МІЖРЕГІОНАЛЬНААКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

О. Б. Курченко

ІнфОрмацІйнІ системи І технОлОгІї в БанКІвсьКих та фІнансОвих устанОвах

Навчальний посібник

Київ 2006

ББК 65.262.Іф.я73 К93

Рецензенти: О. Г. Разумцев,канд.фіз.-мат.наук Н. Т. Тверезовська,д-рпед.наук

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом (протокол № 1 від 26.01.05)

Курченко О. Б.К93 Інформаційнісистемиітехнологіївбанківськихтафінансо-

вихустановах: Навч.посіб.—К.:МАУП,2006.—224с.:іл.—Біб-ліогр.:с.218–219.

ISBN966-608-543-7

Пропонований посібник знайомить з концепціями і засобами побудовиефективнихтабезпечнихсистем інформаційногозабезпеченнябанків,техно-логієюреалізаціїелектроннихплатежів,зконкретнимикомп’ютернимисисте-мами,яківикористовуютьсявпрактицібанківських іфінансовихустанов, тателекомунікаційнимисистемамивкредитно-фінансовійсфері,атакожзмето-дикоюїхефективноговикористання.

Для студентів економічних спеціальностейвищихнавчальних закладів, атакождлявсіх,хтоцікавитьсяцимипитаннями.

ББК 65.262.Іф.я73

ISBN966-608-543-7

©О.Б.Курченко,2006©МіжрегіональнаАкадеміяуправлінняперсоналом(МАУП),2006

�

виКОристанІ сКОрОЧеннЯ

АБД—адміністраторбазиданих.АБС — автоматизованабанківськасистема.АПК — аналітичнийпрограмнийкомплекс.АРМ — автоматизованеробочемісце.АСОІ—автоматизованасистемаобробкиінформації.АТС — автоматичнателефоннастанція.БД—базаданих.БР — банківськийрахунок.БР4—балансовийрахунок4-гопорядку.ВВ—відповідальнійвиконавець.ВРМ—виноснеробочемісце.ГНИ—государственнаяналоговаяинспекция.ДПІ—державнаподатковаінспекція.ЕННПЗП—енергонезалежнийнапівпостійнийзапам’ятовуваль-нийпристрій.ЕОМ — електроннаобчислювальнамашина.ЕП — електронніплатежі.ЄС ПМ ФСБ — єдинасистемапопереджувальногомоніторингуфінансовогостановищабанків.ІА — інвестиційнеагентство.ІБС — інформаційнабанківськасистема.ІС—інформаційнасистема.ІСАОД—інтегрованасистемаавтоматизованоїобробкиданих.ІСКБД—інформаційнасистемакеруваннябанківськоюдіяльністю.ЛІАЗ—локальнеінформаційно-аналітичнезавдання.ЛОМ—локальнаобчислювальнамережа.ЛС—лицевойсчет.МБД — міжбанківськийдепозит.МБК—міжбанківськийкредит.МВ РП — мультивалютнарозрахунковапалата.МРЦ — міжбанківськийрозрахунковийцентр.Нацбанк — НаціональнийбанкУкраїни.НДІ—нормативно-довідковаінформація.НПЗП—напівпостійнийзапам’ятовувальнийпристрій.

�

ОДБ—операційнийденьбанку.ОЕД—обмінелектроннимиданими.ОЗП — оперативнийзапам’ятовувальнийпристрій.ОР—особовийрахунок.ОС — операційнасистема.ПЗП—постійнийзапам’ятовувальнийпристрій.ПІН—персональнийідентифікаційнийномер.ПК—персональнийкомп’ютер.ППЗ—прикладніпрограмнізасоби.РД—розрахунковийдокумент.РКО — розрахунково-касовеобслуговування.СЕБ—системаекономічноїбезпеки.СЕП—системаелектроннихплатежів.СЗІ—системазахистуінформації.СКБД—системакеруваннябазамиданих.СУБ—системауправліннябанком.ТЗ — технічнезавдання.ТІСЗ—технічніінформаційнісистемиізасоби.ЦП—цінніпапери.ЦУБ—центруправліннябезпекою.ACK(Access ControlKey)—позитивнепідтвердженняприйомуповідомлення.ATM (Automatic Teller Machine)—банкомат.BKE (Banking KeyExchange)—службаобмінудвостороннімиклю-чами.CASE (Computer Aided Software Engineering)— автоматизаціярозробкипрограмногозабезпечення.CBT(Computer Bank Terminal)—комп’ютернийбанківськийтер-мінал.CP(Communication Processor)—процесорпередачі.DBF (data base format)—стандартнийформатбазданих.DTD(Document Type Definitions)—описстандартнихвизначеньдокумента.EDI (Electronic Data Interchange)—обмінелектроннимиданими.EFT (Electronic Funds Transfer)—електронніплатежі.ERM(entity — relationship models)—моделі“сутність—зв’язок”.IC (Intra Country)—внутрішньодержавнірейтинги.ISN (Input Serial Number)—номеривхідноїпослідовності.ISO (International Standard Organization)—Міжнароднаорганіза-ціястандартизації.

�

LAK (Login Access Key) — позитивне підтвердження запитуLOGIN.LC (Local Currency)—місцева(неконвертована)валюта.LNK (Login Negative Key)— негативне підтвердження запитуLOGIN.LSN (LoginSerial Number)—порядковийномерзапитуLOGIN(SELECT).LT(Local Terminal)—місцевийтермінал.NAK(Negative Access Key)—негативнепідтвердженняприйомуповідомлення.OLAP(On Line Analyses Processing)—оперативнааналітичнаоб-робка.OLTP (On Line Transaction Processing)—оперативнаобробкатранс-акцій.PIN(Personal Identification Number)—персональнийідентифіка-ційнийномер.POS(Point Of Sale)—точкапродажу.RAP(Remote Access Point)—віддаленаточкадоступудосистеми.RP(Regional Processor)—регіональнийпроцесор.RTGS (Real Time Gross Settlement)— брутто-сервер реальногочасу.S.W.I.F.T.(Society for Worldwide Interbank Financial Telecommuni­cations)—Міжнароднаміжбанківськаорганізаціявалютнихіфі-нансовихрозрахунківпотелексу.SAP(System Access Point)—точкадоступудосистеми.SCC(System ControlCentre)—центруправліннясистемою.SCP(System Control Processor)—процесоркеруваннясистемою.SET(Secure Electronic Transactions)—безпечні(абозахищені)елек-троннітрансакції.SIO(Senior InspectorOperations)—відділголовногоінспекторасистеми.SLS(Safe LoginService)—службабезпечноговходудосистемиівиборурежиму.SMC(System ManagementCentre)—центруправліннябезпекою.SP(Settlement Processor)—комутаційнийпроцесор.SQL (Structured Query Language)—структурованамовазапитів.STN(System Transport Net)—транспортнамережасистеми.TCP/IP (Transmission Control Protocol/Internet Protocol)—стандар-тнийпротоколобмінуданимивІнтернет.VIP(very important person)—дужеважливаперсона.

�

Розділ 1

ПОБуДОва ІнфОрмацІйних БанКІвсьКих систем

План розділу

Управління банкомУправлінська інформаційна системаОблікова системаВисновки

РезюмеРозділприсвяченоструктурі,властивостяміможливостямсучас-

ноїінформаційноїбанківськоїсистеми.

встуП

Банксьогодніможезбагатитисятількиурезультатінаданняши-рокогоспектрапослуг,вкладаючигрошівприбутковісекториеко-номіки.Длятогощобпо-справжньомузароблятиібутиконкуренто-спроможними,банкамнеобхіднопідвищуватиякістьбізнесу.

Створенняіпідтримкаефективноїсистемиуправліннябанків-ськимибізнес-процесами—однезпріоритетнихзавданьстратегіч-ногорозвиткукожногокомерційногобанку.Вирішеннязавданняефективногоуправліннябагатовчомузалежитьвідможливостейінформаційної банківської системи (ІБС),впровадженоївбанку.Аякістьїїроботи,усвоючергу,безпосередньопов’язаназархітек-турноюмоделлю,покладеноювосновупобудовисистеми.Обробкаінформаціїбазуєтьсянаінформаційнихтехнологіях—технологіях,щопов’язанізізбиранням,обробкою,передачеютавикористаннямінформації.Найчастішемовайдепрокомп’ютерні інформаційнітехнології—обробкаінформаціїзвикористаннямЕОМ.Інструмен-тамиобробкиздебільшогоєприкладніпрограмнізасоби(ППЗ),якідаютьзмогуздійснюватипевнийнабіропераційтадійнадінфор-мацією.

�

уПравлІннЯ БанКОм

Завдання управлінняУмоделі банкувиокремлюютьтриосновнірівніуправління: тактичний; оперативний; стратегічний.Управлінськізавданнянакожномузцихрівніврізняться.Натактичному рівні,часовиймасштабподійякогоколиваєть-

сявідтижнядокількохмісяців,головнимзавданнямєвиконання планів.

Метауправліннянаоперативному рівні—підвищення ефектив­ності управліннянапопередньому,тактичномурівні.Прицьомучасо-виймасштабрівнядещобільший—відмісяцядороку.

Ціліізавданняуправліннянастратегічному рівнібільшіндиві-дуальні.Вониподіляютьсянавнутрішніізовнішні,причомувнутрішніцілі,якправило,підпорядкованізовнішнім.Основноювнутрішньоюметоюстратегічногорівняєузгодження, інтеграціядіяльностівсіхпідрозділівдлядосягненнязовнішніхцілей.Зовнішніжцілізавждибулиібудутьіндивідуальнимидлякожногоокремовзятогобанку.

Час прийняття рішеньЗавсієїрізноманітностіформорганізаціїкомерційнихбанківуїх-

нійструктуріможнавиокремититиповіелементи(рис.1.1):підрозді-лиfront-іback-офісу,бухгалтеріїтауправління(керівництва).

Рис. 1.1. Управлінські потоки

Front-офісТактичнеуправління—опе-ративні рішенняна основіon­line-обмежень

Бухгалтерія

Поточніданіщододійтаопе-

рацій

Ліміти

Стратегічнеуправління

СховищеданихКерівництво

Back-офіс

Оперативнеуправління—оптимізація

якостіпроцесів

�

Процесиприйняттярішеньудіяльностікожногозцихпідрозділівобмежуютьсявизначенимиінтерваламичасу—відсекунддомісяцівікварталів.Дляприйняттярішеннянакожномурівніуправління(так-тичному,оперативномуістратегічному)підрозділампотрібнаякісновідміннаінформація,актуальністьякоїтакожобмежуєтьсявизначе-нимитермінами.

Виконанняприйнятогорішеннятакожмаєконкретнічасовірам-ки,ізалежновідрівняцітермінинеоднакові.Іншимисловами,длякожногопідрозділукомерційногобанкухарактернісвоїсереднітер-міниприйняттяівиконаннярішень.

уПравлІнсьКа ІнфОрмацІйна система

Основнийпринциппобудовиархітектуриінформаційноїсистемидляуправліннябанком—“кожномусвоє”.Цеозначає,щокожнийучасникпроцесуприйняттярішення,йоговиконанняіконтролюмаєдоступдопотрібноїйомуінформаціїврамкахзагальногоінформа-ційногопростору,причомувимогидоактуальностіінадійностікож-ноїінформаційноїкатегоріїнеоднакові.

Так,дилерповиненпостійноволодітиактуальноюінформацієющодоугод,якіукладаються,лімітівіпозицій.Бухгалтермаєпотребувінформаціїзапопереднійбанківськийденьівданихпроопераціїпоточногоопераційногодня.Керівництвунеобхіднийдоступдовсіхбезвиняткуданих.

Архітектура інформаційної системи банкуБеручидоувагиособливостіпроцесууправліннябанком,доцільно

вархітектурімасштабованоїінформаційноїсистеми(рис.1.2)дотри-муватисятакихположень: дляпідтримкиприйняттяоперативнихрішеньвиділятиблок

on­line-обмежень; відповідно до відмінностей тактичних і стратегічних завдань

управліннярозподілятибазиданихіфункціїобліковоїтазвіт-но-аналітичноїсистем;

виділяти у спеціальний клас робочі місця керівників, яківикористовуютьможливостіякоблікової,такіаналітичноїсистем.

�

Рис. 1.2. Архітектура інформаційної системи банку

Розглянемоархітектуруінформаційноїсистемибанкудлязабез-печенняуправлінняпоточноюроботоюбанку.

Роботабанкузклієнтамиіконтрагентамиздійснюєтьсязадопо-могоюfront-додатків,щозабезпечуютьпроцесприйняттярішеньзаукладенимиугодами.Фактичніданізаугодамипотрапляютьдообліковоїбазиданих,щозабезпечуєфункціїback-офісуібухгал-терії банку.Затрадицією,обліковабазаданихєядромінформаційноїсистемибанку.Самезвідсиінформаціянадходитьдосховища даних,денакопичуютьсявсіпоказники.

Урозглянутійархітектурілогічновиділеноблокon­line-обмежень.Напідставійогоінформаціїприймаютьсякороткостроковірішеннязаугодами,щоукладаються,наприклад,уfront-офісі.Оn­lіnе-обме-ження—цеграничнівеличини,щовизначаютькритеріїприйняттякороткостроковихрішень(наприклад,ліміти,позиції,рівніовер-драфту).

Основнеджерелоцихобмежень—обліковасистема(обліковабазаданих),оскількитамнакопичуєтьсявсяінформаціяпроукладеніугодиістанособовихрахунків,наосновіякихціобмеженняірозра-ховуються.Якджереламожутьвикористовуватисяданізаугодами,

Звітність(внутрішняізовнішня)

Зовнішнібізнеси

Аналітичнийпрограмнийкомплекс

Обліковасистема(OLTP)

Front-додатки

Вхіднідані

On­line-звітність

Інформаційнабанківськасистема

Сховищеданих Керівництво

Аналітичнідодатки

On­line-обмеження

10

одержуванібезпосередньозfront-офісів,та(або)результатироботианалітичнихдодатків,атакожбезпосереднірішенняменеджментубанку.

Принциповаособливістьархітектури—перерозподілфункційміжаналітичноютаобліковоюпідсистемами.Усіскладнізвітиподаноіваналітичнійсистемі,оскількизасвоєюсуттювониближчідоаналі-тикитастановлятьїїзначнучастину.Аналітичнасистемадоповнюєскладнізвітиможливостямианалізу ітимсамимспрощуєпроцесприйняттярішень.Обліковасистемадаєзмогуодержуватибудь-якузвітність,необхіднуякНацбанку,такідлявнутрішніхпотреббанку.Аналітичнідодаткивиконуютьпідготовкуйоптимізаціюскладноїзовнішньоїтавнутрішньоїзвітності,щонадходитьдокерівниківріз-нихрівнівівНацбанк.Поточну(on­line)звітністьусіучасникипро-цесуприйняттяуправлінськихрішеньодержуютьбезпосередньозоблікової(OLTP)базиданих.

Доцільністьтакогорозподілузумовленатим,щосховищеда-нихмаєусвоємурозпорядженнідоситьпотужнізасобиподаннятаінтерпретаціїцихзвітів.Іншапричинатакогорішення—високавартістьодночасноговиконанняOLTPіOLAPпризначнихобсягахінформації.

Усистеміповиннібутиреалізованіспеціальніробочімісцякерів-ників,щоагрегатуютьобліковуйаналітичнуінформацію,необхіднудляприйняттярішення.Цесвоєрідніпанеліуправління,задопомо-гоюякихменеджерибанкуможутьаналізуватироботусвоїхпідроз-ділівіформуватиуправлінськівпливинабізнес-процеси.

Такимчином,архітектурадаєзмогуменеджерамбанкузадопомо-гоюзручногоіпотужногоінструментарію,якимобладнаніїхніробочімісця,прийматисвоєчаснітаефективнірішення: короткострокові—наосновіon­line-обмеженьізвітності; середньострокові ідовгострокові—наоснові інтегрованої ін-

формації з облікової системи та висновків, отриманих аналі-тичнимидодаткаминабазієдиногосховищаданих.

Традиційноfront-офіс,back-офісібухгалтеріяпоєднуютьсяврам-кахобліковоїсистеминазагальнійбазіданихбанку.Функціїобліко-воїсистемивиконуєІБС,орієнтовананавирішенняпитаньуправлін-ня,організаціїроботиперсоналуіконтролюзадіяльністюпідрозділівбанку.Сховищеданихіаналітичні додаткивходятьдоскладуаналі-тичного програмного комплексу (АПК).

11

Розподілена архітектура ІБСЯкщоархітектураІБСпередбачаєобробкуданихнасервері,то

саменадійністьсервера(якщовиключитипитаннянадійностіканалівзв’язку)визначаєнадійністьусієїсистеми.Вибранасистемакеруван-нябазамиданих(СКБД)повиннадозволятибудуватирозподіленібагаторівневірішенняізсерверамидодатківіданихзіндивідуаль-ноюструктуроюприкладнихмодулів.Цепомітнознижуєвитратиназабезпеченнянадійностііпродуктивностіінформаційноїсистемизвеликимиобсягамиданих.

Такождоцільновикористовуватидублюючі схеми (створеннярезервноїбазиданих),щопередбачаютьнегайнезверненнядосер-вера-двійникапісляперебоюдляпідтриманнянормальногорежимуроботи.Дублюваннятарозподілданихіпроцедурзсерверівуразіперебоюодногозелементівбанківськогобізнес-процесузменшуєймовірністьтривалоїперервивроботі.

Бізнес-трансакціїДляприскореннявідновленнясистемиізабезпеченнякорекції

помилоккористувачівдоцільновикористовуватимеханізмбізнес-трансакцій,що,навідмінувід звичайнихсистемнихтрансакцій,охоплюєтривалішіопераціїтаведенайдокладнішийжурналпри-кладних(ісистемних)подійдляфіксаціївсіхпроміжнихстанівбіз-нес-об’єктівдозавершеннятрансакції.Уразіперериваннябізнес-трансакціїзазаписамиужурналіможнавизначитимоментперебоюта відновити роботу інформаційної системи банку з потрібногомоменту.Журналдаєзмогутакожфіксувативсідіїкористувачів,утомучислііневдалі,щонадзвичайноважливодлязабезпеченняінформаційноїбезпекибанку.

ОБлІКОва система

Обліковасистемаєядромінформаційноїсистемиуправліннябанком.Очевидно,щоособливостіпроцесуприйняттярішеньпо-требуютьтакого: інтегрованостівсієїінформації,необхідноїдляприйняттяуправ-

лінськогорішенняврамкахпростору,доступногодлякерівника; відкритостідобудь-якихзовнішніхджерелінформаціїібізнес-

процесів;

12

гнучкості, що дає можливість здійснювати своєчасні управ-лінськівпливиінастроюваннядляоптимальноїроботикомер-ційногобанкувпоточнихумовах;

надійності,щодаєзмогузберегтипрацездатністькомерційно-гобанкуврізноманітнихпозаштатнихситуаціях;

продуктивності,достатньоїдляприйняттясвоєчаснихрішень.

ІнтегрованістьОскількиінтеграціяінформаціїєоднієюзнайважливішихвлас-

тивостейядраінформаційноїсистемиуправління,топідтримуєтьсявідразукількарівнівінформаційноїінтеграції(рис.1.3): нижній рівень—традиційна інтеграціяданих.Єдинийпро-

стір даних є основоюдляприйняття управлінських рішень.Уєдинійбазі даних зберігаєтьсяповна інформація,щосто-суєтьсядіяльностікомерційногобанку,атакожйогофілій;

середній рівень — простір бізнес-процесів інформаційноїсистеми банку,що базується на принципах бухгалтерськогодокументообігу. Передбачається єдність інформації на всіхрівнях — бухгалтерському, банківських продуктів, клієнтів,контрагентів,філій.Такаєдністьпідтримуєтьсязадопомогоюзагальної структуридовідників іпоказників.Важливапере-вагаєдиногопросторубанківськихбізнес-процесівполягаєвможливостіпобудовинаскрізних іпрозорихдлякористува-чівтехнологічнихланцюжківвзаємодії;

верхній рівень —єдинийпростіравтоматизованих робочих місць (АРМ).Усіелементимеханізмубанківськихбізнес-про-цесівподанівєдиномупросторіфункціональнихточок,щоєсполучною ланкою між функціями системи та інтерфейсомкористувача.КожнеАРМмаєможливістьзвернутисядобудь-якого набору функціональних точок, через них— до бізнес-процесів і даних інформаційної системи відповідно до прав,встановленихчерезсистемуадмініструваннядоступу,щопро-низуєвсірівніінтеграціїінформації.

Взаємодіябанкутайогофілійтакожналежитьдоінтеграції,дотогожважливістьтакоїінтеграціїбезперечна.Якправило,реалізу-ютьсядваметодивзаємодіїзфіліями: урежиміреальногочасу(on­line),череззагальнийпростірфун-

кціональнихточок,бізнес-процесівіданих,щозабезпечуєтим

1�

самимцентральномувідділеннюможливістьповногоконтро-люнаддіямифілій;

задопомогоюуніверсальноїсистемипоказників,настроєноїнанеобхідний ступінь повноти, що забезпечує самостійну (off­line)роботуфілійбанкуідаєможливістьвикористовуватине-дорогіканализв’язку.

Рис. 1.3. Рівні інтеграції ІБС

Багаторівневасистема інтеграціїданих,бізнес-процедур іорг-структурибанкудаютьзмогубудь-якомукерівниковіодержувативсюінформаціющодобанкуійогофілійтаздійснюватирезультатив-неуправліннябанківськимипроцесами.

ВідкритістьІнформаційнасистемабанку,якправило,взаємодієзіншимиза-

собамиавтоматизації,наприклад,комплексами“Банк — Клієнт”,про­цесинговимцентромабоізсистемою введення платіжних дорученьзісканера(рис.1.4).Інформаціязцихджерелнеобхіднадляуправліннябанком,іприцьомуважливопобудуватиінформаційнусистемуута-кийспосіб,щобвтручаннялюдинибуломінімальнимівідбувалосьтількинаетапахприйняттярішення.

ВеликезначеннямаєтакожможливістьінтеграціїІБСіззовнішні-мизасобамиобробкиінформації(генераторамизвітів,аналітичнимидодаткамитощо).

Інтеграціязаавтоматизованимиробочимимісцями(заоргструктурою)

Інтеграціязабізнес-процесами

Функціональніточки

АРМкористувача Філіїon­line

Філіїoff­line

ІнтеграціязаданимиТрансакційнеядро Базаданих

Адм

іністратор

сис

теми–

мон

ітор

ингко

ристув

ачів

Адм

іністратор

прав

кори

стув

ачів

1�

Рис. 1.4.Відкритість для зовнішніх додатків

Зазвичайвикористовуютьтриосновнімеханізмиобмінуданимиззовнішнімидодатками: запротоколомобміну,щоприпускаєякon­line-,такіoff­line-

взаємодії: on­line-обмін базується на стандартному протоколі TCP/IP і

даєзмогуурежиміреальногочасунетількибудуватиланцю-жокдокументообігунарівніобмінуданих,айоброблятидо-кументивідразуукількохдодатках.Найпростішимприкладомтакої взаємодії є обробкаплатежівклієнтів з використаннямзовнішніхпідсистем“Банк—Клієнт”іприйомплатіжнихдо-кументівзісканера;

off­line-обмінпризначенийдляприйомуданихупакетномуре-жиміінеобхіднийуразівикористаннямалопотужнихканалівзв’язку;

черезSQL-шлюз,щодаєможливість зовнішнімдодаткамви-користовуватидані інформаційної системибезпосередньо, задопомогоюстандартногоSQL.Якприкладможнанавестиви-користання стандартних генераторів звітів, зовнішніх аналі-тичнихдодатківінавітьвласнихбанківськихдодатків,щопра-цюютьбезпосередньозданимисистеми;

черезоб’єктнийшлюз,щодаєзмогунабазізовнішньоїсистемиоб’єктівбудувативласнідодатки.

Зовнішнідодатки

S.W.I.F.T.

“Банк—Клієнт”

Введенняплатіжнихдорученьзісканера

Процесинговіцентри

TELEX

Власнідодатки

Аналітичнідодатки

Зовнішнігенераторизвітів

OBJ-шлюз

SQL-шлюз

On­line:TCP/IP

Off­line:Файловийобмін

Транспортніпротоколи

Зовнішніджерела

інформації Ядро

1�

Концепція документообігуКонцепціявикористанняелектронногодокументообігуякоснов-

ногомеханізмупобудовибізнес-процесівубанківськихсистемахєсаметимосновниммеханізмом,щодаєзмогузабезпечитисвоєчаснеприйняттярішеньіздійсненняуправлінськихвпливів.

Документ,щоз’явивсяуfront-офісіврезультатіугодизклієнтомчиконтрагентом,“подорожує”підрозділамиback-офісуібухгалтерії.Урезультатіприйнятихрішеньвінабозмінюєсвійвигляд,абопере-творюєтьсянаіншідокументи.

Нарівніfront-офісуічастиниback-офісурішенняприймаютьсянапівавтоматично(задіючимиon­line-обмеженнями).Рішеннятакожможутьбутиприйнятіпідчасведенняугоди,відображеноїпевнимнаборомсхемдокументообігу(наосновірезультатівроботианалітич-ногододатка).Змінавиконанняугодиврезультатіприйняттярішеньщодопереходівміждокументамитаїхстанами—одинзосновнихметодівкеруючоговпливуменеджера.

ГнучкістьЩеоднавимогадоядрасистемиуправліннябанком—гнучкість

(рис.1.5),підякоюрозуміютьтаке: можливість настроїти систему на відображення бізнес-про-

цесівконкретногобанку; одиніззасобівздійсненнякеруючоговпливунабанкурамках

оперативногорівняуправління.

Рис. 1.5. Гнучкість системи управління

Функціональніточки

АРМкористувача Філіїon­line

Філіїoff­line

Трансакційнеядро

Базаданих

Дизайнерекраннихформ

Генераторзвітів

APIІБСНастрою

ванн

я

Про

грам

уван

ня

Адм

іністратор

прав

кори

стув

ачів

1�

НадійністьТеза“Надійністьбанківськоїсистеми—понадусе”,якіраніше,ак-

туальна.Розглянемоосновніфакториризикуіархітектурнірішеннядляїхнейтралізації: перебої устаткування. Як захист використовуються розподі-

ленабагаторівневаархітектураісистемнітрансакції,наосновіякихпобудованоприкладнусистемубізнес-трансакцій;

помилки користувачів і програмістів. Блокуються системоюсупроводження.

Настроювання системиНастроювання схем бізнес­процесів. Урамкахпросторуфункціо-

нальнихточоксистемиможливенастроюванняіснуючихістворенняновихдовідниківтапоказниківкористувача.Підсистема“Адміністра-торбанку”даєможливістьстворенняіредагуваннясхемдокументо-обігу,зякихформуютьсяфункціональнімодулісистеми.

Настроювання оргструктури. Урамкахпросторуфункціональ-нихточокможнасформуватиАРМкористувачазбудь-якимнаборомфункціональнихможливостей,щокончеважливодляпідтримкиопе-ративногоприйняттярішень.

Настроєнісхемибізнес-процесівбанку,йогооргструктураіроз-поділдоступудооб’єктіввиробничогопроцесувсукупностізабез-печуютьнастроюваннясистеминаконкретнутехнологіюприйняттябанківськихрішеньурамкахнаявногонаборуфункціональнихточок.Програмуванняіствореннявласнихзвітівдаютьзмогупрактичноне-обмеженорозширюватинабірівластивостіфункціональнихточоксистеми.

“API ІБС”— множина прикладних функцій.Постачанняразоміз системоюнаборузасобіврозробкитипу “Дизайнерекраннихформ”даєможливістьпрограмувативласніфункціональніточкисистемиякзнуля,використовуючисистемніфункції,такінаосно-вівжеіснуючих.

Створення звітів. У системі потрібен вбудований генераторзвітів,щозвертаєтьсядоданихчерезусіфункції.Крімтого,внут-рішнійгенераторвигідновідрізняєтьсявідзовнішніхшвидкістюроботизарахуноквикористаннязнанняпровнутрішнюструктуруплатформиІБС.

1�

виснОвКи

Управління,безумовно,єсутотворчимпроцесом.Іпрограмнеза-безпеченнянеможе,тайнаврядчиповинноконкуруватизлюдиною.Вонолишевирішуєзавданняоперативногозабезпеченнянеобхідноюінформацієюдляприйняттяправильногоісвоєчасногорішеннятанадаєзасобидляйоговиконання.

ЯкщовІБСреалізованозазначеніархітектурні,технічнітаоргані-заційнірішення,товрамкахствореногонаосновісистемиєдиногоінформаційногопросторуменеджментбанкуодержуєможливість: прийматикоротко-ісередньостроковірішеннянатактичному

таоперативномурівняхуправління; здійснюватиуправлінськівпливизадопомогоюмеханізмівдо-

кументообігуізавданняоn­lіnе-обмежень; прийматидовгостроковіоперативніістратегічнірішення,ви-

користовуючианалітичніметодикиАПК; позбутисязайвоїроботищодовведенняданихізбільшити“ко-

рисний”часкористувача.

Питання для самоконтролю

1. Скільки та які саме основні рівні управління виокремлюють умоделібанку?

2. Щоєосновнимзавданнямнатактичномурівніуправліннябанком? 3. Щоєметоюоперативногорівняуправліннябанком? 4. Якаметастратегічногорівняуправліннябанком? 5. Якітиповіелементиуструктурібанківвизнаєте? 6. Для чого використовується блок on­line-обмежень у структурі

управліннябанком? 7. Чому доцільно виділяти в спеціальний клас автоматизовані

робочімісцякерівників? 8. Якідодаткизабезпечуютьбезпосереднюроботубанкузклієнтами

іконтрагентами? 9. Щоєосновнимджерелом on­line-обмеженьвінформаційнійсис-

темібанку?10. Зякоїструктурив інформаційнійсистемібанкуодержуютьпо-

точну(on­line)звітністьусіучасникипроцесуприйняттяуправ-лінськихрішень?

11. До якого комплексу входять сховище даних та аналітичнідодатки?

12. Для чого потрібна інтегрованість усієї інформації в межахобліковоїсистеми?

13. Які методи взаємодії з філіями зазвичай використовують дляінтеграціїінформаціївінформаційнійсистемібанку?

14. Зякими іншимизасобамиавтоматизації, якправило,взаємодієінформаційнасистемабанку?

15. Якімеханізмиобмінуданимиіззовнішнімидодаткамизазвичайвикористовуютьсявінформаційнійсистемібанку?

16. Учомуполягаєконцепціяелектронногодокументообігуубанку?17. Учомуполягаєгнучкістьінформаційноїсистемибанку?18.Щовсукупностізабезпечуєнастроюванняінформаційноїсистеми

банкунаконкретнутехнологіюприйняттябанківськихрішень?19. Які заходи забезпечують підвищену надійність інформаційної

системибанку?

1�

Розділ 2

рОЗрахунКОвО-фІнансОва система БанКу

План розділу

Основні положення розрахунково­фінансової системиОсновні поняття моделі розрахунківМодель розрахунківРеалізація розрахунково­фінансової системиВисновки

РезюмеРозділприсвяченодетальномуописупобудовирозрахунково-фі-

нансовоїсистемибанку.

ОснОвнІ ПОлОЖеннЯ рОЗрахунКОвО-фІнансОвОї системи

Модель розрахунківРозрахунково-фінансова система призначенадляпереказуван-

няфінансовихкоштівурежиміреальногочасузрахункавідправни-канарахунокодержувача;дляобробкимасовихплатежівузвичай-номурежимітазвикористаннямсистемивзаємозаліків(клірингу);дляроботизфінансовимидокументами.Роботакожноїфінансовоїустановибазуєтьсянаявнійчинеявніймоделіздійсненняфінансо-вихрозрахунків.Розрахунково-фінансовасистемапередбачаєвико-ристаннятакого: електронноїпошти; зберіганнядокументівубазіданих; введеннядокументівзклавіатури; введеннядокументівзісканера; електронниханалогівзаповнюванихформ; електронниханалогівпідпису; збереженняісторіїпроводоктощо.

20

Модель розрахунків, реалізована в розрахунково-фінансовійсистемі,можепідтримуватиякбанківську,такізвичайнубухгал-терію.Відмінністьжебанківськоїізвичайноїбухгалтеріїполягаєвтому,щовбанківськійбухгалтеріїпрацюютьтількизкоштами,авзвичайній—щеізматеріальнимицінностями.Загаломжерозра-хунково-фінансовасистемаорієнтовананароботузфінансовимидокументами,зоб’єктами,щомаютьфінансовуцінність.

Користувачі розрахунково-фінансової системи можуть вико-ристовуватифінансовийтермінал,щодаєїмзмогупротягомусьогодняодержуватиоперативнуінформаціющодостанусвогорахунка,платежів,якічекаютьучергахнасплатузацимрахунком,щодопро-веденихплатежівтощо.Заузгодженнямзбанкомучасникиможутьоперативновиконуватиокремідіїнадсвоїмиплатежами:змінитипріоритетплатежу,часочікування,відкотитиплатіжтаін.

Систематакожнадаєширокіможливостіякдляреактивного,такідляактивногоконтролюзарухомфінансовихкоштівзбокубанку.

Розрахунково-фінансовасистемамаєтрирівні: рівеньроботизфінансовимидокументами; рівеньоб’єктно-орієнтованоїсистемиуправліннядовільними

документами; рівеньреляційноїбазиданих.Першийрівеньпідтримуєосновніпоняттябанківськоїбухгалтерії.

Роботаізсистемоювідбуваєтьсясамевтермінахприкладноїсфери(кореспондентськийрахунок,клієнт,платіжнедоручення,клірингтощо),аневтермінахоб’єктно-орієнтованогопрограмування(при-йнятихнадругомурівні)чизапитівдорозподіленоїреляційноїбазиданих(якприйнятонатретьомурівні).

Функціональні можливостіРозрахунково-фінансовасистемаповинназабезпечуватизначну

кількістьсервіснихфункцій,асаме: контрользарахункамиіплатежамизадопомогоюгнучкоїсис-

темилімітів(обмежень)наздійсненняопераційзрахунками; індивідуальнийпідхіддоклієнтів; можливістьобробкискладенихплатежів(коликількаплатіжних

документівскладаютьодинплатіжіпередаютьсяразомзним); розбивкувеликогоплатежунакількадрібнихзавтоматичною

генерацієюновихплатіжнихдокументів;

21

можливість обробки платіжних документів з різнимифінан-совими інструментами (різні типи валют, цінні папери), ви-користовуючиавтоконвертаціюзавстановленимнапоточнийденькурсом;

потужнудовідковусистему; розвиненуархівнусистему.Технічніособливостіреалізаціїрозрахунково-фінансовоїсистеми

повиннізабезпечувати: масштабуваннясистеми(можливістьпоступовогоіпланомір-

ногонарощуванняпотужностізарахунокрозширенняізбіль-шенняобчислювальнихресурсів);

багатоплатформність; можливістьвикористаннярозподіленогосередовищаобробки; вбудованумовупрограмуваннявисокогорівнявпоєднанні з

можливістю гнучкого настроювання та адміністрування безпрограмування;

дружнійграфічнийінтерфейсАРМ; модифікаціювідповіднодозмінметодівроботибанку.

Банківські роботи в розрахунково-фінансовій системіРозрахунково-фінансовасистемабанкувідображаєврежиміре-

альногочасузміни,щовідбулисязрахункомклієнтачерезсписан-нязньогокоштів,надходженнянаньогокоштіввідклієнтівцьогожбанку,атакожнадходженнянаньогокоштівзіншихбанків.Востан-ньомувипадкуінформаціюпотрібнонегайновідображатинарахункуклієнта.

Оперативневідображеннязмінстанурахункаіпереглядпоточноїінформаціїдаютьклієнтугарантіютого,щобанкнескористаєтьсяпрактикою,коликошти,призначеніклієнту,“зависають”наякийсьчаснарахункубанку,івиникаєпоширенаситуація,коликлієнтотри-мавкошти,алещенеодержавправоскористатисяними.Алеякщовзахіднихбанкахтакіситуації,якправило,обумовлюютьсявдоговоріміжклієнтомібанком—вводитьсяспеціальнаоцінкачасу,почина-ючизякогоклієнтвправіодержуватиобумовленівідсоткизате,щобанккористуєтьсяйогогрошима,таксамо,якірозпоряджатисягро-шима,щонадійшлизнову,найогорозсуд.ВУкраїніваналогічнихситуаціяхзатримкавідбуваєтьсяцілкомзарахунокклієнта.

22

Такимчином,можназазначити,щорозрахунково-фінансовасис-темазабезпечуєможливістьреальногозбільшенняшвидкостіпере-дачіплатіжнихдокументів,скороченнярозрахунковогоперіодупризбереженнігрошової(касової)готівки,спрощенняобробкибанків-ськоїкореспонденціїіздешевленняїївартості,поліпшеннякерова-ностібанку,підвищеннябезпекипідчаспроведенняплатежів,тимсамимзнизившивкінцевомурахункуопераційнівитратикредитноїустанови.

Загаломрозрахунково-фінансовасистемапідтримуєпрактичновсінапрямибанківськоїдіяльності: організаціюплатіжногодокументообігу; роботузприватнимивкладами; депозитарніоперації; кредитнуроботу; міжбанківськувзаємодію; зв’язоквідділеньіфілій; валютнубухгалтерію; кредитно-плановудіяльність; аудит; управлінняціннимипаперами; операційнуроботу(унаціональнійітвердійвалюті); роботузкадрами; забезпеченнябезпекибанку; інформаційно-пошуковусистему; бухгалтерськузвітність; планування; аналіздіяльностібанку; зв’язокзіншимифінансовимисистемами(S.W.I.F.T.таін.); автоматизацію канцелярської діяльності, діловодства і доку-

ментообігу(реєстраціядокументівбудь-якоговиду,контрользаїхнімпроходженням,виконанням,зберіганнямівикористан-нямупідрозділах).

Система забезпечення безпекиОсновніфункціїслужбизабезпеченнябезпекиврозрахунково-

фінансовійсистемітакі: адміністративний контроль за доступом (аудит) і виявлення

проникненнядосистеми;

2�

ідентифікаціятаавтентифікаціябудь-якогооператорачико-ристувачасистеми;

шифрування; “мандатний”доступдосистемичидоступнарозсудкористу-

вача; концентраціямеханізмівбезпеки(“ядрабезпеки”)воднійчас-

тинідокумента; менеджментконфігурації; формальніспецифікаціїіверифікації(перевірки).

ОснОвнІ ПОнЯттЯ мОДелІ рОЗрахунКІв

ДепозитарійДепозитарій—цекомп’ютернийаналогрозрахунково-касового

центрубудь-якоїфінансовоїустанови.Удепозитаріїзберігаютьсявсіосновніфінансовіоб’єкти,зякими

працюєрозрахунково-фінансовасистема: платіжнідоручення; кореспондентськірахунки; балансовірахунки; карткизописомклієнтів; вхідніівихіднічерги; документопотоки; історіївсіхпроводок; описфінансовихінструментів.Якщоклієнтфінансовоїустановивідкриваєсвійкореспондент-

ськийрахунок,товдепозитаріїстворюєтьсяфінансовийоб’єкттипу“розрахунковий рахунок”.Усідіїнадцимрахунком(додаваннянарахунок,зняттязрахунка,перевірки)виконуютьсясамезцимфінан-совимоб’єктом,щозберігаєтьсявдепозитарії.

Результатпроводкиплатіжнихдоручень,щонадходятьдорозра-хунково-фінансовоїсистеми,—цезмінастанурозрахунковихрахун-ківудепозитарії.

Депозитарійорганізованийякдерево сховищ і контейнерів,уякихзберігаютьсярізніфінансовіоб’єкти.Структурадепозитаріювизна-чаєтьсяправилами,прийнятимивконкретнійфінансовійустанові.Де-позитарійможерозташовуватисянакількохкомп’ютерах,з’єднанихміжсобоюулокальнучиглобальнумережу(запротоколомTCP/IP).

2�

Фінансоваустановаможемативрізнихсвоїхфіліяхкількаек-земпляріврозрахунково-фінансової системи і, відповідно, кількаекземплярівдепозитарію.Всідепозитарії,щоналежатьоднійуста-нові,можутьбутисинхронізованізакореспондентськимирахунками:механізмпідтримкицілісностігарантуєсинхронністькореспондент-ськихрахунківзоднаковимномером,заведенихукожнійзфілійфі-нансовоїустанови.

РахункиРахунки—цефінансовіоб’єкти,щозберігаютьсявдепозитарії.Рахункиможутьбути: розрахунковими; балансовими; транзитними; кореспондентськими; технологічними.Основнимиєбалансовітакореспондентськірахунки.Кореспондентські рахунки—цеконкретнісумигрошейувалюті

чиціннихпаперах,щоїхмаютьклієнтирозрахунково-фінансовоїсистеми.

Балансові рахунки—цесуми,якірозраховуютьсязадопомогоюрізнихарифметичнихопераційнадкореспондентськимиібалансови-мирахунками,щопотрібнітількидляаналізустануфінансівудепо-зитаріїтауклієнтів.Кількістьрівнівбалансовихрахунківнеобмеже-наівизначаєтьсявимогамиіснуючогопланурахунків.

Розрахунково-фінансовасистемавиконуєнадрахункамирізнідії:збільшеннятазменшеннярахунка,переглядйогостану,контрользаповедінкоюрахунка.Збільшеннячизменшеннярахункавідбуваєтьсяякрезультаттого,щорозрахунково-фінансовасистемаодержуєрізніплатіжнідокументиіздійснюєїхпроводку.

Переглядати рахунокможе тільки клієнт— власник рахунка,клієнти,якимвласникрахункадозволивопераціюперегляду,таго-ловніадміністраторицієїрозрахунково-фінансовоїсистеми.

Головніадміністраториможутьтаксамонакластиконтрольнадіїзрахунком.Контрольможебутизаборонним(забороняєздійснюва-тиконкретнідіїзапевнихумов)абопопереджувальним(накладаєнарахунокпевніумови,аколиперевірказацієюумовоюдаєпози-тивнийрезультат,товиконуєтьсязаздалегідьзаданадія,наприклад,відсилаєтьсялист-повідомлення).

2�

Кореспондентськірахункизоднаковимномеромможутьіснуватиодночасноврізнихекземплярахрозрахунково-фінансовоїсистеми,урізнихдепозитаріях.Уцьомуразірозрахунково-фінансовасисте-мапідтримуєсинхронністьрізнихекземплярівтогосамогорахунка:якщоврезультатібудь-якоїопераціїстанрахунказмінюється,цюопераціюбудутьвважативиконаноютількипіслявнесеннявідповід-нихзміндовсіхекземплярівкореспондентськогорахункавусіхек-земплярахрозрахунково-фінансовоїсистеми.

Рахункиможутьбутиякурізнихвалютах,таківрізнихціннихпаперах.Такимчином,рахунокєводночассумоюівказівникомнагрошовуодиницюзберіганняцієїсуми.Зкожнимрахункомможезберігатисяісторіядійнадцимрахунком.

КлієнтиКлієнти—цефізичніабоюридичніособи,яківідкриливційфі-

нансовійустановісвійрахунок.Накожногоклієнтавдепозитаріїзаводитьсякарткаклієнта,щозберігаєпроньогорізнівідомості,зокремаправадоступу.Клієнтмаєвизначеніправадоступудосвоїхрахунківчидорахунківсвоїхколег(зїхньогодозволу).Клієнтможедаватидоручення(платіжнідоручення)фінансовійустановівикона-тидіїнадйогорахунками.Цідіївводятьсядорозрахунково-фінансо-воїсистемитаобробляються.Клієнтможевводитирізніновідоку-ментиіприв’язуватиїхдотихчиіншихплатіжнихдокументів.

Клієнтможепрацюватизрозрахунково-фінансовоюсистемоюутакийспосіб: безпосередньо через спеціальний фінансовий термінал, під-

ключенийдорозрахунково-фінансовоїсистеми; опосередковано: через електронну пошту, через надсилання

файлівнадискетахіплатіжнихдокументівнапаперідоофісуфінансовоїустанови.

Клієнтиможутьстворюватиобмінніпунктивалют(чиціннихпа-перів).Якщоуклієнтаєрахункиврізнихвалютах,товінможедатидозвілнакупівлюта/абопродажвалютизісвоїхрахунківзавизначе-нимнимкурсом.Курсможезадаватисяклієнтомпрямо,зфінансовоготермінала,абоприв’язуватисядодеякогоміжбіржовогокурсуобміну.

Одніклієнтиможутьнадаватиіншимклієнтамможливістькре-дитування:зазначається,якийрахунок,якомуклієнту,наякусуму,вякийперіодтощо.Цяінформаціявикористовуєтьсясерверомобмінуприавтокредитуванніпідчаскліринговихрозрахунків.

2�

Платіжні документи і платіжні дорученняПлатіжні документи—цедокументи,якідоставленідорозрахун-

ково-фінансовоїсистемитазмушуютьїївиконативідповідніфінансовідіїнадфінансовимиоб’єктами,щозберігаютьсявдепозитарії.

Основнийвидплатіжнихдокументів—цеплатіжне доручення.Платіжнедорученнянаказуєрозрахунково-фінансовійсистемізня-тигрошізодногорахункаіпокластиїхнаіншийрахунок.Урізнихбанкахможутьвикористовуватисярізніформиплатіжнихдоручень,зрізнимидодатковимиполями(атрибутами).Відповідно,різніін-сталяціїрозрахунково-фінансовоїсистемиврізнихфінансовихус-тановахможутьнастроюватисянасвоїприйнятіформиплатіжнихдоручень.Оскількиможебутикількарізнихекземплярів(інсталя-цій)розрахунково-фінансовоїсистеми,пов’язанихміжсобою,товсистемуможутьнадходитиплатіжнідорученнякількохрізнихвидів.

Крімплатіжнихдоручень, системаможеобробляти іплатіжнідокументиіншоговиду.Наприклад,якщорозрахунково-фінансовасистеманастроєнаненабанківськубухгалтерію,аназвичайну,де,крімрахунківзкоштами,можебутищеі“рахунокА”зматеріальнимиоб’єктами,товонаповиннабудеоброблятиплатіжнідокументитипу“продатиматеріальніцінностіXзаціноюY”.

Узв’язкузроботоюсервераобмінувсистемуможутьтакожнад-ходитиіплатіжнідокументи,щонаказуютьнадатиможливістьав-токредитуваннячивідкритианалог“пунктуобміну”:зазначити,що“клієнтXможекупуватифінансовийінструментYзакурсомNвоб-міннафінансовийінструментZ”.Цетежплатіжнідокументи,томущовониістотнозмінюютьстанфінансовихоб’єктівудепозитарії.

Щодоплатіжнихдорученьрозрахунково-фінансовоюсистемоюможназдійснитиабопроводку,абовідкіт.Відкітплатіжногодору-ченняздійснюєтьсязанаявностіпомилкивплатіжномудорученніабочерезвідсутністьдостатньоїсумигрошейнарахунку.

Проводка платіжного доручення—це завждиякмінімумдві пов’язаніміжсобоюдії:спочаткузняттягрошейзодногорахунка,потімдодаваннягрошейнаіншийрахунок.Цідвідіїстановлятьбіз-нес-трансакцію.Розрахунково-фінансовасистемагарантуєціліс-ністьтрансакцій,навітьякщопідчасвиконаннябізнес-трансакціївідмовитьтойчиіншийкомп’ютераболініязв’язкуміжними.Уцьо-муразібізнес-трансакціяабовиконуєтьсяповністючерезякийсьчас,абоповністюневиконується.

2�

Платіжнедорученняможебутивкладеним:післятого,якбанк-плат-никприймевідклієнтавхідне(основне)доручення,вінможедодатидоцьогоплатіжногодорученнясвоїнеобхідніатрибути.Урозрахунково-муцентрітакожможутьдодаватисвої,додатковіатрибути,ітакдалі.Усіціатрибутизберігаються(інкапсулюються)уцьомуплатіжномудорученні.Цедаєможливістьмаршрутизуватипроводкиплатіжнихдокументівіпризначатиїмпріоритетинетількинапідставіатрибутів,заданихклієнтом,айзаатрибутами,заданимибанком,розрахунковимцентромтощо.

Пріоритетиможезадаватиадміністратор розрахунковогоцентру.Можна,наприклад,підвищуватипріоритетплатежу,якщовінспря-мованийдобюджетноїорганізаціїабоякщоплатіжєподатком.

Платіжнедорученнятакожміститьспеціальнийsecurity-рядок,щоідентифікуєлюдей(групулюдей)ворганізації-клієнті,щомаютьправопідписуцьогоплатежу.Списокцихлюдейзберігаєтьсяякатри-бутдлякожногорахунка.

Фінансовий інструментФінансовий інструмент—цеузагальненняпоняття“гроші”.Як

фінансовийінструментможевиступативалюта,цінніпаперитощо.Фінансовіінструментимаютьназви,наприклад,“гривняУкраїни”,“рубльРосії”,“доларСША”,“акціїРічфлотупо1000грн”таін.

Одинізфінансовихінструментівудепозитаріївибираютьякголов­ний.Звичайноценаціональнавалюта.Всііншіфінансовіінструментимаютьатрибут,щодаєзмогуперерахувативартістьцьогофінансовогоінструментустосовноголовного.Якправило,цедваатрибути—вар-тістьпродажупевногофінансовогооб’єктазанаціональнувалютуівартістькупівлі.Ціатрибутиістотніприпідбиттіпідсумковихба-лансівуфінансовійустановізавизначенийперіод.

Фінансовіінструментитакожмаютьатрибут,щоописуєемітента(тобтотого,хтовипускаєцейфінансовийінструмент).Зазначенняемітентадаєзмогубільшгнучкопрацюватизціннимипаперами:навідмінувідпровіднихвалют(типудоларівСША),яким“усідовіря-ють”,ціннимпаперамможутьдовірятиневсі,тодізазначенняемітен-тавизначаєколоклієнтів,якіпогоджуютьсяпрацюватизцимфінан-совимінструментом.

Такимчином,фінансовийінструментявляєсобоюфінансовийоб’єкт,якийдаєможливістьописатиодиницівартостіплатежівівста-новитивідношенняміжнимизавартістюкупівлітапродажустосов-нонаціональноївалюти.

2�

Бізнес-трансакції і трансакціїУсідіїнадрахункамиоформляютьсяякбізнес-трансакції,тоб-

тогарантуєтьсяцілісністьсистеминавітьуразівідмовикомп’ютерівчилінійзв’язкуміжкомп’ютерами.Прибудь-якомуперебоїбізнес-трансакціяабоцілкомвиконуєтьсячерезякийсьчас,абоцілкомневиконується.Алепорушеннявроботіапаратнихзасобівнеможутьпризводитидовтратифінансовихкоштівабодоїхньоївипадковоїпояви.Якщобізнес-трансакціюнеможнапровести,тодлявсіхіншихопераційдепозитарійзалишитьсявтомустані,вякомувінбувдопо-чаткубізнес-трансакції.

Зазвичайдобізнес-трансакціїоформляєтьсяелементарнапровод-каплатіжногодоручення.Іноді,наприклад,прикліринговихрозра-хунках,воднубізнес-трансакціюможутьбутирозміщенідесятки,сотніпроводоквідразу.

Бізнес-трансакціїреалізуютьсязадопомогоюзвичайнихтрансак-цій(термінзісферипрограмуваннябазданих)зурахуваннямспе-цифікироботизфінансовимиоб’єктами.

Брутто-розрахункиБрутто-розрахунки —церозрахунки,яківиконуютьурамках

залишківнарахунках,щоєвпоточниймомент.Якщорозмірсуми,щоїїзнімають,перевищуєзалишокнарахунку,тотакіплатежіавто-матичноперенаправляютьсяна кліринговийсервер,щобспробувативиконатицейплатіжтрохизгодомабозовсімбезурахуваннятермі-новостізаметодомклірингу.

Кожнийплатіжнийдокументубрутто-розрахункувиконуєтьсяякокремабізнес-трансакція.

Клірингові розрахункиКлірингові розрахунки —церозрахунки,вякихвраховуютьсяне

тількизалишкинарахункахупевниймомент,айможливінадход-женнянарахунокуплатіжнихдорученнях,якіочікуютьчергинаоб-робкуабоможутьнадійтивнайближчомумайбутньому.

Кліринговийрозрахунокзастосовуєтьсядогрупиплатіжнихдо-рученьірозбиваєтьсянафази“спробавиконати”,“проводкауразіуспіхуспроби”,“відкітуразіневдачіспроби”.

Якщоспробавиконатигрупуплатіжнихдорученьзурахуваннямвзаємнихплатежівєуспішною,тобтовсізалишкинарахункахзали-

2�

шаютьсяактивними,тоцягрупаплатежівпроводитьсяякоднаве-ликабізнес-трансакція.Якщоспробавиявляєтьсяневдалою(окремірахункимоглибстатипасивними),товідбуваєтьсявідкіт,частинуплатіжнихдорученьвилучаютьзгрупиіспробуповторюють.

Сервер обмінуСервер обмінуздійснюєдвадодатковіметодиобробкиплатіжних

документів:автокредитування(overdraft)іконвертацію(exchange).Автокредитуванняполягаєвтому,щоодинзклієнтівможеда-

ватиможливістьгрупііншихклієнтівавтоматичнобратизйогора-хункафінансовікоштивкредит.Підчаскліринговихрозрахунків,якщоякомусьплатіжномудорученнюневистачаєфінансовихкоштівурамкахзалишківнаплатежах,алеклієнт,власникплатіжногодо-ручення,маєможливістьузятикредит,торозрахунково-фінансовасистемаавтоматичностворюєплатіжнедорученнянаодержаннякре-дитуітимсамимдаєзмогувиконативихіднеплатіжнедоручення.

Приконвертаціїклієнт,якиймаєбільшеодногорахунказріз-нимифінансовимиінструментами,можедативказівкукупуватиабопродаватифінансовіінструментиодноготипувобміннафі-нансовіінструментиіншоготипувідповіднодозазначеногонимкурсуобміну.

Якщовсистемієклієнти,яківиконуютьроль“обміннихпунктів”,тоурозрахунково-фінансовоїсистемиз’являєтьсядодатковаможливістьпроводитиплатіжнідорученнязадопомогоюавтоматичноїконвертаціїфінансовихкоштівзодногофінансовогоінструментавінший.

ЛімітиАдміністраторрозрахунково-фінансовоїсистемиможевстановити

навизначенірахункиліміти двохтипів: попереджувальні; граничні.Попереджувальний ліміт —цеумова,щопов’язуєтьсязодниміз

атрибутівфінансовогооб’єкта(наприклад,розрахунковогорахунка),якогоперевіряютьщоразупідчасвиконаннядійнадцимоб’єктом.Якщоцієїумовивпевниймоментдотримано(вонаприйнялазначен-ня“істина”),товиконуєтьсязаздалегідьпов’язаназцимлімітомдія,наприклад,відсилаєтьсялист-повідомленнязавизначеноюадресою.Завдякипопереджувальнимлімітамможнаорганізовуватипоперед-жувальнийконтрользастаномдепозитарію.

�0

Граничний ліміт—цеумова,щотакожпов’язуєтьсязоднимізатри-бутівфінансовогооб’єкта,якийперевіряєтьсящоразупередвиконаннямдійнадцимоб’єктом.Якщоцядіянепорушуєтакоїумови,вонавико-нується,якщопорушує,толімітзабороняєвиконанняцієїдії.

Сховища і контейнериДепозитаріймаєієрархічнуструктуру.Весьдепозитарійрозбива-

ютьнатакзванісховища (volumes).Сховища,усвоючергу,розбива-ютьнаконтейнери (folders).Уконтейнерахможутьміститисярізніфінансовіоб’єкти,атакожінші,вкладеніконтейнери.

Кожнесховище,коженконтейнер,коженфінансовийоб’єктмаютьім’яішляхієрархічногодоступудонього.

Користувач або РольРоль —цесукупністьправіповноважень,якиминаділяєтьсякін-

цевийкористувачсистеми.Урозрахунково-фінансовійсистеміісну-ютьдвікатегоріїролей—адміністративнітафінансові.Адміністра-тивні роліможуть виконувати тільки адміністративніфункції, афінансові—тількифінансові.

Крім ідентифікатора,паролята іншихатрибутіврольхаракте-ризуєтьсятакимипараметрами,яксписокдоступнихконтейнерівіправадоступудонього.Такимчином,кожнарольможеконтролю-ватитількимінімальнонеобхіднийсегментсистеми.Прицьомудлязабезпеченнябільшоїбезпекиможнаобмежитиправадоступудовід-повіднихсегментів,заборонившичастинуопераційзними,напри-клад,можливістьмодифікаціїоб’єктів,щозберігаютьсявпевномуконтейнері.Прицьомуправадоступупоширюютьсянавсівкладеніконтейнерицьогоконтейнера.

Розглянемоокремізролей.Адміністратор системи. Цярольмаєтакіправа: відкриттяізакриттясистеми; додаванняівидаленнякористувачівта/абогрупкористувачів; призначенняпріоритетівіправ.Адміністратор системинемаєправаздійснюватибудь-якіфінан-

совіопераціїабоіншіопераціїзрахунками.Головний бухгалтер. Цярольмаєтакіправа: відкриттяізакриттяособовихрахунків; призначеннярахунківта/абогрупрахунківзаВідповідальними

виконавцями, атакожїхпереміщення;

�1

контрольбудь-якоїфінансовоїтрансакції,тобтоперегляд,ре-дагування, видалення, додавання, зміна пріоритету, місця вчерзітощо.

Головний бухгалтернемаєжоднихадміністративнихправ,крімне-обхіднихйомудляздійсненнязазначенихоперацій.Зокрема,віннемаєправадодаватикористувачівдосистеми,навітьякщонадалівониперебуватимутьпідйогобезпосереднімконтролем.

Відповідальний виконавець. Цярольмаєтакіправа: контроль над будь-якою фінансовою трансакцією, що нале-

житьдокерованихнимрахунківта/абогрупрахунків, тобтоперегляд,визнанняпріоритету,змінамісцявчерзітощо.

Відповідальний виконавецьнемаєправапризначатисобічиіншимВідповідальним виконавцямрахункачигрупирахунків,цефункціїГо­ловного бухгалтера.

Операціоніст першого порядку. Цярольмаєтакіправа: забезпеченнявведеннядокументівдлявсіхВідповідальнихвико­

навців,крімтих,якімаютьсвоїхОпераціоністів другого порядку.Операціоніст другого порядку. Цярольмаєтакіправа: введеннята/абоконтрольфінансовихдокументівдляконкрет-

ногоВідповідального виконавця.Цярольмаєсенсуразівеликогодокументообігута/абовисокої

відповідальностідокументівзаякимоськонкретнимрахункомабогрупоюрахунків,керованихВідповідальним виконавцем,якогообслу-говуєцейОпераціоніст другого порядку.

