КНЯЗЬ ЛЕВ ДАНИЛОВИЧ › wp-content › uploads › 2014 › 12... · ськове мистецтво Галицько-Волинської держави: князь

Національна академія наук України

Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича

Серія “Славетні постаті середньовіччя”

Леонтій Войтович

КНЯЗЬ ЛЕВ ДАНИЛОВИЧ

Львів–2012

ББК 63.3 (2)43 В65

Редакційна колегія серії:доктор історичних наук Володимир Александрович (Львів)доктор історичних наук Леонтій Войтович (Львів)доктор історичних наук Олександр Головко (Київ) – відпов. ред. томудоктор габілітований Мартин Гомза (Братислава, Словаччина)доктор габілітований Даріуш Домбровський (Бидгощ, Польща) доктор історичних наук Олег Купчинський (Львів)доктор історичних наук Микола Литвин (Львів) доктор історичних наук Олександр Майоров (Санкт-Петербург, Росія)доктор історичних наук Іван Патер (Львів)доктор історичних наук Віктор Пузанов (Іжевськ, Росія)доктор історичних наук Олександр Ситник (Львів)доктор історичних наук Сергій Сорочан (Харків)доктор габілітований Марта Фонт (Печ, Угорщина)

Рецензенти: доктор історичних наук Михайло Кучинко доктор історичних наук Мирон Капраль доктор історичних наук Ігор Скочиляс

Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту українознавства ім. І Крип’якевича НАН України.

Художньо-технічне редагування Микола Ощипок

Êíèãà âèäàíà çà ñïðèÿííÿ Áëàãîä³éíîãî ôîíäó

Îëåãà Êàí³âöÿ «Äîáðå ñåðöå»

ISBN 978-966-02-6349-9 @ Войтович Л.,2012

3

Â³ä ðåäêîëåã³¿

²ñòîð³ÿ áóäü-ÿêîãî ïåð³îäó çàëèøàºòüñÿ íåçðîçóì³ëîþ áåç

íàïîâíåííÿ ¿¿ ïîñòàòÿìè îñîáèñòîñòåé, ÷èÿ ä³ÿëüí³ñòü âèçíà-

÷àëà éîãî áóòòÿ òà ðîçâèòîê. Â ùå á³ëüø³é ì³ð³ öå ñòîñóºòü-

ñÿ ïåð³îäó ñåðåäí³õ â³ê³â, êîëè â³äáóâàëèñÿ ñêëàäí³ ïðîöåñè

ôîðìóâàííÿ ºâðîïåéñüêî¿ öèâ³ë³çàö³¿ â óìîâàõ Âåëèêîãî ïåðå-

ñåëåííÿ íàðîä³â, óòâåðäæåííÿ õðèñòèÿíñòâà, éîãî ðîçä³ëó ³

ïîøóê³â äî â³äíîâëåííÿ ºäíîñò³, Ðåêîíê³ñòè, Õðåñòîâèõ ïî-

õîä³â, âòîðãíåííÿ ìîíãîë³â, Ñòîë³òíüî¿ â³éíè, çàðîäæåííÿ,

ðîçêâ³òó ³ ðîçâàëó ôåîäàëüíî¿ ñèñòåìè, ï³äíåñåííÿ ³ ðîçêâ³òó

ì³ñò òà åâîëþö³¿ êóëüòóðè â³ä ðóéíàö³¿ àíòè÷íî¿ ñïàäùèíè

äî âèáóõó Ðåíåñàíñó. Â öèõ óìîâàõ øâèäêîãî íàðîäæåííÿ ³

ðîçïàäó ³ìïåð³é, êîðîë³âñòâ ³ ìåíøèõ äåðæàâíèõ îðãàí³çì³â,

áóðõëèâèõ ïðèñòðàñòåé ³ áåçïåðåðâíèõ â³éí, ÿñêðàâî ñïàëàõó-

âàëè ³ ãàñëè ç³ðêè ïîë³òè÷íèõ ³ öåðêîâíèõ ä³ÿ÷³â, ïîëêîâîä-

ö³â, ìèòö³â òà â÷åíèõ. Íåìîæëèâî çðîçóì³òè ìèíóëå, âèòîêè

ôîðìóâàííÿ ìåíòàëüíîñò³ ð³çíèõ íàðîä³â, ïðîìèíóâøè ÿñêðà-

â³ ïîñòàò³ öüîãî áóðõëèâîãî ïåð³îäó.

Çàâäàííÿì ñåð³¿ ÑÏÑ (Ñëàâåòí³ ïîñòàò³ ñåðåäíüîâ³÷÷ÿ),

ÿêà ðîçðàõîâàíà, ÿê íà ôàõ³âö³â-³ñòîðèê³â, òàê ³ íà øèðîêèé

çàãàë âñ³õ òèõ, õòî ö³êàâèòüñÿ ìèíóëèì, º îçíàéîìëåííÿ ç á³î-

ãðàìàìè íàéá³ëüø ö³êàâèõ ïîñòàòåé ö³º¿ åïîõè. Àâòîðè – ôà-

õ³âö³ ç ³ñòîð³¿ äàíîãî ïåð³îäó ç ð³çíèõ êðà¿í. Â ïåðøèõ êíèãàõ

ñåð³¿ áóäóòü ïîäàí³ ³ñòîðè÷í³ ïîñòàò³ â îñíîâíîìó ïîâ’ÿçàí³ ç

íàøîþ ³ñòîð³ºþ. Â ïîäàëüøèõ êíèãàõ ïëàíóºòüñÿ ïîäàâàòè ³

³íø³ ïîñòàò³ ºâðîïåéñüêî¿ ³ñòîð³¿.

Ñåð³ÿ â³äêðèâàºòüñÿ äîñë³äæåííÿì îñîáèñòîñò³ êíÿçÿ Ëåâà

Äàíèëîâè÷à çà ÿêîãî Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêà äåðæàâà (÷è êîðî-

ë³âñòâî Ðóñ³, ÿê ¿¿ íàçèâàëè ó ëàòèíîìîâíèõ äæåðåëàõ) äî-

ñÿãëà íàéá³ëüøèõ òåðèòîð³àëüíèõ ðîçì³ð³â, à ¿¿ âîëîäàð áóâ

àêòèâíèì ó÷àñíèêîì ïîë³òè÷íîãî æèòòÿ Öåíòðàëüíî-Ñõ³äíî¿

ªâðîïè. Ëåâ Äàíèëîâè÷ çàñíóâàâ ì³ñòî Ëüâ³â ³ çðîáèâ éîãî

ñòîëèöåþ ñâîº¿ äåðæàâè. Îäíàê ó íüîãî íå áóëî âëàñíîãî ë³-

òîïèñöÿ àáî òàêèé ë³òîïèñ ïðîñòî íå çáåð³ãñÿ, à ó ë³òîïèñàõ,

4

ñêëàäåíèõ ïðè äâîðàõ éîãî ñóïðîòèâíèê³â, çðîçóì³ëî, ôîðìó-

âàëàñÿ òåíäåíö³éíà ³íôîðìàö³ÿ. Â ñèëó ð³çíèõ ïðè÷èí äîñë³ä-

íèêè ò³ëüêè çàðàç ïî÷èíàþòü çàëó÷àòè âåñü äîñòóïíèé ìàñèâ

äæåðåë, â ïåðøó ÷åðãó ëàòèíîìîâíèõ. Ñï³âñòàâëåííÿ âñüîãî

ìàñèâó çáåðåæåíèõ äæåðåë äîçâîëÿº â³äòâîðèòè ³ ïî íîâîìó

îö³íèòè áàãàòî åï³çîä³â, ÿê³ ðàí³øå ïðîéøëè ïîâç óâàãó ³ñòî-

ðèê³â, ³ á³ëüø ïîâíî ðåñòàâðóâàòè ïîñòàòü ö³º¿ íåîäíîçíà÷íî¿

îñîáèñòîñò³, ÿêà äîñ³ íå îòðèìàëà íàëåæíî¿ îö³íêè â ³ñòîðè÷-

í³é ë³òåðàòóð³.

Àâòîð äîñë³äæåííÿ – ïðîôåñîð, äîêòîð ³ñòîðè÷íèõ íàóê

Ëåîíò³é Â³êòîðîâè÷ Âîéòîâè÷, çàâ³äóâà÷ êàôåäðè ³ñòîð³¿ ñå-

ðåäí³õ â³ê³â ³ â³çàíòèí³ñòêè Ëüâ³âñüêîãî íàö³îíàëüíîãî óí³-

âåðñèòåòó ³ìåí³ ²âàíà Ôðàíêà, ïðîâ³äíèé íàóêîâèé ñïåö³àë³ñò

â³ää³ëó ³ñòîð³¿ ñåðåäí³õ â³ê³â ²íñòèòóòó óêðà¿íîçíàâñòâà ³ìåí³

²âàíà Êðèï’ÿêåâè÷à ÍÀÍ Óêðà¿íè, ÿêèé îïóáë³êóâàâ á³ëü-

øå 400 ðîá³ò, ç íèõ 15 ìîíîãðàô³é òà 3 ï³äðó÷íèêè ç ãåíå-

àëîã³¿ ïðàâëÿ÷èõ äèíàñò³é, ïîë³òè÷íî¿ ³ â³éñüêîâî¿ ³ñòîð³¿ V-

XV còîë³òü.

5

Ëóêà Äîëèíñüêèé (1750-1824). “Ïîðòðåò êíÿçÿ Ëåâà Äàíèëîâè÷à”. Ê³í. XVIII ñò. Ïîëîòíî. Îë³ÿ.

Â³ää³ëåííÿ “Ïàëàöó ìèñòåöòâ ³ì. Àíòîíîâè÷³â” Ëüâ³âñüêî¿ Íàö³îíàëüíî¿ íàóêîâî¿ á³áë³îòåêè Óêðà¿íè ³ì. Â. Ñòåôàíèêà

6

Âñòóï. Íàéá³ëüø ïî³íôîðìîâàíå äæåðåëî ç ³ñòîð³¿ ãàëèöü-

êî-âîëèíñüêèõ çåìåëü Õ²²² ñò. – Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêèé ë³òî-

ïèñ, ÿêèé ä³éøîâ äî íàñ ó ñêëàä³ ²ïàò³¿âñüêîãî ë³òîïèñó, â

ð³çíèõ ÷àñòèíàõ ïîäàº ïðîòèëåæí³ îö³íêè ä³ÿëüíîñò³ êíÿçÿ

Ëåâà Äàíèëîâè÷à. Â ïåðø³é ÷àñòèí³ ïàì’ÿòêè Ëåâ Äàíèëîâè÷

âèñòóïàº ÿê íàéáëèæ÷èé ñïîäâèæíèê ñâîãî áàòüêà ³ ó÷àñíèê

âñ³õ éîãî âî¿íñüêèõ âèïðàâ. Öå „êíÿçü äóìåí è õîðîáîð íà

ðàòè, íåìàëî áî ïîêàçà ìóæüñòâî ñâîå âî ìíîãûõ ðàòåõ”1. Â

äðóã³é ÷àñòèí³ ïàì’ÿòêè íàðèñîâàíèé íåãàòèâíèé îáðàç “áåç-

÷åñíîãî êíÿçÿ”. Â ÷³ì ïðè÷èíè òàêîãî âèñâ³òëåííÿ ö³º¿ ïîñòà-

ò³? Ìîæëèâî êíÿçü, ÿêèé ìàéæå âñå ñâîº äîâãå æèòòÿ ïðîâ³â

ó ñ³äë³ ç ìå÷åì â ðóêàõ, íå ïîòóðáóâàâñÿ ïðî âëàñíîãî ë³òî-

ïèñöÿ, à âîëèíñüê³ ðåäàêòîðè, ÿê³ ïðàâèëè ë³òîïèñí³ òåêñòè,

ïåðåíåñëè íà ¿õ ñòîð³íêè âñþ íåïðèÿçíü ñâî¿õ êíÿç³â äî ñâîãî

ñòàðøîãî áðàòà ³ ñþçåðåíà, ÿê ââàæàº ïîëüñüêèé äîñë³äíèê

Ìàð³óø Áàðòí³öêèé2, ÷è Ëåâ Äàíèëîâè÷ ñïðàâä³ ïåðåæèâ ð³ç-

êó òðàíñôîðìàö³þ ó çð³ëîìó â³ö³ ï³ä âïëèâîì æàõëèâèõ ðåà-

ë³é òîãî÷àñíèõ ïîä³é?

Ï³çí³ø³ õðîí³ñòè, òåêñòè, ÿêèõ ïîá³æíî çàëó÷àëèñÿ äî

öèõ äîñë³äæåíü, â îñíîâíîìó â³äçèâàëèñÿ ïðî êíÿçÿ Ëåâà ïî-

çèòèâíî. Áàðòîëîìåé Ç³ìîðîâè÷ íàçâàâ éîãî „âèíàõ³äíèêîì

ìàøèí äëÿ çäîáóâàííÿ ôîðòåöü”3. Îáðàç ãàëèöüêîãî êíÿçÿ

Ëåâà Äàíèëîâè÷à áóâ äóæå ïîïóëÿðíèì âïðîäîâæ ÕV-XIX

ñòîë³òü ñåðåä ð³çíèõ âåðñòâ óêðà¿íñüêîãî íàñåëåííÿ, îñîáëèâî

íà çåìëÿõ éîãî êîëèøí³õ êíÿç³âñòâ, ïðî ùî ñâ³ä÷àòü ÿê íà-

ðîäíà òðàäèö³ÿ òàê ³ ÷èñëåíí³ ï³äðîáêè ãðàìîò êíÿçÿ Ëåâà4.

1 Полное собрание русских летописей [далі: ПСРЛ]. Т.2. Ипатьевская летопись.

Санкт-Петербург, 1908. Стб.935.2 Bartnicki M. Wizerunek “безчесного князя” w Kronice Halicko-Wołyńskiej // Actіs

testantibus. Ювілейний збірник на пошану Леонтія Войтовича // Україна: куль-

турна спадщина, національна свідомість, державність. Вип.20. Львів, 2011. С.93–

100.3 Zimorowicz J.B. Opera guibus res gestae urbis Leopolis illustrantur / Ed. C.Heck.

Leopoli, 1899. P.54.4 Мицько І. Феномен грамот князя Лева // Старосамбірщина. Т.2. 2002. С. 187–194.

7

²ñòîðèêè äîñë³äæóâàëè æèòòÿ òà ä³ÿëüí³ñòü êíÿçÿ Ëåâà

Äàíèëîâè÷à ò³ëüêè ôðàãìåíòàðíî5, òîìó íà ö³ çàïèòàííÿ

5 Грушевський М. Чи маємо автентичні грамоти князя Лева // Записки НТШ.

Т.45. 1902. С.1–22; Линниченко И.А. Грамоты Галицького князя Льва и значение

подложных документов как историчского источника // Известия Отделения

Русского Языка и Словестности. Т.9. Кн.1. 1904. С.80–102; Генсьорський А.І. З

коментарів до Галицько-Волинського літопису (волинсько-галицькі грамоти

ХІІІ ст.) // Історичні джерела та їх використання. Т.4. Київ, 1964. С.171–184;

Маркевич О. Невiдома грамота князя Льва Даниловича // Архiви України. 1968.

№ 5. С.23–29; Купчинський О.А. Дослідження та публікації грамот Галицько-Во-

линського князівства у XVIII ст. // Київська Русь: Культура, традиції. Київ, 1982.

С.129–149; Його ж. Акти та документи Галицько-Волинського князівства ХІІІ –

першої половини ХІV століть. Львів, 2004. С.7–19, 21–24, 26–31, 37, 41, 43, 62–72,

79–82, 94, 103, 119–122, 125–131, 134, 136, 174-176, 208–286, 291–322, 331–366,

381–416, 450–749, 822–875, 903–969, 1013–1094, 1102–1136; Інкін В. Чи є істо-

рична основа в фальсифікатах грамот Льва Даниловича? // Вісник Львівського

університету. Серія історична. Вип.24. З історії стародавності і середньовіччя.

Львів, 1988. С.60; Войтович Л. Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів

ХІІ-ХVI ст. Львів,1996. С.89–97; Його ж. Князівські династії Східної Європи (кі-

нець ІХ – початок ХVI ст.). Склад, суспільна і політична роль. Львів, 2000. С.26,

62, 90, 98, 185, 227, 230, 284–288, 376, 417–418, 425, 438, 441–442, 445–446, 450, 454,

457, 467, 499, 514; Його ж. Де була столиця Лева Даниловича? (Джерелознавчий

аспект проблеми) // До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Куп-

чинського з нагоди його 70-річчя. Т.1. Київ–Львів, 2004. С.712–720; Його ж. Вій-

ськове мистецтво Галицько-Волинської держави: князь Лев Данилович // Вісник

Національного університету „Львівська політехніка”. № 502. Держава та армія.

2004. С.13–18; Його ж. Штрихи до портрету князя Лева Даниловича // Україна

в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до ХVIII ст.). Вип.5. Київ,

2005. С.143–156; Його ж. Княжа доба на Русі: Портрети еліти. Біла Церква, 2006.

С.497–501; Його ж. Реформи армії князями Данилом Романовичем та Левом Да-

ниловичем у середині ХІІІ ст. // Вісник національного університету “Львівська

політехніка”. № 571. Держава та армія. Львів, 2006. С.89–93; Його ж. Князь Лев

Данилович – полководець і політик // Confraternitas. Ювілейний збірник на по-

шану Ярослава Ісаєвича /Україна: культурна спадщина, національна свідомість,

державність. Вип.15. Львів, 2006-2007. С.115–124; Його ж. Улус Ногая і Галицько-

Волинське князівство // Україна – Монголія: 800 років у контексті історії. Київ,

2008. С.71–78; Його ж. Галицько-Волинські етюди. Біла Церква, 2011. С.289–318,

326–341; Мицько І. Про початки Святоонуфріївського монастиря у Лаврові //

Лавра (Львів). Т.6. 1999. С.31–34; Його ж. Історія Галицько-Волинської держа-

ви у генеалогічних сюжетах // Знак (Львів). Ч.20. 2000. С.2–3; Його ж. Короле-

вич Лев Данилович та давній Львів (сторінки з книги) // Львівська брама. 2001.

№ 9-10 (81-82). С.18–23; Його ж. Де ж могила князя Лева? // Старосамбірщина.

Т.2. 2002. С.46–48; Його ж. Найшановніші християнські святі краю // Там само.

С.86–109; Його ж. Край обителей // Там само. С.120–144; Його ж. Феномен грамот

8

â³äïîâ³ä³ íå çíàéøëè, éäó÷è ïåðåâàæíî çà òåêñòàìè ë³òîïè-

ñó. Áàãàòî äîñë³äíèê³â âçàãàë³ íå õîò³ëè â³äðèâàòèñÿ â³ä ìàã³¿

ÿñêðàâèõ ïîâ³äîìëåíü Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêîãî ë³òîïèñó, òîìó

íà ³íôîðìàö³þ ³íøèõ äæåðåë ïðîñòî íå çâåðòàëè óâàãè. ßêèì

íàñïðàâä³ áóâ êíÿçü Ëåâ Äàíèëîâè÷?

Êð³ì Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêîãî ë³òîïèñó çáåðåãëîñÿ ÷èìàëî

³íøèõ äæåðåë, â ïåðøó ÷åðãó ëàòèíîìîâíèõ õðîí³ê. Ç ÕV²²²

ñò. ö³ äæåðåëà ïóáë³êóþòüñÿ ³ ââîäÿòüñÿ â íàóêîâèé îá³ã ³ñ-

òîðèêàìè, ÿê³ äîñë³äæóþòü ïðîáëåìè ³ñòîð³¿ ñóñ³äí³õ êðà¿í. Ç

ð³çíèõ ïðè÷èí äîñë³äíèêè ³ñòîð³¿ Ðóñ³ íà ö³ äæåðåëà ìàéæå

íå çâåðòàëè óâàãè, çà âèêëþ÷åííÿì òèõ òåêñò³â, ÿê³ ââ³â â íà-

óêîâèé îá³ã ùå Ìèõàéëî Ãðóøåâñüêèé. Êð³ì õðîí³ê âæå äðóãå

ñòîë³òòÿ ïóáë³êóþòüñÿ àêòîâ³ ìàòåð³àëè. Óêðà¿íñüê³ òà ðîñ³é-

ñüê³ ³ñòîðèêè ìàéæå íå ïðàöþâàëè â áàãàòèõ àðõ³âàõ ñóñ³äí³õ

êðà¿í ç ìàòåð³àëàìè Õ²-Õ²²² ñò. Äåÿê³ ñõ³äí³ äæåðåëà, çíà÷íà

÷àñòèíà ÿêèõ îïóáë³êîâàíà, òàêîæ òîðêàþòüñÿ ãàëèöüêî-âî-

ëèíñüêî¿ òåìàòèêè6. Çàëó÷åííÿ ìàñèâó âñ³õ öèõ äæåðåë äîçâî-

ëÿº ïî ³íøîìó ãëÿíóòè ³ îö³íèòè áàãàòî åï³çîä³â ç æèòòÿ êíÿ-

çÿ Ëåâà Äàíèëîâè÷à, îñîáëèâî ç äðóãî¿ ïîëîâèíè éîãî æèòòÿ,

ÿê³ äîñ³ çàëèøàëèñÿ àáî íåâ³äîìèìè àáî äèñêóñ³éíèìè. Àíà-

ë³ç ³íôîðìàö³¿, â³äñóòíüî¿ â ë³òîïèñàõ, äîçâîëÿº çíà÷íîþ ì³-

ðîþ ðåêîíñòðóþâàòè æèòòºâèé øëÿõ êíÿçÿ ³ ñïðîáóâàòè äàòè

îö³íêó éîãî ä³ÿëüíîñò³ íà òë³ áóðõëèâèõ ïîä³é äðóãî¿ ïîëîâè-

íè Õ²²² ñò.

Þí³ñòü. Ëåâ Äàíèëîâè÷ áóâ äðóãèì ñèíîì êíÿçÿ Äàíèëà

Ðîìàíîâè÷à, ñòàðøîãî ñèíà ïåðøîãî ãàëèöüêî-âîëèíñüêîãî

êíÿçÿ Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à, ïðåäñòàâíèêà âîëèíñüêî¿ ã³ëêè

князя Лева // Там само. С.187–194; Роман, єрм. Могила князя Лева і Лаврський некрополь // Лавра. Т.4. 1999. С.44–47; Домбровський Д. Матримоніальна по-літика князя Лева Даниловича // Записки НТШ. Т.240. Львів, 2002. С.195–218; Dąbrowski D. Stosunki polityczne Lwa Daniłowicza z sąsiadami zachodnimi w latach 1264-1299/1300 r. // Галичина та Волинь у добу середньовіччя. Історичні та куль-турологічні студії. Т.3. До 800-річчя з дня народження Данила Галицького. Львів, 2001. С.42–69; Ib., Rodowód Romanowiczów książąt halicko-wołyńskich. Poznań-Wrocław, 2002. S.101–114; Ib., Romanowicze w rocznikach polskich // До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя. Т.1. Львів, 2004. С.487–497; Ib., Genealogia Mścisławowiczów. Рierwsze pokolenia (do początku XIV wieku). Kraków, 2008. S.352–357.

6 Див.: Войтович Л. Нащадки Чингіз-хана: Вступ до генеалогії Чингізидів-Джучи-

дів. Львів, 2004. С.21–48.

9

Ìîíîìàõîâè÷³â, òà Àííè

Ìñòè ñ ëàâíè, äî÷êè ãàëèöüêî-

ãî êíÿçÿ Ìñòèñëàâà Ìñòèñëà-

âè÷à Óäàòíîãî, ïðåäñòàâíèêà

ñìîëåíñüêî¿ ã³ëêè Ìîíîìà-

õîâè÷³â. Øëþá Äàíèëà Ðîìà-

íîâè÷à òà Àííè Ìñòèñëàâíè,

ÿêèé â³äáóâñÿ ó 1219 ð.7, áóâ

ðåçóëüòàòîì ïîðîçóì³ííÿì

îáîõ ã³ëîê, ÿê³ âåëè áîðîòüáó

çà Ãàëèöüêó ñïàäùèíó, ùî

âèáóõíóëà ï³ñëÿ çàãèáåë³ Ðî-

ìàíà Ìñòèñëàâîâè÷à ï³ä Çà-

âèõâîñòîì 19 ÷åðâíÿ 1205 ð.8

Ï³ñëÿ òîãî, ÿê â öþ áîðîòü-

áó áóëè âòÿãíåí³ óãîðñüêà

òà ïîëüñüêà ñòîðîíè, íàñë³ä-

êîì ïîðîçóì³ííÿ ÿêèõ ñòàëà

Ñï³øñüêà óãîäà ³ êîðîíàö³ÿ

ó 1214 ð. óãîðñüêîãî ïðèíöà

Êàëìàíà êîðîë³âñüêîþ êîðî-

íîþ ç òèòóëîì rex Galiciae9,

ìàòè Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à,

ÿêà çàëèøàëàñÿ ðåãåíòøåþ â

÷àñè éîãî íåïîâíîë³òòÿ, ï³ä-

òðèìàëà ïðåòåíç³¿ Ìñòèñëà-

âà Ìñòèñëàâîâè÷à, ÿêèé ïî

ìàòåð³ áóâ îíóêîì ßðîñëà-

âà Îñìîìèñëà ³ ëåã³òèìíèì

ñïàäêîºìöåì Ïåðøî¿ ãàëèöü-

êî¿ äèíàñò³¿. Ï³ñëÿ çäîáóòòÿ

Ìñòèñëàâîì Óäàòíèì Ãàëè÷à öå ïîðîçóì³ííÿ áóëî ñêð³ïëåíå

7 ПСРЛ. Т.2. Стб.732.8 Monumenta Poloniae Historica. T.2. Lwów, 1872. P.440, 555; Dlugosz J. Opera omnia.

T.9. Cracoviae, 1869. P.172–176.9 Vetera Monumenta Poloniae et Lithuaniae… ex tabulariis vaticanis / Ed. A.Th einer.

T.1. Romae, 1859. № 65. Codex diplomaticus Arpadianus continuatus / Ed. G. Wenzel.

T.4. Pest, 1 864. № 227.

Ïàì’ÿòíèê êîðîëþ Äàíèëó. Ãàëè÷, 1998-1999 ðð. Ñêóëüïòîðè Âàëåí-

òèí Ïîäîëüñüêèé ³ Îëåêñàíäð Ïèëºâ

10

øëþáîì Äàíèëà òà Àííè. Â³äðàçó æ Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ çîñå-

ðåäèâñÿ íà â³äâîþâàíí³ âîëèíñüêî¿ ÷àñòèíè áàòüê³âñüêî¿ ñïàä-

ùèíè.

Ñòàðøèé ñèí â³ä öüîãî øëþáó – ²ðàêë³é, ÿêèé íàðîäèâñÿ

äåñü ì³æ 1221 ³ 1225 ðð.10, ïîìåð ç íåâ³äîìèõ ïðè÷èí ó ìîëî-

äîìó â³ö³ äî 1240 ð.11. Òî÷íà äàòà íàðîäæåííÿ Ëåâà Äàíèëî-

âè÷à íåâ³äîìà. Á³ëüø³ñòü äîñë³äíèê³â äàòóþòü éîãî íàðîäæåí-

íÿ 1225 ð.12 ÷è 1228 ð.13 Ïðîàíàë³çóâàâøè â³äîìîñò³ äæåðåë

òà âåðñ³¿ äîñë³äíèê³â, ïðîâ³äíèé ïîëüñüêèé ãåíåàëîã Äàð³óø

Äîìáðîâñüêèé, â³äí³ñ ÷àñ íàðîäæåííÿ êíÿçÿ äî ïåð³îäó ì³æ

1225 òà 1229 ðð., ç ÷èì, íàïåâíî, ìîæíà ïîãîäèòèñÿ14, ñõèëÿ-

þ÷èñÿ á³ëüøå áëèæ÷å äî 1225 ð., áåðó÷è äî óâàãè, ùî ðîçðèâ

ì³æ íàðîäæåííÿì ä³òåé â êíÿæèõ ðîäèíàõ, ÿê ïðàâèëî, íå

áóâ âåëèêèì.

Ñòîëèöåþ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à íà òîé ÷àñ áóâ âîëèíñüêèé

Âîëîäèìèð ³ ñàìå òàì, íàïåâíî, ïîáà÷èâ ñâ³ò êíÿçü Ëåâ Äàíè-

ëîâè÷.

Çà óñòàëåíîþ òðàäèö³ºþ íà Ðóñ³ âñ³ êíÿç³ îòðèìóâàëè äâà

³ìåí³: êíÿæå òà õðåñíå. Êíÿæå ³ì’ÿ – Ëåâ, ïåðøå òàêå ³ì’ÿ

ñåðåä Ðþðèêîâè÷³â, áåçïåðå÷íî, áóëî ðåçóëüòàòîì âïëèâó ïðè

äâîð³ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à éîãî ìàòåð³ êíÿãèí³ ªôðîñèí³¿-Àí-

íè, äî÷êè â³çàíò³éñüêîãî âàñèëåâñà ²ñààêà ²² Àíãåëà. Ç íåþ

ïîâ’ÿçàíà âñÿ øåðåíãà “ãðåöüêèõ” ³ìåí Ðîìàíîâè÷³â: Äàíè-

ëî, ²ðàêë³é, Ëåâ, Ñàëîìåÿ. Â³äîìèé ðîñ³éñüêèé ³ñòîðèê Îëåê-

ñàíäð Ìàéîðîâ çâåðíóâ óâàãó íà çâ’ÿçîê ó â³çàíò³éñüê³é ³êî-

íîãðàô³÷í³é òðàäèö³¿ ñâ. Äàíè¿ëà Ñòîâïíèêà, ïàòðîíà Äàíèëà

10 ПСРЛ. Т.2. Стб.732; Dąbrowski D. Rodowód Romanowiczów. S.99–101.11 Войтович Л. Княжа доба на Русі. С.496. 12 Грушевський М. С. Історія України-Руси. Т.3. Львів, 1905. С.568; Stökl G. Das

Fürstentum Galizien-Wolhynien // Handbuch der Geschichte Russlands. T.1 / Red.

M.Hellman. Stuttgart, 1981. S.527; Котляр М. Ф. Галицько-Волинська Русь. Київ,

1998. С.225. 13 Baumgarten N. Gènèaloges et mariages occidentaux des Rurikides Russes du X-e

au XIII-e siècle / Orientalia Christiana. № 35. Roma, 1927. P.47–49; Dworzaczek W.

Genealogia. Tablice. Warszawa, 1959. Tabl.27; Войтович Л. Генеалогія династії Рю-

риковичів. Київ, 1990. С.112, 117; Його ж. Князівські династії Східної Європи (кі-

нець ІХ – початок XVI ст.). Склад, суспільна і політична роль. Львів, 2000. С.227.14 Dąbrowski D. Rodowód Romanowiczów. S.101–103.

11

Ðîìàíîâè÷à, òà ñâ. Ëåâà Âåëèêîãî. Äàíè¿ë Ñòîâïíèê (409–

493) áóâ äóõîâíèì áàòüêîì òà ãîëîâíèì ïîðàäíèêîì âàñèëåâ-

ñà Ëåâà ² (457–474), ùî ³ â³äáèëîñÿ ó ïàð³ ³ìåí áàòüêà ³ ñèíà

– Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à ³ Ëåâà Äàíèëîâè÷à15.

Õðåñíå ³ì’ÿ êíÿçÿ – Îíóôð³é, âñòàíîâëåíå íà ï³äñòàâ³ òðà-

äèö³¿ ïàòðîíàëüíèõ õðàì³â òà ìîíàñòèð³â ó Ëüâîâ³ òà Ëàâðîâ³

(íèí³ Ñòàðîñàìá³ðñüêèé ð-í Ëüâ³âñüêî¿ îáë.), ÿêà ïîâ’ÿçóº ö³

ñâÿòèí³ ç êíÿçåì Ëåâîì. Ó Ëàâð³âñüêîìó ìîíàñòèð³ çíàõîäè-

ëàñÿ ÷àñòèíà ìîùåé ñâ. Îíóôð³ÿ16, âèâåçåíà ç Â³çàíò³¿ ìàò³ð’þ

Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à17. Ìîíàñòèð ó Ëàâðîâ³ ðîçáóäîâóâàâñÿ ó

Õ²²² ñò. ³ ïåðåáóâàâ ï³ä ïîñò³éíîþ óâàãîþ êíÿçÿ, ÿêèé âè-

ð³øèâ òóò çàê³í÷èòè ñâî¿ äí³18*. Ç áàáóñåþ Ëåâà Äàíèëîâè÷à

ìîæíà ïîâ’ÿçóâàòè ³ ïîÿâó â Ãàëèöüêî-Âîëèíñüê³é äåðæàâ³

³ ³íøèõ â³çàíò³éñüêèõ ñâÿòèíü: õðåñòà ³ìïåðàòîðà Ìàíó¿ëà

Êîìíèíà ç ÷àñòêîþ ²ñòèííîãî Äðåâà Õðåñòà Ãîñïîäíüîãî òà

³êîíè Áîãîðîäèö³, ÿêó ï³çí³øå Ëåâ Äàíèëîâè÷ ïåðåâ³ç ó Áåëç,

à êíÿçü Âîëîäèñëàâ Îïîëüñüêèé – ó ×åíñòîõîâó19.

Íå çáåðåãëîñÿ æîäíèõ â³äîìîñòåé ïðî äèòèíñòâî Ëåâà Äà-

íèëîâè÷à. Ìîæíà ëèøå ïðèïóñêàòè, ùî þíèé êíÿæè÷ âèðîñ-

òàâ ñåðåä â³éñüêîâîãî îòî÷åííÿ ñâîãî áàòüêà, ÿêèé â öåé ÷àñ

ïðîäîâæóâàâ áîðîòüáó çà Ãàëèöüêó ñïàäùèíó, â ÿêó âòðóòèëè-

ñÿ ÷åðí³ã³âñüê³ Îëüãîâè÷³, òàêîæ ïîâ’ÿçàí³ ÿê ç ïîïåðåäíüîþ

15 Майоров О. Галицько-волинський князь Роман Мстиславич володар, воїн, ди-

пломат. Т.2. Політична та культурна спадщина, родина, династія. Біла Церква,

2011. С.724.16 Тихомиров М. Список русских городов дальних и ближних // Исторические за-

писки. Т.40. 1952. С.223–224. Мицько І. Найдавніші християнські святині краю

// Старосамбірщина. Т.2. 2002. С.96.17 Майоров О. Галицько-волинський князь Роман Мстиславич володар, воїн, ди-

пломат. Т.2. С.695–702.18 Мицько І. Про початки Святоонуфріївського монастиря у Лаврові // Лавра

(Львів). Т.6. 1999. С.31–34; Рожко М. Про деякі оборонні Преображенські мо-

настирі ХІІІ ст. в Галичині // Лавра (Львів). Т.1. 1999. С.42–44; Вуйцік В. Храм ХІІІ

ст. Спаського монастиря біля Старого Самбора // Там само. С.50–55.

* Д. Домбровський невірно зрозумів мою мотивацію цієї гіпотези, сплутавши хрес-

не ім’я князя з чернечим, яке справді залишилося невідомим (див. Dąbrowski D.

Rodowód Romanowiczów. S.102). 19 Майоров О. Галицько-волинський князь Роман Мстиславич володар, воїн, ди-

пломат. Т.2. С.475–500, 695

12

äèíàñò³ºþ òàê ³ ç Ðîìàíîâè÷àìè (Ìèõàéëî Âñåâîëîäîâè÷ áóâ

îäðóæåíèé ç Îëåíîþ Ðîìàí³âíîþ, ñòàðøîþ ñåñòðîþ Äàíèëà).

Çà öåé ÷àñ Äàíèëîâ³ Ðîìàíîâè÷ó âäàâàëîñÿ çäîáóòè Ãàëè÷ ³

çíîâó îá’ºäíàòè Ãàëèöüêó ³ Âîëèíñüêó çåìë³ (1230-1232, 1233-

1234), ïîò³ì çíîâó ¿¿ âòðàòèòè ³, íàðåøò³ ó 1238 ð. ïîâí³ñòþ

îâîëîä³òè áàòüê³âñüêîþ ñïàäùèíîþ20.

Àëå â ê³íö³ 1238 ð. íà Ðóñü âòîðãíóëèñÿ ìîíãîëè õàíà

Áàòó. Äî ê³íöÿ 1239 ð. âîíè îïàíóâàëè Ðÿçàíñüêó, Âîëîäèìè-

ðî-Ñóçäàëüñüêó ³ ×åðí³ã³âñüêó çåìë³. Â ëþòîìó 1240 ð. Äàíè-

ëî Ðîìàíîâè÷ ïðîãíàâ ç Êèºâà ñìîëåíñüêîãî Ìîíîìàõîâè÷à

êíÿçÿ Ðîñòèñëàâà Ìñòèñëàâè÷à ³ ôîðìàëüíî ñòàâ îñòàíí³ì âå-

ëèêèì êíÿçåì Ðóñ³, ïîëîâèíà ÿêî¿ íà òîé ÷àñ âæå áóëà çðóé-

íîâàíà ìîíãîëàìè.

Áóëî çðîçóì³ëî, ùî ìîíãîëè íà öüîìó íå çóïèíÿòüñÿ ³

íàéáëèæ÷èì ÷àñîì ñë³ä î÷³êóâàòè ¿õ âòîðãíåííÿ íà Ïðàâî-

áåðåææÿ. Ïî ñìåðò³ ²ðàêë³ÿ Äàíèëîâè÷à Ëåâ áóâ íàéñòàðøèì

ñåðåä Äàíèëîâè÷³â. Ìàþ÷è äàâí³ ³ íåïðîñò³ ñòîñóíêè ç óãîð-

ñüêèì êîðîëåì Áåëîþ IV, ÿêèé áóâ òî äðóãîì ³ ñîþçíèêîì, òî

ñþçåðåíîì, òî âîðîãîì21, Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ñïîä³âàâñÿ óêëàñ-

òè ç íèì óãîäó íàïåðåäîäí³ ìîíãîëüñüêîãî íàñòóïó. Ïîä³áí³

óãîäè çà òîãî÷àñíîþ ïðàêòèêîþ çàâæäè ñêð³ïëþâàëèñÿ äèíàñ-

òè÷íèì øëþáîì. Äèòÿ÷³ ðîêè Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à ïðîéøëè

ðàçîì ç Áåëîþ IV ïðè äâîð³ êîðîëÿ Àíäð³ÿ ²²22. Äàíèëî âîëî-

ä³â óãîðñüêîþ ìîâîþ ³ ñïîä³âàâñÿ ïîðîçóì³òèñÿ ç òîâàðèøåì

äèòÿ÷èõ ³ãîð.

Òîìó âîñåíè 1240 ð. Äàíèëî ç ñèíîì Ëåâîì âèðóøèëè äî

Óãîðùèíè â Ñåêåøôåãåðâàð, äå çâè÷íî ïåðåáóâàëè óãîðñüê³

êîðîë³. “… ïðåæå òîãî ѣõàëú áѣ Äàíèëî êí҃çü êî êîðîëåâè

Îóãðû, õîòѧ èìѣòè ñ íè҃ ëþáîâü ñâàòüñòâà”23. Çà óñòàëåíîþ

ïðàêòèêîþ êíÿæè÷³ çà òàêèõ îáñòàâèí îòðèìóâàëè îêðåì³

óä³ëè. Âèõîäÿ÷è ç ï³çí³øîãî ðîçâèòêó ïîä³é ìîæíà ñòâåðäæó-

âàòè, ùî òàêèì óä³ëîì, íàäàíèì Ëåâó Äàíèëîâè÷ó, áóëî Ïå-

ðåìèøëüñüêå êíÿç³âñòâî.

20 Див.: Войтович Л. Галицько-волинські етюди. С.232–254.21 Там само. С.246–249, 251–254.22 Там само. С.235–238.23 ПСРЛ. Т.2. Стб.787

13

Ìè íå çíàºìî ÿê ðîçâèâàëèñÿ ö³ ïåðåãîâîðè, àëå áóëè

âîíè âàæêèìè. Äàíèëî äî îñòàííüîãî ñïîä³âàâñÿ ïåðåêîíàòè

óãîðñüêîãî êîðîëÿ â íåîáõ³äíîñò³ â³éñüêîâîãî ñîþçó ³ òîìó çà-

òðèìàâñÿ íàäîâãî â Óãîðùèí³. ²íàêøå âàæêî ïîÿñíèòè ÷îìó

â³í íå ïîâåðíóâñÿ, áåçïåðå÷íî, ìàþ÷è ³íôîðìàö³þ ïðî ïàä³í-

íÿ Êèºâà ³ âòîðãíåííÿ ìîíãîë³â íà Âîëèíü. Óãîðñüêèé êîðîëü

íåäîîö³íèâ ìîíãîëüñüêó çàãðîçó. ² òîìó íå çóì³â ïåðåñòóïèòè

÷åðåç ñâî¿ àìá³ö³¿ ³ íå çàõîò³â óêëàñòè ñîþç ç ñâî¿ì êîëèøí³ì

âàñàëîì. ²ìïåðàòîð Ñâÿùåííî¿ Ðèìñüêî¿ ³ìïåð³¿ Ôð³äð³õ ²² Ãî-

ãåíøòàóôåí, ÿêèé ç äàëåêî¿ Ñèöèë³¿ óâàæíî ñë³äêóâàâ çà ïî-

ä³ÿìè, â ëèñò³ äî àíãë³éñüêîãî êîðîëÿ Ãåíð³õà ²²² ïðÿìî çâè-

íóâàòèâ Áåëó IV â áåçïå÷íîñò³24. Ïî¿çäêà Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à

³ éîãî ñèíà Ëåâà âèÿâèëàñÿ áåçðåçóëüòàòíîþ. “È íå áû ëþáîâè

ìåæè èìà è âîðîòèñѧ ѡ҃ êîðîëѧ…25”

Êíÿç³ ñï³øèëè ïîâåðíóòèñÿ â ñâî¿ çåìë³, î÷åâèäíî ùå ñïî-

ä³âàþ÷èñü âçÿòè ó÷àñòü â ¿õ îáîðîí³, ïðî ùî ñâ³ä÷èòü âèá³ð

êîðîòøîãî àëå âàæ÷îãî øëÿõó ÷åðåç Âåðåöüêèé ïåðåâàë, à íå

çâè÷íî¿ äîðîãè ÷åðåç Ëóáê³âñüêèé ïåðåâàë íà Ñÿíîê ³ Ïåðå-

ìèøëü. Ïðèáóâøè ó Ñèíºâèäñüêî (íèí³ Âåðõíº Ñèíºâèäíå

Ñêîë³âñüêîãî ð-íó Ëüâ³âñüêî¿ îáë.) íà ïî÷àòêó 1241 ð. ³ çóïè-

íèâøèñü ó ìîíàñòèð³ ñâ. Áîãîðîäèö³, êíÿç³ çóñòð³ëèñÿ ç ïîòî-

êàìè á³æåíö³â, ÿê³ âò³êàëè ïåðåä ìîíãîëàìè. Íå ðèçèêíóâøè

éòè äàë³ ç ìàëèìè ñèëàìè íàçóñòð³÷ âîðîãàì, Äàíèëî Ðîìà-

íîâè÷ ïîâåðíóâñÿ â Óãîðùèíó, äå, ïîáîþþ÷èñü çà ðåàêö³þ ãà-

ëèöüêèõ áîÿð, ñòîñóíêè ç ÿêèìè çàëèøàëèñÿ íàïðóæåíèìè,

çàëèøèâ Ëåâà Äàíèëîâè÷à (“… è ѡñòàâèâú ñí҃à ñâîåãî Îóãðѣõú

è âûäàñòü è âîó ðîóöѣ Ãàëè÷àíîìú âѣäàà íåâѣðüñòâèå èõú ïðî

òî åãî íå ïîѧ ñ ñîáîþ”26). Â³äáóâàëîñÿ öå, î÷åâèäíî, äî ïåðå-

õîäó ìîíãîë³â ÷åðåç Âåðåöüêèé ïåðåâàë (12 áåðåçíÿ 1241 ð.),

êîëè ïåðåáóâàííÿ â óãîðñüêèõ çåìëÿõ ùå çäàâàëîñÿ áåçïå÷í³-

øèì. 11 êâ³òíÿ 1241 ð. óãîðñüêå â³éñüêî áóëî ðîçãðîìëåíå íà

ð. Øàéî.

Ëåâ Äàíèëîâè÷, ñõîæå, çàëèøàâñÿ äåñü ó Çàêàðïàòò³ â êî-

ì³òàòàõ Áåðåã àáî Ñï³ø. Ó êâ³òí³ 1241 ð. ðàçîì ç áîÿðàìè, ÿê³

éîãî ñóïðîâîäæóâàëè, â³í ïðèáóâ ó Âîëîäàâó ïîáëèçó Õîëìó,

24 Пашуто В. Т. Внешняя политика Древней Руси. Москва, 1968. С.287.25 ПСРЛ. Т.2. Стб.787.26 ПСРЛ. Т.2. Стб.787.

14

äå çóñòð³âñÿ ç áàòüêîì27. Äèòèíñòâî ³ þí³ñòü çàê³í÷èëèñÿ. Íà-

ñòàëè ðåàë³¿ ñóâîðîãî æèòòÿ.

Ïåðåìèøëüñüêèé êíÿçü. Ïåðåìèøëüñüêå êíÿç³âñòâî â

ñåðåäèí³ Õ²²² ñò. âêëþ÷àëî â ñåáå òåðèòîð³¿ êîëèøí³õ Ïåðå-

ìèøëüñüêîãî òà Çâåíèãîðîäñüêîãî óä³ë³â. Íà ï³âíî÷³ ³ ï³âí³÷-

íîìó çàõîä³ âîíî ìåæóâàëî ç ïîëüñüêèìè Ñàíäîìèðñüêèì òà

Êðàê³âñüêèì êíÿç³âñòâàìè, íà çàõîä³ ³ ï³âäåííîìó çàõîä³ – ç

Óãîðñüêèì êîðîë³âñòâîì, íà ï³âäí³ ³ ï³âäåííîìó ñõîä³ – ç Ãà-

ëèöüêèì êíÿç³âñòâîì, à íà ñõîä³ ³ ï³âí³÷íîìó ñõîä³ ç Áåëçü-

êèì êíÿç³âñòâîì. Çàõ³äíèé êîðäîí Ïåðåìèøëüñüêîãî êíÿ-

ç³âñòâà ç ïîëüñüêèìè êíÿç³âñòâàìè â³ä Ëþáà÷åâà ïåðåñ³êàâ

ð. Âåïð ³ ïðîõîäèâ ó 15-30 êì íà çàõ³ä â³ä Âåïðà, äàë³ ó ï³â-

äåííî-çàõ³äíîìó íàïðÿìêó ÷åðåç ð³êè Ñÿí ³ Âèñëîê äî ð. ßñåë-

êè â Êàðïàòàõ, äå â³í çìèêàâñÿ ç óãîðñüêèìè êîðäîíàìè. Öåé

êîðäîí áóâ íàñò³ëüêè ñòàáèëüíèì, ùî çàëèøàâñÿ íåçì³ííèì

àæ äî 1772 ð., â³ää³ëÿþ÷è çåìë³ Ðóñüêîãî âîºâîäñòâà â³ä âî-

ºâîäñòâ Êðàê³âñüêîãî ³ Ëþáë³íñüêîãî28. Êîðäîí ç Óãîðùèíîþ

ïðîõîäèâ âçäîâæ Êàðïàòñüêî¿ ë³í³¿ îáîðîíè â³ä Äóêåëüñüêîãî

27 ПСРЛ. Т.2. Стб.789.28 Кордуба М. Західне пограниччя Галицької держави між Карпатами та долішнім

Сяном // Записки НТШ. Т.138-140. Львів, 1925. С.159–245.

Áåëà ²V â áèòâ³ ïðè Øàéî. Ç ì³í³àòþðè Õ²V ñò.

15

³ Ëóáê³âñüêîãî ïåðåâàë³â ÷åðåç Ñïàñ, Îêîï íà âåðøèí³ Ìàãó-

ðè, Ãðîçåâó, Òóñòàíü, Ñèíåâèäñüêî ³ Òóõîëüñüê³ âîðîòà29.

Ïåðåìèøëüñüêå êíÿç³âñòâî âêëþ÷àëî íàñòóïí³ ì³ñòà:

Ïåðåìèøëü (âïåðøå çãàäàíèé ï³ä 981 ð.30, íà ïðàâîìó áå-

ðåç³ ð. Ñÿí31), Çâåíèãîðîä íà Á³ëö³ (âïåðøå çãàäàíèé ï³ä

1086 ð.32, òåïåð ñ. Çâåíèãîðîä Ïóñòîìèòîâñüêîãî ð-íó33), Ñÿ-

íîê (âïåðøå çãàäàíèé ï³ä 1150 ð.34, â ãèðë³ Íîòåö³ ïðè âïàä³íí³

29 Рожко М. Ф. Карпатські фортеці доби Київської Русі // Київська Русь: Держава.

Культура. Традиції. Київ, 1982. С.12–20; Його ж. Карпатські шляхи та їх оборона

// Український Історичний Журнал. 1990. № 10. С.86-97. 30 ПСРЛ. Т.2. Стб.69.31 Hauser L. Monografi a miasta Przemyśla. Przemyśl, 1923; Томашівський С. До історії

Перемишля і його єпископської катедри // Analecta ordinis S. Basilii Magni. T.3.

1928. Z.1-2. S.179–190; Żaki A. Topografi a wczesnośredniowiecznego Przemyśla //

Acta Archaeologica Carpathica. T.1. 1959. S.23–48; Id., Pierwsze zabytki budownictwa

kamiennego w Przemyślu // Z otchłani wieków. № 26. Poznań, 1960. S.213–215; Id.,

Przemyska cerkiew księcia Wołodara w świetle źródeł pisanych i archeologicznych //

Sprawozdania z posiedzeń Komisji Naukowych Odziału PAN w Krakowie. Styczeń–

czerwiec 1968. Kraków, 1969. S.47–50; Kunysz A., Persowski F. Przemyśl w starjźści i

średniowieczu (od czasów najdawniejszych do roku 1340). Rzeszów, 1966; Kotlarczyk J.,

Żaki A. Nieznane grodzisko wczesnośredniowieczne w Aksmanicach pod Przemyślem

// Acta Archaeologica Carpathica. T.11. 1969. Z.1. S.51–62. 32 ПСРЛ. Т.1. Стб.206.33 Терский-Шеломенцев В. С. Иследования детинца Звенигорода Галицкого // Со-

ветская археология. 1978. № 1. С.206–215; Свєшніков І. К. Дослідження давньо-

руського Звенигорода в 1982-1983 рр. // Археологія. № 57. Київ, 1987. С.94–101;

Його ж. Звенигород // Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья. Ранне-

славянский и древнеруский периоды. Киев, 1990. С.107–110; Його ж. Звениго-

родські грамоти на Бересті // Дзвін (Львів). 1990. № 6. С.127–131; Його ж. Дав-

ньоруське скло із Звенигорода на Білці // Скло в Україні: історія і сучасність.

Львів, 1994. С.20–31; Гупало В. Питання про “особливі печі” у давньому Звени-

городі на Білці // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині.

Вип.13. 2009. С.127–153.34 ПСРЛ. Т.2. Стб.406.

16

ó Âàðòó35), ßðîñëàâ (âïåðøå çãàäàíèé ï³ä 1152 ð.36), Óäå÷

(Çóäå÷) (âïåðøå çãàäàíèé ï³ä 1164 ð.37, òåïåð ì. Æèäà÷³â),

Ãîðîäîê (âïåðøå çãàäàíèé ï³ä 1213 ð.38, òåïåð ì. Ãîðîäîê

Ëüâ³âñêî¿ îáë.39), Âèøíÿ (âïåðøå çãàäàíà ï³ä 1231 ð.40, òåïåð

ì. Ñóäîâà Âèøíÿ Ëüâ³âñêî¿ îáë.41), Ãîë³ Ãîðè (âïåðøå çãàäàí³

ï³ä 1231 ð.42, òåïåð ñ. Ãîëîãîðè Çîëî÷³âñüêîãî ð-íó Ëüâ³âñüêî¿

îáë.), Ñèíåâèäñêî (âïåðøå çãàäàíå ï³ä 1241 ð.43, òåïåð Âåðõ-

íº Ñèíºâèäíå Ñêîë³âñüêîãî ð-íó), Ñïàñ (³ñíóâàâ âæå â ñåðåä-

èí³ Õ²²² ñò., Ñòàðîñàìá³ðñüêèé ð-í44), Ñ³ëü (âïåðøå çãàäàíà

ï³ä 1255 ð.45, òåïåð Ñòàðà Ñ³ëü Ñòàðîñàìá³ðñüêîãî ð-íó), Ëüâ³â

(âïåðøå çãàäàíèé ï³ä 1256 ð.46, íà ð. Ïîëòâ³ íà ìåæ³ Ïåðå-

ìèøëüñüêîãî ³ Áåëçüêîãî êíÿç³âñòâ, ñòîëèöÿ Ãàëèöüêî-Âîëèí-

ñüêî¿ äåðæàâè ç ê³íöÿ Õ²²² ñò.47), Ñòàðèé Ñàìá³ð (³ñíóâàâ âæå

35 Kunysz A. Sprawozdania z badań wykopaliskowych na terenie Sanoka i okolicy //

Sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego za rok 1962. Rzeszów, 1962.

S.25-27; Id., Osadnictwo wczesnośredniowieczne w granicach dawnej ziemi sanockiej,

ze szczególnym uwzględnieniem Sanoka w świetle źródel archeologicznych // Rocznik

Wojwódstwa Rzeszowskiego. T.3. 1960-1961. Rzeszów, 1963. S.55–104. 36 ПСРЛ. Т.2. Стб.447.37 ПСРЛ. Т.2. Стб.524.38 ПСРЛ. Т.2. Стб.733.39 Ратич О. О. Древньоруські археологічні пам’ятки на території західних облас-

тей УРСР. Київ, 1957. С.21; Грабовецький В., Гопало І. Городок. Львів, 1968.40 ПСРЛ. Т.2. Стб.762.41 Цигилик В. М. Судова Вишня // Історія міст і сіл УРСР. Львівська область. Київ,

1968. С.485–493.42 ПСРЛ. Т.2. Стб.765.43 ПСРЛ. Т.2. Стб.787.44 Рожко М. Карпатські фортеці доби Київської Русі // Київська Русь. Культура і

традиції. Київ, 1982. С.12–19; Його ж. Карпатські шляхи та їх оборона // Україн-

ський історичний журнал. Київ, 1990. № 10. С.84–89; Його ж. Про деякі оборонні

Преображенські монастирі ХІІІ ст. в Галичині // Лавра. 1999. № 1. С.41–45; Його

ж. Оборонний Спасопреображенський монастир ХІІІ ст. в с. Спас // Старосам-

бірщина. Старий Самбір, 2001.45 ПСРЛ. Т.2. Стб.830.46 ПСРЛ. Т.2. Стб.841.47 Войтович Л. Де була столиця Лева Даниловича? (Джерелознавчий аспект про-

блеми) // До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з

17

â Õ²²² ñò.48), Òóñòàíü (âïåðøå çãàäàíà ï³ä 1340 ð.49), Äðîãîâèæ

(âïåðøå çãàäàíèé ï³ä 1356 ð.50, òåïåð ñ. Ìèêîëà¿âñüêîãî ð-íó

Ëüâ³âñüêî¿ îáë.), Òóõëÿ (âïåðøå çãàäàíà ï³ä 1387 ð.51, òåïåð

ñ.Òóõëÿ Ñêîë³âñüêîãî ð-íó Ëüâ³âñüêî¿ îáë., ³ñíóâàëà ç ²Õ ñò.).

Êíÿç³âñòâî áóëî áàãàòå ïîêëàäàìè ñîë³ – òîä³øíüîãî

ºäèíîãî êîíñåðâàíòà âñ³õ õàð÷îâèõ ïðîäóêò³â. Âåðõíÿ òå÷³ÿ

Äí³ñòðà áóëà çàïîâíåíà ïîêëàäàìè áîëîòíî¿ ðóäè, ÿêà ñëó-

æèëà ñèðîâèíîþ äëÿ âèïëàâêè ñòàë³ ³ âèðîáíèöòâà çáðî¿ òà

³íñòðóìåíò³â. Â öüîìó â³äíîøåíí³ Ïåðåìèøëüñüêå êíÿç³âñòâî

áóëî áàãàòøèì çà ñóñ³äí³ çåìë³. ×åðåç Ïåðåìèøëü ïðîõîäèâ

ì³æíàðîäíèé òðàêò Êè¿â–Ãàëè÷–Ïåðåìèøëü–Êðàê³â–Ïðàãà–

Ðåãåíñáóðã–Òð³ð, âèõ³äí³ òî÷êè ÿêîãî îïèðàëèñÿ íà Âîëãó òà

нагоди його 70-річчя. Київ–Львів, 2004. С.712–720; Історія Львова / Під ред. Я. Д.

Ісаєвича. Т.1. 1256-1772. Львів, 2006.48 Див.: Кріль М. Старосамбірщина. Історія і культура. Львів, 2009.49 Див.: Рожко М. Ф. Тустань давньоруська наскельна фортеця. Київ, 1996.50 Привілеї міста Львова (XIV-XVIII ст.) / Упоряд. М. Капраль. Львів, 1998. С.27–31.51 Papée F. Skole i Tucholszczyzna. Lwów, 1891. S.17.

Äðîãîâèæ. Çàëèøêè óêð³ïëåíü

18

Ï³ðåíå¿, à òàêîæ ÷èñëåíí³ øëÿõè íà Óãîðùèíó, Àâñòð³þ ³

ïîëüñüê³ êíÿç³âñòâà52.

Àëå ñàìå öå áàãàòñòâî åêñïîðòíèìè ðåñóðñàìè ³ çíàõî-

äæåííÿ íà ïåðåòèí³ ì³æíàðîäíèõ àðòåð³é ì³ñòèëî â ñîá³ ïåâí³

ñêëàäíîù³ äëÿ êíÿç³âñüêî¿ âëàäè. Ì³ñöåâå áîÿðñòâî, ÿê ³ áî-

ÿðñòâî âñ³º¿ Ãàëèöüêî¿ çåìë³, íà â³äì³íó â³ä áîÿðñòâà ³íøèõ

çåìåëü, íå ìàëî ïîòðåáè ðóõàòèñÿ çà êíÿçåì â ³íø³ çåìë³,

à îòæå áóëî çàö³êàâëåíå ó ïåðåòâîðåíí³ ñâî¿õ áåíåô³ö³é (çå-

ìåëüíèõ íàäàíü íà ÷àñ íåñåííÿ ñëóæáè) ó ôåîäè (ñïàäêîâ³ âî-

ëîä³ííÿ ç îáîâ’ÿçêîì íåñåííÿ ñëóæáè). Òèì á³ëüøå áóâ ïðè-

êëàä ñóñ³äíüî¿ Óãîðùèíè, äå òàìòåøí³ áàðîíè äîáèëèñÿ ïðàâà

îòðèìàííÿ ôåîä³â íàâ³òü áåç ñêëàäåííÿ îììàæó – âàñàëüíî¿

ïðèñÿãè. Ó Ïåðåìèøëüñüêîìó êíÿç³âñòâ³ öå áîÿðñòâî ðàçîì ç

âåðõ³âêîþ áþðãåðñòâà íàìàãàëîñÿ çëàìàòè êíÿç³âñüêó ìîíî-

ïîë³þ íà çîâí³øíþ òîðã³âëþ ³ çàì³íèòè ¿¿ ñâîºþ. Òàê ñàìî

ðâàëèñÿ âîíè äî îñíîâíîãî ñòðàòåã³÷íîãî òîâàðó – ñîë³. Áóäó-

÷è âñå ìåíø çàëåæíèìè â³ä êíÿç³âñüêî¿ âîë³, ïðåäñòàâíèêè

ö³º¿ åë³òè âñå á³ëüøå íàìàãàëèñÿ ðîçä³ëèòè ç êíÿçÿìè ³ âëàäó

ïîë³òè÷íó. ×åðåç òå âîíè â³äâåðòî çàãðàâàëè ÿê ç âåðõ³âêîþ

ñóñ³äíüî¿ Óãîðùèíè òàê ³ ç âåðõ³âêîþ Êðàê³âñüêîãî êíÿç³â-

ñòâà. Â ñåðåäîâèù³ ïåðåìèøëüñüêîãî áîÿðñòâà, ÿêå òðèìàëî

â ñâî¿õ ðóêàõ âèù³ óðÿäè êíÿç³âñòâà òà éîãî ãîëîâíèõ ì³ñò,

áóëè ïîòóæí³ ïðîóãîðñüêà òà ïðîïîëüñüêà “ïàðò³¿”. Ïðèõèëü-

íèêè Ðîìàíîâè÷³â ÿâíî óñòóïàëè îáîì öèì “ïàðò³ÿì”. ×³ëü-

íó ðîëü â êíÿç³âñòâ³ íàìàãàâñÿ â³ä³ãðàâàòè ³ ïåðåìèøëüñüêèé

êë³ð íà ÷îë³ ç ºïèñêîïîì, ÿêèé òåæ íå áóâ ïðèõèëüíèêîì

Ðîìàíîâè÷³â. Ó 1242 ð. äâ³ðñüêèé Àíäð³é, çäîáóâøè Ïåðå-

ìèøëü, “óîäîñè âëàäûêîó”53. Íîâèé âëàäèêà ²ëàð³îí, íàïåâ-

íî, áóâ ïîñòàâëåíèé íå ðàí³øå 1247 ð., êîëè ìèòðîïîëèò Êè-

ðèëî ²² ïîâåðíóâñÿ ç Í³êå¿.

Äèñêóñ³ÿ íàâêîëî çì³ñòó ³ ôóíêö³é êíÿç³âñüêî¿ âëàäè

íà Ðóñ³ òðèâàº54. Áàãàòî ïðîáëåì òà àñïåêò³â öüîãî ïèòàííÿ

52 Войтович Л. Торгівля і торговельні шляхи // Історія української культури. Т.2.

Українська культура ХІІІ – першої половини XVII століть. Київ, 2001. С.81–92.53 ПСРЛ. Т.2. Стб.794.54 Павлов-Сильванский Н.П. Феодализм в России. Москва, 1988. С.39–125, 178–207,

217–228, 288–482; Грушевський М. Історія України-Руси. Т.3. Київ, 1993. С.192–

259; Дьяконов М.А. Очерки общественного и государственного строя Древней

19

Руси. Санкт-Петербург, 1912; Изд.2. Санкт-Петербург, 2005; Пресняков А. Е. Кня-

жое право в Древней Руси. Петроград, 1909; Його ж. Княжое право в Древней

Руси. Очерки по истории Х-ХІІ столетии. Лекции по русской истории. Киевская

Русь / Подготовка текста, статьи и прим. д.и.н. М.Б.Свердлова. Москва, 1993;

Греков Б.Д. Очерки по истории феодализма в России // Известия Государствен-

ной Академии Истории Материальной Культуры. Вып.72. Москва, 1934; Його

ж. Київська Русь. Київ, 1951. С.118–358; Юшков С.В. Нариси з історії виникнен-

ня і початкового розвитку феодалізму в Київській Русі. Київ, 1992. С.186–204,

236–294, 307–309; Пашуто В.Т. Черты политического строя Руси // Древнерус-

ское государство и его международное значение. Москва, 1965. С.11–126; Череп-

нин Л.В. Русь. Спорные вопросы истории феодальной земельной собственно-

сти в IХ – XV вв. // Новосильцев А.П., Пашуто В.Т., Черепнин Л.В. Пути разви-

тия феодализма. Москва, 1972. С.138–142; Фроянов И.Я. Киевская Русь: Очерки

социально-экономической истории. Ленинград, 1974; Його ж. Киевская Русь:

Очерки социально-экономической истории // Начала русской истории. Москва,

2001. С.331–482; Рапов О. М. Княжеские владения на Руси в Х – первой половине

ХIII в. Москва, 1977; Буганов В.И., Преображенский А.А., Тихонов Ю.А. Эволюция

феодализма в России: Социально-экономические проблемы. Москва, 1980; Ро-

гов В.А. К вопросу о развитии княжеской власти на Руси // Древняя Русь: про-

блемы права и правовой идеологии. Москва, 1984; Милов Л.В. О специфике

феодальной раздробленности на Руси (по поводу книги А.В.Кучкина “Форми-

рование государственной территории Семеро-Восточной Руси в X–XIV вв”) //

История СССР. 1986. № 2. С.140–146; Його ж. Природно-климатический фактор

и особенности российского исторического процесса // Вопросы истории. 1992.

№ 4–5. Толочко О. П. До питання про сакральнi чинники становлення князiвсь-

кої влади на Русi у IХ-Х ст. // Археологiя. 1990. № 1. С.51–63; Його ж. Особливостi

мiжсеньйоральних вiдносин у перiод феодальної роздробленостi Давньої Русi

ХII–ХIII ст. // Феодалiзм в Українi. Київ, 1990. С.28–41; Його ж. Князь в Древ-

ней Руси: власть, собственность, идеология. Киев, 1992; Його ж. Русь: держава

i образ держави. Київ, 1994; Його ж. „Князь-робочич” та „король-орач”: схiд-

ноєвропейськi паралелi до давньоруських генеалогiчних легенд // Старожит-

ностi Русi-України. Київ, 1994. С.210–215; Свердлов М.Б. Общественный строй

Древней Руси в русской исторической науке XVIII–XX веков. Санкт-Петербург,

1996; Його ж. “Корм – кормление”: Становление феодального социально-поли-

тического института на Руси ІХ – ХІІІ вв. // Stusia Humanistica. Санкт-Петербург,

1996; Його ж. Домонгольская Русь. Князь и княжеская власть на Руси VI – пер-

вoй трети XIII вв. Санкт-Петербург, 2003; Войтович Л. В. Феодалізм в українсь-

ких землях: проблеми існування і періодизації // Істину встановлює суд історії.

Збірник на пошану Федора Павловича Шевченка. Т.2. Наукові студії. Київ, 2004.

С.385–394; Його ж. Проблеми історичної термінології: Київська Русь, середні

віки, княжа доба, феодалізм, держава, віче // Історичні записки. Збірник нау-

кових праць. Східноукраїнський національний університет імені Володимира

Даля. Вип. 15. Луганськ, 2007. С.13–32; Його ж. Дискусія про ранню державу //

Княжа доба. Вип.4. Львів, 2011. С.7–16.

20

ïðîäîâæóþòü âèêëèêàòè ãîñòð³ ñóïåðå÷êè ³ âèìàãàþòü ïî-

äàëüøèõ äîñë³äæåíü. Â ¿õ ÷èñë³ ³ ïðîáëåìà ôîðìóâàííÿ êíÿ-

ç³âñüêèõ äîìåí³â. Ç îãëÿäó íà áðàê íàñåëåííÿ, çàö³êàâëåí³ â

çàñåëåíí³ ïóñòóþ÷èõ çåìåëü ³ îòðèìàíí³ ç íèõ äîõîä³â, êíÿ-

ç³, ïî÷èíàþ÷è â³ä ßðîñëàâà Âîëîäèìèðîâè÷à, ÿêèé ïîñåëèâ

â Ïîðîññ³ òîðê³â, áåðåíäå¿â, êîó¿â ³ ïå÷åí³ã³â, çàñåëÿëè òàê³

ïóñòêè ïîëîíåíèìè. ²íîä³, íàâ³òü, âäàâàëèñÿ äî ïåðåñåëåííÿ

íàñåëåííÿ ç ³íøèõ òåðèòîð³é, íàëåæíèõ äî ¿õ ïðîòèâíèê³â.

Òàê êíÿçü ßðîïîëê Âîëîäèìèðîâè÷ ï³ä ÷àñ ïîõîäó íà Äðóöüê

âèâ³â äðó÷àí äî ñâîãî äàëåêîãî Ïåðåÿñëàâñüêîãî êíÿç³âñòâà ³

îñàäèâ íèìè íîâîçàñíîâàíå ì³ñòî Æåëíèé55. Â óìîâàõ á³ëüø

ðàííüîãî (â ïîð³âíÿíí³ ç ³íøèìè çåìëÿìè) ïåðåõîäó â³ä áåíå-ô³ö³é äî ôåîä³â56, ãàëèöüê³ êíÿç³ áóëè çìóøåí³ ³íòåíñèâíiøå

øóêàòè øëÿõè íàïîâíåííÿ ñâîº¿ ñêàðáíèö³. Îäíèì ç ãîëîâíèõ

÷èííèê³â ó öüîìó íàïðÿìêó áóëî çàñåëåííÿ ³ âèêîðèñòàííÿ

ïóñòèõ çåìåëü ³ ðîçãîðòàííÿ íà ¿õ áàç³ êíÿæîãî äîìåíó. Ëåâ

Äàíèëîâè÷ àêòèâíî äîëó÷èâñÿ äî öèõ ïðîöåñ³â.

Êîëîí³ñò³â, â òîìó ÷èñë³ ³ ïîëîíÿíèê³â, ñàäèëè íà çåìëþ

ÿê ðÿäîâè÷³â (íà ï³äñòàâ³ ðÿäó-óãîäè, ÿêà ðåãëàìåíòóâàëà ðîç-

ì³ðè ïëàòè äî êíÿç³âñüêîãî ñêàðáó). Îòðèìóâàëè çåìë³ â ìå-

æàõ äîìåíó òàêîæ êíÿç³âñüê³ äâîðÿíè, ÿê³ îáñëóãîâóâàëè ð³ç-

í³ äâ³ðöåâ³ ñëóæáè. Íàëåæí³ñòü äî êíÿæîãî äîìåíó çåìåëü ó

Âåðõíüîìó Ïîäí³ñòðîâ’¿ òà â Ïðèêàðïàòò³ ï³äòâåðäæóº òàêîæ

òå, ùî á³ëüø³ñòü ö³º¿ òåðèòîð³¿ ï³çí³øå áóëî òðàíñôîðìîâàíî

â êîðîë³âùèíè (çîêðåìà ö³ëà Ñàìá³ðùèíà57) ³ ñàìå òóò âèÿâè-

ëîñÿ íàéá³ëüøå ñ³ë íà âîëîñüêîìó òà í³ìåöüêîìó ïðàâ³ àáî

ç ð³çíèìè ëîêàëüíèìè îñîáëèâîñòÿìè. Òóò æå ðîçì³ùàëèñÿ

ãí³çäà äð³áíî¿ ï³äêàðïàòñüêî¿ øëÿõòè, íàùàäê³â äðóæèííè-

ê³â, ðîçì³ùåíèõ â ïðèêîðäîíí³58.

55 ПСРЛ. Т.2. Стб.283.56 Див.: Войтович Л. В. Король Данило Романович: політик і полководець // Доба

короля Данила в науці, мистецтві, літературі. Львів, 2008. С.22–97.57 Див.: Pulnarowicz W. U źródeł Sanu, Stryja, Dniestru. Turka, 1929; Kuczera A.

Samborszczyzna. T.1. Sambor, 1935; Гошко Ю. Г. Населення Українських Карпат

XV–XVIII ст. Заселення. Міграції. Побут. Київ, 1976. С.14–57.58 Див.: Pappe F. Skołу i Tucholszscyzna. Lwów, 1891; Dąbkowski P. Podział

Admimistracyjny Województwa Ruskiego i Bełzkiego w XV w. Lwów, 1939.

21

Ðîçãëÿäàþ÷è íàñåëåí³ ïóêòè ðåã³îíó, âèíèêíåííÿ ÿêèõ

ìîæíà â³äíåñòè äî ïåð³îäó ôîðìóâàííÿ äîìåíó ïåðåìèøëü-

ñüêèõ êíÿç³â, òðåáà âçÿòè äî óâàãè, ùî íàéäàâí³ø³ àêòè ïåðå-

âàæíî çáåðåãëèñÿ ç ïî÷àòêó XV ñò., à â ë³òîïèñàõ ³ õðîí³êàõ

ñ³ëüñüê³ íàñåëåí³ ïóíêòè çãàäóþòüñÿ äóæå ð³äêî. Òîìó àíàë³ç

òîïîí³ì³êè ïîðÿä ç àðõåîëîã³÷íèìè ðîçâ³äêàìè º âèçíà÷àëü-

íèì ïðè äîñë³äæåíí³ ïî÷àòê³â öèõ ïîñåëåíü.

Ñåðåä íàçâ íàñåëåíèõ ïóíêò³â çâåðòàº íà ñåáå óâàãó òàêà

íåçâè÷íà íàçâà ÿê Íàä³òè÷³. Ñåëî ðîçòàøîâàíå íà áåðåãàõ

ð. Áð³äíèö³, ïðàâî¿ ïðèòîêè Äí³ñòðà, ïîðÿä ç äàâí³ìè ðîç-

ðîáêàìè ðîäîâèù áîëîòíî¿ ðóäè, ÿêó âèêîðèñòîâóâàëè ó òîãî-

÷àñí³é ìåòàëóðã³¿. Ïåðøà çãàäêà ïðî ñåëî äàòóºòüñÿ 1412 ð.59

Çà ïîëüñüêèì õðîí³ñòîì ßíîì Äëóãîøåì, ïî äîðîç³ â Óãîð-

ùèíó êîðîëü Âëàäèñëàâ ²² ßãàéëî, ïðî¿æäæàþ÷è ç Á³áðêè äî

Ìåäåíè÷, çóïèíÿâñÿ ó Íàä³òè÷àõ (ó éîãî õðîí³ö³ íàçâàíèõ

“Íàäçåþâ”). Ñåëî çãàäóºòüñÿ â ï³çí³øèõ àêòàõ ïîðÿä ç íèí³

³ñíóþ÷èìè ñóñ³äí³ìè ñåëàìè60, ùî âèêëþ÷àº ñóìí³âè ïðî ÿêèé

íàñåëåíèé ïóíêò éäå ìîâà. Ó ì³ñöåâîìó ôîëüêëîð³ ñò³éêî çáå-

ð³ãàºòüñÿ ëåãåíäà ïðî óãîðñüêå ïîõîäæåííÿ êîð³ííèõ æèòå-

ë³â ñ. Íàä³òè÷, ÿêà ëåãêî óçãîäæóºòüñÿ ç åòèìîëîã³ºþ íàçâè:

59 Jana Długosza Roczniki czyli Kroniki sławnego królestwa Polskiego. Ks.10-11.

Warszawa, 1982. S.241.60 У 1498, 1512 та 1515 рр. село згадується в числі звільнених від податків на певний

термін поселень, які особливо постраждали від ординських нападів. Назва його

в кожній з цих згадок звучить по різному: Надійчичі, Надзійчиці, Надійчиці.

Позаяк село згадується поряд з Розвадовом, Стільськом та іншими відомими

селами на Миколаївщині сумнівів, що мова йде саме про Надітичі не виникає. 6

січня 1554 р. король Зигмунт Август підтвердив холмському старості Габрієлеві

Тарлу купчу на села Розвадів, Веринь, Устя, Надійчичі, Стільсько і Демню. В на-

ступному році той же король надав Габрієлю Тарлові, на той час радомському

каштелянові, стаційне з сіл Устя, Розвадів, Надійчичі і Стільсько. Назва “На-

дітичі” зафіксована вперше в документі нового власника відомого львівського

патриція Костянтина Корнякта у 1578 р. Назви на - “ичі”, як встановив відомий

львівський дослідник О.Купчинський, належать до найдавніших слов’янських

назв. Якщо “Надійчичі” – то заснування села було би пов’язане з якоюсь жін-

кою на ім’я “Надія”. Але звідки ж взялися тоді “Надітичі” – таке спотворення

назви не відповідає мовним правилам слов’янських мов. І неможливо уявити

аби К.Корнякт став перейменовувати у такий спосіб село. Скоріше спотворен-

ня зазнали попередні записи назви, коли писарі фіксували більш звичну для

слов’янського вуха назву, а саме “Надійчичі”, а не “Надітичі”.

22

â³ä óãîðñüêîãî “íîäü ò³÷³” – “âåëèêèé áð³ä”. Ð³êà Áð³äíèöÿ

ñàìå òóò âïàäàº ó Äí³ñòåð. Äîðå÷³, “íîäü” â óãîðñüê³é òðàí-

ñêðèïö³¿ ïèøåòüñÿ ÿê “nagy”. Ïîñåëåííÿ óãîðö³â, ïîëîíåíèõ

â áèòâ³ ï³ä ßðîñëàâîì ó 1245 ð., ï³ä óãîðñüêîþ íàçâîþ “âåëè-

êèé áð³ä” âèíèêëî íà ñîëÿíîìó øëÿõó ç Ïåðåìèøëÿ äî Æè-

äà÷åâà, ñêîð³øå âñüîãî äåñü á³ëÿ 1245-1246 ðð. Á³ëüø ðàííÿ

àáî ï³çí³øà ïîÿâà òóò óãîðö³â ïðàêòè÷íî âèêëþ÷åíà. Ó 1377-

1385 ðð., â ÷àñè êîðîëÿ Ëþäîâèêà Àíæóéñüêîãî, ÿêèé ïðå-

òåíäóâàâ íà ãàëèöüêó ñïàäùèíó ï³ñëÿ âèãàñíåííÿ íàùàäê³â

êîðîëÿ Äàíèëà, ³ ïðèéíÿâ òèòóë êîðîëÿ Ãàë³ö³¿ òà Ëîäîìåð³¿, óãîðñüê³ ãàðí³çîíè ïåðåáóâàëè â ãàëèöüêèõ çåìëÿõ (â Ï³äêàð-

ïàòò³ íàâ³òü äî 1392-1395 ðð.), àëå íå ó â³äêðèòèõ ñ³ëüñüêèõ

ïîñåëåííÿõ61.

Ñåëî Ëó÷àíè çãàäàíå âïåðøå ï³ä 1457 ð.62. Ïîëîíåí³ ëó÷àíè

(âîëèíñüêå ïëåì’ÿ) ñêîð³øå âñüîãî ïåðåñåëåí³ â Ïîäí³ñòðîâ’ÿ

çíà÷íî ðàí³øå ï³ñëÿ â³éíè Ðîñòèñëàâè÷³â ç âîëèíñüêèì

êíÿçåì Äàâèäîì ²ãîðåâè÷åì ó 1098–1099 ðð., êîëè ùå ïëåì³í-

í³ íàçâè ïîäåêóäè çáåð³ãàëèñÿ.

Òåæ ìîæíà â³äíåñòè ³ äî ñóñ³äí³õ Äóë³á³â, âïåðøå çãàäà-

íèõ ï³ä 1430 ð.63 (äóë³áè òàêîæ âîëèíñüêå ïëåì’ÿ). Âèíèêëè

âîíè íå ï³çí³øå ê³íöÿ Õ² ñò. Â Õ²² ñò. âîëèíñüê³ ïëåì³íí³ íà-

çâè âæå áóëè àðõà¿çìàìè.

Ñó÷àñíå ñåëî Äðîõîâè÷³ (Äðîãîâè÷³, Äðåãîâè÷³) âïåðøå

çãàäàíå ï³ä 1424 ð.64 Ïëåì³ííà íàçâà äðåãîâè÷³ ìîãëà ç’ÿâèòèñÿ

â öüîìó çàêóòêó íå ï³çí³øå 1117–1119 ðð. ï³ä ÷àñ âòîðãíåííÿ

â³éñüê Âîëîäèìèðà Ìîíîìàõà, â ñêëàä³ ÿêèõ áóëè äðóæèíè

Âîëîäàðÿ ³ Âàñèëüêà Ðîñòèñëàâè÷³â, ó Ì³íñüêå êíÿç³âñòâî.

Ö³êàâà íàçâà ïîñåëåííÿ Ñóãð³â (Ñóãðîâ â äàâíüîìó íàïè-

ñàíí³), âïåðøå çãàäàíîãî ï³ä 1458 ð.65. Ñï³âïàä³ííÿ ö³º¿ íà-

çâè ç âîëèíñüêèì ì³ñòîì íà Ï³äëÿøø³ íàâðÿä ÷è âèïàäêîâå.

61 Войтович Л. Скільки років Надітичам? // Громада (Миколаїв), 2002, 10.12.62 Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego

Bernardyńskiego we Lwowie. Т.5. Lwów, 1893. S.152.63 Розов В. Українські грамоти. Т.1. ХІV в. і перша половина XV ст. Київ, 1928. С.64.64 Там само. С.56.65 Каталог пергаментних документів Центрального державного історичного архіву

УРСР у Львові 1233–1799 / Уклад. О. Купчинський, Е. Ружицький. Київ, 1972.

С.187.

23

Ïîëîíåí³ âîëèíÿíè ç Ñóãðîâà ìîãëè ç’ÿâèòèñÿ òóò ï³ñëÿ â³éí

ç ßðîïîëêîì ²çÿñëàâè÷åì ó 1096 ð. àáî ç ²çÿñëàâîì Ìñòèñëà-

âè÷åì ó 1149–1152 ðð.

Íàçâà ñåëà Êèºâåöü, çãàäàíîãî âïåðøå ï³ä 1515 ð.66, òåæ

íå âèïàäêîâà. Ó XV – íà ïî÷àòêó XVI ñò. ïðîñòî òàê öÿ íàçâà

íå ìîãëà ç’ÿâèòèñÿ. Àëå ï³ñëÿ ðîçãðîìó êè¿âñüêîãî â³éñüêà

ï³ä Òåðåáîâëåþ ó 1153 ð. ïîëîíåí³ êèÿíè ìîãëè áóòè ïîñåëåí³

ñàìå â öüîìó çàêóòêó êíÿç³âñüêîãî äîìåíó. ²íøîãî á³ëüø â³-

ðîã³äíîãî ïîÿñíåííÿ ö³º¿ íàçâè çíàéòè ïðàêòè÷íî íåìîæëèâî.

Áàãàòî íàçâ ïîâ’ÿçàíî ç ïîëîíåíèìè ïîëÿêàìè, ÿê³ áóëè

ïåðåñåëåí³ ñþäè â õîä³ ÷èñëåííèõ ñóòè÷îê ç ïîëüñüêèìè

êíÿçÿìè ïðîòÿãîì Õ²²-Õ²²² ñò.: Ëÿøêè Ãîð³øí³ (òåïåð – Ãî-

ð³øíº), âïåðøå çãàäàí³ ï³ä 1439 ð.67; Ëÿøêè Äîë³øí³ (òåïåð

– Äîë³øíº), âïåðøå çãàäàí³ ï³ä 1439 ð.68; Ëÿõîâè÷³ (òåïåð –

Çàð³÷íå), âïåðøå çãàäàí³ ï³ä 1511 ð.69, Ëÿõîâè÷³ Ïîäîðîæí³

(òåïåð – Ïîäîðîæíº), âïåðøå çãàäàí³ ï³ä 1515 ð.; Ìàçóð³âêà

(ïîáëèçó Ëþáø³, öå ïîñåëåííÿ ìîãëî âèíèêíóòè ³ ó ÕV–XVI

ñò.), Áåðòèø³â (ïî÷àòêîâî Áàðòîøîâî, â³ä ³ìåí³ Áàðòîø), âïåð-

øå çãàäàíèé ï³ä 1424 ð.70

Äî ö³º¿ ãðóïè ìîæíà çàë³÷èòè ³ Áåðåçä³âö³, ÿê³ âïåðøå

çãàäàí³ ï³ä 1472 ð.71. Àëå öåðêîâíà òðàäèö³ÿ çáåðåãëà çãàäêó,

çà ÿêîþ ó 1410 ð. âëàñíèê ñåëà Áåíåäèêò Áåíêî çàëîæèâ òóò

ïåðøó ðèìî-êàòîëèöüêó ïàðàô³þ ïðè çáóäîâàíîìó ùå ðàí³-

øå äåðåâ’ÿíîìó êîñòåë³ Ð³çäâà Ïðå÷èñòî¿ Ä³âè Ìàð³¿72. Ì³ñ-

öåâå íàñåëåííÿ çáåð³ãàëî ñâî¿ ïîëüñüê³ êîðåí³, ìîæëèâî òîìó

66 Jabłonowski A. Polska XVI wieku pod względem geografi czno-statystycznym. T.7.

Cz.1. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona// Żródła dziejowe. T.18. Cz.1. Warszawa, 1902.

S.168.67 Каталог пергаментних документів. С.122.68 Там само. С.122.69 Капраль М. Жидачівський повіт Львівської землі в ХVI столітті (За матеріала-

ми поборових реєстрів) // До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега

Купчинського з нагоди його 70-річчя. Т.1. Київ–Львів, 2004. С.754.70 Розов В. Українські грамоти. Т.1. С.56.71 Akta grodzkie i ziemskie. T.15. Lwów, 1903. S.1033.72 Бучек М., Седельник І. Львівська архідієцезія латинського обряду. Т.1. Парафії,

костели та каплиці (Львівська обл.). Львів, 2004. С.38–40.

24

íîâèé ïðèòîê ïîëüñüêèõ êîëîí³ñò³â ïðèâ³â äî éîãî òðàíñôîð-

ìàö³¿ ó ì³ñòî ç ìàãäåáóðçüêèì ïðàâîì ó 1526 ð.

Ö³êàâî çâ³äêè âçÿëàñÿ íàçâà ñ. Äóíàºöü íà ð. Ëþáàøö³

ïðèòîö³ Äí³ñòðà. ×è íå ïðèíåñëè ¿¿ ïåðåñåëåíö³, ïîëîíåí³ íà

Äóíà¿ ùå Âàñèëüêîì Ðîñòèñëàâè÷åì àáî ²ãîðåì-²âàíîì Âàñè-

ëüîêîâè÷åì ó ïåðø³é ïîëîâèí³ Õ²² ñò.?

Ñåëî ßòâÿãè íèí³ íàçèâàºòüñÿ Ïðèá³ëÿ (Ïðèá³ëëº – â³ä

“ïðèáèëüö³”, òîáòî “ïðèáóëüö³” ÷è “ïðèáóë³”). Ç ÿòâÿãàìè

(ã³ëêîþ ïðóñ³â) ãàëèöüê³ êíÿç³ âîþâàëè ó Õ²²² ñò. íà âîëèí-

ñüêèõ êîðäîíàõ ³ Ëåâ Äàíèëîâè÷ ïðèéìàâ ó öèõ ïîõîäàõ àê-

òèâíó ó÷àñòü.

Ç ïåðåñåëåííÿì ïîëîíåíèõ â êíÿæó äîáó ïîâ’ÿçàí³ íàñå-

ëåí³ ïóíêòè öüîãî ðåã³îíó ç íàçâàìè Áðèíö³ Çàã³ðí³ òà Áðèí-

ö³ Öåðêîâí³ (òîáòî Áðàíö³ – ïîëîíåí³), Áîðèíè÷³ (ïåðâèííå

Áðàíè÷e – Branycze), âïåðøå çãàäàí³ ï³ä 1424 ð.73, à òàêîæ

Ïåðåã³íñüêå, â³äîìå ç ïî÷àòêó XV ñò.74 (â³ä “ïåðåãíàí³, ïåðå-

ãíàíö³”).

Íà äîìåíàëüí³ çåìë³ âêàçóþòü ³ ³íø³ íàçâè, òàê³ ÿê Âîëî-

äèìèðö³ (âïåðøå çãàäàí³ ï³ä 1411 ð.75) – â³ä ãàëèöüêîãî êíÿ-

çÿ Âîëîäèìèðà Âîëîäàðåâè÷à (1141–1153); Êíÿæå ñåëî (òåïåð

Êí³ñåë³â, âïåðøå çãàäàíå ï³ä 1393 ð.76); Êíÿæîëóêà (âïåðøå

çãàäàíà ï³ä 1394 ð.)77; Ãîðîäèùå (âïåðøå çãàäàâíå ï³ä 1376 ð.78)

– íàâêîëî çàëèøê³â êíÿæîãî çàìêó; Áîðòíèêè (âïåðøå çãà-

äàí³ ï³ä 1428 ð.79) – òóòåøí³ ïîñåëåíö³ çàãîòîâëÿëè ìåä òà

â³ñê äëÿ êíÿæèõ ãîñòåé-êóïö³â; Íîâ³ ³ Ñòàð³ Ñòð³ëèùà (ðàí³-

øå Ñòð³ëüö³, âïåðøå çãàäàí³ ï³ä 1513 ð.) – êíÿæ³ äâîðÿíè àáî

ðÿäîâè÷³, ÿê³ çàãîòîâëÿëè ì’ÿñî äëÿ â³éñüêà; Ïñàðè (Ïñàð³,

73 Розов В. Українські грамоти. Т.1. С.56. 74 Капраль М. Жидачівський повіт. С.754.75 Розов В. Українські грамоти. Т.1. С.43.76 Prochaska A. Materiały archiwalne wyjęte głównie z Metryki Litewskiej od 1348 do

1607 r. Lwów, 1890. S.10.77 Грамоти ХІV ст. / Упоряд. М. М. Пещак. Київ, 1974. С.64.78 Prochaska A. Materiały archiwalne. S.6.79 Розов В. Українські грамоти. Т.1. С.60.

25

âïåðøå çãàäàí³ ï³ä 1532 ð.80) – êíÿæ³ äâîðÿíè àáî ðÿäîâè÷³,

ÿê³ îáñëóãîâóâàëè êíÿæ³ ïîëþâàííÿ.

Ùå îäíà ãðóïà ïîñåëåíü ïîâ’ÿçàí³ ç ðîçðîáêîþ áîëîò-

íî¿ ðóäè, âèïëàâêîþ çàë³çà ³ âèãîòîâëåííÿì çàãîòîâîê øòàá

äëÿ êîâàë³â òà çáðîÿð³â: Ðóäà (âïåðøå çãàäàíà ï³ä 1394 ð.81),

Ðóäíèêè (âïåðøå çãàäàí³ ï³ä 1435 ð.82), Äåì’ÿíêà Ë³ñíà òà

Äåì’ÿíêà Íàääí³ñòðÿíñüêà.

Ã³ãàíòñüêèé ìåòàëóðã³éíèé êîìïëåêñ â Ðóäíèêàõ, çðóéíî-

âàíèé â ê³íö³ Õ ñò. ï³ä ÷àñ ïîõîäó êè¿âñüêîãî â³éñüêà, ïåâíîþ

ì³ðîþ ñâ³ä÷èòü, ùî ïîä³áí³ êîìïëåêñè áóëè îêðåìèìè ïîñå-

ëåííÿìè ìåòàëóðã³â, ÿê³ ïðàöþâàëè ÿê êíÿç³âñüê³ ðÿäîâè÷³

íå íà çàìîâëåííÿ ðèíêó, à äëÿ êíÿç³âñüêîãî ñêàðáó83. Ï³ñëÿ

ðóéíàö³¿ Õ ñò. æèòòÿ â öüîìó ðåã³îí³ íå çàâìåðëî. Â óðî÷èù³

×îðíà Ãîðà íà ï³âí³÷íî-çàõ³äí³é îêîëèö³ òåïåð³øíüîãî ñåëà

Ðóäíèêè íà âèñîêîìó ìèñ³, ÿêèé ì³ñöÿìè ï³äí³ìàºòüñÿ äî

30 ì íàä íàâêîëèøí³ìè ëóêàìè ³ áîëîòàìè, âèÿâëåí³ ñë³äè

ïîñåëåííÿ Êíÿæî¿ äîáè84. Áîëîòíó ðóäó ïðîäîâæóâàëè äîáó-

âàëè âçäîâæ Äí³ñòðà â³ä Íàä³òè÷. Äâà ê³ëîìåòðè íà ï³âí³÷ â³ä

ñ. Ðà äåëè÷³ ïîáëèçó Ðóäíèê â óðî÷èù³ Ãîðîäèùå áóëî âèÿâ-

ëåíî ñë³äè óêð³ïëåíü, ÿê³ íà äóìêó Âîëîäèìèðà Êîá³ëüíèêà

áóëè ðåøòêàìè óãîðñüêîãî ïîñåëåííÿ ÷àñ³â êîðîëÿ Äàíèëà85.

Íà ï³âí³÷í³é îêîëèö³ ñ. Ðàäåëè÷³ â óðî÷èù³ Ïàñò³âíèêè âèÿâ-

ëåí³ ñë³äè âèïëàâêè çàë³çà òà çàë³çîðîáíî¿ ìàéñòåðí³ Õ²-Õ²²²

ñò.86. Íåäàëåêî çà 3 êì íà ï³âäåííèé ñõ³ä â³ä Ðàäåëè÷ íà ï³â-

äåííîìó áåðåç³ îç. Æèáàñîâà ïîáëèçó Äí³ñòðà âèÿâëåíî ³íøó

çàë³çîîáðîáíó ìàéñòåðíþ òîãî ÷àñó87.

80 Капраль М. Жидачівський повіт. С.755.81 Грамоти ХІV ст. С.64.82 Akta grodzkie i ziemskie. Т.3. S.107. 83 Войтович Л. Замість вступу: Найдавніший промисловий комплекс України //

Ковтало Б., Сколоздра Р., Яцишин С. Рудники. Історико-краєзнавчий нарис. Львів, 2005. С.3–5.

