької

продукції [100].

Для стимуляції відтворної здатності корів на 35–45-й день після

отелення одноразово обробляють аналогами простагландину з метою індукції

стадії збудження, а через 72 год – сурфагоном у дозі 20 мкг для стимуляції

овуляції [40, 156, 161, 175, 247].

Триразова реімунізація корів інгібіном стимулює розвиток фолікулів і

збільшує частоту овуляції [270, 281].

Використання в післяродовий період корів гормональних препаратів

(сурфагон, естрофан та естрадіол) за різними схемами зумовлює отримання

сервіс-періоду на рівні 81–94 днів, проти 134 днів у контролі, та

заплідненість в межах 81,4–94,6 %. Крім того, обробка корів естрофаном

після отелення сприяла не тільки поліпшенню їхньої відтворної здатності, а і

підвищувала у більшості тварин молочну продуктивність на 1000 кг за 300

днів лактації [128, 130, 131].

Для профілактики післяродової субінволюції та зменшення індексу

осіменіння рекомендують уводити корові через годину після родів

внутрішньовенно 150 мл 40 % – го розчину глюкози одночасно з 100 мл 10 %

– го розчину калію хлориду, внутрішньом’язово – окситоцин у дозі 6 ОД/ 100

кг маси тіла і 2 мл магестрофану. Через 3 год ін’єктують окситоцин у тій

18

самій дозі. А для стимуляції інволюції матки корів необхідно вводити

клопростенол на 6 –, 12 – і 18-й дні після отелення [112, 246].

Уведення коровам у піхву капсули, яка постійно виділяє прогестерон у

ранній післяродовий період, зумовлювало нову фолікулярну хвилю і

формування фолікулів більше 10 мм у діаметрі. Після видалення пристрою та

осіменіння корів тільними стали 25 % тварин, яким ін’єктували

простагландин Е2,, тоді як 83 % – після обробки рилізинг-гормоном [248].

Для нормалізації відтворювальної здатності корів в умовах великих

підприємств досить часто використовують рилізинг-гормони, які

стимулюють виділення ЛГ і ФСГ. Так, з метою нормалізації відтворювальної

здатності корів після отелення рекомендують уводити малі дози (15 мкг)

сурфагону в період з 8-го до 20 дня, а великі – з 60-го до 70 дня після родів.

Ін’єкції коровам сурфагону в дозі 20 мкг на 8–10-й день після отелення

скорочували тривалість інволюції матки [97, 98, 221].

З метою корекції імунобіологічної реактивності і підвищення

заплідненості корів, у день осіменіння пропонують уводити

внутрішньом’язово препарат Полірибонат одноразово в дозі 5,0 мл (50 мг).

Вважають, що у господарствах з низьким рівнем годівлі обов’язково треба

вводити за 10–12 годин до осіменіння 2–3 мл 0,1%-го карбохоліну, 10 мл

утеротону або 2 мл естрофану 60 [1, 113]

Крім використання гормональної обробки тварин існує маса методів

стимуляції відтворювальної здатності самиць. Так, досить часто для

стимуляції використовують фітопрепарати. Зокрема, внутрішньовенне

введення коровам у день отелення 3 мл фітопрепарату ЕРА-Н разом з 10 мл

5 % розчину глюкози (тричі через день) та одноразово 200 мл кислої

(електролізної) води, а на другий день після отелення введення

внутрішньоматково 100 мл лужної (електролізної) води і далі через день

повторно три процедури, сприяло заплідненості на рівні 60 % проти 40 % у

контролі та скорочення сервіс-періоду на 28 днів [160].

19

Парентеральне введення коровам у післяродовий період препаратів

Каролін, Карел і Карток із розрахунку 10 мл на тварину скорочувало

кількість днів безпліддя та профілактикувало гіпофункцію яєчників,

затримку посліду. Також для профілактики патології в післяродовий період

рекомендують використовувати фітопрепарат кропиви не пізніше 4–6 год

після родів та повторно – через 24 год, який ін’єктують у сіднично-

прямокишкову ямку на глибину 5–8 см з двох боків по 120 мл. Не менш

ефективним є і використання екстракту із стеблелиста міцного, який сприяє

ранньому прояву статевого циклу, скороченню сервіс-періоду та підвищенню

заплідненості [114, 164, 220].

Для зростання рівня заплідненості чорно-рябих голштинізованих корів

використовують антиоксиданти. Згодовування БИО-20 та БИО-50 в період

від отелення до приходу в статеву охоту сприяло підвищенню заплідненості

корів з нормальною інволюцією статевих органів на 39 %. Одноразова

ін’єкція синтетичного водорозчинного антиоксиданта амбіолу у дозі 15 мг

перед осіменінням голштинських корів також підвищувала заплідненість у

літній період [50, 88, 90].

Встановлено, що внутрішньом’язове введення ά-адреноблокатора

піроксену у період від родів до першої статевої охоти або одноразове

введення β-адреноблокатора (утеротон, анаприлін) сприяло підвищенню

заплідненості та зменшенню тривалості сервіс-періоду. Ефективність

препаратів пов’язують з блокуванням негативної дії катехоламінів –

антагоністів статевих гормонів і стимуляцією скорочувальної активності

матки, що прискорює інволюцію репродуктивних органів після отелення та

індукує гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникову систему [89, 110, 147].

Внутрішньом’язова ін’єкція високопродуктивним коровам адемолу в

дозі 200 мг у перші 6 год після отелення або згодовування щодня по 1 г

препарату авотану сприяло підвищенню на 16–22,2 % заплідненості та

скороченню тривалості сервіс-періоду на 42 дні порівняно з контролем [75,

115].

20

Ін’єктування коровам у післяродовий період селенопірану

пролонгованої дії підвищує заплідненість після першого осіменіння на 27 %.

А щоденне згодовування коровам 250 г пропіленгліколю з 7-го до 42 дня

лактації сприяло зменшенню інтервалу до першої овуляції (31 проти 42 днів)

та зростанню в два рази заплідненості. Внутрішньом’язове введення 7 %

розчину іхтіолу на 40 %-ній глюкозі в дозі 10–15 мл на 1-, 3- та 5-й дні після

отелення скоротило сервіс-період до 54 днів проти 73 – у контролі.

Трихосантиновий білок, інфузований в порожнину між плодовою оболонкою

та ендометрієм корів через 4 та 12 год після родів, сприяв підвищенню

запліднененості після першого осіменіння на 34 % та 28 % [72, 187, 274].

Також для корекції відтворювальної здатності використовують

тканинні препарати. Так, уведення коровам тканинного препарату Дорохова

(АСД) разом з вітамінами або лютеостабілу в дозі 0,5–1 мг на 5–7-й день

після осіменіння сприяло підвищенню заплідненості на 12–25 % [14, 181].

Коровам, які виношують двійні, рекомендують уводити тетравіт у

поєднані з антисептик-стимулятором Дорохова (АСДф2) в об’ємному

співвідношенні 3,75:1 у разових дозах 19–20 мл/гол на 170-, 200-, 230- і 260-й

день тільності і на 10-, 40- та 70-й день після отелення. Така обробка

дозволяє стимулювати біологічні можливості відновлення відтворної функції

у корів. Уведення за місяць до родів тетравіту, потім на 9–10-й день після

отелення – АСДф2 сприяло підвищенню заплідненості після другого

осіменіння на 33,4 % [42, 52].

Для стимуляції відтворної функції пропонують уводити коровам на 10–

15-й день тканинний препарат із плаценти ( 20 мл) разом з ГСЖК (1000 Од)

або сурфагоном (25 мкг). А для позитивного впливу на загальну і місцеву

резистентність організму, що підвищує репродуктивну функцію

високопродуктивних корів, використовують Плацентин-А. Ін'єктування

коровам з гіпофункцією яєчників плацентарного гонадотропного препарату

Фоллимаг, сприяло заплідненню всіх корів через 61 день при індексі

осіменіння 1,7 [101, 222, 217].

21

Уведення коровам під шкіру на 5–6 місяці тільності дополену, а потім

після отелення тричі через 48 год – молозива з концентрацією озону 2,0 – 2,5

мг/л у дозі 20 мл, сприяло 100 %-й заплідненості, зниженню індексу

осіменіння до 1,6 та зменшенню тривалості сервіс-періоду до 79 днів [111].

Після введення коровам імунотропних препаратів тимогену та

стимадену запліднилось 68,8 % і 81,3 % тварин через 90 діб після отелення.

Використання імуностимуляторів – біомолока (ацидофільна палочка двох

видів, молочнокислий та вершковий стрептококи, диплококи), біосану (два

штами лактобактерій) та лактобактерину в післяродовий період сприяє

овуляції та підвищенню заплідненості і зниженню ембріональної смертності

[139, 179, 192].

Не менш ефективним способом стимуляції є використання фізіотерапії.

Для підвищення рівня заплідненості корів рекомендують проводити в

післяродовий період електропунктурну стимуляцію імпульсним током

крижово-тазових біологічно активних точок (БАТ) №№ 21, 25, 26, 31, 32 ( за

Казеєвим) за 15–20 хв до осіменіння тварин при експозиції 2–3 хв на кожну

точку. Для профілактики захворювання статевої системи самки та

скорочення сервіс-періоду використовують у продовж 5–7 діб стимуляцію

БАТ статевого апарату. При цьому ефективність електропунктури залежить

від структури імпульсів. Для підвищення ефективності стимуляції

рекомендується використовувати змінну частоту дії 4–7 і 7–10 Гц [29, 30, 70,

109].

Стимуляція перед осіменінням корів БАТ – №№ 30, 31, 32, 33, 34 (за

Казеєвим) світловими імпульсами впродовж 1 хв в поєднанні з 30-секундною

акупресурою (надавлювання пальцями) підвищила заплідненість корів після

першого осіменіння на 25 %, порівняно з контрольними тваринами, яким

робили масаж матки. Також скорочується на 11 днів сервіс-період у корів,

якщо піддавати динамічній електронейростимуляції БАТ № 22–26 частотою

10 Гц з експозицією 3 хв перед уведенням сперми в матку [56, 57].

22

Встановлено, що лазерне опромінення низької та середньої

інтенсивності випромінюванням в післяродовий період статевих органів і

БАТ в комплексі з гормональними препаратами поліпшує репродуктивну

функцію корів. Також ефективним виявилося трансректальне лазерне

опромінення разом з уведенням під шкіру 20 мл молозива в день родів і на 3-

й день після них [23, 24, 25, 55, 79, 133, 158].

У тварин, яким лазерним опроміненням обробляли БАТ вимені (10 хв)

або ділянку крижів (3 хв), термін осіменіння був коротшим на 5–19 днів.

Лазерне опромінення перед отеленням пришвидшує інволюцію матки на

14,3 % та скорочує сервіс-період на 16 %. Трансректальна обробка статевого

апарату корів лазерним променем РИКТА-МВ у режимі 64-512 Гц,

починаючи з 5 дня після отелення впродовж 8 днів з тривалістю процедур

1–2 хв, сприяла скороченню терміну інволюції матки на 23,6 %, швидшому

прояву першої охоти та загальній заплідненості на рівні 91,7 %. [67, 68, 176]

Корекція біоенергетичної системи організму корів через уведення у

точки акупунктури препарату Пластисан – s, що містить фізіологічно

збалансовану суміш амінокислот, вітамінів та мікроелементів, стимулює

статеву охоту, відновлює циклічність та життєдіяльність організму в цілому

[150].

Пдвищення заплідненості після першого осіменіння на 21% спонукає

до проведення перед штучним осіменінням електронейростимуляції матки

корів генератором імпульсного струму ЕТНС-100-1В з частотою 5–10 Гц і

амплітудою напругою 50–80 В з експозицією 10 хв за 20–30 хв до штучного

осіменіння. А коровам з гіпофункцією яєчників проводили 7 сеансів

(експозиція 3 хв, загальний сеанс – 20 хв) динамічної

електронейростимуляції восьми БАТ разом з уведенням тривіту, пребіостиму

і препарату Кабиша. Така експозиція сприяла зростанню на 17 %

заплідненості після першого осіменіння, скороченню сервіс-періоду та

зменшенню індексу осіменіння [43, 127, 219].

23

Спільне утримання новонародженого теляти з породіллею впродовж

10–12 годин сприяє більш швидкому видаленню посліду (з 7,97 до 6,12 год),

скороченню сервіс-періоду (на 19,4 дня) і зменшенню індексу осіменіння на

0,3. Пневмомасаж вимені 14-місячних телиць сприяв підвищенню їх

заплідненості. Для стимуляції заплідненості корів пропонують проводити

вібромасаж апаратом «Велмас» [136, 188, 223].

Технічний метод, що дозволяє підвищити заплідненість корів, полягає

в глибокому маточному осіменінні в ріг матки, з боку овуляторного

фолікула, сприяє потраплянню сперміїв в істмус, де вони зберігаються

життєздатними до овуляції. Цей спосіб дозволяє знизити кількість сперміїв у

дозі, використовувати цінних олігоспермних бугаїв та більш ефективно

використовувати сексовану сперму. Під час такого осіменіння масаж клітора

корів не впливає значною мірою на їх заплідненість [238, 259].

Для підвищення приживлення ембріонів у статевих шляхах самиці та

зниження ембріональної смертності використовують різні методи стимуляції

функціонування жовтого тіла, одним з яких є поєднання гормональної

обробки з імуномоделюючими препаратами. Для цього вводять одноразово

сурфагон в дозі 10 мкг на 8–10 добу після осіменіння і додатково на 8-, 9-, 10-

у добу внутрішньом’язово ін’єктують імуномодулятор тимоген у дозі 5

мкг/кг маси [131].

Уведення на 4–11-й день після осіменіння хоріонічного гормону

людини (ХГЛ) сприяло збільшенню концентрації прогестерону на 0,9 нг/мл

та підвищенню заплідненості на 17 %. Ін’єкції коровам прогестерону на 3–

10-й день підвищували заплідненість на 30% [190, 249].

Заплідненість корів також зростала якщо після осіменіння підшкірно

імплантували пресовані таблетки із кристалів прогестерону та

використовували комплекс вітамінів групи В та С і кайод [36, 267].

Деякі препарати групи антиоксидантів справляють ембріотрофний

ефект. Так, динофен, уведений в дозі 5 мг/кг після осіменіння, не тільки

24

знижує ембріональну смертність, а і збільшує кількість народжених

нормально розвинутих щурят [218].

Вважають, що у корів ембріональна смертність зумовлена

імунологічними чинниками і становить 20 % від кількості запліднених корів

або 50 % – від загальної кількості. Зниження ембріональної смертності

досягається про одноразовій імунізації корів спермою бугаїв [131, 241].

Отже, в сучасних умовах існує велика кількість методів підвищення

заплідненості, приживлення ембріонів, зменшення тривалості сервіс-періоду,

зниження ембріональної смертності, використання яких дозволяє підвищити

ефективність експлуатації тварин.

1. 4 Роль Купруму в організмі та його зв'язок з відтворювальною

здатністю самиць

1. 4. 1 Зв'язок Купруму з метаболічними процесами та його

трансформація в організмі тварин

В організмі тварин міститься близько 0,00015 % Купруму [73], який є

одним із найпоширеніших мікроелементів в організмі тварин. Дослідження

ролі цього мікроелемента в метаболічних процесах в організмі людини і

тварин почалися після того, як була встановлена його участь в утворенні

гемоглобіну в щурів [152, 258]. Пізніше встановлена участь Купруму у

багатьох інших життєво важливих процесах. Зокрема, він входить до складу

багатьох білків печінки, червоного кісткового мозку, плаценти, молока,

пігментів та металоензимів, бере участь у клітинному диханні, формуванні

кісток, розвитку сполучної тканини, кератинізацїї і пігментації тканин,

функціонуванні серця та імунної системи, у біосинтезі гемоглобіну,

еластину, ферментів каталази та пероксидази [13, 73, 152, 183, 242, 268, 269].

За низького рівня Купруму в кормах тварини хворіють на акупроз. У

жуйних тварин розвивається анемія, депігментується волосяний покрив,

порушується кератинізація волосся й епідермісу, зумовлена зниженням

активності тирозинази, яка бере участь в утворенні меланіну. Знижується

25

використання тканинами вітамінів Е і К, активація дії інсуліну та стимуляція

діяльності гормонів гіпофіза [152, 183, 263]. Важливе значення має Купрум в

гідроксилюванні, дезамінуванні та амідуванні білкових гормонів [263].

Поглинання Купруму у ссавців відбувається у травному каналі,

починаючи зі шлунка, і завершується у порожній кишці. Проте, із шлунка в

кров попадає незначна його частка [294]. Приблизно 50 % кількості Купруму,

яка всмоктується в кишках, знаходиться в жовчі у вигляді комплексних

сполук, що виділяються з калом. Поглинання Купруму у травному каналі

жуйних значно менше (<10%), ніж у нежуйних тварин [289], що значною

мірою зумовлено зв’язуванням його в середовищі рубця з утворенням

комплексних сполук. У лактаційний період абсорбція Купруму в кишечнику

жуйних становить 70–85 % і різко знижується після його закінчення [285].

Після всмоктування йони Купруму (ІІ) транспортуються у кров і в

зв’язаному з білками стані поглинаються тканинами. При цьому

транскупреїн і альбумін, в основному, транспортують Купрум від кишок до

печінки, де він включається у купрумовмісний білок – церулоплазмін,

акумулюється у вигляді металотіонеїнів або використовується в синтезі

купрумвмісних ферментів, зокрема супероксиддисмутази. З печінки до інших

тканин Купрум транспортується у вигляді церулоплазміну [254].

Встановлено, що у крові 71% Купруму міститься в церулоплазміні, 7 % – у

транскупреїні, 19 % – зв'язано з альбуміном, 2 % – з амінокислотами [231].

Виділення Купруму з організму відбувається з жовчю, і кількість його в

жовчі пропорційна до кількості цього мікроелемента в печінці [256].

На плазматичних мембранах клітин тканин (мозок, аорта, серцевий

м’яз, еритроцити, печінка, нирки, лімфоцити) знаходяться специфічні

рецептори церулоплазміну [263]. Він каталізує окиснення різних субстратів

[277]. Нестача Купруму в раціоні призводить до зниження рівня

церулоплазміну в крові тварин, внаслідок чого підвищується нагромадження

Феруму в печінці та інших тканинах [287].

У транспорті Купруму в клітинах беруть участь так звані шаперони

26

цього мікроелемента. Це цитозольні пептиди, що утворюють перехідні

комплекси з Сu (І), функція яких полягає в супроводі іонів Купруму при

перенесенні їх до специфічних Сu-залежних білків [292]. Структурні

особливості цих білків забезпечують їхню специфічність щодо білків-

мішеней. Виявлення шаперонів у бактерій, дріжджів, клітинах рослин і

ссавців підтверджує концепцію про єдину транспортну систему в живих

організмах, яка забезпечує транспорт Купруму [152].

Таким чином, Купрум, що транспортується в клітини мембранними

транспортерами, розподіляється Cu-шаперонами, які (можливо за участю

глутатіону або металотіонеїну) доставляють його купрумовмісних білків.

Мабуть тому ні в клітинах, ні в рідинах організму тварин немає Купруму у

вигляді вільного іона [291].

1. 4. 2 Потреба тварин у Купрумі та його вплив на процеси

відтворення і лактації

Потреба в Купрумі жуйних тварин залежить від вмісту в раціоні інших

мінеральних елементів, особливо сірки, цинку, молібдену [252]. Взаємодія

між Купрумом, молібденом і сіркою у рубці, в результаті якої утворюються

тіомолібдати, виявлена ще в 50-і роки минулого століття [245]. Молібдати

реагують з сульфідом, який утворюється рубцевими мікроорганізмами

шляхом редукції сульфатів, а також при деградації сірковмісних амінокислот.

Продукти цієї реакції – тіомолібдати – утворюють нерозчинні стійкі

комплекси з Купрумом [260]. В крові вони можуть міцно зв’язуватися з

альбуміном, а також інгібувати купрумозалежні ферменти. Коли

концентрація сульфіду в рубці є низькою, молібден проявляє слабкий вплив

на доступність Купруму. У овець, яким згодовували раціон, що містив лише

1,0 г сірки на кг корму, підвищення вмісту молібдену з 0,5 до 4,5 мг на 1 кг

не впливало на абсорбцію Купруму. Водночас додавання 3 г сірки і 4 мг

молібдену на 1 кг маси корму знижувало доступність Купруму на 40–70 %

[174]. Проте, за досить високої концентрації сірки (2,7 г на 1 кг кормів)

27

подальше підвищення вмісту молібдену не впливало на швидкість

поглинання Купруму [277]. Це свідчить проте, що синтез тіомолібдатів може

переходити в стаціонарну фазу вже за відносно низьких концентрацій

молібдену.

Сірка також знижує абсорбцію Купруму в травному тракті тварин. Так,

підвищення вмісту неорганічної (сульфати) або органічної (метіонін) сірки в

кормах з 1,0 до 4,0 г на кг знижувало доступність Купруму в овець, яким

згодовували раціон з молібдену, на 30–56 % [285].

Слід відзначити, що меляса містить значну кількість мікроелементів –

антагоністів Купруму. У телят, до раціону яких разом з Купрумом додавали

молібден, активність супероксиддисмутази в плазмі крові та в печінці була

нижчою, ніж у телят, котрим згодовували лише Купрум [263].

Потреба великої рогатої худоби у Купрумі коливається від 4 до 15 мг

на 1 кг корму залежно від концентрації в кормах молібдену і сірки.

Рекомендована концентрація Купруму для великої рогатої худоби – 10 мг

Купруму на кг кормів забезпечує їх потребу в цьому мікроелементі за умови,

що в кормах міститься не більше 0,25 % сірки і 2 мг молібдену на 1 кг

кормів. Слід враховувати, що Купрум у концентрованих кормах більш

доступний, ніж у грубих кормах.

Дефіцит Купруму в раціоні тварин є – проблемою. Ознаками нестачі

Купруму у тварин є анемія, зниження швидкості росту, депігментація шерсті,

серцева недостатність, крихкість і ламкість кісток, діарея, порушення

репродуктивної здатності, яка характеризується затримкою еструсу [290].

Одною із перших ознак нестачі Купрму є ахромотрихія. Нестача цього

елемента знижує здатність ізольованих нейтрофілів убивати дріжджові

клітини [237].

Слід відзначити, що з усіх мікроелементів Купрум найтоксичніший при

передозуванні. Отруєння може бути спричинене надлишком Купруму в

кормах або виникнути внаслідок забруднення їх солями Купруму з різних

джерел, насамперед промислових [250]. До появи клініки токсикозу Купрум

раціон з

низьким вмістом

Купрумсульфідних

комплексів V

У

28

нагромаджується в особливо великих кількостях у печінці. Стрес і деякі інші

фактори можуть спричиняти швидке надходження великої кількості Купруму

з печінки в кров, що викликає гемолітичну кризу. Такі кризи

характеризуються значним гемолізом, жовтяницею, метгемоглобінемією,

гемоглобінурією, обширним некрозом і часто закінчуються загибеллю

тварин. Максимальна толерантна доза Купруму для великої рогатої худоби –

близько 100 мг на 1 кг корму [275].

Концентрація Купруму, яка може спричинити токсикоз, залежить, як

уже зазначалося, від рівня молібдену, сірки і Феруму в раціоні. Доросла

худоба менш чутлива до отруєння Купрумом, ніж молодняк. У токсикованих

корів спостерігається підвищення на 50 % рівня глюкози, зниження на 76 %

кількості загальних ліпідів, а також активності АЛТ, АСТ та лужної

фосфатази. Такі ознаки спостерігаються при згодовуванні 115 мг Купруму на

1 кг корму протягом 91 дня [63].

Хронічне отруєння Купрумом можливе за введення його в раціон у

кількостях, що у 4–5 разів перевищують норму [244]. Здебільшого

інтоксикація Купрумом спричиняла нагромадження його у печінці в обсязі

понад 900 мг/кг сухої речовини [275].

Тому нормуванню Купруму в раціоні має приділятися значна увага,

оскільки його нестача або надлишок в кормах може стати причиною значних

метаболічних порушень в організмі тварин.

Купрум відіграє дуже важливу роль у процесах ембріогенезу, росту і

розвитку тварин. Про це свідчить висока активність цитохромоксидази у

тканинах ембріонів і зв’язане з нею інтенсивне дихання клітин [265] та дуже

інтенсивний транспорт Купруму з організму матері в організм плода [266].

Цей мікроелемент підсилює використання тканинами вітамінів Е і К, активує

дію інсуліну та гальмує дію адреналіну, стимулює діяльність гормонів

гіпофіза та репродуктивну функцію апарату самиць і самців, усуває токсичну

діє тироксину [73, 93, 146, 183].

В останній третині вагітності Купрум у значних кількостях

29

переноситься з материнської крові в організм плода, де він використовується

не тільки в синтезі купрумозалежних ферментів, але й акумулюється в

гепатоцитах. Цей надлишок Купруму використовується в організмі тварин

після народження. Частина Купруму при перенесенні від матері до плода

попадає в амніотичну рідину й абсорбується в кров плода [261]. Основним

джерелом Купруму для плода є церулоплазмін крові матері [26, 234, 266,

288].

Хоч Купрум і нагромаджується в печінці плода перед народженням,

але ці запаси недостатньо забезпечують потребу новонароджених тварин у

цьому мікроелементі [49, 266]. Компоненти молока, з яким зв’язаний

Купрум, маловивчені, але вважають, що серед них є церулоплазмін, а також

цитрат. З’ясовано, що Купрум у молоці зв’язується з різними компонентами,

молекулярна маса від <2 до >2000 кДа, причому церулоплазмін містить

близько 20–25 % усього Купруму молока [264]. Більша частина

церулоплазміну молока синтезується клітинами молочної залози, а не

поглинається з крові матері; під час лактації експресія мРНК цього білка в

молочній залозі різко зростає [272]. У цей період зростає також поглинання

67Сu молочною залозою з плазми крові [265], що свідчить про важливу роль

Купруму в розвитку новонароджених тварин у підсисний період [276].

Отже, згодовування Купруму сприяє значному збільшенню його

концентрації в крові тварин і покращує результати відтворювальної

здатності.

1. 4. 3 Джерела надходження Купруму в організм тварин

Оптимальний вміст біотичних мікроелементів зумовлює нормальний

перебіг обмінних процесів в організмі тварин, добрий стан їхнього здоров’я

та високу продуктивність [19]. Основним джерелом мікроелементів для

тварин є корми. Проте, внаслідок різних агрохімічних та кліматичних умов,

структури раціону, технологій вирощування і збирання кормових культур та

низки інших факторів, мінеральний склад кормів не завжди може

30

забезпечити потребу тварин у мікроелементах [77]. У тваринництві як

кормові добавки найчастіше використовують мінеральні солі мікроелементів.

Купрум додають до раціону тварин у вигляді сульфату, карбонату чи

оксиду. Окис Купруму є менш доступним, ніж Купрум у вигляді сульфату чи

карбонату [233, 283]. Легкодоступними є також органічні форми Купруму.

Наприклад, протеїнат Купруму є доступніший, ніж сульфат Купруму. З

неорганічних солей Купруму сульфати є найбільш біологічно ефективні.

Проте оксид Купруму, який повільно деградує у рубці, широко

використовується для тривалого забезпечення потреби тварин у Купрумі

[251].

Однак, всі вони мають токсичність і низьку засвоюваність, що вимагає

пошуку нових нешкідливих сполук, здатних легко абсорбуватися в

шлунково-кишковому тракті. В зв’язку з цим останнім часом значна увага

приділяється хелатним сполукам різних мікроелементів [74, 77, 135].

Сьогодні розвиток нанотехнологій зумовлює отримання мікроелементів з

високою біологічною активністю, які можуть проникати в тканини та через

мембрани клітин [41, 99]. Застосування їх зумовлює революційні зміни в

існуючих технологіях і створення нових [44]. Ученими Інституту

біоколоїдної хімії НАН України, Державного науково-контрольного

інституту біотехнології та штампів мікроорганізмів і ННЦ «ІЕКВМ» НААН

було встановлено, що аквахелати металів не мають генотоксичної та

мутагенної дії і є перспективними для біобезпечного використання у складі

ветеринарних препаратів [106].

При порівнянні ефекту дії халатних мікроелементів та солей металів

зарубіжними вченими було встановлено, що у корів, яким згодовували у

період від отелення до тільності аквахелати Купруму (150 мг), цинку (300 мг)

та марганцю (240 мг) у вигляді добавок, вірогідно підвищувалася

заплідненість на 36 %. Також у цих тварин індекс осіменіння дорівнював 1,5,

що на 21,1 % менше, ніж у тварин, яким згодовували мікроелементи у

вигляді солей [286].

31

Інші зарубіжні вчені дослідили, що згодовування Mg, Mn, Cu, Z у

вигляді хелатів підвищує дозрівання фолікулів у самиць великої рогатої

худоби та покращує прояви статевої охоти, знижує на 80 % бактеріальні

інфекції матки і на 45 % – ембріональну смертність.

Також встановлено, що згодовування поросним і лактуючим

свиноматкам металохелатних композицій у кількості 10 мл на голову за добу

підвищує відтворну здатність, покращує окремі морфологічні та біохімічні

показники крові та сприяє активності білкового обміну в організмі у період

відгодівлі [87,174].

Отже, Купрум – це необхідний мікроелемент в організмі тварин, який

входить до складу багатьох білків, бере участь у різних метаболічних

процесах, є важливим елементом системи антиоксидантного й імунного

захисту клітин. Проте роряд з багатьма дослідженнями, не встановлено вплив

Купруму разом з амінокислотами на показник відтворювальної здатності

тварин, а саме на овуляцію фолікулів у яєчниках корів, що є сьогодні

актуальним питанням.

1.5 Використання альтернативних негормональних нейротропно-

метаболічних препаратів для стимуляції відтворювальної здатності

тварин

Методи інтенсивного використання репродуктивного та генетичного

потенціалу тварин ґрунтується, як правило на гормональній стимуляції

відтворення. Зокрема, для стимуляції відтворювальної здатності корів

розроблено схеми з використанням екзогенних гонадотропінів. Але

результати індукції статевої системи самиць непередбачувані, що зумовлено

впливом генетичних і паратипових чинників, зокрема таких, як вік та

індивідуальні можливості тварин, умови годівлі та утримання, лактації та

гормональний статус, період року, наявність стресів, характер перебігу родів

і післяродового періоду, тип гонадотропного гормону, його активність, доза

та якість [81, 48, 102, 103, 137, 194, 207].

32

Також до кінця не вивчено вплив гормонів, які через молоко

потрапляють в організм людини. Японські вчені дослідили концентрацію

чотирьох гормонів (естрон, естріол, естрадіол, прегнадіол) у сечі дітей

препубертального віку (13–14 років) до та після вживання коров’ячого

молока і зареєстрували суттєві зміни рівня кожного із досліджуваних

гормонів [8].

Тому важливим і актуальним аспектом сучасної біотехнології є

розробка екологічно чистих стимуляторів, здатних регулювати енергетичний

та пластичний обмін в активно функціонуючих системах організму, що

сприяє підвищенню відтворювальної здатності тварин і спонукає до заміни

гормональних препаратів на природні фармакологічні речовини [9, 225, 224].

Серед таких стимуляторів особливе місце відводиться амінокислотам.

Однією з них є глутамінова кислота, яка справляє нейротропну дію, оскільки

є одним із основних енергетичних метаболітів у нервовій тканині.

Глутамінова кислота може включатися в енергетичні та пластичні обмінні

процеси в тих чи інших органах або системах організму залежно від

функціонального навантаження, яке вони виконують у певний момент. Як

єдиній амінокислоті, що окиснюється в тканинах мозку і служить

енергетичним джерелом для діяльності нейронів, їй властивій

стимулювальний вплив на гіпоталамо-гіпофізарну систему [108, 209].

На основі глутамінової кислоти були створені біологічно активні

препарати Глютам, Глютам 1М та Стимулін-Вет, які є екологічно чистими та

легко виготовляються як в умовах самого господарства, так і в заводських

умовах. Діючою речовиною препаратів є глутамінат натрію. В організмі

тварин глютамінат натрію включається в обмін речовин і не переходить у

продукти, які споживає людина. Біологічно активні препарати діють в період

функціонального напруження організму, одним з таких періодів є статеве

збудження. Вплив на організм тварин відбувається через нейроендокринну

регуляцію, що підвищує ензимну активність у клітинах, стимулюючи

енергетично-вуглеводні обмінні процеси [197].

33

Біологічно активний препарат Глютам, уведений в організм корів та

телиць української чорно-рябої молочної породи різними способами,

призводить до змін в активності ферментів і вмісту статевих гормонів,

інтенсифікує енергетичний, вуглеводний та білковий обміни без істотного

впливу на імуногематологічний гомеостаз та хімічний склад молока. Ці

імунобіохімічні зміни в організмі тварин сприяють процесу приживлення

ембріонів у статевих шляхах самиць великої рогатої худоби, що підвищує

запліднюваність та не справляє негативного впливу на подальшу відтворну

функцію. Так, уведення Глютаму під шкіру на 6–8-й та 13–15-й день

статевого циклу збільшує енергетичний потенціал організму корів. У

дослідних корів коефіцієнт коферментів NAD+/NADH був вищим на 13,4 %

та майже вдвічі переважав контроль [143]. Також спостерігається тенденція

до зростання імунологічних показників крові та встановлюються позитивні

кореляційні зв'язки (Р<0,05) між рівнем тестостерону та вмістом лімфоцитів,

що не справляє негативного впливу на запліднюваність телиць [198].

Препарат Глютам, уведений коровам під шкіру на 6–8-й день статевого

циклу, підвищує запліднюваність на 17,9 % (Р<0,05), а його введення на 13–

15-й день – на 13,7 % порівняно з контролем [141]. Крім стимуляції

відтворювальної здатності, після введення препарату Глютам спостерігається

тенденція до підвищення на 0,1–0,15 % та 0,04 % масових часток жиру та

білка в молоці корів [144, ].

