Нова Думка...ćirilice, često prilagođena originalnom izgovoru s ukrajinskog jezika ili pret-hodno korištenim hrvatskim nazivima ukrajinskih gradova, rijeka i pojedinih

Izdaje: Savez Rusina i Ukrajinaca Republike HrvatskeВидaвa: Союз Русинох и Укрaїнцох Републики Горвaтскей

Видaє: Союз русинів i укрaїнців Республіки Хорвaтія

ISSN 0351-3181

НоваДумка

2010.XXXIX

POKPIKGODINA156

ЧИСЛОНОМЕРBROJ 2/2010

2 Нова Думка 2/2010

Posljednja društvena i druga zbiva-nja u zemljama istočne Europe,koja uključuju i evidentnu pojavu jača-nja demokratskih vrijednosti i europ-skih standarda u samoj Ukrajini,pobuđuju pitanja o slabije istraženimpovijesnim civilizacijskim vrijedno-stima istočnoslavenskih naroda. Širuhrvatsku javnost posljednjih godinasve više zanimaju razlike i sličnosti iz-među tri istočnoslavenske nacije kaojedan od preduvjeta za stvaranje me-đusobno uspješne kulturne i druge su-radnje. Kao jedan od poticajauspješnoj suradnji, u veljači 2010. ti-skana je knjiga Povijest Ukrajine nahrvatskom jeziku.Publikacija Povijest Ukrajine, koju jepriredio mladi novinar Sergej Burda teuredio zajedno sa uglednim povjesni-čarom Đurom Vidmarovićem, pred-stavlja osnove ukrajinske povijestizapisane na jedan jednostavan, čitljivi široj javnosti razumljiv način. Sampriređivač u svom uvodu pojašnjavana koji je način knjiga priređena te skojom svrhom. Uz jačanje hrvatsko-ukrajinskih veza, jedan od njezinihosnovnih ciljeva jest potaknuti hrvat-ske stručnjake da dodatno istraže po-vijest Ukrajine i ukrajinskog narodakako bi šira hrvatska javnost, koja na-ravno uključuje i medije, stekla jednuobjektivnu sliku o tome tko su to Ukra-jinci.Publikacija Povijest Ukrajine napisanaje tijekom 2009. godine, a njezin sadr-žaj predstavlja interpretiranu zbirkupriređivača na temelju prethodno ob-javljenih više individualnih autorskihdjela uglednih ukrajinskih, hrvatskih isvjetskih sveučilišnih stručnjaka te no-vinara s velikim stručnim znanjem.Moralno autorsko pravo ovog interpre-tiranog zbirnog djela pripada pojedi-nim u knjizi navedenim stručnjacima,čija je literatura korištena, a nekeosnovne obavijesti o autorima kori-štene literature mogu se pročitati u za-glavlju publikacije. Literatura korištena u izradi publikacijePovijest Ukrajine prethodno je objav-ljena na hrvatskom, ukrajinskom ili en-gleskom jeziku te je korištena

alternativna transliteracija s ukrajinskećirilice, često prilagođena originalnomizgovoru s ukrajinskog jezika ili pret-hodno korištenim hrvatskim nazivimaukrajinskih gradova, rijeka i pojedinihdrugih obilježja iz ukrajinske povijestii zemljopisa. Publikacija ukupno imapreko 380 stranica, preko 140 povije-snih fotografija te 20-ak povijesnih ka-rata.Publikacija Povijest Ukrajine tiskana jeu nakladi Hrvatsko-ukrajinskog dru-

štva, a u samoj finalizaciji djela sudje-lovalo je preko 6 osoba, inače hrvat-skih simpatizera i prijatelja Ukrajine,koji su se i ranije svojim kulturnim idrugim doprinosima istaknuli u jačanjuhrvatsko-ukrajinskih prijateljskih veza.

HRVATSKO-UKRAJINSKO DRUŠTVO

Travanj, 2010.

PREDSTAVLJAMO

Tiskana PovijesT Ukrajine nahrvaTskom jezikU

Naslovnica knjige “Povijest Ukrajine”

„НОВУ ДУМКУ” Видaє: Союз русинів і укрaїнців Республіки Хорвaтія www.sriu.hr

Зa видaвaвця: Любицa Моргaн

Редaкція: Вуковaр, Рaди Єврпи 93, тел./фaкс: 032/ 428–342

E-mail: [email protected]

Бaнкове конто – Žiro račun: 2340009-1110057465

Друкувaв: Друкaрня Солдо, Вуковaр

Тирaж: 1000 примірників

1562010.XXXIX

POKPIKGODINA

ВУКОВАР - VUKOVAR - ВУКОВАР

ЗМИСТ - SADRŽAJ - ЗМІСТЧИСЛОНОМЕРBROJ TISKANA POVIJEST UKRAJINE NA HRVATSKOM JEZIKU . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 2

Gabrijel Takač: Viktor Janukovič novi predsjednik Ukrajine . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

Г. Такач: Звит Европскей заєднїци о ученю мацеринского язика

Русинох и Українцох у школох у Републики Горватскей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

В. Пaвлович: Сцaговaнє ременя нєминовне . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6

Яким Пушкаш: Ознова служба божа на руским язику у Заґребе . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

Дaнил Перунски: Виберaнковa скупштинa . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9

Агнетка Балатинац: Посни лакотки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10

Aleksandar Radivojević: Sv. Donat i hopak . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

СС. Василіянки: Марія – взір нашого життя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12

Вл. Дїтко: Здогадованє на богату прешлосц . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13

Яким Пушкаш: У войни сом закончовала факултет, а вец сом пошла до України

дзе тиж була чежка ситуация . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14

Леся Мудрі: Ліна Костенко . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15

Ксения Лїкар: Ольово племените спознанє . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16

Мaнуелa Дудaш: Перши фестивал монодрами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17

Влaдимир Провчи: „Рушняково” днї култури Русинох

и Укрaїнцох Приморско-ґорaнскей жупaниї . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18

В. Пaвлович: Зaєднїцки нaступ нa 42. Дрaмским мемориялу у Руским Керестуре . . . . . . 20

Леся Мудрі: Витинанки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21

Дюра Лїкар: Пишкуревци – салашске ґаздованє . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 22

Дюра Лїкар: Червени гвоздзики за панї учительку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24

Sergej Burda: Čuda prirodnog rezervata Polis'kyj . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25

Мирон Жирош: Присельованє Лемкох и Галичанох до Сриму, Славониї и Босни . . . . . . . 26

П. Головчук: Марко Кропивницький . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29

Дюра Лїкар: Крашела их любов и почитованє . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30

Дідо Панас Бездольний: Ше єдна про нас «качка» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31

Дюрa Лїкaр: Високи урожаї, а заробок нїяки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32

Яким Пушкаш: О умераню и воскресаню . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33

Я. Пушкаш: Ище єден побиднїцки погар у рукох Тамари Лїкар . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34

Агнетка Балатинац: Перше госцованє у иножемстве од самостойносци Горватскей . . . . 35

РЕДAКЦИЯ:Вера Павлович(глaвнa и одвичaтельнa редaкторкa)Aгнеткa БaлaтинaцЛюбицa Гaргaй

СОВИТ РЕДAКЦИЇ:Пaвло Головчук (предсидaтель),д.ф. н. Оксaнa Тимко Дїтко, Яким Пушкaш,Дюрa Бики и Верa Пaвлович

ЛЕКТОРЕ:Мaрия Хомa (руски язик)Леся Мудри (укрaїнски язик)Верa Пaвлович (горвaтски язик)

Друковaнє помaгa Совит зa нaционaлни меншини Републики Горвaтскей.Нa вимaгaнє Союзу Русинох и Укрaїнцох Репуб-лики Грвaтскей з Ришеньом Министерствa ин-фирмовaня Републики Горвaтскей од 15.януaрa 1992. року (УЧ. 523–92–1) „Новa Думкa”уписaнa до евиденциї явних видaньох под чис-лом 1366.

Aвторизовaни тексти нє знaчa же то источaснои стaновиско редaкциї лєбо видaвaтеля.

