Редколегія - libs.ubs.edu.ualibs.ubs.edu.ua/materials/36-sered.pdfі любові, з почуттям радості за те, що вдалося зробити за рік,

Нарешті в наші двері стукають свята!!!Цей рік, попри труднощі, був дуже продуктивним. Переко-

найтеся в цьому, прочитавши «ТОП-10 подій в УБС у 2012 році».Тепер час відпочити і підзарядитися енергією для нових звер-

шень. Щоб почерпнути натхнення, пропонуємо зануритись у мудрість Івана-Павла ІІ, для роздумів – прочитати матеріал про містику в сучасному житті, для інтелектуального відпочинку рекомендуємо найпопулярніші у світі настільні ігри, задля здій-снення добрих справ закликаємо підтримати VII Аукціон надій.

А який же Новий рік без подарунків? Ексклюзивно – спец-репортаж про новорічні корпоративи в УБС і рецепти вдалого святкування від наших колег.

Дякуємо всім, хто був із нами цього року, підтримував, співпрацював, став героями наших публікацій, наповнював видання тими матеріалами, які програмували читачів на успіх, розширю-вали світогляд, популяризували холодний розум і гаряче серце.

Кажуть: як зустрінеш Новий рік, так його і проживеш. Ми щиро бажаємо Вам зустріти 2013-й в атмосфері сімейного щастя і любові, з почуттям радості за те, що вдалося зробити за рік, що минає, і з приємним передчуттям того, що очікує в майбутньо-му. А 2013-й обіцяє бути надзвичайно цікавим і багатим на події, адже біля керма нашого Університету – знову сповнена ідей та енергії Тамара Смовженко; спільно ми реалізовуватимемо масш-табний проект фінансової грамотності для сиріт України; свят-куватимемо черговий ювілей ЧІБС; будуватимемо новий корпус Університету у столиці і здійснюватимемо ще безліч потрібних справ, переконуючи світ, що для нас немає нічого неможливого.

Ми бажаємо всім читачам «Золотого резерву» радісно зустрі-ти Новий рік, а після нього і Різдво Христове, відкривши своє серце для нового, для знань і досягнень. ■

З Новим роком!Христос Рождається!

Редакція журналу «Золотий резерв»

Вступне слово 3«Золотий РеЗеРв» № 35, 2012

№ 9 (36), 2012

Редколегія:

Ректор Університету банківської справи Національного банку України (м. Київ) – Тамара Смовженко Перший проректор УБС НБУ – Олександр Бровар Проректор УБС НБУ – Олександр Барановський Проректор УБС НБУ – Григорій Хоружий Проректор УБС НБУ – Анжела Кузнєцова Проректор УБС НБУ – Ірина Кравченко Проректор УБС НБУ – Дмитро Коваль Директор Черкаського інституту банківської справи УБС НБУ – Микола Дмитренко Директор Львівського інституту банківської справи УБС НБУ – Микола Вознюк Директор Харківського інституту банківської справи УБС НБУ – Олександр Тридід Директор Інституту магістерської та післядипломної освіти УБС НБУ – Тетяна ГірченкоКоординатори проекту, підбір матеріалів: Наталія Кузьма, Уляна Сурмай, Вікторія Гнип

Літературний редактор: Наталія Тенор

Дизайн і верстка: Олег Пеленичка

Фото на обкладинці: Сергій Смірнов

Засновник і видавець: Університет банківської справи Національного банку України (м. Київ) 04070, м. Київ, вул. Андріївська ,1 www.ubs.gov.ua

Свідоцтво про реєстрацію: КВ №13136-2020Р від 23.09.2007 Видано Міністерством юстиції України

Редакція «Золотого резерву»: 79000 , м. Львів, вул. Коперника, 14 [email protected]

Передплатний індекс – 99425Ціна передплати – 36,26 грн за номер

Журнал виходить 9 разів на рік

Друк ТОВ «НВП ПОЛІГРАФСЕРВІС»04053, м. Київ, вул. Ю. Коцюбинського, 4, к. 25Свідоцтво суб’єкта видавничої справи, серія ДК № 3751 від 01.04.2010

Передрук будь-яких текстових матеріалів, опублікованих у журналі, можливий лише за умови обов’язкового посилання на оригінал

Засновано у 2007 році

© Університет банківської справи Національного банку України (м. Київ), 2012

читачі! Дорогі

Уже традиційно напередодні Міжнародного дня студента в ліБС відзначили день кібернетика. Цьогоріч організаторами події стали група 401-ек і її куратор Павло ткаченко.

Як розповів староста четвертокурс-ників Юрій Смолинець, родзинкою цьогорічного святкування став квест містом, який складався із семи етапів. На кожному з них на студентів чекали неординарні завдання, розгадати які могли лише найспритніші. Перемож-цями стали ті, хто найшвидше зміг розшифрувати головний секретний код.

Завдання були дуже веселі, каже Юра, іноді треба було заспівати, та ще й так, щоб перехожі пожертвували за це 10 гривень, на наступному етапі – купити на ці гроші кульки і роздати ді-тям, згодом – зібрати клавіа туру тощо.

Головним кодом змагань стало за-прошення на святкування, і перши-ми його розгадали учасники з групи 301-ЕК.

Під час урочистої частини всі курси спеціальності «ЕК» представили свої відеороботи про життя студентів-кі-бернетиків, а на гостей чекали конкур-си із солодкими призами. ■

Ольга Клименко

День кібернетика

делегація студентів та аспірантів УБС НБУ й УАБС НБУ (м. Суми) взяла участь у Міжнародному тижні в м. гахенбург, Німеччина.

Окрім українців, учас-никами заходу стали студенти Поліського на-ціонального університету (м. Пінськ, Білорусь).

Приймала гостей вко-тре Вища школа Універ-ситету прикладних наук Федерального банку Ні-меччини. Щодня студен-ти слухали лекції англій-ською мовою в рамках теми «From financial crisistothe Eurocrises – causes, course and consequences», які проводили ректор Універ-ситету прикладних наук Еріх Келлер і професор Олівер Крузе. Останньою лекцією курсу стала роз-повідь завідувача сектору міжнародних зв’язків УБС Віталія Джулая і представ-ника УАБС Богдана Сюр-кала про банківську сис-

тему України. Обмінятися досвідом з німецькими ко-легами приїхала також директор ІМПО Тетяна Гірченко.

Окрім цікавого дозвілля в Гахенбурзі, студенти всти-гли відвідати з екскурсіями міста Кобленц, Франкфурт-на-Майні, Лімбург і Кельн. Зокрема, у Франкфурті, фінансовій столиці Євросо-

юзу, вони відвідали Музей грошей та побували на офі-ційному обіді в Бундесбан-ку за участю представників відділу технічного співро-бітництва.

Програма завершила-ся свят ковою вечерею в Гахенбурзькому замку та врученням сертифікатів про проходження курсу лекцій. ■

Ректором Університету банківської справи Національного банку України (м. київ) стала доктор економічних наук, професор тамара Смовженко. Про це йдеться в наказі НБУ № 2597-к від 14 грудня, підписаному головою НБУ Сергієм Арбузовим. Перед тим за обрання тамари Смовженко ректором проголосували делегати конференції трудового колективу.

Тамара Смовженко працює в системі Національного банку України вже близько 20 років і за цей час реалізувала багато успішних і визнаних на різних рівнях держави проектів, таких як створення комплексів «Західбанкосвіта», «Економосвіта», членство Університету в Глобальному договорі ООН, при-єднання вишу до Великої хартії університетів, ініціювання та впровадження проекту «Фінансова грамотність», створення самого Університету тощо. Свого часу Тамара Смовженко очо-лювала Львівський інститут банківської справи НБУ (на посаді директора, реорганізувала його від технікуму до інституту), а з 2006-го до 2011 року працювала ректором Університету бан-ківської справи НБУ. Останній рік професор обіймала посаду радника ректора. ■

Міжнародний тиждень у Гахенбурзі

Тамара Смовженко – ректор УБС НБУ

«Золотий РеЗеРв» № 36, 2012

Країна УБС4

О світньо-практична програма

триває 10 місяців. Створена для молодих людей віком від 18 до 25 років, які живуть у Черкаській, Харківській, Донецькій, За-порізькій, Рівненській, Волинській, За-карпатській, Львівській і Хмельницькій областях або в АР Крим та хочуть зміни-ти своє оточення на краще.

Учасники програми отримують теоре-тичну та практичну підтримку в реаліза-ції власної ідеї, яка включає в себе цикл із трьох спеціалізованих семінарів-тренін-гів, усебічного супроводу кожного про-екту персональним куратором, індивіду-ально організованого навчання та обміну досвідом з молоддю з різних регіонів.

«Ми за чисте місто!» став першим со-ціальним проектом Володимира Крижа-нівського. Місце проведення – рідний Новий Розділ. Ідея екологічного проекту полягала у прибиранні міського озера та

Усі – в Майстерню громадської активності!

проведенні конкурсу дитячих малюнків. До проекту залучили мешканців різних вікових категорій. На радість студенту, новороздільчани виявили активну гро-мадянську позицію і спільними зусилля-ми зробили улюблене місце відпочинку чистішим і кращим. Участь у прибиран-ні брали як команда організаторів, так і звичайні мешканці, які часто супрово-джували прибирання словами «Як не ми, то хто?». На думку молодого активіста, важливо, що громадяни з власної волі до-лучилися до проекту, адже хочуть жити в чистому місті. Паралельно з прибиран-ням діти демонстрували свою творчість у конкурсі малюнків на екологічну темати-ку. Приємним сюрпризом для всіх було те, що кожен, хто взяв участь у проекті, отримав грамоту зі званням «Почесний мешканець Нового Роздолу» за актив-ність у громадському житті міста. Кіль-

кість грамот лімітована – їх отримала лише сотня найкращих.

На думку Володимира Крижанівсько-го, Майстерня вчить робити суспільно корисні речі. Ті, хто йде на навчання, вже мають багато ідей, але не знають, як їх реалізувати. Та за допомогою семінарів і тренінгів ідеї перетворюються на реаль-ність. «Так було і зі мною, – зізнається хлопець. – Я завжди хотів займатися гро-мадською роботою, але не знав, із чого почати, не мав досвіду». Відтепер Воло-димир переконаний, що добробут країни залежить від добробуту громади, тому спочатку треба навести лад у своїй голо-ві, у своєму домі, щоб потім не жалітися на владу, на країну, мовляв, вони для тебе нічого не роблять. Спочатку треба поста-вити собі питання: «А що ти зробив для своєї країни?» ■

Підготувала Христина Гнатик

«як змінити власне оточення на краще і реалізувати геніальні та дещо божевільні ідеї для свого навчального закладу, району, міста або навіть усієї країни?», «Чи я толерантний/а до світогляду та поведінки навколишніх людей?», «Чи є люди з поглядами, схожими на мої, і як знайти таких однодумців?» – уже п’ятий рік поспіль Майстерня громадської активності допомагає знайти відповіді на ці питання активним молодим людям з відкритим критичним поглядом на суспільство та щирим бажанням сприяти конкретним змінам на краще у своєму оточенні. Майстерня стала ефективним провідником для більш ніж 90 перших суспільних молодіжних проектів від зародження ідей до реального їх втілення в життя, що дозволило хлопцям і дівчатам як розвивати власні вміння, навички й таланти, так і відповідально ставитись до суспільних процесів навколо них. організатори Майстерні переконують, що кожного вчать перетворювати візії на дії, а ідеї – на компетенції.

Майстерня кожного вчить перетворювати візії

на дії, а ідеї – на компетенції.


Країна УБС 55

Вивчення англійської: експрес-метод від ЧІБС

Недаремно кажуть, що найкраще вивчиш мову та зрозумієш країну, побувавши в ній. На жаль, не всі студенти можуть собі це до-зволити. Окрім, звичайно, майбутніх банкірів із Черкаського інституту банківської справи. Відчути адреналін Геловіну, посмакувати ін-дичкою у День подяки чи побувати на англо-мовній виставі за творами Діккенса – все це вже звично для черкащан.

Н а кафедрі соціально-гумані-

тарних дисциплін ЧІБС уже стало тра-дицією проводити заходи, які в невиму-шеній і цікавій формі знайомлять молодь із культурою, історією, особливостями життя англомовних країн. І як свідчить практика, такі заходи стають дуже ефек-тивними у вивченні англійської.

Геловін по-черкаськиЦікаві лекції, чудернацькі гарбузи,

неординарні стінгазети – все це нагадує студентам про традицію святкування загадкового Геловіну. Цими днями мож-на дізнатись чимало невідомих фактів про історію та походження цього свята. Зокрема, мало кому відомо, що святку-вання Геловіну – це не американська ідея. Насправді корені цього дійства – ще в кельтських часах, а це небагато-немало – 2000 років тому. Древні язич-ники вірили, що з настанням зими, а Новий рік вони святкували 1 листопада, на землю спускаються привиди та духи померлих, щоб знайти собі тіло, воло-дарем якого можна стати на наступний рік. Саме тому люди цього дня вдягали моторошний одяг, аби відлякувати не-прошених гостей.



На початку листопада, коли в усіх ан-гломовних країнах святкують Геловін, студенти взяли на себе просвітницьку мі-сію і розповіли безліч цікавинок про свя-то, його походження, традиції – сьогодні цього дня відзначають День усіх святих Католицької церкви.

Студенти, яким пощастило побувати на невеличкій лекції юних «просвітите-лів», мали змогу взяти участь у лекції та навіть поласувати солодощами.

День подякиНапередодні найпопулярнішого свята

Америки черкаські студенти дізналися про те, що це не лише гарбузовий пиріг, запечена індичка та масштабні паради, як думає більшість. Насправді цей день має споконвічні традиції.

День подяки відзначають у колі рід-них і близьких людей, обов’язково від-відуючи церкву та радуючи один одного теплими словами. Цього дня кожен нама-гається щось пожертвувати нужденним, подякувати Богу за те, що має, і сказати «спасибі» ближнім.

За підтримки кафедри соціально-гу-манітарних дисциплін у ЧІБС провели конкурси англійською мовою, які, зокре-ма, визначили найкраще есе про значен-ня родини, а також майстерні акровірші до слова «дякую», а найактивніші першо-курсники провели лекції-інтерактиви.

Говорити по-європейськи – легко!

