укр.мова 7кл

ЗастосуванняЗастосування мультимедійнихмультимедійних

технологійтехнологійнана

урокахурокахрідної мовирідної мови

За програмою 7 класу За програмою 7 класу

За програмою 7 класу За програмою 7 класу

Головенець С.М. Головенець С.М.

учитель української мови учитель української мови та літератури --та літератури --

Любомльська ЗОШ І-ІІІ ст.Любомльська ЗОШ І-ІІІ ст.№№3 3

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ

КОМУКОМУ

НЕНЕ

СТАВЛЯТЬСТАВЛЯТЬ

ПОЄДНАНІ ПОЄДНАНІ НЕПОВТОРЮВАНИМИ НЕПОВТОРЮВАНИМИ

СПОЛУЧНИКАМИСПОЛУЧНИКАМИ

Із хати виходжуІз хати виходжу іі йду за йду за околицю.околицю.

В.Гетьман.В.Гетьман.

НЕ ПОЄДНАНІ НЕ ПОЄДНАНІ СПОЛУЧНИКАМИСПОЛУЧНИКАМИ

ПОЄДНАНІПОЄДНАНІ

ПРОТИСТАВНИМИПРОТИСТАВНИМИ


А, АЛЕ, ТАА, АЛЕ, ТА

ПОЄДНАНІПОЄДНАНІ

ПОВТОРЮВАНИМИПОВТОРЮВАНИМИ


Сестра Сестра відійде, відійде, усміхнетьсяусміхнеться

Г.Чубач.Г.Чубач.

Усе пішло у Усе пішло у свій не свій не весняний,весняний, а а осінній цвіт.осінній цвіт.

Є.Гуцало.Є.Гуцало.

Були Були і і річка, річка, іі дорога.дорога.

В.ЧерепковВ.Черепков

КОМУ СТАВЛЯТЬКОМУ СТАВЛЯТЬ

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ


ВС –ВС – вставне слововставне слово СХЕМА РЕЧЕННЯСХЕМА РЕЧЕННЯ

Може, Може, буде гроза?буде гроза?

(В.Сосюра).(В.Сосюра).

НавколоНавколо, будь ласка, , будь ласка, скоріш подивіться. скоріш подивіться.

(А.Костецький).(А.Костецький).

А як тебе зовутьА як тебе зовуть, пробач? , пробач? (Д.Луценко)(Д.Луценко)..

ВСВС

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ВСТАВНИХ СЛОВАХ

,…,………...(?)(!) ВСВС

….., ,……(?)(!) ВСВС

……………, . (?)(!) ВСВС


- - звертаннязвертання СХЕМА РЕЧЕННЯСХЕМА РЕЧЕННЯ

Бабусенько!Бабусенько! Скажи мені, де я? Скажи мені, де я? (Т.Шевченко).(Т.Шевченко).

Мамо,Мамо, ви чуєте? ви чуєте? (А.Малишко).(А.Малишко).

Не забудьНе забудь, мій сину,, мій сину, жнивне жнивне поле поле (П.Перебийніс).(П.Перебийніс).

Вставайте, Вставайте, батькубатьку((В.Затуливітер).В.Затуливітер).

Ти чого задививсяТи чого задивився, юначе?, юначе? (З.Кучерява).(З.Кучерява).

ЗВЗВ

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ЗВЕРТАННІРОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ЗВЕРТАННІ

…......,...... ? (!)ЗВЗВ

….……, …..

! ……(?) (!)

,..…,…(?) (!)

ЗВЗВ

, ….. .(?) (!)ЗВЗВ

ЗВЗВ…..

ЗВЗВ .


УС УС – УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНЕ СЛОВО– УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНЕ СЛОВО

ОЧРОЧР – ОДНОРІДНИЙ ЧЛЕН РЕЧЕННЯ – ОДНОРІДНИЙ ЧЛЕН РЕЧЕННЯСХЕМА РЕЧЕННЯСХЕМА РЕЧЕННЯ

Ясніли осінні Ясніли осінні квітиквіти: : айстриайстри, , гвоздикигвоздики, ,

королів цвіткоролів цвіт..(С. Васильченко)(С. Васильченко)

: , , .: , , .

ЛозиЛози, , кручікручі, , лісліс – – усе усе блищить.блищить.

(О.Довженко).(О.Довженко).

, , - ., , - .

УСУС

УСУСОЧРОЧРОЧР

ОЧР ОЧР ОЧР

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНИХ СЛОВАХРОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНИХ СЛОВАХРОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНИХ СЛОВАХРОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНИХ СЛОВАХ


ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА БУДОВОЮВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА БУДОВОЮВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА БУДОВОЮВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА БУДОВОЮ


КОМУ СТАВЛЯТЬ, ЯКЩОКОМУ СТАВЛЯТЬ, ЯКЩО СХЕМА РЕЧЕННЯСХЕМА РЕЧЕННЯ

частини складного речення частини складного речення з’єднанні з’єднанні

без сполучника;без сполучника;,,

частини складного речення, з’єднані частини складного речення, з’єднані сполучником сполучником і, та, а, але, і, та, а, але, ..проте, проте,

однак, чи, що, щоб, бо, тому щооднак, чи, що, щоб, бо, тому що та ін. та ін. або сполучним словом або сполучним словом коли, який, хто, коли, який, хто,

деде та ін. та ін. ,ТА,ТА

КОМА МІЖ ЧАСТИНАМИ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯКОМА МІЖ ЧАСТИНАМИ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯКОМА МІЖ ЧАСТИНАМИ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯКОМА МІЖ ЧАСТИНАМИ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ


- ПРЯМА МОВА -СЛОВА АВТОРА- ПРЯМА МОВА -СЛОВА АВТОРА СХЕМАСХЕМА

Я попросила в землі: Я попросила в землі: “Дай мені квітку з “Дай мені квітку з поля”поля”(М.Чумарна).(М.Чумарна).

