НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНИЙ ЖУРНАЛ … › oldpdf › visnyk_01_2013.pdfНАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНИЙ ЖУРНАЛ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ

НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНИЙ ЖУРНАЛНАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇАГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

Видається з вересня 1922 р.(матеріали друкуютьсямовами оригіналів —українською та російською)Щомісячник

В.Ф. Петриченко(головний редактор)

В.А. Величко(заступник головного редактора)

В.В. АдамчукВ.Г. Андрійчук

С.А. БалюкМ.Д. Безуглий

В.О. БусолВ.В. ВлізлоІ.В. Гриник

В.М. ЖукМ.В. Зубець

О.О. ІващенкоС.М. Кваша

П.В. Кондратенко В.І. ЛадикаМ.К. Лінник

М.П. ЛісовийД.О. Мельничук

М.М. МусієнкоЮ.О. Приходько

Б.С. ПрістерМ.В. Роїк

М.І. РомащенкоМ.В. Рубленко

П.Т. СаблукВ.Ф. Сайко

Ю.М. СиволапВ.П. Ситник

М.П. СичевськийВ.В. Снітинський

О.О. СозіновБ.Т. Стегній

О.Г. ТарарікоМ.А. Хвесик

V. Petrychenko(editor-in-chief)

V. Velychko(deputy editor-in-chief)

V. AdamchukV. AndriychukS. BalyukM. BezuglyV. BusolV. VlizloI. GrynykV. ZhukM. ZubetsO. IvashchenkoS. KvashaP. KondratenkoV. LadykaM. LinnykM. LisovyD. MelnychukM. MusiyenkoYu. Prykhod’koB. PristerM. RoyikM. RomashchenkoM. RublenkoP. SablukV. SaykoYu. SyvolapV. SytnykM. SychevskyV. SnitynskyO. SozinovB. StegniyO. TararikoM. Hvesik

1 '13

СТОРІНКА МОЛОДОГО

ВЧЕНОГО

ЗМIСТ

січень 2013 р.

5 Влізло В.В., Іскра Р.Я., Салига Ю.Т. Наукометричні базиданих і можливості реєстрації в них вітчизняних науковихвидань

11 Єрмолаєв М.М., Хохлов В.В. Зміни гумусного стану дерно-во-підзолистого ґрунту під впливом удобрення у сівозмінахПолісся

15 Цвей Я.П., Іваніна В.В., Петрова О.Т. Груповий та фракцій-ний склад гумусу чорнозему типового в різноротаційних сіво-змінах

20 Демиденко О.В., Тонха О.Л., Величко В.А. Біогенність чор-нозему типового за різного обробітку ґрунту

24 Іващенко О.О., Клечковський Ю.Е., Могилюк Н.Т., Чеба-новська Г.Ф. Методика розрахунку рентабельності ліквідаціїкарантинних організмів

29 Корнієнко С.І., Куц О.В., Парамонова Т.В., Горова Т.К.Зменшення нітратів у коренеплодах буряків столових

33 Мандигра М.С., Любар Н.В., Гулюкін М.І., Іванова Л.О., Ко-зирьова Н.Г. Філогенетичний аналіз вірусів лейкозу великоїрогатої худоби

37 Каци Г.Д., Ладиш К.І., Хірлюк Р.Я., Абальмасов В.С. Аклі-матизація м’ясної худоби породи шароле в Донецькій області

41 Дзюбецький Б.В., Черчель В.Ю., Марочко В.А. Формуван-ня ознаки «вологість» у скоростиглих гібридів кукурудзи

45 Василюк П.М., Улич Л.І. Наукове обґрунтування післяреєст-раційних досліджень сортів

50 Сидорчук О.В. Формування ефективних ринків техніки, тех-нічних і техніко-технологічних послуг

55 Булигін С.Ю., Фурдичко О.І., Бондар О.І., Дутов О.І. Ви-значення критичності агропродукції в землеробстві радіоак-тивно забруднених регіонів

59 Медведєв В.В. До обґрунтування скорочення ріллі в Україні

64 Скрипник О.В., Воропай Г.В., Пожидаєва Н.В. Реконструк-ція меліоративних систем в умовах реформованого сільсько-господарського виробництва

68 Лисанюк В.Г., Войток Т.І. Придатність плодів нових сортівяблуні для виготовлення натурального соку

71 Зеліско І.М. Ризики в системі забезпечення інтеграційнихаграрних формувань фінансовими ресурсами

74 Сатир Л.М. Напрями забезпечення відтворення потенціалусільськогосподарських підприємств

78 Смірнов О.Є. Активація фенольного метаболізму в рослинахгречки звичайної за дії хлорхолінхлориду

МЕХАНІЗАЦІЯ,

ЕЛЕКТРИФІКАЦІЯ

ТВАРИННИЦТВО,

ВЕТЕРИНАРНА МЕДИЦИНА

ЗЕМЛЕРОБСТВО,

ҐРУНТОЗНАВСТВО,

АГРОХІМІЯ

РОСЛИННИЦТВО,

КОРМОВИРОБНИЦТВО

ГЕНЕТИКА, СЕЛЕКЦІЯ,

БІОТЕХНОЛОГІЯ

ЕКОНОМІКА

ЗБЕРІГАННЯ ТА

ПЕРЕРОБКА ПРОДУКЦІЇ

Вісник аграрної науки

АГРОЕКОЛОГІЯ,

РАДІОЛОГІЯ, МЕЛІОРАЦІЯ

2

НАЙАКТУАЛЬНІШЕ

YOUNG SCIENTIST'S

PAGE

CONTENTS

3січень 2013 р.

PLANT-GROWING,

FODDER PRODUCTION

LAND CULTIVATION,

SOIL SCIENCE,

AGROCHEMISTRY

STORAGE AND

PRODUCTS' PROCESSING

Вісник аграрної науки

LIVESTOCK BREEDING,

VETERINARY SCIENCE

AGROECOLOGY,

RADIOLOGY, MELIORATION

TOPICAL ISSUES

5 Vlizlo V., Iskra R., Salyga Yu. Science and metric databasesand capability registration in them of domestic scientific editions

11 Yermolayev N., Hohlov V. Changes in humus status of soddypodzolic sandy loam soil under the influence of fertilizing in croprotations of Polisya

15 Tsvey Ya., Ivanina V., Petrovа Ye. Group and fractional com-position of humus of typical black earth in different crop rotations

20 Demidenko A., Tonha O., Velichko V. Biogenic features oftypical black earth at different techniques of soil processing

24 Ivashchenko A., Klechkovskiy Yu., Moghiliuk N., Cheba-novska A. Methodology of calculation of profitability of liquidationof quarantine organisms

29 Korniyenko S., Kuts A., Paramonova T., Gorovaya T. Methodsof lowering nitrates’ content in roots of beet

33 Mandygra N., Liubar N., Guliukin M., Ivanova L., Kozyreva N.Phylogenetic analysis of viruses of leukosis of cattle

37 Katsy G., Ladysh Ye., Hirliuk R., Abalmasov V. Acclimatizationof Charolais beef cattle in Donetsk region

41 Dziubetsky B., Cherchel V., Marochko V. Formation of anattribute «humidity» at early hybrids of corn

45 Vasiliuk P., Ulich L. Scientific justification of after-registrationinvestigation of grades

50 Sidorchuk A. Forming efficient market of engineering, technicaland technological services

55 Bulygin S., Furdychko O., Bondar А., Dutov A. Determinationof criticality of agrocommodity in farming agriculture radioactivelycontaminated regions

59 Medvedev V. To justification of decrease of arable land inUkraine

64 Skripnik O., Voropay G., Pozhydayeva N. Reconstruction ofreclamative systems in conditions of the reformed farmingindustry

68 Lysaniuk V., Voytok T. Suitability of fruits of new grades of anapple for natural juice manufacture

71 Zelisko I. Risks in system of provision of integration agrarianenterprises with financial resources

74 Satyr L. Directions of reproduction of potential of agriculturalenterprises

78 Smirnov A. Activation of phenol metabolism in plants of buck-wheat at chlormequat chloride treatment

ECONOMICS

MECHANIZATION,

ELECTRIFICATION

GENETICS, SELECTION,

BIOTECHNOLOGY

4 Вісник аграрної науки січень 2013 р.

Адреса видавництва:03022, Київ-22,

вул. Васильківська, 37,тел./факс 257-40-81.

E-mail: [email protected]

Засновник і видавець —Національна академія аграрних наук України

Редакція:А.П. Акімова,

Л.М. Байбородіна, Н.Ф. Лайко,

Л.В. Машковська,Л.Г. Мірошниченко

Точка зору редколегіїне завжди збігається

з позицією авторів

Комп’ютерна верстка:І.О. Алейнікова,

С.В. Пчелянська

Комп’ютерний набір:Н.М. Чепіга,

І.М. Баланчук

Державне видавництво«Аграрна наука» НААН

© 2013

Підписано до друку 11.01.13.Формат 70?100/16.

Папір офсетний. Друк офсетний.

Умовн. друк. арк. 7,15.Умовн. фарбовідб. 14,8.

Обл.-вид. арк. 10,0.

Друкарня фірми «Есе».03142, Київ-142,

пр. Вернадського, 34/1.тел./факс 424-02-10.

Свідоцтвопро державну реєстрацію

КВ № 540 від 28.03.94.

Адреса видавця:03022, Київ-22,

вул. Васильківська, 37

5Вісник аграрної наукисічень 2013 р.

Найактуальніше

УДК 050(100):006.063:004.65© 2013

В.В. Влізло,академік НААН

Р.Я. Іскра,кандидат сільсько-господарських наук

Ю.Т. Салига,кандидатбіологічних наукІнститут біологіїтварин НААН

НАУКОМЕТРИЧНІ БАЗИ ДАНИХІ МОЖЛИВОСТІ РЕЄСТРАЦІЇ В НИХВІТЧИЗНЯНИХ НАУКОВИХ ВИДАНЬ*

Проблемно-дис сійна стаття присвяченапитанням с часних міжнародних на ометричнихбаз даних, зо рема Web of Science та SciVerseScopus. А цент ється ва а на можливостяхреєстрації в цих базах даних вітчизнянихна ових видань. Та ож опис ються ідис т ються наявні сьо одні світовій тавітчизняній пра тиці методи ніфі овано ооцінювання ефе тивності праці о ремо она овця, на ово о за лад і т. ін.

У вітчизняній науці ще й досі існує радянсь-ка традиція оцінювати ефективність і значу-щість роботи вченого за кількістю публікацій.Однак, на превеликий жаль, кількість не завждиозначає якість. Більшість науковців Українипублікують праці, які мало відомі за межаминашої країни. Тобто міжнародній науковій спіль-ноті вони невідомі, якість і рівень цих робіт ча-сто доволі сумнівні. У цьому контексті вжиттязаходів державою (йдеться про наказ Міністер-ства освіти і науки, молоді та спорту України№ 1112 «Про опублікування результатів дисер-тацій на здобуття наукових ступенів доктора ікандидата наук») [3] для уникнення такої си-туації загалом заслуговує схвалення, протеводночас виникає цілий ряд запитань і засте-режень. Отже, основним нововведенням дляаспірантів, докторантів і здобувачів Україниневдовзі має стати обов’язкова наявність неменше, ніж чотирьох публікацій для докторсь-кої і однієї для кандидатської дисертації у віт-чизняних або закордонних виданнях, які нале-жать до міжнародних наукометричних баз.Що ж таке наукометричні бази і як вони

виникли?

Ключові слова: наукометричні бази даних, імпакт-фактор, індекс Хірша, наукові видання

* У підготовці статті також використано електронніресурси наукометричних баз даних Web of Scienceта SciVerse Scopus, WikiPedia та ін.

Починаючи з 60-х років ХХ ст. для оцінкиважливості наукового журналу, ефективностінаукового закладу чи окремого вченого у світіпочали вираховувати спеціальний числовийпоказник — імпакт-фактор (ІФ, або IF). Надцим працює Інститут наукової інформації (In-stitute for Scientific Information, ISI), який у 1992 р.був придбаний корпорацією Thomson, і сьогоднівін має назву Thomson Scientific. Офіційно ім-пакт-фактор зареєстрованих у базі видань пуб-лікується щороку в журналі «Journal CitationReport». За наявним імпакт-фактором оцінюютьнауковий рівень журналу, якість статей, опуб-лікованих у ньому. Розрахунок імпакт-факторабазується на трирічному періоді. Наприклад,імпакт-фактор журналу у 2012 р. (I2012) вирахо-вуватиметься за такою формулою: I2012 = А/B,де А — кількість цитувань впродовж 2012 р. вжурналах, які відстежуються Інститутом науко-вої інформації, статей, опублікованих у цьомужурналі впродовж 2010–2011 рр.; В — кількістьстатей, опублікованих у цьому журналі протя-гом 2010–2011 рр. Слід зазначити, що імпакт-фактор журналу залежить від наукової сфери,яку він охоплює. ІФ може з року в рік зазнава-ти досить істотних змін, наприклад, значно зни-жуватися за зміни назви видання і т.ін. Водно-час ІФ є одним з найважливіших критеріїв, за


НАЙАКТУАЛЬНІШЕНаукометричні бази даних і можливостіреєстрації в них вітчизняних наукових видань

яким можна зіставляти рівень наукових дослі-джень у близьких між собою галузях знань. По-зитивною особливістю ІФ є широке охопленняним наукової літератури — індексується близь-ко 9000 журналів з понад 60 країн світу; резуль-тати цього індексування публічні й легкодос-тупні; журнали з високим ІФ переважно маютьжорсткішу систему рецензування, ніж журнализ низьким ІФ. Однак критерій оцінювання заімпакт-фактором є далекий від ідеалу і зазнавчимало критичних зауважень, особливо остан-німи роками. Наприклад, незрозуміло, на-скільки коректно й адекватно кількість цитуваньсвідчить про якість статті. Крім цього, требамати на увазі, що в журналах з тривалим тер-міном публікування опиняються статті, які ци-тують публікації, що не потрапляють у триріч-ний інтервал. Справді, у деяких журналах часвід одержання статті до її виходу у світ можетривати понад 2 роки, а відтак залишаєтьсялише 1 рік для посилань, які враховуються урозрахунках. Водночас збільшення часовогопроміжку, в якому враховується цитування,може зробити ІФ менш чутливим до змін. Звер-немо увагу й на так званий кумулятивнийефект, який має місце у вираховуванні ІФ. Ос-кільки журнали з високим імпакт-фактором єпривабливішими, відповідно у їхні редакції над-силається більша кількість цікавих робіт. Внас-лідок ширшого вибору статей такі журнали ма-ють можливість і використовують її, щоб іщебільше підвищити свій рейтинг. Побічним пози-тивним ефектом цього є те, що відбуваєтьсяпідвищення вимог до рецензування у журна-лах, які отримують робіт більше, ніж можутьопублікувати.Отже, основними недоліками ІФ є те, що

кількість цитувань насправді не завжди відоб-ражає якість дослідження, як, зрештою, і кіль-кість публікацій; проміжок часу, за який врахо-вуються цитування, є надто малим (класичні жроботи часто цитуються навіть через кількадесятиліть після їх виходу у світ); природа ре-зультатів у різних галузях науки призводить довідмінної частоти публікацій результатів, щовпливає на імпакт-фактор. Так, наприклад, ме-дичні журнали часто мають вищі значення ІФ,ніж математичні [4].Отже, була потреба у вдосконаленні кри-

теріїв оцінки роботи науковців та їхніх публі-кацій, що значною мірою відбулося у 2005 р.Саме тоді американський фізик аргентинсько-го походження Х.E. Хірш (Jorge E. Hirsch) з уні-верситету Сан-Дієго, що у Каліфорнії, запропо-

нував новий наукометричний цифровий по-казник, названий його іменем. Індекс Хірша(індекс h) є кількісною характеристикою продук-тивності вченого, групи вчених, наукового зак-ладу чи країни загалом, що базується на кіль-кості публікацій і кількості їх цитувань. Індексвираховується на основі розподілу цитуваньробіт даного дослідника.Індекс h визначається із кількості статей ав-

тора, які цитуються не менше разів, ніж кіль-кість цих публікацій.Інакше кажучи, вчений з індексом h опублі-

кував h статей, на кожну з яких є як мінімум hпосилань. Для прикладу, якщо у даного дослід-ника опубліковано 100 статей, на кожну з якихє лише одне посилання, то його h-індекс дорів-нює 1. Таким самим буде h-індекс ученого, якийопублікував одну статтю, яку процитували 100разів. Однак разом з тим, якщо серед публі-кацій дослідника є 1 стаття з 9 цитуваннями, 2статті з не менше, ніж 8 цитуваннями (включа-ючи вже згадану статтю з 9 цитуваннями), 3статті з не менше, ніж 7 цитуваннями, …, 9 ста-тей з не менше, ніж 1 цитуванням кожної з них,то його h-індекс становитиме 5 (оскільки, на 5його статей є як мінімум по 5 посилань).Індекс Хірша був розроблений, щоб отрима-

ти більш адекватну оцінку наукової продуктив-ності дослідника, ніж можуть дати такі простіхарактеристики, як загальна кількість публі-кацій або загальна кількість цитувань. Індексдобре працює лише за порівняння вчених, щопрацюють в одній галузі досліджень, оскількитрадиції, пов’язані з цитуванням, відрізняють-ся в різних галузях науки (наприклад, в біологіїта медицині h-індекс набагато вищий, ніж уфізиці). Хірш вважає, що у фізиці (і в реаліяхСША) h-індекс, який дорівнює 10–12, може слу-гувати одним з визначальних факторів для рі-шення про надання досліднику постійного місцяроботи у великому дослідному університеті;рівень дослідника з h-індексом, який дорівнює15–20, відповідає членству в Американськомуфізичному товаристві; індекс 45 і вище можеозначати членство в Національній академіїнаук США [2, 4].Сьогодні основними глобальними науко-

метричними базами даних, тобто системами,які розглядаються як інструменти для аналізуякості та продуктивності наукової діяльностікраїн, організацій, видань й окремих учених усвітовому масштабі, є бази Web of Science(WoS) компанії Thomson Reuters (США) і Sco-pus видавництва Elsevier (Голландія). WoS міс-



тить 7 баз даних, з них 3 бази даних охоплю-ють журнали: Science Citation Index Expanded(SCIE), Social Science Citation Index (SSCI) і Artsand Humanity Science Citation Index (A & HSCI).Scopus містить видавничі документи (журналита конференції) за всіма тематичними напря-мами. За тематичним наповненням ці дві най-потужніші світові інформаційні системи нале-жать до категорії мультидисциплінарних базданих, що охоплюють практично всі галузізнань. Водночас основна тематика WoS охоп-лює фундаментальні науки, тоді як Scopus,включаючи більшу частину журналів WoS, ві-дображає як фундаментальні напрями дослі-джень, так і широкий спектр прикладних та ін-женерних наукових галузей, економіки, мене-джменту та інших напрямів наукової та іннова-ційної діяльності [5, 6].Перелічені електронні ресурси є англомов-

ними, тому більша частина інформації в нихподана англійською мовою (заголовки статей,анотації, ключові слова, назви організацій, дояких належить автор, позначення вихідних да-них). Інша частина, яка не перекладається анг-лійською мовою (прізвища авторів, україно-мовні чи російськомовні назви першоджерел усписках літератури, власні назви організацій івидавництв, які у нас в оригіналі подаютьсякирилицею), мають бути подані латиницею заоднією із прийнятих систем транслітерації.На сьогодні база даних Web of Science міс-

тить понад 9000 міжнародних та регіональнихжурналів і видань, з усіх галузей природничих,суспільних і гуманітарних наук.В Україні системне впровадження індексу

цитування як нормативного показника оціню-вання ефективності діяльності суб’єктів науко-вої діяльності розпочалося у 2009 р. До цьогочасу вітчизняні вчені вже мали значний досвідроботи з обома наукометричними продуктами.Зокрема, Національна бібліотека України іменіВ.І. Вернадського як головний науково-інфор-маційний центр держави упродовж багатьохроків передплачувала Science Citation Index таінші інформаційні ресурси платформи WoS. У2005 р. на хвилі загальносвітового інтересу донової, більш широкої за покриттям і (на той час)більш технологічної наукометричної платфор-ми бібліотека переорієнтувалася на передпла-ту Scopus [4].Отже, яким вимогам має відповідати на-

уковий журнал, щоб його можна було зареє-струвати в наукометричній базі?Ступінь відповідності журналів певним кри-

теріям розглядається або експертами незалеж-ної Консультаційної ради з формування контен-ту — Content Selection and Advisory Board —CSAB («Експертна рада»), як це відбуваєтьсяза відбору журналів у Scopus, або співробітни-ками компанії — редакторами Thomson Reu-ters, як це відбувається за відбору журналів уWoS.Так, для оцінки журналу на предмет можли-

вого внесення до WOS експертами розгляда-ються як мінімум три послідовні поточні випус-ки. Їх одержують по одному в порядку публі-кацій або ж отримують вільний доступ допублікацій в електронному вигляді.Нині у Thomson Reuters кожні 2 тижні в про-

цесі оцінювання та відбору журналів здійсню-ється додавання або вилучення їх з бази да-них. Щороку редакторський відділ ThomsonReuters розглядає понад 2000 журналів. Потім10–12% з них відбирається на предмет внесен-ня до бази даних Thomson Reuters. Крім цьо-го, поточний список журналів, представленихв системі Thomson Reuters, постійно оновлю-ється.Під час оцінювання журналів на предмет

внесення до ресурсу беруться до уваги чис-ленні чинники — від якісних до кількісних. Сюдиналежать базові видавничі стандарти журналів,їхній зміст, міжнародний склад авторів і дані зцитування. Жоден з цих чинників не розгля-дається окремо. Використовуючи ці дані в су-купності і виявляючи їхній взаємозв’язок, екс-перти можуть визначити сильні і слабкі сторо-ни журналу в цілому.Пропонуючи журнал до внесення в міжна-

родні бази, заявник має підтвердити, що всі ви-моги, які висуваються до журналу, дотримані [2].Базові стандарти для журналів. Основним

критерієм оцінки є своєчасність видання жур-налу. Це найпріоритетніший критерій. На пер-шому етапі розгляду претендентів на внесен-ня до бази даних від журналу вимагається дот-римання заявленої періодичності видання. Дляжурналу є неприйнятним порушувати встанов-лені терміни публікації і виходити на кількатижнів або місяців пізніше зазначеного на об-кладинці терміну. Для підтвердження своєчас-ності публікації журналу послідовно оцінюють-ся три поточні випуски (один за другим) в по-рядку їх виходу. Своєчасність випуску важливаі для електронних журналів. Якщо електронневидання встановлює для себе певну частотупублікації випусків, то вони мають з’являтисяв режимі он-лайн своєчасно.


НАЙАКТУАЛЬНІШЕ

Ще одним показником стандарту журналу єнаявність інституту рецензування, що свідчитьпро якість поданих у ньому наукових матеріалівзагалом, а також про повноту наведених у ньо-му посилань. Рекомендується також по можли-вості публікувати інформацію про джерела фі-нансування представленого дослідження в кож-ній статті.Експерти також звертають увагу на міжна-

родний склад авторів, редакторів і членів ре-дакційно-видавничої ради журналу. Це особ-ливо стосується журналів, призначених дляміжнародної аудиторії. Сучасні наукові дослі-дження проводяться на глобальному рівні, іміжнародна спрямованість журналу важливадля світового наукового співтовариства.Назва журналу. Кожен журнал має основ-

ну назву, яка розміщується на обкладинці і ти-тульному аркуші та використовується за реє-страції журналу в різних системах, у бібліотеч-них каталогах, під час опису статей і т. ін. Якщоназва журналу подана кирилицею (скажімо,україномовна назва), то в зарубіжних системахвона подається через транслітерацію латини-цею. Як альтернатива подається переклад ос-новної назви англійською мовою.Зміст журналу англійською мовою. Усі

без винятку журнали, пропоновані до міжнарод-них баз, повинні мати зміст англійською мо-вою, який повністю повторює україномовнийзміст. При цьому у змісті має використовува-тися транслітерація лише прізвищ авторів, за-головки статей подаються англійською мовою.Заголовки статей англійською мовою.

Для всіх журналів без винятку зарубіжнимибазами даних висуваються вимоги до заго-ловків статей:

· заголовки наукових статей мають бутиінформативними (Web of Science цю вимогурозглядає в експертній системі як одну з голов-них);

· у заголовках статей можна використову-вати тільки загальноприйняті скорочення;

· у перекладі заголовків статей англійсь-кою мовою не має бути транслітерації з україн-ської мови, крім власних імен, назв приладів таінших об’єктів, що мають власні назви. Це та-кож стосується авторських резюме (анотацій)і ключових слів.Прізвища авторів. Прізвища авторів статей

подаються за однією з прийнятих міжнароднихсистем транслітерації. Журнал обирає одну зсистем транслітерації як для подання прізвищ,так і для використання в інших розділах, де

Наукометричні бази даних і можливостіреєстрації в них вітчизняних наукових видань

застосовується транслітерація (адреси органі-зацій, авторів, список літератури латиницею,власні назви різних об’єктів в анотаціях і т.ін.),або подає варіанти прізвищ, пропоновані авто-рами.Найменування організацій і відомств, а

також відомості про авторів. Найменуванняорганізації є однією з основних бібліометрич-них характеристик, за якими визначається ак-тивність публікування самих організацій, ав-торів, що належать до цих організацій, міста ікраїни загалом. Найменування організації вScopus використовується для ідентифікації ав-торів і створення їхніх профілів, а також про-філів організацій. Важливо зазначати правиль-ну повну назву організації, бажано — її офі-ційно прийнятий англійський варіант, а такожелектронну адресу хоча б одного з авторів дляможливості встановлення контакту читачів завторами публікації.Авторське резюме англійською мовою.

Якісне подання авторських резюме (анотаційчи рефератів) англійською мовою до україно-мовних або російськомовних статей є великоюпроблемою для авторів і редакцій журналів.Прагнення скоротити обсяг друкованого видан-ня, вкластися у фінансові рамки змушує ре-дакції або взагалі ігнорувати анотації і вилучативимоги про їх обов’язкову наявність з «Правилподання статей для авторів», або обмежуватиобсяг анотацій до 3–5 рядків, 3–5 речень і т.ін.,обходитися обсягом 100–200 знаків. Авториабсолютно не підготовлені до написання ано-тацій. Водночас в журналах рідко можна натра-пити в «Правилах для авторів» на належнийопис правил складання анотацій.Слід мати на увазі, що анотації (реферати,

авторські резюме) англійською мовою в украї-номовному виданні є для іноземних учених тафахівців основним і, як правило, єдиним дже-релом інформації про зміст статті та викладенів ній результати досліджень. Зарубіжні фахівціза анотацією оцінюють публікацію, визначаютьсвій інтерес до роботи українського вченого,можуть використовувати її у своїй публікації ізробити на неї посилання, відкрити дискусію завтором, запросити повний текст і т.ін. Анота-ція до статті (авторське резюме) покликана ви-конувати функцію незалежного від статті дже-рела інформації. Варто пам’ятати, що вчені, якізнають англійську мову недосконало, маютьзвертатися по професійний переклад до анг-лійських філологів або кваліфікованих фахівціву цій галузі з відповідним рівнем знання мови і



в жодному разі не послуговуватися різнимикомп’ютерними перекладачами.Анотації мають бути:

· інформативними (не містити загальнихслів);

· оригінальними (не бути калькою україно-мовної анотації з дослівним перекладом);

· змістовними (відображати основний змістстатті та результати досліджень);

· структурованими (дотримуватися логікиопису результатів у статті);

· англомовними (написаними якісною анг-лійською мовою);

· компактними (вкладатися в обсяг від 100до 250 слів).Список літератури латиницею. Подання

українських чи російських джерел у списку літе-ратури латиницею — окрема складна пробле-ма. Оскільки чимало заявлених раніше жур-налів не мали списків літератури латиницею,це стало головною причиною відмови від екс-пертизи.Сайт журналу. На сайті журналу англійсь-

кою мовою має бути подано повну інформаціюпро журнал: переконливо викладено політикужурналу (описано цілі та завдання журналу);подано повний склад редакційної ради із за-значенням країни приналежності кожного чле-на ради; розділ, присвячений дотриманню жур-налом редакційної етики; інформацію для ав-торів; інформацію для передплатників; зміст таанотації до кожної статті, що завантажуютьсяна сайт оперативно в порядку виходу черговихвипусків журналу, контактну інформацію. Цемінімальний і обов’язковий перелік відомостейпро журнал на сайті. Вітається наявність пов-них текстів статей у відкритому доступі. Чимкраще оформлений сайт, тим вищою буде йогооцінка [1, 5, 6].Незважаючи на прогресивні наміри держа-

ви щодо підвищення якості наукових дослі-джень та їх публікування, залишається чима-ло запитань і застережень до наказу № 1112«Про опублікування результатів дисертацій на

здобуття наукових ступенів доктора і кандида-та наук»:

1. У наказі не зазначено, які саме міжнароднінаукометричні бази даних враховуватимуться.Безперечно, база Scopus сьогодні є найвідомі-шою і найпотужнішою, але існує й чимало ін-ших баз даних, зокрема РІНЦ (російський ін-декс наукового цитування), китайський індексцитування (Chinese Science Citation Index),японська база даних(Citation Database for Japa-nese Papers), вже згадана американська базаданих (Web of Knowledge). Чи братимуться доуваги всі наявні бази даних?

2. Сьогодні рівень презентації українськихвидань у базі Scopus є дуже низьким (за різ-ними даними, від 20 до 30 журналів). Для по-рівняння у Росії — близько 250 журналів, уПольщі — близько 300. Така незначна кількістьукраїнських видань, очевидно, не здатна задо-вольнити тисячі аспірантів, докторантів у мож-ливості вчасно публікувати роботи. Виникаєзагроза «довгих шухляд» у редакціях тих україн-ських журналів, які сьогодні вже є в наукомет-ричних базах.

3. Незначна кількість вітчизняних видань, щосьогодні зареєстровані в базі Scopus та деякихінших, не може охопити всі галузі і спеціальнос-ті науки, за якими проводяться захисти дисер-таційних робіт. Наприклад, на кінець 2012 р. внаукометричних базах даних немає фаховихвидань з ветеринарних та сільськогосподарсь-ких наук.

4. Як приклад, наведемо таку ситуацію: ас-пірант планує захищати дисертаційну роботу зіспеціальності «біохімія» на здобуття науково-го ступеня кандидата сільськогосподарських чиветеринарних наук. Згідно з новими вимогамивін публікує статтю в «Українському біохімічно-му журналі» як виданні, що зареєстроване вбазі Scopus. Водночас цей журнал не є фахо-вим ні з сільськогосподарських, ні з ветеринар-них наук. Отже, аспіранту потрібно видаватище одну статтю вже у фаховому журналі з ве-теринарних чи сільськогосподарських наук?

Кроки, які держава робить у напрямку під-вищення якості наукових досліджень та їхпублікування, безперечно, є необхідними. Невикликає жодних сумнівів доцільність глибшо-го інтегрування роботи українських вчених усвітову наукову спільноту через збільшення

Висновки

кількості їх публікацій у виданнях, що нале-жать до ключових міжнародних наукометрич-них баз даних. Водночас варто наголосити,що цей процес є складним і має втілюватисяв життя поступово і виважено. Перед йогоімплементацією потрібно розв’язати ряд ба-



р’єрних проблем, зокрема збільшити кількістьукраїнських видань, які представлені у між-народних наукометричних базах, вирівнятиможливості науковців різних спеціальностейі галузей науки потрапити туди і, зрештою,чіткіше розробити й розтлумачити наказ

№ 1112 «Про опублікування результатів ди-сертацій на здобуття наукових ступенів док-тора і кандидата наук».Сподіваємося на широке і різнобічне обго-

ворення порушеної у статті проблеми нау-ковцями України.

1. Кириллова О.В. Редакционная подготовканаучных журналов для включения в зарубеж-ные индексы цитирования: методические реко-мендации/О.В. Кириллова. — М., 2012. — 68 с.

2. Маркусова В.А. К вопросу об адекватнойоценке результативности научной деятель-ности/В.А. Маркусова, В.В. Иванов, А.Е. Вар-шавский//Вестн. РАН. — 2011. — № 7. —С. 587—593.

3. Наказ Міністерства освіти і науки, молодіта спорту України № 1112 «Про опублікуваннярезультатів дисертацій на здобуття науковихступенів доктора і кандидата наук»//Офіц. вісн.України. — № 86 (стаття 3515). — 2012. — 250 с.

Бібліографія

4. Солов’яненко Д.І. Політика індексації ви-дань у наукометричних базах даних Web ofScience та SciVerse Scopus//Бібліотечний віс-ник. — 2012. — № 1. — С. 6—21.

5. Marshakova-Shaikevich I. Bibliometriс mapsof scientific collaboration of EU countries in scien-ce and social science/Marshakova-Shaikevich I.//Sociology of Science and Technology. — 2010. —V. 1. — № 2. (http://ecsocman.hse.ru/data/2011/03/16/1214899121/5.pdf )

6. Research Trends. 2012. № 27/SciVer-se Scopus (http://www.researchtrends.com/wp-content/uploads/2012/03/Research—TrendsIssue27.pdf)

Надійшла 14.01.2013.


Землеробство,ґрунтознавство,агрохімія

ÓÄÊ 631.67.417.2:631. 582:631.81© 2013

М.М. Єрмолаєв,доктор сільсько-господарських наукННЦ «Інститутземлеробства НААН»

В.В. Хохлов,кандидат сільсько-господарських наукІнститут сільськогогосподарства ПоліссяНААН

ЗМІНИ ГУМУСНОГО СТАНУДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТОГО ҐРУНТУПІД ВПЛИВОМ УДОБРЕННЯ УСІВОЗМІНАХ ПОЛІССЯ

Наведено рез льтати досліджень зміни вміст ізапасів м с в ґр нті та розрах н и йо обаланс в 5-пільній зерно-трав’янопросапній та2-пільній зернопросапній сівозмінах.

Нинішній не зовсім стабільний стан сіль-ськогосподарського виробництва в Україні зу-мовлений насамперед низькою результатив-ністю реформування виробничих відносин, по-гіршенням гідротермічних умов і якісного стануґрунтів, порушенням екологічної рівноваги дов-кілля.Для сучасного сільськогосподарського ви-

робництва актуальною є проблема уникненнядеградації та помітного зниження ґрунтової ро-дючості, що зумовлено порушенням сівозмін,ігноруванням закону повернення основних еле-ментів живлення тощо [6, 7]. Особливе зане-покоєння викликає зменшення вмісту гумусу вґрунтах. Для поліпшення ситуації потрібно вжи-ти радикальних заходів щодо відтворення їхродючості на основі упередження втрат та пер-манентної оптимізації гумусного стану [2, 8]. Заданими Г.А. Мазура [4], оптимальні значеннявмісту гумусу в дерново-підзолистих супіщанихґрунтах мають становити 1,6–1,8%.Фактичний уміст гумусу в розораних ґрунтах

центральних районів Полісся перебуває у ме-жах 0,6–1%, цього недостатньо для оптимізаціїагрофізичних та агрохімічних властивостей ко-реневмісного шару. Тому вибір надійних ме-тодів контролю і способів гарантованого відтво-рення вмісту і запасів органічних речовин у

Ключові слова: уміст гумусу, запаси гумусу, баланс гумусу, дерново-підзолистий ґрунт,короткоротаційна сівозміна

ґрунті є надзвичайно актуальним [1, 3]. Воче-видь необхідною є зміна пріоритетів з метоювикористання в системах удобрення, крім тра-диційного органічного добрива — підстилково-го гною, — вторинної продукції рослинництва(соломи) і сидератів разом з оптимальнимидозами мінеральних добрив.Мета роботи — дослідити ефективність за-

собів біологізації короткоротаційних сівозмін зурахуванням оцінки характеру зміни вмісту ізапасів гумусу в дерново-підзолистому супіща-ному ґрунті та показників його балансу.Методика досліджень. Дослідження здійс-

нено у 2006–2010 рр. на дослідному полі Інсти-туті сільського господарства Полісся НААН у 2-хсівозмінах: 5-пільній зерно-трав’янопросапній(1 — конюшина, 2 — жито озиме, 3 — картоп-ля, 4 — кукурудза на силос, 5 — овес з підсівомконюшини) і 2-пільній зернопросапній (1 — кар-топля, 2 — жито озиме). Ґрунт — дерново-се-редньопідзолистий супіщаний, орний шар 0–20 смякого у вихідному стані характеризувався та-кими агрохімічними показниками: уміст гуму-су — 0,99%, легкогідролізованого азоту — 8,6,рухомого фосфору — 12,3, обмінного калію10,8 мг/100 г ґрунту, рНКСl — 5,3, гідролітичнакислотність — 1,86, сума увібраних основ —4,8 мг⋅екв./100 г ґрунту.


ЗЕМЛЕРОБСТВО,ҐРУНТОЗНАВСТВО, АГРОХІМІЯ

Зміну показників гумусного стану ґрунту зарізних систем удобрення досліджували в зраз-ках шару 20 см перед закладанням досліду(2006 р.) і в кінці зазначеного терміну спосте-режень (2010 р.), використовуючи для моніто-рингу органічної частини ґрунту методику Тю-ріна (ДСТУ 4289:2004) [9]. В основу розрахунківбалансу гумусу та його змін під впливом чин-ників досліду покладено показники його абсо-лютного вмісту в ґрунті [5].Результати досліджень засвідчили, що вміст

гумусу в ґрунті змінюється під впливом системудобрення і сівозмінного чинника (табл. 1, 2).Установлено, що за внесення гною вміст гуму-су в обох сівозмінах підвищується на 0,01%.Заорювання гною разом із сидератом у виглядізеленої маси пелюшко-вівсяної суміші сприя-ло підвищенню абсолютного вмісту гумусу вґрунті 5-пільної сівозміни на 0,05, 2-пільної —0,1%, а за поєднання гною з сидератом та со-ломою гумусованість достовірно зростає відпо-відно на 0,09 та 0,16%.Удобрення картоплі прийнятою в досліді по-

ловинною дозою мінеральних добрив N45P30K45на фоні гній+сидерат+солома у 2-пільній сіво-зміні майже не впливає на зміну вмісту гумусув ґрунті порівняно з аналогічним варіантом безмінеральних добрив. Так само лише тенденцій-но зростає вміст гумусу в ґрунті обох сівозмінщодо початкового рівня (на 0,02%) за поєднан-ня гною з рекомендованою повною дозою міне-ральних добрив.Із заорюванням сидерата та соломи у 2-

пільній сівозміні вміст гумусу не змінювався —на початку і в кінці досліджень становив 0,98%,

а в 5-пільній сівозміні впродовж ротації знизив-ся з 0,98 до 0,93%. За мінеральної системиудобрення показник умісту гумусу в ґрунті та-кож знижується: на 0,1% у 5-пільній сівозміні і0,05% — 2-пільній. У контрольному варіанті безунесення добрив спостерігається найпомітнішезниження умісту гумусу в ґрунті відповідно на0,13 та 0,1% від його вихідних значень у 5- і 2-пільній сівозмінах.За відповідними розрахунками, запаси гуму-

су в орному шарі вихідного ґрунту залежно відваріанта досліду становили 29,4–31,5 т/га у 5-пільній сівозміні і 27,3–29,4 т/га — 2-пільній. Докінця ротації 5-пільної сівозміни запаси гумусув орному шарі перебували в інтервалі 27,3–33,6 т/га, у 2-пільній за той самий 5-річний тер-мін (2,5 ротації) — 26,4–32,4 т/га. У варіантахбез добрив відзначено значні втрати гумусу: у5-пільній сівозміні — 12,4% відносно початко-вих запасів, що становило 3,9 т/га (0,78 т/га врозрахунку на 1 рік), 2-пільній сівозміні напри-кінці 2,5 ротації — відповідно 10,2% і 3 т, або0,6 т/га щороку.Застосування органічних добрив у вигляді

сидерата та соломи у 5-пільній сівозміні по-рівняно з варіантом без добрив сприяло зни-женню втрат гумусу з 12,4 до 5,1%, проте йогобаланс зведено з дефіцитом у 1,5 т/га. У 2-піль-ній сівозміні, де в розрахунку на 1 га сівозмін-ної площі порівняно з 5-пільною застосовано в1,5 раза більше сидерата і 2,5 раза соломи,поєднання сидерат + солома виявилося до-статнім для стабілізації вмісту гумусу на вихід-ному рівні. У варіантах із застосуванням в обохсівозмінах лише гною відзначено тенденцію до

Без добрив (контроль) 1,05 0,92 31,5 27,6 –3,9 –12,4 –0,78

Сидерат, 2 т + солома, 1 т 0,98 0,93 29,4 27,9 –1,5 –5,1 –0,3

Гній, 12 т 0,97 0,98 29,1 29,4 +0,3 +1,0 +0,06

Гній+сидерат 1,05 1,1 31,5 33,0 +1,5 +4,8 +0,3

Гній+сидерат+солома 1,03 1,12 30,5 33,6 +3,1 +10,2 +0,62

Гній+сидерат+солома+N9P6K9 1,04 1,11 31,2 33,3 +2,1 +6,7 +0,42

Гній+N62P51K74 1,02 1,04 30,6 31,2 +0,6 +2,0 +0,12

N62P51K74 1,01 0,91 30,3 27,3 –3,0 –9,9 –0,6

НІР0,5 0,04 0,09

1. Баланс м с в орном шарі 0–20 см дерново-підзолисто о ґр нт за різних систем доб-рення за ротацію 5-пільної сівозміни, 2006–2010 рр.

Унесено добривна 1 га сівозмінної площі

Баланс гумусу за, ±

5 років1 рік, т/га2010 р.2006 р. 2010 р.2006 р.