Уведення Глютаму 1М два дні поспіль у хвостові складки у загальній

дозі 40 мл на 6–7-й день після першого осіменіння, зумовлює підвищення

заплідненості на 20 %, а після другого і більше – на 11,4 % [166]. Збільшення

дози препарату до 60 мл і уведення його на 6–8-й день після першого

штучного осіменіння зумовлює вірогідне зростання рівня заплідненості на

26,6 % [119, 208]. А введення три дні поспіль під шкіру коровам української

чорно-рябої молочної породи препарату Глютам 1М у дозі 20 млу проміжок

часу між 3–6 днями післяродового періоду сприяє вірогідному (Р ≤ 0,05)

підвищенню заплідненості на 15,2–17,5 % [142, 201, 202].

34

Встановлено, що препарат Глютам 1М при введенні його під шкіру за

лопаткою у сухостійний період в останньому триместрі вагітності в дозі 20

мл один раз на добу впродовж трьох днів, позитивно впливає на показник

відтворювальної здатності корів [169]. Так, уведення коровам Глютаму 1 М

упродовж 265–267 доби тільності зумовлює підвищення на 7,7 % – 42,8 %

(р0,05) заплідненості корів після першого осіменіння, скорочення

тривалості сервіс-періоду та зниження індексу осіменіння на 17,1–38,9 доби

(р<0,001) та 0,3–0,7 (р<0,05), відповідно [173, 168, 205]. А також

застосування цього препарату інтенсифікує зміни у стероїдогенезі та

стимулює гліколіз. У крові корів вірогідно зростає на 54 % уміст естрадіолу

та зменшується концентрація прогестерону на 13 %; глюкози – на 10,2 %

(р<0,01); Фосфору неорганічного – на 10,7 % (р<0,001); альбуміну – на 11,5

% (р<0,05) і холестерину на 12,0 % (р<0,05), чим ініціюється процес родів і

тривалість тільності зменшується на 2–4,8 (р0,001) доби [170, 171, 172, 203,

206].

Таким чином, огляд літератури свідчить, що існує проблема

погіршення відтворювальної здатності самиць через відсутність овуляції

фолікулів у яєчнику. Для вирішення цієї проблеми використовують

різноманітні способи стимуляції відтворювальної здатності тварин, основою

яких є використання біологічно активних препаратів (гормональних,

нейротропних та ін.). Але до цього часу не було проведено досліджень зі

стимуляції овуляції фолікулів у яєчниках препаратами нейротропно-

метаболічної дії негормонального походження, за винятком використання

препарату Стимулін-Вет при стимуляції суперовуляції у корів-донорів.

Робота над удосконаленням та розширенням асортименту негормональних

препаратів, призначених для стимуляції відтворювальної здатності самиць

великої рогатої худоби, нині є необхідною. В цьому напрямі актуальними є

дослідження з розробки та встановлення ефективності застосування

препаратів на основі солей глутамінової та бурштинової кислот як

негормональних біологічно активних сполук, що справляють гонадотропну,

35

комплексну загальностимулювальну та водночас сприятливу дію на організм

тварин. Виготовлення таких препаратів є загальнодоступним і нескладним,

економічно обґрунтованим та максимально відповідає вимогам сучасної

технології і екології виробництва молока.

36

РОЗДІЛ 2

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

2. 1 Загальні дослідження

Дослідження впливу препаратів Глютам 1М, Стимулін-Вет та

Нановулін-ВРХ на відтворювальну здатність корів були проведені в різних

господарствах у 2011-2015 рр. Вони охоплюють такі напрями: перевірка

впливу препаратів на відтворювальну здатність корів, зміни активності

ферментів і концентрації біохімічних, гормональних показників у сироватці

крові тварин та зміни в складі молока, отриманого після введення препарату

(рис. 2.1).

Рис. 2.1. Загальна схема досліджень

Біотехнологія стимуляції

відтворювальної

здатності препаратами

Надій та хімічний

аналіз молока

Естрадіол, прогестерон, інсулін, сечовина,

глюкоза, креатинін, холестерол,

тригліцероли, Купрум, сечова кислота,

загальний білок,

альбумін, АЛТ, АСТ, ЛДГ, лужна фосфатаза

Телиці української

чорно-рябої молочної

породи

Корови української

чорно-рябої молочної

породи

Кількість тварин з

овуляцією фолікулів у

яєчниках, заплідненість,

ембріональна смертність,

ановуляторні цикли

Купрум,

жир,

білок,

СЗМЗ,

густина

Рекомендації щодо біотехнологічного способу стимуляції відтворювальної

здатності самиць ВРХ

Введення відразу та

через12 годин після

першого осіменіння

Введення через

12–24 години після

першого осіменіння

Введення через

24–36 годин після

першого осіменіння

Глютам 1М Фізіологічний розчин Стимулін-Вет Нановулін-ВРХ

Дослідження

крові

Розробка нової біотехнологічної схеми

використання препаратів Біотехнологія виробництва препарату

Удосконалення біотехнології відтворення ВРХ

37

У дослідах використовували препарати Глютам 1М, Стимулін-Вет та

Нановулін-ВРХ, які ін’єктували під шкіру в ділянці лопатки в дозі 20 мл.

До складу біологічно активних препаратів входять: Глютам 1М

глутамінат натрію; Стимулін-Вет: глутамінат натрію та сукцинат натрію

(бурштиновокислий натрій); Нановулін-ВРХ : глутамінат натрію, сукцинат

натрію (бурштиновокислий натрій) та аквахелат Купруму.

Матеріалом для науково-господарських досліджень слугували корови

(n=325) живою масою 450−500 кг та телиці (n=12) віком 16−17,5 міс живою

масою не нижче 300−320 кг української чорно-рябої молочної породи. Усі

тварини дослідних і контрольних груп були клінічно здоровими і

відбиралися за послідовністю приходу в статеву охоту.

Досліди проводилися в умовах п’яти господарств:

1) ТОВ «Пуща-Водиця» Києво-Святошинського району Київської

області – корови української чорно-рябої молочної породи;

2) ВП Національного університету біоресурсів і

природокористування України «Великоснітинське Навчально-дослідне

господарство ім. О.В. Музиченка» Фастівського району – корови української

чорно-рябої молочної породи;

3) ТОВ АФ «Крюківщина» Києво-Святошинського району

Київської області – корови української чорно-рябої молочної породи;

4) сільськогосподарський виробничий кооператив «Маяк», с.

Медівка Оратівського району Вінницької області – телиці української чорно-

рябої молочної породи;

5) ТДВ «Терезине» смт. Терезине Білоцерківського району,

Київської області – корови української чорно-рябої молочної породи.

Враховуючи результати ректальних досліджень та повторність

приходу тварин у статеву охоту було розраховано: заплідненість тварин;

кількість випадків з ембріональною смертністю (29–50 днів) та кількість

перегулів у корів з ановуляторним або нормальним статевим циклом (17–28

днів) без ембріональної смертності. Аналогічні розрахунки проводилися у

38

всіх дослідження. Статистичну обробку одержаних результатів проводили,

використовуючи програмне забезпечення Microsoft Excel 2007, а вірогідність

різниці визначали за критерієм Стьюдента [71].

Основою виробництва усіх видів тваринницької продукції є надійна

кормова база. Для тваринництва важливою є не тільки кількість, але й якість

кормів, яка визначається вмістом в них поживних речовин. Потреба дійних

корів у поживних речовинах залежить від рівня продуктивності, вмісту жиру

в молоці, живої маси тварин, їхнього віку і вгодованості, а також

фізіологічного стану [3].

Низький рівень годівлі, його незбалансованість негативно впливають

на відтворювальну здатність, загальну продуктивність корів, якісні

характеристики молока [76, 186]. У зв'язку з цим у всі сезони року годівлі

корів приділяли велику увагу, організовуючи її так, щоб отримувати високий

рівень продуктивності. Раціони, що використовувалися в господарствах під

час досліду, та їх аналіз наведені в додатках А-Б.

2. 2 Дослідження впливу біологічно активних препаратів на

відтворювальну здатність тварин

Перший пошуковий дослід був проведений в агрофірмі «Пуща

Водиця» Києво-Святошинського району Київської області. Формування

піддослідних груп здійснювали з урахуванням віку, живої маси та молочної

продуктивності, за чергою приходу в статеву охоту. Виявлених тварин

осіменяли один раз ректо-цервікальним способом.

Було сформовано три групи тварин – дві дослідні та контрольну по

п’ять тварин за методом пар-аналогів [104]. Першій дослідній групі корів

уводили двічі Стимулін-Вет, другій – Глютам 1М відразу після першого

осіменіння та через 12 год, а контрольній – фізіологічний розчин (табл. 2.1).

Для виявлення корів, у яких відбулася овуляція фолікулів у яєчнику, на

сьомий день після осіменіння ректальними дослідженнями визначали

наявність жовтих тіл.

39

Таблиця 2.1

Схема дослідження стимуляції відтворювальної здатності корів

біологічно активними препаратами

Група n,

гол

Місце

введенн

я

Відразу після

першого осіменіння

Через 12 год після

першого осіменіння

Контрольна 5 п

ід ш

кір

у з

а

ло

пат

ко

ю 20 мл

фізіологічний розчин

20 мл фізіологічний

розчин

Дослідна І 5 20 мл Стимулін-Вет 20 мл Стимулін-Вет

Дослідна ІІ 5 20 мл Глютам 1М 20 мл Глютам 1М

У другому пошуковому досліді було сформовано дві групи тварин по

сім голів. Біологічно активний препарат Стимулін-Вет дослідним тваринам

уводили двічі через дванадцять та двадцять чотири год після першого

осіменіння, контрольним за такою ж схемою – фізіологічний розчин (табл.

2.2).

Таблиця 2.2

Схема дослідження стимуляції відтворювальної здатності корів

біологічно активним препаратом Стимулін-Вет

Група n,

гол

Місце

введення

Введення препарату після першого

осіменіння через

12 год 24 год

Контрольна 7

під

шкір

у з

а

ло

пат

ко

ю 20 мл

фізіологічний

розчин

20 мл фізіологічний

розчин

Дослідна 7 20 мл Стимулін-Вет 20 мл Стимулін-

Вет

За даними авторів [12] овуляція в багатьох тварин настає через 30–50

год після закінчення статевої охоти. Тому виникла гіпотеза щодо можливості

стимуляції овуляції фолікулів у яєчниках корів препаратом Стимулін-Вет,

40

якщо вводити його через 24 та 36 год після осіменіння (табл. 2.3). Для

перевірки був проведений третій пошуковий дослід.

Таблиця 2.3

Схема дослідження стимуляції відтворювальної здатності корів

препаратом Стимулін-Вет

Група n, гол Місце

введення

Введення препарату після

першого осіменіння через

24 год 36 год

Контрольна 15

під

шкір

у з

а

ло

пат

ко

ю 20 мл

фізіологічний

розчин

20 мл

фізіологічний

розчин

Дослідна 15 20 мл

Стимулін-Ве

20 мл

Стимулін- Вет

Дослід проводили у ВП НУБіП України «Великоснітинське НДГ

ім. О.В. Музиченка» за методом груп-аналогів [104] зі живою масою 470–550

кг та з надоєм за лактацію 4600–5200 кг. Тварини знаходилися в однакових

умовах годівлі, утримання та експлуатації. Формування піддослідних груп

здійснювали за чергою приходу в статеву охоту. Виявлених тварин осіменяли

один раз ректо-цервікальним способом спермою бугаїв Унгут 7352184 та

Гармоні 9498163.

Для достовірного виявлення корів, у яких відбулася овуляцыя

фолікулів у яєчниках, із загальної кількості тварин були відібрані окремі

групи по 7 голів, у яких на 7 день після осіменіння трансректально визначали

наявність жовтих тіл.

Для підтвердження ефективності встановленої фізіологічної схеми

введення препарату було проведено четвертий дослід на більшому поголів’ї

тварин. У досліді було сформовано дві групи по 35 корів у кожній.

Нейротропно-метаболічний препарат Стимулін-Вет тваринам уводили

підшкірно в ділянці лопатки в дозі 20 мл через 12 та 24 год після першого

осіменіння (табл. 2.4).

41

Таблиця 2.4

Схема дослідження стимуляції овуляції корів

препаратом Стимулін-Вет

Група n, гол Місце

введення

Введення препарату після

першого осіменіння через

12 год 24 год

Контрольна 35

під

шкір

у з

а

ло

патк

ою

20 мл

фізіологічний

розчин

20 мл

фізіологічний

розчин

Дослідна 35 20 мл

Стимулін-Вет

20 мл

Стимулін-Вет

Дослід проводився в різні пори року. Перший етап було проведено у

зимово-весняний період, другий – у літній період. Осіменяли корів один

раз ректо-цервікальним способом спермою бугаїв Унгут 7352184, Карман

59846 та Гармоні 9498163. Через три місяця провели ректальні дослідження

у тварин на визначення тільності.

П’ятий дослід проводили на коровах у ТОВ АФ «Крюківщина» для

перевірки препарату на більш продуктивному стаді за методом груп-аналогів.

Для дослідження були відібрані корови з живою масою 520–550 кг та з

надоєм за найвищу лактацію 6700–7500 кг, що знаходилися в однакових

умовах годівлі й утримання.

Корів, які приходили в першу статеву охоту після отелення, поступово

відбирали в дослідну та контрольну групи по 20 голів. Після першого

осіменіння препарат уводили за розробленою схемою (табл. 2.5). Дослід

проводили з січня по березень 2013 року. Через три місяці провели ректальні

дослідження для визначення тільності.

Після використання препарату Стимулін-Вет залишається ще значна

кількість корів з ановуляторним циклом, очевидно це зумовлене тим, що

препарат стимулює недостатню кількість лютропіну, від вмісту якого

42

залежить овуляція фолікулів у яєчниках, тому й виникла потреба розробити

більш ефективний препарат.

Таблиця 2.5

Схема дослідження стимуляції відтворювальної здатності корів

препаратом Стимулін-Вет

Група n, гол Місце

введення

Введення препарату

після першого осіменіння через

12 год 24 год

Контрольна 20

під

шкір

у з

а

ло

патк

ою

20 мл

фізіологічний

розчин

20 мл

фізіологічний

розчин

Дослідна 20 20 мл

Стимулін-Вет

20 мл

Стимулін-Вет

Для перевірки провели шостий дослід у ВП НУБіП України

«Великоснітинське НДГ ім. О.В. Музиченка” за методом груп-аналогів. Для

дослідження були відібрані корови з живою масою 470–560 кг та з надоєм за

найвищу лактацію 4400–5600 кг, що заходилися в однакових умовах годівлі і

утримання.

Контрольну і дослідну групи формували з корів, які після отелення

прийшли в першу статеву охоту (по 8 голів) та після перегулів (по 6 голів).

Дослідним коровам, які прийшли в статеву охоту, після першого осіменіння

за розробленою схемою вводили під шкіру в ділянці лопатки біологічно

активний препарат Нановулін-ВРХ у дозі 20 мл. Контрольним коровам – 20

мл фізіологічного розчину. Схема досліду наведена в таблиці 2.6.

Дослід проводили в липні 2013 року. Осіменяли корів один раз ректо-

цервікальним способом спермою бугая Унгут 7352184. Через три місяці після

експерименту провели ректальні дослідження піддослідних тварин на

визначення тільності.

Порівняльна оцінка впливу препаратів на відтворювальну здатність

була проведена у VІІ досліді в умовах одного господарства ТДВ «Терезине»

за методом груп-аналогів.

43

Таблиця 2.6

Схема дослідження стимуляції овуляції фолікулів у яєчниках корів

препаратом Нановулін-ВРХ

Група n, гол Місце

введення

Введення препарату

після першого осіменіння через

12 год 24 год

Контрольна 14

під

шкір

у з

а

ло

патк

ою

20 мл

фізіологічний

розчин

20 мл

фізіологічний

розчин

Дослідна 14 20 мл

Нановулін-ВРХ

20 мл

Нановулін- ВРХ

Для сьомого досліду були відібрані тварини із живою масою 520–550

кг та з надоєм за найвищу лактацію 7800–8500 кг, що знаходилися в

однакових умовах годівлі й утримання. Дослідним коровам за аналогічною

схемою вводили препарати Стимулін-Вет та Нановулін-ВРХ у дозі 20 мл, а

контрольним – фізіологічний розчин (табл. 2.7). Виявлених тварин у статевій

охоті осіменяли один раз ректо-цервікальним способом спермою бугаїв Салті

520913639 та Гігант 493726366. За допомогою ректальних досліджень на 7

день за наявності жовтих тіл встановлювали овуляцію фолікулів у яєчниках.

Таблиця 2.7

Схема дослідження стимуляції відтворювальної здатності корів

біологічно активними препаратами

Група n, гол Місце

введення

Введення препарату після

першого осіменіння через

12 год 24 год

Контрольна 10

під

шкір

у з

а

ло

патк

ою

20 мл

фізіологічний

розчин

20 мл

фізіологічний

розчин

Дослідна І 10 20 мл

Стимулін-Вет

20 мл

Стимулін-Вет

Дослідна ІІ 10 20 мл

Нановулін-ВРХ

20 мл

Нановулін-ВРХ

44

Для встановлення впливу препарату Нановулін-ВРХ на відтворювальну

здатність високопродуктивних корів провели дослід VІІІ на самках

української чорно-рябої породи, збільшивши кількість тварин у піддослідних

групах (табл. 2.8).

Таблиця 2.8

Схема дослідження стимуляції овуляції фолікулів на яєчниках

корів препаратом Нановулін-ВРХ

Група n, гол Місце

введення

Введення препарату

після першого осіменіння через

12 годин 24 годин

Контрольна 30

під

шкір

у з

а

ло

патк

ою

20 мл

фізіологічний

розчин

20 мл

фізіологічний

розчин

Дослідна 30 20 мл Нановулін-

ВРХ

20 мл Нановулін-

ВРХ

Виявлених тварин у статевій охоті осіменяли один раз ректо-

цервікальним способом спермою бугаїв Салті 520913639 та Гігант

493726366. За допомогою ультразвукового дослідження через 32 дні після

осіменіння було встановлено заплідненість піддослідних тварин.

2. 3 Методи визначення біохімічного, гормонального та

ферментативного фону в сироватці крові піддослідних самиць

Дослід ІХ проводили у ВП НУБіП України «Великоснітинське НДГ

ім. О.В. Музиченка” за методом груп-аналогів з метою встановлення змін

вмісту глюкози та сечовини в сироватці крові корів залежно від

фізіологічного стану тварин. У господарстві були відібрані дві групи тварин:

дослідна і контрольна. Дослідну групу формували з тварин, у яких виявили

статеву охоту і осіменяли (23 гол.). Контрольну – з корів, у яких після

отелення минуло 30 днів та їх ще не осіменяли (7 гол.). Виявлених тварин у

статевій охоті осіменяли один раз ректо-цервікальним способом спермою

бугаїв 44465, 88239 та 59846. За допомогою ректального дослідження через

45

три місяці після осіменіння було встановлено рівень заплідненості

піддослідних тварин.

Незалежно від того, коли осіменяли дослідних тварин – вранці чи

ввечері, – кров відбирали з яремної вени в пробірки ємністю 20 мл, вранці

перед годівлею. Відібрану кров витримували за кімнатної температури до

відділення сироватки. Прозору сироватку відділяли в чисті пробірки і

проводили дослідження. Вміст глюкози у сироватці крові визначали

глюкозооксидазним методом, сечовини – діацетилмонооксидним методом.

Для встановлення залежності приживлення ембріонів у статевих

шляхах корів від концентрації глюкози та сечовини були розраховані у

тільних та нетільних корів енергетично-пластичні коефіцієнти (ЕПК):

ЕПК =Г/С,

де Г – концентрація глюкози;

С – концентрація сечовини.

Для оцінки взаємозв’язку процесу приживлення ембріонів, стану

обмінів глюкози та амінокислот на основі енергетично-пластичного та

кореляційного коефіцієнтів був розрахований індекс приживлення (ІП):

ІП = (Г/С х r2 ) 100 %,

де Г/С – енергетично-пластичний коефіцієнт;

r – коефіцієнт кореляції між концентраціями глюкози та сечовини.

Дослід Х проводився у сільськогосподарському виробничому

кооперативі «Маяк» за методом пар-аналогів для встановлення зміни

біохімічних, ферментативних та гормональних показників сироватки крові за

введення нейротропно-метаболічних препаратів. Були відібрані телиці

української чорно-рябої молочної породи з живою масою 300–320 кг та віком

16–17,5 міс, що заходилися в однакових умовах годівлі і утримання.

Телиць у піддослідні групи відбирали після синхронізації у них

статевої охоти одноразовим уведенням препарату естрофан – аналогу

простагландину F2α. Через 36 год після введення препарату самкам

проводили щодоби триразовий їх огляд для виявлення прояву феноменів

46

статевого циклу: перший − о 8-й год ранку, другий – 14 год та заключний – о

18-й год. Виявлених тварин у статевій охоті осіменяли спермою бугая

Капітол 5567647 один раз ректо-цервікальним способом.

Тваринам першої групи (контрольної), які прийшли в статеву охоту,

після першого осіменіння за розробленою схемою під шкіру в ділянці

лопатки робили дві ін’єкції фізіологічного розчину по 20 мл. Телицям першої

та другої дослідних груп уводили нейротропно-мтаболічні препарати

негормонального походження Стимулін-Вет та Нановулін-ВРХ відповідно, за

такою ж схемою (табл. 2.9).

Згідно зі схемою на 2-й та 7-й день після осіменіння в піддослідних

тварин відбирали кров. Відбір проводили вранці перед годівлею з

підхвостової вени в спеціальні пробірки для відбору крові. Пробірки з кров’ю

витримували при кімнатній температурі одну годину та центрифугували 20

хв при 1500 об/хв. Отриману сироватку відбирали в піпетки ємністю 1,5 мл.

Таблиця 2.9

Схема дослідження сироватки крові при стимуляції заплідненості

корів препаратами Стимулін-Вет та Нановулін-ВРХ

Група

n, го

л

Введення препаратів Дні

статевого

циклу

відбору

крові

внутрішньо-

м’язово

під шкіру

після першого осіменіння через

12 год 24 год

Контрольна 4 2 мл

естрофану

20 мл

фізіологічний

розчин

20 мл

фізіологічний

розчин

2 7

Дослідна І 4 2 мл

естрофану

20 мл

Стимулін-Вет

20 мл

Стимулін-Вет 2 7

Дослідна ІІ 4 2 мл

естрофану

20 мл

Нановулін-ВРХ

20 мл

Нановулін-ВРХ 2 7

У лабораторії Національного інституту раку в сироватці крові телиць

визначили концентрацію глюкози, креатиніну, холестеролу, тригліцеролів,

сечовини, Купруму, загального білка, альбумінів, сечової кислоти, активність

47

аланінамінотрансферази (АлАТ), аспартатамінотрансферази (АсАТ) та

лужної фосфатази (ЛФ) на автоматичному біохімічному аналізаторі Vitros-

250 виробництва США з використанням набору реактивів Ortho-clinical

diagnostics виробництва Великобританії згідно з інструкцією [54].

Визначення концентрації гормонів в сироватці крові піддослідних

телиць проводили в лабораторії клінічної імунології КЛ «Феофанія» ДУС на

автоматичному аналізаторі закритого типу Immulite, компанії DPC (США),

імунохемілюмінесцентним методом.

2. 4 Визначення терморегуляції та якості молока у піддослідних

самиць за введення препарату Нановулін-ВРХ

Дослід ХI проводився у відокремленому підрозділі НУБіП України

«Великоснітинському НДГ ім. О.В. Музиченка» за методом пар-аналогів.

Для встановлення реакції корів на введення біологічно активного препарату

Нановулін-ВРХ було проведено дослідження з визначення температури тіла

тварин. Вимірювання температури проводили п’ять разів перше вимірювання

проводили перед першою ін’єкцією, друге та третє – через 30 та 60 хв після

першої ін’єкції, четверте та п’яте – за 60 хв перед та після другої

ін’єкції. Температуру вимірювали ректально за допомогою ртутного

термометра.

Важливим елементом дослідження було встановити рівень Купруму в

молоці при використанні біологічно активного препарату Нановулін-ВРХ,

оскільки він входить до складу препарату та є важким металом.

При проведенні досліду з вивчення впливу нейротропно-метаболічного

препарату негормонального походження Нановулін-ВРХ на рівень надоїв та

якість молока контрольну та дослідну групи сформували з чотирьох корів

пар-аналогів за віком, живою масою, лактацією, продуктивністю та

тривалістю відновного періоду. Корови знаходилися в однакових умовах

годівлі та утримання.

48

В досліді корів доїли двічі – вранці та ввечері ( табл. 2.10). Першу

пробу відібрали при доїнні до введення препарату. Другу та третю – при

наступних доїннях через 30 хв після першої та другої ін’єкцій препарату.

Четверта проба була відібрана при четвертому доїнні через 12 год після

ін’єкції.

Після отримання проби з молоком проводили хімічний аналіз на

приладі „EKOMILK”, на якому визначали масову частку жиру, білка та

СЗМЗ.

Таблиця 2.10

Схема дослідження відібраних зразків молока при стимуляції

заплідненості корів препаратом Нановулін-ВРХ

Група Доїння 1

(ранок/вечір)

Доїння 2

(вечір/ранок)

Доїння 3

(ранок/вечір)

Доїння 4

(вечір/ранок)

Контрольна,

n = 4

осіменіння

(проба 1)

за годину до

доїння

Нановулін-

ВРХ

1-ша ін’єкція +

(проба 2)

за годину до

доїння

Нановулін-ВРХ

2-га ін’єкція +

(проба 3)

(проба 4)

Дослідна,

n = 4

осіменіння

(проба 1)

за годину до

доїння

фізрозчин

1-ша ін’єкція

+ (проба 2)

за годину до

доїння

фіз.розчин

2-га ін’єкція +

(проба 3)

(проба 4)

Калібровку приладу „EKOMILK” проводили кожного місяця, а

отримані нами дані хімічного складу молока періодично перевірялися та

підтверджувалися стандартними кислотними методами визначення.

Визначення вмісту Купруму у відібраних пробах молока проводили в

лабораторії Українському державному науково-дослідному інституті

нанобіотехнологій та ресурсозбереження України за методом атомно-

емісійної спектрометрії з індуктивно-зв’язаною плазмою (АЕС-ІСП) на

приладі Optima 210 OV.

49

2. 5 Сировина для виготовлення препарату Нановулін-ВРХ

Препарт Нановулін-ВРХ складається з компонентів, що виробляються

хімічною промисловістю, та може бути виготовлений в умовах лабораторії,

або ветеринарної аптеки господарства. Діючими речовинами в препараті

виступають розчини натрію глутамінату, натрію сукцинату та аквахелату

Купруму.

Виробниками натрію глутамінату та сукцинату натрію, які

використовуються для виготовлення препарату Нановулін-ВРХ, є Китай,

дистриб’ютор – ТОВ «Хімлаборреактив» (Україна), а аквахелату Купруму –

Український державний науково-дослідний інститут нанобіотехнологій та

ресурсозбереження (Україна).

Для виробництва препарату використовували сертифіковану сировину:

1) воду дистильовану згідно з ГОСТ 6709-72;

2) глутамінат натрію (C5H8NO4Na) – біотехнологічний продукт, що

являє собою кристалічний порошок білого кольору, легкорозчинний у воді,

без виражених смаку та запаху, відповідає вимогам відповідної нормативно-

технічної документації – “чистий для аналізів” («ч.д.а.»);

3) сукцинат натрію (С4Н4Nа2О4) – кристалічний порошок білого

кольору, легкорозчинний у воді, зі слабовираженим гіркуватим смаком та

запахом, що за технологією виготовлення, фізико-хімічними властивостями,

масовою часткою основної речовини та передбачуваних домішок (Cl, SO4, Fe,

Pb, As) відповідає вимогам відповідної нормативно-технічної документації –

“чистий для аналізів” («ч.д.а.»);

4) аквахелат Купруму отримували за два етапи. Спочатку

одержували колоїдний розчин наночастинок Купруму, який отримували в

реакторі, заповненому водою, в якому розміщені електроди і металеві

гранули [116].

Гранули Купруму поміщали на дно посудини між електродами для

диспергування, посудину заповнювали водою. При проходженні імпульсів

електричного струму через ланцюжки гранул Купруму, в яких енергія

50

імпульсів перевищує енергію сублімації випарованого металу, в точках

контактів металевих гранул одна з одною виникали іскрові розряди, в яких

здійснюється вибухоподібне диспергування металу. У каналах розряду

температура досягла 104

°С. Ділянки поверхні металевих гранул у зонах

іскрових розрядів плавилися і вибухоподібно руйнувалися на найдрібніші

наночастинки і пару. Розплавлені нанокраплі металу знаходились у вільному

польоті та набували сферичної форми. Продукти руйнування охолоджували у

воді, в якій накопичувалися частинки в зваженому стані, утворюючи

колоїдний розчин наночастинок Купруму. У колоїдний розчин уводили

окиснювач, для цього використовували повітря. При цьому утворювалися

наночастинки Купруму. Температуру колоїдного розчину встановлювали

більше 40°С, переважно – близько 70°С. Це інтенсифікувало процес

отримання карбоксилатів.

На другому етапі до колоїдного розчину наночастинок Купруму

додавали харчову лимону кислоту. За рахунок високої хімічної активності

наночастинок здійснювалось утворення аквахелату Купруму [117].

51

РОЗДІЛ 3

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Інтенсифікація тваринництва передбачає насамперед інтенсивне й

ефективне використання продуктивної худоби, вдосконалення способів її

утримання, годівлі та відтворення. Прогрес тваринництва полягає не стільки

у збільшенні поголів'я, скільки в поліпшенні його якості, в заміні гіршої

худоби на кращу. Нині у відтворенні більшості видів сільськогосподарських

тварин використовують штучне осіменіння. У скотарстві це дає змогу

максимально інтенсивно та водночас раціонально використовувати

високопродуктивних бугаїв-плідників та корів, шукати методи підвищення їх

відтворювальної здатності. У корів відсутність овуляції (ановуляторний

цикл) є основною причиною їх повторного приходу в статеву охоту [123]. Це

знижує економічну та селекційну ефективність штучного осіменіння корів

через зниження показників їхньої відтворювальної здатності. Тому наші

дослідження були спрямовані на удосконалення цього біотехнологічного

методу через створення найсприятливіших морфофункціональних умов, які б

забезпечили овуляцію та запліднення яйцеклітин і приживлення ембріонів у

репродуктивній системі материнського організму.

Для цього в дослідженнях використовували біологічно активні

препарати нейротропно-метаболічної дії. На першому етапі досліджень

розробляли схеми застосування препаратів Глютам 1М та Стимулін-Вет.

Уведення останнього коровам-донорам за стимуляції суперовуляції

гонадотропіном сироватки жеребних кобил вірогідно збільшувало кількість

овуляцій фолікулів у яєчниках [200, 18].

3. 1 Біотехнологія препарату Нановулін-ВРХ

Виробництво препарату Нановулін-ВРХ розпочинали з підготовки

посуду, що включає миття його хромовою сумішшю. Посуд обполіскували

спочатку водою, а потім наливали хромову суміш до 1/3–1/4 об’єму

52

посудини і обережно та повільно змочували його внутрішні стінки. Після

чого хромову суміш виливали у той посуд, в якому вона зберігається. Зливши

всю суміш, посуд залишали постояти декілька хвилин, після чого мили

спочатку водопровідною водою, а потім дистильованою. Помитий посуд

поміщали у сушильну шафу та стерилізували за температури 120 ºС

упродовж десяти хвилин.

Схема виготовлення препарату подана на рис. 3.1. У колбу об’ємом

1000 мл за допомогою автоматичного дозатора додавали 150 г сукцинату

натрію, 150 г натрію глутамінату та 150 мл розчину аквахелату Купруму з

його концентрацією 3 г/л і дистильованою водою доливають до відмітки.

Рис. 3.1. Схема виробництва препарату Нановулін-ВРХ

Сукцинат

натрію

Підігрівання реакційної суміші до °t + 50 °С

Розмішування на віброзтрушувачі

Ультрафільтрація препарату (фільтр діаметром пор до 0,25 мкм)

Маркування

Стерилізація °t + 120 °С протягом 6 хв

Реакційна ємність 1000 мл

Миття та стерилізація

флаконів

Пакування

Дистильвана вода

ГОСТ 6702-92

Аквахелат

Купруму

Глутамінат

натрію

Автоматичне дозування інгредієнтів

53

Колбу з розчином підігрівали до температури розчину 50 ºС та

поміщали на лабораторний віброструшувач до повного розчинення

інгредієнтів. Отриманий розчин піддавали ультрафільтрації через

мембранний фільтр діаметром пор 0,25 мкм та розливали в 20-ти мл

стерильні флакони. Флакони закривали стерильними гумовими пробками та

алюмінієвими кришечками і стерилізували протягом шести хвилин при

температурі 120 ºС. Готові препарати зберігали в приміщеннях у запакованій

тарі при температурі не вище 25 ºС і відносній вологості повітря не більше

85 %. Термін придатності готових препаратів становив 24 міс від дати

виготовлення окремих їх компонентів, яка вказана виробником на заводській

упаковці.

Виготовлення препарату є нескладним як в господарствах, так і в

заводських умовах. Воно економічно обґрунтоване, дозволяє інтенсифікувати

відтворювальну здатність тварин та сприяє підвищенню економічної,

селекційної та екологічної ефективності ведення галузі скотарства.

3. 2 Застосування препарату Стимулін-Вет та Глютам 1 М для

стимуляції овуляції фолікулів у яєчниках корів

3. 2. 1 Розробка схеми введення препаратів Стимулін-Вет та

Глютам 1М для стимуляції овуляції фолікулів у яєчнику самиць

(пошукові досліди)

Пошуковий дослід І був проведений в агрофірмі «Пуща Водиця» на

коровах української чорно-рябої молочної породи. Оскільки препарати

справляють нейротропно-метаболічну дію, що зумовлює їх 2–3-кратне

введення, то технологічно привабливим є використання препарату під час

статевої охоти корів. Крім того, сам процес штучного осіменіння деякою

мірою є стресом для тварин. У зв’язку з тим, що препарат справляє

нейротропно-метаболічну дію, то його діюча речовина може бути

використана як енергетична речовина для подолання стресу, оскільки за

стресового синдрому з гіпоталамуса виділяється більша кількість

54

рилізинг-адренокортикотропного гормону. Тому було вирішено робити

першу ін’єкцію препаратів одразу після осіменіння, а другу – через 12 год,

контрольним тваринам за такою ж схемою ін’єктували фізіологічний

розчин у дозі 20 мл.