: “ ”.: “ ”.

Сурмлять ранкові голуби:Сурмлять ранкові голуби:“Життя “Життя люби!”люби!”(Д.Кремінь).(Д.Кремінь).

: “ !”: “ !”

Я думав: Я думав: “Де ж я прихилюсь?” “Де ж я прихилюсь?” (Т.Шевченко)(Т.Шевченко).. : “ ?”: “ ?”

““Спинись”,Спинись”, - кажу собі - кажу собі (Л.Процик).(Л.Процик). “ ”“ ”,- .,- .

““Добрий вечір!” Добрий вечір!” – кажіть урочисто – кажіть урочисто (Г.Чубач).(Г.Чубач). “ “ !”- .!”- .

““Що приніс мені сьогодні, тату?”Що приніс мені сьогодні, тату?”- - радісно питає дитинча радісно питає дитинча (Д.Луценко).(Д.Луценко).

“ “ ?”- .?”- .

ПМПМПМПМСАСА

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ З ПРЯМОЮ МОВОЮ



ПМПМПМПМ СА СА

САСАПМПМПМПМ

ПМПМПМПМ

ПМПМПМПМ САСА

САСА


- РЕПЛІКА- РЕПЛІКА - СЛОВА АВТОРА - СЛОВА АВТОРА СХЕМАСХЕМА

Учитель каже Миколі: Учитель каже Миколі:

- Ти знову спізнився.- Ти знову спізнився.

::

- . (!?)- . (!?)

- На мене напали озброєні бандити, - - На мене напали озброєні бандити, - пояснює той.пояснює той. - , - .- , - .

- Що вони у тебе забрали?- лякається - Що вони у тебе забрали?- лякається вчитель.вчитель. - ? - .- ? - .

- Домашнє завдання! – бідкається - Домашнє завдання! – бідкається Миколка.Миколка. - ! - .- ! - .

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ДІАЛОЗІ

РДРД

САСАСАСАРДРД

САСАСАСА

САСАСАСА

САСАСАСА

СА СА СА СА

РДРД

РДРД

РДРД

ПОВТОРЕННЯ ТА ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯУЗАГАЛЬНЕННЯ

ІМЕННИКІМЕННИК

ПРИКМЕТНИКПРИКМЕТНИК

ЗАЙМЕННИКЗАЙМЕННИК

САМОСТІЙНІСАМОСТІЙНІСАМОСТІЙНІСАМОСТІЙНІ

ЧАСТИНИ МОВИЧАСТИНИ МОВИЧАСТИНИ МОВИЧАСТИНИ МОВИ

СЛУЖБОВІСЛУЖБОВІСЛУЖБОВІСЛУЖБОВІ

БУКВЕНІБУКВЕНІ НЕБУКВЕНІНЕБУКВЕНІ

вибір написання вибір написання слова слова

(певної букви) з ряду (певної букви) з ряду можливих варіантів можливих варіантів за умови однакової за умови однакової

вимовивимови

написання слів написання слів разом, окремо, разом, окремо,

через дефіс, через дефіс, апостроф, перенос апостроф, перенос слів, скорочення слів, скорочення

слівслів

ЧЧЕЕРГОВИЙ, БОРОРГОВИЙ, БОРОТЬТЬБА,БА,

ССППИИТАТИТАТИНЕНЕХТУВАТИ, СУЗІРХТУВАТИ, СУЗІР’’Я,Я,

СИНЬОСИНЬО--ЖОВТИЙЖОВТИЙ

ОРФОГРАМИ БУКВЕНІ ТА НЕБУКВЕНІОРФОГРАМИ БУКВЕНІ ТА НЕБУКВЕНІОРФОГРАМИ БУКВЕНІ ТА НЕБУКВЕНІОРФОГРАМИ БУКВЕНІ ТА НЕБУКВЕНІ

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ

ДІЄСЛОВОДІЄСЛОВО ДІЄСЛОВО - самостійна частина мови, що називає дію ДІЄСЛОВО - самостійна частина мови, що називає дію

або стан предмета і відповідає на питання або стан предмета і відповідає на питання що робити? шо зробити?що робити? шо зробити?

що роблять? що зроблять? що зробили? що роблять? що зроблять? що зробили? і под.і под.

ДІЄСЛОВОМОЖЕ

ОЗНАЧАТИ

СТАНВИЯВОЗНАКИ

РЕАЛЬНУДІЮ

ПРОЦЕСПРОЦЕСМИСЛЕННЯМИСЛЕННЯМОВЛЕННЯМОВЛЕННЯ

ДІЄСЛОВОДІЄСЛОВО

ЬЬ ЬЬ

Дієслова на Дієслова на

--ть, ть, ––тьсяться пишуть пишуть

із міз м’’яким знаком: яким знаком:

навчаюнавчаюттьь,пишаю,пишаюттььсяся. .