Уже третій рік поспіль на початку грудня в Черкаському інституті відзна-

чають Дні європейських мов. Розпочина-ється захід ще при вході в хол інституту привітаннями, інтерв’ю та тематичним опитуванням щодо знань іноземних мов. Студентів і викладачів заохочують до спілкування англійською, німецькою та французькою мовами протягом дня. Тут можна послухати й інформативні аудіолекції про країни Європи та ознайо-митися з деякими їхніми характерними особливостями, поданими на інформа-ційному стенді. Цього ж тижня прово-диться інститутська олімпіада з інозем-ної мови, переможці якої отримують дипломи на урочистому святкуванні Дня європейських мов.

Проте основне дійство розгортаєть-ся в актовому залі. Тут відбуваються тематичні вікторини, конкурси, вико-

нують пісні та танці, які репрезенту-ють різні європейські культури. Окрім цього, для глядачів проводять екскурс різними європейськими країнами, що дає змогу поринути в їхню історію та культуру. Цього року плануються пре-зентації Шотландії, Бельгії, Франції та балканських країн. Свято завершує гімн студентів «Гаудеамус» у виконанні всіх присутніх.

У черкаському освітньому «меню» ще багато різноманітних креативних пропо-зицій, кожному до смаку. Головне, вва-жають у навчальному закладі, навчання повинно бути цікавим та різноманітним, тоді і результат буде найкращим! ■

Анатолій Горбівненко,Вікторія Богун



квест для першокурсників організувала студент-ська рада ліБС за підтримки студентської проф-спілки. Серед завдань – рівняння, ребуси, фото-загадки. Усе – за обмежений час і в умовах швидкого пересування третім корпусом. Автори завдань – активісти студентської ради олена лашкевич, володимир Романиця, Андріана Беля, любомир Федоришин, Назарій ортинський і Марія Петрушко.

Захід відбувався під час великої перерви, тож часу було об-маль. Перемогу здобула група 105-ФК. Із невеличким відри-вом друге місце посіла група 101-УП, третє – група 101-ЕК, і четверте – 104-ФК. Усіх учасників нагородили символічними медалями.

За словами заступника директора з виховної роботи Ірини Жеребило, метою квесту було ознайомити першокурсників з особливостями вишу, його історією, принципами побудови на-вчально-виховного процесу, діяльністю самоврядування, а та-кож мотивувати студентів до саморозвитку і пізнання. ■

Квест для першокурсників

Марта, 104-Фк:– Коли всі зібралися – провели жеребкування. Ми дістали свій «щасливий» номер «1» (на конкурсі «Будьмо знайомі!» наша група теж виступала першою). Потім нам дали перше завдання. Кожне наступне ми отримували тоді, коли розв’язували попереднє.Найбільше мені сподобався пошук книги в бібліотеці. Це завдання було цікавим тому, що серед кількох десятків книг ми якнайшвид-ше мусили знайти свою – «Наукознавство».Як на мене, квест був дуже цікавим. Але одне завдання – знайти місце, яке зображене на фото – було важкуватим, оскільки ми ще не зовсім знаємо навчальний корпус. Це завдання забрало в нас багато часу. Хоч ми і не прийшли до фінішу першими, та не занепали духом, бо попереду на нас чекає ще багато перемог.

Анастасія, 105-Фк:– Квест був дуже цікавим. Особливо сподобався підбір конкурсних завдань. У нас завдання були під номером «4».Найважчим було останнє, вирішальне питання: «Якого кольору була перша людина?». Правильна відповідь – червона. Ми цього не знали, але після обговорення вирішили, що це найкращий варіант. Тому дуже зраділи, коли почули, що ім’я Адам у перекладі означає «червона глина». Я, звичайно, задоволена тим, що ми впоралися і не підвели групу. Нагорода була смачною – коробка цукерок, яку ми розділили між усіма.

Коментарі:

Країна УБС8«Золотий РеЗеРв» № 36, 2012

Опісля учасники заходу вирушили з першої столиці України до села Сковоро-динівка (у минулому – с. Іванівка), де по-мер філософ-мандрівник. Там студентів очікували екскурсія Національним літе-ратурно-меморіальним музеєм і квест «Слідами Г.С. Сковороди».

Цікаві факти і думки із цьогорічних читань:

– Григорій Сковорода, на відміну від багатьох мудреців, не протиставляє душу і тіло, усвідомлюючи, що людина – їх гармонійне поєднання. Часто він при-

рівнює властивості душі до функцій тіла: «обов’язково і саме щоденно підкидай у душу, як у шлунок, слово або вислів».

– Сковорода про спілкування з різними людьми та про фізіологію: «Їжа добра, але що з того, якщо вона не подобається тво-єму шлунку».

– Сковорода про психологічний вплив оточення: «Дуже важливе значення має, з ким щоденно спілкуєшся і кого слухаєш. Бо поки ми слухаємо, ми їх дух в себе вбираємо».

– Коли треба було в ті часи (кінець XVIII ст.) знайти в Україні ідейну, чесну та

Сковородинівські читання-2: Харків приймає гостей

три дні у Харкові студентський актив чотирьох інститутів Університету банківської справи НБУ пізнавав мудрість найвідомішого українського філософа григорія Сковороди. Цього року читання в честь нього особливі, адже мислитель народився 290 років тому. Молодь ушанувала це покладанням квітів до пам’ятника Сковороді біля Свято-Покровського монастиря.

чисту людину, шукали її між «сковоро-динцями», тобто учнями цього чудного чоловіка та прихильниками його науки.

– Під час викладацької діяльності Григорій Сковорода оцінював знання спудеїв за власною шкалою. Вона скла-далася з більш ніж 20 оцінок, серед яких такі, як «не годен», «годен», «не понят», «туповат», «остр», «весьма остр».

– На честь філософа названо астеро-їд – 2431 Сковорода. ■

Ольга Клименко

Країна УБС 9«Золотий РеЗеРв» № 36, 2012

Щороку конкурс «Таланти твої, першо-курснику!» намагається відшукати серед новоявленого студентства співаків, танцю-ристів, музикантів, акторів… Словом, усіх, кого навідує Муза. А найголовніша мета – звичайно ж, познайомити та здружити всіх новачків інституту.

Авторитетне журі обрало з-поміж конкурсантів найталановитіших у різно-манітних категоріях. Зокрема, «Найкра-щий вокальний номер» запропонувала Юлія Щербак – це була пісня «Мамо»

(група ФБС 1-12), за найкращий хорео-графічний номер – танець «На морських просторах», який виконав Влад Карма-зін, – відзначено групу ФБС 2-12.

У номінації «Найкращий студентський театр» перемогла група ФБС 1-12 з мініа-тюрою «Олімп». У цій номінації також ви-ступили групи: ФК 1-12 («Випадок на пере-хресті»), ФБС 4-12 («Студент на екзамені»), БОА 1-12 («Два веселих гуси»), БОА 2-12 («Страшний сон Ольги Герасим’юк») і ФК 2-12 («Екзамен з філософії»).

У номінації «Найкращий оригіналь-ний номер» відзначено Віку Милаш (ФБС 3-12) з інструментальним твором «Пісня душі», виконаним на бандурі.

А підбивши підсумки, журі визнало найталановитішою групу БОА 1-12, яку й вітаємо з перемогою!

І найцінніше те, що, незважаючи на зниження температури та короткочасні дощі, концерт приніс у серця глядачів те-пло та добрий настрій! ■

Черкаси

У Черкасах найталановитіші – з БоА-112!



Уже традиційно у ЛІБС УБС НБУ вечір знайомств з першо-курсниками «Будьмо знайомі!» перетворюється на справжнє свято гарного настрою.

Організаторами цьогорічного конкурсу стали переможці ми-нулорічного сезону – група 206-ФК і Молодіжний центр. Cвої виступи представили всі вісім груп студентів першого курсу.Результати цьогорічного шоу-марафону:І місце – 105-ФК (куратор Н. Д. Красюк);ІІ місце – 101-ОА (куратор І. Р. Вагнер);ІІІ місце – 104-ФК (куратор О. Я. Стахів).

Переможці в номінаціях:Найдрайвовіша група – 101-ФКс (куратор С. Б. Копитко);Найдружніша група – 101-УП (куратор У. Є. Гузар);Найспівочіша група – 102-ФК (куратор Н. В. Тувакова);Найтанцювальніша група – 101-ЕК (куратор Н. О. Мельник);Найкумедніша група – 103-ФК (куратор Г. І. Берегова).

Групи, що посіли призові місця, отримали в подарунок свят-кові торти, а група-переможець – ще й додатковий сюрприз від кредитної спілки «Галичина» – квитки до аквапарку «Пляж»! ■

Цьогорічний конкурс першокурсни-ків «Осінній зорепад» не мав дефіциту учасників. Охочих представити свої та-ланти на огляд авторитетного журі ви-явилося чимало.

«Зорепад 2012» вимагав від новач-ків креативності та непередбачуваності, творчості та наполегливості, завзяття та сумління, адже на кожну групу чекало чимало випробувань: конкурс вокалу, хореографії, а також презентація групи у вигляді відеоробіт.

Першим етапом програми стала номінація «Презентація групи». Пере-могу в ній виборола група 13ОА, яка презентувала усі свої вміння у форматі

гри КВК. Тут були і кулінарні студент-ські шедеври, і вокальні імпровізації у душі, й екстремальна підготовка до першої у житті сесії… Словом, хлопці й дівчата зуміли запалити своїми емо-ціями всю аудиторію, а тому й стали найкращими.

«Бронзу» виборола група 15ФК, «срі-бло» присудили 12ФК за їхні «Типові іс-торії типового студента абсолютно нети-пової групи».

Наступним на розсуд журі подали вокальний коктейль. Студенти 12ФК стверджували: «Надія є!», 13ФК про-славили «Час добра», 14ФК зворуши-ли глядачів легендарною «Тече вода»,

а 16ОА нагадали всім про справжню «Осень».

На феєрію танцю перетворили першо-курсники презентацію хореографічних номерів.

По закінченні конкурсної програми свій майстер-клас новачкам показали професіонали – «Комільфо», вокальний ансамбль «Мелос», хореографічний ан-самбль «Контрасти». І, звичайно, на за-вершення справжнім вибухом емоцій стало оголошення переможців.

Голова журі Аркадій Помазан під бурхливі оплески назвав найкращу групу першокурсників. Отже, перемогла група 16ОА! Вітаємо! ■

Харків

«осінній зорепад» став переможним для групи 16 ОА!

Львів

«Будьмо знайомі!» – впевнено сказали у 105-ФК!



Усьоме почалася масштабна студентська благодійна акція Університету банківської справи НБУ «Аукціон надій». Уперше у столиці її проводить Інститут магістерської та післядипломної освіти УБС НБУ.

М ета заходу, що проходитиме під гаслом «Фінан-

сово грамотна молодь – майбутнє України!», – допомогти ді-тям-сиротам отримати елементарні знання про фінанси.

Партнери акції: Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України та Проект Агентства США з міжнародного розвитку «Розвиток фінансового сектору» (FINREP).

За словами банківських експертів, фінансова грамотність – це питання власної національної безпеки. Тисячі українців щороку стають жертвами шахраїв через непоінформованість, далі вкладають гроші у фінансові піраміди, не вміють ефектив-но користуватися власними ресурсами для збагачення. Даючи людям фінансові знання, можна забезпечити їх ключами до за-можного життя та захистити їхні права. Особливо це важливо для тих, хто зростає без батьків. VII Аукціон надій здатен кар-динально змінити ситуацію в Україні не лише на фінансовому ринку, а й у соціальній галузі, переконані спеціалісти.

На зібрані під час Аукціону кошти видадуть комплекти під-ручників і робочих зошитів із дисципліни «Фінансова грамот-ність» для учнів 10-х класів шкіл-інтернатів і сиротинців, яких в Україні є 321 і в яких навчаються понад 10 тисяч осіб. Ко-лектив Університету проведе відкриті лекції – вступ до курсу «Фінансова грамотність» – і передасть комплекти навчально-методичної літератури.

Організатори сподіваються, що найбільше коштів удасться виручити від продажу квитків на виставу «Містер Х», що відбу-деться 27 грудня о 18 годині у приміщенні Київського національ-

«Фінансово грамотна молодь – майбутнє України!»

СтартувавVII Аукціон надій:

ного академічного театру оперети і збере учасників Аукціону. У холі театру пройдуть тихий аукціон і безпрограшна лотерея.

Окрім цього, кожен охочий зможе пожертвувати кошти.

Студентський профспілковий комітет Львівського банківського інститутуЛьвівське обласне управління АТ «Ощадбанк»ЄДРПОУ 20805384МФО 325796Рахунок 26002300205785Призначення платежу – благодійний внесок на VII Аукціон надій

Нагадаємо, що Аукціон надій за шість років існування зі-

брав рекордну для таких заходів в Україні суму – близько 1,2 млн грн – і реалізував шість вагомих добрих справ, серед яких: відновлення дерев’яної церкви в селі Кути на Львівщині; відкриття реабілітаційного кабінету в Харківському обласно-му спеціальному загальноосвітньому навчально-виховному закладі для дітей з вадами слуху; облаштування першого в Україні Центру соціокультурної реабілітації незрячих у Львові; очищення русла ріки Вільшанка на Черкащині.

