ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА

ЛІТЕРАТУРИ

З досвіду роботи учителя української мови та літератури

комунального закладу «Нікопольська середня

загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 23»Ліханської О.Л.

2011 р

ВІЗИТНА КАРТКА

ЛІХАНСЬКА ОКСАНА ЛЕОНІДІВНА

УЧИТЕЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

СПЕЦІАЛІСТ ВИЩОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ КАТЕГОРІЇ

СТАЖ РОБОТИ 21 РІК

ПРЕДСТАВЛЕННЯ

Адміністрація КЗ «НСЗШ № 23» вважає, що досвід учителя української мови і літератури Ліханської Оксани Леонідівни з теми «Проектна діяльність школярів на уроках української мови та літератури» заслуговує уваги. Ліханська О.Л. працює в школі протягом 21 року, досвідчений педагог, має високу науково-теоретичну підготовку. Ії уроки відзначаються майстерністю, насиченістю, глибоким змістом та різноманітними методами, прийомами, що допомагають творчій роботі учнів, сприяють розвитку учнівської особистості, вихованню свідомих громадян.

Оксана Леонідівна добре знає своїх учнів, допомагає у процесі пізнання, у свідомому засвоєнні програмного матеріалу. Ії учні добре володіють рідною мовою, вміють самостійно мислити, активні у пізнавальній діяльності.

Роботу вчителя характеризує: творчий підхід до навчально-виховного процесу;

систематичність та послідовність вивчення теми;

застосування інноваційних та інтерактивних методів навчання;

вивчення науково-педагогічного досвіду вчителів-новаторів;

власні методичні розробки уроків;

творчий пошук.

У досвіді розкривається загальний зміст проектної діяльності учнів викладаються види проектів та їх можливі етапи. Посібник складається з

двох частин :теоретичної та практичної. Практична частина представлена розробками уроків з елементами проектної діяльності, з ілюстрацій - результатів проектної діяльності учнів на уроках української словесності , які представлені як зразки можливих проектів. Цінним у досвіді є можливість використання його в практичній діяльності учителя словесності, у позакласній факультативній та гуртковій роботі.

На початку XXI століття

закономірно постає питання про нову школу, яка створила б умови

для повноцінного фізичного, психічного, соціального та духовного

розвитку дитини і плекала людину, здатну будувати демократичну

державу. Сучасна школа повинна допомогти учням відчувати себе

впевненими на ринку праці, вміти адаптуватися до соціальних змін

і криз у суспільстві, бути психологічно стійкими, розвивати

здатність до самоорганізації. Це вимагає пошуку нових форм

організації навчально – виховного процесу.

Сьогодні метод проектів вважається одним із перспективних

видів навчання, тому що він створює умови для творчої

самореалізації учнів, підвищує мотивацію для отримання знань,

сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей. Учні набувають

досвіду вирішення реальних проблем з огляду на майбутнє

самостійне життя, які проектують у навчанні.

Німецький педагог А. Флітнер характеризує проектну

діяльність як навчальний процес, в якому обов`язково беруть

участь розум, серце і руки ( “Lernen mit Kopf, Herz und Hand”),

тобто осмислення самостійно набутої інформації здійснюється

через призму особистісного відношення до неї і оцінку результатів

в кінцевому продукті.

Саме тому початок нового століття означений складним

пошуком нової філософії навчання та виховання дітей і юнацтва. ЇЇ

стрижень – життєтворчість, виховання відповідальної особистості,

здатної до саморозвитку, самостійного будівництва своєї долі,

стосунків зі світом, реалізації життєвого призначення через

особистісний вибір.

У школі життєвої

компетентності реалізуються діяльнісний підхід, компетентісний

підхід, ідеї проективної, особистісно орієнтованої педагогіки.

Навчання та виховання мають стати керівництвом індивідуальним

становленням людської особистості.

Проектна діяльність може знаходити застосування на

різних етапах навчання й виховання, маючи опорою струнку

систему філософських і психологічних концепцій. Сферою

цілепокладання є створення умов для розвитку творчої активності

учнів і самореалізації сутнісних сил.

Життєвий проект – результат свідомої побудови

особистістю свого індивідуального життя, використання ресурсів

особистісного зростання, намагання усвідомити свою

неповторність і своєрідність, результат життєвого пошуку та

стратегічного мислення.

Вимоги реформування передбачають виведення освітнього

процесу на технологічний рівень, тобто вибір індивідуальних

маршрутів навчання й виховання. Упровадження методу

життєтворчих проектів – важлива необхідна умова проблемно-

зорієнтованих пошуків учнів на основі реальної життєвої практики.

Життєтворчий проект – розвивальна інновація нової школи,

простір майбутнього дитини.

Що може бути краще для становлення особистості, ніж

відчуття успіху й особистої значущості в процесі своєї праці?

Проектні технології, до впровадження яких так активно закликають

сучасних учителів, спрямовані на стимулювання інтересу учнів до

нових знань, на розвиток дитини через вирішення проблем і

використання цих знань у конкретній практичній діяльності.

Особливо актуальним є застосування методу проектів сьогодні,

коли сучасна освіта переорієнтовується на профільне навчання.

Метод проектів був запропонований і розроблений

американським філософом Джоном Дьюї в першій половині XX ст.

Він запропонував будувати навчальний процес на активній основі,

спираючись на цілеспрямовану діяльність учнів з урахуванням їх

особистої зацікавленості в цих знаннях. Американці змогли

конструктивно підійти до суті методології й усвідомити величезні

переваги нових підходів. Саме тому з моменту появи технології на

арені педагогічної думки і дотепер вона активно використовується

в практиці американської школи.

Нині, коли в українській школі виникла необхідність у якісно

нових характеристиках освітніх систем (поліфункціональність,

цінніснодоцільність, варіативність тощо), метод проектів

користується попитом і популярністю.

В основі методу проектів лежить:

• розвиток пізнавальних умінь і навичок учнів;

• уміння орієнтуватися в інформаційному просторі;

• уміння самостійно конструювати свої знання;

• уміння інтегрувати свої знання з різних галузей науки;

• уміння критично мислити.

Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність учнів

(індивідуальну, парну, групову) у відведений для нього час (від

декількох хвилин уроку до декількох тижнів, а іноді й місяців). Це

завдання особистістно - зорієнтованої педагогіки.

Проектна технологія

передбачає наявність проблеми, що вимагає інтегрованих знань і

дослідницького пошуку її вирішення. Результати запланованої

діяльності повинні мати практичну, теоретичну, пізнавальну

значимість. Головною складовою методу є самостійність учня.

Дуже важливою також є структуризація змістовної частини проекту

із зазначенням поетапних результатів. Використання дослідницьких

підходів у проекті є свого роду наріжним каменем технології.

Причому послідовність цих методів можна поставити в такий ряд:

визначення проблеми (визначення завдань, які випливають із

дослідження) — висунення гіпотези вирішення завдань -

обговорення методів дослідження — оформлення кінцевих

результатів — аналіз одержаних даних — підбиття підсумків —

корегування — висновки.

Учителеві варто озброїтися усім арсеналом дослідницьких і

пошукових методів. Він повинен уміти організовувати і проводити

дискусії, не нав'язуючи своєї точки зору, не пригнічуючи учнів

своїм авторитетом.

Чи можна поставити під сумнів користь проектної технології,

якщо в ході її застосування учень вчиться самостійно здобувати

знання і використовувати їх для вирішення нових пізнавальних і

практичних завдань? Діти придбають комунікативні навички та

вміння, працюючи в різноманітних групах та виконуючи різні

соціальні ролі (лідер, виконавець, посередник і т.п.), ознайомляться

з різними думками щодо однієї проблеми. Особливо цінним

активізуючим стимулом діяльності є те, що проектне навчання не

порушує принципу невимушеності, у міру виконання роботи

зростає ступінь захопленості нею. Діти вчаться на власному досвіді

й досвіді своїх товаришів, бачать результат своєї власної праці.

Який би різновид проектної технології не застосував учитель — чи

то груповий, чи то парний, чи то індивідуальний, він обов'язково

переконається в її спроможності одержати успішний педагогічний

результат. Я активно голосую за метод проектів у загальноосвітній

школі.

Проекти учнів різноманітні за формою, змістом. Це групові й

індивідуальні роботи, інтегровані й монопроекти. Результатами

діяльності учнів стають:

• електронні версії розділів підручника;

• брошури - збірки віршів, авторами яких є самі учні;

• словники різноманітної тематики ;

• театралізовані вистави, сценарії яких написані самими учнями ;

• відеофільми, задумані й зняті учнями та ін..

Пам'ятка

Підготовка презентації проектної роботи

План роботи

1. Зроби оригінальний титульний аркуш, на якому зазнач:• назва проекту;• П.І.Б. автора;• найменування освітньої установи;• клас;• П.І.Б. координатора проекту й консультантів;• дату.

2. Підготуй переконливий, емоційний вступ, у якому відбий важливість і актуальність обраної теми, найцікавіші моменти змісту проекту, відкриття, які ти зробив для себе в ході роботи над проектом.

3. Використовуй під час виступу наочні матеріали: комп'ютерні слайди; таблиці; графіки; плакати; фотографії; малюнки.

4. Підведи підсумки своєї роботи:          отримані знання;          набуті навички;          оригінальність презентації теми проекту;          використовувані джерела інформації;          особисті міркування;          оцінка ступеня самостійності виконання роботи;          вплив керівника й консультантів на хід роботи;          перспективні напрямки розробки даної теми. 

Практична

частина

Зміни , що відбулися останніми роками в практиці вітчизняної

освіти, не залишили без змін жоден бік шкільної справи.

Нові принципи особистісно – зорієнтованого навчання,

індивідуального підходу, суб’єктності у навчанні, вимагають нових

технологій, методів, форм.

У своїй практиці опробовую такі форми і методи : робота в групах,

мозковий штурм, «Мікрофон»,вільне письмо, перефразування.