т/га %

Уміст гумусу, % Запас гумусу, т/га

Зміни гумусного стану дерново-підзолистогоґрунту під впливом удобрення у сівозмінах Полісся



зростання запасу гумусу (на 0,3 т/га, або 1%)щодо його початкового стану.Інтенсифікація органічної системи удобрен-

ня за рахунок поєднаного внесення гною і си-дерата та гною, сидерата і соломи сприялаістотному для досліджуваного дерново-підзоли-стого ґрунту накопиченню гумусу. У 5-пільнійсівозміні його запаси стосовно початкового ста-ну зросли на 4,8–10,2% (на 1,5–3 т/га); 2-піль-ній — на 10,6–17,6%, або на 3–4,8 т/га.За поєднання органічної і мінеральної сис-

тем удобрення спостерігалося цілком законо-мірне зростання запасу гумусу та створенняйого позитивного балансу в орному шарі ґрун-ту щодо вихідного стану. Зокрема, поєднане

внесення гною і мінеральних добрив порівня-но з унесенням лише гною сприяло вдвічі біль-шому накопиченню гумусу — від 1 до 2–2,6%(0,3–0,6 т/га). За суто мінеральної системи удоб-рення зафіксовано дефіцит гумусу в орномушарі ґрунту на рівні 3 т/га у 5-пільній і 1,5 т/га —2-пільній сівозмінах. Щодо початкового запасузазначений дефіцит становить відповідно 9,9 і5,1%. Це свідчить про те, що, як і за повноївідсутності добрив, використання ґрунту за вне-сення самих мінеральних добрив призводитьдо зниження його гумусованості. Це підтверд-жує положення про недостатній рівень ново-утворення і закріплення гумусних речовин упідкисленому ґрунті.

Без добрив (контроль) 0,98 0,88 29,4 26,4 –3,0 –10,2 –0,6

Сидерат, 3,5 т+солома, 2,5 т 0,98 0,98 29,4 29,4 0,0 0,0 0,0

Гній, 20 т 0,97 0,98 29,1 29,4 +0,3 +1,0 +0,06

Гній+сидерат 0,94 1,04 28,2 31,2 +3,0 +10,6 +0,6

Гній+сидерат+солома 0,91 1,07 27,3 32,1 +4,8 +17,6 +0,96

Гній+сидерат+солома+N23P15K23 0,92 1,08 27,6 32,4 +4,8 +17,4 +0,96

Гній+N85P60K90 0,97 0,99 29,1 29,7 +0,6 +2,6 +0,12

N85P60K90 0,97 0,92 29,1 27,6 –1,5 –5,1 –0,3

НІР0,5 0,04 0,07

2. Баланс м с в орном шарі ґр нт 0–20 см за різних систем добрення за 2,5 ротації2-пільної сівозміни, 2006–2010 рр.

Унесено добривна 1 га сівозмінної площі

Баланс гумусу за, ±

5 років1 рік, т/га2010 р.2006 р. 2010 р.2006 р.

т/га %

Уміст гумусу, % Запас гумусу, т/га

Результати проведених досліджень за-свідчили, що втрати гумусу в дерново-під-золистому супіщаному ґрунті можуть бутикомпенсовані лише за рахунок постійногокругообігу максимальної кількості органіч-них речовин у системі ґрунт — добрива —рослини. Так, унесення підстилкового гною(12 т у 5- і 20 т на 1 га сівозмінної площі у2-пільній сівозмінах) забезпечує найменше

Висновки

зростання умісту гумусу в ґрунті стосов-но його початкового стану. Найпомітнішевміст і запаси гумусу максимально підвищу-ються за використання біологічної системиудобрення культур сівозмін, яка передбачаєпоєднане заорювання підстилкового гною,зеленої маси пелюшко-вівсяної суміші як си-дерата і побічної продукції (соломи) житаозимого.

1. Гриник І.В. Родючість ґрунту і ефектив-ність використання ріллі в сівозмінах Поліссязалежно від способів застосування соломи на


добриво/І.В. Гриник, О.І. Бакун, Ю.О. Бакун,О.В. Єгоров//Вісн. аграр. науки. — 2009. —№ 1. — С. 16–20.




2. Єрмолаєв М.М. Вплив добрив на врожай-ність культур сівозміни та баланс гумусу в дер-ново-підзолистому ґрунті/М.М. Єрмолаєв,О.І. Савчук, А.О. Мельничук//Зб. наук. працьННЦ «Інститут землеробства УААН». — К.,2007. — Вип. 1. — С. 11–15.

3. Мазур Г.А. Некоторые особенности меха-низма гумусонакопления в дерново-подзолис-той супесчаной почве в связи с известковани-ем и удобрением/Г.А. Мазур, Н.Н. Ермолаев//Почвоведение. — 1985. — № 5. — С. 43–49.

4. Мазур Г.А. Екологічні проблеми розшире-ного відтворення родючості дерново-підзолис-тих ґрунтів Полісся/Г.А. Мазур//Матер. конф.«Екологія Полісся: проблеми, сучасність, май-бутнє». — Харків — Луцьк, 1993. — Ч. 1. —С. 16–22.

5. Методические рекомендации по изучениюпоказателей плодородия почв, баланса гумуса

и питательных веществ в длительных опытах/[под ред. Л.Л. Шишова]. — М.: Почвенный ин-тим. В.В. Докучаева, 1987. — 79 с.

6. Роїк М.В. Сучасні науково обґрунтованіпідходи до використання землі/М.В. Роїк//Вісн.аграр. науки. — 2003. — № 1. — С. 5–13.

7. Сайко В.Ф. Стан земельних угідь та поліп-шення їх використання/В.Ф. Сайко//Зб. наук.праць ННЦ «Інститут землеробства УААН». —К., 2005. — Спецвипуск. — С. 3–11.

8. Стрельченко В.П. Відтворення гумусу вагроекосистемах Полісся/[В.П. Стрельченко,А.М. Бовсуновський, О.П. Стецюк та ін.]//Вісн.аграр. науки. — 2000. — № 7. — С. 9–13.

9. Якість ґрунту. Методи визначення орга-нічної речовини: ДСТУ 4289:2004. — [Чиннийвід 2005–07–01]. — К.: ДержспоживстандартУкраїни, 2005. — 9 с. (Національний стандартУкраїни).



ОГОЛОШЕННЯІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН НААН

оголошує прийом до аспірантуриз відривом та без відриву від виробництва на 2013 рік

за спеціальностями:06.02.01 — розведення та селекція тварин;03.00.15 — генетика (сільськогосподарські науки);03.00.20 — біотехнологія (сільськогосподарські науки);06.02.04 — технологія виробництва продуктів тваринництва;

а також до докторантуриз відривом від виробництва за спеціальностями:

06.02.01 — розведення та селекція тварин;03.00.15 — генетика (сільськогосподарські науки).

Вступникам до аспірантури до заяви на ім’я директора інституту потрібно додати такі до-кументи:особовий листок з обліку кадрів з фотокарткою, завірений за місцем роботи (2 примірники);автобіографію;характеристику-рекомендацію з останнього місця роботи або навчання;витяг з протоколу засідання вченої ради ВНЗ (для осіб, яких рекомендують до аспірантури

безпосередньо після закінчення навчання);копію диплома про вищу освіту (спеціаліста або магістра) з додатком (2 примірники), заві-

рені за місцем роботи;копію трудової книжки;список опублікованих наукових праць і винаходів або реферат з обраної спеціальності;медичну довідку про стан здоров’я за формою № 286-у;паспорт і копію ідентифікаційного номера.Вступникам до докторантури, крім того, потрібно подати:розгорнутий план дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук;копії диплома про присудження наукового ступеня кандидата наук та атестата старшого на-

укового співробітника, завірені за місцем роботи.Термін подання документів до аспірантури до 1 вересня 2013 року.

Адреса інституту:08321, Київська область, Бориспільський район,с. Чубинське, вул. Погребняка, 1 (кім. 314, 302).

Довідки за телефоном:

(04595) 3-00-41, 3-00-45.Бородай Ірина Сергіївна

E-mail: [email protected]


ЗЕМЛЕРОБСТВО, ҐРУНТОЗНАВСТВО, АГРОХІМІЯ

УДК 631.81:631.417© 2013

Я.П. Цвей,доктор сільсько-господарських наук

В.В. Іваніна,кандидат сільсько-господарських наукІнститутбіоенергетичних культурі цукрових буряків НААН

О.Т. Петрова,кандидат сільсько-господарських наукБілоцерківська дослідно-селекційна станція ІБКЦБ

ГРУПОВИЙ ТА ФРАКЦІЙНИЙ СКЛАДГУМУСУ ЧОРНОЗЕМУ ТИПОВОГОВ РІЗНОРОТАЦІЙНИХ СІВОЗМІНАХ

Доведено, що ви ористання ор ано-мінеральнихсистем добрення та зменшення в сівозмінічаст и б ря ів ц рових до 17% позитивновпливали на я існий с лад м с і стабіліз валиспіввідношення С :Сф на рівні 1,77–1,82.Процес міфі ації с проводж вавсяпо либленою трансформацією ор анічноїречовини добрив стабільні омпоненти м с ,збільш ючи част нерозчинно о залишпорівняно з онтролем на 0,12–0,14%.

У складній системі природних сполук та ан-тропогенних новоутворень, які формують ґрунтяк цілісну екосистему, гумус є головним її еле-ментом, здатним підтримувати екологічну рів-новагу, визначати рівень природної та ефектив-ної родючості ґрунтів. Стабільність ґрунтовоїсистеми багато в чому залежить від рівня за-безпечення ґрунту органічною речовиною, їїякісного складу і спрямованості процесів транс-формації органічної речовини в ґрунті.Дослідження останніх років свідчать про те,

що рівень забезпечення ґрунтів України орга-нічною речовиною залишається на критичнонизькому рівні (щороку втрати гумусу станов-лять 0,6–1 т/га) [2, 3, 7]. Окультурення та інтен-сивне використання ґрунтів призвело до утво-рення якісно відмінного гумусного комплексу,який характеризується меншою стійкістю допептизації за умов підкислення ґрунтового роз-чину і має низьку здатність до утворення ко-лоїдів з високою поверхневою енергією. На-слідком цього стало погіршення агрофізичнихта агрохімічних властивостей ґрунтів [1, 4].Регуляторними механізмами стабілізації за-

пасів та поліпшення якісного складу гумусу мо-жуть бути система удобрення з використаннямтрадиційних та альтернативних джерел орга-ніки і сівозміни екологічно збалансованої струк-тури [5, 6].У стаціонарних польових дослідах, проведе-

них на Білоцерківській дослідно-селекційнійстанції (умови нестійкого зволоження зони Лісо-степу), вивчали вплив різних систем удобрен-ня і структури зерно-бурякової сівозміни на за-

Ключові слова: гумус, груповий склад, сівозміни, система удобренняпаси та якісний склад гумусу в чорноземі типо-вому вилугуваному важкосуглинковому.Матеріали і методика досліджень. Дослі-

дження здійснювали в стаціонарному польово-му досліді Білоцерківської дослідно-селекційноїстанції впродовж 2-х ротацій (1995–2011 рр.)зерно-бурякової сівозміни.Ґрунт дослідного поля — чорнозем типовий

вилугуваний глибокий, малогумусний крупнопи-лувато-середньосуглинковий з умістом гумусув шарі 0–30 см 3,6–4,1%, рухомих форм фос-фору і калію (за Чиріковим) — відповідно 130–150 і 50–70, азоту лужногідролізованого (заКорнфілдом) — 120–140 мг/кг ґрунту.Чергування культур у зерно-буряковій сі-

возміні: ІІІ ротація (40% — просапних, 50 —зернових, 10% — кормових): редька олійна —пшениця озима — буряки цукрові — горох —пшениця озима — буряки цукрові — кукурудзана зелений корм — пшениця озима — бурякицукрові — ячмінь; IV ротація (17% — просап-них, 50 — зернових, 33% — кормових): ячмінь+конюшина — конюшина — пшениця озима —вико-овес — пшениця озима — буряки цукрові.Величина облікової ділянки — 100 м2, по-

вторність — 3-разова. Агротехніка вирощуван-ня культур — загальноприйнята для зони.Норми внесення добрив на 1 га сівозмінної

площі в ІІІ ротації становили: мінеральних —N50P66K66, органічних — 9 т; ІV ротації — відпо-відно N43P43K43 і 8,3 т. Мінеральні добрива вІІІ ротації вносили під усі культури сівозміни завинятком редьки олійної; ІV — під буряки цук-рові, пшеницю озиму (у 2-х полях) та конюши-



Груповий та фракційний склад гумусучорнозему типового в різноротаційних сівозмінах

11Без

добрив

0–30

2,02

1,87

1,83

0,78

0,69

0,68

0,49

0,49

0,47

0,75

0,69

0,68

1,59

1,41

1,45

30–4

01,

771,

711,

690,

640,

610,

590,

390,

400,

370,

740,

700,

731,

641,

531,

59

40–6

01,

641,

621,

620,

640,

630,

620,

340,

340,

340,

660,

650,

661,

881,

851,

82

2N

PK

0–30

2,12

1,98

1,94

0,87

0,81

0,79

0,51

0,50

0,50

0,74

0,67

0,65

1,71

1,62

1,58

30–4

01,

721,

671,

650,

620,

600,

600,

360,

360,

360,

740,

710,

691,

721,

671,

67

40–6

01,

591,

571,

560,

590,

570,

560,

340,

340,

340,

660,

660,

661,

741,

681,

65

4N

PK

+ побічна

0–30

2,20

2,18

2,20

0,91

0,87

0,89

0,52

0,52

0,49

0,77

0,79

0,82

1,75

1,67

1,82

продукція

30–4

01,

761,

751,

760,

640,

640,

660,

380,

370,

370,

740,

750,

731,

681,

731,

78

40–6

01,

671,

661,

660,

640,

640,

640,

350,

350,

350,

680,

670,

671,

831,

831,

83

13N

PK

+ гній

0–30

2,15

2,11

2,13

0,89

0,85

0,85

0,50

0,49

0,48

0,76

0,77

0,80

1,78

1,74

1,77

30–4

01,

811,

791,

800,

680,

650,

670,

410,

400,

380,

720,

740,

751,

661,

631,

76

40–6

01,

611,

611,

610,

620,

620,

630,

340,

340,

340,

650,

650,

641,

821,

821,

85

НІР

0,5

0,07

0,07

0,08

0,02

0,02

0,03

0,02

0,02

0,02

0,02

0,02

0,03

––

–

Примітка

. N

PK

в ІІІ ротації відповідає

нормі N

50P

66K

66, ІV

— N

43P

43K

43; гній

— відповідно

9 та

8,3 т на

1 га сівозмінної площі.

1.Зміна

рповоослад

мс

чорнозем

типовоозалежновід

стр

трисівозмінита

добрення,БЦДСС(1995–2011рр.)

ВаріантВуглець,

% до маси ґрунту

(вилучений

сумішшю

Na 4

P2O

7 +

NaO

H)

гумінових

кислот

фульвокислот

Вуглець гумусу,

% до

маси ґрунту

Вуглець нерозчинного

залишку

, %

до маси

ґрунту

Сгк

/Сфк

1995

2005

2011

1995

2005

2011

1995

2005

2011

1995

2005

2011

1995

2005

2011

Система

удобрення

Шар

ґрунту

,см




ну. У ІІІ ротації заробляли в ґрунт побічну про-дукцію всіх культур сівозміни, крім редьки олій-ної; ІV — лише пшениці озимої (у 2-х полях) табуряків цукрових.Зразки ґрунту відбирали з шарів 0–30 см,

30–40 та 40–60 см у 1-му полі сівозміни на по-чаток і кінець ІІІ ротації (1995–2005 рр.) та кі-нець ІV ротації (2011 р.). Уміст загального гу-мусу в ґрунті визначали за Тюріним. Груповийсклад гумусу — за Тюріним у модифікації Ко-нонової і Бельчикової.Результати досліджень свідчать про те,

що система удобрення і структура сівозміниздатні впливати на процес трансформації ор-ганічної речовини в ґрунті, змінюючи при цьо-му якісні показники гумусу.На початок ІІІ ротації вміст органічної речо-

вини в чорноземі типовому вилугуваному коли-вався від 1,59 до 2,20% у вуглецевому еквіва-ленті, що відповідало запасам гумусу в шарі 0–60 см 230–242 т/га. За складом гумінових іфульвокислот гумус належить до гуматноготипу (Сгк:Сфк = 1,59–1,88). З глибиною ґрун-тового профілю якісні показники гумусу дещополіпшувалися. На фоні абсолютного змен-шення вмісту гумусу в глибших шарах ґрунтув його складі зростала частка гумінових кислот,

що надавало йому ознак стабільності (табл. 1).Упродовж тривалого використання чорнозе-

му типового в умовах зерно-бурякової сівозмі-ни гумус зазнавав кількісних і якісних змін.У варіанті без унесення добрив у гумусі верх-

нього (0–30 см) шару за період 2-х ротацій зер-но-бурякової сівозміни посилилися процесифульватизації. Інтенсивнішим цей процес вия-вився у ІІІ ротації, коли в структурі сівозміни небуло багаторічних трав, а частка просапнихкультур становила 40%, зокрема буряків цук-рових — 30%. Співвідношення Сгк:Сфк за пері-од ІІІ ротації зменшилося в орному шарі з 1,59на початку до 1,41 наприкінці. В умовах рефор-мованої сівозміни (ІV ротація) з часткою буряківцукрових 17% та бобових культур — 33% якісніпоказники гумусу стабілізувалися, а співвідно-шення Сгк:Сфк збільшилося до 1,45.Погіршення якості гумусу в ІІІ ротації (част-

ка буряків цукрових 30%) у варіанті без добривспостерігалося і в глибших шарах — 30–40 та40–60 см, однак зміни були менш вираженими,ніж в орному шарі.Із запровадженням мінеральної чи органо-

мінеральних систем удобрення збільшувавсяступінь гуміфікації гумусу порівняно з варіантомбез добрив з 38,6 до 41–41,4%. Зростання

11 Без добрив 0–30 0,12 0,11 0,11 15,4 15,9 16,2 0,66 0,58 0,57 84,6 84,1 83,8

30–40 0,10 0,10 0,09 15,6 14,5 15,3 0,54 0,51 0,50 84,4 85,5 84,7

40–60 0,09 0,09 0,09 14,1 14,3 14,5 0,55 0,54 0,53 85,9 85,7 85,5

2 NPK 0–30 0,18 0,17 0,16 20,7 21,5 20,8 0,69 0,62 0,61 79,3 78,5 79,2

30–40 0,11 0,11 0,10 17,7 18,3 16,7 0,51 0,49 0,50 82,3 81,7 83,3

40–60 0,10 0,09 0,09 17,2 16,4 16,7 0,48 0,46 0,45 82,8 83,6 83,3

4 NPK 0–30 0,18 0,18 0,17 19,8 20,7 19,1 0,73 0,69 0,72 80,2 79,3 80,9

+ побічна 30–40 0,10 0,10 0,09 15,6 15,6 13,6 0,54 0,54 0,57 84,4 84,6 86,4

продукція 40–60 0,09 0,09 0,09 14,1 14,1 14,1 0,55 0,55 0,55 85,9 85,9 85,9

13 NPK + гній 0–30 0,17 0,16 0,16 19,1 18,8 18,4 0,72 0,69 0,71 80,9 81,2 81,6

30–40 0,10 0,10 0,10 14,7 15,4 14,9 0,58 0,55 0,57 85,3 84,6 85,1

40–60 0,09 0,09 0,09 14,5 14,5 14,3 0,53 0,53 0,54 85,5 85,5 85,7

Прим і т к а . NPK у ІІІ ротації відповідає нормі N50P66K66, ІV — N43P43K43; гній — відповідно 9 та 8,3 т на1 га сівозмінної площі.

2. Вплив системи добрення та стр т ри сівозміни на фра ційний с лад мінових ислот,БЦДСС (1995–2011 рр.)

Варіант Система

удобренняШар

ґрунту,

см1995 2005 2011 1995 2005 2011 1995 2005 2011 1995 2005 2011

% до маси ґрунту % від Сгк % до маси ґрунту % від Сгк

Вільних і зв’язаних з R2O3 гумінових кислот Зв’язаних з Са гумінових кислот


ТВАРИННИЦТВО,ВЕТЕРИНАРНА МЕДИЦИНА


частки гумінових кислот у складі гумусу просте-жувалося в усіх варіантах з унесенням добриві супроводжувалося збільшенням співвідношен-ня Сгк:Сфк порівняно з контрольним варіантом.Найбільш вираженими ці процеси були у верх-ньому (0–30 см) шарі, з глибиною різниця міжваріантами нівелювалася.Слід зазначити, що ступінь впливу систем

удобрення на загальний стан гумусу чорнозе-му типового вилугуваного був різним.Застосування мінеральної системи удобрен-

ня зменшувало загальні запаси вуглецю орга-нічної речовини ґрунту впродовж 2-х ротацій на0,18% (шар 0–30 см), 0,07 (30–40 см), 0,03%(40–60 см), що відповідало втратам гумусу вшарі 0–60 см 14 т/га. На фоні зменшення за-гальних запасів гумусу за мінеральної системиудобрення в часі зменшувалося співвідношен-ня Сгк:Сфк. Так, за період ІІІ ротації співвідно-шення Сгк:Сфк зменшилося на 0,09, ІV — 0,04,що відбувалося за рахунок зменшення абсо-лютного вмісту гумінових кислот у ґрунті та збе-реження на початковому рівні вмісту фульво-кислот. Це є свідченням того, що в часі міне-ральна система удобрення сприяла процесамфульватизації гумусу. Найбільше вони виявля-лися у ІІІ ротації, коли в сівозміні не було бага-торічних трав, а буряки цукрові займали 30%.Застосування мінеральних добрив підвищу-

вало рухомість гумінових кислот. Частка віль-них і зв’язаних з півтораоксидами гуміновихкислот від їх загального вмісту в шарі 0–30 смстановила 20,7–21,5%, що порівняно з варіан-том без добрив упродовж ротацій сівозмінибуло на 4,6–5,6% вище. Підвищення мобіль-ності гумінових кислот спостерігалося і в нижніхшарах ґрунту. У шарі 30–40 см частка зазна-ченої вище фракції гумінових кислот станови-ла 16,7–18,3%, 40–60 см — 16,4–17,2%, щобуло відповідно на 2,2–2,7 та 2,1–3,1% більше,ніж на контролі (табл. 2).Варто наголосити, що з унесенням міне-

ральних добрив зменшувалося співвідношен-ня Сгк:Сфк у нижньому горизонті 40–60 см по-рівняно з варіантом без добрив, що могло бутинаслідком посиленого вимивання фульвокис-лот у цьому варіанті.Стабілізувальний вплив на гумусний стан

чорнозему типового вилугуваного мало засто-сування традиційної та альтернативної органо-мінеральних систем удобрення. Наявність ор-ганічного компонента в складі добрив стабілі-зувало вміст органічної речовини ґрунтувпродовж обох ротацій сівозміни. Так, у варі-

анті із заорюванням побічної продукції на фонівнесення мінеральних добрив уміст вуглецюорганічної речовини ґрунту залишався стабіль-ним упродовж 2-х ротацій у шарі 0–30 см — нарівні 2,20, 30–40 см — 1,76, 40–60 см — 1,66%,що відповідало запасам гумусу в шарі 0–60 см242 т/га. Аналогічна закономірність спостеріга-лася у варіанті з унесенням гною на фоні міне-ральних добрив — запаси гумусу в шарі 0–60 см стабілізувалися на рівні 236 т/га.Органо-мінеральні системи удобрення пози-

тивно впливали на якісний склад гумусу. По-єднане внесення органічних і мінеральних доб-рив підвищувало абсолютний уміст гуміновихкислот у ґрунті порівняно з мінеральною сис-темою удобрення на кінець ІІІ ротації на 0,04–0,06, ІV — 0,06–0,10% та стабілізувало впро-довж 2-х ротацій зерно-бурякової сівозміни їхабсолютну кількість на рівні 0,85–0,89%.Слід зазначити, що величина співвідношен-

ня Сгк:Сфк залежала від типу сівозмін. Так, у ІІІротації, коли в структурі сівозміни частка бу-ряків цукрових становила 30% і в її складі небуло багаторічних трав, відбувалося значненакопичення фульвокислот у верхній частиніпрофілю. Унаслідок цього на кінець ротаціїспіввідношення Сгк:Сфк зменшилося за альтер-нативної органо-мінеральної системи удобрен-ня на 0,08, традиційної — 0,04 і становило від-повідно 1,67 та 1,74. Зменшення в наступнійротації частки буряків цукрових у структурі сі-возміни до 17% і введення бобових трав нарівні 33% сприяли стабілізації якісного складугумусу. За період ІV ротації співвідношенняСгк:Сфк збільшилося за альтернативної орга-но-мінеральної системи удобрення на 0,15,традиційної — 0,03 і становило відповідно 1,82та 1,77.Органо-мінеральні системи удобрення по-

рівняно з контрольним варіантом підвищувалирухомість гумінових кислот у верхньому шаріґрунту 0–30 см. За домінування в складі гумі-нових кислот фракції, зв’язаної з кальцієм (79,3–81,6% від їх загального вмісту), частка вільнихі зв’язаних з півтораоксидами кислот зрослапорівняно з контролем на 3,0–4,5% і станови-ла 18,4–20,7%, що свідчить про інтенсивнішийперебіг процесів гумусоутворення в цих варі-антах.Запровадження органо-мінеральних систем

удобрення сприяло зростанню нерозчинногозалишку в складі гумусу, що також було харак-терним для верхнього шару 0–30 см. На кінецьІІ ротації абсолютна частка нерозчинного за-




лишку порівняно з контролем зросла на 0,12–0,14%, що підтверджує комплексний характерпроцесів гумусоутворення, які супроводжують-

Використання мінеральної системи удоб-рення в умовах зерно-бурякової сівозміни по-силювало в часі процеси фульватизації гу-мусу, зменшувало співвідношення Сгк:Сфкта підвищувало рухомість гумінових кислот.Найбільше процеси фульватизації виявляли-ся у ІІІ ротації, коли в структурі сівозміни небуло багаторічних трав, а частка буряків цук-рових становила 30%. Співвідношення Сгк:Сфкза період ІІІ ротації в шарі 0–30 см зменшило-ся з 1,71 до 1,62. Органо-мінеральні системи

Висновки

удобрення забезпечували стабільність кіль-кісного та якісного складу гумусу, сприялизростанню абсолютної кількості гуміновихкислот порівняно з мінеральною системоюудобрення в ІІІ ротації на 0,04–0,06, ІV — 0,06–0,10 абсолютних відсотків і стабілізувалиспіввідношення Сгк:Сфк упродовж ротацій нарівні 1,77–1,82. Трансформація органічної ре-човини добрив супроводжувалася зростаннямабсолютної частки нерозчинного залишку по-рівняно з контролем на 0,12–0,14%.

1. Бацула А.А. Трансформация гумусовыхкислот черноземов Левобережной ЛесостепиУССР при применении различных форм удоб-рений/А.А. Бацула, Ф.Т. Кравец//Почвоведе-ние. — 1992. — № 1. — С. 133–138.

2. Булигін С.Ю. Гумусний стан чорноземівУкраїни/С.Ю. Булигін, В.В. Дегтярьов, С.В. Крохін//Вісн. аграр. науки. — 2007. — № 2. — С. 13–16.

3. Запасы органического вещества и продук-тивность чернозема типичного при различномего использовании/[Н.К. Шикула, А.Д. Балаев,М.Ф. Бережняк, Л.Г. Шеремет]//Плодородиечерноземов в связи с интенсификацией их ис-пользования. — М., 1991. — С. 234–237.


4. Кононова М.М. Органическое вещество иплодородие почвы/М.М. Кононова//Почвоведе-ние. — 1984. — № 8. — С. 6–20.

5. Носко Б.С. Гумусное состояние почв Ук-раины и пути его регулирования/Носко Б.С.,Бацула А.А., Чесняк Г.Я.//Почвоведение. —1992. — № 10. — С. 33–39.

6. Сайко В.Ф. Проблема забезпечення ґрун-тів органічною речовиною/В.Ф. Сайко//Вісн. аг-рар. науки. — 2003. — № 5. — С. 5–8.

7. Цвей Я.П. Гумусовий стан чорнозему впроцесі довготривалого застосування добрив/Я.П. Цвей, Н.К. Шиманська//Агроеколог. журн. —2002. — № 3. — С. 73–75.


ся глибокою трансформацією органічної речо-вини добрив у малорухомі і досить стабільніскладові гумусу.


Найважливішими показниками якості ґрунтує біомаса мікроорганізмів, таксономічний складмікрофлори та її функціональна різноманіт-ність. З погіршенням екологічного стану ґрунтутаксономічна і відповідно функціональна різ-номанітність мікробного угруповання знижу-ється.Нові системи обробітку ґрунту відрізняють-

ся від традиційної передусім тим, що рослиннірештки і добрива розміщуються у верхньомушарі. За даними D.R. Sauerbeck [9], за обер-тання скиби на поверхні ґрунту залишається10–15% рослинних решток, дискування — 30–50, щілювання — 60–70, безполицевого розпу-шення — 80%. Спосіб обробітку визначає роз-міщення основної маси органічних решток уґрунті, що призводить до диференціації за біо-генністю шарів ґрунту [1].Зароблені у верхньому шарі рештки, орга-

нічні та мінеральні добрива створюють сприят-ливі умови для життєздатності мікроорганізмів,що позитивно впливає на поживний режим істан гумусу. Автори [1, 2, 8] відзначають поси-лення біохімічних процесів за мінімалізації об-робітку ґрунту.Досліди В. Оглезнєва [5] та інших показали,

що за мінімалізації обробітку в шарі ґрунту 0–

УДК 631.461: 631.445.4© 2013

О.В. Демиденко,кандидат сільсько-господарських наукЧеркаська державнасільськогосподарська досліднастанція ННЦ «Інститутземлеробства НААН»

О.Л. Тонха,кандидат сільсько-господарських наукНаціональнийуніверситет біоресурсіві природокористуванняУкраїни

В.А. Величко,доктор сільсько-господарських наукННЦ «Інститутґрунтознавства та агрохіміїім. О.Н. Соколовського»

БІОГЕННІСТЬЧОРНОЗЕМУ ТИПОВОГОЗА РІЗНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ

Досліджено чисельність е оло о-трофічних іта сономічних р п мі роор анізмів чорноземітиповом за 36-річно о ви онання різнихобробіт ів ґр нт . По азано, що застос ваннялибо о о плос орізно о обробіт сприяєзменшенню процесів мінералізації, підсиленнюм сона опичення, поліпшенню забезпеченості

рослин р хомими формами фосфор імінеральними спол ами азот .

ЗЕМЛЕРОБСТВО, ҐРУНТОЗНАВСТВО, АГРОХІМІЯ

Ключові слова: чорнозем типовий, біогенність, еколого-трофічні групи мікроорганізмів

20 см знижувалася активність бактерій, меншеспостерігалося актиноміцетів, слабко розвива-лися бактерії, які поглинають мінеральний азот.Здатність амоніфікаторів, нітрифікаторів і це-люлозорозкладальних організмів не змінюва-лася. Мінімалізація обробітку зменшує кількістьмікроорганізмів, що беруть участь у процесахмінералізації, і збільшує кількість грибної мік-рофлори. Деякі автори відзначають, що по-верхневий обробіток істотно не впливає на ак-тивність мікробної діяльності в зоні кореневоїсистеми, а тим більше нижче [9].Мета досліджень — дослідити вплив 36-річ-

ного застосування різних способів обробітку йутримання чорнозему типового малогумусноголегкосуглинкового на чисельність різних групмікроорганізмів, біогенність та забезпеченняелементами живлення.Об’єкти дослідження. Дослідження здійс-

нювали в умовах центральної частини Лівобе-режного Лісостепу в довгостроковому (понад 36років) стаціонарному досліді Драбівського дос-лідного поля Черкаської сільськогосподарськоїдослідної станції ННЦ «Інститут землеробстваНААН». Земельна територія дослідного полярозміщена на третій терасі Дніпра в Носівсь-ко-Кременчуцькому агроґрунтовому районі, а



Біогенність чорноземутипового за різного обробітку ґрунту

за докладнішою класифікацією В.С. Самбуро-ва — у Драбівському агроґрунтовому районі,рельєф якого — рівнинний, слабохвилястий, зневеликими ярами. Займає південну частинудавніх терас Середнього Дніпра разом з ліво-бережними районами Черкаської та тераснимирайонами Полтавської областей.Чорноземи типові малогумусні легкосуг-

линкові є основним різновидом ґрунтів. До гли-бини 2,3–3,8 м залягає крупнопилуватий, лег-косуглинковий добре окарбоначений лес жов-то-палевого кольору. Карбонати у виглядіслабопомітного міцелію та рідких трубочок.Нижче 4 м залягає ґрунт на карбонатному пи-лувато-важкосуглинковому лесовидному су-глинку.Вивчали довгостроковий вплив (36 років)

різних способів обробітку ґрунту в полі пшениціозимої на гумусний стан; зміну фізико-хімічнихвластивостей чорнозему в короткоротаційнійсівозміні: горох — пшениця озима — бурякицукрові — кукурудза — кукурудза. Способи об-робітку ґрунту: різноглибинна оранка на 22–

25 см; безполицевий обробіток — на 22–25 см;поверхневий обробіток — 10–12 см під усі куль-тури; утримання перелогу з 1976 р. Системаудобрення (кг д.р. на 1 га сівозміни) — 7 т/гапобічної продукції + N62Р66К82.Методика досліджень. Ґрунтово-біологічні

дослідження здійснювали в шарі ґрунту 0–20 см. Відбір, оброблення та зберігання ґрунтудля дослідження аеробних мікробіологічнихпроцесів у лабораторних умовах проводилизгідно з ДСТУ ISO10381 — 6–2001. Різні групимікроорганізмів досліджували за допомогоюметоду широкого мікробіологічного аналізу по-сівом ґрунтової суспензії на щільні поживні се-редовища. На м’ясо-пептоновому агарі (МПА)вивчали загальну чисельність мікроорганізмів,що розкладають органічні сполуки, які містятьазот. На крохмале-аміачному середовищі(КАА) досліджували мікроорганізми, що асимі-люють мінеральні форми азоту. На голодномуагарі (ГА) вивчали чисельність оліготрофів, насередовищі Ешбі (ЕШ) — чисельність олігоніт-рофілів. Застосовували методи обліку колоніймікроорганізмів у ґрунті та склад середовищ заД.Г. Звягінцевим [4].Результати досліджень. Мікроорганізми

характеризуються високою чутливістю до на-вколишнього середовища й активно реагуютьна зміни, які відбуваються під впливом природ-них та антропогенних факторів [6]. Чорноземтиповий глибокий малогумусний має середнюбіогенність (МПА + КАА + ГА + ЕШ) відповіднодо шкали Д.Г. Звягінцева [4], за винятком пе-релогу, де показник — низький (рис. 1). Най-вищий показник біогенності виявлено під часзастосування поверхневого обробітку, але цене сприяло утворенню та накопиченню гумусу,як за довгострокового утримання перелогу знизьким показником біогенності.Довгострокове застосування безполицевого

обробітку сприяло тому, що в шарі чорнозему0–20 см загального гумусу було найбільше —0,14%, а за поверхневого обробітку — 0,03%щодо оранки. За утримання перелогу в шаріґрунту 0–20 см містилося 5,05% загального гу-мусу, а зростання його вмісту стосовно оран-ки за 36 років утримання становило 0,64%, або0,02% у рік.Безполицевий і поверхневий обробітки ґрун-

ту зумовлюють оптимізацію рівня аерації, зво-ложення, температури, зростання кількості рос-линних решток, які надходять у шар ґрунту0–20 см, що посилює біогенність та умови гу-міфікації побічної продукції (рис. 1).

Рис. 1. Дов остро овий вплив способів об-робіт й тримання чорнозем на за альнбіо енність та вміст м с в шарі чорнозе-м типово о 0–20 см: — біо енність, млнКУО/ ; — міст за ально о м с , %

Оранкана 22–25 см

Глибокийплоскорізнийобробітокна 22–25 см

Мілкийплоскорізнийобробітокна 10–12 см

Переліг

Рис. 2. Дов остро овий вплив способ обро-біт й тримання чорнозем типово о навміст р хомих спол фосфор , обмінн ис-лотність та чисельність фосформобіліз валь-них мі роор анізмів (шар ґр нт 0–20 см):

— фосформобіліз вальні мі роор анізми(на середовищі Мен іної); — міст р хо-мих спол фосфор , м /100 р нт ;— обмінна ислотність




Переліг




Уміст рухомих сполук фосфору в чорноземітиповому залежав від рівня кислотності та ін-тенсивності перетворення органо-фосфатів,синтезу фосфатази мікроорганізмами (рис. 2).Найвищий показник умісту рухомих фосфатіввиявлено за найбільшої кількості фосформобі-лізувальних мікроорганізмів та підкисленняґрунтового середовища під час виконання без-полицевого обробітку. Виявлено тісний кореля-ційний зв’язок (r=0,67) між умістом рухомихсполук фосфору і кількістю фосформобілізу-вальних мікроорганізмів.Зниження обмінної кислотності та підвищен-

ня на 41% вмісту фосформобілізувальних мік-роорганізмів за поверхневого обробітку порів-няно з оранкою призвело до утворення меншо-го вмісту рухомих сполук фосфору (рис. 2).

Співвідношення кількості мікроорганізмів, якірозкладають органічні форми азоту, і мікроор-ганізмів, що асимілюють мінеральні форми азо-ту за утримання перелогу, становило 1:1, щосприяє формуванню найвищого вмісту амоній-ного і нітратного азоту. Ці показники за оран-ки — 1:2,2, безполицевого та поверхневого об-робітків відповідно 1:2,8, 1:2,3. Найбільшукількість гетеротрофів, що висівають на МПА,виявлено за поверхневого обробітку, мікроор-ганізмів, які асимілюють мінеральні форми азо-ту, —безполицевого обробітку (рис. 3).Біогенність шару чорнозему 0–20 см на рівні

сильного кореляційного зв’язку визначає кіль-кість фосфатмобілізувальних мікроорганізмівта асиміляторів мінеральних сполук азоту(R=0,90–0,96) за підвищення значення гідролі-тичної кислотності. Найкраще зазначена зако-номірність спрацьовує за безполицевого обро-бітку, коли ці параметри перебувають в най-оптимальнішому взаємозв’язку.За поверхневого обробітку ґрунту надмірна

нейтралізація гідролітичної кислотності призво-дить до зменшення рухомих форм фосфатів,зниження вмісту фосфатмобілізувальноїмікрофлори (таблиця).Між деструкторами органічних сполук азоту

та вмістом мінеральних сполук азоту (NO3+NH4) виявлено обернену сильну кореляцію, згідролітичною кислотністю зв’язок — прямий.Уміст рухомих форм фосфору в ґрунті прямопов’язаний з активністю фосфатмобілізуваль-ної мікрофлори, активність якої максимальна вінтервалі значень рН=6,7–6,8, тоді як оптимумрозвитку нітрифікувальної мікрофлори в ґрунті

Рис. 3. Дов остро овий вплив способів об-робіт й тримання чорнозем на іль істьдестр торів ор анічних спол азот та аси-міляторів мінеральних форм азот і вмістамонійно о та мінерально о азот (шар ґр нт0–20 см): — мі роор анізми, я і роз ла-дають ор анічні форми азот ; — мі роор а-нізми, я і асимілюють мінеральні форми азо-т ; — міст амонійно о і нітратно о азот




Переліг

Х1 Х2 Х3 Х4 Х5 Х6 Х7 Х8

1 0,55 0,90 0,75 0,62 0,08 0,96 0,56 Х1

1 –0,25 –0,69 –0,35 –0,85 –0,66 0,98 Х2

1 0,67 0,79 –0,35 0,89 –0,16 Х3

1 0,88 0,25 0,90 –0,60 Х4

1 –0,30 0,78 –0,45 Х5

1 0,12 –0,87 Х6

1 –0,58 Х7

1 Х8

Матрична модель взаємозв’яз ів між параметрами родючості чорнозем типово о мало -м сно о ле ос лин ово о

ПараметриБіогенність,

КУО/гГумус,

%

Фосфат-мобілізувальнімікроорганізми,

млн/г

Рухоміфосфати,мг/100 г

Гідролітичнакислотність,мг⋅екв/100г

Деструкториорганічнихсполук азоту

Асиміляторимінеральнихсполук азоту

Легкогідролі-зовані

сполуки азоту,мг/100 г

млн/г




відбувається за нейтральної реакції, що більшвластиво систематичній оранці. Надмірне утво-рення активних карбонатів [7], які вивільня-ються з післяжнивних решток та підтягуютьсяз глибинних горизонтів, сприяє зниженню гуму-

Обробіток ґрунту є вагомим факторомвпливу на чисельність еколого-трофічних ітаксономічних груп мікроорганізмів. На пере-лозі біогенність у 1,56–2,39 раза, кількістьфосформобілізувальних мікроорганізмів — у2–4, мікроорганізмів, які асимілюють мінераль-ні форми азоту, у 2,5 раза менша за показни-ки різних варіантів обробітку ґрунту. Засто-сування безполицевого обробітку сприяєзменшенню процесів мінералізації, підсиленнюгумусонакопичення, поліпшенню забезпече-ності рослин рухомими формами фосфору імінеральними сполуками азоту.Підсилена біогенна акумуляція поживних

речовин і локальне підкислення верхньої тре-тини гумусного горизонту є корисним яви-щем, яке слід стимулювати безполицевимиобробітками, а не знищувати систематич-ною оранкою. Уміст рухомих форм фосфору

Висновки

в ґрунті прямо пов’язаний з активністю фос-фатмобілізувальної мікрофлори, активністьякої максимальна в інтервалі значень рНсл. =6,7–6,8. В умовах безполицевого обробіткучастка аміачної форми азоту в сумі NH4+NO3зростає порівняно з оранкою. Між інтенсив-ністю нітрифікації та вмістом доступних і ру-хомих фосфатів виявлено обернений зв’язок.В умовах безполицевого обробітку ста-

білізується порушена оранкою рівновага фос-фатного режиму чорнозему типового за ра-хунок посилення біогенності верхньої тре-тини гумусного горизонту та збільшеннякількості рухомих фосфатів, які залучають-ся в процесі обміну з органічними речовинамиґрунту, зокрема поглинання мікробіологічнимитілами з поступовою їх мінералізацією і по-дальшим залученням до органічної речовинигумусу.