84 Мацкевой Л., Козак В. Старожитності Дрогобицького передгір’я. Львів–Дрого-бич, 2010. С.108.

85 Кобільник В. З археології Бойківщини. VII виказ пам’яток // Літопис Бойківщи-ни. Рік VI. Самбір, 1936. Ч.7. С.5.

86 Мацкевой Л., Козак В. Старожитності Дрогобицького передгір’я. С.106.87 Конопля В. М. Исследования в Семеро-Восточном Прикарпатье // Археологичес-

26

Äàë³ íà çàõ³ä ïî Äí³ñòðó ðîçì³ùàëèñÿ Äðîãîâèæ, Óñòÿ,

Êîëîäðóáè òà Á³ëü÷å. Äàâíº ì³ñòî Äðîãîâèæ çíàõîäèëîñÿ íà

ï³äâèùåíîìó ïëàòî íàä äîëèíîþ ð. Çóáðè, ç ÿêîãî áóëî âèäíî

äîðîãè àæ äî Êàðïàò (çâ³äñè ³ íàçâà Äðîãîâèæ – Äîðîãîâèæ

– “äîðîãè âèæó”). Çáåðåãëîñÿ ãîðîäèùå Õ²-Õ²V ñò., çíèùåíå

â³éñüêàìè êíÿçÿ Ëþáàðòà-Äìèòðà Ãåäèì³íîâè÷à ó òðàâí³ 1353 ð.

Áîÿðèí Âîâ÷îê ç Äðîãîâèæà (Wolczkone de Drochovicze) îäíèì

ç ïåðøèõ ïåðåéøîâ íà ñòîðîíó ïîëüñüêîãî êîðîëÿ Êàçèìè-

ðà ²²² ³ ó 1356 ð. âèñòóïèâ ñâ³äêîì íà ìàãäåáóðçüêîìó ïðèâ³ëå¿

Ëüâîâó88, ï³çí³øå éîãî ðîäèíà, îáäàðîâàíà ³ ï³äíåñåíà ñïàäêî-

ºìöÿìè Êàçèìèðà ²²², ñòàëà ïåðøèìè êàòîëèêàìè-ïîëÿêàìè

ñåðåä ðóñüêîãî áîÿðñòâà89. Äàë³ ì³ñòî âæå íå â³äðîäèëîñÿ, à

кие открытия 1983 г. Москва, 1985. С.294.88 Привілеї міста Львова (XIV–XVIII ст.). Упорядкував Мирон Капраль. Львів,

1998. С.27–31.89 Mysliński K. Dzieje kariery politycznej w średniowiecznej Polsce. Dymitr z Goraja

1340-1400. Lublin, 1981; Sikora F. Dymitr z Goraja na Szczebreszynie w służbie Władysława Jagiełły w latach 1386-1400 // Studia Historyczne. T.26. 1986. № 1. S.14–19; Id., Krąg rodzinny і dworski Dymitra z Garaja i jego rola na Rusi // Genealogia. Kręgi zawodowe i grupy interesu w Polsce średniowiecznej na tle porównawczym. Toruń, 1989. S.55–89.

Äðîãîâèæ. Çàëèøêè ðîâó

27

á³ëÿ ï³äí³ææÿ ïëàòî íà áåðåç³ ×îðíîãî ïîòîêó, ùî âïàäàâ

ó Äí³ñòåð, ç’ÿâèëîñÿ îäíîéìåííå ñåëî Äðîãîâèæ, ùî ñòàëî

öåíòðîì êîðîë³âñüêîãî ñòàðîñòâà. Íà êðàþ ïëàòî áóâ çáóäîâà-

íèé ñòðèéñüêèì ñòàðîñòîþ Çàêë³êîþ Òàðëî ó 1465-1466 ðð.

çàìîê, ðåøòêè ÿêîãî òåæ çáåðåãëèñÿ90.

Ì³ñòî Óñòÿ áóëî ðîçòàøîâàíå â ãèðëàõ ð³÷îê Ùèðêà,

Çóáðè òà Íåæóõ³âêè, ÿê³ âïàäàþòü òóò â Äí³ñòåð. Âïåðøå

âîíî çãàäàíî ï³ä 1403 ð. ÿê öåíòð îêðóãè, ÿêó â äîäàòîê äî

Æèäà÷³âñüêîãî êíÿç³âñòâà îòðèìàâ êíÿçü Ñâèäðèãàéëî Îëü-

ãåðäîâè÷91. Ì³ñòî, ÿêå âèíèêëî ùå â êíÿæ³ ÷àñè, íà òîé ÷àñ

áóëî âæå ïîâàæíèì ïîðòîì íà Äí³ñòð³. Áóä³âíèöòâî ð³÷êîâèõ

ñóäåí (ñòðóã³â, êîìåã, äóáàñ³â, øêóò³â òà ãàëåð) òóò òðèâàëî

äî ñåðåäèíè XIX ñò. Ïî Çóáð³ ç³ Ëüâîâà ³ ïî Ùèðêó ç Ùèð-

öÿ ìîæíà áóëî ïîòðàïèòè äî Óñòÿ, à ç-â³äòè äàë³ äî ×îðíî-

ãî ìîðÿ òà Â³çàíò³¿. Ç 1402 ð. ì³ñòî Õàäæ³áåé (òåïåð Îäåñà)

íà ÷îðíîìîðñüêîìó ïîáåðåææ³ ñòàëî â³äíîñèòèñÿ äî âîëîä³íü

êíÿçÿ Ñâèäðèãàéëà Îëüãåðäîâè÷à92. Ç Óñòÿ ïî Äí³ñòðó ³ äàë³

÷åðåç Õàäæ³áåé â³äïðàâëÿëîñÿ çá³ææÿ äî Êîíñòàíòèíîïîëÿ ó

1415 ð., êîëè â³çàíò³éñüêèé ³ìïåðàòîð çâåðíóâñÿ äî Âëàäèñ-

ëàâà ßãàéëà ïî äîïîìîãó93. Òðîõè ï³çí³øå çà Êàçèìèðà ßãåë-

ëîí÷èêà öèì øëÿõîì ïîñòàâëÿëîñÿ çá³ææÿ ÷åðåç Á³ëãîðîä-

Äí³ñòðîâñüêèé äî Ê³ïðñüêîãî êîðîë³âñòâà94. Ç 1433 ð. Óñòÿ

âæå çãàäóºòüñÿ ó ñêëàä³ Äðîãîâèçüêîãî ñòàðîñòâà95. Ó 1498-

90 Івашків Я. М., Івашків К. В., Грибик М. С., Мацьковий Л. Г., Сколоздра Р. В. Мико-

лаївське Придністров’я / Ред. Л. В. Войтович. Львів, 1993. С.77–78. 91 Войтович Л. Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у ХІІ–ХVІ ст.

Львів, 1996. С.116.92 Skarbec diplomatów papieskich, cesarskich, króleskich, książących i urzędów

posługyjących do krytycznego wyjaśnienia dziejów Litwy, Rusi Litewskiej i osćien-

nych im krajów słuzającię / Zebrał… J. Daniłowicz. T.1. Wilno, 1860. Dok. 746. S.330–

331. 93 Маркевич А. И. Город Качибей или Хаджибей – предшественник Одессы. Одес-

са, 1894. С.55. 94 Janowski A. Żegługa po Dniestrze // Ziemia. 1914. S.507. 95 Acta grodskie i zemskie z czasów Rzeczy Pospolitej Polskiej z Archiwum tak zwanego

Bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacji sp. Aleksanra hr. Stadnickiego wydane

staraniem Galicyjskiego wydziału krajowego / Oprac. K. Łiske i A. Prochaska. T.2.

Lwów, 1868. Dok. 102.

28

1515 ðð. ì³ñòî áóëî ê³ëüêà ðàç ñïàëåíå âùåíò96, ï³ñëÿ ÷îãî

âæå íå ï³äíÿëîñÿ ³ çàëèøèëîñÿ ñåëîì97.

Â ñåë³ Êîëîäðóáàõ íà äí³ñòðîâñüê³é ïåðåïðàâ³ íà øëÿõó

äî Ðàäåëè÷ ³ Ðóäíèê (íàçâà ïîõîäèòü â³ä ñïîòâîðåííÿ “Êîëî

áðîäó”), âïåðøå çãàäàíîìó ï³ä 5 ãðóäíÿ 1440 ð.98, â óðî÷èù³

Ñåëèùå çíàéäåí³ ñë³äè äàâíüîðóñüêîãî ïîñåëåííÿ Õ²-Õ²²² ñò.99

Ïîáëèçó ð. Íåæóõ³âêè, ïðàâî¿ ïðèòîêè Äí³ñòðà, çíàõîäè-

ëîñÿ ì³ñòî Á³ëü÷å. Íà ìèñîïîä³áíîìó âèñòóï³ ãðÿäè, ï³äíÿ-

òîìó íàä íèçîâèíîþ íà 18 ì, çáåð³ãñÿ äèòèíåöü ðîçì³ðàìè

35õ38 ì, îòî÷åíèé âàëîì âèñîòîþ äî 1,5 ì, à á³ëÿ îñíîâè ìèñó

– äðóãèì âàëîì âèñîòîþ äî 4 ì ³ øèðèíîþ 5-6 ì. Ìàòåð³àëè

Õ²²-Õ²²² ñò.100 Âàëè çáåðåãëèñÿ ³ íà óðî÷èù³ Ãîðîäèùå101. Íà-

çâà ñóñ³äíüîãî ñåëà Áîëîíÿ, ÿêå ïðèìèêàº äî Á³ëü÷îãî, òåæ

ãîâîðèòü ïðî íàÿâí³ñòü òóò ðàí³øå äàâíüîðóñüêîãî ì³ñòà.

Á³ëü÷å âïåðøå çãàäàíå ï³ä 1466 ð.102

Ó Ñòðèéñüêîìó ðàéîí³ äâà ïîñåëåííÿ Äóë³áè òà Óãåðñüêå

(íèí³ ßáëóí³âêà, âïåðøå çãàäàíå ï³ä 1427 ð.), áåçïåðå÷íî,

ïîâ’ÿçàí³ ç ðîçñåëåííÿì ïîëîíåíèõ íà êíÿæèõ çåìëÿõ. Ïåð-

øå ç íèõ çàñíîâàíå íå ï³çí³øå ê³íöÿ Õ² ñò., êîëè ùå áóëè

âæèâàí³ ïëåì³íí³ íàçâè, äðóãå – íå ï³çí³øå 1245 ð., êîëè ï³ñ-

ëÿ áèòâè ï³ä ßðîñëàâîì ó ïîëîí ïîòðàïèëî áàãàòî óãîðñüêèõ

âî¿í³â. Ñòð³ëê³â ìîæå áóòè ïîñåëåííÿì êíÿæèõ ñòð³ëüö³â. Ç

ïîëþâàííÿì â êíÿæèõ óã³ääÿõ ìîãëè áóòè ïîâ’ÿçàí³ ñåëà Ëè-

ñîâè÷³ (âïåðøå çãàäàí³ ï³ä 1371 ð.) òà Ëèñÿòè÷³ (1443 ð.). ßê

â³äîìî õóòðà ëèñèö³ íàëåæàëè äî ìîíîïîëüíèõ òîâàð³â êíÿ-

æîãî ñêàðáó, ÿê³ éøëè íà åêñïîðò. Ñåëî Äîâãîëóêà (âïåðøå

96 Żródła dziejowe. T.18. Cz.1. Warszawa, 1902. S.126.97 Войтович Л., Сколоздра Р. Устя, Устечко… // Миколаївщина. Т.3. Львів, 2006.

С.67–77.98 Івашків Я. М., Івашків К. В., Грибик М. С., Мацьковий Л. Г., Сколоздра Р. В. Мико-

лаївське Придністров’я. С.90.99 Чайка Р., Довгань П. Нові матеріали до археологічної мапи Львівщини // Архео-

логічні дослідження на Львівщині у 1995 р. Львів, 1996. С.78–82.100 Свєшніков І. К. Довідник з археології України. Львівська область. Київ, 1976.

С.57; Михальчишин І. Стародавня Львівщина. Львів, 1993. С.22. 101 Кобільник В. З археології Бойківщини. VII виказ пам’яток. С.5.102 Івашків Я. М., Івашків К. В., Грибик М. С., Мацьковий Л. Г., Сколоздра Р. В. Мико-

лаївське Придністров’я. С.90.

29

çãàäàíà ï³ä 1438 ð.), òåæ ìîãëà íàëåæàòè, ñóäÿ÷è ç íàçâè, äî

êíÿæîãî äîìåíó: òóò ìîãëè êîðìèòèñÿ êíÿæ³ òàáóíè. Çáåðå-

ãëèñÿ ïîòóæí³ îáîðîíí³ âàëè êíÿæîãî çàìêó103.

Ñòðèé âïåðøå çãàäàíèé ï³ä 1396 ð.104 Íà òåðèòîð³¿ ì³ñòà

âèÿâëåí³ òàêîæ æèòëà Õ²²-Õ²²² ñò., ëèòèé áðîíçîâèé õðåñòèê,

ïðÿñëèöå ç îâðóöüêîãî øèôåðó òà ³íø³ ïðåäìåòè òîãî ÷àñó105.

Â ÷îòèðüîõ ê³ëîìåòðàõ íà ï³âí³÷ â³ä ñ. Êàâñüêå â öåíòðàëü-

í³é ÷àñòèí³ ë³ñó Áó÷èíà íàä çàïëàâîþ ð. Ñòóïíèö³ çáåðåãëîñÿ

îêðóãëå ãîðîäèùå Õ²-Õ²²² ñò. ç âàëîì çàââèøêè 2 ì øèðèíîþ

á³ëÿ îñíîâè 4 ì106. Â 4,5 êì íà ï³âäåííèé çàõ³ä â³ä ñ. Êàâñüêå

â óðî÷èù³ Áè÷ íà ïðàâîìó áåðåç³ ð. Ëåòíÿíêè ³íøå óêð³ïëåí-

íÿ Õ²²-Õ²²² ñò. êðóãëî¿ ôîðìè, îáíåñåíå äâîìà âàëàìè âèñîòîþ

1,65 ì òà äâîìà ðîâàìè107.

Òàêîæ ìîãëè â³äíîñèòèñÿ ùå äî êíÿæèõ ÷àñ³â ïîñåëåííÿ

Ñèõ³â (âïåðøå çãàäàíå ï³ä 1428 ð.), Æóëèí (1446 ð.), Ëþá³í-

ö³ (1465 ð., òóò çáåðåãëèñÿ ñë³äè äàâí³õ óêð³ïëåíü) òà Ã³ðíå

(1472 ð.).

Â íèí³øíüîìó Ñêîë³âñüêîìó ðàéîí³ êð³ì âæå çãàäóâàíèõ

Ñèíüîâèäñüêà (Ñèíüîâèäíå Âåðõíº), äå çáåðåãëèñÿ ñë³äè äâîõ

óêð³ïëåíèõ ãîðîäèù òà ðåøòêè óêð³ïëåíü ìîíàñòèðÿ ñâ. Áî-

ãîðîäèö³, â ÿêîìó çóïèíÿëèñÿ êîðîëü Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ç

ñèíîì Ëåâîì, Òóñòàí³ ³ Òóõë³ çíàõîäÿòüñÿ òàê³ äàâí³ ïîñå-

ëåííÿ ÿê Ï³äãîðîäö³ (âïåðøå çãàäàí³ ï³ä 1397 ð., öå ï³äãðàä-

äÿ ì³ñòà Òóñòàí³), Ñèíüîâèäíå Íèæíº (òóò òàêîæ âèäíî ñë³äè

ãîðîäèùà), Ñêîëå (âïåðøå çãàäàíå ï³ä 1397 ð.108, õî÷à òðàäè-

ö³ÿ ïîâ’ÿçóº éîãî çàñíóâàííÿ ³ç çàãèáåëëþ êíÿçÿ Ñâÿòîñëàâà

Âîëîäèìèðîâè÷à ó 1015 ð.109), Ñëàâñüêå (âïåðøå çãàäàíå ï³ä

103 Мацюк О. Замки і фортеці Західної України. Львів, 1997. С.71.104 Acta grodskie i zemskie. Т.3. Lwów, 1872. S.115.105 Мацкевий Л. До проблеми найдавнішого заселення території міста Стрия //

Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип.5. Львів, 1998. С.393–398.

106 Бернякович К. В. Роботи Прикарпатської археологічної експедиції у 1956-1957 рр. // Археологічні роботи Львівського історичного музею у 1952-1957 рр. Львів, 1959. С.32.

107 Там само. С.33–34.108 Papée F. Skole i Tucholsczyzna. Lwów, 1891. S.17.109 Див.: Войтович Л. Загадкова загибель князя Святослава Володимировича і

30

1483 ð.110, àëå òðàäèö³ÿ òåæ ïîâ’ÿçóº éîãî çàñíóâàííÿ ç 1015 ð.),

Âåëèê³ Ä³äóøèö³ (âïåðøå çãàäàí³ ï³ä 1371 ð., Ä³äóøèöüê³

áóëè æèäà÷³âñüêèìè áîÿðàìè111), òà Êîð÷èí (âïåðøå çãàäàíèé

ï³ä 1446 ð., ì³æ ñåëîì íà ñõèëîì ãîðè Êîíèê íà óðî÷èù³ Çà-

ì÷èùå ó 1870 ð. áóëè ùå ñë³äè äåðåâ’ÿíî¿ áóä³âë³112).

Ïîâåðíóâøèñü ó Ïåðåìèøëüñüêå êíÿç³âñòâî, Ëåâ Äàíèëî-

âè÷ âæå ñïðàâä³ íå çëàçèâ ç êîíÿ. Ïåðø çà âñå ïîòð³áíî áóëî

îïàíóâàòè ñâ³é óä³ë, áî ïåðåìèøëüñüê³ áîÿðè, ñêîðèñòàâøèñü

õàîñîì, âèçâàíèì ìîíãîëüñüêèì ïîãðîìîì ³ â³äñóòí³ñòþ êíÿ-

ç³â, ïîñï³øèëè çàõîïèòè çåìë³ êíÿæîãî äîìåíó. Òàê áîÿðèí

Ãðèãîð³é Âàñèëüîâè÷ çàõîïèâ âñå Ïåðåìèñüêå Ï³äã³ð’ÿ113. ²

ò³ëüêè ð³øó÷èìè çàõîäàìè Äàíèëîâ³ Ðîìàíîâè÷ó âäàëîñÿ â³ä-

íîâèòè òóò êíÿç³âñüêó âëàäó114.

×åðåç ñìåðòü âåëèêîãî êààíà Óãåäàÿ ó 1241 ð. ìîíãîëüñüê³

öàðåâè÷³ ïîêèíóëè â³éñüêî Áàòó ³ ç ñâî¿ìè îðäàìè â³ä³éøëè

íàçàä â Ìîíãîë³þ, äå ðîçãîðòàëàñÿ áîðîòüáà çà îïóñò³ëèé ïðå-

ñòîë. ×åðåç öå Áàòó çìóøåíèé áóâ çóïèíèòè ñâ³é ïåðåìîæíèé

íàñòóï, ïîêèíóòè òåðèòîð³þ Óãîðñüêîãî êîðîë³âñòâà, â³ä³éòè

íà Íèæíþ Âîëãó ³ çàéíÿòèñÿ âïîðÿäêóâàííÿì çàâîéîâàíî¿ òå-

ðèòîð³¿.

Ìîíãîëüñüêà íàâàëà, ñõîæå, í³÷îãî íå íàâ÷èëà êíÿç³â.

Â³äðàçó æ â³äíîâèâ áîðîòüáó çà Ãàëèöüêå êíÿç³âñòâî ñèí Ìè-

õàéëà Âñåâîëîäîâè÷à ³ ïëåì³ííèê Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à – êíÿçü

Ðîñòèñëàâ Ìèõàéëîâè÷, ÿêèé îòðèìàâ íåñïîä³âàíó äîïîìîãó

â³ä óãîðñüêîãî êîðîëÿ Áåëè IV. Áåëà IV ï³äòðèìàâ ïðåòåíç³¿

Ðîñòèñëàâà Ìèõàéëîâè÷à, ÿêîãî Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ âèò³ñíèâ

ç Ïîíèççÿ òà Áàêîòè ³ çìóñèâ âò³êàòè â Óãîðùèíó. Óãîðñüêèé

êîðîëü âèð³øèâ ïðîäîâæèòè ïîïåðåäíþ ïîë³òèêó ³ óòâåðäèòè

íà ãàëèöüêîìó ïðåñòîë³ ñâîãî âàñàëà. ×åðåç öå â³í íå ò³ëü-

êè ïðèéíÿâ Ðîñòèñëàâà, àëå é âèäàâ ó 1244 ð. çà íüîãî ñâîþ

загадки міграції угрів в кінці ІХ ст. // Україно-угорські етюди. Вип.1. Львів, 2010.

С.9–27.110 Acta grodskie i zemskie. Т.18. Lwów, 1903. S.259.111 Stadnicki K. Synowie Gedymina. T.1. Lwów, 1849. Dok.244. S.257–260.112 Мацюк О. Замки і фортеці Західної України. С.70.113 ПСРЛ. Т.2. Стб.789–790.114 ПСРЛ. Т.2. Стб.791.

31

äî÷êó Àííó115. ßê ÷ëåí êîðîë³âñüêî¿ ðîäèíè Ðîñòèñëàâ îòðè-

ìàâ óä³ë â Çàêàðïàòò³ (ñïî÷àòêó çàìîê Ô³çåð ó Çåìïëèí³ ³ç

ñåëàìè Âèøíåâî ³ Îð³õîâî, à äî ïåðøî¿ ïîëîâèíè 1245 ð. –

Çåìïëèíñüêó òà Áåðåçüêó æóïè116).

Íà ïî÷àòêó 1244 ð. ïðåòåíäåíò âòîðãíóâñÿ â Ïåðåìèøëü-

ñüêå êíÿç³âñòâî çâè÷íèì øëÿõîì ÷åðåç Ëóáê³âñüêèé ïåðåâàë.

Âðàõîâóþ÷è ìîëîä³ ðîêè òà ìàëèé áîéîâèé äîñâ³ä Ëåâà, áàòü-

êî ïðèñëàâ éîìó íà äîïîìîãó çàãîíè áåëçüêîãî êíÿçÿ Âñåâî-

ëîäà Îëåêñàíäðîâè÷à, äâ³ðñüêîãî Àíäð³ÿ òà áîÿðèíà ßêîâà.

Ïåðøà áèòâà, â ÿê³é íîì³íàëüíî êîìàíäóâàâ êíÿçü Ëåâ

Äàíèëîâè÷, â³äáóëàñÿ íà ð³÷ö³ Ñ³÷íèö³, ë³â³é ïðèòîö³ ð³êè Âè-

øí³, ³ çàê³í÷èëàñÿ ïîðàçêîþ ãàëèöüêî-âîëèíñüêîãî â³éñüêà.

Ë³òîïèñåöü â³äçíà÷èâ, ùî áåëçüêèé êíÿçü “Âñåâîëúäú íå ïî-

ìîæå èìú è íàâîðîòè êîíü ñâîè íà áѣãú”117. Áàòüêî áåëçüêîãî

êíÿçÿ Îëåêñàíäð Âñåâîëîäîâè÷ ïîñò³éíî çíàõîäèâñÿ â ñòàí³

ïðîòèâíèê³â Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à. Íàïåâíî ³ ñèí ï³äòðèìóâàâ

ñòîñóíêè ç ïðåòåíäåíòîì Ðîñòèñëàâîì Ìèõàéëîâè÷åì.

Âñå æ â ö³ëîìó ìàíåâðè Ëåâîâîãî â³éñüêà ³ áèòâà íà ð. Ñ³÷-

íèö³ íà ïåâíèé ÷àñ çâ’ÿçàëè ñèëè ïðåòåíäåíòà ³ äàëè ìîæëè-

â³ñòü Äàíèëîâ³ Ðîìàíîâè÷ó ç³áðàòè îñíîâí³ â³éñüêà ³ çìóñèòè

Ðîñòèñëàâà Ìèõàéëîâè÷à â³äñòóïèòè â Óãîðùèíó. Áîéîâå õðå-

ùåííÿ â³äáóëîñÿ. Ó÷àñòü ñàìå Ëåâà Äàíèëîâè÷à â ïåðøèõ ñóòè÷-

êàõ ç â³éñüêîì çÿòÿ óãîðñüêîãî êîðîëÿ íà òåðåíàõ Ïåðåìèøëüùè-

íè – ùå îäèí àðãóìåíò ïðîòè ñêåïòèê³â, ÿê³ ñóìí³âàþòüñÿ â òîìó,

ùî Ëåâ Äàíèëîâè÷ çàéìàâ ïåðåìèøëüñüêèé ïðåñòîë.

Áèòâà ï³ä ßðîñëàâîì. Ðîñòèñëàâ Ìèõàéëîâè÷ ïðîäîâæèâ

áîðîòüáó â íàñòóïíîìó ðîö³. Íà öåé ðàç â éîãî ðîçïîðÿäæåí-

í³ êð³ì äðóæèíè, ïðèâåäåíî¿ ç ×åðí³ã³âùèíè òà Ïîíèççÿ ³

ïîïîâíåíî¿ íà Çàêàðïàòò³, áóëè óãîðñüê³ çàãîíè, î÷îëåí³ äî-

ñâ³ä÷åíèì ïîëêîâîäöåì áàíîì Ô³ëüí³ºì, ÿêèé äî òîãî âæå

ïåðåáóâàâ â Ãàëè÷³ ³ áóâ ïîâ’ÿçàíèé ðîäèííèìè âóçàìè ç

ãàëèöüêîþ åë³òîþ118. Óãîðñüêèé êîðîëü ñõèëèâ äî ó÷àñò³ â

115 ПСРЛ. Т.2. Стб.794; Wertner M. Az Árpádok czaládi története. Nagybeczkerek, 1892.

463–475 old.116 Войтович Л. Доба удільних князівств // Історія України / Відп. ред. Ю. Сливка.

Керівник авторського колективу Ю. Зайцев. Львів, 2002. С. 107.117 ПСРЛ. Т.2. Стб.797.118 Волощук М. “Филѧ древле прегордыи” / Fila supruniensis. Маловідомі сюжети з

32

öüîìó ïîõîä³ ³íøîãî ñâîãî çÿòÿ – êðàê³âñüêîãî êíÿçÿ Áîëåñ-

ëàâà Ñîðîì’ÿçëèâîãî, îäðóæåíîãî ç ñåñòðîþ Àííè – Êóíåãóí-

äîþ.

Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ñòÿãíóâ âëàñí³ ñèëè, äðóæèíè áðàòà

Âàñèëüêà, ñèíà Ëåâà òà áåëçüêîãî êíÿçÿ òîãî æ Âñåâîëîäà

Îëåêñàíäðîâè÷à. Íà äîïîìîãó éîìó éøëè äðóæèíè ìàçîâåöü-

êîãî êíÿçÿ Êîíðàäà ³ âåëèêîãî êíÿçÿ ëèòîâñüêîãî Ì³íäîâãà.

Ë³òîì 1245 ð. ïðåòåíäåíò îáëîæèâ ñèëüíî óêð³ïëåíèé

ßðîñëàâ ³ íåñïîä³âàíî ç’ÿâèâñÿ ï³ä ñò³íàìè Ïåðåìèøëÿ. Ì³ñ-

öåâ³ áîÿðè â³äðàçó çäàëè ì³ñòî ³ ïðèºäíàëèñÿ äî íüîãî. Áîðîòü-

áà çà ñïàäùèíó Ðîìàíîâè÷³â òðèâàëà ç ïåðåì³ííèì óñï³õîì ùå

ç 1205 ð.119 Â Ïåðåìèøë³ ïîçèö³¿ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à òà éîãî

ñèíà Ëåâà áóëè ùå ñëàáêèìè. Ç ïåðåìèøëüñüêèì ïîïîâíå-

ííÿì êíÿçü Ðîñòèñëàâ Ìèõàéëîâè÷ ïîâåðíóâñÿ äî ßðîñëàâëÿ,

äå âæå ñòàâèëè ìåòàëüí³ ìàøèíè òà ãîòóâàëèñÿ äî øòóðìó.

Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ áóâ çìóøåíèé, íå ÷åêàþ÷è ï³äõîäó ñîþç-

íèõ â³éñüê, âèñòóïèòè äî ßðîñëàâà.

Âèð³øàëüíà áèòâà â³äáóëàñÿ ï³ä ßðîñëàâîì 17 ñåðïíÿ

1245 ð. Ôðàãìåíò ó Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêîìó ë³òîïèñ³, ïðèñâÿ-

÷åíèé ö³é áèòâ³, áåçïåðå÷íî, íàëåæèòü äî âî¿íñüêèõ ïîâ³ñòåé,

ÿê³ ïîòðàïèëè äî ñêëàäó öüîãî çâåäåííÿ120, ³ àâòîðàìè ÿêèõ

áóëè ó÷àñíèêè ïîä³é ç áîÿðñüêî-äðóæèííîãî ñåðåäîâèùà, ÿê³

äîáðå ðîçóì³ëèñÿ íà â³éñüêîâ³é ñïðàâ³. ×åðåç öå â íàøîìó

ðîçïîðÿäæåíí³ ôàõîâèé äîêëàäíèé îïèñ áèòâè ìàéæå áåç ë³-

òåðàòóðíèõ øòàìï³â.

Â³éñüêî Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à áóëî ðîçä³ëåíå íà ÷îòèðè

ïîëêè. Ïåðåäîâèé ïîëê î÷îëþâàâ äâ³ðñüêèé Àíäð³é. Âåëèêèé

ïîëê î÷îëþâàâ ñàì Äàíèëî Ðîìàíîâè÷, ïîëê Ïðàâî¿ ðóêè –

історії Галицької землі першої половини ХІІІ століття // Actis testantibus. Юві-

лейний збірник на пошану Леонтія Войтовича / Україна: культурна спадщина,

національна свідомість, державність. Вип.20. Львів, 2011. С.189–196. 119 Див.: Головко О. Б. Корона Данила Галицького: Волинь і Галичина в державно-по-

літичному розвитку Центрально-Східної Європи раннього та класичного серед-

ньовіччя. Київ, 2006. С.253–306.120 Котляр М. Найдавніша повість про Данила Галицького // Київська старовина.

1992. № 1. С.75–78; Його ж. Галицко-Волынская летопись (источники, структу-

ра, жанровые и идейные особенности) // Древнейшие государства Восточной

Европы. 1995 г. Москва, 1997. С.80–165.

33

éîãî áðàò Âàñèëüêî Ðîìàíîâè÷, à ïîëê Ë³âî¿ ðóêè – Ëåâ Äà-

íèëîâè÷. “Ëâîâè æå äѣòüñêîó ñîóùîó ïîðîó÷è è Âàñèëêîâè

õðàáðîó ñîóùîó áîѩðèíîó è êðѣïêîó è äà è ñòåðåæåòü åãî âî

áðàíè”121. Òàê ÿê êíÿçü Ëåâ, ïðîõîäÿ÷è ñòóïåí³ ëèöàðñüêî¿

íàóêè, áóâ ùå äåòåñê, òîáòî íàëåæàâ äî íàéìîëîäøî¿ ç òðüîõ

êàòåãîð³é âî¿í³â (äåòåñê, îòðîê ³ ãðèäü), áàòüêî äîðó÷èâ áîÿ-

ðèíó Âàñèëüêó Ãàâðèëîâè÷ó, îáåð³ãàòè êíÿçÿ òà óòðèìóâàòè

éîãî â³ä ïîñï³øíèõ òà íåðîçâàæíèõ ïîñòóïê³â íà ïîë³ áîþ.

Äî ñêëàäó Ïåðåäîâîãî ïîëêó âõîäèâ ïîëîâåöüêèé çàã³í, äî

Âåëèêîãî ïîëêó – õîðîãâè áåëçüêîãî êíÿçÿ Âñåâîëîäà Îëåê-

ñàíäðîâè÷à ³ áîÿð Âàñèëÿ Ãë³áîâè÷à, Ìñòèñëàâà, ßêîâà Ìàð-

êîâè÷à, Øåëâè òà ³íøèõ.

Ïðåòåíäåíò íà ãàëèöüêèé ïðåñòîë êíÿçü Ðîñòèñëàâ Ìè-

õàéëîâè÷, âèñòàâèâøè ï³õîòó äëÿ áëîêàäè âîðîòíî¿ âåæ³

ßðîñëàâà, çâ³äêè ãàðí³çîí ì³ã çä³éñíèòè âèëàçêó, ç îñíîâíè-

ìè ñèëàìè ðîçïî÷àâ áèòâó, ìàþ÷è íàì³ð àòàêóâàòè Ãîëîâíèé

ïîëê ³ ïðîðâàòè öåíòð ãàëèöüêî-âîëèíñüêîãî â³éñüêà. Àëå

íàçóñòð³÷ éîìó âèñòóïèâ Ïåðåäîâèé ïîëê äâ³ðñüêîãî Àíäð³ÿ,

ÿêèé, ñõîæå, ïðîéøîâ â ³íòåðâàëàõ ì³æ ïîëêàìè Äàíèëà ³

Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷³â.

Íàâàëüíî àòàêóþ÷è, ïðåòåíäåíò ñòàâ ïåðåìàãàòè Ïåðåäî-

âèé ïîëê. Îäíî÷àñíî ïîëüñüêèé ïîëê Áîëåñäàâà Ñîðîì’ÿçëèâîãî

çâ’ÿçàâ ñèëè âîëèíÿí êíÿçÿ Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷à.

Áà÷à÷è, ùî äâ³ðñüêèé Àíäð³é òåðïèòü ïîðàçêó, Äàíèëî

Ðîìàíîâè÷ ïî÷àâ ïîñèëàòè éîìó íà äîïîìîãó õîðîãâè ç Ãî-

ëîâíîãî ïîëêó. Àëå ³ âîíè íå âèòðèìàëè íàòèñêó. Áåëçüêèé

êíÿçü Âñåâîëîä Îëåêñàíäðîâè÷ òà áîÿðè Âàñèëü Ãë³áîâè÷ ³

Ìñòèñëàâ ñòàëè â³äñòóïàòè äî Ñÿíó.

Ïàëàòèí Ô³ëüí³é, ÿêèé êîìàíäóâàâ óãîðöÿìè, âèð³øèâ,

ùî íàñòóïèâ ïåðåëîìíèé ìîìåíò ³ ââ³â â ä³þ ãîëîâí³ ñèëè,

ï³äòðèìàâøè àòàêó êíÿçÿ Ðîñòèñëàâà. Òîä³ ó áèòâó âñòóïèâ

Ãîëîâíèé ïîëê. Áèòâà ðîçïàëàñÿ íà äâà ç³òêíåííÿ: Ô³ëüí³ÿ ³

Ðîñòèñëàâà Ìèõàéëîâè÷à ç ðåøòêàìè Ïåðåäîâîãî òà Ãîëîâíèì

ïîëêàìè ³ ïîëÿê³â ç ïîëêîì Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷à.

Äîëþ áèòâè âèð³øèëà àòàêà ñâ³æîãî ïîëêó Ëåâà Äàíè-

ëîâè÷à, ÿêèé óäàðèâ ó ôëàíã óãîðö³â, îá³éøîâøè Ô³ëüí³ÿ.

121 ПСРЛ. Т.2. Стб.802.

34

Óãîðñüêèé ïîëêîâîäåöü ïîòðàïèâ â ïîëîí, à êíÿçü Ðîñòèñëàâ

ñòàâ âò³êàòè. Òîä³ ³ ïîëÿêè â³äñòóïèëè ïåðåä âîëèíÿíàìè122.

Íàïåâíî â ö³é áèòâ³ Ëåâ Äàíèëîâè÷ çäîáóâ ïîñâÿòó â ëè-

öàð³, áî àâòîð ïîâ³ñò³ ñïåö³àëüíî â³äçíà÷èâ éîãî ñóòè÷êó ç

óãîðñüêèì ïîëêîâîäöåì (“ѡ òîãî æå ãîðäàãî Ôèëþ Ëüâú ìëàäú

ñû èçëîìè êîïüå ñâîå”123) ³ íàñòóïíèé òð³óìô ìîëîäîãî êíÿçÿ

(“Ëüâú ñòà íà ìѣстѣ воиномъ посредѣ троупьѩ ѩвляѧюща побѣдоу свою”124).

Ðàçîì ç Ô³ëüí³ºì â ïîëîí ïîòðàïèëî áàãàòî óãîðö³â, à òà-

êîæ ïîëÿê³â, ÿê³ áóëè ï³çí³øå ðîçñåëåí³ íà çåìëÿõ êíÿæîãî

äîìåíó.

Îäðóæåííÿ. Ïåðåìîãà Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à ó áèòâ³ ï³ä

ßðîñëàâîì ³ íàñòóïíå âíîðìóâàííÿ ñòîñóíê³â ç Çîëîòîþ Îð-

äîþ ï³ñëÿ ïî¿çäêè Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à äî Áàòó, ÿêèé íàäàâ

êíÿçåâ³ ÿðëèêè íà Ãàëèöüêó ³ Âîëèíñüêó çåìë³, çìóñèëè ³

Áåëó IV ïåðåãëÿíóòè ñâî¿ ñòîñóíêè ç ãàëèöüêî-âîëèíñüêèìè

êíÿçÿìè. Ïðàâäà, óãîðñüêèé êîðîëü íå â³äðàçó ïîãîäèâñÿ íà

çì³íó ñâîº¿ ïîë³òèêè ñòîñîâíî Ãàëèöüêî¿ çåìë³. Â³í âïåðòî íà-

ìàãàâñÿ äîáèòèñÿ ¿¿ ï³äïîðÿäêóâàííÿ. Ïîëüñüêèé äîñë³äíèê

Þçåô Óì³íüñüêèé çâåðíóâ óâàãó, ùî ïðîòÿãîì 1245-1247 ðð.

Ðîìàíîâè÷³ âèñëàëè ö³ëèé ðÿä ïîñîëüñòâ äî êóð³¿, àëå ïàïà

²íîêåíò³é IV íå çðîáèâ í³÷îãî äëÿ íîðìàë³çàö³¿ ñòîñóíê³â Äà-

íèëà Ðîìàíîâè÷à ç óãîðñüêèì êîðîëåì125.

Ïåðåãîâîðè ì³æ ïðåäñòàâíèêàìè îáîõ ñòîð³í ðîçïî÷àëèñÿ

ó çàìêó Çâîëåí ò³ëüêè ë³òîì 1246 ð.126, êîëè êàíäèäàò â ìè-

òðîïîëèòè ïå÷àòíèê Êèðèëî ÷åðåç Óãîðùèíó âè¿õàâ äî ïàòð³-

àðõà â Í³êåþ ³ áóâ ïðèéíÿòèé êîðîëåì Áåëîþ IV. ² ò³ëüêè 2

÷åðâíÿ 1247 ð., íàäàâøè çÿòþ Ðîñòèñëàâó Ìèõàéëîâè÷ó Ñëà-

âîí³þ, óãîðñüêèé êîðîëü ïðîäåìîíñòðóâàâ ñâîþ ãîòîâí³ñòü äî

âíîðìóâàííÿ ñòîñóíê³â ç Äàíèëîì Ðîìàíîâè÷åì127. Ïåðåãîâîðè

122 Войтович Л. Військове мистецтво Галицько-Волинської держави. С.16–17.123 ПСРЛ. Т.2. Стб.804.124 ПСРЛ. Т.2. Стб.805.125 Umiński J. Niebiezpieczeństwo tatarskie w połowie XIII wieku a papież Innocenty ІV.

Lwów, 1922. S. 91.126 ПСРЛ. Т.2. Стб.809; Homza M. Sytuacja polityczna Spisza do począków XIV w. //

Historia Scepusii. Vol.1. Bratislava–Kraków, 2009. S.152.127 Codex diplomaticus Hungariae eclesiasticus ac civilis / Ed. G. Fejer. T.4. V.1. Buda,

1832. P.447, 454.

35

çàâåðøèëèñÿ óêëàäåííÿì ñîþçó, ñêð³ïëåíîãî øëþáîì Ëåâà

Äàíèëîâè÷à ç äî÷êîþ óãîðñüêîãî êîðîëÿ Êîíñòàíö³ºþ. Çâ³ñò-

êó ïðî óñï³øíå çàâåðøåííÿ ïåðåãîâîð³â ïðèâ³ç Äàíèëîâ³ Ðî-

ìàíîâè÷ó òîé æå Êèðèëî, ïîâåðòàþ÷èñü ç Í³êå¿ âæå ìèòðîïî-

ëèòîì (“ïðèøåäú æå ìèòðîïè҃òü è ðå҃ åìîó õîòåíèå òâîå îó òåáå

åñòü ïîèìè äùåðü åãî ñí҃îó ñè æåíѣ”128).

Äîñë³äíèêè â³äíîñÿòü øëþá Ëåâà ³ Êîíñòàíö³¿ äî ïåð³îäó

ì³æ 1246 ³ 1251 ðð.129, ç íàéá³ëüøîþ â³ðîã³äí³ñòþ äåñü ì³æ

äðóãîþ ïîëîâèíîþ 1246 òà ïåðøîþ ïîëîâèíîþ 1247 ð.130. Äó-

ìàþ, ùî ñàì øëþá ñë³ä äàòóâàòè áëèæ÷å äî ñåðåäèíè 1247 ð.,

îäíîçíà÷íî ï³ñëÿ 2 ÷åðâíÿ, êîëè Áåëà IV âèð³øèâ ïåðåì³ñòè-

òè Ðîñòèñëàâà Ìèõàéëîâè÷à ïîäàë³ â³ä ãàëèöüêèõ êîðäîí³â.

Êð³ì òîãî ë³òîïèñåöü çàçíà÷èâ, ùî íà çàâåðøåííÿ ïåðåãîâîð³â

128 ПСРЛ. Т.2. Стб.802.129 Wertner M. Az Árpádok czaládi története. Nagybecskerek, 1892. 485–488 old; Codex

diplomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis / Ed.G.Fejer. Т.7. Buda, 1832. Р.216.130 Dąbrowski D. Rodowód Romanowiczów. S.110–114.

Áåëà IV.

36

äî çàìêó Çâîëåí Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ïðèáóâ ç Ëåâîì òà ìèòðî-

ïîëèòîì131. Êèðèëî ²² áóâ âèñâÿ÷åíèé íà ìèòðîïîëèòà â Í³-

êå¿ ïàòð³àðõîì Ìàíó¿ëîì ²² ó ê³íö³ 1246 ð. àáî æ íà ïî÷àòêó

1247 ð.132 Ï³ñëÿ öüîãî ïîòð³áíî áóëî ùå çóñòð³òèñÿ ç óãîð-

ñüêèì êîðîëåì, ïîâåðíóòèñÿ íàçàä ³ âæå â ñêëàä³ âåñ³ëüíî¿

äåëåãàö³¿ çíîâó âè¿õàòè äî Çâîëåíà.

Óãîðñüêà äîñë³äíèöÿ Ìàðòà Ôîíò ïðèéøëà äî âèñíîâêó,

ùî íåìîæëèâî âñòàíîâèòè çà ÿêèì îáðÿäîì â³äáóâàëîñÿ â³í-

÷àííÿ133. Â ñàìîìó Çâîëåí³ áóëà ò³ëüêè êàòîëèöüêà öåðêâà, à

ï³çí³øà òðàäèö³ÿ ³ Æèò³º ñâ. Ê³íãè ñòâåðäæóâàëè, ùî Êîí-

ñòàíö³ÿ çàëèøèëàñÿ êàòîëè÷êîþ. Îäíàê íà âåñ³ëëÿ âè¿õàâ ñàì

ìèòðîïîëèò êè¿âñüêèé Êèðèëî ²², íàïåâíî, íå ò³ëüêè â ÿêîñò³

êíÿç³âñüêîãî ãîñòÿ. Õî÷à ïðîáëåìà çàëèøàºòüñÿ â³äêðèòîþ,

ìîæíà ïðèïóñêàòè, ùî ïîä³áíî äî ³íøèõ ïðèíöåñ Êîíñòàíö³ÿ

ï³øëà çà ñòîðîíîþ ìóæà ³ øëþá ¿ì äàâ ìèòðîïîëèò Êèðèëî ²².

131 ПСРЛ. Т.2. Стб.809.132 Див.: Avenarius А. Nikaia und Russland zur Zeit der tatarischen Bedrohung //

Byzantinoslavica. T.41. 1980. S. 33–43.133 Dinastia, hatalom, egyház. Régiók formálódása Európa közepén (900-1453) / Ed. M.

Font. Pécs, 2009. 274 old.

Çàìîê Çâîëåí, â ÿêîìó â³äáóâñÿ øëþá Ëåâà Äàíèëîâè÷à ³ Êîíñòàíö³¿

37

Êîíñòàíö³ÿ, ÿêà ñòàëà ñî-

ðàòíèöåþ ³ ïðîâ³äíèêîì äè-

ïëîìàòè÷íèõ õîä³â ñâîãî ìóæà,

ïîìåðëà òðîõè ðàí³øå çà íüîãî

äåñü ï³ñëÿ 1287/1288 ð.134 Íà-

âêîëî öüîãî øëþáó, îñîáè ñàìî¿

êíÿãèí³, ÷èñëà ³ äîë³ ¿õ ä³òåé

òàêîæ âèñòà÷àº ëåãåíä ³ ñóïåðå-

÷îê ³ñòîðèê³â135, ÷àñòèíó ç ÿêèõ

ìîæíà â³äíåñòè äî çâè÷àéíèõ

êóðüîç³â136.

Ï³ñëÿ ïåðåìîãè ï³ä ßðîñ-

ëàâîì òà îäðóæåííÿ ç Êîíñòàí-

ö³ºþ ñòàíîâèùå òà ñòàòóñ Ëåâà

Äàíèëîâè÷à çíà÷íî çðîñëè, ïðî

ùî ìîæíà ñóäèòè õî÷à á íà ï³ä-

ñòàâ³ áóëëè ïàïè ²íîêåíò³ÿ IV

â³ä 27 ñåðïíÿ 1247 ð., äå Ëåâ

íàçâàíèé â ÷èñë³ àäðåñàò³â ï³ñ-

ëÿ Äàíèëà òà Âàñèëüêà137.

Çàñíóâàííÿ Ëüâîâà. Ï³ñëÿ

1245 ð. Ëåâ Äàíèëîâè÷ îòðèìàâ äî Ïåðåìèøëüñüêîãî êíÿ-

ç³âñòâà ùå é Áåëçüêå êíÿç³âñòâà. Ñàìå çàñíóâàííÿ Ëüâîâà íå

134 Dąbrowski D. Rodowód Romanowiczów. S.114.135 Kristó Gy. Károly Robert elsö felesége // Acta Universitatis Szegediensis de Attila József

nominatae. Acta Historica T.86. 1983. 27–30 old; Id., Orosz Hercegnö volt e Károly

Robert elsö felesége? // Aetas. 1994. № 1. 194–199 old; Sroka S. Wokol mariażu Karola

Roberta z Piastówną slaską Marią // Bieletyn Polskiego Towarzystwa Heraldycznego.

№ 11. 1994. S.1–5; Id. Genealogia Andegawenów węgierskich. Kraków, 1999. S.21–

28; Войтович Л. Ще одна загадка генеалогії Романовичів: Чи існувала королева

Марія Львівна? // А сє єго срєбро. Збірник праць на пошану члена-кореспон-

дента НАН України М.Ф.Котляра з нагоди його 70-річчя. Київ, 2002. С.161–

164. 136 Шишка О. Констанція – дружина чи мачуха Лева? // Галицька брама. 2001. №

9-10 (81-82). С.17. 137 Большакова С. А. Папские послания галицькому князю как исторический источ-

ник // Древнейшие государства на территории СССР. 1975 г. Москва, 1976. С.126.

Сумніви С. Большакової достатньо переконливо спростував Д. Домбровський

(Dąbrowski D. Rodowód Romanowiczów. S.111).

Åäóàðä Øòîëüö. Ïîðòðåò Êîíñòàíö³¿. Äðóæèíè Ëåâà Äàíèëîâè÷à. 1835 ð.

38

ìåæ³ öèõ êíÿç³âñòâ º ïîâàæíèì ñâ³ä÷åííÿì òàêîãî ñòàíó ðå-

÷åé. Ùî òðàïèëîñÿ ç êíÿçåì Âñåâîëîäîì Îëåêñàíäðîâè÷åì

íåâ³äîìî. Ìîæëèâî â³í çàãèíóâ ï³ñëÿ áèòâè ï³ä ßðîñëàâîì

àáî ðîçä³ëèâ äîëþ áàòüêà ³ ïîìåð â óâ’ÿçíåíí³ àáî âèãíàíí³.

Éîãî ñåñòðà Àíàñòàñ³ÿ áóëà âèäàíà çà ñàíäîìèðñüêîãî êíÿçÿ

Áîëåñëàâà ²138. Öåé øëþá áóâ ùå âëàøòîâàíèé Äàíèëîì Ðîìà-

íîâè÷åì áë. 1244-1245 ðð., òîä³ ÿê ³íøà ñåñòðà áåëçüêîãî êíÿçÿ

âèéøëà çà ïîëüñüêîãî ìàãíàòà Ïåòðà ç Êðàêîâà139, íàïåâíî, âæå

ïåðåáóâàþ÷è â åì³ãðàö³¿. Ïðàâäà, äî÷êà Âñåâîëîäà – Ãðåìèñ-

ëàâà ï³çí³øå áóëà âèäàíà çà îïîëüñüêîãî êíÿçÿ Áîëåñëàâà140,

àëå öåé øëþá áóâ îðãàí³çîâàíèé êíÿçåì Ëåâîì Äàíèëîâè÷åì

âæå çà çîâñ³ì ³íøèõ îáñòàâèí.

Ã³ïîòåçà â÷åíèõ Õ²Õ ñò. ùîäî çàñíóâàííÿ Ëüâîâà êíÿçåì

Äàíèëîì Ðîìàíîâè÷åì, ÿêà ïðèñóòíÿ â ïåðåâàæí³é á³ëüøîñò³

äîâ³äíèê³â ³ êíèã ÿê óñòàíîâëåíèé ôàêò, íå ï³äòâåðäæóºòü-

ñÿ æîäíèìè äæåðåëàìè. Æîäíå ç äæåðåë íå äàº ï³äñòàâ ââà-

æàòè çàñíîâíèêîì Ëüâîâà Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à. Á³ëüøå òîãî

òàê çâàí³ á³ëîðóñüêî-ëèòîâñüê³ ë³òîïèñè (Àðõåîëîã³÷íîãî òî-

âàðèñòâà, Ðà÷èíñüêîãî, Îëüøåâñüêèé, ªâðå¿íîâñüêèé òà Ðó-

ìÿíö³âñüêèé141), ðÿä àâòîð³â XV²-XVIII ñò. Ñåáàñò³àí Ìþíñòåð

(1489-1552), Ìàðòèí Êðîìåð (1512-1589), Îëåêñàíäð Ãâàãí³í

(Ãâàíü¿í³) (1534-1614), Áàðòîø Ïàïðîöüêèé (1543-1614), Ìàò-

â³é Ñòðèéêîâñüêèé (áë.1547-1582), Ìàðòèí Ãðóíåâåã (1562 –

ï³ñëÿ 1606), Éîãàíí Àëüíïåê (+ 1636), Ñèìåîí Îêîëüñüêèé

(1580-1653), Áàðòîëîìåé Ç³ìîðîâè÷ (1597-1680), à òàêîæ îäèí

àêòîâèé äîêóìåíò ê³íöÿ XVI ñò., ââàæàëè, ùî ì³ñòî áóëî çà-

ñíîâàíå êíÿçåì Ëåâîì142. Íà Ãàëèöüê³é áðàì³ ì³ñòà áóâ ëàòèí-

ñüêèé íàïèñ: “Êíÿçü Ëåâ ïîêëàâ ìåí³ ï³äâàëèíè. Íàùàäêè äàëè ³ì’ÿ Ëåîíòîïîë³ñ”.

138 Войтович Л. Княжа доба на Русі: Портрети еліти. Біла Церква, 2006. С.503. 139 Baumgarten N. Généaloges et mariages occidentaux des Rurikides Russes du X-e au

XIII-e siècle / Orientalia Christiana. № 35. Roma, 1935. P.58.140 Ibidem. P.58–59.141 ПСРЛ. Т.35. Москва, 1980. С.94, 150, 178, 198, 219.142 Книш Я. Заснування Львова // Семінарій “Княжі часи”. Львів, 2002. С.7–13; Його

ж. Заснування міста // Історія Львова. Т.1. 1256-1772. Львів, 2006. С.56.

39

Ç äîñë³äíèê³â çàñíîâíèêîì Ëüâîâà êíÿçÿ Ëåâà ââàæàëè

Îëåêñàíäð ×îëîâñüêèé-Ñàñ143, Òåîô³ëü Êîñòðóáà144 ³ Ëåîíò³é

Âîéòîâè÷145. ßðîñëàâ ²ñàºâè÷ âèñëîâèâ çäîãàäêó, ùî “Äàíèëî

çä³éñíþâàâ çàãàëüíå êåð³âíèöòâî áóä³âíèöòâîì Ëüâîâà, à Ëåâ

áåçïîñåðåäíüî î÷îëèâ áóä³âíèöòâî”146, ÿêó ï³äòðèìàâ ßðîñëàâ

Êíèø147. Ëüâ³â áóâ çàñíîâàíèé íà ìåæ³ Ïåðåìèøëüñüêîãî ³

Áåëçüêîãî êíÿç³âñòâ, ÿê³ ï³ñëÿ 1245 ð. íàëåæàëè Ëüâó Äà-

íèëîâè÷ó. ßê óä³ëüíèé êíÿçü â³í íàâ³òü íå ïîòðåáóâàâ çãîäè

áàòüêà íà çàñíóâàííÿ ì³ñòà â ñâî¿õ çåìëÿõ.

Ëüâ³â âïåðøå çãàäàíèé ï³ä 1256 ð. ïðè îïèñ³ ïîæåæ³ ó ì³ñò³

Õîëì³: “ñèöþ æå ïëàìåíè áûâøîó ѩêîæå ñî âñåå çåìëè çàðѣ âèäèòè, ѩêîæå è ñî Ëüâîâà çðѧùå âèäèòè ïî ïîëå Áåëçüñêûìú

ѡ ãîðåíèѩ ñèëíàãî ïëàìåíè ëþäåìú æå âèäѧùèì”148. Íà öþ

çãàäêó ïåðøèì çâåðíóâ óâàãó ùå Äåíèñ Çóáðèöüêèé, ïîäàâøè

îäíàê ñë³äîì çà Ìèõàéëîì Àðöèáàøåâèì íåâ³ðíó äàòó 1237 ð.149.

Äî íüîãî á³ëüø³ñòü ³ñòîðèê³â äàòóâàëè çàñíóâàííÿ Ëüâîâà çà

Áàðòîëîìåºì Ç³ìîðîâè÷åì – 1270 ð.150. Ïðàâäà, ùå Öåëàð³é ó

ñâî¿é ïðàö³, âèäàí³é â Àñòåðäàì³ ó 1659 ð., çàçíà÷àâ, ùî êíÿçü

Ëåâ ëèøå â³äíîâèâ ì³ñòî, çðóéíîâàíå îðäèíöÿìè151. Òàêèé ïî-

ãëÿä áóâ ïîâí³ñòþ ñïðèéíÿòèé Ä. Çóáðèöüêèì, ÿêèé ââàæàâ,

143 Czołowski A. Lwów za ruskich czasów. Lwów, 1891. S.18.144 Коструба Т. Початки Львова // Українські вісти. Львів, 1936. Ч.9. С.3.145 Войтович Л. Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у ХІІ-ХVI ст. Львів,

1996. С.90–91; Його ж. Де була столиця Льва Даниловича? (Джерелознавчий ас-

пект проблеми) // До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчин-

ського з нагоди його 70-річчя. Т.1. Київ-Львів, 2004. С.712–720. 146 Ісаєвич Я. Як виникло місто під назвою Львів // Львів. Історичні нариси. Львів,

1996. С.16–18; Його ж. Місто, князівство, держава // Львівщина: Історико-куль-

турні та краєзнавчі нариси. Львів, 1998. С.37. 147 Книш Я. Заснування Львова. С.10; Його ж. Заснування міста. С.55–56.148 ПСРЛ. Т.2. Стб.841; Білецький С.Т. Перша історична згадка про місто // Нариси

історії Львова. Львів, 1956. С.18–20.149 Зубрицький Д. Хроніка міста Львова / Переклад з польської І.Сварника, комента-

рі М.Капраля, ред. О.Шишки. Львів, 2001. С.8.150 Historia miasta Lwowa. Przez Bartolomieja Zimorowicza. Lwów, 1835. S.67–70.151 Celarius. Novum descriptionum regni Poloniae // Regni Poloniae Magnique Ducatus

Lithuaniae omnique regionum juri Polonico subjectorum novissima descripto…

Amsterodami, 1659. P.317.

40

ùî Ëüâ³â ìóñèâ âèíèêíóòè çíà÷íî ðàí³øå, òàê ÿê âæå ó ñå-

ðåäèí³ Õ²V ñò. áóâ çíà÷íèì ì³ñòîì. À íàçâà í³áè-òî ïîõîäèòü

â³ä ëåâà – êîðîëÿ çâ³ð³â, ÿêèé ïðèñóòí³é íà ãåðáàõ ãàëèöüêèõ

êíÿç³â152. Ó Òâåðñüêîìó ë³òîïèñíîìó çá³ðíèêó Ëüâ³â çãàäóºòü-

ñÿ ï³ä 1241 ð., ùî ëåäü íå ñòàëî ÷åðãîâîþ ñåíñàö³ºþ, ÿê áè

ßðîñëàâ Êíèø íå äîâ³â, ùî öÿ çãàäêà º ïðîñòî íàñë³äêîì ³í-

òåðïîëÿö³¿ ó ë³òîïèñíèé òåêñò óðèâêó ³ç „Ñïèñêó ì³ñò äàëåêèõ

³ áëèçüêèõ”153. Ðîñ³éñüêèé â³éñüêîâèé ïèñüìåííèê ³ ³ñòîðèê

Ôåä³ð Ãë³íêà, ÿêèé ó 1805 ð. ïîáóâàâ ó Ëüâîâ³ ³ ìàâ çìîãó

îãëÿíóòè óí³âåðñèòåòñüêó á³áë³îòåêó, äå ö³êàâèâñÿ ñòàðîäðó-

êàìè é ðóêîïèñàìè, çàíîòóâàâ ó ñâîºìó ùîäåííèêó, ùî Ëüâ³â

çàñíîâàíèé ó 1245 ð. êíÿçåì Ëåâîì, ÿêèé áóâ îäðóæåíèé ç

äî÷êîþ óãîðñüêîãî êîðîëÿ Áåëè154. Íåäàâíî ²âàí Ïàñëàâñüêèé

çíàéøîâ ñâ³ä÷åííÿ ïðî çàñíóâàííÿ Ëüâîâà ó 1240 ð.155, ïðàâäà

äî ê³íöÿ íåÿñíå ïåðâèííå äæåðåëî öüîãî ñâ³ä÷åííÿ.

152 Зубрицький Д. Хроніка міста Львова. С.9.153 Книш Я. Заснування Львова. С.7–8.154 Глинка Ф. М. Письма русского офицера. Москва, 1815. С.186–187. 155 Паславський І. Коли і хто заснував Львів? Вірогідні і невірогідні дати заснування

столиці Галичини. Львів, 2010.

Ëüâ³â. Ãðàô³÷íà ðåêîíñòðóêö³ÿ ². Áàçàðíèêà

41

Ââàæàþ, ùî íåìàº æîäíèõ ï³äñòàâ ñóìí³âàòèñÿ, ùî Ëüâ³â

áóâ çàñíîâàíèé êíÿçåì Ëåâîì Äàíèëîâè÷åì íà ìåæ³ íàëåæ-

íèõ éîìó Ïåðåìèøëüñüêîãî òà Áåëçüêîãî êíÿç³âñòâ ³ â³äáó-

ëîñÿ öå ñêîð³øå âñüîãî ï³ñëÿ 1245 ð., êîëè ï³ñëÿ áèòâè ï³ä

ßðîñëàâîì Áåëçüêå êíÿç³âñòâî ïåðåéøëî äî Ëåâà Äàíèëîâè÷à,

³ äî 1256 ð., êîëè ìàºìî ïåðøó çãàäêó ïðî Ëüâ³â, ÿê ³ñíóþ÷å

ì³ñòî. Ñåðåäèííå ïîëîæåííÿ Ëüâîâà ì³æ Ïåðåìèøëüñüêèì òà

Áåëçüêèì êíÿç³âñòâàìè íà ïåðåñ³÷åíí³ øëÿõ³â ç Ïåðåìèøëÿ

òà Áåëçà äî Ãàëè÷à íàéêðàùå â³äïîâ³äàëî ì³ñòó, íàçâàíîìó â

÷åñòü êíÿçÿ, ÿêèé âîëîä³â îáîìà öèìè êíÿç³âñòâàìè156.

Öå áóëè íåëåãê³ ðîêè ÿê äëÿ ñàìîãî Ëåâà Äàíèëîâè÷à òàê

³ äëÿ âñ³º¿ Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿ äåðæàâè. Ó 1249 ð. áà÷èìî

êíÿçÿ Ëåâà â õîä³ ó÷àñò³ ãàëèöüêî-âîëèíñüêèõ â³éñüê â ëè-

òîâñüê³é óñîáèö³ íà ñòîðîí³ Òîâòèâèëà. Áàòüêî äîðó÷èâ éîìó

ñàìîñò³éíèé ïîõ³ä íà Ñëîí³ì157. Çèìîþ 1251-1252 ðð. â³í çíî-

âó ðàçîì ç ï³íñüêèìè êíÿçÿìè áðàâ ó÷àñòü ó ïîõîä³ ïðîòè

ëèòîâñüêèõ â³éñüê íà ï³äòðèìêó Òîâòèâèëà, âçÿâøè ó÷àñòü ó

áèòâàõ íà îçåð³ Çüÿò³ òà ð. Ùàð’¿158. Â³í, íå çàäóìóþ÷èñü áëèñ-

êó÷å âèêîíóâàâ íàéñêëàäí³ø³ äîðó÷åííÿ áàòüêà.

Â³éñüêîâ³ ðåôîðìè. Ìîíãîëüñüêå çàâîþâàííÿ ÿñêðàâî ïðî-

äåìîíñòðóâàëî âñ³ íåëîä³êè â³éñüêîâî¿ ñèñòåìè íà Ðóñ³. Äàíè-

ëî Ðîìàíîâè÷ îäíèì ç ïåðøèõ êíÿç³â çðîçóì³â íåîáõ³äí³ñòü

íåãàéíèõ ðåôîðì ïî ñòâîðåííþ ñèëüíî¿ ñó÷àñíî¿ àðì³¿. Äî

ê³íöÿ ñâîãî æèòòÿ â³í çàéìàâñÿ ðåàë³çàö³ºþ ö³º¿ ïðîáëåìè.

Íàéàêòèâí³øèì ñîðàòíèêîì áàòüêà â ö³é ñïðàâ³ âèñòóïàâ Ëåâ

Äàíèëîâè÷. Äæåðåëà íå äîçâîëÿþòü ÷³òêî ðîçä³ëèòè, ùî ñàìå

áóëî çàïðîâàäæåíî êîðîëåì Äàíèëîì, à ùî éîãî ñèíîì Ëåâîì.

Îñíîâîþ êíÿæîãî â³éñüêà áóëà ïîñò³éíà ê³ííà äðóæèíà,

ñêëàäåíà ç äðóæèííèê³â-ïðîôåñ³îíàë³â, ÿê³ çà ñâîþ ñëóæáó

îòðèìóâàëè áåíåô³ö³¿ òà çåìåëüí³ ëåíè. Ñëóæáà äëÿ íèõ áóëà

156 Войтович Л. Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у ХІІ–ХVІ ст. Львів, 1996. С.90–91; Його ж. Де була столиця Лева Даниловича (Джерелознав-чий аспект проблеми) // До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя. Т.1. Київ-Львів, 2004. С.712–720; Його ж. Загадки ранньої історії Львова // Ювілейний збірник на пошану Івана Патера / Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип.16. Львів, 2008. С.42–51.

157 ПСРЛ. Т.2. Стб.816.158 ПСРЛ. Т.2. Стб.818–819.

42

ñïàäêîâîþ. Ïî÷èíàëè ¿¿ ç “äåòñüêèõ” òà ”îòðîê³â”, ñòàþ÷è

“ãðèäÿìè” òà ”áîÿðàìè”. Óñêëàäíåííÿ îçáðîºííÿ òà çàõèñíîãî

îáëàäóíêó âèìàãàëî ïîñò³éíèõ òðåíóâàíü òà âäîñêîíàëåííÿ.

Ñëóæáà áóëà âàæêîþ, àëå âîíà äàâàëà ìîæëèâ³ñòü çðîáèòè

àäì³í³ñòðàòèâíó ³ ïîë³òè÷íó êàð’ºðó. Ðÿäîâ³ äðóæèííèêè íå-

ð³äêî ñòàâàëè âåëèêèìè áîÿðàìè. ×åðåç âñ³ ñòàä³¿ ëèöàðñüêî¿

íàóêè, ïî÷èíàþ÷è â³ä “äåòñüêèõ”, ïðîõîäèëè ³ ñàì³ êíÿç³.

Òàê áóëî ñêð³çü ³ íà Çàõîä³.

Äðóæèííèêè áóëè âàæêîîçáðîºíèìè ê³ííèìè ëèöàðÿìè.

¯õ îçáðîºííÿ êîøòóâàëî äîáðå ñòàäî êîð³â. ×åðåç öå ÷èñåëü-

í³ñòü êíÿæî¿ äðóæèíè áóëà íåâåëèêîþ: çàëåæíî â³ä ðîçì³ð³â

³ ïîòóãè êíÿç³âñòâà â³ä ê³ëüêîõ äåñÿòê³â äî ê³ëüêîõ ñîòåíü

âî¿í³â. Á³ëüø³ äðóæèíè ä³ëèëèñÿ íà “ñòÿãè” (õîðîãâè). Áî-

éîâèé çíàê “ñòÿã” äàâàâ îð³ºíòàö³þ íà ïîë³ áîþ á³éöÿì îäíî-

ãî ï³äðîçä³ëó, ùî çà îäíàêîâîãî îçáðîºííÿ ³ äîñï³õ³â íå áóëî

ëåãêèì. Òàê ó áèòâ³ íà ð. Ðóò³ ó 1151 ð. êèÿíè ìàëî íå âáèëè

ñâîãî êíÿçÿ ²çÿñëàâà Ìñòèñëàâè÷à, ïðèéíÿâøè éîãî çà Îëüãî-

âè÷à. Òîé æå êíÿçü ²çÿñëàâ Ìñòèñëàâîâè÷ ó 1154 ð. â áèòâ³ ï³ä

Ãàëèöüêèé äðóæèííèê äî â³éñüêîâèõ ðåôîðì Äàíèëà ³ Ëåâà

43

Òåðåáîâëåþ âèñòàâèâ çàõîïëåí³ ãàëèöüê³ ñòÿãè ³ ãàëèöüê³ äðó-

æèííèêè, ÿê³ ïîâåðòàëèñÿ ï³ñëÿ ïåðåñë³äóâàííÿ âîëèíñüêèõ

ïîëê³â, ïîòðàïèëè â ðóêè êèÿí.

Ó Õ²²² ñò. â³éñüêà êíÿç³â (ÿê êíÿç³â çåìåëü, òàê ³ óä³ëüíèõ

êíÿç³â) ñêëàäàëèñÿ ç âëàñíèõ äðóæèí òà “ñïèñ³â” – ìàëèõ

äðóæèí âàñàë³â. “Ñïèñ” (“êîïüå”, ”êîïèå”, ”kopie” – ïîëüñüê.)

âïåðøå â³äçíà÷åíèé ë³òîïèñîì ï³ä 1153 ð., çãàäóºòüñÿ ùå â

XVI ñò. (ï³ä 1500 ð. âæå ÿê “ñïèññû”)159. Ïîëê, ÿêèé ìàâ ó

ñâîºìó ñêëàä³ 900 “ñïèñ³â”, íàëó÷óâàâ á³ëüøå 7 òèñ. á³éö³â160.

Âðàõîâóþ÷è öå, à òàêîæ çà àíàëîã³ºþ ç ÷èñåëüí³ñòþ “ñïèñ³â”

ó ïîëüñüêèõ òà í³ìåöüêèõ çåìëÿõ, ìîæíà ïðèïóñêàòè, ùî ö³

ï³äðîçä³ëè íàë³÷óâàëè â³ä 3 äî 20 á³éö³â. “Ñïèñè” áîÿð-âàñà-

ë³â òåæ çâîäèëèñÿ ó ”ñòÿãè”, íàïåâíî çà òåðèòîð³àëüíèì ïðèí-

öèïîì.

Íåçíà÷íà ÷èñåëüí³ñòü êíÿæî¿ äðóæèíè ³ â³éñüê âàñàë³â,

óòðèìàííÿ ÿêèõ êîøòóâàëî äîñèòü äîðîãî òà çìóøóâàëî êíÿ-

ç³â ðîçäàâàòè çåìë³ âëàñíîãî äîìåíó, ïðèâîäèëà äî òîãî, ùî

ï³ä ÷àñ óñîáèöü êíÿç³ çâåðòàëèñÿ äî ÷îðíèõ êëîáóê³â (òîðê³â,

áåðåíäå¿â, êîó¿â, òóðïå¿â ³ ïå÷åí³ã³â) àáî ïðèâîäèëè ïîëîâö³â.

Ìîíãîëüñüêà íàâàëà çðîáèëà îñòàííº íåìîæëèâèì, òàê ÿê

÷îðí³ êëîáóêè òà ïîëîâö³ áóëè âêëþ÷åí³ â îðäèíñüêó â³éñüêî-

âó ñèñòåìó.

Çàëèøàëàñÿ òðåòÿ ñêëàäîâà â³éñüêà – çåìñüêå îïîë÷åííÿ.

Çåìñüêå îïîë÷åííÿ ñêëàäàëîñÿ ç â³ëüíîãî ñ³ëüñüêîãî íàñåëåí-

íÿ (ÿêå, ñóäÿ÷è ç îêðåìèõ ñòàòåé “Ðóñüêî¿ ïðàâäè”, âèêîíóâà-

ëî ðîëü ëåãêî¿ êàâàëåð³¿) òà ì³ñòè÷³â, ÿê³ âèñòàâëÿëè ï³õîòó.

Î÷îëþâàâ öþ ÷àñòèíó â³éñüêà òèñÿöüêèé, ÿêîìó ï³äïîðÿäêî-

âóâàëèñÿ ñîöüê³ òà äåñÿöüê³. Ïîä³ëè ì³ñüêîãî íàñåëåííÿ çà

ïðîôåñ³éíèìè îçíàêàìè íà ñîòí³ òà ðÿäè â³äáèâàþòü öþ àðõà-

¿êó ì³ñüêîãî îïîë÷åííÿ. Àëå â ì³ðó ðîçâèòêó â³éñüêîâî¿ òåõ-

í³êè ³ óñêëàäíåííÿ îçáðîºííÿ, îñîáëèâî çàõèñíèõ îáëàäóíê³â,

ðîëü òàêîãî îïîë÷åííÿ ïî÷àëà çìåíøóâàòèñÿ. Ì³ñüêà ï³õîòà

ñòàëà âèêîðèñòîâóâàòèñÿ ïåðåâàæíî äëÿ îáîðîíè ñàìèõ ì³ñò.

² ëåãêà êàâàëåð³ÿ ñìåðä³â áåç íàä³éíîãî çàõèñíîãî îçáðîºííÿ

159 Кирпичников А.Н. К оценкам военного дела средневековой Руси // Древние сла-

вяне и Киевская Русь. Киев, 1989. С.145.160 Соловьев С.М. История России с древнейших времен. Кн.2. Т.3. Москва, 1988.

С.23.

44

âæå í³÷îãî íå âàðòóâàëà. Äîðîãå çàõèñíå îçáðîºííÿ çà ñâîþ

âàðò³ñòþ áóëî íåäîñòóïíèì äëÿ ñìåðä³â, êð³ì òîãî éîãî âè-

êîðèñòàííÿ ïîòðåáóâàëî ïîñò³éíèõ íàâèê³â. À êíÿæà ñêàðá-

íèöÿ áóëà íåñïðîìîæíà çàáåçïå÷èòè îïîë÷åííÿ òàêèì îçáðî-

ºííÿì161.

Ïîñò³éíà äðóæèíà êíÿçÿ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à òà “ñïèñè”

éîãî âàñàë³â íå íàë³÷óâàëè á³ëüøå 3 òèñ. á³éö³â. Ïðàâäà, ó

161 Войтович Л. Реформи армії князями Данилом Романовичем та Левом Данило-

вичем у середині ХІІІ ст. // Вісник національного університету “Львівська по-

літехніка”. № 571. Держава та армія. Львів, 2006. С.89–93.

Âîëèíñüê³ äðóæèííèêè äî â³éñüêîâèõ ðåôîðì Äàíèëà ³ Ëåâà

45

1241 ð. ïå÷àòíèê Êèðèëî ïðèâ³â äî êíÿçÿ Äàíèëà Ðîìàíîâè-

÷à òðè òèñÿ÷³ ï³õîòèíö³â ³ òðèñòà âåðøíèê³â, àëå öå, ìàáóäü,

áóëî çåìñüêå îïîë÷åííÿ ç óñüîãî Ñåðåäíüîãî Ïîäí³ñòðîâ’ÿ. Ó

1231 ð. ïðè êíÿç³ Äàíèëó áóëî âñüîãî 18 îòðîê³â. Áåëçüêèé

êíÿçü, âðàõîâóþ÷è ðîçì³ðè ñâîãî óä³ëó, ì³ã ìàòè 300-400 âî¿-

í³â (ç âàñàëàìè áåç îïîë÷åííÿ). Ïåðåìèøëüñüêèé êíÿçü – 600-

800 âî¿í³â. Âèó÷êà ³ îçáðîºííÿ äðóæèíè áóëî íàéêðàùèì.

“Ñïèñè” áîÿð ó Ãàëèöüê³é çåìë³ êíÿæîìó â³éñüêó íå óñòó-

ïàëè í³ â ÷îìó. Çàãàëüíà ÷èñåëüí³ñòü ãàëèöüêî-âîëèíñüêîãî

â³éñüêà ç îïîë÷åííÿì (ïðè óìîâ³ çáîðó âñ³õ êíÿç³â ðàçîì ç

áîÿðàìè) ó ÷àñè Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à ñÿãàëà äî 30 òèñ. ïîëüî-

âî¿ ðàò³. Á³ëüøå òîä³ íå ìîãëà âèñòàâèòè æîäíà çåìëÿ. Äëÿ

áîðîòüáè ç ñóñ³äí³ìè ïîëüñüêèìè êíÿçÿìè ÷è óãîðöÿìè öüîãî

áóëî äîñòàòíüî, àëå ïðîòè ìîíãîë³â, ÿê³ ìîãëè çîñåðåäèòè â

îäíîìó ì³ñö³ 60-120 òèñ. ïîëüîâîãî â³éñüêà, öèõ ñèë áóëî çà-

ìàëî. Äî òîãî æ íå ò³ëüêè îêðåì³ êíÿç³, àëå é áîÿðè ç³ ñâî¿ìè

“ñïèñàìè”, íå ñëóõàëè ñâîãî êíÿçÿ ³ íå ò³ëüêè íå ïðèáóâàëè

äî éîãî â³éñüêà, à íåð³äêî ïðèºäíóâàëèñÿ äî âîðîæèõ â³éñüê.

Ïî÷èíàþ÷è â³éñüêîâó ðåôîðìó, Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ãî-

ëîâíó óâàãó çâåðíóâ íà ï³äãîòîâêó ³íäèâ³äóàëüíèõ á³é-

ö³â. Ó Õ²²² ñò. øâèäêèìè òåìïàìè íàðîùóâàëîñÿ áðîíþ-

âàííÿ. Ç’ÿâèëèñü âèñîêi ñòîÿ÷i êîìiðè, êîëü÷óæíi ïàí÷îõè

(íàãàâèöi), çáiëüøèëàñü äîâæèíà êîëü÷óãè. Âàãà ¿¿ çðîñëà ç

5,5-6,5 äî 10 êã. Îäíî÷àñíî ïî÷àëè âæèâàòèñÿ “äîùàòi áðîíi”

– ïëàñòèí÷àòi ïàíöèði, â ÿêèõ ïëàñòèíè ïðè ñêðiïëåííi íàõî-

äèëè îäíà íà îäíó i öèì ñàìèì ïîäâîþâàëè çàõèñò. Ïðè öüî-

ìó, äÿêóþ÷è âèïóêëîñòi ïëàñòèí, âîíè ïîì’ÿêøóâàëè ñèëó

óäàðó. Ðîçâèòîê öüîãî âèäó ïàíöèðiâ ïðèâiâ äî ëóñêîâèäíîãî

ïàíöèðà, êîòðèé âiäðiçíÿâñÿ âiä ïëàñòèí÷àòîãî îäíàêîâèìè

ðîçìiðàìè ëóñîê-ïëàñòèí (6 x 4-6 ñì) i ñïîñîáîì êðiïëåííÿ äî

øêiðÿíî¿ àáî ïîëîòíÿíî¿ îñíîâè øíóðiâêîþ ç îäíîãî êðàþ i

1-2 øàðíiðàìè-çàêëåïêàìè. Îêðåì³ åëåìåíòè ïëàñòèí÷àñòèõ

ïàíöèð³â ç’ÿâèëèñÿ íà Ðóñ³ çíà÷íî ðàí³øå í³æ ó ñóñ³ä³â. Òàê,

íàïðèêëàä, íàðó÷³-íàëîêîòíèêè â³äîì³ íà Çàõîä³ ò³ëüêè ç

Õ²V ñò., à íà Ä³âè÷-ãîð³, íà çðóéíîâàíîìó ìîíãîëàìè ó 1240 ð.

ãîðîäèù³, çíàéäåíî íàðó÷, ÿêèé ñêëàäàâñÿ ç äâîõ òðóá÷àòèõ,

46

Äðóæèííèê Ëåâà Äàíèëîâè÷à ï³ñëÿ â³éñüêîâèõ ðåôîðì

47

ç’ºäíàíèõ øàðí³ðàìè ÷àñòèí, ÿê³ çàêðèâàëèñÿ íà ðóö³ çà äî-

ïîìîãîþ äâîõ ðåì³íö³â ³ äâîõ ïðÿæîê162.

Ìîíãîëè íîñèëè ïàíöèð³, òàê çâàí³ “õàòàãó äåãåë” òà

”÷àðãàõ”, êîëè íà ì’ÿê³ ìàòåð³àëè (øê³ðó, õóòðî, öóïêó òêà-

íèíó) êð³ïèëèñÿ àáî îäÿãàëèñÿ ñòàëåâ³ ïëàñòèíè-íàãðóäíèêè

(“êþð÷å”), íàïë³÷íèêè òà ³íø³ åëåìåíòè. Òèïè òàêèõ ïàíöè-

ð³â áóëè åôåêòèâíèìè ³ ïîð³âíÿíî äåøåâøèìè çà ºâðîïåéñüê³.

Â äîìîíãîëüñüêèé ïåðiîä êîíi ìàéæå íå ìàëè ñïåöiàëüíîãî

çàõèñòó163. Ìîíãîëüñüê³ ëó÷íèêè áëèñêó÷å ïðîäåìîíñòðóâàëè

âðàçëèâ³ñòü òàêî¿ êàâàëåð³¿. Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ïåðøèì ââiâ

“ëè÷èíè” i øêiðÿíi „êîÿðè” äëÿ çàõèñòó êîíåé, çàïîçè÷èâøè

¿õ âiä ìîíãîëiâ. Çà Ëåâà Äàíèëîâè÷à çàõèñò êîíåé ñòàâ çâè÷-

íèì. Øê³ðÿí³ „êîÿðè” ïîâí³ñòþ çàõèùàëè êðóï êîíÿ, à „ëè-

÷èíè” – ãîëîâó. Âîíè âèãîòîâëÿëèñÿ ïåðåâàæíî ç òâåðäî¿ øê³-

ðè àáî ìåòàëåâèõ ïëàñòèí, çâ’ÿçàíèõ ì³æ ñîáîþ ðåì³íöÿìè164.

Âåëèêèé êîìïëåêñ ïî ïåðåðîáö³ øê³ðè, çíàéäåíèé ó Ëüâîâ³,

ìîæå áóòè îäíèì ³ç ñâ³ä÷åíü ö³º¿ ã³ãàíòñüêî¿ ðîáîòè ïî ïåðå-

îçáðîºíí³ â³éñüêà, ÿêà ïðîâîäèëàñÿ Ëåâîì Äàíèëîâè÷îì165.

Âðàæàþ÷³ óñï³õè ìîíãîëüñüêèõ ëó÷íèê³â ï³äòâåðäèëè

çíà÷åííÿ ðó÷íî¿ ñòð³ëåöüêî¿ çáðî¿, ÿêà äî ñèõ ï³ð íà Ðóñ³ íå-

äîîö³íþâàëàñÿ. Ç’ÿâèëèñÿ ñàìîñòð³ëè-àðáàëåòè, ÿê³ äàâàëè

çìîãó äîñÿãíóòè á³ëüøî¿ åôåêòèâíîñò³ ïðè ìåíøèõ òðåíóâàí-

íÿõ. Ñàìîñòð³ë áóâ âäîñêîíàëåíèì ëóêîì ç òÿòèâîþ ³ ëîæåì

ïîñåðåäèí³. Âïèðàþ÷èñü íîãàìè â çåìëþ àáî â ñòðåìàíà, ñòð³-

ëåöü íàòÿãóâàâ ðóêàìè òÿòèâó, ç÷³ïëþþ÷è ¿¿ ç çà÷åïîì (ãîð³-

õîì). Ï³ä ÷àñ ïîñòð³ëó ãà÷îê (êîë³í÷àòèé ðè÷àã) âèõîäèâ ³ç

çàãëèáëåííÿ ãîð³õà, îñòàíí³é ïîâåðòàþ÷èñü (ðàíí³ ãîð³õè íå

ìàëè ñòðèæíÿ îñ³ îáåðòàííÿ), â³äïóñêàâ òÿòèâó ³ ç÷åïëåíèé

162 Див.: Кирпичников А. Н. Древнерусское оружие. Вып.3. Доспех, комплекс боевых

средств ІХ-ХІІІ вв. Москва, 1971; Його ж. Военное дело на Руси в ХІІІ–ХV вв.

Ленинград, 1976; Макушников О. Л. Древнерусская оружейная мастерская из Го-

мия. Ч.1. // Старожитності Південної Русі. Чернігів, 1993.163 Кирпичников А. Н., Черненко Е. В. Конское наголовье первой половины ХІІІ в. из

южной Киевщины // Славяне и Русь. Москва, 1968. С.62–65. 164 Кирпичников А. Н. Военное дело на Руси в ХІІІ–ХV вв. С.8.165 Войтович Л. Військове мистецтво Галицько-Волинської держави: князь Лев Да-

нилович // Вісник Національного університету „Львівська політехніка”. № 502.

Держава та армія. 2004. С.13–18.

48

ç íåþ áîëò (êîâàíèé áàãàòîãðàííèé íàêîíå÷íèê), ÿêèé ìàâ

çíà÷íî á³ëüøó ïðîáèâíó ñèëó í³æ ñòð³ëà. Â ²çÿñëàâ³ íà ðó¿íàõ

1240 ð. çíàéäåíî íàéñòàð³øèé â ªâðîï³ ïîÿñíèé ãà÷îê äëÿ íà-

òÿãóâàííÿ ñàìîñòð³ëà-àðáàëåòà. Ñóäÿ÷è iç ÷èñëåííèõ çíàõiäîê

àðáàëåòíèõ ñòðië åêñïåäèöiºþ Ìèõàéëà Ðîæêà â Óðè÷i, öåé

âèä çáðî¿ ïðè îáîðîí³ ãàëèöüêèõ ôîðòåöü âèêîðèñòîâóâàâñÿ

÷àñòî.

Ùîá ïðîòèñòîÿòè ìîíãîëàì, ïîòð³áíî áóëî ïðàöþâàòè íå

ò³ëüêè íàä îçáðîºííÿì, àëå é íàä ïîñò³éíîþ áîéîâîþ ï³äãîòîâ-

êîþ íå ëèøå äðóæèíè òà áîÿðñüêèõ “ñïèñ³â”, àëå é îïîë÷åí-

íÿ. Íå ìàþ÷è çìîãè âèñòàâèòè ð³âíîö³ííå ê³ííå îçáðîºííÿ,

êíÿçü ï³øîâ íà îðãàí³çàö³þ ë³í³éíî¿ ï³õîòè, ÿêà á íå áîÿëàñÿ

êàâàëåð³éñüêèõ àòàê òà ëó÷íèê³â. Äëÿ öüîãî çàõèñíå îçáðîºí-

íÿ ï³õîòèíö³â ìóñèëî âêëþ÷àòè äîñòàòíüî ñèëüíå áðîíþâàí-

íÿ. Ñàì³ îïîë÷åíö³ íå ìîãëè á ñåáå òàê çàáåçïå÷èòè, òîìó ¿õ

îçáðîºííÿ, çðåøòîþ ïîä³áíî ÿê ³ ó ìîíãîëüñüê³é àðì³¿, ìóñèëî

ñïðàâëÿòèñÿ êîøòîì êíÿç³âñüêî¿ ñêàðáíèö³. Àëå ñàìà ñêàðá-

íèöÿ â ðîçîðåí³é äåðæàâ³ íå ìàëà áàãàòî äæåðåë ïîïîâíåííÿ,

òîìó ïåðåâàãà â³ääàâàëàñÿ á³ëüø äåøåâèì ìîíãîëüñüêèì çðàç-

êàì. Òîìó ó 1253 ð. ï³ä ÷àñ ïîõîäó ó ×åõ³þ ãàëèöüêî-âîëèí-

ñüê³ â³éñüêà âèÿâèëèñÿ ñõîæèìè íà ìîíãîë³â. Òàêà ë³í³éíà

ï³õîòà ìóñèëà ÷àñòî çáèðàòèñÿ íà òðåíóâàííÿ, ïðè÷îìó çà-

òðàòè íà ïðîâåäåííÿ öèõ çàõîä³â òàêîæ ìóñèâ áðàòè íà ñåáå

êíÿæèé ñêàðá. Óòðèìóâàòè á³ëüø çíà÷í³ ïîñò³éí³ êîíòèãåíòè

êíÿæîìó ñêàðáó áóëî áè íå ï³ä ñèëó, àëå é ÷àñòå ðîçãîðòàííÿ

³ ïðîôåñ³éíà ï³äãîòîâêà îïîë÷åíö³â ïîòðåáóâàëè çíà÷íèõ âè-

òðàò.

À öå, â ñâîþ ÷åðãó, çìóñèëî êíÿçÿ âæèâàòè íàäçâè÷àéí³

çàõîäè äëÿ ïîâåðíåííÿ äî â³äàííÿ êíÿæîãî ñêàðáó ñîëÿíèõ

êîïàëåíü (ñ³ëü áóëà âàæëèâèì ïðåäìåòîì åêñïîðòó), çàîõî-

÷åííÿ òà ïðîòåãóâàííÿ ì³æíàðîäíî¿ òîðã³âë³, âäàòèñÿ äî øè-

ðîêî¿ ïðàêòèêè çàïðîøåííÿ í³ìåöüêèõ êîëîí³ñò³â, êàðà¿ì³â

òà â³ðìåí â îïóñò³ë³ òà íîâîçàñíîâàí³ ì³ñòà, íàäàííÿ ¿ì ïðèâ³-

ëå¿â òà äîçâîë³â íà â³äêðèòòÿ ñâî¿õ õðàì³â, ÷àñòêîâå ñàìîâðÿ-

äóâàííÿ ³ âèêîðèñòàííÿ íîðì âëàñíîãî òðàäèö³éíîãî ïðàâà.

Öå áóëè çàõîäè ïîòð³áí³, åôåêòèâí³ñòü ÿêèõ äîâåëà ãà-

ëèöüêî-âîëèíñüêà ï³õîòà, âèòðèìàâøè ó 1257 ð. àòàêè âàæêî¿

îðäèíñüêî¿ ê³ííîòè ï³ä ñò³íàìè Âîëîäèìèðà. Áåç çàõèñíîãî

49

îçáðîºííÿ ³ â³äïîâ³äíèõ òðåíóâàíü öå áóëî áè íåìîæëèâèì.

Ìóæí³ñòü òà ñò³éê³ñòü òàêîãî ï³õîòèíöÿ-îïîë÷åíöÿ, ùî áóâ

“ïðîñòèé ÷îëîâ³ê”, çàô³êñîâàíà Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêèì ë³òî-

ïèñîì166.

Íàñè÷óþ÷è ñâîº â³éñüêî ê³ííèìè òà ï³øèìè ñòð³ëüöÿìè,

Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ òà Ëåâ Äàíèëîâè÷ ñòàëè øèðîêî çàïðîâà-

äæóâàòè ìåòàëüíó àðòèëåð³þ. Ñòàíêîâ³ êàìåíåìåòè-ñàìîñòð³-

ëè (íà ÷îòèðüîõ îïîðàõ ç äåðåâ’ÿíîþ ñòàíèíîþ) ìîãëè ìåòàòè

êàì³íü “â ï³äéîì ëþäèíè” (áë. 50 êã) ³ çàïàëüí³ ñóì³ø³. Ö³

êàìåíåìåòè çîáðàæåí³ íà ì³í³àòþð³ Ãîë³öèíñüêîãî Ëèöüâîãî

çâåäåííÿ ÕVI ñò., ÿêà ³ëþñòðóº îáëîãó ìîíãîëàìè Âîëîäèìèðà

íà Êëÿçì³. Â³çàíò³éñüê³ òà àðàáñüê êàìåíåìåòè ìàëè ïðèö³ëü-

íó äàëüí³ñòü 80-120 ì, êèòàéñüê³ – 75-150 ì. Äëÿ ìåòàííÿ

âàæ÷èõ êàìåí³â òà çàïàëþâàëüíî¿ ñóì³ø³ âèêîðèñòîâóâàëèñÿ

“ïîðîêè” – ìåõàí³÷í³ ïàðàòåëëè. Òàêà ìàøèíà áóëà ðåêîí-

ñòðóéîâàíà ³ âèïðîáóâàíà Àíàòîë³ºì Ê³ðï³÷í³êîâèì òà Â³êòî-

ðîì Àáðàìîâèì. ¯¯ âäîñêîíàëåííÿ ïðèâåëî äî ïîÿâè ïîðîê³â

ïðàùîâîãî òèïó ç ïðîòèâàãàìè. Íàòÿæí³ êàìåíåìåòè äîñÿãà-

ëè 8 ì âèñîòè, âàæèëè äî 5 ò ³ ìåòàëè êàì³ííÿ âàãîþ á³ëüøå

í³æ 60 êã. Îáñëóãà òàêî¿ ìàøèíè íàë³÷óâàëà 50-250 ÷îë.167.

Âàæêà êàìåíåìåòíà àðòèëåð³ÿ âèêîðèñòîâóâàëàñÿ äëÿ ðóéíó-

âàííÿ ñò³í, çáèòòÿ çàáîðîë ³ çàïàëåííÿ âíóòð³øí³õ áóäîâ. Ï³ä

÷àñ îáëîãè ðóñüêèõ ì³ñò ìîíãîëè ñòàâèëè 12-32 ïîðîêè, íå

çàëèøàþ÷è íàä³é çàõèñíèêàì168. Ó Ãàëèöüê³é òà Âîëèíñüê³é

çåìëÿõ äîáðå çíàëè ïðî ìåòàëüí³ ìàøèíè ³ äî ìîíãîë³â, ïðî

ùî ñâ³ä÷àòü áàãàòîðÿäí³ ë³í³¿ îáîðîíè, àëå ï³ä âïëèâîì îð-

äèíö³â ìåòàëüíà àðòèëåð³ÿ ñòàëà ïîâíîö³ííèì ðîäîì â³éñüêà.

Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ïåðøèì çàñòîñóâàâ ìîáiëüíi ìåòàëüí³ ìà-

øèíè (ìîíãîëè çàïîçè÷èëè ó òàíãóò³â íåâåëèê³ êàòàïóëüòè,

ÿê³ âñòàíîâëþâàëèñÿ ó ñ³äëàõ âåðáëþä³â ³ ìåòàëè êàì³ííÿ çà-

âá³ëüøêè â êóëàê; ö³ êàòàïóëüòè ìîãëè ïîâåðòàòèñÿ íàâêîëî

ñâîº¿ îñ³169).

166 Исаевич Я.Д. Культура Галицко-Волынской Руси // Вопросы Истории. 1975. № 1.