Та найбільшу увагу приділяю методу проектів. Чому? Вважаю, що

для того , щоб учень сприймав знання як дійсно необхідні, особистісно

важливі – необхідна проблема, що виділяється з реального життя, знайома

і значуща для учня, для вирішення якої йому необхідно застосувати уже

отриманні знання і навички, а також і нові , які ще доведеться набути.

«Вирішити проблему» - означає застосувати в даному

випадку необхідні знання і навички із різних галузей життя, отримавши

реальний і чуттєвий результат.

У п’ятому класі на уроках літератури це проекти власних казок ,

легенд, переказів (творчий проект).

У шостому класі застосовую такий метод під час вивчення тем :

«Твір – опис приміщення на основі власних спостережень», «Твір – опис

природи.»

Учням заздалегідь надається завдання щодо здійснення майбутнього

проекту. Час підготовки визначається відповідно до складності роботи. За

бажанням діти об’єднуються в групи або пари. Учитель надає кожній

групі (парі): «Картку– план підготовки до твору…» (практико –

зорієнтований проект).

Сьомий клас – урок - вистава за творами вивчених письменників та

поетів, що увійшли до теми « Про далекі минулі часи» (рольовий проект).

Восьмий клас – проект путівника по рідному місту

(інформаційний проект).

Дев’ятий клас – « Лист – послання у майбутнє» - за темою

«Полемічна література».

Десятий – одинадцятий – проекти словників – довідників ( мова );

театралізація класичних творів «Украдене щастя» І.Франка; «За двома

зайцями»М. Старицького.

Отже, у своїй роботі дотримуюсь не тільки позиції керівника , але

й особистим прикладом заохочую дітей до роботи, бо вважаю , що лише у

співдружності «учитель – учень» можна досягти бажаного результату.

11 клас -Полторак А. у ролі Миколи ( «Украдене щастя» І.Франка )

11кл. – Ващенко Г. у ролі Ганни(«Украдене щастя»)

ТВІР – ОПИС ПРИМІЩЕННЯ НА

ОСНОВІ ВЛАСНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ

РОЗРОБКА УРОКУ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

У 6 КЛАСІ

Моя хатина - це мій оберіг, Бо навіть стіни вдома нам допомагають.Тепло оселі, як весни привіт, -В негоді серця душу зігрівають!

Моя хатина - свідок всіх подій,

Що у родині з дня у день минають,

Бо саме тут радіють разом всі, І разом всі у горі співчувають !

Ліханська О.Л.

Конструктор уроку у 6 класі за темою “Твір – описприміщення на основі власних спостережень”

Поділ на групиТема

Завдання

І нструктажМетаЦілі

Очікувані результати

Кінцевий продуктМакети

Презентації

ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТКА УРОКУ

З ПРЕЗЕНТАЦІЇ

ПРАКТИКО – ЗОРІЄНТОВАНОГО ПРОЕКТУ

Тема уроку. Твір – опис приміщення на основі власних спостережень

Примітки

Мета : спрямувати роботу учнів на досконале ознайомлення з елементами сучасного інтер’єру; формувати вміння самостійно збирати та систематизувати матеріал стосовно теми, розвивати творчі здібності, художній та естетичний смак учнів; виховувати бережливе ставлення до шкільного майна. Цілі. Учні повинні знати : типи і стилі мовлення, за допомогою яких складаються описи приміщення; характерні особливості опису інтер’єру. Учні повинні вміти : складати усний і письмовий опис приміщення; виділяти окремі елементи інтер’єру,

відповідати на питання , презентувати власні проекти.Очікувані результати : навчити учнів плануванню своєї діяльності, збору та аналізу інформації, застосуванню її на практиці ( створення власного проекту приміщення; удосконалення навичок публічного виступу; оцінювання своєї і колективної праці.Кінцевий продукт : макет приміщення.Презентація : учні представляють проект групи , описуючи його.Опис проекту : поділившись на групи , учні дотримались і виконали всі пункти , що зазначені у картці – плані підготовки до твору. По закінченню презентації проектів, учні обговорюють результати своєї діяльності.Рефлексія та оцінювання :

а) усна рефлексія ( «Мікрофон»): «Після цього уроку я навчився..» або «…відкрив у собі…»; б) письмова взаємооцінка (у кожної групи картка «Оцінка роботи учнів у групі» за А. Фасолею)

КАРТКА – ПЛАН ПІДГОТОВКИ

ДО ТВОРУ – ОПИСУ ПРИМІЩЕННЯ НА ОСНОВІ

ВЛАСНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ

№п/п Завдання Примітки1. Визначтесь, яке приміщення Ви хотіли б

описати у своєму творі.2. З’ясуйте :

а) розмір приміщення, його площу;б) які елементи інтер’єру переважають у приміщенні ( запишіть назви предметів(іменники) і доберіть до них відповідні прикметники , які характеризують предмет за кольором, формою, матеріалом).

3. Визначтесь ,у якому стилі мовлення Ви будете викладати свій твір; які типи мовлення будете використовувати.

4. Запропонуйте власний макет приміщення.5. Підготуйтесь до захисту проекту

МАТЕРІАЛИ ДО УРОКУ

ТИПИ МОВЛЕННЯРозповідь - це висловлювання . в якому йдеться про послідовні діїпредмета. До розповіді можна поставити запитання : що трапилося?Опис - це висловлювання , в якому йдеться про ознаки предмета. Вони можуть бути одноразовими або постійними. До опису можна поставити одне з таких запитань : який? яка? яке? які? В ньому подаються ознаки всього предмета та ( або) його частин.Роздум - це висловлювання , змістом якого є встановлені людиною зв'язки між предметами та явищами. До роздуму можна поставити загальне питаннячому?

СТИЛІ МОВЛЕННЯ

НАЗВА Де використовується Висловлювання

Розмовний У побуті Розмова на побутові теми., лист до близьких ш

Науковий У науці та техніці Наукова лекція, , підручник

Художній У художній літературі Вірш, оповідання, повість, казка, п'єса

Публіцистичний У суспільному житті Промова, виступ, газетна стаття

Офіційно -діловий

В офіційних службових стосунках

Документи, закони, оголошення

Назвіть слова1. Електричний світильник у формі півкулі, закріплений на стелі ( люстра)2. Нижня частина стіни, виділена оздобленням або фарбуванням ( панель)3. Велике дзеркало (трюмо)4. Підлога, викладена маленькими дощечками ( паркет)5. Тканий барвистий виріб , переважно ворсистий, що використовується для покриття підлоги, стін ( килим )6. Декоративний килим з художньо витканим зображенням, картиною ( гобелен)7. Шафа для зберігання посуду, столової білизни, закусок, напоїв (бар, пенал)8. Переднє помешкання у громадських, рідше житлових будинках (рекреація, хол )9. Рулони паперу з друкованим візерунком, якими обклеюють стіни приміщень (шпалери ).10. Завіса на вікно (штора, гардина, портьєра)

Завдання 2.Прослухайте текст, визначте його тему та основну думку. До якого типу і стилю мовлення він належить?Хата, у яку зайшли подорожні, була чи не найкраща на всю вулицю.Вздовж двох стін стояли чисто вимиті ослони. У кутку над столом світилися завішані білим рушником образи. Біля запаленої печі метушилася ще нестара жінка в очіпку, з українською привітністю просила сідати.Подорожні помолилися до образів і попросили дозволу переночувати.( За П.Кулішем )

НАРОДНА МУДРІСТЬ ПРО ПОМЕШКАННЯ ЛЮДИНИ

Добре тому хто в своєму дому.

Не надійся на чужу хату, бо під тином доведеться умирати.

У нас вітер хату мете, а сонечко хліб пече, вода сама ллється, все

гаразд ведеться.

Хата чужая , як свекруха лихая.

Будуй хату з лободи, а в чужую не веди.

Чужа хата не гріє.

Вдома і солома їдома.

В порожній хаті сумно й спати.

Де мир, там і лад, там є в хаті благодать.

Дорогая тая хатка, де родила мене матка.

Само нічого до хати не прийде, крім біди.

Хату руки держать.

Чим хата багата тим і рада.

В своїй хаті легше й помирати.

Ліпше своя сяка-така хати, як чужа палата.

Своя хатка, як рідна матка.

Кожному свій куток милий.

Хай буде не пишно, аби затишно.

За морем тепліше, а дома миліше.

Не пізно до свого дому й опівночі.

Складні випадки слововживання числівника та

іменника (грошові одиниці)Урок - дослідження

Творчий доробок нестандартного уроку з українського мови

в 11 класі

Повага до національної валюти, як до інших атрибутів державності, - наш патріотичний обов'язок. Усі ми повинні пам'ятати, що сила і могутність України, авторитет на міжнародній арені, наш з вами добробут залежить від стабільності і міцності грошової одиниці

ГоловаНаціонального банку України

■

Тема. Складні випадки слововживання числівника та іменника ( грошові одиниці) Мета. Практично навчати учнів використовувати в діловому та розмовному мовленні форми іменника " гривня " у поєднанні з числівниками. Розвивати усне та писемне мовлення учнів; творчі та пошукові здібності. Виховувати любов до рідного слова, мови, національних надбань; бажання навчатися.

План урокуI. Організація класу.

II. Повідомлення теми і мети уроку. 1. На сьогоднішньому уроці ми з вами розглянемо складні випадки слововживання числівника та іменника, зокрема грошової одиниці як в діловому так і в розмовному мовленні. 2. Актуалізація знань.Пригадайте які теми ми з вами вже розглядали, що були пов'язані із складними випадками слововживання в українському діловому мовленні (явище паронімії, написання чоловічих та жіночих імен по батькові) 3. Мотивація навчальної діяльності.Сьогодні Вашій увазі пропонується урок- дослідження, яке провели учні 11 класу, що пов'язане з українською грошовою одиницею « гривнею»

Справа в тому, що з уведенням в Україні «гривні» досить часто виникають труднощі з уживанням у мовленні цього іменника у поєднанні з числівниками. Досить часто можна почути такі форми цього іменника як "гривна; грівнів; гривнов'' Щоб урізноманітнити вивчення цієї теми учням були запропоновані завдання.