1. Воробей І.І. Біологічна активність і азотнийфонд лучно-чорноземного ґрунту Андрушівсько-го природно-сільськогосподарського району таїх зміни під впливом ґрунтозахисних технологійвирощування культур: автореф. дис. на здобут-тя наук. ступ. канд. с.-г. наук: 06.01.03/Нац. агр.ун-т. — К., 1999. — 17 с.

2. Городецкая Е.Е., Петренко Л.Р. Измене-ние биологической активности и гумусного со-стояния чернозема типичного под влияниемминимализации обработки почвы//Химизация иагроэкология: сб. научн. тр. УСХА. — К.: Изд-воУСХА, 1991. — С. 58–62.

3. Демиденко О.В. Ефективність альтерна-тивних способів вапнування чорноземних ґрун-тів//Вісн. аграр. науки. — 2011. — № 11. —С. 23–25.

4. Звягинцев Д.Г. Методы почвенной микро-биологии и биохимии. Учеб. пособие. — М.,


МГУ, 1991. — 304 с.5. Оглезнева В.В. Микробиологическая ак-

тивность почвы и зимостойкость растений ози-мой пшеницы при минимальной обработке//Науч. тр. НИИ сел. хоз-ва р-нов Нечернозем.зоны. — Вып. 43. — 1978. — С. 33–39.

6. Пат. № 82807. Пріоритет від 12.05.2008 р./О.В. Демиденко. Спосіб вторинного окарбона-чування ґрунтів в агроценозах.

7. Туев Н.А. Микробиологические процессыгумусообразования. — М.: Агропромиздат,1989. — 239 с.

8. Шикула Н.К., Назаренко Г.В. Минимальнаяобработка черноземов и воспроизводство их пло-дородия. — М.: Агропромиздат, 1990. — 318 с.

9. Sauerbeck D.R., Johnen B.C. Root formationand decomposition during plant growth//Soil or-ganic matter studios. — Vienna, 1977. — V. 1. —P. 141–143.


сонакопичення та зменшенню вмісту легкогід-ролізованих сполук азоту. Відбувається процес«консервації» ефективної родючості на про-тивагу процесам деградації за систематичноїоранки.


Рослинництво,кормовиробництво

УДК 632.51:632.915:528.926

© 2013

О.О. Іващенко,академік НААННаціональнаакадемія аграрних наук

Ю.Е. Клечковський,доктор сільсько-господарських наук

Н.Т. Могилюк,кандидат сільсько-господарських наук

Г.Ф. ЧебановськаДослідна станція карантинувинограду і плодових культурІнституту захисту рослин НААН

МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУРЕНТАБЕЛЬНОСТІ ЛІКВІДАЦІЇКАРАНТИННИХ ОРГАНІЗМІВ

Дано оцін можливості подальшо о поширенняарантинно о б р’ян ірча а повз чо о(Acroptilon repens L.) на території У раїни танаведено методичні аспе ти аналізрентабельності йо о знищення.

Щороку збільшення обсягів імпорту і тран-зиту продукції рослинного походження створюєпостійну загрозу завезення на територію Украї-ни нових адвентивних видів небезпечних ор-ганізмів. До того ж останніми роками спостері-гається систематичне порушення міжнароднихта Українських вимог фітосанітарного законо-давства за ввезення об’єктів регулювання абоперевезення їх транзитом через територію кра-їни [9]. Так, неодноразово у вантажах соняш-нику і кукурудзи, які надходять до Одеської об-ласті з Молдови, було виявлено насіння каран-тинних для України бур’янів, таких як соргоалепське (Sorghum halepense L. (Pers.) та амб-розія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.), ав партії соняшнику, завезеного з Казахстану —насіння гірчака повзучого (Acroptilon repens L.).Проникнення цих карантинних видів бур’янів натериторію України та їх подальше поширеннявикликає велику тривогу.Досить проблемним в Одеській області є

важковикорінюваний бур’ян — гірчак повзучий,вогнище якого вперше було виявлено у 2010 р.

Ключові слова: гірчак повзучий, карантин, еколого-географічний аналіз, методологія,рентабельність

[8] на посівах кукурудзи в Ширяєвському районі(рис. 1). Нині площа цього вогнища становить150 га. Завдяки легкій адаптованості до новихґрунтово-кліматичних умов гірчак повзучийздатний інтенсивно збільшувати площі поши-рення. Щоб не допустити його подальшу екс-пансію, слід розробити економічно доцільні за-ходи контролю та своєчасно впровадити ці роз-робки.Нині, на жаль, немає методології розрахунку

рентабельності знищення карантинних бур’янів.Мета досліджень — розроблення алгорит-

му визначення цього показника. Методика роз-рахунку рентабельності знищення карантиннихорганізмів має ґрунтуватися на основі елемен-тів, наведених нижче.Біологія гірчака повзучого. Гірчак повзучий —

багаторічна коренепаросткова рослина, дляякої характерна масивна коренева система, щоскладається з головного вертикального та го-ризонтальних коренів, які відходять від нього.Стебло пряме, ребристе, опушене, заввишки60–70 см, гіллясте майже до основи, щільно

РОСЛИННИЦТВО,КОРМОВИРОБНИЦТВО


вкрите волосинками, унаслідок чого вся росли-на здається сірувато-зеленою. Листки почер-гові, нижні — черешкові, верхні — сидячі, се-редні — лінійно-ланцетні, зубчасті. Суцвіття —округлі кошики діаметром 1–1,25 см, розміщеніна кінчиках гілочок. Усі квітки в кошику однако-вої величини, двостатеві, трубчасті, рожеві.Плід — сім’янка яйцеподібної форми, гладень-ка, стиснута з боків, нагадує насіння соняшни-ку, але менша за розміром, колір — від світло-сірого до солом’яно-жовтого. Схожість насінняв ґрунті зберігається впродовж 3–5-ти років [11].В умовах півдня України розетки гірчака

з’являються в ІІІ декаді квітня, початок стеблу-вання — у кінці ІІ декади травня, бутонізація —у кінці травня або на початку червня, цвісти по-чинає в ІІІ декаді червня — на початку липня,початок плодоносіння — у кінці І декади лип-ня. Насіння достигає переважно в серпні. Се-редня кількість кошиків на 1 рослину — 26,5 шт.В 1-му кошику міститься 2–25 сім’янок. Пло-дючість 1-ї рослини гірчака — 168 сім’янок. Їхнясередня довжина — 4 мм, ширина — 2, товщи-на — 1,8 мм, маса 1000 сім’янок — 2,6 г. Уґрунті вони зберігають життєздатність до 5 ро-ків. Температура проростання: мінімальна —8–10°С, оптимальна — 20–30°С [12].На початку вегетації гірчак повзучий росте

досить повільно, утворюючи розетки з 5–7-малистками впродовж 2–3-х місяців. Значношвидше розвивається коренева система, щоскладається з головного кореня, який за 2–3 міс. може проникати на глибину до 2 м, та го-ризонтальних корінців, що легко згинаються ізаглиблюються в ґрунт. Із бруньок розмножен-ня на заглибленому корінні з’являються паго-ни, які виносять на поверхню розетки. Підземні

пагони потовщуються, утворюють додатковігоризонтальні корені, і, розростаючись навко-ло материнської рослини, утворюють куртини.За перший рік 1 рослина може утворити кур-тину діаметром 6 м, на другий — 12 м. Верти-кальні корені гірчака повзучого здатні заглиб-люватися до 16 м. Вони досягають рівня ґрун-тових вод і використовують вологу, практичнонедоступну іншим бур’янам та культурним рос-линам. Для гірчака повзучого характерна реге-нерація коріння після підрізання: чим меншівідрізки, тим швидше він відновлює підземніоргани. Під час підрізання коренів глибокою абоповерхневою оранкою надземна маса гине, алев ґрунті зберігається велика кількість верти-кальних та горизонтальних коренів і корене-вищ, які впродовж багатьох років зберігаютьсвою життєздатність.Гірчак повзучий — світлолюбна рослина,

тому в затінку уповільнюється ріст його коре-невої системи й не утворюється насіння. Про-те підземні бруньки розмноження не гинуть і засприятливих умов відновлюють ріст пагонівнавіть через кілька років (11, 12).За ступенем шкодочинності гірчак повзучий

найзлісніший і важковикорінюваний серед ко-ренепаросткових бур’янів, дуже висушує і ви-снажує ґрунт та у 2–5 разів більше засвоює по-живних речовин і вологи з ґрунту, ніж будь-якаінша рослина. Винесення азоту, фосфору і ка-лію з ґрунту бур’яном приблизно дорівнює ви-носу з урожаєм зеленої маси кукурудзи. Висо-ка його шкодочинність зумовлена також нега-тивним впливом на культурні рослини токсинів,що виділяє його коренева система. У листі тастеблах гірчака є отруйні речовини — глікоал-калоїди (до 4%), тому він може бути отруйнимдля худоби, особливо коней. Під час потрап-ляння насіння гірчака в зерно борошно стаєнепридатним для використання [13].Бур’ян поширюється з насіннєвим матеріа-

лом, шротом, сіном, соломою, підстилкою увантажних автомашинах вегетативним спосо-бом, транспортними засобами, з паводковимита зрошувальними водами. Найсприятливішіумови росту та розвитку гірчака повзучого скла-даються за проростання його на узбіччях полів,доріг, садів, виноградників. Через відсутністьконкуренції за масового проростання спостері-гається інтенсивний ріст стебел та відростан-ня бокових пагонів [3, 6].Прогнозування поширення гірчака повзучо-

го в Україні за допомогою ГІС-технології. ВУкраїні гірчак обмежено поширений, але є по-

Рис.1. Гірча повз чий на посівах р дзи(Ширяєвсь ий р-н, Одесь а обл., 2012 р.)

Методика розрахункурентабельності ліквідації карантинних організмів



температура найхолоднішого місяця — вища –18°С (східна межа), гідротермічний коефіцієнт(ГТК) — понад 0,33 (південна та південно-схід-на межі).

2. Визначення на кліматичних картах еколо-гічно придатних територій стосовно кожноголімітувального фактора поширення виду (опе-рації рекласифікації) (рис. 2–4).

3. Об’єднання екологічно придатних тери-торій в єдину карту (методом оверлей), на якійпредставлено лише територію, придатну дляпроростання виду за всім комплексом факторів(рис. 5).Проекція вихідних матеріалів в Idrisi 32 —

Alber’s Equal Area Conic; datum — Pulkovo 1942;delta: WGS 84; ellipsoid: Krasovsky. Кліматичнікарти за мінімальної температури повітря всічні, тепло- та вологозабезпеченням слід узя-ти з «Агроатласу» [14].Прогнозне моделювання свідчить про те, що

гірчак повзучий може бути поширеним практич-но на всій території України. Тому досліджен-

Рис. 4. Е оло ічно придатна територія заГТК>0,33

Рис. 5. Потенційна зона поширення ірча аповз чо о на території У раїни

Рис. 2. Е оло ічно придатна територія за с -мою тепла вище 10°С (ΣΣΣΣΣ >2300°)

Рис. 3. Е оло ічно придатна територія за се-редньою температ рою січня >–18°С

стійна загроза подальшого його розповсюджен-ня. За методикою [1, 2], що ґрунтується на тех-нології геоінформаційних систем (ГІС), булоздійснено пошук територій, придатних для існу-вання гірчака.Визначення потенційної зони поширення гір-

чака повзучого за допомогою програми Idrisi 32:1. Виявлення лімітувальних факторів се-

редовища поширення виду та кількісне визна-чення екологічної амплітуди виду стосовно кож-ного лімітувального фактора досягається порів-нянням даних про ареал виду і кліматичнихкарт [14] (операції накладання шарів та екст-ракцій даних). Основними лімітувальними фак-торами та екологічними межами поширеннягірчака були: сума тепла (температури вищі10°) — понад 2300°С (північна межа), середня




ня з виявлення ефективних засобів контролю-вання карантинного бур’яну гірчака повзучогоактуальні і мають велике наукове та виробни-че значення.Методи контролю гірчака повзучого. Зни-

щити гірчак повзучий досить складно. Систем-ний підхід забезпечує надійний контроль рівнянаявності гірчака повзучого в агрофітоценозахпольових культур. Одним з основних способіврозв’язання цієї проблеми з бур’яном є розроб-лення і впровадження сучасних економічно таекологічно обґрунтованих систем захисту рослин.Для обмеження чисельності гірчака повзучо-

го використовують різні заходи:фітосанітарний і профілактичний заходи по-

лягають у забороні завезення засміченого бу-р’яном насіння сільськогосподарських культуру нові регіони, систематичному здійсненні об-стежень угідь. Ці способи застосовують дляпопередження інвазії та поширення гірчака по-взучого на нових територіях;агротехнічні заходи спрямовані на знищен-

ня бур’яну за допомогою оранки, чизелювання,культивацій. Проте їх ефективність є незнач-ною, оскільки після підрізання з’являються новіпагони гірчака повзучого;хімічний захід — обмеження чисельності

бур’яну за використання гербіцидів. Перевагоюостанніх є ефективне знищення багаторічнихбур’янів, зниження негативної дії механічнихобробітків ґрунту. Проте хімічний спосіб маєзначні недоліки: високі матеріальні витрати тазабруднення навколишнього середовища, ґрун-ту і сільськогосподарської продукції.Додавання в робочу рідину поверхнево-ак-

тивних речовин (ПАР) (тренд 90, липосам) дає

змогу вдвічі зменшити норми витрати гербі-цидів [10]. Вони міцно утримують гербіциди наповерхні рослини і забезпечують їх мінімальнівитрати внаслідок змивання та скочуваннякраплин препарату з поверхні листка, а такожпродовжують період проникнення гербіцидів уживі клітини рослини [4].Розрахунок рентабельності знищення гір-

чака повзучого. Складнощі знищення гірчакаповзучого на посівах сільськогосподарськихкультур зумовлені високим рівнем засміченостіґрунту не лише насінням, а й кореневищами,які кожного року утворюють нові куртини [5, 7].Одна рослина гірчака впродовж 3–5 років можеутворювати вогнище, площею не менше 1500 м2

[3]. Знищувати гірчак повзучий слід усіма відо-мими способами. Щоб обмежити чисельністьбур’яну, навіть за оптимального використанняпрепаратів разом з іншими заходами потрібно3–4 роки. Якщо це здійснювати 1 рік, початко-ва чисельність поновлюється через 2–3 роки.Практика сільського виробництва свідчить

про те, що за недотримання сівозмін забур’я-неність полів гірчаком щороку зростає. Пору-шення оптимального чергування культур при-зводить до посиленого розмноження бур’яну,а відсутність парових полів зменшує ймовір-ність його знищення системними гербіцидамив поєднанні з агротехнічними заходами. Томузасміченість полів гірчаком повзучим зростати-ме з кожним роком. Доцільно знищувати гірчакповзучий на забур’янених ділянках у вегетацій-ний період або по чорному пару системнимигербіцидами в суміші з ПАР.За недотримання заходів контролювання

бур’яну завдяки своїм біологічним властивос-

Раундап макс(6,0 л/га) 0,571 85,65 256,95 1713,0 1456,05 566,7

Раундап макс+ тренд 90(3,0 + 0,4 л/га) 0,329 49,35 148,05 987,0 838,95 566,7

Раундап макс+ липосам(3,0+1,5 л/га) 0,409 61,35 184,05 1227,0 1042,95 566,7

Розрах но рентабельності лі відації арантинно о б р’ян ірча а повз чо о

тис. грн


Затрати назастосуваннязасобів захистуна 1 га

Затрати назастосуваннязасобів захистуна 150 га

Затрати назастосуваннязасобів захистуна 150 газа 3 роки

Потенційнізатрати назастосуваннязасобівзахистуна 1 тис. газа 3 роки

Потенційнаекономія зарахунок

контролюваннябур’януна 150 га

Рентабель-ність, %

Варіантзастосуваннягербіцидів



тям він може швидко поширитися на нові те-риторії, що завдасть значних збитків сільсько-му господарству. Потенційна економія зі зни-щення гірчака повзучого в системі парової сі-возміни з використанням системних гербіцидівта ПАР чітко відображає витрати на за-стосування засобів захисту на 1 га і на 1 тис. гата підтверджує доцільність проведення такихзаходів у господарствах упродовж 3 років (див.таблицю). Це дасть змогу надалі стримуватичисельність гірчака повзучого в межах порогушкодочинності (1, 2 шт./м2).

Основною метою діяльності кожного підпри-ємства є економічні вигоди. Аналіз економічноїефективності знищення гірчака повзучого булоздійснено за рівнем рентабельності — вартіс-ним показником, що характеризує рівень від-дачі витрат. Розрахунки, наведені в таблиці,свідчать про те, що рентабельність у всіх варі-антах становить 566,7%. Проте у варіантах здодаванням до робочого розчину ПАР (тренд90, липосам) удвічі знижуються норми витратгербіцидів, що дає змогу отримати екологічночисту продукцію та захистити довкілля.

За наведеною методикою на прикладі гір-чака повзучого можна розрахувати рента-

Висновки

бельність знищення будь-якого карантинно-го бур’яну.

1. Афонин А.Н. Эколого-географический под-ход на базе географических информационныхтехнологий в изучении экологии и распростра-нения биологических объектов/А.Н. Афонин,Ю.С. Ли. — Режим доступа: http://www.biogis.ru/BioGIS/stati_v_biogis/2011_01/2011_01.php

2. Афонин А.Н. Что умеет Агроатлас…/А.Н.Афонин, С.Л. Гринн, Ю.С. Ли. — Режим до-ступа: http://www.biogis.ru/BioGIS/database/maps/agroatlas/that_can_agroatlas.php

3. Бадаев Е.А. Как извести горчак ползучийв Казахстане?/Е.А. Бадаев//Защита и карантинрастений. — 2012. — № 5. — С. 29–31.

4. Барбакар О.В. Липосам заощаджує гер-біциди/О.В. Барбакар//Карантин і захист рос-лин. — 2008. — № 3. — С. 28.

5. Браун Э.Э. Разработка эффективных мерборьбы с горчаком ползучим/Э.Э. Браун, Д.А. Са-дыков//Наука и образование. — 2011. —№ 1. — С. 16–21.

6. Гештовт Ю.Н. Борьба с горчаком ползу-чим/Ю.Н. Гештовт//Защита и карантин расте-ний. — 1995. — № 1. — С. 15–18.

7. Кудряшов Т.К. К разработке тактики борь-бы с горчаком ползучим/Т.К. Кудряшов,С.Б. Друскильдинов, Д.К. Плужник//Защита и ка-


рантин растений. — 2008. — № 1. — С. 40–41.8. Огляд розповсюдження карантинних орга-

нізмів в Україні на 1 січня 2011 року. — К.: Укр-головдержкарантин, 2010. — 100 с.

9. Сикало О. Карантинні бур’яни в умовахУкраїни/О. Сикало//Пропозиція. — 2009. —№ 3. — С. 100–101.

10. Чебановська Г.Ф. Раціональні методиборотьби з гірчаком повзучим в Одеській облас-ті/Г.Ф. Чебановська, Н.Т. Могилюк//Зб. наук. пр.Спец. вип. Рослини-бур’яни: особливості біо-логії та раціональні системи їх контролюванняв посівах сільськогосподарських культур. — К.:Фенікс, 2012. — С. 270–274.

11. Чибеліс Н.Ю. Гірчак рожевий/Н.Ю. Чи-беліс//Карантин і захист рослин. — 2004. —№ 7. — С. 19–20.

12. Watson A.K. The biology of Canadian we-eds. 43. Acroptilon repens (L) DC./A.K. Watson//Canadien Journal of Plant Scienct, 1980. —P. 993–1004.

13. Stevens K.L. Allelopatic poliacetylenes fromCentaurea repens/K.L. Stevens//J. of ChemicalEcology. — 1986. — V. 12(6) — P. 1205–1211.

14. http://www.agroatlas.ru/ru/content/Climatic_maps/




УДК 635.11:631.816© 2013

С.І. Корнієнко,О.В. Куц,Т.В. Парамонова,кандидати сільсько-господарських наук

Т.К. Горова,академік НААНІнститут овочівництваі баштанництва НААН

ЗМЕНШЕННЯ НІТРАТІВУ КОРЕНЕПЛОДАХ БУРЯКІВСТОЛОВИХ

Установлено вплив різних техноло ічних заходіввирощ вання (сортово о с лад , термінів сівби,попередни ів, прорідж вання, несення тапіслядії добрив, форм та способів застос ваннядобрив, ви ористання мі роелементів, способівзрошення) на на опичення нітратіворенеплодах б ря ів столових.

РОСЛИННИЦТВО, КОРМОВИРОБНИЦТВО

Останніми роками проблема надходженнянітратів в організм людини з овочевою продук-цією набула особливо гострого характеру. Заданими досліджень, найнебезпечніші для здо-ров’я людини нітрити, які є формою нітратів.Нітрати окиснюються в нітрити ендогенним спо-собом у шлунково-кишковому тракті й екзоген-ним — під час зберігання продукції. З потрап-лянням у кров нітрати окиснюють 2-валентнезалізо в 3-валентне. При цьому утворюєтьсяметгемоглобін, який нездатний постачати ки-сень до тканин і органів, унаслідок чого в лю-дини може з’явитися задуха. Коли рівень мет-гемоглобіну в крові сягає 20% і вище, то вини-кає загроза для життя.Підвищення вмісту нітратів в овочах пов’я-

зане передусім з унесенням необґрунтовановисоких доз азотних добрив та незбалансова-ного мінерального живлення. Частину поглину-тих з ґрунту нітратів рослина відновлює дляаміаку, який потім бере участь у реакціях син-тезу органічних сполук. Значна кількість ніт-ратів (до 60%) зберігається в клітинах, утворю-ючи нітратний фонд [3]. Ключовим ферментомв асиміляції нітратів рослинами є нітратредук-таза. Будь-які зміни зовнішніх умов (освітле-ності, водного режиму, температури) вплива-ють насамперед на активність нітратредуктазита здатність рослин асимілювати нітрати.Буряки столові належать до культур, які ін-

тенсивно накопичують значну кількість нітратіву коренеплодах; часто за несприятливих погод-них умов, порушення технологій вирощуваннявміст нітратів істотно перевищує їх граничнодопустиму концентрацію (ГДК = 1400 мг/кг).Методика досліджень. В Інституті овочів-

ництва і баштанництва НААН та його мережі в

Ключові слова: нітрати, буряки столові, сорти, добрива, мікроелементи, попередники,способи зрошення

тимчасових і довготривалих стаціонарних до-слідженнях вивчали способи зменшення нако-пичення нітратів у коренеплодах буряків столо-вих. Досліди проводили згідно з методичнимирекомендаціями в галузі овочівництва та аг-рохімії [1, 2].Результати досліджень. Розв’язувати проб-

лему зменшення накопичення нітратів у про-дукції буряків столових слід з підбору сортів, якіхарактеризуються не лише високою продуктив-ністю, а й підвищеним умістом корисних речо-вин (аскорбінова кислота є інгібітором транс-формації нітратів у нітрити та зменшення над-ходження і накопичення нітратів та нітритів упродукції). Характеристику сортів буряків сто-лових селекції Інституту овочівництва та баш-танництва наведено в табл. 1.За врожайністю вирізняються сорти буряків

столових Делікатесний (50–60 т/га), Дій (53–56 т/га), за вмістом аскорбінової кислоти в ко-ренеплодах — сорти Вітал (до 15 мг/100 г),Зміна (до 13,89 мг/100 г) та Бордо харківський(до 14,88 мг/100 г). Нітрати в коренеплодах на-копичують сорти Зміна, Дій, Делікатесний, Ліко;знижену здатність накопичувати нітрати в про-дукції мають сорти Багряний та Бордо харківсь-кий, хоча часто цей показник більше залежитьвід метеорологічних умов та технології вирощу-вання таких сортів.Крім сортових особливостей, на накопичен-

ня нітратів впливають терміни сівби. За дани-ми Київської дослідної станції (ґрунт — чорно-зем опідзолений, правобережний Лісостеп),при вирощуванні сорту Бордо 237 за весняноїсівби нітратів у коренеплодах буряків столовихнакопичується менше (685 мг/кг), ніж за літньоїсівби (1061 мг/кг).



В умовах півдня України (за даними Ми-колаївського НДО «Еліта», ґрунт — темно-каш-тановий) сорти буряків столових Носівськийплоский та Бордо 237 накопичують нітратівбільше за весняного терміну сівби (відповід-но 294 та 306 мг/кг), ніж за літнього (187 та205 мг/кг).Основним фактором, що впливає на інтен-

сивність накопичення нітратів у продукції бу-ряків столових, є живлення рослин. Формуван-ня режиму живлення рослин починається щеіз системи удобрення попередника. Установ-лено, що на зрошуваних чорноземах типовихлівобережного Лісостепу за однакової системиудобрення попередників (40 т/га гною+ N45P60K45)урожайність буряків столових сорту Бордо 237після огірків та капусти білоголової істотно нерізнилася. З’ясовано, що попередники не впли-вали також на рівень накопичення нітратів у ко-ренеплодах буряків столових.Найоптимальнішою дозою мінеральних доб-

рив за вирощування буряків столових для умовлівобережного Лісостепу при зрошенні є вне-сення восени врозкид N60P60K120, що забезпе-чує отримання високого врожаю культури зумістом нітратів у коренеплодах менше ГДК(1400 мг/кг).Збільшення дози добрив не сприяє істотно-

му зростанню врожайності буряків столових ічасто зумовлює підвищення вмісту нітратів,особливо за використання високих доз азотнихдобрив. Так, на чорноземах опідзолених, заданими Київської дослідної станції ІОБ, у вес-няний термін сівби вміст нітратів у коренепло-дах буряків столових сорту Бордо 237 під час

вирощування з проріджуванням був вищим заГДК при внесенні N60P60K90, гною 30 т/га та30 т/га гною + P60K90 (1606–1887 мг/кг), безпроріджування — за внесення N60P120K180(2117 мг/кг). У літній термін сівби уміст нітратівспостерігався за використання N60P60K90 таN120P120K120 (2167, 2923 мг/кг відповідно).Багато дослідників відзначали, що вміст ніт-

ратів у продукції часто залежить від форм азот-них добрив. Дослідженнями встановлено, щоза вирощування буряків столових використан-ня в дозі N60P60K120 складних комплексних доб-рив та добрив з нітратними формами азоту єефективнішим, ніж застосування добрив лишез амонійними формами азоту (табл. 2). Так,найбільший рівень урожайності буряків столо-вих (55,5–56,8 т/га) отримано за використаннясечовини гранульованої та складно-полімерно-го добрива. З використанням амонію вуглекис-лого та сульфату амонію (добрива з амонійноюформою азоту) урожайність буряків столовихзростала порівняно з контролем на 6,3–8,8 т/га(за НІР0,95 — 4,6–9,1).Уміст нітратів у продукції буряків столових,

навпаки, був вищим за використання добрив знітратними формами азоту. Так, найнижчийуміст нітратів у коренеплодах технічної стиг-лості відзначали при використанні сульфатуамонію (413 мг/кг) та карбамід-формальдегід-ного добрива (508 мг/кг). Ці види добрив вирі-зняються й за найвищим показником співвідно-шення вмісту аскорбінової кислоти до вмістунітратів (0,013–0,017). Проте за використаннярізних форм азотних добрив у науково обґрун-тованій дозі N60P60K120 уміст нітратів у корене-

Делікатесний Сквирська ДС 1994 50–60 5,46–10,97 816–2847

Зміна » 1996 48–49 6,75–13,89 1102–2947

Дій ІОБ НААН 1997 53–56 2,38–9,10 802–2298

Багряний » 2000 35–47 3,68–14,10 83–1286

Бордо харківський » 2000 38–53 2,65–14,88 612–1756

Ліко Сквирська ДС 2006 36–40 4,45–9,93 793–2298

Вітал ІОБ НААН 2009 33–35 13,0–15,0 800–2100

Сквирський двонасінний » 2010 30–31 5,0–7,0 590–1800

ГДК, мг/кг 1400

1. Хара теристи а сортів б ря ів столових селе ції Інстит т овочівництва і баштанництвата йо о мережі

Уміст

нітратів, мг/кгаскорбіновоїкислоти,мг/100 г

Урожайність,т/гаСорт Оригінатор Рік реєстрації

в Реєстрі

Зменшення нітратіву коренеплодах буряків столових



плодах буряків столових у фазі технічної стиг-лості не перевищував значення ГДК.Також істотно впливають на накопичення

нітратів терміни та способи внесення мінераль-них добрив. Перенесення частини азотних такалійних добрив у підживлення навесні зумов-лює зростання нітратів до 1278–1789 мг/кг, щовище за ГДК.За результатами довготривалого стаціонар-

ного досліду, при вирощуванні буряків столо-

вих у 9-пільній зрошуваній овоче-кормовій сі-возміні післядія різних систем удобрення (міне-ральної, органічної та органо-мінеральної) за-безпечує зростання врожайності на 8,6–15 т/га,або 40–70% за врожайності на контролі 21,6 т/гата зумовлює тенденцію до зниження вмісту ас-корбінової кислоти і нітратів у коренеплодах бу-ряків столових.Використання мікроелементів у системі

удобрення буряків столових впливає на нако-

Контроль (без добрив) 41,1 – 602 478 7,23 0,015

Аміачна селітра 54,8 13,7 1106 561 5,86 0,010

Кальцієва » 54,4 13,3 1478 943 6,06 0,006

Сечовина гранульована 55,5 14,4 1383 611 5,28 0,009

Карбамід-формальдегіднедобриво (КФД) 53,9 12,8 787 508 6,44 0,013

Складно-полімернедобриво (СПД) 56,8 15,7 1030 622 6,51 0,010

Амоній вуглекислий 49,9 8,8 670 611 5,86 0,010

Сульфат амонію 47,4 6,3 883 413 6,84 0,017

НІР0,95 1989 р. 4,6 24 0,62

1990 р. 9,1 37 0,68

2. Вплив різних форм азотних добрив на товарн врожайність та вміст нітратів оренепло-дах б ря ів столових (середнє за 1989, 1990 рр.)

Формаазотних добрив

за внесення N60P60K120

Уміст нітратів, мг/кг

т/га

Товарнаврожайність

Приріст доконтролю

пучковастиглість

технічнастиглість

Співвідношеннявмісту

аскорбіновоїкислоти

до вмісту нітратів

Умістаскорбіновоїкислоти,мг/100 г

Без зрошення Без добрив (контроль) 10,9 9,87 1522 0,006(контроль) Урозкид N60P60K120 21,2 8,56 2298 0,004

Локально N10P20K40+N10 20,6 8,78 1199 0,007

Дощування (еталон) Без добрив 20,4 10,03 1107 0,009

Урозкид N60P60K120 25,5 10,31 1510 0,007

Локально N10P20K40+N10 22,8 10,42 1566 0,007

Краплинне зрошення Без добрив 26,9 9,32 1051 0,009

Урозкид N60P60K120 32,9 10,69 1665 0,006

Локально N10P20K40+N10 35,0 8,89 1121 0,008

ГДК 1400

3. Вплив способів зрошення та внесення добрив на врожайність, міст ас орбінової исло-ти та нітратів оренеплодах б ря ів столових (середнє за 2008–2010 рр.)

Співвідношеннявмісту аскорбіновоїкислоти до вмісту

нітратів

Уміст у коренеплодах

аскорбіновоїкислоти,мг/100 г

нітратів,мг/кг

Товарна

врожайність,

т/га

Спосіб зрошення(фактор А)

Спосіб унесення добрив(фактор В)




Розв’язання проблеми зменшення вмістунітратів у продукції буряків столових слід по-чинати з добору не лише адаптованих та ви-сокопродуктивних сортів, а й тих, що харак-теризуються підвищеним умістом кориснихречовин, насамперед аскорбінової кислоти,яка є інгібітором трансформації нітратів у

Висновки

нітрити. Установлено вплив різних техноло-гічних заходів вирощування (попередників,термінів сівби, проріджування, доз, форм і спо-собів унесення добрив, використання мікро-елементів, способів зрошення) на накопичен-ня нітратів та збільшення вмісту аскорбіно-вої кислоти в коренеплодах буряків столових.

1. Методи аналізів ґрунтів і рослин/[С.Ю. Бу-лигін, С.А. Балюк, А.Д. Міхновська та ін.]. —Харків, 1999. — 160 с.

2. Методика дослідної справи в овочівництвіі баштанництві/[за ред. Г.Л.Бондаренка та


К.І. Яковенка]. — Харків: Основа, 2001. —370 с.

3. Покровская С.Ф. Пути снижения содержа-ния нитратов в овощах/С.Ф. Покровская. — М.,1988. — 59 с.


пичення нітратів у продукції. За результатамидосліджень 2003–2005 рр. визначено, що вико-ристання по фону N60P60K120 позакореневихпідживлень у 2 терміни (фаза 5–6 листків та підчас активного наростання коренеплоду) мікро-елементами — бор, марганець, молібден та їхсуміші дає змогу збільшити врожайність то-варної продукції буряків столових на 2,5–6,4 т/га,або 7,1–18,3% за врожайності у фоновому варі-анті 34,9 т/га. Установлено, що використаннямолібдену (окремо та в сумішах) забезпечуєзменшення вмісту нітратів. Так, на контролі вкоренеплодах буряків столових уміст нітратівстановив 630 мг/кг, з унесенням N60P60K120 —729 мг/кг, за використання позакореневих під-живлень молібдену — 598–608 мг/кг. При цьо-му вміст аскорбінової кислоти в коренеплодахбуряків столових істотно збільшувався порівня-но з фоном за використання підживлень суміш-шю Мn+В+Мо: у цьому варіанті вміст аскор-бінової кислоти становив 14,2–14,8 мг/100 г

(на контролі — 14,7 мг/100 г, з унесеннямN60P60K120 — 13,8 мг/100 г).На накопичення нітратів у коренеплодах бу-

ряків столових впливають способи зрошення тавнесення добрив (табл. 3). Так, найвищий рі-вень валової врожайності відзначено за крап-линного зрошення і внесення добрив урозкид —32,9 т/га та локально — 35 т/га порівняно зфоном без зрошення та добрив — 10,9 т/га.Визначено, що найбільше аскорбінової кис-

лоти в коренеплодах буряків столових накопи-чується за використання дощування (10,03–10,42 мг/100 г), краплинного зрошення і внесен-ня врозкид N60P60K120 (10,69 мг/100 г). Наконтролі (без зрошення та добрив) цей показ-ник становив 9,87 мг/100 г. Установлено, щонайменше нітратів містилося на фоні без доб-рив за краплинного зрошення та дощування(відповідно 1051 та 1107 мг/кг) і з унесеннямлокально N10P20K40 + N10 у фертигацію закраплинного зрошення (1121 мг/кг).



УДК 619:616-006.446:632.2© 2013

М.С. Мандигра,член-кореспондент НААН

Н.В. ЛюбарІнститут сільськогогосподарства ЗахідногоПолісся НААН

М.І. Гулюкін,академік РАСГ,іноземний член НААН

Л.О. Іванова,кандидатбіологічних наук

Н.Г. КозирьоваДНЗ Всеросійськийінститут експериментальноїветеринарії ім. Я.Р. Коваленка

ФІЛОГЕНЕТИЧНИЙАНАЛІЗ ВІРУСІВ ЛЕЙКОЗУВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ

Вперше в У раїні вивчено різновиди енів env таpol вір с лей оз вели ої ро атої х доби.Визначено н леотидн послідовність іпроведено філо енетичний аналіз з метоювиявлення енотипів дослідж ваних ізолятівпровір с лей оз , що цир люють на територіїУ раїни.

Поширення у всьому світі вірусу лейкозу(ВЛ) великої рогатої худоби (ВРХ) (рід Delta-rertovirus, Retroviridae) спричинило потребу оцін-ки і систематизації його генетичного різновиду.Вірус лейкозу найчастіше вражає В-лімфоци-ти. Ознаки зараження — це продукування ан-титіл вірусу. Отже, про наявність інфекції мож-на судити на основі виявлення як вірусного ге-ному (антигену), так і специфічних антитіл.У ветеринарній практиці активно почали ви-

користовувати сучасні молекулярно-біологічніметоди діагностики, зокрема метод ПЛР (полі-меразної ланцюгової реакції). Це високочутли-вий (виявлення поодиноких клітин вірусу) і спе-цифічний (виявлення унікального, характерноголише для даного збудника фрагмента геному)метод прямого виявлення збудника. Високуспецифічність ПЛР задає нуклеотидна послі-довність праймерів. Для детекції провірусу ВРХметодом ПЛР як діагностичні мішені викорис-товують консервативні фрагменти геному про-вірусу, які містяться в генах gag, pol, env [1].

Ключові слова: вірус лейкозу, полімеразна ланцюгова реакція, генотипи вірусу,філогенетичний аналіз, гени env, pol

Найчастіше для оцінки і систематизації ге-нетичного різновиду використовують ген env[2–7], який кодує попередника двох глікопро-теїдів оболонки gp51 і gp35. Різними наукови-ми школами встановлено, що поділ на геноти-пи за геном env збігається з географічним по-ходженням вірусів, водночас різні генотипимають нерівномірне географічне розташуван-ня. Розподіл у всьому світі ВЛ і формування ок-ремих генетичних груп пов’язані з переміщен-ням інфікованої ВРХ. Залежно від методу дос-лідження різні автори виділяють різну кількістьгруп чи генотипів ВЛ. Найточніший та більшінформаційний метод — це секвенування з по-дальшим філогенетичним аналізом. Учені зАргентини на основі аналізу 74 повнорозмірнихнуклеотидних послідовностей гена env виділи-ли 7 генотипів [7].Мета досліджень — вивчити поліморфізм

гена env ізолятів ВЛ ВРХ, виділених на терито-рії України. Провести філогенетичний аналіз наоснові гена pol ВЛ ВРХ з метою виявлення

Тваринництво,ветеринарнамедицина



Філогенетичний аналіз вірусівлейкозу великої рогатої худоби

лейкозу ВРХ проведено ампліфікацію фраг-ментів ДНК методом «nested» ПЛР за методи-кою, рекомендованою МЕБ (OIE Terrestrial Ma-nual 2008). Ампліфікацію фрагментів гена polпровірусу лейкозу ВРХ проводили з викорис-танням розробленої на базі ВІЕВ ім. Я.Р. Ко-валенка методики ПЛР-аналізу.Філогенетичні дерева створено дистанцій-

ним методом мінімуму еволюції (МЕ) з викори-станням р-дистанцій і бутстреп-аналізу (N=1000реплікацій). Філогенетичний аналіз створенодистанційним методом приєднання сусідів (NJ)

Київська ТОВ «Українська молочна компанія» 1 IV

Запорізька ВАТ «Стєпной» 3 II

Донецька АТЗТ «Екопрод А.Т.» 2 I

Волинська СПП «Гірниківське» 2 IV

Генотипи провір с лей оз ВРХ, що цир люють осподарствах У раїни (за еном env)

Кількість досліджених проб ГенотипОбласть Господарство

генетичного статусу дослідних ізолятів провіру-су лейкозу ВРХ, що циркулюють на територіїУкраїни.Матеріали та методи досліджень. Для до-

слідження була відібрана кров із хвостової венитварин одноразовими стерильними системамиу пробірки з відповідним антикоагулянтом. Кроввідібрали від позитивних щодо РІД тварин чор-но-рябої та голштинської порід з 5-ти госпо-дарств Київської, Запорізької, Донецької, Рів-ненської та Волинської областей (2010–2011 рр.).Для секвенування ДНК гена env провірусу

Філо енетичне дерево, поб доване дистанційним методом мінім м еволюції з ви ористан-ням p-дистанцій і б тстреп-аналіз (N=1000 реплі ацій)

0,05

99

99

99




з використанням 2-параметричної моделі Кіму-ра і бутстреп-аналізу (N=1000 реплікацій).За результатами секвенування фрагментів

ДНК гена env (розміром 234–306 нуклеотидів)провірусу лейкозу ВРХ визначено нуклеотид-ну послідовність і проведено філогенетичнийаналіз з метою виявлення генотипів досліджу-ваних ізолятів провірусу лейкозу ВРХ, що цир-кулюють на території України. Проаналізованотакі проби: 4909,4512 (АТЗТ «Екопрод А.Т.»),57в, 7189, 5989 (ВАТ «Стєпной»), 5882, 4474(СПП «Гірниківське»), 4710 (ТОВ «Українськамолочна компанія»).Топологія філогенетичного дерева (масив —

73 послідовності) свідчить про належність дос-ліджуваних ізолятів провірусу лейкозу до різнихгенотипів ВЛ ВРХ. Отже, в обстежених госпо-дарствах України виявлено 3 генотипи (IG, IIG,IVG) провірусу лейкозу ВРХ [7] (таблиця).За даними філогенетичного аналізу, у двох

досліджуваних господарствах виявлено гено-тип 4, до якого належать віруси, що в різнийчас циркулювали в країнах центральної Євро-пи (Німеччина, Франція, Бельгія). Ймовірно, їхзавезено звідти в Україну разом з імпортова-ними тваринами. Крім цього, в Запорізькій таДонецькій областях виявлено вірусні генотипи1 і 2. Генотип 1 об’єднує велику групу вірусів,виділених у США, Японії, Австралії.У середині господарств і в межах одного ге-

нотипу ізоляти 10/5989_STEPNOY і 10/7189_STEPNOY, 11/4909_EKOPROD і 11/4512_EKOPROD гомологічні між собою відпо-відно. Можна припустити, що це пов’язано іззагальним джерелом інфікування тварин усе-редині окремо взятого господарства. Водночасвиявлено гомологію між ізолятами різних гос-подарств 10/4474_GIRNIKOVSKIY і 10/4710_UMK,але які належать до одного генотипу.Ступінь схожості досліджуваних ізолятів з

України із наведеними в базі даних міжнарод-ними штамами становить 98–100% залежно відреферентної послідовності. Послідовності ізо-лятів 10/5882_GIRNIKOVSKIY, 10/4710_UMK і10/4474_GIRNIKOVSKIY виявляють найбільшусхожість зі штамами K02251 Belgium, EF065638

Belgium, що відповідає 100%-й ідентичності.Для секвенування фрагментів ДНК гена polпровірусу лейкозу ВРХ відібрано проби: 4909,7479 (АТЗТ «Екопрод А.Т.», Донецька обл.),0286 (СПП «Хлібороб», Рівненська обл.), 57в,5989 (ВАТ «Стєпной», Запорізька обл.), 4474,5882 (СПП «Гірниківське», Волинська обл.),8679, 8719 (ТОВ «Українська молочна компа-нія», Київська обл.).За результатами секвенування ДНК (роз-

міром 306 нуклеотидів) визначено нуклеотид-ну послідовність і проведено філогенетичнийаналіз на основі гена pol ВЛ ВРХ з метою ви-явлення генетичного статусу досліджуванихізолятів провірусу лейкозу ВРХ, що циркулю-ють на території перерахованих вище облас-тей України.Топологія філогенетичних дерев (масив —

22 послідовності), (масив — 26 послідовностей)(рисунок), свідчить про належність досліджува-них ізолятів провірусу лейкозу до великої гру-пи, до якої зараховано також штами з Арген-тини, Австралії, Японії, США, Бразилії. Ступіньсхожості для всіх штамів з України з переліче-ними вище міжнародними ізолятами в серед-ньому становить 97–99% (розбіжність у серед-ньому в 4–8 нуклеотидів) залежно від референ-сної послідовності. Усі ізоляти, крім 11/4909_EKOPROD, споріднені (99% ідентичності)з американським штамом М16017. На мінімаль-ній філогенетичній відстані від штаму М16017 пе-ребувають ізоляти 10/4474_GIRNIKOVSKIY, 10/5882_GIRNIKOVSKIY, 10/8679_UMK, 10/8719_UMK — 99% ідентичності (розбіжність у2 нуклеотиди). Штам 11/4909_EKOPROD маєнайбільшу схожість з аргентинськими штамамиAF257515, FJ914764, що становить 98% ідентич-ності за нуклеотидною послідовністю. Ізоляти10/4474_GIRNIKOVSKIY, 10/5882_GIRNIKOVSKIYі 10/8679_UMK, 10/8719_UMK, відповідно, гомо-логічні між собою.Проте досліджувані ізоляти з перерахова-

ними вище міжнародними штамами відрізня-ються від штамів зі США (M10987 BLV GAGA,NC001414, AF033818) і північної Італії (S83529),що утворюють окремі клади (див. рисунок).

