#5 (13) • 2018

ГОСТРА ТЕМА

Українська освіта для

кримчанстор. 4-5

ПРАВДА ПРО КРИМ

Чому Росія програє

боротьбу за кримських

татарстор. 8-9

ІСТОРІЯ ТА КУЛЬТУРА

«Одна родина – два

політв’язні». Як окупація

Криму змінила життя родини Дегерменджі

стор. 10-11

Валерій Чалий:«Декларація США по Криму чітко відображає підходи Білого дому до Росії»

УКРАЇНА ПРОТЕСТУЄ ПРОТИ ВІЗИТУ ПРЕЗИДЕНТА РОСІЇ В КРИММіністерство закордонних справ України висловило протест у зв’язку із черговим візитом Президента Росії Володимира Пу-тіна до анексованого Криму 4 серпня.«Україна вважає цей візит і будь-які так звані поїздки росій-ських посадовців до тимчасово окупованої Автономної Респу-бліки Крим та м. Севастополь (Україна) грубим порушенням державного суверенітету і територіальної цілісності України, цинічним і демонстративним нехтуванням російською сторо-ною загальновизнаними принципами та нормами міжнародно-го права, зобов’язаннями за двосторонніми і багатосторонніми договорами, сторонами яких є Україна і Росія», – заявляє МЗС.

УКРАЇНА ІНІЦІЮЄ РОЗШИРЕННЯ «КРИМСЬКИХ» САНКЦІЙ

Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України (МТОТ) ініціювало пи-тання застосування санкцій до 19 юридичних та 2 фізичних осіб, пов’язаних із будівництвом Росією мосту через Керчен-ську протоку. Юридичні особи з переліку - приватні компанії та компанії у федеральній власності РФ, федеральні установи РФ. Фізичні особи – керівники або засновники компаній, залучених до не-законного будівництва Керченського мосту. МТОТ підготувало проект розпорядження щодо застосування санкцій проти причетних до будівництва Керченського мосту - «Про внесення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Не-вдовзі його буде винесено на розгляд уряду та Ради національ-ної безпеки та оборони України.

УКРАЇНА ПОДАЛА ПОЗОВ ПРОТИ РОСІЇ ЩОДО ПОЛІТВ’ЯЗНІВ Україна подала проти Росії позов до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) через порушення прав українських по-літв'язнів. Про це повідомив заступник міністра юстиції, уповноважений у справах ЄСПЛ Іван Ліщина у Facebook.За його словами, в заяві описані порушення щодо 71 політв'яз-ня на 130 сторінках. До цього додається близько 3000 сторінок доповнень.У документі уряд України заявляє про системні порушен-ня з боку РФ Конвенції про захист прав людини і основних свобод щодо українських громадян, яких Росія переслідує за політичними мотивами. А саме: ст. 3 - заборона тортур і пово-дження, що принижує гідність, ст. 5 - особиста свобода, ст. 6 - справедливий суд, ст. 8 - повага до особистого і сімейного життя, ст. 10 - свобода вираження, ст. 13 - ефективний засіб захисту та ін.«Щодо Клиха, Балуха, Куку і Литвинова додатково подані за-яви за Правилом 39 про надання належного медичного за-безпечення та інформації щодо стану здоров'я», - додав Іван Ліщина.

«Журнал Крим Інформ», № 5 (13). Свідоцтво про державну реєстрацію КВ №22665-12565 Р від 04.05.2017 р. Засновник: Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ».

Видавець: ПП «Компанія «Аполлон», 79054, м. Львів, вул. Яворницького, 8/82, тел.: +38 (032) 290-15-80, +38 (067) 671-15-80, e-mail: imperial@mail.lviv.ua. Головний редактор: Каздобіна Ю.

Адреса редакції: вул. Б. Хмельницького, 8/16, м.Київ, 01001, тел.: (044) 299-00-10; факс: (044) 279-86-65, e-mail: office@ukrinform.ua.Передрук тільки з письмового дозволу редакції.

Віддруковано: ТзОВ «Компанія Імперіал Груп». Адреса: 79056, м. Львів, вул. Гайдучка, 1, тел. +38 (032) 290-15-80, +38 (063) 122-26-25, e-mail: imperial@mail.lviv.uaЗамовлення № КА-00020-3 від 10.08.2018 року. Наклад: 800 примірників. Розповсюджується безкоштовно.

перетнули адміністративний кордон між Кримом і материко-

вою частиною України у липні 2018 року. Громадяни України, що

живуть на тимчасово окупованих територіях, їздять на контро-

льовану територію для відвідування родин, закупівлі необхідних

товарів та послуг, а також оформлення документів, повідомляє

Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та вну-

трішньо переміщених осіб України.

349 528 осіб 53 276 транспортних засобів

«Україна продовжує боротьбу за део-

купацію Криму, за права і свободи

кримськотатарського народу. Я дав

доручення дипломатам готувати

нову резолюцію щодо Криму на

наступну сесію Генасамблеї ООН,

щоб зупинити будь-які спекуляції

щодо статусу Криму. Генасамблея

вже неодноразово підтримувала по-

зицію України, зокрема щодо порушення

прав кримських татар, тож позиція цивілізованого світу за-

лишається незмінною: «Крим – це Україна!»

Ми робимо все, щоб наблизити той час, коли корінний на-

род - кримські татари - надалі плекатимуть унікальні тради-

ції своїх предків у вільному українському Криму».

Президент України Петро Порошенко

ФАКТИ

Порушення прав людини в окупованому Криму в першому півріччі 2018 року

За даними дослідження Кримськотатарського ресурсного центру, яке було презентовано 19 липня на брифінгу за участі голови

Меджлісу кримськотатарського народу, народного депутата України Рефата Чубарова та члена Меджлісу Ескендера Барієва.

Ескендер Барієв:

«Аналіз було побудовано за стандартами ООН. Використовува-

лись дані проукраїнських активістів, журналістів та правозахисних

організацій. Окремо виділено кількість порушень щодо корінного

кримськотатарського населення, що демонструє расову дискри-

мінацію по відношенню до корінного населення Криму».