III. Робота над новим матеріалом.1. Історична довідка. Слово надається історику - досліднику грошової одиниці" гривні" Орловій М.

2. Робота в зошитах. Творчий диктант. 1. Поставте слово «гривня» у тій формі якого вимагає числівник, запишіть словами. 2. Доповніть речення.1). На рахунок Національного Банку України булопереведено ( 21117349 гривень )2). Студенти отримали стипендію у розмірі (47гривень) 3). Пенсійним фондом визначено розмір так званої соціальної пенсії, яка в середньому становить (33 гривень)3. Народознавча сторінка.Наступне дослідження проводили наші народознавці «Народна мудрість про гроші»Завдання. 1). Поясніть значення прислів'я. 2).Чи погоджуєтесь ви з даними висловами. Висловіть свою точку зору на дані аргументи. Прислів'я, які найбільше сподобались запишіть у зошити.4. Дослідження щодо вживання грошових одиниць вділовому мовленні, а саме в ділових паперах проводилинаші мовознавці. 5.Час безупинно рухається вперед. Змінюється життя, а з ним і люди, їхні думки, погляди. Інколи ми навіть і не помічаємо як самі несвідомо творимо історію. Комусь хотілось би зазирнути у минуле, а комусь навпаки у майбутнє. Отож, деякі учні спробували зазирнути у майбутнє і намагалися створити грошову одиницю України в майбутньому.6. Але ми не тільки мріємо, а й живемо сьогоденням. Не так давно Національним Банком України оголошено конкурс на знак гривні. Дехто з учнів вирішили теж прийняти участь у цьому конкурсі.Ні для кого не новина, що валюти розвинених країн мають свої знаки. Так, наприклад, США вважають свою валюту символом стабільності і достатку, знаком стійкої валюти. Умовні позначки мають: валюта європейської спілки (євро ), британський фунт.Свої проекти щодо умовних позначок гривні зараз представлять наші учні.7. Аукціон.Практичне вживання грошової одиниці у мовленні було запропоновано Бублик Т. Отже, запрошуємо прийняти участь в аукціоні.

Аукціон

Запропоновані товари на продаж.

1. Глечик з глини. Українські панянки зберігали у ньому масла для омолодження своїх облич. Початкова ціна 35 гривень.

2. Ця річ (для вина) була зроблена на замовлення князя Галицького. Початкова ціна 20 гривень.

3. Найточніші ваги давніх українських крамарів, ними зважували тільки золото. Початкова ціна 75 гривень.

4. Ця праска зацікавить справжнього колекціонера українського старовинного побуту. Початкова ціна 15 гривень.

Усі речі були представлені із історичного музею.

8. Юні "Нумізмати" Грошові одиниці кожної країни є своєрідними історичними свідками їх економічного розвитку. Наука яка вивчає та досліджує грошові одиниці, монети, називається "нумізматика"."Нумізмат" в перекладі з грецької означає - монета. А люди, які монети колекціонують, звуть нумізматами. З'ясувалось, що у Вашому класі є нумізмат. З деякими грошовими одиницями різних країн нас ознайомить юний нумізмат Оселедчик Павло(учень демонструє колекцію)

IV. Підсумок уроку• Що найбільше Вас зацікавило на уроці?• Що нового дізналися?• Які висновки зробили для себе?

Додатки

Матеріали до уроку«Складні випадки слововживання числівника та іменника»

- Історична довідка Здавалося б, проста річ - гроші. Хіба без них можна обійтись у наш час? Мабуть, на думку нікому і не спаде, а як же в сиву давнину без них обходились? Отож і пропоную Вам зробити історичний ракурс, тобто повернення в минуле.

Поки гроші не з' явилися, люди як торгували? Хтось приносив на умовлене місце продукти. Хтось інші товари на обмін .Зустрічалися з сусідами і свої товари залишали. А потрібне забирали. Потім стала людина в діло пускати кольорове намисто і листя тютюну, шматки металу і навіть зуби тварин. У Стародавній Монголії грошима слугували плитки чаю. А в Китаї особливо цінували бронзові дзвіночки. Були ще такі гроші, як бруски солі, металеві лопати і сокири, мотики і ножі. А чи цікаво Вам дізнатися, що означає всім нам знайоме слово "монета". У Бога Юпітера дружина була. І звали її Юнона – Монета. А коли нашою мовою, то Юнона - Порадниця. Чи Юнона – Застережниця. І коли траплялися в житті країни труднощі, то слухали пророчества богині. А що ж могла порадити богиня? Є така легенда. У Ш ст. до н.е. римляни вели важку війну з царем Пірром. То брали верх одні, то переможцями виходили інші .І тоді почали благати римляни небеса:- Скажи ,о богине Юноно - Монето, яким буде кінець війни? Можете уявити, як радів народ, коли богиня запевнила в благополучному закінченні війни. Що повіщала Юнона, те й збулося. Із тих пір вдячні римляни почали вибивати зображення божества на своїх грошових знаках. А водночас і самі гроші із зображенням Монети почали зватися «Монетами». Та було б недоречним закінчити свою розповідь, не пояснивши походження слова гривня.Гривня: 1.У Стародавній Русі- срібний злиток, вагою близько фунта, який служив основною грошовою одиницею.2. Мідна монета в три, а в деяких місцях-дві з половиною копійки.3. Гривеник, срібна монета в десять копійок.Гривна. Існує в українській мові і слово гривна, на позначення металевої прикраси у вигляді обруча, яку носили на шиї. Наприклад: На шиї похованого була лита золота гривна із зображенням кінних скіфів на кінцях, руки прикривали золоті браслети.(Нариси стар. Укр. Історії). Єдиний знак великокняжого роду - золота гривна.

- Слово вчителя

У наш час сучасне суспільство не може обходитися без грошей. За їх допомогою ми купуємо їжу, одяг, рухомість і нерухомість, задовольняємо свої матеріальні і духовні потреби. У кожній країні зараз своя грошова одиниця. Проте якою вона може стати в майбутньому ніхто не знає. Ось запропонована грошова одиниця майбутнього. На ній зображені чоловік та жінка - в рівних обов'язках, шануючи та поважаючи один одного. Бо наше суспільство тільки тоді буде міцним і успішним, коли не буде пригноблення і дискримінації за статтю. Звичайно, планета на якій ми живемо потерпає від сучасних проблем, дуже серйозних, і які потребують негайного вирішення. Кожному з нас треба вже зараз усвідомити глобальність цих проблем і розпочати вирішення екологічних питань у своєму масштабі, щоб мати квітучу і безпечну планету у майбутньому. Треба поєднати вишуканість минулого з сучасним життям, втілити досвід віків у відкриття сьогодення. Тоді матимемо суспільство, в якому гроші будуть відігравати не найголовнішу роль.

-У народі говорять

Хоч у голові пусто, аби грошей густо.

Біда з грошима, біда і без грошей.

Від грошей усе лихо на світі.

За наші гроші ми всім хороші.

Не май сто рублів, а май сто друзів.

Гроші ховай на чорний день та лиху годину як поміч єдину.

Совісті менше - грошей більше.

З грошима і в грязі чистий.

Гроші той знає берегти, хто не знає з чого жити.

УРОК З УРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

У 5 КЛАСІ ЗА ТВОРЧІСТЮ ВОЛОДИМИРА

ВИННИЧЕНКА « ФЕДЬКО – ХАЛАМИДНИК»

Урок перший: Тема: ВОЛОДИМИР ВИНИЧЕНКО. „ФЕДЬКО - ХАЛАМИДНИК" Мета уроку: ознайомити учнів із життям і творчістю Володимира Винниченка, змістом його оповідання „Федько - халамидник";- удосконалювати вміння виразно читати прозові твори, сприяти розвитку правильної виконавської інтонації;- виховувати інтерес до творчості В.Винниченка, правильне розуміння суті оповідання, вміння співпереживати, не бути байдужим до всього, що трапляється в житті.

ХІД УРОКУ:•Слово вчителя. Сьогодні у нас цікава подія: ми починаємо знайомство з новим оповіданням, яке, віриться, не залишить байдужим нікого з нас. Я певна, що ви прочитаєте цей твір та полюбите його і захочете прочитати інші. А прочитавши, порадите це зробити і своїм друзям. Але в кожного художнього твору є автор - людина, яка зробила часом найзвичайнісінькі факти важливими, цікавими та повчальними. Погляньте на цей портрет. Чи знаєте ви, хто на ньому? Чиї це очі так уважно вдивляються у кожного з вас? Хто ця людина, яку називають визначним майстром українського художнього слова? Це - Володимир Кирилович Винниченко, письменник, який написав і видав двадцять чотири томи творів - оповідань, повістей, п'єс, романів тощо. Серед них є і твори для дітей і про дітей. Це був письменник, який за художньою силою своїх творів стоїть поряд з уже відомими вам Лесею Українкою, Михайлом Коцюбинським. Біографія Володимира Винниченка - складна і драматична. Вона вмістила в собі чи не всі перипетіі XX століття. Свого часу, у десятому класі, ми детальніше поговоримо про це. А зараз зверніть увагу на оці дати: 1880 - 1951. За ними - чесне, сповнене великого драматизму життя.

•Первісне засвоєння тексту.- Скажіть, чи є у вас друзі? Які вони?- А чи доводилося вам пустувати, робити часом те, чого не можна? Чи зустрічалися у вашому житті такі хлопці, що відразу і не збагнеш: а чого у їх характері більше - благородства чи неслухняності та „гріхів"? А от з оповідання „Федько - халамидник" ми дізнаємося про те, як хлопчик Федько, трохи неслухняний та задерикуватий, зробив благородний вчинок. Отож, розгортайте підручники почнемо мандрівку сторінками оповідання.Федько, син робітника друкарні, був, як сказано в оповіданні, розбишакою: він часом бився з хлопцями, перекидав діжки з водою, ламав хатки з піску та відбирав змія. Чи подобаються вам такі вчинки?