UREDNIŠTVO:Vera Pavlović(glavna i odgovorna urednica)Ahnetka BlatinacLjubica Harhaj

SAVJET UREDNIŠTVA:Pavlo Holovčuk (predsjednik)dr. sc. Oksana timko Đitko, Joakim Puškaš, Đuro Biki i Vera Pavlović

LEKTORI:Marija Homa (rusinski jezik)Lesya Mudri (ukrajinski jezik)Vera Pavlović (hrvatski jezik)

Tiskanje potpomaže Savjet za nacionalne manjineRepublike Hrvatske s Rješenjem Ministarstva in-formiranja Republike Hrvatske od 15. siječnja1992. godine (ur. Br. 523-92-1 ), “Nova dumka” jeupisana u evidenciji glasila pod brojem 1366

Prilozi autora potpisani imenom ne moraju odraža-vati mišljenje uredništva i izdavača.

РAДAКЦІЯ:Вірa Пaвлович (головнa і видповидaльнa редaкторкa )Aгнеткa БaлaтинaцЛюбіцa Гaргaй

РЕДAКЦИЙНA РAДA:Пaвло Голвчук (головa)д.ф.н. Оксaнa Тимко Дітко, Яким Пушкaш,Дюрa Бики і Вірa Пaвлович

ЛЕКТОРИ:Мaрия Хомa (русинськa мовa)Леся Мудрі (укрaїнськa мовa)Вірa Пaвлович (хорвaтськa мовa)

Друкується зa допомогою Рaди з питaнь нaціо-нaльних меншин Республіки ХорвaтіяЗa прохaнням Союзу русенів і укрaїнців Рес-публіки Хорвaтія з Постaновою Міністерствaінформувaння Республіки Хорвaтія вид 15 січня1992 року ( No 523–92–1) „Нову думку” вписaнов реєстр публічних бидaнь під номером 1366

Редaкція не зaвжди поділяє точку зору aвторa,відповідaльність биклaдених фaктів несеaвтор.

Нa першим боку: Влaдимир Провчи малюнок зоз циклусу „Укрaїнa у шерцу” фото Aгнеткa Бaлaтинaц” Нa остaтнїм боку: Бaбки у нaродним руским облєчиве, фото Звонко Костелник

„НОВУ ДУМКУ” Видaвa: Союз Русинох и Укрaїнцох Републики Горвaтскей www.sriu.hr

Зa видaвaтеля: Любицa Моргaн

Редaкция: Вуковaр, Рaди Европи 93, тел./фaкс: 032/ 428–342

E-mail: [email protected]

Жиро рaхунок – Žiro račun: 2340009-1110057465

Друковaл: Друкaрня Солдо, Вуковaр

Тирaж: 1000 приклaднїки

Друковaне–Друковaно–Tiskano04 / 2010

Ценa Куни

Цінa Кун

Cijena Кунa10Рукописи ше нє врaцaю.

Обявени прилоги ше гонорую.

Рукописи не повертaються.Друковaні стaтті гоноруються.

Rukopisi se ne vraćaju.Objavljeni prilozi se honoriraju.

Viktor Janukovič, novi je pred-sjednik Ukrajine.U natjecanjuza prijestolje predsjednika Uk-rajine, u porvom izbornomkrugu, izdvojila su se tri favo-rita: dosadašnji predsjednik –Viktor Juščenko ipremijerka-Julija Timošenko,proeuropske orijentacije, te Vi-ktor Janukovič. Niti jedan odova tri kandidata nije osvojiodovoljan broj glasova. Izne-nađujuće mali broj glasovadobio je Viktor Juščenko ,svega 9%, pa su se u drugomekrugu natjecali Julija Ti-mošenko i Viktor Janukovič.Nadmetanje je bilo vrlo neizvj-esno. U konačnim službenimrezultatima pobjedu je odnioViktor Janukovič s osvojenih48,95% glasova a Julija Ti-mošenko dobila je 45,47%glasova.

Timošenkova, neza-dovoljna prvobitno je najavilazahtijev Vrhovnom sudu za po-

ništavanje rezultata izborazbog, navodno, brojnih nere-gularnosti, podmićivanja bi-rača, velikog broja glasovanjaod kuće, glasova umrlih osobai sl. No, ocjena međunarodnihpromatrača je da su izbori bilidemokratski i regularni, a JulijaTimošenko je 20. veljače po-vukla svoj zahtijev za ponište-nje rezultata tvrdeći da jeVrhovni Ustavni sud pristran.Tako je pobijedio Viktor Janu-kovič sa svojom orijentacijomtijesnije suradnje s Moskvom,mada je u prvom krugu, uukupnom zbroju više glasovadobila proeuropska orijenta-cija.

Što je uzrok porazaproeuropske orijentsacije? Vi-ktoru Juščenku,kao pobjednikunarančaste revolucije, njegovisimpatizeri, zamjerili su da nijebio dovoljno radikalan uučvršćivanju jače suverenosti ineovisnosti Ukrajine od Mos-

kve. Timošenkovoj su zamjerilišto je bila spremna na kompro-mise s Moskvom. Osnovni raz-log poraza proeuropskeorjentacije je nesuglasje isvojevrsno rivalstvo izmeđudotadašnjeg predsjednikaJuščenka i premijerke Ti-mošenko, umjesto da su ujedi-nili snage i krenuli u izbore sjednim kandidatom. Izostala je,vjerojatno, i očekivana većapodrška država europske za-jednice i SAD-a koji su bili za-okupljeni svojim problemimarecesije i nezaposlenosti a ve-like tenzije između Kijeva iMoskve mogle bi biti upitne i zasigurno snabdjevanje europ-ske zajednice ruskim plinom.

Što znače izborni re-zultati u nastupnom mandat-nom periodu za Ukrajinu,Ukrajince i ukrajinskegrađane?

Izborni rezultati ne-sumnjivo su obradovali višemi-

lijunsku populaciju ukrajinskihgrađana ruske nacionalnosti.Za veliki broj „sovjetskog čelo-vjeka“ Ukrajine koji su suočenisvakodnevnim teškim preživ-ljavanjem i borbom za „kruhnaš svagdašnji“(Hljib naš na-sušni)to je garancija za sigurnuopskrbu plinom u dugim da-nima ljutih zima i nada u iz-borna obećanja – poboljšanjestandarda i izlazak iz teškeživotne svakodnevice, a svedrugo im je u drugom planu.

Za višemilionsku„staru“ ukrajinsku dijasporu inove ukrajinske višemilijunske„gastarbajtere“ koji su se raz-milili po zemljama zapadneEurope i za osjetljivije nacio-nalne ukrajinske domoljubekoji teže zas suverenijom i sa-mostalnijom Ukrajinom, neo-visnom od Moskve,orijentiranom prema Europi, iz-borni rezultati su, nesumnjivineuspjeh pa im ostaje nada zabolje trenutke i bolja vremena ijačanje svjesti i potreba boljedjelotvornosti u učvršćivanjuveče jedinstvenosti za ostvari-vanje svojih težnji. Moraju bitijoš svjesniji realnosti, za raz-liku od drugih bivših sovjetskihrepublika koje su se osamsta-lile, Moskva će se teška srcaodreći svojega utjecaja u Uk-rajini, zbog njenog, iznimnovažnog geostrateškog po-ložaja (Crno more, Karpatskiprijelazi,) industrijskog potenci-jala Ukrajine i niz drugih čim-benika zbog kojih će svimsilama i sredstvima nastojatizadržati višestoljetnu domina-ciju ili makar veliki uticaj nadUkrajinom.

Gabrijel Takač


DRUŠTVO I POLITIKA – ДРУЖТВО И ПОЛИТИКA – СУСПIЛЬСТВО И ПОЛИТIКA

w Ukrajina dobila novog predsjednika

vikTor janUkoviČ novi PreDsjeDnik Ukrajine

Vikotor Janukovič, predsjednik Ukrajine

Република Горватска подписнїкграмоти Европскей карти ре-ґионалних малих язикох, точнєйшепо нашим поведзене, язикох на-ционалних меншинох. Як подписнїктей грамоти Министерство науки,образованя и спорту РепубликиГорватскей подноши порядовозвити о запровадзованю одредбохтей грамоти.

Окрем урядових звитох держа-вох подписнїцох, секретарият тейГрамоти запровадзує праксу же био тей проблематики вислухала ипредставительох нєдержавних ор-ґанизацийох националних менши-нох.

З тей нагоди експерти того сек-ретарияту, мр Джон Лундум (Нє-мецка), мр Сурен Золан (Армения)и проф. Весна Црнич-Ґротич (Гор-ватска), у априлу мешацу окончелирозгварки з националнима менши-нами у Ровиню и Риєки, а 15. ап-рила у Заґребе у сали ИванМажуранич, у Горватским соборе.Як представителє Руснацох и Ук-раїнцох, у подношеню звитох и урозгварки участвовали, поволани,Алекса Павлешин и Гавриїл Такач.