Під час проведення умовної кореляції ви-явлено, що за результатами аналізу на осно-ві гена pol ізолят 11/4909_EKOPROD майжеповністю схожий з аргентинським штамом

Висновки

AF 257515 (генотип 2 відповідно до класифі-кації ВЛ ВРХ за геном env [7], а за аналізу по-слідовності на основі гена env виявлено на-лежність його до генотипу I (ідентичність



становить 98% з послідовностями FJ808589Argentina і EF065653 Japan). У 4-х областяхУкраїни циркулює ВЛ 3-х генотипів (за геномenv) — 1, 2, 4 [7].

Наявність гомогенних популяцій ВЛ у ме-жах одного господарства свідчить про за-гальне постійне джерело інфікування тварину середині цього господарства.

1. Козырева Н.Г. Испытания методики ПЦРдля детекции ДНК провируса лейкоза КРС/Н.Г. Козырева, Л.А. Иванова, М.И. Гулюкин//Ак-туальные проблемы инфекционных болезнеймолодняка и других возрастных групп сельско-хозяйственных животных, рыб и пчел: матер.Междунар. науч.-практ. конф., 26–27 апреля2011 г. — М., 2011. — С. 51–53.

2. Ломакина Н.Ф. Полиморфизм гена envвируса лейкоза, присутствующего в Российс-кой Федерации/Н.Ф. Ломакина, М.И. Гулюкин,В.В. Храмцов, Н.А. Осипова, В.В. Разумовская//Там само. — М., 2011. — С. 48–50.

3. Fechner H. Provirus variants of the bovineleukemia virus and their relation to the serologicalstatus of naturally infected cattle/H. Fechner,P. Blankenstein, AC Looman et al.//Virology. —1997. — V. 237, № 2. — P. 261–269.

4. Hemmatzadeh F. Sequencing and phyloge-


netic analysis of gp51 gene of bovine leukaemiavirus in Iranian isolates/F. Hemmatzadeh//Vet ResCommun. — 2007. — V. 31(6). — P. 783–789.

5. Licursi M. Provirus variants of bovine leu-kemia virus in naturally infected cattle from Ar-gentina and Japan/M. Licursi, Y. Inoshima, D. Wu,T. Yokoyama, E.T. Gonzalez, H. Sentsui//Vet Mic-robioL. — 2003. — V. 96(l). — P. 17–23.

6. Mamoun R.Z. Sequence variability of bovineleukemia virus env gene and its relevance to thestructure and antigenicity of the glycoproteins/R.Z. Mamoun, M. Morisson, N. Rebeyrotte et al.//J. Virolоgy. — 1990. — V. 64, № 9. — P. 4180–4188.

7. Rodriguez S.M. Bovine leukemia virus canbe classified into seven genotypes evidence for theexistence of two novel clades/S.M. Rodriguez,M.D. Golemba, R.H. Campos et al.//J. Gen.Virology. — 2009. — V. 90, № 11. — P. 2788–2797.




Генетика, селекція,біотехнологія

Створення галузі м’ясного скотарства в краї-ні — завдання актуальне, але не просте. Дляцього потрібні: достатня кількість молочної ху-доби, репродукторів м’ясної худоби, техноло-гічні розробки, економічні стимули та ін.Донецька область має 74 тис. гол. великої

рогатої худоби. Корів у сільськогосподарськихпідприємствах 27,6, у приватному секторі —40,9 тис. гол.; м’ясної худоби різних порід —близько 1800 гол., зокрема 650 корів. В областірозводять поліську м’ясну (Добропільський ра-йон) і південну м’ясну (Амвросієвський район)породи. Проте наявного поголів’я цієї худобидуже мало. Тому вирішено частково компенсу-вати цей дефіцит репродуктивного поголів’язакупівлею за кордоном. Вибрано одну з кра-щих порід м’ясної худоби — шароле. На її бать-ківщині у Франції поголів’я цієї породи стано-вить 1 млн 955 тис. гол., зокрема корів — 236,7тис. гол. (за даними інституту тваринництваФранції, 2008 р.). Розводять її у 70 країнахсвіту.Мета роботи — оцінити біологічними і зоо-

технічними методами адаптаційні процеси ворганізмі корів породи шароле першого еколо-гічного покоління в умовах Донбасу.

УДК 636.242:591.152© 2013

Г.Д. Каци,докторбіологічних наук

К.І. ЛадишЛуганський національнийаграрний університет

Р.Я. ХірлюкГосподарство «Хірлюкі К°» (Донецька обл.)

В.С. АбальмасовУправління розвиткуаграрного виробництваоблдержадміністраціїДонецької області

АКЛІМАТИЗАЦІЯМ’ЯСНОЇ ХУДОБИ ПОРОДИШАРОЛЕ В ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Ім нна система орів породи шароле першо ое оло ічно о по оління в Донець ій областіф н ціон є без значних відхилень. У спевиявлено невели і збільшення іль ості Т- iлеріві цир люючих ім но омпле сів; по азнифа оцитарної а тивності, навпа и, зменш ється.Товщина епідерміс та площа сальних залоззбільш ється.

Ключові слова: м’ясна худоба, порода шароле, імунітет, шкіра, мікроклімат, сезон

Матеріали і методи. Матеріалом були пер-вістки породи шароле, яких завезено нетеля-ми у червні 2011 р. із Франції у Червоноар-мійський район Донецької області. Стадо нара-ховує 55 корів, 4-х бугаїв та 46 телят.Умови годівлі та утримання тварин збереже-

но такими, які були у Франції. У грудні 2011 р. іна початку вересня 2012 р. відбирали біопро-би (кров, шкіру, волосся) для біохімічних, іму-нологічних та морфо-фізіологічних досліджень.Сформовано групу з 10 корів, типових для гур-ту. Зразки досліджували в умовах лабораторіїкафедри біології тварин Луганського національ-ного аграрного університету та кафедри педіат-рії з інфекційних хвороб та дитячої хірургії Лу-ганського державного медичного університе-ту за апробованими методиками [1, 2, 4]. Увересні 2012 р. було проведено зоотехнічне бо-нітування корів і бугаїв-плідників, оцінено їхніплемінні якості.Весь цифровий матеріал оброблено мето-

дами варіаційної статистики [5].Результати досліджень. Під час вивчення

процесів адаптації тварин доцільно порівня-ти кліматограми старого та нового середовищутримання (рис. 1, а, б).


ГЕНЕТИКА,СЕЛЕКЦІЯ, БІОТЕХНОЛОГІЯ

Акліматизація м’ясної худобипороди шароле в Донецькій області

Середньорічна температура повітря у м. Бурж(Франція), звідки завезено худобу, удвічі вища,ніж у Донецькій області (+15 і +8°С відповідно)(рис. 1, а). Відносна вологість повітря упродовжроку мінливіша у Донецькій області, тоді як ум. Бурж з початку року і до вересня вона три-мається на одному рівні (близько 65%), у жовт-ні — грудні різко підвищується в обох геогра-фічних регіонах до 80–92% (рис. 1, б). Отже, мік-роклімат у регіоні проведення досліду можна

кваліфікувати як більш континентальний, алетакий, що знаходиться в межах термічної нейт-ральності для європейської великої рогатоїхудоби, тобто –1… –15,6°С (А.Д. Слоним, 1962).Після проведення 5 вересня 2012 р. боніту-

вання тварин розподілено за класами: еліта-ре-корд — 39 корів і 3 бугаї-плідники; еліта — 13корів та 1 бугай-плідник, 1-го класу — 3 коро-ви, тобто 94,9% поголів’я — це висококласнітварини, що характеризує гурт як репродуктив-но цінний. Середня жива маса корів — 596±7 кг.Адаптація — процес багатофункціональний,

який включає участь багатьох систем. Дослі-джено репродуктивну, терморегуляторну таімунну системи, а стан серцево-судинної, сечо-видільної і травної систем оцінювали за біохі-мічними тестами крові.Пологи нетелей відбувалися в осінньо-вес-

няний період. Вихід телят був високим — 83,4%.Народилося 25 теличок та 21 бичок. З оглядуна породну особливість шароле (великоплід-ність) пологи деяких корів були важкими. По-ставлено завдання вивчити досвід фран-цузьких ветеринарів та оволодіти ним для сво-го стада. Крім цього, у майбутньому слід вестиселекцію, насамперед бугаїв-плідників, назменшення маси плоду.Визначено результати імунологічних дослі-

джень піддослідних корів узимку та влітку(табл. 1).Гіпертермія істотно не позначилася на цих

а

б

Рис. 1. Розподіл: а — температ ра, °°°°°С; б —відносна воло ість повітря, %; – – — м. Б рж;– – — м. Червоноармійсь

Місяць

°С

%

Т-лімфоцити, %:

СД3 — загальні 55,8±0,7 55,4±0,5

СД4 — хелпери 37,5±0,8 37,8±0,3

СД8 — супресори 18,3±0,6 17,6±0,5

СД16 — кілери 18,0±0,7 19,9±0,5*

Коефіцієнт, од. 2,1±0,1 2,2±0,1

СД22 — В-лімфоцити 24,1±0,6 24,1±0,6

ЦІК, од. 39,2±3,9 45,3±4,7

НСТ, % 14,6±1,0 9,4±0,9**

ФП, % 62,5±1,1 62,5±1,1

Фч, од. 5,2±0,2 4,8±0,2

* Р<0,05; ** Р<0,01.

1. Ім ноло ічні по азни и рові орів породи шароле в різні сезони ро (M±m)

ПоказникСезон року

зима (n=10) літо (n=10)




За даними табл. 2, влітку порівняно із зимоютовщина шарів шкіри збільшилася на 6,2–20,4%.Проте статистичну достовірність отримано ли-ше за товщиною епідермального шару (Р<0,01).В умовах оптимальної годівлі корів упродовжроку, що підтверджується стабільними показ-никами живої маси, різниця в щільності волос-ся на одиницю площі шкіри незначна (усього2,1%), тобто в межах помилки методу. Шкірнізалози у корів породи шароле на високу тем-пературу реагують своєрідно. Потові залозивлітку в них дещо зменшуються за розміром(на 7,5%) (рис. 2), тоді як площа сальних за-лоз збільшується на 21,1%.Оскільки сальні залози є похідними епідер-

місу, то позитивний зв’язок між ними не викли-кає сумніву. Підвищення функціональної актив-ності цих структур є логічним для зони підви-щеної сонячної інсоляції, якою є Донбас. Такареакція потових залоз у акліматизантів не оди-нична. Деякі автори [1, 5] вже зазначали прозменшення їх розміру за активного стану вели-кої рогатої худоби. Тому щодо породи шаролеми підтверджуємо раніше висловлену думку.Досліджено також низку біохімічних показ-

ників крові. Уміст загального білка, креатиніну,активність аспартатамінотрансферази (АсАТ),аланінамінотрансферази АлАТ), глутамілтранс-ферази (ГГТ), які відображують функціональ-ний стан серцево-судинної, травної та сечови-дільної систем, — у межах норми.

показниках. Виявлено деякі розбіжності простан Т-кілерів (1,9% при Р<0,05) та НСТ-тес-ту, який відображає метаболічну активність.У спеку цей показник був нижче на 5,2%(Р<0,01). Показник ЦІК улітку був також вищимна 11,6%, що свідчить про напругу гумораль-ної ланки імунітету (Р<0,05). Тому вважає-мо, що у контрастні сезони року кліткова і гу-моральна ланки імунітету функціонували безособливих відхилень, тобто були в межах нор-ми реакцій.Різниці в терморегуляторній системі оціню-

валися за сезонним диморфізмом у гістоло-гічній структурі шкіри (табл. 2).

Зима 10 6229±284 50,5±1,5 1453±57 4726±260 14,4±0,6 0,272±0,03 0,038±0,001

Літо 10 6646±188 60,8±1,7*** 1564±45 5021±181 14,1±0,7 0,253±0,009 0,046±0,002***

*** Р<0,001.

2. Морфометрія стр т р ш іри орів породи шароле за сезонами ро (M±m)

ЩільністьВФ,шт./мм2сітчастийепідерміс сосочковий

СезонКількістьтварин

Товщинашкіри,мкм сальноїпотової

Площа залози, мм2У т.ч. шари, мкм

Корови-акліматизанти породи шароле пер-шого екологічного покоління, яких розводятьу Донецькій області, на 95% (у стаді всього55 корів) мають бонітувальні класи еліта-ре-корд та еліта. Їхня жива маса становить усередньому 596±7 кг. Вихід телят — 83,4%.Захисна система крові функціонує без зайвихвідхилень. Улітку невеликі розбіжності вияв-лено серед Т-кілерів і циркулюючих імунокомп-

Висновки

лексів (показники збільшувалися), а НСТ-тест,який відображує фагоцитарну активність,навпаки, зменшився. Терморегуляторна реак-ція влітку позначилася на епідермісі та саль-них залозах — морфометричні показникизбільшилися. Компенсаторно-пристосувальніреакції у корів породи шароле першого еколо-гічного покоління — у межах норми з незнач-ними відхиленнями.

Рис. 2. Ф н ціональний стан потових залозорів породи шароле: а — взим ; б —

вліт ; ×××××100

а б



1. Инструкция на метод: фенотипирова-ние лимфоцитов в тестах розеткообразова-ния с частицами, покрытыми моноклональ-ными антителами: № 67–005. — Минск:М-во здравоохранения Республики Беларусь,2000.

2. Кацы Г.Д. Методические рекомендации поисследованию кожи млекопитающих. — Херсон:ТИНП, 1987. — 25 с.

3. Кацы Г.Д. О гистологической структуре ифункциях кожи коров англерской породы в ус-ловиях юга УССР/Э.И. Семенова, Д.А. Топилин:


Сб. науч. тр. — Аскания-Нова, 1969. — Т. 14,Ч. I. — С. 82–90.

4. Левченко В.І. Методи лабораторної клі-нічної діагностики хворих тварин/В.І. Головаха,І.П. Кондрахін та ін. — К.: Аграр. освіта, 2010. —437 с.

5. Плохинский Н.А. Биометрия. — Новоси-бирск: Изд-во Сибирского отд. АН СССР, 1961. —364 с.

6. Hayman R.H., Nay T. Sweat glands in Zebuand European cattle//Austral. J. agr. Sc. — 1958. —9, № 3. — P. 385–390.



ВІСТІ З НАУКОВИХ УСТАНОВ

МОЛОЧНА ПРОДУКТИВНІСТЬ КОРІВ У ПОЛЬЩІ

За останні роки в Польщі збільшилася кількість молочних порід. Так, у 2005 р. в країнібуло 4 молочні породи, а в 2011 р. їх стало 8. У країні будуються і великі молочні ферми.Так, за останні роки побудовано молочну ферму на 1200 корів (приблизно 20 км від м. По-знань).

1. Поголів’я корів і валове виробництво молока у Польщі

РікЗагальна кількість Середня

кількістьмолочнихкорів у стаді,

гол.

Продуктивністьза 305 днів,корів

Уміст у молоці, %Сума жир+ білок,кг

2011 2445901 409235 5,98 7103 4,08 3,25 520,72010 2528827 450302 5,61 7007 4,11 3,28 517,82009 2564749 486470 5,31 6988 4,10 3,28 515,7

М.С. Гавриленко, І.В. Базишина, кандидати сільськогосподарських наук

Інститут розведення і генетики тварин НААН

білкажирумолочнихкорів, гол.

молочнихстад

Джерсейська 1084 5743 5,23 3,77 516,9 413Монбельярдська 1889 7093 3,97 3,43 524,9 413Чорно-рябапольська 2193 4544 4,10 3,22 332,6 420Голштинська(чорно-ряба) 560314 7265 4,12 3,30 539,1 437Голштинська(червоно-ряба) 18633 6567 4,16 3,29 489,2 423Червоно-рябапольська 3314 4585 4,03 3,18 330,6 409Червона польська 2664 3703 4,24 3,29 278,8 409Симентальська 9559 5450 4,11 3,36 407,1 410

2. Молочна продуктивність корів різних молочних порід у 2011 р.

Продуктивність за 305 днів лактаціїМіжотельнийперіод, днівСума жир

+ білок, кгнадій, % жир, % білок, %Порода

Підконтрольнепоголів’я корів,

гол.


ГЕНЕТИКА, СЕЛЕКЦІЯ, БІОТЕХНОЛОГІЯ

УДК 633.15:631.52© 2013

Б.В. Дзюбецький,академік НААН

В.Ю. Черчель,В.А. Марочко,кандидати сільсько-господарських наукДУ Інститутсільського господарствастепової зони НААН

ФОРМУВАННЯ ОЗНАКИ«ВОЛОГІСТЬ» У СКОРОСТИГЛИХГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ

Роз лян то питання вплив морфобіоло ічнихособливостей ачана с орости лих ібридів

р дзи на форм вання озна и «воло істьзерна під час дозрівання». Доведено, щороз риття об орто і пони ання ачанівне ативно впливають на мас 1000 зерента на прод тивність рослин цілом .

Сучасна селекція скоростиглих гібридів роз-вивається, головним чином, у 2-х напрямах: ство-рення гібридів північного та південного екоти-пу. Водночас завдання та вихідний матеріалдля кожного із них різні [6]. Зокрема, для гіб-ридів північного екотипу велике значення ма-ють такі ознаки: нейтральна фотоперіодичнареакція на тривалий день; прискорене накопичен-ня сухої речовини в зерні; стійкість до холоду(особливо на початку вегетації і в кінці), витри-валість до незначних заморозків; толерантністьдо загущення посівів; висока стійкість до виля-гання та ін. [9, 11]. Для скоростиглих гібридівпівденного екотипу потрібні насамперед: стій-кість до посухи і жари, низька вологість зернапід час збирання, висока насіннєва продуктив-ність батьківських компонентів та ін. [5, 10].Вологість зерна під час збирання є однією з

головних складових скоростиглості і нині маєвелике економічне значення [4]. В умовах Сте-пу вона вже в серпні часто знижується до 14%,що дає змогу невеликим фермерським госпо-дарствам заощаджувати на досушуванні зер-на, і сприяє формуванню попиту на скоростиглігібриди. Втрата вологості зерном під час дозрі-вання — складний інтегрований процес, якийзалежить від багатьох чинників: фізико-біохіміч-них властивостей зерна, морфологічних ознаккачана (товщини стрижня, лінійних розмірівзернівки, крупності зерна, кількості і здатностідо розкриття обгорток, поникання качана, стро-ків з’явлення чорного прошарку в зерні, консис-тенції ендосперму), біологічних і онтогенетич-них властивостей гібрида (тривалості латент-ної фази, стійкості до посухи) [12]. Проте чимдалі на північ, тим вологість зерна під час зби-рання гібридів кукурудзи підвищується і в По-ліссі, як правило, у скоростиглих форм стано-

вить 20–30%. Тому в цих умовах головною єознака «накопичення сухої речовини». Зазви-чай високими темпами його характеризуютьсякременисті зразки, яким притаманні дещо гіршіпоказники щодо збиральної вологості зерна вумовах Степу [2].Отже, селекція кукурудзи на скоростиглість

має багатовекторні спрямування, залежить відумов вирощування гібридів і включає системуознак [7]. Слід зазначити, що генотипи, якішвидко втрачають вологу зерна під час дозрі-вання, часто знижують урожайність, особливов посушливих, жарких умовах, характеризують-ся низькою адаптивною стійкістю [3]. Така їхособливість пов’язана з механізмами, які зу-мовлюють формування низької вологості зер-на під час дозрівання [13]. Деякі складові еле-менти цього процесу можуть призвести дозначного зниження врожайності зерна у Степу(особливо розкриття обгорток і поникання ка-чанів). У більшості гібридів зарубіжної селекціїсаме ці ознаки зумовлюють прискорену втра-ту вологи зерном.Мета роботи — дослідити їх вплив на масу

1000 зерен у генотипів з різною консистенцієюзерна та на динаміку втрати вологи зерном підчас дозрівання.Матеріали і методи. Для досліду були ви-

користані 3-лінійні гібриди кукурудзи ФАО 200–220 Кремінь 200 СВ з кременистим типом зер-на, Руно 198 СВ з кременисто-зубоподібним іКадр 217 МВ із зубоподібним типом. Сівбу про-водили спеціальною селекційною сівалкою3 травня. Під час цвітіння самозапилювали300–400 качанів кожного гібрида із зазначеннямдати. Для аналізу вологості зерна брали по 10добре озернених качанів, які цвіли одночасно.Вологість зерна визначали стандартним мето-

Ключові слова: кукурудза, гібрид, скоростиглість, збиральна вологість зерна,консистенція ендосперму



Формування ознаки «вологість»у скоростиглих гібридів кукурудзи

дом, починаючи з 30-ї доби після цвітіння ка-чанів і надалі визначали вологість зерна через10 діб 6 разів. Моделювання ознаки «розкрит-тя обгорток качана» проводили способом ви-далення обгорток на початку їх пожовтіння тазалишали качан під ізолятором для запобіган-ня ушкодженню. Поникання качанів імітувалиспособом їх нахилу та фіксування до стебламотузкою в ті самі строки, що і визначення во-логості зерна. Досліджували модельні ознакина 30 рослинах, розділених на 3 частини. Кон-трольними були рослини, які не зазнавалиштучних змін. Збирання проводили в першійдекаді жовтня, вимірювали масу 1000 зерен зкожного качана після відбору з його середини100 зерен. Статистична обробка даних — заметодикою Г.Ф. Лакина [8].Метеорологічні умови за температурним ре-

жимом і кількістю опадів були найсприятливі-шими в 2005 р., до того ж сухий, теплий вере-сень і жовтень сприяли формуванню низькоївологості зерна. У 2006 р. склалися достатньосприятливі умови за вологозабезпеченістю утравні і червні, але остання декада липня іперші дві декади серпня характеризувалисявідсутністю опадів, що негативно вплинуло наформування врожаю. Надмірне зволоженнянаприкінці серпня — початку вересня призве-ло до затримки дозрівання та враження рослингрибковими хворобами. Подібні погодні умовиспостерігались і в 2007 р., тільки на відміну від2006 р. значний дефіцит опадів був навесні, щодещо негативно вплинуло на отримання нор-мальних сходів і стартовий розвиток рослин.Загалом погодні умови років дослідження ха-рактеризувалися достатньою різноманітніс-тю, що сприяло виявленню особливостей до-зрівання та втрати вологи зерном скоростиглихгібридів.

Результати досліджень. Аналіз динамікивтрати вологості зерна свідчить, що кремени-стий гібрид Кремінь 200 СВ на 30-ту добу післяцвітіння мав достовірно найменшу вологістьзерна порівняно з кременисто-зубоподібнимгібридом Руно 198 СВ (крім 2007 р.) та зубо-подібним Кадр 217 МВ (табл. 1). Проте надалітемпи втрати вологи зерном кременистого гіб-рида сповільнювалися порівняно з двома інши-ми. У середньому за 2 перші 10-добові періо-ди зерно кременисто-зубоподібного і зубопо-дібного гібридів втрачало 12,1–13,2% вологи, акременистого — 9,2–11,3%. Незважаючи наінтенсивні темпи вологовіддачі, у зубоподібно-го гібрида через високі початкові показники во-логість зерна була більшою практично в усіхваріантах відбору. Виявлено, що темпи знижен-ня вологості зерна були різними залежно відпогодних умов у роки досліджень. Так, у 2005 р.піковим був період 50–60 діб після цвітіння,коли зниження вологості у досліджуваних гіб-ридів становило 13,7–18,1%, а в 2007 р. цевідзначалося на 40–50-ту добу — 13,5–16,3%.У ці періоди спостерігались високі температуриповітря та відсутність опадів, що і спричинилоприскорену вологовіддачу зерном. У зразків знайінтенсивнішими темпами висихання зернавиявлено ушкодження листкового апарату.Тобто прискорена вологовіддача зерна в піковіперіоди може опосередковано свідчити про по-сухостійкість зразка. В останні 2 періоди (60–70 і 70–80 діб) втрата вологості зерном дужеуповільнювалась і коливалась від 0 до 7,7%.Отже, серед 3-х зразків найкращою волого-

віддачею вирізнявся кременисто-зубоподібнийгібрид, а зубоподібний, незважаючи на високітемпи вологовіддачі, мав найвищі абсолютнізначення вологості зерна. У кременистого гіб-рида цей показник у різні періоди відбору мав

30 54,3 54,7 55,9 58,1 59,2 55,9 59,3 62,4 61,6 2,11 1,95 1,51

40 43,5 46,3 47,6 44,5 46,9 44,6 45,8 50,9 50,3 1,89 1,72 2,34

50 33,2 36,3 34,1 31,6 36,5 28,3 32,4 40,6 34,6 0,43 1,24 1,05

60 18,9 29,8 21,1 13,5 28,3 20,2 18,7 30,7 23,9 2,50 1,74 1,92

70 16,7 25,3 15,4 13,1 20,6 14,9 12,0 25,8 21,7 2,67 2,23 2,04

80 11,8 19,8 12,5 9,9 17,9 14,2 12,0 21,2 18,0 1,00 1,06 0,69

1. Втрата воло и зерном під час дозрівання с орости лих ібридів р дзи з різним ти-пом ендосперм за ро ами

2005 2006 2007 2005 2006 2007 2005 2006 2007 2005 2006 2007Кількість

діб

від

цвітіння

качана

Вологість зерна, %

Кремінь 200 СВ Руно 198 СВНІР0,05

Кадр 217 МВ




в основному середні значення, проте темпи во-логовіддачі зерном до 60-ї доби від цвітіння бу-ли повільнішими порівняно з іншими формами.Застосування змодельованих ознак «роз-

криття обгорток качана» та «пониклі качани» на30-ту добу після цвітіння було вибрано виходя-чи з попередніх даних про початок пожовтінняобгорток у ці строки, яке є стартом для їх роз-криття [1]. Також у цей період спостерігаєтьсяраннє поникання качанів, проте слід зазначи-ти, що поникають качани і в пізніші терміни,коли вологість зерна вже нижче 30%, а росли-на повністю суха. Якщо качани поникли в такі

пізні терміни, то ця ознака може позитивновпливати не тільки на зменшення вологостізерна, а й на його враження хворобами.Спостереження за динамікою втрати воло-

ги зерном пониклих качанів та без обгортоксвідчить, що темпи вологовіддачі значно вищіу рослин з модельованими ознаками, ніж уконтрольних (рисунок). Істотне прискорення ви-явлено в перші облікові періоди. Так, за пері-од 30–40 діб у першому випадку було втраче-но вологи зерном на 6,3–11,8%, у період 40–50 діб — на 11–17,5% більше, ніж у другому.Прискорення в другому періоді добору можнапояснити загальним старінням рослин. Надалітемпи вологовіддачі вирівнюються і маловідрізняються від контрольних рослин, протеабсолютні значення вологості зерна у качанівз модельованими ознаками завжди були ниж-чими. Також слід зазначити, що за ранньогопоникання качанів показники за втратою воло-ги зерном були кращими.Вивчення змодельованих ознак качана:

«розкриття обгорток» і «поникання качана» ви-явило, що ці ознаки завжди негативно вплива-ли на масу 1000 зерен (табл. 2). Найгіршу ре-акцію виявлено в гібрида Кремінь 200 СВ, у

Кремінь 200 СВ

З обгорткою 333 100 392 100 348 100 357,7 100

Без обгортки 315 94,6 296 75,5 240 69,0 283,7 79,7

Пониклі 291 87,4 279 71,2 210 60,3 260,0 73,0

Руно 198 СВ

З обгорткою 311 100 296 100 312 100 306,3 100

Без обгортки 290 93,2 263 88,8 225 72,1 259,3 84,7

Пониклі 252 81,0 237 80,1 213 68,3 234 76,5

Кадр 217 МВ

З обгорткою 340 100 328 100 366 100 344,7 100

Без обгортки 285 83,8 317 96,6 287 78,4 296,3 86,3

Пониклі 283 83,2 278 84,8 266 72,7 275,7 80,2

Середнє

З обгорткою 328 100 338,7 100 342 100 336,2 100

Без обгортки 296,7 90,5 292 87,0 250,7 73,2 279,8 83,6

Пониклі 275,3 83,7 264,7 78,7 229,7 67,1 256,6 76,5

Р, % 2,8 – 3,0 – 2,45 – – –

НІР0,05 25,5 – 24,4 – 22,0 – – –

НІР0,05 А⋅В 14,7 – 14,1 – 12,0 – – –

Втрата воло ості зерном р дзи за моде-лювання озна ачана (2005–2007 рр.): 1 —з об орт ою; 2 — без об орт и; 3 — пони лі

Доба відбору від цвітіння качана

Вологість

зерна

, %

2. Вплив видалення об орто і пони лості ачана на мас 1000 зерен с орости лих ібридівр дзи за ро ами

Модельованаознака маса 1000

зерен, г% відконтролю

маса 1000зерен, г

% відконтролю





Середнє2005 2006 2007

12

3




1. Воскобойник О.В. Добір вихідного матеріа-лу за ознаками скоростиглості при селекції ранньо-стиглих гібридів кукурудзи: автореф. дис. на здо-буття наук. ступ. канд. с.-г. наук/О.В. Воскобой-ник. — Дніпропетровськ, 2007. — 18 с.

2. Дзюбецький Б.В. Варіювання господарськоцінних ознак константних ліній кукурудзи при двохстроках сівби/Б.В. Дзюбецький, В.Ю. Черчель,О.В. Воскобойник//Бюл. Ін-ту зернового госп-ваУААН. — Дніпропетровськ, 2005. — № 23–24. —С. 27–32.

3. Дзюбецький Б.В. Селекція гібридів кукуруд-зи, стійких до екстремальних умов вирощування/Б.В. Дзюбецький, В.Ю. Черчель//Там само. —Дніпропетровськ, 2007. — № 31–32. — С. 3–11.

4. Дзюбецький Б.В. Селекція кукурудзи/Б.В. Дзюбецький, В.Ю. Черчель, С.П. Антонюк//Ге-нетика і селекція в Україні на межі тисячоліть. —К., 2001. — Т. 2. — С. 571–589.

5. Дзюбецький Б.В. Сучасна зародкова плазмав програмі з селекції кукурудзи в Інституті зерново-го господарства УААН/Б.В. Дзюбецький, В.Ю. Чер-чель//Селекція і насінництво. — Харків, 2002. —№ 86. — С. 11–19.

6. Домашнев П.П. Селекция кукурузы/П.П. До-машнев, Б.В. Дзюбецкий, В.И. Костюченко. — М.:Агропромиздат, 1992. — 208 с.


7. Итоги селекции кукурузы/Г.П. Карайванов,С.И. Мустяца, М.И. Боровский, Т.С. Чалык//Куку-руза и сорго. — 1994. — № 4. — С. 3–6.

8. Лакин Г.Ф. Биометрия: учеб. пособие длябиол. спец. вузов/Г.Ф. Лакин. — 4-е изд., перераб.и доп. — М.: Высш. шк., 1990. — 352 с.

9. Селекция кукурузы для зон с коротким без-морозным периодом/Мустяца С.И., Мистрец С.И.,Нужная Л.П., Борозан П.А.//Генетика, селекция итехнология возделывания кукурузы. — Майкоп:РИПО Адыгея, 1999. — С. 163–168.

10. Черчель В.Ю. Оптимизация селекции сред-неранних гибридов кукурузы для неполивных ус-ловий северной Степи Украины: автореф. дис. насоиск. уч. степ. канд. с.-х. наук: 06.01.05/В.Ю. Чер-чель. — Днепропетровск, 1997. — 20 с.

11. Чучмий И.П. Генетические основы и мето-ды селекции скороспелых гибридов кукурузы/И.П. Чучмий, В.В. Моргун. — К.: Наук. думка,1990. — 284 с.

12. Шпаар Д., Гінапп К., Дрегер Д., Захарчен-ко А., Каленська С. та ін. Кукурудза. Вирощування,збирання, консервування і використання/за ред.Д. Шпаара. — К.: Альфа-стевія ЛТД, 2009. — 396 с.

13. Troyer A.F. Plant characteristics affecting fielddrying rate of ear corn/A.F. Troyer, W.B. Ambrose//CropScience. — 1971. — 11. — № 4. — Р. 529–531.


Проаналізовано 3 ознаки кукурудзи «конси-стенція ендосперму», «розкриття обгорток»та «поникання качана», які безпосередньовпливають на вологість зерна під час збиран-ня. Виявлено, що кременисто-зубоподібнийгібрид Руно 198 СВ характеризувався кращи-ми темпами втрати вологості зерна під часдозрівання та мав мінімальне її значення підчас збирання (в середньому 14%).Кременистий гібрид Кремінь 200 СВ мав

нижчі темпи вологовіддачі, проте висока ін-тенсивність накопичення сухої речовини напочаткових етапах формування зернівки за-безпечила гібриду нижчу вологість зерна, ніжу зубоподібного Кадр 217 МВ. Тому за ство-

рення гібридів кукурудзи для умов Степу кон-систенція ендосперму не має визначально-го значення в формуванні ознаки «вологістьзерна під час збирання», але її роль може під-вищуватися в більш північних широтах, депріоритетним є темпи накопичення сухої ре-човини.Ознаки качана «розкриття обгорток» і

«поникання качана» негативно впливають намасу 1000 зерен і, як наслідок, на врожайністьзерна гібридів кукурудзи, особливо за стресо-вих умов. Проте менш негативна дія на масу1000 зерен ознаки «розкриття обгорток» по-винна мати перевагу за селекції на низьку зби-ральну вологість зерна гібридів кукурудзи.

Висновки

якого в середньому за роками зменшення маси1000 зерен становило 20,3 і 27% відповідно.Зубоподібний гібрид Кадр 217 МВ найменшевідреагував на моделювання цих ознак і в се-редньому за роки досліджень депресія маси1000 зерен становила 13,7 і 19,8%. Проте в2005 р. за видалення обгорток у цього гібридавиявлено максимальне зниження маси 1000

зерен порівняно з іншими гібридами. Реакція намоделювання цих ознак у всіх гібридів булаоднотипною і в різні роки відрізнялася лишеза рівнем депресії. Так, за розкриття обгортоку середньому за рік зменшення маси 1000 зе-рен коливалося від 9,5% у 2005 р. до 26,8% у2007 р., проте у пониклих качанів депресія зав-жди була більшою на 6,1–8,3%.


УДК 633.11:631.5© 2013

П.М. ВасилюкЛ.І. Улич,кандидат сільсько-господарських наукУкраїнський інститутекспертизи сортів рослин

НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯПІСЛЯРЕЄСТРАЦІЙНИХДОСЛІДЖЕНЬ СОРТІВ

Обґр нтовано доцільність проведенняпісляреєстраційно о сортовивчення. Наведенорез льтати досліджень вплив е оло о-адаптивно о підход до добор й розміщеннясортів пшениці озимої в а ро ліматичних зонах,підзонах і мі розонах на реалізацію їхприродно о потенціал рожайності, реа цію надея і а розаходи.

Визначальною й потужною біологічною ос-новою зростання урожайності сільськогоспо-дарських культур є розвиток генетики і селекції,створення сортів з високим природним потен-ціалом продуктивності, доброю агроекологіч-ною пластичністю і адаптивними властивостя-ми. Узагальнення наукових досліджень і прак-тичного досвіду свідчить, що вклад сорту вприріст урожайності становить понад 50% [3, 4,6]. У Державний Реєстр сортів рослин, придат-них для поширення в Україні, який дає дозвілна право вирощування і комерційний обіг сортіврослин, занесено значну кількість різнотиповихсортів, що мають різні морфоагробіологічнівластивості, генетичний потенціал урожайності,пристосувальні властивості. Відповідно до цьо-го формують різну продуктивність і якість про-дукції, що є результатом взаємодії генотипу ісередовища.Водночас відомості й агробіологічні характе-

ристики сортів, які вміщені в Реєстрі і катало-гах Держсортосистеми [1, 2], не повною міроювідповідають вимогам товаровиробників з та-ких причин:

1. Створення сортодослідних станцій замістьсортодільниць, заміна сортовипробування на-уково-технічною експертизою сортів рослин напридатність до поширення і ВОС у цілому по-зитивно вплинули на рівень науково-дослідноїроботи і експертної оцінки сортів. Проте різкоскоротилася кількість точок, обсяги і тематич-на спрямованість досліджень сортів. Одержанірезультати не відображають зональних особ-ливостей, еколого-адаптивного підходу до ре-алізації потенціалу продуктивності, викорис-тання і розміщення сортів в агрокліматичнихзонах, підзонах і мікрозонах, не сприяють ви-користанню всіх можливостей сорту. Науково-

ГЕНЕТИКА, СЕЛЕКЦІЯ, БІОТЕХНОЛОГІЯ

Ключові слова: сорт, післяреєстраційні дослідження, пшениця, агрокліматичні зони,адаптація, потенціал продуктивності

дослідним установам у такій ситуації важковизначатися з добором сортів для ведення на-сінництва.

2. Питання розміщення новозареєстрованихсортів у відповідних мікрозонах, реакції на аг-роекологічні чинники, умови вирощування, рівніагрофонів, попередники недостатньо вивча-ються як у закладах експертизи, так і устано-вах Національної академії аграрних наук і се-лекційних закладах, через що вони в катало-гах не висвітлюються.

