Національна школа

суддів України

Консультативна Місія

Європейського Союзу

Тема № 3.

Розгляд слідчими суддями

окремих видів клопотань

«Клас та інші проти Федеративної

Республіки Німеччини» (1978 р.)

Принцип верховенства права виходить, зокрема,

з того, що втручання органів виконавчої влади у

права окремих осіб повинно перебувати під

ефективним контролем, який звичайно має

забезпечуватися судовою системою, у

всякому разі, як останньою інстанцією; судовий

контроль надає найкращі гарантії

незалежності, неупередженості і належної

процедури.

Обставини, недоведеність яких усуває

можливість застосування заходів

забезпечення кримінального провадження:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення

кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості,

що може бути підставою для застосування заходів

забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують

такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який

ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого

слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Ч. 3 ст. 132 КПК

Доказування перед слідчим суддею

наявності підстав застосування

заходів забезпечення кримінального

провадження

покладено на слідчого та прокурора, у

зв'язку з чим вони повинні обґрунтувати

необхідність застосування того чи іншого

заходу.

Відсторонення від посади -тимчасове, вимушене недопущенняособи, яка знаходиться у певнихслужбових відносинах з органамидержавної влади чи місцевогосамоврядування, підприємствами,установами чи організаціями, довиконання своїх функціональнихобов’язків з підстав і в порядку,передбачених КПК України.

Відсторонення від посади:

Правова підстава - ухвала слідчого судді, а у

судовому провадженні – ухвала суду.

Фактична підстава - наявність достатніх даних, що

дають підстави вважати, що підозрюваний,

обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить,

підробить речі й документи, які мають суттєве

значення для досудового розслідування, незаконними

засобами впливатиме на свідків та інших учасників

кримінального провадження або протиправно

перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим

чином.

Відсторонення від посади

Мета:

припинення кримінального правопорушення;

припинення або запобігання протиправній поведінці

підозрюваного, який, перебуваючи на посаді, може знищити

чи підробити речі і документи, які мають значення для

досудового розслідування, незаконними засобами впливати

на свідків та інших учасників кримінального провадження.

Лише щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у

вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи

особливо тяжкого злочину, або є службовою особою

правоохоронного органу - незалежно від тяжкості

злочину (ч. 1 ст. 154 КПК).

Відсторонення здійснюється на підставі рішення:

слідчого судді під час досудового розслідування;

слідчим суддею на підставі вмотивованого клопотання

Генерального прокурора в порядку, встановленому

законом (ч. 3 ст. 154 КПК) - Директора Національного

антикорупційного бюро України; члена НАЗК -

Генеральним прокурором або його заступником (ч. 1 ст.

155 КПК);

Президента України щодо осіб, які ним призначаються;

Вищої ради правосуддя щодо тимчасового

відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку

з притягненням до кримінальної відповідальності

ухвалюється.

Відсторонення від посади

застосовується:

під час досудового розслідування на

строк, не більше двох місяців, який

може бути продовжено, відповідно до

вимог ст. 158 КПК (однак, в межах

строку досудового розслідування).

Повноваження слідчого судді щодо розгляду

клопотання про відсторонення від посади

зводяться до:

перевірки тяжкості злочину (ч. 1 ст. 154 КПК України);

посади, яку обіймає особа та з якої слідчий, прокурор просить

відсторонити (ч. 2 ст. 155 КПК України);

обставин, які дають підстави вважати, що перебування на посаді

підозрюваного, обвинуваченого сприяло вчиненню кримінального

правопорушення (ч. 2 ст. 155 КПК України);

наявності достатніх підстав, що відсторонення від посади необхідне

для припинення кримінального правопорушення, припинення або

запобігання протиправній поведінці підозрюваного (ч. 1 ст. 157 КПК

України);

переліку документів, які посвідчують обіймання особою посади (ч. 3

ст. 157 КПК України.

Клопотання про відсторонення від

посади:

Суб’єкт звернення – ч. 1 ст. 155 КПК;

Зміст клопотання - ч. 2 ст. 155 КПК.

Строки розгляду - не пізніше трьох днів із

дня його надходження до суду за участю

слідчого та/або прокурора,підозрюваного /

обвинуваченого, його захисника

(ч. 1 ст.156 КПК).

Обставини, що враховуються слідчим суддею

при розгляді клопотання (ч. 3 ст. 157 КПК):

1) мотиви застосування або відмови у задоволенні

клопотання про відсторонення від посади;

2) перелік документів, які посвідчують обіймання особою

посади та які підлягають поверненню особі або

вилученню на час відсторонення від посади;

3) строк відсторонення від посади, який не може

становити більше двох місяців;

4) порядок виконання ухвали.