Фінансовий терміналФінансовий термінал —цеспеціальнапрограмнапідсистема

(АРМ),щоналежитьдорозрахунково-фінансовоїсистеми.Вонапра-цюєнакомп’ютері,підключеномудомережірозрахунково-фінансовоїсистеми,ідаєзмогуклієнтувводитиплатіжнідоручення,редагуватиїх,виконуватимоніторингсвоїхрахунків,матидоступдоісторіїпро-водоктощо.

мОДель рОЗрахунКІв

ДепозитарійУдепозитарії зберігаютьсяфінансовідокументи.Самідокументи

всистемімістятьсяводномуекземплярі,авнеобхідніконтейнерикопіюютьсяпосилання.Будь-якеАРМпрацюєнездокументом,аз

�2

посиланнямнанього.Придокументізберігаєтьсяшляхпроходжен-няйогопорахунках.Підчаспереглядубудь-якогодокументаможнапобачитивсійогопроводки,азабудь-якоючергоюприбудь-якомуособовомурахункуможнаодержативсідокументи,щопройшличе-резцейособовийрахунок.

Цілісність депозитарію і бізнес-трансакції.Роботадепозитаріюбазуєтьсянароботіоб’єктно-реляційноїбазиданихзпідтримкоюцілісності.Цеозначає,щовпроцесіроботидепозитаріюнеможебутинедописаної інформації,незакінченихфінансовихдокументів,не-закінченихопераційчипроводок.

Системагарантує,щовсіопераціїоформляютьсяякбізнес-транс-акції:навітьякщопідчасопераціїперестанепрацюватикомп’ютер,наякомувиконуєтьсяцяоперація(чиодинзкомп’ютерівуланцюжку,якщоопераціявиконуєтьсянакількохкомп’ютерах),токоштисаміпособі,довільнонезникнутьінез’являться.

Рахунки в депозитарії.Якщоклієнтомрозрахунковогоцентруєфізичнаособа,токореспондентськийрахунокцьогоклієнтавдепози-таріївідображаєактивнікоштиклієнтаіпасив(борговізобов’язання)цієїфінансовоїустановистосовноклієнта.

Якщоклієнтомрозрахунковогоцентруєіншафінансоваустано-ва,токореспондентськийрахунокклієнтавцьомурозрахунковомуцентрізавждижорсткосинхронізованийізвнутрішнімрахункомда-ногоклієнтаусебе(клієнтможематисвоюавтоматизованусистемурозрахунків,наприклад,щеодинекземпляррозрахунково-фінансовоїсистеми,зісвоїмдепозитаріємтощо).

Синхронізаціякореспондентськихрахунківурізнихфінансовихустановахздійснюєтьсязадопомогоюфінансовоїелектронноїпош-ти.Незважаючинаможливівипадкивідмовикомп’ютерівчимережзв’язку,програмніалгоритмипобудованотак,щогарантуєтьсясин-хронізаціяодногокореспондентськогорахункаврізнихфінансовихустановах,з’єднанихміжсобоюфінансовоюпоштою.

Розрахунковийцентрможетакожстворювати,зберігати,обновля-тивдепозитаріїібалансовірахунки.Програмнезабезпеченнярозра-хунково-фінансовоїсистеминадаєширокіігнучкіможливостідляаналізуроботитакогоцентру,длявідображеннястанукореспондент-ськихрахунківурізнівидибалансовихрахунків.

Банківські періоди.Депозитарійдаєзмогупрацюватиякзокре-мимбанківськимднем,такізіншимибанківськимиперіодами.

Періодвизначаєтьсязасталоюсистемоюзвітностііможебутидовільноїтривалості:п’ятиденний,тижневий,місячний,кварталь-

��

ний,річнийтаін.Уразізмінисистемизвітностіпрацівникибанкузмі-нюютьперіодичерезавтоматизованіробочімісцядепозитарію.

Занеобхідностіпіслязакриттяперіодуінформаціяпереміщуєтьсязосновноїробочоїбазиданихнаоптичніносії,наякихвонатакожзалишаєтьсявідкритоюдлябудь-якихзапитів.Усізапитизавсімаатрибутамивсіхплатежівівсіхклієнтівдоступнізабудь-якийперіод.Системадаєможливістьробитизапитирізноїструктуриідовільноїскладності,щоїїдопускаютьвикористовуванімовизапитів:віднай-простішихінтуїтивнозрозумілихдотих,щопотребуютьусієїпотуж-ностізастосовуваногоапаратузапитів.ЧерезАРМкористувачаіснуєможливістьбудуватизапитидинамічнобезпосередньонаекрані івідразужвиконуватиїх,використовуючибудь-яківідкриті(публіч-ні)атрибутирахунків,банків-клієнтівчиплатіжнихдоручень.

Платіжні документиДоставка.Доставкаплатіжнихдокументівдорозрахунково-фі-

нансовоїсистемиможездійснюватисякількомаспособами: введення платіжних доручень з термінала. Клієнт через

комп’ютер, підключений до локальної чи глобальної мережірозрахунково-фінансової системи (фінансовий термінал), за-пускаєвідповіднусервіснупрограму (АРМпрямоговведенняплатіжнихдоручень)івводитьплатіжнедоручення,заповнюю-чивідповіднуелектроннуформу.Цеплатіжнедорученняпро-ходитьчерезланцюжокперевірок,післяцьоговононадходитьурозрахунково-фінансовусистемуійогопочинаютьобробляти;

доставка за допомогою електронної пошти. Клієнт оформляєплатіжнедорученняувигляділистадляелектронноїпоштизура-хуваннямпевнихправилінадсилаєйогоназаздалегідьвизначенуадресу.Цейлистконвертуєтьсяуформудляплатіжногодоручен-ня,проходитьчерезланцюжокперевірокінадходитьурозрахун-ково-фінансовусистему,дейогопочинаютьобробляти;

доставкана дискетах.Клієнтоформляєсвоєплатіжнедору-ченняувиглядітекстовогофайлузурахуваннямпевнихпра-вил і доставляє дискету до офісу, де розміщується терміналрозрахунково-фінансовоїсистеми.Операціоністконвертуєцейфайлуформудляплатіжногодоручення івводитьдорозра-хунково-фінансової системи одним з перших двох способів(черезтерміналабозадопомогоюелектронноїпошти);

доставкаувиглядіпаперового документа.Клієнтприноситьсвоєплатіжнедорученняувиглядіформинапаперідоофісу,

��

де розміщується термінал розрахунково-фінансової системи.Операціоністскануєцейдокументіперетворюєйогонатекс-товийфайл.Післяцьоговінконвертуєцейфайлуформудляплатіжного доручення і вводить до розрахунково-фінансовоїсистемиоднимзпершихдвохспособів(черезтерміналабозадопомогоюелектронноїпошти).

Формати.Кількаможливихспособівдоставкиплатіжнихдору-ченьвизначаютьіможливірізніформатиплатіжнихдоручень.

Основний внутрішній форматплатіжнедорученняотримуєвідра-зупідчасйоговведенняклієнтомзтермінала.В іншихвипадкахплатіжнедорученнямаєрізнітекстовіформати.Цепотребуєнаяв-ностіурозрахунково-фінансовійсистеміуніверсальноготекстовогоконвертораплатіжнихдорученьзтекстовогоформатувосновнийвнутрішнійформат.Програмістудоситьодинразописатиспеціаль-ноюмовоюбудь-якийтекстовийформат,післяцьоготакийтиптек-стовогоформатубудепереводитисявосновнийвнутрішнійформатавтоматично.Текстовийформат—основнийпідчасвведеннячерезелектроннупоштуабочерездискетутапроміжнийпривведеннізпаперовогодокумента.Завдякитехнологіїскануванняіконвертаціїтекстовогоформатувосновнийможливийдужеширокийспектрріз-нихформатівнапаперовихносіях.Длянастроюваннянаконкретнийформаттребастворитиінструкціюдляопераціоністазперетвореннядокументапісляскануваннянатекстовийфайліописатицейформатдляуніверсальногоконвертора.

Поля та атрибути.Усіможливіполячиатрибутиподіляютьсянадватипи: ключові,якщоцеполеєскладовоюбудь-якогоключатієїчиін-

шоїтаблиці; неключові—віншихвипадках.Длявирішенняпроблемизмінирозміруполівузв’язкузрозвит-

комфінансовоїсистемидержави(наприклад,різкезростаннякількостіклієнтів—збільшеннядовжиниполяномерарахунка,інфляції—дов-жиниполівуплатіжнихдорученняхтощо)ключовимполямдостат-ньоматирозмірдо32000символів,анеключовим—довільнийрозмір(обмежениймісцемнадиску).Цестосуєтьсявсіхполів—якчислових(суми,номерирахунків),такітекстових(імена,адреси,коментарі).

Складені платіжні документи.Платіжнідорученняможутьбутискладеними:кожензклієнтіврозрахунково-фінансовоїсистемиможеоформитидеякумножинуплатежівувиглядіпосиланьвихіднихз

��

одногоскладеногоплатіжногодокумента.Уцьомуразівсямножинаплатіжнихдокументівлогічностановитьодинплатіжіпередаєтьсяразомзцимскладенимплатіжнимдокументом.

Існуєізворотнаможливість:якщорозрахунково-фінансовійсис-теміневдаєтьсяопрацюватиодинплатіжнийдокументчерезте,щовньомуєзанадтовеликасума,алецеможнабулобзробити,якбийогобулорозбитонакільказменшимисумами,тосистемаможесамароз-битицейплатіжнийдокументначастини,пов’язатиїхміжсобоюпоси-ланнями,обробитивроздріб,потімз’єднативодинвихіднийплатіжнийдокумент.Цяможливістьвикористовуєтьсявтакомувипадку.Якщосумаплатіжногодокументаперевищуєсумузалишкунарахунку,алевправилахобробкицьогорахунказазначеновідповіднуможливість,тосистемаформуєновийплатіжнийдокументнасумузалишку,поміщаєйоговчергунапроводку,апочатковуплатіжкуіплатіжкунавідсутнюсумупоміщаєвчергувідмовленихплатежівбанку-платника.

Перевірка платіжних документів.Будь-якеплатіжнедорученнямаєбутипідписане.Урозрахунково-фінансовійсистемііснуєпідсис-темапідпису знесиметричними абосиметричними ключами.

Длянесиметричнихключівпідписєатрибутомплатіжногодору-чення,іпроводканездійснюється,якщоцейпідписневідповідаєпід-пису,щозберігаєтьсяувідповідномурахункувдепозитарії.Цетакожможестосуватисьіменіклієнта,сумиплатежу,йогопризначеннятазалежитьвідвказівок,щоїхдаєадміністратордепозитарію.

Системасиметричнихключівбільштвердаібазуєтьсянадерж-стандарті.Сутьїїзводитьсядотого,щоздепозитаріємпов’язуєтьсяспеціальнийсервербезпеки,якийперевіряєсистемуключівдлякож-ногосеансуобмінуданимиміждвомакомп’ютерами.

Типи платежів і типи розрахунківРозрахунково-фінансовасистемазабезпечуєгнучкийпідхід:різні

типиплатежівможутьоброблятизарізнимиалгоритмами.Зачасомвиконаннярозрахункиподіляютьсянатакі: розрахункиреальногочасу(термінові); пакетнірозрахунки(меншвимогливідошвидкостівиконання).Вирізняютьтакожтаківидирозрахунків: брутто-розрахунки; клірингові(нетто).Строкові та масові платежі.Засвідченнямфахівців,угалузібан-

ківськихрозрахунківможнаспостерігатитакеявище:існуєневелика

��

кількістьплатежівнадужевеликісумиібагатоплатежівнамалень-кісуми(10%платежівзабезпечують90%обороту).Відповідно,урозрахунково-фінансовійсистеміреалізуєтьсядиференційованийпідхіддоплатежівікількаметодіврозрахунків.

Брутто-сервер реального часу(RTGS — Real Time Gross Settlement)підтримуєтерміновіплатежі,акліринговий серверзапускається,колисумазалишківнарахункунедаєзмогивідразувиконатиплатіж.Клірин-говийсерверможепідтримуватияктермінові,такіпакетнірозрахунки.

Брутто-розрахунки.Брутто-розрахункивиконуютьутакийспосіб.Переглядаютьчергуплатіжнихдокументів,щонадійшли.Зцієїчергивибираютьті,вякихсумаплатежувкладаєтьсяврамкипоточнихза-лишківнавідповіднихрахунках.Ціплатіжнідокументиобробляютьзнайвищимпріоритетом.Платіжнідоручення,щозалишилися,спрямо-вуютьдо кліринговогосервера.

Клірингові розрахунки.Кліринговірозрахункивиконуютьукіль-каможливихетапів.

Системавибираєгрупуплатіжнихдокументівінамагаєтьсяпро-вестивідповідніплатежі“віртуально”(безреальноговідображеннявстанірахунків),безурахуваннязалишків.Якщовсізалишкинарахунках,щоберутьучастьуційоперації,востаточномупідсумкузалишатьсяактивними,тоцягрупадокументівпроводитьсяякоднабізнес-трансакція.

Колижокремірахункисталипасивними,тосистемавиконуєвід-кітплатежу,вилучаєрахунки,якісталипасивними,танамагається“віртуально”провестивжезменшенугрупуплатежів.Якщозновудеякірахункисталипасивними,тоцейетапповторюєтьсявциклі;групавибранихплатежівстаєдедаліменшою.Впроцесівиконанняциклувякихосьплатежівможеминутичаспроводки.Такіплатежіпереводятьсявчергувідмовленихплатежів(платежів,якірозрахун-ково-фінансовасистеманевиконала).Уходівиконанняциклугрупавибранихплатежівможепоповнюватисяновимиплатіжнимидоку-ментами,щонадійшлидокліринговогосервера.

Якщоврезультатівидалення/додаванняплатіжнихдокументівутвориласягрупаплатежів,девсірахункизалишилисьактивними,тотакагрупадокументівпроводитьсяякоднабізнес-трансакція.

Таким чином, швидкість обробки платіжних доручень, щонадійшлидокліринговогосервера,залежатимевідтого,наякомуцикліклірингувонибудутьприйнятііпроведені.

Порядоквідборуплатежівзадаєголовнийбухгалтер.

��

Сервер обміну.Якщовсистемієклієнти,щовідіграютьроль“об-міннихпунктів”,іякщокліринговийсервернеможевиконатипро-водкуплатіжногодорученнячерезневідповідністьвалют,товінможеавтоматичноконвертувативалюту(фінансовийінструмент)задопо-могоюодногозтакихобміннихпунктів.

Загальна схема роботиАлгоритмрозрахунківпідчасвикористаннярозрахунково-фінан-

совоїсистемиможнаподатиутакийспосіб.Формування платіжного доручення.Платіжнедорученняклієнта

надходитьвбанкіобробляєтьсяпрограмоюопераційногодня.Післяцьоговиконуєтьсясеріяпроводокзметоюпереказукоштівзрозрахун-ковогорахункаплатниканакореспондентськийрахунокбанку—заоднубізнес-трансакціювідбуваєтьсядебетуваннярахункаплатникаікредитуваннякореспондентськогорахункабанку.

Якщорахунокодержувачаперебуваєв іншійфінансовійуста-нові,тобанк,усвоючергу,напідставіплатіжногодорученняклієнтаформуєсвоєплатіжнедоручення,щопередаєтьсяврозрахунковийцентр.

Первинна обробка платіжних доручень.Післяцьогоплатежібан-ківнадходятьдорозрахунковогоцентру,девиконуєтьсяпервиннаобробка: контрольнавідповідністьформальнимпараметрам; контрольнадійсність.Уразіуспішногопроходженняконтролюплатежінадходятьдо

депозитарію.Залежновідвидуплатежу(строковийабозвичайний,очікуєспе-

ціальнихдійчині)вінобробляєтьсяірозподіляєтьсяурізнічергивідповіднодляобробки: строковихплатежів; звичайнихплатежівзатрадиційною(кліринговою)схемою; платежівзіспеціальнимидіями.Доплатежів зі спеціальними діями належать: платежізвиконаннямпіслязазначеноготерміну; платежізрезервуваннямкоштівнарахункувідправникаіза-

тримкоюдоодержаннядодатковихвказівок(аленебільшеза-значеноготерміну)тощо,наприклад,длятогощобвиключитиможливістьвиконаннятількиполовиниугоди,колигрошібу-дутьпереказані,ацінніпаперинеотримані,інавпаки.

��

Тутможутьбутизастосованірізніалгоритмиреалізаціїзалежновідпотреброзрахунковогоцентруіможливостейсистеми.Напри-клад,спочаткуможнатількивідсортуватиплатежіпочергах,апотімїхобробити.Можливеіпоєднаннясортуваннязпроведеннямстро-ковихплатежівтарезервуваннямкоштівнарахункувідправникадляплатежівзіспеціальнимидіями.

Загальний перебіг обробки платежів.Вибранийдля обробкиплатіжаналізуютьнаможливістьпроходження.Уразіпозитивногорезультатуздійснюєтьсядебетуваннякореспондентськогорахункабанку-відправникаікредитуваннякореспондентськогорахункабан-ку-одержувачаврамкаходнієїфінансовоїтрансакції.Післязавер-шеннявизначеноготерміну(режимoff­line)чивідразу(режимon­line)добанківвідсилаєтьсяповідомленняпровиконаніоперації.

Черговістьвідборуплатежівдляобробкизалежитьвідпріорите-туплатежу(встановлюєтьсявідправником),пріоритетувідправника,пріоритетуодержувача(останнівстановлюютьсяврозрахунковомуцентрі).Підчасобробкиплатежіможутьбутиперенесенідоіншихвхіднихчергзалежновідстанурахунківвідправникатаодержувача.Методиобробкиможнавибирати,наприклад,затакоюсхемою: розглядається черга платежів зі спеціальними діями. Якщо

зазначенаподіявідбулася, топлатіжпереміщуєтьсядочергистроковихплатежів;

длястроковихплатежів,якщоплатіжпроходить,товрамкаход-нієїтрансакціївідбуваєтьсясписаннякоштівзрахункавідправ-ника ізарахуваннянарахунокодержувача,платіжнедоручен-няпереміщуєтьсяучергууспішнообробленихплатежів.Якщоплатіжнепроходить,товінможебутипоміщений:- учергувідмовленихплатежів(якщовінневідповідаєатри-бутамрахунківвідправникаіодержувачаабоминувприпус-тимийчасперебуванняплатежувсистемі);

- учергуплатежів,щочекають(щенеминуввстановленийчасдляпроходженняплатежу,алеоскількивцеймоменткоштівнарахункувідправниканемає,топлатіжможезачекати);

- учергукліринговихплатежів(заразувідправникакоштівне-має,алеплатіжможепройтиврамкахвзаємозаліків),прицьомусписанняірезервуваннякоштівнарахункахневідбувається;

клірингові платежі проводяться на технологічний рахунок іпідсумовуються.Формуєтьсявнутрішнясистемнапроводканарахунокодержувачаі,якщовонапроходить,товрамкаходнієї

��

трансакції відбувається списання коштів з рахунків відправ-никівіїхзарахуваннянарахунокодержувача,платіжнідору-ченняпереміщаютьсявчергууспішнооброблених.Кліринговіплатежіможнаобробитиякпіслязавершеннядня,такікількаразівпротягомднязалежновідзавантаженостісистеми;

переміщенняплатежівзчергиочікуваннядочергистроковихплатежів;

завершенняобробкиплатежів.Попередня підготовка до завершення операційного дня. Прийом

платежівзакінчено.Платежіпереміщуютьзчергистроковихітих,щоочікують,докліринговоїчергиівідповіднообробляють.Підраховуютьпопереднєсальдотарозсилаютьучасникамсистемирозрахунків.Напідставіотриманихданихучасникидомовляютьсяпрокредитидляпо-гашеннянегативногосальдо.Відбуваєтьсяприйомцихплатежів.

Підраховуютьостаточнесальдоіцентральнийбанкрозрахунково-гоцентрудебетуєабокредитуєрахункибанків-учасників,щобзали-шокнарахункахзавждибувпозитивним.

Позавершенніопераційногоднябанкиодержуютьофіційнепові-домленняпростансвоїхкореспондентськихрахунків(інформаціявідрозрахунковогоцентрунемаєюридичноїчинності),післячогоможливесписаннякоштівзкореспондентськихрахунківбанківнарахункиклієнтів-одержувачіввідповіднодоплатіжнихповідомлень,щонадійшли.

Потоки платежів.Розрахунково-фінансовасистемаохоплюєтакіпотокиплатежів:

1.Звичайнийкредитовийплатіж: платіжклієнта; платіжбанку.2.Врегулюванняфінансовогоринку: видачаміжбанківськогокредиту; поверненняміжбанківськогокредиту; сплатавідсотківзакористуванняміжбанківськимкредитом.3.Врегулюванняринкуціннихпаперів(ЦП): повідомленняпропродажЦП; платежіпокупцяЦП; підтвердженнящодопродажуЦП; повідомленнящодонезадоволеннязаявкинакупівлюЦПіпо-

верненняпокупцевіпереказанихгрошей.4.ОбслуговуваннякліринговихсистемМРЦісторонніхсистем:

�0

звертаннябанкудокліринговоїпалати; звертаннякліринговоїпалатидобанку.5.Анулюванняплатежу,щочекаєнаобробку.6.Змінапріоритетівплатежів,щоперебуваютьучерзі.Маршрутизація платежів.Існуютьбанківськіправила,щозадають

маршрутпересуваннячерезпевніпроміжні(технологічні)рахунки.Усистемузакладеносхемуфінансовоїмаршрутизаціїплатежів

заправиламиорганізаціїплатіжноїсистеми.Уразізміниорганізаціїплатіжноїсистеминемаєнеобхідностіперепрограмовуватирозрахун-ково-фінансовусистему,достатньозадопомогоюАРМадміністрато-ра змінитимаршрутизацію.Можнарозроблятигруповімаршрутизадопомогоюрегулярнихвиразівдлягрупрахунків.

Фінансова поштаРоботарозрахунково-фінансовоїсистемиспираєтьсянароботу

спеціальногомеханізмупідназвою“фінансова пошта”.Розрахунково-фінансовасистемаєрозподіленоюсистемою.Ра-

хунки,щоберутьучастьутрансакції,можутьбутинарізнихком-п’ютерах.Зв’язокміжцимикомп’ютерамиздійснюєтьсячерезелек-троннупошту.

Кожнийзкомп’ютерівможезякихосьпричинвиявитисянапев-нийчасвиключеним,самалініязв’язкутакожможеякийсьчасбутине-працездатною.Якщоцесталосявмомент,колигрошізодногорахунказняті,аленаіншомущенедодалися,товроботувключаютьсяспеціальніалгоритмифінансовоїпошти,щодоведутьцюподвійнубізнес-трансак-цію(зняттягрошейідодавання)докінцянезалежновідфактуполомкипіслявідновленняпрацездатностілініїзв’язкучикомп’ютерів.

Такимчином,фінансовапоштагарантуєцілісністьдепозитаріювумовахроботирозрахунково-фінансовоїсистемиврозподіленомурежимі.

Ядро системи і додаткові АРМДепозитарійітриосновнірозрахунковісервери—брутто-сервер,

кліринговий серверісервер обміну—складаютьосновне ядро розра-хунково-фінансовоїсистеми.Крімцього,урозрахунково-фінансовійсистемієбезлічдодаткових серверів,щозабезпечуютьрізнідодатковіможливості,допоміжнімеханізми.Розглянемоокремізних.

Фінансовий транспортний сервер використовуєелектроннупоштудлянадсиланняплатіжнихдокументів.Прицьомувіндодатковоут-

�1

ворюєланцюжокперевірокдляплатіжнихдокументів,яківводяться,стежитьзацілісністюбізнес-трансакцій,здійснюєшифруваннятаін.

Фінансовий термінал даєзмогуклієнтубезпосередньо(черезлан-цюжокперевірок)вводитиплатіжнідоручення,редагуватиїх,пере-глядатисвоїрахунки,історіюпроводоктаін.

АРМ Технічного адміністратората АРМ Фінансового адміністра­тора даютьможливістьнастроюватидепозитарій,відкриватиіза-криватифінансовийденьіфінансовийперіод,включатиівиключатирозрахунково-фінансовусистемутаін.

АРМ Головного бухгалтера даєзмогупрацюватизбалансовимира-хунками:переглядати,створюватинові,видалятинепотрібні.

АРМ Відповідального виконавця дозволяєпрацюватизбезліччюклієн-тів,заводитикарткинаклієнтів,відкриватидлянихрахункитощо.

АРМ Адміністратора RTGS даєзмогувключатиівиключатипід-системуRTGS,змінюватиалгоритмивибірки.

АРМ для роботи з депозитарієм даєзмогувідкриватиізакриватибанківськийденьчиіншібанківськіперіоди.

АРМ Операціоніста даєможливістьвводитиплатіжнідокументидосистеми,скануватиїхзпаперовихдокументів,переглядатиплатіж-нідокументи,виконуватизапитизісторіїроботирозрахунково-фі-нансовоїсистеми.

Інформаційно­аналітичні АРМ даютьзмогуадміністраторуство-рюватизапитиякдляпотребрізнихслужбсамогорозрахунковогоцентру,такідляіншихорганізацій.

АРМ для ведення нормативно­довідкової інформації даєзмогупра-цюватизрізнимитипамидовідників:переглядати,створюватинові,видалятинепотрібні.

АРМ для модифікації атрибутів рахунків даєзмогудинамічно(за-вдякиоб’єктномупідходудоорганізаціїструктурирахунка)додава-ти,видаляти,змінюватибудь-якіатрибутирахунка.

Оскількиструктурарахунказадананежорстко,аможезмінюва-тисядинамічно(завдякиоб’єктномупідходудоїїорганізації),єспе-ціальнийАРМ,щодаєзмогудодавати,видаляти,змінюватибудь-якіатрибутирахунка.

Ієрархія розрахункових центрівРозрахунково-фінансовасистемаможеіснуватинетількиводній

абокількохфінансовихустановах(увиглядікількохекземплярів),зв’язанихміжсобоюпомережі,айурізнихфіліяхбудь-якоївели-

�2

коїфінансовоїустанови.Укожнійфіліївстановлюєтьсяекземпляррозрахунково-фінансовоїсистемизісвоїмдепозитарієм.Філії(ек-земплярисистеми)пов’язуютьсяміжсобоюмережею.Урезультатіцьогофінансоваустановаможеорганізовуватиієрархіюсвоїхрозра-хунковихцентрів.

Ієрархічністьполягаєвтакому.Нехайєекземпляр(а)розрахунково-фінансовоїсистемивяко-

мусьбанкуіщедваекземпляри(б)і(в)уйогодвохфіліях(б)і(в).Нехайуфілії(б)відкритокореспондентськийрахунок(01),ауфілії(в)—рахунок(02).Уфілію(б)надійшлоплатіжнедорученнящодопереказугрошейзрахунка(01)нарахунок(02).

Якрахунок(01),такірахунок(02)відкритоувсіхтрьохдепози-таріях—(а),(б),(в).Відмінністьлишевтому,щодлярахунка(01)“головним”вважаєтьсяекземпляр(б)розрахунково-фінансовоїсис-теми,адлярахунка(02)—екземпляр(в).

Цеплатіжнедорученнявиконуєтьсязатрипроводки,приякихгрошіпереказують: зрахунка(01)нарахунок(02)умежахсистеми(б); зрахунка(01)нарахунок(02)умежахсистеми(а); зрахунка(01)нарахунок(02)умежахсистеми(в).Усіцітрипроводкиздійснюютьсяякоднабізнес-трансакція.Якби

банкмавдворівневусистемуфілій,наприклад,банк,регіональніцен-три,обласніцентри,топлатіжнедорученнязпереказугрошейзоднієїобластівіншубулобвиконанезап’ятьпроводокувсіхп’ятиекземп-лярахрозрахунково-фінансовоїсистеми,щоберутьучастьупереказу-ваннігрошей.

Такимчином,розрахунково-фінансовасистемадаєзмогубудуватиієрархіїрозрахунковихцентріврізнихтипів.

Інформаційно-пошукова та архівна системаУрозрахунково-фінансовійсистемієокремаінформаційно-по-

шуковатаархівнасистема.Воназабезпечуєорганізаціюефективноїроботизбудь-якимиформамидокументівякувиглядіпаперовихносіїв,факсів,зображень,таківкомп’ютерномувигляді—простітекстовіфайли(ASCII-файли),данівспеціальнихформатах,звукові(голосові)данітощо.

Інформаційно-пошукова та архівна система виконуєзавданняархіваціїдокументів,реєстраціїіпошуку.Вонадаєзмогу:

��

зберігатидокументи; відновлюватиікеруватиобразамидокументівукомбінаціїзїхні-

мипоточнимидодаткамийіндивідуальнимизасобамиобробки; поєднуватитексти,рукописніфрагменти,фотографії,таблиці

тощовєдинусистемузможливістюоперативногодоступудоінформації,щоусуваєпаперовутехнологіюпошукудокумен-тівукартотеках,папкахтаін.;

матизасоби,щодопомагаютьстворюватиофіснідодатки,по-шукові системи, а також широкомасштабні додатки з вико-ристаннямсередовища“клієнт—сервер”;

зберігатиінформаціюнаоптичнихдисках; забезпечуватиінтерфейсвисокогорівнядлярізноманітнихпе-

риферійнихпристроїв,включаючисканери,лазерніпринтери,утомучисліімережні,накопичувачінаоптичнихдисках,фак-ситощо;

забезпечитиможливістьвведенняіпошукуінформаціїодночас-нокількомаоператорами;

використовувати систему запитів для пошуку інформації заіндексами,ключовимисловами,комбінаціямиключовихслівікоментарямидозаписів,сортуватиінформацію,виконуватипошукзакількомаіндексами.

Можливості контролюРозрахунково-фінансовасистемадаєможливістьрозгалуженогоі

гнучкогоконтролюзарухомплатіжнихдокументів,застаномсправуклієнтів,зароботоювсієїфінансовоїустанови.

Контрольможебутиреактивним(тобтореакціянавідповіднудію)іактивним.

Реактивний контрольполягаєвтому,щорізнікористувачіабоадміністраториможутьнадсилатидосистемирізноманітні інфор-маційнізапититаодержувативідповідінаних.Мовазапитівдоситьгнучкаідаєзмогуодержуватианалітичнуінформаціюрізноговидуіступенякомпактності.

Коженкористувач,адміністратор,клієнтмаютьвизначеніправадоступуначитаннятазмінуінформації.Правадоступуначитаннянедозволяютьрядовимклієнтамодержуватиконфіденційнуінфор-маціюпростансправубанкучивіншихклієнтів.Правадоступуназмінугарантують,щокоженкористувачзможезмінюватитількисвоїданіінеможевтручатисявроботуклієнтів.

��

Розрахунково-фінансовасистемажорсткодотримуєтьсярозмежу-ванняправдоступуізміниінформації.

Активний контрольполягаєвтому,щоадміністраторрозрахун-ково-фінансовоїсистемиможевстановлюватиграничнітапоперед-жувальнілімітинатічиіншіпараметрирахункаабокарткиклієнта.

Принастанніграничноголімітуможливітакіметодиреагування: поміститиплатіжнедорученняучергуочікування; спробувативиконатиавтокредитування; у разі відмінностей фінансових інструментів — спробувати

вдатисядомеханізмуавтоконвертації звикористаннямтран-зитнихчиіншихрахунків.

Попереджувальнілімітиневпливаютьнадію,алемаютьпобіч-ні ефекти,наприклад,надсилаютьлистелектронноюпоштоюад-міністратору.Задопомогоюлімітівможнаорганізовуватирізноманіт-нігнучкіформиконтролюзаповодженнямдепозитарію.Наприклад,встановитиобмеженнязамаксимальнимабомінімальнимоборотом(чизалишком)рахунка;обмеженнязакількістюпроводокзапевнийперіод;обмеженнязакратністюпроведенихсум.Можебутитакожсформованийсписокрахунків,наякідозволеночизабороненонадси-латикошти.Лімітможебутивстановленийінегативний.

реалІЗацІЯ рОЗрахунКОвО-фІнансОвОї системи

Три рівні реалізаціїРозрахунково-фінансовасистемафункціонуєіпрацюєзкористу-

вачамивтермінахцієїпредметноїсфери—банківськоїбухгалтеріїізвичайноїбухгалтерії,аневтермінахпрограмування.Цядоситьваж-ливаособливістьсистемиреалізуєтьсянатрьохрівнях:

1.Депозитарій—сховищефінансовихдокументів.Нацьомурівнісистемапідтримуєтакіпоняття,якплатіжнедоручення,кореспон-дентськийрахунок,бізнес-трансакція,клірингтаін.

2.Об’єктно-орієнтована розподілена база даних—сховищедовільнихдокументів.Нацьомурівнісистемапідтримуєтакіпонят-тя,якдокумент,контейнер,сховище,трансакція,спеціалізованийсерверобробкидокументів,потікдокументівтаін.

3.Індустріальна розподілена реляційна база даних—сховищетаблиць,щоскладаютьсязкортежів(записіваборядківтаблиці).На

��

цьомурівнісистемапідтримуєтакіпоняття,яктаблиця,рядоктаб-лиці,стовпецьтаблиці,ключовеполе,зв’язоктаблицьзаключовимполем,програмаобробкитаін.

Завдякипершомурівнюпідтримуєтьсяроботазбухгалтерськи-миоб’єктами,якіможутьбутиреалізованінаосновіоб’єктно-орієн-тованогопідходу.Другийрівеньреалізації,відповідно,переводитьоб’єкти,характернідлясховищадокументів,нанижчийрівень—рі-веньреляційноїбазиданих.Третійрівеньпереводитьлогікуроботиреляційноїбазиданихукомандикомп’ютера.

Трирівніреалізаціїдаютьзмогуорганізуватиєдинусистемукон-тролюдоступудофінансовихоб’єктів(чидодовільнихдокументів),підтримкуцілісностінавсіхрівнях.

Системаконтролюдоступудаєможливістьзазначити,щолюди-наMмаєправовиконуватифункціїF1—Fxнадоб’єктамиO1—OnуперіодчасуTзадопомогоюпрограмнихзасобівP1—Pm.

Адміністраторзадаєцібізнес-правиладлядепозитарію.Першийрі-веньреалізаціївідображаєїхуправиладоступунадругомурівнітощо.

Багаторівнева об’єктно-орієнтована модель “Клієнт — Сервер”Технічнамодель,прийнятадляреалізаціїрозрахунково-фінансо-

воїсистеми,називається“Багаторівневаоб’єктно-орієнтованаКлієнт-Сервермодель”.ВосновіїїфункціонуваннявикористанорозподілпрограмнаКлієнтів іСервери.

Сервер—цепрограма,щовиконуєтічиіншіважливідіїзобробкифінансовихоб’єктів.Іншіпрограмивиступаютьвідносноцієїпрогра-миякКлієнти:вонинадсилаютьзапитсерверунавиконаннятихчиіншихдій.Запитинадсилаютьсяабовмежаходногокомп’ютера,абовмежахлокальноїмережіабоврамкахкількохекземпляріврозра-хунково-фінансовоїсистемиелектронноюпоштою.

Закількістюрівніврозрізняютьтакімоделі: дворівневу; розширенудворівневу; багаторівневу.Удворівневій моделі програми-клієнтивиконуютьусюлогікупри-

кладноїпредметноїгалузі,апрограми-сервериберутьнасебетількироботузбазоюданих(зрозподіленоюбазоюданих).

Урозширеній дворівневій моделі частиналогікиприкладноїгалузіпереходитьдопрограм-серверів.Програми-серверинетількипідтри-

��

муютьроботузбазоюданих,аймаютьусобіпроцедури,щовикону-ютьприкладніфункції.

Убагаторівневій моделі, крімсерверів,щопрацюютьзбазоюда-них,вводятьсяприкладнісервери,вякихзберігаютьсяпроцедуриро-ботизприкладноюгалуззю.Уцьомуразіпрограми-клієнтиспочаткузвертаютьсядоприкладнихсерверів,аті,усвоючергу,звертаютьсядосерверабазиданих(абодоіншихприкладнихсерверів).Такийпід-хіддаєзмогурозподілитилогікуобробкиприкладногозавданнязарізнимисерверами,атакожконтролюватиправадоступуізаванта-женнясерверів.

Технічна модельреалізаціїєоб’єктно-орієнтованою:програми-сервериєкласами,щоінкапсулюютьусобівизначеніфункції.Коженсервермоделюєпевнийоб’єкт,поняттяабодіюзісферибанківськоїчизвичайноїбухгалтерії.

Апаратна платформа, ОС і СКБДРозрахунково-фінансовасистемаєрозподіленою:вонапрацюєу

системізмножиноюPC-суміснихкомп’ютерів(зможливістюпідклю-ченняmainframe),з’єднанихміжсобоюаболокальноюмережею,абоглобальноюмережею(Х400абоІнтернет),зновужтакинаосновіпротоколуTCP/IP.

Кожназіскладовихрозрахунково-фінансовоїсистемиможепрацю-ватиякнаодномукомп’ютері,такінакількох,пов’язанихміжсобоюелектронноюпоштоюабопрямимз’єднанням(on-line).Потужністьцентральногосервера(чикількохсерверів)можебутидовільною.Відпотужностісерверазалежатимепродуктивністьсистеми,аленесамаможливістьїїфункціонування.КоженсерверможепрацюватиусвоїйвласнійОС,яканайкращевідповідаєйогопризначенню.

Надопераційноюсистемоюрозміщуєтьсясистемакеруваннябазамиданих(СКБД).Вонатакожможебутипрактичнобудь-якою—Informix,Oracle,DB2,WatcomSQLчиMicrosoft SQL Server,потрібнолише,абивонапідтримуваластандартSQL.

виснОвКиРозрахунково-фінансова система—церозподіленапрограм-

но-апаратнасистема,щовиконуєвзаємнірозрахункиміжклієнтами.Вонаскладаєтьсязтакого: депозитарію; серверабрутто-розрахунків;

��

серверакліринговихрозрахунків; сервераобміну; додатковихавтоматизованихробочихмісць; системифінансовоїпошти; системи зв’язку по локальній і глобальній мережі між

комп’ютерами,що входять до розподіленої розрахунково-фі-нансовоїсистеми.

Розрахунково-фінансовусистемуможнанастроюватинатічиіншіособливостіфінансовоїустанови.Формиплатіжнихдокументів,фінансовийінструмент,атакожбагатоіншогоможнанастроюватизгіднозвимогамиконкретноїфінансовоїустанови.

Різніекземпляри(інсталяції)розрахунково-фінансовоїсистемиможутьвзаємодіятиміжсобоюзадопомогоюзасобівзв’язку,переси-латиодинодномуплатіжнідоручення.Різніекземплярирозрахунко-во-фінансовоїсистемиможутьпрацювативрізнихфінансовихуста-новахабоврізнихфіліяходнієївеликоїфінансовоїустанови.

Питання для самоконтролю

1. Длячогопризначенарозрахунково-фінансовасистема? 2. Якітипибухгалтерійможепідтримуватирозрахунково-фінансова

система? 3. Якірівнімаєрозрахунково-фінансовасистемазпогляду їїреа-

лізації? 4. Якіфункціональніможливостірозрахунково-фінансовоїсистеми? 5. Яківимогидотехнічноїреалізаціїрозрахунково-фінансовоїсис-

теми? 6. Якінапрямибанківськоїдіяльностіпідтримуєрозрахунково-фі-

нансовасистема? 7. Учомуполягаютьосновніфункціїслужбизабезпеченнябезпеки

врозрахунково-фінансовійсистемі? 8. Що являє собою депозитарій у розрахунково-фінансовій сис-

темі? 9. Якорганізованийдепозитарійурозрахунково-фінансовійсистемі?10.Чимвизначаєтьсяструктурадепозитаріюврозрахунково-фінан-

совійсистемі?11.Якими можуть бути рахунки в розрахунково-фінансовій сис-

темі?12.Чимвідрізняютьсякореспондентськірахункивідбалансових?

13.Якіметодиоблікуклієнтіввикористовуютьудепозитарії?14.Які технології може використовувати клієнт при роботі з

розрахунково-фінансовоюсистемою?15.Якідіїстановлятьбізнес-трансакціюврозрахунково-фінансовій

системі?16.Яким способом розрахунково-фінансова система гарантує

цілісністьтрансакцій?17.Щодаєможливістьмаршрутизуватипроводкиплатіжнихдоку-

ментів і призначати їм пріоритети в розрахунково-фінансовійсистемі?

18.Щоможевиступатиякфінансовий інструментурозрахунково-фінансовійсистемі?

19.Чому неголовні фінансові інструменти мають у розрахунково-фінансовій системі щонайменше два атрибути? Що це заатрибути?

��

Розділ 3

ПОБуДОва БеЗПеЧнОї ІнфОрмацІйнОї ІнфраструКтури БанКу

План розділу

Безпека підприємництва і банкиМетодологія безпеки інформаційної інфраструктуриСистема колективної безпекиВисновки

РезюмеРозділприсвяченовивченнюпідходівдопобудовибезпечноїін-

формаційноїінфраструктурибанку.

БеЗПеКа ПІДПриємництва І БанКи

Підприємництво—одинзвидіввиробничоїчиіншоїкорисноїдіяльностілюдей,діловівідносиниміжякимирегулюютьсяринкови-мимеханізмамиівтручаннямунеобхіднихвипадкахдержави.Отже,безпекапідприємництвахарактеризуєтьсястаномзахищеностіпід-приємців,усіхзаконнихвидівїхньоїдіяльності,атакожтогосередо-вища,вякомупідприємництвоздійснюєтьсяіякенасампередповин-неформуватисядержавою(ринковімеханізмиіправилагри).

Зцьоговипливає,щоосновнимиоб’єктамиісуб’єктамибезпекипідприємництває: особистістьпідприємця; усівидибізнесузїхсуспільно-економічнимихарактеристика-

миіправовимзабезпеченням; економічні регулятори з їх нормативно-фінансовими пара-

метрами; державніінститутизїхорганізаційно-управлінськимиможли-

востями.Забезпеченнябезпекипідприємництва—надзвичайноскладнеза-

вдання,щоуповномуобсязінаврядчиможебутиуспішновирішене

�0

безрозробкиівпровадженнясерйознихсоціальнихтехнологійіком-плексноїучастівйоговирішеннівсіхзгаданихсуб’єктів.

Розглянемозабезпеченнябезпекипідприємництвавбанківськійсферіекономікиврамкахпитаньекономічноїбезпеки.

Забезпечення економічної безпеки банку—цепроцесдосягнен-нястанузахищеностіекономічнихінтересівбанку,щовиявляютьсявходіреалізаціїйогостатутнихцілейізавдань.Вінполягаєвствореннісприятливихумовдляреалізаціївсіхпередбаченихстатутомвидівбанківськоїдіяльності.Рівеньзабезпеченняекономічноїбезпекибан-кувизначаєтьсязагальноприйнятимикритеріямийогонадійності,атакожіншимипоказниками,щохарактеризуютьйогоздатністьпро-тистоятирізнимнегативнимявищам.

Длязабезпеченнязахистуекономічнихінтересівбанкуповиннабутистворенаціліснасистемаекономічноїбезпеки(СЕБ).Створен-няізабезпеченняфункціонуванняСЕБбанкупередбачаєрозробкуіздійсненнязаходівпротидіїзагрозамйогоекономічнійбезпеці.На-сампереднеобхідностворитисприятливіумовидляведенняфінан-совихоперацій,щодаютьзмогуодержуватимаксимальнийдохідпримінімальнихризиках.

Рис. 3.1. Загальна структура системи забезпечення економічної безпеки комерційного банку

Зовнішніпотенційнізагрози

Підсистемиуправ-ління (ресурсами,безпекою, персо-налом, філіями,клієнтськоючасти-ною)

Організаційно-тех-нічне забезпеченнясистем управліннябанком

Системауправліннябанку

Перший контурзабезпеченняекономіч-ноїбезпекибанку

Моніторинг робо-чихмісцьубанку,комплекс органі-заційно-технічнихзаходів протидіїзагрозам

Розподіл рабочихмісцьубанкузакате-горіями

Організаційно-технічнапобудоваробочих

місцьбанку

Другий контурзабезпеченняекономіч-ноїбезпекибанку

Комплекснасисте-мазбирання,нако-пиченнятаобробкиінформаціїзановіт-німиінформаційни-митехнологіями

Організаційно-тех-нічне забезпеченнясистем управліннябанком

Інформаційно-технічнізасобизахисту

Третій контурзабезпеченняекономіч-ноїбезпекибанку

�1

Варіантструктурикомплексноїсистемиорганізаціїробітізза-безпеченняекономічноїбезпекикомерційногобанкунаведенийнарис.3.1.Наньомувиділенітриконтуризабезпеченняекономічноїбезпеки,щоохоплюютьосновніджерела,якіпороджуютьрізнізагро-зиекономічнійбезпецібанку.

Перший контурзабезпеченняекономічноїбезпекибанку—сис-темауправліннябанком(СУБ),основуякоїскладаєуправлінськийперсоналбанку,дляякоговластивіздібностідоорганізаційно-управ-лінськоїдіяльностітаособистісніхарактеристики.

Другий контур—організаційно-технічнапобудоваробочихмісцьбанку.Прицьому,зпоглядуорганізаціїмоніторингуробочихмісцьубанку,єдоцільнимподілїхнакількакатегорійзаступенемпов’язанихзнимипотенційнихзагрозекономічнійстабільностібанку.

Третій контур—комплекснаісистемнаорганізаціязбирання,накопиченнятаобробкикорисноїінформаціїіззастосуваннямновіт-ніхінформаційнихтехнологій,їївсебічнийаналізісвоєчасневико-ристання.Нормальнефункціонуваннясистемиекономічноїбезпекибанкунеможливебездобреналагодженоїінформаційно-аналітичноїроботи,щоповинназдійснюватисяодночаснозвирішеннямуправ-лінськихзавдань.Блок“Інформаційно-технічнізасобизахисту”ре-алізуєфункціюзахистувідвитокуінформаціїзадопомогоюспеціаль-нихзасобівінформаційно-технічноїпротидіїзніманнюінформаціїіконтролюзаоб’єктами,якіпотрібнозахистити.

Досистемногопідходущодозабезпеченняінформаційноїбезпекинеобхіднопослідовноінаполегливопривчатизадопомогоюпослідов-нихнаближень.Зцієюметоюможназапропонуватитакуметодику: докерівництвабанкуповиннабутиувідповіднійформідове-

денапроблематикаінформаційноїбезпеки,щомаєбутиприн-циповозрозумілою;

слідпоказати,щопроблематикабезпекиґрунтуєтьсянасерйоз-нихнауковихдослідженнях іпрактичномудосвідіміжнарод-ногоспівтовариства;

необхідно сформулювати повний перелік аспектів безпеки ідати можливість усвідомити, що політика безпеки конкрет-ногобанкуполягаєвіндивідуальномурозміщенніпріоритетівцьогонаборуаспектів;

необхідно включити правління банку у співавтори розробкиполітики,максимальноспростившийомуцюроботу,звівшиїїдовизначенняпріоритетів;

�2

для гарантії успішності цього процесу необхідний колегіаль-ниймеханізм,наприклад,координаційнарадабанкузінформа-ційноїбезпеки,доякоїпотрібнозапроситивпливовихзапро-фільниминапрямами діяльності банкуфахівців.Члени радиповинні бути поінформовані про загрози інформаційній без-пеці,вартістьїхреалізації,вартістьзахистущодоконкретнихзагроз, про практику аналогічної діяльності зарубіжних бан-ків.Безпідтримкипровіднихавторитетнихфахівцівпрофіль-нихдепартаментівобійтисянеможливо,тожслідобов’язкововключитиїхупроцес;

необхіднозабезпечитирухвідпростогодоскладного.Потрібно,роз’яснивши,домогтисяофіційногозатвердженняочевидного,зробившийогозагальновизнаним.Виходячиіззагальновизна-ного,формувати бізнес-потреби в деталізації, навантажуватизадорученням“згори”профільнихфахівців,переконавшиїхутому,щотількивонизможутьвирішитипрактичнізавдання;

навчитиспівробітниківслужбиавтоматизаціїоперуватисерві-самиімеханізмамибезпекиякготовимиелементамистратегіїітактикизахисту,переконатиїхутому,щосаморобкиіраціо-налізаціязавждименшефективні;

визначитиізатвердити“правилагри”,щоїхповиннівсісувородотримуватися.Формацихправилгри—“Методологіяінфор-маційноїбезпеки”,щозатвердженаправлінням;

рухатисявідзагальногодолокального,розподіляючиполітикуіпрограмувідповіднодорівнівприйняттярішень.Розробити,погодитиіколегіальносхвалитипроектполітикибезпекивід-повіднодоавторитетнихідоступнихукраїнськихтаміжнарод-нихнормативнихактів,поділившийогонатрискладові:кор-поративний,управлінськийітехнологічнийрівні.

Найвищийрівеньмаєбутизазмістоміпроблематикоюорієнтова-нийнасприйняттяправліннямбанку.Тамставлятьсязрозумілікон-цептуальніпитання(аспектибезпеки),наякіправлінняповиннедатиоднозначнівідповіді—такчині.Схваленіконцептуальніположеннямаютьбутипокладенівосновудругогорівня—управлінського.

Управлінськийрівеньповиненбутиорієнтованийнасприйняттяпрофільнихфахівцівузрозумілійдлянихгалузізописомнормова-нихсистематизованихкомплексіворганізаційно-технічних,апарат-но-програмнихрішень,щореалізуютьвластивостізахищеностізкож-ногоаспектубезпеки(сервісівбезпеки).

��

Щодосервісівбезпеки(технологічнийрівень)маєбутиприйнятеоднозначнерішенняколегіальногооргану—координаційноїрадизінформаційноїбезпекиізатвердженепрезидентомбанку.

метОДОлОгІЯ БеЗПеКи ІнфОрмацІйнОї ІнфраструКтури

Загальні положенняІнформаційнаінфраструктурабанкувключаєінформаційніресур-

си,технічніінформаційнісистемиізасоби(ТІСЗ),інженернісистемиїхньогожиттєзабезпечення,атакожприміщення,вякихфункціону-ютьінформаційнісистемитаобробляєтьсябанківськаінформація.Зінформаційноюінфраструктуроюнерозривнопов’язаніперсоналіклієнти.

Інформаційніресурсибанкускладаютьсязвихідноїбанківськоїінформації,базданих,системного,мережного,операційноготаінс-трументальногопрограмногозабезпечення,процесорногоустатку-ванняіпристроївдовгостроковоїтаоперативноїпам’яті,вякихбез-посередньорозміщується(обробляєтьсяізберігається)інформація,поданаякудокументальнійформі,таківіншій,зручнійдляелект-ронноїобробки.

Банківська інформаціяформуєтьсябанківськимперсоналомібезпосередньообробляєтьсявавтоматизованій системі обробки інформації (АСОІ)звикористаннямінтегрованихпакетівприклад-нихпродуктів,щоскладаютьавтоматизовану банківську систе-му (АБС).

Банківська інформаціяциркулюєвзовнішніхзв’язкахуфор-міобмінуелектроннимиданими(ОЕД,Electronic Data Interchange,EDI).ОЕД—цеміжкомп’ютернийобмінділовими,комерційними,фінансовимиелектроннимидокументами(замовленнями,платіж-нимиінструкціями,контрактнимипропозиціями,накладними,кви-танціямитаін.).

ЛокальнимвипадкомОЕДєелектронніплатежі(ЕП,Electronic Funds Transfer,EFT).ЕП—цеобмінфінансовимидокументамиміжбанками,міжбанкоміклієнтом,міжбанкамитаіншимифінансови-ми,торговельнимиікомерційнимиустановами.Розрізняютьміжбан-ківські,торговельнііперсональніелектроннірозрахунки.Дляреалі-заціїОЕДнеобхіднийнабірдодатковихслужб:електроннапошта,поштоваскринька,зв’язок“точка—точка”,файловаіпакетнапереда-ча,доступдобазданих,стандартиподанняінформації.

��

Частинабанківськоїінформаціїобробляєтьсяназасобахоргтех-ніки,документування,документальногоімовногозв’язкузагальногокористування(персональнікомп’ютери,лазернііматричніпринтери,факсимільніапарати,телефонивнутрішньоїтаміськоїАТСтаін.).Окреміелементиінфраструктури(системиелектроживлення,по-жежноїтаохоронноїсигналізації,дротовогорадіомовленнятощо),щорозташованіпорядзінформаційнимиканаламиАБС,можутьбутивторинниминосіямибанківськоїінформаціїчиканаламиїївитоку.

Безпека інформаційної інфраструктури банку—цеїїздатністьпротистоятичипротидіятивипадковомуабонавмисномудеструк-тивномувпливуприродногочиштучногохарактерунанормальнийпроцесфункціонуваннябанківськихелектроннихтехнологій,щомо-жутьзавдатишкодивласникамікористувачамінформаціїтапідтри-муючоїінфраструктури.

Захищеністьінформаційноїінфраструктурибанкуреалізуєтьсясистемою захисту інформації(СЗІ)врамкахприйнятоїполітикибезпеки.Відповіднодовизначень,запропонованих“ПогодженимикритеріямиоцінкибезпекиінформаційнихтехнологійЄвропейсь-кихкраїн”(ITSEC),інформаційнабезпекаміститьусобітриосновніскладові: конфіденційність(захиствіднесанкціонованогоодержанняін-

формації); цілісність(захиствіднесанкціонованоїзміниінформації); доступність (захист від несанкціонованого приховування ін-

формаціїтаресурсів).Усучаснійпрактицідедалічастішезастосовуєтьсятермін“безпе-

каінформаційноїінфраструктури”,щодаєможливістьрозглядатидо-датковіаспектиінформаційноїбезпеки,пов’язанізінформаційнимиресурсамиіпідтримуючимиїхструктурами—технічнимиінформа-ційнимисистемамиізасобами(ТІСЗ),АСОІ,АБС,об’єктамиіпри-міщеннями,вякихрозміщуютьсяінформаційніресурси,персоналікористувачіінформації.

Зпозиційбезпекиінформаційноїінфраструктуриосновніскла-дові(головніцілі)формулюютьсявтакийспосіб: зберігання; цілісність; доступність; конфіденційність; законослухняність;

��

доведеність; безвідмовність.Підзберіганням розуміютьзабезпеченняфізичноїзахищеності

технічнихсистемізасобів,носіївінформаціївідзнищення,пошкод-ження,розкрадання.Підзаконослухняністюрозуміютьзабезпеченняповодженнясуб’єктівупроцесіінформаційнихвідносинурамкахчиннихзаконодавчихінормативнихактівтаетичнихнорм.Піддо­веденістюрозуміютьзабезпеченняумовформуваннятанаведеннядоказівякзаконослухняності,такіїїпорушеннясуб’єктомінформа-ційнихвідносин.Підбезвідмовністюрозуміютьзабезпеченняумовнеможливостівідмовисуб’єктавідвиконанихдійупроцесіінформа-ційнихвідносин.

Проблематика інформаційної безпекиПроблематиціінформаційноїбезпекибанкитаіншіфінансові

організаціїприділяютьдоситьсерйознуувагу.Заданимистатис-тики,середпровіднихівеликихсвітовихкомерційнихбанків99%розробляютьполітикубезпекиімаютьвласнуслужбукомп’ютерноїбезпеки.

Устратегічномупланідля87%банківобов’язковимєнаявністьірегулярнекоригуванняпланузабезпеченняпрацездатностіівід-новленняпісляаварійноїситуації;близько45%банківмаютьвлас-нірезервніобчислювальніцентри,38%використовуютьзовнішнічиспільнірезервніобчислювальніресурси;структурованерезервнекопіюванняінформаціїздійснюють85%,окремезбереженнярезерв-нихкопійзабезпечують65%банків.

Урежимномупланівсібанкизабезпечуютьфізичнуохоронусвоїхінформаційнихресурсів.Близько85%маютьелектроннісистемире-гулюваннядоступуіконтролюзапереміщеннямперсоналуіклієн-тів;до80%використовуютьсистемиаудіо-івідеоспостереженнязадіяльністюперсоналу;понад95%здійснюютьрегулярнетестуваннякомп’ютернихмережнапредметбезпеки;майже70%забезпечуютьїхнійпостійниймоніторинг;приблизнополовинабанківздійснюютьмоніторингуреальномумасштабічасу.

Захиснадіяльністьбільшостібанківбудуєтьсянааналізізагроз,ризиківїхреалізаціїтавживанніадекватнихзаходів,щозводятьри-зикдоприйнятногодлябанкурівня.Данізазазагрозаминаведеновтабл.3.1.

��

Таблиця 3.1Розподіл вагових значень різних загроз у сфері діяльності

комерційних банківЗагроза Вага, %

Помилкиперсоналу 25

Шахрайствоперсоналу 22

Несумлінністьперсоналу 15

Помилкикерівництва(некомпетентність) 10

Вандалізміпомстаперсоналу 5

Аваріїінженернихсистем(перебоїелектроживлення,затопленнятаін.)

15

Стихійнілиха(пожежа,повінь,землетрустаін.) 25

Несанкціонованийдоступдоінформації 25

Перехопленняінформаціїзтехнічнихканалів 15

Диверсіїтаелектроннийтероризм 10

Недобросовіснаконкуренція 5

Несумліннепартнерство 5

Система безпеки інформаційної інфраструктури—цесукуп-ністьправовихіморально-етичнихнорм,адміністративнихтаоргані-заційнихзаходів,технічних,програмнихікриптографічнихзасобів,спрямованихнаствореннязахищеностіінформаційноїінфраструкту-рибанкувідвипадковогоабонавмисноговтручаннявпроцесїїнор-мальногофункціонування,щозводятьдомінімумуможливийзбитоквласникатаклієнтівбанкувідзнищення,пошкодження,зміниіроз-голошеннябанківськоїінформації.

Системаформуєтьсянаосновіаналізупоточногостанузахище-ностіінформаційноїінфраструктурибанку,урахуванняможливихуконкретнійобстановцізагрозбезпецііризиківїхреалізації,створенняметодологіїприйняттяуправлінськихітехнологічнихрішеньтаорг-штатногомеханізмуіззабезпеченняінформаційноїбезпеки,розробкиполітикибезпекиіпрограмиїїреалізації.

Якінструментметодологіїбезпекиінформаційноїінфраструктуривбанкустворюєтьсякоординаційнарадазінформаційноїбезпеки.

Політика безпекиПолітика безпеки інформаційної інфраструктурибанку є

комплексомпринципів,практичнихрекомендаційівимог,щозакла-даютьсявосновуреалізованоївбанкукомплексноїсистемизахисту

��

йогоінформаційноїінфраструктуриіпов’язанихзнеюбанківськихтехнологій,деструктивнийвпливнаяківрезультатістихійнихлих,аваріїтехнічнихсистем,навмисноїчиненавмисноїдіяльностілюди-ниможепризвестидоматеріальногозбиткуіморальноїшкодидлябанку,пов’язанихякзпорушеннямцілісностітадоступностійогоінформаційнихресурсів,такізпорушеннямконфіденційностібан-ківськоїінформації.