Гавриїл Такач поднєсол звит оученю руского и українского язикау основних школох "Антун Бауер" уВуковаре и його подручней школиу Петровцох и Основней школи Ча-ковци, Подручней школи у Микло-шевцох.

Учителька Наталия Гнатковатрима наставу руского язика и кул-тури у Петровцох за 17 школярохнїзших класох (од I по IV класу), а увисших класох годзини историї,ґеоґрафиї, подобовей и музичнейкултури за 19 школярох. Проф.Мария Хома преподава руски язики литературу, тиж так за 19 школя-рох висших класох (од V по VIIIкласу ). Українски язик и културу уОШ Антун Бауер виклада учи-телька Оксана Мартинюк за 6 шко-лярох у нїзших и 3 школярох увисших класох. Место описованякомбинацийох настави, числа шко-лярох и ґрупох тому тексту прило-

жена копия урядового звиту ОШАнтун Бауер, Вуковар Министер-ству науки, образованя и спорта.

У ОШ Чаковци, ПШ Микло-шевци, мацерински язик и културупреподава, тиж так, проф. МарияХомова 16 школяром у нїзших кла-сох (перша ґрупа: I и II класа 9 шко-лярох; друга ґрупа: II и IV класа 7школярох), а 7 школяром висшихкласох (комбинация класох од V поVIII).

Гавриїл Такач у своїм звиту на-глашел вельке значенє орґанизо-ваня Лєтних школох заосновношколски и стредньошкол-ски возрост хтори Союз Русинох иУкраїнцох Републики Горватскейорґанизує континуовано уж вецейяк 40 роки, а на хтори каждоголєта у тирваню од 7 по 10 днї учас-твує од 70 по 100 учашнїкох.

Як окремни проблем у орґанизо-ваню настави руского и україн-ского язика Г. Такач наглашелнєдостаток просвитно-педаґоґий-них совитнїкох як за руски так и заукраїнски язик, хтори були стаємнозаняти по Отечествену войну(Яким Сабадош и Симо Музичка),та аж и под час войни гонорарно(Евґения Баричова и Василь Стре-халюк), а по войни анї єдного, гочСоюз вецей раз наглашовал такупотребу и глєдал посилаюци ви-моги, зоз можлївосцами рижнихкомбинацийох. Тот нєдостатоквельки проблем и у орґанизациї на-стави, виробку и запровадзованянаставних планох и програмох ро-боти.

Проблем нєдостатку учебнїкохза руски язик, зоз дошлєбодзеньомМинистерства, дочасово, ришує шезоз можлївосцу селективного хас-нованя учебнїкох за руски язик зВойводини, Р. Сербиї.

Проблематику українскогоязика, насампредз у школох Брод-ско-посавскей жупаниї и Липовля-нох винєсол Алекса Павлешин зозконстатацию же ше українски язику школох вообще нє учи або го училєм мале число школярох. Як ос-

новни проблем Павлешин винєсолобтерхованосц школярох зоз на-ставу та им українски язик як од-редзена додаткова терха одберадзеку и зацикавеносц. Спомнул ипроблем же ше каждодньови укра-їнски язик, хторого дома бешедуютутейши Українци барз розликує однєшкайшого литературного україн-ского язика, та го доживюю якстрански язик хтори им чежкозвладовац. Павлешин бешедовал ио специфичносци лемковскей бе-шеди хтору бешедує ище лєм коло150 особи у Липовлянох. Видруко-вани и словнїк, алє поставя ше пи-танє чи єст основи друковац дацоза таке мале число людзох, з тимвецей же ше на тей бешеди ушвеце друкує лєм єден часопис, аслово о Лемкох хтори зоз южней,карпатскей часци Польскей, поДругей шветовей войни, админис-тратирвно и на силу тедишня по-льска державна власц, утакволаней, операциї "Висла" при-мушела виселїц зоз своїх автохто-них подручох и розселєла ихширцом по цалей Польскей, а єдначасц депортована до України.

На питанє Г. Такач хтори ос-новни и сущни циль тей розгваркии звиту, мр Джон Лундум потолко-вал же ше зауваги о проблематикиученя мацеринского язика нацио-налних меншинох подноша держа-вом подписнїцом Европскей картиреґионалних язикох и язикох на-ционалних меншинох и вец ше зозСтразбуру провадзи запровадзо-ванє притримованя подписанейГрамоти.

На остатку, орґанизаторе роз-гварки подзековали представнїкомРуснацох и Українцох на добримсотруднїцтве и вичерпних звитох.

Национални меншини Репуб-лики Горватскей по 14. май 2010.року можу послац и свойо надруко-вани зауваги хтори вязани за тотупроблематику.

Г. Такач

52/2010 Нова Думка

DRUŠTVO I POLITIKA – ДРУЖТВО И ПОЛИТИКA – СУСПIЛЬСТВО И ПОЛИТIКA

ЗВИТ ЕВРОПСКЕЙ ЗАЄДНЇЦИ О УЧЕНЮ МАЦЕРИНСКОГО ЯЗИКАРУСИНОХ И УКРАЇНЦОХ У ШКОЛОХ У РЕПУБЛИКИ ГОРВАТСКЕЙ


Поряднa рочнa скупштинa СРУ РГотримaнa всоботу, 20. мaрцa 2010.року, у прострийох Союзу у Вуковaре.Нa дньовим шоре попри усвойовaня зa-писнїку зоз прешлорочней Скупштининaшол ше и рочни звит о роботи у 2009.року, финaнсийни звит як и плaн ро-боти зa 2010. рок. Пре уж познaти рецесийни причиниСоюз з боку Совиту зa нaцинaлни мен-шини РГ достaл вкупно 927.000 куни зaреaлизовaнє своїх прогрaмох, цо при-блїжно 14 проценти менєй у одношенюнa прешли рок. Обачлїво зменшaнисредствa зa информовaнє и видaвa-тельство, a зоз Совиту того року финa-сую ше „Новa думкa” (6 числa нa 36бокох), „Венчик” (4 числa нa 20 бокох),„Думки з Дунaю”, Зборнїк роботох „40.роки Союзу Русинох и Укрaїнцох РГ” икнїжкa Пaвлa Головчукa „Нaші долі”.Зa културни aмaтеризем средствa роз-подзелєни по КУД-ох спрaм можлївос-цох и прогрaмох и прогрaмох хториДружтвa послaли у своїх поглєдова-ньох до Совиту. Обaчлїво повторененєровномирне розподзельовaнє сред-стовох зa роботу КПД Русинох и Укa-рїнцох зоз Зaґребу хторому уж другирок дозделєне 10.000 куни цо им нє

досц aнї зa плаценє закупнїни про-стору.Зоз културних мaнифестaцийох Совитзa нaционaлни меншини РГ финaн-сийно потримa „Петровски дзвон” –центрaлну мaнфестaцию Рисинох и Ук-рaїнцох РГ” (Петровци), ”Миклошевци

2010.”(Миклошевци), „Дрaвски гaби”(Осєк), „Днї култури Русинох и Укрaїн-цох „Рушняк” (Риєкa), „VI Културну мa-нифестaцию укрaїнского фолклору”(Шумече), ”Голодомор 1932. – 33.” и„Литерaтурни вечaри” ( Риєкa).Спрaм того може ше се зaключиц жезме ше нaшли у чежких финaнсийнихобстaвинох и же нaм остaвa нaдия женaявени юнийски ребaлaнс буджету нєсценшa и уж тaк ценки мaтериялнисредствa.