За це Федькові часто перепадало від батька і матері. Але він і не думав ставати іншим. А проте Федько не любив видавати товаришів і казати неправду.

Найбільше Федькові діставалося за Толю, бо той був сином господаря будинку, у якому жили батьки Федька. Толя був прямою протилежністю Федька: чистий, чепурний, спокійний. А Федько спокушав його, то по деревах лазити, то по калюжам бігати. Ну що, цікаво вам читати про цих хлопців? Настала весна. Якось Федько надумав піти не до школи, а на річку - подивитися, як пливе крига. Разом з ним пішли інші хлопці, і Толя теж. І ось тут Толя, знаючи характер Федька, під'юджує його перейти по крижинах на другий бік. Федько побився з Толею об заклад.- Правда нерозумно ризикувати життям через дрібниці? Федько перейшов - таки річку. Побачивши це, Толя теж пішов на кригу, хоча Федько попереджав його, що це небезпечно.Звичайно ж, Толя мало не загинув. І тоді Федько, ризикуючи життям, допоміг йому вибратись на берег, а сам потрапив у крижану воду. Коли з'явилися батьки хлопців, Толя закричав, що не винен, а Федько нічого не казав, та мати його і не слухала. Федька треба було б зігріти, підлікувати трохи, але його били та лаяли на морозі. А потім батько бив ще й вдома...... А через три дні Федько помер. Хлопці, з якими Федько так часто сварився, плакали за ним. І тільки Толя спочатку з цікавістю дивився на похорон, а потім побіг гратися з чижиком, який йому не належав...- Чи сподобалось вам це оповідання? А тепер будемо вибірково читати уривки з нього, а вдома ви ще раз самостійно прочитаєте твір повністю.- Знайдіть у творі місце, з якого ми дізнаємося про те, що Федько був невгамовним розбишакою.- Чи завжди Федько забирає змія у хлопців? Як ви гадаєте, чому він так робить?- А тепер перечитайте про себе уривок від слів „Приходить тато із роботи" до „...товаришів видавати". На наступний урок скажете, що ви думаєте з цього приводу.- Знайдіть опис життя хазяїв. Прочитайте його. Як ви думаєте, для чого письменник увів цей абзац в оповідання?- Знайдіть опис весни у місті. Чому сніг порівнюється з цукром?- Перегляньте опис весняної річки. Чи треба було стрибати на крижини навіть найсміливішій людині?- Як Федько урятував Толю? Як ви думаєте, чому він кинувся це робити? А тепер давайте просто помовчимо і подумаємо про все, що зображене в оповіданні, про себе, про своїх батьків, друзів. Хай кожен замислиться над учинками героїв оповідання і своїми теж. А про порядність, благородство та їхні антиподи продовжимо розмову на наступному уроці.

Домашнє завдання. Прочитати оповідання повністю, навчитися переказувати, звернути увагу на частину тексту від слів „ Я не винен..." і до кінця.

Урок другий:

Тема: ОБРАЗИ ФЕДЬКА І ТОЛІ

Мета уроку: глибоко проаналізувати образи хлопчиків, навчити дітей робити порівняльну характеристику героїв художнього твору;- розвивати та удосконалювати навички об'єктивної характеристики персонажів, усне мовлення учнів;- сприяти вихованню рис чесності, доброти, порядності, продуманості вчинків; викликати відразу до дворушництва, боягузтва.

ХІД УРОКУ:

•Слово вчителя. На минулому уроці ми з вами розглянули зміст оповідання „Федько - халамидник". Впевнена, що перегорнувши вдома останню сторшку оповідання, ніхто з вас не поспішив відкласти підручник. Так це чи ні?- Розкажіть, яке враження справило на вас це оповідання.- Як же в ньому описано те, що Федько був халамидником?- Як сталося, що Федько мусив спілкуватися з Толею? Чи міг би він відмовити Толі у приятелюванні?- Розкажіть про те, що сталося на річці. Прочитайте вголос уривок, з якого видно, що Федько - благородна натура.- Чому сталася трагедія? Чого не зробили батьки і сам Федько? На сьогоднішньому уроці продовжимо розмову про це оповідання. Пропоную вам розділитися на дві групи дослідників.Одна буде досліджувати образ Федька, а інша - Толі.

•Запитання та завдання для порівняльної характеристики:

- У якій сім "і виховувався Федько, а в якій Толя?- Знайдіть у тексті, або опишіть самостійно зовнішність Федька і зовнішність Толі. Що це дає для їхньої характеристики?- Що в поведінці Федька подобається вам, а що ні?- Чи викликає симпатію Толя? Я може, він зовсім не викликає ніяких почуттів?- Чого боялася мати Федька? Як це позначилося на її ставленні до сина?- Чи дозволяла мама Толі гратися „з вуличними хлопцями"? Чому?- Як Федько врятував Толю на річці?- А чому Толя не подав своєму рятівникові палиці своєчасно?- Що змусило Федька сказати неправду?

- Чому Толя всю вину завалив на Федька?

Складіть порівняльну таблицю:Риси характеру Федька і Толі

Федько: Толя:швидкий, розбишакуватий; млявий, слухняний;товариський, відвертий; нещирий, заздрісний;чесний; брехливий;сміливий; боязкий;мужній; полохливий;благородний: підлий:цільність дворушництво

- Яка людина, на вашу думку, могла б вирости з Федька, а яка - з Толі?- Напишіть твір -роздум на тему: „Якби я був знайомий з Толею, з Федьком..."- Поясніть, якими з народних прислів’їв можна визначити характер Толі, Федька, їхніх батьків.1. Насамперед спитайся, а потім лайся.2. Сміливому море по коліно.3. Спершу треба розсудити, а потім робити.4. Не дай йому вмерти, то він не дасть тобі жити.5. Панського роду, а песького ходу.6. Уміє він з чорного біле зробити, а з білого чорне.7. Лякливий, як заєць, а шкодливий, як кішка.- Розкажіть, з ким би із хлопчиків ви хотіли б спілкуватися. Відповідь аргументуйте.

•Домашнє завдання. 1.Підготувати усну розповідь на тему: „Моє ставлення до Федька і Толі"; добрати (письмово) синоніми й антоніми до слів: хоробрість, чесний, стрімко.2.Творча робота – проект. Підготуйте пам’ятку для однокласників « Правила дружньої поведінки».

УРОК – ТРЕНІНГ В 11 КЛАСІ

З ЕЛЕМЕНТАМИ ПРАКТИКУМУ

ЗА ТЕМОЮ «НЕВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ»

Урок-тренінг з елементами практикуму

Тема: НЕВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ Роль руху, міміки, жестів у діловому спілкуванні

Мета: Досягти практичного засвоєння учнями основних правил ділового спілкування на невербальному рівні; розвивати вміння моделювати варіанти ситуацій спілкування; виробляти навички адаптації за різних умов; виховувати культуру ділових стосунків.

Тип уроку: урок-тренінг.

Обладнання:- прикріпленні магнітами до дошки яскраві світлини відомих політиків, акторів, митців у різних-ракурсах, з різними виразами облич; - чистий аркуш формату А4 і роздруковані тести (для кожного учня); - таблиці для опису жестів, міміки, поз та для оцінювання тренінгів.Розміщення учнів: сидять за столами, розставленими півколом.

Підготовка до уроку: консультування учнів, які виступатимуть у ролі інструктора;; випереджувальне ознайомлення їх основними змістовими елементами та етапами уроку.

План уроку. І. Підготовка до сприймання матеріалу. Проблемна ситуація 1. Відомий англійський письменник Ф.-Честерфільд якось у листі до сина писав, що можна не мати уявлення про хімію, фізику, геометрію і при цьому бути чудовим оратором саме з тієї теми. Він доводив, що кожна людина має слух і зір, і кожній після почутого й побаченого приходять у голову майже ті самі думки, та тільки форма у якій їх викладають, викликає увагу слухача.Порух руки, м'яза на обличчі, погляд, інтонація, тон - усе це є формою передачі думки, і ця форма здатна захопити слухача, партнера, аудиторію. Тож поміркуймо, чи так це насправді? Доведіть, що, крім слів, наше тіло вміє „говорити" підтекстом.

Проблемна ситуація 2.Ви прийшли вранці на роботу, побачили свого керівника і приязно (оскільки ви людина вихована) вітаєтесь. Проте він, хоч і бачить вас дуже добре, не відповідає і удає, ніби не помічає. Що можна „прочитати", тобто зрозуміти з такої поведінки людини?

Проблемна ситуація 3.

Є три групи найважливіших жестів:- жести щирості й захоплення;- оцінні жести;- знаки захисту.

Розминка. Учні розглядають і коментують табл.1, а потім, виконуючи вказівки вчителя, моделюють знаки щирості та захоплення.

Вправа на оцінку: учитель демонструє оцінні жести та пози, 2-3 учні їх повторюють, а потім колективно розшифровують ці жести і пози та заповнюють табл. 2. (кожна правильна відповідь – 1 бал, а неправильна прочерк.)

Табл.. 1Жест, поза Значення

Розведені, звернені до партнера руки

Згода, сприйняття думки партнера

Руки, прикладені до грудей Чесність, відкритість .-;

Розслаблена поза, корпус тіла нахилений уперед, назустріч співрозмовникові; розстебнуті ґудзики піджака

Зацікавленість у подальшому спілкуванні

Табл. 2Жести, пози Значення Бали

1. Рука біля щоки

2. Голова нахилена вниз і вбік, очі опущені

3. Потирання долонь

4. Пальці складені гостроверхим дашком

5. Виставлені з кишень великі пальці

6. Постукування пальцями по столу

7. Прогладжування підборіддя

8. Руки закладені за спину

9. Потирання кінчика носа

10. Ходіння по кімнаті

Тренінг 1. Візуальний контакт - очі.