Підполітикоюбезпекирозуміютьсукупністьдокументованихуп-равлінськихрішень,спрямованихназахистінформації,таасоційо-ванихзнимиресурсів.Вонабудуєтьсянаосновічиннихположеньукраїнськихзаконодавчихінормативнихактів,міжнароднихнорма-тивнихактів,стандартівірекомендацій,атакожузагальненогодо-свідупровіднихкраїнівідомихвиробниківугалузіінформаційноїбезпеки.

Політикабезпекиоперуєтермінами“аспектбезпеки”,“керуваннябезпекою”,“сервісбезпеки”,“функціябезпеки”,“механізмбезпеки”,“процедурабезпеки”,“службабезпеки”,“системабезпеки”,“процесбезпеки”,“продуктбезпеки”.

Аспект безпеки—цеструктурованийкомплекспроблем,розгля-нутийполітикоюіпов’язанийзімовірноюзагрозоючигрупоюодно-плановихзагрозбезпеціінформаційноїінфраструктури(збереженняресурсів,доступності,цілісності,конфіденційностіінформації,без-відмовностідійщодоінформації).

Керування безпекою—ценабіруправлінськихдійзпідтримкиаспектубезпеки(керуванняперсоналом,ризиками,інформаційнимипотоками,доступомдоресурсів,авторизацією,екрануванням,безвід-мовністю).

Сервіс безпеки—цесистематизованийкомплексорганізаційно-технічних,апаратно-програмнихрішень,щореалізуєзахищеністьзаконкретнимаспектомбезпеки.Сервісрозглядаєтьсяякпослуга,щореалізованасистемоюабочастиноюсистемиівідповіднимпроцесом.

Функція безпеки—набірдійзпідтримкисервісубезпекивпро-цесійогозапровадження,експлуатації івиведеннязексплуатації.Функціярозглядаєтьсявосновномуякспецифікаціяпроцесу,реалі-зованогосистемою. Усвоючергу,процес безпеки—цевиконаннявсистеміспецифікаціїпроцедур,щореалізуютьконкретнуфункцію.

Механізм безпеки—цепродуктабогрупапродуктів,щореалізу-ютьфункціональнозакінченучастинусервісубезпеки.

��

Процедура безпеки—цеконкретнадіяабонабірдійзпідтримкимеханізмубезпекивпроцесійоговведення,експлуатаціїівиведення.

Служба безпеки—цештатначипозаштатнаструктура,щоздійс-нюєвиконанняфункційіпроцедурурамкахконкретногосервісу.

Основнезавданняполітики—визначититавстановитиконкрет-нийнабіраспектів,сервісів,функцій,механізмів,процедуріслужб,якінайефективніше,надумкубанку,вирішуютьзавданнязабезпечен-няйогоінформаційноїбезпеки.

Відповіднодовизначень, запропонованих“Погодженимикри-теріямиоцінкибезпеки інформаційних технологій європейськихкраїн”,підсистемоюрозуміютьконкретнуіндивідуальнуапаратно-програмнуконфігурацію,якапобудованазцілкомвизначенимиціля-миіфункціонуєувідомомуоточенні;підпродуктом—універсальнийапаратно-програмнийпакет,якийможнапридбатиівмонтувативтучиіншусистему.

Політикабезпекискладаєтьсязтрьохрівнів: корпоративний—аспектиіповноваженнябезпеки; управлінський—сервісиіфункціїбезпеки; технологічний—механізмиіпроцедурибезпеки.Кожнийзрівнівполітикиповиненчіткоіточноописуватинорма-

тивнубазу,розглянутіаспектибезпеки,галузьїхзастосування,конк-ретнірішення,зониповноважень,обов’язкипосадовихосібтаїхвід-повідальністьзавиконанняприйнятихрішеньвідповіднодопевногорівнязарозділами: нормативнабаза; принципи; рішення; ресурси; зониповноважень; обов’язки; відповідальність.Укорпоративномурівніполітики(рівеньправліннябанку)наво-

дитьсяповнаспецифікаціявсіхвідомихаспектівбезпеки,структуро-ванихвідповіднодоукраїнськихіміжнароднихнормативнихактівзінформаційноїбезпеки.Основнезавданняцьогорівня—прийня-тирішеннящодоподальшогорозглядукожногоаспектунадругомурівніполітики.Щодокожногозаспектівпозиціюбанкумаєбутиви-значенооднозначно(розглядаєтьсячинерозглядається)таданоописцьогоаспекту:потенційнізагрозибезпеки;оглядсервісівіфункцій,

��

щозабезпечуютьбезпекузацимаспектом;сферадіїсервісів;необхід-нідляїхреалізаціїресурси.

Вуправлінськомурівні(рівеньгенеральногодиректора)опису-ютьсяприйнятідорозглядуаспектибезпекизповноюспецифікацієюсервісівіфункцій,структурованихвідповіднодоукраїнськихтаміж-народнихнормативнихактівівимогінформаційноїбезпеки.Основнезавданняцьогорівня—прийнятиоднозначнерішеннящодокожногосервісу(приймаєтьсядореалізаціїчині).

Утехнологічномурівні(рівеньпрофільнихдепартаментів)опи-суютьсяприйнятідореалізації сервісиздетальнимвикладенняммеханізмівіпроцедур,структурованихвідповіднодоукраїнськихіміжнароднихнормативнихактівтарекомендаційзінформаційноїбезпеки.Основнезавданняцьогорівня—прийнятиоднозначнері-шеннястосовновиборутихчиіншихмеханізмівабогрупмеханізмів,якіуповномуобсязіреалізуютьспецифікаціюсервісу.

Проектосновнихположеньполітикирозробляєтьсяуправліннямбезпекибанку,розглядаєтьсякоординаційноюрадоюбанкузінформа-ційноїбезпекиіподаєтьсяйогоголовоюназатвердженняправліннябанку.Занаявностіособливоїдумкибудь-якогочленарадищодосутіаспектуцядумкатаїїобґрунтуванняпідлягаютьрозглядунаправлінні.

Проектсервісівбезпекиполітикирозробляєтьсяуправліннямбез-пекиіуправліннямавтоматизаціїбанку,розглядаєтьсякоординацій-ноюрадоюіподаєтьсядиректоромуправліннябезпекиназатверд-женняголовиправління—генеральногодиректорабанку.

Проектмеханізмівбезпекиполітикирозробляєтьсявчастині,щостосуєтьсяуправлінняавтоматизаціїіуправліннябезпекибанку,роз-глядаєтьсянакоординаційнійрадіізатверджуєтьсяїїголовою—за-ступникомгенеральногодиректорабанку.

Програма реалізації політики безпекиПрограма реалізації політики безпеки формуєпріоритетніна-

прямизахиснихробітщододілянок і термінів, визначає способиреалізаціїзахистуінформаційнихресурсівбанкунаконкретнихді-лянках,переліктехнічних,апаратно-програмнихтаорганізаційно-режимнихзаходів,встановлюєрозмірвитрат,атакожвизначаєконк-ретнихвиконавцівівідповідальнихзавиконання.

Призначенняпрограми—оптимальнеув’язуванняпослідовності,обсягівітермінівреалізаціїнаміченихзаходівзнеобхіднимимінімі-зованимиматеріально-фінансовимивитратами,можливостямиіпо-

�0

требамиорганізаційнихтатехнологічнихпідрозділівбанкуізалуче-нихспеціалізованихорганізаційдляїївиконання.

Програмаструктуруєтьсязарівнямивідповіднодоструктурибан-ку.Наприклад,центральнийрівень,щоохоплюєбанкуцілому,рівеньголовноїконториірівеньфілій.

Програмуверхньогорівняочолюєособа,відповідальназаінфор-маційнубезпекубанкузагалом.Основніціліцьогорівня: керування ризиками (оцінювання, вибір ефективних засобів

захисту); координаціядіяльностівгалузіінформаційноїбезпеки,попов-

ненняірозподілресурсів; стратегічнепланування; контрольдіяльностівгалузіінформаційноїбезпеки.Програмаверхньогорівня розробляєтьсяуправліннямбезпеки,

розглядаєтьсянакоординаційнійрадітазатверджуєтьсяголовоюправліннябанку.

Метапрограмнижньогорівня—забезпечитинадійнийіекономічнийзахистконкретногоаспекту,сервісуабогрупиодноріднихсервісів,виз-начитимеханізмизахисту,установитипорядокадмініструваннясистемісервісів,забезпечитиресурсамиїхнюреалізацію,встановитиконтрользаефективнимфункціонуванням.Програминижньогорівняочолюютьособи,відповідальнізакеруванняструктурнимирівнямибанку.

Програминижньогорівнярозробляютьсязарозділамипрофіль-нимидепартаментамибанку,узагальнюютьсяіподаютьсядлярозгля-дунакоординаційнійрадідиректоромуправліннябезпекитазатвер-джуютьсяголовоюкоординаційноїради.

Наосновіпрограмивпідрозділахбанкурозробляютьсяізатверд-жуютьсяскоординованірічніПланиреалізаціїзаходівінформаційноїбезпеки,погодженізуправліннямбезпеки.Даніщодозаходівінфор-маційноїбезпекинаведеновтабл.3.2.

Таблиця 3.2Захисні заходи банків з інформаційної безпеки

ЗахідЧастота

використання, %1 2

Створенняізольованихсередовищобробкибанківської ін-формації:довідкової,аналітичної,експериментальноїтадлянастроювання

85

Створеннявиділенихсередовищобробкибанківськоїінфор-мації:базданихклієнтів,бухгалтерськоїзвітності,електрон-нихрозрахунків

60

�1

Закінчення табл. 3.2

1 2

ШифруванняінформаціївЛОМ 55

Захиствідвірусів 15

Захистмейнфреймів 85

ЗахистперсональнихЕОМ 35

Захистприміщеньвіделектромагнітнихімпульсів 10

ЗахистперсональнихЕОМвіделектромагнітнихімпульсів 5

Захисттелефоннихліній 10

Захистелектронноїпошти 25

система КОлеКтивнОї БеЗПеКи

ЗазвичайпобудовакомплексноїСЕБбанкуздатнавирішитиба-гатопитаньзабезпеченняйогоекономічноїбезпеки.Однакнайефек-тивнішоюєсистемаколективноїбезпеки.

Відомаконцепціяєдиноїсистемипопереджувальногомоніторин-гуфінансовогостановищабанків(ЄСПМФСБ),основноюідеєюякоїєстворенняєдиногооцінногомеханізмуфінансовогостанови-щакомерційнихбанків,щомаютьдоцьогокомплексуколективнийкомунікаційнийдоступчереззагальнодоступнікомп’ютернімережі.Цедастьзмогуурежиміреальногочасубільшоб’єктивнооціню-ватистан,рольімісцекожногокомерційногобанкувбанківськійсистемі,внесевпроцесміжбанківськихвідносинелементсаморегу-лювання,більшоївідкритості,щирогопартнерства,захищатимебан-ківськесередовищевіднесумліннихпідприємців,станесвоєрідниммеханізмомколективногозахистуекономічнихінтересівкомерцій-нихбанків.

Занаявностітакоїсистемипідчасукладаннядоговорівбулобдоречнимробитиприблизнотакийзапис:“Сторонинезаперечуютьпротимоніторингуфінансовоїздатностіодинодногошляхомзбиран-нятааналізуінформаціїзЄСПМФСБ”.

ВЄСПМФСБдоцільнобулобвключититакуінформаціюпробанки: результатианалізубалансу; інформаціюНБУ,податковихтаіншихконтролюючихорганів

продопущеніфінансовіпорушення,неправомірнідіїтощо; даніпронеповерненіборги,їхпродажііпереуступки;

�2

інформацію про організаційну структуру банку і його кад-ри(особливопроуправлінськийперсонал),утомучисліпроплинністькадрівтаїїпричини;

відомостіпрозасновників,пайовиків,акціонерівтаін.; динамікурейтингу; інформаціюпрорекламнудіяльність; інформацію,щохарактеризуєдебіторівікредиторів; відомостізкредитнихісторійклієнтівбанку; інформаціюпронаявнікоррахункитарозміщенінанихкошти; відомостіпронаявнунерухомістьтаіншіматеріальніцінності; даніпросплатуподатківтарізнихвнесків.Прицьомуаналіззакожнимпунктомможебутиоформленийяк

локальнеінформаційно-аналітичнезавдання(ЛІАЗ).Наосновійогоданихнадаліможнавжеробитизагальнівисновкипропартнератабудуватипланорганізаційно-правовихдійстосовнонього.

Легкоспрогнозувати,щонанинішньомуетапірозвиткупідприєм-ництва,крімпопереджувальногомоніторингу,необхіднозайматисяліквідацієюнегативнихнаслідківдіяльностінесумліннихкомерцій-нихструктур.Цевказуєнате,щоназріланеобхідністьнеобмежува-тисяствореннямЄСПМФСБ,адодатковоорганізовуватишироко-масштабнуроботуіззабезпеченняекономічноїбезпекибанківськоїсистемиУкраїни—своєріднийглобальниймоніторингусіхкредит-нихорганізаційзметоюзабезпеченняповногоібезперервногоїхкон-тролю,атакожсупроводупротягомусьогоперіодуфункціонуваннявідвиникненнядоліквідації.

виснОвКи

Практичнийдосвідрозробкиіреалізаціїконцепціїінформацій-ноїбезпекипідтверджуєстаруістинупроте,щовонапотрібнатіль-кидвомособам—президентубанкуідиректорууправліннябезпеки.Першому,бовіннесевідповідальністьпередзаконом,загальнимизборамиакціонерівірадоюдиректорів,адругому—черезйогопоса-довіобов’язки.

Фахівецьбезпеки,щоприйшовдобанку,починає,якправило,зрозробкикласичноїконцепції,політики,програмизабезпеченняінфор-маційноїбезпеки.Укращомуразіцюпродукціюбанк,незрозумівши,провсяквипадокзатвердитьінавітьвиділитьякіськошти.Однакне-забаромвиявляється,щопрактичнареалізаціявідбуваєтьсяскладно.

��

Фінансистишвидковтрачаютьбажаннядаватигроші.Фахівціінфор-маційнихсистемпочинаютьвставлятипалицівколесаіпереконуватиусіх,щозахисніідеїрозорятьбанк.Усепоступовоповертаєтьсянаколасвої—прикриваєтьсялишетемісце,якевважаєтьсянайслабшим.

Причинапроста:законодавчабазаслабкаінедіє.ІнформаційнабезпекавУкраїніпокинесталаекономічнимінструментомприбутку.Однакзмінинакращевсежтакивідбуваються.Настаютьчасиінте-лектуальноїтатехнологічноїконкуренції.

Питання для самоконтролю

1. Щоєосновнимиоб’єктамиісуб’єктамибезпекипідприємництва? 2. Длячогоубанкустворюєтьсясистемаекономічноїбезпеки? 3. Якіконтурисистемиекономічноїбезпекибанкувизнаєте? 4. Учомуполягаєполітикабезпекиконкретногобанку? 5. Длячогоубанкустворюютькоординаційнурадубанкузінфор-

маційноїбезпеки,якіїїфункції? 6. Наякомурівнісистемибезпекибанкувирішуютьконцептуальні

питанняінформаційноїбезпеки? 7. Наякомурівнісистемибезпекибанкунадаєтьсяописнормованих

систематизованихкомплексіворганізаційно-технічних,апаратно-програмнихрішень,щореалізуютькоженсервісбезпеки?

8. Якийскладінформаційноїінфраструктурибанку? 9. Зчогоскладаютьсяінформаційніресурсибанку?10.Якаструктураканаліврозповсюдженнябанківськоїінформації?11.Доякоготипуобмінуданиминалежатьелектронніплатежі?12.Якітехнічнізасобиобробкибанківськоїінформаціївизнаєте?13.Що розуміють під безпекою інформаційної інфраструктури

банку?14.Якіосновніскладовіінформаційноїбезпекибанкувідповіднодо

критеріївоцінкибезпекиінформаційнихтехнологійєвропейськихкраїн?

15.Щорозуміютьпід зберіганняму інформаційній інфраструктурібанку?

16.Що розуміють під конфіденційністю в інформаційній інфра-структурібанку?

17.Щорозуміютьпідбезвідмовністювінформаційнійінфраструктурібанку?

18.Який склад системи безпеки інформаційної інфраструктурибанку?

19.Що розуміють під аспектом безпеки у системі інформаційноїбезпекибанку?

20.Щорозуміютьпідкеруваннямбезпекоюусистеміінформаційноїбезпекибанку?

21.Що розуміють під сервісом безпеки у системі інформаційноїбезпекибанку?

22.Що розуміють під функцією безпеки у системі інформаційноїбезпекибанку?

23.Щорозуміютьпідмеханізмомбезпекиу системі інформаційноїбезпекибанку?

24.Щорозуміютьпідпроцедуроюбезпекиусистеміінформаційноїбезпекибанку?

25.У чому полягають основні цілі програми безпеки банку наверхньомурівні?

26.У чому полягають основні цілі програми безпеки банку нанижньомурівні?

27.Який склад інформації має бути у системі попереджувальногомоніторингуфінансовогостановищабанків?

��

Розділ 4

ПОБуДОва ІнфОрмацІйнОї системи БанКу З мОЖливІстЮ евОлЮцІї

План розділу

Процес розробки ІБСПобудова адаптивної системиОбмін інформацією

РезюмеРозділприсвяченовивченнюметодівпобудови інформаційної

системибанкузможливістюеволюції.

встуПТехнологіїобробкиданихінтенсивнорозвиваютьсятавдоскона-

люються,з’являютьсяновібанківськіпродуктиіпослуги,утомучис-літакі,щопередбачаютькеруванняризикамичипосередництвомнаринку.Зростаєскладністьінструментівкеруванняризиками—нинібалансовіризикидедалічастішеєменшзначнимиукількісномувідно-шенні,ніжпозабалансові.Створеннясучаснихінформаційнихсистем,яківідповідаютьпотребамбізнесу,єскладнимзавданням,вирішенняякогопотребуєзастосуванняспеціальнихметодиктаінструментів.

Уходістановленняірозвиткузасобіврозробкиінформаційноїбанківськоїсистеми(ІБС)з’явилосярозуміннянеобхідностізасто-совуватиформалізованіметодипроектуваннявженапочатковихстадіяхцьогопроцесу.Істотноюознакоюкорпоративнихінформацій-нихсистемєїхскладність,прицьомувумовахобмеженихресурсівнеобхіднодотримуватисябалансуміжякістюрозроблюваноїсистемиіресурсами,затрачениминарозробку.

ПрОцес рОЗрОБКи ІБс

Формалізація процесу розробки ІБСПроектування ІБС починалось в основному на інтуїтивному

рівнііззастосуваннямнеформалізованихметодів.Появав70–80-х

��

рокахXXст.структурноїметодології,щонадалаврозпорядженнязначнобільшсувороформалізованіметодиописуІБСіприйнятихтехнологічнихрішень,сприялопоявізасобівавтоматизаціїрозробкиінформаційнихсистем(ІС)—CASE-засобів.

Розробкиінтегрованихінструментальнихсистем,щобазуютьсянаконцепціяхжиттєвогоциклукеруванняякістюпрограмноїпродукції,привели до створення ряду концептуально цілісних технологій,оснащенихвисокорівневимизасобамипроектуваннятареалізаціїпрограмнихпродуктів.БільшістьіснуючихCASE-засобівґрунтуютьсянаметодологіяхструктурованогочиоб’єктно-орієнтованогоаналізуіпроектування.Їхкількість,безумовно,свідчитьпроперспективністьпідходу, однак розмаїття підходів ускладнює обмін інформацієютавикористанняпобудованихмоделей.Дотогожвибранийпідхідтавикористовуванавйогорамкахсистемапозначеньнакладаютьпевніобмеженнянаметодикумоделювання,аврезультаті— інаодержуванийрезультат.

Принципова особливість класичного структурованого підходуполягає в такому: моделювання бізнес-процесів та моделюванняданихздійснюєтьсявідноснонезалежноодневідодного,ітількипотімкоординується,причомупроектуванняІСведетьсявідпроцесівдоданих.Об’єктно-орієнтованийпідхіддекларуєспільнемоделюванняданихіпроцесівтавикористовуєоб’єктнудекомпозицію.Прицьомустатичнаструктурасистемиописуєтьсявтермінахоб’єктівізв’язківміжними,аповедінкасистеми—втермінахобмінуповідомленнямиміжоб’єктами.

Методи структурованого проектування допомагають спроститипроцес розробки складних систем за допомогою використанняалгоритмівякготовихбудівельнихблоків.Аналогічно,методиоб’єктно-орієнтованогопроектуваннядаютьзмогурозробникамзастосовуватипотужнізасобиоб’єктноготаоб’єктно-орієнтованогопрограмування,деблокамиєкласитаоб’єкти.Центральнимвоб’єктно-орієнтованійметодологіїєпоняття“об’єкт”,визначенеяк“відчутнасутність,щочітковиявляєсвоюповедінку”.Основнимупоняттіоб’єктаєоб’єднанняідейабстракціїданихіалгоритмів.

ЗапропонованаП.Ченому1976р.модель“сутність—зв’язок”(en­tity­relationship —ER)вплинуланаоб’єктнийпідхідутеоріїпобудовибазданих.Уніймоделюваннявідбуваєтьсявтермінахсутностей,їхатрибутівізв’язківміжними.

Такимчином,об’єктно-орієнтованийаналіз—цеметодологія,девимогидосистемисприймаютьсязточкизорукласівіоб’єктів,виявленихупредметнійгалузі.

��

Основноюкатегорієюоб’єктно-орієнтованої системи є клас.Цепоняттяпоєднуєвсобінаелементарномурівніданітаопераціїнадними.Отже,об’єктно-орієнтованасистемаєбільшстабільноюконструкцієюпорівнянозконструкціями,депервиннимєпроцес,аданієвторинними.ЦестворюєможливістьеволюційногорозвиткуІБСнавітьуразізначноїзмінивихіднихвимогдосистеми.

Незважаючи на величезне розмаїття технологій, засобів авто-матизованого проектування і розробки, процес розробки автома-тизованих інформаційнихсистем і структурбазданихне єцілкомформалізованим.

Процесний підхід до моделювання діяльності банкуПідчаспобудовимоделіінформаційноїсистеминеобхідновизна-

читисяіззасобамимоделювання.Моделіможутьвідображатирізніточкизорунапредметмоделювання,матирізнийступіньформалі-заціїтанеоднаковийступіньвідображеннявиділенихвластивостейізв’язківоб’єктамоделювання.

Переважнонеформалізовані“якісні”моделі,якправило,простовстановлюютьфактзалежностіоднихвластивостейізв’язківвідін-ших.Переважноформалізованімоделі,щопокликанівиявитикіль-кіснумірузалежностівластивостейізв’язківміжзміннимимоделі,зазвичайвираженівматематичнійформі.

Організаційнаструктурамодельноїсистемиможебутиорієн-тована нафункціональну або процесну організацію діяльності.Кожнийваріантмаєсвоїперевагиінедоліки.Якщоорганізаційнаструктураорієнтовананафункції,тознижуєтьсяефективністьздій-сненнябізнес-процесівзарахунокнеобхідностікоординаціїфунк-ційдлявиконанняпроцесу.Якщоорганізаційніодиницізгрупованізапроцесами,тоефективністьпроцесівдомінуєнашкодуефектив-ностіресурсів.

Використанняновітніхінформаційнихтехнологійсамопособінегарантуєпідвищенняефективностібізнес-процесу.Вирізняютьтринапрямипідвищенняефективностібізнес-процесузадопомогоюін-формаційнихтехнологій: поліпшеннячасовиххарактеристикпроцесубезмодифікаціїїх

змісту; реорганізаціяпроцесуурезультатівикористанняновихмож-

ливостейінформаційнихтехнологій;

��

контроль кожного конкретного екземпляра бізнес-процесу,вимір параметрів його функціонування з метою виявлення“вузькихмісць”.

Підчасоцінкиефективностіінформаційногозабезпеченнябізнес-процесуможутьвикористовуватисярізнікритерії: відповідністьприйнятомустандартуінформаційногозабезпе-

ченнябізнес-процесу(еталонномупроцесу); відповідністьцілямучасників; вартість реалізації екземпляра бізнес-процесу з урахуванням

вартостівитратнаінформаційнітехнології; часпроцесуякнепрямахарактеристикайоговартості.Підчасформуваннязагальноїмоделідіяльностікомерційного

банкуоднимзнайперспективнішихпідходівєформалізованийописбанківськогопродуктуяксукупностіпотрібнихклієнтамзовнішніхвиходівбізнес-процесів,щойогореалізують.Кожнийбізнес-процесхарактеризується: довжиноювчасі(чикінцевимчисломмоментівчасууразідис-

кретногопроцесу); переліком вхідних змінних (переліком початкових станів

процесу); перелікомвихіднихзмінних(перелікомкінцевихстанівпро-

цесу).Переліккінцевихстанівпроцесу—цесукупністьгото-вихпродуктівабонаданихпослуг,необхіднихспоживачу(підспоживачемрозумієтьсяклієнтчиіншийбізнес-процес);

переліком проміжних станів процесу. Процес переходить упроміжнийстанпіслязавершеннячерговоїелементарноїйогофункції(операції);

внутрішньою структурою сукупності елементів бізнес-сис-теми,якіреалізуютьцейпроцес(організаційноюструктуроюпроцесу);

перелікомкеруючихвпливів.Кожнийкеруючийвпливвиби-рається особою, яка приймає рішення про спосіб виконанняелементарноїбізнес-функції;

перелікомоператорівпереходу,щопослідовнопереводятьпро-цесізточки,щоналежитьмножиніпочатковихстанів,уточкузмножиникінцевихстанів.

Придослідженніструктурибізнес-процесу,якправило,виникаєпитанняпроефективністьйогофункціонування.Уцьомуразіякість

��

процесуоцінюєтьсянаосновіцільовоїфункції(критеріюефектив-ності)бізнес-процесу(рис.4.1).

Рис. 4.1. Схема формування агрегованої оцінки

Банківськийпродуктємножиноюдопустимихзовнішніхвиходівбізнес-процесу,реалізованихуперіодздійсненнябізнес-процесудляпевноїкатегоріїклієнтівчипідрозділівбанку.Поняттябанківськогопродуктудаєзмогуорганізувативлогічнопов’язанітехнологічнілан-цюжкидіїпрацівниківбанкуієоднимзнайважливішихпонятьпідчаспобудовисучасноїІБС.

Такимчином,процеснийпідхіддаєможливістьрозглянутидіяль-ністькомпаніївдинаміцітаописатисукупністьпослуг(такзванийпродуктовийряд)комерційногобанку.

ПОБуДОва аДаПтивнОї системи

Як побудована адаптивна система?Усіінформаційнісистемизмінюютьсяпротягомсвогожиттєвого

циклу,причомувитратинаїхмодифікаціюврядівипадківможутьперевищувативартістьвитратнаетапіїхпридбанняівпровадження.Підчасвпровадженнятаексплуатаціїінформаційноїсистеми,якпра-вило,виникаютьзавданнязїїадаптації: змінаскладуіструктурибізнес-процесів,щопідлягаютьавто-

матизації; змінавимогдоінтерфейсутаергономікисистеми; змінаобсягівопераційбізнес-процесу,щоавтоматизується.

Формуваннясистемикритеріївоцінкиоб’єкта(побудова“деревацілей”)

Кількіснаоцінкаваріантазакож-нимзкритеріїв“деревацілей”

Визначеннякоефіцієнтівваги(важливості)критеріїв

Формуванняагрегованоїоцінкиоб’єкта

�0

Існуєдвастандартніпідходидозабезпеченняадаптивностіінфор-маційноїсистеми: надлишковефункціональненаповненнясистемизнаступним

обмеженнямправкористувачатавиборомваріантівнастрою-ваннязадопомогоюзасобівадмініструваннясистеми;

включення до системи інструментальних засобів у виглядіспеціалізованоїпрограмної оболонки, тобтофактично засобурозробкивищогорівнявідносно того, якимбулорозробленосамусистему.

Розглядаючизавданняадаптивногорозвиткуінформаційноїсис-темифінансовоїустанови,необхідновраховувати,щоавтоматизаціяобліковихзавданьневирішуєзавданнявцілому.Технологічнийпро-цесубанкубагатовчомузводитьсядообробкиінформації.Насу-часномуетапівбазовіймоделіінформаційноїсистемибанкуможнавиокремититрирівніінформації: інформаціядляпідтримкиуправлінськихрішеньстратегічно-

гохарактеру; інформаціядляобслуговуванняклієнтів івирішеннязавдань

внутрішньогокерування; обліково-операційнаінформаціяпроконкретніопераціїбанку.Зпозиційвзаємодіїдвохорганізацій—розробникаікористувача,мо-

дельадаптивноїреструктуризаціїінформаційноїсистемивузагальнено-мувиглядіможнаподатизадопомогоюсхеми,наведеноїнарис.4.2.

Завданняадаптаціїдаютьзмогувирішуватитакітехнологічніблоки: змінаскладуінформаціїіструктуриінформаційноїбази; змінаскладуробочихмісцьіфункціональногонаповненняро-

бочогомісцякористувача; змінаінтерфейсіввведенняікоригуванняінформації; змінафільтрівізапитівнаодержанняінформації; змінаінтерфейсівпереглядутавиведенняінформації,генера-

ціядовільнихзвітів; генераторопераційнадбізнес-об’єктами; змінаалгоритмівобробкиінформації; зміналогікивиконаннябізнес-процесів.

�1

Рис. 4.2.Схема адаптивної реструктуризації інформаційної системи при взаємодії організацій розробника і користувача

Зазвичайзазначенізасобинастроюванняєтількиінструментами,дляефективноговикористанняякихнеобхіднанаявністьметоди-киадаптаціїінформаційноїсистеми.Утакійметодиціосновнимиєструктураізмінахарактеристиктрьохкомпонентівбізнес-процесу:інтерфейсу,бізнес-логікиіданих.

Загальна схема методики адаптаціїСтислометодикаеволюційноїперебудовиінформаційноїсистеми

єтакою: створення і постійна актуалізаціяформалізованоїмоделі по-

даннябізнес-процесів; характеристикабанківськихпродуктівнаосновімоделі; концептуальнийописбізнес-процесівдляпевнихбанківських

продуктівнаосновівибраноїформальноїмоделі; виявленняступенявідповідностіпропонованоїструктурипро-

грамномупродукту; вибірінструментарію,щозабезпечуєадаптивність; опис банківських продуктів засобами вибраного інструмен-

тарію; визначеннянапрямівподальшогоадаптивногорозвиткусис-

теми:

Базовийшар(механізмядрасистеми)

Шарприкладнихрішеньрозробниканижньогорівня

Шарприкладнихрішенькористувачанижньогорівня

Настроюваннясистеми

Шарприкладнихрішеньрозробникаверхньогорівня

Шарприкладнихрішенькористувачаверхньогорівня

Аналіз змін

�2

- розробкапроцедуркомпонентноїзміникорпоративноїБД;- розробкаметодикиіпроцедурзмінинастроюваннятехнологій;- розробкаметодикимодифікаціїінтерфейсу.

Отже,необхіднізасоби,щодаютьзмогурозроблятиопераціїутер-мінахструктурданихіфункцій,наближенихдопредметноїобласті.Настадіїреалізаціїпотрібновизначитибазовіпоняттячибазовіоб’єкти.Фактично,можливістьповноцінногоописутаадаптив-ногорозвиткупродуктовогорядузалежитьвідприйнятоговсис-темінаборубазовихоб’єктів,операційнаднимиіможливостейїхрозширення.Нарис.4.3наведеносхемунастроюваннянетиповогобізнес-процесу.

Рис. 4.3. Схема настроювання нетипового бізнес-процесу

Структура данихОсобливуувагуслідприділятианалізуіпроектуваннюструктури

даних,необхіднихдлявиконаннятихчиіншихфункцій.Елементиданихєзначностабільнішоючастиноюсистемипорівнянозреалізо-ванимивнійфункціями.Однаковусхемуданихможнавикористо-вуватипідчасреалізаціїрізнихнаборівфункціональнихможливос-тей.Створенняправильноїсхемиданихпотребуєскладногоаналізукласіводиницьданихівідносинміжними,томупроблемипідтримкиїївактуальномустаніпідчасзмінискладутаструктуриданих(рес-труктуризаціїданих)узв’язкузізміненоюметодологієюфункціону-

Інструментальнізасоби

Засобипараметричногонастроювання

Засоби настроювання та

перебудови

Типовий бізнес-процес

Інтерфейс

Бізнес-логіка

Схемаданих

Нетиповий бізнес-процес

Інтерфейс

Бізнес-логіка

Схемаданих

��

ванняінформаційногооб’єктаєнайважливішимиаспектамифунк-ціонуванняавтоматизованоїінформаційноїсистеми.

Реструктуризація даних—цезмінаструктуриданихнарівнілогічноїабофізичноїмоделіданих.

Як відомо,СКБДпідтримуютьфункціюведення словника да-них.Словникмістить“даніпродані”абометадані,тобтовизначенняоб’єктівінформаційноїсистемиіправилїхобробкиіззабезпеченнямцілісностіданих.Условникуданихрозробникможезберігатиінфор-маціюпрорішення,прийнятівпроцесімоделюваннябазиданих.Вос-таннірокитермін“словник”частозаміняютьблизькимзазначеннямтерміном“депозитарій”або“розширенаметасхема”.Їїосновнимиха-рактеристикамиєтакі: об’єктно-орієнтованийпідхіддореалізації; ієрархічноорганізованийсловниккласівоб’єктів; можливістьвизначатиновікласиоб’єктів,щомаютьуніфіко-

вануструктуру,беззмінифізичноїструктурибазиданих; можливістьвизначатиновіреквізитинаявнихкласівоб’єктів; визначення правил введення і зміни класів об’єктів та їх

реквізитів (область визначення, можливість індексування,обов’язковість,спадкуваннятаін.);

реалізаціястандартнихінестандартнихметодівуведення,пе-регляду,вибору,перевіркивизначених(утомучислізновуви-значених)класівоб’єктівіреквізитів;

реалізаціямеханізмівекспортутаімпортуоб’єктів; реалізаціямеханізмів експорту та імпорту опису розширеної

метасхеми.Прицьомуядросхемибазиданихсистеми—класиоб’єктів,рекві-

зитиізв’язкиміжними,щомаютьчіткоформалізованусемантикуідоякихнайчастішезвертаються,—реалізуєтьсяврамкахзвичайноїреляційноїмоделі,ачастинакласівіреквізитів—урамкахрозшире-ноїметамоделі.Цедаєможливістьвизначатиновікласиоб’єктів,їхреквізититазв’язкибезнеобхідностізмінифізичноїмоделіданих.

Логічнамодельфрагментасхемиданих,щореалізуєрозширенуметасхему,наведенанарис.4.4.

Дляреалізаціїрозширеноїметасхеминеобхідні: словниккласів; методикласів; словникреквізитівкласів; класифікаторзначеньреквізитів.

��

Рис. 4.4. Реалізація розширення схеми даних

Клас об’єктів—цесукупністьоб’єктів,щомаютьблизькіхаракте-ристикитаоднаковийнабірреквізитівіметодів.Кожнийкласоб’єкта(клієнт,рахунок,документ,договіртощо)описуєтьсявінформацій-ніймоделітаможематиієрархічнуструктуру.

Як побудувати бізнес-логіку?Розглянемоокреміскладовіпроцесунастроюванняшарубізнес-

логіки.Маршрутизаціяфінансовогодокументообігуздійснюєтьсяза

допомогоюмеханізмустатусівдокументів.Поняття“статус”фік-суєпочатковий,кінцевий(остаточний)абопроміжнийстандоку-ментавінформаційнійсистемі.Набірстатусів,черезякіповиненпройтикожнийдокумент,залежитьвідтипуізначенняреквізитівдокумента,атакожвідприйнятоївконкретномубанкутехнологіїйогообробки.

Якщопіддокументомрозумітирозрахунково-грошовийдоку-мент,топоняттястатусудокументаприроднимчиномпоширюєтьсяназв’язанізнимпроводки.Вониповинніматитакийсамийстатус,щоідокумент,якийїхпородив.Томузафактомпоявивсистемідо-кументаформуютьсяплановіпроводки,щоперетворюютьсянабух-галтерськіпроводкипідчаснабуттядокументомпевногостатусу.

Такимчином,необхідно: визначитипорядоквідображеннязмістудокументазарахун-

камибухгалтерськогообліку; визначитиопераціїобробкиімаршрутизаціїдокумента; визначитиправадоступуідопустиміопераціїкористувачасис-

темивпроцесіобробкидокумента.Упроцесінастроюваннябізнес-логікиважливезначенняналежить

настроюваннюбізнес-операцій.Фіксаціявиконаннябізнес-операції

Класифікатор

Словникреквізитівкласів

Значенняреквізитів

Словниккласів

Методикласів

��

всистеміздійснюєтьсязадопомогоюстандартноїтрансакції.Кож-нийтипстандартноїтрансакціїбудуєтьсязаописомувідповідномушаблоні.Конкретненастроюваннявиконуютьзатипомоперації(ін-дивідуальначигрупова),видомтрансакції(визначаєтьсяпроцедуроюобробки)ідвомавидамиатрибутівнастроювання—основнимиідо-датковими.Функціональнуієрархіюпроцесунастроюваннянаведенонарис.4.5.

Рис. 4.5. Структурна схема настроювань бізнес-операції

Підчасвиконаннябізнес-операціїзадіяніпроцедури,щозабезпе-чують: інтерфейсвведенняінформаціїдосистеми; обробкувведеноїінформації; формування набору документів, планових і бухгалтерських

проводок,щоописуютьоперацію; логічнийзв’язокнаборівдокументівіпроводок,породжениху

рамкаходнієїтрансакції; інтерфейсвиведенняінформаціїназаданіпристрої.Найпростішимприкладоміндивідуальноїтрансакціїєвиконан-

няклієнтськогопереказу,заякийбанкстягуєкомісію.Уцьомуразіавтоматичнорозраховуєтьсясумакомісії,убазіданихформуютьсяплатіжнедорученняімеморіальнийордер,атакожусіпроводки,щовідображаютьцюоперацію.Прикладомгруповоїтрансакціїєтранс-акціяпереоцінкивалютнихрахунків.

Індивідуальнаоперація

Груповаоперація

Основнітипинастроювання

Додатковітипинастроювання

Бізнес-операції

��

ОБмІн ІнфОрмацІєЮ

Організація інтерфейсуІнтерфейс ІБС—цесукупністьспособівпередачіінформаціїв

ІБС,зІБСабоміжїїкомпонентаминаосновіуніфікованихспецифі-каційісценаріїв.

Зазвичайвирізняютьвхіднийінтерфейс(інтерфейсвведенняін-формації)тавихіднийінтерфейс(інтерфейсвиведенняінформації).

Можнавиокремититриспособиорганізаціївхідногоінтерфейсу: ручневведенняінформації; автоматизованевведенняз генерацієючастини інформації за

типовимисхемаминастроювань; автоматичневведенняінформаціїнаосновіелектроннихдоку-

ментів.Задопомогоювихідногоінтерфейсуформуютьсяелектроннідо-

кументитазвіти.Звіттакожможебутиелектроннимдокументом,алезаспособамиіцілямиформуваннязвітзручнішерозглядатиякокремусутність.

Формати електронного обміну данимиОднимізнайактуальнішихзавданьусферістворенняірозвитку

банківськихінформаційнихсистемєрозробкаєдинихформатівобмі-нуелектроннимиданими(ОЕД).

Нині у банківських системах найвідомішими є такі форматиОЕД: фіксований,щоприпускаєрозташуванняреквізитів(полів)у

визначенихпозиціяхтаіззаданоюдовжиною; DBF-файл,щоміститьнеобхіднийстандартнийзаголовокіза-

писизвмістомописанихузаголовкуполів; S.W.I.F.T.-орієнтований; наосновістандартуUN/EDIFACT; наосновіXML.Останнійформатможнарозглядатиякнайперспективнішийінс-

трументдлястворенняміжкорпоративногостандартуподаннямета-даних.КорпоративнісистемизпоявоюXMLнабуваютьновогорівнягнучкості.

Перевагиінедолікинайпоширенішихформатівобмінуелектрон-нимидокументаминаведеновтабл.4.1.

��

Таблиця 4.1

Формати обміну електронними документами

Тип форматуКоротка

характеристикаПереваги Недоліки

1 2 3 4

Фіксованийтекстовий

Текстовийфайл,послідов-не розташування рекві-зитів, фіксована макси-мальнадовжинареквізиту

Простота описуструктуриданих

Необхідність вибір-киданих зфіксова-них позицій, змінадовжини реквізитівпотребуєзмінипро-грам,витратинаоб-мін незаповненимиполями

DBF-файл Міститьстандартнийзаго-ловок,щоописуєзагальніхарактеристики файлу ійогополів,тазаписизда-ними

Пошир ен і с т ьDBF-форматуі засобів йогообробки, при-сутність описуструктури

Опис структури увиглядіфіксованогонабору полів, необ-хідністьпересиланняструктуриувиглядізаголовка, витратинаобміннезаповне-ними полями, ви-користовує засобиСКБДдляповноцін-ноїобробки

S.W.I.F.T.-орієнтований

Базуєтьсянавикористаннізаздалегідь визначеногонаборуповідомлень.Кож-ному виду фінансовогодокументавідповідаєсвійтипповідомлення— тек-стовий файл, сформова-нийвідповіднодопевнихправилсинтаксису.Числорядківнеменшекількостіполів, дозволене вико-ристаннясубполів

Одинізпошире-них міжнарод-них стандартів.Не передаєтьсяінформація проструктуру пові-домлення,мож-лива передачанеструктурова-нихданих

Обмежено наб ірповідомлень. Від-сутній загальновиз-наний стандарт длярозрахунків у грив-нях,SWIFT UAH­4таSWIFT UAH-5єтіль-кирекомендаціями

НаосновістандартуUN/EDIFACT

Повідомлення є тексто-вимфайломіскладаєтьсяіз заздалегідь визначеноїсукупностісегментів,роз-ташованих у певній пос-лідовності. Число рядківфайлудорівнюєчислусег-ментів.Елементиданих

П о ш и р е н и йм іжнароднийстандарт дляелектронногодокументообігу,широка сферазастосування

Висока складність,неповна відповід-ність особливостямукраїнського доку-ментообігу

��

Закінчення табл. 4.1

1 2 3 4

усерединісегментарозта-шовуються відповіднодоописусегмента

НаосновіXML Опис змісту документана основі розмітки, щозадається користувачем,можесприйматисябездо-датковогоопису

Основа—потуж-на розширюва-на комп’ютернамова, створенадлястандартногоподання доку-ментівнаосновізасобіврозмітки.Можливістьопи-сукласівоб’єктіві об’єктів данихскладної струк-тури. Дає змогуописати внут-рішнюієрархічнуструктуру доку-мента, допусти-мийнабіртегівіїхатрибути

Відсутність загаль-новизнанихстандар-тів,орієнтованихнаобробку фінансовоїінформації—відсут-ністандартнібібліо-текиDTD (Document Type Definitions)

Наосновіпорівняльногоаналізунайпоширенішихформатівоб-мінуелектроннимидокументами(див.табл.4.1)можназробититаківисновки: поширеністьS.W.I.F.T.-формату,втомучислімодифікаційдля

розрахунківугривнях,потребуєйогонаявностівІБС; зметоюзабезпеченняуніверсальногоінтерфейсувІБСпотріб-

но забезпечитиможливість організації інтерфейсу із зовніш-німи системами з використаннямусіхпереліченихформатів,крім,можливо,UN/EDIFACT;

очевиднаперспективавикористанняXML-форматуякоснов-ного.

Питання для самоконтролю

1. ЯкіметодологіївикористовуютьіснуючіCASE-засоби? 2. Що розуміють під класом у об’єктно-орієнтованих системах

автоматизованогопроектуванняірозробки?

��

3. Яка основна відмінність формалізованих і неформалізованихмоделей?

4. Якіосновнінапрямипідвищенняефективностібізнес-процесузадопомогоюінформаційнихтехнологій?

5. Якікритеріїзазвичайвикористовуютьпідчасоцінкиефективностіінформаційногозабезпеченнябізнес-процесу?

6. Чимхарактеризуєтьсякожнийбанківськийбізнес-процес? 7. Учомуполягаєадаптаціяінформаційноїсистемибанкупідчасїї

впровадженнятаексплуатації? 8. Якііснуютьпідходидозабезпеченняадаптивностіінформаційної

системиубанку? 9. Якітехнологічніблокибанківськоїінформаційноїсистемидають

змогувирішуватизавданняадаптації?10.Які складові методики еволюційної перебудови інформаційної

системиубанку?11.Що розуміють під процедурою реструктуризації даних у

банківськійінформаційнійсистемі?12.Що розуміють під інтерфейсом у банківській інформаційній

системі?13.Які формати електронного обміну у банківській інформаційній

системівизнаєте?14.Як здійснюється маршрутизація фінансового документообігу у

банківськійінформаційнійсистемі?15.Якздійснюєтьсяфіксаціявиконаннябізнес-операціїубанківській

інформаційнійсистемі?

�0

Розділ 5

ІнфОрмацІйна система уПравлІннЯ БанКІвсьКОЮ ДІЯльнІстЮ

“нОва афІна”

План розділу

КонцепціїПрикладна архітектураВисновки

РезюмеРозділприсвячено опису інформаційної системиуправління

банківськоюдіяльністю“Нова Афіна”—лідерасередрішеньсвогокласу—системп’ятогопоколіннявбанку.

встуП

Загальні відомостіІнформаційнасистемакеруваннябанківськоюдіяльністю“Нова Афіна”(ІСКБД“НоваАфі-на”)розробленавархітектурі“Клієнт — Сер-вер”.ЯксервербазиданихвикористовуєтьсясистемакеруваннябазамиданихOracle.Упро-цесіпроектуваннябагатоувагиприділялосяпоказникампродуктивностіігнучкійсистемірізнихнастроювань.Системаперебуваєвпро-

мисловійексплуатаціїз1997року.НиніІСКБД“НоваАфіна”,заоцінкамибільшостіекспертів-аналі-

тиків,атакожбанків-клієнтівкомпанії,єзагальновизнанимлідеромсередрішеньсвогокласу—системп’ятогопокоління.

Параметри продуктивностіВисокітехнологічніпоказникимасштабованостітанеобхідної

продуктивності системипідтверджено провідними виробниками

�1

апаратнихплатформ—компаніямиIntel, SUN Microsystems, Hewlett Packard. ВипробуванняІСКБД“НоваАфіна”улабораторіяхШтут-гарта,ЖеневиіМосквинапереліченихвищеплатформахпоказалипрактичнобезмежнітехнічніможливостісистеми.Наведемоякілюс-траціюдеякіпараметривипробувань: забезпеченняобслуговування400000клієнтівбанку; ведення900000рахунків; оформлення 1 мільйона меморіальних ордерів і 2 мільйонів

платіжнихдокументівприодночаснійроботі1500користувачів.

СертифікаціяІСКБД“НоваАфіна”пройшлатестуваннянавідповідністьвимогам

дофінансовихдодатківдлязв’язкузміжнародноюміжбанківськоюме-режеюS.W.I.F.T.Зарезультатамивипробуваньу2000р.програмномупродуктуприсудженоСрібнийсертифікатміжнародногоспівтоварис-

тваS.W.I.F.T.—SWIFT Ready Silver labelукатегоріїPayments(платежі),щогарантуєякістьавтоматиза-ціїбізнес-процесівбанкувсередовищіS.W.I.F.T.

ІСКБД“НоваАфіна”надаєвсінеобхідніко-мерційномубанкуможливостііззабезпеченняавтоматизаціїрозра-хунківунаціональнійтаіноземнійвалютіумережіS.W.I.F.T.

КОнцеПцІї

Електронний документообігОсновнаконцептуальнаособливістьсистеми—електронний до-

кумент,анепроводка.Введенняінформаціїдосистемиздійснюєть-сязадопомогоюрізнихтранспортнихзасобівувиглядіелектронногодокумента.Зточкизорусистемидокумент—цеелектроннакопіяре-альногофінансовогоабоадміністративного(облікового)документа.

Фінансові документи: клієнтськіплатежі; власніплатежібанку.Системанадаєможливістьмаршрутизаціїдокументазйогопо-

етапноюобробкою.Підчаспоетапноїобробкидокументиможутьпересилатисяміжрізнимиробочимимісцями.Накожномуетапіможливаобробкабезучастівиконавцязадопомогоюпроцедур,якізапускаютьсяавтоматичнотаможутьбутинастроєні,азанеобхід-ностіпороджуютьсядочірнідокументи.

�2

Адміністративніта обліковідокументи: клієнти; клієнтськідоговори; клієнтські,внутрішньобанківськітакореспондентськірахунки; бухгалтерськіпроводки.Системадаєзмогузберігатиіпоповнювативеликиймасивінфор-

маціїщодокожногозцихдокументів.Наприклад,дляклієнта: кредитнаісторія; рейтингділовоїактивності; інформаціяпрокерівників,засновниківіосновнихпартнерів; рахункивцьомутаіншихбанках.Введенняізбереженняданихувиглядіелектронногодокумента,а

непроводокнадаєможливістьшвидкогоодержаннянеобхідноїінфор-маціїдляуспішногоаналізувсіхвидівдіяльностісучасногобанку.

Настроювання умов обслуговуванняСистема“НоваАфіна”практичноцілкомавтоматизуєвсерозмаїт-

тяпослугіумовроботибанкузісвоїмиклієнтами,гарантуєточністьісвоєчасністьобліково-розрахунковихоперацій.

Усистемі“НоваАфіна”автоматизованііконтролюються: типиівалютирахунків,щоможевідкриватиклієнт; операції,вякихможутьбратиучастьцірахунки,тарізноманіт-

ніумови,заякихтакаучастьможлива; усілякікомісії,стягненіприздійсненніоперацій,атакожумо-

вистягненнякомісій; різніобмеження,якимповиннавідповідатикожназпроведе-

нихоперацій; величинатаумовивідсотків,щонараховуються,ісум,щови-

раховуютьсязаобслуговування; списокоперацій,якіклієнтдоручаєбанкувиконуватизайого

відсутності,їхперіодичністьтаумовиздійснення; списокдодатковихкомісійчизбираннявнесків, стягнених із

клієнта,атакожумовиїхстягнення.Усізазначеніумовизчасомможназмінюватинезалежнооднавід

одної.Характерцихзмінможебутитаким: загальним — нові інструкції Нацбанку, зміна ринкової

кон’юнктуритаіншізовнішніфактори; локальним—змінапараметрівдоговорузконкретнимклієнтом.

��

Настроюванняумовобслуговування—надзвичайногнучкасисте-ма,щовизначаєправилавідносинміжбанкоміклієнтом.

Моделі обліку операційДлязабезпеченнябезперебійноїроботибанкувідповіднодовимог

контролюючихорганів,щопостійнозмінюються,важливоматирізнімоделіоблікуоперацій.

ІСКБД“НоваАфіна”даєможливістьпідтримуватикілька планіврахунків.Можнасамостійнозазначитиїхструктуруівизначитипра-вилазмінизалишківпідчаспроведенняоперацій.

Дляорганізаціїдодатковихмоделейоблікувсистеміведутьсяприхованірахунки,щоневключаютьсявофіційнузвітність.Нацихрахункахможутьвідображатисярезультатиопераційзавнутрішнімирозрахункамиміжпідрозділамибанку,доходитавитратиувалюті,облікопераційвідповіднодоміжнароднихправилбухгалтерськогообліку.

ЗовнішнязвітністьформуєтьсянаосновіінструкційНацбанку.Планирахунківвнутрішньогооблікудаютьможливістьвідслідко-

вуватиреальнефінансовестановищебанкуврізнихрозрізахданих.Різнімоделіоблікуоперацій—важливийкомпонентзабезпечення

безперебійноїроботибанку.Керівництвобанкумаєможливістьпоба-читиреальнийстанідинамікуроботибанкузрізнихточокзору.

Робота з віддаленими підрозділамиКонтрользароботоюфілій—однаізсерйознихпроблемдлябудь-

якогобанку.ВІСКБД“НоваАфіна”реалізованоможливістьроботиголовного офісу,відділеньіфілійбанкунаєдинійбазіданих.Цямож-ливістьполягаєутакому: здійсненняоперативногозбиранняіконсолідаціїінформації; здійсненняon­line­розрахунківміжпідрозділами; наявністьєдиногопросторудляадмініструваннясистеми.Іврезультатіцедаєзмогуздійснюватиконтрользапроведенням

будь-якихопераційупідрозділі.Взаємодіязфіліямиздійснюєтьсязадопомогоютакого: прямогодоступудовіддаленогоробочогомісця; обмінуфайламизнаборамипоказниківдлярозрахункузведе-

ниххарактеристикбанкутайогопідрозділів.ІСКБД“НоваАфіна”успішновирішуєпроблемуякісногоконтро-

люікеруванняроботоювіддаленихпідрозділівбанку.

��

Інформація для прийняття рішеньКомплексна автоматизаціядіяльності банкунаоснові ІСКБД

“НоваАфіна”даєможливістькерівництвубанкуприйматисистемноаргументованірішеннязаусімавидамисвоєїдіяльності.Цезумовле-нотаким: зберіганнямданихнарівнідокументів,анепроводок; наявністювеликогообсягуінтегральнихданихпроклієнта; можливістюшвидкогоодержанняконсолідованоїзвітностіпо

банку; можливістюодержаннязвітностінетількищодопоточнихабо

вжездійснених,айпланованихоперацій; можливістю ведення на єдиній базі в режимі реального часу

данихпідрозділівбанку; оцінкою діяльності різних підрозділів банку як самостійних

кредитнихорганізаційі,якнаслідок,можливістюточногови-значенняструктуридоходівівитратпобанку;

можливістювведенняновихінформаційнихполівіпоказників; підтримкоюрізнихмоделейоблікуоперацій.Наявністьіможливістьпоповненнявеликогомасивуінформації,

введенняізбереженняінформаціїувиглядіелектронногодокумента,анепроводок,підтримкарізнихмоделейоблікудаєзмогузабезпе-читикористувачанеобхіднимиданимидляприйняттяправильногоісвоєчасногорішеннязавсіманапрямамидіяльностібанку.

ПриКлаДна архІтеКтура

ПрикладнаархітектураІСКБД“НоваАфіна”являєсобоюнабіравтоматизованихбізнес-систем,щопрацюютьнаосновіуніверсаль-ногофінансовогоядра.

Системніфункціїядра:Настроювання документообігу—створюютьсябудь-якімарш-

рутиобробкидокументів,будь-якіправадоступу(дополівдокумен-та),будь-якіпроцедуриобробки.

Настроювання умов обслуговування—дужегнучкенастрою-ваннякомісій,нарахувань,обмежень.

Аудит—фіксаціябудь-якихдійсистемитаопераціоністів.Архів—спеціальнасхемазберігання,підтримкацілісностіопера-

цій(документійогопородження),можливістьодержаннязвітівякзосновної,такізархівноїбази.

��

Підсумкові показники—оперативнаіпідсумковазвітність—пов-нийнабірзвітностіНацбанку,понад300оперативнихідокументар-нихзвітів.

ПідсистемиДоскладусистеми“НоваАфіна”якпрограмногорішеннявходять

підсистемиізагальносистемні модулі.Длянастроюваннятаобслуговуванняосновнихвластивостей,за-

кладенихусистемі,іведенняданихдлявсіхпідсистем(довідникивалют,клієнтів,контрагентів,особовихрахунків,службовідовідникитаін.)виділеноспеціальнізагальносистемні модулі,щоневходятьдожодноїзпідсистем,аленеобхіднідляроботикожної.

Підсистемивиконуютьзамкненугрупуфінансових(розрахунковіоперації,роботанафінансовихринкахтощо)абоадміністративних(системнеіприкладнеадміністрування)операційта,усвоючергу,тежподіляютьсянамодулі.

Прикладні модуліПрикладнімодуліавтоматизуютьфункціїпосадовихосіббанку

(адміністратора,бухгалтера,операціоністатощо).Окремізцихмо-дулівтакі:

Розрахунково-касові операції —підсистемазнастроюваннямдобудь-якихформоблікутаконтролю.

Депозити фізичнихіюридичнихосіб—підтримуєбудь-якіумовизобслуговуваннядепозитів,індивідуальногообслуговуванняфізич-нихіюридичнихосіб.ДетальнийоблікзаVIP-клієнтами.Веденнякнигипродажів,оформленнярахунківфактури.

Веденнякредитних договорів —длябудь-якихвідхиленьвідстандартногодоговоручиоплативідсотківзаводятьсяспеціальніваріантикредитногодоговору(натихсамихособовихрахунках).Цедаєзмогувраховуватикредитнідоговорибудь-якоїскладності.

Дилінг —торгівлявалютою,ресурсами(МБК,похіднимиінстру-ментами).Підсистемадаєможливістьоформлятиосновніугодиміж-банківськогоринкузторгівлівалютоюіресурсами,плануватиізада-ватибудь-якуструктуруплатежівзаугодами(черезсплітінетинг),автоматичнооформититаобробитиповідомленняS.W.I.F.T.

Документарні операції —формуваннятаоблікопераційзакре-дитивами,інкасовимидорученнямиівимогамитаін.

��

Валютний контроль —даєзмогувестикарткинадходженнято-варівіплатежівзаними.

Підсистемипостійнодоопрацьовуютьсяірозширюються.Основнінапрямирозвиткупідсистемвизначаютьсяпотребамибанків-клієн-тів.Упроцесісупроводумодифікованіпідсистемипоставляютьсяклієнтамбезплатноврамкахранішепридбаногофункціонала.

Програмно-апаратна платформаІСКБД“НоваАфіна”реалізованавархітектурі“клієнт — сервер”

відповіднодопромисловихстандартівнаопераційнісистемиісисте-микеруваннябазамиданих.

Усібізнес-процедурисистеми,такі,якмасовіобчислення,нараху-ваннявідсотків,розрахунокбалансу,формуваннязвітівтощо,вико-нуютьсянасервері.

Серверна частина системивикористовуєсистемукеруванняба-замиданихOracle.

Клієнтська частина написана на SQL Windows корпораціїCentura (колишняGupta).Вонавикористовуєграфічнийінтерфейскористувачатапризначенатількидлябезпосередньоговведенняіви-веденняданих.

Доперевагархітектурисистеминалежать: апаратнанезалежність,тобтоможливістьвикористанняширо-

когоспектраапаратнихплатформіпрограмногозабезпечення,щопідтримуєСКБДOracle;

стійкістьдоперебоїв; захищеністьвіднесанкціонованогодоступу; масштабованість; відкритість; можливістьроботизвіддаленимиробочимимісцями.Відповідністьпромисловимстандартамнаопераційнісистемиі

системикеруваннябазамиданих,реалізаціясистемивархітектурі“клієнт—сервер”забезпечуєефективність,надійністьіабсолютнузахищеністьданихтаопераційвІСКБД“НоваАфіна”.