Минулоріч проект переміг у номінації «Благодійник року – Громада, колектив та неформалізована група» V Національно-го конкурсу «Благодійник року – 2011». ■

Підготувала Наталія Кузьма


Студентські проекти12

ольга лактіонова, голова студентської дорадчої ради ІМПО УБС НБУ:

– Наш VII Аукціон надій має незвичайну тему, але дуже важливу для розвитку суспільства. Видання підручни-ків із фінансової грамотності для дітей-сиріт – це ще один крок до нового майбутнього. Ми живемо у складні часи, заробляти гроші – нелегка справа для багатьох. Але є батьки, які порадять нам, як правильно скорис-татися фінансами. Тимчасом не всім пощастило мати сім’ю. Тому наше з Вами завдання – допомогти дітям із притулків знайти своє місце. Важливо, щоб уже змалечку вони розуміли, як раціонально використовувати гроші, куди вкладати зароблене, а з чим краще не мати справи. Хотілося б, щоб такі діти були краще фінансо-во освіченими, адже в майбутньому це напевне стане їм у нагоді.Мета VII Аукціону надій – посприяти сиротам в опануванні практичними аспектами фінансового плануван-ня, управлінні власними фінансами та відповідальній поведінці як споживача фінансових послуг. Хотілося б наголосити, що підвищення рівня фінансової грамотності дітей-сиріт важливе для ефективного розвитку грошово-кредитного ринку, стабільності банківської системи та безперебійної роботи банків, для побудови міцного фундаменту довіри споживачів до фінансової системи. Ми вважаємо, що в сучасному складному світі фінансова грамотність є життєво необхідною навичкою, яка дозволить користуватися перевагами фінансових ринків, захищати себе від фінансових ризиків і сприятиме добробуту в Україні. А також ми переконані, що VII Аукціон надій допоможе цим діткам у майбутньому склас-ти конкуренцію на ринку праці. Те, що сьогодні напрацьовано, відповідає ще одній нашій позиції – активне вивчення того, що відбувається у світі. Хочемо ми того чи ні, але технології створюють єдиний освітній про-стір, і ми повинні допомогти вихованцям дитячих будинків увійти в нього на рівні з іншими.

Коментарі:

Про фінансову грамотність

Мар’яна оліярник, заступник директора Червоноградської школи-інтернату: – Фінансова грамотність старшокласників інтернатів є дуже актуальною. У своїй практиці стикалася з про-блемою, що часто випускники нашого закладу брали непосильні для погашення кредити. Їх починали роз-шукувати правоохоронні органи. Так один хибний крок уже із самого початку повертає життя цих дітей на погану стежку. А ще наші випускники виходять у вільний світ з невеликим стартовим капіталом і абсолютно не знають, як мудро розпоряджатися грішми.

Через історичні причини українці довго не мали можливості розпоряджатися своїми грошима інакше, як витрачати на насущні потреби, складати під матрацом чи на «книжці». Протягом тривалого періоду в країні були лиш один банк і одна страхова компанія.

Часто на побутовому рівні під фінансовою грамотністю розуміють нагляд за витратами. Насправді це поняття включає повне управління фінансами, контроль усіх видів доходів, довготермінове стратегічне планування, вміння інвестувати, відрізняти заманливі пропозиції про отримання швидких і фантастичних дивідендів від фінансових операцій, що в перспективі можуть дати нехай і невеликий, але реальний дохід.

Фінансова грамотність має певну мету – управління сімейними, особистими активами, вміння їх зберігати та примножувати. Активи мають не лише грошову форму, вони представлені рухомим і нерухомим майном, інтелектуальним капіталом.

Фінансова грамотність – ключовий показник розвитку суспільства, а не лише особиста справа кожного.

Фінансова грамотність – це здатність відповідати за свої рішення.

Якщо людина ухвалює хибні фінансові рішення, її довіра до фінансових інститутів падає.

Дані демонструють, що коли йдеться про фінансові послуги, а не про звичайні товари, споживачам не вистачає компетенції, вони не знають, де в доступній формі отримати достовірну інформацію.

Згідно з дослідженнями, більш ніж 20% українців, звертаючись по фінансові послуги, не читають контракту або не до кінця розуміють його зміст, але все одно підписують; 14% дорослого населення не вміють користуватися платіжними терміналами; інвестувати свої кошти в акції, облігації й інші фінансові інструменти сьогодні можуть лише 2% українців.

Споживання стає нині поганою залежністю. Натиск реклами непотрібних речей дужчає. Потрібно навчати не лише витрачати, а й економити.


Студентські проекти 13

досягненьРік, що минає, був щедрим на події в нашому Університеті: міжнародні та всеукраїнські конференції, закордонні зустрічі, наукові семінари, перемоги на олімпіадах, засідання Дискусійного і Філософсько-економічного клубів, студентські читання, нагороди та визнання – усього й не перелічиш. Утім, ми уклали десятку найвагоміших, на думку «Золотого резерву».

1. Університет банківської справи НБУ визнано найкращим економічним ВНЗ України.

Виш посів І місце у групі ВНЗ «Еконо-міка, фінанси, управління, підприємни-цтво» рейтингу Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОНмолодь-спорту України; отримав нагороду «Лідер освіти – 2012 в напрямі вищої освіти» за багаторічну інноваційну педагогічну діяльність із модернізації освіти в Україні на ХV Юві-лейній міжнародній виставці навчальних закладів; став лауреатом ІІ Всеукраїнського кон-курсу «Кращий вищий навчальний за-клад із підготовки та перепідготовки фахівців банківсько-фінансової сфери – 2012» за версією журналу «Банкіръ» у номінації «Кращий вищий навчальний заклад – 2012».

2. Престижні перемоги наших студентів.

Соломія Михалик перемогла на Всеукра-їнській студентській олімпіаді зі спеці-альності «Банківська справа».Наталія Ковб зайняла І місце на Міжна-родному мовно-літературному конкурсі

6. Стартував пілотний проект із фінансової грамотності для старшокласників у п’яти містах України, розроблений зусилля-ми USAID FINREP й Університе-ту банківської справи НБУ.

7. У ЧІБС відкрито новий спорткомплекс.

8. Досягнуто домовленості про отримання подвійних дипломів із Краківським економічним університетом й Університетом Міколаса Ромеріса (Литва).

9. УБС НБУ приєднався до недержавного пенсійного фонду Нацбанку.

10. УБС відкрив дві програми МВА.

Дві магістерські програми зі спеціаль-ності «Бізнес-адміністрування» – «Фі-нансово-облікова аналітика» та «Управ-ління банківською безпекою» – цьогоріч відкрито в Інституті магістерської та піс-лядипломної освіти Університету банків-ської справи НБУ. ■

учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка серед ВНЗ ІІ-IV рівнів негуманітарного профілю. Марина Горбатенко з ЧІБС та Оксана Пашова з ХІБС увійшли у трійку призе-рів дев’ятої Всеукраїнської студентської олімпіади, ініціатором якої був ПАТ «Укрсоцбанк», UniCredit Bank. Дівчата посіли ІІ та ІІІ місця в інтелектуальних змаганнях.

3. Відкрито перший в Україні Центр соціокультурної реабілітації для незрячих у Львові – результат VI Аукціону надій.

4. Тамару Смовженко обрано ректором УБС НБУ.

5. Одразу дві нагороди 19 Форуму видавців отримало видавництво Університету банківської справи НБУ:

навчальний посібник «Основи націо-нальної культури» заслуженої худож-ниці України Олександри Теліженко відзначили мале журі конкурсу та пер-сонально президент Форуму Олексан-дра Коваль.

в УБС за рік



7

10

8

6 3

2

5

в УБС за рік



Вища школа економіки і менеджменту (м. Ессен, ФРН)

Обговорення організації навчання сту-дентів Університету банківської справи НБУ за програмою подвійного диплома зі спеціальності МВА «Магістр бізнес-ад-міністрування» у Вищій школі економіки і менеджменту (ВШЕМ, м. Ессен, ФРН) стало основною темою візиту делегації УБС у Німеччину. Перший проректор УБС Олександр Бровар і ректор ВШЕМ Бурґ-хард Гермаєр підписали відповідний мемо-рандум. Вони домовилися, що Університет перекладе свій навчальний план і подасть із коротким змістом тем англійською. Кон-тент кожної дисципліни узгодять згодом, частину з них визнають в Ессені, а решту студенти муситимуть скласти додатково, зокрема в Києві. Вартість навчання ви-значатимуть пропорційно, з урахуванням кількості предметів, які будуть вивчати в Ессені. За умови виконання програми сту-денти Університету отримають німецький диплом МВА.

Водночас керівництво Вищої школи за-пропонувало перейти до навчання німець-ких студентів у Києві за програмою МВА,

Географія отримання подвійного диплома в УБС розширюється

щоб ті здобули український диплом магі-стра. Крім цього, озвучена готовність до навчання в аспірантурі Університету.

У Вищій школі економіки і менеджмен-ту навчаються близько 20 тис. студентів. Її створено Спілками промисловців і підпри-ємців, Торгово-промисловою палатою та великими фірмами Німеччини («Сіменс», «Крупп» тощо) 1993 року. Щоб забезпечи-

ти діяльність, сформовано фонд розвитку, який надає в користування матеріальну базу. Адміністративні витрати покривають коштами, отриманими за надання навчаль-них послуг, здійснення наукових проектів на замовлення промислових підприємств, фірм і банків тощо.

Управління ВНЗ здійснюють ректор, канцлер (адміністративні питання і міжна-


Міжнародна співпраця16

родні зв’язки), 4 проректори (з навчання, іспитів, досліджень, економічної співпраці) і керуючий справами (фінансово-госпо-дарські питання). ВШЕМ має 26 філій (на-вчальних центрів) у багатьох федеральних землях. Проте навчальний заклад планує розширити освітянську мережу, вивести поза межі Німеччини – відкрити дві філії в Китаї й одну в Люксембурзі. У структурі навчального закладу діють 6 факультетів і 4 науково-дослідні інститути (стратегій портфельного інвестування; логістики і менеджменту; персоналу і організації до-сліджень; праці та персоналу).

Слухачі Вищої школи здебільшого поєд-нують працю з навчанням, яке відбуваєть-ся наприкінці тижня та у вихідні, за такими спеціальностями:

бакалаврат – бізнес-адміністрування, міжнародний менеджмент, податкове пра-во, банківська справа і фінанси, менедж-мент охорони здоров’я і соціальної сфери, інженерна справа, економічне право, еко-номічна інформатика, автоматизація;

магістратура – менеджмент, інфор-маційні технології бізнесу, тренінг, кор-поративна комунікація, фінанси і облік, менеджмент гуманітарних ресурсів, ІТ-менеджмент, логістика, менеджмент прода-жів, менеджмент технологій та інновацій, економічна психологія, бізнес-адміністру-вання, право (злиття та поглинання), інже-нерна справа і машинобудування.

Розгалужена структура ВШЕМ зумов-лює високий рівень централізації управ-ління всіма філіями, що забезпечують відповідні структурні підрозділи в Ессені: навчальний відділ організовує навчальний процес і розробляє нові навчальні дисци-пліни, змінює наявні курси; науковий від-діл координує дослідження; відділ іспитів планує і контролює всі екзамени, заліки та контрольні тести у філіях; такі повнова-ження має і відділ розкладів, який планує всі заняття та контролює їх проведення, а також розсилає розклад викладачам і сту-дентам; відділ роботи зі студентами здійс-нює зарахування і відрахування студентів, переведення з курсу на курс, розсилає роз-клад занять студентам, контролює скла-дання всіх іспитів, заліків і тестів; науковий відділ координує дослідження науково-до-слідних інститутів та інших підрозділів і контролює кожного викладача; відділ між-народних зв’язків забезпечує співпрацю з іноземними партнерами; відділ забезпе-

чення якості займається питаннями ліцен-зування і акредитації, контролює якість роботи всіх структурних підрозділів.

Слід зазначити, що Вища школа є чет-вертим вищим навчальним закладом ФРН, який отримав повну акредитацію на 5 ро-ків. Отже, упродовж цього періоду ВНЗ зможе самостійно здійснювати ліцензу-вання нових спеціальностей і навчальних програм.

Особливістю діяльності Вищої школи економіки і менеджменту є передбачене Болонським процесом розмежування ви-кладання, роботи з кафедрами і викла-дачами, навчання студентів, планування навчального процесу, а також організації іспитів і заліків. Професори ВНЗ, у т.ч. про-ректори, проводять заняття не тільки в Ес-сені, а й у філіях. Під час відрядження вони читають відповідний модуль, здійснюють контроль на місцях і тим самим економ-лять кошти.

Католицький університет у Любліні

Можливість запровадження навчання за програмою подвійного диплома вдалось

обговорити і з керівництвом Люблінсько-го католицького університету (ЛКУ). Як повідомила проректор Університету Ан-жела Кузнєцова, під час візиту підписано додаткову угоду про співпрацю з оновле-ним керівництвом польського вишу. Окрім цього, обидва навчальні заклади готові співпрацювати у напрямах семестрового стажування студентів, обміну студент-ськими групами в літніх школах, партнер-ства у грантових програмах. Польська сто-рона зацікавилася співробітництвом над темою природи грошей. У Любліні навіть планують відкрити Музей грошей, і до-свід українців є цінним. Керівництво ЛКУ також запропонувало організувати експо-зицію українських грошей у рамках серії виставок грошей різних держав.

Ректор ЛКУ запросив авторитетних науковців УБС увійти до складу редакції польського корпоративного наукового ви-дання.

За словами Анжели Кузнєцової, цікавою також є пропозиція про дистанційні тре-нінги з польської мови.

Люблінський католицький університет Івана-Павла ІІ – недержавний виш. Має всі права публічного навчального закладу. За-снований 1918 року. ■

Підготувала Наталія Ковтун


Міжнародна співпраця 17


Обличчя УБС18


Обличчя УБС 19

любов…У ньомужила

«Відчиніть двері Христу! Не бійтеся», – ці слова були

головними в житті людини, яка стала Світлом, Любов’ю, Вірою

для мільйонів у всьому світі. Очі цього чоловіка – сповнені

співчуття, ніжності, любові – іскрилися, наче в юнака,

навіть у похилому віці. Лиш починав він промову, як

вщухали суперечки, політики припиняли свої

війни, а в душах людей оселялася віра. Його втрату досі

оплакують вірні, могилу завжди прикрашають квіти, і задовго

до процесу беатифікації він став святим для пастви

на різних континентах. Іван-Павло ІІ…

Фот

о зі

сайт

у w

ww

.radi

owar

szaw

a.co

m.p

l«Золотий РеЗеРв» № 36, 2012

Філософія успіху20

П онтифікат Івана-Павла ІІ

тривав 26 років (третій за тривалістю в історії Церкви), за цей час він побував практично в усіх країнах світу і зустрівся з усіма лідерами, подолав шлях, довжина якого понад утричі перевищує відстань від Землі до Місяця. Канонізував більше святих, ніж усі попередники разом узяті, а його аудієнції відвідали майже 18 міль-йонів католиків і представників інших церков.

1978 року Іван-Павло ІІ (поляк Кароль Юзеф Войтила) став першим Папою-слов’янином. Поставилися до нього спер-шу упереджено. А вже 2005 року чотири мільйони людей приїхали в Рим попро-щатися з найулюбленішим Понтифіком. За цей час Іван-Павло ІІ зумів підкорити серця не лише християн, він став мораль-ним авторитетом для цілого світу.