Рефат Чубаров:

«Окупаційна влада продовжує застосовувати методи, які їй при-

таманні: погрози, арешти, катування, викрадання, вбивства. Задля

того, щоб укріпитися далі на окупованих частинах України, зокрема

в Криму. Отже, поки не буде усунуте джерело репресій, на преве-

ликий жаль, ми будемо говорити про чергові трагедії. А джерело

трагедій, репресій, гонінь в Криму – це російська окупаційна влада».

3 людини було знайдено повішеними у СІЗО1 людина знайдена в камері з перерізаним горлом2 людини (жінка і дитина 8 років) загинули від колото-різаних поранень в результаті нападу на їх помешкання у с. Давидівка.

6жертв

окупаційної влади Криму

у т. ч. 4 – кримські татари.

Більшість обшуків спричинені дописами людей у соціальних мережах. «Після окупації Криму Російською Федерацією обшуки стали повсякденною практикою на півострові. Вони є акціями залякування людей, не лояльних до окупації Криму та діям на півострові», – сказав менеджер з комунікацій Кримськотатарського ресурсного центру Ельвір Сагірман.

66обшуків

у т. ч. 56 – у кримських

татар

7незаконних етапувань

затриманих на територію РФ

у т. ч. 6 – кримських татар

238випадків

незаконного відвідання Криму

іноземними громадянами (не через територію

України)

128незаконних

заходів суден в порти Криму (без

дозволу України)

24випадки

депортації та незаконних

видворень з Криму громадян України

та іноземних громадян

Розгін мирних зібрань, поодиноких пікетів, акції до 74-ї річниці депортації.

5порушень права

на мирні зібрання

усі 5 – проти пред-ставників крим-ськотатарського

народу

Ненадання медичної допомоги в СІЗО, утримання в антисанітарних умовах, насильницька психіатрична експертиза тощо.

30порушень прав на

найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров’я

у т. ч. 19 – проти кримських

татар

Незаконне подовження строку ув’язнення, відхилення апеляційних скарг, арешти ФСБ та інші способи утримання під вартою українських та кримськотатарських активістів.

286порушень права на справедливий

суд

у т. ч. 247 – проти кримських

татар

89допитів

у т. ч. 61 – представників

корінного народу

Ряд затримань супроводжувалися застосуванням фізичної сили проти затриманих.

73затримання

у т. ч. 51 – пред-ставників крим-ськотатарського

народу

Штрафи – покарання за поодинокі пікети, начебто за непокору судовим приставам, за ухилення від військового призову і т. д. та економічне залякування.

22присудження

штрафів

у т. ч. 11 – проти кримських

татар

529 500 російських рублів

Загальна сума штрафів

3# 5 (13) • 2018 / КРИМ ІНФОРМ

В ЦЕНТРІ УВАГИ

Однією з проблем, що виникли у мешканців Криму після тимчасової окупації півострова Російською Федерацією, стала проблема отримання вищої освіти в Україні. Адже документи про середню освіту, видані окупаційною владою, в Україні не визнаються. Втім, за кілька років, завдяки активній позиції громадськості, в Україні було створено систему, яка практично вирішила цю проблему.

Запроваджені механізми дозволяють кримським випускникам без бюрокра-тичних зволікань отримувати доку-менти про середню освіту українсько-го зразка та продовжувати навчання в українських вишах.У 2014 році кримські школярі ще мали змогу отримати документи визнаного зразка. У 2015-му ситуація кардинально змінилася, і активісти-переселенці взя-

лися за вирішення проблеми. «Випускники цього року вже не отриму-вали українські свідоцтва та дипломи, отже, їх право на подальшу освіту не мог-ло бути реалізоване. Ми почали бити на сполох, звертатися до усіх органів влади. Зрештою, за два роки було створено си-стему, яка дає можливість кримським випускникам продовжити навчання в Україні. Не так давно ми зустрічалися з представниками Грузії. Вони захоплені, як багато змогла Україна зробити в сфері освіти за доволі короткий час, оскільки їм на вирішення цього питання довело-ся чекати два десятки років», - розпові-дає голова Центру громадської просвіти «Альменда» Валентина Потапова.Отже, що це за система?

ДИСТАНЦІЙНА ОСВІТАШколярі, що навчаються на тимчасово окупованій території, можуть паралель-но здобувати освіту за програмою укра-їнської школи. Для цього батькам по-трібно звернутися до керівництва шкіл, які здійснюють таке навчання (їх пе-релік розміщено на сайті Міністерства освіти та науки України). Випускники, що навчалися дистанційно, тепер отри-мують українські документи про серед-ню освіту і можуть вступати до україн-ських вишів. «Дистанційна освіта в Україні лише розвивається. Наразі бракує освітнього контенту – відео-уроків, тестів, підруч-ників. Дуже мало шкіл спроможні на-давати повноцінну дистанційну освіту.

Українська освіта для кримчан

нормативно-правових актів

України було змінено, щоб

врегулювати та спрости-

ти проблему здобуття української осві-

ти мешканцями тимчасово окупованого

Криму.

> 80

4 КРИМ ІНФОРМ / # 5 (13) • 2018

ГОСТРА ТЕМА

Крім того, паралельне навчання одразу у двох школах – за місцем проживання та дистанційно - це велике навантаження для дітей, тому не користується вели-кою популярністю», - розповідає Вален-тина Потапова.

ЕКСТЕРНАТТакий метод дозволяє дітям макси-мально самостійно опановувати знан-ня, що значно зменшує навантаження. Щоб діти отримали освіту екстерном, батькам кримських школярів достатньо звернутися із заявою до керівництва будь-якої школи на материковій Укра-їні. А на складання державної підсум-кової атестації (ДПА) випускнику необ-хідно приїхати особисто. Таким чином кримські школярі можуть отримати свідоцтво про базову загальну середню освіту (після 9-го класу) або атестат про повну загальну середню освіту (після 11-го класу). Як розповідає Валентина Потапова, під час випробовування механізму екстер-нату також виникали проблеми, втім, все вирішується поступово. «Наприклад, відповідно до законодав-ства, дитина не може закінчити екс-терном більше, аніж два класи на рік. Але часто траплялися випадки, коли на екстернат йшли учні 11-х класів, які не мали українського документа про закінчення 9 класів. Міносвіти пішло назустріч. Були внесені зміни до норма-тивних документів, і тепер учень навіть в 11-му класі має змогу, склавши іспити, отримати свідоцтво про базову освіту, а опісля протягом року опанувати про-граму за 10-й та 11-й класи», - говорить Валентина Потапова.Школярі, що закінчили екстернат чи отримали дистанційну освіту, мають змогу зареєструватися в тій же школі на складання ЗНО. А потім, звернув-шись до Міносвіти, отримати місце на безкоштовне навчання у вузі за квотою для мешканців тимчасово окупованих територій.