Система контролю якостіЗначнаувагаприділяєтьсяпитаннямякості.Зцієюметою: затверджено структуру підрозділів компанії, для кожного

підрозділуствореноізатвердженодокументи,щорегламенту-ють їхдіяльність,передбаченоструктуру,яка займаєтьсяпи-

��

таннями якості. Для підрозділів, що працюють із клієнтами,визначеностандартиякості;

укомпаніїдієпроцедуракалендарногоіресурсногоплануван-ня,вищийменеджменткомпаніїздійснюєконтрольпланівнарегулярнійоснові;

система ведення версій інтегрована в корпоративну офіснусистему.Застосовуютьсяпрограмнізасобиконтролюверсій;

офіснасистематакожвикористовуєтьсядлярозсиланняпла-новихзавданьіконтролюїхвиконання,контролюлистуваннязклієнтамитазавиконанимипослугамиізсупроводу;

більшістьвнутрішніхпроцедур(відносинизклієнтами,підго-товкаТЗ,проектування,кодування,тестування,впроваджен-ня,супроводу)зафіксованоувнутрішньофірмовихстандартахірегламентахкомпанії.

Нинібільшістьвнутрішніхпроцесівкомпаніївідповідаєположен-нямстандартуISO9001.

виснОвКи

“НоваАфіна”—сучаснасистема,щодинамічнорозвиваєтьсяієнадійнимінструментомефективногоуправліннябанком.

“НоваАфіна”—універсальнасистема,щоувібралавсебенайкра-щітрадиціїістандарти,прийнятіврозробціскладнихбанківськихдодатків.Водночасвонагнучка,здатнаадаптуватисядовсіхособли-востейбанківськоїтехнологіїчиспеціалізаціїбанку.

Питання для самоконтролю

1. ЯкаархітектурапобудовисистемивикористанавІСКБД“НоваАфіна”?

2. ЯкасистемакеруваннябазамиданихвикористовуєтьсявІСКБД“НоваАфіна”яксервербазиданих?

3. ДоякогопоколінняінформаційнихбанківськихсистемналежитьІСКБД“НоваАфіна”?

4. НаякихапаратнихплатформахможевикористовуватисяІСКБД“НоваАфіна”?

5. ЯкідокументисертифікаціїмаєІСКБД“НоваАфіна”? 6. Що являє собою електронний документ із точки зору ІСКБД

“НоваАфіна”?

��

7. Що належить до адміністративних та облікових документів уІСКБД“НоваАфіна”?

8. НаякікатегоріїподіляютьсязмінивнастроюванніІСКБД“НоваАфіна”?

9. Длячоговедуться“приховані”рахункивІСКБД“НоваАфіна”?10.ЯкимиможутьбутирахункивІСКБД“НоваАфіна”?11.ЯкіметодивзаємодіїзфіліямивикористовуютьсявІСКБД“Нова

Афіна”?12.ЯкізаходивикористовуютьсявІСКБД“НоваАфіна”длязабез-

печеннякерівництвубанкуможливостіприйматиаргументованірішеннязавсімавидамисвоєїдіяльності?

13.ЯкісистемніфункціїядраІСКБД“НоваАфіна”?14.Як архітектура побудови клієнтської частини використана в

ІСКБД“НоваАфіна”?15.Чомудоскладусистеми“НоваАфіна”якпрограмногорішення

входятьізагальносистемнімодулі?16.ЯкурольвиконуютьпідсистемивІСКБД“НоваАфіна”?17.Які основні функції прикладних модулів у ІСКБД “Нова

Афіна”?18.Які заходи застосовано для забезпечення якості розробки та

підтримкиексплуатаціїІСКБД“НоваАфіна”?

��

Розділ 6

ПерШІ КрОКи рОБОти в ІсаОД

План розділу

Завантаження системи, її інтерфейс та основні командиЗагальні правила ведення НДІ

РезюмеРозділприсвяченопершимкрокамроботивІСАОДтаведенню

нормативно-довідковоїінформації.

встуПІСАОД-БАНКпризначенадлякомплексної,інтегрованоїобробки

данихфінансовоїігосподарськоїдіяльностібанку.Базовасистема(власне“ІСАОД”)побудовананазмішанійархі-

тектурі“файл—сервер”—“клієнт—сервер”.Сателітнісистемипо-будованінаархітектурі“клієнт—сервер”(off­line“клієнт—банк”)інабагаторівневійархітектурі(on­line“клієнт—банк”ізведенаOLAP-БДVicont).

ЗавантаЖеннЯ системи, її Інтерфейс та ОснОвнІ КОманДи

Завантаження системиДля завантаження системитреба зайтина відповіднийдиск

(наприклад,мережнийдискH:), знайтивкореневійпапціфайл!RUN.bat і запустити його на виконання натисканням клавішіEnter.Післячоговвестикодіпаролькористувача.Внавчальнійверсіївонитакі:

машина№1—код101пароль11…1машина№2—код102пароль22…2

….машина№8—код108пароль88…8

�0

ДляпочаткуроботиОДБнеобхідновідкритиопераційнийдень:АБД * Установка начала дня

Інтерфейс системиВІСАОДвикористовуєтьсятекстовийінтерфейскористувача.“Гарячі”клавішідлявиконаннянайпоширенішихкоманд: Ctrl+G—вихідізсистеми; F5—новийзапис; Esc—вихідуверхнєменю; F7 —коригування; Page up/down—змінаекранів; F8—збереженнязмін. F1—допомога;Описусіх“гарячих”клавішрозміщуєтьсявнизукожногоекрана

системи.

Виконання функцій адміністратора бази данихФункціїадміністраторабазиданих(АБД)—акредитаціякористу-

вачів системи, встановленняпаролів, встановлення конфігураціїменюкористувачабанківськоїсистеми. Встановленняповноваженьгрупкористувачів:АБД * Полномочия групп Акредитаціякористувачівсистеми:

- занесеннякористувачівдоБД:Клиенты * Персоны (F5)

Встановленняповноваженькористувачасистеми(встановлен-няконфігураціїменюкористувачасистеми);- вибратикористувачакнопкоюEnter;- ввійти в установлення функціональних повноважень

Ctrl+F4. Встановленняпаролів(F10 —скинутипароль):АБД * Пароли/Полномочия

Встановлення повноважень доступу до функцій підсистем

Длятогощобустановитикористувачуіндивідуальніповноважен-ня,необхідноустановитикурсорнапотрібномупрізвищінаекраніПросмотр пользователей,натиснутиклавішуEnter,ввійтивдеталь-нийпереглядінформаціїпроцьогокористувачаінатиснутикомбіна-ціюклавішCtrl+F4.Прицьомубудезапропонованийекран,поданийнарис.6.1

�1

------------------- Установка функциональных полномочий ---------------¦Песенов Петр Петрович ¦¦Подсистема--Доступ T Подсистема--Доступ T Подсистема--Доступ +¦Документы X Оперативные Отчеты Х Супертехнол 2-й РУКИ X ¦¦Канал Банк-Клиент X СтатОтчетность X Репозитарий Системы ¦¦Касса X Отчетность в ГНИ X Контрольный Журнал X¦¦Клиенты X Сводная Отчетность X Акционерный капитал ¦¦Договор X НСИ X Валютная Касса X¦¦Лицевые Счета X Справки X Электронные платежи X¦¦РКО и проценты X АБД X МультиВалютная РП X¦¦ВЭД X ИмпортЭкспортДанных X Вечерняя касса ¦¦ВнеБалансовый Учет X Настройка системы X Вечерняя касса (вал) ¦¦----------------------------------------------------------------------- ¦¦ Сопровождение расчетных документов ¦L-------------------------------------------------------------------------F1Помощь EscВыход AltF4СбpосИндПолн

Рис. 6.1. Екран підсистем, доступних/недоступних користувачу

Якщоіндивідуальніповноваженняневстановлювалися,товко-ристувачазалишаютьсяповноваженнягрупи.Наекраніпоказановсіпідсистемикомплексу.ДлядоступнихцьомукористувачевіпідсистемуполіДоступпроставленийсимволX,длянедоступнихсистем—про-біл.Длязмінидоступудопідсистемиабоїїфункційнеобхіднопереміс-титикурсорнанеобхіднеполеінатиснутиклавішуEnter.Післяцьогобудепоказанофункціїцієїпідсистеми(рис.6.2).

--------------------- Установка функциональных полномочий ----------------Петенов Петр Петрович Подсистема: Документы ¦+ Функция ------- Доступ T Функция -------- Доступ T Функция ----- Доступ+¦Первичный Ввод н Фактура МО пени Документы по ЗО ¦¦Контрольный Ввод н Фактура МО пени Оплата подтвержденн ¦¦Оплата Документов н Ведомости РД н МО 8-го класса по ЗО ¦¦Обработка Вед-ть введенных док н Документы филиалов ¦¦Поиск и ред. н Невыясненные поступ Контроль РД ¦¦МО Управленч.учета Реестр ответных док Деб. задолженность ¦¦Отчет по Пачкам н Реестр ответных зап𠦦Фактура МО по ЧО Пpиоpитетная оплата ¦¦Фактура МО по ЧО н Символы БНКО ¦¦----------------------------------------------------------------------- ¦¦ Начальный ввод документов без проводки ¦L-------------------------------------------------------------------------

Рис. 6.2. Екран функцій, доступних/недоступних користувачу

Обробкаполівцьогоекранаподібнаобробціпопереднього.Туттакожперелічуютьсявсіфункціїпідсистеми,анетількидоступнівпоточниймоментчасу.Уразінеобхідностікоригуваннячиустанов-ленняповноваженьзафункцієюадміністраторбазиданихувідповід-номуполінатискаєклавішуEnterівідкриваєвікноустановкиповно-важеньзафункцією(рис.6.3).

�2

-------------------- Установка функциональных полномочий ----------------¦

Петенов Петр Петрович Подсистема: Документы ¦+ Функция --- Доступ T Функция ------ Доступ T Функция ------- Доступ +¦ Первичный Ввод н Фактура МО пени Документы по ЗО ¦¦ Контрольный Ввод -------------------------------¬ подтвержденн.. ¦¦Оплата Документов. ¦Функция: Первичный Ввод ¦ о класса по ЗО ¦¦ ¦ ¦ ¦¦Обработка ¦ ¦ нты филиалов ¦¦ ¦ ¦ ¦¦Поиск и ред. ¦ ¦ ль РД ¦¦ ¦Читать сформированные отчеты ¦ ¦¦МО Управленч.учета ¦Только читать информацию ¦ адолженность ¦¦ ¦Модифицировать информацию ¦ ¦¦Отчет по Пачкам ¦Создание новой/Удаление X ¦ ¦¦ ¦Временно запрещен ¦ ¦¦Фактура МО по ЧО ¦Закрыть доступ ¦ ¦¦Фактура МО по ЧО L------------------------------- ¦¦----------------------------------------------------------------------- ¦¦ Начальный ввод документов без проводки ¦L-------------------------------------------------------------------------

Рис. 6.3. Екран функцій і вікно встановлення повноважень

Поляповноваженьдоступувзаємовиключні,тобтовстановленняоз-накиXводномузполіввиключаєможливістьвстановленнятогожсим-волавбудь-якомуіншомуполі.СимволXз’являєтьсязанатисканнямклавішіПробіл.Перехідміжполямиповноваженьздійснюєтьсястрілка-микурсоруабопринатисканніклавішіEnter.Записповноваженьздійс-нюєтьсяабопринатисканніклавішіEnter востанньомуполі,абонатис-каннямклавішіF8 знаступнимпідтвердженням(тієюжклавішею).

Можливізначенняповноваженькористувачазацієюфункцією(рис.6.3): читатисформованізвіти; тількичитатиінформацію; модифікуватиінформацію; створеннянової/видалення; тимчасовозаборонений; закритидоступ.Післявиходузекранафункціональнихповноважень(натиснувши

клавішуEsc)картинадоступнихпідсистемможезмінитися.Якщовранішенедоступнійпідсистеміз’явивсядоступдобудь-якоїфункції,тоцяпідсистемаодержуєознакудоступності(X);якщовранішедо-ступнійпідсистемібулитимчасовозабороненіабозакритівсіфунк-ції,вонанабуваєстатуснедоступної(пробіл).

Операція “Снять все индивидуальные полномочия доступа к функциям”виконуєтьсяпринатисканнікомбінаціїклавішAlt+F4.

��

ЗагальнІ Правила веДеннЯ нДІ

Функції та призначення підсистеми НДІУІСАОД-БАНКрозробленопотужнийблокнормативно-довід-

ковоїінформації(НДІ)—умовнопостійноїізмінноїінформації,щовключаєнеобхіднідовідникиікласифікатори.Вонибагаторазовови-користовуютьсянастадіївведенняіконтролюінформаційнихполівдокументівтаінформаційнихзапитів,привидачізвітнихформ,атакожпідчасвиконаннярізнихавтоматизованихфункційбанку,включаючифінансовітрансакції,прийом/передачуінформаціїзканалівзв’язку.

Основнепризначення довідників: стандартизаціяоб’єктівоблікуІСАОД-БАНКібезумовнеза-

стосуваннярозробленогостандартунавсіхділянкахвведеннята обробки документів та під час виведення інформаційнихповідомлень;

застосуваннявусіхфайлах,документах,структурахіокремихполях єдиної термінології та значень показників і реквізитівоблікових об’єктів системи, єдиної області допустимих зна-чень,правилвведенняіконтролю;

здійсненнявибіркитекстовихзначеньвідповіднодовведеногокодуоб’єктаоблікудлязновуформованихдокументів,файлівівідомостей;

застосуванняєдиногоконтролювикористовуванихполівфай-лівідокументівзобластідопустимихзначеньНДІ;

використаннякласифікаційнихознакНДІ дляпобудовивсі-лякихзапитівіагрегатуванняданих,дляформуваннястатис-тичноїтадержавноїзвітності.

Створення, редагування, використання довідниківУсіфункціїізсупроводженнянормативно­довідкової інформації

зосередженівкількохпунктахголовногоменюсистеми.Усідовідникиумовноможнарозподілитинатакі: довідникизагальногокористування,наприклад,Банки,План

Счетовтаін.; довідники,щомістятьінформаціюзконкретногобанку:Юри-

дические Лица, Физические Лица, Контрагенты, Персоны, Объекты инкассации, Должности в банкетаін.;

внутрішньосистемні довідники, використовувані програмамикомплексупривведенні/обробцірозрахунковихдокументів.ЦедовідникименюТехнология 2-й руки: Виды РД, Типы Полей,

��

Статусы РД, Источники РД тощо.Довідники цьогоменюпос-тавляються настроєними на поточний стан програмного забез-печеннясистеми,коригуютьсязаузгодженнямзпідприємством-розробникоміпризначенідлянастроюваннятехнологіївведенняйобробкирозрахунковихдокументівуконкретномубанку.

Під час виконання кожна зфункційформує екран переглядуоб’єктівдовідникасписком,щонаведенийнарис.6.4.

----------------------- п р о с м о т р -------------------¬¦Поле1 Поле2 ... ПолеN ¦+----------------------------------------------------------+¦ ¦¦99999 xxxxx ... jjjjjj ... ¦¦ ¦¦................ ¦¦99999 xxxxx ... jjjjjj ... ¦¦ ¦L------------------------------------------------------------

Рис. 6.4. Екран перегляду об’єктів довідника списком

Введенняновогооб’єктазекранаПросмотрспискомздійснюєтьсянатисканнямклавішіF5.Вибірцьогорежимувідкриваєекран(рис.6.5),призначенийдляформуванняновогозаписуоб’єктаНДІ.

------------------------- в в о д --------------------------¬¦ Наименование Справочника ¦+-----------------------------------------------------------+¦Поле1 <........> ¦¦................. ¦¦ПолеN <...........> ¦L------------------------------------------------------------

Рис. 6.5. Екран введення нового об’єкта довідника

Заповненняостанньогополявведеннянатакомуекраніприво-дитьдопоявимиготливогоповідомленняуверхньомурядкуекра-на:Запись сформирована.Прицьомувнижньомурядкуекраназ’являєтьсяпідказка:F8 Запись.

НатисканнямфункціональноїклавішіF8 робитьсязаписновогооб’єктаНДІвБД.ВідмовавідзаписуздійснюєтьсязадопомогоюклавішіEsc.

РежимКорректированиевикликаєтьсязпереглядуспискувибо-ромвідповідногорядкаінатисканнямклавішіEnter,післячоговід-криваєтьсяповноекраннийпереглядоб’єктаізадопомогоюклавішіF7 відкриваєтьсярежимкоригування.Слідзазначити,щовидаленнязаписівНДІздійснюєтьсятількиврежиміповноекранногопереглядуоб’єктаспільнимнатисканнямкомбінаціїклавішCtrl+F10.Дляпід-твердженнявидаленняпісляпоявизапиту:

��

Удалить объект НСИ?необхіднозновуповторитинатисканнякомбінаціїCtrl+F10.

КомбінаціїклавішCtrl+F5іCtrl+F6даютьзмогуперейтидопере-гляду/редагуванняінформаціїзкодівчианалізутипівкомунікацій.КомбінаціяклавішCtrl+F2векраніпереглядуспискудаєможливістьвикликативікновстановленнякритеріїввідбору/сортуваннязаписівдовідника(рис.6.6)дляформуваннясписку.

---------------------------- п р о с м о т р ----------------------¬¦ Поле1 Поле2 ... ПолеN ¦+------------------------------------------------------------------+¦ г===================¬ ¦¦ 99999 xxxxx .. ¦ 1 - по критерию 1 ¦ . jjj ... ¦¦ ¦ 2 - по критерию 2 ¦ ¦¦ ........... ¦ ... ¦ ¦¦ ¦ ¦ ¦¦ ¦ i - по критерию i ¦ ¦¦ ¦ Начальное значение <..........> ¦ ¦¦ ¦ ¦ ¦¦ L====================- ¦¦ 99999 xxxxx ... jjjjjj ... ¦L-------------------------------------------------------------------

Рис. 6.6. Вікно встановлення критеріїв відбору/сортування записів довідника

Типовийекранвстановленнякритеріївнаведенонижче:-------------------------------¬¦ 1 - По номеру ............. ¦¦ 2 - По краткому наименованию ¦¦ 3 - По полному наименованию ¦¦ ¦¦ Значение:<..............> ¦L------------------------------

Натисканнямклавіші1вибираєтьсясортуванняспискузачис-ловимключем,починаючизізначенняключа<NNNN...>.Якщозна-ченняключаневводити,апростонатиснутиклавішуEnter,тосписокпочнетьсязмінімальногозначенняключа,із’явитьсяповнийперелікоб’єктівНДІцьоготипу.Вибірдругогочитретьогорежимівсортуван-няспискуозначаєвстановленняпошуковогокритеріюдляконтекст-ногопошуку.ПрицьомувполіЗначениеможнаввестидодвадцятибуквено-цифровихсимволів,щостановлятьпошуковийобраздляконтекстногопошуку.

ЯкщожпростонатиснутиклавішуEnterбезвведеннябудь-якогокритерію,товспискуз’являтьсявсіоб’єктиНДІвибраноготипувпорядкуїхфізичногорозміщеннявдовіднику.

��

Пересуванняуспискуздійснюєтьсяклавішами↑,↑ дляпереходунаодинзапис,HomeіEndдляпереміщеннявідповіднонапершийіостаннійзаписиекрана,клавішамиPage DownіPage Up—длязміниекранаірухузаспискомвнизчивверхна19записів.ВибірзаписудлядетальноїроботизнимздійснюєтьсянатисканнямклавішіEnter. КомбінаціяклавішCtrl+F4даєзмогупідрахуватикількістьзаписівудовіднику.

Питання для самоконтролю

1. ЯкзапуститиОДБвІСАОД? 2. ЯкийтипінтерфейсукористувачавикористовуєтьсявІСАОД? 3. Якіосновні“гарячі”клавішівизнаєтевІСАОД? 4. Як і ким встановлюються повноваження груп користувачів в

ІСАОД? 5. ЯкіхтоможескинутипаролькористувачавІСАОД? 6. Якимчиномможнаввійтивдетальнийпереглядінформаціїпро

певногокористувачавІСАОД? 7. Якзмінюютьсязначенняуполяхбінарногохарактеру(прапорцях)

вІСАОД? 8. Якіповноваженнякористувачащододоступуможнавибратив

ІСАОД? 9. ЯквиконуєтьсяопераціяСнять все индивидуальные полномочия

по доступу к функциямвІСАОД?10.ЯкеосновнепризначеннядовідниківвІСАОД?11.ЯкимиможутьбутидовідникивІСАОД?12.Якідовідникипризначенідлянастроюваннятехнологіївведення

таобробкирозрахунковихдокументіввІСАОД?13.Якіметодиформуванняновогозаписуоб’єктаНДІвикористо-

вуютьвІСАОД?14.Як викликається режимКорректирование для об’єктаНДІ під

часроботивІСАОД?15.Яквикликаєтьсявікновстановленнякритеріїввідбору/сортуван-

нязаписівдовідникадляформуванняспискувІСАОД?16.Якіклавішідаютьможливістьпересуватисьуспискунаекранів

ІСАОД?

��

Розділ 7

рОБОта у ПІДсистемІ “КлІєнти” в ІсаОД

План розділу

Призначення та функції підсистеми “Клієнти”Робота з базою клієнтівВідкриття особових рахунків клієнтів банкуВикористання конструктора ОР при створенні номера рахунка

РезюмеРозділприсвяченоописуроботивпідсистемі“Клієнти”вІСАОД.

ПриЗнаЧеннЯ та фунКцІї ПІДсистеми “КлІєнти”

Підсистема“Клієнти”орієнтовананароботузюридичнимитафі-зичнимиособамиібанками—супроводженнядовідниківклієнтів,досьєюридичнихіфізичнихосіб.

Основніфункціїпідсистеми: веденняжурналівновихклієнтів ікоригуваннязаписівщодо

існуючихклієнтів; веденняпараметріваналітичногооблікудляформуванняста-

тистичноїзвітності; настроювання параметрів для робіт з підсистемою “Банк —

Клієнт”.

рОБОта З БаЗОЮ КлІєнтІв

УсіхучасниківсистемизанесенодопунктуменюПерсоныпідсис-теми“Клієнти”.

ЗанесеннякористувачівдоБД:Клиенты * Персоны (F5)КористувачісистемиреєструютьсявпунктіменюПерсоны,потім

необхіднозареєструватиїхупунктіменюАБД * Пароли/Полномочия.

��

Залежновід їхніхфункційвониреєструютьсявпунктахменюЮр.лицаабоФиз.лица,післячогоавтоматичнопотрапляютьуПер-соны.РедагуванняздійснюєтьсязадопомогоюклавішіF7.

вІДКриттЯ ОсОБОвих рахунКІв КлІєнтІв БанКу

Відкриття та закриття особових рахунків клієнтів банкуВведенняновихособовихрахунків(ОР)виконуєголовнийбух-

галтербанкувпунктіЛС * Открытие новых счетов.ПідчасвходудофункціїОткрытие новых счетов з’являється

екран,денеобхіднозазначититакіреквізитирахунка,щойоговід-кривають: Валюта — клавішею Пробіл вибирають Нац/Ин. Якщо ви-

брано іноземну валюту, то в наступному полі за допомогоюклавішіF2 вибираютьпотрібнийкодвалюти;

Клиент(5цифр)—цереєстраційнийномерклієнтаубанку.Дляпошуку клієнта в довідниках потрібно натиснути клавішу F2 —відкриєтьсявікнодлявиборудовідника.Уцьомувікніклаві-шеюПробіл вибирається одне з можливих значень (Юр.лицо,Физ.лицо,Банк,Наш банк,Частный Предприниматель,Вынос-ное Рабочее Место).ПіслянатисканняклавішіEnter будезап-ропонованевікнодляконтекстногопошуку.Уполетребаввестишаблондляпошуку.Пошукєконтекстнозалежним,наприклад,введеннясимволівКООПвідбираєусіхклієнтів,унайменуванніякихєКООП.Урезультатіпошукунаекраніз’явитьсясписоквідібранихклієнтів.ПіслявиборунеобхідногоклієнтанеобхіднонатиснутиклавішуEnter.Якщовполіпошукунічогоневведе-но,аленатиснутоклавішуEnter,тоз’явитьсяповнийсписокусіхклієнтів,зареєстрованихдопоточногочасувбанку;

Счет (14цифр)—ценомер особового рахунка клієнта.Вка-зуєтьсяномербалансовогорахунка4-гопорядку(задопомо-гою клавішіF2 вибір БР4 з довідника). Потім у 9-значномуполіаналітикиОРнатисненнямклавішіEnter проставляєтьсянайближчийвільнийномерзгіднозмаскоюконструктораОР.Для одного клієнта є допустимим однаковий номерОР для

��

різнихкодіввалют.Наприклад,якщовклієнтаєномеруна-ціональнійвалютітайомувідкриваютьрахунокуінвалюті,тодляньогобудезапропонованийтойсамийномер;

Тип—типОР(2цифри).ПринатисканніклавішіF2 надаєтьсявибірзначеньтипівОР;

Вид секретности счета маєдваможливізначення—Без сек-ретности та Секретный. У першому випадку повноваженнядоступудоОРвстановлюютьсяузвичайномупорядку,тобтодоступдоОРмаєтількивідповідальнийвиконавець,заякимзакріпленийОР, а також ті виконавці, яким призначені пов-новаження зацимОР(чи заБР, доякоговходитьОР).ПризначенніСекретныйдоступдоОРмаєтількивідповідальний виконавець,заякимзакріпленийОР,ітівиконавці,якимпри-значені спеціальні повноваження за цимОР. Інші виконавцімаютьправа“аналітичногочитання”цьогоОР—вонибачатьтількичисловуінформацію.

Післявведенняцихполівпропонуєтьсяформавведення,щовід-повідаєвстановленимвищезначеннямполів.Наекраніпотрібноза-повнититакіреквізити: Назначение(50буквено-цифровихсимволів)—цепризначен-

ня(аналітика)особовогорахунка; Дата открытия — дата відкриттяОР у форматі дд/мм/рррр

(натисканнямклавішіEnter —поточнадата); Основание для открытия(до10буквено-цифровихсимволів)

—потрібнийдовільнийтекст,наприклад,Заява.ПоляНазначение,Дата открытия,Основание для открытия

обов’язковідозаповнення.Описанінижчеполяпред’являютьсядозаповненнязалежновідтого,

чивстановленівонивдовідникутипів ОРдляцьоготипурахунка.Тип для ГНИ(2цифри)—типОРдляподатковоїінспекції(заклаві-

шеюF2—вибірздовідника).Якщовцьомуполіпроставлений0,тоін-формаціязданогорахункавзвітдляДПІневключається.

Субкорсчет(9цифр),прийогонепорожньомузначенніпроводкивиконуютьсяненацейОР,анасубкоррахунок.Такимчином,якщодляОРзаповненеполеСубкорсчет,натакомуОРзавждибудутьну-льові обороти.

Символ(3цифри)—символзвітності.Канал репликации—позначкавстановленогозв’язкуміжоб’єктом

реплікації(уцьомуразірахунком,щообслуговуєтьсявагентстві)і

100

агентством.Однеагентство—одинканал.Убанкуможебутикількаагентстві,відповідно,кількаканалівреплікації.Каналиреплікації(номерканалуіназваагентства)заповнюютькористувачівдовідни-ку2019“Каналы репликации”(режимНСИ*Ведение ЗСС).ЦейдовідниквикликаєтьсявданомуполінатисканнямклавішіF2.

Подразделение — зазначається для рахунків витрат/збитківпідрозділівбанку.

Задерживать РД до квитовки—маєдваможливізначенняТак/Ні.Цяознакавстановлюєтьсядлятранзитногорахунка.ТранзитнийОРмаєбутивідкритийзтипомрахункаВнутрибанковский ЛС.ПідчасзакриттядняоплаченіРД,щонемаютьознаки“невидаляти”,видаля-ютьсязБДіпереміщаютьсядоархівуРД.ЩобпочатковіРД,оплаченінатранзитнийрахунок,небуливилученізБДдоуспішноїквітовки,необхідно,абипідчасоплатинатранзитнийрахунокдокументиодер-жувалиознаку“невидаляти”.ДляцьогонеобхіднодлятранзитногорахункавстановитиознакуЗадерживать РД до квитовки.

Отв. исполнитель(5цифр)—обов’язковеполедлявведеннякодувиконавця.НатискаючиклавішуEnter,можназнайтинеобхідноговідповідального виконавцязадопомогоюконтекстногопошуку.Дляцьоготребаввестиуполі,щоз’явилося,початковібуквипрізвищата/абоіменіта/абопобатьковівідповідального виконавця.Урезультатіпошукунаекраніз’явитьсясписоквиконавців,ПІБякихзбігаєтьсяспошуковимшаблоном.ВибірнеобхідноговиконавцяздійснюєтьсянатисканнямклавішіEnterувідповідномурядкуспискувідібранихвиконавців.ПрицьомукодвиконавцяпереноситьсядополяОтв. исполнитель.Якщопошуковийшаблоннезаданий,тобтотількина-тиснутоклавішуEnter,тонаекранібудевідображенийповнийспи-сокусіхвиконавців,зареєстрованихдопоточногомоментувсистемі.

Надругомуекрані(Доп. параметры)введенняОРзаповнюютьсянаведенінижчеполя:

Операции по ЛС—маєтриможливізначенняНет, Овердрафт по лимиту таОвердрафт по остатку,якізмінюютьсяклавішеюПробіл.Полевизначаєдозвіловердрафтузарахунком.

Утомуразі,якщовстановленароботазовердрафтом(якзалімі-том,так ізазалишком),дозаповненняпропонуєтьсяполеЛС по овердрафту — овердрафтныйдлявведенняномераовердрафтногорахунка,наякийпідчасзакриттяоперднябудеперекинутечервонесальдо.Якщоовердрафтвстановленийзалімітом,тодляОРможнавстановитипрямийлімітовердрафтувполіЛимит овердрафта,уме-

101

жахякогоможнапрацюватизацимрахунком.Якщоовердрафтвста-новленийзазалишком(надепозитномурахунку),тодляцьогоОРпотрібновстановитизв’язокздепозитнимрахунком,умежахзалиш-кунаякомуклієнтможепрацюватизовердрафтом,щовідкриваєтьсязаОР.ЛімітовердрафтубудевизначатисязалишкомцьогоОР.

ДлявведенняномерадепозитногорахункаклієнтупропонуєтьсявікноЛС по овердрафту — депозитный.Увікнівведеннянатискаю-чиклавішуF2можнапереглянутирахункиклієнта.

Параметр R011(1символ)—цеполеR011довідникаKL_R011.Використовуєтьсядляформування звітностіНБУ.Цядодатковаінформаціявводитьсяпривідкриттірахунківпролонгованоїіпро-строченоїзаборгованості,нарахованихвідсотків,простроченихна-рахованихвідсотківтощо.Параметрвказуєнарахунок,деспочаткувиконувавсяобліксуми(наприклад,длярахунківпролонгованоїіпростроченоїзаборгованості),абозякогорахунканарахованосуму(наприклад,длярахунківнарахованихвідсотківіпростроченихна-рахованихвідсотків).

Параметрзаповнюєтьсязгідноздовідником2041(уменюВедение ЗСС),який,усвоючергу,міститьінформаціюдовідникаНБУKL_R011.ДляодногоБР4цейдовідникможеміститикількарядківвиду: 20461 Пролонгированная задолженность по к/с кредитам за 20462 Пролонгированная задолженность по д/с кредитам заПринатисканніклавішіEnterназаписувідкриваєтьсяекранпере-

глядузаписудовідника2041.Удовіднику2041: перші4цифриполяБР4+R011(цеполеR020)—цебалансові

рахунки пролонгованої і простроченої заборгованості, нара-хованихвідсотків,простроченихнарахованихвідсотківтощо,дляякихізаповнюєтьсяполеR011;

останняцифраполяБР4+R011 —значенняпараметраR011; полеНазвание—найменуванняпараметраR011; полеБР4(цеполеR020R011довідникаНБУ)—можливізна-

ченнярахунка,наякомуспочаткувиконувавсяобліксуми,абозякогорахунканарахованосумутощо.

Таким чином, якщо відкривається рахунок по БР4 2046Пролонгированная задолженность по кредитам,товполіR011будезапропонованийекран: 1 2040 Пролонгированная задолженность по к/с кредитам: 2 2045 Пролонгированная задолженность по д/с кредитам:

102

де1і2—варіантизначеньR011відповіднодляпервиннихБР42040та2045.

ПараметрR011заповнюєтьсятількидляБР4,якізазначенівпер-шихчотирьохзнакахполяБР4+R011довідника2041.ТребавибратипотрібнийпараметрізадопомогоюклавішіEnterперейтидозапов-неннянаступногополя.

Параметр R013(1символ)даєможливістьвстановитиінформа-ціюзрахунказподіломзалежновіданалітичногорахунка.Параметрзаповнюєтьсязгідноздовідником2040Дополнительная информация к счетам — параметр R013(уменюВедение ЗСС),який,усвоючер-гу,міститьінформаціюдовідникаНБУKL_R013:перелікбалансовихрахунківзможливимизначеннямипараметраR013(балансовірахун-ки—див.першічотирицифриполяБР4+R013)—полеR020;можливізначенняпараметра—див.останнюцифруполяБР4+R013значенняпараметраR011.

ДляодногоБР4цейдовідникможеміститикількарядківтакоговиду: 74021 В фонд Чернобыля; 74029 Другие начисления.Наприклад,длярахунка7402“Іншіобов’язковінарахуванняназа-

робітнуплату”дляформуваннязвітності2-КБнеобхідновиділитиокре-монарахуваннядофондуЧорнобилятаіншінарахування.Удовіднику2040зацимрахункомєдвазаписи:дляпершогозаписуR013приймаєзначення“1”—дляподанняокремоюсумоюнарахуваньдофондуЧор-нобиля,длядругогозаписуR013=9—дляподаннясумусіхіншихнара-хуваньзацимрахунком.

ПараметрR013заповнюєтьсятількидляБР4,щозазначенівпер-шихчотирьохзнакахполяБР4+R013довідника2040.

Лимит овердрафта (15 знаків) показує дозволений овердрафтзацимрахунком.Полепред’являєтьсядо заповненняв томуразі,якщовполіОперации по ЛСустановленезначенняОвердрафт по лимиту.

Крімтого,дозаповненняможутьбутизапропонованітакіполя: Вид расчетов:тількидляБР4“Средства в расчетах”,щоперелі-

ченівдовіднику2012“Список БР4 Средства в расчетах”; Признак налогообложения—длярахунків6-гоі7-гокласів; Код строки в налог. декларации банка(символьнеполе)—для

рахунків6-гоі7-гокласів;

10�

Номер строки в форме 2—длярахунків6-гоі7-гокласів; Символ бюджетной классификации доходов—пропонується

тількидляБР42500, 2510.ДляБР42510—довідка згідно здовідником2014“Символ банка бюджетной классификации доходов”,дляБР42500—згідноздовідником2031;

Источники формирования—поледоступнедляроботизбудь-яким БР4 з розділу 25. У цьому полі пропонується довідказгідно з довідником2013 “Источники формирования счетов Госбюджета”.

ЯкщовдовідникуТипы ЛСдляданоготипурахункавстановленоформуваннязаписупроцентноїставки(уполіТип проц. ставкизазна-ченоОДНА ПРОЦ. СТАВКАабоПО ДИАПАЗОНАМ СУММ),топіслязаповненнядругогоекрананадаєтьсяекранвведенняпроцентноїставки.ЯкщодляданоготипуОРзазначаєтьсяфіксованапроцентнаставка,тонаекранівведеннязаповнюютьсяполяДата процентной ставкиіВеличина проц. ставки.ЯкщодляданоготипуОРустановле-неформуванняпроцентноїставкиПо диапазонам сумм,тонаекранівведеннятребазаповнититількиполеДата процентной ставки, аВеличина проц. ставкизазначаєтьсядлявідповіднихдіапазонівсумзалишкунарахунку.

ПіслявведеннявсієїінформаціїнатисканнямклавішіF8здійс-нюєтьсязаписрахункадоБД.Післязаписупідномеромрахунканаекранавтоматично(згіднозпланомрахунків)виводитьсяйогоха-рактеристика: А—активний; П—пасивний; А-П—активно-пасивний.ПідчасвідкриттяОРдляклієнта,якийужемаєрахунокзтаким

самимномером,алеіншимкодомвалюти,автоматичнозаповнюютьсяполя,щоєзагальнимидлярахунківзоднимномером: призначення; тип; типдляДПІ; субкоррахунок; підрозділ; каналреплікації; символбюджетноїкласифікаціїдоходів; ознакаоподатковування.

10�

Перегляд і коригування записів ОРУменюЛичные счетареалізованотакірежимиперегляду/кори-

гуванняособовихрахунків: переглядОР; переглядОРзаБР; переглядспискуОР; переглядОРзасубкоррахунками; переглядісторіїОР; коригуванняОР.Уцихжережимахздійснюєтьсявведенняокремихдодаткових

реквізитіврахунка.Відповідальнівиконавці,працівникивалютноговідділуікасив

пунктахменюЛичные счетаможутьодержатиінформаціютількизазакріпленимизанимиособовимирахунками(рахункизакріплю-ютьсяпідчасвідкриттяОР),атакожзарахунками,доступдоякихустановленийїмурежиміПароли/полномочия.Зазамовчуваннямвідповідальнівиконавці,заякимизакріпленіОР,маютьдоступначитаннясвоїхрахунків(якщодоцихрахунківневстановленііншіповноваженнядоступу).

ЗалежновідрівнясвоїхповноваженьдоступудоОР(чиБР)ко-ристувачможенавсіхекранахпереглядуОРвиконатитакідії: зарівняАналитическое чтение ЛС:переглянутиосновніреквізи-

тирахунка,оперативнуінформаціюзрахунка(обороти,залишкитаіншуцифровуінформацію),алеінформаціяпроклієнта(поляРегистрационный номер Клиента, Наименование Клиента іНазначениесчета)непоказуєтьсятакоригуванняреквізитівОРнедоступне;

за рівняПолное чтение ЛС: переглянути всю інформацію зособовогорахунка,аленеможнакоригуватизаписиОР;

за рівня Модификация реквизитов ЛС: переглянути всюінформацію з особовогорахунка, коригуватиреквізитира-хунказурахуваннямвстановленихпараметрівкоригування;аленеможнавідкриватиновірахункитавидалятизакритірахунки;

зарівняОткрытиеновых ЛС и/или Удаление ЛС:перегляну-тивсюінформаціюзособовогорахунка,коригуватиреквізитирахунказурахуваннямустановленихпараметрівкоригування;відкриватиновірахункиівидалятизакритірахунки.

10�

Перегляд оперативного стану ОРЩобпереглянутиоперативнийстанОР,необхідновпідсистемі“Осо-

бовіРахунки”вибратипотрібнийрахунок(Просмотр ЛС, Просмотр ЛС по БР)і,натиснувшиклавішуF4,переглянутиоперативнийстанособовогорахунка:вхіднізалишки,поточніоборотиівихіднесальдо.

виКОристаннЯ КОнструКтОра Ор При ствОреннІ нОмера рахунКа

Заправиламидіючогопланурахунків,номерОРскладаєтьсязтакого: чотирьохцифрномерабалансовогорахункаБР4; контрольногорозряду; дев’ятизнаків—інформаціїзаналітичногорахунка.Конструкторрахунківпризначенийдляформуванняструктури

номераОР—останніхдев’ятизнаківОР(надалі—маски).Мас-кавизначаєправилаформуванняномерарахунка(останніхдев’ятьзнаків)підчасвведенняновихособовихрахунків.Маскаможебутисформованадлякласуновогопланурахунків,розділучигрупидляконкретногоБР4.

Встановленоієрархіюмасок,щовідповідаєієрархіївпланірахунків:класрозділгрупаБР4.Маска,установленанаверхньомурівні(наприклад,длякласуБР),

діятименавсінижнірівні(розділи,групи,БР4),щовходятьдонього.Якщомаскавстановленатакожнаодномузнижніхрівнів(наприклад,длярозділу),тосамецямаскадіятименавсінижнірівні(групи,БР4).

ПривходідорежимуконструкторапропонуєтьсясписокномерівБР1(клас).Перейтидонаступногорівня(уцьомуразі—дорозді-лу)можна,натиснувшиклавішуEnter.Залежновідпоточногорівняуверхнійчастиніекранарозміщеносписоккласів,розділівчигрупБР4.Унижнійчастиніекрана—маскаОР,щовідповідаєвибраномуБР.Зазамовчуваннямвикористовуєтьсямаскаnnnnnnnnn.

Керуючіклавіші: F7—коригуваннямаски; Ctrl+F10 —відмова.Для встановлення маски потрібно встановити курсор на БР

потрібногорівня,натиснутиклавішуF7 іпотімуполіСтруктура номеранастроїтимаскуОР.Длязаповненняцьогополяможнабагато

10�

разіввикликатидовідник(клавішеюF2)івставлятикодиздовідникадополявпоточнійпозиціїкурсору(клавішеюEnter).

Длямаскивикористовуютьсятакісимволи: n—цифрапорядковогономераОР(довільнацифра); # — цифра порядкового номераОР із лідируючими нулями

(довільнацифра); c—цифраномераклієнта; t—типклієнта,можеприйматитакізначення:

- 0—юр.особи;- 1—фіз.особи;- 2—банки;- 3—поточнийбанкдляприв’язкивнутрішньобанківськихра-хунків;

- 4—приватніпідприємці;- 5—виносніробочімісця;

vvv—кодвалюти; 0–9—фіксованацифра.Символиn, #, сповиннірозташовуватисяпідряд.Символvvv

вважаєтьсянеподільним.Відмінністьnвід# така:нехайкодклієнта6789,задаєтьсяпо-

рядковийномеррахунка12.ДлямаскиccccnnnnномерОРмати-мевигляд678912,длямаскиcccc####номерОРматимевигляд67890012.

ПідчасвідкриттяОРтаприформуванніномераОРмаскубудевзя-тоізнайнижчогорівня,дляякоговонавстановлена.Наприклад: маскавстановленадлякласу2:cccc####; маскавстановленадлягрупи260:1ccccnnn.ДляОРізБР42600номерформуватиметьсязамаскоюдлягру-

пи260.Якщодляпевногооб’єктаневстановленамаска,тодіємаска“за

замовчуванням”,тобтомасказодногозверхніхрівнів.Якщомас-каневстановленадлянайвищогорівня(длякласу), тодіємаскаnnnnnnnnn.

Длякожноїмаскипотрібнозадатиструктуруключасортування(надалі—ключ).КлючзадаєпорядокпроходженняцифрномераОР,сформованогодлявідповідноїмаски,длясортуванняОРурізнихна-борах.Підчаспереглядутавиведеннязвітівособовірахункибудутьрозташованізазростаннямключасортування.Рекомендуєтьсядо-тримуватисяавтоматичногоформуванняключа.

Питання для самоконтролю

1. Якепризначенняпідсистеми“Клієнти”вІСАОД? 2. Якіосновніфункціїпідсистеми“Клієнти”вІСАОД? 3. ЯкзаносятькористувачівдоБДвІСАОД? 4. ЯкздійснюєтьсяредагуваннякористувачіввІСАОД? 5. ЯкіхтовводитьновіособовірахункивІСАОД? 6. Яким чином можна ввійти до пошуку клієнта в довідниках в

ІСАОД? 7. ЯквибираєтьсязначенняздовідникауполяхвІСАОД?

10�

Розділ 8

ПІДсистема “ДОгОвОри” в ІсаОД

План розділу

Призначення та функції підсистеми “Договори”Порядок оформлення договорівПоняття платіжного календаряРобота с договорами та відсотковими ставками

РезюмеРозділприсвяченоописуфункціїтатехнологіїроботипідсистеми

“Договори”вІСАОД.

ПриЗнаЧеннЯ та фунКцІї ПІДсистеми “ДОгОвОри”

Кредитно-депозитне обслуговування банку забезпечується вІСАОД-БАНКроботоюпідсистем“Договори”і“Розрахунково-ка-совеобслуговування”.

Підсистемаведення договорів клієнтівбанкупризначенадляви-конаннятакихфункцій:

1.Облікіреєстраціядоговорів,укладенихклієнтамизбанком.Обробляютьсядоговорирізнихтипівякунаціональній,таків

іноземнійвалютах.Набіртипівоброблюванихдоговоріввизначаєть-сядовідником“ТипиДоговорів”зможливістюнастроювання.Пере-дбаченотаке: веденнякредитнихдоговорів, договорівкредитноїлінії,між-

банківськогокредиту,дозапитання,депозитних,міжбанківсь-кого депозиту, господарських договорів, договорів короткогоміжбанківськогокредиту(кредитиовернайт)ікороткогоміж-банківськогодепозитутаін.;

введення,переглядікоригуванняреквізитівдоговорів; строкиведеннядоговоруіприйняттярішеньщодойогостану

(підписання договору, пролонгація, прострочення, завершен-

10�

ня,створеннядодатковихугодпідчасзмінреквізитівдогово-ру:відсотковихставок,умовзадоговоромтощо).

автоматичнепідтриманнязв’язківміждоговороміособовимирахункамиклієнта,щовідносятьсядодоговору;

введенняінформаціїздодатківдодоговору(додатковіугоди,договоризастави,поручительства,страховісвідоцтва,експерт-нідовідки/висновки,записки/коментарітаін.);

відстеженнястанузабезпеченнякредиту(застав)укредитномудоговорі; забезпечення зв’язкукредитнихдоговорів з догово-рамизастави,щовраховуютьсявпідсистемі“Позабалансовий облік”;

веденняплатіжногокалендарядодоговоруякучастиніплано-ванихетапів,такіфактичноговиконання,фіксованогоавтома-тичнозапроводкамиопеpдня.

2.Поділправдоступудодоговорів.Залежновідправдоступудофункційсистеми(щонастроюються)

виконавецьможе: бачитиікоригуватитількисвоїдоговори; бачитивсідоговори,акоригуватитількисвої; бачитивсідоговори,аленічогонекоригувати(керівніособи).3. ПобудовазвітнихформдляНБУ.4. Веденнясистемишаблонів(щонастроюються),текстівдого-

ворівізасобівїхприв’язкидодіючихдоговорів.5.Длякредитнихінспекторівікерівногоскладубанкуреалізова-

нийінтерфейс,щодаєзмогуодержатиповнийаналізстанукредитно-гоідепозитногопортфелівбанкуврізноманітнихрозрізах: завалютами; завидами(довгострокові,короткострокові,пролонговані,про-

строчені,клієнтські,міжбанківські); затермінами; урозрізісередньозваженихвідсотковихставокзавидами; заособовимирахунками; задоговорами.6.Зведенийплатіжнийкалендарзавсімадоговорамиякзафактом

виконання,такізапланованимиетапами.Підсистема “Розрахунково-касове обслуговування” (РКО)в

частинікредитівідепозитівпередбачаєвиконаннятакихфункцій: стягненнявідсотківзакористуваннякредитами; виплатабанкомвідсотківзакредитовізалишкинадепозитних

рахункахклієнтів.

110

ДлязабезпеченняцихфункційпідсистемаРКОвиконує: розрахуноквідсотків; імітаціюрозрахункувідсотків; ведення журналу нарахованих відсотків з накопиченням іс-

торіїнарахувань; веденнякалендаряРКО; автоматичнепородженнядокументівназарахуваннявідсотків

задепозитнимирахункамиісписаннякоштівзакористуваннякредитами;

переглядвиплатвідсотківзазалишкинаОРістягненьвідсо-тківзакредити;

формуваннядовідокпоРКОзаклієнтами; формуваннявідомостейрозрахунковихдокументівпоРКО.Зарозрахованимивідсоткамиавтоматичнопороджуютьсявід-

повідніплатіжнідокументи,заякимиможнаприйнятиоднеіззазна-ченихрішень: оплатити; відхилитиоплату; поміститинакартотеку2; передатинарозглядвідповідальномувиконавцю.Дляпородженнятаобробкитакихдокументіврозробленеспеціалі-

зованеробочемісцевідповідальноговиконавця(режимОбработка).

ПОрЯДОК ОфОрмленнЯ ДОгОвОрІвУсистемірекомендованийтакийпорядокоформленнядоговору.Післяприйняттябанкомрішенняпронаданнякредитуекономіст

готуєкредитнийдоговірудвохекземплярах.Підчаспідготовкидоговорувикористовуєтьсяформа,схваленаюридичноюслужбоюбанку.ВсіформидоговорівпопередньовведеніврежиміДоговор*Шаблоны Договоровіможутьбутироздрукованізцьогорежиму:натисканняклавішіEnterназаписуформидоговоруінатисканняклавішіF9—друк.Алевцьомуразідоговірбудероздрукованобезреквізитівклієнтів.

Щоброздрукуватиформудоговорузреквізитамиклієнта,потрібно: зареєструватиклієнтавбанку(уменюКлиенты).Можнаофор-

митидоговірнеповністю(ввестичастинуреквізитівклієнта,наприклад,беззазначенняпозичковогорахункаірахункана-рахованихвідсотків),натиснувшиклавішуF5(новийзапис)урежиміВедение договоров;

111

роздрукуватитекстдоговорузреквізитамиклієнта.ДляцьогопотрібновцьомужрежиміВедение договоров підчас перегля-дуспискудоговорівнатиснутикомбінаціюклавішCtrl+Enterназаписуцьогодоговору.З’явитьсясписокшаблонів(текстівос-новногодоговоруідодатків),закріпленихзаданимтипомдого-вору.ВибратипотрібнийшаблонізакріпитийогозадоговоромможнанатисканнямкомбінаціїклавішEnter+F8.Тутможнавід-коригуватитекстдоговоруіпотімроздрукуватийого.

Якщотекстдоговоруоформленийвіншийспосіб(невІСАОД-БАНК),тонеобхіднозареєструватиклієнта.Реєстраціяклієнтаздій-снюєтьсяутакийспосіб: утомуразі,якщоКлієнтєновимклієнтомбанку,йогореєстру-

ють у режиміКлиенты *Юр. лица (або в підпунктахФиз. лица,Банки,Предприниматели);

якщорозрахунковийрахунокКлієнтавідкритовіншомубан-ку, необхідно зареєструватийого такожяк контрагента у ре-жиміКлиенты*Контрагенты.

ПідчасзаписуновогоклієнтадоБДавтоматичностворюєтьсядо-говірнаРКОцьогоклієнта(удоговорізаповненіокреміреквізити,алевідсутніпослуги—тарифинаРКО).

КредитнийінспекторвводитьдоговірурежиміВедение договоров (клавішаF5).Зазначаєтьсячастинареквізитівдоговору(типдогово-ру,кодвалютидоговору,номерідатадоговору,реєстраційнийномерклієнтабанкуісумазадоговором),аленевказуєтьсяпозичковийра-хунокірахунокрозрахунку(якщорахункищеневідкрито).Договіродержуєстатус 1,тобтодоговірустадіїоформлення,непроставле-нийосновнийрахунок(длякредитнихдоговорів—позичковий,длядепозитнихдоговорів—депозитнийтощо).

Якщо рахункище не відкриті, головний бухгалтер відкриваєклієнтунеобхіднірахунки(розрахунковий,позичковий,депозитнийтощо).Рахункиможутьбутивідкритіщедовведеннядоговору.

Виконавецьзаноситьномерирахунківудоговіріприймаєрішен-няпропідписаннядоговору(натисканняклавішіF10вноситьзначен-ня“ДОГОВОР ПОДПИСАН”).

Якщодоговіркредитнийізавантаженняпозичкиневиконано,програмапропонуєсформуватидокументназавантаженняпозички.ПринатисканніклавішіF8формуєтьсяоплаченийдокументідоговіродержуєстатус 16“ВЫПОЛНЕНИЕ ПО ПЛАНУ”,апринатис-канніклавішіEscпозичканезавантажуєтьсяідоговіродержуєста-

112

тус 15 “ЗАГРУЗКА ОТСУТСТВУЕТ”(тобтовизначеноосновнийОР,введеноплатіжнийкалендар;прийняторішення“ДОГОВОР ПОДПИСАН”,алезавантаженняпозичкиневиконано).

Якщодоговірдепозитнийізарахуваннявкредитдепозитногора-хунканевиконано,тодоговіртакожодержуєстатус 15 “ЗАГРУЗКА ОТСУТСТВУЕТ”.

ДлякредитнихдоговоріввиконуєтьсязавантаженняпозичкивДтпозичковогорахунка(втомуразі,якщоєвідмовавідформуваннядо-кументаназавантаженняпозичкипідчаспідписаннядоговору).Длядепозитнихдоговоріввиконуєтьсязарахуваннявкредитдепозитно-горахунка.Післязакриттяднятакідоговориодержатьстатус 16 “ВЫПОЛНЕНИЕ ПО ПЛАНУ” (договіроформлений,підписаний,виконанізарахування).

Підчасзакриттяоперднязапускаєтьсяпрограмаb_trendd.exe,щовиконуєавтоматичнуфіксаціюісторіївиконаннякредитнихідепо-зитнихдоговорівзаопераціямипоточногоопердня.

Якщозарахуваннянаосновнийрахунокдоговорубуливиконанідоприйняттярішенняпропідписаннядоговору,топрийогопідписанні(клавішаF10)договірвідразуотримуєстатус 16 “ВЫПОЛНЕНИЕ ПО ПЛАНУ”.

ПОнЯттЯ ПлатІЖнОгО КаленДарЯ

Платіжний календар формуєтьсяавтоматичнопідчасзаписуоформленогодоговорудоБД.Переглядплатіжногокалендаря(за-вантаження-погашення)виконуєтьсяпринатисканніклавішіF6.

Уплатіжномукалендарідоговорувідображаєтьсярух(факт)завсімаосновнимирахункамидоговору(позичкового,пролонгації,про-строчення).Записирухуоб’єднуютьсязадатамитогосамогорахунка.Такожоб’єднуютьсязаписиплануіззаписамирухузапозичковимрахункомзтієюждатою.Всісуминаводятьсятількиувалютідого-ворубезвідображеннявеквіваленті.Унижньомурядкувиводятьсяпоказникиіззростаючимпідсумком.Завжди(длястатусів15...99)формуєтьсярядокстанунапоточнудату,девраховуютьсяоборотизаОРдлянеподільнихрахунків.

Коригуванняпланудіючогоплатіжногокалендаряможливітількичерездодатковуугоду.Коригуютьсятількиплановіпоказники,фак-тичніпоказникивибираютьсязісторіїрухузарахункамидоговоруіфіксуютьсявБДнаприкінціопердня.Длярахунківзкількомадого-

11�

ворамифактичніпоказникивибираютьсязурахуваннямрозподілузалишківзадоговорами.

Фактичніпоказникиможутьнеявнокоригуватисяутакийспосіб: комбінацієюклавішCtrl+F10 —видаляютьсяоборотипозна-

ченогодня; клавішеюF10—видаляютьсязоборотівпозначеногодняне-

реальніобороти.Перенесеннясумнапростроченняіпролонгаціювідображається

вплатіжномукалендарінереальнимиоборотами,щопозначаютьсясимволом“*”іневраховуютьсявнижньомурядку.Можливііншіне-реальніобороти.

КлавішаF3даєзмогупереглянутивсюісторіюдоговору,перера-хованувгривнях,якщодоговірпочавсядопереходунагривню(датавидачікредитуменшедатипереходу),причомупроводкипопереходунепоказуються.Уцьомупомилкиокругленнявраховуютьсявкупо-нах.Якщодоговірпочавсяпісляпереходунагривню,діязаклавішеюF3єнедоступною.

рОБОта З ДОгОвОрами та вІДсОтКОвими ставКами

Введення нового запису договоруВведення нового запису договору виконується натисканням

клавішіF5.Далінеобхідновизначититехнологіюведеннядоговору,початковийвидформивведеннятаконтрольполівдоговору.ДоБДвводитьсякодтипу найменуваннятехнології,якавибираєтьсязна-веденогосписку: кредитна; депозитна; розрахунково-касовеобслуговування; кредитнілінії; короткийМБК; короткийМБД; господарський.Договорирозрахунково-касовогообслуговуваннявцьомурежимі

невводяться(записдоговорунаРКОформуєтьсяпідчасзаписуно-вогоклієнтадоБДурежимахменюКлиенты).Післявиборутехно-логіїведеннядоговорурозкриваєтьсяформавведеннядоговору.Кож-номутипутехнологіїдоговорувідповідаєсвійекранвведення.

11�

Перегляд/коригування тексту договору та його додатківОпераціявиконуєтьсязекранапереглядуспискудоговорівпри

натисканнікомбінаціїклавішCtrl+Enter назаписупотрібногодого-вору.Післяцьогобудезапропонованосписок,щоміститьтекстос-новногодоговоруівсідодатки,щозанимзакріплені.Переглянутитекстдоговоруабододатківможна,натиснувшиклавішуEnterнавід-повідномузапису.Якщоданийдоговірчидодатокнебувприв’язанийдошаблону,тобудезапропонованосписокшаблонів,закріпленихзацимтипомдоговору(згідноздовідникомшаблонів).Вибравшипот-рібнийшаблонінатиснувшикомбінаціюклавішEnter+F8,закріплю-ютьйогозацимдоговором,ітекстдоговоруз’являєтьсянаекранідляперегляду.

Нацьомужекрані,натиснувшиклавішуF9,можнавивеститекстдофайлу,аклавішуF7 — відкоригувати.Крімтого,можнароздруку-ватитекстдоговору(післяйогопереглядудвічінатиснутиклавішуEsc,апотімклавішуF9).Якщовшаблоніневизначенийхочабодинактивнийфрагмент(наприклад,привведеннітекстузфайлу),топрограмінедоступнийтекстцьогошаблону.ТакіфрагментишаблонупотрібновизначитиврежиміШаблоны Договоров.

Відсоткова ставка з рахунка невиплачених відсот-ків, пролонгації і простроченняТакаставкавводиться,якщозазначеновідповіднийрахунок.Від-

сотковаставкаможебутинульовою.Початковезначеннявідсотковоїставкиєнульовимабовибираєтьсязісторіївідсотковихставокосо-бовогорахунканадатудоговору/додатковоїугоди.Введенавідсот-коваставкавважаєтьсядіючоювіддатипочаткудоговоручидатидодатковоїугоди.

Якщозаособовимрахункомвідсутнявідсотковаставканадатупочаткудоговору/додатковоїугоди,з’являєтьсяпопереджувальнеповідомлення:“На дату договора по личному счету не установлена процентная ставка!”

Якщозаособовимрахункомвідсотковаставкавісторіївідсотковихставокособовогорахунканазазначенудатувизначенаівонавідріз-няєтьсявідвведеної,з’являєтьсязапитання:“Зафиксировать процент-ную ставку в истории процентных ставок личного счета?”.Задопо-могоюклавішіF8(підтвердити)новавідсотковаставкафіксуєтьсяв

11�

історіївідсотковихставокцьогоОР.Якщодоговірвводитьсязаднімчислом,авісторіївідсотковихставокзарахункомєкільказаписів,щовідносятьсядоперіодудіїдоговору,тоз’являєтьсязапитання:“Созда-вать дополнительные соглашения на изменение процентной ставки?”.Уразіпозитивноївідповідідоговіродержуєстатус 4.

ВідсотковаставкадлярахунканевиплаченихвідсотківможебутиневстановленавтипіОР.Уцьомуразівонаприймаєтьсянульовоюізмінюватицювідсотковуставкунедозволяється.