С.106.167 Шкляр С.А. Каменеметная артиллерия в начальный этап развития порохового

оружия в Китае / Автореф. диссертации к.и.н. Ленинград, 1970. С.8–12. 168 Кирпичников А.Н. Военное дело на Руси. С.76.169 Терентьев-Катанский А.П. Книжное дело в государстве тангутов. Москва, 1981.

50

Ìîíãîëè ïðîäåìîíñòðóâàëè òàêîæ âèíÿòêîâó åôåêòèâ-

í³ñòü øâèäêèõ ìàðø³â, âèêîðèñòîâóþ÷è äëÿ öüîãî 2-3 êîí³

äëÿ âåðøíèêà. Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ òà Ëåâ Äàíèëîâè÷ çóì³ëè

ñòàòè ¿õ ã³äíèìè ñóïåðíèêàìè. Ìîæëèâî âîíè òàêîæ âèêî-

ðèñòóâàâàëè ïî ê³ëüêà êîíåé íà âî¿íà, ïåðåâîçÿ÷è íà êîíÿõ

³ ï³õîòó. Ó 1244 ð. Ãàëèöüêî-âîëèíñüêå â³éñüêî ç îáîçîì òà

ìåòàëüíèìè ìàøèíàìè çà äåíü ïîäîëàëî 60 êì â³ä Õîëìó äî

Ëþáë³íà170.

Êîðîë³âñòâî Ðóñ³. Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ í³êîëè íå çàáóâàâ,

ùî â³í º ïðåäñòàâíèêîì íàéñòàðøî¿ ã³ëêè Ìîíîìàõîâè÷³â, ÿê³

òðèìàëè Êè¿â. Íå âèïàäêîâî â³í çàéíÿâ Êè¿â ó 1240 ð., íå

âèïàäêî ãàëèöüêèé ë³òîïèñåöü âèñëîâèâ íåçàäîâîëåííÿ ïî¿çä-

êîþ ñâîãî êíÿçÿ ó ñòàâêó Áàòó-õàíà, äå éîìó íàäàëè ÿðëèê íà

Ãàëèöüêó ³ Âîëèíñüêó çåìë³: “ѡ çëàѧ ÷ò҃ü Òàòàðñüêàѩ åãî ѡ҃öü

áѣ ö҃ðü â Ðîóñêîè çåìëè èæå ïîêîðè Ïîëîâåâåöüêîóþ çåìëþ è

âîåâà íà èíûå ñòðàíû âñѣ сí҃ü òîãî íå ïðèѩ… ѡ҃поущенъ бы и по-роучена бы землѧ его емоу иже бѣахоу с нимъ и приде в землю свою и срете его брат и сн҃ви его и бы плачь ѡбидѣ его и болташаѩ же бѣ р҃асть ѡ здравьи его”171.

Ïðèéìàþ÷è êîðîë³âñüêó êîðîíó ç ðóê ïàïñüêîãî ëåãàòà,

Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ áåçñóìí³âíî êèäàâ âèêëèê õàíîâ³ Çîëîòî¿

Îðäè, ÿêèé ââàæàâ ñåáå ºäèíèì ñþçåðåíîì Ðóñ³172. Â³í íå ìàâ

ïðàâà öå ðîáèòè, íå ïîðóøóþ÷è ïðèñÿãó, ñêëàäåíó Áàòó, íå

êàæó÷è âæå ïðî òå, ùî êîðîë³âñüêà êîðîíà ñòàâèëà éîãî â

îäèí ðÿä ç Áàòó, ÿêèé ñàì áóâ êîðîëåì ïðè âåëèêîìó êà-

àí³ (³ìïåðàòîð³) Ìîíãîë³¿ Ìåíãó, íåçâàæàþ÷è íà òå, ùî â³í

ñàì äîïîì³ã îñòàííüîìó çàéíÿòè òðîí â Êàðàêîðóì³173. Ïàïó

ðèìñüêîãî ìîíãîëè ââàæàëè âîðîãîì. Â³äíîøåííÿ äî íüîãî

áóëî ñôîðìîâàíå â ïîñëàíí³ âåëèêîãî êààíà Ãóþêà â³ä 3-11

С.110–111. 170 ПСРЛ. Т.2. Стб.784.171 ПСРЛ. Т.2. Стб.808.172 Войтович Л. Король Данило Романович. Загадки і проблеми. С. 24–29; Його ж.

Королівство Русі: реальність і міфи. С. 4– 17, 63–71; Його ж. Княжа доба на Русі.

С. 480–487, 492–494. 173 Тизенгаузен В. Г. Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды.

Т.2. Извлечения из персидських починений, собранные В. Г. Тизенгаузеном и

обработанные А. А. Ромаскевичем и С. Л. Волиным. Москва, 1941. С.16.

51

ëèñòîïàäà 1246 ð. (“”îñòàíí³ äí³ äæàìàäà-àëü-àõàð ðîêó 644):

“Òè ñàì íà ÷îë³ êîðîë³â, âñ³ ðàçîì áåç âèêëþ÷åííÿ, ïðèéä³òü

çàïðîïîíóâàòè íàì ñëóæáó ³ ïîêîðó. Ç òîãî ÷àñó ìè áóäåìî

ââàæàòè âàñ ï³äêîðåíèìè. ² ÿêùî âè íå ï³äåòå çà Áîæèì âå-

ë³ííÿì ³ áóäåòå ïðîòèâèòèñÿ íàøèì íàêàçàì, òî âè ñòàíåòå

âîðîãàìè”174. Ïðåêðàñíî ïîñòàâëåíà ìîíãîëüñüêà ðîçâ³äêà íå

ìîãëà íå çíàòè ïðî çàõîäè ïàïè ùîäî îðãàí³çàö³¿ õðåñòîâîãî

ïîõîäó ïðîòè ìîíãîë³â, ÿêèé íå áóâ ðåàë³çîâàíèé ÷åðåç ïî-

ñò³éí³ êîíôë³êòè ïàïè ç ³ìïåðàòîðîì Ôð³äð³õîì ²², à òàêîæ

áàéäóæå ñòàâëåííÿ ºâðîïåéñüêèõ âîëîäàð³â, ÿê³ íå áà÷èëè

ïåðñïåêòèâè äàë³ âëàñíèõ êîðäîí³â175. Ìîæíà ïîãîäèòèñÿ ç

Þ. Óì³íüñüêèì, ùî äëÿ ïàïñüêî¿ êóð³¿ îêð³ì óêëàäåííÿ óí³¿

áóëî âàæëèâèì òàêîæ çàëó÷åííÿ ðóñüêèõ êíÿç³âñòâ äî àíòè-

ìîíãîëüñüêî¿ êîàë³ö³¿176.

Êð³ì òîãî, ïðèéìàþ÷è òèòóë êîðîëÿ Ðóñ³ (à íå êîðîëÿ Ãà-ëè÷èíè ³ Âîëîäèìèðè¿ ÿê ïåðåä òèì óãîðñüê³ êîðîë³ òà ïðèíö

Êàëìàí), Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ïîçà ñóìí³âàìè ï³äêðåñëþâàâ

ñâî¿ ïðåòåíç³¿ íà âñþ Ðóñü, ùî òåæ íå ìîãëî íå áóòè âèêëè-

êîì ò³é æå Çîëîò³é Îðä³177. Ç ïîä³áíèì âèñíîâêîì ïîãîäæó-

ºòüñÿ ðÿä äîñë³äíèê³â, çîêðåìà ñåðáñüêèé ³ñòîðèê Äæóðà Ãàð-

ä³178. Òàêå ðîçóì³ííÿ òèòóëó êîðîëÿ Ðóñ³ ââàæàâ äîïóñòèìèì

174 Див.: Pelliot P. La letter du Grand Khan Güyük a Innocent IV // Revue de l’Orient

Chrétien. 3-e serie. Vol.23. Paris, 1922-1923; Джованни дель Плано Карпини. Исто-

рия монголов. Москва, 1957. Прим.217.175 Umiński J. Niebiezpieczeństwo tatarskie w połowie XIII wieku a papież Innocenty ІV.

S.92.176 Ibidem. S.92, 94. Заперечення Кароля Малєчиньського та полеміка між дослід-

никами не змогли спростувати цей висновок (див.: Maleczyński K. Ks. Dr. Józef

Umiński: Niebiezpieczeństwo tatarskie w połowie XIII wieku i papież Innocenty ІV.

We Lwowie. Wydawnictwo “Przeglądu teologicznego”. Nakładem Tow. “Biblioteja

religijna”. 1922, str. XVII + 152 // Kwartalnik Historyczny. R. 37. 1923. Z.4. S. 408–

416; Umiński J. Uwagi nad recenzją krytyczną książki mojej pt. “Niebiezpieczeństwo

tatarskie w połowie XIII wieku a papież Innocenty ІV”, napisaną przez p. Karola

Maleczyńskiego w Roczniku XXXVII Kwartalnika Historycznego, s. 408-416 //

Kwartalnik Historyczny. R.38. 1924. Z.1-2. S.187–191; Maleczyński K. Odpowiedz

recenzenta // Kwartalnik Historyczny. R.38. 1924. Z.1-2. S.191–195.177 Войтович Л. Нащадки Чингіз-хана. Вступ до генеалогії Чингізидів-Джучидів.

Львів, 2004. С.101–103.178 Гарді Д. “Rex Ruscie” olim “rex Gallicie” // Дрогичинъ 1253. Івано-Франківськ,

52

³ ßðîñëàâ ²ñàºâè÷179. Ïðîòÿãîì âñüîãî ñåðåäíüîâ³÷÷ÿ òà ðàí-

íüîìîäåðíî¿ äîáè òåðèòîð³àëüíà ñêëàäîâà òèòóëó ïðàâèòåë³â

áåç ñóìí³âó â³äáèâàëà ¿õ ðåàëüí³ ³ ìíèì³ ïðåòåíç³¿ íà âîëî-

ä³ííÿ çåìëÿìè, äåêëàðîâàíèìè â òèòóëàõ. Íà àíòèîðäèíñüêó

ñïðÿìîâàí³ñòü òîãî÷àñíî¿ ïîë³òèêè Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à ³ éîãî

ïîøóêè ñîþçíèê³â òàêîæ ³ íà Ñõîä³, çîêðåìà ó Í³êå¿, çâåðyâ

óâàãó ñëîâàöüêèé â³çàíòîëîã Îëåêñàíäð Àâåíàð³óñ180. Òèòóë êî-

ðîëÿ Ãàëèöüêî¿ çåìë³ (rex Galicie), ñóäÿ÷è ç ãðàìîòè â³ä 2 òðàâ-

íÿ 1189 ð., íîñèâ óãîðñüêèé êîðîëü Áåëà ²²²181. Íåçâàæàþ÷è íà

äóìêó Ì.Ãðó øåâñüêîãî ïðî íåïåâí³ñòü öüîãî ôàêòó, ïîçàÿê

öåé äîêóìåíò íå êîðîë³âñüêèé, à ºïèñêîïñüêèé, à ³íø³ äî-

êóìåíòè â³äñóòí³182, âèõîäÿ÷è ç ïîäàëüøî¿ óãîðñüêî¿ ïîë³òèêè

ñòîñîâíî Ãàëèöüêî¿ çåìë³, öåé òèòóë áóâ ïðèéíÿòèé, áî äàë³

Óãîðùèíà ïðè êîæí³é íàãîä³ íàìàãàëàñÿ ïðèºäíàòè Ãàëèöüêó

çåìëþ íà ï³äñòàâ³ îñîáèñòî¿ óí³¿, âèçíàíî¿ ãàëèöüêèì áîÿð-

ñòâîì, ÿê öå âäàëîñÿ ç Õîðâàò³ºþ183. Êîðîëÿìè Ãàë³ö³¿ òèòóëó-

âàëèñÿ Àíäð³é ²² (1205-1235) òà éîãî ñèí Êàëìàí (1215-1222),

ïðè÷îìó îñòàíí³é áóâ êîðîíîâàíèé ó Ãàëè÷³, ùî áóëî âèçíàíî

ïàïîþ, ³ ôàêòè÷íî âîëîä³â ãàëèöüêèì ïðåñòîëîì ó 1215-1219,

1220-1221 ðð.184. ßêáè ó Ðèì³ âèð³øèëè ïðîñòî êîðîíóâàòè

2008. С.37–49.179 Исаевич Я.Д. „Королевство Галиции и Володимирии” и „Королевство Руси” //

Древнейшие государства на территории СРСР. 1985 г. Москва, 1986. С.62–63;

Його ж. Галицько-Волинське князівство доби Данила Галицького та його нащад-

ків (Замість передмови) // Історичні та культурологічні студії. Т.3. Галичина і Во-

линь у добу середньовіччя. До 800-річчя з дня народження Данила Галицького.

Львів, 2001. С.3–9; Його ж. До історії титулатури володарів у Східній Європі / Я.

Ісаєвич // Княжа доба. Вип.2. Львів, 2008. С.3–29.180 Див.: Avenarius А. Tatari ako problem byzantskej politiky a dyplomacie // Historicky

časopis. T.32. 1984. Čs.6. S.849–863.181 Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis / Ed. G.Fejer. T.2. Buda, 1829.

P.247. 182 Грушевський М. Історія України-Руси. Т.2. Київ, 1992. С.449. 183 Шушарин В.П. Складывание и оформление феодальних отношений. Ранне-

феодальная монархия (ХI – середина XIII вв.) // История Венгрии. Т.1. Москва,

1971. С.143.184 Крип’якевич I. Галицько-Волинське князiвство. Львiв, 1999. С.114–118; Vetera

Monumenta Poloniae et Lithuniae... ex tabularis vaticanis / Ed. Th einer A. T.1. Romae,

1860. № 65; Codex diplomaticus Arpadianus continuates / Ed. C.Wenzel. T.4. Pest,

53

Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à ãàëèöüêîþ êîðîíîþ, éîãî ³ìåíóâàëè á

„rex Galiciae” ÷è „rex Galiciae et Lodomeriae” ÿê òèòóëóâàâñÿ

ç 1206 ð. Àíäð³é ²²185.

Íàçâè „Êè¿âñüêà Ðóñü”, „Äðåâíÿ Ðóñü” ÷è „Äàâíÿ Ðóñü”

ââåäåí³ ï³çí³øèìè ³ñòîðèêàìè. Ñó÷àñíèêè íàçèâàëè ôåäåðà-

ö³þ êíÿç³âñòâ, öåíòðîì ÿêî¿ áóâ Êè¿â, – Ðóñü186 àáî Ðóñüêà

çåìëÿ.187 Ïðè öüîìó îñòàííié òåðìií âæèâàâñÿ ÿê ó øèðîêîìó

çíà÷åííi äëÿ âñiº¿ äåðæàâè, òàê i ó âóçüêîìó çíà÷åííi – äëÿ

òåðèòîði¿ Êè¿âñüêî¿, ×åðíiãiâñüêî¿ i Ïåðåÿñëàâñüêî¿ çåìåëü ÷è

âëàñíå Êè¿âñüêî¿ çåìëi188. Iíîçåìíi äæåðåëà ïîäàþòü íàçâè

Rus, Rus(s)ia, Rucia. Ruscia, Ruzzi, Ruzzia ar-Rus, Rutzeland,

Ryscaland, Ryssland, Rusco, Ros i ò.ä. Ç ïîõiäíèõ íàçâ äæåðå-

ëàì âiäîìi òiëüêè òðè: Ìàëà Ðóñü – âïåðøå ó 1334 ð. â òèòóëi

ãàëèöüêî-âîëèíñüêîãî êíÿçÿ Áîëåñëàâà-Þðiÿ: „Dei gratia na-

tus dux totius Russae Minoris” („Ç Áîæî¿ ëàñêè ïðèðîäæåíèé

êíÿçü âñiº¿ Ìàëî¿ Ðóñi”)189, Âåëèêà Ðóñü – âïåðøå ó 1542 ð.190

òà Áiëà Ðóñü (òîáòî „Çàõ³äíà Ðóñü” çà àíàëîã³ºþ ç Á³ëîþ Õîð-

âàò³ºþ òà Á³ëîþ Ñåðá³ºþ) – ï³ä 1305 ð., àëå ó òàêîìó ïiçíüîìó

äæåðåëi ÿê Ãóñòèíñüêèé ëiòîïèñ191. Òåðì³í „×åðâîíà Ðóñü”

(òîáòî „Ï³âäåííà Ðóñü”) âïåðøå çãàäóºòüñÿ â ðóêîïèñíîìó âà-

ð³àíò³ Õðîí³êè Óëüð³õà ôîí Ð³õåíòàëÿ (áë. 1366 – áë. 1437),

1864. № 227; Wertner M. Az Árpádok családi története. Nagybecskerek, 1892.185 Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis / Ed. G.Fejer. T.3. V.1. Buda,

1829. P.31–32.. 186 ПСРЛ. Т.1. Москва, 1962. Стб.7, 11, 28–29, 31, 338, 341–345; Т.2. Москва, 1962.

Стб.6, 8, 20, 22–23, 36, 455; Т.4. Ч.1. Вып.1. Петроград, 1915. С.4; Т.9. Москва, 1965.

С.3–4, 17.187 ПСРЛ. Т.1. Стб.1, 17, 19–20; Т.2. Стб.2, 12; Т.4. С.11.188 Насонов А.Н. «Русская земля» и образование территории древнерусского госу-

дарства. – Москва, 1951. 189 Болеслав-Юрий II, князь всей Малой Руси / Сборник материалов и

исследований, собр. О.Гонсиоровским, А.А.Куником, А.С.Лаппо-Данилевским,

И.А.Линниченко, С.П.Пташицким и И.Режабком. Санкт-Петербург, 1907.

С.153–154. 190 ПСРЛ. Т.20. Ч.2. Санкт-Петербург, 1914. С.460.191 ПСРЛ. Т.2. Санкт-Петербург, 1843. С.227, 236.

54

ïðèñâÿ÷åíî¿ ³ñòîð³¿ Êîíñòàíöüêîãî ñîáîðó (ñêëàäåíà áë.

1420 ð.)192.

Òåðì³í „Âåëèêà Ðóñü” áóâ âèãàäàíèé ìîñêîâñüêèìè êíèæ-

íèêàìè ÿê ï³äñòàâà äëÿ ïðåòåíç³é äî òåðèòîð³é, ÿê³ êîëèñü

âõîäèëè äî ñêëàäó Ðóñ³ (Êè¿âñüêî¿ Ðóñ³), ùî â³äáèâàëî ðåàë³¿

ìîñêîâñüêî¿ ïîë³òèêè ó XVI ñò. ³ íåçàáàðîì ñòàëî îñíîâîþ

îô³ö³éíîãî òèòóëó âåëèêèõ êíÿç³â ìîñêîâñüêèõ. Ó Õ²²² ñò. êî-ðîë³âñòâî Ðóñ³ ìîãëî îçíà÷àòè ò³ëüêè âñþ äåðæàâó, ÿêó ³ñòî-

ðèêè ï³çí³øå íàçâàëè Êè¿âñüêà Ðóñü.

Çðîçóì³ëî, ùî òàêèé êðîê Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à ìóñèâ âè-

êëèêàòè íåãàéíó â³éíó ç Çîëîòîþ Îðäîþ, ÷åðåç ùî Äàíèëî

Ðîìàíîâè÷ äîâãî âàãàâñÿ ³ ïðèéíÿâ êîðîíó ëèøå òîä³, êîëè

õàí Áàòó âàæêî çàõâîð³â ³ íàâêîëî íüîãî ðîçãîðíóëàñÿ áîðîòü-

áà çà éîãî ñïàäùèíó193. ² â³äáóëàñÿ öÿ êîðîíàö³ÿ íà äàëåêîìó

çàõ³äíîìó êîðäîí³ ó Äîðîãè÷èí³, òàê ñàì êîðîëü íàìàãàâñÿ

ÿê ìîæíà äîâøå çáåðåãòè ¿¿ â òàºìíèö³ â³ä ìîíãîë³â. Ñâîãî

÷àñó ðàäÿíñüê³ ³ñòîðèêè ïðîáóâàëè âèá³ð ì³ñöÿ ïîâ’ÿçóâàòè ç

ïàì’ÿòòþ ïðî ðîçãðîì õðåñòîíîñö³â, ùî ìàëî áè ñòàòè ïåðå-

ñòîðîãîþ ïðîòè àãðåñèâíèõ ïëàí³â êóð³¿. Àëå ìåíøå äåñÿòêà

äîáæèíñüêèõ ëèöàð³â, ÿê³ çäàëèñÿ ïðè ï³äõîä³ âîëèíñüêîãî

â³éñüêà, íå ìàëè æîäíîãî â³äíîøåííÿ äî ïëàí³â êóð³¿, à ïðè-

éìàþ÷è êîðîë³âñüêó êîðîíó Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ïîãîäæóâàâñÿ

³ íà óí³þ ç Ðèìîì. Òîìó öÿ âåðñ³ÿ íå ïîòðåáóº íàâ³òü çàïåðå-

÷åííÿ, âîíà áóëà ïðîñòî äàíèíîþ òîãî÷àñí³é ïðîïàãàíä³. Ïðè-

éìàþ÷è òèòóë êîðîëÿ Ðóñ³, Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ãîòóâàâñÿ äî

áîðîòüáè ç ìîíãîëàìè. Â³í ïåðåí³ñ ñâîþ ñòîëèöþ íà òîé æå

çàõ³äíèé êîðäîí äî Õîëìó, ãàðÿ÷êîâî óêð³ïëÿâ ñâî¿ ì³ñòà ³ ïðî-

âîäèâ ã³ãàíòñüêó â³éñüêîâó ðåôîðìó, ÷àñòêîâî ïåðåîçáðîþþ÷è

ñâîþ àðì³þ çà ìîíãîëüñüêèìè çðàçêàìè òà íàñè÷óþ÷è ¿¿ ìåòàëü-

íîþ àðòèëåð³ºþ. Êîðîíàö³ÿ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à, çðîçóì³ëî, âè-

êëèêàëà òàêîæ âåëè÷åçíó äèïëîìàòè÷íó àêòèâí³ñòü ãàëèöüêî-

âîëèíñüêèõ êíÿç³â â ïîøóêàõ ðåàëüíèõ â³éñüêîâèõ ñîþçíèê³â.

192 Schramm G. Die Herkunft des Namens Rus’. Wiesbaden– Berlin, 1982. S.51–52.193 Патканов К.П. История монголов по армянским источникам. Вып.1. Санкт-

Петербург, 1874. С.87; Войтович Л. Нащадки Чингіз-хана. С.101, 104, 113–114:

Його ж. Остання еміграція короля Данила Романовича // Науковий вісник Во-

линського національного університету імені Лесі Українки. Історичні науки. №

13. Луцьк, 2009. С.91.

55

Â³éíà çà Àâñòð³éñüêó ñïàäùèíó. Îäíàê, íåçâàæàþ-

÷è íà ï³äãîòîâêó äî âèð³øàëüíî¿ áîðîòüáè ç ìîíãîëàìè, ó

1252-1253 ðð. Ðîìàíîâè÷³ âçÿëè àêòèâíó ó÷àñòü ó áîðîòüá³

çà Àâñòð³éñüêó ñïàäùèíó. Öåé ôàêò íå ïðîéøîâ íåïîì³÷å-

íèì ³ ñåðåä ³ñòîðèê³â, ï³äøòîâõíóâøè ¿õ äî ³íøèõ ïîøóê³â

ïðè÷èí çáëèæåííÿ ç Ðèìîì í³æ ï³äãîòîâêà àíòèîðäèíñüêî¿

êîàë³ö³¿. Îäíàê öå ïèòàííÿ íàäòî äèñêóñ³éíå, ùîáè íà íüî-

ìó çóïèíÿòèñÿ. Â³éí³ çà Àâñòð³éñüêó ñïàäùèíó (1246-1278)

ïðèñâÿ÷åí³ ÷èñëåíí³ íàóêîâ³ äîñë³äæåííÿ, ïåðø çà âñå àâ-

ñòð³éñüê³194, í³ìåöüê³195, óãîðñüê³196, ÷åñüê³197, ïîëüñüê³198,

óêðà¿íñüê³ òà ðîñ³éñüê³199, êðàùå ç ÿêèõ ³ íàéá³ëüø ãëèáîêå

194 Див.: Vancsa M. Geschichte Nieder- und Oberösterreichs. Gotha, 1905; Pirchegger H. Geschichte der Steirmark. T.1 (bis 1283). Gotha, 1920; Hantsch H. Die Geschichte Österreichs. T.1. Graz–Wien–Köln, 1959; Zöllner E. Geschichte Österreichs. Wien, 1974; Haider S. Geschichte Oberösterreichs. Wien, 1987; Dopsch H., Brenner K., Weltin M. Österreichische Geschichte 1122–1278. Die Läund das Reich. Der Ostalpenraum im Hochmitteelalter. Wien, 1999.

195 Див.: Redlich O. Rudolf von Habsburg – das Deutsche Reich nach dem Untergange des alten

Kaisertums. Insbruck, 1903; Meier H. Gertrud Herzogin von Österreich und Steirmark

// Zeitschrift des Historischen Vereins für Steirmark. Graz, 1927; Hausmann F. Kaiser

Friedrich II. und Österreich. Probleme um Friedrich II // Vorträge und Forschungen.

Bd.16. Sigmaringen, 1974; Kusternig A. Die Zeit König Ottokars in Österreich (1251-

1278). St. Pölten–Wien, 1978; Stökl G. Der russische Staat in Mittelalter und früher Neuzeit.

Wiesbaden, 1981; Hoensch J. K. Přemysl Otokar II. von Böhmen. Der goldene König.

Graz–Wien–Köln, 1989; Krieger K. F. Rudolf von Habsburg. Darmstadt, 2003. 196 Див.: Pray G. Historia rerum Hungariae cum notitiis praeviis. T.1. Budae, 1801; Wert-

ner M. Die Regierung Béla’s des Vierten // Ungarische Revue. T.13. 1893; Pauler G. A

Magyar nemzet története az Árpádházi királyok allat. T.2. Budapest, 1893; Hóman

B. Magyar történet a rendiség kialakulásának kora. T.2. Budapest, 1935; Kristó G.

Magyarorszag története 895-1301. Budapest, 2006. 197 Див.: Palacký F. Dějiny národu českého v Čechách a v Moravě. T. 1. Cz.2. Praha, 1854; T.1.

Cz.3. Praha, 1855; Šusta J. Dvě knihy českych dějin. Kniha prvni – Posledni Přemyslovci

a jejich dědictví. Praha, 1917; Novotný V. České dějiny. T.1. Cz.3. Praha, 1928; T.1. Cz.4.

Praha, 1937; Kavka F. Dějiny Česko-Slovenska do roku 1437. Praha, 1971; Vaníček V.

Velké dějiny zemí Koruny české. T.3 (1250-1310). Praha–Litomyšl, 2002; Žemlička J.

Století posledních Přemyslovců. Český stst a společnost ve 13. století. Praha, 1986. 198 Див.: Bartnicki M. Polityka zagraniczna księcia Daniela Halickiego w latach 1217-1264.

Lublin, 2005; Mika N. Walka o spadek po Babenbergach 1246-1278. Racibórz, 2008. 199 Див.: Войтович Л. Союз Галицьких Романовичів з Австрією та Чехією у ХІІІ ст.

// Проблеми слов’янознавства. Вип.56. 2006. С.263-273; Майоров А. В. Даниил Га-

лицкий и Фридрих Воинственный: русско-австрийские отношения середины ХIII

56

íàëåæèòü ïîëüñüêîìó ³ñòîðèêó Íîðáåðòó Ì³êà. Îäíàê áàãàòî

àñïåêò³â íàäàë³ çàëèøàþòüñÿ äèñêóñ³éíèìè.

Ùå Âîëîäèìèð Ïàøóòî çâåðíóâ óâàãó íà óñâ³äîìëåííÿ ë³-

òîïèñöåì âàæëèâîñò³ ö³º¿ â³éíè200. Ìèêîëà Êîòëÿð, çàãàëîì

íåãàòèâíî îö³íþþ÷è áîðîòüáó çà ñïàäùèíó Áàáåíáåðã³â òà ¿¿

íàñë³äêè, ñòâåðäæóâàâ, ùî ó Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à áóëè íàì³-

ðè ñòâîðèòè ñï³ëüíó ðóñüêî-àâñòð³éñüêó äåðæàâó201. Ñë³äîì çà

²âàíîì Êðèï’ÿêåâè÷åì, ÿêèé äîïóñêàâ, ùî Äàíèëî Ðîìàíîâè÷

“çàõîïèâñÿ ïëàíîì ïîñàäèòè îäíîãî ³ç ñèí³â íà àâñòð³éñüêî-

ìó ïðåñòîë³, ùîá â ÷àñ çàãðîçè â³ä îðäèíö³â ìàòè òóò ðåçåðâ

äëÿ êíÿç³âñüêî¿ ñ³ì’¿”202, íà îðäèíñüê³ ìîòèâè çì³í ó ïîë³-

òèö³ ãàëèöüêî-âîëèíñüêîãî êíÿçÿ âêàçóâàâ ïîëüñüêèé äîñë³ä-

íèê Ìàð³óø Áàðòí³öêèé203. ²íøèé â³äîìèé ïîëüñüêèé ³ñòîðèê

Ä. Äîìá ðîâñüêèé âèñóíóâ âåðñ³þ âèìóøåíî¿ ó÷àñò³ â öèõ ïî-

ä³ÿõ ãàëèöüêî-âîëèíñüêîãî êíÿçÿ ï³ä âïëèâîì ³ â ³íòåðåñàõ

óãîðñüêîãî êîðîëÿ Áåëè IV204.

Ùî æ çìóñèëî Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à ââ’ÿçàòèñÿ ó áîðîòüáó

çà Àâñòð³éñüêó ñïàäùèíó â ðîçïàë ïåðåãîâîð³â ç ðèìñüêèì

ïàïîþ, ôîðìóâàííÿ àíòèîðäèíñüêî¿ êîàë³ö³¿ òà ïðîâåäåííÿ

â³éñüêîâî¿ ðåôîðìè? Ïðè âñ³é çàïàëüíîñò³ ñâîãî õàðàêòåðó,

ÿêà îñîáëèâî ïðîÿâëÿëàñÿ ï³ä ÷àñ áèòâ, íàçâàòè öüîãî êíÿçÿ

àâàíòþðèñòîì â ïîë³òèö³ íå ìîæíà.

Ñâîãî ÷àñó ÿ çâåðíóâ óâàãó íà ïðèñóòí³ñòü äèíàñòè÷íèõ

ìîòèâàö³é Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à, ÿê³ ñõèëèëè éîãî äî âòðó-

÷àííÿ ó áîðîòüáó çà ñïàäùèíó Áàáåíáåðã³â205: Ôð³äð³õ ²²

Áàáåíáåðã áóâ ñèíîì Ëåîïîëüäà VI òà Ôåîäîðè Àíãåë³íè,

века // Вопросы истории. 2011. № 7. С. 32–52; Його ж. Русь, Византия и Западная

Європа. Санк-Петербург, 2011, С. 668–671200 Пашуто В. Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. Москва, 1950. С.258.201 Котляр Н. Ф. Дипломатия Южной Руси. Санкт-Петербург, 2003. С. 140.202 Крип’якевич І. Галицько-Волинське князівство. Львів, 1999. С.117.203 Bartnicki M. Polityka zagraniczna księcia Daniela Halickiego w latach 1217-1264.

Lublin, 2005. S.188–189.204 Dąbrowski D. Stosunki pomiędzy Romanowiczami a królem Węgier Belą IV i

niektórymi książętami polskimi w latach 1235-1240 // Княжа доба: історія і культу-

ра. Вип.1. Львів. 2007. C. 83–87.205 Войтович Л. Союз Галицьких Романовичів з Австрією та Чехією у ХІІІ ст. // Про-

блеми слов’янознавства. Вип.56. 2006. С.263–273.

57

äî÷êè â³çàíò³éñüêîãî âàñèëåâñà ²ñààêà ²² Àíãåëà àáî, ðàäøå,

éîãî ïëåì³ííèö³, äî÷êè ìîëîäøîãî áðàòà ²îàííà206. Òîáòî ìàòè

ãåðöîãà Ôð³äð³õà ²², ÿê ³ ¿¿ ñåñòðà – äðóãà äðóæèíà Ðîìàíà,

òðèâàëèé ÷àñ áóëà ðåãåíòøåþ ³ âèçíà÷àëà ïîë³òèêó Àâñòð³¿.

Ñàìå òóò âàðòî øóêàòè âèòîêè ãàëèöüêî-àâñòð³éñüêîãî ñîþçó

ó 1230-õ ðîêàõ.

Ï³äòðèìàâøè öþ äóìêó207, Îëåêñàíäð Ìàéîðîâ îá´ðóí-

òóâàâ ê³ëüêà ö³êàâèõ âåðñ³é: àâñòð³éñüêî-ãàëèöüê³ ñòîñóíêè

çì³íèëèñü ó 1237 ð., êîëè Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ â³äìîâèâñÿ ï³ä-

òðèìóâàòè Ôð³äð³õà ²² Áàáåíáåðãà, çà ùî îòðèìàâ â³ä éîãî

ïðîòèâíèêà ³ìïåðàòîðà Ôð³äð³õà ²² Ãîãåíøòàóôåíà 500 ìàðîê

ñð³áëîì ÿê êîìïåíñàö³þ çà ïîõ³ä â Àâñòð³þ. Ñàìå òîä³ ìàòè

àâñòð³éñüêîãî ãåðöîãà áóëà âèãíàíà ñèíîì ³ äëÿ çàõèñòó ñâî¿õ

ïðàâ çâåðíóëàñÿ äî ³ìïåðàòîðà.

Íà äóìêó ðîñ³éñüêîãî â÷åíîãî, Äàíèëî Ðîìàíîâè÷, ï³ñëÿ

ïîøóê³â êîíòàêò³â ç ³ìïåðàòîðîì ó 1235 ð., áóâ ïðèñóòí³ì

íà ç’¿çä³ ó Â³äí³ ó 1237 ð., äå é îòðèìàâ êîðîë³âñüêó êîðî-

íó â³ä Ôð³äð³õà ²² Ãîãåíøòàóôåíà. Çðîçóì³ëî, ùî öå íàäàí-

íÿ íå áóëî âèçíàíå ïàïîþ. Âæå íà ç’¿çä³ ó Ïîæîí³ (Áðàò³ñ-

ëàâ³) ó 1252 ð. Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ çàÿâèâ ïðî ñâî¿ ïðàâà íà

Àâñòð³éñüêó ñïàäùèíó. Çâàæàþ÷è íà öå, çàêîíí³ñòü ïðå-

òåíç³é éîãî ñèíà Ðîìàíà Äàíèëîâè÷à âèçíàëè Óãîðùèíà òà

×åõ³ÿ (îñòàííÿ ðîáèëà ñïðîáè äîìîâèòèñÿ ç íèì ïðî ðîçïî-

ä³ë Àâñòð³¿), à òàêîæ àâñòð³éñüêà åë³òà, çîêðåìà ëàíäð³õòåð

Àâñòð³¿ ³ ãåðöîãñüêèé øåíê ãðàô Ãåíð³õ ôîí Õàññáàõ, éîãî

áðàò Óëüð³õ, áðàòè Áåðíãàðä ³ Ãåíð³õ Ïðîéñåë³, Êîíðàä

ôîí Âàñåðáóðã, Îòòîí ôîí Ìàéñàó, Êîíðàä ôîí Ôàëüêåí-

áåðã, Êîíðàä ôîí Ã³ìáåðã, Ãåíð³õ ôîí Ë³õòåíøòåéí, Óëüð³õ

ôîí Ãþòòåíäîðô, Êðàôò ôîí Ñëåþö ³ Îòòîí ôîí Ëåéññ, ÿê³

206 Th iele A. Erzhälende genealogische Stammtafeln zur europäischen Geschichte. Bd.

1. Frankfurt-am-Main, 1993. Taf. 116, 204; Schwennike D. Europäische Stammtafeln:

Stammtafeln zur Geschichte der Europäischen Staaten. Neue Folge. Bd. I.1. Frankfurt-

am-Main, 1998. Taf. 39, 85; Scheibelreiter G. Die Babenberger. Wien–Köln–Weimar,

2010. S. 278.207 Майоров А. В. Даниил Галицкий и Фридрих Воинственный: русско-австрийские

отношения середины ХIII века // Вопросы истории. 2011. № 7. С. 32–52

58

ï³çí³øå çâèíóâàòèëè êíÿçÿ Ðîìàíà Äàíèëîâè÷à ó çðàä³ ÷åðåç

â³äìîâó ó ïîäàëüø³é áîðîòüá³ çà ïðåñòîë208.

Àâñòð³éñüêèé ãåðöîã Ôð³äð³õ ²² Áàáåíáåðã, ÿêèé íå ìàâ

ïðÿìèõ ñïàäêîºìö³â, çàãèíóâ â áèòâ³ ç óãîðñüêèì â³éñüêîì 15

÷åðâíÿ 1246 ð. íà ð. Ëåéò³. Â ö³é áèòâ³ ïðèéìàâ ó÷àñòü ³ “êî-

ðîëü Ðóñ³”, â³ä ðóêè ÿêîãî àâñòð³éñüêèé ãåðöîã ³ çàãèíóâ209.

²äåíòèô³êàö³ÿ öüîãî “êîðîëÿ Ðóñ³” ñï³ðíà. ß ï³äòðèìóþ äóì-

êó äîñë³äíèê³â, ÿê³ ââàæàþòü, ùî öèì “êîðîëåì Ðóñ³” ì³ã

áóòè ò³ëüêè êíÿçü Ðîñòèñëàâ Ìèõàéëîâè÷, çÿòü êîðîëÿ Áåëè IV210,

áî ïåðåãîâîðè óãîðñüêîãî êîðîëÿ ç Äàíèëîì Ðîìàíîâè÷åì ùå

íå çàê³í÷èëèñÿ ³ Ðîñòèñëàâ íà òîé ÷àñ ìàâ àìá³ö³¿ ïîñ³ñòè íå

ò³ëüêè ãàëèöüêèé, àëå é êè¿âñüêèé òà ÷åðí³ã³âñüêèé ïðåñòî-

ëè211.

Î. Ìàéîðîâ ââàæàº, ùî “êîðîëåì Ðóñ³” áóâ ñàì Äàíèëî

Ðîìàíîâè÷, ÿêèé äî òîãî ÷àñó âæå îòðèìàâ êîðîë³âñêèé òè-

òóë â³ä ³ìïåðàòîðà Ôð³äð³õà ²²212. Àëå Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ äî

÷åðâíÿ 1246 ð. íàâðÿä ÷è âñòèã áè ïîâåðíóòèñÿ ç ñòàâêè Áàòó

íà Âîëç³, ç³áðàòè â³éñüêî ³ âèñòóïèòè íà äîïîìîãó óãîðñüêîìó

êîðîëþ, âðàõîâóþ÷è òå, ùî Äèêå ïîëå áóëî íåïðîõ³äíèì ó

çèìîâó ïîðó ðîêó íàâ³òü ó XVI-XVII ñò. Ùå Âîëîäèìèð Áîð-

çàêîâñüêèé çâåðíóâ óâàãó, ùî âèðóøàþ÷è â Îðäó ç Êèºâà 4

ëþòîãî 1246 ð. ïàïñüêèé ïîñîë äå Ïëàíî Êàðï³í³ íå çàñòàâ

Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à í³ â Ãàëè÷³ í³ â Êèºâ³, áî îñòàíí³é ïå-

ðåáóâàâ ó Áàòó213. Çèìîþ äîðîãà ç Êèºâà â Îðäó ïðîëÿãàëà

208 Nika N. Walka o spadek po Babenbergach 1246–1278. RacibÓrz, 2008. C. 40209 Annales Millicensium continuation Sancrucensis tertia / Ed. W. Wattenbach //

Monumenta Germaniae Historica. Scriptores. T.9. Hannoverae, 1851. P.559; Annales

sancti Rudberti Salisburgenses a. 1-1286 / Ed. W. Wattenbach // Ibidem. P.789; Annales

Waldemarianis / Ed. G. Waitz // Monumenta Germaniae Historica. Scriptores. T.29.

Hannoverae, 1892. P.179.210 См., например: Wertner M. Boris und Rostislaw. Beitrag zur Geschichte der russisch-

polnisch-ungarischen Beziehungen. Berlin, 1889. S.45; Mika N. Walka o spadek po

Babenbergach 1246–1278. Racibórz, 2008.S.18. 211 Войтович Л. Княжа доба на Русі. С.418–419.212 Майоров А. В. Русь, Византия и Западная Европа. Санкт-Петербург, 2011. С.668–

671.213 Борзаковский В. С. История Тверского княжества. Санкт-Петербург, 1876.

С.242–243.

59

÷åðåç ×åðí³ã³â òà Ðÿçàíü â îáõ³ä Äèêîãî ïîëÿ, òîáòî çàéìàëà

çíà÷íî á³ëüøå ÷àñó. ² ïåðåãîâîðè ì³æ ðóñüêèìè òà óãîðñüêè-

ìè ïðåäñòàâíèêàìè ó çàìêó Çâîëåí ðîçïî÷àëèñÿ ò³ëüêè ë³òîì

1246 ð., à ¿õ çàâåðøåííÿ òà ñàì øëþá ìàëè ì³ñöå íà ïî÷àòêó

ë³òà 1247 ð. ï³ñëÿ ïîâåðíåííÿ ìèòðîïîëèòà Êèðèëà ç Í³êå¿,

ÿê óæå áóëî çãàäàíî âèùå.

Íà ï³äñòàâ³ Privilegium minus, äàðîâàíîãî Ãåíð³õó ²² ßçî-

ìèðãîòó ³ìïåðàòîðîì Ôð³äð³õîì ² Áàðáàðîñîþ, ó ðîäèí³ Áàáåí-

áåðã³â óñïàäêóâàííÿ ïðåñòîëó â³äáóâàëîñÿ ïî ìå÷ó ³ ïî êóæå-

ëþ214. Òîìó ïî ñìåðò³ Ôð³äð³õà ²² àâñòð³éñüêèé ïðåñòîë çàéíÿâ

ïðèíö Âëàäèñëàâ, ñèí ÷åñüêîãî êîðîëÿ Âàöëàâà (1228-1253),

îäðóæåíèé ç ïëåì³ííèöåþ ãåðöîãà – Ãåðòðóäîþ. Éîãî ðàííÿ

ñìåðòü (3 ñ³÷íÿ 1247 ð.) çíîâó çàëèøèëà â³äêðèòîþ ïðîáëåìó

àâñòð³éñüêî¿ ñïàäùèíè. Ïàïà ðèìñüêèé ²íîêåíò³é IV âèñóíóâ

ïðåòåíäåíòîì áàäåíñüêîãî ìàðêãðàôà Ãåðìàíà V Öåð³íãåíà,

ÿêèé ñòàâ äðóãèì ìóæåì Ãåðòðóäè. Ãåðìàí ïîìåð 4 æîâòíÿ

1250 ð. ³ çíîâó âèíèêëà ïðîáëåìà Àâñòð³éñüêî¿ ñïàäùèíè,

ÿêà àêòèâíî îáãîâîðþâàëàñÿ íà ç’¿çä³ â Ïîæîí³ (Áðàòèñëàâ³) ó

1252 ð., äå çóñòð³ëèñÿ Áåëà IV òà Äàíèëî Ðîìàíîâè÷215. ×åñü-

êèé êîðîëü, îäðóæèâøè 12 ëþòîãî 1252 ð. ñâîãî ñèíà ìàðê-

ãðàôà ìîðàâñüêîãî Ïøåìèñëà Îòòîêàðà ³ç çíà÷íî ñòàðøîþ çà

íüîãî ñåñòðîþ Ôð³äð³õà ²² – Ìàðãàðèòîþ, âäîâîþ í³ìåöüêîãî

êîðîëÿ Ãåíð³õà VII Ãîãåíøòàóôåíà216, çàäåêëàðóâàâ ïðåòåíç³¿

Ïøåìèñë³ä³â íà àâñòð³éñüêèé ïðåñòîë.

Ùîá çàïîã³òè öèì ïëàíàì Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ç Áåëîþ IV

äîìîâèëèñÿ ïðî ïåðåõ³ä àâñòð³éñüêîãî ïðåñòîëó äî Ðîìàíà Äà-

íèëîâè÷à, ÿêèé ìàâ îäðóæèòèñÿ ç Ãåðòðóäîþ Áàáåíáåðã, êîòðà

çàëèøàëàñÿ ôàêòè÷íîþ ïðàâèòåëüêîþ Àâñòð³¿ ³ ñàìà çâåðíó-

ëàñÿ ïî äîïîìîãó äî óãîðñüêîãî êîðîëÿ. Øëþá Ðîìàíà Äà-

íèëîâè÷à ç Ãåðòðóäîþ Áàáåíáåðã â³äáóâñÿ ï³ñëÿ ïîæîíüñüêî¿

214 Див.: Herrich A. Privilegium minus. Das staufi sche Kaisertum und die Babenberg

in Osterreich. Wien, 1972; 2 Aufl . Wien, 1976; Zöllner E. Das Privilegium minus und

seine Nachfolgebestimmungen in genealogischer Sicht // Mittellungen des Instituts für

Osterreichische Gaschichtsforschung. Bd.86. Wien, 1978. S.1–26. 215 ПСРЛ. Т.2. Стб.814.216 Войтович Л., Целуйко О. Правлячі династії Європи. Біла Церква, 2008. С.38, 326.

60

çóñòð³÷³ ó 1252 ð. â òîìó æ ñàìîìó çàìêó Ãàéíáóðç³, äå ïåðåä

öèì â³ä÷àëèñÿ Ïøåìèñë Îòòîêàð ç Ìàðãàðèòîþ Áàáåíáåðã217.

Óãîðñüêèé êîðîëü çàëó÷èâ äî â³éíè íà ï³äòðèìêó Ðîìà-

íà ñâîãî çÿòÿ êðàê³âñüêîãî êíÿçÿ Áîëåñëàâà Ñîðîì’ÿçëèâîãî

³ éîãî ïëåì³ííèêà ìîëîäîãî ëåí÷èíñüêîãî êíÿçÿ Ëºøêà ×îð-

íîãî, à òàêîæ âàñàëüíèõ ñåðáñüêèõ ³ áîëãàðñüêèõ êíÿç³â òà

ïîëîâö³â218. Ðîìàí Äàíèëîâè÷ íà àâñòð³éñüêîìó ïðåñòîë³ âëà-

øòîâóâàâ óãîðñüêîãî êîðîëÿ çíà÷íî á³ëüøå í³æ Ïøåìèñë

Îòòîêàð. Êð³ì òîãî, â³í ïîçà ñóìí³âàìè ðîçðàõîâóâàâ çðîáè-

òè ìîëîäîãî àâñòð³éñüêîãî ãåðöîãà ñâî¿ì âàñàëîì. Àêòèâí³ñòü

óãîðñüêîãî êîðîëÿ â ïåðøèõ ôàçàõ áîðîòüáè çà ñïàäùèíó Áà-

áåíáåðã³â ÿñêðàâî äåìîíñòðóâàëà éîãî åêñïàíñèâí³ ïëàíè.

Â³éíà ðîçïî÷àëàñÿ âòîðãíåííÿì ïîëîâö³â ó äðóã³é ïîëîâè-

í³ 1252 ð. â Ìîðàâó. ßêíàéàêòèâí³øó ó÷àñòü â ö³é â³éí³ âçÿâ

Ëåâ Äàíèëîâè÷219. Ðàçîì ç áàòüêîì ³ ñâîÿêîì êðàê³âñüêèì

êíÿçåì Áîëåñëàâîì Ñîðîì’ÿçëèâèì, îäðóæåíèì ç ñåñòðîþ

Êîíñòàíö³¿ Êóíåãóíäîþ, â³í âòîðãíóâñÿ â ÷åñüê³ çåìë³ â ê³íö³

âåñíè – íà ïî÷àòêó ë³òà 1253 ð. Á³ëÿ ì³ñòà Êîçë³é (íèí³ Êîçëº

íà áåðåç³ Îäðè â Îïîëüñüê³ì âîºâîäñòâ³) Ëåâ, ç äðóæèíàìè

ëèòîâñüêèõ êíÿç³â Òîâòèâ³ëà òà Åäèâ³ëà ³ ïîëêîì äâ³ðñüêîãî

Àíäð³ÿ, â³ää³ëèâñÿ â³ä îñíîâíèõ ñèë ³ ñòàâ ïóñòîøèòè ÷åñüê³

çåìë³, â³äâîë³êàþ÷è ñèëè ÷åñüêîãî êîðîëÿ â³ä ïîõîäó â Àâ-

ñòð³þ. Ïîò³ì â³í â÷àñíî ï³ä³éøîâ ï³ä Îïàâó, îáëîæåíó Äàíè-

ëîì Ðîìàíîâè÷åì òà ïîëÿêàìè220.

Ï³ñëÿ çäîáóòòÿ Îïàâè òà áèòâè ï³ä Îëîìîóöåì (25 ÷åðâíÿ

1253 ð.)221 ÷åñüêà ñòîðîíà ïðîïîíóâàëà Ðîìàíîâ³ Äàíèëîâè÷ó

ðîçä³ëèòè Àâñòð³éñüêó ñïàäùèíó. Àëå 23 âåðåñíÿ 1253 ð. ïî-

ìåð ÷åñüêèé êîðîëü Âàöëàâ ² ³ ó æîâòí³ Ïøåìèñë ²² Îòòîêàð

áóâ êîðîíîâàíèé ÿê êîðîëü ×åõ³¿, ùî ñïðè÷èíèëîñÿ äî âòðó-

÷àííÿ â êîíôë³êò ðèìñüêîãî ïàïè ²íîêåíò³ÿ IV. “Àâñòð³éñüêèé

217 Там само. С.39.218 Kosmova letopisu pokračovatele. Vydavatel J. Emler. Prekladatel V. V. Tomek / Fontes

rerum Bohemicarum. T.2. Praha, 1874. S.316.219 Див.: Mika N. Walka o spadek po Babenbergach 1246–1278. Racibórz, 2008. S.41, 43,

58, 75, 77. 220 ПСРЛ. Т.2. Стб.827–828.221 Włodarski B. Polska i Czechy w drugiej połowie XIII i początkach XIV wieku (1250-

1306). Lwów, 1931. S.13–18.

61

âóçîë” çàòÿãóâàâñÿ, à Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ íå ì³ã äàë³ òðèìàòè

îñíîâí³ ñèëè â ×åõ³¿ òà Àâñòð³¿. Ïåðåãîâîðè ç ïàïîþ çàâåð-

øóâàëèñÿ ³ Äàíèëîâ³ ïîòð³áåí áóâ íà Çàõîä³ ñòàá³ëüíèé ìèð ³

ï³äòðèìêà. Òèì á³ëüøå, ùî ñâîþ ïîçèö³þ ïàïà ²íîêåíò³é IV

îáãðóíòîâóâàâ ïîáîþâàííÿì, ùî ïðîäîâæåííÿ öüîãî êîíôë³ê-

òó ìîæå çàê³í÷èòèñÿ ï³äïîðÿäêóâàííÿì öèõ õðèñòèÿíñüêèõ

äåðæàâ ìîíãîëàì222. Êèíóâøè âèêëèê Îðä³ ñâîºþ êîðîíàö³ºþ

òà ïðèéíÿòòÿì òèòóëó êîðîëÿ Ðóñ³223, Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ïðî-

ñòî íå ì³ã äàë³ ïðîäîâæóâàòè áîðîòüáó çà Àâñòð³éñüêèé ïðå-

ñòîë. À Áåëà IV ëåãêî ïîãîäèâñÿ íà ïåðåãîâîðè, òàê ÿê â³í íå

ñò³ëüêè äîïîìàãàâ ñîþçíèêîâ³, ÿê ñàì íàìàãàâñÿ îâîëîä³òè

àâñòð³éñüêèìè çåìëÿìè.

Çàëîæíèêîì ö³º¿ ñêëàäíî¿ ïîë³òè÷íî¿ ñèòóàö³¿ ñòàâ Ðîìàí

Äàíèëîâè÷. ×åõè îáëîæèëè éîãî â çàìêó Ãàéíáóðã, à ðîäè÷³

íå äàâàëè äîïîìîãè. Ðÿòóþ÷è ìóæà, Ãåðòðóäà äîáðîâ³ëüíî ïî-

ãîäèëàñÿ íà ðîçðèâ øëþáó224. Äî òàêîãî âèõîäó Ðîìàíà òåæ,

éìîâ³ðíî, ï³äøòîâõóâàëè ³ óãîðñüêèé êîðîëü ³ áàòüêî òà ³íø³

ðîäè÷³. Ï³ñëÿ óñóíåííÿ Ðîìàíà Äàíèëîâè÷à ÿê ïðåòåíäåíòà

ñòîðîíè ëåãêî ä³éøëè çãîäè â òðàâí³ 1254 ð., ï³äïèñàâøè â³ä-

ïîâ³äí³ óãîäè ó Áóä³ òà Ïîæîí³. Ïøåìèñë ²² Îòòîêàð îòðèìàâ

Àâñòð³þ, ïîãîäèâøèñü íà ïåðåäà÷ó Øò³ð³¿ ñèíîâ³ Áåëè IV –

Ñòåôàíîâ³225.

222 Vetera monumenta nistorica Hungariam sacram illustrantia / Ed. A. Th einer. T.1 . Romae, 1859. P.227. № 431; Monumenta Germaniae Historica. Epistolae saeculi XIII e regestis pontifi cum Romanorum selecte / Ed. C.Rodenberg. V.3. Berlin, 1894. P.238. № 273; Сodex diplomaticus et epistolaris regni Bohemiae. V.5. P.1 / Ed. G. Friedrich. Prague, 1907. P.57–58. № 20.

223 Исаевич Я.Д. „Королевство Галиции и Володимирии” и „Королевство Руси” // Древнейшие государства на территории СРСР. 1985 г. Москва, 1986. С.62–63; Його ж. Галицько-Волинське князівство доби Данила Галицького та його нащад-ків (Замість передмови) // Історичні та культурологічні студії. Т.3. Галичина і Волинь у добу середньовіччя. До 800-річчя з дня народження Данила Галицько-го. Львів, 2001. С.3–9; Його ж. До історії титулатури володарів у Східній Європі // Княжа доба. Вип.2. Львів, 2008. С.3–29; Войтович Л. Нащадки Чингіз-хана. Вступ до генеалогії Чингізидів-Джучидів. Львів, 2004. С.101–103; Гарді Д. “Rex Ruscie” olim “rex Gallicie” // Дрогичинъ 1253. Івано-Франківськ, 2008. С.37–49.

224 Fischer M. Merkwirdigere Schicksaie des Stift es und der Stadt klosterneuburg

aus Urkunden gezogen II (Urkundenbuch). Wien, 1815. № 60; Fontes Rerum

Bohemicarum. Т.2. Praha,1874. Р.289; Т.3. Praha,1875. Р.312; MGH. Т.9. Р.599. 225 Див.: Hoensch K. Přemysl Otakar II. von Böhmen. Der goldene König. Graz–Wiedeń–

62

Â³éíà ç ìîíãîëàìè. Çèìîþ 1253-1254 ðð. Ëåâ Äàíèëîâè÷

âæå î÷îëþâàâ ïîõ³ä ó ÿòâÿçüêó çåìëþ ïðîòè êíÿçÿ Ñòåêèíòà.

Àëå ãîëîâíèì çàâäàííÿì áóëî ïîâí³ñòþ â³äíîâèòè ïàíóâàííÿ

Ðîìàíîâè÷³â íà âñ³é òåðèòîð³¿ Ðîìàíîâî¿ ñïàäùèíè, ÿêà òåïåð

íàçèâàëàñÿ êîðîë³âñòâîì Ðóñ³. À â ïîâ³òð³ âèñ³â çàïàõ íîâî¿

â³éíè ç ìîíãîëàìè, ÿêî¿ íå õîò³ëè, àëå ÿêà áóëà íåìèíó÷îþ

ï³ñëÿ êîðîíàö³¿ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à ³ ïðèéíÿòòÿ íîâîãî òèòó-

ëó. Òîìó â³äðàçó æ ïî çàâåðøåíí³ ïîõîäó íà ÿòâÿã³â ç íàêàçó

êîðîëÿ Äàíèëà éîãî ñèí ïåðåìèøëüñüêèé êíÿçü Ëåâ ìóñèâ

øâèäêèì ìàðøåì ïåðåêèíóòè â³éñüêî äî Áàêîòè íà Ñåðåäí³é

Äí³ñòåð ³ ïðèâåñòè äî ïîêîðè áîÿðèíà Ìèë³ÿ, ÿêèé ñòàâ îð-

äèíñüêèì áàñêàêîì226.

Â ê³íö³ 1254 ð. Ëåâ Äàíèëîâè÷ ¿çäèâ â Óãîðùèíó äî ñâîãî

òåñòÿ Áåëè IV, íàïåâíî äëÿ ï³äòâåðäæåííÿ ñîþçó227.

Çèìîþ 1254-1255 ðð. êíÿçü Ëåâ î÷îëèâ êàðàëüíèé ïîõ³ä

ó âåðõ³â’ÿ Ï³âäåííîãî Áóãó ó Áîëîõ³âñüêó çåìëþ, êíÿç³ ÿêî¿

ÿê îðäèíñüê³ äàííèêè ï³äòðèìàëè Êóðåìñó228. Õòî áóâ öåé

Êóðåìñà: Êîðåíöà, åì³ð Ìàóö³, âîëîäàðÿ Ïðè÷îðíîìîðñüêî-

ãî óëóñó229, ÿêèé áóâ “ïàíîì óñ³õ òèõ, õòî ïîñòàâëåíèé íà

çàñàä³ ïðîòè óñ³õ íàðîä³â Çàõîäó, ùîá îñòàíí³ íå íàïàëè íà

íèõ çíåíàöüêà”230 ÷è Êóðóìèø³, ñèí Îðäó ³ ïëåì³ííèê Áàòó231,

ÿêèé âîëîä³â îêðåìèì óëóñîì íà Ïðàâîáåðåææ³?232 Îäíîçíà÷-

íî â³äïîâ³ñòè íà öå ïèòàííÿ íåìîæëèâî.

Köln, 1989. S.44–48, 112–120.226 ПСРЛ. Т.2. Стб.828–829227 ПСРЛ. Т.2. Стб.830.228 ПСРЛ. Т.2. Стб.838. 229 Войтович Л. Нащадки Чингіз-хана. Вступ до генеалогії Чингізидів-Джучидів.

Львів, 2004. С.16.230 Джованни дель Плано Карпини. История монголов. Гильом де Рубрук. Путеше-

ствия в восточные страны / Пер. с лат А. Малеина. Ред., вступ. Статья и примеч.

Н.Шастиной. Москва, 1957. С.69. .231 Тизенгаузен В. Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. Т.2.

Москва–Ленинград, 1941. С.42.232 Федоров-Давыдов Г. Общественный строй Золотой Орды. Москва, 1973. С.60–

61; Пилипчук Я. Правителі золотоординських улусів Північно-Західного

Причорномор’я середини ХІІІ ст. // Генеалогічні записки Українського гераль-

дичного товариства. Вип.5. Львів, 2006. С.17.

63

Êóðåìñ³ áóëè ï³äïîðÿäêîâàí³ ïðàâèòåë³ Áîëîõ³âñüêî¿ çåì-

ë³, òîáòî òåðèòîð³¿ ðîçòàøîâàí³ íà ìåæ³ âîäîä³ëó áàñåéí³â

Ïðèï’ÿò³, Äí³ïðà, Ï³âäåííîãî Áóãó ³ Äí³ñòðà, ì³æ Êè¿âñüêîþ,

Ãàëèöüêîþ ³ Âîëèíñüêîþ çåìëÿìè. Íà ï³âäí³ Áîëîõ³âñüêà

çåìëÿ ìåæóâàëà ç ïîëîâåöüêèì ñòåïîì. Öÿ òåðèòîð³ÿ áóëà

ãóñòî çàñåëåíîþ ³ çàïîâíåíîþ ñ³òêîþ ì³ñò, àðõåîëîã³÷íå äî-

ñë³äæåííÿ ÿêèõ ëèøå ïî÷èíàºòüñÿ: Êîòåëüíè÷ (âïåðøå çãàäà-

íèé ï³ä 1143 ð.233, íà ð. Ãóéâ³, ïðèòîö³ Òåòåðåâà, òåïåð ñ. Êî-

òåëüíèöÿ Ïîëîíåíñüêîãî ð-íó Õìåëüíèöüêî¿ îáë.), Ìåäæèáîæ

(1146 ð.234, ïðè âïàä³íí³ ð. Áóæêà â Ï³âäåííèé Áóã), Áîëîõîâ

(1150 ð.235, â öåíòð³ ì³æ âåðõ³â’ÿìè Ï³âäåííîãî Áóãó, Ãîðèí³,

Ñëó÷³ ³ Òåòåðåâà, òåïåð ì. Ëþáàð), Ìóíàðåâ (1150 ð.236, ïîáëè-

çó Áîëîõîâà), Áîæåñüêèé (1152 ð.237, â âåðõ³â’ÿõ Ï³âäåííîãî

Áóãó), Øåëîìíèöà (1159 ð.238, ïîáëèçó Êîòåëüíè÷à), Ïîëîíèé

(1169 ð.239, ïðè âðàä³íí³ ð. Õîìîðè, ë³âî¿ ïðèòîêè Ñëó÷³, òå-

ïåð ì. Ïîëîííå Õìåëüíèöüêî¿ îáë.; öÿ ôîðòåöÿ ó òðàâí³ 1169 ð.

âèòðèìàëà 17-äåííó îáëîãó ïîëîâåöüêîãî â³éñüêà ³ îáîðîíè-

ëàñÿ â³ä ïîëîâö³â ó 1171-1172 ðð.), Ìèêóëèí Âîëèíñüêèé

(1169 ð.240, òåïåð ñ. Ìèêóëèí Ãîùàíñüêîãî ð-íó Ð³âíåíñüêî¿

îáë.), Ìåæèìîñòÿ (1170 ð.241), Êîëîäÿæèí (1240 ð.242, íà

ð. Ñëó÷, äëÿ éîãî çäîáóòòÿ ìîíãîëè çìóøåí³ áóëè çîñåðåäèòè

âàæêó ìåòàëüíó àðòèëåð³þ: 12 ïîðîê³â), Êóäèí (1241 ð.243,

íà ð. ²êâà), Ãóáèí (1241 ð.244, ó âåðõí³é òå÷³¿ Ñëó÷³), Êîáóä

233 ПСРЛ. Т.2. Стб.314.234 ПСРЛ. Т.2. Стб.330.235 ПСРЛ. Т.2. Стб.398–399.236 ПСРЛ. Т.2. Стб.398–399.237 ПСРЛ. Т.2. Стб.454.238 ПСРЛ. Т.7. С.71.239 ПСРЛ. Т.1. Стб.358.240 ПСРЛ. Т.2. Стб.533.241 ПСРЛ. Т.2. Стб.644.242 ПСРЛ. Т.2. Стб.786. 243 ПСРЛ. Т.2. Стб.792.244 ПСРЛ. Т.2.Стб.792.

64

(1241 ð.245), Ãîðîäîê Áîëîõîâñüêèé (1241 ð.246), Äÿäüêîâ (1241 ð.247),

Äåðåâè÷ (1241 ð.248, ó âåðõí³é òå÷³¿ Ñëó÷³, òåïåð ñ. Âåëèê³ Äå-

ðåâè÷³). Ö³ ì³ñòà áóëè îñåðåäêàìè ðåìåñëà òà òîðã³âë³, ÷åðåç

íèõ ïðîõîäèëè òîðãîâåëüí³ øëÿõè, ÿê³ ç’ºäíóâàëè Êè¿â ç Ãà-

ëèöüêîþ òà Âîëèíñüêîþ çåìëÿìè ³ ï³âäåííèìè ñòåïàìè. Ñ³ëü-

ñüêà îêðóãà òàêîæ áóëà òàêîæ äîñòàòíüî çàñåëåíîþ.

Ïðîáëåì³ Áîëîõîâñüêî¿ çåìë³ ³ áîëîõîâñüêèõ êíÿç³â ïðè-

ñâÿ÷åíà ÷èñëåííà ë³òåðàòóðà249. Â Õ²-Õ²² ñò. áîëîõ³âñüêèìè

ì³ñòàìè âîëîä³â Êè¿â. Ó Õ²² ñò. òóò ÷àñàìè âèíèêàëè îêðå-

ì³ êíÿç³âñòâà ç ð³çíèìè öåíòðàìè, çàëåæí³ áåçïîñåðåäíüî â³ä

êè¿âñüêîãî êíÿçÿ. Íà ïî÷àòêó Õ²²² ñò. ãàëèöüêî-âîëèíñüêèé

êíÿçü Ðîìàí Ìñòèñëàâè÷ ïåðåäàâ ö³ òåðèòîð³¿ ñþçåðåíó Âî-

ëèí³ – ëóöüêîìó êíÿçþ ²íãâàðþ ßðîñëàâè÷ó, ìàþ÷è íà ìåò³

îñòàòî÷íî çàêð³ïèòè ¿õ çà Âîëèííþ. Áîðîòüáà çà ñïàäùèíó

245 ПСРЛ. Т.2. Стб.792.246 ПСРЛ. Т.2. Стб.792.247 ПСРЛ. Т.2. Стб.792.248 ПСРЛ. Т.2. Стб.792.249 Дашкевич Н.П. Болоховская земля и ее значение в русской истории // Труды ІІІ

Археологического Съезда в Киеве 1874 г. Т.2. Киев, 1876. С.69–139; Його ж. Но-

вейшие домыслы о Болохове и Болоховцах // Университетские известия ун-та

св. Владимира. Киев, 1884. № 6. С.155–186; Його ж. Еще разыскания и вопросы о

Болохове и болоховцах // Там же. Киев, 1899. № 1. С.56–69; Петрушевич А. Кем

были Болоховские князья? Львов, 1877; Молчановский Н.В. Очерк известий о

Подольской земле до 1434 года (преимущественно по летописям). Киев, 1885.

С.102–143; Грушевский М. С. К вопросу о Болохове // Чтения в Историческом

Об-ве Нестора Летописца при Киевском ун-те. Кн.7. Отд.2. 1893. С.3–11; Його

ж. Історія України-Руси. Т.3. Львів, 1905. С.155–161, 535–536; Андріяшев О. Лі-

тописне Болохово і болохівські князі // Науковий збірник за рік 1929. Записки

історичної секції УАН. Т.32. Київ, 1930. С.20–31; Раппопорт П. А. Города Боло-

ховской земли // Краткие сообщения Ин-та истории материальной культуры

АН СССР. Вып.57. Москва, 1955. С.52–60; Липко С. А. Де був давній Болохов? //

Український Історичний Журнал. 1971. № 4. С.99–104; Терещук К. І. До питання

про локалізацію Болохівської землі // Дослідження з слов’яно-руської археології.

Київ, 1976. С.164–175; Крип’якевич І. П. Галицько-Волинське князівство. Львів,

1999. С.25–26, 55–56; Войтович Л. В. Волинська земля князiвських часiв (Х-ХII

ст.) // Проблеми iсторичної географiї України. Київ, 1991. С.17–18; Його ж. Боло-

хівські князі // Київ. 1991. № 6. С.158–159; Його ж. Княжа доба на Русі: портре-

ти еліти. Біла Церква, 2006. С.503–506; Котляр М. Ф. Галицько-Волинська Русь.

Київ, 1998.

65

Ðîìàíîâè÷³â, ñõîæå, Áîëîõ³âñüêó çåìëþ ìàéæå íå çà÷åïèëà,

àëå ïðîáëåìà êèì áóëè áîëîõ³âñüê³ êíÿç³ ñåðåäèíè Õ²²² ñò.

çàëèøàºòüñÿ äèñêóñ³éíîþ.

Áîëîõiâñüêèõ êíÿç³â öüîãî ïåð³îäó ââàæàëè òóçåìíè-

ìè êíÿçÿìè íà çðàçîê êíÿçÿ ÷îðíèõ êëîáóê³â Êîíäóâäèÿ

÷è àñèìiëüîâàíèìè ïîëîâöÿìè (âåðñiÿ Äåíèñà Çóáðèöüêî-

ãî, ïiäòðèìàíà Iñèäîðîì Øàðàíåâè÷åì, Íèêàíäðîì Ìîë-

÷àíîâñüêèì òà ií.), àëå òàêà äóìêà ïîâíiñòþ ñïðîñòîâàíà

àðõåîëîãi÷íèìè äîñëiäæåííÿìè, ÿêi íå çàëèøàþòü ñóìíiâiâ,

ùî Áîëîõiâñüêà çåìëÿ áóëà ãóñòî çàñåëåíà ñëîâ’ÿíñüêèì íàñå-

ëåííÿì – íàùàäêàìè ïîëÿí, äðåâëÿí òà óëè÷iâ. Æîäíèõ ñë³-

ä³â ïðèñóòíîñò³ òóò ïîëîâåöüêèõ ìàñèâ³â àáî ÷îðíèõ êëîáóê³â

(òîðê³â, áåðåíäå¿â, ïå÷åí³ã³â ÷è êîó¿â) íå çíàéäåíî.

Ìèêîëà Êîòëÿð ââàæàº ¿õ áîÿðàìè, ÿêi âèñòóïàëè ïðî-

òè îá’ºäíàâ÷î¿ ïîëiòèêè Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à. Ãóñòà ñiòêà ìiñò

ç ðîçâèíåíèìè ðåìåñëàìè â öüîìó ðåã³îí³ í³áè ï³äñèëþº öþ

âåðñ³þ. Àíò³í Ïåòðóøåâè÷ ââàæàâ ¿õ ñiëüñüêèìè êåíåçÿìè-

ñóääÿìè, àíàëîãi÷íèìè ïiäêàðïàòñüêèì ó ñåëàõ íà âîëîñüêî-

ìó ïðàâi. Îäíàê îáèäâ³ ö³ âåðñ³¿ íå çîâñiì óçãîäæóþòüñÿ ç

äæåðåëàìè, àäæå ìàçîâåöüêèé êíÿçü Áîëåñëàâ ïðÿìî çâåð-

íóâñÿ äî Äàíèëà: “öå íå òâî¿ âî¿íè, âîíè º îêðåìèìè êíÿçÿ-ìè”. “Áðàòiºþ” íàçèâàëè ¿õ i iíøi êíÿçi. Ùî æ äî ëiòîïèñöiâ,

òî âîíè íiêîëè íå ïëóòàëè áîÿð ç êíÿçÿìè.

Áîëîõ³âñüêèõ êíÿç³â ââàæàëè òàêîæ Îëüãîâè÷àìè, ÿêi

âöiëiëè â ö³é çåìë³ ïiñëÿ òðàãåäi¿ 1211 ð. (Ìèêîëà Êàðàìçií,

Ìèõàéëî Àðöèáàøåâ, Ìèõàéëî Êâàøíií-Ñàìàðií, Ðîìàí Çî-

òîâ). Ïîìèëêà îñòàííiõ ïîëÿãàëà ó òîìó, ùî âîíè â³äíîñèëè

êíÿçÿ Içÿñëàâà Ìñòèñëàâè÷à, ÿêèé ó 1235 ð. çàõîïèâ Êè¿â i

âèìàãàâ ó Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à ïîâåðíóòè ñâîþ “áðàòiþ” –

áîëîõiâñüêèõ êíÿçiâ, äî Îëüãîâè÷³â, òîäi ÿê öåé êíÿçü áóâ

Ñìîëåíñüêèì Ìîíîìàõîâè÷åì. Âðàõîâóþ÷è öåé ôàêò Ìèêîëà

Áàóìãàðòåí ñïðàâåäëèâî â³äíîñèâ áîëîõiâñüêèõ êíÿçiâ äî íà-

ùàäê³â Iíãâàðà ßðîñëàâè÷à, ÿêi çáåðåãëè òiëüêè öþ ÷àñòèíó

éîãî âîëîäiíü. Îäèí ç íèõ Áîðèñ ó 1234 ð. çãàäàíèé ÿê êíÿçü

ìåäæèáiçüêèé250. Öå áóâ áðàò àáî ñèí ßðîñëàâà ²íãâàðîâè÷à251.

250 ПСРЛ. Т.2. Стб.774. 251 Рапов О. М. Княжеские владения на Руси в Х – первой половине ХІІІ в. Москва,

1977. С.196.

66

Çà Ì. Áàóìãàðòåíîì ó Áîðèñà áóëî ùå äâà áðàòè, ÿêi òðèìàëè

Áîëîõiâ252. Ñïðàâäi, Âîëèíñüêi Ìîíîìàõîâè÷i áóëè “áðàòiºþ”

äëÿ Ñìîëåíñüêèõ Ìîíîìàõîâè÷iâ. Ñïðàâåäëèâî ââàæàþ÷è, ùî

¿õí³ ïðàâà íà Ëóöüê i Ñõiäíó Âîëèíü âàãîìiøi âiä ïðàâ Äàíè-

ëà Ðîìàíîâè÷à, öi êíÿçi i ¿õ íàùàäêè ìîãëè áóòè â îïîçèöi¿

äî êîðîëÿ. Êðiì òîãî áåçïîñåðåäíº ñóñiäñòâî ç îðäèíöÿìè çìó-

øóâàëî ¿õ äî ñïiâïðàöi ç íèìè.

Á³ëüø³ñòü áîëîõîâñüêèõ ì³ñò áóëî çíèùåíî â õîä³ êàðàëü-

íèõ åêñïåäèö³é ãàëèöüêèõ êíÿç³â Øâàðíà ³ Ëåâà Äàíèëîâè÷³â

ó 1254-1257 ðð. Áîëîõîâñüê³ êíÿç³, ñóäÿ÷è ç àðõåîëîã³÷íîãî

ìàòåð³àëó, âïåðòî áîðîíèëè ñâî¿ ì³ñòà ³ íå áàæàëè ï³äïîðÿä-

êîâóâàòèñÿ253. Íàïåâíî íå âñ³ âîíè çãèíóëè ó ö³é áîðîòüá³. Íà-

ùàäêàìè áîëîõiâñüêèõ êíÿçiâ ìîãëè áóòè ïîäiëüñüêèé êíÿçü

Äìèòðî, ÿêèé áðàâ ó÷àñòü ó áèòâi íà Ñèíiõ Âîäàõ ó 1362 ð.;

éîãî ñèí Ôåäið, à òàêîæ êíÿçi Çâÿãîëüñüêi òà Äåðåâèíñüêi,

ÿê³ âiäîìi ç äîêóìåíò³â ÕV ñò.254. Âòðàòèâøè ñâî¿ âîëîä³ííÿ,

÷àñòèíà áîëîõ³âñüêèõ êíÿç³â ìîãëà â³ä³éòè äî Êóðåìñè, à ï³ç-

í³øå ïîâåðíóòèñÿ íàçàä ç îðäèíöÿìè, àáî æ òàêè ñêîðèòè-

ñÿ Ðîìàíîâè÷àì. Çàãàëîì æå áîðîòüáà çà Áîëîõ³âñüêó çåìëþ

áóëà áè ïîçáàâëåíà çì³ñòó âçàãàë³, ÿêáè Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ íå

ïëàíóâàâ çâ³ëüíåííÿ â³ä îðäèíñüêî¿ çàëåæíîñò³ ³íøèõ ðóñü-

êèõ çåìåëü òà ïîâåðíåííÿ Êèºâà. Ïîêè éøëà áîðîòüáà çà çî-

ëîòîîðäèíñüêèé ïðåñòîë Äàíèëîâ³ Ðîìàíîâè÷ó ïîòð³áíî áóëî

ÿêíàéøâèäøå îïàíóâàòè õî÷à á Ïðàâîáåðåææÿ. Â³äáèâøè

íàñòóï Êóðåìñè íà Âîëèíü, êîðîëü Äàíèëî ãîòóâàâñÿ äî ïî-

õîäó íà Êè¿â. Ë³òîì – îñ³ííþ 1256 ð. â³éñüêà çáèðàëèñÿ á³ëÿ

252 Baumgarten N. Genealoges et mariages occidentaux des Rurikides Russes du X-e au

XIII-e siecle / Orientalia Christiana. № 35. Roma, 1927. P.60–62.253 Войтович Л. В. Нащадки Чингіз-хана: Вступ до генеалогії Чингізидів-Джучидів.

Львів, 2004. С.101–102. 254 Дашкевич Я. Грамота Федора Дмитровича 1062 р. Нарис з украμнськоμ дипло-

матики // Архiви України. 1962. № 4. С.4–18; Микаэлян В. К вопросу о грамоте

князя Федора Дмитриевича // Археографический Ежегодник за 1964 г. Москва,

1965. С.11–18; Archivum książąt Lubartowiczów Sanguszków w Sławucie wydane

nakładem własciciela, pod kierownictwem Z.L.Radzimińskiego przy wspołudziale

P.Skobielskiego i B.Gorczaka. Т.1. Lwów, 1887. S.118; Яковенко Н.М. Українська

шляхта з кiнця XIV до середини XVII ст. (Волинь i Центральна Україна). Київ,

1993. С.296, 333; Войтович Л. Княжа доба на Русі: портрети еліти. С.503–506.

67

Âîçâÿãåëÿ. Ñõîæå, ùî ¿õ ìàâ î÷îëèòè Ëåâ Äàíèëîâè÷, ÿêèé

òóäè âèñòóïèâ.

Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ íå øêîäóâàâ ñåáå ³ ñâî¿õ ñèí³â. Ïå-

ðåìèøëüñüêèé êíÿçü íå ìàâ ïåðåïî÷èíêó. Áàòüêî â ïîâí³é

ì³ð³ âèêîðèñòîâóâàâ éîãî â³éñüêîâ³ òàëàíòè. Ïîë³òè÷íà ñèòó-

àö³ÿ ïîñò³éíî çì³íþâàëàñÿ. Êîíôðîíòàö³ÿ ç ëèòîâñüêèì êî-

ðîëåì Ì³íäîâãîì çàâåðøèëàñÿ êîìïðîì³ñíèì ìèðîì, ÿêèé â

ê³íö³ 1253 ð. áóâ ñêð³ïëåíèé øëþáîì Øâàðíà Äàíèëîâè÷à ç

äî÷êîþ Ì³íäîâãà255. Â ïîðîçóì³íí³ îáîõ ñòîð³í áóâ çàö³êàâ-

ëåíèé ³ ïàïà ²íîêåíò³é IV, ÿêèé îðãàí³çîâóâàâ ñâîºð³äíèé

áàð’ºð ïðîòè ìîíãîë³â. Ìîæëèâî òîìó ³ êíÿçü Ðîìàí Äàíèëî-

âè÷, ÿêèé ïîâåðíóâñÿ ç Àâñòð³¿ ó 1254 ð. îòðèìàâ â³ä êîðîëÿ

Ì³íäîâãà â ëåí Íîâîãðóäñüêå êíÿç³âñòâî. Çàêð³ïëÿþ÷èñü íà

íîâîìó ì³ñö³, Ðîìàí Äàíèëîâè÷ áëèçüêî 1255 ð. îäðóæèâñÿ

ç Îëåíîþ, äî÷êîþ âîëêîâèñüêîãî êíÿçÿ Ãë³áà256. Íà äîïîìîãó

áðàòîâ³ Ðîìàíó, ÿêèé ïî÷àâ â³éíó ç ÿòâÿãàìè, çèìîþ 1255-

1256 ðð. ç íàêàçó áàòüêà ï³ä Íîâîãðóäîê áóëî ïåðåêèíåíî ç

Áîëîõîâñüêî¿ çåìë³ äðóæèíó Ëåâà Äàíèëîâè÷à. ² çíîâó êíÿçü

ïðèéíÿâ ó÷àñòü ó â³éí³ ç ÿòâÿãàìè, äå ë³òîïèñåöü â³äçíà÷èâ

éîãî âèíÿòêîâó ìóæí³ñòü257. Ñîþç ç Ëèòâîþ áóâ äóæå âàæ-

ëèâèì. Ëèòîâñüê³ ñîþçíèêè ãîòóâàëèñÿ ï³ä³éòè íà äîïîìîãó:

“ïðèñëàøà Ìèíäîâãú ê Äàíèëîó: ïðèøëþ ê òîáѣ Ðîìàíà è

Íîâîãîðîäöѣ à áû ïîøåëú êî Âúçúâѧглю ѡтоуда и къ Кыевоу”258.

Òàì âæå ¿õ ÷åêàâ âñå òîé æå íåâòîìíèé êíÿçü Ëåâ Äàíèëîâè÷.

Àëå â Çîëîò³é Îðä³ íàñòóïèëè çì³íè. Ó 1258 ð. áðàò Áàòó

– Áåðêå íàðåøòi ñòàâ ïîâíîâëàñíèì õàíîì Çîëîòî¿ Îðäè, óñó-

íóâøè îáîõ ïëåì³ííèê³â Ñàðòàêà òà Óëàê÷³. Ñâîãî ÷àñó ï³ä ÷àñ

ïîõîäó Áàòó íà Ðóñü éîìó äîïîìàãàëè â³éñüêà îãëàí³â (öàðåâè-

÷³â) ç ³íøèõ ìîíãîëüñüêèõ îðä. Ó 1256 ð. íà äîïîìîãó Õóëàãó

äëÿ çàâîþâàííÿ ²ðàíó âèñòóïèëè â³éñüêà Äæó÷èä³â, î÷îëåí³

ïëåì³ííèêàìè Áàòó îãëàíàìè Êóë³ – ñèíîì Îðäó, Áàëàêàíîì

– ñèíîì Øèáàíà òà Òàòàðîì – ñèíîì Áóâàëà. Õóëàãó ìàâ ïåðå-

äàòè Äæó÷èäàì Àçåðáàéäæàí, àëå íå ò³ëüêè íå çðîáèâ öüîãî,

àëå é ñàì îáðàâ äëÿ ñâîº¿ ñòîëèö³ àçåðáàéäæàíñüêèé Òåáð³ç.

255 ПСРЛ. Т.2. Стб.830.256 ПСРЛ. Т.2. Стб.831.257 ПСРЛ. Т.2. Стб.831–835.258 ПСРЛ. Т.2. Стб.838.

68

À äàë³ â³í ïî÷àâ çâèíóâà÷óâàòè Äæó÷èä³â ó ï³äñòóïàõ. Áåðêå

ñïîä³âàâñÿ óíèêíóòè óñîáèö³, àëå íå çáèðàâñÿ â³äìîâëÿòèñÿ

â³ä íàëåæíèõ Äæó÷èäàì çåìåëü259. Äî ñèõ ï³ð ×èíã³çèäàì âäà-

âàëîñÿ óíèêàòè âåëèêèõ ç³òêíåíü, îáìåæóþ÷èñü ìàíåâðàìè

òà äåìîíñòðàö³ºþ ñèë. Ïåðø í³æ äåìîíñòðóâàòè ñâîþ ñèëó,

Áåðêå ïîòð³áíî áóëî íàâåñòè ïîðÿäîê ó ñâî¿õ òèëàõ, ïðèâ³âøè

äî ïîêîðè òèõ, õòî ïî÷àâ ðîáèòè ñïðîáè çâ³ëüíèòèñÿ â³ä îð-

äèíñüêî¿ îï³êè. Ïðè öüîìó çîëîòîîðäèíñüêèé õàí ìóñèâ ïðî-

âåñòè öþ â³éñüêîâó îïåðàö³þ ç ì³í³ìàëüíèìè âòðàòàìè ³ ó

ìàêñèìàëüíî ñòèñíåí³ ÷àñîâ³ òåðì³íè.

Òîìó íà Âîëèíü áóëî ïîñëàíî îäíîãî ç êðàùèõ îðäèí-

ñüêèõ ïîëêîâîäö³â Áóðóíäàÿ ó ðîçïîðÿäæåííÿ ÿêîãî áóëè âè-

ä³ëåí³ êðàù³ â³éñüêà. Ó 1258 ð. “ïðèäå Áîóðàíäà ñî ñèëîþ

âåëèêîþ”260. ßê ïîêàçàëè ï³çí³ø³ ïîä³¿, îðäèíñüêèé âîºíà-

÷àëüíèê îòðèìàâ çàâäàííÿ ç ì³í³ìàëüíèìè çàòðàòàìè â³äíî-

âèòè çàëåæí³ñòü â³ä Îðäè ãàëèöüêî-âîëèíñüêèõ çåìåëü. Ïðè

öüîìó îðäèíö³ äîáðå îð³ºíòóâàëèñÿ â ïîë³òè÷í³é ñèòóàö³¿ íà

Çàõîä³.

Íàñòóïíèê ïàïè ²íîêåíò³ÿ IV – Îëåêñàíäð ²V áóâ ñëàá-

øèì ïîë³òèêîì. Â³í ïðèä³ëÿâ íàäì³ðíó óâàãó çàïðîâàäæåí-

íþ ëàòèíñüêîãî áîãîñëóæ³ííÿ. Ç öüîãî ïðèâîäó, íå âäàþ÷èñü

â òîíêîù³ ïîë³òè÷íî¿ ñèòóàö³¿, ïàïà ïî÷àâ ðîçäìóõóâàòè ïî-

ë³òè÷í³ íåïîðîçóì³ííÿ ì³æ Äàíèëîì Ðîìàíîâè÷åì ³ êîðîëåì

Ëèòâè Ì³íäîâãîì, ï³äòðèìóþ÷è îñòàííüîãî261. Äëÿ â÷îðàø-

íüîãî ÿçè÷íèêà Ì³ãäîâãà îñîáëèâîñò³ îáðÿäó íå ìàëè æîäíîãî

çíà÷åííÿ, òîä³ ÿê äëÿ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à â óìîâàõ ìîíãîëü-

ñüêî¿ çàãðîçè çì³íà áîãîñëóæ³ííÿ áóëà ïðîñòî íåìîæëèâîþ.

² òàê éîãî áëèçüêèé ñîðàòíèê ìèòðîïîëèò Êèðèëî ²², íåâäî-

âîëåíèé ïîë³òèêîþ çáëèæåííÿ ç Ðèìîì, ïîêèíóâ êíÿçÿ. Àæ

ó ëèïí³ 1258 ð., êîëè âòîðãíåííÿ ìîíãîë³â íå ò³ëüêè â ãàëèöü-

êî-âîëèíñüê³ çåìë³, àëå é ó ïîëüñüê³ òà ëèòîâñüê³ çåìë³, ñòàëî

259 Войтович Л. В. Нащадки Чингіз-хана. Вступ до генеалогії Чингізидів-Джучидів.

Львів, 2004. С.105–107.260 ПСРЛ. Т.2. Стб. 847.261 Паславський І. Коронація Данила Галицького в контексті політичних і церков-

них відносин ХІІІ ст. Львів, 2003. С.80–86.

69

ðåàëüí³ñòþ, ïàïà Îëåêñàíäð IV çâåðíóâñÿ äî Òåâòîíñüêîãî Îð-

äåíó262.

Áåðêå íå ìàâ íàì³ð³â ïîâòîðíî çàâîéîâóâàòè Ãàëèöüêî-

Âîëèíñüêó çåìëþ. Êð³ì êîíôë³êòó ç Õóëàãó ðîçãîðòàëàñÿ

áîðîòüáà çà òðîí âåëèêîãî êààíà, ÿêà çà÷³ïàëà ñåðåäíüîàç³-

àòñüê³ âîëîä³ííÿ Çîëîòî¿ Îðäè. Òîìó Áåðêå íå ì³ã âòÿãóâàòè-

ñÿ ó äîâãó âèñíàæëèâó â³éíó íà ïðîòèëåæíîìó ôëàíç³. Éîìó

ïîòð³áåí áóâ øâèäêèé óñï³õ. Áóðóíäàé âèÿâèâñÿ ³äåàëüíèì

âèêîíàâöåì äàíî¿ îïåðàö³¿. Ìîíãîëüñüêà ðîçâ³äêà ä³ÿëà áåçäî-

ãàííî, à ñàì ïîëêîâîäåöü ïðîÿâèâ íåïåðåñ³÷í³ äèïëîìàòè÷í³

çä³áíîñò³. Ï³äõ³ä éîãî â³éñüêà çàñòàâ êíÿç³â çíåíàöüêà. Âîíè

íå ðîçðàõîâóâàëè íà ïîÿâó òàêî¿ ïîòóæíî¿ ñèëè. Ìîíãîëü-

ñüêèé ïîëêîâîäåöü çîâí³ äåìîíñòðóâàâ äðóæåëþáí³ñòü. Â³í

îãîëîñèâ êíÿçÿì ÷åðåç ñâî¿õ ïîñë³â: ”èäîó íà Ëèòâîó ѡæå åñè

ìèðåíú ïîèäè ñî ìíîþ”263.

Ëèòâà áóëà íàéá³ëüø ðåàëüíèì ³ ä³ºâèì ñîþçíèêîì êî-

ðîëÿ Äàíèëà, ç ¿¿ äîïîìîãîþ â³í âîþâàâ ïðîòè Êóðåìñè. ²òè

ç îðäèíöÿìè ïðîòè ñâî¿õ îñíîâíèõ ñîþçíèê³â áóëî íàäçâè-

÷àéíî íåáåçïå÷íèì êðîêîì. Êð³ì òîãî Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ òà

éîãî îòî÷åííÿ ïðåêðàñíî ðîçóì³ëè, ùî Áåðêå íå ïîäàðóº éîìó

êîðîë³âñüêî¿ êîðîíè òà ñîþçó ç Ðèìîì. Âèñòóïèòè ïðîòè Áó-

ðóíäàÿ, îö³íèâøè éîãî ñèëó, êíÿç³ íå ðèçèêíóëè. “Äàíèëîâè

æå ñѣäøîó ñ áðàòîìú ñî ñí҃ìú ïå÷àëíûìú áûâøå ãàäàõîóòú

âѣäàõîóòü áî àùå Äàíèëú ïîåäåòü è íå áîóäåòü ñ äîáðîìú”264.

Òîìó ïîòð³áíî áóëî âèãðàòè ÷àñ, ïîêè ñîþçíèêè çáåðóòü

ñâî¿ ñèëè, ³ âáåðåãòè âëàñí³ çåìë³ â³ä îðäèíñüêîãî ðîçîðåííÿ.

×åðåç öå äî Áóðóíäàÿ ïðèºäíàâñÿ ëèøå êíÿçü Âàñèëüêî Ðîìà-

íîâè÷, àëå ³ òîé, ïîáîþþ÷èñü ìîíãîëüñüêèõ ðåïðåñ³é, çàëèøèâ

äðóæèíó òà ñèíà ç êîðîëåì. Áóðóíäàÿ òàêèé õ³ä ïîä³é ïîâí³ñ-

òþ âëàøòîâóâàâ. Â³í íåãàéíî âòîðãíóâñÿ ðàçîì ç âîëèíñüêèì

â³éñüêîì â ëèòîâñüê³ çåìë³. Íàïåâíî ìîíãîëüñüêà àãåíòóðà ïî-

ñòàðàëàñÿ øèðîêî ðîçãîëîñèòè ³íôîðìàö³þ ïðî ñîþçíèé ïîõ³ä

âîëèíñüêî-ìîíãîëüñüêîãî â³éñüêà. À äëÿ ëèòîâñüêîãî êîðîëÿ

òàêèé ðîçâèòîê ïîä³é âèÿâèâñÿ íåñïîä³âàíêîþ. Ëèòâà ðîçö³-

íèëà ó÷àñòü âîëèíñüêîãî â³éñüêà ó ïîõîä³ îðäèíö³â ÿê çðàäó

262 Preussisches Urkundenbuch. Т.1. S.55–56. № 61.263 ПСРЛ. Т.2. Стб.846.264 ПСРЛ. Т.2. Стб.848.

70

ñîþçíèì äîìîâëåíîñòÿì ³ ðîçãîðíóëàñÿ ñïðàâæíÿ â³éíà, íà

ÿêó ³ ðîçðàõîâóâàëè îðäèíö³.

Ó÷àñòü ãàëèöüêî-âîëèíñüêèõ â³éñüê ó â³éí³ ç Ëèòâîþ âè-

ð³øèëà äîëþ êíÿçÿ Ðîìàíà Äàíèëîâè÷à, ÿêèé òðèìàâ Íîâî-

ãðóäñüêå êíÿç³âñòâî. “… ѩ Âûøåëãú ñ҃íà åãî Ðîìàíà”265 Îáñòà-

âèíè ïîëîíó òà çàãèáåë³ êíÿçÿ Ðîìàíà Äàíèëîâè÷à íåâ³äîì³.

Ñïîä³âàþ÷èñü ÿêîñü âèð³øèòè öåé êîíôë³êò, Äàíèëî Ðîìà-

íîâè÷ çîñåðåäèâ ñâîº â³éñüêî á³ëÿ Ìåëüíèêà, äåìîíñòðóþ÷è

ãîòîâí³ñòü âòîðãíóòèñÿ â Ëèòâó. Î÷åâèäíî, ùî â³í ñïîä³âàâñÿ

äîìîâèòèñÿ ç Ì³íäîâãîì â³äðàçó æ ï³ñëÿ â³äõîäó îðäèíñüêèõ

â³éñüê, ùå íå çíàþ÷è äî ê³íöÿ ïðî äîëþ ñèíà Ðîìàíà, ³ ïðîñòî

òÿãíóâ ÷àñ.