ДДієслова на ієслова на

––ш, -шся ш, -шся пишуть без пишуть без м’якого знакам’якого знака: :

навчаєнавчаєшш, пишає, пишаєшсяшся

Х

НАПИСАННЯ Ь У ДІЄСЛОВАХНАПИСАННЯ Ь У ДІЄСЛОВАХ

ДІЙСНИЙДІЙСНИЙ УМОВНИЙУМОВНИЙ НАКАЗОВИЙНАКАЗОВИЙ

Дієслова дійсного способу

означають дію, яка

відбувається, відбулась

або відбудетьсяреально.

Дієслова наказового

способу виражають прохання, побажання, спонукання

або наказ.

Дієслова умовногоспособу

означають дію не реальну,

а бажану або можливу

за певних умов.

СПОСОБИ ДІЄСЛІВСПОСОБИ ДІЄСЛІВСПОСОБИ ДІЄСЛІВСПОСОБИ ДІЄСЛІВ

ДІЄСЛОВОДІЄСЛОВОФОРМИ ДІЄСЛОВАФОРМИ ДІЄСЛОВА


НЕОЗНАЧЕНАНЕОЗНАЧЕНАФОРМАФОРМА

ВІДПОВІДАЄ НА ПИТАННЯ

ЩО РОБИТИ?ЩО ЗРОБИТИ?

НАЗИВАЄ ДІЄ АБО СТАНЯК ПРОЦЕС

НЕ ВКАЗУЄНІ НА ОСОБУ,

НІ НА РІД,НІ НА ЧАС,

НІ НА ЧИСЛО

НА КІНЦІМАЄ

СУФІКС -ТЬ (-ТИ)

Є ПОЧАТКОВОЮФОРМОЮДІЄСЛОВА

МОЖЕ БУТИБУДЬ-ЯКИМ

ЧЛЕНОМРЕЧЕННЯ

НЕОЗНАЧЕНА ФОРМА ДІЄСЛОВАНЕОЗНАЧЕНА ФОРМА ДІЄСЛОВА


ЗА ОСОБАМИЗА ОСОБАМИ1

ЗА ЧИСЛАМИ2

ЗА ЧАСАМИЗА ЧАСАМИ3

У ФОРМІ МИНУЛОГО ЧАСУ

ЗА РОДАМИ4

ОСОБОВІ ДІЄСЛОВАОСОБОВІ ДІЄСЛОВАОСОБОВІ ДІЄСЛОВАОСОБОВІ ДІЄСЛОВА

У РЕЧЕННЯХУ РЕЧЕННЯХОСОБОВІ ОСОБОВІ ДІЄСЛОВАДІЄСЛОВА

Є Є ПРИСУДКАМИПРИСУДКАМИ

ОСОБОВІ ФОРМИ ДІЄСЛІВ


ЗМІНЮЮ

ТЬСЯ:

ЗМІНЮЮ

ТЬСЯ:



ЗМІНЮЮ

ТЬСЯ:

ЗМІНЮЮ

ТЬСЯ:


ПИШЕТЬСЯ ПИШЕТЬСЯ РАЗОМРАЗОМ ПИШЕТЬСЯ ПИШЕТЬСЯ ОКРЕМООКРЕМО

якщо безякщо без не не дієслово не дієслово не

вживається: вживається: ненавидіти, ненавидіти,

нехтувати, незчутися; нехтувати, незчутися;

якщо дієслово має префікс якщо дієслово має префікс

недонедо:: недонедочувати, чувати,

недонедобачатибачати

в усіх інших випадках:в усіх інших випадках:

не не цвісти, цвісти, нене встигати, встигати,

не не допомагати, допомагати,

не не здужати,( здужати,(не не змогти)змогти)

НЕНЕ З ДІЄСЛОВАМИЗ ДІЄСЛОВАМИ


ВИДИ ДІЄСЛОВА

ДІЄСЛОВОДІЄСЛОВОМАЄМАЄДВАДВА

ВИДИВИДИ

ДЕЯКІ ДІЄСЛОВА МАЮТЬДЕЯКІ ДІЄСЛОВА МАЮТЬВИДОВІ ПАРИ:ВИДОВІ ПАРИ:

ДЕЯКІ ДІЄСЛОВА МАЮТЬДЕЯКІ ДІЄСЛОВА МАЮТЬВИДОВІ ПАРИ:ВИДОВІ ПАРИ:

ДІЄСЛОВАДОКОНАНОГО

ВИДУозначають вже завершену дію

та відповідають на питання

що зробити? що зробити? що зробив? що зробив? що зроблю?що зроблю?

ДІЄСЛОВАНЕДОКОНАНОГО

ВИДУозначають дію,

незавершену, необмежену в часі

та відповідають на питання що що

робити? що робив? робити? що робив? що роблю? що роблю?

що буду робити? що буду робити? що робитиму?що робитиму?


Дієвідміни Дієвідміни

ІІ ІІІІ

Закінчення дієслів у 3 Закінчення дієслів у 3 особі множини (вони)особі множини (вони)

-уть ,-ють. -уть ,-ють.