Ректальними дослідженнями на сьомий день після осіменіння було

виявлено жовті тіла у яєчнику в 80 % корів І дослідної (Стимулін-Вет)

групи, що перевищувало показники тварин ІІ дослідної (Глютам 1 М) та

контрольної груп на 40 % і 20 %. У піддослідних групах були виявлені

тварини з фолікулярною кістою у яєчнику. Найбільшу (60 %) їх кількість

виявили у другій дослідній групі, що перевищувало контроль на 20 % та

показники у І дослідній на 40 %. Заплідненість корів І дослідної групи

була найвищою і переважала показники контрольної та ІІ дослідної груп

на 20 % (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Ефективність стимуляції овуляції фолікулів у яєчниках самиць

препаратами Стимулін-Вет та Глютам 1М

Показник Група

контрольна дослідна 1 дослідна 2

Всього корів, гол. 5 5 5

Корови, у яких відбулася

овуляція, % 60,0±21,9 80±17,89 40±21,9

Тільні, гол. 2 3 2

Нетільні, %

у т.ч. з кістою, %

60

40

20

20

60

60

Заплідненість, % 40,0 60,0 40,0

Отже, введення нейротропно-метаболічних препаратів коровам

відразу після осіменіння та через 12 год після нього, справляло

позитивний вплив на овуляцію за використання препарату Стимулін-Вет.

55

Введення нейротропно-метаболічного препарату відразу після

осіменіння корів може вплинути на пік ЛГ, що негативно позначиться на

овуляції фолікулів у яєчнику. Тому було вирішено перевірити другу схему

введення Стимуліну-Вет, суть якої полягала у застосуванні препарату

через 12 та 24 год після першого осіменіння. За аналогічною схемою

контрольним тваринам уводили фізіологічний розчин.

Оскільки введення коровам препарату Глютам 1 М зумовило у 60 %

тварин утворення фолікулярних кіст, то було вирішено не

використовувати його в подальших дослідженнях.

У другому пошуковому досліді за зазначеною вище схемою

введення препарату Стимулін-Вет було отримано позитивний вплив його

на відтворювальну здатність корів. При ректальних дослідженнях було

виявлено, що у всіх корів дослідної групи відбулася овуляція, що більше

на 28,6 %, ніж у контролі (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Ефективність стимуляції овуляції фолікулів у яєчниках самиць

препаратом Стимулін-Вет

Показник Група

контрольна дослідна

Всього корів, гол. 7 7

Корови, у яких відбулася овуляція,

% 71,4 100,0

Тільні, гол. 3 5

Нетільні, %

у т.ч. з кістою, %

57,1

2

28,6

0

Заплідненість, % 42,9±18,71 71,4±17,08

Також у тварин, яким уводили препарат за описаною вище схемою,

не було виявлено фолікулярних кіст. Заплідненість дослідних тварин

становила 71,4 %, що більше на 28,5 %, ніж у контролі.

56

Отже, введення препарату Стимулін-Вет через 12 та 24 год після

осіменіння збільшує кількість тварин з овуляцією фолікулів у яєчнику, що

в свою чергу підвищує рівень заплідненості.

Виявивши в попередніх дослідах тенденцію, що чим пізніше

вводиться препарат Стимулін-Вет, тим кращі показник відтворювальної

здатності, було прийнято рішення провести третій пошуковий дослід та

ін’єктувати препарат через 24 та 36 год після першого осіменіння. Крім

того, встановлено [12], що у 23,1 % корів овуляція настає через 30–50 год

після закінчення статевої охоти.

Пошуковий дослід ІІІ проводили в літній період у ВП НУБіП

України «Великоснітинському НДГ» на коровах української чорно-рябої

молочної породи. Для експерименту були сформовано дві групи тварин –

контрольну та дослідну, по п'ятнадцять голів у кожній.

Уведення препарату Стимулін-Вет через 24 та 36 год після

осіменіння не сприяло значному покращенню відтворювальної здатності.

Кількість тварин з овуляцією фолікулів у яєчнику в дослідній групі

становила 80,0 % , що більше на 13,3 %, ніж у контролі (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Ефективність стимуляції овуляції фолікулів у яєчниках самиць

препаратом Стимулін-Вет

Показник Група

контрольна дослідна

Всього корів, гол. 15 15

Корови, у яких відбулася овуляція, % 66,7±12,17 80,0±10,33

Тільні, гол. 6 7

у т.ч. абортувало, гол. 3 0

Нетільні, гол. 9 8

Корови з випадками ембріональної

смертності, % 26,7±11,42 33,3±12,17

Корови з ановуляторним циклом, % 33,3±12,17 20,0±10,33

Заплідненість, % 40,0±12,65 46,6±12,88

57

Різниця в показниках заплідненості та в кількості корів з

ембріональною смертністю була незначною і визначалася в межах

похибки. В контрольній групі було три тварини, в яких сталися аборти, що

очевидно було зумовлено низьким рівнем прогестерону у крові. А саме

завдяки прогестерону знижується збудливість мускулатури матки,

одночасно підвищується її тонус, забезпечується розвиток секреторної

фази ендометрію, накопичення в ньому глікогену, що сприяє створенню

умов для імплантації та розвитку ембріона [229]. На відміну від

контрольної в дослідній групі коровам уводили препарат Стимулін-Вет,

який стимулював розвиток жовтого тіла, що дало можливість уникнути

абортів.

Для встановлення впливу на овуляцію фолікулів у яєчниках

препарату Стимулін-Вет за введення через 24 та 36 год після першого

осіменіння із загального поголів’я було відібрано по сім тварин, у яких

проводили ректальні дослідження на 7-й день статевого циклу з метою

виявлення жовтого тіла (табл. 3.4).

Таблиця 3.4

Ефективність стимуляції овуляції фолікулів у яєчниках самиць

препаратом Стимулін-Вет після першого осіменіння

Показник Група

контрольна дослідна

Всього корів, гол. 7 7

Корови, у яких відбулася овуляція, % 71,4±12,08 85,7±11,23

Тільні, гол. 3 4

Нетільні, гол. 4 3

Корови з випадками ембріональної

смертності, % 28,6 28,6

Корови з ановуляторним циклом, % 28,6 14,3

Заплідненість, % 42,9±12,7 57,1±12,7

58

Серед корів дослідної групи, які вперше прийшли в статеву охоту,

спостерігається тенденція до збільшення на 13,3 % кількості таких, у яких

відбулася овуляція. Збільшення кількості корів з овуляцією сприяє

підвищенню заплідненості на 14,2 %. Очевидно, зростання заплідненості

зумовлене вищою концентрацією прогестерону в крові через краще

сформоване жовте тіло під впливом препарату.

Отже, введення препарату Стимулін-Вет через 24 та 36 год після

осіменіння сприяє незначний позитивний вплив на показник

відтворювальної здатності, а саме на заплідненість та ембріональну

смертність, оскільки покращення цих показників відбувається в межах

похибки. Та все ж таки введення препарату стимулює овуляцію фолікулів

у яєчнику дослідних корів більш як на 13,3 % порівняно з контролем.

Таким чином, пошукові досліди довели, що більш фізіологічною

схемою використання препарату Стимулін-Вет, яка сприяє овуляції

фолікулів у яєчнику, є введення його через 12 та 24 год після штучного

осіменіння. Для визначення ефективності застосування препарату

Стимулін-Вет за апробованою схемою був проведений науково-

виробничий дослід на більшій кількості корів. Дослід проводився в

зимово-весняний період.

3. 2. 2 Перевірка ефективності використання препарату

Стимулін-Вет за розробленою схемою

У четвертому досліді дворазове введення біологічно активного

препарату Стимулін-Вет – через 12 та 24 год після першого осіменіння,

стимулювало у 82,9 % тварин овуляцію фолікулів у яєчниках, що

вірогідно більше на 28,6 % порівняно з контролем (табл. 3.5).

У дослідній групі у 17,1 % тварин було виявлено повторну статеву

охоту після осіменіння через відсутність овуляції, що вірогідно менше на

28,6 % ніж у контрольній групі. Ембріональна смертність у піддослідних

59

тварин реєструвалася на однаковому рівні, оскільки різниця між групами

була в межах похибки.

Таблиця 3.5

Ефективність стимуляції овуляції фолікулів у яєчниках самиць

препаратом Стимулін-Вет

Показник Група

контрольна дослідна

Всього корів, гол. 35 35

Корови, у яких відбулася овуляція, % 54,3±8,42 82,9±6,36*

Корови з випадками ембріональної

смертності, % 22,9±7,10 28,6±7,64

Корови з ановуляторним циклом, % 45,7±8,42 17,1±6,36*

Примітка. *р 0,01 – до контролю

Отриманий досить високий показник тварин з овуляцією фолікулів у

яєчниках дав змогу підвищити заплідненість до 54,3 %, що на 28,6 %

більше, ніж у контролі (табл. 3.6).

Таблиця 3.6

Заплідненість піддослідних тварин

Показник Група

контрольна дослідна

Всього корів, гол. 35 35

Тільні, гол. 11 19

Нетільні, гол. 24 16

Заплідненість, % 31,4±7,84 54,3±8,42

Отже, дворазове введення коровам під шкіру препарату

нейротропно-матаболічної дії Стимулін-Вет через 12 та 24 год після

осіменіння сприяє вірогідному зменшенню кількості тварин з

ановуляторним циклом на 28,6 % порівняно з контролем, що в свою чергу

підвищує заплідненість на 28,6 %.

60

Серед ознак відтворної здатності важливе економічне значення має

показник заплідненості корів після першого осіменіння. Уже зазначалося, що

на її рівень впливає кількість тварин, в яких відбулася овуляція фолікула у

яєчнику. У контрольній групі таких тварин було 62,5 %, що менше на 18,8 %,

ніж у дослідній. Тварин, в яких реєстрували випадки ембріональної

смертності в обох групах була однакова кількість (табл. 3.7).

Таблиця 3.7

Кількість піддослідних корів з фізіологічним та ановуляторним

статевим циклом після першого осіменіння

Показник Група

контрольна дослідна

Всього корів, гол. 16 16

Корови, у яких відбулася овуляція, % 62,5±12,10 81,3±9,75

Корови з ановуляторним циклом, % 37,5±12,10 18,8±9,77

Корови з випадками ембріональної

смертності, %

25,0±10,83 25,0±10,83

Відновний період, днів 92,1±9,07 93,7±12,64

Досить непоганий рівень заплідненості був у дослідних корів і

становив 56,3 %, що більше на 18,8 %, ніж у контрольних (табл. 3.8)

Отже, біологічно активний препарат Стимулін-Вет сприяє овуляції

фолікулів у яєчнику та зменшує відсоток тварин з ановуляторним циклом, а

також підвищує заплідненість тварин після першого осіменіння.

Таблиця 3.8

Заплідненість піддослідних корів після першого осіменіння

Показник Група

контрольна дослідна

Всього корів, гол. 16 16

Тільні, гол. 6 9

Нетільні, гол. 10 7

Заплідненість, % 37,5±12,10 56,3±12,40

61

Досить ефективно біологічно активний препарат Стимулін-Вет

вплинув на тварин, які після його введення прийшли в повторну статеву

охоту. Так, в дослідній групі кількість тварин, у яких відбулася овуляція

фолікула у яєчниках, становила 84,2 %, що вірогідно перевищувало

показники контрольної групи на 36,8 %. Ембріональна смертність у дослідній

групі становила 31,6 %, що на 10 % більше ніж у контролі, проте залишалася

в межах похибки (табл. 3.9)

Таблиця 3.9

Заплідненість та причини неплідності піддослідних

корів після перегулів

Показник Група

контрольна дослідна

Всього корів, гол. 19 19

Тільні, гол. 5 10

Нетільні, гол. 14 9

Корови, у яких відбулася овуляція, % 47,4±11,46 84,2±8,37*

Корови з ановуляторним циклом, % 52,6±11,46 15,8±8,37*

Корови з випадками ембріональної

смертності, % 21,1±9,36 31,6±10,67

Заплідненість, % 26,3±10,76 52,6±11,46

Примітка. *р 0,05 – до контролю

Такий високий відсоток у дослідній групі тварин з овуляцією

фолікулів у яєчнику забезпечив заплідненість на рівні 52,6 %, що

перевищувало контрольні показники вдвічі.

Отже, введення нейротропно-метаболічного препарату тваринам, які

повторно прийшли в статеву охоту, зумовлює вірогідне збільшення кількості

овуляцій фолікулів у яєчниках корів, що в свою чергу підвищує рівень

заплідненості.

62

Найефективнішим способом встановлення, що овуляція фолікула

відбулася, є ректальне дослідження корів на сьомий день після осіменіння

шляхом пальпації їхніх яєчників для виявлення у них жовтих тіл. Для

цього в другій частині експерименту, яка проходила у весняний період, із

загальної кількості піддослідних тварин було виділено окрему групу

тварин, яка складалася з 10 дослідних та 10 контрольних корів.

Ректальними дослідженнями у 30 % корів були виявлені фолікулярні

кісти. Причому, у контрольній групі овуляція не відбулася у 70 % корів, а

в дослідній – у 60 % (табл. 3.10).

Таблиця 3.10

Кількість піддослідних корів з фізіологічним та ановуляторним

статевим циклом

Показник Група

контрольна дослідна

Всього корів, гол. 10 10

Тільні, гол. 3 4

Нетільні, гол. 7 6

Корови, у яких відбулася овуляція, % 30±14,49 40±15,49

Корови, у яких не відбулася овуляція, %

у т.ч. з кістою, %

70±14,49

40±15,49

60±15,49

20

Заплідненість, % 30±14,49 40±15,49

Виникнення ановуляторних циклів та утворення кіст очевидно

зумовлене незбалансованою годівлею корів. У цей час коровам

згодовували велику кількість пивної дробини та неякісного силосу, які

становили 23,2 % та 40 % раціону, відповідно. Під час статевої охоти

одночасно з гормональними змінами в організмі самиць, залежно від

розвитку в них фолікулів, змінюються форма і розміри яєчників [162]. При

дозріванні домінуючого фолікула відбувається багато морфофункціональних

змін, що призводять до овуляції. Порушення цього процесу зумовлює збій в

63

репродуктивній системі, і овуляції фолікула у яєчнику корів не відбудеться,

що призводить до утворення фолікулярних кіст [37]. Одним із таких

порушень є дефіцит у раціоні каротину та згодовування великої кількості

кислих кормів (жому, пивної дробини, неякісного силосу) і кормів, які

містять багато фітоестрогенів [126].

Таким, чином результати ректальних досліджень підтверджені

результатами проведеного аналізу і свідчать про вплив препарату

Стимулін-Вет на овуляцію фолікулів у яєчнику корів.

Для перевірки ефективності стимуляції репродуктивної системи

високопродуктивних тварин препаратом Стимулін-Вет був проведений

дослід на коровах з продуктивністю 6700–7500 кг молока за найвищу

лактацію. Дослід V проводили в зимово-весняний період на

високопродуктивних коровах української чорно-рябої молочної породи.

Уведення високопродуктивним коровам препарату Стимулін-Вет у

п’ятому досліді підтвердило позитивний вплив на відтворювальну здатність.

Встановлено, що овуляція фолікулів у яєчниках корів контрольної та

дослідної груп відбулася у 65 % та 90 % тварин, відповідно (табл. 3.11).

Таблиця 3.11

Ефективність стимуляції овуляції фолікулів у яєчниках самиць

препаратом Стимулін-Вет

Показник Група

контрольна дослідна

Всього корів, гол. 20 20

Корови, в яких відбулася овуляція, % 65,0±10,67 90±6,71

Корови з ановуляторним циклом, % 35±10,67 10

Корови з випадками ембріональної

смертності, %

20,0±8,94 25,0±9,68

Відновний період, днів 57,2±3,20 56,3±2,92

64

Але все ж таки 35 % корів контрольної та 10 % дослідної груп повторно

прийшли в статеву охоту через ановуляторний цикл. Ембріональна

смертність значною мірою реєструвалася у піддослідних тварин. Кількість

корів з випадками ембріональної смертності була майже на одному рівні в

обох групах, з деякою перевагою дослідних, але різниця визначалася в межах

похибки.

Отже, отримані в п’ятому досліді результати свідчать, що введення

нейротропно-метаболічного препарату Стимулін-Вет сприяє овуляції

фолікулів у яєчниках більшої кількості корів, які прийшли в статеву охоту

перший раз після отелення.

Як видно з даних таблиці 3.12 рівень запліднення у дослідних тварин

після уведення біологічно активного препарату неротропно-метаболічної дії

негормонального походження Стимулін-Вет становив 65,0 %, перевищуючи

контроль на 20,0 %.

Таблиця 3.12

Заплідненість піддослідних корів

Показник Група

контрольна дослідна

Всього корів, гол. 20 20

Тільні, гол. 45,0±11,12 65,0±10,67

Нетільні, % 55,0±11,12 35,0±10,67

Заплідненість, % 45,0±11,12 65,0±10,67

Такий рівень заплідненості після першого осіменіння має важливе

економічне значення, оскільки зменшуються затрати праці, витрати на

закупівлю сперми та збільшується кількість отриманих телят.

Отже, дворазове введення високопродуктивним коровам під шкіру в

ділянці лопатки препарату нейротропно-матаболічної дії Стимулін-Вет через

12 та 24 год під час першого осіменіння збільшує кількість

65

високопродуктивних корів з овуляцією фолікулів у яєчниках на 20,0 % та

підвищує заплідненість на 25,0 % порівняно з контролем.

Для встановлення вірогідності впливу препарату Стимулін-Вет на

відтворювальну здатність тварин було прийнято рішення збільшити кількість

піддослідних тварин шляхом об’єднання дослідів. Для цього об’єднали

піддослідних тварин з двох дослідів – проведених в «Великоснітинському

НДГ» та ТДВ «Терезине».

Об’єднання піддослідних тварин підтверджує вплив препарату

Стимулін-Вет на овуляцію фолікулів у яєчнику корів. Так, у дослідній групі

овуляція настала у 80,0 % тварин, що вірогідно більше на 26,7 %, ніж у

контролі. Різниця щодо ембріональної смертності була незначною і

визначалася в межах похибки (табл. 3.13).

Таблиця 3.13

Ефективність стимуляції овуляції фолікулів у яєчниках самиць

препаратом Стимулін-Вет

Показник Група

контрольна дослідна

Всього корів, гол. 45 45

Корови, у яких відбулася овуляція, % 53,3±7,44 80,0±5,96*

Корови з випадками ембріональної

смертності, % 17,8±5,70 22,2±6,20

Корови з ановуляторним циклом, % 46,7±7,44 20,0±5,96*

Примітка. *р 0,01 – до контролю

Результати ректальних досліджень вияаили, що в дослідній та

контрольній групах 24 та 14 корів, відповідно, стали тільними. Це дало

змогу визначити рівень заплідненості, який в дослідній групі становив

53,3 % та вірогідно перевищував показники контрольної групи на 22,2 %

(табл. 3.14).

66

Таблиця 3.14

Заплідненість піддослідних тварин

Показник Група

контрольна дослідна

Всього корів, гол. 45 45

Тільні, гол. 14 24

Нетільні, гол. 31 21

Заплідненість, % 31,1±6,9 53,3±7,44*

Примітка: *р 0,05 – до контролю

Отже, отримані результати свідчать, що введення нейротропно-

метаболічного препарату негормонального походження Стимулін-Вет

стимулює репродуктивну систему тварин, завдяки чому збільшується

кількість корів з овуляцією фолікулів у яєчнику, що в свою чергу

підвищує заплідненість.

Досить ефективним виявилося введення препарату тваринам, яких

після отелення перший раз штучно осіменяли. У результаті введення

препарату кількість корів з овуляцією фолікулів у яєчнику збільшилося, а

з ановуляторним циклом – зменшилося на 25,0 % порівняно з контролем.

Кількість тварин у яких реєструвалася ембріональна смертність, в

піддослідних групах була однаковою (табл. 3.15).

Заплідненість тварин дослідної групи після першого осіменіння за

рахунок уведення біологічно активного препарату Стимулін-Вет була досить

високою та становила 60,0 %, що перевищувало показники у самиць

контрольної групи на 25,0 %.

Отже, збільшення за рахунок введення біологічно активного препарату

нейротропно-метаболічної дії Стимулін-Вет кількості корів з овуляцією

фолікулів у яєчниках сприяє підвищенню заплідненості після першого

осіменіння.

67

Таблиця 3.15

Кількість піддослідних корів з фізіологічним та ановуляторним

статевим циклом після першого осіменіння

Показник Група

контрольна дослідна

Всього корів, гол. 20 20

Тільні, гол. 7 12

Нетільні, гол. 13 8

Корови, у яких відбулася овуляція, % 55,0±11,12 80,0±8,94

Корови з ановуляторним циклом% 45,0±11,12 20,0±8,94

Корови з випадками ембріональної

смертності, %

20,0±8,94 20,0±8,94

Заплідненість, % 35,0±10,67 60,0±10,95

Таким чином, використання препарату Стимулін-Вет є ефективним,

воно дає змогу підвищити рівень овуляції фолікулів та зменшити кількість

корів з ановуляторним циклом. Також препарат дозволяє підвищувати рівень

заплідненості у корів як під час повторного осіменіння, так і у тих, що

перший раз прийшли в статеву охоту після отелення.

3. 3 Застосування препарату Нановулін-ВРХ для стимуляції

овуляції фолікулів у яєчнику самиць великої рогатої худоби

В усіх проведених науково-виробничих дослідах кількість корів з

ановуляторним циклом та ембріональною смертністю залишалася досить

значною і коливалася у межах, відповідно, 14,3–20,0 % та 25,0–31,6 % при

введенні їм препарату Стимулін-Вет. Тому необхідно було удосконалити

препарат з метою зменшення кількості корів з ановуляторним циклом та

ембріональною смертністю.

Дослідженнями науковців встановлено, що дефіцит Купруму

спричинює зниження базального рівня секреції та передовуляторного піку

68

ЛГ, що зумовлює низький рівень приживлення ембріонів у таких тварин при

синхронізації еструсу [51].

Також відомо, що солі Купруму підсилюють ознаки статевої охоти у

корів [239] та активують гонадотропні гормони гіпофіза [46]. Крім того, у

кролиць глюконат Сu і сіль Купруму ЕДТА в дозі 1 мг Cu на 1 кг живої маси

стимулювали овуляцію фолікулів яєчника [86].

Розвиток нанотехнологій зумовлює отримання мікроелементів з

високою біологічною активністю, які можуть проникати в тканини та через

мембрани клітин [99]. У зв’язку з цим використання хелату Cu в препаратах

може позитивно впливати на овуляцію у корів.

Біологічна дія нейротропно-метаболічного препарату Стимулін-Вет

зумовлена тим, що у функціонально напружений період статевої системи він,

очевидно, сприяє збільшенню амплітуди секреції рилізинг-гормонів у

гіпоталамусі. Внаслідок цього в крові підвищується вміст гонадотропних

гормонів. Тому поєднання цих біологічно активних речовин в одному

препараті може сприяти овуляції фолікулів у яєчниках у більшої кількості

корів.

У попередніх дослідженнях нами в пошукових дослідах було

встановлено оптимальну схему використання препарату Стимулін-Вет.

Оскільки препарат Нановулін-ВРХ відрізняється від Стимуліну-Вет тільки

наявністю в діючій речовині хелату Купруму, то було прийнято рішення не

проводити пошукові досліди з розробки схеми його застосування, а

використати уже встановлену.

Тому, було проведено відразу шостий, сьомий та восьмий науково-

виробничі досліди на коровах з різною молочною продуктивністю.

Шостий дослід щодо застосування препарату Нановулін-ВРХ провели

на коровах української чорно-рябої молочної породи з продуктивністю 4400–

5600 кг молока за лактацію в зимово-весняний період.

Уведення препарату Нановулін-ВРХ через 12 та 24 год після першого

осіменіння коровам дослідної групи вірогідно збільшує на 35,7 %, порівняно

69

з контролем, кількість тварин з овуляцією фолікулів у яєчниках. Крім того, в

2,6 раза зменшилася (р < 0,05) кількість корів з ановуляторним циклом (табл.

3.16).

Таблиця 3.16

Стимуляція овуляції фолікулів у яєчниках корів

препаратом Нановулін-ВРХ

Показник Група

контрольна дослідна

Всього корів, гол 14 14

Корови, в яких відбулася овуляція, % 42,9±13,22 78,6±10,96*

Корови з випадками ембріональної

смертності, % 14,3±9,36 21,4±10,96

Корови з ановуляторним циклом, % 57,1±13,22 21,4±10,96*

Примітка. * р < 0,05 – до контролю

Такі результати дають змогу припустити, що біологічно активний

препарат нейротропно-метаболічної дії Нановулін-ВРХ більшою мірою, ніж

Стимулін-Вет, підвищує частоту виділення гіпоталамусом люліберину і, як

наслідок, – гіпофізом лютропіну, що сприяє овуляції фолікулів у яєчниках

корів та забезпечує стабільне функціонування системи гіпоталамус-гіпофіз-

яєчники-матка. Збільшення кількості тварин з овуляцією фолікулів у

яєчниках забезпечує вірогідність запліднення яйцеклітини та приживлення

ембріонів у статевих шляхах самки, що сприяє підвищенню рівня

заплідненості. Порівняльний аналіз отриманих результатів підтвердив це

припущення. Так, у дослідних тварин заплідненість була вищою на 28,5 %,

ніж у контрольних (табл. 3.17).

Отже, дві ін’єкції біологічно активного препарату нейротропно-

метаболічної дії Нановулін-ВРХ через 12 та 24 год після осіменіння

сприяють збільшенню кількості корів, в яких відбулася овуляція фолікулів у

яєчнику, на 35,7 %.

70

Таблиця 3.17

Заплідненість піддослідних корів

Показник Група

контрольна дослідна

Всього корів, гол. 14 14

Тільні, гол. 4 8

Нетільні, гол. 10 6

Заплідненість, % 28,6±12,08 57,1±13,23

В результаті введення біологічно активного препарату нейротропно-

метаболічної дії негормонального походження Нановуліну-ВРХ коровам, які

після отелення прийшли в першу статеву охоту, на 50 % (р < 0,05)

збільшилася кількість тварин, у яких відбулася овуляція фолікулів у

яєчниках, що сприяло вірогідному зменшенню кількості самиць з

ановуляторними циклами. Самиць в яких реєструвалася ембріональна

смертність, в контрольній групі не було, а в дослідній була одна тварина

(табл. 3.18).

Таблиця 3.18

Овуляція фолікулів у яєчниках піддослідних корів після

першого осіменіння

Показник Група

контрольна дослідна

Всього корів, гол. 8 8

Корови, в яких відбулася овуляція, % 25,0±15,31 75,0±15,31*

Корови з випадками ембріональної

смертності, % - 12,5

Корови з ановуляторним циклом, % 75,0±15,31 25,0±15,31*

Відновний період, днів 57,7±3,76 58,2±3,01

Примітка. * р < 0,05 – до контролю

71

Заплідненість у корів дослідної групи була вдвічі більшою, ніж у

контролі. Це зумовлено збільшенням кількості корів з овуляцією фолікулів у

яєчниках корів (табл. 3.19).

Таблиця 3.19

Заплідненість піддослідних корів після першого осіменіння

Показник Група

контрольна дослідна

Всього корів, гол. 8 8

Тільні, гол. 2 4

Нетільні, гол. 6 4

Заплідненість після першого осіменіння, % 25,0±15,31 50,0±17,67

Уведення тваринам, які повторно прийшли в статеву охоту, препарату

Нановулін-ВРХ через 12 та 24 год після першого осіменіння, дозволяє

підвищити рівень заплідненості на 33,4 % порівняно з контролем. Також

зменшується кількість тварин з ановуляторним циклом, ембріональною

смертністю та збільшується на 16,6 % кількість самиць з овуляцією фолікулів

у яєчниках (табл. 3.20).

Таблиця 3.20

Овуляція фолікулів у яєчниках та заплідненість піддослідних

корів після другого осіменіння

Показник Група

контрольна дослідна

Всього корів, гол. 6 6

Тільні, гол. 2 4

Нетільні, гол. 4 2

Корови, в яких відбулася овуляція, % 66,7±19,24 83,3±15,23

Корови з випадками ембріональної

смертності, % 33,3 16,7

Корови з ановуляторним циклом, % 33,3 16,7

Заплідненість, % 33,3±15,31 66,7±19,24

72

Отже, введення препарату Нановулін-ВРХ коровам, які прийшли

другий раз в статеву охоту, зумовлює тенденцію до збільшення на 16,6 %

кількості тварин з овуляцією фолікулів у яєчниках, що в свою чергу

підвищує заплідненість на 33,4 %.

Таким чином, у шостому досліді у корів, яким уводили препарат, був

вищим рівень як овуляції фолікулів у яєчниках самиць, так і заплідненості.

Тому різниця за цими показниками між контрольною та дослідною групами

побічно підтверджує, що препарат Нановулін-ВРХ стимулює виділення в

кров гіпофізом додаткової кількості лютропіну.

У дослідах VII та VIII встановлено вплив препарату Нановулін-ВРХ на

відтворювальну здатність високопродуктивних корів з надоєм за найвищу

лактацію 7800–8500 кг молока в умовах ТДВ «Терезине».

В сьомому досліді порівняли вплив препаратів Стимулін-Вет (дослідна

І) та Нановулін-ВРХ (дослідна ІІ) на відтворювальну здатність

високопродуктивних корів в умовах одного господарства. У цьому досліді з

метою встановлення овуляції на сьомий день після осіменіння провели

ректальні дослідження піддослідних корів і виявили наявність на яєчниках

жовтих тіл, підтверджують про овуляцію фолікулів.

Отримані результати свідчать, що введення нейротропно-метаболічних

препаратів Стимулін-Вет та Нановулін-ВРХ є доцільним, оскільки

збільшується кількість тварин з овуляцією фолікулів у яєчнику на 20 % та 40

%, відповідно. Крім того, ефективність біологічної дії цих препаратів

підтверджується також зниженням утворення кіст у яєчниках дослідних корів

(табл. 3.21).

Заплідненість також підвищилася на 20 % та 30 % порівняно з

контролем після введення препаратів Стимулін-Вет та Нановулін-ВРХ.

Порівняльний аналіз ефективності дії препаратів дає підставу твердити,

що препарат Нановулін-ВРХ ефективніше стимулює відтворювальну

73

здатність корів. Так, його введення стимулювало овуляцію фолікулів у

яєчнику в 90 % тварин, що перевищувало показники корів дослідної І групи

на 20 %.

Таблиця 3.21

Ефективність стимуляції овуляції фолікулів у яєчниках самиць

препаратами Стимулін-Вет та Нановулін-ВРХ (дослід ІІ)

Показник Група

контрольна дослідна І дослідна ІІ

Всього корів, гол. 10 10 10

Корови, у яких відбулася

овуляція, % 50,0±15,81 70±14,49 90±9,49

Тільні, гол. 3 5 6

Нетільні, %

у т.ч.з кістою, %

70

30

50

10

40

10

Заплідненість, % 30,0±14,49 50,0±15,81 60,0±15,49

Отже, введення коровам біологічно активних препаратів сприяло

збільшенню кількісті корів з овуляцію фолікулів у яєчнику та знижувало

утворення кіст.

Таким чином, отримані результаті показали, що для стимуляції

відтворювальної здатності корів краще використовувати біологічно активний

негормональний препарат Нановулін-ВРХ. Тому було прийнято рішення

перевірити ефективність цього препарату на більшій кількості

високопродуктивних корів.

Уведення коровам нейротропно-метаболчного препарату Нановулін-

ВРХ за запропонованою схемою сприяло збільшенню кількості тварин з

овуляцією фолікулів у яєчниках на 16,7 % порівняно з контролем. Серед

піддослідних корів з ановулятоним циклом було виявлено – у дослідній 8 та

13 – у контрольній групах. Тобто у дослідній групі корів з цією патологією

74

було менше на 16,8 %. Показники ембріональної смертності у корів дослідної

та контрольної груп були однаковими (табл. 3.22).

Таблиця 3.22

Ефективність стимуляції овуляції фолікулів у яєчниках корів

препаратом Нановулін-ВРХ

Показник Група

контрольна дослідна

Всього корів, гол. 30 30

Корови, в яких відбулася овуляція, % 56,6±9,04 73,3±8,07

Корови з ановуляторним циклом, % 43,4±9,04 26,7±8,07

Корови з випадками ембріональної

смертності, % 13,2 13,2

Аналогічно попереднім дослідженням збільшення кількості тварин з

овуляцією фолікулів у яєчниках також сприяло підвищенню рівня

заплідненості. Так, у тварин дослідної групи, яким уводили нейротропно-

метаболічний препарат Нановулін-ВРХ, заплідненість зросла на 16,7 %

порівняно з показниками котрольної групи (табл. 3.23).

Таблиця 3.23

Заплідненість піддослідних корів

Показник Група

контрольна дослідна

Всього, гол. 30 30

Тільні, гол. 13 18

Нетільні, гол. 17 12

Заплідненість, % 43,3±9,04 60,0±8,94

Отже, введення коровам через 12 та 24 год після осіменіння

нейротропно-метаболічного препарату Нановулін-ВРХ зумовлює збільшення

75

кількості корів, у яких відбулася овуляція фолікулів у яєчнику, а також

сприяє приживленню ембріонів у статевих шляхах самки.

Для встановлення впливу препарату Нановулін-ВРХ на заплідненість

корів після першого осіменіння було сформовано контрольну і дослідну

групи по 9 голів.

У дослідній групі після дворазового введення біологічно активного

препарату Нановулін-ВРХ через 12 год та 24 год після першого осіменіння

овуляція фолікулів у яєчниках відбулася у семи тварин. Це більше на 33,4 %

порівняно з контрольною групою, в якій овуляція фолікулів у яєчнику

відбулася лише у чотирьох корів (табл. 3.24).