В. Пaвлович

IZ RADA SAVEZA – ЗОЗ РОБОТИ СОЮЗУ – З РОБОТИ СОЮЗУ

w Отримaнa поряднa рочнa скупштинa Союзу Русинох и Укрaїнцох РГ

СЦaГОВaНЄ РЕМЕНЯ НЄМИНОВНЕ

Предсидaтелькa Союзу Русинох и Укрaїнцох РГ Любицa Моргaн и вді тайомнїк Звонко Костелник

У першим шоре Ириней Мудри, Дaниєл Перунски, Слaвко Бурдa и ТеодорФрицки

Влaдо Гaргaй, Иренa Дюдяр иБлaдо Русин


ЗОЗ РОБОТИ РAДОХ И НAЦИНAЛНИХ МЕНШИНОХ

ОЗНОВА СЛУЖБА БОЖА НА РУСКИМ ЯЗИКУ У ЗАҐРЕБЕ

Спрам догварки представителя рус-кей националней меншини городуЗаґребу мр.сц. Иринея Мудрого и йогосекретара Йоакима Павловича зозкрижевским владиком Николом Кеки-чом, внєдзелю 18. априла 2010. року угрекокатолїцкей церкви святого Ки-рила и Метода у Заґребе, на Горнїм го-роду, отримана свята Служба Божа.Службу Божу на старославянскимязику служел о. Михал Симунович зозКрижевцох, а швичкаре були богос-лове Богословного факултету у За-ґребу Владимир Медєши и ВладимирЕделински Миколка з Руского Керес-тура. Паноцец Симунович тримал ка-зань на руским язику, а апостол наруским язику одшпивал богослов Еде-лински. Хлопски квартет помагал о.Симуновичови у шпиваню святейСлужби Божей, а помагали и други ви-рнїки, их коло 40.После Служби Божей паноцец и ви-рнїки предлужели славє зоз колачми,кафу и соком. Остатня така СлужбаБожа отримана ище под час Отечес-твеней войни за вигнатих жительох Ву-ковару, Петровцох и Миклошевцох, аубудуце требала би ше отримовац каж-дей трецей нєдзелї у мешацу.***Представитель рускей националнейменшини городу Заґребу мр сц. ИринейМудри и Дружтво Руснацох у Горват-скей „Руснак“ вєдно орґанизовали про-моцию кнїжки на горватским язику

академика др Павлa Роберта Маґочия„Народ нїодкадз“. Промоция тей богатоилустрованей историї Карпаторусинохотримана пияток, 23. априла 2010.року у Городскей библиотеки и чи-тальнї городу Заґребу (Площа А. Стар-чевича число 6).Промоциї кнїжки присуствовали коло60 особи, а медзи нїма бул и ВладоШтефанчич, познати горватски ґлумеци режисер театру „Комедия“. Уводнеслово о авторови и кнїжки мали учи-телька Наталия Гнатко и Мария Хома,

професорка руского язика и кнїжов-носци, а водитель промоциї бул ИринейМудри. О кнїжки „Народ нїодкадз“ бе-шедовали: Младен Клеменчич, фаховиредактор кнїжки и лексикоґрафски со-витнїк у Лексикоґрафским заводу „Ми-рослав Крлежа“ у Заґребу („Думам жеокремну вредносц тей илустрованейисториї Карпаторусинох представяюґеоґрафски карти“); Еуґения Врабец,котра преложела кнїжку на горватскиязик („Барз сом горда на свойо рускепоходзенє и же сом була часц екипикотра робела на тим значним и успиш-ним проєкту“); др Томислав Мишир(„Русински язик повязує шицки славян-ски язики, вон есперанто славонскихязикох“; „Звичайни людзе, та аж и фа-ховци, мало знаю о Руснацох, медзииншим и прето же була „желєзна за-виса“, а путнїцки аґенциї поряднє орґа-низую одход до Алпох, алє нє и доКарпатох!“), як и автор кнїжки акаде-мик др Павлo Роберт Маґочи, профе-сор историї и политичних наукох,котри бешедовал на старорусинским,односно на старокарпатским язику(„Мушим припознац же ми було лєг-чейше написац и друковац тоту кнїжкуяк цо ю прешлїдзиц читачом на те-рену“) и котри лєм пре тоту промоциюпришол аж зоз Канади. У културней часци програми наступелишестри Бучково, котри одшпивали дваписнї на лемковским язику („В горах

Автор, др Павло Р. Маґочи подписує кнїжку

Наталия Гнатко, тайомнїца дружтва „Руснак“ и мр.сц. Ириней Мудри,представнїк рускей националней меншини городу Заґребу


ЗОЗ РОБОТИ РAДОХ И НAЦИНAЛНИХ МЕНШИНОХ

Карпатах“ и „В желєним гаю“), и єднупо руски („Ой, Руснаци“), як и женскашпивацка ґрупа КУД „Яким Ґовля“ зМиклошевцох, котра одшпивала вецейруски народни писнї („Кед голубица лє-цела“, „Дує витор“, „Нє пий коню воду“,„Коло води“ и „Ей желєне, желєне“).Кнїжка „Народ нїодкадз“ (у ориґиналує написана на анґлийским язику и волаше „The People From Nowhere“) потераздрукована на українским, анґлийским,румунским, словацким, горватским идвох вариянтох русинского язика (нарусинским язику Русинох восточнейСловацкей и руским язику РуснацохБачки и Сриму), а у пририхтованю и ви-даня на чешким и польским язику. Гор-ватску верзию кнїжки финансовалифонд Стивена Чепи при Торонтскимуниверзитету, Министерство науки, об-разованя и спорту Влади РГ, Вуковар-ско-сримска жупания, Назиф Мемеди,заступнїк националних меншинох у Со-бору РГ и Дружтво „Руснак“.

Яким ПушкашФото: Агнетка Балатинац

КООРДИНАЦИЯ РУСКЕЙ НАЦИОНАЛНЕЙ МЕНШИНИРЕПУБЛИКИ ГОРВАТСКЕЙ

ОБВИСЦЕНЄ

ПЕРШИ РАЗ У РЕПУБЛИКИ ГОРВАТСКЕЙРУСНАЦИ ОЗНАЧУЮ

СВОЙ ДЗЕНЬ

Предсидатель Републики Горватскей проф.др Иво Йосипович приял нашу молбу за покро-вительство Дня Руснацох у Републики Горватскейи поволанку же би ше одволал спомнутей святоч-носци, на чим средечно подзековал и обвисцел жеше святочносци одвола кед же му то дошлєбодзадержавнїцки обовязки.

Дзень Руснацох у Републики Горватскейозначує ше 25. мая (односно першей шлїдуюцейсоботи кед же тот дзень роботни), так же ше тогороку означи 29. мая.

Святочна академия отрима ше у Споминхижи Лавослава Ружички.

РАДА РУСКЕЙ НАЦИОНАЛНЕЙ МЕНШИНИВУКОВАРСКО-СРИМСКЕЙ ЖУПАНИЇВУКОВАР

ОБВИСЦЕНЄ

III Рутенияда

Рада рускей националней меншини Ву-

коварско-сримскей жупаниї у соорґанизациї

зоз Координацию рускей националней мен-

шини у Републики Горватскей по треци раз ор-

ґанизує змаганє у старих дзецинских

спортских бавискох под назву «Рутенияда»

хтори ше отримаю штредком юния мешаца у

Петровцох.

Того року учасц даю и даскельо екипи

з наших местох зоз сушедней Войводини.

Шпивацка ґрупа КУД „Яким Ґовля“ з Миклошевцох


IZ RADA NAŠIH DRUŠTAVA–ЗОЗ РОБОТИ НAШИХ ДРУЖТВОХ–З РОБОТИ НAШИХ ТОВAРИСТ

w Културне дружтво Русинох и Укрaїнцох Винковци

Културне дружтво Русинох и Укрaїн-цох отримaло свою рочну и вибе-рaнкову скупштину концом фебруaрa2010. року. Нa скупштини Дужтвa поднє-шени звит о роботи у прешлим пери-одзе, финaнсийни звит и вибрaни новипредсидaтель Дружтвa, понеже вишолштиророчни мaндaт прешлей упрaвиДружтвa.

Мирко Колбaсов, потерашнї пред-сидaтель Дружтвa, дaл хронолоґийништиророчни роботни звит у хторим об-сяжно прикaзaни шицки aктивносци,проєкти и успихи Дружтвa.

Предсидaтелькa Упрaвного одбору,Мелaния Пaп, тиж тaк поднєслa финaн-сийни звит з хторим потвердзене же нєбуло нїякей финaнсийней нєпрaвил-носци у прешлим периодзе.

Вибрaни и нови предсидaтель, по-дпредсидaтель, тaйомнїк и члени нa-дпaтрaцого одбора Дружтвa: ДaнилПерунски – предсидaтель, ИвицaЧорaк– подпредсидaтель, Нaдя Гaрди–тaйомнїцa, Aнa Стaрценски и Якa Кол-

бaс як члени нaдпатрацого одбораДружтвa.