Н.: ведуть,пасуть,Н.: ведуть,пасуть,

сіють, миють.сіють, миють.

Закінченя дієслів у 3 Закінченя дієслів у 3 особі множини(вони)особі множини(вони)

-ать,ять.-ать,ять.

Н.:косять,носять,Н.:косять,носять,

бачать, мовчать.бачать, мовчать.

ДІЄСЛОВОДІЄСЛОВОДієвідмінювання

Алгоритм визначення

Поставити слово у Н.ф.

Наявність суф. –и- , -і-, -ї-

У І ос.одн.суфікс випадає

ІІ відміна Н.:бачити-бачу-бачать.


ПерехідніПерехідні і неперехідні дієсловаі неперехідні дієслова

ПЕРЕХІДНІПЕРЕХІДНІ

Р.в.—частина від

цілого

Означають таку дію, що переходить на інший предмет

Означають таку дію, що переходить на інший предмет

З.в. без прийменника

Р.в. з часткою НЕ

виражає ознаку предмета за дієювиражає ознаку предмета за дією виражає ознаку предмета за дієювиражає ознаку предмета за дією

ДієприкметникДієприкметник ДієприкметникДієприкметник

ДієсловоДієслово Прикметник Прикметник

ВИД (ВИД (ДОКОНАНИЙ НЕДОКОНАНИЙДОКОНАНИЙ НЕДОКОНАНИЙ),),ЧАС, АКТИВНІ І ПАСИВНІ ЧАС, АКТИВНІ І ПАСИВНІ ВІДМІНОК ,РІД,ЧИСЛО ВІДМІНОК ,РІД,ЧИСЛО

ЯкеЯке ? ? ЯкаЯка? ? ЯкийЯкий ? ?

Синтаксична роль Синтаксична роль Синтаксична роль Синтаксична роль

ТВОРЕННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ ТВОРЕННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ ТВОРЕННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ ТВОРЕННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ

АКТИТВНІ АКТИТВНІ ПАСИВНІ ПАСИВНІ

МИНУЛИЙ МИНУЛИЙ МИНУЛИЙ МИНУЛИЙ МИНУЛИЙ МИНУЛИЙ МИНУЛИЙ МИНУЛИЙ ТЕПЕРІШНІЙ ТЕПЕРІШНІЙ ТЕПЕРІШНІЙ ТЕПЕРІШНІЙ

-уч-, -юч-,-ач-,-яч-

читаючий,лежачий

-л-Згорілий,замерзлий

-н-,-ен-,єн--т-

писаний,битий,

саджений

Не з дієприкметникамиНе з дієприкметниками Не з дієприкметникамиНе з дієприкметниками

окремо

1.Коли є заперечення

2.Коли є пояснювальне слово

3Коли виконує роль присудка

Разом

1.Коли дієприкметникбез не не вживається

2.Коли немає поясню-вального слова

ДІЄПРИСЛІВНИК ДІЄПРИСЛІВНИК

Дієслово Дієслово прислівникприслівник

Що роблячи? Що роблячи? Що зробивши? Що зробивши?

Синтаксична Синтаксична роль – обставина роль – обставина Вид, час, перехід-Вид, час, перехід-

ність ність

Школярі жартували, крокуючи вулицею. Школярі жартували, крокуючи вулицею. Школярі жартували, крокуючи вулицею. Школярі жартували, крокуючи вулицею.

-учи-учи -ючи-ючи

-ачи-ачи -ячи-ячи

-вши-вши -ши -ши

ТВОРЕННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ ТВОРЕННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ ТВОРЕННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ ТВОРЕННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ

АКТИТВНІ АКТИТВНІ ПАСИВНІ ПАСИВНІ

МИНУЛИЙ МИНУЛИЙ МИНУЛИЙ МИНУЛИЙ МИНУЛИЙ МИНУЛИЙ МИНУЛИЙ МИНУЛИЙ ТЕПЕРІШНІЙ ТЕПЕРІШНІЙ ТЕПЕРІШНІЙ ТЕПЕРІШНІЙ

-уч-,-юч-,-ач-,-яч-

читаючий,лежачий

-л-Згорілий,

замерзлий

-н-,-ен-,єн--т-

писаний,битий,

саджений

Дієприслівниковий зворотДієприслівниковий зворот Дієприслівниковий зворотДієприслівниковий зворот

Дієприслівник разом із

залежними словами утворює ДІЄПРИСЛІВНИКО-

ВИЙ ЗВОРОТ

Н.: Повільно згасаючи, зоря

ховалася за обрій.

Одиничний дієприслівник не виділяється комою, якщо стоїть після присудка і відповідає на питання як? яким способом?

Н.: Вона пішла плачучи.

Одиничний дієприслівник не виділяється комою, якщо стоїть після присудка і відповідає на питання як? яким способом?

Н.: Вона пішла плачучи.

Прислівник Прислівник Прислівник – самостійна незмінна частина мови,Прислівник – самостійна незмінна частина мови,

що виражає ознаку дії чи стану,ознаку іншої ознаки що виражає ознаку дії чи стану,ознаку іншої ознаки рідше –ознаку предмета.рідше –ознаку предмета.