ОСВІТНІ ЦЕНТРИ «УКРАЇНА-КРИМ»Згідно з наказом «Про затвердження По-рядку прийому для здобуття вищої та професійно-технічної освіти осіб, які

проживають на тимчасово окупованій території України», на базі уповноваже-них вищих навчальних закладів у різних регіонах України було створено Освітні центри «Україна-Крим». Ці центри да-ють змогу кримським випускникам от-римати документи про середню освіту та вступити до українських ВНЗ за мак-симально спрощеною процедурою. У 2018 році Освітні центри «Україна-Крим» працюють у 35 українських вузах.Аби отримати свідоцтво та атестат, ви-пускнику достатньо скласти два іспити: українську мову та історію. А для того, щоб претендувати на бюджетне місце в одному з вузів – лише один вступний іс-пит з профільного предмету. Законодав-ством України для випускників з Криму в уповноважених вищих навчальних за-кладах (ВНЗ) передбачена окрема квота. «Отримання документів та вступ до ВНЗ

через Освітні центри – найбільш про-стий та зручний механізм, передбачений законодавством», - вважає Валентина Потапова.Невелику кількість дітей, які їдуть на-вчатися до материкової частини Укра-їни, пані Потапова пов’язує з тиском з боку російської влади. «Звісно, до людей не приходять в буди-нок з автоматами, не виламують двері. Але створені такі умови, за яких будь-яка заява, що ти хочеш вступати до вузу в Україні, може викликати булінг зі сто-рони вчителів та учнів. У нас є випадки, коли дітям занижували оцінки після того, як вони зізнавалися, що планують навчатися в Україні. Це може вдарити й по батьках. Якщо людина перебуває на якійсь посаді, а її дитина їде вчитися в Україну, це може відобразитися на робо-ті», - стверджує Валентина Потапова.

випускників – мешканців

Криму вступили до укра-

їнських вузів за спроще-

ною системою у 2015 та 2016 роках.

> 350

«Громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території, у населених

пунктах на лінії зіткнення, мають право на здобуття або продовження здобуття певно-

го освітнього рівня на території інших регіонів України за рахунок коштів державного

бюджету з наданням місць у гуртожитках на час навчання.

…

Особи, які завершили здобуття вищої освіти на тимчасово окупованій території, у на-

селених пунктах на лінії зіткнення після 20 лютого 2014 року, мають право на проход-

ження атестації для визнання здобутих кваліфікацій, результатів навчання та періодів

навчання у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері осві-

ти і науки».

З п. 12 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий

режим на тимчасово окупованій території України»

Валентина Потапова

5# 5 (13) • 2018 / КРИМ ІНФОРМ

ГОСТРА ТЕМА

Попри розмови про зближення відносин США з Кремлем, політика офіційного Вашингтона щодо Росії залишається жорсткою. Більше того, нещодавно Сполучені Штати офіційно заявили, що «ніколи» не визнають спроби РФ анексувати Крим, підтвердили непохитну підтримку Києва й збільшили заплановане виділення коштів на допомогу Україні у сфері оборони.

Про те, чому у Вашингтоні активізува-лася політика на українському напрямі, а також які зусилля докладаються для цього, розповів Надзвичайний та По-вноважний Посол України у США Вале-рій Чалий.

- Держсекретар США Майк Помпео особисто ухвалив декларацію по Криму. Він твердо підтримав українську пози-

цію, але зробив це безпосередньо перед слуханнями в Сенаті, де з'ясовувались невідомі деталі зустрічі президентів США та Росії в Гельсінкі. На ваш по-гляд, чому ця декларація з'явилась саме в цей момент? І наскільки вона є важ-ливою для України?- Від позиції США багато в чому зале-жать наші успіхи в протидії агресії, а також внутрішні перетворення. Це ре-

алії, й Сполучені Штати зараз є нашим стратегічним партнером номер один у сфері безпеки. Це стосується, в тому числі, Криму. Тож завдання посольства протягом уже не одного року – тримати це питання у фокусі уваги, знаходити механізми для деокупації Криму. Ця ро-бота ведеться скоординовано – на рівні Президента, МЗС, закордонних дипу-станов.

Посол України у США Валерій Чалий:«Декларація США по Криму чітко відображає підходи Білого дому до Росії»

6 КРИМ ІНФОРМ / # 5 (13) • 2018

ПОЗИЦІЯ

Декларація не стала несподіваним рі-шенням. Принаймні для нас було очевид-ним, що вона не готувалась під якийсь конкретний момент, і робота над нею, так само як і над координацією спільної позиції різних країн, велась досить дав-но. Можу сказати, що зміст цього доку-мента нам був відомий заздалегідь.У декларації є два важливих моменти. По-перше, вона чітко закріплює – по суті, назавжди, й на цьому робиться ак-цент – невизнання спроби анексії Кри-му. І порівняння з декларацією Веллеса якраз іде в контексті акценту «ніколи». Про це нам твердо заявили в Держде-партаменті, зокрема на зустрічі з по-мічником держсекретаря США Вессом Мітчеллом. Він підкреслив це в присут-ності лідера кримськотатарського на-роду Мустафи Джемілєва.По-друге, під час свідчень держсекре-таря США Майка Помпео перед Сенатом було наголошено, що всі позиції, вказані в декларації, погоджені з Білим домом і перебувають чітко в руслі політики Президента США. Тобто зараз ми бачи-мо консолідовану позицію, яка починає реалізовуватися в конкретних рішен-нях Конгресу й виконавчої влади.