Замах на життя «Надія містить у собі світло, могутніше від темряви, яка є в наших серцях»

Події 13 травня 1981 року шокували весь світ: у самому серці Ватикану на очах 20 тисяч людей турецький терорист Мехмет Алі Агджа скоїв замах на Велико-го Папу. Повітря здригнулося від трьох пострілів, коли Іван-Павло ІІ простягнув руку до групи дітей – сотні голубів зді-йнялися в повітря. Люди ж зрозуміли, що трапилося, лише коли почули звуки «швидкої». Кілька єпископів вийшли на сцену і сповістили, що на Папу здійснено замах.

Те, що він вижив, було справжнім чу-дом. Професор Кручітті після багатого-динної операції сказав, що 9-міліметро-ва куля прошила тіло неправдоподібно «вдало», оминувши всі життєво важливі органи, немов невидима рука керувала нею; вона пройшла за декілька міліметрів від аорти, ушкодження якої спричиняє миттєву смерть.

«Це було справжнє чудо, і я знаю, кому дякувати за нього. Одна рука направ-ляла пістолет, а інша змінила напрямок кулі», – так прокоментував цей факт сам Іван Павло II.

Він не лише вчив прощати, він про-щав сам. Перше, що зробив Папа після одужання – відвідав Алі Агджу у в’язниці і пробачив убивці, навіть попросив об-легшити вирок. Їхня розмова тривала кілька годин, її зміст і досі залишається таємницею.

Відомо тільки, що терорист тоді дуже здивувався: «Як так сталося, що Ви за-лишилися живі? Це неможливо. Я дуже добре прицілився, знаю, що постріл був смертельним... Але все одно не вбив. Чому? Що це за Фатіма, про яку всі го-ворять?» (Замах стався у «фатімський день» – 13 числа, коли Мати Божа явилася трьом пастушкам у португальській місце-

10 заповідей спокою Івана-Павла ІІ

1. Саме цей день я хочу прожити, не намагаючись одразу вирішити всі життєві проблеми.

2. Саме сьогодні зважатиму на свою поведінку: буду привітним до людей, не буду критикувати, виправляти чи вдосконалювати нікого, окрім себе.

3. Саме сьогодні буду щасливим, усвідомлюючи, що я створений для щастя не тільки у вічності, але й тепер. Є лише один світ.

4. Саме сьогодні підлаштуюся під обставини, не прагнучи, щоби вони підлаштовувалися до моїх бажань.

5. Саме сьогодні відведу кілька хвилин свого часу для читання. Як їжа потрібна тілу, так добра книжка потрібна для духовного життя.

6. Саме сьогодні зроблю якийсь добрий вчинок і нікому про це не скажу.

7. Саме сьогодні зроблю щось, до чого не маю жодного бажання. А коли почуватимусь ображеним, не виявлю цього.

8. Саме цього дня складу собі докладний план. Можливо, не буду ретельно дотримуватися його, але спробую виконати два правила: не поспішатиму і буду рішучим.

9. Саме сьогодні буду сильно вірити – навіть якщо обставини схилятимуть до чогось протилежного. Бог піклується про мене так, ніби на світі більш нікого немає.

10. Саме сьогодні нічого не боятимуся. Особливо не лякатимусь радості та всього, що красиве. Не боятимусь вірити в Добро і за все дякувати. Адже все є Божим даром.

Фото із сайту www.numizmatyczny.pl


Філософія успіху 21

вості Кова да Ірія (округ Фатіма). Замах на Папу був одним із пророцтв у Фатімі).

Два роки тому Алі Агджа вийшов на волю. За інформацією ЗМІ, він побажав переїхати на постійне проживання до Польщі, аби жити на землі Папи та спо-відувати католицизм. Тепер йому пропо-нують мільйони за мемуари та свідчення про ті трагічні події. Щоправда, деякі за-яви колишнього терориста такі дивні (зо-крема, він проголошував себе спасителем світу), що лікарі засумнівалися у його психічній стабільності.

Свого часу адвокати Агджі публічно заявляли, що життю їхнього підзахисно-го загрожує небезпека, оскільки він знає занадто багато про деталі замаху та при-четність до нього спецслужб колишніх соціалістичних країн. Як відомо, у Ра-дянському Союзі боялися Папу. Завдяки його підтримці успішно діяла польська «Солідарність». Іван-Павло ІІ відверто говорив про важливість політичних змін і подолання комунізму. Впродовж 9 днів його візиту в червні 1979 року близько 13 мільйонів поляків вийшли на вулиці привітати Папу, а найважливіше – по-

збулися страху та вголос заговорили про віру, прагнення жити у вільній країні. Він спричинив ментальну революцію у їхній свідомості.

Вплив Івана-Павла ІІ на руйнування комуністичної системи не лише в Поль-щі, а й у всій Східній Європі неможливо переоцінити.

Папа і молодь «Ви є майбутнім світу! Ви є надією Церкви! Ви є моєю надією!»

«Многая літа, многая літа... Тому, влас-не, дощ і падає, щоб діти росли», – ці слова люблячого батька закарбувалися в пам’яті всіх присутніх на зустрічі Папи з молоддю у Львові. Іван-Павло ІІ закін-чував свою промову під акомпанемент літньої зливи та численні скандування «Многая літа». «Не лий, дощу, не лий, тебе тут не треба, іди в ліс і гори, вернися до неба», – заспівав він. Дощ «послухав-ся» – визирнуло сонечко… Це було так просто і так зворушливо, так, як міг зро-бити тільки цей Папа. Звичайне чудо на очах багатотисячної юрби.

Простими, проникливими, а головне – завжди щирими словами звертався він до молоді, яка його любила надзвичайно. Кожен візит в іншу державу планував так, щоб окремо зустрітися з молоддю. Його гумор, уміння цінувати свободу кожно-го, дивуватися талантам і бути на рівних, водночас залишаючись на моральній ви-соті, не могли не підкорити. Він любив казати молодим: «Ви завжди можете бути кращими, ніж про Вас кажуть інші». Без пафосу та зарозумілості він говорив їм про Бога, про спасіння, про важливість віри; відповідав відверто на будь-які за-питання; він тішився їхнім посмішкам і захоплювався сміливістю. «Не бійтеся! Не лякайтеся своєї молодості і глибоко-го прагнення до щастя, правди, краси і справжньої любові! Часом говорять, що суспільство боїться цих потужних праг-нень молоді, що й Ви також лякаєтесь цього. Не бійтеся!» – такі емоційні слова звучали з його вуст на цих зустрічах.

Папа був непримиренним противни-ком абортів, культивував міцні родинні зв’язки і закликав юних бути чистими у своїх помислах і діях. Запровадив Все-світні дні молоді, які, починаючи з Буе-нос-Айреса і закінчуючи Сіднеєм, випле-кали ціле покоління свідомих християн.

«Свобода вимоглива і певним чином коштує більше, ніж неволя. Тому, обійма-ючи Вас як батько, кажу Вам: вибирайте вузьку дорогу – ту дорогу, яку Господь вказує Вам через свої заповіді… Не пере-ходьте від неволі комуністичного режи-му до неволі споживацтва… Без Бога не зможете зробити нічого доброго. З його допомогою, навпаки, Ви зможете сміливо вийти назустріч усім викликам сьогоден-ня… Майбутнє України великою мірою залежить від Вас і від тієї відповідальнос-ті, яку Ви зумієте взяти на себе», – ці сло-

Фото із сайту www.gazetaprawna.pl

Фото із сайту www.gazetaprawna.pl


Філософія успіху22

Вислови Івана-Павла ІІ: Свобода не полягає в тому, що можемо робити усе, що хочемо і коли хочемо. Свобода радше є здатністю відповідально переживати правду про наші стосунки з Богом та іншими людьми.

Кожній людині Христос доручає якесь завдання, яке потрібно виконати у своєму житті.

Тільки Творець людського серця по-справжньому може здійснити його очікування.

Якщо хочеш знайти джерело – маєш йти вгору, проти течії.

Мусите від себе вимагати, навіть якщо інші від Вас не вимагають.

Родина, котра Богом сильна, стає силою людини і всього народу.

Те, що нас єднає, більше від того, що нас ділить.

У Євангелії ми знаходимо всеосяжну і послідовну декларацію прав людини.

Мир не лише найбільший дар Божий, а й проект, у реалізацію якого свій внесок мусить зробити кожен.

Не бійтеся таємничості Бога. Не бійтеся його Любові.

Не досить переступити поріг, треба йти всередину.

Немає миру без справедливості, немає справедливості без прощення.

Скажи мені, яка твоя любов, і я скажу, хто ти.

Молитва може змінити долю світу. Молитва, незалежно від віросповідання, це зв’язок із найвищою силою, яка перевищує межі людських можливостей.

Тільки любов може нівелювати використання однієї особи іншою.

Надія містить у собі світло, могутніше від темряви, яка є в наших серцях.

Візьми своє життя і зроби його шедевром.

Людина велика не тим, чим володіє, а тим, ким є, не тим, що має, а чим ділиться з ближнім.

Чистота серця дана кожній людині. Людина постійно повинна робити зусилля, щоб протидіяти силам зла – тим, що діють і зовні, і зсередини, силам, які хочуть відірвати її від Бога. У серці людини йде постійна боротьба за правду і щастя. Для того, щоб перемогти в цій битві, людина повинна звернутися до Христа. Вийти переможцем може лише той, хто укріплений Його силою...

Не бійтеся Любові, котра ставить людині випробування. Ті випробування (...), власне, можуть зробити Вашу любов справжньою Любов’ю.

Не бійтеся! Виплиньте на глибінь! Відчиніть двері для Ісуса!

Той, хто не любить свою країну, нічого любити не може.

Майбутнє починається сьогодні, а не завтра.

Любов, яка готова навіть віддати життя, ніколи не загине.

ва Івана-Павла ІІ, виголошені 2001 року перед церквою Різдва Богородиці, будуть актуальними завжди.

Любити ближнього «Майте відвагу жити для Любові. Бог – це Любов».

Це був Папа, який будував мости, шу-кав точки дотику між усіма релігіями сві-ту. Він шанобливо ставився до кожного, незважаючи на віросповідання, націо-нальність чи титул. Молився в синагогах, мечетях, протестантських храмах, вів духовні розмови і дружив з Далай-ла-мою ХІV, віддавав шану на могилі Ганді. Візит у меморіал «Яд Вашем» і похід до єрусалимської Стіни плачу були видат-ними жестами примирення з євреями. «Любити ближнього, як самого себе» – цей принцип він утверджував упродовж життя всіма своїми вчинками.

«Протягом усього мого понтифікату (а надто під час моїх пастирських візитів у різні куточки світу) я мав велику радість зустрічатися з представниками інших релігій... Релігія не є і не повинна ста-вати причиною конфліктів, а особливо коли збігаються ідентичності – релігійна, культурна й етнічна. Релігія і мир завжди поруч... Нашим завданням на майбутнє буде навчитися культури діалогу», – ка-зав Іван-Павло ІІ. Для нього визначаль-ною була віра, а не належність до релігії. І він без жодного сумніву зустрічався як з віруючими, так і з невіруючими, аби шу-кати порозуміння.

Іван Павло II – перший в історії като-лицизму найвищий ієрарх, який насмі-лився попросити пробачення за помил-ки, допущені Церквою за її багатовікову історію. Вустами Папи Святий престол уперше перепросив за кривди та гонін-ня, хрестові походи, злочини інквізиції, переслідування євреїв, поділ християн-ського світу, терпимість до рабства, при-ниження суспільної ролі жіноцтва. Під-раховано, що Папа просив пробачення з різних причин приблизно 100 разів.

«За війну несуть відповідальність не лише ті, хто воює, а й ті, хто не робить усього, що може, аби її припинити», – так вважав Іван-Павло ІІ, а тому відвідував найгарячіші точки планети, щоб закли-кати до миру, припинення насильства. «Як це можливо, – писав Папа, – що в наш час є люди, котрі помирають від го-лоду, приречені на неписьменність, не мають доступу до елементарної медичної допомоги, позбавлені домівок, у яких мо-гли б мати притулок?»

Святіший отець сподівався і вірив, що «із пробачення народиться єднання». Він вірив, що гряде оновлення християнства і «нова весна» Церкви.

Він вірив у те, що людина зуміє-таки відкрити своє серце назустріч справжній Любові. Так, як це зумів зробити він… ■

Вікторія Гнип

Фото AFP


Філософія успіху 23

яка надихаєу неті,

Б лукаючи нетівською павути-

ною, випадково натрапила на сайт, який вразив своїми історіями. Це були історії звичайних людей з усього світу, які де-монстрували дивовижну силу духу, до-броту, чуйність і принципову позицію – «творити добро».

Сам автор сайту, звертаючись до від-відувачів, написав:

«Блог «Інспірейшн» можна читати з однаковим успіхом у будь-якому напрям-ку – з останніх постів до початку або від початку до останніх постів. Більшість іс-торій не втрачають своєї натхненної сили з часом. Кому мало свіжих історій, мають

у запасі багато попередніх – непрочита-них.

Цей блог я започаткував у непростий для себе період, коли мені не вистачало життєрадісності, внутрішніх сил і спілку-вання. Звуть мене Павлом, живу в Києві. У школу пішов у 1981-му, в КПІ вступив 1992-го. І відразу після закінчення інсти-туту, 1998-го, почалося вже не студент-ське, а реальне життя зі своїми злетами і поразками, до яких я не знав, як ставити-ся. Одружився, розлучився, дітей не мав. Працюю в он-лайн-ЗМІ.

Приклади простих людей, які творять добро, дякують за мале і не здаються у ве-

ликих випробуваннях, справляють на мене сильне враження і допомагають змінювати-ся. Я часто роблю не так, як треба, тому такі історії допомагають зрозуміти, що високі іс-тини не для небожителів, а для кожного.

Якщо блог комусь допоможе погляну-ти на світ і на себе інакше або подолати труднощі – я буду просто щасливий».