Таблиця 3.24

Овуляція фолікулів на яєчниках піддослідних корів після

першого осіменіння

Показник Група

контрольна дослідна

Всього корів, гол. 9 9

Корови, в яких відбулася овуляція, % 44,4±16,56 77,8±13,85

Корови з ановуляторним циклом, % 55,6±16,56 22,2

Корови з випадками ембріональної

смертності, % 11,1 22,2

У дослідній групі було виявлено лише дві самиці з ановуляторним

циклом, що менше на 33,4 %, ніж у контролі, проте ембріональна смертність

підвищилася на 11,1 %.

У корів дослідної групи заплідненість була вищою на 22,3 %. У цілому

рівень заплідненості в дослідній групі відповідає зоотехнічній нормі, яка

визначається в межах 50–60 % (табл.3.25).

Отже, у високопродуктивних корів, які вперше прийшли в статеву

охоту після отелення, введення препарату Нановулін-ВРХ зумовлює

тенденцію до збільшення на 33,4 % кількості самиць з овуляцією фолікулів у

яєчниках та їх заплідненості на 22,3 %.

76

Таблиця 3.25

Заплідненість піддослідних корів після першого осіменіння

Показник Група

контрольна дослідна

Всього корів, гол. 9 9

Тільні, гол. 3 5

Нетільні, гол. 6 4

Заплідненість, % 33,3±15,71 55,6±16,56

Можна припустити, що корови, які перегуляли після першого

осіменіння, мають певні проблеми в декількох аспектах. По-перше, очевидно,

у них повністю не відновився ендометрій після пологів. Можливо, під час

осіменіння була занесена в матку мікрофлора. По-друге, під час осіменіння і

проходження раннього ембріогенезу відбулися патологічні зміни в

нейрогуморальній регуляції гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової осі, що

зумовило відсутність овуляції або ембріональну смертність.

Використання препарату Нановулін-ВРХ за розробленою схемою в

групі корів, які перегуляли, також позитивно вплинуло на їхню

відтворювальну здатність. Так, овуляція фолікулів у яєчниках відбулася у 15

корів, що більше на 9,5 %, ніж у контролі. При цьому корів з ановуляторним

циклом було виявлено менше на 9,5 %, порівняно з контролем (табл. 3.26).

Таблиця 3.26

Овуляція фолікулів у яєчниках та заплідненість піддослідних корів

після перегулів

Показник Група

контрольна дослідна

Всього корів, гол. 21 21

Тільні, гол. 10 13

Нетільні, гол. 11 8

Корови, в яких відбулася овуляція, % 61,9±10,60 71,4±9,86

Корови з ановуляторним циклом, % 38,1±10,60 28,6±9,86

Корови з випадками ембріональної

смертності, % 14,3 9,5

Заплідненість, % 47,6±10,90 61,9±10,60

77

Рівень заплідненості піддослідних корів, які перегуляли, був досить

високим. При цьому в групі дослідних корів, порівняно з контрольною, цей

показник був вищим на 14,3 %. У дослідній групі корів, у яких реєстрували

ембріональну смертність, було менше на 4,8 % порівняно з показниками

контрольної групи.

Таким чином, уведення коровам, які перегуляли, під

шкірунейротропно-метаболічного препарату Нановулін-ВРХ під час

штучного осіменіння, сприяє тенденції до збільшення на 9,5 % кількості

тварин, у яких відбулась овуляції фолікулів у яєчниках, та підвищенню

заплідненості на 14,3 %.

Як і в дослідженнях зі Стимуліном-Вет, було об’єднано тварин з двох

господарств – «Великоснітинського НДГ» та ТДВ «Терезине» – в одну групу.

Аналіз отриманих даних дозволив встановити, що препарат Нановулін-ВРХ

вірогідно сприяє збільшенню кількості корів дослідної групи, у яких

відбулася овуляція фолікулів у яєчниках. Так, цей показник у контрольних

тварин становив 51,9 %, що на 25,9 % вірогідно менше, ніж у дослідній групі.

Показник ембріональної смертності визначався в межах похибки. При цьому

також у дослідній групі вірогідно зменшилася на 25,9 % кількість корів з

ановуляторним циклом (табл. 3.27).

Таблиця 3.27

Ефективність стимуляції овуляції фолікулів у яєчниках самиць

препаратом Нановулін-ВРХ

Показник Група

контрольна дослідна

Всього корів, гол. 54 54

Корови, в яких відбулася овуляція, % 51,9±6,80 77,8±5,66*

Корови з випадками ембріональної

смертності, % 14,8±4,83 13,0±4,58

Корови з ановуляторним циклом, % 48,1±6,80 22,2±5,66*

Примітка. * р < 0,01 – до контролю

78

Різниця в контрольній та дослідній групах між показниками тварин,

в яких відбулася овуляція фолікулів у яєчнику, свідчило про вірогідне

підвищення заплідненості тварин. Так, у корів, яким уводили

нейротропно-метаболічний препарат Нановулін-ВРХ, вона була вищоюна

22,3 % (р < 0,05) (табл. 3.28).

Таблиця 3.28

Заплідненість піддослідних корів

Показник Група

контрольна дослідна

Всього корів, гол. 54 54

Тільні, гол. 20 32

Нетільні, гол. 34 22

Заплідненість, % 37,0±6,57 59,3±6,69*

Примітка. * р < 0,05 – до контролю

Отже, введення біологічно активного препарату нейротропно-

метаболічної дії негормонального походження Нановулін-ВРХ через 12 та 24

год після першого осіменіння зумовлює вірогідне збільшення кількості корів

з овуляцією фолікулів у яєчнику та підвищення заплідненості самиць великої

рогатої худоби.

Ефективним виявилося і використання препарату для тварин, які

прийшли в першу статеву охоту після отелення. Уведення препарату

Нановулін-ВРХ сприяло вірогідному збільшенню кількості корів, у яких

відбулася овуляція фолікулів у яєчниках, на 47,7 % зменшенню кількості

тварин з ановуляторним циклом. При цьому заплідненість корів зросла вдвічі

порівняно з контролем (табл. 3.29).

Отже, препарат Нановулін-ВРХ вірогідно сприяє збільшенню кількості

корів з овуляцією фолікулів у яєчнику як у тварин, що осіменялися вперше,

так і в тих які повторно прийшли в статеву охоту.

79

Таблиця 3.29

Овуляція фолікулів у яєчниках та заплідненість піддослідних

корів після першого осіменіння

Показник Група

контрольна дослідна

Всього корів, гол. 21 21

Тільні, гол. 6 12

Нетільні, гол. 15 9

Корови, в яких відбулася овуляція, % 33,3±10,28 81,0±8,56*

Корови з ановуляторним циклом, % 66,7±10,28 19,0±8,56*

Корови з випадками ембріональної

смертності, % 4,8 9,5

Заплідненість після першого

осіменіння, % 28,6±9,86 57,1±10,80

Примітка. * р < 0,001 – до контролю

Таким чином, препарат Нановулін-ВРХ, уведений коровам через 12 та

24 год після осіменіння, очевидно, підвищує рівень ендогенного лютропінуу

тварин, у яких його концентрація була недостатньою, що сприяє овуляції

фолікулів у яєчниках. Враховуючи, що підвищення вмісту лютропіну у крові,

очевидно, відбувається у всіх корів, яким уводили Нановулін-ВРХ, то можна

припустити, що цей препарат також сприяє кращому формуванню і

функціонуванню жовтого тіла, про що побічно свідчить вірогідно вищі

показники заплідненості.

3. 4 Біохімічні зміни в організмі піддослідних корів та телиць

3. 4. 1 Заплідненість корів залежно від вмісту в крові глюкози та

сечовини під час штучного осіменіння

Глюкоза – основний метаболіт обмінних процесів вуглеводів,

функціонально пов'язаний з білково-жировим та енергетичними обмінами в

80

організмі тварин. У всіх видів тварин глюкоза є основною циркулюючою

формою вуглеводів, причому її концентрація в крові має підтримуватися на

достатньому рівні для забезпечення життєдіяльності мозку, жирової тканини

і молочної залози. Оборот глюкози в організмі прямо пропорціональний її

концентрації в крові [232].

Використання глюкози значно збільшується під час вагітності та

лактації. Так, після отелення вміст глюкози в крові визначається на низькому

рівні [154]. Якщо в послідовій стадії родів її концентрація зменшується з 48

мг% до 35,7 мг%, то це зумовлює погіршення скорочувальної функції матки

[45].

Від рівня глюкози в плазмі корів залежить час, необхідний для

відновлення активності яєчників після отелення [271], що, мабуть, пов’язано

зі значним її вмістом у передовуляторних фолікулах [235]. Крім того, в

умовах in vitro глюкоза підвищує запліднюваність яйцеклітин [1].

Сечовина – основний кінцевий продукт метаболізму білків в організмі.

Вона становить 80–90 % азотистих речовин у сечі [73].

Отже, рівень глюкози та сечовини в крові відповідає інтенсивності

метаболізму і регулюється низкою точних гормональних та нервових

механізмів. У самиць обмінні процеси глюкози значно впливають на

результативність усіх етапів відтворної функції.

Тому дослідження концентрації в крові глюкози та сечовини під час

штучного осіменіння корів та вмісту цих метаболітів у тільних і нетільних

тварин є дуже важливими, оскільки ці фундаментальні дані можуть

слугувати підґрунтям для розробки способів підвищення ефективності цього

біотехнологічного методу.

Аналіз отриманих результатів у дев’ятому досліді показав, що у корів,

які прийшли в статеву охоту, концентрація глюкози та сечовини була вищою,

відповідно, на 39,3 % (р 0,001) та 31,8 % порівняно з контролем (табл.3.30).

Така різниця за вмістом глюкози в крові, очевидно, частково зумовлена

різницею між групами тварин щодо функціонального стану їхніх організмів,

81

оскільки відразу після отелення вміст глюкози в крові визначається на

низькому рівні і зростає максимально на другому місяці лактації, а далі

поступово знижується [232].

Таблиця 3.30

Вміст глюкози та сечовини в сироватці крові корів

Функціональний стан

тварин

n,

гол

Глюкоза,

Ммоль/л

Сечовина,

Ммоль/л

Заплідненість,

%

Корови, яких не

осіменяли 7 3,12±0,180

4,80±1,159 –

Корови,яких

осіменяли 23 5,14±0,371

* 7,04±0,484 30,4

Після 1-го осіменіння 6 4,83±0,575 7,57±1,186 33,3

Після 2-го осіменіння 8 4,53±0,423 5,88±0,638 25,0

Після 3-го осіменіння 6 5,54±0,928 8,24±0,980 16,7

Після 4-го осіменіння 3 6,60±1,437 6,66±0,728 66,7

Примітка. *р 0,001 – до корів, яких не осіменяли

Найнижча заплідненість була у корів після третього осіменіння. При

цьому у їхній крові встановлено найвищий рівень сечовини. Слід відзначити,

що концентрація глюкози з кожним осіменінням поступово зростає, Так, у

корів, яких осіменяли третій раз її вміст був вищим на 14,7 %, після

четвертого осіменіння зріс на 36,6 %, порівняно з показниками тварин у яких

виявили першу статеву охоту.

Обмін глюкози через глюконеогенез пов'язаний з обміном амінокислот,

про інтенсивність якого свідчить уміст сечовини в крові. Досліджень щодо

зміни концентрації цих метаболітів залежно від морфофункціонального стану

статевої системи корів досить мало.

82

Значний практичний інтерес становить результат порівняльного аналізу

вмісту досліджуваних метаболітів у крові корів, які стали тільними або

залишилися неплідними.

Проведений аналіз показав, що різниці між тільними та нетільними

коровами за концентрацією глюкози та сечовини в крові тварин під час

осіменіння майже не спостерігається. За порядковим номером осіменіння

також не прослідковується різниця показників вмісту сечовини та глюкози в

крові тільних і нетільних корів (табл. 3.31).

Таблиця 3.31

Вміст глюкози та сечовини у крові тільних і нетільних корів

Корови n, гол Глюкоза,

Ммоль/л

Сечовина,

Ммоль/л

Тільні 7 5,12±0,499 6,99±0,532

Нетільні 16 5,22±0,492 7,10±0,662

Тільні після 1-го осіменіння 2 4,94 7,41

Нетільні після 1-го осіменіння 4 4,78±0,895 7,65±1,820

Тільні після 2-го осіменіння 2 4,42 6,59

Нетільні після 2-го осіменіння 6 4,57±0,567 5,61±0,714

Тільні після 3-го осіменіння 1 5,71 7,2

Нетільні після 3-го осіменіння 5 5,51±1,149 8,45±1,173

Тільні після 4-го осіменіння 2 5,72 6,75

Нетільні після 4-го осіменіння 1 8,36 6,47

Відомо, що неплідність може бути зумовлена ановуляторним циклом,

не заплідненням яйцеклітини або ембріональною смертністю. Згідно з цими

біологічними особливостями з нетільних корів сформували дві групи.

Аналіз отриманих даних показав, що істотної різниці між цими

групами та з тільними коровами за показниками вмісту глюкози і сечовини в

крові не спостерігається через високу мінливість. Так, коефіцієнт мінливості

коливався в межах від 19,5 % до 43,5 %. Для його зменшення в групах з

високою мінливістю були виключені тварини з максимальним та

мінімальним умістом досліджуваних метаболітів (табл. 3.32).

83

Таблиця 3.32

Концентрація глюкози та сечовини в крові корів залежно від

різного морфофункціонального стану статевої системи

Група

Кіль-

кість

тварин

Глюкоза,

Ммоль/л

Сечовина,

Ммоль/л

М±m Cv,% М±m Cv,%

Тільні, корови 7 5,12±

0,499 25,8

6,99±

0,532 20,2

Корови, що прийшли в

охоту повторно до 28 дня

(ановуляторний цикл)

9 5,43 ±

0,674 37,3

6,78 ±

0,960 42,5

Після корекції 6 4,23 ±

0,556 32,3

5,19 ±

0,457* 21,6

Корови, що прийшли в

охоту повторно після 28

дня (ембріональна

смертність )

7 4,47 ±

0,734 43,5

6,55 ±

0,482 19,5

Після корекції 5 3,97 ±

0,463 26,1

6,62 ±

0,695 23,5

Примітка. *р 0,05 – до тільних

За умови зменшення мінливості концентрація глюкози у цих групах

неплідних тварин визначалася в межах похибки, але порівняно з показниками

тільних тварин її вміст був нижчим на 21,0 % та 29,0 %.

У тварин з ановуляторним циклом порівняно з тільними коровами та з

тими, у яких реєстрували ембріональну смертність, вміст сечовини в крові

під час осіменіння був нижчим, відповідно, на 34,7 % (р≤ 0,05) та 27,6 %. При

цьому енергетично-пластичний коефіцієнт (відношення концентрації

глюкози до вмісту сечовини) у корів з ановуляторним циклом становив 0,81;

ембріональною смертністю – 0,60 та у тільних – 0,73.

Можна припустити, що від рівня глюкози та сечовини в крові корів

залежить тільність тварини, розвиток ановуляторних циклів та виникнення

ембріональної смертності. Тобто, вміст глюкози в крові корів під час їх

84

осіменіння не має самостійного профілюючого значення для

результативності осіменіння, а пов’язаний з концентрацією сечовини.

Отже, ановуляторний цикл та ембріональна смертність виникають за

різного стану вуглеводного та амінокислотного обмінів під час штучного

осіменіння.

Енергетично-пластичні коефіцієнти в групах тільних і нетільних корів

мають велику мінливість. Коефіцієнт мінливості коливається в межах: у

тільних корів від – 36,8 % до 53,3 %; у нетільних – від 40,2 % до 49,8 %. Тому

різниця середніх енергетично-пластичних коефіцієнтів між групами цих

тварин встановлена в межах похибки. Крім того, індивідуальні коефіцієнти у

тільних і нетільних корів широко варіюють майже в таких же межах, що не

дає змоги прогнозувати ефективність штучного осіменіння (табл. 3.33).

Таблиця 3.33

Індекс приживлення, енергетично-пластичний та кореляційний

коефіцієнти в тільних та нетільних корів

Стан корів

Кіль-

кість

тва-

рин

Енергетично-пластичний

коефіцієнт.

r*

Індекс

прижив-

лення,

%

M±m Cv,% Limmin-max

Тільні 7 0,73±0,130 44,3 0,47-1,40 -0,628 28,7

Нетільні 16 0,79±0,083 41,9 0,41-1,37 0,350 9,7

Тільні після 1 і

2 осіменіння 4 0,69±0,127 36,8 0,47-0,97 -0,662 30,2

Нетільні після

1 і 2 осіменіння 10 0,79±0,101 40,2 0,41-1,37 0,469 17,3

Тільні після 3 і

4 осіменіння 3 0,89±0,273 53,3 0,47-1,40 -0,979 85,3

Нетільні після

3 і 4 осіменіння 6 0,77±0,157 49,8 0,43-1,29 0,118 1,1

Примітка. * – між вмістом глюкози та сечовини.

85

У подальших дослідженнях була проведена групова порівняльна

оцінка, для якої були розраховані коефіцієнти кореляції між вмістом глюкози

та сечовини в крові тільних та нетільних корів. У результаті виявили, що у

тільних корів під час штучного осіменіння між цими метаболітами

спостерігається негативний помірного та високого ступеня взаємозв’язок.

Тобто, збільшення концентрації сечовини зумовлює зниження вмісту

глюкози, яка очевидно, частково включається в глюконеогенез.

Отже, можна вважати, що приживлення ембріонів певною мірою також

залежить від інтенсивності обмінів глюкози та амінокислот.

Але вміст сечовини в крові нетільних корів також був вищим, ніж

глюкози, що не дає змоги розрізнити функціональний стан цих систем в

організмі тварин. Для оцінки взаємозв’язку між процесом приживлення

ембріонів і станом обмінів глюкози та амінокислот був розрахований на

основі енергетично-пластичного та кореляційного коефіцієнтів індекс

приживлення.

У тільних корів індекс приживлення визначається в межах від 28 % до

85 %, тоді як у нетільних – від 1 % до 17 %, тобто, можна прогнозувати, що

коли в групі тварин під час штучного осіменіння індекс приживлення

коливається в межах першого варіанта, то можна очікувати позитивного

результату.

Таким чином, у стані статевої охоти вміст глюкози в крові вірогідно

вищий ніж у тварин, яких ще не осіменяли після отелення. У тільних корів

під час штучного осіменіння між показниками вмісту глюкози та сечовини

спостерігається негативний помірного та високого ступеня взаємозв’язок.

3. 4. 2 Біохімічні показники крові самиць великої рогатої худоби за

використання препаратів Стимулін-Вет та Нановулін-ВРХ

Важливим критерієм, який характеризує фізіологічний стан тварин і

пов'язаний з їхніми продуктивними властивостями, є метаболічний стан

організму. Відомо, що концентрація біохімічних речовин у крові

86

сільськогосподарських тварин може значно змінюватися залежно від віку

тварини, умов утримання і годівлі та впливу зовнішнього середовища [78].

Водночас зі зміною біохімічних показників крові змінюються й показники

продуктивності тварин та їхньої відтворювальної здатності.

Важливими показниками інтенсивності обміну речовин в організмі

тварин є вміст у крові глюкози (вуглеводний обмін), загальних ліпідів

(ліпідний обмін), загального білка і сечовини (білковий обмін) та інших

біохімічних показників.

При аналізі отриманих даних у досліді Х невірогідні зміни

концентрації інгредієнтів у межах 1–5 % або при більших коливаннях, але в

межах похибки, вважали спричиненими аліментарними чи іншими

чинниками і не брали до уваги.

У тварин контрольної групи між другим та сьомим днем не змінилася

концентрація ряду метаболітів, а саме: тригліцеролів, сечової кислоти,

загального білка та альбумінів. У цих телиць на сьомий день статевого циклу

вміст у крові сечовини, глюкози, креатиніну та Купруму знизився відповідно,

на 55,6 % (р<0,05); 7,0; 7,3 та 23,2 %, а рівень холестеролу підвищився на

17,4 % порівняно з другим днем (табл. 3.34).

Аналіз динаміки біохімічних показників крові від другого до сьомого

дня статевого циклу у тварин І дослідної групи (Стимулін-Вет) показав, що

деякі інгредієнти крові не зазнали змін, а саме: тригліцероли, холестерол,

креатинін, Купрум, альбуміни та глюкоза. У крові самиць цієї групи рівень

сечовини та сечової кислоти знизився на сьомий день на 65,0% (р<0,05) та 8,4

%, а вміст загального білка підвищився на 10,1 %.

У телиць ІІ дослідної групи (Нановулін-ВРХ ) між другим та сьомим

днем статевого циклу не відбулося значних змін у концентрації всіх

досліджуваних інгредієнтів крові за винятком рівня сечовини, який знизився

на 20,8 %. Отже, у піддослідних групах тварин у динаміці між другим та

сьомим днем статевого циклу не виявили змін у таких інгредієнтах крові:

тригліцеролів, загального білка (за винятком І групи) та альбумінів.

87

Таблиця 3.34

Біохімічні зміни в сироватці крові телиць на другий та сьомий день

статевого циклу при введенні біологічно активних препаратів, М±m, n=4

Показник Контрольна Дослідна I Дослідна II

2 день 7 день 2 день 7 день 2 день 7 день

Сечовина,

ммоль/л

4,05±

0,820

1,80±

0,420*

4,00±

0,283

1,40±

0,141*

3,60±

0,883

2,85±

0,991

Глюкоза,

ммоль/л

4,30±

0,041

4,0±

0,147

3,98±

0,144

4,10±

0,041

4,40±

0,108

4,53±

0,1491a

Креатинін,

мкмоль/л

113,25

±

2,562

105,0±

3,851

110,50±

6,487

106,75±

3,010

113,75±

6,303

119,25

±

3,4251

Холестерол,

ммоль/л

2,88±

0,189

3,38±

0,490

2,40±

0,122

2,48±

0,063

2,73±

0,025

2,78±

0,144

Тригліцерол,

ммоль/л

0,22±

0,015

0,22±

0,082

0,20±

0,030

0,22±

0,021

0,18±

0,025

0,24±

0,073

Купрум,

мкмоль/л

11,13±

1,947

8,55±

0,395

9,38±

0,753

10,00±

0,743

10,13±

0,952

10,13±

0,986

Сечова кислота,

ммоль/л

37,50±

3,175

34,25±

1,109

38,50±

2,398

35,25±

0,479

33,50±

1,443

32,50±

1,893

Загальний білок,

г/л

67,63±

1,820

65,95±

0,733

65,35±

0,456

71,95±

2,1001

68,63±

3,138

70,95±

1,0812

Альбумін, г/л 34,00±

0,408

34,0±

0,408

33,75±

0,250

33,00±

0,408

35,00±

0,408

34,25±

0,479 Примітка. *р<0,05 – до другого дня статевого циклу;

1р<0,05 – до контролю на 7

день, 2р<0,01 – до контролю на 7 день,

aр<0,05 – до дослідної І групи на 7 день.

Відомою є [58] біологічна закономірність, що у самиць великої рогатої

худоби на сьомий день статевого циклу у крові підвищується концентрація

прогестерону внаслідок повноцінного функціонування жовтого тіла. Тобто,

динаміка концентрації цих метаболітів, очевидно, не пов’язана зі зростанням

вмісту прогестерону.

Четвертим метаболітом, динаміка якого в усіх групах була однаковою,

є сечовина. Тому її середню величину розрахували за показниками всіх

піддослідних телиць залежно від дня статевого циклу. У результаті було

встановлено, що на сьомий день статевого циклу концентрація сечовини

88

вірогідно (р ≤ 0,05) знижується (другий день – 3,88±0,379 проти сьомого –

2,02±0,376), що зумовлює тенденцію до підвищення вмісту загального білка

(другий день – 67,20±1,177 проти сьомого – 69,62±1,087). Це може свідчити

про інтенсифікацію білкового обміну, внаслідок чого зростає вміст у крові

загального білка та амінокислот [10]. Очевидно, підвищення концентрації

амінокислот зумовлено їх активним використанням у статевій системі

самиць, а саме для формування ембріотрофу.

Важливим компонентом ембріотрофу є глюкоза. Динаміка цього

метаболіту у дослідних і контрольних групах була різною. Так, у

контрольних тварин її вміст у крові на сьомий день статевого циклу знизився,

тоді як у дослідних – залишився майже без змін.

У деяких метаболітів після введення телицям препаратів спостерігалася

інша динаміка. Так, у контрольних телиць спостерігалася тенденція до

зниження в крові вмісту креатиніну, Купруму та підвищення – холестеролу,

тоді як у дослідних телиць І та ІІ груп на сьомий день статевого циклу не

змінилася концентрація всіх вищеперерахованих метаболітів, і лише

спостерігається тенденції до зниження рівня сечової кислоти.

Для визначення впливу препаратів Стимулін-Вет та Нановулін-ВРХ на

концентрацію досліджуваних метаболітів у крові дослідних телиць

порівнювали окремо їх дані з показниками контрольних тварин на другий та

сьомий день статевого циклу.

Порівняльний аналіз інгредієнтів крові на другий день статевого циклу

показав, що введення препаратів Стимулін-Вет та Нановулін-ВРХ не

вплинуло на вміст деяких біохімічних показників, зокрема сечовини,

креатиніну, загального білка та альбуміну.

На другий день після введення препарату Стимулін-Вет у крові телиць

концентрація холестеролу та глюкози була нижчою на 16,7 % та 7,4 %, ніж у

контролі. У телиць, яким уводили препарат Нановулін-ВРХ, різниця з

контролем за вмістом цих метаболітів визначалася в межах похибки. У крові

89

телиць І та ІІ груп порівняно з контролем знизився вміст тригліцеролів та

Купруму на 9,1%; 18,2 та 15,8; 9,0 %, відповідно.

Рівень сечової кислоти в ІІ дослідній групі був нижче на 10,7 %, а в І

дослідній спостерігалися зміни в бік зростання концентрації цього

метаболіту, але ці зміни порівняно з контролем визначались в межах

похибки.

Отже, у дослідних телиць порівняно з контролем на другий день

статевого циклу не змінилася концентрація таких інгредієнтів крові:

сечовини, креатиніну, загального білка та альбуміну. У крові дослідних

телиць спостерігалася тенденція до зниження вмісту Купруму, тригліцеролів.

Крім того, у крові тварин І дослідної групи знизився рівень холестеролу та

глюкози, а у ІІ – сечової кислоти.

Досить цікавими виявилися результати, отримані при дослідженні

крові на сьомий день статевого циклу. Аналіз показав, що концентрація

тригліцеролів, сечової кислоти та альбумінів не зазнала змін порівняно з

показниками контролю.

У крові телиць, яким уводили препарати Стимулін-Вет та Нановулін-

ВРХ, концентрація загального білка зросла на 9,1 % (р<0,05) та 7,6 %

(р<0,05) порівняно з контролем. Концентрація сечовини в крові тварин І

дослідної групи була нижчою на 22,2 %, а ІІ дослідної – навпаки, вищою на

58,3% порівняно з контролем. Значного зниження зазнав також рівень

холестеролу в крові дослідних тварин: в І групі – на 26,6 %, а в ІІ – на 17,8 %.

У крові тварин І та ІІ дослідних груп вміст Купруму був вищим на

17,0 % та 18,5 %, порівняно з контролем. Щодо глюкози та креатиніну, то їх

рівень у крові телиць IІ дослідної групи вірогідно підвищився, відповідно на

13,3 % та 13,6 %, порівняно з показниками контрольних тварин, а в І групі ці

зміни були в межах похибки.

Отже, у крові дослідних телиць на сьомий день статевого циклу не

виявили змін тригліцеролів, сечової кислоти та альбумінів. При цьому у

дослідних телиць порівняно з контролем підвищилась концентрація

90

загального білка (р<0,05), а також у ІІ дослідній групі вірогідно зріс вміст

глюкози та креатиніну. У крові дослідних телиць спостерігалася тенденція до

зниження вмісту холестеролу та підвищення Купруму. Вміст сечовини в

сироватці крові телиць І дослідної групи зменшився, а ІІ – зріс.

Доцільно також порівняти між собою зміни в метаболітах крові між

дослідними групами телиць на другий та сьомий день статевого циклу.

Порівняльна оцінка вмісту інгредієнтів крові дослідних корів на другий

день статевого циклу показала, що зміни відбулися тільки в концентрації

двох метаболітів – холестеролу та сечової кислоти. Так, у телиць, яким

уводили препарат Нановулін-ВРХ (ІІ гр.), вміст холестеролу був вищим на

13,8 %, а сечової кислоти – нижчим на 13,0 % порівняно зпоказниками І

групи.

Порівняння біохімічного складу крові дослідних телиць на сьомий день

статевого циклу показує, що концентрація глюкози у крові телиць другої

дослідної групи була вірогідно вищою на 10,5 % порівняно з першою. При

цьому у крові цих телиць вміст сечовини, креатиніну та холестеролу також

був підвищився вдвічі та на 11,7% і 12,1 % відповідно.

Для оцінки взаємозв’язку між процесом приживлення ембріонів та

функціональним станом обмінів глюкози і сечовини був розрахований на

основі кореляційного та енергетично-пластичного коефіцієнтів [118] індекс

приживлення [204] (табл. 3.35), У тільних корів цей індекс визначається в

межах від 28 % до 85 %, тоді як у нетільних – від 1 % до 17 %.

Таблиця 3.35

Індекс приживлення, енергетично-пластичний та кореляційний

коефіцієнти в піддослідних телиць

Група n ЕПК r*

Індекс

приживлення, %

Контрольна 4 1,060 0,445 21,0

Дослідна І 4 1,000 -0,495 24,5

Дослідна ІІ 4 1,222 -0,681 56,7 Примітка. * – між вмістом глюкози та сечовини

91

На основі наведених у таблиці 3.35 даних,можна прогнозувати, що

рівень заплідненості телиць в контрольній та І групі буде на низькому рівні,

тому що індекс приживлення становить 21,0 % та 24,5 % ,тоді як в ІІ групі

цей показник становить 56,7 %, що дає змогу зробити припущення про

досить високий відсоток тільних тварин у цій групі. Це припущення було

підтверджено ректальними дослідженнями, які показали, що заплідненість у

телиць другої дослідної групи становила 75 %, а у контрольній та першій по

25 %.

Отже, нейротропно-метаболічні препарати справляють різний вплив на

обмінні процеси в організмі телиць. Подібна дія препаратів проявляється в

стимуляції анаболічних процесів обміну білка. Препарат Стимулін-Вет в

організмі телиць меншою мірою зумовлює зміни в обміні глюкози, ніж

Нановулін-ВРХ.

3. 4. 3 Концентрація гормонів в крові телиць за введення

нейротропно-метаболічних препаратів

Відновлення організму після родів та наступне запліднення значною

мірою залежить від статевих та метаболічних гормонів в організмі тварин.

Найінформативнішим є прогестерон-естрадіолове співвідношення, особливо

у критичні періоди [59].

Прогестерон виробляється жовтим тілом, плацентою та еритроцитами

плода в період вагітності. Прогестерон знижує збудливість мускулатури

матки, одночасно підвищується її тонус, забезпечується розвиток секреторної

фази ендометрію, накопичення в ньому глікогену, що сприяє створенню умов

для імплантації та розвитку ембріона [182].

Динаміка концентрації прогестерону у крові піддослідних тварин між

другим та сьомим днем статевого циклу свідчить про його вірогідне

зростання, а саме: контрольних тварин – на 91,1% ,у І та ІІ дослідних групах,

– відповідно, на 93,5 % та 91,9 % (табл. 3.36).

92

Таблиця 3.36

Гормональний фон піддослідних телиць, n = 4

Гормони

Показ

ни

к Група

контрольна дослідна І дослідна ІІ

2 день 7 день 2 день 7 день 2 день 7 день

Прогестерон,

ng/ml

М±

m

0,27±

0,039

3,02±

0,2311

0,28±

0,049

4,30±

0,372*1

0,34±

0,059

4,20±

0,301*1

Естрадіол,

pg/ml

М±

m -

28,53±

3,350 -

22,95±

1,129 -

33,2±

2,235

Інсулін,

µIU/ml

М±

m

2,98±

0,087

16,17±

0,8341

4,96±

0,848*

14,56±

0,468*1

5,99±

0,958**

13,35±

2,0252

Примітка. *р<0,05; **р<0,01 – до контролю, 1р<0,01, 2р<0,001 – до 2 дня

статевого циклу

Між другим та сьомим днем статевого циклу динаміка концентрації

інсуліну подібна до зміни прогестерону. Так, у телиць контрольної та І і ІІ

дослідних групах його вміст підвищився на 81,6 %; 68,1 та 55,1 %.

Різниця у динаміці концентрації між прогестероном і інсуліном полягає

в тому, що вміст першого у крові всіх груп тварин зріс майже на однакову

величину, тоді, як інсуліну у дослідних телиць також підвищився, але

порівняно з контролем на меншу величину. Менша різниця в концентрації

інсуліну в крові дослідних телиць зумовлена вищим його вмістом на другий

день статевого циклу і нижчим на сьомий день.

Отже, проведені дослідження підтверджують встановлену [129]

закономірність, що на сьомий день статевого циклу зростає концентрація

прогестерону в крові самиць. Водночас також підвищення вмісту інсуліну у

крові телиць усіх груп. Така динаміка вмісту інсуліну можливо також є

закономірною.

Для встановлення впливу препаратів Нановулін-ВРХ та Стимулін-Вет

на вміст гормонів у сироватці крові дослідних телиць порівнювали окремо їх

93

дані з показниками контрольних тварин на другий та сьомий день статевого

циклу.

Порівняльний аналіз вмісту гормонів крові на другий день статевого

циклу показав, що введення препарату Стимулін-Вет не вплинуло на вміст

прогестерону, а Нановулін-ВРХ підвищив його концентрацію на 20,6 %

порівняно з контролем. Концентрація інсуліну вірогідного зросла вдвічі в

крові телиць обох дослідних груп. При цьому у крові самиць другої групи

його рівень був вищим на 17,2 %, ніж у першій.