- Нещодавно Держдеп провів Міністер-ський форум зі сприяння свободі релігій за участю, зокрема, віце-президента США Майка Пенса. Наскільки ситуація в Криму й окупованому Донбасі перебу-ває у фокусі таких обговорень у США, і як це може змінити хід подій?- Основна тема цього форуму – свобо-да віросповідання як одна з фундамен-тальних складових прав людини. Але є ще один момент: якщо говорити про виступи на закритих зустрічах постій-ного представника США при ООН Ніккі Гейлі, а також попередні заяви адміні-страції США, то прослідковується чіт-кий зв'язок між темою порушень прав людини і загрозою для міжнародної безпеки. По суті, є розуміння, що реаль-ного миру, у тому числі на тимчасово окупованих українських територіях, не може бути досягнуто без забезпечення прав людей, які зараз там перебувають.Керівник української делегації, заступ-ник глави МЗС Сергій Кислиця озвучив чіткий сигнал, що для забезпечення прав людини потрібно покласти край російській агресії на сході України, домогтися виведення всіх російських військ та деокупувати Крим.На форумі був присутній і Мустафа Джемілєв, який навів факти про ситуа-

цію в Криму, на які серйозно звертають увагу в Білому домі. Очевидно, що всі ці порушення мають наслідки і реакцію офіційного Вашингтона.

- Якщо підбити підсумки за першу по-ловину цього року, як би ви оцінили ос-новні досягнення й зрушення у відноси-нах України і США?- Важко вмістити це в коротку відпо-відь. Наприклад, стосовно Криму, наша діяльність спрямовувалася на закрі-плення міжнародної підтримки щодо невизнання спроби анексії, а також на подальших кроках. Це і збереження та посилення санкцій, і недопущення по-рушень санкційного режиму. Результат ви знаєте – позиція США чітка й закрі-плена на багато років уперед.Ми також працюємо в регіоні Централь-ної Америки, в країнах Карибського ба-сейну, і коли відбувається голосування в ООН, ми забезпечуємо чимало голосів на підтримку української позиції.

Крім того, щодо створення Платформи друзів деокупації Криму, ми провели у Вашингтоні багато різних заходів і ство-рили таку мережу. Вона охоплює роботу щодо прогнозування та дій в плані без-пеки й оборони – є потужні експертні установи, які дуже допомагають своєю аналітикою та прогнозами. Ми порушу-ємо питання забезпечення прав крим-ських татар, визволення наших заруч-ників, яких утримують у Росії.Ще один блок – це, звичайно, інформу-вання про ситуацію в Криму. Тут важ-ливо відзначити візити представників кримськотатарського народу.Загалом, немає жодних сумнівів у по-зиції офіційного Вашингтона щодо під-тримки України, протистояння агресії Росії та проведення реформ. Причому це консолідована позиція і Президента Сполучених Штатів, і Конгресу, і вико-навчих структур.

Ярослав Довгопол, Вашингтон

7# 5 (13) • 2018 / КРИМ ІНФОРМ

ПОЗИЦІЯ

Політика російської окупаційної влади в Криму по відношенню до кримських татар разюче контрастна. З одного боку, офіційна Москва прямо відмовляє кримськотатарському народу в статусі корінного народу Криму. З іншого – ухвалює рішення про підтримку. З одного боку, відкриває широкі можливості кар’єрного зростання для тих представників кримськотатарського народу, які висловили лояльність окупаційній владі. З іншого – за будь-який прояв нелояльності переслідує та кидає за ґрати.

«Спочатку здавалося, що це класична політика «батога і пряника», коли полі-тична лояльність оплачується «пряником», а прояви інако-мислення караються батогом. Однак у міру того, як відбу-ваються нові обшуки, затри-мання, арешти в Криму, стає зрозуміло, що ніхто не за-страхований, прийти можуть до кожного. На жаль, вже оче-видна тенденція до витіснен-ня корінного народу з Криму», - розпо-відала історик і телеведуча Гульнара Бекірова в інтерв’ю газеті «Сегодня».

Як Росія веде боротьбу за душі та сер-ця кримськотатарського народу? З цим

питанням ми звернулися до заступни-ка директора Центру близькосхідних досліджень Сергія Данилова.

- Безперечно, Росія докладає значних зусиль, щоб отримати якщо не при-

хильність, то лояльність кримських татар. Для цього Москвою використовуються різні інструменти, різні спо-соби впливу на кримськота-тарську спільноту. Напри-клад, Руслан Бальбек став депутатом Держдуми РФ, за-ступником голови Комітету у справах національностей.

Частина з тих, хто пішов на співпрацю з окупаційною владою, отримали поса-ди на Північному Кавказі чи в Татар-

Чому Росія програє боротьбу за кримських татар

«Якщо для самих кримських татар нині створюється якась картинка успішного

існування в російському Криму, то на ширший російський загал продовжує

йти інша картинка. А саме: Крим анексували заради російського проекту».

8 КРИМ ІНФОРМ / # 5 (13) • 2018

ПРАВДА ПРО КРИМ

стані. Таким чином Москва демонструє кримським татарам, що, за умови ло-яльності, вони можуть мати потужний соціальний ліфт, зробити політичну кар’єру.Інший напрямок – інвестування значних ресурсів у символічні речі. Такі, як будівництво Соборної мечеті в Сімферополі. І ті ж люди на півостро-ві, які до окупації сприймали вороже та всіляко заважали початку будів-ництва, зараз розповідають, як Росія піклується про кримських татар. Яки-мось чином продовжують працювати суспільні та державні інститути, що підтримують кримськотатарську іден-тичність.

- Втім, переважний загал кримсько-татарського народу не почав значно лояльніше ставитися до окупаційної влади. Чому?- Бо фоном цих зусиль виступає факт, що Крим не для того анексували, аби догодити кримським татарам. Навпа-ки, як ми пам’ятаємо, Крим було анек-совано під міфом російського імпер-ського націоналізму. Під гаслом «Крим наш». Отже, якщо для самих кримських татар нині створюється якась картин-ка успішного існування в російському Криму, то на ширший російський загал продовжує йти інша картинка. А саме:

Крим анексували заради російського проекту. Кримські татари це теж чудо-во бачать, розуміють, відчувають в діях та в повсякденних практиках окупаці-йної влади. Вони розуміють, що крим-ськотатарський міф на цій землі не може співіснувати з великоімперським російським, він для російського міфу є конкуруючим.