Нововибрани предсидaтель Друж-твa подзековaл нa укaзaним довирию ивинєсол плaн роботи зa нaступни пе-риод, у хторим першенствено обaчлївеуперaнє нa зaтримовaню посцигнутоговисокого уровня и преширйовaнюaктивносцох, як и нaщивa зоз нaсту-пaми у Укрaїни у Києве, у юнию того кa-лендaрского року, нa чим ше ужинтензивно роби.

Скупштинa зaконченa весело и свя-точно зоз трaдицийну руску писню итамбурку хтору з тей нaгоди мaйсторскиграл Миколa Пaп.

Дaнил Перунски(Преклaд – В. Пaвлoвич)

ВИБЕРAНКОВA СКУПШТИНA

Стaри предсидaтель Мирко Колбaс зоз новим предсидaтельом Дaнилом Перунским, подпредсидaтельом ИвицомЧорaк, тaйомнїцу Нaдьом Гaрди и кaсирком Мелaнийом Пaп

Николa Пaп и шпивaче


IZ RADA NAŠIH DRUŠTAVA–ЗОЗ РОБОТИ НAШИХ ДРУЖТВОХ–З РОБОТИ НAШИХ ТОВAРИСТ

На поволанку предси-дательки „Шокецкейґрани“ зоз Осєку, Вери Ерл,КПД Русинох и УкраїнцохОсєк, 17. марца 2010. рокувжало учасц на шестей пошоре манифестациї „Цоєдли нашо стари у Велько-ноцним посце“.

После забавней часципрограми шицки присутнимали нагоду коштовац вило-жени єдла, а було их коло 70,цо слатки цо слани, варени,пражени, печени... Нашлоше ту и печеней риби, га-лушки з маком, орехами,кромплями, рижни поґачики,питки, капущанїки, белюша,папули, кромплянїки, ґом-бовци, пироги... телї лакоткина єдним месце нїкого нєохабели гладного. Було закаждого по дацо, алє тацнише швидко пражнєли цо лємдоказ вецей же нашо старизнали добре вариц.

Того року окрем „Шокец-кей ґрани“ и КПД Руснацох иУкраїнцох Осєк, наступело

ище лєм КУД „Слоґа“ зозДражу, а предсидательВлатко Юркович наглашелже дзепоєдни єдла, як нпр.суха штука, ище и нєшка

єдно зоз найпопуларнєйшихєдлох у їх краю.

Представителька КПДРусинох и Українцох Осєк,Лела Дїтко, през франту

представела белюши та гва-рела же пицу нє видумалиИталиянє алє Руснаци. При-сутни єй моцно закляпкали, абелюши скапали у хвилькибо шицки жадали пробоваццо то за єдло.

Коло нєзвичайних, лєбодавно забутих єдлох булиприложени и рецепти як шеих рихта, та велї зоз собу од-нєсли и рецепти за белюши икапущанїки, котри на тотзавод порихтали Лела Дїткои Мандица Сивч. Окрем кош-тованя старинских єдлохкотри уж велї позабували, туше може видзиц, як розлич-носц, так и подобносц, медзиШокцами и Руснацами. Такнашо пироги исте цо и шо-кецки „ташки“, а ґомбовцивше ґомбовци. О галушкохнай анї нє пишеме бо то оздау цалей Европи подобне.

Агнетка БалатинацФото: А. Балатинац

Посни лакотки

w Розличносц, а подобносц

Лела Дїтко реже „белюши“ – „руску пицу“, як презентовала присутним

Лела Дїтко и Зденка Зрно на манифестациї „Цо єдли нашо стари у Вельким посце“


ЗОЗ ХРИСТИЯНСКОГО ЖИВОТA–З ХРИСТИЯНСЬКОГО ЖИТТЯ

Iako nisu bili "maškarani", au konkurenciji su imaliraskošno odjevene "brazilskeplesačice" i mažoretkinje izPakoštana (plijenile su oči) tesve zamislive maškare 16karnevalskih skupina i udruga,prva plesačka postava KUD-aAndrij Pelih tradicionalnim jeukrajinskim plesovima osvojilasimpatije Zadrana. Nikad uživoviđen nastup s puno akro-batskih plesnih figura u brzomtempu, u neobičnim nošnjamai još neobičnijom glazbom -barem za veliku većinu Zad-rana i gostiju uzduž srednjegJadrana - visoko je sljedećihdana kotirao u medijskim izv-ještajima.

Dan ranije, uoči Valenti-nova, Šumećani su uBenkovcu - gdje su uoči nas-tupa u Zadru bili gosti benko-vačke karnevalske udruge -imali širom otvorenu pozornicuna tamošnjem obračunu pok-ladnih udruga s dežurnimkrivcem Krnjom Krnjavim(tradicionalno izgorio u vatri).

Dan nakon povratka u sni-jegom zatrpanu Slavoniju - us-lijedili su brojni pozivi i ponudehotelijera i turističkih zajednicaza duže angažmane na sred-njodalmatinskoj rivijeri.

- Iskreno, nismo očekivalitakvo iznenađenje Zadrana.

Tek poslije smo saznali da sunas lokalni mediji zabunomdanima najavljivali kao "KUD izUkrajine" pa kad su još saznalida smo mi zapravo hrvatskiUkrajinci iz Slavonije tek imonda nije bilo baš sve jasno pasmo morali ispričati cijelu priču- da smo više od 100 godina u

Hrvatskoj, da dvije zemlje di-jele sličnu povijest, oduvijekslične težnje ka samostalnojdržavi i da se mi kao treća ičetvrta generacija Ukrajinaca uHrvatskoj osjećamo kao kodkuće. Koliko su oni bili izne-nađeni našim nastupom tolikosmo mi bili zadovoljni nji-hovom dobrodošlicom, kažepredsjednik KUD-a Darko

Karamazan, također i potpred-sjednik Saveza Rusina i Ukra-jinaca Hrvatske sa sjedištem uVukovaru.

Uoči posjete Benkovcu paonda Zadru, Šumećani su nas l a v o n s k o - d a l m a t i n s k o j"turneji" posjetili i zajednicuSlavonaca u Karinu - velikim

dijelom Brođana te neštoNovogradiščana, ili, općenitoSlavonaca s područja Brod-sko-posavske županije. Većudomaćeni KUD Slavonaca uKarinu - kao jedini KUD na po-dručju cijele Općine Obrovac,s kompromisnim nazivom"Galeb" i kombiniranim reper-toarom foklora Slavonije i Dal-macije - počastio je Šumećane

sušenim smokvama, sokovimai čašicom vina i rakije (repor-taža o ovoj zajedniciSlavonaca u idućem brojuPosavske hrvatske).

Već uobičajeno, odlazakŠumećana na nastup pomoglaje financijski i Općina Bebrina.

Nakon prošlogodišnjeg

sudjelovanja na međunarod-nom festivalu folklora nacional-nih manjina u Vodnjanu, zatimna Dravskim valovima upovodu Dana grada Osijeka, teove godine u Zadru, Šumećaniu 2010. planiraju realiziratiprošlogodišnje odloženo puto-vanje u zapadnu Ukrajinu i Lvivte Kijev.

Aleksandar Radivojević

w Na poziv Turističke zajednice iz Zadra ukrajinski KUD iz Šumeća "Andrij Pelih" gostovao na zadarskom karnevalu

SV. DONAT I HOPAK

Na pozornici sa domaćinima poklada u Benkovcu

Na karnevalu u Zadru Plesne figure Hopaka

Ми живемо на зламі епох. Востанні десятиліття сус-пільство зазнало глибокихзмін. Швидкий розвиток наукита техніки, величезний напливінформації та зміни у свідо-мості громадян цього світузробили нашу планету ма-ленькою і крихкою. Сьогодніхристияни стоять перед новимвикликом, або краще сказатиперед багатьма викликами наякі повинні дати нову відпо-відь. Все важче і важче бутитрадиційним християнином,який визнає себе членом Цер-кви тільки тому, що христия-нами були його батьки та діди.Все важче співжити християн-ським ідеалам з нехристиян-ською практикою буденногожиття. Сьогодні можуть зали-шитися християнами тільки ті,котрі справді повірили Хрис-тові і постійно йдуть за Нимвдивляючись у світло ЙогоЛиця.