На сьомий день статевого циклу відбулося вірогідне підвищення

концентрації прогестерону в крові телиць дослідних груп порівняно з

контролем: І-й – на 29,8 % та у ІІ-й – на 28,1 %. Концентрація інсуліну,

навпаки, знизилася у тварин, яким уводили препарати Стимулін-Вет та

Нановулін-ВРХ, на 10,0 % та 17,4 %, відповідно.

Отже, при введенні препаратів Стимулін-Вет та Нановулін-ВРХ,

спостерігаються однакові зміни гормонального фону прогестерону та

інсуліну. Встановлено, що ембріони краще приживляються в статевих

шляхах телиць, якщо на сьомий день статевого циклу концентрація

прогестерону в крові становить більше 2 нг/мл [129]. Тому підвищення

вмісту прогестерону в крові дослідних телиць можна вважати позитивною

дією препаратів на статеву систему самки. Також позитивна дія препаратів

полягає в тому, що у дослідних тварин уміст прогестерону на сьомий день

був вищим, ніж у контрольних.

17β-естрадіол – це найактивніший естроген. Він забезпечує розвиток

вторинних статевих ознак у плода, ріст і розвиток матки протягом вагітності

та формування підшкірної жирової клітковини. Основна дія – спричинює

посилений ріст клітин ендометрію, готує матку до вагітності та знижує опір її

судин, підвищує кровообіг [85].

Рівень естрадіолу в крові телиць різних груп на сьомий день статевого

циклу не однаково відреагував на введення біологічно активних препаратів.

94

Введення Стимуліну-Вет зумовлювало його зниження на 19,6 %, а

Нановуліну-ВРХ, навпаки, підвищення на 14,1 % порівняно з контролем.

Для визначення взаємозв’язку між концентраціями гормонів

розраховували також коефіцієнти кореляції (табл. 3.37).

Таблиця 3.37

Коефіцієнти кореляції між гормонами, n = 4

Показник

Група

контрольна І дослідна ІІ дослідна

2 день 7 день 2 день 7 день 2 день 7 день

Прогестерон-

інсулін

-0,116 0,936* 0,781 0,964* -0,020 0,200

Інсулін-

естрадіол

-0,858 -0,869 0,573

Прогестерон-

естрадіол

-0,879 -0,930* -0,441

Примітка. *р<0,05

Порівняльний аналіз коефіцієнтів кореляції між досліджуваними

гормонами свідчить, що нейротропно-метаболічний препарат Стимулін-Вет

меншою мірою впливає на їх рівень, ніж Нановулін-ВРХ, оскільки на сьомий

день статевого циклу коефіцієнти кореляції в контрольній та І дослідній

групах були і за напрямом і за ступенем зв’язку майже однакові. Тоді, як в ІІ

дослідній групі між рівнем інсуліну і прогестерону змінився напрям та

знизився ступінь зв’язку.

Отже, гормональний фон визначених гормонів у сироватці крові телиць

змінюється залежно від дня статевого циклу. Введення нейротропно-

метаболічних препаратів дозволяє досягати виділення гормонів фізіологічно

необхідних рівнів для приживлення ембріонів.

95

3. 4. 4 Ферментативні зміни в сироватці крові піддослідних телиць

Дослідження активності аспартатамінотрансферази (АсАТ) і

аланінамінотрансферази (АлАТ) має суттєве значення для визначення

загального фізіологічного стану організму тварин, де багато біосинтетичних

процесів залежать, в основному, від швидкості біохімічних реакцій, які

регулюються активністю ферментних систем. Основна роль амінотрансфераз

в організмі тварин полягає в їх участі у проміжному перетворенні

амінокислот – основного пластичного матеріалу для біосинтезу білків [5]. Це

має суттєве значення в період лактації тварин та статевого збудження.

Лужна фосфатаза – фермент, що каталізує гідроліз ефірів

ортофосфорної кислоти в лужному середовищі (при рН 9,0–10,0). Лужна

фосфатаза міститься в усіх органах і тканинах тварин, особливо багато її в

кістковій тканині, печінці, нирках, слизовій оболонці кишечнику. Активність

лужної фосфатази в сироватці крові зростає, зазвичай, при захворюваннях

кісток, що супроводжуються проліферацією остеобластів, та при ураженні

печінки, особливо з явищами холестазу [73].

Піровиноградна кислота, яка є кінцевим продуктом гліколізу, відіграє

значну роль у регуляції деяких етапів вуглеводного обміну, включаючи цикл

трикарбонових кислот, глюконеогенез. Реакцію відновлення піровиноградної

кислоти до молочної забезпечує лактатдегідрогеназа (ЛДГ), яка складається

із чотирьох поліпептидних субодиниць двох типів. Об’єднання субодиниць у

різній послідовності утворює п’ять ізоферментів ЛДГ і кожна тканина має

притаманний їй склад цих ізоферментів. Активність ферментів, які належать

до енергетичного обміну та субстратів для нього, може бути важливим

параметром при оцінці енергетичного статусу організму тварини [242].

Отримані результати вказують на те, що в контрольній групі тварин

концентрація аспарагінової та аланінової амінотрансферази в динаміці між

другим та сьомим днем статевого циклу знижується на 18,4 % та 13,3 %.

Щодо лужної фосфатази та лактатдегідрогенази, то їхня активність навпаки

96

зросла на сьомий день статевого циклу на 31,8 % та 3,8 % порівняно з другим

днем (табл. 3.38)

Таблиця 3.38

Ферментативні зміни в сироватці крові піддослідних телиць на

другий та сьомий день статевого циклу, М±m, n=4

Показник

Група

контрольна I дослідна II дослідна

2 день 7 день 2 день 7 день 2 день 7 день

АсАТ, од/л 67,8±

10,28

55,3±

5,79

52,0±

13,59

76,3±

3,68*

73,5±

12,14

62,8±

10,94

АлАТ, од/л 39,8±

9,78

34,5±

3,78

33,7±

3,09

33,0±

4,30

38,0±

10,32

33,0±

6,26

Лужна

фосфатаза, од/л

96,5±

1,94

141,5±

29,34

134,8±

10,33

114,5±

14,79

136,3±

28,52

130,0±

25,73

ЛДГ, од/л

2523,5

±

34,48

2613,8±

42,54

2393,5±

26,50

2584,5±

2,941

2476,0±

55,72

2597,5±

29,66

Примітка. *р<0,05 – до контролю, 1р<0,001 – до 2 дня статевого циклу

У першій дослідній групі на сьомий день статевого циклу вірогідно

зросла активність лактатдегідрогенази та аспартатамінотрансферази на 7,4 %

та 31,8 % порівняно з показниками другого дня. А лужна фосфатаза та

аланінамінотрансфераза були активнішими на другий день після осіменіння.

У другій дослідній групі активність ферментів –

аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансфераза та лужної фосфатази не

змінювалася в динаміці. Щодо лактатдегідрогенази, то активність її зросла на

сьомий день до 2597,5 од/л, що перевищувало показники другого дня після

осіменіння на 4,7 %.

Отже, активність лактатдегідрогенази в динаміці між другим і сьомим

днем після осіменіння збільшилась у всіх піддослідних групах. Інші

ферменти не мали подібних змін у всіх групах.

Аналіз отриманих результатів активності ферментів на другий день

статевого циклу між І дослідною та контрольною групами показав, що рівень

97

аланінамінотрансферази хоч і має відмінності, але визначається в межах

похибки. Аспартатамінотрансфераза та лактатдегідрогеназа були

активнішими в контрольній групі тварин та перевищували дослідну на 23,3 %

та 5,2 %. А активність лужної фосфатази була вища в І дослідній групі на

28,4 %.

Порівняння активності ферментів ІІ дослідної та контрольної груп на

другий день статевого циклу показало незначну різницю за активністю

аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази та лактатдегідрогенази,

яка визначалася в межах похибки. Різниця була встановлена за рівнем

активності лужної фосфатази, він був вищим у ІІ дослідній групі на 15,7 %.

На сьомий день статевого циклу між дослідними та контрольною

групами показники активності ферментів не різнилися. Тільки введення

Стимуліну-Вет тваринам І дослідної групи сприяло вірогідному підвищенню

на 27,5 % активності аспартатамінотрансферази порівняно з контролем.

Отже, введення препаратів Стимулін-Вет та Нановулін-ВРХ підвищує

активність лужної фосфатази на другий день статевого циклу.

3. 4. 5 Біохімічні, ферментативні та гормональні зміни в крові

тільних піддослідних телиць

Для встановлення біохімічних, ферментативних та гормональних змін у

сироватці крові у перші дні вагітності піддослідних телиць було об’єднано в

дві групи, які складалися з тільних (n=5) та нетільних (n=7) самиць.

Спочатку провели аналіз динаміки біохімічних показників крові від

другого до сьомого дня статевого циклу. Було встановлено, що у тільних

тварин не змінилася концентрація таких метаболітів, як глюкоза, креатинін,

холестерол, тригліцерол, Купрум, загальний білок та альбумін. У цих телиць

на сьомий день статевого циклу знизився вміст сечовини та сечової кислоти

на 34,8 % та 10,1 % (табл. 3.39).

На відміну від тільних тварин, у сироватці крові нетільних відбулися

більші зміни в динаміці між другим та сьомим днем статевого циклу. Так, на

98

сьомий день у крові нетільних телиць знився вміст сечовини, креатиніну та

сечової кислоти на 61,5 % (р˂0,05); 5,6 та 6,7 %, відповідно. При цьому

зросла на 12,9 % концентрація холостеролу. А такі показники, як глюкоза,

тригліцероли, Купрум, загальний білок та альбуміни не зазнали змін.

Таблиця 3.39

Біохімічні зміни в сироватці крові тільних та нетільних телиць на

другий та сьомий день після осіменіння, М±m

Показник Тільні, n=5 Нетільні, n=7

2 день 7 день 2 день 7 день

Сечовина, ммоль/л 3,45±

0,789

2,25±

0,750

3,9±

0,492

1,50±

0,257*

Глюкоза, ммоль/л 4,33±

0,048

4,35±

0,096

4,13±

0,100

4,02±

0,095**

Креатинін,

мкмоль/л

114,75±

6,183

113,25±

4,090

111,83±

4,109

106,17±

3,070

Холестерол,

ммоль/л

2,88±

0,144

2,90±

0,173

2,57±

0,123

2,95±

0,378

Тригліцероли,

ммоль/л

0,17±

0,019

0,22±

0,071

0,21±

0,020

0,22±

0,053

Купрум, мкмоль/л 10,20±

1,010

9,55±

0,764

10,00±

1,217

9,25±

0,644

Сечова кислота,

ммоль/л

37,00±

2,483

33,25±

1,974

37,00±

2,070

34,67±

0,803

Загальний білок, г/л 70,13±

1,916

69,28±

1,922

66,73±

1,204

69,17±

1,838

Альбумін, г/л 34,25±

0,479

33,75±

0,479

34,00±

0,239

33,67±

0,422

Примітка. *р<0,05 – до другого дня статевого циклу; **

р<0,05 – до тільних тварин

Отже, у піддослідних групах у динаміці між другим та сьомим днем

статевого циклу не виявили змін у таких інгредієнтів крові: глюкози,

тригліцеролів, Купруму, загального білка та альбумінів.

Досить важливим було встановити різницю в концентрації біохімічних

показників тільних і нетільних корів окремо на другий та сьомий день

статевого циклу. Аналіз концентрації інгредієнтів у крові телиць на другий

99

день показав, що в тільних і нетільних тварин вона майже однакова, крім

тригліцеролів та холестеролу: рівень холестеролу у тільних тварин був

вищим, ніж у нетільних на 10,8 %, а тригліцеролів, навпаки, нижчий на

19,0 %.

Порівнюючи концентрацію інгредієнтів крові піддослідних тварин на

сьомий день було виявлено зміну деяких показників порівняно з даними

другого дня статевого циклу. Найбільша різниця спостерігалася в

концентрації сечовини: у тільних тварин вона становила 2,25 ммоль/л, що

вірогідно вище на 33,3 %, ніж у нетільних самиць. Також у тільних тварин

був вищим рівень креатиніну та глюкози на 6,3 % та 7,6 %, порівняно з

показниками нетільних телиць.

Отже, в сироватці крові тільних телиць на другий день статевого циклу

зростає вміст холестеролу та знижується – тригліцеролів, а на сьомий день

зростає рівень сечовини, глюкози та креатиніну. Водночас показники вмісту

Купруму, сечової кислоти, загального білока та альбуміну не змінюються.

Очевидно, ці інгредієнти не впливають на процес імплантації ембріонів у

статевих шляхах самки.

Динаміка вмісту ферментів у сироватці крові між другим та сьомим

днем статевого циклу вказує на вірогідну зміну активності

лактатдегідрогенази в піддослідних тварин обох груп. У активності

аспартатамінотрансферази та аланінамінотрансферази в крові тільних та

нетільних тварин прослідковується тенденція до зниження на сьомий день

статевого циклу та наближення до фізіологічних норм, але ці зміни

визначалися в межах похибки. Щодо лужної фосфатази, то її рівень

активності залишався без змін (табл. 3.40).

На другий день статевого циклу між тільними і нетільними телицями за

концентрацією досліджуваних інгредієнтів різниці не виявлено. На сьомий

день була виявлена різниця у показниках активності

аспартатамінотрансферази: у групі тільних тварин цей показник становив

55,25 од/л, що на 13,6 % нижче, ніж у нетільних.

100

Таблиця 3.40

Ферментативні зміни в сироватці крові тільних та нетільних телиць

на другий та сьомий день після осіменіння, М±m

Показник Тільні, n=5 Нетільні, n=7

2 день 7 день 2 день 7 день

АСТ, од/л 66,75±

12,796

55,25±

12,236

70,67±

13,821

68,83±

4,222

АЛТ, од/л 37,25±

10,467

33,50±

6,035

38,33±

6,017

35,17±

3,291

Лужна фосфатаза,

од/л

139,25±

26,753

137,25±

21,971

111,67±

10,161

133,00±

21,452

ЛДГ, од/л 2422,25±

61,052

2598,75±

29,596*

2449,00±

33,462

2601,50±

36,797*

Примітка. *р<0,05 – до другого дня статевого циклу

Отже, активність аспартатамінотрансферази та аланінамінотрансферази

в динаміці між другим та сьомим днем статевого циклу має тенденцію до

зниження, а лактатдегідрогенази вірогідно знижується. Активність

аланінамінотрансферази, лактатдегідрогенази та лужної фосфатази на другий

та сьомий день статевого циклу в тільних та нетільних тварин визнчається на

однаковому рівні. Лише активність аспартатамінотрансферази на сьомий

день статевого циклу в тільних тварин була нижчою, ніж у нетільних.

Для встановлення впливу концентрації гормонів на тільність самиць

було окремо проведено порівняння показників між другим та сьомим днем

статевого циклу.

Показники концентрації всіх гормонів тільних тварин, які визначалися

між другим та сьомим днем статевого циклу, зазнали змін. Так, на сьомий

день вірогідно підвищився вміст прогестерону та інсуліну на 91,8 % та

58,2 %. Так само і у нетільних тварин, прогестерон вірогідно підвищився на

93,1 %, а інсулін – на 15,24 % на сьомий день статевого циклу (табл. 3.41)

101

Таблиця 3.41

Гормональний фон піддослідних телиць, М±m

Показник Тільні, n=5 Нетільні, n=7

2 день 7 день 2 день 7 день

Прогестерон,

ng/ml

0,34±

0,053

4,15±

0,258*

0,25±

0,027

3,61±

0,386*

Естрадіол, pg/ml - 31,95±

2,451

25,60±

2,242

Інсулін, µIU/ml 5,73±

1,022

13,71±

1,991**

8,84±

2,462

10,43±

2,233

Примітка. **р<0,01,*р<0,001 – до другого дня статевого циклу

Отже, зміни концентрації прогестерону та інсуліну в сироватці крові

тільних і нетільних телиць в динаміці між другим та сьомим днем статевого

циклу відбуваються однаково.

При порівнянні концентрації гормонів піддослідних тварин на другий

день, було встановлено, що рівень прогестерону в тільних тварин перевищує

цей показник у нетільних на 26,5 %. А вміст інсуліну в крові нетільних

тварин на 35,2 % вищий ніж у тільних. На сьомий день прослідковувались

інші зміни: концентрація прогестерону, інсуліну та естрадіолу в сироватці

крові тільних тварин була більшою на 13,0 %; 23,9 та 19,9 %, відповідно.

Отже, на другий день статевого циклу рівень прогестерону в крові

тільних тварин був вищим, а інсуліну – нижчим, ніж у нетільних. А на

сьомий день в крові тільних телиць концентрація всіх гормонів була вищою.

3. 5 Вплив препарату Нановулін-ВРХ Терморегуляція організму

корів та хімічний склад молока

При різних впливах на організм тварини зокрема стресів, спричинених

грубим поводженням, ін’єкцій чи інших факторів, що не забезпечують

сприятливих умов життєдіяльності, у тварин збільшується напруження

102

фізіологічних систем, що призводить до підвищення температури тіла. Тому

значний інтерес становить вивчення впливу препарату Нановулін-ВРХ на

терморегуляцію організму корів.

У дослідних корів динаміка температури мала тенденцію до зниження

у період до другої ін’єкції, хоча ці коливання були в межах похибки. В

контрольній групі тварин, на відміну від дослідних, прослідковувалось

підвищення температури. Так, при першому вимірюванні вона становила

38,38°, а при четвертому – 38,64° (табл. 3.42).

Таблиця 3.42

Динаміка температури тіла піддослідних корів

Період вимірювання

температур

Група, n=5

контрольна дослідна

М±m Cv,% М±m Cv,%

Перед першою ін’єкцією 38,38±0,086 0,50 38,42±0,233 1,36

Через 30 хв після першої ін’єкції 38,40±0,071 0,41 38,40±0,207 1,21

Через 1 год після першої ін’єкції 38,46±0,075 0,44 38,30±0,179 1,04

Перед другою ін’єкцією 38,64±0,103 0,60 38,28±0,177 1,04

Через 1 год після другої ін’єкції 38,58±0,111 0,65 38,36±0,169 0,99

Порівняючи температуру тіла у тварин дослідної та контрольної груп,

встановлено, що вона була майже однаковою і визначалася в межах похибки.

І лише за четвертого вимірювання у контрольних тварин температура

переважала дослідних на 0,36 °.

Таким чином, дві ін’єкції нейротропно-метаболічного препарату

Нановулін-ВРХ через 12 та 24 год після осіменіння не впливали на

терморегуляцію організму корів.

Відомо, що вихідні продукти для утворення молока потрапляють до

молочної залози з крові. У дійних тварин у 25–30 разів збільшується об’ємна

швидкість кровотоку у вимені, змінюється хімічний склад крові, посилюється

енергетичний обмін.

103

Препарат Нановулні-ВРХ, до складу якого входить сукцинат натрію,

глутамінат натрію та хелат Купруму використовуємо для стимуляції

відтворювальної здатності корів у період лактації. Тому вивчення хімічного

складу молока після введення препарату коровам є актуальним і становить

значний інтерес.

Методика проведення досліду з впливу Нановуліну-ВРХ описана на

сторінках 47–49.

При аналізі молока враховували такі показники: надій, білок, жир ,

сухий знежирений молочний залишок, густина та вміст Купруму. Дослідним

тваринам дворазово ін’єктували препарат Нановулін-ВРХ, час введення

припадав на взяття другої і третьої проби молока. Препарат вводили за 30 хв

до відбору молока.

На рис. 3.1 видно, що надій корів контрольної групи мав тенденцію до

збільшення до третьої проби, а потім знову знизився, але ці зміни були в

межах похибки. В дослідній групі, навпаки, спостерігається тенденція до

зниження надою у корів. Так, після другої ін’єкції препарату надій становив

дев’ять літрів, що вірогідно менше, ніж у контролі на 13,9 %. Після того

величина надою повернулася на різницю в межах похибки.

Рис. 3.2. Надій піддослідних тварин

Наступним досліджувався вміст жиру в молоці. Це найбільш

грубодисперсна фракція порівняно з іншими складовими молока. В молоці

жтр знаходиться у вигляді жирових кульок, які оточені білковою оболонкою.

За хімічним складом молочний жир – це складний ефір спирту, гліцерину і

жирних кислот. Частка жирних кислот становить 83–85 % від маси жиру.

104

Чистий молочний жир являє собою в основному суміш гетерогенних

тригліцеролів. В молочному жирі частка тригліцеролів становить 98–99 %,

дигліцеролів – 0,2–0,5 %, моногліцеролів – 0,02 % від загальної маси [61,

165].

У корів контрольної групи в динаміці прослідковується підвищення

вмісту жиру в другій пробі молока, у третій та четвертій пробах він знову

знижується – на 0,4 % та 0,43 % порівняно з другою (риз. 3.3).

Рис. 3.3. Вміст жиру в молоці піддослідних тварин

В дослідній групі не встановлено значних коливань вмісту жиру в

молоці, найвище значення було в другій пробі, як і в контрольній групі. Але

всі ці зміни визначалися в межах похибки.

Встановлено, що у всіх чотирьох пробах молока корів контрольної

групи вміст жиру був нижчим на 0,48; 0,29; 0,58 та 0,71 % (р˂0,05) порівняно

з дослідними.

Отже, при введенні препарату Нановулін-ВРХ уміст жиру в молоці

значно підвищується порівняно з контролем.

Не менш важливим показником молока є вміст білка, його частка

становить близько 25 % від сухої речовини. Як хімічні речовини, білки є

високомолекулярними сполуками, які складаються із α-амінокислот. До

складу однієї молекули білка молока може входити декілька сотень або

навіть тисяч залишків близько двадцяти амінокислот [165].

Основним джерелом для синтезу молочних білків – казеїну, β-

лактоглобуліну та α-лактоальбуміну – є вільні амінокислоти крові, що

проникають через мембрану епітеліальних клітин молочної залози корів як

105

шляхом дифузії (простої чи полегшеної), у процесі якого -

глутамінтрансферазна система є основною. Саме їй властива широка

субстратна специфічність, особливо до метіоніну, глутаміну, цистеїну та

аланіну. При синтезі білків молока залоза поглинає із еритроцитів крові

також глутатіон, котрий є суттєвим джерелом цистеїну, гліцину та глутамату.

Деякі науковці зазначають [32, 73], що вбирання молочною певних замінних

амінокислот (глутамінової, аспарагінової, серину, проліну, аланіну)

відбувається в менших кількостях, ніж їх виділяється з білками молока.

У тваринному організмі серед амінокислот у кількісному відношенні

перше місце належить глутаміновій кислоті. Так, за даними, що

характеризують амінокислотний склад казеїну, серед 15 представлених

амінокислот глутаміновій належить 22,4 %. Вона бере участь у великій

кількості реакцій, пов’язаних з обміном енергії, синтезом амінокислот, білка,

вуглеводів та ліпідів [15]. Важливо підкреслити, що лише глутамінова

амінокислота окиснюється в тканинах мозку і є енергетичним джерелом для

діяльності нейронів. Саме їй властивий стимулювальний вплив на

гіпоталамо-гіпофізарну систему, де вона активізує центри регуляції голоду та

насичення, що в свою чергу веде до кращого поїдання кормів тваринами [33,

10].

Встановлено, що рівень білка в молоці контрольної групи тварин у

перших двох пробах був однаковим та вірогідно знизився у третій та

четвертій пробі (рис. 3.4).

Рис. 3.4. Вміст білка в молоці піддослідних тварин

106

У дослідних тварин прослідковується тенденція до зростання рівня

білка з кожною пробою. Так, у першій пробі він становив 2,90 %, а після двох

ін’єкцій препарату Нановулін-ВРХ вміст білка виріс на 0,23 %, і в четвертій

пробі досяг до 3,13 %.

У дослідній групі рівень білка в молоці після введення препарату в

третій та четвертій пробі був вищим ніж у контролі на 0,17 % (р˂0,05) та на

0,28 % відповідно.

Отже, два введення препарату Нановулін-ВРХ зумовлює тенденцію до

підвищення вмісту білка в молоці.

Наступним показником, який враховувався при оцінці якості молока,

був сухий знежирений залишок. Масова частка сухої речовини у молоці

становить 12–13 % і залежить від його складу. Найбільш змінною часткою

сухого залишку молока є жир, тому в практиці молочного виробництва часто

використовують показники вмісту сухого знежиреного молочного залишку

(СЗМЗ), які одержують після віднімання відсотку жиру від загальної

кількості сухої речовини молока [165].

В контрольній групі тварин у динаміці сухого знежиреного залишку

були незначні зміни в межах 0,01–0,17 %. У дослідній групі

прослідковувалась тенденція до підвищення вмісту СЗМЗ при ін’єкціях

препарату, а після їх завершення цей показник повертався на вихідний

рівень. Різниця між вихідним показником сухого знежиреного залишку і його

рівнем у пробі після другої ін’єкції становила 0,37 %. Найвищий показник

сухого знежиреного залишку в дослідній групі був у третій пробі, що

вірогідно перевищувало контроль на 0,35 % (рис. 3.5)

Рис. 3.5. Вміст сухого знежиреного залишку в молоці піддослідних тварин

107

Отже, вміст сухого знежиреного молочного залишку в молоці

контрольної групи не зазнав значних коливань, тоді як у дослідній групі –

підвищився при другій ін’єкції препарату до 8,24 %.

Густина молока – це маса молока при 20оС, що міститься в одиниці

об'єму (кг/м3 або г/см

3). Показник густини використовують для перерахунку

молока з об'ємних величин (л) у кілограми і, навпаки, для визначення

натуральності молока, розрахунку кількості сухої речовини, сухого

знежиреного молочного залишку (СЗМЗ) та інших компонентів за

формулами. Густина збірного коров'ячого молока коливається в межах

1,027–1,032 кг/м3, в окремих тварин – 1,026–1,034 кг/м

3 [165].

У контрольних тварин густина молока в першій пробі становила 1,027

кг/м3

потім знизилась до 1,026 кг/м3

та залишилася незмінною у решти проб.

В дослідній групі відбувалися коливання показників густини: у перших двох

пробах вона становила 1,026 кг/м3, в третій – зросла до 1,027 кг/м

3, що

збігається в часі з другою ін’єкцією препарату Нановулін-ВРХ, а в четвертій

пробі знову знизилась (рис. 3.6).

Отже, друге введення препарату Нановулін-ВРХ зумовило незначне

підвищення густини.

Рис. 3.6. Густина молока піддослідних тварин

Таким чином, можна припустити, що підвищення вмісту білка, жиру та

сухого знежиреного залишку в молоці було зумовлене введенням препарату

Нановулін-ВРХ, а не зниженням надою., оскільки зниження надою на 4,3 % в

контролі четвертої проби не сприяло підвищенню вищезазначених

показників. Тобто, прослідковується чіткий вплив препарату на вміст білока,

108

жиру та сухого знежиреного залишку і спостерігається його пролонгована

дія.

Одним із компонентів препарату Нановулін-ВРХ є мікроелемент хелат

Купруму. Мікроелементи – цінні компоненти молока, які необхідні для

нормальної життєдіяльності організму. Встановлено, що Купрум є

необхідним компонентом для синтезу гемоглобіну крові. Він, як і вітаміни,

потрібний організму для його нормального функціонування. Але відомо, що

надлишок Купруму у тварин спричинює ураження печінки. Токсичність

Купруму проявляється у здатності його блокувати SH-групи білків, особливо

ферментів, підвищувати проникність мембрани мітохондрій. Білки, до складу

яких входить Купрум, впливають на вуглеводний обмін, синтез жирів,

утворення вітамінів P і B. Надлишок Купруму виділяється з жовчю, нирками,

шкірою, слизовими оболонками дихального апарату, а у самиць під час

лактації – з молоком [73]. Тому актуально дослідити вміст Купруму у молоці

корів, яким уводили препарат Нановулін-ВРХ.

Аналіз отриманих даних показав, що концентрація Купруму у молоці

корів контрольних та дослідних груп в динаміці коливається в межах 0,02–

0,03 мг/л. Уміст Купруму визначався на мінімальному рівні фізіологічних

норм, які становлять 0,02–0,72 мг/л, що вказує на незначне потрапляння в

організм тварин цього мікроелемента (рис. 3.7)

Рис. 3.7. Концентрація Купруму в молоці піддослідних корів, мг/л

Отже, отримані результати свідчать, що рівень Купруму в організмі

після введення препарату Нановулін-ВРХ не перевищує фізіологічної норми.

109

3. 6 Економічна ефективність виробництва молока за

використання нейротропно-метаболічного препарату Нановулін-ВРХ

Апробацію отриманих результатів, які характеризують економічну

ефективність використання біологічно активного препарату Нановулін-ВРХ

для стимуляції відтворювальної здатності корів, проводили в умовах

господарства ТДВ «Терезине» Білоцерківського району Київської області на

коровах голштинської породи. Для перевірки результатів у господарстві було

сформовано контрольну та дослідну групи по 30 корів. Дослідній групі корів

через 12 та 24 год після першого осіменіння під шкіру вводили 20 мл

препарату Нановулін-ВРХ (табл. 3.43).

Таблиця 3.43

Економічна ефективність відтворення поголів’я після застосування

препарату Нановулін-ВРХ

Показник Група

контрольна дослідна

Кількість корів, голів 30 30

Кількість отриманих телят, голів 13 18

Витрати на штучне осіменіння 1 корови, грн 80 80

Загальні біотехнологічні витрати, грн 2400 2400

Вартість 2-х доз препарату Нановулін-ВРХ, грн - 12

Собівартість теляти 950 962

Собівартість отриманих телят, грн 12350 17316

Загальна собівартість, грн 14750 19716

Реалізаційна вартість теляти, грн 1200 1200

Реалізаційна вартість усіх отриманих телят, грн 15600 21600

Прибуток, грн 850 1884

Рівень рентабельності, % 5,7 9,6

110

Вартість двох ін’єкцій препарату Нановулін-ВРХ становить 12 грн.

Витрати на штучне осіменіння корів у групах розраховували, виходячи з ціни

використаних спермодоз.

До загальних біотехнологічних витрат відносять: витрати на штучне

осіменіння корів, вартість спермодози. Собівартість одного теляти

розраховували, беручи до уваги тривалість сухостійного періоду та вартість

кормів, які корова спожила за період сухостою та вартості препарату. Під час

сухостійного періоду на одну корову на день згодовують 8,8 к. од;

собівартість 1 ц к.од. становить 180 гривень.

Підсумовуючи вартість отриманих телят та молока за мінусом

біотехнологічних витрат, маємо прибуток у дослідній групі тварин на суму

1884 грн, що на 55,0 % вище ніж у контролі.

Отже, на основі отриманих даних можна дійти висновку, що

застосування препарату Нановулін-ВРХ сприяє поліпшенню відтворювальної

здатності корів і дає змогу підвищити рівень рентабельності штучного

осіменіння тварин на 3,9 %.

111

РОЗДІЛ 4

АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

Під час статевого циклу в корі головного мозку відбувається процес

інтеграції в діяльності організму як єдиного цілого. Цілісність і взаємозв’язок

функцій різних систем організму тварин обумовлені як нервовими, так і

гормональними факторами регуляції. Згідно з сучасною теорією регуляції

відтворної функції вони становлять єдиний нейроендокринний механізм,

через який в центральній нервовій системі формується програма дії у вигляді

потоку імпульсів по нервових волокнах та гормонів крові, які здійснюють

регулювальний вплив на статевий апарат самиць [66]. Основним

регулювальним центром цих двох систем є гіпоталамус. Тому активізація цієї

системи через стимуляцію гіпоталамуса може сприяти покращенню

відтворювальної здатності тварин. Регулювальна роль гіпоталамуса полягає в

перетворенні нервового імпульсу в гормональну регуляцію

морфофункціональних змін в усьому організмі, в тому числі і обмінних

процесів вуглеводів та білків.

У всіх видів тварин глюкоза є основною циркулюючою формою

вуглеводів, причому її концентрація має підтримуватися в крові на

достатньому рівні для забезпечення життєдіяльності мозку, жирової тканини

і молочної залози. Використання глюкози значно збільшується при вагітності

та лактації. Крім того, рівень глюкози в плазмі корів впливає (Р<0,01) на час,

необхідний для відновлення активності яєчників після отелення [271], що,

мабуть, пов’язано зі значним її вмістом у передовуляторних фолікулах [236].

Тому особливості обміну глюкози під час статевого циклу мають велике

значення для функціонування репродуктивної системи організму та реалізації

відтворювальної здатності самиць.

Сечовина в організмі тварин є кінцевим метаболітом обмінних процесів

білка і за її концентрацією можна судити про його інтенсивність. Тому вміст

глюкози та білка в крові свідчить про інтенсивність метаболізму і

регулюється низкою точних гормональних та нервових механізмів. У самиць

112

обмінні процеси глюкози і білка значно впливають на результативність усіх

етапів відтворної функції.

Наші результати досліджень свідчать, що у корів, які прийшли в

статеву охоту, концентрація глюкози та сечовини була більшою на 39,3 % (р

0,001) та 31,8 %, відповідно, порівняно з коровами, що отелилися. Така

різниця за вмістом глюкози в крові, очевидно, частково зумовлена різницею

між групами в функціональному стані їх організмів, оскільки відразу після

отелення вміст глюкози в крові визначається на низькому рівні і зростає

максимально на другому місяці лактації, а далі поступово знижується [232].

Отже, у стані статевої охоти вміст глюкози в крові є вірогідно вищим

порівняно з показниками тварин, яких ще не осіменяли після отелення. У

тільних корів під час штучного осіменіння між показниками вмісту глюкози

та сечовини спостерігається негативний помірного та високого ступеня

взаємозв’язок.

Для оцінки взаємозв’язку між приживленням ембріонів та станом

обмінів глюкози та амінокислот нами був запропонований індекс

приживлення, розрахований на основі енергетично-пластичного [118] та

кореляційного коефіцієнтів [204]. У тільних корів цей індекс визначається в

межах від 28 % до 85 %, тоді як у нетільних – від 1 % до 17 %. Тобто, на його

основі можна прогнозувати результати штучного осіменіння. Якщо в групі

тварин перед штучним осіменінням індекс приживлення коливається в межах

першого варіанта, то можна очікувати позитивного результату.