3. За короткий термін державної експерти-зи, не завжди виявляється вплив сприятливихчи негативних погодних умов, стресових чин-ників середовища, епіфітотії хвороб, тому невдається повною мірою дослідити реакцію наних сортів.Ліміт даних щодо характеристик новозаре-

єстрованих сортів можна поповнити результа-тами післяреєстраційних сортовивчень, які ра-ніше проводилися в закладах експертизиДержсортсистеми. Якщо державна експертизасортів відіграє важливу роль на завершально-му етапі селекційного процесу і вирішує питан-ня щодо реєстрації сорту і прав на нього, топісляреєстраційні дослідження мають відігра-вати вирішальну роль щодо придатності сортудля конкретних вузьких підзон, мікрозон, регіо-нів, де він може повніше реалізувати генетич-ний потенціал, забезпечувати максимальнупродуктивність, мати найбільшу господарськуцінність, встановлювати ареали його поширен-ня, обсяги вирощування насіння.В аграрних колах існують різні погляди на

цей тип досліджень, але всі вони вважаютьсяважливими і доцільними. Розбіжності поляга-ють у виборі закладу для їх проведення і дже-рела фінансування. У деяких країнах Європи



їх організовують на регіональному рівні. Про-те в Україні на нинішньому етапі це не завждиможна здійснити. Найглибше і всебічно після-реєстраційні дослідження можна провести всистемі державної експертизи, що зумовлюєть-ся об’єктивними умовами:

· у системі є широка мережа закладів, якірозташовані в різних ґрунтово-кліматичних зо-нах, тому одержані дані можуть найповнішевідображати зональні особливості розміщеннясортів в агрокліматичних зонах, підзонах, мікро-зонах, еколого-адаптивний підхід до реалізаціїпотенціалу продуктивності;

· система має багатий досвід організаціїсортовипробувань і експертизи сортів, зокремаі після їх реєстрації, досвідчені кадри, належ-ну матеріально-технічну базу, освоєні і збере-жені сівозміни, де за умов високої культуриземлеробства, науково-обґрунтованої агротех-ніки, впровадження нанотехнологій є можли-вість створення оптимальних умов для росту ірозвитку рослин, реалізації природного потен-ціалу сортів.Зважаючи на актуальність, велике наукове,

агрономічно-господарське і загальнодержавнезначення цієї тематики нами проведено після-реєстраційні дослідження сортів пшениці ози-мої м’якої. Наведені нижче результати стосу-ються післяреєстраційного вивчення сортів пше-ниці озимої м’якої, проте вважаємо, що вонибудуть адекватні для багатьох видів рослин.Мета досліджень — вивчення зонального

і еколого-адаптивного підходу до розміщеннясортів пшениці озимої м’якої після їх реєстраціїв агрокліматичних зонах, підзонах і мікрозонах,

Наукове обґрунтуванняпісляреєстраційних досліджень сортів

їх реакції на агроекологічні умови та чинникизовнішнього середовища з метою реалізаціїприродного потенціалу продуктивності.Методика. Дослідження проводили в закла-

дах державної експертизи сортів рослин заметодиками державної експертизи та сорто-випробування зернових, круп’яних і зернобобо-вих культур [5].Результати і обговорення. Дослідження

свідчать, що не всі поширені в Україні сортипшениці озимої однаково адаптуються в ґрун-тово-кліматичних зонах і підзонах, агроеколо-гічних умовах, за варіюючої погоди, стресовихнавантажень та реалізують свій генетичнийпотенціал.У степовій зоні вищу продуктивність форму-

вали сорти Смуглянка, Кірія, Золотоколоса,Куяльник, Білосніжка, Колумбія, Краснодарсь-ка 99, Кнопа, Косовиця, Подяка, Шестопалівка,Білосніжка, Лист 25, Писанка, Антара (табл. 1).Найвища толерантність і адаптація до агро-

екологічних умов степової ґрунтово-кліматичноїзони була характерна для новозареєстрованихсортів Княгиня Ольга, Журавка одеська, Зоре-пад, Небокрай, Спасівка, Лимарівна, Калита.Їхня середня урожайність по зоні за 2009–2011 рр. становила 61,2–64,2 ц/га, а в Ніко-польській держсортостанції (південно-західнапідзона, Дніпропетровська обл.) — 69,9–75,8 ц/га.Максимальна урожайність сягала 82–98 ц/га.В окремих підзонах і вузьких мікрозонах за

урожайністю вирізняються й інші сорти. У за-кладах експертизи Донецької, Кіровоградської,Миколаївської, Запорізької, Луганської облас-тей та АР Крим високі показники урожайностімали сорти Єдність, Херсонська безоста, Бог-дана, Лугастар, Віта, Попелюшка, Вдала, Па-ляниця, Кірія, Повага. У мікрозоні Розівськоїсортостанції (Центральний степ) велика групасортів (Смуглянка, Колумбія, Золотоколоса,Лист 25, Фаворитка, Антонівка, Подолянка,Скарбниця, Хуртовина) формувала урожай-ність 88,3–94,3 ц/га, у мікрозоні Бердянськоїсортостанції Південного степу сорти Супутни-ця, Подолянка, Ліона, Кірія, Вдала, Косовиця,Золотоколоса — 79–97 ц/га.Нижчу продуктивність у степовій зоні фор-

мували сорти Доля, Луганчанка, Дар луганщи-ни, Либідь, Добірна, Апогей луганський, Госпо-диня (54,9–58,9 ц/га). Низька урожайність у ційзоні також у сортів лісостепового екотипу —Столична, Колос миронівщини, Волошкова, Ка-линова, Левада, Диканька, Комплімент, Ренан,Елегія, Царівна.

1. Урожайність сортів пшениці озимої, я івирізняються висо ою прод тивністю в сте-повій зоні (2008–2009 рр.), ц/ а

Смуглянка 66,1 92,0 92,0

Золотоколоса 68,2 94,3 92,0

Краснодарська 99 69,7 – 92,7

Лист 25 71,6 88,7 90,8

Подяка 67,3 77,3 79,3

Косовиця 67,2 82,3 85,6

Шестопалівка 66,5 – 91,3

Куяльник 66,4 79,7 94,6

Колумбія 66,1 93,0 92,1

Кірія 64,7 89,6 –

Писанка 65,2 82,6 87,3

РозівськаДСССорт У

зоніКірово-

градська ДСС




До агроекологічних умов Лісостепу кращеадаптуються і забезпечують вищу урожайністьсорти Смуглянка, Колумбія, Золотоколоса, Зу-стріч, Богиня, Херсонська безоста, Єдність,Фаворитка, Подолянка, Богдана, Косовиця, Ку-яльник, Білосніжка, Писанка та ін. (табл. 2).Із новозареєстрованих у лісостеповій зоні

забезпечують вищу урожайність сорти Лима-рівна, Спасівка, Зорепад, Княгиня Ольга, Лас-тівка одеська, Журавка одеська (табл. 3).У зоні діяльності Вінницького держексперт-

центру (південна підзона), крім того, вирізня-ються новозареєстровані сорти Ватажок, Небо-край, Лазурна, а в мікрозоні Маньківської сор-тостанції ще й Пилипівка, Злука, Чигиринка. УТернопільському держекспертцентрі (лісосте-пова підзона) вищу урожайність формують сор-ти Столична, Царівна, Калинова, Снігурка, Ли-

бідь, Ясочка, Писанка, Веста, Богдана, Смуг-лянка; Івано-Франківському держцентрі (при-дністровська підзона) — Ятрань 60, Колос ми-ронівщини, Вдала, Волошкова, Хуртовина,Землячка одеська. У зоні Роменської сорто-станції (лісостепова західна підзона) за продук-тивністю вирізняються сорти Супутниця, Куяль-ник, Хуртовина, Донецька 48, Кнопа.Нижча врожайність у Лісостепу у сортів: Ясоч-

ка, Добірна, Харківська 105, Перлина Лісосте-пу, Апогей луганський, Либідь, Елегія, Копилів-чанка, Ласуня, Ренан, Білоцерківська напів-карликова, Калинова, Комерційна (54–56,7 ц/га).На Поліссі лідери за продуктивністю сорти

Переяславка, Пивна, Херсонська безоста, Ки-ївська 8, Фаворитка, Перлина Лісостепу, По-долянка, Колос миронівщини, Золотоколоса,Смуглянка, Ятрань 60 (табл. 4).

Пивна 64,6 102,0 86,6

Косовиця 66,9 82,2 96,2

Смуглянка 65,5 97,4 95,4


Фаворитка 63,1 93,4 90,6

Єдність 65,3 90,8 85,6

Антонівка 64,7 87,0 92,0

Херсонська безоста 64,6 87,2 92,8

Зустріч 66,0 89,8 90,0

Білосніжка 63,0 92,4 97,4

Писанка 66,2 84,6 91,0

Куяльник 64,1 87,4 94,4

Богдана 62,9 91,0 85,8

Колумбія 65,5 – 97,4

Княгиня Ольга 70,0 101 70,0 85,3

Ластівка одеська 70,0 104 91,2 84,3

Журавка одеська 68,6 98 90,3 85,7

Лебідка одеська 67,9 96 87,3 80,1

Зорепад 67,0 97 88,1 76,8

Спасівка 70,3 104 97,0 83,4

Лимарівна 69,4 102 92,5 80,7

Щедра нива 68,8 94 84,2 79,5

3. Новозареєстровані сорти пшениці озимої, спроможні форм вати висо врожайність зоніЛісостеп (2009–2011 рр.), ц/ а

2. Сорти пшениці озимої, я і форм ють висо врожайність зоні Лісостеп , ц/ а

ДЦЕСР

ПолтавськийВінницькийСорт У зоні

У зоні

середня максимальнаСорт Маньківська ДССВінницький ДЦЕСР



У мікрозоні Бородянської сортостанції (по-ліська підзона) високу урожайність формуютьсорти Фаворитка, Єдність, Пивна, Антонівка,Олеся, Володарка, Переяславка; Волинськогообласного центру — Калинова, Деметра, Єд-ність, Сніжана, Колос миронівщини, Золотоко-лоса та ін. У деяких підзонах і мікрозонах По-лісся частина сортів, зареєстрованих для по-ліської зони, мають низьку урожайність. Цесорти Василина, Подяка, Косовиця, Олексіївка,Ассоль, Антара, Кнопа, Краплина, Богиня.Отже, від правильного добору сорту для ок-

ремої ґрунтово-кліматичної зони, підзони, мік-розони чи регіону значною мірою залежить ве-личина і стабільність урожайності за рока-ми, ефективність використання того чи іншогосорту. Ця особливість більшою мірою спосте-рігається в несприятливі роки або за недостат-нього ресурсного забезпечення, серйозних упу-щень, спрощень чи прорахунків у заходах аг-ротехніки.Унаслідок того, що сорти реєструють для

укрупнених ґрунтово-кліматичних зон без уточ-нення мікрозон, іноді їх добирають і розміщу-ють у не властивих для них умовах, реалізу-вати генетичний потенціал не завжди вдаєть-ся, що призводить до зниження продуктивності.Так, занесений до Реєстру з 2007 р. і рекомен-дований для степової і лісостепової ґрунтово-кліматичних зон сорт Скарбниця в Розівськійсортостанції (Центральний степ) сформувавурожайність 89,7 ц/га, а в цій же степовій зоні

в Новоодеській сортостанції (Південний степ) —лише 41,3 ц/га. Через недобір урожаю цей сортвирощувати в підзоні Новоодеської сортостан-ції недоцільно. Миколаївський держексперт-центр і Новоодеська сортостанція розташованів одній південно-степовій зоні, одному геогра-фічному регіоні, їх розділяє віддаль у 40–50 км.Проте за урожайністю в них вирізняються різнісорти: в Миколаївському центрі — Землячкаодеська, Куяльник, Білосніжка, Переяславка,Подяка, Скарбниця, Єрмак, а в Новій Одесі —Паляниця, Кірія, Почесна, Господиня, Косови-ця, Писанка, Ліона. Кіровоградський держекс-пертцентр і Олександрійська сортостанція роз-ташовані в одній перехідній зоні. У першомувищу продуктивність формують сорти Луга-стар, Віта, Попелюшка, Антонівка, Лист 25, Су-путниця; у другому — Білосніжка, Золотоколо-са, Херсонська безоста, Херсонська 99, Богда-на, Снігурка, Куяльник.Таке виявлено також в інших зонах. У лісо-

степовій зоні сорт Попелюшка в Полтавсько-му центрі мав урожайність 96,2, у ВалківськійДСС — 40 ц/га. Зрозуміло, що цей сорт такожкультивувати в зоні сортостанції недоцільно.Новозареєстрований сорт Лазурна за 3 остан-ніх роки у Вінницькому центрі експертизи сфор-мував урожайність 88,4 ц/га, а в Маньківськійсортостанції на 13,3 ц/га менше, сорт Спасів-ка — відповідно 97 ц/га, або на 13,6 ц/га мен-ше. У поліській зоні в Житомирському центріекспертизи сорти Спасівка, Злука, Чародійкабілоцерківська, Чигиринка за 2009–2011 рр.мали урожайність відповідно 76,9, 74, 73,71,4 ц/га, а Рівненському центрі — менше, від-повідно на 12,3, 11, 10,6, 12,4 ц/га. У першомуцентрі кращими за врожайністю є сорти Спасів-ка, Злука, Лазурна, Чародійка білоцерківська,Лимарівна, Княгиня Ольга, а в другому — Лас-тівка одеська, Щедра нива, Благо, Лазурна,Лебідка одеська.Дослідження свідчать, що основною вимо-

гою розміщення сортів має бути відповідністьбіологічних властивостей сорту умовам при-родно-екологічного, агрономічного і економіч-ного середовища, у яких його вирощують тапідтверджують висновок про потребу широко-масштабного і глибокого післяреєстраційногосортовивчення і на узагальнених даних розмі-щувати сорти не в укрупнених зонах, а в підзо-нах і мікрозонах. Це дасть змогу оптимізувативикористання сортових ресурсів, завдяки чомуможна збільшити валові збори зерна пшениців Україні на 3–4 млн т.


4. Сорти, я і мож ть форм вати висо вро-жайність зоні Полісся, ц/ а

Переяславка 66,5 72,8 –

Пивна 67,2 73,6 84,1

Херсонськабезоста 63,9 69,8 71,2

Ятрань 60 61,6 71,1 74,2

Смуглянка 59,9 79,8 82,2


Фаворитка 66,4 72,4 75,2

ПерлинаЛісостепу 62,0 66,0 73,4

Подолянка 61,3 70,4 70,5

Колосмиронівщини 61,3 73,8 71,0

Копилівчанка 61,7 65,0 62,4

АндрушівськаДСССорт У

зоніЗакарпатськийДЦЕСР




За післяреєстраційних досліджень важливодотримуватися принципу адекватності у фор-муванні відповідності сортів умовам середови-ща. Серед зареєстрованих є сорти з різнимивимогами до умов вирощування: високоінтен-сивні та інтенсивні з високим потенціалом уро-жайності і пластичні (напівінтенсивні) з підви-щеним адаптивним потенціалом. Для реалізаціїприродного потенціалу вони потребують різнихрівнів агрофонів, попередників та агротехно-логій, які в закладах експертизи не досліджу-ють і в каталогах не висвітлюються. Внаслідокцього сорти іноді розміщують після поперед-ників і агрофонів, які не відповідають власти-востям генотипу, у не властивих для них умо-вах. З огляду на це виникає потреба в уточ-ненні реакції нових зареєстрованих сортів наагрофони, окремі елементи агротехнологій.Розміщення високоінтенсивних сортів після

кращих попередників за створення належногоагрофону забезпечує кращий ріст і розвиток

рослин в осінній та весняно-літній періоди, пе-резимівлю, продуктивне кущення, виживаннярослин і оптимальну густоту стеблестою та га-рантує одержання високої урожайності. На Бі-лоцерківській сортостанції за сівби сортів післягороху і високого агрофону рослини були у кра-щому стані, вищі, добре розвивалися, малибільшу густоту і асиміляційний апарат, здоро-вий вигляд, темно-зелений колір та чисту лист-кову поверхню, яка зберігалася і асимілювалатриваліший час.При цьому прибавка урожайності досліджу-

ваних сортів пшениці у варіанті після кращогопопередника і високого агрофону проти виро-щування на низькому агрофоні за звичайнихтехнологій і гіршому попереднику становила23,9 ц/га, або 42,3%. Дослідження зареєстро-ваних сортів за різних рівнів агрофонів і попе-редників дають змогу виявити ступінь інтен-сивності, типи вимог до умов вирощування таадаптивні властивості сортів.

Післяреєстраційні дослідження дають змо-гу поповнити ліміт знань про сорти, глибшеі всебічно довивчити їх морфоагробіологічнівластивості, виділити групи сортів за гене-тичним потенціалом, строками дозрівання,адаптивними властивостями, стійкістю донесприятливих і стресових чинників, реакцієюна окремі елементи агротехнологій. На ційоснові можна впровадити систему добору кра-щих взаємодоповнювальних сортів, раціональ-ного розміщення в конкретних зонах і мікро-

Висновки

зонах, сівозміни та сівби в оптимальні стро-ки. Основною вимогою розміщення сортів маєбути відповідність біологічних властивостейсорту умовам природно-екологічного, агроно-мічного і економічного середовищ, в яких йо-го вирощують. Зважаючи, що післяреєстра-ційні сортовивчення мають загальнодержав-не значення і вагомий вплив на збільшеннявалових зборів продукції, на сучасному етапіїх доцільно включити в державну програмудосліджень і зосередити в сортосистемі.

1. Державний реєстр сортів, придатних дляпоширення в Україні (витяг станом на15.04.2011 р.). — Видання офіційне/Мінагропо-літики України, Державна служба з охорониправ на сорти рослин, 2011. — 300 с.

2. Каталог сортів рослин, придатних дляпоширення в Україні у 2011 році//Охорона правна сорти рослин. — К., 2011. — С. 18–26,197–208.

3. Клуб 100 центнерів. Сорти та оптимальнісистеми вирощування озимої пшениці. — Вид.7/Інститут фізіології рослин і генетики НАН Украї-ни, Кампанія Сингента, Швейцарія. — К.: Логос,2012. — 130 с.


4. Куренной В.Н., Куренной Н.М., Ново-сад А.А., Мисюра А.Н. Наш опыт работына Ставропольском рынке семян//Вестн. се-меноводства в СНГ. — 2000. — № 2. —С. 26–30.

5. Методика проведення експертизи та дер-жавного випробування сортів рослин зернових,круп’яних та зернобобових культур//Охоронаправ на сорти рослин. — К., 2003. — № 2. —Ч. 3. — С. 6–19, 191–204.

6. Моргун В.В., Логвиненко В.Ф. Мутацион-ная селекция пшеницы. — К.: Наук. думка,1995. — 627 с.



Механізація,електрифікація

УДК 631.3:658© 2013

О.В. Сидорчук,член-кореспондент НААНННЦ «Інститутмеханізації та електрифікаціїсільського господарства»

ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНИХ РИНКІВТЕХНІКИ, ТЕХНІЧНИХ І ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПОСЛУГ

Доведено, що вн трішні рин и техні и, технічнихі техні о-техноло ічних посл взаємодіють міжсобою, а їхня ефе тивність значною міроюзалежить від державної технічної політи и.Обґр нтовано страте ічні напрями цієї політи и.Роз рито технічні, ор анізаційні та е ономічніпідстави механізмів державно о ре люваннязазначених рин ів.

Постановка проблеми. Ринки техніки, тех-нічних і техніко-технологічних послуг великоюмірою визначають розвиток та ефективністьсільськогосподарського виробництва. Водночасорганізаційні і техніко-технологічні параметрисільськогосподарських підприємств (СГП) ви-значають вимоги до цих ринків. Ринки техніки іпослуг розбудовуються на основі бізнесовоїзацікавленості СГП та підприємств з технічно-го сервісу — заводів — виробників техніки, ди-стриб’юторів та дилерів, а також формувань ізтехніко-технологічного сервісу (ФТС). Їх дер-жавне регулювання здійснюється з метою під-вищення ефективності як сільськогосподар-ського виробництва, так і системи його техніч-ного сервісу. Науково-методичні засади такогорегулювання є недосконалими, а тому не лишегальмують розвиток відповідних галузей еко-номіки, а й зумовлюють відплив валюти за кор-дон.Аналіз останніх досліджень та публіка-

цій. Питання розвитку ринку сільськогосподар-ської техніки досліджує чимало вчених [1–4].Аналіз цих та інших публікацій щодо формуван-ня ринку техніки переконує, що згадана пробле-ма є актуальною, а для її розв’язання потрібнісистемні дослідження, які б лягли в основустратегії розвитку технічного потенціалу галузі.Мета досліджень — означити складові й

технологічно-управлінські засади формування

Ключові слова: ринки техніки, технічних і технологічних послуг, механізми державногорегулювання, комплексні наукові дослідження.

внутрішніх ринків сільськогосподарської техні-ки, технічних і технологічних послуг.Результати досліджень. Ринок техніки ха-

рактеризується такими показниками: наявністютехніки у СГП; наявністю на внутрішньому рин-ку держави конкурентоздатної вітчизняної таіноземної техніки, параметри якої відповідаютьвимогам СГП; попитом СГП на цю техніку; про-позицією вітчизняних заводів щодо виготовлен-ня конкурентоздатної техніки. Ринок техніки неє статичним. Він динамічно функціонує, розви-вається або ж деградує. Цей ринок забезпечуєтехніко-технологічний розвиток СГП. Водночасдинаміка ринку сільськогосподарської технікипевним чином пов’язана із функціонуваннямвнутрішніх ринків технічних і техніко-технологіч-них послуг. Технічні послуги забезпечують ро-ботоздатність сільськогосподарської техніки,що є в розпорядженні СГП, а також є основоюформування вторинного ринку цієї техніки —ринку відновленої (відремонтованої) або ж не-відновленої, роботоздатної техніки, що була вужитку (користуванні). Ринок техніко-техноло-гічних послуг забезпечує виконання частиниоперацій механізованих сільськогосподарсь-ких процесів, які здійснюються в СГП. У цьомуразі СГП не мають потреби купувати сільсько-господарську техніку для виконання цих опе-рацій і таким чином впливають на динаміку рин-ку техніки.


МЕХАНІЗАЦІЯ,ЕЛЕКТРИФІКАЦІЯ

Механізми державного впливу на ринки тех-ніки та послуг мають науково обґрунтовувати-ся на основі знань про залежність економічноїефективності від техніко-технологічних та ор-ганізаційних параметрів СГП, з одного боку, атакож про закономірності зміни показників (рів-ня розвитку) ринків техніки, технічних і техніко-технологічних послуг залежно від змісту їх дер-жавного регулювання, з другого боку. Окрімтого, для ефективного державного регулюван-ня цих ринків потрібні також знання про впливзмісту державної технічної політики на темпи(інтенсивність) процесів виготовлення сільсько-господарської техніки в Україні та оновленнянею технічного потенціалу СГП. Концептуаль-но розглянемо причинно-наслідкові зв’язки, щовизначають ці закономірності.Насамперед якісно розкриємо залежність

ефективності сільськогосподарського вироб-ництва від його організаційних і техніко-техно-логічних параметрів. Бажання отримати яко-мога більший дохід стимулює СГП вирощува-ти сільськогосподарські культури, урожай якихна ринку сільськогосподарської продукції є лік-відним та забезпечує високу економічну ефек-тивність. Водночас спеціалізація СГП визна-чається потребою підтримання родючості ґрунтів,яка певною мірою забезпечується застосуван-ням науково обґрунтованих сівозмін. Тому но-менклатура вирощуваних сільськогосподарсь-ких культур (спеціалізація) більшістю СГП виз-начається на основі пошуку компромісу міжбажанням виробляти ліквідну (бізнесово при-вабливу) на ринку сільськогосподарську про-дукцію та потребою дотримання сівозмін, якізабезпечують збереження родючості ґрунтів.Для виробництва ліквідної сільськогоспо-

дарської продукції потрібна відповідна техніка,яка у застосуванні до сільськогосподарськихкультур відрізняється за технологічними харак-теристиками. Це стосується, зокрема, такихмеханізованих сільськогосподарських процесів,як обробіток ґрунту, його удобрення та сівба,а також збирання врожаю цих культур. Виро-щувана сільськогосподарська культура та їїпопередник переважно визначають технологіюобробітку ґрунту та сільськогосподарську тех-ніку, яка потрібна для цього процесу. Отже,кон’юнктура ринку сільськогосподарської про-дукції та потреба збереження родючості ґрунтіввизначає спеціалізацію СГП, а також види таноменклатуру техніки, яка використовуєтьсяними у механізованих процесах.Бізнесова зацікавленість СГП спонукає їх до

Формування ефективних ринківтехніки, технічних і техніко-технологічних послуг

використання новітніх технологій виробництвасільськогосподарської продукції. Ці технологіїуможливлюють економію паливно-мастильнихі технологічних матеріалів, а відтак — вироб-ництво сільськогосподарської продукції з мен-шими витратами коштів, що забезпечує підви-щення її конкурентоздатності. Наприклад, ви-користання технології мінімального обробіткуґрунту дає змогу економити енергію порівняноз технологією традиційного його обробітку (зперевертанням пласта). Природне бажанняекономити енергію і, як наслідок, кошти, стиму-лює СГП переходити на енергоощадні техно-логії, для реалізації яких потрібні відповіднітехнічні засоби. Їх наявність або відсутність навнутрішньому ринку держави стимулює або жгальмує процес техніко-технологічного онов-лення сільськогосподарського виробництва.Отже, окрім спеціалізації СГП, вимоги до такихпоказників ринку техніки, як виду та номенкла-тури технічних засобів, визначають новітні тех-нології, що є на ринку держави.Важливим показником ринку техніки є також

її фізичні параметри — ширина захвату, по-тужність встановленого двигуна (для самохід-ної техніки та енергетичних засобів) тощо. Ціпоказники для внутрішнього ринку залежать відорганізаційних параметрів (площі сільськогос-подарських угідь) СГП, а також природно-ви-робничих умов їх функціонування. Якісний ана-ліз цієї залежності переконує в тому, що зізбільшенням площі сільськогосподарських угідьСГП більш ефективною є потужніша техніка. Цеозначає, що зі структурною зміною сільськогос-подарського виробництва змінюються вимогиСГП до фізичних параметрів сільськогоспо-дарських машин та енергетичних засобів, щомає враховуватися у процесі формування тадержавного регулювання ринку техніки.Важливий вплив на показники ринку сіль-

ськогосподарської техніки має попит на неї,який задовольняється пропозицією, що фор-мується з багатьох джерел — вітчизняної тех-ніки (виготовленої на заводах України), іно-земної техніки (виготовленої за кордоном), атакож уживаної техніки, яку можна поділити науживану відновлену (модернізовану) техніку тауживану техніку, що не потребує відновлення.Уживана техніка також поділяється на вітчиз-няну та іноземну.Сьогодні імпорт іноземної техніки в Україну

порівняно з випуском вітчизняної у грошовомувираженні орієнтовно відображається пропор-цією 7:3. У розрізі торгових марок імпорт різних




видів техніки є різним. Наприклад, зернозби-ральних комбайнів у 2011 р. було найбільшеімпортовано з фірми «Claas» (25%) та «JohnDeere» (17%). Щодо тракторів, то у 2012 р. най-більше імпортувалося тракторів марки «МТЗ»(47%) та «John Deere» (19%) [1].Важливим чинником ефективності сільсько-

господарського виробництва є стан ринків тех-нічних і техніко-технологічних послуг. Технічніпослуги забезпечують підтримання наявної уСГП техніки у роботоздатному стані, що дося-гається на основі її технічного обслуговування,ремонту та відновлення ресурсу. Техніко-тех-нологічні послуги дають змогу підвищити своє-часність виконання механізованих сільськогос-подарських процесів СГП завдяки залученню внапружені періоди їх виконання техніки (машин-но-тракторних агрегатів), яка є в розпоряджен-ні ФТС. Техніка ФТС залучається до виконан-ня відповідних процесів на організаційній основіїх автономного обслуговування або ж прока-ту — надання техніки у тимчасове користуван-ня СГП.Концептуально проаналізуємо вимоги (по-

пит) СГП до ринків технічних і техніко-техноло-гічних послуг. Передусім зауважимо, що цейпопит об’єктивно зумовлений економічною ви-годою, яку отримує СПГ у разі надання відпо-відної послуги. Попит на технічні послуги виз-начається за двома критеріями: за життєвимциклом сільськогосподарської техніки; за зміс-том обслуговуючо-ремонтних втручань, що зу-мовлений технічним станом сільськогосподар-ської техніки.За критерієм життєвого циклу машин попит

на технічні послуги поділяється на обслуго-вуючо-ремонтні втручання у гарантійний тапіслягарантійний періоди їх використання. Закритерієм змісту обслуговуючо-ремонтнихвтручань попит поділяється на: технічні обслу-говування (нумеруються № 1, № 2, № 3); усу-нення відмов різної групи складності; поточнийремонт; відновлення ресурсу машин і їхніх аг-регатів, вузлів та базових деталей (капітальнийремонт).Гарантійний період використання сільсько-

господарської техніки визначається заводами-виготовлювачами і є одним із показників її кон-курентоздатності. Планові технічні обслугову-вання та усунення відмов техніки, які виникаютьз вини заводів-виготовлювачів у цей період їївикористання, виконуються згідно з чинним за-конодавством підприємствами, що продалитехніку. У післягарантійний період технічне об-

слуговування, ремонт та відновлення ресурсусільськогосподарської техніки законодавчо нерегулюються, а тому ці роботи виконуютьсяабо силами СГП, або заводами-виготовлюва-чами, або технічними центрами, які можутьбути як автономними (незалежними від заво-дів-виготовлювачів), так і їхніми сателітами(організаційно-технологічно залежними).Вимоги СГП до ринку технічних послуг з ог-

ляду на економічну зацікавленість є різними ізалежать від їхніх організаційних і техніко-тех-нологічних параметрів. Якщо машинно-трактор-ний парк є невеликим, то такі підприємства за-цікавлені в наданні їм технічних послуг у після-гарантійний період використання техніки. Як-що ж машинно-тракторний парк СГП є великим,то такі підприємства економічно зацікавлені втому, щоб технічне обслуговування, усуненнявідмов та поточний ремонт техніки виконувативласними силами. Розроблена в ННЦ «ІМЕСГ»методика проектування технічних центрів дляцентралізованого виконання обслуговуючо-ре-монтних втручань дає змогу визначати раціо-нальні параметри (зону дії та число пересувнихремонтних майстерень) цих центрів, а такожпрогнозувати їхню економічну ефективність. Цеє науковою основою для розвитку ринку техніч-них послуг. Щодо державного регулюванняцього ринку, то, на жаль, він поки що регу-люється недостатньо.Аналізуючи вплив заходів державного регу-

лювання на ринок техніко-технологічних послуг,слід констатувати, що цей ринок формуєтьсястихійно. Його показники, на наш погляд, харак-теризуються невідповідністю попиту і пропо-зицій, що істотно знижує ефективність сільсь-когосподарського виробництва. Науковий су-провід розвитку ринку техніко-технологічнихпослуг ускладнений імовірним характером якпотоку замовлень на цей вид послуг, так і пе-ребігу відповідного процесу його задоволення,що спричинені стохастичністю агрометеороло-гічних умов. Розроблені в ННЦ «ІМЕСГ» нау-ково-методичні засади обґрунтування попитуСГП на техніко-технологічне обслуговування зурахуванням імовірного характеру відповідно-го процесу є основою для встановлення залеж-ності ефективності техніко-технологічного об-слуговування від організаційних і техніко-техно-логічних параметрів СГП, а відтак — розвиткуцього ринку на основі державного регулюван-ня. Окрім того, зазначимо, що, як переконуютьрезультати наших досліджень, а також практич-ний досвід, розвиток в Україні ринку техніко-




технологічних послуг є одним із ефективних за-ходів зниження затрат СГП на оновлення влас-ного технічного потенціалу. Інакше кажучи, роз-виток ринку техніко-технологічних послуг заумови державного регулювання (встановленняправил та нормативів) взаємодій між СГП і ФТСможе стати ефективним заходом прискореногорозвитку сільськогосподарського виробництва.Одним із найважливіших завдань державної

технічної політики за теперішнього стану сіль-ськогосподарського виробництва та вітчизня-ного машинобудування є розвиток ринку вітчиз-няної (виготовленої в Україні) сільськогос-подарської техніки. Успішне його вирішенняможливе за умови наявності знань про впливзмісту заходів державного регулювання наефективність формування ринку. Розроблені вННЦ «ІМЕСГ» наукові рекомендації щодо ство-рення вітчизняної системи механізованих тех-нологій і техніки безвідносно до їх виробника єпершим кроком на шляху розроблення заходівдержавного впливу на процес виготовлен-ня новітньої техніки на теренах України. Вод-ночас ці дослідження не дадуть бажаного ре-зультату без вирішення низки організаційних,технічних, технологічних та економіко-правовихзавдань цього розвитку. Системні дослідженняз цього питання передусім мають дати відпо-відь стосовно видів та номенклатури технічнихзасобів, які слід виготовляти в Україні взамін наті, що надходять на ринок держави з-за кор-дону. Наступним питанням є встановлення

пріоритетів у державній підтримці їх виготов-лення, а також визначення суб’єктів господарю-вання для цієї підтримки. У цьому разі систем-но мають вирішуватися питання змісту держав-ного регулювання, зокрема процесів створен-ня нової та модернізації наявної на внутрішньо-му ринку держави сільськогосподарської тех-ніки. Вирішення цих питань неможливе безмобілізації науково-технічного потенціалу дер-жави.Важливою складовою державної технічної

політики є заохочення та підтримання СГП воновленні їх технічного потенціалу. Знання прозакономірності зміни економічної ефективностісільськогосподарського виробництва залежновід змісту (заходів) державного регулювання єще недостатніми, а тому використання їх дляобґрунтування цих заходів не завжди дає ба-жані результати. З огляду на це наукові дослі-дження згаданих закономірностей є пріоритет-ними. Їх виконання потребує розроблення но-вих методів моделювання та експертногооцінювання. Складність таких досліджень зу-мовлюється значним розкидом СГП за площеюсільськогосподарських угідь та різними їхвимогами до показників ринків техніки, техніч-них і техніко-технологічних послуг. Розкид цихвимог є підставою для обґрунтування диферен-ційованого державного стимулювання та під-тримання процесу техніко-технологічного онов-лення СГП залежно від їх організаційних пара-метрів (площі сільськогосподарських угідь).

Для задоволення вимог сільськогосподарсь-ких підприємств до ринків техніки, технічнихі техніко-технологічних послуг державна тех-нічна політика має бути стратегічно скеро-вана на: імпортозаміщення наявної на ринкудержави сільськогосподарської техніки; роз-роблення економіко-правових механізмів дер-жавного впливу на формування внутрідержав-них ринків техніки, технічних і техніко-тех-нологічних послуг; удосконалення механізмівдержавного стимулювання та підтриманнятехніко-технологічного оновлення сільсько-господарських підприємств.З метою реалізації означених напрямів дер-

жавної технічної політики слід удосконали-ти чинну законодавчу та нормативно-пра-вову базу, яка має формуватися на моделях,що відображають вплив організаційних і тех-

Висновки

ніко-технологічних параметрів сільськогос-подарських підприємств на якісні, енерге-тичні, екологічні, економічні та соціальні по-казники виробництва сільськогосподарськоїпродукції стосовно природно-виробничих зондержави.Для обґрунтування відповідних моделей, а

також встановлення взаємовпливу ринківтехніки, технічних і техніко-технологічнихпослуг слід організувати у державі комплекснінаукові дослідження із залученням провіднихвчених наукових установ НААН, Міністерствааграрної політики та продовольства України,а також вищих навчальних закладів агротех-нічної освіти.Водночас з вирішенням стратегічних зав-

дань державна технічна політика має забез-печувати поточну ефективну взаємодію сис-




тем використання, виготовлення та об-слуговування-ремонту сільськогосподарськоїтехніки, яка передусім потребує створеннясистеми постійного моніторингу їх внутріш-ніх параметрів та функціональних показниківефективності, зокрема організаційних тадеталізованих техніко-технологічних пара-метрів сільськогосподарських підприємств,вітчизняних заводів (підприємств) сільсько-господарського машинобудування, а такожобслуговуючо-ремонтних формувань та фор-мувань з техніко-технологічного сервісу.Проблема імпортозаміщення має розв’язу-

ватися поетапно на підставі наукового об-ґрунтування стосовно кожного виду і номен-клатури техніки ефективності та ранжуван-ня можливих напрямів відповідної діяльності:1) техніко-технологічне переоснащення тавиготовлення техніки на наявних в Україні за-водах; 2) підтримання створення в Україніспільних з іноземними компаніями заводів сіль-

ськогосподарського машинобудування тощо.Питання вдосконалення механізмів форму-

вання ефективних ринків техніки, технічнихі техніко-технологічних послуг концептуаль-но мають вирішуватися на основі розроблен-ня відповідних науково-методичних засад тазавчасного (до початку використання за при-значенням) обґрунтування показників ефек-тивності (конкурентоздатності) нової тех-ніки, технічних і техніко-технологічних по-слуг, а також напрямів (заходів) державногопідтримання розвитку зазначених ринків.Обґрунтування напрямів та механізмів дер-

жавного впливу на процес оновлення техніко-технологічного потенціалу сільськогосподар-ських підприємств має здійснюватися на ос-нові розроблення науково-методичних засадвизначення показників ефективності такоговпливу залежно від організаційних параметрівсільськогосподарських підприємств, виду тапотужності сільськогосподарської техніки.

1. Берлет В. Рынок сельскохозяйственнойтехники Украины 2011. Торговые марки, импор-теры, тенденции [Електр. ресурс]/В. Берлет. —Режим доступу: http://online-agro.com/ru/publications/item_184/

2. Білоусько Я.К. Удосконалення техніко-технологічного оснащення аграрного вироб-ництва/Я.К. Білоусько, В.Л. Товстоп’ят. —


К.: ННЦ ІАЕ, 2012. — 59 с.3. Іванишин В.В. Розвиток та функціонуван-

ня ринку технічних засобів для сільського гос-подарства в Україні/В.В. Іванишин//ЕкономікаАПК. — 2011. — №3. — С. 79.

4. Тиранський В. Українське сільгоспмаши-нобудування втрачає свій ринок. [Електр. ре-сурс]. — Режим доступу: Internet.ugmk.info.



Агроекологія,радіологія,меліорація

УДК 631.504.062; 631.582.631.8© 2013

С.Ю. Булигін,член-кореспондент НААННаціональна академіяаграрних наук України

О.І. Фурдичко,академік НААНІнститут агроекологіїі природокористуванняНААН

О.І. Бондар,член-кореспондент НААН

О.І. Дутов,кандидат сільсько-господарських наукДержавна екологічнаакадемія післядипломноїосвіти та управлінняМінприроди України

ВИЗНАЧЕННЯ КРИТИЧНОСТІАГРОПРОДУКЦІЇ В ЗЕМЛЕРОБСТВІРАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХРЕГІОНІВ

Доведено, що на ово-інноваційні підходидо визначення ритичності а ропрод ції вземлеробстві радіоа тивно забр днених ре іонівмають врахов вати стр т р споживаннянаселенням харчових прод тів різно опоходження, а та ож її відповідність чиннимі ієнічним нормативам міст радіон лідів(ДР–2006). З о ляд на зростання споживаннянаселенням рослинниць ої прод ції слідприділяти ва овочевій с ладовій споживчо ооши а. Добір овочевих льт р і сортів зпотенційно невисо ою здатністю до а м ляціїрадіон лідів нині є найдост пнішим заходомзменшення індивід альної дози опроміненнянаселення.

У пізній фазі розвитку радіаційної ситуаціїпісля ядерних і радіаційних аварій саме забруд-нений ґрунт стає основним джерелом включен-ня радіонуклідів у трофічні ланцюги й опромі-нення населення. Тому реабілітація територій,що зазнали радіоактивного забруднення внас-лідок Чорнобильської катастрофи способом за-безпечення радіаційного захисту населення ідовкілля, розвитку продуктивних сил забрудне-них регіонів, відновлення виробничої та соці-альної інфраструктури на цих територіях нале-жить до основних стратегічних засад держав-ної екологічної політики України на період до2020 р. [3, 6].За час після Чорнобильської катастрофи

радіаційна ситуація в Україні стабілізувалася йістотно змінилася. Радіаційний фон порівняноз 1986 р. зменшився в багато разів. Відбулосяце, насамперед, завдяки природним процесам:фізичному розпаду короткоживучих радіо-

Ключові слова: щільність забруднення ґрунту, радіаційне забруднення, питома активністьрадіонукліда, радіаційна критичність сільськогосподарської продукції

нуклідів, їх іммобілізації ґрунтово-поглинальнимкомплексом, що зумовило зменшення рухо-мості 137Cs у ланці ґрунт — рослина, а такожзавдяки проведенню радіаційного моніторингуі контролю сільськогосподарської продукції тавпровадженню заходів, спрямованих на зни-ження забруднення продукції [1, 4, 5].Мета роботи — вивчення науково-іннова-

ційних підходів до визначення критичності сіль-ськогосподарської продукції в землеробствірегіонів, забруднених внаслідок Чорнобильсь-кої катастрофи.Матеріали і методи. Проводили масовий

контроль і моніторинг забруднення сільськогос-подарської продукції 137Cs, який залишаєтьсяосновним дозоутворювальним радіонуклідомпісля Чорнобильської катастрофи, а також струк-тури споживання населенням найзабруднені-ших регіонів Західного і Центрального ПоліссяУкраїни харчових продуктів різного походження.


АГРОЕКОЛОГІЯ,РАДІОЛОГІЯ, МЕЛІОРАЦІЯ

Результати досліджень. Визначено віднос-ну кількість продукції, вміст радіонуклідів в якійперевищує чинний державний гігієнічний нор-матив ГН 6.6.1.1–130–2006 «Допустимі рівнівмісту радіонуклідів 137Cs та 90Sr у продуктаххарчування та питній воді» (ДР–2006) [2] (рис. 1).Умовно її можна розділити на 3 групи: про-

дукція тваринництва (молоко і м’ясо великої ро-гатої худоби), продукція рослинництва (насам-перед картопля і овочі) і продукція лісового по-ходження (гриби, ягоди, дичина та ін.).Аналіз цих даних свідчить, що нині найкри-

тичнішою сільськогосподарською продукцієюзалишається молоко (1-ше місце). Від загаль-ної кількості зразків, уміст радіонуклідів в якихперевищує ДР–2006, цьому продукту належить64%. Проте їхня кількість може істотно зміню-ватися упродовж року відповідно до умов ут-римання великої рогатої худоби. У посушливіроки, коли для її випасу використовують лісовіугіддя та інші неокультурені луки і пасовища,уміст радіонуклідів також істотно збільшується.Останнім часом зменшується ступінь кри-

тичності м’яса худоби. За усередненими дани-ми, цьому продукту належить близько 2% відзагальної кількості зразків з перевищенням ДР–2006. Вважаємо, це пов’язано з введенням упрактику відгодовування тварин перед забоємрадіаційно «чистими» кормами, використаннямметодики зажиттєвого визначення вмісту радіо-нуклідів та ін.

2-ге місце за ступенем критичності належитьгрупі продукції лісового походження. На відмінувід інших регіонів України, ця продукція займаєчільне місце в раціоні населення, яке постійнопроживає на Поліссі, найзабрудненішого внас-лідок аварії на ЧАЕС.