Питання для самоконтролю

1. Якепризначенняпідсистеми“Договори”убанківськійінформа-ційнійсистемі?

2. Якіфункціївиконуєпідсистема“Договори”убанківськійінфор-маційнійсистемі?

3. Які можливості надає підсистема “Договори” для кредитнихінспекторівікерівногоскладубанку?

4. Якутехнологічнупослідовністьопераційзабезпечуєпідсистема“Договори”підчасоформленнядоговору?

5. Якатехнологічнапослідовністьопераційупідсистемі“Договори”длядрукуформидоговорузреквізитамиклієнта?

6. Якатехнологічнапослідовністьопераційупідсистемі“Договори”дляреєстраціїклієнта?

7. Якатехнологічнапослідовністьопераційупідсистемі“Договори”длявведенняданих,щодоговірпідписано?

8. Вякомувипадкудоговіротримуєупідсистемі“Договори”статус“ЗАГРУЗКА ОТСУТСТВУЕТ”?

9. Вякомувипадкудоговіротримуєупідсистемі“Договори”статус“ВЫПОЛНЕНИЕ ПО ПЛАНУ”?

10.Щорозуміютьпідплатіжнимкалендаремупідсистемі“Договори”?11.Якпозначаютьсяуплатіжномукалендарівпідсистемі“Договори”

нереальніобороти?12.Якатехнологічнапослідовністьопераційупідсистемі“Договори”

длявведенняновогозаписудоговору?13.Якатехнологічнапослідовністьопераційупідсистемі“Договори”

дляперегляду/коригуваннятекстудоговорутайогододатків?14.Якатехнологічнапослідовністьопераційупідсистемі“Договори”

дляпролонгаціїдоговору?15.Якатехнологічнапослідовністьопераційупідсистемі“Договори”

длявведенняновоївідсотковоїставкидодоговору?

11�

Розділ 9

мІЖнарОДна елеКтрОнна система ПереДаЧІ БанКІвсьКих ПОвІДОмлень

S.W.I.F.T.

План розділу

Системи передачі банківських повідомленьАрхітектура S.W.I.F.T.Підключення до S.W.I.F.T.Безпека в системі S.W.I.F.T. ІІ

РезюмеРозділприсвяченовивченнюпризначеннятаосновнихможливос-

тейміжнародноїелектронноїсистемипередачібанківськихповідом-леньS.W.I.F.T.

встуП

Вимоги до інформаційної безпеки телекомуніка-ційних систем кредитно-фінансової сфериІнформаційнесередовищевзагалітакредитно-фінансовасфера

зокремаєнадзвичайнопривабливимидлякримінальнихструктур.Востаннідесятиріччязростаннязбитків,пов’язанезінформаційноюзлочинністю,сталостійкоютенденцією.

ТелекомунікаційнесередовищеповиннозавимогамиISO(Міжна-роднаорганізаціястандартизації)забезпечити: захистінформації(зметоюзабезпеченняїїконфіденційності,

цілісностітавірогідності)приїїзберіганні,обробцітапередачіпомережах;

підтвердженнясправжностіданих ікористувачів(автентифі-каціясторін,щовстановлюютьзв’язок);

виявленнятапопередженняпорушенняцілісностіданих; захисттехнічнихзасобівіприміщень,вякихобробляєтьсякон-

фіденційна інформація, від витоку інформації за сторонніми

11�

каналамиівідможливовпровадженихутехнічнізасобиелект-роннихпристроївзніманняінформації;

захист програмних продуктів від впровадження програмнихзакладокі“вірусів”;

захист від несанкціонованого доступу до інформаційних ре-сурсів і технічнихзасобівмережі,у томучислі і до засобів їїуправління,зметоюзапобіганнязниженнюрівнязахищеностіінформаціїтасамоїмережівцілому;

реалізацію організаційно-технічних заходів, спрямованих назабезпеченнязбереженняконфіденційнихданих.

Дляреалізаціїзазначенихвимогінформаційноїбезпекивикорис-товуєтьсякомплексапаратно-програмнихтаорганізаційно-техніч-нихзаходів,щореалізуютьсистемубезпекиувиглядірозподіленогокомплексу,якийфункціонуєпідкерівництвомцентрівуправліннябезпекою(ЦУБ)мережі.

Длясистемпередачіекономічнозначущоїінформаціїсистемиза-хистуінформаціїпідчаспередачівідкритимиканаламизв’язкупо-виннізабезпечуватизахиствідтакого: несанкціонованого доступу до переданих повідомлень (пере-

шкоджатипорушеннюконфіденційності); навмисної зміниодержувачемповідомленнязметоюдискре-

дитаціївідправникаабокомунікаційноїкомпанії; видачі одногокористувача системоюза іншого,щоб зняти із

себевідповідальністьабожвикористатийогоповноваженнязметоюформування помилкового повідомлення, зміни закон-ного, санкціонування помилкових обмінів повідомленнямиабожїхпідтвердження;

відмовивідфактуформуваннятапередачіповідомлення; твердження про те, що повідомлення отримане від деякого

користувача, хоча насправді воно сформовано самим зло-вмисником;

твердженняпроте,щоодержувачувзаданиймоментчасубулонадісланеповідомлення,якенасправдіневідсилалося(абовід-силалосявіншиймоментчасу);

відмовивідфактуодержанняповідомлення,щонасправдібулоотримано, або видачі неправдивих відомостей про час йогоодержання;

несанкціонованої зміни повноважень інших користувачів навідправлення та одержання повідомлень (помилковий запис

11�

іншихосіб, обмеженняаборозширеннявстановленихповно-важеньтощо);

набору статистики обміну повідомленнями (вивчення того,хто,колиідоякихповідомленьмаєдоступ);

заявипросумнівністьпротоколузабезпеченнябезпекидоставкиповідомленьчерезрозкриттяпевноїконфіденційноїінформації;

введеннязловмисникомпомилковихдорученьіслужбовоїін-формації;

створення перешкод у каналах зв’язку з метою виключенняможливостідоведенняповідомленнядоодержувача.

Обмеженняприпобудовісистемінформаційноїбезпекивкредит-но-фінансовихорганізаціяхтакі: витратинапобудовусистемзахистунеповинніперевищувати

величинугіпотетичнопередбачуваногозбитку; політикавідкритостісуперечитьполітицізабезпеченняінфор-

маційноїбезпеки.

системи ПереДаЧІ БанКІвсьКих ПОвІДОмлень

Діючіниніелектроннісистемипередачібанківськихповідомленьможнаподілитинасистемифінансовихповідомленьісистемирозра-хунків.Урамкахпершихздійснюєтьсятількиоперативнепересилан-няізберіганняміжбанківськихдокументів.Функціїдругихпов’язанібезпосередньозвиконаннямвзаємнихвимогізобов’язань.ДопершоїгрупиналежатьS.W.I.F.T.,Bank Wire(приватнамережабанківСША)тощо,додругої—CHIPS(США),СHAPS(Англія)таін.

Спеціальнамережапередачібанківськихповідомленьнаміж-народномурівніS.W.I.F.T.(Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications)—одназнайбільшихусвітісистембанківськихповідомлень.Мета створення цієї “Міжнародної міжбанківськоїорганізаціївалютнихіфінансовихрозрахунківпотелексу”(такаїїофіційнаназва)—забезпеченнявсімучасникамдоступудоцілодобо-воївисокошвидкісноїмережіпередачібанківськоїінформаціївстан-дартнійформізависокогоступеняконтролюізахистувіднесанкціо-нованогодоступу.

АкціонернетовариствоS.W.I.F.T.зіштаб-квартироювБельгіїза-снованевБрюсселів1973р.групоюєвропейськихіпівнічноамери-канськихбанків,перебуваєпідюрисдикцієюправаБельгіїіналежить

11�

банкам-членамтовариства.ПершимичленамиS.W.I.F.T.стали239банківіз15країн.Високанадійністьсистеми,підтримкапровіднихбанківсвіту,стабільнапродуктивність,високийрівеньстандартиза-ціїзумовилинезміннезростанняїїпопулярності.ПеревагиS.W.I.F.T.сталинастількиочевиднимидлябанків,щоаналогічнісистеми(лон-донськаавтоматичнаплатіжнасистемарозрахунковихпалатСHAPS,французькаSagitaire,нью-йоркськаCHIPS)створилисистемуавто-матичногоперекладустандартівS.W.I.F.T.увласні.

НацейчасвонамаємодифікаціюS.W.I.F.T.II, інадалісамецейваріантбудематисянаувазіпідназвоюS.W.I.F.T.Вонабазуєтьсяначотирирівневіймережнійархітектурі.Логічнаархітектурасистемивід-повідаєосновнимпринципамISOдлявзаємодіївідкритихсистем.

архІтеКтура S.W.I.F.T.

КожнийактивнийкомпонентархітектуриS.W.I.F.T.IIназиваєтьсявузлом.Вузлиможутьбутизв’язаніміжсобою: прямимивиділенимилініями; місцевимитаміжнароднимилініямизкомутацією; локальнимимережами; супутниковимиканаламизв’язку.Длякеруваннявсистемізадіяночотиритипипроцесорів(логічних): SCP (System Control Processor)—процесоркеруваннясистемою; SP(Settlement Processor)—комутаційнийпроцесор; RP(Regional Processor)—регіональнийпроцесор; СР(Communication Processor)—процесорпередачі.ПроцесоркеруваннясистемоюSCPвідповідаєзафункціонування

всієїсистемизагалом.Вінпостійноконтролюєтакеруєвсімаактив-нимикомпонентамисистемиідоступомдосистемивцілому.Дофунк-ційкеруванняSCPналежать: дозвілвідкриттяновогосеансутазбереженняданихсеансу; поширенняновогопрограмногозабезпеченняусистемі; функціональний контроль усіх технічних і програмних за-

собів; збираннядіагностичноїінформаціїщодонесправностей; керуванняпроцесомвідновленняпісляпомилки; динамічнийрозподілсистемнихресурсів.КомутаційніпроцесориSP керуютьмаршрутизацієюта збері-

ганнямповідомлень.Їхосновніфункціїтакі:

120

маршрутизація повідомлень між користувачами через регіо-нальніпроцесориRP;

надійнезберіганнядвохкопійусіхобробленихпевнимкомута-ційнимпроцесоромповідомлень(надвохрізнихносіях)івід-повідноїїмпередісторіїдоставки;

формуванняпідтвердженьпро зберігання, доставкуобробле-нихпевнимкомутаційнимпроцесоромповідомленьабоїхне-надходження;

обробкавибіркиповідомлень.Регіональний процесор RP здійснює логічне підключення

користувачівдомережіS.W.I.F.T.і,посуті,євхідноютавихідноюточкамисистеми.Програмне забезпеченняRP, взаємодіючи із програмамикористувача,здійснюєточнеібезпечнелогічнепідключеннядоS.W.I.F.T.Дойогофункційналежать: перевіркавхіднихповідомленьпередпересиланнямдокомута-

ційногопроцесора; обробкапротоколівприкладногорівня; контрольіперевірканомеріввхідноїпослідовності(ISN)усіх

повідомлень; верифікаціяконтрольнихсумповідомлень; формуванняпозитивних(АСК)інегативних(NAK)підтверд-

женьприйомуповідомлень.ПроцесорпередачіСРзабезпечуєзв’язокміжрегіональнимипро-

цесорамиRPтаіншимивузламисистеми,тимсамимдозволяючиRP,підключеномудовласногокомутаційногопроцесораSP,прийматиінформаціювідіншихSP.

Кожний регіональнийпроцесор обслуговує конкретну країнуаботериторіютарозташованийубезпечних(зконтролемдоступу)центрах. Для кожного користувача системи, відомого за йогофізичною адресою, призначається його основний регіональнийпроцесорRP,щоіобслуговуватимецьогокористувача.

Фактичновся системаS.W.I.F.T. II зосередженавдвохцентрахуправліннясистемою(SCC),якірозташованівНідерландахіСША.SCC містить у собі два ключові компоненти системи, а саме —процесоркеруваннясистемоюSCPікомутаційнийпроцесорSP.ДляполіпшенняпрацездатностітазахистувідперебоївусистеміS.W.I.F.T. II застосовуєтьсядублюваннякожногоSCP ірезервуванняроботикожногоSP.Убудь-якийчастількиодинпроцесоркеруваннясистемоюєактивниміздійснюєбезпосереднєкеруваннясистемою.ІншітриSCP

121

постійноперебуваютьурезервітабезперервнообновляютьсвійстанзаданимиконфігураціїактивногоSCP.

ПІДКлЮЧеннЯ ДО S.W.I.F.T.

Длятого,щободержатифізичнийдоступдосистемиS.W.I.F.T.,ін-дивідуальнікористувачіповинніматикомп’ютернийтермінал(СВТ),щопідключаєтьсядосистемиS.W.I.F.T.черезрядлокальнихвузлівпідключення,відомихякточкидоступудосистемиS.W.I.F.T.(SAP)абовіддаленіточкидоступу(RAP).ДоскладуSAP/RAPвходять: процесор,щовиконуєфункціїкеруваннялініямикористува-

ча талініямипідключенняSAP/RAP до транспортноїмережіS.W.I.F.T.II(STN);

порти,наданікористувачам.ДоступдопослугS.W.I.F.T.IIчерезSAPабоRAPзабезпечуєть-

ся транспортною мережею STN, що працює за комунікаційнимпротоколом Х.25. Розходження між SAP та RAP полягає взабезпеченні рівня безпеки, хоча вони забезпечують однаковіопераційніможливостіщодороботизкількомаокремопідключенимикористувачами.Якщочерезпроблеминалініїзв’язкуабонесправностіSAP(RAP)користувачнеможеввійтидосистемивйогоосновнійточцідоступуSAP(RAP),тоальтернативнийвхіддосистемиможебутизробленийвіншійточцідоступу.

Підключення користувачів до мережі S.W.I.F.T. можливе завиділенимилініямизв’язкучереззагальні мережі передачі даних(PDN)абочерезлінії з комутацією(PSTN),підключенідоточкидоступу.

ПідключеннявиділенихлінійдоступнеувсіхSAPзішвидкістюпередачіданих2400,4800та9600біт/с.Прицьомутипіпідключеннякористувачевівиділяєтьсяокремийпортуточцідоступутаможебутивикористанешифрування(забажаннямкористувача).

Підключення через PDN можливе тільки зі швидкостями,еквівалентними швидкостям виділених ліній. ПідключеннякористувачадоPDNзабезпечуєтьсязадопомогоювиділенихлінійз використанням протоколуХ.25. Для цього типу підключенняпередбачається обов’язкове шифрування даних відповідно допротоколуХ.25.

УсистеміS.W.I.F.T.IIєдватипипідключеннячерезлініїзкому-тацією:

122

черезпортиPSTNспільноговикористання,доякихвсікористу-вачі мають доступ на основі суворої конкуренції.Швидкістьроботичерезціпортинебільше2400біт/сізасобишифруван-нянезастосовуються;

через виділені порти (для кожного користувача окремий) зішвидкістюпередачіданихдо9600біт/с іможливістю(заба-жанням користувача) застосовувати засоби шифрування ін-формації.

БеЗПеКа в системІ S.W.I.F.T. II

Усіпитання,пов’язанізбезпекоювсистеміS.W.I.F.T.,умовномож-наподілитинатакірозділи: фізичнабезпека; безпекалогічногодоступудосистемиS.W.I.F.T.; забезпеченнябезпекиповідомлень,переданих ізбережениху

системі; безпекаобмінуповідомленнями“користувач—користувач”.ЗасобибезпекиусистеміS.W.I.F.T.IIскладаютьсязтакого: процедуривходудосистеми; процедуривиборудодатка; нумераціїповідомлень; перевіркипомилокпередачі; криптозахисту повідомлення, що перебуває в мережі

S.W.I.F.T.; контролюдоступудоповідомленьуSAP,регіональнихпроцесо-

рах,комутаційнихпроцесорах,центрахуправліннясистемою.ВідділголовногоінспекторасистемиS.W.I.F.T.(SIO)керуєвсіма

питаннями,пов’язаними іззабезпеченнямбезпекироботимережіS.W.I.F.T.Користувачамрекомендуєтьсязабезпечуватиналежнубез-пекупроцедур,здійснюванихуїхніхвласнихорганізаціях,наприклад,контрольдоступудотерміналівS.W.I.F.T.,керуванняїхнімпідклю-ченнямівикористанням.

Фізична безпекаФізичнабезпеказдійснюєтьсянаосновірозмежуваннятаконтро-

людоступудовсіхопераційнихіадміністративнихвузлівS.W.I.F.T.задопомогоювикористанняелектроннихзасобівізасобіввиявлення

12�

несанкціонованогодоступу.Застосовуєтьсятакождистанційнекеру-ваннядлявузлівS.W.I.F.T.,якіуправляютьсяавтоматично.

Якщо користувач запитує центр про доступ до SAP, то вобов’язковомупорядкуповиненбутизробленийзапитдоSIO,ібезйогосанкціїнікомунебуденаданодозвілнадоступдоSAP.

Безпека логічного доступу до системи S.W.I.F.T.Користувачі можуть одержати фізичний доступ до систе-

ми S.W.I.F.T. тільки через СВТ, що працює з одним або більшекористувачами(LT).КожномуLTпризначаютьсяунікальнітаблицібезпекидляпроцедурLOGINтаSELECT(вибірфінансовогододаткаFIN),якієпослідовностямиключівутабличномувигляді.Коженключутаблиціможебутизадіянийтількиодинразіпов’язанийізпослідовниминомерамипроцедур,щовикористовуютьці ключі.Зазначені таблиці формуються і відсилаються користувачеві дойого підключення до системи S.W.I.F.T. на основі запиту на їхвикористання.Нові таблиці безпеки створюються відразу післявідсиланнячерговихтаблицьіпересилаютьсякористувачевітількиуразінеобхідності.Користувачі,якіактивновикористовуютьтаблицібезпеки,можутьзапроситиувідділіголовногоінспекторатаблиціз2400ключамизамістьзвичайнихтаблиць(1200ключів).

ДоступLTдосистемиS.W.I.F.T.виконуєтьсязадопомогоюкомандиLOGIN. До того, як буде відісланий запитLOGIN, користувачевінеобхідноввестиключзапитутаключвідповідізтаблицібезпекиLOGIN.МетазапитуLOGIN: визначитилогічнийшляхдлязв’язкуLTізсистемою; обмежитидоступдосистеминесанкціонованихкористувачів; дати змогу користувачамперевірити,що вонипідключилися

досправжньоїсистемиS.W.I.F.T.; зазначитирозмірвікна,щомаєбутивідкритедлясеансуGPA.ПризапитіпроцедуриLOGINсистемаS.W.I.F.T.виконуєтакупо-

слідовністьдій: перевіряєзаголовокітекстповідомлення,щовідісланезадо-

помогоюпроцедуриLOGIN; перевіряєвірогідністькінцевикаMAC,якийсформованийзви-

користаннямключазтаблицібезпеки,аленеміститьінформаціїпро сам ключ. Якщо підтвердження справжності користувачапройшло успішно, то порядковий номер запитуLOGIN (LSN)порівнюєтьсязочікуванимсистемоюLSN.ЯкщоLSNзприпус-

12�

тимогодіапазону,тосистемаперевіряє,щозапитLOGINсфор-мованопіслядня,зазначеноговостаннійкомандіLOGOUT.Та-кимчином,враховуютьсячасовірамкидляLT,протягомякихвідцьогоLTнебудутьприйматисязапити.ЯкщожLSNнезбі-гаєтьсязочікуваним,товполіпідтвердженнясправжностісис-темизазначаєтьсянаступнийочікуванийLSN;

підтверджуєзапитLOGIN,повертаючиабопозитивнепідтвер-дження LOGIN (LAK), або негативне підтвердження LOGIN(LNK).Упідтвердженні є кінцевикMAC, який сформованийнаключівідповіді,аленеміститьінформаціїпроньоготадаєзмогукористувачевіперевіритиавтентичністьсистеми;

записуєспробуLOGINразомізвідповіддюсистемивпередіс-торіюLT.

СпробазробитизапитLOGINналініїзв’язку,якоюLTужеввій-шовдосистеми,розглядаєтьсяяксерйознапомилкатаігноруєтьсясистемою.

ДоступдододаткаFIN(зякоговідсилаютьсяповідомлення“ко-ристувач—користувач”ірядсистемнихповідомлень)здійснюєтьсязадопомогоюкомандиSELECT,щопроходитьпроцедурупідтверд-женнядлягарантіїтакого: тільки перевірені користувачі можуть війти до системи

S.W.I.F.T; користувачзв’язавсязісправжньоюсистемоюS.W.I.F.T.II.Алгоритмпідтвердженняавтентичностіповідомленняформує

кінцевикMAC.Цевиконуєтьсянаосновідовільногоключазахистутаключавідповіді,якийформуєтьсянаосновіномеразапитівLOGINабоSELECTтаіншихелементівданих(день/час).Цейпроцесвідріз-няєтьсявідпроцесупідтвердженняавтентичностіповідомлення“ко-ристувач—користувач”.Віннепотребуєобмінуключамивірогід-ності,алезамістьцьоговикористовуютьсяунікальнітаблицібезпеки,створенідлякожногокористувача.

Завиняткомдовільногоключазахистутаключавідповіді,щовідомітількисистеміS.W.I.F.T.ікінцевомукористувачеві,данідляформуванняMACнадсилаютьсяякчастинаповідомленьLOGINтаSELECT.УвідповідьсистемаS.W.I.F.T.формуєновийкінцевикMACзтимжеключемзахисту,алезіншимиелементамиданих,івключаєйогодоLAKабоLNK.Цедаєзмогукористувачевіпідтвердитивіро-гідністьсистемиS.W.I.F.T.Далівідбуваєтьсяприпиненняпідключен-някористувачадосистемитаформуєтьсязапитзновимкінцевиком

12�

зановимключемдоступудлягарантіїтого,щосеансбудевідновле-нийсанкціонованимLTзодночасноюперевіркоювірогідностісисте-миS.W.I.F.T.

НиніусистеміS.W.I.F.T.IIрозробленотарекомендованорадоюдиректорівдляповсюдноговикористанняполіпшенуархітектурусистемизабезпеченнябезпеки,щовідповідаєсучасномурівнюроз-виткутелекомунікаційнихтехнологій ікриптографічнихметодів.Основоюновогопідходусталовикористанняінтелектуальнихкарт(ICC),змінаалгоритмуперевіркивірогідностітазбільшеннядовжи-нидвосторонніхключів,якимиобмінюютьсякористувачі.

ЗметоюзабезпеченнябезпекилогічногодоступудосистемиS.W.I.F.T.IIурамкахновогопідходубулорозробленослужбубез-печноговходудосистемитавиборурежиму(SLS),щодаємож-ливістькористувачамодержатидоступдопослугсистемиS.W.I.F.T.задопомогоюICCзамістьвикористанняпаперовихтаблицьLOGINтаSELECT.ЗастосуванняICCпотребуєвикористаннязчитувачакарток(кардридера).Покипропонуєтьсядварізнітипизчитува-чівкарт.Першийспрощенийзчитувачкарт(BCR)підтримуєтіль-кислужбуSLS.Другийзчитувачкарт(SCR)маємодульзахисту,вякому,крімфункційкардридера,реалізованатакожфункціямоду-ляапаратногозахисту,щовиконуєгенеруванняключівішифру-ваннясекретноїінформації(застосовуєтьсядляпідтримкиякSLS,такііншихслужб,створенихурамкахновогопідходу).ОскількивмодулізахистуSCRповиннізберігатисясекретнідані,товінза-хищенийвідрозкриття—будь-якаспробадістатисявнутрішніхчастинпристроювикликаєавтоматичнезнищеннясекретної ін-формації,щозберігаєтьсявSCR.

ДляSCRабоBCRпередбаченокількарізнихваріантіврежимівроботи(відключенийабопідключенийдоСВТ),широкийперелікваріантівконфігуруванняцихпристроївспеціальнимперсоналом(офіцерамибезпеки),атакожширокийперелікпослугзнавчанняперсоналуорганізації.

Служба SLS та операції в рамках цієї службиОсновнепризначенняслужбибезпечноговходудосистемиSLS—

замінапаперовихтаблицьLOGIN/SELECTновиммеханізмом,здатнимгенеруватисеансовіключідоступудосистеми,якіпривикористанніпаперовихтаблицьдоводилосязчитуватиоператорамСВТвручну.Не-обхіднозазначити,щоICCнеміститьсамихключівдоступу,алеміс-

12�

титьалгоритм,щоможегенеруватинеобхіднийсеансовийключдлябудь-якогозапитуLOGIN/SELECT.НинівсистеміS.W.I.F.T.IIцейалгоритмнезбігаєтьсязалгоритмомгенераціїдляпаперовихтабли-ць,томуключідоступувідICCвідрізняютьсявідсвоїхеквівалентівупаперовихтаблицях.

ДлязабезпеченнялогічногодоступудопослугсистемиS.W.I.F.T.IIнеобхідновставитиувідповіднийспосібсконфігуровануICCдозчи-тувачакарттаввестиPIN-коднаклавіатурізчитувача.ПідчасвиборуфункціїLOGIN(SELECT)наСВТнеобхіднікодиавтоматичногене-руютьсяICCіпередаютьсяуСВТ,доякогопідключенийзчитувач.ПотімСВТпродовжуєоброблятизапитLOGIN(SELECT)узвичайнийспосіб.ДлябільшостікористувачівзчитувачкартзалишатиметьсяпідключенимдоСВТізметоюодержаннямаксимальноївигодивідвикористанняслужбиSLS.Алеєможливістьвикористанняінепід-ключеногозчитувачакарт(наприклад,длявіддаленихтерміналівабоуразіаварії),колинеобхіднікодидоступухочайгенеруютьсявICC,алетількивідображаютьсянадисплеїзчитувачакарт,апотімвручнувводятьсядоСВТ.

Забезпечення безпеки повідомлень, переданих і збережених у системіСистемаS.W.I.F.T.підчасобмінуповідомленнямизабезпечує: безпекупередачі; перевіркуповідомлень; безпекудоставки.Зокрема,длянедопущеннянесанкціонованогодоступудопотоку

повідомленьпідчасїхньоїпередачітазбереженнямережаповиннаматизахиствідтакого: втрати, підтвердження, помилкової доставки або затримки

повідомлень; помилокпідчаспередачітазбереження; втратиконфіденційності; внесеннядоповідомленьпомилковихзмін.ВусіповідомленнядодатківGPAтаFINсистемиS.W.I.F.T.IIдо-

даєтьсяобов’язковийкінцевикСНК,щоміститьконтрольнусумуцьогоповідомлення,якаперевіряєтьсяувузлахвведення/виведен-нямережі.Наявністьпошкодженняповідомленняпідчаспередачівстановлюєтьсяурезультатіперевіркиконтрольноїсумиприйнятогоповідомлення(вонаєунікальноюдлякожногоповідомлення)зоб-

12�

численоюконтрольноюсумою.Якщонаявністьпошкодженнявста-новлено(навітьзавідсутностізауваженьупротоколіперевірокнизь-когорівня),тоувідповідьбудепереданонегативнепідтвердженняіпервиннеповідомленнябуденадісланоповторно.

Усівхідніповідомленняперевіряютьсявідповіднимрегіональнимпроцесоромдотого,якпередатиїхкомутаційномупроцесору.Тіль-киповідомлення,щовідповідаютьстандартамісинтаксисуS.W.I.F.T.,приймаютьсядодоставки.Результатибезперервнихперевірокпос-тійнозберігаються.Будь-якасерйознапомилкапротоколупризво-дитьзастандартамиS.W.I.F.T.дозакриттясеансівFINабоGPA.

Післясуворихперевірокусіхвхіднихпотоківповідомлення,щопозитивнопідтвердженісистемоюS.W.I.F.T.,вважаютьсяправильни-миітранспортуютьсясистемою.

Обов’язковийкінцевикСНКвикористовуєтьсяприймаючимтер-міналомLTдляперевіркитого,щожодноїпомилкинез’явилосяпідчаспередачіміжвхіднимрегіональнимпроцесоромікінцевимпри-ймачем.Дляпідтвердженняправильногоприйомукінцевимприй-мачемінформаціївсистеміS.W.I.F.T.використовуєтьсяспеціальнеповідомленняUAK/UNK.УсистеміS.W.I.F.T.повідомленнявважаєть-сядоставленимтількитоді,колитермінал-відправникотримаєвідприймаючоготерміналапозитивнепідтвердженняприйому(UAK).Уразінегативногоповідомлення(UNK)системаS.W.I.F.T.IIспробуєдоставитиповідомлення11разів,післячогодоставкаповідомленняприпиняєтьсятавідправникасповіщають,щоповідомленнянеможебутидоставлене.Дляпідрахункуспробкожнанаступнаспробадо-ставкипісляпершоїміститимевідповіднукількістькінцевиківРОМ.

ПеревіркаповідомленьS.W.I.F.T.IIгарантує,щоповідомленнядляпідготовки(якімаютькінцевикTNG)неможутьбутиадресованівжепрацюючимприймаючимтерміналам,інавпаки,звичайніповідом-леннянеможутьбутиадресованіточкам,щоперебуваютьустаніпід-готовкидороботи.

Безпека обміну повідомленнями “користувач — користувач”Підчасобмінуповідомленнямиміжкористувачамидлязабезпе-

ченняконфіденційності,справжностітацілісностіповідомленьсис-темаS.W.I.F.T.IIрекомендуєвикористовуватиалгоритмперевіркивірогідності.ПеревіркавірогідностієважливоючастиноюсистемизабезпеченнябезпекиS.W.I.F.T.II.Вонаґрунтуєтьсянаобмініклю-

12�

чамиміжкористувачамитанаперевірцівідображеннявірогідностіупевнихтипахповідомлень.

Приймаючийтерміналперевіряєтекстотриманогоповідомлен-нязадопомогоюстандартногоалгоритмувідповіднодопогодженогоключавірогідності.Негативнийрезультатперевіркиможевідбутисяшвидшезавсечерезтаке: помилкипередачі; неправильнийключвірогідності.Ключвірогідностіскладаєтьсяз32шістнадцятковихсимволів,

розділенихнадвічастинипо16знаків.Вінможевикористовуватисяаботількидляпередачі,аботількидляприйому,абовобохнапрям-ках.Дляформуванняключанеобхіднодотримуватисятакихправил: першатадругаполовиниповиннібутирізними; у кожній половині будь-який дозволений символ може

з’явитисятількиодинраз.Ключівірогідностіпередаютьсяміжкореспондентамипоштою.

ДлязабезпеченнябезпекиключовоїінформаціївсімкористувачамсистемиS.W.I.F.T.IIрекомендуєтьсяпідтримуватикореспондентськівідносинитількизвідомимикористувачамитаворганізації—ініціа-торіобмінувибиратитипключавірогідностівідповіднодовибраноїполітикибезпекицієїорганізації.

Узв’язкузпереходомдоновихтехнологійзабезпеченнябезпекивсистеміS.W.I.F.T.ІІбувудосконаленийіпроцесобмінуключамивірогідностіміжкористувачами.Результатомсталапояваслужбиоб-мінудвостороннімиключами(ВКЕ).ПризначенняВКЕ—замінасис-темиручногообмінудвостороннімиключамипідтвердженняавтен-тичностіміжкореспондентамивідкритоюпоштоюнасистемуновихповідомленьS.W.I.F.T.IIзізчитувачемкартізспеціальнорозробле-ниммодулемзахисту.Новасистемадаєзмогуповністюавтоматизу-ватипроцесобмінуключами.

ЗановоютехнологієюкожнийдвостороннійключпідтвердженняавтентичностістворюєтьсяусерединіSCRізашифровуєтьсяпередпередачеюуСВТ,доякогоSCRпідключений.Ключівірогідності,яки-миобмінюютьсякореспонденти,можутьбутиабодвоспрямованими(ключвикористовуєтьсядляперевіркивірогідностіякпереданих,такіприйнятихповідомленьокремогокореспондента),абоодноспрямо-ваними(коливикористовуютьсяокреміключінаприйомінапереда-чуповідомлень).

12�

СлужбаВКЕбазуєтьсянастандартіISOзобмінуключами(ISO11166Banking Key Management by Means of Asymmetric Algorithms).Цимстандартомпередбаченовикористанняасиметричнихалгорит-мівдляшифруваннятацифровогопідписудвосторонніхключів,яки-миобмінюютьсякореспонденти.Спеціальнодлязабезпеченняроз-поділувідкритихключівусистеміS.W.I.F.T.IIбувстворенийцентруправліннябезпекою(SMC),ускладіякогопрацюєцентрсертифі-каціїключів,щовидаєсертифікативідкритихключівкористувачамсистемиS.W.I.F.T.ІІ.

ПроцедураобмінудвостороннімиключамивірогідностіуS.W.I.F.T.міститьу собі обмінчотирмаспеціальнимиповідомленнямиміжініціаторомобмінутаодержувачем.Першідваповідомленнянеобхід-нітількидлявстановленнясеансуобмінудвостороннімиключами.Утретьомуповідомленніініціаторобмінунадсилаєключ,створенийізашифрованийусерединіSCR,використовуючивідкритийключодержувача.Всвоючергу,SCRстворюєцифровийпідписініціатораобмінуключами.Післяодержаннятретьогоповідомленняодержувачперевіряєцифровийпідпис.Якщовінправильний,тоініціаторуобмі-нувідсилаєтьсяпідтвердження,аключзаноситьсядофайлудвосто-ронніхключів.Учетвертомуповідомленніодержувачвідсилаєключініціаторуобмінузааналогічноюпроцедурою.

Безпосередньопісляобмінуновийключстаємайбутнімключемдляцихкореспондентівівикористовуватиметьсядляперевіркифі-нансовихповідомлень,починаючиізвзаємнопогодженихдатитачасу.Привикористанніключівприйому/передачікожнийкореспон-дентєініціаторомобмінудлясвогоключапередачі.

Питання для самоконтролю

1. Які вимоги до телекомунікаційного середовища згідно зістандартамиISO?

2. Відчогоповиннізабезпечуватизахистсистемизахистуінформаціїдлясистемпередачіекономічнозначущоїінформаціїпідчаспе-редачівідкритимиканаламизв’язку?

3. Яківаріантизв’язкуміжвузламисистемиS.W.I.F.T.визнаєте? 4. ЯкілогічнітипипроцесорівзадіянівсистеміS.W.I.F.T.? 5. ЯкіфункціївиконуєпроцесоркеруваннясистемоюуS.W.I.F.T.? 6. ЯкіфункціїкомутаційногопроцесораусистеміS.W.I.F.T.? 7. ЯкіфункціївиконуєрегіональнийпроцесорусистеміS.W.I.F.T.?

8. ЯкіфункціїпроцесорапередачіусистеміS.W.I.F.T.? 9. Заякимкомунікаційнимпротоколомпрацюєтранспортнамережа

STNусистеміS.W.I.F.T.?10.Якітипипідключеннячерезлініїзкомутацієюіснуютьусистемі

S.W.I.F.T.?11.ЯкікомпонентизабезпеченнябезпекиусистеміS.W.I.F.T.визнаєте?12.ЯкзабезпечуєтьсяфізичнабезпекаусистеміS.W.I.F.T.?13.ЯкзабезпечуєтьсябезпекалогічногодоступуусистеміS.W.I.F.T.?14.ЯкаметазапитуLOGINусистеміS.W.I.F.T.?15.ЯкідіїсистеміS.W.I.F.T.підчасзапитуLOGIN?16.Якийелементу системіS.W.I.F.T.формуєпідтвердженняавтен-

тичностіповідомлення?17.ЯкіфункціївиконуєкомандаSELECTусистеміS.W.I.F.T.?18.Які функції служби безпечного входу до системи та вибору

режимуусистеміS.W.I.F.T.?19.ЯкіфункціїслужбиSLSусистеміS.W.I.F.T.?20.Якієзасобизабезпеченнятранспортуванняпозитивнопідтверд-

женихповідомленьусистеміS.W.I.F.T.?21.Яка технологія забезпечення безпеки обміну повідомленнями

“користувач—користувач”усистеміS.W.I.F.T.?

1�1

Розділ 10

технОлОгІЯ автОматиЗОванОї ОБрОБКи ПлатІЖних ДОКументІв

в ІсаОД

План розділу

Документообіг банківських операційТехнологія роботи в підсистемах “Платіжні документи” і “Каса”Заповнення електронних форм документівВиконання бухгалтерських проводок, сторнування документів, ви­конання клієнтських виписок

РезюмеРозділприсвячено опису технології автоматизованої обробки

платіжнихдокументіввІСАОД.

ДОКументООБІг БанКІвсьКих ОПерацІйВІСАОД-БАНКможевикористовуватисятрадиційнатехнологія

введеннятаобробкивихіднихдокументів—технологіявведенняРД,по-передньовідібранихупачки,аботехнологіявведенняРДбезпачок.Підчасроботизпачкамикількістьдокументівводнійпачцінеперевищує99.Пачкаможеміститирізнівидиплатіжнихдокументів,алеоб’єднуєтьсяоднимспособомпередачі(відсиланнячерезСЕП,черезМВРП—внут-рішнюплатіжнусистему;внутрішньобанківськідокументи).

Кожнийдокументусистемімаєстатус—характеристику,якаві-дображаєйогопоточнийстанусистемі.

технОлОгІЯ рОБОти в ПІДсистемах “ПлатІЖнІ ДОКументи” І “Каса”

Підсистема “Платіжні документи”РучневведенняпочатковихдокументівуменюДокументыможе

виконуватисяабоводинетап,абометодомподвійноговведенняод-ногодокументарізнимивиконавцями.

1�2

ВиконуєтьсявведенняоднієїітієїсамоїпачкиспочаткуоднимвиконавцемурежиміПервичный ввод,апотіміншимвиконавцемурежиміКонтрольный ввод.Приконтрольномувведеннізазначаєтьсяномерпачкиівводятьсятількиголовніреквізитидокументазнаступ-ноюоплатоюдокумента.

УмоментвведеннядокументаконтролюєтьсянаявністьМФОтаОРубазіданих,перевіряєтьсяконтрольнийрозрядвОРтаін.Крімтого,підчасвведеннявиконуютьсярізноманітнівидиконтролю,втомучислітакі: контрольсумидокументана“червоне”сальдо; контроль при заповненні рахунка — перевіряється закриття

рахунка,наявністьблокуваннярахунка.Проводкадокументіввиконуєтьсявідповіднодовирішальних

правил,настроєнихкористувачамисистеми.

Підсистема “Каса” (операції з готівкою, ведення касових журналів)Восновутехнологіїпокладеновведеннякасовихдокументіввід-

повідальнимивиконавцямибезпосередньовкасовіжурнализапри-ходомабовитратами.Кількістькасовихжурналівнеобмежена.

Підчасвведеннядокументажоднихзмінзаособовимирахункаминевідбувається,виконуютьсятількиперевіркинанаявністьдостат-ньоїкількостікоштів,наявністьособовихрахунківубазіданихтощо.Хтооплачуєкасовийдокумент,визначаєтьсязанастроюванням: 1-й варіант: у момент здійснення операції з прийому/видачі

готівкикасирна своємуробочомумісціробитьоплатудоку-мента,введеногораніше(відповідальнимвиконавцем);

2-й варіант: документ оплачує безпосередньо відповідальнийвиконавецьзекранавведеннядокумента.

ЗаПОвненнЯ елеКтрОнних фОрм ДОКументІв

Розрахунковідокументи,попередньовідібранівпачки,абооди-ночніРД(залежновідвибраноїтехнологіїроботи)вводятьсявре-жиміПервичный вводменюДокументы.Привходідорежимунаекраніпропонуєтьсяперелікрозрахунковихдокументів,уякомуне-обхідновибратитипдокумента.Кожномутипудокументавідповідаєсвійекранвведення,деєпостійнітазакріпленіреквізити.Виконавець

1��

вибираєпотрібнийпунктменю,натискаючиклавішуEnter,вводитьодиночнідокументиабодокументипачки.

Перелікдокументів і типиекраніввизначаютьсявдовідникахВиды РД,Типы ПолейіФорматы Экранов(уменюТехнология 2-й руки).

КеруючіклавішіменюДокументы * Первичный/Контрольный ввод: ↑,↑—вибірпунктівменю; Enter—вхіддопунктів(підпунктів)меню; Esc—вихідзменю.Розглянемоваріантивведеннядокументанаприкладіплатіжного

дорученнязатехнологієювведеннядокументівпачками.Платіжне доручення—церозрахунковийдокумент,задопомо-

гоюякоговидаєтьсядорученняплатникабанкупроперерахуваннязйогорахункавизначеноїсуминарахунокодержувачавтомусамомучиіншомубанку.

Підчасвходудоекранаплатіжногодорученнязазначаєтьсякіль-кістьвведенихцимвідповідальнимвиконавцемдокументів,номерпачки(порядковийномерусистемі),номердокументавсистемі,атакожМФО,найменуванняімісцезнаходження“нашого”банку(уцьомуразівполіБанк Плательщика).

Реквізитидокументазаповнюютьутакомупорядку: номер платіжного документа(до20символів,привведеннізве-

деногодокументаномерзагальнийдлявсіхрядківдокумента); дата документа(форматддммрррр,пропонуєтьсяпоточна); реквізити платника:особовийрахунок(14знаків),післявве-

денняякогонаекраніможнапобачитизначенняполівИден-тификационный код,Наименование клиента (з довідникаклієнтів),Остаток по счету. Ідентифікаційний код можнавідкоригувати. Залежно від параметра ClientNameMode єтрирізнірежимиформуваннянайменуванняклієнта.Нап-риклад,реалізованоможливістьформуватидлявнутрішньо-банківських рахунків найменування з аналітики рахунказамість підстановки найменування банку (якщо параметрдорівнює1).Єможливістькерувативідображеннямінфор-мації щодо залишків на рахунках у процесі введення. За-лишки відображаються чи не відображаються залежно відповноваженьдоступудофункціївведеннядокументівіпов-новаженьдоступудоОР.ПриповноваженняхТолько читать

1��

информацию іМодифицировать информациюзалишокпо-казуєтьсялишеутомуразі,якщоувиконавцяєдоступдоцьо-горахунка.ПриповноваженняхдоступудофункціївведеннядокументівСоздание нового/Удаление залишокпоказуєтьсянезалежновідповноваженьдоступудорахунка;

сума платежу:гривня(до12знаків),копійки(2знаки);принатисканніклавішіEnterнаекраніможнапобачитинабранусумупрописом;

реквізитиодержувача:- кодМФО (9 цифр).ЯкщоОдержувач— клієнт “нашого”

банку,тонатиснутиклавішуEnterіпісляцьогозбазиавто-матично вибираєтьсяМФО,найменування імісцезнаход-женнябанку.ДляіншихбанківпіслянаборукодуМФОздовідникаБанкинаекранвиводитьсянайменуванняіміс-цезнаходженнябанку;

- особовий рахунок (14 цифр).Після введенняМФО іОРодержувачапрограмааналізуєдовідникконтрагентів (для“чужого”клієнта)чидовідникклієнтів(для“нашого”клієн-та)і,якщоМФОіОРуньомузнайдено,автоматичнови-бираєздовідниканайменуванняпідприємстваійогоіден-тифікаційнийкод;

- найменуванняпідприємства(36символів)вибираєтьсяав-томатичноздовідникаклієнтівчиконтрагентівідоступнедля коригування. Якщо такого контрагента немає у від-повідномудовіднику,тонабираєтьсязклавіатури;

- ідентифікаційний код (10 символів) вибирається автома-тично з довідника клієнтів чи контрагентів і доступнийдля коригування.Якщо вводиться контрагент, даних яко-го немає в довіднику контрагентів, то код набирається зклавіатури. Тоді після набору найменування одержувачатайогоідентифікаційногокодупринатисканніклавішіF4пропонуєтьсязанестиінформаціюдодовідникаконтраген-тів.Прицьомувиконуєтьсяперевіркананаявністьконтра-гентазтакимсамимкодомдержреєстрації.ПринатисканніклавішіF8можназанестиконтрагентадодовідниканавітьутомуразі,якщознайденоаналогічний ідентифікаційнийкод,анатискаючиклавішуEsc,можнавідмовитисявідза-пису.Можливістьзаписуконтрагентадодовідникавстанов-люєтьсязанастроюваннямспособупередачі.Вінвибираєть-

1��

сяавтоматичнозадовідникомКоды передачи:1—внутр.(якщоцеклієнтивашогобанку);2—АРМ-3;3—МВРП(відсиланнязамультивалютноюрозрахунковоюпалатою).Значенняможливихспособівпередачівстановленівдовід-никусистемноїбази.Зазамовленнямкористувачаможливеіншенастроюванняспособівпередачі.Спосібпередачіви-бираєтьсявпершомудокументіпачкиізакріплюєтьсядлявсіхіншихдокументівцієїпачки;

призначення платежу(до160символів).ЗадопомогоюклавішіF2надаєтьсявибіркодівстандартнихпризначеньплатежу(здовідникаНазначение платежа).Урежиміреалізованамож-ливість,натискаючиклавішуF9,дублюватирахунокплатника,МФО і рахунок одержувача, додатковий текст призначенняплатежузпопередньогодокумента;

контрольне введення сумивиконуєтьсязавідповіднимнастро-юванням(якщовдовідникуВиды документадляцьоговидувстановленопрапорецьуполеДвойной ввод сумм).

виКОнаннЯ БухгалтерсьКих ПрОвОДОК, стОрнуваннЯ ДОКументІв, виКОнаннЯ

КлІєнтсьКих виПисОК

Клієнтськідокументи,щонадійшлинапаперовихносіях,івнут-рішньобанківськіРДвводятьсявпідсистеміручноговведеннядоку-ментів(уменюДокументыурежиміПервичный вводчиурежимахПервичный ввод/КонтрольныйвводабоПервичный ввод/Оплата документов—залежновідвибраноїтехнологіїроботи)іоплачуютьсяавтоматичнозгіднозправиламипроводокpro_rd1.rul.

СистемаІСАОД-БАНКмаєпараметричненастроюванняпрово-докнаприйнятівбанкуумовироботивсистемахміжбанківськихівнутрішньобанківськихрозрахунків,томубеззмінипрограмногоза-безпеченняпрацівникибанкуможутьсамостійнозадаватинеобхіднусхемупроводок(увідповіднихфайлахвирішальнихправил)залеж-новідкореспонденціївідправника/одержувача,засобівіспособівїхвзаємодії.

Правилапроводок(файлиpro_rd1.rul,li_arm1.rul таін.)призна-ченідлякомплексноготехнологічногозабезпеченнякеруванняпро-водками,змінистатусудокументаістануособовогорахункабезко-ригуваньпрограмвведення.Залежновідтипудокументаістатусу,

1��

наданогойомупіслявведеннядосистеми,формуєтьсяреальнапро-водкавбаланс,якаможевідрізнятисявідпроводки,запропонованоївдокументі.

ПринатисканнікомбінаціїклавішAlt+F10 виконуєтьсястор-нування—видаленняРДізвідкотомоборотів.Документодержуєстатус 32600,оборотинаособовихрахункахзменшуютьсянасумудокумента,аледатаічасостанньогорухунарахункунезмінюється.Функціядоступнавиконавцю,якщовінмаєповноваженнянаство-ренняівидаленнязаписівзафункцієюПоиск и ред.

Сторнуванняможливетількиуразівиконаннятакихумов: документневідісланий; документневідображуєоплатузкартотеки; документвведенийвручну; документоплаченийсьогодні; наОРприв’язкидостатньокоштів.

Питання для самоконтролю

1. Якепризначенняпідсистеми“Платіжнідокументи”убанківськійінформаційнійсистемі?

2. Якіфункціївиконуєпідсистема“Платіжнідокументи”убанківсь-кійінформаційнійсистемі?

3. Якіможливостінадаєпідсистема“Платіжнідокументи”дляопе-раціоніста?

4. Якутехнологічнупослідовністьопераційзабезпечуєпідсистема“Платіжнідокументи”підчасподвійноговведенняодногодоку-ментарізнимивиконавцями?

5. Якепризначенняпідсистеми“Каса”убанківськійінформаційнійсистемі?

6. Які функції виконує підсистема “Каса” у банківській інформа-ційнійсистемі?

7. Якатехнологічнапослідовністьопераційупідсистемі“Платіжнідокументи”длязаповненняелектроннихформдокументів?

8. Яка технологічнапослідовність операцій для заповнення вико-нанняклієнтськихвиписок?

9. Якатехнологічнапослідовністьопераційдлясторнування?

1��

Розділ 11

ПІДсистема “БанК — КлІєнт” в ІсаОД

План розділу

Призначення та функції підсистеми “Банк — Клієнт”Акредитація користувачів системиОбробка розрахункових документівВидача форм звітності

РезюмеРозділприсвяченоописутехнологіїавтоматизованоїобробкиопе-

раційвпідсистемі“Банк—Клієнт”вІСАОД.

ПриЗнаЧеннЯ та фунКцІї ПІДсистеми “БанК — КлІєнт”

Підсистема“Банк — Клієнт”призначенадлянаданнярізнихпос-лугклієнтамбанкуіприскоренняоборотностібезготівковихгрошей,обмінудокументамизвиносними робочими місцями (ВМР) банку(одинзваріантівроботизВРМвопердніІСАОД-БАНК).

Підсистемавиконуєтакіфункції: прийомрозрахунковихдокументівклієнтівзалініямизв’язку; прийом розрахункових документів від пунктів колективного

обслуговування,щозабезпечуютькількохклієнтівбанкусвої-мизасобамизв’язку;

прийомкасовихтаіншихдокументівякунаціональнійвалюті,таківінвалютівідВРМбанку(виноснихкас,відділіввклад-нихоперацій);

прийомідрукзаявназмінувалютитазаявокнакупівлювалю-ти,щонадійшливідклієнтів заканаламизв’язкупідсистеми“Банк—Клієнт”;

обробка розрахункових документів, прийнятих за каналамизв’язку;

прийняття рішень, групова чи одиночна оплата в режиміОбработка;

1��

формуванняфактуриплатіжнихдокументів,отриманихзака-наламизв’язку;

видачареєструдокументівпідсистеми“Банк—Клієнт”; видачареєструакцептованихплатіжнихдоручень; видачаклієнту:

- квитанціїпроприйомпереданихдокументівіпомилки,вияв-леніуних;

- квитанціїпрорух/оплатудокументів;- оперативної довідки про стан його особового рахунка: по-точнихзалишківнаОР,вхіднихзалишківнаОР,кредитовихоборотівнаОР;

поточноївипискиособовогорахунка; випискиособовогорахункапозакінченніопердня; захистпереданихелектроннихдокументіввіднесанкціонова-

ногодоступуіперевіркадостовірностітацілісностіприйнятихповідомлень(автентифікація).

аКреДитацІЯ КОристуваЧІв системиДляакредитаціїкористувачівпотрібноуменюКлиенты * Юр.

лицадляклієнтівпідсистеми“Банк—Клієнт”: у полі Код потока зазначити код потоку (у тому разі, якщо

вибранонастроюваннявихіднихпотоків закодамипотоківупараметріНазначение папки кода потока ВР/lsos),щовизна-чатимепапкуОтправление(зцієїпапкитранспортнамашинавідбираєфайлидлявідсиланняїхклієнту);

уполіДата начала работывстановитидатупочаткуроботида-ногоклієнтавпідсистемі“Банк—Клієнт”(обов’язковаумова);

уполіРег.N по Б-Кзазначитиреєстраційнийномерклієнтавпідсистемі“Банк—Клієнт”івибратиоднезізначень:индиви-дуальный клиентчичерез микроагентство.

ДляіндивідуальногоклієнтареєстраційнимномеромможебутийогореєстраційнийномерубанкуабовідсутнійуБДномер.Якщоклієнтобслуговуєтьсявмікроагентстві,тобтовесьобмінінформацієюміжклієнтомібанкомвестиметьсячерезцейструктурнийпідрозділ,то,крімзначеннячерез микроагентство,требавказативполіРег.N по Б-Креєстраційнийномермікроагентства.Мікроагентствоповин-нобутиклієнтомбанку,тобтобутизареєстрованимусистеміякклієнт,щообслуговуєтьсяупідсистемі“Клієнти”.УполіРег.N по Б-Куньогомаєстоятивласнийреєстраційнийномер.

1��

ОБрОБКа рОЗрахунКОвих ДОКументІв

Розрахунковідокументи,прийнятізаканаламизв’язку,можутьоброблятисядвомаспособамизалежновідстатусу,щоїмнаданийпідчасприйому: відповідальним виконавцем у режимі інтерактивної обробки

документів (виконується під час виборупунктуменюДоку-менты * Обработка головногоменюсистеми.Обробкудоку-ментівздійснюєпрограмаB_OIOD);

адміністратором у режимі автоматичної оплати документів(виконується при виборі пункту менюАБД * Оплата доку-ментовмоніторасистемиІСАОД.ОплатудокументівздійснюєпрограмаB_PAYDOC).

Якщовибранорежим“Обработка”,товідповідальнийвикона-вецьвінтерактивномурежиміобробляє: кредитовідокументиканалу120xxзістатусом 1,тобтодоку-

ментиклієнтів,щобулиотриманізаканалами“Банк—Клієнт”іпройшливхіднийконтроль;

кредитові документи зі статусом 10018 (відсутні кошти дляоплати)істатусами 5, 7, 101, 102, 103, 104(перебуваютьнароз-глядіурізнихпосадовихосіб),прийнятізабудь-якимиможли-вимидляпідсистеми“Банк—Клієнт”каналами;

кредитові документи зі статусом 19 (поміщення на картоте-ку2)істатусом 18(документоплаченочастковоірозміщенийнакартотеці2),прийнятізабудь-якимиможливимидляпід-системи“Банк—Клієнт”каналамичипоміщенінакартотеку2зпідсистеми“Позабалансовий облік”.

ВибірпунктуменюОбработкаініціюєпрограмуb_ispi.exe,яказпевноюперіодичністюавтоматичнопереглядаєпоточнийстанособо-вихрахунків,закріпленихзавідповідальнимвиконавцем,таформуєекраннудовідку-перелікнаявнихдокументівзацимиособовимира-хунками.

Вибірконкретногорахункавдовідціприводитьдозапускупро-грамиобробкиb_oiod.exe,щопропонуєвиконатитакідії: оплатитигрупудокументів,щонадійшлизнову; оплатитибудь-якийдокументіндивідуально; прийнятирішеннящододокумента:

- оплатитичастковозавтоматичнимпереміщеннямдокументанакартотеку2;

1�0

- поміститидокартотеки1;- поміститидокартотеки2;- передатинарозгляд;- знятибезоплати;- відкластирозгляд.

Якщовстановленеім’яелектронногопідпису(уменюАБД * Паро-ли/полномочия)увиконавця,щовиконуєобробкуРД,тодокументи,щодоякихприйнятерішення,підписуютьсяелектроннимпідписом.

Приоплатічизміністанудокументів,щоперебуваютьубазіда-них,програмаB_OIOD ставитьпозначкупронеобхідністьформуван-няквитанцій.Позначкапроставляєтьсядлядокументів,щоприйшлизаканалом“Банк—Клієнт”,атакождлядокументів,породженихупроцесічастковоїоплати(мемоордеранасумучастковоїоплатиінасумунакопиченоїпенізазбереженнянакартотеці2).Востанньо-мувипадкуквитанціяможеформуватисяаботількипідчаспершоїчастковоїоплати(якщовпараметріBC\oiod вкладенийпараметр&FIRST18=YES),абоприкожнійчастковійоплаті(якщовкладенийпараметр&FIRST18=NO).

РежимОтправка квитанций.Формування і відсиланняквитанційтипу “С”прорух/оплату

документіввиконуєтьсяцентралізованозадопомогоюмоніторавід-правленняквитанційb_bckvt5якрезультатвикликурежимуОтправ-ка квитанций зменюКанал Банк-Клиент.

КвитанціїпрорухіоплатудокументівавтоматичнорозсилаютьсявідповіднодоописувихідногопотокувпараметріBC\oiod\ тавкладе-номупараметрі&OIODі,якщоцепередбачено,копіюютьсядопапкиАрхив.Якщоклієнтвикористовуєсистемукриптозахисту,тофайликвитанційрозміщуютьсяупапкуОтправкавзашифрованомувиглядізнакладеннямелектронногопідпису.

Якщовибранорежимавтоматичноїоплати,тоадміністраторпідчасзакриттяоперднявиконуєпроводкудокументів,щомаютьстатус11,тобтодозволенихдоавтоматичноїоплати,іякінадійшлизабудь-якимможливимдляпідсистеми“Банк—Клієнт”каналом(фірма-розробникрекомендуєвикористовуватицюможливістьтількидляоплативнутрішньобанківськихплатежів).Уцьомужрежиміможнаоплатитибудь-якііншідокументи.Квитанціїпрооплатуврежиміавтоматичноїоплатинеформуються.

Длядокументів,прийнятихзаканалом12000підсистеми“Банк—Клієнт”іоплаченихвідповідальнимвиконавцем,можебутисформова-нафактурадокументівдляподальшогоїїдрукутапередачіклієнтам.

1�1

Формуванняфактуридокументіввиконуєадміністраторабовід-повідальнийвиконавецьпідчасвиборупунктуменюКанал Банк-Клиент * Фактуpа РДмоніторасистемиІСАОД.ФактурадокументівформуєтьсяуформатіфайлутипутехупапціTMP.Длявідповідаль-ноговиконавцяприцьомувідбираютьтількиоплаченінимдокумен-ти,адляадміністратора—усідокументи.Вінтерфейсікористувачазапитуєтьсяномерпачкидокументів,зякоїпочинаєтьсяобробка.Зазамовчуваннямпередбачаєтьсявідбірусіхпачокдокументів.

Підсистема“Банк—Клієнт”надаєдодатковіможливостідляфор-муванняфактуриокремихвидівдокументів:мемоордерівзчастковоїоплатиімемоордерівнапенюзазбереженнянакартотеці2,пород-женихпідчасоплатидокументів,щонадійшлидоІСАОДбудь-якимшляхом.Формуванняфактурицихдокументіввиконуєадміністраторабовідповідальнийвиконавець привиборіпунктівменюДокументы * Фактуpа МО по ЧО(МОпочастковійоплаті)іФактура МО пенимоніторасистемиІСАОД.

Фактурадокументівформуєтьсяуформатіфайлутипутехупап-ціTMP.Длявідповідальноговиконавцяприцьомувідбираютьсятіль-киоплаченінимдокументи,адляадміністратора—усідокументи.Вінтерфейсікористувачазапитуєтьсяномерпачкидокументів,зякогопочинаєтьсяобробка.Зазамовчуваннямпередбачаєтьсявідбірусіхпачокдокументів.Запитуєтьсятакож,читребавідбиратидокументи,щоприйшлизаканалом12000підсистеми“Банк—Клієнт”.Заза-мовчуваннямвониневідбираються.Формуванняфактурвідібранихдокументівздійснюєпрограмаb_bctex.exe.

Післязавершенняформуванняфактуридокументівтаповерненнядомоніторакористувачунадаєтьсяможливістьпереглянутита/абонадрукуватисформованийфайл.Відмовавіддрукунезнищуєцейфайл,ійогоможнанадрукуватинадаліавтономнимизасобами.