Одним із сучасних напрямів стимуляції відтворювальної здатності

сільськогосподарських тварин є використання негормональних речовин.

Серед них для корекції відтворювальної здатності використовують

біологічно активні речовини нейротропно-метаболічної дії. Однією з таких є

глутамінова кислота, яка справляє нейротропну дію, оскільки є одним із

основних енергетичних метаболітів у нервовій тканині. Глутамінова кислота

може включатися в енергетичні та пластичні обмінні процеси в тих чи інших

органах або системах організму залежно від функціонального навантаження,

113

яке вони виконують у певний момент. Як єдиній амінокислоті, що

окиснюється в тканинах мозку і служить енергетичним джерелом для

діяльності нейронів, їй властивий стимулювальний вплив на гіпоталамо-

гіпофізарну систему [211].

В.І. Шеремета та його учні [167, 211, 212] довели, що біологічно

активні препарати, які складаються із глутамінової кислоти та її метаболітів,

зумовлюють в організмі тварин низку морфофункціональних змін у

гіпоталамо-гіпофізарно-яєчниковій системі, спричиняючи тенденцію до

підвищення біологічної дії ЛГ та вмісту прогестерону в крові, а також у

репродуктивних органах і в обмінних процесах організму в цілому. Ці зміни

в організмі самиць сприяли більшому кількісному виходу придатних для

пересадження ембріонів у донорів та їх приживлюваності у реципієнтів [18,

200, 212]. Подальші дослідження показали, що введення препарату під шкіру

тварин у дні статевого циклу, коли завершується формування жовтого тіла та

починається його активне функціонування, сприяло підвищенню

заплідненості за штучного осіменіння корів, а також поліпшувало їхню

відтворювальну здатність за умови його ін’єктування впродовж чотирьох

днів у післяродовий період [119, 166]. Встановлено, що глутамінат натрію

проявляє максимальну біологічну дію через стимуляцію гіпоталамуса у

функціонально активний період репродуктивного циклу.

Теоретичною передумовою використання та створення препаратів,

основною діючою речовиною яких є глутамінат натрію, було те, що згідно

з даними літературних джерел овуляція у корів відбувається після піку

ЛГ. Недостатня амплітуда ЛГ у цей період або невчасність його

проходження зумовлюють відсутність овуляції або утворення кіст [210].

Крім того, під впливом зниження амплітуди концентрації ЛГ після піку на

місці овульованого фолікула утворюється жовте тіло. У випадку дисбалансу

ЛГ у цей період формується неповноцінне жовте тіло, яке синтезує

недостатню кількість прогестерону, що і зумовлює ембріональну смертність.

114

При розробці схеми введення препаратів враховували її

технологічність за штучного осіменіння. Тому відмовилися вводити

препарати за годину до осіменіння, як це рекомендовано в згідно інструкції з

використання аналога лютиїнізуючого гормону препарату Овогон-Тіо [199].

У першому пошуковому досліді з метою стимуляції овуляції

фолікулів у яєчниках корів використали два препарати – Глютам 1 М та

Стимулін-Вет, які вводили самкам двічі. Першу ін’єкцію робили відразу

після першого осіменіння, другу – через 12 годин після нього.

Після такого введення препаратів ректальними дослідженнями було

виявлено у корів всіх піддослідних груп багато фолікулярних кіст,

розвиток яких, очевидно, причому у дослідних тварин за ввдення Глютаму

1М кіст було більше. Так, препарат Глютам 1 М зумовив у 60 % тварин

утворення фолікулярних кіст, а заплідненість була на рівні показників

контрольної групи. Можна припустити, що введення препаратів вплинуло

на пік ЛГ, що негативно позначилося на овуляції фолікулів у яєчниках.

Цей негативний момент побічно підтвердив вплив препаратів на секрецію

гіпофізом лютропіну. Тому було вирішено не використовувати Глютам

1М, а Стимулін-Вет вводити через 12 та 24 год після першого осіменіння.

В другому пошуковому досліді за такого введення препарату

Стимулін-Вет було встановлено його позитивний вплив на

відтворювальну здатність корів. При ректальних дослідженнях було

виявлено, що у всіх 100 % корів дослідної групи відбулася овуляція, і цей

показник на 28,6 % переважав контроль. Також у тварин, яким уводили

препарат за такою схемою, не було виявлено фолікулярних кіст.

Заплідненість дослідних тварин становила 71,4 %, що на 28,5 % більше,

ніж у контролі. Виявивши в попередніх дослідах закономірність, що чим

пізніше вводиться препарат Стимулін-Вет, тим кращі показники

відтворювальної здатності, було прийнято рішення провести третій

пошуковий дослід та ін’єктувати препарат через 24 та 36 год після

115

першого осіменіння. Проте така схема застосування препарату не даоа

очікуваних позитивних змін у відтворювальній здатності корів.

Отже, у пошукових дослідах було встановлено, що оптимальною

схемою використання препарату Стимулін-Вет, яка сприяє овуляції

фолікулів у яєчнику, є введення його через 12 та 24 год після штучного

осіменіння. Для визначення ефективності застосування препарату

Стимулін-Вет за апробованою схемою був проведений науково-

виробничий дослід на більшій кількості корів.

Уведення за розроблено схемою препарату Стимулін-Вет більшій

кількості тварин з різною молочною продуктивністю підтвердило

позитивний влив на відтворювальну здатність корів. Так, овуляція

фолікулів у яєчниках дослідних корів наставала у 81,3–90,0 % тварин, що

перевищувало показники тварин контрольної групи на 28,7–30,0 %.

Заплідненість дослідних тварин була на досить високому рівні і

визначалась в межах 54,3–65,0 %, що перевищувало контрольні показники

на 20,0–22,9 %.

Таким чином, запропонована схема використання нейротропно-

метаболічного препарату через 12 та 24 год після осіменіння збільшує

кількість корів з овуляцією фолікулів у яєчниках та їх заплідненість.

В усіх проведених науково-виробничих дослідах за введення препарату

Стимулін-Вет згідно з розробленою схемою кількість корів з ановуляторним

циклом та ембріональною смертністю залишалася досить значною і

коливалася у межах 14,3–20,0 % та 25,0–31,6 %. Тому виникла необхідність

удосконалити препарат з метою посилення його позитивної дії, щоб

зменшити кількість корів з ановуляторним циклом та ембріональною

смертністю.

Дослідженнями науковців встановлено, що Купрум відіграє значну

роль у статевому розвитку самиць, нестача його спричиняє порушення

статевої функції, зниження статевого потягу, безпліддя [107].

116

Розвиток нанотехнологій зумовлює отримання мікроелементів з

високою біологічною активністю, які можуть проникати в тканини та через

мембрани клітин [99]. Використання аквахелату Купруму в препаратах може

сприяти овуляції фолікулів у яєчниках корів.

Біологічна дія нейротропно-метаболічного препарату Стимулін-Вет

зумовлена тим, що у функціонально напружений період статевої системи він,

очевидно, сприяє збільшенню амплітуди секреції рилізинг-гормонів у

гіпоталамусі. В результаті цього в крові збільшується кількість

гонадотропних гормонів. Тому поєднання цих біологічно активних речовин в

одному препараті – Нановулін-ВРХ – може сприяти овуляції фолікулів у

яєчниках більшої кількості корів.

Уведення препарату Нановулін-ВРХ проводили за розробленою і

апробованою схемою використання препарату Стимулін-Вет.

Уведення препарату Нановулін-ВРХ коровам з продуктивністю 4400–

5600 кг молока дозволило отримали високі показники відтворювальної

здатності. Так, у дослідній групі вірогідно підвищилась на 35,7 % кількість

тварин з овуляцією фолікулів у яєчниках та на 28,5 % заплідненість корів

порівняно з контролем. Крім того, в 2,6 раза зменшилася (р < 0,05) кількість

корів з ановуляторним циклом.

Такі результати дають змогу також припустити, що препарат

Нановулін-ВРХ, як і Стимулін-Вет, підвищує виділення гіпоталамусом

люліберину, як наслідок гіпофізом – лютропіну, що сприяє овуляції

фолікулів у яєчниках корів та забезпечує стабільне функціонування системи

гіпоталамус-гіпофіз-яєчники-матка. Збільшення кількості тварин з овуляцією

фолікулів у яєчниках підвищує вірогідність запліднення яйцеклітини та

приживлення ембріонів у статевих шляхах самки, що сприяє підвищенню

рівня заплідненості.

Для порівняння впливу препаратів Стимулін-Вет та Нановулін-ВРХ на

відтворювальну здатність був проведений науковий дослід на 30

піддослідних коровах (по 10 голів у кожній групі) після першого осіменіння,

117

аналогах за лактацією та живою масою. Під час експерименту в піддослідних

тварин на сьомий день після осіменіння та введення препаратів ректальними

дослідженнями виявляли наявність жовтих тіл у яєчниках, що свідчило про

овуляцію фолікулів.

Було встановлено, що введення нейротропно-метаболічного препарату

Нановулін-ВРХ є доцільнішим, оскільки збільшується кількість корів з

овуляцією фолікулів у яєчнику на 20 % та підвищується заплідненість на 10

% порівняно з показниками тварин, яким уводився Стимулін-Вет.

Отже, враховуючи отримані результати, можна вважати, що створений

препарат Нановулін-ВРХ доцільніше використовувати для стимуляції

відтворювальної здатності корів.

Тому в науково-виробничому досліді, де була більша кількість (n=30)

високопродуктивних корів, уведення дослідним тваринам препарату

Нановулін-ВРХ за запропонованою схемою також сприяло збільшенню на

16,7 % у дослідній групі кількості корів з овуляцією фолікулів у яєчниках

порівняно з контролем. Аналогічно попереднім дослідженням збільшення

кількості тварин з овуляцією також сприяло підвищенню заплідненості. Так,

у дослідній групі заплідненість зросла на 16,7 % порівняно з показниками у

контролі.

Отже, введення високопродуктивним коровам через 12 та 24 год після

осіменіння нейротропно-метаболічного препарату Нановулін-ВРХ зумовлює

збільшення кількості корів, у яких відбулася овуляція фолікулів у яєчнику, а

також сприяє приживленню ембріонів у статевих шляхах самки.

Для встановлення вірогідності впливу препаратів Стимулін-Вет та

Нановулін-ВРХ та порівняння їх дії на відтворювальну здатність тварин було

прийнято рішення збільшити кількість піддослідних тварин шляхом

об’єднання дослідів. Для цього об’єднали піддослідних тварин з двох

дослідів, проведених у «Великоснітинському НДГ» та ТДВ «Терезине».

Результати підтвердили, що препарати Стимулін-Вет та Нановулін-

ВРХ стимулюють овуляцію фолікулів у яєчниках корів. Так, в дослідних

118

групах овуляція відбулася у 77,8–80,0 % тварин, що вірогідно більше, ніж у

контролі. Заплідненість корів дослідних груп також була вірогідно вищою на

22,2–22,3 %, ніж у контрольних тварин. Ембріональна смертність у

контрольних самиць становила 14,8–17,8 %, а у тварин, яким уводили

Нановулін-ВРХ та Стимулін-Вет, – 13,0 % та 22,2 %, відповідно.

Досить цікаві результати отримані за введення препаратів тваринам,

яких після отелення перший раз штучно осіменяли. Так, після уведення

Нановулін-ВРХ вірогідно збільшилася кількість корів з овуляцією

фолікулів у яєчнику на 47,7 %, а після Стимуліну-Вет невірогідно, на 25,0

% порівняно з контролем. При цьому тварин з ембріональною смертністю

в групі самиць, яким уводили препарат Стимулін-Вет, було більше на 12,7

%, ніж у групі, де використовувався Нановулін-ВРХ.

Отже, використання препарату Нановулін-ВРХ є більш ефективним і

дає змогу вірогідно збільшити кількість корів з овуляцією фолікулів у

яєчниках, зменшити ановуляторні цикли та знизити ембріональну смертність

у корів після першого осіменіння.

Для встановлення зв’язку між овуляцією фолікулів у яєчниках корів

та їх заплідненістю розрахували коефіцієнт кореляції після об’єднання

груп тварин, задіяних в усіх експериментах. Було встановлено високий

коефіцієнт кореляції у всіх групах за введення Нановуліну-ВРХ – r=0,99, а

Стимуліну-Вет – r=0,94. У контролі цей коефіцієнт визначався на рівні

r=0,98. Тобто, збільшення кількості корів, у яких відбулася овуляція

фолікулів у яєчниках, сприяє збільшенню тварин, які стали тільними.

Порівняльний аналіз динаміки біохімічних показників сироватки крові

дослідних телиць між другим та сьомим днем статевого циклу за

використання препаратів показав, що за введення Стимулін-Вет вірогідно

знизився рівень сечовини і прослідковувалася тенденція до зниження вмісту

сечової кислоти та підвищення рівня загального білка, а при Нановулін-ВРХ

знизився лише вміст сечовина. Проте, активність ЛДГ зросла в обох

дослідних групах. Динаміка вмісту прогестерону та інсуліну в сироватці

119

крові телиць свідчить про вірогідне зростання першого та зниження другого

гормонів.

Зниження вмісту сечовини свідчить про інтенсифікацію обміну

амінокислот, оскільки вона є кінцевим продуктом їх метаболізму, що

дозволяє вважати, що розроблені препарати раціоналізують використання

організмом азотистих речовин у синтетичних процесах.

Глюкоза в організмі тварини виконує важливу функцію в

енергетичному обміні як джерело енергії та є субстратом для багатьох

біохімічних реакцій [20]. Введення препаратів по-різному вплинуло на вміст

цього метаболіту. За ін’єкції препарату Стимулін-Вет рівень глюкози на

другий день статевого циклу знизився, а за використання Нановулін-ВРХ –

був на одному рівні з контролем. Якщо в контрольних тварин на сьомий день

статевого циклу вміст глюкози знизився, то у телиць обох дослідних груп

дещо зріс. Тобто, введення препарату сприяло вірогідно більшій концентрації

глюкози в крові тварин другої дослідної групи як порівняно з контролем, так

і з показниками першої дослідної групи. Отже, препарат Нановулін-ВРХ

сприяв інтенсифікації процесів глікогенолізу і глюконеогенезу.

Уміст Купруму в крові дослідних тварин на другий день був нижчим,

ніж у контрольній групі, що очевидно, пов’язано з більшим його

використанням під час овуляції, оскільки Купрум бере участь у цьому

процесі [41]. При цьому у крові контрольної групи крові на сьомий день

статевого циклу його концентрація знизилася, а у дослідних – залишилася без

змін.

За встановленої закономірності, що між другим та сьомим днем

статевого циклу зменшується концентрація сечовини та зростає вміст

загального білка, у дослідних телиць вірогідно підвищився рівень останнього

порівняно з контролем. Це може свідчити про інтенсифікацію процесів

обміну білка у дослідних тварин, яку спричиняють досліджувані

нейротропно-метаболічні препарати. Слід відзначити, що дія цих препаратів

на обмінні процеси білка дещо різна. Так, за використання препарату

120

Стимулін-Вет рівень сечовини у крові телиць на сьомий день статевого

циклу був нижчим, у тих тварин, яким уводили Нановулін-ВРХ, – вищим,

ніж у контролі. Хоча показник вмісту білка не мав би бути у них вищим, ніж

у контрольних телиць. Можливо збільшення концентрації білка в крові цих

телиць зумовлено нижчим вмістом сечової кислоти порівняно з

контрольними тваринами та дослідними першої групи.

Отже, нейротропно-метаболічні препарати справляють різний вплив на

обмінні процеси в організмі телиць. Подібна дія препаратів проявляється в

стимуляції анаболічних процесів обміну білка. Стимулін-Вет в організмі

телиць меншою мірою зумовлює зміни в обміні глюкози, ніж Нановулін-

ВРХ.

У цілому використання препарату Нановулін-ВРХ сприяло

інтенсифікації білкового, вуглеводного та енергетичного обмінів в організмі

телиць. Свідченням цього є вірогідне зростання концентрації загального

білка, креатиніну та глюкози. Введення препарату Стимулін-Вет

стимулювало вірогідне підвищення рівня загального білка. Зниження

концентрації холестерину в сироватці крові телиць, ймовірно, пов’язано зі

зростанням вмісту прогестерону, тому що холестерин є метаболітом для

утворення прогестерону [19].

Отже, підсумовуючи результати порівняльного аналізу ефективності

застосування препаратів Стимулін-Вет та Нановулін-ВРХ для стимуляції

відтворювальної здатності самиць великої рогатої худоби, можна дійти

висновку, що використання препарату Нановулін-ВРХ було ефективнішим

порівняно із застосуванням Стимуліну-Вет. Підтвердженням цьому було

вірогідне (р˂0,001) збільшення кількості корів, що осіменялися перший раз

після отелення і в яких відбулася овуляція фолікулів у яєчниках; зменшенням

тварин з ембріональною смертністю; вищий кореляційний зв'язок між

показниками кількості тварин, в яких відбулася овуляція, і заплідненістю та

інтенсифікацією білкового, вуглеводного та енергетичного обмінів в

організмі телиць.

121

З проведеного порівняльного аналізу випливає, що підвищення вмісту

прогестерону в крові телиць ІІ групи на другий день статевого циклу може

свідчити про інтенсифікацію лютеїнізації фолікулярних клітин після овуляції

фолікула, стимульованої вищим вмістом лютропіну, чому сприяв препарат

Нановулін-ВРХ.

Біологічна дія інсуліну на яєчники відбувається через інсуліноподібний

фактор росту (ІФР-1) [12, 41], який справляє подвійний вплив. Високий вміст

зумовлює негативний вплив на розвиток фолікулів і стероїдогенез, а

оптимальний – сприяє овуляції фолікулів. Так, ін’єкція препарату

інсуліноподібного фактора-1 стимулює заплідненість корів [138].

Згідно з даними літератури [31] раціон, який забезпечує низький рівень

енергії і вмісту вільних амінокислот зумовлює зниження рівня інсуліну та

інсуліноподібного фактора росту, що сприяє низькій проліферації

гранульозних клітин фолікулів та знижує синтез естрогенів. Це в свою чергу

може призводити до відсутності або утворення недостатньої величини піку

ЛГ, який не сприяє овуляції або сприяє недостатньому розвитку жовтого тіла,

що, можливо, і відбулося у тварин контрольної групи. Оскільки на другий

день статевого циклу у дослідних тварин рівень інсуліну був вищим, ніж у

контролі, то можна вважати, що величина піку ЛГ у них була сприятлива для

овуляції і розвитку жовтого тіла. Цю гіпотезу підтверджує те, що у І

дослідній та контрольній групах заплідненість була на рівні 25 %, а у ІІ – 75

%. Низький рівень заплідненості у самиць І дослідної групи пояснюється

недостатнім рівнем естрадіолу в крові, якого було менше на 30,9 % порівняно

з показниками у телиць, яким уводили Нановулін-ВРХ. Такий рівень

естрадіолу, очевидно, не забезпечив достатньої сенсибілізації ендометрію до

прогестерону [85, 134] і не сприяв утворенню достатньої кількості

ембріотрофу, що й зумовило ембріональну смертність.

Таким чином, гормональний фон інсуліну та статевих гормонів у

телиць змінюється залежно від дня статевого циклу. Введення нейротропно-

метаболічних препаратів дозволяє досягати виділення гормонів фізіологічно

122

необхідних рівнів для приживлення ембріонів. За морфофункціональної

активності статевої системи тварин під впливом препарату Нановулін-ВРХ

спостерігається підвищення вмісту прогестерону й естрадіолу на сьомий день

та інсуліну на другий день статевого циклу, що сприяє приживленню

ембріонів.

Враховуючи вищесказане, біологічнну дію розробленого

біотехнологічного препарату, застосованого під час значних

морфофункціональних змін у статевій системі корів, можна представити

схемою (рис. 4.1).

ЦНС

Гіпоталамус

Рис. 4. Схема біологічної дії біотехнологічного препарату Нановулін-ВРХ

на відтворювальну здатність корів у розробленому біотехнологічному

способі

Уведення коровам препарату Нановулін-ВРХ (ін’єкційно)

Рилізинг-гормони

Аденогіпофіз

Дозрівання та овуляція фолікула

Відтворювальна здатність корів

1.Збільшує кількість корів, у яких відбулася овуляція фолікулів у яєчниках.

2.Стимулює приживлення ембріонів у матці корів (підвищує заплідненість).

Обмінні процеси в організмі та статевій системі корів

Естрогени Прогестерон

Підшлункова залоза

Фолітропін залоза Інсулін Лютропін

Формування та ріст жовтого тіла

123

В молоці дослідних тварин, яким уводили препарат Нановулін-ВРХ,

прослідковується чіткий вплив препарату на рівень білка і жиру та вміст

сухого знежиреного залишку і спостерігається пролонгований вплив на ці

показники за четвертого доїння. При аналізі отриманих результатів

зрозуміло, що концентрація Купруму у молоці корів контрольних та

дослідних груп у динаміці коливається в межах 0,02–0,03 мг/л. Рівень

Купруму в молоці дослідних корів визначався на мінімальному рівні

фізіологічних норм, які становлять 0,02–0,72 мг/л. Тобто, введення в

препарат аквахелату Купруму не справляє токсичної дії на організм людини.

Отже, введення препарату Нановулін-ВРХ сприяє підвищенню вмісту

білка, жиру та СЗМЗ в молоці, при цьому не впливаючи на концентрацію

Купруму.

На основі економічної оцінки отриманих даних можна дійти висновку,

що застосування препарату Нановулін-ВРХ сприяє поліпшенню

відтворювальної здатності корів і дає змогу підвищити рівень рентабельності

штучного осіменіння тварин на 3,9 %.

Таким чином, у результаті проведених досліджень було розроблено

біотехнологічний спосіб стимуляції відтворювальної здатності самиць

великої рогатої худоби. На основі використання нейротропно-метаболічних

препаратів сконструйовано препарат Нановулін-ВРХ та використано вже

існуючий Стимулін-Вет. Встановлено ефективні дози і схеми застосування

розроблених препаратів та досліджено їх вплив на рівень відтворювальної

здатності самиць великої рогатої худоби.

Оцінка препаратів Нановулін-ВРХ та Стимулін-Вет на відповідність

сучасним вимогам до технологічності застосування показала, що наявність

складових у вільному продажі, простота приготування, тривалий термін

придатності, широкий спектр позитивної дії на організм, висока

ефективність тривалого застосування та екологічність препаратів роблять їх

пріоритетними серед низки нині відомих.

124

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення сучасних

напрямів з розробки біотехнологічних способів стимуляції відтворювальної

здатності самиць великої рогатої худоби та висвітлено результати власних

експериментальних досліджень, на основі яких розроблено ефективну

біотехнологічну схему стимуляції нейротропно-метаболічними препаратами

Стимулін-Вет та сконструйованим Нановулін-ВРХ овуляції фолікулів у

яєчниках та заплідненості корів.

1. Встановлено, що розроблена біотехнологічна схема, яка передбачає

введення нейротропно-метаболічних препаратів через 12 та 24 год після

першого штучного осіменіння тварин, зумовлює в межах фізіологічної

норми зміни в гормональній регуляції процесів овуляції фолікулів у

яєчниках та приживлення ембріонів у матці самиць, що підвищує

показники відтворювальної здатності корів.

2. Розроблено препарат нейротропно-метаболічної дії Нановулін-ВРХ,

уведення якого за розробленою біотехнологічною схемою краще стимулює

відтворювальну здатність корів, ніж його аналог Стимулін-Вет. Так, при його

введенні коровам, що вперше осіменялися після отелення, вірогідно

збільшилася кількість самиць з овуляцією фолікулів у яєчниках на 47,7 % та

зросла заплідненість на – 28,5 % порівняно з контролем. Водночас

встановлено, що Стимулін-Вет зумовлює лише тенденцію до підвищення

цього показника.

3. Уведення препаратів Стимулін-Вет та Нановулін-ВРХ сприяло

вірогідному збільшенню на 26,7 % та 25,9 %, відповідно, кількості корів з

овуляцією фолікулів у яєчниках та зменшенню в 2,3 та 2,2 раза кількості

самиць з ановуляторним циклом.

4. Застосування препаратів Стимулін-Вет та Нановулін-ВРХ вірогідно

підвищує рівень заплідненості корів на 22,2 % та 22,3 %, відповідно.

5. Встановлено, що величина розробленого індексу приживлення

ембріонів на основі показників умісту в крові корів метаболітів глюкози та

125

сечовини може характеризувати метаболічний стан організму групи корів як

сприятливий для штучного осіменіння. Так, коливання індексу в межах від 28

% до 85 % свідчить про сприятливість приживленню ембріонів у матці корів,

а параметри від 1 % до 17 % – про несприятливість для результативного

осіменіння.

6. Гормональний фон інсуліну та прогестерону у телиць змінюється

залежно від дня статевого циклу. На другий день статевого циклу за

введення препаратів Стимулін-Вет та Нановулін-ВРХ у сироватці крові

телиць вірогідно підвищився на 39,9 % та 50,3 % вміст інсуліну, а на

сьомий день – на 29,8 % та 28,1 % прогестерону.

7. У сироватці крові телиць, які дворазово отримували препарат

Нановулін-ВРХ, на сьомий день статевого циклу вміст загального білка,

глюкози та креатиніну вірогідно зріс порівняно з контролем, відповідно, на

7,1 %; 11,7 та 11,9 %. За введення Стимуліну-Вет вірогідно підвищився на

8,3 % вміст загального білка та на 27,5% – активність

аспартатамінотрансферази.

8. Встановлено, що препарат Нановулін-ВРХ є біологічно безпечним та

екологічно чистим, оскільки вміст Купруму в молоці корів був на рівні

показників контрольних тварин та фізіологічно обґрунтованих норм.

Уведення препарату зумовлює тимчасове зменшення надою та пролонговане

підвищення вмісту білка (р≤0,05), жиру (р≥0,05) та сухого знежиреного

залишку (р≤0,05) в молоці.

9. Запропонована схема введення препарату Нановулін-ВРХ через 12 та

24 год після першого осіменіння дозволяє підвищити економічну

ефективність відтворення поголів’я та збільшити прибуток на 27,8 %.

126

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

З метою поліпшення відтворювальної здатності корів та економічної

ефективності ведення галузі скотарства у господарствах пропонуємо вводити

коровам під шкіру в ділянці лопатки препарат Нановулін-ВРХ через 12 та 24

години після першого осіменіння.

127

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аганов В. В. Интенсификация воспризводительной функции у

коров в послеродовой период биотехнологическими методами: автореф. дис.

на соискание учён. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.02.01 «Разведение,

селекция, генетика и воспроизводство с.-х. животных» / В. В. Аганов. –

Улан-Удэ, 2006.– 20 с.

2. Адміна Н. Г. Зв’язок лінійної оцінки типу корів з тривалістю

сервіс-періоду при різних технологіях утримання / Н. Г. Адміна // Науковий

вісник «Асканія-Нова». – 2012. –№ 5, Ч. 2.– С. 13–18.

3. Алікаев В. А. Довідник з контролю годівлі та утримання тварин /

Алікаев В. А. – М.: Колос, 1982. – 436 с.

4. Аминокислоты в медицине / [Западнюк В. И., Купраш Л. П.,

Заика М. И. и др.] – К.: Здоров’я, 1982. – 198 с.

5. Ангельські С. Клінічна біохімія / Ангельські С., Домінічак М.,

Якубовські З. – Сопот: Персей, 1998. – 452 с.

6. Андріївський В. Я. Ветеринарне акушерство, гінекологія і штучне

осіменіння / В. Я. Андріївський, І. В. Смирнов. – К.: Урожай, 1971. – 418 с.

7. Аненкова Н. Воспроизводительные качества голштинизированых

коров-первотелок / Н. Аненкова, Л. Галкина // Молочное и мясное

скотоводство. – 2000. – № 6. – С. 31–32.

8. Баняс Ю. Тотальна синхронізація – панацея чи альтернатива? /

Ю. Баняс // Agroexpert. – 2012. – № 4. – С. 112–114.

9. Безбородин В. В. Профилактика и терапия нарушений

репродуктивной функции крупного рогатого скота с применением

экологически чистых препаратов из семян тыквы: автореф. дис. на соискание

учён. степени доктора. вет. наук: спец. 16.00.07 «Ветеринарное акушерство» /

В. В. Безбородин. – Волгоград, 1997. – С. 8–10.

10. Березов Т. Т. Биологическая химия / Т. Т. Березов, Б. Ф.

Коровкин; под ред. С. С. Дебова. – М.: Медицина, 1982. – 749 с.

128

11. Більченко Г. Вплив годівлі на відтворення молочного стада /

Г. Більченко, Ф. Гарнсворті // Agroexpert. – 2011. – № 11 (40). – С. 91–95.

12. Біотехнологічні і молекулярно-генетичні основи відтворення

тварин / [Яблонський В. А., Хомин С. П., Завірюха В. І. та ін.]; під ред.

В. А. Яблонського, О. І. Сергієнка, Р. С. Стойка. – Львів: Афіша, 2009. –

217 с.

13. Біохімічні основи нормування мінерального живлення великої

рогатої худоби / В. В. Влізло, Л. І. Сологуб, В. Г. Янович [та ін.] // Біологія

тварин. – 2006. – Т. 8, № 1–2. – С. 25–46.

14. Божко А. Выявление эмбриостабила на эмбриональную

смертность у коров / А. Божко // Молочное и мясное скотоводство. – 2002. –

№ 7. – С. 31–32.

15. Браунштейн А. Е. Значение для клиники превращений

аминокислот под действием фосфопиридоксалевых ферментов / А. Е.

Браунштейн // Вестник АМН СССР. – 1982. – № 9. – С. 3–9.

16. Бугаї-плідники в селекції молочної худоби / [Бащенко М. І.,

Дубін А. М., Попова Г. Н. та ін.]; під ред. М. І. Бащенка. – К.:

Фітосоціоцентр, 2004. – 200 с.

17. Вацький В. Ф. Молочна продуктивність корів української

червоно-рябої породи залежно від їх відтворювальної здатності / В. Ф.

Вацький, С. А. Величко // Вісник Полтав. держ. акад. – 2012. – № 2. – С. 118–

122.

18. Вергелес О. П. Використання біологічно активного препарату в

схемі стимуляції поліовуляції у корів-донорів: наукове видання / О. П.

Вергелес, В. І. Шеремета // Ветеринарна медицина України. – 2009. – № 3. –

С. 22–23.

19. Ветеринарна клінічна біохімія / [Левченко В. І., Влізло В. В.,

Кондрахін І. П. та ін.]; за ред. В. І. Левченка та В. Л. Галяса. – Біла Церква:

БДАУ, 2002. – 400 с.

129

20. Ветеринарне акушерство, гінекологія та біотехнологія

відтворення тварин з основами андрології / [Яблонський В. А., Хомин С. П.,

Калиновський Г. Л. та ін.]. – Вінниця: Нова книга, 2008. – 599 с.

21. Вінничук Д. Т. Шляхи створення високопродуктивного

молочного стада / Д. Т. Вінничук, П. М. Мережко. – К.: Урожай, 1983.– 152 с.

22. Власов С. А. Фетоплацентарная недостаточность у коров / С. А.

Власов // Вестник Воронеж. гос. аграр. ун-та им. К. Д. Глинки.– 2000.– С. 5–

25.

23. Власова Г. С. Эффективность использования биотехнических

методов контроля репродуктивной функции молочных коров: автореф. дис.

на соискание учён. степени канд. биол. наук: спец. 06.02.01 «Разведение,

селекция, генетика и воспроизводство с.-х. животных» / Г. С. Власова. –

Санкт-Петербург, 2006. – 23 с.

24. Влияние некоторых композиций гормональных препаратов и

лазерной санации матки на сроки появления индуцированной охоты / В. А.

Анзоров, А. М. Чомаев, С. Н. Хилькевич [и др.] // Квантовая терапия в

ветеринарии: сб. трудов по ветеринарии. – М., 2003. – С. 106–108.

25. Влияние факторов внешней среды на репродуктивную функцию

коров / В. А. Анзоров, С. Н. Хилькевич, В. А. Титова [и др.] // Квантовая

терапия в ветеринари: сб. трудов по ветеринарии. – М., 2006. – С. 128–136.

26. Волков С. С. Причини і механізми зниження заплідненості корів

та її кореляція: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук: спец.

16.00.07 «Ветеринарне акушерство» / С. С. Волков. – Харків, 1999. – 16 с.

27. Вплив гідрогумату в поєднанні з мікроелементами на деякі

показники мінерального обміну у лактуючих корів / В. Г. Грибан, В. Г.

Єфімов, В. М. Ракитнянський [та ін.] // Ветеринарна медицина. – 2005. – Т. 1,

№ 85. – С. 345–348.

28. Гавриленко М. С. Фактори, що впливають на кількість і якість

молока за лактацію / М. С. Гавриленко // Пропозиція. – 2000. – № 10.–

С. 66–67.

130

29. Галицкий Н. А. Диагностика, профилактика и терапия

послеродовых заболеваний у коров с использованием

электронейростимуляции и электропунктуры: дис. … канд. вет. наук:

16.00.07 / Галицкий Николай Александрович.– Омск, 2003. – 163 с.

30. Галицкий Н. А. Применение электрофизических методов для

активизации воспроизводительной способности у коров / Н. А. Галицкий,

В. И. Околелов, Ю. Е. Баталин // Проблемы и перспективы развития науки в

институте ветеринарной медицины ОмГАУ: материалы науч.-практ. конф.,

посвящ. 75-летию аспирантуры ИВМ ОмГАУ. – Омск, 2002. – С. 46–50.

31. Гарнсворті Ф. Вплив годівлі на відтворення молочного стада /

Ф. Гарнсворті // Agroexpert. – 2011. – № 11 (40). – С. 91–95.

32. Георгиевский В. И. Физиология сельскохозяйственных животных

/ Георгиевский В. И. – М.: Агропромиздат, 1990.– 512 с.

33. Глутаминовая кислота. Биохимические основы практического

использования / [Волков М. С., Генкин А. М., Глотов Н. А. и др.]. –

Свердловск: Средне-Уральское книж. изд-во, 1975. – 119 с.