Пропонуємо Вам кілька історій, ви-браних Павлом для своїх читачів. Ці істо-рії вчать нас по-іншому дивитися на світ, оцінювати власні невдачі та вірити в те, що людина здатна бути щасливою в будь-якій ситуації. Секрет один – більше дума-ти про інших і примножувати добро, аби світ довкола ставав кращим.


Для душі24

Про місію собакЦю історію наведу від першої осо-

би, як її й розповіли мені:Мене як ветеринара викликали

оглянути хворого 10-річного собаку. Це був справжній член сім’ї молодого

Учитель життяЦя жінка з’явилася на світ без обох рук, що

не завадило їй стати успішним вчителем мате-матики. Дітей вона не тільки навчає свого пред-мета, а й пояснює їм, що людині під силу досяг-ти всього – було б бажання.

Мері Геннон працює в середній школі міста Лейквуд штату Огайо. Хоч вона з’явилася на світ безрукою, їй усе одно доводиться як учи-тельці математики писати на дошці, користува-тися комп’ютером і перевіряти зошити учнів, ставлячи їм оцінки за контрольні роботи. Все це Мері робить за допомогою ніг.

Вона росла в мексиканському притулку, поки її не взяла на виховання американська сім’я. Минулоріч Мері стала вчителем на замі-ну, а згодом штатним педагогом. Вона викладає в шостому, сьомому і восьмому класах. У школу жінка приїжджає автомобілем, який прикра-шає номер зі словами «Щасливі стопи».

«Моя історія життя сама собою це цінний урок для школярів, який показує, як важливо вірити у своє покликання, – вважає Мері. – Я займаюся тим, чим хотіла все життя, тим, що мені подобається. Якщо Ви налаштовані на втілення своєї мрії, то вас ніхто не зможе зу-пинити».

Мері терпіти не може, коли її називають без-рукою або навіть «іншою». Вона вважає, що ці визначення мають «негативне підґрунтя». «Але якщо це може надихати інших людей бути кра-щими або жити краще, то я можу змиритися з цим, – каже вчителька. – Хтось вважає, що мені з такими особливостями складно викликати повагу в дітей. Навпаки, вони поважають мене ще більше. Тому що я доводжу, що будь-які проблеми в житті можна подолати».

подружжя та їх 6-річного сина. Огля-нувши його, я сказав подружжю, що зробити вже нічого не можна, і за-пропонував приспати невиліковно хворого пса. Подружжя вважало за потрібне, щоб 6-річний син був під час цієї сумної процедури.

Наступного дня, коли було все готово, хлопчик погладив собаку востаннє, і через кілька хвилин той мирно відійшов в інший світ. Я ди-вувався цьому спокою і ставив собі питання, чи розуміє хлопчик, що ста-лося. Опісля ми сиділи і говорили про те, чому тварини живуть менше, ніж люди. І тоді хлопчик тихо мовив: «Я знаю! Люди народжуються для того, щоб навчитися жити – всіх любити і бути добрими. Так? А собаки вже все це вміють, тому їм не треба стільки часу».

Я хочу подякувати нашому анге-лу, який посилав нам листи любові, що дозволяли виходити з фінансової скрути і підбадьорювали наш дух. Ви завжди будете в наших молитвах...

Імпровізація героїзму1942 рік. Молода єврейка Сассо Пенціас утікала з нацистської Німеччини потягом до

нового місця в Італії, де її друзі мали б допомогти сховатися від влади. Раптом у вагон зайшли двоє італійських поліцейських у нацистській формі. До жаху Сассо, вони по-чали перевіряти документи. Дівчина розуміла – тільки-но з’ясується, що вона їх не має, її заарештують.

У голові миттю промайнули думки про концтабір, нестерпні страждання і вірну смерть. З наближенням поліцейських дівчина стала мимоволі тремтіти, її щоками по-котилися сльози. Порятунку не було. Чоловік, який сидів поруч, поцікавився, чому вона плаче. «Я єврейка і не маю документів», – ледь чутно прошепотіла Сассо. На її подив, через кілька секунд чоловік почав кричати: «Ти ідіотка! Не знав, що ти така дурепа! Недоумкувата!» Почувши це, поліцейські призупинили свою перевірку і піді-йшли на галас. «Що тут коїться?» – запитав один із них. Сассо розревілася ще більше. Чоловік з особливою відразою відповів: «Заберіть цю жінку! У мене є документи, але дружина свої забула! Вона забуває все на світі! Я втомився від неї! Бачити її не хочу!» Офіцери посміялися, киваючи на сварливе подружжя, і пішли собі.

Листи ангелаЗ листа до редакції газети:– Понад 10 років я доглядала свою

чудову сестру. Часи були важкі, і гро-шей не вистачало. Вона була прикута до ліжка, сліпа, але водночас фено-менально мужня і рішуча – таких я більше не бачила. Ми були однією командою, і її хвороба не могла при-душити в нас бажання жити і боро-тися з обставинами. Близько восьми років тому ми почали отримувати листи від нашого ангела. У конверті завжди була листівка з натхненними і підбадьорливими словами, а також гроші.

Ці листи любові завжди приходи-ли в ті моменти, коли ми їх найбіль-ше потребували. Зворотної адреси на конверті не було. Ми завжди ди-вувались, одержуючи ці листи, і на-магалися вгадати, хто ж так про нас піклується і виявляє таку щедрість. Почерк був незнайомим, штемпель вказував на наше місто. Це міг бути хто завгодно.


Для душі 25

Лідер Уругваю – найбідніший президент у світі. Він живе на 800 доларів на місяць і дуже задоволений своїм життям.

Практично в будь-якій країні світу люди часто скаржаться на те, що політики не знають і не розуміють, як живе простий народ. Але не в Уругваї. Знайомтеся: президент Хосе Мухіка, аскет і вегетаріанець. Він живе на застарілій фермі і віддає майже всю зарплату на благодій-ність.

Перед його будинком на мотузках сушиться білизна. По воду треба ходити до колодязя по-серед зарослого травою подвір’я. Будинок охо-роняють лише двоє поліцейських і триногий собака, що відгукується на кличку Мануела.

Стиль життя президента Уругваю мало схо-жий на те, як зазвичай живуть сильні світу цьо-го.

Президент Мухіка відмовляється від офіцій-ної резиденції, а воліє жити на своїй родовій фермі неподалік столиці країни Монтевідео. До будинку веде лише вузька ґрунтова дорога.

Президент і його дружина вирощують квіти на продаж. Найманих працівників у них немає.

Найбідніший щасливий президент у світі

За такий аскетичний стиль життя, а також за те, що президент віддає на благодійність близь-ко 90% своєї зарплати (а це 12 тис. доларів на місяць), його називають найбіднішим прези-дентом у світі.

«Це моє життя, – каже Мухіка, сидячи у сво-єму саду. На старому стільці – подушка, яку об-любувала собака Мануела. – Я дуже добре живу з тим, що в мене є».

Президент віддає свої гроші благодійним ор-ганізаціям, які допомагають бідним і дрібному бізнесу. Тому його зарплата приблизно дорів-нює середній в Уругваї – 775 доларів на місяць (порівняйте з Україною – не така вже й бідна ця держава Уругвай).

Усі державні службовці в Уругваї зобов’язані декларувати свої доходи і особисте майно. 2010 року майно президента складалося з машини «Фольксваген-жук» 1987 року випуску вартістю 1 800 доларів.

Цього року Мухіка також вніс у декларацію половину майна своєї дружини – це земля, кіль-

ка тракторів і будинок. Так його статок виріс до 215 тис. доларів.

Хосе Мухіку обрали президентом Уругваю 2009 року. У 1960-ті та 70-ті роки він воював у складі загонів лівого руху «Тупамарос», який надихали ідеї Кубинської революції.

Шість разів був поранений, і 14 років провів у в’язниці. Більшу частину терміну Мухіку три-мали в камері для одного. На свободу він вий-шов 1985 року, коли в Уругваї знову запанувала демократія.

За словами президента, роки в ув’язненні сформували його погляди на життя.

«Мене називають «найбіднішим президен-том», але я себе бідним не відчуваю. Бідні – це ті, хто працює тільки для того, щоб жити в роз-коші. Їм хочеться все більше і більше».

Це питання свободи, вважає Хосе Мухіка. «Якщо у Вас мало речей, то немає сенсу все життя гарувати, як раб, заради того, щоб здо-бувати ці речі. Так утворюється більше часу для самого себе».

«Може, я і схожий на старого дивака... Але це мій вибір». ■

Підготувала Вікторія Гнип


Для душі26

в сучасному житті


Інтерв’ю 27

кон доброти. Якщо людина жила згідно з моральними нормами та законами сус-пільства, визнавала і намагалася чинити відповідно до своєї совісті, але не була при Церкві, чи не відкрили їй, не переда-ли віру батьки, або не мала можливості пізнати вчення Церкви, ту людину будуть судити за природним законом: наскільки вона додержувалася тих меж, які були встановлені її суспільством, народом, уявленням, вихованням. Вона може при-родно прийти до спасіння, і Господь таку людину прийме. Але певність її спасіння завжди може підлягати сумніву. Якщо ж людина йде у церковній спільноті до спа-сіння, відверто практикує християнство, свідчить про Христа, то у приході її до віч ності маємо якусь певність.

– З кожним роком в Україні зростає кількість екстрасенсів, які запевняють, що можуть вилікувати будь-яку недугу. Телебачення заполонили різноманітні програми про екстрасенсорні здібності. Що Ви скажете про таких цілителів?– Вони були, є зараз і будуть також у

майбутньому, бо, на жаль, одна людина завжди прагне маніпулювати іншою. Це і бажання володіти чимось надприрод-ним, впливаючи на іншу людину, щось знати, керувати, оздоровляти. Завжди буде пропозиція, на яку є попит. Ми про це зараз багато чуємо з мас-медіа, тому ця проблема нині є такою загостреною.

Це пропагують. Доба чародіїв, сатаніс-тів і різних екстрасенсів дуже пов’язана з рухами цілого суспільства. Якщо по-глянемо на 90-ті роки минулого століття, то побачимо, що їх було ще більше. Ще пам’ятаємо, як цілими сім’ями сиділи біля екранів телевізорів, тулилися, за-ряджали воду від Чумака і «набиралися сил» від Кашпіровського.

Особливо часто вдаються до такого ці-лительства, коли в державі є економічні не-гаразди, якісь катастрофи, нестабільність. Тоді люди прагнуть хоч якось перестраху-ватися, відчути впевненість у майбутньому, захиститися від можливих випробувань.

Як ми знаємо, коли є попит, то завжди з’являться ті, які будуть його задовольня-ти. Справді, є люди, які мають особливі здібності – природні і надприродні. Церк-ва ніколи не була проти таких людей. Але якщо хтось, користуючись своїми обдару-ваннями, прагне власного збагачення, ма-ніпулює іншими: втручається в долі людей, то цей дар використовується недобре і при-зводить до загибелі такої людини. Адже таким даром вона мала б користуватися щонайменше на добро. Тоді зрозуміло, що цей дар походить від Бога. Знаємо багато святих, які зціляли за життя і після смерті. Але користувалися цим тільки для добра і для того, щоб послужити іншим.

– Чому Церква так суворо засуджує во-рожіння? Що повинні робити христия-ни, щоб ворожбити їм не нашкодили?– Якщо християнин сповідається, при-

чащається, приступає до інших Святих Тайн – більше нічого йому не треба роби-

Чи варто довіряти екстрасенсам, чи існує полтергейст, що таке екзорцизм, як боротися з поганими думками і чому Церква засуджує ворожіння? Ці питання хвилюють багатьох, і почути на них відповідь можна теж дуже різну. Тому ми вирішили не легковажити і запитати про роль містики в нашому житті у людини духовної та авторитетної. Наш співрозмовник – отець Петро Жук.

– Отче, скажіть, чи можуть у рай по-трапити нехристияни?– Тут мусимо звернутися до того,

чого вчить Вселенська католицька церк-ва. «Повнота спасіння є в Церкві, але також і поза Церквою є спасіння». Це означає, що людина, яка йде з Церквою (маємо на увазі не організаційну ієрар-хічну структуру, а саме люд Божий), ві-руючими людьми, і є членом Церкви, спасається легше, тому що вона не одна, а опирається на досвід співбратів, під-тримку, розуміння, навчання, ті дари,

Якщо ж людина є з Господом, то їй нічого

не страшноякі має спільнота, і дорога спасіння цієї людини чітко окреслена.

Спасіння ж того, хто є поза Церквою, опирається на так званий природний за-


Інтерв’ю28

ти, бо він є захищений Господом, своєю вірою і тими переконаннями, які має у своєму серці. Коли ж людина не є христи-янином або забула про своє християнство, не практикує його, то «святе місце порож-нім не буває» – його заповнює щось інше. Якщо ти не з Богом, то є з кимось іншим. Тоді всі демонські сили мають підступ, і це позначається на здоров’ї, на долі.

Церква засуджує ворожіння, бо у них на меті – відкрити майбутнє, показати те, що буде. Людина ж, яка вірує, має жити в усвідомленні і прийнятті того, що Гос-подь їй дає щодня. Нам не треба стара-тися бачити наше майбутнє, аби щось у ньому змінити. Знаємо, яке буде наше завтра без Бога і яке теперішнє з Богом. І коли людина без Христа, тоді споді-вайтеся на хвороби, занепад, депресії та смерть – духовну і фізичну. Коли ж ми живемо в Бозі, то сподіваємося прожити в мирі і злагоді, в надії на життя вічне.

– Як пояснюється явище полтергейсту у світлі священичого вчення? Чи існує воно насправді?– Дуже цікаве питання. Ми не можемо

це поняття звести до якогось загального, тому що різного роду свідчення і факти взаємно заперечують одні одних. Кожен конкретний випадок треба розглядати окремо. Знаємо, що є паралельний світ, уя-кому є дві сили – Божа і того, хто відійшов від Нього. Відповідно сила Божа – Господь в оточенні ангелів, і також диявол – зі всіма впалими ангелами, яких він потягнув із со-бою. Тому ми не можемо цілком знати, ви-явом кого чи чого є полтергейст.

Християни завжди в таких ситуаціях керувалися ось чим: якщо якесь явище підштовхує до зневіри, до чогось злого – воно від диявола, якщо ж творить щось добре, спонукає до навернення, прими-рення, до заглиблення в духовне – це від Бога. Тому нехай кожен зробить для себе висновок – до чого мене підштовхує той чи інший прояв, інформація чи доказ.