3-тє місце займає продукція рослинництва.Відносно невелика її кількість пояснюється тим,

Визначення критичності агропродукціїв землеробстві радіоактивно забруднених регіонів

що частіше аналізують овочеву продукцію і кар-топлю, які не вирізняються високою потенцій-ною здатністю до накопичення 137Сs.

Інститутом агроекології і природокорис-тування НААН установлено залежність дозивнутрішнього опромінювання сільських меш-канців від наявності лісових масивів, які приля-гають до населених пунктів. Восени спосте-рігається зростання індивідуальних доз внут-рішнього опромінення у переважної більшостіобстежених і збільшення кількості окремих осібз аномально високими рівнями інкорпоровано-го 137Сs. Дози внутрішнього опромінення місце-вого населення, яке регулярно, всупереч реко-мендаціям та в значній кількості споживаютьхарчові продукти лісового походження, зокре-ма дичину, перевищують середні показники порегіону, інколи досягаючи 5,2 мЗв/рік.Отже, в загальній кількості забрудненої про-

дукції виявлено збільшення внеску групи про-дукції лісового походження (з 13% у 2002 р. до46% у 2011 р.) за відповідного зменшення кіль-кості забрудненої сільськогосподарської про-дукції (з 87% у 2002 р. до 54% у 2011 р.).Ця тенденція дає підстави припустити, що з

часом саме лісова продукція за ступенем кри-тичності займатиме головну позицію і станеосновним джерелом подальшого тривалогоопромінення населення. Проте це відбувати-меться не тому, що вміст радіонукліда в неїзбільшиться, а тому, що інтенсивніше змен-шується кількість забрудненої сільськогоспо-дарської продукції. У сільськогосподарськомувиробництві можливе ефективне застосуванняширокого спектра протирадіаційних заходів.Процеси природного «очищення» земель сіль-ськогосподарського призначення відбуваютьсяінтенсивніше, ніж лісової підстилки. Тому най-ефективнішим і пріоритетним заходом, спря-мованим на зменшення дози внутрішнього оп-ромінення населення, є забезпечення вироб-ництва сільськогосподарської продукції, якагарантовано відповідатиме чинним гігієнічнимнормативам умісту радіонуклідів.Водночас аналіз структури споживання на-

селенням забруднених регіонів продукції різно-го походження дає підстави стверджувати, щодо основної дозоутворювальної продукції нале-жить і продукція рослинництва.Так, якщо лісова продукція в споживчому

кошику сільських мешканців Полісся займає7%, а тваринницька 22–23%, то на частку рос-линницької продукції припадає 70–71%. Отже,саме продукція рослинництва займає чільне

Рис. 1. Відносна іль ість прод ції, вміст 137Csв я ій перевищ є ДР–2006, %: — моло о;

— лісова прод ція; — прод ція рос-линництва; — м’ясо

%




місце в раціоні місцевого населення. З оглядуна тенденцію до зростання споживання насе-ленням продукції власного виробництва, по-трібно приділяти значну увагу внеску саме цьо-го виду продукції в загальну дозу внутрішньо-го опромінення.Аналіз структури споживання сільським на-

селенням забруднених регіонів Полісся рос-линницької продукції свідчить, що тут чільнемісце традиційно займає картопля. При цьомуїї внесок до раціону харчування сільських меш-канців Західного Полісся є в 1,5 раза більшим,ніж Центрального (рис. 2).Проте найбільше місце в споживчому коши-

ку селян займають і овочі (капуста, томати,огірки, коренеплоди, цибуля та ін.). Водночасїх споживання істотно відрізняється у селян За-хідного і Центрального Полісся. Так, споживан-ня томатів і огірків різниться майже в 2,5 раза.З огляду на те, що селяни забруднених регіонівпрактично повністю забезпечують свої потре-би в городині завдяки її вирощуванню в особи-стих підсобних господарствах, а овочеву про-дукцію використовують безпосередньо для хар-чових потреб, науково-інноваційні підходи довизначення критичності сільськогосподарськоїпродукції в землеробстві регіонів, забрудненихвнаслідок Чорнобильської катастрофи, маютьвраховувати потенційну здатність овочів нако-пичувати радіонукліди товарною частиною.За потенційною здатністю до накопичення

радіоактивного 137Сs товарною частиною ми

розділили овочеві культури на 5 умовних груп(рис. 3).До І групи увійшли овочеві культури з мі-

німальною потенційною здатністю накопичува-ти радіонуклід. Коефіцієнт переходу 137Сs зґрунту в товарну частину тут не перевищує 0,11(Бк/кг)/(кБк/м2). Так, коефіцієнт переходу 137Сsу баклажани не перевищував 0,013 (Бк/кг)/(кБк/м2), що майже на порядок менше, ніж у то-мати, які також увійшли до цієї групи.До ІІ групи овочів (з потенційно невисокою

здатністю накопичувати 137Сs у товарній час-тині) увійшли культури, коефіцієнт переходурадіонукліда в товарну частину яких становить0,11–0,21 (Бк/кг)/(кБк/м2).У віддалений період після Чорнобильської

катастрофи овочі цих груп можна вирощуватибез обмежень. За результатами масових ана-лізів, перевищення чинних гігієнічних норма-тивів умісту 137Сs у них зафіксовано не було.До ІІІ групи овочевих культур (із середньою

потенційною здатністю накопичувати 137Сs утоварній частині) віднесено культури, коефі-цієнт переходу радіонукліда в які становить0,21–0,31 (Бк/кг)/(кБк/м2). Ці овочеві культурипотребують більшої уваги до умов вирощуван-ня. Навіть у віддалений період після Чорно-

Рис.3. Гр пи овочевих льт р за потенцій-ною здатністю до на опичення 137Сs, (Б / )/( Б /м2): — чабер, рес-салат, ірчиця са-латна; — ап ста брюссельсь а, б ря истолові, щавель; — редис, ап ста рання,ап ста ольрабі, фенхель, ріп, циб ля д х-мяна, салат, б ря и столові; — о ір и,фізаліс, шпинат, мор ва, редис, петр ш а,інза, ап ста, перець ір ий, пастерна , то-пінамб р; — ба лажани, циб ля, перецьсолод ий, абач и, арб зи, патисони, час-ни , томати

Кп.

(Бк/кг

)/(кБк/м

2 )Рис. 2. Стр т ра споживання населеннямзабр днених ре іонів Полісся рослинниць оїпрод ції: — фр ти, я оди; — циб ля;— оренеплоди; — томати, о ір и; —

ап ста; — артопля

%

ЗахіднеПолісся

ЦентральнеПолісся

Рекомендовано




бильської катастрофи в умовах критичних врадіаційному відношенні органогенних ґрунтівтрапляються окремі випадки, коли вміст радіо-нуклідів у них наближається і потенційно можеперевищувати чинні гігієнічні нормативи.Овочеві культури, які увійшли до ІV групи (з

підвищеною здатністю до накопичення радіо-нуклідів), слід вирощувати на родючіших ґрун-тах з невисокою щільністю їх забруднення. Запотреби слід передбачати застосовування про-тирадіаційних заходів ґрунтово-агрохімічногоспрямування.До V групи овочів (з відносно високою потен-

ційною здатністю накопичувати радіонукліди)входять малопоширені в Україні овочеві куль-тури, які досить рідко використовуються в тра-диційному харчуванні населення: чабер, крес-салат і гірчиця салатна.

Деякі овочеві культури (цибулю, капусту,буряки столові та ін.) можна зарахувати догруп, різних за здатністю накопичувати радіо-нукліди. Це свідчить про відмінності в накопи-ченні радіонуклідів різними сортами культурив межах одного виду рослин.З огляду на це слід зауважити, що більшість

овочевих культур має невисоку потенційнуздатність до накопичення 137Сs у товарній ча-стині і у віддалений період у разі ядерної ката-строфи може вирощуватися без істотних обме-жень. Найбільшої уваги потребують овочевікультури з підвищеною здатністю накопичуватирадіоактивний 137Сs, а саме: капуста брюс-сельська, окремі сорти буряків столових, ща-вель. Ці культури поширені в зоні Полісся Ук-раїни, зокрема в регіонах, які зазнали найбіль-шого радіоактивного забруднення.

Науково-інноваційні підходи до визначеннякритичності сільськогосподарської продукції вземлеробстві радіоактивно забруднених ре-гіонів враховують структуру її споживаннянаселенням, а також відповідність цієї про-дукції чинним гігієнічним нормативам умістурадіонуклідів (ДР–2006). Овочева продукція,вирощена в особистих підсобних господар-ствах, здебільшого не вирізняється високими

Висновки

рівнями накопичення в ній радіоактивного137Сs. Проте з огляду на зростання рівня спо-живання населенням овочів їх внесок у дозувнутрішнього опромінення підвищуватиметь-ся. Добір овочевих культур і сортів з потен-ційно невисокою здатністю до акумуляції ра-діонуклідів нині є одним з найдоступнішихпротирадіаційних заходів у землеробстві за-бруднених регіонів.

1. Ведення сільськогосподарського вироб-ництва на територіях, забруднених внаслідокЧорнобильської катастрофи у віддалений пері-од/Метод. реком. [за заг. ред. акад. НААНБ.С. Прістера]. — К.: Атіка-Н, 2007. — 195 с.

2. Державний гігієнічний норматив ГН6.6.1.1–130–2006 «Допустимі рівні вмісту радіо-нуклідів 137Cs та 90Sr у продуктах харчування тапитній воді» (ДР–2006).

3. Закон України №2818–VI «Про Основнізасади (стратегію) державної екологічної політи-ки України на період до 2020 року». — 21 груд-ня 2010 р.

4. Зубец М.В., Пристер Б.С., Алексахин Р.М.,


Богдевич И.М., Кашпаров В.А. Актуальные про-блемы и задачи научного сопровождения про-изводства сельскохозяйственной продукции взоне радиоактивного загрязнения Чернобыль-ской АЭС//Агроекологічн. журн. — 2011. — № 1.— С. 5–20.

5. Національна доповідь України «25 роківЧорнобильської катастрофи. Безпека майбут-нього». — К.: КІМ, 2011. — 395 с.

6. Розпорядження Кабінету Міністрів Українивід 25 травня 2011 р. № 577-р «Про затвер-дження Національного плану дій з охорони нав-колишнього природного середовища на 2011–2015 роки».



УДК 631.41; 631.45© 2013

В.В. Медведєв,академік НААННаціональнийнауковий центр «Інститутґрунтознавства та агрохіміїімені О.Н. Соколовського»HAAН

ДО ОБҐРУНТУВАННЯСКОРОЧЕННЯ РІЛЛІ В УКРАЇНІ

Фізичні, фізи о-механічні і техноло ічніпараметри ґр нтово о по рив ви ористано яритерії для оцінювання поширеннянесприятливих мов на ріллі раїни іобґр нт вання зменшення її розмірів.

АГРОЕКОЛОГІЯ, РАДІОЛОГІЯ, МЕЛІОРАЦІЯ

Проблема скорочення ріллі і трансформаціяїї частки в пасовища (переліг) або під заліснен-ня в Україні відома давно. Дискусію викликаєплоща, яку потрібно скоротити. Щодо цього єкілька рекомендацій. В.Ф. Сайко та ін. [9] на під-ставі площ орних еродованих і засолених земель,орних земель у межах водоохоронних зон таорних малопродуктивних земель визначили,що ця площа має дорівнювати 8629,4 тис. га.У Л.Я. Новаковського та ін. [8], які врахувалирезультати великомасштабного обстеженняґрунтового покриву 1957–1961 pp. (а це були,головним чином, морфологічні, хімічні і фізико-хімічні дослідження ґрунтів), ця площа стано-вила 5133,7 тис. га. Ще раніше [4] було вста-новлено значну площу скорочення ріллі —близько 10 млн га. Якби таке скорочення відбу-лося, співвідношення ріллі та інших угідь, щостабілізують ландшафт (ліси, пасовища, сіно-коси тощо) в Україні, відповідало б аналогіч-ному співвідношенню в сусідніх країнах Європи.Для цього слід припинити розорювати ланд-шафти, розташовані на схилах більше 2°. Ха-рактерно, що між площею ріллі на схилах ріл-лі 0–2° та її еродованістю знайдено майже функ-ціональний зворотний зв’язок. Тобто, якщо нерозорювати схили 0–2°, можна усунути чи ненайголовнішу причину розвитку ерозії. Зрозу-міло, що 10 млн га — це дуже віддалена перс-пектива, тому на першому етапі було запропо-новано площу скорочення ріллі у 5530 тис. га.У нас є можливість уточнити наведені ре-

комендації, використавши базу даних, опра-цьовану в лабораторії геоекофізики ґрунтівННЦ ІГА ім. О.Н. Соколовського, яка міститьфізичні, деякі фізико-механічні і технологічні па-раметри майже 1700 ґрунтових розрізів з усіхприродних зон і провінцій України [2].Мета досліджень — визначити площу ріллі

з несприятливими фізичними, фізико-механіч-ними і технологічними властивостями ґрунтів,яка обмежує ефекти використання і потребуєконсервації.

Ключові слова: фізичні, фізико-механічні і технологічні параметри, скорочення ріллі

Методика досліджень. Для визначення не-сприятливих фізичних, фізико-механічних і тех-нологічних властивостей ґрунтів використанотакі дані: уміст піщаної фракції гранулометрич-ного складу (>0,25 мм) — більше 35% (позна-чимо цей чинник кодом 1); фракції фізичноїглини (<0,01 мм) — більше 75% (2); мулу(<0,001 мм) — більше 40% (3); фактор диспер-сності за Н.А. Качинським — більше 25 (4);уміст брил (структурна фракція розміром біль-ше 10 мм) за основного плужного обробітку —більше 70% (5); агрономічно корисної фракціїрозміром 10–0,25 мм — менше 40% (6); умістпилу за структурного аналізу (менше 0,25 мм) —більше 20% (7); питомий опір ґрунту за основ-ного обробітку — більше 0,60 кгс/см2 (8); во-логість ґрунту в орному шарі під час основно-го обробітку — <0,7 та >1,2 найменшої воло-гоємності (9); середньозважений схил земель —більше 3,0° (10); рівноважна щільність будовиорного шару >1,55 г/см3 (11).Перелічені критерії несприятливого стану

ґрунтів нами отримано на підставі робіт Н.А. Ка-чинського, С.І. Долгова, П.У. Бахтіна, І.В. Куз-нєцової, Є.В. Шеїна, С.Ю. Булигіна та власнихдосліджень [3, 5–7]. Використано також офіційніматеріали Держземагентства і довідники Дер-жавної гідрометеорологічної служби України.Виокремлені із зазначеної бази даних та

інших джерел відповідні параметри було зане-сено в кожний контур дигіталізованої ґрунтовоїкарти України масштабу 1:1500000. За допомо-гою програмного забезпечення MapІnfo здійс-нено картографування і підраховано площі знесприятливими властивостями ґрунтів за біль-шості з перелічених критеріїв.Індивідуальні карти було об’єднано в інтег-

ральну за допомогою розрахунку геометрично-го середнього, що дало змогу в інтегральнійоцінці адекватно відобразити всі несприятливівластивості ґрунтів без маскування навіть ма-лозначущими чинниками. Геометричне серед-нє підраховано за певними кодами, які отрима-



ли властивості ґрунтів залежно від їх значень.Розраховано узагальнену оцінку площ ґрунтівз несприятливими властивостями в адміністра-тивних областях, яку рекомендується узгодитиз картографо-аналітичними матеріалами, що єна місцях, і використати у відповідних програ-мах з консервації деградованих і малопродук-тивних ґрунтів, які мають бути в кожній області.Результати досліджень. З урахуванням

обраних критеріїв і їхніх просторових характе-ристик було підтверджено надзвичайно висо-ку строкатість ґрунтового покриву України і знач-ну поширеність ґрунтів ріллі з несприятливимивластивостями. Такі ґрунти є в кожній природ-ній зоні, провінції або адміністративній області.Скажімо, на Поліссі через надзвичайно легкийгранулометричний склад, неглибоке заляганняпереущільнених ілювіальних горизонтів і наяв-ність перезволожених знижень на полях загаль-на площа ґрунтів, що потребують консервації,сягає 53%. У сухому Степу, головним чином, занадважкого гранулометричного складу, посухи,що межує з опустеленням, і високої загрозидефляції — 36%. Лише в Лісостепу і посушли-вому (північному) Степу — відповідно 3 і 9%.Нами не враховано сильнокислі або сильно-

лужні ґрунти, середньо- і сильноеродовані, пе-резволожені ґрунти або ґрунти з надто вираже-ним оглеєнням. Їх несприятливі властивостібуло використано в роботах [8, 9]. Не взято доуваги інші несприятливі властивості ґрунтів,такі, як підтоплення, зсуви, карст, інші геоеко-аномальні явища. Це зробити виявилося не-

До обґрунтуванняскорочення ріллі в Україні

можливим через відсутність моніторингу за ци-ми характеристиками.Площі ґрунтів з несприятливими властиво-

стями наведено в табл. 1.За високої варіабельності вмісту в ґрунтах

країни головним чином гранулометричних еле-ментів і гумусу дуже варіабельними є площі знесприятливими властивостями ґрунтів. Най-більші площі в ґрунтів з високим питомим опо-ром за плужного обробітку — 22,6 млн га. Якщовраховувати цей критерій, то скорочувати пло-щу ріллі потрібно було б аж на 75%. Проте цьо-го робити не варто, але слід мати на увазі, щоздійснення традиційного плужного обробітку наґрунтах країни — дуже енерговитратна справа.Щоб не знизити врожайність сільськогоспо-дарських культур, на ґрунтах зі сприятливимиабо навіть задовільними водно-фізичними іхімічними властивостями потрібно уникати ос-новного плужного обробітку з метою збережен-ня ґрунтів.Досить виражені й інші несприятливі влас-

тивості. Скажімо, рівноважна щільність будовимайже на 2,16 млн га перевищує потреби на-віть невибагливих до цього показника рослин.Така сама ситуація із загрозою розпиленняґрунту і ризиком виникнення дефляції, обробіт-ком пересушених чи перезволожених немеліо-рованих ґрунтів, якість якого за цих умов є над-звичайно низькою, а перевитрати, навпаки,надзвичайно великими.Проте попри численні застереження нау-

ковців в Україні продовжують орати на схилах

1 0,5 0,2

2 13–17* 4–5*

3 14,8 4,4

4 0,6–0,9* 2–3*

5 0,30–0,45* 1,0–1,5

6 0,8 0,24

7 8,8 2,64

8 75 22,6

9 10* 3*

10 12,4 3,71

11 7,2 2,16

* Потребують уточнення.

1. Площі ґр нтів на ріллі У раїни з несприятливими фізичними, фізи о-механічними і техно-ло ічними властивостями

% від загальної площі ріллі (30 млн га)

Критеріїза номером коду

Площі ґрунтів з несприятливими властивостями

млн га




3° і навіть більше 5°. Уже б давно слід булоприпинити це неподобство.Інтегрування площ ґрунтів з несприятливи-

ми фізичними, фізико-механічними та техноло-гічними властивостями за запропонованої ме-тодики (з використанням геометричного серед-нього) визначило питому площу, яка становила6770 тис. га. Вона є близькою до площ ґрунтів,що потребують консервації, та встановленихіншими авторами за інших критеріїв. Тому вва-жаємо факт надмірних площ під ріллею в Украї-ні коректно і вичерпно доведеним. Їх скорочен-ня є вкрай необхідним заходом. Адже викори-стання ріллі з несприятливими властивостямиґрунтів економічно неефективне і створює за-грозу їх подальшого погіршення через незба-лансованість сучасного землеробства. За да-ними Г.В. Добровольського та ін. [1], 40% те-риторії потрібно підтримувати в непорушеномуприродному стані. Майже такий самий відсотокземель можна розорювати, і лише тоді агро-ландшафт може бути убезпечений від ерозії[10]. За іншими даними, між екологостабільни-ми угіддями (ліс, пасовище, сінокіс, водойми) іугіддями, що дестабілізують ландшафт (ріл-лею), має бути співвідношення щонайменше1:1 [11], і в більшості країн світу, за виняткомУгорщини, України, окремих штатів США і де-яких країн південно-східної Азії, воно відповідаєцим рекомендаціям ФАО.Визначені нами ґрунти з несприятливими

фізичними, фізико-механічними і технологічни-ми властивостями мають спільну ознаку, пов’я-зану з послабленим потенціалом утворення аг-рономічно корисної структури або відсутністюїї взагалі. Тобто в таких ґрунтах спостерігаєть-ся явна нестача водостійких, пористих, меха-нічно міцних агрегатів. Через це такі ґрунти ма-ють негативні водний, повітряний, тепловий іпоживний режими. Головна причина негараз-дів — надмірна кількість у ґрунтах піщаних абомулистих часток.Піщані й супіщані ґрунти можна назвати па-

сивними в реологічному плані, тому що перехідз рідкого в твердий стан здійснюється в нихдуже швидко й у досить вузьких межах плас-тичності, майже не виявляється липкість, низь-ка деформація (за вихідної високої рівноважноїщільності будови). Ці ґрунти через перевагупіщаної фракції призводять до абразії (зношу-вання) робочих органів ґрунтообробних машин,а за швидкого наростання температур навеснісхильні утворювати кірку. Підвищена кількістьатмосферних опадів на Поліссі, де такі ґрунти

переважають у ґрунтовому покриві, наявністьу рельєфі знижень і ілювіальних горизонтів, щозалягають неглибоко і збагачені дрібнодисперс-ними компонентами, спричиняють поверхневеоглеєння, що утруднює якісний обробіток такихґрунтів. Короткий період релаксації, прискоре-не відновлення вихідних несприятливих показ-ників щільності будови (за відсутності волого-стійкої структури) зумовлюють часте розпушу-вання й збагачення поживними речовинамицих ґрунтів. Наявність неглибоких ілювіальнихгоризонтів обмежує глибину обробітку і потре-бує застосування додаткових заходів з окуль-турення ґрунту (якщо потрібно збільшити гли-бину обробітку).Ґрунти, збагачені мулом, — найбільш важкі

в землеробському аспекті. Головними пробле-мами є висока міцність у сухому стані й лип-кість — у вологому, тобто підвищена реологіч-на активність, незначна тривалість періоду,коли ґрунт перебуває в м’якопластичному (спі-лому) стані. Недостатня зволоженість (а цихґрунтів найбільше в Степу) і підвищена небез-пека дефляції підсилює їхні негативні характе-ристики.Використовуючи таку саму методику і базу

даних, ми вирахували площу ґрунтів з недо-статнім потенціалом формування структури(або його відсутністю взагалі), тобто ґрунтів знесприятливими властивостями, що обмежуєефективне функціонування орних ґрунтів. Су-марна площа таких ґрунтів виявилася рівною5990 тис. га [5]. Тобто, використовуючи іншийпідхід, ми знову отримали майже таку самуплощу ґрунтів з несприятливими властивостя-ми. Вважаємо, що однаковий розмір площ єневипадковим, бо які б підходи не застосову-вали, властивості ґрунтів (зокрема неспри-ятливі) визначаються одними й тими самимифундаментальними характеристиками ґрунтів:гранулометричним складом, умістом органічноїречовини, складом обмінних катіонів, реакцієюґрунтового розчину тощо.Зважаючи на те, що рішення про скорочен-

ня ріллі має бути ухвалено на рівні області,наведемо дані про такі площі в кожній області(табл. 2).Надзвичайно висока строкатість площ ґрун-

тів з несприятливими властивостями за обла-стями — від 0 до 100% — потребує комента-рів. У дослідженнях було використано дигі-талізовану ґрунтову карту країни масштабу1:1500000, яку не можна застосовувати дляроботи в окремих областях. Тому наведені в




таблиці дані є умовними, фактично експертни-ми, які слід уточнити, використовуючи місцевіобласні карти масштабу 1:200000, а краще де-тальніші. Більш-менш упевнено можна ствер-джувати, що в областях, де ґрунти в ріллі з не-сприятливими властивостями перевищують20–30%, потрібно обов’язково скорочувати пло-щу ріллі, не відкладаючи цю справу на май-бутнє. Від цього ефективність господарюван-ня лише зросте, бо надмірна розораність несприяє позитивним економічним результатам,і взагалі вона непотрібна. Слід подолати сте-реотип поклоніння ріллі. Ґрунти, перебуваючив умовах перелогу (тимчасово) чи заліснен-ня, стануть родючішими. Більше того, істотнозменшиться загроза деградації для ґрунтів

ріллі. Виведення частини земель з ріллі — од-на з небагатьох можливостей розширити при-родні ландшафти, а не консервувати вже дег-радовані, непридатні до використання землі.Потребують опанування принципово нові підхо-ди до землевпорядкування територій — наси-чення їх екологостабільними компонентами (за-ліснення, створення захисних зон, штучних во-дойм, так званих плям або коридорівекологічної безпеки) та природними кормови-ми угіддями. Стійкість території від цього знач-но зросте і відповідно поліпшаться умови функ-ціонування агросфери. Замість хаотичного зем-лекористування, що є нині, буде введено більшгармонійне з урахуванням вимог охорони зе-мель. Важливу частку в інфраструктурі природ-

АР Крим 24 2–5,8,9

Вінницька 1 10

Волинська 46 1,4,6

Дніпропетровська 1 8

Донецька 4 2

Житомирська 55 1, 6, 9, 11

Закарпатська 100 3–5, 8, 9

Запорізька 8 2, 7–9

Івано-Франківська 76 1, 9, 10

Київська 6 1,4,6

Кіровоградська 0 –

Луганська 24 1,4, 8, 9

Львівська 63 1, 4, 6, 9, 10

Миколаївська 2 2,5

Одеська 8 10

Полтавська 32 6, 10

Рівненська 52 1, 4–6, 9, 11

Сумська 10 1,4

Тернопільська 0 –

Харківська 5 2, 5, 8

Херсонська 3 1,9

Хмельницька 4 10

Черкаська 0 –

Чернігівська 17 1,4–6

Чернівецька 14 5, 8–10

2. Площі ґр нтів з несприятливими фізичними, фізи о-механічними та техноло ічними влас-тивостями в областях У раїни

Несприятливі властивостіґрунтів, що домінуютьв області (за номерами,наведеними на стор. 1)

Адміністративнеутворення

Орієнтовні площі ґрунтів знесприятливими властивостямив областях України (% до загальної

площі ріллі в області)




Запропоновано 2 критерії оцінювання не-сприятливих властивостей ґрунтів ріллі Ук-раїни з метою обґрунтування її скорочення.Перший — фізичні, фізико-механічні і техно-логічні параметри; другий — нездатність абонедостатня здатність ґрунтів утворюватиагрономічно корисну структуру. Площі орнихґрунтів з несприятливими властивостямивідповідно становили 6770 і 5900 тис. га, щоблизько до площ, визначених раніше іншимиавторами за допомогою інших критеріїв —8629, 4 тис. га [9], 5133,7 тис. га [8],

Висновки

5530 тис. га [4]. Визначено орієнтовні площіґрунтів з несприятливими властивостями вкожній адміністративній області, які потрібноуточнити на базі детальних картографічнихматеріалів і внести в плани робіт з консер-вації земель.Ураховуючи економічну недоцільність розо-

рювання ґрунтів з несприятливими властиво-стями і необхідність оздоровлення довкілля,пропонується ухвалити Постанову Уряду що-до консервації деградованих і малопродуктив-них земель.

1. Добровольский И.В., Никитин Е.Д. Со-хранение почв как незаменимого компонентабиосферы. Функционально-экономический под-ход. — М.: Наука МАИК. Итерпериодика,2000. — 186 с.

2. Лактіонова Т.М., Медведєв В.В., Савчен-ко К.В., Бігун О.М., Шейко С.М., Накісько С.Г.Структура та порядок використання бази даних«Властивості ґрунтів України» (Інструкція). —Харків: Апостроф, 2010. — 96 с.

3. Медведев В.В. Мониторинг почв Украины.Концепция. Предварительные результаты. За-дачи. — Харьков: Антиква, 2002. — 428 с.

4. Медведев В.В., Булыгин С.Ю. К 100-летиювыхода в свет книги В.В. Докучаева «Наши сте-пи прежде и теперь»//Вісн. аграр. науки. —1992. — № 4. — С. 53–55.

5. Медведев В.В., Лактионова Т.Н. Почвен-но-технологическое районирование пахотныхземель Украины. — Харьков: Изд. «13 типогра-фия», 2007. — 395 с.

6. Медведев В.В., Плиско И.В. Бонитировкаи качественная оценка пахотных земель Украи-


ны. — Харьков: Изд. «13 типография»,2006. — 386 с.

7. Медведев В.В., Лындина Т.Е., Лактионо-ва Т.Е. Плотность сложения почв. Генети-ческий, экологический и агрономический аспек-ты. — Харьков: Городская типография, 2004. —244 с.

8. Новаковський Л.Я., Канаш О.П., Лео-нець В.О. Консервація деградованих і малопро-дуктивних земель України//Вісн. аграр. науки. —2000. — № 11. — С. 54–59.

9. Сайко В.Ф., Медведєв В.В., Булигін С.Ю.та ін. Вилучення з інтенсивного обробітку ма-лопродуктивних земель і їх раціональне вико-ристання. Методичні рекомендації. — К.: Аграр.наука, 2000. — 38 с.

10. Светличный А.А., Черный С.Г., Швебс Г.И.Эрозиоведение. Теоретические и прикладныеаспекты. — Сумы: Университетская книга,2004. — 410 с.

11. Guidelines: Land evaluation for reinfedagriculture. Soils Bull., 52/FAO, Rome, 1983. —237 p.


них і культурних ландшафтів має зайняти зонавідновлення природних (у минулому розорюва-них) ландшафтів.Потрібно виправити помилку, допущену під

час проведення земельної реформи, коли роз-державлення земель і їх приватизація відбува-лися в зафіксованих межах категорій земель-них угідь. Площа ріллі не зменшилася навіть в

очевидних випадках (коли приватизували дег-радовані і малопродуктивні землі). Нині було бдоцільно ухвалити Постанову Уряду щодо кон-сервації деградованих і малопродуктивних зе-мель, визначивши (із залученням фахівців зобласних центрів з охорони родючості і земле-впорядних установ) уточнені обсяги та термі-ни виконання робіт.


УДК 626.82© 2013

О.В. Скрипник,доктортехнічних наук

Г.В. ВоропайН.В. ПожидаєваІнститут водних проблемі меліорації НААН

РЕКОНСТРУКЦІЯМЕЛІОРАТИВНИХ СИСТЕМВ УМОВАХ РЕФОРМОВАНОГОСІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГОВИРОБНИЦТВА

Наведено рез льтати досліджень і виробничоїперевір и ефе тивно о способ ре онстр ціїта модернізації меліоративних систем натериторіях з розвиненим мі рорельєфом вмовах реформовано о сільсь о осподарсь о овиробництва.

АГРОЕКОЛОГІЯ, РАДІОЛОГІЯ, МЕЛІОРАЦІЯ

Головним напрямом сучасної аграрної полі-тики є забезпечення сталого сільськогоспо-дарського виробництва, ослаблення його за-лежності від несприятливих природно-клі-матичних умов. Водночас нині, як свідчитьпрактика, на осушуваних землях, внаслідокряду чинників, не завжди забезпечуються по-трібні умови для вирощування сільськогоспо-дарських культур.У результаті реформування аграрного сек-

тору економіки, розпаювання, приватизації осу-шуваних земель і передачі внутрішньогоспо-дарської мережі на баланс місцевих органіввлади порушено традиційні технології землеко-ристування і ведення меліоративного земле-робства, методи управління водним режимомна меліорованих землях. Наявні технологічнісхеми регулювання водного режиму не зав-жди є раціональними через значні, непродук-тивні об’єми скидних вод і недосконалими що-до акумуляції, перерозподілу та повторного ви-користання води для зволоження в посушливіперіоди.На сучасному етапі в умовах змін клімату не

тільки в глобальному масштабі, а й на регіо-нальному рівні, із загальною тенденцією ростувнутрішньосезонної мінливості метеорологіч-них показників, яка призводить до скороченняоб’ємів річного стоку та зменшення водозабез-печеності меліоративних систем, у гумідній зонівиникає проблема підвищення надійності воло-гозабезпечення сільськогосподарських культур,створення гарантованих джерел води для зво-ложення в посушливі періоди.Аналіз сучасного стану реформованих сіль-

ськогосподарських підприємств, обмеженістьфінансів, які виділяються на меліоративні за-ходи, змусили шукати нові підходи до меліо-

Ключові слова: меліоративна система, водоакумулювальна траншея, мікрорельєф, нормаосушення, рівень ґрунтових вод

рації земель гумідної зони та розробки новихспрощених інженерних систем водорегулюван-ня та технологій осушення локальних об’єктівперезволоження. Основними принципами тако-го підходу є мінімізація працезатрат, можли-вість використання наявних технічних засобіві місцевих недорогих матеріалів. В умовах ре-формованого сільськогосподарського вироб-ництва реконструкція та модернізація меліо-ративних систем має базуватися на перероз-поділі й акумуляції надмірної вологи в межахземель окремих землекористувачів, передба-чати використання місцевих фільтраційних ма-теріалів, максимально обмежувати використан-ня дорогих матеріалів і враховувати природо-охоронні та екологічні вимоги.Мета досліджень — розробка ефективно-

го способу реконструкції та модернізації меліо-ративних систем на територіях з розвинениммікрорельєфом в умовах реформованого сіль-ськогосподарського виробництва.

Об’єкт і методика проведення дослі-джень. Для реконструкції меліоративних сис-тем і водорегулювання на землях з нестійким(сезонним) режимом перезволоження та розви-неним западинним рельєфом запропонованоспеціальну водоакумулювальну конструкцію,яка дає змогу не скидати надлишки вологи, аакумулювати їх та використовувати для зволо-ження в посушливі періоди.Експериментальні дослідження проводили

на дослідній системі біля с. Петрівське (на межіЧернігівської і Сумської обл.). Дослідна меліо-ративна система площею 30 га утворює єдинуконструкцію, основою якої є водоакумулюваль-ні траншеї довжиною 250 м, побудовані на від-стані 30 м одна від одної, і мають односто-ронній вихід у відкритий канал. У западинах



(блюдцях) відстань між траншеями зменшуютьдо 15 м (рисунок). Для порівняння водорегулю-вальної дії цієї системи з традиційною дренаж-ною поруч розміщена ділянка з гончарним дре-нажем з відстанню між дренами 20 м.Водоакумулювальні траншеї побудовані за

допомогою екскаватора ЕТЦ-202 і мають гли-бину 1,5–1,8 м і ширину до 0,5 м. Їх заповнюютьмісцевим фільтрувальним матеріалом (соло-мою) на глибину 1,2–1,5 м із тракторних при-чепів вручну. Фільтрувальний матеріал ущіль-нюють і засипають вийнятим з траншеї ґрунтом,після чого трамбують бульдозером.Водоакумулювальні траншеї з’єднуються з

каналом за допомогою гирлової споруди, побу-дованої із щебеню. Гирлова споруда перешко-джає виносу фільтрувального матеріалу тарозмиванню каналів.Через високу водомісткість фільтрувально-

го матеріалу водоакумулювальні траншеї здат-ні акумулювати значну частину вологи, надли-

Реконструкція меліоративних систем в умовахреформованого сільськогосподарського виробництва

шок якої надходить у водоприймач (канал). Дляприскорення відведення надлишкової вологи уводоакумулювальні траншеї між ними можнавлаштовувати кротовий дренаж на глибині 0,6–0,7 м один раз на 2–3 роки.Для розрахунку відстаней між водоакумулю-

вальними траншеями меліоративної системицієї конструкції залежності мають вигляд:

E = m t·k·T , (1) β

m=2 h1–h2

= 2 (H1–h0)(H1–h0)

, (2)h0 (h1–h2) h0 (H1–H2)

де H1 — розрахункова норма осушення, м; H2 —допустимий ступінь нерівномірності рівня ґрун-тових вод (РҐВ) (різниця між нормою осушен-ня посередині між траншеями і РҐВ у траншеї), м.Оскільки h0 — це постійна величина і стано-

вить 0,15, а значення H2=0,2, визначаємо «m»залежно від H1 (норми осушення).Розраховано коефіцієнти «m» для визначен-

ня норм осушення з урахуванням ступеня не-рівномірності РҐВ на меліорованій площі міжводорегулювальними елементами (табл. 1).Для проведення досліджень на експеримен-

тальній ділянці системи закладено 3 створиводомірних свердловин та 1 створ — на конт-рольній ділянці. За цими створами у періодиперезволоження проводили спостереження зарівнями ґрунтових вод (1 раз на 5 днів). Крімтого, 1 раз на вегетаційний період досліджува-ли траншеї з фільтрувальним матеріалом спо-собом відбору зразків на глибині 0,5; 1 і 1,5 м івизначали основні водно-фізичні характеристи-ки — коефіцієнт фільтрації та водомісткості.У повеневий період на дослідній і контроль-

ній ділянках заміряли площу вимочок та фіксу-вали інтенсивність їх осушення. Тричі за веге-таційний період у трьох фіксованих точках ви-значали вологість ґрунту.Результати досліджень. Експериментальні

дослідження на меліоративній системі прове-дено впродовж 4 років. Визначено динамікурежимів рівнів ґрунтових вод і площ затоплен-

Схема дослідної меліоративної системи зводоа м лювальними онстр ціями: = = == = — водоа м лювальні траншеї; OOO —створи водомірних свердловин; —— — за ритіоле тори на онтрольній ділянці; ====== —від ритий анал; – – — онтрольна ділян а зончарно о дренаж

0,4 0,5 0,6 0,8 1,0

0,2 4,9 4,3 4,0 3,6 3,50,3 7,7 5,9 5,4 4,5 4,10,4 – 9,1 7,0 6,0 4,80,5 – – 12,4 7,7 5,7

1. Значення оефіцієнтів «m» для розрах н-ової моделі визначення відстаней між водо-а м лювальними траншеями

H1

H2




ня западин у весняний передпосівний період(табл. 2 і 3).За період досліджень 3 роки у вегетаційні

періоди були середньої вологості (забезпе-ченість за кількістю опадів становила 28–34%)та 1 рік — сухим (90%). Оцінку запропонова-них технічних рішень здійснено в екстремальніперіоди вегетації. Проте, незважаючи на до-сить складні метеорологічні умови, рівні ґрун-тових вод до початку посівного періоду, який вцій зоні припадає на ІІІ декаду квітня, були навідмітці норми осушення і коливалися в межах60–70 см від поверхні як на дослідній, так і наконтрольній ділянках.Лише в перший рік після будівництва систе-

ми рівні ґрунтових вод трохи підвищувалися,хоча все ж були в межах допустимої нормиосушення.Затоплення окремих западин як на дослі-

джуваній, так і на контрольній ділянках булотимчасовим і в перші 2 роки після будівництваоб’єкта на кінець ІІІ декади становило всього2–4,4% на дослідній і 2,8–8,2% від загальноїплощі відповідної ділянки — на контрольнійділянках системи. А в останні 2 роки навіть за-падини в цей період не були затопленими(див. табл. 3).Для визначення водоакумулювальних влас-

тивостей траншей, які використовуються в ційконструкції меліоративної системи, виконанороботи з їх розкопки для визначення загаль-ного стану ґрунту та соломи через 4 роки екс-плуатації об’єкта. Взято зразки ґрунтово-со-лом’яної суміші для визначення основних вод-но-фізичних властивостей у траншеях і надгончарними дренами (табл. 4).Виявилося, що впродовж 4-річної експлуа-

тації меліоративної системи з водоакумулю-вальними траншеями вільна шпаруватість ґрун-тово-солом’яної суміші в траншеях вища вдвічі,а її фільтраційні властивості значно кращі по-рівняно з контрольною ділянкою.За даними 4-річних досліджень, запропоно-

вана меліоративна система з водоакумулю-вальними траншеями забезпечила відповіднийводний режим на рівні з контрольною системоюз гончарним дренажем. До того ж цю системупобудовано зі значними матеріальними за-ощадженнями і за спрощеною технологією.Завдяки добрим фільтраційним властивостямводоакумулювальних траншей відстань міжними збільшено вдвічі на відміну від відстаніміж гончарними дренами. На площі досліджу-ваної системи відсутні дренажні колодязі, якістворюють незручності під час механізованогообробітку ґрунту.

Квітень 1 38 33 45 42 47 43 51 50

2 41 39 51 50 55 52 62 59

3 55 51 63 60 69 70 78 79

Травень 1 65 68 69 67 75 77 95 97

2 72 70 80 83 86 90 103 110

Прим і т к а . А — на експериментальній ділянці з водоакумулювальними траншеями; D — на контрольнійділянці з гончарним дренажем (до табл. 2–4).

2. Динамі а рівнів ґр нтових вод на е спериментальном об’є ті (на відстані 100 м від а-нал ) та онтрольній ділянці (за ро ами), м

А D А D А D А D

20092006 2007 2008Місяць Декада

Квітень 1 20,5 21,0 18,4 18,9 17,2 18,0 8,1 8,5

2 9,0 21,0 6,3 7,5 5,4 7,1 0 0

3 4,4 8,2 2,0 2,8 0 0 0 0

Травень 1 3,1 0 0 0 0 0 0 0

2 0 0 0 0 0 0 0 0

3. Динамі а площі затоплення в западинах на е спериментальном об’є ті (за ро ами), %

А D А D А D А D

20092006 2007 2008Місяць Декада




Проведені дослідження, їх виробнича пере-вірка свідчать, що реконструкція меліоратив-них систем за умов реформованого сільсь-когосподарського виробництва має базувати-ся на акумуляції та перерозподілі місцевого

Висновки

стоку з використанням водоакумулювальнихтраншей. Меліорація локальних об’єктів пере-зволоження таких систем має передбачативикористання місцевих фільтрувальних ма-теріалів.