СПОСОБУСПОСОБУДІЇДІЇ

РОЗРЯДИРОЗРЯДИПРИСЛІВНИКІВПРИСЛІВНИКІВ

МІРИ МІРИ ІІ

СТУПЕНЯСТУПЕНЯ

ЧАСУ

МІСЦЯМІСЦЯПРИЧИНИ ПРИЧИНИ

МЕТИ МЕТИ

ПРИСЛІВНИКПРИСЛІВНИК Ступені порівняння Ступені порівняння

Вищий Вищий Вищий Вищий Найвищий Найвищий Найвищий Найвищий

Проста Проста Складена Складена Проста Проста Складена Складена

Форми Форми

Суфікси-ш--іш

Більш,менш

Префікси Най-,що-,

Як-.

Найбільш,найменш

Важливо, важливіше,більш важливо,найважливіше,Важливо, важливіше,більш важливо,найважливіше,найбільш важливонайбільш важливо

Важливо, важливіше,більш важливо,найважливіше,Важливо, важливіше,більш важливо,найважливіше,найбільш важливонайбільш важливо

НЕ З ПРИСЛІВНИКАМИ НЕ З ПРИСЛІВНИКАМИ

РР

РАЗОМ РАЗОМ

1.Якщо прислівник 1.Якщо прислівник без без не не не вжива-не вжива-ється(незабаром)ється(незабаром)2.Якщо прислівник 2.Якщо прислівник можна можна замінити близьким за замінити близьким за значенням словом.значенням словом.(недалеко-близько)(недалеко-близько)

ОКРЕМО

1.Якщо є протиставлення (не близько,а далеко)2.Якщо прислівник разом із

часткою не виражає ступінь ознаки(не дуже , не зовсім)

НІ НІ з прислівниками завжди пишемо разом з прислівниками завжди пишемо разом Виняток: фразеологізми (ні так ні сяк)Виняток: фразеологізми (ні так ні сяк)

НІ НІ з прислівниками завжди пишемо разом з прислівниками завжди пишемо разом Виняток: фразеологізми (ні так ні сяк)Виняток: фразеологізми (ні так ні сяк)

Прислівник Прислівник

ДЕФІС У ПРИСЛІВНИКАХ ДЕФІС У ПРИСЛІВНИКАХ

1.УТВОРЕНІ ВІД ПРИКМЕТНИКІВ І 1.УТВОРЕНІ ВІД ПРИКМЕТНИКІВ І ЗАЙМЕННИКІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ЗАЙМЕННИКІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ПРЕФІКСА ПО-ПРЕФІКСА ПО-

І СУФІКСІВ –ОМУ,-ЕМУ,-ЄМУ, -И І СУФІКСІВ –ОМУ,-ЕМУ,-ЄМУ, -И

ПО-БРАТНЬОМУ,ПО-БРАТНЬОМУ,

ПО-НАШОМУ,ПО-НАШОМУ,

ПО-ВОВЧИ,ПО-ВОВЧИ,

ПО-ЛАТИНІПО-ЛАТИНІ

2.УТВОРЕНІ ВІД ПОРЯДКОВИХ 2.УТВОРЕНІ ВІД ПОРЯДКОВИХ ЧИСЛІВНИКІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ПРЕФІКСА ЧИСЛІВНИКІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ПРЕФІКСА ПО- І СУФІКСА –Е(-Є)ПО- І СУФІКСА –Е(-Є)

ПО-ПЕРШЕ,ПО-ПЕРШЕ,

ПО-ДРУГЕ,ПО-ДРУГЕ,

АЛЕ ПО ДВОЄАЛЕ ПО ДВОЄ

З ЧАСТКАМИ З ЧАСТКАМИ БУДЬ-,НЕБУДЬ-,КАЗНА-,БУДЬ-,НЕБУДЬ-,КАЗНА-,

ХТОЗНА-,-БО,-НО,-ТО,-ОТ,-ТАКИХТОЗНА-,-БО,-НО,-ТО,-ОТ,-ТАКИБУДЬ-ДЕ,ХТО-НЕБУДЬБУДЬ-ДЕ,ХТО-НЕБУДЬ

ХТОЗНА-ЯК,ЯКОСЬ-ТО ХТОЗНА-ЯК,ЯКОСЬ-ТО

4.УТВОРЕНІ СКЛАДАННЯМ 4.УТВОРЕНІ СКЛАДАННЯМ ОДНАКОВИХХ ЧИ БЛИЗЬКИХ ЗА ОДНАКОВИХХ ЧИ БЛИЗЬКИХ ЗА ЗНАЧЕННЯМ СЛІВЗНАЧЕННЯМ СЛІВ

ДАВНО-ДАВНО,ПЛІЧ-О-ДАВНО-ДАВНО,ПЛІЧ-О-ПЛІЧ, АЛЕПЛІЧ, АЛЕ

ДЕНЬ У ДЕНЬ ДЕНЬ У ДЕНЬ

СЛУЖБОВІ ЧАСТИ НИ МОВИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИ НИ МОВИ

СЛУЖБОВІ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ ЧАСТИНИ

МОВИМОВИ

ПРИЙМЕННИК ПРИЙМЕННИК

СПОЛУЧНИКСПОЛУЧНИК

ЧАСТКАЧАСТКА

ПРИЙМЕННИК ПРИЙМЕННИК

Виражає залежність іменника,числівника і займенникаВиражає залежність іменника,числівника і займенникавід інших слів у словосполученні й реченнівід інших слів у словосполученні й реченні