– А що таке одержимість та екзорцизм?– Це надзвичайно широка тема. Коли

говоримо про одержимість, то маємо на увазі опанування людини тільки злом. Люди складаються з духа, душі і тіла. У цій єдності живемо. Знаємо, що маємо спокуси від злого, які з’являються, аби нами опану-вати. Різноманітні погані нахили, бажання, думки – це свого роду одержимість. Але є випадки, коли людина настільки віддаєть-ся служінню нечистому чи впала в гріх, що диявол цілковито цю територію нашої душі вважає своєю і немовби поселяється в лю-дині, опановує нею повністю: заволодіває її думками, свідомістю, діями. Такі випадки ми називаємо одержимістю.

Екзорцизм – це дія Церкви, обряд вигнання, очищення такої людини від злого. Якщо на щодень, то кожна спо-відь і святе причастя є екзорцизмом, це є вигнання злого та засвідчення віри й любові до Бога. Тут можна ще багато розповісти: як відбувається екзорцизм,

про тих священиків, які по-особливому отримують благословення від єпископа будучи у стані монашому чи неодруже-ному, щоб могти провадити ці обряди вигнання диявола, про різноманітні ви-падки, які траплялися протягом історії розвитку Церкви. Але ми точно знаємо, якщо вважаємо себе Церквою воюючою, то воюємо з тими демонами, які духовно, душевно і фізично можуть на нас впли-нути, коли ми без Бога. Якщо ж людина є з Господом, то їй нічого не страшно.

– А які є засоби захисту від нечистої сили в мирян? Чим християнин може оборонитися? – Насамперед християнин обороня-

ється єдністю свого духа, душі і тіла з Христом, яка виражається в молитві. Ми робимо знак святого хреста – це перша зброя проти нечистого. Слова молитви, які ми промовляємо. Якщо маємо якесь марення, явлення чи напастування – ка-жемо: «Всяке дихання нехай хвалить Гос-пода!» Якщо є нечистий, то він відійде.

Робимо на собі знак хреста, молимося, користаємо із церковних ласк – сім Святих Тайн, якими ми захищені, зцілені, підтри-мані, розраджені, освячені, наповнені Ду-хом Святим. Усі ці церковні засоби дані для того, щоб ми могли відчути Божий захист. А ще є зовнішні прояви цієї опіки: наш освячений хрестик, ікони, вода, яку ми освячуємо на Богоявлення і якою окро-плюємо наші доми, щоб виганяти всяке зло. Це також освячений єлей, зілля, фрук-ти – всі інші освячені речі, які маємо. Але ми можемо оточити себе всіма освяченими речами, однак якщо немає віри й щирого покаяння за гріхи, доброї християнської позиції та поведінки – то є проблеми. Коли є покаяння, сповідь, участь у Божественній літургії та Святих Тайнах, то людина йде з Богом і нічого їй не загрожує.

– А що ж робити, коли приходять злі думки?– Злі думки – це перший етап, яким ди-

явол хоче нас спокусити. Святі отці вчили, що спокуса має три етапи: пропозиція, діа-лог із сатаною і власне діло. Пропозицією є те, що нечистий дає нам у думках. Думка сама по собі не є злою, бо за думку нас не буде осуджено, а за те, наскільки ми будемо замиловуватися в таких думках, приймати, обговорювати, обдумувати, а відтак і реа-лізовувати.

Отже, на стадії думки ми ще можемо дати відсіч нечистому. І коли такі думки

до нас приходять, це ще не є проблемою, а проблемою це стає лише тоді, коли їх приймаємо. Зла думка – це та пропози-ція, яку ми не хочемо приймати. Це не-мовби ми ідемо по ринку, а хтось нам щось пропонує купити. Якщо нам цього не потрібно – ми ж відмовляємось. Так само коли приходить зла думка, виганяй-мо її і стараймося силами свого розуму, інтелекту, душі повертати й очищувати наші думки через молитву, читання сло-ва Божого та релігійної літератури. Бо вони просто так не приходять. Значить, є якесь зерно, яке в нас проростає. Тому маємо себе освячувати, очищати і на рів-ні думок також.

– Як чинити, коли часто сняться по-мерлі родичі, розмовляють із нами? Чи існують віщі сни?– Сни є трьох видів: від Бога, від нечис-

того і від самої людини. Якщо нам сниться щось добре, що нас заохочує і надихає до чогось доброго: покаяння, примирення, якихось добрих вчинків – це сон, який є ві-щим, від Бога, Господь хоче нас спрямувати до чогось кращого. Коли ж є аналогічна си-туація, тільки в негативі, то ці сни від дия-вола. Маємо з цим боротися і викидати зі свого серця, своєї свідомості і своєї пам’яті. А сни від самого себе – це сни, які ми пере-живаємо повсякденно: емоції, які відобра-жаються в нашому організмі, навіть коли ми спимо. Тому вони ні до чого нас не під-штовхують, хіба можемо проаналізувати, чому вони до нас приходять.

Віщість сну полягає в тому, щоб ми мо-гли відчитати, до чого він спонукає. Про-роки не сповіщали майбутнього. Вони просто знали, що буде, коли людина віді-йде від Бога. Маємо сни аналізувати, бо це певна інформація, яка не просто так з’являється. Тому добрий аналіз деколи приводить до певного пояснення. Тіль-ки з цим треба бути дуже обережним, бо іноді пояснення снів ми віднаходимо в подіях, які пізніше з нами стаються, а це дуже близько до так званих натягну-тих пояснень чи маніпуляцій. Тому треба бути з цим обережними.

– Як зберегти свій духовний стрижень? Як захистити рідних тобі людей?– Є лише єдиний рецепт, який подає

Церква: будьте з Богом! Усе, що діється в Церкві, на богослужіннях – тільки для того, щоб бути в єдності з Господом. Це єдина можливість бути захищеним і через молитву і практику християнського життя тримати у вірі своїх рідних, свідчити їм до-бро і також просити в Бога для них захисту, підтримки чи благословення.

Отже, найперше і головне – ми маємо бути з Христом. Не шукаймо інших ре-цептів, якихось систем, коротких шляхів. Є одна дорога – правдива і спасенна – до-рога з Богом, вона є дорогою з його Церк-вою, якої Він голова і яку Він установив для того, щоб усі люди прийшли до спа-сіння. Ми маємо йти цією дорогою, тим вченням, тим досвідом, який нам Церква передає до вірування. ■

Розмовляла Вікторія Богун

До цілительства вдаються, коли в

державі є економічні негаразди,

нестабільність.


Інтерв’ю 29

корпоративівноворічних

Інститут магістерської та післядипломної освіти УБС НБУ

Уміємо і працювати, і відпочиватиНаш колектив може поступатися кіль-

кістю працівників інститутам, але вже точно не креативністю. За час нашої ро-боти ми завжди намагалися творчо під-ходити до святкування Нового року. Були в нас новорічні свята в українському сти-лі, були циганські гуляння, ми танцювали грецький cертакі, вигадували різноманіт-ні забави та завжди жартували. Тож уміє-мо і працювати, і відпочивати.

Розкажу про одну з наших зустрічей Нового року. 2005 рік ми зустрічали ра-зом з командою журналу «Вісник НБУ». Кафе на Подолі об’єднало два дружні ко-лективи.

У Рік Півня вручали кожному яйце з побажаннями. Ми підсумовували рік і відзначали присутніх у жартівливих но-мінаціях.

Підготували велику мультимедійну презентацію про кожного співробітника. За описом треба було впізнати, про кого йдеться. А ще пробували себе в ролі ци-ганок і ворожили присутнім. ■

Тетяна Гірченко, директор ІМПО УБС НБУ

іМПо вітАє УНівеРСитет!Міцного здоров’я, щастя, бадьорості й успіхів у новому році!Новий рік і Різдво – найулюбленіші в народі свята, бо вони повертають віру в казку та дарують надію на здійснення мрій. Ми плідно працювали цього року і заслужили на перепочинок і новорічні подарунки, після чого з новими силами візьмемось до праці. Бо як би ми не втомлювалися на роботі, довго без нових цікавих проектів, подій, емоцій уже просто не можемо. Вірю, що наступного року наш дружний колектив підкорить нові освітянські вершини у світі, адже немає нічого неможливого. Колектив ІМПО бажає усім зустріти 2013 рік у піднесеному настрої, зі світлими помислами та добрими намірами. Міцного здоров’я, щастя, бадьорості та успіхів у новому році!З Новим роком і Різдвом Христовим!


Свято у Країні УБС30

Львівський інститут банківської справи УБС НБУ

Святкування Нового року має у ЛІБС давню історіюКорпоративне святкування Нового року має у ЛІБС давню історію. Я, наприклад, працюю

тут уже 20 років, і всі ці роки роки колектив завжди збирався, щоб разом зустріти свято. Усе починалось зі святкувань в аудиторії, з часом колектив розрісся, і нам довелося вже винайма-ти приміщення за межами інституту.

На наші новорічні вогники, які завжди були тематичними, насиченими конкурсами та сюрпризами, приходили практично всі і часто зі своїми «половинками».

За останні 7 років ми проводили костюмовані вечори «В гостях у казки», «Піратська вечір-ка», «Маско, я тебе знаю», «Ретровечірка в стилі 1960-х»; був навіть Новий рік по-українськи. Цьогоріч у нас незвична тема «Мафія». Подивимося, наскільки «небезпечні» наші працівники, які дорогоцінності та зброю принесуть на свято.

На Новий рік кожна кафедра готує сценки, вистави. Найбільше запам’яталася «Снігова ко-ролева», де у ролі Кая був професор Ростислав Славюк, що шукав свою Герду – Тамару Смов-женко. Були в нас постановки і «Попелюшки», і «Шамаханської цариці», «Трьох поросят», «Козаків-розбійників». Працівники спеціально орендують театральні костюми та перепові-дають історії на сучасний лад. Словом, усе дуже серйозно. ■

Ірина Жеребило, заступник директора з виховної роботи ЛІБС

ліБС вітАє УНівеРСитет!Нехай у ці новорічні дні серця наповнюються любов’ю!Дорогий наш колективе!Це так чудово, що ми є однією великою командою. Бажаємо, аби ми залишалися разом, знаходили порозуміння в кожній ситуації, якісно робили свою справу і були мудрими, особливо у цей Рік Змії. Упевнені – разом нам до снаги здолати будь-які вершини!Нехай у ці новорічні дні серця наповнюються любов’ю, надією, вірою в те, що дива існують!


Свято у Країні УБС 31

Черкаський інститут банківської справи УБС НБУ

головне – це дружна компанія і веселий настрій!З кожним роком корпоративне святкування Нового року стає де-

далі масовішим. Минулого року ми побили своєрідний рекорд – 104 працівники взяли участь у новорічному корпоративі! Нестримними веселощами, радісними враженнями, сюрпризами, призами, пода-рунками і численними вітаннями, а ще сотнями фотографій зали-шився він у пам’яті тих, хто там був.

З власного досвіду можу сказати одне – знаєте, що є запорукою чудово проведеного корпоративного Нового року? Не запрошені зірки естради і бутерброди з червоною ікрою! Головне – це дружна компанія і веселий настрій.

Тому так важливо підібрати гарний сценарій вечора, насичений міні-сценками, конкурсами, шаржами, піснями і танцями – аби ко-жен зміг проявити свої таланти і подарувати усмішку! ■

Надія Саміляк, профспілковий лідер ЧІБС

ЧіБС вітАє УНівеРСитет!Бажаємо, щоб у Новому 2013 році Ви зробили все те, про що давно мріяли!Прийміть наші найщиріші вітання з Новим роком і Різдвом Христовим!Ці свята – чарівні, загадкові, дивні, неповторні – стали для нас вісниками оновлення і світлих мрій. Нехай вони принесуть Вам сподівання на краще і щасливіше життя, збагатять Ваші стосунки і почуття. Бажаємо, щоб у Новому 2013 році Ви зробили все те, про що давно мріяли. Миру, добра і достатку Вам і Вашим родинам, турботи від колег, тепла від друзів і близьких. Щастя, міцного здоров’я, здійснення найзаповітніших бажань!З Новим роком! З новим щастям!


Свято у Країні УБС32

Харківський інститут банківської справи УБС НБУ

Новий рік – це феєрверк позитивних емоційНоворічне святкування – це чудова можливість забути про

робочі будні та створити собі справжнє свято. Лише в новорічні дні ми можемо дозволити собі стати трохи дітьми: одягнути чу-дернацькі костюми, змагатись у смішних конкурсах, танцювати та розважатися досхочу.

У ХІБС на новорічне свято кожна з кафедр інституту готує своє новорічне привітання в будь-якій формі. Це можуть бути вірші, веселі сценки, новорічні конкурси. Щороку драйву всім присутнім додає святкова музика від діджея та, звичайно ж, помпезне фаєр-шоу. Кожна наша новорічна програма – це феєрверк позитивних емоцій, усмішок і чудового настрою!

Без сумніву, такі святкування лише об’єднують колектив, до-зволяють стати ближчими один одному! ■

Каміла Базадзе, викладач кафедри банківської справи УБС НБУ

ХіБС вітАє УНівеРСитет!2013 рік стане роком нашого успіху, процвітання та благополуччя. Ми у цьому переконані. Бо це рік мудрих, упевнених, цілеспрямованих людей, а ми саме такі! Ми всі об’єднані Університетом, об’єднані нашими спільними цілями та заповітними мріями! Ми – одна команда, а тому нам під силу долати будь-які складнощі та випробування!Тож нехай наступного року наш університетський колектив буде успішним, багатим на нові звершення та позитивні емоції!

Підготувала Наталія Ковтун


Свято у Країні УБС 33

Монополія серед ігорВечір. Велика депресія 20-х років ми-

нулого століття. Колишній продавець інженерного обладнання Чарльз Дерроу, втомлений безгрошів’ям і безуспішним пошуком роботи, почав розмальовувати кухонну скатертину улюбленими спо-рудами Атлантик-Сіті. За якийсь час на ній з’явилися залізничні колії, готелі, будинки, магазини, згодом Чарльз на-малював гроші. Так у його сім’ї з’явився

Цікавежиття –цегра!Скоро новорічні та різдвяні канікули, і дедалі більше хочеться проводити час разом з друзями, в колі сім’ї. як об’єднати всіх в одну велику та веселу компанію? Адже так хочеться, щоб усі спілкувались і заряджали один одного позитивом. На нашу думку, найпростіший метод – старий як світ. Це настільні ігри. так, саме вони здатні об’єднати людей, різних за віком, характе-рами та смаками. Саме вони можуть відволікти від комп’ютерів молодь, захопити азартом дітей та подарувати позитив дорос-лим. отже, пропонуємо вам топ найпопулярніших настільних ігор світу. Радимо у них зіграти, якщо ще ніколи не пробували, гарантуємо – чудовий настрій вам забезпечено!