34. Глутаминовая кислота. Биохимические основы практического

использования / [Волков М. С., Генкин А. М., Глотов Н. А., Маевский Е. И.].

– Свердловск: Средне-Уральское книж. изд-во, 1975. – 119 с.

35. Гончаренко І. В. Ступінь зв’язку відтворних функцій корів за

показниками їх молочної продуктивності / І. В. Гончаренко // Вісник Сумськ.

нац. аграр. ун-ту. –2002. – № 6. – С. 287–290. – Серія «Тваринництво».

36. Гончаров В. Сервис-период может стать короче / В. Гончаров //

Животноводство России. – 2004. – № 11. – С. 28–29.

37. Гордон А. Контроль воспроизводства сельскохозяйственных

животных / А. Гордон; пер. с англ. М. Д. Гельберта; под ред. А. Ф. Орлова. –

М.: Агропромиздат, 1988. – 415 с.

38. Горев Э. Л. Восстановление репродуктивной функции и аспекты

ее регуляции у коров после родов / Горев Э. Л. – Душанбе, 1981. – 339 с.

131

39. Грига Э. Н. Опыт лечения коров при бесплодии / Э. Н. Грига //

Ветеринария. – 2003. – № 10. – С. 39–40.

40. Грига Э. Н. Функциональные особенности желтого тела полового

цикла / Э. Н. Грига // Вестник ветеринари. – 2000. – № 15. – С. 11.

41. Грунтковський М. С. Стимуляція відтворювальної здатності корів

препаратом «Нановулін ВРХ» / М. С. Грунтковський // Вісник Сумськ. нац.

аграр. ун-ту. – 2014. – № 2/1(24). – С. 204–208.

42. Гулянский А. К. Результаты профилактики гипофункции

яичников у коров с неудовлетворительным физиологическим статусом

организма / А. К. Гулянский // Стратегия развития АПК: технологии,

экономика, переработка, управление: тезисы докл. междунар. науч.-практ.

конф. (пос. Персиановский, 2–6 февр. 2004 г.). – Персиановский, 2004. – С.

38–39.

43. Делян А. Влияние возраста первого отела на продуктивность и

долголетие коров / А. Делян, А. Ивашков // Молочное и мясное скотоводство.

– 1999. – № 8. – С. 14–17.

44. Демченко О. П. Нанобіотехнологія: шлях у новий мікросвіт,

створений синтезом хімії та біології / О. П. Демченко, В. І. Назаренко //

Біотехнологія. – 2012.– Т. 5, № 2. – С. 9–30.

45. Демчук С. Ю. Скорочення матки в послідовій стадії родів у

м’ясних корів при різних концентраціях глюкози в крові / С. Ю. Демчук //

Селекція та відтворення української м’ясної породи: праці досл. станції

м’ясного скотарства "Ворзель". – К., 1995. – С. 42–44.

46. Денисов Н. И. Значение кормления при воспроизводстве с.-х.

животных / Н. И. Денисов // Науч. тр. ВАСХНИЛ. Воспроизводство и

профилактика бесплодия с.-х. животных. – М.: Колос, 1976. – 38 с.

47. Джапаридзе Т. Г. Будет ли эффект от использования голштинов /

Т. Г. Джапаридзе, А. К. Милюков // Зоотехния. – 1992. – № 2 .– С. 2–3.

48. Дронин А. П. Сравнение двух способов гормонального

вызывания суперовуляции у коров-доноров / А. П. Дронин, А. О. Смирнов,

132

Н. Г. Павлов // Применение метода трансплантации эмбрионов в селекции

сельскохозяйственных животных: бюл. науч. работ. – 1988. – № 89. – С. 21–

22.

49. Ерохин А. С. Повышение оплодотворяемости коров иньекциями

комплексоната меди / А. С. Ерохин, М. В. Григошина // Зоотехния. – 2000. –

№ 3. – С. 27–29.

50. Ерохин А. С. Улучшение оплодотворяемости инъекцией амбиола

/ А. С. Ерохин, В. П. Евтух // Зоотехния. – 2004. – № 9. – С. 31–32.

51. Ерохин А. С. Усовершенствование метода вызывания

суперовуляции веществом, не дающим иммунного ответа / А. С. Ерохин //

2-й Всесоюз. симпозиум по иммунологии воспроизведения: тезисы докл. –

М., 1980.– С. 145.

52. Жук Н. Ф. Использование биостимуляторов для повышения

воспроизводительной функции коров после отела / Жук Н. Ф., Воробьев Д. Н.

// Сельскохозйяственная биология: матер. междунар. практ. конф. – Горки,

2002. – С. 386–388.

53. Журавель М. П. Технологія відтворення сільськогосподарських

тварин: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / М. П. Журавель, В. М.

Давиденко. – К.: Видавничий дім "Слово", 2005. – 336 с.

54. Звєрєва Г. В. Профілактика неплідності корів і телиць / Звєрєва

Г. В., Сергієнко О. І., Чухрій Б. М. – К.: Урожай, 1981. – 104 с.

55. Значение лазера в восстановлении нормофункциональной

деятельности яичников у коров / В. А. Катюков, И. И. Балковой, В. А.

Анзоров [и др.] // Квантовая терапия в ветеринарии: сб. трудов. – М., 2003. –

С. 114–115.

56. Зубкова Т. В. Светопунктура при искусственном осеменении

коров / Т. В. Зубкова // Ветеринария и кормление. – 2008. – № 3. – С. 18.

57. Зубова Т. В. Аппаратная терапия при визо-цервикальном способе

искусственного осеменения коров / Т. В. Зубкова // Сибир. вестн. с.-х. науки.

– 2008. – № 12. – С. 57–62.

133

58. Иванова О. М. Радиоиммунологическое определение содержания

прогестерона в сыворотке крови в течение нормального полового цикла и

при фолликулярных кистах яичников / О. М. Иванова. – М., 1982. – С. 24–27.

59. Йен С. С. К. Репродуктивная эндокринология / Йен С. С. К.; пер.

с англ. С.С.К. Йен, Р. Б. Джаффе. – М.: Медицина, 1998. – Т. 1. – 704 с.

60. Ильинский Е. В. Физиология размножения и предупреждение

бесплодия крупного рогатого скота / Ильинский Е. В. – Краснодар: Книжное

издательство, 1972. – 224 с.

61. Інтенсифікація та оптимізація процесу виготовлення вершкового

масла методом збивання / Ю. Л. Білонога, Ю. Ю. Варивода, Турчин І. М. [та

ін.] // Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького. – 2010. – Т. 12,

№ 2(44). – Ч. 4. – С. 3–6.

62. Калашник И. А. Стимулирующая терапия в ветеринари /

Калашник И. А. – К.: Урожай, 1990. – 160 с.

63. Калінін І. В. Вплив важких металів на метаболічні процеси у

тварин / І. В. Калінін, Д. А. Засєін, Д. О. Мельничук // Вісник аграрної науки.

– 1998. – № 4. – С. 34–36.

64. Камышников В. С. Справочник по клинико-биохимическим

исследованиям и лабораторной диагностике / Камышников В. С. – М.:

МЕДпесс – ИНФОРМ, 2004. – 912 с.

65. Карманова Е. П. Показатели плодовитости коров в зависимости

от генетических и паратипических факторов в условиях Европейского Севера

/ Е. П. Карманова, А. Е. Болгов, Е. Ю. Романова // Доклады Российской

академии с.-х. наук. – 1999. – № 4. – С. 34–36.

66. Карповський В. І. Концентрація інсуліну в крові корів залежно

від типу вищої нервової діяльності / В. І. Карповський, В. М. Костенко, Д. І.

Криворучко // Біологія тварин. – 2011. – Т. 13, № 1–2. – С. 108–112.

67. Катюков В. А. Воздействие низкоинтенсивного лазера на

инволюцию матки у коров / В. А. Катюков // Квантовая терапия в

ветеринарии: сб. трудов. – М., 2003. – С. 124–125.

134

68. Кленов В. А. Лазеропрофилактика послеродовых заболеваний у

коров / В. А. Кленов, Н. К. Комарова // Квантовая терапия в ветеринарии: сб.

трудов. – М., 2003. – С. 64–65.

69. Ковтун Ж. Д. Племінна робота – основа високих надоїв / Ковтун

Ж. Д. – К.: Урожай, 1995. – 22 с.

70. Когденко Н. В. Гинекологическая электрофизиотерапия КРС

пакетами импульсов сложной формы / Н. В. Когденко, Н. А. Демьянченко //

Современные проблемы использования электрооборудования в сельском

хозяйстве: межвуз. сб. науч. трудов / Азово-Черномор. гос. агроинж. акад. –

Зерноград, 2003. – Вып. 2. – С. 46–48, 133.

71. Кокунин В. А. Статистическая обработка при малом числе

опытов / В. А. Кокунин // Украинский биохим. журнал. – 1975. – Т. 47, № 6. –

С. 776–790.

72. Колоскова Е. М. Профилактика нарушений репродуктивной

системы коров однократной инъекцией пролонгированной формы

селенопирана / Е. М. Колоскова, В. А. Галочкин, В. С. Кувшинова //

Актуальные проблемы биологии в животноводстве: тезисы докл. III-й

междунар. конф. (Боровск, 6–8 сент. 2000 г.). – Боровск, 2000. – С. 298–299.

73. Кононський О. І. Біохімія тварин: підруч. / Кононський О. І. –

[2-ге вид.]. – К.: Вища школа, 2006. – 454 с.

74. Кравців Р. Й. Екологічний моніторинг біологічно активних

речовин у галузі виробництва, переробки продуктів тваринництва і

ветеринарної медицини / Р. Й. Кравців, А. М. Стадник // Науковий вісник

Львів. НАВМ. – 2003. – Т. 5, № 4. – С. 69–76.

75. Кръстев Мирчо. Влияние препарата авотан на молочную

продуктивность и воспроизводительную способность молочных коров /

Мирчо Кръстев, Жеко Жеков // Животновод. науки. – 1998. – № 4. – С. 35–38.

76. Кудревич О. Шлях до високих надоїв / О. Кудревич, М. Геймор //

Пропозиція. – 2003. – № 3. – С. 84–85.

77. Кузнецов С. Микроэлементы в кормлении животных /

135

С. Кузнецов, А. Кузнецов // Животноводство России. – 2003. – № 3. – С. 16–

20.

78. Кучер Д. М. Морфологічні та біохімічні показники крові корів-

первісток різних варіантів підбору / Кучер Д. М // Вісник аграрної науки

Причорномор’я. – 2012. – Т. 2, № 4. – Ч. 1. – С. 96–100.

79. Лазер в комплексной стимуляции репродуктивной функции у

коров-первотелок / В. А. Анзоров, С. Н. Хилькевич, О. А. Зейналов [и др.] //

Квантовая терапия в ветеринарии: сб. трудов. – М., 2003. – С. 109–110.

80. Лаптева Л. И. Электронейростимуляция животных в

послеродовой период / Л. И. Лаптева, В. И. Околелов // Проблемы и

перспективы развития науки в институте ветеринарной медицины ОмГАУ:

материалы науч.-практ. конф., посвящ. 75-летию аспирантуры ИВМ ОмГАУ.

– Омск, 2002. – С. 141–146.

81. Леткевич Л. Л. Эндокринные закономерности формирования

фолликулогенеза у коров-доноров эмбрионов / Л. Л. Леткевич, А. И. Ганджа,

Л. В. Голубец // Весці Нацыянальнай акадэмії навук Беларусі. – 2005. – № 2.

– С. 84–87.

82. Лось Н. Ф. Продуктивность коров в зависимости от возраста и

продолжительности сервис-периода / Н. Ф. Лось // Зоотехния. – 2002. – № 7.

– С. 2–4.

83. Лотоцький В. Синхронізація статевої охоти, овуляції та

осіменіння корів / В. Лотоцький, Г. Харута // Agroexpert. – 2010. – № 8–9 (25–

26). – С. 85–87.

84. Люльченко М. Відтворення стада та збереження телят у

радіаційній зоні Полісся / М. Люльченко // Тваринництво України. – 2002. –

№ 5. – С. 9–11.

85. Майоров М. В. Эстроген – старые приятели и новые знакомые /

М. В. Майоров // Провизор. – 2005. – № 5. – С. 27–30.

86. Малахов А. Г. Влияние гормональной активности гонад на

концентрацию меди в сыворотке крови коров в условиях промышленного

136

комплекса / А. Г. Малахов, К. Г Жирнова, Е. В. Прыгунова // ХІ Всесоюз.

конф.: тез. докл. – Самарканд, 1990. – С. 370.

87. Мамченко В. Ю. Вплив металохелатів на обмін речовин,

фізіологічні показники організму, продуктивність і відтворну здатність

свиноматок: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец.

06.02.02 «Годівля тварин і технологія кормів» / В. Ю. Мамченко. – Х., 2011. –

18 с.

88. Масалов В. Н. Влияние антиоксидантов на репродуктивную

функцию крупного рогатого скота / В. Н. Масалов // Аграрна наука. – 2006. –

№ 12. – С. 18–19.

89. Маслов В. Н. Альфа-адреноблокатор пирроксан как стимулятор

репродуктивной функции коров / В. Н. Маслов // Зоотехния. – 2006. – № 12. –

С. 20–21.

90. Маслов В. Н. Физиологические аспекты повышения

репродуктивной функции: автореф. дис. на соискание учён. степени канд.

биол. наук: спец. 03.00.13 «Физиология» / В. Н. Маслов. – Курск, 2007. – 50 с.

91. Матрос В. Взаимосвязь молочной продуктивности и

воспроизводительной способности коров / В. Матрос, И. Примакин //

Молочное и мясное скотоводство.– 1999.– № 5. – С. 22–24.

92. Методи підвищення ефективності селекції корів-первісток за

відтворювальними якостями при використанні бугаїв-плідників світового

генофонду / Г. П. Котеджи, І. В. Левченко, С. В. Буртаній [та ін.] // Вісник

Сумськ. нац. аграр. ун-ту. – 2011. – №7 (18). – С. 12–15.

93. Милостива Д. Ф. Вплив дефіцитного за Купрумом раціону на

динаміку утворення продуктів пероксидації у молодняку в різні періоди

онтогенезу / Д. Ф. Милостива // Біологія тварин. – 2011. – Т. 13, №1–2. –

С. 124–130.

94. Милюков А. Что несут голштины отечественному молочному

скотоводству / А. Милюков // Молочное и мясное скотоводство. – 1991. –

№ 5. – С. 9–11.

137

95. Мингазов Т. А. Профилактика эмбриональной смертности у

животных / Т. А. Мингазов // Вестник с.-х. науки Казахстана.– 1986. – № 9.–

С. 65–70.

96. Митяшова О. Воспроизводство в высокопродуктивных стадах /

О. Митяшова, А. Оборин, А. Чомаев // Животноводство России. – 2008. –

№ 9. – С. 45–46.

97. Мохаммед Сануси. Воспроизводительная способность и

продуктивность высокоудойных коров голштинской породы при различных

формах овариальной дисфункции: автореф. дис. на соискание учён. степени

канд. биол. наук.: спец. 06.02.01 «Разведение, селекция, генетика и

воспроизводство сельскохозйственных животных» / Сануси Мохаммед. –

Дубровицы (Моск. обл.), 2002. – 25 с.

98. Назаров М. В. Стимуляция полового аппарата у коров / М. В

Назаров // Труды Кубанск. гос. аграр. ун-та. – 1995. – № 349. – С. 46–49.

99. Наноматериалы и нанотехнологии в ветеринарной практике /

[Борисевич Б. Б., Каплуненко В. Г., Косинов Н. В. и др.]; под ред. В. Б.

Борисевича, В. Г. Каплуненка. – К.: ВД «Авіценна», 2012. – 512 с.

100. Нежданов А. Г. Гормональний контроль за воспроизводством

крупного рогатого скота / А. Г. Нежданов, К. А. Лободин, Г. П. Дюльгер //

Ветеринария. – 2008. – № 1. – С. 3–7.

101. Нежданов А. Г. Применение гонадотропных препаратов при

дисфункции яичников у молочных коров / А. Г. Нежданов, К. А. Лободин,

Н. Е. Богданова // Вестник Рос. акад. с.-х. наук. – 2008. – № 4. – С. 62–64.

102. Нежданов А. Г. Эффективность гормональной индукции

полиовуляции у коров / А. Г. Нежданов, Ю. А. Скрипицын, С. В. Терновых //

Ветеринария. – 2002. – № 9. – С. 35–38.

103. Никоян П. Е. Суперовуляция и оплодотворяемость яйцеклеток в

зависимости от сезона года и уровня овуляции / П. Е. Никоян //

Эндокринология и трансплантация зародышей селськохозяйственых

животных: сб. науч. трудов. – Дубровицы. – 1983. – Т. 44. – С. 68–73.

138

104. Овсянников А. И. Основы опытного дела в животноводстве

/Овсянников А. И. – М.: Колос, 1976. – 304 с.

105. Осташко Ф. И. Биотехнология воспроизведения крупного

рогатого скота / Осташко Ф. И. – К.: Аграрна наука, 1995. – 185 с.

106. Оцінка генотоксичності та імуногенності наночастинок металів,

перспективних компонентів ветеринарних нанотрицевтиків / С. М. Дибкова,

М. Є. Романько, Л. С. Резніченко [та ін.] // Ветеринарна біотехнологія: бюл. –

2011. – № 19. – С. 61–69.

107. Паращенко І. В. Динаміка церулоплазміну в плазмі крові корів у

залежності від стадії статевого циклу і стану статевої функції / І. В.

Паращенко // Вісник Полтав. держ. аграр. акад. – 2011. – № 2. – С. 127–129.

108. Пат. 17291А Україна, МКИ А6Ш 19/02, АО 1К 67/02. Спосіб

стимуляції приживлюваності ембріонів у самиць сільськогосподарських

тварин та препарат “Глютам” для використання в ньому / Шеремета В. І.,

Богданов Г. О., Опанасенко В. О., Лущик А. А.; заявник і власник Нац. ун-т

біоресурсів і природокористування України. – № 95125209; заявл. 11.12.95;

опубл. 01.04.97, Бюл. № 3.

109. Пат. 2093023 Россия, МКИ6 А01К 67/02, А61N 1/32. Способ

стимуляции воспроизводительной функции крупного рогатого скота /

Авдеева Т. А., Баталин Ю. Е.; заявитель и патентообладатель Омск. гос. вет.

ин-т. – № 94008798/13; заявл. 16.03.94; опубл. 20.10.97, Бюл. № 29.

110. Пат. 2179018 Россия, МПК7 А61К 31/138, А01К 67/00.

Стимулятор репродуктивной функции животных / Гуськов А. М., Мамаев

А. В., Масалов В. Н., Давыдов А. Н.; заявитель и патентообладатель Орлов.

гос. аграр. ун-т. – № 200113784/13; заявл. 30.05.00; опубл. 10.02.02, Бюл. № 4.

111. Пат. 2202354 Россия, МПК7

А61К 33/04, А61К 35/20. Способ

нормализации воспроизводительной функции коров / Косорлукова З. Я.,

Деньгуб И. В., Павлова Н. А., Захарова О. И.; заявитель и патентообладатель

Науч.-исслед. вет. ин-т Нечернозем. зоны РФ. – №2001123614/13; заявл.

23.08.01; опубл. 20.04.03, Бюл. № 11.

139

112. Пат. 2268034 Россия, МПК7 А61К 31/00, А61Р 15/00. Способ

профилактики послеродовой субинволюции матки у коров / Мисайлов М. Д.,

Михалев В. И., Притыкин Н. В.; заявитель и патентообладатель Гос. науч.

учрежд. Всерос. науч.-исслед. вет. ин-т патолог. фармакол. и терапии. –

№ 2004133471/13; заявл. 16.11.04; опубл. 20.01.06, Бюл. № 02.

113. Пат. 2272630 Россия, МПК7

А61К 31/56, А61К 38/09. Способ

повышения выживаемости эмбрионов у коров / Самбуров Н. В.; заявитель и

патентообладатель ФГОУ ВПО «Курск. гос. с.-х. акад.». – № 2001113235/15;

заявл. 28.04.04; опубл. 27.03.06, Бюл. № 4.

114. Пат. 2344597 Россия, МПК7 А01К 67/00. Средство для

стимуляции репродуктивной функции животных / Ключникова Н. Ф.,

Ключников М. Т., Анисимов М. М., Ключникова Е. М.; заявитель и

патентообладатель Гос. науч. учрежд. Дальневост. НИИСХ РАСХН. –

№ 2007103996/13; заявл. 01.02.07; опубл. 27.01.09, Бюл. № 2.

115. Пат. 54567 Украина, МПК7 А61К 31/075, А61К 1/535. Засіб для

підвищення відтворювальної здатності високопродуктивних молочних корів /

Короткий Ю. В., Лозинський М. О., Погребний Г. Г., Сірацький Й.З.; заявник

і власник Ін-т орган. хімії НАН України. – № 200006329; заявл. 22.06.00;

опубл. 17.03.03, Бюл. № 3.

116. Пат. на корисну модель 23550 Україна, МПК B22F 9/14. Спосіб

ерозійно-вибухового диспергування металів / Косінов М. В., Каплуненко

В. Г. – заявл. 09.02.07; опубл. 25.05.07, Бюл. № 7.

117. Пат. на корисну модель 39392 Україна, МПК B82B 3/00. Спосіб

отримання карбоксилатів харчових кислот з використанням нанотехнологій /

Косінов М. В., Каплуненко В. Г. – заявл. 22.09.08; опубл. 25.02.09, Бюл. № 4.

118. Пат. на корисну модель 74447 Україна, МПК А01К67/00,

G01N33/48. Спосіб визначення функціонального стану організму тварин /

Шеремета В. І., Грунтковський М. С.; заявник і власник Нац. ун-т біоресурсів

і природокористування України. – № u201205060; заявл. 24.04.14; опубл.

25.10.12, Бюл. № 20.

140

119. Патент на корисну модель 20616 Україна, МПК А61D 19/04.

Спосіб стимуляції запліднюваності самиць сільськогосподарських тварин /

Тищенко Я. Г., Шеремета В. І., Себа М. В.; заявник і власник НУБіП України.

– № 20041210884; заявл. 28.12.04; опубл. 12.02.07, Бюл. № 2.

120. Петкевич Н. Методы повышения воспроизводительной

способности животных / Н. Петкевич // Молочное и мясное скотоводство. –

2005. – № 4. – С. 11–12.

121. Підвищення багатоплідності овець на основі біологічно активних

речовин / М. М. Шаран, М. Д. Пасіцький, З. С. Топурко [та ін.] // Вісник

аграрної науки. – 2007. – № 6. – С. 45–48.

122. Підпала Т. Доїння корів за умов безприв’язно-боксового

утримання / Т. Підпала, С. Ясєвін // Тваринництво України. – 2011. – № 1–2.

– C. 36–38.

123. Платонов Е. Факторы повышения выхода телят / Е. Платонов,

В. Деряженцев, Н. Решетникова // Животноводство. – 1980.– № 7.– С. 29–30.

124. Полянцев Н. И. Биотехнический контроль воспроизводства в

скотоводстве / Н. И. Полянцев // Зоотехния. – 1997. – № 11. – С. 25–27.

125. Порфирьев И. А. Бесплодие высокопродуктивных молочных

коров / И. А. Порфирьев // Ветеринария. – 2006. – № 10. – С. 39–41.

126. Практична ветеринарна гінекологія: учбов. посіб. [для студ. ф-ту

вет. медицини] / [Гришко Д. С., Жидков Д. М.,. Гонтаренко В. С. та ін. ]. –

Харків, 1992. – 92 с.

127. Применение ДЭНС при гипофункции яичников у коров / А. Ф.

Колчина, Л. И. Дроздова, О. В. Виноградова [и др.] // БИО. – 2008. – № 4 (91).

– С. 41–45.

128. Прокофьев М. И. Регуляция половой функции у коров в

послеотельный период / М. И. Прокофьев, Ю. М. Букреев, В. В Долгов //

Зоотехния. – 2002. – № 9. – С. 22–25.

129. Прокофьев М. И. Регуляция размножения сельскохозяйственных

животных / Прокофьев М. И. – Л.: Наука, 1983. – 263 с.

141

130. Прокофьев М. Т. Взаимосвязь между уровнем молочной

продуктивности и проявлением воспроизводительной функции у коров /

М. Т. Прокофьев, Ю. М. Букреев, В. В. Долгов // Зоотехния. – 2002. – № 10. –

С. 22–25.

131. Радченков В. П. Результативность осеменения коров,

иммунизированных спермиями быков / В. П. Радченков, Н. В. Богданова,

Е. В. Михайленко // Зоотехния. – 1999. – № 7. – С. 23–25.

132. Рекомендації з профілактики неплідності худоби / [Зверева Г. В.,

Яблонський В. А., Косенко М. В. та ін.]. – Львів: ДНДКІ ветпрепаратів і

корм. добавок, 2001. – 18 с.

133. Репродуктивная функция коров под влиянием сезонных факторов

/ О. А. Зейналов, В. М. Шириев, С. Н. Хилькевич [и др.] // С.-х. биол. – 2002.

– № 6. – С. 62–68. – Серия «Биол. животных».

134. Розум Є. Є. Ембріональна смертність у корів в залежності від

стану статевих органів після отелення і часу осіменіння / Є. Є. Розум //

Аграрний вісник Причорномор’я. Ветеринарні науки. – 2008. – Ч. 1, № 42. –

С. 165–169.

135. Роль мікроелементів у життєдіяльності тварин / М. Захаренко,

Л. Шевченко, В. Михальська [та ін.] // Ветеринарна медицина України. –

2004. – № 2. – С. 13–16.

136. Руденко В. П. Влияние пневмомассажа вымени телок на

воспроизводительные качества / В. П. Руденко // Стратегия развития АПК:

технологии, экономика, переработка, управление: материалы междунар.

науч.-практ. конф. (пос. Персиановский, 2–6 февр. 2004 г.). – Персиановский,

2004. – С. 104–105.

137. Рябых В. П. Суперовуляция – фактор, сдерживающий

трансплантацию эмбрионов. Теоретические аспекты возможного решения

проблемы / В. П. Рябых // О мерах повышения эффективности организации

более широкого использования биотехнологии в племенном животноводстве:

тез. докл. ІІ Респ. науч.-производ. конф. – Львов, 1988. – С. 73–74.

142

138. Рядчиков В. Г. Почему болеют высокопродуктивные коровы /

В. Г. Рядчиков // Животноводство России. – 2010. – № 12. – С. 31–33.

139. Самбуров Н. В. Сочетанное применение иммунотропных и

гонадотропного препаратов в целях улучшения оплодотворяемости коров /

Н. В. Самбуров // Новые фармакологические средства в ветеринари:

материалы 15-й Междунар. науч.-практ. конф. посвящ. 300-летию Санкт-

Петербурга. – Санкт-Петербург, 2003. – С. 107–108.

140. Сверлова Н. Б. Влияние гумановых веществ (препарат «Лигфол»)

на изменение гормонов при стимуляции воспроизводительной функции

коров / Н. Б. Сверлова , А. Н. Загибалов // Вестник ИрГСХА. – 2013. – № 55.

– С. 89–96.

141. Себа М. В. Запліднюваність телиць чорно-рябої молочної породи

після введення біологічно активних препаратів / М. В. Себа // Науковий

вісник НАУ. – К., 2005. – Вип. 85. – С. 165.

142. Себа М. В. Корекція заплідненості корів і телиць та метаболізму

в їх організмі препаратом глютам: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня

канд. с.-г. наук: спец. 03.00.20 «Біотехнологія» / М. В. Себа. – Біла Церква,

2002. – 21 с.

143. Себа М. В. Морфобіохімічні зміни в крові телиць після введення

препарату глютам / М. В. Себа, В. І. Шеремета // Науковий вісник НАУ. – К.,

2004. – № 78. – С. 175–181.

144. Себа М. В. Хімічний склад молока корів в період введення

препарату глютам / М. В. Себа // Наук.-техн. бюл. Ін-ту біології тварин. –

2004. – Вип. 5, № 3. – С. 65–69.

145. Сергиенко А. И. Интенсификация воспроизводства крупного

рогатого скота / Сергиенко А. И. –М.: Колос, 1978. – 255 с.

146. Сивик Т. Л. Вплив різних рівнів Купруму в раціоні на

продуктивність та відтворну здатність маток / Т. Л. Сивик // Зб. наук. праць

Луган. нац. аграр. ун-ту. – 2005. – № 47. – С. 287–290.

143

147. Сидоркин В. А. Перспективы применения β-андреноблокаторов в

акушерской практике / В. А. Сидоркин // Ветеринария с.-х. животных. – 2005.

– № 10. – С. 53–55.

148. Сірацький Й. З. Пошуки резервів відтворення ВРХ: здобутки і

перспективи / Й. З. Сірацький, С. Ю. Демчук // Пропозиція. – 2005. – № 1. –

С. 110–112.

149. Слоним Д. А. Экологическая физиология животных / Слоним

Д. А. – М.: Высшая школа, 1971. – 450 с.

150. Смирнов Д. Д. Акупунктурная коррекция половой системы коров

/ Д. Д. Смирнов // Научные труды РГАЗУ. Зоотехния. – М., 2002. – С. 104–

106.

151. Смирнов І. В. Штучне осіменіння сільськогосподарських тварин /

Смирнов І. В. – К.: Урожай, 1969. – 268 с.

152. Сологуб Л. І. Роль Купруму в організмі тварин / Л. І. Сологуб,

Г. Л. Антоняк, О. М. Стефанишин // Біологія тварин. – 2004. – Т. 6, № 1–2. –

С. 64–76.

153. Сроки осеменения высокопродуктивных коров после отела /

В. М. Артюх, А. М. Чомаев, М. В. Вареников [и др.] // Зоотехния. – 2004. –

№ 6. – С. 24–25.

154. Старинова А. С. Изменение содержания глюкозы в крови коров в

ходе лактации / А. С. Старинова, О. И. Курдуманова // Диагност., лечение и

профилакт. незараз. и инфекц. болезней с.-х. животных. – Омск, 1994. – С. 61.

155. Стефаник В. Ю. Моніторинг становлення відтворної функції

корів після родів / В. Ю. Стефаник // Науковий вісник НАУ. – К., 2009. –

№ 136. – С. 171–176.

156. Стимуляция воспроизводительной функции молочных коров

эстрофаном / А. М .Чомаев, М. В. Вареников, А. В. Хурсаченко [и др.] //

Ветеринария. – 2007. – № 11. – С.12–14.

144

157. Стояновский С. В. Биоэнергетика сельскохозяйственных

животных: особенности регуляции / Стояновский С. В. – М.: Агропромиздат,

1985. – 224 с.

158. Стравский Я. С. Влияние условий внешней среды на

оплодотворение коров / Я. С. Стравский // Ветеринария. – 1999. – № 9. –

С. 39–42.

159. Стравский Я. С. Лазерная коррекция нарушений инволюционных

процессов половых органов у коров / Я. С. Стравский // Пятая всерос. науч.-

практ. конф. по квантовой медицине: сб. докл. (Москва, 8–11 декаб. 1998 г.).

– М.: Московский энергетический институт, 1999. – С. 145–147.

160. Сунагатуллина Н. Р. Профилактика симптоматического

бесплодия у коров / Н. Р. Сунагатуллина, С. В. Сиренко, И. А. Филимонова //

Актуальные проблемы ветеринарной медицины: материалы межвуз. науч.-

практ. и науч.-метод. конф. – Троицк, 2002. – С. 125–126.

161. Сушко О. Б. Стимуляція корів при тривалому післяпологовому

анеструсі / О. Б. Сушко, В. В. Шевченко, О. М. Храмцова // Вісник Полтав.

держ. аграр. акад. – 2004. – № 1. – С. 34–35, 117, 120.

162. Сысоев А. А. Физиология сельскохозяйственных животных /

Сысоев А. А. – М.: Колос, 1980. – 148 с.

163. Терапевтическое действие янтарной кислоты [Генкин А. М.,

Маевский Е. И., Волков М. С. и др.] – Пущино: Медицина, 1976. – 234 с.

164. Терентьева Н. Ю. Профилактическая эффективность

фитопрепаратов при патологии послеродового периода у

высокопродуктивных молочных коров: автореф. дис. на соискание учён.

степени канд. вет. наук: спец. 16.00.07 «Ветеринарное акушерство и

биотехника репродукции животных» / Н. Ю. Терентьева. – Саратов, 2004. –

25 с.

165. Технологія виробництва продукції тваринництва / [Бусенко О.Т.,

Столюк В. Д., Могильний О. Й. та ін.]; за ред. О. Т. Бусенка. – К.: Вища

освіта, 2005. – 496 с.

145

166. Тищенко Я. Г. Відтворна функція корів при введенні біологічно

активного препарату в післяродовий період / Я. Г. Тищенко, В. І. Шеремета //

Вісник Дніпропетр. держ. аграр. ун-ту. – 2006. – № 2. – С.92–94.

167. Трохименко В. З. Біотехнологічний спосіб поліпшення

відтворювальної здатності корів / В.З. Трохименко // Наук. вісник Нац. ун-ту

біоресурсів і природокористування України. – 2014. – № 202. – С. 298–303.

168. Трохименко В. З. Відтворна здатність корів за умови скорочення

терміну тільності / В. З. Трохименко // Біологія тварин. – 2010. – Т. 12, № 2. –

С. 491–497.

169. Трохименко В. З. Відтворна здатність корів чорно-рябої

голштинської породи залежно від тривалості тільності / В. З. Трохименко,

В. І. Шеремета // Наук. вісник Львів. нац. ун-ту вет. медицини та

біотехнологій ім. С. 3. Гжицького. – 2007. – Т. 9, № 2 (33). – Ч. 3. – С. 90–93.

170. Трохименко В. З. Вплив статі плода на відтворну здатність корів

голштинської чорно-рябої породи / В. З. Трохименко, В. І. Шеремета //

Науковий вісник НАУ. – К., 2007. – № 114. – С. 173–177.

171. Трохименко В. З. Підвищення відтворювальної здатності корів за

використання у сухостійний період препарату метаболічно-нейротропної дії:

автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 03.00.20

«Біотехнологія» / В. З. Трохименко. – Біла Церква, 2012. – 20 с.