Тимчасовий доступ до речей і документів:

надання стороні кримінального провадження особою, у

володінні якої знаходяться такі речі і документи,

можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та

вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Тимчасовий доступ до електронних інформаційних

систем або їх частин, мобільних терміналів систем

зв’язку здійснюється шляхом зняття копії

інформації, що міститься в таких електронних

інформаційних системах або їх частинах,

мобільних терміналах систем зв’язку, без їх

вилучення.

Право звернення до слідчого судді під час

досудового розслідування із клопотанням про

тимчасовий доступ до речей і документів мають

сторони кримінального провадження.

Виняток (ст. 161 КПК - листування або інші

форми обміну інформацією між захисником та

його клієнтом або будь-якою особою, яка

представляє його клієнта, у зв’язку з наданням

правової допомоги; об’єкти, які додані до такого

листування або інші форми обміну

інформацією).

Зміст клопотання

про тимчасовий доступ до речей і документів

встановлений ч. 2 ст. 160 КПК

Обов'язково зазначаються:

можливість використання як доказів відомостей, що містяться

в речах і документах, та неможливість іншими способами

довести обставини, які передбачається довести за допомогою

цих речей і документів, у випадку подання клопотання про

тимчасовий доступ до речей і документів, які містять

охоронювану законом таємницю;

обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або

копій документів, якщо відповідне питання порушується

стороною кримінального провадження.

Важливо!

Для оцінки потреб досудового розслідування

слідчий суддя зобов'язаний врахувати

можливість без застосованого заходу

забезпечення кримінального провадження

отримати речі і документи, які можуть бути

використані під час судового розгляду для

встановлення обставин у кримінальному

провадженні (ч. 4 ст. 132 КПК).

Особливість розгляду такої категорії справ - це

необхідність виготовлення двох оригіналів ухвали

про надання тимчасового доступу до речей та

документів. Такий висновок випливає із вимоги,

закріпленої у частині 2 статті 165 КПК про обов’язок

особи, зазначеній у відповідній ухвалі слідчого судді,

пред’явити особі, яка зазначена в ухвалі як

володілець речей і документів, оригінал ухвали про

тимчасовий доступ до речей і документів та вручити її

копію.

• Водночас, відповідно до загальних положень

документообігу в суді, оригінал судового рішення

зберігається у матеріалах судової справи.

Арешт майна

тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку,

позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права

на відчуження, розпорядження та/або користування

майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних

підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає

спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого,

засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи,

для забезпечення цивільного позову, стягнення з

юридичної особи отриманої неправомірної вигоди,

можливої конфіскації майна.

Арешт майна скасовується у встановленому цим

Кодексом порядку.

Арешт майна

Завдання - запобігання можливості його приховування,

пошкодження, псування, знищення, перетворення,

відчуження.

Мета:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальна конфіскація;

3) конфіскація майна як виду покарання або заходу

кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального

правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з

юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

ВАЖЛИВО!

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у

власності добросовісного набувача, крім арешту майна з

метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона використання житлового приміщення особам, які

на законних підставах проживають у такому житловому

приміщенні, не допускається.

Рішення про заборону або обмеження користування,

розпорядження майном можна постановляти лише у разі,

коли існують обставини, які підтверджують, що їх

незастосування призведе до приховування, пошкодження,

псування, зникнення, втрати, знищення, використання,

перетворення, пересування, передачі майна.

Арешт майна

Зміст клопотання слідчого, прокурора про арешт майна –

ст.171 КПК.

Строк - клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово

вилученого майна повинно бути подано не пізніше

наступного робочого дня після вилучення майна, інакше

майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було

вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду,

здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої

статтею 235 КПК, клопотання про арешт такого майна повинно

бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після

вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто

особі, в якої його було вилучено.

Правовою підставою для скасування арешту

майна слідчим суддею під час досудового

розслідування є:

доведення, що в подальшому застосуванні цього

заходу відпала потреба або необґрунтованості

накладення арешту.

Клопотання про скасування арешту майна

розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох

днів після його надходження до суду.

Не допускається проникнення до житла чи до

іншого володіння особи, проведення в них огляду чи

обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

У невідкладних випадках, пов’язаних із

врятуванням життя людей та майна чи з

безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються

у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений

законом, порядок проникнення до житла чи до іншого

володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

(Стаття 30 Конституції України)

Мета обшуку - виявлення та фіксація відомостей про

обставини вчинення кримінального правопорушення,

відшукання знаряддя кримінального правопорушення

або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення,

а також встановлення місцезнаходження розшукуваних

осіб.

Підстава для проведення обшуку - ухвала слідчого

судді місцевого загального суду, в межах територіальної

юрисдикції якого знаходиться орган досудового

розслідування.