Крім того, попри реверанси, попри по-стійне підкреслення начебто поваги до кримськотатарської спільноти, все одно кримські татари сприймаються з підозрою. Їм потрібно проходити певну ініціацію, доводити свою лояльність. Кримські татари ніколи не відчува-ли себе в Україні чужинцями. Зараз у ставленні з боку Росії - відчувають.

ЯК РОСІЙСЬКА ВЛАДА ВИЖИВАЛА З ПІВОСТРОВА МЕДЖЛІС

� З 2014 році діяльність Меджлісу кримськотатарського народу на території АР

Крим призупинена російською владою. Тоді ж голові Меджлісу Рефатові Чубарову

заборонено в’їзд до Криму.

� У 2014 році створено міжрегіональний громадський рух кримськотатарського на-

роду «Крим», який очолив Ремзі Ільясов - віце-спікер російського уряду в Криму.

Також після окупації в Криму з’явилося декілька нових кримськотатарських гро-

мадських організацій.

� З 2016 року Меджліс – виконавчий орган народного зібрання, Курултаю, – ого-

лошено Росією екстремістською організацією та заборонено.

� У 2017 році Міжнародний суд ООН виніс постанову з приводу позову України

проти Росії, яким зобов’язав Російську Федерацію утриматися від обмежень прав

кримських татар на власні представницькі інститути, в тому числі Меджліс. Фак-

тично ця постанова вимагає від Росії зняти заборону на діяльність Меджлісу в Кри-

му. Проте Росія досі не виконала цю постанову Міжнародного суду ООН.

� У липні 2018 року віце-спікер підконтрольного Кремлю Кримського парламенту

Ремзі Ільясов подав заяву про відставку за власним бажанням. На його місце при-

значено Едіпа Гафарова. Голова Меджлісу Рефат Чубаров розцінив це звільнення

як покарання за провальні вибори Президента Росії в Криму.

ДОВІДКА:

Наступного року має завершитися будівниц-

тво соборної мечеті в Сімферополі, яке сьо-

годні веде російська влада. Будівництво було

розпочато ще до окупації у 2011 році. Окупа-

ційна влада відновила будівництво у 2016 році

у намаганні здобути прихильність кримських

татар. Повідомлялося, що президент РФ Во-

лодимир Путін взяв його під особистий кон-

троль.

9# 5 (13) • 2018 / КРИМ ІНФОРМ

ПРАВДА ПРО КРИМ

6 грудня 2017 року у російському Вер-ховному суді у Сімферополі відбулося незвичне засідання. На лаві підсудних у кисневій масці сидів чоловік похило-го віку. Він не міг відповідати судді, не міг дихати без маски. Втім, суддю це не зупиняло: процес над Бекіром Дегер-менджі та його товаришами тривав. За кілька днів Бекір Дегерменджі по-трапить в реанімацію, три доби пере-буватиме у комі. Лікарі стверджува-тимуть, що рахунок йшов на хвилини – могли б не врятувати. Для родини Дегерменджі, як і для бага-тьох кримськотатарських родин, життя розділяється на дві частини: до росій-ської окупації півострова та після. До окупації Бекір Дегерменджі та його дру-жина Аліє мали роботу, були шанова-

ними людьми, виховали двох дітей, що виправдали всі батьківські сподівання – сина Мустафу та доньку Мавілє. Бу-дували плани та сподівалися на краще майбутнє. Все змінилося у лютому 2014-го.

СИНМустафу заарештували 7 травня 2015-го дорогою на роботу. На очах у мате-рі прикладами автоматів звалили на землю, одягли наручники, відвезли до слідчого управління. Мустафа Дегер-менджі став одним із заарештованих за відомою справою «26 лютого».«Алі Асанов і Мустафа Дегерменджі майже два роки просиділи зі мною в СІЗО і до кінця зберегли честь народу. Не продалися, не зрадили, не купили

собі волю наклепом, як інші. Ми розу-міли, що справа 26 лютого символічна для нас. Адже це – день початку бо-ротьби кримськотатарського народу за свою свободу», - розповідає заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз.«Мій брат дуже принципова і чесна лю-дина. Він не міг піти на підлість. Він переконаний у своїй правоті, а отже, зараз подав апеляцію на вирок суду», - говорить Мавілє Дегерменджі.

Одна родина – два політв’язніЯк окупація Криму змінила життя родини Дегерменджі

ДОВІДКА: «СПРАВА 26 ЛЮТОГО»

«Справа 26 лютого» була порушена

окупаційним режимом щодо учасників

мітингу на підтримку територіальної

цілісності України, який відбувся 26 лю-

того 2014 року. Тоді підтримати ціліс-

ність країни під стіни Верховної Ради

Криму вийшли десятки тисяч кримчан

– українських патріотів, кримських

татар. Справу порушено за рік після

подій. Один із лідерів кримськотатар-

ського руху – Ахтем Чийгоз, якому ін-

кримінували «організацію масових за-

ворушень», - був засуджений у вересні

2017 року на 8 років ув’язнення. Згодом,

за результатами політичних домовле-

ностей, переданий Туреччині та звіль-

нений. Нині мешкає у Києві. 19 червня

2018 року Центральний районний суд

Сімферополя виніс рішення стосовно

інших фігурантів справи. Мустафа Де-

герменджі отримав 4 роки 6 місяців

покарання умовно з призначенням ви-

пробувального терміну 3 роки.