Áóðóíäàé áëèñêó÷å âèêîíàâ ïåðøó ÷àñòèíó ñâîãî çàâäàí-

íÿ. Êîðîëü Äàíèëî ïîçáóâñÿ ºäèíîãî ðåàëüíîãî ñîþçíèêà ³

âòðàòèâ ñèíà Ðîìàíà, ³íø³ æ éîãî ñîþçíèêè ïîêè-ùî ò³ëüêè

çàÿâëÿëè ïðî ñâî¿ íàì³ðè. Îäíàê, îðäèíö³, ÿê³ ïîâåðòàëèñÿ

÷åðåç ÿòâÿçüê³ çåìë³, øóêàëè Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à (“ѩòà áûñòà

ïîñëà è ïðàïàøå ãäѣ åñòü Äàíèëî”266). Î÷åâèäíî, ùî Áóðóíäàé

ïîâèíåí áóâ ïðèâåçòè êîðîëÿ Äàíèëà â ñòàâêó Áåðêå. Îðäèíö³

íå ìîãëè çàëèøèòè éîãî íå ïîêàðàíèì.

² ñïðàâä³, Áåðêå íå çàäîâîëüíèâñÿ ðåçóëüòàòàìè ïåðøîãî

ïîõîäó. Òîìó íà ïî÷àòêó ëèñòîïàäà 1259 ð. “ïðèäå âѣñòü …

ѡæå Áîóðîíäà èäåòü ѡêàíûé ïðîêëѧòûé è ïå÷àëíà áû áðàòà ѡ

òîìú”267. Íà öåé ðàç îðäèíñüêèé ïîëêîâîäåöü îãîëîñèâ: “ѡæå

åñòå ìîè ìèðíèìè ñðѣтьтѧ мѧ, а кто не срѣтить мене – тыи ратныи мнѣ”268. Öèì çâåðíåííÿì îðäèíö³ ñòàâèëè êîðîëÿ Äàíèëà ïå-

ðåä àëüòåðíàòèâîþ: àáî çäàòèñÿ ³ ÷åêàòè íà ìèë³ñòü Áåðêå àáî

â³äâåðòî îãîëîñèòè ñåáå âîðîãîì.

Áóðóíäàé çíîâó çóì³â ïðèñïàòè ïèëüí³ñòü êíÿç³â: âîíè

ñàìå ãîòóâàëèñÿ äî âåñ³ëëÿ Âîëîäèìèðà Âàñèëüêîâè÷à ç Îëü-

ãîþ, äî÷êîþ ÷åðí³ã³âñüêîãî êíÿçÿ Àíäð³ÿ Âñåâîëîäîâè÷à.

Çðîçóì³ëî, ùî öèì øëþáîì òåæ ñêð³ïëþâàâñÿ ÷åðãîâèé ïî-

ë³òè÷íèé ñîþç, òàºìíà ÷àñòèíà ÿêîãî ìàëà àíòèîðäèíñüêå

ñïðÿìóâàííÿ. Ïîä³áíî ïåðåä öèì ó 1251 ð. ñîþç ï³âäåííèõ ³

265 ПСРЛ. Т.2. Стб.848.266 ПСРЛ. Т.2. Стб.848.267 ПСРЛ. Т.2. Стб.849.268 ПСРЛ. Т.2. Стб.849.

71

ï³âí³÷íèõ Ìîíîìàõîâè÷³â áóâ ñêð³ïëåíèé øëþáîì äî÷êè Äà-

íèëà Ðîìàíîâè÷à Àíàñòàñ³¿269 ç âîëîäèìèðî-ñóçäàëüñüêèì êíÿ-

çåì Àíäð³ºì ßðîñëàâè÷åì270, ÿêèé ó 1252 ð. ï³äíÿâ ïîâñòàííÿ

ïðîòè ìîíãîë³â.

Âîñåíè 1259 ð. êîðîëü Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ñèòóàö³ÿ ñòà-

ëà ùå ã³ðøîþ. Îðäèíö³ ä³ÿëè áëèñêó÷å: ¿ì âäðóãå âäàâñÿ íå-

ñïîä³âàíèé íàïàä. Òåïåð êîðîëü ì³ã ðîçðàõîâóâàòè ò³ëüêè íà

äîïîìîãó ñâàòà óãîðñüêîãî êîðîëÿ, ïîëüñüêèõ êíÿç³â òà Òåâ-

òîíñüêîãî Îðäåíó. ² çíîâó ïîòð³áíî áóëî âèãðàòè ÷àñ, ïîêè öÿ

ðîçð³çíåíà äîïîìîãà çìîãëà áè íàä³éòè. Òîìó Äàíèëî çíîâó

íå ðèçèêíóâ çóñòð³òèñÿ ç Áóðóíäàºì, âèñëàâøè íà öþ çóñòð³÷

áðàòà Âàñèëüêà, ñèíà Ëåâà òà õîëìñüêîãî ºïèñêîïà ²îàííà.

Íà öåé ðàç âèìîãà îðäèíñüêîãî åì³ðà áóëà çóõâàë³øîþ.

Áóðóíäàé âèìàãàâ çðóéíóâàòè óêð³ïëåííÿ îñíîâíèõ ì³ñò áåç

ÿêèõ ö³ ì³ñòà ç îïîðíèõ ïóíêò³â ïåðåòâîðþâàëèñÿ íà ãí³çäà

ëåãêî¿ çäîáè÷³ îðäèíö³â. Òà îñîáëèâîãî âèáîðó íå áóëî. Âà-

ñèëüêî Ðîìàíîâè÷ òà Ëåâ Äàíèëîâè÷ áóëè çìóøåí³ ïðèéíÿòè

óìîâè ³ òàê ï³ä íàãëÿäîì ìîíãîëüñüêèõ åì³ñàð³â áóëè çðóéíî-

âàí³ óêðiïëåííÿ Âîëîäèìèðà, Ëóöüêà, Êðåì’ÿíöÿ i Ëüâîâà271.

Ôàêòè÷íî, çðîáèâøè áåçáîðîííèìè ãàëèöüê³ òà âîëèíñüê³

ì³ñòà, Áóðóíäàé âæå ïîâí³ñòþ â³äíîâèâ îðäèíñüêå ïàíóâàííÿ.

Ï³ñëÿ öüîãî â³í, ñõîæå, îãîëîñèâ ïðî çì³ùåííÿ êîðîëÿ Äàíè-

ëà. Áî ï³ñëÿ çóñòð³÷³ ç Áóðóíäàºì á³ëÿ Øóìñüêà Âàñèëüêî Ðî-

ìàíîâè÷ â³ä³ñëàâ õîëìñüêîãî ºïèñêîïà äî êîðîëÿ Äàíèëà. “…

è íà÷à åìîó ïîâѣäàòè ѡ áûâøåå è ѡïàëîó Áîóðàíäàåâîó ñêàçà

åìîó. Äàíèëîâè æå îóáîѩâøîóñѧ ïîáѣæå â Ëѧõû, à èç Ëѧõîâú

ïîáѣæå âî Îóãðû”272.

Îäíàê, êîðîëü ñêîð³øå ðîçïóñòèâ ÷óòêè ïðî ñâîþ âòå÷ó,

í³æ âò³ê íàñïðàâä³. ² ìîíãîëè òàêîæ íå ïîâ³ðèëè â öþ âòå÷ó,

ïðîäîâæèâøè ñâ³é ïîõ³ä íà Õîëì. Êîðîëü î÷³êóâàâ íà çàõ³ä-

íó äîïîìîãó. Ó ãðóäí³ 1259 ð. ïàïà ðåêîìåíäóâàâ Òåâòîíñüêî-

ìó Îðäåíó áîðîòèñÿ ç ìîíãîëàìè ðàçîì ç óñ³ìà ïðèêîðäîííè-

269 Dąbrowski D. Rodowód Romanowiczów. S.147–153.270 ПСРЛ. Т.10. С.137–138.271 Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. Вид.2. С.133–134.272 ПСРЛ. Т.2. Стб. 850.

72

ìè õðèñòèÿíñüêèìè äåðæàâàìè273. Ìîæíà íàâ³òü ïðèïóñêàòè

ÿêóñü ó÷àñòü íåçíà÷íèõ îðäåíñüêèõ êîíòèãåíò³â â áîéîâèõ ä³ÿõ

(òîìó êîðîëü Äàíèëî â î÷³êóâàíí³ ï³äìîãè ïåðåáóâàâ â îêîëè-

öÿõ Õîëìó â Çàáóææ³274), áî ïàïà ó ñ³÷í³ 1260 ð. îãîëîñèâ ï³ä

çàõèñòîì ñâÿòîãî ïðåñòîëó ò³ îðäåíñüê³ çåìë³, ÿê³ áóäóòü íàäàí³

Îðäåíó ðóñüêèìè êíÿçÿìè. Ó âèïàäêó â³äâîþâàííÿ Îðäåíîì

ó ìîíãîë³â íîâèõ òåðèòîð³é, ¿õ ïðèºäíàííÿ ìîãëî â³äáóòèñÿ

ò³ëüêè çà çãîäîþ íà òî ¿õ áóâøèõ õðèñòèÿíñüêèõ âîëîäàð³â275.

Ó áåðåçí³ 1260 ð. âñ³ ñèëè Îðäåíó ç ïðèáóëèìè âîëîíòåðàìè

áóëè ç³áðàí³ íà ï³âäåííèõ êîðäîíàõ ï³ä êîìàíäóâàííÿì ìàã³-

ñòðà Ãàðòìàíà ôîí Ãðóìáàõà. Ï³äòÿãóâàëèñÿ çàãîíè òàìïë³ºð³â

òà ³îàíí³ò³â, à òàêîæ êîíòèãåíò Îðäåíó Êàëàòðàâà, ÿêèé âî-

þâàâ ç ìàâðàìè ó ²ñïàí³¿. Çðîçóì³ëî, ùî ÷èñåëüí³ñòü öèõ ñèë

áóëà íåäîñòàòíüîþ276. Çóñèëëÿ ïàïè çá³ëüøèòè öå â³éñüêî áóëè

êâîëèìè. Ó âåðåñí³ 1260 ð. ïàïà îáìåæèâñÿ ïîïåðåäæåííÿì

êîðîëÿ ×åõ³¿ Ïøåìèñëà ²² Îòòîêàðà (êîëèøíüîãî ñóïåðíèêà

Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à òà Áåëè ²V â áîðîòüá³ çà àâñòð³éñüêó ñïàä-

ùèíó) òà ìàðêãðàôà Áðàíäåíáóðãó ²îãàíà ², âèìàãàþ÷è â³ä íèõ

íå ïåðåøêîäæàòè áðàòàì æåáðóþ÷èõ îðäåí³â (ñõîæå, ùî àã³òà-

ö³þ ïðîâîäèëè ÷åíö³ äîì³í³êàíö³ òà ôðàíöèñêàíö³) âåðáóâàòè

âîëîíòåð³â ó Ïðóñ³þ òà Ë³âîí³þ277.

Îäíàê ïîä³¿ ðîçâèâàëèñÿ íàäòî ñòð³ìêî. Áóðóíäàé íå çà-

äîâîëüíèâñÿ âèãëÿäîì ïàëàþ÷èõ ñò³í Âîëîäèìèðà òà ³íøèõ

ì³ñò. Â³í çìóñèâ êíÿçÿ Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷à âçÿòè ó÷àñòü ó

ïîõîä³ íà Õîëì. Õîëì áóâ äîáðå óêð³ïëåíèé ³ éîãî êàì’ÿí³

âåæ³ ³ ñò³íè áóëè äîñòàòíüî ïîòóæíèìè. Áóðóíäàé ÷³òêî âè-

êîíóâàâ ïîñòàâëåíå çàâäàííÿ ç íàéìåíøèìè âòðàòàìè äëÿ

ñâîãî â³éñüêà. Çà êíÿçåì Âàñèëüêîì Ðîìàíîâè÷åì ñë³äêóâàëè

îðäèíñüê³ äîñòîéíèêè “Êîóè÷èѩ, Ашика Болюѩ и к томоу толмач

273 Preussisches Urkundenbuch. Т.1. S.73–74. № 82.274 Масан О. Крістбурзький договір 1249 р. (Переклад і коментар) // Питання стародавнь-

ої та середньовічної історії, археології й етнографії. Вип. 2. Чернівці , 1996. С.89–96. 275 Preussisches Urkundenbuch. Т.1. S.80–81. № 89.276 Sarnowsky J. Th e Teutonic Order confronts Mongols and Turks / J. Sarnowsky //

Th e Military Orders: Fighting for the Faith and Caring for the Sick / Ed. M. Barber. Aldershot, 1994. Р.258–260.

277 Preussisches Urkundenbuch. Т.1. S.101–102. № 111–112.

73

розоумѣюща Роусскыи ѩзь”278. Тому князь Василько Романович мусив вимагати здачі міста у бояр Костянтина та Луки Івановича, які його обо-роняли. З поведінки князя було видно, що монголи, певно, не підуть на штурм. Тому, що відповідь їх була призначена скоріше для вух ордин-ських достойників: “поѣдь прочь аже боудеть ти каменемь в чело, ты оуже не братъ еси братоу своему, но ратьныи есь”279. Метальна артилерія на стінах Холму також, можливо, переконала ординського воєначальни-ка відступити від міста.

Òåïåð îðäèíö³ ðóøèëè ïðîòè ïîëüñüêèõ êíÿç³â. Ìîæíà

íå ñóìí³âàòèñÿ, ùî ÷óäîâà ìîíãîëüñüêà ðîçâ³äêà äîáðå çíàëà

ïðî ñîþçí³ äîìîâëåíîñò³ êîðîëÿ Äàíèëà ç Òåâòîíñüêèì Îðäå-

íîì, ïîëüñüêèìè êíÿçÿìè òà óãîðñüêèì êîðîëåì. Áóðóíäàºâ³

ïîòð³áíî áóëî çàâåðøèòè ïîõ³ä åôåêòèâíîþ ïåðåìîãîþ, ÿêà

áè â³äðàçó æ â³äáèëà îõîòó ó ïîëüñüêèõ êíÿç³â òà óãîðñüêîãî

êîðîëÿ çà÷³ïàòèñÿ ç îðäèíöÿìè. Ìîíãîëè áóëè òâåðäî ïåðå-

êîíàí³, ùî ç³áðàí³ âåëèêèì ìàã³ñòðîì â³éñüêà õðåñòîíîñö³â òà

ïðèáóë³ äî íèõ ï³äêð³ïëåííÿ íå çìîæóòü âèñòóïèòè íà äîïî-

ìîãó í³ ïîëüñüêèì êíÿçÿì, í³ êîðîëþ Äàíèëîâ³.

Монгольським емісарам вдалося підбурити до виступу пруських нобілів. Пруси, ñêîðèñòàâøèñü ïðîáëåìàìè Îðäåíó òà éîãî ñî-

þçíèê³â, ðîçãîðíóëè âåëèêå ïîâñòàííÿ ï³ä ïðîâîäîì Ãåðêóñà

Ìàíòàñà. Ïîâñòàííÿ íå âèïàäêîâî ðîçïî÷àëîñÿ ñàìå 20 ñ³÷íÿ

1260 ð. Âîíî çàñêî÷èëî Òåâòîíñüêèé Îðäåí çíåíàöüêà. Îðäåí

ïåðåä öèì ï³øîâ íà çíà÷í³ ïîñòóïêè ïðóñüêèì íîá³ëÿì ³ íå

ïîðóøóâàâ öèõ äîìîâëåíîñòåé. Ïðóñè íå ìîãëè íå çíàòè ïðî

â³éñüêîâ³ ïðèãîòóâàííÿ Îðäåíó ³ ïðèáóòòÿ ï³äêð³ïëåíü. Àëå

âîíè ð³øèëèñÿ íà âèñòóï, äîáðå çíàþ÷è ïðî ï³äõ³ä ìîíãîëü-

ñüêîãî â³éñüêà ³ â ïîðîçóì³íí³ ç îñòàíí³ì.

¯õí³ ä³¿ âèãëÿäàþòü ÷³òêî ñêîîðäèíîâàíèìè ç ä³ÿìè Áóðóí-

äàÿ. Òàê³ ñï³âïàä³ííÿ íå ìîãëè áóòè âèïàäêîâèìè. 22 ñ³÷íÿ

1260 ð. õðåñòîíîñö³ ïîòåðï³ëè ïîðàçêó ï³ä Êåí³ãñáåðãîì. Íå-

çàáàðîì áóëè îáëîæåí³ Êåí³ãñáåðã, Òîðóíü, Êóëüì òà Åëüá³íã.

Òåâòîíñüêèé Îðäåí ïîí³ñ çíà÷í³ âòðàòè ó áåðåçí³ 1260 ð.280 Ó

278 ПСРЛ. Т.2. Стб. 851.279 ПСРЛ. Т.2. Стб.852.280 Annales Mellicenses Continuatio Zwetlensis terra // Monumenta Germanie Historica.

Scriptores. T.9. Sttutgart, 1851. P.644; Preussisches Urkundenbuch. Т.1. S.84–86,

98–99, 111, 128. № 98, 99, 109, 154; Sarnowsky J. Th e Teutonic Orden conforonts

74

1262 ð. ïðóñè âòîðãíóëèñÿ â ìàçîâåöüê³ çåìë³. Ãåðêóñó Ìàí-

òàñó âäàëîñÿ ó 1260–1264 ðð. íàíåñòè õðåñòîíîñöÿì ðÿä â³ä-

÷óòíèõ ïîðàçîê281. Âñ³ â³éñüêà õðåñòîíîñö³â íàäîâãî çàâÿçëè â

ö³é áîðîòüá³. Ç 1265 ð. âîíè íàâ³òü áóëè çìóøåí³ çâåðòàòèñÿ

çà äîïîìîãîþ äî í³ìåöüêèõ êíÿç³â áðàóíøâåéã-ëþíåáóðçüêîãî

ãåðöîãà Àëüáåðòà ² òà òþðèíãçüêîãî ëàíäãðàôà Ãåíð³õà ²²²282.

Ó 1272 ð. çàãèíóâ Ãåðêóñ Ìàíòàñ283 ³ ò³ëüêè ó 1274 ð. õðåñòî-

íîñöÿì âäàëîñÿ íàðåøò³ ïðèáîðêàòè ïðóñ³â. Çðîçóì³ëî, ùî çà

òàêèõ óìîâ í³ ïðî ÿêó äîïîìîãó ç áîêó õðåñòîíîñö³â ÷è ñîþç-

íèõ ìàçîâåöüêèõ êíÿç³â íå ìîãëî áóòè ìîâè.

Áóëè ïåðåêîíàí³ ìîíãîëè ³ â òîìó, ùî íà äîïîìîãó êîðî-

ëþ Äàíèëó òà ïîëÿêàì íå âèñòóïëÿòü ³ óãîðö³. Â ê³íö³ 1259 ð.

Áåðêå ïðèñëàâ óãîðñüêîìó êîðîëþ âèìîãó íåãàéíîãî óêëàäåí-

íÿ ìèðó ç ìîíãîëàìè, ñêð³ïëåíîãî äèíàñòè÷íèì øëþáîì, ³

âèñòóïó ðàçîì ç ìîíãîëàìè ïðîòè ëàòèíñüêèõ ñóñ³ä³â, ïîãðî-

æóþ÷è âòîðãíåííÿì â Óãîðùèíó284.

² Áóðóíäàé áëèñêó÷å çàâåðøèâ âñþ êàìïàí³þ. Îðäèíö³

îòî÷èëè Ñàíäîìèð “è ѡбьстоупиша и со всѣ сторонѡ и ѡгородиша и коло своимъ городом, и порокъ поставиша и пороком же бьющтмъ не ѡслабно днь и нощъ, а стрѣламъ не дадоущимъ выникноути изъ

Mongols and Turks // Th e Military Orders, fi ghting for the Faith and Carang for the

Sick / Ed. M. Barber. Aldershot, 1994. P.253–262; Maier K. T. Preaching the Crusades.

Mendicant Friars and the Cross in the Th irteenth Century. Cambradge, 1994. P.90–91;

Christiansen E. Th e Northern Cruades. Harmondsworth, 1997. P.107. 281 Voigt J. Geschichte Preussens von den aeltesten Zeiten bis zum Untergange der

Herrschaft des Deutschen Ordens. V.9. Hildesheim, 1968 (repr. Koenigsberg, 1827-1839). S. 174–175; Schumacher B. Geschichte Ost- und Westpreusens. Wurzburg, 1958. S.42–43; Bookmann H. Der Deutsche Orden. Zwölf kapitel aus seiner Geschichte. München, 1981. S.100–101.

282 Див.: Spehr F. Albrecht I (Hercog von Braunschweig–Luneburg) // Allgemeine

Deutsche Biographie. Bd.1. Leipzig, 1875. S.257–261; Carsten F. L. Th e Origins of

Prussia. Oxford, 1954; Lutz W. R. Heinrich der Erlauchte. Erlangen, 1977; Gorski K.

Zakon krzyzacki a powstanie państwa pruskiego. Wrocław, 1977; Christiansen E. Th e

Northern Crusades. London, 1980; Biskup M., Labuda G. Dzieje Zakonu krzyzackiego

w Prusach. Gdańsk, 1988; Schneidmüller B. Die Welfen: Herrschaft und Erinnerung

(819–1252). Stuttgart, 2000; Кулаков В. Н. История Пруссии до 1283. Москва, 2003. 283 Див. коментар Р. Батури: Petras Dusburgietis. Prasijos zemes kronika / Par R. Batura.

Vilnius, 1985. P.392.284 Vetera monumenta nistorica Hungariam sacram illustrantia / Ed. A. Th einer. T.1 .

Romae, 1859. P.239–240.

75

заборолъ. И биша по четырѣ дни. В четвертыи же днь сбиша заборола с города. Татаровѣ же начаша лествицѣ приставливати к городоу и тако полѣзоша на горо напередь же возлѣзоста два Татарина на городъ с хороуговью…”285. Ï³ñëÿ ïðîðèâó çîâí³øíüî¿ ë³í³¿ îáîðîíè

ðåøòêè çàõèñíèê³â êèíóëèñÿ äî äèòèíöÿ ³ áàãàòî ëþäåé çà-

ãèíóëî íà ìîñòó ÷åðåç ð³â. Ïîæåæà îõîïèëà ì³ñòî, ëþäè ðÿòó-

âàëèñÿ â êàì’ÿíèõ öåðêâàõ, çäàâàëèñÿ îðäèíöÿì ³ ïîêèäàëè

ì³ñòî. Îðäèíö³ ç³ãíàëè ïîëîíÿíèê³â íà îáîëîí³, ïðîòðèìàëè

¿õ òàì äâà äí³, à ïîò³ì ïåðåáèëè286. Ï³ñëÿ öüîãî îðäèíñüêå â³é-

ñüêî ñï³øíî ïîêèíóëî ïîëüñüê³ çåìë³ ³, í³äå íå çàòðèìóþ÷èñü,

ïîñï³øèëî íà Íèæíþ Âîëãó. Õàí Áåðêå âæå ïðèéíÿâ ð³øåí-

íÿ ïðî âòîðãíåííÿ â Àçåðáàéäæàí. Â³éíà ç Çîëîòîþ Îðäîþ ó

1258–1260 ðð. çàâåðøèëàñÿ ïîðàçêîþ êîðîëÿ Äàíèëà Ðîìàíî-

âè÷à. Õàíó Áåðêå âäàëîñÿ ïîð³âíÿíî íåçíà÷íèìè çóñèëëÿìè

â³äíîâèòè ïàíóâàííÿ îðäèíö³â ó Ãàëèöüêî-Âîëèíñüê³é äåðæà-

â³, à éîãî ïîëêîâîäåöü Áóðóíäàé âäàëèìè çàõîäàìè ï³ä³ðâàâ

îáîðîíîçäàòí³ñòü êðàþ òà çóì³â ðîç³ðâàòè ïîë³òè÷í³ ñîþçè ç

íàéáëèæ÷èìè ñóñ³äàìè. Îðäèíö³ çìóñèëè âîëèíñüêèõ êíÿç³â

ðàçîì ç íèìè ï³äñòóïíî àòàêóâàòè ëèòîâñüê³ çåìë³, ðîçãîðíó-

ëè âåëèêå ïîâñòàííÿ ïðóñ³â, çâ’ÿçàâøè öèì ñèëè Òåâòîíñüêî-

ãî Îðäåíó, ³ æîðñòîêèì øòóðìîì òà ð³çàíèíîþ â Ñàíäîìèð³

ñòðèìàëè ïîëüñüêèõ êíÿç³â. Í³ êðàê³âñüêèé êíÿçü Áîëåñëàâ

Ñîðîì’ÿçëèâèé, í³ ìàçîâåöüêèé êíÿçü Çåìîâèò íå âñòèãëè

ïðèéòè íà äîïîìîãó Ñàíäîìèðó. Áîëåñëàâ Ñîðîì’ÿçëèâèé âçà-

ãàë³, çàëèøèâøè îáîðîíó Êðàêîâà íà êðàê³âñüêîãî âîºâîäó,

ñõîâàâñÿ â Óãîðùèí³ ÷è ó êíÿçÿ Ëºøêà ×îðíîãî â Ñºðàäçþ287.

Êàìïàí³ÿ áóëà áëèñêàâè÷íîþ ³ óãîðö³ íàâ³òü íå âñòèãëè àáî

íå ðèçèêíóëè ç³áðàòè â³éñüêà. Ïîêè äî íèõ ä³éøëè â³äîìîñò³

³ âîíè ðîçäóìóâàëè ùî ðîáèòè äàë³ – â³éñüêî Áóðóíäàÿ âæå

éøëî íàçàä.

Çîëîîðäèíñüêèé õàí Áåðêå ïîäáàâ ïðî òå, ùîá íàëÿêàòè

âñ³õ ìîæëèâèõ õðèñòèÿíñüêèõ ñîþçíèê³â êîðîëÿ Äàíèëà, ïî-

ñëàâøè ï³ñëÿ çäîáóòòÿ Ñàíäîìèðà ïîñîëüñòâî äî ôðàíöóçü-

êîãî êîðîëÿ Ëþäîâèêà ²Õ ç âèìîãîþ íåãàéíîãî ï³ääàíñòâà

285 ПСРЛ. Т.2. Стб.852–853. Див. також: Stopka K. Męczennicy sandomierscy. Legenda

i rzeczywistość // Nasza Przeszłość. T.80. 1993. S.51–99.286 ПСРЛ. Т.2. Стб.854–855.287 Karpiński R. Bolesław Wstydłiwy // Poczet krolów i ksążąt polskich. Warszawa, 1980. S. 192.

76

ìîíãîëàì288. Ìîíãîëüñüêèé õàí äîáèâñÿ î÷³êóâàíèõ ðåçóëüòà-

ò³â. Äåÿêèé ÷àñ ï³ñëÿ ïîõîä³â Áóðóíäàÿ ºâðîïåéñüê³ êðà¿íè

ïåðåáóâàëè â î÷³êóâàíí³ ìîæëèâèõ ïîâòîðíèõ âòîðãíåíü. Íå

âèïàäêîâî æ Åä äå Øàòîð³ (1190–1273), êàðäèíàë-ºïèñêîï

Ôðàñêàò³, äåêàí Êîëåã³¿ êàðäèíàë³â ³ ïðîôåñîð Ïàðèçüêîãî

óí³âåðñèòåòó ó ñâî¿é ïðîïîâ³ä³ ó 1261 ð. çâåðíóâ óâàãó íà áðàê

ºäíîñò³ ì³æ õðèñòèÿíñüêèìè äåðæàâàìè, ùî â³äêðèâàº äîðî-

ãó ìîíãîëàì äî íîâèõ çàâîþâàíü289. Ðèìñüêèé ïàïà Óðáàí IV

ñïðèÿâ óêëàäåííþ ìèðó ì³æ ÷åñüêèì òà óãîðñüêèì êîðîëÿ, ³ç

çàäîâîëåííÿ â³äçíà÷èâøè ó 1262 ð., ùî öåé ìèð ñïðèÿòèìå

êîíñîë³äàö³¿ ïðîòè ìîíãîë³â290. Òîé æå ïàïà Óðáàí IV â ëèñò³

äî í³ìåöüêîãî êîðîëÿ Ð³÷àðäà Êîðíóåëüñüêîãî â³ä 27 ñåðïíÿ

1263 ð. çìàëþâàâ çàãðîçëèâå ñòàíîâèùå àòàêîâàíèõ òàòàðàìè

õðèñòèÿíñüêèõ äåðæàâ, ÿêèõ ðîçðèâàëè êîíôë³êòè “øâèäøå

³íñòèíêòèâí³ í³æ âíóòð³øí³”291.

Ãàëèöüêèé êíÿçü. Êîðîëþ Äàíèëîâ³ Ðîìàíîâè÷ó äîâåëîñÿ

åì³ãðóâàòè â Óãîðùèíó. Éîãî ãîëîâí³ ì³ñòà çàëèøàëèñÿ áåç-

áîðîííèìè, à ñîþçíèêè ïàðàë³çîâàí³. Â³ä ê³íöÿ 1259 – ïî÷àò-

êó 1260 ð. ³ äî îñåí³ 1262 ð. êîðîëü Äàíèëî ùåçàº ç ñòîð³íîê

Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêîãî ë³òîïèñó, ùî âèãëÿäàº äèâíî íà ôîí³

ïàíåã³ðè÷íîãî õàðàêòåðó öüîãî ë³òîïèñó. Öåé ïåð³îä êîðîëü

ïðîâ³â ó ñâî¿é îñòàíí³é åì³ãðàö³¿292. Çðîçóì³ëî, ùî çì³ñòèâøè

Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à, îðäèíö³ íàäàëè ÿðäèê íà Âîëèíü êíÿ-

çþ Âàñèëüêîâ³ Ðîìàíîâè÷ó, à íà Ãàëè÷ – Ëåâîâ³ Äàíèëîâè÷ó.

Îáèäâà êíÿç³ ñóïðîâîäæóâàëè â³éñüêà îðäèíñüêîãî ïîëêîâîäöÿ

288 Chronica minor autore Minorita Erphordiensi // Monumenta Germaniar Historica.

Scriptores. T.24. Hannoverae, 1879. P.202; Jackson P. Mongołowie i Zachód. Warszawa,

2007. S.166. 289 … discordie inter christianos parent viam tartaris… (Eudes de Châteauroux. Sermo

in consilio // Ruotsala A. Europeans and Mongols in the Middle of the Th irteenth

Century: Encountering the Other. Helsinki, 2001. P.160).290 Monumenta Germaniae Historica. Epistolae saeculi XIII e regestis pontifi cum

Romanorum selecte / Ed. C.Rodenberg. V.3. Berlin, 1894. P.482. № 518.291 Monumenta Germaniae Historica. V.3. P.548. № 560/1.292 Войтович Л. Остання еміграція короля Данила Романовича // Науковий вісник

Волинського національного університету імені Лесі Українки. Історичні науки.

№ 13. Луцьк, 2009. С.89–96.

77

àæ äî Ñàíäîìèðà ³ ïðèéìàëè ó÷àñòü ó çäîáóòò³ ì³ñòà293. Õàðàê-

òåðíî, ùî Áóðóíäàé ïðîéøîâ ÷åðåç Ãàëèöüêó çåìëþ, ïîâåð-

òàþ÷èñü íàçàä, íå çà÷åïèâøè æîäíîãî ì³ñòà. Ìîæíà ò³ëüêè

ïðèïóñêàòè, ùî ãàëèöüêèé êíÿçü ï³ä ÷àñ çâîðîòíüîãî ìàðøó

Áóðóíäàÿ çàáåçïå÷óâàâ îðäèíöÿì ïðîâ³àíò òà ôóðàæ, äåìîí-

ñòðóþ÷è ñâîþ ëîÿëüí³ñòü.

Òèì ÷àñîì, îñòàòî÷íî óòâåðäèâøèñü ó Àâñòð³¿, Ïøåìèñë ²²

Îòòîêàð ó 1260 ð. ðîçâ³âñÿ ç Ìàðãàðèòîþ Áàáåíáåðã. Ä³òåé ó

íèõ íå áóëî, à çíà÷íî ñòàðøà çà íüîãî äðóæèíà ìîãëà éîìó

ïðîñòî íàáðèäíóòè. Öåé ðîçâ³ä, îäíàê, ïîçáàâëÿâ Ïøåìèñë³äà

ïðàâ íà ñïàäùèíó çà Áàáåíáåðãàìè, ùî äàâàëî ï³äñòàâè óãîð-

ñüêîìó êîðîëþ Áåë³ IV äëÿ â³äíîâëåííÿ áîðîòüáè çà Àâñòð³þ.

Öÿ íîâà â³éíà áóëà êîðîòêîòðèâàëîþ ³ çàâåðøèëàñÿ 12 ÷åðâíÿ

1260 ð. áèòâîþ á³ëÿ Êðåñåíáðóíà ó Øò³ð³¿. Ïðè÷îìó àâñòð³é-

ñüêî-øò³ð³éñüêå ëèöàðñüêå â³éñüêî, î÷îëåíå øò³ð³éñüêèì ìàð-

øàëîì Óëüð³õîì ôîí Â³ëüäîíîì, ùå äî ï³äõîäó â³éñüê êîðîëÿ

Ïøåìèñëà ²² Îòòîêàðà, ðîçãðîìèëî àðì³þ êîðîëÿ Áåëè ²V.

Â ö³é áèòâ³, ÿê äîâ³äóºìîñÿ ç ëèñòà Ïøåìèñëà ²² Îòòî-

êàðà, áðàëè ó÷àñòü “Danielem regem Russiae et filios eius et

293 “Великая хроника” о Польше, Руси и их соседях ХІ–ХІІІ вв. / Под. ред.. В. Л.

Янина. Москва, 1987. С.184.

Áèòâà ï³ä Êðåñåíáðóííîì. Ì³í³àòþðà ÕIV cò.

78

caeteros Ruthenorum ac Tataros”294. Óêðà¿íñüê³ ³ñòîðèêè ². Øà-

ðàíåâè÷295, Ì. Êîðäóáà296 òà Ì. Ãðóøåâñüêèé297 çâåðíóëè óâàãó

íà äåùî âèïàäêîâèé õàðàêòåð ó÷àñò³ êîðîëÿ ó ö³é áèòâ³. Íà

òîé ÷àñ ãàëèöüêèé êîðîëü âæå íå áóâ çàö³êàâëåíèé ó ñïàä-

ùèí³ çà Áàáåíáåðãàìè. ² ñïðàâä³, â³äðàçó æ ï³ñëÿ â³äõîäó Áó-

ðóíäàÿ, ìàþ÷è êîíôðîíòàö³þ ç ëèòîâöÿìè, çðóéíîâàí³ ì³ñüê³

óêð³ïëåííÿ ³ ïðèãí³÷åíó àòìîñôåðó ïðîãðàíî¿ â³éíè, íå ì³ã

áè Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ âçÿòè ó÷àñòü ó ÷åðãîâ³é àâàíòþð³ ñâàòà,

ÿêáè îáñòàâèíè íå çàêèíóëè éîãî â Óãîðùèíó. Â Óãîðùèí³,

ÿê ÷ëåí êîðîë³âñüêî¿ ðîäèíè, äëÿ óòðèìàííÿ äâîðó òà äðóæè-

íè â³í ìóñèâ îòðèìàòè â³ä Áåëè ²V ÿêèéñü ôåîä (ïîä³áíî äî

òîãî ÿê éîãî äàâí³é ñóïåðíèê êíÿçü Ðîñòèñëàâ Ìèõàéëîâè÷

îòðèìàâ êíÿç³âñòâî â Ìà÷â³298), ñëóæáà ç ÿêîãî ³ çîáîâ’ÿçàëà

éîãî âçÿòè ó÷àñòü ó øò³ð³éñüê³é êàìïàí³¿.

Ìèõàéëî Ãðóøåâñüêèé òàêîæ ñëóøíî çâåðíóâ óâàãó íà

ïîìèëêó Äëóãîøà, ÿêèé ïðèïèñàâ ó÷àñòü â ö³é áèòâ³ ùå Ëåâó

òà Ðîìàíó. Ðîìàí íà òîé ÷àñ âæå áóâ ìåðòâèì, à Ëåâ Äàíèëî-

âè÷, ÿêèé òåïåð òðèìàâ Ïåðåìèøëüñüêå, Ãàëèöüêå òà Áåëçüêå

êíÿç³âñòâà, ï³ñëÿ â³äõîäó â³éñüê Áóðóíäàÿ âåñíîþ 1260 ð. íå

ì³ã áè ïîêèíóòè ñâî¿ çåìë³ ç â³éñüêîì, ùå äî ê³íöÿ íå çíà-

þ÷è ÿê ïîâåäóòü ñåáå ìîíãîëè ³ ÷è íå ïîâåðíåòüñÿ Áóðóíäàé

âòðåòº. Òàêèì ÷èíîì ï³ä Êðåñåíáðóíîì ç êîðîëåì Äàíèëîì

ìîãëè áóòè ò³ëüêè éîãî ìîëîäø³ ñèíè Ìñòèñëàâ òà Øâàðí Äà-

íèëîâè÷³.

Óãîðñüêèé äæåðåëîçíàâåöü Ãóñòàâ Âåíöåëü ñïðàâåäëèâî

ââàæàâ, ùî Äàíèëî â ö³é áèòâ³ áðàâ ó÷àñòü ç âëàñíèì â³é-

ñüêîì299. Áåçñóìí³âíî, ùî êîðîëü Äàíèëî âè¿õàâ â Óãîðùèíó

294 “… Данило король Русі з своїми синами та підрозділами русі і татар” (Monumenta

Germniae Historica. Scriptores. T.IX. Stuttgart, 1851. Р.184).295 Szaraniewicz I. Die Hypatios–Chronik als Quellen // Beitrag zur österreichischen

Geschichte. Wien, 1872. S.84, 144–145.296 Кордуба М. Участь Данила в битві під Крессенбрунн // Записки НТШ. Т.10.

Львів, 1896. С.1–2.297 Грушевський М. Історія України-Руси. Т.3. Львів, 1905. С.519.298 Гарді Д. Чи Ростислав Михайлович був баном Мачви? // Actes testantibus. Юві-

лейний збірник на пошану Леонтія Войтовича / Україна: культурна спадщина,

національна свідомість, державність. Вип.20. Львів, 201. С.197–203. 299 Codex diplomaticus Arpadianus continuatus / Ed. G.Wenzel. 7 kötet. Budapest, 1869.

79

÷åðåç ïîëüñüê³ çåìë³ ç

äðóæèíîþ, ÿêà áóëà ïðè

íüîìó ï³ä ÷àñ íàñòóïó Áó-

ðóíäàÿ, ïðèíàéìí³, ç ¿¿

çíà÷íîþ ÷àñòèíîþ. Ö³êàâà

çãàäêà äæåðåëà ïðî òàòàð-

ñüêèé çàã³í. Â õîä³ ïåðåî-

çáðîºííÿ ñâîº¿ àðì³¿ Äàíè-

ëî Ðîìàíîâè÷ çàïîçè÷èâ

äåÿê³ çðàçêè á³ëüø äåøå-

âîãî ³ åôåêòèâíîãî îðäèí-

ñüêîãî îçáðîºííÿ. Òîìó

éîãî õîðîãâè ìîãëè áóòè

ñõîæèìè íà îðäèíñüê³. Çà

îðäèíö³â ìîãëè áóòè ïðè-

éíÿòèìè ³ ïîëîâåöüê³ âî¿-

íè, ÿê³ òàêîæ ìîãëè áóòè

â äðóæèí³ êîðîëÿ Äàíèëà.

Ñàì³ îðäèíö³ áðàòè ó÷àñòü

â ö³é áèòâ³ íå ìîãëè. Êî-

ðîëü Äàíèëî äëÿ íèõ áóâ

åì³ãðàíòîì, ÿêèé âò³ê â³ä ïîêàðàííÿ. Ìîíãîëè íå ìîãëè éîìó

ïîäàðóâàòè ñàìîâ³ëüíå ïðèéíÿòòÿ êîðîë³âñüêîãî òèòóëó òà ùå

é ç ïðåòåíç³ÿìè íà âñþ Ðóñü. Ñâîãî ÷àñó Áàòó ÿñíî äàâ çðîçó-

ì³òè, ùî ìîíãîëè íå çáèðàþòüñÿ â³äíîâëþâàòè äåðæàâó Ðóñü

³ áóäóòü ç ¿¿ êíÿçÿìè áóäóâàòè ñòîñóíêè âèá³ðêîâî íà âëàñíèé

ðîçñóä.

Ï³ñëÿ ö³º¿ ïåðåìîãè ï³ä òèñêîì ïàïè áóëî óêëàäåíî êîìï-

ðîì³ñíèé ìèð ì³æ Ïøåìèñëîì ²² Îòòîêàðîì ³ Áåëîþ IV, ñêð³-

ïëåíèé 25 æîâòíÿ 1261 ð. øëþáîì ÷åñüêîãî êîðîëÿ ç âíó÷êîþ

óãîðñüêîãî êîðîëÿ – Êóíåãóíäîþ, äî÷êîþ êíÿçÿ Ìà÷âè Ðîñ-

òèñëàâà Ìèõàéëîâè÷à òà Àííè Áåë³âíè300. Êóíåãóíäà òàêîæ

äîâîäèëàñÿ ïëåì³ííèöåþ Ëåâó Äàíèëîâè÷ó, òàê ÿê ¿¿ áàáóñÿ

áóëà ð³äíîþ ñåñòðîþ éîãî áàòüêà. Âèêîðèñòîâóþ÷è ñïðèÿòëèâó

êîí’þêòóðó ï³ñëÿ öüîãî ìèðó, Ïøåìèñë II Îòòîêàð ïðèºäíàâ

Р.383.300 Wertner M. Az Árpádok czaládi. Nagybecskerek, 1892. 527–536 old.

Áåëà IV. Ç êîäåêñó ÕV ñò.

80

òàêîæ Øò³ð³þ, Êàðèíò³þ, Êðàéíó, Â³íäèéñüêó ìàðêó òà Ôð³-

óëü àæ äî Àäð³àòè÷íîãî ìîðÿ.

Òèì ÷àñîì ïî÷àëà çì³íþâàòèñÿ ³ ñèòóàö³ÿ â Ìîíãîëüñüê³é

³ìïåð³¿. Ó 1260 ð. ðîçïî÷àëàñÿ áîðîòüáà çà òðîí âåëèêîãî êà-

àíà ì³æ Õóá³ëàºì òà Àðèê-Áóãîþ. Îñòàíí³é ñïðîáóâàâ ïðî-

ãíàòè ç Ñàìàðêàíäó, Áóõàðè òà Ìàâåðàííàõðà åì³ð³â Áåðêå.

Çîëîòîîðäèíñüêèé õàí, çîñåðåäæóþ÷è ñâî¿ ñèëè ïðîòè Õóëà-

ãó, âèð³øèâ ïî÷åêàòè ðåçóëüòàòè áîðîòüáè çà êàðàêîðóìñüêèé

ïðåñòîë. Â³í âñå ùå ñïîä³âàâñÿ íà ñïðàâåäëèâå ³ ìèðíå âèð³-

øåííÿ êîíôë³êòó. Õðîí³ñò Ðàøèä àä-Ä³í çãàäóº ïðî ÷àñò³ ïî-

ñîëüñòâà Áåðêå äî Õóëàãó ³ çâåðõíº ñòàâëåííÿ ³ðàíñüêîãî ïðà-

âèòåëÿ äî ñâîãî ñóñ³äà. Àðàáñüê³ õðîí³ñòè, íå òàê ïðèõèëüí³

äî Õóëàãó, ïèøóòü â³äâåðòî ïðî ïðè÷èíè öüîãî çàãîñòðåííÿ:

Åëüìóôàäàëü ñïîâ³ùàº ïðî â³äìîâó Õóëàãó â³ä ÷àñòêè äàíèíè

íà êîðèñòü Äæó÷èä³â (ùî ìàëî áè ì³ñöå, ÿêùî Äæó÷èäè íå

îòðèìàëè âîëîä³íü ó çàâîéîâàíèõ çåìëÿõ), ²áí Êàñ³ð ïîäàº ³í-

ôîðìàö³þ ïðî â³äìîâó â³ääàòè Áåðêå ï’ÿòó ÷àñòèíó çàâîéîâà-

íèõ çåìåëü, Âàññàô íàãîëîøóº íà ïðåòåíç³ÿõ Áåðêå íà Àððàí

òà Àçåðáàéäæàí301.

Âïåâíåíèé ó ï³äòðèìö³ ç áîêó âåëèêîãî êààíà (Õóá³ëàé òà

Àðèê-Áóãà, ÿê³ áîðîëèñÿ çà ìîíãîëüñüêèé ïðåñòîë áóëè éîãî

ð³äíèìè áðàòàìè) òà, ñïðèéíÿâøè ïîâåä³íêó Áåðêå ÿê ñëà-

á³ñòü çîëîòîðäèíñüêîãî õàíà, Õóëàãó ñàì ïðèñêîðèâ ðîçâ’ÿçêó.

Êîëè Áåðêå âèäàâ îãëàíà Áàëàêàíà, çâèíóâà÷åíîãî ó ÷àðàõ

ïðîòè Õóëàãó, îñòàíí³é â³äðàçó æ íàêàçàâ ñòðàòèòè öüîãî öà-

ðåâè÷à ç äèíàñò³¿ Äæó÷èä³â. À êð³ì òîãî ç éîãî íàêàçó áóëè

ï³äñòóïíî âáèò³ îãëàíè Êóë³ ³ Òàòàð, ÿê³ î÷îëþâàëè â³éñüêà

Äæó÷èä³â â ïîõîä³ â ²ðàí. Öå áóâ ïðÿìèé âèêëèê, ÿêèé íå

çàëèøàâ âèáîðó äëÿ Áåðêå. Ñàìå ï³ìñòîþ çà çàãèáåëü ðîäè÷³â

ïîÿñíþþòü ïî÷àòîê â³éíè â³ðìåíñüê³ õðîí³ñòè302. Áîéîâ³ ä³¿

301 Див.: Козьмин Н. Н. Экономические причины войн между Чингизидами // Из-

вестия Иркутского гос. пед. ин-та. Вып.2. Иркутск, 1935. С.97; Али-Заде А. А.

Социально-экономическая и политическая история Азербайджана XIII–XIV

вв. Баку, 1956. С.304–320; Петрушевский И. П. Иран и Азербайджан под. влас-

тью Хулагуидов (1256-1353) // Татаро-монголы в Азии и Европе. Москва, 1977.

С.231–239; Войтович Л. Нащадки Чингіз-хана. С.106.302 Див.: История монголов по армянским истояникам / Пер. К. П. Патканова. Віп.1.

Санкт-Петербург, 1873. С.62–63; Киракос Гандзакеци. История Армении / Пер. с

древнеармянского Л. А. Ханларян. Москва, 1976. С.237.

81

ðîçïî÷àëèñÿ ó 1262 ð. ³ ç ïåðåðâàìè òðèâàëè ìàéæå äî ê³íöÿ

60-õ ðîê³â Õ²V ñò.303

Áåðêå âñòàíîâèâ ò³ñí³ êîíòàêòè ç âîðîãàìè Õóëàãó, â

ïåðøó ÷åðãó ç ºãèïåòñüêèì ñóëòàíîì Ìåë³ê àç-Çàõ³ð-Ðóêí-

àä-ä³í Áåéáàðñîì (1260-1277), ÿêèé çà ñâ³ä÷åííÿì õðîí³ñòà

²áí-àáä-àç-Çàõ³ðà ó 1262 ð. ñàì çàïðîïîíóâàâ õàíîâ³ Çîëîòî¿

Îðäè â³éñüêîâèé ñîþç304. ªãèïåòñüê³ ñóëòàíè áóëè çàö³êàâëåí³

çà áóäü-ÿêó ö³íó íå äîïóñòèòè çàâîþâàííÿ ìîíãîëàìè Ñèð³¿ ³

¿õ âèõîäó äî Ñåðåäçåìíîãî ìîðÿ. Ñóïåðíèöòâî Õóëàãó¿ä³â òà

Äæó÷èä³â áóëî äëÿ íèõ íàäçâè÷àéíî âàæëèâèì ÷èííèêîì ³

âîíè ï³äøòîâõóâàëè Áåðêå, à ïîò³ì éîãî íàñòóïíèê³â, äî â³é-

íè305. Ñèòóàö³ÿ íà Áëèçüêîìó Ñõîä³ êîð³ííèì ÷èíîì çì³íè-

ëàñÿ ³ äî öüîãî ïðîòèñòîÿííÿ çàëó÷èëèñÿ âñ³ êðà¿íè ðåã³îíó.

Â ö³é â³éí³ â³äçíà÷èâñÿ, êîìàíäóþ÷è òóìåíîì, îãëàí Íî-

ãàé, ñèí Òàòàðà, ÿêèé ìñòèâ çà ñâîãî áàòüêà. Ïðîáëåìà ðîçïî-

ä³ëó óëóñ³â Áàòó-õàíîì ï³ñëÿ çàõ³äíîãî ïîõîäó ³ çàâîþâàííÿ

Ðóñ³, çàëèøàºòüñÿ â³äêðèòîþ. Ì³õàìåäæàí Ñàôàðãàë³ºâ ââà-

æàâ, ùî Ïðè÷îðíîìîðñüêèé óëóñ îòðèìàâ ä³ä Íîãàÿ – Áóâàë

(Ìîâàë), áðàò Áàòó, ñèí Äæó÷³ â³ä íàëîæíèö³ Êàðàäæ³í-õà-

òóí. Íà éîãî äóìêó ³ì’ÿ Ìóâàë òîòîæíå ³ìåí³ óëóñáåêà Ìàóö³,

çãàäàíîãî Ïëàíî Êàðï³í³ (Ìîãóö³ÿ íàøèõ ë³òîïèñ³â)306. Â ö³é

âåðñ³¿ º ïåâí³ ñóìí³âè. Ìàóö³ áóâ çÿòåì Áàòó307. Ìîíãîëè íå

ïðàêòèêóâàëè øëþáè ç áëèçüêèìè ðîäè÷àìè. Â öüîìó ïðî-

ñòî íå áóëî ïîòðåáè. Áóâàë ³ òàê íàëåæàâ äî êëàíó Äæó÷è-

ä³â308. Öå, çâè÷àéíî, íå âèêëþ÷àº, ùî ï³ñëÿ Ìàóö³ Ïðè÷îð-

íîìîðñüêèé óëóñ ì³ã ïåðåéòè äî Òàòàðà, ñèíà Áóâàëà, à ï³ñëÿ

303 Див.: Криштопа А. Е. Дагестан XIII–XIV вв. по сообщениям восточных авторов

// Вопросы истории и этнографии Дагестана. Вып.5. Махачкала, 1974. С.95–101;

Ичалов Г. Х. Дагестан – арена военных столкновений Хулагуидов и ханов Зо-

лотой Орды в XIII–XIV вв. // Вопросы истории Дагестана (досоветский период).

Ч.3. Махачкала, 1975. С.170–176.304 Тизенгаузен В. Г. Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. Т.

1. Извлечения из починений арабських. Санкт-Петербург, 1884. С.75. 305 Див.: Закиров С. Дипломатические отношения Золотой Орды с Египтом. Мо-

сква, 1966.306 Сафаргалиев М. Г. Распад Золотой Орды. Саранск, 1960. С.42.307 Джованни дель Плано Карпини. История монголов. Москва, 1957. С.48.308 Войтович Л. Нащадки Чингіз-хана. С.109.

82

çàãèáåë³ îñòàííüîãî – äî Íîãàÿ. Â áóäü-ÿêîìó âèïàäêó ç ïî-

÷àòêó 1260-õ ðîê³â Íîãàé âæå âîëîä³â öèì óëóñîì ç öåíòðîì

â ²ñàê÷³ íà Äóíà¿309.

Ó 1262 ð. Áåðêå äîðó÷èâ Íîãàþ êîìàíäóâàííÿ àâàíãàð-

äîì, ï³äïîðÿäêóâàâøè éîìó òðè òóìåíè (30 òèñ.), ç ÿêèìè

òîé ÷åðåç Äåðáåíò âñòóïèâ â Øèðâàí. Íàçóñòð³÷ çîëîòîîðäèí-

ñüêîìó â³éñüêó Õóëàãó 20 ñåðïíÿ âèñëàâ Øèðàìóí-íîéîíà, à

ñàì ç òóìåíàìè Ñàìàãàð-íîéîíà òà Àáàòàé-íîéîíà â³ä³éøîâ ó

Øåìàõó. Áî¿ òî÷èëèñÿ ó âåðåñí³–ëèñòîïàä³ 1262 ð. Ñïî÷àòêó

Íîãàé â³äêèíóâ Øèðàìóí-íîéîíà, àëå ç ï³äõîäîì òóìåíó Àáà-

òàé-íîéîíà, à ïîò³ì îñíîâíèõ ñèë, çìóøåíèé áóâ â³äñòóïàòè.

20 ëèñòîïàäà 1262 ð. Õóëàãó âèñòóïèâ ç Øåìàõè ³ 1 ãðóä-

íÿ éîãî â³éñüêî ï³ñëÿ âïåðòîãî áîþ çäîáóëî Äåðáåíò. Íîãàé

â³äñòóïèâ äàë³ íà ï³âí³÷. Õóëàãó, äî÷åêàâøèñü ï³äìîãè, ÿêó

ïðèâ³â Àáàêà-îãëàí, ïðîäîâæèâ íàñòóï. Éîãî íóêåðè, ïåðå-

ïðàâèâøèñü ÷åðåç Òåðåê, íà ì³ñö³ òàáîðó Áåðêå çàñòàëè ïóñò³

þðòè.

Àëå öå áóëà ò³ëüêè òàêòè÷íà õèòð³ñòü çîëîòîîðäèíñüêîãî

õàíà. Áåðêå 12 ñ³÷íÿ 1263 ð. äàâ áèòâó íà áåðåç³ ð. Òåðåê.

Âòðàòè ç îáîõ ñòîð³í áóëè âåëèê³. ²ëüêàí-íîéîí íå âèòðèìàâ

óäàðó Íîãàÿ ³ ïî÷àâ â³äñòóïàòè. Ë³ä íå âèòðèìàâ âàãè îäÿãíå-

íèõ â ïàíöèð³ âî¿í³â. Àáàêà-îãëàí ïðîñòî âò³ê. Çà ñâ³ä÷åííÿì

àðàáñüêîãî ³ñòîðèêà ²áí Âàñèëà, ñòîÿ÷è íàä ãîðàìè ìîíãîëü-

ñüêèõ òðóï³â, Áåðêå ç ã³ðêîòîþ ñêàçàâ: “ßêùî á ìè ä³ÿëè

ñï³ëüíî, òî çàâîþâàëè á âåñü ñâ³ò”310. Áåðêå ç Íîãàºì ïðîéøëè

Äåðáåíò, ïåðåñë³äóþ÷è ïðîòèâíèêà, ÿêèé çàëèøàâ Ï³âí³÷íèé

Àçåðáàéäæàí. 22 êâ³òíÿ 1263 ð. Õóëàãó ïðèáóâ â Òåáð³ç, ãî-

òóþ÷èñü äî îáîðîíè311. Â³éíà íàáóâàëà çàòÿæíîãî õàðàêòåðó

³ îáèäâ³ ñòîðîíè øóêàëè ñîþçíèê³â òà ðåñóðñè äëÿ ¿¿ ïðîäî-

âæåííÿ. Ïðè öüîìó ³ëüõàí äàë³ ì³ã ðîçðàõîâóâàòè íà ïîâíó

ï³äòðèìêó âåëèêîãî êààíà.

Íåìîæëèâî âñòàíîâèòè êîëè ñàìå ðîçïî÷àëàñÿ ñï³âïðàöÿ

Ëåâà Äàíèëîâè÷à ç Íîãàºì. ßê ãàëèöüêèé êíÿçü Ëåâ Äàíèëî-

âè÷ íå ò³ëüêè ìåæóâàâ áåçïîñåðåäíüî ç âîëîä³ííÿìè Íîãàÿ,

309 Тизенгаузен В. Г. Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды. Т.

1. С. 117.310 Там само. С.55.311 Див.: Войтович Л. Нащадки Чингіз-хана. С.188.

83

àëå é âñÿ íàëàãîäæåíà ïîïåðåäí³ìè ñòîë³òòÿìè äí³ñòðîâñüêî-

äóíàéñüêà òîðã³âëÿ òåïåð ïðîõîäèëà ÷åðåç çåìë³, ÿê³ êîíòð-

îëþâàâ öåé óëóñáåê. Âæå öå çìóøóâàëî ãàëèöüêîãî êíÿçÿ

øóêàòè äîáðèõ êîíòàêò³â ç Íîãàºì. Ðîçóì³þ÷è, ùî âîþâà-

òè ïðîòè ìîíãîë³â ç íàÿâíèìè ñèëàìè áåçïåðñïåêòèâíî, Ëåâ

Äàíèëîâè÷ âèð³øèâ ÿêíàéïîâí³øå âèêîðèñòàòè ñâîº ï³äëåãëå

ñòàíîâèùå. Ç êîæíèì ðîêîì éîãî êîíòàêòè ç Íîãàºì íàëàãî-

äæóâàëèñÿ ³ â ïîäàëüøîìó ïåðåðîñëè â ò³ñíó ñï³âïðàöþ, ÿêó

êîæåí íàìàãàâñÿ âèêîðèñòàòè ïî ñâîºìó.

Ïî÷àòîê â³éíè çà ìîíãîëüñüêèé òðîí â Êàðàêîðóì³ òà â³-

éíà ì³æ Áåðêå ³ Õóëàãó ñòàëè ñïðèÿòëèâèìè îáñòàâèíàìè äëÿ

ïîâåðíåííÿ êîðîëÿ Äàíèëà. Âîñåíè 1262 ð., îòðèìàâøè â³äî-

ìîñò³ ïðî ïî÷àòîê áîéîâèõ ä³é â Àçåðáàéäæàí³, ÿê³ çàñòàëè

éîãî â ìîìåíò ïåðåìîãè íàä ëèòîâöÿìè, Âàñèëüêî Ðîìàíî-

âè÷ ïîñëàâ áîÿðèíà Áîðèñà ²çáîëêà äî êîðîëÿ â Óãîðùèíó.

Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ íà òîé

÷àñ ïåðåáóâàâ â Òåëè÷³312.

Ëîêàë³çàö³ÿ öüîãî ïóíêòó

íå òàêà îäíîçíà÷íà. Ëåî-

í³ä Ìàõíîâåöü ââàæàâ, ùî

ìîâà éøëà ïðî Òåëèöüêèé

ïåðåâàë ó âåðõ³â’ÿõ Ïîïðà-

äó (íèí³ ñ.Òèë³÷ Êðèíèöêî¿

ãì³íè Íîâîñàíäåöüêîãî ïî-

â³òó ó Ïîëüù³313), òîä³ íà

ìåæ³ Óãîðùèíè òà Êðàê³â-

ñüêîãî êíÿç³âñòâà. Ë³òîïè-

ñåöü íàïèñàâ, ùî êîðîëü ïî-

¿õàâ â Óãîðùèíó, àëå ÿêáè

â³í âè¿õàâ ç Ãàëèöüêî-Âî-

ëèíñüêî¿ çåìë³ â Óãîðùèíó,

òî áåç ñóìí³âó éîãî êîðòåæ

éøîâ áè ÷åðåç Ëóáê³âñüêèé

ïåðåâàë ³ äàë³ çâè÷íîþ äîðî-

ãîþ íà Ñåêåôåãåðâàð. Íå âè-

êëþ÷åíî, ùî êîðîëü ¿õàâ ÷å-

312 ПСРЛ. Т.2. Стб.857. 313 Літопис Руський / Переклав Л.Махновець. Київ, 1989. С.571.

Çàìêîâà êàïëèöÿ â Òåëè÷³ (Òåëü÷³). Ñó÷àñíèé âèãëÿä

84

ðåç Ìîðàâó äî Ïðàãè (òåïåð, ï³ñëÿ ìèðó ì³æ Áåëîþ IV ³

Ïøåìèñëîì ²² Îòòîêàðîì äðóæèíà ÷åñüêîãî êîðîëÿ äîâîäè-

ëàñÿ éîìó ïëåì³ííèöåþ) ³ âîëèíñüêèé áîÿðèí äîãíàâ éîãî â

Ìîðàâ³ á³ëÿ ì³ñòà Òåëü÷ (“ó Òåëè÷à”314).

Ç òåêñòó ë³òîïèñó ìîæíà çðîáèòè âèñíîâîê, ùî êîðîëü

ïåðåáóâàâ çà ìåæàìè êðàþ äîâøèé ÷àñ: “êîðîëü æå áѧøå

ïå÷àëîóѩ ѡ áðàòѣ ïî âåëèêîó è ѡ ñ҃íîâöѣ ñâîèìü Âîëîäèìåðѣ çàíå ìîëîäú áѧøå”315. ßê áè Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ ò³ëüêè ïåðåä

â³ä’¿çäîì áà÷èâ áðàòà ³ ïëåì³ííèêà, íå áóëî áè æîäíèõ ï³äñòàâ

äëÿ õâèëþâàííÿ. Ö³ ëþäè ìå÷à íå áóëè ñåíòèìåíòàëüíèìè,

òîìó öåé ïàñàæ â ë³òîïèñíîìó òåêñò³ âèêëèêàº ïåâí³ ñóìí³-

âè ³ äîçâîëÿº äîïóñêàòè ï³çí³øó âñòàâêó ï³ä ÷àñ ðåäàãóâàííÿ

òåêñòó ïðè äâîð³ Âîëîäèìèðà Âàñèëüêîâè÷à àáî íèì ñàìèì.

Áîéîâ³ ä³¿ ïðîòè ëèòîâö³â ïðîõîäèëè íà êîðäîíàõ ï³íñüêèõ

êíÿç³âñòâ, âîëèíñüê³é ñòîëèö³, äå ïåðåáóâàâ ñèí Âàñèëüêà Ðî-

ìàíîâè÷à, í³õòî íå çàãðîæóâàâ. Ïðî ó÷àñòü êíÿæè÷à â áîéî-

âèõ ä³ÿõ â öåé ÷àñ íåìàº æîäíî¿ ³íôîðìàö³¿, à âîíà ìóñèëà áè

314 ПСРЛ. Т.2. Стб.857.315 ПСРЛ. Т.2. Стб.857.

Ì³ñòî Òåëè÷ (Òåëü÷) Ñó÷àñíèé âèãëÿä

85

áóòè, âðàõîâóþ÷è âêëàä ñàìîãî Âîëîäèìèðà Âàñèëüêîâè÷à ó

ôîðìóâàííÿ ë³òîïèñó.

Âæå ï³ñëÿ ïîâåðíåííÿ êîðîëÿ ó ê³íö³ 1262 ð. â Òåðíàâ³

â³äáóâñÿ êíÿæèé ñíåì çà ó÷àñòþ Äàíèëà ³ Âàñèëüêà Ðîìàíî-

âè÷³â, Áîëåñëàâà Ñîðîì’ÿçëèâîãî, Ëåâà ³ Øâàðíà Äàíèëîâè-

÷³â òà Âîëîäèìèðà Âàñèëüêîâè÷à, íà ÿêîìó “ïîëîæèøà ðѧäú

ìåæè ñîáîþ ѡ çåìëþ Ðîóñêîóþ è Ëѧäüñêîó îóòâåðäèâúøåñѧ êðò҃ìú ÷òí҃ûìú”316.

Öå îçíà÷àëî çàê³í÷åííÿ îñòàííüî¿ åì³ãðàö³¿ Äàíèëà Ðîìà-

íîâè÷à ³ îñòàòî÷íå ïîâåðíåííÿ êîðîëÿ äî âëàäè, ÿêó âèçíàëè

âñ³ éîãî âàñàëè, à òàêîæ â³äíîâëåííÿ ñòîñóíê³â, ÿê³ áóëè äî

ïîõîäó Áóðóíäàÿ. Ìîæíà íå ñóìí³âàòèñÿ, ùî Äàíèëî Ðîìà-

íîâè÷, ÿêèé ï³ñëÿ ñò³ëüêîõ íåâäà÷ çáåð³ãàâ îïòèì³çì ³ ïðîäî-

âæóâàâ áîðîòèñÿ, òåïåð ïåðåæèâàâ ï³äíåñåííÿ ³ âñå ùå çáåð³-

ãàâ íàä³þ â ñîþç³ ç ³íøèìè ºâðîïåéñüêèìè õðèñòèÿíñüêèìè

äåðæàâàìè â³äâîþâàòè â³ä ìîíãîë³â çåìë³ âñ³º¿ Ðóñ³. Íà ìåæ³

1262–1263 ðð. âèäàâàëîñÿ, ùî ìîíãîëè íàäîâãî çàâ’ÿçëè ó âçà-

ºìí³é áîðîòüá³ ³ êîðîëü ñï³øèâ ñêîðèñòàòèñÿ ç òàêî¿ ñèòóàö³¿.

Â åì³ãðàö³¿ â³í, íàïåâíî, âåñü ÷àñ íàä öèì äóìàâ, íàïðóæåíî

ñë³äêóþ÷è çà ³íôîðìàö³ºþ ç³ ñõîäó. ²íôîðìàö³ÿ öÿ íå ìîãëà

áóòè ïîâíîþ ³ çà òàêèõ îáñòàâèí ëåãêî áóëî ïðèéìàòè áàæàíå

çà ä³éñíå. Âîíè ìóñèëè îáãîâîðþâàòè ö³ ïðîáëåìè ç Áåëîþ IV.

Íàä ªâðîïîþ âñå ùå âèñ³ëà çàãðîçà âòîðãíåííÿ ïîë÷èù Áåðêå.

Öå âèäíî ³ ç ïðèâåäåíèõ âèùå ôðàãìåíò³â ïàïñüêèõ ëèñò³â

çà 1262–1263 ðð. Ñîþç Óãîðùèíè, ×åõ³¿, Àâñòð³¿, ïîëüñüêèõ

êíÿç³â ³ êîðîë³âñòâà Ðóñ³ äîçâîëèâ áè Äàíèëîâ³ Ðîìàíîâè÷ó

ïîâåðíóòèñÿ äî ³äå¿ çâ³ëüíåííÿ Ðóñ³ â³ä ìîíãîëüñüêî¿ çâåðõ-

íîñò³, âðàõîâóþ÷è áîðîòüáó ì³æ ð³çíèìè ã³ëêàìè ×èíã³çèä³â.

Çðîçóì³ëî, ùî Ëåâ Äàíèëîâè÷ áóâ êðàùå ïî³íôîðìîâà-

íèé ïðî ðåàëüíèé ñòàí ðå÷åé ³ äî ïëàí³â áàòüêà ïîñòàâèâñÿ

êðèòè÷íî. Îáèäâà â³äçíà÷àëèñÿ âèáóõîâèì õàðàêòåðîì ³ ìèò-

òºâèì ïðèéíÿòòÿì ð³øåíü. Á³ëüø ñïîê³éíèé ³ òîëåðàíòíèé

Âàñèëüêî Ðîìàíîâè÷ òåæ êðàùå îð³ºíòóâàâñÿ ó ïîë³òè÷íîìó

ñòàíîâèù³ ³ íå ì³ã â³òàòè ïëàí³â ñòàðøîãî áðàòà.

Òàêà ïîçèö³ÿ áðàòà ³ ñòàðøîãî ñèíà ðîç³çëèëà êîðîëÿ.

Â³í çáèðàâñÿ îáãîâîðþâàòè ïëàíè ïðîäîâæåííÿ áîðîòüáè ïðî-

òè ìîíãîë³â. Òîìó íà òåðíàâñüêîìó ñíåì³ ³ ç’ÿâèâñÿ çÿòü òà

316 ПСРЛ. Т.2. Стб.857.

86

ïîñò³éíèé ñîþçèê óãîðñüêîãî êîðîëÿ Áîëåñëàâ Ñîðî ì’ÿç-

ëèâèé317. Àëå Òåðíàâñüêèé ç’¿çä êíÿç³â ï³øîâ çîâñ³ì ³íøèì

øëÿõîì, ãîëîâíèì ïèòàííÿ íà íüîìó ñòàâ ïåðåä³ë ñòîë³â â

êîðîë³âñòâ³, ÿêèé ïðèçâ³â äî íàñòóïíî¿ êîíôðîíòàö³¿ ì³æ ñè-

íàìè Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à.

Íàéáëèæ÷èé ñîðàòíèê êîðîëÿ Äàíèëà â éîãî ÷èñëåííèõ

ïîõîäàõ ³ ñòàðøèé ñèí Ëåâ Äàíèëîâè÷ îïèíèâñÿ ìàëî íå â

îïîçèö³¿ äî áàòüêà, ïåðø³ ì³ñöÿ ïîðÿä ç ÿêèì çàéíÿëè Øâàðí

òà Ìñòèñëàâ, ÿê³ áóëè ç íèì â åì³ãðàö³¿ ³ ï³äòðèìóâàëè éîãî

ïîë³òèêó318. Ç òîãî ÷àñó ³ ïî÷èíàºòüñÿ êîíñòðóþâàííÿ âîëèí-

ñüêèìè ë³òîïèñöÿìè íîâîãî îáðàçó êíÿçÿ Ëåâà Äàíèëîâè÷à ÿê

“áåç÷åñíîãî êíÿçÿ”319.

Íàïåâíî Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ íå çàõîò³â â³äìîâëÿòèñÿ â³ä

ïðîäîâæåííÿ ïîë³òèêè çâ³ëüíåííÿ çåìåëü Ðóñ³ ç-ï³ä îðäèí-

ñüêî¿ îï³êè. Ïîãîäæóþñÿ ç âèñíîâêîì Ä. Äîìáðîâñüêîãî,

ùî àâòîðèòåò êîðîëÿ Äàíèëà áóâ íåçàïåðå÷íèì320. Ñõîæå,

317 У березні 2011 р. на конференції, присвяченій пам’яті Я.Д.Ісаєвича, не будучи

ознайомленим з моїми останніми працями, де показано чому Данило Романо-

вич не міг повернутися з Угорщини до початку війни в Азербайджані, краків-

ський дослідник В.Нагірний, висунув версію про можливу конфронтацію між

Данилом Романовичем і Болеславоом Сором’язливим, викликану походом Бу-

рундая. яку необхідно було владнати через литовську загрозу, яка була настіль-

ки великою, що король Данило навіть хвилювався за життя племінника, що і

змусило його органівати зустріч в Тарнаві. Я не бачу жодної можливості, яка

би дозволяла Данилові Романовичу повернутися назад у свої землі із зруйно-

ваними укріпленнями міст в умовах очікуваної монгольської агресії, доки була

присутня реальність цієї агресії. Джерела також не дають підстав для перебіль-

шення литовської загрози. Крім внутрішнього напруження сили литовського

короля були зв’язані в Жемайтії та Лівонії, де боротьба тривала з перемінним

успіхом, а тевтоці отримали допомогу від німецьких князів, про що не могли не

знати у Володимирі (див.: Гудавичюс Э. История Литвы с древнейших времен до

1569 года. Москва, 2005. С.66). 318 Див.: Dąbrowski D. O zgonie Daniela Romanowicza i jego następstwach dla Rusi

Halicko-Wołńskiej // Actis testantibus. Ювілейний збірник на пошану Леонтія Войтовича / Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип.20. Львів, 2011. S.299–300.

319 Bartnicki M. Wizerunek “безчесного князя” w Kronice Halicko-Wołyńskiej // Actіs testantibus. Ювілейний збірник на пошану Леонтія Войтовича // Україна: куль-турна спадщина, національна свідомість, державність. Вип.20. Львів, 2011. С.93–100.

320 Dąbrowski D. O zgonie Daniela Romanowicza. C.297–298.

87

â³äðåàãóâàâøè â³äðàçó ð³çêî íà ïîçèö³þ áðàòà ³ ñòàðøîãî

ñèíà, â³í â³ä³áðàâ ó Âàñèëüêà Ëóöüêó çåìëþ ³ ïåðåäàâ ¿¿ ñâî-

ºìó ñèíîâ³ Ìñòèñëàâîâ³, à â³ä Ëåâà â³ä³áðàâ Ãàëèöüêó çåìëþ,

ïåðåäàâøè ¿¿ Øâàðíó. Ö³ ð³øåííÿ Òåðíàâñüêîãî ñíåìó ³ áóëè

çàêð³ïëåí³ çâè÷íîþ ïðèñÿãîþ: ö³ëóâàííÿì õðåñòà.

×è âñòèã â³í ðåàë³çóâàòè öå ñâîº ð³øåííÿ? Çàâæäè ïî-

ñëóøíèé ñòàðøîìó áðàòîâ³ ³ íå íàäòî ð³øó÷èé Âàñèëüêî Ðî-

ìàíîâè÷ éîãî âîëþ âèêîíàâ. Õî÷à ñâîãî ñèíà Âîëîäèìèðà â³í

ïðèâ³ç äî Òåðíàâè, íàïåâíî, ñïîä³âàþ÷èñü íà íàä³ëåííÿ îñòàí-

íüîãî Ëóöüêèì êíÿç³âñòâîì. Àëå â Ëóöüêó áà÷èìî Ìñòèñëàâà

Äàíèëîâè÷à. ² íåéìîâ³ðíî, ùîáè â³í îòðèìàâ öåé ñò³ë àæ ïî

ñìåðò³ áàòüêà, êîëè ñþçåðåíîì äåðæàâè áóâ Âàñèëüêî Ðîìà-

íîâè÷. Òèì á³ëüøå, ùî òðèìàþ÷è âñþ Âîëèíñüêó çåìëþ òà

ìàþ÷è ìîæëèâ³ñòü ïåðåäàòè ¿¿ ó ñïàäùèíó ºäèíîìó ñèíîâ³

Âîëîäèìèðó, Âàñèëüêî Ðîìàíîâè÷ çà æîäíèõ óìîâ ïî ñìåðò³

ñòàðøîãî áðàòà öüîãî áè íå çðîáèâ. Àäæå, ïðèíàéìí³ íîì³-

íàëüíî â³í ñòàâ ñþçåðåíîì âñüîãî êîðîë³âñòâà Ðóñ³. Íå â³ääàâ

áè Ëóöüêà ³ Âîëîäèìèð Âàñèëüêîâè÷, ÿêáè â³í éîãî óñïàäêó-

âàâ â³ä áàòüêà. Êð³ì òîãî ïî ñìåðò³ Âàñèëüêà Ëåâîâ³ ïîòð³áíî

áóëî ùå óòâåðäèòèñÿ â ðîë³ ñþçåðåíà êîðîë³âñòâà Ðóñ³ ³ äîáè-

òèñÿ âèçíàííÿ â³ä áðàò³â. ² òèì á³ëüøå íå ïåðåäàâ áè ï³çí³øå

Ìñòèñëàâó Äàíèëîâè÷ó Âîëîäèìèð, ÿêáè íà êîðèñòü îñòàí-

íüîãî Ëåâ çìóñèâ éîãî â³ääàòè Ëóöüê ç Ñõ³äíîþ Âîëèííþ, ÿê

öå ââàæàº Ä. Äîìáðîâñüêèé321.

Øâàðí äî ñìåðò³ áàòüêà çàëèøàâñÿ ç íèì ó Õîëì³. ×è â³ä-

äàâ Ëåâ ìîëîäøîìó áðàòîâ³ Ãàëèöüêå êíÿç³âñòâî, íà ÿêå áåç-

ïåðå÷íî ìàâ ÿðëèê â³ä Áåðêå?322 Äî ÷àñó ïîâåðíåííÿ áàòüêà ç

åì³ãðàö³¿ ðåñóðñè Ëåâà Äàíèëîâè÷à áóëè íàéá³ëüøèìè ç óñ³õ

Ðîìàíîâè÷³â, ç ìîíãîëàìè ó íüîãî áóëî ïîâíå ïîðîçóì³ííÿ,

à â³äâàãè òà âïåðòîñò³ ãàëèöüêîìó êíÿçþ íå ïîòð³áíî áóëî

çàéìàòè. Â³í ïðåêðàñíî ðîçóì³â, ùî ó áðàòà ³ áàòüêà çàìàëî

ñèë àáè çìóñèòè éîãî íåãàéíî âèêîíàòè öå ð³øåííÿ. Çà òàêèõ

óìîâ íàéïåðøå ïîòð³áíî áóëî áè ïðîñòî ïîòÿãíóòè ÷àñ. À äàë³

êîðîëü áè ñàì ïåðåêîíàâñÿ ó áåçïåðñïåêòèâíîñò³ ñâî¿õ ïëàí³â.

321 Idem. C.304.322 Див.: Войтович Л. Чи був галицьким князем Шварн Данилович? // Проблеми

історії країн Центральної та Східної Європи. Збірник наукових праць. Вип.2.

Кам’янець-Подільський, 2011. С.51–58.

88

Êð³ì òîãî çà ³íôîðìàö³ºþ ë³òîïèñöÿ êîðîëü Äàíèëî âàæêî çà-

õâîð³â (“à êîðîëü áѧøåòü òîãäà âïàëú â áîëåñòü âåëèêîó”323).

Ñàìà äàòà ñìåðò³ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à òåæ âèêëèêàº ïåâíó

äèñêóñ³þ. Ìèêîëà Äàøêåâè÷ â³äíîñèâ ñìåðòü êîðîëÿ äî ÷àñó

ì³æ âåñíîþ 1263 ð. òà âåñíîþ 1264 ð.324. 1264 ð. ïðèéìàëè Äå-

íèñ Çóáðèöüêèé325 òà ²ñèäîð Øàðàíåâè÷326, 1265 ð. – Ìèêîëà

Áàóìãàðòåí327. Ìèêîëà Êàðàìç³í328 ñë³äîì çà ïîëüñüêèìè äæå-

ðåëàìè â³äíîñèâ ñìåðòü Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à äî 1266 ð. Ï³ñëÿ

Ì. Ãðóøåâñüêîãî329 çàãàëüíîïðèéíÿòîþ äàòîþ ñòàëî ë³òî 1264 ð.

Çà óòî÷íåííÿìè Ä. Äîìáðîâñüêîãî, ç ÿêèìè ìîæíà ïîâí³ñòþ

ïîãîäèòèñÿ, öå ñòàëîñÿ âåñíîþ â ê³íö³ òðàâíÿ – íå ï³çí³øå

ïî÷àòêó ÷åðâíÿ 1264 ð.330. Ñìåðò³ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à ïåðå-

äóâàëà âàæêà õâîðîáà, òîáòî ìîæíà ïðèïóñêàòè, ùî ç ê³íöÿ

1263 ð. êîðîëü ïðàêòè÷íî â³ä³éøîâ â³ä àêòèâíî¿ ïîë³òè÷íî¿

ä³ÿëüíîñò³. Âàæêà õâîðîáà ìîãëà ðîçïî÷àòèñÿ ³ ðàí³øå. Çðî-

çóì³ëî, ùî òàêó ñèòóàö³þ íàìàãàëîñÿ âèêîðèñòàòè îòî÷åííÿ

Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à, çîêðåìà Øâàðí Äàíèëîâè÷, ÿêèé íå ïî-

êèäàâ áàòüêà, âèêîðèñòîâóþ÷è áóäü-ÿê³ ìîæëèâîñò³, ùîá ³í-

òðèãóâàòè ïðîòè ñòàðøîãî áðàòà. Ìîæíà ñîá³ óÿâèòè ÿê ðåàãó-

âàâ íà ö³ ïîä³¿ Ëåâ Äàíèëîâè÷, ÿêèé ñò³ëüêè ðîê³â áóâ â³ðíèì

ñîðàòíèêîì áàòüêà, âîþþ÷è çà éîãî ³íòåðåñè äàëåêî çà ìåæ-

àìè ñâîãî óä³ëó, à ïîò³ì óæå çâèêíóâøèñü ç ðîëëþ âîëîäàðÿ

Ãàëèöüêî¿ çåìë³. Âîëèíñüê³ ë³òîïèñö³, âîðîæå íàñòðîºí³ ïðî-

òè Ëåâà Äàíèëîâè÷à, çàô³êñóâàëè, ùî îáèäâ³ ñòîëèö³ Õîëì òà

323 ПСРЛ. Т.2. Стб.862.324 Дашкевич М. Княжение Даниила Галицкого по русским и иностранным извес-

тиям. Киев, 1873. Прим.4. С.10–11.325 Зубрицкий Д. История древнего Галичско-Руского княжества. Ч.3. Львов, 1855.

С.202.326 Шараневич И. История Галицко-Володимирской Руси. Львов, 1863. С.107.327 Баумгартен Н. Вторая ветвь князей Галицких. Потомство Романа Мстиславича

// Летопись Историко-Родословного Общества в Москве. Т.5. 1909. Вып.1 (17).

С.13.328 Карамзин Н. М. История государства Российского. Т.4. Москва, 1992. С.68,

С.225–226.329 Грушевський M. Хронольогія подій Галицько-Волинської літописі // Записки

НТШ. Т.41. Львів, 1901. С.44–45, 69.330 Dąbrowski D. O zgonie Daniela Romanowicza. С.293–294.

89

Ãàëè÷ íàëåæàëè Øâàðíó Äàíèëîâè÷ó331. Ìîæëèâî, ùî õâîðèé

Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ âäðóãå ï³äòâåðäèâ íàäàííÿ Ãàëè÷à ìîëîä-

øîìó ñèíîâ³. Éîãî ëåãêî ìîãëè ïåðåêîíàòè ó âëàñí³é ïðàâîò³:

íà ìåæ³ 1263/1264 ð. Áåðêå ïðèñëàâ äî óãîðñüêîãî êîðîëÿ

ïîñîëüñòâî332, ÿêå âíîðìóâàëî ñòîñóíêè ì³æ Çîëîòîþ Îðäîþ

òà Óãîðùèíîþ, ùî ìîæíà áóëî ïîòðàêòóâàòè ÿê ñëàáê³ñòü îð-

äèíö³â. Àëå Ëåâ Äàíèëîâè÷ íå ñï³øèâ, ìàþ÷è â³äîìîñò³ ïðî

âàæêó õâîðîáó áàòüêà, âèêîíóâàòè éîãî ð³øåííÿ, à Øâàðí

Äàíèëîâè÷ íå íàâàæóâàâñÿ ïðîáóâàòè ñèëîþ äîìîãòèñÿ éîãî

âèêîíàííÿ. Â³í øóêàâ (³ íå áåç ðåçóëüòàòó) ïîðîçóì³ííÿ òà

çáëèæåííÿ ç Âàñèëüêîì Ðîìàíîâè÷åì. Êð³ì òîãî â³í âèñòóïèâ

íà äîïîìîãó ñâîÿêó Âîéøåëêó â áîðîòüá³ çà ëèòîâñüêèé ïðå-

ñòîë, ÿêà ðîçãîð³ëàñÿ ï³ñëÿ çàãèáåë³ êîðîëÿ Ì³íäîâãà.

Ìñòèñëàâ Äàíèëîâè÷, ñõîæå, îäðàçó æ âçÿâ â³ä Âàñèëüêà

Ðîìàíîâè÷à Ëóöüêå êíÿç³âñòâî ç Ñõ³äíîþ Âîëèííþ. Äî öèõ

âîëîä³íü Äàíèëî Ðîìàíîâè÷ äîäàâ ùå ÿêóñü âîëîñòü ç Ãàëèöü-

êîãî êíÿç³âñòâà ç Ñòîæêîì, áî ³íàêøå íåìîæëèâî ïîÿñíèòè

ÿê öå ì³ñòî ìîãëî îïèíèòèñÿ ó âîëîä³ííÿõ ëóöüêîãî êíÿçÿ333.

Ëåâ Äàíèëîâè÷, çàö³êàâëåíèé ó ïîðîçóì³íí³ Ìñòèñëàâîì Äà-

íèëîâè÷åì, â³ääàâ éîìó Ñòîæîê ç âîëîñòþ áåç îïîðó.

Ó 1264 ð. ð³çêî çì³íèëàñÿ ñèòóàö³ÿ íà Ñõîä³. Çàâåðøèëà-

ñÿ áîðîòüáà çà ãîëîâíèé ìîíãîëüñüêèé òðîí. Àðèê-Áóãà âè-

çíàâ âëàäó Õóá³ëàÿ, ÿêèé âñòàâ íà ñòîðîíó Õóëàãó, ïîñëàâøè

îñòàííüîìó íà äîïîìîãó 30 òèñ. â³éñüêà. Áåðêå â³äìîâèâñÿ

â³ä âòîðãíåííÿ â Ï³âäåííèé Àçåðáàéäæàí ³ ñòàâ ãîòóâàòèñÿ

äî îáîðîíè. Íîãàé ó 1264 ð. çà íàêàçîì Áåðêå çä³éñíèâ óñï³ø-

íèé ïîõ³ä ïðîòè Â³çàíò³¿, ÿêèé çàâåðøèâñÿ âèçâîëåííÿì ñåëü-

äæóöüêîãî ñóëòàíà ²çç åä-Ä³íà, ïðîòèâíèêà Õóëàãó334. Ïîâåð-

íåííÿ Íîãàÿ íà Äóíàé áóëî ñïðèÿòëèâèì ìîìåíòîì äëÿ Ëåâà

Äàíèëîâè÷à ³ ñòðèìóþ÷èì ôàêòîðîì äëÿ éîãî ïðîòèâíèê³â.

331 ПСРЛ. Т.2. Стб.870.332 Hazai okmánytár. Codex diolomaticus parties Hungaricus / Ed. I.Nagy, A.Ipolyi és

D.Vághely. V.8. Györ–Budapest, 1891. P.96. № 89.333 ПСРЛ. Т.2. Стб.912..334 Георгия Пахимера история о Михаиле и Андронике Палеологах // Византийские

историки, переведенные с греческого при Санкт-Петербургской духовной ака-

демии. Т.1. Санкт-Петербург, 1862. С.211.

90

Òåïåð ïåðåìèøëüñüêèé êíÿçü ñï³øèâ çì³öíèòè ñâ³é ñîþç

ç óãîðñüêèì êîðîëåì Áåëîþ IV, ÿêîìó äîâîäèâñÿ çÿòåì. Íå-

âäîâç³ ïî ñìåðò³ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à 5 æîâòíÿ 1264 ð. íà

âåñ³ëë³ ñèíà Áåëè IV ñëàâîíñüêîãî ãåðöîãà Áåëè òà Êóí³ãóíäè,

äî÷êè ìàðêãðàôà áðàíäåíáóðçüêîãî Îòòîíà ²²², ïîáëèçó ì³ñòà

Ïîòåíáóðã, â ÷èñë³ ãîñòåé ç³ ñòîðîíè óãîðñüêîãî êîðîëÿ áóâ

ïðèñóòí³ì der kunic von Râzen335, ÿêèì çà äîáðå îá´ðóíòîâà-

íîþ âåðñ³ºþ ñåðáñüêîãî ³ñòîðèêà Äæóðè Ãàðä³ áóâ ñàìå Ëåâ

Äàíèëîâè÷336. Âåñ³ëëÿ, ÿêå ôàêòè÷íî áóëî ç’¿çäîì âîëîäàð³â

Öåíòðàëüíî-Ñõ³äíî¿ ªâðîïè, Ëåâ Äàíèëîâè÷ âèêîðèñòàâ äëÿ

óêð³ïëåííÿ ñâî¿õ çâ’ÿçê³â. Ö³êàâî ³ òå, ùî àâñòð³éñüêèé õðî-

í³ñò íàçâàâ éîãî êîðîëåì, ùî ìîæå áóòè ñâ³ä÷åííÿì òîãî, ùî

â ªâðîï³ òðàêòóâàëè Ëåâà Äàíèëîâè÷à ÿê ëåã³òèìíîãî ñïàä-

êîºìöÿ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à ³ ñþçåðåíà êîðîë³âñòâà Ðóñ³. Ïðî

öå ñâ³ä÷èòü ³ ì³ñöå ñåðåä ãîñòåé, ÿêå â³í çàéìàâ íà âåñ³ëë³.

Çðîçóì³ëî, ùî Ëåâ Äàíèëîâè÷ íå êîðîíóâàâñÿ, áî êîðîíàö³éí³

ðåãàë³¿ çíàõîäèëèñÿ ó Õîëì³. Êð³ì òîãî â³í íå õîò³â äðàòóâàòè

çîëîòîîðäèíñüêîãî õàíà Áåðêå, îñîáëèâî ï³ñëÿ óñï³øíîãî ïî-

õîäó íà Êîíñòàíòèíîïîëü.

Ïðè äâîð³ Áåéëè IV çíàõîäèëàñÿ ó êâ³òí³ 1268 ð. ³ äðóæèíà

ãàëèöüêîãî êíÿçÿ – Êîíñòàíö³ÿ, äå âîíà çóñòð³÷àëàñÿ ç ñâî¿ìè

ñåñòðàìè Êóíåãóíäîþ, äðóæèíîþ Áîëåñëàâà Ñîðîì’ÿçëèâîãî,

òà Éîëàíîþ, äðóæèíîþ êàë³øñüêîãî êíÿçÿ Áîëåñëàâà Ïîáîæ-

íîãî337. Ö³ ïî¿çäêè íå áóëè âèïàäêîâèìè. ×åðåç òåñòÿ ³ äðóæè-

íó Ëåâ Äàíèëîâè÷ ï³äòðèìóâàâ ñîþçí³ ñòîñóíêè ç ïîëüñüêè-

ìè êíÿçÿìè. Âñ³ òðè äî÷êè óãîðñüêîãî êîðîëÿ äðóæèëè ì³æ

ñîáîþ, ïðè¿çäèëè îäíà äî îäíî¿ ³ âïëèâàëè íà ïîçèö³þ ñâî¿õ

ìóæ³â.

Íàìàãàâñÿ ïåðåòÿãíóòè íà ñâîþ ñòîðîíó Áîëåñëàâà Ñîðî-

ì’ÿçëèâîãî ³ Øâàðí Äàíèëîâè÷, ÿêèé ùå ó 1265 ð. ðîçãëÿäàâ

335 Ottokars österreichische Reimchronik / Ed. von J. Seemüller // Monumenta Germaniae

Historica. Deutsche Chroniken. T. 5, pars 1. Hannover, 1890. P.106.336 Гарді Д. Хто був der kunic von Râzen на весіллі герцога Бели, молодшого сина

угорського короля Бели ІV і Кунігунди Бранденбурзької, яке відбулося біля мі-

ста Pottenburg 1264 року// Княжа доба. Вип.5. Львів, 2011. С. 199–208. 337 Там само.

91

êðàê³âñüêîãî êíÿçÿ ÿê ñîþçíèêà338, àëå âæå ó 1266 ð. ä³-

éøëî äî â³äâåðòî¿ â³éíè339. Â ö³é â³éí³ Øâàðíà ï³äòðèìàâ

ò³ëüêè Âàñèëüêî Ðîìàíîâè÷. Ãàëèöüê³ â³éñüêà íå ïðèéøëè íà

äîïîìîãó âîëèíñüêèì. Âîëèíñüêèì êíÿçÿì òàê ³ íå âäàëîñÿ

âïëèíóòè íà ïîçèö³þ êðàê³âñüêîãî êíÿçÿ. Äî ñìåðò³ Áîëåñëàâ

Ñîðîì’ÿçëèâèé çàëèøàâñÿ â³ðíèì äðóãîì ³ ñîþçíèêîì ñâîãî

ñâîÿêà Ëåâà Äàíèëîâè÷à. ßêùî âîíè çì³íþâàëè ñâî¿ ïîë³òè÷-

í³ ñèìïàò³¿, òî ðîáèëè öå çàâæäè ðàçîì.

ßê ñâ³ä÷èòü Æèò³º ñâ. Ê³íãè (Êóíåãóíäè), äðóæèíè Áî-

ëåñëàâà ³ ñåñòðè Êîíñòàíö³¿, îáèäâà äâîðè áóëè áëèçüêèìè ³

Ê³íãà ÷àñòî áóâàëà ó Ëüâîâ³340. Ñåñòðè ÷àñòî ñï³ëêóâàëèñÿ ³

îáãîâîðþâàëè òàêîæ ³ ïîë³òè÷í³ ïîä³¿. Îñîáëèâî öå ñòîñóºòüñÿ

Ê³íãè, ÿêà ìàëà çíà÷íèé âïëèâ íà á³ëüø ì’ÿãêîãî Áîëåñëàâà.