Уведення в тренінг. Відомо, що в очі одним одному ділові партнери дивляться не більш як 10 секунд перед початком розмови, а потім лише при нагоді бо затримка погляду на очах співрозмовника може розцінюватися як намагання домінувати. Розрізняють 85 відтінків значень виразу очей.Розминка. Учні тренуються в моделюванні різних відтінків виразу очей:а) почуття провини - опускають очі; б) обман, нещирість - роблять „бігаючи" очі;в) зніженість, ніяковість - відводять очі.Вправа на оцінку. Прикривши обличчя аркушем А4, учні передають:а) здивування;б) страх;в) захоплення.Тренінг 2. Контакт через усмішку.Уведення в тренінг. Учені описали 90 видів усмішок, у створенні яких беруть участь 17 різних м'язів обличчя. Усім добре відомо американська „гумова" усмішка - незамінна у спілкуванні. Під час зустрічі усмішка знімає напруженість перших хвилин вона супроводить також слова вітання, прощання; усмішка може бути радісна, іронічна, глузлива, дружня тощо.Вправа на оцінку. Учні, прикривши очі аркушем А4, передають за допомогою усмішки:а) радість;б) іронію;в) зневагу.Тренінг 3. Знаки захисту.Уведення в тренінг. Ці жести свідчать про неприйняття позиції партнера, про намагання уникнути розмови, приховати інформацію тощо. Найчастіше при цьому в співрозмовника можна бачити насуплені брови, стиснуті губи, холодний погляд. Спостереження. Інструктор моделює, а вчитель коментує такі знаки і жести:1. Руки схрещені на грудях, пальці вп'ялися в біцепси;2. Голова схилена, підняті плечі, малює щось невизначене на папері(кола, стрілки, квадрати і т.п.); 3. Підборіддя підперте великим пальцем, а вказівний палець - біля скроні;4. Холодний, жорсткий погляд, силувана посмішка, людина ледве стримується від емоційного вибуху.Завдання на оцінку. Описати продемонстровані жести й пози, виходячи з їхнього значення.

Відповіді: 1 - співрозмовники гостро полемізують, намагаючись швидко переконати партнера в перевагах своєї позиції; людина „замкнулася"; 2 - співрозмовник не їде на контакт, очевидно, образившись нетактовністю партнера, недоречністю сказаного; принижено гідність людини; поза незгоди й обурення; 3 - критичне ставлення до почутого; 4 - співрозмовник от-от „зірветься" або „замкнеться"

Хвилинка релаксації.1.Прослухайте записи українських пісень , які різноманітні вияви тіла людини в них оспівуються? Наведіть власні приклади .2. Виступ учнів ,які готували дослідження щодо вияву мови тіла людини в прислів’ях та приказках. III. Підсумок уроку.Прикінцева бесіда.Що таке вербальні і невербальні засоби спілкування?Які невербальні можуть стати на заваді встановлення контакту з діловим партнером, аудиторією?Яке значення має одяг для спілкування?Назвати три основні групи жестів.Яке значення невербальних засобів спілкування?

IV. Домашнє завдання.Створити проект альбому з добірками ілюстрацій, фото, малюнків « Роль міміки і жестів у діловому спілкуванні»

Додатковий матеріал до уроку

Сценарій "Народне весілля"Весілля - це епопея селянського життя

І. Франко

Звучить народна пісня.

Ой зелене жито, зелене, Хорошії гості у мене. Зеленеє жито за селом, Хорошії гості за столом. Ой зелене жито, зелене, Хорошії гості у мене. А все ж теє жито женці жнуть, Хорошії гості вино п'ють

Українське весілля ... його досліджують, ним захоплюються, з нього черпають народну мудрість, повагу до двох молодих людей, бажаючих поєднати свої долі, свої серця. З давніх-давен одруження завжди було однією з найурочистіших, найбільш хвилюючих подій у житті людини.

Спливав час, падали імперії, утворювались нові держави, але молоді душі завжди прагнули до з'єднання, до створення міцної сім'ї.

Традиційно українське весілля поділяється на три цикли: перед весільний, весільний і після весільний.

Сьогодні ми покажемо тільки частини цього обряду: сватання і весілля.

Починається весілля сватанням.

Одарка. - Прокопе, Прокопе! Либонь старости йдуть.

Прокіп. - До кого?

Одарка.- Та до нас, до нас, от уже в двері. Сідай швидше на лаву, а ти, Улясю, біжи хутко в кімнату та вбирайся.

(Стукають палицею у двері)

Одарка. - Господи милосердний! Дай моїй дочечці доброго чоловіка, не за мої гріхи, а за добрість пошли їй щастя.

(Стукають тричі вдруге)

Виходять, хліб на покуті, засвітили свічки перед Богами, сіли на лаву.

( Стукають втретє)

Батьки перехрестилися й мовлять:

Прокіп. (поважно). - Коли добрі люди, та з добрим словом, то просимо до господи, а коли так собі, то вибачайте.

(Увійшли двоє старостів, поясами підперезані, з паличками, у старшого старости хліб у руках. За ними ввійшов Грицько)

Свати. - Доброго здоров"я, добрі люди! -Добрий вечір у вашій господі.

Прокіп. (поважно). - Що ви за люди й звідкіля, і за чим вас Бог приніс?

Свати. - Перш за все, дозвольте вам поклонитись і добрим словом прислухатись.

-Коли ж наше слово буде не в лад, та ми підемо назад. А що ми люди чеснії і без худої науки, то от вам хліб святий у руки.

(Прокіп бере хліб, цілує і, поклавши на стіл край свого хліба, говорить)

-Хліб святий приймаємо, а вас послухаємо. Сідайте, люди добрі. До чого ще дійде, а ви своїх ніг не турбуйте, може, і так здалеку йшли. А з якого царства, з якого государства?

Свати. - Ми люди німецькі, ідемо з землі турецької.

-Ідемо здалеку.

Прокіп. - Може, ви охотники, а, може, вольнії козаки? Де були, що видали, розкажіть, щоб і ми знали?

Свати. - Раз у нашій землі випала пороша. Я й кажу своєму товаришу: що нам дивитись на погоду, ходім, лишень, шукати звіриного лову.

-От і пішли. Ходили, ходили і нічого не знайшли. Аж - гульк! Назустріч іде наш князь, піднімає вгору плечі і говорить нам такі речі: " Гей ви, хлопці, добрі охотники! Будьте ласкаві, покажіть нам дружбу. Трапилась мені куниця, красна дівиця. Не їм, не сплю од того часу, та все думаю, як її достали? Поможіть мені поймати."

2-й сват. - От ми і пішли по слідах, по всіх городах, а все куниці не знайшли. От як у це село ввійшли, тут знову випала пороша: ми вранці встали і таки на слід напали. Вірно, що звір наш та пішов у двір ваш, а з двору у кімнату. Тут і мусимо його поймати. Тут застряла наша куниця, красна дівиця"

1-й сват. - Оце нашому слову кінець, а ви дайте ділу вінець: оддасте нашому князю куницю - вашу красну дівицю.

(Дівчина колупає піч)

Прокіп. - Доню, чи згодна ти бути нареченою цьому парубку. Так ось, що ми зробимо: доброго слова не цураємось, а за те , щоб ви нас не лякали, що ми передержуємо. Чи так, жінко?

Одарка. (весело і ласкаво). - Роби, як знаєш. Ти батько і нам усім голова: як скажеш, так і буде.

Прокіп. - Чуєш, Уляно? Годі тобі піч колупати - давай чим оцих молодців пов'язати.

Одарка. (підходить до Уляни). Іди ж, іди. Може, нічого не придбала та вже і соромиться. Не вміла матері слухати, не вчилася прясти, то в'яжи хоч мотузкою.

(Молода виносить рушники і перев'язує старостів через праве плече. Молодому затикає за пояс хустку, потім дають сватам хліб)

Свати. - Спасибі, батьку й матері, що своє дитя рано будили і доброму ділу вчили. Спасибі й молодій, що рано вставала, тонко пряла й хороші рушники придбала.

Звучать пісні. "Горіла сосна й палала", "Ой у вишневому садочку", " Очі синиї, сині", "Цвіте терен".

Заходять дружки, кланяються батькові.

Дружки. - Чи вдома, чи вдома хазяїн дома?

Прокіп. - Заходьте, дівчата, та сідайте, щоб і у вас свати сідали.

Дружки. - А де ж тая діва, що бажала вінка?

(Мати виводить молоду)

Уляна. - Спасибі вам, мамо і тато, за хліб - сіль, за те, що мене ростили і добру навчили.

(Кланяється батькам)

Дружки. - Раді послужити тобі, Уляно!

Дружки. - А чи не пора нам розплітати молоду?

Дружки. - Пане старосто, благословіть цьому дитяті русу косу розплітати?

Прокіп. - Бог благословить.

(Молоду саджають на стілець, покритий вивернутим кожухом)

Дружка 1 - Ходи, ходи, Уляно, до хати,

Хоче тебе рідна мати вбрати.

Дружка 2 -Дай мені, моя мати, масла, \

Ба я тобі корівоньку пасла,

Русу косу помостити,

Щоб віночок примостити.

Дружка 3 - Надворі терен тешуть,

А у хаті косу чешуть.

Дружка 4. - Ой стань, ой стань, рідна мати, на стільчик,

Та іздійми із полиці золотий вінчик.

Дружка 5 - Не рік, не дів рідна мати чекала,

Щоб віночок на голову наклала.

Дружка 1 - А в перший раз та в добрий час, благословіть, батько-мати, своєму дитяті вінок одягати.

Одарка. - Благословляю тебе, доню, щастям, здоров'ям, добою долею.

( Дружки вдягли молоду. Виходить дружка з короваєм, на ньому вінок)

Дружка 2 - А тепер, мамо, просимо одягти дочці вінок.