Мустафа Дегерменджі

Бекір Дегерменджі

10 КРИМ ІНФОРМ / # 5 (13) • 2018

ТЕРИТОРІЯ ДИСКРИМІНАЦІЇ

БАТЬКОКоли Мустафу заарештували, його батько – Бекір Дегерменджі - робив усе, аби привернути увагу міжнарод-ної спільноти до справи «26 лютого». Неодноразово брав участь у засіданнях Європарламенту та ОБСЄ, зустрічав-ся із західними дипломатами, полі-тиками, журналістами. Міжнародний розголос зробив свою справу: у квітні 2017-го Мустафу випустили із СІЗО під домашній арешт. А вже в листопаді цьо-го ж року арештували Бекіра – за іншою справою. «З боку людяності і моралі, я думаю, люди зрозуміють, що моєї провини, провини моїх знайомих немає, оскіль-ки жодних погроз ми не висловлювали, написав у своєму листі із СІЗО Бекір Де-герменджі. - У мене і в думках не було, надаючи допомогу одній людині, запо-діяти біль іншій, тим паче з загрозою для її життя».«Я переконана, що мій батько постраж-дав саме через свою активність та по-літичну позицію. У Криму нині при-гнічується будь-яке інакомислення», - говорить Мавілє Дегерменджі.Під час перебування за ґратами здоров’я заарештованих – людей похилого віку - значно погіршилося. Найбільше страж-дає астматик та інвалід 3-ї групи Бекір Дегерменджі. Лікарі підтверджують, що існує загроза його життю. Втім, росій-ська правоохоронна система не зважає на стан здоров’я затриманих.Родина Дегерменджі хвилюється за

здоров’я чоловіка та батька і готується до вже другого вироку за останній час. «Думаю, у вересні справу мають подати до суду. Відверто, ми вже не знаємо, чого чекати, бо кримські суди непередбачу-

вані, логіка там відсутня. Живемо наді-єю на краще – інакше просто неможли-во. Віримо у милість Всевишнього та у те, що дочекаємося звільнення батька», - говорить Мавілє Дегерменджі.

ДОВІДКА: «СПРАВА ВЕДЖІЄ КАШКИ»

Порушена проти групи кримських татар за фактом нібито «вимагання в особливо

великому розмірі» у громадянина Туреччини. Ветеран кримськотатарського руху,

81-річна Веджіє Кашка поскаржилася, що громадянин Туреччини Юсуф Айтан вкрав

гроші у її родини. Бекір Дегерменджі та ще троє активістів кримськотатарського руху

зустрілися з Айтаном, щоб переконати його повернути гроші. Під час зустрічі їх було

затримано. Веджіє Кашка, якій під час затримання стало зле, померла дорогою у лі-

карню. Бекір Дегерменджі, Асан Чапух, Кязим Аметов та Руслан Трубач перебувають

під арештом у СІЗО Сімферополя. У липні Київський районний суд Сімферополя по-

довжив арешт чотирьох фігурантів справи до 15 вересня 2018 року.

Сім’я кримчанина Мусліма Алієва також уже двічі відчула на собі утиски з боку російської влади. Муслім Алієв – фігурант так званої «ял-тинської справи Хізб ут-Тахрір». Його було затримано 11 лютого 2016 року під час масових арештів за підозрою у при-четності до ісламської організації «Хізб ут-Тахрір», яку в Росії віднесено до теро-ристичних та заборонено. Він досі знахо-диться у російських застінках. А 19 липня 2018 року співробітники ФСБ знову прийшли в будинок Мусліма Аліє-

ва з обшуком. Але цього разу їх цікавила старша донька Мусліма Алієва – Гульсум, активістка ініціативи «Кримська со-лідарність», яка допомагає захищати права кримських татар на окупованому півострові та висвітлювати випадки по-рушення прав. Під час обшуків з будинку Алієвих було вилучено всю техніку. Гульсум затрима-

ли і відвезли у слідчий комітет в Алушті. Вона відмовилася давати свідчення про-ти себе. Невдовзі її відпустили, але по-рушили проти неї кримінальну справу за ч. 1 ст. 282 Карного кодексу РФ – «роз-палювання ненависті або ворожнечі, а також приниження людської гідності».

Друга карна справа проти сім’ї Алієвих

сім'я Дегерменджі: Бекір, Мавілє, Аліє, Мустафа (зліва направо)

11# 5 (13) • 2018 / КРИМ ІНФОРМ

ТЕРИТОРІЯ ДИСКРИМІНАЦІЇ

Російські військові навчання – небезпека для Європи

Морський тральщик «Ковровець»

СЕРПНЕВІ ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ РОСІЙСЬКОЇ АРМІЇ ПОБЛИЗУ КРИМУЗ 6 серпня Росія розпочала чергові військові навчання у Чорному морі. Як

повідомила прес-служба Південного військового округу Росії, авіація та ко-

раблі Чорноморського флоту РФ проводять поблизу тимчасово окуповано-

го Криму пошук підводних човнів та кораблів умовного противника.

Також екіпажі протичовнових кораблів проведуть стрільби по повітряних та

морських цілях, зімітують відбиття атак засобами повітряного нападу.

У тактичних навчаннях задіяні малі протичовнові кораблі «Муромець» та

«Суздалець», морський тральщик «Ковровець», бомбардувальники Су-

24МР, літак Бе-12 і вертоліт Ка-27.

У штабі підкреслюють, що навчання «проводяться в єдиному тактичному

задумі маневрів 49-ї загальновійськової армії в причорноморської зоні від-

повідальності військового округу».

У 2018 році Міністерство оборони РФ запланувало проведення близько восьми тисяч навчань різного рівня і масштабу, в тому числі великомасштабні маневри «Схід-2018», спільні навчання Колективних сил оперативного реагування ОДКБ (Організації договору про колективну безпеку) «Взаємодія-2018» і антитерористичні навчання держав Шанхайської організації співробітництва (ШОС) «Мирна місія – 2018». Військові навчання постійно проводяться біля кордонів України і в окупованому Криму.

12 КРИМ ІНФОРМ / # 5 (13) • 2018

ДЕТАЛІ ТА ТЕНДЕНЦІЇ

У березні 2018 року російські військові провели навчання ракетних військ і ар-тилерії у прикордонних з Україною об-ластях і в анексованому Криму. Бойова підготовка артиле-ристів організова-на на 19 полігонах, зокрема, в Ростов-ській області, на Кубані і в анексова-ному Криму.Загалом у табір-них зборах взяли участь близько 8 тисяч військовослужбовців, було задіяно близько 1400 одиниць озброєння та вій-ськової техніки.Спільні навчання Четвертої армії Вій-ськово-повітряних сил (ВПС) і Проти-

повітряної оборони (ППО) Південного військового округу РФ і Чорноморського флоту РФ, а також загальновійськових з'єднань стартували 5 червня 2018 року в

окупованому Кри-му, в Ростовській області, на Став-ропілі, у Красно-дарському краї. У навчаннях взяли участь близько 6 тисяч військовос-лужбовців і було задіяно близько ста

літаків і вертольотів.У липні 2018 року Чорноморський флот РФ в окупованому Криму провів трену-вання з нанесення ударів по морській цілі з використанням пересувних бере-

гових ракетних комплексів. До виконан-ня заходів бойової підготовки залучено дивізіони берегових ракетних комплек-сів «Бастіон» та «Бал», мобільні берегові комплекси розвідки морської і повітряної обстановки, а також екіпажі літаків СУ-30СМ морської авіації та Протиповітря-ної оборони Чорноморського флоту РФ.