Прийменник як частина мовиНезмінність Незмінність Незмінність Незмінність Не є членом Не є членом

реченняречення

Не є членом Не є членом реченняречення

Разом з іменником ,числівником або займенникомРазом з іменником ,числівником або займенникомУ формі непрямих відмінків укзує на обУ формі непрямих відмінків укзує на об’’єкт дії,напрям,єкт дії,напрям,

Час,місце,причину,мету та інші значенняЧас,місце,причину,мету та інші значення

ПРИЙМЕННИКПРИЙМЕННИК

ПОХІДНІ ПРИЙМЕННИКИ,

УТВОРЕНІ ВІДПРИСЛІВНИКІВ ТА ІМЕННИКІВ

ПРИЙМЕННИКИ,УТВОРЕНІ

ПОЄДНАННЯПРИЙМЕННИКІВ

З, ІЗЗ ІНШИМИ

ПРИЙМЕННИКАМИ

ПОХІДНІПРИЙМЕННИКИ,

УТВОРЕНІ ПОЄДНАННЯМ

ПРИСЛІВНИКІВ ТАІМЕННИКІВ

З НЕПОХІДНИМИПРИЙМЕННИКАМИ

ПРАВОПИС ПРИЙМЕННИКІВПРАВОПИС ПРИЙМЕННИКІВ

ОКРЕМОЧЕРЕЗ ДЕФІСРАЗОМ

Поруч, навкруги,внаслідок

Під час,згідно з,

незалежно від

З-під, з-над,З-під, з-над,із-за, із-надіз-за, із-над

ПРИЙМЕННИКПРИЙМЕННИКПохідні Непохідні

Складаються з кіль-кох непохідних прийменників :

посеред– по+серед;З-за—з+за.

Походження прий-меників визначити

неможливо:в,на, від,до,при,під,

з,за,над,через та ін.

Переходять із однихчастин мови в інші:Край,близько,коло.

Утворені шляхом поєднання самостій-

них частин мовиз непохідними

прийменниками :на відміну від

СПОЛУЧНИК СПОЛУЧНИК УЖИВАЄТЬСЯ ДЛЯ ЗВУЖИВАЄТЬСЯ ДЛЯ ЗВ’’ЯЗКУ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНІВЯЗКУ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНІВ

ЧАСТИН СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ АБО ОКРЕМИХ РЕЧЕНЬЧАСТИН СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ АБО ОКРЕМИХ РЕЧЕНЬУ ТЕКСТІ У ТЕКСТІ

Сполучник Як частина мови

Незмінне словоНезмінне слово Незмінне словоНезмінне слово Не має лексич-Не має лексич-ного значенняного значення

Не має лексич-Не має лексич-ного значенняного значення

Не виступає в ролі членів реченняНе виступає в ролі членів речення

СПОЛУЧНИК СПОЛУЧНИК ГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ СУРЯДНОСТІГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ СУРЯДНОСТІ

ЗА ЗНАЧЕННЯМ ЗА ЗНАЧЕННЯМ ГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ СУРЯДНОСТІГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ СУРЯДНОСТІ

ЗА ЗНАЧЕННЯМ ЗА ЗНАЧЕННЯМ

ПРОТИСТАВНІПРОТИСТАВНІПРОТИСТАВНІПРОТИСТАВНІ

РОЗДІЛОВІ РОЗДІЛОВІ РОЗДІЛОВІ РОЗДІЛОВІ

ЄДНАЛЬНІ ЄДНАЛЬНІ ЄДНАЛЬНІ ЄДНАЛЬНІ

Протиставлення Протиставлення абоабо

зіставленнязіставлення

Протиставлення Протиставлення абоабо

зіставленнязіставлення

Поєднання Поєднання

або приєднанняабо приєднання Поєднання Поєднання

або приєднанняабо приєднання

Чергування явищЧергування явищабоабо

несумісністьнесумісність

понятьпонять

Чергування явищЧергування явищабоабо

несумісністьнесумісність

понятьпонять

І(й),ТА(У ЗНАЧ І )ТАКОЖ,

НЕ ТІЛЬКИ…А Й,НІ…НІ

А,АЛЕ,ТА(У ЗНАЧ. АЛЕ),ПРОТЕ,ЗАТЕ

ОДНАК

АБО,ЧИ,ТО..ТО,АБО..АБО,

НЕ ТО..НЕ ТО,ЧИ..ЧИ

СПОЛУЧНИК СПОЛУЧНИК ГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ ПІДРЯДНОСТІГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ ПІДРЯДНОСТІ

ЗА ЗНАЧЕННЯМ ЗА ЗНАЧЕННЯМ ГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ ПІДРЯДНОСТІГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ ПІДРЯДНОСТІ