Ó 1265 ð. â³äíîâèëàñÿ â³éíà íà Ï³âí³÷íîìó Êàâêàç³, êóäè

çíîâó Áåðêå ïðèçâàâ Íîãàÿ. 13 ëèïíÿ îãëàí Þøóìóò, áðàò

³ëüõàíà Àáàêè, ÿêèé óñïàäêóâàâ ïðåñòîë çà Õóëàãó, ïåðåïðà-

âèâñÿ ÷åðåç Êóðó. Îáèäâà â³éñüêà çóñòð³ëèñÿ íà ð. Àêñó. Áèò-

âà áóëà æîðñòîêîþ. Ç áîêó ³ëüõàíà çàãèíóâ Êóòó-Áóêà, áàòüêî

îäíîãî ç ãîëîâíèõ åì³ð³â Òàãà÷àð-àêè. Ñòð³ëà âèáèëà Íîãàþ

îêî. Â³í ìóñèâ â³äñòóïèòè â Øèðâàí, äå äî÷åêàâñÿ ï³äõîäó

îñíîâíèõ ñèë Áåðêå ç 30 òóìåíàìè â³éñüêà. ²ëüõàí Àáàêà â³ä-

ñòóïèâ íà äðóãèé áåðåã Êóðè ³ íàêàçàâ çíèùèòè âñ³ ìîñòè.

Áåðêå ç Íîãàºì ïðîñòîÿëè 14 äí³â, àëå íå çìîãëè ïåðåïðàâè-

òèñÿ. Àáàêà íàêàçàâ ñï³øíî óêð³ïëÿòè áåðåãè Êóðè âàëàìè ³

ìóðàìè, ùî áóëî äåùî íåçâè÷íèì ó ìîíãîëüñüê³é ïðàêòèö³.

Â³éíà íà ÿê³éñü ÷àñ çàòèõëà ³ Íîãàé ïîâåðíóâñÿ íà Äó-

íàé. Òóò â³í ïî÷àâ óêð³ïëÿòè ñâî¿ ïîçèö³¿. ²ñàê÷à â äåëüò³

Äóíàþ, äå áóëà éîãî ñòàâêà, ñòàëà ïåðåòâîðþâàòèñÿ â öåíòð

ì³æíàðîäíî¿ òîðã³âë³. Ï³ñëÿ óñï³øíîãî ïîõîäó íà Êîíñòàí-

òèíîïîëü ó 1264 ð. â³í ñòàâ ãîñïîäàðåì Ïðè÷îðíîìîð’ÿ. Ó

1273 ð. â³çàíò³éñüêèé âàñèëåâñ Ìèõàéëî Ïàëåîëîã âèäàâ çà Íî-

ãàÿ ñâîþ ïîçàøëþáíó äî÷êó ªôðîñèí³þ. Äî 1280 ð. éîãî âàñà-

ëàìè ñòàëè áîëãàðñüêi äåðæàâè – Òèðíîâñüêå öàðñòâî, Âiäèí-

ñüêå i Áðàíi÷åâñüêå êíÿçiâñòâà341. Áîëãàðñüêèé öàð Ãåîðã³é ²

338 ПСРЛ. Т.2. Стб.864.339 ПСРЛ. Т.2. Стб.864, 867.340 Див.: Monumenta Poloniae Historica. T.4. Lwów, 1884. S.672.341 Ников П. Татаро-български отношения презъ средните векове съ огледъ къмъ

92

Òåðòåð (1280-1292) ñïî÷àòêó çìóøåíèé áóâ âèäàòè ñâîþ äî÷êó

çà ñèíà Íîãàÿ – Äæåê³, à ïîò³ì âèñëàòè ñâîãî ñèíà ³ ñï³âï-

ðàâèòåëÿ Òîäîðà Ñâÿòîñëàâà çàëîæíèêîì ó ²ñàê÷³. Ó 1292 ð.

äàííèêîì Íîãàÿ ñòàâ ³ êîðîëü Ñåðái¿, òàêîæ ïðèñëàâøè éîìó

â çàëîæíèêè ñèíà òà âåëèêèõ áîÿð342. Â³çàíò³ÿ ³ äàë³ çíàõîäè-

ëàñÿ ï³ä âïëèâîì Íîãàÿ ³ ñïðîáè óõèëèòèñÿ â³ä öüîãî âïëèâó

êàðàëèñÿ ïîõîäàìè íà çðàçîê ïîõîäó 1297 ð., â ÿêîìó âçÿëè

ó÷àñòü áîëãàðñüê³ â³éñüêà. Íîãàé çáèðàâ ïîäàòêè ³ ç Êðèìó.343

Ïðåòåíäóþ÷è íà ÷³ëüíå ì³ñöå ó ÷îðíîìîðñüê³é òîðã³âë³, â³í

ï³ääàâ ðóéíàö³¿ ãåíóåçüê³ ôàêòîð³¿ ó Êðèìó â 1299 ð.344, ìîæ-

ëèâî óñóâàþ÷è êîíêóðåíö³þ äëÿ ²ñàê÷³. Ïðèïèíåííÿ òîðã³âë³

ì³æ óëóñàìè Äæó÷³ ³ Õóëàãó ³ ðîçãîðòàííÿ òîðã³âë³ ç ªãèïòîì,

âèñóâàëè ²ñàê÷³ íà îäíå ç ÷³ëüíèõ îðäèíñüêèõ ì³ñò ³ ñïðèÿ-

ëè ï³äíåñåííþ íîâîçàñíîâàíèõ îðäèíñüêèõ ì³ñò íà Íèæíüîìó

Äí³ñòð³ òà Íèæíüîìó Äí³ïð³.

Â³éñüêî Íîãàÿ îöiíþâàëè ó 30 òóìåíiâ345. Âåëèê³ ìàñèâè

ïîëîâö³â, ÿê³ ðàí³øå êî÷óâàëè íà Ïðàâîáåðåææ³, áóëè âêëþ-

÷åí³ â îðäèíñüêó â³éñüêîâó ñèñòåìó, ïîä³ëåí³ â³äïîâ³äíî íà

òèñÿ÷³, ñîòí³ òà äåñÿòêè ³ ï³äïîðÿäêîâàí³ çàêîíàì ìîíãîëü-

ñüêî¿ ßñè, çàïðîâàäæåíî¿ ×èíã³ç-õàíîì. Â öþ ñèñòåìó ïî÷àëè

âëèâàòèñÿ ³ çàëèøêè ÷îðíèõ êëîáóê³â òà àëàíè-àñè, ïåðåñå-

ëåí³ îðäèíöÿìè íà Ïðàâîáåðåææÿ òà Íèæíº Ïîäí³ñòðîâ’ÿ346.

Íîãàé ïðîâîäèâ âëàñíó ïîëiòèêó, íå çâåðòàþ÷è óâàãè íà

õàíiâ Çîëîòî¿ Îðäè. Àðõ³ìàíäðèò Ëåîíiä ââàæàâ, ùî Íîãàé

âçàãàëi ó 1270 ð. âiääiëèâñÿ âiä Çîëîòî¿ Îðäè, óòâîðèâøè âëàñíó

царуваннего на Смилеца // Годишник на Софийската университет. Историко-

филологически факултет. Т.15/16. София, 1921. С.15. 342 Там само. С.25. 343 Тизенгаузен В. Г. Сборник материалов, относящихся к историии Золотой Орды.

Т.1. С.111.344 Коновалова И. Г., Руссев Н. Д. О политическом положении региона днестровско-

дунайских степей в первой трети ХIV в. // Социально-экономическая и полити-

ческая история Молдавии периода феодализма. Кишинев, 1988 . С.33–45.345 Тизенгаузен В. Г. Сборник материалов. Т.2. С.71. 346 Див.: Бубенок О. Б. Аланы-асы в Золотой Орде (ХІІІ–ХV вв.). Киев, 2004. С.230–

252.

93

äåðæàâó347. Éîìó çàïåðå÷óâàâ Ì. Ñàôàðãàëiºâ348. ², ñïðàâä³,

íà ïåðøèé ïîãëÿä Íîãàºâ³ íå áóëî ïîòðåáè óòâîðþâàòè îêðå-

ìó äåðæàâó. Áóäó÷è ôàêòè÷íî íåçàëåæíèì i íàéñòàðøèì ñå-

ðåä íàùàäêiâ Äæó÷i, âií ñòàâèâ íà ïðåñòîë õàíiâ, ÿê êîëèñü

Áàòó – êààíiâ. Éîãî óëóñ áóâ îäíèì ç íàéïîòóæí³øèõ óëóñ³â

ó ñêëàä³ Çîëîòî¿ Îðäè, à ñàì óëóñáåê ïîñò³éíî ðîçøèðþâàâ

çîíó êîíòðîëþ ñâî¿õ òåðèòîð³é, ïîñòóïîâî âñå ÷àñò³øå âòðó÷à-

þ÷èñü ó ñïðàâè Êðèìó òà Ë³âîáåðåææÿ. Ïåðåáóâàííÿ, áîäàé

ôîðìàëüíî, ó ñêëàä³ Çîëîòî¿ Îðäè äàâàëî Íîãàþ áàãàòî ïðå-

ðîãàòèâ ó ñòîñóíêàõ ç ³íøèìè âîëîäàðÿìè. Ïðîâîäÿ÷è âëàñíó

ïîë³òèêó â³í ä³ÿâ â³ä ³ìåí³ âñ³º¿ Çîëîòî¿ Îðäè ³ ¿¿ ïîòóãè. Íå

ò³ëüêè âëàñí³ åì³ðè, àëå ³ âñÿ îðäèíñüêà åë³òà, øàíóâàëè éîãî

ÿê íàéñòàðøîãî çà â³êîì ñåðåä Äæó÷èä³â.

Ç ³íøî¿ ñòîðîíè çàëèøèëîñÿ íàäòî áàãàòî ñâ³ä÷åíü ùîäî

íàìàãàíü Íîãàÿ â³ää³ëèòèñÿ â³ä Çîëîòî¿ Îðäè ³ ñòâîðèòè âëàñ-

íó äåðæàâó349. Îäíèì ç ãîëîâíèõ äîêàç³â çàëèøàþòüñÿ ìîíå-

òè, ÿê³ Íîãàé òà éîãî ñèí Äæåêå êàðáóâàëè ç 1285 ïî 1301 ðð.

ßêùî ³ñòîðiÿ ç àíîíiìíèìè ìîíåòàìè ç 1290-õ ðð., ÿêi êàðáó-

âàëèñÿ â Êðèìó, âèãëÿäàëà ùå ñóìí³âíîþ, ³ çäîãàäêó Îëåêñ³ÿ

Ìàðêîâà350 ïðîáóâàâ ñïðîñòóâàòè Ìèêîëà Âåñåëîâñüêèé,351 òî

àòðèáóòàö³ÿ ìîíåò, êàðáîâàíèõ â ²ñàê÷³ íà Äóíà¿ ì³æ 30 ëèñ-

òîïàäà 1296 òà 8 ñåðïíÿ 1301 ð., º áåçñóìí³âíîþ.352 Á³ëüøå

òîãî, ç îãëÿäó íà òàêó ïðàêòèêó, ÿêà ñòèìóëþâàëà ðîçâèòîê

öüîãî ðåã³îíó, Òîêòà, éîãî áðàò Ñàðàé-Áóêà òà ¿õ íàñòóïíèêè

áóëè çìóøåí³ êàðáóâàòè ìîíåòè â ²ñàê÷³ ìàéæå äî 1312 ð.

347 Леонид, архимандрит. Хан Ногай и его влияние на Россию и южных славян //

Чтения в Московском об-ве истории и древностей росийских. 1863. Кн.3. С.37.348 Сафаргалиев М. Г. Распад Золотой Орды. Саратов, 1960. С.59. 349 Руссев Н.Д. Молдавия в „темне века”: Материалы к осмыслению культурно-

исторических процессов // Stratum plus. №5. Неславянское в славянском мире.

Кишинев, 1999. С.379–407. 350 Марков А. К. О монетах хана Ногая. Оттиск из III тома “Трудов Московского

нумизматического общества”. Москва, 1902. С.3.351 Веселовский Н.И. Хан из темников Золотой Орды. Ногай и его время. Петроград,

1922. С.39–51, 54. 352 Iliescu O., Simion G. Le grand tresor des XIII et XIV siecles trouve en Dobroudja //

Revue des Etudes Sud-Est Europeennes. 1964. T. 2. №.1-2. P. 220, 226. Fig.38.

94

Ñâî¿ ñïðîáè Íîãàé íå ðåàë³çóâàâ ïîâí³ñòþ íàïåâíî ÷åðåç

ñêðèòå áàæàííÿ âñå æ òàêè ñòàòè õàíîì âñ³º¿ Çîëîòî¿ Îðäè.

Çì³íþþ÷è íà çîëîòîîðäèíñüêîìó ïðåñòîë³ íàùàäê³â Áàòó ³

óòâåðäæóþ÷è âëàñíèõ ñòàâëåíèê³â, â³í òåðïåëèâî ÷åêàâ íà

ñâ³é ÷àñ. Ð³âíî÷àñíî çðîñòàëà éîãî ïîòóãà ³ çá³ëüøóâàëàñÿ òå-

ðèòîð³ÿ, ÿêà çíàõîäèëàñÿ ï³ä éîãî áåçïîñåðåäí³ì êîíòðîëåì.

Òàê ó ñåðåäèí³ 1280-õ ðð. ï³ä éîãî êîíòðîëåì çíàõîäèëèñÿ

âæå ë³âîáåðåæí³ êíÿç³, çîêðåìà êóðñüê³, ðèëüñüê³, ëèïèöü-

ê³353.

Ëåâ Äàíèëîâè÷ áóâ ðåàë³ñòîì â ïîë³òèö³. Ï³ñëÿ ïîõîä³â

Áóðóíäàÿ îðäèíñüêå ïàíóâàííÿ áóëî â³äíîâëåíî, óêð³ïëåííÿ

íàéá³ëüøèõ ì³ñò áóëè çðóéíîâàí³, à ï³âäåíí³ ãàëèöüê³ êîðäî-

íè â³äêðèò³ äëÿ îðäèíö³â. Íàä³¿, íàðîäæåí³ â³éíîþ Áåðêå ç

Õóëàãó òàêîæ øâèäêî çãàñëè. Ïî ñìåðò³ êîðîëÿ Äàíèëà Ãà-

ëèöüêî-Âîëèíñüêà äåðæàâà ôàêòè÷íî ðîçïàëàñÿ. Âàñèëüêî

Ðîìàíîâè÷ íîì³íàëüíî ââàæàâñÿ ñòàðøèì ñåðåä êíÿç³â ³ ñþçå-

ðåíîì êîðîë³âñòâà Ðóñ³, àëå êîæåí ç êíÿç³â ïðîâîäèâ âëàñíó

ïîë³òèêó. Âàñèëüêî Ðîìàíîâè÷ òðèìàâ Âîëîäèìèð ³ Áåðåñòÿ,

Ëåâ Äàíèëîâè÷ – Ãàëèöüêå, Ïåðåìèøëüñüêå ³ Áåëçüêå êíÿ-

ç³âñòâà, Ìñòèñëàâ Äàíèëîâè÷ – Ëóöüêå, à Øâàðí Äàíèëîâè÷

– Õîëìñüêå ³ Äîðîãè÷èíñüêå354.

Â îñòàíí³é ð³ê æèòòÿ êîðîëÿ Äàíèëà Âàñèëüêî Ðîìàíî-

âè÷ òà Øâàðí Äàíèëîâè÷ âèñòóïèëè íà äîïîìîãó Âîéøåëêîâ³

Ì³íäîâãîâè÷ó â áîðîòüá³ çà ëèòîâñüêèé ïðåñòîë. Ï³ñëÿ ïåðå-

ìîãè Âîéøåëê óñòóïèâ öåé ïðåñòîë øóðèíîâ³ Øâàðíó355 ³ ïî-

âåðíóâñÿ â ìîíàñòèð, âèêîíóþ÷è ðàí³øå äàíó îá³òíèöþ. Öåé

êðîê ïåðåòâîðèâ Øâàðíà Äàíèëîâè÷à íà ïîòóæíîãî âîëîäàðÿ.

Â ðåçóëüòàò³ Ëåâ Äàíèëîâè÷ îòðèìàâ ïðîòè ñåáå ñèëüíó êîà-

ë³ö³þ â îñîá³ äÿäüêà ³ ìîëîäøîãî áðàòà ïðè íåâèçíà÷åí³é ïî-

çèö³¿ ³íøîãî áðàòà Ìñòèñëàâà. Çà òàêèõ óìîâ âèçíàííÿ íèì

çâåðõíîñò³ Íîãàÿ áóëî ðîçóìíèì ïîë³òè÷íèì êðîêîì. ßê ïî-

êàçàëè íàñòóïí³ ïîä³¿ Ëåâ Äàíèëîâè÷ áëèñêó÷å ðîç³ãðàâ îð-

äèíñüêó êàðòó, âèêîðèñòàâøè ¿¿ ïîâíîþ ì³ðîþ.

Ó ãàëèöüêîãî êíÿçÿ â ö³é ñèòóàö³¿ ³ íå áóëî ³íøîãî âèõî-

äó. Ùîáè çáåðåãòè Ãàëèöüêó çåìëþ êð³ì Íîãàÿ â³í ñïèðàâñÿ

353 ПСРЛ. Т.1. Стб.482.354 Крип’якевич І. Галицько-Волинське князівство. Львів, 1999. С.135.355 ПСРЛ. Т.2. Стб.868.

95

íà ñîþç ç òåñòåì óãîðñüêèì êîðîëåì òà ïîëüñüêèìè êíÿçÿìè-

ñâîÿêàìè êðàê³âñüêèì êíÿçåì Áîëåñëàâîì Ñîðîì’ÿçëèâèì òà

êàë³øñüêèì êíÿçåì Áîëåñëàâîì Ïîáîæíèì. Òåïåð âàæëèâèì

áóëî íå äàòè Øâàðíîâ³ çàêð³ïèòèñÿ â Ëèòâ³ ³ âèêîðèñòàòè ëè-

òîâñüê³ ñèëè â áîðîòüá³ çà Ãàëè÷, à òàêîæ ðîçðóøèòè òàíäåì

Øâàðíà Äàíèëîâè÷à ç Âàñèëüêîì Ðîìàíîâè÷åì. Ó ³íøîìó âè-

ïàäêó Ëåâ Äàíèëîâè÷ ìóñèâ áè çàäîâîëüíèòèñÿ ðîëëþ äð³áíî-

ãî óä³ëüíîãî êíÿçÿ ïðè ìîëîäøîìó áðàòó, ÿêèé ÿâíî â³äò³ñíÿâ

Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷à â³ä ðîë³, íåõàé íîì³íàëüíîãî çâåðõíèêà

êîðîë³âñòâà Ðóñ³. Çàãàäêà çàãèáåë³ êíÿçÿ Âîéøåëêà. Ëåã³òèìíèé ñïàäêîº-

ìåöü êîðîëÿ Ì³íäîâãà, ÿêèé ï³ñëÿ éîãî çàãèáåë³ áóâ çàêëèêà-

íèé ÷àñòèíîþ ëèòîâñüêî¿ åë³òè ³ ïðè äîïîìîç³ Âàñèëüêà Ðî-

ìàíîâè÷à òà Øâàðíà Äàíèëîâè÷à çóì³â îâîëîä³òè ëèòîâñüêèì

ïðåñòîëîì, ïåðåäàâ éîãî âîëèíñüêèì êíÿçÿì. “… è ïî÷à æè-

òèè â ìàíàñòûðå òàêî ðåêà cå ìè çäå áëèçú ìåíå ñûíú ìîè

Øâàðíî à äðîóãèè ã҃҃ñí҃ú ìîè î҃öú êíÿçü Âàñèëêî”356. Çà ë³òî-

ïèñöåì ñèí Ì³íäîâãà êíÿçü Âîéøåëê ïåðåäàâ ëèòîâñüêèé ïðå-

ñòîë ñâîÿêó Øâàðíó, âèçíàþ÷è ïðè öüîìó ðàçîì ç îñòàíí³ì

çâåðõí³ñòü Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷à, ÿê ñþçåðåíà êîðîë³âñòâà Ðóñ³, äî ñêëàäó ÿêîãî òàêèì ÷èíîì âõîäèëà Ëèòâà. Íå âèïàä-

êîâî æ Âàñèëüêî íàçâàíèé áàòüêîì, òîä³ ÿê Øâàðí – ò³ëüêè

áðàòîì. Ì. Êîòëÿð, àíàë³çóþ÷è öåé ôðàãìåíò, ïðèéøîâ äî

âèñíîâêó, ùî âîëèíñüê³ ðåäàêòîðè íàìàãàëèñÿ ï³äíÿòè ðîëü

Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷à, çàãàëîì íå äóæå ä³ÿëüíîãî êíÿçÿ, ïðè

öüîìó ïðèçíàþ÷è, ùî òàêèé êðîê ìàâ ïðèâåñòè äî ñòâîðåííÿ

ñèëüíî¿ ðóñüêî-ëèòîâñüêî¿ äåðæàâè, ÿêó ìàëè áè î÷îëþâàòè

Ðîìàíîâè÷³357. Ïåðñïåêòèâè âèãîäè òàêî¿ ëèòîâñüêî-ðóñüêî¿

óí³¿ ïåðøèì îö³íèâ ùå Ì. Ãðóøåâñüêèé358. ² ñïðàâä³, ñèëüíà

îá’ºäíàíà ëèòîâñüêî-ðóñüêà äåðæàâà, çáåð³ãàþ÷è âèã³äí³ ñî-

þçè ç çàõ³äíèìè ñóñ³äàìè, ìîãëà áè ðåàëüíî ïðîòèñòîÿòè Çî-

ëîò³é Îðä³.

356 ПСРЛ. Т.2. Стб.867.357 Котляр Н. Ф. Галицко-Волынская летопись (Источники, структура. Жанровые

и идейные особенности) // Древнейшие государства Восточной Европы.

Материалы и исследования. 1995 г. Москва, 1997. С.147–149, 154. 358 Грушевський М. Історія України-Руси. Т.3. Львів, 1905. С.93–94.

96

Ïðè÷èíè òàêîãî ð³øåííÿ Âîéøåëêà, íà ïåðøèé ïîãëÿä

äèâí³, êðèþòüñÿ â ñàì³é îñîáèñòîñò³ öüîãî ïðåêðàñíî îñâ³ä÷å-

íîãî êíÿçÿ-÷åíöÿ: æîðñòîê³ áóäí³ çåìíîãî æèòòÿ â éîãî î÷àõ

íå ìîãëè ïåðåâàæèòè çíà÷åííÿ ìàéáóòíüîãî æèòòÿ â³÷íîãî359.

² öå ìàéáóòíº â³÷íå æèòòÿ áóëî áè ì³ðèëîì éîãî çåìíèõ â÷èí-

ê³â. Òîìó â³í âèð³øèâ â³äìîâèòèñÿ â³ä ïðîäîâæåííÿ áîðîòüáè

çà êîðîíó ç íåìèíó÷èìè ïîòîêàìè êðîâ³ òà ï³äñòóï³â. Òîìó

â³í ïåðåäàâàâ ëèòîâñüêèé ïðåñòîë ìóæó ñâîº¿ ñåñòðè Øâàð-

íó Äàíèëîâè÷ó360 (“Âîèøåëê äà êíѧæåíèå ñâîå çÿòþ ñâîåìîó

Øâàðíîâè”361), ÿêèé ÿê õîëìñüêèé êíÿçü ïî ñìåðò³ áàòüêà çà-

ëèøàâñÿ âàñàëîì Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷à.

Àëå, ñòàâøè âåëèêèì êíÿçåì ëèòîâñüêèì, Øâàðí Äàíèëî-

âè÷ íå çáèðàâñÿ çàëèøàòèñÿ âàñàëîì äÿäüêà äàë³. Âñ³ ñèíè Äà-

íèëà Ðîìàíîâè÷à áóëè äîñòàòíüî àìá³òíèìè ³ âì³ëè áîðîòèñÿ

äî ê³íöÿ, äîëàþ÷è òðóäíîù³. Ò³ëüêè äî ðåàëüíîãî îïàíóâàííÿ

ëèòîâñüêèì ïðåñòîëîì ùå áóëî äàëåêî. Ëèòîâñüêèé äîñë³äíèê

Àðòóðàñ Äóáîí³ñ ïåðåêîíëèâî ïîêàçàâ, ùî îêð³ì Òðîéäåíà òà

éîãî îòî÷åííÿ íà ëèòîâñüêèé ïðåñòîë ðåàëüíî ç 1264 ð. ïðå-

òåíäóâàâ ÷åñüêèé êîðîëü òà àâñòð³éñüêèé ãåðöîã Ïøåìèñë ²²

Îòòîêàð362. Ïðåòåíäóâàëè íà ëèòîâñüêó ñïàäùèíó ³ òåâòîíñüê³

ëèöàð³, ÿê³ ñôàáðèêóâàëè äîòàö³éíó ãðàìîòó â³ä ÷åðâíÿ 1260 ð.,

ÿêîþ Ì³íäîâã í³áè-òî äàðóâàâ Ëèòâó Îðäåíó ó âèïàäêó â³ä-

ñóòíîñò³ ïðÿìèõ íàùàäê³â363. Ö³ ïðåòåíç³¿ Îðäåíó áóëè ï³ä-

òðèìàí³ ðèìñüêèì ïàïîþ, ïðî ùî ñâ³ä÷èòü ïàïñüêà áóëëà â³ä

4 ÷åðâíÿ 1264 ð., â ÿê³é â³äçíà÷àëàñÿ àêòèâí³ñòü ðóñüêèõ ³

òàòàð â Ëèòâ³ ³ ñòàâèëàñÿ âèìîãà äî ÷åñüêîãî êîðîëÿ íå ïî-

ðóøóâàòè ïðàâ õðåñòîíîñö³â òà ³íøèõ êàòîëèê³â ó ö³é çåì-

ë³364. Îðäåí íå ìàâ ñèë äëÿ òîãî, ùîáè âòðóòèòèñÿ â áîðîòüáó

çà Ëèòâó, òàê ÿê ³ äàë³ òðèâàëà â³éíà ç ïðóñàìè ³ ¿õ âîæäåì

Ãåðêóñîì Ìàíòàñîì. Àëå ³ ïàï³ íå áóëî âèã³äíî, ùîáè Ëèòâà

359 Дубонис А. Борьба за литовский престол после смерти короля Миндаугаса (1264–1268 гг.) // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця XVIII ст.). Вип.4. Київ, 2004 . С.125–126.

360 Gudavičius E. Mindaugas. Vilnius, 1998. P.299. 361 ПСРЛ. Т.2. Стб.867.362 Дубонис А. Борьба за литовский престол. С.136–140.363 Там само. С.137.364 Там само. С.136-137.

97

ïåðåéøëà ï³ä çâåðõí³ñòü Ðîìàíîâè÷³â, ÿê³ íà öåé ÷àñ óæå âè-

éøëè ç-ï³ä óí³éíèõ äîìîâëåíîñòåé êîðîëÿ Äàíèëà. Òîìó ïàïà

ï³äøòîâõóâàâ êàòîëèöüêèõ ïðåòåíäåíò³â äî êîìïðîì³ñó, ÿêèé

áóëî äîñÿãíåíî 19 âåðåñíÿ 1267 ð., êîëè çà äîïîìîãó ïðîòè

ïðóñ³â Îðäåí â³äìîâëÿâñÿ â³ä ñâî¿õ “ïðàâ” íà Ëèòâó, Ãàë³íä³þ

³ ßòâÿã³þ íà êîðèñòü ÷åñüêîãî êîðîëÿ365. Ïøåìèñë ²² Îòòîêàð

áóâ ó ïðèáàëò³éñüêèõ ñïðàâàõ äàëåêî íå íîâà÷êîì. ßê ó÷àñ-

íèê õðåñòîâîãî ïîõîäó ïðîòè ïðóñ³â, ó ñ³÷í³ 1255 ð. íà ì³ñö³

çäîáóòîãî ïðóñüêîãî ãîðîäêà Òóâàíãñòå â³í ðàçîì ç âåëèêèì

ìàã³ñòðîì Òåâòîíñüêîãî Îðäåíà Ïîïïî ôîí Îñòåðíà çàëîæèâ

çàìîê Êåí³ãñáåðã. Ó 1263 ð. ÷åñüêèé êîðîëü ïåðåäàâ öåé çà-

ìîê, çâ³ëüíåíèé â³ä ïðóñ³â, ÿê³ éîãî òðèìàëè â îáëîç³ á³ëüøå

äâîõ ðîê³â, Òåâòîíñüêîìó Îðäåíó366. Ïðóñè íå âîëîä³ëè îáëî-

ãîâîþ òåõí³êîþ ³ áðàëè çàìêè çìîðîì.

Áðîí³ñëàâ Âëîäàðñüêèé ââàæàâ, ùî Ïøåìèñë ²² Îòòîêàð

íàìàãàâñÿ â³äíîâèòè ëèòîâñüêó äåðæàâó, ïåðåäàâøè ¿¿ â ëåí

ïîëüñüêèì êíÿçÿì ÿê ñâî¿ì âàñàëàì, ³ âçàì³í äîáèòèñÿ àðõ³º-

ïèñêîï³¿ â Îëîìîóö³, íåçàëåæíî¿ â³ä Ìàéíöÿ367. Ëèòîâñüê³ ³ñ-

òîðèêè ç öèì âèñíîâêîì ïîãîäæóþòüñÿ, ââàæàþ÷è, ùî çàëè-

øàþ÷èñü ñþçåðåíîì Ëèòâè, ßòâÿã³¿ ³ Ãàë³íä³¿ òà ïåðåäàâøè ö³

çåìë³ â ëåí ìàçîâåöüêèì, êóÿâñüêèì òà êðàê³âñüêîìó êíÿçÿì,

Ïøåìèñë ²² Îòòîêàð âèð³øóâàâ áàãàòî ïðîáëåì, ïåðø çà âñå

ñõèëèâøè íà ñâîþ ñòîðîíó ïîëüñüêèõ êíÿç³â, ÿê³ îð³ºíòóâà-

ëèñÿ íà êîðîëÿ Áåëó IV368.

À. Äóáîí³ñ âèñóíóâ ã³ïîòåçó, ùî îäíèì ç ÷èííèê³â, ÿê³ ñïî-

íóêàëè ÷åñüêîãî êîðîëÿ âòðóòèòèñÿ ó áîðîòüáó çà ëèòîâñüêèé

ïðåñòîë, ì³ã áóòè ãàëèöüêèé êíÿçü Ëåâ Äàíèëîâè÷, âêàçóþ÷è

íà ¿õ ìîæëèâ³ êîíòàêòè ó 1266 ð. ÷åðåç óãîðñüêèé äâ³ð369. ²

ñïðàâä³, äëÿ Ëåâà Äàíèëîâè÷à çàëó÷åííÿ àìá³òíîãî ÷åñüêîãî

365 Vetera monumenta Poloniae et Lithuaniae. T.1 (1217–1409) / Ed. Th einer A. Romae,

1860. № 155.366 Seward D. Th e Monks of War: Th e Military Religious Orders. London, 1995. P. 107;

Tumbull S. Crusader Castles of the Teutonic knights // Th e red-brich castles of Prussia

1230–1466. Oxford, 2003. P.13.367 Włodarski B. Polska i Czechy w drugiej połowie XIII i początkach XIV wieku (1250–

1306). Lwów, 1931. S.52–53. 368 Див.: Дубонис А. Борьба за литовский престол. С.138.369 Там само. С.139.

98

êîðîëÿ äî áîðîòüáè çà ëè-

òîâñüêèé ïðåñòîë áóëî

îäíèì ç ÷èííèê³â, ÿê³

äîçâîëÿëè ùîíàéìåíøå

çàòÿãíóòè ÷àñ. Ãîëîâíèì

çàâäàííÿì äëÿ Ëåâà Äà-

íèëîâè÷à áóëî íå äîïóñ-

òèòè äî óòâåðäæåííÿ íà

ëèòîâñüêîìó ïðåñòîë³ áðà-

òà Øâàðíà. Òîä³, ñïèðàþ-

÷èñü íà ï³äòðèìêó Íîãàÿ,

ñîþç ç óãîðñüêèì êîðî-

ëåì Áåëîþ ²V òà êðàê³â-

ñüêèì êíÿçåì Áîëåñëàâîì

Ñîðîì’ÿçëèâèì, â³í ì³ã

ðîçðàõîâóâàòè íà ïåðø³ñòü

ï³ñëÿ ñìåðò³ Âàñèëüêà Ðî-

ìàíîâè÷à. Ñòàðøèé Äàíè-

ëîâè÷ ïðåêðàñíî ðîçóì³â,

ùî íàéïðîñò³øå âèð³øèòè

öþ ïðîáëåìó ìîæíà áóëî

áè ïðîñòî äîìîâèâøèñü ç Âîéøåëêîì. Âîéøåëê áóâ éîãî êó-

ìîì – õðåñíèì áàòüêîì Þð³ÿ Ëüâîâè÷à.

Âîéøåëê æèâ â ìîíàñòèð³ íà Âîëèí³, àëå çóñòð³òèñÿ ç íèì

íå áóëî òàê ëåãêî. Âîéøåëê ïîáîþâàâñÿ Ëüâà Äàíèëîâè÷à

çðîçóì³ëî íå ÷åðåç ñâîþ ïðè÷åòí³ñòü äî çàãèáåë³ Ðîìàíà Äà-

íèëîâè÷à ÿê ââàæàâ Â. Ïàøóòî370 (ïðîéøëî ìàëî íå äåñÿòü

ðîê³â, çì³íèëèñÿ ïîë³òè÷í³ îáñòàâèíè), à ÷åðåç ÿâíå íåáàæàí-

íÿ â³ääàâàòè â ðóêè îñòàííüîãî Ëèòâó (Øâàðí Äàíèëîâè÷

âñå-òàêè áóâ éîãî ñâîÿêîì, êð³ì òîãî ëèòîâñüêèé êíÿçü äîáðå

çíàâ ñâîãî êóìà: ÿêùî ïðè ïîòðåá³ ó Øâàðíà ìîæíà áóëî áè

çàáðàòè íàçàä ëèòîâñüêèé ïðåñòîë, òî âèðâàòè ùîñü â³ä Ëåâà

Äàíèëîâè÷à áóëî áè ñïðàâîþ áåçíàä³éíîþ).

Òàêó çóñòð³÷ ì³ã îðãàí³çóâàòè ò³ëüêè Âàñèëüêî Ðîìàíî-

âè÷, ÿê ñòàðøèé ñåðåä êíÿç³â. Àëå îñòàíí³é òåæ íå ì³ã áàæà-

òè ïåðåãîâîð³â Ëåâà ç Âîéøåëêîì, ðîçóì³þ÷è, ùî ìîâà òàì

éòèìå ïðî ëèòîâñüêèé ïðåñòîë. Íàâ³òü, ÿêùî éîìó âæå íå

370 Пашуто В. Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. Москва, 1950. С.114.

Áîëåñëàâ V Ñîðîì’ÿçëèâèé. Ç êàðòèíè ß.Ìàòåéêà

99

ïîäîáàëàñÿ ïîâåä³íêà Øâàðíà, õîëìñüêèé êíÿçü éîãî âëàøòî-

âóâàâ á³ëüøå í³æ Ëåâ, ÿêèé ìàâ ïîòóæíèõ ñîþçíèê³â òà é

äàë³ êîíòðîëþâàâ âñþ Ãàëèöüêó çåìëþ. Êð³ì òîãî Øâàðí, ÿê

çÿòü Âîéøåëêà, ìàâ âñå-òàêè ïåâí³ äèíàñòè÷í³ ï³äñòàâè äî ëè-

òîâñüêîãî òðîíó, ùî â î÷àõ ëèòîâñüêî¿ åë³òè íå ìîãëî íå ìàòè

çíà÷åííÿ.

×èì æå çì³ã çàö³êàâèòè Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷à éîãî ïëå-

ì³ííèê Ëåâ? Ìîæå â³í ïîîá³öÿâ Âàñèëüêîâ³ ðåàëüíî âèçíàòè

éîãî çâåðõíîñòü â îáì³í íà ï³äòðèìêó â ëèòîâñüêîìó ïèòàíí³?

À ìîæå ïåðåêîíàâ äÿäüêà â íåîáõ³äíîñò³ çì³íèòè ð³øåííÿ Âîé-

øåëêà íà êîðèñòü Âîëîäèìèðà Âàñèëüêîâè÷à? Äëÿ íüîãî öå

áóëî áè çíà÷íî êðàùèì âàð³àíòîì í³æ ïåðåäà÷à Ëèòâè Øâàð-

íîâ³. ×è, ïåâí³øå, ùî â îáñòàâèíàõ, ÿê³ ñêëàëèñÿ, Âàñèëüêî

Ðîìàíîâè÷ ñàì áîÿâñÿ Ëåâà Äàíèëîâè÷à ³ íå ì³ã éîìó â³äìî-

âèòè àáî óõèëèòèñÿ â³ä ö³º¿ çóñòð³÷³, ÿêó ë³òîïèñåöü íàçâàâ

ñíåìîì, òîáòî ç’¿çäîì êíÿç³â, íà ÿêèõ çâè÷íî âèð³øóâàëèñÿ

íàéâàæëèâ³ø³ ïðîáëåìè? Öå ïèòàííÿ çàëèøèòüñÿ ðèòîðè÷-

íèì. Äæåðåëà íå äîçâîëÿþòü äàòè íà íüîãî îäíîçíà÷íó â³äïî-

â³äü. Ìîæíà ò³ëüêè êîíñòàíòóâàòè, ùî Âàñèëüêî Ðîìàíîâè÷

ãàðàíòóâàâ áåçïåêó Âîéøåëêîâ³, òîáòî çðîáèâ âñå àáè öÿ çó-

ñòð³÷ â³äáóëàñÿ, ïðè÷îìó â éîãî ñòîëè÷íîìó Âîëîäèìèð³371.

Ùå îäíà ö³êàâà îñîáëèâ³ñòü ö³º¿ çóñòð³÷³ ïîëÿãàëà â òîìó, ùî

êíÿç³ áåíêåòóâàëè íå â ïàëàö³ Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷à, à ïðè-

éíÿëè çàïðîøåííÿ ì³ñòè÷à Ìàðêîëòà ÷è òî îäíîãî ç âèäí³øèõ

áþðãåð³â ì³ñòà, ÷è òî âîëîäèìèðñüêîãî â³éòà. Ìîæå ³ ñàìà

371 ПСРЛ. Т.2. Стб.868.

Володимир ХІІ -ХІІІ ст. Макет. 1988 р.

Володимир-Волинський історичний музей

100

çóñòð³÷ íîñèëà êîíô³äåíö³éíèé õàðàêòåð ³ áóëà îðãàí³çîâàíà â

òàºìíèö³ â³ä Øâàðíà Äàíèëîâè÷à? Ó áóäü-ÿêîìó âèïàäêó ñàì

ôàêò çóñòð³÷³, ÿêó îðãàí³çóâàâ Âàñèëüêî Ðîìàíîâè÷, º ÷åð-

ãîâèì ñâ³ä÷åííÿì íåð³øó÷îñò³ öüîãî ïîë³òèêà. Ðèçèê òàêî¿

çóñòð³÷³ ³ ìîæëèâà äîìîâëåí³ñòü Ëåâà ç Âîéøåëêîì áóëè äëÿ

âîëîäèìèðñüêîãî êíÿçÿ ÿâíî íåáåçïå÷í³ø³ í³æ áóäü-ÿê³ ìîæ-

ëèâ³ âèãîäè.

Äîñë³äíèêè çâåðíóëè óâàãó íà îñîáëèâî ðåòåëüíå ðåäàãó-

âàííÿ â ë³òîïèñ³ åï³çîä³â ïîâ’ÿçàíèõ ç Âîéøåëêîì372. Âñå æ

ðîçïîâ³äü ïðî çàãèáåëü Âîéøåëêà ì³ñòèòü íàäòî áàãàòî ðåà-

ë³ñòè÷íèõ äåòàëåé, ÿê³ âèäàþòü ñó÷àñíèêà, äîáðå çíàéîìîãî

ç ïåðåá³ãîì ïîä³é. Ðåàë³çì ö³º¿ ðîçïîâ³ä³ ïîäåêóäè ðóéíóº îá-

ðàç ³äåàëüíîãî êíÿçÿ-÷åíöÿ. Ëåâ óáèâ Âîéøåëêà ó ñâàðö³ íà

áåíêåò³, êîëè âñ³ êíÿç³ ðîç³éøëèñÿ “cî cíѣìà”, à Ëåâ ç Âîé-

øåëêîì âèð³øèëè âèïèòè ùå ïî ÷àðö³373. Äëÿ âî¿íà Ëåâà òàêà

ïîâåä³íêà çâè÷íà, äëÿ ÷åíöÿ Âîéøåëêà – äàëåêî íå íàéêðàùà

õàðàêòåðèñòèêà.

Çàãèáåëü Âîéøåëêà Ì³íäîâãîâè÷à íà çóñòð³÷³ ó Âîëîäèìè-

ð³ ì³æ 18-23 êâ³òíÿ 1267 ð.374, ñóäÿ÷è ç ë³òîïèñíî¿ ðîçïîâ³ä³,

âñå-òàêè áóëà âèïàäêîâîþ. Íàäòî áàãàòî âèïèëè îáèäâà äèñ-

êóòàíòè. Çðîçóì³ëî, ùî ï³ä ÷àñ ï’ÿíî¿ ñóòè÷êè âî¿í Ëåâ, çâè-

êëèé äî âàæêèõ äîñï³õ³â òà óäàð³â, ìàâ íåçàïåðå÷í³ ïåðåâàãè

íàä ÷åíöåì Âîéøåëêîì, ÿêèé âèñíàæóâàâ ñåáå ïîñòàìè. Óäàð

âàæêîãî êóëàêà ãàëèöüêîãî êíÿçÿ ëåãêî ì³ã çâàëèòè ç í³ã

Âîéøåëêà. Ïàäàþ÷è, îñòàíí³é ì³ã íåâäàëî âäàðèòèñÿ ãîëîâîþ

îá ùî-íåáóäü ³ ïîìåðòè â³äðàçó. Ëåâ Äàíèëîâè÷ ïðè¿õàâ íà

öþ çóñòð³÷ ç ÿâíèì íàì³ðîì ïåðåêîíàòè Âîéøåëêà â³äìîâè-

òèñÿ â³ä ïåðåäà÷³ ëèòîâñüêîãî ïðåñòîëó Øâàðíó Äàíèëîâè÷à.

² âîëèíñüêèé ë³òîïèñåöü ïðÿìî â³äçíà÷èâ, ùî Ëåâ “îóáè Âîè-

øåëêà çàâèñòüþ ѡæå áѧøåòü äàëú çåìëþ Ëèòîâüñêîóþ áðàòó

372 Вілкул Т. Л. Дублі в літописах ХІ-ХІІ століть: походження текстів // Записки

НТШ. Т.252. Львів, 2006. С.7–28; Її ж. Галицько-волинський літопис про постри-

ження литовського князя Войшелка // Український історичний журнал. 2007.

№ 4. С.26–37. 373 Вілкул Т. Л. Дублі в літописах. С.16.374 Краўцэвіч А. К. Войшалк (1264–1267). Інтелігент на троне (2008) // www//pawet.

net/library/history/bel_history/kraucewicz/29/

101

åãî Øâàðíүâè”375. Àëå õàðàê-

òåðíî, ùî íàâ³òü âîðîæèé äî

Ëåâà ë³òîïèñåöü íå íàâàæèâ-

ñÿ çâèíóâàòèòè éîãî â íàïå-

ðåä ñïëàíîâàíîìó âáèâñòâ³:

“äüѩâîëú æå èñêîíѣ не хотѧ добра члв҃комоу родоу и вложи во срц҃е Лвови”376.

Âîéøåëê, ÿêèé çàãèíóâ

ó ï’ÿí³é ñóòè÷ö³, âèÿâèâ-

ñÿ ñò³éêèì ³ ïîñë³äîâíèì.

Â³í íå äàâ ñåáå âìîâèòè â³ä-

ñòóïèòè â³ä ðàí³øå ïðèéíÿ-

òîãî ð³øåííÿ, íåçâàæàþ÷è

íà ê³ëüê³ñòü âèïèòîãî àëêî-

ãîëþ. Ìè í³êîëè íå äîâ³äà-

ºìîñÿ äî ê³íöÿ äåòàëåé ö³º¿

òðàãåä³¿. Ìîæëèâî, ùî òàêèé âèñë³ä ïåðåãîâîð³â ñòàâ íåñïî-

ä³âàíêîþ äëÿ ñó÷àñíèê³â. Öå, çâè÷àéíî, í³ÿê íå âèïðàâäîâóº

Ëüâà Äàíèëîâè÷à, ÿê ³ íå âèïðàâäîâóº éîãî ³ òå, ùî ïîä³áí³

âèïàäêè íå áóëè ïîîäèíîêèìè â ò³ ÷àñè ³ â³í ä³ÿâ òàê, ÿê íà

éîãî ì³ñö³ ä³ÿëè áè á³ëüø³ñòü ñó÷àñíèê³â. Âáèâàòè Âîéøåëêà

â³í õîò³â, áî öÿ çàãèáåëü íå âèð³øóâàëà í³÷îãî, ñêîð³øå íà-

âïàêè: â ñèë³ çàëèøàëîñÿ ð³øåííÿ Âîéøåëêà ñòîñîâíî Øâàð-

íà Äàíèëîâè÷à.

Àëå, ÿêùî îö³íþâàòè íàñë³äêè çàãèáåë³ Âîéøåëêà, òî â

ê³íöåâîìó ðåçóëüòàò³ òàêè âèãðàâ â³ä öüîãî ò³ëüêè Ëåâ Äà-

íèëîâè÷. Çàãèáåëü Âîéøåëêà ïîçáàâèëà Øâàðíà ï³äòðèìêè

çíà÷íî¿ ÷àñòèíè ëèòîâñüêî¿ çíàò³ ³ â³í ïðîãðàâ ïðîòèñòîÿííÿ

Òðîéäåíó377. Âàñèëüêîâ³ Ðîìàíîâè÷ó òà éîãî íàñòóïíèêó Âî-

ëîäèìèðó Âàñèëüîâè÷ó, ÿê³ ðàçîì ç Øâàðíîì íå çóì³ëè âè-

êîðèñòàòè ïåðñïåêòèâ ëèòîâñüêî-âîëèíñüêî¿ óí³¿, ä³ñòàëàñÿ

äîâãà êîíôðîíòàö³ÿ ç ëèòîâñüêèìè êíÿçÿìè.

375 Краўцэвіч А. К. Войшалк (1264–1267). Інтелігент на троне (2008) // www//pawet.

net/library/history/bel_history/kraucewicz/29/376 Там само.377 Гудавичюс Э. История Литвы с древнейших времен до 1569 года. Т.1. Москва,

2005. С.69.

Ôðàãìåíò ôðåñêè ç ñîáîðíî¿ öåðêâè ²âàíà Áîãîñëîâà â Ëóöüêó

102

Ëåâ Äàíèëîâè÷ â³äðàçó æ ñòàâ ñîþçíèêîì Òðîéäåíà378. Îä-

íèì ³ç ñâ³ä÷åíü ³ñíóâàííÿ öüîãî ñîþçó, ÿêèé ïðîäîâæóâàâñÿ

äîñèòü äîâãî, ìîæíà ââàæàòè ðîçïîâ³äü ç ëåãåíäàðíî¿ ÷àñòè-

íè ëèòîâñüêèõ ë³òîïèñ³â ïðî ñèíà Òðîéäåíà – Ðèìîíòà, ÿêèé

í³áè-òî â÷èâñÿ ðóñüêî¿ ìîâè ³ ïðèéíÿâ õðèñòèÿíñòâî ïðè äâî-

ð³ êíÿçÿ Ëåâà ó Ëüâîâ³379. Àíàë³ç ïàïåðó, íà ÿêîìó íàïèñàíî

íàéäàâí³øèé ç öèõ ë³òîïèñ³â (ò. ç. ë³òîïèñ Àðõåîëîã³÷íîãî

òîâàðèñòâà) òà ïî÷åðêó äîçâîëÿþòü äàòóâàòè ïàì’ÿòêó ê³íöåì

XVI ñòîë³òòÿ. Â ðîçïîâ³ä³ áàãàòî ëåãåíäàðíîãî, º ÿâí³ íåòî÷-

íîñò³: Òðîéäåí íå áóâ îäðóæåíèì ç ìàçîâåöüêîþ êíÿæíîþ,

íàâïàêè, éîãî äî÷êà Ãàóäåìóíäà-Ñîô³ÿ áóëà âèäàíà çà ìà-

çîâåöüêîãî êíÿçÿ Áîëåñëàâà ²² Çåìîâèòîâè÷à. Îäíàê ïîâ³äî-

ìëåííÿ äîáðå âïèñóºòüñÿ â êîíòåêñò ïîë³òè÷íèõ ïîä³é. ² ó

ë³òîïèñöÿ íå áóëî æîäíèõ ìîòèâ³â, ùîáè âèãàäóâàòè ì³ô³÷-

íèé ïîáèò ñèíà ëèòîâñüêîãî êíÿçÿ ó Ëüâîâ³. Â³í, íàïåâíî,

âçÿâ ìàòåð³àëè ³ç æèò³ÿ àáî òðàäèö³¿ Ðèìîíòà-Âàñèëÿ-Ëàâðè-

øà. Ïëóòàíèíà ó âèêëàä³ ìàòåð³àëó ìîæå ñâ³ä÷èòè ïðî óñíèé

õàðàêòåð äæåðåëà öüîãî ïîâ³äîìëåííÿ.

Ï³ñëÿ óòâåðäæåííÿ Òðîéäåíà íà ëèòîâñüêîìó ïðåñòîë³

(1270) éîãî â³éñüêà áðàëè ó÷àñòü ó ïîõîäàõ Ëüâà Äàíèëîâè÷à

íà ï³äòðèìêó óãîðñüêîãî êîðîëÿ. Çðîçóì³ëî, ùî ³íøèõ ³íòåð-

åñ³â êð³ì ï³äòðèìêè ñîþçíèêà ó âåëèêîãî êíÿçÿ ëèòîâñüêîãî

â óãîðñüêî-÷åñüêîìó ïðîòèñòîÿíí³ íå ìîãëî áóòè. Òîìó ìîæíà

êîíñòàíòóâàòè, ùî ëèòîâñüêó êàðòó Ëåâ Äàíèëîâè÷ â òèõ îá-

ñòàâèíàõ ðîç³ãðàâ áëèñêó÷å.

Ñþçåðåí êîðîë³âñòâà Ðóñ³. Øâàðí Äàíèëîâè÷ ïîìåð ó 1269

ð.380 Â òîìó æ ðîö³ ïîìåð ³ Âàñèëüêî Ðîìàíîâè÷381. Ïî ñìåðò³

Øâàðíà Äàíèëîâè÷à Ëåâ áåç ïðîáëåì îïàíóâàâ Õîëìñüêå òà

Äîðîãè÷èíñüêå êíÿç³âñòâà. Ïî ñìåðò³ Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷à

â³í ñòàâ ïîâíîïðàâíèì ñþçåðåíîì âñ³º¿ Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿

äåðæàâè, òîáòî êîðîë³âñòâà Ðóñ³. Ïðîòèâíèêè òàêîãî âèñíî-

âêó â îñíîâíîìó áàçóþòüñÿ íà ìíèì³é â³äñóòíîñò³ ïðÿìèõ

ñâ³ä÷åíü ïðî òàêèé ñòàí ðå÷åé ó â³äðåäàãîâàíîìó ïðè äâîð³

Âîëîäèìèðà Âàñèëüêîâè÷à Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêîìó ë³òîïèñ³.

378 Дубонис А. Борьба за литовский престол. С.139–141.379 ПСРЛ. Т.35. С.94, 150, 198, 219. 380 ПСРЛ. Т.2. Стб.868.381 ПСРЛ. Т.2. Стб.869.

103

Êð³ì òîãî çàâàæàº ñôîðìîâàíèé ñòåðåîòèï îö³íêè êíÿçÿ Ëåâà

Äàíèëîâè÷à, ÿêèé ì³öíî âêîðåíèâñÿ ó ñâ³äîì³ñòü äîñë³äíèê³â.

Ïîëüñüêèé ³ñòîðèê Ä. Äîìáðîâñüêèé âàãàºòüñÿ ùîäî äàòè

ñìåðò³ Âàñèëüêà, â³äíîñÿ÷è ¿¿ äî ïåð³îäó ì³æ 1268–1271 ðð.382

Àëå ïðè æèòò³ Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷à Ëåâó Äàíèëîâè÷ó áóëî

áè ñêëàäíî êåðóâàòè âîëèíñüêèìè êíÿçÿìè âæå â 1270 ð. ³

çìóøóâàòè ¿õ áðàòè ó÷àñòü ó ïîõîäàõ, ÿê³ íå â³äïîâ³äàëè ¿õ-

í³ì ³íòåðåñàì. 3 òðàâíÿ 1270 ð. ïîìåð òåñòü Ëåâà Äàíèëîâè÷à

óãîðñüêèé êîðîëü Áåëà IV. Éîãî íàñòóïíèê êîðîëü Ñòåôàí V

â³äðàçó â³äíîâèâ â³éíó ïðîòè ÷åñüêîãî êîðîëÿ Ïøåìèñëà ²²

Îòòîêàðà, ÿêîãî ââàæàâ ñâî¿ì ãîëîâíèì âîðîãîì, îñîáëèâî ï³ñ-

ëÿ âòðàòè Øò³ð³¿. Ñòåôàí V áóâ îäðóæåíèé ç ªëèçàâåòîþ Ïî-

ëîâ÷àíêîþ (Åðæåáåò Êóí), äî÷êîþ ïîëîâåöüêîãî õàíà Êîòÿíà,

ÿêèé ïåðåéøîâ íà ñëóæáó äî Áåëè IV. ¯¿ ñòàðøà ñåñòðà áóëà

ìàò³ð’þ ïåðøî¿ äðóæèíè êîðîëÿ Äàíèëà Ðîìàíîâè÷à. Âèõîäè-

ëî, ùî Ëåâ Äàíèëîâè÷ äîâîäèâñÿ Ñòåôàíó V îäíî÷àñíî ³ ñâî-

ÿêîì, ÿê ìóæ Êîíñòàíö³¿ Áåéë³âíè, ³ âíó÷àòèì ïëåì³ííèêîì,

ÿê ñèí Àííè Ìñòèñëàâíè. ×åðåç âïëèâ ñâî¿õ äðóæèí Êóíåãóí-

äè òà Êîíñòàíö³¿ ñâîÿêè ³ ñîþçíèêè Áîëåñëàâ Ñîðîì’ÿçëèâèé

òà Ëåâ Äàíèëîâè÷ â³äðàçó æ ñòàëè ñîþçíèêàìè ìîëîäîãî óãîð-

ñüêîãî – ñâîÿêà ³ áðàòà ¿õ äðóæèí383. Òðàäèö³éíèé ñîþç Óãîð-

ùèíè, Ïîëüù³ ³ êîðîë³âñòâà Ðóñ³ ïðîäîâæèâ ñâîº ³ñíóâàííÿ.

Ó 1270 ð., ãîòóþ÷èñü äî â³éíè ïðîòè ×åõ³¿, Ñòåôàí V â³ä-

ïðàâèâ äâà ïîñîëüñòâà â Çîëîòó Îðäó384, î÷åâèäíî ç äîïîìîãîþ

Ëåâà Äàíèëîâè÷à ³ ÷åðåç éîãî çåìë³. Îäíå ç öèõ ïîñîëüñòâ,

íàïåâíî, áóëî äî Íîãàÿ.

Ó 1271 ð. Áîëåñëàâ Ñîðîì’ÿçëèâèé ç Ëåâîì Äàíèëîâè÷åì

âèñòóïèëè ïðîòè ñîþçíèêà ×åõ³¿ âðîöëàâñüêîãî êíÿçÿ Ãåíð³-

õà IV Ïðîáóñà. Ëåâ Äàíèëîâè÷ çìóñèâ ³ îáîõ âîëèíñüêèõ êíÿ-

ç³â âçÿòè ó÷àñòü ó öüîìó ïîõîä³. Ëóöüêèé êíÿçü Ìñòèñëàâ Äà-

íèëîâè÷ ï³øîâ ç â³éñüêîì ó Ïîëüùó ñàì, à âîëîäèìèðñüêèé

êíÿçü Âîëîäèìèð Âàñèëüêîâè÷ ïðèñëàâ â³éñüêî ç âîºâîäîþ

382 Dąbrowski D. Rodowód Romanowiczów. S.77-98. 383 Homza M. Sytuacja polityczna Spisza. S.162. 384 Árpádkori új okmánytár. Codex diplomaticus continuantus. Ed. G.Wenzel. V.12. Pest,

1874. P.7. № 3.

104

Æåëèñëàâîì385. Ëèñòè âðîöëàâñüêîãî ºïèñêîïà Òîìàøà äîçâî-

ëÿþòü ñòâåðäæóâàòè, ùî ó öüîìó ïîõîä³ âçÿëè ó÷àñòü ³ ïîëîâö³

òà ëèòîâö³386, îñòàíí³, áåçïåðå÷íî, òåæ çàëó÷åí³ Ëåâîì Äàíè-

ëîâè÷åì. Âîëèíñüêèõ êíÿç³â ïðîáëåìè óãîðñüêî-÷åñüêèõ ñòî-

ñóíê³â íå õâèëþâàëè, àëå âîíè âçÿëè ó÷àñòü ó ö³é â³éí³ ÿê âà-

ñàëè íîâîãî ñþçåðåíà êîðîë³âñòâà Ðóñ³ Ëåâà Äàíèëîâè÷à. Ïðè

öüîìó, ÿêùî Ìñòèñëàâ Äàíèëîâè÷, ÿêîãî òàêà çì³íà ñèòóàö³¿

óêð³ïëÿëà íà ëóöüêîìó ïðåñòîë³, ï³øîâ â öåé ïîõ³ä áåç âåëè-

êîãî ïðèìóñó, òî äëÿ Âîëîäèìèðà Âàñèëüêîâè÷à ó÷àñòü â ö³é

â³éí³ áóëà ÿâíî âèìóøåíèì âèçíàííÿì çâåðõíîñò³ äâîþð³äíîãî

áðàòà. Çà ñâî¿ì õàðàêòåðîì â³í âçàãàë³ áóâ äàëåêèì â³ä â³éí,

òèì á³ëüøå ñóïåðíèöòâà óãîðñüêîãî òà ÷åñüêîãî êîðîë³â.

Öÿ â³éíà çàâåðøèëàñÿ ïåðåìèð’ÿì, ï³äïèñàíèì 2 ëèïíÿ

1271 ð. â òàáîð³ ï³ä Ïîæîííþ (Áðàòèñëàâîþ), ï³ñëÿ ÷îãî áóëî

óêëàäåíî ìèð, ï³äïèñàíèé ó Ïðàç³ 14 ëèïíÿ 1271 ð. Â îáè-

äâà äîêóìåíòè óãîðñüêèé êîðîëü Ñòåôàí V âêëþ÷èâ i „çÿòÿ

íàøîãî Ëüâà ðóñüêîãî êíÿçÿ” („Leonem generum nostrum

Ruthenorum ducem”), à òàêîæ éîãî áðàò³â387.

Äðóãèì ñâ³ä÷åííÿì òîãî, ùî Ëåâ Äàíèëîâè÷ çìóñèâ áðàò³â

âèçíàòè ñâîþ çâåðõí³ñòü, ìîæå ñëóæèòè ðîçïîâ³äü ïðî ó÷àñòü

ãàëèöüêîãî â³éñüêà íà ÷îë³ ç Àíäð³ºì Ïóòèâëè÷åì ó ïîõîä³ íà

ÿòâÿã³â ó 1272 ð. òà íàñòóïí³ ïåðåãîâîðè ç ÿòâÿçüêèìè êíÿ-

çÿìè Ìèíòåëÿ, Øþðïà, Ìóäåéêî òà Ïåñòèëî, äå ðóñüê³ êíÿç³

ïåðåðàõîâàí³ ë³òîïèñöåì â ïîðÿäêó ñòàðøèíñòâà: “êî Ëüâîè è

Âîëîäèìåðîâè è Ìüñòèñëàâîó ìèðà ïðîñѧ÷å”388.

Íà ïî÷àòêó 1270-õ ðð. Ëåâ Äàíèëîâè÷ ïåðåí³ñ ñâîþ ñòîëè-

öþ ó Ëüâ³â, ÿêèé îïèíèâñÿ â ñàìîìó öåíòð³ éîãî âîëîä³íü íà

ïåðåõðåñò³ ãàëèöüêèõ ³ âîëèíñüêèõ øëÿõ³â, ùî ìàëî ³ñòîòíå

çíà÷åííÿ ç îãëÿäó íà éîãî íîâèé ñòàòóñ. Çì³íà ñèòóàö³¿ â Îðä³

äîçâîëèëà ïðèñòóïèòè äî â³äíîâëåííÿ çðóéíîâàíèõ ç íàêàçó

385 ПСРЛ. Т.2. Стб.870.386 Schlesisches Urkündenbuch. T.4 / Ed. Winfried Irgang. Köln–Wien, 1988. № 124–127.387 Vetera monumenta historica Hungariam sacram illustrantia / Ed. A. Th einer. V.1

(1216-1352). Roma, 1859. № 80; Regesta diplomatica nec non epistolaria Bohemiae

et Moraviae / Ed. J. Emler. V.2 (1253-1310). Pragae, 1872. № 753; Codex diplomaticus

et epistolaris regni Bohemiae / Ed. J. Šebánek i S. Dušková. T.5/2. Pragae, 1981.

№ 636–637388 ПСРЛ. Т.2. Стб.870–871.

105

Áóðóíäàÿ óêð³ïëåíü. ßê âèïëèâàº ç îïèñó Áàðòîëîìåÿ Ç³ìîðî-

âè÷à ö³ óêð³ïëåííÿ áóëè â³äíîâëåí³ ó 1270 ð.389. Ö³ ñâ³ä÷åííÿ

ëüâ³âñüêîãî õðîí³ñòà ³ çáèëè ç ïàíòåëèêó äåÿêèõ äîñë³äíèê³â,

ÿê³ â³äíåñëè çàñíóâàííÿ Ëüâîâà äî öüîãî ðîêó. Àðõåîëîãè âè-

ÿâèëè ñë³äè áóä³âíè÷î¿ ä³ÿëüíîñò³ Ëåâà Äàíèëîâè÷à íàâ³òü â

ðàéîí³ ì³ñüêîãî àðñåíàëó – çðàçêè äåðåâ’ÿíèõ êîíñòðóêö³é,

äàòîâàíèõ 1270-1290 ðð.390. Çà õðîí³êîþ ëüâ³âñüêèõ äîì³í³-

êàíö³â â ðàéîí³ öüîãî íîâîãî áóä³âíèöòâà íà ì³ñö³ ï³çí³øî-

ãî äîì³í³êàíñüêîãî ìîíàñòèðÿ áóâ ïàëàö-òåðåì êíÿçÿ Ëåâà391.

Âèäíî ëåãåíäà ïðî ïåðøó âàæêó çèìó ó õîëîäíîìó Âèñîêîìó

çàìêó, äå çóïèíèâñÿ êíÿæèé äâ³ð ï³ñëÿ ïåðå¿çäó ç Ïåðåìèø-

ëÿ, ìàº ï³ä ñîáîþ ÿêóñü ðåàëüíó îñíîâó. Çàãàëîì òåïåð àð-

õåîëîãè ñõèëüí³ ïîøèðþâàòè òåðèòîð³þ Ëüâîâà Õ²²² ñò. â³ä

Âèñîêîãî çàìêó äî ð. Ïîëòâè íà ï³âäí³, çàõîä³ ³ ñõîä³, à íå

ëîêàë³çóâàòè ì³ñòî ëèøå â ðàéîí³ Ï³äçàì÷à ³ ñó÷àñíî¿ âóë.

Á. Õìåëüíèöüêîãî, ÿê ââàæàëîñÿ ðàí³øå392. Ñóìí³âàþ÷èñü ó

äàòóâàíí³ îêðåìèõ ïàì’ÿòîê, ³ñòîðèêè íå ìîæóòü íåõòóâàòè

öèìè äîñë³äæåííÿìè. Îòæå, º âñ³ ï³äñòàâè ïðèïóñêàòè, ùî

Ëüâ³â ÷àñ³â êíÿçÿ Ëåâà Äàíèëîâè÷à áóâ âåëèêèì ì³ñòîì, à

389 Zimorowicz J. B. Opera quibus res gestae urbis Leopolis illustrantur / Ed. C.Heck.

Leopoli, 1899. P.41–42.390 Багрій Р. С. Археологічні дослідження ранньосередньовічного Львова // Київ-

ська Русь. Культура, традиції. Київ, 1982. С.35.391 Barąncz S. Rys dziejów zakonu kaznodziejskiego w Polsce. T.2. Lwów, 1859. S.443.392 Багрий Р. С., Могитич И. Р., Свешников И. К. Работы древнерусского отря-

да Львовской экспедиции // Археологические открытия. 1976 г. Москва, 1977.

С.264–265; Бучко Р. С. Раскопки во Львове // Там само. 1982 г. Москва, 1983. С.241;

Багрий Р. С. Львов // Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья. Киев, 1990.

С.116–119; Могитич І. Розвиток княжого Львова // Галицька Брама. Львів, 1996.

№ 12.Княжий Львів. С.6–8; Його ж. Муровані укріплення княжих часів на Висо-

кому замку // Там само. С.9–10; Його ж. Будівництво Львова у ХІІІ ст. (поверта-

ючись до дискусії) // Галицька Брама. Львів, 2001. № 9-10(81-82). Король Данило

і його син Лев. С.6–8; Космолінська Н., Космолінський О. Терени давнього Львова

(концепція потрійного Львова з огляду на останні дослідження // Галицька Бра-

ма. Львів, 1997. № 6 (30). Знесіння. С.2–7; Оконченко І. Хронологія будівництва

та реконструкції оборонних споруд міста Львова // Галицька Брама. Львів, 1998.

№ 3(39). Фортифікації Львова. С. 2–5; Рожко М. Залюблений у княжий Львів //

Галицька Брама. Львів, 2001. № 9-10 (81-82). Король Данило та його син Лев.

С.8–9; Диба Ю., Петрик В. Планувальна структура “долокаційного” Львова //

Семінарій “Княжі часи”. Львів, 2002. С.40–59.

106

íå ïðîâ³íö³éíèì ì³ñòå÷êîì íà êîðäîí³ Ïåðåìèøëüñüêîãî êíÿ-

ç³âñòâà. À ïåðåíåñåííÿ ñþäè ñòîëèö³ ó 1270 ð. áóëî çóìîâëå-

íå çðó÷í³ñòþ ðîçòàøóâàííÿ ç îãëÿäó íà íîâå çíà÷åííÿ êíÿçÿ

Ëåâà ÿê ñþçåðåíà âñüîãî êîðîë³âñòâà Ðóñ³. Ëüâ³â ÿêðàç ëåæàâ

íà ïåðåñ³÷åíí³ äîð³ã ì³æ Âîëèíñüêîþ ³ Ãàëèöüêîþ çåìëÿìè

ïîñåðåäèí³ öèõ çåìåëü ³ îäíàêî áëèçüêî äî Ãàëè÷à, Ïåðåìèø-

ëÿ, Âîëîäèìèðà, Ëóöüêà òà Õîëìó.

Ïîä³áíî äî ñâîãî áàòüêà Ëåâ Äàíèëîâè÷ çàïðîøóâàâ â ñâî¿

çåìë³ êîëîí³ñò³â, ïåðø çà âñå ðåì³ñíèê³â ³ êóïö³â ç í³ìåöüêèõ

çåìåëü, äå ðîçâèòîê ïðàâà ìàéîðàòó, çà ÿêèì âñþ íåðóõî-

ì³ñòü óñïàäêîâóâàâ ñòàðøèé â ðîäèí³, ñòèìóëþâàâ ïîä³áíó êî-

ëîí³çàö³þ. Çàïðîøóâàëèñÿ òàêîæ êàðà¿ìè. Âèíèêàëè â ì³ñòàõ

³ êâàðòàëè, çàñåëåí³ îðäèíñüêèìè êóïöÿìè, à çãîäîì ³ ñàðà-öèíàìè. Îñâàëüä Áàëüöåð ââàæàâ ¿õ òîòîæíèìè òàòàðàì393, à

ßðîñëàâ ²ñàºâè÷ – êàðà¿ìàì394, òîä³ ÿê ñàðàöèíàìè çâè÷íî íà-

çèâàëè ìóñóëüìàí, à òàòàðè â öåé ïåð³îä ùå íå áóëè ìóñóëü-

ìàíàìè, ÿê íå áóëè íèìè òàêîæ ³ êàðà¿ìè. Òîìó, ñêîð³øå,

ï³ä ñàðàöèíàìè ñë³ä ðîçóì³òè àðàáñüêèõ êóïö³â, ïåðåâàæíî ç

ªãèïòó, ÿê³ ÷åðåç ïðè÷îðíîìîðñüê³ âîëîä³ííÿ Íîãàÿ ïî÷àëè

ïðîíèêàòè ³ â Ãàëèöüêî-Âîëèíñüê³ çåìë³. Òàê ÿê ñõ³äíà òîð-

ã³âëÿ ÷åðåç ²ðàí ïðèïèíèëàñÿ, òî êîíòàêòè ç ìóñóëüìàíñüêèì

ªãèïòîì îòðèìàëè çíà÷íî á³ëüøó âàãó. Ïîÿâà ñàðàöèí³â ó

Ëüâîâ³ ùå îäíå ïåðåêîíëèâå ñâ³ä÷åííÿ ò³ñíèõ êîíòàêò³â Ëåâà

ç Íîãàºì, à òàêæå çì³íè ñòàòóñó ñàìîãî Ëüâîâà ÿê ñòîëèö³ êî-ðîë³âñòâà Ðóñ³, à íå îäíîãî ç ì³ñò Ãàëèöüêî-Ïåðåìèøëüñüêîãî

êíÿç³âñòâà. Ïðè âñ³é óìîâíîñò³ òîä³øí³õ ñòîëèöü, ì³ñöåïåðå-

áóâàííÿ êíÿæîãî äâîðó, áåçïåðå÷íî, ï³äí³ìàëî â³äðàçó ñòàòóñ

â³äïîâ³äíîãî ì³ñòà.

Ç ê³íöÿ Õ²² ñò. â í³ìåöüêèõ ì³ñòàõ ïî÷àëî óòâåðäæóâàòèñÿ

ñàìîâðÿäóâàííÿ ó ôîðì³ ìàãäåáóðçüêîãî ïðàâà, îñíîâîþ ÿêîãî

áóëî íàäàííÿ ì³ñòè÷àì àäì³í³ñòðàòèâíî¿ ³ ñóäîâî¿ þðèñäèêö³¿

³ çâ³ëüíåííÿ â³ä óïðàâë³ííÿ êîðîë³âñüêî¿ ÷è êíÿç³âñüêî¿ àä-

ì³í³ñòðàö³¿. Ïðè öüîìó ãðîìàäÿíè ì³ñòà, ÿê³ îòðèìàëè ì³ñü-

êå ïðàâî, ñàì³ îáèðàëè ì³ñüêó ðàäó ç ïåâíèì ÷èñëîì ðàéö³â

íà ÷îë³ ç áóðãîì³ñòðîì òà ì³ñüêó ëàâó (ñóä) ç ïåâíèì ÷èñëîì

393 Balzer O. Sądownictwo ormiańskie w średniowiecznym Lwowie. Lwów, 1909.S.6.394 Ісаєвич Я. Етноси, мови і релігії. Адміністративний устрій // Історія Львова. Т.1

(1256–1772). Львів, 2006. С.83–84.

107

ëàâíèê³â íà ÷îë³ ç â³éòîì. Ãîëîâíèì íàäáàííÿì öüîãî ïðàâà

áóëè ãàðàíò³¿ îñîáèñòî¿ ñâîáîäè ì³ñòè÷³â, ÿê³ â³äêðèâàëè âå-

ëèê³ ìîæëèâîñò³ äëÿ ðîçâèòêó ì³ñò áåç âòðó÷àííÿ âåðõîâíî¿

âëàäè, à êð³ì òîãî äàâàëè ö³é âëàä³ ìîæëèâ³ñòü îòðèìóâàòè

äîäàòêîâ³ íàäõîäæåííÿ áåç âêëàäåííÿ âëàñíèõ êîøò³â.

Íàéñòàð³øà çãàäêà ïðî ëüâ³âñüêîãî â³éòà ì³ñòèòüñÿ â ãðà-

ìîò³ ïîëüñüêîãî êîðîëÿ Êàçèìèðà ²²² â³ä 22 ñåðïíÿ 1352 ð.,

ÿêîþ ï³äòâåðäæåíà Ãåîðãó, Ðóïåðòó òà Ìàðãàðèò³ âëàñí³ñòü

íà ìàºòêè ó ì³ñò³ òà éîãî îêîëèöÿõ, ÿê³ áóëè äàðîâàí³ çà â³-

ðíó ñëóæáó â³éòîâ³ Áåðòîëüäîâ³ Øòåõåðó “áëàæåííî¿ ïàì’ÿò³

Òåðèòîð³ÿ ì³ñòà íàïðèê³íö³ Õ²²² ñò. çà ïðèïóùåííÿì À.Ðóäíèöüêîãî

108

Ëåâîì êíÿçåì Ðóñ³”395. Çðîçóì³ëî, âèõîäÿ÷è ç òèòóëàòóðè, ùî

â ãðàìîò³ ìîâà éøëà ïðî íàäàííÿ êíÿçÿ Ëåâà Äàíèëîâè÷à396.

Ëåâ Äàíèëîâè÷ ïåðøèì ç ðóñüêèõ êíÿç³â îö³íèâ çíà÷åííÿ

ìàãäåáóðçüêîãî ïðàâà äëÿ øâèäêîãî ðîçâèòêó ì³ñò çà ðàõó-

íîê çàëó÷åííÿ íîâèõ êîëîí³ñò³â. Ñåðåä ÷èñëåííèõ ï³äðîáîê

ãðàìîò êíÿçÿ Ëåâà º îäíà ö³êàâà ãðàìîòà, â àâòåíòè÷íîñò³

ÿêî¿ äîñë³äíèêè íå ñóìí³âàþòüñÿ397. Öå ãðàìîòà ²îàííó íà

395 Див.: Історія Львова в документах і матеріалах. Збірник документів і матеріалів.

Київ, 1986. С.15–16.396 Skoczek J. Studia nad patrycjatem lwowskim wieków średnich. Lwów, 1929. S.9(239). 397 Маркевич О. Невідома грамота князя Льва Даниловича // Архіви України.

1968. № 5. С.27; Janeczek A. Ząb kniazia Lwa w kwestii wiarygodności przemyskiego

przywileju wójtowskiego // Civitas et villa. Miasto i wieś w średniowicznej Europie

Śródkowej. Wrocław–Praha, 2002. S.188.

Забудова княжого Львова. Реконструкція І.Базарника

109

â³éò³âñòâî ó Ïåðåìèøë³, ÿêå ðàçîì ç êàì’ÿíîþ öåðêâîþ ñâÿ-

òîãî Ìèêîëàÿ óñòóïàëîñÿ éîìó çà “äâ³ ãðèâí³ çîëîòà ³ ñîðîê

ïîñòàâ³â ñóêíà”. “À ì³ñòè÷³ í³õòî íå ³ìåºò ñóäèòè òîêìî âîéò

ïî íåì³÷üñêîìó ïðàâó… í³õòî ñàìîãî íå ³ìåºò çâàòè íà ñóä

ëèøå ïðåç êíÿçÿ, à îíèé êíÿçü ñàìîãî ³ìåºò ñóäèòè ñ âîéòàìè

ïî âîéòîâñüêîìó ïðàâó”398. Ìàðêîëüò, ÿêèé ó 1267 ð. ïðèéìàâ

ó ñåáå êíÿç³â Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷à, Ëåâà Äàíèëîâè÷à òà Âîé-

øåëêà, áóâ, íàïåâíî, âîëîäèìèðñüêèì â³éòîì399. Íàäàííÿ ìàã-

äåáóðçüêîãî ïðàâà íàéá³ëüøèì ì³ñòàì êðàþ, áåçïåðå÷íî, íå

ò³ëüêè ñïðèÿëî ³íòåíñèâíîñò³ ì³ãðàö³¿ ç í³ìåöüêèõ çåìåëü, â

ÿê³é áóëà çàö³êàâëåíà êíÿæà ñêàðáíèöÿ, àëå é ï³äíåñåííþ ñà-

ìèõ ì³ñò. Í³ìåöüê³ êîëîí³ñòè áóëè â ïåðøó ÷åðãó ðåì³ñíèêà-

ìè òà êóïöÿìè. Âîíè ïðèõîäèëè â íàï³âçðóéíîâàí³ ³ îïóñò³ë³

ì³ñòà íå ò³ëüêè ç ñâî¿ì ìàéíîì òà ³íñòðóìåíòàìè. Ç íèìè ïðè-

õîäèëè íîâ³ òåõíîëîã³¿ âèðîáíèöòâà ³ òàê³ íåîáõ³äí³ çâ’ÿçêè

ç Öåíòðàëüíîþ ªâðîïîþ ³ äàëüøèìè êðàÿìè. Â óìîâàõ ï³ñ-

ëÿ ìîíãîëüñüêîãî ïîãðîìó ³ âåëèêèõ äåìîãðàô³÷íèõ âòðàò, öå

áóâ, áåçïåðå÷íî, ïðàâèëüíèé êðîê. Íå êàæó÷è ïðî öå, ùî òàê³

çàõîäè ïîïîâíþâàëè êíÿæó ñêàðáíèöþ, ÿêà ïîòðåáóâàëà êî-

øò³â íà ïðîäîâæåííÿ ìîäåðí³çàö³¿ â³éñüêà.

Ïðî ïðèñóòí³ñòü ó Ëüâîâ³ êíÿç³âñüêîãî äâîðó ïîâ³äîìëÿº

òàêå ö³êàâå òà áàãàòå äæåðåëî ÿê Æèò³º ñâÿòî¿ Ê³íãè400. Ðî-

äèíí³ ñòîñóíêè Ëåâà Äàíèëîâè÷à ç Àðïàäîâè÷àìè çáëèçèëè

éîãî ³ ç ³íøèìè ðîäè÷àìè äðóæèíè. Ð³äíà ñåñòðà Êîíñòàíö³¿

– Êóíåãóíäà (Ê³íãà), áóëà, ÿê ³ âñÿ ðîäèíà Áåëè IV, ôàíà-

òè÷íî â³ääàíà ðåë³ã³¿. Ïîëüñüê³ õðîí³ñòè ßí Äëóãîø, Ìàðòèí

Êðîìåð, Ìàðòèí Áåëüñüêèé, Âëàäèñëàâ Õìåëüîâñêèé ïèñàëè

ïðî “øëþá ÷èñòîòè” Êóíåãóíäè (1234–1292) ç êðàê³âñüêèì

êíÿçåì Áîëåñëàâîì Ñîðîì’ÿçëèâèì. Ïî ñìåðò³ ìóæà ó 1279 ð.

Ê³íãà ï³øëà ó ìîíàñòèð êëàðèñîê ó Ñîí÷³, ÿêîìó îô³ðóâàëà

398 Генсьорський А. З коментарів до Галицько-Волинського літопису (волинські і га-

лицькі грамоти ХІІІ ст.) // Історичні джерела та їх використання. Вип. 4. Київ,

1969. С. 183–184. 399 Войтович Л. В. Міста і міська обрядовість // Історія української культури. Т.2.

Українська культура ХІІІ – першої половини XVII століть. Київ, 2001. С.164.400 Див.: Войтович Л. Де була столиця Лева Даниловича? (Джерелознавчий аспект

проблеми) // До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського

з нагоди його 70-річчя. Т.1. Київ–Львів, 2004. С.712–720.

110

ïîäàðîâàí³ ¿¿ çåìë³. Ó ìîíàñòèð³ âîíà ñòàëà àñêåòêîþ. Áóëî íà-

ïèñàíå ¿¿ æèò³º, à ó 1684 ð. êíÿãèíÿ Ê³íãà áóëà áåàòèô³êîâàíà

êàòîëèöüêîþ öåðêâîþ. Æèò³º Ê³íãè çáåðåãëî äåÿê³ â³äîìîñò³

ïðî Êîíñòàíö³þ òà Ëüâ³â ³ äðóæí³ ðîäèíí³ ñòîñóíêè ì³æ îáî-

ìà ñåñòðàìè. Çã³äíî éîãî ³íôîðìàö³¿ ³ ñàìà Êîíñòàíö³ÿ òâî-

ðèëà ÷óäà ó Ëüâîâ³, ïðîÿâëÿëà õðèñòèÿíñüêå ìèëîñåðäÿ äî

çíåäîëåíèõ ³ íåì³÷íèõ401. Ó 1302 ð. ó òîìó ñàìîìó ìîíàñòèð³

êëàðèñîê â Ñîí÷³ ïîìåðëà Ñâÿòîñëàâà, äî÷êà Ëåâà ³ Êîíñòàí-

ö³¿402. Ñòàëà âîíà ÷åðíèöåþ ï³ä âïëèâîì ò³òêè Ê³íãè403. ² íà-

â³òü ñàìà Êîíñòàíö³ÿ ï³ä âïëèâîì ñåñòðè ïåâíèé ÷àñ ïåðåáó-

âàëà â òîìó æ ìîíàñòèð³ êëàðèñîê â Ñîí÷³, äå í³áè-òî íàâ÷àëà

÷åðíèöü ñï³âó404. Äîðå÷³ ñâîãî ÷àñó ³ Ê³íãà çàïàëèëàñÿ ³äåÿìè

â³÷íî¿ ä³âî÷î¿ ÷èñòîòè òàêîæ â³ä ñâîº¿ ò³òêè ãàëèöüêî¿ êîðîëå-

âè Ñàëîìå¿, äðóæèíè êîðîëÿ Êàëìàíà, ÿêà ïîìåðëà ó çàñíî-

âàíîìó äëÿ íå¿ áðàòîì Áîëåñëàâîì Ñîðîì’ÿçëèâèì ìîíàñòèð³

êëàðèñîê ó Çàâèõâîñò³. ¯äå¿ ä³âî÷î¿ ÷èñòîòè ³ ïðàâåäíîãî ÷åð-

íå÷îãî æèòòÿ âçàãàë³ áóëè õàðàêòåðíèìè äëÿ ðîäèíè Áåëè IV.

Àííà Áåë³âíà, äðóæèíà Ðîñòèñëàâà Ìèõàéëîâè÷à, ñòàðøó äî-

÷êó Ìàðãàðèòó ïîñâÿòèëà â ìîíàñòèð ó ÷îòèðüîõð³÷íîìó â³ö³,

ó äâàäöÿòü â³ñ³ì ðîê³â ä³â÷èíà ñòàëà àáàòèñîþ ó ìîíàñòèð³

êëàðèñîê405.

Âïåðøå ïèòàííÿ ïðî êàíîí³çàö³þ êíÿãèí³ Ê³íãè áóëî ï³ä-

íÿòå ó 1401 ð. íà ïðîõàííÿ àáàòèñè ñîíäåöüêîãî ìîíàñòèðÿ

Çåëåíüñüêî¿ ³ òîä³ æ ïîäàíî ðóêîïèñ ¿¿ Æèò³ÿ406. Æèò³º äî-

ñë³äæóâàëè êîì³ñàðè êàíîí³çàö³éíîãî ïðîöåñó Ì. ². Ôðàíêî-

âè÷ òà Ô. Ïåòðèêîâñüêèé407, Ã. Çåéññáåðã408, âèäàâåöü Æèò³ÿ

401 Див.: Vita et miracula sanctae Kingae ducissae Cracoviensis / Ed. W. Kętrzyński // Monumenta Poloniae Historica [MPH]. T.4. Lwów, 1884. P.684, 716.

402 Линниченко И. Известия о взаимоотношении России и Польши // Записки ун-та св.Владиимира. Т.9. Киев, 1882. С.223.

403 Див.: Cecylian Niezgoda. Błogosławiona Salomea Piastówna. Kraków, 1996. S.223.404 Vita et miracula sanctae Kingae. P.716 405 Wenzel G. Codex diplomaticus Arpadianus cont. / Monumenta Hungariae Historica.

Scriptores. T.9. 1871. P.519.406 Zaleski St. Kinga i jej klasztor starosąndecki. Lwów, 1882. S.6, 68.407 MPH. T.4. P.664–665.408 Zeissberg H. Dziejopysarstwo polskie wieków średnich. T.1. Warszawa, 1877. S.121–135.

111

â³äîìèé ïîëüñüêèé àð-

õåîãðàô Â. Êåìïòøèíü-

ñêèé409, Ð. Ï³ëàò410, Ï.

Äàâ³ä411, Î. Ñâÿíòåê412 òà

Ì. Ã. Â³òêîâñüêà413. ßê

çâè÷íî â àã³îãðàô³¿, Æè-

ò³º ñêëàäàºòüñÿ ç äâîõ

÷àñòèí: âëàñíå “æèò³ÿ”

– á³îãðàô³¿ ñâÿòî¿ òà “÷ó-

äåñ”. Àíàë³ç ðóêîïèñ³â

Æèò³ÿ òà ¿õ äæåðåë äî-

çâîëÿº ñòâåðäæóâàòè, ùî

äðóãà ÷àñòèíà áóëà íàïè-

ñàíà íå ðàí³øå 1329 ð.,

à á³îãðàô³ÿ ñâÿòî¿ áóëà

ñêëàäåíà â³äðàçó ï³ñëÿ

ïîä³é, ïðî ÿê³ ó íüîìó

ðîçïîâ³äàºòüñÿ, áëèçüêî

1320 ð. ÿê ³ ââàæàâ Â.

Êåìïòøíüñêèé414.

Âèð³øàëüíèì àðãó-

ìåíòîì äëÿ äàòóâàííÿ

îðèã³íàëó Æèò³ÿ, ÿêèé

âèêîðèñòàëè àâòîð ðóêî-

ïèñó 1401 ð. ³ õðîí³ñò ßí Äëóãîø, áóëà íåçíàíà óãîðñüêà

õðîí³êà, ÿêîþ êîðèñòóâàëèñÿ ïðè óêëàäàíí³ Æèò³ÿ. Íà äóì-

êó ôðàíöóçüêîãî äîñë³äíèêà Ï. Äàâ³äà àâòîð ïåðøî¿ ÷àñòèíè

Æèò³ÿ âèêîðèñòàâ õðîí³êó êàïåëàíà êîðîëÿ Ëàéîøà ² Ìàðêà

Êàëüò³, ÿêèé çàê³í÷èâ çâåäåííÿ õðîí³ê ç ³ñòîð³¿ Óãîðùèíè 15

409 MPH. T.4. P.669–676.410 Pilat R. Historia literatury polskiej w wiekach średnich. T.1. Warszawa, 1926. S.142–

153.411 David P. Les sources de l’histoire de Pologne – a l’epoque des Piasts (963-1386). Paris,

1934. P.168–175. 412 Świątek O. Z dziejów polskiego żywotopisarstwa świątych. Lublin, 1937. S.11–23.413 Witkowska M. H. Vita Sanctae Kyngae Ducissae Cracoviensis jako żródło hagiografi c-

zne // Roczniki Humanistyczne. 1962. S.51–61, 68, 92. 414 Войтович Л. Де була столиця Льва Даниловича? С.712–720.

Êóíåãóíäà (Ê³íãà). ²êîíà ÕV²²² ñò.

112

òðàâíÿ 1358 ð.415. ²ñòîðèê âèõîäèâ ³ç çàñàäè, ùî íå ³ñíóº ³íøî¿

óãîðñüêî¿ õðîí³êè, îêð³ì õðîí³êè Ìàðêà Êàëüò³, çâ³äêè ìîæ-

íà áóëî áè ïî÷åðïíóòè ìàòåð³àëè äëÿ “Æèò³ÿ”. Íà éîãî äóìêó

íå ìîãëà æ çáåðåãòèñÿ ó Ïîëüù³ óãîðñüêà õðîí³êà íåâ³äîìà

ó ñàì³é Óãîðùèí³. Áàãàòî³ëþì³íîâàí³ êîï³¿ õðîí³êè Ìàðêà

Êàëüò³ âèãîòîâëÿëèñÿ, ïî÷èíàþ÷è ç 1370 ð. Íèí³ ¿õ â³äîìî àæ

ï’ÿòü. Îäíà ç íèõ, ÿêà ì³ñòèòü 135 ì³í³àòþð, áóëà ó 1374 ð.

ïîäàðîâàíà ôðàíöóçüêîìó êîðîëåâ³ Êàðëó V. Äóæå éìîâ³ðíî,

ùî òàêà êîï³ÿ áóëà ³ ó Ïîëüù³, íà òîé ÷àñ îá’ºäíàí³é ïåðñî-

íàëüíîþ óí³ºþ ç Óãîðùèíîþ. Àëå Ï. Äàâ³ä íå çâåðíóâ óâà-

ãè íà àíàë³ç Â. Êåìòøèíüñêîãî, ÿêèé, çâ³ðèâøè òåêñò Ìàðêà

Êàëüò³ ç â³äïîâ³äíèìè ì³ñöÿìè Æèò³ÿ, ïðèéøîâ äî âèñíîâêó,

ùî àâòîð Æèò³ÿ êîðèñòóâàâñÿ ³íøèì íåçíàíèì óãîðñüêèì êî-

äåêñîì äðóãî¿ ïîëîâèíè Õ²²² ñò. Öÿ õðîí³êà ìîãëà ïîòðàïèòè

â Ñòàðèé Ñîí÷ ðàçîì ç ³íøèìè êíèãàìè Ê³íãè, çàëèøèëàñÿ

íåçíàíîþ ï³çí³øèì óãîðñüêèì õðîí³ñòàì ³ çàãèíóëà ç ðåøòîþ

ñîíäåöüêèõ ðóêîïèñ³â, ñåðåä ÿêèõ áóâ ³ ïñàëòèð, ç ÿêîãî ìî-

ëèëàñÿ êíÿãèíÿ Ê³íãà416.

Ïðîâ³âøè àíàë³ç óãîðñüêèõ õðîí³ê, ÿ ïðèéøîâ äî âèñíî-

âêó, ùî òàêèì êîäåêñîì áóëà Õðîí³êà ìàã³ñòðà Àêîøà. Ìà-

ã³ñòð Àêîø ìàâ óí³âåðñèòåòñüêó îñâ³òó, ó 1242-45 ðð. áóâ êà-

ïåëàíîì êîðîëÿ Áåëè IV, ó 1248-61 ðð. – êàöëåðîì êîðîëåâè

– ìàòåð³ Ê³íãè, îäíî÷àñíî çàéìàþ÷è óðÿä êóñòîñà ó Ñåêåøôå-

ãåðâàð³ (1248–1251) òà ïðîáñòà ó Áóä³ (1254–1273). Äî çâåäå-

íî¿ õðîí³êè Ìàðêà Êàëüò³ ç ïðàö³ ìàã³ñòðà Àêîøà âêëþ÷åíî

ñïèñîê óãîðñüêèõ êîðîë³â çà 1162–1205 ðð., äîïîâíåíèé ó

1270–1272 ðð. êîðîòêèìè ðîçïîâ³äÿìè ïðî ïîä³¿ 1205–1272

ðð. Ìàã³ñòð Àêîø òàêîæ âíîñèâ ñâî¿ ïîïðàâêè ³ ó “Ä³ÿííÿ

óãîðö³â”, äîïîâíèâøè ¿õ ñïèñêîì çíàòíèõ ðîäèí óãîðñüêîãî

ïîõîäæåííÿ417. Çà éîãî âåðñ³ºþ çàñíîâíèê äèíàñò³¿ Àðïàä áóâ

ò³ëüêè îäíèì ç óãîðñüêèõ âîæä³â418. Íà äóìêó áàãàòüîõ óãîð-

ñüêèõ äîñë³äíèê³â (Ä. Äüºðô³, Ë. Õàéíåìàí, Ð. Ô. Êàéíäëü,

². Ìàäæàð, Á. Õîìàí, ß. Õîðâàò, Å. Ìàëþñ) ìàã³ñòð Àêîø áóâ

415 Képes Kronika. Kálti Márk kronikája a magyarok tètteirol / Ford. L.Gereb. Budapest,

1952. 49–52 оld; David P. Op. cit. P.170.416 MPH. T.4. P.678–679.417 Войтович Л. Де була столиця Льва Даниловича? С.712–720.418 Györff y G. Kronikáink és magyár ostorténet. Budapest, 1948. 171, 188 old.