Близько 8000 військових навчань

заплановано провести у 2018 році

Міністерством оборони Російської Федерації

ДМИТРО ТИМЧУК, керівник ГО «Центр військово-політичних досліджень «Інформаційний Спротив»: «Росія демонструє, що усі її військові сили і засоби можуть виконувати бойові завдання»Крим - це майданчик, з якого контролюється практично вся акваторія Чорного моря. Росій-

ські берегові комплекси, встановлені у Криму (ті ж «Бастіони»), перекривають всю акваторію

Чорного моря. І ось це якраз і є засобом погроз і шантажу. Тобто, зосереджуючи військо-

ві сили в окупованому Криму, росіяни показують, що можуть контролювати всю акваторію

Чорного моря. А проводячи навчання, демонструють, що всі ці сили і засоби можуть працю-

вати, виконувати бойові завдання.

Мілітаризація Криму і військові навчання на півострові - це «брязкання зброєю» не тільки в

сторону України, але й усього Чорноморського регіону. І це несе загрозу всім державам Чор-

номорського басейну: Туреччині, Болгарії, Румунії та іншим.

СЕРГІЙ ЗГУРЕЦЬ, директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express: «Навчання РФ потребують особливої уваги і з боку України, і з боку НАТО»Будь-які навчання, які проводить РФ, потрібно розглядати уважно. Росія йде шляхом макси-

мального посилення боєздатності військ. Це планується зробити до 2020 року, і він, на мою

думку, буде вирішальним з точки зору силового протистояння у Європі.

Ситуація з Україною дещо вплинула на давні плани росіян. Якби, умовно кажучи, Янукович за-

лишався при владі, Росія вийшла б на максимальну потужність російської армії до 2018 року. І

тоді можливість силових суперечок в Європі була б достатньо високою. Ситуація з Україною

дещо призупинила темпи мобілізації – ретельно прихованої і доволі тривалої. Зараз вони

намагаються вийти на 2020 рік з максимальною боєздатністю. І ця боєздатність ґрунтується

на використанні різних стратегій.

Через цю призму ми розглядаємо всі російські навчання, особливо ті, які відбуваються у Кри-

му. Для нас Крим найбільш небезпечний, тому що він під боком, і це наша територія, що за-

йнята ворогом. А для Європи - тому, що це плацдарм, з якого за рахунок дальнобійних ракет

та ППО, що можуть вплинути на перекидання військових засобів, здійснюється контроль над

територією Європи. Тому навчання РФ потребують особливої уваги і з боку України, і з боку

НАТО. Що й робиться.

Країни НАТО і США розглядають військову стратегію Росії як дестабілізуючу. І це впливає на

формування контрдій з боку США – за рахунок кооперації з Туреччиною, створення засобів,

які можуть мінімізувати потенціал РФ. США розміщують нові бойові тактичні групи в Європі.

Це вимагає збільшення витрат на оборону від усіх країн НАТО. На останньому саміті НАТО

було ухвалене рішення, яким передбачається збільшення кількості особового складу та бо-

єздатних підрозділів.

13# 5 (13) • 2018 / КРИМ ІНФОРМ

ДЕТАЛІ ТА ТЕНДЕНЦІЇ

Програмний директор ДП «Кримський дім» - про сучасний стан та перспективи кримськотатарської літератури

Кримськотатарська література – елемент культури кримськотатарського народу, до якого історія була чи не найбільш без-жальною. Найвищого рівня розвитку лі-тература досягла у період, коли кримсько-татарський народ мав власну державу. З початком першої анексії Криму Росій-ською Федерацією (у 1783 році) кримсько-

татарська література почала занепадати. Подальші сплески її розвитку пов’язані переважно з окремими особами – таки-ми, зокрема, як видатний просвітник та письменник Ісмаїл Гаспрінський чи гро-мадський та політичний діяч Номан Че-лебіджихан, чий вірш «Я присягнув!» став національним гімном кримських татар.

Алім Алієв: «Збереження культурної ідентичності в умовах окупації – надважливе завдання»

14 КРИМ ІНФОРМ / # 5 (13) • 2018

ІСТОРІЯ ТА КУЛЬТУРА

Втім, патріоти вірять, що на кримсько-татарську літературу ще чекає відро-дження та розквіт. І не просто вірять, а докладають значних зусиль, аби від-крити нові таланти, популяризувати сучасну літературу. Щодо нинішнього стану та перспектив кримськотатар-ської літератури спілкуємося з громад-ським активістом, одним із засновників громадської ініціативи «Крим SOS» та Кримськотатарського культурного цен-тру «Кримський дім у Львові», програм-ним директором ДП «Кримський дім» Алімом Алієвим.

- Аліме, в рамках цьогорічного «Книж-кового Арсеналу» відбулася дискусія щодо стану сучасної кримськотатар-ської літератури. І там пролунала думка, що кримськотатарську літера-туру сьогодні можна порівняти з ла-тинською чи старогрецькою. Мовляв, вона ніби є, але не жива. Погоджуєтеся з таким твердженням?- Справді, такі думки були озвучені під час дискусії, яку організував «Кримський дім». Але лунали й інші думки: що ниніш-ній стан – явище тимчасове, що крим-ськотатарську мову та літературу в май-бутньому чекає розквіт. Адже поки існує кримськотатарське світобачення, образ життя та мислення, буде жити й культу-ра. Я, наприклад, бачу, що за останній час з’явилася ціла плеяда молодих авторів, як творять кримськотатарською мовою. Так, кримськотатарська література за-раз перебуває в стані стагнації. І, щоб вивести її з цього стану, дати поштовх для розвитку, необхідно робити зусилля в дуже різних напрямках. Починаючи від дискусій, під час яких і письменни-ки, і літературознавці, і видавці прого-ворюватимуть, що зараз відбувається з літературою і що потрібно зробити, аби вона розвивалась. І закінчуючи різними конкурсами, які стимулюватимуть пи-сати рідною мовою як молодь, так про-фесійних, зрілих авторів.