( Мати одягає вінок, дружка бере молоду і виводить, а дівчата намагаються сісти на стілець нареченої)

Дружка 3. - Ой, Галя перша встигла сісти.

Дружка 4. - Готов рушники та зустрічай сватів.

Дружка 5. - Значить ти, Галю, перша з нас заміж підеш.

Дружка 3 - А ось на твоєму весіллі обов'язково буду першою.

Одарка. - А чому це молодий забарився? Що це його досі не видно?

(Чути звуки музики. Попереду сват несе гільце. Всі співають "Раз, два, три, калина")

Свати. - Дозвольте нам, козакам-молодцям, до хати завітати?

Прокіп. - А що вам у нас робити?

Дружок. - Вашу дочку до шлюбу запросити.

Прокіп. - А вона це в згоді?

Дружок. - Запитуйте у неї при всьому народі.

Прокіп. - ну якщо так, то заходьте.

(Усі заходять)

Дружка 1 - Ми думали, що ви приїхали,

А ви пішки прийшли,

Молодого в мішку принесли.

Дружка 2. - Свашку в торбині,

Щоб не зїли свині

Дружка 3 - Світилку в холоші,

Щоб не зїли воші.

Дружка 4. - Молодий хоче Уляну вхопити

І нічого не платити.

Дружка 5. - Е ні, задарма не віддамо. А ну, братко, сторуйся за сестрицю.

(Брат із заквітчаною полицею стає біля молодої. Молоду накривають вшитою скатертиною, а поруч накривають пугало).

Молодий. - Продайте нам куницю, красную дівицю.

Брат. - За цю дівицю ми хочемо тисячу карбованців і теплицю.

Молодий. - Та й дорога! Ви хоч покажіть, яка вона!

Свашки. - Може, вона й беззуба?

Брат. - Як купите, тоді й побачите. А зараз - зась!

Молодий. - А, може, віддаси сестру, я вже з нею домовився.

Брат - Ні, не віддам!

Молодий. - Та чому?

Брат. - А тому, що я пас за неї корів, коли вона на гульки ходила. Підмітав двір, щоб хлопці частіше заходили до хати.

Змащував двері, щоб вони не рипіли, як пізно верталася з танців. Стеріг сестру, щоб не вкрали хлопці з чужого двора.

Втратився багато, а тому - не віддам.

Сват. - А що ж ти хочеш за неї?

Брат. - Небагато, п'ятак, а , як не жалко, то два.

(віддає гроші)

Брат. - Ну, шукай, де вона.

(Молодий розкриває пугало і жахається. Розкриває молоду і цілує її. Молодий сідає поруч. Біля них горять свічки, поставлені в жито)

Свати. - Ми побачили молоду, прийміть і хліб святий, та сватів перев'яжіть рушниками.

Свати. - А тепер вже час до церкви обвінчатися. Треба в дорогу вирушати.

(Молоді виходять з хати. Мати обсипає молодих житом, цукерками, дрібними грошима. Усі співають)

Брат молодих заводить до хати. А на порозі їх зустрічають батько і мати з хлібом-сіллю.

Прокіп. - Благословляю вас на подружнє життя. Будьте багаті, як наша земля, веселі, як сонце, щедрі, як осінь, здорові і сильні, як вода в ріках.

(Батько тричі хрестить і цілує молодих)

Свати. - А зараз, шановні молодята, на вас чекають випробування: чи готові ви до сімейного життя.

Дружка. - З давніх - давен відомо,що жінка - це перш за все мати, покликання якої - продовжувати рід людський. Тому зараз і перевіримо, чи готова ти до подружнього життя, чи навчилась сповивати немовля.

(Молода сповиває дитину)

Свати - Вважається, що жінка - добра господня. Вона вміє шити, вишивати, прясти. Чи навчилась наша Уляна цьому ремеслу?

(Уляна виносить рушники і сорочку для молодого)

Свати. - Молодець, Уляно, вмієш і шити, і прясти, і чоловіка любити. Добра буде з тебе господиня.

Прокіп. - А тепер подивимось, що вміє майбутній господар? Адже треба дім будувати. Чи вміє він хоч цвяшка забити?

(Молодий збиває дві дошки)

Свати. Добрий буде господар. А зараз, молодята, перед вами вузенька кладочка. Вам разом потрібно перейти її. А чи зумієте пройти разом і не впасти?

(Молодий бере молоду на руки і переносить через простелений вишитий рушник)

Свати - От, молодці, добра сім'я народилася.

Дружки. - Дорогі свати, а чи не настав той час, коли нашу Уляну треба хусткою пов'язати.

Усі. - Настав, настав.

(Молодий підводить молоду до своєї матері, знімає вінок. Молоду садять на стілець, застелений кожухом, молодий підходить, виймає за коси стрічки і забирає собі. Дві свашки стають коло молодої, кожна тримає хліб під

пахвою. Вони розчісують молодій волосся, потім одна з них бере гребінь і розчісує ним молодого, а далі молоду. Свашки чешуть так по черзі, тричі обмінюючись хлібом, заплітають волосся молодій. Підходить мати пов'язує хустку. Під час покривання дружки співають "Ой у вишневому садку")

Молодий. - Тато й мамо! Благословіть мене з Уляною.

Прокіп. - Благословляю тебе, Уляно, і тебе, Грицько. Богом благословляю.

Одарка. - Благословляю вас, діти.

Батько - А тепер просимо молодих до столу.

(Свати і батьки запрошують всіх гостей до столу. "Зеленеє жито, зелене")

Дружок. - Старости-пани, благословіть цей чесний хліб внести.

Свати. - Бог благословить.

Під музику свати виносять коровай перев'язаний червоною стрічкою. Розрізає на шмата точки.

Сват. - А тепер, родино, і любі гості, даруйте молодим на щастя, на здоров'я.

Прошу, мати.

Мати. - Дарую мішок гречки,

Щоб між моїми дітьми

Ніколи не було суперечки.

Молоді. - Спасибі, мамо.

Батько. - Дарую пару волів, щоб ходили і до нас, і до сватів.

Молоді. - Добре, батьку, добре.

1 гість. - А я дарую мішок синиць,

Щоб Степан не любив чужих молодиць.

2 гість. А я дарую рушничок,

Щоб було сім дочок і Омелько,

Щоб їм дали побільше земельки.

3 гість. А я дарую мішок горобців,

Щоб Уляна не любила чужих молодців.

4 гість А я дарую мірку цибулі,

Щоб не давала свекрусі дулі.

5 гість. А я ще дарую мішок пшениці і мішок проса,

Щоб не ходила молода боса.

6 гість. Дарую качан пшінки,

Щоб не ходив до чужої жінки.

7 гість. Дарую дві чашки, Щоб було два Сашка і дві Наташки

8 гість. А я дарую бричку макухи,

Щоб ти, Грицько, брав своє господарство в руки.

9 гість. - А я дарую кухоль меду,

Щоб невістка не бігла свекрусі попереду.

10 гість. - А я дарую мішок жита,

Щоб ніколи Уляна не була бита.

Молоді. - Спасибі, гості, за подарунки.

Батьки благословляють дітей.

Батько. - Бажаємо вам жити,

Не плакать, тужити,

До золотого весілля

Щасливо дожити.

Мати. -Викотили, викотили

Та медову бочку,

Видурили, видурили

В пана-свата дочку

Та поклали її милу

На постелю білу.

Батьки. - На добраніч, на добраніч,

І не на одну годину, і не на всю ніч,

Мати. - І не на всю ніч, і не на весь рік,

І не на весь рік, а на весь вік.

Усі йдуть співаючи пісню.

ЗРАЗКИ ПРОЕКТНИХ РОБІТ УЧНІВ

А.Вовк, О. Швидкий, С. Андрющенко,М. Комашко, О. Потомка, А. Янковий

Керівник проекту:учитель української мови та літератури

Ліханська О.Л.

2008

Словник-довідник літературознавчих термінів. 8 клас/ Упорядники А.Вовк, О.Швидкий О.– Нікополь: КЗ «НСЗШ №23», 2008. – 9 стор.

Запропонований словник-довідник літературознавчих термінів розрахований на учнів 8 класу як допоміжний матеріал з теорії літератури. Словник складається з двох частин.

І. Художній твір

1.1 Композиція (побудова твору)В

Висловлювання – такий спосіб викладу, коли дослівно передається сказане персонажами. Основні різновиди – діалог, монолог.

Г

Гумор – співчутливе, доброзичливе висміювання негативних явищ життя або вад людського характеру. Завдання гумору: висміяти негативні явища, вади людської вдачі з тим, щоб виправити їх.

Д

Діалог (від грецького бесіда, розмова) – розмова між двома чи кількома персонажами.Е

Експозиція – та частина твору, де повідомляється про час, місце подій, про дійових осіб, взаємин між ними.

З

Зав’язка – перше зіткнення героїв, виявлення суперечностей між ними.

І

Ідея (від гр. початок, основа) – основна думка при зображенні в художньому творі життєвих явищ.Інтер’єр (від франц. внутрішній) – опис внутрішнього вигляду приміщення, де відбувається дія.

К

Комічне (від гр. веселий, смішний) – те, що здається нам не таким, яким, на нашу думку, має бути. Основні види комічного – гумор, сатира, сарказм.Кульмінація – найбільше загострення суперечностей, в яких найповніше розкриваються характери героїв.

М

Монолог – роздуми персонажа вголос, розмова з самим собою або глядачами (у драматичних творах).

О

Опис (від фр. місцевість, країна) – спосіб викладу, який застосовується для зображення зовнішності дійових осіб і місця, де відбуваються події. Основні види описів – портрет, пейзаж, інтер’єр.

П

Пейзаж – опис місцевості, де відбуваються події. Пейзажі є міські, сільські й виробничі. З них читач довідується, де й коли відбувається подія (місце, пора року, час доби).Портрет (від фр. зовнішній вигляд) – опис зовнішності персонажа. Він допомагає читачеві уявити дійову особу, а також прогнозувати деякі риси її характеру.