113

îäíèì ç íàéâèäàòí³øèõ óãîðñüêèõ õðîí³ñò³â. Äüºðäü Äüºðô³

íàâ³òü ââàæàâ éîãî àâòîðîì çíàìåíèòèõ „Ä³ÿíü ãóí³â”, õî÷à

á³ëüø³ñòü ïðèïèñóþòü àâòîðñòâî ö³º¿ ïàì’ÿòêè êë³ðèêó êîðî-

ëÿ Ëàñëî IV, ÿêèé ïèñàâ ó 1282–1285 ðð.419 Ìàã³ñòð Àêîø

áóâ áëèçüêî çâ’ÿçàíèé ç ðîäèíîþ êîðîëÿ Áåëè IV, çíàâ Ê³íãó

îñîáèñòî. Ï³ä ÷àñ ñâîº¿ ïîäîðîæ³ íà áàòüê³âùèíó êíÿãèíÿ ìî-

ãëà îòðèìàòè â äàð â³ä öüîãî àâòîðà ³ ïðèâåçòè ç ñîáîþ éîãî

õðîí³êó. Ìàðê Êàëüò³, ÿêèé êðèòè÷íî ï³äõîäèâ äî ïðàöü ïî-

ïåðåäíèê³â, ïåðåðîáèâ òà ñêîðîòèâ ïî÷àòêîâèé òåêñò ìàã³ñòðà

Àêîøà. Ìàã³ñòð Àêîø áóâ ³äåîëîãîì áàðîí³â, äëÿ íüîãî, ÿê

³ äëÿ íèõ, êîðîëü áóâ ò³ëüêè ïåðøèì ñåðåä ð³âíèõ. Â òåêñò³

ìîãëè áóòè äåÿê³ îö³íêè íå äóæå ïðèºìí³ äëÿ Àðïàä³â, ìîæå

òîìó â³ä íüîãî çàëèøèâñÿ ò³ëüêè ñóõèé ïåðåë³ê ³ìåí òà ïî-

ä³é. Ïðàâäà, òóò º ³ ïåâí³ çàñòåðåæåííÿ. Òàê, ó Æèò³¿ ñìåðòü

êîðîëÿ Àíäð³ÿ ²² ïîìèëêîâî äàòîâàíà 26 âåðåñíÿ 1235 ð. çà-

ì³ñü 21 âåðåñíÿ 1235 ð. Çðîçóì³ëî, ùî ìàã³ñòð Àêîø íå ì³ã áè

çðîáèòè òàêî¿ ïîìèëêè, àëå ¿¿ ëåãêî ì³ã çðîáèòè àâòîð Æèò³ÿ,

ÿêèé êîðèñòóâàâñÿ éîãî õðîí³êîþ420.

Ïðèâåäåí³ àðãóìåíòè, à òàêîæ àíàë³ç â³äîìîñòåé ïðî ³í-

ôîðìàòîð³â àâòîðà Æèò³ÿ, çãàäàíèõ ó òåêñò³, á³ëüø³ñòü ÿêèõ

ìîæíà ëåãêî ³äåíòèô³êóâàòè, äîçâîëÿþòü äàòóâàòè ôîðìó-

âàííÿ ïåðøî¿ ÷àñòèíè Æèò³ÿ áëèçüêî 1320 ð. Âèõîäÿ÷è ç

öüîãî ñàìà ïàì’ÿòêà çàñëóãîâóº âåëèêî¿ äîâ³ðè ÿê àâòåíòè÷íå

äæåðåëî áëèçüêå çà ÷àñîì âèíèêíåííÿ äî îïèñóâàíèõ ïîä³é. À

öå, â ñâîþ ÷åðãó, äàº ï³äñòàâè ñòâåðäæóâàòè, ùî ïðèíàéìí³

â îñòàíí³é ÷âåðò³ Õ²²² ñò. Ëüâ³â âæå áóâ ñòîëèöåþ êíÿçÿ Ëåâà

Äàíèëîâè÷à ³ ì³ñöåïåðåáóâàííÿì êíÿç³âñüêîãî äâîðó.

Â äðóã³é ïîëîâèí³ Õ²²² ñò. ³ ãàëèöüê³ çåìë³ Ëåâà Äàíèëî-

âè÷à ïåðåæèâàëè ïåâíó ñòàá³ë³çàö³þ. Â Ãàëèöüêî-Òåðåáîâåëü-

ñüê³é ÷àñòèí³ êîðîë³âñòâà Ðóñ³ áóëè ì³ñòà Òåðåáîâëÿ (âïåðøå

çãàäàíà ï³ä 1097 ð.421 íà ð. Ãí³çí³, ë³â³é ïðèòîö³ Ñåðåòà422),

419 Malyusz E. A Th uróczy Kroniká és förrásai. Budapest, 1967. 53 old.420 Войтович Л. Де була столиця Льва Даниловича? С.719–720.421 ПСРЛ. Т.1. Cтб.247.422 Миська Р. Княжа Теребовля (історіографічний огляд) // Археологія. 2005.

№ 1. С.92–93; Його ж. Теребовельська земля ХІ-ХІІ ст. (історичний огляд) //

Археологія. 2006. № 3. С.53–59; Його ж. Долітописний Теребовль // Матеріали і

дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Вип.12. Львів, 2008. С.292–303.

114

Ãàëè÷ (âïåðøå çãàäàíèé ï³ä 1138 ð.423, íàéá³ëüøå ì³ñòî Ï³â-

äåííî-Çàõ³äíî¿ Ðóñ³ ó Õ²²² ñò.424), Çâåíèãîðîä íà Äí³ñòð³ (âïåð-

øå çãàäàíèé ï³ä 1142 ð.425, íà ïðàâîìó áåðåç³ Äí³ñòðà ì³æ ãèð-

ëàìè Ñåðåòà ³ Çáðó÷à), Ìèêóëèí Ãàëèöüêèé (âïåðøå çãàäàíèé

ï³ä 1142 ð.426, íà ë³âîìó áåðåç³ Ñåðåòó), Óøèöÿ (âïåðøå çãà-

äàíà ï³ä 1144 ð.427, ïðè âïàä³íí³ ð. Óøèö³ â Äí³ñòåð), Ñíÿòèí

(äîñë³äíèêè ïîâ’ÿçóþòü íàçâó ³ çàñíóâàííÿ ì³ñòà ç â³äîìèì

ãàëèöüêèì áîÿðèíîì Êîñíÿòèíîì Ñ³ðîñëàâè÷åì, âïåðøå çãà-

äàíèì ï³ä 1158 ð.428, ßí ç ×àðíêîâà ó 1382 ð. íàçâàâ éîãî îä-

íèì ç íàéá³ëüøèõ ì³ñò êîðîë³âñòâà Ðóñ³), Êó÷åëìèí (âïåðøå

çãàäàíèé ï³ä 1159 ð.429, íà ë³âîìó áåðåç³ ð. Êàþòèí, ïðèòîêè

Äí³ñòðà, ì³æ ñ. Íåïîðîòîâèì ³ ñ. Êîìà÷èíö³ Ñîêèðÿíñüêî-

ãî ð-íó ×åðí³âåöüêî¿ îáë.430), Çáàðàæ (âïåðøå çãàäàíèé ï³ä

1211 ð.431), Ìàêëàêîâ Ãàëèöüêèé (âïåðøå çãàäàíèé ï³ä

1211 ð.432, á³ëÿ Òåðåáîâë³), Òîâìà÷ (âïåðøå çãàäàíèé ï³ä

1213 ð.433, òåïåð ì. Òëóìà÷ íà ð. Òëóìà÷èêó), Ïëàâ (âïåðøå

423 ПСРЛ. Т.1. Стб.311.424 Лукомський Ю. Воскресенська церква ХІІ-ХІІІ століть в Крилосі // Записки

НТШ. Т. 241. Львів, 2001. С.275–298; Його ж. Успенський собор давнього Галича:

історія вивчення, проблеми збереження та консервації // Успенський собор Га-

лича. Минуле, сучасне, майбутнє. Галич, 2006. С.34–44; Його ж. Архітектура кня-

жого Галича ХІІІ ст. // Доба короля Данила в науці, мистецтві, літературі. Львів,

2008. С.362–375; Його ж. Архітектурно-археологічні дослідження пам’яток мо-

нументального будівництва княжого Галича ХІІ-ХІІІ ст. // Фортеця. Кн.1. Львів.

2009. С.416–431; Томенчук Б. П. Городища давнього Галича // Томенчук Б. П. Ар-

хеологія городищ Галицької землі. Галицько-Буковинське Прикарпаття. Матері-

али досліджень 1976-2006. Івано-Франківськ, 2008. С.494–610. 425 ПСРЛ. Т.2. Стб.316.426 ПСРЛ. Т.1. Стб.311.427 ПСРЛ. Т.1. Стб.311.428 ПСРЛ. Т.2. Стб.488.429 ПСРЛ. Т.2. Стб.497.430 Томенчук Б. П. Непоротівське городище // Томенчук Б. П. Археологія городищ

Галицької землі. Галицько-Буковинське Прикарпаття. Матеріали досліджень

1976-2006. Івано-Франківськ, 2008. С.38–40. 431 ПСРЛ. Т.2. Стб.730.432 ПСРЛ. Т.2. Стб.730.433 ПСРЛ. Т.2. Стб.734.

115

çãàäàíèé ï³ä 1213 ð.434, Ïåðåáèê³âñüêå ãîðîäèùå Õîòèíñêîãî

ð-íó ?), Îíóò (âïåðøå çãàäàíèé ï³ä 1213 ð.435, òåïåð ñ. Çà-

ñòàâíÿíñüêîãî ð-íó ×åðí³âåöüêî¿ îáë.), Âàñèëåâ (âïåðøå çãà-

äàíèé ï³ä 1229 ð.436, íà ïðàâîìó áåðåç³ Äí³ñòðà íàïðîòè ãèðëà

Ñèðåòó437), Êîëîìèÿ (âïåðøå çãàäàíèé ï³ä 1240 ð.438), Áàêîòà

(âïåðøå çãàäàíà ï³ä 1240 ð.439), Êàëþñ (Êàë³óñ) (âïåðøå çãà-

äàíèé ï³ä 1242 ð.440, íà Äí³ñòð³ ïîáëèçó Êó÷åëìèíà), Õîòèí

(³ñíóâàâ â ñåðåäèí³ Õ²²² ñò.441), Ãîðîäîê íà ×åðåìîø³ (?). Ùå

ö³ëèé ðÿä ãîðîäèù, ÿê³ ìîãëè áóòè ì³ñòàìè, íå çãàäàíèõ â ïè-

ñåìíèõ äæåðåëàõ, àðõåîëîãè äîñë³äèëè ò³ëüêè îáñòåæåííÿì

àáî íåçíà÷íèì øóðôóâàííÿì ÷è çáîðîì ï³äéîìíîãî ìàòåð³à-

ëó. Àðõåîëîã³÷í³ äîñë³äæåííÿ íà äàíîìó åòàï³ íå äîçâîëÿþòü

ãîâîðèòè ïðî ðîçîðåííÿ ö³º¿ òåðèòîð³¿ ìîíãîëàìè â ñåðåäèí³

Õ²²² ñò. ³ ¿¿ çàíåïàä â äðóã³é ïîëîâèí³ öüîãî ñòîë³òòÿ.

Äí³ñòðîâñüêî-Áèðëàäñüêà âîëîñòü òÿãíóëàñÿ àæ äî Äó-

íàþ. Ñþäè âõîäèëè òàê³ ì³ñòà ÿê Áèðëàä (âïåðøå çãàäàíà ï³ä

1159 ð.442, íà ð. Áèðëàä ë³â³é ïðèòîö³ Ñèðåòà443), Ìàëèé Ãàëè÷

434 ПСРЛ. Т.2. Стб.735.435 ПСРЛ. Т.2. Стб.735.436 ПСРЛ. Т.2. Стб.761.437 Томенчук Б. П. Василівське городище // Томенчук Б. П. Археологія городищ Га-

лицької землі. Галицько-Буковинське Прикарпаття. Матеріали досліджень 1976-

2006. Івано-Франківськ, 2008. С.29–37.438 ПСРЛ. Т.2. Стб.790.439 ПСРЛ. Т.2. Стб.789.440 ПСРЛ. Т.2. Стб.793.441 Див.: Михайлина Л., Пивоваров С. Нариси з історії Хотинської фортеці: факти,

легенди, гіпотези. Хотин, 2011.442 ПСРЛ. Т.2. Стб.497.443 Локалізація Бирладу залишається дискусійною. Версія І. Богдана (Коновалова И. Г.,

Перхавко Б. В. Древняя Русь и Нижнее Подунавье. Москва, 2000. С.78), підкрі-

плена Р. Рабиновичем (Рабинович Р. А. Призрачная Берладь. О достоверности

одной фальсификации // Stratum plus. № 5. Санкт-Петербург–Кишинев–Одесса,

1999. С.369), стосовно знаходження літописного Бирладу на місці с. Ескі-Бирлат

на правому березі Дунаю в Добруджі, заслуговує пильної уваги і потребує під-

твердження археологічними дослідженнями.

116

(òåïåð ì. Ãàëàö â Ðóìóí³¿444) ³ Òåêó÷445, Äè÷èí (ì³ñòî Äöèí,

444 Див.: Рыбаков Б. А. Русские земли по карте Идриси 1154 года // Краткие сообще-ния Ин-та истории материальной культуры. Вып.43. Москва, 1952. С.14-32; Ко-новалова И. Г. Арабские источники XII–XIV вв. по истории Карпато-Днестров-ских земель // Древнейшие государства на территории СССР. 1990 г. Москва, 1991. С.51; Тельнов Н., Степанов В., Руссев Н., Рабинович Р. “И … разошлись славяне по земле”. Из истории Карпато-Днестровских земель VI–XIII вв. Киши-нев, 2002.

445 Ці міста згадуються у грамоті князя Івана Ростиславича месемврійським куп-

цям від 20 травня 1134 р. (Памятники русского права. Вып.2. Москва, 1953.

С.26). Навколо цієї грамоти довший час триває дискусія. Автентичність грамо-

ти визнавали П. Голубовський (Голубовский П. В. Печениги, торки и половцы

до нашествия татар. История южнорусских стезей ІХ-ХІІ вв. Киев, 1884. С.207),

М. Дашкевич (Дашкевич Н. П. Грамота Ивана Ростиславича Берладника 1134

г. // Сб. стат. по истории права, посвящ. М. Ф. Владимирскому-Буданову его

учениками и почитателями / Под ред. М. Н. Ясинского. Киев, 1904. С.366–369),

М. Грушевський (Грушевський М. Історія України-Руси. Т.2. Львів, 1905. С.421–

422), В. Пашуто (Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. Мо-

сква,1950. С.169–171; Його ж. Внешняя политика Древней Руси. Москва, 1968.

С.194), О. Насонов (Насонов А. Н. „Русская земля” и образование территории

Древнерусского государства. Москва, 1951. С.143), М. Левченко (Левченко М.

В. Очерки по истории русско-византийских отношений. Москва, 1956. С.437–

438), А. Фроловский (Фроловский А. В. Чешско-русские торговые отношения Х-

ХІІ вв. // Международные связи России до ХVII в. Москва, 1961. С.75), О. Зимін

(Зимин А. А. Историко-правовой обзор. Грамота Ивана Ростиславича Берлад-

ника // Памятники русского права. Вып.2. Москва, 1966. С.30–31), В. Потін (По-

тин В. М. Древняя Русь и европейские государства в Х-ХІІІ вв. Ленинград, 1968.

С.228–229), М. Брайчевський (Брайчевський М. Ю. Географічні межі Галицького

князівства близько 1185 р. (з коментарів до „Слова о полку Ігоревім”) // Галич і

Галицька земля. Збірник наукових праць. Київ-Галич, 1998. С.26–27), Р. Рабино-

вич (Рабинович Р. А. Призрачная Берладь. С.357–407), Л. Войтович (Войтович

Л. Князівські династії Східної Європи (кінець ІХ – початок ХVI ст.). Склад, полі-

тична і суспільна роль. Львів, 2000. С.152) та О. Майоров (Майоров А. В. Галицко-

Волынская Русь. Очерки социально-политических отношений в домонгольский

период. Князь, бояре и городская община. Санкт-Петербург, 2001. С.220–222).

Сфальшованою вважали грамоту І. Богдан (Богдан И. И. Грамота князя Ивана

Ростиславича Берладника 1134 г. // Труды VIII Археологического Съезда. Т.2.

Москва, 1895. С.163–164), О. Соболевський (Соболевский А. И. Грамота кн. Ива-

на Берладника 1134 г. // Труды VIII Археологического Съезда. Т.2. Москва, 1895.

С.173–176), П. Панаїтеску (Panaitescu P. P. Diploma barladeana din 1134 si hrisovul

lui lung Koriatovici din 1347 // Revista istorica Romana. 1932. T.2. V.1), М. Мохов

(Мохов Н. А. Молдавия эпохи феодализма. Кишинев, 1964. С.82–83), М. Кот-

ляр (Котляр М.Ф. Русь на Дунаї // Український Історичний Журнал. 1969. № 9.

С.20–22; Його ж. Формирование территории и возникновение городов Галицко-

117

êóäè â³ä³éøëè áèðëàäíèêè ï³ñëÿ íàïàäó íà Îëåøøÿ, çãàäà-

íèé ó ²ïàò³¿âñüêîìó ëåòîïèñ³ ï³ä 1159 ð.446, Äèñèíà ó ñèöèë³é-

ñüêîãî ãåîãðàôà àë-²äð³ñ³447), Ê³ë³ÿ, Á³ëãîðîä (òåïåð ì. Á³ëãî-

ðîä-Äí³ñòðîâñüêèé), ßñüêèé òîðã (òåïåð ì. ßññè â Ðóìóí³¿448),

Ðîìàí³â òîðã, Íåìå÷, Ñó÷àâà, Ñåðåò.

Волынской Руси ІХ-ХІІІ вв. Киев, 1985. С.78–82), П. Павлов (Павлов П. За руско-

то присъствие на Долни Дунав и българо-руские връзки през ХІ-ХІІ // Добру-

джа. Сб.3. 1986. С.12–13), В. Спінеї (Spinei V. Moldova in secolete XI-XIV. Chisinau,

1994. P.21), C. Каштанов (Каштанов С. М. Из истории русского средневеково-

го источника. Акты Х-ХVI вв. Москва, 1996. С.71–72) та Б. Перхавко (Перхав-

ко Б. В. Князь Иван Берладник на Нижнем Дунае // Восточная Европа в древнос-

ти и средневековье. Политическая структура Древнерусского государства. VIII

Чтения памяти чл.-кор. АН СССР В. Т. Пашуто. Москва, 1996; Коновалова И. Г.,

Перхавко Б. В. Древняя Русь и Нижнее Подунавье. Москва, 2000). Грамоту впер-

ше ввів у науковий обіг відомий румунський історик і філолог-славіст Богдан

Петричейку Хаждеу (1836–1907). Один з противників автентичності грамоти

О. Со болевський довів, що текст грамоти написаний у ХІV-XV ст. в орфографіч-

них і лінгвістичних традиціях молдовських і болгарських документів цього часу

(а більш ранні грамоти з цих регіонів невідомі). Оригінал і початкова копія грамо-

ти втрачені ще у ХІХ ст. Одним з головних аргументів противників автентичнос-

ті грамоти, починаючи з І. Богдана, була впевненість, що звенигородський князь

Іван Ростиславич не міг володіти Бирладом і Пониззям Дністра та Пруту. Тому

найбільш вразливим місцем грамоти вони вважали вираз “князь Бырладский

от стола Галичского”. Якщо вважати Івана Ростиславича звенигородським кня-

зем, столица якого знаходилася у Звенигороде на Білці на території Перемишль-

сько-Звенигородської частини землі, яка належала Володаревичам, то цей вираз

дійсно виглядає неправдоподібно. Але Іван Ростиславич княжив у Звенигороді

на Дністрі, який знаходився у Теребовельському князівстві, яким володів його

батько – Ростислав-Григорій Василькович (див.: Войтович Л. Князь Іван Бир-

ладник: загадка походження // Генеалогічні записки Українського геральдич-

ного товариства. Вип.5. Львів, 2006. С.7–15). Тому можна повністю погодити-

ся з аргументами та висновками Р. Рабиновича, що підстав для звинувачення

Б. П. Хаждеу у сфальшуванні грамоти немає.446 ПСРЛ. Т.2. Стб.505.447 Недков Б. България и съседните и земи през ХІІ век според Идриси. София,

1960. С.104–105. Суперечка навколо деяких розходжень джерела розв’язана Андрієм Плахоніним (Плахонін А. Північно-Західне Причорномор’я в “Нуз-хат ал-Муштак” ал-Ідрісі: спроба географічного аналізу історичного джерела // Історіографічні дослідження в Україні. Вип.10. Збірки наукових праць на поша-ну академіка В.А.Смолія (з нагоди 25-річчя наукової діяльності та 50-річчя від дня народження). Ч.1. Київ, 2000. С.449–457).

448 Яський торг, згаданий вперше під 1412 р. у валашській грамоті і у польсько-

го хрониста Яна Длугоша, пов’язаний з аланами-ясами, які з’явилися в цьому

118

Ö³ ì³ñòà ÿê ÷àñòèíà Ðóñ³ âíåñåí³ ó “Ñïèñîê ðóñüêèõ ãîðî-

ä³â äàëüí³õ ³ áëèæí³õ”449, ïåðâ³ñíèé âàð³àíò ÿêîãî áóâ ñêëàäå-

íèé ùå íà ïî÷àòêó Õ²²² ñò., à îñòàòî÷íèé âàð³àíò ïàì’ÿòíèêà

ñôîðìîâàíèé ó 1375-1381 ðð.450 (àëå íå ï³çí³øå 1409 ð.)451.

Çðîçóì³ëî, ùî â äàëåê³é Ï³âí³÷íî-Ñõ³äí³é Ðóñ³, ïîäàþ÷è â³-

äîìîñò³ ïðî ïðèäóíàéñüê³ çåìë³, êîðèñòóâàëèñÿ ³íôîðìàö³ºþ

íàéäàâí³øîãî âàð³àíòó, òàê ÿê íîâ³øî¿ ³íôîðìàö³¿ ïðîñòî íå

ìîãëè ìàòè.

Ñâîãî ÷àñó, îá´ðóíòîâóþ÷è ïðèíàëåæí³ñòü öèõ òåðèòîð³é

äî Ãàëèöüêîãî êíÿç³âñòâà, âèçíà÷íèé ðîñ³éñüêèé â³çàíòèí³ñò

Ãåíàä³é Ëèòàâð³í, íå ïîãîäæóþ÷èñü ç Ìèõàéëîì Á³á³êîâèì,

çâåðòàâ óâàãó, ùî îáëàñòü ó ìåæèð³÷÷³ Äí³ñòðà òà Ñåðåòó ³

Íèæíº Ïîäóíàâ’ÿ áóëè âîðîòàìè ì³æ ìîðåì ³ Êàðïàòàìè, ÷å-

ðåç êîòð³ ó Õ²-Õ²² ñò. êî÷îâèêè ïðîíèêàëè íà Áàëêàíè. Íå

ìàþ÷è äîñòàòíüî ñèë, ùîáè çàéíÿòè öåé ðàéîí, Â³çàíò³ÿ íå

çàïåðå÷óâàëà ïðîòè éîãî óòðèìàííÿ ñèëüíèì ãàëèöüêèì êíÿ-

çåì, âèä³ëÿþ÷è ñòîñóíêè ç íèì îêðåìî â³ä ñòîñóíê³â ç Êè-

ºâîì452. Ïðî öå ñâ³ä÷àòü ³ ò³ñíèé ñîþç Â³çàíò³¿ ç Ãàëèöüêèì

êíÿç³âñòâîì â ñåðåäèí³ Õ²² ñò. ³ â³äíîâëåííÿ öüîãî ñîþçó çà

÷àñ³â Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à453.

регіоні з середини ХІІІ ст. після походу Бату (див.: Бубенок О.Б. Аланы-Асы в

Золотой Орде (XIII-XIV вв.). Киев, 2004. С.230–-234).449 Тихомиров М. Н. “Список русских городов дальних и ближних” // Исторические

записки. Т.40. Москва, 1952. С.223.450 Греков И. Б. Восточная Европа и упадок Золотой Орды (на рубеже XIV – XV вв.).

Москва, 1975. С.366..451 Наумов Е.П. К истории летописного “Списка русских городов дальних и ближ-

них“ // Летописи и хроники. 1973 г. Москва, 1974. С.150–163.452 Литаврин Г. Г. Русь и Византия в ХІІ веке // Литаврин Г.Г. Византия и славяне.

Санкт-Петербург, 1999. С.505–506.453 Войтович Л. Союз Галицьких Романовичів з Австрією та Чехією у ХІІІ ст. //

Проблеми слов’янознавства. Вип.56. 2006. С.263–273; Його ж. Князь Іван Бир-

ладник: загадка походження // Генеалогічні записки Українського геральдично-

го товариства. Вип.5. Львів, 2006. С.7–15; Його ж. Князь Іван Бирладник: загад-

кова постать // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Вип.11–12. Дрогобич, 2008.

С.51–62; Його ж. Перша галицька династія // Генеалогічні записки. Вип.7. Львів,

2009. С.1–25; Його ж. Галицкая земля и Византия в XI – XIV вв. // Кондаковские

чтения. Т.3. Белгород, 2010. С.255–280.

119

Íàëàãîäèâøè äîáð³ ñòîñóíêè ç Íîãàºì, êíÿçü Ëåâ Äàíèëî-

âè÷ çóì³â çáåðåãòè ³ çíà÷íó ÷àñòèíó âîëîä³íü ó Ïîíèçç³ Äí³-

ñòðà òà Äóíàþ. Ì³ñòà êîëèøíüî¿ Äí³ñòðîâñüêî-Áèðëàäñüêî¿

âîëîñò³, ïîñòóïîâî ïåðåõîäèëè ï³ä ïðÿìó îðäèíñüêó çâåðõ-

í³ñòü. Òàê ó Á³ëãîðîä³ àðõåîëîã³÷íèé ìàòåð³àë íåçàïåðå÷íî

ñâ³ä÷èòü ïðî ï³äíåñåííÿ òà ³íòåíñèâíó çàáóäîâó ì³ñòà â ê³í-

ö³ Õ²²² ñò., õàðàêòåð öüîãî áóä³âíèöòâà ³ çíàéäåí³ ìàòåð³àëè

íå ïîëèøàþòü ñóìí³â³â ùîäî éîãî ñõîæîñò³ ç ³íøèìè îðäèí-

ñüêèì ïîë³åòí³÷íèìè ì³ñòàìè454, ïðàâäà, ó ì³ñò³ áóëî ïðèñóò-

íº ñëîâ’ÿíñüêå íàñåëåííÿ ³ á³ëüø³ñòü çíàõ³äîê çáðî¿ àáî ¿¿ åëå-

ìåíò³â ðóñüêîãî ïîõîäæåííÿ455. Îðäèíñüê³ ìîíåòè, çíàéäåí³ ó

ì³ñò³, ìàñîâî ïî÷èíàþòüñÿ ç åïîõè õàíà Óçáåêà (1313-1339).

²íôîðìàö³þ ïðî ïðè÷îðíîìîðñüê³ òåðèòîð³¿ çáåðåãëè ïîðòî-ëàíè – äàâí³ êàðòè-ëîö³¿, íà ÿêèõ íàíîñèëèñÿ áåðåãîâ³ îð³-

ºíòèðè òà íàñåëåí³ ïóíêòè ç êîðîòêèìè îïèñàìè456. Çíà÷íà

454 Егоров В. Л. Историческая география Золотой Орды в ХIII-XIV вв. Москва, 1985.

С.79–82; Кравченко А. А. Средневековый Белгород на Днестре (конец ХIII-XIV

в.). Киев, 1986. 455 Кравченко А. А. Средневековый Белгород. С.83–84.456 Див.: писемний портолан 1250-1265 рр. (Compasso da navigatore. Cagliari,

1947), “Таммар Луксоро” поч. XIV ст. (Nordenskjöld A. E. Periplus. An Essey on

the Early History of Charts and Sailing Directions. Stockholm, 1897; Kretschmer K.

Die italienischen Portolane des Mittelalters. Berlin, 1909), портолан П’єтро Вескон-

те 1311 р. (Димитров Б. България в средневековата морска картография XIV–

XVII вв. София, 1984), портолан П’єтро Весконте 1318 р. (Periрlus Ponti Euxini

Octopolus ad fi dem fabularum mss. Bib. Caesareae Vindobonensis. 1837. P.38–41;

Collezione Ongania. Venezia, 1886), портолан Абульфіди першої третини XIV

cт. (Abu al’Fida. Geographie d’Aboulféda. Texte arabe publ. d’aprés les manusripts de

Paris ei de la Leyde aux frais de la Societe asiatique par m. Reinaud et m. Baron Mac

Guchinde Slane. Paris, 1840. P.30, 35, 222-223), атлас Абрахама Креска з 1375 р.

(Voies Océanes. Par M. Pastourean (Cartes marines et grandes decouvertes). Paris,

1992), портолани Ніколо Пасквіліні 1408 р. (Periрlus Ponti Euxini. Р.38–41), Джа-

комо да Джірольді 1426 р. (Nordenskjöld A. E. Periplus. Р.25-32), Андреа Б’янко

1436 р. (Мурзакевич Н. Н. История генуэзских поселений в Крыму. Одеса,

1837), Граціозо Бенінкаса 1445 р. (Spadolini E. // Portolana di Graziozo Benincasa

/ La bibliofi lla. № 9. Firenze, 1907-1908. P.460–463), Граціозо Бенінкаса 1453, 1471

рр. (Потоцкий Я. Записка о новом перипле Понта Евксинского, сост. Графом

Иваном Потоцким // Археолого-Нумизматический сборник. Санкт-Петербург,

1850), Андреа Бенінкаса 1490 р. (Kretschmer K. Die italienischen Portolane. S.641–

651), Конте Оттомані Фредуччі 1497 р. (Nordenskjöld A. E. Periplus. Pl. № 22) та

Баттіста Аньєзе (Portolani e Carte Nautiche XIV–XVII secolo d’alle collezioni dei

120

÷àñòèíà öèõ äæåðåë â³äáèâàº ïîë³òè÷íå ñòàíîâèùå öèõ çåìåëü

çà ðîêè, ùî ïåðåäóâàëè ñòâîðåííþ ïàì’ÿòêè. Íà ïîðòîëàíàõ

Ìàð³íî Ñàíóäà (1321),457 Ï³ö³ãàíî (ïî÷àòîê 1330-õ)458 òà Âåñ-

êîíòå (1327)459 ì³ñòî Àñïðîêàñòðî çîáðàæåíî ç ïðàïîðîì íà

ÿêîìó äæó÷èäñüêà òàìãà ³ ï³âì³ñÿöü. Îòæå ìîæíà ïðèïóñêà-

òè, ùî ïðîöåñ ïåðåõîäó ì³ñòà ï³ä ïðÿìå îðäèíñüêå ïàíóâàííÿ

ïî÷àâñÿ â ÷àñè Íîãàÿ ³ çàâåðøèâñÿ ïðè Óçáåêó. Àëå ùå äî

1328 ð. íîâîóòâîðåíà ºïèñêîï³ÿ Àñïðîêàñòðîí áóëà âêëþ÷åíà

äî ñêëàäó ñàìå Ãàëèöüêî¿ ìèòðîïîë³¿460, ùî º ïðÿìèì ñâ³ä-

÷åííÿì ïðî çáåðåæåííÿ ò³ñíèõ çâ’ÿçê³â ö³º¿ òåðèòîð³¿ ç ãà-

ëèöüêèìè çåìëÿìè. Ïåâíà ïîäâ³éíà ï³äïîðÿäêîâàí³ñòü, ÿêà ç³

ñòîðîíè îðäèíñüêèõ äîñòîéíèê³â âèðàæàëàñÿ, ïåâíî, ò³ëüêè ó

ñïëàò³ äàíèíè-ïîäàòê³â.

Çáåðåæåííÿ òàêî¿ ïîäâ³éíî¿ ï³äïîðÿäêîâàíîñò³ áóëî âèã³ä-

íî ÿê îáîì çâåðõíèêàì, òàê ³ ì³ñöåâîìó íàñåëåííþ òà êóïå-

öòâó îáîõ ñòîð³í, òîìó äåÿê³ ÷àñòèíè ö³º¿ âîëîñò³ ìîãëè çàëè-

øàëèñÿ â ñêëàä³ Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿ äåðæàâè íå ò³ëüêè äî

ïî÷àòêó Õ²V ñò., àëå, íàâ³òü, ³ äàë³. Òàê, òàêå äîñèòü ïðàâäèâå

äæåðåëî, ÿê “Flos historiàrum Terrae Orientis”, â³äçíà÷èëî:

“Ðóñü – âåëè÷åçíà êðà¿íà, ìåæóº ç Ãðåö³ºþ Áîëãàð³ºþ; öÿ êðà-

¿íà ... òåïåð ïëàòèòü äàíèíó òàòàðàì, à êíÿçåì ¿¿ Ëåâ.”461.

Ïðî äàâíþ íàëåæí³ñòü öèõ òåðèòîð³é äî Ãàëèöüêî¿ çåìë³

ñâ³ä÷èòü ³ ðÿä ³íøèõ àðãóìåíò³â, çîêðåìà òîïîí³ì³÷íèõ 462, à

Museo Correr Venezia e Museo del Topcapi–Istanbul. T.18. Istanbul, 1994). Аналіз цих джерел дозволяє зачепити ще одну цікаву проблему: про час появи гену-езьких колоній в Нижньому Подунав’ї та Нижньому Подністров’ї. Німфейська угода 13 березня 1261 р. між Візантією та Генуею надала останній монопольне право торгівлі на Чорному морі. З того часу і почалося проникнення генуезців в приморські території. Наскільки це проникнення було успішним в часи Ногая та Лева Даниловича?

457 Popescu-Spineni M. România in istoria cartografi ci pânô la 1600. Vol.1. Bucureşti,

1938. P.74.458 Егоров В. Л. Историческая география. С.136, 139.459 Nordenskiöld A. E. Periplus. Stockholm, 1897. P.33. Taf.VII.460 Скочиляс І. Галицька (Львівська) єпархія ХІІ–ХVIII ст. Організаційна структура

та правовий статус. Львів, 2010. С.200–203.461 Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. Москва, 1950. С.302.462 Ці аргументи були зібрані у доповіді Андріяна Шийчука (Румунія) „До питання

південних кордонів Галицької Русі (за матеріалами візантійської історіографії),

121

òàêîæ âêëþ÷åííÿ â³ðìåíñüêèõ ïàðàô³é ó Ñåðåò³, Ñî÷àâ³ (Ñó-

÷àâ³) òà Ìîëäîâ³ äî ëüâ³âñüêî¿ â³ðìåíñüêî¿ ºïèñêîï³¿ ó êîíäà-

êó â³ä 13 ñåðïíÿ 1388 ð. êàòîë³êîñà Òåîäîðîñà ²², ³ç çãàäêîþ

ïðî Ëüâ³â, ÿê „íàéáëàãîñëîâåíí³øó, ùî îõîðîíÿºòüñÿ Áîãîì,

ñòîëèöþ, ñëàâíó ìàò³ð ì³ñò õðèñòèÿíñüêèõ êîðîë³â”, ùî â³ä-

áèâàº ÷àñè Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿ äåðæàâè463. Øâèäêå ï³äíå-

ñåííÿ Ëüâîâà â òàêîìó íåïðîñòîìó ñòîë³òò³ ÿêèì áóëî Õ²²² ñò.

áóëî áè íåìîæëèâèì áåç ³íòåíñèâíî¿ ñõ³äíî¿ ³, ïåðø çà âñå

÷îðíîìîðñüêî¿, òîðã³âë³, ïîá³æíèì ñâ³ä÷åííÿì ÿêî¿ º íàÿâ-

í³ñòü ñàðàöèíñüêîãî êâàðòàëó ó êíÿæîìó Ëüâîâ³.

“Óãîðñüê³ çèãçàãè”. Â Óãîðùèí³ ïîòóæíå áàðîíñòâî äàâíî

âæå ðîçãëÿäàëî êîðîë³â ÿê ïåðøèõ ñåðåä ð³âíèõ. Çà îñîáëè-

â³ çàñëóãè áàðîíè (áåçïîñåðåäí³ âàñàëè êîðîëÿ) îòðèìóâàëè

çåìåëüí³ âîëîä³ííÿ, ç ÿêèõ íå òðåáà áóëî ñêëàäàòè îììàæ

(âàñàëüíó ïðèñÿãó) ïðè óñïàäêóâàíí³. “Çîëîòà áóëëà” 1222 ð.

çîáîâ’ÿçóâàëà êîðîëÿ ùîðîêó çáèðàòè Äåðæàâíå ç³áðàííÿ, â

ðîáîò³ ÿêîãî ìîãëè âçÿòè ó÷àñòü âñ³ áàðîíè êîðîë³âñòâà çà

âëàñíèì áàæàííÿì. Áóëëîþ äàðóâàëàñÿ ñâîáîäà íå ò³ëüêè áà-

ðîíñòâó, à é äð³áí³é øëÿõò³ (íåìåøàì). 31 ñòàòòÿ áóëëè äî-

çâîëÿëà øëÿõò³ ÷èíèòè îï³ð êîðîëþ ó âèïàäêó ïîðóøåííÿ

îñòàíí³ì äàðîâàíèõ ñâîáîä. Áàðîíè, ÿê³ çàéìàëè âèñîê³ ïîñà-

äè áàí³â (íàì³ñíèê³â êîðîë³âñòâ òà êíÿç³âñòâ, ÿê³ âõîäèëè äî

ñêëàäó Óãîðùèíè) òà æóïàí³â (íàì³ñíèê³â àäì³í³ñòðàòèâíèõ

îäèíèöü – êîì³òàò³â) ìàëè ó ñâîºìó ðîçïîðÿäæåíí³ êð³ì âëàñ-

íèõ äðóæèí ùå é îïîë÷åííÿ â³äïîâ³äíèõ òåðèòîð³é. Ñêëàëà-

ñÿ òåíäåíö³ÿ óñïàäêóâàííÿ â³äïîâ³äíèõ óðÿä³â áàí³â, æóïà-

í³â (³øïàí³â) òà ³íøèõ âàæëèâèõ ïîñàä. Ïî÷àëè ôîðìóâàòèñÿ

ìàãíàòñüê³ êëàíè, ç’ºäíàí³ ðîäèííèìè âóçàìè.

Áàðîí Éîàõ³ì Ãóòêåëåä (ñèí áàíà Ñëàâîí³¿ Ñòåôàíà Ïåê-

òàð³, ÿêèé çàéìàâ óðÿä áàíà ó 1248–1264 ðð.), óñïàäêóâàâøè

öþ ïîñàäó ï³ñëÿ áàòüêà, î÷îëèâ îäèí ç íàéïîòóæí³øèõ áà-

ðîíñüêèõ êëàí³â êîðîë³âñòâà. 24 ÷åðâíÿ 1272 ð. â³í ðàïòî-

âî çàõîïèâ â ïîëîí ìàëîë³òíüîãî ïðèíöà Ëàñëî ³ â³äâ³ç äî çàì-

êó Êàïðîíöà (Êîïðèâíèöÿ ïîáëèçó Çàãðåáà). Êîðîëü Ñòåôàí V

виголошеній на П’ятому міжнародному конгресі україністів у Чернівцях 28 сер-пня 2002 р. на засіданні секції „Галицько-Волинське князівство”. На жаль вони залишилися неопублікованими.

463 Дашкевич Я. Давній Львів у вірменських та вірмено-кипчацьких джерелах // Україна в минулому. Випуск 1. Київ-Львів, 1992. С.10–11.

122

íåãàéíî îáëîæèâ çàìîê, íàìàãàþ÷èñü âèçâîëèòè ñèíà. Â³í

áóâ çàñêî÷åíèé çíåíàöüêà íåñïîä³âàíîþ çìîâîþ ñëàâîíñüêîãî

áàíà. Â òàáîð³ ï³ä ñò³íàìè çàìêó êîðîëü äîâ³äàâñÿ, ùî àêòèâ-

íîþ ó÷àñíèöåþ ö³º¿ çìîâè áóëà éîãî âëàñíà äðóæèíà êîðîëåâà

ªëèçàâåòà Ïîëîâ÷àíêà (Åðæåáåò Êóí), ÿêà äî òîãî æ áóëà

êîõàíêîþ áàíà. Çàïàëüíèé, âèáóõîâèé Ñòåôàí V íå âèòðèìàâ

ö³º¿ çâ³ñòêè ³ ðàïòîâî ïîìåð 6 ñåðïíÿ 1272 ð. Êîðîëþ Óãîðùè-

íè áóëî ò³ëüêè 33 ðîêè.

Áàðîí Ãóòêåëåä ³ êîðîëåâà ªëèçàâåòà ïîñï³øèëè, ñêîðèñ-

òàâøèñü çàãàëüíèì çàì³øàííÿì, 3 âåðåñíÿ 1272 ð. â Ñåêåø-

ôåãåðâàð³ ïðîãîëîñèòè êîðîëåì þíîãî Ëàñëî IV. Àëå ¿õ ï³ä-

òðèìàëà ò³ëüêè ÷àñòèíà áàðîíñòâà. Îòî÷åííÿ êîðîëÿ Áåëè IV

âèñóíóëî ïðåòåíäåíòîì íà ïðåñòîë Áåëó Ðîñòèñëàâè÷à, êíÿçÿ

Ìà÷âè ³ âíóêà êîðîëÿ Áåëè IV. Áåëà Ðîñòèñëàâè÷ äîâîäèâñÿ

ïëåì³ííèêîì Ëåâó Äàíèëîâè÷ó òà Áîëåñëàâó Ñîðîì’ÿçëèâîìó

³ ñâîÿêîì êîðîëþ ×åõ³¿ Ïøåìèñëó ²² Îòòîêàðó. Ïðèõèëüíèêè

êíÿçÿ Ìà÷âè íàïàëè íà ä³ì êîðîëåâè, àëå áóëè â³äáèò³ çàãîíîì

áàðîíà Ì³êëîøà Ïîêà. Á³ëüø³ñòü áàðîí³â ñõèëÿëîñÿ äî êîìï-

ðîì³ñó ³ êíÿçü Áåëà âðåøò³ ïîãîäèâñÿ ç êîðîíàö³ºþ äâîþð³ä-

íîãî áðàòà. Àëå êîðîëåâà òà áàðîí Ãóòêåëåä ïîáîþâàëèñÿ Áåëè

Ðîñòèñëàâè÷à, óëþáëåíöÿ ïîê³éíîãî êîðîëÿ Áåëè IV, ÿêîìó

áóëî âæå 22 ðîêè ³ ÿêèé áóâ ïîïóëÿðíèì ñåðåä áàðîíñòâà ³

äî òîãî æ òðèìàâ êíÿç³âñòâî Ìà÷âó ³ êîíòðîëþâàâ ÷àñòèíó

Áîëãàð³¿, à òàêîæ ìàâ âïëèâîâèõ ðîäè÷³â ñåðåä ïðàâèòåë³â ñó-

ñ³äí³õ êðà¿í. Âîíè íå â³ðèëè ó â³äìîâó êíÿçÿ â³ä áîðîòüáè çà

óãîðñüêó êîðîíó. Â ëèñòîïàä³ 1272 ð. íà áåíêåò³ êíÿçü Ìà÷âè

áóâ ï³äñòóïíî âáèòèé ñîðàòíèêîì Éîàõ³ìà Ãóòêåëåäà áàðîíîì

Ãåíð³õîì Êåñåã³ (Íåéìåòóéâàð³)464. Áåëó Ðîñòèñëàâè÷à ïîòÿëè

áóêâàëüíî íà øìàòêè, ÿê³ ç âåëèêèìè òðóäíîùàìè ïîçáèðàëà

äëÿ ïîõîâàííÿ éîãî ñåñòðà Ìàðãàðèòà, àááàòèñà â ìîíàñòèð³

êëàðèñîê. Ìàðãàðèòà òà Áåëà áóëè áëèçíÿòàìè.

Çàãèáåëü êíÿçÿ Áåëè ïîòðÿñëà íå ò³ëüêè Óãîðùèíó. Ïåð-

øèì çðåàãóâàâ ÷åñüêèé êîðîëü Ïøåìèñë ²² Îòòîêàð, ÿêèé ó

1273 ð. âòîðãíóâñÿ ó âîëîä³ííÿ êîðîëÿ Ëàñëî IV, ìñòÿ÷è çà

çàãèáåëü ñâîãî ñâîÿêà, ³ çàéíÿâ Äüîð, Ìîøîí òà Øîïðîí. Â

éîãî ðóêè ïîòðàïèëè ³ êîðîíàö³éí³ ³íñèãí³¿ óãîðñüêèõ êîðî-

ë³â. Ëåâ Äàíèëîâè÷ òà Áîëåñëàâ Ñîðîì’ÿçëèâèé íå äîïîìîãëè

464 Див.: Szabó K. Kun László 1272-1290. Budapest, 1886.

123

óãîðöÿì, î÷åâèäíî ï³äòðè-

ìàâøè ïàðò³þ ïðîòèâíèê³â

êëàíó Ãóòêåëåä-Êåñåã³. Òå-

ïåð âñ³ òðîº ñâîÿê³â ïî÷àëè

îá’ºäíóâàòèñÿ ïðîòè Óãîð-

ùèíè, ÿêà äîñ³ áóëà ¿õ îñíî-

âíèì ñîþçíèêîì. Íà äóìêó

ñëîâàöüêîãî äîñë³äíèêà Ìàð-

ò³íà Ãîìçè òóò âèçíà÷àëüíîþ

áóëà ïîçèö³ÿ Ê³íãè, àêòèâíî-

ãî ïîë³òèêà, ÿêà ÷åðåç ñåñòåð

âïëèâàëà íà ¿õ ìóæ³â, íå êà-

æó÷è ïðî âëàñíîãî ìóæà êðà-

ê³âñüêîãî êíÿçÿ465.

Áàðîí Ãóòêåëåä ó 1273 ð.

î÷îëèâ Êîðîë³âñüêó ðàäó ó

ðàíç³ êîðîë³âñüêîãî íàäñêàð-

á³ÿ ³ áðàòèñëàâñüêîãî æóïà-

íà (magister tauarnicorum

et comes de Posonio466). Â³í

íå ì³ã íå áà÷èòè íåáåçïåêè ç

áîêó ñóñ³ä³â, ÿê³ áà÷èëè â íüîìó ãîëîâíîãî âîðîãà, ïðåêðàñ-

íî ðîçóì³þ÷è, ùî ìàëèé êîðîëü Ëàñëî íå ïðèéìàº ó÷àñò³ ó

äåðæàâíèõ ñïðàâàõ. Ìîæëèâî òîìó áàðîí Ãóòêåëåä ïîñï³øèâ

îäðóæèòèñÿ ç Ìàð³ºþ, äî÷êîþ Ðîìàíà Äàíèëîâè÷à òà Ãåðòðó-

äè Áàáåíáåðã467. Ìàð³ÿ áóëà ñïàäêîºìíèöåþ ÷àñòèíè Øò³ð³¿ ç

öåíòðîì ó Þäåíáóðç³. Àëå êð³ì òîãî âîíà áóëà ³ ïëåì³ííèöåþ

Ëåâà Äàíèëîâè÷à, à çáåðåæåííÿ äàâíüîãî ñîþçó ç ñþçåðåíîì

êîðîë³âñòâà Ðóñ³ áóëî äëÿ Óãîðùèíè çà äàíèõ óìîâ íàäçâè-

÷àéíî âàæëèâèì çàâäàííÿì.

Øëþá Éîàõ³ìà Ãóòêåëåäà ç Ìàð³ºþ Ðîìàí³âíîþ ïðèâ³â äî

ðîçðèâó òàíäåìó áàðîíà ç êîðîëåâîþ ªëèçàâåòîþ Ïîëîâ÷àí-

êîþ. Ó 1274 ð. êîðîëåâà ñïðîáóâàëà çâ³ëüíèòèñÿ â³ä îï³êè

íàäì³ðíî àìá³òíîãî êîëèøíüîãî êîõàíöÿ, àëå îñòàíí³é çíî-

âó çàõîïèâ þíîãî êîðîëÿ Ëàñëî IV, ÿêîãî çâ³ëüíèâ ç ïîëîíó

465 Див.: Homza M. Sytuscja polityczna Spiszu. S.162. 466 Codex diolomaticus patrius Hungaricus. T.2. Györött–Budapest, 1867. № 7. P.12–14.467 Kristó G. Magyarotszag története 895-1301. Budapest, 2006. 263–265 old.

Ëàñëî IV Êóí.

124

áàðîí Ïåòåð ×àê³, äàâí³é ïðîòèâíèê êëàíó Ãóòêåëåä-Êåñåã³.

Áîðîòüáà áàðîíñüêèõ êëàí³â ðîçãîð³ëàñÿ ç íîâîþ ñèëîþ.

Òèì ÷àñîì 1 ëèñòîïàäà 1273 ð. ðåéõñòàã í³ìåöüêèõ êíÿç³â

îáðàâ êîðîëåì ãðàôà Ðóäîëüôà ôîí Ãàáñáóðãà. Ï³ñëÿ ïàä³ííÿ

äèíàñò³¿ Ãîãåíøòàóôåí³â, ÿêà ïðàãíóëà ïåðåòâîðèòè êîíôå-

äåðàòèâíèé êîíãëîìåðàò êíÿç³âñòâ, ó ÿêèé òðàñôîðìóâàëàñÿ

Ñâÿùåííà Ðèìñüêà ³ìïåð³ÿ, ó ñèëüíó öåíòðàë³çîâàíó äåðæàâó

³ç ñïàäêîâîþ âëàäîþ ìîíàðõ³â, í³ìåöüê³ êíÿç³ ïåðåéøëè äî

ïðàêòèêè âèáîð³â íà êîðîë³âñüêèé ïðåñòîë íåçíà÷íèõ ïðåä-

ñòàâíèê³â ³ç âëàñíîãî ñåðåäîâèùà, ÿê³ áè íå ìàëè ìîæëèâîñ-

ò³, ñïèðàþ÷èñü íà ñâ³é âëàñíèé äîìåí, â³äíîâèòè ðåàë³çàö³þ

ïðîãðàìè Ãîãåíøòàóôåí³â. Òàê³ êîðîë³ íàâ³òü íå ïðîáóâàëè

îðãàí³çóâàòè ïîõ³ä íà Ðèì, äå ò³ëüêè ìîæíà áóëî êîðîíóâàòè-

ñÿ ³ìïåðàòîðñüêîþ êîðîíîþ. Ðóäîëüô ôîí Ãàáñáóðã áóâ îäíèì

ç òàêèõ äð³áíèõ êíÿç³â ³ìïåð³¿. Éîìó áóëî 55 ðîê³â ³ â³í âîëî-

ä³â íåçíà÷íèìè ãðàôñòâàìè Ãàáñáóðã (ç öåíòðîì â îäíîéìåí-

íîìó çàìêó ïðè âïàä³íí³ ð. Ààðè äî Ðåéíó, òåïåð öå êàíòîí

Ààðãàó ó Øâåéöàð³¿) òà Ëàóôåíáóðã (ïî ñóñ³äñòâó, òåïåð öå â

òîìó æ êàíòîí³ ó Øâåéöàð³¿). Ðåñóðñè íîâîãî êîðîëÿ áóëè ì³-

çåðíèìè. Ìîãóòí³é ÷åñüêèé êîðîëü Ïøåìèñë ²² Îòòîêàð, ÿêèé

ñàì ïðåòåíäóâàâ íà öå ì³ñöå, ÿêå äîçâîëÿëî éîìó ñòàòè ³ìïå-

ðàòîðîì, ö³ âèáîðè íå âèçíàâ ³ íå ñêëàâ âàñàëüíî¿ ïðèñÿãè,

ïðîäîâæóþ÷è íàçèâàòè í³ìåöüêîãî êîðîëÿ ãðàôîì. Îñòàíí³é

ÿâíî íå ìàâ ðåñóðñ³â, ùîá ïðèìóñèòè Ïøåìèñëà ²² Îòòîêàðà

âèçíàòè ñâîº îáðàííÿ. ² òîä³ êîðîëü Ðóäîëüô ² ó 1274 ð. âè-

ñóíóâ øèðîêó ïðîãðàìó ïîâåðíåííÿ ñàìîâ³ëüíî çàõîïëåíèõ

³ìïåðñüêèõ ëåí³â ï³ñëÿ 1245 ð. (êîëè íèçëîæåííÿ Ôð³äð³õà ²²

Ãîãåíøòàóôåíà ïðèâåëî äî áåçëàäó â ³ìïåð³¿)468. Òàêèìè çàõî-

ïëåííÿìè áóëè é ïðèºäíàííÿ Àâñòð³¿, Øò³ð³¿ òà ³íøèõ çåìåëü

÷åñüêèì êîðîëåì. Ðóäîëüô Ãàáñáóðã íå ïëàíóâàâ âîþâàòè ç

ìîãóòí³ì ÷åñüêèì êîðîëåì. Â³í áóâ ãîòîâèé ëåãàë³çóâàòè çà-

õîïëåí³ Ïøåìèñëîì ²² Îòòîêàðîì ³ìïåðñüê³ ëåíè â îáì³í íà

ñâîº ôîðìàëüíå âèçíàííÿ. ×åñüêîìó êîðîëþ äîñèòü áóëî ïåðå-

ñòóïèòè ÷åðåç ñâî¿ àìá³ö³¿. Øàíñ³â íà ïîâòîðí³ âèáîðè ³ ñâîº

îáðàííÿ ó íüîãî íå áóëî. Íàäòî ïîòóæíèìè âèãëÿäàëè éîãî

ðåñóðñè ³ íàäòî ä³ÿëüíèì ïðàâèòåëåì â³í ñåáå çàðåêîìåíäóâàâ,

468 Див.: Moeller B., Heckel M., Vierhaus R., Freiherr von Aretin K. O. Deutsche Ge-

schichte: Mittelalter. Goettingen, 1985.

125

ùîáè ñïîä³âàòèñÿ, ùî í³ìåöüê³

êíÿç³ â³ääàäóòü éîìó êîðîíó.

Àëå Ïøåìèñë ²² Îòòîêàð äàë³

âïåðòî íå áàæàâ âèçíàâàòè ñó-

ïåðíèêà êîðîëåì.

Òèì ÷àñîì, ïðåòåíäóþ÷è íà

øò³ð³éñüê³ çåìë³ ÿê ñïàäîê ïî äðó-

æèí³, áàðîí Ãóòêåëåä ó 1274 ð.

çâåðíóâñÿ äî í³ìåöüêîãî êîðî-

ëÿ Ðóäîëüôà Ãàáñáóðãà, ÿêèé

ï³äòâåðäèâ éîìó ö³ âîëîä³ííÿ,

êîòð³ çíàõîäèëèñÿ ï³ä âëàäîþ

Ïøåìèñëà ²² Îòòîêàðà469. Íà-

ïåâíî ôàêòè÷íîìó ïðàâèòåëþ

Óãîðùèíè íå ñò³ëüêè ðîçõîäè-

ëîñÿ çà íåçíà÷í³ øò³ð³éñüê³ âî-

ëîä³ííÿ: â³í íàïîëåãëèâî øóêàâ

ñîþçíèê³â ïðîòè àíòèóãîðñüêî¿

êîàë³ö³¿, ÿêó âæå ñôîðìóâàëè

ñóñ³äè. ² ñåðåä íèõ íàéñèëüí³-

øèì áóâ êíÿçü Ëåâ Äàíèëîâè÷,

ñþçåðåí êîðîë³âñòâà Ðóñ³, çà

ñïèíîþ ÿêîãî ñòîÿâ ïîòóæíèé

óëóñ-áåê Íîãàé, ÿêèé êîíòð-

îëþâàâ âæå íå ò³ëüêè Ïðàâî-

áåðåææÿ ³ Ïðè÷îðíîìîð’ÿ,

àëå é áàëêàíñüê³ õðèñòèÿíñüê³

äåðæàâè òà Â³çàíò³þ. Ç Ëåâîì

Äàíèëîâè÷åì, ÿê ³ ç éîãî ñâî-

ÿêàìè, áàðîíîâ³ íå ïîùàñòèëî

äîìîâèòèñÿ ³ öå íå ìîãëî éîãî

íå ëÿêàòè. ªäèíèì âèõîäîì

ó ö³é ñèòóàö³¿ ìîãëà áóòè ï³ä-

òðèìêà í³ìåöüêîãî êîðîëÿ. À

äëÿ îñòàííüîãî ñîþç ç ïîòóæ-

íèì Óãîðñüêèì êîðîë³âñòâîì

òåæ áóâ íåîáõ³äíèì.

469 Mika N. Walka o spadek po Babenbergach. S.82–83.

Надгробок Рудольфа І Габсбурга в

Шпеєрському соборі

126

Â ê³íö³ 1273 – íà ïî÷àòêó 1274 ð. â Îïàâ³ ç Ïøåìèñ-

ëîì ²² Îòîêàðîì çóñòð³âñÿ êðàê³âñüêèé êíÿçü Áîëåñëàâ

Ñîðîì’ÿçëèâèé, óêëàâøè ç ÷åõàìè ñîþçíó óãîäó470. Äî ö³º¿

óãîäè íà ñëóøíó äóìêó Ä. Äîìáðîâñüêîãî ïðèºäíàâñÿ ³ Ëåâ

Äàíèëîâè÷471. Ïîëüñüêèé ³ñòîðèê çâåðíóâ óâàãó íà ëèñòà ÷åñü-

êîãî êîðîëÿ äî êðàê³âñüêîãî êíÿçÿ, íàïèñàíîãî ì³æ ëèñòîïà-

äîì 1270 òà ëèñòîïàäîì 1276 ð., â ÿêîìó Ïøåìèñë ²² Îòòîêàð

ïðîñèòü ïðîïóñòèòè îðäèíñüêå ïîñîëüñòâî, ÿêå ïîâåðòàëîñÿ

ç ×åõ³¿ äî Ëüâà Äàíèëîâè÷à, õàðàêòåð öüîãî ëèñòà âêàçóº íà

äîáð³ ñòîñóíêè ì³æ îáîìà ïðàâèòåëÿìè472. Cõîæå, ùî ç îðäèí-

ñüêèìè äèïëîìàòàìè äî Ëüâîâà âè¿õàëî ³ ïîñîëüñòâî ÷åñüêî-

ãî êîðîëÿ. Â íîâèõ óìîâàõ, íåâäîâîëåí³ çì³íîþ ñòàíîâèùà â

Óãîðùèíè ³ ïðèõîäîì äî âëàäè êëàíó Ãóòêåëåä–Êåñåã³, ñóñ³-

äè-ñâîÿêè ï³øëè íà îôîðìëåííÿ ñîþçó. Òåïåð Ëåâ Äàíèëîâè÷

òà Áîëåñëàâ Ñîðîì’ÿçëèâèé çáëèçèëèñÿ ç Ïøåìèñëîì ²² Îòòî-

êàðîì. Ïðè öüîìó ÷åñüêèé êîðîëü âæå øóêàâ ³ ñîþçíèê³â äëÿ

ìàéáóòíüî¿ áîðîòüáè ïðîòè Ãàáñáóðã³â. Êð³ì òîãî àìá³òíèé

÷åñòîëþáåöü êîðîëü Ïøåìèñë ²² Îòòîêàð íå ïîëèøàâ íàä³é íà

³ìïåðàòîðñüêó êîðîíó.

Ëèòîâñüêà â³éíà. Â ðîçïàë öèõ ïîä³é Ëüâà Äàíèëîâè÷à çíå-

íàöüêà çàñòàëà êîíôðîíòàö³ÿ ç âåëèêèì êíÿçåì ëèòîâñüêèì.

Ïðè÷èíè ¿¿ íåâ³äîì³. Ñîþç Ëüâà ³ Òðîéäåíà áóâ ìîòèâîâàíèé

æèòòºâî âàæëèâèìè äëÿ îáîõ ñòîð³í îáñòàâèíàìè ³ ïîë³òè÷-

íèìè ³íòåðåñàìè473. Ìîæëèâî, ùî ïðè÷èíè ðîçðèâó êðèëèñÿ

íå ñò³ëüêè ó çðîñë³é ìîãóòíîñò³ Òðîéäåíà ÿê â ñòîñóíêàõ îáîõ

ñòîð³í ç Òåâòîíñüêèì Îðäåíîì, ÿêèé ïðîäîâæóâàâ áîðîòüáó çà

Ïðóñ³þ. Ëåâ Äàíèëîâè÷ çàëèøàâñÿ ñîþçíèêîì Îðäåíó ³ öåé

ñîþç áóâ âèã³äíèì äëÿ îáîõ ñòîð³í. Ó 1259 ð. êîðîë³âíà Ñîô³ÿ

Äàíèë³âíà, ð³äíà ñåñòðà Ëåâà, áóëà âèäàíà çà ãðàôà Ãåíðèõà V

Áëàíêåíáóðã-Øâàðöáóðãà474. Ç òîãî ÷àñó ïîäàëüø³ êîíòàêòè

470 Monumenta Poloniae Historica. T.2. Lwów, 1872. P.841-842; T.3. Lwów, 1878. P.175. 471 Dąbrowski D. Stosunki polityczne Lwa Daniłowicza z sąsiadami zachodnimi. S.47–49.472 Id., S.61.473 Дубонис А. Борьба за литовський престол. С.141.474 Balzer O. Genealogia Piastów. Kraków, 1895. S.345; Baumgarten N. Gènèealoges

et marriages ocidentaux des Rurikides Russes du X-e au XIII-e siècle // Orientalia Christiana. N 35. Roma, 1927. P.49; Arhiv für sippenforschung. XVIII jahr., N 6. Görlitz, 1941. P.19; Isenburg K.W. Stammtaff eln zur Geschichte der Europaischen

127

ç Îðäåíîì â³äáóâàëèñÿ ÷åðåç öþ ðîäèíó, ïðåäñòàâíèêè ÿêî¿

ïåðåáóâàëè â ÷èñë³ îðäåíñüêî¿ åë³òè475. ßêáè íå ïîòðåáà ó ò³ñ-

í³øîìó ñîþç³ ç Òåâòîíñüêèì Îðäåíîì öåé øëþá íå ìàâ áè

æîäíîãî ïîë³òè÷íîãî ñåíñó.

Êð³ì ïðîáëåì â³éñüêîâî-ïîë³òè÷íèõ îáèäâ³ ñòîðîíè çáëè-

æàëè ³ ïðîáëåìè òîãîâåëüíî-åêîíîì³÷í³. Öå â ïåðøó ÷åðãó

ñòîñóâàëîñÿ â³äðîäæåííÿ äàâíüîãî Áóðøòèíîâîãî øëÿõó ïî

Â³ñë³, Çàõ³äíîìó Áóãó òà Äí³ñòð³ â³ä Áàëòèêè äî ×îðíîãî ìîðÿ

÷åðåç Òîðóíü, Âîëîäèìèð òà Ëüâ³â. Íàÿâí³ñòü ò³ñíèõ êîíòàê-

ò³â Ëåâà Äàíèëîâè÷à ç Íîãàºì ñïðèÿëè ðîçâèòêîâ³ ÷îðíîìîð-

ñüêî-ñåðåäçåìíîìîðñüêî¿ òîðã³âë³476. Ðîçâèòêó öèõ çâ’ÿçê³â

ñïðèÿëè ³ í³ìåöüê³ êîëîí³ñòè, ïåðåñåëåííÿ ÿêèõ ñòèìóëþâàâ

Ëåâ Äàíèëîâè÷, íàìàãàþ÷èñü ï³äíÿòè òîðãîâî-ðåì³ñíè÷³ ì³ñòà

ï³ñëÿ ìîíãîëüñüêîãî ïîãðîìó. Öèì øëÿõîì éøîâ ³ìïîðò òêà-

íèí, ðåì³ñíè÷èõ âèðîá³â, ñèðîâèíè (â ïåðâóþ ÷åðãó ñòàëåâèõ

çàãîòîâîê – øòàá, áî áîëîòí³ òà îçåðí³ ðóäè ç Öåíòðàëüíî-

Ñõ³äíî¿ ªâðîïè íåïðèäàòí³ äëÿ âèðîáíèöòâà ìå÷³â, ÷åðåç ùî

ëüâ³âñüê³ ìå÷íèêè, íàïðèêëàä, çìóøåí³ áóëè âèêîðèñòîâóâà-

òè â ÿêîñò³ çàãîòîâîê íàâ³òü ñòàðó íåïðèäàòíó çáðîþ477) ³ ñàìî¿

çáðî¿ (ñóäÿ÷è ç çîáðàæåííÿ íà ïå÷àòêàõ, àðõåîëîã³÷íèõ çíà-

õ³äîê òà ³íøèõ ìàòåð³àë³â, ó ÕIV ñò. â ãàëèöüêî-âîëèíñüêèõ

çåìëÿõ îòðèìàëî ïîøèðåííÿ ëèöàðñüêå çàõ³äíîºâðîïåéñüêå

çàõèñíå îçáðîºííÿ, àðáàëåòè ³ ð³çí³ òèïè àëåáàðä478). Ëüâ³â-

ñüê³ êóïö³, ÿê³ òîðãóâàëè ÷åðåç Íèæíº Ïîäóíàâ’ÿ ç Â³çàíò³-

ºþ òà áàëêàíñüêèìè çåìëÿìè, çàéìàëèñÿ òàêîæ ðååêñïîðòîì

Staaten. T.1. Marburg, 1953. Taf.157; Dạbrowski D. Rodowód Romanowiczów ksiạżạt

halicko-wołyńskich. Poznań–Wrocław, 2002. S.155–166; Войтович Л. Княжа доба

на Русі: Портрети еліти. Біла Церква, 2006. С.501.475 Масан О. Середньовічна Україна і Німецький Орден: недосліджені проблеми

взаємовідносин // Четвертий міжнародний конгрес україністів. Історія. Ч.1.

Олеса–Київ–Львів, 1999. С.75.476 Войтович Л. Нащадки Чингіз-хана: Вступ до генеалогії Чингізидів-Джучидів.

Львів, 2004. С.189–191.477 Голездренко О. Львівський цех мечників // Дрогобицький краєзнавчий збірник.

Вип.9. Дрогобич, 2005. С.194–201.478 Микитишин В.О. Обладунки та озброєння українського лицаря ХІV – XV ст. //

Народознавчі зощити. 2001. № 2. С.38–42; Її ж. Організація князівського війська

у другій половині XIV – першій половині XV ст. // Актуальні проблеми держав-

ного управління. Вип.5. Львів, 2001. С.295–298.

128

ñóêíà ç Ôëàíäð³¿479. Äëÿ ì³ñò Òåâòîíñüêîãî Îðäåíó òàêîæ áóëî

âàæëèâî çáóâàòè íà ï³âäåíü ÿíòàð, ïðèâîçÿ÷è âçàì³í øîâê,

ïðÿíîù³ òà ³íø³ áàãàòñòâà Ñõîäó. Çàâäÿêè ö³é òîðã³âë³ Ëüâ³â,

íà äóìêó í³ìåöüêîãî ³ñòîðèêà Ô.Ëþäãå, âæå íà ïî÷àòêó

XIV ñò. ñòàâ îäíèì ç íàéâàæëèâ³øèõ òîðãîâåëüíèõ ì³ñò òî-

ãî÷àñíî¿ ªâðîïè480. Ìàºòêè Îðäåíó ó Ëüâîâ³ îö³íþâàëèñÿ ó

3200 ïðóñüêèõ ìàðîê. Âåëèêèé ÿíòàðíèé ñêëàä ó Ëüâîâ³ áóëî

ïðîäàíî àæ ó 1400 ð., êîëè ö³ çåìë³ âæå ïåðåáóâàëè ó ñêëàä³

Ïîëüù³. Ò³ëüêè çà ð³ê çà ïåðåïðîäàæ ÿíòàðþ íà ëüâ³âñüêî-

ìó ðèíêó ïðèáóòîê ñÿãàâ áë. 1000 ïðóñüêèõ ìàðîê481. Êð³ì

ïðåäìåò³â ñõ³äíîãî òà â³çàíò³éñüêîãî ðååêñïîðòó ç ãàëèöüêî-

âîëèíñüêèõ çåìåëü îðäåíñüê³ òà ãàíçåéñüê³ êóïö³ âèâîçèëè

òðàäèö³éí³ òîâàðè ðóñüêîãî åêñïîðòó: õóòðà, â³ñê, ìåä, ñ³ëü,

õë³á òà çàãîòîâêè ç äåðåâà482.

Ïðÿìèì ñâ³ä÷åííÿì ïðî ñîþç Ëåâà Äàíèëîâè÷à ç Òåâ-

òîíñüêèì Îðäåíîì º çãàäêà â ãðàìîò³ ãàëèöüêî-âîëèíñüêîãî

êíÿçÿ Áîëåñëàâà-Þð³ÿ Òðîéäåíîâè÷à äî âåëèêîãî ìàã³ñòðà

Òåâòîíñüêîãî Îðäåíó Ëþäåðà ôîí Áðàóíøâåéãà â³ä 11 ëþòîãî

1334 ð. “ìè òà áëàæåííî¿ ïàì’ÿò³ íàø³ íàéäîðîæ÷³ ïîïåðå-

äíèêè, à ñàìå Ðîìàí, Äàíèëî, Ëåâ… çâèêëè óêëàäàòè òà ñêð³-

ïëþâàòè ñîþç ïîñò³éíîãî, óñÿêîãî ìîæëèâîãî ìèðó òà çãîäè,

ùî âèäíî ç äîêóìåíò³â öèõ æå íàøèõ ïîïåðåäíèê³â, òàê ³

âàøèõ, ñêëàäåíèõ ó ñïðàâ³ îñÿãíåííÿ ³ äîòðèìóâàííÿ çãàäà-

íèõ óãîä”483. Ç òåêñòó öüîãî äîêóìåíòà, àâòåíòè÷í³ñòü ÿêîãî

479 Котипко А.Д. З історії економічних зв’язків Північного Причорномор’я і Захід-ної Волині з країнами Балтійського регіону (Х–ХІІІ ст.) // Наукові зошити істо-ричного факультету Львівського національного ун-ту імені Івана Франка. Вип.3. Львів, 2000. С.13–18; Його ж. Інфраструктура зовнішньоекономічних зв’язків Галицької та Волинської земель (ХІІІ – перша половина XIV ст. // Король Данило та його доба. Львів, 2002. С.26–41.

480 Lüdge F. Structurwandlungen im ostdeutschen und osteuropäichen Fermhandel des

14. bis 16. Jahrhunderts. München, 1964. S.16.481 Dollinger P. Th e German Hanza. London, 1970. P.231–232.482 Войтович Л. Торгівля, ремесло, рільництво // Історія Львова. Т.1. 1256–1772.

Львів, 2006. С.87..483 “nos et pi[i]e memo(r)aminis n(ost)ri pr(a)edecessores c(a)ri(ssi)mi, scilicet Romanus,

Daniel, Leo, Geogrgius et Andreas … aut incolis, p(er)petu[a]e omnimodeq(ue) pasis

et concordi[a]e unionem fac(er)e c(on)suevim(us) et f(ir)mavim(us), s(ecundu)m

quod in eor(um)dem pr[a]edecessor(um) n(ost)ror(um) et litt(er)es n(ost)ris alias

129

íå âèêëèêàº ñóìí³â³â484, âèïëèâàº, ùî êíÿç³âñüêà êàíöåëÿð³ÿ

ó 1334 ð. çáåð³ãàëà â³äïîâ³äí³ óãîäè ç Îðäåíîì, ï³äïèñàí³ ïî-

ïåðåäí³ìè êíÿçÿìè, ïî÷èíàþ÷è ç Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à. Äëÿ

Òðîéäåíà, ÿêèé, ï³äòðèìóþ÷è òàºìíî ïðóñ³â òà ïðèéìàþ÷è

ó ñåáå åì³ãðàíò³â ³ç çàâîéîâàíèõ Îðäåíîì çåìåëü, ç òðèâîãîþ

ñë³äêóâàâ çà ðîçãîðòàííÿì çàâîþâàíü Òåâòîíñüêîãî Îðäåíó ó

Ïðèáàëòèö³, òàêèé ñîþç îñòàííüîãî ç êîðîë³âñòâîì Ðóñ³ áóâ

íåáåçïå÷íèì.

Íà Âåëèêäåíü 14 êâ³òíÿ 1275 ð. Òðèä, âîºâîäà âåëèêîãî

ëèòîâñüêîãî êíÿçÿ Òðîéäåíà, çäîáóâ Äîðîãè÷èí, âèíèùèâøè

éîãî æèòåë³â. Ëåâ Äàíèëîâè÷ íåãàéíî â³äðåàãóâàâ íà òàêèé

êðîê â÷îðàøíüîãî ñîþçíèêà. Â³í çâåðíóâñÿ äî çîëîòîîðäèí-

ñüêîãî õàíà Ìåíãó-Ò³ìóðà. Âíóê Áàòó, ÿêèé çàéíÿâ ïðåñòîë

ïî ñìåðò³ áåçä³òíîãî Áåðêå, íå âòðó÷àâñÿ â ñïðàâè Ïðàâî-

áåðåææÿ, äå ïðîäîâæóâàâ íàáèðàòè ñèëè Íîãàé485. Ëåâ Äà-

íèëîâè÷, áóäó÷è ñþçåðåíîì êîðîë³âñòâà Ðóñ³, íå ïðèéìàâ

îô³ö³éíî êîðîë³âñüêîãî òèòóëó, ùîá íå äðàòóâàòè ìîíãîë³â.

Íàïåâíî ç äîïîìîãîþ Íîãàÿ ãàëèöüêèé êíÿçü îòðèìàâ çíà÷íó

îðäèíñüêó äîïîìîãó, î÷îëåíó áðàòîì õàíà îãëàíîì ßãóð÷è-

íîì (Óãà÷³, ßóêàäæ³). Õàí òàêîæ çìóñèâ âçÿòè ó÷àñòü ó ïî-

õîä³ áðÿíñüêîãî êíÿçÿ Ðîìàíà Ìèõàéëîâè÷à ç ñèíîì Îëåãîì

òà ñìîëåíñüêîãî êíÿçÿ Ãë³áà Ðîñòèñëàâè÷à. Ó ïîõîä³ âçÿëè

ó÷àñòü ³ Âîëîäèìèð Âàñèëüêîâè÷ òà Ìñòèñëàâ Äàíèëîâè÷. Äî-

ðîãè÷èí áóëî ïîâåðíåíî ³ ñîþçí³ â³éñüêà âòîðãíóëèñÿ â çåìë³

Âåëèêîãî êíÿç³âñòâà Ëèòîâñüêîãî. Áà÷à÷è, ùî êíÿç³-ñîþçíè-

êè ä³þòü áåç åíòóç³àçìó, Ëåâ Äàíèëîâè÷ çäîáóâ îêîëüíèé ãðàä

Íîâîãðóäêà ç îäíèìè òàòàðàìè, ïðîäåìîíñòðóâàâøè âîëèí-

ñüêèì êíÿçÿì ñâîþ çíåâàãó486. Âñå îáóðåííÿ ñòàðøèì áðàòîì

sup(er) dictate c(on)cordial habenta p(rae)fectis patet, evident(er)” Цит. за: Купчин-

ський О. Акти та документи Галицько-Волинського князівства ХІІІ – першої по-

ловини ХІV століть. Дослідження. Тексти. Львів, 2004. С.178. 484 Оригінал, який зберігався у Кенігсберзькому державному архіві (Staatsarchiv

Königsberg), нині у Таємному державному архіві пруської спадщини у Берліні

(CSPK, Berlin, 81, N 4). Опис оригіналу і бібл. див.: Купчинський О. Акти та до-

кументи. С.176–178.485 ПСРЛ. Т.4. С.54.486 ПСРЛ. Т.2. Стб.872–873.

130

Âîëîäèìèð Âàñèëüêîâè÷ ïåðåí³ñ íà ñòîð³íêè ë³òîïèñó, ðåäà-

ãóþ÷è éîãî òåêñò487.

Ïðîòèñòîÿííÿ ç Ëèòâîþ çàòÿãíóëîñÿ. Ó 1276 ð. Âîëî-

äèìèð Âàñèëüêîâè÷ ìóñèâ çä³éñíèòè ïîõ³ä íà Ñëîí³ì, êóäè

Òðîéäåí ïî÷àâ ïåðåñåëÿòè ïðóñ³â, ÿê³ âò³êàëè, òåðïëÿ÷è ïî-

ðàçêè ó â³éí³ ç Òåâòîíñüêèì Îðäåíîì.

Ó 1277 ð. Íîãàé ïðèñëàâ äîïîìîãó ïðîòè ëèòîâö³â ³ ç îð-

äèíöÿìè âèñòóïèëè çíîâó Âîëîäèìèð Âàñèëüêîâè÷, Ìñòèñëàâ

Äàíèëîâè÷ òà Þð³é Ëüâîâè÷488, ÿêîìó áàòüêî ïåðåäàâ Õîëì-

ñüêå òà Áåëçüêå êíÿç³âñòâà. Îáèäâà âîëèíñüê³ êíÿç³ çìóøåí³

áóëè éòè â ïîõ³ä ç îðäèíñüêèì óëóñáåêîì. ² òîìó ñàì ïîõ³ä â

çîáðàæåíí³ â³äðåäàãîâàíîãî Âîëîäèìèðîì Âàñèëüêîâè÷åì ë³-

òîïèñó âèäàºòüñÿ ÿê ³í³ö³àòèâà Íîãàÿ, ÿêèé ðàïòîì çàõîò³â

ïðîéòèñÿ ëèòîâñüêèìè ë³ñàìè. Îäíàê ö³ëêîì çðîçóì³ëî, ùî

öåé ïîõ³ä áóâ ïðîäîâæåííÿì êîíôðîíòàö³¿ Ëåâà Äàíèëîâè÷à

ç Òðîéäåíîì. Â³éíà ïðîòè Ëèòâè áóëà æîðñòîêîþ. ×îðíà Ðóñü

òàê ³ çàëèøèëàñÿ çà Ëèòâîþ. Âîëèíñüê³ êíÿç³ â ö³é â³éí³ íå

ïðîÿâëÿëè æîäíî¿ àêòèâíîñò³, íåçâàæàþ÷è íà òå, ùî Òðîé-

äåí áóâ ¿õ äàâí³ì âîðîãîì. Ó áîðîòüá³ ç íèìè çàãèíóëè áðàòè

Òðîéäåíà Áîðçà, Ëåñ³é, Ñâåëêåí³é489 òà Ñåðïóò³é490. Ëèòîâñüêà

â³éíà ïðîäåìîíñòðóâàëà âñ³ ïðîòèð³÷÷ÿ âñåðåäèí³ äèíàñò³¿ Ðî-

ìàíîâè÷³â. Ïî÷àâ ñêëàäàòèñÿ ñîþç Âîëîäèìèðà Âàñèëüêîâè÷à

ç Ìñòèñëàâîì Äàíèëîâè÷åì ïðîòè Ëüâà Äàíèëîâè÷à. Î÷åâèä-

íî, ùî çàãðîçà òàêî¿ êîíôðîíòàö³¿ ³ çìóñèëà Ëåâà Äàíèëîâè÷à

íàäàòè ñèíîâ³ Þð³þ Õîëìñüêå ³ Áåëçüêå êíÿç³âñòâà, à òàêîæ

ïîñàäèòè ó Ñëîí³ì³ êíÿçÿ Âàñèëüêà Ðîìàíîâè÷à491. Îñòàíí³é

áóâ ñèíîì Ðîìàíà Äàíèëîâè÷à492. Âïåðøå öåé êíÿçü çãàäàíèé

â òðàêòàò³ Ñòåôàíà V ç Ïøåìèñëîì ²² Îòòîêàðîì â³ä 14 ëèïíÿ

1271 ð. Òîä³ â³í ùå íå ìàâ ÿêîãîñü óä³ëó. Ñëîí³ì áóâ âîëîñ-

òþ, ÿêà êîëèñü íàëåæàëà éîãî ä³äîâ³ Ãë³áó. Éîãî ìàòè Îëåíà

487 Там само.488 ПСРЛ. Т.2. Стб.876–878.489 ПСРЛ. Т.2. Стб.869, 871.490 ПСРЛ. Т.2. Стб.869, 874. 491 ПСРЛ. Т.2. Стб.882–887.492 Див.: Баумгартен Н. Вторая ветвь князей Галицких. Потомство Романа Мстис-

лавича // Летопись Историко-Родословного об-ва в Москве. 1909. Вып.1(17). С.34–37; Войтович Л. Княжа доба на Русі. С.509..

131

Ãë³á³âíà, âäîâà Ðîìàíà Äàíè-

ëîâè÷à, áóëà ÷åðíèöåþ â îä-

íîìó ç âîëèíñüêèõ ìîíàñòè-

ð³â. Óòâîðåííÿ Ñëîí³ìñüêîãî

êíÿç³âñòâà áóëî íà ÷àñ³ ï³ñëÿ

â³äâîþâàííÿ ö³º¿ òåðèòîð³¿ ó

1277 ð. Ñóäÿ÷è ç íàñòóïíèõ

ïîä³é, Âàñèëüêî Ðîìàíîâè÷

çàëèøàâñÿ áåçïîñåðåäí³ì âà-

ñàëîì Ëåâà Äàíèëîâè÷à, âè-

êîíóþ÷è éîãî ðîçïîðÿäæåí-

íÿ.

“Àâñòð³éñüêèé âóçîë”. Ó 1275 ð. í³ìåöüêèé êîðîëü

Ðóäîëüô Ãàáñáóðã îãîëîñèâ

Ïøåìèñëà ²² Îòòîêàðà çðàä-

íèêîì ³ ïî÷àâ ãîòóâàòèñÿ äî

âòîðãíåííÿ â éîãî âîëîä³ííÿ.

Óãîðñüêèé êîðîëü â³äðàçó æ

îïèíèâñÿ â ÷èñë³ ñîþçíèê³â

Ðóäîëüôà Ãàáñáóðãà, ñïîä³-

âàþ÷èñü ç éîãî äîïîìîãîþ

ïîâåðíóòè çàõîïëåí³ ÷åõàìè

çåìë³ ³ òèì ñàìèì ï³äíÿòè

âëàñíèé àâòîðèòåò. Òóò ³íòåð-

åñè þíîãî Ëàñëî IV ñï³âïàëè

ç ³íòåðåñàìè áàðîíà Éîàõ³ìà

Ãóòêåëåäà.

Âòîðãíåííÿ Ðóäîëüôà Ãàáñ-

áóðãà â Àâñòð³þ ó 1276 ð. çà-

ñòàëî Ïøåìèñëà ²² Îòòîêàðà

çíåíàöüêà. Â³í íàâ³òü íå ì³ã

ïðèïóñòèòè, ùî íåäàâí³é âîëî-

äàð äâîõ ìàëåñåíüêèõ ãðàôñòâ

çóì³º òàê øâèäêî ç³áðàòè ñèëè ïðîòè òàêîãî ïîòóæíîãî êîðî-

ëÿ ÿê â³í. À Ðóäîëüô Ãàáñáóðã íå ãàÿâ ÷àñó, äîìîâëÿþ÷èñü ç

àâñòð³éñüêèì ëèöàðñòâîì òà áþðãåðñòâîì.

Ïøåìèñë ²² Îòòîêàð. Êåí³ãñáåðã

132

Çà Â³äåíñüêèì òðàêòàòîì 25-26 ëèñòîïàäà 1276 ð. Ïøå -

ìèñë ²² Îòòîêàð íå ò³ëüêè âòðàòèâ Àâñòð³þ, àëå é ïîãîäèâñÿ ïî-

âåðíóòè çàõîïëåí³ óãîðñüê³ çåìë³, à òàêîæ ³ êîðîë³âñüê³ ðåãàë³¿

Àðïàä³â. Ïðàâäà, â³í íå çáèðàâñÿ âèêîíóâàòè ö³ çîáîâ’ÿçàííÿ.

Ïîâåðíóâøè ò³ëüêè Øîïðîí, ÷åñüêèé êîðîëü â³äìîâèâñÿ ïî-

âåðòàòè ³íø³ çåìë³ òà êîðîíàö³éí³ ðåãàë³¿ äî ïîâíîë³òòÿ Ëàñ-

ëî IV493. Îãîâòàâøèñü, ä³ÿëüíèé ³ àìá³òíèé ÷åñüêèé êîðîëü ñòàâ

ãîòóâàòèñÿ äî áîðîòüáè çà ïîâåðíåííÿ âòðà÷åíèõ ïîçèö³é.

Äàë³ “àâñòð³éñüêèé âóçîë” çàòÿãóâàâñÿ âñå òóã³øå. Áàðîí

Éîàõ³ì Ãóòêåëåä çàãèíóâ ó êâ³òí³ 1277 ð. â áîðîòüá³ ç ñëà-

âîíñüêèìè ìàãíàòàìè Áîáîíè÷àìè. Ñëîâåíñüêà, õîðâàòñüêà òà

ñëîâàöüêà çíàòü, âèçíàþ÷è çâåðõí³ñòü Àðïàä³â, íå çáèðàëàñÿ

ìèðèòèñÿ ³ç ñâàâ³ëëÿì óãîðñüêèõ áàðîí³â. Íà ñâî¿õ çåìëÿõ

âîíè ñàì³ õîò³ëè ïðàâèòè ³ìåíåì Àðïàä³â, ÿê óãîðñüêà åë³òà

õîò³ëà ïðàâèòè öèì æå ³ìåíåì íà âñ³õ çåìëÿõ âêëþ÷åíèõ äî

ñêëàäó êîðîë³âñòâà, ðîçãëÿäàþ÷è óí³þ ÿê ï³ääàíñòâî. Òîìó

â³äðàçó ðîçãîð³ëàñÿ áîðîòüáà ì³æ Áîáîíè÷àìè òà êëàíîì Êå-

ñåã³.

Öèìè îáñòàâèíàìè ñêîðèñòàëàñÿ êîðîëåâà-âäîâà, ÿêà ïðè

ï³äòðèìö³ ïîëîâö³â, ÿê³ áóëè îñåëåí³ â Òðàíñ³ëüâàí³¿ ì³æ Äó-

íàºì ³ Òèñîþ òà ïî áåðåãàõ Êîðîøà, Òåìåøà ³ Ìàðîøà ùå

Áåëîþ IV494, ³ êîðîëÿ Ðóäîëüôà ² Ãàáñáóðãà ïðîãîëîñèëà ñèíà

Ëàñëî ïîâíîë³òí³ì, íåçâàæàþ÷è íà éîãî 15-ð³÷íèé â³ê495. Êî-

ðîëü Ëàñëî IV â³äâåðòî ñïåðñÿ íà ïîëîâåöüêó çíàòü, ÷åðåç ùî

îòðèìàâ ïð³çâèñüêî Êóí (Ïîëîâåöü). Ïîëîâåöüêà åë³òà ³ ðà-

í³øå çàñ³äàëà â êîðîë³âñüê³é ðàä³496. Òåïåð ïîëîâåöüê³ êíÿç³

Óçóð (Uzur), Àëïàð (Alpar), Òóðòóëå (Turtule) ³ Êåìåíåøå (Ke-

meneche) ñêëàëè íàéáëèæ÷å îòî÷åííÿ þíîãî êîðîëÿ497.

493 Continuatio Vindobonensis / Ed. W. Wattenbach // Monumenta Germaniae Historica.

Scriptores. T.9. Hannoverae, 1851. P.709.494 Сodex diplomaticus Hungariae eclesiasticus ac civilis / Ed. G. Fejer. T.5. V.2. Buda,

1829. P.512–518.495 Див.: Simoni de Keza. Gesta Hungarorum // Scriptores Rerum Hungaricarum tempore

ducum regumque stirpis Arpadianae gestarum. V.1 / Ed. I. Szentpétery. Budapest,

1937. P.141–194.496 Rogerius. De destructione Hungariae per Tataros facta // Scriptores Rerum

Hungaricarum. V.1. P.296.497 Simoni de Keza. Gesta Hungarorum // Scriptores Rerum Hungaricarum. V.1. P.152.

133

13 ëèïíÿ 1277 ð. áóëî óêëàäåíî óãîðñüêî-í³ìåöüêèé ñîþç,

à 11 ñåðïíÿ 1277 ð. îáà êîðîë³ çóñòð³ëèñÿ â Õåéìáóðç³ íà àâ-

ñòð³éñüêî-óãîðñüêîìó ïîãðàíè÷÷³498. Ëàñëî Êóí ïåðåòâîðèâñÿ

íà ïàëêîãî ïðèõèëüíèêà Ðóäîëüôà Ãàáñáóðãà, ï³äøòîâõóþ÷è

îñòàííüîãî äî â³äíîâëåííÿ â³éíè ç ÷åñüêèì êîðîëåì.

Òèì ÷àñîì çáëèæåííÿ ÷åñüêîãî êîðîëÿ ç ïîëüñüêèìè òà

ðóñüêèìè êíÿçÿìè íàáóëî ò³ñí³øèõ ôîðì. Íà äóìêó ïîëü-

ñüêîãî ãåíåàëîãà Êàçèìèðà ßñ³íüñüêîãî ì³æ 1275-1278 ðð.

áóëî çàêëþ÷åíî óãîäó, ñêð³ïëåíó øëþáîì Êàçèìèðà, ñòàðøîãî

ñèíà îïîëüñüêîãî êíÿçÿ Âëàäèñëàâà ç Îëåíîþ ç ðîäó Ðîìàíîâè-

÷³â499. Öþ âåðñ³þ ï³äòðèìàâ Ñòàí³ñëàâ Ñðîêà500. Çà Ä. Äîì áðîâ-

ñüêèì Îëåíà áóëà äî÷êîþ Ëåâà Äàíèëîâè÷à501. Òàêèé øëþá

ç îãëÿäó íà áëèçüê³ ñòîñóíêè îïîëüñüêîãî êíÿçÿ ç Ïøåìèñ-

ëîì ²² Îòòîêàðîì ìàâ áè îçíà÷àòè ï³äòâåðäæåííÿ ³ ÷åñüêî-

ãàëèöüêîãî ñîþçó502. Ë³òîì 1277 ð. ³ìïåðñüê³ äèïëîìàòè ââà-

æàëè ðóñüêèõ ³ ïîëüñüêèõ êíÿç³â ñîþçíèêàìè ÷åñüêîãî êî-

ðîëÿ503. Ïåðåä 21 ñ³÷íÿ 1278 ð. äî Ëåâà Äàíèëîâè÷à ïðè¿çäèâ

÷åñüêèé äèïëîìàò (venit de Russia) Ïàðäóñ, ñèí Íåïëàõà504.

Ðóäîëüô Ãàáñáóðã òåæ ñïðîáóâàâ ïîáîðîòèñÿ çà ïîçèö³þ

ðóñüêèõ êíÿç³â. Í³ìåöüêèé êîðîëü âçàãàë³ ñòàðàííî ãîòóâàâ

ñâî¿ â³éñüêîâ³ àêö³¿. 21 ñåðïíÿ 1277 ð. â³í äîðó÷èâ ïðîâåñ-

òè ïåðåãîâîðè ç ðóñüêèìè êíÿçÿìè ÷åíöþ-ì³íîðèòó Ãåíð³õó

ôîí Áðåíå, ìîëîäøîìó ñèíîâ³ Ä³òð³õà ôîí Âåòò³íà ãðàôà ôîí

Áðåíå òà ªâäîê³¿, äî÷êè êíÿçÿ ìàçîâåöüêîãî Êîíðàäà òà Àãà-

ô³¿ Ñâÿòîñëàâíè, äî÷êè ïåðåìèøëüñüêîãî êíÿçÿ Ñâÿòîñëàâà

498 Codex diplomaticus Hungarie eclesiasticus ac civilis / Ed. G. Fejer. T.5. V.2. Buda,

1829. P.388–393. 499 Jasiński K. Rodowód Piastów śląskich. T.3. Wrocław, 1977. S.35–38.500 Sroka S. Z dziejów stosunków polsko-węgierskich w póżnym średnowieczu. Kraków,

1995. S.34–36.501 Dąbrowski D. Rodowód Romanowiczów. S.217–225.502 Dąbrowski D. Stosunki polityczne Lwa Daniłowicza z sąsiadami zachodnimi. S.49.503 Włodarski B. Polska i Czechy w drugiej połowie XIII i na początkach XIV wieku

(1250-1309) // Archiwum towarzystwa Naukowego we Lwowie. Dz.2. T.7. Z.3. Lwów,

1931. S.78. 504 Сodex diplomaticus et epistolaris Regni Bohemiae / Ed. J. Šebánek, S. Dušková. T.5/1.

Pragae, 1974. № 50.

134

²ãîðåâè÷à505. Àëå í³ìåöüêèé äèïëîìàò íå âñòèã âèêîíàòè ñâîþ

ì³ñ³þ. Ãàëèöüêî-÷åñüêèé ñîþç, ñêð³ïëåíèé øëþáîì äî÷êè

Ëåâà Äàíèëîâè÷à ³ç ñïàäêîºìöåì îïîëüñüêîãî êíÿçÿ, âæå â³ä-

áóâñÿ.