У цей час перехресть колипотрібно обирати нам по-трібне світло, яке б освітлю-вало шлях, певний взір, якийби супроводжував у дорозі заХристом. Таким світильникомдля кожного з нас може статиБогородиця. Невідома дівчиназ Галилеї, донька свого народу,яка у непорочній тиші очіку-вання була здатною почутиголос ангела, Жінка віри,здатна прийняти у своє життянеймовірну Божу авантюру,Жінка, якій Бог довіряє на-стільки, що дає під опіку свогоЄдинородного Сина, Жінка,яка здатна чекати, роздуму-вати, терпіти і любити.

На іконах обличчя Богоро-диці сяє тихим світлом, вономайже прозоре, адже Боро-диця повністю відкрита дляБога. Марія вміє перебувати втиші. Тиша це не відсутність,пустота, яку ми повинні запов-нити, це повнота Його присут-ности, це прихильність серця,яка дозволяє слухати Бога таінших людей. У цій тиші воначує неймовірну вістку, яка пе-ревищує її розуміння. Бог про-

понує їй стати матір'ю СинаВсевишнього, матір'ю Спаси-теля. Що би ми відповіли натаку новину? Нечувано, неймо-вірно, як пересвідчитися щовсе це правда? Які зо-бов'язання повинна взяти насебе заручена дівчина? Які на-слідки матиме це народження?Та Марія лиш запитує «Як цестанеться?» І коли з відповідірозуміє, що дитя буде зачатеДухом Божим вповні та сво-бідно дає свою згоду на Божийзадум приймаючи в цей мо-мент і те, про що вона ще нездогадується. Вона каже«так», вона свідчить, що є«Господньою слугинею» і ціленебо ликує. Адже послух Маріїсвоїм блиском затьмарює не-послух Єви, бо Маріїна спів-праця з Божими планамиприближає день спасіння люд-ського роду. У ній в момент їїствердної відповіді людстворобить свій крок до Бога. Її віразробила можливим те, щобільше, ніж дві тисячі роківтому «Слово стало тілом і осе-лилося між нами.»

Марія прислухається такождо потреб оточуючих, вона по-спішає до своєї тітки Єлиса-вети, щоб послужити їй, щобподілитися з нею радістю, щобпринести їй Того, хто вору-шиться в її лоні.

Марія з довір'ям приймаєвсі обставини свого життя: пі-дозри Йосифа, подорож до Ви-флеєму, убогу стаєнку, втечу вЄгипет та повернення в Наза-рет. Віра дає їй сили у темрявілюдських планів бачити світлоБожого Провидіння. І навітьтам де нічого не зрозуміло,вона знову і знову повторюєсвоє «так», адже вона «Гос-пдня слугиня». Богородиця но-сить Живого Бога у своємулоні, вона народжує Його,годує, носить на руках, пригор-тає. Хто ще міг окрім неї та Йо-сифа носити на рукахВсевишнього, годувати Творцявсесвіту, дивитись на Невиди-мого, вчити саму Мудрість, ви-ховувати Неосяжного.

Марія вміла зберігати всі ціподії в своїм серці, роздуму-вати над ними і так зростати увірі. Вона пам'ятатиме як Ісусзагубився у храмі, а такожпророчі слова Симеона, які зві-щали не блискуче майбутнє а«падіння і підняття багатьох» і«меч» який прошиє її душу.Марія споглядає і зріє, вонатихо, безшумно, але великимикроками іде шляхом, який при-готований для неї Господом.

Її віра сяє і передаєтьсяіншим у Кані Галилейській.Вона просить в Ісуса чуда, іхоча Він відповідає їй, що щене настав час, її віра, так бимовити, перемагає і Господьзгоджується та перемінюєпрісну воду тих молодят нанайкраще вино. Окрім пере-творення води на вино в Каністається і духовне перетво-рення, адже учні бачивши цеперше чудо ПОВІРИЛИ! ОтожМарія своєю вірою сприяє віріінших.

Марія присутня під хрес-том свого сина. Вона «стояла»там співстраждаючи, але условах Євангелії нема ні слідуістеричних голосінь, вона тер-піла, але була здатна почутисвого Сина, який довіряє їй:«Ось матір твоя... ось син твій»(пор. Йо 19, 25-27).

Марія настільки вільна, щоХристос не потребував об'яв-лятися їй після Свого воскре-сіння, - принаймні євангелистинічого не записали. Єванге-лист Лука, який інколи зазна-чає все до подробиць нічогоне пише про об'явлення вос-креслого Ісуса для Богоро-диці, але наголошує, що вонаприсутня, коли Святий Духсходить на Апостолів.

Богородиця – це найви-щий приклад свободи Божоїдитини. Божий закон, Божеслово це її пожива, її роздуму-вання. Від свого зачаття до ус-піння – вірна, а водночасзвичайна і близька. Вона небогиня, чи якась надприродняістота, а ніжна і тендітна жінка,тіло від нашого тіла і кість від

наших костей.Отож нехай приклад її

життя надихає і нас полюбититишу сповнену Божою присут-ністю, і в часи коли простір на-шого життя переповненийяскравими барвами, звуками,інформацією, бажаннями тароєм думок віднаходити час іможливість перебування увнутрішній тиші. Можливо митак краще почуємо голос Богаі ближнього на який зуміємовідповісти «так». Тоді різнома-нітні події нашого життя ми несприйматимемо як трагедії таневдачі, які нас ламають, але звірою, що постійно зростає утемряві нашого життя віднай-демо світло Божої присутності.Так ми зрозуміємо, що нашавіра повинна запалюватиінших, і ми співстраждаючи знашими ближніми завжди звірою проситимемо, щобпрісна вода життя без Христастала найкращим вином життяу Христі. А панічний страхперед хрестом, який нас пара-лізує та знищує зміниться наприймання терпінь та щоразбільшого уподібнення доХриста.

Місяць травень своїм теп-лом, зеленню трав і пахучимцвітом нам пригадує «чеснішувід херувимів і незрівняннославнішу від серафимів, щобез зотління Бога Слово поро-дила» і ціла Вселенська Цер-ква на протязі цілого місяця умолебні до Богородиці взиває:«До Богородиці з запалом ниніприбіжім, грішні і смиренні, іприпадім у покаянні, взиваючиз глибини душевної: Влади-чице, поможи, змилосердив-шись над нами, поспішися, бозагибаємо від множества грі-хів, не заверни рабів твоїх знічим, бо в тобі єдину заступ-ницю маємо.» тож спішім донаших Церков і взиваймо дотої, яку названо Матір'ю Цер-кви і вона допоможе нам нашляху до Христа.

СС. Василіянки



Марія – взір нашого життя



На треци дзень Велькейноци, 6. априла, церквуПреображеня Господнього иЛєтну владическу резиден-цию у Шидзе нащивели 15часни шетри Василиянки(чин св. Василия Велького)зоз вецей манастирох у Гор-ватскей. Медзи нїма була ичасна шестра Еузебия хторавєдно зоз шестру Виру,влєце 2002. року зоз Шидупошли до Горватскей.

Шестри були на СлужбиБожей и шпивали вєдно зозвирнима, а привитал ихпарох о. Михайло Режак. Вонздогаднул на историйнихвильки кед шестри 1920.року, на поволанку тедиш-нього владики Дионизия Ня-радия, пришли до Шиду, доруйнованого будинку рези-денциї.

– Нєшка шестри пришлиту як госцински, а охабели туглїбоки, моцни и нєвисце-руюци шлїди. Велї паро-хиянє, и нє лєм вони, питаюше за вас, здогадую шевашей доброти и роботи.Под час пребуваня шестроху Шидзе пременєли ше осем-

цме паноцове и штирме вла-дикове. Хибице ту у Шидзешицким нам – гварел о. Ми-хайло Режак.

На красних словох при-виту у мено шестрох подзе-ковала шестра Анастазияхтора тиж здогадла на при-ход шестрох до Шиду у по-войнових часох, а дзешестри з вельку помоцу,хтору владика Няради вима-гал од державних власцох,обновена резиденция у хто-рей основани манастир и от-ворени широтинєц.

– Нашо поволанє слу-жиц Богови и чловекови. Звиру до Бога ту у Шидзе ро-бели зме на хасен шицким.То и нагода же бизме ше здо-гадли перших шестрох хториподнєсли вельку терху. Натеметове у Шидзе поховани10 часни шестри – гварела,медзи иншим, шестра Анас-тазия.