-3-Р

Розвиток дії – одна або декілька подій, у розгортанні яких виявляються характери дійових осіб, розвиваються суперечності.Розв’язка – те місце у творі, де суперечності розв’язуються, розвиток дії завершується.Розповідь – спосіб викладу, що застосовується для зображення подій, вчинків та поведінки персонажів, обставин, в яких вони діють. Цей спосіб має свої різновиди: розповідь від особи автора, розповідь від першої особи.

С

Сарказм – різка, глумлива, в’їдлива, гнівна насмішка, сповнена презирства й ненависті до об’єкта висміювання. Завдання сарказму: зганьбити глибоко порочні явища, викрити аморальну й анти громадянську сутність з тим, щоб знищити ці явища, бо виправити їх не можна.Сатира – різке, глузливе висміювання негативних явищ суспільного життя або рис людського характеру. Завдання сатири: висміяти все порочне в суспільстві й людині з тим, щоб викоренити його.Сюжет – система пов’язаних між собою подій, в яких розкриваються характери персонажів і розв’язується суперечність між ними. В сюжеті виділяють п’ять основних елементів: експозицію, зав’язку, розвиток дії, кульмінацію, розв’язку.

Т

Тема (від гр. положення, основа) – основне питання, яке висвітлює письменник у творі.Типові характери – риси характеру, спільні для певної групи людей або класу. Образи-персонажі, носії цих рис, є типовими. Типовість не є тотожністю характерів, - у вдачі персонажів спільними будуть лише окремі важливі, визначальні для багатьох людей риси.

1.2 Мова художнього творуА

Алегорія – змалювання людей в образах тварин, предметів, явищ.Алітерація – повторення одного і того ж чи близьких за звучанням приголосних.(Наприклад: «Течуть із сосон золотисті смоли, як сльози…» (А.Малишко) – алітерація з – с .)Анафора – синтаксична фігура, коли віршовані рядки чи строфи або суміжні речення (у прозових творах) починаються одними і тими самими словами, часом словосполученнями. (Наприклад: У вірші П.Тичини «Світає…» всі строфи починаються цим словом.)Антоніми – слова протилежні за значенням. У художніх творах вони вживаються, коли потрібно щось різко протиставити (Наприклад: «Хвали нікому, а кров, та сльози, та хула. Хула всьому» (Т.Шевченко) ). Антоніми використовуються і для того, щоб показати незвичайність явища чи настрою персонажа («Сміх крізь сльози» М. Гоголь).

Архаїзми – слова, що вийшли з ужитку. У художніх творах вини допомагають точніше, виразніше зобразити життя минулих епох. Асонанс – повторення одного і того ж чи близьких голосних: «Тихо пливе блакитними річками льон» (М.Коцюбинський) – асонанс и-і.

-4-Г

Гіпербола – поетичне перебільшення (Від грому здригалася планета; море сліз).Градація – упорядкований перехід від одного предмета зображення до іншого( на місцевості, в часі, діях, поняттях тощо). Наприклад: «За горою гори, хмарою повиті» (Т.Шевченко).

Д

Діалектизми – слова та вислови, які вживаються тільки у мові населення певної місцевості. У творі Марка Вовчка «Горпина» є слова характерні для жителів Поділля: на пречудо, ізнов, любує єю, одмовляє тощо.

Е

Еліпсис, або еліпс – речення з пропущеними словами. Щоб виділити найважливіші слова, письменник опускає менш значущі. Найчастіше еліпси використовуються в діалогах, рідше – в мові автора. ( «Та хіба ви й справді в поліцію мене ведете?» - «А веду». – «А навіщо?» - «Бо звелено» (Б. Грінченко) ). Різновид еліпса – обрив. Цей художній прийом використовують автор або герой тоді, коли не можуть висловити свою думку через сильне хвилювання або не наважуються сформулювати її повністю. Наприклад: « - Чого ти? – мати йому.- Та….та….. – губи задрижали, лице скривилось, і він засичав тільки.» ( А. Тесленко «Школяр»).Епітет – поетичне означення ( білосніжні квіти вишні; голубиний характер, громовий голос).

ЗЗвукові повтори – це наявність у словах речення або рядка одного й того ж чи близьких звуків. Такі повтори бувають двох видів – алітерації та асонанс. Звуконаслідування – відтворення звуками людської мови крику птахів, тварин, звучання предметів. Наприклад: « Серед рожевої куряви … плакали вівці: бе – е … ме - е» (М. Коцюбинський ).

І Інверсія – незвичайна розстановка слів у реченні. В українській мові група підмета стоїть першому місці у реченні, група присудка – на другому. Прикметник стоїть перед іменником, додаток і обставини – після слів, які належать. В інверсованому реченні прямий порядок порушується : групи підмета і присудка можуть мінятися місцями або довільно змінюватися. Внаслідок цього якесь слово або вислів, опинившись «не на своєму місці» , одержує логічний наголос, а тому вимовляється з більшою силою та виразністю. Іронія – вживання слова чи вислову в протилежному значенні («Добрий пан: забрав хліб у дітей і кинув псам». – Народний жарт).

М

Метафора – перенесення рис одного предмета на інший на основі подібності (хлопчик ласкаво жебонів до мами). Різновидами метафори є уособлення та алегорія.

Н

Неологізми – нові слова. Вони позначають все те нове, що з’явилося в житті суспільства.

-5-П

Порівняння – зіставлення предметів на основі їх подібності (вишні у білому цвітінні; неначе снігом обсипані).Професіоналізми - слова, властиві для людей певної професії. Так, у поемі А. Малишка «Прометей» є слова і вислови з військової лексики: пілоточка, розвідник, солдат та інші.

Р

Риторичні фігури – синтаксичні засоби художньої мови, які використовуються для того, щоб виразити якесь сильне почуття (радість, туги, зневаги тощо). До них належать:

риторичний оклик – окличне речення (« Хай буде мир на всій землі й здійсняться наші мрії!» - В. Сосюра) ;

риторичний вигук – мова з більшою силою окремих слів при великому збудженні («Сніжок! Сніжок! Пустіть нас, пустіть нас мамо на двір!» -

М. Коцюбинський). риторичне питання – питальне речення, що не вимагає відповіді («За що мені

кара? За що мені муки? Кому я що заподіяла?» - Т. Шевченко); риторичне звертання – звертання до відсутньої людини, явища, предмета і т. д.

(«Спи спокійно, поет» В. Сосюра). С

Синекдоха – заміна частини цілим і цілого – частиною, однини – множиною і множини – одниною (випив усе молоко; космічні кораблі линуть на Марси і Венери).Синоніми – слова, різні за звуковими складами, але близькі за значенням. До одного слова може бути кілька синонімів, які утворюють синонімічні ряди. З них письменник добирає таке слово, яке найбільше відповідає образу, що являється йому, допомагає виразити своє ставлення до зображеного («Добре, мамо, що ти зарання спать лягла» - Т. Шевченко).

ТТавтологія – повторення одного й того ж слова, одно корінних чи близьких за значенням лексем з тим, щоб привернути увагу читача до певної деталі, найважливішої у реченні. Наприклад: рано-пораненьку, вовки-сіроманці, думати-гадати, сум-журба тощо.Тропи – вжиті в переносному значенні слова та вислови. У такому разі слово або вислів повертається до нас якимсь новим значенням, набирає нового змістовного відтінку. Тропи допомагають виділити якусь важливу рису зображеного предмета, змалювати його поетично, висловити враження письменника до нього, дати оцінку. Проте кожний троп виділяє цю важливу ознаку тільки йому властивим способом.

УУособлення, персоніфікація – перенесення рис живої особи на предмет чи явище (вишня пишається білим квітом, грім сердиться).Усталені звороти мови. До них належать прислів’я та приказки («Хто хоче багато знати , тому треба мало спати» ), крилаті вислови («Послухали лисичку і Щуку кинули у річку» - Л.Глібов).

1.3 ВіршуванняА

Амфібрахій – трискладова стопа з наголосом на другому складі:-6-

І хвиля/ гуляє,/ мов чорні-/ї гориОдна за/ другою/ біжать. (Є.Гребінка «Човен»)

Анапест – трискладова стопа з наголосом на третьому складі:Обрива/ються звіль/на всі пу/та,Що в’яза/ли нас з дав/нім життєм. (І.Франко «Товаришам із тюрми»)

В

Віршований – те, що має ритм (твір, текст, уривок, рядок).Віршовий –те, що творить ритм (наголос, стопа, розмір, пауза, рима, римування, строфа) або зв’язане з ним (форма)Віршовий ритм – упорядкована повторюваність таких основних елементів, як наголос, стопа, пауза, рима, римування, строфа.Віршовий розмір визначається двома факторами: видом стопі кількістю їх у рядку («Швачка» П.Грабовського написана чотиристопним і тристопним дактилем, «Вова» В.Сосюри – чотиристопним хореєм).

Д

Дактиль – трискладова стопа з наголосом на першому складі:З раннього/ ранку до/ пізньої/ ніченькиГолкою/ денно вер/ти.(П. Грабовський «Швачка»)

П

Пауза – зупинка голосу під час читання. Змістові паузи, які ми робимо на розділових знаках. Розміщені довільно. Ритмічні паузи – зупинки голосу після кожного рядка, строфи та посередині довгих

рядків. Розміщені вони упорядковано. Міжрядкові паузи – паузи наприкінці рядка. Строфічні паузи – зупинки голосу після кожної строфи.

Р

Рима – співзвучність прикінцевих складів у рядку, починаючи від останнього наголошеного складу. За місце наголосу розрізняють рими: чоловічі (тверді) - наголос на останньому складі; жіночі (напівм’які) – наголос на другому від кінця рядка складі; дактилічні (м’які) – наголос на третьому від кінця складі.Римування – спосіб розміщення рим у вірші. Якщо одна рима зв’язує сусідні рядки, то це парне римування; через рядок – перехресне; через два – охоплююче.