ЗА ЗНАЧЕННЯМ ЗА ЗНАЧЕННЯМ

ПРИЧИНОВІ ПРИЧИНОВІ

ПРИЧИНОВІ ПРИЧИНОВІ

ЧАСОВІЧАСОВІ

МЕТИ МЕТИ

ЧАСОВІЧАСОВІ

МЕТИ МЕТИ

УМОВНІ УМОВНІ

УМОВНІ УМОВНІ

ДОПУСТОВІДОПУСТОВІ

ПОРІВНЯЛЬНІ ПОРІВНЯЛЬНІ

ДОПУСТОВІДОПУСТОВІ

ПОРІВНЯЛЬНІ ПОРІВНЯЛЬНІ

ЗЗ’’ЯСУВАЛЬНІЯСУВАЛЬНІ ЗЗ’’ЯСУВАЛЬНІЯСУВАЛЬНІ

ТОМУ ЩО,БО,ЧЕРЕЗ ТЕ ЩО,У ЗВ’ЯЗКУ З ТИМ ЩО

КОЛИ.ЩОЙНО,ЯК ТІЛЬКИ,ЛЕДВЕ,ПІСЛЯ ТОГО ЯК

ЩОБ,ДЛЯ ТОГО ЩОБ, АБИ,З ТИМ ЩОБ

ЯКЩО,КОЛИ,КОЛИ Б,ЯК

ХОЧА,НАЗВАЖАЮЧИ НЕ ТЕ ЩО,ДАРМА ЩО,ХАЙ

ЯК,ЩО

ЯК,МОВ,МОВБИ,НЕМОВ,НЕМОВБИ,НІБИ,НАЧЕ,НЕНАЧЕБТО

СПОЛУЧНИК СПОЛУЧНИК ПРАВОПИС СПОЛУЧНИКІВ ПРАВОПИС СПОЛУЧНИКІВ ПРАВОПИС СПОЛУЧНИКІВ ПРАВОПИС СПОЛУЧНИКІВ

ПРОСТІ СКЛАДНІ СКЛАДЕНІ

Не розкладаються на частини :

а, але, і, та, бо, як,

поки.

Утворені внаслідокоб’єднання в однеслово двох частин

мови:що + б = щоб,як + би=якби,

не + мов + би =немовби

Складаються з двох або

більше слів :для того щоб,

у зв’язку з тим що,через те що

Щоб добре жити , треба чесно робити..Щоб добре жити , треба чесно робити..Кінь знає про те , який на нім вершник.Кінь знає про те , який на нім вершник.

Що б не намагалася вона починати робити , все випадало з рук.Що б не намагалася вона починати робити , все випадало з рук.Тісний будинок , проте коли власний—найкращий.Тісний будинок , проте коли власний—найкращий.

ЧАСТКА ЧАСТКА

Розряди часток за значенням Розряди часток за значенням

Словотворчі Словотворчі

формотворчіформотворчі

модальні модальні

Формотворчі Формотворчі

Частка -службова частина мови,Частка -службова частина мови,яка надає словам або реченнямяка надає словам або реченнямдодаткових смислових чи емо-додаткових смислових чи емо-

ційних відтінків , а також служить для ційних відтінків , а також служить для творення нових слів та граматич-творення нових слів та граматич-

них формних форм


Словотворчі Словотворчі

СЛУЖАТЬ ДЛЯ ТВОРЕННЯ ЗАЙМЕННИКІВ,ПРИСЛІВ

НИКІВ,ЗВОРОТНИХ ДІЄСЛІВ,СПОЛУЧНИКІВ,ЧАСТОК

БУДЬ-,НЕБУДЬ-,ХТОЗНА-,КАЗНА-,

АБИ-,ДЕ-,-СЯ,-СЬ,-ЖЕ(-Ж),НЕ-,НІ-,Б-,(БИ-)

Будь-хто, який-небудь,

хтозна-що, казна-де,

абиякий, атож, спуститись,

невже, неначе, якби,

ніколи, якийсь


Формотворчі Формотворчі

Для творення форм Умовного способу

та 3-ї особи наказового способу

дієслова:Би (б), хай , нехайХотів би,

робив би,міг би,

полетіла б,нехай зроблять


ПРИЄДНУВАЛЬНІПРИЄДНУВАЛЬНІ

СПОНУКАЛЬНІСПОНУКАЛЬНІ

КІЛЬКІСНІ КІЛЬКІСНІ

ВИДІЛЬНІВИДІЛЬНІ

ОЗНАЧАЛЬНІОЗНАЧАЛЬНІ

ВКАЗІВНІВКАЗІВНІ

ЗАПЕРЕЧНІЗАПЕРЕЧНІ

СТВЕРДЖУВАЛЬНІСТВЕРДЖУВАЛЬНІ

ПІДСИЛЮВАЛЬНІПІДСИЛЮВАЛЬНІ

ПИТАЛЬНІПИТАЛЬНІ

МОДАЛЬНІ МОДАЛЬНІ

ЧАСТКА ЧАСТКА Правопис часток

Окремо Через дефіс РазомРазом

1.Чим би то ,все ж таки,

2.Хоча б ,що за,навряд чи

3.Сказав би,хай цвіте,

4.Написав же,швидко й пішли

Зробили-таки,такі-от,

ходім-бо,казна-чий,

хтозна-коли,будь-що,бозна-що,будь-де

Якнайкраще,чимшвидше,

абиколи,щоб, якби,

отже,осьде,онде,

немовбито

розмовний

публіцистичний

конфесійний

офіційно-діловий

художній

Науковий

Стилі мовлення

Правопис частки НЕ з різними частинами мовиПравопис частки НЕ з різними частинами мовиРазомРазом

1.З усіма словами, що без не не вживаються:немовля, невід, неволити.