Â³éíà ðîçãîðíóëàñÿ ó 1278 ð. ³ çàâåðøèëàñÿ æîðñòîêîþ

ñ³÷åþ ï³ä Äþðíêðóòîì (Ñóõèìè Êðóòàìè) íà Ìîðàâñüêîìó

ïîë³ ïîáëèçó âïàä³ííÿ Ìîðàâè ó Äóíàé íåäàëåêî â³ä Â³äíÿ 26

ñåðïíÿ 1278 ð.506 Çàãèáåëü êîðîëÿ Ïøåìèñëà ²² Îòòîêàðà â ö³é

áèòâ³ íàðåøò³ ðîçðóáàëà “àâñòð³éñüêèé âóçîë” ³ ïåðåòâîðèëà

Àâñòð³þ â äîâãîâ³êîâó îïîðó äèíàñò³¿ Ãàáñáóðã³â.

Çà Ðèôìîâàíîþ õðîí³êîþ Îòòîêàðà Øò³ð³éñüêîãî (+ 1318)

íà äîïîìîãó ñâîºìó ñîþçíèêîâ³ Ïøåìèñëó ²² Îòòîêàðó “ï³ñ-

ëàâ ç äîïîìîãîþ áàãàòî äîáðèõ âî¿í³â êîðîëü Ëåâ ç Ðóñ³”507.

Çà õðîí³êîþ àáàòà ²îãàíà ç Â³êòð³íãó (XIV ñò.) ó ö³é áèòâ³

íà ñòîðîí³ ÷åñüêîãî êîðîëÿ áðàâ ó÷àñòü êîðîëü Ëåâ Äàíèëî-

âè÷ (“Leo rex Ruthenorum”)508. Ó÷àñòü â³éñüê Ëåâà Äàíèëîâè÷à

505 Mika N. Walka o spadek po Babenbergach. S.95.506 Див.: Česko-rakouskévztahy ve 13. století. Rakusko (včetně Štýrska, Korutan a

Kraňska) v projektu velé říše Přemysla Otakara II. Sbornik příspévků ze sympodia konano 26-27. září 1996 ve Znojmé / Red. M. Bláhová, I. Hlaváček. Praha, 1998.

507 Ottokars österreichische Reimmchronik / Ed. J. Seemüller // Monumenta Germaniae

Historica. Deutsche Chroniken. T.5/1 Hannoverae, 1893. W.15233-15234.508 Johannis abbatis Victoriensis Liber centanum historianum / Ed. F. Schneider // Scrip-

tores rerum germanicarum in usum scholarum. T.43. Hannooverae–Lipsiae, 1909.

Þâ³ëåéíà àâñòð³éñüêà ìîíåòà íà ÷åñòü 700-ð³÷÷ÿ áèòâè ï³ä Äþðíêðóòîì

135

ï³äòâåðäæóº ³ õðîí³êà Ëåîïîëüäà Ñòàéíðåóòåðà, ÿêèé, ïðàâäà,

ì³ã êîðèñòóâàòèñÿ ïðàöåþ Îòòîêàðà Øò³ð³éñüêîãî509, à òàêîæ

ï³çí³ø³ àâñòð³éñüê³ õðîí³ñòè510. Ïðî ó÷àñòü ðóñè÷³â ó áèòâ³

íà ñòîðîí³ ÷åñüêîãî êîðîëÿ ïîâ³äîìëÿþòü òàêîæ áàâàðñüê³ òà

ñõ³äíîí³ìåöüê³ äæåðåëà, íå óòî÷íþþ÷è ç ÿêèõ êíÿç³âñòâ ïîõî-

äèëè ö³ â³éñüêà511. Ó÷àñòü â³éñüê ïîëüñüêèõ êíÿç³â â ö³é áèòâ³

òàêîæ ï³äòâåðäæóþòü äæåðåëà, â ò. ÷. ³ ïåðåë³÷åí³ âèùå512.

Çàêèäè îêðåìèõ äîñë³äíèê³â õðîí³ñòó Îòòîêàðó Øò³-

ð³éñüêîìó, ÿêèé ñòâîðèâ ñâîþ ïðàöþ áëèçüêî 1310 ð., í³áè

îñòàíí³é äáàâ á³ëüøå ïðî ïîåòè÷íó ñòîðîíó ñâîãî òâîðó í³æ

ïðî ³ñòîðè÷íó ïðàâäèâ³ñòü513, äî ³íôîðìàö³¿ ïðî êíÿçÿ Ëåâà

íàâðÿä ÷è äîòè÷í³. Ïîëüñüêà ³ñòîð³îãðàô³ÿ ï³ääàëà ñóìí³âó

³íôîðìàö³þ ïðî ó÷àñòü â³éñüêà êíÿçÿ Ëåâà Äàíèëîâè÷à â ö³é

áèòâ³, âèñòóïàþ÷è ç äîâîë³ çàãàëüíèõ ì³ðêóâàíü ³ çàëèøàþ÷è

â ñòîðîí³ ïèòàííÿ äëÿ ÷îãî àâñòð³éñüêèì õðîí³ñòàì áóëî âè-

ãàäóâàòè ó÷àñòü äàëåêîãî ãàëèöüêîãî êíÿçÿ, íàçèâàþ÷è éîãî

ïî ³ìåí³514. À Àíòîí³ Áåðöÿê âçàãàë³ ñïðîáóâàâ äîâåñòè, ùî â

áèòâ³ ï³ä Ñóõèìè Êðóòàìè áðàëè ó÷àñòü ò³ëüêè ïîëüñüê³ íà-

éìàíö³, à íå â³éñüêà ïîëüñüêèõ êíÿç³â515. Òîä³, ÿê ç ÷åñüêèõ

P.231, 277.509 Heiling K. J. Leopold Stainreuter von Wien der Verfasser der sogenannten Österrei-

chische Chronik von den 95 Herrschaft en // Mittheilungen des Instituts für Österrei-

chische Geschichtsforschung. T.47. Innsbruck, 1933. S.257.510 Anonimi Leobiensis chronicon / Ed. H. Pez // Scriptores rerum Austriacarum veteres

ac genuini. T.1. Lipsiae, 1721. P.848; Ebendorfer Th omas. Chronica Austriae / Ed. A.

Lhotski // Monumenta Germanie Historica. Scriptores rerum Germanicarum. Seraes

Nova. T.13. Berlin–Zürich, 1967. P.146; Die Weltchronik des Mönchs Albert 1273/1277

– 1454/56 / Ed. R. Sprandel // Id., T.17. München, 1994. P.179.511 Eberhardi archidiaconi Ratisbonensis annals / Ed. Ph. Jaff é // Monumenta Germaniae

Historica. Scriptores. T.17. Hannoverae, 1861. P.593; Hermani Altahensis annals / Ed.

Ph. Jaff é // Ibid. P.410.512 Mika N. Walka o spadek po Babenbergach. S.90–91.513 Huber A. Die steiersche Reimchronik und das österreichische Interegnum //

Mittheilungen des Instituts für Österreichische Geschichtsforschung. T.4. 1883. S.41–

74. 514 Włodarski B. Polska i Ruś. S.157; Dąbrowski D. Stosunki polityczne Lwa Daniłowicza z

sąsiadami zachodnimi. S.49–50, 62; Mika N. Walka o spadek po Babenbergach. S.91–93.515 Berciak A. Polacy w bitwie pod Suchymi Krutami // Prace Naukowe Uniwersytetu

Śląskiego. № 72. Prace Historyczne. IV. Katowice, 1975. S.7–25.

136

äæåðåë âèïëèâàº, ùî êîðîëü ÷åêàâ íà ïîëüñüêèõ êíÿç³â òà ¿õ

äðóæèíè, íà ùî ñëóøíî çâåðíóâ óâàãó Íîðáåðò Ì³êà516. Ïî-

âàæí³ äîñë³äíèêè óõèëÿþòüñÿ â³ä âèð³øåííÿ öèõ ïðîáëåì517.

Â. Ïàøóòî ïîìèëêîâî âêàçàâ íà ó÷àñòü Ëåâà Äàíèëîâè÷à

â ö³é áèòâ³ íà ñòîðîí³ í³ìåöüêîãî êîðîëÿ Ðóäîëüôà Ãàáñáóð-

ãà518. Â³í âèõîäèâ ç ³íôîðìàö³¿ Ïðîäîâæóâà÷à õðîí³êè ïðå-

ñâ³òåðà Ìàãíóñà, çà ÿêîþ â ÷èñë³ ñîþçíèê³â êîðîëÿ ïîðÿä ç

ïîëîâöÿìè íàçâàí³ ðóñèíè519. Àëå öå ìîãëè áóòè äðóæèíè ç

óãîðñüêîãî â³éñüêà Ëàñëî IV Êóíà, íàáðàí³ â çàêàðïàòñüêèõ

êîì³òàòàõ, çíà÷íà ÷àñòèíà òåðèòîð³¿ ÿêèõ âõîäèëà äî êîðîë³â-

ñüêîãî äîìåíó520.

Â ÷èñë³ äæåðåë, ÿê³ çãàäóþòü ïðî ïîä³¿ ö³º¿ â³éíè, ö³êàâå

ïîâ³äîìëåííÿ Òîìàñà ç Ïàâ³¿. Â³äîìèé òåîëîã ³ ôðàíöèñêàí-

ñüêèé äèïëîìàò Òîìàñ Òóñö³ ç Ïàâ³¿ (áë. 1212–1284) áóâ äîáðå

îñâ³ä÷åíîþ ëþäèíîþ. Â 1245 ð. â³í áðàâ ó÷àñòü ó Ë³îíñüêîìó

ñîáîðó (äå âèñòóïàâ Ïåòðî Àêåðîâè÷521), ó 1253 ð. ¿çäèâ äî

Ãðåö³¿, Äàëìàö³¿ òà Áîãåì³¿ ³ ïî ³íøèõ çåìëÿõ ³ìïåð³¿, áóäó÷è

äîòè÷íèì äî óí³éíèõ ïåðåãîâîð³â í³êåéñüêîãî ïàòð³àðõà ç ïà-

ïîþ ²íîêåíò³ºì IV, ïîò³ì âèêëàäàâ òåîëîã³þ ó Ïàðì³, Áîëîíü¿

³ Ôåððàð³, à ç 1258 ð. áóâ ïð³îðîì òîñêàíñüêî¿ ïðîâ³íö³¿ Ôðàí-

öèñêàíñüêîãî îðäåíó522. Éîãî “²ñòîð³ÿ ³ìïåðàòîð³â ³ ïîíò³ô³-

ê³â” ñâ³ä÷èòü íå ò³ëüêè ïðî åðóäèö³þ àâòîðà, àëå é ïðî éîãî

äîáðó ïî³íôîðìîâàí³ñòü ó áàãàòüîõ äð³áíèöÿõ. Ïðèíàéìí³ ïðî

êîðîë³âñòâî Ðóñ³ â³í çíàâ íå ò³ëüêè ç ÷óòîê, ïåðåäàíèõ ÷å-

ðåç ï’ÿò³ ðóêè. Óí³éí³ ïåðåãîâîðè ç í³êåéñüêèì ïàòð³àðõîì

516 Mika N. Walka o spadek po Babenbergach. S.90–91.517 Див., наприклад: Kustemig A. Bitva na Moravskem poli u Suchych Krut a Jedenspeigen

26 Srpna 1278 // Česko-rakouske vztahy / Pod red. M. Blahovej i I. Hlavačka. Praha,

1998. S.163–189.518 Пашуто В. Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. С.300.519 Chronicon Magni Presbiteri continuation // Monumenta Germaniae Historica.

Scriptores. T.17. Hannoverae, 1861. P.533.520 Biedermann H. I. Die ungarischen Ruthenen, ihr Wohngebeit ihr Erwerb und ihre

Geschichte. Innsbruk, 1862. S.1–11. 521 Див.: Паславський І. Український епізод Першого Ліонського собору (1245 р.).

Дослідження з історії європейської політики Романовичів. Львів, 2009.522 Schneidler B. Italienische Geschichtsshreiber. Leipzig, 1909. S. 49–52; Рuano P. Th omas

de Pavie // Dictionnaire de Spiritualitú. Paris, 1991. P.867–868.

137

â³äáóâàëèñÿ ïàðàëåëüíî ç ïåðåãîâîðàìè ç Äàíèëîì Ðîìàíîâè-

÷åì ³ áóëè ëàíêàìè îäí³º¿ ïðîãðàìè. Òîìàñ Òóñö³ çàïèñàâ, ùî

÷åñüêîìó êîðîëþ âäàëîñÿ ñõèëèòè ðóñèí³â äî âèñòóïó ïðîòè

í³ìåöüêîãî êîðîëÿ, àëå Áîæèì ïîìèñëîì ñòàëàñÿ íåñïîä³âàíà

êîíôðîíòàö³ÿ ì³æ îñòàíí³ìè òà âîëîõàìè (bruteni et blaci)523.

Ö³ëêîì â³ðîã³äíî, ùî îòî÷åííþ Ëàñëî Êóíà âäàëîñÿ îðãàí³çó-

âàòè ïîõ³ä ïîëîâö³â ç âîëîõàìè (âlachi çà òîãî÷àñíèìè äæå-

ðåëàìè ëîêàë³çóþòüñÿ â³ä âåðõíüî¿ òå÷³¿ Ñàìîøà ³ äàë³ íà

ï³âäåíü ðàçîì ç ñëîâ’ÿíñüêèì íàñåëåíííÿì524) ó Ïðóòñüêî-Äí³-

ñòðîâñüêîìó ìåæèð³÷÷³, ÿêèé çàâàäèâ øèðø³é ó÷àñò³ â³éñüê

Ëåâà Äàíèëîâè÷à àáî ³ éîãî ñàìîãî ó âèïðàâ³ ïðîòè Ðóäîëü-

ôà Ãàáñáóðãà, ÷åðåç ùî, ÿê çàïèñàâ ÷åñüêèé õðîí³ñò ²íäæ³õ ç

Õåéìáóðãó, “Îòòîêàð êð³ì ïîëÿê³â ç³áðàâ íåáàãàòî ãîñòåé”525.

15 ëèïíÿ 1278 ð. Ïøåìèñë ²² Îòòîêàð çóïèíèâñÿ á³ëÿ

Áðíî, ÷åêàþ÷è íà ïîëüñüê³ òà ðóñüê³ â³éñüêà. 28 ñåðïíÿ 1278 ð.

ï³ä Äþðíêðóòîì ó íüîãî áóëî áëèçüêî øåñòè òèñÿ÷ âî¿í³â, â

ò. ÷. á³ëÿ òèñÿ÷³ ëèöàð³â. Íå ìåíøå ïîëîâèíè öüîãî â³éñüêà

ñêëàäàëè ïîëüñüê³ äðóæèíè. Ìàëîéìîâ³ðíî, ùîáè â ¿õ ÷èñ-

ë³ íå áóëî æîäíîãî ïîëüñüêîãî êíÿçÿ ç òèõ, ÿêèõ çãàäóâà-

ëè àâñòð³éñüê³ õðîí³ñòè. Â öüîìó â³éñüêó áóëà òàêîæ ðóñüêà

äðóæèíà ³, íàâ³òü, çàãîíè ç Ïðèáàëòèêè (ìîæëèâî òåâòîíñüê³

ñîþçíèêè Ïøåìèñëà ²² Îòòîêàðà òà Ëåâà Äàíèëîâè÷à). Ó â³é-

ñüêó Ðóäîëüôà ôîí Ãàáñáóðãà áóëî á³ëÿ 8500 âî¿í³â, àëå âñüîãî

300-550 ëèöàð³â. Äâ³ òðåòèíè öüîãî â³éñüêà ñêëàäàëà óãîðñüêà

àðì³ÿ, ïåðåâàæíî ïîëîâö³ ³ ÷àñòèíè, íàáðàí³ ç êîðîë³âñüêîãî

äîìåíó526. Âòðàòè ïîëÿê³â òà ðóñè÷³â ó ö³é áèòâ³ òåæ áóëè

çíà÷íèìè. Ñâîÿêè òà ñîþçíèêè Ëåâ Äàíèëîâè÷ òà Áîëåñëàâ

Ñîðîì’ÿçëèâèé îñîáèñòî ó÷àñò³ ó áèòâ³, íàïåâíî, íå áðàëè,

õî÷à ñòîñîâíî Ëåâà ïîòð³áí³ ùå á³ëüø ´ðóíòîâí³ äîñë³äæåííÿ

òåêñò³â õðîí³ê òà ¿õ äæåðåë.

523 Th ome tusci Gesta Imperatorum et Pontifi cum / Ed. E. Ehrenfeuchter // Monumenta

Germaniae Historica. Scriptores. T.22. Hannoverae, 1872. P.525.524 Pop I.-A. Romanians and Hungarians from the 9th to the 14th Century. Th e Genesis of

the Transylvanian State. Cluj-Napoca, 1996. P.112–113 (Mapa). 525 Letopis Jindřicha Heimburského / Wyd. J. Emler // Fontes Rerum Bohemicarum. T.3.

Praha, 1882. S.316..526 Kusternig A. Bitwa na Moravskim polu (u Suchych Krut a Jedenspeigen) 26 srpna 1278

// Česko-rakowské vztahy ve 13. století. Praha, 1998. S.173.

138

Ïðèºäíàííÿ çåìåëü â Çàêàðïàòò³. Ïèòàííÿ ïðî âõîäæåí-

íÿ Çàêàðïàòòÿ äî Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿ äåðæàâè ç ïîë³òè÷-

íèõ ì³ðêóâàíü àáî çàïåðå÷óºòüñÿ527 àáî ïðîñòî îïóñêàºòüñÿ528.

Ïðîòå â äîêóìåíò³ ç 1299 ð. íàäæóïàí áåðåçüêèé Ãðèãîðié

íàçâàíèé „óðÿäíèêîì Ëüâà êíÿçÿ ðóñüêîãî” („Nos Gregorius

comes de Beregh officialis Leu ducis Ruthenorum et quotuor iu-

dices nobelium de eodem damus pro memoria”529). Ïiä 1307 ð.

527 Див., наприклад: Василенков М. И. Принадлежала ли Подкарпатская Русь к Га-

лицко-Волынской державе с 1281 по 1321 год? // Русин (Ужгород). 1923. Ч.155–

159.. 528 Одним з рідких виключень є дослідження провідного угорського історика Дьєр-

дя Дьорффі (1917–2000), який, аналізуючи топоніми східних комітатів Угорсь-

кого королівства, прийшов до висновку щодо їхнього активного заселення

вихідцями з Русі впродовж ХІІІ–XIV ст. і пов’язав з цими процесами і належ-

ність комітату Берег до володінь князя Льва Даниловича у кінці ХІІІ ст. (див.:

Györff y Gy. Az Árpadkori Magyarország történeti földrajza. Budapest: Akademiae

kiadó, 1963). 529 Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus as civilis / Ed. G.Fejer. Т.6. Vol.2. Budae,

1830. P.216–217; Купчинський О. Акти та документи Галицько-Волинського кня-

зівства ХІІІ – першої половини ХІV століть. Дослідження. Тексти. Львів, 2004.

С.125–129.

Çóñòð³÷ Ëàñëî Êóíà ç Ðóäîëüôîì Ãàáñáóðãîì ï³ñëÿ áèòâè ï³ä Äþðíêðóòîì

139

öåé äîñòîéíèê çãàäàíèé âäðóãå530. Çðîçóì³ëî, ùî öåé íàäæó-

ïàí Ãðèãîð³é (à íå Ãåîðã³é) íå ì³ã áóòè òîòîæí³ì ç êíÿçåì

Þð³ºì Ëüâîâè÷åì, ÿê öå äîïóñêàº Ñåðã³é Ôåäàêà531. Öå áóâ

îäèí ç ì³ñöåâèõ ìàãíàò³â, ÿêèé ïåðåáóâàâ íà ñëóæá³ ó êíÿçÿ Ëåâà

Äàíèëîâè÷à. Ö³êàâî òàêîæ, ùî â óãîðñüêîìó äîêóìåíò³ ç 1277 ð.

âêàçóâàëîñÿ, ùî ë³ñ Êîáèëè ï³âäåíí³øå ì. Áàðä³ºâà çíàõî-

äèòüñÿ „á³ëÿ çàñ³ê íàøîãî êîðîë³âñòâà ³ êîðîë³âñòâ Ïîëüù³

òà Ðóñ³”532. À çà àâòîðîì „Ïîëüñüêî-óãîðñüêî¿ õðîí³êè” á³ëÿ

Ñîëîíîãî ãðàäó ó Ñëîâà÷÷èí³ ñõîäèëèñÿ êîðäîíè „ì³æ óãîð-

öÿìè, ðóñèíàìè ³ ïîëÿêàìè”533. Ó 1308 ð. ïðåòåíäåíò íà óãîð-

ñüêèé ïðåñòîë áàâàðñüêèé ãåðöîã Îòòî âò³êàâ â Áàâàð³þ ÷åðåç

çàêàðïàòñüê³ âîëîä³ííÿ êîðîëÿ Þð³ÿ, ç ÿêèì ìàâ òåïëó çó-

ñòð³÷, â³äçíà÷åíó àâñòð³éñüêèì õðîí³ñòîì Îòòîêàðîì Øò³ð³é-

ñüêèì534.

Îòîæ âõîäæåííÿ Çàêàðïàòòÿ äî Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿ äåð-

æàâè íå âèêëèêàº æîäíèõ ñóìí³â³â, ÿê ³ àâòåíòè÷í³ñòü äæå-

ðåë, â ÿêèõ ïðî öå çãàäóºòüñÿ535. Äèñêóñ³éíèìè çàëèøàþòüñÿ

ïèòàííÿ ïðî ÷àñ ³ òðèâàë³ñòü âõîäæåííÿ öèõ çåìåëü äî êîðî-ë³âñòâà Ðóñ³, ÿê òîä³ îô³ö³éíî íàçèâàëàñÿ Ãàëèöüêî-Âîëèí-

ñüêà äåðæàâà.

Çðîçóì³ëî, ùî Ëåâ Äàíèëîâè÷ íå ïðîáà÷èâ Ëàñëî Êóíîâ³

í³ âòðàò, ïîíåñåíèõ íà Ìîðàâñüêîìó ïîë³, äå óãîðñüêå â³éñüêî

â³ä³ãðàëî îñíîâíó ðîëü, í³ íàïàäó ïîëîâö³â òà âîëîõ³â. Áî-

ðîòüáó áóëî ïðîäîâæåíî ³ ï³ñëÿ òîãî, ÿê “àâñòð³éñüêèé âóçîë”

áóëî ðîçðóáàíî ï³ä Äþðíêðóòîì ³ ñïàäùèíà Áàáåíáåðã³â ïåðå-

éøëà äî Ãàáñáóðã³â. Ðóäîëüô ² Ãàáñáóðã áëèñêó÷å âèêîðèñòàâ

ñïðèÿòëèâó ñèòóàö³þ ï³ñëÿ ö³º¿ ïåðåìîãè. Àâñòð³ÿ ç Øò³ð³ºþ

530 Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus as civilis. P.213–214, 239–240. 531 Федака С. Галицько-Волинська держава і Закарпаття // Король Данило Романо-

вич і його місце в українській історії. Львів, 2003. С.71.532 Wenzel G. Codex diplomaticus Arpadianus cortinuatus. Pest, 1811. P.166–167.533 Ставровський О. Словацько-польсько-угорське прикордоння до XVIII ст.

Пряшів, 1967. С. 14, 377.534 Ottokars österreichische Reimmchronik / Ed. J. Seemüller // Monumenta Germaniae

Historica. Deutsche Chroniken. T.5/1. Hannoverae, 1893. P.1152–1154.535 Див., наприклад: Katona A. St. Historia critica Regum Hungariae, stirpis Avstriacae.

T.7. Budae, 1793. P.1200; Codex diplomaticus Hungariae eclesiasticus et civilis / Ed. G.

Fejer. T.6. Vol.2. Budae, 1830. P.216–217, 239–240.

140

òà Êðàéíîþ ñòàëà éîãî äîìåíîì ç ÿêîãî ³ ïî÷àëîñÿ ñõîäæåí-

íÿ îäí³º¿ ç ãîëîâíèõ ºâðîïåéñüêèõ äèíàñò³é. Ìàðêãðàôñòâî

Ìîðàâ³ÿ îòðèìàëî ñòàòóñ îêðåìî¿ äåðæàâè ï³ä óïðàâë³ííÿì

÷åñüêîãî êîðîëÿ.

Ìîëîäèé Ëàñëî Êóí íå çóì³â ñêîðèñòàòèñÿ ç ïëîä³â ïåðå-

ìîãè, ÿêó çàáåçïå÷èâ ñâîºìó ñîþçíèêîâ³. Ó 1279 ð. áàðîíè

çìóñèëè êîðîëÿ Ëàñëî Êóíà âèäàòè àêòè â³ä 23 ÷åðâíÿ òà 10

ñåðïíÿ ñïðÿìîâàí³ ïðîòè ïîëîâö³â. Òèì ñàìèì êîðîëü ïîçáàâ-

ëÿâñÿ ñâîº¿ ãîëîâíî¿ îïîðè. Óãîðùèíó çíîâó îõîïèëà ì³æóñîá-

íà áîðîòüáà, à ó Ëàñëî Êóíà çàëèøèâñÿ ò³ëüêè ïèøíèé òèòóë

“Ëàñëî, ç Áîæî¿ ëàñêè êîðîëü Óãîðùèíè, Äàëìàö³¿, Õîðâàò³¿,

Áîãåì³¿ [×åõ³¿ – Ë. Â.], Ñåðá³¿, Ãàëè÷èíè, Âîëîäèìèðè¿ [òîáòî

ãàëèöüêî-âîëèíñüêèé – Ë. Â.], Ïîëîâö³â, Áîëãàð³¿”536.

Àëå Ëåâ Äàíèëîâè÷ íå ì³ã ñêîðèñòàòèñÿ ç öèõ çì³í â ïî-

âí³é ì³ð³, òàê ÿê ñàì ïîâ³â áîðîòüáó çà êðàê³âñüêèé òðîí.

Ò³ëüêè ó 1281 ð. Ëåâ Äàíèëîâè÷ çäiéñíèâ ïîõiä ó æóïó Óãî÷ó

àæ äî Âèøêîâà, ùî äîçâîëÿº ïðèïóñòèòè, ùî êíÿçü ìàâ âæå

òåðèòîði¿ çà Êàðïàòàìè, ñêîð³øå âñüîãî æóïó Áåðåã. Çâ³äñè

âèñòóïèëè ãàëèöüê³ â³éñüêà ³ ñþäè â³äñòóïèëè ï³ñëÿ çàâåð-

øåííÿ ïîõîäó. ßêáè Ëåâó Äàíèëîâè÷ó äîâåëîñÿ äâ³÷³ ôîðñó-

âàòè êàðïàòñüê³ ïåðåâàëè, òî ïîõ³ä âèãëÿäàâ áè ³íàêøå ³ ì³ã

ìàòè çîâñ³ì ³íø³ íàñë³äêè.

Áóëè çäîãàäêè, ùî Ëåâ Äàíèëîâè÷ îòðèìàâ Çàêàðïàòòÿ

ÿê âiíî çà äðóæèíîþ Êîíñòàíöiºþ i âæå ç 1251 ð. âîëîäiâ

ïðèíàéìíi Áåðåçüêîþ æóïîþ. Ïîä³áíî äî öüîãî ïåðåä íèì

òðèìàâ Çàêàðïàòòÿ ³íøèé çÿòü êîðîëÿ Áåëè IV – Ðîñòèñëàâ

Ìèõàéëîâè÷537. Àëå ó 1271 ð. êîðîëåì Ñòåôàíîì V áóâ íàäà-

íèé ïðèâiëåé ì³ñòó Ëîìïåðòñàñó (Áåðåãîâó)538, ùî áóëî áè ïî-

ðóøåííÿì ïðàâ ñþçåðåíà, ÿêáè æóïà Áåðåã íàëåæàëà Ëåâîâi

Äàíèëîâè÷ó. Îòæå äî 1271 ð. æóïà Áåðåã ùå áóëà â ÷èñë³

óãîðñüêèõ âîëîä³íü.

Ó 1283 òà 1285 ðð. â³äáóëèñÿ ïîõîäè Ëüâà Äàíèëîâè-

÷à â Óæàíñüêó æóïó. Â äðóãîìó ïîõîä³ ãàëèöüêèé êíÿçü ðà-

536 “Ladislaus, Dei gratia Hungariae, Dalmatiae, Croatiae, Bohemiae, Serviae, Halliciae,

Lodomerae, Cumaniae, Bulgariaque rex…” (Codex diplomaticus Hungariae

eclesiasticus et civilis / Ed. G. Fejer. T.5. Vol.2. Budae, 1829. P.518).537 Komáromy A. Ugocsa vármegye keletkezése. Budapest, 1896. P.37.538 Державний архів Закарпатської області. Ф.10. Оп.8. Спр.1493. Арк. 16–23

141

çîì ç îðäèíöÿìè ï³øîâ àæ ó Ïàííîí³þ ³ óãîðñüêèé êîðîëü

ëåäü â³äñòîÿâ Ïåøò539. Íà ñëóøíó äóìêó Ì. Ãðóøåâñüêîãî ãà-

ëèöüêîìó êíÿçåâ³ âäàëîñÿ îïàíóâàòè ÷àñòèíó Çàêàðïàòòÿ â

õîä³ êîíôðîíòàö³¿ ç Ëàñëî IV. ² ñòàëîñÿ öå ïðîòÿãîì 1278-

1279 ðð. äî ïî÷àòêó â³éíè çà ïîëüñüêó ñïàäùèíó, áî ó 1281 ð.

âæå ç ö³º¿ òåðèòîð³¿ â³í âòîðãíóâñÿ ó ñóñ³äíþ æóïó Óãî÷ó.

Áðàê äæåðåë íå äîçâîëÿº äåòàëüí³øå ðîçãëÿíóòè ö³ ïîä³¿, àëå

ìîæíà ñòâåðäæóâàòè, ùî â³éíà ç Óãîðùèíîþ, ÿêà ðîçïî÷àëà-

ñÿ ó 1278 ð. òðèâàëà àæ äî çàãèáåë³ Ëàñëî Êóíà ³ â öþ â³éíó

áóëè âòÿãíåí³ ïîëüñüê³ ïðîòèâíèêè Ëåâà Äàíèëîâè÷à, ÿê³ â³ä-

ðàçó æ ñòàâàëè ñîþçíèêàìè óãîðñüêîãî êîðîëÿ.

Ãåðá ì. Ëîìïåðòñàñ (Áåðåãîâî), ÿêå ç 1271 ð. áóëî öåíòðîì

æóïè Áåðåã, ïîâíiñòþ ñïiâïàäàº ç ðàííiì ãåðáîì Ëüâîâà. Öåé

ãåðá ìiã áóòè íàäàíèì êíÿçåì Ëåâîì Äàíèëîâè÷åì öåíòðó

ñâî¿õ âîëîäiíü ó Çàêàðïàòòi540. Âðàõîâóþ÷è ïîë³òèêó ï³äòðèì-

êè í³ìåöüêèõ êîëîí³ñò³â Ëåâîì Äàíèëîâè÷åì â ãàëèöüêèõ

çåìëÿõ, ìîæíà íå ñóìí³âàòèñÿ, ùî â³í ï³äòðèìàâ í³ìåöüêèõ

êîëîí³ñò³â (ñàñ³â) â Çàêàðïàòò³.

Äåÿê³ ³ñòîðèêè ñõèëüí³ ââàæàòè, ùî êð³ì æóïè Áåðåã äî

ñêëàäó çàêàðïàòñüêèõ âîëîä³íü ðóñüêèõ êîðîë³â íàëåæàëè

³ ìàðàìîðîñüê³ çåìë³ ç Õóñòîì,541 àëå äëÿ öüîãî íåìàº äî-

êàç³â. Òàê ñàìî áðàê äîêàç³â ñòîñîâíî âåðñ³¿ Þð³ÿ Õèìèíöÿ

í³áè òåðèòîð³ÿ êîì³òàòó Ñï³ø ïðèºäíàëàñÿ äî Ãàëèöüêî-âî-

ëèíñüêî¿ äåðæàâè ó 1286 ð. âíàñë³äîê ïîâñòàííÿ ó ñð³áíèõ

êîïàëüíÿõ, ï³äòðèìàíîãî ì³ñöåâèìè „ðóñüêèìè ìàãíàòàìè”,

ÿêå áóëî ñïðîâîêîâàíå áóä³âíèöòâîì í³ìåöüêèìè êîëîí³ñòàìè

ñâî¿õ õðàì³â òà ìîíàñòèð³â542. Á³ëüø àðãóìåíòîâàíî âèãëÿäàº

çäîãàäêà Ìèõàéëà Òðîÿíà ïðî ïðèºäíàííÿ âíàñë³äîê ïîõîäó

1283 ð. çàõ³äíî¿ ÷àñòèíè Çàêàðïàòòÿ „â³ä íèí³øíüîãî Áåðå-

ãîâà äî ãîðè Ìàêîâèöÿ”543, áî ç ëèñòà êîðîëÿ Êàðëà Ðîáåðòà

âèïëèâàº, ùî çàìîê Mackk ó æóïi Øàðîø äî ïî÷àòêó 1320-õ ðð.

539 Див. фрагмент францисканського аноніма XIV ст.: Scriptores Rerum Hungaricarum tempore ducum regumque stirpis Arpadianae gestarum. V.1. P.472.

540 Пачовський В. Срібна земля. Ужгород, 1993. С.41.541 Вегеш М. Лев Данилович // Вчені, письменники і політичні діячі про Україну.

Вип.2. Ужгород, 1996. С.34–39. 542 Хименець Ю. Закарпаття – земля української держави. Ужгород,1991. С.17.543 Троян М. Мукачівський замок. Ужгород, 1982. С.9.

142

íàëåæàâ ðóñüêèì êíÿçÿì544. Àëå öå ìîãëî ñòàòèñÿ ³ ðàí³øå

(ñóäÿ÷è ç äîêóìåíòà 1277 ð.) ³ ï³çí³øå (ó ïåð³îä áîðîòüáè çà

ñïàäùèíó Àðïàäîâè÷³â ó 1301-1321 ðð.) òà òðèâàòè íåäîâãî.

Ïîëüñüêà ñïàäùèíà. Êðàê³âñüêèé êíÿçü Áîëåñëàâ

Ñîðîì’ÿçëèâèé ïîìåð íåâäîâç³ ï³ñëÿ 6 ãðóäíÿ 1279 ð.545 Ç

îãëÿäó íà òå, ùî â³í äîòðèìàâñÿ îá³òíèö³ “øëþáó ÷èñòîòè”

ç Êóíåãóíäîþ, ñïàäêîºìö³â ó íüîãî íå áóëî. Ùå ó 1273 ð.

êðàê³âñüêèé êíÿçü îãîëîñèâ ñïàäêîºìöåì äâîþð³äíîãî ïëå-

ì³ííèêà ñºðàäñüêîãî êíÿçÿ Ëºøêà ×îðíîãî, ùî âèêëèêàëî

ñïðîòèâ ³íøèõ êíÿç³â òà çíàò³, ÿê³ ï³äòðèìàëè ïðåòåíç³¿ îäíî-

ãî ç îïîëüñüêèõ êíÿç³â Âëàäèñëàâà546. Ðîçãîðòàëàñÿ áîðîòüáà

çà êðàê³âñüêèé ïðåñòîë, âîëîäàð ÿêîãî ââàæàâñÿ ñþçåðåíîì

Ïîëüù³.

Çðîçóì³ëî, ùî Ëåâ Äàíèëîâè÷ ìàâ äîáðó ³íôîðìàö³þ ïðî

ñèòóàö³þ â Ïîëüù³. Ìàþ÷è ìîæëèâ³ñòü ñïåðòèñÿ íà äîïîìîãó

âîëèíñüêèõ êíÿç³â, Íîãàÿ, ÷àñòèíè ïîëüñüêî¿ åë³òè òà ìàçî-

âåöüêèõ êíÿç³â Êîíðàäà òà Áîëåñëàâà, ñèí³â Çåìîâèòà, à òà-

êîæ ñâîãî çÿòÿ áèòîìñüêîãî ³ ãëîãîâñüêîãî êíÿçÿ Êàçèìèðà

Âëàäèñëàâîâè÷à òà éîãî áðàòà îïîëüñüêîãî êíÿçÿ Áîëåñëàâà ³

÷åõ³â, â³í âèñóíóâ ñâî¿ âëàñí³ ïðåòåíç³¿ íà êðàê³âñüêèé òðîí.

Ïî êóæåëþ ÿê ìóæ Êîíñòàíö³¿ â³í òàê³ ïðàâà ìàâ. ² ñïðîáà

ñêîðèñòàòèñÿ öèìè ïðàâàìè çîâñ³ì íå áóëà ïîë³òè÷íîþ àâàí-

òþðîþ. Â ñåðåäí³õ â³êàõ ìîæíà â³äøóêàòè äåñÿòêè ïîä³áíèõ

ñïðîá ³ çà ìåíø ñïðèÿòëèâèõ îáñòàâèí. Ó âèïàäêó âäàëîãî çà-

âåðøåííÿ òàêî¿ ñïðîáè Ëåâ Äàíèëîâè÷ â³äðàçó á ïåðåòâîðèâñÿ

â ïîâàæí³øîãî êîíêóðåíòà Ðóäîëüôà ² â ïîð³âíÿíí³ ³ç çàãè-

áëèì Ïøåìèñëîì ²² Îòòîêàðîì. Ìîæëèâî, ùî äåñü ó ïðèõî-

âàíèõ ïëàíàõ Ëåâà Äàíèëîâè÷à áóëî ïðîäîâæåííÿ ïîë³òèêè

áàòüêà ³ çâ³ëüíåííÿ â³ä ìîíãîëüñüêî¿ îï³êè, ìîæëèâ³ñòü äëÿ

÷îãî äàâàâ áè ñòàðøèé ïîëüñüêèé ïðåñòîë. Äî òàêîãî ïðèïó-

ùåííÿ ï³äøòîâõóº ôàêò øëþáó õîëìñüêîãî êíÿçÿ Þð³ÿ Ëüâî-

âè÷à ç äî÷êîþ òâåðñüêîãî ³ âåëèêîãî âîëîäèìèðñüêîãî êíÿçÿ

ßðîñëàâà ßðîñëàâè÷à547, áðàò ÿêî¿ Ñâÿòîñëàâ ßðîñëàâè÷ òðè-

544 Codex diplomaticus Hungariae ecclesiasticus as civilis / Ed. G.Fejer. Т.8. Vol.2. Budae, 1834. P.326.

545 Balzer O. Genealogia Piastów. Kraków, 2005. S.489–490. 546 Samsonowicz H. Leszek Czarny // Poczet krolów i ksążąt polskich. Warszawa, 1980. S. 198.547 ПСРЛ. Т.2. Стб.884.

143

ìàâ Òâåðñüêå êíÿç³âñòâî ³ òåæ ïðåòåíäóâàâ íà ïåðø³ñòü ó Ï³â-

í³÷íî-Ñõ³äí³é Ðóñ³. Çà ³íøèõ óìîâ òàêèé øëþá, ÿêèé ñêð³-

ïëþâàâ òâåðñüêî-ãàëèöüêèé ñîþç, áóâ áè ïîçáàâëåíèé ñåíñó.

Ñàìà Êóíåãóíäà òàêîæ ï³äòðèìóâàëà ñâîãî ñâîÿêà Ëåâà Äàíè-

ëîâè÷à, ÷åðåç ùî ï³çí³øå ìàëà íåïðîñò³ ñòîñóíêè ç Ëºøêîì

×îðíèì, ÿêèé çàâåðøèëèñÿ ñïî÷àòêó â³äìîâîþ â³ä áåöêî¿ ³

êîð÷èíñüêî¿ êàøòåëÿí³é ó 1284 ð., à ïîò³ì îñòàòî÷íèì âñòó-

ïîì äî ìîíàñòèðÿ â Ñòàðîìó Ñîí÷³ 24 êâ³òíÿ 1289 ð.548

Îäíàê íàéá³ëüøèìè ïðîòèâíèêàìè ïëàí³â ãàëèöüêîãî

êíÿçÿ áóëè íå Ëºøêî ×îðíèé òà éîãî ñîþçíèê óãîðñüêèé êî-

ðîëü Ëàñëî Êóí, à áðàòè Ëåâà Äàíèëîâè÷à: Âîëîäèìèð Âà-

ñèëüêîâè÷ òà Ìñòèñëàâ Äàíèëîâè÷. Âîëèíñüê³ â³éñüêà áðàëè

ó÷àñòü ó ö³é â³éí³ ï³ä òèñêîì îðäèíö³â. Öå, ìîæëèâî, ³ ñòàëî

îäí³ºþ ç ïðè÷èí ïîðàçêè â³éñüêà Ëåâà á³ëÿ ì³ñòà Êîïøèâíè-

öÿ íà áåðåç³ ð. Êîïøèâ’ÿíêè, ë³âî¿ ïðèòîêè Â³ñëè çà Ñàíäîìè-

ðîì ïî äîðîç³ íà Êðàê³â. Áèòâà â³äáóëàñÿ 23 ëþòîãî 1280 ð.549

Â³éñüêî Ëåâà â³äñòóïèëî àæ äî Ëüâîâà, à Ëºøêî ×îðíèé ó

áåðåçí³ 1280 ð. çäîáóâ ³ ðîçîðèâ Ïåðåâîðñüê550. Îäíàê ñïðîáà

íàïàäó íà Áåðåñòÿ ïðîâàëèëàñÿ551. Íà ïî÷àòêó 1281 ð. Ëºøêî

×îðíèé â³äáèâ íàïàä ìîíãîëüñüêîãî â³éñüêà, ÿêå âòîðãíóëîñÿ

â Ïîëüùó íà ï³äòðèìêó Ëåâà Äàíèëîâè÷à552.

Äàë³ Ëºøêî ×îðíèé ðîçïî÷àâ ðîçïðàâëÿòèñÿ ç ïîëüñüêè-

ìè ñîþçíèêàìè Ëåâà Äàíèëîâè÷à. Ó 1282 ð. êðàê³âñüêèé

êíÿçü ï³äáèâ ìîëîäøîãî ç ìàçîâåöüêèõ êíÿç³â ïëîöüêîãî êíÿ-

çÿ Áîëåñëàâà Çåìîâèòîâè÷à âèñòóïèòè ïðîòè ñòàðøîãî áðàòà

÷åðñüêîãî êíÿçÿ Êîíðàäà. Ëåâ Äàíèëîâè÷ íåãàéíî âèñëàâ íà

äîïîìîãó Êîíðàäó Çåìîâèòîâè÷ó ðàò³, î÷îëåí³ ñëîí³ìñüêèì

êíÿçåì Âàñèëüêîì Ðîìàíîâè÷åì òà õîëìñüêèì êíÿçåì Þð³ºì

Ëüâîâè÷åì553.

548 Див.: Homza M. Sytuacja polityczna Spiszu. S.166–167.549 ПСРЛ. Т.2. Стб.881–882; Monumenta Poloniae Historica. T.2. S.847, 878; T.3. S.50–

51. .550 ПСРЛ. Т.2. Стб.872.551 ПСРЛ. Т.2. Стб.889–890.552 Див.: Jackson P. Mongołowie i Zachód. S.251.553 ПСРЛ. Т.2. Стб.882–887.

144

Ó ëþòîìó 1285 ð., êîëè â³éñüêî Ëåâà Äàíèëîâè÷à ðàçîì ç

îðäèíöÿìè ïåðåáóâàëî ó ïîõîä³ â Óãîðùèí³, Áîëåñëàâ Çåìî-

âèòîâè÷ ñïóñòîøèâ îêîëèö³ Ùåêàðåâà. Ïîâåðíóâøèñü ç Óãîð-

ùèíè, Ëåâ Äàíèëîâè÷ ç’ºäíàâñÿ ç âîëèíñüêèìè â³éñüêàìè,

ÿêèõ çíîâó î÷îëþâàâ ñëîí³ìñüêèé êíÿçü Âàñèëüêî Ðîìàíî-

âè÷, ³ âòîðãíóâñÿ â çåìë³ ïëîöüêîãî êíÿçÿ, ä³éøîâøè äî Âèø-

ãîðîäà. Äî ïðîäîâæåííÿ ö³º¿ â³éíè â³í çàëó÷èâ ³ ëèòîâö³â,

ÿê³ ñïóñòîøèëè Ëþáë³íùèíó554. Áðîí³ñëàâ Âëîäàðñüê³ ñëóøíî

ðîçãëÿäàâ ïîä³¿ 1285 ð. ÿê øèðîêîìàñøòàáíó â³éíó Ëºøêà

×îðíîãî ç Ðîìàíîâè÷àìè555. Î÷åâèäíî, ùî öå áóëî ïðîäîâæåí-

íÿ áîðîòüáè çà êðàê³âñüêèé ïðåñòîë.

Îðäèíñüêà êàðòà. Àêòèâíà çîâí³øíÿ ïîë³òèêà Ëåâà Äà-

íèëîâè÷à âèêëèêàëà çàíåïîêîºííÿ éîãî áðàò³â âîëèíñüêèõ

êíÿç³â Âîëîäèìèðà Âàñèëüêîâè÷à òà Ìñòèñëàâà Äàíèëîâè÷à.

Äîêè â Çîëîò³é Îðä³ ðîçïîðÿäæàâñÿ Íîãàé, âîíè íå ñì³ëè â³ä-

âåðòî ïåðå÷èòè ñòàðøîìó áðàòîâ³ ³ ñþçåðåíó. Àëå ñèòóàö³ÿ â

ï³âäåííèõ ñòåïàõ ïî÷àëà çì³íþâàòèñÿ. Íîãàé ïîñòàâèâ íà ïðå-

ñòîë íåñïîñiáíîãî Òóäà-Ìåíãó (1282-1287) â ïîðóøåííÿ çàïî-

â³òó Ìåíãó-Òèìóðà, ÿêèé õîò³â áà÷èòè ñïàäêîºìöåì íå áðàòà,

à ïëåì³ííèêà Òåëåáóãó. Ñòàâøè õàíîì, Òóäà-Ìåíãó ïðèéíÿâ

³ñëàì, à äàë³ çàõîïèâñÿ ì³ñòè÷íèìè â÷åííÿìè ñóô³¿â, âðåøò³

îãîëîñèâ ñåáå äåðâ³øåì ³ ïîñòóïîâî ñòàâ ïîâí³ñòþ â³äõîäèòè

â³ä äåðæàâíèõ ñïðàâ. Ó 1287 ð., çà ñâ³ä÷åííÿì Ðóêä-àä-Ä³íà,

â³í âðåøò³ çîâñ³ì ç³éøîâ ç ðîçóìó556. Íîãàé ñòàâ ïîâí³ñòþ ðîç-

ïîðÿäæàòèñÿ íà âñ³é òåðèòîð³¿ êîëèøíüî¿ Ðóñ³, ÷àñòî íå çâåð-

òàþ÷è óâàãó íà õàíà. Òóäà-Ìåíãó ï³äòðèìóâàâ ãîðîäåöüêîãî ³

êîñòðîìñüêîãî êíÿçÿ Àíäð³ÿ Îëåêñàíäðîâè÷à ó éîãî áîðîòüá³ ç

ñòàðøèì áðàòîì ïåðåÿñëàâ-çàë³ñüêèì êíÿçåì Äìèòðîì Îëåê-

ñàíäðîâè÷åì çà ïðåñòîë âåëèêîãî âîëîäèìèðñüêîãî êíÿçÿ.

Áîðîòüáà ïðîõîäèëà ç ïåðåì³ííèì óñï³õîì, àëå êîëè Äìèòðî

Îëåêñàíäðîâè÷ çâåðíóâñÿ äî Íîãàÿ, ó 1284 ð. áîðîòüáà çàâåð-

øèëàñÿ íà éîãî êîðèñòü557.

554 ПСРЛ. Т.2. Стб.888–889. 555 Włodarski B. Polska i Ruś. S.202–205.556 Тизенгаузен В. Г. Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды.

Т.1. С.105–106.557 Див.: Веселовский Н. И. Хан из темников Золотой Орды. Ногай и его время //

Записки Российской АН. Серия 8. История. Т.13. № 6. Москва, 1922; Горский А.

145

Ñêîðèñòàâøèñü íåñïðîìîæí³ñòþ ÷è ñïðàâæí³ì áåçóì-

ñòâîì Òóäà-Ìåíãó, ñòàðøèé ç îãëàí³â Òåëåáóãà (Òóëà-Áóêà) ç

áðàòîì Êóí÷èêîì òà ñèíàìè Ìåíãó-Òèìóðà Àëêóºì ³ Òîãðè-

ëîì, çìóñèëè Òóäà-Ìåíãó ïåðåäàòè ïðàâë³ííÿ â ðóêè Òåëå-

áóãè. Òåëåáóãà ñïî÷àòêó ïðàâèâ â³ä ³ìåí³ óñóíåíîãî õàíà, à

ïîò³ì çîâñ³ì ïîçáóâñÿ éîãî ³ ïðîãîëîñèâ ñåáå õàíîì. Â³í äîáðå

ðîçóì³â, ùî äëÿ ïîâíîãî óòâåðäæåííÿ íà çîëîòîîðäèíñüêîìó

ïðåñòîë³ íåîáõ³äíî ï³äïîðÿäêóâàòè ñîá³ Íîãàÿ, ÿêèé íà öåé

÷àñ êð³ì âñüîãî ³íøîãî çàëèøàâñÿ íàéñòàðøèì çà â³êîì ñåðåä

íàùàäê³â Äæó÷³.

Òîìó ë³òîì 1287 ð. Òåëåáóãà îðãàí³çóâàâ ïîõ³ä âåëèêîãî

îðäèíñüêîãî â³éñüêà â Óãîðùèíó. Öå áóâ ïåðøèé ïîõ³ä ó Çà-

õ³äíó ªâðîïó ï³ñëÿ Áàòó, î÷îëåíèé ñàìèì ñàìîãî çîëîòîîð-

äèíñüêèì õàíîì. Âèãëÿäàº òàê, ùî ïîõ³ä çàïëàíóâàëè Íîãàé

ç Ëåâîì Äàíèëîâè÷åì â õîä³ â³éíè îñòàííüîãî ç Ëàñëî Êó-

íîì. Âîíè âæå çä³éñíèìè íèçêó óñï³øíèõ ïîõîä³â ó 1283 òà

1285 ðð. Òåïåð Òåëåáóãà âèð³øèâ ñàì î÷îëèòè ïîõ³ä. Ìîæ-

ëèâî òîìó, Íîãàé, ïðèºäíàâøèñü äî õàíà, ïîò³ì íåñïîä³âà-

íî ïîêèíóâ éîãî ³ ÷åðåç Áðàø³â â³ä³éøîâ ó ñâî¿ âîëîä³ííÿ

íà Äóíà¿. Â³í çðîáèâ âñå àáè õàí íå äîáèâñÿ óñï³õó ó öüîìó

ïîõîä³. Íå äî ê³íöÿ ÿñíà ðîëü Ëåâà Äàíèëîâè÷à. Ñõîæå, ùî

îñòàíí³é òåæ ðàí³øå ïîêèíóâ õàíà ÷è, ñêîð³øå, áóâ íèì â³ä-

ïóùåíèé. Áî ïåðåõ³ä õàíñüêîãî â³éñüêà ÷åðåç Êàðïàòè, ÿêèé

çâè÷íî òðèâàâ òðè äí³, çàéíÿâ ö³ëèõ òðèäöÿòü, ³ âèÿâèâñÿ äëÿ

çîëîòîîðäèíñüêîãî õàíà ôàòàëüíèì: “áëîóäѧ â ãîðàõú. âîäèìú

ãíѣâîì Áæ҃èèìú. è áû҃ â íèõ ãîëîäú âåëèêú. è íà÷àøà ëþäèå

ѣñòè. ïîòîì æå íà÷àøà è ñàìè èçìèðàòè è îóìðå èõú áåùèñ-

ëåíîå ìíîæüñòâî. ñàìîâèä÷è æå òàêî ðåêîøàîóìåðøè҃ áü ñòî òûñѧ÷ü. Ѡêàíüíûè æå è áåçàêîíüíûè Òåëåáîóãà âûèäå ïѣøü

ñî ñâîåþ æåíîþ. Ѡá îäíîè êîáûëѣ. Ïîñðàìëåíú ѡ҃ Áà҃”558.

Òåëåáóãà íå ì³ã çàñïîêî¿òèñÿ ³ âîñåíè 1287 ð. îðãàí³çóâàâ

íîâèé ïîõ³ä íà öåé ðàç â Ïîëüùó. ²ñòîðèêè íå äî ê³íöÿ ðîç³-

áðàëèñÿ â ö³é ñèòóàö³¿. Öå çíîâó æ òàêè íå áóâ çâè÷àéíèé

íàá³ã, à øèðîêîìàñøòàáíèé ïîõ³ä âåëèêîãî â³éñüêà, î÷îëåíî-

ãî ñàìèì õàíîì Çîëîòî¿ Îðäè. Îáèäâà ïîõîäè âèãëÿäàþòü ÿê

Политическая борьба на Руси в конце ХІІІ века и отношения с Ордой // Отече-

ственная история. 1996. № 3.558 ПСРЛ. Т.2. Стб.891.

146

ïðîäîâæåííÿ â³éíè êîðîë³âñòâà Ðóñ³, òîáòî Ãàëèöüêî-Âîëèí-

ñüêî¿ äåðæàâè ÿê âàñàëà Çîëîòî¿ Îðäè ïðîòè óãîðñüêî-ïîëü-

ñüêîãî ñîþçó. Ç õàíîì Òåëåáóãîþ éøëè éîãî äâîþð³äíèé áðàò

îãëàí Àëêóé, ÷åðí³ã³âñüê³ òà ³íø³ ðóñüê³ óä³ëüí³ êíÿç³.

Òåëåáóãà áóâ ÿâíî íåâäîâîëåíèé ïîâåä³íêîþ Ðîìàíîâè÷³â,

à òàêîæ áëèçüêèìè êîíòàêòàìè ç Íîãàºì. Ìîæëèâî òîìó â³í

³ îáðàâ íå êîðîòøèé øëÿõ â Ïîëüùó ÷åðåç ãàëèöüê³ çåìë³, à

äîðîãó ÷åðåç Âîëîäèìèð. Êíÿç³ ìóñèëè ïî ÷åðç³ âèõîäèòè íà

çóñòð³÷ ç õàíîì, ïðè öüîìó ÿâíî ïîáîþþ÷èñü çà ¿¿ íàñë³äêè559.

Îñòàíí³ì íà çóñòð³÷ ç Òåëåáóãîþ ïðèáóâ Ëåâ, çóñòð³âøè õàíà

íà Áîóæüêîâüñêîì ïîë³ (ìîæëèâî, ùî íà òåðèòîð³¿ Áåëçüêî-

ãî êíÿç³âñòâà íåäàëåêî â³ä Áóæñüêà, êîëè Òåëåáóãà çàëèøèâ

Ïåðåìèëü). Ñõîæå, ùî Ëåâ ÷åêàâ îðäèíñüêå â³éñüêî ó ñâî-

¿õ çåìëÿõ, ñïîä³âàþ÷èñü íà øâèäêèé óäàð ïî çåìëÿõ Ëºøêà

×îðíîãî.

Òåëåáóãà íå ñòàâ ðîçïðàâëÿòèñÿ ç êíÿçÿìè, à îáìåæèâñÿ

îãëÿäîì â³éñüê Ëåâà Äàíèëîâè÷à, Âîëîäèìèðà Âàñèëüêîâè-

÷à, Ìñòèñëàâà Äàíèëîâè÷à òà Þð³ÿ Ëüâîâè÷à ³ ïî¿çäêîþ ó

Âîëîäèìèð. Ïðè öüîìó â³çèò³ õàíà Òåëåáóãè ó Âîëîäèìèð 7

ãðóäíÿ 1287 ð. îðäèíö³ “íàñèëüå âåëèêî òâîðѧõîó â ãîðîäѣ è

ïîãðàáèøà òîâàðà áåùèñëåíîå ìíîæüñòâî è êîíèè”560. Îðäèí-

ö³ ïîãðàáóâàëè ³ îêîëèö³ Âîëîäèìèðà. Âàæêî îäíàê ñêàçàòè

÷è ³íôîðìàö³ÿ âîëèíñüêîãî ë³òîïèñöÿ íå º ïåðåá³ëüøåííÿì,

àäæå õàí éøîâ íà Ïîëüùó ³ ðîçîðåííÿ òåðèòîð³¿, ÿêà ïëàòèëà

îðäèíñüêó äàíèíó-âèõ³ä íå áóëî õàðàêòåðíèì äëÿ ïðàãìàòè÷-

íèõ îðäèíö³â.

Ç Âîëèí³ õàí ç ðóñüêèìè êíÿçÿìè âòîðãíóâñÿ ó Ïîëüùó.

Ïðè öüîìó ë³òîïèñåöü ï³ä÷åðêíóâ, ùî “Ëåâú êíѧçü ñî ñí҃ìü

ñâîè҃ Þðüåìü. à Ìüñòèñëàâú ñî ñâîåþ ðàòüþ. à Âîëîäèìѣръ со своею ратью”561. Òîáòî, î÷åâèäíî, ùî Òåëåáóãà çðîáèâ êíÿç³â

ñâî¿ìè áåçïîñåðåäí³ìè âàñàëàìè, ë³êâ³äóâàâøè ¿õ çàëåæí³ñòü

â³ä Íîãàÿ, à ð³âíî÷àñíî ³ çâåðõí³ñòü Ëåâà Äàíèëîâè÷à íàä

áðàòàìè. Á³ëüøå òîãî, ñèìïòîìàòè÷íî, ùî â òåêñò³ Ìñòèñëàâ

âïåðøå íàçâàíèé ïîïåðåäó Âîëîäèìèðà. Ìñòèñëàâ ïåðøèì

çóñòð³â îðäèíñüêîãî ïðàâèòåëÿ íà Ãîðèí³ “ñ ïèòüåìü è ñ

559 ПСРЛ. Т.2. Стб.892.560 ПСРЛ. Т.2. Стб.892–893.561 ПСРЛ. Т.2. Стб.893.

147

äàðû”562 ³ õàí Òåëåáóãà íå çà÷åïèâ òåðèòîð³¿ Ëóöüêîãî êíÿ-

ç³âñòâà, òîä³ ÿê â çåìëÿõ Âîëîäèìèðñüêîãî êíÿç³âñòâà îðäèí-

ö³ âåëè ñåáå ÿê çàâîéîâíèêè. Âàæêî ñêàçàòè, ùî ñïîíóêàëî

òàêó ïîâåä³íêó çîëîòîîðäèíñüêîãî õàíà: ÷è Òåëåáóãà âèð³øèâ

ïðèáîðêàòè ñèëüí³øèõ Ðîìàíîâè÷³â ³ ïîâí³ñòþ ðîç³ðâàòè ¿õ

çâ’ÿçêè ç Íîãàºì, ÷è Ìñòèñëàâ Äàíèëîâè÷ âèêîðèñòàâ ìîæ-

ëèâ³ñòü ñï³ëêóâàííÿ ç Òåëåáóãîþ ³ äîáèâñÿ õàíñüêî¿ ìèëîñò³,

÷è õàí, ìàþ÷è íàì³ð â³ääàòè Êðàê³â Ëåâó Äàíèëîâè÷ó, çàïëà-

íóâàâ â³ä³ðâàòè â³ä íüîãî Âîëèíü ³ ïðîâîêóâàâ êîíôë³êò ì³æ

áðàòàìè?

Â³éñüêà Òåëåáóãè ³ Ðîìàíîâè÷³â ï³ä³éøëè äî Çàâèõâîñòà,

àëå ð³êà ùå íå çàìåðçëà ³ âîíè ðóøèëè äî Ñàíäîìèðà, ïåðåé-

øîâøè ïî ëüîäó Ñÿí. Âàæêî õâîðèé Âîëîäèìèð Âàñèëüêîâè÷

áóâ â³äïóùåíèé õàíîì äîäîìó. Ôîðñóâàâøè Â³ñëó, Òåëåáóãà

îáëîæèâ Ñàíäîìèð, àëå çäîáóòè ì³ñòî íå çì³ã. Îðäèíñüê³ â³é-

ñüêà ðîçñèïàëèñÿ ïî ïîëüñüêèõ çåìëÿõ ³ ïî÷àëè ¿õ ïóñòîøèòè.

Ëºøåê ×îðíèé ïîêèíóâ ñâîþ çåìëþ ³ ñõîâàâñÿ â Óãîðùèí³.

Òåëåáóãà õîò³â ³òè íà Êðàê³â, àëå äîâ³äàâñÿ, ùî Íîãàé âæå âè-

ïåðèäèâ éîãî, ïðîéøîâøè íåïîì³òíî äî Êðàêîâà. Ðîçëþ÷åíèé

Òåëåáóãà çíÿâ îáëîãó Ñàíäîìèðà ³ ïîâåðíóâ íàçàä563. Öåé åï³-

çîä íàëåæèòü äî íàéá³ëüø çàïëóòàíèõ çàãàäîê ÿê îðäèíñüêî¿

³ñòîð³¿, òàê ³ ³ñòîð³¿ âñ³º¿ Öåíòðàëüíî-Ñõ³äíî¿ ªâðîïè564. ×îìó

ã³ãàíòñüêå â³éñüêî çîëîòîîðäèíñüêîãî õàíà ïîâåðíóëî íàçàä

â³ä Ñàíäîìèðà? Àðàáñüê³ ë³òîïèñö³ îáìåæóþòüñÿ ïîñèëàííÿ-

ìè íà ñóïåðíèöòâî Òåëåáóãè ç Íîãàºì.

Íà öåé ðàç çîëîòîîðäèíñüêå â³éñüêî ðóøèëî â³äðàçó äî

ñòîëèö³ Ëåâà Äàíèëîâè÷à – Ëüâîâà. Â ê³íö³ ãðóäíÿ – íà ïî÷àò-

êó ñ³÷íÿ 1288 ð. çîëîòîîðäèíñüêèé õàí ïðîòðèìàâ äâà òèæí³ â

îáëîç³ Ëüâ³â: “è ñòîѩøà íà Ëâîâѣ çåìëѣ â҃ не҃ли. кормѧчåñü íå âî-

þþ÷å è íå äàäѧõîóòü íè èç ãîðîäà âûëѣñòè â çàæèòüåþ êòî æå

âûѣõàøåòü èç ãîðîäà ѡâû èçáèâàøà à äðîóçèè ïîèìàøà èíûѩ

562 ПСРЛ. Т.2. Стб.884.563 Войтович Л. Нащадки Чингізхана. С.118–119.564 Див.: Brâtianu G. Actes des notaires Gevno is de pera et de Caff a, de la fi n treizieme

siele (1281–1290). Bucarest, 1927. P.272; Сафаргалиев М. Г. Распад Золотой Орды.

Саранск, 1960. С.56.

148

излоупивше поущахоу нагы а тѣи о҃ мороза изомроша зане бы҃ зима люта велми и оучиниша землю поустоу”565.

Íàïåâíî Òåëåáóãà ï³äîçðþâàâ Ëåâà Äàíèëîâè÷à ó çìîâ³ ç

Íîãàºì. Íà Êðàê³â Íîãàé ïðîéøîâ ÷åðåç âîëîä³ííÿ Ëåâà íà

Ïåðåìèøëü, àëå öå áóëî, ñêîð³øå âñüîãî, ðåàë³çàö³ºþ ïëàíó

â³éíè ïðîòè Ëºøêà ×îðíîãî. Ìîæëèâî, ùî ÿâí³ íåâäà÷³ îáîõ

â³éñüêîâèõ ïîõîä³â íå äîäàâàëè àâòîðèòåòó ³ ñëàâè õàíîâ³. ² â

ñâî¿õ íåâäà÷àõ Òåëåáóãà ãîòîâèé áóâ øóêàòè âèííèõ. Ìîæëè-

âî çîëîòîîðäèíñüêèé õàí ïëàíóâàâ çàâîþâàííÿ Ïîëüù³ ³ ïåðå-

äà÷ó ¿¿ Ëåâó Äàíèëîâè÷ó, â³ä³ðâàâøè â³ä îñòàííüîãî Âîëèíü,

àëå â îñòàíí³é ìîìåíò ïåðåäóìàâ, ïîáà÷èâøè íàäòî ò³ñí³ ñòî-

ñóíêè Ëåâà ç Íîãàºì?

×îìó â³í íå ð³øèâñÿ øòóðìóâàòè Ëüâ³â, à ïðîñòî òðèìàâ

éîãî â îáëîç³? Òóò ìîæå áóòè ëèøå îäíå ïîÿñíåííÿ: â³äáóäî-

âàí³ óêð³ïëåííÿ Ëüâîâà áóëè ïîòóæíèìè ðàç õàí íå ðèçèêíóâ

¿õ øòóðìóâàòè. Ï³ñëÿ â³äõîäó îðäèíñüêèõ â³éñüê Ëåâ Äàíèëî-

âè÷ îö³íèâ âòðàòè âáèòèìè, ïîìåðëèìè â³ä ðàí ³ ïîëîíåíèìè

ó äâàäöÿòü ç ïîëîâèíîþ òèñÿ÷566.

Ìñòèñëàâ Äàíèëîâè÷ ï³ä Ëüâîâîì ïåðåáóâàâ â îðäèíñüêî-

ìó â³éñüêó: “à Ìüñòèñëàâà ïîâѣäàøà ѡæå ïîøåëú ñ Òåëå-

áîóãîþ íà Ëâîâú”567. Ó íüîãî áóëè ñâî¿ ìîòèâè. Â ñåðåäèí³

ãðóäíÿ íà Ñÿí³ Ìñòèñëàâ Äàíèëîâè÷ îòðèìàâ â³ä ñìåðòåëüíî

õâîðîãî Âîëîäèìèðà Âàñèëüêîâè÷à äîêóìåíò ïðî ïåðåäà÷ó ó

ñïàäùèíó Âîëîäèìèðñüêîãî êíÿç³âñòâà çà çàïîâ³òîì: “à cå òè

äàþ ïðè öð҃èõú è ïðè åãî ðѧдьцахъ”568. Íà ðàäîùàõ Ìñòèñëàâ

â³äðàçó æ ïîñëàâ ïîâ³äîìëåííÿ äî ñòàðøîãî áðàòà Ëåâà (î÷å-

âèäíî, ùî êíÿæ³ äðóæèíè, ÿê ³ îðäèíñüê³ òóìåíè ä³ÿëè ñà-

ìîñò³éíî íà ð³çíèõ îïåðàö³éíèõ íàïðÿìêàõ), âèòðèìàíå ó ñà-

ìîâïåâíåíèõ òîíàõ: “à ÷åãî âîñõî÷åøü ÷åãî èñêàòè ïî æèâîòѣ ìîåãî è ñâîåãî ѡcå æå òè öð҃âå à cå öð҃ь а cе азъ молви со мною што восхочешь”569. Ùî çà òàêèõ îáñòàâèí ì³ã â³äïîâ³ñòè Ëåâ Äà-

íèëîâè÷? Òåëåáóãà çàòâåðäèâ çàïîâ³ò. Òåïåð â³í áóâ âïåâíåíèé,

565 ПСРЛ. Т.2. Стб.894–895.566 ПСРЛ. Т.2. Стб.895.567 ПСРЛ. Т.2. Стб.900.568 ПСРЛ. Т.2. Стб.898.569 Там само.

149

ùî Ðîìàíîâè÷³ áóäóòü âîðîãóâàòè îäèí ç îäíèì, à ñèëüí³øîìó

Ëåâó áóäå íå äî ï³äñòóï³â ç Íîãàºì. Ìñòèñëàâ æå ç óä³ëüíîãî

êíÿçÿ ïåðåòâîðþâàâñÿ íà ïîòóæíîãî ñþçåðåíà Âîëèí³ ³ çà òà-

êèõ óìîâ â éîãî ³íòåðåñàõ áóëî çàëèøàòèñÿ â³ðíèì ñëóãîþ çî-

ëîòîîðäèíñüêîãî õàíà, ÿêèé âèñòóïàâ ãàðàíòîì éîãî âîëîä³íü

íà Çàõ³äí³é Âîëèí³. Òîìó ³ Ëåâ “íàðå҃ ïðîòèâîó òîìîó ñëîâîó

íè÷åãîæå”570. À Ìñòèñëàâ íà ðàäîùàõ ïîñï³øèâ ðîçïîðÿäæà-

òèñÿ íà Çàõ³äí³é Âîëèí³, íå ä³æäàâøèñü ùå ñìåðò³ Âîëîäèìè-

ðà Âàñèëüêîâè÷à ³ ôîðìàëüíîãî âñòóïó çàïîâ³òó â ñèëó571.

ßêáè Òåëåáóãà âçÿâ Ëüâ³â ³ ñòðàòèâ êíÿçÿ Ëåâà Äàíèëî-

âè÷à, ï³ä ñò³íàìè Ëüâîâà âîëèíñüêèé êíÿçü ì³ã ñòàòè ºäè-

íèì âîëîäàðåì âñüîãî êîðîë³âñòâà Ðóñ³. Àëå òàê ïîñèëþâàòè

Ìñòèñëàâà Äàíèëîâè÷à Òåëåáóãà íå ñòàâ. Éîìó äîñèòü áóëî

îñëàáëåííÿ Ëüâà Äàíèëîâè÷à, êîíôðîíòàö³¿ ì³æ áðàòàìè òà

âèâîäó êíÿç³â ç-ï³ä çâåðõíîñò³ Íîãàÿ. Â³í ùå íå âèçíà÷èâñÿ

ñòîñîâíî Ïîëüù³ ³ Óãîðùèíè.

Àëå îñíîâíèì ôðîíòîì äëÿ çîëîòîîðäèíñüêîãî õàíà çàëè-

øàâñÿ âñå òîé æå Àçåðáàéäæàí. ² Íîãàé îòðèìàâ íàêàç â³ä-

ïðàâèòè ñâî¿ òóìåíè íà öþ â³éíó. Çíàìåíèòèé åì³ð Áóðóí-

äàé î÷îëèâ öå â³éñüêî ³ çíàéøîâ òàì ñâîþ ñìåðòü â áèòâ³ íà

ð. Êàðàñó ï³ä Äåðáåíòîì 13 êâ³òíÿ 1290 ð.572

10 ãðóäíÿ 1288 ð. ïîìåð âîëîäèìèðñüêèé êíÿçü Âîëî-

äèìèð Âàñèëüêîâè÷573. Íåçâàæàþ÷è íà çàïîâ³ò, õîëìñüêèé

êíÿçü Þð³é Ëüâîâè÷ çàéíÿâ Áåðåñòÿ. Ëåâ ïðîáóâàâ ðîçä³ëè-

òè ç ìîëîäøèì áðàòîì âîëîä³ííÿ ïîìåðëîãî, àëå Ìñòèñëàâ íå

çáèðàâñÿ óñòóïàòè íàâ³òü íåçíà÷íó âîëîñòü. ² Ëåâ çìóñèâ ñèíà

ïîâåðíóòè íàçàä574. Çà ³íøèõ îáñòàâèí ãàëèöüêèé êíÿçü òàê

ëåãêî áè íå â³äñòóïèâ. Áîÿðèí Ñåìåí Äÿäüêîâè÷ ìàâ ïåðåäà-

òè õîëìñüêîìó êíÿçþ “íå ïîãîóáè çåìëѣ, áðàòú ìîè ïîñëàëú

âîçâîäèòü Òàòàðú”575. Ðîçä³ëåííÿ êîðîë³âñòâà Ðóñ³ ñòàëî

570 Там само.571 ПСРЛ. Т.2. Стб.900.572 Войтович Л. Нащадки Чингізхана. С.119..573 ПСРЛ. Т.2. Стб.918.574 ПСРЛ. Т.2. Стб.911–913, 928–930.575 ПСРЛ. Т.2. Стб.930.

150

ðåàëüí³ñòþ. Âñÿ Âîëèíñüêà çåìëÿ êð³ì Õîëìñüêîãî ³ Áåëçüêî-

ãî êíÿç³âñòâ îïèíèëàñÿ â ðóêàõ Ìñòèñëàâà Äàíèëîâè÷à.

Öåíòðàëüíî-ªâðîïåéñüêà êàðóñåëü. Àëå ÷àñó äëÿ ðîçäóì³â

ïåðåá³ã ïîä³é íå çàëèøàâ. Öåíòðàëüíî-ªâðîïåéñüêà êàðóñåëü

íàáèðàëà îáåðò³â. Êðàê³âñüêèé êíÿçü Ëºøêî ×îðíèé ïîìåð 30

âåðåñíÿ 1288 ð. Éîãî ñìåðòü â³äêðèëà íîâèé âèòîê áîðîòüáè

çà êðàê³âñüêèé ïðåñòîë. Â ö³é ñèòóàö³¿ ñòîÿòè îñòîðîíü Ëåâ

Äàíèëîâè÷ íå ì³ã. Ïðåòåíäóâàòè ñàì òåæ íå ì³ã: òåïåð ó íüîãî

áóëî çàìàëî ñèë ³ íå áóëî äîñòàòí³õ ï³äñòàâ äëÿ òàêî¿ áîðîòü-

áè. Àëå éîìó áóëî âàæëèâî, ùîáè ó Êðàêîâ³ îáîâ’ÿçêîâî ñèä³â

éîãî ñîþçíèê.

Îñíîâíèìè ïðåòåíäåíòàìè âèñòóïèëè âðîöëàâñüêèé êíÿçü

Ãåíð³õ ²V Ïðîáóñ ³ ïëîöüêèé êíÿçü Áîëåñëàâ ²². Âðîöëàâñüêèé

êíÿçü ï³ä³éøîâ äî Êðàêîâà. Êðàê³âñüêèé êàøòåëÿí Ñóëêà ç

Íåäæâåäçÿ çäàâ éîìó Âàâåëü, à êðàê³âñüê³ ì³ùàíè âèçíàëè

ñâî¿ì êíÿçåì. Ââàæàþ÷è áîðîòüáó âèãðàíîþ, Ãåíð³õ IV ç ñî-

þçíèêàìè ïîâåðíóâñÿ äî Âðîöëàâà, â³äïóñòèâøè äðóæèíè

ñâî¿õ ñîþçíèê³â. Àëå 26 ëþòîãî 1289 ð. ï³ä Ñåâåðæåì ñ³ëåçü-

ê³ êíÿç³ áóëè ðîçáèò³ â³éñüêàìè ³íøîãî ïðåòåíäåíòà Áîëåñëà-

âà ²² òà éîãî ñîþçíèê³â, áðàò³â Ëºøêà ×îðíîãî, êóÿâñüêîãî

êíÿçÿ Êàçèìèðà ³ ñºðàäçüêîãî êíÿçÿ Âëàäèñëàâà Ëîêºòêà.

Øïðîòàâñüêèé êíÿçü Ïøåìèñë çàãèíóâ â ö³é áèòâ³, îïîëü-

ñüêèé êíÿçü Áîëåñëàâ ïîòðàïèâ â ïîëîí, à ëåãí³öüêèé êíÿçü

Ãåíð³õ Òîâñòèé âðÿòóâàâñÿ âòå÷åþ.

Ï³ñëÿ ö³º¿ ïåðåìîãè, íåçâàæàþ÷è íà ïðîòèð³÷÷ÿ ç ìîëîä-

øèì áðàòîì ÷åðñüêèé êíÿçü Êîíðàä ²² ï³äòðèìàâ éîãî ïðåòåí-

ç³¿. Áîëåñëàâ ²² áóâ çÿòåì âåëèêîãî êíÿçÿ ëèòîâñüêîãî Òðîé-

äåíà. Ñîþçíèêè ââ³éøëè â Êðàê³â, àëå íå çìîãëè îïàíóâàòè

Âàâåëÿ. Âðåøò³ äî ìàçîâåöüêî-êóÿâñüêî¿ êîàë³ö³¿ ïðèºäíàâ-

ñÿ ³ ãàëèöüêèé êíÿçü Ëåâ Äàíèëîâè÷. Â ëèïí³ 1289 ð. Ëåâ

Äàíèëîâè÷ ç³ ñâî¿ì â³éñüêîì âæå ñòîÿâ ï³ä ñò³íàìè Âàâåëÿ ³

ïðîáóâàâ éîãî øòóðìóâàòè576. Â ê³íö³ ëèïíÿ 1289 ð. ãàëèöüê³

â³éñüêà ñïóñòîøèëè Âðîöëàâñüêå êíÿç³âñòâî – äîìåí íîâîãî

êðàê³âñüêîãî êíÿçÿ577.

Ç â³éñüêîâîãî òàáîðó ï³ä Âàâåëåì êíÿçü Ëåâ ðóøèâ â ïåð-

ø³é ïîëîâèí³ ñåðïíÿ 1289 ð. â Îïàâó íà çóñòð³÷ ç ÷åñüêèì

576 ПСРЛ. Т.2. Стб.935–936.577 ПСРЛ. Т.2. Стб.936; Monumenta Poloniae Historica. T.3. S.702.

151

êîðîëåì Âàöëàâîì ²², äå áóëî ï³äòâåðäæåíî ÷åñüêî-ãàëèöüêèé

ñîþç578. Íà ö³é çóñòð³÷³ â ÷èñë³ ïîëüñüêèõ êíÿç³â, ïðîòèâíèê³â

Ãåíð³õà ²V Ïðîáóñà çíàõîäèâñÿ çÿòü Ëåâà Äàíèëîâè÷à áèòîì-

ñüêèé êíÿçü Êàçèìèð Âëàäèñëàâîâè÷, à òàêîæ ëºí÷åíñüêèé ³

ñºðàäñüêèé êíÿçü Âëàäèñëàâ Ëîêºòîê579. Çíîâó ïîâí³ñòþ ïî-

ãîäæóþñÿ ç Ä. Äîìáðîâñüêèì, ùî â Îïàâ³ áóëî äîìîâëåíî ï³ä-

òðèìàòè ïðåòåíç³¿ íà êðàê³âñüêèé òðîí Âëàäèñëàâà Ëîêºòêà.

Ëåâ óêëàâ ç ìîëîäøèì áðàòîì ñâîãî ñòàðîãî ñóïåðíèêà Ëºø-

êà ×îðíîãî îêðåìó óãîäó, ñêð³ïëåíó íåâäîâç³ øëþáîì Þð³ÿ

578 ПСРЛ. Т.2. Стб.936; Hlavaček I. Novy ziomek formulare Tobiase z Bechyne //

Československy Časopis Historicky. R.6. 1958. Z.3. S.560.579 Tęgowski J. Zabiegi księcia kujawskiego Władysława Łokietka o tron krakowski w

latach 1288-1293 // Zapiski kujawsko-dobrzyńskie. T.6. Historia. 1987. S.48–49, 53–54.

Ðàòóøà â ì³ñò³ Îïàâà. Ñó÷àñíèé âèãëÿä

152

Ëüâîâè÷à ç ñåñòðîþ Âëàäèñ-

ëàâà Ëîêºòêà, ÿêèé â³äáóâ-

ñÿ ì³æ âåðåñíåì 1289 ³ 23

÷åðâíÿ 1291 ð.580. Òàêà ïåðå-

îð³ºíòàö³ÿ ãàëèöüêîãî êíÿ-

çÿ ìîãëà íàñòóïèòè, êîëè

éîìó ñòàëî î÷åâèäíî, ùî

ïîëüñüêà åë³òà òà á³ëüø³ñòü

Ï’ÿñò³â íå ï³äòðèìàþòü ìî-

ëîäøîãî ìàçîâåöüêîãî êíÿ-

çÿ. Òèì á³ëüøå, ùî îñòàíí³é

ñâîºþ ïîïåðåäíüîþ ïîâåä³í-

êîþ íàâðÿä ÷è çàñëóãîâóâàâ

íà äîâ³ð’ÿ ãàëèöüêîãî êíÿ-

çÿ. À ÿêáè íîâèé êðàê³â-

ñüêèé êíÿçü ùå é çàâäÿ÷ó-

âàâ ñâî¿ì ïîëîæåííÿì Ëåâó

Äàíèëîâè÷ó, òî òàêèé ñîþç

áóâ áè ùå íàä³éí³øèì. Ãà-

ëèöüêèé êíÿçü, ä³ÿëüí³ñòü

ÿêîãî ïðîò³êàëà â íàäçâè-

÷àéíî ñêëàäíèõ óìîâàõ, áóâ

õîëîäíèì ðåàë³ñòîì â ïîë³òèö³, ãíó÷êèì ³ çäàòíèì ïðèéìàòè

â åêñòðåìàëüíèõ óìîâàõ áëèñêàâè÷í³ ð³øåííÿ.

24 ñåðïíÿ 1289 ð. Ãåíð³õó IV ç ëºãí³öüêèì êíÿçåì Ãåí-

ð³õîì Òîâñòèì âäàëîñÿ ðîçáèòè ñîþçíèê³â ï³ä ñò³íàìè Âà-

âåëÿ581. Âëàäèñëàâ Ëîêºòîê ëåäâå âò³ê ç Êðàêîâà, à Ëåâ Äà-

íèëîâè÷ â³äñòóïèâ íà Ðóñü. Àëå áîðîòüáà ïðîäîâæóâàëàñÿ

³ ó 1289-1290 ðð. ãàëèöüêèé êíÿçü ç ñîþçíèìè îðäèíöÿìè

çä³éñíèâ ïîõîäè â c³ëåçüê³ çåìë³ â ò. ÷. ³ íà Ðàòèáîð582. À ñî-

þçíèê Ãåíð³õà IV óãîðñüêèé êîðîëü Ëàñëî Êóí ç ñòðàõîì î÷³-

êóâàâ íîâîãî âòîðãíåííÿ òàòàðñüêèõ îðä ó ñâî¿ çåìë³583.

580 Dąbrowski D. Stosunki polityczne Lwa Daniłowicza z sąsiadami zachodnimi. S.55; Ib., Rodowód Romanowiczów. S.197–217.

581 Tęgowski J. Zabiegi. S.54–55.582 Mika N. Racibórz w obliczu najazdów tatarskich i zagrożenia wałaskiego. Racibórz,

2002. S.50–62. 583 Homza M. Sytuacja polityczna Spisza. S.170–171.

Âàöëàâ ²². Ç êîäåêñó Õ²V ñò.

153

² òóò Ãåíð³õ IV Ïðîáóñ íåñïîä³âàíî ïîìåð 23 ÷åðâíÿ 1290 ð.

Ïîëüñüê³ çåìë³ çíîâó îõîïèëà áîðîòüáà çà êðàê³âñüêèé ïðå-

ñòîë. Âåëèêîïîëüñüêèé êíÿçü Ïøåìèñë ²² òà îïîëüñüêèé

êíÿçü Áîëåñëàâ ² ðîçãîðíóëè áîðîòüáó çà Êðàê³â. Æîäåí ç

öèõ êíÿç³â íå çàäîâîëüíÿâ Ëåâà Äàíèëîâè÷à. ² òîìó, êîëè Ïøå-

ìèñë ²² ïåðåäàâ ñâî¿ ïðàâà ÷åñüêîìó êîðîëþ Âàöëàâó ²², ãà-

ëèöüêèé êíÿçü ìàâ áè ï³äòðèìàòè îñòàííüîãî. Àëå íà êðàê³â-

ñüêèé ïðåñòîë ïðîäîâæóâàâ ïðåòåíäóâàòè ³ Âëàäèñëàâ Ëîêº-

òîê, ñâîÿê Þð³ÿ Ëüâîâè÷à.

Áðàê äæåðåë íå äîçâîëÿº îñòàòî÷íî âèçíà÷èòè íà ÷è¿é ñòî-

ðîí³ íà öåé ðàç âèñòóïèâ Ëåâ Äàíèëîâè÷. ×àñòèíà äîñë³äíè-

ê³â ñõèëÿºòüñÿ äî òîãî, ùî çàõîïëåííÿ Ëåâîì Äàíèëîâè÷åì

Ëþáë³íñüêî¿ çåìë³584 â³äáóëîñÿ âæå ï³ñëÿ ñìåðò³ Ãåíð³õà IV

áëèæ÷å äî 1292 ð.585. Îñòàííº ìàëî áè ñâ³ä÷èòè, ùî Ëåâ Äà-

íèëîâè÷ òàêè â³ääàâ ïåðåâàãó á³ëüø íàä³éíîìó ñîþçîâ³ ç ÷åñü-

êèì êîðîëåì. Ïîá³æíèì ñâ³ä÷åííÿì òàêîãî âèñíîâêó ìîæå

áóòè ³ ïðè¿çä îðäèíñüêèõ ïîñë³â äî ÷åñüêîãî êîðîëÿ ó 1293 ð.

òà çóñòð³÷ ó Áðíî â 1299 ð. ç êîðîëåì Âàöëàâîì ²², ïðî ÿê³ ³í-

ôîðìóº ²íäæ³õ ç Õåéìáóðãó586. Â öüîìó êîíòåêñò³ í³áè ñïðàâ-

ä³ âèãëÿäàº ñëóøíîþ äóìêà ïîâàæíèõ äîñë³äíèê³â, ùî çì³íè

â ãàëèöüê³é ïîë³òèö³ íàñòóïèëè ëèøå âë³òêó 1300 ð., êîëè

äî âëàäè ïðèéøîâ ñâîÿê Âëàäèñëàâà Ëîêºòêà – êîðîëü Þð³é

Ëüâîâè÷587. Àëå Ëåâ Äàíèëîâè÷ íå ðàç äåìîíñòðóâàâ çäàòí³ñòü

ïðèéìàòè íåîðäèíàðí³ ð³øåííÿ ³ í³êîëè íå äîòðèìóâàâñÿ øà-

áëîí³â ó ïîë³òèö³.

ß áè ðàäèâ íå ñï³øèòè ç âèñíîâêàìè. Ëåâ Äàíèëîâè÷ çà-

âæäè äî ê³íöÿ íàìàãàâñÿ ðåàë³çóâàòè ñâî¿ ïëàíè. Âëàäèñëàâ

Ëîêºòîê, ÷èÿ ñåñòðà áóëà éîãî íåâ³ñòêîþ, íàéá³ëüøå âëàøòîâó-

âàâ ãàëèöüêîãî êíÿçÿ. Êð³ì òîãî íîâèé óãîðñüêèé êîðîëü Àíä-

ð³é ²²² ì³æ 19 ñåðïíÿ – 24 ëèñòîïàäà 1290 ð. îäðóæèâñÿ ç ïëå-

ì³ííèöåþ Âëàäèñëàâà Ëîêºòêà – Ôåííîþ, äî÷êîþ êóÿâñüêîãî

584 Monumenta Poloniae Historica. T.2. P.853.585 Грушевський М. Історія України-Руси. Т.3. Львів, 1905. С.97–98; Łowmiański H.

Początki Polski. T.6 /2. Warszawa, 1975. S.847. 586 Annales Heinrici Heimburgenci // Fontes rerum Bohemicarum. T.3. Praha, 1882.

P.320–321. 587 Dąbrowski D. Stosunki polityczne Lwa Daniłowicza z sąsiadami zachodnimi. S.56–57.

154

êíÿçÿ Çåìîìèñëà588. Òîìó â

ö³é íåïðîñò³é ñèòóàö³¿ ïî-

çèö³ÿ Ëåâà Äàíèëîâè÷à íà-

âðÿä ÷è áóëà îäíîçíà÷íîþ.

Çðîçóì³ëî òàêîæ, ùî ³ Âàö-

ëàâ ²² äîâîäèâñÿ âíó÷àòèì

ïëåì³ííèêîì Ëåâó Äàíèëî-

âè÷ó, à éîãî âàñàë áèòîì-

ñüêèé êíÿçü Êàçèìèð ²² áóâ

çÿòåì ãàëèöüêîãî êíÿçÿ.

Çâè÷àéíî, ö³ çâ’ÿçêè áóëè íå

òàêèìè ò³ñíèìè ÿê çâ’ÿçêè ç

êóÿâñüêèì êíÿçåì. Ó áóäü-

ÿêîìó âèïàäêó Ëåâ Äàíèëî-

âè÷ àêòèâíî¿ ó÷àñò³ ç ð³çíèõ

ïðè÷èí â ïîäàëüø³é áîðîòü-

á³ íå áðàâ àáî íå ì³ã áðàòè,

áóäó÷è çâ’ÿçàíèì â ³íøèõ

ðåã³îíàõ.

Àëå âæå ó 1293 ð. ï³ä

Ñàíäîìèðîì Âëàäèñëàâîâ³ Ëîêºòêó äîïîìàãàëè òàòàðñüê³ çà-

ãîíè589. Íàâðÿä ÷è Þð³é Ëüâîâè÷ ì³ã áè ñàì áåç áàòüêà îðãàí³-

çóâàòè ïîä³áíó àêö³þ590. Ùå ñêëàäí³øå áóëî áè Âëàäèñëàâîâ³

Ëîêºòêó ð³øèòèñÿ íà ïðîäîâæåííÿ áîðîòüáè ó 1296 ð., ÿêáè

â éîãî òèëó çíàõîäèâñÿ òàêèé ïðîòèâíèê ÿê Ëåâ Äàíèëîâè÷,

ÿêîìó íà òîé ÷àñ çíîâó âäàëîñÿ ïîâí³ñòþ â³äíîâèòè ºäí³ñòü

êîðîë³âñòâà Ðóñ³.Äæåðåëà íå äîçâîëÿþòü òî÷íî âñòàíîâèòè ÷àñ çàéíÿòòÿ

Ëþáë³íñüêî¿ çåìë³. Öå ìîãëî ñòàòèñÿ ³ ï³ä ÷àñ â³éíè ç Ãåí-

ð³õîì IV Ïðîáóñîì. Çóñòð³÷ ç ÷åñüêèì êîðîëåì Âàöëàâîì ²²

ó 1299 ð. ìîãëà áóòè ñïðîáîþ ïðèìèðèòè äâîõ ñóïåðíèê³â,

ç ÿêèìè ãàëèöüêî-âîëèíñüêîãî êíÿçÿ ïîâ’ÿçóâàëè íå ò³ëüêè

588 Jasiński K. Polityka małżeńska Władysława Łokietka // Genealogia. Rola związków

rodzinnych i rodowych w życiu publicznym w Polsce średniowiecznej na tle

porównawczym / Pod red. A. Radzimińskiego i J. Wroniszewskiego. Toruń, 1996. S.19.589 Monumenta Poloniae Historica. T.2. Lwów, 1872. P.852; Joannis Dlugossii Annales seu

cronicae inciliti Regni Poloniae. Ks.7-8. Varsaviae, 1975. S.277.590 Dąbrowski D. Stosunki polityczne Lwa Daniłowicza z sąsiadami zachodnimi. S.67.

Âëàäèñëàâ Ëîêåòîê. Ç êàðòèíè ß.Ìààòåéêà

155

äàâí³ óãîäè ³ ìàòðèìîí³àëüí³ çâ’ÿçêè. Çì³íèëèñÿ ³ ïîë³òè÷í³

ðåàë³¿. ×åñüêèé êîðîëü îïàíóâàâ Ìàëîïîëüùó, çäîáóâ ðåàëüíó

ï³äòðèìêó çíà÷íî¿ ÷àñòèíè ïîëüñüêî¿ åë³òè, çà ïðîïîçèö³ºþ ³

çãîäîþ ÿêî¿ ãîòóâàëàñÿ éîãî êîðîíàö³ÿ ÿê êîðîëÿ ïîëüñüêî-

ãî. Çà òàêèõ óìîâ öþ çóñòð³÷ ì³ã ³í³ö³þâàòè ³ ñàì Âàöëàâ ²²,

áóäó÷è çàö³êàâëåíèì ó â³äíîâëåíí³ äàâíüîãî ñîþçó. Âåäó÷è

áîðîòüáó çà ïîëüñüêèé ïðåñòîë, â³í, áåçïåðå÷íî, ïðàãíóâ íå

ò³ëüêè ìèðó, àëå é ñîþçó ç Ëåâîì Äàíèëîâè÷åì, ÿêèé âòðó-

òèâøèñü ó áîðîòüáó, ì³ã âòÿãíóòè â íå¿ ³ îðäèíö³â. Çðåøòîþ

23 ñåðïíÿ 1299 ð. â Êëåíöå ïîáëèçó Íîâîãî Ì³ñòà íàä Âàðòîþ

Âëàäèñëàâ Ëîêºòîê ï³äïèñàâ çîáîâ’ÿçàííÿ ñêëàñòè âàñàëüíó

ïðèñÿãó Âàöëàâó ²²591. Ìîæëèâî, ùî òàê³ â³äíîñíî ëåãê³ óìî-

âè äëÿ Âëàäèñëàâà Ëîêºòêà áóëè íàñë³äêîì öèõ ïåðåìîâèí ó

Áðí³ Ëåâà Äàíèëîâè÷à ç Âàöëàâîì ²², ÿê³ çà Á. Âëîäàðñüêèì

â³äáóëèñÿ ì³æ ïî÷àòêîì áåðåçíÿ – ïîëîâèíîþ òðàâíÿ 1299 ð.592,

àëå íå ï³çí³øå ïî÷àòêó ëèïíÿ 1299 ð. çà óòî÷íåííÿì Ä. Äîìá-

ðîâñüêîãî593. Òóò ó áóäü-ÿêîìó âèïàäêó êîìïðîì³ñ ç áîêó ÷åñü-

êîãî êîðîëÿ âèãëÿäàº ðåçóëüòàòîì ïåðåãîâîð³â ç Ëåâîì Äàíè-

ëîâè÷åì.