виДаЧа фОрм ЗвІтнОстІ

Видача реєстру проведених документівДля оплачених документів, прийнятих підсистемою “Банк —

Клієнт”,можебутисформованийреєстрплатіжнихдокументів задовільнийперіодчасудляподальшогойогодрукуіпередачіклієнтам.

ФормуванняреєструдокументіввиконуєадміністраторурежиміКанал Банк-Клиент * Реестр РДмоніторасистемиІСАОД.

Підчасвиборуцьогопунктуменюзапитуютьсяумовиформуван-нязвіту:

1�2

Реестр ОТПРАВЛЯТЬ/НЕ ОТПРАВЛЯТЬ Клиентам; Регистрационный номер Клиента (якщо0,тозавсімаклієн-

тами); Интервал кодов ИСТОЧНИКА (за замовчуванням пропо-

нуєтьсядіапазонвід12000до12999); Интервал ДАТ (зазамовчуваннямпропонуєтьсяпоточнадата).Якщовирішенореєстрневідправляти,тоформуєтьсяреєстрдо-

кументівтількиутекстовомуформатіTMP\REEiiiiii.fff(деiiiii—кодвиконавця).

Якщореєстрвідправляютьклієнтам,то,крімтекстовогофайлуTMP\SR2ddmmMN.NNN,формуєтьсяфайлSR2ddmmPN.NNN(реєстрдокумен-тіввупакованомувигляді,щовідсилаєтьсяклієнту),якийрозміщуєть-сявпапціОТПРАВКА,щозазначенаупараметріВР\EXE(вкладенийпараметр&REES={вихіднапапка,..}).Цейжефайлкопіюється(заумоввстановленнявідповіднихпараметрів)допапкиАрхив.

Якщореєстрформуєвідповідальнийвиконавець,товінвидаєтьсятількищодойогоособовихрахунків,аякщоадміністратор—тощодовсіхрахунків.

Формуванняреєструдокументівздійснюєпрограмаb_bcrees.exe.Програмаформуванняреєструоплаченихзазазначенийперіод

платіжнихдокументів,прийнятихзаканалами“Банк—Клієнт”,спо-чаткуформуєсписокклієнтів,щокористувалисяпослугамипідсис-теми“Банк—Клієнт”тамаютьпроведенідокументизазазначенийперіод.Прицьомудлякожногоклієнтавизначаєтьсяйогоосновнийвідповідальнийвиконавець,закріпленийзаоднимзособовихрахун-ківклієнта,депроведенодокументизазазначенийперіодчасу.Якщоцейсписоквідібранихклієнтівнепорожній,тодлякожногоклієнтазавсімайогоособовимирахункамивідбираютьсярозрахунковідо-кументи,прийнятізаканаламипідсистеми“Банк—Клієнт”іопла-ченізазазначенийперіод.Відібранідокументисортуютьсязадатоюоплатиівидомплатіжногодокумента.Формуєтьсяреєстрдокумен-тівзпідбиваннямпідсумківпокожномуднюізаклієнтомзагалом.Реєстридокументівзарізнимиклієнтами,алезоднаковимосновнимвідповідальнимвиконавцемзаписуютьсядоодногофайлу.Такимчи-ном,якщовідібранобільшеодногоклієнтадляобробки,можебутисформованокількавихіднихфайлів,кожнийізсвоїмосновнимвід-повідальнимвиконавцем.

Післязавершенняформуванняреєструдокументівіповернен-нядомонітораадміністраторунадаєтьсяможливістьпереглянути

1��

та/абонадрукуватиостаннійзісформованихфайлів.Відмовавіддрукута/абопереглядунезнищуєфайли,іїхможнанадрукуватинадаліавтономно.

Видача виписок з особових рахунківВипискизособовихрахунківклієнтівможутьвидаватисяад-

міністраторомкількаразівнаденьабоодинразпозакінченніопе-раційногодня.Длякожногоклієнтаформуєтьсяокремийфайл-виписка.

ФормуваннявипискидозакриттяоперднявиконуєтьсяпідчасвиборупунктуменюКанал Банк-Клиент * Выписки по ЛСмоніторасистемиІСАОД.Випискаформуєтьсяуформатіфайлутипуy.

Формуєтьсявиписказаусіманезакритимиособовимирахункамиклієнта,дезазначаютьсяпоточнізалишкинарахунках.Виводитьсясписокоплаченихдокументів,проведенихзацейдень.Якщозара-хункамизакріпленіщенеоплаченідокументи,щонадійшливцейдень,виводиться їхсписок ізпозначкоюкодувидуплатежу“99”.Якщозарахункомуцейденьнебулоруху,товиводятьсятількиобо-ротизатакимрахунком.

Формуванняпідсумковоївипискипіслязакриттяоперднявико-нуєтьсявтомужпунктіменю.Випискаформуєтьсяуформатіфайлутипуz.Формуєтьсявипискатількизатимиособовимирахункамиклієнта,дебуврухпротягомопердня.Унійзазначаютьсяоборотизарахунками.Виводитьсясписокоплаченихдокументів,проведенихзацейдень.

Формуваннятехнічноївипискизаособовимирахункамиклієнта(цевипискадляПенсійногофонду)виконуєтьсяпіслязакриттяопер-дняпідчасвиборупунктуменюКанал Банк-Клиент * Техническая выпискамоніторасистемиІСАОД.Випискастворюєтьсяуформатіфайлутипуv.Цеформуванняздійснюють: програмаb_bclp35.exe—дляпоточнихіпідсумковоївиписок; програмаb_bctvip.exe—длятехнічнихвиписок.Папкидлярозміщеннявиписокіспискуреєстраційнихномерів

клієнтів,дляякихпотрібносформувативиписки,зазначаютьсявпа-раметріBC\exe\увідповіднихвкладенихпараметрах: &LSP3—дляпоточнихіпідсумковоївиписок; &TVIP—длятехнічнихвиписок.СтруктуравиписокзафіксованавпараметріBC\STRUCT\VIPIS.

Питання для самоконтролю

1.Якепризначенняпідсистеми“Банк—Клієнт”убанківськійінфор-маційнійсистемі?

2.Які функції виконує підсистема “Банк — Клієнт” у банківськійінформаційнійсистемі?

3.Якіможливостінадаєпідсистема“Банк—Клієнт”дляакредитаціїкористувачівсистеми?

4.Яку технологічну послідовність операцій забезпечує підсистема“Банк—Клієнт”підчасвідсиланняквитанцій?

5.Яка технологічна послідовність операцій у підсистемі “Банк —Клієнт”дляоплатидокументів?

6.Яка технологічна послідовність операцій у підсистемі “Банк —Клієнт”дляформуванняфактуриплатіжнихдокументів?

7.Яка технологічна послідовність операцій у підсистемі “Банк —Клієнт”длявидачіреєструпроведенихдокументів?

8.Яка технологічна послідовність операцій у підсистемі “Банк —Клієнт”длявидачівиписокзособовихрахунків?

1��

Розділ 12

ПІДсистема рОЗрахунКОвО-КасОвОгО ОБслугОвуваннЯ та ЗвІтнІсть в ІсаОД

План розділу

Підсистема розрахунково­касового обслуговуванняСтворення звітних форм для НБУАвтоматизація кредитно­депозитних операцій банку

РезюмеРозділприсвяченоописутехнологіїавтоматизованоїобробкив

підсистемі“РКО”таформуваннюзвітностівІСАОД.

ПІДсистема рОЗрахунКОвО-КасОвОгО ОБслугОвуваннЯ

Призначення та функції підсистеми “РКО”Підсистема“Розрахунково-касове обслуговування і відсотки”

(далі—“РКО”)забезпечує: виплату банком відсотків за кредитові залишки на рахунках

клієнтівівідсотківзадепозитнимидоговорами(завтоматич-нимвиконаннямобліковихпроводокіпроводокзвиплативід-сотківклієнтам);

стягнення відсотків за користування кредитами, а в загаль-ному випадку— стягнення відсотків за дебетові залишки нарахунках (з автоматичнимвиконаннямобліковихпроводок іпроводокзістягненнявідсотків);

стягнення банком плати за розрахункове обслуговуванняклієнтів(оплатарозрахунково-платіжнихдокументів)звико-наннямобліковихпроводок(ужурналістатистикиРД)іпро-водокзістягненняплатизадокументи;

стягнення банком плати за касове обслуговування як у без-готівковомувираженні,такіготівкою;

стягненняплатизапослуги.

1��

Підсистема“РКОівідсотки”виконуєтакіфункції:1.Зрозрахунку,нарахування/стягненнявідсотків: розрахунок(імітаціярозрахунку)відсотківунаціональнійтаіно-

земнійвалютахіззаписомдожурналунарахованихвідсотків; формуванняпідчасрозрахункувідсотківобліковихпроводок

(утомуразі,якщопроводкинастроєнівтарифі); веденняісторіїнарахуваньужурналінарахованихвідсотків; виконаннянарахуваннявідсотківзазалишкаминаОРінара-

хування відсотків за депозити з автоматичнимпородженнямвідповіднихдокументів;

виконаннястягненнявідсотківзакредитизавтоматичнимпо-родженнямвідповіднихдокументів;

переглядвиплатвідсотківзазалишкомнаОРістягненьвідсот-ківзакредити;

формування довідок за клієнтами про проведені розрахункищодоРКОзабудь-якийперіод.

2.Стягненняплатизадокументи: формуванняжурналустатистикиРД; виконання облікових проводок з розрахункового обслугову-

ванняклієнтівужурналістатистикиРД(менюНачисленные Доходы * Доходы Банка);

стягнення з клієнтаплати за розрахункове обслуговування зформуванням відповідних проводок (відповідно до умов, за-фіксованихутарифах);

стягненняплати закасовеобслуговуванняклієнтів зформу-ваннямвідповіднихпроводок(якщоцепередбаченонастрой-камисистеми);

перегляднарахуваньзрозрахунково-касовогообслуговування; формуваннядовідокзаумовамиРКО.3.Сервісніфункції: гнучкетамасовенастроюванняікоригуванняумоврозрахун-

ковогообслуговування(довідникстандартнихтарифів); веденнякалендаряРКО.Основніфункціїпідсистеми“РКО”зосередженівтакихпунктах

менюРКО и проценты: История процентов—введення/перегляд/коригуваннявідсот-

ковихставокзазазначенийденьабодіапазондат; Ввод из файла—введеннявідсотковихставок заособовими

рахункамизпослідовногофайлу;

1��

Изм. процентов по БС4 —додаванняівидаленнявідсотковихставокзагрупоюособовихрахунків;

Плата за документы—стягненняплатизапроводкудокумен-тівпоособовихрахункахвідповідальноговиконавця;

Просмотр начисл. док—перегляднарахуваньконтролюючоюособоющодостягненняплатизарозрахунковеобслуговування;

Выплата % за остатки—нарахуваннявідсотківзакредитови-мизалишкамипоособовихрахунках;

Просмотр начисл. %—переглядконтролюючоюособоюнара-хуваньвідсотківпоособовихрахунках закредитовізалишкитаїхстан;

Взыскание процентов — стягнення відсотків за дебетовимизалишками(утомучислізакредити)поОРвідповідальноговиконавця;

РасчетПересчетЖурнал—розрахуноквідсотківзазалишка-миназазначенихрахункахзавстановленийперіодчизадень;формуванняіперегляджурналунарахованихвідсотків,пере-глядстанунарахуваньпокожномурахункузабудь-якийпе-ріод;виконанняобліковихпроводок;перерахуваннявідсотківуразізміниумоврозрахункувідсотків(відсотковихставок,пе-ріодіврозрахункутощо)іззанесеннямдожурналувідсотків;

Календарь РКО—календаррозрахунково-касовогообслуго-вування(використовуєтьсявпідсистемі“РКО”підчасформу-ваннядовідокзаусімавидамирозрахунково-касовогообслуго-вуванняклієнтів);

Коррект. условий РКО—коригуванняумоврозрахунково-ка-совогообслуговуваннявдоговорахРКО;

Коррект. условий РКО Исп.—коригуванняумоврозрахун-ково-касовогообслуговуваннявдоговорахРКОвОРвідпові-дальноговиконавця;

Журнал статистики РД—формуванняіперегляджурналуста-тистикизапроведенимиРД;

Справка РКО ОтвИсп — формування довідок по РКО заклієнтамивідповідальноговиконавця;

Общая справка РКО—формуваннядовідокпоРКОзавсімаклієнтамибанку;

Учет в журнале %—облікзмінистатусупроводокзнарахуван-нячистягненнявідсотківужурналінарахованихвідсотків;

1��

Выплата % в ин.вал.—виплатавідсотківзакредитовівалютнізалишкинаОР;

Просмотр нач. %ин.вал — перегляд контролюючою особоюнарахуваньвідсотківзавалютнимиособовимирахункамитаїхстану;

Взыскание % в ин.вал —стягнення відсотків за дебетові за-лишки(утомучислізакредити)повалютнихОРвідповідаль-ноговиконавця;

Просмотр взыск.вал. % — перегляд контролюючою особоюстягненихвідсотківзадебетовізалишкиувалютітастануна-рахувань;

Стандартные тарифы — ведення довідника стандартних та-рифів(шаблонівтарифів)заРКОдлямасовихопераційзта-рифами.

Технологія автоматизованого нарахування відсотків за різними видами надання послугПідсистема“РКО”забезпечує: розрахуноківиплатувідсотківзакредитовізалишкинарахун-

кахклієнтів; виплатувідсотківзадепозитнимирахунками(зазначенихуде-

позитнихдоговорах); стягненнязазначенихукредитнихдоговорахвідсотківзако-

ристування кредитами (за позичковими рахунками), а в за-гальномувипадку—стягненнявідсотківзадебетовізалишкинарахунках.

Розмірвідсотковихставокзаактивнимиіпасивнимиопераціями,порядокнарахуваннявідсотків,порядокїхстягненнявизначають-сявтарифахдоговорівнарозрахунково-касовеобслуговуванняміжбанкоміклієнтом.ДоговірнаРКОстворюєтьсяавтоматичнопідчасреєстраціїновогоклієнта(умоментзаписуінформаціїщодоклієнтадобазиданих).

УтарифидоговорівРКОінформація(умовинарахування/стяг-неннявідсотків)заноситься: задепозитними/позичковимирахунками,щоберутьучастьу

депозитному/кредитномудоговорі—автоматичноздепозит-ного/кредитногодоговорупідчасйогопідписання;

зарахунками,щонеберутьучастіудепозитних/кредитнихдого-ворах,—вноситьсявтарифивручну(індивідуальноабомасово).

1��

Індивідуальнотарифивстановлюютьсяупідсистемі“Клієнти”абовпідсистемі“Особові рахунки”завідповідногорівнядоступудоОРідопунктівменюцихпідсистем.Перегляд/коригуваннятарифівздій-снюєтьсявмежахдоговорунаРКОнаекраніпереглядуклієнтаабоособовогорахункапринатисканнікомбінаціїклавішCtrl+F4.Масо-вотарифивстановлюютьсяудовідникустандартнихтарифів(пунктменюСтандартные тарифы підсистеми“РКО”)абовпунктіменюКорректирование условий РКО.

Длянарахуваннявідсотківзарахункамиваналітичномуобліку(длявідображеннянарахованихдоходівівитратзазвітнийперіод)вустановахбанківвідкриваютьсяіндивідуальнірахункидлякожноговласникарахунка: запозичками—рахунки2-гокласудлянарахуваннявідсотко-

вихдоходів(..,2048,2058,2068,..); задепозитами—рахунокпоБС42618“Нарахованівитратипо

депозитнихкоштахсуб’єктівпідприємницькоїдіяльності”.Длянарахуваннявідсотківзапоточнимиірозрахунковимирахун-

камиклієнтіввідкриватирахунокнарахованихвитратнеобов’язково.Занеобхідностіякрахунокнарахованихдоходівчивитратможнави-користовуватикотловийрахунок,анеіндивідуальнірахункиклієнта.Наприклад,утомуразі,коливбанкуневстигливідкритивсімклієн-таміндивідуальнірахункинарахованихдоходівівитраттавстанови-тивсімклієнтаміндивідуальнінастройкивдоговорахРКО.

Рахунки,щоберутьучастьупроводкахзістягнення/виплативід-сотків,стягненняплатизарозрахунковеобслуговування(задокумен-ти),зазначаютьсяувідповідномутарифідоговорунаРКОкожногоклієнта.

ВідсоткинараховуютьсяврежиміРасчетПересчетЖурнал (уполіРежим...повиннобутивстановленеРасчет)зазазначенийпе-ріодпорахунках,заданихвумовахвідборупрограми.

Відсотковаставказазазначенийперіодвибирається: із кредитного чи депозитного договору (для ОР у договорі)

абоздодатковихугодназмінувідсотковоїставкидодоговору(якщозаОРєкредитнийчидепозитнийпідписанийдоговір,тобтостатусдоговорубільше15івінкоригуєтьсятількичерездодатковіугоди);

з історії особового рахунка (якщо заОРнемає договору абоколизаОРєкредитнийчидепозитнийдоговір,алевіннепід-писаний,тобтостатусдоговоруменше15);

1�0

якщо виконується розрахунок за ОР, що визначений яко-юсь схемою (у параметрах системи встановлений параметр&NoDogSx=<номер_схеми>),товідсотковаставкавибирати-метьсязісторіїособовихрахунків,навітьутихвипадках,колиіснуютьпідписанікредитні,депозитнідоговоризацимОР.

ПідчасвиконаннярозрахункувідсотківфункцієюРасчетПересчет Журналнарахуванняфіксуютьсявжурналінарахованихвідсотків,іав-томатичноформуютьсяобліковіпроводки(зарахункаминарахованихдоходівукореспонденціїзрахункамидоходівбанкучизарахункаминарахованих витратукореспонденціїзрахункамивитратбанку).

РахункидляобліковихпроводокіумовинарахуваннявідсотківдляособовихрахунківотримуютьзтарифівудоговорахРКО.Про-водки,здійснюваніприодержаннікоштіввідклієнтачипривиплатікоштівклієнту,виконуютьсяврежимахВзимание процентовіВы-плата % по остаткам.

Необхідні умови для успішного нарахування відсотків і формування необхідних проводокВиплата відсотків за залишками на ОР клієнтів.Удоговорахна

РКОпокожномуклієнтуповиннібутисформованікомплексипос-луг(інакше—тарифи)Начисление % по остаткам на ЛС в нац.валютечиНачисление % по остаткам на ЛС в инвалютеіззапов-ненимиполями: Периодичность(нарахуваннявідсотків); Метод расчета(30/360;факт/факт;факт/360):

- факт/факт(фактичнакількістьднівумісяцітауроці);- факт/360 (фактична кількість днів у місяці, у році умовно360днів);

- 30/360(умовнакількістьднівумісяці—30,уроці—360); Вид расчета (засередньоденними,фактичними,мінімальними

залишками); Код валюты; Перечень счетов для учетной проводки(якщообліковупро-

водкунетребавиконувати,тослідзазначитиодинітойсамийрахунокдоходівбанку);

Перечень счетов для основной проводки по выплате процентов(якщоумовирозрахункудлякількохрахунківклієнтазбігають-ся,тодляцихрахунківможнавикористовуватиодинтариф).

1�1

Методрозрахункувідсотків(факт/факт,факт/360,30/360)можезадаватисявпараметрахсистемибезоблікудоговорівРКО.

Виплата відсотків (у національній або інвалюті) за депозитни-ми рахунками юридичних і фізичних осіб.Підчасприйомукоштівнадепозитнівкладиюр./фіз.осібукладаєтьсядепозитнийдоговір(оформляєтьсявпідсистемі“Договори”).Підчаспідписаннядепо-зитногодоговорудлядепозитногорахункаавтоматичноформуєтьсякомплекспослуг(тариф)Начисление % по остаткам на ЛС в нац. валюте(якщодепозитунаціональнійвалюті)чиНачисление % по остаткам на ЛС в ин. валюте(якщодепозитуінвалюті).

Дотарифузоформленогодепозитногодоговорупереноситьсятакаінформація: періодичність(нарахуваннявідсотків); номердепозитногоОР; методрозрахунку(30/360;факт/факт;факт/360); кодвалюти; видрозрахунку(наприклад,засередньоденнимизалишками); номер рахунка, на який зараховуються відсотки (рахунок

розрахунку); номеррахунканарахованихвитрат(рахунокрезервування); рахуноквитратбанку.Післяпідписаннядоговору(договірперебуваєвстані“Виконання

запланом”): утарифівідкритідлякоригуванняполя:Счет затрат банка і

Счет начисленных затрат; зміна суми, відсоткової ставки, умов нарахування відсотків,

ОРрозрахунку,умоврозрахункувиконуєтьсячерездодатковіугодидодоговору.Цікоригуванняавтоматичновідображають-сявтарифі.

Стягнення відсотків (у національній або інвалюті)за кредита-ми юридичних і фізичних осіб.Підчасвидачікредитуюридичнимабофізичнимособамукладаєтьсякредитнийдоговір(оформляєть-сявпідсистемі“Договори”).Підчаспідписаннякредитногодого-ворудляпозичковогорахункаавтоматичноформуєтьсякомплекспослуг(тариф): Взимание % по кредитным/дебетовым остаткам в национ.

валюте(якщопозичкавнаціональнійвалюті); Взимание % по кредитным/дебетовым остаткам в инвалюте

(якщопозичкавіноземнійвалюті).

1�2

Дотарифузоформленогокредитногодоговорупереноситьсятакаінформація: періодичність(нарахуваннявідсотків); номерпозичковогорахунка; кодвалюти; методрозрахунку(30/360;факт/факт;факт/360); видрозрахунку(наприклад,засередньоденнимизалишками); номер рахунка, з якого перераховуються відсотки (рахунок

розрахункуклієнта); номеррахунканарахованихдоходів; рахунокдоходівбанку.Післяпідписаннядоговору(договірперебуваєвстані“Виконан-

нязапланом”)утарифівідкритідлякоригуванняполя:Счет затрат банка іСчет рассчитанных доходов.Змінасуми,відсотковоїставки,умовнарахуваннявідсотків,ОРрозрахунку,умоврозрахункувико-нуєтьсячерездодатковіумовидодоговору.Цікоригуванняавтома-тичновідображаютьсявтарифі.

УпунктіменюРасчетПересчетЖурнал урежиміИмитация расчета процентов виконуєтьсяпробнийрозрахуноквідсотківдлярахунків,щозадовольняютьзаданіумовивідбору, іформуєтьсявідомістьнарахованихвідсотків.Інформаціяпророзрахованівід-соткивбазуданихнезаноситься.

Наприкінцікожногомісяцяпіслявиконанняімітації розрахункувідсотківвиконуєтьсяреальнийрозрахуноквідсотківупунктіменюРасчетПересчетЖурналурежиміРасчет процентов іззанесеннямінформаціїдобазиданих.

РежимРасчетдаєзмогу: розрахувативідсоткипо залишкахза зазначенийперіодчасу

щодоодногоособовогорахункачирахунківгрупиБР,якіма-ютьвідсотковіставки;

заповнитиЖурнал розрахованих відсотків уБД,тобтозафіксу-ватирозрахованівідсоткивБД(записивжурналівикористо-вуютьсявподальшомуякпідставадляприйняттярішеньщодовиплативідсотківзакредитовізалишкинарахункахістягнен-нявідсотківзадебетовізалишки);

сформувати відомість розрахованих відсотків (за групою ра-хунків,заоднимрахункомчизасхемоювідбору);

сформувати оплачені документи за обліковими проводкамидлявідібранихОР.

1��

Обліковіпроводкизнарахуваннявідсотківзакредитовимиза-лишкаминаОРвиконуютьсязаменюСчет Затрат Банка * Счет Начисленных Доходов.Обліковіпроводкизістягненнявідсотківзакористуваннякредитом(рахунки..,2048,2058,2068,відповіднийра-хунок6-гокласу:2078,2108,2118,2208,2218)виконуютьсязаменюНачисленные Доходы* Доходы Банка.

Форми звітності РКОДоформзвітностіРКОналежатьвідомість розрахованих відсо-

тків, журнал нарахованих відсотків,атакожіншівихіднідокумен-типідсистеми“РКО”.Відомістьрозрахованихвідсотківформуєтьсяавтоматичнопісляімітаціїрозрахункувідсотківабопісляїхрозра-хунку(відповідновпунктахменюИмитация расчета %,Расчет %).

ствОреннЯ ЗвІтних фОрм ДлЯ нБу

ЗвітніформидляНБУвиводятьсяуфайлзаменюСтатотчетность * Файл.Длякожногофайлуєпапкарозміщення,команднийрядокза-пускупрограмитапараметриїїзапуску.Розглянемостворенняконк-ретнихзвітнихформдляНБУ.

Текстова форма 10-КБзазамовчуваннямрозміщуєтьсяуTMP\osbalan.NNN,деNNN—електроннийкодбанку.Форматкомандно-горядка(встановлюєтьсяпідчасінсталяціїтапередбачаєвведенняпараметрівзінтерфейсупрограми):b_f02.exe <квв> s і,деквв—кодвідповідальноговиконавця.Викликпрограми(параметризінтер-фейсунезапитуються;можевикористовуватисяпідчаспроведен-нярегламентнихробіт):b_f02.exe <квв> o і <­dd1> <pp> <­dd2> <nom_send>,деквв—кодвідповідальноговиконавця,dd1—кількістьзвітнихперіодів,якітребавідраховуватиназадвідпоточного(0—запоточнийзвітнийперіод),pp—звітнийперіод(див.А013у KOD_FORM\kod_a013.dbf),dd2—якщообранопоточнийперіод(dd1=0),товідкін-цяперіодувіднімаєтьсяdd2банківськихднів(якщоdd1недорівнює0,тоцейпараметрігноруєтьсятайогозначеннядорівнює0);nom_send—номерпосилкизапоточнийдень.

Формування даних про обороти сум і відсоткові ставки(файли#03,#04,#05).Даніпрооборотисумівідсотковіставкизакредитамиідепозитамиурозрізікодівтермінів(S180),кодіввалют(R030)іре-зидентності(K030)—кодфайлу#03.Щоденніданіпрооборотисумівідсотковіставкизакредитамиурозрізігалузейекономіки1-горівня

1��

(K092),формвласності1-горівня(K081),кодівтерміну(S180),кодіввалют(R030)ірезидентності(K030)—кодфайлу#04.Щомісячніданіпрооборотисумівідсотковіставкизадепозитамиурозрізікодівтерміну(S180),кодіввалют(R030) ірезидентності(K030)—кодфайлу#05.

Формування даних про залишки за рахунками статзвітності НБУ(файли#06,#14).Даніпрозалишкизарахункамидозапитання,закредитнимиідепозитнимирахункамиурозрізізначеньR011,галу-зейекономіки2-горівня(ДО091),узагальненихсекторівекономіки(ДО071),формвласності1-горівня(ДО081),групвалют(R031),ре-зидентності(K030)іорганізаційно-правовихформгосподарювання(K051)—кодфайлу#06.Щомісячніданіпрозалишкизарахункамидозапитання,закредитнимиідепозитнимирахункамиурозрізізна-ченьR011,розділіввидівекономічноїдіяльності(ДО111),узагальне-нихсекторівекономіки(ДО071),формвласності1-горівня(ДО081),групвалют(R031),резидентності(ДО030)іорганізаційно-правовихформгосподарювання(ДО051)—кодфайлу#14.

Щомісячніфайли#06і#14формуютьсяврозрізібалансовихра-хунків,дляякихупланірахунківНБУ(довідникkl_r020.dbf)значен-няполяF_06=1.

Формування даних про цінні папери в портфелі банку(файл#07).ДаніпроцінніпаперивпортфелібанкуврозрізізначеньпараметраR011,місцьемісії(S120)ігрупвалют(R031)—кодфайлу#07.Щомі-сячнийфайл#07формуєтьсяврозрізібалансовихрахунків,дляякихупланірахунківНБУ(довідник kl_r020.dbf)значенняполяF_07=1.

Формування даних про доходи і витрати банків(файл#08).Кодфайлу#08—даніпродоходиівитратибанківурозрізізначеньпара-метраR013.Квартальнийфайл#08формуєтьсяврозрізібалансовихрахунків,дляякихупланірахунківНБУ(довідникkl_r020.dbf)зна-ченняполяF_08=1.

Формування даних про класифіковані активи(файл#11).Кодфайлу#11—даніпрокласифікованіактививрозрізікатегорійри-зику(S080),формвласності (ДО081), групкраїн(ДО041),кодіввалют(R030).Файл#11формуєтьсяврозрізібалансовихрахунків,дляякихупланірахунківНБУ(довідникkl_r020.dbf)значенняполяF_11=1

Формування даних про касові обороти(файли#12,#13,#28).Кодфайлу#12—даніпрокасовіоборотибалансовихсимволівфор-

1��

ми748.Цещоденнатекстоваформа.Розрахуноксумоборотівзака-совимисимволами,дляякихудовідникуНБУkl_d010.dbfзначенняполяF_12=1.

Кодфайлу#13—даніпрокасовіоборотисимволівформи748.Цещомісячнатекстоваформа.Розрахуноксумоборотівзакасови-мисимволами,дляякихудовідникуНБУkl_d010.dbfзначенняполяF_13=1.

Кодфайлу#28—даніпрооборотисимвола89.Цещомісячнатекс-товаформа748А.Модуль,щовиконується:b_f13.exeукореневомука-талозіІСАОД-БАНК.Протоколпомилок:prot_fnn.txt.Текстоваформа:f_nnmmss.sss.txt,деnn—номерфайлувкласифікаціїНБУ;mm—номермісяця; ss.sss—кодвідповідальноговиконавця.

Пунктменюзапуску:Статотчетность * Файл (nn),деnn—номерфайлувкласифікаціїНБУ(#12, #13, #28, #73).

Формування даних файлу #15.Кодфайлу#15—даніпрокількістьклієнтівбанкуікількістьвід-

критихрахунківклієнтів.Річнатекстоваформа.Модуль,щовико-нується:b_pstat.exeукореневомукаталозіІСАОД-БАНК.Протоколпомилок:TMP\prot_fnn.txt.Протоколпомилокневідповідностіре-позитаріюНБУ:TMP\stat_fnn.txt.Текстоваформа:TMP\f15sssss.tmp, де sssss—кодВВ.Пунктменюзапуску:Статотчетность * Статотчет-ность НБУ (15).

Формування даних файлу #20.Кодфайлу#20—додатковіданідлярозрахункуобов’язковихре-

зервів.Модуль,щовиконується:b_pstat.exeукореневомукаталозіІСАОД-БАНК.Протоколпомилок:TMP\prot_fnn.txt.Протоколпо-милокневідповідностірепозитаріюНБУ:TMP\stat_fnn.txt.Пунктменюзапуску:Статотчетность * Статотчетность НБУ (20).

Формування даних файлу #21.Кодфайлу#21—даніпросписанубезнадійнузаборгованістьу

розрізізначеньпараметраD020ікодіввалют.Щокварталуфайл#21формуєтьсяврозрізіпозабалансовихрахунків,дляякихупланіра-хунківНБУ(довідникkl_r020.dbf)значенняполяF_21=1.

Формування даних файлів #22 і #23.Кодфайлу#22—даніпроструктуруактивівіпасивівзатерміна-

мидопогашення(S240)урозрізігрупвалют.Формуєтьсящомісяця.Кодфайлу#23—даніпроструктуруактивівіпасивівзатермінамидопогашення(S240)урозрізігрупвалют.Формуєтьсящороку.

1��

Модуль,щовиконується:b_pstat.exeукореневійпапціІСАОД-БАНК.Протоколпомилок:TMP\prot_fnn.txt.Протоколпомилокне-відповідностірепозитаріюНБУ:TMP\stat_fnn.txt.Пунктменюзапус-ку:Статотчетность * Статотчетность НБУ (nn),деnn—номерфайлувкласифікаціїНБУ(22і23).

Програмниймодульb_pstat.exeпризначенийдляформуванняціло-горядуфайлівстатзвітностіНБУ.НомернеобхідногофайлузадаєтьсявполіГенерировать файлзісписку,щовикликаєтьсяклавішеюF2.

Формування даних файлу #24.Кодфайлу#24—данізаокремимибалансовимирахункамиу

розрізізначеньпараметраR013.Формуєтьсящорічно.Модуль,щовиконується:b_pstat.exeукореневомукаталозіІСАОД-БАНК.Про-токолпомилок:TMP\prot_fnn.txt.Протоколпомилокневідповідностіре-позитаріюНБУ:TMP\stat_fnn.txt.Пунктменюзапуску:Статотчетность * Статотчетность НБУ (24).

Формування даних файлу #26.Кодфайлу#26—даніпрозалишкинавалютнихрахункахвофшор-

нихзонахікраїнах,засобамиплатежуякихєнеконвертованавалюта.Щодняфайл#26формуєтьсяврозрізібалансовихрахунків,дляякихупланірахунківНБУ(довідникkl_r020.dbf)значенняполяF_26=1.

Формування даних файлу #27.Кодфайлу#27—даніпрорухкоштівнарозподільнихрахунках

суб’єктівгосподарськоїдіяльності.Щоденниймодуль,щовиконуєть-ся:b_pstat.exeукореневомукаталозіІСАОД-БАНК.Протоколпо-милок:TMP\prot_fnn.txt.Протоколпомилокневідповідностірепози-таріюНБУ:TMP\stat_fnn.txt.Пунктменюзапуску:Статотчетность * Статотчетность НБУ (27).

Формування даних файлу #29.Кодфайлу#29—даніпрооплатукомерційнимибанкамипеніза

перевищеннянормативноготермінупроходженняплатежівурозрізізначеньпараметраR013.

Формування даних файлу #31.Кодфайлу#31—даніпростанзаборгованостівиплатизарплати

застаномна1,6,11,16,21,26числомісяця.Формування даних файлу #41.Кодфайлу#41—даніпрооплатупраціробітників/службовців

(прогнозвиплатизарплатнаквартал).Модуль,щовиконується:b_f31.exeукореневомукаталозіІСАОД-БАНК.Пунктменюза-пуску:Статотчетность * Файл #41.

1��

Формування даних файлу #42.Кодфайлу#42—даніпровиданібанкомвеликікредитиібудь-які

кредитиінсайдерам.Текстоваформа.Формування даних файлу #50.Кодфайлу#50—даніпрозміниврезервах.Модуль,щовико-

нується:b_pstat.exeукореневомукаталозіІСАОД-БАНК.Протоколпомилок:TMP\prot_fnn.txt.Протоколпомилокневідповідностірепо-зитаріюНБУ:TMP\stat_fnn.txt.Пунктменюзапуску:Статотчетность * Статотчетность НБУ (50).

Формування даних файлу #71.Кодфайлу#71—даніпровиданібанкомвеликікредитиікредити

інсайдерам.Формування даних про заборгованість(файл#72).Кодфайлу#72—даніпрозаборгованість,щовраховуєтьсяуста-

новамиНБУікомерційнимибанкамивідповіднодочинногозаконо-давстваурозрізізначеньпараметрівR013іS190.

Формування даних про обіг наявної іноземної валюти в уповно-важених банках (файл#73).

Кодфайлу#73—даніпрообігнаявноїіноземноївалютивупов-новаженихбанках.Модуль,щовиконується: b_f13.exeукореневомукаталозіІСАОД-БАНК.Протоколпомилок:prot_fnn.txt.Пунктменюзапуску:Статотчетность НБУ.

Програмниймодульb_f13.exeпризначенийдляформуванняфай-лів#12,#13,#28,#73статзвітностіНБУ.НомернеобхідногофайлузадаєтьсявполіГенерировать файлзісписку,якийможнавиклика-ти,натиснувшиклавішуF2.

Формування даних про вклади фізичних осіб у комерційних банках (файл#77). Звітпровкладифізичнихосібукомерційнихбанках—кодфайлу#77.Модуль,щовиконується:b_pstat.exeукореневомукаталозіІСАОД-БАНК.Протоколпомилок:TMP\prot_fnn.txt.Протоколпоми-локневідповідностірепозитаріюНБУ:TMP\stat_fnn.txt.Пунктменюзапуску:Статотчетность * Статотчетность НБУ (77).

Формування даних про використання наявних коштів окреми-ми суб’єктами господарювання (файл#89). Даніпровикористаннянаявнихкоштівокремимисуб’єктамигосподарювання—кодфай-лу#89.Модуль,щовиконується:b_f89.exeукореневомукаталозіІСАОД-БАНК.Протоколпомилок:prot_f89.txt.Пунктменюзапуску:Статотчетность * Файл #89.

1��

автОматиЗацІЯ КреДитнО-ДеПОЗитних ОПерацІй БанКу

Формизвітностібухгалтерськогооблікувбанкахзавидамиопе-рацій: бухгалтерська(фінансова)—відображаєфінансовестанови-

щебанку,розкриваєстаттібалансу(головноїкниги)іосновнихфінансових показників. Форми і правила побудови регулюєНБУабосамбанк.Приклад:форма1баланс,виписки,обігово-сальдовівідомості,реєстритощо;

податкова—відрізняєтьсявідфінансовоїтим,щоправила іформивстановлюєдержава(ДПІтаін.),хочаотримуєінфор-маціюзфінансовогообліку.Приклад:податковадекларація.

УсяфінансовазвітністьзосередженавменюОперативые отчеты:баланс,випискапоклієнту,сальдовкиповідповідальномувиконавцю(ВВ),обігово-сальдовіпоВВ,реєстрипоВВ.

Основафінансовоїзвітності—первиннідокументи:пошук/реда-гування,каси-журнализприходу/витрат,атакожчастиназвітівудо-кументахіособовихрахунках.

Такожустатзвітності—балансзаперіод,обігово-сальдовазапе-ріод.Частинаподатковоїзвітності—звітністьуДПІ,аленевся.

Формування вихідної звітної інформації засобами програмного комплексу “ІСАОД-БАНК”РозглянемофункціїІСАОД-БАНК,щоналежатьдопідсистеми

“ЗвітністьуДПІ”тапризначенідляформуваннядеякихзвітівдляподатковоїінспекціїувиглядіdbf-файлів,атакожтекстовихпові-домлень.Ціфайлимістятьінформаціюпровідкритіізакритірахункиклієнтівбанку,бюджетніплатежівідділеннябанку,прозалишкитаоборотикоштівнарахункахклієнтівназазначенудату.

ФункціїменюОтчетность в ГНИтакі: Сообщения в ГНИ; Бюджетные платежи; Обороты Плательщиков.Крімтого,вІСАОД-БАНКдляпередачіінформаціїдоДержавної

податкової адміністраціївикористовуютьсятакіпунктименюпідсис-теми“Електронні платежі”: ЭЭРК ГНИ(запускпрограмиb_dpa1.exe).Режимпризначений

длявиявленнязмінреквізитівОРклієнтів,формуванняфайлів

1��

повідомлень дляДПА,що являють собою електронний реєстрвласниківрахунків;дляприйомутаобробкиквитанційнаціфай-ли(згіднозлистомНБУ№24-112/487від23.09.1998р.“Поря-докпередачіінформаціївідбанківськихустановдоДПА”);

ГНИ 2(запускпрограми b_dpa2.exe).Режимпризначенийдляформуванняфайлів,щомістятьінформаціюпроперерахуван-няюридичнимиособамикоштівзакордоннарахункиЛОРОірахункифізичнихосіб,провидачу готівки(крімзаробітноїплати);дляприйомутаобробкиквитанційнаціфайли(згіднозпостановоюНБУ№587від14.12.1999р.).

ПовідомленнявДПІформуютьсязапунктомменюОтчетность в ГНИ*Сообщения в ГНИ.Режимпризначенийдляформуванняdbf-файлівдляподатковоїінспекціїзінформацієющодовідкритих/за-критихрахунківвідділеннябанкузазазначенийдіапазондат,атакождляформуваннятекстовихфайлівповідомленьдоДПІпровідкрит-тя/закриттярахунків.

Пристартірежимунеобхіднозазначити: часовийперіод,заякийвідбираєтьсяінформаціязрахунків; реєстраційнийномерклієнта(або0—повсіхклієнтах); кодвалюти(або0—усівалюти).ПрограмаформуєвдиректоріїSWODвідомістьвідкритих/закри-

тихОРзапевнудату(rxxxmmdd.dbf)івдиректоріїТМР—повідом-леннядоДПІ(текстовіфайли).

Відомістьзарахованихбюджетнихплатежів(Ф-16)формуєтьсязапунктомменюОтчетность в ГНИ * Бюджетные платежи.Режимпризначенийдляформуванняівидачіdbf-файлівзвідомостямиза-рахованихбюджетнихплатежівзазазначенудату.Цейрежимвико-ристовуєтьсятимивідділеннямибанків,щообслуговуютьрайонніподатковіінспекціїіакумулюютьбюджетніплатежіурайоні.Файлипередаютьсядоподатковоїінспекціїщодня.

ПрограмаформуєDBF-і@B-файлидокументівбюджетнихпла-тежівтаповерненняплатежівдобюджету.Відбираютьсяоплаченідо-кументи,вякихзаплатежамиабоповерненнямплатежівіснуєбюд-жетнийрахунок.

ОборотиізалишкинарахункахклієнтівдляДПІ(Ф-16)фор-муютьсязапунктомменюОтчетность в ГНИ*Обороты Платель-щиков.Режимпризначенийдляформуванняівидачіdbf-файлівдляподатковоїінспекції,щомістятьінформаціющодооборотівізалиш-ківкоштівнарахункахклієнтівназазначенудату.

Питання для самоконтролю.

1. Якепризначенняпідсистеми “РКО”у банківській інформаційнійсистемі?

2. Якіфункціївиконуєпідсистема“РКО”убанківськійінформаційнійсистемі?

3. Які можливості надає підсистема “РКО” для розрахунку тавиплативідсотківзакредитовізалишкинарахункахклієнтів?

4. Яку технологічну послідовність операцій забезпечує підсистема“РКО”підчаснарахуваннявідсотківзапоточнимиірозрахунковимирахункамиклієнтів?

5. Як вибирається відсоткова ставка за зазначений період у під-системі“РКО”?

6. Які умови перевіряються у підсистемі “РКО” для успішногонарахуваннявідсотків?

7. Яка технологічнапослідовність операційупідсистемі “РКО”дляствореннязвітнихформдляНБУ?

8. Якатехнологічнапослідовністьопераційупідсистемі“РКО”дляствореннязвітнихформдляДПІ?

1�1

Розділ 13

ПластиКОвІ КартКи — суЧасний ПлатІЖний Інструмент

План розділу

Основні поняття і принципи використання пластикових картокТехнічні засобиСтандарти електронних розрахунківСмарт­технологія і картки для дрібних платежівЛокальні системи безготівкових платежів, їхнє місце на ринку пластикових карток УкраїниВисновки

РезюмеРозділприсвяченовикористаннюпластиковихкартокяксучасно-

гоплатіжногоінструментунаміжнародномутаукраїнськомуринках.Розглянутоособливостітехнологіїреалізаціїелектроннихплатежівзадопомогоюрізнихтипівпластиковихкарток,утомучислісмарт-карток.НаводятьсяприкладивпровадженняпластиковихкартокурамкахлокальнихсистембезготівковихплатежівінадаєтьсяоцінкаїхмісцяіперспективрозвиткунаринкуУкраїни.

ОснОвнІ ПОнЯттЯ І ПринциПи виКОристаннЯ ПластиКОвих КартОК

Види платіжних карток, основні поняттяПластикова картка — це пер-

соніфікований платіжний інс-трумент, що надає особі, яка ко-ристується карткою, можливістьбезготівковоїоплатитоварів і/абопослуг,атакожодержанняготівкиувідділеннях(філіях)банківібан-

1�2

ківськихавтоматах(банкоматах).Підприємстваторгівлі/сервісуівідділеннябанків,щоприймаютькартку,утворюютьмережу точок обслуговування картки(абоприймальну мережу).

Особливістюпродажівівидачіготівкизакарткамиєте,щоціопе-раціїздійснюютьсямагазинамиі,відповідно,банками“уборг”—това-риіготівканадаютьсяклієнтамвідразу,акоштивїхнєвідшкодуваннянадходятьнарахункиобслуговуючихпідприємствнайчастішечерезякийсьчас(небільшекількохднів).Гарантомвиконанняплатіжнихзобов’язань,щовиникаютьупроцесіобслуговуванняпластиковихкарток,єбанк­емітент, що їхвипустив.Томукарткипротягомусьоготермінудіїзалишаютьсявласністю банку,аклієнти,якімаютькартку,одержуютьїхлишев користування.Характергарантійбанку-емітентазалежитьвідплатіжнихповноважень,наданихклієнту,ікласукартки.

Привидачікарткиклієнтуздійснюєтьсяїїперсоналізація—нанеїзаносятьсядані,щодаютьзмогуідентифікуватикарткутаїївласника,атакожперевіритиплатоспроможністькарткиприприйоміїїдооплатичивидачіготівки.Процесзатвердженняпродажучивидачіготівкизакарткоюназиваєтьсяавторизацією.Дляїїздійсненняточкаобслугову-ванняробитьзапитплатіжнійсистеміпропідтвердженняповноваженьпред’явникакарткиійогофінансовихможливостей.

Технологіяавторизації залежитьвідсхемиплатіжноїсистеми,типукарткиітехнічногооснащенняточкиобслуговування.Тради-ційноавторизаціяздійснюється“вручну”,колипродавецьчикасиртелефонуєоператору(голосоваавторизація),абоавтоматично,прицьомукарткупоміщаютьуPOS-терміналаботорговийтермінал,данізчитуютьсязкартки,касирвводитьсумуплатежу,авласниккарт-кизіспеціальноїклавіатури—секретнийПІН-код(PIN-код).Післяцьоготерміналздійснюєавторизаціюабозадопомогоювстановленнязв’язкузбазоюданихплатіжноїсистеми(on­lineрежим),абоуре-зультатідодатковогообмінуданимиізсамоюкарткою(off­lineавто-ризація).Уразівидачіготівкипроцедурамаєаналогічнийхарактерзтієюлишеособливістю,щогрошівавтоматичномурежимівидаєспеціальнийпристрій—банкомат,якийіздійснюєавторизацію.

ЩотакеПІН-код?Цесекретнечисло,довжинаякогостановитьвід4до8цифр.ПІНгенеруєтьсяіперевіряєтьсяспеціальнимкрипто-графічнимобладнанням.Підчасгенераціївіндрукуєтьсявзакритомуконверті,щопотімпередаєтьсявласникукарти.ПІН-конверт—єдинемісце,децейкодперебуваєв“чистому”вигляді.УмоментгенераціївипадковогоПІН-кодуідрукуПІН-конвертавбазуданихемітента

1��

криптообладнаннямпередаєтьсяперевірочнезначенняПІН-коду(PIN Verification Value).Задопомогоюцьогозначення,атакожот-риманогов авторизаційномузапитіПІН-блоку (зашифрованогозначенняПІН)автоpизаційнийхостробитьзапитдокpиптооблад-нання,щовидаєвідповідьпроправильністьуведенняцьогокоду.УтакийспосібвідкритезначенняПІН-кодуніденезберігаєтьсяінепередаєтьсяжоднимитранспортнимимагістралями.Можливійіншікриптосхеми,щонепорушуютьзгаданихпринципівбезпеки.Нажаль,більшачастинакриптотехнологій,застосовуванихуроботізпластиковимикартками,єзакритою.

Приздійсненнірозрахунківвласниккарткиобмеженийнизкоюлімітів.Характерлімітівіумовиїхньоговикористанняможутьбутидужерізноманітними.Однакзагаломусезводитьсядодвохосновнихсценаріїв: власникдебетової картки повинензаздалегідьвнестинасвій

рахунокубанку-емітентіпевнусуму.Їїрозмірівизначаєлімітдоступнихкоштів.Приздійсненнірозрахунківзвикористан-ням картки синхронно зменшується і ліміт. Ліміт контро-люєтьсяприпроведенні авторизації,щоуразі використаннядебетовоїкарткиєобов’язковимзавжди.Дляпоновлення(чизбільшення) ліміту власнику картки необхідно знову внестикоштинасвійрахунок;

длязабезпеченняплатежіввласниккарткиможеневноситипо-передньокошти,аодержативбанку-емітентікредит.Такасхемареалізуєтьсяприоплатізадопомогоюкредитної картки.Уць-омуразілімітпов’язанийзрозміромнаданогокредиту,урамкахякоговласниккарткиможевитрачатикошти.Кредитможебутиякодноразовим,так іпоновлюваним.Поновленнякредитуза-лежновіддоговорузвласникомкарткивідбуваєтьсяпісляпога-шенняабовсієїсумизаборгованості,абоякоїсьїїчастини.

Яккредитна,такідебетовакарткиможутьбутитакожкорпоратив-ними.Корпоративні карткинадаютьсякомпанієюсвоїмпрацівникамдляоплативитратувідрядженніабоіншихслужбовихвитрат.Корпо-ративнікарткикомпаніїпов’язанізякимосьоднимїїрахунком.

Картки можуть мати розподілений і нерозподілений ліміти.Упершомувипадкукожномузвласниківкорпоративнихкартвста-новлюєтьсяіндивідуальнийліміт.Другийваріантбільшприйнятнийдляневеликихкомпанійінеприпускаєрозмежуванняліміту.Корпо-

1��

ративнікарткидаютьзмогукомпаніїдетальновідслідковуватислуж-бовівитратипрацівників.

Сімейні карткиупевномусенсіаналогічнікорпоративним—пра-воздійсненняплатежівурамкахустановленоголімітунадаєтьсячле-намродинивласникакартки.Прицьомудодатковимкористувачамнадаютьсяокреміперсоналізованікартки.

Емітенти і екваєриБанк­емітент,щовипускаєкарткиігарантуєвиконанняфінан-

совихзобов’язань,пов’язанихзвикористаннямвипущеноїнимплас-тиковоїкарткиякплатіжногозасобу,самнезаймаєтьсядіяльністю,щозабезпечуєїїприйомпідприємствамиторгівліісферипослуг.Цізавданнявирішуєбанк­екваєр,щоздійснюєвесьспектропераційізвзаємодіїзточкамиобслуговуваннякарток: обробкузапитівнаавторизацію; перерахуваннянарозрахунковірахункиточоккоштівзатова-

риіпослуги,наданізакартками; прийом, сортування і пересилання документів (паперових і

електронних),щофіксуютьздійсненняугодзвикористаннямкарток;

поширеннястоп-листів(переліківкарток,операціїзаякимизтихчиіншихпричиннасьогоднішнійденьприпинено)таін.

Крімтого,банк-екваєрможездійснювативидачуготівкизакарт-камиякусвоїхвідділеннях,такічерезбанкомати,щоналежатьйому.Банкможепоєднувативиконанняфункційекваєратаемітента.

Слідзазначити,щоосновними,невіддільнимифункціямибанку-екваєраєфінансові,пов’язанізвиконаннямрозрахунківіплатежівточкамобслуговування.Щожстосуєтьсяпереліченихвищетехніч-нихатрибутівйогодіяльності,товониможутьбутиделегованіспе-ціалізованимсервісниморганізаціям—процесинговим центрам.

Виконанняекваєрамисвоїхфункційприводитьдорозрахунківземітентами.Коженбанк-екваєрздійснюєперерахуваннякоштівточ-камобслуговуваннязаплатежамивласниківкартокбанків-емітен-тів,щовходятьдоцієїплатіжноїсистеми.Томувідповіднікошти(атакож,можливо,кошти,щовідшкодовуютьвидануготівку)повиннібутипотімперерахованіекваєруцимиемітентами.Оперативнездійс-неннявзаєморозрахунківміжекваєрамитаемітентамизабезпечуєть-сянаявністювплатіжнійсистемірозрахунковогобанку(одногочикількох),уякомубанки—членисистемивідкриваютькореспондент-ськірахунки.

1��

Платіжна системаПлатіжною системою називатимемосукупністьметодівісуб’єктів,

якіїхреалізовують,щозабезпечуютьурамкахсистемиумовидлявико-ристаннябанківськихпластиковихкартокобумовленогостандартуякплатіжногозасобу.Однезосновнихзавдань,вирішуванихпристворенніплатіжноїсистеми,полягаєурозробціідотриманнізагальнихправилобслуговуваннякартокемітентів,щовходятьдосистеми,здійсненнявзаєморозрахунківіплатежів.Ціправилаохоплюютьяксутотехнічніаспектиопераційзкартками—стандартиданих,процедуриавторизації,специфікаціїнавикористовуванеустаткуваннятощо,такіфінансовіас-пектиобслуговуваннякарток—процедурирозрахунківзпідприємства-миторгівліісервісу,щовходятьдоскладуприймальноїмережі,правилавзаєморозрахунківміжбанками,тарифитаін.

Такимчином,зорганізаційноїточкизоруядромплатіжноїсис-темиєасоціаціябанків,щоспираєтьсянадоговірнізобов’язання.Доскладуплатіжноїсистемитакожвходятьпідприємстваторгівліісервісу,щоутворюютьмережуточокобслуговування.Дляуспішногофункціонуванняплатіжноїсистеминеобхіднііспеціалізованінефі-нансовіорганізації,щоздійснюютьтехнічнупідтримкуобслуговуван-някарток:процесинговітакомунікаційніцентри,центритехнічногообслуговуваннятощо.

Процесинговий центр —спеціалізованасервіснаорганізація,яказабезпечуєобробкузапитівнаавторизацію,щонадходятьвідекваєрів(чибезпосередньозточокобслуговування),та/абопротоколівтранс-акцій—зафіксованихданихпровиконанізадопомогоюкартокпла-тежітавидачіготівки.Дляцьогоцентрведебазуданих,що,зокрема,міститьданіпробанки—членівплатіжноїсистемиіпровласниківкарток.

Центрзберігаєінформаціюпролімітивласниківкартоківиконуєзапитинаавторизаціювтомуразі,якщобанк-емітентневедевлас-ноїбази(off­lineбанк).Віншомуразі(on­lineбанк)процесинговийцентрпересилаєотриманийзапитдобанку-емітентакартки,якаав-торизується.Очевидно,щоцентрзабезпечуєіпересиланнявідповідібанку-екваєру.Крімтого,напідставінакопиченихзаденьпротоколівтрансакційпроцесинговийцентррозраховуєірозсилаєпідсумковіданідля здійсненнявзаєморозрахунківміжбанками-учасникамиплатіжноїсистеми,атакожформуєірозсилаєбанкам-екваєрам(аможливо,ібезпосередньовточкиобслуговування)стоп-листи.Про-цесинговийцентрможетакожзабезпечуватипотребибанків-емітен-

1��

тівуновихкартках,здійснюючиїхзамовленняназаводахіподальшуперсоналізацію.Слідзазначити,щорозгалуженаплатіжнасистемаможематикількапроцесинговихцентрів,рольякихнарегіональномурівніможутьвиконуватиібанки-екваєри.

Комунікаційні центри забезпечуютьсуб’єктамплатіжноїсисте-мидоступдомережпередачіданих.Використанняспеціальнихвисо-копродуктивнихлінійкомунікаціїзумовленонеобхідністюпередачівеликихобсягівданихміжгеографічнорозподіленимиучасникамиплатіжноїсистемиприавторизаціїкартокуторговельнихтерміналах,приобслуговуваннікартокубанкоматах,привиконаннівзаєморозра-хунківміжучасникамисистемитавіншихвипадках.

технІЧнІ ЗасОБи

Способи ідентифікації пластикових картокПластикова картка являєсобоюпластинустандартнихрозмірів

(85,6х53,9х0,76мм),виготовленузіспеціальної,стійкоїдомеханіч-нихітермічнихвпливів,пластмаси.Одназосновнихфункційпласти-ковоїкартки—забезпеченняідентифікаціїособи,щоїївикористовує,яксуб’єктаплатіжноїсистеми.Дляцьогонапластиковукарткунано-сятьсялоготипибанку-емітентаіплатіжноїсистеми,щообслуговує

картку, ім’явласникакартки,номерйогорахунка,терміндіїкарткитаін.Крімцього,накартціможутьбутифотографіявласникатайогопідпис.

Буквено-цифрові дані— ім’я, но-мер рахунка та інші— можуть бутиембосовані, тобто нанесені рельєф-нимшрифтом.Цедаєможливістьприручнійобробціприйнятихдооплатикартокшвидкоперенестиданіначекзадопомогоюспеціальногопристроюімпринтера,щопрокатуєкартку(так

само,яквиходитьдругийекземплярпривикористаннікопіювально-гопаперу).

Графічніданізабезпечуютьможливістьвізуальної ідентифікації картки.Картки,обслуговуванняякихбазуєтьсянатакомупринципі,можутьзуспіхомвикористовуватисявмалихлокальнихсистемах—якклубні,магазиннікарткитощо.Однакдлявикористаннявбанківській

1��

платіжнійсистемівізуальної“обробки”виявляєтьсяявнонедостатньо.Доцільнозберігатиданінакартціувигляді,щозабезпечуєздійсненняпроцедуриавтоматичноїавторизації.Цезавданняможебутивирішенезвикористаннямрізнихфізичнихмеханізмів.

Укартках зі штрих-кодом якідентифікуючийелементвикорис-товуєтьсяштриховийкод,аналогічнийкодудлямаркуваннятоварів.Зазвичайкодовасмужкапокританепрозоримскладом,ізчитуваннякодувідбуваєтьсявінфрачервонихпроменях.Карткизіштрих-ко-домдужедешевііпорівнянозіншимитипамикартвідноснопростіувиготовленні.Останняособливістьзумовлюєїхнюслабкузахи-щеністьвідпідробки,черезщовонималопридатнідлявикористаннявплатіжнихсистемах.

Картки з магнітною стрічкою єнасьогоднінайпоширеніши-ми—вобігуперебуваєпонаддвамільярдикартокцьоготипу.Маг-нітнастрічкарозташовуєтьсяназворотномубоцікарткиі,відповід-нодостандартуISO7811,складаєтьсязтрьохдоріжок.Знихперші дві призначенідлязберіганняідентифікаційних даних,анатретю можназаписуватиінформацію (наприклад,щодопоточногозначеннялімітудебетовоїкартки).Однакчерезневисокунадійністьбагатора-зовоповторюваногопроцесузапису/зчитуваннязаписнамагнітнусмугу,якправило,непрактикується,ітакікарткивикористовуютьсятількиврежимізчитуванняінформації.Захищеністькартокізмаг-нітноюсмугоюзначновищапорівнянозкарткамизіштрих-кодом.Однакітакийтипкартоквідносновразливийдляшахрайства.Протерозвиненаінфраструктураіснуючихплатіжнихсистемінасампередсвітовихлідерів“карткового”бізнесу—компанійMasterCard/Europayєпричиною інтенсивноговикористаннякартокзмагнітноюсму-гоюісьогодні.ДляпідвищеннязахищеностікартоксистемиVISAіMasterCard/Europayвикористовуютьдодаткові графічні засоби захис­ту:голограмиінестандартні шрифти дляембосування.