(ст. 234 КПК)

Клопотання про обшук: розглядається за участю слідчого або прокурора;

неявка слідчого або прокурора є фактичним

невиконанням обов’язку щодо доведення

обставин, передбачених ч. 5 ст. 234 КПК. Це

позбавляє слідчого суддю можливості повно та

всебічно з’ясувати сукупність обставин, із якими

закон пов’язує вирішення питання про надання

дозволу на обшук, а отже, є підставою для

відмови у задоволенні клопотання про

обшук.

ВАЖЛИВО!Відповідно до ч. 4 ст. 234 КПК клопотання про

обшук розглядається в суді в день його

надходження.

При вирішенні питання про початок перебігу строку

розгляду слідчим суддям необхідно керуватися

даними на штампі, який проставляється на

відповідному клопотанні в канцелярії суду при

реєстрації цього провадження як такого, що

надійшло до суду.

Житло - це будь-яке приміщення, яке знаходиться у

постійному чи тимчасовому володінні особи,

незалежно від його призначення і правового статусу,

та пристосоване для постійного або тимчасового

проживання в ньому фізичних осіб, а також всі

складові частини такого приміщення.

Інше володіння особи - це транспортний засіб,

земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення

побутового, службового, господарського, виробничого

та іншого призначення тощо, які знаходяться у

володінні особи.

Проникнення до житла без ухвали

слідчого судді Слідчий, прокурор має право до постановлення

ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого

володіння особи лише у невідкладних випадках,

пов’язаних із врятуванням життя людей та

майна чи з безпосереднім переслідуванням

осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.

У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням

із прокурором зобов’язаний невідкладно після

здійснення таких дій звернутися з клопотанням

про проведення обшуку до слідчого судді (ч. 3

ст. 233).

Таке клопотання розглядається

згідно з вимогами ст. 234 цього

Кодексу, перевіряючи, крім

іншого, чи дійсно були наявні

підстави для проникнення до

житла чи іншого володіння

особи без ухвали слідчого судді.

Розгляд клопотань про обшук

щодо окремої категорії осіб

Слідчим суддям необхідно

враховувати, що ст. 480 КПК визначено

категорії осіб, щодо яких здійснюється

особливий порядок кримінального

провадження.

Такий порядок полягає й у визначенні

особливих вимог до надання дозволу

на обшук.

Ухвала слідчого судді про дозвіл на

обшук надає право проникнути до житла чи іншого володіння

особи лише один раз;

строк дії ухвали – в межах 1 місяця.

В ухвалі зазначається:

у якому конкретно житлі чи іншому володінні особи

або у якій частині житла чи іншого володіння особи

має проводитись обшук;

дані про особу, якій належить житло чи інше

володіння, та особу, у фактичному володінні воно

знаходиться;

речі, документи або осіб, для виявлення яких

проводиться обшук (індивідуальні або родові ознаки).

Ст. 235 КПК

Стаття 237 КПК. Огляд

• 1. З метою виявлення та фіксації

відомостей щодо обставин вчинення

кримінального правопорушення слідчий,

прокурор проводять огляд місцевості,

приміщення, речей та документів.

• 2. Огляд житла чи іншого володіння

особи здійснюється згідно з правилами

цього Кодексу, передбаченими для

обшуку житла чи іншого володіння

особи.

Допит свідка, потерпілого під час

досудового розслідування в

судовому засіданні

Сторони кримінального провадження мають

право звернутись до слідчого судді з клопотанням

про проведення слідчої дії лише за наявності

виняткових випадків, пов’язаних:

• 1) з необхідністю отримання показань від свідка

чи потерпілого під час досудового розслідування;

• 2) з наявністю обставин, які можуть

унеможливити допит зазначених осіб у суді або

вплинути на повноту чи достовірність їх показань

(ст. 225 КПК).

Допит свідка, потерпілого

Винятковими випадками відповідно до ч. 1 ст.

225 КПК є небезпека для життя і здоров'я свідка

чи потерпілого, їх тяжка хвороба, наявність

інших обставин, що можуть унеможливити їх

допит у суді або вплинути на повноту чи

достовірність показань.

Тяжка хвороба – це фізичний стан особи, в

якому вона перебуває тривалий час, внаслідок

чого виникає вірогідність того, що на час

судового розгляду кримінального провадження

вона може бути неспроможною брати участь у

судовому засіданні.

Допит свідка, потерпілого

До інших обставин можна віднести:

тривале відрядження, виїзд на роботу, навчання

або постійне проживання за межі України;

потерпілий або свідок є громадянином іноземної

держави, постійно проживає за межами України і

має намір повернутись до місця постійного

проживання;

призов на службу у Збройні сили України;

відсутність постійного місця проживання та

постійної роботи.

Цей перелік не є вичерпним

Допит свідка, потерпілого

Ухвала слідчого судді про допит

свідка, потерпілого в порядку,

передбаченому ст. 225 КПК має

відповідати загальним вимогам до

ухвали, встановленим ст. 372

КПК.