привід щовечора уявляти себе багатія-ми: торгувати нерухомістю, скуповувати ресторани та їхати на відпочинок. Ця гра виявилася такою захопливою, що ско-ро вже друзі, а потім і знайомі почали просити намалювати для них таку саму. І ось прийшов момент, коли попит став настільки великим, що самотужки його задовольнити було вже неможливо. І тоді Чарльз Дерроу вирішив продати свої авторські права компанії, яка випускала ігрову продукцію – «Паркер Бразерс». Але там відмовили, аргументуючи тим,

що гра містить десятки фундаменталь-них помилок.

Чарльз не здався, він надрукував гру самостійно і віддав в один з універмагів на реалізацію. Очікування дали резуль-тат – гра стала надзвичайно популярною, а «Паркер Бразерс» вчасно отямився, ви-знавши свою помилку, і викупив права на гру. Ось так колишній безробітний став мільйонером.

І саме так розпочалася історія однієї з найславетніших настільних ігор – «Мо-нополії». Хоча, як кажуть деякі дослід-ники, її прототип існував ще в 1904 році і відображав теорію економіста Генрі Джорджа про податки на землю.

Сьогодні настільна гра «Монополія» є найпопулярнішою фінансовою стратегією у світі. Близько 750 мільйонів людей зігра-ли в неї, що зробило її найпопулярнішою комерційною настільною грою. Найдовша ж зафіксована партія в «Монополії» три-вала 1680 годин (більш ніж 70 днів).

Для гри в «Монополію» друкується більше грошей, ніж реальних банкнот!

Для гри в «Монополію» друкують більше грошей, ніж реальних банкнот!


Цікаво34

Хоча цей факт схожий на інтернет-міф. Згідно із заявою виробників гри, компа-нія Parker Brothers для «Монополії» що-річно друкує банкнот на $30 млрд. При цьому позаминулого року Бюро гравію-вання і друку випустило справжніх гро-шей на $974 млн, близько 95% цих грошей друкується для заміни старих, зношених банкнот. У світі, а тепер і в Україні, регу-лярно проводять міжнародні змагання з монополії, головні призи в яких обчис-люються десятками тисяч доларів.

За час існування «Монополія» подару-вала своїм шанувальникам можливість обирати різні версії гри, для прикладу: «Монополія. Банківська картка», «Мо-нополія Делюкс» і «Класична Монопо-лія» – кожен має змогу підібрати для себе найцікавішу. Цю гру називають чудовою можливістю розвинути економічне мис-лення, пізнати ринкові процеси та набути бізнесові навики.

У чому секрет «Монополії»? Ось що про це сказав сам Едвард П. Паркер: «Ма-гія «Монополії» полягає в можливості до решти розорити свого найкращого друга без заподіяння йому реальної шкоди».

Гра інтелектуалівЦю гру без перебільшення можна на-

звати чи не найпопулярнішою у світі. Щогодини розпочинаються щонаймен-ше 30 тисяч ігор Scrabble по всьому світу. Загалом понад 150 млн наборів для ігор було продано в 121 країні. Гру Scrabble сьогодні випускають 29 мовами, серед яких останньою була уельська, а 53 % сі-мей у Великобританії мають її вдома.

Scrabble – один із найцікавіших спо-собів вивчити англійську. У цьому вже переконалися гравці по всьому світу! До речі, в Японії та Китаї грають в англомов-ний Scrabble.

У Scrabble грають усі! Від політиків і бізнесменів до голлівудських акторів і музикантів. Серед знаменитостей є такі гравці Scrabble, як Кіану Рівз, Мадонна, Джонатан Росс, Шерон Стоун і Чарльз Саатчі. Шерон Стоун, для прикладу,

якось сказала: «Після «Основного ін-стинкту» всі думають, що вдома я ходжу в розкішній білизні і курю сигари, а на-справді я обожнюю свою стару зручну піжаму і граю у Scrabble. Але з чолові-ками не граю, бо завжди виграю і вони засмучуються».

Загалом Scrabble, яка поєднує техніку, стратегію та удачу, нагадує відому радян-ську гру «Ерудит», щоправда, має деякі відмінності. Прототип гри придумав без-робітний архітектор Альфред Баттс 1938 року. Традиційний американський сю-жет: велика депресія, маленьке містечко, безробітний винахідник, – спрацював і цього разу. Рік за роком гра набувала су-часної форми, а водночас і популярності. Суть гри в тому, щоб найвдаліше скласти слова з букв, які маєш. Кожен з гравців (їх від 2 до 4) на початку гри отримує сім букв, з яких викладає за принципом кросворда слова на гральному полі, яке містить бонусні клітинки.

Захоплення цією пізнавальною грою охопило й Україну, де все частіше орга-нізовують цілі турніри серед студентів та учнів.

Відчуй себе Катані!Сьогодні ця гра є дуже популярною се-

ред молоді. Грають у клубах, на зустрічах, і навіть є цілі об’єднання поціновувачів цієї гри.

«Мафію» визнано однією з найбільш значущих ігор за останні 200 років.

«Мафія» – одна з 50 історично і куль-турно значущих ігор, на думку порталу about.com, поряд з «Монополією», «Ци-вілізацією», Warhammer, Dungeons and Dragons і «Настільним футболом». Ком-панія – те, що треба!

Психологічну гру «Мафія» вигадав на-весні 1986 року студент факультету пси-хології МДУ Дмитро Давидов, кажуть, після перегляду популярного тоді теле-серіалу «Спрут». Спочатку вона стала популярною в гуртожитках, аудиторіях і коридорах МДУ, але після того як деякі студенти університету провели канікули

в літніх таборах, де також відпочивали студенти інших радянських ВНЗ, гра ра-зом з новими адептами стала поширю-ватися іншими навчальними закладами СРСР. Після закінчення університету, 1989 року, Дмитро залишився в МДУ викладати психологію студентам-між-народникам (головно із соціалістичних країн). Згодом деякі з них, повернувшись додому, рознесли насіння настільної гри «Мафія» за кордон, спочатку до Європи (Словаччина, Чехія, Словенія, Угорщина, Польща, Румунія, Бельгія, Великобрита-нія, Норвегія), а потім – у США.

За словами автора, гра базується на культурно-історичній теорії радянського психолога 20-х років минулого століття Л. С. Виготського.

Прототипом психологічної гри «Ма-фія» є європейська під назвою «Убивця» (англ. Murder, нім. Mord im Dunkeln), ві-дома із середини XX століття. На відмі-ну від гри «Мафія», в «Убивці» гравці за допомогою обговорення шукають одного маніяка, а в «Мафії» гравці вже вирахо-вують колектив убивць – команду мафії.

Гра розвиває увагу, вчить зауважува-ти деталі, «читати людей» за їх мімікою, жестами, змінами в поведінці. Крім того, Ви розвиваєте навики оратора та вчитеся переконувати інших.

До речі, за інформацією «Вікіпедії», цю гру використовують для лікування азартних людей від ігрової залежності в Китаї і як засіб перевиховання «склад-них» підлітків – у літніх християнських таборах Сполучених Штатів Америки. За допомогою «Мафії» до ролі майбутніх присяжних готуються японські старшо-класники.

Ми згадали лише про три найпопуляр-ніші настільні гри у світі. Насправді ж їх є дуже багато. Для прикладу, «Уно», «Ко-лонізатори», «Дикі джунглі». І, звичайно, давно всім відомі шашки, настільні хокей та футбол, нарди та інші. Насправді, не так і важливо, яку гру Ви оберете, най-головніше – це гарний настрій, позитив і велике бажання весело провести свій час з людьми, яких любите. ■

Вікторія Гнип

За допомогою «Мафії» до ролі майбутніх присяжних готуються японські старшокласники

Scrabble – один із найцікавіших способів вивчити англійську


Цікаво 35

Станьте режисерами власного

Таємниці успішного святкування Нового року від працівників УБС

Свято не приходить просто так – його потрібно заманити в дім. Фахівці знають кілька прийомів: атмосфера в домі, традиційні страви, новорічна програма… Ми розпитали колег, що допомагає їм зробити святкування Нового року особливим.

ірина Бурлакова, ІМПО:

– Для мене Новий рік – це дитин-ство, це казка, це віра в Діда Мороза і обов’язково впевненість у здійсненні всіх моїх мрій.

Але все починається з 31 грудня – це називається Магія дня року, що минає! 31 грудня – це нові знайомства, нові не-звідані місця, нові емоції (обов’язково позитивні). Також я завжди знаходжу час, щоб піти в храм і поставити свічку за здоров’я і вдячність року, що минає.

Як валеолог я розумію, що саме на Но-вий рік завдяки смаколикам набираєш 5-7 кг за лічені дні, а потім місяцями на-магаєшся скинути їх до літа, а не завжди вдається. Тому планую останнім часом

свій Новий рік так, щоб це було у вигляді подорожі, походу. Словом, подалі від сто-лу. Може, у цьому секрет моєї фігури.

Одним із моїх новорічних постулатів є перший дзвінок, який повинен бути від чоловіка. На щастя. Як кота запустити в нову оселю, так і перший новорічний дзвіночок, на який ти відповіси, повинен бути від чоловіка.

Був у мене випадок, коли починається Новий рік і мені телефонує то подруга, то знайома, то студентка, а чоловік мій ніяк не може додзвонитися (у нас із ним домов-леність). Дивлюся, вже й 15 хвилин минуло, аж тут очікуваний дзвінок. Нарешті відпо-відаю і радію, що новий рік таки розпочався.

І ще одне. Перші 12 днів нового року я свідомо програмую, тому що кожен день після святкової ночі відповідає за конкретний місяць року. Наприклад, як проведеш 1 січня, так і місяць мине, як 2 січня – так проведеш лютий, 3 січня – березень, і так до 12 січня включно. Така от у мене цікава гра. Це теж працює, на-повнюючи приємними подіями новий рік. Адже ти закладаєш фундамент своєї впевненості, благополуччя, здоров’я, успіху, нових приємних зустрічей. Зага-лом бажаю усім нам бути режисерами і головними героями прийдешнього року. Любові, ніжності, натхнення і, звісно, здоров’я нам! ■

31 січня 2010 року. Чорне море, температура води +90С

Повний захват!

2 січня 2012 року.Підкорюю вершини Рахова

Подорожі в Новий рік тривають


Новорічні поради36

– Я живу в приватному будинку, кожен рік зустрічаємо вдома. Дуже люблю при-крашати будинок: у нас багато декора-тивних дідів морозів, віночків, іграшок. А ще обов’язково ставимо кілька ялинок: штучну і натуральну, переважно сосну.

За кілька хвилин до опівночі напов-нюємо келихи шампанським і з посміш-ками зустрічаємо новий рік. Бажання моя сім’я загадує усно, а дочка пише на папірці, підпалює і випиває попіл із шам-панським. Я завжди кажу, що новорічної ночі небо відкрите і наші слова почують.

Після цього відбувається ціла церемо-нія: усі сусіди, друзі збираються надворі, виносять із дому шампанське, закуску, щось солоденьке, і ми продовжуємо свят-кувати вже разом. Обов’язковим елемен-том є приготування новорічних шашли-ків. Один наш сусід завжди розбавляє сучасні вогні великими старими, переві-реними часом радянськими ліхтариками. Ми їх ставимо біля новорічного столу.

Наталія третяк, ЧІБС:

Святковий сніданок0,5 кг сиру, 0,5 л сметани, 200 г цукру, 50 г горіхів, 50 г родзинок, 50 г кураги, банани, ківі, 30 г желатину.Змішати домашній сир і 100 г цукру, горіхи, родзинки та курагу. 15 г желатину залити 30 г окропу, розчинити, влити до сиру. Суміш викласти в посуд (вирівняти поверхню). Зверху викласти тонко порізані банани, ківі. Змішати сметану зі 100 г цукру (або цукровою пудрою), додати желатин, ретельно перемішати і залити сир із фруктами. Опісля можна прикрасити. Поставити в холодильник. Уранці 1 січня пригостите всю родину чудовим сніданком. Страва дуже смачна, легка і корисна. Її полюбляють і дорослі, і діти. ■

Я завжди кажу, що новорічної ночі

небо відкрите і наші слова почують.

Наші вечірки часто бувають костюмова-ними, з масками. А ще оскільки ми по-водилися весь рік чемно, до нас завжди приходить Дід Мороз (один із сусідів-ви-гадників, от тільки Снігурка в нього що-року різна, хто першим костюм одягне). Після новорічних привітань, обміну по-дарунками і перших тостів запускаємо найрізноманітніші салюти.

Серед нас багато дітей і молоді, однак ми не забуваємо і про старше покоління. За кілька будинків від нашої гучної ком-панії живуть самотні жінки похилого віку. Ми навідуємося до них із пляшкою хорошого шампанського і запрошуємо до новорічного столу. Бабусі щиро радіють і щороку нетерпляче чекають на наш візит. Усі гості, родичі чи просто знайомі, які до нас приїжджають, також вітають надво-рі. Виходить, що привітання отримує вся компанія, а вона в нас чимала. Тому за новорічну ніч ми накопичуємо добрячий запас привітань і приємних слів. ■


Новорічні поради 37

лариса Барабан, ЧІБС:

– Ми полюбляємо збиратися на Но-вий рік родиною. Традиції святкування в нас не надто багаті, але ми стараємося не пасти задніх. Під час останніх секунд року я загадую бажання. Це прохання про щастя, достаток, добро, сімейне бла-гополуччя для моїх уже дорослих дітей. А ще дуже хочу внуків і щороку прошу про якнайшвидшу їх появу. На перший погляд, бажання вже дорослі, але зізна-юся, що і дитячі наївні мрії закрадають-ся – загадую простого жіночого щастя.