- Які сьогодні проблеми, на ваш погляд, найбільш притаманні кримськота-тарській літературі?- Я б окреслив кілька взаємопов’язаних питань. Перше, - це проблема популяри-зації кримськотатарської літератури. На жаль, сьогодні реальна аудиторія дуже мала. І ця проблема напряму пов’язана із популяризацією та розвитком крим-ськотатарської мови. В сучасному світі для вивчення мови та літератури варто застосовувати сучасні технології. Ство-

рювати онлайн аплікації до програм та додатків, дублювати фільми та муль-тфільми кримськотатарською мовою, пе-рекладати дитячі книжки. Це дасть змогу зробити кримськотатарську мову модною та популярною. І, відповідно, збільшить попит на національну літературу.Інше питання – яким чином винести кримськотатарську літературу на інші майданчики чи платформи, популяри-зувати не лише серед кримськотатар-ського народу, а й серед усіх українських читачів.

- Майдан та військова агресія Росія дали певний поштовх розвитку україн-ської культури. Люди глибоко, до серця, сприйняли ці події, і у багатьох емоції вилилися у творчість. Чи відбуваються подібні процеси в кримськотатарській літературі пов’язані, зокрема, з анек-сією Криму?- Спроба анексії Криму справді вплинула на тематику кримськотатарської літера-тури. Теми, які з’являються зараз, стосу-ються, в тому числі, свободи, боротьби за власну землю. Загалом же окупація стимулює більше перейматися розвит-ком нашої мови, літератури, підіймати їх на вищі ґрунтовні сходи. Бо це захисна реакція народу на зовнішні виклики, що загрожують самозбереженню. І як від-повідь на тиск, і тому, що ми розуміємо, що збереження культурної ідентичності в умовах окупації – надважливе завдан-ня. Адже питання кримськотатарської

ідентичності для російської окупацій-ної влади є питанням її небезпеки, тому тиск на кримськотатарську культуру буде лише посилюватись.Якщо ж говорити про кількісні та якіс-ні показники, то саме це ми плануємо виявити під час конкурсу «Кримський інжир». Сподіваюся, відкриємо багато нових талантів.

- Як можна оцінити підтримку крим-ськотатарської літератури на дер-жавному рівні?- На, жаль, фінансову підтримку роз-витку кримськотатарської літерату-ри сьогодні ми отримуємо переважно не від держави, а з інших джерел. Хоча «Кримський дім» – держпідприємство, але конкурс, який ми запустили, допо-магає фінансувати Посольство Канади в Україні. Воно ж фінансувало видання книг. Але, наприклад, безкоштовні кур-си кримськотатарської мови ми прово-димо з частковою державною фінансо-вою підтримкою. У грудні хочемо провести літературний україно-кримськотатарський фести-валь. І, на жаль, на нього кошти також виділяються за залишковим принци-пом. Зрозуміло, що фінансів на все не вистачає. Втім, на мою думку, держава має більш активно сприяти розвитку кримськотатарської літератури, і не лише фінансово. Наприклад, доклав-ши зусиль до популяризації заходів, які проводяться.

КОНКУРС «КРИМСЬКИЙ ІНЖИР» АКТУАЛІЗУЄ ТЕМУ КРИМУ І КРИМСЬКИХ ТАТАР В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІУ липні 2018 року державне підприємство «Кримській дім» оголосило про проведення

літературного конкурсу «Кримський інжир» («Qırım inciri)». До участі в конкурсі запрошу-

ються поети, прозаїки та перекладачі, які пишуть кримськотатарською мовою та підніма-

ють у своїй творчості теми кримськотатарського народу та його історичної батьківщини

– Криму.

Конкурс покликаний сприяти розвитку кримськотатарської мови та літератури, актуалі-

зувати тему Криму та кримських татар в українській літературі, сприяти появі взаємних

перекладів для глибшого взаємного пізнання двох культур, повідомляють організатори.

Передбачено кілька номінацій:

1. Проза про Крим українською мовою.

2. Проза кримськотатарською мовою (без тематичних обмежень).

3. Поезія про Крим українською мовою.

4. Поезія кримськотатарською мовою (без тематичних обмежень).

5. «Жіночий погляд» – прозовий або поетичний твір українською чи кримськотатарською

мовою на тему ролі жінки у кримськотатарському середовищі.

6. Переклад художнього твору з української на кримськотатарську та навпаки.

Конкурс триватиме до 31 жовтня. Найкращі твори будуть опубліковані в антології «Крим-

ський інжир» / «Qırım inciri».

15# 5 (13) • 2018 / КРИМ ІНФОРМ

ІСТОРІЯ ТА КУЛЬТУРА

Окупація перетворює Крим на пустелюУ Криму, який перебуває під тимчасо-вою російською окупацією, зафіксовано значне погіршення стану унікального рослинного світу півострова. За дани-ми дистанційного зондування вста-новлено, що впродовж останніх двох років індекс NDVI (Normalized Difference Vegetation Index – нормалізований від-носний індекс рослинності) на півос-трові знизився на 23%. А в деяких ча-

стинах Криму він впав до найнижчої позначки - 0,3. Міністерство з питань тимчасово окупо-ваних територій та внутрішньо переміще-них осіб України (МТОТ) підкреслює, що нехтування цими негативними явищами окупаційною владою Російської Федерації може призвести до знищення унікальних екосистем Кримського півострова. У тому числі до руйнації заповідних ландшафтів,

ерозії ґрунтів, унеможливлення ведення традиційного сільського господарства.«Дії РФ свідчать про те, що держава-оку-пант не зацікавлена в розвитку АР Крим з його природним потенціалом, а її безвід-повідальність призводить до невідворот-ної шкоди навколишньому середовищу та збитків для цивільного населення, що проживає на цій території», - заявляють у МТОТ.

Рослинність Криму. 2015 рік

Рослинність Криму. 2017 рік

КРИМ ІНФОРМ / # 5 (13) • 2018

ФОТОФАКТ

КРИМ ІНФОРМ / # 5 (13) • 2018