По Служби Божей на те-метове при гробох часних

шетрох, хтори крашнє пошо-рени и подзвигнути памят-нїки, о. Михайло Режакслужел парастос. Потим, уЛєтней владическей рези-денциї було и кратше дру-женє з вирнима. Часнишестри вихасновали нагодупообиходзиц будинок рези-денциї, хтори ше уж даске-

льо роки адаптує, од пинь-вици по пойд. Шестри, хториту дакеди пребували, здо-гадли ше на прешли часи, амлади шестри слухали опрешлосци и историї вель-кого здания и дакедишньогоманастира.

Вл. Дїтко

Парастос на грекокатолїцким теметове при гробох 10похованих часних шестрох

о. Михайло Режак и шестра Анастазия

ЗДОГАДОВАНЄ НА БОГАТУ ПРЕШЛОСЦ

w ЧАСНИ ШЕСТРИ ВАСИЛИЯНКИ ЗОЗ ГОРВАТСКЕЙ НАЩИВЕЛИ ШИД

ЖАДАНЄ

У опущеней атмо-

сфери на малим кок-

телу у Резиденциї,

вирни мали нагоду

побешедовац зоз

шестрами и вира-

жели жаданє же би

ше голєм даєдна з

нїх ознова врацела

до Шиду и же би оз-

нова зажил мана-

стир. Медзитим, з

другого боку, нє було

анї нависценє же би

ше таке дацо могло

зисциц.


РУСНАЦИ И УКРАЇНЦИ У ГОРВАТСКЕЙ И ШВЕЦЕ–РУСИНИ І УКРAЇНЦІ В ХОРВАТІЇ І СВІТІ

Машински инженєр Ромко Тимко и йогосупруга Мелания народзена Микловш,иншак проф. русийского язика, мали двойодзеци: Оксану (1965) и Лесю (1969). Оксанаше народзела у Вербаше, алє дзецинство имладосц препровадзела у Дюрдьове. – Моя мац робела у як просвитни роботнїк уосновней школи до котрей и я ходзела, би-вали зме у школским квартелю и на валалєдзе мнє и моїх шицки познали, а пре шицкотото знала сом ше найсц у койяких шмиш-них, симпатичних, алє и чудних ситуацийох,односно здобуцох у школи и вонка з нєй! –почала ше здогадовац свойого дзецинства уБачкей Оксана Тимко Дїтко, док пиєме кафуу їх фамелийней хижи у Даруварскей улїчкиу Заґребе. У нїзших класох основней школи у Дюр-дьове учителька єй була Наташа Фа з Рус-кого Керестура, котрей то була першероботне место по законченю учительскейшколи, а настава ше одвивала на рускимязику. Як школярка висших класох основнейшколи памета же окреме любела рецитовацписнї руских поетох, а кельо у тим була ус-пишна шведочи податок же ше на два за-води пласовала на републичну смотрурецитаторох дзе, розумлїве, рецитовала поруски!– Першу и другу класу ґимназиї закончеласом у Жаблю, а трецу и штварту класу,язични напрям, у Сримских Карловцох, митеди гварели же ше школуєме по докторовиШуварови. Окрем сербского язика и югосла-вянскей кнїжовносци учела сом и фран-цузки, русийски и латински язик. До школими нє було єдноставно дойсц: перше сомишла по Нови Сад на єдним автобусу, апотим сом прешедала до другого автобусаи вец ше вожела по Сримски Карловци. Лєму самим автобусу препровадзовала сомдаяки два годзини дньово, а же би то нє булцалком страцени час вец сом читала кнїжкиза лектиру и шицко друге цо ми пришло дорукох, а любов за кнїжки остала ми по нєшка– гварела нам Оксана Тимко Дїткова. Понеже ю у ґимназиї барз интересовалошицко у вязане за линґвистику и фонетикубуло цалком лоґичне кед вєшенї 1985. рокупредлужела школованє на Филозофскимфакултету у Заґребе – напрям линґвистикии фонетики. Теди анї нє шнїла же єдного днябудзе преподавац на тим истим факултетуи же будзе жиц у Заґребе!– На початку студираня було ми чежко звик-нуц ше на вельки варош. Медзитим, пачелоше ми тото цо сом студирала, а и студийниґрупи були мали, та ми то барз помогло жебим ше лєгчейше звикла на Заґреб. Под часстудираня робела сом на телевизиї! Теди земитованьом почала Хронїка Русинох и Ук-раїнцох, а я була задлужена за наявйованєрускей часци емисиї. Пре войну тоти емисиїутаргнути, а познєйше их заменєла емисия

за национални меншини под назву „При-зма“, котра ше емитує каждей соботи. Зашлєм, факултет вимагал вельо часу, а каж-додньови живот зводзел ше ми на одходи напреподаваня и ученє. Оксана Тимкова дипломовала на Филозоф-ским факултету у Заґребе влєце 1992. року,а остатнї рок студираня памета по вибежен-цох, сиренох, вообщей нєсиґурносци – зєдним словом по войни. По дипломованю нєврацела ше дому, до Войводини, алє вєшенї1992. року одходзи на постдипломске студи-ранє до України, до Ужгороду. Бивала уДоме у котрим були змесцени постидип-ломци и професоре.– У Заґребе сом закончовала факултет увойни, а вец сом пошла до України, дзе па-новала велька криза и рецесия, дзе так по-весц нїчого нє було и дзе людзе за каждудробнїцу стали у шорох!! Алє и попри тогороки котри сом препровадзела у Ужгородзеостали ми у барз красним здогадованю. Тамсом барз вельо научела и о нашим язику, ойого историї, о пременкох котри ше у нїмслучовали, алє сом и нашла нових товари-шох з котрима и нєшка отримуєм контакти.Мушим припознац же сом анї язик нє знала,алє понеже то, заш лєм, славянски язик вецми на початку барз помогло знанє русийс-кого и нашого руского язика. Углавним,перши два роки прешли ми у ученю україн-ского язика. Вец сом почала писац маґис-терску роботу „Назви рошлїнох иживотиньох у бачванских Руснацох“. Спо-чатку сом зазберовала назви по наших ва-лалох, нажаль лєм у Бачкей бо у Сримебула война, так же сом ходзела по обисцохзоз илустрованима енциклопедиями и випи-товала ше людзом як волаю дзепоєдни рош-лїни лєбо животинї. Познєйше сом усиверней Мадярскей, у валалох Мучень иГерембель, тиж так позаписовала назви жебим могла поровнац кельо ше наш язик пре-менєл. Любела бим тераз дополнїц тоту ро-боту зоз назвами у Горватскей, бо гоч вонизазначели вецей пременки, єст и таки котримож спатрац як паралелни пременки зоз гев-тима у Бачкей и думам же би резултат такейанализи указал вельо нового. Думам же биаж вец тота моя робота була подполна иуказала кельо ше наш язик пременєл презтоти даскельо вики кельо жиєме ту. – гва-рела нам панї Оксана, здогадуюци ше 90-ихрокох препровадзених у Заґребе и Ужго-родзе. Тоту обсяжну наукову роботу („ Назви рош-лїнох и животиньох у бачванских Руснацох“)Оксана Тимко закончела и придала у маю1997. року и врацела ше до Заґребу. Уж 1.юния 1997. року почала робиц як новинар учасопису „Нова думка“ у Заґребе, потим 28.октобра 1998. одбранєла маґистерску ро-боту у України, а у фебруару 1998. року ме-нована є за редакторку часписа „Нова

думка“.– Як новинар, а потим и редактор часописа„Нова думка“ перше сом робела у дочасо-вей редакциї у Заґребе, зоз надпомнуцом жесом гонорарно робела и на Филозофскимфакултету, а септембра мешаца 1999. рокуСоюз Руснацох и Українцох РГ врацел ше доВуковару, та и я з нїма. Як редакторка ушо-рела сом и видала 12 числа часопису „Новадумка“ и шейсц числа дзецинскиого часо-пису „Венчик“. Була то чежка робота претоже сом у Думки була єдина занята особа, аокончовала сом роботи новинара, прекла-дача, лектора, одвичательного и технїчногоредактора! То була велька терха. Влєце2001. року явела сом ше на конкурс котрибул розписани на Филозофским факултетуу Заґребе, прията сом и од септембра ис-того року почала сом робиц на Катедри заукраїнски язик и литературу. – гварела намОксана Тимко Дїтко.На тим факултету 28. фебруара 2006. рокудокторовала зоз роботу „Дїєсловни катеґо-риї у горватским и українским язику“, рок по-знєйше постала доцент на Катедри заукраїнски язик и литературу, а у 2008. и2009. року окончовала и длужносц шефа Ка-тедри. Тота катедра постала єй живот, а За-ґреб дефинитивно и конєчно єй город!– Катедра за українски язик и литературуспада до двопредметних студийох и каждейєшенї уписуєме 25 студентох. Я особнє пре-подавам студентом першого року предметпод назву „Увод до линґвистики“, на другимроку „Морфолоґию українского язика“, наштвартим року „Историчну ґраматику укра-їнского язика“ и на пиятим року „Теориюпрекладаня“. Почала сом робиц и на єднейнауковей кнїжки. Медзитим, од шицкого тогоцо сом начишлєла найбаржей ме вешелїмоя 20-мешачна дзивочка Павлинка – гва-рела на концу др Тимко Дїткова, скромнаалє прето способна и успишна жена.