1. Скрипник О.В., Яцик М.В., Ворошнова Л.М.,Молеща Н.Б. Ресурсоощадна меліорація пере-зволожених земель зі складним рельєфом//Віс-ник аграрної науки. — 2005. — Спецвипуск. —№5. — С. 32–35.


2. Скрипник О.В., Яцик М.В., Воропай Г.В.Особливості обґрунтування та застосування ме-ліоративних систем, адаптованих до умов мік-рорельєфу//Мелиорация и водное хоз-во. —2011. — Вип. 99. — С. 76–85.


Візуальний огляд дослідної ділянки в квітні —травні і стан посівів ячменю озимого на нійпідтвердив добру працездатність цієї конст-рукції меліоративної системи. На дослідній ді-лянці не було виявлено жодного вимочування,рівні ґрунтових вод відповідали потрібній норміосушення, а посіви ячменю озимого рівномірнопокривали всю меліоровану площу.Отже, експериментальні дослідження, вико-

0,5 0,31 0,17 0,14 2,7 0,81 1,9

0,9 0,36 0,14 0,22 13,8 0,34 13,4

1,2 0,38 0,12 0,26 15,4 0,28 15,1

1,4 0,25 — — 20,9 — —

4. Рез льтати визначення основних водно-фізичних властивостей ґр нт

Глибинавід поверхні

Вільна шпаруватість, % від об’єму Коефіцієнт фільтрації, м/добу

нані впродовж 4 років, підтвердили ефектив-ність запропонованого способу реконструкції тамодернізації меліоративних систем. Експлуата-ція меліоративної системи з використаннямводоакумулювальних траншей упродовж 4 ро-ків підтвердила, що вона забезпечує потрібнедля сільськогосподарських культур регулюван-ня водного режиму і ефективне використаннямеліорованих земель.

А різницяD А різницяD


УДК 634.11:581.47:663.813© 2013

В.Г. Лисанюк,доктор сільсько-господарських наук

Т.І. ВойтокІнститутсадівництва НААН

ПРИДАТНІСТЬ ПЛОДІВНОВИХ СОРТІВ ЯБЛУНІ ДЛЯВИГОТОВЛЕННЯ НАТУРАЛЬНОГОСОКУ

Проаналізовано біохімічний с лад свіжих плодівябл ні 15-ти сортів вітчизняної та зар біжноїселе цій і нат ральних со ів, ви отовлених з них.За омпле сом фізичних, споживчих таор анолептичних по азни ів виділено сорти,плоди я их є придатними для ви отовленняцьо о вид перероб и.

Для переробки на соки найпридатнішими єплоди яблуні з помірною кислотністю і підвище-ною цукристістю та їх співвідношенням не мен-ше 15 і не більше 30. Найкращими вважають-ся ті, в яких показник співвідношення цукрів докислот (ЦКІ) близький до 25 за умови, що вмістцукрів у соку не менше 10%. Тому з плодів тихсортів, у яких ЦКІ у межах 20–25, можна виго-товляти соки з кожного сорту окремо [3]. Хоча,як стверджують інші автори, для виготовленняяблучних соків придатними є яблука з ЦКІ 15–25 [4]. У відборі сортів плодових і ягідних куль-тур для виготовлення соків особливу увагузвертають на вміст сухих речовин у сировині,від якого залежить екстрактивність соку, йогоякість. Масова частка цього показника в соку зяблук має бути 9,5% [2].Нині сортимент плодових культур поповнив-

ся новими сортами яблуні вітчизняної і зарубіж-ної селекцій, плоди яких не досліджені щодопридатності їх для виготовлення натуральногосоку.Мета досліджень — виділити такі сорти,

плоди яких є найпридатнішими для виготовлен-ня цього продукту переробки.Методика досліджень. Співробітники Ін-

ституту садівництва НААН упродовж 2009–2011 рр. вивчали придатність плодів яблуні15-ти сортів вітчизняної та зарубіжної селекційдля виготовлення натурального соку. Відбірплодів, виготовлення натурального соку, ви-

Ключові слова: плоди яблуні, натуральний сік, показники якості

значення вмісту основних біохімічних речовинта органолептичних якостей свіжих плодів ісоку виконували згідно з «Методикою оцінкиякості плодово-ягідної продукції» [1]. Сік відмезги відокремлювали методом пресування нагвинтовому пресі, після чого готовий продуктстерилізували та закупорювали в герметичнутару. Оцінку біохімічних та споживчих показ-ників натурального соку здійснювали після 6-тимісяців зберігання.Результати досліджень. Найбільший вихід

соку (69%) було отримано з плодів сорту Вітос,на рівні 66% він був з яблук сортів Скіфське зо-лото, Алеся, Імант та Арлет. Найменше готово-го продукту було отримано з яблук сортів Ре-вена і Ремо (50%), Пінова (52%). З плодів реш-ти досліджуваних сортів вихід соку перебуваву межах від 57 (сорт Едера) до 64% (сорти Аму-лет, Вербноє, Весяліна і Селена) (таблиця).Натуральні яблучні соки, уміст в яких сухих

розчинних речовин становить понад 14%, згід-но з чинною нормативною базою належать домарочних. Такими серед досліджуваних булиАмулет, Скіфське золото, Вербноє, Арлет, Ре-вена, Ремо та Пінова, а найбільше (15%) їхмістили соки із сорту яблук Алеся. У соків, ви-готовлених з решти сортів, кількість сухих роз-чинних речовин була меншою від зазначеної(див. таблицю).Збереження вмісту цукрів у виготовленому

продукті переробки впродовж 6-ти місяців за-

Зберіганнята переробкапродукції


ЗБЕРІГАННЯТА ПЕРЕРОБКА ПРОДУКЦІЇ

лежало від біологічних особливостей сорту.Так, у соках із плодів сортів Селена, Ремо,Вітос, Вербноє, Ревена, Сябріна, Пінова таСкіфське золото простежувалося підвищеннявмісту цукрів відповідно на 10; 10,9; 11,4; 14,5;18,5; 24,1; 33,3 та 38,5% щодо кількості їх усвіжих плодах (див. таблицю).Значне підвищення рівня кислотності було

відзначено в соках із плодів сортів Весяліна(21,4%), Вербноє (23,5) та Імант (40,1%). Таке

Придатність плодів нових сортівяблуні для виготовлення натурального соку

збільшення вмісту титрованих кислот у сокахнегативно вплинуло на їх смакові якості та за-гальну дегустаційну оцінку (рисунок).У соках із сортів Арлет, Імант, Веселіна,

Амулет, Едера та Алеся спостерігалося змен-шення вмісту цукрів на 1; 5,7; 9,5; 17,3 та 18,6%порівняно з його вмістом у свіжих плодах. Істот-не зниження кислотності було в сокозразках ізплодів Едера (11,1%), Селена (11,3) та Реве-на (12,1%). Меншим воно було в соках із яб-

Амулет 64 14,2 9,6 –9,5 0,49 +14,0

Скіфськезолото 66 14,0 10,8 +38,5 0,56 +16,7

Алеся 66 15,0 8,3 –18,6 1,04 +4,0

Вербноє 64 13,7 9,5 +14,5 1,00 +23,5

Весяліна 64 12,6 9,9 –7,5 0,85 +21,4

Сябріна 61 13,1 10,8 +24,1 0,77 +5,5

Імант 66 13,7 9,9 –5,7 0,80 +40,1

Селена 64 13,7 11,0 +10,0 0,46 –11,3

Вітос 69 13,7 10,9 +11,4 0,87 +17,6

Арлет 66 14,2 10,5 –1,0 0,61 –1,6

Едера 57 13,2 8,6 –17,3 0,7 –11,1

ПерлинаКиєва 56 13,7 10,1 –7,5 0,66 –5,7

Ревена 50 14,7 9,6 +18,5 0,80 –12,1

Ремо 50 14,4 10,2 –10,9 1,24 +12,7

Пінова 52 14,4 10,4 +33,3 0,64 0

Фізичні та біохімічні хара теристи и нат рально о со (2009–2011 рр.)

%

Уміст СРР Уміст цукріву плодах

Збереженняцукрів у соках

Умісттитрованихкислоту плодах

Збереженнятитрованихкислот у сокахСорт

Вихід соку

ЦКІ свіжих плодів та ЦКІ і де стаційна оцін а нат рально о ябл чно о со з них: — свіжихплодів; — со ; – – — де стаційна оцін а со

Амулет

Скіфське

золотоАлеся

Вербноє

Весяліна

СябрінаІмант

СеленаВітосАрлетЕдера

Перлина Києва

РевенаРемоПінова

Сорт


ЗБЕРІГАННЯТА ПЕРЕРОБКА ПРОДУКЦІЇ

Придатність плодів нових сортівяблуні для виготовлення натурального соку

лук сортів Арлет (1,6) та Перлина Києва (5,7%),кислотність на рівні вмісту в свіжих залишила-ся в соку із сорту Пінова (див. таблицю).Кількісні зміни вмісту цукрів та титрованих

кислот мали свій вплив на цукрово-кислотнийіндекс і формування смаку натурального соку.Для його виготовлення, за твердженням літе-ратурних джерел, найпридатнішими є плоди зЦКІ 15–25. Такі характеристики за цим показ-ником мали яблука сортів Скіфське золото,Весяліна, Селена, Арлет, Едера, Перлина Киє-ва та Пінова. ЦКІ нижче 15 був у сортів Алеся(10,2), Вербноє (10,6), Ревена (12,0), Сябріна(12,7), Вітос (13,1), Едера (12,7) та Імант (13,5),найменший він (8,5) — у плодів сорту Ремо.Із виготовлених сокозразків дегустаційну оцін-

ку за смак вище 4-х балів мали соки з плодівсортів Амулет (4,6), Скіфське золото (4,2), Се-лена (4,6), Арлет (4,4), на рівні — Перлина Киє-ва. У цих сортів ЦКІ був вище 15 (рисунок).

Найменшою активністю пероксидази середдосліджуваних сортів вирізняються плоди Аму-лет, Скіфське золото, Вітас, Вербноє, Арлет,Перлина Києва та Селена. Цей хімічний про-цес позитивно вплинув на зовнішній вигляд таконсистенцію виготовлених продуктів перероб-ки. Так, усі сокозразки із зазначених сортів яб-луні були прозорими без зайвого осаду, малиприємний золотистий колір та оцінку за зов-нішній вигляд і консистенцію вище 4-х балів.У процесі переробки відбувався перероз-

поділ активності окиснювального ферменту вбік збільшення у продуктах переробки з сортівВербноє, Сябріна та Вітос, що призводило доутворення темних пігментів і погіршення орга-нолептичних показників, зокрема соки з цихсортів були непрозорими, з великою кількістюосаду, а соки, виготовлені із сортів Ремо таРевена, швидше відповідали характеристикампюре, ніж соку.

Найвищий відсоток збереження органічнихречовин щодо вмісту у свіжих плодах зафік-совано в соках, виготовлених з плодів сортуСкіфське золото.У процесі переробки відбулися зміни хімічно-

го складу в сортів Перлина Києва, Арлет,Амулет та Селена, що забезпечили позиціо-нування цукрів і титрованих кислот у нату-ральних соках на рівні ЦКІ 17,1; 18,2; 19,6; 25,9.Соки, виготовлені з цих сортів, після 6-ти

Висновки

місяців зберігання були прозорими, без зайво-го осаду, мали приємне забарвлення з наявнимяблучним ароматом.Отже, за комплексом показників найпри-

датнішими для виготовлення натуральногояблучного соку є плоди сортів Скіфське золо-то, Амулет, Арлет, Селена та Перлина Киє-ва. Для виготовлення соків-концентратів вар-то використовувати плоди сортів Ремо, Ре-вена та Пінова.

1. Методика оцінки якості плодово-ягідноїпродукції. — К.: СПД «Житєлев С.І.», 2008. —79 с.

2. Панасюк М.Г. Переробка плодів і ягід/М.Г. Панасюк. — К., 1963. — С. 102.

3. Рибак Г.М. Довідник по переробці плодів і


ягід/Г.М. Рибак, О.А. Блашкіна, М.Г. Панасюк. —2-е вид., доп. і перероб. — К.: Урожай, 1980. —С. 139.

4. Скрипников Ю.Г. Технологія переробкиплодів і ягід/Ю.Г. Скрипников. — К.: Урожай,1991. — С. 95.



Економіка

УДК 631.16:658© 2013

І.М. Зеліско,кандидатекономічних наукНаціональнийуніверситет біоресурсіві природокористуванняУкраїни

РИЗИКИ В СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯІНТЕГРАЦІЙНИХ АГРАРНИХФОРМУВАНЬ ФІНАНСОВИМИРЕСУРСАМИ

Роз лян то с тність і види ризи ів діяльностіа рарних форм вань. Запропонованоласифі ацію ризи ів, що впливають назабезпечення фінансовими рес рсамиінте раційних а рарних форм вань.

Постановка проблеми. Умови функціону-вання підприємств у сучасній економіці стаютьдедалі складнішими, кількість чинників, які впли-вають на їхню роботу, постійно збільшується.Цьому сприяють міжнародна інтеграція, від-критість економіки, розвиток науково-технічногопрогресу, зростаючі вимоги до якості продукціїз боку споживачів. Зміна цих чинників можебути як сприятливою, так і несприятливою дляінтеграційних аграрних формувань, тобто по-в’язана з певним ризиком. Саме з цієї причи-ни останніми десятиріччями в економічній науціі практичній діяльності велика увага приділяєть-ся розвитку теорії ризику.Аналіз останніх досліджень та публіка-

цій. Дослідженню проблем ризиків у суспільно-економічному бутті та в господарській діяль-ності суб’єктів господарювання присвячені фун-даментальні праці Г. Марковича і В. Шарпа[12],П. Хейне [8], В.Шахова [11], В. Андрійчука іЛ. Бауер [1], Р. Пікуса [7] та ін. Проте малодос-лідженим та дискусійним залишається питан-ня ризиків у забезпеченні фінансовими ресур-сами інтеграційних аграрних формувань.Результати досліджень. Найбільш розроб-

леною теорія ризику є в галузі фінансових інве-стицій. Це пов’язано з розвитком на Заході вповоєнний час корпорацій, а також домінант-ною роллю акціонерного капіталу в економіцірозвинутих країн. Найвідомішими розробника-ми цієї теорії є лауреати Нобелівської преміїГ. Маркович і В. Шарп [12]. Менш розвинутою

Ключові слова: фінансові ресурси, інтеграційні аграрні формування, класифікація ризиків,інструменти управління ризиком

теорія ризику є в галузі виробництва, особли-во сільського господарства. Це зумовлено тим,що в розвинутих країнах в сільському госпо-дарстві не було великих інтеграційних аграрнихформувань, а банкрутство фермера не викли-кало таких потрясінь, як банкрутство великоїкорпорації. У країнах з адміністративною еко-номікою теорія ризику не мала активного роз-витку, оскільки економічні суб’єкти не мали еко-номічної свободи.В економічній теорії термін «ризик», на від-

міну від багатьох уже усталених понять, не маєєдиного визначення. Різні автори пропонуютьнеоднакові визначення терміна «ризик», причо-му, як показали дослідження, часто пропоно-вані ними тлумачення мають багато спільного.Етимологічно слово «ризик» пов’язується пере-дусім з появою небезпеки або непевності врізних сферах господарської діяльності та сус-пільно-економічного буття [6]. Для того, щобвиділити ризик суб’єктів економічної діяльності,використовують кілька термінів стосовно ризи-ку — комерційний, економічний, підприємниць-кий. При цьому нерідко в різні назви авторивкладають однаковий зміст або ж, навпаки, воднаковий термін — різний зміст. Водночас урозкритті сутності ризику і в подальшому здійс-ненні класифікації ризиків у більшості літера-турних джерел останню зводять до сфери кон-кретного виду діяльності — банківська спра-ва, страхування, сільське господарство,промисловість, торгівля.


ЕКОНОМІКАРизики в системі забезпечення інтеграційнихаграрних формувань фінансовими ресурсами

Ми згодні з точкою зору О. Замуруєва [5], щонаявні пояснення суті терміна «ризик» можнаподілити на 3 напрями.Перший напрям — пояснення ризику з по-

гляду фінансових результатів комерційної ді-яльності. Ризик — це небезпека чи можливістьвтрат за настання певних подій. Це величинаможливого збитку, ризик втрати доходу [2, 9].Другий — спроба дати визначення поняття

«ризик», використовуючи математичний поня-тійний апарат. Це пов’язано зі спробами вимі-ряти величину ризику за допомогою інстру-ментів теорії ймовірності. Тому «ризик» трак-тується як: відхилення фактично встановленихданих від типового, середнього рівня чи аль-тернативного значення чинника; можливістьвідхилення певних величин від очікуваних зна-чень; функція, яка є результатом ймовірності івеличини збитку; еквівалент варіації розподілуймовірностей усіх можливих наслідків ризико-вої ситуації; вартісне вираження ймовірностіподії, що призводить до збитків.Третій напрям — автори пов’язують ризик

з можливістю відхилення від очікуваного ходуподій. Цей погляд, на нашу думку, є найбільшадекватним дійсності і дає можливість в по-дальшому чітко розрізняти джерела ризиків тапровести їх класифікацію.Тому ризик, на наш погляд, — це зниження

або втрата доходу (активів) суб’єктом економіч-ної діяльності у разі реалізації несприятливихдля бізнесу подій, що мають імовірнісний ха-рактер.На початку ХХ ст. ризик розглядався не тіль-

ки як можливість зазнати збитків чи недоотри-мати дохід, а й як джерело підприємницькогодоходу. Частину доходів підприємця стали вва-жати платою (компенсацією, премією) за ризик.Навіть успіхи економічно розвинутих державпов’язують з наявністю підприємців, здатнихризикувати, реалізовувати новаторські проек-ти й отримувати відносно вищі доходи. Це даєпідстави для висновку, що ризик можна роз-глядати як один із ключових чинників зростан-ня економіки.З погляду формування та вишукування фі-

нансових ресурсів інтеграційними аграрнимиформуваннями важливим є співвідношення міжпоняттями «невизначеність» та «ризик». При-чиною наявності ризику в діяльності людини єневизначеність, тобто неможливість точно пе-редбачити вплив чинників на результати діяль-ності. У глобальному масштабі всі чинники, яківпливають на результати діяльності, можна по-

ділити на 2 групи: природні сили (погодні умо-ви, стихійні лиха) та діяльність інших людей.У сучасній теорії фінансів, вивчаючи еконо-

мічний суб’єкт як відкриту систему, розрізняютьвнутрішнє і зовнішнє середовище. Розподілджерел ризику за цим самим принципом вико-ристовується в теорії ризику [3, 4] і має великепрактичне значення в ухваленні рішень, тобтодає змогу вирішити: цим видом ризику можнауправляти (контролювати) чи лише враховува-ти його під час ухвалення рішень.Здійснюючи оцінку сучасних тенденцій роз-

витку теорії ризику в Україні, варто зазначити,що він має галузевий характер. Найпоширені-шою є класифікація ризиків за джерелами ви-никнення: виробничі, ринкові, фінансові, тех-нічні, катастрофічні, правові, галузеві, політичні.До неї звертаються практично всі автори, якідосліджують цей аспект проблеми ризиків. Прицьому спостерігаються деякі відмінності у ви-значенні кількості груп ризиків та зарахуванніконкретних ризиків до тієї чи іншої групи. До-сить часто ці відмінності зумовлені тим, що кла-сифікація проводиться з прив’язкою до конкрет-ного виду діяльності та галузі (торгівля, сіль-ське господарство, виробництво, страхування,банківська справа).Л. Шаршукова [10], В. Вітлінський [3], С. На-

конечний [4] вносять фінансовий ризик у кла-сифікацію за джерелами виникнення. При цьо-му Л. Шаршукова [10] цілком правомірно поді-ляє фінансовий ризик на валютний, кредитнийта інвестиційний. Валютний ризик — імовірністьфінансових втрат внаслідок зміни курсу валют,яка може відбутися в період між укладаннямконтракту та фактичним розрахунком за ним.Кредитний ризик пов’язують з можливістю не-виконання формуваннями своїх фінансовихзобов’язань. Це можуть бути зобов’язання якперед банком, так і перед постачальниками табюджетом. Інвестиційний ризик пов’язаний звкладенням формуваннями коштів у різні про-екти чи цінні папери. До цього переліку, на нашпогляд, доцільно додати ще один різновид фі-нансового ризику — дебіторський, який пов’я-заний з відтермінуванням платежу за реалізаціїпродукції інтеграційними аграрними формуван-нями і наданням товарного кредиту контраген-там та можливими при цьому збитками черезнесплату або невчасну сплату.Процеси глобалізації у світовій економіці як

відкривають нові можливості для інтеграційнихаграрних формувань, так і створюють нові за-грози. Глобалізацію можна розглядати як окре-


ЕКОНОМІКА

ме джерело ризику для інтеграційних аграрнихформувань. Вільний доступ до ринків аграрноїпродукції України може призвести до погіршен-ня становища національних виробників. Вироб-ники розвинутих країн конкурують не стількизавдяки сприятливішим природним умовам длявиробництва сільськогосподарської продукції,скільки завдяки практичній реалізації досягненьнауково-технічного прогресу та потужнішій ідосконалішій державній підтримці. Тому проце-си глобалізації передусім підвищують ризикиекономічних суб’єктів країн, що розвиваються.Для будь-якого інтеграційного аграрного

формування принципове значення має роз-поділ ризиків за можливостями управління ни-ми на мікрорівні. Такий підхід до класифікаціїризиків поки що залишається малодослідже-ним. Водночас керівникам і спеціалістам інтег-раційних аграрних формувань важливо знати,якими ризиками вони можуть повністю управ-

Ризики в системі забезпечення інтеграційнихаграрних формувань фінансовими ресурсами

ляти, якими частково, а які ризики не піддають-ся з боку суб’єкта господарювання контролювзагалі.Враховуючи зазначене вище, вважаємо за

доцільне використовувати підхід до класифі-кації ризиків за ступенем їх контрольованостіінтеграційними аграрними формуваннями (конт-рольовані, частково контрольовані, неконтро-льовані) з подальшим розподілом ризиків зацим критерієм та одночасним врахуваннямджерел їх виникнення (виробничий, фінансо-вий, ринковий, технічний, правовий, людськийчинники). Чітка і докладна класифікація ризиківза розглянутим критерієм дасть підприємствамбільше можливостей у забезпеченні фінансо-вими ресурсами за побудови обґрунтованоїсистеми управління ризиками на стадії ухва-лення тріадного рішення: чи контролювати ри-зик, чи брати ризик на себе, чи передаватиіншим.

Головне завдання управління ризиком в ін-теграційних агроформуваннях — зменшитивплив несприятливих чинників до прийнятно-го рівня, використовуючи такі інструментиуправління ризиком, як уникнення ризику, кон-троль за ризиком, передача ризику, самофі-нансування ризику. Серед причин ухваленняуправлінських рішень без урахування ризикуназивають: брак відповідних навичок у керів-

Висновки

ників формувань; відсутність стратегічногопланування; нестача та дороговизна загаль-нодоступної інформації.Запропонована класифікація ризиків за дже-

релами їх виникнення дасть змогу інтегра-ційним агроформуванням враховувати аспек-ти, що впливають на забезпеченість фінан-совими ресурсами за побудови обґрунтованоїсистеми управління.

1. Андрійчук В., Бауер Л. Менеджмент: прий-няття рішень і ризик: Навчальний посібник/В. Анд-рійчук, Л.Бауер. — К.: КНЕУ, 1998. — 316 с.

2. Балабанов И.Т. Риск — менеджмент/И.Т. Балабанов. — М.: Финансы и статистика,1996. — 192 с.

3. Вітлінський В.В. Аналіз, оцінка і моделю-вання економічного ризику/В.В. Вітлінський. —К.: Деміург, 1996. — 212 с.

4. Вітлінський В.В., Наконечний С.І. Ризику менеджменті/В.В. Вітлінський, С.І. Наконеч-ний. — К.: Борисфен-М, 1996. — 336 с.

5. Замуруев А. Время определится в терми-нах/А. Замуруев//РИСК. — 1998. — № 1. —С.33–39.

6. Клапків М.С. Питання етимології економіч-ного ризику/М.С. Клапків// Фінанси України. —2001. — №4. — С. 14–20.


7. Пікус Р.В. Підприємницький ризик в АПК/Р.В. Пікус//Вісн. академії праці і соц. відносин. —2001. — № 1. — С. 119–125.

8. Хейне Пол. Экономический образ мышле-ния. Пер. с англ./Пол Хейне. — М.: Изд-во Но-вости, 1991. — 704 с.

9. Цай Т.Н. Конкуренция и управление рис-ками на предприятиях в условиях рынка/Т.Н. Цай, П.Г. Грабовой, Бассам Сайел Мараш-да. — М.: Аланс, 1997. — 288 с.

10. Шаршукова Л. Классификация (обзорно-аналитическая статья по риску в помощь пред-принимателям)/Л. Шаршукова//РИСК. — 1997. —№ 5. — С. 8.

11. Шахов В.В. Страхование/В.В. Шахов. —М.: ЮНИТИ, 1997. — 311 с.

12. http://www.management.com.ua/finance/fin013.html.



ЕКОНОМІКА

УДК 338. 432© 2013

Л.М. Сатир,кандидатекономічних наукБілоцерківськийнаціональний аграрнийуніверситет

НАПРЯМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯВІДТВОРЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУСІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХПІДПРИЄМСТВ

Досліджено особливості відтворювальнихпроцесів та визначено можливості розширено овідтворення сільсь о осподарсь ихпідприємствах У раїни. Обґр нтованоре омендації щодо форм вання матеріально-технічних рес рсів сільсь о осподарсь ихпідприємств з рах ванням фінансовихрез льтатів їх осподарювання.

Постановка проблеми. До переходу на рин-кові відносини основними показниками відтво-рення у сільському господарстві були вартістьі темпи росту валової й товарної продукції.Нині, окрім цих показників, важливого значен-ня набувають прибуток та окупність затрат.Саме тому в наукових дослідженнях за основугрупування сільськогосподарських підприємствза типами відтворення були прийняті рекомен-дації щодо визначення типу відтворення у сіль-ськогосподарських підприємствах за рівнемокупності затрат (рентабельності). Залежно відрівня рентабельності всієї діяльності тип від-творення може бути звуженим, простим і роз-ширеним. Саме у нинішніх умовах постає не-обхідність обґрунтування можливостей для від-творення потенціалу агропідприємств з ураху-ванням внутрішніх резервів.Аналіз основних досліджень та публіка-

цій. Дослідження процесу відтворення фак-торів виробництва в аграрному секторі базуєть-ся на синтезі гносеологічних основ теорій фак-торів виробництва та їх відтворення: Ф. Кене[4], Дж.Б. Кларк [5], Дж.С. Міль [13], У. Петті [10],Д. Рікардо [11], П. Самуельсон [12].Процес відтворення матеріально-технічної

бази в аграрному секторі досліджували: В. Анд-рійчук [1], М. Дем’яненко [3], І. Лукінов [6], О. Мо-гильний [7], О. Олійник [8], Б. Пасхавер [9],В. Трегобчук [2] та багато інших. Незважаючина вагомі досягнення зарубіжних та вітчизнянихучених, у дослідженні відтворювальних про-цесів недостатньо розробленими залишають-ся проблеми відтворення матеріально-техніч-ної бази сільськогосподарських підприємств усучасних умовах.

Ключові слова: відтворення, потенціал, фактори виробництва, матеріально-технічнезабезпечення, державна підтримка

Мета досліджень — визначення умов дляздійснення розширеного відтворення матері-ально-технічного забезпечення сільськогоспо-дарських підприємств та обґрунтування реко-мендацій щодо їх формування з урахуваннямфінансових результатів господарювання.Результати досліджень. Під звуженим від-

творенням розуміємо скорочення основного таоборотного капіталу, тобто відтворення здійс-нюється в обсягах, які постійно скорочують-ся. Просте відтворення передбачає, що відшко-дування витрачених матеріально-грошовихкоштів і збереження досягнутого рівня, тобтовідтворення забезпечується у незмінних об-сягах.Водночас розширене відтворення передба-

чає формування фонду накопичення для зро-стання обсягів виробництва. Зазначимо, щодля оцінювання інтенсивності та ефективностівідтворювальних процесів, як правило, вико-ристовуються прибуток і рентабельність.З метою проведення оцінювання формуван-

ня можливостей для розширеного відтворен-ня в сільськогосподарських підприємствах у2011 р. було проведено їх групування за типа-ми відтворення з визначеними параметрамирентабельності: до 15% — звужений, до 35%— простий, понад 35% — розширений тип. Та-кий поділ для прибуткових господарств по-в’язаний з тим, що за умов, які склалися, від-творення рівня рентабельності, який становить35%, за нашими розрахунками, є нижньою ме-жею, при якій забезпечується розширення ви-робництва продукції на 3–5% за рік. У групу-вання агропідприємств за типами відтворен-ня ввійшло 9382 сільськогосподарських това-


ЕКОНОМІКАНапрями забезпечення відтворенняпотенціалу сільськогосподарських підприємств

ровиробника, яким виділено у 2011 р. на однесільськогосподарське підприємство 430,4 тис. грн.Середня чисельність працівників, зайнятих уагровиробництві становила 506,6 тис. осіб,або в розрахунку на одне підприємство —54 особи.У 2011 р. до звуженого типу відтворення

належало 4282 господарства, зокрема з рівнемрентабельності 0% — 2093 сільськогосподар-ських підприємства (48,9%). Середній рівеньзбитковості у цій групі господарств становив —15,2%. Сільськогосподарським підприємствамцієї групи виділено 13,1% державної підтрим-ки, зокрема на одне сільськогосподарське під-приємство 253,3 тис. грн. До звуженого типувідтворення з рентабельністю 0,1–15% нале-жить 2189 сільськогосподарських підприємств,або 51,1%. Розрахунки засвідчують, що сіль-ськогосподарським товаровиробникам цієї гру-пи виділено 803826 тис. грн державної підтрим-ки, зокрема в розрахунку на одне сільсько-господарське підприємство — 367,2 тис. грн,або вище рівня групи із рентабельністю до 0%на 45%.Простий тип відтворення з рентабельністю

15,1 — 35% забезпечували 2135 сільськогос-подарських підприємств. Середній рівень їхрентабельності становив 7,3%. Цьому типусільськогосподарських підприємств виділено26,3% загального обсягу державної підтримки,в т.ч. на одне сільськогосподарське підприєм-ство — 497,2 тис. грн.До розширеного типу відтворення належить

2965 сільськогосподарських підприємств, зок-рема: 1755 господарств з рівнем рентабель-

ності 35,1 — 70% або 18,7% від загальної кіль-кості; з рівнем рентабельності понад 70% —1210 сільськогосподарських товаровиробників,або 12,9%. Група сільськогосподарських під-приємств з рівнем рентабельності 35,1 — 70%одержала у 2011 р. 894046 тис. грн, або на од-не сільськогосподарське підприємство —509456,4 грн; з рентабельністю понад 70% —748820 тис. грн, або на одне підприємство —448813,6 грн, або на одне сільськогосподарсь-ке підприємство — 618859,5 грн, що на 24,5%більше, ніж у групі з простим відтворенням (ри-сунок).Як показують дані рисунка, найбільше суб-

сидій на одне сільськогосподарське підприєм-ство припадає на групу господарств із розши-реним відтворенням. У середньому на однепідприємство у 2011 р. було виділено держав-ної підтримки у 1,3 раза більше, ніж на всі дослі-джувані підприємства. У групі агропідприємствіз простим типом відтворення на одне сільсько-господарське підприємство в середньому виді-лялося на 3,3% більше державної підтримки,ніж на всі сільськогосподарські підприємства.Найменше державної підтримки припадало наодне сільськогосподарське підприємство зі зву-женим типом. У середньому на одне господар-ство вони одержали субсидій на 35,5% менше,ніж загалом на всі досліджувані підприємства.За період досліджень кількість сільськогос-

подарських підприємств з рентабельністю по-над 70% у 2011 р. порівняно з 2009 р. вирослабільше ніж у 2,5 раза. Обсяги державної під-тримки в цій групі підприємств у розрахунку наодне підприємство були найвищими у 2011 р.

Динамі а обся державної підтрим и на одне сільсь о осподарсь е підприємство за типа-ми відтворення: — обся державної підтрим и на 1 сільсь о осподарсь е підприємство,тис. рн.

2009 2010 2011

до

0

0,1–

15,0

15,1

–35,

0

35,1

–70,

0

Понад

70,

0

до

0

0,1–

15,0

15,1

–35,

0

35,1

–70,

0

Понад

70,

0

до

0

0,1–

15,0

15,1

–35,

0

35,1

–70,

0

Понад

70,

0

Рік



і становили 618,86 тис. грн, що є нижчими, ніжу середньому по досліджуваних підприємствахна 37,8%, а на 100 га сільськогосподарськихугідь — 406 грн, що вище відповідно у 2,7 раза.Отже, можна зробити висновок, що у групі сіль-ськогосподарських підприємств із рівнем рен-табельності понад 70% основним чинникомпідвищення ефективності виробничої діяль-ності є значні обсяги державної підтримки, якізабезпечили формування сучасного продуктив-ного підприємства. Саме група сільськогоспо-дарських підприємств у нинішніх умовах спро-можна забезпечити розвиток виробничої діяль-ності за рахунок власних фінансових ресурсів,самостійно залучати в оборот у необхіднихобсягах позичкові кошти.Установлено, що група сільськогосподарсь-

ких підприємств із розширеним типом відтво-рення забезпечує вищу продуктивність рослин-ництва й тваринництва, що гарантує їм високу

прибутковість. Так, урожайність зернових, со-няшнику, цукрових буряків у 2011 р. переви-щувала цей показник у групі сільськогосподар-ських підприємств зі звуженим типом від-творення на 36,2; 48,5; 18,1%. Продуктивністьгалузі тваринництва у високоприбуткових під-приємствах також має схожу тенденцію. Так,надій від однієї корови перевищує на 29,8%аналогічний показник у групі збиткових сіль-ськогосподарських підприємств, а середньодо-бові прирости великої рогатої худоби та сви-ней, відповідно на 6,2 та 17,7%. Отже, сільсько-господарським підприємствам зі звуженим тапростим типом відтворення потрібно насампе-ред підвищувати продуктивність галузей сіль-ськогосподарського виробництва, що дає змо-гу максималізувати прибуток з одиниці про-дукції, і, як наслідок, створювати передумовита умови для розширеного відтворення мате-ріально-технічних ресурсів.

На сучасному етапі важливо підтриматигосподарства зі звуженим типом відтворен-ня, оскільки їхній стан переважно визначаєжиттєдіяльність сільського населення. Їх під-тримка має здійснюватися у рамках спеціаль-них програм зі сталого розвитку сільськихтериторій. Для підприємств цієї групи необ-хідно розробити комплекс заходів щодо ре-структуризації та модернізації виробничогопотенціалу, передбачити кошти на соціаль-ний розвиток, працевлаштування та переква-ліфікацію персоналу. Реорганізація виробниц-тва, запровадження науково обґрунтованоїсистеми землеробства і тваринництва, роз-виток спеціалізації та кооперації мають ста-ти пріоритетом у перспективному забезпе-ченні необхідних темпів відтворення матері-ально-технічної бази.Для сільськогосподарських підприємств із

простим типом відтворення, недостатньовисоким рівнем рентабельності, пріоритет-

Висновки

ними напрямами розвитку мають стати: за-безпечення оновлення та вдосконалення ма-теріально-технічної бази, ефективніше ви-користання виробничого потенціалу, вдос-коналення спеціалізації та розміщення сіль-ськогосподарського виробництва.Сільськогосподарські підприємства з роз-

ширеним типом відтворення за сформовано-го потенціалу можуть при нинішньому рівнідержавної підтримки успішно розвиватися таодержувати достатній обсяг прибутку дляздійснення відтворення на розширеній основі.Основними напрямами перспективного забез-печення процесу відтворення матеріально-технічних ресурсів у цій групі підприємствмають стати: запровадження у виробницт-во прогресивних технологій, високопродук-тивної худоби і техніки, що сприятиме пере-веденню сільського господарства на іннова-ційні засади розвитку, підвищенню кваліфікаціїперсоналу та перепідготовці кадрів.

1. Андрійчук В.Г. Ефективність діяльностіаграрних підприємств: теорія, методика, аналіз:монографія/В.Г. Андрійчук, 2-ге вид. без змін. —К.: КНЕУ, 2006. — 292 с.

2. Відтворення та ефективне використання


ресурсного потенціалу АПК (теоретичні і прак-тичні аспекти)/[відп. ред. акад. УААН В.М. Тре-гобчук]. — К.: ІЕ НАНУ, 2003. — 259 с.

3. Дем’яненко М.Я. Відтворення природно-ресурсного потенціалу АПК: економічні аспекти/



М.Я. Дем’яненко//Економіка АПК. — 2003. —№ 6. — С. 158–160.

4. Кенэ Франсуа. Избранные экономическиепроизведения/Франсуа Кенэ. — М.: Политиздат,1960. — 364 с.

5. Кларк Джон Бейтс. Распределение богат-ства/Джон Бейтс Кларк [пер. c англ. Д. Страшун-кин, А. Бесчинский]. — М.: Экономика,1992. — 447 с.

6. Лукинов И.И. Воспроизводство и цены. —М.: Экономика, 1977. — 431 с.

7. Могильний О.М. Державне регулюванняаграрного виробництва в період трансформаціїекономіки/О.М. Могильний. — К.: ІАЕ УААН,2002. — 386 с.

8. Олійник О.В. Циклічність відтворювальногопроцесу в сільському господарстві: Монографія/О.В. Олійник. — Х., 2005. — 322 с.

9. Пасхавер Б.Й. Рентний чинник розвиткуаграрного ринку/Б.Й. Пасхавер//Економіка Ук-раїни. — 2008. — № 11. — С. 72–80.

10. Петти В. Трактат о налогах и сборах/В. Петти, А. Смит, Д. Рикардо, Дж. Кейнс,М. Фридмен. Классика экономической мысли.Соч. — М.: ЭКСМО — Пресс, 2000. — С. 7–79.

11. Dobb M. The Works and Correspondenceof David Ricardo, ed. Piero Sraffa with the Col-laboration of/M. Dobb. — Indianapolis: LibertyFund, 2005.

12. Samuelson P. Economic Theory andMathematics — An Appraisal/P. Samuelson//Ame-rican Economic Review. — 42(2). —Р. 56–66.

13. Thompson D. John Stuart Mill and Repre-sentative Government. — Princeton: PrincetonUniversity Press, 1976.


ВІСТІ З НАУКОВИХ УСТАНОВ

ПРОДУКТИВНІСТЬ МОЛОЧНИХ КОРІВ У США

Молочне скотарство практикується в усьому світі і відіграє важливу роль в економіці ба-гатьох країн. Молочна продуктивність корів молочних порід у США висока, проте лідеромсеред них залишається голштинська порода.

М.С. Гавриленко, І.В. Базишина,кандидати сільськогосподарських наук

Інститут розведення і генетики тварин НААН

Поголів’я і продуктивність підконтрольних корів молочних порід у США

Порода РікПідконтрольнепоголів’я корів,

гол.

Продуктивність за 305 днів лактаціїМіжотельнийперіод, днівуміст у молоці, %

Айширська 2011 4718 7013 3,95 3,17 499,34 –2010 4873 7018 3,92 3,18 498,29 4162007 5756 7076 3,91 3,17 500,99 416

Швіцька 2011 11851 8347 4,10 3,39 625,2 –2010 12775 8453 4,06 3,38 628,9 4292007 14798 8198 4,06 3,39 610,8 449

Грензейська 2011 5210 5923 4,57 3,36 469,7 –2010 5422 6975 4,53 3,35 549,6 4272007 7652 7019 4,50 3,36 551,7 440

Голштинська 2011 3816832 10607 3,66 3,07 713,9 –2010 3776761 10517 3,61 3,06 701,5 4072007 3923793 10290 3,65 3,07 691,5 418

Джерсейська 2011 232650 7626 4,75 3,63 639,1 –2010 225111 7535 4,69 3,61 625,4 3922007 193745 7334 4,60 3,59 600,7 402

Молочнийшортгорн 2011 1843 5846 3,57 3,12 391,1 –

2010 1758 6240 3,49 3,09 408,6 3962007 2055 6339 3,54 3,10 420,9 418

жиру білка

Сумажир+білок,

кг надій, кг


Сторінкамолодого вченого

УДК 577.13:581.13© 2013

О.Є. СмірновКиївський національнийуніверситетімені Тараса Шевченка

*Науковий керівник —докторбіологічних наукН.Ю. Таран

АКТИВАЦІЯ ФЕНОЛЬНОГОМЕТАБОЛІЗМУ В РОСЛИНАХ ГРЕЧКИЗВИЧАЙНОЇ ЗА ДІЇХЛОРХОЛІНХЛОРИДУ*

Наведено рез льтати дослідження впливнизь их онцентрацій хлорхолінхлорид на вмістфенольних спол (антоціанів, р тин )та а тивність фермент фенілаланін аміа -ліази впророст ах реч и звичайної.