С

Стопа – повторювана частина віршового рядка, яка складається з одного наголошеного та одного або двох ненаголошених складів. Вона може збігатися із словом, бути його частиною чи об’єднувати кінець одного слова і початок наступного.

Наприклад: Густа/ медо/ва теп/лота Висо/кі на/лива/ жита. (М.Рильський «Урожай»)

Строфа – група віршованих рядків, об’єднаних однією думкою та сталим для даного твору порядок римування. Залежно від кількості рядків розрізняються види строф: двовірш, тривірш, чотиривірш і т. д. Строфа є найбільшою ритмічною одиницею вірша.

-7-

Х

Хорей – двоскладова стопа з наголосом на першому складі: Ліс і /вітер/ Ніч зи/мова.Страшно/ страшно/ в тьмі та/кій. (В. Сосюра «Вова»).

Я

Ямб – двоскладова стопа з наголосом на другому складі:Люблю/ весну/ та хто/ її/ не лю/бить,Коли/ життя/ цвіте/ як пиш/ний сад. (В. Сосюра «Люблю весну»).

ІІ. Літературні роди і види (жанри)

2.1 ЕпосБ

Байка – невеликий алегоричний твір повчального характеру. («Щука» Л. Глібова). Крім алегорії, повчання та невеликого обсягу, байці притаманні й такі ознаки: зображення однієї події з життя головного героя; розповідний спосіб викладу художнього матеріалу; описи;своєрідна побудова (розповідна та повчальна частини); віршова форма (рідше прозова).

Г

Гумореска – невеликий художній твір, у якому події та люди зображуються в жартівливому тоні («Перший диктант» О.Вишні) Ці твори бувають віршовані та прозові.

Е

Епос – літературний рід, у творах якого основним способом зображення подій, явищ, людей є розповідь та опис. Крім розповідно-описового способу викладу художнього матеріалу, для опису характерні й такі ознаки: відтворення подій у минулому часі; рівний тон викладу; здебільшого прозова форма.

Л

Літературна казка – фантастичне оповідання, створене письменником. Крім ознак, спільний з оповіданням, літературна казка має і тільки їй властиві: фантастичні події, чудодійні предмети, казкові герої, надприродні явища («Фарбований лис» І.Франка).

О

Оповідання – епічний твір, в якому зображується одна, зрідка кілька подій з життя головного героя. Цьому жанру властиві й такі ознаки: нетривалий час дії, основних дійових осіб – три-чотири, стислість розповіді та описів. Серед епічних творів оповідання за кількістю посідають перше місце.

-8-

П

Повість – епічний твір, в якому розповідається про кілька подій з життя одного-двох головних дійових осіб («Микола Джеря» І.Нечуя-Левицького). Для повісті характерні й такі ознаки: тривалий час дії; широкі описи; прозова форма.

2.2 ЛірикаБ

Балада – невеликий віршований твір, в якому розповідається про події, персонажів героїчного, історичного або фантастичного характеру. Цьому жанру властиві такі ознаки: нетривалий час дії; віршована форма; малий обсяг.

Д

Драма – літературний рід, у творах якого, призначених для вистави на сцені, явища життя й характери розкриваються в розмовах та діях персонажів.Основні особливості драматичних творів: єдність місця і дії; зображення персонажів через їхні вчинки, поведінку, висловлювання; відтворення подій як живого процесу; наявність ремарок; призначення для вистави на сцені; поділ тексту на дії, картини, яви; діалогічна форма. Драматичні жанри – драма(як вид), комедія (гумористична, сатирична), трагедія.

Л

Легенда – фольклорний і літературний твір фантастичного змісту. Латинське слово легенда спочатку означало напис, розрахований на обов’язкове прочитання (тексти на монетах, пам’ятниках). У середні віки легендами почали називати твори, що розробляли сюжети з життя святих. З часом цей жанр перейшов у світську літературу.Лірика – рід літератури, в творах якого відображуються почуття, думки людей, викликані певними подіями чи обставинами життя. Для лірики характерні такі особливості: зображення людини через відтворення її почуттів, переживань, роздумів; висока емоційність зображеного; інтенсивне використання образотворчих засобів4 стислість викладу художнього матеріалу; віршова форма, малий обсяг.

Лірика громадянська відображає почуття і переживання людей, а також роздуми, викликані різними явищами суспільного життя («Заповіт» Т.Шевченка, «Я утверждаюсь» П.Тичини).

Лірика особиста («Якби ви знали, паничі…», «І виріс я на чужині…» Т.Шевченка). Лірика пейзажна відтворює картини природи, вигляди сіл, міст і виражає почуття,

переживання, роздуми людини, викликанні спогляданням («Зоре моя вечірняя…» Т.Шевченка, «Зима» В.Сосюри).

Ліро-епічні твори – твори, в яких поєднуються ознаки епосу і лірики. Вони діляться на жанри за обсягом та докладністю зображення: малі форми – балада, легенда, співомовка; середні – поема; великі – роман у віршах.

-9-

П

Поема – невеликий за обсягом віршований твір, в якому зображуються видатні події минулого й сучасного, уславлюються люди з незвичайною долею, сильним, героїчним характером. У поемі наявний сюжет з усіма притаманними йому елементами.

С

Співомовка – невеликий за обсягом сюжетний вірш гумористично-сатиричного змісту. Особливості співомовок: описується якийсь один комічний або трагікомічний випадок; подія зображується стисло, розвивається динамічно; розв’язка – несподівана, часом – вражаюча; дійових осіб – одна-дві; твір завершується гострим дотепним висловом. (Співомовки С.Руданського).

Фотопрезентація проектів1.Літературна вікторина.

2. «Щедрий вечір, добрий вечір»

Засідання гуртка «Джерело»

Проекти до теми «Твір – опис приміщення на основі власних спостережень»1. «Моя кімната»

2.

3.Проект «Класна кімната майбутнього»

проектів у таблицях

Метод

УправлінняУправлінняпроектноюпроектною діяльністюдіяльністю

учнівучнів((ключевіключеві аспектиаспекти))

Метод проектів: визначення

“…цілеспрямована діяльність у звя'зку звирішенням якого-небудь шкільного завдання уреальних життєвих обставинах” (У.Кілпатрік);

специфічна сукупність прийомів оволодіння окремоюгалуззю знань;

освітня технологія, яка спрямована на набуттяучнями нових знань на основі реальної життєвоїпрактики

ІМАНЕНТНІІМАНЕНТНІ ВЛАСТИВОСТІВЛАСТИВОСТІ ПРОЕКТАПРОЕКТАПроект – суцільна робота, у якій оцінюється кінцевийпродукт, що являє собою обє'ктивно нові знання абодосвід

Проект – важка работа, яка складається з принциповоріхних видів діяльності

Наявність реальної практичної діяльності– практика єсистемоутворюючим компонентом, безпосередньоповязаним з формуванням світогляду учня

Виконання проекта предбачає роботу:

з первинною інформацією, яка

реально навчає робити розумові висновки..

ЦентральніЦентральні принципипринципи: : субсуб''ективнаективнапозиціяпозиціяучняучняіі спільнаспільнароботаробота

формулюють тему роботи визначають задачі розробляють план работи контролюють етапи

виконання роботи оцінюють отриманий

результат

Учні разом з учителем:

ФункціїФункції адміністраціїадміністрації школишколиуукеруваннікеруванні проектамипроектами СкладанняСкладання графікуграфіку

проведенняпроведення проектівпроектів, , враховуючивраховуючизатвердженнязатвердження термінівтермінів, , щощо відводятьсявідводяться нанакожнийкожний етапетап проектноїпроектноїдіяльностідіяльності;;

ресурснересурсне забезпеченнязабезпечення;; здійсненняздійснення загальногозагального

контролюконтролю..

ФункціїФункції методичнихметодичнихобоб''єднаньєднань визначеннявизначення предметнихпредметних іі тематичнихтематичних блоківблоків, , уу

межахмежах якихяких можеможе здійснюватисяздійснюватися проектнапроектнадіяльністьдіяльність;;

розробкарозробка можливогоможливого перелікупереліку темтем проектнихпроектнихробітробіт;;

координаціякоординація методівметодів дослідженнядослідження длядляздійсненняздійснення міжпредметнихміжпредметних звзв''язківязків;;

розподіленнярозподілення навантаженнянавантаження вчителіввчителів ––науковихнаукових керівниківкерівників проектівпроектів..

ФункціїФункції класнихкласнихкерівниківкерівників

інформуванняінформування учнівучнів пропро вимогивимоги додопроектнихпроектних робітробіт, , пропро порядокпорядок іі термінитермінироботироботи наднад проектамипроектами;;

організаційнаорганізаційна підтримкапідтримка ((допомогадопомога уукомплектуваннікомплектуванні групгруп, , усуненняусуненняконфліктівконфліктів тата тт..інін.);.);

підготовка звітної конференції.

Клиппинг

ЯкЯк зібратизібрати інформаціюінформацію

Збір и аналіз первинноїінформаціі

збір и аналіз вторинноїінформації

Кількісні методи Якісні методи

Фокус-группи Глубинніінтерв'ю

ОпитуванняСпостереження

«Купівля» даних

МетодиМетоди отриманняотримання інформацииінформации

КОНСТРУКТОР УРОКУ З ПРЕЗЕНТАЦІ Ї ПРАКТИКО –ЗОРІ ЄНТОВАНОГО ПРОЕКТУ

Тема (завдання).Мета.Цілі.

Очікуванірезультати

Створення ситуаціїуспіху

(правила уроку)

Кінцевий продуктПрезентація:

ділова гра, демонстрація,змагання , звіт, екскурсія,

наукова доповідь,наукова конференція,прес – конференція,

реклама

Рефлексія таоцінювання:•знали, вміли…;•навчилися, дізналися…;•знадобиться (де?)…;•стане у нагоді (коли?)…;•застосуємо (для чого?)...