2.З іменниками, прикметниками, прислівниками тоді,коли утворюється нове слово, яке можна замінити

синонімом без НЕ :недовіра-підозра, недобре-погано.

3.Коли частка входить до складу префікса НЕДО:недосяжний. недогляд, недобачати, недоконаний.

4.З дієприкметником без залежних від нього слів:Незасіяне поле чекало на дбайливі руки господаря.

5. З дієприкметниками і прикметниками, якщо при них є слова дуже, вельми, надзвичайно , що збільшують ступінь

якості : надзвичайно неправдива історія .

Написання НЕ з різними частинами мовиНаписання НЕ з різними частинами мовиОкремоОкремо

1.1. З числівниками, займенниками, займенниковими З числівниками, займенниками, займенниковими прислівниками, службовими словами :прислівниками, службовими словами :

Не три, не такий, не який-небудь.Не три, не такий, не який-небудь.2. З дієсловами, дієслівними формами та деякими 2. З дієсловами, дієслівними формами та деякими

прислівниками :прислівниками :Не хотів, не розуміючи, не гаразд.Не хотів, не розуміючи, не гаразд.

3. З іменниками , прикметниками, прислівниками,3. З іменниками , прикметниками, прислівниками,дієприкметниками, при протиставленні:дієприкметниками, при протиставленні:

Він працював не швидко, а повільно.Він працював не швидко, а повільно.4. З дієсловами з префіксом ДО , якщо вказує на 4. З дієсловами з префіксом ДО , якщо вказує на

закінчення дії або додатковий процес:закінчення дії або додатковий процес:Не досолить – не доїсть.Не досолить – не доїсть.

55.Якщо в реченні є заперечення :Якщо в реченні є заперечення :Чи не рано я прийшов?Чи не рано я прийшов?

6. З прислівниками : 6. З прислівниками : не до лиця, не до смаку.не до лиця, не до смаку.

Написання НІ з різними частинами мовиНаписання НІ з різними частинами мовиРазом Разом

1.1. У заперечних займенниках, якщо після НІУ заперечних займенниках, якщо після НІнемає прийменника :немає прийменника :

Нічий,ніякий,ніхто.Нічий,ніякий,ніхто.

2.У заперечних прислівниках:2.У заперечних прислівниках:нізвідки, ніде, ніскільки,нітрохи.нізвідки, ніде, ніскільки,нітрохи.

3.У словах, які без НІ не вживаються :3.У словах, які без НІ не вживаються :нівечити, нікчемний.нівечити, нікчемний.

Написання НІ з різними частинами мовиНаписання НІ з різними частинами мовиОкремо Окремо

1. Якщо НІ заперечує наявність дії, ознаки предмета:1. Якщо НІ заперечує наявність дії, ознаки предмета:ні людини, ні кроку.ні людини, ні кроку.

2. У складі фразеологізмів:2. У складі фразеологізмів:ні той ні цей; ні риба ні мні той ні цей; ні риба ні м’’ясо; ні туди ні сюди.ясо; ні туди ні сюди.

3. Якщо НІ виступає як повторюваний сполучник:3. Якщо НІ виступає як повторюваний сполучник:немає в мене ні грошей, ні хати, ні путнього вбрання.немає в мене ні грошей, ні хати, ні путнього вбрання.

4. У займенникових сполученнях, якщо після НІ є 4. У займенникових сполученнях, якщо після НІ є займенники з прийменником:займенники з прийменником:ні до чого, ні з ким , ні до кого. ні до чого, ні з ким , ні до кого.

Виражає почуття, емоції,Виражає почуття, емоції,волевиявлення, але не волевиявлення, але не

називає їх;називає їх;звуконаслідуваннязвуконаслідування

Розряди

Емоційні

Волевиявлення

Звуконаслідувальні слова

ЕтикетніВид за походженням

НепохідніОх,ех,гей

Похідні :Матінко,браво,

леле,жах

Кома Кома !!

Якщо стоїть на початку Якщо стоїть на початку

або в середині або в середині речення:речення:

О, як горить душа моя О, як горить душа моя

тривожна тривожна

Якщо стоїть на Якщо стоїть на початку речення і початку речення і

вимовляється з вимовляється з підвищеною підвищеною інтонацією:інтонацією:

Ой! Як тут гарно.Ой! Як тут гарно.

Розділові знаки у вигуках Розділові знаки у вигуках

Розділові знаки у вигуках Розділові знаки у вигуках

КОМУКОМУ

НЕНЕ

СТАВЛЯТЬСТАВЛЯТЬ

1,Якщо вигук стоїть перед 1,Якщо вигук стоїть перед особовим займенником :особовим займенником :

Ой ти дівчино, з горіха зерня.Ой ти дівчино, з горіха зерня.

Після НУ ,ОЙ,АХ, ужитих Після НУ ,ОЙ,АХ, ужитих для для

Підсилення та О,ОЙ Підсилення та О,ОЙ перед звертаннями:перед звертаннями:

Ну що б,здавалося, слова …Ну що б,здавалося, слова …

Ой Музо! Ся пісня Ой Музо! Ся пісня двосічна,мов зброя..двосічна,мов зброя..

Documents

укр.мова 7кл