Фенольні сполуки (ФС) є одними з най-поширеніших представників класу вториннихрослинних метаболітів [12]. За літературнимиданими, ФС, зокрема рутин та антоціани, є най-перспективнішими біологічно активними ре-човинами для фармацевтичної та харчовоїпромисловості [7]. Серед представників вітчиз-няної флори (як потенційного джерела рутино-вмісної сировини) на особливу увагу заслуго-вує традиційна українська круп’яна культура —гречка.Нині досягнуто значних успіхів у вивченні

хімічної структури ФС, їх біосинтезу, а такожвнутрішньоклітинної локалізації [9, 13]. Протенаявні дані про вплив регуляторів росту на біо-синтез цих сполук залишаються неповними ісуперечливими [7].Сучасне практичне сільське господарство

залишає актуальним питання пошуку безпеч-них для довкілля регуляторів росту, які здатніпідвищувати врожайність і харчову цінністьсільськогосподарських культур.Хлорхолінхлорид (ССС) — є основою для

багатьох регуляторів росту вітчизняного та за-кордонного виробництва (тур, цикодел, Cyco-cel-720, Cycocel-750A). Препарат не леткий, незабруднює атмосферу, не накопичується вґрунті та воді. Через 2–3 тижні після внесенняповністю розкладається до холіну, аміаку, водита вуглекислоти. ССС широко застосовують уплодово-ягідному садівництві для підвищенняпродуктивності культур, а також для обробки

Ключові слова: рутин, антоціани, гречка звичайна, фенілаланін аміак-ліаза

зернових культур (гречки, пшениці, ячменю)для запобігання їхньому передчасному виля-ганню [5].Мета дослідження — з’ясувати дію низьких

концентрацій синтетичного регулятора росту —хлорхолінхлориду на вміст антоціанів і рутинута активність фенілаланін аміак-ліази (ФАЛ, EC4.1.3.5) як регуляторного ферменту фенольно-го синтезу в проростках гречки звичайної (Fa-gopyrum esculentum Moench.).Методика досліджень. Матеріал дослі-

джень — 30-денні проростки гречки звичайної(Fagopyrum esculentum Moench.) сорту Рубра.Насіння пророщували в різних концентраціяхССС: 0,5%, 1, 2%, контролем були рослини,пророщені на дистильованій воді. Рослини ви-рощували методом піщаної культури на се-редовищі Кнопа, в контрольованих умовах ос-вітлення (5 тис. лк), температури (20°С в атмос-фері) та фотоперіоду (16 год).Уміст рутину визначали хроматоденситомет-

ричним методом [10], антоціанів — за методомрН-залежної диференційної спектрофотометрії[8]. Активність фенілаланін аміак-ліази встанов-лено за методикою М. Цукера [14]. Активністьферменту виражали в мМ коричної кислоти/гбілка. Вміст білка визначали за К. Лоурі [11].Математичну обробку даних здійснювали за

В.О. Ушкаренко [4]. Кореляційний аналіз — упрограмі STATISTICA 6.0.Результати та обговорення. Хлорхолін-

хлорид — регулятор росту групи ретардантів.


СТОРІНКАМОЛОДОГО ВЧЕНОГО

Активація фенольного метаболізмув рослинах гречки звичайної за дії хлорхолінхлориду

муляції росту та розвитку кореневої системи,а також позитивному впливі на репродуктивніоргани. Завдяки обробці рослин ретардантомуміст фотосинтетичних, УФ-поглинальних піг-ментів та активність антиоксидантних фермен-тів підвищується й утворюються низькомолеку-лярні антиоксиданти — фенольні сполуки [2].Вивчаючи дію ССС на рослини гречки зви-

чайної, можна простежити чітку тенденціюзбільшення вмісту фенольних сполук. За об-робки насіння гречки звичайної максимальною2%-ю концентрацією ретарданту вміст флаво-ноїду рутину збільшився у 3,5 раза, антоціанів —у 8 разів порівняно з контролем (рис. 1).Відомо, що значні зміни активності ключово-

го ферменту фенольного синтезу — ФАЛ відбу-ваються у відповідь на дію багатьох факторів:світла, температури, механічного пошкоджен-ня, дефіциту більшості елементів мінерально-го живлення [1, 3, 6].Під час експерименту встановлено, що зав-

дяки обробці насіння гречки звичайної ССС уконцентрації 2% активність ФАЛ зросла удвічі(рис. 2).Отримані нами дані корелюють з умістом

фенолів (антоціанів і рутину). Статистичнийаналіз свідчить, що коефіцієнт кореляційноїзалежності вмісту рутину та активності ФАЛ(r1)=0,946; умісту антоціанів та активності ФАЛ(r2)=0,930. Обидва розраховані коефіцієнти (r1,r2) характеризують велику, майже лінійну за-лежність.

Рис. 2. Зміни а тивності фенілаланін аміа -ліази в лист ах 30-денних пророст ів реч извичайної за дії ССС

Активність ФАЛ

, мМ

коричної

кислоти/г білка

Встановлено активацію фенольного ме-таболізму в рослинах гречки звичайної за діїретарданту в концентрації 2%.Під час досліджень виявлено, що за оброб-

ки рослин гречки звичайної препаратом цієї

Висновки

концентрації активність ключового фермен-ту фенольного біогенезу — фенілаланін амі-ак-ліази зростала удвічі, що корелює зі збіль-шенням умісту рутину у 3,5 і вмістом анто-ціанів — у 8 разів.

Рис. 1. Уміст антоціанів і флавоноїд р тинв лист ах 30-денних пророст ів реч и зви-чайної за дії ССС: К — онтроль; Д1 — 0,5%ССС; Д2 — 1% ССС; Д3 — 2% ССС; — ан-тоціани; — р тин (до рис. 1 і 2)

Уміст фенолів

, мг/г с.р.

1. Адамовська В.Г., Молодченкова О.О.,Цісельська Л.Й., Безкровна Л.Я. Зміна актив-ності фенілаланін-аміак-ліази, сумарного вмістуфенольних сполук та лігніну в проростках яро-го ячменю за дії фузаріозної інфекції та саліци-лової кислоти//Вісн. Харків. НАУ. Серія: біоло-гія. — 2007. — Вип. 1(10). — С. 50–58.

2. Василенко В.Ф., Креславский В.Д., Кузне-цов Е.Д. Хлорхолинхлорид как модификаторряда регулируемых фитохромом процессов ро-


ста и фотосинтеза//Доклады АН СССР. — 1991.— Т. 316. — № 6.

3. Олениченко Н.А., Загоскина Н.В. Ответ-ная реакция озимой пшеницы на действие низ-ких температур: образование фенольных со-единений и активность L-фенилаланин аммиак-лиазы//Прикл. биохим. и микробиол. — 2005. —Т. 41, № 6. — С. 681–685.

4. Ушкаренко В.О. та ін. Дисперсійний і ко-реляційний аналіз у землеробстві та рослин-

Його фізіологічна дія виявляється у гальму-ванні росту осьових органів, їх потовщенні, сти-


СТОРІНКАМОЛОДОГО ВЧЕНОГО

Активація фенольного метаболізмув рослинах гречки звичайної за дії хлорхолінхлориду

ництві. — Херсон: Айлант, 2008. — 372 с.5. Халитов А.Х. Применение тура в земле-

делии. — М.: Россельхозиздат, 1976. — 34 с.6. Яруллина Л.Г., Ибрагимов Р.И. Активность

фенилаланин аммиак-лиазы и ингибиторов про-теолитических ферментов в проростках пшени-цы при септориозе//Физиология и биохимия куль-тур. растений. — 2000. — Т. 32, № 3. — С. 223–226.

7. Andersen O., Markham K. Flavonoids Che-mistry, Biochemistry and Applications//CRC Press,2005. — 1212 p.

8. Giusti M.M., Wrolstad R.E. Anthocyanins.Characterization and measurement with UV-visiblespectroscopy//Current Protocols in Food AnalyticalChemistry. — New York: John Wiley & Sons. —Unit F 1.2. — 2001. — Р. 1–13.

9. Harborne J.В., Williams C.A. Advancesin flavonoid research since 1992//Phytochemi-

stry. — 2000. — V. 55. — P. 481–504.10. Kosyan A., Sytar O., Taran N. Anthocyanins

as marker for selection buckwheat plants with highrutin content//Advances in buckwheat research.Proceedings of the 11-th International Symposiumof Buckwheat. — 2010. — Р. 314–319.

11. Lowry K., Rosebrough N., Farr A. Proteinmeasurement with the Folin phenol reagent//J. Biol.Chem. — 1951. — V. 193, № 1. — P. 265–275.

12. Vogt T. Phenylpropanoid biosynthesis//Mo-lecular Plant. — 2010. — V. 3(1) — P. 2–20.

13. Xie D.Y., Dixon R.A. Proanthocyanidin bio-synthesis still more questions than answers?//Phytochemistry. — 2005. — V. 66. — P. 2127–2144.

14. Zucker M. Induction of phenylalanine am-monia-lyase in Xaritin leaf disk. Photosythetic re-guirement and effect of day-legth//Plant Physiol. —1969. — V. 44. — P. 91–112.



УДК 050(100): 006.063: 004.65Влизло В.В., Искра Р.Я., Салыга Ю.Т. Наукомет-рические базы данных и возможности регистрациив них отечественных научных изданий//Вісник аграр-ної науки. — 2013. — № 1. — С. 5–10.Проблемно-дискуссионная статья посвящена вопро-сам современных международных наукометри-ческих баз данных, в частности Web of Science и Sci-Verse Scopus. Акцентируется внимание на возмож-ностях регистрации в этих базах данныхотечественных научных изданий. Также описывают-ся и дискутируются имеющиеся сегодня в мировойи отечественной практике методы унифицированнойоценки эффективности труда отдельного ученого,научного учреждения и т.д. Библиогр.: 6 названий.Ключевые слова: наукометрические базы данных,импакт-фактор, индекс Хирша, научные издания

УДК 631.67.417.2:631.582:631.81Ермолаев Н.Н., Хохлов В.В. Изменения гумусногосостояния дерново-подзолистой почвы под влияни-ем удобрения в севооборотах Полесья//Вісник аг-рарної науки. — 2013. — № 1. — С. 11–14.Представлены результаты исследований изменениясодержания и запасов гумуса в почве и расчеты егобаланса в 5-польном зерно-травянопропашном и 2-польном зернопропашном севооборотах. Библиогр.:9 названий.Ключевые слова: содержание гумуса, запасы гу-муса, баланс гумуса, дерново-оподзоленная почва,короткоротационный севооборот.

УДК 631.81:631.417Цвей Я.П., Иванина В.В., Петрова Е.Т. Групповойи фракционный состав гумуса чернозема типично-го в разноротационных севооборотах//Вісник аграр-ної науки. — 2013. — № 1. — С. 15–19.Доказано, что использование органо-минеральныхсистем удобрения и уменьшение в севооборотедоли свеклы сахарной до 17% положительно влия-ли на качественный состав гумуса и стабилизиро-вали соотношение Сгк:Сфк на уровне 1,77–1,82. Про-цесс гумификации сопровождался углубленнойтрансформацией органического вещества удобре-ний в стабильные компоненты гумуса, увеличиваядолю нерастворимого остатка относительно контро-ля на 0,12–0,14%. Библиогр.: 7 названий.Ключевые слова: гумус, групповой состав, сево-обороты, система удобрения.

УДК 631.461:631.445.4Демиденко А.В., Тонха О.Л., Величко В.А. Биоген-ность чернозема типичного при различной обработкепочвы//Вісник аграрної науки. — 2013. — № 1. —С. 20–23.Исследована численность эколого-трофических итаксономических групп микроорганизмов в черно-земе типичном при 36-летнем использовании раз-личных обработок почвы. Показано, что глубокаяплоскорезная обработка почвы способствует умень-шению процессов минерализации, усилению гуму-сонакопления, улучшению обеспечения подвижны-ми формами фосфора и минеральными соединени-ями азота. Библиогр.: 9 названий.

Ключевые слова: чернозем типичный, биогенность,эколого-трофические группы микроорганизмов.

УДК 632.51:632.915:528.926Иващенко А.А., Клечковский Ю.Э., Могилюк Н.Т.,Чебановская А.Ф. Методика расчета рентабельно-сти ликвидации карантинных организмов//Вісник аг-рарної науки. — 2013. — № 1. — С. 24–28.Дана оценка возможности дальнейшего распростра-нения карантинного сорняка горчака ползучего (Ac-roptilon repens L.) на территории Украины и приве-дены методические аспекты анализа рентабельно-сти его ликвидации. Библиогр.: 14 названий.Ключевые слова: горчак ползучий, карантин, эко-лого-географический анализ, методика, рентабель-ность.

УДК 635.11:631.816Корниенко С.И., Куц А.В., Парамонова Т.В., Горо-вая Т.К. Снижение нитратов в корнеплодах свеклыстоловой//Вісник аграрної науки. — 2013. — № 1. —С. 29–32.Определено влияние разных технологических при-емов выращивания (сортовой состав, сроки посева,предшественники, прореживание, внесение и после-действие удобрений, формы и способы внесенияудобрений, использование микроэлементов, спосо-бы орошения) на накопление нитратов в корнепло-дах свеклы столовой. Библиогр.: 3 названия.Ключевые слова: нитраты, свекла столовая, сор-та, удобрения, микроэлементы, предшественники,способы орошения.

УДК 619:616-006.446:632.2Мандыгра Н.С., Любарь Н.В., Гулюкин М.И., Ива-нова Л.А., Козырева Н.Г. Филогенетический анализвирусов лейкоза крупного рогатого скота//Вісник аг-рарної науки. — 2013. — № 1. — С. 33–36.Впервые в Украине изучено разнообразие генов envи pol вируса лейкоза крупного рогатого скота. Опре-делена нуклеотидная последовательность и прове-ден филогенетический анализ с целью выявлениягенотипов исследованных изолятов провируса лей-коза, циркулирующего на территории Украины. Биб-лиогр.: 7 названий.Ключевые слова: вирус лейкоза, полимеразнаяцепная реакция, генотипы вируса, филогенетичес-кий анализ, гены env, pol.

УДК 636.242:591.152Кацы Г.Д., Ладыш Е.И., Хирлюк Р.Я., Абальма-сов В.С. Акклиматизация мясного скота породы ша-роле в Донецкой области//Вісник аграрної науки. —2013. — № 1. — С. 37–40.Иммунная система коров породы шароле первогоэкологического поколения в Донецкой области функ-ционирует без особых отклонений. В жару выявле-ны небольшие увеличения количества Т-киллерови циркулирующих иммунокомплексов; показательфагоцитарной активности, наоборот, уменьшается.Толщина эпидермиса и площадь сальных железувеличивается. Библиогр.: 6 названий.Ключевые слова: мясной скот, порода шароле,иммунитет, кожа, микроклимат, сезон.

РЕФЕРАТЫ


УДК 633.15:631.52Дзюбецкий Б.В., Черчель В.Ю., Марочко В.А. Фор-мирование признака «влажность» у скороспелыхгибридов кукурузы//Вісник аграрної науки. — 2013.— № 1. — С. 41–44.Рассмотрены результаты изучения влияния морфо-биологических особенностей початка скороспелыхгибридов кукурузы на формирование признака«влажность зерна при созревании». Доказано, чтораскрытие оберток и поникание початков отрица-тельно влияют на массу 1000 зерен и на продуктив-ность растений в целом. Библиогр.: 13 названий.Ключевые слова: кукуруза, гибрид, скороспелость,собирательная влажность зерна, консистенция эн-досперма.

УДК 633.11:631.5Василюк П.Н., Улич Л.И. Научное обоснование пос-лерегистрационных исследований сортов//Вісникаграрної науки. — 2013. — № 1. — С. 45–49.Обоснована целесообразность проведения послере-гистрационного сортоизучения. Приведены резуль-таты исследований влияния эколого-адаптивногоподхода к подбору и размещению сортов пшеницыозимой в агроклиматических зонах, подзонах и мик-розонах на реализацию их природного потенциалаурожайности, реакцию на некоторые агроприемы.Библиогр.: 6 названий.Ключевые слова: сорт, послерегистрационные ис-следования, пшеница, агроклиматические зоны,адаптация, потенциал продуктивности.

УДК 631.3:658Сидорчук А.В. Формирование эффективного рын-ка техники, технических и технико-технологическихуслуг//Вісник аграрної науки. — 2013. — № 1. —С. 50–54.Доказано, что внутренние рынки техники, техничес-ких и технико-технологических услуг взаимодейству-ют между собой, а их эффективность в значитель-ной степени зависит от содержания государственнойтехнической политики. Обоснованы стратегическиевекторы политики, направленной на импортозаменусуществующей на рынке страны сельскохозяйствен-ной техники; разработку экономико-правовых меха-низмов государственного влияния на формированиевнутригосударственных рынков техники, техничес-ких и технико-технологических услуг; совершенст-вование механизмов государственного стиму-лирования и поддержание технико-технологическо-го обновления сельскохозяйственных предприятий;организацию в государстве комплексных научныхисследований. Раскрыты технические, организаци-онные и экономические основы механизмов государ-ственного регулирования указанных рынков. Биб-лиогр.: 4 названия.Ключевые слова: рынки техники, технических итехнологических услуг, механизмы государственно-го регулирования, комплексные научные исследова-ния.

УДК 631.504.062; 631.582.631.8Булыгин С.Ю., Фурдычко О.И., Бондарь А.И., Ду-тов А.И. Определение критичности агропродукции

в земледелии радиоактивно загрязненных регионов//Вісник аграрної науки. — 2013. — № 1. —С. 55–58.Доказано, что научно-инновационные подходы к оп-ределению критичности агропродукции в земледе-лии радиоактивно загрязненных регионов должныучитывать структуру потребления населением пище-вых продуктов различного происхождения, а такжеее соответствие действующим гигиеническим нор-мативам содержания радионуклидов (ДР–2006).Учитывая рост потребления населением растение-водческой продукции, следует уделять вниманиеовощной составляющей потребительской корзины.Подбор овощных культур и сортов с потенциальноневысокой способностью к аккумуляции радионук-лидов сегодня является самым доступным меро-приятием уменьшения индивидуальной дозы облу-чения населения. Библиогр.: 6 названий.Ключевые слова: плотность загрязнения почвы,радиационные загрязнения, удельная активностьрадионуклида, радиационная критичность сельско-хозяйственной продукции.

УДК 631.41; 631.45Медведев В.В. К обоснованию уменьшения паш-ни в Украине//Вісник аграрної науки. — 2013. —№ 1. — С. 59–63.Физические, физико-механические и технологичес-кие параметры почвенного покрова использованыкак критерии для оценки распространения неблаго-приятных условий на пашне страны и обоснованияуменьшения ее размеров. Библиогр.: 11 названий.Ключевые слова: физические, физико-механичес-кие и технологические параметры, сокращение пашни.

УДК 626.82Скрипник О.В., Воропай Г.В., Пожидаева Н.В. Ре-конструкция мелиоративных систем в условиях ре-формированного сельскохозяйственного производ-ства//Вісник аграрної науки. — 2013. — № 1. —С. 64–67.Изложены результаты исследований и производ-ственной проверки эффективного способа реконст-рукции и модернизации мелиоративных систем натерриториях с развитым микрорельефом в услови-ях реформированного сельскохозяйственного произ-водства. Библиогр.: 2 названия.Ключевые слова: мелиоративная система, водоак-кумуляционная траншея, микрорельеф, норма осу-шения, уровень почвенных вод.

УДК 634.11:581.47:663.813Лысанюк В.Г., Войток Т.И. Пригодность плодовновых сортов яблони для изготовления натурально-го сока//Вісник аграрної науки. — 2013. — № 1. —С. 68–70.Проанализирован биохимический состав свежихплодов яблони 15-ти сортов отечественной и зару-бежной селекций, а также натуральных соков, из-готовленных из них. За комплексом физических, по-требительских и органолептических показателей вы-делено сорта, плоды которых наиболее пригодныдля данного вида переработки. Библиогр.: 4 наз-вания.

РЕФЕРАТЫ


Ключевые слова: плоды яблони, натуральный сок,показатели качества.

УДК 631.16:658Зелиско И.М. Риски в системе обеспечения интег-рационных аграрных формирований финансовымиресурсами//Вісник аграрної науки. — 2013. — № 1.— С. 71–73.Рассмотрены сущность и виды рисков в деятельно-сти аграрных формирований, а также инструментыуправления риском — избегание риска, контрольриска, передача риска, самофинансирование риска.Предложена классификация рисков, влияющих наобеспечение финансовыми ресурсами интеграцион-ных аграрных формирований, по источникам их воз-никновения. Библиогр.: 12 названий.Ключевые слова: финансовые ресурсы, интегра-ционные аграрные формирования, классификацияриска, инструменты управления риском.

УДК 338.432Сатыр Л.М. Направления обеспечения воспроизвод-ства потенциала сельскохозяйственных предприя-тий//Вісник аграрної науки. — 2013. — № 1. —С. 74–77.В статье исследованы особенности процессов вос-производства и определены возможности расширен-

ного воспроизводства в сельскохозяйственных пред-приятиях Украины. Эта группа предприятий способ-на в нынешних условиях обеспечить развитие про-изводственной деятельности за счет собственныхфинансовых ресурсов, самостоятельно включать воборот в необходимых объемах заемный капитал.Обоснованы рекомендации по формированию мате-риально-технических ресурсов сельскохозяйствен-ных предприятий с учетом финансовых результатових хозяйствования. Библиогр.: 13 названий.Ключевые слова: воспроизводство, потенциал,факторы производства, материально-техническоеобеспечение, государственная поддержка.

УДК 577.13:581.13Смирнов А.Е. Активация фенольного метаболизмав растениях гречихи обыкновенной при действиихлорхолинхлорида//Вісник аграрної науки. — 2013.— № 1. — С. 78–80.Приведены результаты исследования влияния низ-ких концентраций хлорхолинхлорида на содержаниефенольних соединений (антоцианов, рутина) и ак-тивность фермента фенилаланин аммиак-лиазы впроростках гречихи обыкновенной. Библиогр.: 14названий.Ключевые слова: рутин, антоцианы, гречиха обык-новенная, фенилаланин аммиак-лиаза.

РЕФЕРАТЫ


UDC 050(100): 006.063: 004.65Vlizlo V., Iskra R., Salyga Yu. Science and metricdatabases and capability registration in them of do-mestic scientific editions//News of agrarian sciences. —2013. — № 1. — P. 5–10.The article is devoted to the problems of moderninternational science and metric databases, in particularWeb of Science and SciVerse Scopus. Special attentionis paid to recording capabilities in these databases ofdomestic scientific editions. Also methods availabletoday in world and domestic practice of unitizedperformance evaluation of separate scientist, scientificinstitution etc. are discussed. Bibl.: 6 titles.Key words: science and metric databases, impact-factor, Hirsh coefficient, scientific editions.

UDC 631.67.417.2:631.582:631.81Yermolayev N., Hohlov V. Changes in humus statusof soddy podzolic sandy loam soil under the influenceof fertilizing in crop rotations of Polisya//News of ag-rarian sciences. — 2013. — № 1. — P. 11–14.Results are given of researches in changes of thehumus content and reserves in soil, as well as accountsof its balance in 5-field grain-grass tilling and 2-fieldgrain tilling crop rotations. Bibl.: 9 titles.Key words: humic matter, humus stores, humus ba-lance, soddy podzolized soil, short-term crop rotation.

UDC 631.81:631.417Tsvey Ya., Ivanina V., Petrova Ye. Group and frac-tional composition of humus of typical black earth indifferent crop rotations//News of agrarian sciences. —2013. — № 1. — P. 15–19.It is proved that use of organic-mineral fertilizer systemsand decrease in crop rotation of share of sugar beet to17% positively influenced qualitative composition ofhumus and stabilized the ratio Sgk:Sfk at the level of 1,77-1,82. Humification process was accompanied by deeptransformation of organic matter of fertilizers in stablebuilders of humus, enlarging the share of insolubleresidue in comparison with the control by 0,12–0,14%.Bibl.: 7 titles.Key words: humus, group composition, crop rotations,fertilizing system.

UDC 631.461:631.445.4Demidenko A., Tonha O., Velichko V. Biogenic fea-tures of typical black earth at different techniques of soilprocessing//News of agrarian sciences. — 2013. —№ 1. — P. 20–23.A lot of ecological-trophic and taxonomical groups ofmicro-organisms in black earth typical are researchedat 36-year use of various cultural operations. It is shownthat deep non-plough tillage of soils contributes indecrease of processes of salinity, magnification ofhumus accumulation, improved provision with mobileforms of phosphorus and mineral forms of nitrogen.Bibl.: 9 titles.Key words: typical black earth, biogenic features,ecological-trophic groups of micro-organisms.

UDC 632.51:632.915:528.926Ivashchenko A., Klechkovskiy Yu., Moghiliuk N.,Chebanovska A. Methodology of calculation of pro-

fitability of liquidation of quarantine organisms//News ofagrarian sciences. — 2013. — № 1. — P. 24–28.An assessment is made of capability of the furtherspreading of quarantine weed of Acroptilon repens L.in Ukraine. Methodological aspects of profitability ana-lysis of its liquidation are also resulted. Bibl.: 14 titles.Key words: stagger bush, quarantine, ecological andgeographical analysis, methodology, profitability.

UDC 635.11:631.816Korniyenko S., Kuts A., Paramonova T., Goro-vaya T. Methods of lowering nitrates’ content in rootsof beet//News of agrarian sciences. — 2013. —№ 1. — P. 29–32.Influence is studied of different methods of cultivation(grades’ composition, sowing periods, precursors, thi-nning, entering fertilizers and aftereffect of their usage,forms and fertilization methods, use of microelements,irrigating methods) on accumulation of nitrates in rootsof beet. Bibl.: 3 titles.Key words: nitrates, beet, quality, fertilizers, micro-elements, precursors, irrigating methods.

UDC 619:616-006.446:632.2Mandygra N., Liubar N., Guliukin M., Ivanova L.,Kozyreva N. Phylogenetic analysis of viruses of leu-kosis of cattle//News of agrarian sciences. — 2013. —№ 1. — P. 33–36.For the first time in Ukraine a diversity of genes envand pol of Bovine leukaemia virus is learnt. Bibl.: 7 titles.Key words: leukosis virus, polymerase chain reaction,virus genotypes, phylogenetic analysis, genes env and pol.

UDC 636.242:591.152Katsy G., Ladysh Ye., Hirliuk R., Abalmasov V. Ac-climatization of Charolais beef cattle in Donetsk region//News of agrarian sciences. — 2013. — № 1. —P. 37–40.The immune system of Charolais cows of the first eco-logical breed in Donetsk region has no special de-flection. In heat small increase of T-killers and circulatingimmune complexes are observed; the index of pha-gocyte activity, to the contrary, is diminished. Depth offalse skin and the square of sebaceous glands areenlarged. Bibl.: 6 titles.Key words: beef cattle, Charolais breed, immunity,skin, microclimate, season.

UDC 633.15:631.52Dziubetsky B., Cherchel V., Marochko V. Formationof an attribute «humidity» at early hybrids of corn//Newsof agrarian sciences. — 2013. — № 1. — P. 41–44.Results are given of investigation in influence of mor-phological and biological features of cob of early hybridsof corn on formation of attribute «humidity of grain atripening». It is proved that disclosure of wraps andflagging of cobs negatively influences mass of 1000seeds and productivity of plants as a whole. Bibl.:13 titles.Key words: corn, hybrid, early growth, collective hu-midity of grain, consistency of endosperm.

UDC 633.11:631.5Vasiliuk P., Ulich L. Scientific justification of after-

ABSTRACTS


registration investigation of grades//News of agrariansciences. — 2013. — № 1. — P.45–49.The expediency of after-registration investigation ofgrades is justified. Results are given of investigation ininfluence of ecological-adaptive approach to matchingand disposing grades of winter wheat in agroclimaticzones, sub-zones and micro-zones on implementationof their environmental assets of yielding ability andresponse to some agricultural methods. Bibl.: 6 titles.Key words: quality, after-registration investigation,wheat, agroclimatic zones, adaptation, productivitypotential.

UDC 631.3:658Sidorchuk A. Forming efficient market of engineering,technical and technological services//News of agrariansciences. — 2013. — № 1. — P. 50–54.It is proved that domestic markets of engineering, tech-nical and technological services interact amongthemselves, and their performance largely depends onthe content of the state engineering policy. Strategicvectors of the policy directed on substitution of importagricultural machinery are justified, as well as necessityof development of economic-legal mechanisms of thestate influence on forming interstate markets ofengineering, technical and technological services;enhancement of mechanisms of state support technicaland technological up-dating of agricultural enterprises;creation in the state of complex scientific investigations.Technical, organizational and economical basis ofmechanisms of state regulation of the mentionedmarkets are uncovered. Bibl.: 4 titles.Key words: engineering markets, technical and tech-nological services, mechanisms of state regulation,complex scientific investigations.

UDC 631.504.062; 631.582.631.8Bulygin S., Furdychko O., Bondar А., Dutov A. De-termination of criticality of agrocommodity in farmingagriculture in radioactively contaminated regions//Newsof agrarian sciences. — 2013. — № 1. — P. 55–58.It is proved that scientific-innovative approaches todetermination of criticality of agrocommodity in farmingagriculture in radioactively contaminated regions shouldconsider structure of consumption by the population offoodstuff of different origin, and also its correspondenceto hygienic norms regulating the content of radionuclides(SR-2006). Considering growth in consumption by thepopulation of plant growing products, it is necessary topay special attention to vegetable component of con-sumer goods basket. Selection of vegetable crops andgrades with potentially low-level capability to accu-mulation of radionuclides is today the most accessibleprovision of decrease of individual radiation dose of thepopulation. Bibl.: 6 titles.Key words: density of soil pollution, radiation pollution,radionuclide specific activity, radiation criticality of ag-ricultural products.

UDC 631.41; 631.45Medvedev V. To justification of decrease of arable landin Ukraine//News of agrarian sciences. — 2013. —№ 1. — P. 59–63.Physical, physical-mechanical and technological pa-

rameters of soil cover are used as measure forassessment of spreading unfavorable conditions onarable land and justification of decrease of its sizes.Bibl.: 11 titles.Key words: physical, physical-mechanical and tech-nological parameters, arable land reduction.

UDC 626.82Skripnik O., Voropay G., Pozhydayeva N. Recon-struction of reclamative systems in conditions of thereformed farming industry//News of agrarian scien-ces. — 2013. — № 1. — P. 64–67.Results of investigation and manufacturing check ofeffective method of reconstructing and remodeling ofreclamative systems in terrains with developed microrelief in conditions of the reformed farming industry arestated. Bibl.: 2 titles.Key words: reclamative system, water-accumula-ting fosse, micro relief, norm of drainage, level of soilwater.

UDC 634.11:581.47:663.813Lysaniuk V., Voytok T. Suitability of fruits of newgrades of an apple for natural juice manufacture//Newsof agrarian sciences. — 2013. — № 1. — P. 68–70.Biochemical composition is analyzed of fresh fruits ofan apple of 15 grades of domestic and foreign selection,as well as natural juices prepared from them. On thebasis of physical, consumer and organoleptic indicatorsgrades are selected which one fruits are most suitablefor that kind of processing. Bibl.: 4 titles.Key words: apple fruits, natural juice, quality indices.

UDC 631.16:658Zelisko I. Risks in system of provision of integrationagrarian enterprises with financial resources//News ofagrarian sciences. — 2013. — № 1. — P. 71–73.The essence and aspects of risks in activity of agrarianenterprises, and also risk management tools — riskavoidance, risk control, transfer of risk, risk self-fi-nancing is observed. Classification of risks is suggestedinfluencing provision with financial resources of in-tegration agrarian enterprises on sources of their origin.Bibl.: 12 titles.Key words: financial resources, integration agra-rian enterprises, risk classification, risk control in-struments.

UDC 338.432Satyr L. Directions of reproduction of potential of ag-ricultural enterprises//News of agrarian sciences. —2013. — № 1. — P. 74–77.Features of reproductive processes are researched andcapabilities of expanded reproduction in agriculturalenterprises of Ukraine are determined. This group offactories is capable in present requirements to ensuredevelopment of production at the expense of own fi-nancial resources, and independently include extracapital in turnover in necessary volumes. Referenceson forming material resources of agricultural enterprisestaking into account financial results of their managingare justified. Bibl.: 13 titles.Key words: reproduction, potential, production factors,material support, the state support.

ABSTRACTS


UDC 577.13:581.13Smirnov A. Activation of phenol metabolism in plantsof buckwheat at chlormequat chloride treatment///News of agrarian sciences. — 2013. — № 1. —P. 78–80.Results are given of investigation in influence of low

concentrations of chlormequat chloride on the contentof phenol bonds (anthocyans, rutinum) and activity ofphenylalanine ammonia-liaise in plantlets of buckwheat.Bibl.: 14 titles.Key words: rutinum, anthocyans, buckwheat, phe-nylalanine ammonia-liaise.

ABSTRACTS


Абальмасов Віктор Сергійович, начальник Управ-ління розвитку аграрного виробництва облдержад-міністрації Донецької обл., Донецьк, e-mail: [email protected]

Бондар Олександр Іванович, член-кор. НААН, про-фесор, ректор Державної екологічної академії після-дипломної освіти та управління Мінприроди України,Київ, e-mail: [email protected]

Булигін Сергій Юрійович, член-кор. НААН, профе-сор, академік-секретар НААН, Київ, e-mail: S. [email protected]

Василюк Петро Миколайович, директор Українсь-кого інституту експертизи сортів рослин, Київ, e-mail:soр[email protected]

Величко Володимир Андрійович, доктор с.-г. наук,професор, старший науковий співробітник ННЦ «Ін-ститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соко-ловського», Харків, e-mail: [email protected]

Влізло Василь Васильович, академік НААН, про-фесор, директор Інституту біології тварин НААН Ук-раїни, Львів, e-mail: [email protected]

Войток Тетяна Іванівна, молодший науковий спів-робітник відділу післязбиральної обробки плодів таагрохімічних досліджень Інституту садівництваНААН, Київ, e-mail: [email protected]

Воропай Галина Василівна, науковий співробітникІнституту водних проблем і меліорації НААН, Київ,e-mail: [email protected]

Горова Тамара Корніївна, академік НААН, профе-сор, головний науковий співробітник лабораторії се-лекції дворічних та малопоширених культур Інститу-ту овочівництва і баштанництва НААН, Харківськаобл., п/в Селекційне, e-mail: [email protected]

Гулюкін Михайло Іванович, академік РАСГ, інозем-ний член НААН, директор ДНЗ Всеросійського iн-ституту експериментальної ветеринарії ім. Я.Р. Ко-валенка, Москва, Росія, e-mail: <[email protected]>

Демиденко Олександр Васильович, кандидатс.-г. наук, доцент, заступник директора Черкаськоїдержавної с.-г. дослідної станції ННЦ «Інститут зем-леробства НААН», сел. Холоднянське Черкаськоїобл., e-mail: [email protected]

Дзюбецький Борис Володимирович, доктор с.-г.наук,академік НААН, завідувач відділу селекції і на-сінництва зернових культур Державної установиІнститут сільського господарства степової зониНААН, Дніпропетровськ, e-mail: [email protected]

Дутов Олександр Іванович, кандидат с.-г. наук,старший науковий співробітник, доцент, зав. кафед-ри екологічно збалансованих технологій і моніторин-гу Державної екологічної академії післядипломної ос-віти та управління Мінприроди України, Київ, e-mail:

dutov_naan@ ukr.net

Єрмолаєв Микола Миколайович, доктор с.-г. наук,завідувач відділу сівозмін і землеробства на меліо-рованих землях ННЦ «Інститут землеробстваНААН», Київ, e-mail: [email protected]

Зеліско Інна Михайлівна, кандидат екон. наук, до-цент кафедри фінансів Національного університетубіоресурсів і природокористування України, Київ,e-mail: [email protected]

Іваніна Вадим Віталійович, кандидат с.-г. наук, за-відувач відділу агрохімії Інституту біоенергетичнихкультур і цукрових буряків НААН, Київ, e-mail:[email protected]

Іванова Людмила Олександрівна, кандидат біол.наук, провідний науковий співробітник лабораторіїлейкозології ДНЗ Всеросійського інституту експери-ментальної ветеринарії ім. Я.Р. Коваленка, Москва,Росія, e-mail: <[email protected]>

Іващенко Олександр Олексійович, академік-секре-тар НААН, Київ, e-mail: [email protected]

Іскра Руслана Ярославівна, кандидат с.-г. наук,старший науковий співробітник Інституту біології тва-рин НААН, Львів, e-mail: [email protected]

Каци Георгій Дмитрович, доктор біол. наук, профе-сор, завідувач кафедри біології тварин Луганськогонаціонального аграрного університету, Луганськ,e-mail: rector @lnau.lg.ua

Клечковський Юрій Едуардович, доктор с.-г. наук,директор Дослідної станції карантину винограду іплодових культур ІЗР НААН, Одеса, e-mail: [email protected]

Козирьова Наталія Геннадіївна, молодший науко-вий співробітник лабораторії лейкозології ДНЗ Все-російського iнституту експериментальної ветеринаріїім. Я.Р. Коваленка, Москва, Росія, e-mail: <[email protected]>

Корнієнко Сергій Іванович, кандидат с.-г. наук,доцент, директор Інституту овочівництва і баштан-ництва НААН, Харківська обл., п/в Селекційне,e-mail: [email protected]

Куц Олександр Володимирович, кандидат с.-г.наук, старший науковий співробітник, завідувач ла-бораторії агрохімії та аналітичних вимірювань Інсти-туту овочівництва і баштанництва НААН, Харківсь-ка обл., п/в Селекційне, e-mail: kutzalexandr@ gmail.com

Ладиш Катерина Ігорівна, аспірант Луганськогонаціонального аграрного університету, Луганськ,e-mail: rector @lnau.lg.ua

Лисанюк Віктор Григорович, доктор с.-г. наук, про-фесор, віце-президент Академії технічних наук Ук-

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ


раїни, Київ, e-mail: [email protected]

Любар Ніна Володимирівна, молодший науковийспівробітник сектору епізоотології хвороб жуйнихІнституту сільського господарства Західного ПоліссяНААН, Рівне, e-mail: [email protected]

Мандигра Микола Станіславович, член-кор. НААН,професор, завідувач відділу крайової епізоотологіїІнституту сільського господарства Західного ПоліссяНААН, Рівне, e-mail: [email protected]

Марочко Валентина Анатоліївна, кандидат с.-г.наук, старший науковий співробітник Державної ус-танови Інститут сільського господарства степовоїзони НААН, Дніпропетровськ, e-mail: [email protected]

Медведєв Віталій Володимирович, академікНААН, професор, головний науковий співробітникННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії іме-ні О.Н. Соколовського», Харків, e-mail: [email protected]

Могилюк Наталія Тимофіївна, кандидат с.-г. наук,старший науковий співробітник Дослідної станції ка-рантину винограду і плодових культур ІЗР НААН,Одеса, e-mail: [email protected]

Парамонова Тетяна Владиславівна, кандидат с.-г.наук, провідний науковий співробітник лабораторіїагрохімії та аналітичних вимірювань Інституту ово-чівництва і баштанництва НААН, Харківська обл.,п/в Селекційне, e-mail: [email protected]

Петрова Олена Тимофіївна, кандидат с.-г. наук,старший науковий співробітник Білоцерківської до-слідно-селекційної станції ІБКЦБ НААН, Біла Церк-ва, е-mail: bс[email protected]

Пожидаєва Наталія Вікторівна, провідний інженерІнституту водних проблем і меліорації НААН, Київ,e-mail: [email protected]

Сайдак Роман Васильович, завідувач лаборато-рії агрокліматичних ресурсів Інституту водних про-блем і меліорації НААН, Київ, e-mail: [email protected]

Салига Юрій Тарасович, кандидат біол. наук, стар-ший науковий співробітник, завідувач лабораторіїобміну речовин Інституту біології тварин НААН,Львів, e-mail: [email protected]

Сатир Лариса Михайлівна, кандидат екон. наук,доцент кафедри економіки Білоцерківського на-ціонального аграрного університету, Біла Церква,

e-mail: [email protected]

Сидорчук Олександр Васильович, член-кор.НААН, заступник директора з наукової роботи ННЦ«Інститут механізації та електрифікації сільськогогосподарства», смт Глеваха Васильківського р-нуКиївської обл., e-mail: [email protected]

Скрипник Олег В’ячеславович, доктор техн. наук,головний науковий співробітник Інституту воднихпроблем і меліорації НААН, Київ, e-mail: [email protected]

Смірнов Олександр Євгенович, аспірант кафедрифізіології та екології рослин Навчально-науковогоцентру «Інститут біології» Київського національногоуніверситету імені Тараса Шевченка, Київ, e-mail:mcd [email protected]

Тонха Оксана Леонідівна, кандидат с.-г. наук, до-цент кафедри ґрунтознавства та охорони ґрунтівім. М.К. Шикули Національного університету біоре-сурсів і природокористування України, Київ, e-mail:Oksana [email protected]

Улич Леонід Ісакович, кандидат с.-г. наук, старшийнауковий співробітник Українського інституту експер-тизи сортів рослин, Київ, e-mail: soр[email protected]

Фурдичко Орест Іванович, академік НААН, дирек-тор Інституту агроекології і природокористуванняНААН, Київ, e-mail: [email protected]; веб-сайт: http://agroeko.org.ua

Хірлюк Родіон Якович, голова господарства «Хір-люк і Ко», Красноармійськ Донецької обл., e-mail:[email protected]

Хохлов Володимир Володимирович, кандидатс.-г. наук, науковий співробітник відділу землероб-ства та меліорації Інституту сільського господарстваПолісся НААН, Житомир, e-mail: [email protected]

Цвей Ярослав Петрович, доктор с.-г. наук, профе-сор, завідувач відділу агроекомоніторингу і проблемземлеробства Інституту біоенергетичних культур іцукрових буряків НААН, Київ, e-mail: tsvey-isv@ ukr.net

Чебановська Ганна Фортунатівна, науковий спів-робітник Дослідної станції карантину винограду і пло-дових культур ІЗР НААН, Одеса, e-mail: [email protected]

Черчель Владислав Юрійович, кандидат с.-г. наук,завідувач лабораторії селекції кукурудзи Державноїустанови Інститут сільського господарства степовоїзони НААН, Дніпропетровськ, e-mail: [email protected]

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

Documents

НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНИЙ ЖУРНАЛ … › oldpdf › visnyk_01_2013.pdfНАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНИЙ ЖУРНАЛ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