На Новий рік посту ми не дотримує-мося, тому стіл завжди щедрий і калорій-ний. Мої три хлопці щороку замовляють фірмову страву – картоплю з грибами в

горщиках. Також Новий рік – це одне з небагатьох свят, на які я готую холодець, і всі чекають на нього. Олів’є не роблю давно, це стало надто просто і баналь-но. Однак не уявляю Нового року без фаршированої яблуками качки чи гуски. Також на столі багато овочів і фруктів. Зокрема мандаринів, які дарують запах дитинства. Без них і свято не свято.

А після Нового року маємо тради-цію – їздити на лижі. Любимо Драго-брат: там і сніг справжній, і снігопади недитячі. Ми обираємо активний від-починок, адже так хочеться відпочити від офісної роботи і набратися сили від самої природи. ■

картопля з грибами в горщикахОбсмажити гриби із цибулею, додати тертої моркви. Викласти за-смажкою дно горщика, залити грибним бульйоном. Додати спеції та лавровий листок. Окремо обсмажити порізану скибочками картоплю (але не до повної готовності), проте не на олії, а бажано на смальці, оскільки олія перебиває смак грибів. Засипати в горщик, накрити по-кришкою. Поставити в духовку на 40-60 хвилин, температура повин-на бути мінімальною. Наприкінці, за хвилин 10 до завершення, зняти покришку, аби з’явилася скоринка. Посипати запашною зеленню. ■

Після Нового року

маємо традицію – їздити

на лижі.



олена Мазніна, ЛІБС:

– Найголовнішим елементом святку-вання Нового року завжди є хороший настрій.

На столі обов’язково мають бути яли-ночка, дощик, блискітки, святкові свіч-ки. Усе повинно виблискувати. Залежно від року, має бути представлена тварин-ка, якій цей рік присвячується, у формі салату чи іграшки. Щодо фірмових ре-цептів, то щороку частування інше. Ні-коли не повторююся, тому якогось стан-дартного не маю.

Дуже важливо на Новий рік, коли го-динник б’є 12-ту, загадати бажання. Воно точно здійсниться. За новорічним столом повинні сидіти сім’я, дітки і багато дру-зів. Хоча одного разу довелося святку-

коктейль «глінтвейн»Наливаємо 1 л сухого червоного вина в каструлю, підігріваємо, додаємо яблука, апельсини, корицю, гвоздику, цукор, перемішуємо. Трішки покипить, тоді додаємо лимон. Усе, напій готовий. ■

Обов’язковою є церемонія

вручення новорічних

подарунків.

обов’язково мають бути Дід Мороз і Сні-гуронька – хтось із нас перевтілюється у святкових героїв. Спочатку дітки, а потім дорослі сідають Дідові Морозу на коліна і розповідають найпотаємніші бажання і плани на наступний рік. Також кожна сімейна пара готує якийсь новорічний номер: пісню, сценку, танець. Оскільки в нас сім’я музикальна, то музика на Новий рік завжди жива. Обов’язковою є цере-монія вручення новорічних подарунків. Дітки йдуть в іншу кімнату, а тим часом відчиняється вікно, щоб прийшов Дід Мороз і приніс їм подарунки. Діти забі-гають з очима, сповненими надії і щастя в очікуванні дива. І ось воно – кольорові пакунки чекають на них.

вати Новий рік у компанії незнайомців. І це було прекрасно, бо всі були дуже приємними і згодом дехто став гарним другом. Якщо залишаємося вдома, то



віолета Петранівська, ІМПО:

– Для мене Новий рік, Різдво Христо-ве та величезна кількість зимових свят є особливими, вони немов знову і знову повертають мене у якусь казку, і так хо-четься передати всі ті емоції, які охоплю-ють мене у цей зимовий час.

Починається моя підготовка до Нового року з приходом зими. Ми з друзями пере-глядаємо новорічні та різдвяні фільми, при цьому випиваємо багато чаю і з’їдаємо не-ймовірну кількість мандаринів. Інколи нам самим буває за себе страшно. Обов’язковим є перегляд фільму «Іронія долі, або З легкою парою» (1975 р.) та новорічного мюзиклу «Вечори на хуторі біля Диканьки» (2001р.). «Один вдома» є також у списку моїх обов’язкових стрічок, але волію переглядати його перед Різдвом Христовим.

торт горіховий/маковийТісто: 8-9 яєць, 1,5 склянки цукру, 300 г мелених горіхів або 300 г маку (а можна і горіхи, і мак – по 150 г),2 ст. л. сухарів (якщо їх немає, то борошно), пакетик порошку до печива (або 0,5 ч. л. соди, погашеної оцтом).Крем: зі згущеного молока з маслом або горіховий.Приготування:Зварити згущене молоко. Тим часом приготувати тісто. Спершу промити й запарити мак. Поставити на газ, аби вода википіла. Остудити, тричі перемолоти на м’ясорубці. Якщо торт горіховий – перемолоти горіхи.Якщо вирішили готувати маково-горіховий торт, то перемелені мак і горіхи слід змішати разом. Тоді додати 8 жовтків, перемішати, додати цукор, знову перемішати, далі – сухарі, порошок до печива. Білки збити в круту піну, поступово додати до макової/горіхової маси й акуратно перемішати – так, щоб білки не сіли.Спекти два коржі. Перемастити їх кремом. Зверху торт можна залити шоколадом чи прикрасити якось по-іншому. ■

Я повернулася додому

з двома кремезними

чоловіками, які принесли

величезну ялинку.

Розкажу Вам одну історію, яку ми зга-дуємо зі сміхом кожного року. Навчалась я тоді у школі, у 8 класі. Мій батько перед Новим роком поїхав за кордон, і ми з ма-мою залишились удвох. Ну, спершу мама думала, що, може, не будемо ставити ялин-ку, тому що її важко притягнути додому, можливо, купимо якусь малесеньку. Але я не могла зрозуміти: «Як так?» У нас завжди була така велика красива ялинка. Я вирі-шила не порушувати сімейної традиції і як чемна дитина взялася «допомогти» мамі – запитала, чи потрібно щось у магазині (а перед Новим роком завжди щось забуваєш купити), і пішла… купувати ялинку. Бачи-ли б Ви обличчя мами, коли я повернулася додому з двома кремезними чоловіками, які принесли величезну ялинку. Мама дов-го була в захваті і не могла стримати сміх. А тоді взяла пилку (тут уже я не могла на-сміятись) і вкоротила дерево майже до по-ловини, щоб ми могли помістити його в помешкання. До сьогодні в переддень Но-вого року в нашій вітальні ми прибираємо велику зелену красуню.

Святкування ж відбувається щороку по-іншому. Були ми і в ресторанах, і час-тувалися вдома. Одного разу з друзями хотіли зустріти Новий рік біля централь-ної ялинки міста, сіли в машину за 5 хв. до опівночі, однак слизька дорога далася взнаки – 12 година минула, коли ми сиділи в машині. Це також було цікаво і весело.

Під бій курантів я завжди загадую ба-жання. Багато людей у цьому світі вва-жають, що чудес не буває. Але як тоді пояснити, що одного вечора весь світ збирається разом, щоб відсвяткувати зу-стріч Нового року?! Уже в самій цій події є щось чарівне і казкове, то чому ж не по-вірити, що і бажання може здійснитися?

Щоб свято вдалося, потрібно заверши-ти всі справи. Важливою умовою є зали-шити проблеми і негатив у старому році, взяти із собою в новий лише все хороше.

З Новим роком! ■



– 31 грудня мій чоловік заготовляє велику в’язанку дров. Приблизно о 23.45 ми виходи-мо на улюблену галявинку і розпалюємо вогнище. Не для м’яса на дроті! Біля цього живого вогню ми згадуємо ті події минулого року, які нас найбільше порадували, загадуємо три бажання на наступний рік (через 365 днів підсумуємо, чи збулися), потім відкорковуємо шампанське і зустрічаємо свято. Вогнище повинно бути високим, щоб іскри летіли стов-пом до неба. А навкруги злітають ракети, вирують феєрверки, лунають радісні вигуки ін-ших любителів не сидіти під час Нового року за тарілкою олів’є…

Хотілося б, щоб за новорічним столом була вся родина – всі-всі. Але діти зазвичай при-мудряються на Новий рік видертися на яку-небудь високу гору, про що ми, вже не такі юні, можемо лише мріяти, а батьки живуть за 800 км і нетранспортабельні. Однак удвох із чоловіком ми ніколи не почуваємося самотніми, адже так починалися наші сімейні свята у студентському гуртожитку.

А ще люблю, щоб стіл був таким, як у часи дитинства. Тому волію на цей вечір готувати страви за рецептами мами й бабусі.

Новорічний настрій створює і перегляд сімейного відео. Це дуже важливо, щоб Ваш но-ворічний настрій не був запрограмований кимось стороннім, навіть найобдарованішим. Ви повинні створити його самі! От я люблю ще слухати сучасну українську музику, однак перевагу надаю гурту «Ва-банк».

А взагалі, сценарій моєї новорічної мрії простий: піднятися новорічної ночі на високу-високу гору в Карпатах. Шкода, що у своєму віці можу ходити в гори лише влітку. ■

Зоя Скринник, ЛІБС:

олена Жихор, ХІБС:– Традиційним символом на Новий рік у

нашій сім’ї є не зелена ялинка, а справжній український дідух. Присутність його при-вносить затишок і урочистість. Через дідуха відбувається духовний зв’язок між предка-ми та нащадками, що так важливо сьогодні для кожного з нас пам’ятати минуле.

Напередодні свята моя донька Дарина та син Богдан пишуть листа Дідові Морозу, обов’язково розповідаючи про свою пове-дінку протягом року й загадуючи бажання, більшість яких Дід Мороз виконує протя-гом наступного року.

Новорічної ночі під бій курантів ми обов’язково повинні встигнути з’їсти два-надцять ягідок винограду, кожна з яких відповідає за місяць прийдешнього року. Загадуємо бажання на кожен місяць, адже в ці секунди мрії такі справжні і такі чисті, що обов’язково здійсняться. Звичайно, очі-кують дива не тільки діти, а й дорослі, на-віть якщо вони зовні серйозні. Головне те,

торт «Наполеон»Для коржів: 200 г маргарину або масла, 3 склянки борошна, 0,25 склянки води, 1 яйце, 0,5 столової ложки оцту, 0,5 чайної ложки соди, сіль на кінчику ножа.Для крему (раджу заварний): 200 г масла, 1 банка згущеного молока, ванілін.Борошно просіяти, перемішати з маргарином, додати воду, соду з оцтом, сіль. Зібрати тісто в кулю, розділити на 4 великі частини й 1 маленьку – на крихту. Залишити на холоді.Масло збити, підливаючи згущене молоко, додати ванілін.Вийняти по одному шматку тіста, розкачати на папері для випікання, акуратно проколоти виделкою в декількох місцях і випікати до золотистого кольору при температурі 180 градусів.Сформувати торт, ретельно змастивши кремом кожен корж, останній поверх крему посипати крихтою. Так само можна оформити боки. ■

Новорічної ночі під бій курантів ми

обов’язково повинні встигнути з’їсти

дванадцять ягідок винограду, кожна з

яких відповідає за місяць прийдешнього року.

що справжні дива залежать тільки від нашої наполегливості і безупинного руху вперед. Тому тільки вперед, не зупиняйтеся! ■



П ершокурсниця Христина Стро-

гуш пішла слідами мами – банкіра та випус-книці ЛІБС – і обрала для навчання Львів-ський інститут банківської справи. Рішення далося непросто, адже романтична молода дівчина закохана в літературу і сама пише вірші. Довго Христина вагалась – обрати гуманітарний напрям науки чи точний. Ра-ціоналізм і досвід батьків переконав, що фах треба обирати перспективний, а літературні захоплення можна поєднувати з навчанням. Нині дівчина зізнається, що це практично

нереально, адже навчанню доводиться при-діляти доволі багато часу.

Хоча на вибір професії Христини вплинули батьки, вона і сама прекрасно уявляла майбутній фах. Дівчина неодно-разово бувала в банку, де працює мама. Знає, що це насамперед спілкування з людьми, тому треба запасатися неабия-кими уважністю та терпінням. Та понад усе – любити людей, вникати в їхні про-блеми і допомагати розв’язувати їх. А ще – бездоганно знати всі тонкощі своєї

СвятвеЧіРПриходить в кожну хату мить ота,Коли пора всім до молитви стати,

Бо в небі вийшла зірка золотаІ кличе за святковий стіл сідати.

А на столі – пісних дванадцять стравНа білій, мов лілея, скатертині…Відкладемо буденні безліч справ

І будемо радіти купно нині.

Внесе дідусь до хати дідуха…За вікнами промчать кудись завії…

Не можу дочекатись пампуха,Який ще плаває собі в олії.

Ще – борщик «з вушками » і тертий мак, Якого оддалік кутя чекає,

Гриби, вареники на всякий смак,Що кожен за дві щоки наминає…

Радіємо й чекаємо Різдва.У хаті пахне свіжа хвоя, сіно…У серце радість стукає нова:

Христос родився! Тож його Славімо!

колядАДзвінка і вічно молодаІде по світу коляда –

Несе добро у кожен дім,Дарує світло нам усім.

Життя велике торжество –Ісуса Нашого Різдво!

Я з друзями також піду –Вітайте, люди, Коляду!

Віншую жити всім без бідНе рік, не два, а сотню літ!

Хай Україна процвітаНа многа-многая літа!

Поетична зворушливість Батьки переконали Христину

вступити у Банківський, та душа дівчини й досі прагне

римувати.

справи. Ці умови – неодмінна запорука успіху, переконана Христина.

Щоп’ятниці юна студентка поспішає додому, адже рідне мальовниче селище Дубляни, що на Самбірщині, батьківська оселя дають неоціненний заряд бадьо-рості на новий навчальний тиждень.

Дівчина розповідає, що її мама час-то повторює: «Щаслива людина та, якій уранці хочеться йти на роботу, а після роботи – додому…» Саме це і є мрією та-лановитої ЛІБСівки. ■


УБС має талант!42

Documents

Редколегія - libs.ubs.edu.ualibs.ubs.edu.ua/materials/36-sered.pdfі любові, з почуттям радості за те, що вдалося зробити за рік,