Налицьовомубоцікарткизмагнітноюсмугою,якправило,зазна-чають:

логотипбанку-емітента; логотипплатіжноїсистеми; номеркартки(першішістьцифр—

код банку, наступні дев’ять— бан-ківський номер картки, остання зцих цифр— контрольна), в якомуостаннічотирицифринанесенонаголограму;

1��

терміндіїкартки; ім’явласникакартки.Назворотномубоцікарткиєтаке: магнітнасмуга; місцедляпідпису.

Особливості будови смарт-картокУсмарт-картках (карткахпам’яті)носіємінформаціїємікросхе-

ма.Унайпростішихзіснуючихсмарт-картокобсягпам’ятіможемативеличинувід32байтівдо16кілобайтів.Цяпам’ятьможебутире-алізованаабоувиглядіНПЗП(ЕРRОМ),щодопускаєодноразовийзаписібагаторазовезчитування,абоувиглядіЕННПЗП(EEPROM),щодопускаєякбагаторазовезчитування,такібагаторазовийзапис.

Пам’ятьсмарт-картокбуваєнезахищеною(зповнимдоступом)абозахищеною.Укарткахпершоготипунемаєжоднихобмеженьназчиту-ванняізаписданих.Доступністьусієїпам’ятіробитьїхзручнимидлямоделюваннядовільнихструктурданих,щоєважливимвокремихдо-датках.Карткиззахищеноюпам’яттюмаютьобластьідентифікаційнихданихіоднучикількаприкладнихобластей.Ідентифікаційнаобластькартокприпускаєлишеодноразовийзаписпідчасперсоналізаціїіна-далідоступнатількидлязчитування.Доступдоприкладнихобластейрегламентуєтьсяіздійснюєтьсязапред’явленнямвідповідногоключа.

Рівеньзахистукартокпам’ятівищий,ніжмагнітнихкарток,івониможутьбутивикористанівприкладнихсистемах,уякихфінансовіризики,пов’язанізшахрайством,відносноневеликі.Щожстосуєтьсявартостікартокпам’яті,товонидорожчі,ніжмагнітнікартки.Однакостаннімчасомцінинанихзначнознизилисявзв’язкузудоскона-леннямтехнологіїізростаннямобсягіввиробництва.Вартістькарткипам’ятібезпосередньозалежитьвідвартостімікросхеми,зумовленої,усвоючергу,місткістюпам’яті.

Окремимзразкомкартокпам’ятієкарти-лічильники,вякихзна-чення,збереженевпам’яті,можезмінюватисялишенафіксовануве-личину.Такікарткивикористовуютьсявспеціалізованихдодаткахзпередоплатою(платазавикористаннятелефону-автомата,оплатаавтостоянкитощо).

Карткизмікропроцесоромявляютьсобоюпосутімікрокомп’ютериімістятьусівідповідніосновніапаратнікомпоненти:центральнийпроцесор,ОЗП,ПЗП,НПЗП,ЕННПЗП.Параметринайпотужнішихсучаснихмікропроцесорнихкартокпорівняннізхарактеристикамиперсональнихкомп’ютерівпочатку80-хроківХХст.

1��

Операційнасистема,щозберігаєтьсявПЗПмікропроцесорноїкартки,принциповонічимневідрізняєтьсявідопераційноїсисте-миПКінадаєвеликийнабірсервіснихопераційізасобівбезпеки.Операційнасистемапідтримуєфайловусистему,щобазуєтьсявЕЗНПЗП(місткістьякого,якправило,перебуваєвдіапазоні1–8кБт,алеможедосягатиі128кБт), ізабезпечуєрегламентаціюдоступудоданих.Прицьомучастинаданихможебутидоступнатількивнутрішнімпрограмамкартки.Церазом ізвбудованимикриптографічнимизасобамиробитьмікропроцесорнукарткувисо-козахищенимінструментом,щоможебутивикористанийуфінан-совихдодатках,яківисуваютьпідвищенівимогидозахистуінфор-мації.Саметомумікропроцесорнікартки(ісмарт-карткивзагалі)розглядаютьниніякнайперспективнішийвидпластиковихкар-ток.Крімтого,смарт-карткиєнайперспективнішимтипомпласти-ковихкартоктакожізточкизоруфункціональнихможливостей.Обчислювальніможливостісмарт-картокдаютьзмогувикорис-товувати,наприклад,тусамукарткуівопераціяхзon­lineавто-ризацією,іякбагатовалютнийелектроннийгаманець.Їхширокевикористаннявсистемах VISAі Europay/MasterCardвжепочалося,апротягомдесятиріччясмарт-карткиповинніцілкомвитіснитикарткизмагнітноюсмугою.

Використання POS-терміналівPOS-термінали,аботорговітермінали,призначенідляобробки

трансакційприфінансовихрозрахункахзвикористаннямпластико-вихкартокзмагнітноюсмугоюісмарт-карток.ВикористанняPOS-терміналівдаєможливістьавтоматизуватиопераціїзобслуговуван-някарткитаістотнозменшитичасобслуговування.МожливостіікомплектаціяPOS-терміналівваріюютьсявширокихмежах,однактиповийсучаснийтерміналукомплектованопристроямичитанняяксмарт-карток,такікартокізмагнітноюсмугою,атакоженергонеза-лежноюпам’яттю,портамидляпідключенняПІН-клавіатури(клавіа-туридлянаборуПІН-коду),принтера,з’єднаннязПКчиелектрон-нимкасовимапаратом.

Крімтого,зазвичайPOS-терміналбуваєоснащениймодемомзможливістюавтододзвону.POS-терміналмає“інтелектуальні”мож-ливості—йогоможнапрограмувати.Якмовипрограмуваннявико-ристовуютьсяасемблер,атакождіалектиCіBasic.

Усецедаєзмогунетількиздійснюватиon­line-авторизаціюкартокізмагнітноюсмугоюісмарт-карток,айвикористовуватиприроботі

1�0

зісмарт-картамирежимoff­lineзнакопиченнямпротоколівтранс-акцій.Останніпідчассеансівзв’язкупередаютьупроцесинговийцентр.Підчассеансузв’язкуPOS-терміналможетакожприйматиізапам’ятовуватиінформацію,передануЕОМпроцесинговогоцентру.Найчастішецебуваютьстоп-листи,алеутакийспосібможнаіпере-програмуватиPOS-термінали.

ВартістьPOS-терміналівзалежновідкомплектації,можливостей,фірми-виробникаможеколиватисявідкількохсотеньдокількохти-сячдоларів,однакзазвичайнеперевищуєпівтори-двітисячі.РозміриівагаPOS-терміналапорівняннізаналогічнимипараметрамителе-фонногоапарата,анайчастішебуваютьменшими.

Застосування банкоматівБанкомати— банківські авто-

матидлявидачійінкасуванняготів-ки при операціях з пластиковимикартками.Крімцього,банкоматдаєможливістьвласникукарткиодер-жувати інформацію про поточнийстанрахунка(утомучисліівипискунапапері),атакожздійснюватиопе-раціїщодопереказукоштівзодногорахунканаіншій.

Банкоматмаєпристрійдлячи-таннякартки,атакождисплейіклавіатурудляінтерактивноївзає-модіїзвласникомкартки.

Банкомат оснащений персо-нальноюЕОМ,щозабезпечуєке-рування банкоматом і контрольйогостану.Останнєдужеважли-во,оскількибанкоматєсховищемготівки.Насьогоднібільшістьмо-делейрозрахованонароботувon­line-режимізкарткамизмагнітноюсмугою,однакз’явилисяіпристрої,здатніпрацюватизісмарт-картка-митауoff­line-режимі.Длязабез-печеннякомунікаційнихфункцій

1�1

банкоматиоснащуютьсяплатамиX.25,авокремихвипадках—мо-демами.

Грошовікупюривбанкоматірозміщаютьсявкасетах,які,усвоючергу,розташованівспеціальномусейфі.Кількістькасетвизначаєкількістьноміналівкупюр,щоїхвидаєбанкомат.Розмірикасетре-гулюються,щодаєможливістьзаряджатибанкоматпрактичнобудь-якимикупюрами.

Банкомати—стаціонарніпристроїчималихгабаритівіваги.При-близнірозміри:висота—1,5–1,8м,ширинаіглибина—близько1м,вага—близькотонни.Більшетого,зметоюунеможливленнякрадіжокїхмонтуютькапітально.Банкоматиможутьрозміщуватисяякупри-міщеннях,такібезпосередньонавулицітапрацюватицілодобово.

Американськіопе-ратори мереж бан-коматів починаютьобладнуватиапаратиспеціальнимиаудіо-або відеосистемами.Хочацещенесталонормою, тенденціювстановлювати насвоїхбанкоматахсис-

темивідтвореннязвукувжепідтрималинетількивеликіамериканськіфінансовіінститути,як,наприклад,Bank of America,FleetBank,Wells FargoіBank One,айневеликімісцевібанки.

Банкомати, що говорять. Одназпроблем,щоізсамогопочаткусупроводжувалавпровадженнябанкоматів,—практичневиключеннядлялюдейзрізнимипорушеннямизоруможливостівикористовуватиїх,аотже,втратацьогосегментаринкудлябанківіобмеженнявправахтих,хтонемаєфізичноїможливостіскористатисятакоютехнікою.

Спробивиправитиситуаціюпочалисяпорівнянонедавно.Пер-шутакумашинувстановиву1997р.канадськийбанкRoyal Bank,aвСШАтакатехнологіявпершебулазастосованалишедварокипотомукредитнимсоюзомSan Francisco Credit Union.Занимианало-гічнісистемипочаливстановлюватибільшістьвеликихфінансовихінститутів,якіутакийспосібвиявляютьсвоюувагудосліпихклієн-тівілюдейзпорушеннямизору.ЦяідеясталавСполученихШтатахАмерикитакоюпопулярною,щовнайближчомумайбутньомувимо-гущодовстановленняфінансовимиінститутамибанкоматів,облад-

1�2

нанихаудіосистемами,будевнесеновновуредакціюАкта про права інвалідів.

Royal Bank,якийпершимзастосувавубанкоматахтехнологіюголосовогообслуговування,такождіявурамкахвиконанняканад-ськогоАкта про права людини,щопередбачаєрівніможливостідлясліпих.ЗазамовленнямбанкупрограмнезабезпеченняіконцепціютакихбанкоматіврозробилакомпаніяNCR,щовикористовуваладляцієїметивжевипробуванутехнологіюмовноговідтворенняінформа-ціїбезпопередньогозаписуголосовихфайлівісинтезатордлясприй-няттямовиклієнта.Урезультатібулоствореноефективнуіпрактич-нутехнологію,відноснонедорогувобслуговуваннітадуженадійну.Іхочадлясторонньогоспостерігачамашиннийголосможевидатисянеприродним,збокулюдей,чиєжиттярокамисупроводжуєтьсяана-логічниминововведеннями,жоднихнаріканьнебуло.

Банкомати,обладнаніаудіосистемами,крімстандартнихелемен-тівкерування,маютьнапереднійпанеліаудіовхід,черезякийклієн-ти,маючинавушники,можутьпідключатисядоних.Длязбереженнябанківськоїтаємниціпідчасроботитакогоклієнтазбанкоматомпе-редбаченезатемненнямонітора.

Практика Royal Bank,атакожіншихбанків,щовпровадиливсебеаналогічнітехнології,показала,щовикористанняаудіоуправліннябанкоматаминеобмежуєтьсялишесліпимиклієнтами.Середпостій-нихкористувачів—такожлітнігромадяни,щомаютьтруднощіпідчасчитанняінформаціїзекрана,атакожвипадковіклієнти(туристиабоіммігранти),якіневміютьчитати,однакрозуміютьуснумову.

Процесингові центри і комунікаціїПроцесинговий центр — спеціалізований обчислювальний

центр,щоєтехнологічнимядромплатіжноїсистеми.Процесинго-вийцентрфункціонуєвдоситьжорсткихумовах,гарантованооб-робляючивреальномумасштабічасуінтенсивнийпотіктрансакцій.Справді,використаннядебетовоїкарткиприводитьдонеобхідностіon­lineавторизаціїкожноїугодивбудь-якійточціобслуговуванняплатіжноїсистеми.Дляопераційізкредитноюкарткоюавторизаціянеобхіднанеувсіхвипадках,але,наприклад,приодержаннігрошейубанкоматахвонатакожздійснюєтьсязавжди.Великівимогидообчислювальнихможливостейпроцесинговогоцентрупред’являєіпідготовкаданихдляздійсненнявзаєморозрахунківзапідсумкамидня,оскількиобробціпідлягаютьпротоколивеликої(якщоненай-

1��

більшої)частинитрансакцій,анеобхіднітермінивиконаннярозра-хунківнезначні—кількагодин.

Крімобчислювальнихпотужностей,процесинговийцентр,якщовінздійснюєвесьспектрсервіснихфункцій,повиненбутиоснащенийтакожустаткуваннямдляперсоналізаціїпластиковихкарток(вклю-чаючи,можливо,ісмарт-картки),атакожматибазудлятехнічногосупроводуіремонтуPOS-терміналівтабанкоматів.

Такимчином,підтриманнянадійного,стійкогофункціонуванняплатіжноїсистемипотребує: наявностізначнихобчислювальнихпотужностейупроцесин-

говомуцентрі(чицентрах—урозвиненійсистемі); розвиненоїкомунікаційної інфраструктури,оскількипроцесин-

говийцентрсистемиповиненматиможливістьодночаснообслу-говуватидоситьвеликукількістьгеографічновіддаленихточок;

маршрутизаціїзапитів,щощебільшепосилюєвимогидоко-мунікацій.

Щеоднеджерелоповідомлень—електроннідокументи,якимиобмінюютьсябанки-учасникизрозрахунковимбанком,а,можливо,іміжсобоюприрегулярномуздійсненнівзаєморозрахунків.Дляефек-тивногорозв’язаннявикладенихпроблемнеобхідновикористовувативисокопродуктивнімережіпередачіданихзкомутацієюпакетів.Зіструктурноїточкизорумережапередачіданихприцьомустаєвнут-рішнімневіддільнимелементомплатіжноїсистеми.

станДарти елеКтрОнних рОЗрахунКІв

Стандарт SETАбревіатураSETрозшифровуєтьсяякSecure Electronic Transactions,

щоозначаєбезпечні(чизахищені)електроннітрансакції.СтандартSET, розробленийспільнокомпаніямиVisa іMasterCard, обіцяєзбільшитиобсягпродажівзакредитнимикарткамичерезІнтернет.Сукупнакількістьпотенційнихпокупців—власниківкартокVisaіMasterCard —вусьомусвітуперевищує800мільйонівчоловік.За-безпеченнябезпекиелектроннихтрансакційдлятакоїкількостіпо-купцівмоглобпривестидопомітнихзмін,зокремадозменшеннясобівартостітрансакційдлябанківіпроцесинговихкомпаній.Доцьо-говартододати,щоіAmerican Express оголосилапровпровадженнястандартуSET.

1��

ДлятогощобвиконатитрансакціювідповіднодостандартуSET,обидвісторони,щоберутьучастьвугоді,—покупецьіторговельнаорганізація(постачальник)—повинніматирахункивбанку(чивін-шійфінансовійорганізації),якийвикористовуєстандартSET,атакожсуміснезSET програмнезабезпечення.Таким,наприклад,можебутиWeb-браузердляпокупцяіWeb-сервердляпродавця,якщовонипід-тримуютьSET.

Концепція CyberCashКомпаніяCyberCash,розташованавм.Рестон(штатВірджинія,

США),булапіонеромурозробцібагатьохконцепцій,використанихустандартіSET,івзяланасебезобов’язанняоднієюзпершихупро-вадитиSET.ЧималопокупцівіторговельнихорганізаційукраїнахсвітувикористовуютьсистемуSIPS(Simple Internet Payment System)виробництваCyberCash.

СтимуломдлявикористанняпрограмногозабезпеченняCyberCashєте,щонадодатокдопідвищеноїбезпекипрограмнезабезпеченняпоставляєтьсявільно(тобтобезплатно)якпокупцям,такіпродав-цям.ПлатазавикористаннясистемиCyberCash включаєтьсядоопла-тизаобслуговуваннякредитнихкарток.

Торговельниморганізаціямнеобхіднолишематирахунокубан-ку-учасниковііпоміститикнопкуPAYнасвоюWeb-сторінкунавід-повідномукроціпроцедуриоформленнязамовлення.Колипокупе-цьнатискаєцюкнопку,вінініціюєпроцесвиконаннярозрахунківзкупівлівсистемі.

Платежі без кодування: система First VirtualЗоглядунапроблеми,щовиникаютьузв’язкузнеобхідністюпе-

ресиланняномерівкредитнихкартокчерезІнтернет,тобтонеобхід-ністькодуванняізабезпеченнягарантійвідрозшифруваннятретімиособами,можнасформулюватиальтернативнийпідхід.Вінполягаєвповнійвідмовівідпересиланняінформації,щостосуєтьсякредитнихкарток,черезІнтернет.

КомпаніяFirst Virtual (США)розробиласистему,депокупецьніко-линевводитьномерасвоєїкредитноїкартки.НадодатокдоплатіжноїсистемиFirst VirtualпідтримуєвласнусистемуелектронноїпоштипідназвоюInfoHaus.Цепов’язанозтим,щоосновнимивидамитоварівуFirst Virtual єпрограмнезабезпеченнятаінформація,напідтримкуякихіорієнтованосистемуелектронноїпошти.

1��

Digital CashDigital Cash,щовикористовуєцифровучиелектроннуготівку(гро-

ші),—найрадикальнішаформаелектронноїкомерції.Саметомувонапоширюєтьсядоситьповільно.Розглянутівищесистемиупринципітрадиційні—звичайнігрошовітрансакціїреалізованівнихвелект-ронномуінтернет-варіанті.Водночаселектроннаготівка—новийтипгрошей.Вонапотенційноможепривестидорадикальнихзмінугрошо-вомуобігутайогорегулюванні.

смарт-технОлОгІЯ І КартКи ДлЯ ДрІБних ПлатеЖІв

Переваги і недоліки смарт-картокПершісмарт-карткиз’явилисяуФранціївсередині70-хроків

ХХст.Основнимиперевагамицьоговидупластиковихкартокпорів-нянозмагнітнимиєпідвищенанадійністьібезпека,багатофунк-ціональність,можливістьведеннянаоднійкартцікількохрахунків.Істотнийнедоліксмарт-карти,якийпокищонеподолано,—цеїхнявисокасобівартість.Вартістьсмарт-карткизалежитьвідцілоїнизкифакторів(обсягупам’яті,потужностімікропроцесора)іколиваєтьсядлятиражувмільйонкартоквід0,6до9,5дол.США.

Протенапочатку90-хроківринокмікропроцесорнихкартокставрозвиватисябурхливимитемпами.Так,наФорумісмарт-тех-нологій(SmartCard Forum),щовідбувсявСША,наводилисяданіопитуваньклієнтіврізнихамериканськихбанківпроїхготовність/неготовністьвикористовуватикарткузмікропроцесором—42%опитанихпідтвердилиготовністькористуватисясмарт-картками,якщоїхнійбанкемітуватиметакікартки(справедливостізарадизазначимо,щоцейпоказникпобічнохарактеризуєрівеньдовіридобанків,щофігуруваливопитуваннях).Дослідження,проведенікомпанієюVisa,показують,що82%власниківпластиковихкартокнепротивикористаннясмарт-картокяк“електронногогаманця”і42%опитанихбудутьвикористовуватицікарткиякдоповненнядовженаявних.

Однакниніуфінансовихінститутів,щоактивнопрацюютьусферісмарт-технологій,виникаєчималопитань,однозначнихвідповідейнаякізрізнихпричинпокищонезнайдено.Донайпоширенішихпитаньможнавіднеститакі:

1��

наскількинадійнозахищенакартказмікросхемоювідпідробок; якітиписистемвартовикористовуватидляпроведеннявзає-

морозрахунків—відкритічизакриті; чиможлива(ідоцільна)повназамінаготівки“електронними”

грошима; який режим авторизації має більшу ефективність: on­line чи

off­line; якийспосібзручніший—контактнийчибезконтактний.Появацихібезлічііншихпитань,пов’язанихізупровадженням

новоїтехнології,—безумовно,об’єктивнийфактор.Вінвідображаєвисокийінтересдосмарт-технології,усвоючергупов’язанийзмож-ливістюперевестиубезготівковуформуринокдрібнихплатежів.

ДослідженнякомпаніїVisa показали,щосьогодніщорокублизько1,8трлндол.вусьомусвітіприпадаєнаплатежідо10дол.Зрозуміло,упереважнійбільшостівипадківціплатежіздійснюютьсяготівкою.Природно,утакійситуаціїідеяздійсненнядрібнихплатежівзвико-ристаннямелектроннихдебетовихкартоквиглядаєдоситьприваб-ливою,алеорганізаціятакоїсистеминавітьуцивілізованихкраїнахнаштовхуєтьсянадужесерйознітруднощі,пов’язані,наприклад,ізпроблемамикомунікацій.Уцьомуразіцілкомефективнимрішеннямможебутивикористаннясмарт-картокяк“електроннихгаманців”урежиміoff­line.

ЗасловамипрезидентаєвропейськоговідділенняVisa International Ж.-Ж.Дебона, “...розвитоккартокзмікросхемою,щодаютьзмогуклієнтуздійснюватиопераціїобсягомменшевосьмиекю,внайближ-чомумайбутньомупотроїтькартковийбізнесбанків”.

Створення єдиного стандарту смарт-картокЄвропейськітаамериканськіфінансовіінститути,щопланують

упроваджуватисмарт-карткияккредитніідебетовіплатіжніінстру-менти,приваблюєможливістьефективноговикористанняпам’ятітаобчислювальнихресурсівмікропроцесорівдляорганізаціїретельні-шоїперевіркияксамихкарток,такіпроцедурідентифікаціїїхвлас-ників.Цеістотно,аджезастатистичнимиданими,збиткивідшах-райствзвикористаннямкартокперебуваютьнарівні0,10–0,15%відзагальногообсягутрансакцій.Безумовно,цейпоказникколиваєтьсядлярізнихкраїнірегіонів:найнижчийпоказник—уСкандинавсь-кихкраїнахіФранції,анайвищий—уРосії.ВУкраїні,яківРосії,пікшахрайствзпластиковимикарткамиприпавна1999–2001рр.,

1��

коливінколивавсянарівні3,5–4%відзагальногообсягутрансак-цій.Вжитізаходизнизилирівеньшахрайства,якийпоступовонабли-жаєтьсядорекомендованогоміжнароднимиплатіжнимисистемамимаксимальноможливогопоказникав0,13%.

Важливиметапомурозвиткуновоїтехнологіїсталоспівробітницт-вопровіднихсвітовихплатіжнихсистемусферірозробкизагальноїстратегіїістандартівякнасамімікропроцесорнікартки,такінавико-ристовуванеустаткуваннятапрограмнезабезпечення.Першимкро-комуцьомунапрямісталироботизсертифікаціїкартокзмікросхе-мою,щоїхпочализдійснюватиз1993р.тринайбільшіміжнародніплатіжнісистеми:Visa International,MasterCard InternationalіEuropay International.ЗцієюметоюзазначенікомпаніїстворилиасоціаціюIntegrated Circuit Card,щопочаларозробкуєдинихстандартів івимог.Утравні1994р.булопідготовленоспецифікаціїплатіжнихсистем,розрахованінавикористаннякартокзмікросхемою.Ціспе-цифікаціїкартокEMV(Europay/MasterCard/Visa)визначаливимогидоелектромеханічниххарактеристикілогічногоінтерфейсу,атакожописувалипротоколивзаємодіїдлякартокзмікросхемою.Усерпні1994р.з’явиласядругачастинаспецифікаційEMV(елементиданихікоманд),авжовтні—третя(обробкатрансакцій).

Учервні1995р.булоопубліковановерсію2.0специфікаційнакарткизмікросхемоюEMVіверсію1.0специфікаційнатермінали,щоприймаютьмікропроцесорнікартки.Однак,незважаючинаоче-видніуспіхи,розробникиспецифікаційзазначалинедостатнюпов-нотуопрацюванняпитаньмікропроцесорноїтехнологіїітомувипус-тилиновуверсіюспецифікацій,децілкомуніфікованоприкладнепрограмнезабезпеченняплатіжнихтерміналівівизначенододатковістандартинакарткизізбереженоюсумоюSVC(Stored Value Card).

Нажаль,EMVнетакийсуворий,якцьогохотілосяброзробникампрограмногозабезпечення.Творцістандартузазнавалисерйозноготискуізбокувиробниківсмарт-карток,томунамагалисязарахунокпом’якшеннявимогзабезпечитивідповідністьстандартувжеісную-чихкарток,алеценевдалося.Томунаписанняпрограмногозабезпе-чення,наприклад,дляPOS-терміналаперетворюєтьсянанетривіаль-незавдання,щозрештоюсталотимфактором,якийзатримавширокевпровадженняEMVсмарт-карток.

Звичайно,цікарткипрактичнонеможнапідробитичископіюва-ти,єможливістьконтролюватикількістьпослідовнихавторизаційуoff­line режимі.Алецінезаперечніперевагиактуальнідляемітентівзвеликоюемісією,вякихвтративідшахрайстваврізнихформахста-

1��

новлятьзначнісумиізмушуютьзамислитисянадінвестуваннямуновітехнологіїдлязниженняцихвтрат.

ОсновнийплюспривикористанніEMVсмарт-картокполягаєвно-вихбізнес-можливостяхурезультатірозміщенняновихдодатківразомзEMV-додаткомначипі.Цеможутьбутигрошовігаманці(e­purse),різ-ногородутоварнігаманцічибонуснісхеми(loyalty),ідентифікаційнідодатки(ID)таіншідодатки.Упринципі,набірдодатківобмежуєтьсялишеобсягомпам’ятікартки.Слідзазначити,щоVISAіMasterCardдозволяютьрозміщуватинасвоїхкарткахневсідодатки.

ЗакарткамиEMVбанкможезапропонуватисвоїмклієнтамдужепривабливийінструмент,якийдаєзмогуоплачуватипокупкивмагази-нах,одержуватигрошівбанкоматах,робитибезпечніплатежівІнтер-нет,накопичуватиочкидляодержаннязнижокумагазинах,матидо-ступдосвогорахунказдомашньогокомп’ютератощо.Ціможливостізаразуженетількиінестількипитанняпрестижу,апитанняутриман-няіснуючихізалученняновихклієнтів,іншимисловами—виживанняіпобудовиприбутковогобізнесувновихумовах.

ПочалисяпілотніпроектизреалізаціїуніверсальногогаманцянабазіспецифікаційCEPS(Common Electronic Purse Specification).Аме-риканськібанкислідомзаанглійськимипочалимасштабнуемісіюEMVсмарт-карток.Нахвиліпопитукарткиодержуютьновіможли-востійодночаснодешевшають,стаючидоступнішими.

З’явилисядужецікавічипи,щовикористовуютьпринциптакзва-ноївіртуальноїмашинидлявиконаннядодатків,розробленихнаJavaчиC. Java CardіMultos,тареалізуютьпринцип“розроблений один раз, працює скрізь”,витісняючивминулерозробкудодатків“підзамовни-ка”дляякоїськонкретноїкарткипевноговиробника.

Дляреалізаціївсіхцихможливостейпотрібневідповіднепрограмнезабезпечення.Оскількитехнологічнізмінимаютьрадикальнийхарак-тер,тоіпідходивпобудовіцьогопрограмногозабезпеченняповиннібутивідповідними.Банкупотрібноодержатинепростопрограмнийпродуктдлявипускутаобслуговуваннясмарт-карток,аінструмент,щодаєзмогуоперативновпроваджуватитічиіншіпослуги.Аотсамезцимвіснуючихсистем,м’якокажучи,виникаютьчималіпроблеми.Вонипростонепризначенідляроботивтакомурежимі.Те,щобулоактуальноприїхпроектуванніістворенні20,10чинавіть5роківтому,сьогоднібезнадійнозастаріло.Найяскравішийприклад—ситуаціязBASE24.По-справжньомунайкращийусвіті“фронт”дляобслуго-вуваннякартокзмагнітноюсмугоюстрімковтративпопулярність.

1��

Клієнтамуженедостатньопростомеханізмуавторизації,підтримкибанкоматівіPOS-терміналів.Їмпотрібнаповноціннароботазрізнимидодаткамисмарт-карток,підтримкаелектронноїкомерції,доступудоІнтернеттощо.Причомуціможливостімаютьбутиорганічновписанідосистеми.Висновокнапрошуєтьсясамсобою—настаєчасякісноіншихпроцесинговихсистемнаступногопокоління,побудованихнановихпринципах.

Використання SVC-схемНинііснуєдоситьвеликакількістьсхемприроботіізSVC-картками,

алезагальнимдлянихєвиконаннятакихшестиосновнихфункцій: поповненнякартокздебетовогочикредитногорахунка.Цеза-

звичайробитьсязадопомогоюбанкоматівчитерміналаопера-ціоністабанку;

операціясписуваннязіSVC­карткиназаднарахунок; виконанняплатежівзадопомогоюSVC­картки; одержаннядрукованогобалансу (операція виконується з ви-

користанням спеціалізованих пристроїв типу банкоматів чиEFTPOS­терміналів);

одержаннякількохостанніхтрансакцій(операціяздійснюєть-сязвикористанняммініаудиторськогожурнальногофайлу,щоведетьсявпам’ятісмарт-картки);

створеннячизмінаПІН­коду.Однакітутіснуєчималоневирішенихзавдань,щостанутьособ-

ливопомітнимиуразізначногопоширеннякарток.Наприклад,щобудеутомувипадку,коликлієнтзагубитькарткучизіпсуєїївпро-цесіексплуатації(застатистикою,кількістьзіпсованихкартокста-новить1,5–3%)?Длякарткизмагнітноюсмугоюпроблемнемає.Уразізамінисмарт-карткивласникзіпсованоїчизагубленоїкарткипозбавляєтьсясуми,щобуланайогостарійкартці(“електронномугаманці”чиспеціальнійкартці—телефонній,проїзнійтощо).Покитількипроробляютьсясхемидлявідновленняісторіїзагубленоїчизіпсованоїкартки(звикористаннямжурналутрансакцій)зметоювідшкодуваннявласникувтраченоїелектронноїготівки.

Інтенсивніінтеграційніпроцесиусвіті,щонинівідбуваютьсяурізнихнапрямах,багатовчомусприяютьуніфікаціїрішеньприство-ренніірозвиткуплатіжних систем.Сьогодніусвітіплатіжнихсис-тем,щобазуютьсянасмарт-технології,можнапобачититриосновнітенденції:

1�0

створення національних платіжних систем (наприклад,DanmonуДанії,MondexуВеликобританії);

проектуваннясистемиEMV; об’єднанийпроектЄвропейськогоСоюзу(системаCafe).Заобсягомвиконанихробітірезультативністюнайреальнішим

нинієпроектістандартEMV.Рядплатіжнихсистемівеликихфінан-совихінститутівужезаявилипройогопідтримку.Розробленотакожстандартидляобмінуповідомленнямиміжплатіжнимисистемами.Так,убільшостісистемреалізованопідтримкуодногоздвохстан-дартів:зфіксованимформатомповідомленьіформатомповідомленьзмінноїдовжини(ISO8583).

Питаннязахистувіднесанкціонованогодоступуізабезпеченнятаємностіінформаціїсьогоднітакожпрактичновирішено,аалгорит-мишифрування—стандартизовано.Особливоцестосуєтьсяпошире-нихDES-алгоритмівшифруваннявідповіднодостандартуANSI X.9.Ціалгоритмиреалізованоякнапрограмному,такінаапаратномурів-ні.ВедетьсяроботаіщодоRSA-алгоритмівкодування,якіпокищонецілкомстандартизованічерезїхспецифіку(основнаскладністьдляцьогокласуалгоритмівполягаєвтому,щобазовимдлянихєвико-ристанняяккриптоключівнаборуздвохпростихчисел).

Приклад роботи зі смарт-карткамиДля обробки карток з мікросхемою відома компаніяApplied

Communications Inc. (ACI)пропонуєбагатофункціональнісистеми,дереалізуютьсяфункціїроботиякзізвичайнимикартками(змагніт-ноюсмугою),такізмікропроцесорнимикартками.Уцьомунапрям-кувкомпаніїACI єдварішення: інтегруваннясмарт-карткивon­lineсистеми; використаннямікропроцесорнихкартокурежиміoff­line.Дляобробкикарткизмікросхемоюврежиміреальногочасу,ком-

паніяACI пропонуєпрограмниймодульBASE24­smartcard,щонале-житьдоверсіїсімействапрограмнихпродуктівBASE24.СпочаткуцеймодульрозроблявсядлявикористаннязкарткамиVISA CashіSmartCash(MasterCard)іпідтримувавтерміналиAT&TіInterBold.Донаборуосновнихпрограмнихмодулів(дляVISACashіSmartCash)входятьнасампередмодулі,щозабезпечуютьзавантаженнянакарт-кизмікросхемоювідповіднодоспецифікаційVISA Stored Value Card Reload DescriptionіSmartCash.Зазначенийнабірміститьтакожпід-системиData Definition,Pathway,Stored Value Card LogіSmart Card Authorization.

1�1

Устандартнийнабірмодулів,щозабезпечуютьмережнупідтримкупериферійнихпристроїв,включенододатковіпрограмнізасобиNCR 5xxx Device Handler Smart Card Extension,MAC MASM Interface Smart Card Extension,BASE24 Release 5.0 Super Converter,InterBold 1000/IBM 478xxx Device Handler Smart Card ExtensionіPLUS ISO Interface Smart Card Extension.

Спеціально для карток VISA Cash розроблено модуль Open Stored Card Module,адляSmartCash—підсистемуSmartCash Security System.

Якщоговоритипрореальневикористанняописаноговищепродук-туBASE24-smartcard,тоінтересстановитьпроектFirst Union Bank,урамкахякогоздійснювалосяширокевикористанняSVC-технологіїнаОлімпійськихіграхвАтланті(США).ОплатазадопомогоюSVC-картокздійснюваласяприблизнов5000торговихточок.ПрицьомумодульBASE24-smartcardзабезпечуватиметакийнабіроперацій: проведенняплатіжнихтрансакційпоVISA CashіSmartCash; друкбалансурахункаклієнта; виведеннястанурахункаклієнтазарізніпроміжкичасу; використання смарт-картки як кредитної чи дебетової і як

“електронногогаманця”водночас.Дляостанньоговипадкупе-редбаченийрежимпоповненнязрахункаклієнта(такзванийрежимдвокарткових трансакцій).

Дляроботизі смарт-карткамиврамкахсімействапрограмнихпродуктівBASE24додатковобулипереробленімодуліBASE24­posіBASE24­atmзметоюпідтримкимікропроцесорнихкарток.Зокрема,булозабезпеченопідтримкукартокMondexдлябанкоматівіPOS-терміналівзазамовленнямNational Westminster and Midland Bank.ВнесенозмінидляпідтримкибанкоматівпривикористаннікартокзмікросхемоюChipknipбанкуABN Amro.ЗмінивцихпрограмнихмодуляхпередбаченітакожприреалізаціїнаціональногопроектуізвпровадженняEMV-дебетовихсмарт-картокуВеликобританії(про-ектAPACS ICC).

Крімтого,компаніяACIкоригуєшироковідомийпрограмнийпро-дуктGENcardспеціальнодляпідтримкитехнологіїроботизмікропро-цесорнимикартками.ПрикладнасистемаGENcardізсімействапродук-тів BASE24буласпеціальностворенадлявикористанняфінансовимиорганізаціями іторговимипідприємствами,щовипускаютьвласнікарткичиприймаютьплатежізакартками.Системаможепрацюватизкарткамибудь-якоготипу(кредитними,дебетовими,багатофунк-

1�2

ціональнимитощо).Можутьприйматисядооплатияквласнікартки(локальнихплатіжнихсистем),такікартки,щоналежатьдооднієїзнаціональнихчиміжнароднихплатіжнихорганізацій,утомучисліEuropay,MasterCardіVisa.Цейпакетзабезпечуєшвидкийвихіднаринокзновимивидамикартокінаданняклієнтамширокогоспектрапослуг,пов’язанихзними.

Карткові платежі в ІнтернетіПротокол безпечних електронних операцій (Secure Electronic

Transactions Protocol,чиSETР)єоднимзкількохнинііснуючихстан-дартівелектронноїкомерціївІнтернеті.American Express,наприклад,розробилапротоколOpenBuying,призначенийдлякупівельзаката-логамивІнтернеті.Microsoft,IntuitіCheckFreeстворилипротоколзаназвоюOpen Financial Exchange (OFX),щодаєзмогудомашнімко-ристувачамздійснюватибанківськіопераціїтаоплачуватирахунки.

SETР відрізняєтьсявідіншихспецифікаційтим,щостосуєтьсятрастовихвідносинміжпокупцями,продавцямиіфінансовимиінс-титутами.Іншіпротоколиелектронноїкомерціїмістятьвосновномулишеописформатівтаіншіхарактеристики,звичайнідлятехнічнихстандартів.

СпецифікаціїSETРверсії1.0датовані31травня1997р.SETР бувпокликанийпокластикрайшахрайствузпластиковимикарткамиприздійсненніпокупоквІнтернет.Відтодіминулочималочасу,алена-лежногопоширенняSETРтакінеодержавчерездорожнечусвогови-користанняіскладністьпрограмногозабезпечення.Власниккарткиімагазинвстановлюютьусебепрограмнезабезпечення—CardholderWalletіMerchant Serverвідповідно.ЕкваєрповиненустановитисобіPayment Gateway.Крімтого,необхідно,щобусіучасникиодержаливCertificate Authorityтакзванісертифікатидляформуванняцифровихпідписівішифруванняданих.

Якщотоваркупуєтьсявінтернет-магазинізапластиковоюкарт-коюякзасобомплатежу,тоCardholder WalletвласникакарткиініціюєобмінзMerchant ServerмагазинузапротоколомSETзвідповіднимшифруваннямігенерацієюцифровихпідписів.АвторизаціюопераціїздійснюємагазинчерезPayment Gatewayекваєра.Прицьомудужеважливо,щономеркарткизалишаєтьсяприхованимвідмагазину.Тимсамимставитьсяперешкоданашляхухакерівінесумліннихад-міністраторівінтернет-магазинів,якікрадутьномерикарток.

1��

ОсновнапроблемаSETполягаєвтому,щовінбувстворенийлюдь-ми,далекимивідреальногобізнесувІнтернеті.ТеоретичноSETга-рантуєнадійнийзахиствідшахрайства.Тількивпровадженняцьогозахисту—дужедорогаіскладнасправа,щотягнезасобоюзначнізмі-ниувжепрацюючомупрограмномузабезпеченнімагазинівіекваєрів.Дужеістотниймінусутому,щовласникукарткипотрібноустановитинасвійкомп’ютердоситьскладнийунастроюванніCardholder Wallet.

Якрезультат,SET“непішов”,незважаючинавсілякупідтримкузбокуVISAіMasterCard.Вінвиявивсяневигіднимекономічно.На-приклад,постачальникипрограмногозабезпеченнявимагалибагатосотеньтисячдоларівзарішення,щопідтримуютьSET.Навітьзогля-дунанеобхідністьажніякнедешевоїсертифікаціїцихрішеньнавід-повідністьстандартуSET,незовсімзрозуміло,щовцьомупрограм-номузабезпеченніможекоштуватитакдорого.Томубулонерозумновитрачати,умовнокажучи,20дол.длязапобіганнявтратаму10дол.Крімтого,принаймнінапочатковомуетапібуливиявленіпроблемиізсумісністюCardholder Wallet,Merchant ServerіPayment Gatewayрізнихфірм-розробників.

У 2000 р. було зроблено спробу вдихнути новежиття вSET,спростившидлявласниківкартокімагазинівйоговикористання.Цетакзваний3-Domain SET,чи3D SET.Йогоперевага:власникамкар-ткиімагазинунепотрібновстановлювативсебескладногопрограм-ногозабезпечення.Фактично,Cardholder Walletпереходитьнасерверемітента,аMerchant Server—насерверекваєра.Емітентіекваєроб-мінюютьсяміжсобоюзаSETРвідіменівласникакарткиімагазину.Емітентприцьомуможенасвійрозсудвикористовуватибудь-якізасобиідентифікаціївласникакартки(пароль,смарт-карткутаін.).Цежправилопоширюєтьсяінаекваєраприідентифікаціїмагазину.Завдякицьому3D SETпростішийувпровадженнітаексплуатації,ніжтрадиційнийSET.

Але,схоже,просуванняSETусе-такиприречененаневдачу.Ринокхочещепростішогоувпровадженнірішення,щопотребуємінімаль-нихзмінідоповненьупрограмномузабезпеченнімагазинівівласни-ківкартокізабезпечуєнадійнуідентифікаціюучасниківпроведеногоплатежу.Тимбільше,щопроблемазахиступереданоїінформаціївІнтернетіужевирішеновикористаннямпротоколуSSL(Secure Socket Layer),якийужеставстандартомде-факто.

Уцьомузв’язкудужепоказовийприкладДанії.СамевДаніїбулопроведенопершуусвітітрансакціюзвикористаннямSET.Докінця

1��

2000р.датськанаціональнаплатіжнасистемаPBSуклаламайже2000контрактівзмагазинаминаприйомкартокзІнтернет.Ітільки10%зцихмагазиніввикористовуютьSET.Іншівіддаютьперевагурішенню,щоґрунтуєтьсянаSSL,незважаючинаризикможливихутрат.

СполученіШтатиАмерики,будучинайбільшимринкомпласти-ковихкарток,ужеостаточновідмовилисявідупровадження3D SET.ЗаразамериканціекспериментуютьзвикористаннямпротоколівнабазіSSL.

VISAоголосилапророзробкуновогопротоколу 3D Secure,щопок-ликанийзамінитиSETРістатищонайменшеуніверсальнимзасобомборотьбиізшахрайствомвІнтернет.

MasterCard теж створив свій протокол — Secure Payment Application (SPA)дляроботивІнтернет. ІVISA, іMasterCardро-зуміють,щоіснуваннядвохрізнихпротоколівневлаштовуватимеанімагазини,анібанки.ТомуміжVISAіMasterCardведутьсяактивніконсультаціїщодовиробленняєдиногопідходудоздійсненнябезпеч-нихопераційвІнтернет.

Панацеївідшахрайства,нажаль,покищонеіснує,але,дотримую-чисьнескладнихправилобережностіприроботізінтернет-магазина-ми,шахрайствоможназвестидомінімумуізробитироботунаринкуеквайрингуприбутковою.

лОКальнІ системи БеЗгОтІвКОвих ПлатеЖІв, їхнє мІсце на ринКу ПластиКОвих КартОК

уКраїни

Необхідні умови впровадження пластикових картокШирокевпровадженнявУкраїнісистембезготівковихплатежів

наосновіпластиковихкартокстанеможливимлишевтомуразі,якщобуде забезпеченийбаланс інтересівусіхучасниківпроцесурозрахунківзадопомогоюпластиковихкарток:комерційнихбанків,підприємствторгівлійобслуговування,фізичнихосіб.Потенційнівигодивідупровадженняцихсистемдлявсіхучасників,утомучислідержави,добревідомі.Однаккарткищенедостатньопопулярнісе-редширокихверствнаселенняУкраїни,тобтооптимальнопоєднатиекономічніінтересиокремихучасниківсистемплатежівпокищоневдалося.

1��

Проведенийросіянами(Асоціацією центрів інжинірингу й автома­тизації)аналізроботирізнихсистем,щовикористовуютьпластиковікартки,виявивтаке: найбільш активними і зацікавленими учасникамиплатіжних

системєсьогоднікомерційнібанки.Оскількивонинапруже-но борються між собою за дуже перспективний вітчизнянийринок пластикових карток, найближчим часом важко очіку-вативіднихактивнихпрактичнихкроківзістворенняєдиноїплатіжноїсистемичиоб’єднаннявжеіснуючихсистем;

підприємстваторгівлііпослугсьогодні,якправило,незацікав-леніувпровадженніплатіжнихсистемнаосновіпластиковихкарток, томущо середня кількість платежів за картками длягривневихсистемстановитьусьогодва-триплатежінамісяцьнамагазин.Крімтого,традиційнадляЗаходусхемарозрахун-ків,колимагазинплатитьбанкувизначенийвідсотоквідкож-ної трансакції, а гроші на його рахунок надходять пізніше, вумовахсучасноїукраїнськоїекономікинепривабливадляпід-приємствторгівлі;

широкі верстви населення користуватимуться пластиковимикартками для повсякденних розрахунків тільки в тому разі,якщобудезабезпеченепоєднанняпринаймнідвохумов:вико-ристанняпластиковихкартокдастьзмогуодержуватидодат-ковийдохідпорівнянозвикористаннямготівки;повсякденнірозрахунки за допомогою карток будуть не менш зручними,ніжрозрахункизадопомогоюготівки.Додатковимперевагампластикових карток (престижність, безпека тощо) основнамасаукраїнцівпокиненадаєсерйозногозначення.

Розвиток електронних платежів у КиєвіСьогоднівКиєвіплатежізакарткамиздійснюютьдалеконевсі

підприємстваторгівлі,причомубільшістьізнихстановлятьмагазини,щоторгуютьскладноюпобутовоютехнікоючиорієнтуютьсянадужезаможнихклієнтів.Цявідсутністьрозвиненоїмережіприйомуповсяк-деннихплатежівзапластиковимикарткамиістотнообмежуєможли-востіїхньоговикористанняізнижуєїхнюпривабливістьдляширокихверствнаселення.Дляствореннятакоїмережіврамкахрегіонучиве-ликогоміста,якимєКиїв,потрібнідужевеликікапіталовкладення,щонеможливонавітьдлянайбільшихбанків.Доситьшвидкорозгорнути

1��

цюмережуможнатількиспільнимизусиллямибанківіпідприємствторгівлі,аледляцьогонеобхідностворититакіумови,заякихторгівлябулабзацікавленаувпровадженнікартковихсистем.

Наосновірезультатівздійсненогоаналізуміськіорганиуправлін-няпоставилизавданнярозробититакіформиорганізаціїплатіжнихсистемнабазіпластиковихкарток,якіспонукалибпідприємстватор-гівлівкладатикоштивїхнєстворення.Якоднузтакихформможнарозглядатилокальнусистемуплатежівзадопомогоюкартокторгі-вельногопідприємства.

Приклад функціонування локальної системи електронних платежівУніверсамвипускаєвласніпластиковікартки,якіприймаєтільки

вінсам.Карткипродаютьклієнтам(покупцям)універсамучивида-ютьпідзаставу.

Клієнтиуніверсаму(покупці): укладаютьдоговірнакупівлютоваріввуніверсамінаумовах

передоплати; вносятьукасууніверсамуякпередоплатупевнусумугрошейі

можутьїїперіодичнопоповнювати; умежахпередоплатикупуютьтоваривуніверсамізізнижкою.Системапрацюєвтакихрежимах: відкриттяізакриттякарток-лічильниківпокупців; обслуговуванняпокупців; інкасаціїтерміналівівідновленнястоп-листів(введеннявтер-

міналиспискукарток,вилученихзобігу); формуванняпідсумковихдокументівдлябухгалтеріїмагазину

істатистичноїобробкирезультатівроботисистемизадень.Відкриття і закриття карток-лічильників покупців. Приодержан-

ніпластиковоїкарткипокупецьукладаєзуніверсамоміндивідуальнийдоговірнакупівлютоварівнаумовахпередоплати,деобумовлюєтьсярозмірзнижкиприкупівлітоварів(від5до10%)залежновідрозмірупередоплати.

Необхіднаінформаціяпроклієнтазаноситьсядобазиданихпроце-синговогоцентру,іавтоматичнорозраховуєтьсявеличиназнижки,щозаписуєтьсянакарткуразомізсумоювнескуклієнтаійогоПІН-кодом.

Припоповненнірахункаавтоматичнозмінюєтьсяпоточнийзали-шоккоштівнакартці.Призакриттірахункаінформаціяпроклієн-

1��

тапереноситьсязбазиданихвархів,звідкиїїзанеобхідностіможнавикликати.

Обслуговування покупців.Схема обслуговуванняпокупців закарткамидоситьтрадиційна:касирвставляєкарткупокупцядозчи-тувальногопристроютерміналаінатискаєкнопкувведення.Карткаавтоматичноперевіряєтьсянаналежністьдосистемимагазинуінавідсутністьїїврегулярнопоновлюваномустоп-листі,щозберігаєть-сявпам’ятітермінала.Якщокарткаприймається,наекранітерміналаз’являєтьсявідповіднеповідомлення,післячогоклієнтповиненувестисвійПІН-код.Якщовінвиявитьсянеправильним,системазапроситьповтореннявведення.Післятрьохпомилковихуведенькарткабло-кується,відбираєтьсявклієнтаіпередаєтьсявпроцесинговийцентр,деклієнтможеодержатиїїзновутількиуразіпред’явленняпаспорта.

Установившиналежністькарткиклієнту,касируводитьізклавіа-турицінипропонованихклієнтомтоварівіодержуєнаекранітер-мінала інформаціюпрозагальнувартістьпокупкизурахуваннямзнижки,установленоїдляцієїкартки.Якщосуманакартціпокуп-цядостатнядляоплатипокупкизурахуваннямзнижки,трансакціяздійснюється,залишокрахункаклієнтаавтоматичнозменшуєтьсянавартістьпокупкизурахуваннямзнижки,ідрукуєтьсячек,дезазнача-ютьсяцінакожноготоварузурахуваннямібезурахуваннязнижки,загальнасумазізнижкоюібезнеї,залишокнарахункуклієнтаісуманаданоїзнижки.Остання,якпоказавдосвід,психологічнодужеваж-ливадляпокупця:вонапоказує,скількивінзаощадивнаційпокупці.Інформаціяпроусівиконанітрансакціїзберігаєтьсявпам’ятітермі-наладопроведенняінкасації.

Оскількисистемаобслуговуєвеликукількістьпокупців,аплатежіготівкоючергуютьсязплатежамизакартками,важливогозначеннянабуваютьособливостіпсихологіїкасирівтаїхніхзвичок,щосклали-сяприроботізізвичайнимикасовимиапаратами.Прирозробціпро-грамногозабезпеченнятерміналівціособливостінеобхідноврахову-вати.Припомилкахкасиравикористовуютьсяспеціальнірежими,щодаютьзмогууприсутностіадміністратораскасуватиостаннюпокупку.

Інкасація терміналів і відновлення стоп-листів. Стоп-листскла-даєтьсявкомп’ютеріпроцесинговогоцентру.Карткивносятьсявньо-гозтакихпричин: клієнтзаявивпропропажукартки; приінкасаціївиявленорозбіжністьбалансукарткиізаписіву

комп’ютері(розбіжностічасу,сумтаін.).

1��

Стоп-листпередаєтьсявтерміналиприкожнійінкасації.Крімтого,передбаченаможливістьпозачерговогопоповненнястоп-листазакомандоюзбухгалтерії.

Черговіінкасаціїтерміналів(перенесенняінформаціїпропокупкидобазиданихпроцесинговогоцентру)виконуютьпідчасплановихперервуроботіуніверсаму,алеуразіпереповненняпам’ятітермінала,прощосповіщаєзвуковийсигнал,здійснюєтьсяпозачерговаінкасація.

Інкасаціютерміналівздійснюєуповноваженаособа(інкасатор)звикористаннямспеціальноїінкасаторськоїкартки.Інкасаторвстав-ляєїївзчитувальнийпристрійтермінала,вводитьсвійпарольіза-даєрежимінкасації.Урезультатіданіпровсітрансакції,зробленінатерміналізмоментупопередньоїінкасації,заносятьсявпам’ятьін-касаторськоїкартки.Потімцякарткавставляєтьсявзчитувальнийпристрійпроцесинговогоцентру, і інформаціязнеїпереноситьсявпам’ятькомп’ютерацьогоцентру,авпам’ятькарткизаписуєтьсястоп-лист.Убазіданихпроцесинговогоцентрузберігаєтьсяінформа-ціяпровсіінкасаціїкожноготерміналаіпроте,хтозінкасаторівякуінкасаціюздійснював.

Післяцьогоінкасаторськукарткузновувставляютьузчитуваль-нийпристрійтермінала,якийінкасують,длязаписустоп-листавйогопам’ять.

Формування підсумкових документів про роботу системи за день. Зарезультатамиінкасаціїзаденьформуєтьсяпідсумковийба-ланс:надходженнякоштіввідновихклієнтівіклієнтів,щопоповни-лисвійкарт-рахунок,обсягплатежівзакартками,сумарназнижкатощо.Передбаченоможливістьавтоматичногоодержаннястатистич-нихузагальненьзаздійсненимитрансакціями(кількістьклієнтівзадень,середнявартістьпокупоктощо).

Вся інформаціявсистемі зберігаєтьсяв зашифрованомувиді.Операціїзбазоюданихзахищеніперсональнимипаролями,щодаєзмогууразіконфліктівчипомилоквизначити,хтосамездійснювавтучиіншуопераціювсистемі.

Убазіданихпроцесинговогоцентрумістятьсятакіпереліки: переліккартокзреквізитамиїхніхвласників; стоп-листзреквізитамизаблокованихкарток; списоккодівкасирів; списоккодівінкасаторів; списоккодівоператорівпроцесинговогоцентру;

1��

перелікномерівкасовихтерміналів; списокнебажанихклієнтів; списокклієнтів,щовитратиливсігроші,аленезакрилирахунок.Передбаченоможливістьрозширенняфункційсистеми:роботу

зізчитувальнимипристроямиштриховихкодів,інтеграціюзавто-матизованоюбухгалтерськоюсистемоюмагазинуізуніверсальними(банківськими)платіжнимисистемами.

Російський досвідДосвідстворенняйексплуатаціїлокальноїсистемибезготівко-

вихплатежівзвикористаннямпластиковихкартокуСанкт-Петер-бурзіпоказавтаке.Системавиявиласядоситьефективною.Хочаїїпроектособливонерекламувався,закількамісяцівкарткипридба-либільше500чоловік,аоборотсистемиперевищив1млрд.руб.Прицьомубільшістьвласниківкарток—звичайніжителінавколишніхбудинків,якімаютьсередністатки.Цезначить,щозапропонованасхемароботисистемизрозумілапересічномуобивателюіприваб-ливадлянього.

Основнітруднощі,щовиниклиприствореннійексплуатаціїсис-теми,малинетехнічний,аорганізаційно-економічнийхарактер,щотиповодляплатіжнихсистемнаосновімікропроцесорнихкарток.

Технічнерішення,прийнятевпроекті,неуніверсальне.Вибра-неустаткуванняоптимальне за співвідношенням “ціна—якість”длямікропроцесорнихкарток,алеврядівипадківефективнішимиможутьбутисистеминаосновімагнітнихкартокчизастосуваннякомп’ютернихконтрольно-касовихмашиняктерміналів(длямага-зинів,щоплануютьупровадженнясистемкомплексноїавтоматизаціїоблікурухутоварівнаосновіштриховогокодування).

Запропонованасхемароботинайефективнішадляпідприємствторгівлі,щомаютьпостійнихпокупців(наприклад,дляпродоволь-чихмагазиніву“спальних”районахміста).

Логічнимрозвиткомлокальнихплатіжнихсистемєїхінтегра-ціязуніверсальнимибанківськимисистемами.Технічніаспектитакоїінтеграціїопрацьованідобре.Якщобанкивиявлятьдоцієїсправиінтерес,такілокальнісистемибезготівковихплатежівзмо-жуть стати основоюдля створеннярозвинутої інфраструктуриприйомуплатежівзакартками,ітодіцірозрахункинабудутьзнач-ногопоширення.

1�0

виснОвКи

Виконанийаналізвикористанняпластиковихкартокяксучасногоплатіжногоінструментудаєможливістьзробититаківисновки: наміжнароднихринкахдосягнутовражаючихуспіхівуреалі-

зації технології застосування різних видів платіжних картокі відповідних платіжних систем емітентів і екваєрів. У Росіїпластиковікартиякплатіжний інструментужепереживаютьперіодбурхливогорозвитку;

виразнатенденціярозвиткупластиковихкарток— їхня інте-лектуалізація на базі сучасних досягнень мікропроцесорноїтехнікийелектроннихкомунікацій;

найперспективнішимнапрямомрозвиткупластиковихкартокувеликихмістахУкраїниєствореннялокальнихсистемдрібнихплатежів.Одночасновартоочікуватиширокогоосвоєннятехно-логіїінтелектуальнихкартокістандартівїхньогозастосування.

Питання для самоконтролю

1. Щорозуміютьпідпластиковоюкарткоюякплатіжнимінстру-ментом?

2. Хтоєгарантомвиконанняплатіжнихзобов’язань,щовиникаютьупроцесіобслуговуванняпластиковихкарток?

3. Чомупластиковікарткиєвласністюбанку,аклієнтиодержуютькарткулишевкористування?

4. Учомуполягаєпроцесперсоналізаціїпластиковоїкартки? 5. Учомуполягаєпроцесавторизаціїпластиковоїкартки? 6. ЩотакеPIН-код? 7. Учомувідмінністьдебетовоїікредитноїпластиковихкарток? 8. ЯкадовжинаPIН-коду? 9. ДеPIН-кодперебуваєувідкритому(“чистому”)вигляді?10.Якимитранспортнимимагістралямипередаєтьсявідкритезначен-

няPIН-кодупідчасавторизаціїпластиковоїкартки?11.Яквизначаєтьсялімітдоступнихкоштівдлявласникадебетової

картки?12.Яквизначаєтьсялімітдоступнихкоштівдлявласникакредитної

картки?13.Якіособливостівикористаннякорпоративноїпластиковоїкартки?14.Якіособливостівикористаннясімейноїпластиковоїкартки?15.Якіосновнізавданнябанку-екваєра?

16.Яка установа забезпечує весь спектр операцій із взаємодії зточкамиобслуговуваннякарток?

17.Щорозуміютьпідплатіжноюсистемоюдляпластиковихкарток?18.Якітехнічніаспектиопераційзкартками?19.Якіфінансовіаспектиопераційзкартками?20.Щорозуміютьпідембосованістюдляпластиковихкарток?21.Скількидоріжокмаємагнітнастрічка,щорозміщенаназворотному

боціпластиковоїкарти,відповіднодостандартуISO7811?22.Усмарт-карткахякоготипунемаєжоднихобмеженьначитанняі

записданих?23.Наякіобластіподіленазахищенапам’ятьсмарт-картки?24.Чим забезпечується оперативне здійснення взаєморозрахунків

міжекваєрамийемітентами?25.Якіпластиковікарткимаютьнайвищийрівеньзахисту?26.Щовизначаєкількістьноміналівкупюр,яківидаєбанкомат?27.Вякомувипадкупластиковікарткивносятьсядостоп-листапро-

цесинговогоцентру?

1�2

Розділ 14

магІЧнІ БуКви КреДитних рейтингІв

План розділу

Основні поняття у сфері рейтингівПровідні рейтингові агентстваМіжнародні і національні рейтингиВисновки

РезюмеРозділприсвяченовивченнюметодівприсвоєннякредитнихрей-

тингівбанківськимустановам,атакожагентствам,якіцірейтингивиставляють.