Ö³êàâî, ùî äîñë³äíèê ä³ÿëüíîñò³ Âëàäèñëàâà Ëîêºòêà Åä-

ìóíä Äëóãîïîëüñüê³ äîïóñêàâ, ùî ï³ä ÷àñ ñâîº¿ âèìóøåíî¿

åì³ãðàö³¿ ó 1299 ð. ïîëüñüêèé êíÿçü âè¿õàâ ñïî÷àòêó ÷åðåç

Ìàçîâ³þ äî Ëåâà Äàíèëîâè÷à, à òîä³ ÷åðåç Óãîðùèíó ä³ñòàâñÿ

Ðèìó594.

Òîæ ïîõ³ä ðóñüêîãî â³éñüêà âë³òêó 1300 ð. â Ñàíäîìèð-

ñüêó çåìëþ, ÿêèé çàâåðøèâñÿ çäîáóòòÿì Íîâîãî Êîð÷èíà ³

áóâ ðåàëüíîþ ï³äòðèìêîþ Âëàäèñëàâà Ëîêºòêà ï³ä ÷àñ íàñòó-

ïó Âàöëàâà ²²595, ì³ã áóòè çä³éñíåíèé ùå çà íàêàçîì Ëåâà Äà-

íèëîâè÷à.

591 Długopolski E. Władysław Łokietek na tlе swoich czasów. Kraków, 2009. S.54.592 Włodarski B. Stanowisko Rusi halicko-wołyńskiej wobec akcji zjednoczeniowej

Władysława Łokietka i jego powiązanie z utratą Pomorza Gdańskiego // Zapiski

Historyczne. T.27. 1962. Z.3. S.339.593 Dąbrowski D. Stosunki polityczne Lwa Daniłowicza z sąsiadami zachodnimi. S.68..594 Długopolski E. Władysław Łokietek na tlе swoich czasów. S.61.595 Monumenta Poloniae Historica. T.2. Lwów, 1872. P.853; Joannis Dlugossii Annales seu

cronicae inciliti Regni Poloniae. Ks.7-8. Varsaviae, 1975. S.14..

156

Â öüîìó êîíòåêñò³ âàðòóº çâåðíóòè óâàãó íà ùå îäèí

øëþá, óêëàäåíèé ì³æ 1296-1300 ðð., òîáòî ùå Ëåâîì Äàíèëî-

âè÷åì, ÿêèé, áåçïåðå÷íî óêð³ïëÿâ ñîþç ñþçåðåíà êîðîë³âñòâà Ðóñ³ ç êóÿâñüêèìè êíÿçÿìè596. Àíàñòàñ³ÿ Ëüâ³âíà áóëà âèäàíà

çà äîáæèíñüêîãî êíÿçÿ Çåìîâèòà, ìîëîäøîãî áðàòà Âëàäèñëà-

âà Ëîêºòêà597.

Óãîðñüêèé êîðîëü Ëàñëî Êóí, ÿêîìó âäàëîñÿ âñòàíîâèòè

äðóæí³ ñòîñóíêè ç Ãåíð³õîì IV Ïðîáóñîì, çàëèøàâñÿ îäíèì

ç íàéá³ëüø íåáåçïå÷íèõ âîðîã³â Ëåâà Äàíèëîâè÷à. Îäíàê 10

÷åðâíÿ 1290 ð. êîðîëÿ Ëàñëî Êóíà çàðóáàëè â éîãî øàòð³ ïî-

ëîâåöüê³ íîá³ë³ Àðáîç, Òóðòóëå ³ Êåìåíåøå598, ÷è òî ìñòÿ÷è çà

àíòèïîëîâåöüê³ àêòè, ïðèéíÿò³ êîðîëåì ï³ä íàòèñêîì áàðî-

í³â, ÷è òî âèêîíóþ÷è çàìîâëåííÿ áàðîíà Êîïàñà Áîðø³. Ïàïà

õîò³â óòâåðäèòè íà óãîðñüêîìó ïðåñòîë³ ïëåì³ííèêà Ëàñëî IV

íåàïîë³òàíñüêîãî ïðèíöà ç Àíæóéñüêî¿ äèíàñò³¿ Êàðëà Ìàð-

òåëà, ÿêèé áóâ ñèíîì Ìàð³¿, äî÷êè Ñòåôàíà V ³ ñåñòðè Ëàñëî IV

Êóíà. Í³ìåöüêèé êîðîëü Ðóäîëüô Ãàáñáóðã 31 ñåðïíÿ 1290 ð. íà-

äàâ Óãîðùèíó, ÿê âëàñíèé ëåí, ñèíîâ³ Àëüáðåõòó ², ãåðöî-

ãó Àâñòð³¿599. Óãîðñüêà çíàòü ï³äòðèìàëà ïëåì³ííèêà Áåëè IV

– Àíäð³ÿ ²²², ñèíà ãåðöîãà Ñòåôàíà. Â³éñüêà íîâîãî êîðîëÿ

Óãîðùèíè â ÷åðâí³ 1291 ð. âòîðãíóëèñÿ â Àâñòð³þ. ¯ì íà äî-

ïîìîãó âèñòóïèëè ãàëèöüê³ äðóæèíè Ëåâà Äàíèëîâè÷à600. Öÿ

596 Навіть, якщо прийняти гіпотезу Д. Домбровського, за якою Анастасія була

дочкою волинського князя Мстислава Даниловича (детальніше про цю гіпотезу

див. нижче). 597 Balzer O. Genealogia Piastów. Kraków, 1895. S.345–347; Włodarski B. Stanowisko

Rusi Halicko-Wołyńskiej wobec akcji zjednoczeniowej Władysława Łokietka i

jego powiązanie z utratą Pomorza Gdańskiego // Zapiski Historyczne. T.27. 1962.

Z.3. S.341; Id., Polska i Rus’ 1194-1340. Warszawa, 1966. S.227; Jasiński K. Rola

Siemowita księcia dobrzyńskiego w stosunkach polsko-krzyżackich w 1308/1309 r.

// Zapiski Kujawsko-Dobrzyńskie. Seria A. T.1. 1978. S.167; Id., Księżna dobrzyńska

Anastaszja i jej regencja // Ojczyzna bliższa i dalsza. Kraków, 1993. S.425–433; Id.,

polityka małżeńska Władysława Łokietka // Genealogia. Rola związków radzinnych i

rodowych w życiu publicznym w Polsce średniowiecznej na tle porównawczym / Pod.

Red. A. Radzimińskiego i J. Wroniszewskiego. Toruń,1996. S.19.598 Голубовский П. Половцы в Венгрии. Киев, 1889. С.23. 599 Marchali H. H. Magyarország története az Árpádok korában 1038-1301. Budapest,

1896. 576– 577 old.600 Грушевський М. Iсторiя України-Руси. Т.3. Львів, 1905. С.98–100.

157

â³éíà çàâåðøèëàñÿ ìèðîì ó Õàéíáóðç³ 26 ñåðïíÿ 1291 ð., çà

ÿêèì Àëüáðåõò ² âèçíàâ Àíäð³ÿ ²²² êîðîëåì Óãîðùèíè601.

Îòæå íîâèé êîðîëü Óãîðùèíè Àíäð³é ²²² â îáì³í íà ãà-

ëèöüêó äîïîìîãó âèçíàâ âõîäæåííÿ âòðà÷åíèõ çàêàðïàòñüêèõ

âîëîä³íü äî ñêëàäó äåðæàâè ñâîãî ñâîÿêà Ëåâà Äàíèëîâè÷à.

Â öèõ óìîâàõ ãàëèöüêî-âîëèíñüêà ï³äòðèìêà âàæèëà çíà÷íî

á³ëüøå í³æ êëàïòèê êîðîë³âñüêîãî äîìåíó ï³ä Êàðïàòàìè.

Òèì ñàìèì óãîðñüêî-ãàëèöüêà êîíôðîíòàö³ÿ, ÿêà ñêëàëàñÿ â

÷àñè Ëàñëî IV Êóíà, çíîâó çì³íèëàñÿ íà óãîðñüêî-ãàëèöüêèé

ñîþç.

Â³äïëàòà Íîãàÿ. Íîãàé íå çáèðàâñÿ äîâãî òåðï³òè ïðàâë³í-

íÿ Òåëåáóãè. Íåâäà÷³ â àçåðáàéäæàíñüê³é â³éí³ 1290 ð. ïðè-

ñêîðèëè îðãàí³çàö³þ çìîâè öàðåâè÷³â, ÿêó î÷îëèâ ñèí Ìåíãó-

Òèìóðà – Òîêòà. Ïîáîþþ÷èñü ñòàðøîãî áðàòà Àëêóÿ, ÿêèé

ï³äòðèìóâàâ Òåëåáóãó, Òîêòà, ÿêèé êîìàíäóâàâ òóìåíîì, ñõî-

âàâñÿ â³ä õàíñüêîãî ãí³âó ó É³ëèê÷³, âíóêà Áåðêå÷àðà, ³ ïî-

ïðîñèâ äîïîìîãè ó Íîãàÿ. Ó 1291 ð. Íîãàé âèð³øèâ ï³äòðè-

ìàòè Òîêòó. Â³í õèòð³ñòþ âèìàíèâ íà êóðóëòàé Òåëåáóãó òà

éîãî ñîðàòíèê³â, ïðèêèíóâøèñü ñìåðòåëüíî õâîðèì, à ïîò³ì

íàêàçàâ ¿õ ñõîïèòè ³ âèäàòè Òîêò³. Òîêòà ñòðàòèâ Òåëåáóãó ³

îãëàí³â Êóí÷èêà, Àëêóÿ, Òîãðèëà òà ³íøèõ áðàò³â. Çëÿêàâ-

øèñü âëàñíîãî çëî÷èíó, â³í â³äñòóïèâ ó ñâ³é óëóñ çà Âîëãîþ,

ïðèéíÿâøè õàíñüêèé òèòóë ò³ëüêè ï³ñëÿ òîãî, ÿê ïåðåêîíàâ-

ñÿ, ùî ðåøòà îãëàí³â ãîòîâ³ âèçíàòè éîãî çâåðõí³ñòü602. Ð³âíî-

÷àñíî ³ Íîãàé â³äíîâèâ ïîâí³ñòþ ñâîº ïàíóâàííÿ â ïðè÷îðíî-

ìîðñüêèõ ñòåïàõ ³ íà Ïðàâîáåðåææ³.

Çðîçóì³ëî, ùî â³ä òàêèõ çì³í âèãðàâ ³ Ëåâ Äàíèëîâè÷.

Òî÷íà äàòà ñìåðò³ Ìñòèñëàâà Äàíèëîâè÷à íåâ³äîìà. Ñòàëî-

ñÿ öå ï³ñëÿ 1292 ð.603 ³ äî ñìåðò³ Ëüâà Äàíèëîâè÷à, áî Þð³é

Ëüâîâè÷ áåç áóäü-ÿêèõ ïðîáëåì ïðèéíÿâ êîðîë³âñüêèé òèòóë

³ óñïàäêóâàâ îá’ºäíàíó äåðæàâó. Rex Rusiae dux Ladimerie â

òèòóë³ êîðîëÿ íå îçíà÷àº, ùî Âîëèíü áóëà ïðèëó÷åíà ï³çí³-

øå, ÿê ïðèïóñêàº Ä. Äîìáðîâñüêèé604, à, ñêîð³øå, â³äáèâàº

601 Codex diplomaticus Hungarie eclesiasticus ac civilis / Ed. G. Fejer. T.11. V.1. Buda, 1844. P.180.

602 Войтович Л. Нащадки Чингіз-хана. С.120.603 Войтович Л. Княжа доба на Русі. С.502. 604 Dąbrowski D. Rodowód Romanowiczów. S.178..

158

óí³éíèé õàðàêòåð Ãàëèöü-

êî-Âîëèíñüêî¿ äåðæàâè605.

ªäèíèé ñèí Ìñòèñëàâà –

Äàíèëî ïîìåð äî 1288 ð.606.

Ùî æ ñòîñóºòüñÿ ã³ïîòåçè

ïðî ³ñíóâàííÿ ìîëîäøîãî

ñèíà Ìñòèñëàâà Äàíèëîâè-

÷à ÷è éîãî âíóêà – Âîëî-

äèìèðà, òî âîíà, î÷åâèäíî,

ïîìèëêîâà607. Îòæå, ìîæ-

íà ñòâåðäæóâàòè, ùî ì³æ

1292-1300 ðð. Ëüâó Äàíè-

ëîâè÷ó âäàëîñÿ îá’ºäíàòè

âñ³ ãàëèöüêî-âîëèíñüê³

çåìë³ ï³ä ñâîºþ áåçïîñåðåä-

íüîþ âëàäîþ, â³äíîâèâøè

ïîâí³ñòþ êîðîë³âñòâî Ðóñ³ ç íîâèìè çàêàðïàòñüêèìè

âîëîä³ííÿìè òà Ëþáë³í-

ñüêîþ çåìëåþ.

Ò³ñí³ ñòîñóíêè ç Íî-

ãàºì äîçâîëèëè Ëüâó Äà-

íèëîâè÷ó âêëþ÷èòè äåñü

â ê³íö³ Õ²²² ñò. äî ñêëàäó

Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿ äåðæàâè Êè¿â (ìîæëèâî ç âàñàëüíèìè

êíÿçÿìè â Îâðó÷³ – íàùàäêàìè Âîëîäèìèðà Ðþðèêîâè÷à). Â

„Êíèç³ çíàíü”, â³äîì³é çà òðüîìà ìàíóñêðèïòàìè ³ äîáðå äàòî-

âàí³é ÷àñîì á³ëÿ 1350 ð., äå îïèñàí³ ïîäîðîæ³ êàñòèëüñüêîãî

ìîíàõà-ôðàíö³ñêàíöÿ, çà Ïîëüùåþ ïîñòàâëåíå „êîðîë³âñòâî

Ëåâà”, äî ñêëàäó ÿêîãî âõîäèâ Êè¿â, ³ ïîäàíî éîãî çíàìåíî –

çåëåíå ïîëîòíèùå ç ÷åðâîíèì õðåñòîì608. Äæåðåëî öå äîñòàòíüî

605 Див.: Тенговський Я. Обставини вступу князя Болеслава-Юрія Тройденовича

на галицько-волинський престол (Невідомі руські документи з XIV століття) //

Записки НТШ. Т.260. Кн.1. Львів, 2010. С.45–56. 606 Dąbrowski D. Rodowód Romanowiczów. S.232.607 Войтович Л. Удільні князівства. С.84.608 Климкевич Р. Львів і Україна в найдавнішому геральдичному творі // Хроні-

ка-2000. Вип.35-36. Київ, 2000. С.106; Гречило А. Територіальні символи Галиць-

²êîíà “Áîãîðîäèöÿ-Äîðîãîâêàçèöÿ” ç öåðêâè Óñï³ííÿ Ïðåñâÿòî¿ Áîãîðîäèö³ â Äîðîãîáóæ³. Äðóãà ïîëîâèíà Õ²²² ñò. Ð³â-íåíñüêèé îáëàñíèé êðàºçíàâ÷èé ìóçåé

159

íàä³éíå ³ óçãîäæóºòüñÿ ç çàãàëüíîþ ³íôîðìàö³ºþ. Ï³ê ìîãóò-

íîñò³ Íîãàÿ ïðèïàäàº íà ïåð³îä 1292-1298 ðð. Ñàìå â öåé ïå-

ð³îä â íàãîðîäó çà â³ðí³ñòü Íîãàé áåç ïðîáëåì ì³ã äîïîìîãòè

Ëåâó Äàíèëîâè÷ó îïàíóâàòè Êè¿âùèíó òà Ïåðåÿñëàâùèíó.

Íà ö³ çåìë³ Ðîìàíîâè÷³ çâåðòàëè óâàãó äàâí³øå. Êð³ì

Áîëîõ³âñüêî¿ çåìë³ ç ÷àñ³â Ðîìàíà Ìñòèñëàâè÷à âîíè íàìàãà-

ëèñÿ êîíòðîëþâàòè ³ Ïîðîññÿ. Âö³ë³ë³ â Ïîðîññ³ äð³áí³ êíÿ-

ç³ ç Ñìîëåíñüêèõ Ìîíîìàõîâè÷³â íå ìàëè ³íøîãî âèõîäó ÿê

îð³ºíòóâàòèñÿ íà ïîòóæíèõ âîëèíñüêèõ ðîäè÷³â. Ïîðîñüêèé

êíÿçü Þð³é ó 1289 ð. çãàäóºòüñÿ ÿê âàñàë âîëèíñüêîãî êíÿçÿ

Ìñòèñëàâà Äàíèëîâè÷à609. Î÷åâèäíî âîëèíñüêèé êíÿçü âîëî-

ä³â ³ Áîëîõ³âñüêîþ çåìëåþ ³ ³íøèìè çåìëÿìè ïîáëèçó Êèºâà.

Àëå çàìàõíóòèñÿ íà ñàìó êîëèøíþ ñòîëèöþ Ðóñ³ áåç çãîäè çî-

ëîòîîðäèíñüêîãî õàíà â³í íå ì³ã. Ò³ëüêè îïàíóâàâøè Âîëèíü ³

îòðèìàâøè çãîäó Òîêòè, çàáåçïå÷åíó Íîãàºì, Ëåâ Äàíèëîâè÷

çì³ã çä³éñíèòè äàâíþ áàòüê³âñüêó ìð³þ ñòîñîâíî ñàìîãî Êèº-

âà.

Êð³ì Êè¿âñüêî¿ çåìë³, Ëåâ Äàíèëîâè÷ ïðèºäíàâ, ñõîæå, ³

Ïåðåÿñëàâñüêó çåìëþ. Ó ïîì’ÿíèêàõ çãàäóºòüñÿ ùå ïåðåÿñ-

ëàâñüêèé êíÿçü ²âàí Äìèòðîâè÷ ç ñ³âåðñüêî¿ äèíàñò³¿, ÿêèé,

ñõîæå, îòðèìàâ öå êíÿç³âñòâî â 1300 ð. ï³ä ÷àñ â³éíè Òîêòè

ç Íîãàºì, ñîþçíèêîì ÿêîãî çàëèøàâñÿ Ëåâ Äàíèëîâè÷. Íà-

ñòóïíèé ïåðåÿñëàâñüêèé êíÿçü Îëåã çàãèíóâ ó áèòâ³ íà ð. ²ð-

ïåíü áëèçüêî 1323 ð. ÿê âàñàë àáî ñîþçíèê êè¿âñüêîãî êíÿçÿ.

Îòîæ, ìîæëèâî, ùî ³ Ïåðåÿñëàâ, ÿê ³ Êè¿â, òåæ ó 1292/1298-

1300 ðð. âõîäèâ äî ñêëàäó Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿ äåðæàâè. Ñà-

ìîñò³éíà ïîÿâà äð³áíèõ Îëüãîâè÷³â â Êèºâ³, à òàêîæ ó Ïåðå-

ÿñëàâ³, ÿêèé â ñåðåäèí³ Õ²²² ñò. êîíòðîëþâàëè ñàì³ îðäèíö³,

áóëà áè íåìîæëèâîþ. ¯õ ïîñàäèâ Òîõòà, âèñòóïàþ÷è ïðîòè

Íîãàÿ òà Ëåâà Äàíèëîâè÷à.

ко-Волинської держави (ХІІІ – поч. ХІV ст.) // Король Данило Романович і його

місце в українській історії. Львів, 2003. С.133; Книш Я. Б. Львівське королівство

// Поступ (Львів). 2003. № 129; більш детально це було висвітлено в доповіді Я.

Книша „Держава Романовичів за короля Юрія і утворення Галицької митропо-

лії” на Міжнародній конференції, присвяченій 750-річчю коронації короля Да-

нила і 700-річчю створення Галицької митрополії (Львів, 8-9 листопада 2003 р.),

матеріали якої, на жаль, не були повністю опубліковані.609 ПСРЛ. Т.2. Стб.993–994.

160

Êîðîë³âñòâî Ðóñ³ çà Ëåâà Äàíèëîâè÷à (²ñòîðè÷íèé àòëàñ Óêðà¿íè. Àâòîð-óïîðÿäíèê Þ.Ëîçà. Êè¿â, 2010)

161

Îñòàííº âèïðîáóâàííÿ. Ïîä³áíî äî ñâîãî íåâäàëîãî ïî-

ïåðåäíèêà Òîêòà íå õîò³â áóòè ìàð³îíåòêîþ Íîãàÿ. Âðåøò³

ìóñèëî ä³éòè äî óñîáèö³. Áåçïîñåðåäí³ì ïðèâîäîì ïîñëóæèëà

çâè÷àéíà ðîäèííà ñâàðêà. Òåñòü Òîêòè åì³ð Ñîëäæèäàé-ãóðãåí

ïîñâàòàâ ñâîãî ñèíà ßéëàãà çà äî÷êó Íîãàÿ – Êàáàê. Êàáàê

áóëà ìóñóëüìàíêîþ, à ßéëàã ³ éîãî ðîäèíà äîòðèìóâàëèñÿ

îéðàòñüêî¿ â³ðè. Äîâ³äàâøèñü, ùî ðîäè÷³ õàíà ³ãíîðóþòü éîãî

äî÷êó, Íîãàé çàæàäàâ âèäà÷³ Ñîëäæèäàé-ãóðãåíà, àëå îòðè-

ìàâ â³äìîâó. Â³éñüêîâ³ ä³¿ ðîçïî÷àëèñÿ ï³çíüî¿ îñåí³ 1298 ð.

Ïåðøà ôàçà â³éíè áóëà ïîâí³ñòþ çà Íîãàºì610. Õàí Òîêòà çà-

çíàâ ïîðàçêè ³ áóâ çìóøåíèé âçÿòè ïàóçó äëÿ á³ëüø ïîâíîãî

çîñåðåäæåííÿ âñ³õ ñèë.

Ó 1300 ð. Òîêòà ç³áðàâ âåëèê³ ñèëè, çàëó÷èâøè â³éñüêà

ðóñüêèõ êíÿç³â611. Îðäèíñüêå â³éñüêî ïåðåéøëî ÷åðåç Äí³ïðî.

Òîêòà â³äíîâèâ Êè¿âñüêå òà Ïåðåÿñëàâñüêå êíÿç³âñòâà. Êè¿â

îòðèìàëà ïóòèâëüñêà äèíàñòèÿ â îñîá³ êíÿçÿ Âîëîäèìèðà-²âà-

íà ²âàíîâè÷à612. Äð³áí³ Îëüãîâè÷³, ÿê³ âîëîä³ëè íåçíà÷íèìè

òåðèòîð³ÿìè â ñèëüíî ðîçäðîáëåí³é ×åðí³ã³âùèí³ çà æîäíèõ

óìîâ ñàìîñò³éíî íå çìîãëè áè îïàíóâàòè Êè¿â. Ïðè âñ³õ îá-

ñòàâèíàõ ïàì’ÿòü ïðî äàâíþ ñòîëèöþ Ðóñ³ çàëèøàëàñÿ, ì³ñòî

ïðîäîâæóâàëî áóòè çíà÷íèì åêîíîì³÷íèì öåíòðîì íà ïåðå-

õðåñò³ âàæëèâèõ ì³æíàðîäíèõ øëÿõ³â613. Áåç ÿðëèêà çîëîòî-

îðäèíñüêîãî õàíà æîäåí ïóòèâëüñüêèé äèíàñò íå çì³ã áè êíÿ-

æèòè ó Êèºâ³.

Â³éñüêî Òîêòè äæåðåëà îö³íþþòü â 60 òóìåí³â, ùî íåéìî-

â³ðíî. Ç õàíîì éøëè ³ äðóæèíè ðóñüêèõ êíÿç³â. Ðóñüê³ âî¿íè,

ÿê³ áóëè ó â³éñüêó Íîãàÿ, ìîãëè áóòè ò³ëüêè ç çåìåëü Ëåâà

Äàíèëîâè÷à. Âèð³øàëüíà áèòâà â³äáóëàñÿ 15 âåðåñíÿ 1300 ð.

ó ì³ñöåâîñò³ Êóêàíëèê ó íèç³â’ÿõ Ï³âäåííîãî Áóãó àáî Äí³-

610 Войтович Л. В. Нащадки Чингіз-хана. С.121.611 Шабульдо Ф. М. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого Княжества Ли-

товского. Киев, 1987. С.15–16.612 Войтович Л. В. Київські князі з путивльської династії // Київ. 1991. № 8. С.149–

150; Его же. Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у ХІІ-ХV ст. Львів,

1996. С.159. 613 Див.: Ивакин Г. Ю. Киев в ХІІІ–ХV веках. Киев, 1982. Його ж. Київ у другій по-

ловині ХІІІ ст. // Старожитності Русі-України. Київ, 1994. С.237–242.

162

ñòðà614. Çà âåðñ³ºþ Ô³ë³ïà Áðóíà öå îäèí ç îäåñüêèõ ëèìàí³â

– Êóÿëüíèê615. Íà ìîðñüê³é êàðò³ âåíåö³éöÿ Àíäðåà Á’ÿíêî ç

1436 ð. äîñë³äíèê ïîáà÷èâ ì³æ íèæíüîþ òå÷³ºþ Äí³ñòðà ³ éîãî

ë³âîþ ïðèòîêîþ Êó÷óðãàíîì íàïèñ zizera ya de nogay. Íà íî-

âîìó âèäàíí³ êàðòè öÿ íàçâà ïåðåäàíà ÿê nogai616. Íîâ³ø³ äî-

ñë³äíèêè ëîêàë³çóþòü Êóêàíëèê â Áóäæàêó íà ð³÷ö³ Êîãèëü-

íèê617. Òîêòà çàäóøèâ ñèëè Íîãàÿ ñâîºþ ÷èñåëüí³ñòþ. Ï³ñëÿ

ðîçãðîìó ñèíè Íîãàÿ ç òèñÿ÷åþ âåðøíèê³â âòåêëè â íàïðÿìêó

Ãàëè÷à. Ñàì Íîãàé ç 17 âåðøíèêàìè áóâ ïåðåõîïëåíèé â ñòå-

ïó ðóñüêèìè äðóæèííèêàìè, îäèí ç ÿêèõ ñìåðòåëüíî ïîðàíèâ

õàíà618.

Íàïåâíî âæå ï³ñëÿ çàãèáåë³ Íîãàÿ, ïîáîþþ÷èñü çà íàñë³ä-

êè ö³º¿ ïîðàçêè äëÿ ñâîº¿ äåðæàâè, Ëåâ Äàíèëîâè÷ âèð³øèâ

ï³òè ó ìîíàñòèð.

×àñ ñìåðò³ Ëåâà Äàíèëîâè÷à òåæ çàëèøàºòüñÿ äèñêóñ³é-

íèì. Á³ëüø³ñòü ãðàìîò êíÿçÿ çà 1299-1302 ðð. âèçíàí³ ôàëü-

ñèô³êàòàìè. Ä. Äîìáðîâñüêèé äàòóº ñìåðòü êíÿçÿ 1299/1300

ðð.619. Äóìàþ, ùî âñå æ â ìîíàñòèð êíÿçü ï³øîâ âæå ï³ñëÿ

çàãèáåë³ Íîãàÿ, òîáòî ï³ñëÿ 15 âåðåñíÿ 1300 ð. Çìóñèòè òàêó

ëþäèíó â³äìîâèòèñÿ â³ä âëàäè ìîãëè ò³ëüêè äóæå âàãîì³ ïðè-

÷èíè ïîë³òè÷íîãî õàðàêòåðó, à ñàìå ïðÿìà çàãðîçà âòîðãíåííÿ

Òîõòè ç óñ³ìà îðäèíñüêèìè ñèëàìè äëÿ ðîçïðàâè ç äàâí³ì ñî-

ðàòíèêîì Íîãàÿ. Ñòàðèé êíÿçü âèð³øèâ íå ðèçèêóâàòè áåç-

ïåêîþ ñâîãî êðàþ. Âîñåíè 1300 ð. í³õòî íå ì³ã íàâ³òü ïðè-

ïóñêàòè, ùî Òîêòà â³äðàçó æ çàâ’ÿçíå ó ñõ³äíèõ ïðîáëåìàõ,

â ïåðøó ÷åðãó â áîðîòüá³ çà Àçåðáàéäæàí, à éîãî áðàò Ñà-

ðàé-Áóêà çëîæèòü ãîëîâó â áîðîòüá³ ç íàùàäêàìè Íîãàÿ. À

ñàìå ö³ îáñòàâèíè äîçâîëèëè Þð³þ Ëüâîâè÷ó êîðîíóâàòèñÿ

614 Войтович Л. Нащадки Чингіз-хана. С.121, 191.615 Брун Ф. К. Черноморье. Сборник исследований по исторической географи Юж-

ной России. Ч.2. / Записки Новороссийского университета. Т.30. Одесса, 1880.

С.353.616 Димитров В. България в средневековна картография XIV–XVII век. София,

1984. № 17617 Spinei V. Moldova in secolele XI–XIV. Bucureşti, 1982. P.171; Егоров В. Л. Истори-

ческая география Золотой Орды. Москва, 1985. С.201.618 Войтович Л. Нащадки Чингіз-хана. С.191.619 Dąbrowski D. Rodowód Romanowiczów. S.113–114.

163

êîðîë³âñüêîþ êîðîíîþ ³ îðãàí³çóâàòè îêðåìó ìèòðîïîë³þ,

êóäè ââ³éøëè ºïàðõ³¿ çåìåëü, ùî âæå íå ïåðåáóâàëè â îðäèí-

ñüê³é çàëåæíîñò³.

Ï³ñëÿ îñåí³ 1300 ð. Ëåâ Äàíèëîâè÷ ùå ïðîæèâ ÿêèéñü

÷àñ ó ìîíàñòèð³. Ïîä³áí³ ä³ÿëüí³ íàòóðè ñïîêîþ äîâãî íå âè-

òðèìóþòü, êð³ì òîãî ³ â³ê êíÿçÿ Ëåâà áóâ ÿê äëÿ Õ²²² ñò. äî-

ñèòü ñîë³äíèì, à ïðîæèòå æèòòÿ ñïîâíåíå ñòðåñ³â ³ òðèâîã.

Òîìó ÷àñ ïîáóòó êíÿçÿ â ìîíàñòèð³ íå áóâ äîâãèì. ²ãîð Ìèöü-

êî, íà ï³äñòàâ³ çàïèñó ó ðóêîïèñíîìó ªâàíãåë³¿ Ñïàñüêîãî ìî-

íàñòèðÿ â³ä 16 áåðåçíÿ 1301 ð. „çäðàâü æå êíÿæå áóäè” ó ïðè-

ñâÿò³ êíÿçþ Ëåâó, äàòóâàâ éîãî ñìåðòü ÷àñîì ï³ñëÿ 16 áåðåçíÿ

1301 – äî 1302 ð.620 Àëå àâòåíòè÷í³ñòü öüîãî çàïèñó òàêîæ

âèêëèêàº ñóìí³âè, ç ÷èì ïîãîäæóºòüñÿ íèí³ ³ àâòîð ã³ïîòåçè.

Òàêèì ÷èíîì äàâíÿ ã³ïîòåçà ²îãàííà-Õðèñòèÿíà Åíãëÿ (1798)

³ Ì. Êàðàìçiíà, ï³äòðèìàíà Ä. Çóáðèöüêèì, I. Øàðàíåâè÷åì,

Âîëîäèìèðîì Àíòîíîâè÷åì òà iíøèìè, ÿê³ â³äíîñèëè ñìåðòü

Ëåâà Äàíèëîâè÷à äî 1301 ð., âñå-ùå çàëèøàºòüñÿ àêòóàëüíîþ.

Ìîæíà ïîãîäèòèñÿ, ùî êíÿçü Ëåâ Äàíèëîâè÷ ïîìåð ï³ñëÿ âå-

ðåñíÿ 1300 ð. äåñü â ïåðø³é ïîëîâèí³ 1301 ð.

Òðàäèö³ÿ ïîâ’ÿçóº â³äõ³ä êíÿçÿ â ìîíàñòèð ç ñìåðòþ éîãî

äðóæèíè, öþ ðîìàíòè÷íó ëåãåíäó çàïèñàâ ùå ó XVII ñò. âà-

ñèë³ÿíñüêèé ÷åðíåöü Ãíàò Ñòåáåëüñüêèé621. Çà íèì êíÿçü ïî-

ìåð ³ áóâ ïîõîâàíèé ó Ñïàñ³, äëÿ ìîíàñòèðÿ ÿêîãî çáóäóâàâ

êàì’ÿíèé õðàì. Àëå óñíà òðàäèö³ÿ ïåðåâàæíî â³äíîñèòü ïåðå-

áóâàííÿ ³ ñìåðòü êíÿçÿ äî ìîíàñòèðÿ ñâ. Îíóôðiÿ ó Ëàâðîâi622.

Ïðàâäà êàïëèöÿ, äî ÿêî¿ òðàäèöiÿ ïðèâ’ÿçóâàëà ìîãèëó êíÿ-

çÿ, âèÿâèëàñÿ áóäîâîþ XVII–XVIII ñò.623.

620 Мицько І. Де ж могила князя Лева? // Старосамбірщина. Т.2. 2002. С.46. 621 Stebelski I. Dwa wielkie światła na horyzoncie połockim z cieniów zakonnych

powstające czyli żywoty śś. Panien I matek Ewfrozyny I Parascewii zakonnic i

hegumenij. T.3. Lwów, 1867. S.28622 Див.: Січинський В. Архітектура Лаврова. Лаврів, 1936. С.1-2; Роман, ієромонах.

Могила князя Лева і Лаврський некрополь // Лавра. Ч.4. Львів, 1999. С. 44–47623 Площанский В. Лавров село и монастырь в Самборском округе // Наук. сб. изд.

Литературным об-вом Галицко-Русской матицы. Львов, 1866; Малевская М.В.

Архитектурно-археологические исследования в Львовской области // Археоло-

гические Открытия за 1980 г. Москва, 1981. С.278.

164

Ðîçïîâ³äü ïðî âiäíàéäåííÿ ó 1767 ð. áàãàòî¿ ãðîáíèöi êíÿ-

çÿ, ñðiáëî ç ÿêî¿ ïiøëî íà âiäíîâëåííÿ ìîíàñòèðÿ, íàïåâíî,

âiäíîñèòüñÿ äî ãðîáíèö³ ìîëäîâñüêîãî ãîñïîäàðÿ Ñòåôàíà Ïå-

òðè÷åéêó (+ 1675), ÿêèé ðàçîì ç äðóæèíîþ áóâ òóò ïîõîâà-

íèé, à êíÿçÿ Ëåâà ÿê ÷åíöÿ ïîõîðîíèëè ó çâè÷àéíîìó îäÿç³ òà

çâè÷àéí³é äîìîâèí³624. ² éîãî ìîãèëà ñåðåä çâè÷àéíèõ ìîãèë

³íøèõ áåç³ìÿíèõ ÷åíö³â íà ìîíàñòèðñüêîìó öâèíòàð³ ç ÷àñîì

çàáóëàñÿ. Ïîêè ³ñíóâàâ ìîíàñòèð ÷åíö³ îäèíàêîâî äáàëè ïðî

âñ³ ìîãèëè òèõ, êîãî òàì õîðîíèëè ³ â³äïðàâëÿëè çàóïîê³é-

í³ ñëóæáè. Êîëè á³ëüøîâèêè çàêðèëè ³ ôàêòè÷íî çðóéíóâàëè

ìîíàñòèð, áóâ çðóéíîâàíèé ³ ìîíàñòèðñüêèé öâèíòàð. Ìîæå-

ìî ò³ëüêè ñïîä³âàòèñÿ, ùî í³õòî íå ïîðóøèâ â³÷íîãî ñïîêîþ

êíÿçÿ Ëåâà Äàíèëîâè÷à, ÿêèé â³í íàðåøò³ ä³ñòàâ â ö³é òèõ³é

ì³ñöèí³ ï³ñëÿ ñâîãî áóðõëèâîãî ³ ñïîâíåíîãî íåáåçïåê æèòòÿ.

Çðåøòîþ íå ìîæíà âèêëþ÷àòè ìîæëèâ³ñòü ïîõîâàííÿ êíÿ-

çÿ ó ñóñ³äíüîìó Ñïàñ³. Óñíó òðàäèö³þ íå çàâæäè ìîæíà ïåðå-

â³ðèòè. Êîðîëü Þð³é Ëüâîâè÷ ì³ã ïåðåíåñòè îñòàíêè áàòüêà ³

ó ñâîþ ñòîëèöþ â ³íøèé ïàòðîíàëüíèé ìîíàñòèð ñâ. Îíóôð³ÿ.

Ðîçâ’ÿçàòè öþ îñòàííþ çàãàäêó, íàâðÿä, ÷è áóäå ìîæëèâî.

Äæåðåë ç ê³íöÿ Õ²²² – ïî÷àòêó XIV ñò. çáåðåãëîñÿ ùå ìåíøå

í³æ çà ïîïåðåäí³é ïåð³îä.

Ðîäèíà. Êîíñòàíö³ÿ, äðóæèíà Ëåâà Äàíèëîâè÷à, íàðîäè-

ëàñÿ áëèçüêî 1234/1235 ð.625 Âîíà ïîìåðëà òðîõè ðàí³øå â³ä

ìóæà. Â³äíåñåííÿ äàòè ¿¿ ñìåðò³ äî 1287/1288 ð.626 äîñèòü äî-

â³ëüíå. Íå ò³ëüêè Æèò³º Ê³íãè, àëå é òðàäèö³ÿ, ñòâåðäæóº, ùî

êíÿãèíÿ çàëèøàëàñÿ êàòîëè÷êîþ ³ ï³äòðèìóâàëà êàòîëèöü-

êèé êë³ð, çîêðåìà äîì³í³êàíö³â. Äëÿ íå¿ í³áè-òî êíÿçü Ëåâ

çáóäóâàâ õðàì ²îàíà Õðåñòèòåëÿ. Íàâêîëî îñòàííüîãî ³ñíóþòü

ïîâàæí³ ñóìí³âè ³ äèñêóñ³ÿ òðèâàº627. Ïîáóòóâàííþ ïîä³áíî¿

³íôîðìàö³¿ ñïðèÿëà òàêîæ äàâíÿ ïîëüñüêà ³ñòîð³îãðàô³ÿ. Â³äî-

ìîñò³ ç Æèò³ÿ Ê³íãè äîçâîëÿþòü òàêîæ ïðèïóñêàòè, ùî êíÿ-

ãèíÿ ìàëà â³äíîøåííÿ äî ïîøèðåííÿ ðàííüîãî áàãàòîãîëîñíîãî

624 Мицько І. Де ж могила князя Лева? С.46–48.625 Dąbrowski D. Rodowód Romanowiczów. S.114.626 Ibidem. S.114.627 Див.: Козубська О. Львівська легенда княгині Констанції // Княжа доба. Вип.1.

Львів, 2007. С.100–105.

165

ñï³âó ÷åðåç çíàéîìñòâî ç ïàðèçüêîþ øêîëîþ Notre Dame Õ²²²

cò.628

ªäèíèé ñèí Ëåâà ³ Êîíñòàíö³¿ – Þð³é (* 24.04.1252

(1254?) + 24.04.1308), êíÿçü áåëçüêèé (1269–1300) ³ õîëì-

ñüêèé (1277–1300), êîðîëü Ðóñ³ ³ êíÿçü âîëîäèìèðñüêèé

(1300/1301–1308)629, îòðèìàâ â³ä áàòüêà íå ò³ëüêè îá’ºäíàíó

628 Див.: Ясіновський Ю. Музична культура Галицько-Волинського князівства // Mu-

sica Galiciana. V.5. Rzeszów, 2000. S.11–22; Його ж. Пісенний фольклор і музичне

мистецтво (ХІІІ – перша половина XV ст. // Історія української культури. Т.2.

ХІІІ – сер. XVII ст.). Київ, 2001. С.322–333; Його ж. Музична культура Галицько-

Волинського князівства // Галичина та Волинь у добу середньовіччя. До 800-річчя

з дня народження Данила Галицького / Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича

НАН України. Історичні та культурологічні студії. Вип.3. Львів, 2001. С. 115–129;

Його ж. Гимнографія у пам’ятках доби короля Данила // С.294–307; Кіндратюк К.

Нариси музичного мистецтва Галицько-Волинського князівства. Львів–Івано-

Франківськ, 2001.629 Див.: Войтович Л. Юрій Львович і його політика // Галичина і Волинь в добу се-

Êîðîëåâà Êîíñòàíö³ÿ. Ë³òîãðàô³ÿ É.Ñâîáîäè, 1836 ð.

166

òåðèòîð³þ êîðîë³âñòâà Ðóñ³, àëå é Ëþáë³íñüêó çåìëþ òà òå-

ðèòîð³¿ íà Çàêàðïàòò³ ðàçîì ç ïðàâàìè íà ñïàäùèíó Àðïàä³â.

Âèêîðèñòîâóþ÷è ñïðèÿòëèâó êîí’þêòóðó, éîìó âäàëîñÿ íå

ò³ëüêè ïîçáóòèñÿ îðäèíñüêî¿ îï³êè, à íàâ³òü äîáèòèñÿ óòâî-

ðåííÿ îêðåìî¿ Ãàëèöüêî¿ ìèòðîïîë³¿, ÿêà îá’ºäíàëà ºïàðõ³¿ íà

ðóñüêèõ òåðèòîð³ÿõ, íåçàëåæíèõ â³ä ìîíãîë³â. Ïîä³áíî, ÿê

êîëèñü Ëåâ áóâ â³ðíèì ñîðàòíèêîì áàòüêà âïðîäîâæ äîâãèõ

ë³ò, òàê ³ Þð³é çàëèøàâñÿ â³ðíèì ñîðàòíèêîì áàòüêà ³ ïðîâ³ä-

íèêîì éîãî ïîë³òèêè.

Äî÷êà Ñâÿòîñëàâà (+ 1302) (Swetoslawa, filia magni prin-

cipis Russiae) ïîìåðëà ó ìîíàñòèð³ êëàðèñîê ó Ñòàðîìó Ñîí÷³,

äå ïåðåáóâàëà ¿¿ ò³òêà Ê³íãà630. Öåé ôàêò òåæ ìîæå áóòè ï³ä-

òâåðäæåííÿì òîãî, ùî ìàòè Êîíñòàíö³ÿ ïðèíàéìí³ ï³äòðèìó-

âàëà êàòîëèê³â, à â ðîäèí³ Ëåâà Äàíèëîâè÷à íå áóëî æîäíèõ

ì³æêîíôåñ³éíèõ ÷âàð. Çðåøòîþ ï³äòâåðäæåííÿì îñòàííüîãî

çàëèøàºòüñÿ ³ êîëîí³çàö³éíà ïîë³òèêà öüîãî êíÿçÿ â ãàëóç³ çà-

ëó÷åííÿ êàòîëèöüêèõ êîëîí³ñò³â òà øëþáè ³íøèõ éîãî äî÷îê.

Äî÷êà Îëåíà (* áë.1260/1262 + ï³ñëÿ 12.06.1304/äî

24.08.1323) áóëà âèäàíà ì³æ 1275-1278 ðð. çà áèòîìñüêîãî

êíÿçÿ Êàçèìèðà ²² Âëàäèñëàâè÷à (+1312)631.

Äî÷êà Àíàñòàñ³ÿ (+ 12.03.1335) ïåðåä 1301 ð. áóëà âèäàíà

çà äîáæèíñüêîãî êíÿçÿ Çåìîâèòà (+ 1306). Áóëà ðåãåíòøåþ

â ìîëîä³ ðîêè ñâî¿õ ñèí³â Ëºøêà (1302–1316), Âëàäèñëàâà

(1303–1352/1357), Êàçèìèðà (1304–1316) ³ Áîëåñëàâà (1305–

1326/1329), ç ÿêèõ Âëàäèñëàâ ïðåòåíäóâàâ íà ñïàäùèíó çà

Ðîìàíîâè÷àìè632. Çà âåðñ³ºþ Ä. Äîìáðîâñüêîãî Àíàñòàñ³ÿ áóëà

редньовіччя. До 800-річчя з дня народження Данила Галицького /НАН України.

Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Історичні та культу-

рологічні студії. Вип.3. Львів, 2001. С.70–78; Його ж. Княжа доба на Русі. С.506;

Його ж. Галицько-волинські етюди. Біла Церква, 2011. С.319–325; Dąbrowski D.

Rodowód Romanowiczów. S.197–217.630 Див.: Monumenta Poloniae Historica. T.2. Lwów, 1872. P.853, 879; Dąbrowski D.

Rodowód Romanowiczów. S.226-230; Войтович Л. Княжа доба на Русі. С.506.631 Див.: Dąbrowski D. Rodowód Romanowiczów. S.217–226; Войтович Л. Княжа доба

на Русі. С.507..632 Див.: Balzer O. Genealogia Piastów. S.345–347; Włodarski B. Stanowisko Rusi Halicko-

Wołyńskiej wobec akcji zjednoczeniowej Władysława Łokietka. S.341; Id., Polska i

Rus’. S.227; Jasiński K. Rola Siemowita księcia dobrzyńskiego w stosunkach polsko-

krzyżackich w 1308/1309 r. S.167; Id., Księżna dobrzyńska Anastaszja i jej regencja.

167

äî÷êîþ Ìñòèñëàâà Äàíèëîâè÷à633. Ïîëüñüêèé äîñë³äíèê âè-

õîäèâ ç â³êó Àíàñòàñ³¿, â³äíîñÿ÷è ÷àñ øëþáó äî ïåð³îäó ì³æ

1296-1300 ðð. ³ ââàæàþ÷è, ùî äëÿ Ëåâà Äàíèëîâè÷à ³ Êîí-

ñòàíö³¿ áóëî áè ïðîáëåìàòè÷íî ìàòè òîä³ äî÷êó â³äïîâ³äíîãî

â³êó. Îäíàê Çåìîâèò íàðîäèâñÿ ì³æ 1262-1267 ðð., à Àíàñòà-

ñ³ÿ ìîãëà íàðîäèòèñÿ áë. 1270 ð. (âðàõîâóþ÷è çíà÷åííÿ øëþ-

á³â, ÿê ñêð³ïëåííÿ ïîë³òè÷íèõ óãîä ¿¿ â³ê ì³ã áóòè ³ ñòàðøèé),

êîëè ¿¿ ìàòåð³ áóëî 36-37 ðîê³â, òîáòî àðãóìåíò äîñë³äíèêà íå

âèãëÿäàº äîñòàòí³ì, ùîáè çàïåðå÷èòè éîãî ïîïåðåäíèê³â.

Äî÷êà Ìàð³ÿ (+ äî 1308) º ïîñòàòòþ ùå á³ëüø äèñêóñ³é-

íîþ. Â ñóïåðå÷ö³ óãîðñüêîãî ³ñòîðèêà Äþëè Êð³øòîâà634 ç

ïîëüñüêèì ³ñòîðèêîì Ñòàí³ñëàâîì Ñðîêîþ635 ïåðåêîíëèâ³øå

âèãëÿäàº ïåðøèé, ÿêèé ñïèðàºòüñÿ íà äîêóìåíòè, àâòåíòè÷-

í³ñòü ÿêèõ âàæêî çàïåðå÷èòè, ùî äàº ï³äñòàâè, âèõîäÿ÷è òà-

êîæ ç àíàë³çó ïîä³é, ïîâ’ÿçàíèõ ç äåòàëÿìè áîðîòüáè çà óãîð-

ñüêèé ïðåñòîë, òàêè ââàæàòè Ìàð³þ äðóæèíîþ óãîðñüêîãî

êîðîëÿ Êàðëà Ðîáåðòà636.

S.425–433; Id., polityka małżeńska Władysława Łokietka. S.19; Войтович Л. В. Кня-

зівські династії Східної Європи (кінець ІХ – початок XVI ст.). Склад, суспільна

і політична роль. Львів, 2000. С.229, 437, 441; Його ж. Княжа доба на Русі. С.38,

506–507; Tęgowski J. Kontakty rodzinny dynastów polskich i ruskich w średniowieczu

// Między sobą. Szkice historyczne polsko-ukraińskie / Pod red. T. Chynczewskiej-

Hennel i N. Jakowenko. Lublin, 2000. S.30.633 Див.: Dąbrowski D. Rodowód Romanowiczów. S.232–241.634 Kristó Gy. Károly Robert elsö felesége // Acta Universitatis Szegediensis de Attila Jozsef

nominatae. Acta Historica. T.86. 1983. 27–30 old; Idem. Aba Sámuel és Károly Robert

szaládi kopcsolatairol // Acta Universitatis Szegediensis de Attila Jozsef nominatae.

Acta Historica. T.96. 1992. 25–30 old; Idem. Orosz Hercegnö volt-e Károly Robert elsö

felesége? // Aetas. 1994. № 1. 194–199 old.635 Sroka S. Wokol mariażu Karola Roberta я Piastówną sląską Marią // Bieletyn Polskiego

Towarzystwa Heraldycznego. № 11. 1994. S.1–5; Idem. Genealogia Andegawenów

węgierskich. Kraków, 1999. S.21–28; Його ж. Чи існувала руська дружина угорсько-

го короля Карла Pоберта на початку ХІV століття? // Княжа доба. Вип.3. Львів,

2010. С.268–277.636 Войтович Л. Stanisław A. Sroka. Genealogia Andegawenów węgierskich / Towarzystwo

naukowe “Societas Vistulana”. Kraków, 1999. 94 s. // Записки НТШ. Т.240. Львів,

2000. С.710–711; Його ж. Ще одна загадка генеалогії Романовичів: Чи існувала

королева Марія Львівна? // А се єго сребро… Збірник праць на пошану члена-

кореспондента НАН України М. Ф. Котляра з нагоди його 70-річчя. Київ, 2002.

С.161–164; Його ж. Загадка королеви Марії Львівни // Генеалогічні записки Укра-

168

Ãðàìîòè êíÿçÿ Ëåâà. Âåëèêà ê³ëüê³ñòü ãðàìîò êíÿçÿ

Ëåâà, ÿê ñïðàâæí³õ (ãðàìîòà íå ï³çí³øå 16 áåðåçíÿ 1301 ð.

ïðî íàäàííÿ ñåëà Äîáàíåâè÷³ ó Ïåðåìèøëüñüê³é âîëîñò³637,

ãðàìîòà íå ï³çí³øå 16 áåðåçíÿ 1301 ð. ïðî ïðîäàæ â³éò³âñòâà

â Ïåðåìèøë³638) òàê ³ ï³äðîáëåíèõ (ÿê ñïðàâåäëèâî çâåðíóâ

óâàãó ²ãîð Ìèöüêî îñíîâíèé ìàñèâ ï³äðîáîê ç’ÿâèâñÿ ï³ñëÿ

òóðåöüêî-òàòàðñüêîãî íàïàäó íà Ãàëè÷èíó ó 1498 ð., êîëè çãî-

ð³ëè ðîäèíí³ àðõ³âè639), à òàêîæ çãàäêè ïðî íàäàííÿ êíÿçÿ

ó ï³çí³øèõ ï³äòâåðäæåííÿõ ïîëüñüêèõ âîëîäàð³â, äîçâîëÿþòü

ñòàâèòè ïèòàííÿ ïðî ïîøèðåííÿ â³äïîâ³äíî¿ ïðàêòèêè çàêð³-

ïëåííÿ çåìåëüíèõ âîëîä³íü ãðàìîòàìè êíÿç³âñüêî¿ êàíöåëÿð³¿

çà êíÿçÿ Ëåâà, ïðèéíÿòî¿ ï³ä âïëèâîì ñóñ³äíüî¿ Óãîðùèíè, äå

òàêà ïðàêòèêà øèðîêî ðîçãîðíóëàñÿ ç ê³íöÿ Õ²² ñò. Ö³êàâî,

ùî ó 1253 ð. êîðîëü Áåëà IV íà ïðîõàííÿ ñâîãî çÿòÿ êíÿ-

çÿ Ëåâà Äàíèëîâè÷à íàäàâ ñëîâàöüêîìó íîá³ëþ Â³òêó, ñèíîâ³

Ìóíòàøà, ë³ñ ïî îáèäâà áåðåãè ð. Ãîðíàä ïîáëèçó Ñï³ñüêîãî

Ãðóøîâà640. Ñõîæå, ùî öåé íîá³ëü áðàâ ó÷àñòü ó ïåðåãîâîðàõ â

Çâîëåí³, ÿê³ çàê³í÷èëèñÿ øëþáîì Ëåâà ³ Êîíñòàíö³¿. Áëèçüê³

êîíòàêòè óãîðñüêîãî òà ãàëèöüêîãî äâîð³â, ÿê ³ áëèçüê³ êîí-

òàêòè ãàëèöüêîãî áîÿðñòâà òà áþðãåðñòâà ç óãîðñüêèìè áàðî-

íàìè òà áþðãåðàìè ïðåäñòàâëåí³ ÷èñåëüíèìè äîêóìåíòàìè,

ÿê³ çáåðåãëèñÿ â óãîðñüêèõ òà ñëîâàöüêèõ àðõ³âàõ. Ìàëî éìî-

â³ðíî ùîáè ïîòóæíå ãàëèöüêå áîÿðñòâî, ìàþ÷è ïðèêëàä ñó-

ñ³äí³õ óãîðñüêèõ òà ñëîâàöüêèõ íîá³ë³â, íå äîáèâàëîñÿ ó ñâî¿õ

êíÿç³â ïîä³áíèõ ãðàìîò.

їнського геральдичного товариства. Вип.4. Львів, 2004. С.7–10; Його ж. Галиць-

ко-Волинські етюди. Біла Церква, 2011. С.337–341. В статті Генріка Руціньського

“Політична історія Спіша у пізньому середньовіччі” опублікована фотографія

документу Карла Роберта з левоцького архіву в якому міститься підтвердження

шлюбу угорського короля з дочкою Лева Даниловича (див.: Ruciński H. Polityczne

dzieje Spisza w późnym średniowieczu // Historia Scepusii. Vol.I. Bratislava–Lraków,

2009. S.341).637 Купчинський О. Акти та документи Галицько-Волинського князівства XIII –

першої половини XIV століть. Дослідження. Тексти. Львів, 2004. С.129–138.638 Там само. С.139–145.639 Мицько І. Феномен грамот князя Лева // Старосамбірщина. Вип.2. Старий Сам-

бір, 2002. С.187–195.640 Homza M. Sytuacja polityczna Spisza. S.155, 198..

169

Îö³íêè. Íàâ³òü â íàéíîâ³øèõ äîñë³äæåííÿõ óêðà¿íñüêèõ

òà ðîñ³éñüêèõ ³ñòîðèê³â641, íå êàæó÷è âæå ïðî íàóêîâî-ïîïó-

ëÿðí³ âèäàííÿ, ïîâòîðþºòüñÿ íåãàòèâíà àáî çíåâàæëèâà õà-

ðàêòåðèñòèêà êíÿçÿ Ëåâà, ìàëî íå äîñë³âíî ïåðåïèñàíà â³ä

âîëèíñüêèõ ðåäàêòîð³â Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêîãî ë³òîïèñó. Àëå

ëàòèíîìîâí³ äæåðåëà, à òàêîæ äîñë³äæåííÿ ïåðåá³ãó ïîä³é íà

ôîí³ ºâðîïåéñüêî¿ ³ñòîð³¿, äàþòü ï³äñòàâè ñòâåðäæóâàòè, ùî

Ëåâ Äàíèëîâè÷ áóâ îäíèì ç êëþ÷îâèõ ïîë³òè÷íèõ ïîñòàòåé

Öåíòðàëüíî-Ñõ³äíî¿ ªâðîïè äðóãî¿ ïîëîâèíè Õ²²² ñò., ÷èÿ ä³-

ÿëüí³ñòü çàëèøèëà ñë³ä â ³ñòîð³¿ ïîëüñüêèõ, óãîðñüêèõ, ÷åñü-

êèõ, àâñòð³éñüêèõ ³ ëèòîâñüêèõ çåìåëü. Éîìó âäàëîñÿ íå ò³ëü-

êè çáåðåãòè êîðîë³âñòâî Ðóñ³, ï³äíÿòè ì³æíàðîäíèé ïðåñòèæ

ö³º¿ äåðæàâè642, àëå é çóì³òè ç³áðàòè ³ ðîçøèðèòè ¿¿ òåðèòîð³þ

äî íàéá³ëüøèõ ðîçì³ð³â çà âñ³ ÷àñè ¿¿ ³ñíóâàííÿ643. Ñàìå òîìó

îö³íêè ïîñòàò³ Ëåâà Äàíèëîâè÷à çàðóá³æíèõ äîñë³äíèê³â ÷à-

ñîì çîâñ³ì ïðîòèëåæí³ ³ çàãàëîì ïîçèòèâí³644.

Çàñëóãîâóþòü îêðåìî¿ óâàãè ³ äîñë³äæåííÿ ñòîñóíê³â Ëåâà

Äàíèëîâè÷à ç Çîëîòîþ Îðäîþ íà ôîí³ ñòîñóíê³â ³íøèõ êíÿç³â

ç çîëîòîîðäèíñüêèìè õàíàìè òà ¿õí³ìè óëóñáåêàìè. Â ö³ëîìó

íå ò³ëüêè ïîñòàòü êíÿçÿ Ëåâà Äàíèëîâè÷à, àëå é âñÿ ³ñòîð³ÿ

êîðîë³âñòâà Ðóñ³ (Ãàëèöüêî-Âîëèíñüêî¿ äåðæàâè) ïîòðåáóº

ïåðåãëÿäó.

641 Див., наприклад: Хрусталев Д. Г. Северные крестоносцы. Русь в борьбе за сферы

влияния в Восточной Прибалтике ХІІ–ХІІІ вв. Санкт-Петербург, 2012. С.455.642 Dąbrowski D. Stosunki polityczne Lwa Daniłowicza z sąsiadami zachodnimi. S.58.643 Войтович Л. Кордони Галицько-Волинської держави: проблеми та дискусії //

Записки НТШ. Т.252. Львів, 2006. С.187-205.644 Див., наприклад: Pickhan G. Kiewer Rus’ und Galizien-Wolhynien // Geschichte der

Ukraine / Hg. von F. Golczewski. Göttingen, 1993. S.18–36; Dinastia, hatalom, egyház.

Régiók formálódása Európa közepén (900-1453) / Ed. M. Font. Pécs, 2009. 144 old.

170

ПОКАЖЧИК

Абака-оглан 82, 91Абатай-нойон 82Абрамов В. 49Авенаріус О. 51Агафія Святославна 133Акош 112, 113Али-Заде А. А. 80Алкуй 145, 146, 157Алпар 132Альберт І 74Альбрехт І 156, 157Альнпек Й. 38Анастасія Данилівна 71Анастасія Львівна 156, 166, 167Анастасія Олександрівна 38Андрій, двірський 18, 31, 32, 33Андрій ІІ 12, 52, 53, 113Андрій ІІІ 153, 156, 157Андрій Всеволодович 70Андрій Олександрович 144Андрій Путивлич 104Андрій Ярославич 71Андріяшев О. 64 Анна Белівна 31, 79, 110Анна Мстиславна 9, 10, 103Антонович В. 163Аньєзе Баттіста 119Арбоз 156Арик-Буга 80, 89Арпади 132, 166Арцибашев М. 39, 65Бабенберги 56, 59, 78Багрій Р. 105Базарник І. 40, 108Балакан 67, 80Бальцер О. 106Бартніцкий М. 6, 56Бату 12, 30, 34, 50, 58, 62, 67, 81, 93, 94, 118, 129, 145Батура Р. 74Баумгартен М. 65, 66, 88, 130Бела, герцог Славонії 90 Бела ІІІ 52Бела IV 12–14, 30, 34, 35, 40, 56, 59, 61, 62, 72, 77–79, 84, 85, 90, 97, 98, 103, 109, 110,

113, 122, 132, 140, 156, 168Бела Ростиславич 122Бельський Мартин 109Бенінкаса Андреа 119Бенінкаса Граціозо 119Бенко Бенедикт 23Берке 67, 69, 70, 74, 75, 80–83, 89–91, 94, 129Беркечар 1 57 Бернякович К. 29Берцяк А. 1 35Білецький С. 39Бобоничі 132Богдан І. 115, 116Болеслав І 38Болеслав Земовитович 102, 142, 143, 144, 150Болеслав Земовитович Добжинський 166Болеслав Опольський 38, 150, 153Болеслав Побожний 90, 95Болеслав Сором’язливий 32, 33, 60, 75, 85, 86, 90, 91, 95, 97, 103, 109, 110, 122, 126, 137, 142 Болеслав-Юрій Тройденович 53, 128Болюй Ашик 72Большакова С. А. 37Борза 130Борзаковський В. С. 58Борис Ізболк 83Борис Ярославич 65, 66Борша Копас 156Брайчевський М. 116Брауншвейг Людер фон 128Брене Генріх фон 133Брене Дітріх фон 133 Брун Ф. К. 162Бубенок О. Б. 92, 118Бувал 67, 8 1Буганов В.И. 19Бурундай 68–79, 85, 86, 94, 105, 149Бучек М. 23Бучко Р. 105Б’янко Андреа 119, 162 Васербург Конрад фон 57Василенков М. И. 138

171

Василь Глібович 33Василько Гаврилович 33Василько Романович 32, 33, 37, 69, 71–73, 75, 83–87, 89, 91, 94–96, 98–103, 109Василько Романович слонімський 130, 131, 143, 144 Василько Ростиславич 22, 24Вассаф 80Вацлав І 59, 60Вацлав ІІ 151–155Вегеш М. 141Венцель Г. 78Веселовский Н. И. 93, 144Весконте П’єтро 119Вілкул Т. Л. 100Вітко, син Мунташа 168Вітковська М. Г. 111 Владимирский-Буданов М. Ф. 116Владислав 59Владислав Земовитович 166Владислав Локєток 150–156 Владислав Опольський 133, 142Владислав ІІ Ягайло 21, 27Влодарський Б. 97, 144, 155Вовчок з Дроговижа 26 Войтович Л. 7, 8, 10, 12, 16, 18–20, 22, 25, 27–29, 31, 32, 34, 37–39, 41, 43, 47, 50, 51, 54–56, 58, 59, 61, 62, 64, 66, 68, 76, 78, 80–82, 87, 109, 111–113, 116–118, 127, 128, 130, 149, 157, 158, 161, 165–169Войшелк 70, 89, 94–96, 98–101, 109, 147 Волин С. Л. 50Володар Ростиславич 22Володимир Василькович 70, 84, 85, 87, 101–104, 129, 130, 143, 144, 146–149 Володимир Володаревич 24Володимир Іванович 161 Володимир Мономах 22Володимир Рюрикович 158 Володислав Опольський 11Волощук М. 31 Всеволод Олександрович 31–33, 38 Вуйцік В. 11Габсбурги 126, 134 Гарді Д. 51, 61, 78, 90Гаудемунда-Софія 102Гвагнін О. 38

Генріх ІІ Язормиргот 59Генріх ІІІ 13Генріх ІІІ, ландграф Тюрингії 74 Генріх ІV Пробус 103, 150–154, 156Генріх V Бланкенбург-Шварцбург 126Генріх VII Гогенштауфен 59Генріх Товстий 150, 152 Генсьорський А. 7, 53, 109Георгій І Тертер 9 1, 9 2Геркус Мантас 73, 74, 96Герман V Церінген 59Гертруда Бабенберг 59, 61, 123Гімберг Конрад фон 57Гліб 67, 130Гліб Ростиславич 129Глінка Ф. 40Гогенштауфени 124Голездренко О. 127Головко О. 32Голубовський П. 116, 156Гомза М. 123Гопало І. 16Горский А. А. 144, 145Гошко Ю. 20Грабовецький В. 16Греков Б. Д. 19, 118Гремислава Всеволодівна 38Гречило А. 159Грибик М. 27, 28Григорій 138, 139Григорій Васильович 30Грумбах Гартман фон 72Груневег М. 38Грушевський М. 7, 8, 10, 18, 52, 64, 78, 88, 95, 116, 141, 153, 156Гудавичюс Э. 86, 101 Гупало В. 15Гуткелед Йоахім 121–123, 125, 131, 132Гуюк 50Гюттендорф Ульріх фон 57Давид Ігоревич 22Давід П. 111, 112 Даниїл Стовпник 10, 11. Данило Мстиславич 158Данило Романович 8–13, 22, 29–38, 41–45, 47, 49–54, 56–62, 65–76, 78, 79, 83–90, 94, 97, 103, 128, 137

172

Дашкевич Н. П. 64, 88, 116Дашкевич Я. 66, 121Деревинські 66Димитров Б. 119Джекі 92, 93Джірольді Джакомо да 119Джучиди 67, 68, 80, 81, 93Джучі 81, 92, 93 Диба Ю. 105Дідушицькі 30Димитров В. 162 Длугопольський Е. 155Длугош Ян 21, 78, 109, 111, 117 Дмитро 66Дмитро Олександрович 144Довгань П. 28Домбровський Д. 8, 10, 11, 37, 56, 86–88, 103, 126, 133, 151, 155–157, 162, 166 Дубоніс А. 96, 97, 102, 1 26Дьєрфі Д. 112, 113, 138Дьяконов М. А. 18Едивіл 60Ельмуфадаль 80Енгль І.-Х. 163Егоров В. Л. 119, 120, 162Євдокія Конрадівна 133Єлизавета Половчанка 103, 122, 123Єфросинія-Анна 10,Єфросинія Палеолог 91Желислав 104Закиров С. 81 Звягольські 66Зейссберг Г. 110Земовит 75Земовит Добжинський 158, 166 Земомисл 154Зигмунт-Август 21 Зимин А. А. 116 Зіморович Б. 6, 38, 39, 105Зотов Р. 65Зубрицький Д. 39, 40, 65, 88, 163Ібн-абд-аз-Захір 81Ібн Васил 82 Ібн Касір 80Іван Дмитрович 159Іван Ростиславич Бирладник 116–118Ивакин Г. Ю. 161

Івашків К. 27, 28 Івашків Я. 27, 28Ігор Василькович 24Ізз ед-Дін 89Ізяслав Мстиславич 23, 42, Ізяслав Мстиславич смоленський 65Іларіон 18Ількам-нойон 82Інгвар Ярославич 64, 65Інджіх з Хеймбургу 137, 153Інкін В. 7, Інокентій IV 34, 37, 59–61, 67, 68, 136Іоанн, війт перемишльський 108Іоанн, єпископ холмський 71Іоанн Ангел 57Іоган І 72Іоган з Віктрінгу 134Іраклій Данилович10, 12Ісаак ІІ Ангел 10, 57Ісаєвич Я. 7, 17, 39, 49, 52, 61, 86, 106Ичалов Г. Х. 81Йіликчі 157 Йолана Белівна 90Кабак 161 Казимир ІІІ 26, 107Казимир Владиславович 150, 151, 154, 166Казимир Земовитович 166Казимир Ягеллончик 27Кайндль Р. Ф. 112Калман 9, 52, 110Кальті Марк 111–113Капраль М. 17, 23–26, 39Карамзин Н. 65, 88Карл V 112Карл Мартел 156Карл Роберт 141, 167Каштанов С. М. 117Квашнин-Самарин М. 65Кеменеше 132, 156Кемптшиньский В. 111, 112Кесегі Генріх 122, 132 Кіндратюк К. 165Киракос Гандзакеци 80Кирило ІІ 18, 35, 36, 45, 59, 68Кирпичников А. Н. 43, 47, 49Климкевич Р. 158

173

Книш Я. 38, 39, 40, 159Кобільник В. 25, 28Ковтало Б. 25Козак В. 25Козубська О. 164Козьмин Н. Н. 80 Кондувдий 65Коновалова И. Г. 92, 115–117Конопля В. 25Конрад 32Конрад Земовитович 142, 143, 150Констанція 35, 36, 37, 60, 91, 103, 110, 140, 142, 164, 165, 167, 168 Копитко А. 1 2 8Кордуба М. 14, 78 Корнякт Костянтин 21Космолінська Н. 105Космолінський О. 105Коснятин Сірославич 114Коструба Т. 39Костянтин 73Котляр М. Ф. 10, 32, 37, 56, 64, 65, 95, 116Котян 103Коунчий 72 Кравченко А. А. 119Краўцэвіч А. К. 100, 101Креск Абрахам 119 Крип’якевич I. 52, 56, 64, 71, 94Криштопа А. Е. 81Кріль М. 17Кріштов Д. 167Кромер Мартин 38, 109Кулаков В. Н. 74 Кулі 67, 80Кунегунда (Кінга) 32, 36, 60, 90, 91, 103, 109–113, 123, 143, 164, 166Кунегунда Оттонівна 90 Кунегунда Ростиславна 79Куник А. А. 53Кунчик 145, 157Купчинський О. 7, 8, 16, 21, 22, 23, 39, 109, 129, 138, 168Куремса 62, 63, 66, 69Куту-Бука 91Кучкин А. В. 19Лайош І 111Лаппо-Данилевский А. С. 53

Ласло IV Кун 121–123, 131–133, 136–141, 143, 145, 152, 156, 157 Лев І 11.Лев Данилович 6–8, 10–13, 24, 30–43, 46, 47, 49, 50, 60, 62, 66, 67, 71, 76, 78, 79, 82, 83, 85–91, 94, 97–106, 108–110, 113, 119, 120, 122, 123, 125–128, 131, 133–159, 162–169 Левченко М. В. 116Лейсс Оттон фон 57Леонід, арх. 92, 93 Леопольд VI 57Лесій 130Лєшко Земовитович 166Лєшко Чорний 60, 75, 142–144, 147, 148, 150, 151Липко С. 62Линниченко И. А. 7, 53, 110Литаврин Г. Г. 118Ліхтенштейн Генріх фон 57Лоза Ю. 160Лука Іванович 73 Лукомський Ю. 114Любарт-Дмитро Гедимінович 26Людовик Анжуйський 22Людовик ІХ 75Людге Ф. 128Магнус 136Маджар І. 112Майоров О. 10, 11, 55, 57, 58, 116Майсау Оттон фон 57Макушников О. Л. 47Малеин А. 62Малєчиньські К. 51Малюс Е. 112Мануїл ІІ 36Мануїл Комнин 11Маргарита Бабенберг 59, 60, 77Маргарита Ростиславна 110, 122Малевская М.В. 163 Марія 156Марія Львівна 167 Марія Романівна 123Маркевич А. И. 27Маркевич О. 7, 108Марков А. К. 93Марколт 99, 109

174

Масан О. 72, 127Мауці 62, 81 Махновець Л. 83Мацкевий Л. 25, 27, 28, 29Мацюк О. 29, 30Мелік аз-Захір-Рукн-ад-дін Бейбарс 81 Менгу 50Менгу-Тімур 129, 144, 145, 157Микаэлян В. 66Микитишин В. 127 Милій 62Милов Л. В. 19Минтеля 104Миська Р. 113Михайлина Л. 115Михайло Всеволодович 12, 30Михайло Палеолог 9 1Михальчишин І. 28Мицько І. 6, 7, 11, 163, 164, 168Міка Н. 55, 136Міндовг 32, 67, 68, 89, 95, 96Могитич І. 105Молчановский Н. В. 62, 65Мохов Н. А. 116Мстислав 33Мстислав Данилович 78, 86, 87, 89, 94, 103, 104, 129, 130, 143, 144, 146–150, 156–159, 167Мстислав Мстиславич Удатний 9Мудейко 104Мурзакевич Н. Н. 119Мюнстер С. 38Нагірний В. 86Насонов А. Н. 53, 116Наумов Е. П. 118Недков Б. 117 Ников П. 91Новосильцев А.П. 19Ногай 81–83, 89, 91–94, 98, 103, 119, 120, 125, 127, 129, 130, 144–149, 157, 159, 161, 162Окольський С. 38Оконченко І. 105Олег 159Олег Романович 129Олександр ІV 68, 69, 72 Олександр Всеволодович 31

Олена Глібівна 67, 130, 131Олена Львівна 133, 166Олена Романівна 12Ольга Андріївна 70 Ольговичі 11, 42, 65, 159, 161 Онуфрій 11, 163, 164Орду 62, 67Остерна Поппо фон 97Отто 139 Оттокар Штірійський 134, 135, 139Оттон ІІІ 90Павлов П. 117 Павлов-Сильванский Н.П. 18Папроцький Б. 38Пардус, син Неплаха 133Пасквіліні Ніколо 119Паславський І. 40, 68, 136Патер І. 41Патканов К. П. 54, 80Пахимер Г. 89Пачовський В. 141Пашуто В. Т. 13, 19, 56, 98, 116, 120, 136Пектарі Стефан 121Перхавко Б. В. 115, 117Пестило 104Петрик В. 105Петриковський Ф. 110Петро Акерович 136Петро з Кракова 38Петрушевич А. 64, 65Петрушевский И. П. 80 Пивоваров С. 115Пилипчук Я. 62Пілат Р. 111Піцігано 120Плано Карпини 51, 58, 62, 81Плахонін А. 117Площанский В. 163Пок Міклош 122Потин В. М. 116Потоцкий Я. 119 Преображенский А. А. 19Пресняков А. Е. 19Пройсель Бернгард 57Пройсель Генріх 57Пташицкий С. П. 53Пшемисл ІІ 153

175

Пшемисл ІІ Оттокар 59–61, 72, 77, 79, 84, 96, 97, 103, 122, 124–126, 130–134, 137, 142Пшемисл Шпротавський 150П’ясти 152Рабинович Р. А. 115, 116Рапов О. М. 19, 65Раппопорт П. А. 64Ратич О. 16 Рашид ад-Дін 80Рыбаков Б. А. 116Римонт 102Ріхенталь Ульріх фон 53Річард Корнуельський 76Ржежабек І. 53Рогов В.А. 19Рожко М. 11, 15, 16, 17, 48, 105 Розов В. 22, 23, 24 Роман, єрм. 8, 163Роман Данилович 57–61, 67, 70, 78, 98, 123, 130, 131Роман Михайлович 129 Роман Мстиславич 8, 9, 64, 118, 128, 129, 159Романовичі 12, 18, 55, 65, 66, 95, 97, 146, 147, 149, 159, 166Ромаскевич А. А. 50Ростислав Василькович 117Ростислав Михайлович 30–35, 58, 78, 79, 110, 140 Ростислав Мстиславич 12Рубрук Гільом де 62Рудницький А. 107Рудольф І Габсбург 124, 125, 131–133, 136–139, 142, 156 Ружицький Є. 22Рукд-ад-Дін 144Руссев Н. Д. 92, 93, 116Рюриковичі 10Саломея Романівна 10Самагар-нойон 82Сануда Маріно 120Сарай-Бука 93, 162 Сартак 67Сафаргалієв М. 81, 93, 147 Сварник І. 39Свелкеній 130Свердлов М. Б. 18, 19

Свєшніков І. К. 15, 28, 105Свидригайло Ольгердович 27Свянтек О. 111Святослав Володимирович 29Святослав Ігоревич 133, 134Святослав Ярославич 142, 143Святослава Львівна 110, 166Седельник І. 23Семен Дядькович 149Серпутій 130Січинський В. 163Сколоздра Р. 25, 27, 28Скочиляс І. 120 Слеюц Крафт фон 57Смолій В. А. 117 Соболевский А. И. 116, 117Солджидай-гурген 162 Соловьев С. М. 43Софія Данилівна 126Срока С. 133, 167Ставровський О. 139Стайнреутер Леопольд 135Стебельський Г. 163Стекинт 62Степанов В. 116Стефан V 61, 103, 104, 121, 122, 130, 140, 156Стефан Петричейку 164Стрийковський М. 38Сулка з Неджведзя 150Тагачар-ака 91Тарло Габріель 21Тарло Закліка 27Татар 67, 80, 81Телебуга 145–149, 157 Тельнов Н. 116Тенговський Я. 158Теодорос ІІ 121Терентьев-Катанский А. П. 49Терещук К. 64 Терский-Шеломенцев В. С. 15Тизенгаузен В. Г. 50, 62, 81, 82, 92, 144 Тихомиров М. Н. 11, 118Тихонов Ю.А. 14, Товтивил 41, 60Тогрил 145, 157Тодор Святослав 92

176

Токта 93, 157, 159, 161, 162Толочко О. П. 19Томас Тусці 136Томаш 104Томашівський С. 15Томенчук Б. 114, 115Трид 129Тройден 96, 101, 102, 126, 129, 130, 150Троян М. 141Туда-Менгу 144, 145Туртуле 132, 156Угедай 30Узбек 119, 120Узур 132 Улакчі 67Уміньський Ю. 34, 51Урбан IV 76Фалькенберг Конрад фон 57Федака С. 139Федір Дмитрович 66Федоров-Давыдов Г. 62Фенна Земомислівна 153 Феодора Ангеліна 56Фільній 31–34Фонт М. 36Франкович М. І. 110Фредуччі Конте Оттомані 119Фрідріх І Барбароса 59Фрідріх ІІ Бабенберг 56–59Фрідріх ІІ Гогенштауфен 13, 51, 57, 58, 124Фроловский А. В. 116Фроянов И. Я. 19Хаждеу Б. П. 117 Хайнеман Л. 112Ханларян Л. А. 80Хассбах Генріх фон 57Хассбах Ульріх фон 57Химинець Ю. 141Хмельовський В. 109Хоман Б. 112Хорват Я. 112 Хрусталев Д. Г. 169Хубілай 80Хулагу 67, 69, 80–83, 89, 91, 92, 94Хулагуїди 81Целуйко О. 59 Цигилик В. 16

Чайка Р. 28Чакі Петер 124Черепнин Л. В. 19Черненко Е. В. 47Чингіз-хан 92Чингізиди 68Чоловський-Сас О. 39Шабульдо Ф. М. 161Шараневич І. 65, 78, 88, 163 Шастина Н. 62Шаторі Ед де 76Шварн Данилович 66, 67, 78, 85–91, 94–96, 98–101 Шевченко Ф. П. 19Шелва 33Шибан 67Шийчук А. 120Ширамун-нойон 82Шишка О. 37, 39Шкляр С. А. 49Штехер Бертольд 107Штехер Георг 107Штехер Маргарита 107Штехер Руперт 107Штольц Едуард 38 Шушарин В. П. 52Шюрпа 104Юрій 159Юрій Львович 98, 130, 139, 142, 143, 146, 149, 151–154, 157, 159, 162, 164–166Юшков С. В. 19Юшумут-оглан 91Ягурчин-оглан 129 Яйлаг 162 Яків Маркович 31, 33Яковенко Н. 66Ян з Чарнкова 114Ярополк Володимирович 20Ярополк Ізяславич 23Ярослав Володимирович Мудрий 20Ярослав Осмомисл 9Ярослав Інгваревич 65Ярослав Ярославич 142Ясіновський Ю. 165Ясіньський К. 133Ясинский М. Н. 116Яцишин С. 25

177

Abu al’Fida 119Avenarius А. 36, 52Balzer O. 106, 126, 142, 156, 166Barąncz S. 105Barber M. 72, 74 Bartnicki M. 6, 55, 56, 86 Batura R. 74Baumgarten N. 10, 38, 66, 126 Berciak A. 135Biedermann H. I. 136Biskup M. 74Bláhová M. 134Bookmann H. 74Brâtianu G. 147Brenner K. 55Carsten F. L. 74Celarius 39 Christiansen E. 74Chynczewskiej-Hennel T. 167Czołowski A. 39 Daniłowicz J. 27 David P. 111, 112 Dąbkowski P. 20Dąbrowski D. 8, 10, 11, 35, 37, 56, 71, 86, 88, 103, 126, 127, 133, 135, 152–155, 157, 162, 164, 166, 167, 169 Dlugosz J. 9, 21, 154, 155 Długopolski E. 155Dollinger P. 128 Dopsch H. 55Dušková S. 104, 1 33Dworzaczek W. 10Ebendorfer Thomas 135 Ehrenfeuchter E. 137Emler J. 60, 104, 137Fejer G. 34, 35, 52, 53, 132, 133, 135, 138–140, 157Fischer M. 61Font М. 36, 169Friedrich G. 61Freiherr von Aretin K. O. 124Gereb L. 112Gorczak B. 66Gorski K. 74Gudavičius E. 96Györffy G. 112, 138

Haider S. 55 Hantsch H. 55 Hauser L. 15Hausmann F. 55Heckel M. 124Heiling K. J. 135Hellman М. 10Herrich A. 59Hlaváček І. 134, 151Hoensch J. K. 55, 61Homza M. 34, 103, 143, 152, 168Hóman B. 55, 123 Huber A. 135Iliescu O. 93Ipolyi A. 89Irgang W. 104Isenburg K. W. 1 2 6Jabłonowski A. 23Jackson P. 76, 143Jaffé Ph. 135Jakowenko N. 167Janeczek A. 108Janowski A. 27Jasiński K. 133, 154, 156, 166Kálti M. 112 Karpiński R. 75 Katona A. St. 139Kavka F. 55Kętrzyński W. 110Komáromy A. 140Kotlarczyk J. 15Kretschmer K. 119Krieger K. F. 55Kristó Gy. 37, 55, 123, 167Kuczera A. 20Kunysz A. 15, 16Kusternig A. 55, 136, 137Labuda G. 74Lhotski А. 135Lutz W. R. 74 Lüdge F. 128 Łiske K. 27 Łowmiański H. 153 Maier K. T. 74Maleczyński K. 51Malyusz E. 113Marchali H. H. 156

178

Meier H. 55 Mika N. 55, 58, 60, 125, 134–136, 152Moeller B. 124Mysliński K. 26Nagy I. 89Niezgoda С. 110 Nordenskjöld A. E. 119, 120Novotný V. 55 Palacký F. 55Panaitescu P. P. 116Papée F. 17, 20, 29Pauler G. 55Pelliot P. 51Persowski F. 15Pez H. 135Pickhan G. 169Pilat R. 111 Pirchegger H. 55 Pop I.-A. 137Popescu-Spineni M. 120Pray G. 55 Prochaska A. 24, 27Рuano P. 136Pulnarowicz W. 20Radzimiński А. 154, 156Radzimiński Z. L. 66Redlich O. 55Rodenberg C. 61, 76Rogerius 132 Ruotsala A. 76 Samsonowicz H. 142Sarnowsky J. 72, 73 Seemüller J. 139Schramm G. 54 Scheibelreiter G. 57Schneider F. 134Schneidler B. 136Schneidmüller B. 74Schumacher B. 74Schwennike D. 57Seemüller J. 90, 134Seward D. 97 Sikora F. 26Simion G. 93Simoni de Keza 132Skobielski P. 66Skoczek J. 108

Spadolini E. 119Spehr F. 74Spinei V. 117, 162Sprandel R. 135Sroka S. 37, 167Stadnicki K. 30Stebelski I. 163Stopka K. 75Stökl G. 10, 55Szabó K. 122Szaraniewicz I. 78Szentpétery І. 132 Świątek O. 111 Šebánek J. 104, 133Šusta J. 55Tęgowski J. 151, 152, 167 Thiele A. 57 Theiner A. 9, 52, 61, 75, 97, 104Tomek V. V. 60Tumbull S. 97Umiński J. 34, 51 Vancsa M. 55Vaníček V. 55Vághely D. 89Vierhaus R. 124Voigt J. 74Waitz G. 58Wattenbach W. 58, 132Weltin M. 55 Wenzel G. 9, 52, 78, 103, 110, 139 Wertner M. 35, 53, 55, 58, 79Witkowska M. H. 111Włodarski B. 60, 97, 133, 135, 144, 155, 156, 166Wroniszewski J. 154, 156Zaleski St. 110Zeissberg H. 110 Zimorowicz J. B. 6, 39, 105 Zöllner E. 55, 59 Żaki A. 15Žemlička J. 55

179

Âîéòîâè÷ Ë. ÊÍßÇÜ ËÅÂ ÄÀÍÈËÎÂÈ×

Â èññëåäîâàíèè ñäåëàíà ïîïûòêà âîññîçäàíèÿ ðåàëü-

íîãî ïîðòðåòà êíÿçÿ Ëüâà Äàíèëîâè÷à, êîòîðîãî àâòîðû è

ðåäàêòîðû Ãàëèöêî-Âîëûíñêîé ëåòîïèñè â ïåðâûõ ÷àñòÿõ ïà-

ìÿòíèêà ïîêàçàëè áëèæàéøèì ñîðàòíèêîì îòöà, îòâàæíûì

âîèíîì è óìåëûì ïîëêîâîäöåì, à â ïîñëåäóþùèõ ÷àñòÿõ íà-

ðèñîâàëè íåãàòèâíûé îáðàç “áåç÷åñíîãî êíÿçÿ”. Èç-çà ýòîãî

è èñòîðèêè, êîòîðûå òîëüêî ôðàãìåíòàðíî èññëåäîâàëè ýòó

ëè÷íîñòü, òàê è íå ñóìåëè îáúÿñíèòü ýòî ïðîòèâîðå÷èå. Äëÿ

ðåøåíèÿ ýòîé ïðîáëåìû èñïîëüçîâàíî ðÿä äðóãèõ èñòî÷íèêîâ,

â ïåðâóþ î÷åðåäü ëàòèíîÿçû÷íûõ, íà êîòîðûå èç ðàçëè÷íûõ

ïðè÷èí ðàíüøå èññëåäîâàòåëè íå îáðàòèëè âíèìàíèÿ, ÷òî ïî-

çâîëèëî ïî äðóãîìó îöåíèòü ìíîæåñòâî ýïèçîäîâ èç æèçíè

êíÿçÿ Ëüâà, â ÷àñòíîñòè åãî ó÷àñòèå â âîéíàõ çà Àâñòðèé-

ñêîå íàñëåäñòâî, áèòâå ïîä Äþðíêóðòîì, âîéíàõ çà Ïîëüñêîå

íàñëåäñòâî, â ñëîæíûõ ïîëèòè÷åñêèõ îòíîøåíèÿõ ìåæ-

äó âåíãåðñêèìè, ÷åøñêèìè è íåìåöêèìè êîðîëÿìè, ïîëü-

ñüêèìè êíÿçüÿìè è ïðàâèòåëÿìè Çîëîòîé Îðäû. Ïî íîâîìó

îñâåùåíû ïðîáëåìû âçàèìîîòíîøåíèé ìåæäó Ðîìàíîâè÷àìè,

ãèáåëü Âîéøåëêà è ðàñøèðåíèå òåððèòîðèàëüíûõ âëàäåíèé.

Çàòðîíóòû âîïðîñû âíóòðåííåé ïîëèòèêè êíÿçÿ è âíóòðåííå-

ãî ñîñòîÿíèÿ Ãàëèöêî-Âîëûíñêîãî ãîñóäàðñòâà, èìåíóåìîãî â

çàïàäíûõ èñòî÷íèêàõ êîðîëåâñòâîì Ðóñè âî âòîðîé ïîëîâèíå

Õ²²² âåêà.

Êëþ÷åâûå ñëîâà: Ëåâ Äàíèëîâè÷, êîðîëü Äàíèèë, Áåëà IV,

âîéíà çà Àâñòðèéñêîå íàñëåäñòâî, Ïøåìûñë ²² Îòòîêàð, Áî-

ëåñëàâ Ñòûäëèâûé, Ëàñëî Êóí, Ðóäîëüô ² Ãàáñáóðã, áèòâà ïîä

Äþðíêóðòîì.

180

Vojtovych L. PRINCE LEV DANYLOVYCH

This study attempts to reproduce the real portrait of

Prince Leo Danylovych, who was depicted in the first part of

the Galicia-Volyn’ Chronicle as faithful comrade of his father,

brave warrior and skilful commander, but in the second part of

the Chronicle his image received negative traits of “dishonest

prince”. Historians only fragmentarily studied Leo’s image and

never managed to resolve this contradiction. The author of the

article involves some other sources, primarily Latin, previously

unnoficed by scholars and on the basis of this new data evalu-

ates episodes from the life of Prince Leo, especially his role in

complicated relations between Hungarian, Bohemian and Ger-

man kings, Polish princes and rulers of the Golden Horde, which

led him to participate in the War of The Austrian Succession,

the battle of Dürnkrut and the War of The Polish Succession.

The relations between Romanoviches, death of Lithuanian duke

Vaišvilkas and the territorial expansion are described in a new

way. The book also deals with domestic policy of Lev Danylovych

and situation within the Kingdom of Rus’ (Latin: Regnum Ru-

siae) in the second half of XIII century.

Key words: Leo Danylovych, King Danylo, Bela IV, war for

Austrian heritage, Przemysl II Ottokar, Boleslav the Shy, Laslo

Kun, Rudolf I Habsburg, battle of Durnkurt.

181

ЗМІСТ

Â³ä ðåäêîëåã³¿ …………......……………………………… 3

Âñòóï ………………………………………..............……… 6

Þí³ñòü ………………………………………………..……….. 8

Ïåðåìèøëüñüêèé êíÿçü ……………………………… 14

Áèòâà ï³ä ßðîñëàâîì ……………………………………. 31

Îäðóæåííÿ ……........................................… 34

Çàñíóâàííÿ Ëüâîâà ……………………………………… 37

Â³éñüêîâ³ ðåôîðìè ……..............……………… 41

Êîðîë³âñòâî Ðóñ³ ………………………………………… 50

Â³éíà çà Àâñòð³éñüêó ñïàäùèíó ……………...…… 55

Â³éíà ç ìîíãîëàìè …….................……………… 62

Ãàëèöüêèé êíÿçü ………………………………………… 76

Çàãàäêà çàãèáåë³ êíÿçÿ Âîéøåëêà ……………… 95

Ñþçåðåí êîðîë³âñòâà Ðóñ³ ………………….......… 102

“Óãîðñüê³ çèãçàãè” ………………................…… 121

Ëèòîâñüêà â³éíà ……………………..………………… 126

“Àâñòð³éñüêèé âóçîë” ……… ………………………… 131

Ïðèºäíàííÿ çåìåëü ó Çàêàðïàòò³ …… ………… 138

Ïîëüñüêà ñïàäùèíà ……………….......…………… 142

Îðäèíñüêà êàðòà ………………..........…………….. 144

Öåíòðàëüíî-ªâðîïåéñüêà êàðóñåëü …………… 150

Â³äïëàòà Íîãàÿ ………………………………………… 157

Îñòàííº âèïðîáóâàííÿ ……...............………… 161

Ðîäèíà ………………...................................… 164

Ãðàìîòè êíÿçÿ Ëåâà ………………….........……… 168

Îö³íêè ………………………….............……………… 169

Ïîêàæ÷èê ……...............…………………………… 170

182

Цілком справедливим є твердження про те, що – благодійність – один із виявів гуманності, що про-являється через чуйність, повагу, любов до ближ-нього, вміння співпереживати, прощати людські недоліки і вади. Це насправді людяний і людський крок, на який, на жаль, у реальному житті далеко не кожен здатний. Мабуть, саме тому благодійність завжди в народі вважалася й залишається вищою чеснотою, а ті, хто здатний на неї, викликають щиру повагу. Так, наприклад, “золотими літерами” в на-родній пам’яті закарбовані імена Костянтина Ост-розького, Богдана Хмельницького, Івана Мазепи та багатьох інших. На кошти цих благодійників свого часу будувалися церкви й монастирі, друкувалися книги, рятувалися життя. Сьогодні благодійність також в пошані. Впевнені кроки у цій справі на на-ших теренах робить благодійний фонд Олега Канівця “Добре серце”. Ми живемо в такий час, що сьогодні допомоги потребує українська книжка, українська історія, українська мова. Я щиро вдячний Олегу Канівцю за те, що він душею вболіває за все україн-ське і не тільки на словах, а й на ділі підтримав це видання.

Ëåîíò³é Âîéòîâè÷

Наукове видання

ВОЙТОВИЧ Леонтій Вікторович

Князь Лев Данилович

Художньо-технічний редактор Микола Ощипок

В обкладинці використано фрагмент з картини Віктора Болтишева “Останній бій Євпатія Коловрата” (2009 р.)

Підписано до друку 19.03.2012. Формат 60х84 1/16

Папір офсетний Гарнітура UkrainianSchoolBookНаклад 500 Зам. № 2

Надруковано: ПП “Ліана-М” Львів, вул. С Бандери, 45тел/факс (032) 235-22-32E-mail: [email protected]

Войтович Л.В.В65 Князь Лев Данилович. Львів: НАН України. Інститут Українознавства ім. І. Крип’якевич, 2012. – 181 с.

ISBN 978-966-02-6349-9

Монографія присвячена життю і діяльності галицько-волинськогокнязя Лева Даниловича (бл. 1225– бл. 1301)

ББК 63.3 (2)43

Documents

КНЯЗЬ ЛЕВ ДАНИЛОВИЧ › wp-content › uploads › 2014 › 12... · ськове мистецтво Галицько-Волинської держави: князь