Яким ПушкашФото: Агнетка Балатинац

w ИНТЕРВИЮ

Оксана Тимко и Яким Пушкаш

У ВОЙНИ СОМ ЗАКОНЧОВАЛА ФАКУЛТЕТ, А ВЕЦ СОМПОШЛА ДО УКРАЇНИ ДЗЕ TИЖ БУЛА ЧЕЖКА СИТУАЦИЯ

Коли буду я навіть сивою,і життя моє піде мрякою,

я для тебе буду красивою,а для когось, може, й ніякою.А для когось лихою, впертою,

ще для когось відьмою, коброю.А між іншим, якщо відверто,то була я дурною і доброю.

Безборонною, несинхронноюні з теоріями, ні з практиками.

І боліла в мені іронія всіма ліктиками і галактиками.

І не знало міщанське кодло,коли я захлиналась лихом,

що душа між люди виходилаЗабинтована білим сміхом.

І в житті, як на полі мінному,я просила в цьому сторіччі

хоч би той магазинний мінімум:Люди, будьте взаємно ввічливі!

І якби на те моя воля,написала б я скрізь курсивами:Так багато на світі горя, люди,

будьте взаємно красивими!


ВИДАТНІ ЖІНКИ УКРАЇНИ

Ліну Костенко критики називали«kоролевою української поезії» , абагато знавців літератури вважають,

що сьогоденна Європа рівної їй по-

етеси немає. Письменниця,громадська

діячка, яскрава представниця «шістде-

сятництва», Ліна Костенко гострою і

безкомпромісною та водночас ніжно-

ліричною поезією давно завоювала

любов багатьох українських читачів.

Народилася Ліна Василівна Кос-

тенко 19 березня 1930 року у м. Ржи-

щів на Київщині у родині вчителів. 1936

року разом з сім’єю переїздить до сто-

лиці. Невдовзі залишилася без батька:

його ув’язнили як неблагонадійного.

Після закінчення школи рік навчалася

у Київському педагогічному інституті,

далі—у Московському літературному

інситуті, який успішно закінчила 1956

року. Опинившись знову в Києві , пра-

цювала на Київській кіностудії ім. О.

Довженка як сценарист та пише поезії.

Вже з першою друкованою книжкою

віршів «Проміння землі»(1957), а на-

ступного року другою— «Вітрила»,

Ліна Костенко входить у літературу як

національна поетеса. Наступна збірка

«Мандрівка серця» стала мистецькою

подією 1961 року, на авторські вечори

поетеси сходилися юрми людей, спраг-

лих хорошої поезії, яким вже набридла

ідеологія.

Політичні заморозки, які настали в

середині 60-х, стали причиною того, що

далі видавати свої книжки письмен-

ниця не могла. Уже підготовлені до

друку, у типографії розсипаються дві

збірки «Зоряний інтеграл» та «Княжа

гора». Поетеса уникнула репресій, яких

зазнала значна частина непокірних

українських письменників,а її шістнад-

цятилітнє мовчання переросло в за-

гальний вияв протесту проти ідеології

та насилля над свободою слова.

Лише в кінці 70-х слово Ліни Кос-

тенко знову зазвучало з новою силою.

Кожна нова книга стає подією в куль-

турному житті України: «Над берегами

вічної ріки»(1977), роман у віршах

«Маруся Чурай»(1979), «Неповтор-

ність»(1980), «Сад нетанучих скуль-

птур» (1980), роман у віршах

«Берестечко» та ін.

У роки вимушеного мовчання вона

пише історичний роман у віршах «Ма-

руся Чурай», що з’явився друком 1979

року і викликав надзвичайне зацікав-

лення читачів і критики. Перший в ук-

раїнській літературі роман у віршах

визнано фахівцями вершиною твор-

чості поетеси. Головна героїня ро-

ману—напівлегендарна українська

поетеса XVII ст. Маруся Чурай справед-

ливо показана Ліною Костенко як гені-

ально обдарований митець, один із

творців українських пісень, що набули

найширшого розповсюдження і при-

несли всесвітню славу нашому народу.

Має чимало регалій: роман у вір-

шах «Маруся Чурай» та збірка «Непов-

торність» були відзначені 1987

Державною премією України імені Т. Г.

Шевченка, 1994 року за книжку «Інк-

рустації», видану італійською мовою,

нагороджена премією Франческо Пет-

рарки; лауреат Міжнародної літера-

турно-мистецької премії ім. О. Теліги.

Також її було нагороджено Почесною

відзнакою Президента України та Ор-

деном князя Ярослава Мудрого V сту-

пеня. Ліна Костенко є почесним

професором Національного універси-

тету «Києво- Могилянська академія» та

почесним доктором Чернівецького на-

ціонального університету.

Прикметними рисами творчості Л.

Костенко є інтелектуалізм, афористич-

ність, глибока філософічність. У її тво-

рах виразно проступає трагедійний

характер світовідчуванняАле найкраще

про поета може сказати його творчість:

Підготувала Леся Мудрі

ЛІНА КОСТЕНКО

w ДО 80-РІЧНОГО ЮВІЛЕЮ ПИСЬМЕННИЦІ

Ліна Костенко


НAШО ТAЛAНТИ

Други рок за шором миклошевска

студентка Универзитета „Лавослав

Ружичка” у Вуковаре Оля Мудри до-

стала награду.

Каждого року штредком децембра ме-шаца на основи просека оценох и поло-жених испитох прочелнїки напрямох начолє зоз деканом додзелюю припоз-наня найлєпшим студентом за каждинапрям. Порядна студентка другогороку Управного студия Оля Мудри по-медзи 20 своїх колеґох преглашена занайлєпшу, а припознанє єй уручелдекан Антун Пинтарич. Так пред Олюище єден рок студия и кед то закончидостава назву першоступнїка права.Жаданє єй же би студиї предлужела,ище два роки, у Осєку на Правним фа-култету, а познаваюци Ольову витирва-лосц прешвечени зме же ше єй то ипоспиши.Же би зме Олю упознали дакус лєпшеврацме ше даскельо роки назад. Ищеяк школярка Основней школи у Чаков-цох Оля ше визначовала зоз своїм ус-пихом и на закладаню цо и потвердзенезоз забераньом другого места на лите-ратурним конкурсу „Любим Горватску”школского 2002/2003. року, кед булашколярка осмей класи. Описуюци пре-буванє на лєтованю и пендранє на верхбрега як кед би уж теди предвидзеласвой животни циль:-„Попатрела сом спрам верха високогобрега и теди сом ище баржей почув-ствовала же ше го мушим домогнуц.Було то вельке виволанє як даяки про-блем, хтори мам зоз вельким трудом инапруженями ришиц же бим ше чув-ствовала лєпша. Було то спознанєкотре ми оплеменьовало живот.”После законченей штреднєй управнейшколи, напрям правни референт, Оляодлучела свойо образованє дзвигнуц нависши уровень, уписала ше на Универ-зитет „Лавослав Ружичка”, а з оглядомже то нє було так давно тих ше першихкрочайох добре здогадує:-„Нє жадала сом остац на уровнюштредньошколского образованя, а кедуж можлївосци допущовали уписаласом ше на спомнути Универзитет. Зозтим сом сцела заокружиц свой процесусовершованя, прешириц теоре

Documents

Нова Думка...ćirilice, često prilagođena originalnom izgovoru s ukrajinskog jezika ili pret-hodno korištenim hrvatskim nazivima ukrajinskih gradova, rijeka i pojedinih