ОснОвнІ ПОнЯттЯ у сферІ рейтингІв

Банкіриможутьдовгорозхвалюватисебенасторінкахіекранахпідвладнихїмзасобівмасовоїінформації,але,яквідомо,кредиторизвертаютьувагупереважноназвітністьікредитнийрейтингбанківсь-коїустанови.Причомубажаноотриматицейрейтингвідвизнаногоміжнародногоагентства.

Кредитний рейтинг — цестандартизованаоцінкаймовірностіповноготасвоєчасноговиконанняборжникомзобов’язаньзвипла-тивідсотківіпогашенняосновноїчастиниборгу.Іншимисловами,кредитнийрейтинг — цедумкарейтинговогоагентствапробажанняіможливістьпозичальникавповномуобсязітаувизначеністрокипо-гаситиосновнийборгівиплатитивідсоткиінвесторам,щобазуєтьсянаглибокомуаналізізовнішньогосередовищаівнутрішньоїситуаціївкомпанії-позичальнику.

Доприсвоєннякредитногорейтингуклієнтможеодержатиінди-каціюрейтингу.Індикація рейтингу передбачаєінформуванняза-мовникапродіапазонрейтинговихоцінок,яківінодержавбиуразіпроходженняповноцінноїпроцедуриприсвоєннярейтингу.

Першікредитнірейтингибулинаданіоблігаціямамериканськихзалізничнихкомпанійу1909р.ДжономМуді,засновникомрейтинго-

1��

вогоагентстваMoody’s Investors Service.Згодомз’явилисякредитнірейтингитакихпідприємствіорганізацій,якбанки,страховікомпаніїта ін. Розроблена Дж.Муді рейтинговашкала одержала значнепоширенняідотепервикористовуєтьсямайжевнезмінномувигляді.

Протягомостанніхдесятирічкредитнірейтингистализагально-визнанимізручниморієнтиромдлявизначенняступенякредитос-проможностіурядів,регіональнихадміністрацій,банків,компаній.Об’єктивна оцінка платоспроможності суб’єктів економікинеза-лежнимиекспертамиєвсучаснійділовійпрактицітакимженеобхід-нимелементомведеннябізнесуідержавногокерування,якірегуляр-ніаудиторськіперевірки.

Якіжперевагикомерційногобанку,щомаєвизнанийкредитнийрейтинг?Їхкілька.

Рейтингкредитоспроможностієоднимзнайважливішихінстру-ментівпідвищенняпривабливостіпозичальниківвочахкредиторів,даючиїмзмогуодержатиоб’єктивнийізрозумілийіндикаторфінан-совогостановищапозичальників.Підвищеннюдовіридопозичаль-никасприяєнезалежністьрейтинговогоагентствавідучасниківфі-нансовогоринку.

Одержаннярейтингуполіпшуєумовизалученняпозиковихкош-тів,даєможливістьзнижувативідповіднівитрати.Кредитнийрей-тингможетакожсприятирозширеннюколапотенційнихінвесторів.

Наявністькредитногорейтингусприяєформуваннюпозитивноїкредитноїісторії,демонструючиприхильністьпозичальникадоро-ботинафінансовомуринкузасвітовимистандартами.

Оцінкафахівціврейтинговогоагентстваможебутивикористанапозичальникомдлякоригуваннястратегіїрозвитку,оскількидаєзмо-гувчасновиявлятиможливістьвиникненняфінансовихпроблем.

Кредитнийрейтингполегшуєпроцесандерайтингу.Інвестиційнібанкитаіншіфінансовіпосередники,щодіютьнаринкуоблігацій,можутьвикористовуватикредитнийрейтингприплануваннііроз-міщенніемісійоблігацій.

Існуютьтакождистанційні рейтинги,щоґрунтуютьсянааналізізагальнодоступноїінформації,томунедаютьзмогиповноюміроюоцінитиреальнуситуаціювсерединікомпанії,якарейтингується.Дистанційнірейтинги,якізазвичайвиставляютьбезплатно,даютьможливістьприблизнооцінитирівеньнадійностікомпаніїпорівнянозконкурентами.Ієрархічнапобудоваобмеженоїкількостікомпанійзаоднієюабокількома(звичайнонебільшеп’яти)ознакаминази-

1��

ваєтьсяренкінгом.Здебільшогоренкінгиневідображаютьнадійностікомпаній,аслужатьпереважнодлявизначеннястановищакомпаніїнаринкузадеякимипоказниками,атакождлямоніторингузмінструктуриринку.Найчастішеучастьуренкінгудлякомпаніїєбез-платною.

Засформованоютрадицієюбанкнеможеодержатикредитнийрейтингдоти,докивіннез’явитьсявйогорідноїкраїни,однаквинят-кивсе-такибувають.Саметакимвиняткомсталоприсвоєннякре-дитногорейтингуПриватбанкудоодержаннярейтингуУкраїною.Цікаво,щоцейбанкодержавщеодинрейтингтакождовизначеннярейтингуУкраїни.

Напередодні розміщення Мінфіном єврооблігацій три між-народні рейтингові агентства — Moody’s Investors Service, Stan­dard & Poor’s Corp.іFitch IBCA Ltd — працювалинадприсвоєннямУкраїнікредитногорейтингу,алечерезте,щоцерозміщеннятодіневідбулося,рейтингинебулиоголошені.АоголошенийNippon inves­tor serviceдержавнийрейтингВВ+такізалишивсявпідвішеномустані,томущорозміщеннянаазіатськомуринкуоблігаційзовнішньоїпозики«самурай» тежне відбулося.Зазначимо,щоцей рейтингвикористовуєтьсятількинаазіатськомуринкуітомунерозглядаєтьсядалідокладно.

ПершийкредитнийрейтингУкраїнаодержалавідкомпаніїMoody’s Investors Service. Оголошення цього рейтингу було присвяченопрезентаціївипускуукраїнськоїміжнародноїфідуціарноїпозикивнімецькихмарках,провіднимименеджерами(лід-менеджерами)якогосталиамериканськийбанкMeryllLynchінімецькийCommerzbank.

Будь-якийрейтингбудь-якогоагентстваговоритьпотенційномуклієнтукомерційногобанкупровідноснувеличинуфінансовогоризикувідносинізцимбанком.Алерейтингирізнихагентствмаютьпевнівід-мінностічиособливості.Їхірозглянемо,узявшидляпорівняннярейтин-говіпоказникикомерційнихбанківнашихнайближчихсусідів — Росій-ськоїФедераціїтаокремихкраїнблизькогозарубіжжя.

ПрОвІДнІ рейтингОвІ агентства

Thomson BankWatchАгентством-піонером,щовиставилокредитнийрейтингукраїнсь-

кому(іросійськомутакож)банку,сталоагентствоThomson Bank-Watch.Правда,порівнянозіншимийогорейтингималиузарубіжних

1��

банкірівненайбільшийавторитет.Агентствовжепоглинуликонку-ренти,алейогорейтингищефігуруютьурізнихоглядахізвітах,то-муірозглядаютьсядалі.Якужезазначалося,першимукраїнськимбанком,що одержав у цьому агентстві кредитний рейтинг, ставдніпропетровськийПриватбанк.НатойчасуРосіїтакийрейтингмаливжеблизько30кредитнихорганізацій.

Зазвичайцеагентствовиставлялобанкамтривидирейтингів: кредитнийдовгостроковий; кредитнийкороткостроковий; рейтингемітента.Кредитний рейтинг являє собою ймовірність виконання

зобов’язань банку й оцінюється в агентстві для короткостроко-вих зобов’язань за спадноюшкалоювідTBW-1 доTBW-4, а длядовгострокових — відААА доD.Длязобов’язаньбанків,вираженихунеконвертованихвалютах,асаметакимивважаютьсяукраїнськагривня і російський рубль, Thomson BankWatch у позначеннікороткостроковихрейтингівзамінявабревіатуруTBW наLC (Local Currency),апереддовгостроковимивставлявLC (такщовиходить,наприклад,LC­1замістьTBW­1іLC-AAAзамістьААА).ПрицьомунайнижчийрейтингLC­4(абоTBW­4)указуєнавідсутністьубанкусерйозної інвестиційної діяльності та орієнтацію на переважноспекулятивніоперації.Зазначимотойфакт,щоПриватбанквідразуодержавкороткостроковийрейтингLC­2 — далеконенайнижчий.

Рейтинг емітента означає комбіновану оцінку кредитногоризикуіризикузміниринковихпозиційбанкувсередньостроковомуперіоді зобов’язань, відображає здатність банку робити виплатиза середньостроковими зобов’язаннями, а також здатність банкупротистоятинегативнимподіямнаринку.Підчасйоговизначенняексперти агентстваменшу увагу приділялиможливості наданнядержавноїпідтримкибанку.Оцінювавсявін за спадноюшкалою:А, А/В, В, В/С, С, C/D, D, D/E і Е. Банкивкраїнахзринками,щороз-виваються(утомучисліукраїнськііросійські),одержуваливнутріш-ньодержавні(Intra Country)рейтингиемітента,щопозначалисятаксамо,якіглобальні,алезвідповіднимибуквамиIC попереду(IC-AзамістьА).

Навідмінувідіншихрейтингів,внутрішньодержавнірейтингиThom­sonBankWatchнеєміжнароднопорівнянними,апризначенілишедляпорівнянняфінансовогопотенціалутастійкостібанківоднієїкраїни.

1��

Наприклад,рейтингдніпропетровськогоПриватбанку — IC­C — самепосерединірейтинговоїшкали.

Усі довгострокові рейтинги російських банків однакові ідорівнюють В+ (державний рейтинг Росії, тобто максимальноможлива для російського банку оцінка). Для порівняння:довгостроковий кредитний рейтинг одного з найбільших банківСловеніїSKBBankaстановивВВВ+, польськогоPowszechnyBankKre­dytov S.A.wWarszawie — BBB­,угорськогоGeneralBankingand Trust(це,доречі,дочірнійбанкросійськогоГазпромбанка) — ВВ­ Водночасрейтинг казахстанського Казкоммерцбанка — B (таку ж оцінкувиставлено іКазахстану),абілоруськогоПриорбанкадорівнюєС(тежзбігаєтьсязрейтингомсамоїБілорусі).РейтингукраїнськогоПриватбанкубуввизначенийнаоднусходинкунижчеКазкоммерц­банка — В­.

Fitch IBCA LtdЄдинезвизнанихСШАєвропейськихагентств — Fitch IBCA

Ltd — сталодругимзаохопленнямукраїнськихіросійськихбанків.ВононадалорейтингкількомдесяткамбанківУкраїнитаРосії.

Fitch IBCA пропонує інвесторам найширший асортиментбанківських кредитних рейтингів. Крім стандартних коротко­строкових і довгострокових кредитних,Fitch IBCA виставляєбанкамтакзванірейтинг статусу(legal)таіндивідуальний.

Статусний рейтинг (іноді має назву рейтинг підтримки)являєсобоюоцінкуймовірностізовнішньоїпідтримкибанкууразіфінансовихускладнень.Прицьомупідтримкаможенадходитиякзбокудержави,таківідвласниківбанку.

Найвищийстатус-рейтинг(2Т)маютьтакіросійськібанківськіустанови:Сбербанк России,ОНЭКСИМбанк,Инкомбанк і “СБС­АГРО”.Двома сходинкаминижче (з рейтингом4Т) перебуваютьМосбизнесбанк, Межкомбанк, Национальный резервный банк,“Российский кредит”,Международный московский банк іАльфа­банк.Рейтинг5Т(щенаоднусходинкунижче)маютьДиалог­банк,Нефтехимбанк,МДМ­банк,Пробизнес­банк,ТорибанкіРосэстбанк.Такийсамийрейтинг(5Т)одержавіукраїнськийПриватбанк.

Індивідуальний рейтингдаєзмогувідповістинапитання,щобудезбанком,якщопозбавитийогозовнішньоїдопомоги,ічиздатнийвіндосамостійноїпідтримкиналежногорівняфінансовоїстійкості.

1��

Позначення індивідуального рейтингуFitch IBCA цілком збі-гаютьсязпозначеннямиглобальногорейтингуемітентавThomsonBankWatch, — А, А/В, В, В/С, С, C/D, D, D/E, Е (заспадноюшкалою).Найвищийрейтинг,наданийросійськомубанку, — C/D(такуоцін-куодержалиАльфа­банк,Инкомбанк,Диалог­банк,НРБ,ОНЭКСИМ­банкіСбербанк России).ТакийсаморейтингмаютьзгаданийвищеPowszechnyBankKredytowy S.A. w Warszawie і один знайбільшихестонськихбанківEestiUliispank. Іншіросійськібанки,перевіреніекспертамиIBCA,одержали індивідуальнийрейтингD.ТакийжерейтингуКазкоммерцбанкаівукраїнськогоПриватбанку(спочаткуйогоіндивідуальнийрейтингбуввизначенийякD/E).

Щостосуєтьсякоротко-ідовгостроковогокредитногорейтингуFitchIBCA,тоПриватбанкувінненадавався,покинебулиоголошенівідповіднірейтингикраїни.ЗаразвінстановитьССС+ іС длядов-гострокового такороткостроковоговідповідно.Анайвищийдов-гостроковийкредитнийрейтинг IBCA уРосіїнаданийСбербанку(ВВ+),рейтингиіншихбанківєнижчими(відВВдоВ+).Доречі,рейтингКазкоммерцбанкавиявивсященижчим — В-,абанківEestiUliispankіPowszechnyBankKredytowy S.A. w Warszawieтрохивищевідросійських — ВВВ.

ВодночаскороткостроковийрейтингIBCAдлявсіхросійськихбанків однаковий — В. Такий же рейтинг у Казкоммерцбанка.КороткостроковірейтингиPowszechnyBankKredytowy S.A. w Warsza­wieіEestiUliispankвідповідновищітавстановленінарівніA3.

ЗагаломрейтингиIBCAдля,наприклад,Приватбанкувиглядаютьу такийспосіб: індивідуальнийкредитнийрейтинг — D, рейтингпідтримки — 5T,короткостроковийрейтинг — C,довгостроковийрейтинг — CCC+,довгостроковийпрогноз — стабільний.

Moody’s Investors ServiceMoody’s виставляє банкам три види рейтингів: стандартні

короткостроковий і довгостроковий, а такожрейтингфінансовоїстійкості(Financial Strength).ЯкзазначаєсамеагентствоMoody’s,рейтингфінансової стійкостібанкуможнавизначитиякімовірністьтого,щобанкузнадобитьсяпідтримкатретьоїсторони—власників,промисловихгрупчидержави.Крімтого,цейрейтингневраховуєризиків,щовиникаютьдлябанкувнаслідокдійдержавнихорганів.Шкаларейтингуфінансовоїстійкостівспадномупорядкувиглядаєтак:А, В+, В, С+, С, D+, D, E+ і Е.

1��

УРосіїпершимирейтингMoody’sодержаливідразусімбанків:Автобанк,“Альба Альянс”,Альфа­банк,“Менатеп”,ОНЭКСИМбанк(рейтинг Moody’s також одержала його дочірня компанія вНідерландахUnexim International Finance BV, що безпосередньоорганізувала випуск єврооблігацій з гарантіями цього банку),“Российский кредит” і “СБС-АГРО”.Найвищаоцінкаросійськогобанкузацієюшкалою — D.ТакийрейтингодержаливсіперевіреніMoody’s банки, крім “СБС­АГРО”, здатність якого самостійновирішувати власні фінансові проблеми оцінена на один ступіньнижче — Е+.ОднаковооціненіMoody’sікороткостроковікредитнірейтингиросійськихбанків — усівониодержалинайнижчуоцінкузчотирьохможливих — Not Prime.

Дляоцінкинадійностідовгостроковихзобов’язаньсемиросійсь-кихкредитнихорганізаційMoody’sдовелосявикористовуватиусьогодвапозначення:Ва3(такихрейтингівбуливизнанігіднимиАвто­банк,“Менатеп”іОНЭКСИМбанк)іВ1(іншічотирибанки).Зага-ломшкаладовгостроковихкредитнихрейтингівMoody’sвиглядає(віднайкращогодонайгіршого)так:Ааа, Аа, А, Ваа, Ва, В, Саа, Са, С. Крімтого,усерединікожноїзкатегорійвідАадоВвводятьсяпідроз-діли,щопозначаютьсяцифрами — від3до1 (наприклад,B1, B2, В3).Слідзазначити,щодовгостроковірейтингиукраїнськихбанківубудь-якомуразібудутьнижчимизаросійські,томущодержавнийдовгостроковийкредитнийрейтингMoody’s дляУкраїнидорівнюєВ2,акороткостроковий — Not Prime.Рейтингкомерційногобанкуприцьомунеможеперевищуватидержавний.

Standard & Poor’s Corp.АмериканськеагентствоStandard & Poor’s Corp.оціниловсього

чотириросійськібанки(іжодногоукраїнського),надавшитрьомзниходнаковіоцінки.Банки“Альба Альянс”,Альфа­банкі“Российский кредит”одержалидовгостроковийікороткостроковийрейтингиВ,банк“СБС­АГРО” — короткостроковийрейтингВидовгостроковий В+.ШкаладовгостроковихрейтингівS&PзбігаєтьсязаналогічноюшкалоюThomson BankWatch(відAAAдоD),ашкалакороткостроко-вихрейтингівупорядкузниженнянадійностівиглядаєтак:А­1, А­2, А­3, В, С іD.Прицьомудовгостроковийікороткостроковийрейтин-гиКазкоммерцбанка,наданіS&P,дорівнюютьрейтингу“СБС­АГРО”(ВиВ+відповідно).

1��

мІЖнарОДнІ І нацІОнальнІ рейтинги

Зведена таблиця міжнародних рейтингівМіжнароднірейтинговішкалидовгостроковихкредитнихрейтин-

гівпровіднихсвітовихагентствнаведеновтабл.14.1.

Таблиця 14.1

Значення показників рейтингової оцінки за міжнародними рейтинговими агентствами

Standard & Poor’s

Corp.

Moody’s Investors Service

Fitch IBCA Ltd

Значення рейтингового символу

AAA Aaa AAAВиняткововисоказдатністьдовиконанняфінансовихзобов’язань.Найвищийрейтинг

AA Aa AAДужевисоказдатністьдовиконанняфінансовихзобов’язань

A A A

Високаздатністьдовиконанняфінансовихзобов’язань,алеемітентможепідпадатипіднегативнийвпливнесприятливихекономічнихумовізмінобставин

BBB Baa BBBДостатняздатністьдовиконанняфінансовихзобов’язань,алезначначутливістьдонесприятливихекономічнихумов

BB Ba BB

Позанебезпекоювкороткостроковійперспективі,алеіснуєістотнаневизначеність,пов’язаназчутливістюдонесприятливихділових,фінансовихіекономічнихумов

B B B

Більшвисокауразливістьзанаявностінесприятливихділових,фінансовихіекономічнихумов,однакуданийчасєможливістьвиконатифінансовізобов’язання

CCC Caa CCCУданийчасперебуваєвнебезпеці.Виконаннязобов’язаньцілкомзалежитьвідсприятливихділових,фінансовихіекономічнихумов

CC Ca CC Уданийчасперебуваєувеликійнебезпеці

C C CБулоподанозаявупробанкрутствоаборозпочатоаналогічнудію,однакплатежіабовиконанняплатіжнихзобов’язаньтривають

SD ­ ­Вибірковийдефолтзаокремимвипускомабокласомзобов’язаньприпродовженнісвоєчасноговиконанняплатіжнихзобов’язаньзаіншимивипусками

S S S Неплатіжзафінансовимизобов’язаннями

200

РейтингикатегорійAAA,AA,A,BBBвважаютьсяінвестиційнимкласом.РейтингикатегорійBB, B, CCC, CC і Cвважаютьсязначни-миспекулятивнимихарактеристиками.РейтингивідAAAдоCCC можутьрозрізнятизадопомогоюдодаваннязнаків“+”і“–”,щобпо-казативідноснеположенняусерединіосновнихкатегорійрейтингів.

Національні кредитні рейтингиНаціональні кредитні рейтинги відображаютьдумкуфахівціврей-

тинговихагентствпровідноснукредитоспроможністьпозичальниківіїхборговихзобов’язаньвумовахвідповідноїкраїни.Національнірейтингинеобмеженідержавнимикатегоріямиідаютьзмогукращедиференціюватипозичальниківусерединікраїнизарахуноквиклю-ченнясистемнихризиків.Національнарейтинговашкаладаємож-ливістьчіткішерозподілитипозичальниківзаступенемїхнадійностіпорівнянозміжнародноюшкалою,яказалишаєдлянаціональнихпозичальниківзанадтовузькийдіапазонможливихоцінок.

Водержаннінаціональнихкредитнихрейтингівзацікавленіком-панії,регіониібанкикраїн,якіналежатьдоринків,щорозвиваються(emerging markets),чикраїнзперехідноюекономікою(transition econ­omies),зокремаУкраїни,дебагатопідприємствнемаютькредитноїісторіїтаобмеженівзалученніфінансовихресурсів.

Національнірейтинги,якправило,неоцінюютьпрямоймовірностідефолту,оскількиневраховуютьумовдоступудовалютнихресурсів,можливостізапровадженнямораторіюнапоточніплатежізакордон.

Такимчином,кредитнийрейтингзанаціональноюшкалоюмаєнизкуперевагдляпозичальників,інвесторів,кредиторівіфінансовихпосередників: виключення впливу загальних для всіх суб’єктів економіки

державних ризиків дає можливість точніше характеризуватифінансовестановищепозичальникаіодержатирейтинг,адек-ватнийрівнюприйнятихризиків;

рейтингдаєзмогупродемонструватиінформаційнувідкритістьякпередкредиторами,такіпередорганамидержавноївлади;

національнашкалакредитногорейтингузавдякивиключеннювпливу“державногообмеження”даєможливістьточнішепо-зиціонуватикредитоспроможністьпозичальникасеред іншихукраїнськихпозичальників;

рейтинг за національною шкалою полегшує одержання кре-дитногорейтингузаміжнародноюшкалою.Рейтингизанаціо-

201

нальноютаміжнародноюшкаламибазуютьсянаєдиніймето-дології, тому одночасне одержання обох рейтингів дає змогузаощадитичасізусилляменеджментупозичальника;

одержання рейтингів за національноюшкалою є значно де-шевшим.

ВУкраїнірозподілрейтингівінаціональнашкалакредитнихрей-тингівзатвердженірозпорядженнямКабінетуМіністрів№208від1квітня2004р.“Прозатвердженняконцепціїствореннясистемирей-тинговоїоцінкирегіонів,галузейнаціональноїекономіки,суб’єктівгосподарювання”.НаціональнікредитнірейтингивУкраїніподіляютьнадвікатегорії—інвестиційногойспекулятивногорівня,які,всвоючергу,поділяютьсянакороткострокові,щохарактеризуютькредитнийризикнастрокдороку,ідовгострокові—настрокбільшякрік.

Довгостроковірейтинги інвестиційногорівнявмірузменшеннякредитоспроможностірозміщуютьсявтакийспосіб:uaAAA,uaAа,uaйuaBBB,спекулятивного—uaBB,ua,uaCCC,uaCCтаua.

Шкалакороткостроковихрейтингівкоротшайукожнійкатегоріїподіляєтьсянатрирівні:вінвестиційній—ua1,ua2,ua3,спекулятив-ній—ua1,ua1йuaKD.

Яккоментардорейтингувикористовуєтьсяпрогноз—позитивний,стабільнийабонегативний,щозазначаєйогоможливузмінувмайбут-ньому.Якщорейтингвизначаєтьсялишенабазіпублічноїінформаціїпрооб’єктоцінки,дойогозначеннядодаєтьсяпозначкаpi.

Агентства,уповноваженіздійснюватирейтинговуоцінку,визначаєДержкомісіязціннихпаперівіфондовогоринку.СьогоднівУкраїнірейтинговимиагентстваминазиваютьсебедоп’ятикомпаній.

виснОвКи

Початкоміснуванняукраїнськогорейтинговогоринкуможнавва-жатиодержаннявлютому1998р.кредитногорейтингусамоюУк-раїноювагентства Moody’s(уРосіїцейпроцесрозпочавсявжовтні1996р.,коливонаодержаларейтингиагентствMoody’s,S&PіIBCA).Такимчином,Українанарештівийшланаміжнароднийкредитнийринокякемітентоблігацій.Вітчизнянібанкитакожможутьтеперпретендувати на одержання індивідуальних оцінок від соліднихрейтинговихагентств.

Появанаукраїнськомуінформаційномуринкуавторитетнихміж-народнихрейтинговихагентствдаєзмогунетількиіноземнимбан-

202

кам,айпростимвкладникамодержувативажливуінформаціюпронадійністьбанку,якомувонидовірилисвоїзаощадженняаботіль-киплануютьцезробити.Убізнесііснуютьдвадужеважливіпонят-тя — іміджірепутація.Імідж — цете,якмисамісебенамагаємосяподатисуспільству,арепутація — те,яксуспільствонассприймає.Об’єктивнийрейтинг,виставленийсерйозним,визнанимрейтинго-вимагентством,допомагаєформуватирепутаціюнаринку.

Питання для самоконтролю

1.Щорозуміютьпідкредитнимрейтингом?2.Щорозуміютьпідіндикацієюкредитногорейтингу?3. Які переваги комерційного банку, що має визнаний кредитний

рейтинг?4.Щорозуміютьпідренкінгом?5. Чимвідрізняєтьсядистанційнийрейтингвідзвичайногокредит-

ногорейтингу?6. Які є обмеження на одержання рейтингу фінансово-кредитною

установою?7. Якіпровідніміжнароднірейтинговіагентствавизнаєте?8. Чимвідрізняєтьсянаціональнийрейтингвідміжнародного?9. Якимиєперевагиінедолікинаціональнихрейтингівпорівняноз

міжнародними?

20�

Розділ 15

аналІЗ ДІЯльнОстІ КОмерцІйних БанКІв

План розділу

Комплекс задач “Визначення рейтингової оцінки діяльності комер­ційних банків”Комплекс задач “Лізингові операції банків”Комплекс задач “Аналіз фінансового становища позичальника”Комплекс операцій з кредитними карткамиКомплекс задач “Оцінка ефективності систем стимулювання збу­ту послуги”Комплекс задач “Управління кредитним ризиком банку”

РезюмеРозділприсвяченовивченнюметодикианалізудіяльностікомер-

ційнихбанків,якаскладаєтьсязкількохкомплексівзадач.

КОмПлеКс ЗаДаЧ “виЗнаЧеннЯ рейтингОвОї ОцІнКи ДІЯльнОстІ КОмерцІйних БанКІв”

Дляобчисленнярейтинговоїоцінкидіяльностікомерційнихбан-ківможутьбутивикористанірізніпідходи.Пропонуєтьсярозглянутикількаметодик,зокремарейтинговуоцінкузаметодикамиВ.Кромо-нова,Кредитімпексбанку,дирекціїбанку“Україна”,ІА“Банк-2000”.

Алгоритмиобчисленнявихіднихпоказників,щохарактеризуютьрейтинговуоцінкукомерційнихбанків,наведенівтабл.15.1.–15.4.

Таблиця 15.1Алгоритм обчислення вихідних показників рейтингової оцінки

за методикою В. Кромонова

Показник Алгоритм розрахунку Умовні позначення

1 2 3

“ФільтрКромонова”

Ф=ВК/З ВК—власнийкапітал;З—загальнізобов’язання

20�

Закінчення табл. 5.1

1 2 3

Генеральнийкоефіцієнт

К1=ВК/Ра Ра—робочіактиви

Коефіцієнтмиттєвоїліквідності

К2=Ла/Зп Ла—ліквідніактиви;Зп—зобов’язаннядозапитання

Крос-коефіцієнт К3=З/Ра

Генеральнийкоефіцієнтліквідності

К4=(Ла+ЗК)/З ЗК—захищенийкапітал

Коефіцієнтзахищеностікапіталу

К5=ЗК/ВК

Коефіцієнтфондовоїкапіталізаціїприбутку

К6=ВК/СФ СФ—статутнийфонд

Коефіцієнтнадійності

N=К1/1·45%+К2/1·20%++К3/3·10%+К4/1·15%+

+К5/1·5%+К6/3·5%

Таблиця 15.2Алгоритм обчислення вихідних показників рейтингової оцінки за мето-

дикою “Кредитімпексбанку”

Показник Алгоритм розрахунку Умовні позначення

1 2 3І. Коефіцієнти надійності

Кн1

Кн2

Кн

Кн1=ВК/РаКн2=ЗК/ВК

Кн=Кн1·0,5+Кн2·0,5

ВК—власнийкапітал;Ра—робочіактиви;ЗК—захищенийкапітал

ІІ. Коефіцієнти ліквідності

Кл1

Кл2

Кл3

Кл

Кл1=Ла/ЗпКл2=(Ла+ЗК)/З

Кл3=Ла/РаКл=Кл1·0,35+Кл2·0,35·Кл3·0,3

Ла—ліквідніактиви;Зп—зобов’язаннядозапитання;З—загальнізобов’язання

ІІІ. Коефіцієнти рентабельності

Кр1

Кр2

Кр

Кр1=ЧП/ВККр2=ЧП/Ра

Кр=Кп1·0,5+Кп2·0,5

ЧП—чистийприбуток

20�

Закінчення табл. 15.2

1 2 3

IV. Коефіцієнти якості активів

Кяа1

Кяа2

Кяа

Кяа1=(Тд+ВК)/ККяа2=Дцп/Ра

Кяа=Кяа1·0,5+Кяа2·0,5

К—кредити;Дцп—державніцінніпапери;Тд—терміновідепозитніінструменти

V. Коефіцієнти ресурсної бази банку

Крб1

Крб2

Крб

Крб1=ВК/З

Крб2=(Рр+Ккр)/ЗКрб=Крб1·0,5+Крб2·0,5

Рр—коштинарозрахунковихрахунках;Ккр—коштинакоррахунках

Синтетичнийкоефіцієнт

N=Кн·0,15+Кл·0,35+Кр·0,15++Кяа·0,2+Крб·0,15

Таблиця 15.3Алгоритм обчислення вихідних показників рейтингової оцінки за мето-

дикою дирекції банку “Україна”

Показник Алгоритм розрахунку Умовні позначення

І. Коефіцієнти прибутковості

Чиставідсотковамаржа

Часткаприбуткувдоходах

Часткаприбуткуввитратах

Прибутковістьактивів

Мв=(ВК–Вс)/За·100%

Пд=П/Д·100%

Пв=П/В·100%

Па=ЧП/За·100%

ВК—власнийкапітал;Вс—відсоткисплачені;За—загальніактиви;

П—прибуток;Д—доходизагальні;

В—загальнівитрати;

ЧП—чистийприбуток

ІІ. Показники ефективності роботи працівників

Доходинаодногопрацюючого

Некредитнідоходинаодногопрацюючого

ЗалишкикоштівнаодногопрацюючогоВитратинаодногопрацюючогоПрибутокнаодногопрацюючогоПродуктивністьпраці

ЕРд=Д/Р

ЕРдн=Дн/Р

ЕРз=Зкош/Р

ЕРв=В/Р

Ерп=П/Р

ПП=ЧП/Р

Р—середнячисельністьпрацівниківзасписком;

Дн—некредитнідоходи;

Зкош—залишкикоштів

20�

Таблиця 15.4Алгоритм обчислення вихідних показників рейтингової оцінки

за методикою ІА “Банк-2000”

Показник Алгоритм розрахунку Умовні позначення

І. Коефіцієнти надійності

Кн1

Кн2

Кн

Кн1=ВК/АрКн2=ВК/За

Кн=Кн1·0,5+Кн2·0,5

ВК—власнийкапітал;Ар—активи,зваженізурахуваннямризику;За—загальніактиви

ІІ. Коефіцієнти ліквідності

Кл1

Кл2

Кл

Кл1=(Ккр+Ка)/ЗпКл2=За/З

Кл=Кл1·0,4+Кл2·0,6

Ккр—коштинакоррахунку;Ка—коштивкасі;Зп—розрахунковііпоточнізобов’язання;З—загальнізобов’язання

ІІІ. Коефіцієнти прибутковості

Кп1

Кп2

Кп

Кп1=ЧП/ЗаКп2=ЧП/ВК

Кп=Кп1·0,5+Кп2·0,5

ЧП—чистийприбуток

IV. Коефіцієнти якості активів

Кяа1

Кяа2

Кяа

Кяа1=К/РаКяа2=(ВК+Тд)/К

Кяа=Кяа1·0,35+Кяа2·0,65

К—кредити;Ра—робочіактиви;Тд—терміновідепозити

Коефіцієнтнадійності

N =Кн·0,3+Кл·0,35++Кп·0,15+Кяа·0,2

КОмПлеКс ЗаДаЧ “лІЗингОвІ ОПерацІї БанКІв”

Алгоритмобчисленнявихіднихпоказників,щохарактеризуютьфінансовуоцінкулізинговихпроектів,наведенийутабл.15.5.

Таблиця 15.5Алгоритм обчислення вихідних показників з фінансової оцінки

лізингових проектів

Показник Алгоритм розрахунку Умовні позначення

1 2 3Дисконтниймножник Vt=1/(1+q)t

q—дисконтнаставка;t—періодздійсненнялізинговогофінансування

20�

Закінчення табл. 15.51 2 3

Приведенийпроектнийдохід

Et = E·Vt E—отриманіпоточнідоходивідздійсненняпроекту;Vt—дисконтниймножниквідповідногоперіоду

Приведеніпроектнівитрати

Ct = C·Vt C—реальніпоточніпроектнівитрати

Термінокупностіпроекту(Payback Period)

m—кількістьповнихперіодівтермінуокупності;Ei—дохідвідвкладеньупроекті-гоперіоду;Em+1—дохідвідвкладеньуперіодіm+1,якийєостаннімперіодомтермінуокупності

Рентабельністьвкладень(Profitability Index)

PI=Et/Ct ·100%

Et—приведенідоходивідвкладеньупроект;Ct—приведенівитративідвкладеньупроект

Чистийприведенийдохід(Net Present Value)

NPV = (E – C)·Vt

Внутрішнянормадохідності(Internal Rate of Return)

IRR = q*,якщоNPV=0,тобто(E – C)·(1/(1+q*)

t)

q*—ставкадисконту,заякоюнинішнявартістьдоходівдорівнюєвкладеннямупроект

Коефіцієнтобслуговуванняборгу R=(I+J+G)/(K+G)

І—прибутокпісляоподаткування;J—амортизація;G—витратизвиплативідсотківзазалученимикоштами;K—погашенняборгу

КОмПлеКс ЗаДаЧ “аналІЗ фІнансОвОгО станОвиЩа ПОЗиЧальниКа”

Комплексзадач“Аналізфінансовогостановищапозичальника”до-цільновключитидоскладуавтоматизованогоробочогомісця(АРМ)банківськогоменеджера.

Утабл.15.6характеризуєтьсякомплексзадач“Аналізфінансовогостановищапозичальника”.

11

( )/m

i m+i

PBP m C E E=

= + − ∑

20�

Таблиця 15.6

Характеристика комплексу задач “Аналіз фінансового становища позичальника”

Задача Методи розв’язання Аналітичні показники

1 2 3

Загальнахарактеристикаклієнта

Сформуватизагальнеуявленняпропотенційногоклієнта

Прибутки,збитки,бізнес-план

Періодфункціонуванняпідприємства

Визначитикількістьроківпісляреєстраціїзметоювирішенняймовірностіпогашенняпозики

Кількістьроків

Наявністьбізнес-плану

Визначитиздатністьклієнтазаробитикошти,достатнідляпогашенняпозики

Прибуток,активи,власніфінансовіресурси,головнікредитори

Прибутковістьдіяльностіпозичальника

Дослідитиймовірністьпогашенняпозики

Прибуткиізбитки

Аналізплатоспроможності

Оцінитифінансовустійкістьклієнта,наявністьуньогофінансовихджерел,достатніхдляпокриттянеобхіднихзапасівівитрат

Загальніпоказникиплатоспроможності,коефіцієнтавтономії,коефіцієнтспіввідношеннявласнихіпозиковихкоштів

Загальніпоказникиплатоспроможності

Визначитиспіввідношеннявеличиниджерелформуваннязапасівтавитратдовеличинизапасівівитрат

Довгостроковікредитибанку,довгостроковіпозичковікошти,сумаджерелформуваннязапасівівитрат

Коефіцієнтавтономії Визначитифінансовестановищеклієнта,йогонезалежністьвідпозичковихкоштів

Власніфінансові,загальніфінансовіджерела

Коефіцієнтспіввідношеннявласнихіпозичковихкоштів

Визначитизалежністьпозичальникавідпозичковихкоштів

Позичковікошти,власнікошти

Коефіцієнтманевреності

Дослідженнястійкостіфінансовогостановища

Власнікошти,їхструктура

Аналізфінансовоїстабільності

Оцінитиздатністьіймовірністьповерненняклієнтомвзятихуборгкоштів

Коефіцієнтманевреності,коефіцієнтпокриття

20�

Закінчення табл. 15.6

1 2 3

Коефіцієнтпокриття Дослідженнязабезпеченостізапасівівитратвласнимиджереламиформування

Розміріструктуравитрат,запасів,власнихкоштів

Характеристикапроекту,щокредитується

Дослідженняпроекту,щокредитується

Об’єкткредитування,строк,суб’єкткредитування,розміркредиту,забезпечення

Наявністьзабезпечення

Дослідженняпредметазабезпеченнянавипадок,якщоклієнтнезможепогаситикредит

Вартістьзаставногомайна,сумапроцентів

Оцінкакласупозичальника

Визначеннярезультатукредитоспроможностіклієнтаірішенняпровидачуабоневидачупозики

Коефіцієнтирентабельності,ліквідності,платоспроможності

Нарис.15.1наведеназагальнасхемакомплексузадачтаїхняієрархія.

Рис. 15.1. Схема інформаційних зв’язків комплексу задач

Длякомплексузадач“Аналізфінансовогостановищапозичальни-ка”необхіднатакаінформація: бухгалтерськийбаланспідприємства(форма№1); звітпрофінансовірезультатидіяльності(форма№2); пакетдокументів,щоподаєпозичальникприотриманнікредиту.Алгоритмрозрахункутабличнихпоказників,щохарактеризують

фінансовестановищепозичальника,наведенийутабл.15.7.

Підкомплекс“Аналізфінансовогостановищапозичальника”

Комплекс задач “Аналіз та оцінка фінансового становища позичальника”

ОцінкаПопередняоцінка

Платоспроможність

Фінансовастійкість

Надійність

Підкомплекс“Визначеннякласупозичальника”

210

Таблиця 15.7Алгоритм розрахунку показників фінансового становища

позичальника

Показник Алгоритм розрахунку Умовні позначення

I. Рентабельність активівРентабельністьактивів

РА=(НП–ПБ)/(Б–РР)

НП—нерозподіленийприбутокминулихроків;ПБ—платежідобюджету;РР—результатвідреалізації;Б—баланс

Рентабельністьвитрат

РВ=НП/ВВРПВВРП—витратинавиробництвореалізованоїпродукції

II. Показники платоспроможності

Коефіцієнтавтономії Ка=1П/Б

1П—першийрозділпасивубалансу

Коефіцієнтспіввідношенняпозичковихівласнихкоштів

Кп/в=(2П+3П)/1П

2П—другийрозділпасивубалансу;3П—третійрозділпасивубалансу

III. Показники ліквідності

Коефіцієнтманевреності

Км=(2П–1А)/1П1A—першийрозділактивубалансу

Коефіцієнтпокриття Кп=А/3П

А—активбалансу

КОмПлеКс ОПерацІй З КреДитними КартКами

Утабл.15.8характеризуєтьсякомплексопераційзкредитнимикарткамивбанку.

Таблиця 15.8Характеристика комплексу задач з кредитними картками в банку

Задача Мета розв’язання Показник

1 2 3

ЩомісячнийрозрахунокпроцентівзазалишкаминаСКР

Нарахуванняпроцентіввласникамкредитнихкар-токзазалишкаминаїхСКР

Проценти,нарахованізамісяцьзазалишкаминаСКР

ЩомісячнийрозрахунокпроцентівзазалишкаминаСДР

НарахуванняпроцентіввласникамкредитнихкартокзазалишкаминаїхСДР

Проценти,нарахованізамісяцьзазалишкаминаСДР

211

Закінчення табл. 15.8

1 2 3

Розрахунокпроцентнихвитратбанкузаопераціямизкредитнимикарткамизамісяць

Накопиченняінформаціїдляформуванняумайбутньомуфінансовихістатистичнихзвітів

Процентнівитратибанкузаопераціямизкредитнимикарткамизаперіодз...по...

Алгоритмрозрахункупоказників,щохарактеризуютьпроцентнівитратибанкузаопераціямизкредитнимикартками,наведенийутабл.15.9

Таблиця 15.9Алгоритм розрахунку показників процентних витрат банку

за операціями з кредитними картками

Показник Алгоритм розрахунку Умовні позначення

Проценти,нарахованізамісяцьзазалишкаминаСКР

%1={[З1·(Д2–Д1)++З2·(Д3–Д2)+Зх·(Дк––Дх)]·%Pк}/(100·365)

З1—сумазалишкунапочаток(на1-йдень)місяцяЗ2—сумазалишкупісляпершогопоповнення(витрати)Зх—сумазалишкупісляостанньогопоповнення(витрати)Д1—датапочаткумісяцяД2—датапершогопоповнення(витрати)Д3—датадругогопоповнення(витрати)Дх—датаостанньогопоповнення(витрати)Дк—датакінця(останньогодня)місяця%Pк—річнийпроцентпоСКР

Проценти,нарахованізамісяцьзазалишкаминаСДР

%2=[З1·(Дк–Д1)··%Pд]/(100·365)

%Pд—річнийпроцентпоСДР

Процентнівитратизаопераціямизкарткамизазазначенийперіод

%3=%2+%1 %3—процентнівитратизаопераціямизкарткамизазазначенийперіод%2—процентипоСДР%1—процентипоСКР

212

КОмПлеКс ЗаДаЧ “ОцІнКа ефеКтивнОстІ системи стимулЮваннЯ ЗБуту ПОслуги”Утабл.15.10характеризуєтьсякомплексзадачоцінкиефектив-

ностісистемистимулюваннязбутупослуги.Таблиця 15.10

Характеристика комплексу задач з оцінки ефективності системи стимулювання збуту послуги

Задача Мета розв’язання Аналітичні показники

Аналізефективностіособистогопродажу

Дослідженняефективностіособистогопродажутавизначенняоплатипрацівникам,якізаймаютьсяпроцесомособистогопродажу

Коефіцієнтефективностіособистогопродажу,шкалабонусів,щонарахованізалежновідзначеннякоефіцієнта

Аналізефективностістимулюванняспоживаннядепозитнихпослуг

Оцінкаефективностізасобів(інструментів)стимулювання

Обчисленнячистогоспреду,якіснатакількісназміназалученихкоштівіклієнтів

Аналізефективностівитраченихкоштівнакомплекснурекламнукампаніюбанку

Розрахуноквпливурекламноїкампаніїнарівеньзбутутавизначенняїїефективності

Зростанняобсягівзбутубанківськихпродуктів,загальнаоцінкаефективностірекламноїкампаніїбанку

Алгоритм розрахунку показників,що характеризують оцінкиефективностісистемистимулюваннязбутупослугибанку,наведенийутабл.15.11.

Таблиця 15.11Характеристика комплексу задач “Оцінка ефективності системи

стимулювання збуту послуги банку”

Показник Алгоритм розрахунку Умовні позначення

1 2 3

Ефективністьособистогопродажу

Еоп=Куу/Кк Еоп—ефективністьособистогопродажу;Куу—кількістьукладенихугод;Кк—кількістьконтактів

Визначеннярозміруплатизнарахуваннямбонусазаефективністьпроцесуособистогопродажу

РП=Еоп(Куу/Кк)·Б РП—розмірплатизапроцесособистогопродажу;Б—процентбонуса,щонарахованийзаефективністьособистогопродажу

21�

Закінчення табл. 15.11

1 2 3

Чистийспредпевногодепозиту

ЧС=%к/ЗК·100%––%д/ЗК·100%

ЧС—чистийспредпевногодепозиту;%к—проценти,якісплаченізавиданимкредитом(зарахунокзалученихкоштівзацимдепозитом);%д—сплаченіпроцентизадепозитом;ЗК—залученікоштизацимдепозитом

Впливрекламноїкампаніїнарівеньзбутупевноїпослуги

Еркз=Рз/Рвк Еркз—впливрекламинарівеньзбуту;Рз—рівеньзбутупослуги,наякубуласпрямованареклама;Рвк—рівеньвитратнарекламузаконкретноюпослугою

Ефективністьрекламноїкампанії

Ерк=Рп/Рв Ерк—ефективністьрекламноїкампанії;Рп—рівеньприбуткубанку;Рв—рівеньвитратбанкунарекламу

КОмПлеКс ЗаДаЧ “уПравлІннЯ КреДитним риЗиКОм БанКу”

Утабл.15.12охарактеризованокомплексзадач“Управліннякре-дитнимризикомбанку”.

Таблиця 15.12Характеристика комплексу операцій задач “Управління кредитним

ризиком банку”

Задача Мета розв’язання Аналітичні показники

1 2 3

Структураідинамікакредитів,класифікованихзастрокомнадання(Окк,Одк)

Оцінказагальногоризикупортфеляпозикзалежновідтермінутаобсягівнаданняпозик

Зміниобсягівітемпизростаннякласифікованихгрупкредитів

Структураідинамікакороткостроковихкоштівкредитногопортфелявідділення(Оспк,Опк)

Аналізобсягівізмінкороткостроковихпозикзатерміномїхповернення

Питомавагатавідхиленнявидівкороткостроковихпозикукредитномупортфеліустанови

21�

Закінчення табл. 15.12

1 2 3

Аналізстанузабезпеченостікороткостроковихкредитіввідділення(Зоз,Зок,Зцп)

Дослідженняякостіскладутазмінобсягівудинаміцізабезпеченостікредитногопортфеля

Обсягитачасткаокремоговидузабезпечення,темпизростання,частканезабезпеченихпозикукредитномупортфелі

Складідинамікакредитнихкоштіввідділеннязакритеріємризикованості(Кст,Кпк,Ксс,Ксум,Кбез)

Оцінкаобсягів,їхзмінитаструктурикредитногопортфелязаступенемрозподілуризику

Відхиленняобсягівіпитомавагагрупкредитів,класифікованихзакритеріємризику

Рівеньризикованостікредитуванняввідділенні(КП,Резі)

Дослідженнядостатностіобсягівформуваннярезервунаможливівтратизапозиками,аналіззагальногоризикувідділення

Коефіцієнтризикутатемпийогозростання

Оцінкафінансовогостановищапозичальниківвідділення(ОК,ПА,ВК,ДП,СП,БП,ПА,ПЗ,ГК,Р,НК,ФП,ЗЗ,ВР,А)

Аналізстанукредитоспроможностіклієнтів-позичальників

Коефіцієнтиструктурикапіталу,ліквідності,ефективностітаприбутковостіпроектів

Оцінкакредитногоризикупозичальника

Дослідженняступеняіндивідуальногоризикуугоддлябанку

Показникивпливунавирішенняпитанняпронаданняпозики

Алгоритмрозрахункупоказників,щохарактеризуютьоцінкифі-нансовогостановищапозичальниківбанку,наведенийутабл.15.13.

Таблиця 15.13Алгоритм розрахунків показників оцінки фінансового становища

позичальників банку

ПоказникФормула

розрахункуСкорочена формула

Оптимальне значення

1 2 3 4

I. Оцінка структури капіталу

Часткаоборотногокапіталувпоточнихактивах

(оборотнийкапітал/поточніактиви)× 100

Співвідношеннявласнихкоштівдоконсолідованихфондів

власнікошти/(власнікошти+довгостроковіпасиви)× 100

Квк≥ 50%

((1 +2 ) 1A p�00)100

(2A p120+�A p�00)Π Π − −

⋅− −

1100

1 2

Π⋅

Π + Π

21�

Закінчення табл. 15.13

1 2 3 4

Коефіцієнтфінансовогопокриття

(сплаченіпроценти/балансовийприбуток)× 100

(р.080ф.№2/р.100ф.№2)·100

Кфп≥ 50%

II. Оцінка ліквідності

Коефіцієнтпокриття

(поточніактиви/поточнізобов’язання)

(2А–р.120+3А–р.300)/3П

Кп=1,25–2,0

Коефіцієнтшвидкоїліквідності

(грошовікошти/розрахункипоточнихзобов’язань)

(2А–р.120+3А–р.300)/3П

Кшл=0,3–0,5

Коефіцієнтабсолютноїліквідності

(грошовікошти/поточнізобов’язання)× 100

((р.260+270+280+290++310)/3П)·100

Кал=0,5–0,75

Співвідношеннядодатковоїпотребидозагальнихфінансовихпотреб

(недостача(+)абонадлишок(–)коштів/фінансовіпотреби)× 100

[2А–р.120+3А–р.300––3П–(1П+2П)]/(2А–р.120+3А––р.300–3П+р.600)·100

III. Оцінка ефективності

Рівеньзапасу (запасиізатрати/виручкавідреалізації)

2А/[р.010+011(ф.№2)]××100

Середнійперіодпогашеннязаборгованості

(середнізалишкидебіторськоїзаборгованості/обсягреалізації)× × 365

(р.170+180)/[р.010++р.011(ф.№2)]·365

Алгоритмобчисленнявихіднихпоказниківзфінансовогоаналізузвітностінаведенийутабл.15.14.

21�

Таблиця 15.14Алгоритм обчислення вихідних показників з фінансового

аналізу звітності

Показник Алгоритм розрахунку Умовні позначення

1 2 �I. Структура класифікованих за строком кредитів

Темпзростаннявідповіднихпозик

Ткс=ОЗn/ОЗn-1·100 Ткс—темпзростанняобсягівкредитівзастрокомнадання;ОЗ—обсягикредитноїзаборгованості,n—фактичнийперіод;n–1—попереднійщодофактичногоперіод

Відхиленнядопопередньогоперіоду

Вкс=ОЗn–ОЗn-1 Вкс—відхиленнядопопередньогоперіоду

II. Структура короткострокових коштів кредитного портфеля

Питомавагавідповіднихпозик

Пкі=Кі/ЗК·100% Пкі —питомавагавідповідноговидупозик;Кі—відповіднийвидкороткостроковихпозик;ЗК—загальнийобсягкороткостроковоїзаборгованості

Відхиленнядопопередньогоперіоду

Вкк=ОЗn–ОЗn-1 Вкк—відхиленнядопопередньогоперіоду

III. Якість стану забезпеченості короткострокових кредитів

Відхиленняобсягіввидівзабезпеченнядопопередньогоперіоду

Взі=Зі(n)–Зі(n –1)Взі(%)=Зі(n)/

Зі(n–1)·100%–100%

Взі—відхиленнявідповідноговидузабезпеченнядопопередньогоперіоду;Зі—обсягвідповідноговидузабезпечення

Питомавагавідповідноговидузабезпечення

Пзі=Зі/ЗЗ·100% Пзі—питомавагавідповідноговидузабезпечення;ЗЗ—загальнийобсягзабезпечення

Показникнезабезпеченостікредитів

НК=Зкn/ЗЗn-1·100%––100%

НК—незабезпеченістьпозик

IV. Структура класифікованих кредитів за критерієм ризикованості

Відхиленнявідповідноговидупозикдопопередньогоперіоду

Врі=Озі(n)—Озі(n–1)Врі(%)=Озі(n)/

Озі(n–1)·100%–100%

Врі — відхиленнявідповідноговидукредитузаступенемризику;Озі—обсягвідповідноговидузаборгованості

Закінчення табл. 15.14

1 2 �Питомавагавідповідноговидупозикуструктурікредитногопортфеля

Пкі=Кі/ЗК·100% Пкі—питомавагавідповідноговидукласифікованихпозик;Кі—відповіднийобсягвидузаборгованості;ЗК—загальнийобсягкредитів

21�

сПисОК виКОристанОї та реКОменДОванОї лІтератури

1. Автоматизированныесистемыобработкифинансово-кредитнойинформации:Учебник/Подред.В.С.Рожнова.—М.:Финансыистатистика,1990.

2. Андреев А.Пластиковыекарточки.Руководствопользователя.—М.,1998.

3. Андреев А.Пластиковыекарточки.—3-еизд.—М.:Банкцентр,1999.

4. Ауриемма Майкл Дж., Коли Роберт С. Индустрия банковскихпластиковыхкарточек.—М.:Инфра-М,1997.

5. Банківський менеджмент:Навч.посіб./Заред.О.Кириченка.—К.:Знання-Прес,2002.

6. Банківський менеджмент:Посібник/О.В.Васюренко.—К.:Вид.центр“Академія”,2001.

7. Банківськіінформаційнісистеми:Навч.посіб./Н.В.Єрьоміна.—К.:КНЕУ,2000.

8. Вавилов А.Пластиковыекарты:принципыпостроенияплатежныхсистем.—М.,1999.

9. Взаємодія банків,МВС,прокуратуритасудувпротидіїкартковимзлочинам/Семінар2–3жовт.2002р.—К.,2002.

10. Викторов Л. П., Голосов А. О. Автоматизированная банковскаясистема“Ва-Банк”//Сети.—1994.—№3.—С.52–56.

11.Глазков А. В.“Диасофт”:комплекснаяавтоматизациябанковскойдеятельности//Сети.—1994.—№1.—С.3–9.

12.Гуцалюк М. В. Протидія злочинам у сфері обігу пластиковихкарток // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією(теоріяіпрактика).—2002.—№6.

13. Дашунин А., Дементьев В. Опыт создания концепции информа-ционной безопасности банка и проблемы применения средствзащитыинформации//Тез.докл.семинара“Безопасностьэлект-ронныхдокументовипластиковыхкарточек”.—М.,2002.

14.Информационные системы в экономике: Учебник / Под ред.В.В.Дика.—М.:Финансыистатистика,1996.

21�

15. “ІСАОД­Банк”.МВП“ІнтегрованіБанківськіІнформаційніСис-теми”(“ІБІС”).—Одеса,2002.

16.Нечипорук Ю. С. ІВМ:банковскиетехнологиии защитаинфор-мации//Сети.—1994.—№1.—С.19–25.

17. Об особенностях эволюционногоразвитияинформационнойсис-темыбанка//Банкиитехнологии.—2002.—№3.

18. Операційний день банку. МВП “Інтегровані Банківські Інфор-маційніСистеми”(“ІБІС”).—Одеса,2002.

19. Підсистема “Договори”.МВП“ІнтегрованіБанківські Інформа-ційніСистеми”(“ІБІС”).—Одеса,2002.

20.Підсистема“Розрахунково-Касовеобслуговування”.МВП“Інтег-ровані Банківські Інформаційні Системи” (“ІБІС”). — Одеса,2002.

21.Підсистеми “Клієнт-Банк”.МВП “Інтегровані Банківські Інфор-маційніСистеми”(“ІБІС”).—Одеса,2002.

22.Підсистеми “Платіжні документи”, “Каса”. МВП “ІнтегрованіБанківськіІнформаційніСистеми”(“ІБІС”).—Одеса,2002.

23.Пластиковыекарточки.Англо-русскийтолковыйсловарьтерминовмеждународной банковской практики безналичных расчетов наосновепластиковыхкарточек(более2000слов).—М.:КомпанияРекон,2001.

24.Рогач І. Ф., Сендзюк М. А., Антонюк В. А.Інформаційнісистемивфінансово-кредитнихустановах:Навч.посіб.—К.:КНЕУ,1999.

25.Фінансова безпека:Монографія/О.І.Барановський.—К.:Фенікс,1999.

26.Яппаров Т. Г. Стратегия выбора банковских систем // Сети. —1994.—№1.—С.10–14.

27.Nocera Joseph.APieceoftheAction:HowtheMiddleClassJoinedtheMoneyClass.—N.-Y.:Simon&Schuster,1994.

220

ЗмІст

Розділ 1. Побудоваінформаційнихбанківськихсистем.............................6

Розділ 2. Розрахунково-фінансовасистемабанку.........................................19

Розділ 3. Побудовабезпечноїінформаційноїінфраструктурибанку....................................................................................49

Розділ 4. Побудоваінформаційноїсистемибанкузможливістюеволюції..................................................................................65

Розділ 5. Інформаційнасистемауправліннябанківськоюдіяльністю“НоваАфіна”.............................................................................80

Розділ 6. ПершікрокироботивІСАОД.................................................................89

Розділ 7. Роботаупідсистемі“Клієнти”вІСАОД........................................97

Розділ 8. Підсистема“Договори”вІСАОД......................................................108

Розділ 9. МіжнароднаелектроннасистемапередачібанківськихповідомленьS.W.I.F.T..................................................116

Розділ 10. ТехнологіяавтоматизованоїобробкиплатіжнихдокументіввІСАОД.....................................................................................131

Розділ 11.Підсистема“Банк—Клієнт”вІСАОД..........................................137

Розділ 12. Підсистемарозрахунково-касовогообслуговуваннятазвітністьвІСАОД.....................................................................................145

Розділ 13. Пластиковікартки—сучаснийплатіжнийінструмент............................................................................................................161

Розділ 14. Магічнібуквикредитнихрейтингів................................................192

Розділ 15. Аналіздіяльностікомерційнихбанків..........................................203

Список використаної та рекомендованої літератури.................................218

221

Навчальневидання

КурченкоОлександрБорисович

ІНФОРМАЦІйНІ СИСТЕМИ І ТЕХНОЛОГІї В БАНКІВСЬКИХ ТА ФІНАНСОВИХ УСТАНОВАХ

Навчальний посібник

Educationaledition

Kurchenko,OleksandrB.

INFoRmAtIoN SyStEmS ANd tEchNologIES IN BANKINg ANd FINANcIAl INStItutIoNS

Educational manual

ВідповідальнийредакторМ. В. ДроздецькаРедакторЛ. С. Тоболіч

Комп’ютерневерстанняО. А. ЗалужнаОформленняобкладинкиС. В. Фадєєв

Підп.додруку10.10.06.Формат60×84/16.Папірофсетний.Друкофсетний.Ум.друк.арк.12,90.Обл.-вид.арк.13,33.Тираж5000пр.Зам.№114

МіжрегіональнаяАкадеміяуправлінняперсоналом(МАУП)030Київ-39,вул.Фрометівська,2,МАУП

Свідоцтво про внесення до Державного реєструсуб’єктів видавничої справи ДК № 8 від 23.02.2000

ПоліграфічнийцентрУТОГ03038Київ-38,вул.Нововокзальна,8

Свідоцтво КІ № 35 від 02.08.2000

Theproposedmanualacquaintswiththeconceptsandmeansofconstructionofefficientandsafesystemsofinformationsupportforbanks,technologiesusedinelectronicpayments,with specific computer systemsused inpracticeofbankingand financial institutions,telecommunicationssystemsinthecreditandfinancialsphere,aswellaswiththetechniqueoftheireffectiveutilization.

Themanualisdesignedforstudentslearningeconomicdisciplinesinhighereducationestablishments,aswellasforallthoseinterestedintheseissues.