172. Трохименко В. З. Препарати, регулюючі отелення / В. З.

Трохименко, В. І. Шеремета // Тваринництво України. – 2009. – № 6. – С. 29–

30.

173. Трохименко В.З. Відтворна здатність корів за умови введення

біологічно активного препарату в останню декаду тільності / В. З.

Трохименко, В. І. Шеремета // Передгірне та гірське землеробство і

тваринництво: міжвід. темат. зб. – Львыв: Обрашино, 2008. – Вип. 50. – Ч. 1.

– С.118–123.

174. Трошкин А. Н. Хелатные минеральные добавки в кормление

свиней / А. Н. Трошкин // Ефективне тваринництво. – 2006. № 8 (16). –

146

С. 41–42.

175. Турков В. Г. Гормональный контроль за воспроизводством

крупного рогатого скота / В. Г. Турков, А. Г Нежданов // Ветеринария. –

1998. – № 12. – С. 32–35.

176. Тяпугин Е. А. Профилактика послеродовых заболеваний у коров

лазеропунктурным методом / Е. А. Тяпугин, Д. В. Михайлов, И. И. Балковой

// Квантовая терапия в ветеринарии: сб. трудов. – М., 2003. – С. 161–163.

177. Федосеева Н. А. Связь удоев и воспроизводительной способности

коров / Н. А. Федосеева // Молочное и мясное скотоводство. – 2000. – № 2. –

С. 25–26.

178. Фізіологія та патологія розмноження великої рогатої худоби:

навч. посіб. / [Г. М. Калиновський, В. А. Яблонський, М. С. Пелехатий та ін.].

– Житомир: Полісся, 2011. – 463 c.

179. Ханрбеков С. У. Повышение воспроизводительных качеств у

коров / С. У. Ханрбеков, Л. Г Чохатариди // Труды молод. ученых

Владикавказ. науч. центра РАН. – 2002. – № 3. – С. 79–82.

180. Хантер Р. Х. Ф. Физиология и технология воспроизводства

домашних животных / Хантер Р. Х. Ф. – М.: Колос, 1984. – С. 320.

181. Харламов Ю. Е. Роль биологически активных препаратов в

снижении пренатальных потерь у коров / Ю. Е Харламов, А. М Чомаев,

М. Сануси // Актуальные проблемы биологии в животноводстве: тезисы

докл. ІІІ-й междунар. конф.(Боровск, 6–8 сент. 2000 г.). – Боровск, 2000. –

С. 363–364.

182. Харута Г. Г. Прогнозування відтворної функції корів / Харута

Г. Г. – Біла Церква: Білоцерківський державний аграрний університет, 1999.

– 94 с.

183. Хмельницький Г. О. Ветеринарна фармакологія / Хмельницький

Г. О., Хоменко В. С., Канюка О. І. – Х.: Паритет, 1995. – 480 с.

184. Хомин С. П. Гормонально-витаминная терапия нарушений

функции яичников у коров и телок: автореф. дис. на соискание учён. степени

147

канд. вет. наук: спец. 16.00.07. «Ветеринарное акушерство и биотехника

репродукции животных» / С. П. Хомин. – Львов, 1965. – 19 с.

185. Хомут І. С. Тип корів за відтворенням / І. С. Хомут // Вісник

Полтав. держ. с.-г. ін.-ту .– 2001.– № 2–3. – С. 87–88.

186. Хохрин С. М. Корма и кормление животных / Хохрин С. М. –

СПб.: Лань, 2002. – 512 с.

187. Храмцов В. В. Профилактика осложнений отелов у коров / В. В.

Храмцов // Новое в диагност., лечении и профилакт. болезней животных. –

М., 1996. – С.104–106.

188. Храмцов В. В. Совершенствование системы воспроизводства

крупного рогатого скота / В. В. Храмцов // Докл. ТСХА. – 2002. – № 274. –

С. 356–359.

189. Чирков В. А. Восстановление репродуктивной функции матки

коров после отела / В. А. Чирков // Ветеринария. – 1978. – № 3. – С. 78–82.

190. Чомаев А. М. Эмбриональные потери у коров / А. М. Чомаев,

Ч. Б. Колодиев // Ветеринария. – 2003. – № 5. – С. 15–16.

191. Чохатариди Г. Н. Оптимальный срок оплодотворения коров после

отела / Г. Н Чохатариди // Молочное и мясное скотоводство. – 1999. – № 3. –

С. 23–24.

192. Чохатариди Л. Г. Выявление биологических ресурсов

воспроизводства и продуктивности коров / Л. Г. Чохатариди, Т. В. Каргинов,

// Труды Кубанск. гос. ун-та. – 2008. – № 1. – С.155–158, 248.

193. Шаран М. М. Ефективність застосування комплексу "Ліпосома-

ФСГ" для індукції множинної овуляції у корів-донорів / М. М. Шаран, С. Г.

Шаловило // Сільський господар. – 2008. – № 7. – С. 6–8.

194. Шаран М. М. Добір корів-донорів ембріонів шляхом визначення

функції яєчників шкірною алергічною реакцією / М. М. Шаран // Біологія

тварин. – 2007. – Т. 9, № 1–2. – С.238–243.

195. Шарапа Г. С. Молочна продуктивність і відтворна здатність корів

новостворених порід / Г. С. Шарапа, М. С. Гавриленко // Наук. вісник Нац.

148

ун-ту біоресурсів і природокористування України. – 2011. – Т. 1, № 160. –

С. 64–68.

196. Шелков А. Н. Интенсификация производства и оздоровление

молочного стада / А. Н. Шелков // Зоотехния. – 1991. – № 7. – С. 51–53.

197. Шеремета В. І. Стимуляція суперовуляції у корів-донорів з

використанням біологічно активного препарату "Глютам" / В. І. Шеремета //

Наук. вісник НАУ. – К., 1998. – № 4. – С. 10–14.

198. Шеремета В. І. Біохімічний склад крові корів при використанні

препарату глютам / В. І. Шеремета, Г. С. Тараненко, М. В. Себа // Наук.

вісник НАУ. – К., 2003. – № 64. – С. 24–29.

199. Шеремета В. І. Використання аналога лютеїнізуючого гормону –

овогон-тіо в скотарстві // Тваринництво України. – 1997. – № 7. – С. 22–23.

200. Шеремета В. І. Використання препарату "Стимулін" у

трансплантації ембріонів / В. І. Шеремета, О. П. Вергелес // Вісник аграрної

науки. – 2009. – № 10. – С. 35–37.

201. Шеремета В. І. Вміст статевих гормонів у крові телиць

української чорно-рябої молочної породи / В. І. Шеремета, М. В. Себа //

Вісник аграрної науки. – 2004. – № 12. – С. 35–38.

202. Шеремета В. І. Вплив біологічно активного препарату “Глютам”

на рівень статевих гормонів телиць / Шеремета В. І. // Науковий вісник НАУ.

– К.,1998. – № 6. – С. 138–140.

203. Шеремета В. І. Гормональний фон корів у останні декади

тільності за введення біологічно активних препаратів / В. І. Шеремета, В. З.

Трохименко, М. В.Себа // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – 2010. –

Т. 2, № 3 (56). – Ч. 2. – С. 152–159.

204. Шеремета В. І. Заплідненість корів залежно від вмісту в крові

глюкози та сечовини під час штучного осіменіння / В. І. Шеремета, М. С.

Грунтковський // Наук. вісник Львів. нац.. ун-ту вет. медицини та

біотехнологій імені С. З. Гжицького. – 2011. – Т. 13, № 4 (50). – Ч. 3. –

С. 357–362.

149

205. Шеремета В. І. Інтенсифікація відтворення великої рогатої

худоби / В. І. Шеремета, В. З. Трохименко // Технологія виробництва і

переробки продукції тваринництва: зб. наук. праць. – Біла Церква, 2010. –

№ 3 (72). – С. 206–207.

206. Шеремета В. І. Морфобіохімічні показники крові корів в останню

декаду тільності / В. І. Шеремета, В. З. Трохименко, Т. В. Литвиненко //

Вісник аграрної науки. – 2010. – № 1. – С. 47–50.

207. Шеремета В. І. Підвищення ефективності методу трансплантації

ембріонів великої рогатої худоби / Шеремета В. І. – К.: АртЕк, 2005. – 120 с.

208. Шеремета В. І. Підвищення запліднюваності корів біологічно

активним препаратом Глютам / В. І. Шеремета, О. М. Сіроштан // Наук.

вісник НАУ. – К., 2003. – № 63. – С. 158–163.

209. Шеремета В. І. Регуляція відтворної функції корів біологічно

активними препаратом / В. І. Шеремета // Науковий вісник НАУ. – К., 2005. –

№ 85. – С. 197–201.

210. Шеремета В.І. Деякі аспекти використання та роль біологічно

активних речовин у біотехнології відтворення тварин / В. І. Шеремета //

Природа Західного Полісся та прилеглих територій. – 2010. – № 9. – С. 260–

264.

211. Шеремета В.І. Динаміка статевих, гонадотропних гормонів і

біохімічних показників у крові тільних корів за введення препарату

нейротропно-метаболічної дії / В.І. Шеремета, В.З. Трохименко // Біологія

тварин. – 2012. – Т. 14, №1–2. – С. 30–35.

212. Шеремета В.І. Теоретичне обґрунтування та розробка методів

підвищення ефективності біотехнології відтворення великої рогатої худоби:

автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора с.-г. наук: спец. 03.00.20

«Біотехнологія» / В. І. Шеремета. – Біла Церква, 1999. – 40 с.

213. Шилов И. А. Физиологическая экология животных / Шилов И. А.

– М.: Высшая школа, 1985. –327 с.

150

214. Шипилов В. С. Интенсификация воспроизводства и

профилактика бесплодия животных / В. С. Шипилов // Ветеринария. – 1974. –

№ 9. – С. 76.

215. Шипилов В. С. Интенсификация воспроизводства и

профилактика бесплодия сельскохозяйственных животных / В. С. Шипилов //

Меж. сб. науч. трудов. – Казань, 1989. – С. 4–12.

216. Шипилов В. С. Физиологические основы профилактики

бесплодия коров / Шипилов В. С. – М.: Колос, 1977. – С. 336.

217. Шубин А. А. Стимуляция воспроизводительной функции коров.

А. А. Шубин, Л. А. Шубина, Л. В. Лобашова // Зоотехния. – 1993. – № 11. –

С. 22–24.

218. Эмбриотропное действие динофена / В. С. Бузлама, Н. П.

Мещеряков, Г. А. Востроилова [и др.] // Ветеринария. – 2000. – № 4. – С. 46–

48.

219. Эффективность динамической электронейростимуляции в

лечении коров с гипофункцией яичников [ДЭНС] / А. Ф. Колчина, Л. И.

Дроздова О. В. Виноградова [и др.] // Динамическая

электронейростимуляция в ветеринарной медицине. – Екатеринбург, 2008. –

С. 70–75.

220. Эффективность препарата Карсел при лечении и профилактике

послеродовых осложнений у коров / Д. Н. Уразаев, В. А. Антипов, А. Н.

Турченко // Вестник ветеринари. – 2001. – № 3. – С. 35–39.

221. Эффективность применения Ги-РГ для нормализации половой

функции коров-первотелок после отела / М. Сануси, В. А. Афанасьев, А. М.

Чомаев // Актуальные проблемы биологии в животноводстве: тезисы докл.

ІІІ-й междунар. конф. (Боровск, 6–8 сент. 2000 г.). – Боровск, 2000. – С. 336–

337.

222. Эффективность применения тканевого препарата «Плацентин-А»

для повышения репродуктивной функции высокопродуктивных коров / Ю. А.

151

Прытков, М. В Вареников, А. М. Чомаев [и др.] // Достижения науки и техн.

АПК. – 2008. – № 12. – С. 46–48.

223. Юшков Ю. Г. Стимуляция оплодотворяемости коров и телок /

Ю. Г. Юшков, П. Н. Никоноров // Эпизоотология, диагностика, профилактика

и меры борьбы с инфекционными болезнями животных: сб. науч. тр. РАСХН.

Сиб. отделение. – Новосибирск, 1992. – С. 40–48.

224. Яблонский В. А. Синхронизация половой охоты у телок / В. А.

Яблонский, Е. П. Кит // Животноводство. – 1983. – № 9. – С. 59–60.

225. Яблонська О. В. Зміни імунобіологічної реактивності телят-

гіпотрофіків під впливом сапоніту / О. В. Яблонська // Вісник ЛДАВВ ім.

С.З. Ґжицького. – 2002. – Т. 4 (5). – С. 64–71.

226. Яблонський В. А. Більше уваги організації відтворення тварин /

В. А. Яблонський, В. Й. Любецький // Ветеринарна медицина України. –

2002. – № 5. – С. 32–33.

227. Arashima C. Effects of oxygen tension and glucose concentrations on

in vitro fertilization of bovine oocytes / C. Arashima // Jap. J. Vet. Res. – 1995. –

Vol. 43, № 1. – P. 54.

228. Arthington J. D. Effect of copper source and level on performance and

copper status of cattle consuming molasses supplements / J. D. Arthington, F. M.

Pate, J. W. Spears // J. Anim. Sci. – 2003. – Vol. 81. – P.1357–1362.

229. Arthur G.H. Veterinary Reproduction and Obstetrics / Arthur G.H.,

Noakes D. E., Pearson H. – England: Bailliere Tindall, 1989. – 340 p.

230. Ashmead H. D. Effects of metal amino acid chelates on milk

production, reproduction and body condition in Holstein first calf heifers / H. D.

Ashmead, S. D. Ashmead, R. A. Sanford // The International journal of applied

research in veterinary medicine. – 2004. – № 2. – P. 252–260.

231. Barrow L. Copper distribution among serum proteins in paediatric

liver disorders and malignancies / L. Barrow, M. Tanner // Eur J Clin Invest. –

1988. – Vol. 18(6). – P. 555–560.

152

232. Bergman E. N. The pools cellular nutriens: glucose / E. N. Bergman.

// Dyn. Biochem. Anim. Prod.-Amsterdam, 1983. – P. 173–196.

233. Bioavailability of zinc from zinc sulfate and different organsc zinc

sources and their effects on ruminal volatile fatty acid proportions / J. W. Spears,

Р. Schlegel, M. C. Seal [et al.] // Livestock Production Science. – 2004. – Vol. 90,

№ 2–3. – P. 211–217.

234. Blakely B. R. Ceruloplasmin as an indicator of copper status in cattle

and sheep / B. R. Blakely, D. L. Hamilton // Can. J. Comp.Med. – 1985. – Vol. 49.

– Р. 405–408.

235. Boryczko Z. Comparison of the hormonal and chemical composition

of the fluid from bovine ovarian follicles and cysts / Z. Boryczko, H. Bostedt,

B.Hoffmann // Reprod. Domest. Anim. – 1995. – Vol. 30, № 1. – P. 36–28.

236. Boryczko Z. Comparison of the hormonal and chemical composition

of the fluid from bovine ovarian follicles and cysts / Z. Boryczko, H. Bostedt,

B. Hoffmann // Reprod. Domest. Anim. – 1995. – Vol. 30, № 1. – P. 28–36.

237. Boyne R. Effects of copper and selenium deficiency on neutrophil

function in cattle / R. Boyne, J. Arthur // J Comp Pathol. – 1981. –Vol. 91. –

P. 271–276.

238. Bozkurt T. Effect of clitoral massage on levels of estradiol,

testosterone, dehydroepiandrosterone sulphate and pregnancy rate in cows / Tanzer

Bozkurt, Gaffari Turk, Seyfettin Gur // Veterinarski arhiv. – 2007. – Vol. 77, № 1.

– P. 59–67.

239. Brewer N. R. Comparative metabolism of copper / N. R. Brewer //

Amer. Vet. Med. Assoc. – 1987. – Vol. 190, № 6. – Р. 654–658.

240. Chelated minerals: their role in bovine fertility / J. E. Manspeaker,

M. G. Robl, G. H. Edwards [et al.] // Veterinary Medicine. – 1987. – № 82. –

Р. 951–956.

241. Coleman D. A. Factors affecting reproductive perfomance of dairy

cows / D. A. Coleman, W. V. Thayne, R. A. Dailey // J. Dairy Sci. – 1985. –

Vol. 68, № 7.– P. 1793–1803.

153

242. Comparison of Plasma Metabolite Concentrations and Lactate

Dehydrogenase Activity in Dogs, Cats, Horses, Cattle and Sheep / T. Sako,

S. Urabe, A. Kusaba [et al.] // Veterinary Research Communications. – 2007. –

№ 31. – P. 413–417.

243. Copper status and enzyme, hormone, vitamin and immune function in

heifers / M. C. Sharma, C. Joshi, N. N. Pathak [et al.] // Res. Vet. Sci. – 2005. –

Vol. 79, № 2. – P. 113–123.

244. Diagnosis and treatment of copper toxicosis in ruminants / N. J. Auza,

W. G. Olson, M. J. Murphy [et al.] // J. Am. Vet. Med. Assoc. – 1999. – Vol. 214.

– P. 1624–1828.

245. Dick A. T. The control of copper storage in the liver of sheep by

inorganic sulphate and molybdenum / A. Т. Dick // Australian Veterinary Journal.

– 1953. – Vol. 29. – P. 233–239.

246. Efeito do cloprostenol (ICI-80.996) sobre a involucaeo uterina em

vacas mesticas Holandes-Zebu / F. T. Albuquerque, L. A. W. F. Chow Sa // Arq.

bras. med. vet. e zootecn. – 1997. – № 2. – P. 181–187.

247. Effect of the type and number of prostaglandin treatments on corpus

luteum, the largest follicle and progesterone concentration in dairy cows /

A. Repasi, J. F. Bekers, J. Sulon [et al.] // Reprod. Domest. Anim. – 2005. –

Vol. 40, № 5. – P. 436–442.

248. Effect progesterone releasing device with a capsule containing

estronge ovarian function dairy cows after calving / Shimojo Kosuke, Haneishi

Takashi, Kajisa Makoto [et al.] // Bull. Fac. Agr. Miuazaki Univ. – 2007. –

Vol. 53, № 1–2. – P. 115–120.

249. Effects of GnRH (buserelin) administration 12 days after insemination

on the pregnancy rates of cattle / Ysunori Monji, Mituo Sato, Takehito Kuwayama

[et al.] // Journal of Agr. Sci. – 2003. – Vol. 48, № 2. – Р. 25–29.

250. Elgerwi A. Industrial copper intoxication in sheep: Clinical and

pathological findings / A. Elgerwi, J. Bire, M. Levkut // Acta Vet. Brno. – 1999. –

Vol. 68. – P. 197–202.

154

251. Evaluating copper lysine and copper sulfate sources for heifers / P. A.

Rabiansky, L. R. McDowell, J. Velasquez-Pereira [et al.] // J. Dairy Sci. – 1999. –

Vol. 82. – P. 2642–2650.

252. Fischer P.W.F. The effect of dietary zinc on intestinal copper

absorption / P.W.F. Fischer, A. Giroux, M. L'Abbe // Am J Clin Nutr. – 1981. –

Vol. 34. – P. 1670–1675.

253. Fraser C. M. The merk veterinary manual - seventh edition / C. M.

Fraser, J. A. Boregeron, A. Mays // Rahuay, N.J., U.S.A, 1991. – P. 640–702.

254. Frieden E. Perspectives on copper biochemistry / E. Frieden // Clin.

Physiol. Biochem. – 1986. – Vol. 4(1). – P. 1–19.

255. Gengelbach G. P. Effect of dietary copper, iron and molybdenum on

growth and copper status of beef cows and calves / G. P. Gengelbach, J. D. Ward,

J. W. Spears // J. Anim. Sci. – 1994. – Vol. 72. – P. 2722–2727.

256. Gitlin D. Turnover of the copper and protein moieties of

ceruloplasmin / D. Gitlin, C. A. Janeway // Nature. – 1960. – Vol. 185. – P. 693.

257. Gong J.G. LH secretion and response to GnRH during the early

postpartum period in dairy cows undergoing genetic selection for milk yield / J. G.

Gong, W. L. Lee, A. Moghaddam // LH ,Abstr. Joint Summer Meeting of the Study

of Fertility, British Andrology Society and British Fertility Society (July, 2000:

Abstr. Ser.). – Edinburgh, 2000. – № 25. – P. 27.

258. Hart E. B. Iron in nutrition VII. Copper as a supplement to iron for

hemoglobin building in the rat / E. Hart, H. Steenbock, J. Waddell [et al.] // J. Biol.

Chem. – 1928. – Vol. 77. – P. 797–812.

259. Hunter R. H. F. Modified insemination procedure in cattle: Deep

uterine deposition of smaller numbers of frozen-thawed or sex-selected

spermatozoa / R. H. F. Hunter // Rev. med. vet.(France). – 2000. – Vol. 151, № 3.

– P. 187–196.

260. Identification of thiomolybdates in digesta and plasma from sheep

after administration of Molabelled compounds into the rumen / J. Price, A. M.

Will, G. Paschaleris [et al.] // Br. J. Nutr. – 1987. – Vol. 58. – P. 127–138.

155

261. Lee S. H. Ceruloplasmin and copper transport during the latter part of

gestation in the rat / S. H. Lee, R. Lancey, A. Montaser // Proc. Soc. Exp. Biol.

Med. – 1993. – Vol. 203. – P. 428–439.

262. Leroy J. L. M. R. Reduced fertility in high-yielding dairy cows: Are

the oocyte and embryo in danger. The importance of negative energy balance and

altered corpus luteum function to the reduction of oocyte and embryo quality in

high-yielding dairy cows / J. L. M. R. Leroy, G. Opsomer, A. Van Soom // Reprod.

Domest. Anim. – 2008. – Vol. 43, № 5. – Р. 612–622.

263. Linder M. C. Biochemistry of copper / M. C. Linder // Biochemistry'

of the elements. – N.Y., London. Plenum Press, 1991. – Vol. 10. – 291 p.

264. Linder M. C. Copper transport / M.C. Linder, L. Woolen, P. Cerveza

//Am. J.Clin. Nutr. – 1998. – Vol. 67. – P. 965–971.

265. Linder M. C. Handbook of copper pharmacology and toxicology /

M.C. Linder // Human Press Inc. Totowa, NJ, 2002. – P. 3–32.

266. Linder M. C. Metals and Genetics / M.C. Linder, S. Donley,

D. Dominquez // Kluwer Academic Plenum. – N.Y, 1999. – P. 117–129.

267. Mann G. E. Progesterone treatment inhibits the secretion of oestradiol

by the first follicle wave in the cow / G. E. Mann, G. R. Starbuck, G. E. Lamming

// Abstr. Society for the Study of Fertility British Andrology Society Joint Winter

Meeting (Warwick, Dec., 1999 у.) Abstr. Ser, 1999. – № 24. – P. 16.

268. McDowell L. R. Minerals in Animal and Human Nutrition /

McDowell L. R. – N.Y. Acad. Press, 1992. – P. 77–83.

269. McDowell L.R. Minerals for grazing ruminants in tropical regions /

Mc Dowell L. R. – University of Florida, 1997. – P. 35–39.

270. Medan M. S. Effects of re-immunization of heifers against inhibin on

hormonal profiles and ovulation rate / M. S. Medan, S. Akagi, H. Keneko //

Reproduction. – 2004. – Vol. 128, № 4. – P. 475–482.

271. Merelles C. F. Reproductive performance and nutritional status of

holtein cows in Brazil / C. F. Merelles, D. M. Vitti, A. L. Abdalla // Livestock

Reprod. Lat Amer.: Proc. Fin. Res. Co-ord Meet. FAO/ IAEA/ARCA III Reg.

156

Network Improv. Reprod. Manag. Meat-and Milk Prod. Livestok Lat. Amer. AID

Radioimmunoassay (Bogota 19–23 sept. 1988 y.). – Vienna, 1990. – P. 73–80.

272. Milk ceruloplasmin and its expression by mammary gland and liver in

pigs / P. J. Cerveza, F. Mehrbod, S. J. Cotton [et al.] // Arch. Biochem. Biophys. –

2000. – Vol. 373. – P. 451–461.

273. Mircu C. Factors affecting reproductive performance in Romanian

black spotted dairy cows / C. Mircu, H. Cernescu, Camelia Tulcan [et al.] // Bul.

Univ. sti. agr. si med. vet. Cluj-Napoca. Ser. Med. vet. – 2005. – № 62. – Р. 500–

505.

274. Miyoshi S. Propylene glycol improves reproductive performance in

early postpartum / S. Miyoshi, J. L. Pate, D. L. Palmquist // Spec. Circ. Ohio State

Univ. Ohio Agr. Res. and Dev. Cent. – 1996. – № 156. – Р. 83–86.

275. National Research Council (NRC, 1980). Mineral Tolerance of

Domestic Animals. – Washington, D.C.: National Academy Press, 1980. – 577 р.

276. Olivares M. Copper homeostasis in infant nutrition: Deficit and excess

/ M. Olivares, M. Araya, R. Uauy //J. Ped. Gastr. Nutr. – 2000. – Vol. 31. –

P. 102–111.

277. Osaki S. The mobilization of iron from the perfused mammalian liver

by a serum copper enzyme, ferroxidase / S. Osaki, D. A. Johnson, E. I. Frieden //

J Biol Chem. – 1971. – Vol. 246. – P. 3018–3023.

278. Ovarian cyclicty and reproductive performance of Holstein cows

carrying the mutation of complex vertebral malformation in Japan // M. E.

Ghanem, N. Isobe, T. Suzuki [et al.] // Reprod. Domest. Anim. – 2008. – Vol. 43,

№ 3. – Р. 346–350.

279. Ovarian cyclicty and reproductive performance of Holstein cows

carrying the mutation of complex vertebral malformation in Japan / M. E. Ghanem,

N. Isobe, T. Suzuki [et al.] // Reprod. Domest. Anim. – 2008. – № 3 (43). –

P. 346–350.

280. Reduced fertility in high-yielding dairy cows: Are the oocyte and

embryo in danger? Part I. The importance of negative energy balance and altered

157

corpus luteum function to the reduction of oocyte and embryo quality in high-

yielding dairy cows / J. L. M. R. Leroy, G. Opsomer, A. Van Soom [et al.] //

Reprod. Domest, Anim. – 2008. – № 5 (43). – P. 612–622.

281. Regulation of reproductive function and practical use in females.

Mohamed S. Medan, Koji Y. Arai, Gen Watanabe [et al.] // Anim. Sci. J. – 2007. –

Vol. 78, № 1. – Р. 16–27.

282. Relationships between the incidence of pre-ovulatory behaviour and

the concentrations of oestradiol-17β and progesterone in bovine plasma / R. G.

Glencross, R. J. Esslemont, M. J. Bryant [et al.] // Applied animal behaviour

science. – 1981. – Vol. 7, № 4. – P. 141–148.

283. Spears J. W. Bioavailability of copper from tribasic copper chloride

and copper sulfate in growing cattle / J. W. Spears, E. B. Kegley, L. A. Mullis //

Anim. Feed Sci. Technol. – 2004. – Vol. 116, № 1–2. – P. 1–13.

284. Stadnik L. The effekt of selected factors at insemination on

reproduction of Holstein cows / L. Stadnik, F. Louda, A. Jezkova // Czech J. Anim

Sci. – 2002. – Vol. 47, № 5. – P. 169–175.

285. Suttle N. F. The role of organig sulphur in the copper-molybdenum-

sulphur interrelationships in ruminant nutrition / N. F. Suttle // Br. J. Nutr. – 1975.

– Vol. 34. – P. 411–420.

286. The effect of copper, zinc, and manganese amino acid chelates on

dairy cow reproduction on eight farms: a field trial / Y. Bosseboeuf, B. A.

Bourdonnais, H. D. Ashmead [et al.] // The International journal of applied

research in veterinary medicine. – 2006. – Vol. 4, № 4. – P. 313–320.

287. The role of ceruloplasmin in iron metabolism / H. P. Roeser, G. R.

Lee, S. Nacht [et al.] // J Clin Invest.– 1970. – Vol. 49. – P. 2408–2417.

288. Tong K. K.Copper uptake by cultured trophoblast cells isolated from

human term placenta / K. K. Tong, H. J. McArdle // Biochim. Biophys. Acta. –

1995. – Vol. 126. – P. 233–246.

289. Underwood E. J. The mineral nutrition of livestock / E. J. Underwood,

N.F. Suttle. – Oxon: UK, 1999. – 614 р.

158

290. Underwood E. J. Trace elements in human and animal nutrition –

Underwood E. J. – N.Y.: Academic Press, 1977. – 545 p.

291. Undetectable intracellular free copper: the requirement of a copper

chaperone for superoxide dismutase / T. D. Rae, P. J. Schmidt, R. A. Pufahl [et al.]

// Science. – 1999. – Vol. 284. – P. 805–808.

292. Valentine J. S. Delivering copper inside yeast and human cells / J. S.

Valentine, E. B. Gralla // Science. – 1997. – Vol. 278. – P. 817–818.

293. Vanek D. A. Relationship detween production and reproduction traits

in cows of Czech pied cattle / D. Vanek, J. A. Czech // Anim. Sci. – 2004. – № 4. –

P. 131–136.

294. Wapnir R. A. Copper absorption and bioavailability / R. A. Wapnir //

Am. J. Clin. Nutr. – 1998. – Vol. 67. – P.1054–1060.

159

ДОДАТКИ

160

Додаток А

Склад раціону піддослідних корів і телиць

Корми, кг

Господарства

«Великоснітинське

НДГ»

ТО

В А

Ф

«К

рю

ків

-

щи

на»

СВ

К «

Мая

к»

ТД

В

«Т

ерез

ин

о»

Досліди

ІV, VІ, ІХ, ХІ ІІІ, ІV V Х VІІ, VІІІ

Раціон

№ 1 № 2 № 3 № 4 № 5

Силос - 10,0 18,0 20,0 20,0

Сінаж - - 9,0 - 12,0

Сіно - 2,0 1,5 - 1,5

Солома - 3,0 1,5 1,5 -

Зелена маса 40,0 - - - -

Концентровані корми: 6,0 6,0 8,0 3,0 10,0

- Ячмінь 2,0 2,0 2,0 - 1,5

- Овес - 2,0 - - -

- Пшениця 2,0 1,0 1,0 - 1,0

- Кукурудза 2,0 1,0 3,0 - 4,5

- соєвий шрот - - - - 1,0

- соняшникова макуха - - 2,0 - 2,0

- корнаж - - - 3,0 -

Пивна дробина 15,0 25,0 10,0 - -

Меляса - - - - -

Премікс, г - - 150,0 - 250,0

СaCO3 - - - - 0,100

Сіль, г 100,0 60,0 100,0 89,0 Лизунець

161

Додаток Б

Аналіз раціону № 1

1. Структура раціону: зелені корми - 44,04 %, концентровані - 55,96 %;

2. Енергетична поживність раціону - 16,35 к.од;

3. Вміст сухої речовини з розрахунку на 100 кг живої маси - 2,93 кг;

4. Енергетична поживність 1 кг сухої речовини - 0,96 к.од.;

5. Перетравного протеїну на 1 к.од. - 107,03 г;

6. Вміст сирої клітковини у сухій речовині – 17,10 %

7. Вміст каротину з розрахунку на 1 к.од. – 91,74 мг;

8. Відношення Са:Р – 0,61:1.

Аналіз раціону № 2

1. Структура раціону: грубі корми - 12,00 %, соковиті корми - 22, %,

концентровані - 66,00 %;

2. Енергетична поживність раціону - 15,46 к.од;

3. Вміст сухої речовини з розрахунку на 100 кг живої маси - 3,27 кг;

4. Енергетична поживність 1 кг сухої речовини - 0,82 к.од.;

5. Перетравного протеїну на 1 к.од. - 116,49 г;

6. Вміст сирої клітковини у сухій речовині – 21,10 %

7. Вміст каротину з розрахунку на 1 к.од. – 17,34 мг;

8. Відношення Са:Р – 1,48:1.

Аналіз раціону № 3

1. Структура раціону: грубі корми - 6,80 %, соковиті корми - 20,3 %,

концентровані - 72,90 %;

2. Енергетична поживність раціону - 17,70 к.од;

3. Вміст сухої речовини з розрахунку на 100 кг живої маси - 2,99 кг;

4. Енергетична поживність 1 кг сухої речовини - 0,93 к.од.;

5. Перетравного протеїну на 1 к.од. - 138,09 г;

6. Вміст сирої клітковини у сухій речовині – 17,88 %

7. Вміст каротину з розрахунку на 1 к.од. – 32,20 мг;

162

Продовження додатку Б

8. Відношення Са:Р – 2,16:1.

Аналіз раціону № 4

1. Структура раціону: грубі корми - 7,50 %, соковиті корми - 70,60 %,

концентровані - 21,90 %;

2. Енергетична поживність раціону - 6,80 к.од;

3. Вміст сухої речовини з розрахунку на 100 кг живої маси - 2,50 кг;

4. Енергетична поживність 1 кг сухої речовини - 0,91 к.од.;

5. Перетравного протеїну на 1 к.од. - 81,54 г;

6. Вміст сирої клітковини у сухій речовині – 17,82 %

7. Вміст каротину з розрахунку на 1 к.од. – 14,85 мг;

8. Відношення Са:Р – 1,32:1.

Аналіз раціону № 5

1. Структура раціону: грубі корми - 3,52 %, соковиті корми - 40,65 %,

концентровані - 55,83 %;

2. Енергетична поживність раціону - 22,14 к.од;

3. Вміст сухої речовини з розрахунку на 100 кг живої маси - 3,33 кг;

4. Енергетична поживність 1 кг сухої речовини - 1,09 к.од.;

5. Перетравного протеїну на 1 к.од. - 133,33 г;

6. Вміст сирої клітковини у сухій речовині – 17,56 %;

7. Вміст каротину з розрахунку на 1 к.од. – 41,45 мг;

8. Відношення Са:Р – 2,01:1.

163

Додоток В

164

Додоток Д

165

Продовження додатку Д

166

Додоток Е

167

Додоток Ж

168

Додоток З

169

Додоток Ї

170

Додоток Й